Порти Тамані та Новоросійська обмежили доставлення зерна вантажівками через зростання ризиків судноплавства в Чорному морі. Наразі російські зернові експортні термінали не працюють або функціонують обмежено.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої послалися на п'ять джерел у галузі."Влада перенаправила зерно з родючих південних регіонів, яке раніше перевозили через Азовське море, до глибоководних зернових терміналів у Чорному морі автомобільним і залізничним транспортом. Однак атаки на чорноморські порти також почастішали", — йдеться в повідомленні.Три термінали, які, за даними джерел, обмежили постачання автомобільним транспортом, — NZT і SK у порту Новоросійська, а також ZKT у порту Тамань — мають потужність для відвантаження понад 20 мільйонів тонн зерна на рік."Загальний щорічний експорт російського зерна морським шляхом — близько 50 мільйонів тонн", — зазначили аналітики видання.Вони уточнили, що два термінали в Новоросійську приймають зерно, доставлене залізницею, однак такі постачання можливі лише з південних регіонів Росії. Близько третини зерна, яке проходить через ці два термінали, доставляється вантажівками, тоді як ZKT у порту Тамань приймає зерно лише автомобільним транспортом.Термінали здійснюють відвантаження для основних покупців російського зерна, зокрема, Єгипту та Туреччини. Компанії Demetra та Delo Group, які є власниками терміналів."Ризики зросли, дедалі менше людей готові йти на сміливі та необдумані ризики", — розповіло медійникам одне з джерел.Нагадаємо, 11 липня стало відомо, що Росія призупинила приймання заявок на проходження через Керченську протоку, яка з'єднує Азовське та Чорне моря. Також не функціонує переправлення через канал, який з'єднує річку Дон з Азовським морем..

Національний банк України (НБУ) ввів в обіг нову обігову пам'ятну монету номіналом десять гривень. Вона пов’язана з Днем вшанування пам'яті захисників і захисниць України, яких стратили, закатували, або вони загинули в полоні. Він відзначається 28 липня.Про це повідомили на сайті НБУ. Там зазначили, що монета називається "Пам'яті страчених, закатованих або загиблих у полоні"."Ця монета — про пам’ять, яка не стирається з часом. Вона вшановує військових і цивільних, чиї життя обірвав російський полон, і нагадує про злочини проти українського народу, які не мають терміну давності, про системну політику терору, яку Росія веде проти України. Закарбовуємо цю пам’ять у металі, щоби вона жила не лише в меморіалах чи книгах, але й нагадувала кожному про ціну людської гідності, свободи та життя. Не можемо повернути загиблих, але можемо і повинні зробити все, щоб правда та пам’ять про них залишалися з нами назавжди", — наголосив голова НБУ Андрій Пишний.Обігова пам’ятна монета "Пам’яті страчених, закатованих або загиблих у полоні" має номінал 10 гривень, виготовлена зі сплаву на основі цинку з нікелевим покривом.Аверс цієї обігової пам’ятної монети ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року. На ньому в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту розміщені номінал монети, рік карбування та Державний Герб України.На її реверсі зображено ланцюг із розірваною ланкою, що символізує звільнення з кайданів. Частини ланцюга піднімаються вгору і трансформуються в силуети птахів — образи незламного духу, героїзму та світлого переходу у вічність тих, хто віддав своє життя за Україну. По колу розміщено напис "Пам’яті страчених, закатованих або загиблих у полоні".Художник реверсу монети — Микола Коваленко, художник аверсу — Володимир Дем’яненко. Скульптор — Володимир Дем’яненко."Обігова пам’ятна монета “Пам’яті страчених, закатованих або загиблих у полоні” є законним платіжним засобом на території України, приймається всіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій за номіналом 10 гривень", — акцентували в СБУ.Поступово в готівковий обіг введуть два мільйони штук таких обігових пам’ятних монет НБУ видаватиме їх банкам та інкасаторським компаніям / компаніям з оброблення готівки для подальшої їх видачі клієнтам. Вони прийматимуться за номіналом 10 гривень.Нагадаємо, що минулого року до третіх роковин вторгнення Росії в Україну Національний банк ввів у обіг пам’ятну монету номіналом п'ять гривень "Тримаймо стрій". Вона виготовлена з нейзильберу..

Зі суботи, 1 серпня, в Запоріжжі тимчасово припиняє роботу торгівельний центр METRO. Це пов’язано з регулярними вимушеними перервами через безпекову ситуацію в місті й області.Про це повідомили на Facebook-сторінці торгівельного центру METRO."ТЦ METRO за адресою Оріхівське шосе, 7-А тимчасово призупиняє роботу до подальшого повідомлення", — зазначили представники компанії.Вони пояснили, що ухвалили таке непросте рішення через регулярні вимушені перерви, пов’язані з безпековою ситуацією."Відповідно до правил METRO Україна під час оголошення повітряної тривоги торгівельні центри призупиняють роботу заради безпеки клієнтів і співробітників. За таких умов не вдається підтримувати стабільну роботу та належний рівень обслуговування", — йдеться в повідомленні.При цьому в компанії зауважили, що HoReCa-доставлення в Запоріжжі й області працює у звичному режимі. Постачання забезпечуватиметься з інших торгівельних центрів METRO."Про відновлення роботи магазину повідомимо на сайті "METRO Україна" та на офіційних сторінках у соціальних мережах", — пообіцяли в торгівельному центрі.Також там назвали адреси найближчих ТЦ METRO:Дніпро: Запорізьке шосе, 63 та с-ще Слобожанське, вул. Каштанова, 1;Кривий Ріг: вул. Бикова, 31."Дякуємо за розуміння. Ми цінуємо довіру та робимо все можливе, щоб український бізнес і надалі розраховував на стабільний сервіс METRO", — підсумували в повідомленні.Нагадаємо, нещодавно міністр освіти та науки України Андрій Бутенко розповідав, що частину підручників для українських шкіл доведеться друкувати повторно. Це пов’язано зі знищенням понад 410 тисяч книг унаслідок російського обстрілу 19 липня..

Долар в Україні продовжує дорожчати, тоді як євро після попереднього зростання трохи втратив у ціні.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на середу, 29 липня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,92 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,85. На готівковому ринку долар не змінився — 44,45 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,06. У вівторок, 28 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,07.НБУ планує вдосконалити процедури відкриття та закриття рахунків: що можуть змінитиНаціональний банк України підготував зміни до порядку обслуговування користувачів надавачами платіжних послуг, зокрема щодо відкриття та закриття рахунків. Як повідомили на сайті регулятора, запропоновані нововведення мають врахувати вимоги законодавства щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні та врегулювати окремі питання роботи банків фінансової інклюзії.Зокрема, НБУ пропонує оновити правила, які визначають порядок взаємодії банків із клієнтами під час відкриття рахунків. Одним із ключових положень проєкту є можливість для банку фінансової інклюзії залучати комерційного агента на підставі відповідного договору.Такий комерційний агент зможе від імені банку фінансової інклюзії здійснювати консультування клієнтів, пропонувати банківські послуги, готувати та укладати договори банківського рахунку, банківського вкладу, а також рахунку умовного зберігання (ескроу).Крім того, запропоновані зміни мають визначити перелік клієнтів, яким банк фінансової інклюзії матиме право відкривати рахунки, та привести регуляторні вимоги у відповідність до положень закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні".Відповідні положення містить проєкт постанови правління Національного банку України "Про внесення змін до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків".НБУ виніс документ на громадське обговорення. Ознайомитися з проєктом постанови, аналізом його впливу та порівняльною таблицею можна на офіційному сайті регулятора. Зауваження та пропозиції до проєкту постанови приймаються відповідно до встановленої форми до 10 серпня 2026 року включно.Нагадаємо, Національний банк України спростував побоювання громадян щодо можливого стрибка цін через випуск нової банкноти номіналом 2000 гривень. У регуляторі запевнили, що поява вищого номіналу є природною реакцією на економічні зміни останніх років, а не передумовою для знецінення грошей.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Оператори систем розподілу "ДТЕК Мережі" за перше півріччя 2026 встановили майже 136 тисяч розумних лічильників. Це на 37% більше, ніж за аналогічний період минулого року.Про це повідомила пресслужба ДТЕК. Там почснили, що це дає змогу відстежувати електроспоживання у режимі реального часу.Енергетики уточнили, що розумні лічильники встановили в Києві, Київській, Одеській і Дніпропетровській областях."Розумні лічильники є частиною АСКОЕ. Вони автоматично передають покази до ОСР, що спрощує процес обліку спожитої електроенергії та дозволяє енергетикам оперативніше отримувати інформацію про стан мережі й аналізувати споживання", — акцентували в ДТЕК.Енергетики додали, що для клієнтів встановлення розумних лічильників означає менше клопоту з регулярною передачею показів і точніший облік спожитої електроенергії.Вони зауважили, що темпи встановлення розумних лічильників продовжують зростати. За перше півріччя 2026 року фахівці ОСР ДТЕК Мережі встановили 135 993 таких приладів — кожен третій клієнт у Києві, Київській, Одеській і Дніпропетровській областях уже користується розумними лічильниками."Реалізація АСКОЕ відбувається в межах інвестиційної програми, яку щороку затверджує державний регулятор НКРЕКП. Дізнатися, чи у вашому будинку цього року запланована заміна лічильника, можна на сайті вашого оператора системи розподілу", — наголосили в ДТЕК.Установлення розумних лічильників є частиною проєкту мережі майбутнього з модернізації енергоінфраструктури та впровадження технологій Smart Grid.Нагадаємо, що 23 червня ДТЕК опублікував свій перший План енергетичного переходу, в якому викладено, як Україна може побудувати більш безпечну, стійку та низьковуглецеву енергетичну систему, одночасно підтримуючи довгострокове відновлення країни та її інтеграцію з Європою..

Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) затвердила новий тариф для НЕК "Укренерго" на передачу електроенергії. З 1 серпня 2026 року він зросте на 25% — до 928,45 гривень за 1 МВт·год без ПДВ.Як пише видання Forbes, відповідне рішення регулятор ухвалив на засіданні 28 липня.Нові тарифи для споживачівЗгідно з проєктом постанови, тариф на послуги з передачі електроенергії з 1 серпня становитиме:для користувачів системи (крім підприємств "зеленої" електрометалургії), що на 25% більше за чинний рівень — 928,45 гривень/МВт·год;для підприємств "зеленої" електрометалургії — 563,26 гривні/МВт·год.Окремо в тарифі передбачена складова на виконання спеціальних обов’язків із підтримки виробництва електроенергії з відновлюваних джерел. Вона становитиме 365,19 гривень/МВт·год.Чому підвищують тарифРаніше "Укренерго" зверталося до регулятора з пропозицією підвищити тариф на передачу до 958,87 гривень/МВт·год — на 29% більше за чинний рівень у 742,9 гривні/МВт·год. Також компанія пропонувала збільшити тариф на послуги з диспетчерського управління на 55,5% — до 171,12 гривні/МВт·год.Серед причин перегляду тарифів "Укренерго" називає:коливання валютних курсів, які збільшують витрати компанії;зростання витрат на розрахунки з виробниками електроенергії з відновлюваних джерел, де частина платежів прив’язана до євро;зниження прогнозованих обсягів роботи енергосистеми.За оцінками компанії, відпуск електроенергії може скоротитися на 9,5%, а обсяг її передачі — на 5,5%, що зменшує тарифні надходження. Додатковим фактором стала лібералізація цінових обмежень на ринку електроенергії з 1 травня 2026 року, яка впливає на формування цінової динаміки.Чи зростуть рахунки для населенняВ "Укренерго" заявляють, що зміна тарифів на передачу та диспетчеризацію не вплине на вартість електроенергії для побутових споживачів. У компанії пояснюють, що перегляд цін необхідний для стабільної роботи енергосистеми, підготовки до опалювального сезону та запобігання накопиченню боргів.Нагадаємо, з 1 серпня 2026 року у Львові діятиме новий тариф на централізоване водопостачання та водовідведення. Вартість водопостачання 36,04 гривні за метрі кубічний, водовідведення — 20,34 гривні за метр кубічний. Загальний тариф — 56,38 гривні за кубометр..

Минулого року обсяги перероблення винограду в Україні зросли на 25,4% порівняно з попереднім періодом. Вони склали цього разу 40 тисяч тонн.Про це повідомили аналітики проекту Agrotimes. Вони послалися на дослідження ринку вина України, підготовленоме командою "Дія.Бізнес" за ініціативи Wines of Ukraine.За даними дослідження, за 2019-2023 роки площі виноградників скоротилися майже вдвічі, зокрема, 2022 року падіння складало 20,9%, а 2023 року — 23,9%. 2024 року фіксували зростання площ на 6,6%, однак 2025 року площі під виноградом для виробництва вина зменшилися на 1%, а під столовим — на 44%.Ядро українського виноградарства формують три регіони:Одеська область — 9 тисяч гектарів (урожайність 29,5 центнера на гектар, валовий збір 348,5 тисячі центнерів);Миколаївська область — 3,1 тисячі гектарів (урожайність 49,9 центнера на гектар, валовий збір 136,4 тисячі центнерів);Закарпатська область — 0,7 тисячі гектарів (урожайність 14,1 центнера на гектар, валовий збір 14,8 тисячі центнерів).Фахівці зауважили, що середня урожайність винограду в країні — 40,4 центнера на гектар. Попри те, що середньорічне зниження обсягів перероблення за 2019-2025 роки складало 24%, показник 2025 року демонструє відновлення роботи галузі."Серед сортів, які найменше скорочувалися за останні роки (до 15%), — "Аліготе", "Ркацителі", Шардоне", "Сапераві північний" і "Одеський Чорний". Найвищу масову концентрацію цукрів 2025 року зафіксовано в сортів "Трамінер Рожевий", "Совіньйон", "Мерло", "Одеський Чорний" і "Каберне Совіньйон", — засвідчило дослідження.У структурі виробництва виноматеріалів за 2025 рік 68,3% припадає на столові виноматеріали, а близько 25% — на ігристі.Станом на 2024 рік у галузі працювали 204 оператори, більшість з яких — мікро- та малі підприємства. 2024 року сума доходів юридичних осіб галузі складала 4 509 мільйонів гривень.Нагадаємо, що на українських оптових ринках розпочався продаж раннього винограду нового врожаю. Перші партії ягоди у дрібному гурті коштують від 150 до 250 гривень за кілограм..

З 1 серпня вантажні перевезення "Укрзалізниці" подорожчають на 30%. Компанія пояснює рішення збитками, зростанням витрат та падінням обсягів перевезень через війну. Водночас бізнес побоюється, що додаткові витрати можуть перекласти на споживачів через подорожчання товарів, пального та логістики.Як пише видання "Економічна правда", це буде перше підвищення тарифів за чотири роки. Востаннє їх переглядали у 2022 році, коли ставки зросли на 70%. Разом із новою індексацією запровадять єдиний тариф на подачу порожніх вагонів — для окремих категорій це означатиме здорожчання приблизно на 60%.Чому "Укрзалізниця" підвищує тарифиУ компанії заявляють, що перегляд тарифів необхідний через різке зростання витрат. Після попередньої індексації витрати на електроенергію зросли у 2,4 раза, а загальні виробничі витрати суттєво збільшилися.Через війну залізниця залишилася без значної частини вантажної бази: зник транзит із Росії та Білорусі, втрачено частину промислових регіонів, а обсяги перевезень скоротилися майже вдвічі.Так, у 2025 році "Укрзалізниця" перевезла 161,3 мільйона тонн вантажів проти 315 мільйона тонн у 2021 році. За даними компанії, вантажний напрямок, який раніше фінансував значну частину діяльності перевізника, став збитковим.Варто зауважити, що уряд підтримує підвищення тарифів. За словами заступника міністра фінансів Олександра Кави, в нинішніх умовах необхідно переглянути дохідну частину "Укрзалізниці", адже тарифи не змінювалися протягом чотирьох років, тоді як ціни виробників і витрати компанії за цей період суттєво зросли.Хто заплатить за подорожчанняЖурналістів видання "Економічна правда" пишуть, що найбільше нові тарифи можуть вплинути на промисловість, аграрний сектор та будівельну галузь. Виробники попереджають, що додаткові витрати на логістику можуть зменшити їхню конкурентоспроможність.Металурги зазначають, що не можуть просто підвищити ціни на експортну продукцію, адже вони залежать від світового ринку. Аграрії очікують збільшення витрат на транспортування зерна, що може знизити прибутковість фермерів.Виробники будматеріалів, навпаки, можуть частково перекласти витрати на внутрішнього споживача. Це може позначитися на вартості цементу, щебеню, цегли та інших матеріалів.Чого очікувати далі"Укрзалізниця" називає нинішнє рішення лише частковою індексацією. Наступне підвищення тарифів на 15% можуть розглянути з 1 січня 2027 року.Критики вважають, що одними тарифами проблему не вирішити. На їхню думку, компанії потрібні реформи, розділення інфраструктури та перевезень, а також більша конкуренція на залізничному ринку.Підвищення тарифів дасть "Укрзалізниці" додаткові кошти та аргументи у переговорах із кредиторами, однак не вирішить усіх проблем — від втрати вантажів до високих постійних витрат.Нагадаємо, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко в етері "Київ24" заявив, що в Україні не очікується дефіциту пального за умови збереження вільної конкуренції на ринку та відсутності державних цінових обмежень. Водночас розширення географії ударів російських безпілотників створює певні ризики для роботи окремих АЗС..

У monobank запустили нову функцію, яка дає змогу блокувати небажаних відправників переказів із коментарями.Про це повідомив співзасновник monobank Олег Гороховський.За його словами, приводом для нововведення стали звернення користувачів, які скаржилися, що після блокування колишніх партнерів у месенджерах і соцмережах ті почали залишати повідомлення через коментарі до банківських переказів."Пам'ятаєте ж, що у нас при переказах на картки можна писати коментар? Так от, побачили декілька дописів, де клієнти скаржаться, що їхні колишні (заблоковані всюди) починають писати їм через mono", — зазначив Гороховський.Відтепер користувачі можуть заблокувати будь-кого, чиї перекази або коментарі їм заважають. Для цього достатньо скористатися відповідною опцією в деталях переказу.Водночас Гороховський із гумором закликав не зловживати новою функцією."Але я б не зловживав функцією, бо не так багато людей у світі, які готові платити, щоб вам щось сказати", — додав він.Нагадаємо, торік Monobank запровадив можливість відкриття спільних карток, що дозволяє користувачеві надати доступ до витрат з власного рахунку іншій особі. Також є можливість встановлювати ліміт на витрати..

У Києві резервування електроенергії перед зимовим сезоном становить лише 30%, а теплової енергії — 40%. Водночас близько 80% коштів, передбачених на реалізацію Плану стійкості столиці, залишаються невикористаними.Про це заявив депутат Київської міської ради від партії "Слуга Народу" Андрій Вітренко.За його словами, наразі рівень резервування електроенергії для забезпечення роботи столиці в зимовий період становить лише 30%, а резерв теплової енергії — 40%. Такі показники депутат назвав недостатніми з огляду на можливі тривалі відключення.Вітренко також наголосив, що близько 80% бюджетних коштів, передбачених на виконання Плану стійкості Києва, залишаються на рахунках і досі не використані.Причини затримки з освоєнням фінансування депутат не уточнив, однак закликав міську владу оперативно відреагувати на ситуацію.На його думку, якщо до початку опалювального сезону не збільшити резерви енергоресурсів, столиця може зіткнутися з дефіцитом потужностей у разі тривалих перебоїв з електропостачанням. Наявність невикористаного фінансування, за словами Вітренка, свідчить про те, що можливості для покращення ситуації є, однак вирішальним фактором залишається швидкість ухвалення необхідних рішень.Нагадаємо, нещодавно прем'єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що наступна зима може виявитися ще складнішою, ніж попередня. Саме тому підготовка до опалювального сезону стане одним із головних завдань нового уряду.Читайте також: Уряд виділив 40 млрд грн на підготовку України до зими: як розподілять кошти.

В Україні не очікується дефіциту пального за умови збереження вільної конкуренції на ринку та відсутності державних цінових обмежень. Водночас розширення географії ударів російських безпілотників створює певні ризики для роботи окремих АЗС.Про це повідомив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко в етері "Київ24". За його словами, загроза з повітря постійно зростає та змінює свою географію."Водночас російські дрони поступово розширюють зону ураження, спочатку під ударами були прифронтові регіони, надалі загроза може поширитися навіть на північні околиці Києва", — зазначив Омельченко.Експерт наголосив, що така ситуація дійсно створює ризики для безпеки та функціонування окремих заправних станцій у потенційно небезпечних зонах. Однак це не означає виникнення системної нестачі пального в країні загалом. Ключовим фактором для стабільності ринку, на думку фахівця, залишається відсутність штучних цінових обмежень з боку держави та підтримання здорової конкуренції серед постачальників.Нагадаємо, за даними Reuters, станом на 22 липня світові ціни на нафту зросли на тлі загострення ситуації на Близькому Сході. Інвестори побоюються нових перебоїв із постачанням після чергових ударів США по Ірану та погроз єменських хуситів атакувати танкери із саудівською нафтою..

Євросоюз 23 липня ухвалив 21-й пакет санкцій проти Росії, він дався чи не найважче з усіх через позицію кількох держав. Це стало поштовхом до перегляду Брюсселем санкційної практики, яка вимагає консенсусу всіх 27 країн-членів. Що може змінити новий підхід?Що у найбільшому пакеті санкційПісля тривалого обговорення 23 липня Рада ЄС затвердила пакет обмежувальних заходів, спрямованих проти Росії. За словами головної дипломатки Євросоюзу, естонки Каї Каллас, санкціями "вдарили по понад сотні банків і операторів криптовалютами, понад 40 суднах тіньового флоту та кількох НПЗ в Росії та Білорусі. Також ми відповідаємо на безперервні удари РФ по цивільних, інфраструктурі та об’єктах культурної спадщини — до списку потрапили понад 50 компаній ВПК та ключові суб’єкти, залучені до виробництва російських далекобійних дронів". Зокрема, під заборону потрапило 48 фізичних осіб і 170 — юридичних. Це найбільше за весь час запровадження санкцій.На думку експертів, найпотужнішого удару завдано по фінансовому сектору, — віднині під обмеженнями діяльності приблизно половина російських банків, для них це означає відключення від системи SWIFT та замороження активів. Важливо, що під санкції потрапили й банки в кількох інших країнах, які сприяли обходу європейських заборон, зокрема банки в Киргизстані та Індії.Загальновідомо, що так звані "нейтральні" держави протягом допомагають Росії у різний спосіб — від завезення товарів подвійного призначення, до купівлі російської нафти, паливо з якої після глибинних ударів України по НПЗ РФ тепер купляє в Індії. Індуси отримали подвійний навар, але санкціями Європа подала чіткий сигнал, що за цинізм плата буде високою.Значним позитивом також вважають заборону трансакцій 14 криптоплатформ, зареєстрованих у Грузії, Білорусі Панамі, на Маршаллових островах та ще в низці країн. Це чіткий сигнал, що наступним кроком стане повна заборона в ЄС криптопослуг для третіх країн, які допомагають Росії. Під посилені експортні обмеження на товари подвійного призначення потрапили компанії згаданих Киргизстану та Індії, а також Китаю, Казахстану, Туреччини та ОАЕ. Компанії з цих країн допомагають Росії мікроелектронікою, верстатами для виробництв напівпровідників тощо. Дуже важливо, що у списку — китайські підприємства. У країн ЄС свої стосунки з китайцями, тому запровадження санкцій проти компаній КНР часто стикаються зі спротивом. У 21-му пакеті вдалося їх затвердити.Третя важлива сфера — енергетика. Тут найбільший удар завдано по "тіньовому флоту", зокрема, до переліку санкцій додали 41 судно (загалом уже 632) та вісім компаній, які сприяють діяльності незаконному руху нафтових танкерів. Ще 18 компаній — це нафтопереробні заводи, зокрема за межами Росії.Що, хто і чому не потрапив до 21 пакетаЦе не повний перелік обмежувальних заходів, та видається він переконливим. При цьому 21-й пакет критикують за кроки назад від початкового проєкту. Такі кроки вимушені, вони стали результатом поступок кільком державам. Болгарія відмовлялася голосувати, доки зі списку персональних санкцій не приберуть головного московського попа Кирила (Гундяєва) та власника "Лукойлу" Вагіта Алекперова. Щодо останнього, то це — елемент великої гри, в якій залучені США, російська нафтова компанія та її "дочки" в Європі. Можна припустити, що президент Болгарії Румен Радєв тут просто підіграв певним інтересам. Після виключення з переліку цих осіб болгари проголосували.Раніше санкції проти Кирила блокувала Угорщина, нині естафету перейняла Болгарія, чия православна церква має тісні зв’язки з РПЦ. Проте варто зауважити, що проти обмежень для Кирила виступає й Італія, але зі своїх міркувань, точніше, там дослухаються до думки Ватикану, де не люблять, коли щось загрожує церкві, без різниці якій. Для нас санкції проти Кирила стали б великою моральною перемогою, але їх, найімовірніше, не буде.Коли болгар переконали, проти виявилися ще сім країн. Німеччина, Нідерланди, Франція і Польща наполягали на виключенні з пакета імпорту російської тріски, Франція та Італія заступилися за російських туристів — учасників "СВО", їм хотіли взагалі заборонити в’їзд до Євросоюзу, але ці дві туристичні держави чомусь вирішили, що російські вбивці й терористи мають бачити Лувр і Колізей.Австрійці не вперше вв’язують у санкції свій інтерес — вилучити з існуючих санкцій російську компанію із замороженими активами, щоб у такий спосіб компенсувати збитки Raiffeisen, який не вийшов із Росії. Проте цього разу в австрійців знову нічого не вийшло. Та найбільшою проблемою при ухваленні 21 пакету стала непоступливість Греції. І коли кажуть, що пакет виявився суттєво слабшим, йдеться саме про це. Якщо коротко, то греки вимагали, щоб їхня судноплавна компанія Dynagas і далі постачала російський скраплений газ третім країнам. Євросоюз у підсумку поступився, але тепер там хочуть ухвалювати рішення про санкції без умови про консенсус, інакше наступний пакет схвалити стане ще складніше.Як обійти згоду всіх 27 членівЗа повідомленням ЗМІ, замість підготовки великих та комплексних пакетів санкцій у Брюсселі пропонують опрацьовувати та просувати обмеження невеликими тематичними групами. Така тактика дозволить суттєво зменшити ризик того, що одна країна зможе заблокувати весь санкційний пакет через власні економічні або політичні інтереси. Простіше кажучи, якщо Болгарія чи Італія не хочуть вводити санкції проти Кирила, це цілком можуть зробити інші 25 країн. Враховуючи, що РПЦ натикали своїх приходів по всій Європі, а це — кремлівська агентура в рясах, санкції проти головного путінського попа автоматично призведуть до посилення уваги спецслужб до діяльності церковників в країнах Євросоюзу.У переважної більшості держав ЄС залишаються бізнес-відносини з Росією, приміром, Італія і Греція наполягли на знятті санкцій на імпорт соболиного хутра, але тільки зі шкурок, готові вироби і далі — під забороною. Та це — дрібниця, порівнюючи з продовженням енергетичного бізнесу. Протягом 2022-25 років чотири країни Євросоюзу — Франція, Нідерланди, Іспанія та Бельгія — закупили у росіян скрапленого газу на 34,3 мільярда євро. А у жовтні минулого року повідомлялося, що у Бельгії зафіксували різке зростання імпорту російського газу, передусім СПГ.Такого роду повідомлення, звісно, дуже негативно впливають на емоційний стан українців, проте варто усвідомити, що у кожній із названих держав існують власні електоральні цикли і вони диктують багато дій влади. Зростання вартості газу чи пального — це плюси до рейтингу тамтешніх трампістів, які, в разі приходу до влади, можуть взагалі заблокувати всі антиросійські санкції.Тому варіант діяти обмежено видається кращим. По-перше, зникне піар-складова. Кожний великий пакет — це і великий піар, європолітики у такий спосіб демонструють собі та зовнішнім силам здатність до консенсусу. Однак демонструвати це стає все складніше.По-друге, значна кількість компаній та персоналій у санкціях додає їм потужності, до якої б ще посилення інструментів контролю за виконанням обмежень, щоб не помічники Росії в Європі не знаходили шпаринки. Над цими інструментами варто працювати не менше, аніж над самим переліком підсанкційних позицій.По-третє, все одно не буде жодної країни ЄС, яка б подібно до Угорщини часів Орбана блокувала все, переважна більшість країн-членів підтримують максимальну кількість обмежень для країни-терористки. Єдине, що в обговорюваних пропозиціях не зовсім зрозуміло, так це механізм її втілення. Зараз має бути повний консенсус, який і надає Раді Європи та Єврокомісії відповідне право, а якщо без консенсусу, тоді якась із країн може сказати: ми підтримали й зазнаємо збитків, а хто не погодився — далі отримуватиме прибуток. Тобто є ризик внутрішнього тертя. Для України вигідніше, щоб санкційні пакети затверджувалися швидше, без шантажу національними вето. Втім, у самому Євросоюзі зважуватимуть, чи відмовлятися від практики, що існує."Ми б'ємо по Путіну там, де "болітиме" найбільше — обрізаючи фінансові ланцюжки живлення, на які він покладається для продовження війни. І це не кінець санкційних кроків — ми вже працюємо над наступними", — заявила пані Каллас.Буде це 22-й пакет чи перший пакет за новою процедурою — питання другорядне, головне — що в середині. Дуже важливим було б введення жорсткого фільтра для росіян, які хочуть приїхати до Європи, морально неприйнятно пускати туди комбатантів і членів їхніх родин.Ще один важливий момент — санкції мають бути застосовані до всіх новообраних у вересні депутатів Думи та організаторів цих псевдовиборів. Все одно там сидітимуть тільки пропутінські партії. Тобто: отримав мандат — санкції на додачу..

Після короткочасного зниження офіційний курс основних іноземних валют знову змінився у бік зростання. На 28 липня Національний банк України підвищив вартість долара та євро.Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.Так, на вівторок, 28 липня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,85 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 44,80. На готівковому ринку долар подорожчав на п'ять копійок — 44,45 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,07. У понеділок, 27 липня, офіційний курс гривні до євро був 50,96.Із зашифрованим посланням: Нацбанк випустив нову монету номіналом 10 гривень (фото)Національний банк України запровадив в обіг нову пам'ятну срібну монету номіналом 10 гривень на честь тридцятої річної річниці ухвалення Конституції. Як повідомляє пресслужба регулятора, новинку офіційно презентували безпосередньо у стінах Верховної Ради під час святкових урочистостей 28 червня.Символізм та зв'язок поколінь у новій монетіЗа даними Нацбанку, нова нумізматична пам'ятка покликана продемонструвати глибоку тяглість українських державотворчих традицій протягом багатьох століть. Заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу перед народними обранцями наголосив на особливій ролі цього випуску для суспільства."Ця монета — про зв'язок між поколіннями. Про те, як рішення, ухвалені 30 років тому, продовжують впливати на наше сьогодення. І про те, що сильна держава починається не з гучних слів, а з поваги до закону, до людини та до власних принципів. Саме завдяки парламенту Україна отримала документ, який закріпив принципи демократії, верховенства права, права і свободи людини, територіальну цілісність та державний суверенітет. Дякую за це народним депутатам України", — сказав Олексій Шабан.Дизайн, тираж та особливості оформленняЯк наголосили в НБУ, ювілейна монета має номінал 10 гривень та виготовлена виключно зі срібла. Авторкою унікального дизайну стала Олександра Кучинська, яка зуміла відобразити ключові історичні етапи становлення українського законодавства.На аверсі монети по колу викарбувано згадку про тридцятиріччя Основного закону. У центрі композиції послідовно розміщені головні віхи національного конституційного процесу, серед яких Конституція Пилипа Орлика 1710 року, закони УНР та ЗУНР 1918 року, нормативні акти Карпатської України 1939 року, радянські документи, а також історична дата ухвалення чинного закону 28 червня 1996 року.Зворотний бік прикрашений стилізованим зображенням міцного коріння дуба, всередині якого зашифровано слово "КОНСТИТУЦІЯ". Цей елемент символізує непорушний фундамент нашої держави, правову спадкоємність та потенціал для зростання майбутніх поколінь.Загальний тираж цієї монети обмежений та становить до 10 000 штук. Усі охочі зможуть придбати її в офіційному інтернет-магазині Нацбанку або через мережу сертифікованих банків-дистриб'юторів одразу після старту офіційних продажів.Нагадаємо, Національний банк України спростував побоювання громадян щодо можливого стрибка цін через випуск нової банкноти номіналом 2000 гривень. У регуляторі запевнили, що поява вищого номіналу є природною реакцією на економічні зміни останніх років, а не передумовою для знецінення грошей.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Національний банк України підготував зміни до порядку обслуговування користувачів надавачами платіжних послуг, зокрема щодо відкриття та закриття рахунків.Як повідомили на сайті регулятора, запропоновані нововведення мають врахувати вимоги законодавства щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні та врегулювати окремі питання роботи банків фінансової інклюзії.Зокрема, НБУ пропонує оновити правила, які визначають порядок взаємодії банків із клієнтами під час відкриття рахунків. Одним із ключових положень проєкту є можливість для банку фінансової інклюзії залучати комерційного агента на підставі відповідного договору.Такий комерційний агент зможе від імені банку фінансової інклюзії здійснювати консультування клієнтів, пропонувати банківські послуги, готувати та укладати договори банківського рахунку, банківського вкладу, а також рахунку умовного зберігання (ескроу).Крім того, запропоновані зміни мають визначити перелік клієнтів, яким банк фінансової інклюзії матиме право відкривати рахунки, та привести регуляторні вимоги у відповідність до положень закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні".Відповідні положення містить проєкт постанови правління Національного банку України "Про внесення змін до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків".НБУ виніс документ на громадське обговорення. Ознайомитися з проєктом постанови, аналізом його впливу та порівняльною таблицею можна на офіційному сайті регулятора. Зауваження та пропозиції до проєкту постанови приймаються відповідно до встановленої форми до 10 серпня 2026 року включно.Нагадаємо, нещодавно "ПриватБанк" у партнерстві з додатком Paysera (платіжна система) запустив новий сервіс міжнародних переказів через PrivatMoney. Відтепер користувачі можуть надсилати кошти в Україну просто зі смартфона, з можливістю зарахування на рахунки банків у євро або гривні..

В Україні зафіксували рекордний показник реєстрації нових компаній за останні три роки. У першій половині 2026 року підприємницька активність зросла, попри збільшення кількості закриттів бізнесів.Як повідомляють аналітики "Опендатабот", загалом за шість місяців в Єдиному державному реєстрі з’явилося 19 758 нових бізнесів. Це на 8% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, коли було відкрито 18 277 компаній. Для порівняння, у першому півріччі 2024 року зареєстрували 18 414 нових підприємств.За даними реєстру, водночас зросла і кількість припинень діяльності компаній. За шість місяців 2026 року закрилися 6 563 бізнеси — це на 28% більше, ніж за той самий період минулого року.Попри збільшення кількості закриттів, загальна динаміка залишається позитивною. Завдяки перевищенню кількості нових реєстрацій над припиненнями чистий приріст компаній за перше півріччя 2026 року склав 13 195 бізнесів.Де і в яких сферах зростає бізнесНайбільший приріст кількості компаній у першому півріччі 2026 року зафіксували в гуртовій торгівлі. Саме цей напрям показав найбільше абсолютне збільшення кількості бізнесів — на 2 304 компанії Серед інших сфер із найбільшим зростанням:інформаційні технології (+1 254 компанії);операції з нерухомістю (+1 104);діяльність громадських організацій (+859);обслуговування будинків і територій (+824).Водночас у кількох галузях кількість компаній скоротилася. Найбільше зменшення зафіксували у сфері державного управління та оборони — мінус 289 компаній. Також скоротилася кількість бізнесів в:освіті (−282);ветеринарній діяльності (−20);водопостачанні (−14);творчості та мистецтва (−11).Серед регіонів найбільший абсолютний приріст продемонстрував Київ (+ 5 338 компаній). Далі у рейтингу Львівська область (+1 220) та Дніпропетровська область (+1 177).Загалом зростання кількості компаній зафіксували у 23 регіонах України, тоді як у чотирьох областях показники зменшилися. Найбільше скорочення відбулося у прифронтових регіонах — на Донеччині кількість компаній зменшилася на 157, а на Луганщині — на 73.Нагадаємо, за даними НБУ, український бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінює результати власної економічної діяльності, хоча рівень оптимізму дещо знизився порівняно з травнем. Читайте також: Хто став лідером ринку безалкогольних напоїв України за доходами у 2025 році.
