Економіка

Україна ухвалила третій пакет регуляторних змін, спрямованих на розширення кредитної підтримки економіки. Нові правила мають полегшити доступ до фінансування підприємствам оборонно-промислового комплексу (ОПК), енергетичної галузі та бізнесу, який зазнав руйнувань унаслідок війни. Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний. За його словами, мета змін — допомогти українським підприємствам продовжувати роботу, відновлювати виробництво та розвиватися попри посилення російських атак.Кредити під заставу майбутньої виручки: що зміниться для ОПК та енергетикиОдним із ключових нововведень стане спрощення доступу підприємств ОПК та енергетики до кредитів під заставу майбутньої виручки за контрактами.Для договорів із визначеними державними замовниками та учасниками енергетичного ринку коефіцієнт ліквідності такої застави підвищать із 0,3 до 0,75. Це дасть змогу банкам збільшити обсяги фінансування підприємств, які виконують важливі замовлення, але не мають достатньо традиційного заставного майна.Кредитування під заставу товарів в обороті та переробціТакож передбачено розширення можливостей кредитування під заставу товарів в обороті або переробці. Під час оцінювання кредитного ризику банки зможуть враховувати фактичну вартість таких товарів для кредитів строком до 18 місяців.Очікується, що це зробить управління товарними запасами гнучкішим і поліпшить доступ підприємств до позикових коштів.Фінансова підтримка підприємств, пошкоджених через війнуОкремий напрям змін стосується бізнесу, майно якого було пошкоджене, знищене або заміноване внаслідок бойових дій. Банки зможуть оцінювати здатність таких підприємств обслуговувати борги з урахуванням прогнозних фінансових показників і перспектив відновлення діяльності.У поєднанні з реструктуризацією заборгованості це має допомогти підприємствам зменшити боргове навантаження на період відновлення та зберегти доступ до кредитного фінансування.Банкам спростять роботу в межах державних кредитних програмКрім того, новий пакет передбачає зменшення операційного навантаження на банки, які беруть участь у державних програмах кредитної підтримки. Зокрема, затримки з компенсацією процентних доходів не призводитимуть автоматично до необхідності застосовувати складніші процедури оцінювання кредитних ризиків і роботи з проблемними активами.Попередні зміни були спрямовані на підтримку агросектору та громадПишний нагадав, що попередні два пакети регуляторних змін були спрямовані на підтримку аграрного сектору, виробників і територіальних громад, які відновлюють критичну інфраструктуру.За словами голови НБУ, подальше використання потенціалу банківської системи для підтримки української економіки має поєднуватися зі збереженням її фінансової стійкості.Нагадаємо, українці можуть замовити кредитний звіт через інтелектуального помічника "Дія.AI". Для цього достатньо сформулювати відповідний запит у застосунку "Дія" — система автоматично передасть необхідні дані до Українського бюро кредитних історій (УБКІ)..

До 31 жовтня 2026 року включно роботодавці мають подати до Пенсійного фонду пакет документів для фінансування додаткових чорнобильських відпусток на 2027 рік. Вчасно подана звітність гарантуватиме збереження заробітної плати працівникам, які мають статус постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.Хто має право на додаткову відпусткуУ відомстві зазначили, що відповідно до закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", додаткова оплачувана відпустка строком 14 робочих (16 календарних) днів на рік надається за місцем основної роботи. Вона передбачена для:громадян, віднесених до першої та другої категорій постраждалих;одного з батьків дитини, якій встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою.Пакет документів для Пенсійного фондуДля забезпечення фінансування у 2027 році страхувальникам необхідно до 31 жовтня 2026 року надати до органів ПФУ:паспорт даних підприємства із відомостями про кількість отримувачів;списки працівників із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові, категорії та номера посвідчення, місця проживання й РНОКПП;графік відпусток із визначенням конкретних періодів для кожного робітника;розрахунок очікуваних витрат на відпустки на наступний бюджетний рік.У разі зміни відомостей, зокрема назви чи реквізитів підприємства, а також оновлення списків працівників, роботодавець зобов’язаний повідомити ПФУ протягом 20 днів наступного місяця.Нагадаємо, у Пенсійному фонді України нагадали про необхідність проходження фізичної ідентифікації для окремих категорій отримувачів пенсій, страхових виплат і державних соціальних допомог. Процедуру необхідно пройти до 31 грудня 2026 року..

Кабінет міністрів України повністю завершив ухвалення нормативно-правових актів, необхідних для залучення міжнародної фінансової підтримки на 2026 рік. Ухвалені рішення дозволять розпочати офіційні процедури узгодження із Європейською комісією та іншими міжнародними партнерами.Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Повний комплект рішень та наступні крокиЗа даними прем'єра, Кабінет міністрів чітко дотримався визначених строків і повністю закрив урядовий блок зобов'язань перед міжнародними донорами. Тепер процес переходить у площину дипломатичних та бюрократичних узгоджень із західними союзниками."Сьогодні уряд завершив виконання своєї частини зобов'язань, від яких залежить отримання міжнародної фінансової допомоги у 2026 році. Як я й обіцяв, усі постанови, розпорядження та регламентні документи ухвалені до 15 жовтня", — наголосив Корецький.Очільник уряду пояснив, що далі на Україну чекають стандартні міждержавні процедури для безпосереднього зарахування коштів до бюджету."Далі — подання відповідних запитів до Єврокомісії, обов'язкові процедури узгодження з країнами-членами ЄС і тільки потім будемо чекати на надходження коштів. Схожі процедури передбачені й з іншими партнерами поза межами ЄС. Прискорюємось на кожному з цих етапів", — підкреслив прем'єр-міністр.Синхронна робота з ПарламентомКрім урядових рішень, ключовий внесок у виконання міжнародних домовленостей зробила Верхована Рада України. На поточному тижні народні депутати підтримали низку стратегічних ініціатив у межах програми Ukraine Facility та співпраці з МВФ."Цього тижня Парламент підтримав низку надважливих законопроєктів у межах Ukraine Facility, домовленостей із МВФ та інших механізмів міжнародної підтримки. Щиро дякую народним депутатам, які проголосували за ці рішення", — зазначив очільник уряду.Водночас урядовець зауважив, що процес виконання реформ триває і потребуватиме подальшої консолідованої роботи виконавчої та законодавчої гілок влади."Водночас це лише частина наших спільних зобов'язань перед партнерами. Тому наступні сесійні тижні також надзвичайно важливі для отримання міжнародної фінансової допомоги в повному обсязі. Уряд на 100% готовий до співпраці", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, Верховна Рада України підтримала частину важливих законодавчих ініціатив у межах програми Ukraine Facility, домовленостей із Міжнародним валютним фондом та інших механізмів міжнародної підтримки..

Долар не припиняє падіння — американська валюта дешевшає вже другий день поспіль. Водночас униз рухається і курс євро. Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 16 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,88 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,98.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 50,30. У четвер, 15 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,34.Зростання є, але темпи низькі: що підтримує та стримує економіку УкраїниРеальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Про це свідчать дані Державної служби статистики України, повідомили в Національному банку. За оцінкою регулятора, відновлення економіки стримувало подальше посилення російських атак на логістичну та транспортну інфраструктуру, а також на об’єкти бізнесу.У НБУ зазначили, що від’ємний внесок чистого експорту у зростання ВВП скоротився, однак економічні результати за окремими видами діяльності залишалися нерівномірними.У другому півріччі 2026 року динаміка ВВП, імовірно, залишатиметься стриманою. На неї впливатимуть масштаби та наслідки російських атак на логістику, виробництво й енергетику, обсяги врожаю, бюджетні стимули, а також розвиток ситуації на Близькому Сході.Нагадаємо, Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

У Пенсійному фонді України нагадали про необхідність проходження фізичної ідентифікації для окремих категорій отримувачів пенсій, страхових виплат і державних соціальних допомог. Процедуру необхідно пройти до 31 грудня 2026 року.Про це повідомила пресслужба Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області.Відповідна вимога стосується громадян, які тимчасово проживають за межами України, перебувають на тимчасово окупованих територіях або виїхали з таких територій на підконтрольну Україні територію, якщо виплати їм здійснюються за адресою, що належить до тимчасово окупованої території.Як пройти фізичну ідентифікацію у 2026 роціУ ПФУ повідомили, що отримувачі виплат можуть пройти фізичну ідентифікацію кількома способами. Зокрема, передбачені такі варіанти:особисто — звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України або до банку, у якому відкрито рахунок для отримання пенсії чи страхових виплат. Із собою необхідно мати документ, що посвідчує особу;за допомогою відеоконференцзв’язку — пройти процедуру дистанційно;через вебпортал електронних послуг ПФУ — авторизуватися в особистому кабінеті за допомогою кваліфікованого електронного підпису "Дія.Підпис" ("Дія ID");перебуваючи за кордоном — надіслати через закордонну дипломатичну установу України документ, що посвідчує факт перебування особи в живих, разом із письмовою заявою про продовження виплати пенсії або страхових виплат. Документи надсилаються поштою рекомендованим відправленням.До якого терміну потрібно пройти ідентифікаціюКінцевий термін проходження фізичної ідентифікації у 2026 році — 31 грудня. Отримувачам пенсій, страхових виплат і державних соціальних допомог, яких стосується ця вимога, варто заздалегідь обрати зручний спосіб проходження процедури та не відкладати її на останні дні року.Фізична ідентифікація проводиться відповідно до законодавства України про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших нормативно-правових актів, що регулюють порядок здійснення відповідних виплат.Нагадаємо, станом на 1 жовтня 2026 року в Україні нараховується 10 мільйонів пенсіонерів, а середній розмір виплат досяг позначки у 7 287,81 гривні. Водночас працевлаштовані пенсіонери отримують суттєво більше — їхня середня пенсія становить 8 019,18 гривні..

В Україні зберігаються високі темпи банківського кредитування бізнесу та населення. У вересні 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 32% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, а кредити фізичним особам — на 38%. Про це свідчать оновлені оперативні дані Національного банку України (НБУ). За даними регулятора, банки продовжують нарощувати кредитування, попри вплив минулорічного списання проблемних позик на статистику валових кредитів.У грудні 2025 року державні банки списали значний обсяг старих непрацюючих кредитів. Через це показник валового кредитного портфеля зменшився, що й надалі впливатиме на розрахунок річних темпів його зростання протягом 2026 року.Тому для оцінювання реальної динаміки кредитування НБУ рекомендує звертати увагу на чисті кредити. Цей показник дає змогу коректніше оцінити зміни кредитної активності банків без викривлення, пов’язаного зі списанням проблемної заборгованості.Кошти клієнтів у банках також зростаютьПозитивну динаміку демонструють і гривневі кошти на банківських рахунках. У вересні 2026 року їхній обсяг зріс на 21% у річному вимірі на рахунках бізнесу, зокрема суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ. Кошти фізичних осіб збільшилися на 17% порівняно з вереснем 2025 року.Таким чином, оперативна статистика НБУ свідчить про подальше зростання як кредитування, так і гривневих заощаджень клієнтів у банківській системі України.У Національному банку зазначають, що наведені оперативні дані можуть бути уточнені після отримання та опрацювання показників місячної звітності банків.Нагадаємо, раніше у регуляторі повідомляли, що українському бізнесу стане простіше залучати банківське фінансування без значних обсягів нерухомості чи обладнання для забезпечення кредиту. Національний банк дозволив банкам враховувати майнові права на кошти за вже відвантажені товари, виконані роботи або надані послуги.Читайте також: Кожен сьомий українець позичає на продукти й одяг: хто найчастіше купує базові товари в кредит.

Верховна Рада України підтримала частину важливих законодавчих ініціатив у межах програми Ukraine Facility, домовленостей із Міжнародним валютним фондом (МВФ) та інших механізмів міжнародної підтримки.Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Дякую народним депутатам, які підтримали першу частину важливих для країни рішень, від яких залежить наша фінансова стійкість і обороноздатність", — акцентував він.На його переконання, результати цього пленарного тижня дають підстави для оптимізму. Однак, додав очільник українського уряду, попереду ще дуже багато роботи.Він запевнив, що міністри працюють із депутатами на рівні комітетів і парламентських груп, надають усю необхідну інформацію в процесі підготовки до розгляду решти законопроєктів."Розраховуємо на таку ж конструктивну спільну роботу й на наступних пленарних тижнях", — висловив побажання високопосадовець.Вні наголосив, що це необхідно, щоби забезпечити своєчасне ухвалення всіх необхідних рішень і отримання Україною міжнародної фінансової допомоги в повному обсязі."Ще раз дякую. Це важливо", — лаконічно підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що сьогодні депутати ухвалили законопроєкт про запровадження ПДВ на товари з іноземних маркетплейсів незалежно від їхньої вартості. Уряд очікує, що зміни приноситимуть державному бюджету понад 10 мільярдів гривень щороку..

Верховна Рада 15 жовтня ухвалила законопроєкт про запровадження ПДВ на товари з іноземних маркетплейсів незалежно від їхньої вартості. Уряд очікує, що зміни приноситимуть державному бюджету понад 10 мільярдів гривень щороку.Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту.За ухвалення законопроєкту в другому читанні проголосували 252 народні депутати, троє виступили проти.Наразі товари з-за кордону вартістю до 150 євро, які надходять міжнародними поштовими відправленнями, звільнені від податку на додану вартість (ПДВ).Нові правила передбачають, що податок на товари з іноземних маркетплейсів нараховуватимуть і сплачуватимуть самі платформи. Водночас безоплатні некомерційні посилки вартістю до 45 євро, як і раніше, не оподатковуватимуться.Очікується, що нововведення почнуть діяти не раніше 2027 року. Станом на 15 жовтня закон уже ухвалений парламентом, але ще готується на підпис.Додамо, понад один трильйон гривень податків і зборів надійшло до загального фонду державного бюджету України за дев’ять місяців 2026 року. Загальна сума становила 1,027 трильйон гривень — на 76,8 мільярда гривень, або на 8,1%, більше, ніж за аналогічний період торік.Читайте також: Доходи з-за кордону: як задекларувати та сплатити податки.

У вересні 2026 року український автопарк поповнили майже 4,5 тисячі легкових автомобілів із дизельними двигунами — на 14% менше, ніж за аналогічний місяць торік. Найпопулярнішими серед нових машин стали Renault Duster, а серед уживаних імпортованих — Renault Megane.Як повідомляє "Укравтопром", із загальної кількості майже тисяча дизельних авто були новими — на 6% менше, ніж у вересні 2025 року. Ще близько 3,5 тисячі становили вживані автомобілі, ввезені з-за кордону. У цьому сегменті показник скоротився на 16%.П’ять найпопулярніших нових дизельних авто:Renault Duster — 215 автомобілів;Volkswagen Touareg — 122;Toyota LC Prado — 101;Skoda Kodiaq — 74;Toyota Hilux — 67.Серед уживаних дизельних авто, імпортованих з-за кордону, лідирують:Renault Megane — 264 автомобілі;Skoda Octavia — 263;Nissan Qashqai — 254;Volkswagen Passat — 192;Hyundai Santa Fe — 145.Додамо, у вересні український автопарк поповнили понад 3,8 тисячі гібридних легкових автомобілів — на 44% більше, ніж за аналогічний період торік. Водночас частка нових машин серед них скоротилася з 52% до 40%.Читайте також: Індивідуальні номери на авто: скільки коштує напис і які зображення дозволені.

Представники адміністрації Дональда Трампа запропонували європейським союзникам розморозити частину російських активів, щоби відновити мирні переговори. Кошти пропонують передати в механізм під контролем Сполучених Штатів Америки.Про це повідомило видання Financial Times, журналісти якого послалися на чотирьох осіб, обізнаних із цим питанням.Співрозмовники медійників розповіли, що таку ідею озвучили перемовники Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час зустрічі з посадовцями України, Франції, Німеччини, Великої Британії, ЄС і НАТО в Маямі 10 жовтня."США запропонували декілька способів розморожування активів, зокрема, переведення їх до нової фінансової структури спеціального призначення (special-purpose financial vehicle), підконтрольної адміністрації Трампа", — йдеться в публікації.Джерела поінформували, що використання заморожених активів Росії обговорювали як частину всеосяжної мирної угоди. При цьому механізми їхнього розблокування та напрями використання все ще перебувають на стадії обговорення.Один зі співрозмовників додав, що учасники зустрічі висунули багато ідей щодо того, як заморожені активи Москви можуть бути використані після закінчення війни. Українські делегати підтвердили, що це питання вже порушувалося на попередніх зустрічах із представниками СШАВодночас європейські делегати категорично відкинули цей план. Посадовці з Європи заявили, що виступають проти відмови від контролю над російськими активами або повернення будь-якої їхньої частини Москві."Їм сказали, що цього ніколи не станеться", — зазначило одне з джерел.Як відомо, 2022 року у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії західні союзники заморозили близько 260 мільярдів євро суверенних активів російського Центробанку, з яких понад 210 мільярдів євро зберігається на території Європейського Союзу, зокрема, в бельгійському депозитарії Euroclear.Наприкінці 2025 року лідери ЄС зобов'язалися використати ці активи для оплати відбудови України, якщо Москва відмовиться виплачувати репарації.Україна теж шукає власні шляхи до цих грошей. На тлі великого дефіциту бюджету українські дипломати активізували роботу з Євросоюзом, у банках якого зберігається більшість заморожених коштів Росії.Нагадаємо, що наприкінці серпня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив на необхідності відновити серйозні переговори щодо повного використання заморожених російських активів для фінансування оборони та відновлення України..

Українська сторона проведе детальні переговори з керівництвом Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Євросоюзу та країн "Великої сімки" щодо залучення необхідного зовнішнього фінансування. На 2027 рік потреба держбюджету в іноземних коштах перевищує 52 мільярди доларів, від яких безпосередньо залежить обороноздатність держави та виконання соціальних зобов'язань перед громадянами.Про це повідомив у Telegram-каналі прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Потреба у зовнішньому фінансуванніОчільник уряду детально обговорив ключові фінансові виклики під час виступу на міністерському круглому столі в межах щорічних зборів МВФ і Світового банку, який відбувся у режимі відеозв'язку з Києва після чергової повітряної атаки РФ. За словами посадовця, на 2027 рік потреба у зовнішньому бюджетному фінансуванні перевищує 52 мільярди доларів. Корецький окреслив поточний стан домовленостей із донорами та значення цих коштів для держави."Майже 20 мільярдів доларів уже чітко визначено в межах домовленостей з ЄС, МВФ та Японією, ще понад 32,6 мільярда доларів нам потрібно залучити. Від цих коштів залежить обороноздатність країни, виплата пенсій, підтримка роботи лікарень і бізнесу", — наголосив очільник уряду.Уряд зауважує, що наступного року бюджетні видатки виключно на сферу безпеки та оборони становитимуть майже 44% ВВП. Водночас позабюджетна потреба безпосередньо для Сил оборони оцінюється на рівні 45 мільярдів доларів.Вплив атак на економіку та зобов'язання УкраїниСистематичні ворожі удари по цивільних та промислових об'єктах завдають істотної шкоди вітчизняній економіці. Через вимушену зупинку підприємств та руйнування інфраструктури держбюджет недоотримає значні суми"Росія систематично атакує критичну інфраструктуру, бізнес, виробництва, цивільні об'єкти. Через руйнування і зупинку роботи підприємств до кінця року податкові надходження будуть приблизно на 1,5 мільярда доларів меншими за прогноз", — наголосив Сергій Корецький.Зі свого боку Україна системно виконує всі взяті на себе зобов'язання перед партнерами. Кабінет міністрів планує затвердити необхідні рішення для продовження фінансування, а Верховна Рада розгляне законопроєкти, передбачені програмами співпраці з МВФ, Світовим банком та ЄС.Глава уряду також висловив вдячність партнерам за визначені джерела покриття потреб на 2026 рік та окремо Європейському Союзу за програму Ukraine Support Loan обсягом 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки.Нагадаємо, вже найближчим часом Україна отримає від Європейського Союзу ще близько трьох мільярдів євро військової підтримки. Це реальний захист українців, які потерпають від російських обстрілів. .

Пенсіонери, які виїхали з тимчасово окупованих територій України та проживають на підконтрольній Україні території, можуть перевести пенсійні виплати за адресою фактичного проживання. У Пенсійному фонді України пояснили, як подати відповідну заяву та продовжити отримувати пенсію незалежно від проходження фізичної ідентифікації.Хто може перевести пенсійні виплати за новою адресоюЗаконодавство передбачає обов’язкове проходження фізичної ідентифікації для пенсіонерів, які тимчасово проживають за межами України або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.Водночас деякі пенсіонери після виїзду з ТОТ фактично проживають на підконтрольній Україні території, але в пенсійній справі зазначена адреса на окупованій території.Відповідно до статті 47 закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", пенсія виплачується за вказаним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України — незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання.Як подати заяву на переведення пенсіїЗаяву про переведення пенсійної виплати за новим місцем проживання можна подати двома способами:особисто — звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України;онлайн — скористатися особистим кабінетом на вебпорталі ПФУ.Покрокова відеоінструкція щодо подання заяви доступна за посиланням.Чи вплине зміна адреси на виплату пенсіїПісля опрацювання заяви до пенсійної справи внесуть інформацію про фактичне місце проживання пенсіонера на підконтрольній Україні території. У Пенсійному фонді зазначають, що таке переведення є підставою для продовження виплати пенсії на строк її призначення незалежно від факту проходження фізичної ідентифікації.Обов’язок проходження фізичної ідентифікації визначено законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 299, яка регулює окремі питання виплати пенсій та страхових виплат.Нагадаємо, станом на 1 жовтня 2026 року в Україні нараховується 10 мільйонів пенсіонерів, а середній розмір виплат досяг позначки у 7 287,81 гривні. Водночас працевлаштовані пенсіонери отримують суттєво більше — їхня середня пенсія становить 8 019,18 гривні.Читайте також: Дострокова пенсія для батьків дитини з інвалідністю: хто має право та які умови.

Курс валют в Україні 15 жовтня привертає особливу увагу після того, як долар досяг історичного максимуму, а згодом почав знижуватися. Американська валюта відійшла від рекордних показників, що вплинуло на очікування учасників валютного ринку. Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на четвер, 15 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,98 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 45,08.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 50,34. У середу, 14 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,43.Зростання є, але темпи низькі: що підтримує та стримує економіку УкраїниРеальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Про це свідчать дані Державної служби статистики України, повідомили в Національному банку. За оцінкою регулятора, відновлення економіки стримувало подальше посилення російських атак на логістичну та транспортну інфраструктуру, а також на об’єкти бізнесу.У НБУ зазначили, що від’ємний внесок чистого експорту у зростання ВВП скоротився, однак економічні результати за окремими видами діяльності залишалися нерівномірними.У другому півріччі 2026 року динаміка ВВП, імовірно, залишатиметься стриманою. На неї впливатимуть масштаби та наслідки російських атак на логістику, виробництво й енергетику, обсяги врожаю, бюджетні стимули, а також розвиток ситуації на Близькому Сході.Нагадаємо, Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Надання адресної державної допомоги на оплату комунальних послуг здійснюється із чітким урахуванням фінансового стану кожної родини. Урядові правила чітко визначають, які саме соціальні виплати мають обов'язково враховуватися під час розрахунку статків громадян.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.Порядок обчислення доходу для житлових субсидійУ відомстві зазначили, що житлова субсидія призначається вразливим категоріям громадян як адресна підтримка, а її розмір залежить від середньомісячного сукупного доходу всього домогосподарства. Обчислення статків осіб здійснюється за чіткою процедурою, затвердженою Кабінетом міністрів України.Згідно з пунктом четвертим порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для всіх видів державної соціальної допомоги (постанова КМУ від 22.07.2020 № 632), до загального доходу включаються призначені соціальні виплати.Чи є базова соціальна допомога виняткомЗа даними ПФУ, урядовий порядок містить вичерпний перелік соціальних виплат, які не включаються до середньомісячного сукупного доходу при розрахунках. Проте базова соціальна допомога до цього пільгового списку не належить.Таким чином, усі отримані суми базової соціальної допомоги в обов'язковому порядку враховуються під час обчислення сукупного доходу домогосподарства для подальшого призначення житлової субсидії.Нагадаємо, раніше українцям роз'яснили, чи вплине нова державна допомога "Зимова підтримка" на призначення житлових субсидій у майбутньому опалювальному сезоні. Згідно з чинним законодавством, певні види виплат не враховуються під час розрахунку середньомісячного сукупного доходу домогосподарства..

У Львові 15 жовтня відбудеться Metronome Lviv — професійна подія від медіагрупи DMNTR, яка об’єднає девелоперів, архітекторів, інвесторів і дизайнерів навколо теми створення доданої вартості об’єктів нерухомості завдяки співпраці девелоперів та архітектурних студій.Початок о 16:00Локація: шоурум Laterem, вул. Кульпарківська, 93, корпус 1, м. ЛьвівОдним із ключових спікерів події стане:Крушельницький Роман — начальник управління архітектури департаменту архітектури та просторового розвитку Львівської міської ради.Анна Іскієрдо — архітекторка, громадська діячка, співзасновниця та CEO архітектурно-проєктної компанії AIMM, голова правління Фонду Архітектурної палати України.Окрему увагу приділять практичним кейсам:"Креатор Буд" представить реальний проєкт і продемонструє, як співпраця з архітектором впливає на якість, конкурентоспроможність і ринкову вартість об’єкта нерухомості.Девелоперське бюро "Будинки і люди" презентує свої проєкти та поділиться досвідом у сфері девелопменту.Програма Metronome Lviv також передбачає відкритий діалог між девелоперами та архітекторами. Учасники обговорять, чому залучення архітектурних студій на етапі формування концепції проєкту є важливою складовою успішного девелопменту, як архітектурні рішення впливають на привабливість об’єкта для інвесторів і покупців та як ефективна співпраця допомагає створювати продукт із більшою доданою вартістю.До професійної дискусії долучаться:Тарас Михаліха — співзасновник, головний архітектор проєктів бюро myks architects.Богдан Гой — архітектор, CEO архітектурної студії A7 Architects, кандидат архітектури та доцент кафедри дизайну архітектурного середовища Львівської політехніки.Марк Савицький — архітектор, реставратор, дизайнер і громадський діяч зі Львова, засновник архітектурного бюро Savytskyy Design.Андрій Ігнатюк — засновник і головний архітектор 5F Studio.Учасники поділяться власним досвідом і поглядами на взаємодію архітектури, інвестицій та девелопменту..