Економіка

У Львові 15 жовтня відбудеться Metronome Lviv — професійна подія від медіагрупи DMNTR, яка об’єднає девелоперів, архітекторів, інвесторів і дизайнерів навколо теми створення доданої вартості об’єктів нерухомості завдяки співпраці девелоперів та архітектурних студій.Початок о 16:00Локація: шоурум Laterem, вул. Кульпарківська, 93, корпус 1, м. ЛьвівОдним із ключових спікерів події стане:Крушельницький Роман — начальник управління архітектури департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради.Анна Іскієрдо — архітекторка, громадська діячка, співзасновниця та CEO архітектурно-проєктної компанії AIMM, голова правління Фонду Архітектурної палати України.Окрему увагу приділять практичним кейсам:"Креатор Буд" представить реальний проєкт і продемонструє, як співпраця з архітектором впливає на якість, конкурентоспроможність і ринкову вартість об’єкта нерухомості.Девелоперське бюро "Будинки і люди" презентує свої проєкти та поділиться досвідом у сфері девелопменту.Програма Metronome Lviv також передбачає відкритий діалог між девелоперами та архітекторами. Учасники обговорять, чому залучення архітектурних студій на етапі формування концепції проєкту є важливою складовою успішного девелопменту, як архітектурні рішення впливають на привабливість об’єкта для інвесторів і покупців та як ефективна співпраця допомагає створювати продукт із більшою доданою вартістю.До професійної дискусії долучаться:Тарас Михаліха — співзасновник, головний архітектор проєктів бюро myks architects.Богдан Гой — архітектор, CEO архітектурної студії A7 Architects, кандидат архітектури та доцент кафедри дизайну архітектурного середовища Львівської політехніки.Марк Савицький — архітектор, реставратор, дизайнер і громадський діяч зі Львова, засновник архітектурного бюро Savytskyy Design.Андрій Ігнатюк — засновник і головний архітектор 5F Studio.Учасники поділяться власним досвідом і поглядами на взаємодію архітектури, інвестицій та девелопменту..

Європейський Союз виділив Україні ще 2,86 мільярда євро в межах оборонного компонента Ukraine Support Loan. Ця сума піде на потреби Сил оборони для захисту українців від рашистських обстрілів.Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На тлі посилення російських атак на наші міста та критичну інфраструктуру ця підтримка є життєво необхідною", — акцентував він.За його словами, більше дронів, систем протиповітряної оборони, ракет і боєприпасів означає надійніший захист наших людей і посилення спроможностей наших захисників на передовій."Ми продовжуємо працювати з європейськими партнерами, щоби решту оборонного фінансування було надано без затримок", – запевнив очільник українського уряду.Сергій Корецький подякую президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісару Андрюсу Кубілюсу та всім державам-членам ЄС за незмінну відданість обороні України та нашій спільній європейській безпеці.Ukraine Support Loan — це масштабний фінансовий інструмент Європейського Союзу, що передбачає надання Україні до 90 мільярдів євро фінансової підтримки 2026-2027 років.Затверджений розподіл коштів:60 мільярдів євро — на оборонні потреби (інвестиції в оборонно-промисловий потенціал України, закупівлю дронів, систем ППО, ракет і боєприпасів);30 мільярдів євро — на економічну та бюджетну підтримку держави.Кошти залучаються через спільні запозичення ЄС на ринках капіталу та підтримуються бюджетом Євросоюзу. Погашення планується здійснювати за рахунок майбутніх репарацій, які Росія має сплатити Україні за заподіяну шкоду.Бюджетна складова та макрофінансова допомога прив'язані до виконання Україною узгоджених реформ (управління державними фінансами, верховенство права, боротьба з корупцією тощо).Нагадаємо, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським 11 жовтня заявила, що російсько-українська війна ввійшла в "нову похмурішу фазу". Й зараз настав "визначальний момент" для її підсумків. Тому необхідно збільшити допомогу для України, щоби захистити її свободу та незалежність..

У вересні український автопарк поповнили понад 3,8 тисячі гібридних легкових автомобілів — на 44% більше, ніж за аналогічний період торік. Водночас частка нових машин серед них скоротилася з 52% до 40%.Про це повідомляє "Укравтопром".Серед нових гібридів найпопулярнішою у вересні стала Toyota RAV-4 — 316 автомобілів. Друге місце посіла Toyota Camry зі 104 авто, а третє — Nissan Qashqai із 75.Серед уживаних гібридів, імпортованих з-за кордону, лідирує Ford Fusion US — 159 автомобілів. До трійки найпопулярніших також увійшли Ford Escape (146 авто) та Kia Niro (127).Нагадаємо, у вересні український автопарк поповнили 13,1 тисячі легковиків із бензиновими двигунами — на 4% більше, ніж за аналогічний період торік. Серед нових авто лідирував Hyundai Tucson, а серед імпортованих уживаних — Volkswagen Golf.Додамо, на сьогодні шахраї створюють підроблені сайти й акаунти, пропонують оформити посвідчення водія без іспитів, гарантують швидкий запис до сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ або заманюють покупців автомобілів вигідними цінами. У такий спосіб зловмисники намагаються заволодіти грошима та персональними даними українців.Читайте також: Які вживані авто в Україні продаються найшвидше: результати дослідження.

Високопоставлені російські чиновники прямо заявили, що війна в Ірані — а не українські удари по російських нафтопереробних заводах — є головною причиною глобального дефіциту дизельного пального.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War)."Москва використала угоду щодо пального від 9 жовтня, щоби переконати США підтримати переговорну позицію Росії", — зазначили експерти.Зокрема, віцепрем'єр-міністр і міністр економіки Росії Олександр Новак заявив, що "проблеми в Ормузькій протоці" спричинили загальне скорочення світових потужностей із переробки нафти, дестабілізувавши ринки дизельного пального в США та світі.Водночас заступник міністра закордонних справ Росії Георгій Борисенко заявив, що запорукою стабільного постачання пального до США є "врегулювання конфлікту навколо Ірану"."Визнання представниками Кремля війни в Ірані ключовою причиною дефіциту дизельного пального в США та світі відбулося після заяв російських посадовців нижчого рангу та ультранаціоналістів про те, що українські удари по російських НПЗ не є причиною високих цін на дизельне пальне у світі", — наголосили аналітики.Тим часом представники Кремля продовжували представляти угоду від 9 жовтня як дипломатичний крок назустріч США. Представник Путіна Кирило Дмитрієв заявив, що деякі західні посадовці виступають проти російсько-американської угоди щодо дизельного пального, оскільки розуміють її величезну користь для "світу та миру".Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що ця угода є взаємовигідним елементом двосторонньої співпраці між США та Росією, і прямо заперечив її прямий зв'язок із переговорною позицією Росії щодо України."Москва неодноразово пропонувала США економічні стимули, які, за її твердженнями, не пов'язані з війною в Україні, намагаючись домогтися поступок щодо цієї війни. Росія значною мірою залежить від доходів від нафти для фінансування війни в Україні й отримала би величезну вигоду, якби їй вдалося переконати США змусити Україну припинити удари по російських НПЗ", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосійські посадовці намагаються заспокоїти населення, побоювання якого щодо внутрішнього дефіциту пального зростають.У ніч із 12 на 13 жовтня російські безпілотники  завдали ударів по двох цивільних суднах у виключній економічній зоні Болгарії в південно-західній частині Чорного моря.Влада Франції затримала в Індійському океані танкер, що належав до російського "тіньового флоту".Українські сили нещодавно просунулися на північний схід від Сум.Сили оборони України продовжили кампанію ударів великої дальності по об'єктах критичної інфраструктури й інфраструктурі балістичних ракет Росії.Нагадаємо, вчора президент України Володимир Зеленський повідомив, що переговорний процес щодо повноправного членства України в Євросоюзі вийшов на новий стратегічний рівень. Сторони 13 жовтня успішно відкрили чергові переговорні кластери, що суттєво наближає нашу державу до європейської родини..

У вівторок, 13 жовтня, Кабінет міністрів ухвалив рішення про виділення додаткових 60 мільярдів гривень на забезпечення потреб українських захисників. Левова частка цих коштів спрямується безпосередньо на грошове забезпечення військовослужбовців та підтримку їхніх сімей.Про це повідомив у Telegram-каналі прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Куди спрямують колосальне фінансуванняЗа словами посадовця, український уряд ухвалює чергові кроки задля безперебійного забезпечення оборонного сектору та розширення грошової підтримки військових. На фінансування потреб Сил оборони виділено додаткові 60 мільярдів гривень.Основна частина виділених коштів — 43,5 мільярда гривень — призначена на виплати військовослужбовцям та грошову допомогу родинам захисників. Ще 16,6 мільярда гривень спрямують на закупівлю необхідного озброєння та військового обладнання: боєприпасів, безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та зв'язку, а також на ремонт і модернізацію наявної техніки."Забезпечуємо своєчасні виплати та стабільне фінансування підрозділів, які виконують бойові завдання", — наголосив очільник уряду Сергій Корецький.Нагадаємо, 4 вересня Кабінет міністрів України скерував 33,6 мільярда гривень на виплати військовим. Також додаткові кошти надійдуть і для членів їхніх сімей..

Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №15094, який передбачає перехід до нової моделі державної підтримки сімей із низькими доходами. Про це повідомила пресслужба Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України.Нова модель передбачає об’єднання кількох видів державної соціальної допомоги в одну щомісячну виплату, розмір якої визначатимуть індивідуально для кожної родини — з урахуванням її доходів і майнового стану.Базова соціальна допомога (БСД) покликана об’єднати підтримку малозабезпечених сімей, одиноких матерів, багатодітних родин, дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, а також людей, які не мають права на пенсію.Перехід на нову систему буде добровільним. Кожна сім’я зможе самостійно вирішити, чи переходити на базову соціальну допомогу. Водночас раніше призначені види державної соціальної допомоги продовжуватимуть виплачувати відповідно до чинних законодавчих умов."Головна мета базової соціальної допомоги — дати родинам дієві можливості для подолання складних обставин. Закон поєднує грошові виплати із соціальними послугами та сприянням зайнятості, забезпечуючи сім’ям шлях до економічної незалежності", — зазначив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін.Як розраховуватимуть базову соціальну допомогуНа відміну від системи, за якої різні види виплат призначаються за окремими критеріями, нова модель передбачає комплексну оцінку потреб родини. Розмір базової соціальної допомоги визначатимуть індивідуально — як різницю між базовою величиною, розрахованою для сім’ї, та її середньомісячним сукупним доходом. Під час визначення права на допомогу також враховуватимуть майновий стан членів сім’ї.Такий підхід має зробити державну підтримку більш адресною та враховувати реальне матеріальне становище родини.Не лише виплати, а й соціальні послугиВажлива складова нової моделі — поєднання фінансової допомоги із соціальними послугами та підтримкою у працевлаштуванні. Родини зможуть отримувати індивідуальний план підтримки на рівні громади відповідно до своїх потреб. Зокрема, він може передбачати:раннє втручання для сімей із маленькими дітьми;соціальний супровід і консультування;денний догляд або догляд удома;соціальну адаптацію;підтримку під час інклюзивного навчання.Оцінювання потреб сім’ї та організацію подальшої підтримки забезпечуватиме соціальний менеджер. Він координуватиме роботу з родиною, щоб допомога відповідала її конкретним обставинам.Окрему увагу приділятимуть працездатним членам сімей, які не мають роботи. Для них передбачатимуть персоналізовану підтримку, зокрема сприяння перекваліфікації, пошуку роботи та поверненню до економічної активності.Мета такого підходу — не лише підтримати сім’ю фінансово, а й допомогти їй подолати складні життєві обставини та досягти економічної самостійності.Реформа соціальної підтримки та міжнародні зобов’язання УкраїниПерехід до адресної моделі соціальної допомоги є частиною ширших змін у системі соціального захисту України. Новий підхід передбачає надання підтримки відповідно до реальних потреб людей, а не лише їхнього формального статусу."Держава має надавати підтримку за потребою, а не за статусом. Адресність соціальної допомоги є частиною зобов’язань України на шляху до ЄС і в межах співпраці з МВФ. Ухвалення закону про БСД також є умовою для виділення 200 млн доларів бюджетного фінансування соціальних виплат Світовим банком у межах проєкту SPIRIТ", — наголосив Улютін.Ухвалення закону створює передумови для переходу до нової моделі державної підтримки, яка поєднуватиме фінансову допомогу, соціальні послуги та сприяння зайнятості. Це має забезпечити більш індивідуальний підхід до потреб українських родин і посилити їхні можливості для виходу зі складних життєвих обставин.Нагадаємо, у застосунку "Дія" стартувало пілотне бета-тестування двох нових соціальних послуг для батьків. Йдеться про допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, а також виплати по догляду за дитиною до одного року..

Станом на 1 жовтня 2026 року обсяг готівки в обігу в Україні сягнув 973 мільярди гривень. Це на 46,7 мільярда гривень, або 5%, більше, ніж на початку року, коли цей показник становив 926,3 мільярда гривень. Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.За даними НБУ, у першому кварталі 2026 року спостерігалося вилучення готівки з обігу, однак у другому та третьому кварталах попит на неї пожвавився. Така динаміка є сезонною і повторюється майже щороку.Водночас темпи зростання обсягу готівки сповільнилися. За дев’ять місяців 2025 року цей показник зріс на 8,2%. Додатковим чинником збільшення попиту на готівку в третьому кварталі 2026 року стало посилення повітряних атак на критичну інфраструктуру, зокрема енергетичну, логістичну, продовольчу та телекомунікаційну.Скільки банкнот і монет перебуває в обігуСтаном на 1 жовтня в Україні перебувало 2,6 мільярда банкнот загальною сумою 962,5 мільярда гривень. Кількість платіжних розмінних та обігових монет, без урахування пам’ятних та інвестиційних, становила 15,4 мільярда штук на суму 10,4 мільярда гривень.У середньому на одного жителя України припадало 64 банкноти та 199 розмінних і обігових монет. Для порівняння: на 1 січня 2025 року на одну людину припадало стільки ж банкнот, але 193 монети.Найпоширенішою банкнотою залишається купюра номіналом 500 гривень — на неї припадає 25,3% від загальної кількості банкнот в обігу. Найменше в обігу банкнот номіналом 2000 гривень — лише 0,01%.Водночас із 4 вересня до готівкового обігу ввели 400 тисяч банкнот номіналом 2000 гривень на загальну суму 700 мільйонів гривень.Які монети найчастіше використовують українціСеред обігових монет номіналом 1, 2, 5 і 10 грн найбільше в обігу монет номіналом 1 гривня — 4,9% від загальної кількості обігових монет. Найменшу частку становлять монети номіналом 5 гривень — 2,7%.Водночас триває поступове вилучення монет номіналом 10 копійок, яке розпочалося 1 жовтня 2025 року. Попри те, що на них досі припадає 26,7% від загальної кількості монет в обігу, вони вже не відіграють істотної ролі в готівкових розрахунках за товари та послуги.За рік з обігу вилучили 7,8 мільйона монет номіналом 10 копійок. Цей процес має допомогти скоротити витрати держави на виготовлення, оброблення, транспортування та зберігання монет, а також витрати учасників готівкового обігу на їх обслуговування.Натомість попит на розмінні монети номіналом 50 копійок залишається стабільним, зокрема з боку торговельної сфери та сфери послуг. Їхня частка від загальної кількості монет в обігу становить 9,1%.Які номінали зростають найшвидшеЗа підсумками січня — вересня 2026 року найбільше зросла частка банкнот номіналом 1000 гривень і монет номіналом 10 гривень у загальній кількості готівки відповідних категорій.Порівняно з початком року частка банкнот номіналом 1000 гривень збільшилася на 12,1%, а монет номіналом 10 гривень — на 19,1%.Попри сповільнення річних темпів зростання, загальний обсяг готівки в Україні продовжує збільшуватися. На динаміку впливають сезонні чинники, а також безпекова ситуація та ризики перебоїв у роботі критичної інфраструктури.Нагадаємо, Національний банк України визначив офіційний курс валют на 14 жовтня. Долар вкотре оновив історичний максимум.Читайте також: Кожен сьомий українець позичає на продукти й одяг: хто найчастіше купує базові товари в кредит.

Національний банк України визначив офіційний курс валют на 14 жовтня. Долар вкотре оновив історичний максимум.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу, 14 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 45,08 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,95.Попередній історичний максимум було зафіксовано 6 жовтня 2026 року, коли курс долара вперше перевищив психологічну позначку та сягнув 45,05 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 50,43. У вівторок, 13 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,24.Зростання є, але темпи низькі: що підтримує та стримує економіку УкраїниРеальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Про це свідчать дані Державної служби статистики України, повідомили в Національному банку. За оцінкою регулятора, відновлення економіки стримувало подальше посилення російських атак на логістичну та транспортну інфраструктуру, а також на об’єкти бізнесу.У НБУ зазначили, що від’ємний внесок чистого експорту у зростання ВВП скоротився, однак економічні результати за окремими видами діяльності залишалися нерівномірними.У другому півріччі 2026 року динаміка ВВП, імовірно, залишатиметься стриманою. На неї впливатимуть масштаби та наслідки російських атак на логістику, виробництво й енергетику, обсяги врожаю, бюджетні стимули, а також розвиток ситуації на Близькому Сході.Нагадаємо, Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Понад чверть українців використовують кредитні ліміти або розстрочку, щоб оплачувати повсякденні потреби. Зокрема, 14% опитаних регулярно позичають гроші на продукти, одяг та інші базові товари через нестачу власних коштів.Про це свідчить соціологічне дослідження, проведене на замовлення "Слово і діло" з 25 вересня до 1 жовтня 2026 року.За результатами опитування, 53% українців не використовують кредитні кошти для забезпечення щоденних потреб. Водночас 29% купують базові товари виключно за власні гроші, а 24% не користуються позиками через відсутність кредитних продуктів.Ще 13% звертаються до кредитів або розстрочки лише під час тимчасових фінансових труднощів чи затримок виплат. Водночас 14% користуються кредитним лімітом для отримання кешбеку або зручності, не виходячи за межі пільгового періоду, а 6% беруть позики переважно для придбання техніки та електроніки.Хто частіше купує товари в кредитЖінки частіше за чоловіків регулярно позичають гроші на базові потреби через брак коштів — 17% проти 11%. Натомість чоловіки частіше взагалі не мають кредитних карток або не користуються такими послугами.Серед молоді віком 18-29 років лише 19% купують необхідне виключно за власні кошти. Водночас 23% представників цієї групи вдаються до кредитів через тимчасову скруту. У віковій категорії 30-44 роки 17% регулярно фінансують базові покупки позиками.Українці віком від 55 років частіше за інших оплачують необхідні товари власними коштами — таких 34%. Регулярне кредитування базових потреб у цій групі становить 11%.Як ситуація відрізняється залежно від місця проживанняУ Києві 24% опитаних використовують кредитний ліміт у межах пільгового періоду заради зручності або кешбеку. Це більше, ніж у середньому по країні, де показник становить 14%.На Півночі та Півдні частіше купують базові товари виключно за власні кошти — відповідно 35% і 37%. Водночас на Заході регулярне кредитування повсякденних потреб через нестачу грошей поширене серед 18% респондентів.Відрізняються показники й залежно від типу населеного пункту. У великих містах 33% опитаних оплачують базові покупки лише власними коштами, у невеликих містах і селищах — 29%, а в селах — 26%. При цьому в сільській місцевості 31% респондентів узагалі не мають кредитних карток, а 17% звертаються до позик через тимчасові фінансові труднощі.В опитуванні взяли участь 1200 українців віком від 18 років з усієї країни, крім тимчасово окупованих територій. Дослідження проводили онлайн методом самостійного заповнення анкети. Заявлена статистична похибка для показників, близьких до 50%, не перевищує 2,89% за ймовірності 0,95.Додамо, в Україні за тиждень найбільше знизилися ціни на овочі, вершкове масло, яйця та свинину. Водночас деякі крупи, картопля та молоко трохи подорожчали.Читайте також: Інфляція в Україні перевищила прогноз НБУ: що вплинуло на зростання цін.

В Україні за тиждень найбільше знизилися ціни на овочі, вершкове масло, яйця та свинину. Водночас деякі крупи, картопля та молоко трохи подорожчали.Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства України за результатами щотижневого моніторингу цін.Станом на 13 жовтня цибуля подешевшала на 9%, капуста — на 7%, морква — на 3%, а буряк — на 2%. Також знизилися ціни на вершкове масло (4%), яйця (3%) і свинину (2%).Водночас вівсяна крупа, картопля та молоко подорожчали на 2%, а гречка, житній хліб і сметана — на 1%.Ціни на батон, соняшникову олію, цукор, курятину та яловичину за тиждень не змінилися.Додамо, у вересні 2026 року споживча інфляція в Україні прискорилася до 10% у річному вимірі. За місяць ціни зросли на 2,1%. Фактична інфляція суттєво перевищила прогноз регулятора, оприлюднений в Інфляційному звіті за липень 2026 року.Нагадаємо, за даними оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки, попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення..

У вересні український автопарк поповнили 13,1 тисячі легковиків із бензиновими двигунами — на 4% більше, ніж за аналогічний період торік. Серед нових авто лідирував Hyundai Tucson, а серед імпортованих уживаних — Volkswagen Golf.Як повідомляє "Укравтопром", у вересні українці придбали 1,9 тисячі нових бензинових легковиків — на 9% менше, ніж торік. Водночас імпорт уживаних авто цього типу зріс на 7% і становив 11,2 тисячі машин.Серед нових бензинових моделей найпопулярнішим став Hyundai Tucson — 146 авто. До п’ятірки лідерів також увійшли:Skoda Kodiaq — 110 авто;Mazda CX-5 — 109;Renault Duster — 108;Suzuki SX4 — 102.Серед імпортованих уживаних автомобілів першість здобув Volkswagen Golf — 737 машин. До п’ятірки найпопулярніших також потрапили Volkswagen Tiguan (721), Nissan Rogue (569), Audi Q5 (567) і Skoda Octavia (349).Додамо, у вересні 2026 року найшвидше з пропозиції на одному із найбільших в Україні автомобільних маркетплейсів зникали вживані авто вартістю до трьох тисяч доларів, а також електромобілі. Водночас у сегменті машин за 30-50 тисяч доларів частка оголошень, які перестали бути активними протягом семи днів, була майже вчетверо меншою, ніж серед найдешевших авто.Читайте також: Водіїв попередили про нові пастки в Інтернеті: які пропозиції можуть коштувати грошей.

Станом на 1 жовтня 2026 року в Україні нараховується 10 мільйонів пенсіонерів, а середній розмір виплат досяг позначки у 7 287,81 гривні. Водночас працевлаштовані пенсіонери отримують суттєво більше — їхня середня пенсія становить 8 019,18 гривні.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.Структура пенсій за видами виплатЗа даними відомства, із 10 мільйонів пенсіонерів 2,8 мільйона осіб продовжують офіційно працювати. Переважна більшість громадян отримує виплати за віком. За видами призначених пенсій розподіл виглядає наступним чином:за віком — 72,25%;по інвалідності — 15,12%;у разі втрати годувальника — 7,10%;за вислугу років — 5,00%;соціальні пенсії — 0,49%;довічне утримання суддів — 0,04%.Як змінилися розміри пенсійПорівняно з аналогічним періодом 2025 року, в Україні спостерігається тенденція до зростання виплат та скорочення частки категорій з найнижчими статками. Зокрема, за розмірами призначених пенсій показники розподілилися так:до 3 000 гривень отримують 3,40% пенсіонерів (у 2025 році було 3,66%);від 3 001 до 4 000 гривень — 23,79% (проти 31,57% торік);від 4 001 до 5 000 гривень — 17,16% (проти 20,58% торік);від 5 001 до 10 000 гривень — 36,63% (найбільша група, торік становила 29,14%);понад 10 000 гривень — 19,02% (проти 15,05% у жовтні 2025 року).Нагадаємо, 10 жовтня Кабінет міністрів України ухвалив рішення, яке допоможе людям підтвердити пенсійний стаж за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній..

Нарахування виплат по тимчасовій непрацездатності здійснюється за оновленими алгоритмами, які враховують тривалість трудових відносин працівника. Для українців, які працюють за сумісництвом або на умовах цивільноправового договору, встановлено окремий порядок обчислення компенсації.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.Як обчислюється розрахунковий періодЗа даними ПФУ, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення нарахованого за розрахунковий період доходу, на який нараховано єдиний соціальний внесок, на кількість календарних днів зайнятості. Загальні правила визначення розрахункового періоду за останнім основним місцем роботи передбачають:12 календарних місяців: стандартний період з першого до останнього числа місяця, що передують страховому випадку;фактично відпрацьовані місяці: якщо людина перебувала у трудових відносинах менш як 12 місяців;фактично відпрацьований час у днях: якщо трудові відносини тривали менше ніж один календарний місяць.Як зазначають у відомстві, для осіб, які працюють за сумісництвом, умовами цивільноправового договору або займаються підприємництвом, розрахунок проводиться окремо за кожним місцем діяльності. При цьому сумарна заробітна плата для нарахувань не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ.Що не враховують при розрахунку лікарнянихЗаконодавством визначено перелік поважних причин, календарні дні яких виключаються з розрахункового періоду. Це дозволяє не занижувати середньоденний дохід працівника. До таких періодів належать:тимчасова непрацездатність;відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, а також для догляду за дитиною до трьох (шести) років;відпустка без збереження заробітної плати;призупинення дії трудового договору через військову агресію РФ проти України;проходження військової служби (строкової, за призовом під час мобілізації або за контрактом), якщо за працівником не зберігався середній заробіток;період, коли ФОП або особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, була звільнена від сплати ЄСВ за себе.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що батьки, які виховали дитину з інвалідністю, за певних умов можуть вийти на пенсію за віком достроково..

Кабінет міністрів України схвалив та направив до парламенту важливу законодавчу ініціативу, яка спростить процес отримання житла для українських захисників. Відтепер військовослужбовці матимуть можливість ставати на квартирний облік безпосередньо за місцем проходження служби.Про це у Telegram-каналі повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Розв'язання бюрократичної проблемиЗа словами очільника уряду, на сьогодні чинний механізм створює суттєві труднощі для багатьох захисників. Військовослужбовці позбавлені можливості зареєструвати місце проживання безпосередньо за адресою своєї дислокації чи військової частини. Оскільки більшість із них не має власної нерухомості за місцем проходження служби, це автоматично унеможливлює процедуру взяття на квартирний облік. Уряд пропонує докорінно змінити цей підхід та спростити процедурні вимоги.Що зміниться для військовослужбовцівКорецький наголосив, що поданий до Верховної Ради законопроєкт повністю усуває цю бюрократичну перешкоду. Головна новація полягає в тому, що фактичне місце реєстрації чи декларування проживання воїна більше не відіграватиме вирішальної ролі при оформленні документів на житло. Ключові зміни передбачають:право ставати на квартирний облік за місцем дислокації та служби;скасування обов'язкової прив'язки до офіційної реєстрації за адресою частини;спрощення подачі документів для військових без власного житла.Нагадаємо, Міністерство оборони України розробляє нову ефективну модель переходу військовослужбовців до цивільного життя. Вона передбачає безперервний супровід ветеранів фахівцями від військової частини до повної соціальної інтеграції..

Курс валют в Україні у вівторок, 13 жовтня, зазнає змін. Долар різко подорожчає, привернувши увагу громадян до ситуації на валютному ринку.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 13 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,95 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 44,88.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,24. У понеділок, 12 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,24.Зростання є, але темпи низькі: що підтримує та стримує економіку УкраїниРеальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Про це свідчать дані Державної служби статистики України, повідомили в Національному банку. За оцінкою регулятора, відновлення економіки стримувало подальше посилення російських атак на логістичну та транспортну інфраструктуру, а також на об’єкти бізнесу.У НБУ зазначили, що від’ємний внесок чистого експорту у зростання ВВП скоротився, однак економічні результати за окремими видами діяльності залишалися нерівномірними.У другому півріччі 2026 року динаміка ВВП, імовірно, залишатиметься стриманою. На неї впливатимуть масштаби та наслідки російських атак на логістику, виробництво й енергетику, обсяги врожаю, бюджетні стимули, а також розвиток ситуації на Близькому Сході.Нагадаємо, Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.