Падіння долара в Україні виявилося нетривалим — після зниження його курс знову почав зростати. Водночас євро продовжує дешевшати, демонструючи протилежну динаміку.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу, 30 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,86 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,81.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 50,92. У вівторок, 29 вересня, офіційний курс гривні до євро був 50,97.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки. Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Наступного року Україна зіткнеться зі серйозним викликом щодо фінансування від партнерів. Росія не демонструє ознак деескалації, а потреби держави залишаються значними.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час виступу на засіданні Ukraine Donor Platform, її цитує "Суспільне"."Досі немає жодних ознак того, що Росія має намір деескалувати конфлікт. Війна затягується набагато довше, ніж будь-хто з нас хотів би", — наголосила вона.У зв’язку з цим, за її словами, потреби України в фінансуванні різних сфер життя залишаються значними."Дивлячись у наступний рік, стає очевидним, що ми зіткнемося зі серйозним викликом у сфері фінансування. Ми маємо бути готовими до цього виклику", — акцентувала Кос.Вона додала, що найближчі місяці вимагатимуть спільних дій для забезпечення Україні "передбачуваності, необхідної для підтримання функціонування держави", надання базових послуг та подолання величезного тиску війни.Єврокомісарка з питань розширення наголосила, що "в цьому контексті така передбачуваність є також джерелом стійкості".Водночас Кос додала, що Євросоюз виконує свої зобов'язання. Зокрема, за її словами, з лютого 2022 року ЄС та країни-члени спрямували Україні майже 225 мільярдів євро допомоги.Учора прем'єр-міністр України Сергій Корецький зазначив, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки що не надійшла, зокрема, через те, що Україна не встигнула виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський провів нараду з премʼєр-міністром і з дипломатичною командою про ключові пріоритети з партнерами на ці тижні та на нинішню ситуацію. Він наголосив, що чітке завдання — заповнити наявні фінансові потреби України на оборону на 100%.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, зустріч Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

Деякі представники адміністрації Дональда Трампа висунули ідею за принципом "послуга за послугу": Кремль звільнює деяких політичних в'язнів, Америка в обмін на це послаблює санкції проти російської економіки. Президент начебто погодився на такий варіант.Про це повідомило видання The Atlantic із посиланням на власні джерела. Співрозмовники медівників розповіли, що декілька місяців тому посланець президента США Дональда Трампа у Східній Європі Джон Коул звернувся до нього з новою ідеєю. Йшлося про вихід з глухого кута у відносинах США з Росією.Журналісти додали, що ця нова ініціатива перебуває на ранніх стадіях і не є публічно оголошеною. Проте може просунути декілька цілей президента США одночасно: допоможе реінтегрувати Росію у світову економіку, розширить переговори Трампа з Кремлем за межі війни в Україні. Це може допомогти США підписати вигідні угоди щодо російської нафти, дизельного палива, рідкісноземельних мінералів та інших товарів.Аналітики видання додали, що звільнення в'язнів з гуманітарних міркувань могло би підсилити аргументи Трампа на отримання Нобелівської премії миру."Однак цей новий підхід до взаємодії з Росії, ймовірно, обурить українців, європейців і навіть багатьох союзників Трампа на Капітолійському пагорбі. Адже потенційна ділова угода між США та Росією ризикує спрямувати гроші до армії Росії під час війни проти України та її погроз ширшою війною проти Європи", — йдеться в публікації.Навіть на тлі підписання законопроєкту Ліндсі Грєма про "пекельні санкції" проти Росії дипломатичні посланці Трампа тихо шукають способи послабити санкції США та вести бізнес з Москвою.Минулого тижня Дональд Трамп оголосив, що США ведуть переговори з Білоруссю щодо "масштабної" калійної угоди. Джон Коул, колишній адвокат Трампа, сказав виданню, що Росія також бере участь у цих переговорах. З початку війни в Україні США уникали торговельних угод за участю Росії. Ця угода стане рідкісним винятком, на думку Коула, і допоможе просунути справу миру."Останніми тижнями українці були вражені, почувши, як посланці Трампа використовують мирні переговори як засіб просування ділових угод. Вони вірять у магію бізнесу. Вони думають, що якщо укладуть ці ділові угоди, росіяни не повернуться до мілітаризму після війни", — пояснили аналітики.Стратегія Коула пропонує можливий обхідний шлях. Звільнення російських політичних в'язнів може дати США привід для послаблення санкцій і стоврить простір для фінансових операцій з росіянами. На думку Коула, такі угоди можуть допомогти наблизити війну в Україні до припинення вогню, послабивши напруженість між Росією та Заходом."Економічні зв'язки зазвичай призводять до нормального життя", — сказав він виданню.Вчора Білий дім висунув кандидатуру Коула на посаду спеціального посланника президента з питань заручників у ранзі посла. Його ще повинне затвердити Сенат. Він планує координувати свої зусилля зі Стівом Віткоффом.Угода з Білоруссю значною мірою стала результатом роботи Коула. У відповідь на звільнення політичних в'язнів США зняли деякі зі своїх санкцій проти режиму цієї країни, щоби дозволити угоді продовжитися. Європейські країни не погодилися послабити власні санкції проти Білорусі"Ця стратегія не знищить Україну. Мета — заохотити Росію до припинення війни в рамках ширшого порядку денного бізнесу та торгівлі із Заходом", — зазначив Джон Коул.Нагадаємо, що декілька днів тому президент України Володимир Зеленський, відреагувавши на російський терор, висунув чіткий заклик до світових лідерів щодо посилення тиску на Кремль..

Українцям, які опалюють житло твердим паливом, передбачена державна підтримка на придбання дров, вугілля та іншого пічного палива. Субсидію або пільгу можна оформити один раз на рік на один опалювальний сезон.Про це повідомила пресслужба Пенсійного фонду України.Хто може отримати допомогу на тверде паливоЖитлова субсидія та пільга на придбання скрапленого газу, твердого або рідкого пічного побутового палива передбачені для домогосподарств, які не мають централізованого опалення та не використовують для опалення природний газ або електроенергію.Водночас допомогу на тверде паливо можна отримувати разом із субсидією на інші житлово-комунальні послуги — зокрема електроенергію, газ для приготування їжі, водопостачання та вивезення побутових відходів.Як оформити субсидіюСубсидія на тверде паливо призначається один раз на рік за особистим зверненням. Для її отримання необхідно подати заяву та декларацію про доходи і витрати за встановленою формою.Пільговики також можуть отримати допомогу один раз на рік. Для цього потрібно подати заяву та довідку про наявність у житловому приміщенні пічного опалення.Розмір субсидії або пільги визначають з урахуванням сукупного доходу сім’ї. Водночас для окремих категорій пільговиків, зокрема учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів сімей загиблих Захисників і Захисниць України, дохід не враховується.Додаткова допомога на зимуОкрім субсидій і пільг, у межах програми "Зимова підтримка" передбачена додаткова допомога від міжнародних партнерів для жителів визначених територіальних громад. Отримані кошти, зокрема, можна використати на придбання твердого палива.Нагадаємо, під час призначення житлової субсидії враховують середньомісячний сукупний дохід домогосподарства. Водночас низка соціальних виплат, компенсацій та інших надходжень не впливає на право отримувати допомогу та її розмір..

В Україні цього сезону істотно зменшилися площі під цибулею, а врожайність культури виявилася нижчою, ніж торік. Додатковими ризиками для внутрішнього ринку є проблеми зі зберіганням овочів та активний експорт.Про це повідомив міжнародний консультант із зберігання плодоовочевої продукції Павло Булгаков у колонці для AgroTimes, передає EastFruit.За словами експерта, частина великих господарств цього року повністю відмовилася від вирощування цибулі. Зокрема, підприємства, які торік закладали на зберігання до 17 тисяч тонн продукції, нині взагалі не вирощують цю культуру. При цьому нових виробників на ринку з'явилося небагато.Проблемою стало і падіння врожайності. Порівняно з попереднім сезоном показник зменшився приблизно на 20-30 тонн з гектара. На півдні на врожай вплинули пилові бурі, а в центральних та західних областях — поворотні заморозки й тривалі дощі.Ціни на цибулю восениСкорочення виробництва вже позначилося на вартості продукції. Якщо під час збирання врожаю минулого року цибулю продавали по 2-2,5 гривні за кілограм, то нині ціна нижче 10 гривень за кілограм фактично відсутня.На півдні вартість зросла з вісьмох до 10-11 гривень за кілограм, а нещодавно сягала 14 гривень. У західних областях оптові ціни піднімалися до 18-20 гривень за кілограм. Наразі там спостерігається певне зниження через активний продаж овочів безпосередньо з поля.Чому навесні може виникнути дефіцитЩе одним ризиком для ринку залишаються проблеми зі зберіганням. Через російські атаки на складську інфраструктуру частина врожаю може не потрапити до сховищ. Водночас зростає попит на українські овочі за кордоном. Цибулю, картоплю та іншу продукцію активно експортують, зокрема до Молдови, Румунії та Болгарії."Додатковим фактором ризику для весняного ринку є проблеми зі зберіганням. Через систематичні російські атаки на складську інфраструктуру частина продукції може не потрапити до сховищ. Водночас зростає експортний попит: українська цибуля, картопля та інші овочі активно відвантажуються до Молдови, Румунії та Болгарії. Таким чином, за одночасного скорочення виробництва, зниження врожайності, проблем зі зберіганням та активного експорту внутрішня пропозиція цибулі навесні може виявитися значно нижчою, ніж торік", — зазначили фахівці.Додамо, огірки наприкінці літа різко подорожчали. За два тижні ціна на популярний овоч зросла втричі — з 10 до 30 гривень за кілограм.Читайте також: Як правильно мити овочі та фрукти: поради експертів.

Кривий Ріг готується до зменшення міського бюджету та скорочення частини проєктів розвитку після фактичної зупинки великих підприємств гірничо-металургійного комплексу. Кошти планують спрямувати насамперед на критичну інфраструктуру, лікарні, школи, соціальну підтримку населення та допомогу Силам оборони.За словами голови Ради оборони Кривого Рогу Олександра Вілкула, після чотирьох масованих ракетних атак припинив роботу "АрселорМіттал Кривий Ріг". Внаслідок обстрілів загинули п’ятеро працівників підприємства, ще 17 людей отримали поранення. Також не працюють Інгулецький та Південний гірничо-збагачувальні комбінати, Криворізький залізорудний комбінат. Інші великі підприємства, за словами голови Ради оборони, працюють максимум на чверть довоєнних потужностей.Серед причин спаду промисловості Вілкул назвав російські удари та проблеми з відвантаженням продукції через порти. Це, своєю чергою, позначається на зайнятості, зарплатах працівників і доходах бюджету громади."Не йдеться про розвиток. Йдеться про виживання. Зараз треба вижити", — наголосив Вілкул.Через скорочення надходжень Кривий Ріг планує провести секвестр бюджету та відмовитися від частини проєктів розвитку. Основні ресурси спрямують на забезпечення роботи шкіл, дитячих садків і лікарень, водо- та теплопостачання, громадського транспорту, соціальних служб та програм підтримки населення.Водночас місто намагається допомогти працівникам, які можуть залишитися без роботи через зупинку промислових підприємств. На "Водоканалі" та "Тепломережі" наразі є близько тисячі вакансій, працівників також готові приймати підприємства громадського транспорту.За словами Вілкула, від початку року через Центр зайнятості роботу вже знайшли 3,5 тисячі людей. Нині там доступні близько 500 вакансій щодня.Що відомо про зупинку заводу "АрселорМіттал"У пʼятницю, 25 вересня, компанія ArcelorMittal повідомила, що не може безпечно та стабільно відновити роботу "АрселорМіттал Кривий Ріг" після серії російських ракетних ударів. За останні п'ять тижнів підприємство атакували чотири рази, внаслідок чого загинули п'ятеро працівників, ще 17 були поранені. Виробничі потужності зазнали значних пошкоджень.Компанія заявила, що збереже інфраструктуру підприємства, аби після завершення війни залишилася можливість відновити виробництво.Нагадаємо, велике промислове підприємство Cersanit на Житомирщині у ніч на 12 вересня опинилося під прицілом ворожих реактивних дронів під час нічної атаки. Завдяки вчасно проведеній евакуації працівників вдалося уникнути жертв, проте сам завод зазнав важких руйнувань..

У понеділок, 28 вересня, президент України Володимир Зеленський провів нараду з премʼєр-міністром України та з дипломатичною командою про ключові пріоритети з партнерами на ці тижні та на нинішню ситуацію.Про це Володимир Зеленський заявив під час традиційного вечірнього відеозвернення."Уряд, Міністерство закордонних справ, Офіс президента, наші військові, наша переговорна група — чітке завдання заповнити наявні фінансові потреби України на оборону", — наголосив він.За його словами, все, що можемо зробити разом з партнерами, за кошти партнерів — це стосується передусім оборонних замовлень, — до кінця року варто виконати на 100%."Отже, потрібне повне фінансування. Це повинно бути забезпечено", — акцентував український президент.Він додав, що конкретні рішення, напрямок домовленостей з партнерами — все це є. Зараз відповідальність лежить на премʼєр-міністрі, міністрі закордонних справ України, команді Офісу президента — варто повністю забезпечити все те, про що домовилися."Я розраховую на дієву підтримку від парламентарів. Якщо урядовці свою частину зобовʼязань виконають до 15 жовтня, щоби забезпечити необхідне Україні фінансування, то такий же чіткий графік потрібен і від парламенту. Уряд, наші дипломати будуть в повній комунікації з парламентарями", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше сьогодні прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки що не надійшла, зокрема, через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами. Нагадаємо, що нещодавно президент України Володимир Зеленський відреагував на російський терор і висунув чіткий заклик до світових лідерів щодо посилення тиску на Кремль..

Курс долара та євро 29 вересня може здивувати українців. Обидві основні валюти продемонструють рух донизу. Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 29 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,81 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 44,84.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,97. У понеділок, 28 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,13.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки. Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки не надійшла, зокрема через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами. Про це повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький."В таких умовах ми продовжуємо приймати жорсткі антикризові заходи, щоб забезпечити найважливіше — потреби оборони та наших людей", — зазначив посадовець.За його словами, пріоритетними залишаються видатки на оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Водночас непершочергові видатки планують відкласти."Це стосується нових будівництв, реконструкції та або капітальних ремонтів, які не є критично важливими, а також обʼєктів благоустрою, як то парків, скверів, фонтанів чи перекладання бруківки", — сказав Корецький.Він наголосив, що такі роботи не скасовуються, однак наразі ресурси мають спрямовуватися на критично важливі напрямки."Ми усе це, безумовно, будемо робити, але наразі всі ресурси мають бути спрямовані на критично важливі напрямки. Варто нарешті припинити витрачати кошти не на пріоритетні речі", — заявив Корецький.Також він закликав органи місцевого самоврядування визначити пріоритети у своїх бюджетах та обмежити витрати, які зараз не є першочерговими."Уряд зі свого боку робить усе необхідне для виконання взятих зобов’язань та отримання запланованого міжнародного фінансування", — зазначив Корецький.Нагадаємо, що 18 вересня Україна отримала черговий транш від Європейського Союзу. Його розмір сягнув 3,3 мільярда євро. Тоді прем'єр-міністр Сергій Корецький інформував, що гроші надійшли в межах програми Ukraine Support Loan..

Українці можуть замовити кредитний звіт через інтелектуального помічника "Дія.AI". Для цього достатньо сформулювати відповідний запит у застосунку "Дія" — система автоматично передасть необхідні дані до Українського бюро кредитних історій (УБКІ).Як повідомила пресслужба Міністерства цифрової трансформації України, нова функція дає змогу перевірити, чи немає на ім’я користувача невідомих кредитів або інших фінансових зобов’язань.Як отримати кредитний звітКористувачеві не потрібно самостійно вводити податковий номер чи завантажувати копії документів. "Дія.AI" використовує верифікований РНОКПП та передає запит до УБКІ. Після перевірки інформації бюро формує кредитний звіт. У застосунку його можна отримати у форматі PDF та зберегти на пристрої.Якщо безоплатний звіт уже отримували протягом року, система повідомить, коли знову стане доступною безкоштовна перевірка. За технічних проблем "Дія.AI" запропонує скористатися сайтом УБКІ безпосередньо.Навіщо перевіряти кредитну історіюРегулярна перевірка кредитної історії дає змогу вчасно помітити невідомі позики або помилки в даних. Якщо людина виявила кредит, який не оформлювала, вона може звернутися до відповідної фінансової установи для з’ясування обставин.Безоплатно отримати кредитний звіт можна раз на рік. Якщо ліміт уже використаний, "Дія.AI" підкаже дату наступного безкоштовного запиту.Що з персональними данимиРозробники зазначають, що під час роботи "Дія.AI" персональні дані користувачів не передаються мовним моделям. Також заявлено про використання шифрування та заходів із захисту інформації. Користувач може очистити чат із "Дія.AI" та видалити історію спілкування. Функцію реалізували спільно з Українським бюро кредитних історій за експертної підтримки проєкту UK DIGIT, який виконує Фонд Євразія за фінансування UK International Development. Також проєкт підтримала швейцарсько-українська програма EGAP, яку реалізує Фонд Східна Європа.У Мінцифри також заявляють про готовність інтегрувати в сервіс інші бюро кредитних історій, якщо вони матимуть необхідну технічну готовність.Нагадаємо, 28 вересня документи та деякі послуги в застосунку "Дія" тимчасово недоступні. Громадянам, які найближчим часом планують користуватися паспортами, посвідченнями водіїв, радять взяти з собою їхні паперові або фізичні оригінали..

Кабінет міністрів зберіг чинні пільгові ціни на газ для населення та виробників тепла до 31 березня. Фактично пільгові ціни діятимуть до кінця опалювального сезону.Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. Як відзначив посадовець, це рішення ухвалено в умовах дії мораторію на підвищення тарифів, запровадженого парламентом на час воєнного стану, та з урахуванням складної соціально-економічної ситуації в країні."На виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами, уряд спільно з іншими органами влади працює над удосконаленням системи тарифної політики та запровадженням справедливого й прозорого тарифоутворення з одночасним збільшенням адресної допомоги тим, хто її дійсно потребує", — йдеться у повідомленні.Які ціни на газ наразі в УкраїніНа сьогодні ціна на природний газ для більшості побутових споживачів в Україні становить 7,96–7,99 гривні за 1 кубометр (з ПДВ) залежно від компанії-постачальника. Додатково до суми за спожитий об’єм у платіжках нараховується плата за розподіл (доставку) газу, яка розраховується індивідуально для кожного домогосподарства.В Україні діє державний закон, що забороняє підвищувати ціни на послуги розподілу та постачання газу для населення протягом дії воєнного стану та ще пів року після його завершення.Нагадаємо, для тих споживачів, які мають інтелектуальний лічильник, запроваджено нововведення у сфері ціноутворення. Також тепер з’явиться право обирати постачальника електроенергії.Раніше повідомлялося, що в Україні підвищення вартості комунальних послуг не очікується. Зокрема, ціни на газ залишаться незмінними до кінця квітня 2027 року, проте тарифи на воду можуть переглянути у будь-який час..

В Україні у жовтні-листопаді може виникнути дефіцит потужностей для зберігання врожаю обсягом близько 11 мільйонів тонн. Загальний цьогорічний урожай зернових, зернобобових та олійних культур прогнозують на рівні близько 82,5 мільйона тонн.Про це Міністерство економіки та довкілля України повідомило у відповідь на запит hromadske. У відомстві зазначили, що уряд уже запроваджує заходи для зменшення можливих фінансових втрат аграріїв, зокрема доступне кредитування, залучення міжнародної допомоги та забезпечення господарств зерновими рукавами.За попередніми оцінками, вільні потужності для зберігання врожаю можуть бути вичерпані у жовтні-листопаді. Максимальний дефіцит місткостей для зберігання може становити близько 11 мільйонів тонн. Попри повномасштабну війну, Україна залишається одним із основних виробників та постачальників окремих видів агропродовольчої продукції у світі.Скільки зерна планують продатиЗагальна пропозиція зернових та зернобобових культур у 2026/2027 маркетинговому році, разом із перехідними залишками понад 10 мільйонів тонн, може становити близько 74 мільйонів тонн. Це на 13% більше, ніж роком раніше.Для внутрішнього споживання потрібно близько 18 мільйонів тонн, або 24,3% від загальної пропозиції. Станом на 21 вересня за кордон уже вивезли майже 4,7 мільйона тонн зернових, що на 22% менше, ніж за аналогічний період минулого року.Яким буде врожай олійних культурЗагальну пропозицію олійних культур, зокрема соняшнику, сої та ріпаку, цьогоріч оцінюють приблизно у 20 мільйонів тонн.Близько 16 мільйонів тонн, або 80% від загальної пропозиції, планують переробити на олію в Україні. Водночас прогнозований обсяг експорту олійних культур становить близько 3,6 мільйона тонн.Нагадаємо, цього літа на Черкащині фермери зіткнулися із проблемою реалізації кавунів. Головна причина — надлишок продукції на ринку..

Світовий ринок нових легковиків у січні-серпні 2026 року скоротився на 3,2%, однак окремі моделі продемонстрували зростання. Найбільше авто у світі продала Tesla Model Y, а до десятки лідерів також увійшли Toyota, Ford, Honda, Chevrolet, Hyundai, Kia та Volkswagen.Про це свідчать дані аналітичної компанії Focus2move, передає "Укравтопром".Які моделі стали найпопулярнішимиЗа перші вісім місяців 2026 року у світі продали 55 032 401 легкових автомобілів. Попри загальне падіння ринку, кілька моделей змогли наростити обсяги реалізації. До топ-10 увійшли:Tesla Model Y — +9,6%;Toyota Corolla — -3%;Ford F-Series — -7,6%;Toyota RAV4 — -25,2%;Honda CR-V — -1,3%;Chevrolet Silverado — -3,1%;Toyota Camry — +3,1%;Hyundai Tucson — +1,3%;Kia Sportage — +1,4%;Volkswagen Tiguan — +6,2%.Які авто наростили продажіНайпомітніше серед лідерів зросли продажі Tesla Model Y — на 9,6%. Також позитивну динаміку продемонстрували Volkswagen Tiguan (+6,2%), Toyota Camry (+3,1%), Kia Sportage (+1,4%) та Hyundai Tucson (+1,3%).Водночас найбільше падіння у топ-10 зафіксували у Toyota RAV4 — її продажі скоротилися на 25,2% порівняно із січнем–серпнем 2025 року.Додамо, в серпні 2026 року в Європейському Союзі зареєстрували 708,2 тис. нових легкових автомобілів, що на 4,5% більше, ніж за аналогічний місяць торік. Найдинамічніше зростав сегмент електромобілів, кількість реєстрацій яких збільшилася на 62,7%.Читайте також: На чужому авто — за кордон: який документ потрібно оформити водієві.

Цього року Україні доведеться витратити на війну з Росією щонайменше 155 мільярдів доларів. Однак зараз коштів на оборонну галузь не вистачає.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький в етері національного телемарафону "Єдині новини".Він пояснив, як з'явився дефіцит в оборонному бюджеті України — вже впродовж певного часу офіційні особи розповідають про суму у 27 мільярдів доларів."Пояснюю: у лютому відбувся "Рамштайн" — фундаментальна зустріч, яка визначає та формує рамки очікувань від війни та фінансових потреб на цілий рік. Й Україна задекларувала там обсяг потреб для ведення війни — 155 мільярдів доларів", — зазначив очільник українського уряду.За його словами, саме стільки коштує для України війна з урахуванням бюджетних і позабюджетних потреб — прямої військово-матеріально-технічної допомоги від наших партнерів.Він наголосив, що йдеться про ракети для "Петріотів", пускові установки, літаки — все, що передається безпосередньо у вигляді матеріальних активів, а не коштів. Усе це загалом оцінюється у 155 мільярдів доларів."Друге: коли ми формували пакет документів під назвою "Фінансова стратегія", необхідний для отримання Ukraine Support Loan — кредиту від європейських партнерів у розмірі 90 мільярдів євро, розділених на дві частини на два роки (2026-2027), — у цій стратегії ми повторили, що, за нашими очікуваннями, війна коштує 155 мільярдів доларів. Так ось, 27 мільярдів доларів входять до цих 155 мільярдів", — наголосив прем’єр-міністр.Нагадаємо, декілька днів тому видання Bloomberg повідомляло, посилаючись на власні джерела, що зустріч президента України Володимира Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку у вівторок, 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

Законопроєкт про нові правила оподаткування закордонних посилок є необхідним кроком для захисту українського виробника. Безконтрольне ввезення товарів у посилках завдавало шкоди вітчизняному бізнесу, зокрема, підприємствам легкої промисловості.Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."За посилки я все ж окремо скажу: вважаю, що це суперправильне рішення, тому що 80% цих посилок — це дроблення на дрібні партії для того, щоби нечесні ділки уникали податкових навантажень. І це неприпустимо", — пояснив він.За його словами, законопроєкт про нові правила оподаткування закордонних посилок є необхідним кроком для захисту українського виробника та ліквідації схем ухилення від сплати податків. Прем’єр-міністр очікує, що парламент найближчим часом ухвалить його в другому читанні."Безконтрольне ввезення товарів у посилках завдавало шкоди вітчизняному бізнесу, зокрема підприємствам легкої промисловості", — акцентував він.Очільник українського уряду зазначив, що українські виробники змушені працювати під обстрілами, використовувати дорогу електроенергію та дизель-генератори, а також сплачувати ПДВ, через що їхня продукція стає дорожчою.Водночас він додав, що іноземні товари, виготовлені в мирних умовах і ввезені без сплати податків, отримували нечесну конкурентну перевагу на українському ринку."Приходить посилка, яка зроблена за собівартістю мирних умов, і на неї не нараховуються податки. Ну, це ж нечесно. Якщо ми хочемо — а ми дуже хочемо — підтримувати власного виробника, і патріотизм наш виявляється в реальних наших діях, а не словах, то не можна давати таку конкурентну перевагу іншим іноземним виробникам тієї чи іншої продукції, яку можуть абсолютно успішно та якісно виробляти в Україні", — наголосив Сергій Корецький.Він запевнив, що цей закон допоможе уникнути схем ухилення від податків недоброчесних компаній і підтримати українського виробника.Як відомо, 16 вересня Верховна Рада підтримала в першому читанні та за основу законопроєкт №16051-1 про зміни до Податкового кодексу про скасування пільги зі звільнення від податку на додану вартість (ПДВ) для міжнародних поштових відправлень вартістю до 150 євро.Нагадаємо, що нова система має стосуватися, зокрема, товарів, які українські споживачі замовляють через закордонні онлайн-платформи та маркетплейси. Запропоновані правила передбачають спеціальний порядок оподаткування таких операцій. Він має враховувати особливості дистанційної торгівлі та міжнародних відправлень..
