У вівторок, 30 червня, на автозаправних станціях Москви та Підмосков'я запроваджено ліміти на продаж пального в одні руки. До таких кроків вдалися російські нафтові гіганти "Газпромнефть" і "Лукойл".Про це повідомили російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Вони зазначили, що в мережі "Газпромнефть" один клієнт може придбати не більш 30 літрів бензину або 60 літрів дизельного пального за одну заправку. Наливати пальне в каністри на цих АЗС повністю заборонено.На трасових станціях цієї ж мережі діють інші обмеження. Там водіям відпускають до 30 літрів бензину або до 200 літрів дизеля. На одній із московських заправок також діє аналогічний ліміт на бензин у 30 літрів.Схожі ліміти запровадили й на трьох заправках компанії "Лукойл" у Москві. Зокрема, на одній АЗС водій може купити максимум 30 літрів пального, а на двох інших — лише 20 літрів. Продаж у каністри на цих станціях теж заблоковано.Як відомо, українські безпілотники обстріляли практично всі найбільші нафтопереробні заводи в Росії. Видання "Медуза" склала список, який назвали "приголомшливим":"Газпром-нафтохім Салават", Башкортостан (у вересні 2025 року);"Киришинефтеоргсинтез" ("Кінеф"), Ленінградська область;"Лукойл-Волгограднафтопереробка", Волгоград;"Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез", Нижегородська область;"Лукойл-Пермнафтооргсинтез", Перм;Московський НПЗ, Москва;Рязанський НПЗ, Рязань;"Ярославнафтооргсинтез" ("Славнафта-ЯНОС"), Ярославль.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський підтвердив інформацію, що в ніч на вівторок українські дрони атакували Центр космічного звʼязку "Дубна" в Московській області. Моніторингові пабліки писали про "два прильоти"..

Україна отримала від Європейського Союзу ще 3,9 мільярда євро. Ці гроші скерують на фінансування українського війська й усього оборонного сектору.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."До спеціального фонду Державного бюджету надійшло ще 3,9 мільярда євро від Європейського Союзу", — йдеться в повідомленні.Очільниця українського уряду уточнила, що ці кошти спрямують на фінансування пріоритетних і невідкладних оборонних потреб."Це виробництво українських дронів, посилення спроможностей оборонно-промислового комплексу та забезпечення термінових постачань для потреб фронту", — деталізувала вона.Прем’єр-міністерка пояснила, що це перший транш саме оборонної підтримки в межах нового фінансового інструменту Ukraine Support Loan.Варто зазначити, що 25 червня до державного бюджету надійшло 3,2 мільярда євро для бюджетної підтримки в межах цієї ж позики."Таким чином загальний обсяг коштів, які отримала Україна за цим інструментом, складає сім мільярдів євро", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, в середині травня голова Національного банку України Андрій Пишний розповідав, що цього року наша держава може отримати 53 мільярди доларів міжнародної допомоги. Однак стабільний доступ до цих фінансових ресурсів напряму залежатиме від чіткого виконання Україною своїх зобов’язань перед міжнародними партнерами..

Український ринок продовжує демонструвати стабільно високий попит на екзотичні фрукти. На такі процеси суттєво не впливають навіть логістичні виклики.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на останні звітні дані Державної митної служби."Протягом січня-травня 2026 року Україна імпортувала 107,3 тисячі тонн бананів і плантайнів. Загальна вартість купленої за кордоном продукції склала 110 мільйонів доларів", — ідеться в повідомленні.Основним постачальником бананів на український ринок традиційно залишається Еквадор, на який припадає 73,1% від загального обсягу імпорту."Значні партії продукції також надходили з Колумбії, частка якої склала 11,1%, та Коста-Ріки — 8,7%. Решта постачань забезпечувалися іншими країнами-виробниками", — зауважили аналітики.Вони констатували, що банани продовжують залишатися одним із найпопулярніших імпортних фруктів в Україні завдяки стабільному попиту серед споживачів і безперервним постачанням протягом року.Для порівняння, за весь підсумковий 2025 рік Україна закупила за кордоном 223,8 тисячі тонн бананів, що обійшлося бюджету імпортерів у 231,4 мільйона доларів."Поточні темпи закупівель за перші п’ять місяців свідчать про те, що за умови збереження такої ж динаміки річні показники 2026 року можуть впевнено зрівнятися з минулорічними або навіть дещо їх перевищити", — зробили висновок аналітики.Нагадаємо, 23 червня стало відомо, що у зв’язку з перевищенням ліміту площ насаджень малини, на які надається грантова підтримка для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, Мінекономіки припинило приймання заяв для надання безповоротної державної допомоги у формі грантів для вирощування зазначеної культури..

За підсумками перших п’яти місяців 2026 року в країнах Європейського Союзу реалізували понад 4,7 млн нових легкових автомобілів. Найбільшим ринком ЄС залишається Німеччина, а найменше нових авто зареєстрували на Мальті.Про це повідомив "Укравтопром". З січня до травня у Німеччині зареєстрували 1 188 015 нових легковиків. Це на 3,6% більше, ніж за аналогічний період торік.До п’ятірки найбільших автомобільних ринків Євросоюзу також увійшли Італія, Франція, Іспанія та Польща.Найбільші авторинки ЄСЗа даними "Укравтопрому", найбільшими ринками нових легкових авто у ЄС стали:Німеччина — 1 188 015 авто, +3,6%;Італія — 789 802 авто, +9,4%;Франція — 668 378 авто, -0,6%;Іспанія — 519 283 авто, +5,8%;Польща — 253 054 авто, +7,4%.Де продали найменше автоНайменшим ринком нових легкових автомобілів у ЄС стала Мальта. За п’ять місяців там зареєстрували 3220 нових авто, що на 31,9% більше, ніж торік.До п’ятірки найменших ринків також увійшли:Литва — 19 095 авто, +11,9%;Латвія — 8957 авто, -1%;Естонія — 8047 авто, +74,7%;Кіпр — 6111 авто, -11,1%;Мальта — 3220 авто, +31,9%.Для порівняння, в Україні з січня до травня 2026 року реалізували 27 тис. нових легкових автомобілів. Це на 0,5% більше, ніж за той самий період 2025 року.Додамо, впродовж першого кварталу 2026 року у світі виготовили майже 22,4 мільйона одиниць автотранспорту. Це на 1% менше, ніж за аналогічний період торік.Читайте також: У Hyundai назріває страйк: працівники вимагають гарантій через роботів та ШІ.

Світові ціни на нафту знизилися у вівторок, 30 червня, оскільки інвестори стежать за можливими переговорами між США та Іраном у Досі. Ринок закладає в ціни сподівання на подальше зниження напруження, хоча ситуація довкола перемир’я залишається нестабільною.Про це повідомляє Reuters. Ф’ючерси на нафту Brent із постачанням у серпні подешевшали на 64 центи, або 0,9%, до 72,51 долара за барель. Активніше торгований вересневий контракт знизився на 31 цент, або 0,4%, до 73,6 долара за барель.Американська WTI із постачанням у серпні втратила 39 центів, або 0,6%, і торгувалася по 70,36 долара за барель.За даними Reuters, обидва еталонні сорти майже повернулися до рівнів 27 лютого — перед початком війни, яка порушила нафтові потоки через Ормузьку протоку.Ринок чекає на деескалаціюАналітики зазначають, що інвестори враховують можливий позитивний результат переговорів у Досі. Водночас повного відновлення нормального руху нафти через Ормузьку протоку поки не видно."Інвестори закладають у ціни надії на позитивний результат переговорів у Досі, хоча реальної нормалізації потоків через Ормузьку протоку ще не видно", — заявив головний ринковий аналітик KCM Trade Тім Вотерер.За його словами, ринок залишається обережно оптимістичним, але чекає на більш конкретні ознаки зниження напруження.Невизначеність посилюють суперечливі сигнали від сторін. Іранський заступник міністра закордонних справ Казем Гарібабаді заявив, що іранські та оманські експерти найближчими днями почнуть обговорювати нові маршрути транзиту через Ормузьку протоку. Водночас речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї сказав, що переговорів зі США найближчим часом не буде.Президент США Дональд Трамп, коментуючи можливу зустріч у Досі, заявив, що вона може виявитися важливою, але це ще належить з’ясувати.На ціни тисне і попит у КитаїДодатковим чинником зниження цін стали побоювання щодо попиту з боку Китаю — найбільшого імпортера нафти у світі. Керівник досліджень Sparta Commodities Ніл Кросбі зазначив, що ринок поки чекає на переконливіші докази активнішої закупівлі нафти Китаєм."Ми очікуємо більше доказів зростання китайських закупівель, але поки не можемо робити ставку на велике повернення найбільшого імпортера сирої нафти на ринок", — сказав він.Попри нові атаки на судна в Ормузькій протоці та відновлення ударів між США й Іраном, виробники на Близькому Сході продовжують завантажувати нафту та скраплений газ. За даними судноплавної статистики, минулого тижня рух через протоку сягнув найвищого рівня від початку конфлікту наприкінці лютого.Подальша динаміка цін залежатиме від того, чи вдасться США та Ірану втримати перемир’я, домовитися про безпеку судноплавства в Ормузькій протоці та відновити стабільні енергетичні потоки.Нагадаємо, нещодавно Сполучені Штати та Іран домовилися створити спеціальний канал зв’язку, який має допомогти уникати інцидентів в Ормузькій протоці. Механізм працюватиме впродовж 60 днів і має гарантувати безпечний прохід комерційних суден..

В Україні активно розгортається пілотний проєкт із надання базової соціальної допомоги, виплати за яким уже нараховують для 22 тисяч вітчизняних родин. Парламентарі вже зробили перший крок до масштабування цієї ініціативи, підтримавши у першому читанні відповідний законопроєкт, що повністю змінить філософію державної підтримки.Про це повідомив міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України Денис Улютін в ефірі "Українського Радіо".Оцінка реальних потреб замість статусівНовий механізм передбачає радикальний відхід від звичного категорійного принципу, який діяв в Україні роками. Відтепер ключовим фактором для призначення фінансової підтримки стане не наявність певного соціального статусу, а ретельний аналіз матеріального становища та реальних потреб конкретної родини. Паралельно із грошовими виплатами держава планує надавати комплексну підтримку для адаптації громадян."Додатково до цього ми пропонуємо в законопроєкті, який готується до другого читання, соціальні послуги. Це послуги догляду, підвищення кваліфікації, пошуку роботи та інші інструменти, які дадуть можливість сім'ї вийти зі складних життєвих обставин", — зазначив Улютін.Мільйони на модернізацію української соціалкиГлобальне реформування системи відбувається у межах масштабної міжнародної програми SPIRIT, яку профільне міністерство втілює разом із фахівцями Світового банку. Фінансову та експертну підтримку ініціативі надають уряди Великої Британії, Німеччини та Японії, а загальний бюджет модернізації оцінюють у 880 мільйонів доларів США. Головна мета цих інвестицій — побудова максимально адресної допомоги та розвиток якісних соціальних сервісів.У профільному відомстві наголошують, що успішність нової реформи вимірюватимуть не обсягами розданих грошей чи кількістю закритих відомостей. Головним критерієм ефективності базової допомоги стане число українських сімей, які завдяки державним інструментам змогли подолати кризу, працевлаштуватися та стати фінансово самостійними.Нагадаємо, з 1 січня 2026 року в Україні набрав чинності закон №4681-ІХ, який суттєво розширює підтримку сімей із дітьми та запроваджує нові види виплат. Це означає більше можливостей отримати фінансову допомогу від держави..

Завдання Міністерства оборони України — побудувати найпрозорішу систему закупівель в світі. Це означає, що всі типи та види дронів закуповуватимуть через тендерні процедури.Про це заявив міністр оборони України Михайло Федоров під час брифінгу із данським колегою у понеділок, 29 червня. Його цитує "Інтерфакс-Україна"."Це завдання правоохоронних органів — точно відповідати на такі запитання: так чи ні. Можу лише сказати, що зі свого боку ми будуємо дуже прозору систему закупівель і взагалі підтримку ринку в Україні", — заявив міністр у відповідь на запитання, чи пов'язана компанія Fire Point із корупцією.Федоров окремо нагадав, що нещодавно Міноборони запустило тендерні процедури на закупівлю далекобійної артилерії 155 міліметрів і перший тендер на закупівлю дронів."І всі типи та види дронів ми будемо закуповувати через тендерні процедури", — запевнив очільник оборонного відомства.Він наголосив, що тому головним завданням для України є побудова найпрозорішої системи закупівель у світі."Усі ринки закупівлі зброї в світі є доволі закритими. Ми будуємо найпрозоріший ринок. Я думаю, що це стане прикладом для всіх", — зауважив міністр.У травні Михайло Федоров заявляв, що влітку в Україні стартує перехід оборонних закупівель на тендерні процедури, зокрема, в сегменті дронів.Минулого тижня міністр повідомляв, що в Україні стартував перший відкритий конкурентний тендер на закупівлю ударних безпілотників і розвідувально-ударних комплексів middle-strike.Нагадаємо, наприкінці травня Михайло Федоров розповідав, що Міністерство оборони України законтрактувало рекордну кількість далекобійних артилерійських пострілів 155 міліметрів. Таким чином зекономило мільярди та купило військовим ще десятки тисяч боєприпасів..

Європейський Союз ризикує стати дуже залежним від Сполучених Штатів Америки. Тому варто відкласти заборону на російський скраплений природний газ, яка має набути чинності 2027 року.Про це йдеться в журналістському матеріалі Financial Times, медійники цитують керівника одного з головних європейських імпортних хабів цього палива Івана Хіменеса, який керує портом баскського Більбао.Він заявив, що імпорт російського газу варто скоротити, але попередив, що "це неможливо зробити з одного дня на інший". Його застереження пролунало на тлі того, що імпорт російського газу до ЄС дещо зріс унаслідок кризи на Близькому Сході.Заборона, яка поширюватиметься на контракти на постачання газу з 1 січня, є результатом багаторічних переговорів серед європейських політиків щодо повного припинення імпорту російських викопних палив у відповідь на повномасштабне вторгнення в Україну.Хоча основним джерелом газу для Іспанії є трубопроводи з Алжиру, за даними Enagás, оператора іспанської газової мережі, у травні 27,8% постачань газу до Іспанії надходило з Росії, що на 58,5% більше, ніж у травні 2025 року.Водночас міністерка енергетики Іспанії Сара Аагесен Муньос заявила в коментарі журналістам, що заборону варто запровадити, як і планувалося."Зростання імпорту є тимчасовим, і ми розуміємо, що воно пов’язане з логістичними операціями в мінливих і дуже нестабільних умовах щодо цін. Але я наголошую: так, ми вважаємо, що це можливо, і з 1 січня Європа має повністю відмовитися від російського газу", — зазначила вона.Зараз більша частина російського газу, що експортується до Європи, надходить у вигляді скроапленого природного газу, який доставляється з родовища "Ямал" компанії "Новатек" у Сибіру. Угорщина та Словаччина досі отримують російський газ трубопроводом, хоча вони також повинні поступово припинити цей імпорт до вересня 2027 року.За даними інформаційного агентства Kpler, за перші п’ять місяців 2026 року з "Ямалу" експортовано 8,7 мільйона тонн газу. Більбао посіло четверте місце серед найпопулярніших європейських пунктів призначення для цього палива після бельгійського Зебрюгге та французьких портів Монтуар і Дюнкерк.За даними порту, 2024 року на російські постачання припадало понад три чверті імпорту газу в Більбао, а 2025 року їхня частка знизилася до 48 відсотків. Це зниження відбулося після оголошення заборони та ширших зусиль ЄС щодо диверсифікації джерел енергоносіїв, відходячи від російських постачань, зокрема, на користь постачань зі США. 2025 року імпорт із США склав 49% газу в Більбао. Однак у період зі січня по травень цього року імпорт російського газу знову зріс, склавши 59% від загального обсягу, тоді як частка США знизилася до 40%."Я вважаю, що зараз не час припиняти постачання газу з Росії, оскільки це може стати дуже проблематичним питанням для ЄС. Імпортери, ймовірно, намагатимуться завезти "якнайбільше" до набрання чинності заборони. Якість російського газу хороша, а що стосується цін, то зазвичай він дешевший, ніж газ зі США", — зауважив Іван Хіменес.За даними Європейської комісії, частка американського газу в європейському імпорті зросла з 6% 2021 року до 29%, що робить його другим за величиною джерелом імпортного газу після Норвегії.Іван Хіменес висловив припущення, що президент США Дональд Трамп продовжуватиме тиснути на ЄС, аби той зберіг заборону на російський газ, з огляду на те, що це сприятиме зростанню американського експорту до Європи.Нагадаємо, що на початку червня новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про неможливість швидкої відмови від паливних контрактів із Москвою. Очільник уряду пояснив тривалу співпрацю з Росією географічними особливостями та високим рівнем бідності в країні..

Департамент охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (КМДА) видав приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини на об'єкті будівництва на вулиці Князів Острозьких, 43/11 у Печерському районі столиці.Про це повідомив "Офіційний портал Києва". Річ у тім, що під час візуального обстеження фахівці департаменту встановили, що на земельних ділянках проводяться будівельні роботи, частково розібрано будівлю, здійснюється втручання у поверхневий шар ґрунту, а самі ділянки огороджені будівельним парканом.Також встановлено, що містобудівні перетворення здійснюються на території Центрального історичного ареалу Києва, частково в межах буферної зони об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та зон регулювання забудови.За результатами обстеження департамент видав приписи замовнику будівництва та користувачу земельної ділянки з вимогами негайно припинити проведення будь-яких робіт на об'єкті, протягом п’яти днів надати на розгляд і погодження проєктну документацію, а також письмові пояснення щодо виявлених порушень законодавства у сфері охорони культурної спадщини.«Проєктна документація на цей об'єкт не погоджувалася. Крім того, департамент охорони культурної спадщини КМДА не видавав дозволів на проведення робіт у межах своїх повноважень», — наголосили в київській владі.Згідно із законом України "Про охорону культурної спадщини", приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими до виконання. За їх невиконання законодавством передбачена відповідальність.Раніше департамент містобудування й архітектури КМДА повідомляв, що місто не погоджувало будівництво 80-метрового житлового будинку за цією адресою та продовжує відстоювати встановлені містобудівною документацією параметри забудови.Київська влада наголосила, що забудова в центральній частині Києва не може розглядатися винятково як реалізація приватного інвестиційного наміру. Вона має здійснюватися з урахуванням генерального плану Києва, планувальної структури території, історико-містобудівного контексту, вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини та публічних інтересів територіальної громади столиці.Департамент містобудування та архітектури КМДА подавав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яким скасовано частину встановлених містом містобудівних обмежень для забудови на вулиці Князів Острозьких, 43/11."На жаль, апеляційна скарга залишилась без задоволення. У КМДА наголошують, що не погоджуються з таким рішенням, оскільки воно фактично усуває обмеження, які не дозволяли реалізацію висотної забудови на цій ділянці", — йдеться в повідомленні.Як відомо, за вулицею Князів Острозьких, 43/11 раніше було училище зв'язку. Нині його демонтують, аби звести 25-поверховий житловий компелекс. Загалом будівництво охоплює три ділянки.Частина цих ділянок розташована в буферній охоронній зоні об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Києво-Печерської лаври — та може закрити панорами пам'ятки. У містобудівній документації для цієї території встановлене обмеження висотності — до 27 метрів або приблизно дев’ять поверхів.Нагадаємо, що в січні цього року Кабінет міністрів України звільнив Олега Гоцинця з посади голови Держгеонадр. Звільнення офіційно відбулося за угодою сторін..

Валютний ринок розпочав тиждень із різноспрямованих змін. Долар 30 червня подешевшає, натомість євро суттєво додасть у ціні. Про це свідчить оновлений офіційний курс валют, який оприлюднили на сторінці Національного банку України.Так, на вівторок Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,84 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 44,85. На готівковому ринку долар не змінився — 44,20 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,16. У понеділок, 29 червня, офіційний курс гривні до євро був 51,13.Попередній історичний максимум долара зафіксували 11 червня — 44,97 гривні. На той момент це стало сьомим рекордом за червень.Нові 100 грн: НБУ з 16 червня вводить в обіг модифіковані банкноти із патріотичним гаслом (фото)Національний банк України вводить в обіг модифіковані банкноти номіналом 100 гривень із патріотичним гаслом, які обертатимуться разом із чинними купюрами зразка 2014 року.Як повідомила пресслужба регулятора, йдеться про плановий випуск оновлених банкнот номіналом 100 гривень, який стартує 16 червня 2026 року. На зворотному боці модифікованих купюр у правій верхній частині розміщено гасло "СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!", тоді як усі інші елементи дизайну та захисту відповідають банкнотам зразка 2014 року.Регулятор зазначає, що з цієї дати нові банкноти почнуть передаватися банкам, інкасаторським компаніям та операторам з оброблення готівки для подальшого введення в грошовий обіг. Водночас громадянам не потрібно спеціально обмінювати старі купюри — вони залишатимуться чинним платіжним засобом і обертатимуться паралельно з оновленими."Як законний платіжний засіб вони перебуватимуть в обігу разом із банкнотами номіналом 100 гривень попередніх років виготовлення та обов’язкові до приймання за їх номінальною вартістю всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для всіх видів платежів та зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій", — запевнили у Нацбанку.Нагадаємо, 25 травня Національний банк України презентував нову пам'ятну монету, яка приурочена до 100-х роковин загибелі Симона Петлюри, голови Директорії та Головного отамана військ Української Національної Республіки.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Український будівельний конгрес 2026 зібрав 4260 учасників: девелоперів, інвесторів, архітекторів, виробників будівельних матеріалів, представників влади та бізнесу. Темою року стало просторове планування майбутнього — питання про те, як стратегія розвитку формує нові українські міста.Цьогоріч фокус події змістився з обговорення ринку нерухомості як такого на ширшу рамку: простір, стратегія, капітал, довіра та люди як складові відбудови. За оцінками учасників, галузь переходить від обговорення окремих об'єктів до проєктування середовища й міста загалом.До конгресу долучилися представники держави та місцевої влади, серед яких заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська, голова Державної інспекції архітектури та містобудування Олександр Новицький, заступник міністра цифрової трансформації Олександр Закусило, заступник міністра розвитку громад та територій з цифрової трансформації Ігор Рева та головний архітектор міста Києва Олександр Свистунов.Участь у дискусіях також узяли керівники провідних девелоперських компаній — зокрема Іван Молчанов (Stolitsa Group, DIM 9000), Андрій Семенов (UDP), Андрій Вавриш (SAGA Development), Марк Марченко (Sensar Development), Анна Лаєвська (SIGMA+) та Дмитро Васильєв ("Архіматика").Ключові темиПрограма охопила кілька стратегічних напрямів галузі. У блоці "Капітал для відновлення" йшлося про те, як запустити масштабні інвестиції у будівництво та інфраструктуру із залученням банків, державних програм і міжнародних фінансових інституцій. Дискусії "Еволюція девелопера 2027" та "Моделі розвитку девелоперських компаній" були присвячені масштабуванню, гнучкості й індивідуальному підходу в нових умовах ринку.Окремий акцент зробили на правилах гри: панелі "Нова регуляторна реальність" і "Стратегічний фактор розвитку" торкнулися містобудівної документації, погодження проєктів та прозорості процедур. Розмови "Україна 2035" і "Міста нової України" зосередилися на формуванні нового середнього класу та на тому, хто реально визначає міське середовище майбутнього. Блок "Індустріальні парки як фундамент відбудови" представив точки економічного зростання громад.Голос ринкуТон дискусій відображають оцінки самих учасників."Місто — це вже не сума будинків, а стратегія простору для життя", — зазначила Анна Мурашенко, CEO будівельної компанії RB Development."Відбудова починається з прозорих правил і відкритого ціноутворення та активних змін", — наголосив Андрій Семенов, керівник девелоперської компанії UDP."Енергетична автономність стала умовою, а не опцією", — зазначив Святослав Яков (LogicPower)."Кадри вирішують швидкість відбудови — люди є головним активом", — додав Костянтин Салій, президент Спілки виробників будматеріалів України.Висновки конгресуПідсумки події склали кілька наскрізних тез. Просторове планування стає новою рамкою девелопменту: цінність створюється не метрами, а стратегією середовища — функціями, сценаріями життя та інтеграцією міста в економіку. Девелопмент дедалі чіткіше сприймається як інструмент відбудови країни, а не набір окремих проєктів.Масштаб відбудови потребує нових моделей фінансування, а прозорість — містобудівна документація, чесна конкуренція та відкрите ціноутворення — стає умовою довіри на ринку. Водночас сталість і енергетична автономність, разом із модульними та швидкими рішеннями, перетворюються на новий галузевий стандарт, а команди й компетенції — на ключовий ресурс розвитку компаній."Творець року"Вечірня частина конгресу завершилася церемонією нагородження переможців конкурсу "Творець року" — відзнакою для тих, хто формує нові стандарти галузі. Організатори зазначають, що премія підтвердила рух ринку у бік якості, системності та професійного відбору.Український будівельний конгрес проводить Медіагрупа DMNTR — українська медіагрупа, що спеціалізується на архітектурі, урбаністиці, дизайні та девелопменті й виступає організатором галузевих подій, премій і відеопроєктів.Контакти для медіа:тел. 044 461 91 28www.ubc-ua.info.

Через аномально високу температуру та нестабільне електропостачання в Україні можливі тимчасові перебої в роботі сервісів "Ощадбанку". У пресслужбі банку попередили клієнтів про потенційні труднощі з доступом до онлайн- та банківських послуг."Через аномально високу температуру повітря та нестабільну роботу систем енергопостачання виникла потреба у проведенні додаткових технічних робіт, що тимчасово вплинуло на роботу окремих сервісів "Ощадбанку", — йдеться у повідомленні.Технічні команди банку вже працюють над відновленням повноцінної роботи систем. У фінансовій установі зазначають, що протягом дня можливі короткочасні перебої в доступі до окремих послуг, однак стабілізацію роботи планують забезпечити до кінця доби."Перепрошуємо за тимчасові незручності та дякуємо за ваше розуміння", — зазначили в "Ощадбанку".Як відомо, 29 червня у Рівненській та Хмельницькій областях запровадили аварійні відключення світла через дефіцит потужності в енергосистемі та її перевантаження. Нагадаємо, нещодавно "ПриватБанк" у партнерстві з додатком Paysera (платіжна система) запустив новий сервіс міжнародних переказів через PrivatMoney. Відтепер користувачі можуть надсилати кошти в Україну просто зі смартфона, з можливістю зарахування на рахунки банків у євро або гривні..

В Україні площі під спаржею наразі не перевищують 500 гектарів (зокрема, 2025 року висаджували лише 15 гектарів), що свідчить про колосальні перспективи для розширення цього нішевого сегмента.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони назвали цифру для порівняння: в Німеччині під цю культуру відведено понад 26 тисяч гектарів.Консультант з овочівництва Павло Булгаков пояснив, що спаржа приваблює фермерів високою рентабельністю та стійкістю до кліматичних ризиків.Навіть після цьогорічних суворих весняних заморозків, які знизили ранній врожай на 16%, культура повністю відновилася."На відміну від артишока чи батата, які в таких умовах гинуть повністю, спаржа є значно безпечнішим об’єктом для інвестицій", — зауважили фахівці.Водночас фахівець наголосив, що успіх цього бізнесу залежить від завчасного планування збуту."В одному з проєктів під моїм супроводом урожай із 20 гектарів спаржі законтрактували на п’ять років наперед. Це і є правильна організація вирощування "під ключ" — разом із гарантованим продажем", — зауважив Павло Булгаков.Також фіксується стрімкий стрибок попиту на посадковий матеріал серед дрібних одноосібників у селах — цього року кількість замовлень зросла втричі."Популярність культури підігрівається її довговічністю: плантація закладається на 15 років, а деякі гібриди плодоносять до 40 років", — підсумував консультант з овочівництва.Нагадаємо, декілька днів тому спеціалісти зазначали, що вітчизняний сорт картоплі "Княгиня" продемонстрував приголомшливі результати. Він увійшов до топ-5 найкращих на демонстраційних полях серед 90 конкурентів з усього світу..

В інноваційному парку UNIT.City 15 липня 2026 року пройде ASAP.Talks — серія професійних подій, що об’єднує керівників логістичних компаній, експедиторів, митних та страхових операторів, імпортерів, експортерів, виробників, ритейл і технологічний бізнес.Форум сфокусований на головному питанні, яке сьогодні стоїть перед галуззю: як будувати стійкі міжнародні ланцюги постачання в умовах війни, регуляторних змін та глобальної невизначеності.У програмі — стратегічні виступи, практичні кейси та дискусії про митницю, податкові зміни, страхування вантажів, цифровізацію логістики, управління ризиками, нові маршрути та трансформацію ринку після 2022 року.ASAP.Talks — це не масовий захід, а професійний майданчик для тих, хто приймає рішення: власників бізнесу, CEO, директорів з логістики, міжнародної торгівлі та фінансів.Серед учасників — провідні логістичні оператори, експортери та імпортери, страхові компанії, митні експерти, технологічні рішення для supply chain, а також представники державних інституцій.Для ринку це можливість не лише отримати актуальну аналітику та практичні інсайти, а й сформувати нові партнерства та бізнес-зв’язки з ключовими гравцями галузі.Квитки: https://asaplogistics.com.ua.

Кабінет міністрів затвердив порядок використання коштів Європейського Союзу, залучених у межах спеціальної позики на підтримку оборонно-промислової спроможності України 2026-2027 років.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це дозволить спрямувати залучені від ЄС кошти на закупівлю зброї, військової техніки й обладнання для потреб українського війська", — зазначила вона.При цьому очільниця уряду наголосила, що європейські кошти спрямують не лише на імпорт озброєння, а й на пряме фінансування контрактів з українськими виробниками."Закупівлі проводитимуться, зокрема, через міжнародні організації за їхніми процедурами, що пришвидшить доставлення важливих компонентів і готового озброєння", — пояснила прем’єр-міністерка.Вона додала, що запроваджується моніторинг, контроль, аудит і звітування відповідно до вимог Європейського Союзу, що забезпечить прозоре та найефективніше використання залучених коштів.Угоду про Ukraine Support Loan підписано та ратифіковано наприкінці травня. Це кредитний інструмент Європейського Союзу обсягом до 90 мільярдів євро, розрахований на 2026-2027 роки. Із цієї суми 60 мільярдів євро спрямовано на оборонні потреби України."Уже цього року очікується 28,3 мільярда євро оборонної підтримки в межах Ukraine Support Loan", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, декілька днів тому в Міністерстві оборони України повідомляли, що на конференції з відновлення України у Гданську підписано важливі безпекові угоди, які залучать в український оборонно-промисловий комплекс понад 700 мільйонів інвестицій. Фінансування відбуватиметься за підтримки Єврокомісії, Франції, Фінляндії та програми Ukraine Facility..
