Економіка

Національний банк України другий день поспіль знижує офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта "летить" догори.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Станом на п'ятницю, 6 червня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,47 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер становив 41,48 гривні за один долар. На готівковому ринку курс зріс на п'ять копійок  — 41,75 гривні за долар.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становить 47,37. У четвер, 5 червня, офіційний курс гривні до євро був на рівні 47,20.Курс долара у 2025 роціУ державному бюджеті на 2025 рік прогнозований середньорічний курс долара закладено на рівні 45 гривень. Прогноз фінансування держбюджету на наступний рік передбачає зниження дефіциту бюджету до 19,4 % внутрішнього валового продукту (ВВП), що відповідає показникам узгоджених з міжнародними партнерами. За даними The Economist, "Біг Мак" коштує в Україні 120 гривень, тоді як у Сполучених Штатах Америки — 5,79 долара. Так курс української валюти недооцінений на 50,7% порівняно з фактичним обмінним курсом 42 гривні за долар, а курс за купівельною спроможністю має бути на рівні 20,73 гривні за долар.Варто зауважити, що за словами голови Національного банку Андрія Пишного, Україна починає розглядати можливість відмови від долара США та можливої ​​більш тісної прив'язки своєї валюти до євро на тлі роздробленості світової торгівлі та зміцнення зв'язків із Європою.Нагадаємо, 5 червня правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку та сприятиме зниженню інфляції.

Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільськогосподарську продукцію, які діятимуть з 6 червня до кінця 2025 року. Йдеться про угоду про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі.Про це повідомив "Interfax-Україна" з посиланням на документ Єврокомісії. Тож Україна зможе надати на ринок ЄС у межах поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин — 583,33 тисячі тонн, кукурудзу — 379,167 тисячі тонн, ячмінь — 204,167 тисячі тонн.Обмеження стосуватимуться й м`яса птиці, яких дозволено надати 52,511 тисячі тонн, які, своєю чергою, розділені таким чином: 4/7 кількості за період із 6 червня по 30 вересня та 3/7 від кількості за період з 1 жовтня по 31 грудня. Аналогічний сценарій постачань продукції передбачено для яловичини, експорт якої обмежено сімома тисячами тонн, та яєць, обсяг постачань яких має становити 3 500 тонн.Молока та вершків дозволено надати на ринок ЄС до 31 грудня 2025 року 5 833 тонн, сухого молока — 2 917 тонн, вершкового масла — 1 750 тонн.Формула "7/12" передбачає розрахунок квот пропорційно до періоду з червня по грудень (7 з 12 місяців року), що відповідає терміну дії нинішнього регламенту. Саме вона визначає фактичні межі безмитного експорту на другу половину 2025 року.Рішення ухвалене у межах загального пакета тимчасових автономних торгівельних заходів ЄС для підтримки українського агросектору. Водночас воно також враховує запроваджені Європейською комісією захисні механізми для європейських фермерів.Перші автономні торгівельні заходи набули чинності 4 червня 2022 року терміном на рік, тимчасово скасувавши мита, квоти та торгові обмеження для українських товарів. Тож їх двічі продовжували — 6 червня 2023 року та 6 червня 2024 року.Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль 27 травня під час виступу у Раді зі сільського господарства та рибальства у Брюсселі наголосив, що сільське господарство з початку війни становить 70% ВВП країни. Тому повернення до довоєнних тарифних квот з ЄС обернеться втратами у розмірі від 2,8 мільярда євро до 3,5 мільярда євро для України 2025 року.Нагадаємо, сьогодні перша віце-прем'єр-міністерка, міністерка економіки України Юлія Свириденко повідомила, що Європейський Союз продовжив безмитний режим для імпорту української сталі та заліза ще на три роки. Таким чином українські виробники мають можливість експортувати продукцію без квот, мит чи інших обмежень.

Національний банк України другий день поспіль знижує офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта "летить" догори.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 6 червня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,47 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер становив 41,48 гривні за один долар. На готівковому ринку курс зріс на п'ять копійок  — 41,75 гривні за долар.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 47,37. У четвер, 5 червня, офіційний курс гривні до євро був на рівні 47,20.Курс долара у 2025 роціУ державному бюджеті на 2025 рік прогнозований середньорічний курс долара закладено на рівні 45 гривень. Прогноз фінансування держбюджету на наступний рік передбачає зниження дефіциту бюджету до 19,4 % внутрішнього валового продукту (ВВП), що відповідає показникам узгоджених з міжнародними партнерами. За даними The Economist, "Біг Мак" коштує в Україні 120 гривень, тоді як у Сполучених Штатах Америки — 5,79 долара. Так курс української валюти недооцінений на 50,7% порівняно з фактичним обмінним курсом 42 гривні за долар, а курс за купівельною спроможністю має бути на рівні 20,73 гривні за долар.Варто зауважити, що за словами голови Національного банку Андрія Пишного, Україна починає розглядати можливість відмови від долара США та можливої ​​більш тісної прив'язки своєї валюти до євро на тлі роздробленості світової торгівлі та зміцнення зв'язків із Європою.Нагадаємо, 5 червня правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку та сприятиме зниженню інфляції.

Європейський Союз продовжив безмитний режим для імпорту української сталі та заліза ще на три роки. Таким чином українські виробники мають можливість експортувати продукцію без квот, мит чи інших обмежень.Про це повідомила перша віце-прем'єр-міністерка, міністерка економіки України Юлія Свириденко, яка констатувала, що торгівельний безвіз збережеться для української сталі та заліза. "ЄС продовжив дію пільгового режиму для імпорту української сталі та заліза ще на три роки — після 6 червня 2025 року. Це означає, що наші виробники зможуть і надалі постачати продукцію до країн ЄС без квот, мит та інших обмежень", — додала міністерка.За її словами, це дуже вчасне рішення. Адже за роки війни українська металургія — одна з галузей, які зазнали найбільших втрат."Частина заводів знищена. Інша — працює на межі. Але вони тримаються та потребують доступу до ринків, щоби зберегти робочі місця, дати валютний виторг країні та працювати для відбудови", — зауважила міністерка.Вона переконана, що українська продукція потрібна європейському ринку. 2024 року українські експортери поставили до ЄС продукції із заліза та сталі на загальну суму понад 1,8 мільярда доларів (понад 3,4 мільйона тонн). А за перший квартал 2025 року — ще 422 мільйони доларів (майже 800 тисяч тонн)."Я вдячна нашим партнерам у Європейському Союзі за це рішення. Це підтримка країни, яка захищає європейські цінності ціною людських жертв і втрат для економіки", — наголосила Юлія Свириденко.Нагадаємо, 10 квітня стало відомо, що угода про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та Європейським Союзом, відома як "транспортний безвіз", продовжена до 31 грудня 2025 року. Це рішення стало можливим завдяки ефективній реалізації угоди, її позитивному впливу на економіку й ефективному моніторингу її виконання.

Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроект "Про адміністративний збір". Він передбачає, що на деякі адміністративні послуги встановлять нові прийнятні розміри зборів. Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк. За її словами, йдеться про державний реєстр актів цивільного стану громадян (ДРАЦС), реєстрацію бізнесу, реєстрацію землі, "сільський нотаріат", вклейку фото в паспорт тощо. Водночас послуги із соціального захисту й надалі будуть безкоштовними."Оскільки за деякі адмінпослуги розміри плати складають 85 копійок і не переглядалися з 1993 року, ОМС потрібен компенсаційний ресурс на стале функціонування системи", — пояснила вона.Шуляк зауважила, що більшість адмінпослуг для споживача безоплатні, тобто це означає, що індивідуальні блага покриваються коштом бюджету. На сьогодні у ЦНАП може бути 400-500 послуг і 90% з них — не оплачуються. "Водночас держава постійно в обов’язковому порядку додає нові послуги у ЦНАП. У багатьох ЦНАП, особливо великих громад, вже є відтік персоналу і великий дефіцит адміністраторів. Люди звільняються, тому що навантаження шалене, персоналу не вистачає, оплата праці неконкурентна. Система буде деградувати. Даний законопроєкт дозволить забезпечити більший рівень компенсаційності", — пояснила нардепка. За словами Шуляк, законопроект № 4380 враховує закордонний досвід країн Європейського Союзу щодо практики адмінзбору, а його ухвалення передбачено як зобов’язання України перед ЄС.Нагадаємо, нещодавно у "Дії" запустили тестування першого сервісу штучного інтелекту. Незабаром він стане частиною цифрових послуг для громадян і вже невдовзі спростить отримання популярних документів. .

Через несприятливі погодні умови Україні загрожує неврожай зернових та інших культур. Проте аграрії не зможуть значно підняти ціни, адже цьому завадить імпорт з сусідніх країн.Таку заяву зробив заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук на брифінгу щодо монетарної політики 5 червня.Він спрогнозував, що врожай цього року може бути нижчим, ніж НБУ прогнозував раніше. Водночас поки що очікуються несуттєві зміни."Навіть якщо реалізується певний негативний сценарій і погодні умови повторяться, як торік, то стримати продовольчу інфляцію нам буде простіше, оскільки вагомим фактором буде імпорт", — пояснив Ніколайчук.За його словами, в Україні ціни на продовольчі товари "наблизилися, а за окремими продуктами навіть перевищують ціни в сусідніх країнах". Тому він вважає, що завдяки імпорту цінового сплеску можна буде уникнути.Заступник голови Нацбанку зауважив, що хвилі заморозків у квітні та травні вплинули на певні культури. Зокрема, очевидно, що врожай кісточкових буде нижчим. Також погодні умови вплинули на ярові зернові культури.Раніше міністр аграрної політики України Віталій Коваль інформував, що в Україні через заморозки та відносну посуху очікується "складний сезон". За найбільш песимістичними оцінками, цьогоріч врожай зернових може знизитися на 10%.Нагадаємо, 5 червня правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку та сприятиме зниженню інфляції.

Україна та Японське агентство JICA підписали угоду, необхідну для отримання трьох мільярдів доларів за ініціативою ERA.Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. За словами очільника уряду, кошти погашатимуться коштом доходів, отриманих від заморожених активів РФ.Водночас надані кошти будуть спрямовані на пріоритетні бюджетні видатки задля розвитку економіки й посилення України."Вдячні японським друзям і партнерам G7 за механізм, який примушує Росію платити. Загалом в межах реалізації ERA до України надійшло вже 14,7 мільярдів доларів. Продовжуємо працювати над міжнародним інструментом, який дозволить конфіскувати всі заморожені російські активи на користь України", — наголосив Шмигаль.Ініціатива ERA (Extraordinary Revenue Acceleration) є спільною програмою країн G7, спрямованою на підтримку України. Її суть полягає у використанні прибутків від заморожених російських активів для погашення кредитів, які країни G7 надають Україні.Нагадаємо, 14 квітня Україна отримала від Великої Британії кошти від заморожених російських активів. Йдеться про 752 мільйони фунтів (близько 940 мільйонів доларів). Нещодавно очільник Національного банку України Андрій Пишний заявив, що у разі отримання доступу до заморожених російських активів Україна покриє ними дефіцит державного бюджету у 2026 році.

У четвер, 5 червня, правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку та сприятиме зниженню інфляції.Про це повідомила прес-служба регулятора."НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%", — йдеться у повідомлені.У регуляторі пояснили, що у разі посилення загроз для стійкого зниження інфляції до цілі 5%, НБУ утримуватиме облікову ставку незмінною довше, ніж передбачалося квітневим макропрогнозом.Які чинники врахували під час ухвалення рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%Першою причиною рішення зберегти облікову ставку був ріст інфляції цьогоріч. У регуляторі вважають, що такий крок підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань, що сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сталого сповільнення. Швидкість зниження інфляції також залежатиме від фактичних наслідків весняних заморозків та погоди влітку. "Інфляція у травні, ймовірно, сягнула локального максимуму і далі почне знижуватися завдяки новим врожаям, ліпшій ситуації в енергетиці, здешевленню нафти у світі, впливу монетарної політики. Значний статистичний ефект матиме і висока база порівняння минулого року", — зазначили в НБУ.Ще одним ключовим ризиком для економіки та інфляції залишається перебіг повномасштабної війни та пов'язані з нею ризики додаткових бюджетних потреб, пошкоджень інфраструктури, поглиблення міграції. Очікується, що зовнішнє фінансування надходитиме в достатніх обсягах, що даватиме змогу зберігати макрофінансову стійкість. Рішення зберегти ставку на рівні 15,5% дасть змогу і надалі забезпечувати належні монетарні умови для повернення інфляції до зниження в найближчі місяці. Це підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість очікувань. Водночас очікується, що це рішення не матиме негативного впливу на динаміку кредитування.Наступне засідання правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 24 липня 2025 року.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Нагадаємо, за даними НБУ, до кінця 2025 року інфляція в Україні впаде до 8,7%. Надалі очікується ще більше її зниження.

Міністерство фінансів України готує альтернативний бюджетний сценарій на 2026 рік на випадок продовження повномасштабної війни.Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко під час виступу у парламенті. За словами посадовця, згідно з базовим сценарієм Міжнародного валютного фонду Україна наступного року має скоротити дефіцит бюджету до 9,9% (з 19,4%). Це означає, що видатки будуть скорочені на сотні мільярдів."Але прагматично ми зараз готуємо два сценарії: базовий сценарій і альтернативний сценарій, який передбачає продовження бойових дій увесь період 2026 року. Я не є прогнозистом, але я знаю, як може змінюватися ситуація", — сказав він.Подробиці альтернативного плану міністр поки не розкрив. Водночас очільник Мінфіну додав, що навіть у 2025 році наша держава потребує додаткових видатків з бюджету на війну. До того ж через невиконання міжнародних зобовʼязань Україна вже втратила близько 2 млрд доларів зовнішнього фінансування."На Збройні сили станом на зараз фінансування недостатньо через багато факторів. Тому будемо найближчим часом виходити з переглядом бюджету", — додав Марченко.Нагадаємо, 30 травня стало відомо, що у МВФ назвали "проблемою" плани України збільшити військові витрати на 400 мільярдів гривень. При цьому місія МВФ досягнула угоди з владою України у виділенні чергової частини кредиту за програмою на 15,5 мільярда доларів. Одним із питань стало джерело коштів для збільшення військових витрат.

Національний банк України після дводенного зростання різко знизив офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також "летить" донизу.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Станом на четвер, 5 червня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,48 гривні за один долар. Офіційний курс у середу становив 41,63 гривні за один долар. На готівковому ринку курс впав на 10 копійок  — 41,70 гривні за долар.У четвер офіційний курс гривні до євро становить 47,20. У середу, 4 червня, офіційний курс гривні до євро був на рівні 47,42.Курс долара у 2025 роціУ державному бюджеті на 2025 рік прогнозований середньорічний курс долара закладено на рівні 45 гривень. Прогноз фінансування держбюджету на наступний рік передбачає зниження дефіциту бюджету до 19,4 % внутрішнього валового продукту (ВВП), що відповідає показникам узгоджених з міжнародними партнерами. За даними The Economist, "Біг Мак" коштує в Україні 120 гривень, тоді як у Сполучених Штатах Америки — 5,79 долара. Так курс української валюти недооцінений на 50,7% порівняно з фактичним обмінним курсом 42 гривні за долар, а курс за купівельною спроможністю має бути на рівні 20,73 гривні за долар.Варто зауважити, що за словами голови Національного банку Андрія Пишного, Україна починає розглядати можливість відмови від долара США та можливої ​​більш тісної прив'язки своєї валюти до євро на тлі роздробленості світової торгівлі та зміцнення зв'язків із Європою.Нагадаємо, в Україні запрацюють банки фінансової інклюзії. Нові установи обслуговуватиме клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до отримання фінансових послуг.

Міжнародна рейтингова агенція S&P Global знизила рейтинг українських ВВП-облігацій до рівня D (дефолт). Річ у тому, що Україна не заплатила інвесторам 665 мільйонів доларів, які мала перерахувати 2 червня 2025 року.Про це повідомила агенція S&P Global. Там зазначили, що ще в серпні 2024 року Україна ввела мораторій на ці виплати, пояснивши це тим, що потрібно провести нову реструктуризацію боргу."Тобто зараз держава хоче домовитися з інвесторами про зміну умов. У S&P це розуміють і зазначають, що не очікують, що Україна проведе виплати у пільговий 10-денний період", — йдеться в повідомленні.Там наголосили, що не очікують виплати протягом пільгового періоду за цінними паперами, передбаченого договором, що становить 10 робочих днів."Ми так вважаємо через заяви уряду про те, що він не здійснить плати з огляду на мораторій на виплати за цінними паперами, допоки їх не реструктуризують", — зауважили в S&P.Інші оцінки S&P:загальний рейтинг України за боргом у валюті залишається на рівні SD (вибірковий дефолт);за боргом у гривні — на рівні CCC, що означає підвищений ризик, але ще не дефолт.Цей крок підтверджує фінансову напругу в країні. Україна планує й надалі домовлятися з кредиторами про нові умови виплат, особливо в умовах війни й обмежених ресурсів.Нагадаємо, 30 травня стало відомо, що у МВФ назвали "проблемою" плани України збільшити військові витрати на 400 мільярдів гривень. При цьому місія МВФ досягнула угоди з владою України у виділенні чергової частини кредиту за програмою на 15,5 мільярда доларів. Одним із питань стало джерело коштів для збільшення військових витрат.

У Росії значно здорожчали ритуальні послуги. Відтак зріс попит на труни виготовлені з картону, оскільки вони суттєво дешевші за дерев'яні. Про це пише The Moscow Times.За даними росЗМІ, картонна домовина коштує від 1,5 до шести тисяч рублів, тоді як на класичний дерев'яний варіант — близько восьми тисяч рублів. Також є "люксові" моделі, але за них доведеться заплатити значно дорожче — 200 тисяч рублів.Продавці стверджують, що картонні труни витримують навантаження до 150 кілограмів та повністю розкладаються у землі за шість місяців, а не за кілька десятків років, як дерев'яні. Також вони швидше згоряють при кремації. "Бонусом" йде ексклюзивний дизайн, оскільки на картонну труну можна нанести будь-який принт", — пише The Moscow Times.Як пише росЗМІ, росіяни "урізали" витрати на поховання родичів на тлі різкого подорожчання ритуальних послуг через війну з Україною. У жовтні-грудні 2024 року похорон у середньому обходився у 25,1 тисячі рублів — це майже на 15% дорожче, ніж роком раніше. При цьому смертність у Росії продовжує зростати. За підсумками 2024 року природне зменшення населення прискорилося на 20%.Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, на тлі затяжної війни проти України деградація російської економіки все поглиблюється. Наразі Кремль намагається утримувати її на плаву, використовуючи залишки резервів.

В Україні продовжує дешевшати капуста. Проте ціна все ще залишається втричі дорожчою, ніж в аналогічний період минулого року.Про це повідомляє EastFruit.Чому впала ціна на капустуЗа словами аналітиків, як і раніше, тенденцію зниження цін у даному сегменті галузеві експерти пов’язують із сезонним збільшенням пропозиції цієї продукції з місцевих господарств. Водночас темпи її реалізації залишаються доволі стриманими.Причин зниження цін на капусту декілька:по-перше, після періоду сильних дощів із грозами та градом погода майже по всій території країни стабілізувалася, на тлі чого збільшились обсяги пропозиції капусти врожаю 2025 року на ринку;по-друге, підвищена вологість та рясні опади негативно позначилися на якості продукції, і, за повідомленнями фермерів, капуста почала втрачати якість.Порівняння цін на капустуНині більшість виробників продають кілограм капусти нового врожаю від 13 до 22 гривень. Така ціна в середньому на 38% нижча, ніж раніше.Попри обвал цін на капусту нового врожаю, цю продукцію на українських ринках все ще відвантажують у середньому втричі дорожче, ніж на початку червня 2024 року.Нагадаємо, в Україні через заморозки та відносну посуху врожайність деяких плодових дерев зазнала втрат, які подекуди становлять 100%. Найбільше постраждав врожай персиків та абрикосів. Це стане причиною здорожчання цін. .

Національний банк України після дводенного зростання різко знизив офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також "летить" донизу.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на четвер, 5 червня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,48 гривні за один долар. Офіційний курс у середу становив 41,63 гривні за один долар. На готівковому ринку курс впав на 10 копійок  — 41,70 гривні за долар.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 47,20. У середу, 4 червня, офіційний курс гривні до євро був на рівні 47,42.Курс долара у 2025 роціУ державному бюджеті на 2025 рік прогнозований середньорічний курс долара закладено на рівні 45 гривень. Прогноз фінансування держбюджету на наступний рік передбачає зниження дефіциту бюджету до 19,4 % внутрішнього валового продукту (ВВП), що відповідає показникам узгоджених з міжнародними партнерами. За даними The Economist, "Біг Мак" коштує в Україні 120 гривень, тоді як у Сполучених Штатах Америки — 5,79 долара. Так курс української валюти недооцінений на 50,7% порівняно з фактичним обмінним курсом 42 гривні за долар, а курс за купівельною спроможністю має бути на рівні 20,73 гривні за долар.Варто зауважити, що за словами голови Національного банку Андрія Пишного, Україна починає розглядати можливість відмови від долара США та можливої ​​більш тісної прив'язки своєї валюти до євро на тлі роздробленості світової торгівлі та зміцнення зв'язків із Європою.Нагадаємо, в Україні запрацюють банки фінансової інклюзії. Нові установи обслуговуватиме клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до отримання фінансових послуг.

В Україні запрацюють банки фінансової інклюзії. Нові установи обслуговуватиме клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до отримання фінансових послуг.Як повідомила прес-служба Національного банку України, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні відповідний законопроект №13018-д.Банк фінансової інклюзії — новий тип фінансової установи, який передбачає отримання обмеженої банківської ліцензії. Він буде надавати банківські, платіжні та інші фінансові послуги, серед яких: зняття готівки;валютно-обмінні операції;платежі;заощадження;кредити.У НБУ пояснили, що фокус роботи такого банку буде спрямовний на обслуговуванні фізичних осіб, малого та мікробізнесу (фізичні особи-підприємці, підприємства і громади). Проте великих юридичних осіб обслуговувати не будуть."Стати банком фінансової інклюзії може як чинний банк (для цього необхідно переоформити наявну банківську ліцензію на обмежену банківську ліцензію), так і новостворена юридична особа", — зазначили у регуляторі.Розбудова системи банків фінансової інклюзії здійснюватиметься з дотриманням усіх пруденційних вимог, які поширюються на банки з повною банківською ліцензією. Завдяки цьому стабільність фінансової системи буде гарантована."Діяльність і стратегія банку фінансової інклюзії мають бути спрямовані насамперед на забезпечення доступу клієнтів до користування фінансовими послугами, у тому числі на територіях з особливими умовами для розвитку та територіях відновлення. У такий спосіб ми створюємо передусім умови для економічного розвитку регіону, де присутня ця компанія", — поінформували в прес-службі.Отже, банк фінансової інклюзії є важливим, оскільки:дасть змогу забезпечити кращий доступ усім категоріям населення та малому бізнесу до фінансових послуг у віддалених, малонаселених територіях, у зонах, наближених до бойових дій, та на деокупованих територіях;є системним рішенням для економічного розвитку регіонів, у яких він працюватиме, адже створює можливості для синергії ринку фінансових послуг із небанківським бізнесом, який уже розвинений у таких регіонах. Нагадаємо, з 1 липня Німеччина розпочне автоматичний обмін банківською інформацією з українськими податковими органами. Біженцям загрожують штрафи та припинення виплат після перевірки їхніх рахунків.