Економіка

Перебування за кордоном саме по собі не позбавляє родину права на житлову субсидію. Якщо частина домогосподарства продовжує фактично проживати в Україні, допомогу можуть призначити за умови дотримання вимог законодавства. Водночас важливо надавати достовірну інформацію та своєчасно повідомляти про зміни, що впливають на призначення субсидії.Про це повідомили у пресслужбі Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Там зауважили, що, якщо людина перебуває за межами України понад 60 днів на дату звернення за субсидією або на дату її призначення без звернення громадянина, її не включають до складу домогосподарства для розрахунку допомоги. У такому разі на цю особу не розраховують соціальні норми житла та нормативи споживання житлово-комунальних послуг. Її доходи також не враховують під час визначення розміру субсидії.Водночас інші члени домогосподарства, які фактично проживають в Україні, можуть отримати житлову субсидію за умови дотримання встановлених вимог. Тобто виїзд одного з членів сім’ї за кордон не означає автоматичної відмови в допомозі всьому домогосподарству.Чи можна отримати субсидію, якщо за кордоном перебуває вся сім’яЯкщо всі члени домогосподарства перебувають за кордоном понад 60 днів і за адресою житла в Україні фактично ніхто не проживає, підстав для розрахунку субсидії на таке домогосподарство немає.Під час призначення допомоги враховують не лише право власності на житло, а й обставини фактичного проживання.Чи потрібно повідомляти Пенсійний фонд про виїзд за кордонЯкщо під час отримання житлової субсидії член домогосподарства або член сім’ї особи зі складу домогосподарства виїхав за кордон і перебував там сукупно понад 60 днів, одержувач субсидії зобов’язаний повідомити про це орган Пенсійного фонду України протягом 30 календарних днів.Якщо про такі обставини не повідомити, а субсидію розрахували з урахуванням особи, яка перебуває за кордоном, виплату можуть припинити. У передбачених законодавством випадках також визначають суму надміру виплачених коштів, яку необхідно повернути.Тому одержувачам субсидій важливо своєчасно інформувати Пенсійний фонд про зміни, які можуть вплинути на право на допомогу або її розмір.Як оформити житлову субсидіюДля призначення житлової субсидії необхідно подати заяву та декларацію встановленої форми. Якщо хтось із членів домогосподарства перебуває за кордоном понад 60 днів, заявник має зазначити відповідну інформацію в декларації, зокрема дату виїзду за межі України.За необхідності можна надати документи, які підтверджують відповідні обставини. Подати документи можна кількома способами:особисто в сервісному центрі Пенсійного фонду України;через центр надання адміністративних послуг;через уповноважену посадову особу територіальної громади;в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або портал "Дія".Нагадаємо, раніше українцям роз'яснили, чи вплине нова державна допомога "Зимова підтримка" на призначення житлових субсидій у майбутньому опалювальному сезоні. Згідно з чинним законодавством, певні види виплат не враховуються під час розрахунку середньомісячного сукупного доходу домогосподарства.Читайте також: Опалювальний сезон розпочався: як отримати субсидію та коли прийдуть гроші.

Стійкість кожного міста починається з відповідальності його керівництва. І коли ця відповідальність дає збій, наслідки відчувають передусім мешканці. Для Києва — не лише як столиці, а й найбільшого міста України за кількістю населення та економічним значенням — це питання на тлі прогнозів важкої зими особливо актуальне. І в умовах, коли щодня ворог атакує його балістикою й безпілотниками, удари зсередини країни підривають залишки довіри та надії на те, що столиця зможе гідно пройти чергові випробування.Два тижні тому, 14 жовтня, після чергового повітряного терору РФ, влада заявила: ворог атакував усі три столичні ТЕЦ, через що, як повідомляла "Економічна правда", Київ втратив можливість виробляти електроенергію на трьох основних теплоелектроцентралях — ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницькій ТЕЦ. Через пошкодження власної генерації та російські удари по електромережах столиці взимку загрожують тривалі відключення світла. Та киянам не звикати, чи не так?Готовність Києва до зимового періоду в умовах обстрілів та перебоїв електро, водо- й теплопостачання у лютому 2026 року становила 1,8%. А вже у жовтні керівництво держави визнало готовність Києва за критеріями Плану стійкості незадовільною.Київ — найбільший споживач електроенергії в Україні. "Економічна правда", посилаючись на оцінки профільних експертів, вказує, що споживання міста становить 1-1,2 ГВт або 12-15% від загальнодержавного, а взимку, залежно від температури, навантаження може зрости до 1,8-2 ГВт. Торік, до масштабних зимових обстрілів, внутрішня генерація відігравала ключову роль у забезпеченні міста електроенергією. За даними співрозмовників видання в одній з енергетичних компаній, її внесок міг сягати 1,3 ГВт. Передусім ішлося про ТЕЦ-5, яка забезпечує централізоване теплопостачання правого берега (Голосіївський, Печерський, Солом’янський р-ни, Теремки) та частини лівого (Русанівка, Березняки), ТЕЦ-6 — під її "опікою" Троєщина, Лісовий масив, Оболонь, частина Подолу, та Дарницьку ТЕЦ, вона ж ТЕЦ-4, яка "відповідає" за Дарницький і Дніпровський райони.Мільйони для столиці: скільки коштів отримали київські ТЕЦЗа кожним об’єктом, який мав забезпечити стабільне проходження зими, стоять чималі бюджетні витрати, а отже — і конкретні зобов’язання відповідальних за його підготовку. Так, за даними Державної казначейської служби, у період з грудня 2022 року до жовтня 2026-го підрядникам від "Київтеплоенерго", яке підконтрольне меру столиці Віталію Кличку, та Служби відновлення у Київській області на ремонт й захист столичних ТЕЦ було сплачено 6,73 мільярда гривень — понад 2,6 мільярда гривень й 4,08 мільярда гривень відповідно. При цьому 92% цих коштів, а це 6,2 мільярда гривень, було перераховано авансом — тобто до виконання робіт.Ще один важливий момент: за даними джерел TrueUA в Міністерстві енергетики з 2,6 мільярди гривень, сплачених "Київтеплоенерго" для ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, майже 1,6 мільярда гривень (60%) спрямовано на ремонт, реконструкцію та відновлення обладнання, а на захисні споруди — лише 243 мільйонів гривень (9%), тобто у 6,5 раза менше. Перший платіж на захист ТЕЦ здійснено лише в серпні 2025 року, тобто, лише через три роки після початку масованих ударів по енергетиці. Водночас на рахунках "Київтеплоенерго" весь цей час перебувало понад 12 мільярдів гривень власних коштів.Фактично, механізм, про який ви прочитаєте нижче, зводиться до простої схеми: виділення коштів для "обраних" → освоєння → закупівля обладнання → підготовка проєкту → установка обладнання → захист об'єкта. Але ця схема дефектна вже на старті, адже правильний алгоритм дій фактично повинен читатися з кінця: проєкт → підготовка/захист об'єкта → виділення коштів → закупівля обладнання → установка. Таким чином маємо те, що маємо: гроші виділені, майно не встановлене, об’єкти не захищені. Можливо, до ситуації варто придивитися представникам правоохоронних органів?А що з коштами?21 жовтня журналісти "Громадського" опублікували чергове розслідування. Вони стверджують, що київська компанія "Атмосфера менеджмент" отримала від "Київтеплоенерго" сумнівних підрядів без відкритих торгів на 1,3 мільярда гривень. Примітно, що незадовго до підписання вартісних контрактів у фірми змінився власник. Новим господарем компанії став Олександр Чикал — колишній водій народного депутата від БПП Сергія Хланя. 284 мільйони гривень із коштів "Київтеплоенерго" спрямували нібито на виготовлення резервних теплових перемичок для ТЕЦ-5. Чи виконаний договір у повному обсязі — мають розібратися правоохоронні органи. Однак питання до ефективності використання бюджетних коштів таки дійсно є.Осінь 2026 року вже показала, що протягом чотирьох років повномасштабної війни керівництво столиці, попри очевидні загрози для енергетичної інфраструктури міста, не вжило належних заходів для адаптації до нових умов. Мовчала і СБУ, яка б мала звернути увагу керманичів столиці на необхідність захисту критичної інфраструктури та змусити відповідних керівників виконати свої прямі обов’язки.Систематичні ракетно-дронові атаки мали стати підставою для перегляду пріоритетів, перерозподілу бюджетних коштів і посилення захисту критично важливих об’єктів. Однак замість комплексного підходу до підвищення їхньої стійкості акцент, за наявною оцінкою, залишався на фінансуванні робіт і відновленні попереднього стану інфраструктури, без належного врахування ризику повторних ударів. Оцінімо наслідки на конкретних прикладах.Згідно з відкритими даними, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 перебувають у комунальній власності територіальної громади Києва та з 2018 року експлуатуються "Київтеплоенерго". Водночас Дарницька ТЕЦ з червня 2012 року належить ТОВ "Євро-реконструкція".Київрада у травні 2024 року затвердила Концепцію відновлення та підвищення енергетичної стійкості столиці, згідно з якою протягом 12-15 років мала бути впроваджена розподілена когенерація — йдеться про шість нових ТЕЦ і 11 міні-ТЕЦ на базі районних котелень вартістю 1,2 мільярда євро. Цього року на виконання Плану стійкості Київрада скерувала близько 13 мільярда гривень, які планувалося витратити на резервні теплові перемички, захист об’єктів та когенерацію. З цих коштів 11,1 мільярда гривень мало виділити саме місто, 1,7 мільярда гривень — "Київтеплоенерго", з державної субвенції планувалося скерувати 1,3 мільярда гривень, а решту — 5,2 мільярда гривень — покрити шляхом кредитних коштів "Ощадбанку" та ЄБРР.Паралельно Держагентство відновлення через Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області з травня 2026 року будує захист 20 підстанцій 110 кВ, елементів ТЕЦ-4 і ТЕЦ-5 та резервні котельні. Та чи зігріє киян реалізація цього плану?Згідно з відкритими даними, Департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА перерахував "Київтеплоенерго" сім мільярдів гривень: з них 6,8 мільярда гривень склали внески до статутного капіталу, а 241 мільйон гривень — фінансова підтримка. Збільшення капіталу обґрунтовувалося поповненням обігових коштів, автономністю енергопостачання та розрахунками з ПрАТ "АК "Київводоканал", АТ "Київгаз", НЕК "Укренерго" (усім трьом компаніям було сплачено 1,4 мільйона гривень). З казначейських рахунків "Київтеплоенерго" безпосередньо на ТЕЦ-5 і ТЕЦ 6 (ремонти, відновлення, захист, резервні перемички) у 2023-2026 рр. було сплачено 2,6 мільярда гривень, з яких авансом — 2,1 мільярда гривень (80%).Крім столичних коштів, на підтримку стабільної роботи трьох ТЕЦ були використані фінанси й державного бюджету. Зокрема, Служба відновлення у Київській області за програмою захисту енергетики Києва з травня по серпень 2026 року перерахувала підрядникам 4 мільярди гривень, з них 99,97% авансом. З цих коштів планувалося витратити:на резервні котельні — 1,3 мільярда гривень;на захист 20 підстанцій 110 кВ — 1,2 мільярда гривень;трансформатори та РП енергооб’єктів (у т. ч. ТЕЦ-4) — 1 мільярда гривень;на захист тепломереж, ГПУ і ГРП — 454 мільйони гривень;на технагляд — 40 мільйонів.Крім того, у 2023-2025 роках Служба сплатила 4,4 мільярда гривень на реконструкцію електропідстанцій (зв’язок яких з енергопостачанням Києва потребує встановлення). Водночас на Дарницьку ТЕЦ прямих бюджетних платежів не виділялося. Загалом на ТЕЦ і енергостійкість Києва спрямовано 11 мільярдів гривень публічних коштів: бюджет Києва — 7 мільярдів гривень (63%), державний бюджет — 4 мільярди гривень (37%). Майже всі кошти (92%) було сплачено авансом — тобто державні фінанси надавалися приватним виконавцям до початку виконання робіт без гарантій як їхнього належного виконання, так і взагалі завершення. Наприклад, "Київтеплоенерго" 27 грудня 2024 року отримало зі столичного бюджету 2,17 мільярда гривень, після чого одразу перерахувало до ТОВ "Екніс", яке займається будівництвом та обслуговуванням енергетичних об’єктів до 750 кВ, 188 мільйонів гривень. Цікаво, що основний договір на 864 мільйони гривень між компаніями було підписано лише за два дні до перерахування коштів. Незрозумілою залишається й купівля резервних перемичок для ТЕЦ-5. Місто підписало чотири договори без торгів на загальну суму понад 1 мільярд гривень, сплативши аванс компаніям-виконавцям через тиждень після підписання. Загалом 51% вартості закупівель КТЕ щодо ТЕЦ (у 2026 році — 75%) проведено без торгів. Питання виникають й до Служби відновлення. Зокрема, держустанова за 17 договорами чотирьом різним підрядникам сплатила однакові аванси у розмірі 20 мільйонів 475 тисяч гривень.Тобто складається дивна ситуація, коли й кошти є, і всі ніби розуміють, що потрібно робити, але чомусь кошти розподіляються на непрозорих конкурсах, а проблеми як були, так і залишаються. І в зиму 2026-27 років Київ входить із непрацюючим обладнанням та незахищеною інфраструктурою ТЕЦ.Кошти виділялися, роботи не виконали — хто відповість?Як чітко видно із наведених вище цифр, на фізичний захист ТЕЦ від дронових та ракетних ударів було виділено значно менше коштів, ніж на відновлення та інші види робіт. Таким чином, заходи, які мали бути реалізовані ще протягом попереднього періоду для забезпечення належного захисту від ударів, так і не були виконані.Гучних висновків не буде. Значно промовистішими є самі факти: кошти на столичні ТЕЦ виділялися, роботи мали бути виконані ще в попередній період, але очікуваного результату немає. І головне питання залишається відкритим: хто за це відповідатиме? Парадоксально й водночас обурливо, що особи, які самі проживають у цій державі, перебувають під її захистом і безпосередньо зацікавлені та відповідають за її безпеку, допускають бездіяльність у питаннях, від яких залежить захист мільйонів людей..

У середу, 28 жовтня, стало відомо, що Україна залучила ще 404,5 мільйона доларів від Японії та Світового банку в межах проєкту THRIVE. Кошти скерують на розвиток української системи охорони здоров’я.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти вже надійшли до державного бюджету", — запевнив він.Очільник українського уряду уточнив, що 304,5 мільйона доларів залучено завдяки фінансовій підтримці Уряду Японії, ще 100 мільйонів доларів — у формі кредиту від Міжнародної асоціації розвитку."Проєкт THRIVE спрямований на підвищення ефективності програми медичних гарантій, покращення якості та доступності медичних послуг", — акцентував прем’єр-міністр України.Він констатував, що загалом Україна вже отримала 701,7 мільйона доларів у межах цього проєкту."Дякую уряду Японії та Світовому банку за послідовну підтримку України та внесок у розвиток медичної системи", — підсумував Сергій Корецький.Проект THRIVE започаткували 2024 року. Він спрямований на підвищення ефективності програми медичних гарантій та зміцнення системи охорони здоров’я. Загальний обсяг фінансування — 1,2 мільярда доларів.Нагадаємо, 10 жовтня стало відомо, що Японія купуватиме українські дрони-перехоплювачі від компанії SkyFall. Відповідний контракт уклало Міністерство оборони цієї країни. Японські фахівці залишилися задоволеними якістю цього виду озброєння українського виробництва..

Американські перемовники більше не наполягатимуть на територіальних поступках України на користь Росії. Натомість вони основну увагу приділятимуть економічним домовленостям із Москвою.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times, журналісти якого послалися на власні джерела.При цьому співрозмовники медійників запевнили, що США сподіваються досягнути прогресу під час тристоронніх переговорів з Україною в Абу-Дабі наступного місяця. Це мають бути перші такі переговори від лютого. Однією з основних тем стануть можливі гарантії безпеки для України та Росії після завершення війни.За інформацією джерел журналістів, раніше США пов’язували майбутні гарантії для України з територіальними поступками, але відтоді дали зрозуміти, що не наполягатимуть на передачі Києвом земель за столом переговорів.Водночас російський диктатор Володимир Путін поки що не продемонстрував ознак того, що готовий пом’якшити свою переговорну позицію.Паралельно Вашингтон і Москва обговорюють низку можливих економічних домовленостей. Зокрема, США вже уклали угоду про імпорт російського дизельного пального, призупинили дію нових санкцій щодо експорту російських енергоносіїв і тиснули на Україну з вимогою припинити удари безпілотниками по російських нафтопереробних заводах.Нинішні дискусії ґрунтуються на пропозиціях, які Стів Віткофф і Джаред Кушнер раніше обговорювали зі спецпредставником Путіна Кирилом Дмитрієвим, який оцінював потенційну вартість таких проєктів у 14 трильйонів доларів.Переговори свого часу зайшли в глухий кут, оскільки Україна виступила проти російської вимоги погодитися на територіальні поступки як попередню умову переговорів."План Дмитрієва полягав у тому, щоби дочекатися закінчення війни, але час іде, а війна не припиняється, тому вони вирішили рухатися вперед зараз", — розповів один зі співрозмовників видання.Серед інших ідей, які обговорювали Вашингтон і Москва, — продаж міжнародних активів "Лукойлу" інвесторам, пов’язаним із Білим домом, участь російського "Новатека" в проєкті зрідженого природного газу на Алясці, можливе відновлення постачання газу до Європи через вцілілі ділянки "Північного потоку", а також послаблення санкцій щодо російських калійних добрив.Ще одна пропозиція передбачає передачу управління окупованою Росією Запорізькою АЕС американській компанії, яка розподіляла би вироблену електроенергію між Україною та Росією.Аналітики видання зауважили, що європейські дипломати виступають проти послаблення санкцій і укладення великих економічних угод із Росією до завершення війни. Вони також наголосили, що рішення, які зачіпають інтереси ЄС, не можуть ухвалюватися без участі Європи.Один із європейських дипломатів висловив сумнів, що економічних стимулів вистачить, аби змусити Володимира Путіна припинити війну."Річ не в грошах. Річ у приниженні та контролі", — наголосив він у коментарі для Financial Times.Нагадаємо, що сьогодні очільник Офісу президента України Кирило Буданов заперечив повідомлення про суперечку зі спецпредставником американського президента Стівеном Віткоффом. Український перемовник заявив про інформаційні атаки на переговорний процес..

У середу, 28 жовтня, Верховна Рада України підтримала в першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2027 рік. "За" проголосували 239 народних депутатів.Про це засвідчила трансляція засідання Верховної Ради України. Варто зазначити, що до документа загалом подали рекордну кількість правок — понад 5200. З них бюджетний комітет врахував лише 90 пропозицій депутатів. Серед них — підвищення виплат військовим і розширення державних гарантій для оборонних підприємств.Водночас перед ухваленням бюджету в першому читанні не підтримали низку пропозицій, зокрема:спрямування коштів від угод зі слідством на потреби ЗСУ — поправка передбачала заборону переказувати такі кошти третім особам, а гроші понад суму відшкодування завданої державі шкоди спрямовувати до спецфонду держбюджету на грошове забезпечення військових;обмеження зарплат чиновників на рівні 80 тисяч гривень на місяць — пропозиція стосувалася, зокрема, народних депутатів, суддів, прокурорів і працівників Нацбанку, виняток передбачався для тих, хто бере участь в обороні країни.Однак Верховна Рада підтримала поправку №846 про заборону фінансувати Національний кешбек із держбюджету 2027 року. Також депутати підтримали поправку №1279 про підвищення зарплат військовим. "За" неї проголосували 304 народні депутати.Далі уряд має опрацювати висновки та поправки парламенту, внести зміни та повернути доопрацьований текст у Раду для розгляду у другому читанні. Друге читання і фінальне очікується 23-26 листопада.У проєкті держбюджету-2027 закладено видатки на 7 трильйонів 272 мільярди гривень, доходи — 5 трильйонів 648 мільярдів гривень. Основні видатки — це сектор безпеки й оборони, які закладені на рівні 4 трильйонів 885 мільярдів гривень, або 43,8% ВВП країни. Граничний обсяг дефіциту очікується на позначці 1,67 трильйона гривень."Дякую народним депутатам за спільну роботу та підтримку проєкту бюджету на 2027 рік у першому читанні. Це бюджет, який враховує реалії повномасштабної війни та ключові потреби держави на наступний рік", — прокоментував у своєму Telegram-каналі премʼєр-міністр України Сергій Корецький.За його словами, передусім це необхідне фінансування безпеки й оборони, збереження фінансової стійкості та виконання важливих соціальних зобов’язань перед людьми.Сергій Корецький запевнив, що уряд опрацює бюджетні висновки парламенту та підготує проєкт до другого читання.Нагадаємо, 27 жовтня голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа інформувала про рекомендацію ухвалити проєкт державного бюджету на 2027 рік у першому читанні..

Верховна Рада відхилила правку №1003 до проєкту державного бюджету на 2027 рік, яка передбачала встановлення граничної місячної зарплати держслужбовців на рівні 80 тисяч гривень. Голосування відбулося на засіданні парламенту в середу, 28 жовтня.Пропозицію підтримали 157 народних депутатів за мінімально необхідних 226 голосів. Раніше проти її врахування виступив і бюджетний комітет Верховної Ради, пише "Економічна правда".Обмеження мало стосуватися зарплат в органах державної влади, місцевого самоврядування та бюджетних установах. Його пропонували запровадити для економії коштів державного бюджету.Зокрема, під дію обмеження могли потрапити народні депутати, судді, судді Конституційного Суду, члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, прокурори й працівники Національного банку України.Водночас обмеження не поширювалося б на тих, хто бере участь в обороні України та відсічі російській агресії. Точний перелік посад мав визначити Кабінет міністрів.Також парламентарі відхилили правку №611. Вона передбачала, що угоди про визнання винуватості не могли б зобов’язувати обвинувачених перераховувати кошти третім особам. Гроші за такими угодами мали надходити лише до державного бюджету або спрямовуватися на відшкодування збитків за цивільним позовом.Додамо, український уряд ухвалив рішення для підтримки підприємств, які зазнали руйнувань унаслідок воєнних дій, та для захисту цифрової інфраструктури країни. Відтепер низка компаній зможе отримувати державне й комунальне майно в оренду за значно спрощеними правилами..

За дев’ять місяців 2026 року в Україні промисловий вилов риби й інших водних біоресурсів збільшився на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 6,5 тисячі тонн. Його проводять підприємства рибної галузі.Про це повідомило видання Agro Times із посиланням на Держрибагентство."Лідером промислового вилову вже традиційно став карась сріблястий, частка якого становить близько 30% від загального обсягу — 1,9 тисячі тонн", — ідеться в повідомленні.Вагому частину промислу сформували також:лящ — 1,4 тисячі тонн;тараня — 1,1 тисячі тонн;плоскирка — 589 тонн;судак — 366 тонн;рослиноїдні види (товстолоб і білий амур) — 264 тонни;окунь — 154 тонни;синець — 129 тонн;сом європейський — 105 тонн;оселедець чорноморський — 103 тонни.Через блокування Чорного й Азовського морів унаслідок військової агресії Росії промисловий вилов морських видів (калкана, глосі, кефалевих, хамси, рапани, креветки, піленгаса й інших), які становили значну частку рибного ринку в довоєнні роки, наразі фактично не здійснюється. У зв’язку з цим основне навантаження припало на внутрішні водні об’єкти."Найбільше водних біоресурсів від початку року користувачі добули у Кременчуцькому водосховищі — понад три тисячі тонн. Високі показники зафіксовано також у Кам’янському водосховищі — 1,3 тисячі тонн", — наголосили в Agro Times.У Держрибагентстві також повідомили, що в електронній торговій системі "Prozorro.Продажі" опубліковано 22 повторних оголошення щодо проведення аукціонів на промисловий вилов водних біоресурсів у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі.Розігрування лотів відбудеться 3 листопада. Заявки на участь в аукціонах можна подати до 20:00 2 листопада.Нагадаємо, раніше видання The Guardian писало, що у світі запаси атлантичної скумбрії, страви з якої є популярними в Україні та світі, наближаються до критичних значень. Причиною цього є надмірний вилов. Науковці вважають, що людство має замінити цей сорт риби у своєму раціоні оселедцем..

За перше півріччя 2026 року світове виробництво автотранспорту перевищило 45,9 млн одиниць. Це на 1% більше, ніж за січень-червень 2025 року.Такі дані оприлюднила Міжнародна організація автовиробників (OICA), повідомляє "Укравтопром".Найбільшу частку виробництва становили легкові автомобілі. За шість місяців випустили 33,1 млн таких машин, що на 1% менше, ніж торік. Виробництво інших видів транспорту змінилося так:легкі комерційні автомобілі — 10,6 млн одиниць (+2%);великі вантажівки — 2,1 млн одиниць (+8%);автобуси — 151,8 тис. одиниць (-3%).Які країни виробили найбільше автомобілівЛідером світового автомобілебудування за підсумками першого півріччя залишається Китай. Із січня до червня там виготовили 14 993 479 одиниць автотранспорту, що на 4% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. До п’ятірки найбільших виробників також увійшли:Китай — 14 993 479 одиниць (-4%).США — 5 228 518 одиниць (+1%).Японія — 4 299 050 одиниць (+3%).Індія — 3 679 528 одиниць (+15%).Південна Корея — 2 110 904 одиниці (без змін).Найбільше зростання серед п’яти лідерів продемонструвала Індія, де виробництво автотранспорту збільшилося на 15%.Додамо, у вересні 2026 року український автопарк поповнили майже 4,5 тисячі легкових автомобілів із дизельними двигунами — на 14% менше, ніж за аналогічний місяць торік. Найпопулярнішими серед нових машин стали Renault Duster, а серед уживаних імпортованих — Renault Megane.Читайте також: Електрокар, який перевертається в повітрі: Ілон Маск представив нову модель Tesla.

"Економічний шлюб", який зараз Росія нав’язує Сполученим Штатам Америки, стане невигідним для Вашингтона у довгостроковій перспективі. Москва у стратегічному вимірі завжди намагається обдурити.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 28 жовтня."Дизельна угода" відкриває для росіян можливості наступних подібних кроків. Це, зокрема, добрива, газ, заморожені активи, інші прізвища та структури, з яких можуть зняти санкції", — зауважив він.Український президент зазначив, що вже відбулися зняття санкцій із російських олігархів, наближених до диктатора Володимира Путіна.За словами Зеленського, енергетичні ресурси є частиною пропозиції Росії. І на цей гачок Москва намагається спіймати вашингтонських політиків."Росія розуміє, що вони, на відміну від інших країн світу, мають такі природні ресурси, можливості, запаси та таке вертикальне управління всім цим, що можуть насправді запропонувати Америці своєрідний "економічний шлюб" — як би прикро це не звучало", — констатував він.Водночас, за словами українського президента, навряд чи такий "економічний шлюб" може бути вигідний США в довгостроковій перспективі."Бо в Росії в кожній угоді є якась неприємна частина, яку одразу не видно, але десь на короткому шляху — може здаватися, що можуть бути вигоди", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора видання The New York Times написало, що у Вашингтоні розглядають можливість скасування обмежень проти ключової фінансової структури Кремля в межах потенційних економічних угод. Подібний крок може означати радикальний зсув у санкційній політиці США щодо Росії та викликає гостру критику як серед експертів, так і в американському конгресі..

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), схвалила проєкт змін до Правил роздрібного ринку електричної енергії. Документ передбачає впровадження механізмів управління попитом, які дозволять споживачам отримувати винагороду за зміну графіка або обсягів споживання електроенергії.Про це повідомила пресслужба НКРЕКП 27 жовтня. Йдеться, зокрема, про перенесення споживання електроенергії з пікових годин на періоди меншого навантаження. Якщо споживач змінюватиме графік або обсяги споживання відповідно до умов договору з агрегатором, він зможе отримувати за це винагороду.Як працюватиме новий механізмУправління попитом здійснюватиметься через агрегаторів — учасників ринку, які об’єднують можливості окремих споживачів для регулювання попиту на електроенергію.Для участі в такій програмі споживачам не потрібно буде змінювати електропостачальника. Вони укладатимуть два окремі договори: з електропостачальником — на постачання електроенергії, а з агрегатором — на участь в управлінні попитом та отримання винагороди.Наприклад, підприємства зможуть переносити частину виробничих процесів на години меншого навантаження, а домогосподарства — змінювати графік роботи електроприладів. За умови дотримання вимог договору з агрегатором такі зміни дозволять споживачам отримувати винагороду.Як це вплине на енергосистемуЗа задумом регулятора, новий механізм допоможе зменшувати навантаження на енергосистему в пікові години, ефективніше використовувати наявні потужності та підтримувати баланс між виробництвом і споживанням електроенергії.Проєкт постанови також визначає правила взаємодії споживачів з агрегаторами, умови укладання договорів, порядок розрахунків та інформування.Зміни розробили на виконання закону України № 4834-IX у межах імплементації європейського енергетичного законодавства.НКРЕКП планує оприлюднити проєкт постанови на офіційному вебсайті для отримання зауважень і пропозицій та проведення відкритого обговорення. Наразі йдеться про проєкт змін до правил ринку електроенергії, а не про механізм, який уже запрацював.Нагадаємо, що незалежна міжнародна комісія ООН із розслідування порушень в Україні визнала російські удари по енергетичній інфраструктурі воєнними злочинами та злочинами проти людяності..

Міністерство інфраструктури та Міністерство економіки підписали меморандум із сервісами Bolt, Uklon, Uber та OPTI, який передбачає обмеження зростання цін на поїздки в Києві під час повітряних тривог, зупинки громадського транспорту та інших надзвичайних ситуацій, пов’язаних із логістикою в столиці.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. За його словами, згідно з меморандумом, вартість поїздок за таких обставин не повинна перевищувати базовий тариф більш ніж на 75%.Наприклад, якщо за звичайних умов поїздка коштує 200 гривень, під час дії обмежень її максимальна вартість становитиме 350 гривень. Якщо базовий тариф дорівнює 300 гривень, пасажир заплатить не більше ніж 525 гривень."Пасажири зберігають можливість самим регулювати ціну, але будуть також встановлені граничні межі", — пояснив Корецький.Коли діятимуть обмеження цін на таксіОбмеження діятимуть щонайменше дві години після відбою тривоги червоного рівня або до відновлення нормальної роботи громадського транспорту та руху мостами. Як зазначається, саме в цей період попит на поїздки часто є найвищим, оскільки людям потрібно дістатися додому.Корецький зауважив, що необхідність таких заходів виникла, зокрема, на тлі транспортних проблем у Києві після атаки на Південний міст. Уряд розраховує на відповідальну позицію операторів і долучення до меморандуму інших учасників ринку. "Уряд уважно стежитиме за виконанням згаданих вище правил", — додав прем'єр-міністр.Нагадаємо, 27 січня в Києві тимчасово перекрили Південний міст після російської атаки. Для водіїв визначили альтернативні маршрути, при цьому шляхи об'їзду відрізняються залежно від типу транспорту.Читайте також: В окупантів — нова тактика: в Повітряних силах розкрили деталі ударів по Південному мосту в Києві.

Український уряд ухвалює рішення для підтримки підприємств, які зазнали руйнувань унаслідок воєнних дій, та для захисту цифрової інфраструктури країни. Відтепер низка компаній зможе отримувати державне й комунальне майно в оренду за значно спрощеними правилами.Про це у Telegram-каналі повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Допомога бізнесу, що зазнав руйнуваньПосадовець зазначив, що уряд ухвалює кроки для мінімізації бюрократичних перешкод під час тимчасового перенесення або відновлення господарської діяльності. Відтепер підприємства, які зазнали шкоди від збройної агресії Росії, зможуть отримувати в оренду державні й комунальні приміщення в обхід аукціонних процедур. Таке рішення дозволить суб’єктам господарювання оперативно знаходити нові майданчики та поновлювати робочі процеси.Захист дата-центрів та цифрової інфраструктуриОкрему увагу в урядовому рішенні приділили сфері інформаційних технологій та зв’язку, оскільки ворог постійно намагається дестабілізувати функціонування критичної цифрової системи."Росія системно б'є по нашій цифровій інфраструктурі, зокрема по дата-центрах. Уряд вживає заходів, щоб захистити державні інформаційні ресурси та забезпечити безперебійну роботу електронних сервісів", — наголосив прем'єр-міністр.Згідно з новими правилами, без проведення аукціону орендувати приміщення зможуть:надавачі хмарних послуг та послуг дата-центрів;державні органи й органи місцевого самоврядування;державні та комунальні підприємства й установи;постачальники електронних комунікаційних мереж і послуг, які розміщують мережеву інфраструктуру.Це дозволить без затримок переносити або розгортати критичне обладнання, забезпечуючи надійну роботу всіх електронних сервісів.Нагадаємо, що банки в Україні посилюють вимоги до кредитування бізнесу, підвищують процентні ставки та частіше висувають жорсткіші умови щодо застави. У третьому кварталі 2026 року рівень схвалення заявок на кредити підприємствам знизився вперше із середини 2024 року. Водночас банки очікують зростання кредитних портфелів бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців..

Національний банк України встановив офіційний курс долара та євро на середу, 28 жовтня. Американська валюта подорожчає, тоді як європейська — втратить в ціні.Згідно з даними НБУ, офіційний курс долара США на 28 жовтня становитиме 45,60 гривні. Порівняно з попереднім банківським днем, 27 жовтня, американська валюта додала 7 копійок — із 45,53 гривні.Водночас офіційний курс євро знизився на 10 копійок. Якщо 27 жовтня європейська валюта коштувала 50,95 гривень, то на середу, 28 жовтня, Нацбанк встановив курс на рівні 50,85 гривень.Українці активніше користуються банківськими кредитами: що показала статистика НБУВ Україні зберігаються високі темпи банківського кредитування бізнесу та населення. У вересні 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 32% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, а кредити фізичним особам — на 38%. Про це свідчать оновлені оперативні дані Національного банку України (НБУ). За даними регулятора, банки продовжують нарощувати кредитування, попри вплив минулорічного списання проблемних позик на статистику валових кредитів.У грудні 2025 року державні банки списали значний обсяг старих непрацюючих кредитів. Через це показник валового кредитного портфеля зменшився, що й надалі впливатиме на розрахунок річних темпів його зростання протягом 2026 року.Позитивну динаміку демонструють і гривневі кошти на банківських рахунках. У вересні 2026 року їхній обсяг зріс на 21% у річному вимірі на рахунках бізнесу, зокрема суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ. Кошти фізичних осіб збільшилися на 17% порівняно з вереснем 2025 року.Тому для оцінювання реальної динаміки кредитування НБУ рекомендує звертати увагу на чисті кредити. Цей показник дає змогу коректніше оцінити зміни кредитної активності банків без викривлення, пов’язаного зі списанням проблемної заборгованості.Нагадаємо, Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

В Україні передбачена щомісячна грошова допомога для дієздатних осіб, які доглядають за людьми з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу. Для призначення виплат необхідно дотриматися визначених умов і надати документи, що підтверджують інвалідність та потребу в постійному сторонньому догляді. Про це повідомили у Головному управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області.Хто має право на допомогу на доглядДопомогу можуть призначити дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з людиною з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу та фактично доглядає за нею.Обов’язковою умовою є наявність висновку лікарської комісії закладу охорони здоров’я про те, що людина з інвалідністю потребує постійного стороннього догляду.При цьому допомога призначається незалежно від того, чи працює особа, яка здійснює догляд. Якщо місце реєстрації доглядальника відрізняється від місця реєстрації людини з інвалідністю, необхідно додатково подати акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства або фактичного місця проживання. Такий документ потрібен для встановлення факту здійснення догляду.Які документи необхідні для оформлення виплатДля призначення допомоги необхідно підтвердити наявність інвалідності та потребу в постійному сторонньому догляді. Зокрема, передбачено наявність:довідки МСЕК або витягу з рішення експертної комісії;висновку лікарської комісії закладу охорони здоров’я про необхідність постійного стороннього догляду за людиною з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу.У разі відмінності місць реєстрації доглядальника та людини з інвалідністю також долучається акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства або фактичного місця проживання для підтвердження факту догляду.Хто входить до складу сім’ї заявникаПід час призначення допомоги враховується склад сім’ї заявника. До нього включаються:чоловік або дружина;рідні та усиновлені діти віком до 18 років;діти віком до 23 років, які не мають власної сім’ї та навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти;неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I чи II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом із батьками;непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом із ними й перебувають на їхньому утриманні через відсутність власних доходів;особа, яка проживає разом з одинокою людиною з інвалідністю I групи та доглядає за нею;жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю та мають спільних дітей.Діти віком до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, не мають власної сім’ї та відповідають зазначеним умовам, включаються до складу сім’ї незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання.Інформація про склад сім’ї заявника зазначається в декларації.На який термін призначають допомогуЗа загальним правилом, допомогу на догляд призначають на шість місяців. Водночас передбачено виняток: якщо особа, яка доглядає за людиною з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером, виплати призначають на 12 місяців.Допомога надається з місяця звернення, якщо протягом цього місяця подано всі необхідні документи.Коли виплату допомоги можуть припинитиВиплата допомоги на догляд припиняється за таких обставин:у разі смерті або зміни місця проживання людини з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу або особи, якій призначено допомогу, якщо це спричиняє зміни у складі сім’ї;якщо закінчився строк установлення інвалідності I чи II групи, а протягом місяця не підтверджено встановлення групи інвалідності, яка дає право на допомогу;якщо людина з інвалідністю перебуває на повному державному утриманні або проходить стаціонарне лікування протягом повного календарного місяця.У разі виникнення обставин, які є підставою для припинення виплат, одержувачі зобов’язані повідомити про це органи, що здійснюють виплату допомоги.Виплату припиняють із місяця, наступного за тим, у якому відбулися відповідні зміни.Що робити в разі переїздуЯкщо сім’я, у складі якої є особа, якій призначено допомогу на догляд, переїжджає до іншої місцевості, виплату за попереднім місцем проживання припиняють.За новим місцем проживання допомогу призначають на підставі документів.Нагадаємо, президент України 15 вересня підписав закон №4955-IX, який передбачає підвищення соціальних виплат дітям з інвалідністю та людям з інвалідністю з дитинства. Нові правила також передбачають розширення соціальних послуг для сімей, які виховують дітей з інвалідністю.Читайте також: Чому виплати різні: від чого залежить розмір пенсії за третьою групою інвалідності.

У Києві планують реалізувати проєкт будівництва комбінованих водних переправ через Дніпро та під’їзних шляхів до них. На це місто має спрямувати один мільярд гривень.Про це 27 жовтня повідомив мер Києва Віталій Кличко за підсумками засідання Ради оборони столиці. За його словами, ініціативу щодо будівництва водних переправ запропонувала держава, а уряд ухвалив відповідну постанову. Місця їхнього розміщення визначатиме військове командування, а погоджуватиме, зокрема, Київська міська військова адміністрація.Кличко зазначив, що, за рекомендацією уряду, місто має віднайти на реалізацію проєкту один мільярд гривень.Рішення для захисту мостівЩе одним питанням засідання стала безпека мостових споруд столиці на тлі посилення російських обстрілів критичної інфраструктури.За словами Кличка, фахівці профільних міських установ напрацьовують додаткові технічні рішення для збереження конструкцій мостових переходів через Дніпро. Під час засідання також заслухали пропозиції військових.Встановлення мобільних укриттівНа Раді оборони також розглянули питання утримання, будівництва та облаштування укриттів, зокрема встановлення мобільних захисних споруд. Учасники засідання заслухали інформацію керівництва Головного управління СБУ в Києві та Київській області.Кличко нагадав, що в середині жовтня під час колегії Київської міської державної адміністрації доручив головам районів визначити пріоритетність використання коштів на облаштування укриттів.Мер також наголосив на необхідності активніше долучатися до встановлення мобільних укриттів і перерозподілити кошти в межах бюджетів, уже виділених районам.Як відомо, від учорашнього вечора понеділка, 26 жовтня, російські війська атакували столицю балістичними ракетами. Правоохоронці зафіксували пошкодження у шести районах міста.Нагадаємо, 27 січня в Києві тимчасово перекрили Південний міст після російської атаки. Для водіїв визначили альтернативні маршрути, при цьому шляхи об'їзду відрізняються залежно від типу транспорту.Читайте також: В окупантів — нова тактика: в Повітряних силах розкрили деталі ударів по Південному мосту в Києві.