Кількість вантажних транспортних засобів в Україні, які використовуються для міжнародних перевезень, з моменту введення у червні 2022 року транспортного безвізу з Європейським Союзом зросла більше, ніж удвічі — до "100 тисяч із копійками".Про це повідомив заступник міністра розвитку громад і територій України Сергій Деркач під час заходу "Інфраструктурний день 2025" від Європейської бізнес-асоціації, його цитує "Інтерфакс-Україна"."Тобто ми за період війни купили вантажних автомобілів більше, ніж їх куплено за всі роки незалежності. Щоби ви зрозуміли просто, як зріс ринок вантажних автомобільних перевезень", — наголосив він.Щодо кількості перевезень, то, за словами Деркача, вона сильно зросла 2023 року, тоді як цього року "трошки зменшується кількість перевезень, але не суттєво"."І це більше через таку економічну ситуацію, а не через те, що морський коридор функціонує", — додав заступник міністра.Деркач наголосив, що щорічне продовження транспортного безвізу було важкою роботою через складні перемовини з окремими країнами."Основна країна, яка вважає Україну зараз великим конкурентом на майбутнє, — це Польща, оскільки Польща стала найбільшим автомобільним перевізником в Європі: вони десь тримають 60-65% всього ринку автомобільних перевезень в Європі. І захід українського перевізника на європейський ринок, звісно, він створює якісь ризики для наших сусідніх країн", — пояснив заступник міністра.Він нагадав, що наразі транспортний безвіз із Євросоюзом продовжено до кінця березня 2027 року."Тому ми не переживаємо: наступні 15 місяців ми спокійно живемо в форматі транспортного безвізу", — констатував Деркач.Він наголосив, що ведеться активна робота над виконанням критеріїв Євросоюзу для впровадження після березня 2027 року угоди про безстроковий транспортний безвіз.За його словами, з липня 2026 року всі автомобілі, зареєстровані в Україні, повинні бути обладнані смарт-тахографами. Для цього вже створено необхідну інфраструктуру: видаються смарт-картки, близько 20 компаній ліцензовані на встановлення та сертифікацію тахографів. А перевізникам рекомендують встановлювати смарт-тахографи навіть на автомобілі, куплені до липня, щоб уникнути подвійних витрат у майбутньому.Крім того, зазначив Деркач, для доступу до ринку міжнародних перевезень компанії повинні відповідати трьом критеріям ЄС: мати доброчесну ділову репутацію, фінансову незалежність та професійність."Ми зараз якраз встановлюємо критерії (доброчесності). Плануємо, що за замовчуванням всі українські компанії доброчесні та мають хорошу ділову репутацію. Якщо компанія з часом здійснює купу порушень (критеріїв), їй може бути присвоєний статус недоброчесної, тоді компанія втратить можливість, наприклад, виїзду за кордон", — описав перспективи заступник міністра.Нагадаємо, що угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та Європейським Союзом стала можливою завдяки ефективній реалізації та її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання..

Для України дуже важливо, щоби суми європейської фінансової допомоги не зменшувалися. Над цим особисто працює президент Володимир Зеленський, а також інші українські політики.Про це український президент заявив під час сьогоднішнього спілкування з журналістами дорогою до Берліна."Є суми, які справді нам дають наші європейські партнери на основі 30 двосторонніх договорів", — зазначив він.Зеленський додав, що постійно триває робота щоби ці суми не зменшувалися. Він особисто тримає це на контролі."Інше: є заморожені активи або альтернативні гроші під заморожені активи, я цим займаюся з європейськими партнерами та роблю все, щоби ми могли отримати ці 40-45 мільярдів на рік. І ці 90 мільярдів виходить на 2026-2027 роки. Ми боремося з цим, ніхто не опускає руки", — наголосив президент України.Він також висловився щодо переговорів про вступ України до Євросоюзу, зокрема, відкриття шести кластерів."Щодо кластерів: ми робимо всі кроки, щоби відкривати всі кластери. Тут наші європейські колеги підтримують нас і дуже позитивно реагують", — акцентував український президент.Він також зауважив, що наразі не бачив пропозицій про які нові реформи, особливо пов’язаних із судочинством."Коли урядовці, парламентарі мені покажуть, побачимо та будемо реагувати", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що Україна та США розглядають рамковий "мирний план", який складається з 20 пунктів. Наприкінці документа є окреме положення про припинення вогню. За словами Зеленського, це надзвичайно важливий нюанс..

Українські сорти салатів більше за імпортні аналоги пристосовані до кліматичних умов вирощування в Україні. З цим пов’язана тенденція розширення проектів щодо активнішої роботи над ними.Паро це повідомили аналітики проекту EastFruit із посиланням на молодшого наукового співробітника дослідної станції "Маяк" Інституту овочівництва та баштанництва НААН Олександра Позняка.Він наголосив, що, наприклад, сорт салату головчастого "Годар" і "Шар малиновий" — стійкі проти стеблування та придатні для вирощування у всіх зонах України."Золотий шар" — відносно стійкий проти хвороб і проти стеблування, "Сніжинка" — стійкий проти стеблування і хвороб", — додав фахівець.Він також виокремив "Вишиванку" та "Лель" — посухостійкі та придатні до вирощування у відкритому ґрунті в усіх зонах України."Українські сорти відзначаються відмінними смаковими якостями, високим вмістом вітамінів, мінералів та інших біологічно-активних речовин, необхідних для здоров’я людини", — зазначив Позняк.Зокрема, вміст вітаміну С у "Годара" — 14-16 мг/100 г, "Шара малинового", "Вишиванки», "Леля" та "Золотого шара" — до 18 мг/100 г, "Сніжинки" — до 19 мг/100 г."А рекордсменом по стійкості та вмісту вітаміну С виявився сорт "Лелека": стійкий проти борошнистої роси, холодостійкий, посухостійкий, стійкий до полягання, вміст вітаміну С — понад 27,0 мг/100 г", — наголосив науковець.Нагадаємо, що на Одещині завершили другий рік експерименту з вирощування бавовнику. Цю культуру фермери разом із науковцями випробовують у різних кліматичних умовах, щоб оцінити її потенціал для українського аграрного ринку..

Плантацію оливкових дерев висадять на Херсонщині у межах співпраці з Грецією. Якщо експеримент виявиться успішним, то в перспективі планують розширити проект.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit із посилання на начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна.Він зазначив, що відповідну угоду підписали із засновником і генеральним директором стратегічного партнера MetaCluster TIASI Сотірісом Бузеасом."Ми зосередилися на деталях бізнес-проекту на наступний рік, який може бути вигідним для малого фермерства та, відповідно, для економіки регіону. Йшлося про створення плантації оливкових дерев у Херсонській області", — розповів Прокудін.Генеральний директор MetaCluster TIASI привіз перші саджанці оливкових дерев. Їх висадять у спеціально визначених теплицях, де фахівці протягом зими будуть тестувати, наскільки клімат Херсонщини відповідає вимогам до вирощування оливи."Адже для успішного врожаю необхідний особливий температурний режим, а також налагоджена система добрив і поливу", — наголосили фахівці.Вони додали, що якщо тестування виявиться успішним, то навесні саджанці пересадять у відкритий ґрунт. Початкові результати й адаптацію спеціалісти зможуть оцінити вже наступної зими.Крім того, партнери обговорили можливість довгострокової оренди земельних ділянок у безпечних громадах області."У майбутньому це дозволить залучити міжнародних інвестиційних партнерів і отримати державну підтримку для проектів на Херсонщині", — підсумували фахівці.Нагадаємо, 16 листопада Володимир Зеленський розповідав, що перші постачання газу до України через Грецію розпочнуться вже в січні 2026 року. Блакитне паливо надходите по коридору "Олександруполіс — Одеса"..

В Україні почали дорожчати тепличні помідори. Головна причина — зростання попиту напередодні новорічних свят.Про це повідомляють аналітики проекту EastFruit. Експерти зазначають, що наразі основну частку пропозиції формує виключно імпортний томат турецького виробництва, тоді як присутність вітчизняної продукції є мінімальною.Так, лише з початку поточного тижня турецькі помідори в Україні подорожчали в середньому на 10%. Наразі імпортні томати реалізуються за цінами 70–80 грн за кілограм (1,66–1,89 долара за кг) залежно від якості, обсягів партій та сорту продукції."За словами учасників ринку, на цьому тижні пропозиція овочів на ринку була недостатньою. Вибірки у місцевих комбінатах практично не здійснювалися через завершення сезону реалізації. В той самий час за рахунок імпортної продукції не вдавалося повністю задовольнити попит, що сформувався. У результаті продавці отримали змогу підвищити відпускні ціни на імпортні томати", — йдеться у повідомленні.Як зазначають аналітики, нині тепличні помідори в Україні продаються майже за тими ж цінами, що й рік тому. Водночас гравці ринку очікують подальшого зростання вартості цієї продукції, оскільки, попри подорожчання, попит у даному сегменті залишається стабільно високим.Нагадаємо, аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі заявив, що вартість молока в Україні цього місяця знизилася під впливом збільшенням пропозиції на внутрішньому ринку. Наприкінці року різкого здорожчання цього продукту не передбачається, а навпаки — очікується подальший "обвал" цін.Водночас раніше директор Асоціації "М’ясної галузі" Микола Бабенко повідомляв, що в Україні у 2026 році ціни на свинину можуть зрости на 10% або, навпаки, впасти удвічі — до рівня 2024 року. Це залежатиме від ситуації з африканською чумою свиней..

У Києві, в Hyatt Regency Kyiv, 18 грудня 2025 року відбудеться церемонія Ukrainian Building Awards 2025 — наймасштабніша галузева подія, що визначає ключових лідерів будівельного та девелоперського ринку України.Організатор заходу — Медіагрупа DMNTR, команда з 25-річним досвідом у створенні бізнес-форумів та національних премій, що об’єднують девелоперів, архітекторів, виробників, інвесторів та управлінців державного рівня.Очікується понад 1500 гостей та присутність провідних українських медіаГоловна ідея 2025 року"Лідери відбудови. Вплив. Якість. Репутація"Премія зосереджена на визначенні компаній та особистостей, які формують нові стандарти ринку: від архітектури й девелопменту — до інвестицій, інфраструктури та дизайну. Ukrainian Building Awards — це індикатор довіри, репутації та реального внеску в розвиток країни.Ключові акценти програмиІнвестиційний фокус — Нові можливості для фінансування проєктів, драйвери економіки та підходи до залучення міжнародного капіталу.Еволюція девелопера — Як змінюється роль девелопера у 2025–2026 роках — від управління ризиками до створення цінностей для суспільства.Ресурсна стратегія та конкурентоспроможність — Компанії діляться практиками, які дозволяють масштабуватися навіть у час невизначеності.Архітектура та урбаністика майбутнього — Погляд на відбудову: автентика, контекст, технології, синергія поколінь.Репутація як ключовий капітал — Чому 2025 рік остаточно змінив правила гри у комунікаціях, PR та довірі ринку.Стань частиною Ukrainian Building Awards — будь у професійній площині, де визначаються стандарти 2026 року. Це місце, де компанії заявляють про себе, встановлюють партнерства, які впливають на ринок, і отримують визнання, що має вагу для інвесторів, клієнтів та медіаспільноти. Премія — це не просто церемонія, а простір статусу та змісту, де кожен виступ та кожна номінація формують майбутній вигляд галузі.Структура подіїДата: 18 грудня 2025 рокуМісце: Hyatt Regency Kyiv, вул. Алли Тарасової 5Формат: офлайн-подія, конференція + церемонія нагородженняЧас: 11:00 – 22:0010:00–12:00 — Реєстрація гостей та ранковий нетворкінг12:00–18:00 — Конференція, що передбачає:12:00–12:50 — Інвестиційний потенціал України: можливості, ризики, перспективи13:00–13:50 — Економіка відбудови: як залучити інвестиції та створити довгострокову вартість для України14:00–14:50 — Реставрація й ревіталізація: нове життя для занедбаних просторів15:00–16:00 — Конкурентоспроможність і ресурсна стратегія: ключові драйвери ринку16:00–17:00 — Еволюція девелопера: Я, Ти, Суспільство — як формується новий тип відповідального бізнесу 18:00–22:00 — Урочиста церемонія Ukrainian Building Awards 2025Нагородження у трьох блоках:Творець року, Інтер’єр року, YellowІнвестиційний блокКатегорії “Девелопер року” та спеціальні відзнаки Фінальна частина — святкова вечеря та виступ гурту СКАЙ.Чому варто бути присутнімПідсумки року та стратегічні прогнози на 2026.Прямий доступ до топменеджменту ринку.Можливість заявити про компанію як про експерта.Високе медійне охоплення.Нетворкінг, що переростає у партнерства.Атмосфера довіри, професійності та драйву розвитку.Як долучитисяРеєстрація доступна на офіційному сайті: www.ubc-ua.info/ubaКонтакти організаторівМедіагрупа DMNTRТелефон: +38 (044) 461 91 28Email: info@dom-i.kiev.uaUkrainian Building Awards 2025 — простір, де формується репутація майбутнього та визначаються компанії, що будують нову Україну. Долучайтеся, щоб бути серед тих, хто формує правила гри галузі.Медіагрупа DMNTR — команда з 25-річним досвідом створення професійних заходів для архітектурно-будівельної та інвестиційної аудиторії. Серед ключових проектів:Ukrainian Building Congress — Ukraine Investment Congress — Всеукраїнський конкурс "Інтер’єр Року" — Ukraine Urban Awards — Архітектурно-девелоперська премія "Творець Року".На заході видають провідний архітектурно-дизайнерський журнал DMNTR та щодня публікуємо інсайти, репортажі, новини та аналітику на наших майданчиках.Слідкуйте за організаторами:Instagram: www.instagram.com/ukrainian_building_congressFacebook: www.facebook.com/share/16RUuTVCQ1.

Міністерство сільського господарства Сполучених Штатів Америки зменшило прогноз експорту пшениці з України 2025-2026 маркетингового року з 15 мільйонів тонн до 14,5 мільйона тонн, кукурудзи — з 24,5 мільйона тонн до 23 мільйонів тонн, інших зернових — з 3,09 мільйона тонн до 2,5 мільйона тонн.Про це йдеться у грудневому звіті Міністерства сільського господарства США."За даними уряду, виробництво, зокрема, кукурудзи в Україні різко скоротилося через зменшення площ посівів і врожайності. Збирання врожаю відбувається повільно через вологі погодні умови в основних регіонах вирощування", — йдеться в документі.Американське сільськогосподарське відомство, крім зменшення експорту кукурудзи, погіршило також прогноз її внутрішнього споживання в Україні зі семи мільйонів тонн до шести мільйонів тонн і перехідних залишків з 1,55 мільйона тонн до 0,85 мільйона тонн.При цьому оцінка американцями врожаю пшениці залишилася на рівні 23 мільйонів тонн, а менший експорт у міністерстві пояснили збільшенням внутрішнього споживання зі 7,1 мільйона тонн до 7,6 мільйона тонн.Щодо інших зернових, то оцінка їх врожаю у грудневому випуску також незмінна — 6,58 мільйона тонн, а зменшення експорту викликано збільшенням прогнозу внутрішнього споживання до 4,15 мільйона тонн.Загалом Міністерство сільського господарства США збільшило прогноз світового експорту пшениці 2025-2026 маркетингового року на 1,5 мільйона тонн — до 218,71 мільйона тонн, кукурудзи — на 1,63 мільйона тонн, до 205,10 мільйона тонн, а інших зернових — на 0,33 мільйона тонн, до 44,17 мільйона тонн.До того ж якщо у випадку пшениці відомство збільшило оцінку перехідних залишків на 3,44 мільйона тонн — до 274,87 мільйона тонн, то у випадку кукурудзи воно скоротило її на 2,19 мільйона тонн — до 279,15 мільйона тонн.Нагадаємо, 6 листопада віце-прем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба заявляв, що через український морський коридор на той момент пройшли 155 мільйонів тонн вантажів, з яких 92 мільйони тонн — зерно. Це відбувається на території Одещини, яка є стратегічним прифронтовим регіоном і важливим логістичним центром..

Розвиток прикордонної інфраструктури та спільних проектів є ключовими умовами для розкриття економічного потенціалу українсько-румунської співпраці. Насамперед ідеться про прикордонні регіони Чернівецької та Закарпатської областей.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на заяви учасників панелі Connecting Economies: Cross-border Infrastructure and the Power of Partnership на форумі з відбудови України в Бухаресті.Дискусію модерував старший асоційований експерт New Strategy Center (Румунія) Богдан Берняґе. У панелі взяли участь голова повітової ради Сучави (Румунія) Георґе Шолдан, заступник голови Чернівецької обласної ради Михайло Павлиюк і перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета.За словами учасників, економічне партнерство Чернівецької області з Румунією має стратегічне значення: понад 20% зовнішньоторгівельного обороту регіону припадає на Румунію.Значний потенціал для поглиблення співпраці існує в галузі деревообробки, де сировинна база Чернівеччини може поєднуватися з переробними потужностями румунської сторони. Окремо відзначено можливості для розвитку спільних проектів у сферах ІТ, туризму, сільського господарства та транспорту."Наші регіони вже тісно пов’язані торгівлею, наступний крок — переходити від простого експорту сировини до спільних виробничих ланцюгів", — зазначив Павлиюк.Щодо Закарпаття учасники наголосили, що відбудова регіону тісно пов’язана з його довгостроковим розвитком і поглибленням зв’язків із Румунією. Попри те, що область має найдовший відтинок спільного кордону з цією країною, прикордонна інфраструктура залишається недостатньо розвиненою, а низка пунктів пропуску працює нижче від потенційної пропускної спроможності.На думку Шекети, цільові інфраструктурні інвестиції — у дороги, залізничні підходи та модернізацію пунктів пропуску — є необхідною умовою для поліпшення сполучення між Закарпаттям і Румунією та повнішого використання можливостей транскордонної співпраці.За підсумками обговорення учасники дійшли висновку, що розвиток спільних проектів і модернізація прикордонної інфраструктури здатні посилити економічну інтеграцію прикордонних регіонів, а також створити додаткові можливості для бізнесу та зайнятості по обидва боки кордону.Нагадаємо, що 7 листопада президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини з лідером Румунії Нікушором Даном. Розмова була "продуктивною"..

Пенсійний фонд зазначає, що надміру виплачені державні соціальні допомоги вважаються коштами, отриманими без законних підстав. Це найчастіше стається, коли громадяни подають неправдиві відомості про доходи чи майновий стан сім'ї, змінюючи цим своє право на отримання виплат. Про це йдеться на офіційній сторінці Пенсійного фонду України. Підстави для припинення надання державної допомоги на дітей у багатодітних сім’ях: позбавлення батьківських прав;нецільове використання коштів та неналежне утримання дитини;відібрання дитини без позбавлення батьківських прав;влаштування дитини на повне державне утримання;перебування дитини на цілодобовому утриманні в інтернаті (за винятком певних закладів або при оплаті батьками);перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі;втрата статусу багатодітної сім’ї;заява отримувача про припинення допомоги;смерть дитини або отримувача допомоги.Порядок відшкодування надміру виплачених сум: визначається сума та строки повернення залежно від матеріального стану сім’ї;отримувача повідомляють про суму та строки повернення;кошти можуть бути повернені самостійно, за згодою — коштом наступних виплат допомоги, або через утримання до 20% щомісячної допомоги;у разі неможливості добровільного повернення кошти стягуються в судовому порядку.Раніше повідомлялось, що в Україні сім'ї, які виховують трьох і більше дітей, мають право на щомісячну допомогу від держави. Розмір виплат становить 2100 гривень.Нагадаємо, український уряд ухвалив оновлення правил, які змінюють підхід до визначення страхового стажу для майбутніх пенсіонерів. Ці нові вимоги є критично важливими, оскільки можуть позбавити частину громадян права вийти на пенсію у встановленому віці..

Уряд України ухвалив рішення про старт виплат одноразової грошової допомоги журналістам у випадку їхньої загибелі або поранення під час виконання професійних обов’язків. Першу виплату за новою програмою буде здійснено батькові журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула, перебуваючи в російському полоні. Про це у Telegram-каналі повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко.Механізм та фінансування допомогиРішення про одноразову допомогу було ухвалено Кабінетом Міністрів учора. Виплати здійснюватимуться через Держкомтелерадіо і забезпечені коштами Державного бюджету на 2026 рік. Як наголосила Свириденко, для української держави це питання справедливості перед тими, хто самовіддано шукав правди та документував російські злочини, але втратив через це життя.Вшанування пам'яті Вікторії РощиноїПершу виплату за новою програмою буде здійснено батькові журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула, перебуваючи в російському полоні."Першу виплату ми здійснюємо батькові журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула в російському полоні", — зазначила Свириденко.Статистика російських злочинівМіністерка також навела жахливу статистику: від початку повномасштабного вторгнення Росія вбила 21 журналіста під час виконання ними службових обов'язків. Серед них є як українські, так і іноземні медійники."Це все злочини, за які Росія має відповісти", — наголосила Юлія Свириденко.Що відомо про Вікторію РощинуЖурналістка перебувала на фронті з початку російського вторгнення в Україну. Вона публікувала свої роботи в незалежних ЗМІ, зокрема, в "Українській правді", "Громадському" та "Радіо Вільна Європа". Упродовж своєї майже десятирічної журналістської кар'єри вона висвітлювала такі складні та часто небезпечні теми, як злочинність, суди та права людини.У березні 2022 року Рощину затримали російські військові, протягом 10 днів вона перебувала в Бердянську. 27 липня для того, щоби потрапити на окуповану територію, журналістка вирушила з України до Польщі. Вона планувала через Росію дібратися на окупований Схід України за три дні. Під час останнього дзвінка вона розповіла, що пройшла декілька днів прикордонних перевірок, але не сказала, де саме перебуває.Нагадаємо, 10 жовтня 2024 року уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що у нього є офіційне документальне підтвердження від російської сторони про смерть української журналістки Вікторії Рощиної. Вона була незаконно позбавлена свободи Росією з серпня 2023 року.За даними "Слідство.Інфо", українська журналістка Вікторія Рощина померла 19 вересня 2024 року в СІЗО №3 міста Кізел Пермського краю Російської Федерації. У цьому місці вона перебувала менш як два тижні..

Український уряд ухвалив оновлення правил, які змінюють підхід до визначення страхового стажу для майбутніх пенсіонерів. Ці нові вимоги є критично важливими, оскільки можуть позбавити частину громадян права вийти на пенсію у встановленому віці.Про це йдеться на сайті Урядового порталу.Нові правила для педагогів за кордономЗміни, про які повідомив Урядовий квартал, стосуються насамперед педагогічних працівників, які через повномасштабну війну виїхали й тимчасово працюють за кордоном, зокрема у верифікованих українських суботніх та недільних школах. Уряд оновив механізм зарахування такого періоду роботи до стажу, необхідного для отримання надбавки за вислугу років.Щоб цей період роботи був зарахований до страхового стажу, необхідно виконати дві умови:мати за навчальний рік не менше 180 годин викладацької діяльності;надати документальне підтвердження виконаної роботи.Ці норми діятимуть упродовж всього періоду воєнного стану та ще один рік після його завершення або скасування.Хто ризикує втратити право на пенсіюЧерез запроваджені вимоги ризикують не отримати необхідний страховий стаж і, відповідно, втратити право оформити пенсію у визначений термін ті педагоги, які:працюють за кордоном, але мають менш як 180 годин річного викладацького навантаження;не можуть підтвердити свою діяльність офіційними документами;у результаті не накопичують необхідний стаж ні для пенсії за вислугою років, ні для пенсії за віком.Вимоги до стажу для оформлення пенсіїПедагогічні працівники можуть оформити пенсію двома шляхами. Пенсія за вислугу років може бути оформлена після 55 років, втім за умови наявності не менше 30 років педагогічного стажу. Водночас, як нагадали у ПФУ, пенсія за віком у 2025 році можлива:у 60 років за умови стажу від 32 років;у 63 роки при стажі від 22 років;у 65 років, якщо накопичено не менше 15 років стажу.Варто зазначити, що з 2026 року вимоги до страхового стажу зростуть. Зокрема, для оформлення пенсії у 60 років вже потрібно буде мати мінімум 33 роки стажу. Частина освітян може втратити можливість вийти на пенсію у запланований термін через брак стажу.Раніше повідомлялось, що деякі українці можуть отримати пенсію одразу за шість місяців наперед. Проте така послуга доступна не кожному, а працює лише за чітко визначених обставин. Нагадаємо, в Україні запроваджено нову систему надбавок, завдяки якій пенсіонери можуть отримати додаткові виплати, що сягають до 2400 гривень на місяць..

Кабінет міністрів виділить понад 2,4 мільярда гривень на додаткове фінансування доріг і пального для генераторів у прифронтових областях країни. Раніше з цього приводу до уряду неодноразово зверталися військові Збройних сил України.Про це повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко.За її словами, Кабмін виділив додаткові 665,3 мільйона гривень на закупівлю пального для дев’яти прифронтових регіонів. Зважаючи на ситуацію, вони цього потребують найбільше.Крім того, виділено загалом 1,8 мільярда гривень із резервного фонду на утримання важливих доріг у прифронтових областях."Рішення ухвалили, зокрема, за численними зверненнями від ЗСУ. Ці дороги забезпечують логістичні, санітарні та гуманітарні потреби — як війська, так і цивільного населення", — зазначила Свириденко.При цьому 1,46 мільярда гривень із цієї суми виділили для Агенції відновлення на дороги державного значення у Харківській, Миколаївській і Одеській областях.Ще 306 мільйонів гривень спрямовуються обласним військовим адміністраціям на дороги місцевого значення у Миколаївській і Херсонській областях.Юлія Свириденко також повідомила, що уряд розподілив 1,6 мільярда гривень додаткової дотації за IV квартал 2025 року на підтримку місцевих бюджетів, зокрема, для бюджетів прифронтових областей.Нагадаємо, що 3 жовтня Кабінет міністрів України ухвалив новий механізм роботи з прифронтовими територіями. Йдеться про дев’ять областей України, підтримці яким надаватимуть першочергового значення..

Європейський Союз не віддасть Російській Федерації заморожені активи до того моменту, поки країна-агресорка не виплатить Україні репарації. Таким чином у Європі планують нарощувати тиск на Москву.Про це заявила очільниця дипломатії Євросоюзу Кая Каллас, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Вона нагадала, що Європейський Союз сьогодні ухвалив рішення про безстрокове заморожування російських активів."Це гарантує, що до 210 мільярдів євро російських коштів залишаться на території ЄС, якщо Росія не виплатить Україні в повному обсязі репарації за заподіяну шкоду", — наголосила європейська посадовиця.Голова дипломатії ЄС також запевнила, що блок нарощуватиме тиск на Росію доти, доки вона не розпочне серйозно ставитися до мирних переговорів.Також, за її словами, засідання Євроради наступного тижня матиме вирішальне значення для забезпечення фінансових потреб України на найближчі роки.Раніше сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн інформувала, що посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресорки. Президентка зауважила, що "це потужне послання Україні".Нагадаємо, видання Euractiv повідомило, що Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня..

Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани Європейського Союзу щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.Про це повідомило видання Euractiv, журналісти якого послалися на спільну заяву цих чотирьох держав.Чотири країни заявили, що підтримують пропозицію про безстрокове заморожування суверенних фондів Москви. Йдеться про ті активи, які зберігаються в ЄС.Вони застерегли, що цей крок не повинен "перешкоджати" будь-якому потенційному використанню цих коштів для підтримки військових зусиль Києва.Країни також запросили комісію та Раду продовжувати вивчати та обговорювати альтернативні варіанти, згідно із законодавством ЄС і міжнародним правом."Необхідні передбачувані параметри, що представляють значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України на основі кредитної лінії ЄС або тимчасових рішень, щоби забезпечити безперервність підтримки до того, як будь-який із запропонованих варіантів зможе ефективно набрати чинності", — йдеться в заяві.Як відомо, раніше сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомляла, що посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресора.Нагадаємо, на початку грудня лідери сімох європейських держав заявили, що готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Питання залучення іноземців до українського ринку праці, включно зі сферами, куди їх можна залучати, та з контролем, щоби не створювати конкуренції українським громадянам, є поки що відкритим. Його пропрацьовують спільно з Державною міграційною службою.Про це повідомила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Дарія Марчак у кулуарах презентації Стратегії зайнятості населення до 2030 року, що відбулася в Києві. Її цитує "Інтерфакс-Україна"."Для того, щоб зрозуміти, яких саме іноземців, яких кваліфікацій і професій залучати на ринок праці, спершу необхідно визначити, яка буде незакрита потреба на ринку праці в Україні. Для цього нам потрібен середній і довгостроковий прогноз потреб на ринку праці, над яким зараз ведеться робота", — сказала вона.За її словами, необхідно зрозуміти, скільки студентів вступить на необхідні для країни спеціальності 2026-2027 років і, відповідно, випуститься 2030-2031 років. Виходячи з цього, можна правильно сформулювати, яких іноземців і які спеціальності потрібно таргетувати. Поки що Мінекономіки перебуває на ранньому етапі та не веде аналізу про якісь домовленості з партнерами чи країнами щодо залучення робочої сили.Щодо поєднання прагнення до спільного ринку праці з Європою і ризику відтоку кадрів, Марчак наголосила, що Україна має працювати над підвищенням конкурентоспроможності українського ринку праці, в тому числі з погляду заробітних плат. Це питання того, де людина обирає працювати, і чи може вона знайти місце роботи в Україні, яке відповідає її кваліфікаціям і характеристикам, а також чи дасть місце роботи рівень оплати, що задовольнятиме її потреби.Серед важливих елементів підвищення конкурентоспроможності Марчак назвала систему перенавчання та перекваліфікації, реформу системи оплати праці, що включає поступове підвищення мінімальної заробітної плати (МЗП) і регулювання того, яким чином інструмент МЗП формулюється.Вона додала, що на сьогодні в Україні немає формули, за якою визначається розмір мінімальної заробітної плати, тоді як європейські стандарти та практики говорять про те, що така формула має бути. У проєкті Трудового кодексу, який зараз розробляється, пропонується така формула, і одне із завдань — зробити так, щоб українці отримали вищі заробітні плати за роботу, яка дає достатню додану вартість.Марчак також повідомила, що Мінекономіки вже внесло на розгляд Кабміну трудовий кодекс, і вона сподівається, що скоро відбуватиметься діалог з представниками Верховної Ради.Нагадаємо, що погіршення ситуації з кадрами очікують 40% роботодавців. Найбільш скептично налаштовані великі компанії, які мають понад 250 співробітників — серед них 60% частіше прогнозують ускладнення. Такими виявилися результати спільного опитування про те, що відбувається на ринку праці в Україні, від OLX Робота та Європейської бізнес-асоціації..
