Політика

Колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко досі не з'явився на роботі після завершення терміну свого закордонного відрядження. Термін його офіційного візиту за кордон закінчився ще 18 вересня, проте на робочому місці посадовець так і не з'явився.Про це повідомила речниця Офісу генерального прокурора Мар'яна Гайовська у коментарі виданню "Українська правда".Зникнення після закордонного відрядженняЗа офіційними даними відомства, термін перебування посадовця у службовому відрядженні за межами країни вичерпався ще кілька днів тому. Проте на своєму робочому місці він так і не з'явився."Офіційна дата закінчення службового відрядження Руслана Кравченка — 18 вересня. Станом на 14:00 21 вересня він на роботу в Офіс генерального прокурора не прибув", — зазначила речниця відомства.Водночас у прокуратурі не змогли уточнити, чи повернувся Кравченко в Україну взагалі та де саме він перебуває наразі, оскільки речниця ОГП повідомила, що не володіє такою інформацією.Статус посадовця у відомствіУ відомстві також надали роз'яснення щодо поточного юридичного та службового статусу Руслана Кравченка. Попри втрату керівної посади, він і надалі залишається працівником системи прокуратури. Гайовська пояснила, що Кравченко втратив лише адміністративну посаду — генпрокурора, але наразі він продовжує залишатись прокурором ОГП.Нагадаємо, Руслана Кравченка відсторонили від посади генерального прокурора 14 вересня, а 15 вересня президент підписав указ про його звільнення.Раніше управлінські функції в Офісі генерального прокурора тимчасово виконував заступник генпрокурора Максим Крим. Водночас окремого наказу чи розпорядження про призначення його виконувачем обов’язків генерального прокурора не видавали.Додамо, під час обшуків в Офісі генпрокурора детективи Національного антикорупційного бюро діяли чітко в межах закону. Це відбувалося на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду..

Зустріч українського й американського президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа, найімовірніше, відбудеться у вівторок, 22 вересня, в Нью-Йорку. Планується, що вони обговорять широке коло питань.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на власне джерело в Офісі президента України.За словами співрозмовника медійників, Володимир Зеленський планує обговорити з Дональдом Трампом попередні зустрічі зі спецпредставниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, а також подальші дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення російсько-української війни."Окремою темою переговорів стане енергетика в контексті можливих кроків для завершення війни", — йдеться в повідомленні.Також президенти двох країн планують обговорити пакет "зимової підтримки" для України. Зокрема, йтиметься про надання додаткових засобів протиповітряної оборони.Поза тим Володимир Зеленський і Дональд Трамп мають порушити питання ліцензування виробництва в Україні ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot.Раніше український президент публічно повідомив, що домовився з американським колегою про зустріч у Нью-Йорку під час Генеральної асамблеї ООН. Він зазначав, що зустріч "може багато змінити", та говорив про дипломатичну динаміку в переговорах щодо завершення війни.Раніше Володимир Зеленський також розповідав, що США позитивно реагують на українські пропозиції щодо ліцензійного виробництва засобів протиповітряної оборони. За його словами, Дональд Трамп планував звернутися до американських оборонних компаній щодо виробництва ракет ППО за ліцензією в Україні та Європі.Нагадаємо, що, за інформацією журналістів видання Axios, під час телефонної розмови президентів України та США Володимира Зеленського та Дональда Трампа значну частину займало одне конкретне прохання — припинити атаки на російські нафтопереробні заводи..

Три медіа подали позов проти американського президента Дональда Трампа та трьох його провідних радників. Журналістам цих видань минулого тижня заборонили вхід до Білого дому.Про це повідомили медійники з Politico. Вони зазначили, що це сталося в понеділок, 21 вересня.Politico, CNN і MS NOW заявили, що подають федеральний позов із метою негайного відновлення доступу для своїх репортерів, яким у суботу, 19 вересня, відмовили у вході до комплексу Білого дому."Сьогодні вранці ми повідомили уряд про те, що подаємо позов, аби захистити наші права, гарантовані Першою поправкою до конституції, та відстояти принцип, згідно з яким уряд не має права вирішувати, про що має повідомляти чи публікувати преса", — заявили вони.Медійні організації наголосили, що "без попередження та дотримання належної процедури Білий дім анулював акредитації журналістів, оскільки не погодився з матеріалами"."Якщо залишити все без відповідної реакції, то це загрожуватиме свободі преси та праву громадськості на незалежну журналістику, вільну від втручання уряду", — додали вони.Тепер медіа звертаються до судді Окружного суду США у Вашингтоні з проханням якнайшвидше визнати заборону Дональда Трампа неконституційною та не допустити, щоби його помічники її виконували.Речники Білого дому та Міністерства юстиції США наразі не коментували цього, не відповівши поки що на запити журналістів.До речі, серія дедалі жорсткіших правил Пентагону для преси призвела до того, що в жовтні минулого року журналісти з десятків ЗМІ відмовилися від своїх акредитацій. На їхнє місце міністерство запропонувало акредитації новій групі переважно правих медіа.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Демократична партія США наразі переважає Республіканську в соціологічних опитуваннях перед виборами. При цьому соціологи наголосили, що навіть деякі республіканці вже не вірять в успішну економіку президента Дональда Трампа..

Підписання американським президентом Дональдом Трампом закону про санкції проти Росії не сприяє ні "реанімації двосторонніх відносин", ані мирному врегулюванню ситуації в Україні.Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистсько-інформаційним ресурсам."Підписання Дональдом Трампом закону про "пекельні санкції" не сприяє реанімації російсько-американських відносин і українському врегулюванню", — зазначив він.За його словами, Росія зараз перебуває в контакті з торговими партнерами, яким загрожують нові санкції США. Тож вони висловлюють повне неприйняття цього рішення."Проти самої Росії вже запровадили понад 30 тисяч санкцій, але Москва адаптувалася та знайшла способи мінімізувати шкоду", — акцентував "рупор" Кремля.Він також виокремив останні звинувачення французької політикині опозиційного штибу Марін Ле Пен на адресу Росії. Нещодавно вона виступила із різкою критикою на адресу Кремля після чергових агресивних кроків Москви проти європейського бізнесу, запевнивши, що росіянам не вдасться залякати Францію або змінити її позицію щодо війни в Україні.Прессекретар російського диктатора Володимира Путіна висловив незгоду з такими твердженнями."У Москви немає суперечок із жодною з європейських держав, які могли би стати причиною серйозних розбіжностей", — безпідставно заявив Дмитро Пєсков.Раніше сьогодні він же заявив, що Росія начебто розраховує відновити тристоронні переговори щодо України. Проте наразі в Кремлі не бачать ні передумов, ні жодного прогресу стосовно таких можливостей найближчим часом.Нагадаємо, що очільник Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров назвав "неправдою" публікацію медіа щодо нібито розчаруванням роботою Стіва Віткоффа. Український посадовець запевнив, що з цим перемовником вдалося "досягнути суттєвого прогресу"..

Російські адміністрації на тимчасово окупованих територіях України відзвітували про завершення незаконного голосування. Вони заявили про "аномально високу явку", яка суттєво перевищує середні показники в Росії.Про це повідомив Центр протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони України (РНБО)."Представники виборчих комісій окупантів заявили, що явка на тимчасово окупованих територіях Донеччини нібито перевищила 81%, на Луганщині склала майже 80%, у Запорізькій області — понад 79%, а на Херсонщині — 74,6%", — зауважили в ЦПД.Для порівняння: за даними ЦВК Росії, підсумкова явка в самій Росії зупинилася на позначці близько 56,6%."Подібні "рекордні" цифри — це заздалегідь спланований пропагандистський трюк", — пояснили аналітики.Вони додали, що таким чином Кремль прагне створити брехливе враження, нібито населення захоплених українських регіонів виявляє значний інтерес до російських політичних процесів, а самі території "успішно інтегруються" до Російської Федерації."Насправді ж псевдовибори проходили в умовах воєнної окупації, тотального примусу та за повної відсутності незалежного спостереження", — зауважили політичні оглядачі.Вони констатували, що показники явки малювалися, зокрема, за допомогою подворових обходів, під час яких представників виборчих комісій супроводжували озброєні російські військові."Попри всі старання російської пропаганди, голосування на тимчасово окупованих територіях України залишається абсолютно нелегітимним, а його результати не мають юридичної ваги", — наголосили в Центрі протидії дезінформації.Нагадаємо, що, як повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни, нездатність Росії захиститися від українських ударів викликала невдоволення серед росіян. Зокрема, це стосується ультранаціоналістичного інформаційного простору на тлі завершення виборів до Державної думи..

Росія начебто розраховує відновити тристоронні переговори щодо України. Проте наразі в Кремлі не бачать ні передумов, ні жодного прогресу стосовно таких можливостей найближчим часом.Про це заявив речник російського диктатора Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистсько-інформаційним ресурсам.За його словами, Москва все ще сподівається повернутися до консультацій у тристоронньому форматі для врегулювання ситуації."Ми сподіваємося, що все ж нам вдасться відновити тристоронні переговори. І зробимо ще одну спробу досягнути наших цілей мирним шляхом", — зазначив Пєсков.Водночас речник російського диктатора визнав, що наразі в питанні врегулювання немає будь-якого руху вперед. Цього разу він не пояснив причини такого стану речей"Ні, жодних зрушень немає", — зауважив він, коментуючи ситуацію щодо перспектив відновлення тристоронніх переговорів.Нещодавно Дмитро Пєсков заявляв, що Кремль розраховує на нову тристоронню зустріч за участю України та США. За його словами, домовленість про це вже обговорювалася з американськими перемовниками.Крім того, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров розповідав, що Кремль побачив "позитивний сигнал" у підході США до мирного процесу. Він зазначив, що Москві сподобалося те, що Вашингтон, мовляв, "враховує реалії на землі".Нагадаємо, що очільник Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров назвав "неправдою" публікацію медіа щодо нібито розчаруванням роботою Стіва Віткоффа. Український посадовець запевнив, що з цим перемовником вдалося "досягнути суттєвого прогресу"..

Очільник Служби зовнішньої розвідки України (СЗР) Рустем Умєров назвав "неправдою" публікацію медіа щодо Стіва Віткоффа. Український посадовець запевнив, що з цим перемовником вдалося "досягнути суттєвого прогресу".Про це повідомили журналісти zn.ua, з посиланням на Axios. Напередодні Kyiv Independent опублікував матеріал, в якому, посилаючись на численні джерела, стверджував, що й Київ, і Москва дедалі більше розчаровуються у посередництві США та конкретно у Віткоффі."Я вважаю, що роботу американських перемовників мають оцінювати люди, які безпосередньо залучені до переговорного процесу та тісно працюють із Віткоффом і Кушнером", — сказав він, назвавши статтю "неправдивою".За його словами, останній рік він працює з Віткоффом і Кушнером щодня. Тому добре знає специфіку та нюанси такої роботи."Наш головний фокус — пошук рішень для завершення війни, гарантій безпеки та добробуту для українського народу. Стів зробив для нас чудову роботу. Ми не марнуємо часу та зосереджені на пошуку рішень", — додав Умєров.За його словами, завдяки роботі Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера в переговорах досягнуто "суттєвого прогресу"."Кількість каменів спотикання скоротилася з декількох десятків до, по суті, одного-двох ключових питань, які залишаються предметом переговорів", — пояснив очільник СЗР.Він додав, що тенденція позитивна, адже США дуже зосереджені на питанні припинення війни в Україні."Вони розуміють ситуацію на полі бою та дають усім сигнал, що ця жахлива війна має завершитися", — підсумував Рустем Умєров.Нагадаємо, що в неділю ввечері президент України Володимир Зеленський провів надважливу телефонну розмову із лідером США Дональдом Трампом. Політики узгодили проведення особистої зустрічі у Нью-Йорку, яка здатна суттєво вплинути на подальший перебіг подій та дипломатичну динаміку..

Попри "катастрофічні", за словами Фрідріха Мерца, результати місцевих виборів, керівний блок ХДС/ХСС відкидає спекуляції стосовно можливої відставки федерального  канцлера та лідера партії Фрідріха Мерца.Про це заявив заступник голови фракції ХДС у Бундестазі Гюнтер Крінгс, якого цитує видання Die Zeit.Він зазначив, що безвідповідально обговорювати альтернативи очільнику уряду, "не маючи можливості довести, що після цього ми насправді опинимося в кращому становищі"."Серйозно обговорювати це можна лише тоді, коли хтось зможе пояснити, чому під його керівництвом справи йтимуть краще. Наразі я цього не бачу", — сказав Крінгс.Як відомо, у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія завершили підрахунок голосів на земельних виборах (ландтаг); остаточні дані свідчать, що найбільшу підтримку серед виборців отримала ультраправа "Альтернатива для Німеччини". Тим часом ХДС отримав 4,9% голосів і не подолав п’ятивідсотковий бар’єр, необхідний для проходження до земельного парламенту.Сам Фрідріх Мерц назвав "катастрофою" результат його партії на виборах до земельних парламентів у Мекленбурзі-Передній Померанії.Водночас у федеральній землі Берлін найбільше голосів отримала партія "Ліві" — 25,7%. Друге місце посів Християнсько-демократичний союз Мерца, який набрав 18,8% голосів. Третю позицію посіла ультраправа "Альтернатива для Німеччини" — 16,3%.Нагадаємо, що раніше Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Читайте також: Ультраправий реванш у Німеччині: чи втримається на посаді канцлер Мерц.

Перше випробування рішучості втілити Акт Ліндсі Грема Дональд Трамп пройде цього тижня під час зустрічі із Сі Цзіньпіном. Якщо президент США застосовуватиме дані йому Конгресом повноваження вибірково, гарний закон — знеціниться.Трамп остаточно став на бік України?"У п'ятницю, 18 вересня 2026 року, президент підписав закон HR 5334, "Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року", який дозволяє та розширює законодавчі санкції, тарифи та заборони щодо Росії, а також продовжує чинні санкції проти Ірану", — так сухо пресслужба Білого дому повідомила про історичне рішення Дональда Трампа.За даними Clash Report, документ передбачає:нові санкції проти російського диктатора Путіна, олігархів, банків, енергетичних і оборонних компаній, а також "тіньового флоту" РФ;повноваження президента США вводити мита у розмірі до 100% на товари з країн, які є найбільшими покупцями російської нафти та газу;запровадження мита у розмірі до 500% на російський імпорт;продовження санкцій проти енергетичного та військового секторів Ірану на п'ять років.Окремою нормою прописали відповідальність за викрадення українських дітей. Під обмеження підпадають не тільки виконавці, які фізично вивозили дітей, а й структури опіки, перевізники, чиновники та будь-які інші неамериканські юридичні особи, причетні до організації чи забезпечення цього процесу. У документі перелічені вищі посадовці країни-терористки, на яких санкції поширюються автоматично за фактом посади. Президент США може доповнювати цей псисько на власний розсуд. Причетних до викрадення українських дітей каратимуть заморожуванням усього майна та активів під американською юрисдикцією, їм також заборонять в’їзд до США.Цим закон Грема нагадує "Акт Магнітського" — закон, схвалений у 2012 році Сполученими Штатами, а потім Європарламентом, який передбачає санкції проти осіб, причетних до смерті російського адвоката Сергія Магнітського, замордованого у 2009 році у московській тюрмі "Матроська тиша". Норми цього Акту діють понині. Спочатку він поширювався на 18 росіян, протягом наступних років перелік розширювався.Водночас є "але": у документі зазначено, що Трамп має право відмовитися від запровадження будь-якого з обмежень або відкласти їх застосування. Цей нюанс до останнього лишав сумніви, що Палата представників Конгресу слідом за Сенатом ухвалить закон Грема — Блюменталя. Демократи хоч і повністю прихильні до України, але внутрішні електоральні процеси, пов’язані із проміжними виборами до Конгресу 3 листопада, впливали на їхнє голосування, для республіканців же закон украй важливий, щоб продемонструвати виборцям зовнішньополітичну успішність адміністрації свого президента. Яка насправді такою не є через іранську авантюру. Однак у цьому випадку і демократи, і республіканці відгукнулися на запит американського суспільства, яке продовжує підтримувати Україну. Тепер виключно Трамп вирішуватиме, застосовувати мита і санкції повною мірою чи гратися з цією "дубиною", як йому заманеться.Навіщо Трампу закон Грема саме заразПро зв’язок ухвалення закону з проміжними виборами вже йшлося, проте не тільки вони прискорили процес. Законопроєкт республіканця Грема і демократа Блюменталя був зареєстрований у квітні 2025 року, однак тривалий час Білий дім не проявляв значного інтересу до ухвалення документа, гірше того, ЗМІ повідомляли, що адміністрація США прагне пом’якшення прописаних у законі заборон. Крига скресла тільки в липні цього року, — сенатор Грем зустрівся з Трампом, 10 липня він заявив, що той підтримує компромісну версію законопроєкта, а 11 липня, після повернення з Києва, Грем помер.Цей збіг обставин прискорив перебіг подій, — глава Білого дому наголошував, що закон має бути ухвалений на знак пам’яті про сенатора. Хоча у компромісному варіанті з’явилася норма, яка дає Трампу можливість користуватися актом фактично у ручному режимі, а також туди вписали ще й мита та санкції проти Ірану, спочатку Сенат, а 16 вересня і Палата представників Конгресу підтримали Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Чому ж так довго тягли?Припущення перше: Трамп тримав Акт Грема як останній аргумент, аби схилити Путіна до переговорів. У проміжку між ухваленням закону Сенатом і Палатою представників до Москви, а потім Києва приїздили переговорники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Скоріш за все, під час зустрічей у російській столиці їм дали зрозуміти, що серйозних переговорів вести не збираються. У відповідь закон Грема ухвалили й Трамп його швиденько підписав. Тепер Мінфін США на виконання закону має розробити відповідні процедури, тобто Білий дім дав Кремлю невеликий часовий люфт, аби там зрозуміли, чим ризикують, якщо не погодяться сісти за стіл перемовин.Припущення друге: Актом Грема Трамп отримав важіль політичного тиску передовсім на Індію і Китай. Індія з 2022 року збільшила імпорт нафти із Росії у вісім разів, минулого року закупівлі трохи знизилися, проте ця держава залишається другою після Китаю за об’ємом поставок нафти з РФ — у 2025 році індуси імпортували 88,72 мільйона тонн, китайці відповідно — 100,86 мільйона тонн. Третя в топтрійці — Туреччина, минулого року вона імпортувала 15,23 мільйона тонн нафти з Росії, але у цієї держави є особливість, собі вона залишає небагато, переважно займається реекспортом, даючи можливість Кремлю оминати санкції. Тільки за 8 місяців цього року Китай завіз із Росії 585 мільйонів барелів сирої нафти, Індія — 453 мільйонів барелів, Туреччина — 44 мільйонів барелів. Ці три країни стовідсотково підпадають під мита. Але не тільки вони.У списку Угорщина, Словаччина (вони найбільші європейські імпортери), незначні об’єми також купують Нідерланди, Німеччина, Італія, Польща, Бельгія, Франція, Іспанія, з-за меж Європи — Бразилія, Саудівська Аравія, ОАЕ, Сінгапур, Японія, Південна Корея. І тепер цікаво, як Трамп використовуватиме отриманий ним механізм, проти всіх, чи битиме вибірково. Приміром, по Євросоюзу, окремі члени якого, купляючи нафту у Путіна, продовжують спонсорувати вбивства росіянами українців. А якщо сюди додати десятки держав, які перекуповують нафту або купляють виготовлене з неї пальне та інші продукти переробки, список суттєво розшириться.Індія і Китай розкритикували ухвалення закону Грема. У Нью-Делі заявили: купляли і куплятимуть нафту в Росії, контракти вже укладені, а цей закон може нашкодити індійсько-американським відносинам. У Пекіні відреагували наступним чином: "Ми продовжимо уважно стежити за подальшими кроками США та залишаємо за собою право вжити всіх необхідних заходів для рішучого захисту державного суверенітету, інтересів розвитку та законних прав і інтересів підприємств". Водночас закликали до діалогу.Перше випробування Акт Грема пройде вже цього тижня, — у четвер, 24 вересня, у Вашингтоні має відбутися зустрічі Трампа з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Очевидно, йтиметься і про застосування товаришем Сі важелів впливу на Путіна, аби змусити того до мирних переговорів. Що з цього вийде, побачимо.Отже, підсумуємо. Перше: "пекельні санкції" ухвалені Конгресом і тільки Конгрес може їх скасувати. А це процес тривалий і складний, тому закон діятиме ще дуже довго, і це гарна новина. Друге: норма закону, яка дає право Трампу застосовувати санкційні і митні механізми, — найслабше місце Акту Грема, адже всі неодноразово пересвідчувалися у нерішучості глави Білого лому, який часто відступає від обіцянок.Третє: у дію швидко можуть бути введені норми, які стосуються санкцій проти росіян, а питання мит вирішуватиметься вибірково. Тим самим, закон матиме половинчастий характер — ніби й гарний інструмент, проте використовуватиметься не для того, щоб позбавити Росію прибутків від експорту нафти, які вона витрачає на війну, а щоб Кремль погодився сісти за стіл переговорів. І він погодиться, але не вестиме їх сумлінно, а затягуватиме час, сподіваючись на ослаблення Трампа після проміжних виборів та внутрішню політичну турбулентність у США, коли главі Білого дому під загрозою імпічменту може виявитися не до України..

Нездатність Росії захиститися від українських ударів викликала невдоволення серед росіян. Зокрема, це стосується ультранаціоналістичного інформаційного простору на тлі завершення виборів до Державної думи.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони зазначили, що 20 вересня російська влада в Московській області не вмикала сирени повітряної тривоги та не надсилала цивільному населенню SMS-повідомлень із попередженням про загрозу з повітря, хоча й обмежила роботу мобільного зв’язку — один із заходів, до яких вдається влада Росії під час українських ударів, — не роблячи при цьому гучних оголошень.Мешканці Московської області скаржилися, що влада не вмикала сирени та не надсилала SMS-сповіщення про небезпеку удару, як це робилося під час значно менш масштабних атак. Дехто висловлював невдоволення в Telegram-каналі губернатора Московської області Андрія Воробйова, перш ніж можливість коментування там закрили.Відомий російський "воєнкор", пов’язаний із Кремлем, розкритикував те, як російська влада висвітлювала ці удари, заявивши, що офіційна реакція підриває довіру громадськості до влади, а обмеження мобільного зв’язку "не надто допомагають"."Схоже, що російська влада поставила за мету забезпечення високої явки на виборах до Держдуми вище за безпеку населення, попри те, що українські сили завдали ударів по стратегічних об’єктах нафтової та логістичної інфраструктури Росії та не цілили навмисно по виборчих дільницях чи іншій виборчій інфраструктурі", — наголосили в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWУ ніч із 19 на 20 вересня, напередодні останнього дня голосування на виборах до Державної думи Росії, українські сили завдали наймасштабнішого комбінованого удару (із застосуванням ракет і безпілотників) по стратегічних об'єктах у Московській області.Кремль подає попередні та заздалегідь визначені результати виборів до Держдуми (проходили 18-20 вересня) як підтвердження широкої підтримки російським суспільством війни проти України, попри те, що керівній партії "Єдина Росія" забезпечено відносно стриманий відрив.Численні джерела, зокрема, російські спостерігачі за виборами, повідомляли про масштабні порушення та маніпуляції з підрахунком голосів під час виборчого періоду 18-20 вересня.Третій армійський корпус України оприлюднив подробиці другого етапу операції "Вівальді" на Лиманському напрямку, що містив звільнення Шандриголового, Дерилового та Дробишевого (всі розташовані на північний захід від Лимана).Прикордонне управління ФСБ Росії в Санкт-Петербурзі та Ленінградській області видало наказ про закриття російської ділянки кордону навпроти Нарви (північно-східна Естонія) у період із 16 по 26 вересня.Ані українські, ні російські війська не просунулися вперед.Нагадаємо, вчора президент України Володимир Зеленський наголошував, що в Московському регіоні дуже відчутно спрацювали українські далекобійні відповіді. Є ураження одного з ключових підприємств нафтової промисловості Росії й обʼєкта логістики агресора..

Під час телефонної розмови президентів України та Сполучених Штатів Америки Володимира Зеленського та Дональда Трампа значну частину займало одне конкретне прохання — припинити атаки на російські нафтопереробні заводи.Таку інформацію оприлюднило видання Axios, журналісти якого послалися на власні джерела, обізнані з розмовою.Співрозмовники медійників розповіли, що Дональд Трамп неодноразово просив Володимира Зеленського припинити атаки на російські нафтопереробні заводи — такі удари, за його словами, підвищують світові ціни на дизельне паливо."Слово "дизель" згадувалося під час розмови багато разів", — розповіло джерело виданню.За даними Axios, зустріч Зеленського з Трампом на полях Генеральної асамблеї ООН орієнтовно відбудеться у вівторок.Аналітики видання звернули увагу на те, що зустріч пройде через декілька днів після того, як Дональд Трамп підписав закон про санкції проти Росії та затвердив найбільшу угоду про озброєння між США й Україною з моменту вступу на посаду — обидвох кроків Київ домагався місяцями.До речі, це вже не вперше, коли Трамп заявив про своє прохання до Зеленського. Раніше президент США вже акцентував, що просив українського лідера припинити удари по НПЗ Росії, пояснюючи це зростанням цін на паливо.На думку американського президента, дії України нібито спричиняють глобальний дефіцит дизельного пального, тому Києву начебто варто  змінити тактику.Нагадаємо, що вчора ввечері президент України назвав "надважливою" телефонну розмову з лідером США Дональдом Трампом. Політики узгодили проведення особистої зустрічі у Нью-Йорку, яка здатна суттєво вплинути на подальший перебіг подій і дипломатичну динаміку..

Польська дипломатія виступила з офіційною реакцією на спроби Кремля легітимізувати анексію захоплених регіонів України за допомогою незаконного голосування. У Варшаві наголосили, що жодне з подібних рішень Москви не матиме юридичної сили та суперечить усім нормам міжнародного права.Про це йдеться в офіційній заяві міністерства закордонних справ Польщі.Засудження незаконного голосування в УкраїніЗовнішньополітичне відомство Польщі виступило з офіційною заявою щодо протиправних дій РФ на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі."Польща рішуче засуджує проведення Російською Федерацією незаконних виборів на тимчасово окупованих територіях України", — йдеться в документі.Крім цього, МЗС Польщі засудило організацію голосування у Придністров’ї, Цхінвалі/Південній Осетії та Абхазії, яке було проведене без згоди офіційної влади Молдови та Грузії. У дипломатичному відомстві зазначили, що ці дії також відбулися із порушенням стандартів міжнародного права та принципів демократії.Нагадування про резолюцію ООНУ Варшаві нагадали про історичну резолюцію Генасамблеї ООН ES-11/4 під назвою "Територіальна цілісність України: захист принципів статуту Організації Об'єднаних Націй", ухвалену 12 жовтня 2022 року. Тоді 143 держави світу засудили псевдореферендуми та спробу анексії українських регіонів.Польська сторона зазначила, що будь-які дії Росії прямо порушують суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах. Псевдовибори не несуть жодних правових наслідків та не можуть слугувати підставою для легітимізації окупації. У зв'язку з цим МЗС Польщі закликало Росію дотримуватися міжнародного права, негайно припинити протиправні дії та повністю вивести свої війська з території України.Нагадаємо, уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявив, аби показати видимість нормального життя, Росія готує незаконні "вибори" на тимчасово окупованих територіях України. Але бюлетенем окупацію не легітимізувати..

Вибори у двох федеральних землях Німеччини завершилися політичним струсом, про що свідчать оприлюднені дані перших екзитполів. Унаслідок голосування ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" здобула перемогу в Мекленбурзі-Передній Померанії, змусивши канцлера емоційно відреагувати на результати.Про це повідомляє Spiegel.Сенсаційний тріумф АдНПісля завершення голосування у двох федеральних землях ФРН оприлюднені дані екзитполів зафіксували впевнений відрив ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН). У земельному парламенті Мекленбургу-Передньої Померанії ця політична сила здобула першість, одержавши 37% голосів виборців.На другому місці опинилася Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), яку підтримали 35,5% громадян. Набагато нижчі показники демонструють інші сили: "Ліві" отримують 7,5%, а "Зелені" та Християнсько-демократичний союз (ХДС) здобувають лише по 5,5%. Через такі підсумки партія ХДС балансує на межі проходження до місцевого парламенту, хоча остаточні дані будуть зафіксовані лише після підрахунку всіх бюлетенів.Політична картина в БерлініЗовсім інша конфігурація голосів сформувалася у столиці країни. Згідно з опитуваннями на виході з дільниць у Берліні, лідерську позицію обійняли "Ліві" з результатом 24,5%. Друге місце посідає ХДС з 20%, за ними йдуть АдН (16%), "Зелені" (15%) та СДПН (12%).Результати волевиявлення викликали гостру реакцію у вищому керівництві країни. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц емоційно назвав підсумки екзитполів "катастрофою" для своєї партії ХДС. Попри це, очільник німецького уряду запевнив, що має намір продовжувати курс реформ, поки перебуває на посаді.Нагадаємо, раніше Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Читайте також: Ультраправий реванш у Німеччині: чи втримається на посаді канцлер Мерц.

У неділю ввечері, 20 вересня, президент України Володимир Зеленський провів надважливу телефонну розмову із лідером США Дональдом Трампом. Політики узгодили проведення особистої зустрічі у Нью-Йорку, яка здатна суттєво вплинути на подальший перебіг подій та дипломатичну динаміку.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Домовленості про зустріч у СШАЗеленський відзначив високу інтенсивність переговорного процесу із Вашингтоном та наголосив на важливості особистого контакту з очільником Білого дому. За словами президента, проведені детальні обговорення дозволили закласти підґрунтя для майбутніх переговорів на найвищому рівні."Щойно говорили з президентом Трампом. Важлива розмова, і багато речей встигли обговорити. Домовились про зустріч в Нью-Йорку, і ця зустріч може багато змінити. Дипломатична динаміка є", — зазначив він.Окремо український лідер згадав нещодавні консультації у столиці з американськими представниками Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Він підкреслив, що їхній візит сприяв глибшому розумінню реального стану справ в Україні."Подякував за візит Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера у Київ: ми добре пройшлися по суттєвих деталях, і хлопці побачили ситуацію в Україні. Мирний трек — це пріоритет номер один", — акцентував президент.Мирний трек і фундаментальні питання безпекиПід час розмови сторони детально зупинилися на конкретних ініціативах, які мають забезпечити стійку стабільність та захист цивільного населення. Йдеться про комплексні заходи, що охоплюють ключові сфери життя країни."Є ідеї щодо деескалаційних кроків та фундаментальних питань безпеки — енергетичної, продовольчої, захисту життя людей. Працюємо разом з американською командою і готові робити дійсно серйозні кроки", — запевнив глава держави.Також Володимир Зеленський висловив вдячність американській стороні за підтримку законодавчих ініціатив на користь нашої держави та підкреслив спільність прагнень до відновлення миру."Подякував президенту Америки за підписання закону Ліндсі Грема. Ми згодні всі: мир повинен бути. Дякую всім, хто з Україною! Дякую всім, хто допомагає!" — підсумував президент.Нагадаємо, у Кремлі готуються до чергового раунду переговорів із представниками адміністрації президента США Дональда Трампа. Сторони планують порушити низку гострих питань у двосторонніх відносинах, хоча у Москві вже висловлюють невдоволення повільними темпами діалогу..

В "Енергоатомі" запроваджують нову модель корпоративного управління, розділивши операційне керівництво підприємством та контроль за ядерною безпекою. За результатами незалежного відбору за участю міжнародних рекрутерів компанію очолить Юрій Ткачук, тоді як посаду директора з ядерної безпеки обійме Павло Павлишин.Про це повідомляє Міністерство економіки та довкілля України.Міжнародний відбір і реформа управлінняНаглядова рада АТ "НАЕК "Енергоатом" оголосила результати незалежного відбору на топпосади компанії, який тривав із червня по вересень 2026 року за залучення міжнародного рекрутингового агентства Korn Ferry. У конкурсі взяли участь 78 претендентів із різних куточків світу, які проходили перевірку доброчесності, оцінку компетенцій та захищали власні стратегії розвитку підприємства.Кадрові зміни відбуваються в межах впровадження сучасної моделі корпоративного управління. Відтепер функції операційного управління та контролю за безпекою розділені:генеральний директор (CEO) відповідає за поточну діяльність, стратегію та розвиток компанії;директор з ядерної безпеки (CNO) отримав повністю independent повноваження щодо радіаційної та ядерної безпеки, а також експлуатації енергоблоків АЕС.Що відомо про нових очільників енергогігантаГенеральним директором "Енергоатома" обрано Юрія Ткачука, який наразі очолює АТ "Укргазвидобування", а раніше обіймав посади виконувача обов'язків керівника та фінансового директора в "Укрнафті".На посаду директора з ядерної безпеки призначено Павла Павлишина — фахівця з понад 30-річним стажем в атомній енергетиці. Упродовж 2012–2022 років він очолював Рівненську АЕС, а в 2019–2020 роках тимчасово виконував обов'язки президента "Енергоатома".Юридичні процедури та викликиОфіційний вступ на посади відбудеться після завершення корпоративних і регуляторних процедур. Зокрема, для посади CNO кандидатура Павлишина має пройти процес ліцензування. Паралельно Наглядова рада триває відбір ще п'яти членів правління.Призначення повноцінного керівництва відбувається на тлі закликів експертів і народних депутатів посилити відповідальність держави за роботу стратегічних підприємств перед зимою. Водночас ситуація на окупованій Запорізькій АЕС залишається критичною: через постійну роботу станції на резервних дизель-генераторах зростають ризики відмови обладнання, необхідного для безпеки об'єкта.Нагадаємо, 26 серпня прем'єр-міністр України Сергій Корецький провів першу робочу зустріч із наглядовою радою АТ "НАЕК "Енергоатом". Головною темою перемовин стало якісне перезавантаження управління енергетичним гігантом та швидка зміна топменеджменту..