Політика

Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що оцінку записам від Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) у справі "Форест Гамп", на яких згадується його імʼя, має дати суд.Про це Кирило Буданов заявив у коментарі журналістам."Хай суд розбирається, де хто лунає. У нас, знаєте, багато чого де лунає", — сказав він.Очільник президентського офісу розповів, що спілкувався з Іриною Мудрою, яка фігурує у цій справі, після того, як їй оголосили підозру та звільнили з посади його заступниці."По-перше, звільнення — це юридичний процес. По-друге, я в принципі ніколи від людей не відвертався, допоки не отримаємо остаточних висновків. Суд зробить висновок, що вона винна — тоді це інше питання", — наголосив Буданов.Що відомо про справу "Форест Гамп"НАБУ та САП 19 серпня розпочали проведення слідчих дій у заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої. За даними джерел у правоохоронних органах, у справі про діяльність злочинної організації також фігурує народний депутат Вадим Столар.За версією слідства, учасники схеми легалізували 150 мільйонів гривень готівки, отриманої злочинним шляхом. Кошти через рахунки підставних компаній нібито ввели в легальний обіг, щоби використати для внесення застави за одного з фігурантів справи "Мідас".За даними НАБУ і САП, для реалізації схеми використовували державний Sense Bank і рахунки підконтрольних підприємств. Слідство стверджує, що на початку червня організатори отримали фактичний контроль над банком.На оприлюднених записах розмов від НАБУ фігуранти згадували імʼя "Кирило" та "Кирило Олексійович". Він фігурує на різних етапах історії із заставою Галущенка: від прохання бізнесмена Тимура Міндіча допомогти з його звільненням і передачі готівки до розмови з колишнім депутатом Микитасем після легалізації коштів і домовленості компенсувати витрати на організацію схеми.Нагадаємо, що 25 серпня ВАКС обрав запобіжний захід для колишньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої. Слідчий суддя відправив підозрювану під варту з можливістю внесення грошової застави у розмірі 20 мільйонів гривень..

Таємний візит директора Центрального розвідувального управління до Москви став топтемою останніх днів, як причини його прильоту до Росії, так і наслідки переговорів обросли теоріями змов. А Дональд Трамп висловився просто: з цього щось може вийти.Трамп відправив Реткліффа до Москви заради миру в Україні?Перша версія — прозондувати, якою мірою Кремль готовий повернутися за стіл переговорів щодо припинення війни в Україні. Американський президент пояснив: Реткліфф літав до Росії з "напіврутинної причини", при цьому додав, що йшлося саме про війну в Україні."Ми докладаємо всіх зусиль, щоб покласти край цій війні, і, чесно кажучи, вони обидва (президенти України та Росії, — ред.) хочуть, щоб вона закінчилася", — заявив Трамп.Тобто, він знову затягнув стару пісню, що Путін хоче миру. Зазвичай, коли він так каже, це означає, що в американців є якісь пропозиції російському диктатору. Та чи з’явився в руках Трампа предмет для тиску на Путіна, а не торгу з ним?Реткліфф зустрічався з представниками спецслужб РФ, із Путіним він не бачився. Одним із можливих співрозмовників директора ЦРУ міг бути директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін, з яким американський розвідник підтримує контакти. Так, відомо, що вони зідзвонювалися 11 березня 2025 року на тлі американсько-українських переговорів у Джидді. За версією американських ЗМІ, Реткліфф міг передати через Наришкіна послання або попередження Путіну, що США відомі російські плани й готові реагувати на їх реалізацію жорстко.Експерти вважають, що Білий дім через контакти Реткліффа в Росії намагався дізнатися, так би мовити, з перших вуст, чи готує Кремль черговий виток ескалації — оголошення нової мобілізації, або наскільки ймовірними можуть бути збройні провокації проти країн НАТО. І попередити, що Штатам такий сценарій — не подобається."Сподіваюся, він (Реткліфф) попередив Росію, що в разі ескалації для неї будуть наслідки. Путін має знати, що Сполучені Штати будуть залучені, якщо відбудеться така ескалація, про яку ми чули. Дуже сподіваюся, що його послання було таким: "не робіть цього, забудьте про це — у вас не буде жодного шансу"", — заявив сенатор-демократ Річард Блюменталь, який саме приїздив до Києва.Оскільки директори ЦРУ дуже рідко прилітають до Москви, значить рівень ескалації, про який стало відомо американській розвідці, дуже високий. Востаннє до Росії прилітав попередник Реткліффа Вільям Бернс у листопаді 2021 року застерегти Кремль від вторгнення в Україну. Путін зробив з точністю до навпаки.Другий варіант — Реткліфф передавав через Наришкіна, які пункти нового мирного плану обов’язково мають у ньому лишитися, тобто, намалював червоні лінії, за які американці під час переговорів не перейдуть. Днями з’явилася інформація про спільний мирний план України, наших партнерів в Європі та американців, який серед іншого передбачає припинення бойових дій по нинішній лінії протистояння, взаємне розведення військ та створення буферної зони. Можливо навіть з особливим статусом вільної економічної зони. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков відкинув цей план, сам диктатор раніше казав про "екзотичні" пропозиції з Києва. Кремль не хоче розглядати жодних мирних планів. Тому існують й інші припущення щодо того, який сигнал Реткліфф передав Путіну.По-перше, директор ЦРУ міг висловити невдоволення масштабними ударами Росії по Україні балістичними ракетами. Білий дім волів би, щоб сторони домовилися про якийсь формат взаємного не використання дальніх ударів. Але Путін на це не погоджується, він погрожує "відповісти" на порушення російської логістики."Дії російської армії, звісно, набагато більш чутливі й набагато більш руйнівні", — казав він нещодавно.По-друге, Реткліфф міг передати невдоволення США блокадою Чорного моря. TrueUA розповідав, чим обернулася для світу й України російська спроба заблокувати море. Зокрема, без українського зерна лишилися американські союзники на Близькому Сході, також значні втрати несе Туреччина. Тому серед іншого могло обговорюватися питання відкриття мореплавства в Чорному морі, а не щось більш глобальне.По-третє, директор ЦРУ привіз до Москви останнє попередження: якщо та не зупиниться у війні, Палата представників ухвалить остаточно закон Ліндсі Грема і Річарда Блюменталя про "пекельні" санкції і Трамп цей закон підпише. Або ж інший сценарій: Росія сідає за стіл переговорів, не затягує їх і тоді американці санкції ставлять на паузу.Інша версія: основна тема переговорів — ІранВашингтон зараз більше зацікавлений зупинити війну проти Ірану, яку почав і тепер не може з неї гарно вийти, аніж домовлятися про зупинку війни в Україні. Існує припущення, що іранська тема була ключовою під час вояжу Реткліффа до Москви, а українська — другорядною. США хочуть, щоб РФ припинила надавати військову допомогу Тегерану. Сполучені Штати оголосили про запровадження "найжорсткішого в історії" пакету санкцій проти Ірану. Він не спрацює, якщо іранцям сприятимуть треті країни.Місяць тому президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія здійснює супутникову розвідку американських військових об’єктів у країнах Перської затоки, а отримані дані можуть використовуватися Іраном для підготовки та оцінки ударів. Трамп тоді відреагував досить цікаво, мовляв, при нагоді спитає про це у Путіна. Можливо, американська розвідка отримала підтвердження слів Зеленського і Реткліфф прилетів попередити Кремль, щоб більше іранцям не допомагав. Інша справа, це було грізне попередження чи демонстрація готовності поторгуватися.Вся попередня історія відносин американської адміністрації Трампа з кремлівським режимом Путіна підштовхує до висновку, що йшлося про якісь торги, в яких американці знову спробують знехтувати українськими інтересами, домовляючись у нас за спиною. Починаючи зі Стіва Віткоффа, котрий шість разів літав до Москви, але так і не знайшов часу бодай раз відвідати Україну, закінчуючи свіжим вояжем Реткліффа. Експерти-оптимісти вбачають у ньому позитив, мовляв, неформальні контакти часто роблять більше за публічні. Однак будь-які таємні переговори завжди залишають більше запитань, аніж дають відповідей. Всі добре пам’ятають, чим обернулася дипломатія Віткоффа — ганьбою Трампа на Алясці й "духом Анкориджа", який наче вивітрився, але у Білому домі, видається, не проти повторити й для цього зондують точки дотику, які будуть для Трампа менш репутаційно збитковими.Нещодавно видання Financial Times повідомило про іншу таємну зустріч американців із росіянами, в ній брав участь один із соратників Трампа Родні Мімс Кук-молодший. У червні ця особа відвідувала економічний форум у Санкт-Петербургу, де передала Путіну "щирі вітання від вашого друга, президента Дональда Трампа". Джерела видання стверджують, що команда Білого дому намагається знайти підхід до російського диктатора після провалу попередніх миротворчих зусиль.Також варто звернути увагу на промову у Радбезі ООН заступника постійного представника США в цій організації Дена Негреа."Ми закликаємо обидві сторони припинити будь-які удари, які завдають шкоди цивільним суднам або створюють загрозу їхньому пошкодженню. Безглуздо продовжувати проливати кров невинних цивільних, коли військового вирішення цієї війни не існує", — зазначив він.Знову "обидві сторони". Тобто потуги дипломатії схилити Трампа на наш бік, на жаль, успіхом не увінчалися.За джерелами Bloomberg, Росія розглядає можливість посилення ударів балістичними ракетами по Києву, зокрема по центру столиці, та об'єктах інфраструктури в інших українських містах. Також джерела наголошують на тому, що усі спроби переговорів фактично зазнали краху. Ця новина попри її песимістичність все ж більш правдива, аніж намагання оптимістів побачити в таємних контактах між американською і російською владою позитивні зрушення. Навіть якщо після вояжу Реткліффа до Москви знову полетять Стів Віткофф і Джаред Кушнер, це не означатиме, що вони там гратимуть на нашому боці..

Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф під час нещодавнього візиту до Москви попередив російських посадовців про неприпустимість нападу на країни НАТО. Таке застереження пролунало на тлі оцінок щодо можливих спроб Росії перевірити Альянс на міцність.Про це повідомляє Politico з посиланням на власні джерела. За інформацією ЗМІ, під час переговорів у Москві Реткліфф застеріг представників російської влади від атак на держави Північноатлантичного альянсу. Видання зазначають, що існують оцінки, згідно з якими Росія "може спробувати" перевірити НАТО.Крім того, директор ЦРУ порушив під час переговорів питання Ірану. Він попередив російську сторону про можливість запровадження додаткових санкцій, якщо Ормузьку протоку не відкриють для судноплавства.За даними ЗМІ, Реткліфф відвідав Москву 25 серпня. Водночас ані Вашингтон, ані Москва офіційно його поїздку не підтверджували.Нагадаємо, один із головних ідеологів рашизму Олександр Дугін вибухнув новими погрозами на адресу Заходу після поїздки директора Центрального розвідувального управління Джона Реткліффа до Москви. Кремлівський пропагандист опублікував допис, у якому відкрито вимагає передати Україну під контроль Росії в обмін на відсутність ескалації.Читайте також: "Не хочу розчаровувати людей": Трамп прокоментував візит глави ЦРУ до Москви.

Один із головних ідеологів рашизму Олександр Дугін вибухнув новими погрозами на адресу Заходу після поїздки директора Центрального розвідувального управління Джона Реткліффа до Москви. Кремлівський пропагандист опублікував допис, у якому відкрито вимагає передати Україну під контроль Росії в обмін на відсутність ескалації.Про це він написав у своїй соцмережі X. Ультиматум Кремля та реакція на візитПісля візиту директора ЦРУ Реткліффа до Москви кремлівський пропагандист та один із ключових ідеологів рашизму Олександр Дугін висловив чітку позицію російських радикальних кіл щодо подальшої долі України. У своєму публічному дописі він прямо поставив вимогу Заходу відмовитися від підтримки української держави, шантажуючи подальшою ескалацією."Якщо ви хочете, щоб ми не загострювали ситуацію, віддайте нам Україну, і ми цього не робитимемо", — йдеться в повідомленні пропагандиста.Нагадаємо, 25 серпня до Москви з неанонсованим візитом прибув директор Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф. У Кремлі намагаються пояснити мету цього приїзду, однак їхні заяви суттєво розходяться з даними західних медіа та трекерів польотів.Водночас лідер Литви Ґітанас Науседа заявив, що візит глави Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до столиці Росії 25 серпня не став несподіванкою для балтійських партнерів. Науседа підтвердив, що литовська сторона володіла інформацією про майбутні контакти заздалегідь.Своєю чергою, президент США Дональд Трамп відреагував на візит Джона Реткліффа до Москви. Коментуючи контакт з російською стороною очільник Білого дому заявив, що не "хоче розчаровувати людей"..

Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща готують спільне звернення до Європейської комісії щодо заморожених російських активів. Країни закликають Брюссель відновити пошук механізмів, які дозволять спрямувати понад 200 мільярдів євро коштів Центробанку РФ на фінансування України.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на чотирьох людей, ознайомлених зі змістом документа. Очікується, що лист чотирьох держав Євросоюзу буде надісланий Єврокомісії у четвер, 27 серпня. Його автори хочуть з'ясувати, як просувається розробка альтернативних юридичних і технічних механізмів для використання російських суверенних активів, передає "Європейська правда".Йдеться про понад 200 мільярдів євро активів Центрального банку Росії, заморожених на території Євросоюзу через санкції. Попередня спроба залучити ці кошти для фінансування України провалилася минулої зими через спротив Бельгії, де зберігається більша частина активів."Настав час розпочати нову дискусію про те, як ми можемо й надалі використовувати заморожені активи Росії на користь України та нас самих", — заявила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард.За словами одного зі співрозмовників FT, звернення має спонукати Єврокомісію провести необхідну технічну роботу, щоб знайти можливість використати російські активи та допомогти Україні покрити бюджетні потреби.ЄС шукає додаткові гроші для УкраїниПовернення до питання російських активів відбувається на тлі занепокоєння європейських столиць через зростання фінансових потреб Києва. У ЄС побоюються, що раніше погодженого кредиту на 90 мільярдів євро може виявитися недостатньо."Кредит у розмірі 90 мільярдів євро є проявом зобов'язання ЄС підтримувати Україну, але його явно недостатньо", — сказала Стенергард.Водночас Бельгія не змінила своєї позиції. Країна побоюється можливих юридичних дій Росії у відповідь, а також негативних наслідків втручання в суверенні активи для фінансових ринків."З часу минулої дискусії та провалу нічого не змінилося", — зазначив один зі співрозмовників видання.Ініціатива Швеції, Нідерландів, Іспанії та Польщі з'явилася також на тлі посилення дискусій щодо розміру та джерел фінансування наступного семирічного бюджету Євросоюзу.Нагадаємо, нещодавно міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив на необхідності відновити серйозні переговори щодо повного використання заморожених російських активів для фінансування оборони та відновлення України..

Західний світ має продовжувати тиск на Москву та всебічно підтримувати Київ для досягнення справедливого миру. Фінський лідер Александр Стубб поділився власною візією завершення війни, наголосивши на важливій ролі самої України в цьому процесі.Про це політик заявив в інтерв’ю телеканалу "Ми-Україна". Три умови для припинення російської агресіїЛідер Фінляндії окреслив три головні чинники, які здатні змусити Кремль зупинити бойові дії:продовження підтримки України. Захід повинен безперервно надавати військову та фінансову допомогу, а також сприяти захисту енергетичної інфраструктури протягом зимового періоду;посилення санкцій проти Росії. Необхідно постійно підвищувати для Москви економічну та політичну ціну продовження війни;дипломатичний тиск. Росію потрібно переконати у невигідності подальших бойових дій.За словами фінського лідера, останній фактор значною мірою залежить від самої України."Від вашої здатності переконати Росію, що завершення цієї війни відповідає її власним інтересам", — сказав Стубб.Він наголосив, що за теорією перемоги, коли великий агресор нападає на меншу країну, менша держава перемагає за умови збереження своєї незалежності та суверенітету."Я впевнений, що Україна це зробить", — наголосив фінський лідер.Два етапи припинення війниНа думку Стубба, шлях до фіналу війни має бути послідовним і чітко структурованим: спочатку безумовне припинення вогню, а вже потім — мирні переговори."Я від самого початку кажу: цей процес має складатися з двох етапів", — зазначив президент Фінляндії.Першочерговим кроком він називає зупинку бойових дій, до якої постійно закликають українська влада та міжнародні партнери:"Я працював над цим із президентом Трампом та американцями. Президент Зеленський та його команда закликають до припинення вогню. Є тільки одна сторона, яка на це не погоджується, — Росія. Ми просто маємо продовжувати взаємодіяти у цьому питанні", — сказав фінський президент.Другим етапом, за словами політика, мають стати безпосередньо мирні переговори."Під час яких сторони вже переходять до довгострокового бачення загальної ситуації", — пояснив він.Оцінюючи дипломатичний підхід президента США Дональда Трампа щодо миру "через силу", фінський лідер зауважив:"Можна стверджувати, що зараз Україна перебуває в досить сильній позиції".Нагадаємо, наприкінці липня видання Axios повідомляло, що президент України Володимир Зеленський і президент Фінляндії Александр Стубб переконали частину американських сенаторів підтримати законопроєкт про нові санкції проти Росії та Ірану. За їхніми словами, Москва перебуває у програшному становищі у війні..

Країна-агресорка Росія готується до нової хвилі ескалації війни проти України після того, як у Кремлі дійшли висновку, що переговори про мирну угоду зайшли в глухий кут. Москва може посилити ракетні удари по Києву та інфраструктурі інших українських міст.Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, близькі до Кремля. За словами співрозмовників агентства, Росія може посилити застосування звичайних балістичних ракет, зокрема для ударів по Києву.Джерела стверджують, що, на думку Кремля, переговорний процес фактично зайшов у глухий кут, а Москва не вважає економічний тиск санкцій і українські удари по російських нафтопереробних підприємствах та логістичних об'єктах достатніми причинами для завершення війни. У Кремлі також дедалі частіше розглядають українські удари як атаки, до яких нібито причетні країни НАТО, оскільки союзники України постачають їй зброю та розвідувальні дані. За словами джерел, нинішня фаза бойових дій, на думку Москви, ще не є піком військової ескалації.За даними Bloomberg, переговори фактично зайшли в глухий кут. Москва, як стверджують джерела, також не хоче покладатися на домовленості, які, на її думку, могли бути досягнуті між Путіним і президентом США Дональдом Трампом під час саміту на Алясці. Йдеться, зокрема, про вимогу Росії щодо передачі їй під контроль частини Донецької області. Україна не погоджується на передачу Росії укріпленого поясу міст на Донеччині, який російські війська не змогли захопити протягом багатьох років війни.За словами співрозмовників Bloomberg, відсутність дипломатичного прогресу підштовхує частину російських чиновників до висновку, що Москва може продовжити ескалацію для досягнення своїх військових цілей. Деякі представники російської влади, за даними агентства, навіть обговорюють можливість застосування тактичної ядерної зброї як крайнього заходу. Водночас жодних ознак підготовки Росії до застосування ядерної зброї в Україні наразі немає.Нагадаємо, як повідомляли аналітики американського Інституту вивчення війни, Володимир Путін визнав, що українські далекобійні удари завдають збитків російській паливній та іншій інфраструктурі. Він також заявив про необхідність посилення системи протиповітряної оборони РФ. Натомість очільник Кремля наголосив, що Москва погодиться лише на переговори, які враховуватимуть "реалії ситуації".Додамо, перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця заявляв, що російський диктатор Володимир Путін не зацікавлений у переговорах щодо завершення війни проти України, а з настанням зими його мотивація до діалогу може стати ще меншою..

Американський сенатор-демократ від штату Коннектикут Річард Блюменталь заявив, що тема України може відіграти важливу роль під час проміжних виборів до Конгресу США, які мають відбутися у листопаді 2026 року.Про це повідомляє "Суспільне". За даними журналістів, сенатор вважає, що російські атаки по українських містах та бізнесу, зокрема американському, мають стати сигналом для виборців і політиків у Вашингтоні.Також Блюменталь згадав свій візит до Дніпра, де 24 серпня Росія атакувала один із торговельних центрів. За його словами, Росія здійснила тисячі ракетних і дронових атак по Україні, внаслідок яких загинули сотні людей."18 тисяч атак ракетами та дронами, в результаті яких загинули сотні людей. Тільки минулої п'ятниці — шістнадцять людей у супермаркеті", — сказав Блюменталь.На його думку, американські компанії мають активніше тиснути на президента США та Конгрес й вимагати рішучих кроків для посилення тиску на Росію."Американці повинні бути обурені тим, що американський бізнес був навмисно атакований Путіним. Це завдало збитків на мільйони доларів і суперечить міжнародному праву", — зазначив він.Окремо Блюменталь прокоментував перспективи відновлення фінансової підтримки України після проміжних виборів до Конгресу США, які відбудуться в листопаді 2026 року. Сенатор припустив, що Україна може стати одним із ключових питань виборчої кампанії. Він також висловив сподівання, що після виборів демократи посилять свої позиції в Конгресі."Я дуже сподіваюся, що демократична більшість у Палаті представників буде ще більш прихильною. Мій особистий прогноз полягає в тому, що демократи отримають більшість у Палаті представників. І, чесно кажучи, як демократ, я також сподіваюся на Сенат", — сказав Блюменталь.Нагадаємо, прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем планує у вересні відвідати Сполучені Штати, де спробує переконати американського президента Дональда Трампа допомогти Україні з ракетами-перехоплювачами Patriot. До переговорів щодо посилення української протиповітряної оборони мають долучитися й інші європейські лідери..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підтвердив, що директор Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф 25 серпня здійснив візит до Москви.Про це Трамп сказав в інтерв’ю американській програмі Гленна Бека, передає Sky news. Зокрема, ведучий поцікавився у Трампа, чому Реткліфф вирушив до Росії. Трамп відповів, що директор ЦРУ перебував там "майже у звичайному режимі", водночас не став розкривати деталей поїздки."Я не хочу розчаровувати людей", — зазначив американський президент.Водночас Трамп наголосив, що Сполучені Штати прагнуть завершення війни в Україні, а, говорячи про Реткліффа, Трамп назвав його "фантастичною людиною" та знову заявив, що його адміністрація "дуже наполегливо працює над тим, щоб припинити цю війну"."З цього може щось вийти", — сказав Трамп, коментуючи візит директора ЦРУ до Москви.При цьому президент США не уточнив, про які саме результати йдеться та чи стосуються вони можливих переговорів щодо припинення війни Росії проти України.Нагадаємо, 25 серпня до Москви з неанонсованим візитом прибув директор Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф. У Кремлі намагаються пояснити мету цього приїзду, однак їхні заяви суттєво розходяться з даними західних медіа та трекерів польотів.Водночас лідер Литви Ґітанас Науседа заявив, що візит глави Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до столиці Росії 25 серпня не став несподіванкою для балтійських партнерів. Науседа підтвердив, що литовська сторона володіла інформацією про майбутні контакти заздалегідь..

Візит глави Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до столиці Росії 25 серпня не став несподіванкою для балтійських партнерів. За словами лідера Литви Ґітанаса Науседи, західні союзники тримають регіон у курсі переговорного процесу між Вашингтоном та Москвою.Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".Інформованість союзників та позиція ВільнюсаПід час спільної пресконференції з президентом Європейської ради Антоніу Коштою у Вільнюсі глава литовської держави відповідав на запитання журналістів щодо поїздки очільника ЦРУ Джона Реткліффа до Москви 25 серпня та його вильоту з Риги. Науседа підтвердив, що литовська сторона володіла інформацією про майбутні контакти заздалегідь."Я відповім коротко. Щодо зустрічі — так, ми знали. Я не хочу обговорювати зміст зустрічі, тому що перш за все це зустріч між цими двома країнами, і це предмет їх обговорення. Наші партнери нам повідомили, що інформацію стосовно цієї зустрічі, її мети та змісту нам повідомлять без затримки, практично, на наступному тижні", — зазначив Науседа.Спроба розрядки геополітичної напругиПрезидент Литви також озвучив припущення щодо головної мети переговорів між представниками США та РФ. На його думку, цей візит спрямований на послаблення загальної геополітичної напруженості у світі. Науседа висловив позитивне ставлення до діалогу, який може сприяти стабілізації ситуації, та очікує на вичерпні деталі від американських партнерів уже ближчими днями.Нагадаємо, 25 серпня до Москви з неанонсованим візитом прибув директор Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф. У Кремлі намагаються пояснити мету цього приїзду, однак їхні заяви суттєво розходяться з даними західних медіа та трекерів польотів..

У середу, 26 серпня, прем'єр-міністр України Сергій Корецький провів першу робочу зустріч із наглядовою радою АТ "НАЕК "Енергоатом". Головною темою перемовин стало якісне перезавантаження управління енергетичним гігантом та швидка зміна топменеджменту.Про це очільник уряду повідомив у своєму Telegram-каналі.Першочергове завдання та новий топменеджментПід час першого робочого діалогу з членами наглядової ради очільник уряду наголосив, що ключовою вимогою Кабміну є повне оновлення підходів до керівництва держкомпанією."Уряд очікує від Наглядової ради якісного перезавантаження управління компанією. Це першочергове завдання. Уряд надасть всю необхідну підтримку", — зазначив Сергій Корецький.Глава уряду також наголосив, що процес кадрового оновлення керівництва не має затягуватися."Новий топменеджмент має бути сформовано якнайшвидше за підсумками прозорого конкурентного конкурсу", — заявив прем'єр-міністр.Фінансовий стан та підготовка до зимиОкрім кадрових питань та конкурсу на керівні посади, учасники зустрічі детально проаналізували поточні економічні показники діяльності "Енергоатому" та готовність атомної генерації до роботи в умовах високих навантажень."Також обговорив з членами наглядової ради фінансовий стан державної компанії та стан підготовки до осінньо-зимового періоду", — повідомив Сергій Корецький.Уряд планує й надалі тримати роботу наглядової ради під постійним контролем, тому подібні робочі зустрічі відтепер матимуть систематичний характер.Нагадаємо, 19 серпня уряд ухвалив рішення про відсторонення голови наглядової ради державного "Сенс Банку"..

Директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов провів зустріч із директором Генеральної інспекції сил безпеки Чеської Республіки Вітом Гендричем.Про це повідомила пресслужба ДБР. За даними відомства, сторони обговорили:роботу ДБР в умовах воєнного стану:протидію організованій злочинності;обмін досвідом та інформацією.Водночас окрему увагу було приділено розвитку практичних механізмів взаємодії між правоохоронними органами України та Чехії."Сучасна організована злочинність часто виходить за межі однієї держави, тому ефективно протидіяти їй можна лише завдяки постійному обміну інформацією та спільній роботі правоохоронних органів. Ми цінуємо підтримку чеських партнерів і готові надалі поглиблювати нашу взаємодію", — наголосив Сухачов.За результатами зустрічі, сторони домовилися посилювати координацію, розвивати обмін професійним досвідом та продовжувати практичну співпрацю у протидії організованій злочинності.Нагадаємо, 25 серпня президент Володимир Зеленський провів зустріч із представниками Світового конгресу українців, під час якої обговорили кроки щодо посилення підтримки України у світі..

Президент України Володимир Зеленський 26 серпня підписав указ про відзначення американського підприємця Ілона Маска високою державною нагородою. Керівник компаній "СпейсЕкс" та "Тесла" отримав орден Свободи за визначний внесок у захист життів та розвиток українсько-американських відносин.Про це йдеться в офіційному інтернет-представництві президента України.Глава держави Володимир Зеленський підписав указ №835/2026 про нагородження Ілона Маска орденом Свободи. У документі зазначається, що нагороду присуджено "за визначні особисті заслуги у захисті життя людей та свободи, розвиток відносин між народами України та Сполучених Штатів Америки".Ілон Маск — американський підприємець, інженер і найбагатша людина світу південноафриканського походження. Засновник і керівник низки інноваційних технологічних компаній, які кардинально змінили сучасні галузі від космонавтики до автопрому.Головні компанії та досягнення:SpaceX: приватна космічна компанія, яка революціонізувала ракетобудування завдяки створенню багаторазових ракет (Falcon 9, Starship) та розгортанню глобального супутникового інтернету Starlink.Tesla: провідний виробник електромобілів та рішень для відновлюваної енергетики, що зробив масовий перехід на електрокари глобальним трендом.xAI & X (Twitter): власник соцмережі X (колишній Twitter) та засновник компанії xAI, яка розробляє штучний інтелект.Neuralink та The Boring Company: розробляє нейротехнології для підключення мозку до комп'ютера та будує швидкісні підземні тунелі.Ранні роки та перші стартапиНародився 28 червня 1971 року в Преторії (ПАР). Програмувати навчився сам. Після переїзду до Північної Америки здобув вищу освіту з фізики та економіки. Свій перший капітал заробив на продажу компанії Zip2 та платіжної системи X.com, яка згодом стала PayPal.Нагадаємо, раніше стало відомо, що американський мільярдер Ілон Маск відмовляється розширювати можливості використання супутникового зв'язку Starlink Україною для наведення далекобійних ударів по території Росії. Свою позицію бізнесмен пояснює побоюваннями щодо можливої ескалації війни..

Посада посла України у Сполучених Штатах залишається вакантною після звільнення Ольги Стефанішиної. Серед потенційних кандидатів розглядають представників військової сфери, дипломатів і політиків, зокрема Павла Палісу та Дмитра Кулебу.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на власні джерела. За інформацією видання, одним із кандидатів, до якого придивлялися в контексті призначення до Вашингтона, є заступник керівника Офісу президента Павло Паліса. На Банковій він переважно опікується питаннями оборонного сектору. Одним з аргументів на користь його кандидатури співрозмовники видання називають прихильне ставлення президента США Дональда Трампа, який раніше називав Палісу своїм "улюбленим солдатом" в Україні.Водночас наразі Паліса залишається в Києві поруч із президентом Володимиром Зеленським. Його важлива роль в Офісі президента може впливати на рішення щодо можливого переведення на дипломатичну роботу.Ще одним потенційним кандидатом джерела називають колишнього міністра закордонних справ Дмитра Кулебу. Загалом, за даними видання, влада розглядає декілька кандидатур серед військових, дипломатів і політиків.Співрозмовники "РБК-Україна" також зауважили, що призначення до Вашингтона когось із чинних високопосадовців, зокрема представника Банкової, може потребувати перебудови нинішньої структури дипломатичного треку. Цей фактор також враховують під час вибору кандидата.Хто раніше претендував на посадуПосада стала вакантною 3 серпня, коли Зеленський звільнив Ольгу Стефанішину з посади посла України у США.Після цього у ЗМІ з'явилася інформація, що президент пропонував очолити українське посольство у Вашингтоні колишній прем'єр-міністерці Юлії Свириденко, однак вона відмовилася.Серед можливих кандидатів також називали Рустема Умєрова. Проте того ж 3 серпня Зеленський призначив його головою Служби зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, 6 серпня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід експосолці України у Сполучених Штатах Америки Ользі Стефанішиній. Зазначалося, що суд призначив Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави у шість мільйонів гривень.Сама посадовиця прокоментувала ситуацію навколо процесуальних дій правоохоронних органів, у межах яких згадується її ім’я. Вона зазначила, що спокійно ставиться до ситуації та вважає інформаційний резонанс навколо неї перебільшеним..

Сенаторка США Дарлін Грем здобула перемогу в республіканських праймеріз у Південній Кароліні та боротиметься за повний термін у Сенаті. Вона претендує на місце свого покійного брата Ліндсі Грема, який помер у липні.У другому турі спеціальних праймеріз Республіканської партії Дарлін Грем перемогла члена Палати представників США Ральфа Нормана. Два тижні тому вони посіли перші два місця серед десяти кандидатів і вийшли до фінального голосування, повідомляє Associated Press.Праймеріз (попередні вибори) — це попереднє внутрішньопартійне голосування, на якому визначається єдиний кандидат від політичної партії для участі в наступних основних виборах.До цього Грем практично не мала політичного досвіду. Після смерті її брата, сенатора Ліндсі Грема, губернатор Південної Кароліни Генрі Макмастер призначив її тимчасово виконувати його повноваження до завершення нинішнього терміну. Невдовзі кандидатуру Грем підтримав президент США Дональд Трамп. Він закликав її балотуватися на повний термін, а минулого тижня особисто взяв участь у передвиборчому заході в Південній Кароліні.Після оголошення результатів Грем подякувала прихильникам і згадала покійного брата."Останні кілька тижнів були неймовірно важким часом для нашої родини. Але знаєте що? Ми це зробили", — заявила вона.Окремо політикиня подякувала Трампу за підтримку та його відносини з її братом."Наша перемога була б неможливою без вас, і ми щиро вдячні", — сказала Грем.У листопаді на загальних виборах її суперницею стане кандидатка від Демократичної партії Енні Ендрюс.Трамп активно підтримував ГремЗа день до голосування політичний комітет MAGA Inc., який підтримує Трампа та його союзників, витратив майже 830 тисяч доларів на телефонні дзвінки та повідомлення виборцям на підтримку Грем. Сам Трамп почав публічно підтримувати її ще до офіційного оголошення про участь у виборах. Під час передвиборчого заходу в Міртл-Біч президент США знову закликав республіканців проголосувати за неї."Я хочу, щоб це сталося. Удачі, Дарлін", — сказав Трамп.Під час короткої виборчої кампанії Грем неодноразово наголошувала, що має намір підтримувати політичний курс президента. Її суперник Ральф Норман після поразки розкритикував фінансову підтримку Грем з боку зовнішніх політичних комітетів, а також рішення Трампа втрутитися в перегони.Грем критикували через брак досвідуОдним із головних аргументів опонентів сенаторки була відсутність у неї значного політичного досвіду. Особливої уваги набув епізод під час дебатів, коли Грем не змогла чітко відповісти на запитання про інтереси національної безпеки США щодо Тайваню та Південно-Китайського моря.Тоді вона визнала, що національна безпека — не та сфера, на якій вона добре знається, та наголосила, що планує більше зосереджуватися на внутрішніх проблемах, зокрема вартості життя. Попри критику, Грем змогла виграти республіканську номінацію.Додамо, сенат Сполучених Штатів Америки 7 серпня підтримав законопроєкт щодо санкцій проти Росії та Ірану, який розробляв покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Документ передбачає посилення економічного тиску на Москву та надає президенту США Дональду Трампу нові тарифні повноваження.