Економіка

Міністерство сільського господарства Сполучених Штатів Америки зменшило прогноз експорту пшениці з України 2025-2026 маркетингового року з 15 мільйонів тонн до 14,5 мільйона тонн, кукурудзи — з 24,5 мільйона тонн до 23 мільйонів тонн, інших зернових — з 3,09 мільйона тонн до 2,5 мільйона тонн.Про це йдеться у грудневому звіті Міністерства сільського господарства США."За даними уряду, виробництво, зокрема, кукурудзи в Україні різко скоротилося через зменшення площ посівів і врожайності. Збирання врожаю відбувається повільно через вологі погодні умови в основних регіонах вирощування", — йдеться в документі.Американське сільськогосподарське відомство, крім зменшення експорту кукурудзи, погіршило також прогноз її внутрішнього споживання в Україні зі семи мільйонів тонн до шести мільйонів тонн і перехідних залишків з 1,55 мільйона тонн до 0,85 мільйона тонн.При цьому оцінка американцями врожаю пшениці залишилася на рівні 23 мільйонів тонн, а менший експорт у міністерстві пояснили збільшенням внутрішнього споживання зі 7,1 мільйона тонн до 7,6 мільйона тонн.Щодо інших зернових, то оцінка їх врожаю у грудневому випуску також незмінна — 6,58 мільйона тонн, а зменшення експорту викликано збільшенням прогнозу внутрішнього споживання до 4,15 мільйона тонн.Загалом Міністерство сільського господарства США збільшило прогноз світового експорту пшениці 2025-2026 маркетингового року на 1,5 мільйона тонн — до 218,71 мільйона тонн, кукурудзи — на 1,63 мільйона тонн, до 205,10 мільйона тонн, а інших зернових — на 0,33 мільйона тонн, до 44,17 мільйона тонн.До того ж якщо у випадку пшениці відомство збільшило оцінку перехідних залишків на 3,44 мільйона тонн — до 274,87 мільйона тонн, то у випадку кукурудзи воно скоротило її на 2,19 мільйона тонн — до 279,15 мільйона тонн.Нагадаємо, 6 листопада віце-прем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба заявляв, що через український морський коридор на той момент пройшли 155 мільйонів тонн вантажів, з яких 92 мільйони тонн — зерно. Це відбувається на території Одещини, яка є стратегічним прифронтовим регіоном і важливим логістичним центром..

Розвиток прикордонної інфраструктури та спільних проектів є ключовими умовами для розкриття економічного потенціалу українсько-румунської співпраці. Насамперед ідеться про прикордонні регіони Чернівецької та Закарпатської областей.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на заяви учасників панелі Connecting Economies: Cross-border Infrastructure and the Power of Partnership на форумі з відбудови України в Бухаресті.Дискусію модерував старший асоційований експерт New Strategy Center (Румунія) Богдан Берняґе. У панелі взяли участь голова повітової ради Сучави (Румунія) Георґе Шолдан, заступник голови Чернівецької обласної ради Михайло Павлиюк і перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета.За словами учасників, економічне партнерство Чернівецької області з Румунією має стратегічне значення: понад 20% зовнішньоторгівельного обороту регіону припадає на Румунію.Значний потенціал для поглиблення співпраці існує в галузі деревообробки, де сировинна база Чернівеччини може поєднуватися з переробними потужностями румунської сторони. Окремо відзначено можливості для розвитку спільних проектів у сферах ІТ, туризму, сільського господарства та транспорту."Наші регіони вже тісно пов’язані торгівлею, наступний крок — переходити від простого експорту сировини до спільних виробничих ланцюгів", — зазначив Павлиюк.Щодо Закарпаття учасники наголосили, що відбудова регіону тісно пов’язана з його довгостроковим розвитком і поглибленням зв’язків із Румунією. Попри те, що область має найдовший відтинок спільного кордону з цією країною, прикордонна інфраструктура залишається недостатньо розвиненою, а низка пунктів пропуску працює нижче від потенційної пропускної спроможності.На думку Шекети, цільові інфраструктурні інвестиції — у дороги, залізничні підходи та модернізацію пунктів пропуску — є необхідною умовою для поліпшення сполучення між Закарпаттям і Румунією та повнішого використання можливостей транскордонної співпраці.За підсумками обговорення учасники дійшли висновку, що розвиток спільних проектів і модернізація прикордонної інфраструктури здатні посилити економічну інтеграцію прикордонних регіонів, а також створити додаткові можливості для бізнесу та зайнятості по обидва боки кордону.Нагадаємо, що 7 листопада президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини з лідером Румунії Нікушором Даном. Розмова була "продуктивною"..

Пенсійний фонд зазначає, що надміру виплачені державні соціальні допомоги вважаються коштами, отриманими без законних підстав. Це найчастіше стається, коли громадяни подають неправдиві відомості про доходи чи майновий стан сім'ї, змінюючи цим своє право на отримання виплат. Про це йдеться на офіційній сторінці Пенсійного фонду України. Підстави для припинення надання державної допомоги на дітей у багатодітних сім’ях: позбавлення батьківських прав;нецільове використання коштів та неналежне утримання дитини;відібрання дитини без позбавлення батьківських прав;влаштування дитини на повне державне утримання;перебування дитини на цілодобовому утриманні в інтернаті (за винятком певних закладів або при оплаті батьками);перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі;втрата статусу багатодітної сім’ї;заява отримувача про припинення допомоги;смерть дитини або отримувача допомоги.Порядок відшкодування надміру виплачених сум: визначається сума та строки повернення залежно від матеріального стану сім’ї;отримувача повідомляють про суму та строки повернення;кошти можуть бути повернені самостійно, за згодою — коштом наступних виплат допомоги, або через утримання до 20% щомісячної допомоги;у разі неможливості добровільного повернення кошти стягуються в судовому порядку.Раніше повідомлялось, що в Україні сім'ї, які виховують трьох і більше дітей, мають право на щомісячну допомогу від держави. Розмір виплат становить 2100 гривень.Нагадаємо, український уряд ухвалив оновлення правил, які змінюють підхід до визначення страхового стажу для майбутніх пенсіонерів. Ці нові вимоги є критично важливими, оскільки можуть позбавити частину громадян права вийти на пенсію у встановленому віці..

Уряд України ухвалив рішення про старт виплат одноразової грошової допомоги журналістам у випадку їхньої загибелі або поранення під час виконання професійних обов’язків. Першу виплату за новою програмою буде здійснено батькові журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула, перебуваючи в російському полоні. Про це у Telegram-каналі повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко.Механізм та фінансування допомогиРішення про одноразову допомогу було ухвалено Кабінетом Міністрів учора. Виплати здійснюватимуться через Держкомтелерадіо і забезпечені коштами Державного бюджету на 2026 рік. Як наголосила Свириденко, для української держави це питання справедливості перед тими, хто самовіддано шукав правди та документував російські злочини, але втратив через це життя.Вшанування пам'яті Вікторії РощиноїПершу виплату за новою програмою буде здійснено батькові журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула, перебуваючи в російському полоні."Першу виплату ми здійснюємо батькові журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула в російському полоні", — зазначила Свириденко.Статистика російських злочинівМіністерка також навела жахливу статистику: від початку повномасштабного вторгнення Росія вбила 21 журналіста під час виконання ними службових обов'язків. Серед них є як українські, так і іноземні медійники."Це все злочини, за які Росія має відповісти", — наголосила Юлія Свириденко.Що відомо про Вікторію РощинуЖурналістка перебувала на фронті з початку російського вторгнення в Україну. Вона публікувала свої роботи в незалежних ЗМІ, зокрема, в "Українській правді", "Громадському" та "Радіо Вільна Європа". Упродовж своєї майже десятирічної журналістської кар'єри вона висвітлювала такі складні та часто небезпечні теми, як злочинність, суди та права людини.У березні 2022 року Рощину затримали російські військові, протягом 10 днів вона перебувала в Бердянську. 27 липня для того, щоби потрапити на окуповану територію, журналістка вирушила з України до Польщі. Вона планувала через Росію дібратися на окупований Схід України за три дні. Під час останнього дзвінка вона розповіла, що пройшла декілька днів прикордонних перевірок, але не сказала, де саме перебуває.Нагадаємо, 10 жовтня 2024 року уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що у нього є офіційне документальне підтвердження від російської сторони про смерть української журналістки Вікторії Рощиної. Вона була незаконно позбавлена свободи Росією з серпня 2023 року.За даними "Слідство.Інфо", українська журналістка Вікторія Рощина померла 19 вересня 2024 року в СІЗО №3 міста Кізел Пермського краю Російської Федерації. У цьому місці вона перебувала менш як два тижні..

Український уряд ухвалив оновлення правил, які змінюють підхід до визначення страхового стажу для майбутніх пенсіонерів. Ці нові вимоги є критично важливими, оскільки можуть позбавити частину громадян права вийти на пенсію у встановленому віці.Про це йдеться на сайті Урядового порталу.Нові правила для педагогів за кордономЗміни, про які повідомив Урядовий квартал, стосуються насамперед педагогічних працівників, які через повномасштабну війну виїхали й тимчасово працюють за кордоном, зокрема у верифікованих українських суботніх та недільних школах. Уряд оновив механізм зарахування такого періоду роботи до стажу, необхідного для отримання надбавки за вислугу років.Щоб цей період роботи був зарахований до страхового стажу, необхідно виконати дві умови:мати за навчальний рік не менше 180 годин викладацької діяльності;надати документальне підтвердження виконаної роботи.Ці норми діятимуть упродовж всього періоду воєнного стану та ще один рік після його завершення або скасування.Хто ризикує втратити право на пенсіюЧерез запроваджені вимоги ризикують не отримати необхідний страховий стаж і, відповідно, втратити право оформити пенсію у визначений термін ті педагоги, які:працюють за кордоном, але мають менш як 180 годин річного викладацького навантаження;не можуть підтвердити свою діяльність офіційними документами;у результаті не накопичують необхідний стаж ні для пенсії за вислугою років, ні для пенсії за віком.Вимоги до стажу для оформлення пенсіїПедагогічні працівники можуть оформити пенсію двома шляхами. Пенсія за вислугу років може бути оформлена після 55 років, втім за умови наявності не менше 30 років педагогічного стажу. Водночас, як нагадали у ПФУ, пенсія за віком у 2025 році можлива:у 60 років за умови стажу від 32 років;у 63 роки при стажі від 22 років;у 65 років, якщо накопичено не менше 15 років стажу.Варто зазначити, що з 2026 року вимоги до страхового стажу зростуть. Зокрема, для оформлення пенсії у 60 років вже потрібно буде мати мінімум 33 роки стажу. Частина освітян може втратити можливість вийти на пенсію у запланований термін через брак стажу.Раніше повідомлялось, що деякі українці можуть отримати пенсію одразу за шість місяців наперед. Проте така послуга доступна не кожному, а працює лише за чітко визначених обставин. Нагадаємо, в Україні запроваджено нову систему надбавок, завдяки якій пенсіонери можуть отримати додаткові виплати, що сягають до 2400 гривень на місяць..

Кабінет міністрів виділить понад 2,4 мільярда гривень на додаткове фінансування доріг і пального для генераторів у прифронтових областях країни. Раніше з цього приводу до уряду неодноразово зверталися військові Збройних сил України.Про це повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко.За її словами, Кабмін виділив додаткові 665,3 мільйона гривень на закупівлю пального для дев’яти прифронтових регіонів. Зважаючи на ситуацію, вони цього потребують найбільше.Крім того, виділено загалом 1,8 мільярда гривень із резервного фонду на утримання важливих доріг у прифронтових областях."Рішення ухвалили, зокрема, за численними зверненнями від ЗСУ. Ці дороги забезпечують логістичні, санітарні та гуманітарні потреби — як війська, так і цивільного населення", — зазначила Свириденко.При цьому 1,46 мільярда гривень із цієї суми виділили для Агенції відновлення на дороги державного значення у Харківській, Миколаївській і Одеській областях.Ще 306 мільйонів гривень спрямовуються обласним військовим адміністраціям на дороги місцевого значення у Миколаївській і Херсонській областях.Юлія Свириденко також повідомила, що уряд розподілив 1,6 мільярда гривень додаткової дотації за IV квартал 2025 року на підтримку місцевих бюджетів, зокрема, для бюджетів прифронтових областей.Нагадаємо, що 3 жовтня Кабінет міністрів України ухвалив новий механізм роботи з прифронтовими територіями. Йдеться про дев’ять областей України, підтримці яким надаватимуть першочергового значення..

Європейський Союз не віддасть Російській Федерації заморожені активи до того моменту, поки країна-агресорка не виплатить Україні репарації. Таким чином у Європі планують нарощувати тиск на Москву.Про це заявила очільниця дипломатії Євросоюзу Кая Каллас, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Вона нагадала, що Європейський Союз сьогодні ухвалив рішення про безстрокове заморожування російських активів."Це гарантує, що до 210 мільярдів євро російських коштів залишаться на території ЄС, якщо Росія не виплатить Україні в повному обсязі репарації за заподіяну шкоду", — наголосила європейська посадовиця.Голова дипломатії ЄС також запевнила, що блок нарощуватиме тиск на Росію доти, доки вона не розпочне серйозно ставитися до мирних переговорів.Також, за її словами, засідання Євроради наступного тижня матиме вирішальне значення для забезпечення фінансових потреб України на найближчі роки.Раніше сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн інформувала, що посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресорки. Президентка зауважила, що "це потужне послання Україні".Нагадаємо, видання Euractiv повідомило, що Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня..

Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани Європейського Союзу щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.Про це повідомило видання Euractiv, журналісти якого послалися на спільну заяву цих чотирьох держав.Чотири країни заявили, що підтримують пропозицію про безстрокове заморожування суверенних фондів Москви. Йдеться про ті активи, які зберігаються в ЄС.Вони застерегли, що цей крок не повинен "перешкоджати" будь-якому потенційному використанню цих коштів для підтримки військових зусиль Києва.Країни також запросили комісію та Раду продовжувати вивчати та обговорювати альтернативні варіанти, згідно із законодавством ЄС і міжнародним правом."Необхідні передбачувані параметри, що представляють значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України на основі кредитної лінії ЄС або тимчасових рішень, щоби забезпечити безперервність підтримки до того, як будь-який із запропонованих варіантів зможе ефективно набрати чинності", — йдеться в заяві.Як відомо, раніше сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомляла, що посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресора.Нагадаємо, на початку грудня лідери сімох європейських держав заявили, що готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Питання залучення іноземців до українського ринку праці, включно зі сферами, куди їх можна залучати, та з контролем, щоби не створювати конкуренції українським громадянам, є поки що відкритим. Його пропрацьовують спільно з Державною міграційною службою.Про це повідомила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Дарія Марчак у кулуарах презентації Стратегії зайнятості населення до 2030 року, що відбулася в Києві. Її цитує "Інтерфакс-Україна"."Для того, щоб зрозуміти, яких саме іноземців, яких кваліфікацій і професій залучати на ринок праці, спершу необхідно визначити, яка буде незакрита потреба на ринку праці в Україні. Для цього нам потрібен середній і довгостроковий прогноз потреб на ринку праці, над яким зараз ведеться робота", — сказала вона.За її словами, необхідно зрозуміти, скільки студентів вступить на необхідні для країни спеціальності 2026-2027 років і, відповідно, випуститься 2030-2031 років. Виходячи з цього, можна правильно сформулювати, яких іноземців і які спеціальності потрібно таргетувати. Поки що Мінекономіки перебуває на ранньому етапі та не веде аналізу про якісь домовленості з партнерами чи країнами щодо залучення робочої сили.Щодо поєднання прагнення до спільного ринку праці з Європою і ризику відтоку кадрів, Марчак наголосила, що Україна має працювати над підвищенням конкурентоспроможності українського ринку праці, в тому числі з погляду заробітних плат. Це питання того, де людина обирає працювати, і чи може вона знайти місце роботи в Україні, яке відповідає її кваліфікаціям і характеристикам, а також чи дасть місце роботи рівень оплати, що задовольнятиме її потреби.Серед важливих елементів підвищення конкурентоспроможності Марчак назвала систему перенавчання та перекваліфікації, реформу системи оплати праці, що включає поступове підвищення мінімальної заробітної плати (МЗП) і регулювання того, яким чином інструмент МЗП формулюється.Вона додала, що на сьогодні в Україні немає формули, за якою визначається розмір мінімальної заробітної плати, тоді як європейські стандарти та практики говорять про те, що така формула має бути. У проєкті Трудового кодексу, який зараз розробляється, пропонується така формула, і одне із завдань — зробити так, щоб українці отримали вищі заробітні плати за роботу, яка дає достатню додану вартість.Марчак також повідомила, що Мінекономіки вже внесло на розгляд Кабміну трудовий кодекс, і вона сподівається, що скоро відбуватиметься діалог з представниками Верховної Ради.Нагадаємо, що погіршення ситуації з кадрами очікують 40% роботодавців. Найбільш скептично налаштовані великі компанії, які мають понад 250 співробітників — серед них 60% частіше прогнозують ускладнення. Такими виявилися результати спільного опитування про те, що відбувається на ринку праці в Україні, від OLX Робота та Європейської бізнес-асоціації..

Посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресора.Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн."Я вітаю рішення Ради щодо нашої пропозиції продовжити знерухомлення російських суверенних активів. Ми посилаємо Росії сильний сигнал, що доки ця жорстока війна триває, витрати РФ й надалі зростатимуть", — написала вона на своїй сторінці у мережі Х.Президентка Єврокомісії зауважила, що "це потужне послання Україні"."Ми хочемо, щоб наш хоробрий сусід став ще сильнішим на полі бою та за столом переговорів", — наголосила Урсула фон дер Ляєн.Раніше агентство Reuters писало, що Європейська комісія планує внести юридичну пропозицію щодо використання заморожених російських активів для фінансування України, водночас залишаючи відкритою можливість запозичень на фінансових ринках або поєднання обох варіантівНагадаємо, на початку грудня лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Національний банк України продовжує знижувати офіційний курс долара. Єдина європейська валюта після різкого зростання також "полетіла" донизу.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на понеділок Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,19 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю становив 42,27 гривні за один долар. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 42,45 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 49,46. У п'ятницю, 12 грудня, офіційний курс гривні до євро був 49,51.Нацбанк зберіг облікову ставку на попередньому рівні: чого очікувати від інфляціїУ четвер, 11 грудня, правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це сприятиме зниженню інфляції. Як повідомила прес-служба регулятора, це дозволить підтримувати привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість очікувань з метою приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики, ураховуючи збереження проінфляційних ризиків, зокрема пов'язаних із майбутнім міжнародним фінансуванням. Чому НБУ ухвалив саме таке рішенняУ регуляторі пояснили, що інфляція знижується дещо швидше за прогноз НБУ. У листопаді 2025 року як споживча, так і базова інфляція сповільнилися до 9,3% у річному вимірі, водночас інфляційні очікування залишаються підвищеними. "Упродовж наступних місяців очікується її подальше поступове зниження, зокрема завдяки ефектам від надходження нових урожаїв. Заходи НБУ з підтримання інтересу до гривневих активів та стійкості валютного ринку стримуватимуть фундаментальний ціновий тиск", — прогнозують в Нацбанку.Міжнародна допомога наразі є достатньою для підтримання адекватного рівня резервів та беземісійного фінансування дефіциту бюджету. З початку року Україна отримала 45,8 мільярда доларів офіційного фінансування, до кінця року очікується ще понад п'ять мільярдів доларів. Водночас невизначеність навколо параметрів зовнішнього фінансування на 2026-2027 роки зберігається. Перемовини тривають.Збереження облікової ставки в жовтні підтримало привабливість гривневих інструментів. Обсяги вкладень населення у гривневі строкові депозити та ОВДП надалі зростали, що обмежувало попит на іноземну валюту та було важливим чинником підтримання стійкої ситуації на валютному ринку.Нагадаємо, в Україні інфляція у листопаді сповільнилася до 9,3% порівняно з 10,9% у жовтні. Тенденція до падіння зберігатиметься і надалі.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Детективи територіального управління Бюро економічної безпеки України в Київській області викрили та припинили діяльність 18 нелегальних гральних закладів на території регіону. Триває встановлення повного кола осіб, причетних до цього.Про це повідомили на сайті Бюро економічної безпеки України (БЕБ).Правоохоронці уточнили, що підпільні гральні зали функціонували в нежитлових приміщеннях у Фастівському, Білоцерківському, Бучанському, Васильківському й Обухівському районах Київської області."Заклади працювали в закритому режимі, зокрема, під час комендантської години. Організатори ретельно приховували незаконну діяльність: відвідування погоджувалося заздалегідь з адміністраторами, а доступ надавався винятково постійним клієнтам", — деталізували в БЕБ.Під час обшуків детективи БЕБ вилучили понад 160 комплектів комп’ютерної техніки, відеокамери, термопринтери та чорнові записи. Вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальних провадженнях."Орієнтовна вартість вилучених товарно-матеріальних цінностей — майже три мільйони гривень", — наголосили правоохоронці.Зараз триває встановлення повного кола осіб, причетних до організації та функціонування нелегального грального бізнесу. Досудове розслідування здійснюється у кримінальних провадженнях за статтею 203-2 Кримінального кодексу України (незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей)."Процесуальне керівництво здійснюють прокурори Київської обласної прокуратури", — підсумували в Бюро економічної безпеки України.Нагадаємо, минулого тижня міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розповідав, що державна агенція PlayCity, яка контролює гральний бізнес, працює вже шість місяців. За цей час вона встигла заблокувати більш як 2 500 нелегальних онлайн-казино..

Національний банк України опустив офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта продовжує рости у ціні та "злетіла" до нового історичного максимуму.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на п'ятницю Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,27 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер становив 42,28 гривні за один долар. На готівковому ринку долар не змінився — 42,50 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 49,51 (попередній рекорд був зафіксований 2 липня — 49,41 гривні). У четвер, 11 грудня, офіційний курс гривні до євро був 49,21.Нацбанк зберіг облікову ставку на попередньому рівні: чого очікувати від інфляціїУ четвер, 11 грудня, правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це сприятиме зниженню інфляції. Як повідомила прес-служба регулятора, це дозволить підтримувати привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість очікувань з метою приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики, ураховуючи збереження проінфляційних ризиків, зокрема пов'язаних із майбутнім міжнародним фінансуванням. Чому НБУ ухвалив саме таке рішенняУ регуляторі пояснили, що інфляція знижується дещо швидше за прогноз НБУ. У листопаді 2025 року як споживча, так і базова інфляція сповільнилися до 9,3% у річному вимірі, водночас інфляційні очікування залишаються підвищеними. "Упродовж наступних місяців очікується її подальше поступове зниження, зокрема завдяки ефектам від надходження нових урожаїв. Заходи НБУ з підтримання інтересу до гривневих активів та стійкості валютного ринку стримуватимуть фундаментальний ціновий тиск", — прогнозують в Нацбанку.Міжнародна допомога наразі є достатньою для підтримання адекватного рівня резервів та беземісійного фінансування дефіциту бюджету. З початку року Україна отримала 45,8 мільярда доларів офіційного фінансування, до кінця року очікується ще понад п'ять мільярдів доларів. Водночас невизначеність навколо параметрів зовнішнього фінансування на 2026-2027 роки зберігається. Перемовини тривають.Збереження облікової ставки в жовтні підтримало привабливість гривневих інструментів. Обсяги вкладень населення у гривневі строкові депозити та ОВДП надалі зростали, що обмежувало попит на іноземну валюту та було важливим чинником підтримання стійкої ситуації на валютному ринку.Нагадаємо, в Україні інфляція у листопаді сповільнилася до 9,3% порівняно з 10,9% у жовтні. Тенденція до падіння зберігатиметься і надалі.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Сумарний обсяг сегмента легкових електромобілів за підсумками листопада становить 13,5 тисяч, що на 2,3% менше, ніж було у жовтні, але на 143,8% більше відносно показників у листопаді торік.Як повідомляє Інститут досліджень авторинку, основу придбаних українцями авто складають імпортовані електромобілі з пробігом, частка таких 56,1%, або 7569 одиниць.Аналітики зауважили, що другий за обсягами підсегмент цього разу — нові електроавто. Таких нових авто було зареєстровано 3154 одиниці, що складає 23,4%. Варто наголосити, що це вперше, коли було досягнуто й перейдено відмітку у три тисячі перших реєстрацій.Так, вживані електрокари з внутрішнього ринку становлять 20,5% у своїй групі. Відповідно до даних статистики, показники за цими підсегментами змінились порівняно з минулими періодами:внутрішні перепродажі: −19,3% (порівняно з жовтнем), +50,6% (порівняно з листопадом 2024);імпорт вживаних: −4,6%, +170,4%;імпорт нових: +28,9% M-M, +252,0%.Так, станом на кінець листопада в Україні (без урахування промислових електрокарів, тролейбусів, рейкових машин та групи "мото") парк електромобілів в Україні складає 214,7 тисячі одиниць. Найбільше у ньому легковиків — 210,3 тисячі вантажівок на електротязі 4,4 тисячі, а також дорогами нашої країни їздить дев'ять електробусів."Найбільше у нашому парку електромобілів марки Tesla — 20,2%, хоч від початку "електромобілізації" й донедавна лідирував Nissan, частка якого зараз 17,4%. Третій у цьому списку Volkswagen, з часткою 12,2%", — зазначили в Інституті досліджень авторинку.Нагадаємо, цього року у листопаді українці купили 8,3 тисячі нових легкових авто. Це на 58% більше, порівняно з торішніми показниками..

В Україні цього тижня почали знижуватися відпускні ціни на тепличні огірки. Це стало вимушеним кроком для виробників через нетипово низький попит на тепличні овочі у першій декаді грудня.Про це повідомляють аналітики проекту EastFruit. За даними фахівців, на сьогодні тепличні огірки продаються по 90–120 грн/кг ($2,13–2,84/кг), що в середньому на 10% дешевше, ніж тиждень тому.За словами учасників ринку, гуртові компанії та роздрібні мережі все частіше відмовляються закуповувати великі партії продукції, через слабку реалізацію у роздрібній торгівлі. Внаслідок цього на складах накопичуються значні обсяги нереалізованої продукції.Однак, попри нинішнє здешевлення, ціни на тепличні огірки в Україні залишаються в середньому на 13% вищими, ніж у цей же період минулого року."Більшість операторів ринку цю ситуацію вважають тимчасовою, і не виключають, що вже наступного тижня зростання цін у цьому сегменті може знову відновитися", — додали аналітики.Нагадаємо, аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі заявив, що вартість молока в Україні цього місяця знизилася під впливом збільшенням пропозиції на внутрішньому ринку. Наприкінці року різкого здорожчання цього продукту не передбачається, а навпаки — очікується подальший "обвал" цін.Водночас раніше директор Асоціації "М’ясної галузі" Микола Бабенко повідомляв, що в Україні у 2026 році ціни на свинину можуть зрости на 10% або, навпаки, впасти удвічі — до рівня 2024 року. Це залежатиме від ситуації з африканською чумою свиней..