Економіка

У п'ятницю, 31 липня, Кабінет міністрів України розподілив понад 1,6 мільярда гривень на освіту. Кошти спрямували на розвиток професійної освіти, модернізацію академічних ліцеїв та організацію безоплатного гарячого харчування для школярів.Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, найбільшу частину фінансування — понад 860 мільйонів гривень — спрямують на модернізацію закладів професійної та фахової передвищої освіти. Кошти передбачені для реалізації понад 100 проєктів у різних регіонах України.Фінансування дозволить створити нові навчальні майстерні та лабораторії, оновити обладнання, підвищити енергоефективність закладів, покращити безпеку та забезпечити безбар'єрний доступ. Крім того, уряд завершив розподіл майже 700 мільйонів гривень субвенції для 130 майбутніх академічних ліцеїв у 22 областях України."Кошти спрямують на створення сучасних освітніх просторів: закупівлю навчального, комп'ютерного та мультимедійного обладнання, меблів і оснащення для лабораторій природничих дисциплін та STEM", — наголосив Корецький.До того ж, за словами очільника уряду, 83,6 мільйона гривень передбачено на підтримку громад в організації безоплатного гарячого харчування для учнів початкових класів у восьми прифронтових областях: Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській. Усього у 2026 році на харчування школярів передбачено 14,4 мільярда гривень.Нагадаємо, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15440, який покликаний завчасно врегулювати проведення державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року. Ініціатива має на меті створити стабільні законодавчі умови для організації навчального процесу та екзаменів у режимі воєнного стану.Читайте також: Вступають частіше, ніж торік: в Україні зафіксували рекордну кількість абітурієнтів.

Із 1 серпня у більшості київських маршруток вартість проїзду зросте до 25 гривень. Перевізники пояснюють підвищення дефіцитом водіїв, подорожчанням пального, запчастин та обслуговування транспорту.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на керівника Громадської спілки "Асоціація перевізників Києва та Київщини" Ігоря Мойсеєнка. За його словами, однією з головних причин підвищення тарифів стала нестача водіїв, яка посилилася після зміни правил бронювання працівників від мобілізації."Зараз дуже великі проблеми з бронюванням водіїв. Багато хто не хоче виїжджати на роботу, адже більшість живе за межами Києва і дорогою проходить блокпости. Підприємства змушені підвищувати зарплати, щоб втримати людей, а це додаткові витрати", — пояснив Мойсеєнко.Він додав, що на рішення також вплинули зростання цін на пальне, запасні частини та технічне обслуговування транспорту. На його думку, тариф необхідно переглядати поступово, а не раз на кілька років.Водночас на окремих коротких маршрутах, зокрема №240 та №241 на Лісовому масиві, вартість проїзду поки залишиться без змін — 20 гривень. На більшості інших маршрутів пасажири вже платитимуть 25 гривень за поїздку.Варто зазначити, що востаннє проїзд у київських маршрутках дорожчав цьогоріч у березні — тоді тариф зріс із 15 до 20 гривень.Що відомо про підвищення тарифів у громадському транспортіТакож у Києві планують підвищити вартість проїзду в комунальному транспорті до 30 гривень за разову поїздку. Для власників транспортної картки, які купуватимуть поїздки пакетами, обіцяють знижки — вартість однієї поїздки залежно від пакета становитиме від 25 до 30 гривень.У КМДА пояснюють необхідність перегляду тарифів зростанням витрат на електроенергію, пальне, ремонт рухомого складу та оплату праці. За розрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтований тариф у метро перевищує 64 гривні, а в наземному комунальному транспорті — 44 гривні.Додамо, цьогоріч у Львові також переглянули тарифи на проїзд у громадському транспорті. Так, від 16 травня ціни зросли..

Світові ціни на нафту в п'ятницю, 31 липня, знизилися більш ніж на один долар, однак за підсумками липня все одно можуть зрости приблизно на 20%. На ринок вплинули збільшення поставок через ключові морські маршрути та геополітична напруга на Близькому Сході.Про це повідомляє Reuters. Станом на ранок ф'ючерси на нафту Brent подешевшали на один долар і три центи (1,2%) — до 88 доларів за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) втратила один долар і 50 центів (1,8%) і торгувалася на рівні 82,09 долара за барель. Попри це, за підсумками липня обидва еталонні сорти можуть подорожчати приблизно на 20%.За словами старшого аналітика ANZ Даніеля Гайнса, зниження цін пояснюється тим, що зростання геополітичної напруги на Близькому Сході компенсується збільшенням обсягів судноплавства через Ормузьку протоку.Саме через Ормузьку протоку проходить близько п'ятої частини світових поставок нафти та скрапленого природного газу. Від початку війни між США, Ізраїлем та Іраном наприкінці лютого цей маршрут залишається одним із головних факторів, що впливають на нафтовий ринок.Водночас Саудівська Аравія ініціює створення міжнародної коаліції для посилення безпеки в районі Баб-ель-Мандебської протоки, Червоного моря та Аденської затоки — ще одного стратегічного маршруту для транспортування енергоносіїв. У Міністерстві оборони Саудівської Аравії повідомили, що ініціативу вже підтримали 14 держав, серед яких Джибуті, Єгипет, Пакистан, Судан і Туреччина.Додатковий тиск на ринок створює рішення єменських хуситів, які підтримують Іран. Минулого тижня вони оголосили про морську блокаду Саудівської Аравії та пригрозили порушити експорт нафти через Червоне море, яке вважається альтернативним маршрутом до Ормузької протоки.Попри те, що танкери продовжують проходити як через Ормузьку протоку, так і через Червоне море, ризики для судноплавства суттєво зросли. Це призвело до подорожчання морських перевезень і страхування вантажів, що підтримує високий рівень геополітичної премії у вартості нафти.Аналітики зазначають, що хоча ціни дещо відійшли від останніх максимумів, загальна тенденція на ринку залишається висхідною.Додамо, світові ціни на нафту різко знизилися на початку торгів у понеділок після того, як США та Іран утрималися від нових військових ударів у районі Ормузької протоки. Попри це, аналітики зазначають, що ситуація на Близькому Сході залишається напруженою, а ризики для світового ринку енергоносіїв — високими..

Попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення.Про це свідчать ключові параметри оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки. Регулятор очікує, що у 2026 році українська економіка зросте на 1,8%.Основними чинниками підтримки економічного зростання стануть:значні бюджетні видатки;фінансування міжнародними партнерами проєктів із локалізації виробництва озброєння;вищі врожаї.Водночас відновлення економіки залишатиметься обмеженим через наслідки посилення російських атак на логістичну інфраструктуру, енергетичний сектор та об’єкти бізнесу.За прогнозом НБУ, у 2027-2028 роках темпи економічного зростання прискоряться приблизно до 3% на рік. Цьому сприятимуть:збільшення інвестицій у розбудову виробничих потужностей, зокрема оборонно-промислового комплексу;поступова стабілізація енергетичної системи;нарощування врожаїв;збереження стійкого споживчого попиту.У Нацбанку зазначають, що подальша динаміка економіки значною мірою залежатиме від безпекової ситуації, масштабів міжнародної підтримки та швидкості відновлення пошкодженої інфраструктури.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року..

В Україні з 1 вересня запрацює оновлена грантова програма "Власна справа". Максимальний розмір фінансової підтримки для підприємців збільшать до 2,5 млн грн, а для окремих категорій заявників передбачать бонуси, які дозволять отримати до 50% додаткового фінансування.Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України."Чинна версія програми діє до 1 серпня 2026 року. Оновлена стартує з 1 вересня 2026 року", — зазначили у відомстві.Програма передбачатиме два напрями підтримки. Для тих, хто лише планує започаткувати власну справу, базовий розмір гранту становитиме від 100 тис. до 300 тис. грн, а з урахуванням бонусів — до 500 тис. грн. Для підприємців, які хочуть масштабувати бізнес, базова сума допомоги становитиме від 500 тис. до 1,5 млн грн, а максимальний розмір гранту разом із бонусами сягатиме 2,5 млн грн."Розмір гранту залежить від кількості створених робочих місць, регіону, галузі та категорії заявника", — пояснили у міністерстві.Порівняно з чинною версією програми зміняться й умови участі. Якщо раніше діяли окремі мікрогранти з фіксованими сумами у 200 тис. та 350 тис. грн, то тепер запроваджується єдиний механізм із гнучким визначенням розміру гранту. Також для підприємців, які лише відкривають власну справу, більше не буде обов'язковою вимога щодо створення одного чи двох робочих місць. Для бізнесу, який планує масштабування, достатньо створити одне нове робоче місце.Крім того, оновлена програма передбачає систему бонусів. Додаткові 5% до суми гранту отримають молоді підприємці віком від 18 до 25 років. Ще 20% зможуть отримати ветерани, платники ПДВ, власники патентів на винаходи чи корисні моделі, внутрішньо переміщені особи з досвідом підприємницької діяльності або релоковані підприємства, а також заявники, які створять два нові робочі місця.Бонус у 30% передбачено для бізнесу, який працює або планує працювати у прифронтових регіонах, а також для підприємств, що використовуватимуть кошти на відновлення виробничих потужностей, пошкоджених через російську агресію.Найбільше збільшення — 50% — зможуть отримати підприємці, які реалізовуватимуть проєкти у визначених державою пріоритетних секторах економіки."Заявка подається через портал Дія. Далі — перевірка в уповноваженому банку, оцінювання за бальною системою та, за потреби, співбесіда в центрі зайнятості. Рішення ухвалює Державний центр зайнятості. Грант надається у безготівковій формі. Повторно отримати грант можна після підтвердження виконання попереднього проєкту", — додали у повідомленні.Що передувалоГрантова програма "Власна справа" працює з липня 2022 року. За цей час держава ухвалила понад 34 тисячі рішень про надання мікрогрантів на загальну суму майже девʼять млрд грн. Завдяки програмі в Україні створили понад 60 тисяч нових робочих місць.Додамо, впродовж першого півріччя цього року платники податків, включені до Реєстру великих платників на 2026 рік, перерахували до зведеного бюджету України 579,6 мільярда гривень податків, зборів та інших платежів. Ця сума є критично важливою для фінансування державних потреб, адже вона становить 48,8 % усіх податкових надходжень до бюджету країни.Читайте також: Кредитування бізнесу та населення набирає обертів: у Нацбанку оцінили ситуацію.

Рязанський нафтопереробний завод зупинив перероблення сирої нафти після атаки українських дронів російських об’єктів. Це підприємство називають одним із найбільших у країні в цій галузі.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на власні джерела. За інформацією співрозмовників медійників, роботу заводу зупинили в середу, 29 липня.За словами двох джерел агенції, простій може тривати близько двох тижнів. Після незапланованої зупинки для відновлення переробних операцій потрібен значний час — доводиться повторно запускати первинні та вторинні установки, коригувати технологічні процеси та відновлювати специфікації якості продукції.Представники компанії "Роснефть", якій належить завод, на запит журналістів Reuters не відповіли.За даними галузевих джерел, 2024 року Рязанський НПЗ переробив 13,1 мільйона тонн сирої нафти. Це близько 4,9% від загального обсягу перероблення нафти в Росії. Того ж року завод виробив 2,2 мільйона тонн бензину, 3,4 мільйона тонн дизельного пального та 4,3 мільйона тонн мазуту.Попри зупинку перероблення, станом на четвер завод продовжував продавати нафтопродукти на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарній біржі. Дані біржі показали, що до продажу виставили обсяги бензину та дизельного пального."Простій може тривати близько двох тижнів", — спрогнозували аналітики, посилаючись на оцінки галузевих джерел.Це вже не перший випадок, коли Рязанський НПЗ зупиняє роботу через удар безпілотників. Інфраструктуру заводу пошкодили ще 15 травня, після чого він теж тимчасово призупиняв перероблення нафти.Нагадаємо, видання Financial Times зазначало, що деякі нафтопереробні заводи Росії, зазнавши атак ще 2025 року, не повернулися до попереднього рівня роботи навіть через понад рік. Таким чином українські обстріли призвели до довготривалого зниження активності підприємств..

Плани стійкості здебільшого в Україні не виконуються. Це питання винесуть на засідання Ради національної безпеки й оборони вже наступного тижня. Багато областей наразі відстають у цьому плані.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення.За його словами, в багатьох областях досі не виконано частину того, що передбачають плани стійкості. Кожен регіон має надолужити цю роботу.Президент провів робочу зустріч із прем'єр-міністром Сергієм Корецьким і міністром із відновлення, інфраструктури та транспорту Миколою Калашником.Учасники розмови в президента також окремо обговорювали ситуацію на залізниці через російські удари та проблеми з логістикою.Особливо гостра ситуація в Одесі через постійний російський терор. Для посилення спроможностей логістики готуються рішення, які поки що залишаються непублічними.Володимир Зеленський також доручив залучити більше сил до захисних робіт у прифронтових і прикордонних громадах — на дорогах і об'єктах інфраструктури. Він подякував прем'єр-міністру за ґрунтовний підхід до цих питань і наголосив, що потрібні результати.Нещодавно прем'єр-міністр Сергій Корецький встановив дедлайн відповідальним відомствам через незадовільне виконання планів стійкості.У середньому – вони виконані лише на 40%. Найкращі темпи демонструють Дніпропетровська, Київська, Житомирська, Рівненська та Черкаська області, серед аутсайдерів — Львівська, Івано-Франківська області та Київ.Нагадаємо, що під час вечірнього звернення Володимир Зеленський також поінформував, що по Радушному поблизу Кривого Рогу росіяни застосували вперше за тривалий час ракету з Північної Кореї. Такими є попередні дані українських військових..

Уперше за 44 роки через рекордно низький рівень води в Дунаї в Угорщині повністю зупинять Пакшську атомну електростанцію. Енергетична криза може настати з понеділка.Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Потрібні скоординовані кроки та самозбереження, щоб уникнути серйозніших наслідків. Розраховуємо на кожного!" — наголосив він.Фахівці пояснили, що Пакшська атомна електротанція потужністю близько 2000 МВт забезпечує майже половину електроенергії країни. Для охолодження енергоблоків станція використовує воду з Дунаю.Зараз самої води вистачає для роботи систем охолодження. Однак проблема виникнула через розташування водозабірного обладнання, оскільки рівень води опустився нижче за розташування всмоктувальних патрубків насосів.Через це АЕС може перейти до цілковитої зупинки всіх енергоблоків. Наразі вона перебуває на третьому рівні реагування на низький рівень води. Якщо ситуація погіршиться до четвертого рівня, то генерацію доведеться зупинити.Рівень Дунаю біля АЕС вже на 28 сантиметрів нижчий за рекордний мінімум 2018 року. Аналітики зауважили, що нинішній показник більш ніж на метр нижчий за мінімальний рівень, який враховували під час проєктування об’єкта понад 40 років тому.Основні причини зниження рівня води:поглиблення русла: у верхній течії Дунаю є водосховища й електростанції, осад не вноситься, тоді як на угорській ділянці немає водозливу, перенесення осадів відбувається безперервно, все це супроводжувалося практикою днопоглиблення, яка тривала протягом тривалого періоду часу, спільно це призвело до поглиблення русла річки, а згодом і до зниження рівня води;виникнення екстремальних явищ через глобальну зміну клімату: минулими роками декілька разів на рік траплялися так звані високі води — цього року приплив практично зник, і рівень води був низьким цілий рік.У разі цілковитої зупинки АЕС головним завданням стане підтримання охолодження стаціонарних блоків. Для цього потрібно близько п’ять кубометрів води на хвилину проти 100 кубометрів на секунду для блоків, які працюють.АЕС "Пакш" — єдина атомна електростанція в Угорщині. Розташована за 100 кілометрів від Будапешта та за 5 кілометрів від Пакша.Станція побудували за радянським проєктом, всі чотири реактори — типу ВВЕР-440. Планується будівництво двох реакторів ВВЕР-1200. АЕС виробляє понад 42 % всієї електроенергії, що генерується у країні.Нагадаємо, нещодавно з’ясувалося, що рейтинг прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадяра та його проєвропейської партії "Тиса" розпочав знижуватися. Причиною стало невдоволення угорців процесом висунення кандидатки на посаду президента..

Долар продовжив дешевшати вже другий день поспіль, демонструючи стрімке зниження після попереднього зростання. Водночас євро й надалі зміцнює свої позиції щодо гривні, оновивши курс у бік підвищення.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на п'ятницю, 31 липня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,69 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,87. На готівковому ринку долар впав на 10 копійок — 44,30 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,27. У четвер, 30 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,08.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Національний банк України очікує прискорення зростання цін наприкінці 2026 року. За прогнозом регулятора, інфляція може сягнути 10%.Про це свідчать ключові параметри оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки. Регулятор очікує, що у 2026 році інфляційний тиск посилиться, а найвищого рівня зростання цін буде досягнуто наприкінці року. Основними чинниками прискорення стануть:розширення бюджетних стимулів;зростання витрат бізнесу. Це створюватиме додатковий тиск на ціни та впливатиме на динаміку споживчої інфляції. Водночас НБУ прогнозує поступове уповільнення інфляції у наступні роки. У 2027 році темпи зростання цін мають знизитися до 6,9%, а наприкінці 2028 року інфляція повинна повернутися до цільового рівня у 5%.За оцінками регулятора, стабілізації цін сприятимуть:скорочення бюджетних дефіцитів;послаблення напруги на ринку праці;збільшення врожаїв;покращення ситуації в енергетиці у разі зниження безпекових ризиків.Важливу роль у поверненні інфляції до цільових показників відіграватимуть заходи Національного банку, спрямовані на забезпечення цінової стабільності.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року..

Деякі нафтопереробні заводи Росії, зазнавши атак ще 2025 року, не повернулися до попереднього рівня роботи навіть через понад рік. Таким чином українські обстріли призвели до довготривалого зниження активності підприємств.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times із посиланням на дослідження, автори якого проаналізували зміни у роботі НПЗ у Росії за допомогою супутникових даних.Зокрема, експерти проаналізували нічне світлове випромінювання навколо 29 великих російських НПЗ із червня 2022 року по травень 2026 року, використавши його як показник активності підприємств.Після першого удару українських військ інтенсивність цього освітлення знижувалася на 30% у радіусі одного кілометра від заводів і на 18% у радіусі п'яти кілометрів."Навіть після відновлення роботи підприємств активність поверталася до попереднього рівня повільно. На НПЗ, які уразили 2025 року, таке зниження фіксувалося понад 13 місяців", — ідеться в публікації.За словами дослідників, удари по військових об'єктах, транспортних вузлах і паливних сховищах не спричиняли такого тривалого зниження нічного освітлення.Як відомо, в червні 2026 року в Росії через гостру паливну кризу щонайменше у 60 регіонах запровадили жорсткі ліміти на продаж пального. Таку ситуацію спричинили атаки Сил оборони України на російські НПЗ.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, російська влада змушена йти на високі фінансові витрати з державного бюджету, щоби згладити наслідки систематичних українських атак по нафтопереробній інфраструктурі. Для утримання внутрішнього ринку пального Держдума Росії терміново ухвалила законодавчі зміни щодо субсидування імпорту дизеля..

У четвер, 30 липня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення Олексія Соболева заступником керівника Офісу президента.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Олексій зосередиться в команді Офісу на економічному напрямі та працюватиме в координації з премʼєр-міністром України Сергієм Корецьким, міністром економіки Олександром Кравченком, іншими урядовцями, обласними та місцевими владами", — пояснив він.За його словами, зараз, у час війни, важливо максимально підтримати економічну активність у нашій країні, підприємців і підприємництво, зберегти якнайбільше робочих місць і створювати нові, які можуть забезпечити нормальне життя наших людей та України."Домовилися, що Олексій координуватиме роботу з партнерами для розробки та наповнення реальним змістом плану відновлення України після війни", — зауважив український президент.Він додав, що в час завершення війни Україна має бути повністю готовою перейти до звичного цивільного економічного життя, зберегти силу оборонних виробництв і створити необхідні стимули для того, щоб українці могли реалізовувати свій підприємницький потенціал і професійні перспективи в Україні."Щоби виконати такі завдання, розраховую на реальну взаємодію між командами уряду України, Офісу президента, регіональними владами та бізнесом, академічною спільнотою та громадянським суспільством. Дякую всім, хто допомагає!" — підсумував Володимир Зеленський.Що відомо про Олексія СоболеваДержавний службовець, економіст і політик. З 2025 року працював на посаді міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. Раніше, з 2024 по 2025 рік, був першим заступником міністра економіки.Народився 1983 року в Києві. Закінчив Київський національний економічний університет і CFA Institute. Працював керівником активів у Dragon Asset Management, 2015-2016 років — радником міністра інфраструктури, 2016-2018 років керував проєктом Prozorro.Sale у Transparency International Ukraine, з 2018 року очолював "Прозорро.Продажі".Є президентом спільноти фінансових аналітиків CFA Society Ukraine, головою консультативно-наглядової групи CoST Ukraine.Брав участь у переговорах з європейськими партнерами щодо виконання "Плану України" для отримання 50 мільярдів євро фінансової підтримки на 2024-2027 роки за програмою Ukraine Facility.Один із ключових перемовників від українського уряду в так званій "угоді про надра" та створенні інвестиційного фонду між Україною та США.Нагадаємо, раніше Олексій Соболев інформував, що за минулий рік кількість заброньованих українців зросла до 1,3 мільйона осіб. При цьому військові зверталися до українського уряду з проханням бронювати менше..

У четвер, 30 липня, правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Про це повідомили на офіційній сторінці регулятора. За оцінками НБУ, підвищення ставки має:підтримати привабливість гривневих активів;вплинути на стабільність валютного ринку;стримати інфляційні очікування. Регулятор очікує, що це допоможе повернути інфляцію до цільового рівня 5% у середньостроковій перспективі.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Чому НБУ підвищив ставкуПопри уповільнення загальної інфляції, внутрішній ціновий тиск продовжує посилюватися. У червні споживча інфляція сповільнилася до 7,2% у річному вимірі завдяки збільшенню пропозиції окремих продуктів харчування. Водночас базова інфляція, яка показує стійкіші цінові тенденції, прискорилася до 8,1% і перевищила очікування НБУ.Основними чинниками зростання цін залишаються:підвищення витрат бізнесу на оплату праці;подорожчання логістики;зростання вартості енергоресурсів;високі інфляційні очікування.Додатковими ризиками залишаються наслідки війни, пошкодження інфраструктури та можливе зростання цін на енергоносії через ситуацію на Близькому Сході.Що означає підвищення ставки для гривніВища облікова ставка робить гривневі інструменти привабливішими для населення та бізнесу. Це має підтримувати попит на депозити й облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), номіновані у гривні.У НБУ очікують, що рішення допоможе:зберегти довіру до гривні;підтримати стабільність валютного ринку;контролювати інфляційні очікування.Українці останні місяці продовжували збільшувати вкладення у строкові гривневі депозити та гривневі ОВДП, що підтримувало попит на національну валюту.Інфляція прискориться, але має сповільнитися у 2027 роціНБУ прогнозує, що у другому півріччі 2026 року інфляція продовжить зростати. Очікується, що за підсумками року споживча інфляція становитиме близько 10%, а базова — 9,2%. Причинами стануть:збільшення бюджетних витрат;зростання зарплатних витрат бізнесу;наслідки попереднього послаблення гривні;подорожчання пального.Водночас у 2027 році інфляція має почати знижуватися й, за прогнозом НБУ, досягти 5% наприкінці 2028 року.Чи вплине рішення НБУ на кредитиРегулятор не очікує суттєвого негативного впливу на кредитування. За даними НБУ, обсяги кредитування наразі зростають більш ніж на 30% на рік. Подальше зростання підтримують:висока ліквідність банків;конкуренція між фінустановами за якісних позичальників;державні програми кредитування.Економіка зростає, але війна залишається головним ризикомЗа оцінками НБУ, у другому кварталі 2026 року реальний ВВП України зріс на 0,8% у річному вимірі. Регулятор покращив прогноз зростання економіки на 2026 рік до 1,8%. Водночас розвиток стримують наслідки російських атак на енергетику, логістику та виробничі підприємства.У 2027-2028 роках НБУ очікує прискорення економічного зростання приблизно до 3% завдяки відновленню виробництва, інвестиціям та стабілізації енергетичного сектору.НБУ допускає подальше підвищення ставкиНаціональний банк заявив, що готовий додатково посилити процентну політику, якщо інфляційний тиск залишатиметься високим. Поточний прогноз передбачає можливе подальше підвищення ставки та повернення до циклу зниження у другому кварталі 2027 року.Наступне засідання правління НБУ з питань монетарної політики заплановане на 17 вересня 2026 року.Нагадаємо, в Україні фіксують ріст інфляції та економічну нестабільність. У Національному банку пояснили, що відбувається.Читайте також: Кредитування бізнесу та населення набирає обертів: у Нацбанку оцінили ситуацію.

Україна отримала черговий транш у розмірі 3,47 млрд євро від Європейського Союзу в межах механізму Ukraine Support Loan. Отримані кошти спрямують на посилення обороноздатності держави та фінансування першочергових потреб.Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецьки. За його словами, отримані кошти будуть спрямовані на посилення оборони України, а також на фінансування першочергових потреб держави.Корецький зазначив, що загалом у 2026 році в межах цього механізму для України передбачено 45 млрд євро."Станом на сьогодні залучено 11,6 млрд євро: 3,2 млрд — на бюджетні потреби та 8,4 млрд — на оборонні", — наголосив прем'єр-міністр.Він також подякував Європейській комісії та державам-членам ЄС за послідовну підтримку України.Механізм Ukraine Support Loan передбачає надання Україні фінансової допомоги для забезпечення бюджетної стійкості, підтримки оборони та фінансування ключових державних потреб.Нагадаємо, нещодавно президент України Володимир Зеленський у Києві провів зустріч із прем’єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном. Так, під час переговорів глава уряду Ірландії оголосив про новий пакет підтримки для України на суму 125 мільйонів євро.Також раніше стало відомо, що Японія може підтримати Україну в налагодженні власного виробництва систем протиповітряної оборони Patriot за американською ліцензією. У цьому не має завадити конституція цієї країни..

Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про внесення змін до Плану для України, передбачивши понад 8,3 мільярда євро додаткового фінансування у 2026 році в межах програми Ukraine Facility. Водночас документ доповнили новими реформами у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.Про це повідомила Рада ЄС за підсумками засідання у Брюсселі. Зазначається, що оновлений План для України визначає дорожню карту реформ, виконання яких є необхідною умовою для отримання фінансової підтримки за механізмом Ukraine Facility.Зміни відображають рішення про надання Україні додаткових 8,3 мільярда євро у 2026 році через Позику на підтримку України, яку Європейський парламент і Рада ЄС погодили в лютому цього року.Відповідно до пропозиції Європейської комісії, оновлений План також містить нові зобов'язання щодо проведення реформ. Зокрема, йдеться про посилення заходів у сфері верховенства права та удосконалення антикорупційної політики."Механізм підтримки України, який набрав чинності 1 березня 2024 року, передбачає понад 50 мільярдів євро стабільного фінансування у вигляді грантів та позик для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України на період з 2024 по 2027 рік. З моменту набрання чинності Механізмом підтримки України вже було виплачено 6 мільярдів євро шляхом перехідного фінансування, 1,89 мільярда євро попереднього фінансування та сім траншів на загальну суму приблизно 21,6 мільярда євро", — додали у ЄС.Нагадаємо, Європейський Союз розглядає можливість кардинальної зміни стратегії запровадження економічних обмежень проти Росії. У Брюсселі хочуть відмовитися від практики формувати великі пакети санкцій, які стає все важче узгоджувати між усіма країнами-членами.Читайте також: ЄС може припинити посилювати санкції проти Росії: чому 21-й пакет ризикує стати останнім.