Економіка

Енергетики, комунальники та залізничники, які відновлюють об’єкти критичної інфраструктури після російських атак в осінньо-зимовий період щомісяця отримуватимуть додатково 30 тисяч гривень.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."За ініціативи президента України Міненерго невідкладно розробило проєкт рішення щодо поновлення програми доплат для ремонтних бригад, а уряд сьогодні підтримав це рішення", — зазначив він.За його словами, державна допомога надаватиметься працівникам, залученим до ремонтних робіт на об’єктах електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення.Також додаткові гроші отримуватимуть ті, хто працює на об’єктах залізничного транспорту загального користування у період найсуворіших погодних умов — з листопада до березня."Виплати розпочнемо вже цього місяця", — наголосив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України.Координуватимуть експериментальний проєкт Міністерство енергетики та Мінінфраструктури."Дякуємо всім фахівцям, які, попри надзвичайно складні безпекові та погодні умови повертають світло, воду та тепло до наших міст і домівок", — акцентував урядовець."Ваша мужність, професійність і самовідданість — приклад справжньої незламності", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, 28 жовтня пресслжуба "Укренерго" інформувала, що власники генерувальних установок можуть отримувати оплату від "Укренерго" за надання допоміжної послуги із забезпечення резервів заміщення. Тобто підтримка енергосистеми від населення оплачується..

Уряд спрямував 26,5 мільйона гривень державної субвенції на придбання житла для внутрішньо переміщених осіб. Кошти отримали вісім областей, де планують придбати 53 будинки для тимчасового проживання переселенців.Про це повідомили у Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України.Фінансування надійшло на рахунки обласних військових адміністрацій Волинської, Дніпропетровської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Харківської, Херсонської та Чернівецької областей. Ці регіони звернулися по кошти для реалізації експериментального проєкту із забезпечення ВПО житлом у сільській місцевості.Згідно із затвердженим урядом розподілом коштів, у межах першого траншу передбачено придбання 53 будинків у 19 територіальних громадах.Де придбають будинки для переселенцівЖитло планують придбати у таких громадах:Волинська область — Вишнівська громада;Дніпропетровська область — Петриківська та Широківська громади;Київська область — Ташанська, Кожанська, Згурівська, Таращанська, Медвинська, Узинська, Іванківська, Томашівська, Кагарлицька та Студениківська громади;Кіровоградська область — Світловодська громада;Миколаївська область — Арбузинська, Казанківська та Веселинівська громади;Харківська область — Близнюківська громада;Чернівецька область — Веренчанська громада.У міністерстві зазначили, що громадам надають юридичний супровід під час придбання будинків. Крім того, спільно з міжнародними та гуманітарними партнерами вже організували закупівлю меблів і побутової техніки для облаштування майбутніх осель.За словами заступниці міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Тетяни Кірієнко, до пошуку й облаштування житла залучають громади, Ради ВПО, громадські та благодійні організації, а також міжнародних партнерів."Ми забезпечуємо координацію зусиль громад, рад ВПО, громадських і благодійних організацій та міжнародних партнерів задля пошуку й облаштування будинків для родин ВПО, щоб люди якнайшвидше змогли заселитися, облаштувати свій побут та інтегруватися в громадах", — наголосила вона.У Мінсоцполітики також повідомили, що пошук нових будинків для проживання переселенців у сільській місцевості триває. Долучитися до цього процесу можуть ради ВПО, громадські та благодійні організації, а також волонтери, які допомагатимуть підбирати житло з урахуванням потреб родин.Нагадаємо, уряд запровадив зміни у програму "єОселя". Введено окрему модель кредитування для молодих родин.Читайте також: В Україні змінили правила житлових ваучерів для ВПО: хто більше не отримає до 2 млн грн.

В Україні готують зміни до системи екологічних дозволів для підприємств. Зокрема, пропонують запровадити уніфіковані дозволи та декларативний принцип для бізнесу, на який не поширюється дія закону "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення".Відповідні пропозиції підготувала міжвідомча робоча група при Міністерстві економіки та довкілля. Про це повідомили у відомстві.Зміни передбачені в межах оновлення Концепції реалізації державної політики у сфері промислового забруднення. Ця робота є частиною реформи екологічного контролю, спрямованої на гармонізацію українського законодавства з правилами Європейського Союзу.За результатами роботи підготували відповідний документ, який найближчим часом направлять на міжвідомче погодження.Що зміниться для підприємствЯк зазначили у Міністерстві економіки та довкілля, запропоновані зміни мають спростити дозвільну систему у сфері охорони навколишнього середовища. Зокрема, очікується зменшення бюрократії, а процедури отримання необхідних документів для підприємств стануть зрозумілішими та прозорішими.Водночас спрощення дозвільних процедур не повинно вплинути на рівень екологічної безпеки. Довкілля й надалі захищатимуть відповідно до європейських стандартів.У відомстві наголосили, що напрацьовані рішення мають стати концептуальною основою для подальшого розвитку дозвільної системи в Україні з урахуванням законодавства ЄС.Нагадаємо, раніше експертка ринку праці Тетяна Пашкіна розповідала, що український бізнес намагається максимально зберігати робочі місця попри системні російські атаки та пов’язані з ними збитки. Проте все ж роботодавці шукають способи скоротити витрати.Читайте також: В Україні гострий дефіцит кадрів: яких фахівців найбільше бракує бізнесу.

У жовтні 2026 року в Україні зареєстрували 4,9 тисячі нових легкових автомобілів. Лідером продажів за підсумками місяця стала Skoda Kodiaq.Про це повідомляє "Укравтопром".До десятки найпопулярніших моделей також увійшли автомобілі Renault, Volkswagen, Toyota, Hyundai, Mazda та BYD.ТОП-10 найпопулярніших нових авто жовтня:Skoda Kodiaq — 245 автомобілів;Renault Duster — 227;Volkswagen Touareg — 208;Toyota RAV4 — 205;Hyundai Tucson — 159;Toyota Land Cruiser Prado — 139;Skoda Octavia — 134;Mazda CX-5 — 125;Volkswagen Tiguan — 123;BYD Sea Lion 06 — 115.Додамо, за дев’ять місяців 2026 року український автопарк поповнили 46,5 тисячі імпортованих вживаних легкових автомобілів віком до п’яти років.Читайте також: Електрокар, який перевертається в повітрі: Ілон Маск представив нову модель Tesla.

Потерпілим, які внаслідок нещасного випадку на виробництві стійко втратили професійну працездатність, призначають одноразову страхову виплату. Однак у певних випадках її розмір можуть зменшити — максимум на 50%. При цьому рішення про відсоток такого зменшення ухвалює не комісія з розслідування нещасного випадку.Як повідомили у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області, відповідно до частини другої статті 36 закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілому призначається одноразова страхова виплата.Водночас, якщо комісія з розслідування нещасного випадку встановила, що ушкодження здоров'я настало не лише з вини роботодавця, а й унаслідок порушення потерпілим нормативних актів з охорони праці, розмір одноразової страхової виплати зменшується на підставі висновку цієї комісії. Таке зменшення не може перевищувати 50%.Чому комісія з розслідування нещасного випадку не визначає відсоток зменшення виплатиЗгідно з пунктом 33 порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, основними завданнями комісії з розслідування є встановлення обставин і причин нещасного випадку, осіб, які допустили порушення, а також зв'язку події з виробництвом.Робота такої комісії має тимчасовий характер і завершується після проведення розслідування та затвердження акта за формою Н-1. Відсоток втрати професійної працездатності, на підставі якого визначається розмір страхових виплат потерпілому, встановлює експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи. Це відбувається після завершення розслідування за наявності затвердженого акта Н-1/II.Хто визначає відсоток зменшення страхової виплатиЗа інформацією ПФУ, рішення про відсоток зменшення розміру одноразової страхової виплати має право ухвалювати Комісія з питань охорони праці підприємства.Вона діє відповідно до статті 16 закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII "Про охорону праці" та типового положення про комісію з питань охорони праці підприємства, затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 21 березня 2007 року № 55.Комісію з питань охорони праці створюють за рішенням трудового колективу на загальних зборах або конференції. Відповідне рішення оформлюють протоколом загальних зборів.До складу комісії входять представники роботодавця та трудового колективу на засадах рівного представництва. Від роботодавця призначають спеціалістів з охорони праці, юридичної та технічних служб. Від працівників обирають представників профспілки або уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці.Як ухвалюють рішення про зменшення виплатиПісля завершення розслідування нещасного випадку та встановлення працівнику відсотка втрати професійної працездатності Комісія з питань охорони праці підприємства розглядає обставини травмування. Зокрема, вона вивчає:обставини настання нещасного випадку;наявність порушень вимог охорони праці з боку потерпілого;причини та супутні фактори травмування.За результатами розгляду на засіданні комісії ухвалюють рішення про відсоток зменшення одноразової страхової виплати. При цьому скорочення не може перевищувати 50%.Рішення оформлюють відповідним висновком або протоколом засідання комісії та передають до органів Пенсійного фонду України для проведення страхової виплати.Нагадаємо, нещодавно уряд ухвалив рішення суттєво збільшити щомісячні виплати українцям, які забезпечують цілодобовий догляд за тяжкохворими родичами. Оновлений розмір допомоги становитиме 9546 гривень, що покликано компенсувати реальні щоденні витрати родин.Також читайте: Травма на роботі: як подати заяву на страхову виплату.

Дефіцит Фонду підтримки енергетики України — 450 мільйонів євро, з яких 100 мільйонів потрібно на кабелі. Це пов’язано з тим, що Росія збільшила атаки на українську енергетику.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль за підсумками зустрічі з послами країн G7, Євросоюзу та NB8."Росія наростила атаки на нашу енергетичну інфраструктуру. Ми були до цього готові. 235 споруд захисту другого рівня ефективно прикривають ключові енергетичні елементи. За пів року зафіксований єдиний факт ураження балістичною ракетою об’єкта в захисті", — зазначив він.За його словами, близько 20 тисяч спеціалістів залучені до відновлювальних робіт. Громадам надали з хабів понад вісім тисяч тонн обладнання. Все це дозволяє відновлювати обʼєкти за дні, а не місяці."Майже 800 мільйонів євро надійшло до Фонду підтримки енергетики України від початку року. Вдячні за цю допомогу. Водночас маємо потребу ще в 450 мільйонах євро, з яких 100 мільйонів — на кабелі", — акцентував український міністр.Він додав, що ще 500 мільйонів євро необхідні для ремонту пошкодженого російським дроном нового безпечного конфайнменту на Чорнобильській АЕС. Україна розраховує на підтримку в залученні відповідного фінансування.Перший війпрем’єр поінформував послів про реформи в енергетиці: оновлення керівних органів державних енергокомпаній за принципами ОЕСР, модернізацію правової рамки для інтеграції з ЄС, розвиток відновлюваної та децентралізованої генерацію.Україна також розпочала процес приєднання до Агенції з ядерної безпеки ОЕСР, що є важливим кроком до повноправного членства в цій організації."Вдячний послам за те, що стоїте пліч-о-пліч з українцями під час російських атак. Вдячні за незмінну підтримку. Розраховуємо на продовження допомоги у зміцненні нашої стабільності напередодні зими", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, український міністр також розповів, що російські загарбники спрямували три дрони по підстанції, яка є критично важливої для стабільної роботи Хмельницької АЕС..

У вівторок, 3 листопада, російські загарбники спрямували три дрони по підстанції, яка є критично важливої для стабільної роботи Хмельницької атомної електростанції.Про це повідомив перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram.Таку інформацію він надав на зустрічі з послами країн G7, Євросоюзу та NB8, поінформувавши партнерів про сьогоднішній масований обстріл України."Росія застосувала 289 дронів, 17 балістичних і 59 крилатих ракет. Основними цілями знову стали об’єкти енергетики — електростанції, підстанції систем передачі та розподілу електроенергії", — наголосив український міністр.За його словами, такі дії створюють загрозу не лише для України, а й для ядерної безпеки всієї Європи."Це серйозний крок ескалації, про який ми поінформували МАГАТЕ", — акцентував перший віцепрем’єр України.Денис Шмигаль підсумував, що Україна очікує належної реакції міжнародних партнерів на подальшу ескалацію російських атак на інфраструктуру, що забезпечує стабільну роботу українських атомних електростанцій.Нагадаємо, що, за даними Повітряних сил ЗСУ, впродовж дня вівторка (з 06:30 по 19:00), російські окупанти атакували Україну 81 ударним безпілотником (74 із них — реактивні), "Гербера" та дронами інших типів. Сили оборони знешкодили 62 з них..

На початку листопада попит на іноземну валюту в Україні зріс, тоді як її пропозиція скоротилася. На цьому тлі гривня слабшала щодо долара. У Національному банку України пояснили причини такої ситуації та запевнили, що валютний ринок залишається під контролем.Як повідомили в НБУ, підвищений попит на валюту в перші дні листопада був пов'язаний із суттєвим збільшенням бюджетних видатків, зокрема на сектор оборони та безпеки. Крім того, традиційно на початку місяця зростає попит на іноземну валюту з боку населення, зокрема через оновлення щомісячних лімітів на її купівлю.Водночас пропозиція валюти на ринку була обмеженою. Серед причин у Нацбанку назвали значні обсяги відшкодування ПДВ наприкінці жовтня, а також російські обстріли, які призвели до меншого сезонного зростання експорту.У результаті аграрний і металургійний сектори продавали менше іноземної валюти. Частково її пропозицію підтримували ситуативні продажі окремих компаній, однак вони не мали системного характеру. У періоди скорочення таких продажів гривня слабшала щодо долара США.Що буде з курсом долара: позиція НБУУ Національному банку наголошують, що ситуація на валютному ринку залишається контрольованою. Динаміка офіційного курсу гривні залежить від змін балансу попиту та пропозиції іноземної валюти, що відповідає режиму керованої гнучкості курсу.Регулятор уважно стежить за ситуацією та готовий за потреби вживати додаткових заходів для підтримання стійкості валютного ринку.Окремо в НБУ прокоментували розширення різниці між офіційним курсом гривні та курсом продажу валюти фінансовими установами. Для врегулювання ситуації Нацбанк провів консультації з учасниками ринку, а також 3 листопада організував операції з обміну безготівкової валюти банків на готівкову для поповнення їхніх кас.Ці операції підтвердили, що проблем із наявністю готівкової іноземної валюти у фінансовій системі немає. У Нацбанку зазначили, що економічних причин для збільшення різниці між офіційним курсом і курсом продажу іноземної валюти фінансовими установами немає.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

Офіційний курс долара в Україні 4 листопада вкотре оновить історичний рекорд. Водночас європейська валюта залишиться без змін.Нацбанк оприлюднив курси валют на 4 листопада.Так, на середу, 4 листопада, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 45,66 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 45,53.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,05. У вівторок, 3 листопада, офіційний курс гривні до євро був також 51,05.Економічне відновлення відкладається: НБУ переглянув прогноз для УкраїниНацбанк погіршив прогноз динаміки реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2026 рік до -0,4%. Причиною стали наслідки російських обстрілів, які призвели до скорочення ділової активності, пошкодження виробничих потужностей і порушення логістики. За оцінками регулятора, у III кварталі реальний ВВП України скоротився на 0,5% у річному вимірі. На економічну активність негативно вплинули блокада морських портів і російські атаки на промислові підприємства та логістичну інфраструктуру.Найбільших втрат зазнали металургійні та рудні підприємства. Водночас погіршилися показники інших галузей промисловості, торгівлі та сільського господарства.Як зазначає НБУ, найбільше на перегляд прогнозу вплинула інтенсифікація російських обстрілів. Їхній негативний внесок у динаміку ВВП оцінюється в 1,9%.НБУ прогнозує повільне відновлення економіки у 2027-2028 рокахЧерез наслідки руйнувань відновлення економічного зростання в Україні буде повільним. За прогнозом НБУ, у 2027 році реальний ВВП може зрости на 0,4%, якщо логістика поліпшиться в середині року.Пожвавленню економічної активності сприятимуть державні та приватні інвестиції в оборонну промисловість, локалізація виробництва озброєння за рахунок Ukraine Support Loan, а також проєкти з відновлення критичної інфраструктури.У 2028 році, у міру зниження безпекових ризиків, темпи економічного зростання можуть прискоритися до 2,2%.Водночас у НБУ зазначають, що втрати економічного потенціалу внаслідок руйнувань обмежуватимуть можливості для відновлення.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

Молдова може придбати частину газу в України. Переговори з цього приводу вже тривають. Контрольну закупівлю Кишинів здійснив і сподівається на подальшу співпрацю, попри складну ситуацію в Україні.Про це заявив міністр енергетики Молдови Дорін Жунгієту в інтерв’ю Radio Moldova у вівторок, 3 листопада."Молдова може закупити в України від 10 мільйонів до 50 мільйонів кубічних метрів природного газу. Остаточний обсяг залежатиме від наявності вільних запасів і комерційних умов угоди. На можливі обсяги закупівлі впливатимуть як уже укладені контракти, так і наявність газу для постачання до Молдови", — зазначив він.За його словами, це питання обговорювали минулого тижня в межах візиту урядової делегації до Києва, після чого Молдова провела контрольну закупівлю газу, імпортувавши два мільйони кубічних метрів.Жунгієту не назвав можливу ціну газу та формулу її розрахунку, щоби не вплинути на перебіг переговорів."Це комерційні переговори, зараз ми не можемо оголосити формулу ціни. Закупівля має бути комерційно вигідною для Молдови. Переговори тривають, ми хочемо домогтися ціни нижче ринкової. Така нинішня ситуація", — пояснив він.Поки що влада не оголошувала про укладення контракту, остаточну вартість газу або терміни можливих постачань.За словами очільника Міненерго, у перспективі Молдова зможе покривати приблизно чверть добового споживання природного газу за рахунок постачань із румунського родовища Neptun Deep у Чорному морі після початку його розробки, який очікується наприкінці 2027 року."Газ закуповуватиметься на підставі контракту, підписаного минулого року між Energocom і румунською компанією OMV Petrom. Обсяги оприлюднювали минулого року. Це приблизно чверть нашого добового споживання газу. Формула ціни також ґрунтується на біржових індикаторах, але передбачає знижку. Розмір знижки, звичайно, ми не можемо оприлюднити, оскільки йдеться не стільки про конфіденційність, скільки про те, що ми розкриваємо стратегію закупівель Energocom, а це небажано", — заявив Дорін Жунгієту.За його словами, перевагою постачань із Neptun Deep є також нижчі витрати на транспортування, що може сприяти зниженню тарифів для кінцевих споживачів.Державна компанія Energocom 7 травня 2025 року підписала трирічний контракт із OMV Petrom на закупівлю природного газу з Neptun Deep.Нагадаємо, що минулого року Молдова пропонувала допомогу невизнаному Придністров’ю купувати природний газ через європейські платформи, щоби впоратися з кризою..

Мораторій на підвищення тарифів в Україні продовжує діяти. Будь-які зміни системи тарифоутворення можливі лише після завершення воєнного стану. Водночас держава працює над довгостроковою реформою енергетичного сектору, яка передбачає створення нової моделі адресної підтримки населення.Про це повідомили у Міністерстві енергетики України у відповідь на технічний звіт Міжнародного валютного фонду. У відомстві наголосили, що позиція щодо тарифів залишається незмінною. Рекомендації фахівців МВФ розглядають як пропозиції, однак остаточні рішення ухвалюватиме Україна.При цьому послідовність майбутніх змін визначена: спочатку має бути запроваджена дієва модель підтримки українських родин, і лише після цього можливі зміни в системі ціноутворення.Які зміни готують у системі підтримки населенняНаразі Україна розробляє довгострокову Дорожню карту реформи енергетичного сектору. Одним із її ключових напрямів стане захист споживачів та вдосконалення механізму адресної підтримки під час отримання субсидій і пільг.Крім того, разом із партнерами розпочинається робота над створенням єдиної онлайн-платформи за принципом єдиної платіжки. Вона має об'єднати всі рахунки та інформацію про державну підтримку в одному вікні. Платформу планують інтегрувати з державними реєстрами на базі "Дії".Саме адресна соціальна підтримка населення має стати першим етапом реформи.Що передбачає технічний звіт МВФУ Міненерго пояснили, що технічний звіт МВФ охоплює широкий спектр питань української енергетики. Він базується на структурі споживання домогосподарств за 2021 рік і містить кілька змодельованих сценаріїв.У відомстві наголосили, що ці сценарії є розрахунками, а не зобов'язаннями України. Жоден із них не передбачає негайного виконання.Документ покликаний надати державі детальну фінансову картину чинної системи підтримки та допомогти оцінити можливі варіанти її реформування.Які ще зміни передбачає реформа енергетикиДорожня карта охоплюватиме не лише питання тарифів і соціальної підтримки. Серед інших напрямів — зміцнення стійкості енергосистеми після російських атак, оздоровлення енергетичних ринків, а також запровадження прозорого та незалежного корпоративного управління в державних енергетичних компаніях.Розробка документа є частиною міжнародних зобов'язань України та пов'язана з подальшою інтеграцією до європейського енергетичного ринку. У Міненерго зазначили, що це є передумовою повноправного членства України в Європейському Союзі.У відомстві наголосили, що реформа має поєднати підтримку населення з відбудовою енергетичної системи після російських атак.Нагадаємо, раніше українцям роз'яснили, чи вплине нова державна допомога "Зимова підтримка" на призначення житлових субсидій у майбутньому опалювальному сезоні. Згідно з чинним законодавством, певні види виплат не враховуються під час розрахунку середньомісячного сукупного доходу домогосподарства.Читайте також: Комуналка у листопаді: чи зміняться тарифи на світло, газ і воду.

З 1 листопада 2026 року українці не повинні зіткнутися із загальним підвищенням основних тарифів на комунальні послуги. Вартість електроенергії для населення залишиться на чинному рівні, а ціна газу за річним тарифним планом "Нафтогазу" не зміниться. Водночас суми у платіжках можуть зрости через початок опалювального сезону та збільшення споживання тепла.TrueUA розповідає, які тарифи діятимуть у листопаді та що може змінитися для споживачів.Ціни на електроенергіюУ листопаді побутові споживачі продовжать платити за електроенергію 4,32 гривні за 1 кВт·год. Таку ціну вдалося зберегти завдяки продовженню дії механізму покладання спеціальних обов'язків (ПСО) на учасників ринку електроенергії. Відповідне рішення уряд ухвалив 8 жовтня 2026 року. Чинний тариф діятиме до 30 квітня 2027 року.Для окремих домогосподарств також зберігається пільгова ціна — 2,64 гривні за 1 кВт·год. Вона передбачена для визначених категорій житла з електроопаленням, а також будинків без газифікації або централізованого теплопостачання за встановлених умов.Власники двозонних лічильників можуть заощаджувати завдяки нічному тарифу: з 23:00 до 07:00 електроенергія коштує 2,16 гривні за 1 кВт·год.Ціни на газДля більшості побутових споживачів, які користуються послугами ГК "Нафтогаз України", вартість газу залишиться незмінною — 7,96 гривень за кубометр. Згідно з інформацією на офіційному сайті компанії, тарифний план "Фіксований" діє з 1 травня 2026 року до 30 квітня 2027 року.Тарифи інших постачальників опублікували на сайті "Газправда". На українському ринку газу для населення працюють вісім компаній. Чотири з них пропонують виключно річні тарифи, ще чотири — як річні, так і місячні змінні пропозиції.У листопаді вартість газу за місячними тарифами становитиме від 8,46 до 27,50 гривень за кубометр. Порівняно з жовтнем ціни на такі пропозиції зросли.Водночас річні тарифи для побутових споживачів залишилися незмінними. Їхня вартість коливається від 7,96 до 9,99 гривні за кубометр.Чи зміняться тарифи на воду та опаленняІз водопостачанням ситуація дещо інша. Єдиного тарифу на холодну воду для всіх українців немає. Вартість водопостачання та водовідведення залежить від конкретного підприємства й населеного пункту. Тому мешканцям різних областей варто перевіряти актуальні розцінки на сайтах місцевих водоканалів.Щодо опалення, його вартість також залежить від постачальника тепла, встановлених тарифів, площі житла та обсягів фактично спожитої послуги. Початок опалювального сезону може суттєво вплинути на загальну суму платіжок навіть без зміни тарифів.Отже, станом на 30 жовтня 2026 року підстав говорити про загальне підвищення основних тарифів на електроенергію та газ із 1 листопада немає. Водночас це не означає, що всі платіжки залишаться такими самими, як у попередні місяці. З настанням холодів домогосподарства більше споживатимуть тепла, а отже, витрати на комунальні послуги можуть зрости.Українцям варто стежити за повідомленнями своїх постачальників послуг, перевіряти показники лічильників та вчасно передавати їх, щоб уникнути некоректних нарахувань.Нагадаємо, раніше українцям роз'яснили, чи вплине нова державна допомога "Зимова підтримка" на призначення житлових субсидій у майбутньому опалювальному сезоні. Згідно з чинним законодавством, певні види виплат не враховуються під час розрахунку середньомісячного сукупного доходу домогосподарства.Читайте також: Опалювальний сезон розпочався: як отримати субсидію та коли прийдуть гроші.

У Росії вперше вирішили перенести виплату зарплат військовим за грудень на січень. Це пов’язано з різким зростанням бюджетного дефіциту наприкінці року.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на проєкт наказу Міноборони Росії.Там зазначається, що, розпочинаючи з 2026 року, щорічна зарплата військовослужбовцям за грудень виплачуватиметься в січні наступного року.На відміну від попередніх норм, які вимагали здійснювати розрахунки до кінця поточного року за практикою ще радянських часів, гроші перераховуватимуть у період з 11 по 21 січня.При цьому нововведення торкнеться не всіх. Військовослужбовці, які беруть участь у прямій агресії проти України, й надалі отримуватимуть грудневі виплати дочасно — до 25 грудня.Таким чином російський уряд намагається збалансувати грошові потоки, переносячи значну частину масштабних державних видатків на наступний фінансовий період.Очікується, що державні видатки Росії цього року перевищать початковий план приблизно на 10% і досягнуть 48,5 трильйона рублів (602 мільярди доларів).Через це прогнозований дефіцит за підсумками року зросте до 7,3 трильйона рублів (90,5 мільярда доларів), або до 3,2% ВВП, тоді як ще у вересні цей показник становив близько 2,2%."Таке перевищення зумовлене величезними витратами на війну проти України. Бюджетні плани Кремля свідчать про збереження високих військових витрат на найближчі роки, що вказує на підготовку російського диктатора до багаторічної війни", — зауважили аналітики видання.У пояснювальній записці до проєкту бюджету зазначається, що виплати особовому складу протягом наступних трьох років становитимуть від 9% до 10,4% від загальних витрат на національну оборону.Фінансовий тиск на бюджет також посилюється через постійне збільшення чисельності збройних сил. Зокрема, у вересні Путін підписав указ про збільшення штатної чисельності армії до 2 441 630 осіб, серед яких 1 550 500 є безпосередньо військовослужбовцями.Загалом від початку повномасштабного вторгнення 2022 року встановлена кількість військових у Росії зросла більш ніж на пів мільйона людей.Нагадаємо, раніше різні світові агенції зазначали, що Кремль готується до затяжної війни та різко збільшує витрати на армію, повністю відмовившись від планів щодо їх стримування. Прогнозовані оборонні видатки сягнуть рекордних показників і навантажать державні фінанси агресора..

У зв’язку зі зростанням вартості пального, яке оцінюють у 72%, витрати у структурі собівартості зернових і олійних в Україні зросли щонайменше на 7-8%.Таку оцінку озвучив керівник аналітичного відділу асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Максим Гопка в коментарі для видання "АгроЕліта"."Частка пального в загальних виробничих витратах — близько 10%. Цей показник залежить від культури, технології вирощування та кількості технологічних операцій. Станом на середину жовтня роздрібна ціна дизельного пального з початку року зросла на 72% — до 100 гривень за літру. В січні середньомісячна ціна складала близько 58 гривень за літру", — поянив експерт.Також він зазначив, що закупівельні ціни для аграріїв можуть відрізнятися від роздрібних залежно від обсягів закупівлі й умов постачання — кожні 10% подорожчання дизельного пального збільшують загальні виробничі витрати приблизно на 1%.Проте, за його словами, важливо враховувати й непрямий вплив: дорожче пальне підвищує вартість транспортування продукції до місць зберігання, доставлення насіння, добрив та інших ресурсів, а також послуг сільськогосподарської техніки. Тому сукупний вплив подорожчання дизелю на кінцеву собівартість продукції є ще більшим.Водночас, на думку Гопки, подорожчання дизелю навряд чи спричинить зміни посівної кампанії. Аграрії орієнтуються на очікувану рентабельність вирощування культур, яка залежить від урожайності, виробничих витрат і, головне, цін реалізації продукції на внутрішньому ринку.Він додав, що з огляду на поточну ситуацію на світових енергетичних ринках у середньостроковій перспективі не варто очікувати суттєвого зниження цін на пальне."Наступного року вплив високих цін на пальне може бути відчутнішим, оскільки аграрії формуватимуть виробничі бюджети вже з урахуванням нового рівня витрат. Окрім того, галузь стикається не лише з подорожчанням пального, а й зі зростанням вартості інших ресурсів, логістичними обмеженнями та нестабільністю ринкової кон’юнктури. Тож витрати зростають, а можливості збільшувати доходи залишаються обмеженими. Саме цей дисбаланс визначатиме структуру посівів та інвестиційну активність підприємств 2027 року", — підсумував аналітик.Нагадаємо, що Україна та Польща продовжують переговори про розширення транзиту української агропродукції через польську територію до європейських морських портів. Сторони планують узгодити умови перевезень, щоби забезпечити прозорість транзиту та захистити інтереси аграріїв обох країн..

Міністерство фінансів оприлюднило статистику щодо зарплат і чисельності працівників державних органів за вересень 2026 року. Як повідомили на офіційній сторінці відомства, загальна чисельність працівників державних органів у вересні становила 165,4 тисяч осіб.Зокрема, у державних органах центрального рівня, включно з територіальними органами, працювали 108,4 тисяч осіб. Ще 23 тисячі працівників були залучені до роботи в місцевих державних (військових) адміністраціях, а 34 тисячі осіб працювали в органах судової влади.Яку зарплату отримують держслужбовціСередня нарахована заробітна плата працівників центральних органів виконавчої влади у вересні становила 63,88 тисячі гривень. Це на 4,8 тисячі гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року.У Мінфіні зазначили, що на сезонне збільшення зарплат, зокрема, впливає період відпусток, під час якого працівникам виплачують грошову допомогу на оздоровлення.Нагадаємо, що в проєкті Державного бюджету України на 2027 рік передбачене підвищення соціальних стандартів. З 1 січня мінімальна заробітна плата має зрости до 9 546 гривень (на 899 гривень, або 10,4%, порівняно з 8 647 гривень у 2026 році).Додамо, Верховна Рада відхилила правку №1003 до проєкту державного бюджету на 2027 рік, яка передбачала встановлення граничної місячної зарплати держслужбовців на рівні 80 тисяч гривень. Голосування відбулося на засіданні парламенту в середу, 28 жовтня..