Економіка

У пʼятницю, 29 травня, президент Володимир Зеленський підписав закон №0376 про ратифікацію угоди з Європейським Союзом. Вона передбачає надання Україні фінансової допомоги на 90 мільярдів євро.Про це свідчить картка законопроєкту, опублікована на сайті Верховної Ради України.Учора Зеленський вніс до парламенту відповідний законопроєкт, який парламент ратифікував. Закон №0376 підтримали 298 народних депутатів."Документ визначає рамки для залучення коштів у межах загальної суми до 90 мільярдів євро, в тому числі в межах макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України", — йдеться в пояснювальній записці.Зазначається, що укладення та подальше набуття чинності угодою про позику та меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації дозволять Україні у 2026-2027 роках залучити від ЄС до 90 мільярдів євро фінансових ресурсів для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу.Загальний обсяг підтримки на 2026 рік визначено у розмірі до 45 мільярдів євро, що розподіляються на два ключові компоненти:оборонна частина (до 28,3 мільярда євро) — спрямовуються на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;бюджетна частина (16,7 мільярда євро) — спрямовуються на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.Водночас фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:до 8,35 мільярда євро надаються безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);до 8,35 мільярда євро — додатково через механізм Ukraine Facility.Отримання допомоги передбачає виконання низки умов:для першого траншу Україна має, зокрема, скасувати звільнення від оподаткування міжнародних посилок, запровадити оподаткування доходів через цифрові платформи, продовжити дію військового збору на рівні 5% на три роки, ухвалити оновлену Стратегію управління державними фінансами, новий Митний кодекс відповідно до стандартів ЄС і призначити нового керівника Державної митної служби;для другого траншу Україна має остаточно ухвалити ці законопроєкти, а також прийняти Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки; крім того, Мінфін має ухвалити оновлений план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року; Верховна рада має затвердити трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати України;умовою для надання третього траншу є реформування Україною пільгового податкового режиму, вжиття заходів для протидії ухиленню від оподаткування, спрощення адміністрування ПДВ і представлення нової Стратегії публічних закупівель на 2027-2030 роки.Нагадаємо, що вчора Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро..

Кабінет міністрів України зробив перший крок до оновлення Держпраці. Зокрема, йдеться про прибирання зайвих функцій, які дублювали роботу інших органів або давно втратили сенс.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.За її словами, натомість Держпраці більше зосередиться на безпеці людей на роботі, дотриманні трудових прав і підтримці чесних правил на ринку праці."Окремо посилюємо соціальний напрям. Держпраці матиме більше повноважень для підтримки працевлаштування людей з інвалідністю та роботодавців, які створюють доступні робочі місця", — акцентувала вона.На переконання української прем’єр-міністерки, Держпраці повинна стати прозорою та цифровою службою, якій довірятимуть і працівники, і роботодавці."Її головне завдання — захищати права працівників і стежити за безпечними умовами праці", — підсумувала Юлія Свириденко.Наприкінці квітня в Мінекономіки інформували, що український уряд готує реформу ринку праці. Заплановані зміни мають допомогти зменшити адміністративне навантаження на бізнес.Запропоновані зміни передбачають перехід від чинної системи, де держава одночасно регулює та впливає на доступ до ринку послуг з охорони праці, до моделі, у якій Держпраці концентрується виключно на наглядових функціях. Йдеться про:розмежування контрольних і сервісних функцій;передачу частини процедур незалежним акредитованим органам;скасування адміністративних погоджень, які не пов’язані з держнаглядом;цифровізацію документів і рішень;розвиток ризик-орієнтованого підходу до перевірок.Нагадаємо, раніше стало відомо, що уряд запускає новий механізм, що дозволяє українцям звільнятися з роботи онлайн без згоди керівництва, якщо підприємство розташоване в зоні боїв. Це допоможе тисячам громадян офіційно працевлаштуватися на новому місці та отримувати соціальні виплати..

В Одесі 10 липня зберуться девелопери, інвестори, архітектори, урбаністи, представники держави та міжнародної спільноти з усієї України — Odesa Investment Congress від Медіагрупи DMNTR & SPATIUM Group.У фокусі конгресу:Куди спрямують інвестиції 2027-2030 і які активи дадуть найбільшу дохідність?Як девелоперам заходити в нові регіони: майданчики, ризики, окупність?Як зберегти спадщину ЮНЕСКО та водночас розвивати сучасний девелопмент?Чому безбар'єрність стає не трендом, а базовою філософією сучасного середовища?Apart-hotels, ревізія промзон та новий архітектурний код — нові формати під запит інвестора.Хто формує Україну 2.0 і вкладає в неї капітал?Як медицина, wellness та рекреаційна архітектура формують нову економіку українських міст?У програмі:4 тематичні зали;панельні дискусії;прес-конференція;презентація інвестиційних проєктів SPATIUM;гала-вечір & Fashion Show;спеціальна премія імені Василя Кандинського.Спеціальна програма для гостей 9 та 11 липня: відвідування об'єктів вартих вашої уваги, що будуються, презентації та вечеря.На сцені та в залі — лідери девелоперського ринку та інвестори з усієї країни: SPATIUM, Zezman, Гефест, Kreator-Bud, KADORR, SAGA, РІЕЛ, Акварелі, Два академіка, Stolitsa Group, Sigma+, Vlasne Misto та інші компанії, що сьогодні вкладають у розвиток українських територій.Долучитись як VIP-гість, спікер або партнер: тел.: 044 461 91 28Детальніше про конгрес: ubc-ua.info/oicОрганізатори: Медіагрупа DMNTRГенеральний партнер: SPATIUM Groupтел.: 044 461 91 28.

Український уряд продовжує системну підготовку регіонів до опалювального сезону та посилення стійкості критичної інфраструктури. Фокус — на практичній реалізації робіт планів стійкості.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко, підсумовуючи дев’яте засідання Координаційного центру, яке відбулося 28 травня.Захист критичної інфраструктуриОдним із ключових напрямів залишається захист критичної інфраструктури. До 1 червня має завершитися перший етап будівництва захисних споруд на об’єктах критичної інфраструктури. У межах концепції "Країна-фортеця" оновлено перелік об’єктів та затверджено подальші роботи. На заходи фізичного захисту вже спрямовано 22,1 мільярда гривень, з яких 8,9 мільярда гривень використано на завершення перехідних та запуск нових об’єктів. "Окремо обговорили додатковий захист підстанцій від ворожих FPV-дронів", — зазначила Свириденко.Підключення блочно-модульних котелень та когенераційних установокТакож триває підготовка до запуску блочно-модульних котелень. На початку квітня регіони отримали 424,8 мільйона гривень для підключення 70 котелень загальною потужністю 316 МВт, а старт монтажних робіт заплановано на 1 червня. Додатково уряд виділив ще три мільярда гривень із резервного фонду держбюджету на закупівлю та встановлення 216 нових блочно-модульних котелень у регіонах та Києві.Розподілена генерація та резервне живленняУ межах планів стійкості з 1 березня вже введено 319 МВт розподіленої генерації. Крім того, розпочато встановлення газогенераторних установок потужністю 541 МВт. До кінця року планується додатково забезпечити ще 1,5 ГВт генерації.Окремо учасники засідання розглянули питання резервного живлення об’єктів тепло- та водопостачання. Найбільша потреба у резервних джерелах живлення наразі зберігається у Києві, Дніпропетровській, Харківській, Київській та Сумській областях. Мінрозвитку доручено тримати це питання на постійному контролі."Системна підготовка до зими залишається одним із ключових пріоритетів уряду", — додала Свириденко.Нагадаємо, 7 травня президент України Володимир Зеленський узяв участь у зустрічі щодо реалізації планів стійкості регіонів у межах підготовки до зими. Також були присутні: керівник Офісу президента Кирило Буданов, його заступник Віктор Микита, народні депутати та голови обласних адміністрацій.Зауважимо, раніше міністр енергетики Денис Шмигаль наголошував, що енергетична система України потребує додатково 6,5 гігавата потужностей. З них планується відновити 4,5 гігавата шляхом ремонтів і додати ще близько двох гігават завдяки розподіленій когенерації та відновлюваній енергетиці. .

Національний банк України після кількаденного зростання знову опустив офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також "полетіла" донизу.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 29 травня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,26 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,29. На готівковому ринку долар подешевшав на 10 копійок — 43,80 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,43. У четвер, 28 травня, офіційний курс гривні до євро був 51,54.Зима минула, а виклики залишилися: у Нацбанку зробили прогноз щодо зростання української економікиПочаток року для української економіки був складним через енергетичні атаки на критичну інфраструктуру. Попри поступове відновлення енергосистеми, наслідки зимового навантаження досі відчутні в окремих секторах. На цьому тлі залишається відкритим питання подальших економічних тенденцій і можливості швидкого виходу на стабільне зростання. Як повідомили на сторінці Національного банку України, посилаючись на макроекономічний прогноз, який опублікували в Інфляційному звіті.Навесні економічна активність почала відновлюватися. Потепління, а також ремонт пошкоджених об’єктів енергосистеми покращили ситуацію з електропостачанням. Додатково позитивний ефект дало активне впровадження бізнесом альтернативних джерел енергії.Водночас складні зимові умови вплинули на результат першого кварталу. Так, за даними Держстату, реальний ВВП України знизився на 0,5%.Що буде з економікою надаліНацбанк прогнозує повернення економіки до зростання вже у другому кварталі 2026 року. Одним із ключових факторів стане збільшення надходжень міжнародної фінансової допомоги. Зокрема, ЄС погодив програму Ukraine Support Loan обсягом 90 мільярдів євро, і кошти незабаром почнуть надходити до державного бюджету. Це дозволить уряду активніше фінансувати відбудову, посилення обороноздатності та соціальні програми.Загалом НБУ очікує, що у 2026 році економіка зросте на 1,3%, а в разі покращення безпекової ситуації темпи зростання можуть прискоритися до 3-4% у наступні роки.Нагадаємо, з 26 травня Національний банк України вводить в обіг дві нові обігові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом". Вони присвяченої Сумській та Чернігівській областям.Читайте також: Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євро.

У червні українцям не варто очікувати різкого підвищення тарифів на електроенергію — держава зберігає чинні правила, тож рахунки за світло залишаться стабільними, без нових шокових змін для споживачів.Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, уряд продовжив дію чинного тарифу для побутових споживачів до 31 жовтня 2026 року — 4,32 грн за кВт⋅год. Це рішення затвердили ще наприкінці квітня."Це означає, що ціни на електроенергію для населення залишаються без змін", — пояснила вона.Також уряд продовжує підтримку українських родин, для яких електроенергія є основним джерелом опалення. Йдеться про приватні будинки та квартири з електроопаленням, а також багатоквартирні будинки, які не підключені до газопостачання або централізованого й автономного теплопостачання. Для них у період з 1 жовтня по 30 квітня діятиме пільговий тариф:2,64 гривні за кВт⋅год — за споживання до 2 000 кВт⋅год на місяць;4,32 гривні за кВт⋅год — за споживання понад 2 000 кВт⋅год на місяць.Свириденко пояснила, що таке рішення спрямоване на зменшення фінансового навантаження на домогосподарства в холодний період та забезпечення більш доступної вартості енергоресурсів для найбільш вразливих категорій споживачів.Нагадаємо, в Україні оновили підхід до нарахування плати за теплопостачання та гарячу воду у випадках надзвичайних ситуацій. Відтепер споживачі отримуватимуть більш справедливий перерахунок вартості послуг у разі їхньої відсутності або неналежної якості.Додамо, в Україні діє програма житлових субсидій і пільг. Між цими двома допомогами існує суттєва різниця. Детальніше — у матеріалі TrueUA.Читайте також: Чи зростуть ціни на газ з 1 червня: тарифи для населення.

В Україні продовжують зростати ціни на торішню моркву. Головна причина — сезонне скороченням запасів якісної продукції у господарствах.Про це повідомляють аналітики EastFruit. За даними фахівців, на сьогодні оптові компанії дедалі частіше стикаються з труднощами під час закупівлі необхідних обсягів якісної моркви.Наразі виробники реалізовують торішню моркву за ціною 17–25 грн за кілограм, що в середньому на 27% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня, коли ціни у цьому сегменті не перевищували 20 грн/кг.Фермери зазначають, що торговельна активність на ринку коренеплодів останнім часом дещо пожвавилася. На тлі сезонного скорочення запасів це призвело до дефіциту якісної моркви, що й дозволило виробникам знову підвищити відпускні ціни.Втім, попри нинішнє подорожчання, ціни на моркву все ще залишаються нижчими, ніж торік. Наприкінці травня 2025 року українські аграрії продавали цю продукцію в середньому на 84% дорожче, ніж зараз.Нагадаємо, минулого тижня на українському ринку почали знижуватися ціни на садову суницю з місцевих господарств.Додамо, через весняні заморозки Україна цього року втратила до 20% врожаю суниці садової (полуниці). Водночас у сезон ціни на ягоду залишатимуться доступними і можуть бути приблизно в півтора раза нижчими, ніж торік.Читайте також: Сезон черешні: що буде з цінами і чи можливий дефіцит.

Через весняні заморозки Україна цього року втратила до 20% врожаю суниці садової (полуниці). Водночас у сезон ціни на ягоду залишатимуться доступними і можуть бути приблизно в півтора раза нижчими, ніж торік.Про це повідомив президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник, пише видання Seeds.За його словами, у період пікового збору врожаю — з 1 по 15 червня — ціна на суницю може бути нижчою, ніж торік, і становитиме орієнтовно 80-90 гривень за кілограм. Водночас експерт наголосив, що точні прогнози залежать від погодних умов.Баштанник також зазначив, що весняні заморозки призвели до втрати близько 20% потенційного врожаю суниці по всій Україні, що частково пояснює нинішній рівень цін. Попри це, він прогнозує, що в сезон пропозиція на ринку зросте, а ціни підуть вниз. Також, за його словами, український ягідний бізнес залишається чутливим до коливань: висока рентабельність минулих сезонів стимулювала розширення посадок, однак у перспективі це може призводити до цінових коливань і зниження прибутковості.Окремо експерт відзначив тенденцію до фрагментації виробництва суниці в Україні — дедалі більше господарств переходять на невеликі площі через ризики та дефіцит робочої сили, тоді як великі виробники скорочують посіви або виходять із ринку.Як відомо, раніше аграрії Харківщини також прогнозували значне скорочення врожаю полуниці. Головна причина — затяжні нічні заморозки та різкі температурні коливання цієї весни.Нагадаємо, минулого тижня на українському ринку почали знижуватися ціни на садову суницю з місцевих господарств.Читайте також: Сезон черешні: що буде з цінами і чи можливий дефіцит.

У четвер, 28 травня, ціни на золото знизилися та наблизилися до найнижчого рівня з кінця березня, попри тимчасове скорочення втрат після виходу нових даних про інфляцію у Сполучених Штатах Америки. Ринок залишається під тиском через геополітичну напругу та невизначеність щодо подальших рішень Федеральної резервної системи.Як пише Reuters, ціни на золото продовжили зниження третю торгову сесію поспіль, частково відігравши втрати після публікації свіжої статистики щодо інфляції у США за квітень.Станом на ранок 28 травня спотова ціна золота знизилася на 0,6% до 4428,69 долара за унцію, після того, як раніше під час сесії опускалася до мінімуму з кінця березня. Ф’ючерси на золото в США також втратили 0,5%, до 4426,20 долара.Дані про інфляцію показали, що індекс цін на особисті споживчі витрати (PCE) у США зріс на 3,8% у річному вимірі, що збіглося з прогнозами. У місячному вимірі зростання склало 0,4% після 0,7% у березні. Аналітики вважають, що ці показники дають Федеральній резервній системі підстави утримувати процентні ставки на поточному рівні, хоча частина посадовців допускає можливість подальшого підвищення.Додатковий тиск на дорогоцінні метали чинить геополітична ситуація. На тлі загострення між США та Іраном, включно з ударами та атаками на військові об’єкти, інвестори оцінюють ризики зростання цін на енергоносії, інфляційного тиску та зміцнення долара США.На цьому тлі також знижувалися інші дорогоцінні метали: срібло, платина та паладій продемонстрували втрати в межах 1-3%.Нагадаємо, Сполучені Штати Америки планують видобувати золото й інші мінерали у Венесуелі. Президент Дональд Трамп на початку березя оголосив про нову угоду з цією країною, яку назвав "золотою"..

У четвер, 28 травня, Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Сьогодні Рада ЄС ухвалила рішення про виділення Україні майже 2,8 мільярда євро в межах програми Ukraine Facility", — зазначила вона.За її словами, Єврокомісія позитивно оцінила виконання Плану України за четвертий квартал 2025 року. "Дякуємо Верховній Раді за підтримку важливих рішень і спільну роботу. Станом на кінець травня 2026 року спільними зусиллями вже виконано 86 кроків Плану України, ще 65 — у процесі реалізації. Продовжуємо разом впроваджувати реформи та рухатися шляхом європейської інтеграції", — наголосила посадовиця.Щиро вдячні європейським партнерам за підтримку та довіру.Ukraine Facility — це важливий інструмент фінансової підтримки України. У межах програми з початку роботи інструменту з 2024 року вже отримали 26,8 мільярда євро. Загальний обсяг програми на 2024-2027 роки становить 50 мільярдів євро.Як відомо, 28 травня Європейський Союз офіційно підтримав та привітав успішне голосування в українському парламенті за пакети документів, необхідні для старту масштабної програми макрофінансової допомоги. Ухвалені законодавчі акти відкривають юридичну можливість для виділення колосальних коштів на стабілізацію економіки України.Нагадаємо, наприкінці минулого року Україна отримала шостий фінансовий транш від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Сума виплати склала 2,3 мільярда євро. .

Наприкінці квітня 2026 року українські постачальники "блакитного палива" традиційно оновили базові річні тарифні пропозиції на наступний сезон.Як повідомили на сайті "Газправда", усі вісім компаній, як і очікувалося, продовжили дію річних тарифів до 30 квітня 2027 року."Сюрпризів не сталося, бо в Україні поки що діє мораторій на підвищення цін на природний газ для побутових споживачів та на послугу з розподілу газу для населення. Його запровадили окремим законом ще влітку 2022 року", — пояснили на порталі.Водночас уряд поступово переводить дедалі більше категорій непобутових споживачів на ринкові ціни."А в світі розгортається масштабна економічна криза, яка може вплинути на ціни та попит на "блакитне паливо" ще на довгий період", — зазначили на сайті "Газправда".Скільки коштуватиме куб газу вліткуНаразі на ринку газу для населення працюють вісім постачальників. Чотири компанії пропонують виключно річні тарифи, і їхню дію без змін продовжено щонайменше до 30 квітня 2027 року. Вартість газу за річними пакетами коливається від 7,96 до 9,99 гривні за кубометр.Водночас саме річні тарифи залишаються базовими для побутових споживачів. Перехід на місячну, фактично ринкову ціну можливий лише за бажанням самого клієнта. Самостійно переводити споживачів із річного тарифу на місячний постачальники не мають права.Близько 98% побутових споживачів газу в Україні — це понад 12 мільйонів домогосподарств — обслуговує ГК "Нафтогаз України". Для її клієнтів тариф на рівні 7,96 гривні за кубометр залишатиметься чинним щонайменше до 30 квітня 2027 року.Варто пам'ятати, що в Україні діє програма житлових субсидій і пільг. Між цими двома допомогами існує суттєва різниця. Детальніше — у матеріалі TrueUA.Нагадаємо, в Україні проведуть масштабну "цифровізацію" газових лічильників. Ручне передавання показників і сумнівні цифри в платіжках залишаться у минулому..

Кабінет міністрів схвалив проєкт нового Митного кодексу. Документ має стати одним із ключових етапів на шляху України до членства в Європейському Союзі.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Уряд схвалив проєкт нового Митного кодексу європейського зразка. Це один із ключових кроків для вступу України до ЄС та виконання наших зобов’язань у межах переговорного процесу щодо членства", — зазначила вона.За словами Свириденко, документ повністю узгоджується з Митним кодексом ЄС та запроваджує єдині з Євросоюзом митні правила. "Це нові підходи до митних процедур, авторизацій, гарантій, декларування та звільнення від мита", — зауважила посадовиця.Прем'єр-міністр назвала основні переваги для українського бізнесу. За її словами, йдеться про:більш зрозумілі та передбачувані правила;швидшу адаптацію до європейського ринку;спрощення логістики;нові можливості для торгівлі з державами-членами ЄС.Водночас Свириденко додала, що для бізнесу та громадян зберігається безперервність процесів: чинні авторизації продовжать діяти, а система "єдиного вікна" працюватиме у звичному режимі.Документ готувався два роки у широкому діалозі з Єврокомісією та українським бізнесом. Далі законопроєкт чекає розгляд у парламенті.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС.Читайте також: Вступ однією ногою: чи варто Україні погоджуватися на "символічне" членство в ЄС.

На українському ринку наприкінці травня склалася нетипова ситуація. Так, імпортна молода картопля коштує майже вдвічі дешевше за українську. Попри логіку "локальне = дешевше", цього разу ринок працює інакше — через різницю у виробництві, сезонності та логістиці.За словами директора Інституту картоплярства НААН Миколи Фурдиги, імпортну картоплю часто помилково сприймають як повноцінно "молоду", пише EastFruit.За даними експерта, імпортну картоплю не можна вважати повністю молодою. Йдеться про те, що під час тривалого транспортування шкірка картоплі встигає затвердіти, і продукт уже не має тієї ніжної структури, яку очікують від свіжого врожаю.Чому українська картопля дорожчаНа ринку зараз фіксуються такі цінові діапазони:імпортна картопля (переважно з Азербайджану та країн Центральної Азії) — 50-60 грн/кг;українська молода картопля — 100-130 грн/кг.Причина різниці — у способі вирощування та собівартості. Українська рання картопля здебільшого вирощується у теплицях або під агроволокном, що значно підвищує витрати виробництва.Роль сезону та логістикиІмпортна продукція надходить на ринок раніше, адже в деяких країнах Центральної Азії сезон стартує швидше. Це дозволяє їм продавати врожай дешевше навіть з урахуванням транспортування.Водночас українська картопля з’являється пізніше, але має іншу перевагу — максимальну свіжість, адже потрапляє до споживача майже одразу після збору.Що буде з цінами даліЕксперти очікують, що ситуація зміниться вже у червні. З появою картоплі з відкритого ґрунту пропозиція на ринку зросте, а ціни на українську продукцію можуть поступово знизитися і навіть наблизитися до імпортних або стати нижчими.Попри цінову різницю, українські споживачі традиційно віддають перевагу вітчизняній продукції — насамперед через свіжість і короткий шлях від поля до прилавка.Додамо, ще з початку минулого тижня ціни на торішню картоплю в Україні розпочали поступово зростати. Фахівці прогнозують продовження такої тенденції й надалі..

У четвер, 28 травня, Верховна Рада успішно ратифікувала двосторонню угоду про надання Києву колосального фінансового пакету підтримки у розмірі 90 мільярдів євро від європейських партнерів на найближчі два роки. Старт фінансування очікується вже на початку літа, що дозволить забезпечити макроекономічну стабільність, відбудову інфраструктури та профінансувати ключові оборонні потреби країни.Про це повідомили президент України Володимир Зеленський та очільниця уряду Юлія Свириденко.Ратифікація угоди та реакція президентаЗеленський наголосив, що українські парламентарі продемонстрували високий рівень єдності під час голосування за залучення масштабних фінансових ресурсів від Брюсселя. Законопроєкт про ратифікацію кредитної угоди на загальну суму 90 мільярдів євро, розрахованої на два роки, підтримали 298 народних обранців. Глава держави назвав це голосування одним із найважливіших, оскільки воно свідчить про злагоджену роботу гілок влади."Вдячний усім парламентарям, які так оперативно ратифікували угоду з Євросоюзом про підтримку обсягом 90 мільярдів євро для України на два роки. Ці кошти посилять нашу стійкість і допоможуть захищати життя наших людей, відновлювати зруйноване після російських ударів та обороняти нашу незалежність", — зазначив Зеленський.Президент також подякував європейським партнерам за солідарність, додавши, що повноцінна підтримка України обов'язково посилить і всю Європу, яку наша країна наразі захищає на повну силу.Напрямки використання коштів та перші траншіЗа словами Свириденко, затверджена програма реалізується в межах спеціального фінансового інструменту під назвою Ukraine Support Loan. Перше грошове надходження у межах підписаного документа заплановане вже на перший місяць літа, а загалом протягом поточного року до державного бюджету має надійти половина від усієї суми. В уряді детально розповіли, куди саме спрямують ці ресурси."Дякую народним депутатам за ратифікацію Угоди про отримання Україною позики від Європейського Союзу загальним обсягом 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Дуже важливе рішення, яке відкриває можливість для надходження першого траншу вже в червні. Загалом цього року очікуємо 45 мільярдів євро підтримки в межах інструменту ЄС Ukraine Support Loan. Кошти спрямуємо на оборону та безпеку держави, посилення енергетичної стійкості та покриття дефіциту бюджету", — повідомила Юлія Свириденко.Стабільність держави та єдністьКерівництво держави заявило, що залучення багатомільярдних європейських коштів є критично важливим фактором для збереження міцності економічного сектору України в умовах триваючої війни. Ці ресурси гарантують, що держава зможе безперебійно виконувати всі свої зобов'язання щодо виплати пенсій та інших соціальних допомог громадянам. Керівництво держави зазначає, що єдність всередині країни та спільна робота уряду і парламенту дозволять успішно впроваджувати необхідні реформи та зберігати зовнішнє фінансування.Нагадаємо, Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам..

Світові фондові ринки пішли вниз після повідомлень про нові удари США по іранських об’єктах та заяв Тегерана про атаку на американську військову базу в Кувейті. На цьому тлі інвестори почали масово переходити в захисні активи, а ціни на нафту різко зросли.Як повідомляє Reuters, після новин про ескалацію конфлікту ціни на нафту Brent зросли на 3,6% — до 97,71 долара за барель, тоді як американська WTI додала 3,8% і перевищила 92 долари.Додаткове занепокоєння на ринку викликає ситуація навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів світового експорту нафти."Впродовж найближчих двох тижнів ми або побачимо нову угоду про припинення вогню, або нинішнє перемир’я остаточно зруйнується і бойові дії поновляться", — заявив старший геоекономічний аналітик CBA Медісон Картрайт.За його словами, страхування перевезень через протоку вже стало "надзвичайно дорогим", а подальші умови проходу суден залишаються невизначеними.Азійські та європейські біржі пішли внизЗростання напруженості вдарило по фондових ринках Азії. Японський індекс Nikkei втратив 1,4%, а південнокорейський ринок просів більш ніж на 3%. Загальний індекс акцій Азійсько-Тихоокеанського регіону також суттєво знизився. Негативна динаміка поширилася й на Європу:ф’ючерси EUROSTOXX 50 впали на 1,2%;DAX — на 1%;FTSE — на 0,9%.Американські ф’ючерси також перейшли в "червону зону", особливо технологічний сектор.Інвестори чекають даних щодо інфляції у СШАОкрему увагу ринки зараз приділяють майбутній публікації індексу PCE — ключового показника інфляції, на який орієнтується Федеральна резервна система США. Аналітики очікують, що річна інфляція може прискоритися до 3,8%, а базова — залишитися значно вищою за цільовий рівень ФРС у 2%."Інфляція залишається високою, але економічні наслідки конфлікту поки важко оцінити. Це створює для ФРС складну ситуацію", — зазначили аналітики.На тлі цих очікувань інвестори почали активніше закладати ймовірність нового підвищення ставок у США до кінця року.Долар зміцнюється, золото — несподівано дешевшаєЧерез перегляд очікувань щодо ставок курс долара продовжив зростання. Американська валюта зміцнилася до чотиритижневого максимуму щодо японської єни.Водночас золото, яке традиційно вважається "тихою гаванню" під час криз, навпаки подешевшало майже на 2% — до 4374 доларів за унцію.Читайте також: Долар продовжує рости: який курс НБУ встановив на 28 травня.