Економіка

Відновлення конфайнменту на Чорнобильській атомній електростанції, пошкодженого російськими обстрілами, стало предметом переговорів президента України та президентки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Оділь Рено-Бассо.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."У Чорнобилі зустрівся з президенткою Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо", — написав він.За його словами, обговорили консолідацію міжнародної допомоги для відновлення конфайнменту над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС."Його пошкодив російський дрон у лютому 2025 року. Також варто спільними зусиллями подолати довгострокові наслідки Чорнобильської катастрофи", — констатував український президент.Він додав, що, крім того, окрему увагу приділили допомозі у відновленні обʼєктів української енергетичної інфраструктури та інвестиціям ЄБРР у ключові галузі нашої економіки."Дякую Європейському банку реконструкції та розвитку за відчутну підтримку стійкості України, а також особисто пані Рено-Бассо за цей візит та участь у Міжнародній Чорнобильській конференції з питань відновлення та ядерної безпеки", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні президент України у сорокові роковини трагедії на Чорнобильський атомній електростанції закликав світ не допустити ядерного тероризму країни-агресорки Росії..

Перший транш від Європейського Союзу в межах кредиту на 90 мільярдів євро Україна витратить на виробництво озброєння. Далі — захист енергетики. Такими є пріоритети.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Перший транш у межах затвердженого європейського пакета підтримки у 90 мільярдів євро ми будемо спрямовувати на внутрішнє виробництво для захисту України. Це дрони та весь напрямок miltech", — зазначив він.За його словами, друге — енергетика. До наступної зими потрібно максимально захистити все, що зможемо. Для цього, крім місцевих бюджетів, передбачена частина коштів, яку ми зможемо дати від центрального бюджету."Наповнення йтиме, зокрема, від цих траншів з пакета у 90 мільярдів. Ми розраховуємо виділити кілька мільярдів із них саме на захист енергетики. Ми обговорили це на зустрічах з європейськими лідерами на Кіпрі", — деталізував український президент.Він також поінформував про зустрічі на Близькому Сході, де досягнуто різних домовленостей, зокрема, в галузі енергетики."Зараз Україна споживає дизеля в рази більше, ніж багато інших країн. Одна з причин – війна, але у нашої армії дефіциту з дизелем немає. Є дизель і для функціонування економіки — для аграрних виробників, цивільного транспорту", — пояснив президент України.Він додав, що цей обсяг необхідного Україні дизеля не просто звідкись береться — це домовленості з Близьким Сходом. Також Україна відкрила напрямок Кавказу, зокрема, для того, щоби забезпечити дизель для цивільних."Тобто у нас є декілька країн, які нам допомагають і гарантують стабільність постачання нашим людям. Ми вдячні кожній із цих країн, і саме так будуємо співпрацю, щоби були взаємні досягнення та посилення для України", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що під час сьогоднішньої зустрічі з генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі президент України Володимир Зеленський наголосив на неприпустимості формалізації та легалізації російського перебування на Запорізькій АЕС..

Іноземні партнери України анонсували до Фонду підтримки енергетики додаткові внески. Йдеться про суму приблизно в 100 мільйонів євро.Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль під час виступу на міжнародній конференції "Енергетичний Рамштайн" у Києві в неділю, 26 квітня, його цитує "Інтерфакс-Україна"."До Фонду підтримки енергетики оголошено 100 мільйонів євро внесків. Це демонструє новий рівень єдності та довіри до України", — зазначив він.Український міністр додав, що в межах фонду впроваджено новий інструмент — формування стратегічних резервів на випадок надзвичайних ситуацій в енергетичному секторі.Шмигаль також наголосив, що сфера діяльності фонду вдасться розширити — отримувачами допомоги з нього стануть муніципальні об’єкти.Водночас перший віцепрем’єр акцентував, що на теперішній моменти дефіцит фонду складає 829 мільйонів євро."Ці кошти необхідні на критично важливі кроки та вже затверджені потреби", — зауважив Шмигаль, закликавши учасників конференції робити нові внески.Усього, за інформацією очільника Міненерго, на підготовку до опалювального сезону необхідно 5,4 мільярда євро. Він зауважив, що Міненерго буде серед іншого опрацьовувати питання щодо забезпечення цих витрат з кредиту ЄС на суму 90 мільярдів євро.Нагадаємо, Денис Шмигаль також розповідав, що енергетична система України потребує додатково 6,5 гігавата потужностей. З них ми плануємо відновити 4,5 гігавата за рахунок ремонтів і додати ще близько двох гігават завдяки розподіленій когенерації та відновлюваній енергетиці..

Фахівці й надалі фіксують складнощі із забезпеченням стабільної роботи критичної інфраструктури Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС). Там є низка технічних і безпекових проблем.Про це заявив генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Мар’яно Гроссі під час пресконференції.За його словами, агентство продовжує верифікацію наявності ядерних матеріалів на станції, а також контролює цілісність відпрацьованого та свіжого палива й активних зон реакторів."Інспекції на об’єкті тривають у штатному режимі", — зауважив очільник МАГАТЕ.Гроссі зазначив, що наразі всі енергоблоки Запорізької АЕС перебувають у стані холодного зупину, а активної генерації електроенергії не здійснюється."Ситуація залишається напруженою через зовнішні фактори впливу", — визнав спеціаліст.Однією з ключових проблем є нестабільне електропостачання. За словами очільника МАГАТЕ, наразі одна з двох ліній живлення не функціонує, що створює додаткові ризики для об’єкта.Він констатував, що тривають переговори щодо забезпечення безпечних умов для ремонтних бригад, які мають відновити пошкоджену інфраструктуру.Іншою критичною проблемою залишається водопостачання для систем охолодження. Після підриву Каховської греблі 2023 року рівень води у водосховищі суттєво знизився, що змусило використовувати альтернативні джерела."Наразі для охолодження реакторів застосовуються 11 свердловин, також споруджено допоміжну дамбу для збереження водних запасів", — розповів генеральний директор агентства.Рафаель Мар’яно Гроссі наголосив, що хоча прямої загрози аварійної ситуації наразі немає через холодний зупин реакторів, станція потребує постійного технічного контролю та стабільних умов роботи інфраструктури. Ситуація залишається нестійкою та потребує довгострокового вирішення.Нагадаємо, що 14 квітня на Запорізькій АЕС стався черговий блекаут. Станція залишилась без зовнішнього електропостачання. На той момент це був уже 13 блекаут на станції за час повномасштабної війни..

На внутрішньому ринку України зберігається тенденція до зниження цін на тепличні огірки. Головна причина — зростання обсягів вибірки у тепличних господарствах та стриманий попит на овочі.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. За даними фахівців, лише з початку поточного тижня ціни на тепличні огірки знизилися в середньому на 40%. Наразі продукція реалізується в діапазоні 50–90 грн за кілограм (1,14–2,05 долара США/кг), залежно від якості та обсягів партій.Основною причиною здешевлення є надлишок пропозиції. Українські тепличні комбінати активно нарощують обсяги збору та поставок продукції на ринок. Водночас попит на тепличні овочі залишається невисоким, що створює додатковий тиск на ціни."У результаті, з метою активізації темпів збуту та уникнення накопичення великих партій нереалізованої продукції на складах, продавці змушені й надалі переглядати відпускні ціни у бік зниження", — йдеться у повідомленні.Попри поточне падіння, середній рівень цін на тепличні огірки все ще приблизно на 15% вищий, ніж наприкінці квітня 2025 року.Нагадаємо, на полицях деяких українських маркетів та на ринках цього тижня подешевшали помідори. Проте ціна цього овоча досі залишається "кусючою", адже вартість кілограма — понад 140 гривень. До того ж зафіксовано зростання цін білокачанну капусту торішнього урожаю. Головна причина — сезонне скорочення пропозиції продукції на тлі зростання попиту.Читайте також: На українських ринках з’являється перша "молода" картопля: скільки коштує кілограм.

Видання Prof Build за підтримки Конфедерації будівельників України 28 квітня 2026 року проведе закритий захід "Філігранність майбутнього: стійкість та енергія змін лідерок будівельної галузі". Подія об’єднає учасниць галузевого рейтингу та героїнь спеціальних випусків журналу 2025-2026 років. Це жінки, які формують стратегічний розвиток ринку, реалізують важливі інфраструктурні проєкти та впроваджують інновації у девелопменті, архітектурі, виробництві будівельних матеріалів, консалтингу, законодавчій сфері та професійній освіті.У програмі заходу:презентація нового спеціального випуску Prof Build Woman’s;нагородження п’ятірки лідерок за результатами відкритого голосування;відзначення героїнь спеціальних випусків журналу;професійне спілкування та нетворкінг;розіграш подарунків і благодійні активності на підтримку Сил оборони України та реабілітації поранених захисників;неформальне спілкування.Місце та час проведення будуть повідомлені зареєстрованим особам окремо.Для охочих відвідати захід: вартість квитка — 1 000 грн.Придбати квиток на івент. Деталі участі та партнерства:Світлана Шах: 067 912 89 29 Генеральний партнер — MCI (Мистецтво в сучасному інтер'єрі)Фінансовий партнер івенту — "Глобус банк"Партнери — Beehive Cosmetics, MSP-Архітектори вражень, Maison Castel, AQUA Миргород, Axor Industry, Інститут ветеранів "Архітектура стійкості", ICVD — Міжнародний Клуб Вінтажних Напоїв, художниця Ольга Шинкаренко, Благодійний фонд "Україна — перезавантаження".Медіапартнери: RE:UKRAINE, TrueUA, Womo.ua, Delo.ua, 33 канал, Build Portal, Property Times, but.in.ua.

Попри нещодавно підписану угоду, дефіцит фінансування України продовжує зростати. Тож Європейський Союз може зіткнутися з необхідністю схвалення нового кредиту вже 2027 року.Таку інформацію оприлюднило видання The Wall Street Journal із посиланням на аналітиків.Зазначається, що підписана угода про позику на 90 мільярдів євро мала закрити дві третини потреб України у фінансуванні бюджету й оборони до кінця наступного року. Проте європейські посадовці попередили, що цих коштів може бути замало.За словами європейських фінансистів, дефіцит на наступний рік зріс порівняно з початковими розрахунками. Україні знадобиться додатково щонайменше 19 мільярдів євро для покриття бюджетних витрат 2026 року."Це означає, що лідерам ЄС потенційно доведеться знову звертатися за новою позикою в десятки мільярдів євро через 12 місяців", — йдеться в журналістському матеріалі.Україна опинилася в більшій залежності від ЄС на тлі того, як адміністрація президента США Дональда Трампа припинила надання прямої військової допомоги та зосередилася на конфліктах на Близькому Сході.Водночас президент України Володимир Зеленський наголосив, що підтримка США залишається критично важливою, особливо в питаннях розвідки та засобів ППО."Під час війни нам потрібно все та всі. Нам потрібні США, нам необхідні наші європейські партнери", — заявив він перед самітом на Кіпрі.Зеленський також висловив сподівання, що фінансова стійкість України підштовхне Росію до переговорів, продемонструвавши, що ресурси країни не вичерпані.Нагадаємо, вчора прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал висунув ідею, що ЄС може стягувати мита з російських товарів, зокрема, зі сталі та добрив. Отримані кошти сміливо можна спрямовувати на відновлення України..

На українському ринку з’явилися перші, поки що невеликі партії молодої білоголової капусти врожаю 2026 року. Як повідомляють аналітики проєкту EastFruit, цього року сезон продажу ранньої капусти з місцевих господарств стартував приблизно на два тижні пізніше, ніж торік. "Основною причиною стала холодна та затяжна весна, яка сповільнила дозрівання овочів", — пояснюють експерти.Ціни на капустуСтаном на сьогодні кілограм української капусти нового врожаю продають від 30 до 38 гривень. Це в середньому на 39% дешевше, ніж в аналогічний період минулого року, коли на ринку з’являлися перші партії цієї продукції.Водночас на ринку присутня й імпортна рання капуста з Північної Македонії. Її ціна почала стрімко знижуватися через появу української продукції. Нині її продають в середньому по 40 гривень за кілограм.Нагадаємо, на полицях деяких українських маркетів та на ринках цього тижня подешевшали помідори. Проте ціна цього овоча досі залишається "кусючою", адже вартість кілограма — понад 140 гривень. Читайте також: На українських ринках з’являється перша "молода" картопля: скільки коштує кілограм.

Війна проти України продовжує виснажувати економіку країни-агресорки Росії. Наразі РФ стикається із серйозним фефіцитом кадрів та зростанням інфляції.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). За даними фахівців, Центральний банк Росії втретє у 2026 році знизив ключову процентну ставку — цього разу з 15% до 14,5%.Зокрема, у такий спосіб регулятор намагається підтримати економічну активність та продемонструвати стабільність російської економіки. Так, згідно із заявами Центробанку, рівень безробіття в країні залишається історично низьким, а зростання заробітних плат випереджає продуктивність праці. Річна інфляція, за офіційними даними, станом на 20 квітня становила 5,7%."Центральний банк Росії також скоригував свій прогноз ціни на нафту за барель у середньостроковій перспективі до 65 доларів США з 45 доларів США — ймовірно, у відповідь на світові стрибки цін на нафту протягом березня та квітня 2026 року. Збільшення доходів від російської нафти може дозволити Кремлю продовжувати фінансувати свою війну проти України у середньостроковій перспективі, але навряд чи поверне назад роки поганої економічної політики", — йдеться у повідомленні.Як зауважили аналітики, наразі російська економіка стикається з серйозними структурними проблемами. Так, дефіцит робочої сили, спричинений мобілізацією та демографічними факторами, стимулює зростання зарплат і додатковий інфляційний тиск. При цьому реальний рівень інфляції може бути вищим за офіційний, зокрема через зростання цін на продукти харчування.Ситуацію ускладнює і зростання бюджетного дефіциту. За даними української розвідки, у першому кварталі 2026 року він досяг 4,6 трильйона рублів — більше, ніж план на весь рік. Росія продовжує використовувати резерви Фонду національного добробуту та навіть вдається до продажу золотих запасів."Росія постійно виснажує ліквідні резерви свого суверенного фонду добробуту для фінансування війни та була змушена вдатися до продажу своїх фізичних золотих резервів у листопаді 2025 року через нестійкі витрати. Росія також підвищила податок на додану вартість (ПДВ) з 20 до 22 відсотків з 1 січня 2026 року, намагаючись підтримати дефіцит федерального бюджету від нестійко високих витрат на оборону, поклавши тягар дорогої війни президента Росії Володимира Путіна в Україні безпосередньо на російське населення", — додали в Інституті.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни відзначали, що Кремль офіційно підтвердив безсилля перед повітряними атаками, почавши масово вимикати мобільний інтернет у прикордонних районах та великих містах Росії. Визнання главою Кремля Володимиром Путіним масштабів цифрової кризи свідчить про спробу зупинити падіння власного рейтингу серед росіян, які дедалі більше відчувають на собі наслідки розпочатої ним війни..

У Німеччині запускають нову програму фінансової підтримки для українського малого бізнесу. Ініціатива реалізується через Міжнародну організацію з міграції за фінансування німецького федерального відомства BMZ.Програма передбачає гранти до 20 000 євро для підприємців, які постраждали через війну, зокрема мають зруйнований або переміщений бізнес. Основна мета — підтримати відновлення робочих місць і виробництва, повідомляє IOM Ukraine.Подати заявку можуть підприємці, що працюють у Києві та області, Чернігівській та Сумській областях. Вимоги включають офіційну реєстрацію бізнесу щонайменше рік, українське громадянство власника та готовність створювати нові робочі місця.У пріоритеті — підприємства, які постраждали від бойових дій, бізнеси, очолювані ветеранами, жінками або молоддю, а також ті, що працюють у сільській місцевості або підтримують вразливі групи населення. Кошти можна використати на обладнання, інструменти, ремонт приміщень або закупівлю сировини. Водночас ті, хто вже отримував допомогу в попередніх програмах МОМ, участі не братимуть.Реєстрація триває до 15 травня 2026 року. Після завершення відбору організатори зв’яжуться лише з тими заявниками, яких буде відібрано для фінансування.Нагадаємо, нещодавно Україна узгодила новий масштабний пакет співпраці з Німеччиною на чотири мільярди євро. Йдеться про сотні ракет для Patriot, deep-strike та mid-strike дрони.Додамо, також на початку квітня стало відомо, що Україна розширює міжнародну співпрацю у сфері культури, домовившись про нові проєкти підтримки з низкою країн Європейського Союзу. .

Європейський Союз може стягувати мита з російських товарів, зокрема, зі сталі та добрив. Отримані кошти сміливо можна спрямовувати на відновлення України.Таку ідею висунув прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, якого цитують журналісти видання Politico.Медійники констатували, що від початку повномасштабного вторгнення Євросоюз запровадив низку санкцій, заборон і мит стосовно Росії.Однак блок досі не підвищував тарифи з конкретною метою — акумулювати кошти для допомоги Україні. Сама ідея використання торгівельної політики в безпекових цілях досі викликає суперечки всередині Євросоюзу.У листопаді сім держав, включно з Естонією, вже закликали обкласти митом російську сталь і добрива. Проте ініціатива зайшла в глухий кут і не увійшла до 20 пакета санкцій."Нам потрібно ввести мита на товари з Росії, щоби компенсувати збитки. Це обговорювали в різних кулуарах і на різних зустрічах: різні мита на російські товари могли би фінансувати відновлення України", — наголосив очільник естонського уряду.Міхал окремо зауважив, що наявних фінансових ресурсів забракне для післявоєнної відбудови України. Він додав, що навіть 210 мільярдів євро заморожених активів Росії не покриють усіх витрат на відновлення української інфраструктури.Окрім економічного тиску, прем’єр Естонії вкотре закликав ЄС оновити візові правила. Мета — повністю закрити в'їзд до європейського блоку для російських солдатів."Вони злочинці, вони шукатимуть роботу в приватних арміях, у різних місцях. Тож це питання нашої внутрішньої безпеки. Якщо ви причетні до такої агресії проти України, то, будь ласка, залишайтеся в Росії", — наголосив Крістен Міхал.Нагадаємо, сьогодні начальник розвідувального центру Збройних сил Естонії Антс Ківісельг заявив, що наразі немає підстав вважати, що Росія може відкрити новий фронт проти країн Балтії. При цьому Москва не досягнула своїх цілей в Україні та виснажила ресурси..

Єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович зустрівся з американськими посадовцями у Вашингтоні та зробив висновок що нових продовжень дій винятку зі санкцій проти російської нафти не відбудеться.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресконференцію єврокомісара під час візиту до США.Шефчович заявив, що порушував питання щодо санкцій проти Росії під час зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом.За словами єврокомісара, Бессент дав зрозуміти, що послаблення санкцій не повториться ще раз. Американський міністр також пояснив, що Вашингтон пішов на такий крок через звернення декількох країн "із низьким рівнем доходів"."Я не можу стверджувати від його імені, але, як я чітко зрозумів, це не повториться в майбутньому, і це зробили також тому, що декілька країн з низьким рівнем доходів опинилися в надзвичайно скрутному становищі", — розповів Шефчович про розмову з Бессентом.Як відомо, 18 квітня США ще на 30 днів скасували санкції щодо російської нафти, яку вже завантажили на танкери, вона на той момент перебувала в морі.При цьому представники американської адміністрації раніше публічно запевняли, що не збираються продовжувати дію винятків зі санкцій для російської нафти. Однак міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що продовжив винятки з нафтових санкцій проти Росії й Ірану після запитів "вразливих" країн, які постраждали від блокади Ормузької протоки.Нагадаємо, що минулого тижня посол України у США Ольга Стефанішина закликала адміністрацію Дональда Трампа відновити санкції проти російської нафти. Адже Росія використовує прибутки для агресивних атак на Україну..

Широко розрекламована система "єАкциз" не працює в Україні вже декілька років. За провали в роботі чиновники мають відповідати власними посадами.Таку тезу висловив народний депутат, голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в ефірі "Апостроф TV"."Якщо, наприклад, державна система онлайн-моніторингу мала би працювати вже четвертий рік, але досі так і не запущена, як і "єАкциз", який не можуть запустити роками, видаючи бізнесу програмне забезпечення, яке фактично не працює, – це яскравий приклад профнепридатності", — наголосив він.Данило Гетманцев акцентував, що мають бути чіткі кадрові висновки. За його словами, "це неподобство". Й потрібно якнайшвидше виправити ситуацію, що склалася.Ще у грудні 2025 року широко анонсували, що з 1 січня 2026 року в Україні розпочнеться тестування системи "єАкциз". Йдеться про цифровий інструмент для боротьби з нелегальним ринком тютюнових та алкогольних виробів.Однак 26 грудня минулого року Кабмін ухвалив постанову, яка відтермінувала набрання чинності рішень уряду щодо запровадження в країні "єАкцизу". Терміни перенесли з 1 січня 2026 року на 1 листопада 2026 року.Згідно з нововведеннями, на пачках сигарет, пляшках алкоголю та рідинах для електронних сигарет мали з’явитися електронні марки у вигляді DataMatrix-кодів. Перевіряти легальність товару повинні через мобільний застосунок.Нагадаємо, наприкінці березня Данило Гетманцев розповідав, що Верховна Рада планує продовжити підвищений податок на прибуток банків на 2027 рік. Великі обсяги зовнішньої допомоги, які потрапляють у банківську систему, зумовлюють значний структурний профіцит ліквідності..

Європейський Союз цього року виплатить Україні 16,7 мільярда євро бюджетної підтримки. Половина з цієї суми надійде трьома траншами через інструмент макрофінансової допомоги.Про це повідомила "Європейська правда". Журналісти зазначили, що за інструментом макрофінансової допомоги ЄС цього року виплатить Україні 8,35 мільярда євро, які заплановано передати трьома траншами.Перший транш становитиме 3,2 мільярда євро, його виплатять найпізніше у червні. Друга частина коштів — 3,7 мільярда євро — надійде Україні орієнтовно влітку або одразу після літа. Очікується, що третій транш на суму 1,45 мільярда євро Київ отримає ближче до пізньої осені.Йдеться лише про половину бюджетної частини з кредиту на 90 мільярда євро від ЄС. Решта фінансової підтримки — 8,35 мільярда євро — Україні нададуть через інструмент Ukraine Facility. На відміну від макрофінансової допомоги, ця програма вимагає виконання реформ для отримання коштів.Аналітики зауважили, що кредит на 90 мільярдів євро не передбачає повернення від України отриманої допомоги. Київ буде зобов’язаний погасити кредит лише в разі, якщо отримає репарації від Росії. В іншому разі — його виплачують 24 держави-члени блоку.Для отримання частини бюджетної підтримки з кредиту від Євросоюзу Україна має провести низку реформ, які стосуються верховенства права та боротьби з корупцією.Україна та ЄС ще мають провести переговори щодо переліку реформ, за виконання яких Київ отримуватиме транші бюджетної підтримки.Нагадаємо, президент Франції Еммануель Макрон заявив, що розблокування Європейським Союзом кредиту для України є дуже важливим сигналом рішучості продовжувати спільну співпрацю. Ухвалення нового пакета санкцій теж чітко вказує Росії на баланс сил у Європі..

У п'ятницю, 24 квітня, уряд ухвалив важливий пакет рішень, які спростять регулювання будівництва та прискорять відбудову. Про це повідомила премʼєр-міністр України Юлія Свириденко. "Менше зайвих процедур і зрозумілі правила роботи — найчастіший запит, який чуємо від підприємців по всій країні", — зазначила посадовиця. У відповідь на це уряд розпочинає системну дерегуляцію для бізнесу. Перший етап змін стосується сфери містобудування. Спрощення дозвільних процедурОднією з ключових проблем бізнесу залишаються затягнуті строки отримання дозволів і відсутність альтернативи у виборі органу для оформлення документів. Уряд запроваджує експериментальний механізм, який дозволить замовникам будівництва самостійно обирати, де отримувати адміністративні послуги — у місцевих органах державного архітектурно-будівельного контролю або в Державній інспекції архітектури та містобудування України.Очікується, що це створить конкуренцію в системі та скоротить терміни отримання необхідних документів.Новий механізм оскарженняЩе одним важливим кроком стало запровадження процедури оскарження відмов у наданні містобудівних умов та обмежень. Раніше навіть формальні або необґрунтовані відмови могли блокувати проєкти на місяці. Відтепер такі рішення можна буде оскаржити в Державній інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ). "Якщо відмова буде визнана необґрунтованою, замовник зможе продовжити проєктування з дотриманням вимог містобудівної документації — проєкт більше не блокується через формальні рішення", — зауважила Свириденко.Чіткі строки для оскарженняОкремо Уряд доручив Міністерство розвитку громад та територій України та Міністерство юстиції України терміново підготувати законопроєкт, який встановить чіткі строки розгляду скарг у сфері будівництва.Частина ширшої реформиУхвалені рішення є складовою комплексної реформи містобудування. Наступним етапом стануть законодавчі зміни у сфері просторового планування громад та посилення правової визначеності у будівництві."Ці рішення є частиною комплексної реформи містобудування. Наступним кроком мають стати законодавчі зміни, зокрема у сфері просторового планування громад та забезпечення правової визначеності в будівництві", — наголосила прем'єр-міністр.Нагадаємо, Міністерство розвитку громад та територій України готується до запуску цифрової бази цін на будівельні матеріали, що має стати ключовим інструментом прозорого відновлення країни. Нова система покликана уніфікувати вартість ресурсів та забезпечити відкритий доступ до даних для всіх учасників ринку.Читайте також: Ринок житла під час війни: хто купує, що будується і чому комфорт-клас став новим стандартом.