Економіка

У п’ятницю, 4 вересня, Кабінет міністрів України скерував 33,6 мільярда гривень на виплати військовим. Також додаткові кошти надійдуть і для членів їхніх сімей.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти перерозподіляємо з резерву, передбаченого для сектору безпеки й оборони, щоби своєчасно забезпечити необхідні виплати у вересні", — пояснив він.За його словами, 25,9 мільярда гривень надійдуть на щомісячне грошове забезпечення військовослужбовців Збройних сил України у вересні."Ще 7,7 мільярда гривень — на одноразову грошову допомогу в разі загибелі, інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовця", — додав очільник українського уряду.Він запевнив, що виплати нашим захисникам і підтримка їхніх родин, забезпечення Сил оборони необхідним озброєнням і засобами — безумовний пріоритет держави.Прем’єр-міністр України ще раз закликав урядовців і парламентарів максимально прискорити роботу та сфокусуватися на ухваленні абсолютно всіх невідкладних рішень і законів задля отримання міжнародної фінансової допомоги."Це єдиний спосіб збалансувати бюджет в нинішніх умовах", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, нещодавно пресслужба Міністерства оборони України пояснила, що військовим, які самовільно залишили частину, призупиняють виплату грошового забезпечення. Проте зароблені кошти за попередній місяць не конфіскують, а виплачують після повернення до списків особового складу..

Україна активізує співпрацю з партнерами для того, щоби морські перевезення продовольства перебували в безпеці. Це питання соціальної безпеки десятків країн світу.На цьому наголосив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Дякую нашим партнерам на Близькому Сході та в Північній Африці за сильну увагу до продовольчої проблематики через російські удари по наших портах", — зазначив він.За його словами, триває робота з тими, хто спроможний вплинути та запропонувати реальні варіанти дипломатії, щоби не було продовольчої кризи, кризи вартості життя, а отже, соціальних вибухів."Готуємо рішення щодо цього, я вдячний, зокрема, президенту Єгипту за конструктив. Був із доповіддю сьогодні МЗС України — ми обговорили всі деталі", — додав український президент.Він розповів, що так само відбулися контакти та належні розмови з Туреччиною, з Еміратами, зі Саудівською Аравією щодо експортних коридорів і продовольчої безпеки."Дякую всім, хто спроможний дати реальні рішення та наповнити реальним змістом спільні кроки", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомого 8 серпня видання Bloomberg повідомляло, що українська сторона пристала на пропозицію утримуватися від ударів по окремих суднах і чорноморських об'єктах, через які здійснюється експорт казахстанської нафти. Такого компромісу вдалося досягнути за безпосереднього посередництва офіційного Вашингтона.Нагадаємо, міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький розповідав, що впродовж перших двох тижнів серпня український аграрний сектор зіштовхнувся з істотним падінням обсягів постачання зерна за кордон. Наразі вітчизняним аграріям вдалося вивезти лише п'яту частину від реальної потреби ринку..

Українські дипломати активізували зусилля щодо мільярдів заморожених активів Росії, які розміщені в європейських банках. Це пов’язано зі значним дефіцитом бюджету в Україні.Про це повідомило видання Politico. Його аналітики зазначили: Україна хоче, щоби країни Європи відновили дебати стосовно заморожених активів Росії."Часткова виплата та ширші гарантії можуть допомогти подолати глухий кут із Бельгією, яка ветувала цей план у грудні 2025 року", — йдеться в публікації.Віцепрем'єр-міністр України Всеволод Ченцов заявив медійникам, що країна обговорює з європейськими партнерами декілька варіантів покриття прогалин у своїх оборонних і цивільних бюджетах.За його словами, крім частини кредиту ЄС для України у 90 мільярдів євро, є й інші важливі рішення."Ми також розглядаємо можливості в Євросоюзі та пропонуємо, зокрема, ідею заморожених активів", — сказав Ченцов.Це питання повернулося до порядку денного Євросоюзу після того, як декілька членів ЄС закликали Європейську комісію вивчити "нові варіанти" для розблокування активів Росії. Це — Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція.Аналітики видання зазначили, що понад 200 мільярдів євро активів російських центральних банків знерухомлено у всьому ЄС. Більшість з них зберігається у бельгійському фінансовому депозитарії Euroclear. Бельгійський уряд відмовився від пропозицій щодо використання цих коштів, бо вбачає потенційні правові та фінансові ризики."ЄС і Україні "потрібно розглянути інші варіанти, врахувати, скажімо, різні цифри як перший крок", щоби домогтися вивільнення хоча би частини російських активів", — сказав Ченцов у відповідь на запитання видання про те, як Бельгія може змінити свою думку.Дипломат вважає, що не лише Євросоюз, а й інші гравці можуть втрутитися та допомогти відповісти на занепокоєння Бельгії."Я впевнений, що якщо ми хочемо знайти рішення, ми його знайдемо", — додав український посадовець.Але Бельгія заявила, що її позиція на теперішній момент залишається незмінною. На цьому наголосив речник міністра закордонних справ Бельгії Максима Прево.Нагадаємо, що 24 серпня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга акцентував на необхідності відновити серйозні переговори щодо повного використання заморожених російських активів для фінансування оборони та відновлення України..

В Україні з 4 вересня 2026 року в обігу перебуває нова банкнота номіналом 2 000 гривень. Вона стала найбільшим номіналом української гривні та вже є дійсним платіжним засобом.Про введення нового номіналу повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний під час презентації банкноти. За його словами, банкнотою можна розраховуватися у магазинах та інших торговельних мережах, вносити кошти на банківський рахунок, а також здійснювати платіжні операції у банках.Нова банкнота присвячена пам’яті Василя СтусаДата появи 2 000 гривень в обігу є символічною. Саме 4 вересня в Україні вшановують пам’ять Василя Стуса. У презентації нової банкноти взяв участь Дмитро Стус — син поета, генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка та засновник Стус Центру.Андрій Пишний наголосив, що українські банкноти не лише виконують функцію платіжного засобу, а й розповідають про історію та культурну спадщину країни."Кожна українська банкнота розповідає історію. Сьогодні вона поповнюється новою сторінкою", — зазначив голова НБУ.За його словами, нова банкнота поєднала сучасні технології, потреби економіки та пам’ять про людину, яка все життя відстоювала право України бути незалежною.Чому з’явився новий номіналУ Національному банку пояснили, що рішення про введення банкноти номіналом 2 000 гривень пов’язане зі змінами в економіці, а також зі змінами обсягів і структури готівки. Нова банкнота надходитиме в обіг поступово — відповідно до потреб готівкового обігу.Водночас поява 2 000 гривень не означає вилучення з обігу інших номіналів. Вони продовжать використовуватися відповідно до чинних правил.Одна з найбільш захищених банкнот гривніНова банкнота поєднує сучасні технології захисту. У НБУ зазначають, що завдяки цьому вона належить до найбільш захищених банкнот гривні.Нагадаємо, раніше професорка кафедри криміналістичного забезпечення та судових експертиз навчально-наукового експертно-криміналістичного інституту Національної академії внутрішніх справ Олена Воробей в інтерв'ю TrueUA розповіла, що українська національна валюта — гривня — має чотири покоління банкнот, а найновіше з них — зразка 2015 року. Найпопулярнішими серед фальшивомонетників є 500-гривневі банкноти старого зразка..

Збереження власного виробництва в Україні, інвестиції у технології та розширення експорту є головними чинниками стійкості AXOR INDUSTRY в умовах воєнних викликів. Підприємство вже зараз розвиває міжгалузеву кооперацію та оновлює лінійку енергоефективної фурнітури для майбутньої масштабної відбудови країни.Про це в інтерв'ю розповів директор з продажів AXOR INDUSTRY Роман Петренко.— Попри воєнні та економічні ризики, ваша компанія продовжує працювати та розвиватися. Завдяки яким рішенням вдається утримувати стійкість бізнесу та залишатися на ринку?— Стійкість бізнесу сьогодні — це насамперед здатність швидко адаптуватися, приймати рішення та не зупиняти розвиток навіть у найскладніших умовах. Для AXOR INDUSTRY ключовим рішенням стало збереження виробництва в Україні та продовження інвестицій у власні виробничі потужності.Ми переконані, що українське виробництво має працювати не лише сьогодні — воно має формувати основу економіки після нашої Перемоги та під час масштабної відбудови країни. Ми постійно працюємо над підвищенням ефективності виробничих процесів, оптимізацією витрат, розвитком технологій та розширенням продуктового портфеля. Водночас не відмовляємося від інвестицій у якість, автоматизацію та нові технологічні рішення.Важливим фактором стійкості є й диверсифікація ринків. AXOR працює не лише з українськими партнерами, а й розвиває експортну присутність, що дозволяє компенсувати частину ризиків та підтримувати валютну стійкість компанії.— Яка роль команди та людського ресурсу в збереженні виробництва під час кризи?— Але, мабуть, найважливіший ресурс — це люди. Нам вдалося зберегти професійну команду, експертизу та корпоративну культуру. Саме завдяки людям компанія може швидко реагувати на зміни, підтримувати партнерів і одночасно дивитися вперед.Для нас стійкість — це не просто можливість продовжувати роботу. Це здатність розвиватися навіть у кризу і бути готовими до того величезного попиту на якісний український продукт, який сформується в процесі відбудови країни.— Сьогодні надзвичайно важливо, щоб гроші "працювали" всередині країни. Наскільки вдається будувати ланцюги з українськими контрагентами?— Для нас принцип "гроші мають працювати всередині країни" — це не просто економічний лозунг, а реальна бізнес-модель. AXOR INDUSTRY є українським виробником, тому навколо нашого підприємства формується ціла екосистема компаній та фахівців: постачальники, логістичні оператори, сервісні компанії, виробники комплектуючих, дистриб’ютори, віконні та дверні підприємства, будівельні компанії.Кожна гривня, яка залишається в цьому ланцюгу, створює додану вартість в Україні: забезпечує робочі місця, податки, замовлення для інших підприємств і розвиток суміжних галузей. Особливо важливо це для будівельного сектору.— Які суміжні галузі української економіки залучені до створення вашого кінцевого продукту?— Віконна та дверна фурнітура — лише одна ланка великого виробничого ланцюга. За кінцевим продуктом стоять металургія, машинобудування, хімічна промисловість, пакування, логістика, енергетика, сервіс і велика кількість професій.Тому ми зацікавлені у максимально широкій співпраці з українськими компаніями там, де це можливо з погляду якості, технологій та економічної доцільності. Водночас український бізнес сьогодні має дивитися ширше, ніж просто на внутрішній ринок. Нам важливо не лише заміщувати імпорт, а й створювати український продукт, конкурентний на міжнародному рівні.Саме тому розвиток виробництва AXOR має дві складові: підтримувати українську економіку через локалізацію та водночас виходити з українським продуктом на зовнішні ринки. Міжгалузева кооперація сьогодні — один із ключів до економічної стійкості України. Чим більше українських компаній буде пов’язаних між собою виробничими та збутовими ланцюгами, тим більша частина створеної в країні доданої вартості залишатиметься в Україні.— Як війна змінила виробничі процеси на заводі?— Війна змінила практично всі складові виробничого процесу — від планування запасів до логістики та організації робочих процесів. Одним із найбільших викликів стала енергетична нестабільність. Для сучасного виробництва стабільне електропостачання — це критично важлива умова.Тому ми працюємо над підвищенням енергонезалежності та резервуванням критичних процесів, щоб мінімізувати вплив можливих перебоїв на виробництво. Змінилися й підходи до роботи із сировиною та комплектуючими.Сьогодні набагато важливіше мати не лише оптимальну ціну, а й надійність постачання. Ми диверсифікуємо ланцюги, плануємо запаси та шукаємо альтернативні рішення, щоб зменшувати залежність від одного постачальника або одного логістичного маршруту.— Як підприємство долає дефіцит кваліфікованих спеціалістів на ринку праці?— Окремий виклик — кадри. Війна суттєво змінила український ринок праці, і виробничі підприємства відчувають дефіцит кваліфікованих спеціалістів. Тому для нас важливими напрямами є збереження команди, навчання, підвищення кваліфікації та створення умов, у яких люди хочуть працювати й професійно розвиватися.— Які нові технологічні вимоги до продукції висуває сучасний ринок відбудови?— Щодо продукту — війна, навпаки, прискорила появу нових потреб ринку. Українське будівництво вже сьогодні має враховувати питання безпеки, енергоефективності, довговічності та швидкості монтажу.Саме тому AXOR продовжує розвивати лінійку фурнітури, зокрема рішення для підвищення безпеки вікон і дверей, енергоефективних та сучасних конструкцій, а також продукти, які дозволяють виробникам швидше та технологічніше виготовляти готові вироби.Ми бачимо великий потенціал у сегменті відбудови. Україні доведеться не просто відновлювати зруйноване — нам потрібно буде будувати сучасніше, енергоефективніше та безпечніше. І тут українські виробники мають унікальну можливість. Ми знаходимося безпосередньо всередині цього процесу, розуміємо потреби українського ринку та можемо швидко адаптувати продукт під нові вимоги.Тому наше завдання сьогодні — не чекати завершення війни, щоб почати готуватися до відбудови. Ми готуємося до неї вже зараз: інвестуємо у виробництво, технології, людей і продукти, які будуть потрібні Україні завтра..

У серпні український ринок нових комерційних автомобілів продемонстрував неоднозначну динаміку. Протягом місяця було реалізовано 1050 нових вантажних та спеціальних автомобілів.Про це повідомляє "Укравтопром". Зазначається, що порівняно з липнем попит на нові комерційні авто знизився на 20%. Водночас у річному вимірі ринок продемонстрував позитивну динаміку — кількість придбаних автомобілів у серпні була на 12% більшою, ніж за аналогічний місяць 2025 року.Загалом від початку 2026 року український парк вантажних та спеціальних автомобілів поповнився 8626 новими машинами. Це на 14% більше, ніж за аналогічний період минулого року.Найбільшим попитом у серпні користувалися автомобілі таких марок:Renault — 250 авто;Mercedes-Benz — 121 авто;Volkswagen — 100 авто;Citroen — 85 авто;Fiat — 67 авто.Зауважимо, у серпні українці придбали близько п'яти тисяч нових легкових автомобілів. Найбільшим попитом серед моделей користувався кросовер Toyota RAV-4.Нагадаємо, від початку 2026 року в Україні продали понад 3,5 тисячі нових субкомпактних кросоверів. Найбільшим попитом у цьому сегменті користуються автомобілі з традиційними двигунами внутрішнього згоряння.Читайте також: Старе посвідчення водія можна обміняти без іспитів: які категорії відкриють автоматично.

Обласні військові адміністрації в Україні перейдуть на цілодобовий режим роботи задля децентралізації складів і збереження продукції українських бізнес-підприємств. У цьому напрямку працюватимуть спеціальні робочі групи.Про це заявив заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Шановні представники бізнесу й усі інші, хто, попри війну, продовжує здійснювати підприємницьку діяльність і сплачувати податки в Україні. Враховуючи загрози сталому функціонуванню реального сектору економіки, повʼязані з актами ворога проти централізованих місць зберігання продукції, в регіонах країни активовано відповідний протокол реагування ОВА", — написав він.За його словами, департаменти економіки обласних військових адміністрацій переходять в режим цілодобового функціонування для комунікації з підприємствами та забезпечення виконання стратегічних завдань зі збереження економічного потенціалу."У кожній ОВА відкриється "єдине вікно" для опрацювання запитів від підприємств. Телефони вкажуть на офіційних ресурсах адміністрацій. Спеціальні робочі групи допоможуть бізнесу забезпечити децентралізацію складування та зберігання продукції у громадах. Забезпечуватимуться потенційні локації й оперативне розгортання роботи на них у найкоротші терміни", — запевнив посадовець.Він додав, що для тих підприємств, які відкривають додаткові або резервні локації функціонування в інших регіонах, забезпечать максимальну підтримку та повний супровід на рівні області та громад. Території, комунікації, логістика — все, що потрібно, щоби відновити або розширити роботу.Спільно з Міністерством з відновлення, інфраструктури та транспорту України й ОВА створено робочі групи з питань забезпечення логістики."Працюємо швидко, використовуємо набутий досвід за роки роботи в умовах війни", — наголосив заступник керівника Офісу президента.Щотижнево в режимі онлайн на платформі "Діалог влади та бізнесу" під керівництвом голів ОВА відбуватимуться консультації з усіма зацікавленими представниками бізнесу. Він закликав усіх бути активними на цій платформі та доносити повний спектр проблемних питань, які виникають під час функціонування, розширення, релокації тощо."Де би не розташовувалися ваші виробничі потужності чи мережа зберігання продукції, ОВА готові невідкладно прийняти ваш запит і надати пропозиції щодо вирішення питань з оптимізації роботи. Постійний обмін інформацією між регіонами дасть можливість ефективної маршрутизації вашого запиту в найоптимальніші для вас локації. Ми готові до викликів. Громади та регіони націлені на швидке й ефективне виконання завдань. Дякуємо платникам податків за довіру. Разом переможемо!" — підсумував Віктор Микита.Нагадаємо, що в четвер, 3 вересня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення, які покликані адаптувати роботу держави, бізнесу й інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак..

Уряд схвалив і спрямував до Верховної Ради чотири законопроєкти, необхідні для виконання міжнародних зобов’язань України та залучення зовнішнього фінансування.Як повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький, йдеться про частину зобов’язань України перед ЄС та МВФ, виконання яких є умовою для отримання третього траншу макрофінансової допомоги обсягом 1,45 мільярда євро."Сьогодні уряд схвалив і спрямував до Верховної Ради чотири законопроєкти, необхідні для виконання міжнародних зобов’язань та залучення зовнішнього фінансування", — повідомив представник уряду.За його словами, перший законопроєкт передбачає спрощення адміністрування ПДВ для ФОПів."Також буде підвищення порогу для позапланових перевірок щодо бюджетного відшкодування та від’ємного значення ПДВ — зі 100 тисяч до одного мільйона гривень", — зазначив він.Другий законопроєкт стосується трансфертного ціноутворення."Правила трансфертного ціноутворення робимо відповідними до стандартів ОЕСР та ЄС", — наголосив Корецький.Окремий законопроєкт стосується реформування ринків капіталу. Уряд пропонує об’єднати ключові інституції у холдингову структуру."Для ринків капіталу пропонуємо об’єднати ключові інституції у холдингову структуру та передбачити залучення міжнародного стратегічного інвестора через відкритий конкурс", — пояснив він.Четверта законодавча ініціатива стосується підвищення ефективності роботи Вищого антикорупційного суду. Зокрема, пропонується запровадити одноосібний розгляд цивільних справ про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх у дохід держави. Також йдеться про одноосібний розгляд адміністративних справ щодо застосування санкцій.Ухвалення законопроєктів: чому це важливоПрем'єр-міністр наголосив, що ухвалення цих законопроєктів має безпосереднє значення для подальшого міжнародного фінансування України."Від спільної результативної роботи уряду і парламенту залежить надходження до бюджету значної частини з $29,5 млрд від міжнародних партнерів", — заявив він.Водночас у Кабміні розраховують на підтримку законодавчих ініціатив Верховною Радою."Розраховуємо на підтримку Верховною Радою урядових законопроєктів, необхідних для фінансової стійкості держави та забезпечення потреб оборони", — зазначив посадовець.Нагадаємо, наприкінці серпня стало відомо, що Європейський Союз спрямує Україні 1,4 мільярда євро з доходів від заморожених російських активів. Ці кошти підуть на оборону та зміцнення стійкості української держави..

Столична влада знову заговорила про підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення. На тлі зростання витрат на електроенергію та пальне галузь опинилася у вкрай складному становищі.Як повідомив мер Києва Віталій Кличко, "хвилю підвищення тарифу" на водопостачання та водовідведення зафіксували у всіх регіонах."Підняти його НКРЕКП рекомендувала ще в 2024 році. Проте, це не було реалізовано. Тому галузь водопостачання опинилася сьогодні фактично на грані зупинки", — пояснив посадовець.Водночас Кличко додав, що влада розуміє, що людям складно. Проте, за його словами, "тариф на воду не може залишатися на колишньому рівні". Причина — зростання тарифів на електроенергію, ціни на пальне, на реагенти.Варто зазначити, що ще наприкінці липня у ЛМР повідомляли, що у Львові можуть підвищити тариф на водопостачання до близько 100 гривень за кубометр. Саме таку економічно обґрунтовану вартість розрахував "Львівводоканал" і подав на розгляд міської ради. Нагадаємо, в Україні цього року змінився розмір середньомісячного доходу сім’ї, який дає право на отримання пільги з оплати житлово-комунальних послуг.Читайте також: Підготовка Києва до зими: у КМДА розповіли про допомогу людям у разі тривалих блекаутів.

Наприкінці весни та на початку літа інфляція в Україні тимчасово сповільнилася завдяки, зокрема, надходженню нового врожаю овочів і фруктів. Водночас у липні зростання цін знову пришвидшилося.За даними Національного банку України, у липні ціни на товари та послуги зросли на 7,7% у річному вимірі.Чому зростають ціниНБУ зазначає, що на прискорення інфляції впливає одразу кілька факторів. Зокрема, зростають витрати на електроенергію через наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Додатковий тиск створюють і вищі ціни на паливо, пов’язані з війною на Близькому Сході.Бізнес також стикається зі збільшенням витрат на оплату праці та відновлення роботи після повітряних атак. На ціни, за оцінкою НБУ, вплинуло і послаблення гривні на початку року.Ще одним фактором залишається високий споживчий попит. Його підтримують зростання зарплат та значні бюджетні видатки.Що буде з цінами до кінця рокуНаціональний банк очікує, що наприкінці року інфляція може пришвидшитися приблизно до 10%. Водночас надалі темпи зростання цін мають поступово знижуватися.Згідно з прогнозом НБУ, у 2027 році інфляція може сповільнитися до 6,9%, а у 2028 році — повернутися до цільового показника у 5%. Цьому, зокрема, мають сприяти:поступове скорочення бюджетних витрат;відновлення енергетичного сектору в міру покращення безпекової ситуації.Варто зауважити, що за даними оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки, попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення.Нагадаємо, нещодавно заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський пояснив рішення регулятора підвищити облікову ставку НБУ з 15% до 15,5%..

У Львові відбувся Lviv Invest Forum 2026 — триденна подія, яка об’єднала підприємців, інвесторів, девелоперів, представників державного сектору, міжнародних компаній, фінансових установ та експертного середовища.Цьогоріч форум зібрав понад 2 тисячі учасників. У програмі поєднали дискусії про розвиток української економіки, презентації інвестиційних проєктів та можливості для прямого спілкування представників бізнесу й потенційних інвесторів.Про що говорили на Lviv Invest ForumОднією з центральних тем стала робота бізнесу та залучення інвестицій в Україну під час повномасштабної війни. Учасники обговорювали відновлення економіки, розвиток регіонів, міжнародну співпрацю та пошук приватного капіталу для нових проєктів.Окремі напрямки програми стосувалися нерухомості й девелопменту, енергетики, виробництва, агробізнесу та переробки, IT і штучного інтелекту, фінансів, логістики, туризму та готельного бізнесу. Також говорили про стартапи, венчурні інвестиції, M&A та вихід українських компаній на міжнародні ринки.Практичну частину форуму доповнили Invest Expo, презентації та пітчинги проєктів, бізнес-інтерв’ю, воркшопи, networking-сесії та закриті зустрічі.До окремих зустрічей долучилися Віктор Ющенко, Дмитро Кулеба, Артем Бородатюк, Артур Міхно та Тимофій Милованов.Форум у цифрахЗа даними організаторів, Lviv Invest Forum 2026 об’єднав понад 2 000 учасників, понад 120 спікерів та експертів і понад 70 Expo-стендів із бізнесовими та інвестиційними проєктами.На події зустрілися підприємці, інвестори, власники компаній, представники міжнародного бізнесу, державного та фінансового секторів.Організатор Денис Ринський зазначає, що за масштабними цифрами форуму стоять передусім люди та нові можливості."Для мене головний результат Lviv Invest Forum — це атмосфера та люди, які сформували цю подію. Понад 2000 учасників, понад 120 спікерів і експертів, десятки інвестиційних проєктів — за кожною цією цифрою стоять конкретні люди, бізнеси та можливості.Ми свідомо зробили форум не лише про сцену. LIF — це також зустрічі, переговори, знайомства, закриті формати та неформальна комунікація. Саме в таких моментах часто народжуються найсильніші партнерства.Цього року ми побачили дуже високий рівень залученості учасників і партнерів. Люди приїжджали не просто послухати спікерів — вони приїжджали шукати можливості, представляти свої проєкти, знаходити інвесторів і партнерів.Для нас це лише черговий етап розвитку Lviv Invest Forum. Ми вже дивимося вперед і розуміємо, як зробити наступний форум ще сильнішим, масштабнішим та кориснішим для українського бізнесу та інвестиційного ринку", — каже Денис Ринський.Інвестиції — це також робочі місцяПід час форуму окремо говорили про роль бізнесу в розвитку української економіки. Йшлося не лише про фінансову віддачу від інвестицій, а й про створення робочих місць, розвиток громад, технологій та інфраструктури.Партнером Lviv Invest Forum 2026 став Work.ua."Ми бачимо, що люди не всі виїхали з України. Люди продовжують тут працювати, шукати роботу, створювати компанії та інвестувати. Саме тому бізнес сьогодні має особливу відповідальність — інвестувати не лише у фінансовий результат, а й у проєкти, які створюють додану вартість для суспільства, робочі місця та підтримують українську економіку", — зазначив співзасновник та СЕО Work.ua Артур Міхно.Компанія долучилася до розвитку середовища для взаємодії бізнесу, професійних команд та потенційних працівників.Львів хочуть посилити як інвестиційний центрОрганізатори форуму розглядають Львів як майданчик, який може стати однією з точок тяжіння інвестиційного капіталу в Україні."Для нас Lviv Invest Forum — це вже давно більше, ніж просто інвестиційний форум. Ми створювали його як платформу, де бізнес, капітал, експертиза та нові можливості можуть зустрічатися в одному середовищі", — розповів організатор Остап Бачинський.За його словами, важливим результатом події мають стати не лише виступи та дискусії, а й нові знайомства, переговори, партнерства та потенційні угоди.Організатор Тарас Бачинський також відзначив Expo-зону, де учасники могли безпосередньо ознайомитися з інвестиційними проєктами та поспілкуватися з їхніми власниками."Lviv Invest Forum 2026 об’єднав підприємців, інвесторів, девелоперів, власників компаній, представників фінансового сектору, держави та експертного середовища. Для нас було принципово важливо, щоб кожен учасник міг отримати не просто інформацію зі сцени, а нові контакти, ідеї та можливості для розвитку.Окремою цінністю стала Expo-зона, де були представлені реальні інвестиційні проєкти. Ми прагнемо розвивати цей напрям і створювати середовище, де інвестор може не просто говорити про інвестиції, а безпосередньо знайомитися з проєктами та їхніми власниками.Три дні LIF показали, що в Україні є величезна кількість підприємців та проєктів, які готові масштабуватися, залучати капітал і створювати нову економіку. І наше завдання — допомагати їм зустрічатися одне з одним", — сказав Тарас Бачинський.Lviv Invest Forum 2026 став одним із майданчиків для такого діалогу — між бізнесом, капіталом, державою та експертами. У фокусі залишилися інвестиції, розвиток українських компаній та пошук можливостей для економічного зростання навіть в умовах війни..

Кабінет міністрів дав роз'яснення стосовно нових правил та критеріїв бронювання військовозобов'язаних працівників на критично важливих підприємствах. Оновлення передбачають нові вимоги до рівня заробітної плати, перегляд критеріїв критичності та нові умови для працівників-сумісників.Про це йдеться на сайті Міністерства економіки та довкілля України. Урядовці виділяють три основні блоки оновлень у системі бронювання:зарплатний критерій. Встановлюється вимога щодо розміру нарахованої середньої заробітної плати на рівні не менше 3 мінімальних зарплат (25 941 грн), а для підприємств на прифронтових територіях — 2,5 мінімальні зарплати (21 618 грн). Зміни щодо заробітної плати не стосуються державних та комунальних підприємств.правила для сумісників. Працівник, який працює за сумісництвом або має відстрочку з інших підстав, враховуватиметься в квоту бронювання лише один раз за одним місцем роботи. Це унеможливлює розширення квот на кількох підприємствах одночасно.перегляд критеріїв критичності. Профільні міністерства та обласні військові адміністрації мають перезатвердити власні критерії за погодженням з Міноборони та Мінекономіки, після чого підприємства повинні подати документи на повторне підтвердження статусу.Для бізнесу діє перехідний період: чинний статус критичності (набутий до 2 червня 2026 року) та наявне бронювання військовозобов'язаних зберігаються на свій строк, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року. Для ФОПів законодавством бронювання не передбачено. Державні органи зобов’язані розглядати нові пакети документів у строк до 10 робочих днів.Заброньованим працівникам не потрібно самостійно подавати документи — уповноважені особи підприємств мають завчасно перевірити відповідність новим критеріям, переглянути списки та підготувати документи до завершення перехідного періоду.Нагадаємо, держава готує жорсткіші заходи контролю за процедурою бронювання військовозобов'язаних працівників, приділяючи особливу увагу IT-сектору. У Міністерстві цифрової трансформації попередили бізнес, що будь-які маніпуляції зі списками заброньованих можуть призвести до скасування або перегляду всього механізму..

Державна податкова служба України розробила спеціальний комплекс заходів для підтримки підприємств, які зазнали збитків та руйнувань унаслідок російських обстрілів. Новація передбачає спрощення адміністрування, послаблення податкового контролю та надання персонального супроводу для постраждалого бізнесу.Про це повідомила в. о. голови Державної податкової служби України Леся Карнаух під час зустрічі з понад 60 представниками бізнес-асоціацій та інститутів громадянського суспільства."Знищене обладнання, склади, товар, документи, зупинене виробництво. На жаль, це вже звична картина після кожного російського обстрілу. Як у цій ситуації допомогти бізнесу, наповнити державний бюджет та виконати міжнародні зобов'язання — сьогодні одне з топпитань, над яким працює влада. Низка заходів, які б мали допомогти бізнесу, потребують законодавчого врегулювання. Але ми в ДПС вже сьогодні, щоб не втрачати час, підготували комплекс заходів, щоб спростити життя тим, хто постраждав. Це виважений та ризикоорієнтований підхід до адміністрування і податкового контролю щодо бізнесу, який зазнав втрат через війну", — сказала вона.За словами посадовиці, основними елементами нової системи підтримки є:чітка ідентифікація постраждалого бізнесу. У системах ДПС буде сформований окремий список підприємств із позначкою "суб'єкт господарювання, який постраждав внаслідок збройної агресії РФ". Його створять на основі даних ДСНС, військових адміністрацій, місцевої влади та держреєстрів, щоб бізнесу не доводилося повторно збирати довідки;врахування наслідків атак при оцінці ризиків: зменшення оборотів чи прибутковості не тягтиме за собою автоматичних перевірок або запитів від податкової;податковий контроль лише за наявності ризиків. Відсутність необґрунтованих вимог, а у разі необхідності перевірки — її предмет буде максимально зосереджений на конкретному ризику;відсутність паперової бюрократії. Взаємодія відбуватиметься через Електронний кабінет без повторного вимагання документів, що вже є у державних системах;урегулювання питань податкового боргу. ДПС невідкладно інформуватиме про виникнення боргу, при цьому платник не втрачатиме статус постраждалого;персональний супровід. Для підприємств із критичними руйнуваннями залучатимуть Офіси податкових консультантів та призначатимуть відповідальну особу для допомоги."Робимо, все щоб ті, хто постраждав від атак росіян, отримував не формальну, а адресну допомогу в адмініструванні. Під час зустрічі обговорили з бізнесом також низку інших важливих питань: СМКОР, перевірки та оскарження, дроблення бізнесу, відшкодування ПДВ, валютний контроль тощо", — додала очільниця ДПС.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку нових правил реагування на російські атаки, зокрема із застосуванням дронів. Йдеться про оновлення системи повітряних тривог, роботу бізнесу та державних установ під час меншого рівня загрози, а також зміни в роботі громадського транспорту в Києві..

В Україні діє програма фінансової підтримки для дорослих та дітей, які зазнали інвалідності внаслідок контакту з вибухонебезпечними предметами. Розмір державної компенсації залежить від встановленої групи інвалідності та розраховується відповідно до прожиткового мінімуму.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.За даними відомства, право на державні допомоги мають особи, у яких інвалідність пов'язана з ушкодженнями від вибухонебезпечних предметів. Для дітей віком до 18 років підставою є висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, а для осіб від 18 років — висновок МСЕК або експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування.Одноразова компенсація призначається Пенсійним фондом, якщо звернення надійшло не пізніше ніж через 60 календарних місяців після встановлення інвалідності. Заяву на щорічну допомогу для оздоровлення необхідно подати до 15 жовтня поточного року. Необхідний перелік документів містить:заяву постраждалої особи або її законного представника;документ, що посвідчує особу;свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років);реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);рішення органу місцевої ради, суду про встановлення опіки чи піклування (у разі потреби).Розміри одноразової грошової компенсаціїУ ПФУ уточнили, що державна допомога виплачується у кратному розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:особам з інвалідністю першої групи та дітям з інвалідністю підгрупи А до 18 років — у п'ятиразовому розмірі (2026 рік — 12 975 гривень)особам з інвалідністю другої групи та дітям з інвалідністю до 18 років — у чотириразовому розмірі (2026 рік — 10 380 гривень)особам з інвалідністю третьої групи — у триразовому розмірі (2026 рік — 7 785 гривень)Розміри щорічної допомоги на оздоровленняособам з інвалідністю I або II групи та дитині з інвалідністю — 40% прожиткового мінімуму (2026 рік — 1038 гривень);особам з інвалідністю третьої групи — 35% прожиткового мінімуму (2026 рік — 908 гривень).Нагадаємо, восени 2026 року загального підвищення пенсій в Україні не передбачено, однак частина літніх людей отримає вікові доплати. Водночас у вересні для деяких домогосподарств може змінитися розмір житлової субсидії після автоматичного перерахунку доходів..

Одноразова грошова допомога для учнів перших класів "Пакунок школяра" не вплине на обчислення сукупного доходу родини при призначенні інших державних виплат. Батьки школярів можуть отримувати цю допомогу без ризику втратити або зменшити розмір соціальної підтримки для малозабезпечених сімей.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.У відомстві зазначили, що розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім’ї визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом за останні шість місяців. До загального доходу зазвичай зараховуються заробітна плата, пенсії, стипендії, соціальні виплати, допомога по безробіттю, грошові перекази з-за кордону, дивіденди та доходи від оренди чи продажу майна.Утім, пунктом 4 постанови Кабінету міністрів України від 7 липня 2025 року № 809 "Деякі питання надання одноразової грошової допомоги учням перших класів "Пакунок школяра" чітко передбачено: розмір отриманої одноразової грошової допомоги не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для отримання всіх видів соціальної допомоги, у тому числі для малозабезпечених родин.Нагадаємо, за даними дослідження, підготовка дитини до першого класу у 2026 році в середньому обійдеться батькам у 12 923 гривні. За рік вартість шкільного кошика зросла приблизно на 30%, а за останні шість років — більш ніж учетверо.Цікаво, що у Києві затвердили рекомендовану структуру нового навчального року 2026/2027 для закладів загальної середньої освіти. Освітній процес у столичних школах розпочнеться 1 вересня 2026 року та триватиме до 30 червня 2027 року..