Політика

Угорщина не долучилася до започаткованого Україною формату "Карпатської вісімки", хоча Київ запрошував Будапешт до участі.Про це повідомив прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр у своєму дописі у соцмережі X. За словами угорського прем'єра, Україна не мала підстав називати Угорщину учасницею "Карпатської інтеграції"."Я намагаюся вам допомогти. Стверджувати, що суверенна держава є учасницею міжнародної ініціативи без попередніх консультацій чи згоди самої цієї держави, є абсолютно неприйнятним", — написав Мадяр.Свою позицію він пояснив аналогією з футбольною командою, яку нібито створили в сусідньому селі без відома людини, яку одразу записали до її складу."Привіт, ми створили футбольну команду в сусідньому селі. Ми не знайомі, але ви в ній є, і вам треба принести м'яч", — заявив Мадяр.Зауважимо, раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга порівняв заяви прем’єр-міністра Угорщини Петра Мадяра з політикою експрем’єра Віктора Орбана після заяв про те, що Будапешт не братиме участі у форматі "Карпатської вісімки".Нагадаємо, 18 вересня в Україні вперше стартував саміт "Карпатської вісімки". Попередньо, до нової трансрегіональної ініціативи долучилися Румунія, Сербія, Польща, Словаччина, Чехія, Австрія, Угорщина та Євросоюз..

Президент Володимир Зеленський провів зустріч із директором Центрального розвідувального управління США Джоном Реткліффом.Про це повідомило агентство "Інтерфакс-Україна" з посиланням на обізнане джерело. За даними журналістів, перемовини пройшли у аеропорту Шеннон в Іраландії."Розмова була приватною й відбулася у вузькому колі", — заявило джерело.Водночас у Reuters заявили, що перемовини відбулися 21 вересня, коли Зеленський летів до Нью-Йорка, щоб узяти участь у щорічній зустрічі світових лідерів в Організації Об'єднаних Націй, а Реткліфф у цей час повертався із зустрічі з президентом Єгипту. Відтак, політики поспілкувалися в аеропорту, поки їхні літаки були на дозаправленні.Однак наразі жодні подробиці переговорів між Зеленським і Реткліффон не розкриваються.Нагадаємо, 20 вересня президент України Володимир Зеленський провів надважливу телефонну розмову із лідером США Дональдом Трампом. Політики узгодили проведення особистої зустрічі у Нью-Йорку, яка здатна суттєво вплинути на подальший перебіг подій та дипломатичну динаміку.Додамо, у Кремлі готуються до чергового раунду переговорів із представниками адміністрації президента США Дональда Трампа. Сторони планують порушити низку гострих питань у двосторонніх відносинах, хоча у Москві вже висловлюють невдоволення повільними темпами діалогу..

Президент України Володимир Зеленський закликав партнерів у Європейському Союзі посилювати санкційний тиск на Росію та не допускати політичного вилучення причетних до агресії осіб із санкційних списків.Про це глава держави повідомив на своїй сторінці у Telegram. За словами президента, на тлі нових атак Росії із застосуванням дронів та балістичних ракет тиск на Москву має посилюватися."Зокрема, проти тих, хто сприяє путінській війні. Проти тих, хто отримує вигоду від агресії", — наголосив Зеленський.Він також закликав зберігати у санкційних списках осіб, причетних до підтримки російської війни проти України."Кожен злочин проти мирних українців має ім’я. І поки ця війна триває, ці імена мають залишатися в санкційних списках", — заявив президент.Зеленський підкреслив, що міжнародній спільноті потрібне не політичне вилучення осіб із санкційних списків, а своєчасне та безумовне продовження персональних санкцій. За його словами, санкційний тиск має зберігатися доти, доки Москва не долучиться до серйозних мирних переговорів і не зробить конкретних кроків для завершення війни проти України."Це найкоротший шлях до миру, якого ми всі прагнемо", — зазначив Зеленський.Гарант також наголосив, що українські родини розраховують на єдність і солідарність Європейського Союзу. Крім того, він подякував президенту Латвії Едгарсу Рінкевичсу, прем’єр-міністру Латвії Андрісу Кулбергсу та іншим партнерам у ЄС за збереження "юридичного фронту" протидії російській агресії.Нагадаємо, нещодавно президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підписав закон про санкції проти країни-агресорки Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом.Читайте також: Новий пакет санкцій проти Росії: чому в ЄС не можуть дійти до компромісу.

Росія нібито зацікавлена в досягненні "тривалого миру" в Україні. Але Москву при цьому не влаштовує тимчасове припинення вогню, яке, на думку Кремля, "нічого не дасть".Про це заявив речник кремлівського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистсько-інформаційним ресурсам.За його словами, Володимир Путін нібито завжди виступав за "мир назавжди", а не за будь-які паузи у бойових діях."Путін і російська сторона завжди заявляли, що ми виступаємо за міцний мир, мир назавжди, а не за перемир’я, яке, за великим рахунком, нічого не дасть", — зазначив він."Рупор" Кремля також заявив, що українська сторона чудово знає умови для завершення конфлікту. Він додав, що в Києві начебто розуміють, які саме рішення та відповідальність необхідні для виходу на шлях до "сталого миру"."Заяви Зеленського про продовження та припинення конфлікту суперечать один одному. Декілька днів тому він казав, що йому потрібні ще 40 днів, щоби завдати шкоди російській економіці", — сказав Пєсков.Він висловився про те, що економічна та військова ситуація для України начебто погіршується з кожним днем і продовжить погіршуватися.Також представник Кремля торкнувся питання ситуації з постачанням зерна через Чорне море. Він констатував суттєве ускладнення в ній і звинуватив у цьому українську сторону. Дмитро Пєсков зауважив, що Росія забезпечує альтернативні маршрути та напрямки для транспортування російського зерна.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, передбачувані результати виборів до Державної думи, що відбулися 18-20 вересня, свідчать про продовження зусиль Кремля з мілітаризації російської влади, прагнення продемонструвати суспільну підтримку війни та потенційної майбутньої агресії проти НАТО..

У вівторок, 22 вересня, комітет постійних представників ЄС провів засідання в Брюсселі та не зміг ухвалити рішення щодо продовження санкцій за порушення територіальної цілісності та суверенітету України, відтермінувавши спробу голосування за письмовою процедурою.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на декількох європейських дипломатів, обізнаних з перебігом засідання. Євросоюз так і не зміг продовжити санкції проти росіян за порушення територіальної цілісності України."Члени комітету зібралися на засідання сьогодні зранку, щоб обговорити продовження санкційних списків. Згоди не досягнуто. Ірландське головування ухвалило рішення продовжити час голосування за письмовою процедурою", — розповів медійникам один із неназваних співрозмовників.За словами джерела журналістів, голосування сьогодні триватиме до 15:00 за київським часом. Спроба ухвалити компромісне рішення за письмовою процедурою розпочали ввечері, 21 вересня.Ірландія, за підтримки найвпливовіших держав ЄС, запропонувала компроміс: продовжити санкційний режим за порушення територіальної цілісності та суверенітету України (так звані "санкції проти Путіна") одразу на 36 місяців (а не шість, як зазвичай) в обмін на вилучення зі списків Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.Вилучення двох російських олігархів — вимога Словаччини і Франції. Варто зауважити, Париж наполягає на вилученні лише кандидатури Усманова.Голосування не завершили 21 вересня через позицію Латвії, яка публічно виступила проти вилучення російських олігархів зі санкційних списків.Чинний санкційний режим, список якого ЄС розпочав формувати ще 2014 року, охоплює фізичних і юридичних осіб, відповідальних за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. З 2022 року до нього входить Володимир Путін, владна верхівка Росії та провідні олігархи, а також — колишній президент України Віктор Янукович.Персональні санкції проти Путіна, Лаврова, Медведчука, Януковича та біля 3 000 інших фізичних і юридичних осіб, винних у війні проти України, діють до опівночі 22 вересня.Нагадаємо, в середині липня західні ЗМІ писали про те, що російські мільярдери все масовіше виводять гроші за кордон. Вони побоюються втратити свої активи в країні. Це пов’язано зі серією гучних конфіскацій у Росії..

Білий дім запустив на YouTube цілодобову трансляцію з відео, виступами та іншими публічними моментами президента США Дональда Трампа. Новий канал з’явився після того, як великі американські телеканали відмовилися замінювати CNN у пулі журналістів, які висвітлюють заходи глави держави.Як пише Axios, новий ефір отримав назву TRUMP TV: The Essentials Station. На ньому цілодобово транслюють добірку відео за участю Трампа.У трейлері каналу використали змонтовані фрагменти з виступів президента, а також сцени із популярних серіалів і мультфільмів, зокрема "Сімпсонів", "Губки Боба" та "Офіс". Так, Білий дім отримав власний майданчик для трансляції заходів і заяв президента без залучення традиційних телевізійних камер.Чому великі телеканали відмовилися замінити CNNЗапуск трансляції відбувся на тлі суперечки Білого дому з CNN. Американські телеканали ABC, CBS, Fox News та NBC виступили на підтримку своїх колег і не погодилися замінити знімальну групу CNN у пулі Білого дому. За багаторічною домовленістю п’ять найбільших телеканалів США по черзі забезпечували відеозйомку президента та передавали сигнал іншим американським і міжнародним медіа.21 вересня чергувати в пулі мав саме CNN. Знімальна група каналу також мала супроводжувати Трампа під час його поїздки до Нью-Йорка на Генеральну Асамблею ООН. Однак Білий дім заблокував роботу журналістів CNN. Після цього керівник вашингтонського бюро Fox News Браян Боутон, який очолює пул, заявив, що інший телеканал замість CNN шукати не будуть.Через це заходи за участю Трампа 21 вересня залишилися без звичної телевізійної зйомки для широкого кола медіа. Під час однієї з останніх пресконференцій президента через відсутність журналістів із мікрофонами його виступ було майже не чути на тлі стороннього шуму.Нагадаємо, раніше три медіа подали позов проти американського президента Дональда Трампа та трьох його провідних радників. Журналістам цих видань минулого тижня заборонили вхід до Білого дому..

Під час зустрічі президентів Франції й України Еммануеля Макрона та Володимира Зеленського вони домовилися про підписання угод щодо посилення української протиповітряної оборони. Йдеться про радари та перехоплювачі.Про це повідомив Еммануель Макрон на своїй сторінці в соціальній мережі X."Російські удари по енергетичній інфраструктурі України загрожують позбавити мільйони сімей опалення й електроенергії", — зазначив він.Французький президент наголосив, що його країна перебуватиме поруч з Україною, щоби протистояти зимі. За його словами, країни G7 теж мобілізуються на її підтримку."Ми посилюємо її протиповітряну оборону шляхом підписання контракту на постачання радарів, а також надання перехоплювачів", — додав президент Франції.Він поінформував, що обговорив цю підтримку з президентом США Дональдом Трампом, а також перспективу енергетичного перемир’я та мораторію в Чорному морі."Це стане одним із ключових питань переговорів, які мають відновитися та які повинні призвести до справедливого та стійкого миру", — підсумував Еммануель Макрон.Своєю черго, Володимир Зеленський розповів, що вони обговорили передусім безпеку та зимовий пакет підтримки для України."Ми готові також забезпечити додаткові системи ППО SAMP/T та ракети до них за рахунок фінансових можливостей в межах позики ЄС", — зауважив Володимир Зеленський.Україна та Франція продовжують роботу над можливістю виробляти такі системи ППО та ракети до них в Україні, а також над спільною з партнерами антибалістичною програмою FREYJA."Розраховуємо на перші результати вже цього року. Максимально працюємо, щоби посилити захист наших людей. Дякую, Емманюелю! Дякую, Франціє!" — підсумував український президент.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська прибули з дипломатичною командою до Нью-Йорка на 81 сесію Генеральної асамблеї ООН..

У вівторок, 22 вересня, президент України Володимир Зеленський розпочав візит до Нью-Йорка із зустрічі з американськими сенаторами. Після цього він провів розмову з французьким президентом Еммануелем Макроном.Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegran-каналі."Подякував сенаторам за сильну двопартійну підтримку України та голосування за санкційний законопроєкт Ліндсі Грема. Дуже правильний крок. І коли його вдасться повністю реалізувати, мир і гарантована безпека точно стануть ближчими", — акцентував він.Український президент і сенатори США домовилися, що українська й американська команди тісніше попрацюють на санкційному напрямі."Розповів сенаторам про пропозиції для деескалації, які будемо обговорювати з президентом Америки. Також обговорили й наші потреби у перехоплювачах балістики й виклики перед зимою", — додав Зеленський.За його словами, є речі, які можемо зробити разом з Америкою, щоби захистити життя. Американські "петріоти" зараз замінити неможливо, і що більше антибалістичного захисту матиме Україна, то менше в Росії буде зухвалості продовжувати удари та затягувати війну.Також президент України зустрівся з Еммануелем Макроном. Вони обговорили передусім безпеку та зимовий пакет підтримки для України."Ми готові також забезпечити додаткові системи ППО SAMP/T та ракети до них за рахунок фінансових можливостей в межах позики ЄС", — зауважив Володимир Зеленський.Україна та Франція продовжують роботу над можливістю виробляти такі системи ППО та ракети до них в Україні, а також над спільною з партнерами антибалістичною програмою FREYJA."Розраховуємо на перші результати вже цього року. Максимально працюємо, щоби посилити захист наших людей. Дякую, Емманюелю! Дякую, Франціє!" — підсумував український президент.Нагадаємо, вчора видання The Guardian повідомило, що під час майбутніх перемовин у Нью-Йорку американський лідер Дональд Трамп наполягатиме на припиненні взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі між Україною та Російською Федерацією. Головною причиною такої вимоги у Вашингтоні називають стрімке зростання світових цін на пальне..

Передбачувані результати виборів до Державної думи, що відбулися 18-20 вересня, свідчать про продовження зусиль Кремля з мілітаризації російської влади, прагнення продемонструвати суспільну підтримку війни та потенційної майбутньої агресії проти НАТО.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Згідно з попередніми результатами, оголошеними 21 вересня, "Єдина Росія" здобула 355 із 450 місць (близько 78%) у Думі, що на 8% більше порівняно з 315 місцями, які партія займає зараз. Обидва показники значно перевищують поріг у 226 голосів, необхідний для абсолютної більшості.Секретар Генеральної ради партії "Єдина Росія" Володимир Якушев 21 вересня заявив, що від партії до Думи пройшли 49 ветеранів, що становить близько 11% від загальної кількості депутатських місць."Російські посадовці продовжують подавати результати виборів як успішний референдум щодо війни в Україні та ширшого зовнішньополітичного курсу Путіна", — зауважили аналітики.Начальник штабу "Юнармії" та член "Єдиної Росії" капітан Владислав Головін наголосив на показниках явки виборців (57% за попередніми даними) та заявив, що рівень явки та присутність спостерігачів підтверджують легітимність російської влади.Російське державне видання "Московський комсомолець" 21 вересня опублікувало статтю, в якій стверджувалося, що Путін переміг у «новому загальнонаціональному референдумі» щодо підтримки війни в Україні.Голова Ради федерації Росії Валентина Матвієнко назвала ці вибори свідченням того, що російські громадяни "розуміють" політику Путіна та російські цінності, за які бореться Росія.Такі заяви з’явилися після висловлювань заступника голови Ради безпеки Росії та голови партії "Єдина Росія" Дмитра Медведєва та міністра закордонних справ Сергія Лаврова про те, що результати виборів підтвердять підтримку російськими партіями та виборцями політики Путіна, зокрема, зовнішньополітичного курсу."Ймовірно, Путін використає результати виборів до Держдуми, щоб обґрунтувати посилення вимог до російського суспільства (наприклад, мобілізацію в тій чи іншій формі) та заявити про суспільне схвалення подальшої агресії проти України та потенційної майбутньої агресії проти НАТО", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWПрезидент України Володимир Зеленський наголосив на прагненні України укласти з Росією угоду про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та повідомив, що зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом на полях сесії Генеральної асамблеї ООН.Росія нарощує виробництво ключових композитних матеріалів для ударних безпілотників "Герань" і будує підземні об’єкти в особливій економічній зоні "Алабуга", щоби захистити виробництво дронів від українських ударів.Представники європейських розвідувальних служб попередили, що протягом найближчих декількох місяців Росія може вдатися до відкрито агресивних дій проти НАТО, тоді як посадовці країн Балтії продовжують наголошувати на відсутності ознак підготовки до неминучого нападу.Ані українські, ні російські війська не просунулися вперед.Українські сили продовжили кампанію ударів великої дальності по російських військових об’єктах.Нагадаємо, вчора Центр протидії дезінформації при РНБО інформував, що російські адміністрації на тимчасово окупованих територіях України відзвітували про завершення незаконного голосування. Вони заявили про "аномально високу явку", яка суттєво перевищує середні показники в Росії..

Латвія не підтримала продовження санкцій Європейського Союзу проти осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності та суверенітету України, через пропозицію виключити з санкційного списку російських олігархів Алішера Усманова та Міхаіла Фрідмана. Рішення про продовження обмежень потребує одностайної підтримки всіх 27 держав-членів ЄС.Про це заявив прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс у соцмережі X.За словами Кулбергса, Рига не погодилася з проєктом рішення, який передбачає продовження санкцій на 36 місяців, оскільки одночасно пропонується вилучити зі списку Усманова та Фрідмана."Продовження дії санкцій вимагає згоди всіх 27 держав-членів ЄС. Якщо до закінчення встановленого терміну не буде досягнуто згоди, під загрозою опиниться продовження санкцій щодо всього списку, а не лише щодо Алішера Усманова та Михайла Фрідмана", — заявив латвійський прем’єр.Він наголосив, що вважає продовження санкцій на три роки правильним кроком, однак, на його думку, це не має відбуватися шляхом автоматичного виключення двох російських бізнесменів із санкційного списку."Латвія не може погодитися на таку пропозицію", — підкреслив Кулбергс.Латвія шукатиме підтримку в ЄСКулбергс повідомив, що 22 вересня разом із міністеркою закордонних справ Латвії Байбою Браже працюватиме з представниками Брюсселя та Парижа над пошуком рішення, яке відповідатиме позиції Риги."Ми будемо шукати підтримку позиції Латвії в рамках Європейського Союзу. Я скликав на завтра екстрене засідання Кабінету міністрів для обговорення цього питання", — зазначив прем’єр.Він також заявив, що, поки росія продовжує війну проти України, європейський тиск має посилюватися. Наступне засідання послів країн ЄС заплановане на 22 вересня о 9:00 за київським часом.Нагадаємо, раніше Сполучені Штати Америки розширили санкційні підстави щодо осіб та організацій, причетних до грубих порушень прав людини та незаконної депортації українських дітей. Омбудсман Дмитро Лубінець наголосив на важливості цього рішення для притягнення до відповідальності всіх винних у насильницькому вивезенні маленьких українців..

Верховна Рада не проводитиме пленарні засідання із 17 вересня до 13 жовтня, тобто аж 26 днів. Нардепи пропрацювали місяць, з 18 серпня, а до того з 16 липня мали місяць літніх канікул. Чергова пауза у засіданнях шокувала українців.Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк, який першим повідомив про канікули, приперчив свою заяву фразою: парламент зупинив роботу на тлі "величезних проблем із голосуванням міжнародних зобов’язань та, як результат, фінансової кризи, яка вже призвела до відтермінування видатків на капітальних видатків, куди входять будівництва та ремонти інфраструктурних об’єктів — лікарень, шкіл, укриттів до грудня (тобто не будуть профінансовані)"."Парламент працює не тільки в сесійній залі. Верховна Рада продовжує працювати безперервно, — парирували у пресслужбі Апарату ВР. — Робота комітетів, підкомітетів, робочих груп, ТСК та фракцій триває".Слабке роз’яснення, у ньому немає ні про причини паузи у роботі, ні хоча б приблизного переліку законопроєктів, над якими нардепи працюватимуть ці 26 днів, аби ухвалити їх відразу після повернення до сесійної зали. Чи бодай короткого звіту про прийняті закони за останній місяць діяльності, щоб спростувати аргументи Железняка.Скільки законодавчих актів народні депутати ухвалили за місяць роботиЗ 18 серпня відбулося 10 пленарних засідань. На першому в цілому ухвалили один законопроєкт — "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам". Наступного дня депутати працювали плідно: ухвалили 8 законопроєктів, а також призначили міністром оборони Євгенія Хмару, а Андрія Сибігу - міністром закордонних справ. Мабуть, втомилися, бо 20 серпня не ухвалили жодного документа з порядку денного. 21 серпня робота Ради обмежилася годиною запитань до уряду.На п’ятому за ліком пленарному засіданні, 1 вересня, ухвалили один закон, один відправили на доопрацювання і вісім відхилили. 2 вересня прийняли аж три закони. 3 вересня депутатів прорвало, вони ухвалили дев’ять законів, ще два відхилили. Після цього 11 днів пленарних засідань не було. За цей час у країні трапилася надзвичайна подія — вибухнув корупційний скандал в Офісі генпрокурора, відомий як операція НАБУ "Карфаген", генеральний прокурор Руслан Кравченко написав заяву про звільнення і виїхав за кордон. TrueUA детально висвітлював цю історію. Тож працювати 15 вересня народні обранці почали із голосування за подання про відставку втеклого генпрокурора. Далі підтримали в цілому чотири законопроєкти й один відправили на доопрацювання.16 вересня нардепи продемонстрували небачену працездатність — 13 законопроєктів ухвалили за основу або в цілому. Два законопроєкти, якими посилювалася відповідальність за дії, що призводять до травмування і загибелі людей на дорогах, відхилили. TrueUA розповідав про те, чому парламентарі відмовилися підвищувати штрафи для порушників швидкісного режиму на українських автошляхах.На останньому вересневому пленарному засіданні прийняли чотири закони. Отже, за 10 пленарних днів Верховна Рада ухвалила близько сорока законів, десь половина — поки за основу, також протягом місяця роботи підтримали понад два десятки постанов на різноманітні теми. Мало це чи багато? Очевидно, мало, щоб з гордо піднятою головою йти на відпочинок від пленарних днів. Якщо з кількістю — слабенько, то як справи з якістю?Посилки, кол-центри й місцеві депутати: що важливого прийняла РадаВарто нагадати найбільш резонансні закони. Всі вони приймалися 16 вересня. Тоді за основу ухвалили два законопроєкти, які стосувалися врегулювання електронної торгівлі. Один із них, найбільш дискусійний, про скасування пільг в оподаткуванні міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Це законопроєкт, прийняття якого від України вимагали у Міжнародному валютному фонді для отримання чергового траншу фінансової допомоги. У разі остаточного схвалення документа будь-яка покупка на платформах AliExpress, Temu, Amazon та інших подорожчає на 20% - стільки становитиме податок на додану вартість на посилку.Наступний у переліку закон "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за створення електронно-комунікаційних шахрайських організованих груп (шахрайських кол-центрів) та залучення до участі в них". Документ підтримали аж 313 законодавців. Того ж дня Президент його підписав.За основу прийняли і законопроєкт про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану. Минулого року жваву дискусію викликав правовий статус місцевих рад, міських і селищних голів, обраних на виборах у жовтні 2020 року. Їхня каденція завершувалася у п’ятий рік повноважень, тобто, в останню неділю жовтня 2025 року мали відбутися місцеві вибори. Оскільки під час війни виборів бути не може, Верховна Рада своїм рішенням продовжила повноваження місцевим депутатам. Але на цьому проблеми не завершилися, адже сьогодні фіксується чимало випадків неповноважності місцевих рад або через службу депутатів у лавах ЗСУ, або через відмову від мандату та інші причини. Це створює правову колізію, часто-густо просто немає кворуму. Згідно із законопроєктом, рада залишається повноважною, якщо в її складі є хоча б більше однієї третини депутатів. Для подолання вето голови на рішення депутатів буде достатньо дві третини від тих, хто залишився у місцевій раді.Чи виправляться нардепи до кінця року?Нещодавно з’явилася інформація про лист двох єврокомісарів до народних депутатів із переліком законів, які ті мають ухвалити задля продовження фінансової допомоги. З боку європейців умови Україні стають все суворішими через повільність виконання взятих на себе зобов’язань. Тобто, всі мають працювати максимально напружено, без пауз.Прем’єр-міністр Сергій Корецький похвалив Верховну Раду за проголосовані у першому читанні сім критично важливих законопроєктів та висловив сподівання, що ці документи ухвалять і в цілому. Окрім згаданих ініціатив про оподаткування товарів з іноземних маркетплейсів, до сімки відносяться наступні: про посилення гарантій здійснення повноважень НКРЕКП; про нові правила обігу товарів, пов’язаних зі знелісненням, зокрема вимоги до законності та електронну систему простежуваності; про зміни в управлінні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; про оновлені підходи до регулювання сек’юритизації та облігацій із покриттям та про нові інструменти для розвитку іпотеки й гармонізації фінансового сектору з вимогами розширеної програми співпраці з МВФ.За словами Корецького, якщо Верховна Рада й далі відкладатиме потрібні голосування, Україна може недоотримати чималу частину з 29,5 мільярда доларів міжнародного фінансування. "Перелік законів і урядових рішень, які треба ухвалити, — цілком конкретний. І це — саме треба ухвалити: не про бажання, не про політику, а про кошти для бюджету, щодо яких немає заміни", — своєю чергою наголошував Президент Володимир Зеленський."Після декількох попередніх нарад із парламентарями уряд офіційно направить усім народним депутатам і профільним комітетам графік із чіткими дедлайнами щодо кожного необхідного голосування", — зазначав прем’єр Корецький.Майже місячна перерва у пленарних засіданнях, вочевидь, порушує графіки ухвалення рішень. А ще на народних обранців очікує розгляд бюджету на 2027 рік, це питання традиційно проходить складно.За перші чотири дні простою народні депутати зареєстрували понад 20 законодавчих ініціатив, так що обранці, як і зазначала пресслужба Апарату ВР, працюють. Ще шість законопроєктів зареєстрував Кабінет міністрів, серед них один — євроінтеграційний про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та інших законодавчих актів щодо міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Цей документ дасть можливість повноцінно використовувати електронні комунікації та скоротити час, необхідний для міжнародної правової допомоги.Схожий законопроєкт реєстрував у парламенті ще уряд Дениса Шмигаля рівно чотири роки тому, він так і не потрапив до сесійної зали й був знятий із розгляду у лютому 2024 року. Тож існує припущення, що і зараз законопроєкт, спрямований на приведення законодавства у відповідність до стандартів FATF та рекомендацій MONEYVAL (йдеться про протидію відмиванню коштів) може зустрітися з протидією у парламенті.Залишається сподіватися, що народні депутати змінять підхід до ухвалення хоча б першочергових євроінтеграційних законів і голосуватимуть за них не тоді, коли наші партнери даватимуть зрозуміти, що обмежать фінансування за гальмування реформ, як сталося з цими сімома законопроєктами, а за графіком. Бо складається враження, що це не нам потрібно прискоритися для вступу до Євросоюзу, а європейцям відмовитися від умов..

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що обговорив із президентом США Дональдом Трампом можливість домовитися між Україною та росією про припинення атак на об’єкти енергетичного сектору. Ініціативу французький лідер планує порушити під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.Про це Макрон розповів журналістам після зустрічі з Трампом, повідомляє Reuters. За словами президента Франції, розмова з американським лідером щодо війни була "дуже доброю" та "дуже конструктивною". Серед іншого, вони погодилися з необхідністю допомогти Україні посилити протиповітряну оборону."Ми довго обговорювали Україну та росію, а також необхідність швидше й активніше допомагати нашим українським друзям із перехоплювачами, адже це ключове питання з погляду оборони", — сказав Макрон.Водночас французький президент зазначив, що під час переговорів вони окремо розглянули можливість припинення ударів по енергетичному сектору України та росії. Деталей потенційної домовленості Макрон не розкрив.Макрон хоче обговорити ініціативу із ЗеленськимЗа словами президента Франції, питання припинення атак на енергетичні об’єкти він планує порушити під час зустрічі із Володимиром Зеленським, яка мала відбутися 21 вересня.Макрон наголосив, що підтримка української енергетичної системи залишається одним із пріоритетів на тлі війни. Він також висловив сподівання, що певного прогресу в цьому питанні вдасться досягти під час щорічного зібрання світових лідерів в ООН.Додамо, Париж переходить до посиленого режиму безпеки через активізацію диверсійних дій Росії на території Європейського Союзу. Раніше очільник Франції Еммануель Макрон оголосив про розробку оборонного плану, який передбачає створення промислово-технологічної бази для протидії безпілотникам і кібернападам..

У ніч на вівторок, 22 вересня, за київським часом президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська прибули з дипломатичною командою до Нью-Йорка на 81 сесію Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН).Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі."Заплановані близько 20 зустрічей, а саме: з президентом Америки, лідерами Європи, сенаторами та членами Палати представників Конгресу США, керівниками міжнародних організацій, провідних американських компаній і аналітичних центрів", — зазначив він.За його словами, підготовлена до підписання й нова Drone Deal — ця угода стане взаємовигідної для обидвох країн."Звісно, перший пріоритет України — наближення миру та захист життя наших людей. Є конкретні безпекові пропозиції та деескалаційні рішення, які можуть наблизити закінчення війни", — акцентував український президент.Він додав, що триває робота над посиленням ППО та забезпеченням для України достатніх фінансів. Як і минулого року, відбудеться саміт міжнародної Кримської платформи у Нью-Йорку."Має бути широке представництво країн на високому рівні, і ми цінуємо залученість усіх партнерів і підтримку нашої територіальної цілісності та суверенітету", — зауважив Зеленський.Він поінформував, що Олена виступить перед студентами та викладачами Колумбійського університету та представить результати Саміту перших леді та джентльменів на майданчику ООН."Також у першої леді запланована серія зустрічей з американським бізнесом і філантропами на підтримку проєктів Фундації Олени Зеленської, відбудеться й низка двосторонніх зустрічей, серед яких — із дружиною прем'єр-міністра Великої Британії та президентом Світового банку. Дякуємо всім, хто з Україною!" — підсумував президент України.Програма візитуПрессекретар президента Сергій Никифоров оприлюднив програму перебування Володимира Зеленського у США.Вранці він вшанує памʼять жертв теракту 11 вересня 2011 року. Далі в нього запланована зустріч із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен.О 09:00 Володимир Зеленський візьме участь у відкритті 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН. На 11:50 планують зустріч з очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, згодом – із директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою.За даними прессекретаря, на 13:15 запланована зустріч із президентом США Дональдом Трампом. Якщо не відбудеться спілкування з журналістами, то можливий окремий пресбрифінг.О 15:00 відбудеться зустріч українського президента з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом, після цього – з премʼєр-міністеркою Японії Санае Такаїті.З 19:00 Володимир Зеленський і Олена Зеленська братимуть участь у прийнятті від імені президента США Дональда Трампа та Меланії Трамп на честь очільників держав, які є учасниками 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН.Водночас американські офіційні джерела поінформували, що переговори Зеленського та Трампа розпочнуться сьогодні о 20:15 за київським часом.Нагадаємо, вчора видання The Guardian повідомило, що під час майбутніх перемовин у Нью-Йорку американський лідер Дональд Трамп наполягатиме на припиненні взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі між Україною та Російською Федерацією. Головною причиною такої вимоги у Вашингтоні називають стрімке зростання світових цін на пальне..

Новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр категорично виступив проти будівництва на угорській території сховищ для української нафти. У відповідь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що політика блокування та ізоляціонізму щодо Києва продовжується навіть після відставки Віктора Орбана.Таку заяву угорський прем'єр зробив під час виступу у парламенті, пише Nepszava.  Скандал навколо нафтосховищ та демарш МадяраЗагострення у стосунках виникло після того, як група "Нафтогаз" підписала меморандум з угорською енергетичною компанією MOL щодо будівництва потужностей для зберігання нафтопродуктів для потреб України. Сховища планували зводити поблизу українсько-угорського кордону, аби створити резерви за межами досяжності російських обстрілів. Однак новий прем'єр Угорщини Петер Мадяр під час виступу у парламенті оголосив, що не допустить реалізації цього проєкту."Поки в Угорщині при владі уряд "Тиси", українського сховища нафти в країні не буде", — заявив Мадяр, наголосивши, що держава володіє 25% акцій компанії MOL і вважає подібні домовленості неприйнятними.У компанії MOL пояснили, що процес перебував лише на початковому етапі вивчення технічних і фінансових умов, тому уряд Угорщини ще не інформували.Реакція МЗС УкраїниМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга піддав різкій критиці такі заяви з Будапешта, назвавши їх безпідставно конфронтаційними. Він нагадав, що "Карпатська інтеграційна ініціатива" покликана розвивати увесь регіон через взаємовигідні проєкти у восьми країнах."Складається враження, що, хоча Віктор Орбан пішов, його політика блокування та ізоляціонізму продовжує процвітати", — підкреслив Сибіга.Дипломат додав, що втручання політики у прагматичну бізнес-взаємодію енергетичних компаній шкодить обом сторонам."Орбанізм у минулому не приніс користі ані Угорщині, ані ширшому регіону. Так само не принесе і надалі. Попри ці заяви, ми вкотре наголошуємо на готовності та відкритості України до розвитку взаємовигідного, прагматичного та взаємоповажного двостороннього співробітництва з Угорщиною", — підсумував очільник українського МЗС.Нагадаємо, у червні новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про неможливість швидкої відмови від паливних контрактів із Москвою. Очільник уряду пояснив тривалу співпрацю з Росією географічними особливостями та високим рівнем бідності в країні. .

Під час майбутніх перемовин у Нью-Йорку американський лідер Дональд Трамп наполягатиме на припиненні взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі між Україною та Російською Федерацією. Головною причиною такої вимоги у Вашингтоні називають стрімке зростання світових цін на пальне.Про це повідомляє видання The Guardian.Причини тиску та ситуація на паливному ринкуЗа даними джерел, Трамп наполягатиме на "енергетичному перемир'ї", оскільки світові ціни на дизельне пальне демонструють різке зростання. На нестабільність паливного ринку суттєво впливають як бойові дії в Ірані, так і повномасштабна війна Росії проти України.Західні медіа нагадують, що цими вихідними Україна суттєво посилила удари по нафтогазовій інфраструктурі противника, завдавши наймасштабнішої атаки по об'єктах у Московській області. Зокрема, під удар потрапив Московський НПЗ, який, за відомостями джерел видання Reuters, повністю зупинив свою роботу.Публічні заклики та телефонна дипломатіяРаніше Дональд Трамп вже неодноразово публічно декларував, що звертався до українського президента з проханням припинити подібні атаки. Свої заклики він аргументував критичною ситуацією на світовому паливо-енергетичному ринку. Окрім цього, як зазначало видання Axios, під час останньої телефонної розмови із Зеленським очільник США кілька разів наполегливо закликав утриматися від подальших ударів по російських НПЗ. Перемовини між лідерами двох держав мають відбутися у вівторок, 22 вересня, у рамках тижня високого рівня Генеральної Асамблеї ООН.Нагадаємо, під час телефонної розмови 20 вересня президентів України та Сполучених Штатів Америки Володимира Зеленського та Дональда Трампа значну частину займало одне конкретне прохання — припинити атаки на російські нафтопереробні заводи..