Економіка

У суботу, 28 серпня, відбулася робоча зустріч із представниками Міністерства транспорту й інфраструктури Румунії, адміністрації Нижнього Дунаю AFDJ і Європейської комісії. Головна тема — збільшення пропускної спроможності Сулінського каналу та скорочення часу очікування суден.Про це повідомили в Адміністрації морських портів України (АМПУ)."В умовах війни та надзвичайного навантаження на дунайську логістику координація між Україною та Румунією має особливе значення", — йдеться в повідомленні.Учасники зустрічі ознайомилися з актуальними планами румунської сторони щодо розвитку Сулінського каналу й обговорили можливості їх синхронізації з потребами українського Дунайського кластеру.Головною темою зустрічі стало збільшення пропускної спроможності Сулінського каналу та скорочення часу очікування суден.За результатами зустрічі домовилися про конкретні кроки:створити координаційний центр АМПУ та AFDJ для постійної оперативної взаємодії та координації руху флоту;збільшити кількість оглядових груп румунських митних і прикордонних служб, щоби забезпечити можливість одночасного оформлення більшої кількості суден;приділити увагу продовженню реалізації проєкту PRIMUS, для можливості нічного проведення суден Сулінським каналом;провести спільні тренінги для українських і румунських агентів і митних брокерів щодо процедур оформлення відповідно до правил Шенгенської зони;спільно докладати максимальних зусиль для збільшення пропускної спроможності каналу та кількості суден, які проходять каналом Суліна.Румунські колеги звернули увагу на появу в українському та румунському інформаційному просторі повідомлень, які не завжди повною мірою відображають реальні причини затримок суден.У цьому контексті українська сторона звернулася до морських агентів. Публічні висновки щодо причин затримок не сприяють налагодженню взаємовідносин і несуть зворотній ефект.На думку представників АМПУ, для забезпечення транзитного проходження флоту спочатку необхідно перевірити власну частину роботи: чи всі документи подані своєчасно та в повному обсязі, чи коректно вони оформлені, прийняті відповідними службами та чи оперативно усунуті зауваження.В українській адміністрації наголосили, що якщо є проблема з конкретним судном — потрібно працювати з конкретною причиною й оперативно її усувати. Узагальнені заяви без повної перевірки ситуації не сприяють ані її вирішенню, ні прискоренню проходження флоту."Сулінський канал зараз має стратегічне значення для роботи українського Дунайського кластеру. Тому наше спільне завдання — максимально швидко усувати фактори, які стримують рух суден", — підсумували в Адміністрації морських портів України.Нагадаємо, що 27 серпня президент України Володимир Зеленський обговорив під час візиту до Молдови питання енергетичної й інфраструктурної співпраці з Молдовою та Румунією..

Цього року Україна може стикнутися із дефіцитом якісної картоплі на ринку. А ціни на продукцію можуть підскочити на 40%.Про це повідомила директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА) та керівниця сайту міжнародної інформаційно-аналітичної платформи EastFruit Катерина Звєрєва, передає Delo.ua.За її словами, на сьогодні остаточно оцінити врожай 2026 року наразі неможливо, адже масове збирання середніх і пізніх сортів ще триває. Водночас погодні умови цього сезону створили значні ризики для картоплярства. За словами Звєрєвої, Інститут картоплярства навіть на зрошуваних площах фіксував втрати близько 7 тонн з гектара після шестиденного температурного стресу."На мою думку, варто говорити не про "30% втрат по Україні", а про дуже нерівномірний урожай 2026 року. На полях із зрошенням, правильно підібраними сортами, якісним насіннєвим матеріалом і технологічним контролем результати можуть бути цілком прийнятними", — зазначила експертка.Вона відзначила, що у вересні — першій половині жовтня, коли традиційно надходять великі обсяги продукції нового врожаю, ситуація на ринку буде стабільною. А от наприкінці осені та взимку українці можуть відчути певні проблеми із картоплею на ринках, адже з полиць зникатиме продукція господарств, які не мають належних сховищ, а також проявлятимуться втрати під час зберігання."Картопля буде, але буде і дефіцит якісної товарної картоплі певних калібрів і сортів у другій половині сезону, особливо навесні 2027 року", — попередила експертка.Натомість фахівчиня додала, що вартість картоплі у грудні–лютому може зрости орієнтовно від 25 до 40%Варто зауважити, що нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Нагадаємо, раніше в Україні відновилося зниження цін на тепличні помідори. Головна причина — збільшення пропозиції ґрунтових овочів, збиранню яких сприяють погодні умови.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

Цього тижня на українському ринку слив сформувався надлишок пропозиції. Це своєю чергою чинить суттєвий тиск на ціни.Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit. Фахівці зазначили, що обсяги продукції з місцевих господарств продовжують зростати через сезонний фактор, тоді як попит з боку оптових компаній залишається низьким.Так, наразі українські садівники продають сливи по 15–35 грн/кг ($0,34–0,79/кг). У середньому це на 24% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня.Додатковим фактором тиску на ціни стала спекотна погода. Високі температури сприяли швидшому дозріванню фруктів, але водночас негативно позначилися на їхній якості. Через це частина продукції швидше втрачає товарний вигляд, що змушує виробників поступатися покупцям у ціні.Загалом нині українські сливи коштують у середньому на 24% дешевше, ніж наприкінці серпня минулого року. Садівники не виключають подальшого здешевлення продукції.Варто зауважити, що нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що в Україні наразі не зафіксовано дефіциту продовольства через знищення окремих розподільчих центрів унаслідок атак Росії. Водночас до 40% втрачених потужностей можна порівняно швидко замінити або відновити.Нагадаємо, раніше в Україні відновилося зниження цін на тепличні помідори. Головна причина — збільшення пропозиції ґрунтових овочів, збиранню яких сприяють погодні умови.Читайте також: Інфляція у липні: які товари та послуги подорожчали найбільше.

На сьогодні український бізнес намагається максимально зберігати робочі місця попри системні російські атаки та пов’язані з ними збитки. Проте все ж роботодавці шукають способи скоротити витрати.Про це повідомила експертка ринку праці Тетяна Пашкіна, передає "Ми — Україна"."Як в кожен варіант кризи, кожна компанія, кожна управлінська команда обирає свою стратегію. Іноді виникає ситуація, коли людей скорочують, іноді коли переглядають заробітну плату, іноді коли ріжуть пільги, іноді коли непрофільних фахівців скорочують. В кожному випадку це рішення першої особи або ради директорів", — зазначила Пашкіна.Водночас, фахівчина зауважила, для багатьох роботодавців збереження команди залишається пріоритетом. Відтак, замість скорочень підприємці переглядають зарплати, відкладають їх підвищення та урізають соціальні пакети."Таким чином ми намагаємося мінімізувати вплив і, умовно кажучи, викид великої кількості людей. Тому я сподіваюся, що це не буде катастрофою в сенсі того, що велика кількість безробітних людей шукає роботу одночасно", — пояснила Пашкіна.Проте, як відзначила експертка, у разі повторних влучань РФ і подальшого зростання збитків, деякі компанії все ж будуть вимушені скорочувати кількість співробітників."Стратегія може змінюватися, якщо виявиться, що прилетіло не в один склад, а в декілька, і таким чином збитків стає більше, і це виходить за прогнозовану маржинальність або прибутковість і вимушує просто скорочувати команду", — резюмувала вона.Нагадаємо, в Україні протягом січня–липня 2026 року зареєстрували 709 нових компаній з іноземними власниками. Це на 6% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, коли було відкрито 672 такі компанії.Додамо, український ринок праці у 2026 році зіткнувся з гострим дефіцитом кадрів. Так, станом на 1 серпня на 154 тисячі шукачів роботи припадало 236 тисяч вакансій. Водночас велика кількість пропозицій не означає, що кожен безробітний може швидко знайти роботу, адже потреби роботодавців і навички кандидатів часто не збігаються..

В Україні цього тижня суттєво подорожчали дині. Основними факторами зростання цін у цьому сегменті стали сезонне скорочення пропозиції цієї продукції, а також доволі активний попит із боку споживачів.Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що, зокрема, порівняно з минулим тижнем дині в українських господарствах подорожчали в середньому на 37%. Це, за словами фермерів, насамперед пов’язано зі сезонним скороченням пропозиції цієї продукції."У багатьох господарствах південних регіонів практично завершилося збирання дині", — йдеться в повідомленні.Крім того, стверджують фахівці, на цьому етапі в багатьох виробників виникнули проблеми з якістю продукції через несприятливі погодні умовиЗараз гуртові партії динь фермери відвантажують прямо з поля по 10-20 гривень за кілограм (0,22-0,45 долара за кілограм), тоді як минулого тижня ціна в цьому сегменті не перевищувала 15 гривень за кілограм (0,34 долара за кілограм)."На теперішній момент дині в українських господарствах усе ж коштують у середньому на 46% дешевше, ніж в аналогічний період минулого року", — акцентували аналітики.Нагадаємо, нещодавно президентка асоціації "Ягідництво України" Ірина Кухтіна зазначала, що найближчими роками українські ягідники матимуть цілу низку системних проблем — від дефіциту працівників і енергетичних ризиків до складнішого доступу до фінансування. До того ж посиляться вимоги ЄС..

Бюджетні проблеми Росії, що виникли внаслідок її дороговартісних воєнних зусиль, довгострокової ударної кампанії України, міжнародних санкцій і неефективного управління економікою, виявляються в конкретних операційних проблемах.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Видання Bloomberg повідомило, посилаючись на інсайдерські джерела, що міністр фінансів Росії Антон Сілуанов у квітні 2026 року попередив прем'єр-міністра Росії Михайла Мішустіна про негативний бюджетний баланс на рахунку Федерального казначейства Росії, що призвело до негайного обмеження витрат.Тоді ж влада запровадила заходи жорсткої економії, які вимагали 35-відсоткового скорочення фінансування витрат, окрім військових. Уряд Росії доручив федеральним агентствам підготуватися до 15-відсоткового скорочення штату.Також російські чиновники безуспішно зверталися до Володимира Путіна з проханням скоротити витрати на оборону на тлі бюджетної кризи в Росії, яка зростає.Аналітики ISW спостерігають численні ознаки того, що ці проблеми, які нібито досягли апогею у квітні 2026 року, продовжують турбувати російських чиновників, відомих російських економістів і пересічних росіян."Ця операційна проблема була короткостроковою й, очевидно, керованою, але вона свідчить про те, що структурні недоліки та хронічне неефективне управління економікою вимагають від російської влади складнішого фінансового управління, ніж це необхідно за нормальних економічних обставин. Економічні та фіскальні проблеми, що виникли внаслідок війни Росії в Україні, посилені наслідками довгострокової ударної кампанії України, створюють значні економічні труднощі для російського суспільства, зокрема, у великих міських центрах Москви та Санкт-Петербурга, які Володимир Путін традиційно прагнув захистити від наслідків війни", — зробили висновок аналітики.Вони додали, що Путін продовжує порушувати свій мовчазний соціальний контракт з росіянами, за яким він мав би захистити їх від наслідків війни в обмін на їхню постійну підтримку. Те, що такі повідомлення з'являються менш ніж за місяць до виборів до Державної думи 20 вересня, які Путін перетворив на референдум з високими ставками щодо своєї війни в Україні, підкреслює масштаби фінансових викликів, які війна ставить перед Кремлем.Вибір Путіна надати пріоритет військовим зусиллям створює для російських чиновників операційні проблеми, яких можна уникнути, і яким доведеться продовжувати динамічно реагувати та вдаватися до болісних пом'якшувальних заходів на дедалі несприятливіші економічні умови."Російські чиновники, ймовірно, зможуть реагувати таким чином, що Росія зможе продовжувати свої військові зусилля, навіть коли економіка переживає значні труднощі, та немає жодної найближчої або безпосередньої ймовірності того, що російська економіка зазнає краху", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWУкраїнські війська завдали удару по російському стратегічному бомбардувальнику на авіабазі "Енгельс-2" в Саратовській області, продемонструвавши здатність України завдавати ударів по добре захищених цілях у тилу Росії.Міністерство оборони Росії, ймовірно, розширить свій доступ до особистої та медичної інформації росіян перед чутками про примусовий призов до резерву після виборів до Державної думи 20 вересня.Російські війська провели випробувальний запуск міжконтинентальної балістичної ракети в межах ядерної демонстрації Кремлем військової сили.Росія зображує свою систему РЕБ із глушниками Starlink як проривний потенціал у межах своїх зусиль когнітивної війни, спрямованих на те, щоби відмовити США від надання Україні доступу до Starlink над російською територією.Українські війська досягли обмеженого тактичного прогресу на Костянтинівському напрямку.Українські війська завдають повторних ударів по російських нафтопереробних заводах, щоби не допустити їх відновлення.Нагадаємо, в Нацбанку України повідомляли, що Росія змінює цілі своїх атак по українській інфраструктурі, логістиці та виробничих об’єктах, посилюючи тиск на економіку. Водночас український бізнес, населення та держава продовжують адаптуватися до "воєнних шоків", що дає змогу мінімізувати втрати..

В Україні діють чіткі умови, за яких пенсійні виплати громадян можуть бути тимчасово припинені через відсутність руху коштів на рахунках. Особливо суворі вимоги застосовуються до пенсіонерів, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.Кому можуть припинити виплатуУ відомстві зазначили, що найжорсткіше правило стосується пенсіонерів, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Якщо протягом шести місяців на рахунку такого пенсіонера немає видаткових операцій і протягом цього ж періоду людина не проходила фізичну ідентифікацію, виплату пенсії можуть припинити.При цьому, за даними ПФУ, знімати гроші саме в банкоматі не обов'язково. У нормативних документах йдеться про видаткову або фінансову операцію з рахунком, здійснену самим одержувачем. ПФУ рекомендує пенсіонерам на ТОТ здійснювати щонайменше одну таку операцію кожні шість місяців, якщо за цей час вони не проходили ідентифікацію.Що буде з іншими пенсіонерамиДля пенсіонерів загалом постанова Кабміну №1596 встановлює інший механізм. Якщо строк дії картки перевищує рік, протягом шести місяців не було видаткових операцій, здійснених особисто пенсіонером, а банк протягом року не проводив фізичну ідентифікацію, банк має повідомити про це ПФУ.У Фонді наголосили, що це не означає автоматичного скасування самої пенсії через шість місяців. ПФУ має провести ідентифікацію людини. Якщо вона не відбудеться протягом року, перерахування грошей на банківський рахунок може бути припинене, а для одержувача, який проживає в Україні, виплату можуть перевести через поштового оператора.Як відновити пенсію, якщо її вже зупинилиПенсіонерам на ТОТ, яким виплату припинили через відсутність операцій та ідентифікації, потрібно пройти фізичну ідентифікацію та подати заяву про поновлення виплати. ПФУ дозволяє проходити ідентифікацію дистанційно, зокрема через відеоконференцзв'язок або за допомогою "Дія.Підпис" через вебпортал ПФУ. Після проходження буде поновлення пенсійних виплат.Нагадаємо, частині працюючих пенсіонерів у вересні можуть перерахувати пенсії. Однак для цього їм потрібно самостійно звернутися до Пенсійного фонду України із відповідною заявою..

Мережа "АТБ Маркет" обмежила продаж низки товарів бакалійної групи та курячих яєць. Такий крок пояснили масовим викупом продуктів гуртовими перекупниками, через що люди можуть залишитися без необхідних товарів.Про це заявив начальник управління з корпоративних комунікацій мережі "АТБ Маркет" Сергій Демченко в коментарі "РБК-Україна".В "АТБ" підтвердили запровадження обмежень на продаж низки продуктів популярних категорій. Перелік містить товари більше 10 продовольчих груп:рибні та м'ясні консерви;олія й оцет;продукти швидкого приготування;крохмаль, макаронні вироби, пластівці;сіль, сода, товари для випічки та цукор;курячі яйця.Згідно з рішенням операційного менеджменту, обмеження полягають у тому, що один покупець може придбати до шести десятків яєць, шести кілограмів сипучих або твердих продуктів,шестити пляшок чи інших видів упаковки певних товарів.За словами Демченка, такі норми продажу спираються на дані досліджень споживчого попиту. Як зазначив представник ритейлера, рішення про встановлення лімітів стало вимушеним кроком на тлі недобросовісних дій гуртових перекупників. Зокрема, доступні ціни в мережі спровокували масовий викуп соціально значущої продукції у великих обсягах."Обмеження пов'язані насамперед з недобросовісною конкуренцією, а саме тим, що гуртові продавці викупають продукти першої необхідності, таким чином обмежують звичайних покупців у придбанні тих товарів, які їм необхідні. Ці гравці створюють певний ажіотаж", — пояснив Демченко.За його словами, головна мета нових правил — захистити роздрібного споживача та запобігти виникненню дефіциту базових продуктів на полицях супермаркетів.Демченко зазначив, що обмеження діють на території всієї України незалежно від формату покупки — і в магазинах, і під час онлайн-замовлення.Водночас чіткого прогнозу щодо термінів скасування обмежень в компанії не дають: враховуючи ситуацію в країні, робити такі прогнози складно. У мережі наголосили, що готові переглянути вимушені заходи, щойно ринкова ситуація стабілізується.Нагадаємо, що сьогоднішня російська повітряна атака призвела до влучання в торгівельний об'єкт мережі FOZZY на Київщині. На місці події продовжують працювати підрозділи надзвичайників, а компанія висловила подяку рятувальникам за сміливість під час приборкання наслідків удару..

У п’ятницю, 28 серпня, Національний банк України (НБУ) ввів в обіг дві нові обігові пам’ятні монети номіналом 10 гривень зі серії "Ми сильні. Ми разом". Вони присвячені Дніпропетровській і Кіровоградській областям.Про це повідомив сайт Національного банку України (НБУ)."Дніпропетровщина та Кіровоградщина — кожна зі своїм характером та своєю роллю, але зараз обидві щодня роблять величезну роботу для життя країни. За контуром областей на монетах — сотні міст і сіл, мільйони особистих історій наших співгромадян. Ми закарбовуємо їх у металі, бо кожна область є невіддільною частиною країни, яку ми разом щодня захищаємо", — наголосив голова НБУ Андрій Пишний.Монети "Ми сильні. Ми разом. Дніпропетровська область" та "Ми сильні. Ми разом. Кіровоградська область" мають номінал 10 гривень, виготовлені зі сплаву на основі цинку з нікелевим покривом.Аверс обох нових обігових пам’ятних монет ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року. На ньому в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту розміщені номінал монети, рік карбування та Державний Герб України.Головним елементом реверсу цих монет є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами та зображенням території регіонів, яким вони присвячені. Зокрема, на монеті "Ми сильні. Ми разом. Дніпропетровська область" виокремлено Дніпропетровську область, на монеті "Ми сильні. Ми разом. Кіровоградська область" — Кіровоградську область.Дизайн реверсу монет розробила Олександра Кучинська, художник аверсу і скульптор — Володимир Дем’яненко."Обігові пам’ятні монети є законними платіжними засобами на території України, приймаються всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій за номіналом 10 гривень", — зазначили в НБУ.Національний банк поступово видаватиме такі обігові пам’ятні монети банкам, інкасаторським компаніям і компаніям з оброблення готівки для подальшої їх видачі клієнтам. Від клієнтів вони прийматимуться за номіналом 10 гривень. Поступово в готівковий обіг увійде по два мільйони штук кожної з таких обігових пам’ятних монет.Частина тиражу цих монет сформована в спеціально оформлені ролики. Кожен ролик міститиме 25 обігових пам’ятних монет, тираж кожного — 15 тисяч штук.Придбати ролики із 25 обігових пам’ятних монет "Ми сильні. Ми разом. Дніпропетровська область" та "Ми сильні. Ми разом. Кіровоградська область" можна в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також у банків-дистриб’юторів.Нову тематичну серію обігових пам’ятних монет "Ми сильні. Ми разом", присвячену єдності України, її неподільності й адміністративно-територіальному устрою, Національний банк започаткував у грудні 2025 року.В обіг уже введені обігові пам’ятні монети, що вшановують такі регіони України: Крим, Донецьку, Луганську, Запорізьку, Харківську, Херсонську, Сумську, Чернігівську, Миколаївську, Одеську, Дніпропетровську та Кіровоградську області.Нагадаємо, що 24 серпня Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету "До 35-річчя Незалежності України". Вона продовжує серію "Українська держава" та присвячена річниці проголошення незалежності України..

На сьогодні Україна вже накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження наступного опалювального сезону.Про це повідомив першого віцепрем'єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль. За його словами, нині в українських підземних сховищах є 14,6 мільярда кубічних метрів газу."Ми досягли цільового показника наповненості ПСГ на місяць раніше від плану", — зауважив посадовець.Очільник Міненерго додав, що у частині запасів газу наша держава вже готова до осінньо-зимового періоду 2026/2027."Дякую усім, хто щодня працює на цей результат і продовжує забезпечувати стабільність газової галузі та енергетичну безпеку України: українським видобувним компаніям, Оператору ГТС України, Нафтогазу та всім працівникам паливно-енергетичного комплексу", — сказав Шмигаль.Раніше в уряді зазначали, що 2026 року понад 880 мільйонів гривень грантових коштів спрямують на впровадження сучасних систем STATCOM і їхній фізичний захист. Це має посилити стійкість української енергосистеми після російських атак.Нагадаємо, що ЄС планує майже втричі збільшити потужності зі зберігання енергії до 2030 року. Це має допомогти ефективніше використовувати електроенергію, вироблену зі сонця та вітру, зменшити залежність від викопного палива та стабілізувати ціни на електроенергію..

Найближчими роками українські ягідники матимуть цілу низку системних проблем — від дефіциту працівників і енергетичних ризиків до складнішого доступу до фінансування. До того ж посиляться вимоги Європейського Союзу.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на президентку асоціації "Ягідництво України" Ірину Кухтіну.Вона зазначила, що галузі доведеться відмовлятися від сировинної моделі та робити ставку на механізацію, технологічність і гнучкість. За її словами, серед головних викликів — нестача працівників."Дефіцит збирачів, фахівців і механізаторів уже впливає на роботу господарств, а протягом наступних трьох-п’яти років значення механізації та продуктивності праці лише зростатиме", — пояснила спеціалістка.Іншим фактором вона назвала енергетичну нестабільність. Сонячна генерація не здатна повністю забезпечити потреби господарств протягом доби, тому для охолодження та зберігання ягід потрібні накопичувачі енергії та резервні генератори."Перспективним рішенням може стати децентралізована енергетика з накопичувальними хабами на рівні громад", — зауважила президентка асоціації "Ягідництво України".Не менш гостро стоїть питання фінансування. Високі кредитні ставки й обережність банків ускладнюють інвестиції, особливо в багаторічні насадження з тривалим періодом окупності. За словами Кухтіної, підходи до оцінки таких проєктів потребують перегляду.Ще один виклик — посилення європейських вимог до засобів захисту рослин. Через поступове вилучення окремих речовин виробникам необхідно постійно стежити за регулюванням Євросоюзу та допустимими рівнями залишків пестицидів для продукції, призначеної на експорт.П’ятим фактором експертка назвала необхідність довгострокової стратегії розвитку галузі. На її думку, Україні потрібна щонайменше трирічна програма за участю держави."Ягідництву варто переходити від експорту дешевої сировини до технологічного виробництва, диверсифікації культур, механізації та створення декількох варіантів логістики та зберігання продукції", — підсумувала Ірина Кухтіна.Нагадаємо, вчора в Міністерстві аграрної політики та продовольства України повідомляли, що через брак місць для зберігання зерна та дефіцит обігових коштів у фермерів Україна ризикує скоротити посівні площі під майбутній урожай. Ідеться про територію від п’яти до семи мільйонів гектарів..

Кабінет міністрів України вперше запускає механізми підтримки спільних прикладних досліджень і розробок на замовлення технологічного бізнесу в інтересах оборони й економіки.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Цього року на це спрямовуємо 100 мільйонів гривень. Пріоритет — безпека й оборона, енергетика, транспорт, медицина, агросектор, ІТ та робототехніка", — пояснив він.За його словами, принцип простий: команди державних університетів і наукових установ розроблятимуть рішення під конкретні технологічні та виробничі потреби компаній."Держава покриватиме від 50% до 65% вартості проєкту залежно від розміру бізнесу, решту — компанія-замовник. Таким чином держава допомагатиме пройти шлях від ідеї та випробувань до готового рішення", — деталізував очільник українського уряду.Він наголосив, що головне завдання такого нововведення — створити більше можливостей для українських науковців, аби вони могли комфортніше працювати."Українські дослідження та розробки мають працювати на оборону, економіку, а бізнес — отримувати необхідні технологічні рішення в Україні", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 24 серпня підписано угоду у сфері штучного інтелекту між Великою Британією та Україною. Проєкт передбачає, що обидві країни об’єднають зусилля для розвитку нових військових можливостей і технологій майбутнього..

Частині працюючих пенсіонерів у вересні можуть перерахувати пенсії. Однак для цього їм потрібно самостійно звернутися до Пенсійного фонду України із відповідною заявою. Як повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, щороку з 1 квітня ПФУ автоматично перераховує пенсії працюючим пенсіонерам, які станом на 1 березня після призначення або попереднього перерахунку пенсії набули щонайменше 24 місяці страхового стажу.Перерахунок також проводять у випадку, якщо пенсіонер набув менше ніж 24 місяців стажу, але від моменту призначення або попереднього перерахунку пенсії минуло щонайменше два роки.Водночас, як зазначив Гетманцев, якщо необхідні 24 місяці страхового стажу були набуті вже після 1 березня, чекати наступного року не обов’язково. У такому разі пенсіонер може самостійно звернутися до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок виплат."Це важливо, адже 2,8 мільйона українців продовжують працювати після виходу на пенсію", — наголосив депутат.За його словами, для багатьох пенсіонерів робота після виходу на пенсію є вимушеною необхідністю через низький рівень пенсійних виплат.Гетманцев також навів дані щодо розміру пенсій. Станом на 1 липня середня пенсія в Україні становила 7 273 гривні, тоді як медіанна — близько 5 300 гривень. Майже п'ять мільйонів пенсіонерів отримують менше цієї суми, а 2,7 мільйона — не більше чотирьох тисяч гривень на місяць."Саме медіанна, а не середня пенсія значно краще показує, на які гроші насправді живе більшість наших пенсіонерів", — підкреслив народний депутат.Він також заявив про необхідність системної пенсійної реформи."Маємо відійти від необґрунтованих привілеїв і спеціальних пенсій та забезпечити справедливі й зрозумілі правила для всіх", — зазначив Гетманцев.За його словами, людина, яка все життя працювала та сплачувала внески, повинна отримувати гідну пенсію, а не думати щомісяця, як звести кінці з кінцями.Нагадаємо, в Україні затвердили нові офіційні показники середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески та яка використовується для розрахунку пенсійних виплат. Відповідно до оприлюднених даних за другий квартал 2026 року, середній дохід громадян демонструє послідовне зростання..

У серпні Пенсійний фонд України спрямував 1,6 мільярда гривень на грошову допомогу до Дня Незалежності. Разову виплату вже профінансовано для майже 1,5 мільйона українців.Про це повідомляє пресслужба відомства.Хто та як отримав виплати у серпніУ ПФУ зазначили, що відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1396, Пенсійний фонд забезпечує виплату разової грошової допомоги ветеранам війни, особам з особливими трудовими заслугами та тим, хто працює в спеціальних умовах.Отримувачі пенсій, житлових субсидій та пільг одержали кошти у визначену дату разом з основними виплатами. Для осіб, які проходять військову службу, фінансування було перераховано безпосередньо військовим частинам та організаціям за місцем служби на підставі поданих заявок.Громадянам, які мають право на допомогу, але не є пенсіонерами, одержувачами пільг чи військовослужбовцями, кошти виплачуються за їхнім особистим зверненням до органів Фонду. Станом на 25 серпня Пенсійний фонд спрямував 1,6 мільярда гривень для виплати одному мільйону 463 тисячам ветеранів війни та жертвам нацистських переслідувань.Важливі терміни подання заявокУ Фонді уточнили, якщо особа має право на одноразову допомогу та набула статус ветерана війни до 24 серпня (має відповідне посвідчення), але досі не отримала гроші, вона може звернутися із заявою до органів Пенсійного фонду України до 1 листопада поточного року.Нагадаємо, українські військовослужбовці отримуватимуть грошове забезпечення протягом усього терміну стаціонарного лікування або реабілітації. Президент підписав відповідний закон, який скасовує попередні часові обмеження..

Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт щодо зміни термінів відкриття декларацій для військових та правоохоронців. Публічний доступ до документів пропонується надавати лише через рік після завершення воєнного стану.Про це повідомляє пресслужба Міністерства оборони України.Безпека захисників та їхніх родинЗаконодавча ініціатива пропонує відкривати декларації окремих категорій військових, правоохоронців, розвідників та інших залучених до оборони осіб через рік після припинення або скасування воєнного стану. Ворог не має отримувати з відкритих джерел інформацію, що може загрожувати українським захисникам та їхнім близьким.У відомстві наголошують, що йдеться не про скасування декларування — посадовці та військові подаватимуть звіти й надалі. Законопроєкт лише передбачає відтермінування публічного доступу до них, щоб інформація про місце проживання, фінансовий стан та членів сім’ї таких осіб не була використана противником. У Міністерстві зазначили, що прозорість важлива, але так само важлива безпека захисників України.Нагадаємо, власникам квадратних метрів нагадали про обов’язок розрахуватися з державою за нерухоме майно. Для більшості платників граничним терміном сплати є 1 вересня, після чого за кожен день затримки нараховуватимуть фінансові санкції..