Економіка

Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про внесення змін до Плану для України, передбачивши понад 8,3 мільярда євро додаткового фінансування у 2026 році в межах програми Ukraine Facility. Водночас документ доповнили новими реформами у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.Про це повідомила Рада ЄС за підсумками засідання у Брюсселі. Зазначається, що оновлений План для України визначає дорожню карту реформ, виконання яких є необхідною умовою для отримання фінансової підтримки за механізмом Ukraine Facility.Зміни відображають рішення про надання Україні додаткових 8,3 млрд євро у 2026 році через Позику на підтримку України, яку Європейський парламент і Рада ЄС погодили в лютому цього року.Відповідно до пропозиції Європейської комісії, оновлений План також містить нові зобов'язання щодо проведення реформ. Зокрема, йдеться про посилення заходів у сфері верховенства права та удосконалення антикорупційної політики."Механізм підтримки України, який набрав чинності 1 березня 2024 року, передбачає понад 50 мільярдів євро стабільного фінансування у вигляді грантів та позик для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України на період з 2024 по 2027 рік. З моменту набрання чинності Механізмом підтримки України вже було виплачено 6 мільярдів євро шляхом перехідного фінансування, 1,89 мільярда євро попереднього фінансування та сім траншів на загальну суму приблизно 21,6 мільярда євро", — додали у ЄС.Нагадаємо, Європейський Союз розглядає можливість кардинальної зміни стратегії запровадження економічних обмежень проти Росії. У Брюсселі хочуть відмовитися від практики формувати великі пакети санкцій, які стає все важче узгоджувати між усіма країнами-членами.Читайте також: ЄС може припинити посилювати санкції проти Росії: чому 21-й пакет ризикує стати останнім.

Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт, який передбачає скасування пільги на оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Документ уже направляють на розгляд Верховної Ради, а нові правила можуть запрацювати з 2027 року.Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, уряд пропонує привести українські правила у відповідність до європейського законодавства. Наразі товари вартістю до 150 євро, які надходять міжнародними поштовими відправленнями, не обкладаються ПДВ."Ми пропонуємо скасувати цю пільгу та привести українські правила у відповідність до європейського законодавства", — зазначив Корецький.Прем'єр наголосив, що зміни мають забезпечити рівні умови для українських виробників і продавців, які сплачують ПДВ, тоді як частина імпортних товарів має податкову перевагу.Також він звернув увагу на проблему ухилення від сплати податків через штучне дроблення міжнародних відправлень. За оцінками уряду, після ухвалення законопроєкту державний бюджет щороку додатково отримуватиме близько 10 млрд грн.Водночас зміни не стосуватимуться приватних подарунків: безоплатні міжнародні відправлення вартістю до 45 євро й надалі не оподатковуватимуться.Якщо Верховна Рада підтримає законопроєкт, нові правила набудуть чинності з 2027 року. Це, за словами уряду, дасть бізнесу, маркетплейсам та операторам доставлення час підготуватися до нових вимог.Нагадаємо, раніше у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який пропонує запровадити добровільний режим пільгового оподаткування для доходів домогосподарств. Документ передбачає можливість легалізації прибутків від разових робіт, сезонних підробітків, продажу власної продукції чи надання дрібних послуг без обов'язкової реєстрації ФОП.Читайте також: Нові правила для OLX з 2027 року: що зміниться й чи будемо платити за продаж старих речей.

Україна опинилася у фінансовій залежності від зовнішніх запозичень, адже внутрішні ресурси не здатні одночасно забезпечувати ведення війни та соціальні виплати. На думку експертів, держава та суспільство ухиляються від необхідності змінювати внутрішній порядок денний.Про це в інтерв'ю TrueUA заявив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.Причини фінансової залежностіЗа словами експерта, фінансового ресурсу, який генерує вітчизняна економіка, недостатньо для одночасного забезпечення оборони та соціальних видатків. Ключова проблема сучасної моделі полягає у її функціонуванні виключно шляхом зовнішніх запозичень.Олег Пендзин так описав ключову загрозу для української держави:"Найбільший ризик нинішньої української моделі полягає в тому, що вона існує виключно завдяки зовнішнім запозиченням. Сьогодні ми не в змозі одночасно вести війну й фінансувати соціальні видатки лише коштом української економіки. Саме тому залежимо від зовнішньої допомоги. І ця залежність зберігається ще й тому, що ми не хочемо нічого змінювати у власному житті", — наголосив він.Історичні паралелі та реалії воєнного часуЗа словами економіста, у часи масштабних військових конфліктів держави вдаються до суворих обмежень, як це робила Велика Британія під час Другої світової війни, запроваджуючи карткову систему та жорсткий контроль ресурсів. В Україні ж спостерігається зовсім інша картина. Характеризуючи поведінку суспільства та роль міжнародних партнерів, експерт зазначив:"Якщо ми хочемо жити так, як у мирний час, достатньо подивитися, як працюють ресторани в Києві, заміські клуби, скільки дорогих автомобілів стоїть поруч. Це що, війна? Хто в цьому винен? Наші партнери чи суспільство? Партнери в цій ситуації дають нам гроші. І, ще раз повторюю, не через велику любов до України — у них є свої мотиви", — зауважив виконавець директор Економічного дискусійного клубу.Пендзин також зазначив, що Україна побудувала систему свого існування у такий спосіб, що сама ввела себе в залежність від зовнішнього фінансування, бо не хоче змінювати внутрішній порядок денний.Нагадаємо, 23 липня Україна отримала другий транш у розмірі близько 690 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду. Гроші скерують на пріоритетні напрямки..

У середу, 29 липня, Кабінет міністрів розподілив 419 мільйонів гривень для шести обласних військових адміністрацій. Ідеться про Сумську, Одеську, Миколаївську, Харківську, Херсонську та Чернігівську області.Про це повідомив премʼєр-міністр Сергій Корецький, який опублікував низку дописів у своєму Telegram-каналі."Ці кошти спрямуємо на оплату роботи працівників обласних і районних військових адміністрацій", — уточнив він.За його словами, в цих регіонах люди живуть і працюють у надзвичайно складних умовах. Тому обов'язок влади — надати всю необхідну підтримку.Також Корецький торкнувся питання відновлення нормальної роботи портів. Над цим зараза працюють уряд, дипломатичний корпус і всі відповідальні державні інституції в режимі 24/7."Це питання на особистому контролі в президента України. Воно має критичне значення для нашої економіки та глобальної продовольчої безпеки", — наголосив він.Очільник Кабміну запевнив, що триває координація роботи з міжнародними партнерами, а також пошук диверсифікації каналів постачань."Особлива роль і залученість у військових. Від них багато залежить", — зауважив прем’єр-міністр України.Також сьогодні уряд оновив статут "Енергоатома". Це дозволить перезавантажити управління компанією та сформувати топ-менеджмент без затягувань і штучних перешкод."Державний "Енергоатом" — це компанія, від стабільної роботи якої залежить енергетична безпека держави. Новий статут запроваджує сучасні стандарти корпоративного управління", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 25 липня прем’єр-міністр України провів онлайн-розмову з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Сторони обговорили низку актуальних тем. Корецький запросив Туска відвідати Київ..

Громадяни України, які перебувають за кордоном, отримають розширений доступ до послуги з реєстрації особи у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків з оформленням картки платника податків в електронній формі (РНОКПП).Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ України, яке реалізує проєкт спільно з Державною податковою службою.Раніше цього року впровадили пілотну гілку сервісу — оформлення РНОКПП дітям віком до 18 років за заявою одного з батьків, що подається через електронний кабінет системи "е-Консул" або через посольство чи консульство України.З 30-го липня можливість скористатися послугою стала доступною для будь-якого громадянина України, який перебуває за кордоном і має чинний документ, що посвідчує особу.Заяву про отримання послуги можуть подавати:громадяни України віком від 14 років — для подання заяви необхідно особисто звернутися до найближчого посольства або консульської установи України;через представника, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності або відповідного документа, що підтверджує повноваження законного представника особи (опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, патронатні вихователі, керівники відповідних інституційних закладів тощо) — заяву можна подати як онлайн через власний електронний кабінет в системі "е-Консул", так і до посольства або консульства.Самостійне подання заяви через власний електронний кабінет в системі "е-Консул" здійснюється безкоштовно; у разі подання заяви через посольство або консульську установу України стягується консульський збір за автоматизовану обробку даних (40 доларів / 37 євро).Детальна інформація щодо оформлення послуги та необхідних документів доступна на порталі МЗС. РНОКПП є сполучною ланкою для державних реєстрів, а його наявність відкриває доступ до дедалі більшої кількості цифрових державних послуг навіть за кордоном."Продовжуємо роботу з цифровізації та спрощення доступу до державних послуг для громадян України за кордоном. Кожна така реформа — це про повагу держави до своїх громадян. А коли є відчуття поваги, то є мотивація зберігати звʼязки з Україною та єдність нашого народу на рідній землі та на всіх континентах", — зазначив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.Нагадаємо, наприкінці лютого пресслужба Міністерства закордонних справ інформувала, що деякі українські біженці, які вимушено залишили країну через вторгнення Росії, зможуть отримати компенсацію. Подати заяву можна на веб-порталі "Дія"..

Національний банк України після нетривалого зростання опустив офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта підскочила у ціні. Такі валютні "гойдалки" тривають уже досить довго — іноземна валюта то дешевшає, то дорожчає.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на четвер, 30 липня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,87 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,92. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 44,40 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,08. У середу, 29 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,06.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, легендарний український морський дрон Sea Baby тепер зображений на пам’ятній монеті. Національний банк України ввів в обіг новий випуск серії "Українська бавовна", присвячений розробці Служби безпеки, яка змінила уявлення про можливості сучасних безпілотних технологій.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Представники України, Європейської комісії, Молдови та Румунії провели чотиристоронню зустріч, присвячену посиленню реалізації Шляхів солідарності, розвитку спроможностей портів Дунайського регіону та забезпеченню стабільного транзиту української продукції.Про це повідомила пресслужба Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.Українську сторону на зустрічі представляли перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач і заступник міністра Андрій Кашуба, а також команда адміністрації морських портів України й "Укрзалізниці". Ситуацію з експортом зерна презентував міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.Від Єврокомісії участь взяла генеральна директорка з питань мобільності та транспорту Магда Копчинська. Румунію представляв держсекретар Міністерства транспорту Іонел Скріштіяну, а Молдову — державний секретар Мірча Паскалуца.Зустріч відбулася у звʼязку з посиленням російських атак на цивільну портову інфраструктуру, торговельні судна та екіпажі. Останні масовані обстріли фактично призвели до тимчасового призупинення заходу суден в українські порти."Попри щоденні загрози, українські порти продовжують працювати. Водночас системні атаки Росії створюють прямі ризики для свободи судноплавства, стабільності міжнародної торгівлі та глобальної продовольчої безпеки", — зазначили представники України.Учасники зустрічі зосередилися на напрацюванні практичних рішень для збільшення пропускної спроможності Дунайського логістичного маршруту, розвитку портів України, Румунії та Молдови, а також усунення інфраструктурних і адміністративних обмежень на ключових транспортних коридорах."Разом з партнерами посилюємо альтернативні маршрути експорту. Дунайський напрямок і Шляхи солідарності мають забезпечувати стабільний рух українських вантажів навіть в умовах постійних безпекових загроз. Наше спільне завдання — збільшити спроможність портів і пунктів пропуску, усунути вузькі місця та створити прогнозовані умови для перевезень", — зазначив Сергій Деркач.Серед основних напрямів роботи:збільшення спроможності портів Дунайського регіону;розвиток залізничної, автомобільної та прикордонної інфраструктури;скорочення часу проходження митного та прикордонного контролю;покращення координації між транспортними, митними та прикордонними службами сторін;розширення можливостей транзиту української аграрної й іншої експортної продукції;залучення європейського фінансування до модернізації інфраструктури в межах Шляхів солідарності та мережі TEN-T."Разом із міжнародними партнерами шукаємо рішення, які дозволять зберегти безперервність експорту та зміцнити стійкість логістичних маршрутів. Водночас Україна щодня працює над посиленням захисту портової інфраструктури, щоби цивільне судноплавство залишалося можливим навіть в умовах постійних російських атак", — наголосив Андрій Кашуба.З моменту запуску Українського морського коридору у вересні 2023 року через порти Великої Одеси перевезено 209,3 мільйона тонн вантажів, з яких 124,1 мільйона тонн зерна, та забезпечено прохід 8 222 суден.Із початку 2026 року українські морські порти обробили 46 мільйонів тонн вантажів. Із них 42,2 мільйона тонн припадає на порти Великої Одеси, ще 3,8 мільйона тонн — на порти Дунайського регіону.Порти Великої Одеси забезпечують близько 90% експорту української аграрної продукції, яка постачається до понад 55 країн світу. Тому стабільність морських і сухопутних логістичних маршрутів має значення не лише для економіки України, а й для світових продовольчих ринків.Нагадаємо, вчора агенція Reuters інформувала, що порти Тамані та Новоросійська обмежили доставлення зерна вантажівками через зростання ризиків судноплавства в Чорному морі. Наразі російські зернові експортні термінали не працюють або функціонують обмежено..

Легендарний український морський дрон Sea Baby тепер зображений на пам’ятній монеті. Національний банк України ввів в обіг новий випуск серії "Українська бавовна", присвячений розробці Служби безпеки, яка змінила уявлення про можливості сучасних безпілотних технологій.Про це повідомили на сторінці регулятора. Там нагадали, що українські інноваційні оборонні технології вже стали невід’ємною частиною української новітньої боротьби. "Сьогодні вводимо в обіг нову пам’ятну монету "Українська бавовна. Морський дрон Sea Baby", що розповідає про легендарний надводний безпілотний комплекс Sea Baby, розроблений фахівцями Служби безпеки України для виконання бойових завдань у Чорному морі", — зазначили в НБУ.Що відомо про дрон Sea BabyПерші зразки Sea Baby з’явилися в 2022 році і відтоді він став одним із найвідоміших прикладів українських інновацій у сфері безпілотних технологій. Завдяки модульній конструкції дрон можна оснащувати різною зброєю відповідно до конкретної місії, забезпечуючи виконання завдань без ризику для життя українських військових. Він здатний не просто знищувати вибухівкою ворожі об’єкти, а й дистанційно мінувати, уражати берегову інфраструктуру та вести вогонь у відповідь по повітряних, надводних чи наземних стратегічних цілях. У Нацбанку нагадали, що саме Sea Baby влаштував незабутню "бавовну" на Кримському мосту та завдав ушкоджень низці російських військових кораблів Чорноморського флоту. Нова пам'ятна монета: який вигляд маєНова пам’ятна монета продовжує серію, присвячену українським оборонним технологіям та їхнім розробникам. Адже українські конструктори довели всьому світу: українська інженерна думка здатна перемагати та кардинально змінювати підходи до ведення війни.Пам’ятна монета має номінал п'ять гривень. На аверсі зображено стилізований тризуб, який композиційно продовжується зображенням морського дрона Sea Baby у русі.На реверсі представлено морський дрон, що розсікає хвилі Чорного моря. У верхній частині розміщено логотип Служби безпеки України — розробника апарата. Напис SEA BABY виконаний у стилі трафаретного військового маркування, а літера Y стилізована під жест Victory, що символізує перемогу.Тираж монети — до 75 тисяч штук у сувенірному пакованні. Автори випуску:художник — Андрій Єрмоленко;скульптор — Володимир Дем’яненко.Де придбати монету Sea BabyПам’ятну монету "Українська бавовна. Морський дрон Sea Baby" ввели в обіг 29 липня 2026 року. Продаж у інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та через банки-дистриб’ютори розпочнеться 30 липня.Придбати монету можна буде через офіційні канали реалізації НБУ та уповноважені банки.Нагадаємо, напередодні Національний банк України ввів в обіг нову обігову пам'ятну монету номіналом десять гривень. Вона пов’язана з Днем вшанування пам'яті захисників і захисниць України, яких стратили, закатували, або вони загинули в полоні. Він відзначається 28 липня.Читайте також: В Україні введуть в обіг банкноту номіналом 2 тис. грн (фото).

Банки прогнозують подальше розширення кредитних портфелів бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців. Водночас фінансові установи відзначають зростання попиту на різні види позик і очікують його подальшого посилення. Про це повідомила пресслужба Національного банку України, посилаючись на результати "Опитування про умови банківського кредитування за підсумками другого кварталу".За даними опитування, банки й надалі очікують збільшення обсягів кредитування, однак баланси відповідей щодо зміни кредитних портфелів бізнесу та населення залишаються найнижчими з другого кварталу 2023 року.У регуляторі зауважили, що попит підприємств на всі види кредитів у другому кварталі зріс. У наступному кварталі банки очікують подальшого збільшення зацікавленості бізнесу в позиках, насамперед у довгострокових кредитах.Також зріс попит домогосподарств на кредити. Банки прогнозують його подальше підвищення, особливо у сегменті іпотечного кредитування.Умови кредитування можуть стати м’якшимиКредитні стандарти для корпоративного сектору загалом не зазнали суттєвих змін. Водночас у третьому кварталі банки планують пом’якшити умови кредитування для малих і середніх підприємств. Окремі фінансові установи повідомили про підвищення рівня схвалення заявок на кредити для МСП, оскільки підприємства отримали можливість залучати більші за обсягом позики.Щодо населення, банки дещо послабили кредитні стандарти для іпотеки та споживчих кредитів і очікують їх подальшого пом’якшення. Рівень схвалення заявок на кредити домогосподарствам також зріс, а фінансові установи зафіксували зниження відсоткових ставок за споживчими позиками та іпотекою.Ризики для банківського сектору зростаютьУ другому кварталі банки відзначили збільшення кредитного, валютного ризиків і ризику ліквідності. У наступному кварталі фінансові установи очікують подальшого посилення валютного та кредитного ризиків.Боргове навантаження підприємств банки оцінюють як середнє, тоді як для домогосподарств воно залишається низьким.Опитування про умови банківського кредитування проводилося з 16 червня до 8 липня 2026 року серед кредитних менеджерів банків. Участь у ньому взяли 25 фінансових установ, частка яких становить 96% активів банківської системи. Результати відображають оцінки респондентів і не є прогнозами чи оцінками Національного банку України.Нагадаємо, в Україні запускають розширену програму пільгового кредитування для бізнесу, за якою підприємці можуть отримати фінансування до 150 мільйонів гривень під знижену або компенсаційну відсоткову ставку.Читайте також: Економіка України сповільнила темпи зростання: у Нацбанку пояснили, що відбувається.

Виплати для дітей з інвалідністю та людей з інвалідністю з дитинства можуть суттєво зрости. Нові розміри державної допомоги, додаткові надбавки на догляд і розширення соціальних послуг передбачає законопроєкт №14191, який Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував розглянути парламенту у повторному другому читанні.Як повідомили у Міністерстві соціальної політики, сім'ї та єдності України, документ передбачає не лише збільшення розмірів державної допомоги, а й розвиток соціальних послуг, додаткові гарантії для людей, які перебувають у закладах, а також посилення захисту їхніх майнових прав.Як можуть змінитися виплати для дітей з інвалідністюЗгідно із запропонованими змінами, державна соціальна допомога для дитини з інвалідністю становитиме 200% базової величини. Якщо базову величину встановлять на рівні не менше 4000 гривень, щомісячна допомога становитиме щонайменше 8000 гривень. Надалі її розмір визначатиметься щороку законом про Державний бюджет України.Окрім основної виплати, передбачена надбавка на догляд:для дитини з інвалідністю, якій за висновком лікарсько-консультативної комісії потрібен догляд, — не менше 4000 гривень;для дитини з інвалідністю підгрупи А — не менше 8000 гривень.Таким чином, загальний розмір щомісячної підтримки може становити:8000 гривень — базова допомога дитині з інвалідністю;12000 гривень — якщо дитині встановлено потребу в догляді;16000 гривень — для дитини з інвалідністю підгрупи А.Для дітей, інвалідність яких пов’язана з пораненням або ушкодженням здоров’я через вибухонебезпечні предмети, допомогу пропонують додатково збільшувати на 50% від основного розміру.Зміни для людей з інвалідністю з дитинстваЗаконопроєкт також передбачає підвищення державної соціальної допомоги для повнолітніх осіб з інвалідністю з дитинства.За базової величини у 4000 гривень виплати можуть становити:для осіб з інвалідністю І групи — не менше 8000 гривень;ІІ групи — не менше 4000 гривень;ІІІ групи — не менше 3000 гривень.Для людей з інвалідністю І групи передбачені додаткові надбавки на догляд:підгрупа А — не менше 8000 гривень (разом не менше 16000 гривень);підгрупа Б — не менше 4000 гривень (разом не менше 12000 гривень).Одинокі люди з інвалідністю з дитинства ІІ та ІІІ груп, яким офіційно визначено потребу в постійному догляді, зможуть отримувати додатково не менше 3000 гривень.Посилення соцпослугУ Мінсоцполітики зазначають, що нова модель передбачає поєднання фінансової допомоги із соціальними послугами. Серед запропонованих змін:законодавче закріплення послуги раннього втручання;супровід дітей під час інклюзивного навчання;комплексний розвиток і догляд за дитиною;послуга тимчасового відпочинку для батьків.Новий механізм виплатОкремо законопроєкт передбачає новий механізм виплати допомоги дітям з інвалідністю, які перебувають у закладах. Державна допомога зараховуватиметься на особисті рахунки дитини:10% — на поточний рахунок для особистих потреб;90% — на вкладний (депозитний) рахунок.Кошти залишатимуться власністю дитини та можуть бути використані для освіти, лікування, придбання житла або початку самостійного життя.Якщо дитина після 14 років вступає до закладу професійної, фахової передвищої або вищої освіти та проживає поза закладом, де перебувала на повному державному утриманні, допомога зараховуватиметься у співвідношенні 50% на поточний рахунок і 50% — на депозитний.Також передбачається зміна підходу до виплат повнолітнім людям з інвалідністю з дитинства, які проживають у закладах. Із 2028 року половина державної допомоги виплачуватиметься безпосередньо людині, а друга половина спрямовуватиметься закладу як оплата соціальних послуг за договором.У Мінсоцполітики зауважили, що загалом сума державної підтримки за новою системою може сягати 71 тисячі гривень на місяць. Наступним етапом має стати розгляд законопроєкту у сесійній залі Верховної Ради України.Нагадаємо, нещодавно TrueUA писав, як оформити державну допомогу, якщо батько не платить аліменти.Читайте також: Пенсії по інвалідності: розміри та умови.

У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який пропонує запровадити добровільний режим пільгового оподаткування для доходів домогосподарств. Документ передбачає можливість легалізації прибутків від разових робіт, сезонних підробітків, продажу власної продукції чи надання дрібних послуг без обов'язкової реєстрації ФОП.Про це йдеться на офіційному сайті Ради.Деталі законопроєкту №15449Відповідний проєкт закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження добровільного режиму пільгового оподаткування доходів домогосподарств" зареєстровано 28 липня 2026 року під номером 15449.Ініціаторами законопроєкту виступила група народних депутатів, серед яких Данило Гетманцев, Галина Третьякова, Євгенія Кравчук, Мар'яна Безугла, Олена Вінтоняк та інші. Головним з опрацювання документа визначено комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.Що саме пропонують депутатиЗаконодавча ініціатива спрямована на створення легальних умов для громадян, які отримують додаткові або сезонні доходи, але не зареєстровані як фізичні особи-підприємці (ФОП). Спеціальний пільговий режим стосуватиметься таких сфер діяльності:проведення разових або сезонних підробітків;продаж продукції власного виробництва;надання дрібних та побутових послуг населенню.Головний принцип пропонованих змін — добровільність сплати податку та спрощена процедура декларування таких прибутків для домогосподарств.Нагадаємо, в Україні розглядають можливість запровадження податку на відбудову. Він мав би замінити п’ятивідсотковий військовий збір після війни..

Курс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Про це в інтерв'ю TrueUA заявив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 23 липня Україна отримала другий транш у розмірі близько 690 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду. Гроші скерують на пріоритетні напрямки..

За перше півріччя 2026 року українці імпортували понад 169 тисяч легкових автомобілів загальною вартістю 96,6 млрд грн. Більшість ввезених машин становили вживані авто.Як передає "Укравтопром", вживані автомобілі склали понад 70% від загального обсягу імпорту. Вони забезпечили надходження до державного бюджету 17,7 млрд грн митних платежів. Водночас імпорт нових легковиків приніс бюджету 14,4 млрд грн.Які автомобілі найчастіше імпортували українціНайпопулярнішими залишалися автомобілі з бензиновими двигунами — вони становили 54,5% від усіх ввезених машин.Також українці обирали:дизельні авто — 20,3%;електромобілі — 13%;гібриди — 12,1%.Найдорожчими серед імпортованих автомобілів були гібриди — їхня середня вартість становила близько 27 тисяч доларів.Середня ціна інших типів авто:дизельні — 16 тисяч доларів;електромобілі — понад 10 тисяч доларів;бензинові — 9 тисяч доларів.Звідки найчастіше везли автоЗагалом легкові автомобілі імпортували більш ніж із 50 країн світу. Найбільше машин до України надійшло зі США — 73,2 тисячі авто, що становить близько 43% від загального імпорту.Друге місце посіла Німеччина — 17,3 тисячі автомобілів (10%), третє — Польща, звідки завезли 14,6 тисячі машин (9%).Додамо, в першому півріччі 2026 року автопарк України поповнили понад 15,2 тисячі електромобілів. Найбільше реєстрацій зафіксували у Львівській області, Києві та Київській області.Читайте також: Які нові авто найчастіше купували українці у 2026 році: рейтинг моделей.

У середу, 29 липня, українські мережі автозаправних станцій оновили роздрібні цінники. У той час як вартість бензину залишається стабільною, дизельне пальне та автогаз у низки великих операторів додали в ціні від 1,00 до 1,60 гривні за літр.Про це свідчать дані моніторингу цін на пальне.Що змінилося на автозаправках за добуЗа даними джерела, ключове коригування вартості відбулося в сегментах дизельного пального та скрапленого газу:бензин. Вартість залишилася без змін. Стандартний А-95 коштує від 79,90 грн/л на заправках "Укрнафта" до 85,40 гривні/літр у мережі SOCAR. Преміальні марки бензину коливаються в діапазоні 92,90–95,40 гривні/літр;дизельне пальне. Мережі ОККО та WOG підняли ціни на всі види ДП рівно на 1,00 гривні/літр. Наразі звичайний дизель коштує від 86,90 гривні/літр ("Укрнафта") до 92,90 гривні/літр (SOCAR), а преміальне ДП досягає 93,90–95,90 гривні/літр.автогаз. Продемонстрував найвідчутніше зростання. Найбільше ціна зросла на WOG (+1,60 гривні/літр) та SOCAR (+1,00 гривні/літр). Діапазон цін на блакитне паливо коливається від 40,90 гривні/літр ("Укрнафта") до 44,50 гривні/літр (WOG).Державна компанія "Укрнафта" зберегла цінники на рівні попереднього дня, залишаючись мережею з найдешевшим пальним серед представлених операторів.Деталізація цін на АЗСОККОБензин Pulls 100: 92,90 гривні;Бензин Pulls 95: 85,90 гривні;Бензин А-95 Євро: 82,90 гривні;ДП Pulls: 93,90 гривні;ДП Євро: 90,90 гривні;Газ: 42,90 гривні;WOGБензин 100: 92,90 гривні;Бензин 95 (Mustang): 85,90 гривні;Бензин 95 Євро: 83,50 гривні;ДП Mustang: 94,80 гривні;ДП Євро-5: 91,80 гривні;Газ: 44,50 гривні;SOCARБензин NANO 100: 95,40 гривні;Бензин NANO 95: 88,40 гривні;Бензин А-95: 85,40 гривні;ДП NANO Extra: 95,90 гривні;ДП NANO: 92,90 гривні;Газ: 42,90 гривні;"Укрнафта"Бензин 95 (Energy): 82,90 гривні;Бензин А-95: 79,90 гривні;Бензин А-92: 77,90 гривні;ДП (Energy): 88,90 гривні;ДП: 86,90 гривні;Газ: 40,90 гривні;Нагадаємо, за даними Reuters, станом на 22 липня світові ціни на нафту зросли на тлі загострення ситуації на Близькому Сході. Інвестори побоюються нових перебоїв із постачанням після чергових ударів США по Ірану та погроз єменських хуситів атакувати танкери із саудівською нафтою..

Порти Тамані та Новоросійська обмежили доставлення зерна вантажівками через зростання ризиків судноплавства в Чорному морі. Наразі російські зернові експортні термінали не працюють або функціонують обмежено.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої послалися на п'ять джерел у галузі."Влада перенаправила зерно з родючих південних регіонів, яке раніше перевозили через Азовське море, до глибоководних зернових терміналів у Чорному морі автомобільним і залізничним транспортом. Однак атаки на чорноморські порти також почастішали", — йдеться в повідомленні.Три термінали, які, за даними джерел, обмежили постачання автомобільним транспортом, — NZT і SK у порту Новоросійська, а також ZKT у порту Тамань — мають потужність для відвантаження понад 20 мільйонів тонн зерна на рік."Загальний щорічний експорт російського зерна морським шляхом — близько 50 мільйонів тонн", — зазначили аналітики видання.Вони уточнили, що два термінали в Новоросійську приймають зерно, доставлене залізницею, однак такі постачання можливі лише з південних регіонів Росії. Близько третини зерна, яке проходить через ці два термінали, доставляється вантажівками, тоді як ZKT у порту Тамань приймає зерно лише автомобільним транспортом.Термінали здійснюють відвантаження для основних покупців російського зерна, зокрема, Єгипту та Туреччини. Компанії Demetra та Delo Group, які є власниками терміналів."Ризики зросли, дедалі менше людей готові йти на сміливі та необдумані ризики", — розповіло медійникам одне з джерел.Нагадаємо, 11 липня стало відомо, що Росія призупинила приймання заявок на проходження через Керченську протоку, яка з'єднує Азовське та Чорне моря. Також не функціонує переправлення через канал, який з'єднує річку Дон з Азовським морем..