Політика

У вівторок, 7 липня, президент Володимир Зеленський проведе низку перемовин на полях саміту Північноатлантичного альянсу, який проходить в Анкарі. Про це повідомив прессекретар гаранта Сергій Никифоров у коментарі журналістам. За його словами, о 13:30 Зеленський візьме учать у форумі оборонних індустрій НАТО.Вже о 14:30 у нього заплановані перемовини із прем'єр-міністром Канади Марком Карні. Після цього, о 15:00 український гарант зустрінеться із з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом. Перемовин триватимуть не довго, адже вже о 15:30 у Зеленського має відбутися зустріч із лідером Фінляндії Александром Стуббом.Далі Зеленський продовжить двосторонні переговори із прем'єром Нідерландів Робом Єттеном. Розмова запланована на 16:10. О 17:00 український гарант поспілкується із прем'єром Норвегії Йонасом Гаром Стере.Після цього, о 17:40, Зеленський поговорить із Федеральним Канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, а вже о 18:10 він буде присутнім на перемовинах із прем’єр-міністром Королівства Данія Метте Фредеріксен.Також о 20:30 Зеленський разом із першою леді візьмуть участь в обіді від імені президента Турецької Республіки Реджепа Таїпа Ердогана та першою леді Турецької Республіки Еміне Ердоган з нагоди проведення саміту НАТО.Цей обід буде завершальним у планах гаранта на цей день. Водночас зустрічі із американським лідером Дональдом Трампом у сьогоднішньому порядку денному немає.Нагадаємо, 7 липня в Анкарі стартував саміт Північноатлантичного альянсу. Це вже 36-й саміт НАТО та другий в історії, який приймає Туреччина після саміту в Стамбулі у 2004 році.Додамо, за даними видання Aktuality, влада Словаччини планує максимально дистанціюватися від нових пакетів підтримки для України на саміті НАТО 7-8 липня. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо виступає категорично проти надання як фінансової, так і військової допомоги.Читайте також: Саміт НАТО в Анкарі: чого чекати Україні від Трампа та Європи.

У вівторок, 7 липня, президент Володимир Зеленський прибув із офіційним візитом до Анкари. Там він візьме участь у саміті Північноатлантичного альянсу.У своєму дописі у Telegram гарант розповів, що очікує на сильний і результативний саміт НАТО."Зараз потрібні рішення, які дадуть більше захисту нашим людям, більше можливостей для нашої оборони та ще сильнішу безпекову взаємодію між Україною, Європою та Америкою", — зазначив гарант.Очільник держави зазначив, що на полях саміту у нього заплановано низка важливих перемовин. Однак головна мета — посилення української ППО."Форум оборонних індустрій НАТО, заплановані майже два десятки двосторонніх зустрічей із лідерами, нові Drone Deals та інші домовленості з партнерами. Незмінно будемо працювати над посиленням ППО для України. Нові системи, ракети до них, питання ліцензій на виробництво — все це наш пріоритет. Вдячні усім, хто допомагає Україні реальними кроками", — додав він.Нагадаємо, 7 липня в Анкарі стартував саміт Північноатлантичного альянсу. Це вже 36-й саміт НАТО та другий в історії, який приймає Туреччина після саміту в Стамбулі у 2004 році.Додамо, за даними видання Aktuality, влада Словаччини планує максимально дистанціюватися від нових пакетів підтримки для України на саміті НАТО 7-8 липня. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо виступає категорично проти надання як фінансової, так і військової допомоги.Читайте також: Саміт НАТО в Анкарі: чого чекати Україні від Трампа та Європи.

У вівторок, 7 липня, в Анкарі стартував саміт Північноатлантичного альянсу. Це вже 36-й саміт НАТО та другий в історії, який приймає Туреччина після саміту в Стамбулі у 2004 році.Президент України Володимир Зеленський запрошений на захід. Він очолить українську делегацію й, як очікується, звернеться до партнерів із закликом щодо прискорення поставок засобів ППО.Розклад самітуЗгідно із офіційною програмою, саміт розпочався о 10:00. Вже о 14:00 очікується коротка спільна заява генсека НАТО Марка Рютте з Володимиром Зеленським.Після цього запланований світський прийом та вечеря для глав держав й урядів з їхніми подружжями, в якій також візьме участь український гарант. О 19:45 почнеться засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ.Далі відбудеться засідання міністрів оборони країн-членів Альянсу з країнами Індо-Тихоокеанської регіону — Японією, Південною Кореєю, Новою Зеландією та Австралією.У середу, 8 липня, пройдуть офіційні церемонії привітання глав держав та урядів країн-членів Альянсу, який зустрічатиме генсек НАТО та президент Туреччини. Об 11:15 лідери розпочнуть офіційне засідання Північноатлантичної ради на рівні глав держав та урядів. Після засідання о 15:00 Рютте оголосить про результати та підсумки саміту на пресконференції.Зустріч Зеленського з ТрампомПрезидент України на полях саміту зустрінеться й з хазяїном Білого дому Дональдом Трампом. Як повідомляла журналістка Hiba Nasr, Трамп проведе двосторонні зустрічі одразу з двома лідерами — українським президентом й очільником Сирії Ахмедом аш-Шараа.Раніше деякі журналісти інформували, що президент США зберігає оптимістичні очікування щодо можливості досягнення мирної угоди між Україною та Росією, попри чергові масовані атаки агресора на Київ.Чого очікувати Україні від саміту НАТОЯк повідомляло "Суспільне" із посиланням на дипломатів країн-членів Північноатлантичного альянсу, у підсумковому комюніке саміту буде офіційно зафіксовано зміну ситуації на полі бою на користь України та підтверджено, що будь-які переговори мають починатися з нинішньої лінії зіткнення."Попри інтенсивні обстріли з боку Росії протягом останніх днів, які, по суті, є скоріше ознакою нервозності, ми офіційно зафіксуємо зміну ситуації на полі бою та підтвердимо необхідність того, щоб будь-які переговори починалися з лінії зіткнення", — сказав дипломат.Співрозмовник видання додав, що союзники також мають підтвердити зобов'язання надати Києву близько 70 мільярдів євро у 2026 році й таку саму суму у 2027 році."Ще один момент, на якому ми наполегливо наголошували протягом усього підготовчого періоду до саміту, — це те, що Україна відтепер є гарантом безпеки. У певному сенсі саме в Україні сьогодні вирішується частина питання європейської безпеки", — заявив співрозмовник журналістам.Однією з ключових тем саміту також стане оцінка загроз з боку Росії. У НАТО вважають, що через погіршення військової та економічної ситуації РФ може вдатися до нових сценаріїв ескалації. Саме аналіз і підготовка до таких сценаріїв, за словами дипломатів, є одним із головних завдань Альянсу.Чого хоче УкраїнаМіністр закордонних справ Андрій Сибіга після чергового масованого російського обстрілу України 6 липня закликав лідерів країн НАТО ухвалити рішення про посилення можливостей України захищатися від російських балістичних атак."Захистіть українських дітей від російського балістичного терору! Немає завдання, яке було б нагальнішим. Це наше головне послання до саміту НАТО, що відбудеться цього тижня. Коли світові лідери вирушають до Анкари, я хотів би, щоб вони почули те, що цієї ночі почули родини в Києві", — наголосив Сибіга у своєму дописі у соцмережі X.Міністр назвав останню російську атаку однією з найжорстокіших. За його словами, сигнал, який російський диктатор Володимир Путін надсилає напередодні саміту НАТО, полягає в тому, що Росія продовжуватиме обстрілювати українські міста балістичними ракетами та вбивати мирних жителів, доки матиме таку можливість. Сибіга зауважив, що час недостатньо рішучих дій минув, адже вони лише заохочують Москву до подальшої ескалації та поширення терору за межі України.На його переконання, одним із головних підсумків саміту НАТО в Анкарі має стати зміцнення української системи протиповітряної оборони."Нам потрібні реальні кроки. Ракети PAC-3 були створені саме для того, щоб захищати людей від такого варварства. Тисячі таких ракет зберігаються на складах по всьому світу на випадок потенційних загроз. Але загрози в Україні не є потенційними! Російські ракети щотижня вбивають людей", — заявив очільник українського зовнішньополітичного відомства.Нагадаємо, за даними видання Aktuality, влада Словаччини планує максимально дистанціюватися від нових пакетів підтримки для України на саміті НАТО 7-8 липня. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо виступає категорично проти надання як фінансової, так і військової допомоги.Читайте також: Саміт НАТО в Анкарі: чого чекати Україні від Трампа та Європи.

Очільник Офісу президента України Кирило Буданов розповів, що на початку спільної роботи із очільником держави Володимиром Зеленським у них був певний перехідний період, однак нині немає жодних проблем у взаємодії.Таку заяву він зробив в інтерв'ю для "РБК-Україна". Зокрема, Буданов спростував інформацію про те, що на початку роботи в ОП він мав "прохолодні" відносини із гарантом."Я думаю, що ні. Але, знову ж таки, у мене своя модель роботи і управління. Він звик до тієї, до якої він звик. І це нормально. Це трансферний, перехідний період. Це абсолютно нормально", — зауважив він.За його словами, спершу між ним та Зеленським була так звана "притирка". Однак, на думку очільника ОП, це нормально для будь-якого колективу."Так, в будь-якому колективі це є. І проблеми в цьому ніякої немає, і бути не може", — наголосив він.Буданов також зазначив, що переважно спілкується з президентом виключно з робочих питань, оскільки їх настільки багато, що часу на інші теми практично не залишається. Він також відзначив, що не має жодних питань щодо субординації, адже є військовослужбовцем і перебуває у підпорядкуванні глави держави."Я в будь-якому разі є його підлеглим, тому в мене з цим як мінімум нема проблем, зважаючи на те, що я все ж таки військова людина", — сказав Буданов.Крім того, очільник ГУР розповів про свій робочий графік. За його словами, типовий день описати складно, адже він постійно змінюється, однак стандартні зустрічі зазвичай починаються о 08:00. Коли ж завершується робочий день, Буданов відповів лаконічно: "Як завершується".Нагадаємо, раніше головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заперечив інформацію про конфлікт із міністром оборони Михайлом Федоровим. Водночас він визнав, що між відомствами періодично виникають робочі питання та розбіжності, які обговорюються і вирішуються у межах взаємодії..

У турецькій столиці 7 липня стартує дводенне засідання членів Північноатлантичного альянсу. Міжнародні оглядачі називають його одним із найскладніших через поглиблення кризи у відносинах Європи та США. Оптимісти згадують торішнє засідання, коли теж боялися скандалу з Трампом, але зібрання пройшло конструктивним. Песимісти ж наголошують на тому, що точок дотику між союзниками за рік значно поменшалоПопередній саміт відбувся 24-25 червня 2025 року на тлі погроз американського президента вивести США з Альянсу, якщо європейці й Канада не збільшать видатки на спільну оборону. Втім, все пройшло без ексцесів: за підсумками саміту в Гаазі країни — члени зобов’язалися збільшити витрати на оборону і безпеку до 5% ВВП, але не відразу, а поступово, створити для цього інструменти, таким став кредит для оборонних потреб SAFE. TrueUA аналізував, що це за інструмент і яка користь від нього Україні. Генсек НАТО Марк Рютте виказував Трампу максимальну шанобливість, називав "татком", лиш би норовливий американець не грюкнув дверима. Одним словом, вдалося запобігти гучним розбіркам. Проте за рік усередині Альянсу виникли розколи, здатні перетворити зібрання в Анкарі на шоу для кремлівської пропаганди. Які ж розколи утворилися між союзниками? Зупинимося на чотирьох, як видається, ключових.Стримана реакція Європи на військову операцію проти ІрануЩоб довго не описувати ситуацію, вкладемо її у словосполучення "європейці відмовилися допомагати США". Хтось, як Іспанія, закрив свій повітряний простір для американських військових літаків, хтось, як Італія, не надавав авіабази для перекидання військ і техніки на Близький Схід, хтось, як Великобританія, погодився допомогти, але із запізненням, а хтось, як Німеччина, вустами канцлера Мерца, заявляв, що Америка погано підготувалася до військової операції, не заручилася міжнародною підтримкою, тому зазнає приниження. Трамп дуже роздратовано реагував на поведінку союзників.Днями американське видання Associated Press переповіло подробиці зустрічі Рютте з Трампом. Генсек НАТО презентував президенту США графік під назвою The Trump Trillion, яким доводив, що з 2017 року європейські союзники і Канада збільшили оборонні витрати загалом на 1,2 трильйона доларів. На це Трамп буцімто відповів:"Нам не потрібні їхні гроші — нам нічого не потрібно. Я просто хочу лояльності".Тим самим продемонстрував невдоволення позицією Європи щодо операції в Ірані. Якщо він хоче лояльності у вигляді взаємодопомоги — це одне, а якщо ідеологічної підтримки — зовсім інше. Республіканці активно проводять передвиборчу кампанію з проміжних виборів до Конгресу (волевиявлення відбудеться в перших числах листопада), гасла, які вони підняли на свої стяги, мають суттєві розбіжності з ідеологіями, які панують в Європі. Якщо європейцям доведеться вислуховувати, що вони занадто добре ставляться до мігрантів, що їхня політика толерантності не подобається Вашингтону, замість лояльності Трамп може отримати політичні демарші.Неприязнь Трампа до лідерів окремих країн НАТОВідомо, що президент Сполучених Штатів спілкується з президентом Франції Еммануелем Макроном лише на якихось спільних подіях, як от саміт "Великої сімки", який приймали у себе французи. Стосунки з Мерцом ущент розлагодилися після критики іранської кампанії Штатів. З прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером американський президент також побив горшки й дуже радів, коли дізнався про заплановану відставку глави британського уряду.Але найгучнішим став розрив з італійською прем’єркою й ідеологічною соратницею Джорджею Мелоні. Після саміту "Великої сімки" Трамп заявив, що італійка дуже хотіла з ним сфотографуватися. Та назвала слова глави Білого дому брехнею. Після серії заочних перепалок вони ніби заспокоїлися, але днями Трамп спровокував черговий скандал, — опублікував світлину із саміту "сімки", де він і Мелоні, а поверх фото напис Restraining order needed ("Потрібен обмежувальний припис"). Це юридична норма, яка зобов’язує кривдника триматися на відстані від жертви. У Римі цього разу вирішили не реагувати на провокацію, втім усі розуміють, що в Анкарі щось між цими двома станеться, якщо не наступлять на горло власним емоціям.Європейці недолюблюють РюттеУ столицях Європи вважають, що Рютте прогинається під Трампа, підлабузнюється до нього на шкоду спільним інтересам. Та ж Мелоні нещодавно обурилася словами генсека, який розповів, що Італія дозволила півтисячі американських літаків використати свої авіабази для атак на Іран. Вона у відповідь наголосила: її країна не брала участі в іранському конфлікті. Обурення прем’єрки зрозуміле, — після сказаного Рютте виборці почали звинувачувати свою головну урядовицю в обмані, тому вона мусила реагувати жорстко, щоб не вчинилася внутрішня політична сварка.Здавалося б, дрібні непорозуміння між амбіційними лідерами мають бути винесені за дужки, бо йдеться про колективну безпеку, але це той випадок, коли у будь-яку мить може спрацювати діалектичний закон переходу кількості в якість. Простіше кажучи, з киплячої каструлі зірве кришку. Зауважимо, Рютте залишається непохитним у підтримці єдності НАТО та спільної допомоги Україні. Пригадується його заява:"Моє послання європейським колегам: перестаньте так сильно турбуватися про США, слід працювати. Почніть стежити за тим, щоб ви реалізували інвестиційні плани, запустили промислову базу, щоб підтримка України залишалася на високому рівні".Генсек НАТО зараз нагадує голову ОСББ: щоб у будинку все функціонувало, доводиться витрачати більше сил не на пошук коштів, майстрів і так далі, а на вмовляння мешканців будинку та на їхнє примирення.Внутрішні політичні конфлікти в країнах НАТОДемократії передбачають електоральні цикли, які впливають на поведінку політиків. Як це відбувається можна простежити на прикладі Польщі, з якою Україна посварилася через поведінку президента Кароля Навроцького. Антиукраїнські заяви з табору польських правих звучать досі, зокрема погрози зупинити наш шлях до ЄС до вирішення історичних суперечок із Польщею. Водночас уряд сусідньої держави погодився передати Україні ракети для систем ППО Patriot, наразившись на критику правих. У відповідь прем’єр-міністр Дональд Туск закликав політиків Польщі "не гратися з вогнем"."Ви ж, мабуть, не перейшли на бік Росії? Я звертаюся до тих, хто хоче припинити військову допомогу Україні. Можна дискутувати про історію, про взаємовідносини, але в жодному разі не можна ставити під загрозу нашу співпрацю з Україною в її захисті від російського вторгнення", — наголосив Туск.Також днями польський прем’єр зробив попередження:"Я не маю наміру нікого лякати, але найближчі місяці можуть бути критичними, особливо в країнах Балтії, ці побоювання відчуваються".За словами Туска, Варшава готується до різних сценаріїв. Туск наполягає на посиленні східного флангу НАТО, закликає внутрішню опозицію усвідомити справжні, а не надумані нею виклики. Та навряд чи опозиція його почує.Добре, що там ще не так, як у Чехії, де президент і друг України Петр Павел та прем’єр і недруг України Андрей Бабіш посварилися, хто представлятиме країну на саміті НАТО. У підсумку — летять до Анкари обоє, але нарізно.Чи вдасться подолати розколи та чого очікувати УкраїніЦі питання напередодні саміту в Анкарі стали ключовими. За повідомленням агенції Reuters, у підсумковому документі саміту є спільні знаменники. Зокрема, члени Альянсу мають намір висловити відданість колективній обороні у співпраці зі США. Це — та сама лояльність, про яку буцімто казав Трамп.Заплановано у документі й 70 мільярдів євро військової допомоги Україні цього року і стільки ж — наступного. Кілька країн, пишуть інші ЗМІ, мають свою думку, — Словаччина взагалі проти, а Італія сумнівається в необхідності зобов’язань щодо фінансування на наступний рік. Простіше кажучи, щодо підтримки України члени Альянсу говорять одною мовою, але різними діалектами. Аналітики рекомендують не зациклюватися на обіцянках десятків мільярдів допомоги Україні в дальшій перспективі, а на тому, що українці можуть отримати тут і зараз від НАТО на тлі посилення повітряних атак Росії. Йдеться постачання систем ППО, про що Київ постійно просить партнерів, та політичні рішення. Тобто, якщо Україна отримуватиме ракети-перехоплювачі балістики — це вже буде перемога. На полях саміту відбудеться Форум оборонної промисловості. Цей захід не менш важливий для України, аніж навіть зміст підсумкового комюніке зібрання НАТО, адже там укладатимуться контракти на десятки мільярдів на багато років уперед. Оскільки безпека нашої країни, як запевняє Рютте, "тісно пов’язана з безпекою країн Альянсу", посилення оборонної промисловості НАТО стане і його, і нашим успіхом. Про які політичні рішення може йтися? Звісно, до Альянсу нас не запросять, але окрім нього існують інші безпекові механізми, здатні дати більше тут і зараз. Велика Британія, Нідерланди, Фінляндія та Польща оголосили про формування нового багатостороннього оборонного механізму та підтвердили підтримку України. Судячи з оголошеної заяви, суть механізму у підвищенні ефективності закупівель оборонного обладнання та прискорення інвестицій в оборону. Залученість до подібних механізмів буде дуже корисною вже у короткій перспективі. І, останнє. Напередодні зустрічі в Анкарі Трамп вкотре анонсував наближення кінця війни в Україні, і каже, що цього хоче Путін. Щось у цьому дусі він розповідатиме і під час подій у Туреччині. TrueUA розповідав про політичні гойдалки, які влаштовує нам і світові американський президент. На полях саміту він зустрінеться з Володимиром Зеленський. На їхню зустріч експерти покладають багато сподівань. Втім, більшість усе ж лишаються скептиками, бо до радикальних кроків проти Путіна Трамп, на жаль, досі не готовий..

Питання щодо надання Україні винищувачів МіГ-29 остаточно ще не розв’язане. Київ і надалі зацікавлений в отриманні такої зброї — відповідний запит надійшов до Варшави.Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час пресконференції в понеділок, 6 липня."Це питання залишається на порядку денному. Ми отримали запит від української сторони, в якому зазначається, що вона, як і раніше, зацікавлена в цьому", — зауважив очільник Міноборони Польщі. Він додав, що Україна представила свої пропозиції щодо надання Польщі безпілотників і відповідних технологій протягом наступних двох років."Тож така можливість обміну є реалістичною, але це має бути саме обмін, а не просто одностороння передача з боку Польщі. Ми підходимо до цього дуже обережно", — додав польський міністр.Як відомо, 30 червня Косіняк-Камиш заявив, що Україна відмовилася від домовленості, за якою польська сторона мала би передати винищувачі МіГ-29 в обмін на доступ до технологій у сфері безпілотних систем. Через декілька днів він сказав, що Україна не ділиться з його країною технологіями у сфері дронів через історичну суперечку.Сьогодні ж він також поінформував, що на прохання генерального секретаря НАТО, європейського командування збройних сил США та командувача Об’єднаних сил США в Європі Польща ухвалила рішення щодо передачі Україні ракет для системи ППО Patriot. "Кількість переданих ракет незначна та не впливає на можливості протиповітряної оборони Польщі. І відповідно до принципів, прийнятих у США та НАТО, ті, хто надає допомогу Україні, залишаються серед країн, яким надається пріоритет у постачанні ракет Patriot для їхніх потреб", — пояснив міністр.Згадуючи про відсутність інформації щодо цієї передачі, міністр оборони Польщі сказав, що ця тема обговорювалася: інформація про запити, потреби, пропозицію генерального секретаря, а згодом і про саму передачу."Ці звіти, зокрема, від розвідувальних служб, розпочали надходити до адміністрації президента та Бюро національної безпеки протягом наступних тижнів", — сказав він.Косіняк-Камиш наголосив, що Україна не є ворогом Польщі. "Ворог Польщі — це Росія. Наші союзники на Заході. Небезпека криється в Криму. Польща має бути єдиною в питанні безпеки, бо якщо вона буде роздробленою, то стане слабшою, а якщо розділеною — то беззахисною", — додав він.Нагадаємо, що під час сьогоднішньої розмови з журналістами Владислав Косіняк-Камиш також розкрив дані про військову допомогу, яку надала Польша Україні після початку повномасштабного вторгнення Росії..

Адміністрація американського президента Дональда Трампа дещо по-іншому, ніж раніше, оцінює ситуацію в російсько-українській війні. На це вплинули успіхи України в далекобійних ударах дронами.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю Financial Times.За його словами, під час телефонної розмови в суботу президент США Дональд Трамп зазначив, що Україна "дуже добре справляється" зі своєю кампанією далекобійних ударів безпілотниками.На запитання, чи вистачить цього, щоб американський лідер остаточно став на бік України, Зеленський відповів, що, за його відчуттями, Дональд Трамп розпочав дивитися на війну по-новому."Президент Трамп хоче бути там, де є успіх", — пояснив президент України.Він також припустив, що на позицію його колеги зі США можуть впливати не лише його особисті погляди, а й наближення виборів, політичний статус і уявлення про те, як можна завершити війну Росії проти України.Як відомо, 7-8 липня в Анкарі відбудеться саміт НАТО, під час якого Трамп планує зустрітися із Зеленським. У Білому домі акцентували, що сторони мають обговорити шляхи завершення війни Росії проти України.За інформацією журналістів Associated Press, після переговорів із Зеленським Трамп може провести розмову з російським диктатором Володимиром Путіним.Нагадаємо, в цьому ж інтерв’ю український президент заявив, що якщо атаки на Москву змусять російського диктатора Володимира Путіна втекти з міста, то такий факт може наблизити завершення війни Росії проти України..

Якщо атаки на Москву змусять російського диктатора Володимира Путіна втекти з міста, то такий факт може наблизити завершення війни Росії проти України.На це президент України Володимир Зеленський недвозначно натякнув в інтерв'ю Financial Times."Коли до Москви полетять уже не сто безпілотників, а тисяча, тоді Путін усе зрозуміє", — заявив він.За його словами, коли очільник Кремля побачить такі атаки на російську столицю на власні очі, то радники диктатора, ймовірно, почнуть закликати його перебратися "кудись за Урал"."Що далі Путін перебуватиме від Москви, то ближчим стане кінець війни", — додав український президент.Як відомо, українські безпілотники вже неодноразово долітали до Москви та вражали там важливі об'єкти росіян. Зокрема, в червні Україна двічі атакувала Московський нафтопереробний завод у районі Капотня.Перший удар відбувся 16 червня — тоді зазнала пошкоджень і спалахнула установка первинного перероблення нафти АВТ-6, що забезпечує близько 53% потужності підприємства. Після атаки завод повністю зупинив переробку нафти.Другу атаку зафіксовано в ніч на 18 червня. За даними Reuters, удар пошкодив установку "Євро+", яка забезпечує ще близько 47% потужності НПЗ, а також резервуари, трубопроводи й інше обладнання.Після цього незалежні експерти повідомили, що Московський нафтопереробний завод навряд чи відновить роботу до кінця 2026 року.Нагадаємо, що українські військові 6 липня уразили Омський нафтопереробний завод, що розташований майже за 2,5 тисячі кілометрів від державного кордону. Він забезпечує потреби російської окупаційної армії..

Польський уряд розкрив дані про допомогу Україні з 2022 року. Серед переданого: танки, літаки МіГ-29, гелікоптери Мі-24, ракети до систем протиповітряної оборони Patriot.Про це повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, якого цитують журналісти RMF24.Він заявив, що всього Польща передала допомогу Україні за 2022 та 2023 роки на 15 мільярдів злотих, що близько 3,5 мільярда євро.Косіняк-Камиш заявив, що 2022 та 2023 років Польща передала Україні:танки Т72, PT-91 і Leopard 2A4;бронетранспортери та бойові машини піхоти "Росомак", БРДМ і BWP-1;артилерійське обладнання AHS КРАБ, 2S1 "Гвоздика", BM21;120-міліметрові та 60-міліметрові міномети;безпілотні літальні апарати Warmate та FlyEye;літаки МіГ-29;гелікоптери Мі-24;зенітно-ракетний комплекс WEGA С-200."Це були часи наших попередників. Зараз вони не хочуть згадувати, що передали це обладнання. Я не лише нагадаю їм про це, а й захищатиму їх у цих рішеннях", — заявив Косіняк-Камиш.Річ у тому, що 2022 та 2023 років Польщею правив уряд партії "Право та справедливість".Також Косіняк-Камиш поінформував, що з 2024 року Польща передавала Україні:ракети PAC-3 для системи Patriot;безпілотний комплекс "Scan Eagle";ракети, авіаційні бомби, протитанкові керовані ракети;постріли для гранатометів;обладнання, аксесуари та запасні частини для авіаційної та бронетанкової техніки та зенітних систем "НЕВА";боєприпаси для танків, артилерії та мінометів;індивідуальне спорядження солдатів.Усього Польща витратила на допомогу Україні з 2024 року 1,5 мільярда злотих. Це близько 349 мільйонів євро.Як відомо, вчора міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що уряд Польщі розсекретить військову допомогу Україні з 2022 по 2026 роки.У відповідь на таку ініціативу колишній керівник Бюро національної безпеки Польщі генерал Станіслав Козей виступив проти та назвав його подарунком Росії."У мене складається враження, що наші політики розпочинають працювати аналітиками для білої російської розвідки. Вони збирають інформацію, роблять висновки, а потім кидають її у піч внутрішньої польської війни", — пояснив він.Нагадаємо, що, за результатами опитування, яке провела компанія SW Research на замовлення видання RP.pl, майже половина поляків відповідальним за напруження між Польщею й Україною вважають саме Київ і українську владу..

Процес закінчення війни Росії проти України просувається набагато швидше, ніж люди вважають. І російський диктатор Володимир Путін, і президент України хочуть якомога швидшого завершення бойових дій.Про це заявив президент США Дональд Трамп, його цитує журналіст Ерік Догерті у своїх соціальних мережах.За словами американського лідера, попри продовження ударів по українських містах, російська сторона шукає шляхи для припинення бойових дій. Зараз між сторонами тривають переговори."Я думаю, Путін усе ж відчуває тиск. Він хоче покласти цьому край, Україна теж хоче цього, і ми ведемо переговори — побачимо, чи вдасться нам це зробити. Це жахлива ситуація", — зазначив Трамп.Він додав, що планував це врегулювання як одне з найлегших у своїй практиці, оскільки, за його словами, добре знає як Володимира Зеленського, так і Володимира Путіна.Президент США запевнив, що обидва лідери насправді прагнуть зупинити війну вже зараз, і це питання також обговорюватиметься з НАТО."Але ця ситуація, я думаю, набагато ближча до завершення, ніж люди уявляють. І президент Путін хоче, щоб це закінчилося. І президент Зеленський насправді хоче, щоби це закінчилося вже зараз. Ми збираємося звернутися до НАТО, і ми будемо обговорювати це", — наголосив він.Трамп додав також, що "мав дуже вдалий дзвінок". Після цього він вважає, що сторони максимально близькі до фінального рішення.Нагадаємо, що в середу, 8 липня, відбудеться зустріч президентів України та США Володимира Зеленського та Дональда Трампа. Перемовини пройдуть в Анкарі на полях саміту НАТО. Крім розмови з українським лідером, американський президент планує там перемовини з президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа..

Після чергового масованого обстрілу Росії у ніч на 6 липня Україна вимагає негайно скликати екстрене засідання Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй.Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга."Кожна російська ракета, запущена проти України, несе послання далеко за межі наших кордонів. Вона прагне переконати світ, що насильство може замінити закон, що страх сильніший за солідарність, і що жорстокість не призводить до наслідків. Після другої масованої ракетної атаки та атаки безпілотників, здійсненої Росією лише за кілька днів, Україна вимагає скликання екстреного засідання Ради Безпеки ООН", — йдеться у заяві.Дипломат наголосив, що внаслідок російської атаки 6 липня в Києві вже відомо про 11 загиблих. Водночас попередній масований удар забрав життя 31 людини. Відтак, Сибіга закликав державу, яка головує в Раді Безпеки ООН, а також усіх її членів підтримати вимогу України щодо проведення екстреного засідання."Запізнілі або слабкі реакції не можуть зупинити терор. Зможуть це зробити лише рішучі, принципові та своєчасні дії. Міжнародна спільнота повинна бути єдиною, щоб стримати агресора та продовжувати просування всеохоплюючого, справедливого та міцного миру відповідно до Статуту ООН", — додав Сибіга.Масований обстріл України 6 липня: що відомоЗа даними Повітряних сил Збройних сил України, противник завдав масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних безпілотників, ракет повітряного, наземного та морського базування різних типів. Усього радіотехнічними військами Повітряних Сил зафіксовано 419 засобів повітряного нападу. Водночас протиповітряною обороною збито/подавлено 363 цілі.Основною ціллю рашистів була столиця. Там через ворожі удари значні руйнування зафіксовані у кількох районах, а саме:у Дарницькому районі відбулося влучання уламків в 25-поверховий будинок на рівні четвертого поверху. На верхніх поверхах заблоковані люди. Врятували з будинку 22 людини. Також спалахнула пожежа у поруч розташованому гаражному кооперативі. За іншою адресою внаслідок влучання уламків у 30-ти поверховий житловий будинок сталось загоряння з 23 по 25 поверхи.До того ж у Голосіївському районі попередньо внаслідок атаки горить нежитлова будівля.У Подільському районі сталося влучання в житлову девʼятиповерхівку. Це спричинило руйнування з дев'ятого по п'ятий поверхи. 17 людей виведено на свіже повітря, 28 — врятовано з верхніх поверхів за допомогою автодрабини. Рятувальна операція триває.За іншими адресами сталося загоряння обшивки даху будівлі та ліфтової шахти на даху. Часткове руйнування на даху 19-поверхівки, горять автомобілі у дворі житлового будинку, а також зафіксовано падіння уламків на рівні 16 поверху 25-поверхового житлового будинку. Крім того, триває пошук потерпілих у 21-поверховому житловому будинку, де сталося руйнування з другого по п'ятий поверхи.7 липня в Києві оголошений Днем жалоби в памʼять за жертвами наймасованішої атаки ворога на столицю. У цей день будуть приспущені прапори на всіх комунальних будівлях міста. Також рекомендовано приспустити в столиці державні прапори на будівлях державної та приватної форм власності. До того ж в Києві заборонені будь-які розважальні заходи.Зауважимо, 5 липня президент Володимир Зеленський попереджав, що є знову дані розвідки про те, що росіяни готують новий масований удар. Нагадаємо, після нічного масованого обстрілу 6 липня на деяких ділянках залізниці на Київщині з безпекових міркувань обмежили рух поїздів. Крім того, вранці 6 липня жителів міста Вишневе Київської області закликали не виходити на вулиці через вибухонебезпечні боєприпаси, які лишилися після нічного масованого обстрілу..

У середу, 8 липня, відбудеться зустріч президентів України та Сполучених Штатів Америки Володимира Зеленського та Дональда Трампа. Перемовини пройдуть в Анкарі на полях саміту НАТО.Про це повідомила журналістка Hiba Nasr, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X. Вона послалася на високопоставленого чиновника США.За інформацією джерела, Дональд Трамп проведе двосторонні зустрічі одразу з двома лідерами — українським президентом Володимиром Зеленським і президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа. Це відбудеться в кулуарах саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі.Як відомо, 4 липня Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Дональдом Трампом, під час якої привітав його з 250-річчям Дня незалежності США.За словами українського лідера, є "реальна перспектива" завершити війну, і сторони домовилися продовжити діалог особисто на саміті НАТО в Анкарі.Попередня зустріч Зеленського з Трампом відбулася в червні 2026 року на полях саміту "Групи семи". Тоді сторони обговорили тему отримання Україною ліцензій на виробництво антибалістичних ракет.Раніше деякі журналісти інформували, що президент США зберігає оптимістичні очікування щодо можливості досягнення мирної угоди між Україною та Росією, попри чергові масовані атаки агресора на Київ.Нагадаємо, віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив в інтерв’ю виданню The Times, що ситуація з українською обороною на фронті спричиняє умови, які можуть слугувати для завершення війни. Наступальні операції росіян дають Кремлю все менше здобутків на фронті..

Ситуація з українською обороною на фронті спричиняє умови, які можуть слугувати для завершення війни. Наступальні операції росіян дають Кремлю все менше здобутків на фронті.Про це заявив віцепрезидент США Джей Ді Венс в інтерв’ю виданню The Times. За його словами, російська армія опинилася в ситуації, коли віддача від наступальних операцій стрімко падає."Росіяни зараз перебувають у такому становищі, коли сума, яку вони можуть отримати завдяки продовженню наступальних операцій, дуже мала — вона навіть наближається до нуля", — зазначив він.Американський посадовець додав, що Москва платить високу ціну за кожен метр просування. Він припустив, що саме ця динаміка може відкрити шлях до дипломатичного завершення війни."Це цілком може створити простір, необхідний нам для завершення цієї справи", — акцентував американський віцепрезидент.Венс також розповів, що адміністрація Дональда Трампа рекомендувала Києву максимально оборонну тактику, поки Вашингтон веде переговори."Адміністрація Трампа схиляється до того, що українці, поки ми, звичайно, ведемо переговори, повинні просто займати максимально оборонну позицію. Такий підхід приніс набагато більше плодів, тому що оборонятися легше, ніж наступати", — пояснив він.Соратник Дональда Трампа наголосив, що саме курс на оборону дозволив Україні реалізувати свої тактичні переваги."Це дозволило українцям трохи більше використати свою тактичну перевагу. США та НАТО заохочували Україну більше зосереджуватися на обороні — і це довело свою ефективність", — зауважив він.Віцепрезидент США також поінформував, що, коли він тільки вивчав конфлікт, йому здавалось очевидним, що поширення безпілотників і засобів спостереження робить логічнішим сценарій, за яким Києву варто закріпитися та виснажувати Росію, а не запускати дороговартісну наступальну операцію для повернення окупованих територій.Як відомо, Джей Ді Венс не надто позитивно ставився до України, що свідчили його заяви та постійний скепсис щодо можливостей Києва. Саме його суперечка з Володимиром Зеленським свого часу фактично спричинила скандал в Овальному кабінеті.Нагадаємо, минулого тижня агенція Associated Press писала, що американський державний секретар Марко Рубіо поступиться віцепрезиденту країни Джею Ді Венсу, якщо той публічно заявить про наміри балотуватися на посаду президента від Республіканської партії на виборах 2028 року..

Є знову дані розвідки про те, що росіяни готують новий масований удар. Така атака може відбутися вже найближчим часом — в одну з наступних ночей.Про це розповів президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Це в дусі Путіна — одразу після Дня незалежності Америки та перед самітом НАТО в Анкарі Росія хоче додати зла та вбити людей", — акцентував він.Український президент закликав громадян берегти себе, зважати на сигнали повітряної тривоги та стежити за всіма повідомленнями військових і офіційних осіб."Окремо — для партнерів: будь-яке зволікання з ракетами для нашої ППО, з ракетами для Patriot — це втрата життів, це спонукає Росію воювати далі", — наголосив він.За його словами, світ має необхідну кількість і якість ППО — потрібні ваші рішення, щоби відбувся реальний захист життя в Україні."І передусім це, звісно, рішення Америки, рішення сильних в Європі й у світі. Будь ласка, будьте активними у рішеннях і захищайте життя", — додав президент України.Він констатував, що ракети для Patriot не на складах зараз потрібні, а в дивізіонах Patriot, в Україні, оскільки таким чином наша країна може організувати кращий захист."Дякую тим, хто допомагає реально. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні відбулася телефонна розмова між президентами України та Франції Володимиром Зеленським і Еммануелем Макроном. Головна тема — координація подальших дипломатичних зусиль для досягнення миру. На його переконання, важливо, щоби кожен крок у перемовинах, у тиску на Росію, в наближенні миру робився максимально підготовлено та скоординовано з ключовими партнерами..

Останнім часом помітною є ескалація конфлікту між Польщею й Україною. При цьому майже половина поляків відповідальним за таке напруження вважають саме Київ і українську владу. Про це свідчать результати опитування, яке провела компанія SW Research на замовлення видання RP.pl. Його учасників запитали про те, хто, на їхню думку, відповідальний за ескалацію конфлікту між Польщею й Україною.У відповідь 12,7% респондентів назвали Польщу, у той час як 46,6% респондентів вважають, що Україна відповідальна за ескалацію конфлікту.При цьому чверть опитаних — 25,4% респондентів — вважають, що обидві сторони несуть відповідальність за ескалацію. Зрештою, 11,4% учасників опитування не мають думки з цього питання. А 4% респондентів не чули про конфлікт. "Чоловіки (54%) набагато частіше сприймають Україну як сторону, яка несе основну відповідальність за конфлікт, ніж жінки (39%)", — зауважили польські соціологи.Вони визначили також, що таку думку поділяють понад половина респондентів з доходом від 5 001 до 7 000 злотих (51%)."Окрім того, на Україну відповідальність покладають майже шість із десяти респондентів міст із населенням від 200 тисяч до 499 тисяч осіб", — прокоментував віцепрезидент правління SW Research Пйотр Зімольжак, Дослідження провела компанія SW Research серед користувачів онлайн-платформи SW Panel у період з 30 червня по 1 липня 2026 року. Аналіз охопив групу з 800 інтернет-користувачів віком понад 18 років.Раніше повідомлялося, що позиція президента Польщі Кароля Навроцького щодо України отримала більшу підтримку поляків, ніж політика в цьому напрямку польського уряду на чолі з Дональдом Туском.Нагадаємо, що віцемаршалек польського Сейму Кшиштоф Босак заявив, що в березні уряд Польщі без узгодження із законодавчим органом країни передав Україні ракети-перехоплювачі для систем Patriot. Із цього виникнув чималий політичний скандал усередині країни..