Політика

Президент України Володимир Зеленський припускає можливість організації виборчого процесу, проте лише за умови встановлення стійкого перемир’я терміном на два-три місяці. Водночас глава держави наголошує, що наразі переважна більшість суспільства виступає категорично проти проведення голосування під обстрілами.Про це він сказав в інтерв’ю виданню Politico.Безпековий фактор та зміна законівЗа словами Президента, ключовим бар'єром для проведення виборів залишається активна фаза бойових дій. Окрім фактичної безпеки на дільницях, процес потребує серйозної юридичної підготовки та політичної волі законодавців."Для організації виборів необхідні зміни до законодавства. Відповідне рішення має ухвалити парламент", — наголосив Зеленський, висловивши сподівання на оперативність Верховної Ради у цьому питанні.Глава держави зауважив, що без стабільного припинення вогню забезпечити рівні права для всіх виборців практично неможливо. Найбільші складнощі виникають із залученням до процесу захисників на фронті та мільйонів українців, які перебувають за кордоном.Позиція суспільства: 90% протиПопри теоретичну можливість виборів за умови "тиші", Зеленський акцентував на реальних настроях громадян. За його даними, українське суспільство наразі не вважає вибори пріоритетом."Якщо комусь цікаво, що думають українці, то 90% проти, бо розуміють, що це жахливо — проводити вибори зараз, під час війни, під обстрілами. Жахливо, як голосуватимуть наші солдати, які нас захищають. Ми маємо їх почути", — заявив президент.Він також додав, що питання легітимності та інклюзивності стосується і біженців: "Жахливо, як голосуватимуть вісім мільйонів людей за кордоном, але вони мають обрати президента, парламент і місцеву владу". Зеленський підсумував, що остаточна доля виборів напряму залежатиме від розвитку безпекової ситуації та обов’язково враховуватиме думку українського народу.Нагадаємо, що в ЦВК прокоментували статтю у Financial Times про те, що президент Володимир Зеленський нібито має намір оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого — в день роковин повномасштабного вторгнення Росії. За словами голови ЦВК Сергія Дубовика, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування не надходило.Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський заявив, що дата 24 лютого має особливе символічне значення в контексті війни. У такий день жодного оголошення про проведення президентських і парламентських виборів, а також референдуму щодо тимчасово окупованого Донбасу не відбудеться.Також президентка Європейського парламенту Роберта Мецола заявила, що спроби Кремля нав’язати Україні проведення виборів під час повномасштабної війни є відвертим цинізмом, адже не можна змушувати людей голосувати під ракетними обстрілами та без світла. У Європарламенті наголосили, що міжнародна спільнота не повинна допустити реалізації таких маніпулятивних планів агресора..

Президент України Володимир Зеленський окреслив стратегію з трьох фундаментальних кроків, які мають стати основою для дій адміністрації Дональда Трампа задля припинення російської агресії. Глава держави наголошує на необхідності рішучих кроків Вашингтона без озирання на позицію Кремля, що передбачають надання безпекових гарантій, масштабне відновлення та жорсткий дипломатичний тиск на Москву.Про це він сказав в інтерв’ю Politico.Крок перший: Гарантії безпекиЗеленський переконаний, що першочерговим завданням Сполучених Штатів має стати надання Україні міцних гарантій безпеки. При цьому він наголошує, що це рішення не повинно бути предметом торгів чи обговорень із російським керівництвом."Я думаю так... Він має надати нам гарантії безпеки, сильні гарантії безпеки, без діалогу з Путіним. Тому що це гарантії безпеки від Президента Сполучених Штатів", — заявив Зеленський.Крок другий: План відбудовиДругим етапом на шляху до завершення конфлікту президент називає запуск комплексної програми відновлення країни. На його думку, економічне відродження є обов’язковою умовою для стабілізації та переходу суспільства до мирного життя."Дайте нам пакет відбудови України. Це означатиме другий крок, що ми відновимося, це означатиме, що настане мир", — акцентував глава держави.Крок третій: Вимога припинення вогнюЗавершальний етап передбачає пряму та безкомпромісну вимогу до Москви зупинити бойові дії на поточних позиціях із подальшим переходом до тристоронніх переговорів на рівні лідерів для фінального врегулювання."Зателефонувати Путіну і сказати: "Дивись, ти мусиш зупинитися там, де ти зараз є. Ми мусимо заморозити конфлікт зараз, а потім ми зустрінемося у тристоронньому форматі на рівні лідерів і вирішимо, як закінчити цю війну", — пояснив алгоритм дій президент.У разі відмови російського диктатора прийняти ці умови, Зеленський закликає США до запровадження "тотальних санкцій" та повної блокади енергетичного сектору РФ. Він наполягає на максимальному посиленні підтримки України, щоб країна залишалася сильною, а також на персональному тиску на російські еліти, включно з висланням їхніх родичів із демократичних країн.Нагадаємо, нещодавно держсекретар США Марко Рубіо заявив, що на сьогодні Сполученим Штатам Америки достеменно не відомо, чи готова країна-агресорка Росія до закінчення війни проти України та мирних переговорів..

Президент США Дональд Трамп оголосив про проведення масштабного саміту "Ради миру", який відбудеться 19 лютого 2026 року в його іменному Інституті миру у Вашингтоні. Під час заходу лідери країн-учасниць планують затвердити фінансовий пакет обсягом понад п'ять мільярдів доларів на гуманітарні потреби та відбудову сектора Гази, а також розгорнути міжнародні сили стабілізації.Про це йдеться в офіційній заяві американського президента в соцмережі Truth Social.Нова архітектура безпекиТрамп наголосив, що "Рада миру" має "необмежений потенціал" і вже довела свою ефективність, посприявши швидкому наданню гуманітарної допомоги та звільненню заручників. За його словами, ця ініціатива стане "найвпливовішим міжнародним органом в історії". Одним із ключових рішень саміту стане розгортання Міжнародних сил стабілізації (ISF) та місцевої поліції для підтримки порядку в анклаві."Держави-члени пообіцяли виділити понад п'ять мільярдів доларів на гуманітарну допомогу та зусилля з реконструкції Гази, а також спрямувати тисячі фахівців до Міжнародних сил стабілізації", — заявив голова Ради Дональд Трамп.Демілітаризація та участь союзниківВажливою умовою сталого миру Трамп назвав повне роззброєння палестинських угруповань. Він наголосив, що "ХАМАС повинен виконати своє зобов’язання щодо повної та негайної демілітаризації".До складу Ради вже увійшли представники близько 25 країн, серед яких Туреччина, Катар, Саудівська Аравія та Єгипет. Крім того, Білий дім підтвердив призначення ключових посадовців:Марко Рубіо (держсекретар США) та Джаред Кушнер увійшли до Виконавчої ради;Тоні Блер (колишній прем’єр-міністр Британії) займатиметься питаннями стабілізації;Ніколай Младенов стане Спеціальним представником Ради безпосередньо в Газі.Генерал-майор Джаспер Джефферс призначений командувачем сил ISF, де він керуватиме операціями з демілітаризації та забезпеченням безпечної доставлення допомоги.Нагадаємо, 22 січня президент Володимир Зеленський зазначив, що Україна зможе долучитися до ініційованої американським лідером Дональдом Трампом "Ради миру" тільки після остаточного припинення бойових дій. Глава держави наголосив, що участь української сторони у такому форматі безпосередньо залежить від завершення війни..

Попри активну підтримку євроінтеграційних прагнень Києва, держави-члени Європейського Союзу наразі не досягли згоди щодо фіксації точного календаря вступу України до блоку. Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас наголосила, що попереду залишається значний обсяг роботи, проте стратегічний курс на те, що "Україна — це частина Європи", залишається незмінним.Про це повідомляє DW, цитуючи заяву топдипломатки Євросоюзу під час панельної дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки у неділю, 15 лютого.Дипломатична реальністьЗа словами Каї Каллас, на сьогодні в середині об'єднання панує стримана позиція щодо конкретних дедлайнів. Вона відкрито визнала наявність розбіжностей у поглядах серед країн-членів, що є природним процесом для європейської дипломатії."Моє відчуття таке, що держави-члени не готові назвати конкретну дату. Цілком зрозуміло, що ми не маємо однакових поглядів щодо всіх питань, і так буде й надалі", — пояснила головна дипломатка ЄС.Водночас Каллас виступила на захист європейської суб'єктності, відкинувши критику з боку держсекретаря США Марко Рубіо щодо нібито занепаду європейської цивілізації. Вона підкреслила, що попри певні розбіжності з Вашингтоном, Європі не загрожує крах.Безпека України як пріоритет для ЄвропиКаллас акцентувала на тому, що зміцнення обороноздатності ЄС є нагальною потребою, а геополітична вага блоку напряму залежить від успіху України. Вона нагадала, що безпекова архітектура континенту зараз формується саме на українських теренах."Існує нагальна потреба повернути європейську суб'єктність. Безпека Європи починається в Україні", — заявила Кая Каллас.Тверезий погляд на РосіюТоркаючись теми завершення війни, представниця ЄС закликала міжнародну спільноту не переоцінювати можливості Кремля. Вона назвала Росію "надламаною" агресоркою та застерегла від сценаріїв, де Москва отримає за столом переговорів більше, ніж змогла вибороти на полі бою. Крім того, Каллас наполягає на виплаті репарацій та притягненні РФ до відповідальності за воєнні злочини.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення.Також повідомлялось, що у Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним..

Держсекретар Сполучених Штатів Марко Рубіо офіційно підтвердив, що його держава не має планів залишати НАТО, попри дискусії щодо внутрішньої реорганізації військ. Він наголосив, що присутність тисяч американських військовослужбовців у Європі є чітким сигналом відданості союзницьким зобов’язанням. Про це він заявив на спільній пресконференції з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо.Чітка позиція ВашингтонаРубіо наголосив, що інтеграція американських сил у структуру Альянсу наразі є надто глибокою для будь-яких припущень про розрив відносин. За його словами, позиція США була однозначно доведена партнерам під час останніх зустрічей на високому рівні."Щодо НАТО, я не розумію — у Сполучених Штатів розгорнуті тисячі й тисячі військовослужбовців у рамках місії НАТО. І ми ясно дали зрозуміти, я думаю, це було дуже чітко заявлено на саміті всього кілька днів тому або на зустрічі на рівні міністрів оборони. Ми не виходимо з НАТО. Ми не йдемо", — заявив держсекретар.Ротація військ як звична практикаКоментуючи питання переміщення американських солдатів між різними країнами Європи, Рубіо зазначив, що такі процеси є частиною рутинної військової логістики, яка відбувалася завжди. Він закликав не шукати в цьому ознак відступу США від європейської безпеки."Саме тому, до речі, ми говоримо про важливість наявності у наших партнерів по НАТО відповідних можливостей… Я думаю, що ми хочемо сказати, що чим сильніші наші союзники, тим сильніші ми всі разом", — підсумував посадовець.Пріоритет національного захистуРубіо також додав, що здатність захищати власний народ і країну є найголовнішим обов’язком будь-якої держави, і зміцнення союзників лише підсилює загальну безпеку Вашингтона.Нагадаємо, нещодавно прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що країна-агресорка Росія може спробувати "перевірити" Північноатлантичний альянс до 2030 року. Тому країни-члени НАТО мають бути готовими до можливих нових бойових дій в Європі..

Через агресивну імперську політику Росії Польща опинилася у критичній зоні безпеки, що змушує Варшаву розглядати радикальні кроки, включно з розробкою власного ядерного потенціалу. Президент Польщі Кароль Навроцький переконаний, що країна повинна діяти негайно, аби забезпечити надійне стримування на тлі реальної загрози війни.Про це він заявив в інтерв’ю телеканалу Polsat News.Шлях до ядерного статусуНавроцький наголосив, що нинішній геополітичний стан Польщі не залишає місця для зволікань. За його словами, країна вже фактично перебуває "на межі збройного конфлікту", що виправдовує пошук найпотужніших засобів захисту."Цей шлях, з повагою до всіх міжнародних норм, є шляхом, яким ми повинні йти. Нам потрібно діяти в цьому напрямку, щоб ми могли розпочати роботу. Ми є країною на межі збройного конфлікту. Зрозуміло, яка агресивна, імперська позиція Росії щодо Польщі", — зазначив польський лідер.Безпека понад усеПопри те, що реалізація такої програми є складним і тривалим процесом, президент підтвердив свою рішучість у питанні зміцнення обороноздатності. Він зазначив, що розбудова безпеки Польщі має відбуватися за всіма можливими напрямками, навіть якщо це стосується ядерного питання."Я не знаю, чи це взагалі станеться, але підтримую розбудову безпеки Польщі навіть на основі ядерного потенціалу", — заявив він.Нагадаємо, за даними Bloomberg, відтоді, як Сполучені Штати Америки ненадовго припинили обмін розвідданими з Україною торік у березні, у Європі з’явилася нова реальність: Вашингтон більше не є надійним партнером, і континенту потрібен інший план. Нині вперше з кінця холодної війни європейські столиці обговорюють, як розробити власний потенціал ядерного стримування. .

У Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на заяву латвійського лідера під час панельної дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки.Пошук "креативної формули"За словами Рінкевичса, попри бажання багатьох партнерів бачити Україну в складі ЄС якнайшвидше, всередині блоку досі не готові зафіксувати конкретну дату вступу. Політик зазначив, що Брюссель вміє бути "креативним", коли цього вимагають обставини, проте наразі єдиного рішення немає."З нашого погляду, так, ми хочемо, щоб Україна якомога швидше стала частиною Євросоюзу, але ЄС завжди був дуже креативним, коли це було дійсно потрібно. І ми можемо знайти формулу, яка, ймовірно, нам підійде", — зауважив президент Латвії.Фактор війни та мирної угодиРінкевичс переконаний, що ключовою перешкодою для визначення дедлайнів є відсутність мирної угоди, яка в найближчій перспективі залишається недосяжною через позицію Кремля. Він підкреслив, що поки Росія не виявляє готовності до реальних кроків, ЄС змушений вирішувати складну дилему розширення за умов війни."Я не бачу, що Росія збирається рухатися. А якщо Росія не рухається, то ми не матимемо угоди. Якщо Росія не рухається, то ми маємо вирішити, якщо є країна, яка перебуває у стані війни, що ми будемо робити з розширенням Європи. Тож чи можемо ми сьогодні назвати конкретну дату, наприклад 27 листопада?" — риторично запитав політик.Прогнози на 2026 рікОкремо президент Латвії торкнувся термінів завершення бойових дій. На його думку, розраховувати на фінал війни вже у 2026 році наразі складно, хоча він був би радий помилитися у своїх розрахунках."Чесно кажучи, на цю мить я не можу уявити, що ми укладемо угоду у 2026 році. Якщо я помиляюся, я з радістю визнаю це всюди", — резюмував Рінкевичс.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення..

Державний секретар США Марко Рубіо у неділю, 15 лютого, приземлився в аеропорту Братислави, де його зустрів очільник словацького міністерства закордонних справ Юрай Бланар. Американський посадовець прибув до країни на запрошення словацької сторони, що стало четвертим візитом глави американської дипломатії в історії незалежної республіки.Про це повідомляє словацьке інформаційне агентство TASR.Порядок денний переговорівУ межах офіційного візиту заплановані зустрічі Марко Рубіо з найвищим керівництвом країни — президентом Петером Пеллегріні та прем’єр-міністром Робертом Фіцо. Сторони мають обговорити низку критично важливих питань:двосторонні відносини: поточний стан та перспективи співпраці між Словаччиною та США;безпека та оборона: питання регіональної стабільності, роль НАТО та модернізація словацької армії;енергетика: співробітництво у сфері ядерної енергетики.Нагадаємо, 14 лютого під час офіційної зустрічі президента Володимира Зеленського з державним секретарем Сполучених Штатів Марко Рубіо було обговорено критичну ситуацію на фронті, наслідки російських ударів по енергосистемі та шляхи зміцнення захисту українців у період зимових холодів. Сторони зосередили увагу на посиленні стійкості України та підготовці до важливих дипломатичних перемовин у Женеві..

Українському народу присудили премію імені фон Клейста на Мюнхенській безпековій конференції. Президент Володимир Зеленський прийняв нагороду.У своєму дописі у Telegram-каналі очільник держави відзначив, що ця премія — це нагорода української сили."Дякую за цю нагороду для українського народу — нагороду української сили та нашої дружби. Дружби з кожним із вас. Без дружби сили ніколи не буває достатньо. Саме тому Україна так наполегливо працює, щоб вибудувати принаймні взаєморозуміння, взаємну повагу й справедливе ставлення з усіма. Щонайменше. А ще краще — справжню дружбу. Я вдячний усім, хто разом з Україною. Дякую всім, хто працює, щоб зупинити цю війну справжнім миром. Дякую за повагу до нашого народу — до всіх українців. І ми поважаємо вас. Дякую", — наголосив гарант.Премія імені Евальда фон Кляйста (Ewald von Kleist Award) — це престижна міжнародна нагорода Мюнхенської конференції з безпеки, яку з 2009 року щороку присуджують за видатний внесок у справу миру та врегулювання конфліктів.Названа на честь Евальда-Генріха фон Кляйста, засновника Мюнхенської конференції, який керував нею понад 30 років. Мета - відзначення провідних діячів або організацій у сфері безпекової політики, які сприяють міжнародному порозумінню.Нагадаємо, 14 лютого президент України Володимир Зеленський напередодні тристоронніх зустрічей у Женеві провів важливі переговори з представниками американського лідера Дональда Трампа — Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Головною метою діалогу стало узгодження кроків для того, щоб майбутні дипломатичні раунди були максимально результативними для України..

Національне антикорупційне бюро підтвердило затримання колишнього міністра енергетики України Германа Галущенка, який є фігурантом справи "Мідас".У своєму Telegram-каналі пресслужба НАБУ зазначила, що Галущенко був затриманий під час перетину державного кордону.Як відзначили детективи, наразі тривають першочергові слідчі дії, "які здійснюються відповідно до вимог законодавства та санкції суду"."Деталі згодом", — додали у НАБУ.Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос 15 січня повідомив, що колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча". .

Вночі 15 лютого Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура затримали колишнього міністра енергетики України Германа Галущенка, який є фігурантом справи "Мідас".Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на власні проінформовані джерела.За даними журналістів, Галущенка затримали під час спроби виїзду за кордон."Інші деталі затримання наразі невідомі", — йдеться у повідомленні.Водночас в "Українській правді" відзначили, що Галущенка нібито зняли прямо з потяга.Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос 15 січня повідомив, що колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча". .

У неділю, 15 лютого, президент Володимир Зеленський провів зустріч із премʼєр-міністром Північної Македонії Християном Міцкоським.Про це повідомив Офіс президента. Зазначається, що у ході перемовин очільник держави поінформував про ситуацію на фронті та рівень російських втрат, а також про постійні удари РФ по Україні.Сторони обговорили наслідки російських атак на українську енергосистему та допомогу, яку може надати Північна Македонія для підтримки енергетичної стійкості України. Окрему увагу лідери приділили можливостям для оборонної співпраці та підтримці програми PURL."Президент подякував за внесок Північної Македонії та наголосив, що Україна буде дуже вдячна за подальшу підтримку PURL. Володимир Зеленський поінформував про переговорний процес і наголосив, що єдиною перешкодою для закінчення війни є Росія, яка сама ж цю війну й розвʼязала", — йдеться у повідомленні.Своєю чергою, Християн Міцкоський висловив підтримку Україні та запевнив, що Північна Македонія і надалі надаватиме допомогу.Нагадаємо, 14 лютого президент України Володимир Зеленський напередодні тристоронніх зустрічей у Женеві провів важливі переговори з представниками американського лідера Дональда Трампа — Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Головною метою діалогу стало узгодження кроків для того, щоб майбутні дипломатичні раунди були максимально результативними для України..

Сполучені Штати Америки мають намір і далі продовжувати переговори для завершення війни в Україні.Про це повідомив держсекретар США під час зустрічі з главами МЗС країн G7, передає заступник прес-секретаря Держдепу Томмі Піготт."Держсекретар підтвердив зобов'язання Сполучених Штатів сприяти стабільності у Венесуелі та вести переговори щодо припинення російсько-української війни", — наголосив Піготт.За його словами, Рубіо та очільники МЗС обговорили виклики регіональній безпеці в Індо-Тихоокеанському регіоні та Західній півкулі. Крім того, лідери розглянули конфлікти, які загрожують миру і стабільності в Африці, Європі та на Близькому Сході."Держсекретар Рубіо та його колеги підтвердили важливість зміцнення співпраці G7 для подолання глобальних загроз міжнародному миру та безпеці", — додав Піготт.Нагадаємо, 14 лютого президент України Володимир Зеленський напередодні тристоронніх зустрічей у Женеві провів важливі переговори з представниками американського лідера Дональда Трампа — Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Головною метою діалогу стало узгодження кроків для того, щоб майбутні дипломатичні раунди були максимально результативними для України.Крім того, 14 лютого під час офіційної зустрічі президента Володимира Зеленського з державним секретарем Сполучених Штатів Марко Рубіо було обговорено критичну ситуацію на фронті, наслідки російських ударів по енергосистемі та шляхи зміцнення захисту українців у період зимових холодів. Сторони зосередили увагу на посиленні стійкості України та підготовці до важливих дипломатичних перемовин у Женеві..

Відтоді, як Сполучені Штати Америки ненадовго припинили обмін розвідданими з Україною торік у березні, у Європі з’явилася нова реальність: Вашингтон більше не є надійним партнером, і континенту потрібен інший план. Нині вперше з кінця холодної війни європейські столиці обговорюють, як розробити власний потенціал ядерного стримування.Про це повідомляє агентство Bloomberg. Журналісти пишуть Європа залежить від Сполучених Штатів у так званій ядерній парасольці та пакті про взаємну оборону НАТО. "Якщо Вашингтону більше не можна довіряти, Європа може залишитися наодинці з Росією, яка володіє найбільшим у світі ядерним арсеналом", — зазначили медійники.На сьогодні у Європі ядерна зброя є лише у Великої Британії та Франції. Очікується, що президент Франції Еммануель Макрон запропонує країнам ЄС отримати ядерне стримування у своїй промові, яка запланована на лютий."Уявіть, що Росія вторгнеться в Естонію. Отже, Франція має такий розрахунок — вони мають можливість завдати багато шкоди Росії, але Росія точно завдасть багато шкоди Франції у відповідь. Чи буде Париж готовий розглянути це?" — зазначає старший науковий співробітник Інституту досліджень роззброєння ООН Павел Повдіг.Медійники додали, що у розмовах про ядерне стримування беруть участь країни, у яких розміщуються військові обʼєкти США та які розташовані неподалік від Росії. У агентстві запевнили, що вони обережні, відбуваються на глибокому військовому рівні, навіть міністри можуть не знати про ці розмови.Експерти кажуть, що більшість країн Європи не можуть собі дозволити замінити американську "ядерну парасольку". Континент вже витрачає гроші на нарощування звичайної військової потужності: торік ЄС та Британія разом витратили на оборону понад 530 мільярдів доларів, це понад половина всього валового внутрішнього продукту Польщі."Також важкою задачею може бути переконання виборців у тому, щоб дорога ядерна зброя прикривала інші країни. Як Париж, так і Лондон вже натрапляють з невдоволенням платників податків, адже уряди приймають складні бюджетні рішення", — наголосили в агентстві.Нагадаємо, раніше головнокомандувач Збройних сил Норвегії, генерал Ейрік Крістофферсен, повідомляв, що його країна не виключає сценарію російського вторгнення та захоплення частини своєї території. Москва може піти на такий крок задля захисту своїх ядерних активів на Крайній Півночі..

Майбутня архітектура безпеки України має базуватися на змістовних та надійних гарантіях, які не повторять трагічну долю Будапештського меморандуму. Сталий мир можливий лише за умови реального захисту від майбутньої російської агресії.Про це 14 лютого заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус під час виступу на Мюнхенській безпековій конференції. Жодних фіктивних домовленостейВиступаючи перед учасниками конференції, Пісторіус зазначив, що з наближенням дня можливого перемир’я міжнародна спільнота має подбати про його тривалість. За словами міністра, Україна потребує механізмів, які фактично унеможливлять повторне вторгнення РФ."Ми повинні будемо захистити Україну від будь-якої потенційної майбутньої агресії з боку Росії. Для цього великого завдання Україна потребує змістовних, надійних безпекових гарантій", — наголосив очільник німецького оборонного відомства.Історичний досвід та роль союзниківНімецький міністр звернувся до історичного контексту, згадавши слова нинішнього держсекретаря США Марко Рубіо, сказані ще у 2014 році. Тоді Рубіо констатував, що Будапештський меморандум 1994 року не виконав своєї мети, адже не зміг захистити територіальну цілісність України від анексії Криму та агресії РФ. Пісторіус закликав партнерів з Європи та США об'єднати зусилля, щоб нова безпекова система не виявилася недієвою."Тож уроком для нас, пані й панове, має бути те, що ми не маємо допустити ще одного "паперового тигра" як Будапештський меморандум. І щоб надати надійні безпекові гарантії, усі ми — усі, і Європа, і США — маємо докластися до цього. Європа і Німеччина готові зробити свій внесок", — заявив Пісторіус.Нагадаємо, нещодавно держсекретар США Марко Рубіо заявив, що на сьогодні Сполученим Штатам Америки достеменно не відомо, чи готова країна-агресорка Росія до закінчення війни проти України та мирних переговорів..