Економіка

У четвер, 29 жовтня, у мережі з'явилася інформація про злам найбільшої у світі криптовалютної біржі Binance.Відповідна інформація поширилася у низці соцмереж. За даними пабліків, з гарячого гаманця біржі нібито вивели понад 2,5 мільярда доларів.Водночас на тлі повідомлень про злам крипторинок різко пішов униз. Попередньо, Bitcoin опустився нижче 80 тисяч доларів, Ethereum — нижче 2,3 тисячі доларів. До того ж суттєво дешевшають й інші великі криптовалюти.Згодом засновник і екскерівник криптобіржі Чанпен Чжао підтвердив інформацію про злам. Він запевнив, що кошти користувачів перебувають у безпеці."Кошти користувачів у безпеці! Це справді схоже на злом Binance. Ціную швидке заморожування з боку Tether (~$971 мільйон доларів) та Circle (~823 мільйони доларів). Я більше не керую Binance (.com), але як акціонер, я очікую, що всі кошти користувачів будуть повністю відшкодовані", — наголосив він.Binance — це найбільша у світі криптовалютна біржа за обсягом торгів, яка надає платформу для торгівлі понад сотнями різних цифрових активів. Компанію заснував у 2017 році Чанпен Чжао (відомий як CZ), і відтоді вона перетворилася на масштабну глобальну екосистему, що включає власну мережу блокчейнів (BNB Chain), освітню платформу, гаманці та фінансові сервіси. У березні 2023 року Binance в рамках десятого пакета санкцій ЄС проти Росії заборонила росіянам купувати й продавати долари та євро через свій p2p-сервіс.Нагадаємо, 1 жовтня цифрові сервіси логістичного оператора "Нова пошта" зазнали цілеспрямованої DDoS-атаки з боку хакерів. Також раніше хакерське угруповання Cl0p, яке повʼязане з Росією, заявило про викрадення великих обсягів даних майже 50 компаній у різних країнах світу. Серед потенційних жертв кіберзлочинці назвали Philips, Shell, Fiserv і General Electric..

У п’ятницю, 30 жовтня, курс валют в Україні продемонструють тенденцію до зниження. Долар і євро дешевшають, змінюючи свої позиції на валютному ринку. Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 30 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 45,52 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 45,59.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 50,67. У четвер, 29 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,76.Економічне відновлення відкладається: НБУ переглянув прогноз для УкраїниНацбанк погіршив прогноз динаміки реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2026 рік до -0,4%. Причиною стали наслідки російських обстрілів, які призвели до скорочення ділової активності, пошкодження виробничих потужностей і порушення логістики. За оцінками регулятора, у III кварталі реальний ВВП України скоротився на 0,5% у річному вимірі. На економічну активність негативно вплинули блокада морських портів і російські атаки на промислові підприємства та логістичну інфраструктуру.Найбільших втрат зазнали металургійні та рудні підприємства. Водночас погіршилися показники інших галузей промисловості, торгівлі та сільського господарства.Як зазначає НБУ, найбільше на перегляд прогнозу вплинула інтенсифікація російських обстрілів. Їхній негативний внесок у динаміку ВВП оцінюється в 1,9 відсоткового пункта.НБУ прогнозує повільне відновлення економіки у 2027-2028 рокахЧерез наслідки руйнувань відновлення економічного зростання в Україні буде повільним. За прогнозом НБУ, у 2027 році реальний ВВП може зрости на 0,4%, якщо логістика поліпшиться в середині року.Пожвавленню економічної активності сприятимуть державні та приватні інвестиції в оборонну промисловість, локалізація виробництва озброєння за рахунок Ukraine Support Loan, а також проєкти з відновлення критичної інфраструктури.У 2028 році, у міру зниження безпекових ризиків, темпи економічного зростання можуть прискоритися до 2,2%.Водночас у НБУ зазначають, що втрати економічного потенціалу внаслідок руйнувань обмежуватимуть можливості для відновлення.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

Національний банк України (НБУ) ухвалив четвертий пакет змін, спрямованих на розширення кредитної підтримки підприємств, які працюють над захистом, будівництвом і відновленням об’єктів критичної інфраструктури. Як повідомила пресслужба регулятора, рішення ухвалили на тлі посилення російських атак і погіршення безпекової ситуації.Зміни мають сприяти кредитуванню підприємств, які виконують роботи та надають послуги із захисту, будівництва й відновлення критичної інфраструктури, а також забезпечують безперебійне теплопостачання, енергопостачання, водопостачання та водовідведення.Що передбачають зміниНові правила передбачають можливість врахування банками застави у вигляді майнових прав на виручку за господарськими договорами, укладеними з органами державної влади та місцевого самоврядування, а також створеними ними організаціями, які повністю утримуються коштом державного або місцевого бюджету.Крім того, НБУ підвищив коефіцієнти ліквідності такої застави. Це дасть змогу банкам враховувати майнові права на виручку за відповідними договорами під час розрахунку розміру кредитного ризику.Ухвалений пакет змін є частиною заходів НБУ, спрямованих на підтримку кредитування економіки в умовах погіршення безпекової ситуації.Нагадаємо, Національний банк України погіршив прогноз динаміки реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2026 рік до -0,4%. Причиною стали наслідки російських обстрілів, які призвели до скорочення ділової активності, пошкодження виробничих потужностей і порушення логістики..

В Україні планують оновити правила роботи бізнесу під час жовтого рівня повітряної тривоги. Уряд пропонує надати підприємцям більше часу на облаштування укриттів, а також змінити вимоги до них залежно від кількості людей на об’єкті.Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький. За його словами, зміни до чинного порядку вже представили бізнес-асоціаціям."Пріоритет, як і раніше, — безпека людей", — наголосив він.Водночас уряд продовжує дію постанови, щоб не допустити зупинки економіки та життєдіяльності країни.Нові правила для бізнесу: що змінитьсяОднією з основних пропозицій є надання підприємцям додаткового часу для облаштування укриттів або безпечних просторів. При цьому відтермінування не означатиме скасування вимог щодо безпеки."Безпека людей має бути в пріоритеті. Це може бути найпростіший безпечний простір, мобільне укриття або інформування про розташування та доступ до найближчого підземного укриття", — зазначив Корецький.Також вимоги до укриттів на підприємствах планують визначати з урахуванням кількості працівників і відвідувачів, які одночасно перебувають на об’єкті. Детальніше про зміни мають поінформувати Міністерство економіки та Міністерство внутрішніх справ.Ще одна пропозиція передбачає можливість використовувати укриття за межами території підприємства. Для цього воно має бути розташоване поруч і мати достатню місткість. Працівники та відвідувачі повинні чітко знати, де розташоване найближче укриття.Коли перевірять готовність підприємствДо 4 березня військові адміністрації мають зібрати дані про виконання бізнесом вимог безпеки. На підставі отриманої інформації уряд ухвалюватиме подальші рішення.Корецький нагадав, що уряд ініціював зміни до правил роботи бізнесу два місяці тому. Однак, за його словами, значна частина підприємств навіть не розпочала виконання базових вимог щодо безпеки людей.Він також подякував підприємцям, які вже облаштували укриття або вжили інших необхідних заходів для захисту людей."Дякую за відповідальність", — підсумував Корецький.Нагадаємо, Україна та Фінляндія підписали угоду про додаткове фінансування будівництва укриттів у межах відповідної міжнародної коаліції. Також країни домовилися організувати зустріч із представниками інших учасників об’єднання, щоб залучити більше коштів на ці проєкти.Читайте також: "Жодні "дві стіни" не врятують": експерт пояснив, чому під час обстрілів важливо йти в укриття.

У четвер, 29 жовтня, Державна податкова служба України приєдналася до угоди DPI MCAA, яка створює правову основу для автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Як повідомило Міністерство фінансів України, з 1 січня 2027 року для громадян планують запровадити нові правила оподаткування таких доходів. Зокрема, передбачено зниження ставки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до 10% замість чинних 23%, які складаються з 18% ПДФО та 5% військового збору.Хто зможе продавати товари без сплати податкуЗа новими правилами, дохід від продажу товарів через цифрові платформи в межах 2 000 євро на рік не оподатковуватиметься. Це стосуватиметься разових продажів особистих і вживаних речей у межах установленого ліміту.Чи потрібно буде подавати податкову деклараціюПодавати податкову декларацію громадянам не доведеться. Податок утримуватиме та перераховуватиме до бюджету безпосередньо оператор цифрової платформи.Нові правила поширюватимуться на доходи, отримані через сервіси перевезень, доставки, оренди житла та продажу товарів. Серед таких платформ — Bolt, Uklon, Airbnb та Uber.Оператори цифрових платформ мають зареєструватися в Державній податковій службі України до кінця 2026 року.Очікується, що новий підхід сприятиме детінізації доходів цифрової економіки, спрощенню виконання податкових зобов’язань громадянами та наближенню українського законодавства до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і Європейського Союзу.Нагадаємо, український уряд визначив першочергові заходи для скорочення тіньового сектору економіки. Серед пріоритетів — протидія контрабанді, незаконному обігу тютюнових виробів, ухиленню від сплати податків і зловживанням у сфері гуманітарної допомоги.Читайте також: Запуск "еАкциз" відтермінували: коли запрацює система.

Національний банк України погіршив прогноз динаміки реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2026 рік до -0,4%. Причиною стали наслідки російських обстрілів, які призвели до скорочення ділової активності, пошкодження виробничих потужностей і порушення логістики.За оцінками НБУ, у III кварталі реальний ВВП України скоротився на 0,5% у річному вимірі. На економічну активність негативно вплинули блокада морських портів і російські атаки на промислові підприємства та логістичну інфраструктуру.Найбільших втрат зазнали металургійні та рудні підприємства. Водночас погіршилися показники інших галузей промисловості, торгівлі та сільського господарства.Як зазначає НБУ, найбільше на перегляд прогнозу вплинула інтенсифікація російських обстрілів. Їхній негативний внесок у динаміку ВВП оцінюється в 1,9 відсоткового пункта.НБУ прогнозує повільне відновлення економіки у 2027-2028 рокахЧерез наслідки руйнувань відновлення економічного зростання в Україні буде повільним. За прогнозом НБУ, у 2027 році реальний ВВП може зрости на 0,4%, якщо логістика поліпшиться в середині року.Пожвавленню економічної активності сприятимуть державні та приватні інвестиції в оборонну промисловість, локалізація виробництва озброєння за рахунок Ukraine Support Loan, а також проєкти з відновлення критичної інфраструктури.У 2028 році, у міру зниження безпекових ризиків, темпи економічного зростання можуть прискоритися до 2,2%.Водночас у НБУ зазначають, що втрати економічного потенціалу внаслідок руйнувань обмежуватимуть можливості для відновлення.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

У четвер, 29 жовтня, Європейська комісія оголосила другий раунд фінансування за оборонною програмою SAFE. Йдеться про суму 21,3 мільярда євро. Ці кошти можуть використати, зокрема, для спільних закупівель озброєнь з Україною.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Єврокомісії.Єврокомісія закликала держави ЄС взяти участь у другому раунді фінансування в межах інструменту SAFE (Security Action for Europe — Безпекові заходи для Європи) на 21,3 мільярда євро та врахувати в інвестиційних планах посилення військової підтримки України."Поряд із задоволенням власних потреб і реалізацією національних оборонних пріоритетів державам-членам також рекомендується використовувати кошти цього другого раунду для зміцнення співпраці з Україною. Це передбачається шляхом включення спільних закупівель з Україною до їхніх інвестиційних планів", — заявили у Єврокомісії.Проте аналітики, обізнані з деталями пропозиції, пояснили, що питання залучення українських компаній до спільного виробництва за кошти SAFE не є обовʼязковим і залишається на розсуд держав-членів. Тож не можна із впевненістю заявляти, що всю суму в 21,3 мільярда євро скерують "на посилення військової підтримки України" — варто дочекатися завершення прийому та розгляду заявок Єврокомісією. Єврокомісія також звернулася до держав-членів з вимогою "надавати пріоритет нагальним потребам українських збройних сил і збройних сил держав-членів у сферах систем протиповітряної та протиракетної оборони, безпілотників і систем протидії безпілотникам, а також боєприпасів і ракет"."Після отримання від держав-членів заявок із зазначенням бажаних обсягів фінансування Єврокомісія протягом двох тижнів після завершення терміну їх подання повідомить про попередній розподіл коштів", — йдеться у повідомленні Єврокомісії.Нові можливості фінансування, доступні в межах другого раунду, є частиною 150 мільярдів євро довгострокових кредитів SAFE, затверджених у травні 2025 року. Наразі ЄС схвалив кредитні угоди всіх 19 держав-членів (останньою була Угорщина), які вирішили взяти участь у цьому інструменті. З 16 із них Єврокомісія вже підписала кредитні угоди. Станом на зараз Єврокомісія виплатила майже 13,5 мільярда євро 11 державам-членам, які запросили попереднє фінансування.SAFE, який є ключовим компонентом ініціативи "Готовність 2030" (Readiness 2030), має на меті прискорити інвестиції в оборонні спроможності, зміцнити готовність і стійкість, а також посилити європейську оборонно-промислову базу завдяки розширенню співпраці та спільних закупівель.Нагадаємо, в середині вересня стало відомо, що Польща та деякі країни ЄС висловили здивування рішучою заявою президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Вона оголосила про використання коштів із кредитної програми SAFE на суму 150 мільярдів євро для спільних проєктів з українською оборонною промисловістю..

Національний банк України підвищив прогноз інфляції на 2026 рік до 12,5%. Ціновий тиск посилився через наслідки російських атак на бізнес і логістичну інфраструктуру, а також подорожчання пального. Водночас у НБУ очікують, що у 2027 році інфляція сповільниться до 7,3%, а у 2028-му повернеться до цільового рівня 5%.У вересні 2026 року загальна інфляція в Україні прискорилася до 10% у річному вимірі, а базова інфляція сягнула 8,8%. За оцінками НБУ, ця тенденція збереглася і в жовтні. Показники помітно перевищили попередній прогноз регулятора, оприлюднений в Інфляційному звіті за липень 2026 року.Чому в Україні прискорилася інфляціяОсновними чинниками зростання цін стали подорожчання пального на тлі війни на Близькому Сході та посилення російських атак на складську й логістичну інфраструктуру України.Вплив цих факторів позначився не лише безпосередньо на вартості товарів і послуг, а й на інших складових цінової динаміки. За прогнозом НБУ, лише наслідки обстрілів додадуть до річної інфляції близько 0,7 відсоткового пункта. Додатковий вплив на ціни матимуть ефекти від подорожчання пального та розширення бюджетних стимулів.На тлі посилення інфляційного тиску очікування населення щодо зміни цін залишалися підвищеними та нестабільними. Водночас інфляційні очікування банків і аналітиків відчутно погіршилися.Коли інфляція в Україні почне сповільнюватисяУ Національному банку прогнозують, що у 2027 році інфляція знизиться до 7,3% у річному вимірі. Цьому мають сприяти очікуване здешевлення нафти на світових ринках і заходи монетарної політики регулятора.НБУ планує й надалі підтримувати привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку. Це має обмежувати подальший ціновий тиск.Додатковим чинником стримування інфляції може стати охолодження внутрішнього попиту та ринку праці в найближчі місяці. За оцінками регулятора, це, зокрема, буде пов'язано з наслідками російських атак.Коли інфляція повернеться до цілі 5%Повернення інфляції до цільового рівня 5% НБУ, як і раніше, очікує у 2028 році. Для цього необхідні поступове послаблення тиску на виробничі витрати бізнесу та збільшення внутрішньої пропозиції товарів і послуг.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

У четвер, 29 жовтня, Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Про це повідомив Національний банк України.У НБУ пояснили, що основними чинниками зростання цін стали наслідки російських атак на бізнес і логістику, а також здорожчання пального. У вересні 2026 року загальна інфляція становила 10% у річному вимірі, а базова — 8,8%. Обидва показники помітно перевищили попередній прогноз регулятора. Ціновий тиск зберігався і в жовтні.На тлі цих тенденцій інфляційні очікування населення залишалися підвищеними та нестабільними, а очікування банків і аналітиків відчутно погіршилися.Чому НБУ підвищив ставкуУ Нацбанку зазначили, що інфляційні ризики посилилися, зокрема через зростання виробничих витрат і скорочення пропозиції товарів та послуг. Серед інших ризиків регулятор назвав можливі порушення ритмічності або зміни обсягів міжнародного фінансування, а також наслідки війни на Близькому Сході, передусім імовірне подорожчання нафти.Підвищення облікової ставки має підтримати привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку. Це, за оцінкою НБУ, допоможе стримувати інфляційні очікування та зберігати контроль над динамікою цін.У регуляторі наголосили, що посилення монетарної політики не суперечить підтримці економіки. Цінова стабільність є необхідною умовою для відновлення стійкого економічного зростання та подальшого розвитку кредитування.Що буде з обліковою ставкою даліЗгідно з прогнозом НБУ, облікова ставка залишатиметься на рівні 16,5% до II кварталу 2027 року. Водночас Національний банк готовий гнучко реагувати на зміни ризиків. Під час ухвалення подальших рішень регулятор враховуватиме стійкість цінового тиску, а також можливі наслідки послаблення економічної активності.У НБУ також повідомили, що темпи зростання кредитування залишаються стійкими. У вересні 2026 року чисті гривневі кредити корпоративному сектору зросли більш ніж на 32% у річному вимірі, а чисті кредити населенню — на 38%.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Нагадаємо, станом на 1 жовтня 2026 року обсяг готівки в обігу в Україні сягнув 973 мільярди гривень. Це на 46,7 мільярда гривень, або 5%, більше, ніж на початку року, коли цей показник становив 926,3 мільярда гривень. .

Міністерство охорони здоров’я опрацьовує можливість підвищення мінімальної оплати праці лікарям до 30 тисяч гривень, а медсестрам і медбратам — до 20 тисяч гривень у 2027 році. Остаточні суми та строки запровадження змін залежатимуть від бюджетного фінансування й рішень уряду.Як повідомили у відповідь на запит "РБК-Україна", підвищення оплати праці медиків і збереження кадрового потенціалу системи охорони здоров’я належать до пріоритетів МОЗ під час підготовки програми медичних гарантій на наступний рік.Які зарплати пропонує МОЗМіністерство опрацьовує зміни до постанови Кабінету Міністрів від 13 січня 2023 року № 28, яка визначає мінімальні розміри оплати праці працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я. Згідно з пропозиціями відомства, мінімальні зарплати можуть становити:30 тисяч гривень — для лікарів, фармацевтів та інших фахівців у сфері охорони здоров’я;20 тисяч гривень — для середнього медичного персоналу, зокрема медичних сестер і медичних братів.Наразі ці суми є пропозиціями, а не затвердженими розмірами оплати праці.Від чого залежатиме підвищення зарплатМОЗ розглядає оплату праці медичних працівників як один із ключових напрямів використання додаткового фінансування в межах програми медичних гарантій на 2027 рік.Водночас запровадження нових мінімальних зарплат залежатиме від фінансових можливостей, передбачених проєктом Державного бюджету України на наступний рік.Остаточні розміри виплат, умови та строки підвищення визначать після затвердження бюджетних призначень на 2027 рік і ухвалення відповідних рішень Кабінету Міністрів.Додамо, нарахування виплат по тимчасовій непрацездатності здійснюється за оновленими алгоритмами, які враховують тривалість трудових відносин працівника. Для українців, які працюють за сумісництвом або на умовах цивільноправового договору, встановлено окремий порядок обчислення компенсації.Читайте також: Рада відхилила правку про обмеження зарплат чиновників: кого вона могла стосуватися.

У четвер, 29 жовтня, премʼєр-міністр України Сергій Корецький провів телефонну розмову зі своїм естонським колегою Крістеном Міхалом. Обговорили двосторонню співпрацю та підтримку Естонією євроінтеграційного курсу України.Про це Сергій Корецький повідомив у своєму Telegram-каналі. Він зазначив, що окрему увагу приділили енергетиці та залізниці, зокрема, постачанню локомотивів, а також фінансуванню потреб України на наступний рік.Таож співрозмовники узгодили спільний підхід і бачення щодо Конференції з відновлення України, яка відбудеться в січні в Таллінні."Зважаючи на ситуацію і виклики цієї зими, вважаємо важливим, щоби URC-2027 приділила особливу увагу питанням стійкості України", — акцентував очільник українського уряду.Він поінформував естонського колегу про наслідки щоденних російських ударів по енергетиці, економіці, зв'язку та критичній інфраструктурі."Збитки від атак сягають майже восьми мільярдів доларів, а держава недоотримує податкові надходження. Тому конференція має дати конкретний результат: практичну допомогу та консолідовану підтримку партнерів уже зараз", — висловив переконання прем’єр-міністр України.Він висловив вдячність Естонії й особисто Крістену Міхалу за послідовну підтримку, дружбу та надійне партнерство.Нагадаємо, що естонський контингент із червня 2025 року бере участь у міжнародній навчальній операції "Легіо" під проводом Норвегії, спрямованій на збереження та розвиток боєздатності Збройних сил України..

Перебування за кордоном саме по собі не позбавляє родину права на житлову субсидію. Якщо частина домогосподарства продовжує фактично проживати в Україні, допомогу можуть призначити за умови дотримання вимог законодавства. Водночас важливо надавати достовірну інформацію та своєчасно повідомляти про зміни, що впливають на призначення субсидії.Про це повідомили у пресслужбі Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Там зауважили, що, якщо людина перебуває за межами України понад 60 днів на дату звернення за субсидією або на дату її призначення без звернення громадянина, її не включають до складу домогосподарства для розрахунку допомоги. У такому разі на цю особу не розраховують соціальні норми житла та нормативи споживання житлово-комунальних послуг. Її доходи також не враховують під час визначення розміру субсидії.Водночас інші члени домогосподарства, які фактично проживають в Україні, можуть отримати житлову субсидію за умови дотримання встановлених вимог. Тобто виїзд одного з членів сім’ї за кордон не означає автоматичної відмови в допомозі всьому домогосподарству.Чи можна отримати субсидію, якщо за кордоном перебуває вся сім’яЯкщо всі члени домогосподарства перебувають за кордоном понад 60 днів і за адресою житла в Україні фактично ніхто не проживає, підстав для розрахунку субсидії на таке домогосподарство немає.Під час призначення допомоги враховують не лише право власності на житло, а й обставини фактичного проживання.Чи потрібно повідомляти Пенсійний фонд про виїзд за кордонЯкщо під час отримання житлової субсидії член домогосподарства або член сім’ї особи зі складу домогосподарства виїхав за кордон і перебував там сукупно понад 60 днів, одержувач субсидії зобов’язаний повідомити про це орган Пенсійного фонду України протягом 30 календарних днів.Якщо про такі обставини не повідомити, а субсидію розрахували з урахуванням особи, яка перебуває за кордоном, виплату можуть припинити. У передбачених законодавством випадках також визначають суму надміру виплачених коштів, яку необхідно повернути.Тому одержувачам субсидій важливо своєчасно інформувати Пенсійний фонд про зміни, які можуть вплинути на право на допомогу або її розмір.Як оформити житлову субсидіюДля призначення житлової субсидії необхідно подати заяву та декларацію встановленої форми. Якщо хтось із членів домогосподарства перебуває за кордоном понад 60 днів, заявник має зазначити відповідну інформацію в декларації, зокрема дату виїзду за межі України.За необхідності можна надати документи, які підтверджують відповідні обставини. Подати документи можна кількома способами:особисто в сервісному центрі Пенсійного фонду України;через центр надання адміністративних послуг;через уповноважену посадову особу територіальної громади;в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або портал "Дія".Нагадаємо, раніше українцям роз'яснили, чи вплине нова державна допомога "Зимова підтримка" на призначення житлових субсидій у майбутньому опалювальному сезоні. Згідно з чинним законодавством, певні види виплат не враховуються під час розрахунку середньомісячного сукупного доходу домогосподарства.Читайте також: Опалювальний сезон розпочався: як отримати субсидію та коли прийдуть гроші.

Стійкість кожного міста починається з відповідальності його керівництва. І коли ця відповідальність дає збій, наслідки відчувають передусім мешканці. Для Києва — не лише як столиці, а й найбільшого міста України за кількістю населення та економічним значенням — це питання на тлі прогнозів важкої зими особливо актуальне. І в умовах, коли щодня ворог атакує його балістикою й безпілотниками, удари зсередини країни підривають залишки довіри та надії на те, що столиця зможе гідно пройти чергові випробування.Два тижні тому, 14 жовтня, після чергового повітряного терору РФ, влада заявила: ворог атакував усі три столичні ТЕЦ, через що, як повідомляла "Економічна правда", Київ втратив можливість виробляти електроенергію на трьох основних теплоелектроцентралях — ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницькій ТЕЦ. Через пошкодження власної генерації та російські удари по електромережах столиці взимку загрожують тривалі відключення світла. Та киянам не звикати, чи не так?Готовність Києва до зимового періоду в умовах обстрілів та перебоїв електро, водо- й теплопостачання у лютому 2026 року становила 1,8%. А вже у жовтні керівництво держави визнало готовність Києва за критеріями Плану стійкості незадовільною.Київ — найбільший споживач електроенергії в Україні. "Економічна правда", посилаючись на оцінки профільних експертів, вказує, що споживання міста становить 1-1,2 ГВт або 12-15% від загальнодержавного, а взимку, залежно від температури, навантаження може зрости до 1,8-2 ГВт. Торік, до масштабних зимових обстрілів, внутрішня генерація відігравала ключову роль у забезпеченні міста електроенергією.За даними співрозмовників ЕП в одній з енергетичних компаній, її внесок міг сягати 1,3 ГВт. Передусім ішлося про ТЕЦ-5, яка забезпечує централізоване теплопостачання правого берега (Голосіївський, Печерський, Солом’янський р-ни, Теремки) та частини лівого (Русанівка, Березняки), ТЕЦ-6 — під її "опікою" Троєщина, Лісовий масив, Оболонь, частина Подолу, та Дарницьку ТЕЦ, вона ж ТЕЦ-4, яка "відповідає" за Дарницький і Дніпровський райони.Мільйони для столиці: скільки коштів отримали київські ТЕЦЗа кожним об’єктом, який мав забезпечити стабільне проходження зими, стоять чималі бюджетні витрати, а отже — і конкретні зобов’язання відповідальних за його підготовку. Так, за даними Державної казначейської служби, у період з грудня 2022 року до жовтня 2026-го підрядникам від "Київтеплоенерго", яке підконтрольне меру столиці Віталію Кличку, та Служби відновлення у Київській області на ремонт й захист столичних ТЕЦ було сплачено 6,73 мільярда гривень — понад 2,6 мільярда гривень й 4,08 мільярда гривень відповідно. При цьому 92% цих коштів, а це 6,2 мільярда гривень, було перераховано авансом — тобто до виконання робіт.Ще один важливий момент: за даними джерел TrueUA в Міністерстві енергетики з 2,6 мільярда гривень, сплачених "Київтеплоенерго" для ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, майже 1,6 мільярда гривень (60%) спрямовано на ремонт, реконструкцію та відновлення обладнання, а на захисні споруди — лише 243 мільйонів гривень (9%), тобто у 6,5 раза менше. Перший платіж на захист ТЕЦ здійснено лише в серпні 2025 року, тобто, лише через три роки після початку масованих ударів по енергетиці. Водночас на рахунках "Київтеплоенерго" весь цей час перебувало понад 12 мільярдів гривень власних коштів.Фактично, механізм, про який ви прочитаєте нижче, зводиться до простої схеми: виділення коштів для "обраних" → освоєння → закупівля обладнання → підготовка проєкту → установка обладнання → захист об'єкта. Але ця схема дефектна вже на старті, адже правильний алгоритм дій фактично повинен читатися з кінця: проєкт → підготовка/захист об'єкта → виділення коштів → закупівля обладнання → установка. Таким чином маємо те, що маємо: гроші виділені, майно не встановлене, об’єкти не захищені. Можливо, до ситуації варто придивитися представникам правоохоронних органів?А що з коштами?21 жовтня журналісти "Громадського" опублікували чергове розслідування. Вони стверджують, що київська компанія "Атмосфера менеджмент" отримала від "Київтеплоенерго" сумнівних підрядів без відкритих торгів на 1,3 мільярда гривень. Примітно, що незадовго до підписання вартісних контрактів у фірми змінився власник. Новим господарем компанії став Олександр Чикал — колишній водій народного депутата від БПП Сергія Хланя. 284 мільйони гривень із коштів "Київтеплоенерго" спрямували нібито на виготовлення резервних теплових перемичок для ТЕЦ-5. Чи виконаний договір у повному обсязі — мають розібратися правоохоронні органи. Однак питання до ефективності використання бюджетних коштів таки дійсно є.Осінь 2026 року вже показала, що протягом чотирьох років повномасштабної війни керівництво столиці, попри очевидні загрози для енергетичної інфраструктури міста, не вжило належних заходів для адаптації до нових умов. Мовчала і СБУ, яка б мала звернути увагу керманичів столиці на необхідність захисту критичної інфраструктури та змусити відповідних керівників виконати свої прямі обов’язки.Систематичні ракетно-дронові атаки мали стати підставою для перегляду пріоритетів, перерозподілу бюджетних коштів і посилення захисту критично важливих об’єктів. Однак замість комплексного підходу до підвищення їхньої стійкості акцент, за наявною оцінкою, залишався на фінансуванні робіт і відновленні попереднього стану інфраструктури, без належного врахування ризику повторних ударів. Оцінімо наслідки на конкретних прикладах.Згідно з відкритими даними, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 перебувають у комунальній власності територіальної громади Києва та з 2018 року експлуатуються "Київтеплоенерго". Водночас Дарницька ТЕЦ з червня 2012 року належить ТОВ "Євро-реконструкція".Київрада у травні 2024 року затвердила Концепцію відновлення та підвищення енергетичної стійкості столиці, згідно з якою протягом 12-15 років мала бути впроваджена розподілена когенерація — йдеться про шість нових ТЕЦ і 11 міні-ТЕЦ на базі районних котелень вартістю 1,2 мільярда євро. Цього року на виконання Плану стійкості Київрада скерувала близько 13 мільярда гривень, які планувалося витратити на резервні теплові перемички, захист об’єктів та когенерацію. З цих коштів 11,1 мільярда гривень мало виділити саме місто, 1,7 мільярда гривень — "Київтеплоенерго", з державної субвенції планувалося скерувати 1,3 мільярда гривень, а решту — 5,2 мільярда гривень — покрити шляхом кредитних коштів "Ощадбанку" та ЄБРР.Паралельно Держагентство відновлення через Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області з травня 2026 року будує захист 20 підстанцій 110 кВ, елементів ТЕЦ-4 і ТЕЦ-5 та резервні котельні. Та чи зігріє киян реалізація цього плану?Згідно з відкритими даними, Департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА перерахував "Київтеплоенерго" сім мільярдів гривень: з них 6,8 мільярда гривень склали внески до статутного капіталу, а 241 мільйон гривень — фінансова підтримка. Збільшення капіталу обґрунтовувалося поповненням обігових коштів, автономністю енергопостачання та розрахунками з ПрАТ "АК "Київводоканал", АТ "Київгаз", НЕК "Укренерго" (усім трьом компаніям було сплачено 1,4 мільйона гривень). З казначейських рахунків "Київтеплоенерго" безпосередньо на ТЕЦ-5 і ТЕЦ 6 (ремонти, відновлення, захист, резервні перемички) у 2023-2026 рр. було сплачено 2,6 мільярда гривень, з яких авансом — 2,1 мільярда гривень (80%).Крім столичних коштів, на підтримку стабільної роботи трьох ТЕЦ були використані фінанси й державного бюджету. Зокрема, Служба відновлення у Київській області за програмою захисту енергетики Києва з травня по серпень 2026 року перерахувала підрядникам 4 мільярди гривень, з них 99,97% авансом. З цих коштів планувалося витратити:на резервні котельні — 1,3 мільярда гривень;на захист 20 підстанцій 110 кВ — 1,2 мільярда гривень;трансформатори та РП енергооб’єктів (зокрема ТЕЦ-4) — 1 мільярда гривень;на захист тепломереж, ГПУ і ГРП — 454 мільйони гривень;на технагляд — 40 мільйонів.Крім того, у 2023-2025 роках Служба сплатила 4,4 мільярда гривень на реконструкцію електропідстанцій (зв’язок яких з енергопостачанням Києва потребує встановлення). Водночас на Дарницьку ТЕЦ прямих бюджетних платежів не виділялося. Загалом на ТЕЦ і енергостійкість Києва спрямовано 11 мільярдів гривень публічних коштів: бюджет Києва — 7 мільярдів гривень (63%), державний бюджет — 4 мільярди гривень (37%). Майже всі кошти (92%) було сплачено авансом — тобто державні фінанси надавалися приватним виконавцям до початку виконання робіт без гарантій як їхнього належного виконання, так і взагалі завершення. Наприклад, "Київтеплоенерго" 27 грудня 2024 року отримало зі столичного бюджету 2,17 мільярда гривень, після чого одразу перерахувало до ТОВ "Екніс", яке займається будівництвом та обслуговуванням енергетичних об’єктів до 750 кВ, 188 мільйонів гривень. Цікаво, що основний договір на 864 мільйони гривень між компаніями було підписано лише за два дні до перерахування коштів. Незрозумілою залишається й купівля резервних перемичок для ТЕЦ-5. Місто підписало чотири договори без торгів на загальну суму понад 1 мільярд гривень, сплативши аванс компаніям-виконавцям через тиждень після підписання. Загалом 51% вартості закупівель КТЕ щодо ТЕЦ (у 2026 році — 75%) проведено без торгів. Питання виникають й до Служби відновлення. Зокрема, держустанова за 17 договорами чотирьом різним підрядникам сплатила однакові аванси у розмірі 20 мільйонів 475 тисяч гривень.Тобто складається дивна ситуація, коли й кошти є, і всі ніби розуміють, що потрібно робити, але чомусь кошти розподіляються на непрозорих конкурсах, а проблеми як були, так і залишаються. І в зиму 2026-27 років Київ входить із непрацюючим обладнанням та незахищеною інфраструктурою ТЕЦ.Кошти виділялися, роботи не виконали — хто відповість?Як чітко видно із наведених вище цифр, на фізичний захист ТЕЦ від дронових та ракетних ударів було виділено значно менше коштів, ніж на відновлення та інші види робіт. Таким чином, заходи, які мали бути реалізовані ще протягом попереднього періоду для забезпечення належного захисту від ударів, так і не були виконані.Гучних висновків не буде. Значно промовистішими є самі факти: кошти на столичні ТЕЦ виділялися, роботи мали бути виконані ще в попередній період, але очікуваного результату немає. І головне питання залишається відкритим: хто за це відповідатиме? Парадоксально й водночас обурливо, що особи, які самі проживають у цій державі, перебувають під її захистом і безпосередньо зацікавлені та відповідають за її безпеку, допускають бездіяльність у питаннях, від яких залежить захист мільйонів людей..

У середу, 28 жовтня, стало відомо, що Україна залучила ще 404,5 мільйона доларів від Японії та Світового банку в межах проєкту THRIVE. Кошти скерують на розвиток української системи охорони здоров’я.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Кошти вже надійшли до державного бюджету", — запевнив він.Очільник українського уряду уточнив, що 304,5 мільйона доларів залучено завдяки фінансовій підтримці Уряду Японії, ще 100 мільйонів доларів — у формі кредиту від Міжнародної асоціації розвитку."Проєкт THRIVE спрямований на підвищення ефективності програми медичних гарантій, покращення якості та доступності медичних послуг", — акцентував прем’єр-міністр України.Він констатував, що загалом Україна вже отримала 701,7 мільйона доларів у межах цього проєкту."Дякую уряду Японії та Світовому банку за послідовну підтримку України та внесок у розвиток медичної системи", — підсумував Сергій Корецький.Проект THRIVE започаткували 2024 року. Він спрямований на підвищення ефективності програми медичних гарантій та зміцнення системи охорони здоров’я. Загальний обсяг фінансування — 1,2 мільярда доларів.Нагадаємо, 10 жовтня стало відомо, що Японія купуватиме українські дрони-перехоплювачі від компанії SkyFall. Відповідний контракт уклало Міністерство оборони цієї країни. Японські фахівці залишилися задоволеними якістю цього виду озброєння українського виробництва..

Американські перемовники більше не наполягатимуть на територіальних поступках України на користь Росії. Натомість вони основну увагу приділятимуть економічним домовленостям із Москвою.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times, журналісти якого послалися на власні джерела.При цьому співрозмовники медійників запевнили, що США сподіваються досягнути прогресу під час тристоронніх переговорів з Україною в Абу-Дабі наступного місяця. Це мають бути перші такі переговори від лютого. Однією з основних тем стануть можливі гарантії безпеки для України та Росії після завершення війни.За інформацією джерел журналістів, раніше США пов’язували майбутні гарантії для України з територіальними поступками, але відтоді дали зрозуміти, що не наполягатимуть на передачі Києвом земель за столом переговорів.Водночас російський диктатор Володимир Путін поки що не продемонстрував ознак того, що готовий пом’якшити свою переговорну позицію.Паралельно Вашингтон і Москва обговорюють низку можливих економічних домовленостей. Зокрема, США вже уклали угоду про імпорт російського дизельного пального, призупинили дію нових санкцій щодо експорту російських енергоносіїв і тиснули на Україну з вимогою припинити удари безпілотниками по російських нафтопереробних заводах.Нинішні дискусії ґрунтуються на пропозиціях, які Стів Віткофф і Джаред Кушнер раніше обговорювали зі спецпредставником Путіна Кирилом Дмитрієвим, який оцінював потенційну вартість таких проєктів у 14 трильйонів доларів.Переговори свого часу зайшли в глухий кут, оскільки Україна виступила проти російської вимоги погодитися на територіальні поступки як попередню умову переговорів."План Дмитрієва полягав у тому, щоби дочекатися закінчення війни, але час іде, а війна не припиняється, тому вони вирішили рухатися вперед зараз", — розповів один зі співрозмовників видання.Серед інших ідей, які обговорювали Вашингтон і Москва, — продаж міжнародних активів "Лукойлу" інвесторам, пов’язаним із Білим домом, участь російського "Новатека" в проєкті зрідженого природного газу на Алясці, можливе відновлення постачання газу до Європи через вцілілі ділянки "Північного потоку", а також послаблення санкцій щодо російських калійних добрив.Ще одна пропозиція передбачає передачу управління окупованою Росією Запорізькою АЕС американській компанії, яка розподіляла би вироблену електроенергію між Україною та Росією.Аналітики видання зауважили, що європейські дипломати виступають проти послаблення санкцій і укладення великих економічних угод із Росією до завершення війни. Вони також наголосили, що рішення, які зачіпають інтереси ЄС, не можуть ухвалюватися без участі Європи.Один із європейських дипломатів висловив сумнів, що економічних стимулів вистачить, аби змусити Володимира Путіна припинити війну."Річ не в грошах. Річ у приниженні та контролі", — наголосив він у коментарі для Financial Times.Нагадаємо, що сьогодні очільник Офісу президента України Кирило Буданов заперечив повідомлення про суперечку зі спецпредставником американського президента Стівеном Віткоффом. Український перемовник заявив про інформаційні атаки на переговорний процес..