Економіка

Українці, яким призупинили нарахування соціальних виплат через невчасне підтвердження особи, мають законне право на їхнє повернення. Для відновлення фінансової підтримки громадянам необхідно виконати кілька обов'язкових умов.Про це йдеться в офіційному роз'ясненні Пенсійного фонду України.Чіткі дедлайни та нормативна базаЯкщо громадянин вчасно не пройшов обов'язкову процедуру перевірки, нарахування пенсій, страхових коштів чи щомісячного довічного утримання повністю заморожується. Повернути свої гроші можна на підставі урядової постанови № 299, яка діє від 11 лютого 2025 року.Основним критерієм для відновлення фінансування є дотримання чітких термінів. Одержувач повинен встигнути пройти ідентифікацію протягом 12 місяців з моменту, коли виплати припинилися. За умови виконання цієї вимоги у встановлений річний строк територіальні підрозділи ПФУ ухвалюють позитивне рішення, а кошти нараховуються заднім числом — з першого дня зупинки.Алгоритм дій: що саме потрібно зробитиПроцес повернення замороженого забезпечення складається з двох послідовних кроків: успішного проходження верифікації особи та офіційного звернення.Подати відповідну заяву українці можуть кількома зручними способами на вибір:дистанційно — скориставшись офіційним вебпорталом електронних послуг ПФУ (portal.pfu.gov.ua) через проходження спеціального сеансу відеоконференцзв'язку;особисто — завітавши до будь-якого найближчого сервісного центру установи.Громадяни, які наразі перебувають за кордоном, мають право надіслати заяву та пакет документів звичайною поштою на адресу ПФУ. До листа обов'язково додається оригінал документа про посвідчення факту, що людина є живою, який завіряється у дипломатичному представництві чи консульстві України.Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстровано масштабний законопроєкт, який пропонує кардинально переглянути основні соціальні стандарти для українців. Нововведення можуть набути чинності вже з 1 липня 2026 року, що дозволить підлаштувати державні виплати під рівень інфляції та стрімке подорожчання життя..

На тимчасово окупованому Кримському півострові дедалі частіше фіксуються перебої в роботі банківських сервісів та платіжної інфраструктури. Мешканці скаржаться на неможливість розрахуватися банківськими картками в громадському транспорті та на інших об'єктах, де раніше такі платежі проходили без проблем.Як повідомляє Центр національного спротиву, подібні випадки вже набули системного характеру та можуть свідчити про серйозні проблеми у функціонуванні фінансової інфраструктури окупованого півострова. Водночас окупаційна влада не надає публічних пояснень причин збоїв, залишаючи місцевих жителів без чітких відповідей.Найбільш відчутними проблеми стали у сфері громадського транспорту. Мешканці повідомляють про неможливість оплатити проїзд банківськими картками, хоча в магазинах та інших закладах ті самі картки продовжують працювати. Це може свідчити про локальні відключення або несправності окремих платіжних мереж і терміналів.Експерти звертають увагу, що перебої з безготівковими розрахунками виникають на тлі загального погіршення економічної та логістичної ситуації на півострові. Дефіцит ресурсів, проблеми із забезпеченням та перевантаження окупаційної інфраструктури дедалі частіше впливають на повсякденне життя населення.Ситуація виглядає особливо показовою з огляду на багаторічні заяви російської пропаганди про нібито "стабільність" і "розвиток" Криму після окупації. Натомість жителі півострова регулярно стикаються зі збоями в роботі сервісів, від яких безпосередньо залежить їхній комфорт і можливість здійснювати базові фінансові операції. На думку аналітиків, такі проблеми можуть бути однією з ознак наростання системної кризи в окупаційній моделі управління регіоном.Нагадаємо, наприкінці травня гауляйтер анексованого Криму Сергій Аксьонов повідомляв, що на всій території тимчасово окупованого Криму обмежили продаж бензину А-95. Дозволено лише 20 літрів на добу на одну людину. При цьому автомобілістів закликали не купувати його про запас.Читайте також: Україна визнаватиме шкільну освіту з окупованих територій за новою процедурою.

В Україні після періоду зниження інфляції у 2025-му та на початку 2026 року знову фіксується її прискорення. Причинами стали енергетичні наслідки війни, зовнішні геополітичні ризики та зростання витрат бізнесу. Як повідомили у Національному банку України, це короткочасна тенденція, адже очікується, що інфляції поступово повернеться до зниження у наступні роки.Так, у регуляторі нагадали, що із червня 2025 року до січня 2026 року інфляція в Україні демонструвала спадну динаміку, однак згодом знову почала зростати. У НБУ пояснюють це наслідками зимових атак Росії на енергетичну інфраструктуру, а також загостренням конфлікту на Близькому Сході навесні.Додатковими факторами прискорення інфляції стали підвищення витрат бізнесу через подорожчання енергоресурсів, газу та пального, а також зростання витрат на оплату праці. Також вплив мало попереднє ослаблення курсу гривні.Попри це, темпи зростання споживчих цін залишаються відносно помірними. У квітні інфляція становила 8,6% у річному вимірі.Інфляція в Україні: чого очікувати даліНацбанк прогнозує, що через подальший вплив високих цін на енергоносії інфляція може прискоритися до кінця року до близько 9,4% у річному вимірі. Водночас цей тренд, за оцінками регулятора, не буде тривалим.У середньостроковій перспективі очікується поступове зниження інфляції. Серед ключових чинників — можливе зниження цін на енергоресурси у разі стабілізації геополітичної ситуації, а також збільшення врожаїв, що може зменшити вартість продовольства.Також регулятор планує стримувати ціновий тиск шляхом стабілізації валютного ринку та недопущення різких курсових коливань. Згідно з прогнозом НБУ, інфляція має сповільнитися до 6,5% у 2027 році та до цільового рівня 5% у 2028 році.Нагадаємо, 30 квітня правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку..

До затримання українських інкасаторів "Ощадбанку" поблизу Будапешта міг бути причетний тодішній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.  Про це йдеться у розслідуванні угорського видання Telex, яке посилається на розмови з джерелами, обізнаними або причетними до цієї справи.За даними журналістів, 5 березня два фургони з українськими перевізниками готівки, які прямували з Австрії до України транзитним маршрутом, були зупинені поліцією. Операцію проводили підрозділи Центру боротьби з тероризмом (TEK). У фургонах виявили 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та дев'ять кілограмів золота, які згодом були конфісковані Національною податковою та митною адміністрацією Угорщини (NAV).Водії з українським громадянством були звільнені через кілька годин та вислані з країни. Інцидент набув широкого розголосу наступного дня та спричинив міжнародну реакцію.Угорська влада заявляла, що йдеться про незаконне перевезення грошей і можливе відмивання коштів. Водночас українська сторона наполягає, що транспортування було законною банківською операцією між австрійським банком Raiffeisen та українським "Ощадбанком".Розслідування Telex стверджує, що рішення про проведення операції могло бути ухвалене на найвищому політичному рівні. За словами джерел видання, уряд міг розглядати інцидент як політичний крок у контексті загострення відносин між Будапештом і Києвом. Також повідомляється, що напередодні рейду Управління із захисту Конституції Угорщини (AH) передало відповідний звіт, який базувався не лише на власних даних, а й на інформації розвідувальних структур.Згодом частину рішень у справі було переглянуто або скасовано, а вилучені кошти повернули українській стороні після політичних змін у країні.Розслідування також зазначає, що версії щодо причин рейду різняться серед джерел, а остаточні підстави операції залишаються предметом суперечок між відомствами та учасниками процесу.Скандал з інкасаторами "Ощадбанку": премʼєр Угорщини Петер Мадяр зробив гучну заявуПремʼєр Угорщини Петер Мадяр також стверджує, що до затримання інкасаторів "Ощадбанку" причетний тодішній глава уряду Віктор Орбан. За його словами, він міг прийняти рішення про рейди."Віктор Орбан особисто керував роботою правоохоронних органів і спецслужб. Він міг приймати рішення про проведення рейдів або ж про затягування розслідувань. Він повинен взяти на себе відповідальність!" — написав він на своїй сторінці у Facebook.Інцидент в Угорщині: що відомоРаніше в "Ощадбанку" публікували важливі факти щодо інциденту, який стався 5 березня 2026 року:Перевезення коштів і цінностей здійснювалось у межах міжнародної угоди між "Ощадбанком" та "Райффайзен Банк Австрія". Вантаж було оформлено відповідно до міжнародних правил перевезень та чинних європейських митних процедур."Ощадбанк" має чинну ліцензію на виконання міжнародних перевезень, видану Державною службою України з безпеки на транспорті.Під час повномасштабної війни перевезення цінностей банками здійснюються виключно наземним шляхом. Такі перевезення відбуваються в середньому щотижня.У складі інкасаторської бригади були семеро штатних співробітників, стаж роботи яких в банку складає від трьох до 21 року.Кошти, які перевозились з Відня до України, належать "Ощадбанку". Гроші прямували до України для подальшого використання в обігу й насичення готівкового ринку країни.Пакування грошей і цінностей було здійснено відповідно до всіх регуляторних і транспортних вимог.Нагадаємо, 9 березня Міністерство закордонних справ України оприлюднило нові деталі інциденту, підкресливши порушення прав громадян України під час їхнього затримання.Додамо, 10 березня стало відомо, що в Угорщині розпочали розслідування українських активів..

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) переглянув прогноз зростання реального ВВП України на 2026 рік, знизивши його з 2,5% до 2,2%.Про це йдеться у новому звіті "Регіональні економічні перспективи", пише "Інтерфакс-Україна". У банку пояснюють корекцію насамперед затягуванням російської повномасштабної війни та пов’язаними з нею економічними наслідками. Водночас ЄБРР наголошує, що макроекономічна стабільність в Україні зберігається завдяки значній зовнішній фінансовій підтримці.Прогноз на 2027 рік залишено без змін — очікується зростання на рівні 4,0%, за умови поступового відновлення після війни.Аналітики банку зазначають, що ключовими факторами уповільнення залишаються дефіцит робочої сили, атаки на енергетичну інфраструктуру та логістичні обмеження. Додатковий тиск створюють глобальні енергетичні ризики, зокрема через геополітичну напруженість.ЄБРР також звертає увагу на інфляційні ризики та високий бюджетний дефіцит України, який у 2026 році, за прогнозами, залишиться значним через витрати на оборону та соціальну підтримку. Водночас банк підкреслює критичну роль міжнародного фінансування, зокрема пакету підтримки на понад 110 мільярда євро на 2026-2027 роки.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що цього наша держава може отримати 53 мільярди доларів міжнародної допомоги. Однак стабільний доступ до цих фінансових ресурсів напряму залежатиме від чіткого виконання Україною своїх зобов’язань перед міжнародними партнерами..

З 28 по 30 серпня у Львові відбудеться третій Lviv Invest Forum — масштабний інвестиційний форум, який збере представників бізнесу, інвесторів та підприємців з різних регіонів України.Організатори очікують понад 3000 учасників офлайн та більше тисячі онлайн-глядачів. Участь у форумі візьмуть понад 100 експертів з інвестицій, фінансів, IT, девелопменту, енергетики та підприємництва.Подія стане платформою для пошуку нових партнерств, презентації інвестиційних проєктів та розвитку міжрегіональної співпраці між бізнесами з різних областей України.Серед спікерів — засновник FEDORIV Андрій Федорів, співвласник SoftServe Тарас Кицмей, CEO Work.ua Артур Міхно, співзасновник Uklon Дмитро Дубровський, підприємці Артем Бородатюк, Олександр Запишний та інші представники українського бізнесу.Програма форуму охопить широкий спектр тем —  від нерухомості та фондового ринку до цифрових активів, енергетики, девелопменту та франчайзингу.Окремою частиною події стане Expo Zone та інвестиційна виставка Build&Estate, де представлять реальні бізнеси, земельні проєкти, девелоперські рішення та технології.Третій день форуму передбачає виїзні екскурсії на інвестиційні об’єкти, презентації моделей доходності та практичні кейси реалізованих проєктів.Організатори наголошують: сьогодні інвестиції —  це не лише про капітал, а й про створення нових економічних зв’язків між регіонами, підтримку підприємництва та розвиток українського бізнесу в умовах воєнного часу.Для представників регіонального бізнесу форум стане можливістю знайти партнерів, залучити інвестиції або представити власні проєкти всеукраїнській аудиторії.Придбати квитки можна на сайті: lviv-invest.com.

У Верховній Раді зареєстровано масштабний законопроєкт, який пропонує кардинально переглянути основні соціальні стандарти для українців. Нововведення можуть набути чинності вже з 1 липня 2026 року, що дозволить підлаштувати державні виплати під рівень інфляції та стрімке подорожчання життя.Поетапне зростання виплат у два крокиПарламентська ініціатива передбачає розгортання реформи у два ключові етапи, які заплановані на липень та жовтень 2026 року. Основна мета цього документа полягає в адаптації фінансової підтримки громадян до нових економічних реалій, зокрема до зростання цін на харчові продукти, підвищення тарифів на комунальні послуги та загального збільшення щоденних витрат.Згідно з текстом законопроєкту, базовий прожитковий мінімум з 1 липня 2026 року хочуть зафіксувати на позначці 9906 гривень, а вже з 1 жовтня цей показник має досягти 10 180 гривень. Сьогодні цей норматив є значно нижчим, хоча саме від нього залежить калькуляція більшості державних допомог, соціальних субсидій та навіть адміністративних штрафів.Нові розміри мінімальних пенсій та зарплатРеформа також зачепить інтереси українських пенсіонерів. Мінімальну пенсію за віком з 1 липня 2026 року пропонують підняти до 7387 гривень, а з 1 жовтня вона має додатково зрости до 7591 гривні.Паралельно розробники документа передбачили суттєве оновлення мінімальної заробітної плати. Розрахунки показують, що з 1 липня 2026 року офіційна "мінімалка" в Україні може становити 11 183 гривні, тоді як з 1 жовтня її планують довести до 12 160 гривень.Цей комплексний пакет реформ у разі його затвердження народними депутатами претендує на статус наймасштабнішого перегляду соціальних зобов'язань держави за останні роки. Втім, наразі це лише законодавча пропозиція, якій ще належить пройти детальний аналіз у профільних комітетах парламенту, витримати голосування у сесійній залі Верховної Ради та отримати підпис президента.Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у червні на українців чекає низка змін, які можуть вплинути як на повсякденне життя, так і на окремі сфери соціальної та економічної політики. Нововведення та оновлені правила, що набирають чинності цього місяця, охоплюють різні напрямки — від соціальних виплат і тарифів до адміністративних послуг та процедур..

Національний банк України продовжує коригувати офіційний курс іноземних валют у бік зростання. Американський долар знову додасть у ціні, підтверджуючи тенденцію останніх днів. Разом із ним подорожчає і єдина європейська валюта, яка також зміцнить свої позиції щодо гривні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,33 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,30. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 43,90 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,66. У вівторок, 2 червня, офіційний курс гривні до євро був 51,59.Зима минула, а виклики залишилися: у Нацбанку зробили прогноз щодо зростання української економікиПочаток року для української економіки був складним через енергетичні атаки на критичну інфраструктуру. Попри поступове відновлення енергосистеми, наслідки зимового навантаження досі відчутні в окремих секторах. На цьому тлі залишається відкритим питання подальших економічних тенденцій і можливості швидкого виходу на стабільне зростання. Як повідомили на сторінці Національного банку України, посилаючись на макроекономічний прогноз, який опублікували в Інфляційному звіті.Навесні економічна активність почала відновлюватися. Потепління, а також ремонт пошкоджених об’єктів енергосистеми покращили ситуацію з електропостачанням. Додатково позитивний ефект дало активне впровадження бізнесом альтернативних джерел енергії.Водночас складні зимові умови вплинули на результат першого кварталу. Так, за даними Держстату, реальний ВВП України знизився на 0,5%.Що буде з економікою надаліНацбанк прогнозує повернення економіки до зростання вже у другому кварталі 2026 року. Одним із ключових факторів стане збільшення надходжень міжнародної фінансової допомоги. Зокрема, ЄС погодив програму Ukraine Support Loan обсягом 90 мільярдів євро, і кошти незабаром почнуть надходити до державного бюджету. Це дозволить уряду активніше фінансувати відбудову, посилення обороноздатності та соціальні програми.Загалом НБУ очікує, що у 2026 році економіка зросте на 1,3%, а в разі покращення безпекової ситуації темпи зростання можуть прискоритися до 3-4% у наступні роки.Нагадаємо, з 26 травня Національний банк України вводить в обіг дві нові обігові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом". Вони присвяченої Сумській та Чернігівській областям.Читайте також: Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євро.

В Україні вже другий тиждень поспіль фіксується зниження цін на місцеву суницю садову. Основною причиною такої тенденції експерти називають стрімке збільшення пропозиції ягоди з південних регіонів країни на тлі стриманого попиту з боку споживачів.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit.Ціни на суницю садовуЗа словами виробників, через високу конкуренцію на ринку садівники змушені поступово знижувати відпускні ціни на продукцію, яка швидко псується. Наразі вартість суниці садової в господарствах становить від 120 до 200 гривень за кілограм, що в середньому на 21% менше, ніж тижнем раніше.Імпортна суниця садоваДодатковий тиск на ринок чинить зростання імпорту ягоди з Греції, Туреччини та Іспанії. Імпортна продукція зазвичай реалізується за ціною до 200 гривень за кілограм, що посилює конкуренцію для українських виробників.Попри нинішнє здешевлення, ціни на суницю садову залишаються в середньому на 11% вищими, ніж на початку червня минулого року.Чого очікувати від цін даліУчасники ринку прогнозують подальше зниження вартості ягоди вже найближчими тижнями. Очікується, що додатковий тиск на ціни спричинить масове надходження на ринок суниці садової відкритого ґрунту, сезон збору якої незабаром розпочнеться в більшості регіонів країни.Нагадаємо, раніше президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник повідомляв, що через весняні заморозки цього року наша країна втратила до 20% врожаю суниці садової (полуниці). Водночас у сезон ціни на ягоду залишатимуться доступними і можуть бути приблизно в півтора раза нижчими, ніж торік.Читайте також: Сезон черешні: що буде з цінами і чи можливий дефіцит.

Пенсійний фонд продовжить приймати скановані копії паперових трудових книжок й після закінчення перехідного періоду, який завершується 10 червня.Про це повідомив заступник голови правління ПФУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Малецький, передає "Укрінформ"."До 10 червня роботодавці (страхувальники) та громадяни - наймані працівники (застраховані особи) мають можливість оцифровувати паперові трудові книжки на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Однак після цього терміну така можливість зберігається й надалі", — йдеться в повідомленні.За словами посадовця, наразі уже оцифровано понад 10 мільйонів паперових трудових книжок. Водночас ще близько 1,5 мільйона залишилося.У ПФУ наголосили, що паперові версії книжок вже втратили актуальність для кадрового обліку, але записи про трудову діяльність за минулі періоди продовжують бути чинними та використовуються при призначенні пенсії й надалі.Нагадаємо, що якщо не оцифрувати свої трудові книжки, то можна втратити не лише страховий стаж, але частину пенсійних виплат.Додамо, в Україні деякі громадяни мають право на подвійний стаж для оформлення пенсії. Це означає, що за кожний відпрацьований рік на певних посадах до загального страхового стажу зараховуються два роки..

Ринок сільськогосподарської землі в Україні продовжує демонструвати висхідну динаміку, а в 2026 році ціни можуть зрости ще на 8-18%.Про це в коментарі "24 Каналу" повідомив експерт ННЦ "Інститут аграрної економіки" Ігор Юрченко. За даними експерта, від старту відкриття ринку землі в липні 2021 року середня вартість гектара зросла майже у 1,57 раза:2021 рік: близько 31 959 грн/га;2025 рік: близько 50 054 грн/га.У 2024-2025 роках темпи зростання залишалися на рівні приблизно +16%, що, за оцінками фахівців, є суттєвим навіть з урахуванням інфляції.Поточні ціни у 2026 роціЗа перші місяці 2026 року середня ціна становить приблизно 56 581 грн/га, що на 12,9% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.Прогноз на кінець 2026 рокуЕксперт очікує, що до кінця року вартість землі може зрости до 54-62 тис. грн за гектар. При цьому можливі два сценарії:нижня межа (~54 тис. грн/га) — у разі погіршення безпекової ситуації або зниження активності покупців;верхня межа (~62 тис. грн/га) — за умови стабільності та високої активності агрохолдингів.Що впливає на зростання цінФахівці зазначають, що ключовим фактором є активність юридичних осіб на ринку. Вони часто купують землю дорожче за фізичних осіб, формуючи так звану цінову премію до 38-40%, що підтягує середній рівень вартості вгору.Додамо, Кабінет міністрів України усунув диспропорції, які призводили до заниження оцінки земельних ділянок та позбавляли місцеві бюджети додаткових надходжень. Відповідну постанову ухвалено 27 травня..

Українські обстріли нафтопереробних заводів змусили Росію закрити експорт авіаційного пального. Це триватиме до кінця листопада після рекордної серії українських ударів по підприємствах галузі.Про це повідомили журналісти Bloomberg із посиланням на експертів і аналітиків.За їхніми підрахунками, у травні Україна щонайменше 16 разів атакувала російські паливні об'єкти. Дрони били по восьми з десяти найбільших НПЗ Росії.Зокрема, Ярославський НПЗ, співвласниками якого є "Роснефть" і "Газпром Нефть", атакували тричі, а об'єкти "Лукойла" в Нижньому Новгороді та Пермі — по два рази.Аналітики пояснили, що заборона мала би "захистити внутрішній ринок" перед літнім піком попиту. Для світового ринку вона не стане суттєвим ударом, бо Росія не є великим експортером авіаційного пального.Атаки вже тиснуть на російську "переробку", яка впала до 16-річного мінімуму. Через нижче завантаження НПЗ Москва останніми тижнями наростила експорт сирої нафти, одночасно намагаючись стримати дефіцит пального та ціни на АЗС.Також сьогодні Володимир Зеленський інформував, що станом на травень майже 40% первинної переробки нафти в Росії виведені з ладу завдяки українським "далекобійним санкціям"."За січень-травень цього року наші воїни змогли уразити 15 російських НПЗ. Це суттєво. Вже є російські заборони на експорт з їхньої території авіаційного палива, також бензину, розглядають заборону на експорт дизеля", — зауважив український президент.Він додав, що для країни, яку ще зовсім нещодавно називали бензоколонкою, втратити навіть це — значна історія та втрата."Майже 40% первинного перероблення нафти в Росії станом на травень виведені з ладу", — наголосив Володимир Зеленський,Нагадаємо, видання The Moscow Times поінформувало, що в Москві розпочали обмежувати продаж бензину. Це відбувається після українських ударів по найбільших НПЗ у центральній частині Росії..

Нова енергосистема України передбачає чотири рівні вертикальної безпеки. Те, що планується вибудувати в нашій країні, формується за логікою енергетичних сот.Про це заявив перший віцепрем'єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль під час виступу на міжнародному форумі "Архітектура безпеки" в Києві."Ми не відновлюємо стару систему, ми будуємо нову. Стару систему збудували в логіці мирного часу — централізація, масштаб, економічна оптимізація — в стабільному середовищі така модель давала ефективність, але в умовах війни концентрація стала ризиком, тому наше завдання збудувати систему, яку складніше зруйнувати та легше відновити", — пояснив він.За його словами, у виконанні цього завдання з'явилася логіка енергетичних сот, як практична архітектура стійкості енергосистеми."Соти — це окремий елемент, який має певну автономність, але є частиною більшої структури. Пошкодження однієї комірки не руйнує всю систему. Для українців це означає чотири рівні стійкості", — зауважив міністр.Перший — це держава, базова генерація, атомна енергетика, магістральні мережі, диспетчеризація, інтеграція в ENTSO-E.Другий — це регіони. Кордони цих регіонів можуть не визначатися безпосередньо кордонами областей, але кожен регіон має мати власний план енергетичної стійкості."Два макрорегіони визначаються як правий і лівий берег, далі енергетичні острови, які повинні мати свої генерувальні потужності, власні запаси обладнання та сценарії роботи в умовах дефіциту або часткової ізоляції", — зазначив перший віцепрем'єр-міністр.Третій — це громади. Кожна громада повинна мати вдосталь своєї локальної енергетичної автономності для того, щоби забезпечити роботу критичної інфраструктури.Четвертий — це бізнес. Це групи споживачів, підприємств, індустріальних парків, ОСББ, компанії агрегатори, домогосподарства."Усе це має ставати частиною енергосистеми, а не лише бути елементом пасивного споживання. Там, де можливо, вони мають виробляти, зберігати, балансувати та віддавати енергію в мережу", — зазначив посадовець.При цьому кожен рівень енергетичної стійкості повинен робити саме те, що він може зробити найкраще."Держава не повинна централізовано вирішувати те, що може зробити громада, а громада не повинна втручатися там, де бізнес зробить швидше", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запустив конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генерувальних потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни..

Національний банк України знову змінив офіційний курс долара та євро. Іноземна валюта 2 червня "злетить" вгору. Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,30 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 44,26. На готівковому ринку долар не змінився — 43,90 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,59. У понеділок, 1 червня, офіційний курс гривні до євро був 51,55.Зима минула, а виклики залишилися: у Нацбанку зробили прогноз щодо зростання української економікиПочаток року для української економіки був складним через енергетичні атаки на критичну інфраструктуру. Попри поступове відновлення енергосистеми, наслідки зимового навантаження досі відчутні в окремих секторах. На цьому тлі залишається відкритим питання подальших економічних тенденцій і можливості швидкого виходу на стабільне зростання. Як повідомили на сторінці Національного банку України, посилаючись на макроекономічний прогноз, який опублікували в Інфляційному звіті.Навесні економічна активність почала відновлюватися. Потепління, а також ремонт пошкоджених об’єктів енергосистеми покращили ситуацію з електропостачанням. Додатково позитивний ефект дало активне впровадження бізнесом альтернативних джерел енергії.Водночас складні зимові умови вплинули на результат першого кварталу. Так, за даними Держстату, реальний ВВП України знизився на 0,5%.Що буде з економікою надаліНацбанк прогнозує повернення економіки до зростання вже у другому кварталі 2026 року. Одним із ключових факторів стане збільшення надходжень міжнародної фінансової допомоги. Зокрема, ЄС погодив програму Ukraine Support Loan обсягом 90 мільярдів євро, і кошти незабаром почнуть надходити до державного бюджету. Це дозволить уряду активніше фінансувати відбудову, посилення обороноздатності та соціальні програми.Загалом НБУ очікує, що у 2026 році економіка зросте на 1,3%, а в разі покращення безпекової ситуації темпи зростання можуть прискоритися до 3-4% у наступні роки.Нагадаємо, з 26 травня Національний банк України вводить в обіг дві нові обігові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом". Вони присвяченої Сумській та Чернігівській областям.Читайте також: Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євро.

Ринок вершкового масла в Україні залишається нестабільним. Після нетривалого зростання цін виробники знову змушені зменшувати вартість цього продукту.Як повідомила аналітична платформа "Інфагро", в Україні спостерігається накопичення запасів нереалізованого вершкового масла, що змушує виробників знижувати внутрішні ціни та переглядати стратегії збуту. Основною причиною дисбалансу є поєднання високих обсягів виробництва та обмежених можливостей експорту до країн Європейського Союзу. Частина компаній із достатніми фінансовими ресурсами утримує продукцію на складах, очікуючи покращення ринкової кон’юнктури. Інші виробники переорієнтовуються на альтернативні ринки збуту, зокрема Молдову та країни Кавказького регіону. Також активно використовуються промоакції та знижки в роздрібній торгівлі, що тимчасово стимулює внутрішній попит і робить продукцію більш доступною для споживачів. На внутрішньому ринку посилюється ціновий тиск: діапазон цін розширюється переважно за рахунок зниження мінімальних рівнів, а учасники ринку не виключають подальшого здешевлення через зростання складських запасів.Експорт маслаПопри певне зростання цін у Європі, експорт українського масла залишається складним і нерентабельним. Особливо обмеженими залишаються перспективи постачання до Польщі та країн Балтії через несприятливу економічну ситуацію.Аналітики зазначають, що виробництво масла продовжує зростати та вже досягло найвищих рівнів за останні роки, перевищивши внутрішній попит. Очікується, що високі темпи виробництва збережуться і на початку літа, після чого можливе поступове скорочення випуску.Експерти підкреслюють, що для стабілізації ринку критично важливим є нарощування експорту, однак найближчим часом суттєвого покращення зовнішньої кон’юнктури не прогнозується.Нагадаємо, фермери центральної частини України відкрили для себе новий перспективний напрямок — вирощування рокамболю (гібрида часнику та цибулі). Він стрімко завойовує статус прибуткової нішевої культури.Читайте також: В Україні стрімко дешевшають овочі та ягоди: які продукти стали доступнішими.