Економіка

Україна не отримує жодних сигналів від партнерів стосовно зернового коридору в Чорному морі. Ситуація залишається критичною настільки, що не видно жодних горизонтів для планування.Про це повідомив міністр аграрної політики України Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами в четвер, 22 жовтня."Щодо зернового коридору немає жодних сигналів від партнерів, які можна було би сприймати як такі, що могли би давати якийсь горизонт планування. Тобто ситуація незмінна. Ні більше, ні менше", — наголосив він.Раніше міністр інформував, що можливість активно перехоплювати російські реактивні "шахеди" та "бандеролі" є одним із важливих факторів у питанні відновлення зернового коридорув  Чорному морі.Висоцький також заявив, що у зв’язку з цим ситуація в українському аграрному секторі є найскладнішою з початку повномасштабного вторгнення.Зокрема, через двомісячну зупинку експорту з глибоководних портів Великої Одеси Україна не може вивезти понад половину свого збіжжя.Сьогодні стало відомо, що Україна та Польща продовжують переговори про розширення транзиту української агропродукції через польську територію до європейських морських портів. Сторони планують узгодити умови перевезень, щоби забезпечити прозорість транзиту та захистити інтереси аграріїв обидвох країн.Нагадаємо, вчора агенція Reuters із посиланням на заяву полковника армії США Мартіна О'Доннелла інформувало, що НАТО надішле до Чорного моря додаткові літаки морського патрулювання та радіолокаційні системи. Таке рішення ухвалено після серії атак дронів на судна в регіоні..

У Hyatt Regency Kyiv 5 листопада пройде Український інвестиційно-будівельний конгрес UIBC 2026  + SEPTEMBER FEST. Це масштабна професійна подія для представників девелопменту, будівництва, інвестицій, нерухомості, архітектури, урбаністики та бізнесу. Зміна місця проведення UIBC+ SEPTEMBER FEST! У зв’язку з тимчасовим призупиненням роботи КВЦ "Парковий" з міркувань безпеки Український інвестиційно-будівельний конгрес UIBC + SEPTEMBER FEST відбудеться 5 листопада у Hyatt Regency Kyiv.Організатор — медіагрупа DMNTR. Генеральний спонсор — A Development.Програма UIBC 2026Вперше на одній сцені девелопери представлять реалізовані проєкти у форматі "Девелопер + інструмент" — партнерства, які створюють нові можливості для розвитку бізнесу.Учасники обговорять інвестиції в готельну та медичну нерухомість, співпрацю девелоперів з архітекторами й банками, фінансові інструменти, вихід на міжнародні ринки та практичні рішення для реалізації успішних проєктів в Україні навіть в умовах війни.Програма September FestНайбільша в Україні платформа для обговорення майбутнього міст, сучасної архітектури, девелопменту, дизайну, культури та якості міського життя.Учасники — представники центральної та місцевої влади, головні архітектори, провідні девелопери, інвестори, архітектори, дизайнери та міжнародні експерти — обговорять девелопмент в умовах війни, реставрацію, ревіталізацію міських просторів, цифровізацію будівництва, архітектуру майбутнього та якість міського середовища.Серед учасників:Олексій Баранов, A DevelopmentІгор Гуда, Kreator-BudАндрій Вавриш, SAGA DevelopmentСергій Одарич, ODA DevelopmentЄвген Мецгер, "Укрфінжитло" / єОселяДмитро Карпіловський, УкрІнвестКлубBGV Development — Євген БінявськийВечірня програмаГоловною подією вечора стане виступ Business star на тему "Інвестиції в нерухомість. Девелопмент, який окупається". Гостей чекають гала-вечеря, презентація, майстер-клас і нетворкінг власників та топменеджерів бізнесу.Вечірня програма розрахована на 250 гостей, що дає змогу зробити акцент на живому спілкуванні, нових ділових знайомствах і особистих контактах.Коли і деДата: 5 листопада 2026 рокуМісце: Hyatt Regency KyivРеєстрація: з 09:00Початок програми: 10:00Денна програма: до 18:00Вечірня програма: після 18:00.

Україна та Польща продовжують переговори про розширення транзиту української агропродукції через польську територію до європейських морських портів. Сторони планують узгодити умови перевезень, щоб забезпечити прозорість транзиту та захистити інтереси аграріїв обох країн.Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.Через російську блокаду Чорного моря Україна втратила значну частину можливостей для експорту аграрної продукції. Наявні альтернативні маршрути забезпечують лише близько 50% необхідних обсягів перевезень, що створює ризики для виробництва та посівних площ, а також для світової продовольчої безпеки.Можливість розширити транзит через Польщу обговорили перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Денис Башлик і державний секретар Міністерства сільського господарства та розвитку села Польщі Малгожата Громадська. Українська сторона наголосила, що зацікавлена в перевезенні зерна через Польщу до третіх країн без продажу продукції на польському внутрішньому ринку."Ми пропонуємо організувати транзит українського зерна через Польщу до морських портів. Для нас принципово важливо, щоб така співпраця не створювала додаткових ризиків для польських аграріїв", — заявив Башлик.За його словами, Україна вже має попередні напрацювання з Міністерством інфраструктури Польщі щодо організації перевезень. Наступним етапом мають стати консультації за участі профільних міністерств, аграрних асоціацій і представників бізнесу обох країн.Громадська підтвердила готовність польської сторони продовжувати діалог. Вона також наголосила на необхідності заздалегідь узгодити порядок денний і склад учасників майбутньої зустрічі.За підсумками переговорів сторони домовилися продовжити підготовку двосторонньої зустрічі у Варшаві. Україна планує представити актуальну ситуацію в аграрному секторі, наслідки блокади Чорного моря для світових продовольчих ринків і пропозиції щодо безперебійного транзиту зерна через Польщу.Додамо, за вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України..

З січня по вересень 2026 року в Україні зареєстрували 27 954 електромобілі. Найбільше таких авто придбали на Львівщині, а серед лідерів також опинилися Київ, Київська, Дніпропетровська та Волинська області.Як повідомляє "Укравтопром", за дев’ять місяців 2026 року найбільше електромобілів зареєстрували у Львівській області — 4269. На другому місці Київ із 2689 авто, на третьому — Київщина, де показник становив 2173 машини.До п’ятірки лідерів також увійшли Дніпропетровщина з 1871 електромобілем і Волинь із 1784. Переважну частину зареєстрованих авто в цих регіонах становили вживані електрокари.Які електромобілі обирали українціСеред нових моделей у Києві, на Львівщині та Київщині лідером став BYD Sea Lion 06 EV. У Дніпропетровській та Волинській областях найчастіше реєстрували BYD Leopard 3.У сегменті вживаних електромобілів, ввезених з-за кордону, найпопулярнішою моделлю в Києві, Київській і Дніпропетровській областях стала Tesla Model Y. На Львівщині перевагу віддавали Tesla Model 3, а на Волині — Nissan Leaf.Додамо, у вересні 2026 року український автопарк поповнили майже 4,5 тисячі легкових автомобілів із дизельними двигунами — на 14% менше, ніж за аналогічний місяць торік. Найпопулярнішими серед нових машин стали Renault Duster, а серед уживаних імпортованих — Renault Megane.Читайте також: Електрокар, який перевертається в повітрі: Ілон Маск представив нову модель Tesla.

Бюджетний комітет Верховної Ради України рекомендував ухвалити проєкт державного бюджету на 2027 рік у першому читанні. Там розглянули 5 236 поправок, провели дві робочі групи, дев’ятигодинне засідання та врахували 90 бюджетних висновків.Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Очікуємо розгляд проекту державного бюджету в першому читанні орієнтовно 28 жовтня", — зазначила вона.У сфері оборони доручили уряду опрацювати декілька надважливих питань до другого читання бюджету:питання підвищення грошового забезпечення військовослужбовців;можливість збільшення обсягу державних гарантій для підприємств ОПК удвічі, до 60 мільярдів гривень;можливість збільшення видатків на будівництво та придбання житла для військових ЗСУ;створення нової субвенції місцевим бюджетам для забезпечення центрів підготовки громадян до національного спротиву.У сфері освіти та науки:додали майже 27 мільйонів гривень на оплату праці педагогів, які проводять НМТ;піднімаємо залишки освітньої субвенції до спецфонду Міносвіти з подальшим спрямуванням на оперативні освітні потреби під час року;доручаємо уряду розглянути можливість збільшення субвенції місцевим бюджетам на майстерні для закладів професійної та фахової передвищої освіти та на укриття в школах та садочках, а також передбачити кошти на енергонезалежність шкіл (субвенція місцевим бюджетам) і закладів фахової та вищої освіти;збільшити на 700 мільйонів гривень видатки для наукової діяльності установ Національної академії наук;додати 10 мільйонів гривень для Української академії лідерства;доручаємо уряду знайти кошти на пілотний проект реформи оплати праці вчителів.У сфері охорони здоров’я:додали 150 мільйонів гривень на закупівлю лікарських засобів для аутоімунних захворювань нервової системи та нейром'язових захворювань, а також доручаємо уряду відшукати кошти на ліки для пацієнтів з ахондроплазією та м’язовою дистрофією Дюшена та на медичні вироби для Клінічної лікарні "Феофанія";доручаємо уряду знайти додаткові гроші на проведення остеоінтегративного протезування ветеранів.Для місцевих бюджетів та регіонального розвитку: уряд має опрацювати питання зарахування 4% ПДФО (крім військового ПДФО) до бюджетів громад та відповідно збалансувати цю поправку, оскільки держбюджет втрачає 18,2 мільярда гривень;комітет доручив уряду розглянути можливість не вилучати реверс з місцевих бюджетів (втрати держбюджету і джерела для покриття оборонних видатків — 19,2 мілшьярда гривень);уряд має збільшити ресурс для ДФРР (принаймні на два мільярди гривень);рекомендуємо уряду для розрахунку показників горизонтального вирівнювання на 2027 рік використовувати дані Держстату про чисельність наявного населення громади (а не Державної міграційної служби), а ВПО — за даними Мінсоцполітики;збільшити на 118 мільйонів гривень субвенцію місцевим бюджетам на виконання повноважень районними радами;доручаємо уряду збільшити видатки на компенсацію за знищене житло, а також вишукати ресурс для завершення проектів (об’єктів) у сфері освіти та охорони здоров’я, розпочатих попередніми роками коштом фонду ліквідації наслідків збройної агресії;доручаємо уряду вивчити можливість збільшення коштів на житлове пільгове кредитування та створення соціального житла для ВПО;конкретизували, що  залишки коштів обласних бюджетів Донецької та Луганської областей та місцевих бюджетів тимчасово окупованих територій, які уряд запропонував підняти на центральний рівень на спеціальний рахунок Мінгромад для використання на житло ВПО, можна також спрямовувати на придбання готових житлових будинків, облаштування існуючих будівель під житло, створення соціального орендованого житла та житлове пільгове кредитування;визначили, що під час придбання житла для ВПО перевага надається учасникам бойових дій і особам з інвалідністю внаслідок війни;визначили, що Мінгромад щокварталу має оприлюднювати інформацію про використані кошти, підготовлені об’єкти та кількість ВПО, які отримали житло.Для підтримки економіки:додатково спрямувати на гуманітарне розмінування 100 мільяонів гривень;заборонити виплату "Національного кешбеку" з бюджетної програми на підтримку розвитку виробництва та підприємництва (на неї передбачено 9,4 мільярда гривень, і вони повинні піти на реальну підтримку бізнесу), а також вивчити питання, чи потрібно взагалі виплачувати "Національний кешбек" за державні кошти, дозволити 2027 року проведення аукціонів великої приватизації з пониженням стартової ціни, це дозволить нарешті продаж збиткових активів, наприклад, ОПЗ і Сумихімпром;установити, що сільськогосподарським виробникам компенсується до 75% вартості будівництва (реконструкції) тваринницьких ферм для утримання корів, кіз і овець, під’їзних шляхів до них і об’єктів з переробки молока (зараз компенсується 50%);опрацювати питання збільшення підтримки виробників сільськогосподарської продукції, передбачивши підтримку виробників з територій ризикованого землеробства через бойові дії, а також збільшення обсягу надання пільгових кредитів фермерам;пропонуємо установити, що фрахтувальникам, операторам і власникам суден надаються гарантії компенсації шкоди, заподіяної внаслідок війни, під час їх перебування у територіальному морі України або в акваторіях відкритих морських портів України;розглянути можливість збільшення програми страхування воєнних ризиків (зараз передбачено всього один мільярд гривень за загальним фондом);можливості започаткування нового напряму державної підтримки — логістики сільськогосподарської продукції в умовах підвищеного ризику, йдеться про перевезення сільськогосподарської продукції з прифронтових територій на безпечні території.У сфері соціального захисту доручаємо уряду провести інвентаризацію законодавчих актів, в яких прожитковий мінімум та мінімальна зарплата використовуються для розрахунку складових оплати праці та штрафів та інших виплат — це потрібно, щоби відв’язати всі виплати від ПЖМ і МЗП та мати можливість привести ці величини у відповідність до реальності.У сфері державного управління доручаємо уряду розглянути можливість збільшити видатки МЗС для закордонних дипломатичних установ і передбачити кошти для митниці на ремонт сканерів.Нагадаємо, що Україна проведе детальні переговори з керівництвом Світового банку, МВФ, Євросоюзу та країн "Великої сімки" щодо залучення необхідного зовнішнього фінансування. На 2027 рік потреба держбюджету в іноземних коштах перевищує 52 мільярди доларів, від яких безпосередньо залежить обороноздатність держави та виконання соціальних зобов'язань перед громадянами..

На валютному ринку тривають гойдалки. Після нетривалого зростання долар знову подешевшає, тоді як євро додасть у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на четвер, 22 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 45,02 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 45,07.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 50,56. У середу, 21 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,53.Українці активніше користуються банківськими кредитами: що показала статистика НБУВ Україні зберігаються високі темпи банківського кредитування бізнесу та населення. У вересні 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 32% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, а кредити фізичним особам — на 38%. Про це свідчать оновлені оперативні дані Національного банку України (НБУ). За даними регулятора, банки продовжують нарощувати кредитування, попри вплив минулорічного списання проблемних позик на статистику валових кредитів.У грудні 2025 року державні банки списали значний обсяг старих непрацюючих кредитів. Через це показник валового кредитного портфеля зменшився, що й надалі впливатиме на розрахунок річних темпів його зростання протягом 2026 року.Позитивну динаміку демонструють і гривневі кошти на банківських рахунках. У вересні 2026 року їхній обсяг зріс на 21% у річному вимірі на рахунках бізнесу, зокрема суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ. Кошти фізичних осіб збільшилися на 17% порівняно з вереснем 2025 року.Тому для оцінювання реальної динаміки кредитування НБУ рекомендує звертати увагу на чисті кредити. Цей показник дає змогу коректніше оцінити зміни кредитної активності банків без викривлення, пов’язаного зі списанням проблемної заборгованості.Нагадаємо, Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Словацька делегація планує відвідати столицю Росії Москву, аби домовитися про збільшення постачання російських нафти та газу. Це відбувається, попри план Європейського Союзу повністю відмовитися від енергоносіїв із Росії.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters із посиланням на заяву Міністерства закордонних справ Словаччини.Там зазначається, що міжурядова російсько-словацька комісія з економічної та науково-технічної співпраці проведе засідання в Москві 26 жовтня."Це перша подібна зустріч з моменту початку повномасштабної війни Росії проти України", — зауважили аналітики.За словами представників словацького міністерства, на зустрічі обговорять питання енергетики, зокрема, ядерної, сільського господарства, навколишнього середовища, спорту та культури.Зустріч у Москві відбудеться після неодноразових поїздок прем'єр-міністра Роберта Фіцо до столиці країни-агресорки."Основна тема — енергетика та можливість співпраці в забезпеченні постачань стратегічних ресурсів", — заявили в міністерстві.Словаки також серйозно зацікавлені в обговоренні постачань газу та продовження постачань нафти.Як відомо, Словаччина, яка купує російські енергоносії, має припинити закупівлі газу до кінця 2027 року. Це має відбутися, згідно з планом ЄС, що спрямований на позбавлення Росії грошей для війни в Україні.У міністерстві заявили, що Словаччина планує одночасно розвивати відносини з Росією та продовжувати "дотримуватися зобов'язань в ЄС і НАТО". Країні нібито потрібний "простір для діалогу".Нагадаємо, 17 жовтня стало відомо, що Україна звернулася до ЄС із проханням надати нову позику на 70 мільярдів євро. Київ пояснив таку потребу значними витратами на війну. Словаччина й Угорщина не долучаться до фінансування..

У середу, 21 жовтня, компанія GigaCenter повідомила про припинення роботи датацентру в Києві на невизначений термін. Це пов’язано з критичними пошкодженнями внаслідок російської атаки у вівторок.Про це повідомили на інформаційних ресурсах GigaCenter. Там зазначили, що 20 жовтня в результаті російського удару датацентр GigaCenter зазнав критичних пошкоджень і виведений із ладу."Усі наші працівники цілі. Проте, на жаль, ми вимушені припинити свою роботу на невизначений термін", — ідеться в повідомленні.У компанії додали, що всі деталі щодо клієнтського обладнання повідомлять клієнтам особисто.Учора GigaCenter інформував, що внаслідок російської атаки вдень пошкоджено датацентр. Через це споживачі могли спостерігати перебої в роботі обладнання, розміщеного в GigaCenter."Ми працюємо над локалізацією наслідків ураження. Дякуємо за розуміння!" — наголошували в компанії.Компанія GigaCenter спеціалізується на наданні послуг з розміщення серверів, ІТ-обладнання для бізнесу. Вона входить до групи компаній GigaGroup разом із телеком-оператором GigaTrans, хмарним оператором GigaCloud і агенцією з кібербезпеки GigaSafe.Російські окупанти в ніч на 19 жовтня завдали повторного удару по датацентру оператора зв'язку ПАТ "Датагруп", яке з вересня 2024 року входить до групи компаній DVL ("Датагруп-Volia-lifecell"),внаслідок чого повністю знищено відповідну інфраструктуру, а її відновлення неможливе.Нагадаємо, що 26 вересня датацентр Cosmonova зупинив роботу через масштабні руйнування, яких він зазнав унаслідок російських обстрілів. Фахівці компанії тоді запевняли, що працюють над зменшенням наслідків і поступовим відновленням сервісів..

У мережі поширили інформацію про нібито відставку голови Національного банку України Андрія Пишного. У регуляторі відреагували на ці повідомлення та спростували чутки про його звільнення."НБУ офіційно спростовує чутки про нібито відставку голови Національного банку Андрія Пишного", — йдеться у повідомленні.Низка медіа 21 жовтня публікували інформацію про нібито заяву голови Національного банку України Андрія Пишного про відставку після слідчих дій НАБУ та САП. За даними джерел, причиною такого рішення міг стати стан здоров’я посадовця. НАБУ прийшло до Нацбанку: що відомо про слідчі діїНародний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на власні джерела, заявив, що Національне антикорупційне бюро України проводить слідчі дії в Національному банку, зокрема в кабінеті його голови Андрія Пишного."За даними наших джерел, то сьогодні НАБУ завітало до Нацбанку. Деталі, що НАБУ прийшло саме до голови НБУ Андрія Пишного. Начебто не тільки за робочою адресою", — написав депутат.Інших подробиць щодо причин і обставин слідчих дій наразі немає. Офіційного підтвердження інформації в наведеному повідомленні не зазначено.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів України ухвалив рішення про створення спеціальної комісії, яка займатиметься організацією та проведенням продажу державних пакетів акцій "Сенс Банку" та "Укргазбанку". До процесу залучатимуть міжнародних експертів і представників фінансових інституцій Європейського Союзу..

В Україні визначили першочергові заходи для скорочення тіньового сектору економіки. Серед пріоритетів — протидія контрабанді, незаконному обігу тютюнових виробів, ухиленню від сплати податків і зловживанням у сфері гуманітарної допомоги.Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький за підсумками обговорення заходів із представниками уряду, Верховної Ради, Бюро економічної безпеки, Національної поліції, податкової та митної служб.Боротьба з контрабандою та податковими схемамиСеред першочергових завдань — протидія незаконному виробництву й обігу тютюнових виробів, оподаткування електронних сигарет і рідин для них, боротьба з контрабандою та ліквідація схем ухилення від сплати податків.Також увагу приділили протидії махінаціям у гральному бізнесі.Контроль за гуманітарною допомогоюОкремо учасники обговорення розглянули посилення контролю за ввезенням, обліком і цільовим використанням гуманітарної допомоги в Україні. За словами Корецького, є обґрунтовані підозри щодо використання статусу гуманітарної допомоги для реалізації незаконних схем.Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України спільно із зацікавленими державними органами має підготувати відповідні зміни до нормативно-правових актів.Електронні контракти та інвойсиЩе одним напрямом роботи стало запровадження електронних контрактів та інвойсів для оформлення договорів і рахунків, а також автоматичного обміну даними.Для реалізації цих змін планують підготувати необхідні законодавчі пропозиції. За кожним напрямом визначили конкретні завдання, строки виконання та відповідальних за їх реалізацію.Коли звітуватимуть про результатиМета запланованих заходів — запобігти незаконним схемам, збільшити надходження до державного бюджету та забезпечити рівні умови для підприємств, які працюють легально й сплачують податки.Про прогрес у виконанні визначених завдань планують звітувати щомісяця.Нагадаємо, на початку 2026 року Україні вдалося домовитися з Міжнародним валютним фондом про збільшення річного ліміту для підприємців, після досягнення якого вони мають зареєструватися платниками ПДВ.Читайте також: Борги обійдуться дорого: підприємців попередили про нові штрафи.

Банки в Україні посилюють вимоги до кредитування бізнесу, підвищують процентні ставки та частіше висувають жорсткіші умови щодо застави. У третьому кварталі 2026 року рівень схвалення заявок на кредити підприємствам знизився вперше із середини 2024 року. Водночас банки очікують зростання кредитних портфелів бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців. Про це свідчать результати "Опитування про умови банківського кредитування", які опублікували на офіційній сторінці Національного банку України.Банки посилюють вимоги до кредитів для бізнесуУ третьому кварталі кредитні стандарти для корпоративного сектору стали жорсткішими. Надалі банки планують продовжувати посилення вимог, передусім для великих підприємств.Крім того, фінансові установи повідомили про зниження рівня схвалення заявок на кредити бізнесу. Це сталося вперше із середини 2024 року. Серед змін в умовах кредитування банки відзначили підвищення процентних ставок і посилення вимог до застави.Водночас баланс відповідей щодо зміни обсягів корпоративного кредитування опустився до найнижчого рівня з другого кварталу 2023 року. Попри це, банки прогнозують подальше зростання кредитних портфелів.Попит на кредити бізнесу зростає, але є виняткиУ третьому кварталі загальний попит підприємств на банківські кредити зріс. Однак уперше з початку 2023 року банки не зафіксували збільшення попиту з боку малого та середнього бізнесу (МСП), а також на кредити в національній валюті.Протягом наступних 12 місяців фінансові установи очікують зростання попиту на всі види кредитів для підприємств. Найбільше може зрости попит на позики великим компаніям, короткострокові кредити та кредити у гривні.Боргове навантаження великих підприємств у звітному кварталі залишалося на середньому рівні, тоді як у малого та середнього бізнесу воно було низьким.Банки очікують погіршення якості кредитівПопри очікуване розширення кредитних портфелів, банки прогнозують погіршення якості позик як бізнесу, так і населення.Зокрема, негативні очікування щодо якості кредитного портфеля домогосподарств зберігаються вже п’ятий квартал поспіль. Водночас боргове навантаження населення, за оцінками респондентів, залишається низьким.Банки також повідомили про посилення всіх видів ризиків і очікують їх подальшого зростання. Найбільше занепокоєння викликають кредитний і валютний ризики.Споживчі кредити зростають, попит на іпотеку може знизитисяУ третьому кварталі попит населення на банківські кредити дещо підвищився. Банки очікують, що протягом наступних 12 місяців попит на споживчі позики продовжить зростати.Водночас уперше з кінця 2024 року фінансові установи прогнозують зниження попиту на іпотечні кредити.На відміну від корпоративного сегмента, у кредитуванні населення банки пом’якшували стандарти як для іпотеки, так і для споживчих позик. Надалі вони планують продовжувати цю тенденцію.Рівень схвалення заявок на кредити фізичних осіб у третьому кварталі зріс, причому найбільше — в іпотечному сегменті.Чого очікують банки протягом наступного рокуЗа результатами опитування, банки розраховують на подальше зростання кредитування бізнесу та населення. Однак корпоративний сегмент стикається з жорсткішими умовами отримання фінансування, а фінансові установи готуються до подальшого посилення кредитних стандартів для підприємств.Водночас у роздрібному кредитуванні банки налаштовані оптимістичніше щодо споживчих позик, хоча очікують зниження попиту на іпотеку. Загальним викликом для обох сегментів залишається прогнозоване погіршення якості кредитних портфелів і зростання ризиків.Нагадаємо, українці можуть замовити кредитний звіт через інтелектуального помічника "Дія.AI". Для цього достатньо сформулювати відповідний запит у застосунку "Дія" — система автоматично передасть необхідні дані до Українського бюро кредитних історій (УБКІ)..

У середу, 21 жовтня, Росія оголосила про відправлення першого танкера з дизельним пальним до Сполучених Штатів Америки. Судно з вантажем обсягом 40 тисяч тонн має вирушити в четвер, 22 жовтня.Про це заявив віцепрем’єр-міністр Росії Алєксандр Новак, повідомляє російське агентство ТАСС.За словами Новака, після першої партії до США планують відправляти наступні вантажі дизелю.За даними S&P Global Energy, які цитує CBS News, добове споживання дизельного пального у США сягає 554 тисяч тонн.Нагадаємо, 9 жовтня президент США Дональд Трамп заявив про домовленість із Владіміром Путіним щодо скасування санкцій на російське дизельне пальне. Раніше також повідомлялося, що до кінця 2026 року Росія може наростити експорт дизелю до 3-3,5 мільйона тонн на місяць.Додамо, Туреччина планує отримувати частину дизельного палива, яке країна-агресорка Росія постачатиме на світові ринки, згідно з угодою із президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом.Читайте також: Три проблеми Трампа: як дизель, Путін і війна можуть змінити вибори у США.

За дев’ять місяців 2026 року на Київ, Київську, Дніпропетровську, Львівську та Харківську області припало 63% продажів нових легкових автомобілів в Україні. Найчастіше в столиці, на Київщині та Харківщині купували Renault Duster, а на Дніпропетровщині й Львівщині — Toyota RAV-4.Про це повідомляє "Укравтопром". За підсумками січня — вересня 2026 року найбільше нових легкових автомобілів придбали в Києві та чотирьох областях України. На ці регіональні ринки припало 63% усіх продажів нових легковиків.Кількість придбаних автомобілів розподілилася так:Київ — 16 791 автомобіль;Київська область — 4 983;Дніпропетровська область — 3 280;Львівська область — 2 723;Харківська область — 2 651.Найпопулярнішою моделлю в Києві, Київській та Харківській областях став компактний кросовер Renault Duster. На Дніпропетровщині та Львівщині покупці частіше обирали Toyota RAV-4.Додамо, у вересні 2026 року український автопарк поповнили майже 4,5 тисячі легкових автомобілів із дизельними двигунами — на 14% менше, ніж за аналогічний місяць торік. Найпопулярнішими серед нових машин стали Renault Duster, а серед уживаних імпортованих — Renault Megane.Читайте також: Електрокар, який перевертається в повітрі: Ілон Маск представив нову модель Tesla.

Український уряд не вводив надзвичайного стану ні в енергетиці, ні в теплопостачанні, ні в жодній іншій сфері. Повідомлення про це, які поширюють анонімні Telegram-канали, не відповідають дійсності.Про це наголосили на Facebook-сторінці Кабінету міністрів України."Насправді уряд призначив керівників робіт із ліквідації наслідків російських атак на критичну інфраструктуру", — йдеться в повідомленні.Тепер за ліквідацію наслідків у енергетиці, тепло- і водопостачанні та зв'язку відповідають конкретні міністри. Надалі їхню спільну роботу координуватиме спільний штаб."Це організаційне рішення: воно визначає, хто відповідає за відновлення та як узгоджуються дії. Жодних нових обмежень для людей воно не запроваджує", — пояснили в Кабміні.Раніше деякі медіа зазначали, що надзвичайна ситуація в Україні тепер стосуватиметься не лише енергетики, а й тепла, води й Інтернету. Вони посилалися на постанову Кабміну №1292.Згідно з цим документом, рішення про подолання наслідків надзвичайної ситуації "поширили на":теплопостачання;водопостачання;водовідведення;інженерно-транспортну інфраструктуру;електронні комунікаційні мережі;інфраструктуру широкосмугового доступу до Інтернету;центри обробки даних.Як відомо, Росія продовжує щодня завдавати ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури України. Внаслідок таких атак відключення світла спостерігаються у низці областей.Нагадаємо, що завтра в частині областей України вимушено застосовуватимуться заходи обмеження споживання електроенергії. Але ситуація може змінюватися. До того ж варто споживати світло ощадливо..

Аграрії станом на вівторок, 20 жовтня, намолотили 39,10 мільйона тонн зернових і зернобобових зі 7,90 мільйона гектарів, що складає 68,1% площ, засіяних цими культурами.Про це повідомили на сайті Міністерство аграрної політики та продовольства."Валовий збір олійних культур — соняшнику, сої та ріпаку — сягнув майже 16 мільйонів тонн", — ідеться в повідомленні.Окрім того, у відомстві додали, що аграрії повністю зібрали пшеницю, ячмінь, горох і ріпак.Пшениця — зібрано 26 171,4 тисячі тонн із площі 5 117,9 тисячі гектарів. Середня врожайність — 51,1 ц/га.Ячмінь — намолочено 6 550,7 тисячі тонн із 1 483,1 тисячі гектарів за врожайності 44,2 ц/га. Горох — зібрано 833,4 тисячі тонн із 302,2 тисячі гектарів. Середня врожайність — 27,6 ц/га.Ріпак озимий і ярий — намолочено 3 896,7 тисячі тонн із 1 328,8 тисячі гектарів за врожайності 29,3 ц/га.Найбільші площі зернових і зернобобових культур обмолочено в таких областях:Одеська область — 1 225,6 тисячі гектарів, валовий збір зернових — 5 689,2 тисячі тонн. Зокрема, зібрано 3 801 тисячі тонн пшениці, 1 475,5 тисячі тонн ячменю та 303,7 тисячі тонн гороху.Дніпропетровська область — 725,19 тисячі гектарів, валовий збір — 2 886,6 тисячі тонн. Зібрано 2 040,3 тисячі тонн пшениці, 574,6 тисячі тонн ячменю та 37 тисячі тонн гороху.Миколаївська область — 695,4 тисячі гектарів, валовий збір — 2 758,78 тисячі тонн. Зокрема, намолочено 1 873,5 тисячі тонн пшениці, 648,7 тисячі тонн ячменю та 118 тисячі тонн гороху."За врожайністю зернових лідирують господарства Хмельницької області — 70,7 ц/га. Високі показники також мають Сумська (68,2 ц/га), Вінницька (62,6 ц/га) та Івано-Франківська (59 ц/га) області", — зауважили в міністерстві.Триває збирання пізніх культур.Соняшник — обмолочено 4 122,7 тисячі гектарів, або 79% прогнозованої площі. За врожайності 22 ц/га намолочено 9 076,5 тисячі тонн.Кукурудза — обмолочено 911,8 тисячі гектарів, або 20% прогнозованої площі. За врожайності 58,8 ц/га зібрано 5 362,9 тисячі тонн.Соя — обмолочено 1 382,5 тисячі гектарів, або 86% прогнозованої площі. За врожайності 21,8 ц/га намолочено 3 013,5 тисячі тонн.Цукрові буряки — викопано 58,2 тисячі гектарів, або 34% прогнозованої площі. За врожайності 493 ц/га зібрано 2 869,6 тисячі тонн.Просо — обмолочено 38,3 тисячі гектарів, або 94% прогнозованої площі. За врожайності 23 ц/га намолочено 88,1 тисячі тонн.Гречка — обмолочено 45,9 тисячі гектарів, або 95% прогнозованої площі. За врожайності 12,5 ц/га зібрано 57,3 тисячі тонн.Нагадаємо, на початку жовтні в Міністерстві аграрної політики та продовольства повідомляли, що посіви озимих зернових в Україні не відповідають прогнозам..