Економіка

У середу, 10 грудня, уряд ухвалив порядок реалізації програми "Скринінг здоров’я 40+". З 1 січня 2026 року громадяни віком від 40 років зможуть отримати дві тисячі гривень.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко.Програма "Скринінг здоров’я 40+" спрямована на раннє виявлення хвороб, які найбільше впливають на тривалість і якість життя українців:серцево-судинні хвороби; цукровий діабет другого типу;проблеми ментального здоровʼя."Це проста дія, яка дозволить не пропустити важливе", — пояснила Свириденко.Як скористатися програмоюПрограма "Скринінг здоров’я 40+" запрацює з 1 січня 2026 року. Кожен українець і українка віком від 40 років отримають персональне запрошення в "Дії" на 30-й день після дня народження. Після прийняття запрошення на "Дія.Картку" буде зараховано 2000 гривень, які можна використати виключно на проходження скринінгу здоровʼя. Свириденко зауважила, що для тих, хто не користується "Дією", буде альтернативний шлях через банки та ЦНАПи. "Обстеження можна буде пройти у державних, комунальних і приватних закладах, що відповідатимуть вимогам МОЗ та НСЗУ щодо участі у програмі "Скринінг здоровʼя 40+". Невдовзі МОЗ оприлюднить перелік закладів", — зазначила прем'єр-міністр.На реалізацію скринінгу в держбюджеті на 2026 році закладено 10 мільярдів гривень.Нагадаємо, деяким українцям з грудня 2026 року виплачуватимуть одноразову грошову виплату у розмірі 6500 гривень. Йдеться про програму "Зимова підтримка".Додамо, з 1 січня 2026 року виплати за народження дитини суттєво зростуть. Родині виплачуватимуть 50 тисяч гривень одразу і сім тисяч щомісяця..

Президент України затвердив державний бюджет на 2026 рік. Більшість видатків спрямують на фінансування оборони.Про це йдеться у картці законопроекта, який опублікували на офіційному сайті Верховної Ради. Документ повернули з підписом президента 10 грудня.Як відомо, 3 грудня Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Ключові пріоритети держбюджету на 2026 рікРаніше прем'єр-міністр Юлія Свириденко пояснила, що держбюджет на 2026 рік є важливою основою для планування життя держави та отримання міжнародного фінансування, в тому числі допомоги за новою програмою МВФ на 2026-2029 роки. Ключовими пріоритетами бюджету є оборона, безпека і соціальна стійкість.Оборона та безпека Держава спрямовує 100% власних надходжень на Сили оборони. Йдеться про:грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин;посилення ППО;розробку та виробництво української зброї, в тому числі дронів. У 2026 році витрати на армію становитимуть 2,8 трильйона гривень. Це майже 60% від усіх видатків.Соціальна стійкістьОсвіта — передбачили 273,9 мільярда гривень (+75 мільярда гривень до 2025 року). Зокрема 195,3 мільярда гривень (+55,4 мільярда гривень до 2025 року), що враховує підвищення на 30% зарплат педагогічних і науково-педагогічних працівників з 1 січня 2026 року. Також уряд розробляє нову систему оплати праці освітян, яка має запрацювати з вересня 2026 року.Охорона здоров'я — 258,6 мільярда гривень (+38,8 мільярда гривень до 2025 року). Серед пріоритетів: збільшення зарплат лікарів первинної та екстреної медичної допомоги, безплатні ліки, перевірка здоровʼя для громадян віком понад 40 років. Підтримка ВПО — 72,6 мільярда гривень. Увагу у 2026 році зосередять на підтримці людей, які втратили дім через війну. Зокрема 1,4 мільярда гривень заклали на нову програму для підтримки ВПО з ТОТ. Ветеранська політика — 18,9 мільярда гривень. Фінансування зросте на 6,3 мільярда гривень порівняно з минулим роком. Йдеться про підтримку житлом та інструменти для подальшої реінтеграції в цивільне життя. Соціальна підтримка — 468,5 мільярда гривень (+47,6 мільярда гривень до 2025 року). Кошти спрямують на пенсії, соціальні виплати вразливим категоріям, пільги та субсидії, підтримку осіб з інвалідністю та демографічний розвиток. Також серед пріоритетів комплексна підтримка сімей з новонародженими та маленькими дітьми (допологова, післяпологова допомога, "єЯсла", "Пакунок школяра"). Безпека на прифронтових регіонах. Вперше передбачили один мільярд гривень на укриття у дитячих садках.Підтримка підприємцівУряд планує продовжити програми підтримки бізнесу та українських виробників у межах політики "Зроблено в Україні". Зокрема у держбюджеті передбачені кошти на:"Доступні кредити 5-7-9%";індустріальні парки;програми часткової компенсації української техніки та обладнання;гранти та інші ініціативи з розвитку українських виробників;забезпечення українців житлом за програмою "єОселя".Підтримка регіонів, в тому числі прифронтових На ці потреби виділили 293 мільярди гривень. Ці кошти забезпечать оплату праці педагогів, підтримку місцевих бюджетів, фінансування харчування дітей у школах для 1-11 класів, освіти, соціального захисту, охорони здоров’я та компенсацію різниці в тарифах.Свириденко зауважила, що попри війну, українська економіка демонструє стійкість і відновлення. У 2026 році прогнозується подальше зростання ВВП до 10,31 трильйона гривень, уповільнення інфляції та зростання середньої заробітної плати до 30 тисяч гривень. Доходи бюджету зростуть до 2,92 трильйона гривень, що на 446,8 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році. Видатки теж зростуть — і становитимуть 4,83 трильйона гривень, що на 134,5 мільярда гривень більше, ніж у попередньому році.Нагадаємо, раніше віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що у Європейському Союзі є порозуміння щодо фінансової підтримки України на наступні два роки. Тому в державному бюджеті на 2026 рік не буде "дірки"..

Національний банк України третій день поспіль підіймає офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також продовжує рости у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на четвер Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,28 гривні за один долар. Офіційний курс у середу становив 42,18 гривні за один долар. На готівковому ринку долар зріс на п'ять копійок — 42,50 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 49,21. У середу, 10 грудня, офіційний курс гривні до євро був 49,09.Нацбанк презентував нові обігові монети номіналом 10 гривеньНаціональний банк України 1 грудня презентував нові обігові монети номіналом 10 гривень. Вони присвячені українській єдності та територіальній цілісності. Як повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, в межах серії "Ми сильні. Ми разом" в обіг уведено перші три монети, присвячені регіонам, які першими опинилися в епіцентрі російської агресії: Криму, Донецькій і Луганській областям.Символічно, що ця подія відбулася саме в річницю всеукраїнського референдуму — дня, який запустив відлік нашої відновленої Незалежності та незворотний процес міжнародного становлення України", — наголосила прем’єр-міністерка.Вона зауважила, що 1991 року всі області — від Криму до Львівщини, від Луганщини до Чернігівщини — зробили спільний і одностайний вибір: жити у вільній та незалежній країні.Очільниця уряду наголосила, що цей вибір закріплений у Конституції України. Зараз цей вибір щодня захищають і виборюють наші Сили оборони.Нагадаємо, у світі зафіксували рекордну кількість мільярдерів. Загальні статки найбагатших людей у 2025 році значно зросли.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

В Україні стрімко зростає кількість випадків нелегального продажу автомобілів, які завозять у країну під виглядом гуманітарної допомоги.Про це повідомили журналісти NGL.media. За даними розслідування, на сьогодні вдалося ідентифікувати тисячі гуманітарних автомобілів, що потрапили на ринок, а також сотні благодійних фондів, причетних до незаконного заробітку на таких операціях."Усі автомобілі, що ввозяться до України з гуманітарною метою, потрапляють у реєстр отримувачів гуманітарної допомоги. Щоправда, цю процедуру запровадили лише з 1 грудня 2023 року. До того єдиного обліку фактично не було, тому зараз неможливо встановити точну кількість автомобілів, безмитно ввезених в Україну після російського вторгнення. Окрім того, протягом квітня-червня 2022 року діяв пільговий режим, за яким були звільнені від оподаткування ввізним митом взагалі будь-які автомобілі — у тому числі ввезені для особистого користування чи продажу", — зауважили розслідувачі.Проте на запит NGL.media Міністерство соціальної політики надало повний перелік VIN-кодів, дат ввезення, марок, моделей та отримувачів автомобілів, завезених з 1 грудня 2023 року до 8 травня 2025 року. Загалом база охоплює майже 100 тисяч транспортних засобів, оформлених як гуманітарна допомога. Так, за допомогою даних маркетплейсу AUTO.RIA, журналісти встановили, що щонайменше 4545 автомобілів, тобто близько 5% від загальної кількості, були виставлені на продаж.Наголошується, що переважна більшість виявлених випадків перепродажу припадає на благодійні фонди. На першому місці — київська організація "БФ "Любов Рідної Землі", з якою пов’язано понад 190 автівок, виставлених у продаж. Серед них — Mitsubishi Outlander XL 2007 року, який у липні продавали за 5,5 тисяч доларів. До лідерів також увійшли київський МБФ "Апостола Андрія Первозванного" (188 авто), рівненський фонд "Незламність.УА" (182 авто), київський фонд "Всі сили для перемоги!" (154 авто) та вінницька "Вільна нація" (130 авто).Однак до подібних схем виявилися причетними не лише благодійні організації. Зокрема, Сокільницька сільська рада на Львівщині отримала майже 50 гуманітарних автомобілів, один із яких — Toyota RAV4 2001 року — цього року продали в Запоріжжі. Голова сільради Тарас Сулимко заявив, що авто було безкоштовно передано військовослужбовцю, а вже після його демобілізації продане іншими військовими. У продажу також виявили позашляховики Mitsubishi Pajero та Mitsubishi L200, завезені як гуманітарна допомога для Дніпровської районної військової адміністрації.Які авто найчастіше завозять як "гуманітарку"За даними розслідувачів, переважно це старі автомобілі віком від 15 років — майже 80% усіх ввезених транспортних засобів. Особливо популярні моделі 2004–2008 років випуску, яких за півтора року завезли близько 47 тисяч.Втім, журналісти виявили і 4,1 тисячі практично нових авто 2023–2025 років, серед яких пікапи (Toyota Hilux, SsangYong Musso Grand, Mitsubishi L200, Peugeot Landtrek) та мікроавтобуси (Ford Transit, Volkswagen Crafter). Трапляються й дорогі моделі — зокрема, нові Toyota Land Cruiser Prado, ввезені торік Херсонською обласною прокуратурою та Офісом Генерального прокурора без сплати мит.Нагадаємо, раніше Інститут досліджень авторинку повідомляв, що впродовж жовтня на вторинному ринку було зафіксовано 77 763 внутрішніх перепродажів легковиків. Ще 25 616 авто ввезли з-за кордону..

Кабінет міністрів працює над законодавчими змінами, які можуть радикально змінити ринок нерухомості. Йдеться про житлову реформу.Як повідомила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк, уряд хоче створити умови для прозорої оренди житла, а також врегулювати ринок рієлторів. Що може змінити житлова реформаПосадовиця нагадала, що у ВР готують до другого читання законопроект №12377, який змінить основні засади житлової політики. "Він, зокрема, передбачає реалізацію прозорих орендних відносин і забезпечення прав орендарів та орендодавців", — зазначила Шуляк.Вона зауважила, що ринок оренди як був, так і залишається більше ніж на 90% у тіні, тобто значна частина орендних угод укладаються неофіційно. Єдиним рішенням, яке дозволить вивести ринок оренди з "сірої зони", буде зменшення податкового навантаження, адже при офіційній реєстрації договорів орендодавець має сплачувати податок в розмірі 23%."Дуже важливо навести лад саме в орендних відносинах. Потрібно внести зміни до Податкового кодексу, щоб зменшити податкове навантаження", — пояснила Шуляк. Також планується впорядкування роботи фахівців з нерухомості. Це необхідно для того, щоб громадяни не ставали жертвами шахрайства з боку рієлторів. Посадовиця зауважила, що на базі комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування буде працювати робоча група, яка готуватиме законодавчі пропозиції щодо впорядкування ринку рієлторів.Що передбачає законопроект "Про основні засади житлової політики"Законопроектом №12377 встановлюються:вимоги до споживчої якості житла;механізми державної підтримки для будівництва, придбання та оренди житла;порядок формування та використання державного, комунального та приватного житлових фондів;механізми реалізації права на житло;коло осіб, які можуть скористатися державною підтримкою;порядок надання соціального та службового житла;умови діяльності операторів доступного та соціального житла;правила управління, утримання та реновації житлового фонду;фінансово-кредитні механізми підтримки будівництва, придбання та оренди житла;револьверні фонди для фінансування житлових програм;інструменти публічно-приватного партнерства у житловому будівництві;механізми комплексної реновації застарілого житлового фонду;нові підходи до стратегічного планування житлової політики.Нагадаємо, нещодавно у мережі активно поширювали інформацію про запровадження нових правил при купівлі нерухомості з 2026 року. Насправді ці повідомлення — фейкові.Додамо, в Україні запустили нову житлову програму для людей, чиї домівки залишилися на окупованих територіях. Житловий ваучер на два мільйони гривень зможуть отримати ветерани, які мають статус переселенців..

Посли Євросоюзу схвалили план блоку щодо поступової відмови від усього імпорту російського газу до осені 2027 року.Про це повідомив речник головування Данії в ЄС, пише Sky News.Відповідно до угоди, про яку було оголошено минулого тижня в Брюсселі, Євросоюз припинить імпорт російського зрідженого природного газу до кінця 2026 року та трубопровідного газу до кінця вересня 2027 року. "Водночас заборона ще потребує офіційного схвалення міністрів країн-членів та Європейського парламенту, перш ніж набуде чинності", — наголошує видання.На сьогодні очікується, що відповідна угода отримає підтримку більшості, попри опозицію Угорщини та Словаччини. За словами очільниці зовнішньої політики ЄС Каї Каллас, угода покладе край енергетичному шантажу Москви та допоможе скоротити доходи, які підживлюють її війну."Використання російського газу в ЄС скоротилося з 45% імпорту до початку повномасштабного вторгнення у 2022 році до приблизно 12% у жовтні 2025 року", — додали медійники.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом у Стамбулі домовився про подальше забезпечення транзиту російського газу до Угорщини..

Критично важливі підприємства отримали можливість бронювати своїх працівників через портал "Дія" втричі швидше. Цей механізм спрощення діятиме до 1 лютого 2026 року.Про це повідомила прес-служба Міністерства цифрової трансформації України.Причина змін та ключові спрощенняТимчасове спрощення правил запроваджується у зв'язку із завершенням термінів дії відстрочок для багатьох фахівців. Мета — запобігти ситуаціям, коли критично важливі працівники втрачають бронь через тривалі процедурні затримки.Основні зміни, які діятимуть до лютого 2026 року:результат за добу. Термін опрацювання заяв про бронювання скорочується з трьох діб до 24 годин;анулювання без лімітів. Скасовується обов'язкове очікування (п'ять днів) між поданням заяв про анулювання бронювання працівників. Як тільки попередня заява опрацьована, можна одразу подавати наступну.У Мінцифри наголосили, що після 1 лютого 2026 року дію цих спрощень буде припинено, і повернуться стандартні правила бронювання.Нагадаємо, що 4 грудня в Україні набув чинності закон № 4630-IX, який вносить зміни до процедури бронювання військовозобов’язаних. Нові правила стосуються працівників підприємств, установ і організацій, що визнані критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ й інших військових формувань.Раніше стало відомо, що Кабінет міністрів України ухвалив зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних. Рішення спрямоване на захист працівників оборонно-промислового комплексу та підприємств, що забезпечують економічну стійкість країни..

Держави-члени Європейського Союзу планують прискорити прийняття рішення щодо безстрокового "знерухомлення" російських активів на суму до 210 мільярдів євро. Так, вони спробують "обійти" прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана ще до того, як європейські лідери зберуться на саміт наступного тижня.Як повідомляє газета Financial Times, поспішна кампанія з ухвалення законодавства, яке передбачає надзвичайні повноваження для подолання національних вето на продовження санкцій, мають на меті захистити вплив Брюсселя в мирних переговорах під егідою Сполучених Штатів Америки щодо війни Росії проти України."Дипломати, які займаються цим законодавством, бачать перевагу в тому, щоб найближчими днями швидко розв'язати спірне питання стосовно російських активів, відокремивши його від дебатів про надання Україні позик, забезпечених замороженими коштами Москви. Питання фінансування буде залишено на розсуд лідерів ЄС наступного тижня", — зазначили медійники.Рішення щодо голосування протягом найближчого тижня, яке порушує принцип одностайності при прийнятті рішень про санкції, ризикує розлютити Угорщину й інші країни ЄС, які виступають проти цього заходу. Попередні випадки, коли країни Євросоюзу таким чином голосували попри позицію інших держав-членів з критичних питань, наприклад, таких як Польща та Угорщина щодо міграційної політики, — спричинили багаторічну ворожнечу між столицями.Минулого тижня Єврокомісія запропонувала використати 210 мільярдів євро заморожених активів РФ, які зберігаються у бельгійському депозитарії, для фінансування позики Києву, спочатку на суму 90 мільярдів євро, яка може бути виплачена протягом наступних двох років."Щоб схема кредитування запрацювала, активи повинні бути заморожені безстроково, а не на шість місяців, після чого знерухомлення цих коштів можна продовжувати лише за одностайною згодою всіх 27 країн ЄС", — зазначає Financial Times.У газеті наголошують, що Угорщина, найбільш проросійська держава ЄС, виступає проти будь-якої подальшої допомоги Україні і регулярно погрожує ветувати продовження санкцій проти Росії. Європейські чиновники остерігаються, що Орбан виконає свою погрозу, якщо адміністрація американського президента Дональда Трампа вирішить в односторонньому порядку скасувати санкції проти РФ.Своєю чергою, представник уряду Угорщини Золтан Ковач заявив цього тижня, що пропозиція Єврокомісії щодо кредиту "перетинає всі червоні лінії". Щоб уникнути ризику скасування санкцій, ЄК запропонувала використати надзвичайні повноваження, передбачені для боротьби з економічними кризами, щоб санкції проти активів РФ діяли безстроково. Затверджені відповідно до статті 122 договорів Євросоюзу, такі повноваження можуть бути застосовані після схвалення простою більшістю голосів країн-членів блоку, обходячи потенційні вето.У Financial Times додали, що запровадження санкцій також буде свідчити про протест проти Вашингтона. Початковий мирний план для України, частково розроблений американськими чиновниками, передбачав вкладення більшої частини заморожених активів РФ у два інвестиційні фонди під керівництвом Сполучених Штатів. Американські чиновники також намагалися переконати столиці країн Євросоюзу не використовувати російські активи до узгодження мирного плану."Бельгія, де розташований депозитарій Euroclear, який зберігає російські активи на суму 185 мільярдів євро, виступила проти надання позики, посилаючись на юридичні та фінансові ризики", — зазначає газета.Брюссель побоюється, що у випадку несподіваного скасування санкцій їй наодинці доведеться відповідати на юридичні претензії Москви. Бельгія вимагає залізних гарантій, що інші держави ЄС погодяться нести спільну відповідальність і розділити витрати на можливі судові позови проти неї або Euroclear. Єврокомісія розглянула "майже всі" вимоги Бельгії щодо позики, заявляла президент ЄК Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..

Національний банк України другий день поспіль підіймає офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також зросла у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,18 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок становив 42,07 гривні за один долар. На готівковому ринку долар зріс на 15 копійок — 42,45 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 49,09. У вівторок, 9 грудня, офіційний курс гривні до євро був 49,02.Нацбанк презентував нові обігові монети номіналом 10 гривеньНаціональний банк України 1 грудня презентував нові обігові монети номіналом 10 гривень. Вони присвячені українській єдності та територіальній цілісності. Як повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, в межах серії "Ми сильні. Ми разом" в обіг уведено перші три монети, присвячені регіонам, які першими опинилися в епіцентрі російської агресії: Криму, Донецькій і Луганській областям.Символічно, що ця подія відбулася саме в річницю всеукраїнського референдуму — дня, який запустив відлік нашої відновленої Незалежності та незворотний процес міжнародного становлення України", — наголосила прем’єр-міністерка.Вона зауважила, що 1991 року всі області — від Криму до Львівщини, від Луганщини до Чернігівщини — зробили спільний і одностайний вибір: жити у вільній та незалежній країні.Очільниця уряду наголосила, що цей вибір закріплений у Конституції України. Зараз цей вибір щодня захищають і виборюють наші Сили оборони.Нагадаємо, у світі зафіксували рекордну кількість мільярдерів. Загальні статки найбагатших людей у 2025 році значно зросли.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

В Україні у листопаді річна інфляція сповільнилася до 9,3%, що є нижчим показником порівняно з попередніми періодами. Проте вартість деяких товарів стрімко зросла. Наприклад, курячі яйця за рік здорожчали на 12,6%.Про це йдеться у звіті Державної служби статистики України. Так, базова інфляція в листопаді порівняно із жовтнем становила 0,3%, із листопадом минулого року — 9,3%. Що подорожчало найбільшеНа споживчому ринку минулого місяця ціни на харчові продукти та безалкогольні напої зросли на 0,8%. Найбільше (на 12,6%) подорожчали яйця. Також "злетіли" ціни на овочі, сало, продукти перероблювання зернових, рибу та продукти з риби, соняшникову олію, макаронні вироби, кисломолочну продукцію, сири, хліб, яловичину, молоко, масло — на 4,6-0,8%. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,2%. Така цінова динаміка пов’язана з подорожчанням тютюнових виробів на 1,9%.Що подешевшало в УкраїніУ листопаді знизилися ціни на фрукти, свинину, цукор, м’ясо птиці, рис — на 3,0-0,9%. Також подешевшали одяг і взуття, вартість впала на 2,3% (взуття — на 2,9%, одяг — на 1,9%).Нагадаємо, нещодавно директор Асоціації "М’ясної галузі" Микола Бабенко розповів, що в Україні у 2026 році ціни на свинину можуть зрости на 10% або, навпаки, впасти удвічі — до рівня 2024 року. Це залежатиме від ситуації з африканською чумою свиней..

У світі зафіксували рекордну кількість мільярдерів. Загальні статки найбагатших людей у 2025 році значно зросли.Про це свідчить звіт швейцарського банку UBS.Так, у 2025 році 196 мільярдерів, які самостійно збагатилися, додали 386,5 мільярда доларів до світового багатства, довівши його до рекордних 15,8 трильйона доларів. Загалом кількість мільярдерів зросла на 8,8%, збільшившись з 2682 до майже 3000. На відміну від постпандемічного сплеску активів у 2021 році, це зростання було зумовлене двома факторами:сміливим створенням бізнесу;підприємницьким успіхом. Хоча статки мільярдерів, які інвестували в технологічний сектор, зросли на 23,8%, зростання споживчого та роздрібного ринку сповільнилося до 5,3%, оскільки європейська індустрія розкоші втратила імпульс на користь китайських брендів. Зростання промислового багатства зафіксувало найшвидше — на 27,1% до 1,7 трильйона доларів, причому понад чверть з цього припадає на нових мільярдерів. Багатство у секторі фінансових послуг зросло на 17% до 2,3 трильйона доларів завдяки сильним ринкам та відновленню криптовалюти, причому мільярдери, які самі заробили свої гроші, становлять 80% від загального багатства.За даними звіту, передача багатства також прискорюється. У 2025 році 91 спадкоємець (64 з них чоловіки та 27 жінок) успадкував рекордні 297,8 мільярда доларів. Це на 36% більше, ніж у 2024 році. У світовому масштабі спадкування збільшило кількість мільярдерів, що проживають у кількох поколіннях, і зараз близько 860 мільярдерів, що проживають у кількох поколіннях, контролюють загальні активи в розмірі 4,7 трильйона доларів. Це більше, ніж 805 осіб, які у 2024 році мали 4,2 трильйона доларів.У всьому світі багатопоколінні мільярдери поступово поширюються з покоління в покоління, причому кількість мільярдерів другого покоління зросла на 4,6% у звіті за 2025 рік, кількість мільярдерів третього покоління — на 12,3%, а кількість мільярдерів четвертого покоління і старших — на 10%.Середній рівень статків жінок також продовжував зростати у 2025 році, збільшившись на 8,4% до 5,2 млрд доларів. Це більш ніж удвічі перевищує темпи зростання у чоловіків (3,2% до 5,4 млрд доларів). Хоча зараз жінки становлять 374 мільярдери порівняно з 2545 чоловіками, вони випереджають чоловіків за рівнем накопичення статків протягом чотирьох років поспіль.Нагадаємо, за даними Bloomberg, у вересні 2025 року американський мільярдер, засновник SpaceX і гендиректор Tesla Ілон Маск втратив титул найбагатшої людини світу. За статками його обігнав співзасновник корпорації Oracle Ларрі Еллісон..

Японія відхилила пропозицію Європейського Союзу приєднатися до його плану використання заморожених російських на користь України.Як повідомляє видання Politico, під час зустрічі міністрів фінансів G7 у понеділок Токіо відхилило прохання Брюсселя підтримати його плани щодо надання Києву російських суверенних активів, що зберігаються в бельгійському банку Euroclear."Таким кроком, пише виданням, Японія зруйнувала надії блоку на отримання глобальної підтримки цієї ініціативи", — зазначили у виданні.Своєю чергою, неназвані дипломати ЄС у коментарі Politico повідомили, що Японія дала зрозуміти, що не може використати заморожені російські активи на суму близько 30 мільярдів доларів, що зберігаються на її території, щоб надати Україні кредит.Також дипломат ЄС зазначив виданню, що міністерка фінансів Японії Сацукі Катаяма виключила можливість використання російських активів через юридичні проблеми. Попри це кілька чиновників у коментарі медійникам заявили, що позиція Японії пов'язана з протидією США використанню російських активів на користь України, аргументуючи це тим, що Токіо не хоче ігнорувати свого важливого союзника.Нагадаємо, Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..

У державному бюджеті України закладено кошти на допомогу працівникам сільського господарства. Зокрема, 60 мільйонів гривень спрямують на запуск агрострахування 2026 року.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони констатували, що, згідно з ухваленим Верховною Радою в другому читанні законом "Про державний бюджет на 2026 рік", загалом на фінансову підтримку сільгоспвиробників наступного року передбачено 13,1 мільярда гривень."Наступного року ми зосереджуємо державну підтримку на тих напрямах, які забезпечують стійкість агросектору та відновлення економіки", — акцентував міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.За його словами, пріоритетами є прифронтові території, розвиток зрошення та підтримка виробників, які працюють у найскладніших умовах."Ми посилюємо інструменти страхування, спрямовуємо гроші на тваринництво, аквакультуру та гуманітарне розмінування земель", — додав посадовець.Минулого, 2024 року, Україна потребувала 15,3 мільярда доларів на швидке відновлення. З них близько 5,5 мільярда доларів профінансували з державного бюджету та коштом донорської підтримки.Тоді зазначали, що ці кошти спрямовували на оборонну промисловість, енергетику, відновлення пошкодженого житла, сільське господарство, природні ресурси, цифрові технології та ІТ-сектор. При цьому сільське господарство перебувало серед пріоритетів.Нагадаємо, що 3 грудня Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. За словами прем'єр-міністерки України Юлії Свириденко, ключовими пріоритетами бюджету є оборона, безпека та соціальна стійкість..

Володимир Путін намагається зобразити російську економіку як таку, що здатна підтримувати затяжну війну в Україні — ймовірно, щоб підтримати російські зусилля з когнітивної війни, хибно стверджуючи, що перемога Росії неминуча.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Під час виступу на Раді стратегічного розвитку та національних проектів Путін заявив, що зростання ВВП Росії до кінця 2025 року становитиме близько одного відсотка, а інфляція — близько шести відсотків або нижче.При цьому, констатували аналітики, Центральний банк прогнозує інфляцію від чотирьох до п'яти відсотків 2026 року. Путін же зазначив, що Росія тепер може поступово збільшувати "економічний імпульс", зберігаючи при цьому низький рівень безробіття та помірну інфляцію.Своєю чергою, прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін сказав, що зростання ВВП Росії за останні три роки становить приблизно 10 відсотків, попри "безпрецедентний" тиск санкцій, і що російська економіка може "рухатися вперед", попри "спроби стримати розвиток Росії"."Однак нещодавня економічна політика Кремля свідчить про те, що російська економіка переживає значно гірші часи, ніж намагається припустити Путін у своїх заявах. Путін активізував свої зусилля, щоби зобразити російську економіку як стійку та здатну підтримувати тривалі бойові дії в Україні перед зустріччю США та Росії в Москві 2 грудня, а зауваження Путіна від 8 грудня, ймовірно, також спрямовані на вплив на мирні переговори", — наголосили аналітики.Вони додали, що Путін, ймовірно, намагається переконати США, що посилення санкційного тиску не матиме бажаного впливу на російську економіку та не спонукатиме Путіна йти на компроміси, щоб припинити війну проти України.Кремлівський диктатор також у своїх промовах щодо російської економіки Путін не обговорює війну в Україні, ймовірно, щоби приховати зв'язок між втратами Росії на полі бою й економічними проблемами."Кремль намагається поєднати свої заяви щодо російської економіки з хибним наративом про те, що перемога Росії на полі бою неминуча. Обидва наративи спрямовані на те, щоби підштовхнути Захід і Україну до капітуляції перед вимогами Росії зараз через страх посилення та затяжних військових операцій Росії в майбутньому", — зробили висновок в Інституті вивчення війни.ISW продовжує оцінювати, що Захід і Україна можуть використати декілька ключових слабких місць на полі бою та в економіці Росії, щоби змусити Кремль до переговорів і реальних поступок, і що перемога Росії не є неминучою.Інші ключові висновки ISWКремлівські чиновники продовжують демонструвати небажання Росії йти на компроміси, щоби припинити війну Росії проти України.Росія планує розпалювати протести в Україні, ймовірно, щоби підтримати давній кремлівський наратив про те, що український уряд є нелегітимним.Російські війська нещодавно просунулися поблизу Борової та Покровська.Нагадаємо, що 8 грудня російський диктатор Володимир Путін підписав черговий указ про призов резервістів на військові збори 2026 року..

Масований удар Росії по Україні у ніч на 7 грудня обійшовся Москві у 361 мільйона доларів. Рашисти атакували дронами та різними типами ракет.Про це повідомили Сили оборони Півдня України."Це сума, яку Кремль спалює за кілька годин, аби зруйнувати чергові цивільні об’єкти й залякати населення. Але ці ж гроші могли б змінити життя мільйонів росіян — якби влада справді дбала про них", — йдеться у повідомленні військових.Під час удару в ніч на 7 грудня рашисти застосували:653 дрони — приблизно 15,5 мільйона доларів;три "Кинджали" — приблизно 36 мільйона доларів;34 крилаті ракети  — приблизно 254 мільйони доларів;14 "Іскандерів-М" — приблизно 56 мільйона доларів;Тобто під час атаки 7 грудня рашисти витратили близько 361 мільйона доларів.Куди б Росія могла спрямувати цю сумуВійськові підрахували, що Кремль за ці гроші замість удару по Україні віг би:забезпечити питною водою десятки тисяч людей — збудувати до 120 водоочисних станцій;замінити тисячу кілометрів тепломереж, які щороку рвуться взимку;дати нове житло 15 тисяч сімей, що живуть в аварійних будинках;побудувати шість районних лікарень і закупити критичне обладнання;звести понад 100 шкіл та садків у селах, де діти досі навчаються у занедбаних приміщеннях."Росія вкотре доводить, що готова витрачати сотні мільйонів на ракети, але не готова інвестувати хоча б копійку у власних людей. 361 мільйона доларів — вибір між життям і смертю, між розвитком і деградацією", — додали в ЗСУ.Нагадаємо, 8 грудня війська країни-агресорки атакували Запорізьку область. У регіоні зафіксовано значні пошкодження.Також у ніч на 8 грудня російські окупанти дронами атакували Охтирську громаду Сумщини. Ворог влучив в багатоповерхівку, постраждали семеро цивільних. Також через вибух російського безпілотника в Чернігові загорівся газопровід. У двох містах постраждали понад 10 людей..