Економіка

Російські мільярдери все масовіше виводять гроші за кордон. Вони побоюються втратити свої активи в країні. Це пов’язано зі серією гучних конфіскацій у Росії.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg із посиланням на власні джерела, які знайомі з інвестиційними рішеннями багатих росіян."Російські мільярдери все частіше шукають способів захистити свої активи за межами країни. За останній рік цей процес помітно пришвидшився, а в останні місяці набув ще більшого масштабу", — йдеться в журналістській публікації.За інформацією медійників, власники великих статків перерозподіляють капітали на користь криптовалюти, золота, закордонної нерухомості та приватних інвестиційних фондів, насамперед у країнах Перської затоки. Частина підприємців також переказує кошти на Кіпр, ОАЕ, Туреччину, Саудівську Аравію та навіть інвестує в проекти в Африці."Однією з головних причин називають побоювання, що російська влада може вилучити майно або посилити тиск на власників великого бізнесу. Після початку повномасштабної війни багато підприємців повернули активи до Росії через західні санкції, проте тепер зіткнулися з новими ризиками вже всередині країни", — зауважили аналітики.Вони додали, що з 2024 року російська влада активізувала кампанію з вилучення активів у великих бізнесменів. Під удар потрапили підприємці, які зберігали зв'язки із зарубіжними країнами, мали друге громадянство або раніше обіймали державні посади.Співрозмовники Bloomberg розповіли, що лише з початку 2026 року з Росії неофіційно могли вивести десятки мільярдів доларів. Значна частина таких операцій відбувається через криптовалюти й інші інструменти, які не відображаються в офіційній статистиці.Додаткове занепокоєння серед представників бізнесу викликала закрита зустріч Володимира Путіна з великими підприємцями, що відбулася у березні. На ній мільярдер Сулейман Керімов запропонував бізнесу зробити великий фінансовий внесок на користь держави, а Путін підтримав цю ініціативу.Водночас російська генеральна прокуратура повідомила, що лише за минулий рік досягнула передачі державі активів більш ніж на чотири трильйони рублів. Серед тих, що втратили власність, опинилися засновник агрохолдингу "Русагро" Вадим Мошкович, колишній власник аеропорту "Домодєдово" Дмитро Каменщик і найбільший контролер золотодобувних компаній країни Костянтин Струков.За інформацією видання, одним із головних напрямів для виведення капіталу залишаються ОАЕ. В Дубаї зростає попит на елітну нерухомість із боку росіян, а статус міста як міжнародного центру криптовалюти дозволяє переміщати кошти між різними юрисдикціями. Крім того, для переказу грошей використовують фінансові маршрути через Вірменію, Казахстан і Киргизстан.Нагадаємо, на початку червня видання The Moscow Times повідомляло, що російська влада офіційно визнала: санкційний тиск Заходу повністю знищив колишню модель існування країни та її глобальні економічні зв'язки. Представники адміністрації диктатора закликали місцевий бізнес забути про минуле та готуватися до тривалого виживання в ізоляції..

На валютному ринку України фіксують справжні "гойдалки". Долар продовжує втрачати позиції, тоді як євро демонструє впевнене зростання.Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.Так, на п'ятницю Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,61 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,74. На готівковому ринку долар подешевшав на п'ять копійок — 44,20 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,16. У четвер, 16 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,06.Із зашифрованим посланням: Нацбанк випустив нову монету номіналом 10 гривень (фото)Національний банк України запровадив в обіг нову пам'ятну срібну монету номіналом 10 гривень на честь тридцятої річної річниці ухвалення Конституції. Як повідомляє пресслужба регулятора, новинку офіційно презентували безпосередньо у стінах Верховної Ради під час святкових урочистостей 28 червня.Символізм та зв'язок поколінь у новій монетіЗа даними Нацбанку, нова нумізматична пам'ятка покликана продемонструвати глибоку тяглість українських державотворчих традицій протягом багатьох століть. Заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу перед народними обранцями наголосив на особливій ролі цього випуску для суспільства."Ця монета — про зв'язок між поколіннями. Про те, як рішення, ухвалені 30 років тому, продовжують впливати на наше сьогодення. І про те, що сильна держава починається не з гучних слів, а з поваги до закону, до людини та до власних принципів. Саме завдяки парламенту Україна отримала документ, який закріпив принципи демократії, верховенства права, права і свободи людини, територіальну цілісність та державний суверенітет. Дякую за це народним депутатам України", — сказав Олексій Шабан.Дизайн, тираж та особливості оформленняЯк наголосили в НБУ, ювілейна монета має номінал 10 гривень та виготовлена виключно зі срібла. Авторкою унікального дизайну стала Олександра Кучинська, яка зуміла відобразити ключові історичні етапи становлення українського законодавства.На аверсі монети по колу викарбувано згадку про тридцятиріччя Основного закону. У центрі композиції послідовно розміщені головні віхи національного конституційного процесу, серед яких Конституція Пилипа Орлика 1710 року, закони УНР та ЗУНР 1918 року, нормативні акти Карпатської України 1939 року, радянські документи, а також історична дата ухвалення чинного закону 28 червня 1996 року.Зворотний бік прикрашений стилізованим зображенням міцного коріння дуба, всередині якого зашифровано слово "КОНСТИТУЦІЯ". Цей елемент символізує непорушний фундамент нашої держави, правову спадкоємність та потенціал для зростання майбутніх поколінь.Загальний тираж цієї монети обмежений та становить до 10 000 штук. Усі охочі зможуть придбати її в офіційному інтернет-магазині Нацбанку або через мережу сертифікованих банків-дистриб'юторів одразу після старту офіційних продажів.Нагадаємо, Національний банк України спростував побоювання громадян щодо можливого стрибка цін через випуск нової банкноти номіналом 2000 гривень. У регуляторі запевнили, що поява вищого номіналу є природною реакцією на економічні зміни останніх років, а не передумовою для знецінення грошей.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

В Україні з'явився новий орган, який координуватиме бронювання військовозобов'язаних. Він допомагатиме визначати критично важливі підприємства.Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України."Кабінет міністрів ухвалив постанову про утворення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час", — ідеться в повідомленні.У Мінекономіки пояснили, що Координаційний центр діятиме як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету міністрів — уряд затвердив його склад і положення."У колі його завдань — координація державних органів і пошук рішень для проблемних ситуацій у питаннях бронювання", — зауважили у відомстві.Окремо Центр розглядатиме пропозиції державних органів щодо визнання підприємств, установ і організацій критично важливими для економіки, життєдіяльності населення, а також для потреб ЗСУ й інших військових формувань."Державні органи мають враховувати рекомендації Координаційного центру під час ухвалення рішень про критичну важливість підприємств", — наголосили в Міністерстві економіки.Як відомо, в Україні стрімко зросла популярність пропозицій роботи, які гарантують захист від призову. Зокрема, за останній рік кількість вакансій із можливістю бронювання від мобілізації на платформі "OLX Робота" збільшилася на 25%.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Україні можуть тимчасово призупинити можливість бронювання військовозобов'язаних працівників через портал "Дія". Таке рішення пов'язане з оновленням правил визначення критично важливих підприємств..

Фізичних осіб-підприємців (ФОПів) та інших платників чекають зміни у поданні звітності. Міністерство фінансів України затвердило нові форми Податкового розрахунку та оновило правила його заповнення. Як повідомили у пресцентрі Державної податкової служби України, новий формат звітування запрацює з серпня 2026 року — для підприємців передбачили квартальну форму із розбивкою даних за кожним місяцем.Новий порядок звітування стосуватиметься:податкових агентів (крім ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) — під час подання звітності за липень 2026 року;фізичних осіб — підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність — під час подання нового квартального Розрахунку із розбивкою показників за кожним місяцем кварталу.ФОПи перейдуть на квартальну форму звітностіДо запровадження нової форми ФОПи та самозайняті особи можуть подавати Податковий розрахунок за чинною місячною формою. Це пов’язано з тим, що квартальна форма ще не застосовується. Наразі Державна податкова служба приймає та опрацьовує розрахунки за квітень–червень 2026 року, подані за старими правилами.Повторно подавати звітність не потрібноПісля переходу на нову форму платникам не доведеться дублювати вже подані звіти. Якщо розрахунок за всі місяці кварталу вже подано за місячною формою, повторне подання після запровадження квартальної форми не потрібне. Якщо ж звітність за місячною формою була подана не за всі місяці кварталу, квартальний Розрахунок потрібно подати лише за ті періоди, за які звітність не подавалася.Коли потрібно подати звітність за ІІ квартал 2026 рокуПлатникам варто пам'ятати, що до 10 серпня 2026 року необхідно подати звітність за ІІ квартал 2026 року. Податковий розрахунок, як і раніше, подається лише у випадку, якщо у звітному періоді здійснювалося нарахування або виплата доходів фізичним особам.Нагадаємо, на початку 2026 року Україні вдалося домовитися з Міжнародним валютним фондом про збільшення річного ліміту для підприємців, після досягнення якого вони мають зареєструватися платниками ПДВ.Читайте також: Борги обійдуться дорого: підприємців попередили про нові штрафи.

В Україні офіційно зареєстрували перші сорти артишоку. До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в країні, внесли два сорти іспанської селекції — Lorca та Tupac, що відкриває можливості для розвитку промислового вирощування цієї культури.Про це повідомляє EastFruit із посиланням на SEEDS. Ініціатором реєстрації стала компанія "Ав Ліхт", яка отримала свідоцтва про офіційну реєстрацію сортів.Зазначається, що поява артишоку в державному реєстрі дозволить легально реалізовувати насіння, закладати комерційні плантації, проводити професійні сортовипробування та адаптувати технології вирощування до різних агрокліматичних умов України."Артишок в Україні вирощували й раніше, однак переважно на невеликих площах. Для частини фермерів він став одним із напрямів диверсифікації виробництва та можливістю запропонувати ринку незвичайний продукт із високою доданою вартістю. Водночас відсутність зареєстрованих сортів стримувала перехід до системного промислового виробництва. Поява у державному реєстрі сортів Lorca і Tupac може стати початком формування окремого професійного сегмента українського овочевого ринку", — зазначило видання.Сорт Lorca формує щільні вирівняні головки, які за прохолодної погоди можуть набувати легкого фіолетового відтінку. Tupac має відкриту будову рослини, що полегшує збирання врожаю та покращує провітрювання насаджень. Обидва сорти підходять як для реалізації у свіжому вигляді, так і для перероблення.За даними галузевих експертів, найбільшими виробниками артишоку в Європі є Італія, Іспанія та Франція. У 2024 році країни Європейського Союзу виростили близько 600 тисяч тонн цієї культури. Значна частина врожаю використовується для виробництва консервованої, маринованої та замороженої продукції."Україна має потенціал для розвитку виробництва артишоку, однак ця культура навряд чи найближчим часом стане масовою. Її перспективи передусім пов’язані з нішевим професійним виробництвом, орієнтованим на конкретного покупця. Потенційними каналами збуту можуть бути ресторани середземноморської та авторської кухні, преміальні торговельні мережі, спеціалізовані магазини, локальні фермерські бренди та підприємства з перероблення овочів", — зауважили експерти.Водночас для успішного вирощування культури необхідні тривалий вегетаційний період, родючі добре дреновані ґрунти, стабільне зрошення, збалансоване живлення та адаптація технологій до кліматичних умов конкретного регіону.Директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації Катерина Звєрєва зазначила, що реєстрація сортів є лише першим кроком. За її словами, розвиток цього напряму залежатиме від створення повного виробничого ланцюга — від вирощування до охолодження, перероблення, пакування та налагодження стабільних каналів збуту.Додамо, після подорожчання білоголової капусти, яке спостерігалося на українському ринку впродовж останніх трьох тижнів, ціни в цьому сегменті розпочали знижуватися.Читайте також: В Україні зареєстрували новий високоврожайний сорт популярного овочу.

У першому півріччі 2026 року автопарк України поповнили 30 тисяч легкових автомобілів із дизельними двигунами. Це на 5% менше, ніж за аналогічний період торік.Про це повідомив "Укравтопром".Із загальної кількості 7,4 тисячі автомобілів були новими, що на 17% більше, ніж торік. Водночас 22,6 тисячі становили вживані авто, імпортовані з-за кордону, їхня кількість скоротилася на 10%.До п'ятірки найпопулярніших нових дизельних автомобілів увійшли:Renault Duster — 1828 авто;Toyota Land Cruiser Prado — 885;Volkswagen Touareg — 756;Skoda Kodiaq — 454;Volkswagen Tiguan — 398.Серед імпортованих вживаних дизельних автомобілів найбільший попит мали:Renault Megane — 1712 авто;Nissan Qashqai — 1566;Skoda Octavia — 1448;Volkswagen Passat — 1105;Hyundai Santa Fe — 1041.Нагадаємо, в першому півріччі 2026 року автопарк України поповнився 77,2 тисячі легкових автомобілів із бензиновими двигунами. Це на 18% більше, ніж за аналогічний період торік.Читайте також: Переоформлення авто у 2026 році: скільки доведеться заплатити українцям.

Кабінет міністрів ухвалив рішення про суттєве підвищення посадових окладів працівників сфери культури. З 1 січня 2027 року зарплати працівників державних і комунальних закладів культури, а також Українського культурного фонду та Українського інституту книги зростуть на 70%.Про це повідомила віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна. За її словами, для окремих категорій працівників, для яких уже діють коефіцієнти підвищення, посадові оклади збільшать на 40%. Загалом рішення стосуватиметься понад 118 тисяч працівників культури по всій Україні."Люди — головна цінність української культури. Команда Мінкульту пів року напрацьовувала рішення для збільшення оплати", — зазначила Бережна.Вона наголосила, що підвищення окладів стане лише першим етапом реформи. Надалі планується запровадити сучасну систему оплати праці, за якої розмір винагороди залежатиме від професійної кваліфікації, відповідальності та результатів роботи.Бережна також нагадала, що тарифні розряди у сфері культури не переглядалися з 2009 року. Через це працівники з першого по чотирнадцятий тарифний розряд фактично отримували зарплату на рівні мінімальної незалежно від досвіду чи кваліфікації.За даними Державної служби статистики, у 2025 році середньомісячна заробітна плата у бібліотеках, архівах, музеях та інших закладах культури становила 22 721 гривню, тоді як середня зарплата по економіці України сягала 39 758 гривень. За словами Бережної, така різниця спричиняла відтік кадрів і втрату кваліфікованих фахівців.Нагадаємо, пресслужба Національного банку України заявляла, що ринок праці України демонструє суперечливі тенденції: кількість людей, які шукають роботу, зростає швидше, ніж кількість вакансій, однак роботодавці все ще відчувають нестачу кадрів. На цьому тлі бізнес продовжує підвищувати оплату праці..

У середу, 15 липня, Кабінет міністрів на фінальному засіданні затвердив механізм використання 40 мільярдів гривень на підготовку країни до наступного опалювального сезону.Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, ці кошти Верховна Рада передбачила у державному бюджеті ще у червні. Вони будуть використані для реалізації заходів із посилення стійкості критичної інфраструктури та забезпечення стабільного проходження зими.Зокрема, виділені кошти планують спрямувати на:захист об'єктів критичної інфраструктури;розвиток розподіленої генерації та резервних джерел живлення;забезпечення безперебійного водопостачання і водовідведення;підвищення стійкості систем теплопостачання;модернізацію інженерних мереж і комунальної інфраструктури.Загалом на виконання Планів стійкості вже спрямовано 67,8 мільярда гривень із державного бюджету та ще 9,6 мільярда гривень — із місцевих бюджетів."Комплексні плани стійкості залишаються одним із ключових напрямів роботи уряду. Ми системно готуємо країну до наступної зими, а реалізація Планів триває в усіх регіонах України", — додала Свириденко.Нагадаємо, у Міністерстві енергетики розповідали, що з початку року до України надійшло 3 209 одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні, когенераційні установки, котли й інше.Раніше повідомлялось, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запускає конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генеруючих потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни.Читайте також: Підготовка до зими: уряд ухвалив декілька важливих рішень для виконання планів стійкості.

Після кількох днів зростання офіційний курс основних іноземних валют в Україні змінить напрямок. У четвер, 16 липня, долар і євро подешевшають.Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.Так, на четвер Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,74 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,88. На готівковому ринку долар не змінився — 44,25 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,06. У середу, 15 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,19.Із зашифрованим посланням: Нацбанк випустив нову монету номіналом 10 гривень (фото)Національний банк України запровадив в обіг нову пам'ятну срібну монету номіналом 10 гривень на честь тридцятої річної річниці ухвалення Конституції. Як повідомляє пресслужба регулятора, новинку офіційно презентували безпосередньо у стінах Верховної Ради під час святкових урочистостей 28 червня.Символізм та зв'язок поколінь у новій монетіЗа даними Нацбанку, нова нумізматична пам'ятка покликана продемонструвати глибоку тяглість українських державотворчих традицій протягом багатьох століть. Заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу перед народними обранцями наголосив на особливій ролі цього випуску для суспільства."Ця монета — про зв'язок між поколіннями. Про те, як рішення, ухвалені 30 років тому, продовжують впливати на наше сьогодення. І про те, що сильна держава починається не з гучних слів, а з поваги до закону, до людини та до власних принципів. Саме завдяки парламенту Україна отримала документ, який закріпив принципи демократії, верховенства права, права і свободи людини, територіальну цілісність та державний суверенітет. Дякую за це народним депутатам України", — сказав Олексій Шабан.Дизайн, тираж та особливості оформленняЯк наголосили в НБУ, ювілейна монета має номінал 10 гривень та виготовлена виключно зі срібла. Авторкою унікального дизайну стала Олександра Кучинська, яка зуміла відобразити ключові історичні етапи становлення українського законодавства.На аверсі монети по колу викарбувано згадку про тридцятиріччя Основного закону. У центрі композиції послідовно розміщені головні віхи національного конституційного процесу, серед яких Конституція Пилипа Орлика 1710 року, закони УНР та ЗУНР 1918 року, нормативні акти Карпатської України 1939 року, радянські документи, а також історична дата ухвалення чинного закону 28 червня 1996 року.Зворотний бік прикрашений стилізованим зображенням міцного коріння дуба, всередині якого зашифровано слово "КОНСТИТУЦІЯ". Цей елемент символізує непорушний фундамент нашої держави, правову спадкоємність та потенціал для зростання майбутніх поколінь.Загальний тираж цієї монети обмежений та становить до 10 000 штук. Усі охочі зможуть придбати її в офіційному інтернет-магазині Нацбанку або через мережу сертифікованих банків-дистриб'юторів одразу після старту офіційних продажів.Нагадаємо, Національний банк України спростував побоювання громадян щодо можливого стрибка цін через випуск нової банкноти номіналом 2000 гривень. У регуляторі запевнили, що поява вищого номіналу є природною реакцією на економічні зміни останніх років, а не передумовою для знецінення грошей.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Попит на банківські кредити в Україні не слабшає. Бізнес і населення продовжують активно користуватися кредитними коштами.Про це свідчить оновлена оперативна статистика щодо основних показників діяльності банків, оприлюднена Національним банком України.За даними регулятора, у червні 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу (суб'єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у платоспроможних банках зросли на 31% у річному вимірі. Водночас обсяг чистих гривневих кредитів населенню збільшився на 36% порівняно з аналогічним періодом минулого року.У НБУ наголошують, що для об'єктивної оцінки динаміки кредитування варто аналізувати саме чисті кредити за наглядовою статистикою. Валовий показник залишається викривленим через списання державними банками у грудні 2025 року старих непрацюючих кредитів на суму понад 170 мільярдів гривень. Цей фактор і надалі впливатиме на річні темпи зростання валових кредитів, хоча фактична кредитна активність банків не зменшувалася.Крім того, оперативні дані свідчать про подальше зростання коштів клієнтів на банківських рахунках. У червні обсяг гривневих коштів бізнесу зріс на 17% у річному вимірі, а коштів фізичних осіб — на 20%.Нагадаємо, в Україні запускають розширену програму пільгового кредитування для бізнесу, за якою підприємці можуть отримати фінансування до 150 мільйонів гривень під знижену або компенсаційну відсоткову ставку.Читайте також: Економіка України сповільнила темпи зростання: у Нацбанку пояснили, що відбувається.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення Україні додаткового мільярда євро. Кошти буде спрямовано на розвиток та закупівлю безпілотників.Відповідну заяву посадовиця зробила під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві."Сьогодні я хочу анонсувати додатковий мільярд на дрони. Проте потрібно більше, адже ми щойно погодили десять мільярдів на безпілотники, літаки та ракети. І це лише початок", — заявила Урсула фон дер Ляєн.Зазначається, що новий транш у розмірі 1 мільярда євро — є другим платежем у межах першого траншу Кредиту підтримки України обсягом 6 мільярдів євро."Ця виплата слідує за першим платежем Комісії в розмірі 3,2 мільярда євро в рамках спеціальної програми макрофінансової допомоги, зробленої 25 червня, і 3,9 мільярда євро як перший платіж, присвячений закупівлі безпілотників, здійснений 30 червня", — наголосила очільниця Єврокомісії.Нагадаємо, раніше Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Брюссель та Київ переходять до нового формату оборонної співпраці через підписання стратегічної угоди про виробництво безпілотників. Очільниця Єврокомісії під час візиту до столиці оголосила про запуск Drone Deal, яка об'єднає зусилля європейських гігантів та українських винахідників.Додамо, 15 липня президент України Володимир Зеленський нагородив президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн орденом Європи..

У першому півріччі 2026 року автопарк України поповнився 77,2 тисячі легкових автомобілів із бензиновими двигунами. Це на 18% більше, ніж за аналогічний період минулого року.Про це повідомив "Укравтопром".Загалом за шість місяців українці придбали 12,9 тисячі нових бензинових автомобілів, що на 6% більше, ніж торік. Водночас імпорт уживаних легковиків із бензиновими двигунами зріс на 21% — до 64,3 тисячі одиниць.Серед нових бензинових автомобілів найбільшою популярністю користувався Hyundai Tucson — за пів року було зареєстровано 1141 такий автомобіль.До п'ятірки лідерів також увійшли:Mazda CX-5 — 910 авто;Skoda Karoq — 583;Renault Duster — 570;Suzuki SX4 — 538.Серед імпортованих уживаних бензинових автомобілів перше місце посів Volkswagen Tiguan із результатом 4053 зареєстровані автомобілі.Також до ТОП-5 увійшли:Volkswagen Golf — 3866 авто;Nissan Rogue — 3625;Audi Q5 — 3479;Skoda Octavia — 1968.Додамо, у першому півріччі 2026 року автопарк України поповнили 19,1 тисячі гібридних легкових автомобілів (HEV та PHEV). Це на 34% більше, ніж за аналогічний період торік.Читайте також: Переоформлення авто у 2026 році: скільки доведеться заплатити українцям.

Долар та євро продовжують зростати. Національний банк України встановив офіційний курс валют на 15 липня, за яким обидві основні іноземні валюти знову додали в ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,88 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,67. На готівковому ринку долар подорожчав на 10 копійок — 44,25 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,19. У вівторок, 14 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,05.Із зашифрованим посланням: Нацбанк випустив нову монету номіналом 10 гривень (фото)Національний банк України запровадив в обіг нову пам'ятну срібну монету номіналом 10 гривень на честь тридцятої річної річниці ухвалення Конституції. Як повідомляє пресслужба регулятора, новинку офіційно презентували безпосередньо у стінах Верховної Ради під час святкових урочистостей 28 червня.Символізм та зв'язок поколінь у новій монетіЗа даними Нацбанку, нова нумізматична пам'ятка покликана продемонструвати глибоку тяглість українських державотворчих традицій протягом багатьох століть. Заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу перед народними обранцями наголосив на особливій ролі цього випуску для суспільства."Ця монета — про зв'язок між поколіннями. Про те, як рішення, ухвалені 30 років тому, продовжують впливати на наше сьогодення. І про те, що сильна держава починається не з гучних слів, а з поваги до закону, до людини та до власних принципів. Саме завдяки парламенту Україна отримала документ, який закріпив принципи демократії, верховенства права, права і свободи людини, територіальну цілісність та державний суверенітет. Дякую за це народним депутатам України", — сказав Олексій Шабан.Дизайн, тираж та особливості оформленняЯк наголосили в НБУ, ювілейна монета має номінал 10 гривень та виготовлена виключно зі срібла. Авторкою унікального дизайну стала Олександра Кучинська, яка зуміла відобразити ключові історичні етапи становлення українського законодавства.На аверсі монети по колу викарбувано згадку про тридцятиріччя Основного закону. У центрі композиції послідовно розміщені головні віхи національного конституційного процесу, серед яких Конституція Пилипа Орлика 1710 року, закони УНР та ЗУНР 1918 року, нормативні акти Карпатської України 1939 року, радянські документи, а також історична дата ухвалення чинного закону 28 червня 1996 року.Зворотний бік прикрашений стилізованим зображенням міцного коріння дуба, всередині якого зашифровано слово "КОНСТИТУЦІЯ". Цей елемент символізує непорушний фундамент нашої держави, правову спадкоємність та потенціал для зростання майбутніх поколінь.Загальний тираж цієї монети обмежений та становить до 10 000 штук. Усі охочі зможуть придбати її в офіційному інтернет-магазині Нацбанку або через мережу сертифікованих банків-дистриб'юторів одразу після старту офіційних продажів.Нагадаємо, Національний банк України спростував побоювання громадян щодо можливого стрибка цін через випуск нової банкноти номіналом 2000 гривень. У регуляторі запевнили, що поява вищого номіналу є природною реакцією на економічні зміни останніх років, а не передумовою для знецінення грошей.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

У вівторок, 14 липня, Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною і Туреччиною.Про це повідомляється на сайті парламенту."14 липня Верховна Рада України прийняла Закон "Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між урядом України та урядом Турецької Республіки". Відповідний законопроєкт за реєстр. № 0340 було внесено Кабінетом міністрів України", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що мета закону — завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною, яка була підписана 3 лютого 2022 року в місті Києві.Як очікується, угода:сприятиме подальшому розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва між країнами;дозволить українським товаровиробникам отримати переваги від лібералізації ринків товарів та послуг в Турецькій Республіці;відкриє можливості для бізнесу як для розширення ринків збуту, так і для розвитку й модернізації власного виробництва.Нагадаємо, Європейський Союз із 1 липня 2026 року запровадив новий механізм захисту сталеливарної галузі, який передбачає окремі безмитні квоти для української металопродукції. Для дев'яти категорій сталі з України визначили індивідуальні ліміти, а після їх вичерпання діятиме мито у розмірі 50%.

У першому півріччі 2026 року автопарк України поповнили 19,1 тисячі гібридних легкових автомобілів (HEV та PHEV). Це на 34% більше, ніж за аналогічний період торік.Про це повідомив "Укравтопром".За даними асоціації, частка нових автомобілів у цьому сегменті становила 51%, тоді як торік вона сягала 61%.Серед нових гібридних легковиків найбільший попит мали:Toyota RAV4 — 1770 автомобілів;Nissan Qashqai — 601 автомобіль;Toyota Yaris Cross — 511 автомобілів.Водночас серед імпортованих гібридних автомобілів з пробігом найпопулярнішими стали:Ford Escape — 555 автомобілів;Ford Fusion US — 470 автомобілів;Toyota Prius — 460 автомобілів.Так, попит на гібридні автомобілі в Україні продовжує зростати, а серед нових моделей незмінним лідером залишається Toyota RAV4.Додамо, раніше стало відомо, що в першому півріччі 2026 року український автопарк поповнили 111,5 тисячі вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону. Це на 2% менше, ніж за аналогічний період торік.Читайте також: Переоформлення авто у 2026 році: скільки доведеться заплатити українцям.