Економіка

Вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Про це повідомив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик, пишуть Новини.LIVE. Він зазначив, що левова частка цих коштів — близько 70% — піде на оплату праці членів виборчих комісій різних рівнів.Деталізація витрат за типами виборів:президентські вибори. Їхня вартість оцінюється у межах 4,5–6,5 мільярда гривень;парламентські вибори. Обійдуться бюджету орієнтовно у 4,5 мільярда гривень.Чому підсумкова сума буде більшоюПопри озвучену цифру у 10 мільярдів, Сергій Дубовик наголосив, що реальні витрати будуть значно вищими. Річ у тім, що цей прогноз базується на цінах 2024 року та не включає додаткові видатки:кошти місцевих громад на облаштування дільниць;витрати Міністерства оборони та МЗС на забезпечення голосування.Для порівняння, орієнтовна вартість виборів уже перевищує річний бюджет Вінниці, який становить близько 8,5 мільярдів гривень.Зауважимо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що лютий в Україні може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві, яке стосується проведення виборів і референдуму. Але для цього необхідно напрацювати ще чимало інших речей.Нагадаємо, 7 січня Центральна виборча комісія (ЦВК) схвалила пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.8 січня стало відомо, що у Верховній Раді створили сім підгруп народних депутатів для підготовки виборчого законодавства. Однак частина опозиції розкритикувала принцип формування їхнього керівництва.Водночас голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко заявляв, що повернення України до виборчого процесу можливе лише за умови стабілізації безпекової ситуації в країні. Це є фундаментальною передумовою, щодо якої існує консенсус як усередині українського суспільства, так і серед міжнародних партнерів.Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався..

Національний банк різко підвищив офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта впала у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 3 лютого, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,96 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 42,81. На готівковому ринку долар не змінився — 42,70 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,90. У понеділок, 2 лютого, офіційний курс гривні до євро був 51,02.НБУ випустив пам'ятну монету, присвячену ракеті-дрону "Паляниця": який вигляд маєНаціональний банк України випустив монету, присвячену українським оборонним технологіям та їхнім розробникам. Придбати її можна буде у лютому 2026 року. Як повідомила пресслужба регулятора, це — пам’ятна монета "Українська бавовна. Ракета-дрон "Паляниця".Який вигляд має монетаМонета має номінал п'ять гривень. На її аверсі зображено стилізований силует ракети-дрона "Паляниця", що вражає ворожого змія. На реверсі монети зображено атаку української далекобійної ракети-дрона на об’єкт паливно-енергетичного комплексу країни-агресора, угорі — напис "ПАЛЯНИЦЯ".Її тираж становить до 75 тисяч штук у сувенірному пакуванні. Художниками є Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук. Скульптор — Володимир Атаманчук.Як і коли можна придбати монетуПам’ятна монета "Українська бавовна. Ракета-дрон "Паляниця" введена в обіг 30 січня 2026 року. Її можна буде придбати у лютому:в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ;в банках-дистриб’юторах (перелік є на сайті НБУ).Нагадаємо, за даними НБУ, інфляція в Україні продовжуватиме знижуватися у наступні роки, що і відповідає попереднім прогнозам. До кінця 2026 року вона сповільниться до 7,5%.Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами.

Протягом 2025 року транзит російської нафти українською територією досяг найнижчої позначки за всю історію спостережень. Обсяги прокачування суттєво скоротилися, зупинившись на рівні лише 9,73 мільйона тонн. Відповідну аналітику оприлюднило видання ExPro. Там зазначили, що порівняно з попереднім роком показники впали на 14%.Чому обсяги прокачування впали до антирекордуЕксперти називають дві головні причини такого стрімкого зниження транзиту південною гілкою нафтопроводу "Дружба":енергетична незалежність Чехії. У березні 2025 року Прага повністю відмовилася від нафти з РФ. Це призвело до п’ятикратного падіння постачань у цьому напрямку — до символічних 0,52 млн тонн за рік.атаки на інфраструктуру ворога. Стабільність транзиту порушувалася через удари України по російських нафтоперекачувальних станціях. Зокрема, у серпні було зафіксовано найнижчий за десятиліття місячний обсяг прокачування — лише 430 тисяч тонн.Хто залишається головним замовникомЗа даними видання, наразі ключовими споживачами російської сировини, що проходить через українську ГТС, є дві країни ЄС:Словаччина. Попри загальну тенденцію, країна наростила імпорт на 24%, отримавши 4,9 млн тонн нафти.Угорщина. Постачання скоротилися на 8% і склали 4,35 мільйона тонн.Варто зазначити, що через санкції України проти російського "Лукойлу" юридичну схему постачань було змінено. Тепер замовником послуг є угорська компанія MOL Nyrt., яка бере нафту у власність на кордоні Білорусі та України, фактично купуючи її до входу в українську трубу.Нагадаємо, офіційний Будапешт оскаржує в європейському суді план REPowerEU, який блокує постачання енергетичних ресурсів із Росії. Угорська сторона наполягає на скасуванні обмежень, які наразі забороняють країнам-членам імпортувати російське паливо..

Для українських підприємців запустили урядовий пакет енергетичної підтримки. Подати заявку можна уже від сьогодні.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко. "Щоб частково компенсувати витрати й продовжувати працювати в складних енергетичних умовах, малий та середній бізнес, який працює у соціально важливих сферах вже може подавати заявки на державну підтримку", — зазначила вона.Допомогу можуть отримати аптеки, магазини, пекарні, кав’ярні, майстерні та інший бізнес, який надає послуги першої потреби.Деталі програмиФОПи другої-третьої груп, які мають щонайменше одного найманого працівника, можуть отримати одноразову безповоротну фінансову допомогу від 7 500 до 15 000 гривень — залежно від кількості працівників. Кошти можна використати на:придбання або ремонт генераторів та іншого енергообладнання;акумулятори, інвертори, зарядні станції, сонячні панелі та складники;пальне для генераторів;оплату електроенергії для автономної роботи під час відключень.Свириденко поінформувала, що програма працює за принципом грантів "Власна справа". Подати заявку можна онлайн через портал "Дія" — у категорії "Підприємництво", на сторінці послуги "Допомога ФОП на енергостійкість". Дані перевіряються автоматично. Кошти зараховуються на "Дія.Картку" через п’ять банків, які долучилися до програми: "Приватбанк", Sense Bank, "Банк Кредит Дніпро", "А-банк" та monobank.Енергокредит під 0% на енергообладнанняМікро-, малий та середній бізнес може отримати до 10 мільйона гривень пільгового кредитування під 0% річних у межах програми "Доступні кредити 5-7-9". Різницю банкам компенсує держава через Фонд розвитку підприємництва. Кредит надається до трьох років. Кошти можна спрямувати на генераційне обладнання — когенераційні установки, дизельні, бензинові та газові генератори."Щоб отримати кредит, необхідно відповідати критеріям програми "Доступні кредити 5–7–9", подати заявку до банку-партнера програми, пройти оцінку та отримати рішення банку", — зазначила Свириденко.Приймання заявок уже розпочали 17 банків-партнерів, інші банки долучатимуться до програми найближчим часом. Загалом кредитування здійснюватиметься через 43 банки по всій країні, а заявки на енергокредити розглядатимуться пріоритетно.Енергетична підтримка допоможе бізнесу продовжувати працювати, зберігати робочі місця та забезпечувати людей у містах і громадах усім необхідним в періоди тривалих відключень.Нагадаємо, 30 січня стартувала подача заявок на "СвітлоДім". Йдеться про програму, за якою багатоквартирні будинки зможуть отримати до 300 тисяч гривень на закупівлю обладнання для автономного живлення.Читайте також: Відтепер встановити сонячні електростанції буде простіше: що змінилося.

У січні бізнес стримано оцінив свою ділову активність. Негативний вплив на "настрої підприємців" мали декілька факторів. Проте рівень очікувань був вищий, ніж рік тому.Про це повідомила пресслужба Національного банку України, посилаючись на індекс очікувань ділової активності (ІОДА).У січні 2026 року ІОДА становив 41,3 порівняно з 49,2 в грудні 2025 року, але був дещо вищий за рівень січня 2025 року (41,0). Респонденти всіх секторів, крім промисловості, мали ліпші очікування щодо результатів своєї поточної діяльності, ніж рік тому. Динаміку позитивних оцінок, крім сезонності, стримували:посилення атак на енергетичну та логістичну інфраструктуру;нестача енергоресурсів;зростання виробничих витрат на альтернативні джерела живлення;проблеми з логістикою;дефіцит кваліфікованих спеціалістів;посилення курсових очікувань. Водночас позитивними чинниками залишилися:надходження міжнародної фінансової допомоги;сповільнення інфляції.Оцінка економічної перспективиПідприємства сфери послуг найменш песимістично оцінили свої економічні перспективи, найстриманішими ж були будівельники. Крім того, підприємства торгівлі суттєво послабили свої оцінки після десяти місяців позитивних очікувань. Також стриманіше, ніж у попередньому місяці, оцінили результати своєї поточної діяльності промисловці.У Нацбанку зазначили, що на тлі очікуваного пришвидшення темпів зростання закупівельних цін, респонденти всіх секторів очікували на подальше здорожчання цін (тарифів на власну продукцію, послуги)."Ситуація на ринку праці є нестійкою. На відміну від попереднього місяця, керівники підприємств усіх секторів були налаштовані на зменшення загальної чисельності працівників, найсуттєвіше — у промисловості", — додали в НБУ.Нагадаємо, 29 січня Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. Читайте також: Чи варто очікувати зростання української економіки у 2026 році: у Нацбанку оцінили ситуацію.

Україна у 2025 році імпортувала 123,6 тисячі тонн картоплі. Це 2,4 раза більше, ніж роком раніше.Про це повідомляє проєкт EastFruit з посиланням на дані Державної митної служби. Зазначається, що у грошовому вимірі імпорт картоплі зріс у 2,5 раза та сягнув $=66,293 мільйона доларів.Найбільшими постачальниками продукції стали:Польща — 37,1% імпорту;Єгипет — 13,6%;Нідерланди — 11,6%.Водночас, за даними "Інтерфакс-Україна", експорт картоплі з України у 2025 році залишався незначним. Зокрема, минулого року за кордон було поставлено лише 3,4 тисячі тонн картоплі, що на 31,8% більше, ніж у 2024 році.Основними покупцями були:Молдова —70,7% від загального обсягу експорту;Азербайджан — 27,4%;Сінгапур — 0,4%.Як зазначив директор Інституту картоплярства Микола Фурдига, рекордний обсяг імпорту був викликаний нестандартними погодними умовами 2024 року. За його словами, держава була змушена імпортувати картоплю для забезпечення внутрішніх продовольчих потреб. При цьому європейські країни активно постачали продукцію в Україну з огляду на привабливі ціни.Нагадаємо, 13 жовтня 2025 року держави ЄС ухвалили умови нової торгівельної угоди з Україною, що має замінити "торгівельний безвіз", термін дії якого завершився у червні 2025 року.Раніше Євросоюз погодив угоду про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною. Вона мала діяти в межах комітету асоціації між ЄС та Україною у торгівельній конфігурації..

У 2025 році в Україні роботодавці найчастіше шукали менеджера по роботі з клієнтами. Водночас зріс попит на кваліфікованих кухарів.Експерти сервісу "OLX Робота" у річному дайджесті розповіли про головні зміни на ринку праці у 2025 році.Які професії стали найбільш оплачуванимиТорік серед професій суттєвий ріст оплати праці спостерігали для комплектувальників, менеджерів у готельно-ресторанній справі, товарознавців, пекарів та мулярів (від +38% до +59%). Водночас помітне зниження зарплати відбулось для вакансій машиніста екскаватора (-30%) та домробітника (-19%).Найбільше зростання кількості оголошень з пропозицією роботи зафіксували на посаду менеджера по роботі з клієнтами у сфері торгівлі. Серед шукачів роботи була помітною активність на вакансії для кандидатів без досвіду. У грудні 2025 лідерували вакансії різнороба та пакувальника. Обидві професії стали більш оплачуваними (зарплата зросла 13-15% щодо грудня 2024 року).Головні зміни на ринку праці у 2025 роціЕксперти зауважили, що загальний тренд 2025 року — поглиблення кадрової кризи, яке продовжилось з попереднього року. Торік роботодавці активніше наймали на роботу:осіб старшого віку:людей зі статусом УБД;людей з інвалідністю. На кінець 2025 року медіанна зарплата становила 25 000 гривень, подекуди вона зросла на понад 30%. Збільшення рівня оплати праці фіксували в усіх областях України. Нагадаємо, днями український уряд ухвалив рішення, яке розширює канали отримання послуг у сфері зайнятості населення. Відповідні зміни передбачають можливість знайти роботу не лише через Центр зайнятості, а також через Центри надання адміністративних послуг та портал "Дія".Додамо, 7 січня на засіданні уряду ухвалили проєкт Трудового кодексу України. Цей документ має дати старт реформі ринку праці. Читайте також: Ринок праці без прикрас: чи справді бракує кадрів, що буде з зарплатами та прогнози на 2026 рік — інтерв'ю.

У понеділок, 2 лютого, криптовалюта Bitcoin різко обвалилася. Наразі вартість Bitcoin сягає менше ніж 75 тисяч доларів США.Про це свідчать дані моніторингового ресурсу CoinMarketCap. Зокрема, за даними експертів, наразі криптовалюта коштує 74 976 доларів США."За останні 24 години біткойн впав на 3,98%, продовживши тижневе падіння на 13,49% на тлі широкого розпродажу на ринку", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що на здешевлення найпопулярнішої у світі криптовалюти вплинули одразу три фактори, а саме:макро- та геополітичний стрес — настрій щодо уникнення ризиків через торговельну напруженість, часткове припинення роботи уряду США та зростання дохідності облігацій чинили тиск на всі ризикові активи;масштабне скорочення кредитного плеча — з четверга, 29 січня, ліквідації на суму понад 5,42 млрд доларів призвели до втрати надмірно захищених довгих позицій, що створило великий розрив у ф'ючерсах CME та знизило відкритий інтерес до дев'ятимісячного мінімуму.екстремальний страх та відтік коштів з ETF — індекс страху та жадібності криптовалют досяг позначки 15 ("Екстремальний страх"), тоді як спотові біткойн-ETF США зазнали значного відтоку коштів, зокрема 817 мільйонів доларів."Падіння біткойна є складним результатом макроекономічно зумовленого небажання ризикувати, насильницького скорочення кредитного плеча деривативів та падіння інституційного попиту через ETF. Для власників це відображає скоріше стресове перезавантаження спекулятивних надмірностей, ніж фундаментальний крах мережі", — додали у CoinMarketCap.Кредитне плече — це інструмент маржинальної торгівлі, що дозволяє трейдеру позичати кошти у брокера для збільшення обсягу угод (наприклад, 1:10, 1:100), що кратно підвищує як потенційний прибуток, так і ризик збитків. Воно вимірює співвідношення власних коштів (маржі) до загального капіталу.Індекс страху та жадібності — це інструмент, який вимірює ринкові настрої, оцінюючи рівень страху та жадібності на ринку, зокрема на фінансових ринках, таких як акції, товари або криптовалюти.Нагадаємо, 5 жовтня 2025 року агентство Reuters повідомляло, що Bitcoin досяг рекордного максимуму. Він зріс майже на 2,7 відсотка — до 125 245,57 долара.Водночас 18 листопада на крипторинку відбувся значний обвал. Вартість найпопулярнішої у світі криптовалюти Bitcoin різко знизилася, досягнувши позначки 90 тисяч доларів..

Український ринок праці все ще адаптовується до реалій воєнного часу. Головною проблемою у 2026 році буде дефіцит працівників.Експерти сервісу "OLX Робота" у річному дайджесті розповіли, яким буде ринок праці у 2026 році."Український ринок праці остаточно перейшов у фазу "ринку кандидата": дефіцит кадрів став ключовим викликом, особливо у робітничих та технічних спеціальностях", — йдеться у статті.У 2026 кадрова криза поглиблюватиметься. Роботодавцям доведеться переглянути не лише заробітні плати, а й підходи до найняття, тобто більш активно залучати різні групи населення. Експерти пояснюють, що уже зараз компанії стають більш відкритими до працевлаштування ветеранів, людей з інвалідністю та кандидатів старшого віку. Крім того, на традиційно чоловічі спеціальності активно залучають жінок."Водночас зростає фокус на перенавчанні й адаптації працівників, що дозволятиме закривати вакансії шляхом наявних працівників та кандидатів. Також зростає увага до іноземців як потенційного джерела робочої сили, зокрема в робітничих професіях", — зауважили аналітики.Назвати це масовим трендом наразі неможливо, однак експерти очікують, що в майбутньому роботодавці більш активно залучатимуть різні групи населення. Нагадаємо, днями український уряд ухвалив рішення, яке розширює канали отримання послуг у сфері зайнятості населення. Відповідні зміни передбачають можливість знайти роботу не лише через Центр зайнятості, а також через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи) та портал "Дія".Додамо, 7 січня на засіданні уряду ухвалили проєкт Трудового кодексу України. Цей документ має дати старт реформі ринку праці. Читайте також: Ринок праці без прикрас: чи справді бракує кадрів, що буде з зарплатами та прогнози на 2026 рік.

В Україні продовжують фінансову підтримку пенсіонерів. Цього року розмір спеціальної доплати для окремих груп зріс разом із прожитковим мінімумом. Про це йдеться у статті 29 закону "Про Державний бюджет України на 2026 рік".Так, непрацевлаштовані пенсіонери, які постійно проживають у зоні безумовного відселення або зоні гарантованого добровільного переселення, цього року отримують щомісячну доплату в розмірі 2 595 гривень. Зростання виплати пов’язане зі зростанням прожиткового мінімуму — з 2 391 гривні до 2 595 гривні. Право на таку надбавку мають пенсіонери, які:проживали або працювали на відповідних територіях станом на 26 квітня 1986 року або до 1 січня 1993 року;мають офіційний статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.Відповідну оплату не отримають пенсіонери, які після аварії виїхали із забруднених зон, а згодом повернулися назад. Вона також не передбачена для тих, хто переїхав або зареєструвався на цих територіях уже після катастрофи.У випадку виїзду пенсіонера з території відселення або його офіційного працевлаштування поза межами зони доплату припиняють автоматично. Контроль здійснюється через державні реєстри. За даними уряду, на сьогодні проживання в радіаційно забруднених зонах підтвердили близько 105 тисяч пенсіонерів, а додаткові витрати бюджету на підвищення виплат у 2026 році становлять майже 300 мільйонів гривень.Нагадаємо, в Україні діє механізм призначення пенсій за вислугу років, який дозволяє окремим фахівцям завершити трудову діяльність раніше загальновстановленого віку. Як пояснюють у Пенсійному фонді, це право надається представникам професій, де тривала робота призводить до втрати професійної придатності або зниження працездатності..

Минулого року Державна служба зайнятості України пропонувала 9,9 тисячі вакансій у сфері сільського та лісового господарства, риборозведення та рибальства. Серед них є популярні професії.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що всього до цієї групи належать 77 професій."Робітник із комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва — найпопулярніша пропозиція роботодавців у цьому розділі — понад дві тисячі запитів", — визначили фахівці.Вони додали, що другою найпопулярнішою стала вакансія робітника фермерського господарства — майже одна тисяча запитів на працівників."Трійку призерів замкнув озеленювач із 635 вакансіями", — акцентували в Державній службі зайнятості.Також до популярних там віднесли такі професії, як робітник на лісокультурних чи лісогосподарських роботах, птахівник, оператор машинного доїння, тваринник і робітник із догляду за тваринами."Шукачі найчастіше в цьому переліку розраховували на посади робітників із комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва — понад 4,1 тисячі разів", — констатували у відомстві.Також клієнти служби зайнятості регулярно запитували про вакансії робітників на лісокультурних і лісогосподарських роботах — 1,4 тисячі разів. Популярними були й посади робітників фермерського господарства — майже 1,4 тисячі зацікавлень."Загалом у цьому розділі популярними серед шукачів роботи також такі фахи: доярів, виноградарів, тваринників, овочівників і робітників зеленого будівництва", — підсумували в Державній службі зайнятості.Нагадаємо, у вересні минулого року стало відомо, що Державна служба зайнятості випустила новий пошуковий інструмент для працевлаштування. Він базується на використанні штучного інтелекту..

Минулого року Україна наростила імпорт помідорів на 32,5%, до 104,82 тисячі тонн, а огірків — на 46,3%, до 70,82 тисячі тонн. Такі цифри зафіксовано порівняно з попереднім 2024 роком.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit, які послалися на статистику, оприлюднену Державною митною службою України.Вони уточнили, що в грошовому вимірі імпорт помідорів торік збільшився на 31,6%, до 140,84 мільйона доларів, а огірків — на 38,8%, до 89,14 мільйона доларів.Основний імпорт помідорів 2025 року здійснювався з Туреччини (82,3% усіх постачань у грошовому вимірі), Польщі (7,3%) та Нідерландів (1,9%).Водночас до трійки найбільших постачальників огірків в Україну увійшли Туреччина (83,5%), Румунія (7,6%) та Польща (4,6%).Рік тому основними постачальниками томатів в Україну були Туреччина (77,3%), Польща (10,9%) і Нідерланди (4,3%), огірків — Туреччина (73,6%), Польща (11,8%) та Румунія (4,9%)."Таким чином за підсумками 2025 року Туреччина суттєво зміцнила свої лідерські позиції в обидвох сегментах", — констатували аналітики.Експорт помідорів 2025 року становив 553 тонни, що на 31,2% менше ніж 2024 року. Торік їх купували Молдова (61,5%), Польща (34,1%) та Румунія (1,1%), а позаторік головним покупцем теж була Молдова (86%).Постачання українських огірків 2025 року на зовнішні ринки зросли на 19,7%, до 3,76 тисячі тонн. Найактивніше їх купували Польща (54,5%), Естонія (36,4%) і Молдова (7,5%). Рік тому ця трійка лідерів була такою самою, проте з іншим розподілом часток: на Естонію припадало 50,6% обсягів, на Польщу — 32,6%, на Молдову — 9,3%.Раніше повідомлялося, що Україна в липні 2025 року запровадила антидемпінгові мита на імпорт свіжих огірків і помідорів з Туреччини у розмірі 20,1% і 26,9% відповідно терміном на п’ять років."Ці заходи застосували для захисту українських виробників від демпінгового імпорту, який завдав шкоди вітчизняним тепличним господарствам", — пояснювали фахівці.Нагадаємо, вчора стало відомо, що цього тижня в Україні розпочали зростати ціни на огірки. Причина — стабільно високий попит і суттєве скорочення пропозиції..

У неділю, 1 липня, в Міністерстві енергетики України провели чергове засідання штабу. Проаналізували результати роботи енергокомпаній за тиждень і визначили пріоритети на найближчі дні.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Відсьогодні в Україну знову прийшли сильні морози. Наголосив місцевій і обласній владі: необхідно посилити темпи відновлення світла та теплопостачання", — зазначив він.За його словами, сьогодні о другій ночі завершили ремонт високовольтної лінії, що з’єднує Україну з Молдовою. Це додає 500 МВт потужності для стабілізації енергозабезпечення Півдня."Нарощуємо темпи впровадження когенераційних установок", — також розповів український віцепрем’єр-міністр.Він уточнив, що вчора в Київській області ввели в роботу установку на 1,5 МВт. Завтра очікується запуск ще 1 МВт."Загалом лише за січень додали Київщині вже близько 4,5 МВт. Паралельно працюємо над тим, щоб максимально спростити умови для розгортання власної генерації. Для цього Уряд розширив програму "5-7-9%", —зауважив міністр.Він акцентував, що тепер кредитні кошти можна використати й на закупівлю когенераційних установок. Максимальна сума інвестиційного кредиту збільшена зі 150 мільйонів гривень до 250 мільйонів гривень."Стартувала також програма "СвітлоДІМ". Це допомога від 100 до 300 тисяч гривень співвласникам багатоквартирних будинків на купівлю генераторів, акумуляторів, інверторів, сонячних панелей та іншого обладнання", — написав Шмигаль.Для реалізації першого етапу програми Уряд виділив 800 мільйонів гривень. Пілотний проєкт запускається у Києві та Київській області, пізніше програма буде масштабована на інші регіони."Продовжуємо координацію, аби зміцнити енергетичну стійкість держави", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше в Міненерго повідомили, що в січні 2026 року Україна встановила добовий рекорд обсягу імпорту електроенергії в країну. Це необхідно, щоби зменшити дефіцит в енергетичній системі..

У січні 2026 року Україна встановила добовий рекорд обсягу імпорту електроенергії в країну. Це необхідно, щоби зменшити дефіцит в енергетичній системі.Про це повідомили в Міністерстві енергетики України. Там констатували, що 41,987 ГВт/год - рекордний добовий обсяг імпорту електроенергії, який надійшов в Україну в січні."Це допомогло на тлі російських атак і сильних морозів втримати систему та зменшити дефіцит", — зазначили у відомстві.У Міненерго наголосили, що залучення електроенергії зі сусідніх європейських країн допомагає збалансувати енергосистему, яка потерпає внаслідок руйнувань після російських атак і сильних морозів."Це дозволяє зменшити загальний дефіцит і скоротити обсяги вимушених відключень світла", — пояснили фахівці в енергетичній галузі.Вони додали, що така підтримка стала можливою завдяки розширенню пропускної здатності."У січні ліміт потужності для імпорту з Євросоюзу встановлений на рівні 2450 МВт, що є абсолютним рекордом із часу приєднання України до мережі ENTSO-E", — підсумували в Міністерстві енергетики України.Перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль 30 січня розповідав, що Кабінет міністрів України дозволив одній із державних компаній закуповувати додатковий обсяг імпортної електроенергії. Це має вивільнити частину внутрішньої генерації для людей.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що "Нафтогаз" збільшив імпорт електроенергії з Європи на виконання рішення уряду. Це необхідно для стабілізації ситуації в енергетичній системі України..

З січня 2026 року уряд перестав нараховувати та виплачувати пенсії тим, хто не пройшов фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року й отримує пенсії від Росії, а не попередив про це Україну.Про це повідомив міністр соціальної політики Денис Улютін, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Інформація про припинення виплат для 1,3 мільйона пенсіонерів не відповідає дійсності", — наголосив він.Станом на 1 січня 2026 року пенсійні виплати призупинили 337 тисячам пенсіонерів, які:не пройшли фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року;не повідомили, що не отримують пенсію від російської федерації."Водночас від початку 2026 року частині з них пенсії поновлено та виплачено вже в січні, а ще понад 48 тисяч осіб отримають поновлені пенсії в лютому. Без підтвердженої інформації залишаються справи, в чиїх пенсійних справах досі зазначені населені пункти на тимчасово окупованих територіях, як адреси отримання виплат, або які виїхали звідти та не повідомили про неотримання виплат", — пояснив Улютін.Він додав, що ВПО, які перевели пенсію на підконтрольну Україні територію, не зобов’язані проходити ідентифікацію, але мають повідомити про неотримання виплат від Росії."Фізична ідентифікація — це загальноприйнята світова практика. В умовах війни вона необхідна, щоби держава, в тому числі в межах міжнародних фінансових зобовʼязань, була впевнена: виплату отримує саме той, кому вона призначена", — акцентував міністр.Він також порадив, як поновити виплати: онлайн за допомогою "Дія.Підпису" (вебпортал або застосунок ПФУ);через відеоідентифікацію;особисто у будь-якому сервісному центрі Пенсійного фонду або в уповноваженому банку;з-за кордону надіслати посвідчення про перебування в живих.Також зазначається, як повідомити про неотримання виплат від Росії:в кабінеті на вебпорталі ПФУ;під час відеоідентифікації;у відділенні ПФУ;поштовим переказом документів, якщо ви закордоном."Дякуємо громадянам за розуміння та терпіння. Ми робимо все можливе, щоб для усіх, хто має право на виплати, вони якнайшвидше поновилися", — підсумував Денис Улютін.Нагадаємо, "Опендатабот", посилаючись на дані Пенсійного фонду, повідомив, що в січні 2026 року середня пенсія в Україні сягнула 6 544 гривень. За рік виплати зросли на 13%..