Економіка

Росія повторює сценарій 2022 року, коли атакує цивільні судна в українських портах і в морському коридорі. Це може спричинити нову глобальну продовольчу кризу та катастрофу.Про це заявив тимчасовий виконувач обв’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Коли Росія 2022 року розпочала свою незаконну блокаду українських морських портів, глобальний індекс цін на продукти харчування часом зростав більш ніж на 25%, що призводило до гострої продовольчої незахищеності для мільйонів сімей", — нагадав він.За його словами, Росія намагається досягнути того самого результату зараз, атакуючи цивільні судна в українських портах і вздовж морського коридору України."Наслідки для світу можуть виявитися такими ж серйозними, як і 2022 року", — застеріг очільник українського дипломатичного відомства.Він закликав постраждалі регіони та країни висловлюватися, а міжнародну спільноту — посилити тиск на Москву."Необхідно вимагати припинення атак проти свободи судноплавства та глобальної продовольчої безпеки в Чорному морі", — підсумував Андрій Сибіга.Як відомо, сьогодні Кабмін ухвалив рішення з екстреного пакету підтримки українських аграріїв. Це пов’язано з російським терором у Чорному морі та блокуванням експортних маршрутів.Зокрема, внесено зміни до програми "5-7-9%", щоб аграрії могли залучати пільгові кредити на поповнення обігових коштів. Держава компенсуватиме різницю у відсоткових ставках. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 мільярдів гривень."Це допоможе аграріям закупити все необхідне для проведення польових робіт, зберегти виробництво та забезпечити стабільний експорт української продукції", — запевнив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.Нагадаємо, що сьогодні ворог атакував цивільне судно в акваторії Чорного моря. Одна людина загинула. За інформацією голови Одеської ОВА Олега Кіпера, окупанти уразили торгівельний суховантаж під прапором Гвінеї Бісау, завантажений українською пшеницею..

У четвер, 6 серпня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення з екстреного пакету підтримки українських аграріїв. Це пов’язано з російським терором у Чорному морі та блокуванням експортних маршрутів.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вносимо зміни до програми "5-7-9%", щоб аграрії могли залучати пільгові кредити на поповнення обігових коштів", — зазначив він.За його словами, держава компенсуватиме різницю у відсоткових ставках. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 мільярдів гривень."Це допоможе аграріям закупити все необхідне для проведення польових робіт, зберегти виробництво та забезпечити стабільний експорт української продукції", — запевнив очільник українського уряду.Він додав, що паралельно Кабмін працює з Європейською комісією над тим, аби залучити додаткову підтримку для розширення цієї програми."Також найближчим часом будуть додаткові практичні рішення для підтримки аграріїв", — підсумував Сергій Корецький.Раніше, 3 серпня, український уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції. Це потрібно, щоби запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.Нагадаємо, що сьогодні ворог атакував цивільне судно в акваторії Чорного моря. Одна людина загинула. За інформацією голови Одеської ОВА Олега Кіпера, окупанти уразили торгівельний суховантаж під прапором Гвінея Бісау, завантажений українською пшеницею..

У липні Росія збільшила видобуток нафти та конденсату після зниження місяцем раніше. Проте цей рівень навряд чи збережеться в серпні. Це пов’язано з новими атаками на нафтопереробні заводи та проблемами з експортною логістикою.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти послалися на два надійні джерела."У липні Росія збільшила видобуток нафти та газового конденсату приблизно на 100 тисяч барелів на добу порівняно з червнем. Загальний обсяг перевищив дев’ять барелів на день", — зазначили аналітики агенції.Вони додали, що цьому посприяли відновлення завантаження нафтопереробних заводів і високий рівень експорту сировини.У статті йдеться про те, що продаж нафти та нафтопродуктів залишається одним із головних джерел надходжень до російського бюджету. Саме тому Москва прагне підтримувати постачання на максимально можливому рівні, попри західні санкції та регулярні удари по нафтовій інфраструктурі.Співрозмовники агенції додали, що вже в серпні зберегти липневі показники, ймовірно, не вдасться. Причиною називають посилення атак безпілотників на російські НПЗ наприкінці липня та на початку серпня, а також брак танкерних потужностей у Чорному морі.За їхніми словами, ці фактори можуть змусити виробників скоротити видобуток, оскільки можливості вивезення додаткових обсягів нафти виявляться обмеженими.У "Банку Росії" раніше теж визнавали, що зниження видобутку на початку року пов'язане з пошкодженням нафтопереробних підприємств і обмеженнями експортної інфраструктури. У звіті регулятора наголошували, що перенаправити вільні обсяги нафти на зовнішній ринок складно через недостатню пропускну спроможність транспортної та портової систем.За інформацією джерел Reuters, Росія розраховує збільшити експорт нафти через західні порти у серпні приблизно на 4% порівняно з липнем. Додаткові обсяги мали з'явитися через позапланові зупинки окремих НПЗ.Проте нові атаки безпілотників можуть скоригувати ці плани. За останній тиждень після ударів тимчасово припинили роботу декілька російських нафтопереробних підприємств. Зокрема, губернатор Ярославської області повідомляв про пожежу на місцевому НПЗ після дронової атаки.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що грузинський нафтопереробний завод "Кулеві" відмовився від російської нафти. Підприємство розпочало переробляти нафту з Казахстану та готується до постачання сировини з Лівії..

Перед судом постануть колишній кінцевий бенефіціарний власник "ПриватБанку" Ігор Коломойський і п’ятеро учасників організованої ним групи. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) обвинувачують їх у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 мільярда гривень.Про це повідомила пресслужба НАБУ. За даними слідства, в січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар "ПриватБанку", тодішній голова Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський організував схему заволодіння коштами банку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі установи."Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 мільярда гривень під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю", — акцентували правоохоронці.Вони додали, що надалі частину суми в розмірі понад 446 мільйонів гривень із метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій із купівлі-продажу цінних паперів, а згодом — на рахунки ще двох.Зрештою, кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара "ПриватБанку" Ігоря Коломойського."Ними він розпорядився на власний розсуд — вніс до статутного капіталу банку на виконання вимог Національного банку України", — наголосили в НАБУ.Як відомо, у вересні 2023 року учасникам оборудки повідомили про підозру. У липні 2025 року слідство у справі завершили.Нагадаємо, що "ПриватБанк" 22 травня успішно розгромив спробу своїх колишніх власників, Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, оскаржити рішення суду, винесеного проти них у липні 2025 року..

Падіння курсу долара в Україні виявилося нетривалим. Після короткого періоду здешевлення американська валюта знову змінила динаміку.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на п'ятницю, 7 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,76 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,68. На готівковому ринку долар не змінився — 44,20 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,67. У четвер, 6 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,62.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Уряд готує законопроєкт, який передбачає реформування ринку лотерей в Україні. Документ має прибрати з законодавства поняття "державна монополія", оскільки фактично держава не володіє операторами, а сама назва створювала хибне уявлення про структуру ринку.Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, головною зміною стане заміна конкурсу на видачу ліцензій аукціоном. Оператора визначатимуть за розміром запропонованої річної плати за ліцензію — переможе той, хто запропонує найвищу ставку.Стартова ціна участі в аукціоні становитиме майже 2800 мінімальних зарплат. У 2026 році це близько 24,2 мільйона гривень.За словами депутатки, чинні правила доступу до ринку, зокрема вимога про щонайменше трирічний досвід роботи, фактично обмежували можливість входу для іноземних компаній. Нова модель аукціонів має усунути ці бар’єри. Водночас на ринку залишиться обмеження — працювати зможуть не більше трьох операторів.Також законопроєкт передбачає додаткові обмеження для лотерейних продуктів. Зокрема, планують заборонити лотереї "тото", які, за оцінкою авторів змін, фактично можуть маскувати букмекерську діяльність, а також будь-яку візуальну імітацію елементів казино — рулетки, гральних карт чи кісток.Крім того, операторів зобов’яжуть підключити системи прийняття ставок до державного онлайн-моніторингу. Це дозволить регулятору відстежувати операції у режимі реального часу.Нагадаємо, за даними Міністерства цифрової трансформації, більшість українців вважає азартні ігри серйозною проблемою для країни, хоча особистий досвід участі в них має відносно невелика частка населення. Впродовж останнього року грали 5% опитаних, а впродовж останнього місяця — 2%..

Пенсіонери, які отримали новий паспорт, мають оновити свої персональні дані у Пенсійному фонді України. У пресслужбі ПФУ пояснили, що це необхідно для того, щоб інформація про отримувача пенсії залишалася актуальною, а виплати здійснювалися на підставі актуальних відомостей."Пенсія виплачується на підставі документів, що містять актуальні та правдиві дані про отримувача. Тому після зміни паспортних даних відповідна інформація має бути внесена до особової картки пенсіонера у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також до пенсійної справи", — йдеться у повідомленні.Як оновити даніОновити дані можна дистанційно через електронні сервіси Пенсійного фонду України. Для внесення змін до пенсійної справи необхідно:скористатися особистим кабінетом на вебпорталі електронних послуг ПФУ;у розділі "Щодо пенсійного забезпечення" потрібно обрати пункт "Внесення змін до пенсійної справи";далі — "Заява про зміну особистих даних (у разі зміни ПІБ та/або паспортних даних)".Подана заява має бути підписана кваліфікованим електронним підписом.Також пенсіонери можуть оновити особисті дані в Реєстрі застрахованих осіб. Детальний відеоалгоритм щодо внесення змін доступний на інформаційних ресурсах Пенсійного фонду України.Своєчасне оновлення персональних даних допомагає уникнути розбіжностей у документах та забезпечує коректне ведення пенсійної справи.Нагадаємо, Пенсійний фонд України розпочав фінансування пенсійних виплат за серпень. Кошти надходитимуть отримувачам поступово відповідно до затвердженого графіка..

Співзасновник Rozetka Владислав Чечоткін заявив, що компанія зазнала найбільших прямих збитків за всю історію свого існування через російські удари по складах. Втрати вже сягають мільярдів гривень.Про це він повідомив в етері телемарафону. За словами Чечоткіна, остаточний розмір збитків ще підраховують, однак уже зараз зрозуміло, що вони стали рекордними для компанії."Прямі збитки сягають мільярдів гривень. Точніше ми ще не порахували, але дуже-дуже багато. Це найбільші втрати за нашу історію", — зазначив співзасновник Rozetka.Водночас він наголосив, що бізнесу, який постраждав від російських атак, необхідна додаткова підтримка з боку держави. Серед можливих механізмів допомоги:доступніше страхування воєнних ризиків із більшими страховими сумами;податкові пільги на період відновлення пошкоджених об'єктів;пільгове кредитування для постраждалих підприємств.Окремо співзасновник Rozetka закликав спростити правила, які регулюють використання приватної протиповітряної оборони. На його думку, чинні вимоги є надто складними, через що бізнес фактично позбавлений можливості самостійно захищати свої об'єкти від повітряних атак.Нагадаємо, 1 серпня рашисти вдарили по складу компанії Rozetka. Тоді на території працювало 270 людей. Одна людина загинула, а ще семеро — отримали поранення.Також 2 серпня російські загарбники знову атакували склад маркетплейсу Rozetka, який розташований у Броварах Київської області. У склад поцілили одразу два ударні дрони типу "Шахед". .

Автомобілі з традиційними двигунами у липні зайняли понад 61% українського ринку нових легковиків. Водночас частка електромобілів за рік суттєво скоротилася, а гібридні моделі, навпаки, стали значно популярнішими.Про це повідомив "Укравтопром".Як змінилися вподобання покупцівЗа даними асоціації, у липні 2026 року автомобілі з традиційними двигунами охопили понад 61% ринку нових легкових авто. Для порівняння, у липні минулого року цей показник становив близько 54%.Найбільшу частку продажів зберегли бензинові автомобілі — 38,7% проти 35,1% роком раніше. Водночас сегмент гібридів зріс із 21,2% до 31,2%, а дизельних автомобілів — із 18,7% до 22,6%. Натомість популярність електромобілів різко знизилася: їхня частка скоротилася з 24,7% до 7,3%.Автомобілі з газобалонним обладнанням, як і торік, забезпечили менш як 1% продажів нових легковиків.Найпопулярніші моделі у своїх сегментахЛідерами продажів за типами двигунів стали:бензинові авто — Hyundai Tucson;гібриди — Toyota RAV4;дизельні авто — Volkswagen Touareg;електромобілі — BYD Sea Lion 06;автомобілі з ГБО — Hyundai Tucson.Додамо, за перше півріччя 2026 року українці імпортували понад 169 тисяч легкових автомобілів загальною вартістю 96,6 млрд грн. Більшість ввезених машин становили вживані авто.Читайте також: Як зареєструвати пригнане з-за кордону авто: документи та обов’язкові перевірки.

Міністерство соціальної політики готує нову програму зимової фінансової підтримки для понад 104 тисяч українських родин, які проживають у громадах поблизу лінії фронту. Йдеться про домогосподарства у населених пунктах, що розташовані в межах 50 кілометрів від зони бойових дій.Про це повідомили у Міністерстві соціальної політики.Хто може отримати допомогуНаразі відомо, що програма буде орієнтована на вразливі домогосподарства, які проживають у прифронтових громадах у зоні до 50 кілометрів від лінії фронту.Водночас Мінсоцполітики поки не оприлюднило детальні критерії відбору отримувачів. Відомство лише зазначає, що програма ще перебуває на етапі підготовки спільно з міжнародними партнерами.Яким буде розмір виплатиСума майбутньої фінансової допомоги наразі офіційно не визначена. Також не повідомляється, чи виплата буде однаковою для всіх родин або її розмір залежатиме від складу домогосподарства чи інших факторів.Очікується, що деталі програми оприлюднять після завершення її розробки.Чи потрібно буде подавати заявуНаразі Мінсоцполітики не повідомляло, чи потрібно буде громадянам подавати заяву для отримання допомоги.Також поки невідомо, чи виплати призначатимуть автоматично за державними реєстрами, чи передбачать окремий механізм звернення. Ці правила мають визначити після затвердження програми.Як працюватиме фінансуванняНову "Зимову підтримку" планують реалізовувати через оновлений гуманітарний рахунок, відкритий у Національному банку України. Цей механізм дає змогу акумулювати кошти держави та міжнародних донорів для адресної допомоги людям, які найбільше її потребують."Головна мета оновленого механізму — зробити надання фінансових ресурсів швидким, прозорим та запобігти дублюванню виплат з різних джерел. Оскільки держава володіє найповнішою базою даних, кошти з гуманітарного рахунка спрямовуються адресно людям, які цього найбільше потребують", — зауважили у віомстві.Перша заступниця міністра соціальної політики, сім'ї та єдності Людмила Шемелинець наголосила, що гуманітарний рахунок адаптували до умов війни для оперативного реагування на потреби населення, а міжнародні партнери можуть бути впевнені, що їхня допомога буде використана за призначенням.Гуманітарний рахунок вже використовували для виплатУ міністерстві нагадали, що навесні через гуманітарний рахунок ЮНІСЕФ профінансував одноразову допомогу по 6 500 гривень майже для дев'яти тисяч дітей з інвалідністю підгрупи А із дев'яти прифронтових областей:"Навесні, через гуманітарний рахунок Мінсоцполітики ЮНІСЕФ спрямувало одноразову виплату по 6 500 гривень для майже 9 тисяч таких дітей. Загальна сума фінансування перевищила 56 мільйонів гривень".Також у відомстві нагадали, що у березні уряд розширив напрями використання коштів гуманітарного рахунку для підтримки цивільного населення. Нова програма зимової допомоги поки лише готується, тому її остаточні умови, розмір виплат і порядок отримання можуть бути уточнені після завершення розробки.Нагадаємо, за словами премʼєр-міністра України Сергія Корецького, Міністерство культури та Міністерство фінансів розроблять механізм державної підтримки книговидавничої галузі. За його словами, країна-агресорка Росія системно знищує українське книговидання..

Європейський Союз виділив Україні новий пакет підтримки на 1,4 млрд євро, сформований із доходів від заморожених активів Центрального банку Росії. Частину коштів спрямують на нагальні військові потреби через Європейський фонд миру, а решта допоможе погашати кредити, надані ЄС і країнами G7.У Міноборони повідомили, що основна частина виділених коштів піде на погашення кредитів, які Україна отримала від Європейського Союзу та держав "Великої сімки". Водночас частину фінансування передадуть через Європейський фонд миру для забезпечення нагальних військових і оборонних потреб України.За даними відомства, йдеться про закупівлю боєприпасів, систем протиповітряної оборони, ракет, безпілотників та іншого озброєння, необхідного для захисту військових, цивільного населення й критичної інфраструктури.У Міноборони відреагували на рішення ЄСУ Міністерстві оборони привітали рішення Євросоюзу щодо використання доходів від заморожених російських активів."Росія має платити за війну, яку розпочала, та за руйнування, завдані Україні", — наголосили у відомстві.Також українська сторона подякувала Європейській комісії, державам-членам ЄС і міжнародним партнерам за послідовну підтримку та внесок у зміцнення обороноздатності України.Яку допомогу Україна вже отрималаУ Міноборони нагадали, що наприкінці липня Україна отримала ще 3,47 млрд євро в межах програми Ukraine Support Loan від Європейського Союзу. Ці кошти також мають бути спрямовані на критично важливі оборонні потреби.Ukraine Support Loan є ключовим інструментом фінансової підтримки України з боку ЄС із загальним бюджетом до 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Із цієї суми 60 млрд євро передбачено саме на оборонні потреби України, а впродовж 2026 року держава розраховує отримати 28,3 млрд євро в межах цієї програми.Нагадаємо, Міністерство оборони США вирішило реорганізувати Групу безпекової допомоги Україні (SAG-U), передавши частину її функцій структурі НАТО NSATU. У Пентагоні наголошують, що це не вплине на обсяги чи характер американської підтримки України.Читайте також: Чому Україна воює в борг: експерт — про дефіцит бюджету та міжнародну допомогу.

Українці можуть самостійно перевірити, чи роботодавець сплачує за них єдиний соціальний внесок (ЄСВ) та чи зараховується страховий стаж. Для цього достатньо замовити довідку ОК-5 через електронні сервіси Пенсійного фонду України.Про це повідомили у Пенсійному фонді України.Яку довідку потрібно замовитиУ ПФУ рекомендують скористатися мобільним застосунком "Пенсійний фонд" або електронними сервісами відомства та замовити довідку ОК-5. У документі міститься інформація про:страховий стаж;періоди офіційної роботи;сплату єдиного соціального внеску;розмір заробітної плати, з якої сплачувалися внески.Саме ця довідка дозволяє перевірити, чи роботодавець сумлінно виконує свої зобов'язання перед працівником.Як знайти пропущені місяціПісля отримання довідки варто уважно переглянути інформацію щодо кожного місяця роботи.Якщо у документі відсутні окремі періоди або зазначено неповну сплату ЄСВ, це може свідчити про проблеми зі сплатою внесків роботодавцем. У такому випадку в Пенсійному фонді рекомендують насамперед звернутися до роботодавця та з'ясувати причини відсутності інформації в реєстрі.Що робити, якщо стаж не відображається"Якщо, отримавши довідку, ви виявили несплату за деякі періоди або часткову сплату єдиного соціального внеску, зверніться до свого роботодавця для з’ясування обставин. Якщо ж вам відомі періоди, за які сплата відсутня, а страховий стаж бажаєте мати, є способи його набуття", — наголосили в ПФУ.Фахівці ПФУ також консультують громадян щодо:добровільної сплати єдиного соціального внеску;зарахування до страхового стажу окремих періодів підприємницької діяльності;доплати до мінімального страхового внеску у випадках, визначених законодавством.У фонді закликають регулярно перевіряти довідку ОК-5, адже це дозволяє своєчасно виявити можливі проблеми зі сплатою внесків і не втратити страховий стаж, який у майбутньому впливає на право та розмір пенсії.Нагадаємо, Пенсійний фонд України вже розпочав фінансування пенсійних виплат за серпень. Кошти надходитимуть отримувачам поступово відповідно до затвердженого графіка.Читайте також: Пенсії в Україні 2026: названо середній розмір виплат та найпопулярніші банки.

Валютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки. Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткових пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року..

Курс долара в Україні продовжує знижуватися. Після різкого зростання американська валюта дешевшає вже другий день поспіль, тоді як євро демонструє зовсім іншу динаміку.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на четвер, 6 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,68 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,74. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 44,20 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,62. У середу, 5 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,53.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

У середу, 5 серпня, мер Києва Віталій Кличко прозвітував на засіданні Ради національної безпеки і оборони України про реалізацію Плану стійкості столиці. Оновлений документ передбачає комплекс заходів із відновлення критичної інфраструктури, посилення енергетичної безпеки та підготовки міста до опалювального сезону. Як повідомив міський голова столиці, у порівнянні з першою версією Плану стійкості його вартість вдалося зменшити майже вдвічі — із 67 мільярдів до 37 мільярдів гривень. Це стало можливим після оцінки реальних фінансових можливостей, визначення пріоритетів та підготовки проєктів до практичної реалізації.Із загальної суми 31 мільярдів гривень припадає на заходи та проєкти загальнодержавного значення. Київ, зі свого боку, погодився взяти на себе додаткове фінансове навантаження. Фінансування визначили за принципом 50/50 — кошти держави та міста."Вартість робіт, покладених на плечі столиці, сягає понад 17 мільярдів гривень. Додатково до міської частини плану включені проєкти, обумовлені специфікою Києва — відновлення пошкоджених енергооб’єктів, енергостійкість житла та соціального сектору. Тож для Києва сума фінансування зросла до 22 мільярдів гривень", — повідомив мер.Кличко зазначив, що для реалізації Плану стійкості місто використовує також кредитні механізми. Наразі вдалося залучити 5,2 мільярда гривень, зокрема за участі міжнародних партнерів. Загалом Київ уже акумулював понад 10 мільярдів гривень на виконання передбачених заходів.Одним із головних напрямів Плану є відновлення енергетичних об’єктів, пошкоджених унаслідок російських атак. За даними мера, наразі виконано 65% запланованих робіт. До початку опалювального сезону місто планує завершити необхідні заходи, зокрема з інженерно-технічного захисту об’єктів.Окремий напрям — посилення енергостійкості житлового фонду. На ремонт електрообладнання у будинках Київ спрямував 800 мільйонів гривень, а міські програми з енергонезалежності вже охопили понад дві тисячі будинків. На ці заходи передбачено майже 500 мільйонів гривень.Також столиця нарощує резервні потужності. У місті збільшують парк мобільних котелень і генераторів, розширюють мережу пунктів обігріву та готують плани допомоги маломобільним мешканцям у разі кризових ситуацій.За словами Кличка, важливою складовою Плану стійкості є зміцнення опорних медичних і соціальних закладів, які мають працювати навіть у складних умовах.У сфері когенерації Київ планує до кінця року створити потужності на 200 МВт. Наразі близько 57,6 МВт уже передають електроенергію в загальну мережу. Для резервного живлення системи водопостачання місто також реалізує власні проєкти — із запланованих 40 МВт уже створено 16,7 МВт потужності.Найскладнішим напрямом Плану стійкості залишається створення резервної системи теплопостачання. У масштабах Києва йдеться про заміщення потужностей ТЕЦ на рівні 2,1 ГВт. Місто вже законтрактувало обладнання та розпочало роботи на об’єктах загальною потужністю понад 1000 МВт, ще над об’єктами потужністю 564 МВт працює Агентство відновлення.Нагадаємо, 5 серпня президент України Володимир Зеленський провів засідання Ради національної безпеки і оборони. Зустріч присвячена виконанню планів стійкості в областях і громадах..