Економіка

Коштів на соціальні виплати є вдосталь у державному бюджеті України на 2026 рік. Фінансовий план країни чітко прописаний і розрахований на весь рік.У цьому запевнив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін, який дав коментар журналістам в ефірі національного телемарафону "Єдині новини".Коментуючи побоювання певних категорій українських громадян стосовно можливого браку коштів на соціалку, він наголосив, що фінансовий план країни чітко розрахований на 2026 рік.За його словами, стабільність виплат гарантована як за лінією міністерства, так і з боку Пенсійного фонду."За всіма соціальними виплатами кошти забюджетовані, бюджет сформований як у Пенсійному фонді, так і в Міністерстві соціальної політики. Я запевняю всіх, що коштів для таких виплат у нас удосталь", — акцентував Улютін.Як відомо, державний бюджет на 2026 рік передбачає фінансування соціальної сфери:468,5 мільярда гривень виділено безпосередньо на потреби Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України;1 263,3 мільярда гривень — загальний обсяг доходів і видатків Пенсійного фонду України, бюджет якого Кабмін затвердив як бездефіцитний на початку лютого.Однак Україна розпочала другий квартал 2026 року без очікуваного фінансування від Євросоюзу та з невиконаними вимогами МВФ для отримання другого кредитного траншу. Позика від ЄС у розмірі 90 мільярдів гривень залишається заблокованою. Хоча президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запевняла, що в Брюсселі зроблять усе можливе, аби обійти блокування Угорщини та, можливо, Словаччини.Нагадаємо, що квітень 2026 року приніс українцям чимало важливих нововведень, які вплинуть на повсякденне життя та сімейний бюджет. Серед головних змін — виплати в розмірі 1 500 гривень для певних категорій громадян, надбавки до пенсій і розширення програми "Доступні ліки". Крім того, зростуть тарифи на мобільний зв’язок..

Український парк нових вантажних і спецавтомобілів у березні 2026 року поповнили 1 085 нових машин, що на 6% більше, ніж у березні-2025, та на 23% більше за лютий цього року.Про це повідомив "Укравтопром" у Tekegram-каналі, де проаналізовано ринок нових вантажівок у березні."Упродовж минулого місяця на українському ринку нових комерційних автомобілів (вантажні та спецавтівки) реалізовано 1 085 авто", — йдеться в повідомленні.В "Укравтопромі" констатували, що всього з початку року український парк вантажних і спецавтомобілів поповнили 2 911 нових машин, що майже на 3% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.До топ-5 марок ринку нових комерційних автомобілів у березні увійшли:Renault — 179;Volkswagen — 112;Citroen — 93;Fiat — 87;Opel — 78.Раніше з’являлася інформація, що в березні минулого року п’ятірку лідерів формували MAN, Renault, Iveco, Ford і Peugeot.За 2025 рік реєстрації нових вантажних і спецавтомобілів скоротилися на 5% порівняно з 2024 роком — до майже 12,3 тисячі. машин.Нагадаємо, що в січні ринок вантажних автомобілів повною масою понад 3,5 тонни продемонстрував очікуване сезонне сповзання показників відносно грудня. Водночас тоді збереглися позитивні тренди у річному вимірі для окремих сегментів.Нагадаємо, сьогодні журналісти агенції Reuters повідомляли, що китайський автогігант BYD потрапив до офіційного реєстру роботодавців у Бразилії, яких звинувачують у використанні праці в умовах, подібних до рабства..

Китайський автогігант BYD потрапив до офіційного реєстру роботодавців у Бразилії, яких звинувачують у використанні праці в умовах, подібних до рабства.Про це повідомляє Reuters.Рішення ухвалило міністерство праці Бразилії після гучного скандалу 2024 року, коли на одному з проєктів компанії були виявлені іноземні працівники, яких правозахисники назвали жертвами торгівлі людьми та експлуатаційних контрактів.У чому звинувачують компанію?За даними розслідування, йдеться про 163 працівників, залучених через підрядника Jinjiang Group, які працювали на будівництві автозаводу в Бразилії. Бразильські інспектори заявили, що умови праці включали ознаки примусової роботи та порушення трудових прав, які кваліфікували як "умови, подібні до рабства".Внесення до "чорного списку" означає для BYD:репутаційні ризики на найбільшому зовнішньому ринку після Китаю;обмеження доступу до певних банківських кредитів у Бразилії;посилений контроль з боку трудових інспекцій.Водночас рішення не зупиняє роботу заводу компанії в країні.Підрядник Jinjiang Group заперечує звинувачення, заявляючи, що всі умови контрактів були дотримані. У самій BYD раніше заявляли, що не були поінформовані про порушення до появи публікацій у бразильських медіа наприкінці листопада.Влада Бразилія наголошує, що кінцева відповідальність за умови праці лежить на основній компанії, навіть якщо роботу виконують підрядники, адже саме вона має контролювати весь ланцюг найму та виконання робіт.Нагадаємо, впродовж січня українці придбали майже 1,4 тисячі легкових авто, ввезених з Китаю. TrueUA писав, які моделі обирають найчастіше.Додамо, нещодавно німецькі експерти назвали найкращі вживані авто до 30 тисяч євро..

Кабінет міністрів України намагається забезпечити можливості для поточного ремонту прифронтових доріг. Ідеться про ті шляхи, які є ключовими для логістики Сил оборони.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своїх соціальних мережах."Державна спеціальна служба транспорту відповідатиме за відновлення автошляхів на прифронтових територіях і в зоні до 40 кілометрів від лінії бойових дій", — зазначила вона.За її словами, уряд ухвалив відповідне рішення, яке дозволить одразу розпочати роботи на пріоритетних напрямках."Насамперед ремонти відбуватимуться там, де пересуваються військові, відбувається евакуація поранених і забезпечується постачання", — пояснила очільниця уряду.До того ж Кабмін визначив Державну спеціальну службу транспорту єдиним замовником робіт і закупівель для поточного ремонту й утримання шляхів у зоні бойових дій і поблизу неї."Перелік і пріоритетність визначає Генеральний штаб. Роботи розпочинаються одразу після затвердження переліку й обстеження пошкоджень", — зауважила прем’єр-міністерка України.Юлія Свириденко підсумувала, що фінансування здійснюватиметься в межах бюджету Державної спеціальної служби транспорту.Нагадаємо, що ще в жовтні минулого року Кабінет міністрів ухвалив новий механізм роботи з прифронтовими територіями. Йдеться про дев’ять областей України, підтримці яким надаватимуть першочергового значення..

Україна поступово переорієнтовує постачання яблук. Річ у тому, що близькосхідні ринки втрачають позиції. Водночас центральноазійський напрям набирає обертів.Таку інформацію оприлюднили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на керівника експертної компанії USPA Fruit Володимира Гуржія.За його даними, на початку 2026 року левова частка українського яблука — близько 60% — вирушала до ОАЕ та Саудівської Аравії."Проте надалі ці обсяги можуть суттєво скоротитися. На передній план виходять інші покупці: Сирія, Туреччина та Ірак, де попит формується навколо інших сортів", — констатував експерт.Він також зазначив, що головними рушіями експорту цього сезону стали сорти "Голден" і "Ред Делішес"."Сезон чітко розмежував гравців ринку. Виробники з якісною "Роял Галою" активно відвантажували продукцію ще до нового року. Ті ж, хто вирішив почекати на вищі ціни, прорахувалися", — додав керівник експертної компанії.Він пояснив, що продукція тих, хто чекав до останнього, здебільшого залишилася на внутрішньому ринку. Вікно для виходу на преміальний близькосхідний сегмент поступово зачинилося."Ринок адаптується до реального стану справ: у виграші опиняються господарства з правильним сортовим набором і стабільною якістю. Решта змушена орієнтуватися на менш вимогливих покупців", — підсумував Володимир Гуржій.Нагадаємо, що український ринок яблук демонстрував помітне зростання роздрібних цін на початку березня 2026 року. В українських супермаркетах сортові яблука Golden Delicious і Red Chief  продавали приблизно по 70 гривень за кілограм (близько 1,4 євро за кілограм)..

Європейський Союз готує жорсткі обмеження у відповідь на енергетичну кризу, яку спричинила війна в Ірані. Брюссель розробив план для подолання кризи та її наслідків.Таку інформацію оприлюднило видання ElPais. Журналісти констатували, що конфлікт уже призвів до серйозних перебоїв на глобальних енергетичних ринках."Ситуація загострилася після атак на інфраструктуру в Перській затоці та фактичного блокування Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів постачання нафти та газу", — зазначили автори журналістського матеріалу.Аналітики видання додали, що це спричинило дефіцит енергоресурсів і різке зростання цін, що безпосередньо впливає на країни Євросоюзу.У Єврокомісії зазначили, що наразі прямої загрози фізичному постачанню енергії немає. Водночас у ЄС розглядають сценарії реагування, подібні до тих, що застосовувалися після початку повномасштабної війни Росії проти України.Серед можливих заходів:обмеження температури в будівлях;розширення дистанційної роботи;можливе раціонування пального;спільні закупівлі енергоресурсів на рівні ЄС.Окремі країни вже стикаються зі складнощами. Зокрема, Італія та Словенія повідомляють про обмеження у постачанні пального.Крім короткострокових кроків, у ЄС планують активізувати політику розвитку відновлюваної енергетики. Очікується, що нинішня криза може прискорити перехід до альтернативних джерел і зменшити залежність від імпорту. Експерти зазначили, що країни з меншою залежністю від газу, зокрема Іспанія, наразі відчувають слабший вплив ситуації.Водночас наслідки конфлікту можуть вийти за межі енергетики. Через перебої у глобальних постачаннях існують ризики нових криз, зокрема, продовольчої та медичної, адже під загрозою можуть опинитися постачання добрив і лікарських засобів.Міністри енергетики країн ЄС уже обговорили можливі кроки реагування. Частина заходів базується на рекомендаціях Міжнародної енергетичної агенції та спрямована на швидке пом’якшення наслідків кризи.Нагадаємо, минулого тижня єврокомісар з енергетики Ден Йоргенсен заявив, що за перший місяць бойових дій на Близькому Сході витрати ЄС на імпорт викопного палива зросли на 14 мільярдів євро. Йдеться про наслідки військової операції США й Ізраїлю проти Ірану..

У Верховній Раді відбулися стратегічні консультації щодо виконання умов міжнародних донорів для отримання фінансової допомоги. Пріоритетом для депутатів та урядовців стало розблокування 90-мільярдного кредиту від Європейського Союзу.Про це у Telegram-каналі повідомив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.Діалог між Радою та КабміномЗа даними посадовця, засідання фракції відбулося за участі спікера Руслана Стефанчука та першого віцеспікера Олександра Корнієнка. До дискусії також долучилися ключові урядовці, серед яких прем'єр-міністр Юлія Свириденко, віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, а також міністри Сергій Марченко та Олексій Соболєв. Основний акцент було зроблено на питаннях, що безпосередньо впливають на стабільність фінансової допомоги та викликають суспільний резонанс.Учасники обговорення наголосили на важливості оперативного донесення позицій депутатів до виконавчої влади. Такий формат взаємодії, за словами Арахамії, допомагає країні ефективно рухатися вперед у складних умовах.Боротьба за європейське фінансуванняАрахамія наголосив, що головним викликом для державної системи залишається розблокування кредиту від Європейського Союзу в розмірі 90 мільярдів євро. Саме для досягнення цієї мети депутати мають продемонструвати рішучість у законодавчому полі."Нам спільно потрібно зробити рішучі кроки для того, щоб отримати необхідне фінансування через затримку кредиту ЄС на 90 мільярдів євро. Наша фракція налаштована конструктивно, розраховуємо, що колеги з інших фракцій так само налаштовані на роботу в інтересах держави", — зазначив голова фракції.Парламентарі висловили сподівання, що колеги з інших політичних сил так само ставитимуть державні інтереси вище за політичні суперечки задля збереження фінансової стабільності України.Нагадаємо, 31 березня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Каєю Каллас. Вони обговорили важливі питання.Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що, якщо європейські лідери не проголосують за схвалення кредиту Україні на 90 мільярдів євро, це найбільше може вплинути на підготовку до зими. Щодо фінансування армії, зарплат і пенсій, то наразі на це гроші є.Раніше стало відомо, що Європейський Союз надає Україні додаткові 80 мільйонів євро. Йдеться про кошти, отримані з доходів від заморожених російських активів..

Національний банк України знову оновив офіційний курс валют: долар дещо подешевшав, тоді як євро, навпаки, відновив тенденцію до зростання. Такі зміни впливають не лише на фінансовий ринок, а й на ціни, заощадження українців та вартість імпортних товарів. Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 7 квітня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,58 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 43,65. На готівковому ринку долар впав на 10 копійок — 43,15 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,32. У понеділок, 6 квітня, офіційний курс гривні до євро був 50,31.Розвиток економіки під час війни: у Нацбанку пояснили, як вдається зберігати макрофінансову стійкість Попри війну, атаки на енергетичну інфраструктуру та високі безпекові ризики економіка України продовжує розвиватися. Голова Національного банку України Андрій Пишний розповів, як вдається зберігати макрофінансову стійкість країни. Він зауважив, що енергетичні ризики зросли, а невизначеність залишається безпрецедентною. Проте Україна має те, що "неможливо виміряти одним показником" — досвід управління фінансовою системою у найскладніших умовах та сформований запас міцності.Пишний також заявив, що інфляція після піку минулого року почала знижуватися, що дало змогу розпочати цикл пом’якшення процентної політики. Банківська система, за його словами, залишається операційно стійкою, ліквідною й прибутковою. "Кредитування економіки зростає, підтримуючи відновлення бізнесу, енергетики та оборонної промисловості", — зазначив він.Ситуація на валютному ринкуЗа словами голови НБУ, валютний ринок працює в режимі керованої гнучкості, а міжнародні резерви перебувають на історично високому рівні, забезпечуючи здатність згладжувати шоки.Пишний висловив сподівання, що міжнародне фінансування збережеться. На 2026 рік прогноз НБУ — 51,4 мільярда доларів, з яких 3,1 мільярда Україна вже отримали на початку року."Наразі важливим етапом для нас є отримання нової програми з МВФ, тож Україна працює над виконанням попередніх заходів. Затвердження програми Фондом стане сигналом для донорів про нашу відданість відповідальній політиці та реформам. Стійкий приплив допомоги — це передумова для подальшого фінансування дефіциту бюджету без емісії та підтримки макрофінансової стійкості", — зазначив голова НБУ.Нагадаємо, раніше заступник голови Національного банку Володимир Лепушинський повідомляв, що під час вступу до Європейського Союзу Україні не доведеться переходити на євро. Такий крок не лише недоречний, а й неможливий.Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами.

У 2026 році вартість домашньої паски зросла на 12%. Серед інгредієнтів, які необхідні для приготування святкової випічки, найбільше подорожчали масло та яйця.Як повідомляють аналітики Українського клубу аграрного бізнесу, приготування трьох-чотирьох пасок цьогоріч обійдеться у 357 гривень."Напередодні Великодня 2026 року український продуктовий ринок демонструє впевнене зростання цін на ключові святкові атрибути. Головними драйверами збільшення вартості великодніх продуктів цьогоріч стали яєчно-молочна продукція, сухофрукти та тепличні овочі", — пояснили експерти.Як змінилися ціниОсобливу увагу традиційно привертають ціни на курячі яйця. За останній місяць середня вартість зросла на 4%, досягнувши позначки 86,4 гривні за 10 штук. Порівняно з аналогічним періодом минулого року, ціна зросла на 13%. "Зростання вартості яєчно-молочної бази вплинуло на цьогорічний "індекс паски": приготування 3-4 середніх пасок в домашніх умовах за класичним рецептом обійдеться у 357,2 гривень, що на 12,2% дорожче, ніж минулого року", — зазначили аналітики.Найбільший вплив на подорожчання випічки мали наступні продукти:родзинки — 53,4 гривень за 200 грам (+27%);вершкове масло — 138 гривень за 200 грам (+13,1%);молоко — 34 гривень за 500 мл (+11,6%). Стримати збільшення собівартості паски допомогла дефляція у "солодкій" групі: цукор за рік подешевшав на 12,6%;ванілін — на 26,8%;цукрова пудра — на 2,5%.Нагадаємо, відомий український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко поділився рецептом сирної паски, яку навіть не треба випікати. Вона виходить красивою та ніжною, з м’яким вершковим смаком, ароматом ванілі та цедри лимона. Читайте також: Великдень-2026: у скільки українцям обійдеться цьогорічний святковий кошик.

Накладення арешту на майно чи кошти під час кримінального провадження вже давно стало звичною практикою в Україні. Такий захід покликаний забезпечити збереження доказів, відшкодування збитків та можливу конфіскацію активів. Водночас він часто викликає чимало запитань і суперечок — як серед юристів, так і серед громадян.Як повідомила пресслужба Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Україні, арешт на кошти та майно накладається шляхом винесення відповідної постанови під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.На яку суму виконавець може арештувати майно та кошти боржникаДля забезпечення фактичного виконання рішення виконавець може накласти арешт на майно чи кошти боржника. Обсяг такого арешту визначається сумою, необхідною для повного погашення зобов’язань за виконавчим документом. При цьому до розрахунку відносять виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, штрафи, накладені в його межах, а також основна винагорода приватного виконавця.Які кошти не підлягають арештуЗгідно з законом України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту кошти, які:перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання;кошти на спеціальних та інших рахунках, стягнення яких заборонено. "Виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом", — зазначили в пресслужбі.При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт готівки боржника має визначити статус коштів. Перевірка наявності грошей на рахунках боржника здійснюється шляхом направлення виконавцем запиту на отримання інформації, яка містить банківську таємницю в автоматизованій системі виконавчого провадження до банківських установ.Рахунки зі спеціальним режимом використання — це банківські рахунки, призначені для суворо цільового використання коштів (наприклад, зарплатні, соціальні виплати, ескроу, волонтерські). Вони захищені законом від загального арешту та примусового списання коштів виконавчою службою, якщо це рахунки для виплат.Як боржнику зняти арешт з коштів"У разі накладення банківською установою арешту на кошти, що перебувають на таких рахунках, боржник звертається до відповідного органу державної виконавчої служби, на виконанні в якому перебуває виконавче провадження та за яким вжито заходів примусового виконання рішення, із відповідною заявою та документами, що підтверджують режим використання рахунку", — пояснили в Мін'юсті.В такому випадку арешт коштів на такому рахунку боржника знімається виконавцем.Якщо у боржника відсутні кошти на рахунках"У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється", — роз'яснили в пресслужбі.У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.Нагадаємо, в Україні для фізичних осіб-підприємців готують низку змін щодо оподаткування. Очікується, що оновленні правила запрацюють у 2027 році.Читайте також: Штраф і конфіскація майна: податкова зробила важливе попередження для бізнесу.

Кабінет міністрів України підготував додаткові механізми підтримки для агровиробників, які працюють у прифронтовій зоні. Особливо це стосується небезпечної зони до 20 кілометрів від лінії фронту.Про це повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев за результатами зустрічі з аграрним бізнесом."Агросектор забезпечує близько 17% ВВП і відіграє ключову роль у стійкості економіки, експортному потенціалі та продовольчій безпеці країни", — зазначив він.За його словами, в умовах війни галузь зазнає постійних ризиків, пов'язаних із руйнуванням потужностей і знищенням врожаю."Зараз стан речей ускладнює паливна криза через ситуацію на Близькому Сході, що збіглася з початком весняної посівної, яка вже стартувала практично в усіх областях", — наголосив міністр.Соболев додав, що владі важливо тримати діалог із підприємцями для напрацювання спільних рішень щодо їх найболючіших проблем. Зокрема, на зустрічі обговорили питання зрошення, бронювання працівників, логістики, забезпечення паливом і аміачними добривами, доступу до РЕБ та інших засобів захисту техніки та людей, які працюють у полі."Ми вже маємо низку дієвих інструментів підтримки. Щоби полегшити сільгоспвиробникам відновлення після прильотів, у нас працюють відповідні гранти. Аграрії, чиї потужності зазнали руйнувань чи пошкоджень, можуть отримати до 16 мільйонів гривень: 80% компенсує держава, 20% — підприємець", — уточнив міністр.Він також нагадав про дію державної програми компенсації втрат від воєнних ризиків, яка реалізується ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (ЕКА) та охоплює часткову компенсацію вартості майна у 10 прифронтових регіонах і відшкодування страхових премій.Окремо очільник міністерства поінформував, що в межах цільової підтримки з розрахунку 1 000 гривень за гектар закривається заборгованість за понад 3,5 тисячі заявок на загальну суму 1,73 мільярда гривень."Ми розуміємо, що цих механізмів може бути замало для компенсації втрат і закриття всіх потреб агросектору, тож працюватимемо над іншими можливостями в постійному діалозі з агровиробниками", — підсумував Олексій Соболев.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що українське овочівництво зараз більше схоже не на єдиний ринок, а на мозаїку з регіонів. Кожен із них живе за власним сценарієм. Таким процесам є об’єктивні та суб’єктивні причини..

В Україні зафіксували протилежні цінові тенденції на популярні тепличні овочі. Огірки почали дешевшати, тоді як помідори стрімко зростають у ціні. Про це повідомляють аналітики EastFruit, пише UNN.Причиною здешевлення огірків стало різке збільшення пропозиції. Через теплу та сонячну погоду тепличні господарства значно прискорили збір врожаю, що призвело до перенасичення ринку. Станом на зараз тепличні комбінати продають огірки по 125-165 гривень за кілограм. Це приблизно на 10% дешевше, ніж тиждень тому. Водночас навіть після зниження ціни залишаються приблизно на чверть вищими, ніж у цей період торік.Додатковий тиск на ринок створює імпортна продукція, яка коштує дешевше — близько 100 гривень за кілограм. На тлі високих цін попит на огірки залишається стриманим, що також змушує виробників переглядати ціни вниз.Натомість ситуація з помідорами протилежна. Попри появу перших партій українських тепличних томатів, їх обсяги поки що залишаються незначними через несприятливі погодні умови. Зараз місцеві виробники пропонують помідори по 150-170 гривень за кілограм. Це в середньому на 66% дорожче, ніж на початку сезону минулого року. Аналітики зазначають, що торік перші партії томатів з’явилися на ринку пізніше, ніж цього сезону, однак нинішні обсяги виробництва поки не дозволяють стабілізувати ціни. Очікується, що суттєве збільшення пропозиції відбудеться не раніше ніж за два тижні. Наразі ж основну частку ринку займають імпортні помідори, переважно з Туреччини. Вони коштують дещо дешевше за українські — у межах 130-150 гривень за кілограм, залежно від якості та обсягів.Нагадаємо, в Україні перед Великоднем змінилася вартість яєць та деяких видів м'яса. TrueUA писав, скільки доведеться заплатити за найголовніші елементи святкового кошика цьогоріч..

Національний банк України знову опустив офіційний курс долара. Після вихідних гривня зміцнилася на 16 копійок.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на понеділок, 6 квітня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,65 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 43,81. На готівковому ринку долар не змінився — 43,25 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становить 50,31. У п'ятницю, 3 квітня, офіційний курс гривні до євро був 50,45.Розвиток економіки під час війни: у Нацбанку пояснили, як вдається зберігати макрофінансову стійкість Попри війну, атаки на енергетичну інфраструктуру та високі безпекові ризики економіка України продовжує розвиватися. Голова Національного банку України Андрій Пишний розповів, як вдається зберігати макрофінансову стійкість країни. Він зауважив, що енергетичні ризики зросли, а невизначеність залишається безпрецедентною. Проте Україна має те, що "неможливо виміряти одним показником" — досвід управління фінансовою системою у найскладніших умовах та сформований запас міцності.Пишний також заявив, що інфляція після піку минулого року почала знижуватися, що дало змогу розпочати цикл пом’якшення процентної політики. Банківська система, за його словами, залишається операційно стійкою, ліквідною й прибутковою. "Кредитування економіки зростає, підтримуючи відновлення бізнесу, енергетики та оборонної промисловості", — зазначив він.Ситуація на валютному ринкуЗа словами голови НБУ, валютний ринок працює в режимі керованої гнучкості, а міжнародні резерви перебувають на історично високому рівні, забезпечуючи здатність згладжувати шоки.Пишний висловив сподівання, що міжнародне фінансування збережеться. На 2026 рік прогноз НБУ — 51,4 мільярда доларів, з яких 3,1 мільярда Україна вже отримали на початку року."Наразі важливим етапом для нас є отримання нової програми з МВФ, тож Україна працює над виконанням попередніх заходів. Затвердження програми Фондом стане сигналом для донорів про нашу відданість відповідальній політиці та реформам. Стійкий приплив допомоги — це передумова для подальшого фінансування дефіциту бюджету без емісії та підтримки макрофінансової стійкості", — зазначив голова НБУ.Нагадаємо, раніше заступник голови Національного банку Володимир Лепушинський повідомляв, що під час вступу до Європейського Союзу Україні не доведеться переходити на євро. Такий крок не лише недоречний, а й неможливий.Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами.

В Україні планують запустити програму працевлаштування для людей віком 50+, щоб підтримати їх на ринку праці та зробити "доросле наймання" звичною практикою для бізнесу. Проєкт отримав назву "Досвід має значення" і реалізується за ініціативи Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.Програма передбачає комплексну підтримку учасників: навчальні тренінги та підготовку резюме, консультації з підготовки до співбесід, швидкі зустрічі з роботодавцями, короткі стажування тривалістю до 10 днів, а також гнучкі графіки роботи та адаптацію робочих місць під потреби працівників.Пілотна фаза стартує у 2026 році. Організатори планують залучити близько 500 роботодавців та забезпечити щонайменше 1300 працевлаштувань. Програма покликана створити умови, у яких досвід і компетенції людей старшого віку стануть цінним ресурсом для українського бізнесу.Нагадаємо, в Києві з 1 квітня стартує приймання документів до перших класів на 2026/2027 навчальний рік. Заяви можна подавати до 1 червня включно.Додамо, в Україні офіційно запустили "Кабінет пацієнта", який дозволяє підписати декларацію з лікарем онлайн. Через цей сервіс можна обрати сімейного лікаря, підписати декларацію дистанційно, керувати своїми медичними даними та історією хвороби, а також відстежувати направлення на аналізи та рецепти..

В Україні чинне законодавство дозволяє громадянам самостійно впливати на суму майбутньої пенсії, обравши варіант пізнішого виходу на заслужений відпочинок. За кожен місяць додаткового страхового стажу після досягнення пенсійного віку держава нараховує спеціальні бонуси, що суттєво підвищують основний розмір виплат.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.Призначення пенсії за вікомПраво на отримання пенсійних виплат в Україні безпосередньо залежить від двох факторів: досягнення відповідного віку та наявності необхідного страхового стажу. У 2024 році діють такі норми:вихід у 60 років можливий при наявності не менше 31 року стажу;у 63 роки — за умови наявності від 21 до 31 року стажу;у 65 років — якщо страховий стаж становить від 15 до 21 року.Збільшення виплат при відстрочціЯкщо особа має право на пенсію, але виявляє бажання працювати далі та отримувати виплати пізніше, основний розмір її пенсії збільшується на певний відсоток за кожен повний місяць роботи. Передбачено дві схеми підвищення:0,5% за кожен місяць — якщо вихід на пенсію відкладається на термін до 60 місяців;0,75% за кожен місяць — якщо термін відстрочки перевищує 60 місяців.Важливо, що до уваги беруться лише повні місяці роботи. Наприклад, відстрочка на один рік (12 місяців) дасть надбавку у 6%, а на шість років (72 місяці) — уже 54%.Процедура подання заявиГромадяни, які вирішили відкласти вихід на пенсію, мають звернутися до Пенсійного фонду з відповідним повідомленням до моменту досягнення пенсійного віку. Якщо ж такого повідомлення немає, а стаж у Реєстрі застрахованих осіб зацифрований (паперова книжка внесена в систему), пенсія призначається автоматично з наступного дня після досягнення відповідного віку.Якщо людина продовжує працювати без подання заяви, а її трудова книжка не була зацифрована, вважається, що вона виявила бажання вийти на пенсію пізніше. Перевірити стаж та подати документи можна дистанційно через вебпортал електронних послуг ПФУ.Нагадаємо, Пенсійний фонд України наголошує, що зайві нарахування пенсій можуть призвести до необхідності повернення частини коштів державі. Щоб уникнути цього, пенсіонери повинні своєчасно оновлювати свої персональні дані та повідомляти про будь-які зміни, що впливають на розрахунок пенсії..