Економіка

У четвер, 23 липня, Україна отримала другий транш у розмірі близько 690 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Гроші скерують на пріоритетні напрямки.Про це заявив прем'єр-міністра України Сергій Корецький, який оприлюднив відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Україна сьогодні отримала другий транш близько 690 мільйонів доларів від МВФ за новою чотирирічною програмою", — констатував він.За словами Сергія Корецького, ці кошти, які допоможуть Україні, вже надійшли до державного бюджету."Їх скерують для підтримки макрофінансової стабільності, зокрема, на фінансування пріоритетних видатків", — пояснив український прем’єр-міністр.Як відомо, співпраця з МВФ залишається одним із ключових елементів фінансової стабільності України в умовах безпекових викликів.У червні 2026 року Україна та Міжнародний валютний фонд досягнули угоди на рівні персоналу щодо першого перегляду чотирирічної програми розширеного фінансування EFF загальним обсягом 8,1 мільярда доларів.Сергій Корецький 21 липня інформував, що Рада виконавчих директорів МВФ успішно завершила перший перегляд нової програми EFF для України. Якраз це рішення відкрило можливість отримати близько 690 мільйонів доларів.Нагадаємо, що 16 червня президент України Володимир Зеленський провів офіційні переговори з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою. Під час двосторонньої зустрічі сторони детально обговорили комплексні заходи щодо фінансової підтримки нашої держави та затвердили подальший план спільної роботи..

Уряд офіційно розпочав роботу над проєктом державного бюджету України на 2027 рік. Відповідне доручення отримали всі міністерства, які мають до 31 липня підготувати та подати пропозиції щодо основних показників документа.Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький.Після опрацювання пропозицій Кабінет Міністрів сформує проєкт бюджету та має внести його на розгляд Верховної Ради у визначений законодавством термін."Завдання уряду — подати проєкт держбюджету до Верховної Ради у встановлений законом строк до 15 вересня", — зазначив премʼєр.Корецький наголосив, що головними пріоритетами під час формування державного бюджету залишаються посилення обороноздатності країни, забезпечення фінансової стабільності та реалізація збалансованої соціальної політики."Документ має  відповідати нашим головним завданням — зміцненню обороноздатності, забезпеченню фінансової стійкості та продуманої соціальної політики", — зауважив політик.Нагадаємо, нещодавно експремʼєр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що до державного бюджету України надійшло 3,35 мільярда доларів у межах Першої програми політики розвитку робочих місць і зростання приватного сектору, що реалізується спільно зі Світовим банком.Читайте також: Майже половина бюджету: скільки великий бізнес перерахував державі коштів.

У черкаському індустріальному парку "Біосенс" розпочали будівництво найбільшого в країні заводу з переробки картоплі. Запуск першої черги запланували наприкінці 2026 року або на початку 2027 року.Про це повідомив AgroTimes із посиланням на заступника голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського.Зазначається, що таке підприємство дозволить повністю покрити внутрішні потреби у картопляному борошні та розпочати його експорт."Зараз країна імпортує 100% картопляного борошна, що становить в середньому 2,5 тисячі тонн на рік, для хлібопекарської, кондитерської, мʼясопереробної промисловості та виготовлення соусів", — зауважив нардеп.Він додав, що інвестиції у першу чергу потужністю 25 тисяч тонн на рік — 960 мільйонів гривень. Площа виробничого корпусу сягає 6,5 тисячі квадратних метрів, а обладнання вже доставлене в Україну.На території індустріального парку тривають роботи з розширення підʼїзної дороги та підключення до газових мереж, на які уряд у грудні 2025 року виділив 24,7 мільйона гривень на умовах співфінансування."Зараз готується додаткова заявка на державне фінансування інфраструктури. Для розміщення майбутніх потужностей площу парку розширюють із 29,6 до 40 гектарів, а поруч передбачено резервну ділянку на 60 гектарів", — розповів заступник голови комітету парламенту.Він констатував, що на 2027 рік заплановане будівництво другої черги з випуску картоплі фрі потужністю 60-150 тисяч тонн на рік із залученням 2,5 мільярда гривень інвестицій."Третя черга, яка також випускатиме картоплю фрі, потребуватиме близько трьох мільярдів гривень. Проєкт також передбачає зведення комплексу зберігання картоплі на 20 тисяч тонн, підприємства з перероблення картопляної шкірки у білок і крохмаль, а також тепличного господарства з когенераційною установкою", — підсумував Дмитро Кисилевський.Нагадаємо, наприкінці жовтня минулого року стало відомо, що компанія "Маїс" розпочала будівництво першого в Україні заводу повного циклу з перероблення картоплі. Запуск підприємства, що вироблятиме до 60 тисяч тонн продукції на рік, планували на 2027 рік..

Французький ринок овочів може зіткнутися з дефіцитом через наслідки тривалої спеки та посухи. Екстремальні погодні умови останніх тижнів завдали серйозної шкоди посівам у відкритому ґрунті.Про це повідомляє FruitNet. За оцінками галузевої асоціації Légumes de France, ситуація вже стала критичною та може призвести до значного скорочення пропозиції овочів на внутрішньому ринку.Найбільше постраждали посіви цибулі, часнику, шалоту, моркви, цибулі-порею та салату. Загальні втрати врожаю оцінюють у тисячі тонн, а в окремих категоріях вони можуть становити до 50% річного виробництва.У Légumes de France зазначають, що цей сезон став одним із найскладніших для французьких овочівників. Асоціація закликала уряд надати фінансову допомогу господарствам, які зазнали найбільших збитків.Додатковою проблемою стала нестача води. Через тривалу посуху фермери не мають можливості повторно засіяти пошкоджені ділянки або висадити нові культури. Водночас синоптики не прогнозують суттєвого покращення погодних умов найближчим часом.Виробники попереджають, що французькі супермаркети можуть зіткнутися з нестачею деяких видів овочів. Водночас компенсувати дефіцит за рахунок імпорту буде складно, оскільки подібні погодні проблеми спостерігаються і в інших країнах Європи.Представники галузі також закликали торговельні мережі тимчасово послабити вимоги до зовнішнього вигляду продукції. За їхніми словами, незначні візуальні недоліки не впливають на якість, смак чи харчову цінність овочів, а відмова від таких партій лише збільшить втрати фермерів і може поглибити дефіцит.Додамо, однією з ключових передумов отримання стабільного врожаю черешні є правильний вибір сортів-запилювачів. Недотримання умов такого важливого нюансу часто призводить до втрати великої кількості врожаю..

У першому півріччі 2026 року автопарк України поповнили понад 15,2 тисячі електромобілів. Найбільше реєстрацій зафіксували у Львівській області, Києві та Київській області.Про це повідомив "Укравтопром".Найбільшу кількість реєстрацій електрокарів зафіксували у таких регіонах:Львівська область — 2098 авто, з яких 93% становили вживані;Київ — 1632 авто (57% вживаних);Київська область — 1234 авто (73% вживаних);Волинська область — 1043 авто (97% вживаних);Дніпропетровська область — 1006 авто (73% вживаних).Серед нових електромобілів найпопулярнішими стали моделі китайського виробника BYD. Зокрема, BYD Leopard 3 очолив продажі у Києві, Дніпропетровській та Волинській областях, тоді як BYD Sea Lion 06 EV став лідером на Львівщині та Київщині.У сегменті вживаних електромобілів, ввезених з-за кордону, найчастіше реєстрували Tesla Model Y — ця модель стала бестселером у Києві, Київській, Львівській та Дніпропетровській областях. Водночас на Волині найпопулярнішим уживаним електрокаром залишився Nissan Leaf.Нагадаємо, в першому півріччі 2026 року український автопарк поповнився 22,3 тисячі вживаних легкових автомобілів, ввезених зі США. Порівняно з аналогічним періодом торік попит на такі машини зріс на 1%.Читайте також: Які нові авто найчастіше купували українці у 2026 році: рейтинг моделей.

У четвер, 23 липня, найбільші українські мережі автозаправних станцій оновили вартість пального, суттєво переписавши цінники у бік збільшення. Бензин та дизель здорожчали на одну-три гривні, а ціни на автогаз та преміальні марки пального також зафіксувалися на високому рівні.Про це свідчать дані моніторингу цін на пальне.Вартість бензину та дизеля у провідних мережах АЗСЗа даними моніторингу, бензин марки А-95 у преміальних мережах, таких як SOCAR, WOG та ОККО, коштує від 81,90 гривні до 83,90 гривні за літр. На більш бюджетних АЗС, серед яких Укрнафта, UPG та "БРСМ-Нафта", ціна варіюється від 73,99 гривні до 78,90 гривні за літр.Дизельне пальне також продемонструвало зростання. У мережах ОККО, WOG та SOCAR вартість ДП досягає 84,90–85,90 гривні/літр, тоді як найдешевший дизель пропонують на станціях "БРСМ-Нафта" — за ціною 78,99 гривні/літр.Найдоступніший скраплений газ наразі продають на АЗС БРСМ-Нафта (37,99 гривні/літр) та Укрнафта (39,40 гривні/літр), тоді як у мережах ОККО, WOG та SOCAR його вартість становить 41,90 гривні/літр.  Нагадаємо, за даними Reuters, станом на 22 липня світові ціни на нафту зросли на тлі загострення ситуації на Близькому Сході. Інвестори побоюються нових перебоїв із постачанням після чергових ударів США по Ірану та погроз єменських хуситів атакувати танкери із саудівською нафтою..

Найбільшим виробником безалкогольних напоїв і мінеральної води в Україні за підсумками 2025 року стала ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед". За даними систем YouControl та YC.Market, компанія отримала 18,03 мільярдів гривень доходу та 2,21 мільярда гривень чистого прибутку.Підприємство "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" працює в Україні з 1998 року та спеціалізується на виробництві безалкогольних напоїв, мінеральної та бутильованої води. Станом на березень 2026 року в компанії працювало 1 245 осіб, а її активи перевищували 10,85 мільярда гривень. Чиста маржа за 2025 рік склала 12,2%.Друге місце у рейтингу посів ПрАТ "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар". У 2025 році підприємство отримало 3,09 мільярди гривень доходу та 337,1 мільйона гривень чистого прибутку. На підприємстві працює близько 700 осіб, а чиста маржа зросла майже до 11%.Компанія входить до групи IDS Ukraine, активи якої у 2022 році були арештовані за клопотанням Бюро економічної безпеки та передані в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Рішення було ухвалене в межах провадження щодо корпоративних прав групи.За результатами аналізу найбільші виробники галузі демонструють суттєвий розрив у доходах: лідер ринку значно випереджає інших учасників, тоді як сегмент мінеральної води залишається одним із ключових напрямів українського виробництва напоїв.Нагадаємо, за даними НБУ, український бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінює результати власної економічної діяльності, хоча рівень оптимізму дещо знизився порівняно з травнем. Читайте також: Чи шкідлива дієтична газована вода: лікарі пояснили можливі ризики.

В Україні загальна чисельність пенсіонерів становить 10 мільйонів осіб, а середній розмір виплат сягнув 7 272,68 гривні. Переважна більшість громадян надає перевагу отриманню коштів через банківські установи, тоді як решта продовжує користуватися послугами поштового оператора.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.Як українці отримують пенсіїЗгідно з офіційними даними, 83% усіх пенсіонерів (це 8,3 мільйона осіб) отримують свої виплати через банківські установи. Водночас послугами АТ "Укрпошта" користуються 17% громадян, що становить близько 1,7 мільйона осіб.Рейтинг банків серед пенсіонерівСеред тих, хто отримує виплати через банківський сектор, абсолютним лідером залишається державний "ПриватБанк". Розподіл за фінансовими установами виглядає наступним чином:АТ КБ "ПриватБанк" — 59,48%;АТ "Ощадбанк" — 29,69%;АТ "Райффайзен Банк Аваль" — 3,52%;Інші банки — 7,31%.Нагадаємо, в Україні майже кожен четвертий пенсіонер отримує одну з найнижчих виплат — від трьох до чотирьох тисяч гривень. Таких людей налічується 2,4 мільйона осіб, або 24% від загальної кількості..

Українські виробники за сприяння Експортно-кредитного агентства відправили за кордон товарів на понад 7,5 мільярда гривень у першому півріччі. Найбільші обсяги експорту спрямували до Німеччини та ОАЕ, а головним драйвером продажів стала меблева галузь.Про це повідомили в Міністерстві економіки та довкілля.Лідери серед регіонів та ключові ринки збутуНайкращі результати за обсягами підтриманого експорту продемонстрували підприємства Хмельницької області, які забезпечили постачання на 4,6 мільярда гривень. У трійці лідерів також опинилися компанії столиці з показником 929,1 мільйона гривень та бізнес Чернігівської області, який залучив 553 млн грн.Географія постачань застрахованої вітчизняної продукції охопила 24 країни світу. Найбільшими імпортерами українських товарів за сприяння ЕКА у січні-червні стали:Німеччина — 1,2 мільярда гривень;Об'єднані Арабські Емірати — 879,3 мільйона гривень;Нідерланди — 730,7 мільйона гривень;Польща — 704,3 мільйона гривень;Угорщина — 677,7 мільйона гривень.Які галузі експортували найбільшеУ структурі підтриманого експорту за видами діяльності абсолютну першість утримує меблева промисловість, сума угод якої сягнула 4,6 мільярда гривень.Високі показники також зафіксовано в інших секторах економіки:перероблювання молока, виготовлення масла та сиру — 879,3 мільйона гривень;допоміжні послуги у транспортній сфері — 501,9 мільйона гривень;випуск металевих дверей і вікон — 281,8 мільйона гривень;виготовлення шпалер — 271,2 мільйона гривень.Нагадаємо, на початку 2026 року реальний валовий внутрішній продукт України скоротився на 0,6% у річному вимірі та на 0,7% порівняно з останнім кварталом попереднього року. На динаміку економіки вплинули дефіцит електроенергії через руйнування інфраструктури, затримки з бюджетними видатками на тлі зовнішнього фінансування та аномально холодна погода..

Активізація обстрілів Росії портової інфраструктури та суден спричинила тимчасову зупинку заходження кораблів за агропродукцією в чорноморські порти України. Особливо резонансним став удар трьома ракетами по судну з кукурудзою 19 липня, коли загинули 10 моряків.Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час брифінгу для журналістів у середу, 22 липня, його цитує "Інтерфакс-Україна"."Станом на сьогодні призупинилося заходження суден. Це рішення судновласників, Україна, як держава, нічого не обмежувала", — заявив він.За його словами, уряд і держава в цілому оперативно застосовуватимуть максимум заходів, щоби забезпечити стабільність логістики, але ситуація суттєво відрізняється від зупинки морського сполучення на початку війни.Аграрний міністр додав, що місця для зберігання продукції зараз удосталь, збирання врожаю ранніх зернових іще навіть не перейшло екватор, є можливість знову звернутися до партнерів за спеціальними рукавами для зберігання 10-12 мільйонів тонн збіжжя, з початку війни напрацьовані альтернативні маршрути та створена інфраструктура для експорту через дунайські порти та через "сухі порти" залізницею.Висоцький зауважив, що ці альтернативні маршрути та інфраструктура тепер дуже мало завантажені, наприклад, на залізничну логістику в ЄС найменший фрахт за останні 5-7 років, тоді як уже під час війни в умовах заблокованих глибоководних портів Україна виходила на пік у 3,5 мільйона тонн експорту агропродукції на місяць.Водночас він визнав, що у випадку дунайських портів ситуація зараз ускладнена цьогорічною посухою у Європі та низьким рівнем води, який може відновитися вже тільки у другій половині осені.Міністр також зауважив, що рівень військово-технічної підготовки України зараз теж значно вищий порівняно з початком війни, тож є обґрунтована надія на те, що вдасться швидко напрацювати та впровадити певні рішення для розв’язання ситуації."Один день на нашому ринку на об'єми експорту в цілому за маркетинговий рік ні на що не впливає. І тиждень не впливає. Місяць теж не впливає. Декілька місяців — це вже впливає", — зазначив Висоцький.Він констатував, що призупинення відвантаження агропродукції через чорноморські порти може вплинути на настрої та стати основою для цінових спекуляцій, тож закликав аграріїв утриматися від поспішних рішень."Ситуація може динамічно змінюватися не щотижня, а щодня. Тому завжди рекомендація в складний період будь-якому виробнику — не поспішати з рішеннями, якщо це не критично, то утриматися швидких продажів. Насправді ж місця для зберігання вдосталь, особливо якщо порівняти зі ситуацією 2022-2023 років", — наголосив міністр.Тарас Висоцький іще раз висловив надію, що ситуацію вдасться розв’язати за короткий період часу. Український уряд цим займається.Нагадаємо, сьогодні також стало відомо, що судноплавна компанія Maersk оголосила про тимчасове призупинення надання сервісу до України через Чорноморський рибний порт. Рішення пов'язане з поточною ситуацією, що впливає на операційну діяльність фідерного оператора..

За результатами засідання Кабінету міністрів у середу, 22 липня, прем'єр-міністр України Сергій Корецький доручив міністерствам провести експрес-аналіз роботи. В уряді назрівають серйозні зміни.Про це повідомив Сергій Корецький у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Дав доручення до 27 липня підготувати пропозиції щодо проведення експрес-аналізу всіх міністерств для верифікації поточного стану справ", — зазначив він.За його словами, зокрема, перевірять виконання бюджетних програм, реалізації планів стійкості й інших напрямів роботи."За потреби, залучимо Держаудитслужбу", — наголосив очільник українського уряду.Крім того, у двотижневий термін кожне міністерство має подати пропозиції щодо актуалізації комісій, комітетів, робочих груп, координаційних центрів та інших допоміжних органів."Йдеться про оновлення складу, переформатування або ліквідацію у разі недоцільності подальшої роботи", — підсумував Сергій Корецький.Раніше президент України Володимир Зеленський разом зі Сергієм Корецьким визначили, як будуть оновлені підходи до кадрової політики уряду України та які зміни мають відбутись в міністерствах.Першими пріоритетами на цей час є "чесна фіксація зробленого в рамках виконання планів стійкості областей і громад" та максимальне прискорення виконання поставлених завдань до початку серпня."Премʼєр-міністр України доповів по ліквідації наслідків російських ударів та завданнях, які зараз є на Одещині, Дніпровщині, Харківщині", — повідомив президент.Зеленський наголосив на важливості роботи з міжнародними партнерами для гарантування фінансової стійкості України, реалізації оборонних домовленостей і прискорення виробництва, закупівель і постачання зброї.Нагадаємо, що також сьогодні Сергій Корецький і голова Верховної Ради Руслан Стефанчук визначили конкретні кроки для посилення координації роботи уряду та парламенту..

Бронювання працівників критичних підприємств в Україні через портал "Дія" можуть тимчасово призупинити вже на початку серпня. Це пов’язано з намірами уряду створити координаційний центр із організації бронювання, який має прискіпливіше опікуватися критичними підприємствами.Про це повідомив "Телеграф" із посиланням на власні джерела в парламентському комітеті з питань економічного розвитку. Медійники зазначили, що перша інформація про створення координаційного центру з організації бронювання з’явилася на сайті Мінекономіки 16 липня. Згодом новину швиденько прибрали, але вона вже встигла розлетітися мережею.Своєю чергою, нардепи не оцінили такої урядової творчості, тож член монобільшості Олександр Федієнко разом ще з 21 колегою звернувся до прем’єр-міністра Корецького з проханням пояснити, навіщо створювати ще один орган з бронювання."Наче є рішення про створення цього координаційного центру, а далі — тиша. Крім того, це рішення ухвалив іще старий уряд, а новий уряд зараз із "квадратними" очима мало що розуміє", — додав виданню співрозмовник у фракції "Слуга народу".Згодом у мережу "злили" проєкт урядової постанови про створення координаційного центру, а ось на сайті Кабміну його нема і досі. І судячи з документа, що є в мережі, зміни в процедуру бронювання пропонуються суттєві.Зараз система бронювання виглядає так: підприємство, яке претендує на критичність або наново її підтверджує, повинно звернутися до міністерства чи місцевої ОВА (залежно від типу компанії) й отримати такий статус. Або не отримати, якщо не відповідає критеріям критичності, зазначеним у постанові №76. А далі через портал "Дія" критичне підприємство вже має змогу автоматично бронювати своїх працівників залежно від квот.Планується, що процедура запрацює так: підприємство так само подаватиме пакет документів про визнання критичності в міністерство або ОВА, а ці органи влади зобов’язані направити звернення в координаційний центр для надання рекомендацій та пропозицій щодо визначення критичності. І вже на підставі цих рекомендацій ухвалити рішення."Раніше планували, що "Дія" перестає працювати, розпочинаючи з 8 серпня. Тобто у компаній можуть виникнути проблеми зі швидким, адекватним і логічним перебронюванням через "Дію". І є ймовірність, що цей координаційний штаб в ручному режимі якраз і буде перевіряти критичність підприємств", — пояснило джерело видання в профільному комітеті.Нагадаємо, в пресслужбі Міністерства економіки повідомляли, що в Україні з'явився новий орган, який координуватиме бронювання військовозобов'язаних. Він допомагатиме визначати критично важливі підприємства..

Ринок виробництва безалкогольних напоїв і мінеральних вод в Україні поступово адаптується до нових економічних умов. У 2025 році кількість нових суб’єктів господарювання у цій сфері повернулася до показника 2022 року — за рік було зареєстровано 47 нових компаній.Про це свідчить аналітичне дослідження команди YC.Market, присвячене географії, динаміці створення нових підприємств та лідерам ринку безалкогольних напоїв України.За даними дослідження, упродовж 2022-2025 років галузь щороку поповнювалася новими учасниками. У 2022 році було створено 47 нових суб’єктів господарювання, у 2023 році — 49, а у 2024 році показник знизився до 37 реєстрацій. У 2025 році ринок продемонстрував відновлення — кількість нових компаній зросла до 47.Найбільшу активність у створенні нових підприємств демонстрували Київ, Дніпропетровська, Київська, Львівська та Тернопільська області. Саме ці регіони найчастіше входили до п’ятірки лідерів за кількістю нових реєстрацій, хоча її склад дещо змінювався залежно від року.Аналітики YC.Market зазначають, що географія розвитку галузі відображає як концентрацію бізнес-активності у великих економічних центрах, так і поступове розширення виробництва у регіонах із розвиненою промисловою та логістичною інфраструктурою.Нагадаємо, за даними НБУ, український бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінює результати власної економічної діяльності, хоча рівень оптимізму дещо знизився порівняно з травнем. Читайте також: Чи шкідлива дієтична газована вода: лікарі пояснили можливі ризики.

Ринок безалкогольних напоїв України продовжує демонструвати активність. Компанії нарощують доходи, розширюють виробництво та конкурують за позиції серед найбільших гравців галузі.Нове аналітичне дослідження команди YC.Market показує, хто формує ринок безалкогольних напоїв України, які компанії мають найбільші доходи, у яких регіонах зосереджена найбільша кількість учасників та кому належать ключові бізнеси галузі.Однією з ключових характеристик галузі є активна присутність іноземного капіталу: частина найбільших виробників контролюється компаніями, зареєстрованими у Нідерландах, на Кіпрі та в Польщі.Беззаперечним лідером серед проаналізованих компаній стала "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" із доходом понад 18 мільярдів гривень у 2025 році. У межах дослідження було проаналізовано ринок виробництва безалкогольних напоїв і мінеральних вод в Україні. До аналізу увійшли суб’єкти господарювання — компанії та фізичні особи-підприємці, які здійснюють діяльність за ВЕД 11.07 "Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки" та не перебувають у стані припинення.Дослідження охопило чинні суб’єкти господарювання, їхній регіональний розподіл, динаміку нових реєстрацій у 2022-2025 роках, а також фінансові результати найбільших за виручкою компаній за підсумками 2025 року.Регіональний розподіл діючих суб’єктівРинок безалкогольних напоїв найбільше представлений у великих економічних, логістичних і туристичних центрах України.Лідером серед областей за кількістю діючих суб’єктів господарювання стала Львівська область — 78 учасників ринку. До першої п’ятірки також увійшли:Дніпропетровська область — 61 суб’єкт;Закарпатська область — 57 суб’єктів;Одеська область — 54 суб’єкти;Київська область — 50 суб’єктів.Окремо варто зазначити, що місто Київ має 154 діючі суб’єкти господарювання, що є найвищим показником серед усіх адміністративних одиниць.Лідерство цих регіонів пояснюється значною чисельністю населення, містким споживчим ринком, розвиненою торговельною інфраструктурою, логістикою та сферою HoReCa. Саме тут також зосереджено більше дистриб’юторів, виробничих підприємств, а також компаній, які займаються оптовою та роздрібною торгівлею напоями.Висока позиція Закарпатської області може бути пов’язана з туристичною активністю регіону, великою кількістю закладів громадського харчування та традиційною присутністю виробників мінеральної й питної води.Регіони з найменшою кількістю учасників ринкуНайменшу кількість учасників ринку зафіксовано у:Волинській області — 10 суб’єктів;Кіровоградській області — 11 об'єктів;Житомирській області — 12 об'єктів;Херсонській області — 12 об'єктів;Рівненській області — 17 об'єктів;Сумській області — 17 об'єктів.Такий розподіл може пояснюватися меншим обсягом локального ринку, нижчою концентрацією виробничих потужностей, а також тим, що постачання напоїв у ці регіони часто забезпечують компанії, зареєстровані у більших економічних центрах.Окремим фактором для Херсонської області залишаються наслідки повномасштабної війни: окупація частини території, руйнування підприємств, скорочення населення та зниження загальної ділової активності.Таким чином, ринок безалкогольних напоїв України поєднує активне зростання, значну роль великих міжнародних гравців і нерівномірний регіональний розподіл бізнесу.Нагадаємо, за даними НБУ, український бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінює результати власної економічної діяльності, хоча рівень оптимізму дещо знизився порівняно з травнем. Читайте також: Чи шкідлива дієтична газована вода: лікарі пояснили можливі ризики.

Посли Європейського Союзу погодили участь Великої Британії в підтримці оборонних потреб України. Йдеться про європейську програму фінансової підтримки на 90 мільярдів євро, відомій як Ukraine support loan.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Ради Євросоюзу.У середу, 22 липня, країни-члени ЄС затвердили участь Великої Британії в механізмах, передбачених європейською позикою для України на 90 мільярдів євро."Кошти передбачені для покриття її ключових оборонних потреб України 2026-2027 років", — ідеться в повідомленні.Це рішення є продовженням угоди щодо участі у програмі, підписаної між Європейським Союзом і Великою Британією 13 липня.Аналітики пояснили, що цей крок дозволяє Україні за кошти позики закуповувати оборонну продукцію британських виробників на додаток до нинішньої рамки для країн ЄС, Європейської економічної зони — Європейської асоціації вільної торгівлі та визначеного переліку третіх країн.Тому Україна зможе на кошти європейської позики купувати зброю у ширшого кола виробників. Участь Великої Британії стала можливою, оскільки вона відповідає трьом критеріям для третіх країн, передбачених правилами позики. Зокрема, британці зобов’язалися надати "чесний і пропорційний" фінансовий внесок, вони мають оборонно-безпекове партнерство з ЄС та вже надають значну підтримку Україні."Загалом у позиці передбачено 60 мільярдів євро для інвестицій в оборонні потреби, включно з оборонними закупівлями, та 30 мільярдів — як пряма економічна та бюджетна підтримка", — йдеться в повідомленні. Найближчими днями має відбутися остаточне затвердження участі Великої Британії Радою Євросоюзу через письмову процедуру.Нагадаємо, що наприкінці червня Україна отримала від ЄС ще 3,9 мільярда євро. Ці гроші мали скерувати на фінансування українського війська й усього оборонного сектору..