# метеоролог

Середньомісячна температура повітря у серпні в Києві дорівнювала +23,1°С. Водночас такі показники перевищують кліматичну норму на 2,7°С. Як повідомляє прес-служба Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, минулого місяця у столиці було зафіксовано чотири температурні рекорди, які припали на період з 25 по 27 серпня. Так, у рейтингу найтепліших місяців серпень 2024 року посів третє місце. Найспекотнішим за час проведення спостережень залишається серпень 2010 року, коли середньодобова температура сягала 24,6°С. Зокрема, найхолоднішим днем минулого місяця у столиці було 14 серпня, коли стовпчики термометрів знизились до позначки у +13,4°С. Водночас найтеплішим днем було 20 серпня, коли максимальна температура після полудня досягла +35,5°С. Метеорологи додають, що у серпні на проспекті Науки, 37 випало 24 мм опадів, або 43% кліматичної норми. "Цьогорічний серпень увійшов у двадцятку найсухіших з 1891 року у столиці", -- йдеться у повідомленні. Інфографіка: Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського Раніше, а саме 9 квітня, у Києві синоптики зафіксували одразу два температурні рекорди. У столиці середньодобова температура повітря перевищила кліматичну норму на 1,5°C. За даними спостережень метеостанції, у вівторок, 9 квітня, у столиці були зафіксовані два температурні рекорди. Максимальна температура повітря досягла 25,3°C, що на 1,5°C вище попереднього рекордного показника для цього дня 1972 року. Середньодобова температура повітря виявилась найвищою за час проведення спостережень для цього дня. Так, стовпчики термометрів 9 квітня піднялися до +19,0°C. Ці цифри перевищили попередній рекордний показник 1972 року на 1,9°C. За багаторічними показниками така температура повітря відповідає 7 червня. Нагадаємо, що у Києві 11 липня зафіксували одразу три температурні рекорди. Зокрема, в українській столиці максимальна температура повітря досягла +34,2°С, що на 0,5°С вище попереднього рекордного показника 1885 року. За даними метеорологів, мінімальна температура повітря у столиці не опустилася нижче 21,7°С. Попереднє рекордне значення 1938 року перевищено на 0,3°С. Також середньодобова температура повітря виявилась найвищою за час проведення спостережень для цієї дати й склала 28,1°С, що перевищило попередній рекордний показник 1922 року на 0,5°С, а кліматичну норму — на 7,2°С.

Температурні рекорди — +40°С, +42°С, +45°С — були у Європі у минулі роки. В Україні максимум — +42°С, який був встановлений 12 серпня 2010-го, і цього року цей рекорд не було побито. Про це в інтерв'ю TrueUA розповіла начальниця Відділу метеорологічних прогнозів "Укргідрометцентру" Наталія Голеня. На запитання, чи побито температурний рекорд в Україні цього року, метеоролог пояснила: "коли середню температуру обчислюють глобально, то вона виходить вищою до того, що обчислювали так само глобально". "Якщо брати абсолютні значення температури, то рекорди — +40°С, +42°С, +45°С — були у Європі у минулі роки. В Україні максимум — +42°С, він встановлений 12 серпня 2010-го, і цього року ми його не побили", -- наголосила Наталія Голеня. За її словами, у випадку, якщо глобально якийсь місяць був найтеплішим на земній кулі за всю історію спостережень, це не означає, що в Україні він теж був найтеплішим. "За різних умов відбувається по-різному. Якщо, наприклад, відбувається винос тепла на Європу, в нас такого можуть не зафіксувати. Тож загально можна порахувати, але це усереднено і не означає, що в Україні було так само. Глобальне потепління по-різному проявляється, не так однаково й одночасно", -- додала метеоролог. Водночас Наталія Голеня зауважила, що точність прогнозу погоди залежить від ситуації. В середньому погоду можна спрогнозувати на три доби, більш-менш точно — на п'ять. "В окремих випадках прогноз працює на сім діб, за певних синоптичних ситуацій", -- зазначила Голеня. Нагадаємо, 21 липня цього року у світі зафіксували найспекотніший день за всю історію спостережень. Середня глобальна температура приземного шару повітря в неділю досягла +17,09°C.

Українці нарешті "видихнули" після липневої спеки, яка за умови вимкнення електроенергії для багатьох стала справжнім випробуванням. Проте літо не закінчилося, то ж ще одна-дві хвилі тепла знову можуть дістатися України. Якої погоди чекати у серпні й чи можна сказати, що в Україні настали аномальні температури, TrueUA розпитав начальницю Відділу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Наталію Голеню. Начальниця Відділу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Наталія Голеня -- Зараз по всій Україні зійшла велика спека. Якщо виходити з вашого досвіду і з того, як розвиваються погодні процеси влітку, високі температури ще можуть повернутися? Чи можна сказати, що ми пройшли найбільш спекотний період? -- Висновок, чи був він найбільш спекотним, можна буде робити наприкінці вересня. Але не виключено, що в серпні буде ще одна-дві хвилі спеки. Чи буде вона такою ж, чи сильнішою, сказати поки що важко. За попередніми розрахунками, на 10-15 діб -- десь після 3 серпня, можливо, 5-10 серпня може бути повтор такої хвилі, теж африканського походження. Повітря буде надходити з Південного Заходу. До нас буде поширюватися тропічне повітря, в денні години повітря прогріватиметься, і ми знову матимемо температурні максимуми: на Півночі чи Заході країни -- до +35°С, на Півдні -- і до +40°С. Тобто спека, яка вже була цього року, ще може повторитися. Це попередньо, такий розрахунок є, але говорити на 100% ми поки що не можемо. Будемо слідкувати й попереджати, якщо цей прогноз справдиться. -- Якраз хотіли уточнити, чого чекати від серпня... -- Половина серпня -- це досить часто ще антициклональна погода, спека триває. За кліматичними даними, період спеки у нас не закінчився. Найспекотніші дні -- це друга половина липня і перша половина серпня. У більшості років це найспекотніший період, ще одна-дві хвилі тепла приходять практично щороку. Попередні розрахунки нам поки що дають, що десь 5 серпня може бути ще одна хвиля. Але, знову ж таки, це поки що зовсім попередній прогноз, 50 на 50. Загалом наші найвищі температури, зафіксовані абсолютні максимуми для України -- в більшості випадків серпневі максимуми. Процес такий, що в липні "розкочегарюється", а в серпні вже найспекотніше. Але унікальне літо 2010 року ми поки що його не перевершили. Навіть за тривалістю: тоді була друга половина липня, потім невелика перерва і 18 днів серпня -- найспекотніша погода: +30°С, +35°С і зафіксований максимум +42°С -- найвище значення для України. -- Зараз, після спеки, почалися опади. Можна попередньо сказати, чи змінилася їхня кількість, характер, чи все в межах норми? -- Якби у нас була більш щільна мережа автоматичних станцій... Літні опади -- а для літа більше характерні зливові опади -- виміряти дуже складно. Вони дуже "плямисті", на одній ділянці може випасти 30 міліметрів, а поряд -- 50-100 міліметрів. У нас станція від станції розташована на відстані 50 кілометрів, тож дощ може пройти між ними. Але таких явищ, як зливи з грозами, градом, шквалами, станції фіксують більше. Теж рік на рік не приходиться, але якщо брати загальну тенденцію, то так, їхня кількість збільшується. Грози зі зливами, градами, шквалами стають сильнішими. При тому, що в нас підвищується температурний фон. -- Нещодавно в соцмережах проходила графіка, яка ілюструвала зміну природного зонування в Україні, і ми у Києві вже живемо фактично не у лісовій, а у лісостеповій зоні. Чи змінилося у нас кліматичне зонування? -- Це треба, щоб науковці довели. Є певна середня норма за 30 років. Якщо порівнювати ті 30 років, що були до 1991 року, і ті, які закінчилися 2020-го, то температурна норма підвищилася. Кількість опадів -- по-різному, в різних частинах чи на різних станціях: десь зменшилася, десь збільшилася. А температура однозначно підвищилася протягом останніх 30 років. Таким чином, можна оцінювати, що ми, планета гріється. Хоча це, знову ж таки, не означає, що у нас всюди тепло, тепло, тепло. Наприклад, відбувається вторгнення з арктичного повітря з Півночі, як взимку, так і влітку, і тоді відбуваються активні атмосферні процеси -- влітку це такі активні грозові процеси. -- Якщо говорити про ці вторгнення -- ви згадували, що до нас прийшло африканське тепло. Воно може бути й іншого походження? -- Може бути з Середньої Азії. Загалом з Півдня, південних напрямків: південний захід, південь і південний схід. А прохолодне повітря наноситься з північного заходу, Півночі чи північного сходу. Тому що на полюсі, на Півночі у нас холод, на екваторі -- тепло. І в нас на середніх широтах відбувається намагання холоду зайти з Півночі. Якщо він заходить на Атлантику, то витискує сюди з Півдня тепло -- хвиля прохолодного повітря витискує попереду себе тепле повітря, яке піднімається сюди з Півночі Африки. У нас відбувається змішування. Через це у нас грози -- це повітря з Півночі намагається проникнути на південь, а з Півдня виходить на Північ. -- Починаючи з травня минулого року на планеті фіксувалися найгарячіші місяці. Якщо говорити про українські погоди, ми вже перебили рекорд попередніх років? Це літо, скільки його вже було, стало гарячішим за попередні? -- Коли середню температуру обчислюють глобально, то вона виходить вищою до того, що обчислювали так само глобально. Але якщо брати абсолютні значення температури, то рекорди -- +40°С, +42°С, +45°С -- були у Європі у минулі роки. В Україні максимум -- +42°С, він встановлений 12 серпня 2010-го, і цього року ми його не побили. Тому якщо глобально якийсь місяць був найтеплішим на земній кулі за всю історію спостережень, це не означає, що в Україні він теж був найтеплішим. Воно так не діє. За різних умов відбувається по-різному. Якщо, наприклад, відбувається винос тепла на Європу, в нас такого можуть не зафіксувати. Тож загально можна порахувати, але це усереднено і не означає, що в Україні було так само. Глобальне потепління по-різному проявляється, не так однаково й одночасно. -- Зрозуміло, що на погоду впливає дуже багато чинників. Якщо з позицій простого українця, який намагається щось спланувати, -- на скільки днів має сенс дивитися прогноз погоди? -- Залежить від ситуації. Деякі ситуації на сьогодні-завтра досить тяжко прогнозувати, і виходить по-різному. Але якщо в середньому, точніше -- на три доби, більш-менш точно -- на п'ять, в окремих випадках прогноз працює на сім діб, за певних синоптичних ситуацій.