Економіка

Курс долара в Україні продовжує змінюватися: американська валюта наблизилася до позначки у 45 гривень.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 25 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,97 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,85.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,12. У четвер, 24 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,18.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Шахраї надсилають українцям електронні листи та повідомлення в месенджерах із фальшивими рахунками за електроенергію, маскуючи їх під офіційні повідомлення від Міністерства енергетики.Про це попереджає Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України.Мета шахрайської схеми — змусити отримувача перейти за посиланням на фішинговий сайт, де його можуть попросити ввести персональні чи банківські дані або завантажити файл зі шкідливим програмним забезпеченням.У такий спосіб зловмисники можуть отримати доступ до акаунтів і банківських рахунків, а також заразити пристрій шкідливим програмним забезпеченням.У Держспецзв’язку наголошують, що Міненергетики не надсилає споживачам рахунки на оплату електроенергії та не займається збором комунальних платежів. Рахунки виставляють постачальники електроенергії, з якими споживачі уклали відповідні договори.Щоб не стати жертвою шахраїв, рекомендують:не переходити за посиланнями з підозрілих листів і повідомлень;не вводити персональні та банківські дані на невідомих сайтах;не завантажувати файли з неперевірених джерел;перевіряти інформацію про рахунки та платежі через офіційні канали свого постачальника електроенергії.Нагадаємо, троє жителів Києва майже два роки виманювали гроші у людей похилого віку під приводом продажу "лікувальних" засобів та отримання страхових виплат. Наразі встановлено щонайменше 32 потерпілих із різних регіонів України, яким завдали понад 3,4 млн грн збитків.Читайте також: Фейкові сайти, чат-боти та водійські права без іспитів: у МВС застерегли від шахраїв.

Уряд зберіг окрему щомісячну доплату в розмірі 2 600 гривень для вчителів, які працюють на прифронтових територіях очно або у змішаному форматі.Як зазначив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, виплата передбачена для 23 600 учителів у 614 школах.За його словами, для забезпечення виплат уряд перерозподілив додаткові кошти. Це дозволить провести повний розрахунок за фактично відпрацьований час у минулому навчальному році в тих громадах, де залишилася потреба у фінансуванні. Також передбачено кошти, необхідні для продовження виплати доплати до кінця року.Таким чином, учителі на прифронтових територіях, які працюють очно або у змішаному форматі, продовжать отримувати додаткові 2 600 гривень щомісяця."Підтримка людей на прифронтових територіях — це один з ключових пріоритетів уряду", — наголошується у повідомленні.Збереження доплати має забезпечити підтримку педагогів, які продовжують працювати у школах громад, що перебувають поблизу зони бойових дій.Як відомо, Кабінет міністрів розподілив між місцевими бюджетами 57,4 мільярда гривень освітньої субвенції на вересень-грудень 2026 року. Кошти, зокрема, мають забезпечити підвищення зарплат педагогічних працівників у середньому ще на 20% із вересня.Нагадаємо, Кабінет міністрів ухвалив рішення про суттєве підвищення посадових окладів працівників сфери культури. З 1 січня 2027 року зарплати працівників державних і комунальних закладів культури, а також Українського культурного фонду та Українського інституту книги зростуть на 70%.Читайте також: В Україні можуть підвищити мінімальну зарплату: які суми заклали в Держбюджеті-2027.

З вересня 2026 року Cosmolot повноцінно відновив операційну діяльність в Україні. Попри період блокування  та часткового обмеження діяльності, компанія в повному обсязі виконала свої фінансові зобов'язання перед державою, вкотре підтвердила статус сумлінного платника податків у сфері азартних ігор України.Загалом із січня 2024 року по серпень 2026 року Cosmolot перерахував до державного бюджету понад 1,54 млрд грн. З них:податок на прибуток і дохід: понад 1,43 млрд грн;плата за ліцензію понад 57 млн грн;інші податки та збори:  понад 46,3 млн грн.Наразі операційна діяльність Cosmolot повністю відновлена. Компанія здійснює діяльність на підставі чинної ліцензії в Україні, успішно пройшовши всі етапи комплаєнс-перевірки, та бере участь у тестуванні Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ).Нагадаємо, що у 2024 році компанія була одним із найбільших платників податків  та перерахувала до державного бюджету близько 2,4 млрд грн. В кінці цього ж року Cosmolot увійшов до складу американської Nevada Gaming Holding, яка має на меті закріпити лідерство бренду на українському та європейському ринках азартних ігор та посилити внесок у державний бюджет України..

Українці, які офіційно працювали в Болгарії менше 12 місяців, за певних умов можуть використати цей страховий період під час призначення пенсії в Україні. У Пенсійному фонді пояснили, коли стаж, набутий за кордоном, не втрачається та як його враховують.Про це повідомили у Пенсійному фонді України. Так, українцям, які працювали за офіційним трудовим договором у Болгарії, не обов’язково втрачати набутий там страховий стаж, навіть якщо його недостатньо для призначення окремої пенсії в цій країні.Йдеться про положення Договору між Україною та Республікою Болгарія про соціальне забезпечення від 4 вересня 2001 року.Коли болгарський стаж зарахують в УкраїніЯкщо людина має в Болгарії менше 12 місяців страхового або трудового стажу і цього періоду недостатньо для виникнення права на пенсію за болгарським законодавством, його може врахувати компетентна установа іншої держави."Отже, 10 місяців роботи в Болгарії не втрачаються — за відповідних умов цей період буде враховано під час призначення пенсії в Україні", — зазначили у відомстві.Водночас важливо, щоб робота була офіційною та страховий стаж був підтверджений відповідними даними або документами.Норма передбачає, що якщо страховий стаж, набутий в одній із держав, становить менш як 12 місяців і сам по собі не дає права на пенсію в цій країні, його зараховує компетентна установа іншої держави.Додамо, українці, які офіційно працювали у Польщі, можуть зарахувати набутий там страховий стаж для визначення права на пенсію в Україні. Це може бути важливо, якщо людині не вистачає українського стажу для виходу на пенсію за віком.Читайте також: Як суттєво підняти виплати у поважному віці: у ПФУ розкрили секретну формулу.

Цього тижня в Україні спостерігається помітне зростання цін на малину. Ягода подорожчала у понад два рази.Про це повідомляють аналітики EastFruit. За даними фахівців, холодна весна та затяжні дощі вплинули на врожай. На Вінниччині цьогорічний сезон пізньої малини розпочався приблизно на два тижні пізніше, ніж зазвичай. Через несприятливу погоду врожайність ягід знизилася, водночас ціни зросли більш ніж удвічі — до 150 гривень за кілограм проти близько 60 гривень торік.Як пише видання "Суспільне Вінниця", у селі Дашківці родина Олександра Олійника вирощує малину вже сім років. Плантації займають близько пів гектара на кількох ділянках. Цьогоріч фермер також отримує перший урожай із тестової ділянки площею 10 соток.Там вирощують ранній сорт малини, який може давати два врожаї за сезон. Перші ягоди зазвичай достигають у червні, а друга хвиля починається на початку серпня. За сприятливих погодних умов збір може тривати аж до осінніх заморозків.Однак цього року погода внесла свої корективи. Через холодну весну та затяжні дощі частину посадкового матеріалу не вдалося висадити восени — рослини перенесли у ґрунт лише у квітні. Через це перші ягоди на тестовій ділянці почали збирати тільки у вересні.На інших плантаціях сезон також стартував із запізненням. Крім того, фермери отримали менший урожай, ніж зазвичай. Малину збирають кожні два-три дні, обираючи лише стиглі ягоди.Водночас висока ціна частково компенсує втрати від нижчої врожайності. Якщо торік малину продавали приблизно по 60 гривень, то цього сезону її вартість сягає 150 гривень.Через меншу кількість ягоди на ринку попит залишається високим. Частина покупців навіть приїжджає безпосередньо до фермерських господарств, щоб придбати малину просто з поля.Нагадаємо, цього сезону пропозиція гречки в Україні залишатиметься обмеженою, що другий сезон поспіль формуватиме напружений баланс пропозиції та розподілу зернової. Це сприятиме зростанню цін.Читайте також: Сербія та Польща здають позиції: Україна отримала шанс стати лідером з експорту популярної ягоди.

Упродовж січня-серпня 2026 року українці ввезли з-за кордону 154,8 тисячі вживаних легкових автомобілів, причому понад половину цього обсягу становили кросовери. Найчастіше серед імпортованих SUV обирали бензинові моделі, а середній вік таких машин становив 7,4 року.Як повідомляє "Укравтопром", при виборі вживаного SUV українські покупці найчастіше зупинялися на автомобілях із бензиновими двигунами. На них припало 60% імпортованих кросоверів. Далі за типом силової установки розподіл виглядав так:дизельні — 18%;електромобілі — 11%;гібриди — 9%;автомобілі з газобалонним обладнанням — 2%.До десятки найпопулярніших моделей увійшли переважно представники німецьких, японських та американських брендів.ТОП-10 імпортованих кросоверів з пробігом:Volkswagen Tiguan — 6261 авто;Audi Q5 — 5460;Nissan Rogue — 5402;Ford Escape — 3319;Mazda CX-5 — 2884;Nissan Qashqai — 2849;BMW X3 — 2486;Tesla Model Y — 2471;BMW X5 — 2282;Audi Q7 — 2230.Додамо, в серпні український автопарк поповнили 6,5 тисячі вживаних легковиків віком до п’яти років, які імпортували з-за кордону. Найбільше серед таких автомобілів було машин із бензиновими двигунами, а перші місця за популярністю посіли моделі Tesla.Читайте також: Понад 208 тисяч Volkswagen та Audi відкликають через небезпечний дефект: які авто під загрозою.

Консультативна місія ЄС в Україні допомагає Державному бюро розслідувань розвивати стратегічні комунікації та системніше взаємодіяти з громадськістю. Одним із результатів цієї співпраці стала всеукраїнська антикорупційна кампанія "Хабарництво має наслідки", яку ДБР запустило у вересні.Про це йдеться у матеріалі Консультативної місії ЄС в Україні. Так, у сучасному інформаційному середовищі державним установам недостатньо лише оперативно реагувати на події. Вони мають пояснювати суспільству свою діяльність, інформувати про зміни та розуміти потреби різних аудиторій.Особливо важливим це стало під час повномасштабної війни, коли державні інституції працюють в умовах постійних інформаційних викликів. Саме тому КМЄС в Україні підтримує партнерів у секторі цивільної безпеки не лише в окремих комунікаційних проєктах, а й у побудові довгострокової стратегії."Ця підтримка охоплює весь процес: від дослідження аудиторій та аналізу комунікаційних потреб до розробки стратегії та її практичного втілення через навчання, інформаційні кампанії й інші заходи", — зауважили у відомстві.Як КМЄС співпрацює з ДБРОдним із прикладів такої роботи стала співпраця Місії з Державним бюро розслідувань. За підтримки КМЄС Бюро розробило комунікаційну стратегію, яка має допомогти систематизувати взаємодію з громадськістю, медіа та іншими цільовими аудиторіями.Документ визначив основні комунікаційні пріоритети, ключові повідомлення та аудиторії, а також пов’язав комунікаційну діяльність із ширшими завданнями ДБР. Однак сама стратегія є лише основою для подальшої роботи. Її практичним продовженням стала інформаційна кампанія "Хабарництво має наслідки", яку ДБР у вересні запустило за сприяння КМЄС.Її мета — привернути увагу до наслідків корупції та змінити сприйняття хабаря як нібито простого способу вирішення проблем. Кампанія також наголошує на відповідальності як тих, хто отримує неправомірну вигоду, так і людей, які її пропонують."Наша співпраця з ДБР ґрунтується на стратегічному підході, дослідженнях і використанні сучасних цифрових інструментів. Разом із партнерами ми вивчаємо їхні аудиторії, аналізуємо дані, визначаємо комунікаційні потреби й на цій основі розробляємо довгострокові кампанії", — зазначив радник зі стратегічних комунікацій КМЄС в Україні Марк Лібераті.За його словами, такий підхід дає змогу відійти від окремих комунікаційних ініціатив та вибудовувати послідовну роботу, яка відповідає інституційним цілям. Для КМЄС це вже друга інформаційна кампанія на підтримку ДБР. Попередня кампанія "Розслідуємо, щоб захистити кожного" була спрямована на те, щоб розповісти громадськості про роль та роботу Бюро."Результати цієї кампанії та дослідження аудиторій допомогли визначити напрями подальшої роботи, зокрема потребу в регулярному поширенні матеріалів, які пояснюють діяльність установи", — зазначили фахівці.Чому стратегічні комунікації важливі для правоохоронцівДля правоохоронних органів комунікація є не лише способом поширення інформації. Їхня діяльність часто складна для розуміння пересічними громадянами, які можуть не знати, за що відповідає конкретна структура, як вона працює та з якими питаннями до неї можна звертатися.Послідовна комунікація допомагає пояснювати повноваження установ, робити складні процеси зрозумілішими та реагувати на хибні уявлення.Водночас зрозуміле інформування сприяє прозорості та підзвітності державних органів. Коли громадяни мають доступ до зрозумілої інформації про роботу установи, це створює основу для ефективнішої взаємодії між державою та суспільством.У КМЄС наголошують, що комунікаційна стратегія має бути не формальним документом, а інструментом для щоденної роботи."Комунікаційна стратегія не повинна залишатися лише документом на папері. Вона має бути практичним орієнтиром для щоденної роботи: допомагати визначати, що саме потрібно пояснити громадськості, до кого звертатися та як оцінювати ефективність комунікації", — зазначила експертка зі стратегічних комунікацій КМЄС в Україні Оксана Ушакова.За її словами, нова кампанія ДБР демонструє, як напрацьована стратегія може переходити у практичні рішення. Вона враховує результати попередньої роботи та спрямована на конкретний комунікаційний виклик."Інформаційна кампанія ДБР — лише один із видимих результатів цієї співпраці. За нею стоїть тривала робота з вивчення аудиторій, визначення комунікаційних пріоритетів, розвитку професійних навичок та аналізу даних для вдосконалення подальшої діяльності", — зазначили у КМЄС.Нагадаємо, що нещодавно НАБУ та САП викрили злочинну організацію, учасники якої систематично отримували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. Організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу генерального прокурора..

Курс валют в Україні 23 вересня зазнає змін. Долар подорожчає, тоді як євро продемонструє зниження.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на середу, 23 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,78 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,70.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,33. У вівторок, 22 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,36.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Україна залучила 841 мільйон доларів від Світового банку. Вони надійдуть до нашої країни під гарантії уряду Канади та матимуть конкретне спрямування.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти спрямовуємо на відшкодування видатків державного бюджету на пенсійні виплати", — пояснив він.За його словами, фінансування залучили в межах PEACE in Ukraine за домовленостями, досягнутими у вересні."Загальний обсяг проєкту вже сягнув 54,3 мільярда доларів", — додав очільник українського уряду.Він констатував, що це найбільший інвестиційний проєкт в історії Світового банку й один із ключових механізмів підтримки фінансової стійкості України."Дякую уряду Канади та Світовому банку за важливу та своєчасну допомогу Україні в умовах значного дефіциту бюджету", — підсумував Сергій Корецький.PEACE in Ukraine — це проєкт Світового банку, через який Україні надається міжнародна бюджетна підтримка для фінансування критично важливих видатків державного бюджету.Нагадаємо, що 18 вересня Україна отримала черговий транш від Європейського Союзу. Його розмір сягнув 3,3 мільярда євро. Тоді прем'єр-міністр Сергій Корецький інформував, що гроші надійшли в межах програми Ukraine Support Loan..

У вівторок, 22 вересня, комітет постійних представників ЄС провів засідання в Брюсселі та не зміг ухвалити рішення щодо продовження санкцій за порушення територіальної цілісності та суверенітету України, відтермінувавши спробу голосування за письмовою процедурою.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на декількох європейських дипломатів, обізнаних з перебігом засідання. Євросоюз так і не зміг продовжити санкції проти росіян за порушення територіальної цілісності України."Члени комітету зібралися на засідання сьогодні зранку, щоб обговорити продовження санкційних списків. Згоди не досягнуто. Ірландське головування ухвалило рішення продовжити час голосування за письмовою процедурою", — розповів медійникам один із неназваних співрозмовників.За словами джерела журналістів, голосування сьогодні триватиме до 15:00 за київським часом. Спроба ухвалити компромісне рішення за письмовою процедурою розпочали ввечері, 21 вересня.Ірландія, за підтримки найвпливовіших держав ЄС, запропонувала компроміс: продовжити санкційний режим за порушення територіальної цілісності та суверенітету України (так звані "санкції проти Путіна") одразу на 36 місяців (а не шість, як зазвичай) в обмін на вилучення зі списків Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.Вилучення двох російських олігархів — вимога Словаччини і Франції. Варто зауважити, Париж наполягає на вилученні лише кандидатури Усманова.Голосування не завершили 21 вересня через позицію Латвії, яка публічно виступила проти вилучення російських олігархів зі санкційних списків.Чинний санкційний режим, список якого ЄС розпочав формувати ще 2014 року, охоплює фізичних і юридичних осіб, відповідальних за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. З 2022 року до нього входить Володимир Путін, владна верхівка Росії та провідні олігархи, а також — колишній президент України Віктор Янукович.Персональні санкції проти Путіна, Лаврова, Медведчука, Януковича та біля 3 000 інших фізичних і юридичних осіб, винних у війні проти України, діють до опівночі 22 вересня.Нагадаємо, в середині липня західні ЗМІ писали про те, що російські мільярдери все масовіше виводять гроші за кордон. Вони побоюються втратити свої активи в країні. Це пов’язано зі серією гучних конфіскацій у Росії..

Упродовж січня-серпня 2026 року Україна імпортувала 13,1 тисячі тонн сала, свинячого жиру та жиру птиці. Це на 27,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.Про це повідомили аналітики AgroTimes із посиланням на дані Державної митної служби."У грошовому еквіваленті закупівлі за кордоном сягнули 15,5 мільйона доларів, що на 31,4% більше, ніж за вісім місяців 2025 року", — йдеться в повідомленні.Головними постачальниками цієї продукції стали Польща (60,9%), Німеччина (29,5%) та Іспанія (8,2%).Також протягом восьми місяців 2026 року Україна імпортувала 26,9 тисячі тонн свинини, що в 1,8 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.У грошовому еквіваленті імпорт за січень-серпень зріс у 1,7 раза, якщо порівняти з таким самим періодом 2025 року, — до 65,1 мільйона доларів.У січні-серпні цього року свинину ввозили переважно з Данії (48,7%), Німеччини (24,1%) і Польщі (15,8%)."Це пов’язано зі скороченням власного поголів'я свиней і особливостями їх вирощування. Зокрема, це не вигідно через дорогі комбікорми. До того ж сучасні промислові комплекси зосереджені переважно на вирощуванні м'ясних порід свиней із тонким прошарком сала, тоді як традиційне товсте сало виробляється в менших обсягах. Імпортна продукція часто виявляється конкурентною за ціною та якістю для покриття попиту переробної промисловості та торгівлі", — пояснили експерти.Нагадаємо, що в Україні минулого тижня дешевшали ріпчаста цибуля та інші овочі нового врожаю. Відпускні ціни на цибулю знижувалися до 12-18 гривень за кілограм через початок збирання пізніх сортів..

Українські підприємства оборонно-промислового комплексу (ОПК) вже уклали 26 договорів у межах державної програми пільгового лізингу на загальну суму 91,2 млн гривень. Механізм дозволяє виробникам озброєння та військової техніки оновлювати виробничі потужності без необхідності одразу сплачувати повну вартість необхідного обладнання.Про це повідомило Міністерство оборони України.Які умови передбачає програмаУ межах програми підприємства можуть отримати фінансування за ставкою 5% річних. Максимальна сума за одним договором становить 500 млн гривень, а термін лізингу може сягати п’яти років.Також держава передбачила можливість відтермінувати платежі на строк до 12 місяців. За програмою підприємства можуть придбати, зокрема:виробниче та технологічне обладнання;засоби автоматизації;транспорт;інші активи, необхідні для роботи та розвитку виробництва."Скористатися підтримкою можуть підприємства зі статусом критично важливих у сфері ОПК", — зазначили у відомстві.Нагадаємо, раніше Європейський Союз виділив Україні 3,3 мільярда євро. Цільове спрямування цих коштів — закупівля ракет і дронів. Також Брюссель підготував програму спільних з Києвом оборонних проєктів..

Деякі категорії українських пенсіонерів зобов'язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня, щоб не втратити право на виплати з січня наступного року. Це правило стосується громадян, які перебувають за кордоном або мешкають на тимчасово окупованих територіях.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.Категорії громадян, яким потрібна ідентифікаціяЯк зазначили у відомстві, згідно з чинним законодавством, проходити щорічну фізичну ідентифікацію до 31 грудня зобов'язані отримувачі пенсій та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві, які належать до двох категорій:тимчасово проживають за межами України;проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.Водночас, за даними ПФУ, проходити цю процедуру не потрібно тим громадянам, які виїхали з тимчасово окупованих територій, наразі проживають на підконтрольній Україні території та оформили переведення пенсійних виплат за новим місцем проживання.Способи підтвердження особиПенсіонери можуть обрати один із декількох зручних способів для підтвердження особи:особисто. У будь-якому сервісному центрі Пенсійного фонду України або в установі уповноваженого банку;через відеоконференцію. Зареєструвавшись через вебпортал ПФУ за допомогою сервісу "Заява на ідентифікацію за допомогою відеоконференцзв'язку" або зателефонувавши до контакт-центру;онлайн. За допомогою сервісу "Дія.Підпис" ("Дія ID");через дипломатичні установи. Для громадян за кордоном — у закордонних дипломатичних установах України.Перевірити статус та дату останньої ідентифікації можна у власному кабінеті на вебпорталі електронних послуг або у мобільному застосунку "Пенсійний фонд" у розділі "Моя ідентифікація".Нагадаємо, за даними ПФУ, українці, які вирішують продовжувати трудову діяльність після досягнення пенсійного віку, мають можливість суттєво підвищити свої щомісячні виплати від держави. Водночас статус особи, що працює, накладає певні обмеження на надбавки, про які варто знати заздалегідь..

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення виділити 150 мільйонів гривень на масштабну відбудову 11 пошкоджених багатоквартирних будинків у Запорізькому регіоні. Необхідне фінансування забезпечать за рахунок коштів спеціального Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.Про це повідомив у Telegram-каналі очільник уряду Сергій Корецький.Розподіл коштів та терміни виконання робітЗа словами посадовця, виділена з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії сума у розмірі 150 мільйонів гривень буде розподілена за кількома ключовими напрямками:43 мільйони гривень спрямують на фінансування двох проєктів відбудови, які вже перебувають на стадії активної реалізації;107 мільйонів гривень виділять на запуск і реалізацію дев’яти нових об’єктів безпосередньо в Запоріжжі.Перед будівельниками поставлено чітке завдання — повністю завершити всі відновлювальні роботи до кінця поточного року, аби люди мали змогу повернутися до свого житла.Пріоритети для прифронтових територійЯк зазначив Корецький, попри обмеженість бюджетних ресурсів в умовах війни, відбудова житлового фонду для громадян, чия оселя була зруйнована або пошкоджена внаслідок дій Росії, залишається безумовним пріоритетом."Попри обмежені фінансові ресурси, маємо забезпечити відновлення житла для людей, які постраждали від російських атак. Особливо це важливо для прифронтових міст і громад. Працюємо над цим спільно з місцевою владою, щоб визначати першочергові потреби та спрямовувати ресурси туди, де вони найбільше потрібні", — підсумував він.Нагадаємо, під час російського обстрілу в понеділок, 21 вересня, зруйновано один із корпусів Запорізького національного університету. Там спалахнула масштабна пожежа. Це об'єкт культурної спадщини..