Економіка

Національний банк різко підняв офіційний курс долара. Валюта третій день поспіль оновлює свій історичний максимум щодо гривні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на четвер, 8 січня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,71 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 42,56. На готівковому ринку долар не змінився — 42,70 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становить 49,92. У середу, 7 січня, офіційний курс гривні до євро був 49,79.Новий історичний рекорд: у Нацбанку розповіли, скільки валюти продали у 2025 роціТорік НБУ реалізував рекордні валютні інтервенції, у ході яких продав на міжбанківському ринку понад 36 мільярдів доларів. Як повідомляє прес-служба регулятора, загальний обсяг продажу валюти НБУ за рік 36,10 мільярда доларів, тоді як купівля — дещо вище ніж 42 мільйони доларів. Так, чистий продаж валюти у 2025 році сягнув 36,06 мільярда доларів, що є найвищим рівнем за весь період спостережень.У 2024 році чистий продаж валюти Нацбанком становив 35,19 мільярда доларів, а у 2023 році — 28,61 мільярда. Регулятор наголошує, що найактивніші інтервенції припали на грудень минулого року. За цей місяць Нацбанк продав 4,46 мільярда доларів, що стало найбільшим місячним обсягом валютних продажів за весь минулий рік.Нагадаємо, з 1 січня 2026 року Болгарія мала стала 21 країною єврозони. Це відбулося через два роки після того, як євро з 2023 року запровадила Хорватія. Який вплив це матиме — у матеріалі TrueUA.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Ще 21 листопада Верховний суд Швеції відхилив останню спробу кіпрських компаній, пов'язаних з Ігорем Коломойським, домогтися перегляду рішення Стокгольмського арбітражу. Йдеться про справу "Укрнафти" від 4 лютого 2021 року.Про це повідомила прес-служба Міністерства юстиції України. У відомстві зазначили, що таким чином рішення у справі набули остаточної сили."Йдеться про компанії Littop Enterprises, Bordo Management і Bridgemont Ventures, які через кіпрську структуру володіли 40,1% акцій "Укрнафти", — пояснили юристи.Ще з 2015 року вони вимагали від уряду України та "Нафтогазу" понад шість мільярдів доларів компенсації за обмеження права вільного продажу залишків газу на ринку 2006-2014 років, а після відмови подали позов до арбітражу.Стокгольмський арбітраж відхилив вимоги повністю, визнавши, що не має юрисдикції: суд дійшов висновку, що позивачі фактично не внесли інвестицію до статутного капіталу "Укрнафти" в розумінні договору до Енергетичної хартії, отже, не мали права на арбітражний позов проти України.На початку 2025 року ці висновки підтвердив Апеляційний суд Свеа у Стокгольмі. Кіпрські компанії оскаржували це рішення у Верховному суді Швеції, однак той не знайшов підстав для перегляду справи та відмовив у відкритті провадження.Тепер вони зобов'язані відшкодувати Україні близько 19 мільйонів доларів витрат на арбітраж, 2,7 мільйона доларів судових витрат і ще 550 тисяч доларів додаткових витрат.Нагадаємо, 10 листопада стало відомо, що Високий суд Англії зобов'язав колишніх власників "ПриватБанку" Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова виплатити "ПриватБанку" понад трьох мільярдів доларів у вигляді відшкодування збитків та судових витрат за масштабне шахрайство проти банку..

У середу, 7 січня, на засіданні уряду ухвалили проект Трудового кодексу України. Цей документ має дати старт реформі ринку праці. Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Україна отримає оновлений Трудовий кодекс", — зазначила вона.Свириденко розповіла, що над створенням документа команда Мінекономіки працювала понад два роки — у партнерстві з бізнесом, профспілками, науковцями та за участі міжнародних партнерів. Команда успішно завершила важливий етап для старту реформи. Посадовиця нагадала, що ринок праці в Україні досі функціонує за Кодексом законів про працю 1971 року. За цей час змінилися структура економіки, формати зайнятості та потреби роботодавців і працівників. "Новий Трудовий кодекс це враховує та формує зрозумілі правила трудових відносин", — зауважила Свириденко.Документ є одним з ключових кроків для реалізації Стратегії зайнятості населення до 2030 року, яку уряд також ухвалив під час засідання 7 січня. "Ми прагнемо зробити ринок праці більш інклюзивним і залучити до економічної активності людей, які сьогодні часто залишаються поза ринком: жінки, молодь, ветерани, люди з інвалідністю", — пояснила прем'єр-міністр.Що змінитьсяОновлений Трудовий кодекс передбачає:Чіткі ознаки трудових відносин — документ визначає вісім ознак трудових відносин. Це допоможе зменшити правову невизначеність та вивести зайнятість з тіні.Гнучкі трудові договори — кількість типів трудових договорів збільшується з шести до дев'яти. Кодекс чітко врегульовує сучасні формати роботи: дистанційна, надомна, нефіксований робочий час. Крім того, працівник зможе укладати з роботодавцем кілька типів трудових договорів.Цифровізація трудових відносин — електронні документи прирівнюються до паперових у трудових відносинах.Прозорий механізм визначення мінімальної зарплати (як місячної, так і погодинної) узгоджений зі стандартами ЄС — мінімальна межа буде визначатись як відсоток від середньої заробітної плати, який встановлюватиме уряд.Гнучкі режими праці для працівників, які мають дітей — документ фіксує право на гнучкі форми роботи (дистанційна, робота вдома). А також дає більше можливостей батькам. Наприклад, розширення прав обох батьків на відпустку для догляду за дитиною: і мати, і батько зможуть взяти по два місяці відпустки.Реформа інспекції праці — впроваджується ризик-орієнтований підхід до перевірок.Більше можливостей для працевлаштування молоді — зокрема Кодекс впроваджує окремий механізм для безпечного поєднання навчання і першої роботи — учнівський трудовий договір. "Ухвалення Кодексу також є важливим кроком для нашої подальшої євроінтеграції. Документ передбачає імплементацію понад 30 директив ЄС, регламентів та конвенцій МОП", — додала Свириденко.Посадовиця зауважила, що наступний крок — розгляд проекту в першому читанні в залі парламенту. Уряд розраховує на підтримку нардепів та конструктивну роботу над документом між читаннями.Нагадаємо, ключовими тенденціями на українському ринку праці у 2026 році будуть дефіцит працівників та подальше зростання заробітних плат..

Штучний інтелект, який все швидше розвивається, у майбутньому може відобразитися на ринку праці та певних професіях. Однак зараз його використовують переважно в особистих цілях.Про це повідомила експертка з ринку праці Тетяна Пашкіна в інтерв'ю TrueUA."З одного боку, штучний інтелект присутній у нашому житті, ми нікуди від цього не дінемось і не зможемо його відкинути. Поки що, настільки я бачу, за результатами опитувань, його використовують переважно в особистих цілях", — наголосила вона.Водночас, за словами фахівчині, на сьогодні вже існує значна кількість компаній, яка наполегливо намагається застосувати його для виконання рутинних завдань, враховуючи дефіцит працівників. Ба більше, Google навіть розробив безкоштовний курс з освоєння ШІ бізнесом. Так, компанії наймають консультантів зі штучного інтелекту, які навчають працівників, як правильно його використовувати для максимальної ефективності."Штучний інтелект — не геній, його треба навчати, а для цього потрібні висококваліфіковані фахівці, які можуть це зробити. Тому рутинні операції з його допомогою можна мінімізувати, але треба розуміти, як буде трансформуватися бізнес, де є загрози, які помилки можуть статися внаслідок залучення ШІ, як на них реагувати. Якщо ми хочемо глобалізацію — вважаю, що це можливо, але я б наполягала на тому, що це має бути обмежено, контрольовано і професійно", — додала Пашкіна.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Україні найвищу заробітну плату отримують топ-менеджери, представники сфери IT, а також військові, які перебувають на передовій. Поступово зростають оклади у сфері продажів..

Оновлена структура Офісу президента матиме багато сильних фахівців. Зокрема, це стосується економічного напрямку його роботи, який іще не повністю укомплектований.Про це розповів президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Передусім у мене є дві радниці: Оксана Маркарова, яка відповідатиме за окремі проекти щодо відновлення України, та Христя Фріланд, яка відповідальна також за інвесторів і економічні питання", — зазначив він.При цьому, за його словами, на посаду заступника саме з економіки поки що кандидатури немає. На теперішній момент триває пошук такої людини.Раніше, 5 січня, стало відомо, що український президент залучив до команди іноземну експертку, призначивши Христину Фріланд радником президента з питань економічного розвитку на позаштатній основі. Що відомо про Христину ФріландХристя Фріланд — відома канадська політикиня, журналістка та щира прихильниця України, яка має українське коріння.До призначення радницею Володимира Зеленського вона обіймала найвищі посади в уряді Канади, зокрема була віце-прем'єр-міністеркою, міністеркою фінансів і очільницею МЗС. До політичної кар'єри Фріланд здобула світове визнання як фінансова журналістка та редакторка у таких виданнях, як Financial Times, The Globe and Mail та Reuters.Її вважають однією з провідних архітекторок західних санкцій проти Росії. Вона має глибоку експертизу в питаннях глобальної економіки.Окрім того, 30 листопада Володимир Зеленський оголосив про те, що Оксана Маркарова продовжить допомагати державі у статусі радника президента з питань відбудови України та залучення інвестицій. Він наголосив, що, крім фундаментальної мети захисту незалежності та щоденного протистояння повномасштабній агресії, Україна має ключову довгострокову мету."Забезпечити для України можливість відбудуватися після бойових дій і поновити нормальний економічний розвиток", — заявив президент.За його словами, це завдання стосується не лише уряду та інституцій, а й українського бізнесу та "кожного, хто може допомогти".Зеленський висловив задоволення, що Маркарова залишається у команді, й окреслив коло її нових консультаційних завдань, спрямованих на посилення України:покращення бізнес-клімату;зміцнення фінансової стійкості держави;залучення інвестицій;планування відбудови спільно зі стратегічними партнерами.Нагадаємо, що зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Вашингтоні може відбутися вже найближчим часом. Зараз же триває широка дискусія на дипломатичному рівні з приводу гарантій безпеки та можливості посилення тиску на Росію..

На сьогодні однозначного прогнозу щодо ситуації на ринку праці цього року зробити не можливо, адже війна вносить свої корективи. Однак наразі є два сценарії розвитку подій.Про це повідомила експертка з ринку праці Тетяна Пашкіна в інтерв'ю TrueUA. За її словами, цього року наша держава може зіткнутися або із оптимістичним сценарієм, або із негативним.Зокрема, оптимістичний передбачає — отримання репарацій та значну кількість охочих допомогти "підняти нашу країну, а звідси — чимала кількість робочих місць і нормальні, грантово підкріплені європейські зарплати". Водночас негативний сценарій передбачає підписання мирних угод не на користь України через які, економіка буде заморожена, з'явиться велика кількість безробітних, не буде росту заробітних плат тощо."Зазвичай все стається посередині. Згадаймо 2024 рік, коли стрімкий ріст заробітних плат був кумулятивним. Компанії намагалися компенсувати фінансову мовчанку (інфляцію тощо), на яку вимушено пішли у 2022-2023 роки. Цього року (2025 року, — ред.) ми вже не бачили таких фантастичних заробітних плат, а якщо такі і є, то це точково й аж ніяк не глобально", — наголосила Пашкіна.Також, як відзначила експертка, неможливо точно передбачити й ситуацію із заробітними платами в Україні, адже впродовж останніх двох років великі компанії не мають достеменно відсотково прозорої політики з підвищення зарплат."Передовики ринку, аби підтвердити своє лідерство і маючи економічне підґрунтя, робитимуть це, а всі інші — або намагатимуться зрівнятися, або поступово підуть у "тінь". Бо цього року ми спостерігали зменшення кількості офіційно працевлаштованих осіб, хоча кількість працівників у компаніях не зменшилася. Себто, певні роботодавці, не справившись з фінансовим навантаженням, запропонували працівникам дещо "потінитися", щоби зекономити хоча б на цьому", — зазначила вона.Відтак, на думку фахівчині, чим гірша й нестабільніша економічна ситуація буде у країні, тим більше ймовірність, що роботодавці почнуть економити й на працівниках також. Ба більше, чим довше "в нас працюватиме генераторна економіка, виїдаючи прибутки, тим менше шансів на підвищення зарплатні або на те, що вона стане "білою".Водночас експертка вважає, що у певних галузях можливі навіть скорочення співробітників. Ця тенденція почалася ще минулого року і може продовжитися у цьому."Варто пройтися центром Києва й поглянути, як змінилися вивіски, щоби зрозуміти: якби у бізнесу було все добре, навряд чи він пішов би звідти. Тому цей тренд буде продовжуватися, адже не всім вистачає запасів. Є ті, хто опиратиметься до останнього, але не завжди на це вистачає ресурсу. Є варіант, коли людей переманюватимуть в інші компанії, й через це бізнеси скорочуватимуться. Але не думаю, що це стане глобальним трендом, якщо ми більш-менш втримаємо ситуацію стабільною в країні", — додала вона.До того ж експерта прогнозує, що вже за декілька років деякі професії набудуть більшої масштабної популярності. Серед них — спеціальності із галузі MilTech."У нас зараз стартує MilTech, тому люди цієї сфери будуть затребувані. До того ж діджиталізація, автоматизація мають високий попит; і компанії, які це просувають, теж будуть на часі. Програмне забезпечення все ще залишається в тренді. Щодо виробництва, то хоч ми й лишилися певних пільг, але обхідні шляхи вміємо робити досить ефективно, тому у цій сфері ще є варіанти, коли можна щось виграти у конкурентів", — додала Пашкіна.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Україні найвищу заробітну плату отримують топ-менеджери, представники сфери IT, а також військові, які перебувають на передовій. Поступово зростають оклади у сфері продажів..

Торік Національний банк України реалізував рекордні валютні інтервенції, у ході яких продав на міжбанківському ринку понад 36 мільярдів доларів.Як повідомляє прес-служба регулятора, загальний обсяг продажу валюти НБУ за рік 36,10 мільярда доларів, тоді як купівля — дещо вище ніж 42 мільйони доларів. Так, чистий продаж валюти у 2025 році сягнув 36,06 мільярда доларів, що є найвищим рівнем за весь період спостережень.У 2024 році чистий продаж валюти Нацбанком становив 35,19 мільярда доларів, а у 2023 році — 28,61 мільярда. Регулятор наголошує, що найактивніші інтервенції припали на грудень минулого року. За цей місяць Нацбанк продав 4,46 мільярда доларів, що стало найбільшим місячним обсягом валютних продажів за весь минулий рік.Нагадаємо, 6 січня Нацбанк знову підняв офіційний курс долара. Валюта другий день поспіль оновлює свій історичний максимум щодо гривні.Додамо, раніше перший заступник очільника Національного банку Сергій Ніколайчук пояснив, що світові тенденції щодо долара і євро напряму впливають на коливання курсу гривні. Якщо американська валюта зміцнюється чи послаблюється, то це безпосередньо впливає на курс вітчизняної валюти.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Через санкції проти Росії облігації компанії Telegram на суму близько 500 мільйонів доларів заблоковані у Москві. Це свідчить, що месенджер і досі залежить від російського капіталу.Як повідомляє газета Financial Times, Telegram з 2021 року випустив облігації на суму у понад чотири мільярди доларів. Так, торік у травні компанія розмістила боргові папери на 1,7 мільярда доларів.За даними джерел газети, знайомих із ходом переговорів керівництва Telegram з інвесторами, на сьогодні месенджер викупив більшу частину бондів із терміном погашення у 2026 році. Проте частина паперів є заблокованою у Національному розрахунковому депозитарії (НРД) у зв'язку з санкціями."Це показує, наскільки Telegram, як і раніше, залежить від російського капіталу", — наголошують медійники.Звіт Telegram свідчить, що виторг компанії у першому півріччі 2025 року зріс більш ніж на 65% — до 870 мільйонів доларів. При цьому Telegram отримав чистий збиток у 222 мільйони доларів у порівнянні з чистим прибутком у 334 мільйони у першому півріччі 2024 року. У газеті пояснюють, що такі збитки спричинило списання запасів криптовалюти Toncoin, ціна якої впала на тлі загального зниження криптовалютного ринку у 2025 році.Telegram — це хмарний крос-платформний месенджер і соціальна мережа, створений Павлом Дуровим, що дозволяє швидко та безпечно обмінюватися повідомленнями, файлами, фото й відео, а також здійснювати голосові та відеодзвінки, використовувати групи до 200 000 учасників та канали, з акцентом на швидкість, шифрування та синхронізацію даних між пристроями.Нагадаємо, торік у червні адміністрація месенджера Telegram тимчасово заблокувала як мінімум пʼять українських OSINT-каналів. Не виключено, що власник Telegram Павло Дуров зробив це на замовлення російських спецслужб..

В Україні стартував початок прийому висловлень зацікавленості від представників приватного сектору для участі в програмі з постачання міжнародно переданих результатів скорочення викидів (ITMOs).Про це повідомили в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.У відомстві пояснили, що програма спрямована на залучення приватних інвестицій у проекти зі скорочення викидів парникових газів."Участь можуть брати компанії з країн, що мають двосторонні угоди зі Швейцарією про співпрацю за статтею 6.2 Паризької угоди. До цього переліку входить і Україна. Реалізація відібраних проектів планується 2026-2030 років", — ідеться в повідомленні.У Мінекономіки зауважили, що теперішній етап подання висловлень зацікавленості має дослідницький характер і покликаний оцінити потенціал приватного сектору щодо розробки якісних проектів з генерації ITMOs.Надалі передбачено проведення конкурсного відбору й укладення угод з обраними компаніями. Оплата за передані ITMOs здійснюватиметься за результатами, підтвердженими незалежною верифікацією."Подати висловлення зацікавленості, а також надіслати запитання щодо участі можна електронною поштою: carbon.markets@undp.org. Дедлайн подачі — 30 січня 2026 року. Також для потенційних учасників проведуть інформаційну сесію, яка відбудеться 14 січня", — зазначили в міністерстві.Програма реалізується ПРООН у партнерстві з федеральним офісом довкілля Швейцарії та є частиною міжнародної ініціативи з розвитку вуглецевих ринків."Для українського бізнесу ця ініціатива відкриває практичний механізм залучення фінансування на проекти з декарбонізації — зокрема у сферах відновлюваної енергетики, підвищення енергоефективності та скорочення викидів метану, в тому числі в аграрному секторі", — підсумували у відомстві.Стаття 6.2 Паризької угоди — це міжнародний механізм співпраці між країнами у сфері скорочення викидів парникових газів.Вона дозволяє державам добровільно співпрацювати та передавати одна одній результати скорочення викидів — так звані міжнародно передані результати пом’якшення (ITMOs) — для виконання своїх національних кліматичних цілей (НВВ).Нагадаємо, нещодавно міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев заявив, що станом на початок 2026 року Україна має проблему з подвійним навантаженням: води стає менше, а її якість погіршується. Тому варто в цьому плані кардинально змінити систему обліку води..

Національний банк знову підняв офіційний курс долара. Валюта другий день поспіль оновлює свій історичний максимум щодо гривні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу, 7 січня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,56 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 42,42. На готівковому ринку долар зріс на 20 копійок — 42,70 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 49,79. У вівторок, 6 січня, офіційний курс гривні до євро був 49,51.Ще одна країна з 1 січня перейшла на євро: який вплив це матимеЗ 1 січня 2026 року Болгарія має стала 21 країною єврозони. Це відбулося через два роки після того, як євро з 2023 року запровадила Хорватія. Як повідомила прес-служба Єврокомісії, минулого року вона досягнула усіх необхідних критеріїв, серед яких — показники інфляції, дефіциту бюджету, запозичень, стабільність курсу обміну валют."Після запровадження євро Болгарія, окрім переходу на нову валюту, отримує місце у керівній раді Європейського центрального банку", — йдеться в повідомленні.З 1 січня 2026 року євро поступово замінить лев як валюту Болгарії. Лев обмінюватимуть за курсом 1,95583 лева за 1 євро. Обидві валюти будуть використовуватися паралельно протягом одного місяця."Під час оплати в левах решта видаватиметься в євро, що дозволить поступово вивести лев з обігу", — пояснили процедуру в Єврокомісії.Там зазначили, що комерційні банки заздалегідь отримали банкноти та монети євро від Болгарського національного банку. Також забезпечено євро готівкою магазини й інші підприємства.Банкноти та монети лева можна обміняти в національному банку, комерційних банках і будь-якому поштовому відділенні, розташованому в сільській місцевості, де немає комерційного банку. Обмін у національному банку є безкоштовним і необмеженим у часі.Обмін у банках і поштових відділеннях є безплатним протягом перших шести місяців. З 1 липня 2026 року банки та поштові відділення можуть стягувати плату за обмін."З 1 січня 96% банкоматів у Болгарії будуть видавати банкноти євро, а решта — якомога швидше (протягом двох тижнів)", — ідеться в повідомленні.Нагадаємо, раніше перший заступник очільника Національного банку Сергій Ніколайчук пояснив, що світові тенденції щодо долара і євро напряму впливають на коливання курсу гривні. Якщо американська валюта зміцнюється чи послаблюється, то це безпосередньо впливає на курс вітчизняної валюти.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Кабінет міністрів уточнив правила користування громадським транспортом для пенсіонерів за віком. Згідно з відповідною постановою, право на безоплатний проїзд поширюється лише на певні категорії перевезень, тоді як за інші доведеться сплачувати повну вартість.Про це йдеться у відповідній постанові Кабінету МіністрівДе пільги продовжують діятиЛітні люди й надалі можуть безплатно користуватися комунальним транспортом та приміським сполученням. До цього переліку входять:трамваї та тролейбуси;міські автобуси;приміські електрички.Особливості проїзду в маршрутках Ситуація з маршрутними таксі залишається індивідуальною для кожного регіону. Рішення про надання пільг у цьому виді транспорту ухвалюють органи місцевого самоврядування. Саме вони встановлюють кількість безплатних місць у салоні, ліміти на кількість поїздок або визначають спеціальні "пільгові години".За що доведеться платити Пільговий статус не дає права на безплатний проїзд у міжміському та комерційному транспорті. Пенсіонери мають оплачувати повну вартість квитка у:міжміських автобусах;пасажирських потягах (далекого сполучення);таксі.Нагадаємо, статус пенсіонера, підтверджений офіційним посвідченням, гарантує громадянам низку преференцій у різних сферах життя. До цього переліку входять не тільки транспортні пільги, а й звільнення від певних податків, система знижок та різноманітні надбавки до основної пенсії..

Штраф від ТЦК може перейти у виконавче провадження, якщо його не сплатити або не перевірити вчасно. У такому разі можливі блокування банківських рахунків, арешт майна чи примусове стягнення коштів. Щоб уникнути цих наслідків, важливо знати, як перевірити, чи відкрито виконавче провадження за штрафом ТЦК, де це зробити та що робити далі у разі його наявності. Про це розповідаємо нижче.Як перевірити наявність штрафів від ТЦКПеревірити виконавче провадження за штрафом ТЦК можна за допомогою сервісу відкритих даних "Опендатабот". Задля цього громадянину потрібно ввести свої прізвище, ім'я та по батькові, а також дату народження. За результатом перевірки людина отримає довідку про відсутність або наявність відкритих щодо неї виконавчих проваджень. Який розмір штрафу загрожує за неявку до ТЦКЧоловікам віком від 18 до 60 років, які не оновили свої дані у ТЦК та СП або не перебувають на військовому обліку, загрожує штраф від 17 000 до 25 500 гривень під час воєнного стану чи за повторне порушення. Штраф для посадових і юридичних осіб коливається від 34 000 до 59 000 гривень. Відповідний штраф виписують уповноважені особи територіального центру комплектування та соціальної підтримки.Що буде у разі не сплати штрафу Такі дії з боку громадянина призведуть до передання штрафу до виконавчої служби для примусового виконання. В межах таких виконавчих проваджень може бути накладено арешт на кошти та майно особи, які у майбутньому можуть бути використані для погашення боргу.Що робити, якщо дані щодо штрафу помилковіУ випадку, коли в автоматизованій системі виконавчого провадження вказані помилкові дані щодо штрафу, громадянину необхідно звернутись до відповідного державного виконавця, який супроводжує його справу.Статистика штрафів від ТЦКЗа даними "Опендатабот", від початку 2025 року було зафіксовано понад 47 тисяч проваджень за порушення правил військового обліку. Близько 4,5 тисяч проваджень на місяць відкривали ТЦК торік.Загалом понад тисячу відкритих проваджень за 2025 рік мають уже 18 регіонів України. Абсолютним лідером став Київ — 7 163 провадження (15%). Наслідують Сумщина (4 251 або дев'ять відсотків), Одещина (3 995 або дев'ять відсотків), Дніпропетровщина (3 846 або вісім відсотків) та Харківщина (3 349 або сім відсотків). Найнижчі показники зафіксовано у західних областях та у зоні активних бойових дій: Львівщина — 626, Рівненщина — 464, Івано-Франківщина — 315, Херсонщина — 137, а в Луганській області — 11 випадків.Станом на жовтень 2025 року переважна більшість оштрафованих — чоловіки віком від 25 до 45 років (80% випадків), тоді як на жінок припадає 98 випадків — це лише 0,2% від загальної кількості. Варто зазначити, що з 31 липня 2025 року діє новий механізм постановки на військовий облік жінок з медичною чи фармацевтичною освітою — з цього часу було відкрито 26 проваджень проти жінок за новими правилами.Нагадаємо, торік у грудні у Міноборони повідомляли, що громадян, які прибувають до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час мобілізаційних заходів, забезпечуватимуть харчуванням за державний кошт. Відповідну постанову ухвалив Кабінет Міністрів України..

Національний банк України знову змінив офіційний курс долара та євро. Долар різко "злетів" вгору.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 6 січня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,42 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 42,29. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 42,50 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становить 49,51. У понеділок, 5 січня, офіційний курс гривні до євро був 49,57.Ще одна країна з 1 січня перейшла на євро: який вплив це матимеЗ 1 січня 2026 року Болгарія має стала 21 країною єврозони. Це відбулося через два роки після того, як євро з 2023 року запровадила Хорватія. Як повідомила прес-служба Єврокомісії, минулого року вона досягнула усіх необхідних критеріїв, серед яких — показники інфляції, дефіциту бюджету, запозичень, стабільність курсу обміну валют."Після запровадження євро Болгарія, окрім переходу на нову валюту, отримує місце у керівній раді Європейського центрального банку", — йдеться в повідомленні.З 1 січня 2026 року євро поступово замінить лев як валюту Болгарії. Лев обмінюватимуть за курсом 1,95583 лева за 1 євро. Обидві валюти будуть використовуватися паралельно протягом одного місяця."Під час оплати в левах решта видаватиметься в євро, що дозволить поступово вивести лев з обігу", — пояснили процедуру в Єврокомісії.Там зазначили, що комерційні банки заздалегідь отримали банкноти та монети євро від Болгарського національного банку. Також забезпечено євро готівкою магазини й інші підприємства.Банкноти та монети лева можна обміняти в національному банку, комерційних банках і будь-якому поштовому відділенні, розташованому в сільській місцевості, де немає комерційного банку. Обмін у національному банку є безкоштовним і необмеженим у часі.Обмін у банках і поштових відділеннях є безплатним протягом перших шести місяців. З 1 липня 2026 року банки та поштові відділення можуть стягувати плату за обмін."З 1 січня 96% банкоматів у Болгарії будуть видавати банкноти євро, а решта — якомога швидше (протягом двох тижнів)", — ідеться в повідомленні.Нагадаємо, раніше перший заступник очільника Національного банку Сергій Ніколайчук пояснив, що світові тенденції щодо долара і євро напряму впливають на коливання курсу гривні. Якщо американська валюта зміцнюється чи послаблюється, то це безпосередньо впливає на курс вітчизняної валюти.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Міністерство фінансів України, яке в четвертому кварталі 2025 року провело вісім аукціонів із розміщення валютних облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), наразі запланувало на перший квартал 2026 року тільки три.Про це свідчить графік розміщення ОВДП, опублікованим на сайті Мінфіну. На 24 лютого та 3 березня анонсовані аукціони з розміщення 1,5-річних доларових облігацій, а на 10 лютого — облігацій в євро.Щодо гривневих ОВДП, то, згідно з графіком, Мінфін продовжить щовівторка проводити по три аукціони із продажу паперів із погашенням через 1-1,2 року, 1,7-2,0 року та 3 роки, і лише на 6 січня анонсовано ще один аукціон з продажу більш довгострокових облігацій — терміном 3,7 року.На перших аукціонах цього року всі чотири випуски облігацій пропонуватимуться номінальним обсягом по 5 мільярдів гривень.Відповідно до практики, яка склалася, Мінфін протягом кварталу може оновлювати графік проведення аукціонів.Згідно із законом про державний бюджет, на цей рік заплановані внутрішні запозичення на 419,57 мільярда гривень і погашення на 524,46 мільярда гривень, тоді як бюджет має бути профінансовано коштом зовнішніх запозичень на 2 трильйони 130,27 мільярда гривень за обсягу зовнішніх зобов’язань 132,36 мільярда гривень.Минулого року Нацбанк залучив на внутрішньому ринку понад 569 мільярдів гривень: 430,13 мільярда гривень, 2,446 мільярда доларів і 779,2 мільйона євро. Обсяг залучень перевищив обсяг погашень на 93,76 мільярда гривань.Водночас 2024 року досягнуто рекорду із залучення коштів на ринку ОВДП — 638,4 мільярда гривень. Ставка доларових облігацій на останньому аукціоні 9 грудня склала 4% річних, а облігацій у євро на аукціоні 23 грудня — 3,25% річних.Нагадаємо, на початку грудня з’явилася інформація, що Міжнародний валютний фонд аналізує пропозицію Києва обміняти варіанти, прив’язані до валового внутрішнього продукту, на облігації на суму 2,6 мільярда доларів і уважно стежить за реакцією..

За минулий 2025 рік українські міста отримали 107 тролейбусів. Із них — 75 нових. Натомість попереднього, 2024 року, таких транспортних засобів було 34 (28 нових).Про це повідомив сайт AllTransUA. Там зазначили, що 2025 рік став роком відновлення тролейбусного ринку в Україні. Хоча цифри все ще нижче від постачань з 2014 по 2021 рік, українські міста отримали 107 тролейбусів, що є рекордом за час повномасштабної війни."Левову частку складають нові тролейбуси (75 одиниць), більшість із яких (66 одиниць) придбано в межах співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. 2024 року підписано багато угод, які розпочали реалізуватися 2025 року", — йдеться в повідомленні.Загалом торік найбільше нових тролейбусів отримали Хмельницький (30) і Миколаїв (24). Також вісім тролейбусів надано Кременчуку та чотири — Івано-Франківську.За даними експертів, на ринку нових тролейбусів 2025 року майже на рівних домінували "Еталон" (виробник — Чернігівський автозавод") та PTS ("Політехносервіс"), покриваючи 91% ринку, тоді як решту постачань закрили львівський "Електрон" (5%) і торговий дім "Літан" (бренд "Дніпро", 4%), які вперше за декілька років виготовили тролейбуси.Зокрема, "Електрон" розпочав постачання до Івано-Франківська, а "Літан" виготовив тролейбуси для Миколаєва в білоруських кузовах МАЗ, завершивши постачання партії, яке перервали на початку повномасштабного вторгнення."Питання походження кузовів залишається відкритим: невідомо, чи вони потрапили в Україну ще до 2022 року, чи їх отримали обхідними шляхами пізніше", — констатували в повідомленні.За бюджетні кошти нові тролейбуси отримували лише Чернігів (три тролейбуси "Еталон Т121 "Барвінок") та Чернівці (шість тролейбусів PTS T123).Основним отримувачем вживаних тролейбусів став Харків — 26 тролейбусів Škoda різних моделей, Рівне придбало чотири тролейбуси Solaris Trollio з Любліна, а Івано-Франківськ отримав останній Gräf & Stift з Австрії.Також Дніпро здійснило одну заміну кузова тролейбуса ЮМЗ Т1 із використанням невикористаного в 1990 кузова (всього в місті три таких машини)."Наступного року очікуємо продовження надходжень за вже чинними угодами в межах співпраці з міжнародними фінансовими організаціями — як завершення розпочатих постачань (зокрема, Івано-Франківськ, Кременчук), так і надходження до інших міст, зокрема до Луцька, Тернополя та Чернівців", — зазначили фахівці.За інформацією AllTransUA, 2024 року на ринок надійшла найменша кількість тролейбусів після 2009 року, а порівняно з 2023 роком постачання скоротилося на третину. Довоєнного 2021 року українські міста закупили 170 тролейбусів, 2020 року — 337.Нагадаємо, в середині грудня зазначалося, що сумарний обсяг сегмента легкових електромобілів за підсумками листопада становив 13,5 тисячі, що на 2,3% менше, ніж у жовтні, але на 143,8% більше відносно показників у листопаді торік..