Економіка

Уже після вихідних курс валют в Україні може продемонструвати помітне зростання. У понеділок, 17 серпня, долар і євро можуть подорожчати, а валютний ринок відреагує на зміни попиту та пропозиції.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на понеділок, 17 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,70 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 44,69. На готівковому ринку долар не змінився — 44,10 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,70. У п'ятницю, 14 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,55.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

На Черкащині фермери стикнулися із проблемою реалізації кавунів. Головна причина — надлишок продукції на ринку.Про це повідомляє "Суспільне Черкаси". Як розповів журналістам фермер із Корсуня-Шевченківського Андрій Вертеба, баштанники цього сезону зіткнулися з падінням цін на кавуни та дефіцитом гуртових покупців.За його словами, він вперше вирощує кавуни у 2026 році. Як відзначив фермер, торік культура була прибутковою, тож він вирішив спробувати свої сили у баштанництві. За словами Вертеби, гектар поля разом із витратами обходиться більш ніж у 150 тисяч гривень. Кавуни вирощували під плівкою та на крапельному зрошенні.Попри складну весну, урожай виявився хорошим. На полі достигли червоні та жовті кавуни вагою до 10 кілограмів. Загалом фермер отримав близько 50 тонн урожаю, близько 30 тонн із яких досі залишаються на полі. Проте виникли проблеми із реалізацією продукції."Трохи шкодуємо, тому що наразі ціни на кавун немає, оптової торгівлі немає. Ми зараз стараємося продати роздріб, але велика конкуренція. Поряд є люди, які садили в 10-20 разів більше і вони нас просто видавлюють з ринку повним ходом. Ніхто не дзвонив жодного разу, не приїжджав навіть, не брав на пробу кавуна, щоб сказати, що от у вас кавуни хороші. А кавуни в нас хороші, шикарні", — зазначив Вертеба.Чоловік вважає, що черкаські фермери цього року опинилися у невигідному становищі ще на початку сезону. Місцеві кавуни достигли пізніше, коли ринок уже був заповнений продукцією з південних областей. Водночас у фермерів залишається небагато часу для реалізації врожаю. За словами Вертеби, якщо кавуни не продати приблизно за три тижні, вони можуть зіпсуватися."Якщо буде погано сильно з ними, ми просто їх віддамо людям. Просто скажемо, що я тут, приїжджайте і забирайте собі додому. Хто який хоче. Просто так віддамо, бо шкода", — зазначив фермер.Водночас аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка зазначає, що останніми роками вирощування кавунів активно розвивається не лише на півдні України. Зокрема, баштанні дедалі частіше вирощують у Київській, Вінницькій, Полтавській та Дніпропетровській областях.Нагадаємо, на початку серпня гуртові ціни на кавуни у Херсонській області різко обвалилися. Їхня вартість впала приблизно до 2 гривень за кілограм. Для порівняння, торік у цей самий період фермери продавали продукцію по 5–10 гривень за кілограм..

В Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів внаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити. Про це під час спілкування з журналістами повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький,пише "Укрінформ". За його словами, попри тимчасові перебої в роботі окремих логістичних маршрутів, баланс основних видів продовольства в Україні залишається достатнім."Якогось дефіциту продовольства в Україні немає. Так, є тимчасові збої логістичних шляхів, але коли ми подивимося на баланси по будь-якій з основних продукцій, дефіциту цього немає", — зазначив міністр.У Мінагрополітики також щотижня моніторять ціни на продукти. Попередні результати спостережень не свідчать про різке подорожчання основних продуктів, зокрема у Києві.Водночас уряд шукає резервні складські приміщення, які могли б замінити знищені розподільчі центри. Йдеться, зокрема, про об'єкти державної та комунальної власності.Висоцький зазначив, що частину втрачених потужностей можна відновити або замістити досить швидко."На сьогодні виглядає так, що в межах до 40% можна замінити порівняно швидко. Зрозуміло, що такі об’єми зробити швидко повністю дуже складно. Але близько 30-40% можна релокувати чи відновити досить швидко", — сказав він.За словами міністра, додаткові витрати на логістику є неминучими. Водночас вони, за його оцінкою, не повинні спричинити зростання цін на продукти на десятки відсотків.Нагадаємо, нещодавно унаслідок російської атаки було повністю знищено складський комплекс українського виробника морозива та заморожених продуктів "Ласунка". Через це найближчим часом продукція компанії може тимчасово зникнути з полиць магазинів.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

Кабінет міністрів України виділяє понад 41 мільйон гривень, залучених через платформу UNITED24, на зміцнення освітньої інфраструктури у прифронтових регіонах. Фінансові ресурси підуть на закупівлю сучасного обладнання для навчальних закладів, а також на забезпечення їх джерелами резервного живлення.Про це йдеться в офіційному Telegram-каналі глави уряду Сергія Корецького.Розподіл фінансування між регіонамиНа потреби освітнього середовища та створення автономного живлення у закладах освіти прифронтових територій спрямують 41,1 мільйона гривень із коштів, акумульованих через фандрейзингову платформу UNITED24. Більшу частину суми призначено для дитячих садків:30,7 мільйона гривень розподіляється для закладів дошкільної освіти Запорізької, Одеської та Харківської областей;фінансування піде на закупівлю комп'ютерного обладнання, програмного забезпечення, меблів та необхідних засобів навчання.Резервне живлення та оперативність закупівельОкрему увагу приділено питанню енергонезалежності навчальних закладів під час можливих знеструмлень."Ще 10,4 мільйона гривень — на придбання та встановлення генераторів у закладах професійної та фахової передвищої освіти Запорізької області", — зазначається у повідомленні.Місцеве керівництво отримало чітке завдання щодо використання наданих ресурсів: "Громади мають оперативно провести відповідні закупівлі, щоб забезпечити освітній процес на належному рівні".Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів України спільно з міністрами представив проєкт програми діяльності уряду під час засідання Ради коаліції. Комплексний документ визначає ключові пріоритети держави, серед яких посилення оборони, підтримка громадян і прискорення євроінтеграції..

З 1 вересня 2026 року зарплати працівників залізничної галузі зростуть на 10-15%. Підвищення передусім стосуватиметься дефіцитних професій, а загалом охопить понад 150 тисяч українців.Про це повідомив міністр із відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. За його словами, питання обговорювали безпосередньо із залізничниками, керівництвом "Укрзалізниці", наглядовою радою та народними депутатами.Посадовець пояснив, що зміни передбачають спрямування додаткового ресурсу насамперед на працівників, які ремонтують локомотиви та вагони, відновлюють пошкоджену інфраструктуру та забезпечують безперебійний рух поїздів."Одним із перших рішень нашої команди в міністерстві стала підтримка індексації вантажних тарифів "Укрзалізниці". Розуміємо, що для бізнесу це непросте рішення. Але залізниці потрібен ресурс на перевезення, ремонт і відновлення після російських атак. І не менш важливо — на людей", — зазначив він.Наступний етап індексації вантажних тарифів планують із 1 січня 2027 року. Це, за словами Калашника, має створити можливість для подальшого поетапного перегляду зарплат наступного року.Деталі щодо підвищення зарплат працівникам "Укрзалізниця" мають повідомити найближчим часом."Техніку можна відремонтувати. Інфраструктуру — відновити. Але залізниця працює завдяки людям", — наголосив Калашник, зазначивши, що залізничники щодня ризикують життям і їхню працю необхідно повернути до гідного рівня оплати.Нагадаємо, раніше пресслужба Національного банку України заявляла, що ринок праці України демонструє суперечливі тенденції: кількість людей, які шукають роботу, зростає швидше, ніж кількість вакансій, однак роботодавці все ще відчувають нестачу кадрів. На цьому тлі бізнес продовжує підвищувати оплату праці.Читайте також: Зростання зарплат не перекриває втрат: економіст оцінив реальні доходи українців.

Металургійний комбінат "Запоріжсталь" може скоротити використання виробничих потужностей приблизно наполовину та переорієнтуватися зі сталі на чавун. Причиною стали нові обмеження Європейського Союзу на імпорт сталі.Про це операційний директор групи "Метінвест" Олександр Мироненко розповів Reuters ще до останнього російського удару по підприємству.Від 1 липня Євросоюз майже вдвічі зменшив річні квоти на безмитне ввезення сталі. Для продукції, яка постачатиметься понад встановлені обсяги, діятиме мито у розмірі 50%. За підрахунками GMK Center, українська квота становитиме близько мільйона тонн. Це приблизно на 60% менше за обсяги торгівлі у 2025 році."Запоріжсталь" може перейти на чавунЧерез нові правила підприємство розглядає можливість збільшення виробництва чавуну, оскільки на нього відповідні квоти не поширюються.Водночас скорочення випуску сталевої продукції з вищою доданою вартістю може залишити близько половини виробничих потужностей комбінату незадіяними. Частину працівників у такому разі доведеться перевести на інші роботи.Федерація роботодавців України оцінює потенційне скорочення валютної виручки через нові торговельні обмеження ЄС у 1,2 мільярда доларів. Втрати для українського ВВП можуть становити 0,6%.Витрати підприємства зростають через війнуДодатковий тиск на українську металургію створюють російські атаки на підприємства та чорноморські логістичні маршрути.Через необхідність імпортувати коксівне вугілля через європейські порти витрати "Запоріжсталі" збільшилися на 30-40 доларів на тонну. Крім того, із серпня вартість залізничних вантажних перевезень для виробників зросла на 30%. Ще одним фактором стали вуглецеві платежі, якими з 1 січня обкладається експорт до Євросоюзу.До початку повномасштабної війни "Метінвест" планував впродовж 15 років інвестувати близько восьми мільярдів доларів у перехід до виробництва так званої "зеленої сталі". Однак, за словами Мироненка, реалізувати таку масштабну модернізацію під час війни нереалістично.Нагадаємо, раніше Верховна Рада ухвалила важливі зміни до державного бюджету, які дозволять виділити додаткове фінансування на стратегічні напрямки енергетичної безпеки. Головний акцент у прийнятому рішенні зроблено на забезпечення стабільного та безпечного функціонування Чорнобильської атомної електростанції і прилеглої зони відчуження..

У липні 2026 року український автопарк поповнили 220 автобусів і мікроавтобусів. Це на 4% більше, ніж за аналогічний місяць торік.Про це повідомляє "Укравтопром". Водночас частка нової техніки серед зареєстрованих автобусів становила лише 37%. Для порівняння, у липні 2025 року цей показник сягав 52%.Серед нових автобусів найбільше первинних реєстрацій отримали:ZAZ — 18 одиниць;ATAMAN — 16;FORD — 15.На ринку вживаної техніки лідером став MERCEDES-BENZ із 49 зареєстрованими автобусами. Друге місце посів MAN із 16 одиницями, а третє — VOLKSWAGEN із 12.Загалом від початку 2026 року в Україні вперше зареєстрували 1450 автобусів і мікроавтобусів, що на 4% більше, ніж за такий самий період торік. Із них 581 транспортний засіб був новим. Попит на такі автобуси скоротився на 10%. Натомість кількість зареєстрованої вживаної техніки зросла на 16% — до 869 одиниць.Додамо, в липні українці ввезли з-за кордону 22,6 тис. вживаних легкових автомобілів. Це на 1% більше, ніж за аналогічний місяць 2025 року, а найпопулярнішою моделлю вперше став Volkswagen Tiguan.Читайте також: Не повертаючись до України: у МВС розповіли, як дистанційно продати авто.

За перші сім місяців 2026 року Україна ввезла товарів на 58,1 мільярди доларів, тоді як продала за кордон на 24,1 мільярди доларів. Так, різниця між товарним імпортом та експортом сягнула 34 мільярди доларів, а найбільше країна витрачала на закупівлю машин, обладнання і транспорту.Про це повідомила Державна митна служба України. Загальний товарообіг України у січні-липні становив 82,2 мільярди доларів. Найбільшими постачальниками товарів були Китай, Польща та Німеччина. Зокрема, з Китаю Україна імпортувала продукції на 16,8 мільярди доларів, із Польщі — на 5,5 мільярди доларів, а з Німеччини — на 3,8 мільярди доларів.Водночас найбільше українських товарів експортували до Польщі — на 2,8 мільярди доларів. До Туреччини поставили продукції на два мільярди доларів, до Німеччини — на 1,5 мільярди доларів.Що Україна купує за кордономМайже три чверті всього імпорту припало на три основні групи товарів. Найбільше коштів Україна витратила на машини, устаткування та транспорт — 25,7 мільярдів доларів.Ще 8,5 мільярдів доларів припало на паливно-енергетичні товари, а вісім мільярдів доларів — на продукцію хімічної промисловості. Разом ці три категорії забезпечили 73% усього імпорту.Під час митного оформлення машин, обладнання і транспорту до державного бюджету надійшло 145,5 мільярдів грн митних платежів. Паливно-енергетичні товари забезпечили 172,7 мільярдів грн, а продукція хімічної промисловості — 66,5 мільярдів грн.Що Україна найбільше продає за кордонОсновою українського експорту залишаються продовольчі товари. За сім місяців 2026 року їх поставили за кордон на 14,1 мільярдів доларів, тобто вони забезпечили понад половину вартості всього товарного експорту.Серед найбільших експортних категорій також:метали та вироби з них — 2,5 мільярдів доларів;машини, устаткування і транспорт — 2,1 мільярдів доларів.При митному оформленні товарів, для яких передбачене вивізне мито, до бюджету надійшло 888,3 мільйонів грн.Чим значний розрив між імпортом та експортом важливий для економікиКоли країна купує за кордоном значно більше товарів, ніж продає, для оплати імпорту потрібні значні обсяги іноземної валюти. За інших рівних умов це збільшує попит на долари та євро на валютному ринку й може створювати додатковий тиск на курс гривні.Водночас великий імпорт не обов'язково означає лише зростання споживання іноземних товарів. Значну частину українського ввезення становлять обладнання, транспорт, енергоносії та інша продукція, необхідна для роботи економіки й виробництва.Для споживачів залежність від імпорту означає, що зміни валютного курсу можуть швидше позначатися на вартості закордонних товарів, пального, техніки та продукції, виготовлення якої залежить від імпортних складових.Для українських виробників ситуація має дві сторони. З одного боку, великий обсяг готової імпортної продукції посилює конкуренцію на внутрішньому ринку. З іншого — ввезення сучасного обладнання та комплектуючих може допомагати підприємствам модернізувати виробництво та збільшувати його обсяги.Нагадаємо, в липні 2026 року Україна експортувала 3,67 мільйона тонн агропромислової продукції, що на 23,4% менше, ніж у червні. Основною причиною скорочення стало зменшення відвантажень зернових, олійних культур та макухи.Читайте також: Один із найбільших виробників і експортерів олії призупинив роботу в Україні: яка причина.

В Україні стрімко зростає кількість родин, які звертаються за допомогою в межах державної ініціативи "Пакунок школяра". Майже сто тисяч батьків вже успішно подали запити для підготовки дітей до навчального року.Про це повідомляє Міністерство соціальної політики України.Суть державної підтримки та цільове призначення коштівУрядова програма спрямована на виплату грошової допомоги сім'ям, які виховують дітей шкільного віку. Ці кошти призначені для придбання найнеобхідніших товарів до навчального сезону: шкільної форми, взуття, канцелярських товарів та підручників. Кабінет Міністрів наголошує, що такий захід покликаний зменшити фінансовий тиск на українські родини в умовах воєнних економічних викликів та зростання цін.Як оформити виплати та хто може претендуватиПроцедура подачі звернення є максимально спрощеною: подати запит можна через цифровий портал "Дія", ЦНАПи або місцеві органи соціального захисту населення. Після перевірки даних гроші перераховують на спеціальну банківську картку, з якої можна розраховуватися у закладах-партнерах програми. Цьогоріч перелік отримувачів суттєво розширили, залучивши внутрішньо переміщених осіб та малозабезпечені сім'ї.За прогнозами фахівців, число заявок зростатиме й надалі, оскільки батьки намагаються максимально використати надані державою можливості перед початком навчального року.Нагадаємо, малозабезпечені родини, одинокі матері та багатодітні сім'ї у серпні можуть розраховувати на базову соціальну допомогу від держави. Виплата розраховується з вихідної суми 4 500 гривень на людину, проте для її призначення потрібно відповідати суворим майновим та фінансовим критеріям.Читайте також: Соціальні виплати за новими правилами: уряд змінив порядок призначення державної допомоги.

Фінляндія виділяє Україні 28,5 млн євро. Кошти спрямують на постачання електростанцій фінського виробництва Wärtsilä для "Укрнафти".Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики. За даними відомства, загальна вартість обладнання становить 46,5 мільйона євро, а решту суми Україна профінансує самостійно.Як очікується, нові потужності допоможуть посилити стабільність енергосистеми на тлі постійних російських атак на енергетичну інфраструктуру."Дякуємо Фінляндії та фінському народу за послідовну підтримку України", — додали у міністерстві.Зауважимо, Сербія також виділить два мільйони євро на підтримку енергетичного сектору України напередодні зимового періоду. Президент України Володимир Зеленський обговорив допомогу та подальшу співпрацю з прем'єр-міністром Сербії Джуро Мацутом.До того ж Україна та Сербія 8 серпня розпочали підготовку масштабної економічної угоди та погодили новий пакет гуманітарної підтримки.Нагадаємо, Україна придбала у Туреччини 70 балістичних ракет M39 ATACMS, 12 реактивних систем залпового вогню M270 MLRS та велику партію касетних боєприпасів. Оскільки йдеться про озброєння американського походження, його реекспорт має отримати дозвіл Сполучених Штатів..

Темпи кредитування бізнесу та населення в Україні залишаються високими. Водночас продовжує зростати обсяг коштів клієнтів на рахунках у банках.Про це свідчить оновлена оперативна статистика Національного банку України. За даними регулятора, у липні 2026 року чисті гривневі кредити, надані суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам, продовжили активно зростати. У річному вимірі їхній обсяг збільшився майже на 33%.Ще вищими були темпи зростання кредитування населення. Чисті гривневі кредити фізичним особам у платоспроможних банках за рік зросли більш ніж на 36%.У Нацбанку наголошують, що для коректної оцінки динаміки кредитування варто орієнтуватися саме на показник чистих кредитів. Валовий показник зазнав зниження через списання державними банками у грудні 2025 року значного обсягу старих непрацюючих кредитів.Цей ефект продовжуватиме впливати на річні темпи зростання валових кредитів протягом поточного року. Водночас, за даними НБУ, банки не знижували кредитної активності.Паралельно продовжувалося зростання коштів клієнтів на банківських рахунках. У липні обсяг гривневих коштів бізнесу — суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ — збільшився більш ніж на 21% у річному вимірі. Кошти фізичних осіб у гривні на рахунках банків за цей же період зросли на 19%.У НБУ зазначили, що наведені показники є оперативними та надалі можуть бути уточнені відповідно до даних місячної звітності банків.Нагадаємо, за даним НБУ, у першому півріччі 2026 року бізнес і населення активно користувалися кредитовими та дебетовими переказами. Загалом у межах України за січень-червень було здійснено понад 1,4 мільярда платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету..

Українська лохина у 2026 році стала значно доступнішою для покупців, однак для фермерів сезон виявився складним. На тлі падіння гуртових цін до 100 гривень за кілограм виробники повідомляють про суттєве зниження врожайності, особливо середніх і пізніх сортів.Про це пише EastFruit, посилаючись на заяву президента Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тараса Баштанника. Зазначається, що попри погодні втрати, на внутрішньому ринку цього року спостерігається значна пропозиція, що спричинила зниження цін.За словами Баштанника, у періоди найбільшої пропозиції кілограм лохини безпосередньо з господарства продавали приблизно по 100 гривень (у роздріб — близько 200 гривень). Таким чином, лохина поступово переходить із категорії дорогої нішової ягоди до більш масового продукту. За словами експерта, одночасно зростають і попит, і пропозиція.Водночас доступні ціни для споживачів не означають низької собівартості виробництва. Фермери стикаються зі значними витратами на ручний збір, сортування, охолодження, пакування та логістику. Додатковим фактором ризику стали весняні заморозки.Заморозки скоротили врожайність лохиниПроблеми з урожайністю спостерігаються в багатьох регіонах України. Їхній масштаб залежить від погодних умов, мікроклімату, сорту та рівня захисту насаджень. Найбільше постраждали середньостиглі та пізні сорти. В окремих господарствах урожайність середніх сортів цього року фактично нульова.Така ситуація підвищує значення правильного підбору сортів, розподілу строків достигання та використання технологій захисту рослин від погодних ризиків.Для фермерів важлива не лише кількість, а й якість ягодиЗа нинішніх цін виробникам важливо отримувати максимальну частку товарної ягоди та знаходити вигідні канали збуту. Професійні господарства дедалі більше орієнтуються на преміальний роздріб і експорт, що дозволяє диверсифікувати продажі та зменшувати залежність від ситуації на внутрішньому ринку.Водночас вирощування лохини в контейнерах і на субстратах поки залишається нішевим напрямом. Така технологія дає змогу краще контролювати живлення, кислотність і водний режим, але потребує значних інвестицій і високого рівня технологічної підготовки.Ще одним обмеженням для розвитку галузі залишається дефіцит працівників. Оскільки значна частина лохини збирається вручну, нестача робочої сили безпосередньо впливає на можливості розширення виробництва.Нагадаємо, на початку серпня гуртові ціни на кавуни у Херсонській області різко обвалилися. Їхня вартість впала приблизно до двох гривень за кілограм. Для порівняння, торік у цей самий період фермери продавали продукцію по 5–10 гривень за кілограм.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

Українці за сім місяців 2026 року подали майже 215 тисяч декларацій про майновий стан і доходи. Як повідомляє Державна податкова служба України, загальна сума задекларованих доходів становила 323,9 мільярда гривень, що на 16 мільярдів гривень більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Кількість поданих декларацій також зросла — на п'ять тисяч порівняно із січнем–липнем минулого року.За результатами декларування громадяни визначили до сплати понад шість мільярдів гривень податку на доходи фізичних осіб та 2,6 мільярда гривень військового збору.Окремо у ДПС зазначили, що понад один мільйон гривень податкових зобов’язань задекларували 1025 громадян. Із них 72 особи визначили до сплати понад 10 мільйонів гривень, а ще вісім громадян — понад 100 мільйонів гривень.Найбільшу суму податкових зобов’язань — 760,7 мільйона гривень — задекларував мешканець Києва.Водночас подання декларації може бути пов’язане не лише зі сплатою податків, а й із можливістю повернути частину коштів із бюджету. Громадяни мають право на податкову знижку, якщо протягом року здійснювали витрати, передбачені законодавством.Нагадаємо, сукупний дохід народних депутатів фракції "Слуга народу" у 2025 році становив 762,7 мільйона гривень, що на 10,5% більше, ніж роком раніше. Водночас доходи окремих парламентарів за рік зросли майже у дев'ять разів..

Автомобілі з бензиновими двигунами у липні зберегли лідерство як на ринку нових легковиків, так і серед ввезених з-за кордону машин із пробігом. Найпопулярнішим новим бензиновим авто став Hyundai Tucson, а серед вживаних імпортованих машин першість здобув Volkswagen Tiguan.Про це повідомляє "Укравтопром". Упродовж липня український автопарк поповнили 2,2 тисячі нових легковиків із бензиновими двигунами. Це на 4% менше, ніж за аналогічний місяць 2025 року.Водночас частка таких машин на ринку зросла. Торік у липні на бензинові моделі припадало 35% продажів нових легковиків, а цьогоріч — майже 39%.Найпопулярніші нові бензинові автоДо п'ятірки моделей, які українці найчастіше купували у липні, увійшли:Hyundai Tucson — 215 авто;Skoda Octavia — 166;Mazda CX-5 — 157;Skoda Kodiaq — 138;Suzuki SX4 — 111.Які вживані бензинові авто найчастіше ввозили в УкраїнуБензинові машини також залишаються найпопулярнішими серед імпортованих легковиків із пробігом. У липні українську реєстрацію отримали 12,4 тисячі таких автомобілів, або 55% від загальної кількості ввезених вживаних легковиків.Для порівняння, у липні 2025 року їхня частка становила 48%, а кількість — 10,8 тисячі. Середній вік ввезених бензинових машин цього року становив 9,5 року. Найпопулярнішими моделями стали:Volkswagen Tiguan — 852 авто;Nissan Rogue — 746;Audi Q5 — 691;Volkswagen Golf — 650;Audi A4 — 389.Додамо, в липні українці ввезли з-за кордону 22,6 тис. вживаних легкових автомобілів. Це на 1% більше, ніж за аналогічний місяць 2025 року, а найпопулярнішою моделлю вперше став Volkswagen Tiguan.Читайте також: Не повертаючись до України: у МВС розповіли, як дистанційно продати авто.

Світовий ринок електромобілів знову демонструє стрімке зростання попри загальне скорочення продажів автомобілів. У другому кварталі 2026 року продажі електрокарів збільшилися на 35% порівняно з першими трьома місяцями року, а рекордні показники зафіксували у 50 країнах.Про це йдеться у новому аналізі Міжнародного енергетичного агентства (IEA) "Ринки електромобілів у часи невизначеності", підготовленому на основі даних із Глобального прогнозу електромобілів IEA 2026. За даними звіту, загальні продажі автомобілів у світі за перше півріччя 2026 року скоротилися приблизно на 5% у річному вимірі. Основними причинами стали слабший попит у Китаї та США, економічний тиск, зростання цін на паливо та зміни у державній політиці.Водночас ринок електромобілів після спаду на початку року швидко відновився. Найбільше зростання зафіксували в Австралії, Бразилії, Індії, Південній Кореї та В’єтнамі — там продажі електрокарів приблизно подвоїлися з березня по червень порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Загалом понад 90 країн у першій половині 2026 року показали річне зростання продажів електромобілів.Частка електромобілів може досягти 29% світового авторинкуНа тлі активного розвитку ринку та підтримки електрифікації транспорту в Європі, Латинській Америці та Південно-Східній Азії IEA прогнозує, що у 2026 році електромобілі можуть становити 29% усіх проданих автомобілів у світі. Це на один відсотковий пункт більше, ніж передбачалося у попередньому прогнозі агентства.Експерти зазначають, що енергетична нестабільність і коливання цін на нафту додатково стимулюють інтерес до електротранспорту. Дорожній транспорт є одним із найбільших споживачів нафти у світі, тому залежність від викопного палива залишається важливим фактором для автомобільної галузі.Китай залишається головним гравцем ринкуПопри уповільнення автомобільного ринку Китаю, країна продовжує відігравати ключову роль у розвитку електромобільної індустрії. За прогнозом IEA, вперше за десятиліття продажі електромобілів у Китаї можуть знизитися порівняно з попереднім роком, однак понад 60% нових автомобілів у країні все одно будуть електричними — це стане рекордним показником.Водночас китайський експорт електромобілів продовжує активно зростати. За перші шість місяців 2026 року обсяги експорту майже досягли показника за весь 2025 рік. За оцінкою IEA, близько третини таких автомобілів ще не продані, а разом із попередніми запасами на світових ринках може бути доступно понад один мільйон електрокарів.Зростання присутності китайських виробників посилює конкуренцію серед традиційних автовиробників, особливо на ринках, що розвиваються. Саме Китай та інші країни з економіками, що швидко зростають, у найближче десятиліття можуть забезпечити близько 60% світового попиту на автомобілі.Таким чином, боротьба за лідерство на автомобільному ринку дедалі більше залежатиме від здатності виробників запропонувати конкурентні електромобілі та закріпитися на нових ринках.Нагадаємо, у липні 2026 року українці придбали 5754 нові легкові автомобілі, що на 10,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Попри загальне падіння ринку, окремі автовиробники змогли суттєво збільшити продажі..