Політика

Колишній чемпіон світу у трьох вагових категоріях Василь Ломаченко спровокував новий скандал, публічно назвавши "легендою" Сергія Бубку, якого в Україні звинувачують у бізнесі з окупантами та вже позбавили державних стипендій. Титулований боксер став на захист легкоатлета саме тоді, коли у Верховній Раді вимагають негайно відібрати у Бубки звання Героя України.Про це він написав на своїй сторінці в Facebook. Боксер опублікував фото олімпійського чемпіона, додавши підпис:"З повагою, легендо. Мир усім".У чому звинувачують Сергія БубкуПублічна підтримка з боку Ломаченка з'явилася на тлі серйозних репутаційних та юридичних проблем Сергія Бубки:співпраця з окупантами. У липні 2023 року стало відомо, що компанії, пов'язані з Бубкою, ведуть господарську діяльність спільно з окупаційною адміністрацією РФ у Донецькій області;санкції держави. У грудні 2025 року Президент України Володимир Зеленський офіційно припинив виплату Бубці державних стипендій.Що відомо про Сергія БубкуСергій Бубка — легендарна постать світового спорту та один із найвидатніших легкоатлетів в історії, який назавжди змінив дисципліну стрибків із жердиною. Уродженець Луганська, він розпочав свій шлях у дев'ятирічному віці, а згодом переїхав до Донецька, де під керівництвом тренера Віталія Петрова розвинув унікальну техніку, що дозволила йому встановити неймовірні 35 світових рекордів. Протягом своєї кар'єри Бубка здобув золото Олімпійських ігор у Сеулі та став єдиним атлетом, якому вдалося перемогти на шести чемпіонатах світу поспіль. Він назавжди вписав своє ім'я в історію як перша людина, що подолала висоту шість метрів, а його рекордні досягнення — 6,14 метра на стадіоні та 6,15 метра у приміщенні — залишалися недосяжними для суперників протягом десятиліть.Після завершення активних виступів у 2001 році видатний атлет присвятив себе спортивному управлінню та громадській діяльності. Протягом сімнадцяти років він очолював Національний олімпійський комітет України, а також обіймав високі посади в Міжнародному олімпійському комітеті та Світовій легкій атлетиці. За видатні спортивні досягнення та особистий внесок у піднесення авторитету України у світі Сергій Бубка був нагороджений званням Героя України. Його спортивний шлях став втіленням незламної волі та професіоналізму, за що його неодноразово визнавали найкращим спортсменом світу та внесли до Книги рекордів Гіннеса.Нагадаємо, скелетоніст Владислав Гераскевич під час виступу у Верховній Раді виступив з ініціативою позбавити Сергія Бубку найвищої державної нагороди — звання Героя України..

Українські правоохоронці розпочали офіційну процедуру повернення в Україну бізнесмена Тимура Міндіча та його партнера Олександра Цукермана. Наразі обидва підозрювані перебувають на території Ізраїлю. Директор НАБУ Семен Кривонос повідомив, що відомство перебуває на етапі формування та надсилання екстрадиційних документів через Офіс генерального прокурора.Про це повідомляє "Суспільне".Складність процесу та аргументи захистуОчільник НАБУ відверто зазначає, що гарантувати успіх екстрадиції на 100 відсотків неможливо. Головною перешкодою стала повномасштабна війна: фігуранти використовують безпекову ситуацію в Україні як юридичний важіль у закордонних судах."Наші фігуранти використовують це як обставину, (мотивуючи неможливість повернення ситуацією в країні, — ред.). Це може смішно та абсурдно звучати, але ми стикалися з такою практикою судів: "Вибачте, в країні небезпечно, це може загрожувати життю", — пояснив Кривонос.Повернення підозрюванихПопри те, що європейські та інші міжнародні юрисдикції часто приймають аргумент про небезпеку і відмовляють у видачі осіб, Кривонос відзначив певне покращення ситуації останнім часом. НАБУ вже вдалося екстрадувати низку осіб, попри воєнний стан. Стосовно фігурантів справи "Мідас", директор Бюро наголосив:"Я скажу відверто й чесно: сказати на 100%, чи вдасться нам здійснити цю екстрадицію з Ізраїлю чи з будь-якої іншої країни, складно".Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос 15 січня повідомив, що колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча".Речниця САП Ольга Постолюк поінформувала, що для колишнього українського міністра Германа Галущенка проситимуть у суді заставу в 425 мільйонів гривень.Читайте також: Схема "Шлагбаум": у НАБУ показали, яку роль мав Галущенко у "справі Міндіча".

Керівник Офісу президента України Кирило Буданов переконаний, що дискусії щодо проведення загальнонаціональних виборів у нинішніх умовах є неактуальними. За його словами, пріоритетом держави на сьогодні залишається стабілізація ситуації та дипломатичні зусилля.Про це посадовець заявив в інтерв'ю виданню Almodon.Контекст заяви та питання виборівУ розмові з іноземними журналістами очільник Офісу президента відповів на запитання про ймовірність призначення президентських перегонів за умови досягнення 60-денного перемир'я. Також представники ЗМІ цікавилися, чи планує він сам брати участь у виборах як кандидат на посаду голови держави. Буданов чітко дав зрозуміти, що його увага зосереджена виключно на поточному функціоналі та вирішенні нагальних державних завдань, а не на політичній кар'єрі.Пріоритети владиКерівник ОП акцентував на тому, що зараз країна потребує конструктивних кроків у дипломатичній площині, а не політичної турбулентності."Моє завдання зараз — налагодити ефективний переговорний процес. Говорити про вибори за нинішніх обставин безглуздо", — резюмував Буданов.Нагадаємо, Кирило Буданов переконаний, що попри експансіоністські амбіції Кремля, критичний стан російської економіки та неможливість здобути перемогу на полі бою змушують Москву сідати за стіл переговорів. За його словами, санкційний тиск має зберігатися і після завершення активних бойових дій, щоб не дати агресору відновити свій арсенал..

Ввечері 26 лютого у Женеві завершився черговий раунд консультацій щодо завершення війни, де українська делегація провела серію зустрічей з американськими партнерами та представниками Швейцарії. Сторони зосередилися на розробці конкретного документа, який охоплює механізми довгострокової економічної підтримки України та чіткі параметри безпеки для майбутніх домовленостей.Про це у Telegram-каналі повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров.Формат зустрічейЯк зазначив посадовець, робота в Женеві тривала у двох основних форматах: окремі консультації з американською стороною та тристороння зустріч за участю США і Швейцарії. За підсумками цих дискусій Рустем Умєров та Давид Арахамія провели спільну розмову з президентом Володимиром Зеленським, обговоривши результати переговорів зі спеціальним посланником Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.Економічний блок та відновленняЗа словами Умєрова, окрему увагу учасники приділили фіналізації інвестиційного плану та механізмам відбудови. Спільно з економічною командою уряду, зокрема Олексієм Соболевим, було опрацьовано документ щодо довгострокової підтримки України."Домовились, що наші команди більш детально продовжать роботу над документом, зокрема щодо майбутньої відбудови та інвестиційного плану", — зазначив Умєров.Підготовка до зустрічі з РосієюУмєров наголосив, що наразі триває підготовка до наступного раунду переговорів. Головна мета української та американської команд — зробити майбутню тристоронню зустріч за участю Росії максимально предметною. Для цього зараз узгоджуються позиції, які мають стати фундаментом для подальших рішень. Секретар РНБО також висловив вдячність Швейцарії за організацію процесу та подякував команді Дональда Трампа за активну залученість і послідовну підтримку.Нагадаємо, 25 лютого президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Дональдом Трампом. Вони домовилися, що перемовини в тристоронньому форматі відбудуться орієнтовно на початку березня.26 лютого віцепрезидент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс заявив, що американський лідер Дональд Трамп доручив переговорній команді спробувати "завершити вбивства" у війні Росії проти України..

У четвер, 26 лютого, президент України Володимир Зеленський повідомив про завершення підготовки комплексної стратегії відновлення та оновленого захисту енергосистеми. Документ має стати базою для залучення глобальних інвестицій та міжнародної допомоги, щоб забезпечити стійкість країни перед загрозою нових російських ударів.Про це глава держави заявив під час вечірнього відеозвернення.Підготовка до наступного сезонуЗа словами Зеленського, деталі плану були обговорені з прем’єр-міністром Юлією Свириденко. Основний фокус спрямований на те, щоб винести уроки з поточної зими та підготуватися до майбутніх викликів."Вже на 1 березня стратегію фіналізуємо, після того затвердимо. Щоб і Єврокомісія, і країни Європи, і Америка, і глобальний бізнес, і українські компанії — щоб усі могли доєднатись і працювати разом із нами заради більшої стійкості на наступну зиму", — наголосив президент.Зеленський зауважив, що підготовка триває на тлі постійних ризиків, оскільки російські удари по інфраструктурі та містах можуть продовжуватися протягом усього року.Роль регіонів та досвід громадВажливим елементом нової стратегії, за словами Зеленського, стане врахування позитивного досвіду тих міст та громад, які пройшли нинішній опалювальний сезон найбільш стабільно. Глава держави наголосив, що:весь цей досвід має бути інтегрований у загальнодержавний план;регіональна влада повинна проявити ініціативу та надати власні пропозиції щодо захисту об’єктів;відповідальність за реальну підготовку на місцях покладається на керівництво областей.Президент також подякував усім, хто захищає державу та працює в Україні заради її відновлення.Нагадаємо, перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль розповів, що міжнародні партнери, які приїхали до Києва 24 лютого відвідали пошкоджену російськими атаками Дарницьку ТЕЦ. За чотири роки Росія завдала по ній 13 ракетних і дронових атак, з яких дев’ять — за останні пів року.Також міністр енергетики наголошував, що загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років складатиме 90,6 мільярда доларів. Потреба зросла на 34%..

Уряд Японії розпочав п’яту фазу програми екстреного відновлення України, виділивши грантову допомогу у розмірі 6,2 мільярда японських єн (приблизно 41 мільйон доларів США). Кошти будуть спрямовані на посилення стійкості критичної інфраструктури та підтримку соціально значущих секторів у громадах, що постраждали від війни.Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України.Пріоритетні напрямки фінансуванняУ Міністерстві зазанчили, що новий етап допомоги буде реалізований через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA). Фінансування розподілять за чотирма ключовими напрямками:муніципальна інфраструктура;охорона здоров’я;підтримка агросектору;підтримка суспільного мовлення.Віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба наголосив на стратегічній важливості цієї підтримки:"Ми розпочинаємо вже п’яту фазу програми екстреного відновлення, яка з 2023 року стала одним із найбільш ефективних інструментів оперативної підтримки наших громад. Угода охоплює підтримку не лише критичної інфраструктури, а й медицини та медіасфери — галузей, що є фундаментом стійкості нашої держави".Результати попередньої підтримкиУ рамках попередніх фаз програми Японія вже виділила Україні 100 мільярдів єн. Завдяки цим коштам українські громади отримали:спецтехніку для розчищення завалів та обладнання для гуманітарного розмінування;генератори, енергетичне устаткування та обладнання для водоканалів;модульні мости та рейки для відновлення залізниці;медичне обладнання для регіональних лікарень та оснащення для освітніх закладів.Нагадаємо, раніше офіційне Токіо заперечило інформацію про намір долучитися до міжнародного проєкту PURL, який передбачає фінансування закупівель американського оборонного обладнання для потреб Збройних сил України. Генеральний секретар Кабінету міністрів Японії Мінору Кіхару наголосив, що країна залишається на позиціях гуманітарної та економічної підтримки, зосереджуючись на відновленні українського суспільства..

Керівник Офісу президента України Кирило Буданов переконаний, що попри експансіоністські амбіції Кремля, критичний стан російської економіки та неможливість здобути перемогу на полі бою змушують Москву сідати за стіл переговорів. За його словами, санкційний тиск має зберігатися і після завершення активних бойових дій, щоб не дати агресору відновити свій арсенал.Про це посадовець заявив в інтерв'ю виданню Almodon.Санкції як запобіжник новій агресіїБуданов наголосив, що економічні обмеження проти РФ — це не лише інструмент тиску зараз, а й запорука безпеки у майбутньому. Будь-яке послаблення санкцій лише заохочуватиме Москву до нових нападів."Економічні санкції проти Росії повинні залишатися чинними навіть після завершення активних бойових дій. Будь-який інший сценарій лише заохочуватиме подальшу агресію. Росії не можна дозволяти відновлювати свій економічний потенціал для відновлення свого арсеналу", — зазначив голова ОП.Він також додав, що заморожені російські активи та майбутні прибутки РФ мають стати джерелом виплат репарацій та відбудови України.План Трампа та реалії переговорівКоментуючи участь США у мирному процесі та так званий "план Трампа", Буданов зазначив, що цей підхід вперше дозволив предметно обговорити встановлення справжнього миру. Російська сторона, на його думку, вже усвідомлює неминучість поступок у питаннях безпеки."Я не можу говорити за них. Можу лише сказати, що російська переговорна команда розуміє, що вона буде змушена прийняти гарантії безпеки для України від Сполучених Штатів, подобається їм це чи ні", — заявив Буданов.Амбіції Кремля та стійкість фронтуПопри дипломатичні процеси, очільник Офісу президента застерігає від ілюзій щодо зміни цілей Володимира Путіна. Метою РФ залишається не захоплення окремих регіонів, а повний контроль над Україною. Проте він впевнений, що ситуація на фронті не зміниться на користь агресора."Наївно вважати, що Москва, захопивши деякі території без бою, відмовиться від своїх експансіоністських амбіцій. Тому єдиним реальним стримувальним фактором є українська армія. Протягом дванадцяти років війни Росії не вдалося повністю окупувати жодної частини України, і я впевнений, що ця ситуація не зміниться в майбутньому", — підсумував Буданов.Раніше спеціальний представник президента США Стів Віткофф заявив, що Вашингтон не підпише мирну угоду між Україною та Росією, доки український народ не отримає гарантій того, що агресія не повториться. На тлі підготовки до четвертої тристоронньої зустрічі сторони обговорюють не лише зупинку бойових дій, а й масштабний "пакет процвітання" для відновлення економіки. Нагадаємо, раніше стало відомо, що президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп провели телефонну розмову, під час якої висловили спільне бажання завершити війну в найближчі місяці. Сторони обговорили конкретні кроки для досягнення миру, зокрема територіальні питання, гарантії безпеки та підготовку до можливої зустрічі з російською стороною у форматі тристороннього саміту лідерів.За даними Reuters, Сполучені Штати свідомо уповільнюють процес продажу міжнародних активів російського нафтового гіганта "Лукойл", використовуючи це як інструмент тиску на Москву в межах переговорів про мирне врегулювання війни в Україні. Офіс контролю за іноземними активами (OFAC) міністерства фінансів США вчетверте продовжив дедлайн для укладання угод — цього разу з 28 лютого до 1 квітня..

Спеціальний представник президента США Стів Віткофф заявив, що Вашингтон не підпише мирну угоду між Україною та Росією, доки український народ не отримає гарантій того, що агресія не повториться. На тлі підготовки до четвертої тристоронньої зустрічі сторони обговорюють не лише зупинку бойових дій, а й масштабний "пакет процвітання" для відновлення економіки.Про це він сказав у віртуальному зверненні до учасників конференції "Ялтинська європейська стратегія", цитує NYP.Мир лише на умовах УкраїниСтів Віткофф під час віртуального звернення до конференції YES чітко окреслив червоні лінії американської дипломатії:"Тут не буде жодної угоди, доки Україна та її народ не зможуть повірити, що вони зможуть жити в мирі, якщо, власне, буде знайдено дипломатичне рішення. Це має бути кінцевим результатом — реальність того, що мир існує".Спецпосланець наголосив, що такий результат вимагатиме "сильних безпекових протоколів з боку Сполучених Штатів, підкріплених сильними безпековими протоколами з боку Європи".Економіка та "пакет процвітання"Українська делегація в Женеві паралельно працює над фундаментом для майбутнього відновлення. Голова делегації Рустем Умєров зазначив:"Разом з економічною командою уряду ми детально опрацюємо "пакет процвітання": механізми економічної підтримки та відновлення України, інструменти залучення інвестицій та рамки довгострокового співробітництва".Крім того, за словами Умєрова, команди мають намір "синхронізувати позиції" перед додатковими переговорами з РФ, які включатимуть і "питання можливих обмінів" військовополоненими.Перспективи зустрічі лідерівНаступного тижня представники Вашингтона, Києва та Москви зберуться, щоб оцінити можливість організації зустрічі Володимира Зеленського та Володимира Путіна. Віткофф зауважив, що "сильно вірить" у можливість такого прориву, який стане найбільш значущим кроком до завершення конфлікту за чотири роки.Однак у Кремлі зберігають скепсис. Дмитро Пєсков поставив під сумнів "чи є сенс у проведенні саміту" зараз, додавши, що тристороння зустріч має відбутися лише тоді, коли сторони будуть готові "фіналізувати домовленості".Нагадаємо, раніше стало відомо, що президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп провели телефонну розмову, під час якої висловили спільне бажання завершити війну в найближчі місяці. Сторони обговорили конкретні кроки для досягнення миру, зокрема територіальні питання, гарантії безпеки та підготовку до можливої зустрічі з російською стороною у форматі тристороннього саміту лідерів.За даними Reuters, Сполучені Штати свідомо уповільнюють процес продажу міжнародних активів російського нафтового гіганта "Лукойл", використовуючи це як інструмент тиску на Москву в межах переговорів про мирне врегулювання війни в Україні. Офіс контролю за іноземними активами (OFAC) міністерства фінансів США вчетверте продовжив дедлайн для укладання угод — цього разу з 28 лютого до 1 квітня..

Сполучені Штати свідомо уповільнюють процес продажу міжнародних активів російського нафтового гіганта "Лукойл", використовуючи це як інструмент тиску на Москву в межах переговорів про мирне врегулювання війни в Україні. Офіс контролю за іноземними активами (OFAC) міністерства фінансів США вчетверте продовжив дедлайн для укладання угод — цього разу з 28 лютого до 1 квітня.Про це повідомляє Reuters із посиланням на чотири джерела, знайомі з ходом обговорень.Економічний важільЗа словами американського чиновника, продовження термінів має на меті сприяти тяглим переговорам і допомогти досягти домовленості, яка відповідає зусиллям президента Дональда Трампа щодо позбавлення Росії доходів, необхідних для підтримки її військової машини. Попри інтенсивні дискусії в Женеві, Абу-Дабі та Маямі, прориву в переговорному процесі між представниками США, Росії та України наразі не досягнуто.Важливою умовою будь-якої угоди є те, що "Лукойл" не повинен отримувати авансових платежів: усі кошти від продажу мають бути розміщені на заморожених рахунках під юрисдикцією США.Боротьба за активиЯк зазначає Reuters, санкції змусили російську компанію виставити на продаж свій міжнародний портфель, що включає нафтові родовища, нафтопереробні заводи та АЗС від Іраку до Фінляндії, загальною вартістю близько 22 мільярдів доларів. Інтерес до активів виявили понад десять претендентів, серед яких:американський нафтовий гігант ExxonMobil;інвестиційна група Carlyle Group;американський мільярдер Тодд Боелі;компанії з Саудівської Аравії та ОАЕ.За даними видання, ситуацію ускладнюють заяви президента України Володимира Зеленського про те, що Росія пропонувала адміністрації Трампа "економічну угоду" на 12 трильйонів доларів, яка містить і активи "Лукойлу". Наступний раунд тристоронніх переговорів за участю США, України та РФ запланований на березень.Нагадаємо, раніше стало відомо, що президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп провели телефонну розмову, під час якої висловили спільне бажання завершити війну в найближчі місяці. Сторони обговорили конкретні кроки для досягнення миру, зокрема територіальні питання, гарантії безпеки та підготовку до можливої зустрічі з російською стороною у форматі тристороннього саміту лідерів..

Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити обмежувальні заходи проти Білорусі до 28 лютого 2027 року. Санкції, що залишаються чинними в повному обсязі без жодних пом’якшень, спрямовані на стримування внутрішніх репресій у країні та відповідь на підтримку російської агресії проти України.Про це повідомляє міністерство закордонних справ Литви.Причини посилення тискуРішення пролонгувати обмеження пов'язане з незмінною політикою білоруської влади. Як зазначив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, громадянське суспільство в Білорусі продовжує зазнавати переслідувань, а територія країни активно використовується російськими військовими для атак на Україну та викрадення українських дітей. Крім того, режим Лукашенка продовжує здійснювати гібридні атаки проти держав-членів Євросоюзу. "Ми вітаємо колективну домовленість країн ЄС щодо збереження тиску на режим, відповідальний за серйозні міжнародні злочини", — зазначив Будріс.Масштаб чинних обмеженьНаразі під дією санкцій Євросоюзу перебувають:312 фізичних осіб та 57 організацій, чиї активи на території Союзу заморожені;особам із санкційних списків заборонено в'їзд на територію ЄС;європейським компаніям та громадянам заборонено проводити будь-які фінансові операції з фігурантами списку.Економічні санкції також охоплюють критичні сектори білоруської економіки, зокрема фінанси, торгівлю, енергетику та транспорт, щоб максимально обмежити доходи режиму та запобігти обходу міжнародних обмежень.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розпочинає новий етап санкційної політики проти самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, що охопить не лише диктатора, а й його найближче оточення та родину. Окрім економічних обмежень, Київ готує доказову базу для притягнення білоруського керівництва до відповідальності за сприяння російському терору та безпосередню участь у вбивствах українських цивільних. .

Латвія офіційно стала першою країною у світі, з якою Україна має повне взаємне визнання електронних підписів. З 2026 року українські КЕП, що входять до Довірчого списку Єврокомісії, прирівнюються в Латвії до власноручних підписів.Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації України.Найвища цифрова довіраЗаступниця міністра цифрової трансформації Зоряна Стецюк наголосила на стратегічній важливості цього кроку:"Визнання наших е-підписів у Латвії — це спільний кейс найвищої цифрової довіри. Це не просто технічне рішення, а справжня цифрова безбар’єрність завдяки успішній співпраці двох країн. Приклад того, як цифровізація реально інтегрує Україну в європейський простір, створюючи нові можливості та комфортне життя для кожного українця. Ми будуємо спільний цифровий простір з Європою, де кордони не заважають працювати та розвиватися".Латвійська сторона також високо оцінила рівень технологічної підготовки України. Гатіс Озолс, заступник державного секретаря з цифрової трансформації при VARAM, зазначив:"Латвія наразі є першою країною у світі, яка легально визнає українські електронні підписи, прирівнюючи їх до рукописних. Це значно полегшить комунікацію та співпрацю між українськими громадянами в Латвії (наразі їх понад 31 000), а також між латвійськими та українськими бізнесами, державними та місцевими органами влади. Ми цінуємо досягнення України в цифровізації та впровадженні рішень, що відповідають стандартам ЄС".Озолс наголосив, що це важливий крок до цифрової інтеграції України в Європу, і вони вдячні українським колегам за тісну співпрацю, а також колегам з LVRTC за оперативне впровадження рішення щодо електронного підпису.Як це працює та що дає людямУ Мінцифри зазначили, що для взаємодії з латвійськими установами та бізнесом тепер можна використовувати Дія.Підпис-EU або інші е-підписи, що відповідають стандартам ЄС. Це стало можливим завдяки змінам до латвійського Закону "Про електронні документи", які набули чинності цього року. Відтепер громадяни та представники компаній можуть без зайвої бюрократії:взаємодіяти з банками: підписувати електронні договори, акти та рахунки з повною юридичною силою;отримувати послуги: подавати заяви на отримання державних та муніципальних послуг Латвії;вести бізнес: підписувати контракти з латвійськими партнерами онлайн.Нагадаємо, як раніше повідомляв TrueUA, березень 2026 року принесе українцям низку змін, які торкнуться різних сфер. Зокрема, відбудеться індексація пенсій та зростуть мінімальні виплати для родин загиблих і зниклих безвісти військових. Також наша країна перейде на "літній час". .

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен офіційно оголосила про проведення дострокових парламентських виборів, які призначені на 24 березня. Рішення про зміщення дати голосування, яке мало відбутися не пізніше жовтня, було прийнято на тлі різкого зростання рейтингу керівної партії Соціал-демократів через їхню жорстку позицію у захисті суверенітету Гренландії від погроз Дональда Трампа.Про це повідомляє Politico з посиланням на заяву прем’єрки під час виступу у парламенті.Конфлікт із ВашингтономУ своєму виступі у Копенгагені Фредеріксен прямо згадала про напруженість у відносинах із Вашингтоном. За її словами, попри виборчу кампанію, уряд залишатиметься пильним, оскільки "конфлікт навколо Гренландії ще не вичерпано". В інтерв'ю медіа вона наголосила, що Дональд Трамп не повинен вирішувати ані долю острова, ані дату виборів у Данії.Останні опитування свідчать, що партія прем'єрки може отримати близько 22% голосів, що майже вдвічі перевищує прогнози для їхніх найближчих конкурентів — "Зелених лівих". Цей успіх пов’язують саме з "пристрасним захистом" національних інтересів перед обличчям американської експансії.Боротьба за посаду прем'єраПопри високі рейтинги, опозиційний "синій блок" готує виклик чинному уряду:Алекс Ванопслаг, лідер партії "Ліберальний альянс", заявив про готовність очолити уряд та кинути виклик Фредеріксен.Мона Юуль ("Консервативна народна партія") та Мортен Мессершмідт ("Данська народна партія") закликали свій блок підтримати як кандидата в прем’єри чинного міністра оборони Троельса Лунда Поульсена.Сама ж Метте Фредеріксен поки не дає прямих відповідей щодо майбутніх коаліцій, зазначаючи, що "у часи, в які ми живемо, варто утримуватися від ультимативних вимог".Нагадаємо, раніше повідомлялось, що офіційний Копенгаген не має наміру вести переговори зі Сполученими Штатами щодо статусу Гренландії як частини суверенної держави. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен чітко окреслила позицію країни у діалозі з Вашингтоном, наголосивши на непорушності демократичних цінностей. Нещодавно видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

Президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп провели телефонну розмову, під час якої висловили спільне бажання завершити війну в найближчі місяці. Сторони обговорили конкретні кроки для досягнення миру, зокрема територіальні питання, гарантії безпеки та підготовку до можливої зустрічі з російською стороною у форматі тристороннього саміту лідерів.Про це повідомляє "Суспільне" з посиланням на джерело в Офісі президента.Ключові теми дзвінкаЗа інформацією джерел, розмова між лідерами тривала близько пів години. Головна увага була зосереджена на пошуку варіантів вирішення територіальних суперечок та визначенні термінів підписання гарантій безпеки для України.Окремим пунктом обговорення стала організація майбутнього саміту за участю представників РФ. Як зазначає джерело в Офісі президента, американська сторона налаштована на проведення такої зустрічі на найвищому рівні максимально серйозно.Нагадаємо, раніше Стів Віткофф заявляв про досягнення "значного прогресу" за підсумками переговорів 17-18 лютого в Женеві між Україною, США та Росією.До того ж він вірить у потенційну зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна. За його словами, вона має охопити, зокрема, питання територій і гарантій безпеки.Додамо, за даними Bloomberg, Сполучені Штати Америки наполягають на укладенні мирної угоди між Україною та Росією до того, як президент Дональд Трамп проведе святкування 250-ї річниці незалежності США 4 липня.Варто зазначити, що російське керівництво вчергове відкидає будь-які часові рамки щодо завершення бойових дій в Україні, попри активні обговорення нових термінів у західних медіа. Очільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров чітко дав зрозуміти, що Москва не збирається підлаштовуватися під зовнішні прогнози.Читайте також: Чотири роки великої війни та купа "мирних планів": чому українці не вірять в "диво" від Трампа.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 26 лютого звернувся до Європейського Союзу з проханням провести "місію зі з’ясування фактів" для оцінки пошкоджень нафтопроводу "Дружба" в Україні. Він припустив, що це може допомогти розблокувати нове фінансування ЄС для України.З відповідним листом угорського посадовця ознайомилося агентство Reuters."Угорщина підтримує ідею проведення місії зі з'ясування фактів за участю експертів, делегованих Угорщиною та Словаччиною, для перевірки статусу нафтопроводу "Дружба", — заявив Орбан у листі до президента Європейської ради Антоніо Кошти. Орбан заявив, що йому відомі політичні труднощі, спричинені затримкою надання Україні значного кредиту ЄС. "Моя ініціатива також спрямована на сприяння розв'язанню цього питання у визначені терміни", — йдеться у листі.У Reuters нагадали, що Угорщина цього тижня заблокувала нові санкції проти Росії та кредит Україні у відповідь на припинення потоків нафти через нафтопровід "Дружба". Україна стверджує, що трубопровід ще не відремонтовано після пошкоджень, завданих російськими ударами наприкінці січня.Нафтопровід "Дружба" — це одна з найпотужніших та найдовших у світі систем магістральних нафтопроводів, створена для транспортування сировини з глибинних родовищ РФ до країн Східної та Центральної Європи. Мережа розгалужується на дві основні гілки: північну, що пролягає через територію Білорусі до Польщі та Німеччини, та південну, яка проходить через Україну в напрямку Угорщини, Словаччини та Чехії. Цей стратегічний об'єкт десятиліттями залишається ключовою артерією енергетичної безпеки європейського регіону, забезпечуючи нафтопереробні заводи необхідними ресурсами для виробництва палива та хімічної продукції.Раніше повідомлялось, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан написав відкритого листа до президента Володимира Зеленського, звинувативши його в "антиугорській політиці".Нагадаємо, Володимир Зеленський заявляв, що якщо Угорщина хоче продовження постачань російської нафти, то їй варто домовлятися з Москвою про енергетичне перемир'я. Причиною припинення постачань трубопроводом "Дружба" є російська атака..

Російське керівництво вчергове відкидає будь-які часові рамки щодо завершення бойових дій в Україні, попри активні обговорення нових термінів у західних медіа. Очільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров чітко дав зрозуміти, що Москва не збирається підлаштовуватися під зовнішні прогнози.Дипломата цитують російські ЗМІ."У РФ немає термінів для завершення війни в Україні. Ви чули, щоб ми щось говорили про дедлайни? У нас є завдання, і ми перебуваємо в процесі їх реалізації", — безапеляційно заявив Лавров у коментарі пропагандистським ресурсам.Пєсков про "помилкові прогнози"Синхронно з міністром виступив і речник Кремля Дмитро Пєсков, який застеріг від будь-яких аналітичних прогнозів щодо стадій конфлікту. На його думку, будь-яка спроба визначити дату фіналу є заздалегідь програшною стратегією."Було б найбільшою помилкою зараз намагатися визначити якусь стадію чи зробити будь-яке передбачення", — зазначив Пєсков, додаючи, що Кремль уникає будь-якої конкретики у цьому питанні.Умова для зустрічі президентівПєсков торкнувся і питання можливих прямих переговорів між Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським. За позицією Москви, така зустріч не може бути початком діалогу, а лише його фінальним акордом. Речник Кремля наголосив, що саміт лідерів держав стане реальним лише після того, як переговорні групи повністю завершать підготовку всіх документів, "щоб поставити крапку".Нагадаємо, раніше Стів Віткофф заявляв про досягнення "значного прогресу" за підсумками переговорів 17-18 лютого в Женеві між Україною, США та Росією.До того ж він вірить у потенційну зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна. За його словами, вона має охопити, зокрема, питання територій і гарантій безпеки.Додамо, за даними Bloomberg, Сполучені Штати Америки наполягають на укладенні мирної угоди між Україною та Росією до того, як президент Дональд Трамп проведе святкування 250-ї річниці незалежності США 4 липня.Читайте також: Чотири роки великої війни та купа "мирних планів": чому українці не вірять в "диво" від Трампа.