У середу, 18 листопада, Володимир Зеленський провів робочу зустріч із позаштатною радницею президента з питань відбудови України та інвестицій для обговорення відбудови та економічної стійкості держави. Сторони зосередилися на залученні інвестицій та активізації співпраці з американськими і європейськими партнерами.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Стратегія відбудови та економічної стійкостіЗеленський провів робочу нараду з дипломаткою, під час якої ключовою темою стало відновлення національної економіки та забезпечення її довгострокової стійкості. Учасники зустрічі детально проаналізували механізми залучення інвестицій та впровадження новітніх бізнес-інновацій, які здатні дати новий поштовх розвитку країни. За словами президента, зазначені напрями вимагають невідкладного та активного опрацювання спільно з представниками західного бізнесу."Це те, що потрібно активно пропрацьовувати разом з американським і європейським бізнесом саме зараз", — зазначив український лідер.План дій на найближчі місяціОкрему увагу під час переговорів було приділено координації дій та підтримці постійного діалогу зі США на всіх рівнях. Посадовці узгодили конкретні завдання за пріоритетними напрямами на найближчу перспективу, а також окреслили найважливіші події, де інтереси України мають бути представлені на найвищому рівні. Президент зазначив, що на країну чекає насичений період, який вимагає бездоганної ефективності."Важливо, щоб уся наша зовнішньополітична взаємодія й надалі була максимально змістовною", — наголосив Зеленський, подякувавши дипломатці за плідну працю.Нагадаємо, у жовтні Україна отримала транш у розмірі п'ятдесят мільйонів євро від міжнародних партнерів для виплати компенсацій громадянам за зруйновані оселі. Фінансування допоможе забезпечити новими домівками тисячі сімей, які постраждали від війни..

Під час прийому в межах саміту АТЕС у китайському Шеньчжені відбулася зустріч Сі Цзіньпіна, Дональда Трампа та Володимира Путіна. Втім, на спільному фото російський диктатор опинився осторонь від лідерів Китаю та США.Про це повідомляє NBC News, опублікувавши відповідні кадри.На прийомі лідери США, Китаю та Росії потиснули один одному руки. Проте під час спільного фото Сі Цзіньпін жестом показав Путіну, де йому стати. У результаті між головою КНР і російським диктатором опинилася дружина китайського лідера, тоді як Трамп стояв по інший бік від Сі Цзіньпіна. Поруч із Путіним розташувався очільник В'єтнаму То Лам.Як у Китаї зустріли Трампа та ПутінаРізниця у прийомі американського та російського лідерів була помітна ще під час їхнього прибуття до Шеньчженя. Трампа особисто зустрів Сі Цзіньпін біля трапа літака. Для президента США також підготували червону доріжку та почесну варту. Путіна ж в аеропорту зустрічав голова канцелярії Центрального комітету Комуністичної партії Китаю Цай Ці.Варто зауважити, що тристороння зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна запланована на 19 листопада в Шеньчжені.Нагадаємо, президент США Дональд Трамп у коментарі журналістам 16 листопада заявив, що кремлівський диктатор Володимир Путін "трохи відступає" у питанні України, яка нібито програє Росії. Питання російсько-української війни все ж може опинитися на порядку денному під час тристоронньої зустрічі в Китаї.Читайте також: "Ялти — 2" не буде: чим закінчиться зустріч Сі Цзіньпіна, Трампа і Путіна, яка всіх лякає.

У середу, 18 листопада, президент Володимир Зеленський анонсував важливе засідання "Коаліції охочих" та підготовку нових пакетів підтримки для української оборони й енергетики. Глава держави також розраховує на продуктивні консультації зі США та Євросоюзом щодо подальших кроків у мирному процесі.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Підготовка до засідання "Коаліції охочих"За словами глави держави, найближчим часом відбудеться важливе засідання Коаліції охочих, де українська сторона разом із міжнародними партнерами працюватиме над тим, щоб це обʼєднання діяло максимально ефективно. Готуються нові пакети підтримки, які передусім спрямовані на забезпечення української оборони та стабілізацію енергетичного сектору. Окрім того, заплановані двосторонні переговори, здатні принести значні результати для нашої держави та вітчизняної дипломатії."Ми робимо все разом із партнерами, щоб Коаліція наша була дієвою", — зазначив український лідер.Консультації зі США та ЄвропоюЗеленський наголосив, що Київ розраховує на продуктивну зустріч із представниками президента Сполучених Штатів Америки, а також планує обговорити подальші кроки з європейськими лідерами стосовно діалогу з Росією. Україна демонструє незмінне прагнення до миру та завжди діє конструктивно. За словами американських представників, під час зустрічей у Берліні буде надана необхідна інформація про переговорний процес американського лідера, який наразі відбувається зокрема і в Китаї. Українська сторона очікує на актуальні дані як із Пекіна, так і від інших держав та лідерів-партнерів.Чітка спільна позиціяЗа словами президента, Україна та європейські партнери поділяють єдиний підхід до розв'язання безпекових питань: доля України має вирішуватися виключно за участі Києва, а питання Європи — за участі самої Європи. Зеленський висловив подяку всім, хто допомагає і просуває потужний порядок денний задля завершення цієї війни."Тільки такий підхід і буде", — резюмував президент.Нагадаємо, під час 37-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн", яке відбулося 17 листопада у Брюсселі, союзники оголосили про нові пакети військової допомоги для України. Основний акцент зробили на посиленні протиповітряної оборони напередодні зими..

У США розгортається жорстке протистояння навколо закону про оборонні асигнування на наступний рік через питання підтримки України. Республіканці намагаються використати допомогу Києву як важіль тиску на демократів у питаннях обмеження повноважень адміністрації.Про це повідомляє NBC News із посиланням на поінформованих співрозмовників.Торги навколо оборонного бюджету СШАЯк зазначає видання, керівництво Республіканської партії у Палаті представників Конгресу США ініціювало переговорну тактику, яка може суттєво вплинути на подальшу підтримку України. Спікер Майк Джонсон та голова комітету з закордонних справ Браян Маст домагаються вилучення із закону про оборонні асигнування (NDAA) на наступний рік низки положень, що стосуються України.Йдеться про скасування норм щодо обміну розвідданими, розширення військової допомоги та запровадження цільових санкцій проти Росії. У такий спосіб республіканці намагаються змусити демократів поступитися іншими принциповими питаннями.Своєю чергою, демократи, які незабаром отримають контроль над обома палатами Конгресу, опинилися перед складним вибором між збереженням допомоги Україні та розширенням власних повноважень для контролю за діями міністра оборони Піта Хегсета і президента Дональда Трампа.Які обмеження намагаються зняти республіканціДемократи наполягають на збереженні в оборонному бюджеті норм, спрямованих на стримування рішень Гегсета та Трампа на тлі занепокоєння військовими діями. Зокрема, йдеться про такі вимоги:обов'язкове погодження з Конгресом будь-якого підвищення чи пониження у званні військових офіцерів;суворе обмеження витрат Хегсета на поїздки, якщо немає додаткової інформації про воєнні дії;обмеження повноважень Хегсета та Трампа щодо самостійного ведення бойових дій.Ситуація загострюється тим, що Хегсет нещодавно ледве пережив спробу імпічменту, а війна проти Ірану супроводжується критика через усунення старших військових та загальну непопулярність.Переговори тривають: позиції сторінЗа даними американських ЗМІ, переговори щодо фінального тексту NDAA цього тижня вийшли на рівень голів комітетів та керівництва. Двоє співрозмовників охарактеризували цей процес як "живим м'ячем", а остаточне погодження тексту очікується вже в першому тижні грудня.Голова військового комітету Сенату республіканець Роджер Вікер зазначив, що якби й знав про це раніше, говорити було б недоречно. Водночас вищий демократ комітету сенатор Джек Рід різко розкритикував такі спроби."Я вважаю, і мої колеги з іншої сторони також це визнають, що [Білий дім] робить усе можливе, аби перешкоджати українцям, і, на мою думку, це починає позначатися на ставленні людей до адміністрації. Гадаю, мої колеги-республіканці починають це усвідомлювати", — сказав Рід.Сенатор також підкреслив, що повне вилучення положень про Україну в Сенаті було б заздалегідь "мертвонародженим".Нагадаємо, спецпосланці президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер цього тижня проведуть зустріч із представниками України та Європи. Сторони планують обговорити гарантії безпеки для України та її післявоєнне економічне відновлення..

У середу, 18 листопада, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із міністром закордонних справ Португалії Паулу Ранжелом задля обговорення подальшої оборонної підтримки та посилення українського неба. Сторони зосередилися на спільних кроках задля захисту міст від ворожих дронів та реактивних безпілотників.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Посилення авіації та захист від "шахедів"Під час офіційної зустрічі з міністром закордонних справ Португалії Паулу Ранжелом Володимир Зеленський відзначив високу динаміку двосторонніх відносин та незмінну підтримку з боку партійців. Головною темою переговорів стали практичні кроки для зміцнення української оборони, зокрема захисту повітряного простору."Зустрівся з міністром закордонних справ Португалії Паулу Ранжелом. Між нашими країнами дуже хороша динаміка двосторонніх відносин, і ми цінуємо незмінну підтримку", — зазначив український лідер.Сторони детально обговорили реалізацію домовленостей, досягнутих із Президентом Португалії на Іберо-американському саміті в Іспанії. За словами Зеленського, наразі готуються заходи на підтримку української бойової авіації, що має критичне значення для перехоплення нових повітряних загроз."Це дуже важливо передусім, щоб збивати реактивні "шахеди", якими росіяни щоденно тероризують українські міста й громади", — наголосив президент.Крім того, він висловив подяку португальській стороні за рішення виділити 50 мільйонів доларів на спеціальну програму PURL.Підготовка до зустрічей у БерлініОкрім безпекових питань на двосторонньому рівні, очільник держави поінформував португальського міністра про актуальний переговорний процес і залучення міжнародних партнерів до європейської безпекової архітектури.Україна послідовно виступає за повноправну європейську присутність на цьому треку, і американська сторона наразі повністю розділяє такий підхід. Представники президента США візьмуть участь у наступних раундах переговорів, які відбудуться в Берліні."І сподіваємось, що нові обговорення на рівні переговорних команд, а також лідерів Коаліції охочих будуть результативними. Зі свого боку все для цього робимо", — резюмував Володимир Зеленський.Нагадаємо, під час 37-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн", яке відбулося 17 листопада у Брюсселі, союзники оголосили про нові пакети військової допомоги для України. Основний акцент зробили на посиленні протиповітряної оборони напередодні зими..

Україна та Данія розпочинають стратегічну співпрацю у сфері штучного інтелекту для оборони. Сторони підписали важливий документ.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони."На полях засідання у форматі "Рамштайн" міністр оборони України Євгеній Хмара зустрівся з міністром оборони Данії Єппе Бруусом. Міністри підписали лист про наміри щодо стратегічної співпраці у сфері штучного інтелекту", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що Україна та Данія планують обмінюватися досвідом, використовувати інструменти ШІ та спільно працювати над новими рішеннями на основі даних з поля бою. До співпраці планується залучати оборонну промисловість обох країн.Окремо Міноборони та Данський центр штучного інтелекту у сфері оборони підписали угоду про надання доступу до Avengers Labs — української платформи для навчання моделей ШІ. Данія стає однією з перших країн-партнерів, які долучаються до платформи."З Данією ми вже розбудовуємо взаємовигідне партнерство, зокрема через створення спільних виробництв. Сьогодні починаємо співпрацю у сфері штучного інтелекту. Україна має унікальну експертизу застосування ШІ під час бойових операцій, масиви даних з поля бою та готові рішення, перевірені на фронті. Данія долучається до платформи Avengers Labs, щоб швидше зміцнювати власну оборону. Бачимо тут значний потенціал для співпраці, яка посилить обидві сторони", — наголосив Євгеній Хмара.Нагадаємо, 17 листопада міністр оборони України Євгеній Хмара та очільник Міноборони Фінляндії Антті Гяккянен підписали меморандум про спільне оборонне виробництво.Додамо, Німеччина та Норвегія підготували новий пакет військової допомоги Україні, який передбачає закупівлю американських ракет для зенітних ракетних комплексів Patriot. Окрім закупівлі ракет для Patriot, Берлін працює над інтеграцією ракет IRIS-T у зенітні комплекси NASAMS, які Україні передає Норвегія..

Під час 37-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн", яке відбулося 17 листопада у Брюсселі, союзники оголосили про нові пакети військової допомоги для України. Основний акцент зробили на посиленні протиповітряної оборони напередодні зими.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України."Цієї зими наш найбільший пріоритет — це захист неба. росія продовжує свій повітряний терор, і тому для нас важливо, що в рамках пакетів підтримки були оголошені внески для посилення ППО", — наголосив очільник відомства Євгеній Хмара.За його словами, під час засідання партнери оголосили внески, спрямовані на посилення української ППО. Загалом найбільші внески на посилення обороноздатності України оголосили такі країни:Данія — підтвердила виділення 200 мільйонів євро на критично важливі засоби ППО та оголосила новий оборонний пакет на 645 мільйонів євро. Кошти спрямують на закупівлю ударних безпілотників, зокрема українського виробництва, боєприпасів для F-16, дронів-перехоплювачів та реалізацію ініціативи PURL;Велика Британія — виділить 240 мільйонів фунтів стерлінгів на протиповітряну оборону, зокрема перехоплювачі, ракети LMM та радари;Нідерланди — нададуть зимовий пакет допомоги на 500 мільйонів євро, а також зроблять новий внесок у PURL та ініціативу "Лінія дронів";Німеччина — спрямує раніше оголошений пакет на мільярд євро з акцентом на ППО. Він передбачає системи IRIS-T, радари, дрони-перехоплювачі, інтеграцію ракет IRIS-T у комплекси NASAMS та 20-мм боєприпаси для F-16. Також Берлін оголосив новий внесок у PURL на 300 мільйонів доларів;Норвегія — надасть близько 800 мільйонів доларів підтримки. З них 150 мільйонів доларів спрямують на ППО, 300 мільйонів — на PURL і ще 300 мільйонів — на закупівлю українських дронів. Також передбачено до 11 мільйонів євро на засоби протидії реактивним "шахедам";Канада — виділить до 45 мільйонів канадських доларів на закупівлю ракет AIM-7, Р-73 та Р-27 через Чеську ініціативу. Загальний внесок країни в цю ініціативу у 2026 році становитиме 120 млн канадських доларів. Також Канада передасть оптичні системи для FrankenSAM, авіаційні боєприпаси, зимове спорядження та продукти харчування для українських військових.Окремі партнери підтвердили передачу Україні літаків, ракет та іншого озброєння, зокрема:Бельгія — планує передати Україні 10 винищувачів F-16 до кінця 2026 року. Загальна підтримка країни цього року становить 1,1 мільярда євро, зокрема 100 мільйонів євро на PURL. У 2027 році Брюссель має намір спрямувати ще мільярд євро на військові потреби України;Франція — поставить антибалістичну радіолокаційну станцію GF300 виробництва Thales. До кінця 2026 року також планується передати два літаки Mirage 2000-5F, авіабомби AASM Hammer 250, 30-мм боєприпаси та інше авіаційне обладнання;Іспанія — оголосила додатковий пакет допомоги на понад 400 мільйонів євро. Він міститиме безпілотники, артилерійські снаряди та ракети IRIS-T;Фінляндія — підтвердила два пакети військової допомоги загальним обсягом 291 мільйон євро, зокрема із засобами ППО. Також країна готує наступний пакет і внесок у PURL на 40 мільйонів євро;Швеція — оголосила пакет на 71 мільйон доларів, зокрема 20 мільйонів доларів на PURL та 18 мільйонів доларів на Чеську ініціативу.До того ж деякі держави також оголосили про довгострокові зобов'язання щодо фінансування української оборони, а саме:Литва — виділить 250 мільйонів євро військової допомоги у 2027 році та долучиться до проєктів українського оборонно-промислового комплексу.Естонія — зобов'язалася спрямувати на підтримку України щонайменше 0,25% свого ВВП у 2027 році. Також країна планує виділити 15 мільйонів євро на спільні промислові проєкти.Бельгія — планує надати мільярд євро на військові потреби України у 2027 році.Крім того, Люксембург спрямує 25 мільйонів євро на ініціативу PURL до кінця 2026 року, а Португалія оголосила про внесок у розмірі 50 мільйонів євро до PURL, мільйон євро до трастового фонду NSATU та три мільйони євро на програму NATO CAP.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський 17 листопада під час засідання у форматі "Рамштайн" заявив про гостру потребу країни в додаткових винищувачах. За його словами, наразі українській армії конкретно необхідно ще 40 літаків F-16..

Американські представники наполягають, щоб українська та російська сторони розглянули нові пропозиції щодо правил НАТО, розміщення військ і військової інфраструктури в Європі.За даними Bloomberg, Вашингтон навіть запитував Київ, чи погодився б він відмовитися від Донбасу в обмін на вступ до Північноатлантичного альянсу. Американські переговорники вважають, що надання Україні надійних гарантій безпеки, подібних до натовських, і досягнення домовленостей із Росією щодо безпекової системи Європи можуть допомогти просунути переговори з інших складних питань, зокрема територіального. Крім того, обом сторонам можуть запропонувати економічні стимули для укладення угоди.Однак для багатьох європейських країн така послідовність неприйнятна. Вони наполягають, що спочатку Росія має припинити бойові дії, і лише після цього можна обговорювати розміщення військ або майбутні правила безпеки. Особливе занепокоєння висловлюють держави, які межують із Росією. Вони побоюються, що домовленості можуть послабити присутність сил НАТО на східному фланзі альянсу."Східний фланг, звичайно, не є предметом торгу, і жодних сфер впливу бути не може", — заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.Чому Європа вирішила долучитися до переговорівПід час саміту в п'ятницю лідери Європейського Союзу дійшли висновку, що мають брати участь у паралельних дискусіях зі США. Інакше європейські країни ризикують опинитися осторонь процесу, під час якого можуть обговорювати поступки, що безпосередньо вплинуть на їхню безпеку. Деякі учасники зустрічі також запропонували знову порушити питання майбутнього членства України в НАТО.Європейські лідери сумніваються, що Москва готова до реальних поступок. За словами співрозмовників видання, Росія затягує час, а її керівництво не демонструє намірів відмовлятися від попередніх вимог. Зокрема, Кремль хоче, щоб НАТО погодилося не розміщувати війська в країнах, які приєдналися до альянсу після 1997 року. Натомість Росія нібито готова скоротити військову присутність у Калінінграді та білорусі.Такі пропозиції фактично передбачають перегляд безпекового порядку в Європі на умовах Москви. На саміті ЄС низка лідерів дала зрозуміти, що не погодиться на подібний обмін. Особливо категорично проти виступають країни Балтії, які побоюються, що Росія отримає вплив на рішення НАТО щодо колективної оборони."Жодного права вето Росії на все і вся. Для нас це важливо. Тобто жодного вето на вступ України до ЄС, на присутність НАТО чи на будь-які наші дії в межах альянсу для зміцнення колективної оборони", — наголосив Будріс.Водночас деякі європейські лідери визнають, що в майбутньому кордони можуть змінитися, якщо на це погодиться Київ. Також вони пропонують обговорити, за яких умов Україна зможе вступити до НАТО.За даними Bloomberg, Зеленський висловив готовність розглядати американські пропозиції щодо безпеки за умови, що Вашингтон представить конкретні плани щодо майбутнього членства України в НАТО та ЄС. Серед інших важливих умов він назвав збереження потужної української армії та наявність коштів на відбудову країни після війни.У Європі тим часом побоюються, що володимир Путін може розраховувати на посилення ультраправих політичних сил під час виборів у європейських країнах у 2027 році, зокрема у Франції. Частина таких політиків виступає за припинення підтримки України.Нагадаємо, 18 листопада російський диктатор Володимир Путін прибув із офіційним візитом до Китаю. Він вже провів перемовини із китайським лідером Сі Цзіньпіном..

"Нафтогаз" уклав контракт із польською компанією ORLEN на постачання трьох партій американського скрапленого природного газу (LNG). Поставки заплановані на перший квартал 2027 року та мають допомогти забезпечити потреби України під час пікового зимового споживання.Про укладення контракту повідомили в групі "Нафтогаз".Згідно з домовленостями, американський скраплений газ спочатку доставлятимуть до Польщі. Там його регазифікуватимуть на терміналі у місті Свіноуйсьце, після чого транспортуватимуть українським споживачам через польську газотранспортну систему.У компанії зазначили, що додаткові обсяги палива допоможуть посилити надійність газопостачання в період найбільшого навантаження на енергетичну систему взимку. Виконувач обов'язків голови правління групи "Нафтогаз" Сергій Федоренко наголосив, що співпраця з польською компанією є важливою для енергетичної безпеки України."Наше стратегічне партнерство з ORLEN зміцнює енергетичну безпеку України. В умовах постійних російських атак поряд із захистом і відновленням об'єктів працюємо над тим, щоб мати надійні джерела та маршрути постачання газу", — заявив він.У "Нафтогазі" також повідомили, що контракт став продовженням попередніх домовленостей із ORLEN. Їх закріпили у вересні 2026 року під час саміту Карпатської вісімки.Нагадаємо, нещодавно Росія атакувала дронами один із об’єктів "Групи "Нафтогаз" на Полтавщині. Внаслідок удару виникнула масштабна пожежа. Ніхто з працівників не постраждав..

Канада оголосила про новий пакет військової підтримки України. Зокрема, українські військові отримають боєприпаси, спеціалізовані датчики для систем протиповітряної оборони, зимове спорядження та сухпайки.Про це повідомило Міністерство оборони Канади.У межах нового пакета країна додатково спрямує 45 мільйонів канадських доларів (близько 35 мільйонів доларів США) на чеську ініціативу із закупівлі боєприпасів для України. Таким чином, загальний внесок Канади в цю програму сягне 500 мільйонів канадських доларів.Яке обладнання та спорядження передадуть УкраїніКрім фінансування закупівлі боєприпасів, Канада виділить ще близько 62 мільйонів доларів США на придбання спеціалізованих датчиків для українських систем ППО. Ще 23 мільйони доларів США спрямують на забезпечення військових зимовим спорядженням. Також зі складів Збройних сил Канади для України передадуть:1,6 мільйона одиниць боєприпасів калібру 20 мм;250 тисяч індивідуальних сухих пайків.Нагадаємо, нещодавно Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення Україні майже восьми мільярдів євро фінансової підтримки в межах програми Ukraine Facility..

Російський диктатор Володимир Путін прибув із офіційним візитом до Китаю. Він вже провів перемовини із китайським лідером Сі Цзіньпіном.Про це повідомили російські ЗМІ. Зазначається, що сторони обговорили економічну співпрацю країн. За словами очільника Кремля, російсько-китайський товарообіг у 2026 році демонструє динаміку зростання."Це мета, яку ми не так давно поставили перед собою. І, судячи з усього, цього року її не тільки продемонструють ще раз, а, навпаки, навіть більше — вона покаже хорошу динаміку зростання нашого товарообігу", — сказав Путін.Крім того, Путін відзначив й зовнішньополітичну співпрацю із КНР. Він наголосив, що сторони буцімто дотримуються "конструктивних підходів щодо формування більш справедливого багатополярного світоустрою". До того ж диктатор заявив, що РФ і Китай й далі поглиблюватимуть двосторонню співпрацю."Будемо працювати, як ви самі любите говорити, спина до спини, на благо народів Росії та КНР. Цього року ми справді провели низку продуктивних зустрічей у Пекіні, у Бішкеку, а потім поспілкувалися в Нью-Делі. У нас хороший графік, справді, робота йде вгору на основі підписаного чверть століття тому договору про добросусідство, дружбу та співпрацю. Ситуація розвивається в позитивному напрямку", — додав Путін.Своєю чергою, лідер КНР зазначив, що Пекін та Москва мають докладати зусилля для формування багатополярного світу й демократизації міжнародних відносин."У майбутньому ми повинні неухильно зберігати спадкоємність, сміливо йти вперед, постійно розкривати величезний потенціал двосторонніх відносин і збагачувати їхній зміст", — сказав голова КНР.Сі Цзіньпін також додав, що співпраця Росії та Китаю буцімто "слугує зразком відносин нового типу між великими державами"."Важливо зберігати налаштованість на практичну роботу, продовжувати наполегливо працювати, дієвими кроками поглиблювати багатопланове співробітництво та твердо нести покладену на себе відповідальність великих держав, сприяти формуванню багатополярного світу та демократизації міжнародних відносин", — додав голова КНР.Нагадаємо, раніше Міністерство закордонних справ Китаю підтвердило зустріч китайського лідера Сі Цзіньпіна, президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна. Перемовини заплановані на четвер, 19 листопада.Читайте також: "Ялти — 2" не буде: чим закінчиться зустріч Сі Цзіньпіна, Трампа і Путіна, яка всіх лякає.

Посланці президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа Джаред Кушнер і Стів Віткофф тиснуть на представників України та Росії, щоб ті розглянули нові пропозиції щодо архітектури безпеки Європи. Зокрема, Вашингтон поцікавився, чи готовий Київ поступитися Донбасом Росії в обмін на вступ до Північноатлантичного альянсу.Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів. За даними співрозмовників агентства, американська сторона намагається поєднати переговори про завершення війни в Україні з ширшими домовленостями щодо безпеки в Європі.Проте такий підхід викликає занепокоєння серед європейських країн. Зокрема, у ЄС вважають, що спочатку Росія має припинити бойові дії, а вже після цього можна обговорювати зміни у військовій присутності та безпекових домовленостях. Як відзначили журналісти, особливе занепокоєння американські ініціативи викликають у країн, які межують із Росією. Вони побоюються, що компроміси з Москвою можуть послабити східний фланг Альянсу та створити небезпечний прецедент."Східний фланг, звичайно, не є розмінною монетою, і сфер впливу бути не може", — заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис.За інформацією джерел, Росія вимагає від НАТО зобов'язання не розміщувати війська в країнах, які приєдналися до Альянсу після 1997 року. Натомість Москва нібито готова скоротити свою військову присутність у Калінінграді та Білорусі. Однак на саміті ЄС, який відбувся 13 листопада, низка лідерів категорично відкинула можливість такого компромісу. Зокрема, Литва наполягає, що Росія не повинна отримувати права вето на рішення НАТО, включно з питаннями розширення Альянсу та розміщення його сил.Крім того, європейські лідери вважають, що російський диктатор Володимир Путін затягує переговори та не демонструє готовності припинити війну. У ЄС також припускають, що Москва може розраховувати на політичні зміни в Європі після виборів 2027 року, зокрема у Франції.За словами американського чиновника, Джаред Кушнер і Стів Віткофф мають зустрітися з українськими та європейськими посадовцями в Берліні 19 листопада. Сторони планують обговорити післявоєнні гарантії безпеки для України. Тим часом Європейський Союз уже визначив групу представників, які братимуть участь у подальших технічних консультаціях. Європу представлятимуть радники з національної безпеки ЄС, а також Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Польщі.Нагадаємо, що раніше Джаред Кушнер висловився за проведення прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським і російським диктатором Володимиром Путіним. За його словами, фінальні рішення щодо мирної угоди можуть ухвалити винятково лідери держав..

Під час чергової ворожої атаки на Дніпро 17 листопада пошкоджень зазнала будівля почесного консульства Австрії. На щастя, працівники установи не постраждали, а саме консульство продовжує функціонувати в особливому режимі.Про це йдеться у дописі посольства Австрії в Україні у соцмережі X.Реакція дипломатів та засудження ударівВ австрійському посольстві офіційно засудили жорстокі російські удари по українських містах. Дипломати наголосили, що подібні дії агресора є грубим порушенням фундаментальних норм міжнародного права."Напади на цивільне населення та цивільну інфраструктуру заборонені міжнародним правом. Росія повинна дотримуватися цих правил", — заявили в дипломатичному представництві.Також зазначається, що на період проведення ремонтних робіт зв'язатися з консульством можна буде виключно в телефонному режимі.Заклик МЗС України до посилення тискуНа ситуацію з пошкодженням дипломатичної установи миттєво відреагував міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Він наголосив, що ворог свідомо б'є не лише по мирних кварталах, а й по об'єктах, захищених міжнародним статусом."Це ще один приклад цілеспрямованих нападів Росії на цивільну інфраструктуру, а також на дипломатичні та консульські установи, що є грубим порушенням міжнародного права", — заявив глава МЗС.Міністр переконаний, що кожен такий інцидент повинен мати реальні наслідки для агресора, зокрема через розширення та посилення санкційного тиску з боку міжнародної спільноти.Нагадаємо, Дніпропетровська область 17 листопада зазнала масованої серії ворожих ударів, унаслідок чого постраждало 20 людей, серед яких двоє дітей. Руйнувань зазнали житлові будинки, підприємства та об'єкти соціальної інфраструктури в кількох районах..

У вівторок, 17 листопада, глава держави Володимир Зеленський заслухав звіт керівництва Офісу генерального прокурора щодо протидії злочинній діяльності та розслідування кримінальних проваджень, зокрема проти угруповання "Хімпром". Президент наголосив на необхідності поставити жорстку та справедливу крапку в цій справі.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Протидія угрупованню "Хімпром"Окремою та ключовою темою переговорів стало розслідування кримінальних проваджень, які безпосередньо пов'язані з діяльністю масштабного бандитського угруповання "Хімпром". Глава держави зазначив, що правоохоронна система має довести цю справу до логічного завершення."Треба поставити справедливу й жорстку крапку в історії цієї структури", — наголосив Зеленський.Президент акцентував, що жоден із причетних до злочинів не повинен уникнути відповідальності, оскільки саме дієве правосуддя формує довіру громадян до державних інституцій."Невідворотність покарання є принципом, який повинен стати найкращою відповіддю на злочинну діяльність "Хімпрому" та осіб, що із цією структурою пов'язані", — резюмував очільник держави.Нагадаємо, у Службі безпеки України розпочалися гучні кадрові чистки через ганебні інциденти та злочини за участю окремих співробітників. Президент Володимир Зеленський вже анонсував нові рішення та затвердив законопроєкт про обов'язкове повернення декларування для всіх працівників відомства..

Міністерство енергетики та уряд України провели важливу робочу зустріч із наглядовою радою НЕК "Укренерго", під час якої сторони зосередилися на найгостріших викликах опалювального сезону. Головними темами обговорення стали пошук дефіцитного устаткування для відновлення мереж та організація надійного фізичного захисту ключових енергооб'єктів.Про це повідомив перший віцепрем'єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль.Масштаби атак та потреба в обладнанніЗа словами посадовця, ворог суттєво інтенсифікував терористичні обстріли української інфраструктури, намагаючись повністю дестабілізувати роботу енергосистеми. Лише за останній час окупанти спрямували сотні ракет і дронів на ключові вузли генерації та передачі струму."Ворог суттєво наростив кількість атак: з вересня Росія завдала понад тисячу ударів по українській енергетиці, переважно по високовольтних підстанціях. Для ремонтів ми потребуємо значно більше обладнання", — зазначив урядовець.Він висловив вдячність наглядовій раді за активну співпрацю з міжнародними донорами задля пошуку необхідного устаткування та залучення фінансової допомоги.Створення робочої групи та фінансуванняШмигаль зазначив, що ключовим інструментом для акумулювання коштів та закупівлі матеріалів залишається Фонд підтримки енергетики України, який демонструє високу ефективність. Окрім цього, для прискорення розв'язання нагальних проблем ініційовано створення спеціального механізму:опрацювання створення робочої групи спільно з директором Енергетичної спільноти Артуром Лорковським для оперативного реагування на запити "Укренерго";залучення додаткових ресурсів через міжнародні платформи.Нагадаємо, за словами очільника уряду Сергія Корецького, понад 96% котелень по всій країні вже запущені в роботу попри регулярні обстріли з боку Росії. Кабінет міністрів виділяє необхідні ресурси для прискорення проєктів резервного живлення..
