Політика

Компанія Lockheed Martin заявила, що не може спрогнозувати, коли союзники Сполучених Штатів отримають ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони Patriot. Виробник наголосив, що рішення про черговість постачань ухвалює американський уряд.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на віцепрезидента зі стратегії та розвитку бізнесу ракетного підрозділу Lockheed Martin Брайана Данна.За його словами, компанія намагається прискорити виробництво ракет PAC-3 через дефіцит боєприпасів. PAC-3 — це керована ракета-перехоплювач, яку використовують у комплексах Patriot для знищення балістичних та інших повітряних цілей.Під час авіасалону ILA в Берліні Данн зазначив, що виробник не може повідомити конкретні строки постачань країнам, які експлуатують Patriot. Серед них — Німеччина, Японія, Польща, Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія.США визначатимуть черговість постачаньLockheed Martin планує значно наростити виробничі потужності. Згідно з угодою з Пентагоном вартістю 4,7 млрд доларів, компанія має збільшити щорічний випуск PAC-3 із 650 до 2000 ракет до 2033 року.Данн пояснив, що розширення виробництва дасть змогу швидше задовольняти потреби держав-замовників. Водночас компанія не впливає на те, хто отримає ракети насамперед."Ми не контролюємо розподіл цих ракет і не можемо повідомити країнам, яке місце вони посідають у списку пріоритетів", — заявив представник Lockheed Martin.За його словами, Пентагон готується переглянути порядок розподілу ракет, однак виробника до ухвалення цих рішень не залучають.Високопоставлена представниця ракетного підрозділу Lockheed Martin Паула Хартлі також повідомила про посилення недовіри до американських оборонних компаній серед іноземних партнерів. За її словами, представники урядів і збройних сил інших країн дедалі частіше скаржаться на затримки та недоступність продукції. Частина цього невдоволення спрямована не лише на виробників, а й на уряд США.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Україна разом із партнерами в Європі реалізує проєкт зі створення власної інтегрованої системи протиповітряної оборони, яку вже називають умовним "європейським Patriot".Також раніше Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів..

У польському місті Кельце депутатська фракція партії "Право і справедливість" підготувала резолюцію із закликом до влади Вінниці змінити назву вулиці Степана Бандери. Документ передали голові міської ради Кельце Аґаті Войді та сподіваються на його підтримку під час найближчої сесії.Як повідомляє Telewizja Świętokrzyska, ініціатива з'явилася на тлі дискусії навколо українсько-польської історичної пам'яті та нещодавнього рішення Вінниці відкликати прохання про передачу 15 автобусів від польського міста-побратима.У тексті резолюції депутати нагадують, що Кельце та Вінницю пов'язує понад 70 років партнерських відносин, заснованих на культурній, економічній та суспільній співпраці. Окремо наголошується на підтримці, яку мешканці Кельце надавали Україні та українським біженцям після початку повномасштабного вторгнення Росії.Водночас автори документа зазначають, що справжнє партнерство забезпечує готовність обговорювати складні історичні питання. На їхню думку, постать Степана Бандери та діяльність ОУН і УПА викликають у польському суспільстві негативні асоціації через події на Волині під час Другої світової війни.Що пропонують польські політикиУ резолюції йдеться про те, що вулиці, названі на честь Бандери, не викликають позитивного ставлення для багатьох поляків. Тому депутати звертаються до влади та громади українського міста із проханням перейменувати вулицю."Ми віримо, що в багатій історії України та самої Вінниці є багато видатних постатей, героїв боротьби за незалежність, діячів культури, науки чи праведників, які можуть об’єднувати, а не розділяти наші народи та місцеві громади. Такий жест з боку міста Вінниці, зроблений у дусі взаємної поваги та історичної правди, став би знаковим символом зрілості нашого партнерства. Очищення публічного простору Вінниці від символів, що розділяють поляків та українців, зміцнить наше партнерство на наступні десятиліття", — зазначили в Польщі.Напередодні міська голова Кельце Агата Войда повідомила, що навколо питання передачі автобусів Вінниці виникла хвиля політичних питань, маніпуляцій та взаємних викликів. Після цього міський голова Вінниці Сергій Моргунов вирішив відкликати прохання про передачу транспорту, щоб не допустити подальшого загострення конфлікту.Додамо, рішення українського керівництва відзначити один із підрозділів Збройних сил України почесним історичним найменуванням спровокувало гостру реакцію серед вищого політичного істеблішменту Польщі. Офіційна Варшава розглядає безпрецедентні кроки у відповідь, які можуть безпосередньо торкнутися вищих державних відзнак українського лідера Володимира Зеленського.Читайте також: Скандал навколо УПА в Польщі: кому вигідне загострення теми.

Політики у сусідній країні не можуть заспокоїтися після того, як президент України Володимир Зеленський присвоїв одному з елітних підрозділів ЗСУ почесне найменування "імені Героїв УПА". Чому до цього варто ставитися як до внутрішньої польської проблеми? Тертя між Києвом та Варшавою, викликане рішенням Зеленського, мало врегулюватися максимум за кілька днів, але польські політики продовжують підтримувати напругу, у відповідь з українського боку звучить коректне пояснення: найменування підрозділу на честь Героїв УПА жодним чином не спрямовувалося проти Польщі та її народу, щобільше — українські повстанці воювали проти наших спільних ворогів — сталінського і гітлерівського тоталітарних режимів. Але польські політики продовжують чути лише себе, з чого напрошується висновок: ескалація сварки їм вигідна. Якою ж є ця вигода? Конфліктне бачення минулого: чому Польща наступає на ті самі граблі Поляки давно написали власну історію XX століття, зокрема, Другої світової війни у націоналістичній парадигмі. Такий підхід дієвий для єднання нації на символах спільної історичної пам’яті, однак щойно він наштовхується на інше бачення — виникає конфлікт інтерпретацій.Більшість європейських держав відійшла від виключно націоналістичної парадигми історії, аби уникати беззмістовних суперечок, хто кому і коли завдав більших історичних травм. Власне, мультикультурний підхід до минулого Європи є одним із тих "клеїв", які цементують Європейський Союз. Це — суспільна угода: розмовляємо про сьогодення та майбутнє, минуле лишаємо для істориків.Але така угода працює не скрізь. Можна пригадати, як Віктор Орбан зумів керувати урядом Угорщини 16 років поспіль, підживлюючи історичну образу угорців через втрату територій у результаті Тріанонського договору 4 червня 1920 року. Нагадування сусідам про "угорські землі" розсварювало Будапешт з Україною, Румунією, Словаччиною, Сербією, Хорватією. Новий прем’єр Угорщини Петер Мадяр продовжує наполягати на порушенні права угорців, зокрема, можна нагадати його ультиматум Словаччині — скасувати "декретив Бенеша". TrueUA пояснював, про що саме йдеться. До країн, де не працює мультикультурний підхід до минулого, належить і Польща.В її політиків конфлікт не тільки з Україною, і не тільки через УПА. Торік у вересні польський президент Кароль Навроцький прямим текстом вимагав репарацій від Німеччини за збитки, завдані під час Другої світової війни. За підрахунками Польщі, сума становить 1,3 трильйона євро. Ще далі пішов політичний соратник Навроцького, лідер правоконсервативної партії "Право і справедливість" (PiS) Ярослав Качинський, який назвав Німеччину "постнацистською", бо вона ніколи не виплачувала репарації постраждалим країнам. В уряді ліберала Дональда Туска проти вимог правих політиків щодо німців. А от стосовно рішення про найменування підрозділу ЗСУ на честь Героїв УПА позиції правих і лібералів у Польщі дуже схожі. "Бандеризм" як небезпечна політична іграшка польських правихІснує загальновідома причинно-наслідкова дилема, що було першим — курка чи яйце. Хто ж першим — Україна чи Польща — почали роздмухувати суперечку навколо ОУН та УПА? В обох країнах різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років.У липні цього року виповниться 10 років відтоді, як польський Сейм назвав події тих років "геноцидом польського населення", зневаживши думку українців. А взимку 2018-го у Польщі ухвалили так званий "закон про заборону бандеризму" — документ розширював повноваження Інституту національної пам’яті, який отримав право цензурувати наукові дослідження, вихолощуючи звідти будь-які згадки, що не вкладаються в прокрустове ложе" націоналістичного бачення минулого. Інститут нацпам’яті до обрання президентом очолював Навроцький.За кілька днів після другого туру президентських виборів, коли стало зрозуміло, що він переміг, Сейм ухвалив закон, яким установив 11 липня "днем пам’яті про поляків — жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА на східних кресах II Річпосполитої Польщі" (польські націоналісти називають "східними кресами" частину українських земель). Так що рівно через місяць варто очікувати чергового сплеску українофобії у Польщі. Отримавши президентську посаду, торік у вересні Навроцький вніс до Сейму відверто провокаційний законопроєкт про кримінальну відповідальність за "пропаганду ідеології бандеризму" та заперечення Волинської трагедії. Причому пояснював свою ініціативу маніпулятивно: мовляв, такий закон "усуне російську пропаганду та дасть можливість вибудувати польсько-українські стосунки на справжньому партнерстві". Навроцький поєднав криміналізацію "бандеризму" з обмеженнями для українських біженців. Проте Сейм законодавче дітище президента відхилив. Опоненти пояснювали своє рішення не тим, що проти посилення відповідальності за "бандеризм", а перегукуванням запропонованих норм щодо біженців з уже існуючими.Останній крок Навроцького — намір позбавити Зеленського почесного ордену Білого орла. Щоправда, тут він сам себе відшмагав, — опоненти потикали в ніс президенту-історику, що досі кавалерами цієї нагороди є російська імператриця Катерина II, яка знищила польську державність, італійський фашистський дуче Беніто Муссоліні та друг Путіна — ексканцлер Німеччини Герхард Шредер. Навроцький зганьбився, то ж поки процедура позбавлення ордену українського президента на паузі.Як випливає з вище згаданих прецедентів, ініціаторами недружніх дій були саме польські політики, а історичні спекуляції впливової партії "Право і справедливість" десятиліттями створювали поживний ґрунт для зростання ультраправих настроїв. То ж не дивно, що в Польщі значну підтримку мають дві одночасно українофобські, антиєвропейські та проросійські партії "Конфедерація свободи й незалежності" на чолі зі Славомиром Менценом та "Конфедерація польської корони", де лідером є скандальний Гжегож Браун. Саме ці політсили зараз отримують найбільшу вигоду з антиукраїнської істерики. При цьому Навроцький, PiS, ура-патріотична преса роблять всю роботу замість них.За даними червневого зрізу громадської думки, проведеного дослідницьким інститутом Pollster для Super Express, "Конфедерація" Менцена третя за популярність (13,29%, зростання рейтингу на 1,55 відсоткового пункту), "Конфедерація" Брауна — п’ята (7,03%, зростання на 1,49%). Разом рейтинг двох проросійських партій — понад 20 відсотків, і це — у Польщі. Три стратегічні помилки Туска у конфлікті з Україною З правими — зрозуміло, але й ліберали використали сварку для внутрішнього вжитку. Прем’єр Туск у першій заяві все звів до того, що Зеленський вчинив неправильно, між Україною та Польщею чвар не повинно бути, і це мають зрозуміти як український, так і польський президенти. Простіше кажучи, Туск перевів стрілки на Навроцького, хоча проблема значно глибша — вона у бажанні Варшави диктувати свої історичні наративи. Підтвердженням стала заява глави МЗС Польщі Радослава Сікорського:"Прошу керуватися заявою голови Кабінету міністрів про те, що це Україна припустилася помилки, і ми очікуємо, що саме Україна виправить цю помилку".Українці не вважають це помилкою, вони рішення Зеленського схвалюють.Туск днями знову перекинув м’яч Навроцькому, мовляв, президенти Польщі та України повинні провести переговори між собою. Оглядачі ж зауважують: обравши тактику перекладання відповідальності, прем’єр припускається стратегічних помилок. Перша помилка: хайп, здійнятий польськими політиками довкола теми найменування підрозділу ЗСУ, яка є властиво українською і не стосується Польщі, може зірвати дуже важливий міжнародний захід — Конференцію з питань відновлення України (URC 2026) у Гданську, запланований на 25-26 червня. Для Варшави конференція архіважлива, фактично йдеться про стратегічну ініціативу Польщі, до Гданська збирається значна кількість політків та підприємців. Та чи прибудуть всі, на кого очікують на тлі сварки, яку підігрівають поляки?Звісно, конференція на малій батьківщині обох ключових діячів Польщі — і Туск, і Навроцький народилися у Гданську — не менш важлива й для України, її перенесення в часі або в інше місце — небажане, проте антиукраїнська істерія у сусідів дуже заважає. Якщо захід не відбудеться, це буде ляпас перш за все уряду Туска. Друга стратегічна помилка: поки польські політики граються з минулим, Зеленський провів плідну зустріч із лідерами Е3 — прем’єром Британії Кіром Стармером, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом та президентом Франції Еммануелем Макроном. Польща завжди прагне залучатися до переговорів за участю сильних і впливових. Туск образився, що його не покликали:"Я сказав, що з погляду Польщі жодні домовленості, в яких Польща не бере участі, не будуть нами поважатися, тобто не будуть для нас обов’язковими".Знову ж таки, образа, розрахована на польського виборця.Здається, у Варшаві не до кінця розуміють, що йшлося про Україну, а не про гонор поляків. Крім того, Україна зараз не залежить від Польщі так, як ще кілька років тому, але польські політики продовжують вважати, що без них українці не проживуть, тому мають постійно дякувати і заглядати в рота тамтешнім історикам.  Третя помилка: Туск та члени його команди хочуть сподобатися виборцям правих. Опитування показують: рейтинг прем’єра знижується, а от його партія продовжує лідирувати. До парламентських виборів ще понад рік, знайдуться позитивні теми для покращення електоральних позицій, тому незрозуміло, навіщо танцювати краков’як перед виборцями, які не голосували і не голосуватимуть за лібералів. Україна дозволила польській стороні ексгумацію останків тіл людей, яких вважають жертвами подій на Волині та на Східній Галичині, у нас ніколи на державному рівні не шпетили польських можновладців за їхніх українофобів, від яких українцям дісталося протягом спільної історії. Та замість дивитися у майбутнє, де Україна спільно з Польщею є форпостом проти Росії, польські діячі, на жаль, продовжують жити з головою, постійно оберненою в минуле.Тому нинішній скандал не буде останнім, навіть якщо сторони домовляться не наступати одна одній на історичні "мозолі". Інша справа — навчитися ці скандали гасити без значних іміджевих втрат для обох держав-сусідок..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп різко розкритикував Іран за відсутність прогресу в переговорах. За словами американського лідера, Тегеран навмисно затягує діалог, тоді як Вашингтон готовий до рішучих дій у разі провалу дипломатичних зусиль.Як пише видання CNN, Трамп пригрозив Ірану відновленням ударів, якщо прогрес у переговорах щодо припинення війни буде недостатнім. Він заявив, що все, що потрібно зробити, це "почати підписувати документ", щоб досягти угоди зі США. "Ми будемо атакувати їх, атакувати дуже сильно", — заявив він під час розмови з журналістами у Білому домі.За даними ЗМІ, лідер США також не виключив можливості ударів, спрямованих на критично важливу цивільну інфраструктуру в Ірані, зокрема, електростанції та мости. "Вони повинні підписати цю угоду. Це гарна угода", — додав Трамп.Раніше Дональд Трамп розповідав, що США не мають наміру форсувати події у переговорному процесі з Тегераном задля швидкого підписання документів. Офіційний Вашингтон планує утримувати чинні обмеження проти іранської портової інфраструктури до моменту досягнення остаточних домовленостей.Варто зауважити, що днями Палата представників США схвалила резолюцію, яка має обмежити можливість президента Дональда Трампа продовжувати воєнні дії проти Ірану без окремого дозволу Конгресу. Рішення стало рідкісним випадком відкритого спротиву частини республіканців зовнішньополітичному курсу глави держави.Нагадаємо, 9 червня Іран та Ізраїль заявили про призупинення взаємних атак після нового загострення конфлікту, яке стало першим серйозним порушенням перемир’я, досягнутого у квітні. Водночас обидві сторони наголосили, що готові відновити бойові дії у разі нових провокацій..

У середу, 10 червня, стало відомо про смерть народного депутата II скликання Вячеслава Бєльського, який 1996 року брав участь в ухваленні Конституції України.Про це повідомили на офіційній сторінці Верховної Ради України. "З сумом повідомляємо про смерть народного депутата України II скликання Вячеслава Бєльського. Він був одним із тих, хто голосував за ухвалення Конституції України, зробивши свій внесок у становлення української державності", — йдеться у повідомленні.У Раді висловили щирі співчуття рідним, близьким, друзям, колегам та всім, хто знав і поважав Вячеслава Бєльського.Що відомо про Вячеслава БєльськогоНародився 4 травня 1954 року. За фахом — вчений агроном. Працював у сільському господарстві Запорізької області, був головою колгоспу "Україна". У парламенті Вячеслав Бєльський працював у Комітеті з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів і соціального розвитку села.У 1994-1998 роках був народним депутатом України II скликання, обраним від Василівського округу Запорізької області. Також балотувався до Верховної Ради у 1998 та 2000 роках, але тоді не був обраний.Нагадаємо, 25 січня на Львівщині народний депутат від "Слуги народу" Орест Саламаха потрапив у дорожньо-транспортну пригоду.Додамо, 18 травня помер народний депутат кількох скликань Степан Кубів. Сумну звістку про смерть колеги підтвердили у Верховній Раді України..

Президент Володимир Зеленський повідомив про важливі домовленості з міжнародними партнерами, спрямовані на посилення підтримки нашої держави. Союзники підтвердили готовність і надалі допомагати Україні як у сфері безпеки, так і в питаннях відновлення та зміцнення обороноздатності.Під час вечірнього відеозвернення гарант заявив, що сьогодні детально говорив із українською дипломатичною командою. За його словами, були важливі домовленості з міжнародними партнерами, досягнуті під час зустрічей у форматах NB8 — Україна (Саміт Україна — країни Північної Європи та Балтії) та E3 (Європейська трійка) — Україна. Одним із головних питань переговорів стало посилення підтримки нашої держави у сфері протиповітряної оборони."Партнери готові допомагати, і зокрема ППО. Саме ППО, енергетика, активізація дипломатії – це три пріоритети України", — наголосив Зеленський.Президент зазначив, що очікує оперативного виконання всіх досягнутих домовленостей. До реалізації відповідних рішень уже залучені Міністерство закордонних справ України, Міністерство оборони та Офіс президента.Україна готується до важливих зустрічейКрім того, Україна активно готується до низки важливих міжнародних заходів, які відбудуться влітку. Йдеться про саміт Європейського Союзу, саміт Групи семи (G7) та саміт НАТО."Кожен із цих майданчиків має бути результативним для України, ми готуємо рішення", — зазначив глава держави.Зеленський також подякував міжнародним партнерам за підтримку України в умовах тривалої російської агресії.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що міжнародні зустрічі на рівні Європейського Союзу, "Великої сімки" та Північноатлантичного альянсу, що заплановані на початок літа, здатні кардинально змінить хід російсько-української війни. Київ сподівається на рішучі кроки з боку західних партнерів, які допоможуть посилити дипломатичний тиск на країну-агресорку.Читайте також: Доленосні саміти літа: Зеленський розповів, що визначить подальший перебіг війни.

Україна очікує, що двосторонні переговори між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром відбудуться "найближчим часом".Про це повідомив речник міністерства закордонних справ України Георгія Тихого під час брифінгу. Посадовець також підтвердив роботу над організацією зустрічі."Ми працюємо над можливою зустріччю між президентом Зеленським і прем'єр-міністром Мадяром. Сподіваємося, що ця зустріч відбудеться найближчим часом", — заявив він.Тихий додав, що місце та точний час наразі не розголошуються, однак у переговорах фіксуються "позитивні сигнали" щодо її проведення."Я не буду розголошувати місце проведення або точний час, просто хочу підтвердити, що ми працюємо, і в нас є деякі позитивні сигнали щодо того, що ця зустріч може відбутися найближчим часом", — запевнив посадовець.Як відомо, наприкінці квітня новообраний прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Перемовини можуть відбутися вже влітку.Нагадаємо, раніше офіційний Будапешт назвав ключову умову для проведення майбутніх двосторонніх переговорів між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром.Читайте також: Сибіга анонсував новий етап в українсько-угорських відносинах.

П’ять країн Європейського Союзу виступили з ініціативою перегляду правил вступу нових членів до блоку, запропонувавши посилити механізми контролю за дотриманням демократичних стандартів.Про це повідомляє Reuters із посиланням на спільний документ Німеччини, Франції, Нідерландів, Бельгії та Люксембургу.Серед запропонованих заходів — створення нових гарантій дотримання принципів верховенства права, а також механізмів реагування на можливе "демократичне відкатування" після вступу до ЄС. Йдеться про інструменти, які можуть бути закладені у майбутні договори про приєднання.Окремо країни-ініціатори пропонують обговорити можливість тимчасового обмеження права голосу для нових членів ЄС у чутливих сферах, де рішення ухвалюються одностайно. Це може стосуватися, зокрема, зовнішньої політики, розширення блоку та бюджетних питань.Ініціатива з’явилася на тлі дискусій про розширення ЄС, зокрема щодо України та Молдови, які продовжують рух до членства. У Євросоюзі також враховують досвід попередніх розширень і проблеми з дотриманням демократичних стандартів у деяких країнах-членах.Паралельно в ЄС триває підготовка до відкриття переговорних кластерів з Україною та Молдовою, які охоплюють питання верховенства права та демократичних реформ.Додамо, нещодавно стало відомо, що Україна може недоотримати близько 680 мільйонів євро фінансової допомоги від Європейського Союзу. Головна причина — несвоєчасне виконання окремих реформ..

Вінниця відмовилася від отримання 15 автобусів, які раніше планувалося передати з польського міста-побратима Кельце.Про це повідомила міська голова Кельців Агата Войда. Рішення українського міста стало наслідком політичної дискусії в Польщі, де частина депутатів виступила проти передачі транспорту. Критики заявляли, що автобуси можуть експлуатуватися на маршрутах, зокрема на вулиці, названій на честь Степана Бандери у Вінниці, що, на їхню думку, могло б загострити чутливі історичні питання у польсько-українських відносинах.Деякі польські політики також ставили під сумнів доцільність передачі, називаючи вартість автобусів значною, хоча міська влада Кельців наголошувала, що йдеться про 17-річний транспорт із невеликою залишковою ринковою вартістю.Своєю чергою, у Кельцях заявили, що проєкт допомоги був спрямований на підтримку міської інфраструктури Вінниці, зокрема громадського транспорту, який може потребувати додаткових ресурсів під час енергетичних перебоїв.Попри відмову, міська голова Кельців підкреслила, що рішення Вінниці не пов’язане зі зникненням потреби в транспорті, а було ухвалене, щоб уникнути політизації гуманітарної допомоги та нових напружень у суспільстві:"Він зробив це не тому, що потреби його міста раптово зникли. Війна там і далі є щоденною реальністю, а мешканці Вінниці продовжують відчувати її наслідки. Він зробив це тому, що не хотів, аби питання допомоги місту, яке живе в умовах війни, стало інструментом політичного конфлікту та приводом для нових розколів".Додамо, рішення українського керівництва відзначити один із підрозділів Збройних сил України почесним історичним найменуванням спровокувало гостру реакцію серед вищого політичного істеблішменту Польщі. Офіційна Варшава розглядає безпрецедентні кроки у відповідь, які можуть безпосередньо торкнутися вищих державних відзнак українського лідера Володимира Зеленського..

Дмитро Лубінець пояснив, що його рукостискання з російською омбудсменкою Яною Лантратовою під час зустрічі в Білорусі було свідомим кроком обох сторін для демонстрації готовності до діалогу.За словами омбудсмена, аналогічна реакція суспільства виникала й у 2022 році після його першої публічної зустрічі з тодішньою російською омбудсменкою Тетяною Москальковою. Водночас він переконаний, що прямий контакт між сторонами є необхідним для досягнення конкретних результатів.Головна мета — повернення українцівЛубінець наголосив, що переговори дозволяють напряму розвʼязати питання обміну військовополоненими, повернення цивільних заручників та депортованих українських дітей. Він підкреслив, що особисті емоції не повинні впливати на виконання його обов’язків."Від цієї комунікації залежить життя і здоров’я наших громадян. Я потиснув руку, тому що бачу результат", — зазначив омбудсмен.Що відомо про обійми на відеоКоментуючи кадри, на яких один із представників української делегації обіймає чоловіка з іншої сторони переговорів, Лубінець заявив, що ця людина не є співробітником його Офісу.За його словами, на зустрічі були присутні представники спецслужб різних держав, а сам факт обіймів не свідчить про характер відносин між сторонами.Омбудсмен також припустив, що на відео могли бути зафіксовані представники українських і білоруських спецслужб.Лубінець зауважив, що під час переговорів використовуються різні підходи до комунікації. Одні учасники можуть займати жорстку позицію, інші — демонструвати відкритість і доброзичливість. Він порівняв це з відомою переговорною тактикою "доброго і злого поліціянта", наголосивши, що зовнішні прояви поведінки не відображають реальної роботи переговорної групи.Тактика "доброго і злого поліціянта" — це класичний метод психологічного маніпулювання та ведення переговорів, який полягає в різкій зміні підходу двох осіб до однієї "жертви" з метою отримання від неї поступок чи зізнання.Уповноважений з прав людини підкреслив, що українська переговорна команда щоденно працює над поверненням громадян України з російського полону та використовує для цього всі доступні механізми. Водночас він відмовився давати оцінку діям окремих учасників переговорного процесу, зазначивши, що будь-які публічні заяви можуть впливати на подальший діалог і результати перемовин.Нагадаємо, за словами представника Головного управління розвідки Андрія Юсова, процес масштабного обміну полоненими у форматі "1 000 на 1 000" розпочався у травні. Зараз він триває, попри намагання Росії його зірвати. Україна бореться за всіх полонених, зокрема, захоплених ще з 2014 року..

Російська влада розгорнула потужну інформаційну та економічну атаку проти Єревана після оголошення результатів загальнонаціонального волевиявлення. Москва намагається всіма силами поставити під сумнів легітимність тріумфу керівної сили, паралельно висуваючи відверті ультиматуми через геополітичний розворот країни.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Інформаційна облога та маніпуляції МосквиПартія прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна "Громадянський договір" здобула впевнену перемогу на загальних виборах, які відбулися 7 червня, виборовши 49,82 відсотка голосів. Одразу після цього російські урядовці та лояльні до Кремля мілблогери взялися активно тиражувати фейкові наративи. Вони абсурдно стверджують, нібито Пашинян зазнав фіаско, оскільки не подолав позначку у 50 відсотків, а саме голосування проходило за "тотального тиску Заходу", придушення опозиційних сил та з масовими фальсифікаціями.Справжня причина такої люті Кремля криється у бажанні помститися за зміну курсу Єревана. Останніми місяцями політсила "Громадянський договір" послідовно переорієнтовує державу на співпрацю з Європейським Союзом, дистанціюється від Москви та намагається мінімізувати свою роль в очолюваній Росією ОДКБ.Шантаж рибою та молдовський сценарійОкрім пропаганди, країна-агресорка миттєво під'єднаkf інструменти економічного тиску. Зокрема, очільник російського Федерального агентства з рибного господарства "Росриболовство" виступив із відкритим ультиматумом про те, що Росія суттєво посилить обмеження на ввезення рибної продукції з Вірменії, якщо там виникнуть "ветеринарні ризики". Такими маніпуляціями Кремль намагається покарати Єреван за небажання обслуговувати російські інтереси.Аналітики наголошують, що подібна схема дискредитації не є новою для Москви. Аналогічну брудну кампанію з криками про "вкрадені вибори", підтасовування результатів та "нелегітимність" російська верхівка розгортала у 2024 році після перемоги Маї Санду на президентських перегонах у Молдові. Кремль стабільно штампує брехню про фальсифікації у пострадянських республіках щоразу, коли підсумки демократичного голосування не задовольняють інтереси Росії.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив про фактичний крах геополітичного впливу Москви на Вірменію, Азербайджан та Молдову, які обрали курс на незалежність. Саме тому Кремль відчайдушно намагається втримати під контролем українські території, вбачаючи у вільній Україні смертельну загрозу для свого існування.Читайте також: Вибори у Вірменії: чи справді Росія втрачає вплив на Кавказі.

Німеччина виділить додаткові 300 мільйонів євро на підримку Україну. Кошти будуть надані в межах чеської ініціативи із закупівлі боєприпасів для Києва.Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус після переговорів із міністром оборони Чехії Яромир Зуна у Берліні, передає Novinky. Зазначається, що завдяки цим коштам можна буде закупити близько 50 тисяч снарядів."Німеччина відіграє важливу роль як постачальник військової техніки та боєприпасів і разом з нашою оборонною промисловістю робить значний внесок у безпеку Європи", — сказав Зуна.За підсумками переговорів Пісторіус оголосив про новий внесок Берліна до чеської програми закупівлі боєприпасів для України. За його словами, ця ініціатива залишається одним із ключових інструментів підтримки української армії у протидії російській агресії.До того ж голова німецького оборонного відомства подякував Чехії за продовження проєкту та наголосив, що Німеччина нині є найбільшим іноземним донором цієї програми. Так, минулого року Берлін уже спрямував на реалізацію чеської "боєприпасної ініціативи" загалом один мільярд євро.Нагадаємо, Норвегія виділить 1,2 мільярда норвезьких крон на розробку та закупівлю морських безпілотників для України. Безпілотні морські системи матимуть різні конфігурації та зможуть нести датчики, озброєння або навіть повітряні дрони.Зауважимо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

Норвегія виділить 1,2 мільярда норвезьких крон на розробку та закупівлю морських безпілотників для України.Про це йдеться в офіційній заяві уряду країни. Зазначається, що фінансування здійснюється в межах програми підтримки "Нансен" — комплексної норвезької ініціативи цивільної та військової допомоги Україні обсягом 75 мільярдів норвезьких крон на 2023–2027 роки. Щорічний розподіл коштів здійснюється залежно від актуальних потреб України.У межах нової програми передбачається постачання морських дронів як через норвезьку, так і через українську оборонну промисловість. Безпілотні морські системи матимуть різні конфігурації та зможуть нести датчики, озброєння або навіть повітряні дрони.У норвезькому уряді зазначили, що такі системи сприятимуть захисту морських шляхів, зокрема експорту зерна та інших товарів через Чорне море, який залишається критично важливим для української економіки. Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере наголосив на значенні морських технологій у підтримці України."Норвезька морська промисловість є світовим лідером. Я радий, що цей досвід також може бути використаний для підтримки боротьби України за свободу. Україна використовує морські безпілотники для розвідки, наступальних операцій та для захисту від російських атак", — зазначив він.Крім того, норвезький парламент за пропозицією уряду погодив продовження військової підтримки України у 2026 році на рівні 70 мільярдів крон. Уряд підкреслив, що ці кошти розподіляються у тісній координації з Києвом, щоб забезпечити їх максимально ефективне використання.Нагадаємо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

Президент Володимир Зеленський заявив, що отримав потрібний йому результат на відкритий лист, надісланий 4 червня російському диктатору Володимиру Путіну.Про це він повідомив на пресконференції разом із лідерами країн Північної Європи та Балтії у Талліні."Я отримав результат, але я не можу поділитися зараз тим, який це був результат. Але я це зробив, і у мене була мета, відправивши лист Путіну, і я думаю, що я отримав результат, який був потрібен", — сказав Зеленський.За словами очільника держави, протягом місяця він надсилав листи до різних інституцій, зокрема в США та ЄС. Головна мета — привернути більше уваги до України та отримати додаткові "антибалістичні спроможності"."В мене були різні цілі. Наприклад, пишучи Сполученим Штатам, я дійсно хотів зробити все, щоб змістити їх трошки, хоча би трошки, із Близького Сходу до ситуації в Україні. Я не хочу, не можу поділитися з вами усім детальними, але моя держава потребує дуже значної кількості антибалістичних спроможностей", — зазначив президент.Нагадаємо, 4 червня на сайті Офісу президента оприлюднили відкритий лист Володимира Зеленського до російського диктатора. У зверненні глава держави запропонував провести особисту зустріч на території третьої країни для обговорення шляхів досягнення тривалого миру.5 червня кремлівський диктатор Володимир Путін відповів на відкритого листа, якого йому напередодні надіслав президент України Володимир Зеленський. Він назвав цього листа "папірцем", зазначив, що "миру не буде". За його словами, бойові дії колись закінчаться, і закінчаться вони, коли "Росія досягне поставлених перед собою цілей".Своєю чергою Володимир Зеленський назвав "слабкою" відповідь Володимира Путіна на пропозицію зустрітися та припинити війну. Український президент закликав світ посилити тиск на Росію.Читайте також: Лист Зеленського Путіну та ляпас Трампу від Конгресу: політичний підсумок тижня.

Президент Володимир Зеленський заявив, що під час потенційних переговорів із країною-агресоркою Росією Європа може бути представлена у різних форматах — зокрема через групу Е3, до якої входять Велика Британія, Німеччина та Франція або через Європейський Союз.Таку заяву український гарант зробив під час пресконференції із лідерами країн Північної Європи та Балтії у Таллінні."Хто представлятиме обличчя Європи? Я думаю, це дуже важливо. Це можуть бути різні формати. Е3, ЄС. Так, ми розуміємо, що Е3 це хороший варіант, але я думаю, що це залежить від Європи", — сказав Зеленський.На думку очільника держави, європейські партнери мають спільно визначити оптимальний формат і запропонувати його Україні."І ми підтримаємо, тому що ми думаємо, що здебільшого 99,9% європейців на нашому боці. Це дуже важливо", — додав він.Окремо Зеленський зауважив, що на майбутніх перемовинах важливо уникнути повторення помилок минулих переговорних форматів, зокрема Мінських домовленостей та Нормандського формату."Тому я думаю, що Е3 краще, ніж інші формати, які були в минулому... І з усією повагою до Сполучених Штатів. Вони можуть бути в будь-якому форматі, тому що в майбутньому нам треба гарантії безпеки від Європи та Сполучених Штатів", — сказав Зеленський.До того ж, як наголосив гарант, Україна не погодиться на формати переговорів без своєї участі."Ні, ми такі перемовини без нас не приймемо, коли війна йде на нашій території, коли здебільшого втрати України. Тому нічого про нас без нас", — підсумував він.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що серія масштабних міжнародних зустрічей на рівні Європейського Союзу, "Великої сімки" та Північноатлантичного альянсу, що заплановані на початок літа, здатна кардинально змінить хід російсько-української війни. Офіційний Київ сподівається на рішучі кроки з боку західних партнеров, які допоможуть посилити дипломатичний тиск на країну-агресорку.