Економіка

Цього літа український ринок черешні буде повністю забезпечений вітчизняним врожаєм, тож дефіциту не очікується. Завдяки достатній пропозиції сезонна ціна коливатиметься у межах від 100 до 150 гривень за кілограм.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit, посилаючись на прогноз професорки, завідувачки селекційно-технологічного відділу Інституту садівництва НААН Олени Кіщак.За її словами, Україна входить до числа провідних виробників черешні у світі. У період масового збору врожаю ціна на ягоду зазвичай становить два-три долари за кілограм — як в Україні, так і в Туреччині, яка є найбільшим виробником цієї культури.Чи можливий дефіцитПопри складні погодні умови, цього року черешня постраждала значно менше, ніж інші плодоовочеві культури. Найбільші виробники — господарства Одеської та Дніпропетровської областей, які після окупації Криму, частин Запорізької та Херсонської областей стали ключовими центрами вирощування кісточкових культур, — змогли уникнути критичних весняних заморозків.Чому зараз фіксуються високі ціниСтаном на сьогодні на одному з одеських ринків кілограм черешні коштує від 1 800 до 2 500 гривень. Це переважно імпортні іспанські ранні сорти, тому і ціна така висока. В Іспанії, головному постачальнику черешні для ЄС, ціна становить близько 25 євро за кілограм, а з урахуванням логістики та націнок формується кінцева висока вартість.Грецька черешня вже дешевша — на київському оптовому ринку її продають від 1 000 до 1 300 гривень.Що буде з цінами даліЗ початком масового надходження середньоранніх і середніх сортів ціни поступово знижуватимуться. За аналогією з минулим роком, українські виробники здатні наситити ринок якісною черешнею по 75-150 гривень, що робить дорогий імпорт економічно невигідним.Експертка також зазначає, що черешня є швидкопсувним продуктом, тому продавці змушені оперативно адаптувати ціни до реального попиту та купівельної спроможності споживачів.Нагадаємо, минулого тижня на українському ринку почали знижуватися ціни на садову суницю з місцевих господарств.Додамо, раніше аграрії Харківщини прогнозували значне скорочення врожаю полуниці. Головна причина — затяжні нічні заморозки та різкі температурні коливання цієї весни.Читайте також: Популярна українська ягода скорочує обсяги експорту та змінює ринки збуту.

В Україні продовжують розширювати програми для внутрішньо переміщених осіб та вразливих категорій населення. Уряд планує закупити тисячу будинків у сільській місцевості для переселенців.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, підсумовуючи селекторну нараду з гуманітарних питань із регіонами. "У фокусі — житло для ВПО, підтримка вразливих категорій людей та робота соціальної інфраструктури", — поінформувала вона. Свириденко заявила, що уряд працює над розширенням мережі місць тимчасового проживання та соціальної підтримки. За її словами, із мільярда гривень субвенції області вже розподілили майже 700 мільярдів на облаштування житла для ВПО, зокрема для маломобільних людей та людей з інвалідністю."14 областей уже повністю використали виділені кошти. Водночас звернули увагу на затримки у Дніпропетровській, Вінницькій та Полтавській областях", — зазначила вона.Окремо на нараді обговорили проєкт програми з придбання 1000 будинків у сільській місцевості для ВПО.Внутрішньо переміщена особа (ВПО) — це людина, що є громадянином України, іноземцем, або не має громадянства, однак перебуває в Україні на законних підставах і має право на постійне проживання на її території, яка була змушена залишити своє місце проживання через збройний конфлікт, окупацію, прояви насильства, порушення прав і свобод особи, природні чи техногенні катастрофи та інше. При цьому, така особа не виїжджає за межі території України, а змушена шукати безпечніше або стабільніше місце для проживання всередині власної країни.Нагадаємо, нещодавно український уряд розширив програму доступної іпотеки. Ще 425 родин внутрішньо переміщених осіб зможуть придбати власне житло на пільгових умовах.Читайте також: Виплати ВПО під загрозою: кому потрібно подати заяву до 1 червня.

Національний банк України продовжує підвищувати офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також зросла у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на четвер, 28 травня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,29 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,27. На готівковому ринку долар не змінився — 43,90 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,54. У середу, 27 травня, офіційний курс гривні до євро був 51,51.Зима минула, а виклики залишилися: у Нацбанку зробили прогноз щодо зростання української економікиПочаток року для української економіки був складним через енергетичні атаки на критичну інфраструктуру. Попри поступове відновлення енергосистеми, наслідки зимового навантаження досі відчутні в окремих секторах. На цьому тлі залишається відкритим питання подальших економічних тенденцій і можливості швидкого виходу на стабільне зростання. Як повідомили на сторінці Національного банку України, посилаючись на макроекономічний прогноз, який опублікували в Інфляційному звіті.Навесні економічна активність почала відновлюватися. Потепління, а також ремонт пошкоджених об’єктів енергосистеми покращили ситуацію з електропостачанням. Додатково позитивний ефект дало активне впровадження бізнесом альтернативних джерел енергії.Водночас складні зимові умови вплинули на результат першого кварталу. Так, за даними Держстату, реальний ВВП України знизився на 0,5%.Що буде з економікою надаліНацбанк прогнозує повернення економіки до зростання вже у другому кварталі 2026 року. Одним із ключових факторів стане збільшення надходжень міжнародної фінансової допомоги. Зокрема, ЄС погодив програму Ukraine Support Loan обсягом 90 мільярдів євро, і кошти незабаром почнуть надходити до державного бюджету. Це дозволить уряду активніше фінансувати відбудову, посилення обороноздатності та соціальні програми.Загалом НБУ очікує, що у 2026 році економіка зросте на 1,3%, а в разі покращення безпекової ситуації темпи зростання можуть прискоритися до 3-4% у наступні роки.Нагадаємо, з 26 травня Національний банк України вводить в обіг дві нові обігові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом". Вони присвяченої Сумській та Чернігівській областям.Читайте також: Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євро.

Внутрішньо переміщені особи мають подати заяви на призначення допомоги на проживання до 1 червня 2026 року, щоб зберегти право на виплати, зокрема й за попередні місяці.Про це повідомили в пресслужбі Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України."1 червня 2026 року завершується термін подання заяв на призначення допомоги на проживання для окремих категорій внутрішньо переміщених осіб (ВПО), для яких уряд розширив умови отримання виплат", — нагадали у відомстві.Зокрема, діти зі статусом ВПО можуть отримувати допомогу незалежно від доходу сім’ї. За умови подання заяви до 1 червня 2026 року виплати будуть нараховані з 1 лютого 2026 року.Нарахування допомоги для непрацездатних ВПОТакож оновлено порядок нарахування допомоги для непрацездатних ВПО. Особи, яким раніше припинили виплати через перевищення граничного доходу, мають право повторно звернутися за призначенням допомоги. У разі подання заяви до 1 червня 2026 року виплати будуть нараховані з 1 січня 2026 року.У міністерстві наголошують, що своєчасне звернення дозволяє отримати виплати також за попередні місяці. Після 1 червня 2026 року допомога нараховуватиметься лише з місяця подання заяви.Подати заяву на призначення допомоги можна кількома способами: особисто у сервісних центрах Пенсійного фонду України;онлайн через вебпортал електронних послуг ПФУ;поштою;через ЦНАП;через уповноважених осіб органів місцевого самоврядування.Внутрішньо переміщена особа (ВПО) — це людина, що є громадянином України, іноземцем, або не має громадянства, однак перебуває в Україні на законних підставах і має право на постійне проживання на її території, яка була змушена залишити своє місце проживання через збройний конфлікт, окупацію, прояви насильства, порушення прав і свобод особи, природні чи техногенні катастрофи та інше. При цьому, така особа не виїжджає за межі території України, а змушена шукати безпечніше або стабільніше місце для проживання всередині власної країни.Нагадаємо, нещодавно український уряд розширив програму доступної іпотеки. Ще 425 родин внутрішньо переміщених осіб зможуть придбати власне житло на пільгових умовах.Читайте також: Як оформити допомогу ВПО у 2026 році: покрокова інструкція.

Вартість сільськогосподарської землі в Україні продовжує зростати в більшості регіонів. Найвищі ціни традиційно фіксують у західних областях, де попит на ділянки залишається стабільно високим.Як повідомляє платформа для роботи з відкритими даними "Опендатабот", посилаючись на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, вартість гектара землі в Україні коливається від 30 745 до 179 622 гривень. Після відкриття ринку сільськогосподарської землі в Україні він продовжує демонструвати зростання вартості та стабільну активність угод. За понад чотири роки українці уклали 501 619 договорів купівлі-продажу землі на загальну суму 49,7 мільярда гривень. Загальна площа проданих ділянок становить 977 200 га.У 2025 році ринок суттєво зріс: було укладено 131,3 тисячі угод, що на 13% більше, ніж роком раніше. Загальна сума операцій зросла на 43% — з 12,5 мільярда гривень до 18 мільярда гривень. Середня ціна гектара тоді становила 61 800 гривень, що майже на третину більше, ніж у 2024 році, коли гектар коштував у середньому 47 300 гривень.У 2026 році тенденція до подорожчання збереглася. За перші чотири місяці року українці уклали 39 797 угод на суму 6,17 мільярда гривень. Хоча кількість угод зменшилася на 5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, ринок продовжив дорожчати: середня ціна гектара зросла до 75 100 гривень, що на 26% більше, ніж торік. При цьому загальна площа проданих земель скоротилася з 92 900 га у 2025 році до 82 100 га у 2026-му.Найдорожчим місяцем 2026 року став січень, коли середня ціна гектара досягла 95 700. Найбільшу кількість угод зафіксовано у березні — 12 276.Порівняння цін: де земля найдорожча та найдешевшаЦіни на землю суттєво відрізняються залежно від регіону. Найдорожчі землі нині на Івано-Франківщині, де середня ціна за гектар становить 179 600 гривень, та на Київщині — 178 200 гривень. До п’ятірки також входять Львівщина (153 400 гривень), Тернопільщина (120 00 гривень) та Вінниччина (93 400 гривень).Найнижчі ціни зафіксовані у прифронтових і південних регіонах: Донеччина — 30 700 гривень;Херсонщина — 38 500 гривень;Миколаївщина — 44 100 гривень;Дніпропетровщина — 46 500 гривень;Одещина — 47 800 гривень.Найбільшу активність на ринку демонструють центральні та північні області. Лідером за кількістю угод є Вінниччина — 3 416. Далі йдуть Чернігівщина (3 279), Сумщина (3 261), Полтавщина (2 963) та Хмельниччина (2 905).Нагадаємо, в Україні змінили підхід до малої приватизації. Відтепер орендоване майно, в яке інвестували кошти, не можна буде викупити напряму — лише через відкриті онлайн-аукціони.Читайте також: Житло в Україні у 2026: в яких містах приватні будинки коштують найдорожче.

У Верховній Раді знову порушили питання рівня оплати праці в АТ "Укрзалізниця". Причина — поєднання кадрового голоду та зарплат, які, за оцінками депутатів, для частини працівників залишаються на рівні 8-12 тисяч гривень.Йдеться про обговорення в профільному комітеті з соціальної політики, де наголошують, що залізниця виконує критичні функції під час війни, але фінансово це не завжди відображається в оплаті праці, пише "Судово-юридична газета".Що саме викликає занепокоєнняУ парламенті звертають увагу на кілька проблем одразу:частина працівників отримує зарплати, близькі до мінімальних;середній рівень оплати в компанії — близько 18 тисяч гривень;зростає нестача кадрів у ключових технічних і операційних спеціальностях.На цьому тлі залізниця продовжує працювати як критична інфраструктура: евакуація, вантажні перевезення, відновлення пошкоджених ділянок і логістика для оборони.Що пропонують змінитиОкремо в Раді підіймають питання системних реформ фінансування галузі. Серед ключових ідей:перехід до європейської моделі PSO (держзамовлення на пасажирські перевезення);закріплення бюджетного фінансування цього механізму на постійній основі;перегляд підходів до мінімальної зарплати відповідно до законодавства;посилення державного управління в залізничному секторі.На ці потреби в бюджеті на 2026 рік уже закладено близько 16 мільярдів гривень, але в парламенті говорять про необхідність зробити систему більш стабільною і прозорою.Додамо, за даними Національного банку України, в Україні й надалі спостерігатиметься зростання реальних заробітних плат, тоді як рівень безробіття поступово скорочуватиметься. Основним чинником цієї тенденції залишається нестача кваліфікованих кадрів, що змушує роботодавців посилювати конкуренцію за працівників.Читайте також: В уряді анонсували збільшення зарплат освітянам: на скільки і коли зросте ставка.

У середу, 27 травня, до України приїхала експертна група фінансових аналітиків для аналізу поточної чотирирічної програми співпраці з нашою державою. Сторони обговорюватимуть виконання попередніх зобов'язань Києва на тлі нещодавніх затримок з ухваленням важливих законів.Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна" з посиланням на заяву представниці Фонду в Україні Прішили Тофано.Ключові теми та зобов'язання УкраїниЕкспертна команда МВФ під керівництвом Гевіна Грея офіційно розпочала проведення серії зустрічей з українськими урядовцями та іншими профільними партнерами. Цей візит присвячений аналізу першого перегляду чотирирічної програми розширеного фінансування EFF, а також проведенню консультацій за Статтею IV Статуту МВФ."Дискусії фокусуватимуться на макроекономічній політиці та ключових структурних реформах", — зазначила Тофано, окреслюючи головні вектори переговорного процесу.Варто нагадати, що в межах поточної програми українська сторона взяла на себе низку жорстких зобов'язань. Зокрема, до кінця березня Київ мав ухвалити законодавчі акти щодо запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування, а також щодо нарахування ПДВ на імпортні посилки, вартість яких менша за 150 євро. Проте Верховна Рада провалила голосування за законопроєкт про оподаткування посилок 26 травня. Коментуючи спроби української сторони домовитися з кредиторами про відтермінування цієї норми, міністр фінансів Сергій Марченко наголосив, що влада діятиме за обставинами."Ми будемо робити все можливе, залежно від ситуації", — заявив очільник Мінфіну.Окрім цього, програма співпраці передбачає ухвалення до кінця травня законопроєкту про автоматичний обмін інформацією щодо доходів громадян на цифрових платформах. Під час роботи місії обговорюватимуться і внутрішні коригування бюджету країни. За словами Марченка, планується розгляд питання щодо збільшення виплат військовослужбовцям, і досягнути згоди у цьому напрямку буде значно простіше.За наявною інформацією, іноземні експерти працюватимуть в Україні орієнтовно до 2-3 червня. За результатами цієї роботи фахівці оцінять виконання Києвом структурних маяків та сформують чернетку домовленостей щодо нових вимог і параметрів.Попри існуючі виклики та провалені терміни щодо окремих податкових законів, урядовці сподіваються знайти компроміс із міжнародними партнерами задля продовження стабільного фінансування державної системи.Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний заявив, що цього року наша держава може отримати 53 мільярди доларів міжнародної допомоги. Однак стабільний доступ до цих фінансових ресурсів напряму залежатиме від чіткого виконання Україною своїх зобов’язань перед міжнародними партнерами..

З 26 травня Національний банк України вводить в обіг дві нові обігові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом". Вони присвяченої Сумській та Чернігівській областям.Про це повідомила пресслужба регулятора."Сумщина і Чернігівщина — регіони, які одними з перших прийняли на себе удар повномасштабного вторгнення та продемонструвати світу силу українського характеру. Ці обігові пам’ятні монети уособлюють нашу вдячність мешканцям прикордонних регіонів, які вистояли, захистили свої громади, зберегли віру в Україну та довели: справжня міць держави — у єдності її людей. Сьогодні ми закарбовуємо пам’ять про стійкість, взаємну підтримку і незламний дух Сумщини та Чернігівщини. Бо наша єдність — у спільній боротьбі, пам’яті та впевненості: ми сильні, коли ми разом", — наголосив голова НБУ Андрій Пишний.Що відомо про дизайнМонети мають номінал 10 гривень. Аверс обох нових обігових пам’ятних монет ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року.Водночас головним елементом реверсу цих монет є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами та зображенням території регіонів, яким вони присвячені."Національний банк поступово видаватиме такі обігові пам’ятні монети банкам та інкасаторським компаніям / компаніям з оброблення готівки для подальшої їх видачі клієнтам. Вони прийматимуться від клієнтів за номіналом 10 гривень. Поступово в готівковий обіг буде введено по два мільйони штук кожної з таких обігових пам’ятних монет. Частина тиражу цих монет сформована в спеціально оформлені ролики. Кожен ролик міститиме 25 обігових пам’ятних монет, тираж кожного – 15 тисяч штук. Придбати ролики із 25 обігових пам’ятних монет "Ми сильні. Ми разом. Сумська область" та "Ми сильні. Ми разом. Чернігівська область" можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також у банків-дистриб’юторів (перелік яких зазначено на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку)", — додав регулятор.Нагадаємо, 15 травня Національний банк України увів в обіг дві нові пам’ятні монети. Вони продовжують тематичний напрям "Розстріляного відродження". Зокрема, монети присвячені двом видатним українським діячам культури — художнику Івану Падалку та письменнику Майку Йогансену.До того ж Нацбанк 24 лютого ввів в обіг три нові пам’ятні монети із серії "Ми сильні. Ми разом", присвяченої річниці повномасштабного вторгнення. Головна мета — вшанувати стійкість українців та нагадати про єдність суспільства в умовах війни..

Норвегія продовжує підтримувати Україну в умовах викликів, спричинених війною та ворожими атаками на інфраструктуру. У межах міжнародної допомоги країна оголосила про новий фінансовий грант, спрямований на зміцнення енергетичної системи. Йдеться про 40 мільйонів євро.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль. "Норвегія надасть 40 мільйонів євро гранту на підтримку енергетичної стійкості України. Це стане важливим внеском у здатність України протистояти російським атакам і підтримувати роботу життєво важливих послуг", — зазначив посадовець.Під час онлайн-виступу на конференції "Зима в Україні" в Брюсселі він подякував міжнародним партнерам за підтримку української енергетики та окреслив ключові пріоритети її відновлення й захисту.Шмигаль наголосив, що енергетична система України сьогодні розвивається в напрямку розподіленої генерації та підвищення автономності, де кожен елемент інфраструктури має бути здатним працювати незалежно. За його словами, захист енергетики має стати невід’ємною частиною нової енергетичної архітектури.Посадовець підкреслив важливість інтеграції України до європейського енергетичного простору, зазначивши, що це посилює як Україну, так і ЄС. Окремо він акцентував на необхідності розвитку транскордонної інфраструктури та енергетичної диверсифікації як відповіді на сучасні безпекові виклики.Також міністр повідомив про прогрес у євроінтеграції. За його словами, ЄС може відкрити перший переговорний Кластер уже в червні, а наступні — в липні цього року.Крім того, він поінформував, що від початку року наша країна отримала понад 3200 одиниць енергетичного обладнання та понад 312 мільйонів євро внесків до Фонду підтримки енергетики України. Окремо Шмигаль подякував Норвегії та іншим партнерам за внески у закупівлю газу й зміцнення енергетичної стійкості країни напередодні опалювального сезону.Нагадаємо, раніше Норвегія оголосила про черговий вагомий внесок у програму PURL. Йдеться про близько 300 мільйонів доларів, які спрямовуються на посилення обороноздатності України. .

Національний банк України після короткочасного падіння знову підняв офіційний курс долара. Такі валютні "гойдалки" тривають уже досить довго.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу, 27 травня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,27 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,24. На готівковому ринку долар зріс на 10 копійок — 43,90 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,51. У вівторок, 26 травня, офіційний курс гривні до євро був 51,52.Зима минула, а виклики залишилися: у Нацбанку зробили прогноз щодо зростання української економікиПочаток року для української економіки був складним через енергетичні атаки на критичну інфраструктуру. Попри поступове відновлення енергосистеми, наслідки зимового навантаження досі відчутні в окремих секторах. На цьому тлі залишається відкритим питання подальших економічних тенденцій і можливості швидкого виходу на стабільне зростання. Як повідомили на сторінці Національного банку України, посилаючись на макроекономічний прогноз, який опублікували в Інфляційному звіті.Навесні економічна активність почала відновлюватися. Потепління, а також ремонт пошкоджених об’єктів енергосистеми покращили ситуацію з електропостачанням. Додатково позитивний ефект дало активне впровадження бізнесом альтернативних джерел енергії.Водночас складні зимові умови вплинули на результат першого кварталу. Так, за даними Держстату, реальний ВВП України знизився на 0,5%.Що буде з економікою надаліНацбанк прогнозує повернення економіки до зростання вже у другому кварталі 2026 року. Одним із ключових факторів стане збільшення надходжень міжнародної фінансової допомоги. Зокрема, ЄС погодив програму Ukraine Support Loan обсягом 90 мільярдів євро, і кошти незабаром почнуть надходити до державного бюджету. Це дозволить уряду активніше фінансувати відбудову, посилення обороноздатності та соціальні програми.Загалом НБУ очікує, що у 2026 році економіка зросте на 1,3%, а в разі покращення безпекової ситуації темпи зростання можуть прискоритися до 3-4% у наступні роки.Нагадаємо, раніше у Нацбанку розповіли, як війна на Близькому Сході впливає на економіку та ціни в Україні. Детальніше — у матеріалі TrueUA.Читайте також: Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євро.

У вівторок, 26 травня, Верховна Рада України провалила голосування за законопроєкт №12360 щодо оподаткування посилок з-за кордону.Під час засідання нардепи відмовилися ввести податок на додану вартість на посилки до 150 євро. Зокрема, поправки до проєкту закону не набрали достатньої кількості голосів.Ба більше, ініціативу навіть не змогли відправити на повторне друге читання. Зокрема, було набрано 222 голосів з 226 необхідних.Що відомо про законопроєктУ документі пропонується запровадити спеціальний режим для дистанційного продажу товарів вартістю до 150 євро (крім підакцизних), які надходять з-за кордону фізичним особам. При цьому посилки вартістю до 45 євро, призначені для особистого або сімейного використання, пропонують звільнити від ПДВ.Для посилок вартістю до 150 євро планують запровадити ПДВ у розмірі 20%. Якщо ж вартість перевищує 150 євро, до них застосовуватиметься ПДВ, а також 10% мита на суму понад встановлений ліміт.Чому цей проєкт закону важливийЗакон про посилки є однією із трьох податкових новацій, ухвалення яких є вимогою для отримання Україною міжнародної фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду. Ба більше, це ключове питання, без вирішення якого програма підтримки може бути припинена.Раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що Україна потребує прийняття закону про оподаткування імпортних посилок вартістю до 150 євро, який є умовою фінансування з боку ЄС та Міжнародного валютного фонду, але існує великий ризик його неприйняття через відсутність підтримки з боку суспільства.Нагадаємо, за даними Bloomberg, частина фінансової допомоги Україні може бути пов’язана з податковими змінами, зокрема, щодо податку на додану вартість (ПДВ) на іноземні посилки. Таке рішення готують у Європейському Союзі..

Ще з початку минулого тижня ціни на торішню картоплю в Україні розпочали поступово зростати. Фахівці прогнозують продовження такої тенденції й надалі.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на учасників ринку.Зокрема, станом на теперішній момент виробники пропонують картоплю врожаю 2025 року за ціною 6-12 гривень за кілограм (0,14-0,27 доларів за кілограм) залежно від якості, сорту й обсягу партії."У середньому це на 15% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня", — йдеться в повідомленні.За словами операторів ринку, підвищувати ціни в цьому сегменті фермерам вдається завдяки сезонному скороченню пропозиції за умов стабільного попиту.Також варто зазначити, що гуртові компанії часто скаржаться на нестачу якісної картоплі у виробників, що не дає можливості формувати достатні обсяги товарних партій."Попри сформовану ситуацію, торішня картопля в Україні продовжує реалізовуватися майже на 60% дешевше, ніж в аналогічний період минулого року", — зауважили фахівці.Водночас багато операторів ринку не виключають подальшого подорожчання цієї продукції, оскільки частка некондиційної картоплі цього сезону є доволі високою, а запаси в господарствах населення продовжують стрімко скорочуватися.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що ідея скасувати або призупинити дію антидемпінгових мит на імпорт огірків і помідорів із Туреччини викликали спротив українських фермерів. Вони закликали Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства не вдаватися до таких заходів..

У понеділок, 25 травня, Національний банк України презентував нову пам'ятну монету, яка приурочена до 100-х роковин загибелі Симона Петлюри, голови Директорії та Головного отамана військ Української Національної Республіки.Про це повідомила пресслужба НБУ."Постать Петлюри — історичне свідчення того, що Україна була, Україна боролася, Україна мала своїх лідерів, свою армію, свою державницьку традицію. І наша монета — знак пам’яті про видатного українського героя. Сьогодні ми продовжуємо ту саму боротьбу — уже в іншому столітті, але за ті самі цінності: свободу, гідність, право бути собою", — сказав голова НБУ Андрій Пишний.Дизайн монетиЗа словами очільника регулятора, дизайн цієї монети — символічний та продуманий до деталей. Так, на аверсі зображено стилізований портрет Симона Петлюри, а зліва — елемент нашивки з його френча у формі гілки.На реверсі монети — художня композиція з елементами символіки УНР, у центрі якої — тризуб із нарукавного знака зразка 1919 року, адже саме Симон Петлюра запровадив використання таких в Армії УНР.Монета була введена в обіг 20 травня 2026 року. Придбати її можна буде з 26 травня в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів.Нагадаємо, 15 травня Національний банк України увів в обіг дві нові пам’ятні монети. Вони продовжують тематичний напрям "Розстріляного відродження". Зокрема, монети присвячені двом видатним українським діячам культури — художнику Івану Падалку та письменнику Майку Йогансену.До того ж Нацбанк 24 лютого ввів в обіг три нові пам’ятні монети із серії "Ми сильні. Ми разом", присвяченої річниці повномасштабного вторгнення. Головна мета — вшанувати стійкість українців та нагадати про єдність суспільства в умовах війни..

В Україні зафіксовано нову хвилю шахрайських дій, пов’язаних із нібито "державними виплатами", "надбавками" та додатковими пенсійними нарахуваннями. Як повідомили на офіційній сторінці Кіберполіції України, зловмисники маскують свої повідомлення під офіційні матеріали Пенсійного фонду, використовуючи його назву, символіку та візуальний стиль, щоб ввести громадян в оману та змусити їх перейти за фішинговими посиланнями.Зокрема, останнім часом поширювалися фейкові повідомлення про нібито "нову допомогу" для пенсіонерів у розмірі від 3200 до 5300 гривень, яка начебто залежить від регіону проживання та трудового стажу. Для отримання коштів користувачам пропонували натиснути кнопку та підтвердити область проживання, при цьому активно використовувалися маніпулятивні фрази про "обмежений час" подачі заявки."За іншою схемою шахраї також можуть під приводом нібито обовʼязкової ідентифікації пенсіонерів поширювати фішингові посилання нібито для термінового підтвердження особи для збереження пенсії", — зазначили правоохоронці. Своєю чергою, у Пенсійному фонді України офіційно наголошують, що подібна інформація є неправдивою. Так, шахраї навмисно створюють відчуття терміновості, щоб люди не мали часу перевірити дані та під впливом емоцій переходили за посиланнями або вводили особисту інформацію.Кіберполіція попереджає, що такі повідомлення мають ознаки фішингу та можуть використовуватися для викрадення персональних і банківських даних або доступу до облікових записів громадян."Шахраї часто грають на темах соціальних виплат, пенсійних змін або державної допомоги. Основна мета таких схем — змусити людину перейти за фішинговим посиланням, ввести конфіденційні дані або авторизуватися на підробленому сайті", — пояснили в поліції.Як не стати жертвою шахраївЩоб уникнути шахрайства, фахівці радять:перевіряти інформацію виключно на офіційних ресурсах державних установ;не відкривати підозрілі посилання з месенджерів або невідомих джерел;не вводити особисті чи банківські дані на сумнівних сайтах;звертати увагу на ознаки психологічного тиску, зокрема "терміновість" або обмеження в часі.У разі виявлення підозрілих повідомлень або ресурсів громадян закликають повідомляти про це кіберполіцію.Нагадаємо, днями Національний банк України зафіксував нову шахрайську схему з розсилання листів зі шкідливими вкладеннями, що імітують офіційний лист від НБУ.Читайте також: У НБУ назвали три найпоширеніші схеми шахрайства: як вберегтись.

Національний банк відновив тенденцію до зниження офіційного курсу долара. Проте євро продовжує рости у ціні. Такі валютні "гойдалки" тривають уже досить довго — іноземна валюта то дешевшає, то дорожчає.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 26 травня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,24 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 44,26. На готівковому ринку долар не змінився — 43,80 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,52. У понеділок, 25 травня, офіційний курс гривні до євро був 51,33.Зима минула, а виклики залишилися: у Нацбанку зробили прогноз щодо зростання української економікиПочаток року для української економіки був складним через енергетичні атаки на критичну інфраструктуру. Попри поступове відновлення енергосистеми, наслідки зимового навантаження досі відчутні в окремих секторах. На цьому тлі залишається відкритим питання подальших економічних тенденцій і можливості швидкого виходу на стабільне зростання. Як повідомили на сторінці Національного банку України, посилаючись на макроекономічний прогноз, який опублікували в Інфляційному звіті.Навесні економічна активність почала відновлюватися. Потепління, а також ремонт пошкоджених об’єктів енергосистеми покращили ситуацію з електропостачанням. Додатково позитивний ефект дало активне впровадження бізнесом альтернативних джерел енергії.Водночас складні зимові умови вплинули на результат першого кварталу. Так, за даними Держстату, реальний ВВП України знизився на 0,5%.Що буде з економікою надаліНацбанк прогнозує повернення економіки до зростання вже у другому кварталі 2026 року. Одним із ключових факторів стане збільшення надходжень міжнародної фінансової допомоги. Зокрема, ЄС погодив програму Ukraine Support Loan обсягом 90 мільярдів євро, і кошти незабаром почнуть надходити до державного бюджету. Це дозволить уряду активніше фінансувати відбудову, посилення обороноздатності та соціальні програми.Загалом НБУ очікує, що у 2026 році економіка зросте на 1,3%, а в разі покращення безпекової ситуації темпи зростання можуть прискоритися до 3-4% у наступні роки.Нагадаємо, раніше у Нацбанку розповіли, як війна на Близькому Сході впливає на економіку та ціни в Україні. Детальніше — у матеріалі TrueUA.Читайте також: Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євро.