Економіка

Падіння долара та євро на валютному ринку виявилося короткочасним — уже 3 липня обидві валюти знову почнуть відновлювати позиції, повертаючись до тенденції зростання.Про це свідчать оновлені дані, які оприлюднили на офіційній сторінці Національного банку України.Так, на п'ятницю Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,80 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,76. На готівковому ринку долар подорожчав на п'ять копійок — 44,15 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,08. У четвер, 2 липня, офіційний курс гривні до євро був 50,97.Нові 100 грн: НБУ з 16 червня вводить в обіг модифіковані банкноти із патріотичним гаслом (фото)Національний банк України вводить в обіг модифіковані банкноти номіналом 100 гривень із патріотичним гаслом, які обертатимуться разом із чинними купюрами зразка 2014 року.Як повідомила пресслужба регулятора, йдеться про плановий випуск оновлених банкнот номіналом 100 гривень, який стартує 16 червня 2026 року. На зворотному боці модифікованих купюр у правій верхній частині розміщено гасло "СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!", тоді як усі інші елементи дизайну та захисту відповідають банкнотам зразка 2014 року.Регулятор зазначає, що з цієї дати нові банкноти почнуть передаватися банкам, інкасаторським компаніям та операторам з оброблення готівки для подальшого введення в грошовий обіг. Водночас громадянам не потрібно спеціально обмінювати старі купюри — вони залишатимуться чинним платіжним засобом і обертатимуться паралельно з оновленими."Як законний платіжний засіб вони перебуватимуть в обігу разом із банкнотами номіналом 100 гривень попередніх років виготовлення та обов’язкові до приймання за їх номінальною вартістю всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для всіх видів платежів та зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій", — запевнили у Нацбанку.Нагадаємо, 25 травня Національний банк України презентував нову пам'ятну монету, яка приурочена до 100-х роковин загибелі Симона Петлюри, голови Директорії та Головного отамана військ Української Національної Республіки.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

У Львові можуть підвищити тариф на водопостачання до близько 100 гривень за кубометр. Саме таку економічно обґрунтовану вартість розрахував "Львівводоканал" і подав на розгляд міської ради. Як повідомили на офіційній сторінці Львівської міської ради, нині мешканці міста платять 25,88 гривні за кубометр, однак "Львівводоканал" заявляє про необхідність коригування тарифу через зростання витрат і потребу модернізації інфраструктури. Остаточне рішення ухвалюватиме виконавчий комітет ЛМР.Фахівці пояснюють, що чинний тариф, який не змінювався з початку 2022 року, покриває лише близько 61% поточних операційних витрат, решту компенсують із міського бюджету. Лише у 2025 році "Львівводоканал" отримав понад 330 мільйонів гривень фінансової підтримки на оплату електроенергії та пального.За словами директора підприємства "Львівводоканал" Дмитра Ваньковича, підвищення тарифу необхідне для фінансування ремонтів, модернізації мереж, оновлення насосного обладнання та впровадження енергоефективних рішень. За останні роки КП збільшило обсяги заміни водопровідних мереж із 10–12 км до 33–34 км на рік, що дозволило майже удвічі скоротити кількість аварійних витоків води."Ми забезпечуємо стабільну роботу системи завдяки власним інвестиціям та підтримці міської ради. Без фінансової допомоги міста зробити це було б надзвичайно складно", — наголосив він.Наразі ремонтні роботи тривають у різних районах Львова. Зокрема, на вулиці Зеленій оновлюють 450 метрів магістрального водогону діаметром 500 мм, вартість робіт становить близько 1,8 мільйона гривень без урахування благоустрою.У КП зауважили, що аномально високі температури повітря призводять до збільшення споживання води і перевантажують систему. В окремих районах міста споживання води зросло майже втричі, а це — додатковий тиск на водозабори, насосні станції та мережі. "Та попри це у Львові є цілодобове водопостачання", — наголосили у "Львівводоканалі".Підприємство також наголошує, що через зростання вартості електроенергії, палива, реагентів і ремонтних робіт, а також підвищене навантаження на систему в умовах війни, перегляд тарифу є необхідним для забезпечення стабільного цілодобового водопостачання.За інформацією "Львівводоканалу", у більшості українських міст оновлені тарифи вже становлять від 56 до 139 гривень за кубометр. Перегляд цін також триває у Полтаві, Дніпрі, Івано-Франківську, Одесі, Кременчуці, Чернігові, Рівному та інших громадах.Нагадаємо, із середи, 1 липня, у Львові почали діяти нові правила використання прокатних електросамокатів в історичному центрі міста та прилеглих територіях. Читайте також: Нові тарифи "Укрпошти", продовження "кешбеку" та вступна кампанія: що зміниться для українців у липні.

Українці зможуть використати кошти, отримані в межах програми "Зимова підтримка", до 31 липня 2026 року включно. Невикористані суми після цієї дати повернуть до державного бюджету.Про це повідомляє "Укрінформ" із посиланням на постанову Кабінету міністрів №838 від 1 липня 2026 року.Згідно з рішенням уряду, строки дії та використання коштів за окремими соціально-економічними програмами підтримки продовжили на один місяць. Йдеться про програми, які працюють у межах платформи "Зроблено в Україні". Зокрема, зміни стосуються "Національного кешбеку", "Зимової підтримки" та "Зимової підтримки 2025". Раніше граничною датою використання коштів було 30 червня, тепер її перенесли на 31 липня.У постанові також прописали механізм повернення невикористаних грошей до бюджету. Уповноважені банки матимуть три операційні дні, щоб повернути кошти розрахунковому банку, з якого їх перераховували для надання державної допомоги.Водночас програма "Національний кешбек" продовжує працювати у звичному режимі. За даними "Дії", після 31 липня 2026 року невикористані кошти на картках "Національного кешбеку" повернуть до державного бюджету.Кешбек за квітень українці почнуть отримувати з 3 липня. Ці кошти також можна буде витратити до 31 липня 2026 року включно.Нагадаємо, раніше уряд продовжив строк використання коштів "Національного кешбеку". Кошти можна буде витратити до 31 липня 2026 року.Читайте також: Нові тарифи "Укрпошти", продовження "кешбеку" та вступна кампанія: що зміниться для українців у липні.

У січні-червні 2026 року українці придбали близько 33 тисяч нових легкових автомобілів. Це на 0,5% більше, ніж за аналогічний період торік.Про це повідомляє "Укравтопром". Найпопулярнішою маркою на українському ринку нових легковиків залишається Toyota. У першому півріччі 2026 року продажі автомобілів цього бренду зросли на 6% проти аналогічного періоду 2025 року.Загалом із січня по червень українці придбали 4852 нові легковики Toyota. Друге місце посіла Renault із результатом 3048 автомобілів, що на 5% більше, ніж торік.Третю позицію зайняла Skoda. За пів року бренд реалізував в Україні 2791 новий легковий автомобіль, збільшивши продажі на 9%.До десятки найпопулярніших марок нових авто в Україні увійшли:Toyota — 4852 автомобілі (+6%);Renault — 3048 автомобілів (+5%);Skoda — 2791 автомобіль (+9%);VW — 2403 автомобілі (-10%);BYD — 1918 автомобілів (+8%);Hyundai — 1891 автомобіль (+26%);BMW — 1785 автомобілів (-7%);Mazda — 1434 автомобілі (+49%);Nissan — 1269 автомобілів (+11%);Suzuki — 1050 автомобілів (-27%).Найбільше зростання серед брендів із першої десятки продемонструвала Mazda, продажі якої збільшилися на 49%. Водночас найбільше падіння зафіксували у Suzuki: реалізація нових легковиків цієї марки скоротилася на 27%.Бестселером українського ринку нових авто за підсумками першого півріччя став компактний кросовер Renault Duster.Нагадаємо, у травні в країнах Європейського Союзу зареєстрували понад 955 тис. нових легкових автомобілів. Порівняно з аналогічним місяцем 2025 року ринок зріс на 3,2%.Читайте також: В Україні готують нові штрафи за перевищення швидкості на дорогах.

Українські далекобійні удари по енергетичній інфраструктурі Росії посилили проблеми з пальним у більшості російських регіонів. За оцінкою Politico, війна, яку Кремль роками намагався віддалити від пересічних росіян, дедалі відчутніше впливає на їхнє повсякденне життя.За даними видання, впродовж майже чотирьох років президенту Росії Володимиру Путіну вдавалося частково стримувати економічні наслідки війни для населення. Однак останні атаки України по ключових енергетичних об’єктах змінили ситуацію.Politico пише, що ракетні та безпілотні удари по російській інфраструктурі перетворили війну з відносно віддаленої проблеми на гостру паливну кризу. Тепер її наслідки відчувають мільйони людей і бізнес у Росії.Проблеми з постачанням пального фіксують у двох третинах із 83 регіонів Росії. Особливо складна ситуація склалася в окупованому Криму, де місцева влада оголосила надзвичайний стан і заборонила продаж палива.Водночас масштаби збитків Кремль намагається приховати. Росія внесла внутрішні ціни на пальне до переліку економічних даних, які більше не публікує.Попри це, ситуація помітна самим росіянам. У соцмережах поширюють відео з чергами на заправках, конфліктами між водіями та панікою через нестачу бензину.Чому Росії складно швидко відновити постачання пальногоУкраїна цілеспрямовано б’є по нафтопереробних установках, які Росія не може швидко відремонтувати або замінити власними силами. Саме тому, за оцінкою експертів, дефіцит пального може затягнутися.Аналітик Інституту Карнегі Сергій Вакуленко зазначив, що доступність бензину в Росії тепер залежить від змагання між українськими безпілотниками та російськими ремонтними бригадами. Якщо частота атак збережеться, а збитки після кожного удару зростатимуть, перевага може перейти до Києва:"Кількість бензину, доступного в Росії на даний момент, визначається гонкою між українськими безпілотниками та російськими ремонтними бригадами. Якщо частота українських атак збережеться, а збитки від кожної атаки зростатимуть, то перевага перейде до Києва. Саме це ми зараз і спостерігаємо".Politico наголошує, що навіть там, де пальне ще є, проблема не зникає через зростання цін. Подорожчання бензину зазвичай впливає на загальну інфляцію, а Центральний банк Росії вже попередив, що нинішній стрибок цін може мати триваліші наслідки, ніж раніше.На цьому тлі глава найбільшого російського роздрібного банку "Сбербанк" Герман Греф заявив, що росіян найбільше турбує якнайшвидше припинення бойових дій.За словами аналітика Німецького інституту міжнародних відносин та безпеки Яніса Клюге, військові та секретні видатки Росії вже становлять майже половину всіх державних витрат. Водночас ліквідні активи Фонду національного добробуту скоротилися з близько 7% валового внутрішнього продукту на початку 2022 року до 1,7% станом на квітень.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський окреслив стратегію, спрямовану на те, щоб змусити Росію припинити війну. Йдеться про посилення міжнародного тиску, санкцій та військово-економічних обмежень.Читайте також: Супутникові знімки розкрили наслідки удару по заводу "Титан-Барикади" у Росії.

Італія виділить Україні 1 мільйон євро на проєкти у сфері кібербезпеки. Кошти будуть надані протягом наступних шести місяців.Про це повідомило Міністерство цифрової трансформації України."Із 1 липня Італія переймає у Великої Британії лідерство в Талліннському механізмі. Країна продовжить системну роботу, яку партнери розбудовують уже майже 3 роки. Протягом наступних пів року італійський уряд профінансує проєкти з кібербезпеки в Україні ще на 1 мільйон євро. Загальний внесок країни в ініціативу сягне 2 мільйони євро", — йдеться у повідомленні.У відомстві наголосили, що як нова країна—лідер Талліннського механізму, Італія планує поглибити цифрову співпрацю з Україною за такими напрямами:посилення кіберзахисту державних органів на національному та регіональному рівнях;захист об’єктів критичної інфраструктури;розвиток комплексної кіберстійкості;професійний розвиток українських фахівців з кібербезпеки.До того ж, як відзначили у міністерстві, Італія вже профінансувала два кіберпроєкти в Тернопільскій області майже на 900 тисяч євро: там модернізують інфраструктуру та створюють захищену мережу. Ще один проєкт з бюджетом понад 570 тисяч євро стартує на Одещині — розробка безпечної системи для регіонального інформаційно-аналітичного центру."Крім того, італійські партнери профінансували аналітичний огляд Національної системи кібербезпеки 2025 та підтримали молодіжну збірну України на змаганнях European Cybersecurity Challenge", — додали у міністерстві.Талліннський механізм заснували у грудні 2023 року для координації міжнародної допомоги у сфері кібербезпеки. До об’єднання входять 14 країн: Велика Британія, Данія, Естонія, Італія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, США, Фінляндія, Франція, Швеція та Чехія. ЄС, НАТО та Світовий банк працюють як офіційні спостерігачі. Країна — лідер ініціативи змінюється щопівроку. Співпрацю між українськими інституціями та міжнародними донорами координує команда Проєктного офісу (TMPO).Нагадаємо, 25 червня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки..

Уряд затвердив перший прозорий механізм експорту українського озброєння. Незмінним пріоритетом залишаються потреби Сил оборони України.Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров. За його словами, а Україні вперше створили чітку процедуру, яка встановлює єдині правила для держави, виробників і партнерів.Як працюватиме новий механізмЯк пояснив міністр, механіз працюватиме наступним чином:країни — партнери Drone Deal, з якими Україна має відповідні міжурядові домовленості, отримають можливість закуповувати українське озброєння, технології та працювати безпосередньо з українськими виробниками;запроваджується прозора процедура розгляду заявок на експорт від виробників. Її розглядатимуть у чітко визначений термін — до 30 днів. Механізм поширюється на передання озброєння та оборонних технологій вартістю від 15 млн грн;перелік держав-партнерів формуватиме МЗС, а список критичних товарів, які не можуть передаватися, — Міноборони разом з іншими уповноваженими органами;українські технології залишаються під захистом держави. Передавання відбуватиметься без відчуження прав інтелектуальної власності, а реекспорт або передання третім сторонам можливі лише за письмовою згодою України. Якщо продукцію, вироблену за українськими технологіями, експортуватимуть до третіх країн, 20% її вартості надходитиме до державного бюджету.Федоров зауважив, що експорт можливий лише за умови гарантованого забезпечення українського війська. Якщо держава має потребу в певному озброєнні, дозвіл може бути не наданий. Водночас виробник зможе експортувати продукцію, якщо гарантує одночасне виконання державного контракту та експортного замовлення."Український defense tech уже довів свою ефективність на полі бою. Наше завдання — створити умови, за яких українські виробники зможуть масштабувати виробництво, відкривати нові ринки та залучати міжнародні інвестиції, не втрачаючи пріоритету забезпечення Сил оборони. Відкриття експорту — це ще один крок до розвитку української оборонної промисловості та зміцнення економіки. Що сильнішими стають українські виробники, то більше сучасних технологій отримують Сили оборони", — резюмував він.Нагадаємо, раніше Федоров заявляв, що завдання Міністерства оборони України — побудувати найпрозорішу систему закупівель в світі. Це означає, що всі типи та види дронів закуповуватимуть через тендерні процедури.Додамо, наприкінці травня Михайло Федоров розповідав, що Міноборони законтрактувало рекордну кількість далекобійних артилерійських пострілів 155 міліметрів. Таким чином зекономило мільярди та купило військовим ще десятки тисяч боєприпасів..

Національний банк України встановив офіційний курс валют на 2 липня. Порівняно з попереднім днем, і долар, і євро втратять у вартості щодо гривні. Про це свідчать оновлені дані, які оприлюднили на офіційній сторінці Національного банку України.Так, на четвер Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,76 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,79. На готівковому ринку долар не змінився — 44,10 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 50,97. У середу, 1 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,03.Нові 100 грн: НБУ з 16 червня вводить в обіг модифіковані банкноти із патріотичним гаслом (фото)Національний банк України вводить в обіг модифіковані банкноти номіналом 100 гривень із патріотичним гаслом, які обертатимуться разом із чинними купюрами зразка 2014 року.Як повідомила пресслужба регулятора, йдеться про плановий випуск оновлених банкнот номіналом 100 гривень, який стартує 16 червня 2026 року. На зворотному боці модифікованих купюр у правій верхній частині розміщено гасло "СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!", тоді як усі інші елементи дизайну та захисту відповідають банкнотам зразка 2014 року.Регулятор зазначає, що з цієї дати нові банкноти почнуть передаватися банкам, інкасаторським компаніям та операторам з оброблення готівки для подальшого введення в грошовий обіг. Водночас громадянам не потрібно спеціально обмінювати старі купюри — вони залишатимуться чинним платіжним засобом і обертатимуться паралельно з оновленими."Як законний платіжний засіб вони перебуватимуть в обігу разом із банкнотами номіналом 100 гривень попередніх років виготовлення та обов’язкові до приймання за їх номінальною вартістю всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для всіх видів платежів та зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій", — запевнили у Нацбанку.Нагадаємо, 25 травня Національний банк України презентував нову пам'ятну монету, яка приурочена до 100-х роковин загибелі Симона Петлюри, голови Директорії та Головного отамана військ Української Національної Республіки.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

З 1 липня 2026 року в Україні набирають чинності зміни щодо зарахування надходжень військового збору. Як повідомила Державна податкова служба, відтепер сплачені кошти надходитимуть до спеціального фонду бюджету та використовуватимуться для виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних сил України.Ставка військового збору в Україні наразі становить 1,5% від доходу, що підлягає оподаткуванню (зокрема зарплати, винагороди за цивільно-правовими договорами та інших доходів фізичних осіб).У зв’язку з новим порядком зарахування Державна казначейська служба України відкриває нові бюджетні рахунки для сплати військового збору за кодами класифікації доходів бюджету: 11011000, 11011001, 11011600, 11011700 та 11011800.Щоб уникнути помилкового зарахування коштів, платникам рекомендують перед здійсненням платежів перевіряти актуальні реквізити рахунків в Електронному кабінеті та на вебпорталі ДПС. Ознайомитися з реквізитами можна за посиланням.Зміни передбачені законом України від 10.06.2026 № 4908-ІХ "Про внесення змін до закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони". Закон передбачає зарахування надходжень військового збору до спеціального фонду Державного бюджету України з подальшим спрямуванням цих коштів на виплату грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ.Нагадаємо, на початку 2026 року Україні вдалося домовитися з Міжнародним валютним фондом про збільшення річного ліміту для підприємців, після досягнення якого вони мають зареєструватися платниками ПДВ.Читайте також: Борги обійдуться дорого: підприємців попередили про нові штрафи.

Зі середи, 1 липня, в Україні запрацювала нова програма дешевшого кредитування на відновлення підприємств. Ідеться про ті, які постраждали від російських обстрілів.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Малий і середній бізнес може отримати до 150 мільйонів гривень у межах програми "Доступні кредити 5-7-9%" на відновлення зруйнованого або пошкодженого майна", — зазначила вона.За її словами, впродовж перших двох років ставка за такими кредитами — 0,1% річних. Розпочинаючи з третього року — на умовах програми 5-7-9%."Максимальний термін кредитування — до 10 років. Подати заявку можна через один з уповноважених банків протягом двох років після зафіксованого факту пошкодження або руйнування підприємства", — пояснила очільниця українського уряду.Однак при цьому, додала, прем’єр-міністерка України, такі кредити не враховуватимуться під час визначення максимальної суми позик по 5-7-9%."Це дозволить підприємствам одночасно з відновленням користуватися й іншими кредитами за цією програмою", — зауважила вона.Керівниця Кабміну запевнила, що уряд продовжуватиме розширювати інструменти підтримки постраждалих підприємств в межах політики "Зроблено в Україні"."Крім нової кредитної програми підприємствам доступні гранти на відновлення виробничого обладнання, механізми компенсації зарплат працівникам під час вимушеного простою внаслідок російських обстрілів та страхування воєнних ризиків", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, сьогодні прем’єр-міністерка України інформувала, що до Державного бюджету України надійшло майже 600 мільйонів доларів для фінансування соціальних виплат найуразливішим категоріям громадян..

Український бізнес четвертий місяць поспіль позитивно оцінює результати власної економічної діяльності, хоча рівень оптимізму дещо знизився порівняно з травнем. Про це повідомила пресслужба Національного банку України посилаючись на індекс очікувань ділової активності (ІОДА). У червні 2026 року ІОДА становив 50,4 пункти проти 52,1 у травні. Для порівняння, у червні 2025 року показник перебував на рівні 50,0. Позитивним очікуванням бізнесу сприяли:активізація надходжень зовнішньої фінансової допомоги;поступове зниження цін на пальне;стабільна ситуація в енергетиці;стійкий споживчий попит;сезонний фактор.Водночас підприємства й надалі відзначають низку стримуючих чинників, серед них:руйнування виробничих потужностей, логістичної та енергетичної інфраструктури;зростання витрат на оплату праці через дефіцит кваліфікованих кадрів;незначне посилення інфляційних і курсових очікувань.Найоптимістичніші оцінки вже четвертий місяць поспіль демонструють підприємства будівельної галузі. Позитивно поточну ділову активність також оцінили підприємства сфери послуг, чому сприяли стабільна робота енергосистеми, покращення логістики та поступове зниження вартості пального.Підприємства торгівлі відновили позитивні очікування, тоді як представники промисловості прогнозують збереження ділової активності на рівні попереднього місяця завдяки стабільній ситуації в енергетиці та сталому внутрішньому попиту.Респонденти всіх секторів економіки очікують подальшого уповільнення темпів зростання закупівельних цін, вартості сировини та матеріалів, цін і тарифів на власну продукцію та послуги, а також товарів, закуплених для продажу.Водночас ситуація на ринку праці залишається складною. Лише підприємства будівництва зберегли позитивні очікування щодо збільшення чисельності працівників. Натомість представники інших секторів економіки прогнозують подальше скорочення персоналу, найбільше — у промисловості.Нагадаємо, український уряд готує реформу ринку праці. Заплановані зміни мають допомогти зменшити адміністративне навантаження на бізнес.Читайте також: Топ-3 професії із зарплатою понад 30 тис. грн: дані Служби зайнятості.

Кількість заброньованих від мобілізації українців за рік зросла більш як на 300 тисяч. Найбільший стрибок такої категорії людей стався у прифронтових областях.Про це розповів міністр економіки України Олексій Соболев під час виступу у Верховній Раді. Він акцентував, що приріст перевищив 300 тисяч осіб."За останні 12 місяців кількість заброньованих в Україні зросла більш як на 300 тисяч осіб. Додатково статус критично важливих отримали ще дев’ять тисяч підприємств", — зазначив він.При цьому міністр уточнив, що зростання заброньованих працівників відбулося одразу в усіх секторах економіки."Найбільшу частину приросту забезпечили саме прифронтові регіони", — зауважив Олексій Соболев.Восени уряд запровадив там додаткову квоту бронювання на рівні 100 відсотків. Після цього кількість заброньованих у прифронтових областях подвоїлася — до близько 100 тисяч осіб.Найбільший приріст в останні місяці фіксується у трьох напрямках:переробна промисловість;будівництво;транспорт.Як відомо, нещодавно, уряд підійняв вимоги до підприємств, які хочуть отримати статус критично важливого. Для агропромислового сектору поріг доходу та площі угідь подвоївся, а для лісових господарств вимоги зросли у пʼять разів. Також зʼявилися нові обовʼязкові зарплатні критерії для великих компаній.Нагадаємо, що з початку червня в Україні набули чинності нові правило бронювання військовозобов'язаних працівників від мобілізації. Зміни стосуються підприємств, установ і організацій, які визначаються критично важливими для функціонування економіки та держави в умовах воєнного стану..

До Державного бюджету України надійшло майже 600 мільйонів доларів для фінансування соціальних виплат найуразливішим категоріям громадян.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти надав Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Фінансування містить 300 мільйонів доларів за підтримки японських гарантій, а також 298,75 мільйона доларів за підтримки двосторонніх гарантій уряду Великої Британії", — зазначила вона.За її словами, загальний обсяг проєкту SPIRIT — 880 мільйонів доларів. Проєкт охопить понад один мільйон українців, які потребують соціальної підтримки."Для отримання фінансування в межах спільного зі Світовим банком проєкту SPIRIT Уряд виконав усі необхідні умови", — акцентувала очільниця українського уряду.Фінансування в межах проєкту покриватиме 18 видів соціальних виплат, зокрема:допомогу сім’ям з дітьми;дітям із важкими захворюваннями;дітям-сиротам, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях;особам з інвалідністю;багатодітним родинам;оплату послуги "муніципальна няня";допомогу щодо догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку;програму "єЯсла";інші програми соціальної підтримки, що фінансуються з державного бюджету та не пов’язані з військовими цілями.Нагадаємо, 25 червня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС сьогодні перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки..

У середу, 1 липня, Європейський Союз запровадив збір у розмірі трьох євро на дешеві e-commerce посилки з Китаю, які раніше могли ввозитися без сплати мита. Нові правила можуть вплинути на ціни товарів на платформах Shein, Temu та AliExpress.Про це повідомляє Reuters.Новий збір стягуватимуть із посилок вартістю до 150 євро. Йдеться про товари, які онлайн-ритейлери масово постачають до ЄС за зниженими цінами.Плата нараховуватиметься за кожен окремий митний код у відправленні. Наприклад, якщо в одній посилці буде три різні типи товарів, загальний збір становитиме дев’ять євро. Водночас відправлення з кількома однаковими сукнями або іграшками обкладатиметься збором у три євро.У ЄС пояснюють, що митні пільги для дешевих імпортних товарів діяли десятиліттями, а чинний поріг у 150 євро запровадили ще 2008 року. Водночас кількість таких посилок різко зросла. Так, у 2025 році до Євросоюзу надійшло 5,8 мільярда e-commerce відправлень вартістю до 150 євро. У 2022 році їх було 1,4 мільярда.Ціни для покупців можуть зростиЕксперти очікують, що частину нових витрат платформи можуть перекласти на покупців. Водночас вони можуть тиснути на постачальників, щоб ті взяли на себе частину додаткового фінансового навантаження.Консультант у сфері e-commerce та авіаперевезень Дерек Лоссінг прогнозує, що після запровадження збору обсяги авіадоставки e-commerce товарів до ЄС можуть зменшитися на 10-35%. Це може вплинути й на глобальний ринок авіавантажів.Shein уже готувалася до змін, зокрема розширювала складські площі у польському Вроцлаві та збільшувала постачання товарів до ЄС великими партіями. Shein і Temu не відповіли на запити Reuters щодо коментарів.AliExpress заявила, що на частині товарів показуватиме позначку про те, що ціна вже включає мито та податок на додану вартість. В інших випадках покупцям показуватимуть розрахунок імпортних платежів перед оплатою замовлення.Amazon повідомила, що 97% її відправлень у ЄС торік виконувалися зі складів усередині блоку. Для товарів, які доставляють з-за меж Євросоюзу, компанія також показуватиме імпортні платежі перед завершенням покупки.Що буде даліЗапроваджений збір є тимчасовим. Його планують замінити спеціальними митами для окремих категорій товарів з 1 липня 2028 року, коли має запрацювати новий Митний орган ЄС.Додамо, 26 травня Верховна Рада України провалила голосування за законопроєкт №12360 щодо оподаткування посилок з-за кордону..

Сезон черешні 2026 року в Україні назвали значно кращим за очікування з погляду врожайності. Однак складнощі для виробників виникнули через низькі гуртові ціни та високу вартість ручного збирання.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони констатували, що на тлі хорошого врожаю майже в усіх регіонах ціна на черешню з поля знизилася до 40-60 гривень за кілограм, що в декілька разів менше, ніж торік.Президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник розповів медійникам, що на початку весни учасники ринку побоювалися серйозних втрат через приморозки й інші погодні аномалії. У багатьох регіонах повідомляли про можливі пошкодження садів і ризик скорочення пропозиції. Однак у розпал сезону ситуація виявилася зовсім іншою."Черешня цього року дає дуже хороші врожаї. Тому цей сезон можна охарактеризувати як урожайний, але з низькими цінами", — зазначив Тарас Баштанник.За його словами, наприкінці червня сезон ще не завершився і мав тривати щонайменше ще 7-10 днів. Водночас основні ринкові тенденції вже очевидні.Головною несподіванкою стала ціна. Через значну пропозицію практично в усіх основних виробничих регіонах гуртова вартість черешні знизилася до 40-60 гривень за кілограм."Ціна на черешню цього року для фермерів значно нижча, ніж очікувалося. Але для споживачів це, навпаки, хороша новина. Причина проста — майже скрізь хороший урожай", — пояснив аграрій.Для українського споживача черешня традиційно сприймається як одна з найдорожчих сезонних ягід. Проте 2026 року вона опинилася приблизно в одному ціновому сегменті зі суницею садовою та коштувала дешевше за малину та лохину.Однак для виробника зниження ціни не стало позитивним фактором. Навпаки, воно суттєво погіршило економіку сезону. Вирощування якісної великоплідної черешні потребує значних інвестицій у захист саду, зрошення, обрізування, живлення, охолодження, сортування, пакування та логістику. Крім того, черешня залишається культурою, яку збирають винятково вручну."У всьому світі преміальна, велика та якісна черешня є дорогою. Вона і має бути дорогою, тому що собівартість і складність її вирощування дуже високі", — наголосив Тарас Баштанник.Аналітики  стверджують, що сезон 2026 року показав, що високий урожай сам по собі не гарантує високої прибутковості. Коли продукції на ринку багато, перевагу отримують господарства, які можуть запропонувати стабільно велику, однорідну, охолоджену та правильно упаковану черешню. Саме такі характеристики дають змогу працювати з торговельними мережами, преміальним сегментом та експортними покупцями.Для подальшого розвитку української галузі черешні виробникам потрібно інвестувати не лише в розширення площ, а й у сорти з великим калібром, захист садів від дощу і граду, швидке передохолодження, сортування та пакування."Без цього навіть хороший урожай може перетворитися з переваги на фактор тиску на ціни. Сезон 2026 року став саме таким прикладом: черешні в Україні вродило багато, споживач отримав доступнішу ціну, але для значної частини виробників фінансовий результат виявився набагато слабшим, ніж вони очікували", — підсумували аграрії.Нагадаємо, що цього літа український ринок черешні повністю забезпечений вітчизняним врожаєм. Завдяки достатній пропозиції сезонна ціна, за оцінками спеціалістів, мала коливатися в межах від 100 до 150 гривень за кілограм..