Економіка

Обласні військові адміністрації в Україні перейдуть на цілодобовий режим роботи задля децентралізації складів і збереження продукції українських бізнес-підприємств. У цьому напрямку працюватимуть спеціальні робочі групи.Про це заявив заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Шановні представники бізнесу й усі інші, хто, попри війну, продовжує здійснювати підприємницьку діяльність і сплачувати податки в Україні. Враховуючи загрози сталому функціонуванню реального сектору економіки, повʼязані з актами ворога проти централізованих місць зберігання продукції, в регіонах країни активовано відповідний протокол реагування ОВА", — написав він.За його словами, департаменти економіки обласних військових адміністрацій переходять в режим цілодобового функціонування для комунікації з підприємствами та забезпечення виконання стратегічних завдань зі збереження економічного потенціалу."У кожній ОВА відкриється "єдине вікно" для опрацювання запитів від підприємств. Телефони вкажуть на офіційних ресурсах адміністрацій. Спеціальні робочі групи допоможуть бізнесу забезпечити децентралізацію складування та зберігання продукції у громадах. Забезпечуватимуться потенційні локації й оперативне розгортання роботи на них у найкоротші терміни", — запевнив посадовець.Він додав, що для тих підприємств, які відкривають додаткові або резервні локації функціонування в інших регіонах, забезпечать максимальну підтримку та повний супровід на рівні області та громад. Території, комунікації, логістика — все, що потрібно, щоби відновити або розширити роботу.Спільно з Міністерством з відновлення, інфраструктури та транспорту України й ОВА створено робочі групи з питань забезпечення логістики."Працюємо швидко, використовуємо набутий досвід за роки роботи в умовах війни", — наголосив заступник керівника Офісу президента.Щотижнево в режимі онлайн на платформі "Діалог влади та бізнесу" під керівництвом голів ОВА відбуватимуться консультації з усіма зацікавленими представниками бізнесу. Він закликав усіх бути активними на цій платформі та доносити повний спектр проблемних питань, які виникають під час функціонування, розширення, релокації тощо."Де би не розташовувалися ваші виробничі потужності чи мережа зберігання продукції, ОВА готові невідкладно прийняти ваш запит і надати пропозиції щодо вирішення питань з оптимізації роботи. Постійний обмін інформацією між регіонами дасть можливість ефективної маршрутизації вашого запиту в найоптимальніші для вас локації. Ми готові до викликів. Громади та регіони націлені на швидке й ефективне виконання завдань. Дякуємо платникам податків за довіру. Разом переможемо!" — підсумував Віктор Микита.Нагадаємо, що в четвер, 3 вересня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення, які покликані адаптувати роботу держави, бізнесу й інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак..

Уряд схвалив і спрямував до Верховної Ради чотири законопроєкти, необхідні для виконання міжнародних зобов’язань України та залучення зовнішнього фінансування.Як повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький, йдеться про частину зобов’язань України перед ЄС та МВФ, виконання яких є умовою для отримання третього траншу макрофінансової допомоги обсягом 1,45 мільярда євро."Сьогодні уряд схвалив і спрямував до Верховної Ради чотири законопроєкти, необхідні для виконання міжнародних зобов’язань та залучення зовнішнього фінансування", — повідомив представник уряду.За його словами, перший законопроєкт передбачає спрощення адміністрування ПДВ для ФОПів."Також буде підвищення порогу для позапланових перевірок щодо бюджетного відшкодування та від’ємного значення ПДВ — зі 100 тисяч до одного мільйона гривень", — зазначив він.Другий законопроєкт стосується трансфертного ціноутворення."Правила трансфертного ціноутворення робимо відповідними до стандартів ОЕСР та ЄС", — наголосив Корецький.Окремий законопроєкт стосується реформування ринків капіталу. Уряд пропонує об’єднати ключові інституції у холдингову структуру."Для ринків капіталу пропонуємо об’єднати ключові інституції у холдингову структуру та передбачити залучення міжнародного стратегічного інвестора через відкритий конкурс", — пояснив він.Четверта законодавча ініціатива стосується підвищення ефективності роботи Вищого антикорупційного суду. Зокрема, пропонується запровадити одноосібний розгляд цивільних справ про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх у дохід держави. Також йдеться про одноосібний розгляд адміністративних справ щодо застосування санкцій.Ухвалення законопроєктів: чому це важливоПрем'єр-міністр наголосив, що ухвалення цих законопроєктів має безпосереднє значення для подальшого міжнародного фінансування України."Від спільної результативної роботи уряду і парламенту залежить надходження до бюджету значної частини з $29,5 млрд від міжнародних партнерів", — заявив він.Водночас у Кабміні розраховують на підтримку законодавчих ініціатив Верховною Радою."Розраховуємо на підтримку Верховною Радою урядових законопроєктів, необхідних для фінансової стійкості держави та забезпечення потреб оборони", — зазначив посадовець.Нагадаємо, наприкінці серпня стало відомо, що Європейський Союз спрямує Україні 1,4 мільярда євро з доходів від заморожених російських активів. Ці кошти підуть на оборону та зміцнення стійкості української держави..

Столична влада знову заговорила про підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення. На тлі зростання витрат на електроенергію та пальне галузь опинилася у вкрай складному становищі.Як повідомив мер Києва Віталій Кличко, "хвилю підвищення тарифу" на водопостачання та водовідведення зафіксували у всіх регіонах."Підняти його НКРЕКП рекомендувала ще в 2024 році. Проте, це не було реалізовано. Тому галузь водопостачання опинилася сьогодні фактично на грані зупинки", — пояснив посадовець.Водночас Кличко додав, що влада розуміє, що людям складно. Проте, за його словами, "тариф на воду не може залишатися на колишньому рівні". Причина — зростання тарифів на електроенергію, ціни на пальне, на реагенти.Варто зазначити, що ще наприкінці липня у ЛМР повідомляли, що у Львові можуть підвищити тариф на водопостачання до близько 100 гривень за кубометр. Саме таку економічно обґрунтовану вартість розрахував "Львівводоканал" і подав на розгляд міської ради. Нагадаємо, в Україні цього року змінився розмір середньомісячного доходу сім’ї, який дає право на отримання пільги з оплати житлово-комунальних послуг.Читайте також: Підготовка Києва до зими: у КМДА розповіли про допомогу людям у разі тривалих блекаутів.

Наприкінці весни та на початку літа інфляція в Україні тимчасово сповільнилася завдяки, зокрема, надходженню нового врожаю овочів і фруктів. Водночас у липні зростання цін знову пришвидшилося.За даними Національного банку України, у липні ціни на товари та послуги зросли на 7,7% у річному вимірі.Чому зростають ціниНБУ зазначає, що на прискорення інфляції впливає одразу кілька факторів. Зокрема, зростають витрати на електроенергію через наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Додатковий тиск створюють і вищі ціни на паливо, пов’язані з війною на Близькому Сході.Бізнес також стикається зі збільшенням витрат на оплату праці та відновлення роботи після повітряних атак. На ціни, за оцінкою НБУ, вплинуло і послаблення гривні на початку року.Ще одним фактором залишається високий споживчий попит. Його підтримують зростання зарплат та значні бюджетні видатки.Що буде з цінами до кінця рокуНаціональний банк очікує, що наприкінці року інфляція може пришвидшитися приблизно до 10%. Водночас надалі темпи зростання цін мають поступово знижуватися.Згідно з прогнозом НБУ, у 2027 році інфляція може сповільнитися до 6,9%, а у 2028 році — повернутися до цільового показника у 5%. Цьому, зокрема, мають сприяти:поступове скорочення бюджетних витрат;відновлення енергетичного сектору в міру покращення безпекової ситуації.Варто зауважити, що за даними оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки, попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення.Нагадаємо, нещодавно заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський пояснив рішення регулятора підвищити облікову ставку НБУ з 15% до 15,5%..

У Львові відбувся Lviv Invest Forum 2026 — триденна подія, яка об’єднала підприємців, інвесторів, девелоперів, представників державного сектору, міжнародних компаній, фінансових установ та експертного середовища.Цьогоріч форум зібрав понад 2 тисячі учасників. У програмі поєднали дискусії про розвиток української економіки, презентації інвестиційних проєктів та можливості для прямого спілкування представників бізнесу й потенційних інвесторів.Про що говорили на Lviv Invest ForumОднією з центральних тем стала робота бізнесу та залучення інвестицій в Україну під час повномасштабної війни. Учасники обговорювали відновлення економіки, розвиток регіонів, міжнародну співпрацю та пошук приватного капіталу для нових проєктів.Окремі напрямки програми стосувалися нерухомості й девелопменту, енергетики, виробництва, агробізнесу та переробки, IT і штучного інтелекту, фінансів, логістики, туризму та готельного бізнесу. Також говорили про стартапи, венчурні інвестиції, M&A та вихід українських компаній на міжнародні ринки.Практичну частину форуму доповнили Invest Expo, презентації та пітчинги проєктів, бізнес-інтерв’ю, воркшопи, networking-сесії та закриті зустрічі.До окремих зустрічей долучилися Віктор Ющенко, Дмитро Кулеба, Артем Бородатюк, Артур Міхно та Тимофій Милованов.Форум у цифрахЗа даними організаторів, Lviv Invest Forum 2026 об’єднав понад 2 000 учасників, понад 120 спікерів та експертів і понад 70 Expo-стендів із бізнесовими та інвестиційними проєктами.На події зустрілися підприємці, інвестори, власники компаній, представники міжнародного бізнесу, державного та фінансового секторів.Організатор Денис Ринський зазначає, що за масштабними цифрами форуму стоять передусім люди та нові можливості."Для мене головний результат Lviv Invest Forum — це атмосфера та люди, які сформували цю подію. Понад 2000 учасників, понад 120 спікерів і експертів, десятки інвестиційних проєктів — за кожною цією цифрою стоять конкретні люди, бізнеси та можливості.Ми свідомо зробили форум не лише про сцену. LIF — це також зустрічі, переговори, знайомства, закриті формати та неформальна комунікація. Саме в таких моментах часто народжуються найсильніші партнерства.Цього року ми побачили дуже високий рівень залученості учасників і партнерів. Люди приїжджали не просто послухати спікерів — вони приїжджали шукати можливості, представляти свої проєкти, знаходити інвесторів і партнерів.Для нас це лише черговий етап розвитку Lviv Invest Forum. Ми вже дивимося вперед і розуміємо, як зробити наступний форум ще сильнішим, масштабнішим та кориснішим для українського бізнесу та інвестиційного ринку", — каже Денис Ринський.Інвестиції — це також робочі місцяПід час форуму окремо говорили про роль бізнесу в розвитку української економіки. Йшлося не лише про фінансову віддачу від інвестицій, а й про створення робочих місць, розвиток громад, технологій та інфраструктури.Партнером Lviv Invest Forum 2026 став Work.ua."Ми бачимо, що люди не всі виїхали з України. Люди продовжують тут працювати, шукати роботу, створювати компанії та інвестувати. Саме тому бізнес сьогодні має особливу відповідальність — інвестувати не лише у фінансовий результат, а й у проєкти, які створюють додану вартість для суспільства, робочі місця та підтримують українську економіку", — зазначив співзасновник та СЕО Work.ua Артур Міхно.Компанія долучилася до розвитку середовища для взаємодії бізнесу, професійних команд та потенційних працівників.Львів хочуть посилити як інвестиційний центрОрганізатори форуму розглядають Львів як майданчик, який може стати однією з точок тяжіння інвестиційного капіталу в Україні."Для нас Lviv Invest Forum — це вже давно більше, ніж просто інвестиційний форум. Ми створювали його як платформу, де бізнес, капітал, експертиза та нові можливості можуть зустрічатися в одному середовищі", — розповів організатор Остап Бачинський.За його словами, важливим результатом події мають стати не лише виступи та дискусії, а й нові знайомства, переговори, партнерства та потенційні угоди.Організатор Тарас Бачинський також відзначив Expo-зону, де учасники могли безпосередньо ознайомитися з інвестиційними проєктами та поспілкуватися з їхніми власниками."Lviv Invest Forum 2026 об’єднав підприємців, інвесторів, девелоперів, власників компаній, представників фінансового сектору, держави та експертного середовища. Для нас було принципово важливо, щоб кожен учасник міг отримати не просто інформацію зі сцени, а нові контакти, ідеї та можливості для розвитку.Окремою цінністю стала Expo-зона, де були представлені реальні інвестиційні проєкти. Ми прагнемо розвивати цей напрям і створювати середовище, де інвестор може не просто говорити про інвестиції, а безпосередньо знайомитися з проєктами та їхніми власниками.Три дні LIF показали, що в Україні є величезна кількість підприємців та проєктів, які готові масштабуватися, залучати капітал і створювати нову економіку. І наше завдання — допомагати їм зустрічатися одне з одним", — сказав Тарас Бачинський.Lviv Invest Forum 2026 став одним із майданчиків для такого діалогу — між бізнесом, капіталом, державою та експертами. У фокусі залишилися інвестиції, розвиток українських компаній та пошук можливостей для економічного зростання навіть в умовах війни..

Кабінет міністрів дав роз'яснення стосовно нових правил та критеріїв бронювання військовозобов'язаних працівників на критично важливих підприємствах. Оновлення передбачають нові вимоги до рівня заробітної плати, перегляд критеріїв критичності та нові умови для працівників-сумісників.Про це йдеться на сайті Міністерства економіки та довкілля України. Урядовці виділяють три основні блоки оновлень у системі бронювання:зарплатний критерій. Встановлюється вимога щодо розміру нарахованої середньої заробітної плати на рівні не менше 3 мінімальних зарплат (25 941 грн), а для підприємств на прифронтових територіях — 2,5 мінімальні зарплати (21 618 грн). Зміни щодо заробітної плати не стосуються державних та комунальних підприємств.правила для сумісників. Працівник, який працює за сумісництвом або має відстрочку з інших підстав, враховуватиметься в квоту бронювання лише один раз за одним місцем роботи. Це унеможливлює розширення квот на кількох підприємствах одночасно.перегляд критеріїв критичності. Профільні міністерства та обласні військові адміністрації мають перезатвердити власні критерії за погодженням з Міноборони та Мінекономіки, після чого підприємства повинні подати документи на повторне підтвердження статусу.Для бізнесу діє перехідний період: чинний статус критичності (набутий до 2 червня 2026 року) та наявне бронювання військовозобов'язаних зберігаються на свій строк, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року. Для ФОПів законодавством бронювання не передбачено. Державні органи зобов’язані розглядати нові пакети документів у строк до 10 робочих днів.Заброньованим працівникам не потрібно самостійно подавати документи — уповноважені особи підприємств мають завчасно перевірити відповідність новим критеріям, переглянути списки та підготувати документи до завершення перехідного періоду.Нагадаємо, держава готує жорсткіші заходи контролю за процедурою бронювання військовозобов'язаних працівників, приділяючи особливу увагу IT-сектору. У Міністерстві цифрової трансформації попередили бізнес, що будь-які маніпуляції зі списками заброньованих можуть призвести до скасування або перегляду всього механізму..

Державна податкова служба України розробила спеціальний комплекс заходів для підтримки підприємств, які зазнали збитків та руйнувань унаслідок російських обстрілів. Новація передбачає спрощення адміністрування, послаблення податкового контролю та надання персонального супроводу для постраждалого бізнесу.Про це повідомила в. о. голови Державної податкової служби України Леся Карнаух під час зустрічі з понад 60 представниками бізнес-асоціацій та інститутів громадянського суспільства."Знищене обладнання, склади, товар, документи, зупинене виробництво. На жаль, це вже звична картина після кожного російського обстрілу. Як у цій ситуації допомогти бізнесу, наповнити державний бюджет та виконати міжнародні зобов'язання — сьогодні одне з топпитань, над яким працює влада. Низка заходів, які б мали допомогти бізнесу, потребують законодавчого врегулювання. Але ми в ДПС вже сьогодні, щоб не втрачати час, підготували комплекс заходів, щоб спростити життя тим, хто постраждав. Це виважений та ризикоорієнтований підхід до адміністрування і податкового контролю щодо бізнесу, який зазнав втрат через війну", — сказала вона.За словами посадовиці, основними елементами нової системи підтримки є:чітка ідентифікація постраждалого бізнесу. У системах ДПС буде сформований окремий список підприємств із позначкою "суб'єкт господарювання, який постраждав внаслідок збройної агресії РФ". Його створять на основі даних ДСНС, військових адміністрацій, місцевої влади та держреєстрів, щоб бізнесу не доводилося повторно збирати довідки;врахування наслідків атак при оцінці ризиків: зменшення оборотів чи прибутковості не тягтиме за собою автоматичних перевірок або запитів від податкової;податковий контроль лише за наявності ризиків. Відсутність необґрунтованих вимог, а у разі необхідності перевірки — її предмет буде максимально зосереджений на конкретному ризику;відсутність паперової бюрократії. Взаємодія відбуватиметься через Електронний кабінет без повторного вимагання документів, що вже є у державних системах;урегулювання питань податкового боргу. ДПС невідкладно інформуватиме про виникнення боргу, при цьому платник не втрачатиме статус постраждалого;персональний супровід. Для підприємств із критичними руйнуваннями залучатимуть Офіси податкових консультантів та призначатимуть відповідальну особу для допомоги."Робимо, все щоб ті, хто постраждав від атак росіян, отримував не формальну, а адресну допомогу в адмініструванні. Під час зустрічі обговорили з бізнесом також низку інших важливих питань: СМКОР, перевірки та оскарження, дроблення бізнесу, відшкодування ПДВ, валютний контроль тощо", — додала очільниця ДПС.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку нових правил реагування на російські атаки, зокрема із застосуванням дронів. Йдеться про оновлення системи повітряних тривог, роботу бізнесу та державних установ під час меншого рівня загрози, а також зміни в роботі громадського транспорту в Києві..

В Україні діє програма фінансової підтримки для дорослих та дітей, які зазнали інвалідності внаслідок контакту з вибухонебезпечними предметами. Розмір державної компенсації залежить від встановленої групи інвалідності та розраховується відповідно до прожиткового мінімуму.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.За даними відомства, право на державні допомоги мають особи, у яких інвалідність пов'язана з ушкодженнями від вибухонебезпечних предметів. Для дітей віком до 18 років підставою є висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, а для осіб від 18 років — висновок МСЕК або експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування.Одноразова компенсація призначається Пенсійним фондом, якщо звернення надійшло не пізніше ніж через 60 календарних місяців після встановлення інвалідності. Заяву на щорічну допомогу для оздоровлення необхідно подати до 15 жовтня поточного року. Необхідний перелік документів містить:заяву постраждалої особи або її законного представника;документ, що посвідчує особу;свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років);реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);рішення органу місцевої ради, суду про встановлення опіки чи піклування (у разі потреби).Розміри одноразової грошової компенсаціїУ ПФУ уточнили, що державна допомога виплачується у кратному розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:особам з інвалідністю першої групи та дітям з інвалідністю підгрупи А до 18 років — у п'ятиразовому розмірі (2026 рік — 12 975 гривень)особам з інвалідністю другої групи та дітям з інвалідністю до 18 років — у чотириразовому розмірі (2026 рік — 10 380 гривень)особам з інвалідністю третьої групи — у триразовому розмірі (2026 рік — 7 785 гривень)Розміри щорічної допомоги на оздоровленняособам з інвалідністю I або II групи та дитині з інвалідністю — 40% прожиткового мінімуму (2026 рік — 1038 гривень);особам з інвалідністю третьої групи — 35% прожиткового мінімуму (2026 рік — 908 гривень).Нагадаємо, восени 2026 року загального підвищення пенсій в Україні не передбачено, однак частина літніх людей отримає вікові доплати. Водночас у вересні для деяких домогосподарств може змінитися розмір житлової субсидії після автоматичного перерахунку доходів..

Одноразова грошова допомога для учнів перших класів "Пакунок школяра" не вплине на обчислення сукупного доходу родини при призначенні інших державних виплат. Батьки школярів можуть отримувати цю допомогу без ризику втратити або зменшити розмір соціальної підтримки для малозабезпечених сімей.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.У відомстві зазначили, що розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом за останні шість місяців. До загального доходу зазвичай зараховуються заробітна плата, пенсії, стипендії, соціальні виплати, допомога по безробіттю, грошові перекази з-за кордону, дивіденди та доходи від оренди чи продажу майна.Утім, пунктом 4 постанови Кабінету міністрів України від 7 липня 2025 року № 809 "Деякі питання надання одноразової грошової допомоги учням перших класів "Пакунок школяра" чітко передбачено: розмір отриманої одноразової грошової допомоги не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для отримання всіх видів соціальної допомоги, у тому числі для малозабезпечених родин.Нагадаємо, за даними дослідження, підготовка дитини до першого класу у 2026 році в середньому обійдеться батькам у 12 923 гривні. За рік вартість шкільного кошика зросла приблизно на 30%, а за останні шість років — більш ніж учетверо.Цікаво, що у Києві затвердили рекомендовану структуру нового навчального року 2026/2027 для закладів загальної середньої освіти. Освітній процес у столичних школах розпочнеться 1 вересня 2026 року та триватиме до 30 червня 2027 року..

У середу, 2 вересня, Національний банк ввів у обіг срібну пам’ятну монету "До 30-річчя грошової реформи в Україні". Вона присвячена річниці введення в обіг національної грошової одиниці з історичною назвою "гривня".Про це повідомив сайт Національного банку України (НБУ). Там нагадали, що грошова реформа тривала два тижні — з 2 до 16 вересня 1996 року."У цей період купоно-карбованці вільно та без обмежень обмінювалися на нову грошову одиницю — гривню", — зазначили в Нацбанку.І вже з 17 вересня 1996 року гривня стала єдиним законним засобом платежу на всій території України. Це стало важливим етапом утвердження економічної незалежності України."Наша нова пам’ятна монета присвячена не лише ювілею грошової реформи. Вона нагадує про шлях, який Україна та гривня пройшли разом за 30 років. За цей час гривня стала символом стійкості держави, її поява назавжди закріпила право України самостійно визначати своє економічне майбутнє. Зараз наша відповідальність — берегти довіру до національної валюти та робити все, щоби гривня залишалася грошима сильної та вільної європейської держави", — сказав голова Національного банку Андрій Пишний.Пам’ятна монета "До 30-річчя грошової реформи в Україні" має номінал одна гривня, виготовлена зі срібла 925 проби, категорія якості карбування — "спеціальний анциркулейтед", маса дорогоцінного металу в чистоті — 31,1 грама. Гурт монети — гладкий із заглибленими написами. Монета оздоблена локальною позолотою. Її тираж — до 5 000 штук.На аверсі монети відтворено дизайн обігової монети номіналом одна гривня зразка 2018 року. Угорі зображено малий Державний Герб України; у центрі — в обрамленні давньоруського орнаменту розміщено написи: УКРАЇНА / 1 / ГРИВНЯ, а також логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч); унизу — рік карбування — 2026.На реверсі монети відтворено дизайн першої обігової монети номіналом одна гривня, що перебувала в обігу до 2018 року (зараз поступово вилучається з обігу). Унизу додано рік проведення грошової реформи в Україні — 1996, у центрі — в обрамленні орнаменту зі стилізованих гілок розміщено написи: 1 / ГРИВНЯ."Автор ідеї та адаптація дизайну — Андрій Сагач. Художник аверсу — Володимир Дем’яненко. Художник реверсу — Василь Лопата", — підсумували в Нацбанку України.Нагадаємо, що 24 серпня Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету "До 35-річчя Незалежності України". Вона продовжує серію "Українська держава" та присвячена річниці проголошення незалежності України..

Фахівці "Нафтогазбезпеки" й "Укргазвидобування" спільно з правоохоронними органами викрили та припинили масштабну схему незаконного відбору газового конденсату на Харківщині.Про це повідомили на офіційних інформаційних ресурсах "Групи "Нафтогаз Україна"."Схема була ретельно організована: від незаконної врізки у трубопровід до місць накопичення викраденої сировини проклали понад 10,6 кілометра пластикових шлангів", — ідеться в повідомленні.У лісосмузі виявили дві закопані ємності для зберігання газового конденсату. Загалом вилучено близько 1 300 літрів викраденої сировини.У "Нафтогазі" зазначили, що виявлення та припинення цієї схеми стало результатом системної роботи фахівців "Нафтогазбезпеки" й "Укргазвидобування" спільно з правоохоронними органами."Захист нафтогазової інфраструктури та протидія незаконним врізкам і крадіжкам сировини залишаються одним із пріоритетів роботи "Групи "Нафтогаз", — наголосили в компанії."Група "Нафтогаз Україна" продовжує системну боротьбу з незаконним втручанням у роботу нафтогазової інфраструктури та крадіжками нафтогазової сировини", — запевнили нафтовики.Нагадаємо, що 27 серпня російські окупанти повторно атакували Херсонську ТЕЦ "Групи "Нафтогаз". Вони завдали удару одразу чотирма керованими авіабомбами. Внаслідок цього повністю знищене та виведене з ладу все теплогенерувальне й енергогенерувальне обладнання, яке залишалося на станції..

Курс валют в Україні різко зміниться 3 вересня — долар та євро помітно додадуть у вартості. На валютному ринку спостерігається рух угору, тож українцям варто звернути увагу на актуальні ціни в банках та обмінниках.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на середу, 3 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,60 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,45. На готівковому ринку долар подорожчав на 10 копійок — 44,25 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,64. У середу, 2 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,53.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

В Україні на 2027 рік заплановано закласти в бюджет близько 18,5 мільярда гривень на підтримку ветеранів. Зараз їх є понад 1,5 мільйона.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Підтримка ветеранів є одним із ключових завдань держави", — наголосив він.Очільник українського уряду додав, що під час засідання координаційної ради за участю керівника Офісу президента Кирила Буданова, представників Міністерства у справах ветеранів, урядовців і уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця визначили першочергові кроки.За підсумками наради він доручив міністру Віталію Кіму пришвидшити роботу з парламентом щодо схвалення Кодексу про Захисників і Захисниць державності."Також варто опрацювати питання житлової програми для ветеранів із числа внутрішньо переміщених осіб і розширити доступ до медичної допомоги, реабілітації та протезування", — зауважив Сергій Корецький.. Він пояснив, що є чіткі завдання президента та визначені конкретні напрямки роботи для посилення підтримки ветеранів та членів їхніх сімей.Нагадаємо, що мільйони звільнених зі служби військових зіштовхуються з відсутністю елементарної психологічної, юридичної та реабілітаційної допомоги. Омбудсман Дмитро Лубінець 28 серпня оприлюднив тривожні дані моніторингу ветеранської політики в Україні..

Кабінет Міністрів розподілив між місцевими бюджетами 57,4 мільярда гривень освітньої субвенції на вересень-грудень 2026 року. Кошти, зокрема, мають забезпечити підвищення зарплат педагогічних працівників у середньому ще на 20% із вересня.Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України. Для фінансування підвищених зарплат уряд перерозподілив 25,8 мільярда гривень на бюджетну програму освітньої субвенції. Ще 500 мільйонів гривень передбачили в резерві на випадок виникнення нагальних потреб.Міністр освіти і науки Андрій Бутенко зазначив, що розподіл коштів до кінця року дасть громадам змогу заздалегідь планувати витрати на зарплати педагогів."Для нас важливо, щоб учителі вчасно отримували належну оплату, а школи мали стабільне фінансування", — наголосив він.Що ще зміниться з 1 вересняУряд також скоригував формулу, за якою між громадами розподіляють освітню субвенцію. З 1 вересня граничну розрахункову наповнюваність класів для початкової школи встановили на рівні не більш як 24 учні. Як пояснила заступниця міністра освіти і науки Анастасія Софієнко, зміна передусім стосується великих міст і громад, де відповідний показник був вищим. Для громад, у яких він становив 24 учні або менше, нічого не зміниться."Завдяки зміні формула враховуватиме більше розрахункових класів і точніше визначатиме потребу в коштах на оплату праці вчителів", — зазначила Софієнко.Крім того, до формули розрахунку субвенції повернули всі години навчального плану, фінансування яких не враховувалося від початку повномасштабного вторгнення. У МОН очікують, що ухвалені зміни дозволять громадам стабільніше фінансувати школи та своєчасно виплачувати педагогам підвищені зарплати.Додамо, середня заробітна плата в Україні у липні 2026 року становила 32 243 гривні. Порівняно з червнем показник зменшився на 1,6%.Читайте також: В Україні з наступного року підвищать зарплати працівникам культури: рішення уряду.

Україна може посісти перше місце у світі за обсягами експорту замороженої малини в сезоні 2026/27. Однією з головних причин є суттєве скорочення врожаю у Сербії та Польщі, які є ключовими конкурентами українських виробників.Про це повідомляє EastFruit із посиланням на дані асоціації "Ягідництво України". За прогнозами, цьогорічний урожай малини в Сербії може скоротитися приблизно до 30 тисяч тонн. Це буде найнижчий показник у країні за останні 30 років. Водночас у Польщі на врожай негативно вплинули весняні заморозки. Через скорочення пропозиції малини з боку основних конкурентів на європейському ринку для українських експортерів відкриваються додаткові можливості.При цьому Україна вже є світовим лідером за нетто-експортом малини. За підсумками сезону 2025/26 виручка від її постачання за кордон сягнула рекордних 250,8 мільйона доларів, що на 65% більше, ніж попереднього сезону.Новий сезон також розпочався з високих цін. У червні середня закупівельна вартість малини, призначеної для експорту до країн Європейського Союзу, становила 4,14 долара за кілограм.Що відбувається з цінами на ягоди в УкраїніСитуація на внутрішньому ягідному ринку залишається неоднорідною. У розпал сезону господарства продавали чорницю приблизно по 100 гривень за кілограм, тоді як у роздрібній торгівлі її вартість коливалася від 135 до 240 гривень. Урожайність культури при цьому постраждала через весняні заморозки.Свіжа малина, навпаки, подорожчала у період між літньою та осінньою хвилями збору. У магазинах та на ринках її продавали приблизно по 230-270 гривень за кілограм."Серпнева погода також вплинула на виробництво ягід. Середня температура становила 22,3°C, а кількість опадів виявилася аномально низькою — лише 19 мм. Посуха збільшила потребу в зрошенні, проте водночас знизила ризики поширення сірої гнилі та сприяла покращенню якості малини під час транспортування", — зазначили експерти.Додатковим викликом для українських ягідників стали нові європейські вимоги до безпечності продукції. З 19 серпня 2026 року в ЄС діють жорсткіші норми щодо максимально допустимих залишків етефону в чорниці. Через це виробникам необхідно адаптувати схеми захисту рослин, аби продукція відповідала вимогам європейського ринку.Додамо, в Україні подорожчала лохина. Це перше зростання вартості цієї ягоди від початку літа, що свідчить про зміну цінової тенденції на ринку.Читайте також: В Україні тестують нові промислові сорти популярної ягоди.