Економіка

В Україні продовжує діяти спеціальна виплата "єЯсла" для батьків, які вирішили поєднувати роботу та виховання малечі. Додаткову фінансову підтримку від держави можуть отримати матері або інші законні представники дитини за дотримання певних умов.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.Хто та за яких умов може отримати виплатиЯк зазначили у відомстві, допомога для догляду за дитиною "єЯсла" — це додаткова фінансова підтримка, яка надається матері або іншому законному представнику дитини з метою підтримки сім’ї та сприяння поєднанню роботи та догляду за малюком. Право на призначення цієї допомоги має особа, яка фактично здійснювала догляд за дитиною та узялася до роботи в режимі повного робочого часу. Виплата призначається з місяця, наступного після досягнення дитиною однорічного віку, та виплачується по місяць досягнення нею 3-річного віку.Терміни звернення та особливості виплатУ разі звернення за призначенням допомоги протягом шести місяців після виникнення права на неї виплата здійснюється сумарно в розмірі, визначеному за кожний місяць, починаючи з місяця, що настає після досягнення дитиною 1-річного віку (але не раніше січня 2026 року).Механізм надання коштів регулюється порядком призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1751 (із відповідними змінами).Нагадаємо, малозабезпечені родини, одинокі матері та багатодітні сім'ї у серпні можуть розраховувати на базову соціальну допомогу від держави. Виплата розраховується з вихідної суми 4 500 гривень на людину, проте для її призначення потрібно відповідати суворим майновим та фінансовим критеріям..

У другому кварталі 2026 року гривня послабилася до долара та євро через зростання попиту на іноземну валюту. Основними причинами стали активізація бюджетних видатків, збільшення імпорту, зокрема для потреб оборонного сектору, та розширення торговельного дефіциту.Про це свідчать дані Інфляційного звіту за липень 2026 року, який опублікували на офіційній сторінці Національного банку України.Головна причина тиску на гривню За даними НБУ, ситуація на валютному ринку у другому кварталі визначалася насамперед збільшенням обсягів переказів за імпортними операціями. Вагомим фактором стали активні бюджетні видатки, щомісячні обсяги яких перевищували торішні показники. У результаті середній курс гривні у квартальному вимірі послабився на 2,0% до долара США та на 1,3% до євро.У НБУ зазначили, що динаміка курсу була різноспрямованою: упродовж кварталу на гривню впливали як внутрішні фактори, так і ситуація на світових фінансових ринках, зокрема зміцнення долара щодо євро у травні та червні.Оборонні закупівлі посилили попит на валютуУ червні валютний ринок зазнав додаткового тиску через активізацію бюджетних видатків після зниження ризиків щодо отримання міжнародної допомоги. Найбільше зріс попит на валюту з боку сектору оборони, зокрема для закупівлі продукції машинобудування — електричного обладнання та оптичних приладів, які в поточних умовах використовуються переважно в оборонно-промисловому комплексі.Через це імпорт машинобудівної продукції у другому кварталі досяг рекордних значень. Водночас частково компенсувати зростання імпорту вдалося завдяки:скороченню закупівель енергоносіїв через стабілізацію роботи енергосистеми;збільшенню експорту зернових та металів;надолуженню постачання перед змінами торговельних умов із ЄС.Попри це, імпорт товарів зростав швидше за експорт, а дефіцит торгівлі товарами збільшився до 15,9 мільярда доларів із 15,5 мільярда доларів у першому кварталі.Готівковий валютний ринок залишався стабільнимНа відміну від безготівкового сегмента, ситуація з готівковою валютою залишалася контрольованою. Чистий попит населення на готівкову іноземну валюту у другому кварталі становив 1,2 мільярда доларів в еквіваленті, що значно менше за показник попереднього кварталу — 2,3 мільярда доларів.У НБУ наголосили, що реакція населення на тимчасове послаблення офіційного курсу гривні була стриманою. У періоди посилення девальваційного тиску готівковий курс навіть опускався нижче за офіційний.НБУ збільшив валютні інтервенції для стабілізації ринкуДля балансування валютного ринку Національний банк продовжував продавати іноземну валюту. У другому кварталі сальдо валютних інтервенцій НБУ зросло до 11,9 мільярда доларів проти 11,5 мільярда доларів у першому кварталі.Водночас валютний ринок зберігав здатність до самозбалансування. Частка операцій без участі НБУ залишалася близько 50%, що суттєво перевищує рівень жовтня 2023 року, коли вона становила 29%.У липні тиск на гривню дещо послабивсяУ липні ситуація на валютному ринку покращилася: чистий попит за клієнтськими операціями знизився, що сприяло стабілізації курсу. Середній офіційний курс гривні зміцнився:на 0,1% до долара США;на 1,0% до євро.Водночас НБУ зазначає, що попит на валюту з боку оборонного сектору залишається значним і продовжує впливати на валютний ринок.Нагадаємо, раніше в НБУ заявили, шо споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. Читайте також: Що чекає на економіку України найближчими роками: прогноз НБУ.

Після вихідних долар та євро можуть трохи подешевшати. Американська валюта втратить позиції після незначного зростання, євро також очікує незначне зниження.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на понеділок, 10 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,75 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 44,76. На готівковому ринку долар не змінився — 44,20 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,61. У п'ятницю, 7 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,67.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Національний банк України ухвалив низку рішень для підтримки підприємств, які постають перед фінансовими труднощами через наслідки війни та російські атаки на критичну інфраструктуру. Як повідомили на офіційному сайті регулятора, зміни передбачають більш гнучкі умови реструктуризації кредитів, розширення можливостей фінансування аграрного сектору та нові підходи до врахування гарантійних інструментів."Національний банк України продовжує реалізацію комплексу анонсованих заходів з метою збереження доступу до фінансування для суб’єктів господарювання стратегічно важливих секторів економіки, зокрема агропромислового комплексу", — зазначили в НБУ.Рішення ухвалено з урахуванням погіршення безпекової ситуації через воєнні дії та систематичні атаки росії на об’єкти критичної інфраструктури. За оцінкою НБУ, нові механізми не створюватимуть загроз для фінансової стабільності, водночас допоможуть підприємствам, які мають потенціал для відновлення, стабілізувати роботу.Одним із ключових кроків стало оновлення правил роботи банків в умовах воєнного стану. Банки отримали можливість не визнавати дефолт боржника у разі короткострокової реструктуризації боргу — до одного року — якщо фінансові труднощі підприємства пов’язані з наслідками повномасштабної агресії рф.Таке послаблення застосовуватиметься до реструктуризацій, проведених із 1 липня 2026 року до 1 вересня 2027 року, за умови, що банк має підстави вважати: позичальник зможе подолати тимчасові труднощі та відновити обслуговування кредиту.Окремі зміни стосуються підприємств агропромислового комплексу, які зазнали проблем через порушення експортної логістики. НБУ на період до 1 вересня 2027 року змінив підходи до врахування застави у вигляді аграрної продукції. Зокрема, передбачено:збільшення коефіцієнта ліквідності такої застави з 0,4 до 0,75;можливість для банків оцінювати заставу за фактичними залишками продукції на дату розрахунку кредитного ризику;збільшення строку дії кредитних договорів із такою заставою з 12 до 18 місяців.У НБУ зазначають, що ці зміни мають розширити можливості підприємств агросектору залучати додаткове фінансування, покривати потреби в оборотному капіталі, витрати на зберігання продукції та використання альтернативних логістичних маршрутів.Також Національний банк запровадив єдині підходи до врахування гарантійних інструментів на портфельній основі. Вони передбачають два рівні покриття та часткове відшкодування гаранту коштів, отриманих від стягнення іншого забезпечення.Під час підготовки цих змін НБУ співпрацював із міжнародними партнерами, щоб сприяти ширшому використанню таких інструментів, зокрема в межах програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility."Наше завдання — вчасно реагувати й не допустити, щоб тимчасові труднощі позбавляли життєздатні підприємства доступу до фінансування. Наші рішення не скасовують відповідального оцінювання ризиків, але дають банкам більше гнучкості, а підприємствам — можливість пройти складний період, зберегти виробництво та робочі місця", — зазначив голова НБУ Андрій Пишний.Зміни затверджені постановами правління Національного банку України №88 та №89 від 7 серпня 2026 року та набирають чинності з 8 серпня.Варто зауважити, що днями президент України Володимир Зеленський заявив, що основною метою російського удару стали складські приміщення цивільних підприємств і об'єкти інфраструктури.Нагадаємо, 5 серпня уряд терміново організував зустрічі з представниками бізнесу. Як повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, триває опрацювання необхідних рішень для забезпечення безперервної роботи логістичних компаній і торгових підприємств у відповідь на російський ракетний терор..

Економіка України поступово відновлюватиметься, однак її зростання залишатиметься під тиском через наслідки російських атак на енергетику, логістику та бізнес. Про це свідчать дані Інфляційного звіту за липень 2026 року, який опублікували на офіційній сторінці Національного банку України.Економіка відновила зростання у другому кварталіУ другому кварталі 2026 року економічна активність в Україні відновилася завдяки покращенню ситуації в енергосистемі та збільшенню бюджетних видатків на тлі зниження невизначеності щодо подальшої зовнішньої підтримки.За оперативною оцінкою Державної служби статистики України, реальний ВВП у II кварталі зріс на 0,6% у річному вимірі.Водночас суттєвішому економічному зростанню перешкоджають наслідки інтенсифікації російських атак на логістичну інфраструктуру, зокрема блокування портів, а також удари по енергетичних об’єктах і підприємствах.НБУ покращив прогноз зростання ВВПВодночас пом'якшення фіскальної політики та масштабний економічний імпульс завдяки спрямуванню частини зовнішнього фінансування на локалізацію виробництва озброєння, а також більші, ніж торік, урожаї сприятимуть пожвавленню економічної активності в другому півріччі. У результаті Національний банк України покращив прогноз зростання реального ВВП у 2026 році — до 1,8%.У 2027-2028 роках темпи економічного зростання, за оцінками НБУ, прискоряться приблизно до 3%. Цьому сприятимуть:збільшення інвестицій у виробничі потужності, зокрема в оборонно-промисловий комплекс;поступова стабілізація енергетичного сектору;подальше зростання врожаїв;збереження стійкого споживчого попиту.Виробництво зброї в Україні стане новим драйвером економікиОкремим фактором економічного розвитку стане спрямування значної частини коштів оборонної складової програми USL на локалізацію виробництва озброєння в Україні. Якщо раніше країна переважно отримувала готову військову продукцію від партнерів, то тепер передбачається суттєве фінансування внутрішнього виробництва за рахунок зовнішньої допомоги.За оцінкою НБУ, це може змінити модель економічного зростання та вплинути на роботу валютного ринку. Розвиток внутрішнього виробництва матиме позитивний ефект не лише через прямі інвестиції, а й завдяки суміжним галузям.Нагадаємо, раніше в НБУ заявили, шо споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. .

Споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. Про це свідчать дані Інфляційного звіту за липень 2026 року, який опублікували на офіційній сторінці Національного банку України.За даними НБУ, у червні інфляція знизилася до 7,2% у річному вимірі завдяки розширенню пропозиції сирих харчових продуктів. Водночас базова інфляція, яка відображає більш стійкі цінові тенденції, прискорилася до 8,1% та перевищила прогнозну траєкторію НБУ.За оцінками регулятора, посилення фундаментального інфляційного тиску останніми місяцями стало більш стійким явищем. Основними чинниками залишаються зростання витрат підприємств на логістику, оплату праці та енергоресурси. Водночас інфляційні очікування населення та бізнесу залишаються підвищеними, хоча загалом зберігають стабільність.НБУ прогнозує, що у другому півріччі 2026 року інфляція знову прискориться. За підсумками року зростання споживчих цін очікується на рівні близько 10%, а базова інфляція може становити 9,2%. Серед головних причин такого прогнозу:розширення бюджетних стимулів;подальше зростання витрат бізнесу на оплату праці;вторинні ефекти від попереднього подорожчання пального та послаблення гривні.Чого очікувати у наступні два роки: прогноз НБУВодночас у 2027 році інфляція має почати знижуватися та, за прогнозом НБУ, становитиме близько 6,9%. Серед факторів, які сприятимуть сповільненню зростання цін, регулятор називає:поступове скорочення бюджетних дефіцитів;послаблення напруги на ринку праці;збільшення врожаїв;покращення ситуації в енергетиці в разі зниження безпекових ризиків.Очікується, що завдяки зокрема заходам монетарної політики НБУ інфляція поступово повернеться до цільового рівня 5% наприкінці 2028 року.Варто зауважити, що за даними оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки, попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення.Нагадаємо, нещодавно заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський пояснив рішення регулятора підвищити облікову ставку НБУ з 15% до 15,5%..

У липні українці придбали понад 1,3 тисячі нових комерційних автомобілів. Попит на вантажівки та спецтехніку зріс як порівняно з червнем, так і з аналогічним місяцем торік.Про це повідомив "Укравтопром".У липні 2026 року в Україні реалізували 1305 нових комерційних автомобілів, до яких належать вантажівки та спеціалізована техніка. Це на 8% більше, ніж у червні, а у річному вимірі ринок зріс одразу на 34%.Загалом від початку 2026 року український автопарк поповнився 7576 новими комерційними автомобілями. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року цей показник збільшився майже на 15%.Які бренди стали лідерамиНайбільшу кількість нових комерційних автомобілів у липні зареєстрували під брендом Renault — 297 одиниць.До першої п'ятірки також увійшли:Citroën — 117 автомобілів;Mercedes-Benz — 114;Fiat — 107;MAN — 97.Додамо, в липні 2026 року українці придбали 5754 нові легкові автомобілі. Найпопулярнішою моделлю місяця стала Toyota RAV-4, яка очолила рейтинг продажів.Читайте також: Дешеве авто може виявитися пасткою: як розпізнати шахрайське оголошення.

Світові ціни на нафту зросли на тлі нових побоювань щодо можливих обмежень судноплавства в Ормузькій протоці. Ринок відреагував на пропозиції Ірану щодо запровадження нових правил проходження суден, які можуть вплинути на постачання енергоносіїв.Про це повідомляє Reuters. Світові ціни на нафту у п'ятницю, 7 серпня, продовжили зростання. Причиною стало занепокоєння інвесторів через можливі зміни правил судноплавства в Ормузькій протоці, які запропонував Іран у співпраці з Оманом.Ф'ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 80 центів, або 0,97%, до 83,29 долара за барель. Водночас ф'ючерси на американську нафту West Texas Intermediate (WTI) зросли на 64 центи, або 0,83%, до 77,93 долара за барель.Ринок реагує на ініціативу ІрануНапередодні котирування також різко підскочили — більш ніж на три долари за барель. Поштовхом стало обговорення в Ірані законопроєкту, який передбачає заборону проходження Ормузькою протокою суден США та Ізраїлю.Хоча на початку тижня нафтові котирування знижувалися через очікування можливого врегулювання конфлікту, вже у четвер Brent знову перевищила позначку у 80 доларів за барель після першого з середини липня падіння нижче цього рівня. Попри нинішнє зростання, обидва основні нафтові еталони наближалися до тижневого зниження приблизно на 8%.Аналітики вважають, що останні події свідчать про збереження високої напруженості між Іраном і США.За словами віцепрезидента консалтингової компанії Rystad Energy Ліна Є, ринок реагує насамперед на запропоновані Іраном умови транзиту через Ормузьку протоку, які передбачають заборону проходу для американських та ізраїльських суден, а також вимогу компенсацій від інших держав, які Тегеран вважає "ворожими".Які обмеження пропонує ТегеранЗа інформацією агентства Fars, проєкт документа передбачає штрафи для порушників у розмірі до 20% вартості вантажу.Крім того, один із високопосадовців Ірану заявив, що країна наполягає на запровадженні зборів у розмірі від 5% до 7% вартості вантажу для суден, які проходитимуть протокою. Водночас Оман розглядає можливість встановлення збору на рівні близько 3%, тоді як Сполучені Штати виступають проти будь-яких додаткових платежів.За оцінками представників галузі, реалізація такої домовленості буде складною через американські санкції та страхові обмеження, які можуть унеможливити проведення відповідних платежів.Засновниця Vanda Insights Вандана Харі зазначила, що повідомлення про можливі домовленості між Іраном та Оманом уже спричинили різкі коливання на ринку, однак остаточні перспективи укладення угоди поки залишаються невизначеними.Додатковим фактором напруженості стали заяви єменських хуситів, які повідомили про ракетні та безпілотні удари по "саудівських позиціях" у провінціях Маріб і Хадрамут. Водночас президент США Дональд Трамп заявив журналістам, що, на його думку, війна може завершитися вже найближчим часом.Нагадаємо, нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що будь-які збитки, завдані комерційним суднам і вантажам в Ормузькій протоці, відшкодовуватимуть за рахунок іранських активів, які перебувають під контролем Сполучених Штатів..

Росія повторює сценарій 2022 року, коли атакує цивільні судна в українських портах і в морському коридорі. Це може спричинити нову глобальну продовольчу кризу та катастрофу.Про це заявив тимчасовий виконувач обв’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Коли Росія 2022 року розпочала свою незаконну блокаду українських морських портів, глобальний індекс цін на продукти харчування часом зростав більш ніж на 25%, що призводило до гострої продовольчої незахищеності для мільйонів сімей", — нагадав він.За його словами, Росія намагається досягнути того самого результату зараз, атакуючи цивільні судна в українських портах і вздовж морського коридору України."Наслідки для світу можуть виявитися такими ж серйозними, як і 2022 року", — застеріг очільник українського дипломатичного відомства.Він закликав постраждалі регіони та країни висловлюватися, а міжнародну спільноту — посилити тиск на Москву."Необхідно вимагати припинення атак проти свободи судноплавства та глобальної продовольчої безпеки в Чорному морі", — підсумував Андрій Сибіга.Як відомо, сьогодні Кабмін ухвалив рішення з екстреного пакету підтримки українських аграріїв. Це пов’язано з російським терором у Чорному морі та блокуванням експортних маршрутів.Зокрема, внесено зміни до програми "5-7-9%", щоб аграрії могли залучати пільгові кредити на поповнення обігових коштів. Держава компенсуватиме різницю у відсоткових ставках. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 мільярдів гривень."Це допоможе аграріям закупити все необхідне для проведення польових робіт, зберегти виробництво та забезпечити стабільний експорт української продукції", — запевнив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.Нагадаємо, що сьогодні ворог атакував цивільне судно в акваторії Чорного моря. Одна людина загинула. За інформацією голови Одеської ОВА Олега Кіпера, окупанти уразили торгівельний суховантаж під прапором Гвінеї Бісау, завантажений українською пшеницею..

У четвер, 6 серпня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення з екстреного пакету підтримки українських аграріїв. Це пов’язано з російським терором у Чорному морі та блокуванням експортних маршрутів.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вносимо зміни до програми "5-7-9%", щоб аграрії могли залучати пільгові кредити на поповнення обігових коштів", — зазначив він.За його словами, держава компенсуватиме різницю у відсоткових ставках. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 мільярдів гривень."Це допоможе аграріям закупити все необхідне для проведення польових робіт, зберегти виробництво та забезпечити стабільний експорт української продукції", — запевнив очільник українського уряду.Він додав, що паралельно Кабмін працює з Європейською комісією над тим, аби залучити додаткову підтримку для розширення цієї програми."Також найближчим часом будуть додаткові практичні рішення для підтримки аграріїв", — підсумував Сергій Корецький.Раніше, 3 серпня, український уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції. Це потрібно, щоби запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.Нагадаємо, що сьогодні ворог атакував цивільне судно в акваторії Чорного моря. Одна людина загинула. За інформацією голови Одеської ОВА Олега Кіпера, окупанти уразили торгівельний суховантаж під прапором Гвінея Бісау, завантажений українською пшеницею..

У липні Росія збільшила видобуток нафти та конденсату після зниження місяцем раніше. Проте цей рівень навряд чи збережеться в серпні. Це пов’язано з новими атаками на нафтопереробні заводи та проблемами з експортною логістикою.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти послалися на два надійні джерела."У липні Росія збільшила видобуток нафти та газового конденсату приблизно на 100 тисяч барелів на добу порівняно з червнем. Загальний обсяг перевищив дев’ять барелів на день", — зазначили аналітики агенції.Вони додали, що цьому посприяли відновлення завантаження нафтопереробних заводів і високий рівень експорту сировини.У статті йдеться про те, що продаж нафти та нафтопродуктів залишається одним із головних джерел надходжень до російського бюджету. Саме тому Москва прагне підтримувати постачання на максимально можливому рівні, попри західні санкції та регулярні удари по нафтовій інфраструктурі.Співрозмовники агенції додали, що вже в серпні зберегти липневі показники, ймовірно, не вдасться. Причиною називають посилення атак безпілотників на російські НПЗ наприкінці липня та на початку серпня, а також брак танкерних потужностей у Чорному морі.За їхніми словами, ці фактори можуть змусити виробників скоротити видобуток, оскільки можливості вивезення додаткових обсягів нафти виявляться обмеженими.У "Банку Росії" раніше теж визнавали, що зниження видобутку на початку року пов'язане з пошкодженням нафтопереробних підприємств і обмеженнями експортної інфраструктури. У звіті регулятора наголошували, що перенаправити вільні обсяги нафти на зовнішній ринок складно через недостатню пропускну спроможність транспортної та портової систем.За інформацією джерел Reuters, Росія розраховує збільшити експорт нафти через західні порти у серпні приблизно на 4% порівняно з липнем. Додаткові обсяги мали з'явитися через позапланові зупинки окремих НПЗ.Проте нові атаки безпілотників можуть скоригувати ці плани. За останній тиждень після ударів тимчасово припинили роботу декілька російських нафтопереробних підприємств. Зокрема, губернатор Ярославської області повідомляв про пожежу на місцевому НПЗ після дронової атаки.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що грузинський нафтопереробний завод "Кулеві" відмовився від російської нафти. Підприємство розпочало переробляти нафту з Казахстану та готується до постачання сировини з Лівії..

Перед судом постануть колишній кінцевий бенефіціарний власник "ПриватБанку" Ігор Коломойський і п’ятеро учасників організованої ним групи. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) обвинувачують їх у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 мільярда гривень.Про це повідомила пресслужба НАБУ. За даними слідства, в січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар "ПриватБанку", тодішній голова Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський організував схему заволодіння коштами банку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі установи."Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 мільярда гривень під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю", — акцентували правоохоронці.Вони додали, що надалі частину суми в розмірі понад 446 мільйонів гривень із метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій із купівлі-продажу цінних паперів, а згодом — на рахунки ще двох.Зрештою, кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара "ПриватБанку" Ігоря Коломойського."Ними він розпорядився на власний розсуд — вніс до статутного капіталу банку на виконання вимог Національного банку України", — наголосили в НАБУ.Як відомо, у вересні 2023 року учасникам оборудки повідомили про підозру. У липні 2025 року слідство у справі завершили.Нагадаємо, що "ПриватБанк" 22 травня успішно розгромив спробу своїх колишніх власників, Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, оскаржити рішення суду, винесеного проти них у липні 2025 року..

Падіння курсу долара в Україні виявилося нетривалим. Після короткого періоду здешевлення американська валюта знову змінила динаміку.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на п'ятницю, 7 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,76 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,68. На готівковому ринку долар не змінився — 44,20 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,67. У четвер, 6 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,62.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Уряд готує законопроєкт, який передбачає реформування ринку лотерей в Україні. Документ має прибрати з законодавства поняття "державна монополія", оскільки фактично держава не володіє операторами, а сама назва створювала хибне уявлення про структуру ринку.Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, головною зміною стане заміна конкурсу на видачу ліцензій аукціоном. Оператора визначатимуть за розміром запропонованої річної плати за ліцензію — переможе той, хто запропонує найвищу ставку.Стартова ціна участі в аукціоні становитиме майже 2800 мінімальних зарплат. У 2026 році це близько 24,2 мільйона гривень.За словами депутатки, чинні правила доступу до ринку, зокрема вимога про щонайменше трирічний досвід роботи, фактично обмежували можливість входу для іноземних компаній. Нова модель аукціонів має усунути ці бар’єри. Водночас на ринку залишиться обмеження — працювати зможуть не більше трьох операторів.Також законопроєкт передбачає додаткові обмеження для лотерейних продуктів. Зокрема, планують заборонити лотереї "тото", які, за оцінкою авторів змін, фактично можуть маскувати букмекерську діяльність, а також будь-яку візуальну імітацію елементів казино — рулетки, гральних карт чи кісток.Крім того, операторів зобов’яжуть підключити системи прийняття ставок до державного онлайн-моніторингу. Це дозволить регулятору відстежувати операції у режимі реального часу.Нагадаємо, за даними Міністерства цифрової трансформації, більшість українців вважає азартні ігри серйозною проблемою для країни, хоча особистий досвід участі в них має відносно невелика частка населення. Впродовж останнього року грали 5% опитаних, а впродовж останнього місяця — 2%..

Пенсіонери, які отримали новий паспорт, мають оновити свої персональні дані у Пенсійному фонді України. У пресслужбі ПФУ пояснили, що це необхідно для того, щоб інформація про отримувача пенсії залишалася актуальною, а виплати здійснювалися на підставі актуальних відомостей."Пенсія виплачується на підставі документів, що містять актуальні та правдиві дані про отримувача. Тому після зміни паспортних даних відповідна інформація має бути внесена до особової картки пенсіонера у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також до пенсійної справи", — йдеться у повідомленні.Як оновити даніОновити дані можна дистанційно через електронні сервіси Пенсійного фонду України. Для внесення змін до пенсійної справи необхідно:скористатися особистим кабінетом на вебпорталі електронних послуг ПФУ;у розділі "Щодо пенсійного забезпечення" потрібно обрати пункт "Внесення змін до пенсійної справи";далі — "Заява про зміну особистих даних (у разі зміни ПІБ та/або паспортних даних)".Подана заява має бути підписана кваліфікованим електронним підписом.Також пенсіонери можуть оновити особисті дані в Реєстрі застрахованих осіб. Детальний відеоалгоритм щодо внесення змін доступний на інформаційних ресурсах Пенсійного фонду України.Своєчасне оновлення персональних даних допомагає уникнути розбіжностей у документах та забезпечує коректне ведення пенсійної справи.Нагадаємо, Пенсійний фонд України розпочав фінансування пенсійних виплат за серпень. Кошти надходитимуть отримувачам поступово відповідно до затвердженого графіка..