Економіка

Кабінет міністрів України ухвалив зміни до порядку оборонних закупівель. Також уряд виділив додаткові 3,1 мільярда гривень на фінансування оборонних потреб.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Спрямовуємо 3,1 мільярда гривень Міністерству оборони України на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння та військової техніки", — зазначила вона.За її словами, їх вдалося зекономити за січень-грудень цього року у зв’язку зі скороченням видатків.Крім того, уряд запроваджує довгострокові контракти для оборонних закупівель. Відтепер державні замовники можуть укладати контракти на весь виробничий цикл — від розробки та виробництва до ремонту та відновлення.Потреби формуватимуться не лише на наступний рік, а й на два наступні бюджетні періоди, що забезпечує прогнозованість для війська та стабільність для виробників. Окремо уряд оновив механізм передоплати - її обсяг і терміни прив’язані до етапів виконання робіт."Це дозволяє фінансувати виробництво ритмічно, без зупинок і касових розривів, а також запускати нові виробничі потужності", — пояснила Свириденко.Питання довгострокових контрактів для оборонної промисловості тривалий час залишалося одним із ключових для українських виробників. Короткострокові замовлення ускладнювали інвестиції, локалізацію та масштабування виробництва.Окрім того, за результатами робочої поїздки в Харківську область ухвалено рішення переспрямувати кошти на відновлення лікарні та житла, ремонт яких можна завершити вже цього року. Переглянуто фінансування на 2025 рік і збільшено його на 69,8 мільйона гривень для завершення ремонту трьох об'єктів у Харкові:лікувального корпусу Обласної клінічної лікарні;двох багатоквартирних житлових будинків."Прифронтові регіони — це наш пояс безпеки та завдання уряду — створювати умови для проживання та забезпечити безперебійний доступ до послуг людям, попри війну", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, сьогодні прес-служба Міністерства охорони здоров'я України повідомила, що, за рішенням уряду, в Україні продаватимуть ліки на АЗС на підставі ліцензії. Йдеться лише про безрецептурні медичні препарати..

У п’ятницю, 26 грудня, Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка відтермінувала набрання чинності рішень уряду щодо запровадження в країні системи електронного акцизу (е-Акциз). Терміни перенесли з 1 січня 2026 року на 1 листопада 2026 року.Про це свідчить відповідне повідомлення на сайті Кабінету міністрів України. Там уточнили, що йдеться про відтермінування набрання чинності актів уряду щодо запровадження електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет."Це рішення забезпечує бізнесу та державі додатковий час для плавного переходу на нові цифрові інструменти адміністрування", — пояснили в уряді.Там наголосили, що є нова дата старту: обов’язкове використання електронної системи й електронних акцизних марок перенесено з 1 січня 2026 року на 1 листопада 2026 року. Період тестування програмного забезпечення системи продовжено до 11 жовтня 2026 року включно."З 1 січня 2026 року до моменту повноцінного запуску системи бізнес зможе продовжувати замовлення та використання паперових марок акцизного податку. Це гарантує безперервність виробництва та торгівлі", — йдеться в повідомленні.У Кабміні також акцентували, що граничний термін повернення паперових марок продавцю перенесено на 1 травня 2027 року.Оновлена постанова також впроваджує додатковий стандарт якості друку для електронної марки. Тепер графічний елемент (DataMatrix-код) може відповідати грейду B згідно зі стандартом ISO/IEC 29158 (раніше вимагався лише грейд 2 за ISO/IEC 15415). Це розширює технічні можливості для нанесення маркування."Зміни дозволять завершити технічне налаштування системи, забезпечити сталі надходження акцизного податку та виконати вимоги законодавства без створення операційних ризиків для легального бізнесу", — підсумували в дописі уряду.Нагадаємо, на початку жовтня віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров заявляв, що українська влада працює над впровадженням системи "еАкциз", яка повинна перешкодити контрабанді тютюнової та алкогольної продукції..

З 1 січня 2026 року працівникам освіти мають підняти заробітну плату. Ставка зросте на 30%.Про це повідомив народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. "Кабінет міністрів прийняв постанову про збільшення ставок вчителів та викладачів на 30% з 1 січня", — написав він на своїй сторінці в Telegram.Український уряд наразі не повідомляв про підвищення зарплат вчителям.Підвищення зарплат вчителям: що відомоРаніше голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев повідомляв, що вчителі в Україні отримують одні з найнижчих зарплат. Він вважає, що це — "неприйнятно". "Тому нам вдалося відстояти суттєвий перегляд зарплат вчителів уже наступного року. Мінімальний оклад становитиме від 21 тисячі гривень. Це одна з причин, чому ми мали підтримати держбюджет-2026", — заявив він.Своєю чергою, прем'єр-міністр України Юлія Свириденко інформувала, що середня заробітна плата у 2026 році зросте на понад три тисячі. У грудні вона становить 26 913 гривень. Також, за її словами, уряд обіцяє на 30% підвищити виплати педагогічних і науково-педагогічних працівників.Нагадаємо, ключовими тенденціями на українському ринку праці у 2026 році будуть дефіцит працівників та подальше зростання заробітних плат..

Цивільним, яких Росія незаконно позбавила свободи, виплачуватимуть одноразову грошову допомогу у розмірі 50 тисяч гривень.Як повідомила прес-служба Міністерство розвитку громад та територій України, уряд ухвалив відповідну постанову.Одним із ключових нововведень стане можливість отримання разової допомоги у розмірі 50 тисяч гривень для звільнених з російської неволі цивільних. Людина зможе подати заявку до Мінрозвитку. До заяви обовʼязково потрібно надати довідку від Обʼєднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України. "Цивільні, незаконно позбавлені свободи, які повернулися на територію України самостійно, крім цього мають надати документ, що підтверджує інформацію про те, що особа визнана потерпілою у кримінальному провадженні. Такий документ можна отримати, звернувшись до правоохоронних органів", — пояснили у відомстві.Спеціально створена міжвідомча комісія розглядатиме її та прийматиме рішення про надання допомоги. Йдеться про звільнених цивільних, яким комісія не встановила факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Механізм державної підтримки цивільних осіб, яких Росія незаконно позбавила свободи, запроваджується на період дії воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення або скасування. Постанова набирає чинності 1 січня 2026 року. Наразі, відповідно до ухваленого документа допрацьовується механізм приймання заяв. Варто зауважити, що звільнені з полону, та члени родин полонених, яким комісія встановила факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України мають право на одноразову державну допомогу у розмірі 100 тисяч гривень після звільнення, а також на щорічну допомогу у такому ж розмірі за кожен рік перебування у полоні. Право на отримання щорічної допомоги також поширюється на членів сім’ї.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що Україні відомо про 300 місць, де Росія утримує українських військовослужбовців і цивільних. Це безпосередньо Російська Федерація, а також окуповані території України та Білорусь..

Шведська агенція з міжнародного розвитку (SIDA) переказало Фонду підтримки енергетики України додаткові 63,82 мільйона євро. Таким чином загальний розмір допомоги від Швеції — 203,08 мільйона євро.Про це повідомили в соціальних мережах Міненерго. Там уточнили, що з цих коштів 44,68 мільйона євро надійшли на окремий спеціальний рахунок для гарантування ядерної безпеки."Завдяки фінансовій допомозі Швеції закуплено обладнання для проекту з розбудови розподіленої генерації в одному з найбільш енергодефіцитних регіонів України", — йдеться в повідомленні.Також за кошти SIDA закуплено важливе обладнання для НЕК "Укренерго" й операторів систем розподілу Херсонської, Запорізької та Чернігівської областей."Ми щиро дякуємо шведським партнерам за цю допомогу, яка є важливим внеском в енергетичну стійкість України в умовах російської збройної агресії. Завдяки цій підтримці ми не тільки відбудовуємо зруйноване ворогом, але й вводимо в експлуатацію нові генерувальні потужності", — зазначив заступник міністра енергетики України Роман Андарак.В енергетичному відомстві наголосили, що Швеція є другим найбільшим донором фонду після Німеччини.У міністерстві нагадали, що нещодавно Німеччина перерахувала до Фонду підтримки енергетики України найбільший разовий внесок від початку його роботи — 160,11 мільйона євро."Станом на 25 грудня у фонд надійшли грантові кошти у сумі понад 1,521 мільярда євро, і з них протягом грудня — 258 мільйонів євро нових внесків. За кошти фонду закуповується обладнання, запасні частини й інші матеріали, необхідні для відновлення та стабілізації роботи енергосистеми України після російських атак", — підсумували в Міненерго.Нагадаємо, фахівці стверджують, що на теперішній момент Фонд підтримки енергетики є одним з найефективніших механізмів допомоги українському паливно-енергетичному сектору,.

Звільнені цивільні українці, яких Росія незаконно позбавила свободи, отримуватимуть разову грошову допомогу. Її розмір становитиме 50 000 гривень.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Подати заявку людина може до Міністерства розвитку громад та територій України. До заяви обовʼязково потрібно надати довідку від Обʼєднаного Центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України. Цивільні, незаконно позбавлені свободи, які повернулися на територію України самостійно, крім цього мають надати підтверджувальний документ про те, що особа визнана потерпілою у кримінальному провадженні. Його можна отримати від правоохоронних органів", — наголосила посадовиця.За словами прем'єрки, наразі звільнені з російської неволі цивільні, отримують базові речі першої необхідності:продукти харчування;засоби гігієни;сезонний одяг і взуття;мають право на отримання безоплатної правничої, медичної, соціальної допомоги.Окрім того, звільнені з полону та члени родин полонених, яким Комісія встановила факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, мають право на одноразову державну допомогу у розмірі 100 тисяч гривень після звільнення, а також на щорічну допомогу у такому ж розмірі за кожен рік перебування у полоні. Право на отримання щорічної допомоги також поширюється на членів сім’ї."Станом на сьогодні вже здійснено майже 12 тисяч таких виплат на загальну суму близько 1,2 мільярда гривень, з яких 359 мільйона гривень — одноразова допомога після звільнення, та 818,7 мільйона гривень — щорічна допомога", — додала Свириденко.Нагадаємо, в Україні окремі категорії громадян мають законне право на отримання службового або соціального помешкання від держави. Якщо надання житла неможливе, законодавство також передбачає виплату грошової компенсації..

Національний банк після одноденного зростання різко опустив офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також подешевшала.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 26 грудня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,93 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 42,15. На готівковому ринку долар впав на 10 копійок — 42,25 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становить 49,42. У четвер, 25 грудня, офіційний курс гривні до євро був 49,68.В Україні можуть перейменувати копійки на шагВерховна Рада України 18 грудня проголосувала за перейменування копійки на шаг. Відповідний законопроект назви розмінної української монети депутати підтримали в першому читанні. Як повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, "за" проголосували 264 народні обранці.Фахівці кажуть, що зміна копійки на шаг стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Законопроект, серед ініціаторів якого є спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, пропонує змінити назву розмінної монети з "копійка" на українську — "шаг".Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук 23 грудня заявив, що Україні прийшов час "вийти із копійчаної зони" і перейти на шаги. На сьогодні це питання ідеології."Той факт, що сьогодні копійка існує тільки в Росії, в Білорусі і в невизнаному Придністров'ї, вже говорить нам про те, що нам не з ними. Нам з тими, хто відновлює свою історію, свою незалежність, пам'ятає про своє історичне минуле", — наголосив він.За словами спікера ВР, шаг був дуже важливим етапом встановлення Української Народної Республіки. Тому на сьогодні відмова від копійок є питання ідеології та відновлення власної історії."Наступного року ми будемо відмічати 30 років, як ми маємо гривню. Тобто ми вийшли з рубльової зони, прийшов час вийти з копійчаної зони, як говорять деякі наші народні депутати", — розповів Стефанчук.Водночас Стефанчук відзначив, що перехід на шаги не потребуватиме грошей з державного бюджету, адже вони будуть друкуватися на тих самих матеріалах і станках, на яких друкують нинішні монети.Шаг — назва кількох типів грошей, що використовувалися в різний час на території України. Після проголошення Незалежності України 1991 року розглядалося використання терміну "шаг" для назви українських грошей. У 1992 році Луганський верстатобудівний завод викарбував пробну партію монет номіналами в "один шаг" та "п'ятдесят шагів", але назву не було затверджено.Нагадаємо, в Україні інфляція у листопаді сповільнилася до 9,3% порівняно з 10,9% у жовтні. Тенденція до падіння зберігатиметься і надалі.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

"Дніпровагонмаш", який функціонує в Кам'янському Дніпропетровської області, відвантажив перші два вагони-платформи довжиною 60 футів типу Sgns для колії 1 435 міліметрів. Вони виготовлені на власних потужностях.Про це повідомили в дописі на Facebook-сторінці "Дніпровагонмашу"."Міжнародна співпраця — це міст між країнами, яким відбуваються обмін досвідом, розуміння особливостей ведення бізнесу, культурна взаємодія та професійне наповнення. Бути відкритим до нього означає розбудовувати, довіряти, зростати та, головне, рухатися вперед", — ідеться в повідомленні.На підприємстві додали, що, обравши курс не лише на пошук нового у вітчизняному ринку вантажного вагонобудування колії 1 520 міліметрів, але й на опанування європейських традицій, "Дніпровагонмаш" продовжує наполегливу працю у напрямку інжинірингу, консультацій, технологічного оцінювання і власне виготовлення готової продукції для залізничного ринку колії 1 435 міліметрів."Ми раді повідомити, що в межах партнерства з австрійськими колегами, компанією "ТрансАнт", а також на базі її конструкторських розробок, підприємство "Дніпровагонмаш" виготовило та відвантажило перші вагони-платформи 1 435 міліметрів", — розповіли вагонобудівельники.Також уперше повне складання та комплектування вагонів відбувалося на потужностях саме цього підприємства."Комплексна робота: інженерів-технологів, конструкторів, зварювальників, слюсарів і механіків, фахівців технічного контролю та якості — дало можливість прийти до вагомого результату", — наголосили у "Дніпровагонмаші".Там додали, що на цей момент на технічне приймання передано два інтермодальних вагони-платформи довжиною 60 футів типу Sgns."Концептуальною перевагою вагонів є принцип облегшеної конструкції з використанням високоміцної сталі та відповідно його збільшена вантажність", — пояснили на підприємстві.Нагадаємо, що ще минулого року стало відомо, що першим обласним центром України, який з’єднають євроколією з Європою, стане Ужгород. На черзі таке ж планується для Львова та Чернівців..

Середня ціна на первинному ринку житла станом на кінець 2025 року склала 2 011 доларів за квадратний метр, тобто 84,6 тисячі гривень за квадратний метр за рік зростання на 3,3% у доларовому еквіваленті.Про це повідомила агенція "Інтерфакс-Україна" з посиланням на прес-службу City One Development. Згідно з аналітичним звітом компанії, 2025 рік для первинного ринку житлової нерухомості Києва став роком тихого відновлення без різких рухів."Фактично ринок пройшов дві різні фази. На початку року попит залишався стриманим: покупці займали вичікувальну позицію, що призвело до незначного (-1,2%) коригування цін. Натомість друга половина року продемонструвала зміну настроїв — кількість угод зросла, а ціни повернулися до плавного підвищення (в середньому зросли на 4,5%). У підсумку 2025 рік завершився з помірним (+3,3%) плюсом", — повідомила аналітик City One Development Олена Ширіна.Вона акцентувала, що особливістю 2025 року є суттєва різниця між формальною статистикою та реальним станом ринку, оскільки середні показники цін залишаються "обтяженими" проектами, які роками перебувають у продажу, але фактично не будуються або знаходяться у замороженому стані. Якщо виключити такі об’єкти з розрахунків, реальна середня ціна активних новобудов Києва становить близько 2 140 доларів за квадратний, що приблизно на 6–7% вище за офіційну статистику.Щодо структури пропозиції, то лише 3% пропозиції представляють економ-клас. Домінувальним сегментом наразі є комфорт, близько 50% пропозиції, у бізнескласу - близько 35%, у преміум утримує долю в 8-10% попри скорочення кількості проектів.Найбільшу цінову динаміку 2025 року продемонстрували доступніші формати, що логічно в умовах обмеженого платоспроможного попиту. Економ-клас здорожчав на 5% до 1 103 доларів за квадратний метр, комфорт — на 4% до 1 365 доларів за квадратний метр, бізнес-клас — на 2% до 2 450 доларів за квадратний метр; преміум-клас — на 4% до 4 596 доларів за квадратний метр.Нова пропозиція за 2025 рік стала рекордною для столиці з огляду на воєнні умови. За даними моніторингу City One Development, від початку року на ринок Києва вийшло 10 нових житлових комплексів.Перша половина року представлена переважно великими комфорт-комплексами, орієнтованими на масового покупця. Середня стартова ціна становила 1 428 доларів за квадратний метр.Друга половина року принесла на ринок проекти бізнес і преміум-класу з вищими стартовими цінами та складнішими концепціями. Середня стартова ціна — 2 727 доларів за квадратний метр.Це свідчить про поступове повернення девелоперів до складніших форматів і відновлення інвестиційного інтересу до ринку."Загальна кількість житлових комплексів на ринку за чотири роки війни скоротилася приблизно на 25%, що формує дефіцит якісної пропозиції. Девелопери запускають нові проекти обережно, орієнтуючись на платоспроможний попит та інвесторів, при цьому нові проекти дорожчі за середні ринкові показники. Кількість нових житлових комплексів є значною для четвертого року війни, але недостатньою для міста-мільйонника — пропозиція залишатиметься обмеженою, а доступного житла ставатиме менше, при цьому конкуренція між девелоперами дедалі більше відбувається не ціною, а продуктом", — додала Ширіна.За її словами, за умови збереження поточних макроекономічних і безпекових факторів, 2026 рік має всі передумови розпочатися з помірного подорожчання та подальшого дефіциту якісної пропозиції."Ринок уже пройшов найнижчу точку та поступово переходить у фазу зростання, де ключову роль відіграватимуть надійність девелопера, продумана концепція та довгострокова цінність проекту", — зауважила Ширіна.City One Development — інвестиційно-девелоперська компанія з понад 15-річним досвідом. Спеціалізується на створенні, реалізації та управлінні масштабних інфраструктурних житлових комплексів, а також активно інвестує в розвиток української промисловості.У портфелі City One Development — понад 1 мільйон 240 тисяч квадратних метрів реалізованих об’єктів та 500 тисяч квадратних метрів на стадії будівництва.Серед житлових проектів компанії у столиці: "Новопечерські Липки", "Бульвар Фонтанів", "Святобор Park Resort", The Light. Серед промислових: два заводи з виробництва флоат-скла в межах ІП "Місто Скла" та ІП "Галіція".Нагадаємо, фахівці стверджують, що, порівнюючи первинний і вторинний ринок, можна знайти як переваги, так і недоліки у кожному з варіантів..

У четвер, 25 грудня, Державна інспекція ядерного регулювання України продовжила ліцензію на експлуатацію енергоблока №2 Південноукраїнської атомної електростанції до грудня 2035 року.Про це повідомила прес-служба "Енергоатому". Там зазначили, що відповідні дозвільні документи голова Держатомрегулювання Олег Коріков передав тимчасовому виконувачу обов’язків голови правління «Енергоатому» Павлу Ковтонюку.За результатами державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки колегія Держатомрегулювання визнала обґрунтованою можливість безпечної експлуатації енергоблока."Це рішення є важливим елементом довгострокової стратегії "Енергоатому" щодо збереження та розвитку потужностей атомної генерації в Україні. Енергоатом вкотре підтвердив: українські атомники здатні працювати за найвищими стандартами безпеки. Результат став можливим завдяки професійній роботі колективу станції та фахівців "Енергоатому", які забезпечили виконання всіх необхідних заходів", — зазначив керівник НАЕК.Очільник Держатомрегулювання наголосив, що "Енергоатом" довів спроможність безпечно експлуатувати енергоблок №2 ВП "ПАЕС" впродовж наступних десяти років — до такого висновку дійшла ліцензійна комісія Держатомрегулювання.При цьому враховано результати громадських обговорень і засідання колегії Держатомрегулювання, яка також визнала обґрунтованою можливість безпечної експлуатації енергоблока №2 Південноукраїнської АЕС до завершення чергової періодичної переоцінки безпеки — до 31 грудня 2035 року.Генеральний директор Південноукраїнської АЕС В’ячеслав Стоянов зазначив, що під час виконання робіт, необхідних для отримання ліцензії на енергоблоці №2, атомники врахували наявний досвід."Це дало змогу уникнути тривалої зупинки енергоблока та не знижувати обсяги виробництва електроенергії, що є особливо важливим у нинішніх умовах", — уточнив він.У листопаді 2023 року "Енергоатом" отримав ліцензію на продовження строку експлуатації енергоблока №1 Південноукраїнської АЕС. Загалом він працюватиме 50 років.Уперше фахівці компанії виконали цю процедуру за міжнародними стандартами без зупинки блоку на 200-250 діб, як це відбувалося раніше.Нагадаємо, на початку липня цього року Центр протидії дезінформації заявляв, що повідомлення про збій на Південноукраїнській АЕС не відповідали дійсності. У медіа поширювали дезінформацію, що нібито Київ "приховав аварійний збій" на атомному об'єкті, який начебто міг призвести до катастрофи..

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства залишається прихильником централізації управління державними корпоративними правами. Зараз напрацьовується концепція для подальшої підготовки у 2026 році відповідного законопроекту.Про це повідомила заступниця міністра економіки Анна Артеменко, її цитує агенція "Інтерфакс-Україна"."Ми зараз опрацьовуємо концепцію, після концепції з’явиться законопроект", — зазначила вона.За її словами, законопроект вписали в план на 2026 рік. На теперішній момент напрацьовуються різні варіанти, як формувати портфоліо компаній."Можна це робити за сферою діяльності, можна за обсягом, за величиною самого підприємства, можна розпочинати з маленьких, а можна навпаки — одразу зі стратегічних підприємств", — сказала вона в кулуарах Міжнародного форуму корпоративних директорів, який провела в Києві в грудні Професійна асоціація корпоративного управління (ПАКУ).Артеменко додала, що це питання нещодавно обговорювалося в Парижі в ОЕСР, яка раніше надала Україні відповідні рекомендації.Заступниця міністра зазначила, що в різних країнах існують абсолютно різні моделі: в окремих випадках створюється окремий орган держави, який управляє такими "блакитними" фішками, іноді створюється корпорація, в якій формується своя наглядова рада, іноді залучається керівна компанія.Артеменко наголосила, що в централізованій системі й установі важливим є розділення функцій управління та регулювання (встановлення політик, тарифів тощо).Нагадаємо, в червні цього року стало відомо, що Україна стала першою країною в Європі та другою у світі, яка на державному рівні ухвалила національний стандарт для екоіндустріальних парків. Новий документ закріплює чіткі критерії сталості та систему оцінювання для компаній індустріальних парків..

Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" оголошує про початок відбору кандидатів на посади незалежних членів наглядових рад. Ідеться про шість ключових підприємств.Про це повідомили на Facebook-сторінці АТ "Українська оборонна промисловість".У повідомленні уточнили, які саме напрямки потребують підсилення керівництва:авіабудування;виробництво радіолокаційної техніки;виробництво боєприпасів і спецхімії;виробництво транспортних машин;виробництво броньованої техніки;суднобудування.В "Укроборонпромі" пояснили, що мають на меті забезпечити формування професійного складу наглядових рад, які сприятимуть довгостроковому сталому розвитку, прозорості, ефективності та контролю над управлінням підприємствами оборонно-промислового комплексу."Це має відбуватися відповідно до принципів корпоративного управління та найкращих міжнародних практик", — уточнили в товаристві.Тож там розпочали пошук кандидатів на посади незалежних членів наглядових рад з досвідом у таких сферах:корпоративне управління;управління персоналом;наукомістке машинобудування.З деталями щодо актуальних вакансій та кваліфікаційних вимог до кандидатів можна ознайомитись на офіційному сайті "Укроборонпрому", а також на сайтах з пошуку роботи work.ua та robota.ua."Документи для участі у відборі (розгорнуте резюме кандидата) прийматимуться до 31 грудня включно", — підсумували в товаристві.Нагадаємо, що 7 листопада команда "Укроборонпрому" працювала з партнерами над підсиленням ремонтних спроможностей засобів для захисту неба. Йдеться про те озброєння, яке раніше надали Україні..

Володимир Путін знову озвучив набір звичних пропагандистських тез — про "майже повну зайнятість", "низьке безробіття" та "неминучий технологічний прорив". Такі заяви покликані створити картинку добробуту на тлі війни та санкцій.Про це повідомили в Центрі протидії дезінформації. Таким чином там прокоментували підписаний кремлівським диктатором указ про проведення 2026 року так званого "року єдності народів Росії"."Зокрема, Путін заявляє про 97,8% зайнятого населення. Водночас реальність інша: держава масово скорочує платні місця у вишах, закриває освітні можливості для молоді та фактично виштовхує людей у військову сферу або на підприємства військово-промислового комплексу", — зауважили експерти.Вони додали, що «низьке безробіття» забезпечується не розвитком економіки, а маніпуляціями зі статистикою, прихованим безробіттям — через переведення працівників держпідприємств на чотириденний робочий тиждень, а також мобілізацією, війною та деградацією цивільного ринку праці."Не менш відірваними від реальності є заяви про "технологічний прорив" і лідерство у сфері ШІ", — додали в Центрі протидії дезінформації.Там констатували, що, попри гучні слова, кількість винаходів у Росії впала до мінімуму за понад 20 років, а патентна активність скоротилася майже на 40% порівняно з довоєнним періодом. Переважна більшість так званих "інновацій" — це вторинні або запозичені рішення."Таким чином Путін вкотре намагається замінити реальні економічні показники пропагандистськими деклараціями. За риторикою про "єдність", "прогрес" і "адаптацію до викликів" ховається кадрова криза, деградація науки та економіка, повністю підпорядкована війні", — підсумували в Центрі протидії дезінформації.Нагадаємо, минулого тижня аналітики CNN робили висновок, що економічна ситуація в Росії стає все важчою. Однак навіть такі складнощі, які вже неможливо приховати, не змусять кремлівського диктатора Володимира Путіна сісти за стіл переговорів..

"Київміськбуд" завершує процедуру докапіталізації. Зокрема, відбувається оновлення керівного складу акціонерного товариства та перехід до наступного етапу антикризового плану.Про це повідомила прес-служба компанії "Київміськбуд". Там констатували позитивні зміни у своїй діяльності."Завдяки підтримці Київської міської ради, КМДА та київського міського голови підприємство отримало докапіталізацію в розмірі 2,56 мільярда гривень та переходить до наступного етапу антикризового плану", — йдеться в повідомленні.Посилено наглядову раду "Київміськбуду" — ухвалено відповідне рішення про призначення нового голови наглядової ради. Ним став виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв."Також наглядова рада ухвалила рішення щодо зміни правління компанії. Новим головою правління призначено Валерія Засуцького, фахового будівельника", — зазначили в акціонерному товаристві.Ці кроки необхідні для подальшої реалізації антикризового плану компанії 2026 року, зокрема:стабілізації фінансового стану компанії;встановлення прозорішої комунікації та продуктивної співпраці з інвесторами;поетапного відновлення будівництва на об’єктах компанії.Також посилено комунікацію з урядом щодо розв’язання питання компенсації "Київміськбуду" грошових коштів у сумі 2,28 мільярда гривень за передані компанії об’єкти "Укрбуду"."Команда "Київміськбуду" активно працює над тим, щоби 2026 рік став для нас і наших інвесторів роком позитивних зрушень і помітних результатів", — підсумували в акціонерному товаристві.Нагадаємо, наприкінці жовтня минулого року стало відомо, що статутний капітал "Київміськбуду" мав отримати додаткову емісію та викуп акцій на суму не більш ніж 2,56 мільярда гривень. Такий проект рішення тоді підтримали 77 депутатів Київської міської ради.Раніше журналісти виявили на Лазуровому узбережжі розкішну віллу, оформлену на французьку фірму, яку три роки тому придбала компанія дружини президента "Київміськбуду" Ігоря Кушніра. Сам забудовник стверджував, що не володів майном за межами України. Ще 2023 року його усунули від виконання обов'язків..

Українські молочні підприємства поступово скорочують постачання до Узбекистану через посилення конкуренції з боку російських та білоруських компаній. Також на це вплинув розвиток власного виробництва та переробки у цій країні.Про це розповів генеральний директор ТОВ "Хорольський завод дитячих продуктів харчування" Олександр Сучко, пише AgroPortal."Білоруси і росіяни дуже сильно демпінгують на ринку Узбекистану. Це чітко видно на прикладі звичайного молока, яке Україна вже практично не експортує до цієї країни", — наголосив він.Такі прогнози поділяє і директор з експорту компанії "КОМО" Олексій Діхтеренко. Він зазначив, що російський та білоруський бізнеси наразі шукають альтернативи й нові ринки збуту, тож пильно дивляться саме на країни Середньої Азії, де в українських виробників завжди були сильні позиції.Нагадаємо, міністерство сільського господарства Сполучених Штатів Америки зменшило прогноз експорту пшениці з України 2025-2026 маркетингового року з 15 мільйонів тонн до 14,5 мільйона тонн, кукурудзи — з 24,5 мільйона тонн до 23 мільйонів тонн, інших зернових — з 3,09 мільйона тонн до 2,5 мільйона тонн..