Політика

Президент Росії Володимир Путін продовжує просувати власну версію подій щодо початку війни в Україні, стверджуючи, що Кремль не розпочинав вторгнення, намагаючись перекласти провину на Київ.Заяву агресорки опублікували російські ЗМІ."Я завжди про це говорю… Не Росія розпочала війну… Це вони…" — запевнив він.За версією диктатора, Україна "розв'язала" війну та почала бойові дії, а Росія лише "захищала" Крим. Також Путін додав, що Москва начебто намагається "домовитися" з Києвом вісім років."Це ж війна. Підтягнули артилерію, системи залпового вогню. Почали бойові дії на південному сході України. Ми вмовляли їх вісім років", — цинічно заявив президент РФ.Нагадаємо, 12 червня президент Росії Володимир Путін заявив про плани посилити удари по українській інфраструктурі, що свідчить про можливе збільшення ракетно-дронових атак по енергетичних та промислових об’єктах нашої країни.Своєю чергою, 12 червня українські Повітряні сили попередили про серйозну загрозу застосування Росією балістичної ракети середньої дальності найближчим часом. Військові зафіксували ознаки підготовки до пуску з російського випробувального полігону "Капустин Яр".Читайте також: Націоналізація по-російськи: в ISW розповіли, як Кремль збирає кошти на затяжну війну.

Президент Росії Володимир Путін заявив про плани посилити удари по українській інфраструктурі, що свідчить про можливе збільшення ракетно-дронових атак по енергетичних та промислових об’єктах нашої країни.Його виступ опублікували пропагандистські росЗМІ. Він зауважив, що такі дії розглядаються як "захід у відповідь на українські удари" ."Ми будемо нарощувати удари, щоб відбити у них бажання бити по нашій цивільній інфраструктурі", — цинічно заявив диктатор.Путін заявив, що в Росії інфраструктуру швидко відновлюють і серйозних проблем таку удари не створюють."Серйозних проблем вони нам створити не зможуть. Ми повинні відповідати їм як слід. І ми це робимо", — пригрозив він.Крім того, російський президент повторив традиційні пропагандистські тези Кремля, стверджуючи, що нібито "не Росія розв’язала війну", що РФ "практично самотужки протистоїть усьому колективному Заходу". Як відомо, 12 червня українські Повітряні сили попередили про серйозну загрозу застосування Росією балістичної ракети середньої дальності найближчим часом. Військові зафіксували ознаки підготовки до пуску з російського випробувального полігону "Капустин Яр".Нагадаємо, Сили оборони України успішно знешкодили 102 ворожих дрони під час нічної повітряної атаки Росії 12 червня. Супротивник застосував понад сотню безпілотників, серед яких були реактивні моделі та фальшиві цілі.Додамо, російські окупанти вночі 12 червня завдали ударів безпілотниками по житловому гуртожитку в Сумах та об'єктах "Укрзалізниці". Унаслідок нічних влучань загинула працівниця залізничної станції, ще одну жінку прооперували.Читайте також: Націоналізація по-російськи: в ISW розповіли, як Кремль збирає кошти на затяжну війну.

У п'ятницю, 12 червня, Вищий антикорупційний суд продовжив строк тримання під вартою колишньому міністру енергетики України Герману Галущенку ще на два місяці у справі про розкрадання в "Енергоатомі". Водночас було зменшено розмір застави.Про це повідомляє "Суспільне", посилаючись на адвоката Германа Галущенка.Так, ВАКС зменшив розмір застави для Галущенка з 200 до 150 мільйонів гривень. Адвокати ексміністра зазначили, що наразі їм невідомо, чи внесуть за нього кошти.У разі внесення застави на підозрюваного покладатимуться процесуальні обов’язки, визначені судом.Що відомо про справу Германа Галущенка?Національне антикорупційне бюро України 10 листопада 2025 року повідомило про проведення масштабної операції під назвою "Мідас", у межах якої було викрито корупційну схему в енергетичній сфері. За даними слідства, учасники цієї схеми систематично отримували неправомірну вигоду у вигляді "відкатів" від контрагентів "Енергоатому". Розмір таких платежів, за інформацією правоохоронців, становив від 10% до 15% вартості контрактів. Фактично бізнес змушували сплачувати ці кошти, щоб уникнути блокування розрахунків за вже надані послуги чи поставлену продукцію, або ж щоб не втратити статус постачальника.За версією слідства, отримані кошти легалізовувалися через окремий офіс у Києві, який, як стверджується, був пов’язаний із родиною колишнього народного депутата, а нині російського сенатора Андрія Деркача.Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури також повідомив, що серед ймовірних співорганізаторів схеми фігурують бізнесмени Олександр Цукерман, відомий під прізвиськами "Шеф" або "Шугармен" на записах прослуховування, а також Тимур Міндіч, якого в матеріалах справи називають "Карлсон" і який, за словами слідства, мав зв’язки з оточенням президента Володимира Зеленського.Крім того, за даними САП, упродовж 2025 року Міндіч міг мати вплив на тодішнього міністра енергетики Германа Галущенка та міністра оборони Рустема Умєрова. Також прокурор зазначив, що до розслідування був причетний і колишній міністр національної єдності Олексій Чернишов, якому згодом оголосили підозру в незаконному збагаченні.Спочатку Галущенко проходив у справі як свідок, однак пізніше його відсторонили від посади, а згодом і звільнили з посади міністра юстиції, на яку його призначили незадовго до цих подій. Пізніше, 15 лютого, його затримали під час спроби виїзду з України. Невдовзі йому оголосили підозру в причетності до корупційної схеми "Мідас". 17 лютого суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 200 мільйонів гривень. Це рішення було оскаржене в апеляційному порядку, однак суд залишив його без змін.Нагадаємо, 31 березня головний детектив у так званій "справі Міндіча" Олександр Абакумов розповів в інтерв'ю YouTube-каналу "Є питання", що на "плівках Міндіча" колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак фігурує під псевдонімом "Хірург"..

У п'ятницю, 12 червня, президент України Володимир Зеленський анонсував запуск масштабної реформи грошового забезпечення військовослужбовців, яка почне діяти вже у червні. Для бійців на першій лінії фронту запроваджують спеціальні контракти із виплатами близько 300 тисяч гривень.Про це він заявив у Telegram-каналі.Нові суми виплат, контракти для піхотинців та роль КабмінуГлава держави провів серію важливих нарад із прем’єр-міністром Юлією Свириденко, міністром оборони Михайлом Федоровим та міністром фінансів Сергієм Марченком. Позицію Кабміну та урядовців повністю підтримали головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та начальник Генштабу Анатолій Гнатов. Основний фокус реформи зосереджений на забезпеченні українських піхотинців та бойових командирів."Вчора й сьогодні дуже активний час наших політичних рішень", — заявив Зеленський, висловлюючи вдячність народним депутатам за затвердження змін до державного бюджету, а також міжнародним партнерам за підтримку.Першочерговим завданням визначено перегляд системи фінансування армії. За словами Зеленського, в державі є необхідний ресурс для реалізації цих планів. Реформа грошового забезпечення та контрактів передбачає такі ключові зміни:мінімальний рівень виплат у тилу становитиме 30 тисяч гривень;розмір винагороди залежатиме від інтенсивності та специфіки бойових завдань;для бійців на першій лінії фронту впроваджують нові контракти із середньою виплатою 300 тисяч гривень;терміни дії нових контрактів чітко фіксуватимуться на 10 місяців, 14 або 24 місяці;військовослужбовцям гарантуватимуть конкретні умови та реальні терміни відстрочок."Будуть нові, відчутно сильніші контракти для піхотинців. 300 тисяч гривень в середньому на першій лінії. Все тримається на українській піхоті, на нашому українському піхотинці", — наголосив президент.Зеленський додав, що також зростуть виплати для бойового командного складу, що має втримати досвідчені кадри у війську. Конкретний механізм нарахувань затвердить Кабінет міністрів, а перші оновлені доплати військовим почнуть нараховувати вже протягом червня.Залучення іноземних добровольців та внутрішні переведенняДругим важливим напрямком стане модернізація системи рекрутингу для громадян інших держав. Україна планує створити більш сприятливі та прозорі умови для іноземців, які хочуть долучитися до захисту європейської безпеки."Я вдячний усім добровольцям з інших країн, які б'ються заради нашої свободи в Україні, розуміючи, що це стосується свободи багатьох інших народів", — зазначив лідер держави.Зеленський уже дав доручення розширити можливості для прийому іноземних добровольців до лав ЗСУ та оптимізувати рекрутингові інструменти. Окрім цього, реформа торкнеться внутрішніх процесів усередині армії. Зокрема, заплановано подальше спрощення процедури переведення бійців між військовими частинами, створення умов для кар'єрного зростання та додаткових стимулів для залучення нових громадян до оборони країни. Детальні роз'яснення щодо всіх нововведень найближчим часом має оприлюднити Міністерство оборони України.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Міністерство оборони України розробляє фундаментальні законодавчі зміни, спрямовані на посилення соціального захисту та врегулювання правового статусу захисників. Проєкт реформи передбачає суттєве переформатування системи фінансового забезпечення армії, а також розв'язання нагальних питань проходження служби..

У п'ятницю, 12 червня, новий керівник міністерства оборони Латвії Райвіс Мелніс прибув до Києва з першим офіційним закордонним візитом на своїй посаді. Ключовою метою його перебування в Україні є розширення військово-технічного співробітництва та запуск спільних оборонних підприємств.Про це повідомляє пресслужба міністерства оборони Латвії.Пріоритетний вибір та програма перебування у КиєвіУкраїна офіційно стала першою державою, яку відвідав новопризначений керівник міністерства оборони Латвії Райвіс Мелніс після вступу на посаду. Такий вибір дипломатичного курсу свідчить про непохитну позицію Риги щодо підтримки євроатлантичного майбутнього України.У межах перебування іноземної делегації в Києві затверджено насичений графік. Латвійський урядовець проведе низку офіційних зустрічей високого рівня з українськими колегами, представниками Кабінету міністрів та керівництвом сектору безпеки і оборони.Поглиблення військової співпраціКлючовим завданням робочої поїздки Райвіса Мелніса є всебічне зміцнення військового та технічного співробітництва між двома країнами. Сторони мають намір детально проаналізувати поточні потреби фронту та вийти на новий рівень взаємодії. Під час переговорів урядовці та профільні фахівці планують обговорити такі важливі блоки питань:участь латвійських підприємств оборонно-промислового комплексу у програмах підтримки України;масштабування та розширення наявних спільних оборонних проєктів;перспективи та реальні можливості створення двосторонніх підприємств у сфері виробництва зброї та військової техніки.Нагадаємо, 9 червня у Таллінні президент України Володимир Зеленський провів першу зустріч із новим прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом, під час якої сторони підписали важливу угоду..

Оглядач Гел Брендс заявив, що становище України на полі бою стало кращим, ніж упродовж кількох попередніх років. Водночас він застеріг, що перевага Києва у сфері безпілотників може бути нетривалою, а Росія здатна відповісти посиленням атак і гібридного тиску.Як передає Bloomberg, після невдалого українського контрнаступу 2023 року Росія поступово просувалася на фронті, використовуючи перевагу в людських та економічних ресурсах. Утім, 2026 року ця тенденція змінилася: темпи російського наступу сповільнилися, тоді як втрати армії РФ залишилися значними.Брендс стверджує, що щомісяця Росія може втрачати до 35 тисяч військових убитими, пораненими та зниклими безвісти. Водночас українські сили проводять локальні контратаки та повертають невеликі ділянки території.Дрони змінили ситуацію на фронтіОднією з головних причин покращення становища України автор назвав розвиток безпілотних технологій. За його оцінкою, українські розробники скоротили цикл створення та модернізації малих дронів із років до кількох тижнів або навіть днів.Насичення фронту безпілотниками ускладнило пересування російських військ і зробило небезпечним зосередження великої кількості техніки та особового складу. Така ситуація, на думку Брендса, наразі більше допомагає стороні, яка обороняється. Україна також наростила використання дронів середньої дальності. Вони здатні вражати вантажівки, поїзди та інші логістичні об’єкти на відстані понад 160 кілометрів від лінії бойового зіткнення."Інновації в Україні інтенсивні й невпинні: цикли розробки невеликих дронів скоротилися з років до тижнів або днів. Уздовж лінії фронту повсюдне покриття дронами створює для росіян "зону смерті", в якій пересування ускладнене, а скупчення військ є смертельно небезпечним. Наразі ця динаміка більше допомагає захиснику, Україні, ніж нападнику, Росії", — зазначив автор.Автор зазначив, що такі атаки завдають шкоди російській нафтовій інфраструктурі та створюють політичні й економічні проблеми для Кремля. Посилаючись на The Economist, Брендс написав, що навесні обсяги виробництва на російських нафтопереробних заводах були приблизно на 15% нижчими, ніж за аналогічний період торік.Чи може Росія погодитися на припинення вогнюОглядач наголосив, що зміна ситуації ще не означає близької перемоги України. Збройні сили України не мають можливості швидко звільнити значну частину окупованих територій, а російський диктатор Володимир Путін не відмовився від наміру підпорядкувати Київ.Водночас подальше виснаження російської армії та удари по економічних об’єктах РФ можуть збільшити ціну війни для Кремля. За припущенням автора, це здатне створити умови для припинення вогню вздовж нинішньої лінії зіткнення:"Якщо Україна продовжуватиме завдавати втрат арміям Путіна та підривати російську економіку до кінця цього року, можливо, це вичерпає навіть готовність Путіна приймати такі надмірні витрати".Навіть нестабільне перемир’я могло б дати Україні час для відбудови, зміцнення оборони та подальшого зближення із західними країнами. Окремою перевагою Брендс назвав можливість інтеграції України в оборонно-технологічну систему Заходу завдяки продажу безпілотних технологій і засобів протидії дронам.Перевага України може виявитися нетривалоюАвтор застеріг, що Росія вже демонструвала здатність пристосовуватися до нової української тактики. На початку 2025 року Київ також отримав перевагу у сфері безпілотників, однак впродовж року російська армія частково її нівелювала.Російська промисловість має можливості для масового виробництва дронів та іншої зброї. Тому, на думку Брендса, Москва може знову адаптуватися та повернути собі частину ініціативи. Україна водночас продовжує відчувати нестачу військовослужбовців. Після російських атак енергетична система країни залишається вразливою, а наступний опалювальний сезон може принести нові труднощі.Путін може посилити тиск на НАТОЩе одним ризиком автор назвав можливу реакцію Кремля на погіршення ситуації. За його оцінкою, Путін може спробувати змусити європейські держави скоротити підтримку України за допомогою військових погроз, диверсій і гібридних операцій. Брендс не вважає, що російська влада готується до повномасштабної війни з НАТО. Однак Кремль може вдатися до обмеженої провокації проти однієї з країн Альянсу, щоб перевірити готовність союзників до колективної відповіді.Оглядач наголосив, що такий сценарій залишається малоймовірним. Проте російський диктатор, який пов’язав політичне майбутнє з результатом війни проти України, може стати небезпечнішим у разі подальших невдач.Читайте також: ISW заявив про пастку для окупантів: ЗСУ повністю відрізали Крим від Херсонщини.

Комітет зі збройних сил Сенату США ухвалив власну версію закону про національну оборону, яка передбачає збільшення фінансування військової допомоги Києву до 750 мільйонів доларів. Цей крок став черговим свідченням опору законодавців політиці адміністрації Дональда Трампа, спрямованій на скорочення підтримки України в її боротьбі з російським вторгненням.Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.Фінансовий щит та заборона на поступки РосіїЯк зазначає видання, загальний оборонний бюджет США, підтриманий профільним комітетом Сенату, у якому більшість становлять республіканці, сягає колосальних 1,15 трильйона доларів. Цей документ визначає державну політику Пентагону в усіх сферах — від закупівлі кораблів, літаків і ракетних систем до підвищення виплат військовослужбовцям та протидії геополітичним загрозам.У межах цього фінансування 750 мільйонів доларів виділяється спеціально на Ініціативу сприяння безпеці України (USAI). Ці кошти спрямовуватимуться американським компаніям для виробництва та закупівлі озброєння для української армії.Окрім фінансової підтримки, сенатський текст закону містить жорсткі політичні обмеження. Документ категорично забороняє використання будь-яких коштів, що виділяються в межах NDAA, на реалізацію заходів, які б прямо чи опосередковано визнавали суверенітет Росії над міжнародно визнаними територіями України. Водночас закон зобов’язує міністерство оборони США забезпечувати Київ розвідувальною інформацією для підтримки військових операцій із захисту та повернення тимчасово окупованих земель.Багаторічні закупівлі зброї та перейменування ПентагонуПроєкт закону від Сенату надає право на багаторічні закупівлі кількох типів боєприпасів та передової військової техніки. Зокрема, йдеться про винищувачі F-15EX виробництва компанії Boeing та винищувачі F-35 від Lockheed Martin.Також стало відомо про неординарну ініціативу, яку підтримує Білий дім. Сенатська версія закону про національну оборону, слідом за Палатою представників, підтримала бажання Дональда Трампа змінити офіційну назву Міністерства оборони США (Department of Defense) на Міністерство війни (Department of War). Ця ініціатива викликала серйозний опір з боку представників Демократичної партії.Затяжна процедура та охолодження до КиєваСенатський комітет оприлюднив свій законопроєкт за тиждень після того, як Палата представників ухвалила свій варіант законодавства щодо допомоги Україні та запровадження нових санкцій проти Росії. Проте шлях до набуття чинності документом ще тривалий. Тепер обидві версії законопроєктів мають окремо пройти голосування у повних складах Палати представників та Сенату. Після цього законодавці обох палат повинні узгодити компромісний варіант, знову проголосувати за нього і лише тоді відправити на підпис президенту Дональду Трампу, який має право затвердити закон або накласти на нього вето.Подібні законодавчі ініціативи з’являються у критичний момент. Якщо у перші роки повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Конгрес демонстрував потужну двопартійну підтримку, то після повернення Дональда Трампа до Білого дому в січні 2025 року ситуація змінилася. Деякі з його найближчих союзників-республіканців, включно з керівництвом Палати представників та Сенату, почали демонструвати значно прохолодніше ставлення до Києва.Американська допомога суттєво уповільнилася саме тоді, коли Росія та Україна продовжують виснажувати одна одну масованими ударами ракет, дронів та артилерії. Мирні переговори наразі перебувають у глухому куті, оскільки Україна категорично відкидає вимоги російського диктатора Володимира Путіна про капітуляцію та відмову від територій, які українські воїни успішно захищають з 2022 року.Нагадаємо, кеолишній спецпосланець президента Сполучених Штатів Америки Кіт Келлог заявив, що переговорний процес між Україною, США та Росією "фактично призупинено", оскільки американські дипломати наразі зосереджені навколо ситуації в Ірані..

Колишній спецпосланець президента Сполучених Штатів Америки Кіт Келлог заявив, що переговорний процес між Україною, США та Росією "фактично призупинено", оскільки американські дипломати наразі зосереджені навколо ситуації в Ірані.У коментарі "Суспільному" він зауважив, що ця пауза може мати позитивний вплив. За його словами, представники американської команди Стів Віткофф і Джаред Кушнер, які беруть участь у перемовинах щодо Ірану, також залучені до переговорного процесу між Україною та Росією, а тому не можуть ефективно працювати в обох напрямках одночасно."Добре, що вони зараз працюють з Іраном, і я думаю, що процес переговорів фактично призупинено. Це непогано. Це насправді добре", — оцінив Келлог ситуацію.Він також заявив, що зосередженість США на конфлікті з Іраном фактично залишає Україну самостійно протистояти російській агресії. Водночас він наголосив, що українська сторона демонструє ефективність у боротьбі з Росією.Також Келлог спростував припущення про можливе послаблення санкційного тиску на Москву. За його словами, новий санкційний пакет США щодо Росії ще перебуває на стадії підготовки та не є завершеним.Коментуючи лист президента України Володимира Зеленського до російського лідера Володимира Путіна, Келлог зазначив, що особисто не ознайомлювався з документом. Водночас він позитивно оцінив сам факт початку діалогу між сторонами.Говорячи про бажаний результат війни в Україні, колишній спецпосланець наголосив, що президент США Дональд Трамп виступає за якнайшвидше досягнення миру. За його словами, після п’яти років війни настав час зосередитися на мирному майбутньому для всіх сторін.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що серія масштабних міжнародних зустрічей на рівні Європейського Союзу, "Великої сімки" та Північноатлантичного альянсу, що заплановані на початок літа, здатна кардинально змінить хід російсько-української війни. Офіційний Київ сподівається на рішучі кроки з боку західних партнеров, які допоможуть посилити дипломатичний тиск на країну-агресорку.

Журналісти заявили про ймовірні фінансові зв’язки між громадськими проєктами народного депутата від "Європейської Солідарності" Олексія Гончаренка та низкою аграрних компаній.Як повідомляють журналісти, окремі активи можуть контролювати представники найближчого політичного оточення парламентаря, хоча формально вони оформлені на інших осіб. Автор проаналізував декларації політика та пов’язаних із ним осіб, відомості з відкритих реєстрів, корпоративну документацію і дані про діяльність кількох підприємств.Що Гончаренко вказав у деклараціїЗгідно з наведеними даними, у декларації за 2025 рік Гончаренко зазначив право користування автомобілем Nissan Qashqai 2013 року випуску, який належить Ярославу Глові.Дружина народного депутата Ольга Гончаренко задекларувала 7,5 млн грн доходу від підприємницької діяльності у сфері програмування та інформаційних технологій. Автор звернув увагу, що її дохід зріс більш ніж на один мільйон гривень порівняно з попереднім роком.Також у декларації зазначена позика на 359 тисяч доларів, яку дружина політика надала іншій особі. Її грошові активи становили 771 тисячі доларів.Сам Гончаренко задекларував 45 тисяч доларів і 10 тисяч євро готівкою. Серед його доходів вказані 782 тисяч гривень заробітної плати народного депутата та 2,4 мільйона гривень роялті за відеоконтент, зокрема на YouTube.Хто керує "Гончаренко центрами"Мережа "Гончаренко центрів" позиціює себе як проєкт безплатних освітніх, культурних і волонтерських просторів. Юридично вона працює через громадську організацію "Ви.Мова", яка має статус неприбуткової.Гончаренко входить до правління організації. Операційне управління, за даними матеріалу, здійснює депутат Одеської обласної ради від "Європейської Солідарності" Олексій Потапський. Журналіст пов’язує Потапського з аграрним кооперативом "Дружба народів". Серед керівників і співзасновників підприємства також згадується депутат Одеської міської ради та помічник Гончаренка Петро Обухов.Серед партнерів мережі названий агрохолдинг "Укрлендфармінг", який пов’язують із бізнесменом Олегом Бахматюком. Автор нагадує, що 2020 року Гончаренко публічно виступав на захист підприємств агрохолдингу, пояснюючи це необхідністю зберегти робочі місця.Ще одним спонсором у матеріалі назване ТОВ "ТаксіБонд", власником якого є Обухов. Водночас через незначні фінансові показники компанії автор вважає її допоміжним, а не основним джерелом підтримки.Експорт зерна на 431 млн грнПосилаючись на неназвані джерела у правоохоронних органах, автор стверджує, що низка сільськогосподарських підприємств могла брати участь в експортних операціях із подальшим переказом коштів за кордон. За наведеними даними, впродовж 2023-2024 років компанії експортували зерно на 431 мільйона гривень. З цієї суми 347 мільйона гривень нібито перерахували болгарській компанії High View Group.У матеріалі також заявлено, що на початку 2023 року цю компанію зареєстрували на доньку депутата Одеської обласної ради Юрія Карабаджака. Документальних підтверджень контролю Гончаренка над цим підприємством у тексті не наведено.Окремо автор згадує кримінальне провадження, яке Служба безпеки України нібито відкрила в липні 2023 року щодо Андрія Паращенка та його батька. За твердженням журналіста, справа стосувалася можливої передачі ресурсів представникам Росії. Інформації про вирок суду або доведення вини цих осіб у матеріалі немає.Позика та земельні ділянки ОбуховаЗа даними декларації за 2024 рік, Обухов отримав від дружини Гончаренка позику на 415 тисяч доларів. Цю фінансову операцію також зазначив у декларації народний депутат.Автор пише, що Обухову належать 48 сільськогосподарських земельних ділянок загальною площею 98 га в Подільському районі Одеської області. Частину землі орендують кооператив "Дружба народів" і компанія "Зернятко Плюс". У матеріалі висловлено припущення, що позика могла бути пов’язана з фінансуванням активів, однак доказів її нецільового використання або порушення законодавства не наведено.Журналіст також із посиланням на власні джерела заявив, що деякі працівники "Гончаренко центрів" нібито укладають волонтерські договори, але отримують гроші на банківські картки від третіх осіб. За його оцінкою, загальна сума таких виплат може сягати близько чотирьох мільйонів гривень щомісяця.Нагадаємо, наприкінці квітня журналісти отримали доступ до аудіозаписів, відомих як "плівки Міндіча", що проливають світло на резонансну справу. Вже оприлюднено перші розшифровки задокументованих розмов та згодом очікується продовження серії викриттів..

Очільник оборонного відомства Сполученого Королівства Джон Гілі оголосив про складання своїх повноважень через гостру незгоду з фінансовою політикою уряду Кира Стармера щодо фінансування армії. Посадовець відкрито звинуватив кабінет міністрів у нездатності забезпечити належний рівень грошових вливань для протидії сучасним безпековим викликам.Відповідну заяву він оприлюднив у соцмережі X.Провал оборонного плану та звинувачення на адресу СтармераУ своєму розлогому зверненні Джон Гілі підкреслив, що нове керівництво Великої Британії чудово усвідомлювало складність геополітичної ситуації, коли перемагало на виборах. Спільний стратегічний огляд чітко продемонстрував необхідність глобальної модернізації армії на найближчі десять років, залучення новітніх технологій та всебічного зміцнення міжнародних альянсів. Проте реалізація цих планів вперлася у небажання фінансистів давати гроші. Джон Гілі прямо звернувся до очільника уряду Кира Стармера, нагадавши про спільну роботу,"Ми прийшли до влади, усвідомлюючи, що Британія вступила в нову епоху загроз, яка потребує нової епохи оборони. Стратегічний оборонний огляд, який ми спільно замовили, визначив десятирічне бачення трансформації наших збройних сил, зміцнення альянсів, інвестування в технології, що змінюють характер війни, та підтримки британської промисловості, щоб зробити оборону двигуном економічного зростання", — йдеться у заяві політика.Він наголосив, що ця нова ера оборони потребувала додаткових інвестувань через план оборонних інвестицій. "Відмінна та масштабна міжурядова робота, завершена в січні під вашим керівництвом, за моєї участі та за участі міністра фінансів, підтвердила масштаб викликів і зростання ризиків для оборони. Відтоді ви не змогли, а міністерство фінансів не захотіло, забезпечити ресурси, яких потребує країна для захисту в цей період зростальних загроз", — зазначає Гілі.Колишній міністр переконаний, що затверджене фінансове рішення щодо Плану оборонних інвестицій "суттєво не відповідає тому, що необхідно обороні та країні в цей небезпечний час".Загроза з боку Росії та вимушений відхідОкрему увагу Джон Гілі приділив російській загрозі, про яку раніше неодноразово заявляв сам прем'єр-міністр та представники Північноатлантичного альянсу."Минулого тижня ви самі окреслили загрози: "За нашою оцінкою розвідки та оцінкою інших країн НАТО, Росія може здійснити напад на НАТО вже до 2030 року". Ви знаєте, чого потребує оборона. Ви переконливо виклали це у своєму виступі на Мюнхенській конференції з безпеки в лютому", — наголосив він.Гілі зазначив, що без плану оборонних інвестицій, який відповідає нинішньому моменту ризику, він змушений ухвалювати рішення, що знизять готовність збройних сил, підвищать ризики для особового складу під час операцій і можуть зробити країну менш безпечною. "Після того як я пояснив вам, що не зможу погодитися на фінансове рішення щодо Плану оборонних інвестицій, яке не забезпечує Збройні сили необхідними ресурсами, у мене не залишилося іншого вибору, окрім як подати у відставку з посади міністра оборони", — резюмував політик.Як повідомляють міжнародні журналісти агенції Reuters, запеклі дебати та дискусії між оборонним і фінансовим відомствами Великої Британії стосовно збільшення військових асигнувань безперервно тривали протягом кількох останніх місяців, але так і не увінчалися компромісом.Нагадаємо, глава італійського уряду Джорджа Мелоні висловила солідарність із ідеєю створення спеціальної посади європейського представника, який вестиме переговори з Російською Федерацією щодо завершення війни в Україні. Водночас політикиня наголосила, що будь-який дипломатичний поступ можливий лише за умови паралельного нарощування всебічної допомоги Києву та посилення економічного тиску на Москву..

Глава італійського уряду Джорджа Мелоні висловила солідарність із ідеєю створення спеціальної посади європейського представника, який вестиме переговори з Російською Федерацією щодо завершення війни в Україні. Водночас політикиня наголосила, що будь-який дипломатичний поступ можливий лише за умови паралельного нарощування всебічної допомоги Києву та посилення економічного тиску на Москву.Про це повідомляє італійське видання La Stampa, яке цитує заяву політикині під час виступу перед засіданням Європейської Ради 18-19 червня.Єдиний голос Європи у переговорному процесіІталійська лідерка зауважила, що створення подібного дипломатичного інституту є логічним кроком, над яким офіційний Рим працює вже тривалий час. На її переконання, такий представник повинен мати беззаперечний авторитет серед усіх країн європейського блоку."Я давно підтримую необхідність визначення авторитетної особи, якій довіряють і яка має мандат усіх держав-членів, щоб представляти думку Європи, і саме в цьому напрямку я продовжую працювати", — заявила прем’єр-міністерка.Санкції та тиск як спосіб примусу Росії до мируОчільниця італійського уряду переконана, що безперервне фінансування і всебічна підтримка оборонної спроможності України, а також збереження жорсткого політичного та економічного тиску на РФ є єдиними дієвими інструментами, які спроможні змусити Москву сісти за стіл переговорів. Рим демонструє непохитність у цьому питанні та закликає партнерів до рішучих дій."Наша позиція не змінюється. На нашу думку, підтримка Києва та збереження тиску на Москву й сьогодні є єдиним реальним способом створити умови, які змусять розпочати серйозний переговорний процес. Саме тому ми підтримуємо 20-й пакет європейських санкцій, адже доки Росія відмовлятиметься від припинення вогню та початку реальних переговорів, необхідно підтримувати високий політичний та економічний тиск", — заявила Мелоні.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що під час потенційних переговорів із країною-агресоркою Росією Європа може бути представлена у різних форматах — зокрема через групу Е3, до якої входять Велика Британія, Німеччина та Франція або через Європейський Союз..

У четвер, 11 червня, оприлюднили результати опитування, згідно з яким 51,9% поляків заявили про погіршення ставлення до України та українців. Зміни відбулися після рішення Президента України Володимира Зеленського надати одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування "Героїв УПА".Про це повідомляє польське видання Rzeczpospolita з посиланням на опитування SW Research. Водночас 31,9% учасників дослідження відповіли, що рішення української влади не вплинуло на їхнє ставлення до України та її громадян. Ще 11,7% респондентів не змогли визначитися з відповіддю. Лише 4,5% опитаних повідомили, що після цієї ситуації почали краще ставитися до українців та України.Хто частіше заявляли про погіршення ставленняНегативні зміни частіше фіксували серед чоловіків. Про погіршення ставлення заявили 59% опитаних чоловіків і 46% жінок. Найбільше респондентів із негативною оцінкою рішення виявилося серед молоді віком до 24 років.Опитування провели 9-10 червня серед користувачів онлайн-панелі SW Panel. У дослідженні взяли участь 800 повнолітніх громадян Польщі.Нагадаємо, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський назвав рішення щодо найменування підрозділу ССО помилкою та пригрозив позбавити Зеленського Ордена Білого Орла, однієї з найбільших нагород у країні. За його словами, польська сторона очікує, що Україна перегляне його.Також декілька днів тому виникло нове непорозуміння між країнами. Так, польське місто Кельце мало передати Вінниці 15 автобусів, проте переглянуло своє рішення через вулицю Степана Бандери. Після інциденту мер українського міста відкликав пропозицію щодо громадського транспорту, проте польські політики почали вимагати перейменування вулиці "на більш доцільне"..

Компанія Lockheed Martin заявила, що не може спрогнозувати, коли союзники Сполучених Штатів отримають ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони Patriot. Виробник наголосив, що рішення про черговість постачань ухвалює американський уряд.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на віцепрезидента зі стратегії та розвитку бізнесу ракетного підрозділу Lockheed Martin Брайана Данна.За його словами, компанія намагається прискорити виробництво ракет PAC-3 через дефіцит боєприпасів. PAC-3 — це керована ракета-перехоплювач, яку використовують у комплексах Patriot для знищення балістичних та інших повітряних цілей.Під час авіасалону ILA в Берліні Данн зазначив, що виробник не може повідомити конкретні строки постачань країнам, які експлуатують Patriot. Серед них — Німеччина, Японія, Польща, Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія.США визначатимуть черговість постачаньLockheed Martin планує значно наростити виробничі потужності. Згідно з угодою з Пентагоном вартістю 4,7 млрд доларів, компанія має збільшити щорічний випуск PAC-3 із 650 до 2000 ракет до 2033 року.Данн пояснив, що розширення виробництва дасть змогу швидше задовольняти потреби держав-замовників. Водночас компанія не впливає на те, хто отримає ракети насамперед."Ми не контролюємо розподіл цих ракет і не можемо повідомити країнам, яке місце вони посідають у списку пріоритетів", — заявив представник Lockheed Martin.За його словами, Пентагон готується переглянути порядок розподілу ракет, однак виробника до ухвалення цих рішень не залучають.Високопоставлена представниця ракетного підрозділу Lockheed Martin Паула Хартлі також повідомила про посилення недовіри до американських оборонних компаній серед іноземних партнерів. За її словами, представники урядів і збройних сил інших країн дедалі частіше скаржаться на затримки та недоступність продукції. Частина цього невдоволення спрямована не лише на виробників, а й на уряд США.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Україна разом із партнерами в Європі реалізує проєкт зі створення власної інтегрованої системи протиповітряної оборони, яку вже називають умовним "європейським Patriot".Також раніше Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів..

У польському місті Кельце депутатська фракція партії "Право і справедливість" підготувала резолюцію із закликом до влади Вінниці змінити назву вулиці Степана Бандери. Документ передали голові міської ради Кельце Аґаті Войді та сподіваються на його підтримку під час найближчої сесії.Як повідомляє Telewizja Świętokrzyska, ініціатива з'явилася на тлі дискусії навколо українсько-польської історичної пам'яті та нещодавнього рішення Вінниці відкликати прохання про передачу 15 автобусів від польського міста-побратима.У тексті резолюції депутати нагадують, що Кельце та Вінницю пов'язує понад 70 років партнерських відносин, заснованих на культурній, економічній та суспільній співпраці. Окремо наголошується на підтримці, яку мешканці Кельце надавали Україні та українським біженцям після початку повномасштабного вторгнення Росії.Водночас автори документа зазначають, що справжнє партнерство забезпечує готовність обговорювати складні історичні питання. На їхню думку, постать Степана Бандери та діяльність ОУН і УПА викликають у польському суспільстві негативні асоціації через події на Волині під час Другої світової війни.Що пропонують польські політикиУ резолюції йдеться про те, що вулиці, названі на честь Бандери, не викликають позитивного ставлення для багатьох поляків. Тому депутати звертаються до влади та громади українського міста із проханням перейменувати вулицю."Ми віримо, що в багатій історії України та самої Вінниці є багато видатних постатей, героїв боротьби за незалежність, діячів культури, науки чи праведників, які можуть об’єднувати, а не розділяти наші народи та місцеві громади. Такий жест з боку міста Вінниці, зроблений у дусі взаємної поваги та історичної правди, став би знаковим символом зрілості нашого партнерства. Очищення публічного простору Вінниці від символів, що розділяють поляків та українців, зміцнить наше партнерство на наступні десятиліття", — зазначили в Польщі.Напередодні міська голова Кельце Агата Войда повідомила, що навколо питання передачі автобусів Вінниці виникла хвиля політичних питань, маніпуляцій та взаємних викликів. Після цього міський голова Вінниці Сергій Моргунов вирішив відкликати прохання про передачу транспорту, щоб не допустити подальшого загострення конфлікту.Додамо, рішення українського керівництва відзначити один із підрозділів Збройних сил України почесним історичним найменуванням спровокувало гостру реакцію серед вищого політичного істеблішменту Польщі. Офіційна Варшава розглядає безпрецедентні кроки у відповідь, які можуть безпосередньо торкнутися вищих державних відзнак українського лідера Володимира Зеленського.Читайте також: Скандал навколо УПА в Польщі: кому вигідне загострення теми.

Політики у сусідній країні не можуть заспокоїтися після того, як президент України Володимир Зеленський присвоїв одному з елітних підрозділів ЗСУ почесне найменування "імені Героїв УПА". Чому до цього варто ставитися як до внутрішньої польської проблеми? Тертя між Києвом та Варшавою, викликане рішенням Зеленського, мало врегулюватися максимум за кілька днів, але польські політики продовжують підтримувати напругу, у відповідь з українського боку звучить коректне пояснення: найменування підрозділу на честь Героїв УПА жодним чином не спрямовувалося проти Польщі та її народу, щобільше — українські повстанці воювали проти наших спільних ворогів — сталінського і гітлерівського тоталітарних режимів. Але польські політики продовжують чути лише себе, з чого напрошується висновок: ескалація сварки їм вигідна. Якою ж є ця вигода? Конфліктне бачення минулого: чому Польща наступає на ті самі граблі Поляки давно написали власну історію XX століття, зокрема, Другої світової війни у націоналістичній парадигмі. Такий підхід дієвий для єднання нації на символах спільної історичної пам’яті, однак щойно він наштовхується на інше бачення — виникає конфлікт інтерпретацій.Більшість європейських держав відійшла від виключно націоналістичної парадигми історії, аби уникати беззмістовних суперечок, хто кому і коли завдав більших історичних травм. Власне, мультикультурний підхід до минулого Європи є одним із тих "клеїв", які цементують Європейський Союз. Це — суспільна угода: розмовляємо про сьогодення та майбутнє, минуле лишаємо для істориків.Але така угода працює не скрізь. Можна пригадати, як Віктор Орбан зумів керувати урядом Угорщини 16 років поспіль, підживлюючи історичну образу угорців через втрату територій у результаті Тріанонського договору 4 червня 1920 року. Нагадування сусідам про "угорські землі" розсварювало Будапешт з Україною, Румунією, Словаччиною, Сербією, Хорватією. Новий прем’єр Угорщини Петер Мадяр продовжує наполягати на порушенні права угорців, зокрема, можна нагадати його ультиматум Словаччині — скасувати "декретив Бенеша". TrueUA пояснював, про що саме йдеться. До країн, де не працює мультикультурний підхід до минулого, належить і Польща.В її політиків конфлікт не тільки з Україною, і не тільки через УПА. Торік у вересні польський президент Кароль Навроцький прямим текстом вимагав репарацій від Німеччини за збитки, завдані під час Другої світової війни. За підрахунками Польщі, сума становить 1,3 трильйона євро. Ще далі пішов політичний соратник Навроцького, лідер правоконсервативної партії "Право і справедливість" (PiS) Ярослав Качинський, який назвав Німеччину "постнацистською", бо вона ніколи не виплачувала репарації постраждалим країнам. В уряді ліберала Дональда Туска проти вимог правих політиків щодо німців. А от стосовно рішення про найменування підрозділу ЗСУ на честь Героїв УПА позиції правих і лібералів у Польщі дуже схожі. "Бандеризм" як небезпечна політична іграшка польських правихІснує загальновідома причинно-наслідкова дилема, що було першим — курка чи яйце. Хто ж першим — Україна чи Польща — почали роздмухувати суперечку навколо ОУН та УПА? В обох країнах різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років.У липні цього року виповниться 10 років відтоді, як польський Сейм назвав події тих років "геноцидом польського населення", зневаживши думку українців. А взимку 2018-го у Польщі ухвалили так званий "закон про заборону бандеризму" — документ розширював повноваження Інституту національної пам’яті, який отримав право цензурувати наукові дослідження, вихолощуючи звідти будь-які згадки, що не вкладаються в прокрустове ложе" націоналістичного бачення минулого. Інститут нацпам’яті до обрання президентом очолював Навроцький.За кілька днів після другого туру президентських виборів, коли стало зрозуміло, що він переміг, Сейм ухвалив закон, яким установив 11 липня "днем пам’яті про поляків — жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА на східних кресах II Річпосполитої Польщі" (польські націоналісти називають "східними кресами" частину українських земель). Так що рівно через місяць варто очікувати чергового сплеску українофобії у Польщі. Отримавши президентську посаду, торік у вересні Навроцький вніс до Сейму відверто провокаційний законопроєкт про кримінальну відповідальність за "пропаганду ідеології бандеризму" та заперечення Волинської трагедії. Причому пояснював свою ініціативу маніпулятивно: мовляв, такий закон "усуне російську пропаганду та дасть можливість вибудувати польсько-українські стосунки на справжньому партнерстві". Навроцький поєднав криміналізацію "бандеризму" з обмеженнями для українських біженців. Проте Сейм законодавче дітище президента відхилив. Опоненти пояснювали своє рішення не тим, що проти посилення відповідальності за "бандеризм", а перегукуванням запропонованих норм щодо біженців з уже існуючими.Останній крок Навроцького — намір позбавити Зеленського почесного ордену Білого орла. Щоправда, тут він сам себе відшмагав, — опоненти потикали в ніс президенту-історику, що досі кавалерами цієї нагороди є російська імператриця Катерина II, яка знищила польську державність, італійський фашистський дуче Беніто Муссоліні та друг Путіна — ексканцлер Німеччини Герхард Шредер. Навроцький зганьбився, то ж поки процедура позбавлення ордену українського президента на паузі.Як випливає з вище згаданих прецедентів, ініціаторами недружніх дій були саме польські політики, а історичні спекуляції впливової партії "Право і справедливість" десятиліттями створювали поживний ґрунт для зростання ультраправих настроїв. То ж не дивно, що в Польщі значну підтримку мають дві одночасно українофобські, антиєвропейські та проросійські партії "Конфедерація свободи й незалежності" на чолі зі Славомиром Менценом та "Конфедерація польської корони", де лідером є скандальний Гжегож Браун. Саме ці політсили зараз отримують найбільшу вигоду з антиукраїнської істерики. При цьому Навроцький, PiS, ура-патріотична преса роблять всю роботу замість них.За даними червневого зрізу громадської думки, проведеного дослідницьким інститутом Pollster для Super Express, "Конфедерація" Менцена третя за популярність (13,29%, зростання рейтингу на 1,55 відсоткового пункту), "Конфедерація" Брауна — п’ята (7,03%, зростання на 1,49%). Разом рейтинг двох проросійських партій — понад 20 відсотків, і це — у Польщі. Три стратегічні помилки Туска у конфлікті з Україною З правими — зрозуміло, але й ліберали використали сварку для внутрішнього вжитку. Прем’єр Туск у першій заяві все звів до того, що Зеленський вчинив неправильно, між Україною та Польщею чвар не повинно бути, і це мають зрозуміти як український, так і польський президенти. Простіше кажучи, Туск перевів стрілки на Навроцького, хоча проблема значно глибша — вона у бажанні Варшави диктувати свої історичні наративи. Підтвердженням стала заява глави МЗС Польщі Радослава Сікорського:"Прошу керуватися заявою голови Кабінету міністрів про те, що це Україна припустилася помилки, і ми очікуємо, що саме Україна виправить цю помилку".Українці не вважають це помилкою, вони рішення Зеленського схвалюють.Туск днями знову перекинув м’яч Навроцькому, мовляв, президенти Польщі та України повинні провести переговори між собою. Оглядачі ж зауважують: обравши тактику перекладання відповідальності, прем’єр припускається стратегічних помилок. Перша помилка: хайп, здійнятий польськими політиками довкола теми найменування підрозділу ЗСУ, яка є властиво українською і не стосується Польщі, може зірвати дуже важливий міжнародний захід — Конференцію з питань відновлення України (URC 2026) у Гданську, запланований на 25-26 червня. Для Варшави конференція архіважлива, фактично йдеться про стратегічну ініціативу Польщі, до Гданська збирається значна кількість політків та підприємців. Та чи прибудуть всі, на кого очікують на тлі сварки, яку підігрівають поляки?Звісно, конференція на малій батьківщині обох ключових діячів Польщі — і Туск, і Навроцький народилися у Гданську — не менш важлива й для України, її перенесення в часі або в інше місце — небажане, проте антиукраїнська істерія у сусідів дуже заважає. Якщо захід не відбудеться, це буде ляпас перш за все уряду Туска. Друга стратегічна помилка: поки польські політики граються з минулим, Зеленський провів плідну зустріч із лідерами Е3 — прем’єром Британії Кіром Стармером, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом та президентом Франції Еммануелем Макроном. Польща завжди прагне залучатися до переговорів за участю сильних і впливових. Туск образився, що його не покликали:"Я сказав, що з погляду Польщі жодні домовленості, в яких Польща не бере участі, не будуть нами поважатися, тобто не будуть для нас обов’язковими".Знову ж таки, образа, розрахована на польського виборця.Здається, у Варшаві не до кінця розуміють, що йшлося про Україну, а не про гонор поляків. Крім того, Україна зараз не залежить від Польщі так, як ще кілька років тому, але польські політики продовжують вважати, що без них українці не проживуть, тому мають постійно дякувати і заглядати в рота тамтешнім історикам.  Третя помилка: Туск та члени його команди хочуть сподобатися виборцям правих. Опитування показують: рейтинг прем’єра знижується, а от його партія продовжує лідирувати. До парламентських виборів ще понад рік, знайдуться позитивні теми для покращення електоральних позицій, тому незрозуміло, навіщо танцювати краков’як перед виборцями, які не голосували і не голосуватимуть за лібералів. Україна дозволила польській стороні ексгумацію останків тіл людей, яких вважають жертвами подій на Волині та на Східній Галичині, у нас ніколи на державному рівні не шпетили польських можновладців за їхніх українофобів, від яких українцям дісталося протягом спільної історії. Та замість дивитися у майбутнє, де Україна спільно з Польщею є форпостом проти Росії, польські діячі, на жаль, продовжують жити з головою, постійно оберненою в минуле.Тому нинішній скандал не буде останнім, навіть якщо сторони домовляться не наступати одна одній на історичні "мозолі". Інша справа — навчитися ці скандали гасити без значних іміджевих втрат для обох держав-сусідок..