Економіка

У столиці розгорівся скандал навколо обслуговування пораненого захисника в одному з відділень "ПриватБанку". 20-річний ветеран, який втратив на фронті всі кінцівки, зіткнувся з неможливістю пройти стандартну ідентифікацію для відновлення банківської картки.Про кричущий випадок на своїй сторінці в Facebook повідомила керівниця патронатної служби "Янголи" Олена Толкачова. За її словами, боєць пішов на фронт у 18-річному віці, а важкі поранення, що призвели до ампутації рук та ніг, отримав під час боїв біля села Ізюмське на Харківщині.Військовий втратив свій телефон у бою, тому для отримання державних виплат йому було необхідно особисто відновити доступ до рахунку. Проте під час візиту до банку виникли непередбачувані труднощі:проблема з верифікацією. Менеджерка банку вимагала від клієнта виконати стандартну дію — взяти картку в руки та піднести її до обличчя для фото;відсутність гнучкості. Оскільки ветеран не має рук, він фізично не міг виконати цю умову, а передавати картку супроводжувальній особі правила банку забороняють;Сумнівна альтернатива. Замість пошуку індивідуального рішення працівники відділення порадили оформити довіреність на куратора служби."Людина, яка віддала здоров’я за країну, не може отримати власні гроші через відсутність рук. Процедури виявилися важливішими за людяність", — наголосила Толкачова.Реакція "ПриватБанку"У коментарі для медіа представники "ПриватБанку" визнали ситуацію неприпустимою та офіційно перепросили за інцидент. У фінустанові запевнили, що вже розпочали внутрішню перевірку, щоб зрозуміти, чому персонал не зміг адаптуватися до потреб клієнта з інвалідністю.Що обіцяє банкСпівробітники банку зобов’язалися особисто доставити всі необхідні картки ветерану в найкоротші терміни. Також установа планує переглянути внутрішні інструкції, аби в майбутньому уникати подібних бюрократичних перешкод при обслуговуванні важкопоранених військових.Нагадаємо, 17 грудня Кабінет міністрів ухвалив низку рішень для підтримки людей з інвалідністю. Зокрема, деякі особи зможуть отримати компенсацію за переобладнання автомобіля..

У Черкаському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки надали роз’яснення щодо порядку нарахування грошового забезпечення військовим, чия реабілітація затягнулася на тривалий термін. Зокрема, фахівці пояснили юридичні нюанси збереження виплат у випадках, коли перебування у медзакладі перевищує встановлені чотири місяці.Про це йдеться на сторінці в Facebook військкомату. Згідно з нормами чинного законодавства, військовослужбовцям гарантується збереження грошового забезпечення протягом чотирьох місяців безперервного лікування чи перебування у відпустці за станом здоров’я.Хто може видати направлення на ВЛКНаправлення на військово-лікарську комісію можуть надати:командування військової частини (зокрема, через застосунок Армія+);штатні ВЛК;керівники ТЦК та СП;начальники закладів охорони здоров’я за місцем лікування;органи військового управління та підрозділи Військової служби правопорядку ЗСУ;органи прокуратури;слідчі;суди.Лікування понад 12 місяцівНаразі поширеною проблемою є припинення всіх виплат військовим після року лікування. Це обґрунтовують ч. 11 ст. 10-1 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", де зазначено:"Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль".Наслідки лікування без висновку ВЛКЯкщо продовжувати лікування без офіційного висновку ВЛК:військова частина припинить виплати як грошового забезпечення, так і додаткової винагороди;захистити свої права у такому разі можна лише в судовому порядку;судова практика: щодо стягнення грошового забезпечення без висновку ВЛК вона різна, проте щодо додаткової винагороди наразі переважно позитивна.Алгоритм дій у разі виникнення проблем із виплатамиВійськовослужбовцю необхідно подати відповідний рапорт до безпосереднього командира.У разі отримання відмови слід звертатися до суду для захисту своїх прав.Нагадаємо, в Україні відбулися зміни у процедурі отримання пільгової допомоги ветеранам війни. Відтепер потрібно менше документів і одна заява замість двох..

Для України залишається важливою допомога партнерів. Потреба в зовнішній підтримці на 2026-2027 роки становить близько 137 мільярдів євро.Видання Associated Press пише, що "Україна перебуває на межі банкрутства". За даними журналістів, Міжнародний валютний фонд оцінює, що Києву знадобиться близько 137 мільярдів євро у наступні два роки на закриття фінансових потреб, при цьому гроші мають надійти вже до весни.Видання нагадує, що 18 грудня розпочнеться саміт, де лідери ЄС наполягатимуть на "витраченні десятків мільярдів євро заморожених російських активів, що зберігаються в Європі, для задоволення економічних і військових потреб України протягом наступних двох років"."Ми повинні прийняти рішення про фінансування України на наступні два роки в цій Європейській раді", — заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.Своєю чергою, президент Європейської Ради Антоніу Кошта, який головуватиме на саміті, пообіцяв продовжувати переговори лідерів до досягнення угоди, навіть якщо це займе кілька днів.Варто зауважити, що Європейська комісія запропонувала лідерам ЄС використати частину заморожених активів РФ (загальна сума 210 мільярдів євро) для гарантування "репараційного кредиту" Україні на суму 90 мільярдів євро. Великобританія, Канада та Норвегія "заповнили" б цю прогалину.Проте цей план викликає суперечки. Європейська комісія наполягає, що її аргументація та правова основа є обґрунтованими. Але Європейський центральний банк попередив, що міжнародна довіра до єдиної валюти євро може бути підірвана, якщо лідерів підозрюють у вилученні активів.Нагадаємо, днями видання Euractiv писало, що Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани Європейського Союзу щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті 18 грудня..

Офіційний курс долара після короткочасного падіння знову "полетів" вгору. Проте єдина європейська валюта здешевшала.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на четвер Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,33 гривні за один долар. Офіційний курс у середу становив 42,18 гривні за один долар. На готівковому ринку долар зріс на п'ять копійок — 42,55 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 49,69. У середу, 17 грудня, офіційний курс гривні до євро був 49,66.В Україні можуть перейменувати копійки на шаг: що передбачає реформаФінансовий комітет рекомендує ВР ухвалити реформу про перейменування копійки на шаг. Як повідомив народний депутат, голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев, шаг стане потужним звитяжним кроком до макрофінансової стабільності держави.Як відомо, Нацбанк минулого року ініціював зміну назви копійки на "шаг". Ідею підтримали Інститут історії України, Інститут мовознавства й Український інститут національної пам’яті. Серед її прихильників — відомі історики Сергій Плохій і Олександр Алфьоров, а також громадські діячі та військові.Законопроект, який зареєстрували в Раді на початку жовтня 2025 року, передбачає поступовий перехід без одномоментного вилучення копійок. Монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу паралельно.Зміна копійки на "шаг" стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Вона має сприяти деколонізації та відновленню національних традицій у номінації грошей. Ухвалення закону планується пов'язати з 30-річчям введення гривні 2026 року. Закон набере чинності через два місяці з дня його опублікування.Нагадаємо, в Україні інфляція у листопаді сповільнилася до 9,3% порівняно з 10,9% у жовтні. Тенденція до падіння зберігатиметься і надалі.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Фінансовий стан української енергетики став критичним через колосальне накопичення боргів, сума яких уже сягнула понад 300 мільярдів гривень. Майже половина цієї заборгованості — близько 140 млрд гривень — сконцентрована в секторі електроенергетики.Про це заявив Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, пише "РБК-Україна".Фінансовий зашморг для галузіЗа словами експерта, ситуація загострилася через відсутність зовнішньої фінансової підтримки від донорів протягом останнього року. Компанії сектору не мають ресурсів для обслуговування боргового тягаря, що ставить під загрозу стабільність усієї системи."Це вже не фінансове питання, а питання виживання. Якщо уряд і надалі ігноруватиме проблему, ми ризикуємо повернутися до хаосу в енергетиці, який панував у 90-х роках", — попередив Харченко.Основні виклики та загрозиАналітик виділив кілька ключових факторів, які погіршують ситуацію:ефект доміно. Борги в електроенергетиці провокують появу нових фінансових зобов'язань, що робить відновлення інфраструктури майже неможливим.криза довіри інвесторів. Через величезні заборгованості «Укренерго» та інших гравців ринку інвестори не вбачають сенсу вкладати кошти в українську енергетику;відсутність механізмів. Наразі в державі не розроблено реальних інструментів для погашення чинних заборгованостей.Шляхи вирішенняХарченко переконаний, що вихід із боргової кризи залежить виключно від політичної волі керівництва країни. Необхідне впровадження жорсткого регулювання та ефективних механізмів стабілізації фінансів енергетичних компаній. Без системних змін енергосистема продовжить працювати в режимі накопичення збитків, що може призвести до її колапсу.Нагадаємо, раніше заступник міністра енергетики Роман Андарак розповідав, що Україна здатна захистити ключові підстанції "Укренерго". Однак, за його словами, сил не вистачить для забезпечення захисту абсолютно всіх об'єктів.Своєю чергою, прем'єр-міністр України Юлія Свириденко заявила, що в Україні планують скоротити тривалість відключення світла шляхом скорочення кількості об’єктів критичної інфраструктури..

Європейський парламент підтримав план блоку, який передбачає поступове скорочення та повне припинення імпорту російського газу до кінця 2027 року. Узгоджені максимальні штрафи у разі порушень.Як повідомили на офіційному сайті Європейського парламенту, йдеться про імпорт трубопровідного та скрапленого природного газу. Новий закон, який прийняли 17 грудня, захистить енергетичну безпеку ЄС від вогнепальної зброї Росії."Російський скраплений природний газ (ЗПГ) на спотовому ринку буде заборонено в ЄС після набрання чинності регламенту на початку 2026 року, тоді як імпорт трубопровідного газу буде поступово припинено до 30 вересня 2027 року", — йдеться у повідомленні.Під час переговорів автори закону "просунули терміни" поступового припинення використання більшості імпортних контрактів. Також запровадять штрафи, які держави-члени застосовуватимуть до операторів за порушення."Сьогоднішнє голосування надсилає чіткий та потужний сигнал: Європа більше ніколи не буде залежною від російського газу. Це велике досягнення для ЄС та історичний поворотний момент в європейській енергетичній політиці", — заявила голова Європарламенту від Комітету з міжнародної торгівлі Інесе Вайдере (ЄНП, Латвія).Законодавство, яке вже було узгоджено з Радою, було прийнято 500 голосами "за", 120 "проти" та 32 "утрималися". Тепер його має офіційно схвалити Рада, перш ніж його буде опубліковано в Офіційному журналі.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом у Стамбулі домовився про подальше забезпечення транзиту російського газу до Угорщини..

Міністерство оборони подало на розгляд уряду пакет нормативних актів, які мають забезпечити запуск з 5 січня 2026 року спеціального правового режиму Defence City.Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.Defence City — це сучасна модель розвитку ОПК, яка дозволяє швидше реагувати на потреби фронту та залучати міжнародні інвестиції. Основна ідея: податкова підтримка в обмін на розвиток виробництва, модернізацію, нові технології та дослідження.Як зауважив Шмигаль, очікується, що Defence City сприятиме розвитку українських провідних підприємств ОПК та відкриє шлях до спільних з партнерами виробництв і технологічного трансферу."Очікуємо на ухвалення відповідних рішень вже на найближчому засіданні уряду", — додав Шмигаль.Як переваги матимуть резиденти Defence CityЯк пояснював раніше Шмигаль, резидент спецрежиму Defence City отримають:звільнення від податку на прибуток (за умови реінвестування);звільнення від податку на землю та нерухомість (якщо використовується у виробництві);звільнення від екологічного податку;спрощення митних процедур;спрощений режим міжнародної передачі оборонної продукції;особливості релокації та реалізація заходів з підвищення захисту виробничих потужностей підтримуються державою.Зауважимо, 21 серпня цього року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому два ключові законопроекти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City. Зокрема, законопроєкт №13420 вносить зміни до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, а законопроект №13421 — до розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.Нагадаємо, що 4 грудня в Україні набув чинності закон № 4630-IX, який вносить зміни до процедури бронювання військовозобов’язаних. Нові правила стосуються працівників підприємств, установ і організацій, що визнані критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ й інших військових формувань.Раніше стало відомо, що Кабінет міністрів України ухвалив зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних. Рішення спрямоване на захист працівників оборонно-промислового комплексу та підприємств, що забезпечують економічну стійкість країни..

Сполучені Штати Америки тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоб блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Як повідомляє видання Politico, саміт лідерів ЄС, який пройде у четвер, 18 грудня, покаже, чи здатен блок зберегти єдність, або ж американський президент Дональд Трамп зможе його розколоти.Медійники наголошують, що головна тема цієї зустрічі полягатиме в тому, чи зможе Єврорада ухвалити рішення, щоб використовувати заморожені активи Росії для фінансування України. У коментарі виданню неназвані чиновники ЄС заявили, що представники адміністрації Трампа чинили тиск на європейські уряди, з метою домогтися відхилення плану використання заморожених активів РФ у розмірі 210 мільярдів євро для фінансування України. Принаймні, тиск іде на ті країни, які Вашингтон вважає найбільш дружніми."Вони хочуть послабити нас", — наголосив високопосадовець ЄС, обізнаний із трансатлантичними відносинами під час підготовки до саміту.Politico додає, що коли лідери Євросоюзу зустрілися в Брюсселі у жовтні цього року, їм не вдалося досягти угоди щодо заблокованих активів Росії, адже Бельгія виступила проти. Втім, через два місяці стало зрозуміло, що проблема ЄС полягає не стільки в Бельгії, скільки в очільнику Білого дому Дональді Трампі.Впродовж цих місяців Єврокомісія і найвпливовіші столиці вели переговори, намагаючись заручитися підтримкою прем'єр-міністра Бельгії Барта де Вевера, чия підтримка має вирішальне значення, тому що в його країні розміщена велика частина заморожених російських активів. За останній тиждень дискусії посилилися, оскільки блок прагнув надати Бельгії гарантії. Проте за словами неназваного високопоставленого чиновника, шанси на укладення угоди погіршилися, а не покращилися. "Мені хотілося плакати", — заявив він, описуючи настрій на зустрічі міністрів у справах ЄС у Брюсселі, які готувалися до саміту.Медійники наголошують, що Україні вкрай необхідні кошти, адже у 2026 році Київ натрапить на дефіцит бюджету в розмірі 71,7 мільярда євро. Якщо гроші не надійдуть до квітня, країні доведеться скоротити державні витрати, що може підірвати моральний дух і здатність продовжувати оборонятися через майже чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії.Згідно з проектом "мирного плану", узгодженим Білим домом і Кремлем, Вашингтон хоче використати частину заморожених активів Росії для фінансування зусиль з відновлення, які очолюють США. Повернення заморожених активів Україні в рамках репараційного кредиту дозволить Києву вирішувати, куди спрямувати гроші. Окрім цього, Трамп також чинить тиск на президента Володимира Зеленського, щоб той поступився Росії ділянками добре укріпленої та стратегічно важливої ​​території на Донбасі — територією, яку Кремль на сьогодні не контролює.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що уряд Бельгії вимагає від Європейського Союзу додаткових гарантій для використання заморожених активів Росії. Це відбувається попри раніше запропоновану програму їх використання..

Офіційний курс долара після короткочасного зростання знову "полетів" донизу. Проте єдина європейська валюта продовжує дорожчати.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,18 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок становив 42,24 гривні за один долар. На готівковому ринку долар не змінився — 42,50 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 49,66. У вівторок, 16 грудня, офіційний курс гривні до євро був 49,65.В Україні можуть перейменувати копійки на шаг: що передбачає реформаФінансовий комітет рекомендує ВР ухвалити реформу про перейменування копійки на шаг. Як повідомив народний депутат, голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев, шаг стане потужним звитяжним кроком до макрофінансової стабільності держави.Як відомо, Нацбанк минулого року ініціював зміну назви копійки на "шаг". Ідею підтримали Інститут історії України, Інститут мовознавства й Український інститут національної пам’яті. Серед її прихильників — відомі історики Сергій Плохій і Олександр Алфьоров, а також громадські діячі та військові.Законопроект, який зареєстрували в Раді на початку жовтня 2025 року, передбачає поступовий перехід без одномоментного вилучення копійок. Монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу паралельно.Зміна копійки на "шаг" стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Вона має сприяти деколонізації та відновленню національних традицій у номінації грошей. Ухвалення закону планується пов'язати з 30-річчям введення гривні 2026 року. Закон набере чинності через два місяці з дня його опублікування.Нагадаємо, в Україні інфляція у листопаді сповільнилася до 9,3% порівняно з 10,9% у жовтні. Тенденція до падіння зберігатиметься і надалі.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

В Україні вік виходу на пенсію безпосередньо залежить від набутого стажу. Необхідна його тривалість визначається законодавством.У Пенсійному фонді України розповіли, який страховий стаж необхідний для призначення пенсії за віком у 2026 році."Згідно із законодавством вік виходу на пенсію визначає набутий людиною страховий стаж. Це може бути 60, 63 або 65 років", — пояснили у ПФУ.Необхідний страховий стаж, який визначає право на призначення пенсії за віком, встановлено законом на дату досягнення людиною відповідного віку. Так, відповідно до статті 26 закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" тривалість страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком у 2026 році, становить:після досягнення віку 60 років — не менше 33 років;після досягнення віку 63 роки — не менше 23 років;після досягнення віку 65 років — не менше 15 років.У ПФУ зауважили, що, якщо віку 60, 63 або 65 років людина досягла у 2025 році, а звертається за призначенням пенсії у 2026 році, то необхідний для призначення пенсії страховий стаж становить 32, 22 та 15 років відповідно.Трудовий стаж — це період роботи, підтверджений записами у трудовій книжці або іншими документами (дипломами, військовими квитками, свідоцтвами про народження дитини тощо). Трудовий стаж, отриманий до 1 січня 2004 року автоматично прирівнюється до страхового стажу.Страховий стаж — це період, протягом якого людина підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню і за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.Варто зауважити, що в Україні запроваджено нову систему надбавок, завдяки якій пенсіонери можуть отримати додаткові виплати, що сягають до 2400 гривень на місяць. Нагадаємо, деякі українці можуть отримати пенсію одразу за шість місяців наперед. Проте така послуга доступна не кожному, а працює лише за чітко визначених обставин. .

Український уряд працює над створенням Фонду відбудови. Проте, його необхідно наповнити коштами після завершення повномасштабної війни.Про це повідомила заступниця міністра розвитку громад та територій Альона Шкрум в інтервʼю Forbes. "Працюємо над окремим Фондом відбудови. Це вимушений крок, бо жоден міжнародний банк у світі не був створений для відбудови країни під час війни", — пояснила вона. За її словами, більшість цих установ мають довгі бюрократичні процедури та високі вимоги державних гарантій, а Україна потребує коштів просто зараз та змушена залучати кредити. "Гранти — це приблизно 5–10%. І це проблема, бо кредити доведеться повертати нашим дітям. Це неправильно", — зазначила Шкрум.Посадовиця додала, що у перспективі Фонд відбудови може наповнюватися від окремого податку, як це робили в Японії. Основне завдання — напрацювати механізм Фонду відновлення. Йдеться про створення бази, запуск інституції, початок акумулювання внесків міжнародних партнерів, "Головне — щоб фонд запрацював", — підсумувала заступниця міністра розвитку громад та територій.ОновленоЧерез деякий час Альона Шкрум на своїй сторінці у Facebook зробила уточнення щодо своєї заяви."Міністерство розвитку не планує ніякого податку на відбудову. Ці дискусії є неправильною інтерпретацією дискусії про фінансування відновлення. Ніякого податку на відбудову не буде і не може бути. Це аксіома. Усі наші податки зараз йдуть на оборону та безпеку країни", — запевнила вона.Посадовиця додала, що відновлення нашої країни дійсно потребує великих грошей, а платити за це мають не українці і не європейці. За її словами, заплатити має Росія. "Мінрозвитку дійсно працює нам пошуком різних джерел для фінансування відбудови. Насамперед — це кошти донорів.  У нашому плані також — запустити спеціальний Фонд відновлення, за прикладом інших країн, що потерпали від масштабних руйнувань. Це дозволить залучати кошти швидше, а використовувати їх — прозоро", — пояснила Шкрум.Вона також заявила, що в інтервʼю Forbes Ukrainе "навела приклад, що окремі країни вводили для цього спеціальний податок"."Але так само й сказала, що це не наш варіант. Про це говорить логіка, здоровий глузд та базовий принцип справедливості. Ми ж працюємо над тим, щоб залучити якомога більше грантового та пільгового фінансування зараз, поки не зʼявиться — можливість репарацій. А вона обовʼязково буде", — підсумувала посадовиця. Нагадаємо, в Україні для фізичних осіб-підприємців готують низку змін щодо оподаткування. Очікується, що оновленні правила запрацюють у 2027 році..

Українці, які найбільше постраждали від війни або перебувають у складних життєвих обставинах, можуть подати заявки на виплату 6500 гривень у межах програми "Зимова підтримка" ще протягом двох днів.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Сьогодні й завтра — останні дні подачі заявок", — написала вона на своїй сторінці у Telegram.Свириденко додала, що загалом заявки на виплату оформили понад 410 тисяч людей. Виплати вже отримали понад 272 тисячі громадян. "Витратити кошти можна буде на ліки, одяг, взуття протягом шести місяців після їх надходження", — нагадала посадовиця.Програма "Зимова підтримка": що варто знати"Зимова підтримка" — ініціатива президента України Володимир Зеленського, яку впроваджує уряд. У її межах Мінсоцполітики координує дві програми. Перша передбачає фінансову допомогу українцям у розмірі тисячу гривень, а друга — додаткову виплату 6500 гривень для вразливих категорій населення, які отримують певні види державних соціальних допомог.Хто та як може отримати 6500 гривень:діти-сироти, діти під опікою;діти з інвалідністю (з дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей);діти ВПО, які отримують допомогу на проживання;діти з малозабезпечених сімей;люди з інвалідністю першої групи серед ВПО;самотні пенсіонери.Оформити допомогу у розмірі тисячу гривень можна в застосунку "Дія":У розділі "Сервіси" обрати "Зимова підтримка".Заповнити дані та вибрати картку "Національний кешбек".Після підтвердження заявка автоматично перейде в обробку. Також для отримання допомоги можна звернутися у відділення Пенсійного фонду України. Приймання заявок на "Зимову підтримку" триватиме до 24 грудня 2025 року. Нагадаємо, "Укрпошта" вдосконалила використання коштів за програмою "Зимова підтримка" та додала можливість замовити ліки та придбати продукти. .

Вартість новорічного столу для середньостатистичної сім'ї з чотирьох осіб обійдеться цього року майже у чотири тисячі гривні. Про це повідомив директор Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Юрій Лупенко.Науковці для розрахунку вартості новорічного столу 2026 року брали середні ціни супермаркетів України станом на середину грудня. Так, меню, яке складається з салатів, м’ясних та рибних продуктів, овочів, фруктів, хлібобулочних та кондитерських виробів, напоїв тощо обійдеться на родину з чотирьох осіб близько 3980 гривні, тобто на 10,7 % дорожче, ніж торік.Скільки коштує салат "Олів'є": розрахунок науковцівЗа словами експерта, розрахунки свідчать, що салат "Олів’є" (три кілограми) обійдеться у 406,87 гривні. Це на 5,8 % більше, ніж при святкуванні Нового 2025 року. Найдорожчим інгредієнтом страви в цьому році стала ковбаса, її вартість становить 180 гривні за 0,5 кілограма. Значно подешевшали овочі, проте на решту інгредієнтів святкового салату ціни підвищилися.Скільки коштує салат "Оселедець під шубою"Внаслідок значного зниження цін на овочі у поточному році вартість салату "Оселедець під шубою" (1,570 кілограма) становить 174,83 гривні. Це лише на 4,0 % перевищить торішній показник у 168,20 гривні. Левову частку вартості традиційного салату складе філе оселедця — 135 гривні за 0,5 кілограма. М'ясні та молочні продуктиВитрати на м’ясні продукти зросли за рік на 23%. За 350 грамів сирокопченої ковбаси "Брауншвейзька" доведеться заплатити 410 гривень (на 22% більше проти цін 2024 року), за кілограм битка зі свинини (свіжого) — 339 гривні (+15 %). М’ясо птиці станом на кінець 2025 року зазнало найбільшого подорожчання, проте залишається найдешевшим поміж видів м’яса. За один кілограм курячого філе курячого доведеться заплатити, в середньому, 244 гривні (зростання ціни за рік на 40 %). Молочні продукти в цьому році також додали в ціні. Твердий сир (300 грамів) коштуватиме 176 гривні (+19%), а пачка масла вершкового — 118 грн (+14 %).Вартість овочів та фруктівВартість овочів на новорічному столі, в середньому, складе 473 гривні — на 5% менше вартості минулого року. Фрукти на святковому столі обійдуться у 200 гривень (зниження вартості на 22%). Напої для новорічного столуПляшка шампанського "Артемівське" (0,75 літра) обійдеться у 239 гривні. Зростання цін становить 14%. Безалкогольні напої до святкового столу обійдуться у 149 гривні (зростання в ціні на 34%). Таким чином, вартість бюджетного варіанту новорічного столу для середнього українця становитиме 3980 гривні (+10,7 %). Сім’ям, які мають можливість купувати делікатеси, доведеться додатково заплатити ще близько 813 гривні. Відтак вартість новорічного столу з делікатесами складе 4793 гривні (+10,6 %)."Зростання вартості новорічного столу однозначно спричинене наслідком воєнних дій – суттєвими грошовими та матеріальними втратами вітчизняної економіки і українських сімей, скороченням виробництва, дефіциту та здорожчанням пального, перебоями та ускладненнями внутрішнього переміщення продукції, невизначеністю багатьох людей навіть і найближчих планах", — пояснив Лупенко. Нагадаємо, раніше заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук інформував, що ціни на молочну продукцію та м'ясо можуть зрости на 30%. Це буде можливим, якщо ситуація з електропостачанням в країні погіршиться. .

Рішення щодо "репараційного кредиту" є терміновим і критично важливим. "Стратегічні кроки" варто зробити уже цього тижня.Таку заяву зробив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга."Настав час дозволити повне використання заморожених активів Росії для підтримки України. Є щонайменше п'ять причин, чому цей крок необхідно здійснити саме зараз", — заявив посадовець.За його словами, президент РФ Володимир Путін вважає, що "Європа розділена та слабка". Він очікує, що європейська підтримка України поступово зменшиться. "Натомість цей крок зірве його плани та змусить його змінити розрахунки", — пояснив Сибіга.Також це рішення зміцнить суверенітет, самостійність та єдність Європи як потужної геополітичної сили. Міністр зауважив, що воно продемонструє всім, що загроза довгостроковому миру та безпеці Європи шляхом нападу на суверенну європейську країну має свою ціну."По-третє, цей крок дозволить Європі забезпечити довгострокову підтримку України, підвищити самодостатність нашої країни та підняти моральний дух українського народу в той час, коли це найбільш потрібно", — зазначив Сибіга.Також, йдеться про питання справедливості. Росія має в першу чергу платити за завдану шкоду, а не європейські платники податків. "Немає нічого справедливішого за це. Цей крок також послужить уроком для всіх потенційних агресорів у всьому світі: агресія не призводить до винагороди. Натомість ви заплатите за свої дії", — пояснив він.Сибіга також вказав на те, що рішення дозволити повне використання заморожених активів Росії не перешкоджатиме мирному процесу, а навпаки, воно зміцнить українські позиції за столом переговорів та стимулюватиме мирний процес, посилюючи тиск на Росію та змінюючи розрахунки Москви."І останнє, але не менш важливе: Росія зробила надто багато спроб вселити страх та поширити брехню про те, як це рішення загрожує фінансовій стабільності, верховенству права, призведе до помсти чи інших "апокаліптичних" наслідків", — зазначив міністр.Також він додав, що механізми, розроблені Європейською Комісією, є юридично обґрунтованими, морально правильними та справедливими з погляду розподілу ризиків. "Ми закликаємо всі держави-члени ЄС зробити цей важливий стратегічний крок цього тижня", — наголосив Сибіга.Нагадаємо, на початку грудня лідери сімох європейських держав заявили, що готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Уряд Бельгії вимагає від Європейського Союзу додаткових гарантій для використання заморожених активів Росії. Це відбувається попри раніше запропоновану програму їх використання.Як повідомляє видання Politico, Брюссель вважає, що остання пропозиція послів ЄС не задовольняє позицію країни, і їй потрібні додаткові гарантії.За даними джерел медійників, остання пропозиція містила три пункти. Згідно з ним, Бельгія може скористатися фінансуванням у розмірі всього пакета, якщо вона натрапить на позови або інші заходами у відповідь з боку Москви. Також Бельгія зможе покладатися на систему безпеки, незалежно від загальної суми фінансових гарантій, що надаються окремими країнами ЄС, а також жодні суми не передадуть Україні, доки гарантії не будуть надані."Своєю чергою, всі європейські держави отримають вказівку одночасно розірвати двосторонні інвестиційні договори з Росією", — зазначили медійники.Втім, за словами неназваних дипломатів, Бельгія відкинула ці пропозиції, тому що країні потрібні додаткові гарантії, що вона "не піддаватиметься непропорційним ризикам". Окрім цього, бельгійські чиновники також наголосили, що будь-які спроби відхилити їх побоювання "були б безглузді". Вони зауважили, що у такому випадку фінанси на рахунках депозитарію Euroclear "просто не будуть розблоковані".Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..