Політика

Естонія заборонила перевезення російського та білоруського зерна транзитом через свою територію. У Таллінні заявили, що не дозволять використовувати країну як маршрут для експорту російської агропродукції на тлі атак РФ на українські порти.Про це повідомив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.Про запровадження заборони Цахкна повідомив 1 жовтня. За його словами, рішення стало відповіддю на дії Росії, яка атакує українські порти та перешкоджає експорту українського зерна, водночас шукаючи альтернативні маршрути для власних поставок."Естонія заборонила транзит російського та білоруського зерна через свою територію", — написав глава естонського МЗС.Ще у вересні Цахкна закликав перевізників не планувати транспортування російського зерна через Естонію. Тоді він наголошував, що Таллінн готовий запровадити власні обмеження, якщо виникне тиск для відкриття такого маршруту.Таллінн працює з іншими країнами БалтіїЦахкна також заявив, що Естонія координує свої дії з Латвією та Литвою. За його словами, три країни прагнуть не допустити використання портів Балтії як транзитного маршруту для російського зерна."Разом з Латвією та Литвою ми працюємо над тим, щоб порти країн Балтії не стали транзитним шляхом для РФ", — зазначив міністр.В естонському МЗС раніше повідомляли, що транзит російського зерна через країну фактично був відсутнім. Водночас Таллінн заявляв про необхідність не допустити його збільшення через пошук Росією нових експортних маршрутів.За словами Цахкна, Росія не повинна отримувати допомогу в підтримці торговельних потоків на тлі війни проти України."РФ не може вести загарбницьку війну та очікувати, що ми допомагатимемо їй підтримувати торговельні потоки. Ми не будемо допомагати фінансувати її війну чи полегшувати продовження агресії", — заявив глава МЗС Естонії.Раніше Цахкна також закликав спільно з Латвією та Литвою посилити тиск на Росію та не допустити, щоб балтійські порти використовувалися для підтримки її військової економіки.Нагадаємо, раніше естонська Поліція безпеки заявила, що пожежа в будівлі оборонної компанії Milrem Robotics у Таллінні була диверсією, організованою на замовлення російських спецслужб. Підприємство виготовляє безпілотні наземні комплекси, зокрема для української армії..

За період із серпня 2025 року по серпень 2026-го Бюро економічної безпеки України відшкодувало до бюджету 2,4 мільярда гривень. Журналісти порівняли цей показник із попереднім аналогічним періодом, коли сума становила майже 4,5 мільярда гривень, і заявили про падіння приблизно на 50%.Про це йдеться у відео ThePublic.Автори відео зазначають, що показник відшкодування збитків до державного бюджету за рік роботи Олександра Цивінського на посаді директора БЕБ суттєво зменшився."У період від серпня 2025 року по серпень 2026-го БЕБ відшкодували до бюджету 2,4 мільярда гривень проти майже 4,5 мільярдів гривень роком раніше. У результаті керування Цивінського держава лише за рік втратила два мільярди гривень", — зазначили журналісти.Ці цифри автори пов’язують із даними Офісу генерального прокурора. Водночас наведені у відео висновки про ефективність роботи БЕБ є оцінкою його авторів, а не встановленим фактом.Як змінилися інші показники БЕБУ відео також порівнюють результати роботи Бюро за перші вісім місяців 2025-го та 2026 року. За наведеними даними:кількість зареєстрованих кримінальних проваджень зменшилася на 19%;кількість повідомлень про підозру — на 36%;кількість справ, скерованих до суду, — на 42%;кількість обвинувальних актів скоротилася приблизно вдвічі."Розрив між початком і завершенням розслідування зростає. Справи відкривають, але не доводять до суду. Тезу про фіктивність показників давно озвучує віце-президент Асоціації платників податків Йосип Бучинський. За його підрахунками, до суду доходить лише 12% проваджень БЕБ за ухилення від податків, а з обвинувальним актом лише 1,3%. Решта, на його думку, працює як інструмент тиску", — пояснюють автори матеріалу.На початку роботи, за словами ThePublic, на посаді директора БЕБ Цивінський заявляв про необхідність орієнтуватися не лише на кількість кримінальних проваджень, а й на їхні результати. Зокрема, він наголошував, що одним із ключових показників має бути повернення компаній до легального бізнесу.Додамо, працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії зі Службою безпеки України викрили двох співробітників Бюро економічної безпеки України, яких підозрюють у вимаганні та одержанні хабарів.Читайте також: Журналістське розслідування: дружина екс-очільника БЕБ набула майна ринковою вартістю на понад $300 000.

Колишня дружина ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка Ольга Богданова протягом 2025 року разом із дітьми мешкала у квартирі площею 220 квадратних метрів у Женеві. Її оренда коштувала понад 85 тисяч швейцарських франків на рік — близько 4,5 мільйона гривень або приблизно 9 тисяч доларів на місяць.Про це йдеться у розслідуванні проєкту Радіо Свобода "Схеми". За даними журналістів, апартаменти розташовані на набережній Гюстав-Адор, у районі О-Вів, біля Женевського озера. Будинок, у якому розташована квартира, зведений на початку минулого століття та внесений до переліку архітектурної спадщини Женеви.Факт проживання у квартирі підтвердила сама Богданова під час перевірки декларації Галущенка Національним агентством з питань запобігання корупції. Вона повідомила, що користувалася житлом разом із дітьми протягом 2025 року на підставі договору оренди, однак копію договору НАЗК не надала."У поясненнях для НАЗК сам Галущенко стверджував, що у 2022 році розлучився з дружиною, яка опікується спільними дітьми (при тому, що в 2023 році задекларував новонародженого сина з документами у Швейцарії — ред.) — і нічого не знав про таку оренду. Каже, лише у 2026 році з матеріалів кримінального провадження дізнався про "нібито перебування у користуванні членів сім’ї (дітей) квартири у Швейцарії", — йдеться у повідомленні."Схеми" також встановили, що Богданова залишала відгуки на Google-картах у районі набережної Гюстав-Адор ще у 2023–2024 роках. Журналісти припускають, що родина могла проживати в Женеві довше, ніж зафіксовано у висновку НАЗК. За підрахунками "Схем", якщо застосувати вартість оренди 2025 року до періоду з 2023-го до 2026 року, витрати на житло могли сягнути близько 20 мільйонів гривень. Журналісти також звернули увагу на те, що неподалік від квартири розташоване архітектурне бюро Bogdanova Architects, яке Ольга Богданова зареєструвала у Женеві у 2023 році."Аналіз "Схем" показав, що менеджери, яких обирала Богданова для свого бізнесу, нерідко ведуть до офшорів. Наприклад, з лютого 2023 року виконавчою директоркою була Крістін Брайтлер – керівниця швейцарського офісу компанії Dixcart, що спеціалізується на створенні компаній та управлінні приватним капіталом і трастами. Наступні після неї менеджери — пов'язані з офшорними структурами за даними витоків ICIJ (розслідування Paradise Papers), а також фірмою Comatrans SA, яка фігурувала у розслідуванні НАБУ щодо можливого завищення вартості ремонту доріг в Одесі та виведення коштів за кордон службовими особами Одеської міської ради", — йдеться у розслідуванні.Нагадаємо, детективи НАБУ та прокурори САП інкримінують Герману Галущенку участь у масштабній злочинній організації та відмивання грошей у межах резонансного розслідування, відомого як справа "Мідас".Вищий антикорупційний суд ще 17 лютого поточного року обрав для колишнього урядовця суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення грошової застави. 26 червня за Германа Галущенка внесли повну суму застави, сумарний розмір якої сягнув понад 100 мільйонів гривень. Останні 45 мільйонів на рахунки суду надіслали дві приватні компанії..

Генеральний директор SpaceX Ілон Маск разом із засновником Anduril Industries Палмером Лакі та колишнім спікером Палати представників США Ньютом Ґінґрічем очолить новий проєкт Пентагону. У межах 120-денного дослідження вони мають визначити, як нові технології можуть змінити ведення воєн і які військові спроможності потрібні США в майбутньому.Про це заявив міністр оборони США Піт Геґсет, повідомляє Axios.Проєкт отримав назву Meridian. Геґсет представив його 30 вересня під час виступу на базі Корпусу морської піхоти США Квантіко у Вірджинії. За словами глави Пентагону, учасники проєкту мають дослідити сфери, у яких США повинні отримати технологічну перевагу, та визначити необхідні для цього спроможності."Їхня робота буде зосереджена на пошуку, розробці та впровадженні озброєнь і систем, які знадобляться нашим дітям і онукам протягом їхнього життя", — сказав Геґсет.Для Маска це стане першим офіційним поверненням до співпраці з адміністрацією Дональда Трампа після публічного конфлікту між ними минулого року та його виходу з команди президента.Що досліджуватимуть у межах MeridianМаск, Лакі та Ґінґріч мають оцінити, як нові технології можуть вплинути на майбутні бойові дії, а також підготувати відповідні концепції для Пентагону. Керівникам проєкту допомагатиме головний технологічний директор Пентагону Еміл Майкл. Перша зустріч команди мала відбутися 30 вересня, а завершити роботу планують приблизно за 120 днів.За даними Axios, результати представлять публічно. Водночас для Пентагону підготують окрему засекречену доповідь.SpaceX Маска та Anduril Лакі вже співпрацюють із Міністерством оборони США. SpaceX забезпечує запуски для потреб національної безпеки, тоді як Anduril розробляє та постачає оборонні технології, зокрема системи радіоелектронного придушення, перехоплювачі, ракетні двигуни та безпілотні літальні апарати.США створять нове командуванняОкремо Геґсет оголосив про створення Командування з автономної війни (AutoWarCom). Воно займатиметься розробкою та впровадженням дронів, роботизованих і інших автономних бойових систем. Очікується, що нова структура розпочне роботу у жовтні 2027 року. Її має очолити чотиризірковий генерал, кандидатуру якого наразі не визначили.Одним із напрямів роботи стане створення у США масштабного виробництва недорогих безпілотних систем. До команди залучили, зокрема, колишнього морського піхотинця та експосадовця Пентагону Оуена Веста. За його словами, американські військові прагнуть навчитися так само швидко адаптуватися до змін на полі бою, як це робить Україна.Додамо, на думку американського мільярдера Ілона Маска, виведення російських військ з окупованих територій України неможливе. А термінали Starlink потрапили до військових Росії контрабандою..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що причиною зростання цін на дизельне пальне є не війна на Близькому Сході, а  удари України по нафтопереробній галузі країни-агресорки Росії.Відповідну заяву американський лідер зробив під час спілкування із журналістами."Знаєте, дизельне пальне набагато сильніше постраждало не через Близький Схід, а через те, що відбувається в Росії, оскільки нафтопереробні заводи, що виробляють дизельне паливо, виводяться з ладу з досить тривожною швидкістю", — сказав Трамп.Він також вважає, що якби російські НПЗ не зазнавали атак, Сполучені Штати нібито не мали б проблем із дизелем."Те, що відбувається між Росією та Україною, стало найбільшою проблемою для ринку дизельного пального", — наголосив глава Білого дому.Нагадаємо, 13 вересня глава Білого дому Дональд Трамп закликав президента України Володимира Зеленського припинити систематичні атаки на промислові об'єкти Росії, що займаються виробництвом дизельного пального. На думку очільника США, саме ураження російських НПЗ спровокували дефіцит і зростання цін на енергоресурси на світовому ринку.Згодом на пропозицію американського лідера відреагували в Росії. Прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков підтвердив, що у Москві підтримують подібні заклики до української сторони..

Гібридні атаки Москви проти європейських країн мають на меті залякати союзників та змусити їх відмовитися від подальшої військової допомоги України. Єдиною правильною відповіддю Заходу на підривну діяльність Кремля має стати ще активніше залучення коштів і зброї для української армії.Таку заяву зробив посол Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер під час саміту Euronews з питань оборони та космосу у Брюсселі.Мета гібридного тиску КремляЗа словами дипломата, Москва навмисно вдається до підривних дій, аби змусити НАТО та партнерів згорнути програми підтримки України. Саме тому Альянс не повинен піддаватися стримуванню, а навпаки — має нарощувати обсяги допомоги.Окрім цього, НАТО має інвестувати у власну стійкість, захист критичної інфраструктури та зміцнення оборонних систем для протидії новим викликам. Ці потреби вже враховані під час ухвалення зобов'язання щодо збільшення оборонних витрат країн Альянсу до 5% ВВП.Як працює Вашингтонський договірВітакер пояснив, що можливе застосування статті 5 у відповідь на гібридні атаки не передбачає автоматичного механізму реагування."Стаття п'ята насправді навмисно є доволі розмитою. Це питання 32 союзників, які мають через консультації та обговорення, за очевидної участі своїх столиць, розв'язати це питання", — пояснив він.Водночас дипломат підкреслив, що США не відступають від своїх зобов'язань перед НАТО, та закликав інші країни-члени активніше долучатися до спільних дій. Представник США наголосив на необхідності розбудовувати оборонно-промислову базу по обидва боки Атлантики та підвищувати загальну боєготовність."Готовність — це справді головне: більше спроможностей, але передусім готовність, якої ми раніше не знали, і готовність діяти в умовах війни", — підсумував Вітакер.Нагадаємо, Москва розродилася новими погрозами на адресу європейських держав, які розгортають підприємства оборонно-промислового комплексу для потреб України. Офіційна представниця російського дипломатичного відомства оголосила будь-які заводи з виробництва озброєння в Європі законними об'єктами для можливих ударів..

Москва розродилася новими погрозами на адресу європейських держав, які розгортають підприємства оборонно-промислового комплексу для потреб України. Офіційна представниця російського дипломатичного відомства оголосила будь-які заводи з виробництва озброєння в Європі законними об'єктами для можливих ударів.Таку заяву зробила речниця міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова, пише Reuters.Відповідь Кремля на ініціативи ЄвропиКоментуючи журналістам ймовірність відкриття на території Польщі заводу з випуску ракет-перехоплювачів Patriot для потреб українського війська, речниця російського МЗС знову вдалася до агресивної риторики. Вона підкреслила, що будь-які оборонні об'єкти на території європейських держав Москва розцінюватиме як потенційні мішені."Збройові заводи в європейських країнах, які виробляють озброєння для України, є потенційними військовими цілями для Росії. Не варто вважати, що військові підприємства за межами української території, які виробляють зброю для київського режиму, будуть у безпеці. Той, хто так думає, помиляється", — заявила Захарова.Звинувачення у "залученні" Європи до війниУ МЗС держави-агресорки наголосили, що заснування спільних оборонно-промислових майданчиків європейськими партнерами сприймається в Москві як пряма участь у бойових діях. Традиційно для російської пропаганди там поклали відповідальність за затягування бойових дій на країни Заходу."Європейські країни безпосередньо залучені в український конфлікт. Вони не просто надають допомогу. Відкриваючи збройові заводи та спільні підприємства, вони повністю втягуються у нього", — сказала вона.На переконання речниці російського відомства, розширення співпраці між Україною та Європейським Союзом у сфері ОПК нібито лише віддаляє перспективи досягнення миру.Нагадаємо, за словами президента Володимира Зеленського, Україна готує нові перемовини щодо засобів протиповітряної оборони. Нещодавно отримали пакет ракет для NASAMS, тепер необхідно домовитися й про перехоплювачі для Patriot..

Уряд України перейшов у "режим максимальної економії" та відклав усі непершочергові видатки. Водночас для забезпечення фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів необхідно виконати взяті державою зобов’язання. Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. За його словами, йдеться про два блоки зобов’язань — рішення уряду та законодавчі зміни, які має ухвалити парламент.Прем’єр зазначив, що під час засідання уряду було ухвалено ще чотири рішення в межах визначених зобов’язань. Загалом із 42 запланованих урядових рішень наразі виконано 17. Решту зобов’язань уряд планує виконати до 15 жовтня. Корецький наголосив на необхідності максимально пришвидшити роботу протягом найближчих двох тижнів і забезпечити завершення кожного рішення."Будь-яка затримка має дуже високу ціну", — зазначив прем’єр, наголосивши, що від виконання домовленостей залежить міжнародне фінансування України, а також обороноздатність і стійкість держави.Окремо він відзначив роботу народних депутатів над необхідними законопроєктами та їхню підтримку під час голосувань у першому читанні.За словами прем’єра, уряд готовий продовжувати спільну роботу з парламентом для виконання всіх необхідних зобов’язань у визначені терміни.Нагадаємо, днями Сергій Корецький повідомляв, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки не надійшла, зокрема через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами. Читайте також: Скільки грошей коштує війна Україні 2026 року — пояснення Корецького.

Москва направила офіційний лист до НАТО, у якому погрожує застосувати весь свій арсенал сили, включно з ядерною зброєю. Причиною чергового сплеску ескалації стали побоювання Кремля щодо можливої ізоляції Калінінградської області.Про це повідомляє агентство Reuters.У дипломатичному документі, з яким ознайомилися журналісти, Росія звинувачує Захід у "небезпечному та безрозсудному курсі". На думку представників країни-агресорки, кроки НАТО з ізоляції російського ексклава створюють високі ризики спалаху прямого збройного конфлікту. При цьому дипломати розглядають навіть сценарій ударів по європейських територіях з самого початку можливої ескалації.Російські посольства в кількох країнах Європи одночасно розгорнули інформаційну кампанію, звинувачуючи Альянс у загрозі для Калінінграда. Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков назвав такі дії "дипломатичними нагадуваннями гарячим головам у Європі".Реакція Північноатлантичного альянсуУ НАТО категорично відкинули всі звинувачення та наголосили, що є виключно оборонним союзом. Представники блоку зазначили, що жодні навчання чи маневри не становлять загрози для території Російської Федерації."Я б сказав, що російський лист — це лише чергова спроба Росії залякати європейців, і що реакція НАТО є твердою та відповідальною. Вона підтверджує, що нас не відмовлять від підтримки України", — заявив дипломат Альянсу.Високопоставлені європейські чиновники з питань оборони підкреслюють, що це перший подібний випадок прямого шантажу від часів Холодної війни, тож Європа сприймає ситуацію серйозно, але на шантаж не піддасться.Нагадаємо, раніше НАТО вперше оприлюднило базові вимоги щодо стійкості держав перед війною та масштабними кризами. У документі йдеться про сім ключових напрямів: безперервну роботу влади, енергетику, переміщення населення, запаси води та продовольства, медичну систему, зв’язок і транспорт..

У середу, 30 вересня, президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере на тлі чергового витка російського повітряного терору. Глава держави детально розповів норвезькому колезі про наслідки масованих атак і окреслив критичні потреби українського неба.Про це він написав у своєму Telegram-каналі.Глава держави поінформував очільника норвезького уряду про постійні атаки ворога із застосуванням ударних безпілотників та балістичного озброєння. За словами президента, лише від початку доби внаслідок повітряних ударів Росії поранення отримали 24 людини, ще семеро осіб загинули, серед яких дитина."Говорив із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Поінформував про безперервний російський терор дронами та удари балістичними ракетами. Лише від початку цієї доби поранено 24 людини. На жаль, семеро людей загинули, серед них дитина", — заявив український лідер.Зеленський повідомив Стере, що потрібно Україні для захисту від жорстокої ескалації, передусім ППО та забезпечення наших F-16. "Координуємо наші кроки і працюємо над тим, щоб забезпечити більший захист життів та безпеки. Дякую особисто Прем’єр-міністру та усій Норвегії за незмінну підтримку", — зазначив президент.Посилення неба та координація кроківПід час діалогу керівники держав зосередилися на конкретних засобах, необхідних для нейтралізації повітряних загроз. Пріоритетними напрямами залишаються зміцнення системи протиповітряної оборони та належне забезпечення функціонування винищувачів F-16. Сторони узгодили подальший алгоритм дій, спрямований на підвищення рівня безпеки та захист цивільного населення від ворожих обстрілів.Нагадаємо, що 13 липня під час звернення до Антибалістичної коаліції президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що вже за 12 місяців новітню систему протиповітряної оборони FREYJA можна буде побачити у роботі..

У середу, 30 вересня, президент Володимир Зеленський провів перемовини із лідером Фінляндії Алексом Стуббом.У своєму дописі у Telegram гарант зазначив, що у ході розмови він проінформував Стубба про ситуацію після російських ударів і "нову ескалацію терору проти наших міст і громад"."Майже всю цю добу, від ночі, у Києві та інших наших містах і регіонах триває повітряна тривога, зберігається постійна загроза реактивних "шахедів". Вночі також були удари балістикою", — зауважив гарант.Також сторони обговорили посилення протиповітряної оборони України на тлі посилення ворожого терору."Обговорили з Алексом, що саме може найбільш відчутно підтримати наш захист, посилити наші F-16 та ППО загалом. Дякую за готовність допомагати!" — резюмував Зеленський.Нагадаємо, 25 вересня Україна та Японія провели першу офіційну двосторонню зустріч на найвищому рівні для обговорення подальшої співпраці. Під час переговорів було відзначено надзвичайний внесок Токіо у підтримку української стійкості, зокрема в енергетичний сектор у складні зимові періоди.Додамо, зустріч президента України Володимира Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку у вівторок, 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

Кабінет Міністрів працює з Верховною Радою, щоб зробити 12 жовтня сесійним днем замість запланованої перерви. Дострокове засідання необхідне для ухвалення законів, від яких залежить отримання Україною близько 4,3 мільярда доларів міжнародного фінансування.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час спілкування з журналістами. За його словами, уряд має до 15 жовтня виконати свої зобов’язання перед міжнародними партнерами. Йдеться, зокрема, про необхідні постанови та інші рішення Кабміну. Частина домовленостей залежить уже від Верховної Ради, яка має ухвалити відповідні законопроєкти. Саме тому уряд пропонує провести засідання парламенту 12 жовтня.Раніше Корецький заявляв, що Кабмін спільно з парламентом прискорює роботу над документами, необхідними для отримання міжнародного фінансування. Уряд планує завершити виконання своєї частини зобов’язань до 15 жовтня.Прем’єр-міністр наголосив, що міжнародні партнери мають власні процедури погодження та виділення коштів, тому Україна повинна вчасно виконати необхідні умови."Видатки бюджету прив’язані до конкретних строків: зарплати потрібно виплачувати щомісяця, відповідно, і доходи мають надходити вчасно", — зазначив Корецький.За його словами, уряд передав депутатам конкретні терміни для кожного рішення, оскільки закон має бути не лише ухвалений, а й підписаний до визначеної дати."У партнерів є свої процедури узгодження і виділення коштів, і вони потребують часу. Для України цього часу зараз дуже мало", — додав прем’єр.Додамо, раніше в Україні поширилися чутки про можливе перенесення роботи Верховної Ради до Львова. Однак голова українського парламенту Руслан Стефанчук спростував їх..

Уряд Сполучених Штатів Америки 29 вересня оголосив про нові санкції проти Ірану. Під обмеження потрапили 13 фізичних та юридичних осіб, які допомагали Ірану закуповувати зброю та комплектуючі.Про це повідомляє Reuters. За даними агентства, до санкційного списку потрапили представники та компанії з Росії, Китаю, Гонконгу, Пакистану та самого Ірану.В адміністрації Дональда Трампа заявили, що заходи є частиною кампанії з економічної ізоляції Ірану та мають збільшити тиск на Тегеран. До того ж міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон продовжить виявляти та ізолювати посередників, які підтримують іранський режим.За даними Мінфіну США, санкції мають обмежити можливості Ірану відновлювати свої програми озброєнь і водночас підвищити витрати для компаній та осіб, які беруть участь у закупівлях для Тегерана. Серед підсанкційних осіб і компаній:Сейєд Асгар Алізаде Табатабай — представник Міністерства оборони та Агентства логістики збройних сил Ірану в Пекіні. За даними США, він координував закупівлю готових систем озброєння та компонентів подвійного призначення в Китаї;Kavoshcom Asia R&D Group — іранська компанія, яка, за твердженням Мінфіну США, закуповувала електронні компоненти, зокрема роз'єми, для Iran Aircraft Manufacturing Industrial Company;EC Mojo Technology Co Limited — гонконзька компанія, яка, за даними американської влади, постачала електронні компоненти для закупівель Kavoshcom. Також санкції наклали на представника компанії в Китаї Лі Фена;Васім Паша Таджаммал — громадянин, який проживає в Пакистані та очолює приватну оборонну компанію Cavalier Group;АТ "Конструкторське бюро імені А.С. Яковлєва" — російський виробник літаків;ТОВ "МГ-Флот" — російська судноплавна компанія, судна якої, за даними США, перевозять зброю для російського уряду;Saha Airlines — іранська авіакомпанія, пов'язана з військово-повітряними силами країни.Нагадаємо, деякі представники адміністрації Дональда Трампа висунули ідею за принципом "послуга за послугу": Кремль звільнює деяких політичних в'язнів, Америка в обмін на це послаблює санкції проти російської економіки. Президент начебто погодився на такий варіант..

Переговори щодо закінчення війни Росії проти України можуть відбутися вже "незабаром". Німеччина хоче брати в них активну участь.Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль під час виступу на Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) у Страсбурзі, його цитує видання DW.Він закликав своїх співвітчизників "не допустити, щоби США зберігали монополію на ведення переговорів" щодо припинення війни Росії проти України."Ми повинні брати в них участь. Адже війна йде на європейській території", — пояснив німецький міністр.Тож, за його словами, європейцям потрібно визначити майбутній формат своїх відносин із Росією. Для цього необхідно сісти за стіл переговорів."Зараз є ознаки того, що такі переговори незабаром можуть розпочатися", — наголосив Вадефуль, не розтлумачивши, чому саме він так вирішив.При цьому міністр висловив упевненість, що "будь-які домовленості" щодо закінчення війни має попередньо схвалити Україна.Вадефуль вважає "цілком ймовірним", що в майбутньому Європа "зможе вибудувати добрі відносини з Росією"."У нас немає жодних претензій до самої Росії чи до російського народу. Ми маємо серйозну проблему з нинішнім російським режимом, який розв'язав і веде цю незаконну агресивну війну", — акцентував німецький міністр.Тому, на думку Вадефуля, "зараз і, ймовірно, у найближчому майбутньому європейська безпека має будуватися не разом із Росією, а проти Росії".Нагадаємо, видання The Atlantic сьогодні оприлюднило інформацію, що у Вашингтоні не відкидають ідеї тристоронніх перемовин за участю США, України та Росії, щоби домовитися про енергетичне перемир'я. Зокрема, є можливість зустрічі в Абу-Дабі..

Право на національні вето суттєво ускладнює прийняття нових членів до Європейського Союзу. У зв’язку з цим Європейська комісія запланувала проєкт реформи, який би дав змогу обходити такі заперечення.Про це повідомило видання Rapporteur. За інформацією його джерел, Єврокомісія запропонує серйозну переробку методів прийняття рішень ЄС. Це робиться для обходу національних вето та запровадження нових гарантій верховенства права. Наразі на порядку денному — вступ до ЄС Чорногорії та Албанії.Урсула фон дер Ляєн представить план цієї реформи наступного тижня — як підготуватися до розширення Євросоюзу з понад 30 членів без внесення змін до Лісабонського договору ЄС."Два внутрішні проєкти документів пропонують використовувати правові перехідні положення для скасування вимоги одностайності серед 27 країн протягом численних проміжних етапів вступу країни-кандидата до ЄС. Цей захід, який вимагатиме одностайного узгодження, може значно пришвидшити процес подання заявок таких країн, як Україна, Чорногорія та Північна Македонія. Наразі вони стикаються з блокуванням з боку невеликої кількості членів ЄС", — ідеться в публікації.На думку аналітиків видання, нинішні члени ЄС опиратимуться нововведенням, бо побоюються втратити своє право вето. Хоча в проєкті передбачено "аварійне гальмо", яке уряд може активувати під час загроз "життєво важливим національним інтересам".Єврокомісія пропонує застосовувати нижній поріг кваліфікованої більшості — 15 країн, що представляють дві третини населення блоку."Після розширення Євросоюзу ризик затримки або блокування рішень неминуче зростатиме", — йдеться у внутрішньому документі.Тому перехідні положення в договорах ЄС дозволяють назавжди змінити правила голосування з певних політичних сфер з одностайності, коли всі країни можуть скористатися правом національного вето, на голосування кваліфікованою більшістю.Ще одна суперечлива пропозиція означатиме, що лише дві третини країн ЄС отримають європейського комісара після розширення Євросоюзу. За нинішнього складу з 27 країн, дев'ять країн повинні були би відмовитися від направлення свого представника до Брюсселя."Очікується, що це засмутить менші держави-члени, які традиційно стверджували, що їхній вплив у Брюсселі зменшився зі розширенням клубу", — зауважили аналітики.У проєктах документів пропонується, що нових членів можуть тримати на випробувальному терміні десять або довше років. Протягом цього періоду вони перебуватимуть під посиленою увагою з боку Брюсселя.Покарання протягом цього випробувального терміну може містити:позбавлення їх права голосу в Раді;фінансові санкції, згідно з нещодавно запровадженими "фінансовими" й "інституційними гарантіями".Нові члени повинні будуть підписати юридично обов'язкове "тимчасове зобов'язання" не блокувати рішення, узгоджені рештою ЄС. Також планують зберегти стандартні тимчасові гарантії щодо приєднання до ключових сфер політики ЄС.Ще "фінансова гарантія" дозволить Єврокомісії карати нових членів, якщо вони відступлять від демократичних і судових стандартів. Нові члени також повинні будуть до вступу приєднатися до Європейської прокуратури, яка розслідує шахрайство з коштами ЄС.Нагадаємо, що в переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..