Економіка

Росія змінює цілі своїх атак по українській інфраструктурі, логістиці та виробничих об’єктах, посилюючи тиск на економіку. Водночас український бізнес, населення та держава продовжують адаптуватися до "воєнних шоків", що дає змогу мінімізувати втрати.Про це йдеться в окремій темі липневого Інфляційного звіту Національного банку України.Експорт: Україна адаптується до нової морської блокадиПісля блокування портів Одеси у 2022 році, через які до повномасштабного вторгнення проходило близько двох третин українського експорту, країна почала активно розвивати альтернативні маршрути. Експорт переорієнтували на порти Дунаю та західні залізничні переходи, а на кордоні створювали нові перевантажувальні термінали.Згодом роботу чорноморських маршрутів вдалося відновити. До кінця 2024 року обсяги експорту Чорним морем повернулися до довоєнного рівня.У липні 2026 року розпочалася нова фаза морської блокади. За оцінками НБУ, прямі втрати від недоотриманої експортної виручки в другій половині року перевищать два мільярди доларів.Водночас у Нацбанку очікують, що збільшення експорту в першому півріччі 2027 року компенсує цей негативний ефект. Завдяки вже створеним альтернативним маршрутам та досвіду аграрного сектору ситуація є більш контрольованою, ніж у 2022 році.Паливна криза: імпорт із ЄС замінив втрачені поставкиНавесні 2022 року Україна зіткнулася з гострим дефіцитом пального через припинення імпорту з Росії та Білорусі, а також удари по нафтопереробних підприємствах і нафтобазах.Україна швидко переорієнтувалася на постачання з країн ЄС. Уже до літа 2022 року європейський імпорт повністю замінив втрачені джерела. Паливні мережі інвестували в бензовози, нові логістичні маршрути та диверсифікацію постачальників. Ці рішення допомогли зробити паливний ринок стійкішим до наступних воєнних шоків.Удари по газовидобутку компенсують імпортомАтаки на український газовидобуток також не призвели до тривалого дефіциту газу. Оперативне нарощування імпорту, значні потужності підземних сховищ та швидке відновлення пошкоджених свердловин дали змогу забезпечувати потреби населення і бізнесу.Водночас така адаптація має свою ціну — збільшення імпорту створює додатковий тиск на валютний ринок і державний бюджет.Енергетичний терор стимулював розвиток розподіленої генераціїСистематичні удари по енергетичній інфраструктурі змусили Україну прискорити розвиток розподіленої генерації, посилити інженерний захист енергооб’єктів та розширити можливості аварійного імпорту електроенергії з ЄС.Енергосистема змогла пройти пікові навантаження холодної зими 2025-2026 років без каскадних аварій. Однак для бізнесу це означає додаткові витрати на автономне енергозабезпечення. Крім того, поглиблення структурного дефіциту енергетичних потужностей стримує відновлення виробництва.Росія б'є по ланцюгах постачанняУ 2026 році повітряні атаки дедалі більше спрямовані на ключові ланки ланцюгів постачання — від виробництва та зберігання до транспортування. За оцінкою НБУ, така тактика має на меті виснажувати бізнес через зростання трансакційних витрат, знищення основного капіталу й товарних запасів та стримування інвестицій.У відповідь компанії децентралізують складські мережі, шукають нові логістичні маршрути та інвестують у захист і резервні потужності. Держава, зі свого боку, запроваджує компенсаційні програми та механізми страхування воєнних ризиків.Адаптація має високу цінуПопри здатність економіки пристосовуватися до нових викликів, російські обстріли мають відчутний негативний вплив на економічну активність. За оцінкою НБУ, загальний від’ємний внесок обстрілів у зростання ВВП становить 0,9%.Витрати бізнесу на логістику, безпеку, страхування та відновлення пошкоджених потужностей поступово переносяться у ціни для споживачів. Це посилює фундаментальний інфляційний тиск.У НБУ зазначають, що в таких умовах монетарна політика залишатиметься достатньо гнучкою. Її завданням буде одночасно контролювати інфляційні процеси, підтримувати кредитування та сприяти збереженню економічної активності.Нагадаємо, раніше в НБУ заявили, шо споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. .

В Україні другий тиждень поспіль знижуються ціни на картоплю. Головна причина — активне збирання врожаю в основних регіонах виробництва, що призвело до збільшення обсягів пропозиції на ринку.Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit. За даними фахівців, наразі українські виробники пропонують картоплю по 6–12 гривень за кілограм. У середньому це на 14% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня.За словами аналітиків, зниження цін зумовлене сезонним фактором. Обсяги картоплі, яка надходить на ринок, практично щодня збільшуються. Водночас попит на продукцію залишається нижчим за середній, що додатково тисне на ціни. Наразі картопля в Україні коштує в середньому на 37% дешевше, ніж у цей же період минулого року."Учасники ринку налаштовані доволі песимістично. За їхніми словами, враховуючи досить великі обсяги виробництва картоплі в країні, розраховувати на зростання цін найближчим часом не доводиться", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

В Україні не очікується дефіциту гречки, попри проблеми з логістикою та російські атаки на окремі об’єкти аграрної інфраструктури. Внутрішній ринок має достатні запаси продовольства, а виробництво прогнозують приблизно на рівні минулого року.Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час щотижневого онлайн-спілкування з представниками ЗМІ. За його словами, цього року в Україні очікується виробництво понад 80 тисяч тонн гречки, що приблизно відповідає показнику минулого року. Тому підстав говорити про фізичний дефіцит цієї крупи немає.Що буде з цінами на гречкуВодночас ціна гречки найближчим часом може дещо зрости. За прогнозом міністра, вартість крупи, ймовірно, залишатиметься близькою до нинішнього рівня, однак не виключене подорожчання до 15%.Загалом Україна має достатні обсяги продовольства для забезпечення внутрішнього споживання. Через пошкодження розподільчих центрів унаслідок російських атак у деяких регіонах можливі короткострокові перебої з доставкою окремих товарів та тимчасове скорочення асортименту в магазинах.Водночас такі перебої пов’язані саме з перебудовою логістики та перерозподілом запасів, а не з нестачею продукції. За словами Висоцького, загрози фізичного дефіциту продовольства в Україні немає.Нагадаємо, нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

Національний банк України оприлюднив офіційний курс валют на п’ятницю, 21 серпня. Євро продовжує зміцнюватися та встановив новий історичний рекорд . Водночас американський долар продовжив дешевшати.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 21 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,61 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,70. На готівковому ринку долар не змінився — 44,15 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 52,13. У четвер, 20 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,86.Попередній історичний максимум було зафіксовано 16 червня 2026 року — тоді офіційний курс євро сягнув 52,04 гривні. Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Упродовж перших двох тижнів серпня український аграрний сектор зіштовхнувся з істотним падінням обсягів постачання зерна за кордон. Наразі вітчизняним аграріям вдалося вивезти лише п'яту частину від реальної потреби ринку.Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, передає "Інтерфакс-Україна".Падіння експорту та динаміка за напрямамиЗа даними Міністерства, з 1 по 18 серпня Україна вивезла за кордон загалом 900 тисяч тонн агропродукції, що становить лише 31% від потенційних обсягів за умов вільного доступу до логістичної інфраструктури.Найбільше погіршення показників зафіксовано в категорії зернових культур, де відвантажено тільки 522 тисячі тонн (20% від потреби). Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час брифінгу окреслив ситуацію у галузі:"Найбільше падіння — по зернових. Зернових було експортовано 522 тисяч тонн, і це всього 20% від потреби. Експорт олійних культур за цей період становив 163 тисяч тонн, олії — 128 тисяч тонн, шротів — 86 тисяч тонн. За цими напрямами темпи експорту відповідають балансовим показникам".Альтернативна логістикаВисоцький зазначив, що обхідні та альтернативні маршрути здатні повністю закрити потреби експорту для олійних культур і продуктів їхнього перероблення. Водночас для зернової групи такі шляхи є ефективними переважно для аграріїв із прикордонних регіонів.Головною проблемою для виробників залишається суттєве зростання логістичних витрат. Через вимушену зміну маршрутів вартість транспортування зросла приблизно на 50 доларів за одну тонну. У зв'язку з цим економіка експорту олійних та продуктів їх перероблення залишається позитивною, тоді як продаж зернових (за винятком прикордонних областей) став повністю збитковим.Нагадаємо, програма діяльності Кабінету міністрів України передбачає 2026 року запровадження механізму верифікації втрачених внаслідок бойових дій посівів та виплати компенсацій постраждалим виробникам сільськогосподарської продукції..

На сьогодні світові ціни на нафтопродукти після різкого падіння знову поповзли вгору. Відтак, найближчим часом очікувати здешевлення пального не варто.Про це заявив експерт паливного ринку, директор консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн в етері телеканалу "Ми — Україна". За його словами, раніше ціни на світовому ринку знизилися приблизно на 15%. Це дещо послабило напругу на українському ринку та спричинило невелике здешевлення пального в Україні.Однак зараз ситуація змінилася. Так, світові ціни на нафтопродукти знову піднялися до рівнів, на яких перебували до початку падіння кілька тижнів тому."Зараз, я думаю, що падіння цін вже не слід очікувати, поки що і здорожчання. Зараз, думаю, буде такий період стабілізації", — зазначив Куюн.Він додав, що подальша динаміка цін значною мірою залежатиме від розвитку ситуації у відносинах між Іраном та Сполученими Штатами. Проте поки немає позитивних сигналів, які б свідчили про швидке врегулювання ситуації на Близькому Сході. Відтак суттєвого здешевлення нафтопродуктів найближчим часом очікувати не варто.Нагадаємо, 29 липня українські мережі автозаправних станцій оновили роздрібні цінники. У той час як вартість бензину залишається стабільною, дизельне пальне та автогаз у низки великих операторів додали в ціні від 1,00 до 1,60 гривні за літр.Додамо, за даними Reuters, станом на 22 липня світові ціни на нафту зросли на тлі загострення ситуації на Близькому Сході. Інвестори побоювалися нових перебоїв із постачанням після чергових ударів США по Ірану та погроз єменських хуситів атакувати танкери із саудівською нафтою..

У середу, 19 серпня, у головному офісі АТ "Сенс Банк" представники правоохоронних органів проводили слідчі дії.Про це повідомила пресслужба банку у своїй заяві.У фінансовій установі зазначили, що слідчі дії були пов’язані з окремими особами. Банк наголосив на зацікавленості у тому, щоб усі обставини ситуації були з’ясовані повністю та об’єктивно."Сенс Банк" заявив, що співпрацює з уповноваженими органами та надає необхідну інформацію в установленому законодавством порядку. Водночас у банку пояснили, що закон обмежує розголошення відомостей досудового розслідування. Через це наразі фінансова установа не розкриває подробиць щодо проведених слідчих дій.В актуальній інформації та подальших кроках банк обіцяє повідомляти на своїх офіційних ресурсах, щойно це стане можливим.У "Сенс Банк" також запевнили, що всі сервіси та послуги банку продовжують працювати у звичному режимі й доступні клієнтам. Пріоритетами установи назвали операційну стабільність та якісне обслуговування.Як відомо, 6 травня 2026 року голова наглядової ради акціонерного товариства "Сенс Банк" Микола Гладишенко подав заяву про усунення від виконання повноважень за власною ініціативою на період, необхідний для з'ясування всіх обставин у межах негативної інформації про банк, поширеної в медіа.Нагадаємо, 19 серпня Верховна Рада ухвалила рішення викликати голову Національного банку України Андрія Пишного для доповіді щодо розслідування НАБУ, у якому фігурує "Сенс Банк". Ініціативу підтримали 155 народних депутатів..

Уряд Німеччини надасть Україні 50 мільйонів євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС, який був пошкоджений унаслідок атаки російського дрона.Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр України — міністр енергетики Денис Шмигаль після зустрічі із міністром з питань навколишнього середовища, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини Карстеном Шнайдером."Вчора під час особистої зустрічі обговорили можливість залучення фінансування. Дякую міністру Шнайдеру та німецькій делегації за візит на Чорнобильську АЕС. Цінуємо оперативне ухвалення рішення щодо коштів. Відновлення конфайнменту є надзвичайно важливим для забезпечення ядерної безпеки України та всієї Європи", — наголосив Шмигаль.За словами очільника Міненерго, кошти від Німеччини будуть внесені до Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля (РМСЧ).До того ж зазначається, що під час візиту на Чорнобильську АЕС німецька делегація оглянула Арку Нового безпечного конфайнменту та її інфраструктуру, нову сонячну електростанцію на території промислового майданчика станції, а також вшанувала пам’ять ліквідаторів аварії.У відомстві відзначили, що конфайнмент ЧАЕС був пошкоджений внаслідок удару російського безпілотника у лютому 2025 року. За попередніми оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, вартість її відновлення становить близько 500 мільйонів євро. Раніше про готовність долучитися до фінансування відновлення НБК заявили Європейська Комісія, США та Королівство Норвегія.Нагадаємо, раніше Верховна Рада ухвалила важливі зміни до державного бюджету, які дозволять виділити додаткове фінансування на стратегічні напрямки енергетичної безпеки. Головний акцент у прийнятому рішенні зроблено на забезпечення стабільного та безпечного функціонування Чорнобильської атомної електростанції і прилеглої зони відчуження..

На валютному ринку України 20 серпня очікуються різноспрямовані зміни. Долар демонструє тенденцію до зниження, тоді як євро продовжує зміцнюватися щодо гривні.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на четвер, 20 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,70 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,77. На готівковому ринку долар не змінився — 44,15 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,86. У середу, 19 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,83.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Від початку повномасштабного вторгнення 11 214 платників отримали право на тимчасове звільнення від виконання податкових зобов’язань. У 2026 році цим механізмом підтримки скористалися 2 292 осіб. Про це повідомила очільниця Державної податкової служби України Леся Карнаух. За її словами, через російські атаки український бізнес регулярно стикається зі знищенням або пошкодженням магазинів, складів, виробничих приміщень, обладнання та логістичної інфраструктури. У таких випадках держава передбачила можливість тимчасово звільнити платника від виконання податкових обов’язків.Найбільше відповідних рішень із початку 2022 року отримали платники у Києві — 3 191, у Миколаївській області — 971, Чернігівській — 879, Запорізькій — 650, Харківській — 283.Хто має право на звільненняСкористатися механізмом можуть юридичні особи та фізичні особи — підприємці, які через наслідки збройної агресії втратили можливість виконувати свої податкові обов’язки. Зокрема, підставою можуть бути:повне або часткове знищення виробничих, складських чи адміністративних приміщень, де зберігалися фінансові та бухгалтерські документи;знищення комп’ютерної техніки або іншого обладнання;втрата виробничих та інших необоротних активів;інші обставини, безпосередньо пов’язані з наслідками війни, які унеможливили виконання податкових обов’язків.Важливо, що рішення приймається індивідуально. Податкова аналізує діяльність платника, конкретні обставини, причинно-наслідковий зв’язок між наслідками війни та неможливістю виконання обов’язків, а також подані підтвердні документи.Переваги для платникаУ разі позитивного рішення платник може перенести строки подання податкової звітності та сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Також передбачене звільнення від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних, подання звітності або сплату податкових зобов’язань.Як отримати податкове звільненняДля цього необхідно подати до органу контролю заяву про неможливість виконання податкових обов’язків та документи, які підтверджують відповідні обставини. Серед можливих підтверджень — акти ДСНС або Національної поліції про пожежу чи руйнування, відомості з державних реєстрів щодо пошкодженого або знищеного майна, витяги з ЄРДР, а також інші документи, що підтверджують знищення чи пошкодження майна або неможливість виконання податкових обов’язків.Заяву можна подати особисто, поштою з повідомленням про вручення або через Електронний кабінет.Контролюючий орган розглядає заяву та документи протягом 20 календарних днів. Якщо наданих матеріалів недостатньо, платнику надсилають попереднє рішення із пропозицією надати додаткові документи. На це передбачено 10 календарних днів, після чого матеріали розглядаються ще протягом 20 календарних днів.Після відновлення можливості виконувати податкові обов’язки платник має їх виконати. Якщо така можливість відновилася раніше, про це необхідно повідомити контролюючий орган не пізніше 60 календарних днів, що відліковуються з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості.У ДПС наголошують, що бізнес, який постраждав через російські атаки, може звернутися до офісів податкових консультантів для отримання допомоги щодо документів, звітності, пошкодженого майна та податкових зобов’язань.Нагадаємо, нещодавно Верховна Рада України підтримала законодавчу ініціативу, що передбачає зниження податкового навантаження на доходи від оренди житла. Рішення має на меті легалізувати ринок орендної нерухомості та зробити його більш привабливим для власників, зменшивши частку "тіньових" угод і стимулюючи офіційне декларування доходів..

Кредитування вже понад два роки поспіль є основним драйвером зростання чистих активів українських банків. Водночас якість кредитного портфеля продовжує покращуватися та наразі перевищує показники, зафіксовані до початку повномасштабного вторгнення.Про це йдеться в огляді банківського сектору Національного банку України за другий квартал 2026 року. За даними регулятора, у другому кварталі темпи приросту чистого гривневого кредитного портфеля бізнесу пришвидшилися до 9,4% проти 6,3% у першому кварталі. У річному вимірі зростання перевищило 30%. Водночас чистий кредитний портфель населення за квартал зріс на 8%, а за рік — на 36,2%.Зросли й гривневі кошти, які українці та бізнес зберігають у банках. Обсяг коштів населення збільшився на 7,1% за квартал та на 19,6% за рік. Гривневі кошти бізнесу зросли відповідно на 4,2% та 17,1%.На цьому тлі гривневі ставки за кредитами для бізнесу дещо підвищилися — на 0,2%, до 15,3% річних. Найнижчу середню ставку, за даними НБУ, надалі пропонували приватні банки з іноземним капіталом — 13,5% річних.Водночас якість кредитного портфеля банків продовжує покращуватися. Частка непрацюючих кредитів (NPL) зменшилася до 12,5%. Позитивна динаміка спостерігалася як у корпоративному, так і в роздрібному кредитуванні. У НБУ зазначають, що нинішні показники кращі за середні значення, які спостерігалися до повномасштабного вторгнення.Банківський сектор у другому кварталі залишався прибутковим та операційно ефективним. Водночас чистий прибуток банків скоротився на 30% у річному вимірі. У НБУ пояснили це підвищеною до 50% ставкою податку на прибуток банків.Регулятор також зазначив, що можливість реструктуризації кредитів для боржників із тимчасовими фінансовими труднощами знижує тиск на капітал банків та створює простір для подальшого фінансування економіки. Водночас потенційним викликом для банківського сектору НБУ назвав можливе продовження дії підвищеного податку на прибуток банків на наступний рік.Нагадаємо, за даним НБУ, у першому півріччі 2026 року бізнес і населення активно користувалися кредитовими та дебетовими переказами. Загалом у межах України за січень-червень було здійснено понад 1,4 мільярда платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету..

Верховна Рада ухвалила рішення викликати голову Національного банку України Андрія Пишного для доповіді щодо розслідування НАБУ, у якому фігурує "Сенс Банк". Ініціативу підтримали 155 народних депутатів.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк. Пишний має виступити перед парламентом у четвер, 20 серпня, об 11:00. Водночас Рада не підтримала виклик міністра фінансів Сергія Марченка щодо цієї ж справи, пов'язаної із "Сенс Банком".Заява ЖелезнякаЖелезняк заявив, що ще навесні 2026 року звертався до НБУ та Міністерства фінансів із вимогою провести розслідування щодо "Сенс Банку", а також відсторонити та звільнити його менеджмент. За його словами, вже тоді були "обґрунтовані підозри", що банк "став годівницею Міндіча, Веселого та Ко".Окремо нардеп розкритикував голову НБУ Андрія Пишного та міністра фінансів Сергія Марченка."Те, що після всіх фактів ані голова НБУ Андрій Пишний, ані міністр фінансів Сергій Марченко по факту так нічого і не зробили. Як і уряд, який є власником банку", — написав він.Депутат заявив, що очікує рішення про звільнення всіх згаданих посадових осіб "Сенс Банку" найближчим часом."Інакше самостійно зареєструю постанову про звільнення і голови НБУ і міністра фінансів", — наголосив Железняк.Деякі ЗМІ пишуть, що "Сенс Банк" могли використати для внесення застави за одного з фігурантів операції "Мідас". Спочатку суд встановив її на рівні 200 мільйонів гривень, а пізніше зменшив до 150 мільйонів гривень. Нагадаємо, під час проведення масштабних обшуків у межах спецоперації "Форест Гамп" детективи та прокурори виявили важливі документи. Серед знайденого опинився детальний план антикризової комунікації, пов'язаний із діяльністю Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада підтримала у першому читанні проект нового Митного кодексу України. Документ має наблизити українське митне законодавство до норм Європейського Союзу та підготувати країну до інтеграції в європейський митний простір.Про це стало відомо під час засідання Верховної Ради. За законопроект у першому читанні проголосував 261 народний депутат.Новий Митний кодекс передбачає гармонізацію українських митних правил із законодавством Євросоюзу. Очікується, що зміни спростять і модернізують митні процедури, зроблять їх прозорішими, а також покращать умови для українських експортерів та імпортерів і сприятимуть розвитку торгівлі з ЄС.Водночас проект документа передбачає можливість надання митним органам правоохоронних повноважень, зокрема права розслідувати кримінальні правопорушення.Проти запровадження цієї норми на нинішньому етапі виступив парламентський Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики. Там вважають ініціативу передчасною та рекомендують прибрати відповідні положення під час підготовки документа до другого читання."Спочатку має бути завершена реформа митної служби, проведена переатестація її працівників, і лише після цього можна повертатися до питання розширення правоохоронних функцій митниці", — заявив голова комітету Данило Гетманцев.Тепер народні депутати зможуть подати поправки до проекту кодексу. Після їх опрацювання документ мають винести на голосування у другому читанні.У разі остаточного ухвалення новий Митний кодекс набуде чинності 1 грудня 2027 року.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт, який передбачає скасування пільги на оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Документ уже направляють на розгляд Верховної Ради, а нові правила можуть запрацювати з 2027 року.Читайте також: В Україні можуть посилити мовні вимоги до посадовців і освітян: Рада розглядає законопроєкт.

У 2026 році окремим категоріям українців перерахували пенсійні виплати. Доплати встановлюють автоматично — звертатися до Пенсійного фонду для їх призначення не потрібно.Як повідомили в Головному управлінні ПФУ в Кіровоградській області, розмір доплати або гарантованої пенсійної виплати залежить, зокрема, від віку людини, страхового стажу та факту роботи.Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році", Пенсійний фонд України провів перерахунок пенсійних виплат для окремих категорій пенсіонерів.Доплати до пенсій, призначених за законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", встановлюються автоматично — звертатися до Пенсійного фонду для цього не потрібно.Які мінімальні розміри пенсій передбаченіПенсіонерам віком від 65 років, які не працюють і не є фізичними особами-підприємцями та мають необхідний страховий стаж — чоловіки не менше 35 років, жінки не менше 30 років, — встановлюється доплата до розміру 4 213 гривень.Такий самий мінімальний розмір — 4 213 гривень — передбачений для пенсіонерів віком 80 років і старше, які мають страховий стаж не менше 25 років для чоловіків та 20 років для жінок.Для пенсіонерів віком від 70 до 80 років, у тому числі тих, хто працює або є ФОП, за наявності необхідного стажу (35 років для чоловіків та 30 років для жінок) передбачена доплата до 4 050 гривень.Якщо необхідного страхового стажу немає, доплата визначається пропорційно до наявного стажу, виходячи з розміру 4 050 грн.Для пенсіонерів віком від 75 до 80 років за наявності необхідного стажу (25 років для чоловіків та 20 років для жінок) пенсія не може бути меншою за 4 050 гривень.Для осіб, яким ще не виповнилося 70 років, за наявності необхідного стажу (35 років для чоловіків та 30 років для жінок), а також для осіб з інвалідністю І групи незалежно від віку та стажу, передбачена доплата до 3 725 гривень.Для непрацюючих пенсіонерів, незалежно від віку та страхового стажу, встановлюється доплата до 3 406 гривень. У всіх зазначених випадках надбавка за особливі заслуги перед Україною виплачується понад визначений розмір.Доплати після досягнення 70, 75 та 80 роківОкремо пенсіонерам, розмір пенсії яких не перевищує 10 340,35 гривень, встановлюються вікові доплати:570 гривень — після досягнення 80 років;456 гривень — від 75 до 80 років;300 гривень — від 70 до 75 років.Ці доплати є фіксованими. Перерахунок пенсій та встановлення передбачених постановою доплат здійснюється Пенсійним фондом автоматично, без особистого звернення пенсіонерів.Нагадаємо, в Україні загальна чисельність пенсіонерів становить 10 мільйонів осіб, а середній розмір виплат сягнув 7 272,68 гривні. Переважна більшість громадян надає перевагу отриманню коштів через банківські установи, тоді як решта продовжує користуватися послугами поштового оператора.Читайте також: Пенсійна революція: кому в Україні "світять" 6000 гривень.

Перед поданням звітності бухгалтер часто стикається із ситуаціями, де немає простого рішення. Норма законодавства може мати кілька трактувань, роз’яснення контролюючих органів — бути недостатньо конкретними, а господарська операція — нестандартною. У таких випадках важливо не діяти навмання, а заздалегідь оцінити ризики та визначити правильний підхід.У 2026 році податкова звітність потребує не лише уважного заповнення форм, а й професійної оцінки кожної спірної ситуації. Якщо помилка потрапить у звіт, наслідки можуть проявитися пізніше: через уточнюючі декларації, пояснення, донарахування або питання під час перевірки.Чому спірні питання краще вирішувати до подання звітностіЗвітність фіксує позицію платника податків. Якщо у декларації, розрахунку або додатку вже відображено певний підхід, потім його може бути складніше змінити без додаткових пояснень. Саме тому спірні питання варто аналізувати до подання звітності.Сумніви можуть виникати щодо відображення доходів і витрат, ПДВ, податкового кредиту, операцій з нерезидентами, виплат фізичним особам, ФОП, благодійної допомоги, компенсацій, первинних документів або строків подання звітності. Навіть якщо сума здається незначною, неправильна логіка може повторюватися з місяця в місяць і поступово створювати більший ризик для бізнесу.Для бухгалтера важливо вчасно поставити ключові питання: чи є достатня документальна підстава, чи правильно визначено податкові наслідки, чи не суперечить обраний підхід офіційним роз’ясненням і чи можна буде аргументувати позицію перед контролюючим органом.Які ситуації потребують додаткової перевіркиНе кожне питання потребує глибокого аналізу. Але додаткова перевірка потрібна, якщо операція нетипова для бізнесу, має значну суму, стосується ПДВ, впливає на податкові зобов’язання або може повторюватися в майбутньому.Також варто уважно перевіряти ситуації, де є різні варіанти трактування або немає прямої відповіді в законодавстві. У таких випадках бухгалтеру потрібно не просто знайти загальну норму, а зрозуміти, як її застосувати саме до конкретної операції.Окремо слід звертати увагу на первинні документи. Якщо вони оформлені неповно, містять неточності або не підтверджують реальний зміст операції, це може вплинути на звітність і податкові наслідки. Тому перед поданням звіту потрібно перевірити не лише цифри, а й підстави для їх відображення.Коли варто розглядати індивідуальну податкову консультаціюЯкщо питання має високий ризик або може вплинути на податкову позицію бізнесу, бухгалтеру варто розглянути можливість отримання індивідуальної податкової консультації. іпк допомагає отримати офіційну позицію контролюючого органу щодо конкретної ситуації платника податків.Такий підхід доречний, коли законодавство допускає різні трактування, операція є нестандартною або бізнес планує нову модель роботи. Наприклад, підприємство змінює схему взаємодії з контрагентами, починає працювати з нерезидентами, вводить нові види виплат, змінює підхід до обліку витрат або має сумніви щодо ПДВ.Важливо, щоб запит був сформульований правильно. У ньому потрібно чітко описати фактичні обставини, статус платника, суть операції, документи та конкретне питання. Якщо звернення буде надто загальним, відповідь також може бути загальною і не вирішити практичну проблему.Як бухгалтеру підготуватися до вирішення спірного питанняПеред ухваленням рішення варто зібрати всі дані: договори, акти, накладні, платіжні документи, внутрішні накази, листування з контрагентом, дані обліку та попередні роз’яснення. Після цього потрібно визначити, у чому саме полягає спірне питання: у даті відображення операції, сумі, податковій базі, документальному підтвердженні чи порядку заповнення звітності.Далі варто перевірити чинні норми, офіційні роз’яснення та практичні коментарі експертів. Якщо після цього залишається невизначеність, краще не відкладати питання до останнього дня подання звітності.Для бухгалтера корисно мати внутрішній алгоритм: визначити суть проблеми, перевірити документи, оцінити суму ризику, знайти актуальні роз’яснення, погодити позицію з керівником і за потреби звернутися за професійною підтримкою.Як AVS допомагає бухгалтерам перед поданням звітностіСервіс експертної підтримки для бухгалтерів AVS може бути корисним у ситуаціях, коли перед поданням звітності виникають податкові, бухгалтерські або кадрові питання. AVS допомагає бухгалтерам швидше розібратися в практичній ситуації, перевірити логіку дій і краще зрозуміти можливі ризики.У звітні періоди це особливо важливо, адже часу на самостійний пошук інформації мало, а ціна помилки висока. Замість хаотичного порівняння різних джерел бухгалтер може користуватися експертною підтримкою, орієнтованою на реальні робочі задачі..