"Україну можуть накрити ще одна-дві хвилі спеки": метеоролог про погоду у серпні й температурні рекорди
Українці нарешті "видихнули" після липневої спеки, яка за умови вимкнення електроенергії для багатьох стала справжнім випробуванням. Проте літо не закінчилося, то ж ще одна-дві хвилі тепла знову можуть дістатися України.
Якої погоди чекати у серпні й чи можна сказати, що в Україні настали аномальні температури, TrueUA розпитав начальницю Відділу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Наталію Голеню.
Начальниця Відділу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Наталія Голеня
-- Зараз по всій Україні зійшла велика спека. Якщо виходити з вашого досвіду і з того, як розвиваються погодні процеси влітку, високі температури ще можуть повернутися? Чи можна сказати, що ми пройшли найбільш спекотний період?
-- Висновок, чи був він найбільш спекотним, можна буде робити наприкінці вересня. Але не виключено, що в серпні буде ще одна-дві хвилі спеки. Чи буде вона такою ж, чи сильнішою, сказати поки що важко. За попередніми розрахунками, на 10-15 діб -- десь після 3 серпня, можливо, 5-10 серпня може бути повтор такої хвилі, теж африканського походження. Повітря буде надходити з Південного Заходу.
До нас буде поширюватися тропічне повітря, в денні години повітря прогріватиметься, і ми знову матимемо температурні максимуми: на Півночі чи Заході країни -- до +35°С, на Півдні -- і до +40°С. Тобто спека, яка вже була цього року, ще може повторитися. Це попередньо, такий розрахунок є, але говорити на 100% ми поки що не можемо. Будемо слідкувати й попереджати, якщо цей прогноз справдиться.
-- Якраз хотіли уточнити, чого чекати від серпня...
-- Половина серпня -- це досить часто ще антициклональна погода, спека триває. За кліматичними даними, період спеки у нас не закінчився. Найспекотніші дні -- це друга половина липня і перша половина серпня. У більшості років це найспекотніший період, ще одна-дві хвилі тепла приходять практично щороку.
Попередні розрахунки нам поки що дають, що десь 5 серпня може бути ще одна хвиля. Але, знову ж таки, це поки що зовсім попередній прогноз, 50 на 50.
Загалом наші найвищі температури, зафіксовані абсолютні максимуми для України -- в більшості випадків серпневі максимуми. Процес такий, що в липні "розкочегарюється", а в серпні вже найспекотніше. Але унікальне літо 2010 року ми поки що його не перевершили. Навіть за тривалістю: тоді була друга половина липня, потім невелика перерва і 18 днів серпня -- найспекотніша погода: +30°С, +35°С і зафіксований максимум +42°С -- найвище значення для України.
-- Зараз, після спеки, почалися опади. Можна попередньо сказати, чи змінилася їхня кількість, характер, чи все в межах норми?
-- Якби у нас була більш щільна мережа автоматичних станцій... Літні опади -- а для літа більше характерні зливові опади -- виміряти дуже складно. Вони дуже "плямисті", на одній ділянці може випасти 30 міліметрів, а поряд -- 50-100 міліметрів. У нас станція від станції розташована на відстані 50 кілометрів, тож дощ може пройти між ними. Але таких явищ, як зливи з грозами, градом, шквалами, станції фіксують більше.
Теж рік на рік не приходиться, але якщо брати загальну тенденцію, то так, їхня кількість збільшується. Грози зі зливами, градами, шквалами стають сильнішими. При тому, що в нас підвищується температурний фон.
-- Нещодавно в соцмережах проходила графіка, яка ілюструвала зміну природного зонування в Україні, і ми у Києві вже живемо фактично не у лісовій, а у лісостеповій зоні. Чи змінилося у нас кліматичне зонування?
-- Це треба, щоб науковці довели. Є певна середня норма за 30 років. Якщо порівнювати ті 30 років, що були до 1991 року, і ті, які закінчилися 2020-го, то температурна норма підвищилася. Кількість опадів -- по-різному, в різних частинах чи на різних станціях: десь зменшилася, десь збільшилася. А температура однозначно підвищилася протягом останніх 30 років. Таким чином, можна оцінювати, що ми, планета гріється.
Хоча це, знову ж таки, не означає, що у нас всюди тепло, тепло, тепло. Наприклад, відбувається вторгнення з арктичного повітря з Півночі, як взимку, так і влітку, і тоді відбуваються активні атмосферні процеси -- влітку це такі активні грозові процеси.
-- Якщо говорити про ці вторгнення -- ви згадували, що до нас прийшло африканське тепло. Воно може бути й іншого походження?
-- Може бути з Середньої Азії. Загалом з Півдня, південних напрямків: південний захід, південь і південний схід. А прохолодне повітря наноситься з північного заходу, Півночі чи північного сходу. Тому що на полюсі, на Півночі у нас холод, на екваторі -- тепло. І в нас на середніх широтах відбувається намагання холоду зайти з Півночі.
Якщо він заходить на Атлантику, то витискує сюди з Півдня тепло -- хвиля прохолодного повітря витискує попереду себе тепле повітря, яке піднімається сюди з Півночі Африки. У нас відбувається змішування. Через це у нас грози -- це повітря з Півночі намагається проникнути на південь, а з Півдня виходить на Північ.
-- Починаючи з травня минулого року на планеті фіксувалися найгарячіші місяці. Якщо говорити про українські погоди, ми вже перебили рекорд попередніх років? Це літо, скільки його вже було, стало гарячішим за попередні?
-- Коли середню температуру обчислюють глобально, то вона виходить вищою до того, що обчислювали так само глобально. Але якщо брати абсолютні значення температури, то рекорди -- +40°С, +42°С, +45°С -- були у Європі у минулі роки. В Україні максимум -- +42°С, він встановлений 12 серпня 2010-го, і цього року ми його не побили.
Тому якщо глобально якийсь місяць був найтеплішим на земній кулі за всю історію спостережень, це не означає, що в Україні він теж був найтеплішим. Воно так не діє. За різних умов відбувається по-різному. Якщо, наприклад, відбувається винос тепла на Європу, в нас такого можуть не зафіксувати. Тож загально можна порахувати, але це усереднено і не означає, що в Україні було так само. Глобальне потепління по-різному проявляється, не так однаково й одночасно.
-- Зрозуміло, що на погоду впливає дуже багато чинників. Якщо з позицій простого українця, який намагається щось спланувати, -- на скільки днів має сенс дивитися прогноз погоди?
-- Залежить від ситуації. Деякі ситуації на сьогодні-завтра досить тяжко прогнозувати, і виходить по-різному. Але якщо в середньому, точніше -- на три доби, більш-менш точно -- на п'ять, в окремих випадках прогноз працює на сім діб, за певних синоптичних ситуацій.
