Економіка

Податкові борги українських ФОПів продовжують зростати. Найбільші суми заборгованості зосереджені в кількох регіонах України — лідером залишається Київ.Як повідомляє сервіс відкритих даних "Опендатабот", станом на липень 2026 року близько 1,5 мільйона українських ФОПів мають податковий борг, а загальна сума несплачених податків сягнула 16,6 мільярда гривень. Кількість ФОПів-боржників зростаєВід початку 2026 року кількість ФОПів із податковими боргами збільшилася на 3%. Водночас загальна сума заборгованості дещо скоротилася — приблизно на 300 мільйонів гривень.У довгостроковій перспективі кількість підприємців із податковими боргами продовжує зростати. У середньому в останні роки їхня кількість збільшується приблизно на 16% щороку.Порівняно з початком повномасштабної війни кількість ФОПів-боржників зросла на 840 тисяч, а сума несплачених податків — на 9,6 мільярда гривень.Де найбільше ФОПів мають податкові боргиНайбільше підприємців із податковою заборгованістю нині на Київщині — 182 643 ФОПи. За рік їх кількість зросла в 1,5 раза.На другому місці — Одещина, де податкові борги мають 119 470 підприємців. Третю позицію посідає Харківщина — 101 496 ФОПів-боржників.Які регіони мають найбільші суми боргівЗа загальною сумою податкового боргу лідирує не Київщина, а столиця. ФОПи у Києві заборгували державі 2,61 мільярда гривень — це близько 16% усієї заборгованості підприємців в Україні.Далі йдуть:Одещина — 1,6 мільярда гривень;Київщина — 1,37 мільярда гривень.Разом на Київ, Одещину та Київщину припадає близько третини всього податкового боргу українських ФОПів.Скільки в середньому винен один ФОПУ середньому один підприємець із податковим боргом винен державі близько 11 тисяч гривень. Водночас показник суттєво відрізняється залежно від регіону.Найменший середній борг зафіксований на Івано-Франківщині — близько 4,7 тисячі гривень на одного ФОПа-боржника.Найбільший показник — у Києві. Там на одного підприємця з податковою заборгованістю припадає близько 28 тисяч гривень.Чому дані про податкові борги обмеженіЗа словами CEO "Опендатаботу" Олексія Іванкіна, від початку повномасштабної війни доступ до значної частини податкової інформації обмежений. Зокрема, ДПС не публікує перелік конкретних підприємців, які мають податковий борг. Водночас дані Єдиного державного реєстру та інформація про загальну суму заборгованості залишаються відкритими.В "Опендатаботі" наголошують, що відкритість інформації про борги могла б допомагати бізнесу перевіряти потенційних партнерів. Публічність таких даних також створює для підприємців додатковий стимул своєчасно погашати заборгованість, оскільки податкові борги можуть впливати на ділову репутацію та вибір контрагентів.Нагадаємо, від початку повномасштабного вторгнення 11 214 платників отримали право на тимчасове звільнення від виконання податкових зобов’язань. У 2026 році цим механізмом підтримки скористалися 2 292 осіб. .

Вартість першої криптовалюти світу Bitcoin стрімко пішла вгору, досягнувши позначки у 77 тисяч доларів США під час азійської торгівельної сесії. Тижневе зростання активу майже на 20% стало найвищим показником з березня 2024 року.Про це повідомляє Bloomberg.Головні фактори стрімкого стрибка біткоїнаЯк зазначає видання, крипторинок повернувся до активного зростання на тлі кількох ключових подій у США. По-перше, міністр фінансів США Скотт Бессент оголосив про подвоєння обсягів викупу довгострокових облігацій, що знизило їхню дохідність та підвищило апетит інвесторів до ризикових активів."Справжнім рушійним фактором стало подвоєння викупу довгострокових облігацій Міністерством фінансів США, що призвело до зниження дохідності довгострокових облігацій та загалом підвищило апетит до ризику", — сказала Рейчел Лукас, аналітик BTC Markets, додавши, що зустріч Трампа з питань криптовалют, імпульс Закону про ясність та позитивний приплив ETF додали настроїв.Додатковим імпульсом стала зустріч Дональда Трампа з керівниками провідних компаній галузі, зокрема Coinbase Global Inc. та Payward Inc., де політик закликав Сенат ухвалити Закон про ясність для врегулювання крипторинку.Шорт-сквіз, позиція "китів" та динаміка ETFМасове закриття коротких позицій стало одним із головних рушіїв цінового стрибка. За даними Coinglass, з 19 серпня на ринку безстрокових ф'ючерсів було ліквідовано понад 2 мільярди доларів ведмежих ставок. За словами Адама Моргана Маккарті, провідного дослідника лондонської фірми LO:TECH: "Золото є справжнім макроекономічним сигналом цього тижня: воно повністю зросло після того, як Міністерство фінансів подвоїло свої операції з купівлі облігацій, без жодної примусової купівлі, яка б завищила ціну біткоїна. Якщо ви шукаєте, де інвестори насправді хеджують валютні та інфляційні ризики цього тижня, золото це показує, а біткоїн — ні".Водночас дані CryptoQuant свідчать, що великі власники токена (Bitcoin Whales) за останні 60 днів поповнили свої баланси приблизно на 2,75 мільярда доларів. Крім того, 13 американських Bitcoin ETF за тиждень залучили понад один мільярд доларів, що стало найкращим показником із січня.Попри поточний сплеск до 77 тисяч доларів, біткоїн усе ще торгується нижче свого історичного максимуму понад 126 тисяч доларів, зафіксованого у жовтні минулого року, після якого слідував падіння до 58 642 доларів наприкінці червня.Нагадаємо, найбільша у світі криптовалютна біржа Binance, ймовірно, вже найближчим часом втратить право обслуговувати клієнтів у Європейському Союзі..

У липні найбільше нових легкових автомобілів в Україні придбали у Києві, Київській, Дніпропетровській, Львівській та Харківській областях. На ці п'ять регіональних ринків припало 63% усіх продажів нових легковиків за місяць.Про це повідомляє "Укравтопром".Лідером за кількістю придбаних нових автомобілів став Київ. У столиці за місяць зареєстрували 2051 новий легковик. Це на 5% менше, ніж у липні торік.Друге місце посіла Київська область, де придбали 603 автомобілі. У річному вимірі показник скоротився на 3%. До п'ятірки найбільших регіональних ринків також увійшли:Дніпропетровська область — 376 авто, на 29% менше, ніж торік;Львівська область — 296 авто, падіння становило 18%;Харківська область — 294 авто, стільки ж, як у липні минулого року.Найпопулярнішою моделлю у Києві, Дніпропетровській, Львівській та Харківській областях став кросовер Toyota RAV4. Водночас на Київщині найбільшим попитом серед покупців користувався Toyota Yaris Cross.Додамо, автомобілі з бензиновими двигунами у липні зберегли лідерство як на ринку нових легковиків, так і серед ввезених з-за кордону машин із пробігом. Найпопулярнішим новим бензиновим авто став Hyundai Tucson, а серед вживаних імпортованих машин першість здобув Volkswagen Tiguan.Читайте також: Штрафи надходять власнику, хоча за кермом був інший: як призначити належного користувача авто.

На українському ринку пального 21 серпня зафіксовано чергове коригування вартості бензину та дизельного пального. Попри збереження високих середніх цін, кілька великих мереж автозаправних станцій оголосили про зниження роздрібних розцінок.Про це свідчать дані моніторингу цін на пальне.Нова динаміка на стелах АЗССтаном на 21 серпня ключові оператори українського ринку пального оновили вартість ресурсу. Наразі середній показник вартості для бензину марки А-95 закріпився на позначці близько 78,48 гривні за літр, тоді як за літр дизелю водіям доводиться віддавати пересічно 92,06 гривні.Для переважної більшості мереж заправних станцій доба минула без суттєвих змін. Проте два великих гравці ринку вирішили переписати прайси у бік зниження:у мережі Socar бензини марок А-100, А-95 та А-95+ скинули у ціні 50 коп. за літр, а дизельне пальне (включно з ДП+) здешевшало на одну гривню за літр;у мережі "Укрнафта" відбулося більш відчутне зниження — вартість покращеного дизельного пального ДП+ впала одразу на три гривні за літр.Де купувати пальне вигіднішеНа паливо-енергетичному ринку зберігається відчутна різниця між цінниками різних операторів. Найвищі роздрібні ціни на пальне наразі утримують заправні мережі Okko, WOG та Socar. Натомість найбільш доступні прайси для автовласників традиційно пропонують на заправках "БРСМ-Нафта" та "Укрнафта".Нагадаємо, за даними Reuters, станом на 22 липня світові ціни на нафту зросли на тлі загострення ситуації на Близькому Сході. Інвестори побоювалися нових перебоїв із постачанням після чергових ударів США по Ірану та погроз єменських хуситів атакувати танкери із саудівською нафтою..

На сьогодні вирощування лохини в Україні втрачає колишню рентабельність. Головна причина — насичення ринку та зниження прибутковості.Про це повідомляє EastFruit з посиланням на AgroTimes. Зазначається, що за словами керівника компанії USPA Fruit Володимира Гуржія, за останні 20 років лохина в Україні пройшла шлях від маловідомої культури до однієї з важливих експортних ягід.Однак нині збільшення обсягів виробництва створює дедалі більший тиск на ціни реалізації. При цьому витрати на вирощування лохини продовжують зростати, що негативно впливає на рентабельність ягідного бізнесу.Однією з ознак насичення ринку свіжої ягоди стало активне зростання обсягів заморожування. Якщо раніше виробники могли реалізовувати у свіжому вигляді майже весь урожай, то тепер м’яку та перезрілу лохину дедалі частіше відправляють на переробку.Ще однією проблемою залишається структура експорту. Значну частину української лохини на європейських ринках продають навалом як сировину. Після цього ягоду фасують і реалізують під брендами іноземних компаній.Таким чином, українські виробники втрачають частину потенційної доданої вартості, яку можна було б отримувати завдяки власному фасуванню та продажу готової продукції під українськими брендами.Нагадаємо, нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

У четвер, 20 серпня, премʼєр-міністр України Сергій Корецький заявив, що Міністерство фінансів отримало завдання активізувати процес продажу Sense Bank.Відповідну заяву очільник уряду оприлюднив у своєму дописі у Telegram. Він наголосив, що необхідно забезпечити максимальну прозорість, конкурентність і ефективність цього процесу."Паралельно Мінфін спільно з Нацбанком мають вирішити всі накопичені проблеми  в цій фінустанові та забезпечити прозоре та якісне корпоративне управління", — зазначив Корецький.Прем'єр також додав, що виручені від продажу кошти будуть спрямовані на фінансування потреб Сил оборони.Зауважимо, 19 серпня уряд ухвалив рішення про відсторонення голови наглядової ради державного Sense Bank. Також уряд ініціював відсторонення голови правління банку. Йдеться про Олексія Ступака та Миколу Гладишенка, який обіймав посаду голови наглядової ради банку до 6 травня цього року.Нагадаємо, таке рішення було ухвалено після того, як НАБУ та САП заявили про викриття злочинної організації, до якої, за даними слідства, можуть бути причетні посадовці Офісу президента, чинні та колишні народні депутати. Зокрема, 19 серпня у головному офісі АТ "Сенс Банк" представники правоохоронних органів проводили слідчі дії.Після цього, Верховна Рада ухвалила рішення викликати голову Національного банку України Андрія Пишного для доповіді щодо розслідування НАБУ, у якому фігурує "Сенс Банк". Ініціативу підтримали 155 народних депутатів.Нагадаємо, також 19 серпня НАБУ і САП розпочали проведення слідчих дій у заступниці керівника ОП Ірини Мудрої. За даними джерел у правоохоронних органах, у справі про діяльність злочинної організації також фігурує народний депутат Вадим Столар. Після цього президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Ірини Мудрої..

Росія змінює цілі своїх атак по українській інфраструктурі, логістиці та виробничих об’єктах, посилюючи тиск на економіку. Водночас український бізнес, населення та держава продовжують адаптуватися до "воєнних шоків", що дає змогу мінімізувати втрати.Про це йдеться в окремій темі липневого Інфляційного звіту Національного банку України.Експорт: Україна адаптується до нової морської блокадиПісля блокування портів Одеси у 2022 році, через які до повномасштабного вторгнення проходило близько двох третин українського експорту, країна почала активно розвивати альтернативні маршрути. Експорт переорієнтували на порти Дунаю та західні залізничні переходи, а на кордоні створювали нові перевантажувальні термінали.Згодом роботу чорноморських маршрутів вдалося відновити. До кінця 2024 року обсяги експорту Чорним морем повернулися до довоєнного рівня.У липні 2026 року розпочалася нова фаза морської блокади. За оцінками НБУ, прямі втрати від недоотриманої експортної виручки в другій половині року перевищать два мільярди доларів.Водночас у Нацбанку очікують, що збільшення експорту в першому півріччі 2027 року компенсує цей негативний ефект. Завдяки вже створеним альтернативним маршрутам та досвіду аграрного сектору ситуація є більш контрольованою, ніж у 2022 році.Паливна криза: імпорт із ЄС замінив втрачені поставкиНавесні 2022 року Україна зіткнулася з гострим дефіцитом пального через припинення імпорту з Росії та Білорусі, а також удари по нафтопереробних підприємствах і нафтобазах.Україна швидко переорієнтувалася на постачання з країн ЄС. Уже до літа 2022 року європейський імпорт повністю замінив втрачені джерела. Паливні мережі інвестували в бензовози, нові логістичні маршрути та диверсифікацію постачальників. Ці рішення допомогли зробити паливний ринок стійкішим до наступних воєнних шоків.Удари по газовидобутку компенсують імпортомАтаки на український газовидобуток також не призвели до тривалого дефіциту газу. Оперативне нарощування імпорту, значні потужності підземних сховищ та швидке відновлення пошкоджених свердловин дали змогу забезпечувати потреби населення і бізнесу.Водночас така адаптація має свою ціну — збільшення імпорту створює додатковий тиск на валютний ринок і державний бюджет.Енергетичний терор стимулював розвиток розподіленої генераціїСистематичні удари по енергетичній інфраструктурі змусили Україну прискорити розвиток розподіленої генерації, посилити інженерний захист енергооб’єктів та розширити можливості аварійного імпорту електроенергії з ЄС.Енергосистема змогла пройти пікові навантаження холодної зими 2025-2026 років без каскадних аварій. Однак для бізнесу це означає додаткові витрати на автономне енергозабезпечення. Крім того, поглиблення структурного дефіциту енергетичних потужностей стримує відновлення виробництва.Росія б'є по ланцюгах постачанняУ 2026 році повітряні атаки дедалі більше спрямовані на ключові ланки ланцюгів постачання — від виробництва та зберігання до транспортування. За оцінкою НБУ, така тактика має на меті виснажувати бізнес через зростання трансакційних витрат, знищення основного капіталу й товарних запасів та стримування інвестицій.У відповідь компанії децентралізують складські мережі, шукають нові логістичні маршрути та інвестують у захист і резервні потужності. Держава, зі свого боку, запроваджує компенсаційні програми та механізми страхування воєнних ризиків.Адаптація має високу цінуПопри здатність економіки пристосовуватися до нових викликів, російські обстріли мають відчутний негативний вплив на економічну активність. За оцінкою НБУ, загальний від’ємний внесок обстрілів у зростання ВВП становить 0,9%.Витрати бізнесу на логістику, безпеку, страхування та відновлення пошкоджених потужностей поступово переносяться у ціни для споживачів. Це посилює фундаментальний інфляційний тиск.У НБУ зазначають, що в таких умовах монетарна політика залишатиметься достатньо гнучкою. Її завданням буде одночасно контролювати інфляційні процеси, підтримувати кредитування та сприяти збереженню економічної активності.Нагадаємо, раніше в НБУ заявили, шо споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. .

В Україні другий тиждень поспіль знижуються ціни на картоплю. Головна причина — активне збирання врожаю в основних регіонах виробництва, що призвело до збільшення обсягів пропозиції на ринку.Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit. За даними фахівців, наразі українські виробники пропонують картоплю по 6–12 гривень за кілограм. У середньому це на 14% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня.За словами аналітиків, зниження цін зумовлене сезонним фактором. Обсяги картоплі, яка надходить на ринок, практично щодня збільшуються. Водночас попит на продукцію залишається нижчим за середній, що додатково тисне на ціни. Наразі картопля в Україні коштує в середньому на 37% дешевше, ніж у цей же період минулого року."Учасники ринку налаштовані доволі песимістично. За їхніми словами, враховуючи досить великі обсяги виробництва картоплі в країні, розраховувати на зростання цін найближчим часом не доводиться", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

В Україні не очікується дефіциту гречки, попри проблеми з логістикою та російські атаки на окремі об’єкти аграрної інфраструктури. Внутрішній ринок має достатні запаси продовольства, а виробництво прогнозують приблизно на рівні минулого року.Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час щотижневого онлайн-спілкування з представниками ЗМІ. За його словами, цього року в Україні очікується виробництво понад 80 тисяч тонн гречки, що приблизно відповідає показнику минулого року. Тому підстав говорити про фізичний дефіцит цієї крупи немає.Що буде з цінами на гречкуВодночас ціна гречки найближчим часом може дещо зрости. За прогнозом міністра, вартість крупи, ймовірно, залишатиметься близькою до нинішнього рівня, однак не виключене подорожчання до 15%.Загалом Україна має достатні обсяги продовольства для забезпечення внутрішнього споживання. Через пошкодження розподільчих центрів унаслідок російських атак у деяких регіонах можливі короткострокові перебої з доставкою окремих товарів та тимчасове скорочення асортименту в магазинах.Водночас такі перебої пов’язані саме з перебудовою логістики та перерозподілом запасів, а не з нестачею продукції. За словами Висоцького, загрози фізичного дефіциту продовольства в Україні немає.Нагадаємо, нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

Національний банк України оприлюднив офіційний курс валют на п’ятницю, 21 серпня. Євро продовжує зміцнюватися та встановив новий історичний рекорд . Водночас американський долар продовжив дешевшати.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 21 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,61 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,70. На готівковому ринку долар не змінився — 44,15 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 52,13. У четвер, 20 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,86.Попередній історичний максимум було зафіксовано 16 червня 2026 року — тоді офіційний курс євро сягнув 52,04 гривні. Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Упродовж перших двох тижнів серпня український аграрний сектор зіштовхнувся з істотним падінням обсягів постачання зерна за кордон. Наразі вітчизняним аграріям вдалося вивезти лише п'яту частину від реальної потреби ринку.Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, передає "Інтерфакс-Україна".Падіння експорту та динаміка за напрямамиЗа даними Міністерства, з 1 по 18 серпня Україна вивезла за кордон загалом 900 тисяч тонн агропродукції, що становить лише 31% від потенційних обсягів за умов вільного доступу до логістичної інфраструктури.Найбільше погіршення показників зафіксовано в категорії зернових культур, де відвантажено тільки 522 тисячі тонн (20% від потреби). Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час брифінгу окреслив ситуацію у галузі:"Найбільше падіння — по зернових. Зернових було експортовано 522 тисяч тонн, і це всього 20% від потреби. Експорт олійних культур за цей період становив 163 тисяч тонн, олії — 128 тисяч тонн, шротів — 86 тисяч тонн. За цими напрямами темпи експорту відповідають балансовим показникам".Альтернативна логістикаВисоцький зазначив, що обхідні та альтернативні маршрути здатні повністю закрити потреби експорту для олійних культур і продуктів їхнього перероблення. Водночас для зернової групи такі шляхи є ефективними переважно для аграріїв із прикордонних регіонів.Головною проблемою для виробників залишається суттєве зростання логістичних витрат. Через вимушену зміну маршрутів вартість транспортування зросла приблизно на 50 доларів за одну тонну. У зв'язку з цим економіка експорту олійних та продуктів їх перероблення залишається позитивною, тоді як продаж зернових (за винятком прикордонних областей) став повністю збитковим.Нагадаємо, програма діяльності Кабінету міністрів України передбачає 2026 року запровадження механізму верифікації втрачених внаслідок бойових дій посівів та виплати компенсацій постраждалим виробникам сільськогосподарської продукції..

На сьогодні світові ціни на нафтопродукти після різкого падіння знову поповзли вгору. Відтак, найближчим часом очікувати здешевлення пального не варто.Про це заявив експерт паливного ринку, директор консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн в етері телеканалу "Ми — Україна". За його словами, раніше ціни на світовому ринку знизилися приблизно на 15%. Це дещо послабило напругу на українському ринку та спричинило невелике здешевлення пального в Україні.Однак зараз ситуація змінилася. Так, світові ціни на нафтопродукти знову піднялися до рівнів, на яких перебували до початку падіння кілька тижнів тому."Зараз, я думаю, що падіння цін вже не слід очікувати, поки що і здорожчання. Зараз, думаю, буде такий період стабілізації", — зазначив Куюн.Він додав, що подальша динаміка цін значною мірою залежатиме від розвитку ситуації у відносинах між Іраном та Сполученими Штатами. Проте поки немає позитивних сигналів, які б свідчили про швидке врегулювання ситуації на Близькому Сході. Відтак суттєвого здешевлення нафтопродуктів найближчим часом очікувати не варто.Нагадаємо, 29 липня українські мережі автозаправних станцій оновили роздрібні цінники. У той час як вартість бензину залишається стабільною, дизельне пальне та автогаз у низки великих операторів додали в ціні від 1,00 до 1,60 гривні за літр.Додамо, за даними Reuters, станом на 22 липня світові ціни на нафту зросли на тлі загострення ситуації на Близькому Сході. Інвестори побоювалися нових перебоїв із постачанням після чергових ударів США по Ірану та погроз єменських хуситів атакувати танкери із саудівською нафтою..

У середу, 19 серпня, у головному офісі АТ "Сенс Банк" представники правоохоронних органів проводили слідчі дії.Про це повідомила пресслужба банку у своїй заяві.У фінансовій установі зазначили, що слідчі дії були пов’язані з окремими особами. Банк наголосив на зацікавленості у тому, щоб усі обставини ситуації були з’ясовані повністю та об’єктивно."Сенс Банк" заявив, що співпрацює з уповноваженими органами та надає необхідну інформацію в установленому законодавством порядку. Водночас у банку пояснили, що закон обмежує розголошення відомостей досудового розслідування. Через це наразі фінансова установа не розкриває подробиць щодо проведених слідчих дій.В актуальній інформації та подальших кроках банк обіцяє повідомляти на своїх офіційних ресурсах, щойно це стане можливим.У "Сенс Банк" також запевнили, що всі сервіси та послуги банку продовжують працювати у звичному режимі й доступні клієнтам. Пріоритетами установи назвали операційну стабільність та якісне обслуговування.Як відомо, 6 травня 2026 року голова наглядової ради акціонерного товариства "Сенс Банк" Микола Гладишенко подав заяву про усунення від виконання повноважень за власною ініціативою на період, необхідний для з'ясування всіх обставин у межах негативної інформації про банк, поширеної в медіа.Нагадаємо, 19 серпня Верховна Рада ухвалила рішення викликати голову Національного банку України Андрія Пишного для доповіді щодо розслідування НАБУ, у якому фігурує "Сенс Банк". Ініціативу підтримали 155 народних депутатів..

Уряд Німеччини надасть Україні 50 мільйонів євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС, який був пошкоджений унаслідок атаки російського дрона.Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр України — міністр енергетики Денис Шмигаль після зустрічі із міністром з питань навколишнього середовища, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини Карстеном Шнайдером."Вчора під час особистої зустрічі обговорили можливість залучення фінансування. Дякую міністру Шнайдеру та німецькій делегації за візит на Чорнобильську АЕС. Цінуємо оперативне ухвалення рішення щодо коштів. Відновлення конфайнменту є надзвичайно важливим для забезпечення ядерної безпеки України та всієї Європи", — наголосив Шмигаль.За словами очільника Міненерго, кошти від Німеччини будуть внесені до Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля (РМСЧ).До того ж зазначається, що під час візиту на Чорнобильську АЕС німецька делегація оглянула Арку Нового безпечного конфайнменту та її інфраструктуру, нову сонячну електростанцію на території промислового майданчика станції, а також вшанувала пам’ять ліквідаторів аварії.У відомстві відзначили, що конфайнмент ЧАЕС був пошкоджений внаслідок удару російського безпілотника у лютому 2025 року. За попередніми оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, вартість її відновлення становить близько 500 мільйонів євро. Раніше про готовність долучитися до фінансування відновлення НБК заявили Європейська Комісія, США та Королівство Норвегія.Нагадаємо, раніше Верховна Рада ухвалила важливі зміни до державного бюджету, які дозволять виділити додаткове фінансування на стратегічні напрямки енергетичної безпеки. Головний акцент у прийнятому рішенні зроблено на забезпечення стабільного та безпечного функціонування Чорнобильської атомної електростанції і прилеглої зони відчуження..

На валютному ринку України 20 серпня очікуються різноспрямовані зміни. Долар демонструє тенденцію до зниження, тоді як євро продовжує зміцнюватися щодо гривні.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на четвер, 20 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,70 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,77. На готівковому ринку долар не змінився — 44,15 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,86. У середу, 19 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,83.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.