Економіка

Україна може недоотримати щонайменше вісім мільярдів доларів експортної виручки, якщо чорноморські порти залишатимуться заблокованими впродовж року. За такого сценарію країна також не зможе вивезти значну частину запланованих обсягів аграрної продукції.Про це пише Financial Times із посиланням на першого заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького, передає "Економічна правда". За оцінкою Висоцького, у період із червня 2026 року до червня 2027 року Україна може недоотримати щонайменше вісім мільярдів доларів експортної виручки, якщо морські порти залишатимуться закритими.Такий обсяг становитиме близько 20% усієї експортної виручки країни за попередній рік. Водночас йдеться саме про прогноз можливих втрат за умови тривалої зупинки портів, а не про вже зафіксовані збитки.Цього року Україна планувала експортувати близько 64 мільйонів тонн аграрної продукції. Однак у разі відсутності морських перевезень, за прогнозом Висоцького, вивезти вдасться щонайбільше половину запланованого обсягу.Основним фактором ризику залишаються російські удари по суднах і портовій інфраструктурі. За даними Financial Times, через атаки фактично зупинився головний морський маршрут українського експорту.Альтернативні автомобільні перевезення не здатні повноцінно компенсувати втрату морського сполучення, оскільки обходяться значно дорожче.Чи вдасться відновленняПовернення судноплавства не обов’язково означатиме швидке відновлення довоєнних або попередніх обсягів перевалки. Власник термінала Risoil у Чорноморську Шота Хаджишвілі розповів Financial Times, що після обстрілів підприємство зможе працювати лише приблизно на 30% потужності.За його словами, термінал зможе одночасно завантажувати лише два судна замість п’яти.Нагадаємо, за вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України.Додамо, раніше Туреччина надіслала Росії й Україні пропозиції щодо деескалації ситуації в Чорному морі. При цьому в Анкарі визнали, що за теперішніх обставин складно досягнути результату, тим паче тривалого..

Дональд Трамп 19 вересня підписав ухвалений Конгресом закон покійного сенатора Ліндсі Грема про "пекельні санкції", проте досі його не застосував. Натомість в його оточенні є люди, які радять замість посилення тиску на Росії, його послабити. Чим це загрожує? Три тривожних сигнали з-за океануЗа кілька днів до підписання закону Грема, видання The New York Times повідомило, що в адміністрації Трампа розглядають можливість "задобрити" Путіна економічними угодамидо того, як поновлювати мирні переговори, і загалом — робити кроки для перезавантаження відносин із РФ."Цей підхід являє собою зміну минулорічної обіцянки Трампа, що бізнес-угоди з Росією не укладатимуться, "поки ми не врегулюємо війну", — наголошується у статті. — Це вказує на те, що уповноважені Трампа щодо припинення війни Стів Віткофф і Джаред Кушнер шукають нові способи спонукати Росію припинити війну, коли стало зрозуміло, що Україна не піде з власної території… Однак це контрастує з підходом, який відстоюють як республіканці, так і демократи в Конгресі — не кажучи вже про європейських союзників Києва та саму Україну — що тільки посилений економічний і військовий тиск на пана Путіна може змусити його піти на компроміс". А 29 вересня інше американське видання The Atlantic опублікувало статтю про нову стратегію Штатів у стосунках із Росією, яка передбачає поступове скасування санкцій в обмін на звільнення політичних в’язнів. Цю ідею Трампу підкинув Джон Коул, спецпредставник президента з питань Білорусі. Крім того, в межах стратегії пропонуються масштабні бізнес-угоди з країною-терористкою. Поступова налагодження торгівельних відносин Вашингтона і Москви, за задумом Коула, може заохотити Путіна не атакувати енергетичну інфраструктуру України та розблокувати судноплавство у Чорному морі. Того ж дня двопартійна група конгресменів оприлюднила лист до Трампа із закликом відмовитися від ідеї послаблення санкцій та до 18 жовтня оголосити нові згідно із законом Грема."Закликаємо адміністрацію діяти оперативно, щоб посилити економічний тиск на Росію. Миру в Європі можна досягти лише завдяки силі", — наголосили автори листа. Закликав Трампа реалізувати "пекельні санкції" і президент України Володимир Зеленський."Закон Ліндсі Грема, інші механізми тиску — все це має запрацювати ще більше. Наступного року лише на виробництво реактивних дронів та баражуючих боєприпасів Росія планує витратити 12 мільярдів доларів — і лише на одну цю категорію зброї. Звісно, це стосується не лише України і стосується не лише нас", — заявив Зеленський.За його словами, Трамп може запровадити санкції проти російських і китайських компаній, залучених до розробки супутникової системи "Рассвєт" — російського аналога Starlink. Нагадаємо: TrueUA висловлював сумнів, що після показово дружньої зустрічі Трампа із Сі Цзіньпіном у Вашингтоні та продовження на кілька місяців "митного перемир’я" американці запровадять якісь санкції проти Китаю. І от 3 жовтня з-за океану долинув третій тривожний сигнал: видання The New York Times дізналося про одну з угод  портфель нафтових родовищ, нафтопереробних заводів і автозаправних станцій по всьому світу, що належать "Лукойлу". В узгодженні фінансових умов безпосередню роль буцімто відіграли Віткофф і Кушнер, а пропозицію по "Лукойлу" зробив особисто Путін, коли ці двоє 5 вересня відвідували Москву. Видання зазначає, що Трамп схвалив угоду, оскільки йому дуже цікаві НПЗ "Лукойла" в Нідерландах, Болгарії та Румунії, де виробляють дизельне та авіаційне паливо, яке стало дефіцитним із початку іранської авантюри Білого дому. Але є велике "але" — допоки існують санкції проти Росії, нічого з цього не вийде. До того ж, згадані заводи знаходяться на території країн Євросоюзу і тут діють свої санкції, які Штати скасувати точно не можуть. Чи відбудеться велика зрада АмерикиПочнемо з відповіді на питання щодо одностороннього зняття Сполученими Штатами санкцій із Росії. До повернення Трампа в Овальний кабінет всі заборони впроваджувалися двопартійним рішення Конгресу і скасувати їх можна тільки за рішенням Конгресу. Зі значною долею ймовірності після проміжних виборів, які відбудуться менш ніж через місяць, республіканці втратять більшість або в одній із палат законодавчих зборів, або й в обох. Залишившись без більшості, глава Білого дому нічого не зможе зробити із санкціями, запровадженими раніше. А от ті, які вводилися при ньому, можуть бути переглянуті. Їхня особливість — у процедурі: Трамп і його адміністрація отримали дозвіл одноосібно запроваджувати або скасовувати санкції. І вже цим скористалися.22 жовтня минулого року Штати вдарили санкціями по найбільших російських нафтових компаніях "Роснєфть" і "Лукойл". В Україні цьому дуже зраділи, однак радість виявилася недовгою: 13 березня 2026 року на тлі війни з Іраном США дозволили транспортувати російську нафту, яка вже була завантажена на танкери в морі, а 18 квітня на місяць послабили санкційні обмеження на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, що транспортуються морем, хоча за кілька днів до того міністр фінансів Скотт Бессент обіцяв цього не робити. У травні послаблення продовжили ще на місяць, у червні дію санкцій відновили, проте за ці три місяці Росія встигла заробити близько 6 мільярдів доларів.Днями Мінфін США вдарив по мережі A7 — тіньовій банківській системі, пов'язаній із Росією, проте не через війну в Україні. Згідно з даними Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) цю мережу використовували зокрема для продажу іранської нафти через "тіньовий флот", закупівлю зброї, обслуговування кіберзлочинців. OFAC заблокував усі активи А7 та її компаній в юрисдикції США. На цьому прикладі можна побачити, що американці можуть діяти жорстко, якщо мають політичну волю. Далі — про радників, які нашіптують Трампу, щоб той послаблював санкції. Згаданий пан Коул обкатав схему на Білорусі: у березні цього року США скасували санкції щодо білоруських калійних добрив після того, як білоруська влада звільнила 250 в'язнів. 15 вересня Коул зустрічався із самопроголошеним правителем Білорусі Олександром Лукашенком, а Трамп устиг анонсувати "велику угоду" з Мінськом по калійних добривах. Це все відбувається на тлі сварки США з Канадою, яка є головним поставником добрив на американський ринок. Схема Коула проста до примітивності: у кожної авторитарної держави існують політв’язні, яких можна "викупити", отримавши за це економічну вигоду для Сполучених Штатів. У Росії таких — багато. Але той факт, що авторитарні режими зароблятимуть на продажу американцям потрібних їм товарів і ставатимуть від цього сильнішими — в стратегію Коула не входить. Як і те, що Москва чи Мінськ перетворять торгівлю політв’язнями на великий бізнес. Небезпека пропозиції саме в її простоті, Трамп — популіст, прості рішення йому подобаються. Тому не слід виключати, що під проміжні вибори до Конгресу може відбутися перший "аукціон" — Путін "продасть" обумовлену кількість опозиціонерів в обмін на, наприклад, скасування санкцій проти "Лукойла". Трамп розповідатиме, який він добрий самарянин, на частину електорату це вплине, адже серед виборців республіканців багато представників релігійних громад. А далі вже реалізовуватиметься та схема, про яку писали у The New York Times. З огляду на те, що російські опозиціонери не становлять небезпеки для кремлівського режиму, це вони довели своєю бездіяльністю на Заході, Путін за них не триматиметься, йому спровадити їх навіть вигідно — Трамп зустріччю на Алясці зробив подарунок диктатору, поставивши його на свій рівень, а тепер ще й гуманізує це чудовисько. Чи можна цьому запобігти? США можуть скасовувати лише свої обмеження, але у переважній більшості санкції Америки та Європи переплетені або взаємодоповнюються. Це означає, що Вашингтон доволі обмежений у діях. Тиснути на Британію, Канаду та Євросоюз прямо американці не будуть, бо це обернеться скандалом, однак ганебний випадок скасування персональних санкцій з Алішера Усманова та Михайла Фрідмана створив небезпечний прецедент, коли окремі країни ставлять власні інтереси вище загальних аж настільки, що це руйнує спільні цінності. В ЄС є сили, які орієнтуються на американську адміністрацію — ультраправі, котрі ще й проросійські. При керівництві їх поки ніде немає, проте можливості тиснути на свою владу у них уже є. Вони суголосно співають про "шкоду" санкцій для Європи, якщо ж США почнуть скасовувати свої заборони, можна не сумніватися, що ці діячі закликатимуть рівнятися на Америку.  Та навіть за такого сценарію існує запобіжник, який частенько заважав ЄС швидко ухвалювати санкції, але тепер може стати в пригоді — консенсус усіх 27 членів спілки. Без нього жодного пом’якшення не буде. Тож "офіси простих рішень", які пропонують Трампу умиротворяти Путіна, підсовують йому фейкові стратегії..

Застраховані особи можуть дистанційно звертатися до Пенсійного фонду України щодо призначення, перерахунку або продовження страхових виплат у зв’язку з нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням.Про це повідомила пресслужба Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області.Відповідний сервіс доступний через вебпортал електронних послуг ПФУ. Для подання заяви необхідно авторизуватися за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП).Які заяви можна подати онлайнЧерез вебпортал ПФУ можна звернутися щодо:призначення, перерахунку або продовження страхової виплати у зв’язку з нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням;призначення, перерахунку або продовження страхової виплати у зв’язку зі смертю годувальника;відшкодування витрат на поховання потерпілого та пов’язані з цим ритуальні послуги;здійснення страхової виплати;компенсації витрат.Таким чином, частину процедур, пов’язаних зі страховими виплатами, можна пройти без особистого відвідування установи.Як подати заяву через портал ПФУПроцедура подання заяви складається з кількох етапів:Спочатку потрібно авторизуватися на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою КЕП.Після цього слід обрати необхідний тип заяви та заповнити запропоновані поля.За бажанням заявник може визначити спосіб отримання інформації про етапи опрацювання звернення. До заяви також необхідно додати скан-копії обов’язкових документів, а за потреби — інші документи.Після заповнення всіх даних заяву потрібно сформувати та перевірити.Завершальний етап — підписання документів КЕП і надсилання їх до Пенсійного фонду України.Як дізнатися про результатПісля опрацювання звернення інформація про його статус та прийняте рішення відображатиметься на вебпорталі електронних послуг ПФУ.Нагадаємо, нещодавно уряд ухвалив рішення суттєво збільшити щомісячні виплати українцям, які забезпечують цілодобовий догляд за тяжкохворими родичами. Оновлений розмір допомоги становитиме 9546 гривень, що покликано компенсувати реальні щоденні витрати родин.Читайте також: Пенсії, субсидії, допомога ВПО: що зміниться у соціальному бюджеті-2027.

На сьогодні бюджету України бракує близько 4 мільярдів доларів для покриття нагальних потреб. Проте держава вже знайшла спосіб, як перекрити цей дефіцит.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами, передає "Суспільне"."Ми знайшли формат максимальний. Десь це двостороння підтримка, яка збільшилась, а, десь це домовленості з Європейським Союзом. Ми розуміємо, як закрити, бо у нас є деякий челендж зараз, десь 4 мільярди доларів, які нам потрібні зараз. Вони нам потрібні дуже. Поки що цей дефіцит ми не закрили", — сказав президент.За його словами, на сьогодні Мінфін вже знає, як можна залучити близько 3 мільярдів із необхідної суми. Проте поки відомство не покрило цей дефіцит. Крім того, Зеленський запевнив, що зараз "є політична воля" прискорити виділення 12 мільярдів доларів кредиту наступного року."Тобто зараз технічно треба наблизити 12 (мільярдів доларів — ред.), робити все для цього і знайти 4. Ну, тобто це, ну, набагато менша проблема, ніж та, що була, ну прям набагато", — додав гарант.Нагадаємо, 4 жовтня під час візиту німецької делегації на чолі з федеральним канцлером Фрідріхом Мерцом до Києва було підписано 15 документів та досягнуто домовленостей на 8,5 мільярда євро.Додамо, Німеччина надасть Україні новий пакет підтримки загальною вартістю понад 1,3 мільярда євро. Частину коштів спрямують на посилення протиповітряної оборони, зокрема виробництво перехоплювачів для боротьби з реактивними "шахедами", а ще близько 350 мільйонів євро — на енергетичний сектор..

На прохання України до країн Європейського Союзу про дозвіл на збільшення експорту зерна через Європу Польща та Румунія відповіли відмовами. Вони не готові розширювати транзит через власні обмеження.Про це повідомили журналісти видання Politico, які послалися на власні джерела в Брюсселі."Занепокоєння європейських фермерів дедалі сильніше впливають на рішення країн ЄС щодо українського зерна. Водночас блокада Чорного моря створює для України серйозні проблеми з експортом і може позначитися навіть на наступному врожаї", — зазначили аналітики.Вони констатували, що Україні необхідно вивозити мільйони тонн зерна, оскільки російські атаки на порти та судна тривають уже третій місяць.Цього тижня міністр сільського господарства України Тарас Висоцький прибув до Брюсселя. Він закликав країни ЄС збільшити можливості для транспортування української аграрної продукції через Європу, а також попросив виділити 1,1 мільярда євро на покриття додаткових витрат на перевезення.За його словами, українські фермери вже відчувають гостру нестачу коштів. Якщо вони не зможуть продати зібраний урожай, їм буде складно профінансувати посівну наступного сезону.Країни, які мають важливу інфраструктуру для транспортування та зберігання зерна, не готові суттєво розширювати її використання для українського експорту.У Румунії наголосили, що інтереси власних фермерів залишаються пріоритетом. Міністр сільського господарства країни Барна Танчош заявив, що поєднання великого обсягу українського зерна та низького рівня води в Дунаї вже створює додаткове навантаження на румунські порти. Через це румунські фермери стикаються зі складнощами під час реалізації власної продукції.Водночас Бухарест намагається покращити логістику. Минулого місяця Румунія підписала з Україною меморандум, який передбачає спрощення проходження кордону та посилення залізничного сполучення.Однак Танчош зазначив, що країна фізично не може подвоїти кількість потягів або пропускну спроможність автомобільних і залізничних шляхів та портів.Польща також не планує збільшувати транзит української аграрної продукції. Речниця польського Міністерства інфраструктури Анна Шуманська заявила, що відомство "не має наміру вносити будь-які зміни, спрямовані на збільшення транзиту української сільськогосподарської продукції".За оцінкою Висоцького, наразі європейськими залізничними, автомобільними та річковими маршрутами вдається вивозити менше половини українського експорту. Якщо проблеми з експортом збережуться, то в Україні цього року може залишитися до 35 мільйонів тонн зерна."Це створює проблему не лише для нинішнього врожаю. Нереалізоване зерно та олійні культури накопичуватимуться, а фермери не отримуватимуть грошей, необхідних для посіву озимих культур", — пояснили аналітики.Український міністр Тарас Висоцький попередив: якщо ситуація не зміниться до весни, площі посівів можуть скоротитися на 35-40%.Нагадаємо, що за вересень вдалося експортувати близько двох мільйонів 400 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Це складає лише 46% запланованого експорту України..

Частка нелегальної тютюнової продукції в Україні у 2026 році зросла до 21,6%, тоді як у лютому становила 17,6%. Автори відео пов’язують ці дані з дослідженням Kantar та звертають увагу на показники роботи Бюро економічної безпеки у сфері протидії нелегальному ринку.Про це йдеться у відео ThePublic. У матеріалі автори посилаються на дослідження Kantar щодо частки нелегальної тютюнової продукції на українському ринку. За наведеними даними, у лютому 2026 року цей показник становив 17,6%, у квітні — 19,8%, а в липні зріс до 21,6%."У 2026 році частка нелегального тютюну в Україні становить майже 20 відсотків, порівняно із 16-ма у 2025-му", — зазначили автори відео.Які показники наводять щодо БЕБУ матеріалі також порівнюють результати роботи Бюро економічної безпеки за перші вісім місяців 2025-го та 2026 року.За даними, наведеними авторами відео, за статтею 229 Кримінального кодексу України, яка стосується незаконного використання торговельної марки, за вісім місяців 2026 року було вручено три підозри. За аналогічний період 2025 року таких підозр було 23."Вартість вилучених, фальсифікованих і недоброякісних товарів за 8 місяців 2026 року 7,1 мільйона гривень проти 143,4 мільйонів гривень роком раніше", — зауважили журналісти.У відео наголошується, що на початку роботи Олександра Цивінського на посаді директора БЕБ він сам посилався на дослідження Kantar, яке використовується для оцінки масштабів нелегальної торгівлі сигаретами в Україні.Нагадаємо, цьогоріч навесні детективи Бюро економічної безпеки спільно з київським територіальним управлінням викрили масштабне незаконне виробництво сигарет у Чернівецькій області.Читайте також: Журналістське розслідування: дружина екс-очільника БЕБ набула майна ринковою вартістю на понад $300 000.

Українці, які ще не є пенсіонерами, можуть самостійно сплачувати добровільні пенсійні внески та формувати страховий стаж. При цьому не має значення, чи людина офіційно працює, чи тимчасово не має роботи.Як повідомили у пресслужбі Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, для цього можна укласти договір про добровільну участь через вебпортал електронних послуг ПФУ.Страховий стаж зараховується за той місяць, у якому кошти надійшли на рахунок Пенсійного фонду. Щоб отримати один повний місяць страхового стажу, сума добровільного внеску має становити не менше мінімального страхового внеску — 22% від мінімальної заробітної плати. Наразі це 1 902,34 гривні на місяць: 22% від мінімальної зарплати у 8 647 гривень.Сплачувати добровільні внески можна і після працевлаштування. У такому випадку вони можуть не лише впливати на страховий стаж, а й збільшувати заробіток, який враховуватиметься під час майбутнього призначення пенсії.Добровільна участь у системі загальнообовʼязкового державного пенсійного страхуванняЗа даними ПФУ, на 1 вересня 2026 року:укладено 5 505 договорів про добровільну участь (5 033 договори — за себе, ще 472 — на користь інших осіб);здійснено 34 280 платежів (з них 29 943 — за себе та 4 337 — на користь інших);до Пенсійного фонду надійшло 81,0 млн грн добровільних внесків;20 184 платежі здійснено у розмірі мінімального страхового внеску — 1 902,34 грн.З моменту запуску сервісу у березні 2023 року укладено 18 553 договори, за якими здійснено близько 101,3 тисячі платежів на загальну суму 233 млн грн.Важливо: набутий таким способом страховий стаж враховується під час призначення пенсії.Нагадаємо, українці, які мають право на кілька видів пенсії, можуть самостійно обрати більш вигідний для себе варіант. Перехід на інший вид пенсії та його оформлення доступні в онлайн-форматі через відповідні сервіси.Читайте також: Українцям пояснили, чому страховий стаж — важлива умова для призначення пенсії.

Україна впевнено рухається до того, щоб закрити поточний фінансовий дефіцит до завершення 2026 року. Цей процес вимагав титанічних зусиль від команди, однак поставлена мета буде досягнута.Про це заявив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю для Reuters.Плани щодо подолання фінансової діриПрезидент наголосив, що вважає це великим досягненням для країни та європейських партнерів."Останні кілька місяців ми працювали над нашим фінансовим дефіцитом. Ми закриємо нинішній дефіцит до кінця року. У нас ще є деякі питання, над якими треба попрацювати, але ми закриємо дефіцит", — зазначив Зеленський.Бюджетні маневри та закупівля дронівПід час інтерв'ю український лідер також розповів про механізми фінансування та співпрацю із західними союзниками. Зокрема, влада планує частково використати кошти з позики на наступний рік, перенісши їх ближче до січня для замовлення безпілотників."Ми працювали з нашим бюджетом, з нашими партнерами, зокрема з Євросоюзом, і також спробуємо частково використати кошти з позики на наступний рік. Ми перенесемо це ближче до січня і за ці гроші замовимо дрони на січень та лютий 2027 року. Моя команда повернулася з Брюсселя та відзвітувала. Усе працює добре. Сподіваюся, що так буде й надалі", — додав Зеленський.Нагадаємо, журналісти видання Financial Times оприлюднили інформацію, що Україна просила в ЄС достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи..

Українським роботодавцям нагадали про терміни подання звітів та сплати внесків за перші два квартали цього року. Граничною датою виконання цих зобов'язань визначено 9 листопада 2026 року.Про це повідомляє Державна податкова служба України.Головні умови подання звітності та сплати внесківЗвіти про нарахування, обчислення та сплату внеску за перший та/або другий квартали 2026 року подаються протягом 40 календарних днів після закінчення III кварталу 2026 року — не пізніше 9 листопада 2026 року. Роботодавцям та платникам внеску обов'язково слід враховувати кілька важливих умов. Зокрема, якщо внесок не нараховується, Звіт все одно потрібно подати у зазначений сорокаденний строк. У разі коли внесок нараховується, звіт також передається у цей же термін, а сам нарахований платіж необхідно повністю сплатити протягом 10 календарних днів після завершення граничного строку подання документа. Якщо ці вимоги виконано вчасно, штрафні санкції та пеня за періоди першого та/або другого кварталів 2026 року не застосовуються.Штрафи та фінансова відповідальністьУ Податковій зазначили, що водночас за недотримання строків подання звітності або несплату внесків чинне законодавство передбачає серйозну фінансову відповідальність. За несплату або несвоєчасну сплату внеску передбачено штраф у розмірі семи відсотків від суми, що залишилася несплаченою. За донарахування несвоєчасно нарахованого внеску стягується 10 відсотків від донарахованої суми за кожен звітний період, але не більше ніж 50 відсотків від загальної суми донарахування.Окрім цього, за неподання, несвоєчасне подання або надання звітності невстановленою формою доведеться сплатити штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Додатково на суму недоїмки нараховується пеня у розмірі 0,1 відсотка від суми недоплати за кожен день прострочення. Відповідні норми передбачені законом України від 15.01.2025 року №4219-IX та наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2026 року №453.Нагадаємо, фізичні особи-підприємці та самозайняті громадяни, які стали на захист України, мають право на звільнення від сплати низки податків і єдиного внеску. Пільга діє на весь період проходження військової служби під час мобілізації чи за контрактом..

Україна отримала транш у розмірі п'ятдесят мільйонів євро від міжнародних партнерів для виплати компенсацій громадянам за зруйновані оселі. Фінансування допоможе забезпечити новими домівками тисячі сімей, які постраждали від війни.Про це повідомив у Telegram-каналі прем'єр-міністр Сергій Корецький.Знакова допомога для постраждалих українцівЗа словами посадовця, надходження масштабного фінансового пакета дозволить суттєво пришвидшити процес забезпечення житлом громадян, чиї будинки перетворилися на руїни внаслідок бойових дій. Як зазначив очільник уряду, ці кошти є надзвичайно важливим ресурсом для практичної допомоги людям.Куди спрямують фінансовий траншОтримані ресурси в повному обсязі розподілять на житлові сертифікати в межах популярної державної програми "єВідновлення". Завдяки цьому вдасться розв'язати житлове питання приблизно для двох тисяч двохсот українських родин.Деталі проєкту HOMEПоточне фінансування стало першим траншем із запланованих ста мільйонів євро за спеціальним проєктом HOME, про який домовилися під час міжнародної конференції URC-2026 у Гданську. Раніше в межах цієї ініціативи державні структури вже залучили двісті мільйонів євро, що дозволило профінансувати понад шість тисяч житлових сертифікатів."Дякую БРРЄ та уряду Італії за важливу підтримку України та допомогу українським родинам, які втратили житло через війну", — наголосив Сергій Корецький.Нагадаємо, уряд Фінляндії ухвалив рішення спрямувати 50 мільйонів євро на підтримку економічної стійкості та відбудову України. Кошти надійдуть через новий механізм фінансування Групи Світового банку..

Необхідно розрізняти військові та невійськові, тобто цивільні, потреби у фінансуванні бюджету України. Адже між ними є деякі нюанси, які подекуди плутають.Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко в дописі на своїй Facebook-сторінці."У звʼязку з нещодавніми повідомленнями в пресі з посиланнями на слова представників ЄС вважаю за необхідне пояснити декілька моментів щодо бюджетної ситуації. Варто розділити бюджетний і військовий треки фінансування", — зазначив він.Міністр додав, що міжнародне фінансування для потреб держбюджету — це кошти, які використовується для покриття невійськових видатків. До кінця року вкрай необхідно отримати від партнерів 29,5 мільярда доларів (понад три мільярди з них отримано вчора)."І ми їх отримаємо, якщо виконаємо всі узгоджені зобовʼязання з нашого боку. Виконаємо спільно — парламент і уряд. Закони та постанови. Фінансового розриву не буде, якщо ми в повній мірі виконаємо свою домашню роботу щодо наших зобовʼязань", — наголосив посадовець.Він також пояснив, що гарантовані кошти від ЄС в межах USL на потреби оборони (закупівлі зброї та дронів) є безумовними. Тобто Україна їх точно отримає."Зараз доступними до вибірки до кінця 2026 року залишаються 17 мільярдів євро. Щодо цих коштів домовилися з Єврокомісією прискорити роботу над максимально швидким погодженням запитів, які подає Україна", — зауважив міністр.За його словами, в серпні 2026 року Міноборони задекларували  додаткову (навіть після повної вибірки коштів в рамках USL) оборонну потребу розміром у 27 мільйрдів доларів."Цей тиждень разом із представниками Міноборони та Єврокомісії ми проводили зустрічі в Брюсселі, де обговорили можливі шляхи закриття цієї потреби. Ми напрацювали план і показали наше бачення, але це не означає, що цієї проблеми немає", — визнав Марченко.Він розповів, що за рахунок внутрішніх ресурсів Україна покриє понад сім мільярдів доларів з цієї потреби. Це економія та перерозподіл видатків. Ще близько 12 мільярдів доларів розраховуєо знайти рішення спільними зусиллями."Решта коштів є критичною потребою, і ми працюємо спільно з Міністерством оборони над визначенням джерела покриття. Єврокомісія не зможе її покрити через відсутність у них відповідних інструментів цього року. В цілодобовому режимі продовжуємо працювати з партнерами для забезпечення всіх потреб українського бюджету. Будемо інформувати щодо прогресу", — підсумував міністр фінансів України.Нагадаємо, журналісти видання Financial Times оприлюднили інформацію, що Україна просила в ЄС достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи..

У жовтні 2026 року в Україні очікується подорожчання деяких овочів і фруктів. Також в українських супермаркетах можуть зрости ціни на яловичину, свинину та курятину.Про це повідомила головна наукова співробітниця Інституту аграрної економіки Інна Сало, яку цитує видання "Главред".За її прогнозом, овочі борщового набору можуть подорожчати до 7%, а салатні овочі — до 20% через сезонне скорочення пропозиції.Водночас ситуація з фруктами буде різною. Зокрема, українські яблука можуть подешевшати до 10% завдяки збільшенню їхньої пропозиції на ринку."У жовтні очікується поступове подорожчання овочів борщового набору порівняно з нинішніми цінами — до 7%. Водночас прогнозується незначне здешевлення яблук — до 10% — у зв’язку з розширенням обсягів їхніх продажів. Ціни на салатні овочі в жовтні 2026 року у зв’язку зі скороченням їхньої пропозиції зростуть порівняно з нинішніми цінами до 20%", — зазначила Сало.За словами фахівчині, восени ціна на овочі та фрукти значною мірою залежатиме від того, у скільки обійдуться їхнє зберігання та доставлення до магазинів."На формування цін на плодоовочеву продукцію суттєво впливають оперативність і обсяги постачань, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також істотне зростання цін на паливо", — пояснила експертка.Російські удари по логістичній інфраструктурі також залишаються одним із ризиків для цін. Водночас поки що вони не призвели до дефіциту овочів і фруктів."Наразі дефіциту фруктів і овочів через удари по логістичній інфраструктурі не спостерігається. Товарна пропозиція плодоовочевої продукції на належному рівні", — акцентувала Сало.Також у жовтні в українських супермаркетах можуть зрости ціни на яловичину, свинину та курятину. За прогнозом провідної наукової співробітниці Інституту аграрної економіки Наталії Копитець, подорожчання може становити до 3%."За прогнозами, в продуктових супермаркетах у жовтні 2026 року на основні види м’яса — яловичину, свинину та курятину — можливе підвищення роздрібних цін до 3%", — розповіла вона.При цьому у вересні єдиної тенденції на ринку м’яса не спостерігалося: одні види продукції дорожчали, інші — дешевшали. Одним із головних чинників, який визначатиме ціни восени, стане вартість зернових. За словами Копітець, саме корми становлять близько 70% собівартості м’яса."Восени визначальним фактором, що впливає на ціну основних видів м’яса, є ціна на зернові та їхній фактичний урожай, адже у структурі собівартості м’яса близько 70% становлять саме корми", — підсумувала експертка.Нагадаємо, що, за порадами фахівців, українським фермерам, які планують займатися ягідництвом, варто оцінювати культури не лише за поточною ціною на ринку. Важливими факторами є врожайність, витрати на працівників, можливість механізованого збору, перспективи експорту та перероблення продукції..

Спільний американсько-український інвестиційний фонд відбудови уклав свою першу угоду у сфері критичних мінералів. Також погоджено чотири інші проєкти.Про це повідомила агенція Reuters із посиланням на керівника відділу інвестицій Американської корпорації з фінансування міжнародного розвитку (DFC) Конора Коулмана.Він зазначив, що загальний обсяг проєктів фонду — наразі близько 70 мільйонів доларів. Перша угода у сфері корисних копалин дозволить вкласти приблизно 30 мільйонів доларів у "спільну інвестиційну платформу" з BGV Group.За його словами, спершу увагу зосередять на гірничодобувних проєктах на початковій стадії на всій території України, а також на родовищах рідкісних копалин, урану, берилію та цирконію."Усі вони входять до списку критично важливих корисних копалин США, тому це дуже добре узгоджується з тим, що ми прагнемо зробити з погляду пріоритетів адміністрації США", — зауважив Коулман.Зазначається, що два інші нові проєкти мають на меті зміцнити енерго- та тепломережі України після посилення російських атак на ключову інфраструктуру напередодні зими.Коулман додав, що один із них доповнить майже 100 мільйонів доларів, які DFC погодилася надати у вигляді позики енергетичній компанії України ДТЕК на створення нової акумуляторної системи.Вона забезпечуватиме резервне електропостачання приблизно 600 тисяч українських домогосподарств протягом до двох годин. Проєкт також матиме "доступ до капіталу у разі виникнення збитків".Фонд також отримає частку в капіталі платформи комбінованого виробництва тепла й електроенергії, призначеної для сприяння будівництву й експлуатації низки "енергетичних хабів", покликаних відновити пошкоджене електропостачання та теплопостачання до домогосподарств."Фонд шукає додатковий капітал для збільшення своїх можливостей", — підсумував Конор Коулман.Нагадаємо, що однією з ключових переваг для нашої країни є механізм фінансування цього фонду коштом доходів від природних ресурсів України..

Україна просила в Європейського Союзу достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Financial Times, які послали на власні джерела в Євросоюзі.Зазначається, що Україна оцінила свої додаткові оборонні потреби на цей рік у 27 мільярдів євро. Щоби закрити цю діру, Київ попросив Єврокомісію перерахувати наперед частину коштів із кредиту на 90 мільярдів євро, погодженого наприкінці минулого року.Цей кредит мав покрити більшість фінансових потреб України 2026-2027 років: до 45 мільярдів євро щороку за умови виконання реформ. Однак цього року Україна отримала лише 15,7 мільярда євро, зокрема, через затримки з реформами.Співрозмовники медійників розповіли, що в ЄС відмовилися переносити кошти з 2027 року. Натомість Брюссель наполягає, щоби Київ виконав умови, які відкриють доступ до близько 34 мільярдів євро вже цього року.За інформацією джерел видання, рішення ухвалили на тлі частіших російських ударів по цивільній інфраструктурі, тоді як Верховна Рада ніяк не може провести реформи, яких вимагають ЄС та інші донори."Йдеться про скасування пільги з ПДВ для дрібних посилок і нові правила оподаткування доходів через цифрові платформи. Обидва закони Верховна Рада ухвалила, але зі суперечливою поправкою, яка послаблює контроль за політично значущими особами. Посилення цього контролю ЄС якраз вимагав від України як частину боротьби з корупцією", — йдеться в публікації.Автори статті додали, що якщо поправка набуде чинності, то Україна ризикує не виконати умови для отримання допомоги.Єврокомісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос звернулися з листом до голови Верховної Ради. Вони наголосили, що Україна й надалі може розраховувати на додаткову допомогу 2026 року, якщо проведе необхідні реформи."Украй важливо не допустити послаблення чинних в Україні механізмів контролю щодо політично значущих осіб", — йдеться в листі.Закон про оподаткування доходів через цифрові платформи, який називають "податком на OLX", Верховна Рада ухвалила 9 червня після декількох провалених голосувань. Він стосується доходів, отриманих через OLX, Uklon, Glovo, Bolt, Booking, Airbnb та інші сервіси. Найбільше суперечок викликала саме правка про політично значущих осіб: вона обмежує можливість банків посилено перевіряти колишніх високопосадовців після року з моменту звільнення.Нагадаємо, декілька днів тому єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час виступу на засіданні Ukraine Donor Platform заявляла, що наступного року Україна зіткнеться зі серйозним викликом щодо фінансування від партнерів. Росія не демонструє ознак деескалації, а потреби держави залишаються значними..

У серпні 2025 року Бюро економічної безпеки заявило про викриття масштабного нелегального виробництва та продажу рідин для електронних сигарет. Автори нового відео про роботу відомства стверджують, що після обшуків і вилучення майна мережа UVape продовжила працювати, а розслідування досі не завершилося вироком.Про це йдеться у відео ThePublic.У серпні 2025 року БЕБ повідомило про викриття мережі, яка, за даними слідства, незаконно виготовляла та продавала рідини для електронних сигарет. Детективи провели понад 40 одночасних обшуків у Києві, Київській та Житомирській областях.За інформацією Бюро, було вилучено понад 276 тисяч одиниць незаконно виготовлених рідин, компоненти для їх виробництва та сім виробничих ліній. Загальну вартість вилученого майна у відомстві оцінювали у 50 мільйонів гривень.У БЕБ зазначали, що продукцію продавали через мережу торгових точок та інтернет. Слідство кваліфікувало провадження, зокрема, за статтями про незаконне виготовлення та збут підакцизних товарів і легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.Автори відео стверджують, що вже за кілька тижнів після проведення обшуків мережа відкрила нову точку в центрі Києва, неподалік Київської міської державної адміністрації."Уже за кілька тижнів мережа відкрила нову точку у центрі Києва біля КМДА. Пізніше відбулася друга операція, після якої Цивінський особисто звітував про ліквідацію схеми. Однак з того часу підозр організаторам чи вироку по справі немає. А журналісти неодноразово писали про те, що мережа продовжує працювати", — додали автори відео.Автори відео заявляють, що попри проведені слідчі дії та повторні операції інформації про вирок організаторам справи UVape немає. Водночас вони посилаються на журналістські матеріали, у яких ішлося про подальшу роботу мережі.Ще одним "зразковим" розслідуванням журналісти ThePublic назвали операцію БЕБ щодо компанії Elite Fruit. Так, справа починалася зі збитків у понад 49 мільйонів гривень, однак зупинилася на відшкодуванні всього частини зі всієї суми та висуванні сторонньої особи, так званого "фунта", яка готова взяти на себе відповідальність за скоєне."Розслідування починалося із 49 мільйонів гривень збитків на оптовій торгівлі фруктами. Закінчилося релізом про відшкодування лише 13 мільйонів і вже за продаж колекційних монет іншою особою. На жаргоні самого БЕБ в суд направили фунта — підставну особу, яка готова взяти на себе відповідальність. А суму штучно зменшили. Різницю в 36 мільйонів гривень публічно в БЕБ так і не пояснили", — зазначили журналісти.Нагадаємо, цьогоріч навесні детективи Бюро економічної безпеки спільно з київським територіальним управлінням викрили масштабне незаконне виробництво сигарет у Чернівецькій області.Читайте також: Журналістське розслідування: дружина екс-очільника БЕБ набула майна ринковою вартістю на понад $300 000.