Економіка

Українські Карпати переходять від статусу транзитного вузла до повноцінного постачальника чистої енергії для Європейського Союзу. Наразі підготовлено масивний пакет інвестиційних угод, ключовим напрямком яких стане енергетична галузь та вітрогенерація.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час виступу на міжнародному економічному форумі "Карпатська інтеграційна ініціатива".Мільярдні інвестиції та об'єднання ринкуКарпатський макрорегіон відтепер виступає єдиним суб'єктом на міжнародній арені, презентуючи спільний інвестиційний портфель. У межах розвитку цієї стратегії вже підготовлено до укладення понад 50 масштабних договорів."Уперше Карпатський макрорегіон презентує себе як єдиний ринок із єдиним інвестиційним портфелем. Також сьогодні до підписання підготовлено більш як 50 угод на суму понад мільярд євро. І це лише початок", — наголосив президент.Енергетичний прорив та амбітний кластерЗа словами Зеленського, близько половини всього інвестиційного портфеля спрямовано у сферу відновлюваної та традиційної енергетики. Проєкт включає сонячну й вітрову генерацію, нові інтерконектори, сучасні системи накопичення енергії та потенціал великих підземних газосховищ. Окремою ключовою ініціативою стане заснування Карпатського вітроенергетичного кластера, проєктна потужність якого сягне 1,5 гігавата.Відмова від залежності від РосіїЗміна економічного позиціювання макрорегіону відкриває нові можливості для взаємодії з боку Євросоюзу та послаблення впливу агресора."Карпати можуть стати постачальником енергії для Європейського Союзу, а не просто транзитним регіоном. І це прямо підтримує європейську мету енергетичної незалежності від Росії", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, наближення холодів може стати для України найскладнішим іспитом за весь час повномасштабного вторгнення Росії. В Організації Об'єднаних Націй застерігають, що цілеспрямоване знищення енергосистеми загрожує призвести до важкої гуманітарної кризи в зимовий період..

Українці, які претендують на виплату 19 400 гривень у межах програми "Зимова підтримка", мають подавати заяву особисто. Онлайн-оформлення цієї допомоги не передбачене.Про це міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін розповів в інтерв’ю "Українському радіо". За його словами, заяви прийматимуть офлайн через органи місцевого самоврядування, ЦНАПи, відділення Пенсійного фонду України та інші уповноважені установи. Перелік громад, де доступне оформлення, визначений окремо.Він зауважив, що в окремих громадах, залежно від безпекової ситуації, прийом документів можуть організовувати в укриттях, через ОСББ або іншими доступними для людей способами."Людина має особисто подати заявку. По-перше, ми таким чином ідентифікуємо людину. По-друге, людина визначає канал, яким буде здійснюватися виплата", — пояснив Улютін.Як виплачуватимуть 19 400 гривеньСпосіб отримання грошей залежатиме від того, до якої категорії належить громада:для мешканців громад, розташованих до 20 км від лінії фронту, кошти перераховуватимуть на банківський рахунок за IBAN або виплачуватимуть через "Укрпошту";для мешканців громад від 20 до 50 км від лінії фронту передбачена виплата на рахунок за IBAN або грошовий переказ через Western Union.При цьому 19 400 гривень призначаються на одне домогосподарство, незалежно від кількості людей, які в ньому проживають. Домогосподарством може вважатися і одна людина.На що можна витратити грошіЦього року отримувачі самостійно визначатимуть, на які потреби спрямувати допомогу. Зокрема, кошти можна буде використати на:паливо;теплий одяг;ковдри;павербанки;оплату комунальних послуг;інші необхідні речі.Для маломобільних людей та тих, кому складно самостійно дістатися до установ, допомогу з оформленням мають надавати соціальні служби та органи місцевого самоврядування.Консультації щодо програми можна отримати в контакт-центрі Пенсійного фонду України за номером 0 800 503 753. Для питань щодо "Зимової підтримки" потрібно обрати 8.Водночас громадян закликають бути обережними: не передавати стороннім особам банківські реквізити, паролі, коди з SMS та інші персональні дані.Нагадаємо, частина пенсіонерів може розраховувати на посилену державну підтримку. Кабінет міністрів України переглянув розміри гарантованих виплат для окремих категорій громадян.Читайте також: Що зміниться для пенсіонерів та одержувачів субсидій восени 2026 року.

У п'ятницю, 18 вересня, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна отримає нову допомогу від Норвегії.Таку заяву очільник держави оприлюднив у Telegram. За його словами, наша країна отримає від Норвегії 100 мільйонів доларів. Кошти спрямують на бюджетну підтримку України через механізм Ukraine Facility."Вагоме й дуже вчасне рішення, про яке говорили з прем’єр-міністром Йонасом Гаром Стере під час останніх зустрічей. Важливо, що Норвегія завжди поруч і допомагає. Дякую прем’єр-міністру, уряду та норвезькому народу", — зазначив гарант.Варто зауважити, що сьогодні Україна також отримала черговий транш від Європейського Союзу. Його розмір сягнув 3,3 мільярда євро. Кошти спрямують на першочергові оборонні потреби, зокрема закупівлю ракет і дронів.Нагадаємо, 17 вересня відбулася телефонна розмова Володимира Зеленського з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Український президент назвав її "дуже продуктивною".Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю.Після цього Польща та деякі країни ЄС висловили здивування такою її заявою. У Варшаві до цього оголошували про намір взяти участь у другому конкурсі SAFE, аби отримати невикористані кошти інших країн на власні оборонні проекти..

У п'ятницю, 18 вересня, Україна отримала черговий транш від Європейського Союзу. Його розмір сягнув 3,3 мільярда євро.Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. За його словами гроші надійшли в межах програми Ukraine Support Loan.Очільник уряду зазначив, що кошти спрямують на першочергові оборонні потреби, зокрема закупівлю ракет і дронів."Дякую президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, Європейській комісії та всім державам-членам ЄС за послідовну підтримку України та посилення наших Сил оборони", — додав Корецький.Нагадаємо, 17 вересня відбулася телефонна розмова Володимира Зеленського з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Український президент назвав її "дуже продуктивною".Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю.Після цього Польща та деякі країни ЄС висловили здивування такою її заявою. У Варшаві до цього оголошували про намір взяти участь у другому конкурсі SAFE, аби отримати невикористані кошти інших країн на власні оборонні проекти..

В Україні цього тижня почали дешевшати ріпчаста цибуля та інші овочі нового врожаю. Відпускні ціни на цибулю вже знизилися до 12-18 грн за кілограм через початок збирання пізніх сортів.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit.За словами виробників, активніше збирання пізніх сортів цибулі суттєво збільшило обсяги продукції на ринку. Через це фермери почали знижувати відпускні ціни.Наразі українські виробники продають переважно цибулю, яка через певні якісні характеристики не розрахована на тривале зберігання. У середньому за тиждень вартість овоча зменшилася приблизно на 10%.Водночас, попри поточне здешевлення, цибуля залишається дорожчою, ніж торік. Нині середня ціна на неї приблизно на 35% перевищує показник аналогічного періоду торік.Учасники ринку також звертають увагу на проблеми з якістю врожаю. За їхніми оцінками, через несприятливі погодні умови цього сезону в Україні суттєво скоротився обсяг цибулі, придатної для якісного тривалого зберігання.Додамо, в Україні шостий тиждень поспіль знижуються ціни на моркву нового врожаю. Нині фермери продають коренеплід у середньому по 9-15 грн за кілограм, однак учасники ринку не виключають подальшого здешевлення.Читайте також: В Україні прогнозують суттєве зростання цін на популярний продукт.

У серпні найбільше нових легкових автомобілів в Україні придбали у Києві, Київській, Дніпропетровській, Львівській та Одеській областях. На ці п’ять регіональних ринків припало 61% усіх продажів нових легковиків за місяць.Про це повідомляє "Укравтопром". Найбільший обсяг продажів зафіксували у столиці — там за місяць придбали 1621 новий легковик. Далі за кількістю реалізованих автомобілів йдуть:Київська область — 555 авто;Дніпропетровська область — 307;Львівська область — 279;Одеська область — 247.Які авто купували найчастішеУ чотирьох із п’яти найбільших регіональних ринків, за винятком Київщини, найпопулярнішою моделлю серпня став кросовер Toyota RAV4.На Київщині лідером продажів був інший кросовер — Toyota Yaris Cross.Додамо, в серпні 2026 року український автопарк поповнили 20,7 тисячі вживаних легковиків, ввезених з-за кордону. Порівняно з аналогічним місяцем торік попит на імпортований секонд-хенд зменшився на 9%.Читайте також: Штрафи за перевищення швидкості залишаться без змін: чому Рада не підтримала підвищення.

Міжнародні резерви України у серпні скоротилися на 5%. За місяць Національний банк продав на валютному ринку майже 4,85 мільярда гривень, тоді як обсяги міжнародної фінансової допомоги були значно меншими. У регуляторі пояснили, чи створює це ризики для курсу гривні та наскільки достатнім залишається запас валюти в країні.Резерви України скоротилися до $48,7 мільярдаСтаном на 1 вересня 2026 року міжнародні резерви України становили 48,662 мільярда доларів. Упродовж серпня їхній обсяг зменшився на 5%.У Нацбанку пояснюють таку динаміку насамперед скороченням міжнародної фінансової допомоги та збереженням значних обсягів валютних інтервенцій. У серпні НБУ продав на валютному ринку 4,8507 мільярда доларів. Купівля валюти становила лише 0,5 мільйона доларів. Таким чином, чистий продаж валюти регулятором склав 4,8502 мільярда доларів.Такі операції дають змогу НБУ компенсувати дефіцит іноземної валюти на ринку та стримувати надмірні коливання курсу гривні.Україна отримала майже $1 млрд міжнародної допомогиУ серпні на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 927,3 мільйона доларів. Із них:894 мільйони доларів — через рахунки Світового банку;33,3 мільйона доларів — від інших інвесторів.Крім того, резерви збільшилися ще на 1,63 мільярда доларів після конвертації урядом у гривню коштів, які Україна раніше отримала від Європейського Союзу в межах оборонного траншу за програмою Ukraine Support Loan.Ці кошти спочатку не включаються до міжнародних резервів через їхнє цільове призначення. Однак після продажу урядом відповідної суми Національному банку за гривню резерви збільшуються.Скільки валюти спрямували на боргиОдночасно Україна здійснювала значні виплати за зовнішніми та внутрішніми валютними зобов'язаннями. У серпні на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було витрачено 721,8 мільйона доларів. Зокрема:357,9 мільйона доларів — виплати за боргом перед Світовим банком;288,7 мільйона доларів — обслуговування ОЗДП;16,9 мільйона доларів — обслуговування валютних ОВДП;58,3 мільйона доларів — виплати іншим кредиторам.Ще 285,2 мільйона доларів Україна перерахувала Міжнародному валютному фонду.Чи означає падіння резервів загрозу для гривніСкорочення міжнародних резервів саме по собі не означає, що гривня найближчим часом почне різко втрачати вартість. НБУ наголошує, що поточний обсяг резервів залишається достатнім для підтримання стійкості валютного ринку. Станом на початок вересня накопичених коштів вистачає для фінансування близько чотирьох місяців майбутнього імпорту.Водночас для валютного ринку важливо, наскільки швидко резерви витрачаються та чи компенсуються вони новими міжнародними надходженнями. Якщо валютні інтервенції НБУ залишатимуться високими, а міжнародна допомога скорочуватиметься, це може посилювати тиск на резерви.Поки ж рівень резервів залишається значним, а НБУ продовжує використовувати валютні інтервенції для стабілізації ринку. Тому саме серпневе падіння резервів на 5% не є підставою говорити про неминучу девальвацію гривні.Що буде визначати курс гривніПодальша ситуація на валютному ринку залежатиме від кількох ключових факторів: обсягів міжнародної допомоги;попиту на іноземну валюту;потреби НБУ в інтервенціях та майбутніх виплат за державним боргом.Нагадаємо, нещодавно голова Національного банку України Андрій Пишний пояснив, що ведення в обіг нової банкноти номіналом 2000 гривень не означає збільшення кількості грошей в економіці та не свідчить про повернення України до економічних реалій 1990-х років. Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

В Україні планують створити окремий резерв для страхування воєнних ризиків, який має покривати до половини збитків, завданих російськими атаками. Попередньо держава хоче закласти на цей механізм один мільярд доларів та розраховує залучити додаткові кошти міжнародних партнерів.Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький під час зустрічі YES-2026, повідомляє Кабінет міністрів.За його словами, кошти на страхування воєнних ризиків планують передбачити окремою статтею державного бюджету. Початковий обсяг резерву попередньо становитиме один мільярд доларів, однак уряд сподівається збільшити його завдяки підтримці партнерів."Розраховуємо, що міжнародні партнери мультиплікують цю суму. Мета — сформувати резерв, що покриватиме 40-50% збитків від атак. Головне — це максимально спрощена процедура і швидка реакція", — заявив Корецький.Кому виплачуватимуть компенсаціїОстаточні правила роботи нового механізму уряд ще не оприлюднив. Наразі невідомо, хто саме зможе претендувати на відшкодування, які види майна та пошкоджень охоплюватиме страхування і за якими критеріями визначатимуть розмір виплат.Заява прем'єра пролунала, зокрема, в контексті втрат українського бізнесу через російські удари. За оцінкою уряду станом на початок вересня, через атаки на підприємства державний бюджет може недоотримати близько 70 мільярдів гривень податкових надходжень. Водночас через продовження обстрілів ця сума може збільшуватися.Таким чином, поки йдеться про запланований страховий резерв, а не вже запущену програму компенсацій. Також наразі не повідомляється, як новий механізм співвідноситиметься з чинними програмами відшкодування за пошкоджене або знищене майно.Як ще планують підтримувати бізнесЗа словами Корецького, уряд також провів ревізію приміщень Фонду державного майна, державних підприємств та міністерств. Вільні складські й виробничі площі планують пропонувати підприємцям.Крім того, влада працює над децентралізацією логістики та домовляється з ритейлерами і логістичними компаніями щодо відповідного плану."Готуємо децентралізацію логістики за прикладом енергетики, є план з ритейлерами й логістичними компаніями щодо його реалізації. Домовляємось із країнами-сусідами про гнучку, швидку систему перетину кордону", — додав прем'єр.Додамо, Україна підготувала презентацію ШІ-програми для відновлення зруйнованих міст. Нова програма передбачає за допомогою штучного інтелекту оброблення масиву даних впродовж приблизно трьох годин. Його сформують з урахуванням зруйнованої частини України.Читайте також: Програма "єВідновлення": ще більше українців зможуть отримати компенсацію за зруйноване житло.

У четвер, 17 вересня, у Франції відбулася п'ята міністерська зустріч Координаційної групи з питань енергетики України у форматі G7+ ("Енергетичний Рамштайн"). Там обговорили посилення інженерного захисту енергетичних об'єктів і потреби у фінансуванні Фонду підтримки енергетики України.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вдячні міністру економіки, фінансів, промислового, енергетичного та цифрового суверенітету Франції Ролану Лескюру та Єврокомісару з питань енергетики Дену Йоргенсену за організацію "Енергетичного Рамштайну", — зазначив він.За його словами, українська делегація поінформувала партнерів про плани Росії щодо обстрілів енергетичної інфраструктури, надані українською розвідкою.Шмигаль акцентував, що Україна розуміє наміри ворога та працює над протидією. Тож веде роботу за такими напрямами:Захист. Посилюємо протиповітряну оборону. Тут потребуємо підтримки партнерів — ракети для систем ППО вкрай необхідні. Посилюємо інженерний захист енергетичних об’єктів.Відновлення та резерви. Загалом цьогоріч заплановано відновити та збудувати понад 10 ГВт потужностей. Досвід минулої зими показав, наскільки швидко під час масованих атак витрачаються резерви обладнання. Тому формуємо їх завчасно.Реформи. Паралельно з підготовкою до зими Україна продовжує модернізацію енергетичної системи та її інтеграцію до європейського енергетичного простору. Ми будуємо більш децентралізовану, захищену та гнучку систему. Продовжуємо реформи щодо незалежності регулятора, балансуючого ринку, TEN-E та ядерної безпеки.Фінансовий ресурс. Лише з липня цього року до Фонду підтримки енергетики України надійшло понад 218 мільйонів євро. Ще близько 307 мільйонів євро підтримки було оголошено. Водночас потреби залишаються значними. До кінця року необхідно залучити ще щонайменше 400 мільйонів євро."Дякуємо всім партнерам за підтримку енергетичної стійкості України. Розраховуємо на подальшу допомогу", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, міністр енергетики також зазначав, що Україна вже накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження наступного опалювального сезону. За словами Шмигаля, зараз в українських підземних сховищах є 14,6 мільярда кубічних метрів газу..

Реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Про це свідчать дані Державної служби статистики України, повідомили в Національному банку. За оцінкою регулятора, відновлення економіки стримувало подальше посилення російських атак на логістичну та транспортну інфраструктуру, а також на об’єкти бізнесу.У НБУ зазначили, що від’ємний внесок чистого експорту у зростання ВВП скоротився, однак економічні результати за окремими видами діяльності залишалися нерівномірними.У другому півріччі 2026 року динаміка ВВП, імовірно, залишатиметься стриманою. На неї впливатимуть масштаби та наслідки російських атак на логістику, виробництво й енергетику, обсяги врожаю, бюджетні стимули, а також розвиток ситуації на Близькому Сході.НБУ врахує ці та інші чинники під час оновлення макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки. Його планують оприлюднити наприкінці жовтня.Нагадаємо, 17 вересня Національний банк України відреагував на прискорення інфляції та посилення ризиків для цінової стабільності, підвищивши облікову ставку з 15,5% до 16% річних.Читайте також: Між відновленням і ризиками: як НБУ оцінює перспективи економіки України.

Зниження цін на оренду квартир стали наслідком активних ворожих обстрілів упродовж останнього місяця. В Києві вони зменшилися на 3%, в Одесі — на 11%.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на сервіс "ЛУН Статистика"."Зі середини 2022 року обстріли мало безпосередньо впливали на ціну оренди, особливо в економічно активній столиці — ринок адаптувався, попит стабілізувався, попри регулярні атаки. Те, що ми бачимо зараз у Києві, — перший за тривалий час сигнал, що інтенсивність ударів у столиці знову позначається на готовності платити за оренду в конкретному місті", — зазначила керівниця "ЛУН Статистики" Людмила Кірюхіна.За інформацією "ЛУН", у вересні 2026 року оренда однокімнатних квартир у Києві подешевшала за місяць на 3%, в середньому це 18 тисяч гривень на місяць. Загалом за рік оренда в столиці залишилася без змін.В Одесі цінник знизився на 11% проти показника місяць тому, до 13,4 тисячі гривень на місяць, але порівняно з аналогічним періодом 2025 року виріс на 12%.Натомість на заході країни спостерігається позитивна динаміка. Наприклад, у Львові ціни на оренду однокімнатних квартир за місяць виросли на 9% – до 26,9 тисячі гривень на місяць. В цілому за рік оренда подорожчала на 43,5%.В Ужгороді ціна за місяць зросла на 8% (+40% у річному зрізі), до 29,1 тисячі гривень на місяць, в Івано-Франківську — на 11% (на 42% за рік), до 22,4 тисячі гривень на місяць.Фахівці стверджують, що ринок оренди у столиці й Одесі залишається активним, попри обстріли: однокімнатна квартира в Києві здається в середньому за чотири дні, в Одесі — за п’ять днів. Аби знайти орендаря у Львові, треба в середньому шість днів."Одним із можливих факторів є внутрішня міграція — як між містами, так і між районами одного міста. Перед новим опалювальним сезоном додаткове значення для орендарів можуть мати характеристики самого житла: автономне опалення та живлення, укриття поруч і готовність будинку до можливих відключень", — пояснили експерти "ЛУН".ЛУН — це популярний український сервіс та IT-компанія у сфері нерухомості. Він пропонує пошук житла: каталог новобудов, пропозиції на вторинному ринку й оренду квартир по всій Україні.Нагадаємо, що внутрішньо переміщені особи можуть скористатися податковою знижкою та врахувати в неї витрати на оренду житла. Однак для цього необхідно виконати низку вимог, передбачених Податковим кодексом України..

Капітальні видатки державного бюджету, які планували на осінь, відкладено на грудень. Йдеться про кошти на захист енергетики та підготовку до зими. Таке рішення ухвалили в Міністерстві фінансів України.Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа в коментарі "Економічній правді".За її словами, перенесення на кінець року торкнулося будівництва та реконструкції лікарень, зведення укриттів у школах і медичних закладах, спорудження соціального житла й іншого."Насамперед це капітальні видатки: будівництво та реконструкція, в тому числі лікарень. Це будівництво укриттів у лікарнях і школах; захист енергетики; будівництво соціального житла тощо", — зазначила вона.Нардепка наголосила, що, коли йдеться про капітальні видатки, відкладення їх на грудень означає, що "цього року їх узагалі не вдасться профінансувати, тому що це просто неможливо зробити".За словами голови профільного комітету, лише з вересня на грудень уряду довелося перенести 39 мільярдів гривень капітальних видатків.Депутатка зауважила, що зараз держава продовжує фінансувати соціальні потреби, зокрема, виплачувати заробітні плати працівникам бюджетного сектору, однак ситуація з бюджетом залишається складною."Тому ми кажемо, що ситуація з бюджетом погана. Коли ми наполягаємо про те, що потрібно ухвалювати ритмічно та вчасно міжнародні зобов'язання, то ми не просто так це говоримо", — наголосила Роксолана Підласа.Нагадаємо, сьогодні міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко зазначав, що простої під час повітряних тривог суттєво впливають на стан економіки України, яка й без того перебуває у кризовій ситуації. Бізнесу може допомогти, серед іншого, диференціація сигналів тривог..

На валютному ринку України 18 вересня очікуються різноспрямовані зміни. Долар демонструє тенденцію до зростання, тоді як євро продовжує падати.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 18 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,66 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,60.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,23. У четвер, 17 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,44.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Простої під час повітряних тривог суттєво впливають на стан економіки України, яка й без того перебуває у кризовій ситуації. Бізнесу може допомогти, серед іншого, диференціація сигналів тривог.Про це заявив міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко в ефірі національного телемарафону "Єдині новини".Таким чином посадовець пояснив, чому сам Кабінет міністрів України обрав диференційований режим тривог."Згідно з оцінками Мінекономіки, від одного до двох мільярдів гривень втрачає економіка від однієї години простоїв", — зауважив він.За його словами, є дні, коли більше 20 годин тривог, а протягом останнього тижня серпня зафіксовано понад 58 годин тривог упродовж тижня."Ми говоримо про шалені збитки для економіки. Вона й так зазнає суттєвого тиску через прикриття експорту, перебої логістичних шляхів і логістичних компаній", — зазначив міністр.Тож, зауважив Кравченко, Кабмін намагається знайти ту модель, яка дасть бізнесу більше гнучкості ухвалювати рішення для того, щоби підтримувати операційну діяльність, далі надавати свої послуги та підтримувати економіку під час повітряних тривог."Тому ми перейшли на цей режим, і якраз підхід до "жовтого" сигналу дає бізнесу більше змоги гнучко підходити до того, щоби спільно з трудовим колективом визначати, як вони будуть працювати", — запевнив урядовець.На його думку, це рух в правильному напрямку, і вже багато бізнесів продовжують свою роботу під час "жовтого" сигналу."Є справді низка питань, які треба доопрацьовувати й уточнювати. Зараз багато запитів, щоби детальніше розуміти суть загрози та щоби бізнеси могли більш інформовано ухвалювати рішення", — підсумував Олександр Кравченко.Нагадаємо, що декілька днів тому на Київщині запровадили додаткові заходи безпеки для автозаправних комплексів на тлі зростання загрози російських повітряних атак. Працівники АЗС отримають доступ до цифрової системи, яка дозволяє оперативно відстежувати рух повітряних цілей..

Цього сезону пропозиція гречки в Україні залишатиметься обмеженою, що другий сезон поспіль формуватиме напружений баланс пропозиції та розподілу зернової. Це сприятиме зростанню цін.Про це заявив керівник служби бізнес-проєктів інформаційної агенції "АПК-Інформ" Андрій Купченко під час виступу на конференції "Зерно та переробка". "Зокрема, за нашими оцінками, нового сезону загальна пропозиція гречки може сягнути 112,2 тисячі тонн, що майже на 30% менше за показник попереднього сезону та всього на 17 тисяч тонн перевищує оцінку внутрішнього споживання 2026-2027 років, яка складає 95 тисяч тонн", — зазначив він.Також Купченко додав, що валовий збір гречки в Україні цього року очікується на рівні 62,2 тисячі тонн, що на 12% менше за минулорічний показник.За оцінками Мінагрополітики, збиральна площа під гречкою 2026 року може сягнути всього 48,6 тисячі гектарів, тоді як попереднього року її оцінювали в 59 тисяч гектарів. Тобто цього сезону площа скоротиться майже на 18%."Оперативні показники урожайності гречки теж поки що нижчі за минулорічні — середня урожайність зернової станом на 14 вересня оцінюється на рівні 14,5 центнера з гектара, що на 2% менше за минулорічний показник (14,8 центнера з гектара)", — наголосили аналітики.За словами експерта, на тлі зменшення пропозиції гречки очікується зростання цін на гречану крупу. Додаткову підтримку надає збільшення попиту споживачів, що активніше формують запаси в очікуванні дуже складної зими, а також ризиків руйнування складів рітейлу, що може порушити стабільність та обсяги поставок безпосередньо в магазини."За даними моніторингу інформаційної агенції "АПК-Інформ", станом на 11 вересня середня відпускна ціна переробників на гречану крупу в Україні встановилася на рівні 65 тисяч гривень за тонну, що на 3 000 гртвень за тонну перевищує показник попереднього тижня. З огляду на ринкові умови, що склалися, зростання цін в цьому сегменті може зберегтися й надалі", — підсумував Андрій Купченко.Нагадаємо, наприкінці серпня міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький інформував, що в Україні не очікується дефіциту гречки, попри проблеми з логістикою та російські атаки на окремі об’єкти аграрної інфраструктури. Внутрішній ринок має достатні запаси продовольства, а виробництво прогнозують приблизно на рівні минулого року..