Економіка

Після вихідних на валютному ринку очікуються зміни. Долар, за прогнозами, може просісти, тоді як євро, навпаки, піде вгору.Про це свідчать оновлені показники, які опублікували на офіційному сайті Національного банку України.Так, на понеділок Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,90 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 44,91. На готівковому ринку долар не змінився — 44,20 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,46. У п'ятницю, 19 червня, офіційний курс гривні до євро був 51,45.Нові 100 грн: НБУ з 16 червня вводить в обіг модифіковані банкноти із патріотичним гаслом (фото)Національний банк України вводить в обіг модифіковані банкноти номіналом 100 гривень із патріотичним гаслом, які обертатимуться разом із чинними купюрами зразка 2014 року.Як повідомила пресслужба регулятора, йдеться про плановий випуск оновлених банкнот номіналом 100 гривень, який стартує 16 червня 2026 року. На зворотному боці модифікованих купюр у правій верхній частині розміщено гасло "СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!", тоді як усі інші елементи дизайну та захисту відповідають банкнотам зразка 2014 року.Регулятор зазначає, що з цієї дати нові банкноти почнуть передаватися банкам, інкасаторським компаніям та операторам з оброблення готівки для подальшого введення в грошовий обіг. Водночас громадянам не потрібно спеціально обмінювати старі купюри — вони залишатимуться чинним платіжним засобом і обертатимуться паралельно з оновленими."Як законний платіжний засіб вони перебуватимуть в обігу разом із банкнотами номіналом 100 гривень попередніх років виготовлення та обов’язкові до приймання за їх номінальною вартістю всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для всіх видів платежів та зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій", — запевнили у Нацбанку.Нагадаємо, 25 травня Національний банк України презентував нову пам'ятну монету, яка приурочена до 100-х роковин загибелі Симона Петлюри, голови Директорії та Головного отамана військ Української Національної Республіки.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

У 2026 році в Україні розширили перелік категорій громадян, які отримають разову грошову виплату до Дня Незалежності автоматично — разом із пенсією, субсидіями або пільгами, без необхідності додаткового звернення. Як повідомили у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, відповідні виплати будуть здійснюватися у серпні.Розміри разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2026 році визначено постановою Кабінету міністрів України від 13 травня 2026 року № 602. Порядок її здійснення регулюється постановою КМУ від 27 грудня 2023 року № 1396 "Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах".Як здійснюватиметься виплатаОтримувачам грошової допомоги, які отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), житлові субсидії або пільги на оплату житлово-комунальних послуг і не проходять військову службу, виплата буде проведена автоматично у серпні разом із відповідними соціальними виплатами."Для проведення виплати пенсіонерам, субсидіантам та пільговикам додатково звертатися не потрібно", — запевнили у ПФУ.Виплати для військовослужбовцівВетеранам війни, які проходять військову службу, у тому числі тим, хто є пенсіонером або отримувачем субсидій чи пільг, кошти будуть перераховані на рахунки військових частин, установ або організацій, де вони проходять службу.У таких випадках важливо, щоб роботодавець мав актуальну інформацію про статус особи як ветерана війни.Порядок виплат для інших категорійОсоби, які мають право на виплату, але не є пенсіонерами, не отримують субсидій або пільг і не проходять військову службу, повинні звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України для оформлення допомоги.Як подати заявуПодати заяву можна одним із способів:особисто — у сервісному центрі Пенсійного фонду України або в ЦНАП за місцем проживання;поштою — на адресу відповідного територіального органу Пенсійного фонду;онлайн — через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису.Необхідні документиУ заяві зазначаються:паспортні дані або дані тимчасового посвідчення громадянина України;реквізити банківського рахунка;реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);реквізити посвідчення, що підтверджує право на виплату.До заяви додаються сканкопії документів, а при особистому зверненні — оригінали:паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення;посвідчення, що підтверджує відповідний статус.Строки зверненняГромадяни, які набудуть право на виплату до 24 серпня, але не отримають її станом на 1 жовтня, можуть подати заяву до Пенсійного фонду та отримати кошти до 1 листопада поточного року.Нагадаємо, українці, яким призупинили нарахування соціальних виплат через невчасне підтвердження особи, мають законне право на їхнє повернення. Для відновлення фінансової підтримки громадянам необхідно виконати кілька обов'язкових умов.Читайте також: В Україні запроваджують доплати по 1297 грн: хто з пенсіонерів підпадає під нове рішення.

Попри весняні заморозки та несприятливі погодні умови під час цвітіння, українські садівники розраховують на кращий урожай яблук, ніж торік. За попередніми оцінками, обсяги виробництва можуть зрости, що потенційно вплине на цінову ситуацію на ринку.Таку думку в матеріалі журналу "Садівництво по-українськи" висловив керівник компанії-експортера фруктів USPA Fruit Володимир Гуржій, пише EastFruit.За його словами, нинішній стан садів дає підстави для оптимізму. Хоча в окремих регіонах фіксувалися втрати через весняні заморозки та проблеми із запиленням, загальна картина виглядає більш сприятливою, ніж у минулому сезоні.Експерт закликав не поспішати з негативними прогнозами, які традиційно з’являються ще до початку збирання врожаю. Наразі, за його оцінкою, є всі передумови для збільшення валового збору яблук.Водночас більша пропозиція продукції може посилити тиск на ціни. Гуржій зазначає, що український ринок поки не має достатньо механізмів для ефективного перерозподілу надлишкових обсягів яблук зі свіжого сегмента.Ситуація на ринку переробки також змінилася. Якщо минулого року високі ціни на яблучний концентрат стимулювали попит на технічне яблуко, то нині переробні підприємства мають значні запаси продукції, що може обмежити закупівельну активність.У разі реалізації нинішніх прогнозів українські споживачі можуть отримати більше яблук за доступнішими цінами, тоді як виробникам доведеться робити ставку на ефективність виробництва та збуту.Нагадаємо, раніше головний агроном ТОВ "Санні Гарден" Андрій Кузьміченко розповідав, що показник урожайності яблуневого саду в 30 тонн із гектара більше не рятує господарства від збитків. А ще декілька років тому такі показники вважалися цілком задовільними..

Кабінет міністрів України планує посилити підтримку аграріїв. Зокрема, запускається нова програма для закупівлі українських добрив і збільшується компенсація на меліорацію.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Аграрії зможуть отримати до 1 000 гривень на гектар безповоротної допомоги на закупівлю комплексних мінеральних добрив українського виробництва — з розрахунку до семи тонн на кожні 100 гектарів угідь", — зазначила вона.За її словами, подати заявку можна буде через Державний аграрний реєстр. Це допоможе зменшити витрати аграріїв та підтримає українських виробників добрив."Також розширюємо державну підтримку меліорації. Збільшили максимальний розмір компенсації для аграріїв і організацій водокористувачів — до понад 30 тисяч гривень на гектар по всій Україні, а на прифронтових територіях — до понад 48 тисяч гривень на гектар", — наголосила сільниця уряду.Вона пояснила, що фермери зможуть швидше відновлювати та модернізувати зрошувальні системи, а також розширювати площі зрошення там, де воно найбільше потрібне. Із 2027 року ця підтримка щороку індексуватиметься."Це продовження системної реформи меліорації. Уряд розпочав модернізацію зрошувальних систем на Одещині. Зокрема, збільшив державну підтримку для розвитку меліорації на прифронтових територіях до 80%", — зауважила прем’єр-міністерка.Вона запевнила, що Кабмін послідовно підтримує українських фермерів: працює програма гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель, компенсується вартість української сільгосптехніки, будівництва та реконструкції ферм, підтримуються виробники в зонах ризикованого землеробства."Цього тижня перші п’ять агровиробників із прифронтових регіонів отримали підвищену компенсацію — 40% вартості української сільгосптехніки", — акцентувала очільниця Кабміну.Вона поінформувала, що з початку року уряд отримав від малих фермерів заявки на 1,1 мільярда гривень допомоги в межах європейських програм. Кошти виплатять у найближчий місяць. Також розширено можливості для експорту української агропродукції."Сьогодні, у Всеукраїнський день фермера, дякую кожному, хто, попри війну, щодня працює на українській землі", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сільськогосподарські підприємства України у квітні-червні 2026 року очікували на уповільнення темпів падіння обсягів виробництва та на підвищення цін на власну продукцію, а також розширення штату працівників..

Картоплярі південних регіонів України завершили збирання ранньої продукції, вирощеної під агроволокном. Вони продовжують копати картоплю у відкритому ґрунті.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit з посиланням на AgroTimes.У компанії "Агріко Україна", яка займається поширенням нідерландських сортів картоплі, розповіли, що в Одеській і Миколаївській областях урожайність наразі становить 19-23 тонн із гектара, а польові роботи тривають навіть в умовах постійних повітряних тривог, атак дронів і перебоїв із навігацією.Найпершим у збиранні став ультраранній сорт "Рів’єра". У подальшому конвеєрі дозрівання — сорти "Раномі", "Арізона", "Твістер" і "Алюетт", які теж демонструють хороші темпи розвитку."Водночас весняне похолодання вплинуло на формування врожаю: у "Рів’єри" та "Раномі" закладається по шість-вісім бульб, тоді як у сорту "Арізона" — дев’ять-одинадцять. Окрім того, аграрії відзначили подовження столонів і активізацію другої хвилі їх утворення", — йдеться в повідомленні.У компанії зазначили, що помірні опади останнього часу в поєднанні з мінеральним живленням сприяли активному росту рослин."Господарства продовжують поливи та фертигацію, використовуючи як дощувальні системи, так і краплинне зрошення. Проведення двох-трьох фунгіцидних обробок дозволило стримати поширення фітофторозу та альтернаріозу", — додали фахівці.Цього сезону виробники відмовилися від застосування ґрунтових гербіцидів на основі метрибузину, віддавши перевагу препаратам із метобромуроном, флурохлоридоном, прометрином і пендіметаліном. Такий підхід допоміг уникнути фітотоксичності та гербіцидного стресу, особливо в сорту "Твістер", який разом із "Джоліном" демонструє високий потенціал."На демонстраційних ділянках в Одеській області ранні сорти вже готові наочно показати свої можливості за різних систем зрошення", — підсумували аграрії.Нагадаємо, минулого тижня фахівці зазначали, що в Україні поступово дешевшає молода картопля. Зниження вартості пов’язують із збільшенням пропозиції на ринку й активним надходженням нового врожаю..

Лідери країн Європейського Союзу проведуть у Брюсселі переговори щодо довгострокового бюджету блоку на 2028-2034 роки. Йдеться про розподіл майже двох трильйонів євро, через що між країнами вже виникли суперечки щодо скорочення витрат, фінансування сільського господарства, регіонального розвитку та оборони.Про це повідомляє Euronews. Переговори відбуваються на тлі протистояння між так званими "ощадливими" країнами та державами, які виступають за збереження фінансування згуртованості й аграрного сектору.Німеччина, Нідерланди, Данія, Швеція, Фінляндія та Австрія наполягають, що збільшення витрат ЄС є неприйнятним. Натомість південні та східні країни побоюються, що традиційні програми підтримки регіонів і фермерів можуть постраждати через зростання оборонних потреб.Кого не влаштовує проєкт бюджетуУ нинішньому бюджеті ЄС сільське господарство та регіональна політика залишаються найбільшими напрямами витрат. Однак у пропозиції Єврокомісії на 2028-2034 роки їхня частка має зменшитися приблизно з 60% до 44%.Наприкінці травня 16 країн підписали документ із вимогою збільшити фінансування аграрної та регіональної політики. До групи Friends of Cohesion увійшли Болгарія, Хорватія, Естонія, Греція, Італія, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Португалія, Чехія, Румунія, Словенія, Словаччина, Іспанія та Угорщина.Friends of Cohesion — це неформальна група держав-членів Європейського Союзу, яка об'єднує країни, що отримують найбільше фінансування з європейських фондів. Головна мета цього об'єднання — відстоювати збереження та потужне фінансування Політики згуртованості ЄС у довгостроковому бюджеті спільноти.Кіпр, який головує в переговорах між країнами ЄС, запропонував компроміс — скоротити загальний обсяг бюджету на 32,8 мільярда євро Саме цей варіант стане основою для обговорення лідерами ЄС.Водночас Європейський парламент уже розкритикував кіпрську пропозицію. Депутати вважають її недостатньою, зокрема щодо фінансування сільського господарства та регіонального розвитку.Як ЄС планує наповнювати бюджетОкрема суперечка стосується джерел доходів. У початковій пропозиції Єврокомісія передбачала надходження від системи торгівлі викидами, механізму вуглецевого коригування імпорту, зборів за незібрані електронні відходи, тютюнових акцизів і корпоративного податку.Європарламент пропонував додаткові джерела доходів. Серед ідей, які зацікавили частину лідерів, — податок на азартні ігри, цифровий збір і податок на криптоактиви."Ощадливі" країни ставляться до нових джерел фінансування обережно. Вони побоюються, що як одні з найбагатших членів ЄС нестимуть непропорційно велике навантаження.Лідери ЄС прагнуть домовитися про бюджет до кінця 2026 року, щоб не переносити переговори на 2027-й, коли у Франції, Італії та Польщі відбудуться важливі вибори. Для ухвалення бюджету потрібна одностайна підтримка всіх 27 країн ЄС і згода Європейського парламенту.Нагадаємо, раніше Кабінет Міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки, яка визначає середньострокові орієнтири бюджетної політики України. Документ передбачає поступове зміцнення економіки, зростання доходів бюджету та скорочення дефіциту..

Уряд оновив умови державної програми "єОселя" для ветеранів та сімей полеглих захисників, запровадивши нові правила щодо процентних ставок та нормативів площі житла. Зміни набудуть чинності вже за місяць.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко."Ветерани та сімʼї полеглих героїв зможуть отримати пільгову іпотеку "єОселя" лише під 3%", — заявила вона.За словами посадовиці, держава компенсуватиме їм процентну ставку до 3% протягом перших 10 років, до 6% з 11 року. "Зміни почнуть діяти через місяць", — уточнила Свириденко.Нові норми на площу житла для всіх позичальниківДля квартир:52,5 м² — для однієї людини;73,5 м² — для сім’ї з двох або трьох людей;додатково 21 м² — на кожного наступного члена сім’ї, починаючи з четвертого, але не більше 115,5 м².Для житлових будинків:62,5 м² — для однієї людини;83,5 м² — для сім’ї з двох або трьох людей;додатково 21 м² — на кожного наступного члена сім’ї, але не більше 125,5 м²."Ми і надалі покращуватимемо умови програм для наших захисників, ветеранів та їх сімей", — запевнила Свириденко."єОселя" — це державна програма доступного кредитування житла, яка передбачає отримання кредиту на купівлю квартири в багатоквартирному будинку чи приватного будинку під відсоткову ставку від 3% до 7% річних. Програма реалізується Міністерством економіки спільно з Міністерством цифрової трансформації та "Укрфінжитло" за ініціативи президента Володимира Зеленського. Раніше програма передбачала лише придбання квартири, однак з січня 2023 року завдяки розширенню з'явилася можливість придбати в іпотеку приватний будинок.Нагадаємо, український уряд розширив програму доступної іпотеки. Ще 425 родин внутрішньо переміщених осіб зможуть придбати власне житло на пільгових умовах.Читайте також: Програма "єОселя" чекає на перезапуск у 2026: що планують змінити.

На початку 2026 року реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України скоротився на 0,6% у річному вимірі та на 0,7% порівняно з останнім кварталом попереднього року. На динаміку економіки вплинули дефіцит електроенергії через руйнування інфраструктури, затримки з бюджетними видатками на тлі зовнішнього фінансування та аномально холодна погода.Про це йдеться у коментарі Національного банку щодо зміни реального ВВП у першому кварталі 2026 року. За даними Державної служби статистики, найсуттєвіше падіння економічної активності спостерігалося у першій половині кварталу, тоді як наприкінці періоду ситуація в енергосистемі частково стабілізувалася завдяки потеплінню та відновленню частини потужностей. "Фактичні темпи зростання реального ВВП виявилися незначно нижчими за попередню оцінку ДССУ, враховану в Інфляційному звіті Національного банку за квітень 2026 року (-0,5% р/р)", — зазначили в Нацбанку.Від’ємний внесок чистого експорту в динаміку ВВП зріс через швидке збільшення імпорту на 15,6% у річному вимірі. Зокрема, зросли закупівлі енергетичного обладнання, природного газу, нафтопродуктів, а також сільськогосподарської техніки. Водночас експорт зріс лише на 1% завдяки постачанню кукурудзи та олії, однак суттєво відставав від імпорту.Інвестиційна активність також послабилася: валове нагромадження основного капіталу скоротилося на 7,9% через зменшення капітальних видатків бюджету та складні погодні умови. Водночас приватне споживання залишалося ключовим драйвером економіки, збільшившись на 11% і забезпечивши найбільший позитивний внесок у ВВП.Секторна динаміка була нерівномірною. Найбільше скорочення зафіксовано в енергетиці (-15,2%), транспорті (-9,4%) та будівництві (-4,5%). Натомість зростання показала переробна промисловість (+1,9%), добувна галузь (+2%) та торгівля (+5,5%). Фінансова діяльність зросла на 15,5%, а охорона здоров’я — на 5,7%.У Національному банку очікують, що економіка України повернеться до зростання у другому кварталі 2026 року, однак темпи відновлення залишатимуться стриманими через енергетичні обмеження, наслідки війни та обмежений фіскальний простір.Нагадаємо, 18 червня правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку.Читайте також: Буданов спрогнозував, якою буде економіка майбутнього України.

Долар продовжує зміцнювати свої позиції на валютному ринку, тоді як євро стрімко просів, зафіксувавши помітне зниження. Такі валютні "гойдалки" тривають уже доволі тривалий час, створюючи нестабільність і постійні коливання для учасників ринку та тих, хто стежить за курсами.Оновлені показники регулятора свідчать про змішані тенденції на валютному ринку.Так, на п'ятницю Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,91 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,80. На готівковому ринку долар зріс на 10 копійок — 44,20 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,45. У четвер, 18 червня, офіційний курс гривні до євро був 51,93.Нові 100 грн: НБУ з 16 червня вводить в обіг модифіковані банкноти із патріотичним гаслом (фото)Національний банк України вводить в обіг модифіковані банкноти номіналом 100 гривень із патріотичним гаслом, які обертатимуться разом із чинними купюрами зразка 2014 року.Як повідомила пресслужба регулятора, йдеться про плановий випуск оновлених банкнот номіналом 100 гривень, який стартує 16 червня 2026 року. На зворотному боці модифікованих купюр у правій верхній частині розміщено гасло "СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!", тоді як усі інші елементи дизайну та захисту відповідають банкнотам зразка 2014 року.Регулятор зазначає, що з цієї дати нові банкноти почнуть передаватися банкам, інкасаторським компаніям та операторам з оброблення готівки для подальшого введення в грошовий обіг. Водночас громадянам не потрібно спеціально обмінювати старі купюри — вони залишатимуться чинним платіжним засобом і обертатимуться паралельно з оновленими."Як законний платіжний засіб вони перебуватимуть в обігу разом із банкнотами номіналом 100 гривень попередніх років виготовлення та обов’язкові до приймання за їх номінальною вартістю всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для всіх видів платежів та зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій", — запевнили у Нацбанку.Нагадаємо, 25 травня Національний банк України презентував нову пам'ятну монету, яка приурочена до 100-х роковин загибелі Симона Петлюри, голови Директорії та Головного отамана військ Української Національної Республіки.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Український уряд запускає нову систему державної підтримки науковців, у межах якої найкращі дослідники зможуть отримувати щомісячні стипендії у розмірі 10 тисяч гривень. Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, на старті програми у 2026 році закладено понад 190 мільйонів гривень, що дозволить підтримати перші 2650 найкращих дослідників країни."Уряд послідовно реалізує прозору модель щомісячних державних стипендій для науковців і науковиць", — зазначила вона.Стипендії призначатимуться строком на два роки за результатами рейтингу, який формуватиметься в Національній системі дослідників. Система вже розпочала прийом заявок та верифікацію даних про наукову діяльність."Відтепер українські вчені можуть подати туди підтверджені дані про результати наукової роботи — інформацію про публікації та цитування, гранти, патенти, підготовку молодих дослідників, міжнародну співпрацю тощо", — поінформувала Свириденко.На основі цих даних формуватиметься національний рейтинг, за результатами якого визначатимуться отримувачі державних стипендій. Окремо передбачено підтримку молодих науковців.Прем'єр-міністр зауважила, що участь у Національній системі дослідників України є добровільною. Інформацію можна подати через особистий кабінет у Національній електронній науково-інформаційній системі."Українські розробки, особливо в оборонній сфері та медицині, — це те, що рятує життя й посилює наші позиції на фронті. Тому підтримка науковців — це інвестиція в нашу безпеку, стійкість і майбутнє", — заявила посадовиця.Національну систему дослідників запровадили за експертної підтримки Світового банку в межах проєкту "Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів" (UIHERP).Нагадаємо, міністр освіти та науки Оксен Лісовий повідомив, що на 2027-2029 роки на освіту та науку в Україні передбачено 78,5 мільярда гривень. За його словами, це найбільший обсяг фінансування серед усіх секторів публічного інвестування.Читайте також: З вересня студентські стипендії в Україні зростуть удвічі: хто отримає більші виплати.

Верховна Рада України ухвалила рішення, яке дозволяє завершити процедуру внесення змін до державного бюджету та залучити додаткове фінансування Європейського Союзу для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України.У відомстві пояснили, що це рішення знімає законодавчі перешкоди для своєчасного залучення фінансової допомоги ЄС та спрямування додаткових коштів на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, а також на закупівлю, модернізацію і ремонт озброєння, військової техніки та боєприпасів для потреб Сил оборони.Крім того, ухвалення цього кроку забезпечить безперервність фінансування оборонних потреб і дозволить уникнути пауз у забезпеченні армії у критичний операційний період.Міністр оборони України Михайло Федоров зазначив, що "Україна сьогодні нарощує далекобійні спроможності, масштабує безпілотні системи рекордними темпами, а Сили оборони проходять найбільшу трансформацію за роки незалежності". "Важливо зберегти цей темп", — наголосив посадовець.Федоров подякував керівництву парламенту і народним депутатам за оперативний розгляд і підтримку ініціативи.Як відомо, 8 червня Україна отримала сьомий транш фінансування від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Після врахування авансового погашення до держбюджету фактично надійшло 2,6 млрд євро.Нагадаємо, 17 червня український уряд схвалив Бюджетну декларацію на наступні три роки. Мінімальна зарплата зростатиме швидше за інфляцію.Читайте також: Виплати військовим після служби: хто отримає одноразову допомогу.

Державний борг Росії стрімко нарощується через зростання витрат на війну проти України. Це ставить під загрозу одну з головних переваг російської економіки. Колись нею дуже хизувався Володимир Путін.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти уточнили, що йдеться про низький рівень державного боргу.Раніше Володимир Путін неодноразово заявляв, що Росія має один із найнижчих показників державний боргу серед країн G20, і це вважалося важливою перевагою російської економіки.Однак, як зазначили аналітики видання, війна проти України дедалі більше змушує Кремль жити в борг.За розрахунками Bloomberg, протягом наступних десяти років Росія витратить щонайменше 15% свого ВВП лише на виплату відсотків за державним боргом. Ця сума приблизно дорівнює нинішньому загальному обсягу заборгованості країни.Експерти передбачили, що внутрішні запозичення Росії цього року знову збільшаться, оскільки воєнна машина Кремля потребує додаткового фінансування."Попередні оцінки свідчать, що військові витрати 2026 року можуть сягнути чотирьох-п’яти трильйонів рублів вище за заплановані цифри. Це майже на 40% більше від початкових розрахунків уряду", — йдеться в журналістському матеріалі.У державному бюджеті Росії на 2026 рік передбачалося залучити трохи більше, ніж чотири трильйони рублів через внутрішні запозичення.Водночас уже за перші п'ять місяців року бюджетний дефіцит зріс до шести трильйонів рублів, або 2,6% ВВП. Це приблизно на 60% більше від цільового показника, закладеного на весь рік.Окрім того, Росія вже досягнула встановленої межі державного боргу. За оцінками аналітиків, уряду Росії доведеться залучити ще два-три трильйони рублів через нові запозичення.Водночас вартість обслуговування боргу з початку повномасштабної війни проти України подвоїлася. 2026 року Росія планує витратити майже чотири трильйони рублів на обслуговування боргу (близько 9% федерального бюджету).Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, російська економіка продовжує відчувати наслідки чотирирічної війни проти України та систематичних українських ударів по нафтогазовій інфраструктурі. На тлі колосальних витрат на армію Кремль змушений переглядати прогнози розвитку, стикаючись із падінням ліквідності та гострою кризою на ринку праці..

Загальна потужність розподіленої газової генерації в Україні перевищила 1,8 ГВт. Регіони продовжують активно готуватися до наступного опалювального сезону.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль. Він додав, що в Україні нарощують потужності розподіленої газової генерації для зміцнення своєї енергонезалежності, забезпечення потреб критичної інфраструктури та промисловості."Станом на зараз сукупна потужність усіх введених в експлуатацію генерувальних об’єктів в Україні становить 1 806,3 МВт. Лідерами серед регіонів є Київська (212,3 МВт) і Черкаська (124,6 МВт) області", — констатував міністр.Він додав, що лише за останні 3,5 місяця регіони ввели в експлуатацію 338,7 МВт. Найбільше — у Київській, Житомирській областях і Києві."Зараз тривають будівельні роботи для встановлення 249 установок загальною потужністю 522,8 МВт. Завершення робіт на більшості об’єктів очікуємо вже у вересні-листопаді цього року", — зауважив Шмигаль.Міненерго продовжує покращувати умови для розвитку розподіленої газової генерації. Зокрема, запроваджуються прямі контракти PPA, додаткові стимули для споживачів і бізнесу, переглянуті підходи до формування граничних цін на ринку електроенергії, звільнення від плати за розподіл газу при бойових пошкодженнях і спрощення процедур розміщення нових установок."Дякую всім учасникам за системний діалог та готовність до співпраці для подальшого розвитку розподіленої генерації в Україні та посилення стійкості української енергосистеми", — підсумував міністр енергетики України.Нагадаємо, на початку квітня стало відомо, що Україна створює мережу "енергетичних сот" — автономних або напівавтономних кластерів, де критична інфраструктура може працювати навіть тоді, коли центральна мережа пошкоджена..

У четвер, 18 червня, правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку.Як повідомила пресслужба регулятора, поточний рівень монетарної жорсткості є достатнім для підтримки попиту на гривневі заощадження, стримування тиску на валютний ринок та контролю інфляції.Водночас НБУ заявив про готовність підвищити ставку в разі посилення фундаментального цінового тиску або погіршення інфляційних очікувань. Остаточне рішення залежатиме від оновленого макроекономічного прогнозу, який буде представлено в липні.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Інфляція, зовнішнє фінансування та ризики для економікиУ травні 2026 року річна інфляція сповільнилася до 8,2%, що відповідало очікуванням регулятора. Основним чинником стало збільшення пропозиції сирих харчових продуктів. Водночас базова інфляція зросла до 7,9%, перевищивши прогнозні показники через вторинний ефект від попереднього подорожчання енергоносіїв.У НБУ прогнозують, що найближчими місяцями інфляція залишатиметься поблизу поточного рівня, а наприкінці року може дещо прискоритися. Повернення до стійкого сповільнення очікується у 2027 році завдяки стабілізації цін на енергоносії, збільшенню врожаїв та впливу монетарної політики.Регулятор також позитивно оцінює перспективи зовнішнього фінансування. За оцінками НБУ, вже у червні Україна може отримати близько 13 мільярдів доларів міжнародної допомоги в межах програм підтримки та двостороннього фінансування. Це дозволить покривати бюджетний дефіцит і підтримувати достатній рівень міжнародних резервів.Серед ключових ризиків для економіки НБУ називає тривалу війну, атаки на енергетичну та виробничу інфраструктуру, дефіцит робочої сили та можливі затримки міжнародної допомоги. Водночас останнім часом знизилися ризики, пов’язані з фінансуванням України з боку міжнародних партнерів, а також послабилися побоювання щодо тривалого загострення ситуації на Близькому Сході.У Нацбанку наголосили, що нинішній рівень ставки також сприяє подальшому розвитку кредитування, яке продовжує демонструвати високі темпи зростання.Наступне засідання правління НБУ з питань монетарної політики відбудеться 30 липня 2026 року, а підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики будуть оприлюднені 29 червня.Нагадаємо, у травні в Україні спостерігалося сповільнення інфляції, а частина продуктів навіть помітно подешевшала. Найбільше зниження цін зафіксовано на яйця — вони стали одним із головних чинників загального послаблення цінового тиску. .

Держава забезпечує та надалі забезпечуватиме всю необхідну підтримку Києву щодо фінансування підготовки до наступної зими. А вже самі заходи — це пряма відповідальність міської влади.Про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона зазначила, що вже виділено майже чотири мільярди гривень із резервного фонду державного бюджету, забезпечено співфінансування 50% необхідних заходів, частину робіт реалізовує Агентство відновлення."Також запроваджено програми підтримки, зокрема, щодо встановлення індивідуальних і резервних джерел живлення у багатоквартирних будинках", — додала очільниця уряду.При цьому вона констатувала, що наразі не видно достатніх темпів підготовки міста до наступного опалювального сезону. Існують відставання у виконанні низки важливих заходів, які необхідно оперативно усунути."Немає важливішого пріоритету для міської влади, ніж підготовка столиці до зими. Київ має найбільший бюджет серед усіх міст України, а також усі необхідні можливості, включно з повною підтримкою держави, для того, щоби забезпечити належну готовність до опалювального сезону", — вважає прем’єр-міністерка України.За підсумками наради з міським головою визначено конкретний перелік заходів і терміни їх виконання. Завдання чітке — Київ має бути завчасно та належним чином підготовлений до будь-яких викликів наступного осінньо-зимового періоду."З огляду на критичну важливість належної підготовки столиці до зими, уряд найближчим часом ініціюватиме винесення цього питання на розгляд Ради національної безпеки й оборони України для ухвалення необхідних рішень", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, вчора віцепрем’єр-міністр із відновлення України Олексій Кулеба зазначав, що тисячі котелень і кілометри тепломереж у всій країні вже пройшли первинний етап технічного обслуговування до зими-2026/2027. Урядовий штаб розробив жорсткі вимоги для регіонів, закликавши максимально диверсифікувати джерела живлення за рахунок іноземних партнерів..