Економіка

Велика Британія може зіткнутися з дефіцитом окремих продуктів харчування через рекордну посуху та тривалі хвилі спеки. Про це попередив Національний союз фермерів (NFU), закликавши уряд терміново підтримати аграріїв, передає The Guardian.За даними Агентства з охорони здоров'я Великої Британії (UKHSA), у восьми регіонах Англії оголошено жовтий рівень небезпеки через спеку. У найближчі дні температура повітря місцями перевищить 30°C, що створює додаткові ризики для здоров'я населення, особливо людей похилого віку та інших вразливих груп.Фермери зазначають, що сільське господарство країни опинилося під подвійним ударом. Узимку поля постраждали від масштабних повеней, які ускладнили посівну кампанію, а влітку господарства зіткнулися з гострою нестачею води через обмеження на зрошення.За словами президента NFU Тома Бредшоу, це вже третя масштабна посуха за останні п'ять років, і такі погодні явища стають новою реальністю для британського сільського господарства. Він наголосив, що врожай пшениці в окремих господарствах удвічі нижчий за звичний рівень, а збір зернових цього року став найранішим за всю історію спостережень.Метеорологічна служба Великої Британії повідомила, що в липні в Англії випало лише 8% від середньої місячної норми опадів. Очікується, що цей липень стане найсухішим за всю історію метеоспостережень.Через тривалу посуху близько 23 мільйонів жителів Англії та Уельсу вже перебувають під обмеженнями на використання води, зокрема забороною користуватися садовими шлангами. Крім того, суха погода спричинила численні лісові пожежі, зокрема у графстві Саффолк.У Раді з розвитку сільського господарства та садівництва (AHDB) підтвердили, що найбільше від спеки постраждали посіви пшениці та ячменю. За даними першого звіту про врожай 2026 року, фермери на півдні та сході Англії завершили жнива на два-три тижні раніше, ніж це зазвичай відбувалося в попередні роки.Нагадаємо, наприкінці червня цього року в Державній службі статистики повідомили, що в січні-травні 2026 року в Україні обсяг виробництва сільськогосподарської продукції збільшився на 1,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Однак за підсумками чотирьох місяців зростання складало 1,7%..

У липні 2026 року Україна експортувала 3,67 мільйона тонн агропромислової продукції, що на 23,4% менше, ніж у червні. Основною причиною скорочення стало зменшення відвантажень зернових, олійних культур та макухи.Про це повідомили в асоціації "Український клуб аграрного бізнесу". Зазначається, що найбільшу частку в експорті традиційно становили зернові культури — 2,67 мільйона тонн, однак їхні поставки за місяць скоротилися на 25,1%. У структурі зернового експорту переважала кукурудза (49%), далі йшли пшениця (39,9%) та ячмінь (11,1%).Експорт олійних культур зменшився ще суттєвіше — на 43,7%, до 88,5 тисячі тонн. Основу експорту становила соя (71,9%), ріпак (21,9%) та соняшник (3,2%).Водночас постачання рослинних олій продемонстрували позитивну динаміку. У липні їхній експорт зріс на 5,8% і досяг 326 тисяч тонн. Найбільшу частку займала соняшникова олія (79,3%), тоді як соєва та ріпакова становили 13,4% і 7,3% відповідно.Обсяги експорту макухи після вилучення рослинних олій скоротилися майже наполовину — на 45,8%, до 194,5 тисячі тонн. Інші види агропромислової продукції також продемонстрували незначне зниження — на 3,2%, до 390,8 тисячі тонн."Як і прогнозувалося раніше, через скорочення відвантажень і зниження інтенсивності роботи портів Великої Одеси у липні, експорт просів майже на чверть. Прогноз щодо серпневих обсягів залишається актуальним: експорт може скоротитися ще майже вдвічі порівняно з липнем", — зауважив аналітик УКАБ Максим Гопка.Нагадаємо, наприкінці червня цього року в Державній службі статистики повідомили, що в січні-травні 2026 року в Україні обсяг виробництва сільськогосподарської продукції збільшився на 1,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Однак за підсумками чотирьох місяців зростання складало 1,7%..

Фізичні особи — підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають право на щорічну податкову відпустку тривалістю в один календарний місяць. У цей період ФОП звільняються від сплати єдиного податку та військового збору за умови дотримання законодавчих вимог.Про це повідомляє Головне управління Державної податкової служби у Київській області.Хто може скористатися пільгоюЗгідно з Податковим кодексом, право на податкову відпустку мають лише фізичні особи — підприємці першої та другої груп платників єдиного податку, які не використовують працю найманих осіб. Норма передбачає звільнення від сплати єдиного податку та військового збору на один календарний місяць на рік.Які умови необхідно виконатиДля отримання пільги ФОП має дотримуватися таких вимог:належність до першої або другої групи платників єдиного податку;відсутність найманих працівників;відпустка має тривати повний календарний місяць (з першого до останнього числа);у період відпустки не здійснюється господарська діяльність та не отримуються доходи від підприємництва.Якщо підприємець отримає дохід у місяці, за який заявлено податкову відпустку, право на звільнення від сплати податків автоматично втрачається.Коли та як подавати заявуДля оформлення відпустки необхідно подати до органу контролю заяву у довільній формі. Конкретної дати подання Податковий кодекс не встановлює, однак її доцільно подати до початку місяця відпустки, щоб авансові платежі не були нараховані в інтегрованій картці платника. Заяву можна подати:особисто до податкового органу;поштою;через Електронний кабінет платника у режимі "Листування з ДПС".Чи потрібно сплачувати ЄСВПодаткова відпустка не звільняє підприємця від обов'язку сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ). Звільнення від сплати ЄСВ цим періодом не передбачено.Виняток становлять лише окремі категорії платників: пенсіонери за віком, особи з інвалідністю, а також підприємці, за яких ЄСВ сплачує роботодавець за основним місцем роботи в розмірі не менше мінімального страхового внеску.Нагадаємо, за даними НБУ, у другому кварталі 2026 року гривня послабилася до долара та євро через зростання попиту на іноземну валюту. Основними причинами стали активізація бюджетних видатків, збільшення імпорту, зокрема для потреб оборонного сектору, та розширення торговельного дефіциту..

Пенсіонери, які замінили паспорт-книжечку на ID-картку, повинні оновити свої персональні дані в Пенсійному фонді України. Якщо цього не зробити, дистанційна фізична ідентифікація не пройде успішно.Про це повідомили у Пенсійному фонді України. У відомстві пояснили, що після отримання нового паспорта необхідно внести зміни до особової картки в Реєстрі застрахованих осіб та пенсійної справи. Зробити це можна дистанційно через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг ПФУ.Для цього потрібно перейти до розділу "Щодо пенсійного забезпечення", обрати "Внесення змін до пенсійної справи", а потім — "Заява про зміну особистих даних (у разі зміни ПІБ та/або паспортних даних)". Заяву необхідно підписати кваліфікованим електронним підписом.Після оновлення інформації пенсіонери можуть пройти фізичну ідентифікацію дистанційно — за допомогою Дія.Підпису або через відеоконференцзв’язок."Якщо після заміни паспорта не оновити дані в РЗО та пенсійній справі, а одразу проходити на відеоідентифікацію, — вона не буде успішною, оскільки наявна в системі Пенсійного фонду України інформація не збігатиметься з даними нового документа, який ви пред’явите під час сеансу", — зауважили в ПФУ.Зазначимо, що заяву про призначення пенсії українці також можуть подати дистанційно через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.Додамо, українці, яким із 1 квітня 2026 року призупинили виплату пенсії через неподання підтвердження про неотримання виплат від органів Російської Федерації, можуть відновити її.Читайте також: Нові правила 2026: яка категорія працюючих пенсіонерів гарантовано збереже виплати ВПО.

Відтепер українці можуть отримувати допомогу для догляду за дитиною до одного року та виплати за програмою "єЯсла" на спеціальний рахунок "Турбота про дитину", відкритий у межах "Дія.Картки". Для цього достатньо оформити рахунок у банку-партнері та обрати його під час звернення за допомогою.Про це повідомило Міністерство соціальної політики, сімʼї та єдності України. Відкрити спеціальний рахунок "Турбота про дитину" можна у застосунках банків-партнерів:ПриватБанк;Monobank;А-Банк;Sense Bank;Банк Кредит Дніпро.Як отримувати виплати на "Дія.Картку"Під час особистого звернення до сервісного центру Пенсійного фонду України, ЦНАПу або до уповноваженої особи територіальної громади необхідно повідомити, що виплати потрібно перераховувати на "Дія.Картку".Якщо спеціальний рахунок уже відкритий, його автоматично підтягнуть до заяви через Єдину інформаційну систему соціальної сфери. Якщо картки ще немає, спеціаліст надасть QR-код для відкриття рахунку в обраному банку.Українці, які вже отримують допомогу або раніше подали заяву на її призначення, також можуть перейти на "Дія.Картку". Для цього потрібно лише подати заяву про зміну рахунку. Повторно оформлювати допомогу чи подавати документи не потрібно.На що можна витратити коштиДопомога для догляду за дитиною до одного року, виплати "єЯсла", "Пакунок малюка" та "Пакунок школяра" є цільовими. Використовувати ці кошти можна лише для оплати товарів і послуг для дітей у торговельних точках, які працюють із відповідними МСС-кодами.Таким чином, усі основні державні дитячі виплати тепер можна отримувати на один спеціальний рахунок "Турбота про дитину" в межах "Дія.Картки".Зазначимо, спеціальний рахунок "Турбота про дитину" дозволяє об'єднати на одній картці цільові державні виплати для сімей із дітьми, зокрема "Пакунок малюка", "Пакунок школяра", допомогу по догляду за дитиною до одного року та програму "єЯсла".Додамо, нещодавно уряд змінив порядок призначення окремих видів державної допомоги. Зокрема, нові правила стосуються житлових субсидій.Читайте також: Від виплат до нових тарифів: головні зміни, які чекають українців у серпні.

В Україні продовжує діяти спеціальна виплата "єЯсла" для батьків, які вирішили поєднувати роботу та виховання малечі. Додаткову фінансову підтримку від держави можуть отримати матері або інші законні представники дитини за дотримання певних умов.Про це повідомляє Пенсійний фонд України.Хто та за яких умов може отримати виплатиЯк зазначили у відомстві, допомога для догляду за дитиною "єЯсла" — це додаткова фінансова підтримка, яка надається матері або іншому законному представнику дитини з метою підтримки сім’ї та сприяння поєднанню роботи та догляду за малюком. Право на призначення цієї допомоги має особа, яка фактично здійснювала догляд за дитиною та узялася до роботи в режимі повного робочого часу. Виплата призначається з місяця, наступного після досягнення дитиною однорічного віку, та виплачується по місяць досягнення нею 3-річного віку.Терміни звернення та особливості виплатУ разі звернення за призначенням допомоги протягом шести місяців після виникнення права на неї виплата здійснюється сумарно в розмірі, визначеному за кожний місяць, починаючи з місяця, що настає після досягнення дитиною 1-річного віку (але не раніше січня 2026 року).Механізм надання коштів регулюється порядком призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1751 (із відповідними змінами).Нагадаємо, малозабезпечені родини, одинокі матері та багатодітні сім'ї у серпні можуть розраховувати на базову соціальну допомогу від держави. Виплата розраховується з вихідної суми 4 500 гривень на людину, проте для її призначення потрібно відповідати суворим майновим та фінансовим критеріям..

У другому кварталі 2026 року гривня послабилася до долара та євро через зростання попиту на іноземну валюту. Основними причинами стали активізація бюджетних видатків, збільшення імпорту, зокрема для потреб оборонного сектору, та розширення торговельного дефіциту.Про це свідчать дані Інфляційного звіту за липень 2026 року, який опублікували на офіційній сторінці Національного банку України.Головна причина тиску на гривню За даними НБУ, ситуація на валютному ринку у другому кварталі визначалася насамперед збільшенням обсягів переказів за імпортними операціями. Вагомим фактором стали активні бюджетні видатки, щомісячні обсяги яких перевищували торішні показники. У результаті середній курс гривні у квартальному вимірі послабився на 2,0% до долара США та на 1,3% до євро.У НБУ зазначили, що динаміка курсу була різноспрямованою: упродовж кварталу на гривню впливали як внутрішні фактори, так і ситуація на світових фінансових ринках, зокрема зміцнення долара щодо євро у травні та червні.Оборонні закупівлі посилили попит на валютуУ червні валютний ринок зазнав додаткового тиску через активізацію бюджетних видатків після зниження ризиків щодо отримання міжнародної допомоги. Найбільше зріс попит на валюту з боку сектору оборони, зокрема для закупівлі продукції машинобудування — електричного обладнання та оптичних приладів, які в поточних умовах використовуються переважно в оборонно-промисловому комплексі.Через це імпорт машинобудівної продукції у другому кварталі досяг рекордних значень. Водночас частково компенсувати зростання імпорту вдалося завдяки:скороченню закупівель енергоносіїв через стабілізацію роботи енергосистеми;збільшенню експорту зернових та металів;надолуженню постачання перед змінами торговельних умов із ЄС.Попри це, імпорт товарів зростав швидше за експорт, а дефіцит торгівлі товарами збільшився до 15,9 мільярда доларів із 15,5 мільярда доларів у першому кварталі.Готівковий валютний ринок залишався стабільнимНа відміну від безготівкового сегмента, ситуація з готівковою валютою залишалася контрольованою. Чистий попит населення на готівкову іноземну валюту у другому кварталі становив 1,2 мільярда доларів в еквіваленті, що значно менше за показник попереднього кварталу — 2,3 мільярда доларів.У НБУ наголосили, що реакція населення на тимчасове послаблення офіційного курсу гривні була стриманою. У періоди посилення девальваційного тиску готівковий курс навіть опускався нижче за офіційний.НБУ збільшив валютні інтервенції для стабілізації ринкуДля балансування валютного ринку Національний банк продовжував продавати іноземну валюту. У другому кварталі сальдо валютних інтервенцій НБУ зросло до 11,9 мільярда доларів проти 11,5 мільярда доларів у першому кварталі.Водночас валютний ринок зберігав здатність до самозбалансування. Частка операцій без участі НБУ залишалася близько 50%, що суттєво перевищує рівень жовтня 2023 року, коли вона становила 29%.У липні тиск на гривню дещо послабивсяУ липні ситуація на валютному ринку покращилася: чистий попит за клієнтськими операціями знизився, що сприяло стабілізації курсу. Середній офіційний курс гривні зміцнився:на 0,1% до долара США;на 1,0% до євро.Водночас НБУ зазначає, що попит на валюту з боку оборонного сектору залишається значним і продовжує впливати на валютний ринок.Нагадаємо, раніше в НБУ заявили, шо споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. Читайте також: Що чекає на економіку України найближчими роками: прогноз НБУ.

Після вихідних долар та євро можуть трохи подешевшати. Американська валюта втратить позиції після незначного зростання, євро також очікує незначне зниження.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на понеділок, 10 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,75 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 44,76. На готівковому ринку долар не змінився — 44,20 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,61. У п'ятницю, 7 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,67.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Національний банк України ухвалив низку рішень для підтримки підприємств, які постають перед фінансовими труднощами через наслідки війни та російські атаки на критичну інфраструктуру. Як повідомили на офіційному сайті регулятора, зміни передбачають більш гнучкі умови реструктуризації кредитів, розширення можливостей фінансування аграрного сектору та нові підходи до врахування гарантійних інструментів."Національний банк України продовжує реалізацію комплексу анонсованих заходів з метою збереження доступу до фінансування для суб’єктів господарювання стратегічно важливих секторів економіки, зокрема агропромислового комплексу", — зазначили в НБУ.Рішення ухвалено з урахуванням погіршення безпекової ситуації через воєнні дії та систематичні атаки росії на об’єкти критичної інфраструктури. За оцінкою НБУ, нові механізми не створюватимуть загроз для фінансової стабільності, водночас допоможуть підприємствам, які мають потенціал для відновлення, стабілізувати роботу.Одним із ключових кроків стало оновлення правил роботи банків в умовах воєнного стану. Банки отримали можливість не визнавати дефолт боржника у разі короткострокової реструктуризації боргу — до одного року — якщо фінансові труднощі підприємства пов’язані з наслідками повномасштабної агресії рф.Таке послаблення застосовуватиметься до реструктуризацій, проведених із 1 липня 2026 року до 1 вересня 2027 року, за умови, що банк має підстави вважати: позичальник зможе подолати тимчасові труднощі та відновити обслуговування кредиту.Окремі зміни стосуються підприємств агропромислового комплексу, які зазнали проблем через порушення експортної логістики. НБУ на період до 1 вересня 2027 року змінив підходи до врахування застави у вигляді аграрної продукції. Зокрема, передбачено:збільшення коефіцієнта ліквідності такої застави з 0,4 до 0,75;можливість для банків оцінювати заставу за фактичними залишками продукції на дату розрахунку кредитного ризику;збільшення строку дії кредитних договорів із такою заставою з 12 до 18 місяців.У НБУ зазначають, що ці зміни мають розширити можливості підприємств агросектору залучати додаткове фінансування, покривати потреби в оборотному капіталі, витрати на зберігання продукції та використання альтернативних логістичних маршрутів.Також Національний банк запровадив єдині підходи до врахування гарантійних інструментів на портфельній основі. Вони передбачають два рівні покриття та часткове відшкодування гаранту коштів, отриманих від стягнення іншого забезпечення.Під час підготовки цих змін НБУ співпрацював із міжнародними партнерами, щоб сприяти ширшому використанню таких інструментів, зокрема в межах програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility."Наше завдання — вчасно реагувати й не допустити, щоб тимчасові труднощі позбавляли життєздатні підприємства доступу до фінансування. Наші рішення не скасовують відповідального оцінювання ризиків, але дають банкам більше гнучкості, а підприємствам — можливість пройти складний період, зберегти виробництво та робочі місця", — зазначив голова НБУ Андрій Пишний.Зміни затверджені постановами правління Національного банку України №88 та №89 від 7 серпня 2026 року та набирають чинності з 8 серпня.Варто зауважити, що днями президент України Володимир Зеленський заявив, що основною метою російського удару стали складські приміщення цивільних підприємств і об'єкти інфраструктури.Нагадаємо, 5 серпня уряд терміново організував зустрічі з представниками бізнесу. Як повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, триває опрацювання необхідних рішень для забезпечення безперервної роботи логістичних компаній і торгових підприємств у відповідь на російський ракетний терор..

Економіка України поступово відновлюватиметься, однак її зростання залишатиметься під тиском через наслідки російських атак на енергетику, логістику та бізнес. Про це свідчать дані Інфляційного звіту за липень 2026 року, який опублікували на офіційній сторінці Національного банку України.Економіка відновила зростання у другому кварталіУ другому кварталі 2026 року економічна активність в Україні відновилася завдяки покращенню ситуації в енергосистемі та збільшенню бюджетних видатків на тлі зниження невизначеності щодо подальшої зовнішньої підтримки.За оперативною оцінкою Державної служби статистики України, реальний ВВП у II кварталі зріс на 0,6% у річному вимірі.Водночас суттєвішому економічному зростанню перешкоджають наслідки інтенсифікації російських атак на логістичну інфраструктуру, зокрема блокування портів, а також удари по енергетичних об’єктах і підприємствах.НБУ покращив прогноз зростання ВВПВодночас пом'якшення фіскальної політики та масштабний економічний імпульс завдяки спрямуванню частини зовнішнього фінансування на локалізацію виробництва озброєння, а також більші, ніж торік, урожаї сприятимуть пожвавленню економічної активності в другому півріччі. У результаті Національний банк України покращив прогноз зростання реального ВВП у 2026 році — до 1,8%.У 2027-2028 роках темпи економічного зростання, за оцінками НБУ, прискоряться приблизно до 3%. Цьому сприятимуть:збільшення інвестицій у виробничі потужності, зокрема в оборонно-промисловий комплекс;поступова стабілізація енергетичного сектору;подальше зростання врожаїв;збереження стійкого споживчого попиту.Виробництво зброї в Україні стане новим драйвером економікиОкремим фактором економічного розвитку стане спрямування значної частини коштів оборонної складової програми USL на локалізацію виробництва озброєння в Україні. Якщо раніше країна переважно отримувала готову військову продукцію від партнерів, то тепер передбачається суттєве фінансування внутрішнього виробництва за рахунок зовнішньої допомоги.За оцінкою НБУ, це може змінити модель економічного зростання та вплинути на роботу валютного ринку. Розвиток внутрішнього виробництва матиме позитивний ефект не лише через прямі інвестиції, а й завдяки суміжним галузям.Нагадаємо, раніше в НБУ заявили, шо споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. .

Споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. Про це свідчать дані Інфляційного звіту за липень 2026 року, який опублікували на офіційній сторінці Національного банку України.За даними НБУ, у червні інфляція знизилася до 7,2% у річному вимірі завдяки розширенню пропозиції сирих харчових продуктів. Водночас базова інфляція, яка відображає більш стійкі цінові тенденції, прискорилася до 8,1% та перевищила прогнозну траєкторію НБУ.За оцінками регулятора, посилення фундаментального інфляційного тиску останніми місяцями стало більш стійким явищем. Основними чинниками залишаються зростання витрат підприємств на логістику, оплату праці та енергоресурси. Водночас інфляційні очікування населення та бізнесу залишаються підвищеними, хоча загалом зберігають стабільність.НБУ прогнозує, що у другому півріччі 2026 року інфляція знову прискориться. За підсумками року зростання споживчих цін очікується на рівні близько 10%, а базова інфляція може становити 9,2%. Серед головних причин такого прогнозу:розширення бюджетних стимулів;подальше зростання витрат бізнесу на оплату праці;вторинні ефекти від попереднього подорожчання пального та послаблення гривні.Чого очікувати у наступні два роки: прогноз НБУВодночас у 2027 році інфляція має почати знижуватися та, за прогнозом НБУ, становитиме близько 6,9%. Серед факторів, які сприятимуть сповільненню зростання цін, регулятор називає:поступове скорочення бюджетних дефіцитів;послаблення напруги на ринку праці;збільшення врожаїв;покращення ситуації в енергетиці в разі зниження безпекових ризиків.Очікується, що завдяки зокрема заходам монетарної політики НБУ інфляція поступово повернеться до цільового рівня 5% наприкінці 2028 року.Варто зауважити, що за даними оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки, попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення.Нагадаємо, нещодавно заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський пояснив рішення регулятора підвищити облікову ставку НБУ з 15% до 15,5%..

У липні українці придбали понад 1,3 тисячі нових комерційних автомобілів. Попит на вантажівки та спецтехніку зріс як порівняно з червнем, так і з аналогічним місяцем торік.Про це повідомив "Укравтопром".У липні 2026 року в Україні реалізували 1305 нових комерційних автомобілів, до яких належать вантажівки та спеціалізована техніка. Це на 8% більше, ніж у червні, а у річному вимірі ринок зріс одразу на 34%.Загалом від початку 2026 року український автопарк поповнився 7576 новими комерційними автомобілями. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року цей показник збільшився майже на 15%.Які бренди стали лідерамиНайбільшу кількість нових комерційних автомобілів у липні зареєстрували під брендом Renault — 297 одиниць.До першої п'ятірки також увійшли:Citroën — 117 автомобілів;Mercedes-Benz — 114;Fiat — 107;MAN — 97.Додамо, в липні 2026 року українці придбали 5754 нові легкові автомобілі. Найпопулярнішою моделлю місяця стала Toyota RAV-4, яка очолила рейтинг продажів.Читайте також: Дешеве авто може виявитися пасткою: як розпізнати шахрайське оголошення.

Світові ціни на нафту зросли на тлі нових побоювань щодо можливих обмежень судноплавства в Ормузькій протоці. Ринок відреагував на пропозиції Ірану щодо запровадження нових правил проходження суден, які можуть вплинути на постачання енергоносіїв.Про це повідомляє Reuters. Світові ціни на нафту у п'ятницю, 7 серпня, продовжили зростання. Причиною стало занепокоєння інвесторів через можливі зміни правил судноплавства в Ормузькій протоці, які запропонував Іран у співпраці з Оманом.Ф'ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 80 центів, або 0,97%, до 83,29 долара за барель. Водночас ф'ючерси на американську нафту West Texas Intermediate (WTI) зросли на 64 центи, або 0,83%, до 77,93 долара за барель.Ринок реагує на ініціативу ІрануНапередодні котирування також різко підскочили — більш ніж на три долари за барель. Поштовхом стало обговорення в Ірані законопроєкту, який передбачає заборону проходження Ормузькою протокою суден США та Ізраїлю.Хоча на початку тижня нафтові котирування знижувалися через очікування можливого врегулювання конфлікту, вже у четвер Brent знову перевищила позначку у 80 доларів за барель після першого з середини липня падіння нижче цього рівня. Попри нинішнє зростання, обидва основні нафтові еталони наближалися до тижневого зниження приблизно на 8%.Аналітики вважають, що останні події свідчать про збереження високої напруженості між Іраном і США.За словами віцепрезидента консалтингової компанії Rystad Energy Ліна Є, ринок реагує насамперед на запропоновані Іраном умови транзиту через Ормузьку протоку, які передбачають заборону проходу для американських та ізраїльських суден, а також вимогу компенсацій від інших держав, які Тегеран вважає "ворожими".Які обмеження пропонує ТегеранЗа інформацією агентства Fars, проєкт документа передбачає штрафи для порушників у розмірі до 20% вартості вантажу.Крім того, один із високопосадовців Ірану заявив, що країна наполягає на запровадженні зборів у розмірі від 5% до 7% вартості вантажу для суден, які проходитимуть протокою. Водночас Оман розглядає можливість встановлення збору на рівні близько 3%, тоді як Сполучені Штати виступають проти будь-яких додаткових платежів.За оцінками представників галузі, реалізація такої домовленості буде складною через американські санкції та страхові обмеження, які можуть унеможливити проведення відповідних платежів.Засновниця Vanda Insights Вандана Харі зазначила, що повідомлення про можливі домовленості між Іраном та Оманом уже спричинили різкі коливання на ринку, однак остаточні перспективи укладення угоди поки залишаються невизначеними.Додатковим фактором напруженості стали заяви єменських хуситів, які повідомили про ракетні та безпілотні удари по "саудівських позиціях" у провінціях Маріб і Хадрамут. Водночас президент США Дональд Трамп заявив журналістам, що, на його думку, війна може завершитися вже найближчим часом.Нагадаємо, нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що будь-які збитки, завдані комерційним суднам і вантажам в Ормузькій протоці, відшкодовуватимуть за рахунок іранських активів, які перебувають під контролем Сполучених Штатів..

Росія повторює сценарій 2022 року, коли атакує цивільні судна в українських портах і в морському коридорі. Це може спричинити нову глобальну продовольчу кризу та катастрофу.Про це заявив тимчасовий виконувач обв’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Коли Росія 2022 року розпочала свою незаконну блокаду українських морських портів, глобальний індекс цін на продукти харчування часом зростав більш ніж на 25%, що призводило до гострої продовольчої незахищеності для мільйонів сімей", — нагадав він.За його словами, Росія намагається досягнути того самого результату зараз, атакуючи цивільні судна в українських портах і вздовж морського коридору України."Наслідки для світу можуть виявитися такими ж серйозними, як і 2022 року", — застеріг очільник українського дипломатичного відомства.Він закликав постраждалі регіони та країни висловлюватися, а міжнародну спільноту — посилити тиск на Москву."Необхідно вимагати припинення атак проти свободи судноплавства та глобальної продовольчої безпеки в Чорному морі", — підсумував Андрій Сибіга.Як відомо, сьогодні Кабмін ухвалив рішення з екстреного пакету підтримки українських аграріїв. Це пов’язано з російським терором у Чорному морі та блокуванням експортних маршрутів.Зокрема, внесено зміни до програми "5-7-9%", щоб аграрії могли залучати пільгові кредити на поповнення обігових коштів. Держава компенсуватиме різницю у відсоткових ставках. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 мільярдів гривень."Це допоможе аграріям закупити все необхідне для проведення польових робіт, зберегти виробництво та забезпечити стабільний експорт української продукції", — запевнив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.Нагадаємо, що сьогодні ворог атакував цивільне судно в акваторії Чорного моря. Одна людина загинула. За інформацією голови Одеської ОВА Олега Кіпера, окупанти уразили торгівельний суховантаж під прапором Гвінеї Бісау, завантажений українською пшеницею..

У четвер, 6 серпня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення з екстреного пакету підтримки українських аграріїв. Це пов’язано з російським терором у Чорному морі та блокуванням експортних маршрутів.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вносимо зміни до програми "5-7-9%", щоб аграрії могли залучати пільгові кредити на поповнення обігових коштів", — зазначив він.За його словами, держава компенсуватиме різницю у відсоткових ставках. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 мільярдів гривень."Це допоможе аграріям закупити все необхідне для проведення польових робіт, зберегти виробництво та забезпечити стабільний експорт української продукції", — запевнив очільник українського уряду.Він додав, що паралельно Кабмін працює з Європейською комісією над тим, аби залучити додаткову підтримку для розширення цієї програми."Також найближчим часом будуть додаткові практичні рішення для підтримки аграріїв", — підсумував Сергій Корецький.Раніше, 3 серпня, український уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції. Це потрібно, щоби запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.Нагадаємо, що сьогодні ворог атакував цивільне судно в акваторії Чорного моря. Одна людина загинула. За інформацією голови Одеської ОВА Олега Кіпера, окупанти уразили торгівельний суховантаж під прапором Гвінея Бісау, завантажений українською пшеницею..