Економіка

За підсумками 2025 року фактична чисельність працівників державних органів зменшилася на 5,1 тисячі осіб, або приблизно на 3% порівняно з 2024 роком — з 169,8 тисячі до 164,7 тисячі працівників.Як повідомляє пресслужба Міністерства фінансів України, скорочення відбулося в усіх основних сегментах державної служби, зокрема в:центральних органах виконавчої влади;місцевих державних адміністраціях;органах судової влади.Як змінилася зарплата чиновників у 2025 роціНа тлі скорочення кількості держслужбовців середня заробітна плата в апаратах органів центральної влади у 2025 році зросла з 54,4 тисячі гривень у 2024 році до 59,7 тисячі гривень у 2025 році, що становить близько 9,7% зростання у середньорічному вимірі.Водночас динаміка оплати праці наприкінці року була стриманішою. Так, середня заробітна плата в апаратах центральних органів державної влади у грудні 2025 року становила 81,63 тисячі гривень, що лише на 2,3% більше ніж у грудні 2024 року (79,8 тисячі гривень).Основні зміни у зростанні середньомісячної заробітної плати в грудні 2025 року зафіксовані в окремих центральних органах виконавчої влади, зокрема:Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;Державному управлінні справами.У пресслужбі зауважили, що грудневі показники традиційно можуть бути вищими за середньорічні, оскільки містять одноразові виплати, зокрема, компенсації за невикористану відпустку, матеріальну допомогу для розв'язання соціально-побутових питань, вихідну допомогу при звільненні, інші виплати, передбачені законодавством."Загалом отримані дані свідчать, що потенціал зростання середньомісячної заробітної плати державних службовців у 2025 році був обмеженим. Збільшення оплати праці відбувалося поступово та супроводжувалося скороченням чисельності працівників у державному секторі", — додали в Мінфіні.Нагадаємо, за даними САП, після початку повномасштабного вторгнення депутати деякий час не отримували "виплати у конвертах". Проте згодом такі "винагороди" знову набули популярності серед народних обранців.Читайте також: Ринок праці без прикрас: чи справді бракує кадрів, що буде з зарплатами та прогнози на 2026 рік — інтерв'ю.

Торік доходи РФ від енергоносіїв впали приблизно на п'яту частину порівняно з 2024 роком, адже збільшення знижок зіткнулося зі слабкими світовими цінами, що посилило тиск на воєнну економіку держави-агресора.Як повідомляє газета Financial Times, у листопаді розрив між Brent, міжнародним еталоном цін на нафту, який зараз торгується на найнижчому рівні з 2021 року, і основним російським сортом нафти Urals приблизно подвоївся в місячному вимірі після того, як Вашингтон запровадив санкції проти нафтових гігантів "Роснефть" і "Лукойл".Так, згідно з розрахунками медійників на основі даних Argus, знижка збільшилася до понад 24 доларів за барель з приблизно 15 доларів за попередні два роки. У поєднанні з низькими цінами це скоротило доходи Москви від енергетики торік приблизно на п'яту частину в порівнянні з попереднім роком.У грудні 2025 року уряд держави-агресора повідомив про ціну на нафту марки Urals у 39,2 долара за барель, що є найнижчим рівнем з часів пандемії COVID-19. За словами неназваного колишнього високопоставленого керівника енергетичної компанії РФ, для деяких останніх постачань до Індії ціна впала навіть до 22-25 доларів за барель на умовах FOB, що ледь покриває собівартість для Росії."Якщо США ще більше посилять санкції, єдиний спосіб, яким ми зможемо продавати нафту, — це трубопровід", — додав він.У газеті зауважили, що зростання військових витрат у поєднанні зі скороченням доходів від енергетики призвело до дефіциту бюджету в розмірі 2,6% ВВП у 2025 році, що в п'ять разів перевищує запланований рівень і є рекордом в абсолютному вираженні. Це четвертий рік поспіль, коли бюджет є дефіцитним, що є одним з найдовших періодів за часів влади російського диктатора Володимира Путіна.Відхилення середньої ціни на нафту марки Urals від бюджетного прогнозу на 10 доларів призведе до втрати 1,5-1,8 трильйона рублів доходів, пишуть аналітики Alfa Bank. Медійники додають, що, якщо низькі ціни на нафту збережуться, дефіцит може досягти близько трьох трильйонів рублів до кінця року, що становить приблизно 7,5% доходів, які Москва очікує отримати у 2026 році.Нагадаємо, раніше речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук повідомляв, що російські танкери використовують технологію GPS-спуфінгу для фальсифікації свого реального місцеперебування під час транспортування нафти. Це дозволяє суднам-порушникам приховано заходити в порти та уникати міжнародних санкційних обмежень..

Українці активно користуються можливістю безоплатних поїздок залізницею в межах державної програми "Зимова підтримка". Станом на зараз оформлено вже понад 180 тисяч квитків, що дозволяє громадянам підтримувати зв’язок із близькими попри війну та великі відстані.Згідно з даними прем’єр-міністра Юлії Свириденко, загальна протяжність маршрутів, за якими були придбані ці квитки, вже сягнула позначки у 90 мільйонів кілометрів.Ключові показники програми:кількість квитків: громадяни вже оформили понад 180 тисяч проїзних документів;реєстрація у застосунку: з моменту запуску ініціативи у мобільному застосунку "Укрзалізниці" зареєструвалися 580 тисяч користувачів;географія поїздок: програма охоплює сполучення між прифронтовими, центральними та західними регіонами країни;масштаб: сумарна відстань усіх здійснених поїздок складає близько 90 млн кілометрів.За словами Свириденко, ця ініціатива є частиною великого пакета «Зимової підтримки» для громадян та бізнесу. Вона покликана полегшити пересування країною в складний зимовий період, допомагаючи українцям зберігати соціальні зв'язки та відвідувати родичів у різних куточках України."Завдяки ініціативі українці можуть подорожувати між прифронтовими, центральними й західними областями, зберігаючи зв’язок з близькими, попри відстань", — зазначається у звіті.Як наголосила прем'єрка, детальнішу інформацію про всі доступні програми допомоги можна знайти на спеціалізованій державній платформі.Нагадаємо, "Укрпошта" вдосконалила використання коштів за програмою "Зимова підтримка" та додала можливість замовити ліки та придбати продукти..

Вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Про це повідомив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик, пишуть Новини.LIVE. Він зазначив, що левова частка цих коштів — близько 70% — піде на оплату праці членів виборчих комісій різних рівнів.Деталізація витрат за типами виборів:президентські вибори. Їхня вартість оцінюється у межах 4,5–6,5 мільярда гривень;парламентські вибори. Обійдуться бюджету орієнтовно у 4,5 мільярда гривень.Чому підсумкова сума буде більшоюПопри озвучену цифру у 10 мільярдів, Сергій Дубовик наголосив, що реальні витрати будуть значно вищими. Річ у тім, що цей прогноз базується на цінах 2024 року та не включає додаткові видатки:кошти місцевих громад на облаштування дільниць;витрати Міністерства оборони та МЗС на забезпечення голосування.Для порівняння, орієнтовна вартість виборів уже перевищує річний бюджет Вінниці, який становить близько 8,5 мільярдів гривень.Зауважимо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що лютий в Україні може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві, яке стосується проведення виборів і референдуму. Але для цього необхідно напрацювати ще чимало інших речей.Нагадаємо, 7 січня Центральна виборча комісія (ЦВК) схвалила пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.8 січня стало відомо, що у Верховній Раді створили сім підгруп народних депутатів для підготовки виборчого законодавства. Однак частина опозиції розкритикувала принцип формування їхнього керівництва.Водночас голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко заявляв, що повернення України до виборчого процесу можливе лише за умови стабілізації безпекової ситуації в країні. Це є фундаментальною передумовою, щодо якої існує консенсус як усередині українського суспільства, так і серед міжнародних партнерів.Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався..

Національний банк різко підвищив офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта впала у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 3 лютого, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,96 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 42,81. На готівковому ринку долар не змінився — 42,70 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,90. У понеділок, 2 лютого, офіційний курс гривні до євро був 51,02.НБУ випустив пам'ятну монету, присвячену ракеті-дрону "Паляниця": який вигляд маєНаціональний банк України випустив монету, присвячену українським оборонним технологіям та їхнім розробникам. Придбати її можна буде у лютому 2026 року. Як повідомила пресслужба регулятора, це — пам’ятна монета "Українська бавовна. Ракета-дрон "Паляниця".Який вигляд має монетаМонета має номінал п'ять гривень. На її аверсі зображено стилізований силует ракети-дрона "Паляниця", що вражає ворожого змія. На реверсі монети зображено атаку української далекобійної ракети-дрона на об’єкт паливно-енергетичного комплексу країни-агресора, угорі — напис "ПАЛЯНИЦЯ".Її тираж становить до 75 тисяч штук у сувенірному пакуванні. Художниками є Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук. Скульптор — Володимир Атаманчук.Як і коли можна придбати монетуПам’ятна монета "Українська бавовна. Ракета-дрон "Паляниця" введена в обіг 30 січня 2026 року. Її можна буде придбати у лютому:в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ;в банках-дистриб’юторах (перелік є на сайті НБУ).Нагадаємо, за даними НБУ, інфляція в Україні продовжуватиме знижуватися у наступні роки, що і відповідає попереднім прогнозам. До кінця 2026 року вона сповільниться до 7,5%.Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами.

Протягом 2025 року транзит російської нафти українською територією досяг найнижчої позначки за всю історію спостережень. Обсяги прокачування суттєво скоротилися, зупинившись на рівні лише 9,73 мільйона тонн. Відповідну аналітику оприлюднило видання ExPro. Там зазначили, що порівняно з попереднім роком показники впали на 14%.Чому обсяги прокачування впали до антирекордуЕксперти називають дві головні причини такого стрімкого зниження транзиту південною гілкою нафтопроводу "Дружба":енергетична незалежність Чехії. У березні 2025 року Прага повністю відмовилася від нафти з РФ. Це призвело до п’ятикратного падіння постачань у цьому напрямку — до символічних 0,52 млн тонн за рік.атаки на інфраструктуру ворога. Стабільність транзиту порушувалася через удари України по російських нафтоперекачувальних станціях. Зокрема, у серпні було зафіксовано найнижчий за десятиліття місячний обсяг прокачування — лише 430 тисяч тонн.Хто залишається головним замовникомЗа даними видання, наразі ключовими споживачами російської сировини, що проходить через українську ГТС, є дві країни ЄС:Словаччина. Попри загальну тенденцію, країна наростила імпорт на 24%, отримавши 4,9 млн тонн нафти.Угорщина. Постачання скоротилися на 8% і склали 4,35 мільйона тонн.Варто зазначити, що через санкції України проти російського "Лукойлу" юридичну схему постачань було змінено. Тепер замовником послуг є угорська компанія MOL Nyrt., яка бере нафту у власність на кордоні Білорусі та України, фактично купуючи її до входу в українську трубу.Нагадаємо, офіційний Будапешт оскаржує в європейському суді план REPowerEU, який блокує постачання енергетичних ресурсів із Росії. Угорська сторона наполягає на скасуванні обмежень, які наразі забороняють країнам-членам імпортувати російське паливо..

Для українських підприємців запустили урядовий пакет енергетичної підтримки. Подати заявку можна уже від сьогодні.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко. "Щоб частково компенсувати витрати й продовжувати працювати в складних енергетичних умовах, малий та середній бізнес, який працює у соціально важливих сферах вже може подавати заявки на державну підтримку", — зазначила вона.Допомогу можуть отримати аптеки, магазини, пекарні, кав’ярні, майстерні та інший бізнес, який надає послуги першої потреби.Деталі програмиФОПи другої-третьої груп, які мають щонайменше одного найманого працівника, можуть отримати одноразову безповоротну фінансову допомогу від 7 500 до 15 000 гривень — залежно від кількості працівників. Кошти можна використати на:придбання або ремонт генераторів та іншого енергообладнання;акумулятори, інвертори, зарядні станції, сонячні панелі та складники;пальне для генераторів;оплату електроенергії для автономної роботи під час відключень.Свириденко поінформувала, що програма працює за принципом грантів "Власна справа". Подати заявку можна онлайн через портал "Дія" — у категорії "Підприємництво", на сторінці послуги "Допомога ФОП на енергостійкість". Дані перевіряються автоматично. Кошти зараховуються на "Дія.Картку" через п’ять банків, які долучилися до програми: "Приватбанк", Sense Bank, "Банк Кредит Дніпро", "А-банк" та monobank.Енергокредит під 0% на енергообладнанняМікро-, малий та середній бізнес може отримати до 10 мільйона гривень пільгового кредитування під 0% річних у межах програми "Доступні кредити 5-7-9". Різницю банкам компенсує держава через Фонд розвитку підприємництва. Кредит надається до трьох років. Кошти можна спрямувати на генераційне обладнання — когенераційні установки, дизельні, бензинові та газові генератори."Щоб отримати кредит, необхідно відповідати критеріям програми "Доступні кредити 5–7–9", подати заявку до банку-партнера програми, пройти оцінку та отримати рішення банку", — зазначила Свириденко.Приймання заявок уже розпочали 17 банків-партнерів, інші банки долучатимуться до програми найближчим часом. Загалом кредитування здійснюватиметься через 43 банки по всій країні, а заявки на енергокредити розглядатимуться пріоритетно.Енергетична підтримка допоможе бізнесу продовжувати працювати, зберігати робочі місця та забезпечувати людей у містах і громадах усім необхідним в періоди тривалих відключень.Нагадаємо, 30 січня стартувала подача заявок на "СвітлоДім". Йдеться про програму, за якою багатоквартирні будинки зможуть отримати до 300 тисяч гривень на закупівлю обладнання для автономного живлення.Читайте також: Відтепер встановити сонячні електростанції буде простіше: що змінилося.

У січні бізнес стримано оцінив свою ділову активність. Негативний вплив на "настрої підприємців" мали декілька факторів. Проте рівень очікувань був вищий, ніж рік тому.Про це повідомила пресслужба Національного банку України, посилаючись на індекс очікувань ділової активності (ІОДА).У січні 2026 року ІОДА становив 41,3 порівняно з 49,2 в грудні 2025 року, але був дещо вищий за рівень січня 2025 року (41,0). Респонденти всіх секторів, крім промисловості, мали ліпші очікування щодо результатів своєї поточної діяльності, ніж рік тому. Динаміку позитивних оцінок, крім сезонності, стримували:посилення атак на енергетичну та логістичну інфраструктуру;нестача енергоресурсів;зростання виробничих витрат на альтернативні джерела живлення;проблеми з логістикою;дефіцит кваліфікованих спеціалістів;посилення курсових очікувань. Водночас позитивними чинниками залишилися:надходження міжнародної фінансової допомоги;сповільнення інфляції.Оцінка економічної перспективиПідприємства сфери послуг найменш песимістично оцінили свої економічні перспективи, найстриманішими ж були будівельники. Крім того, підприємства торгівлі суттєво послабили свої оцінки після десяти місяців позитивних очікувань. Також стриманіше, ніж у попередньому місяці, оцінили результати своєї поточної діяльності промисловці.У Нацбанку зазначили, що на тлі очікуваного пришвидшення темпів зростання закупівельних цін, респонденти всіх секторів очікували на подальше здорожчання цін (тарифів на власну продукцію, послуги)."Ситуація на ринку праці є нестійкою. На відміну від попереднього місяця, керівники підприємств усіх секторів були налаштовані на зменшення загальної чисельності працівників, найсуттєвіше — у промисловості", — додали в НБУ.Нагадаємо, 29 січня Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. Читайте також: Чи варто очікувати зростання української економіки у 2026 році: у Нацбанку оцінили ситуацію.

Україна у 2025 році імпортувала 123,6 тисячі тонн картоплі. Це 2,4 раза більше, ніж роком раніше.Про це повідомляє проєкт EastFruit з посиланням на дані Державної митної служби. Зазначається, що у грошовому вимірі імпорт картоплі зріс у 2,5 раза та сягнув $=66,293 мільйона доларів.Найбільшими постачальниками продукції стали:Польща — 37,1% імпорту;Єгипет — 13,6%;Нідерланди — 11,6%.Водночас, за даними "Інтерфакс-Україна", експорт картоплі з України у 2025 році залишався незначним. Зокрема, минулого року за кордон було поставлено лише 3,4 тисячі тонн картоплі, що на 31,8% більше, ніж у 2024 році.Основними покупцями були:Молдова —70,7% від загального обсягу експорту;Азербайджан — 27,4%;Сінгапур — 0,4%.Як зазначив директор Інституту картоплярства Микола Фурдига, рекордний обсяг імпорту був викликаний нестандартними погодними умовами 2024 року. За його словами, держава була змушена імпортувати картоплю для забезпечення внутрішніх продовольчих потреб. При цьому європейські країни активно постачали продукцію в Україну з огляду на привабливі ціни.Нагадаємо, 13 жовтня 2025 року держави ЄС ухвалили умови нової торгівельної угоди з Україною, що має замінити "торгівельний безвіз", термін дії якого завершився у червні 2025 року.Раніше Євросоюз погодив угоду про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною. Вона мала діяти в межах комітету асоціації між ЄС та Україною у торгівельній конфігурації..

У 2025 році в Україні роботодавці найчастіше шукали менеджера по роботі з клієнтами. Водночас зріс попит на кваліфікованих кухарів.Експерти сервісу "OLX Робота" у річному дайджесті розповіли про головні зміни на ринку праці у 2025 році.Які професії стали найбільш оплачуванимиТорік серед професій суттєвий ріст оплати праці спостерігали для комплектувальників, менеджерів у готельно-ресторанній справі, товарознавців, пекарів та мулярів (від +38% до +59%). Водночас помітне зниження зарплати відбулось для вакансій машиніста екскаватора (-30%) та домробітника (-19%).Найбільше зростання кількості оголошень з пропозицією роботи зафіксували на посаду менеджера по роботі з клієнтами у сфері торгівлі. Серед шукачів роботи була помітною активність на вакансії для кандидатів без досвіду. У грудні 2025 лідерували вакансії різнороба та пакувальника. Обидві професії стали більш оплачуваними (зарплата зросла 13-15% щодо грудня 2024 року).Головні зміни на ринку праці у 2025 роціЕксперти зауважили, що загальний тренд 2025 року — поглиблення кадрової кризи, яке продовжилось з попереднього року. Торік роботодавці активніше наймали на роботу:осіб старшого віку:людей зі статусом УБД;людей з інвалідністю. На кінець 2025 року медіанна зарплата становила 25 000 гривень, подекуди вона зросла на понад 30%. Збільшення рівня оплати праці фіксували в усіх областях України. Нагадаємо, днями український уряд ухвалив рішення, яке розширює канали отримання послуг у сфері зайнятості населення. Відповідні зміни передбачають можливість знайти роботу не лише через Центр зайнятості, а також через Центри надання адміністративних послуг та портал "Дія".Додамо, 7 січня на засіданні уряду ухвалили проєкт Трудового кодексу України. Цей документ має дати старт реформі ринку праці. Читайте також: Ринок праці без прикрас: чи справді бракує кадрів, що буде з зарплатами та прогнози на 2026 рік — інтерв'ю.

У понеділок, 2 лютого, криптовалюта Bitcoin різко обвалилася. Наразі вартість Bitcoin сягає менше ніж 75 тисяч доларів США.Про це свідчать дані моніторингового ресурсу CoinMarketCap. Зокрема, за даними експертів, наразі криптовалюта коштує 74 976 доларів США."За останні 24 години біткойн впав на 3,98%, продовживши тижневе падіння на 13,49% на тлі широкого розпродажу на ринку", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що на здешевлення найпопулярнішої у світі криптовалюти вплинули одразу три фактори, а саме:макро- та геополітичний стрес — настрій щодо уникнення ризиків через торговельну напруженість, часткове припинення роботи уряду США та зростання дохідності облігацій чинили тиск на всі ризикові активи;масштабне скорочення кредитного плеча — з четверга, 29 січня, ліквідації на суму понад 5,42 млрд доларів призвели до втрати надмірно захищених довгих позицій, що створило великий розрив у ф'ючерсах CME та знизило відкритий інтерес до дев'ятимісячного мінімуму.екстремальний страх та відтік коштів з ETF — індекс страху та жадібності криптовалют досяг позначки 15 ("Екстремальний страх"), тоді як спотові біткойн-ETF США зазнали значного відтоку коштів, зокрема 817 мільйонів доларів."Падіння біткойна є складним результатом макроекономічно зумовленого небажання ризикувати, насильницького скорочення кредитного плеча деривативів та падіння інституційного попиту через ETF. Для власників це відображає скоріше стресове перезавантаження спекулятивних надмірностей, ніж фундаментальний крах мережі", — додали у CoinMarketCap.Кредитне плече — це інструмент маржинальної торгівлі, що дозволяє трейдеру позичати кошти у брокера для збільшення обсягу угод (наприклад, 1:10, 1:100), що кратно підвищує як потенційний прибуток, так і ризик збитків. Воно вимірює співвідношення власних коштів (маржі) до загального капіталу.Індекс страху та жадібності — це інструмент, який вимірює ринкові настрої, оцінюючи рівень страху та жадібності на ринку, зокрема на фінансових ринках, таких як акції, товари або криптовалюти.Нагадаємо, 5 жовтня 2025 року агентство Reuters повідомляло, що Bitcoin досяг рекордного максимуму. Він зріс майже на 2,7 відсотка — до 125 245,57 долара.Водночас 18 листопада на крипторинку відбувся значний обвал. Вартість найпопулярнішої у світі криптовалюти Bitcoin різко знизилася, досягнувши позначки 90 тисяч доларів..

Український ринок праці все ще адаптовується до реалій воєнного часу. Головною проблемою у 2026 році буде дефіцит працівників.Експерти сервісу "OLX Робота" у річному дайджесті розповіли, яким буде ринок праці у 2026 році."Український ринок праці остаточно перейшов у фазу "ринку кандидата": дефіцит кадрів став ключовим викликом, особливо у робітничих та технічних спеціальностях", — йдеться у статті.У 2026 кадрова криза поглиблюватиметься. Роботодавцям доведеться переглянути не лише заробітні плати, а й підходи до найняття, тобто більш активно залучати різні групи населення. Експерти пояснюють, що уже зараз компанії стають більш відкритими до працевлаштування ветеранів, людей з інвалідністю та кандидатів старшого віку. Крім того, на традиційно чоловічі спеціальності активно залучають жінок."Водночас зростає фокус на перенавчанні й адаптації працівників, що дозволятиме закривати вакансії шляхом наявних працівників та кандидатів. Також зростає увага до іноземців як потенційного джерела робочої сили, зокрема в робітничих професіях", — зауважили аналітики.Назвати це масовим трендом наразі неможливо, однак експерти очікують, що в майбутньому роботодавці більш активно залучатимуть різні групи населення. Нагадаємо, днями український уряд ухвалив рішення, яке розширює канали отримання послуг у сфері зайнятості населення. Відповідні зміни передбачають можливість знайти роботу не лише через Центр зайнятості, а також через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи) та портал "Дія".Додамо, 7 січня на засіданні уряду ухвалили проєкт Трудового кодексу України. Цей документ має дати старт реформі ринку праці. Читайте також: Ринок праці без прикрас: чи справді бракує кадрів, що буде з зарплатами та прогнози на 2026 рік.

В Україні продовжують фінансову підтримку пенсіонерів. Цього року розмір спеціальної доплати для окремих груп зріс разом із прожитковим мінімумом. Про це йдеться у статті 29 закону "Про Державний бюджет України на 2026 рік".Так, непрацевлаштовані пенсіонери, які постійно проживають у зоні безумовного відселення або зоні гарантованого добровільного переселення, цього року отримують щомісячну доплату в розмірі 2 595 гривень. Зростання виплати пов’язане зі зростанням прожиткового мінімуму — з 2 391 гривні до 2 595 гривні. Право на таку надбавку мають пенсіонери, які:проживали або працювали на відповідних територіях станом на 26 квітня 1986 року або до 1 січня 1993 року;мають офіційний статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.Відповідну оплату не отримають пенсіонери, які після аварії виїхали із забруднених зон, а згодом повернулися назад. Вона також не передбачена для тих, хто переїхав або зареєструвався на цих територіях уже після катастрофи.У випадку виїзду пенсіонера з території відселення або його офіційного працевлаштування поза межами зони доплату припиняють автоматично. Контроль здійснюється через державні реєстри. За даними уряду, на сьогодні проживання в радіаційно забруднених зонах підтвердили близько 105 тисяч пенсіонерів, а додаткові витрати бюджету на підвищення виплат у 2026 році становлять майже 300 мільйонів гривень.Нагадаємо, в Україні діє механізм призначення пенсій за вислугу років, який дозволяє окремим фахівцям завершити трудову діяльність раніше загальновстановленого віку. Як пояснюють у Пенсійному фонді, це право надається представникам професій, де тривала робота призводить до втрати професійної придатності або зниження працездатності..

Минулого року Державна служба зайнятості України пропонувала 9,9 тисячі вакансій у сфері сільського та лісового господарства, риборозведення та рибальства. Серед них є популярні професії.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони зазначили, що всього до цієї групи належать 77 професій."Робітник із комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва — найпопулярніша пропозиція роботодавців у цьому розділі — понад дві тисячі запитів", — визначили фахівці.Вони додали, що другою найпопулярнішою стала вакансія робітника фермерського господарства — майже одна тисяча запитів на працівників."Трійку призерів замкнув озеленювач із 635 вакансіями", — акцентували в Державній службі зайнятості.Також до популярних там віднесли такі професії, як робітник на лісокультурних чи лісогосподарських роботах, птахівник, оператор машинного доїння, тваринник і робітник із догляду за тваринами."Шукачі найчастіше в цьому переліку розраховували на посади робітників із комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва — понад 4,1 тисячі разів", — констатували у відомстві.Також клієнти служби зайнятості регулярно запитували про вакансії робітників на лісокультурних і лісогосподарських роботах — 1,4 тисячі разів. Популярними були й посади робітників фермерського господарства — майже 1,4 тисячі зацікавлень."Загалом у цьому розділі популярними серед шукачів роботи також такі фахи: доярів, виноградарів, тваринників, овочівників і робітників зеленого будівництва", — підсумували в Державній службі зайнятості.Нагадаємо, у вересні минулого року стало відомо, що Державна служба зайнятості випустила новий пошуковий інструмент для працевлаштування. Він базується на використанні штучного інтелекту..

Минулого року Україна наростила імпорт помідорів на 32,5%, до 104,82 тисячі тонн, а огірків — на 46,3%, до 70,82 тисячі тонн. Такі цифри зафіксовано порівняно з попереднім 2024 роком.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit, які послалися на статистику, оприлюднену Державною митною службою України.Вони уточнили, що в грошовому вимірі імпорт помідорів торік збільшився на 31,6%, до 140,84 мільйона доларів, а огірків — на 38,8%, до 89,14 мільйона доларів.Основний імпорт помідорів 2025 року здійснювався з Туреччини (82,3% усіх постачань у грошовому вимірі), Польщі (7,3%) та Нідерландів (1,9%).Водночас до трійки найбільших постачальників огірків в Україну увійшли Туреччина (83,5%), Румунія (7,6%) та Польща (4,6%).Рік тому основними постачальниками томатів в Україну були Туреччина (77,3%), Польща (10,9%) і Нідерланди (4,3%), огірків — Туреччина (73,6%), Польща (11,8%) та Румунія (4,9%)."Таким чином за підсумками 2025 року Туреччина суттєво зміцнила свої лідерські позиції в обидвох сегментах", — констатували аналітики.Експорт помідорів 2025 року становив 553 тонни, що на 31,2% менше ніж 2024 року. Торік їх купували Молдова (61,5%), Польща (34,1%) та Румунія (1,1%), а позаторік головним покупцем теж була Молдова (86%).Постачання українських огірків 2025 року на зовнішні ринки зросли на 19,7%, до 3,76 тисячі тонн. Найактивніше їх купували Польща (54,5%), Естонія (36,4%) і Молдова (7,5%). Рік тому ця трійка лідерів була такою самою, проте з іншим розподілом часток: на Естонію припадало 50,6% обсягів, на Польщу — 32,6%, на Молдову — 9,3%.Раніше повідомлялося, що Україна в липні 2025 року запровадила антидемпінгові мита на імпорт свіжих огірків і помідорів з Туреччини у розмірі 20,1% і 26,9% відповідно терміном на п’ять років."Ці заходи застосували для захисту українських виробників від демпінгового імпорту, який завдав шкоди вітчизняним тепличним господарствам", — пояснювали фахівці.Нагадаємо, вчора стало відомо, що цього тижня в Україні розпочали зростати ціни на огірки. Причина — стабільно високий попит і суттєве скорочення пропозиції..