Політика

Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна, а не Росія, гальмує потенційну мирну угоду, що різко контрастує з риторикою європейських союзників, які постійно стверджують, що Москва мало зацікавлена ​​в припиненні війни в Україні.Республіканця цитує видання Reuters.В ексклюзивному інтерв'ю в Овальному кабінеті в середу Трамп заявив, що російський диктатор Володимир Путін готовий завершити майже чотирирічне вторгнення в Україну. Зеленський, за словами президента США, був більш стриманим."Я думаю, що він готовий укласти угоду", — сказав Трамп про російського диктатора. "Я думаю, що Україна менш готова укласти угоду". На запитання, чому переговори під керівництвом США досі не вирішили найбільший земельний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни, Трамп відповів: "Зеленський".Коментарі Трампа свідчать про відновлення розчарування українським лідером. Між двома президентами вже давно склалися нестабільні стосунки, хоча їхня взаємодія, видається, покращилася протягом першого року повернення Трампа на посаду. Часом Трамп був більш охочий сприймати запевнення Путіна за чисту монету, ніж лідери деяких союзників США, що дратувало Київ, європейські столиці та американських законодавців, включно з деякими республіканцями. У грудні агентство Reuters повідомило, що звіти американської розвідки продовжують попереджати, що Путін не відмовився від своїх цілей захопити всю Україну та повернути частини Європи, що належали колишній Радянській імперії. Директор Національної розвідки Тулсі Габбард тоді заперечила це повідомлення.Після кількох спроб і зривів, переговори під керівництвом США останніми тижнями були зосереджені на гарантіях безпеки для післявоєнної України, щоб гарантувати, що Росія не вторгнеться до неї знову після потенційної мирної угоди. Загалом, американські перемовники наполягали на тому, щоб Україна відмовилася від свого східного Донбасу в рамках будь-якої угоди з Росією.Українські чиновники брали активну участь у нещодавніх переговорах, які з боку США очолювали спеціальний посланець Стів Віткофф та Джаред Кушнер, зять Трампа. Деякі європейські чиновники висловили сумніви щодо ймовірності того, що Путін погодиться на деякі умови, нещодавно узгоджені Києвом, Вашингтоном та європейськими лідерами.Трамп заявив Reuters, що йому невідомо про можливу майбутню поїздку Віткоффа та Кушнера до Москви, про що раніше в середу повідомляло Bloomberg. На запитання, чи зустрінеться він із Зеленським на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, наступного тижня, Трамп відповів, що зустрінеться, але натякнув, що жодних планів поки що немає."Я б… якщо він там буде", — сказав Трамп. "Я там буду". На запитання, чому, на його думку, Зеленський стримує переговори, Трамп не уточнив, сказавши лише: "Я просто думаю, що йому, знаєте, важко цього досягти".Зеленський публічно виключив будь-які територіальні поступки Москві, заявивши, що Київ не має права згідно з Конституцією країни відмовлятися від будь-якої землі.Нагадаємо, минулого тижня журналісти видання Axios розповідали, що спецпредставник кремлівського диктатора Кирило Дмитрієв зустрівся в Парижі з радниками Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Тоді вони теж обговорювали "мирний план" щодо України.Раніше стало відомо, що представники американського президента Стів Віткофф і Джаред Кушнер найближчим часом відвідають Москву. Вони зустрінуться з кремлівським диктатором Володимиром Путіним..

У середу, 14 січня, президент Володимир Зеленський розкритикував підготовку Києва до блекаутів, заявивши, що місцева влада доклала мало зусиль у цьому питанні.Таку заяву очільник держави зробив у своєму вечірньому відеозверненні."Багато бачимо — зроблено, зокрема, у Харкові — там місцева влада підготувалась. Київ, на жаль, зробив значно менше — дуже мало зроблено в столиці. І навіть цими днями я не бачу інтенсивності — треба зараз все це терміново виправляти. Повинні бути рішення", — наголосив Зеленський.Реакція КличкаМер Києва Віталій Кличко різко відповів на звинувачення президента. Він відзначив, що ремонті роботи у столиці тривають цілодобово."Якої "інтенсивності" в роботі в Києві в надзвичайній ситуації президент не бачить, зокрема, останніми днями, як він сказав? Коли після руйнівної атаки, з шести тисяч будинків без тепла за кілька днів залишається близько 400? Коли комунальники цілодобово на лютому морозі лагодять пошкоджену ворогом критичну інфраструктуру, щоб повернути людям тепло і воду? Коли енергетики намагаються, теж працюючи 24/7, повернути хоч на якісь години світло в домівки киян? Коли ми підключаємо до автономних джерел соціальні заклади — лікарні, пологові, будинки для літніх людей, психоневрологічні диспансери, соцпрацівники розносять гарячу їжу одиноким лежачим киянам. Коли в пунктах обігріву цілодобову чергують працівники, щоб приймати киян? Коли заживляємо від генераторів обʼєкти критичної інфраструктури", — заявив Кличко.Посадовець додав, що такі звинувачення "нівелюють самовіддану працю тисяч людей, фахівців". Крім того, він запевнив, що на сьогодні всі міські служби роблять усе, аби утримати забезпечення життєдіяльності Києва."Тим часом — суцільний хейт. Аааа, Кличко порадив тим, хто має можливість, переїхати за місто. Щоб не замерзали. Без світла і тепла. Ті, хто мають можливість тимчасово виїхати. Я принаймні говорю чесно і попереджаю людей про надскладну ситуацію. І мені байдуже на якісь рейтинги і примарні вибори... Відповідаю вам, вибачте, публічно. Бо за останніх чотири роки ми з вами особисто, пане президенте, на жаль, жодного разу так і не зустрілися", — резюмував Кличко.Зауважимо, мер Києва Віталій Кличко 14 січня заявив, що у Києві на сьогодні ситуація після масованих російських атак дуже складна. Місто функціонує в екстремальних умовах. Водночас Володимир Зеленський зазначив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації.Нагадаємо, 15 січня в усіх регіонах України будуть застосовуватись графіки погодинних відключень електроенергії для побутових споживачів.Також в Україні можуть скасувати комендантську годину. Головна причина — надзвичайна ситуація в енергетиці. Обмеження можуть скасувати у тих регіонах, де безпекова ситуація дозволяє це зробити. .

У середу, 14 січня, прем'єр-міністр України Юлія Свириденко провела координаційну нараду з урядовцями та військовослужбовцями щодо захисту енергосистеми.У своєму дописі у Telegram вона розповіла, що участь у засідання взяли:міністр оборони Михайло Федоров;міністр енергетики Денис Шмигаль;командувач Повітряних Сил Анатолій Кривоножко;керівництво ключових енергетичних компаній;керівники КМВА та Київської ОВА."Продовжуємо посилювати захист енергооб'єктів у координації з військовими. Рівень викликів надзвичайно серйозний, і це вимагає повної готовності від усіх елементів захисту", — зазначила Свириденко.За словами прем'єрки, у ході наради учасники скоординували подальші зусилля для забезпечення захисту української енергосистеми."Головне, щоб від кожного зараз був необхідний результат для всієї нашої держави, наших міст та громад", — додала очільниця уряду.Зауважимо, мер Києва Віталій Кличко 14 січня заявив, що у Києві на сьогодні ситуація після масованих російських атак дуже складна. Місто функціонує в екстремальних умовах. Водночас Володимир Зеленський зазначив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації.Нагадаємо, 15 січня в усіх регіонах України будуть застосовуватись графіки погодинних відключень електроенергії для побутових споживачів.Також в Україні можуть скасувати комендантську годину. Головна причина — надзвичайна ситуація в енергетиці. Обмеження можуть скасувати у тих регіонах, де безпекова ситуація дозволяє це зробити. .

У середу, 14 січня, президент Володимир Зеленський повів першу нараду із новопризначеним міністром оборони України Михайлом Федоровим.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що у ході наради було визначено перші пріоритети Міністерства оборони. Зокрема, головний пріоритет — захист неба. Є конкретні рішення, які повинні бути реалізовані якнайшвидше.Також, за словами гаранта, в координації з військовими має бути значно посилена технологічна складова ЗСУ для зупинки просування російських окупантів на полі бою, а також вирішені проблемні питання забезпечення фронту."Зокрема, оперативно відбудеться аудит фінансування для сфери оборони. Михайло представить шляхи закриття дефіцитів. Готуються й рішення для збільшення фінансового забезпечення наших воїнів на першій лінії. Окремо працюємо з постачанням дронів — Міністерство оборони України має запровадити базовий рівень забезпечення бойових бригад дронами, закупівлю спеціалізованих дронів для ураження ворога на більшій глибині фронту", — наголосив президент.До того ж, як відзначив гарант, ще одним пріоритетом є вирішення проблем, які накопичилися з Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки."Вже були ухвалені рішення, які забезпечують більш справедливий розподіл особового складу між бойовими бригадами. Але потрібні значно масштабніші зміни в процесі мобілізації, які гарантуватимуть більше можливостей як для Сил оборони та безпеки України, так і для економічних процесів у нашій державі. Також найближчим часом міністр оборони України представить нову команду міністерства", — резюмував Зеленський.Нагадаємо, 14 січня, Верховна Рада України призначила на посаду міністра оборони Михайла Федорова. Перед призначенням він зробив декілька заявив, в яких окреслив головні напрямки своєї роботи. Зокрема, він пообіцяв провести комплексний аудит ТЦК. Урядовець наголосив на потребі "швидко, раз і назавжди" змінити систему підготовки українських військових. Федоров додав, що якісна підготовка дозволяє зменшити втрати і підвищити ефективність..

У ключових сферах держави тривають кадрові перезавантаження, які ініціював президент України Володимир Зеленський. У середу, 14 січня, відбулося оновлення у команді Кабінету міністрів. Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, Верховна Рада підтримала низку важливих кадрових рішень і призначила:Дениса Шмигаля — першим віцепрем’єр-міністром — міністром енергетики України;Михайла Федорова — міністром оборони України.Також Дмитра Наталуху призначено головою Фонду державного майна України. "Упевнена, що на нових посадах керівники зможуть забезпечити системну роботу у сферах енергетики, оборони та управління державними активами та подальшу реалізацію ключових пріоритетів, визначених президентом і урядом України", — наголосила Свириденко.Очільниця українського уряду також подякувала народним депутатам за підтримку кандидатур та зауважила, що "попереду багато роботи". "Розраховую на професійну та злагоджену роботу всієї урядової команди", — додала прем'єр-міністр.Попередній контекст:На початку 2026 року президент Володимир Зеленський розпочав масштабні кадрові зміни у вищих ешелонах влади. Однією з головних ротацій стало призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента після звільнення Андрія Єрмака.Крім того, Зеленський змінив і керівництво Державної прикордонної служби — тимчасовим виконувачем обов’язків голови ДПСУ став Валерій Вавринюк.Окремо гарант оновив керівництво чотирьох обласних військових адміністрацій — у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській і Чернівецькій областях.2 січня Зеленський запропонував першому віцепрем'єру — міністру цифрової трансформації України Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.Також президент запропонував міністру оборони України Шмигалю обійняти посаду міністра енергетики.9 січня Денис Шмигаль і Михайло Федоров подали заяви про відставку, а 13 січня Верховна Рада України підтримала звільнення Шмигаля з посади міністра оборони та Федорова з посади міністра цифрової трансформації.14 січня Верховна Рада України призначила на посаду першого віцепрем'єра та міністра енергетики Дениса Шмигаля.Крім того, 14 січня Верховна Рада України призначила на посаду міністра оборони Михайла Федорова. Перед цим він зробив декілька заявив, в яких окреслив головні напрямки своєї роботи..

У середу, 14 січня, Верховна Рада обрала нового очільника Фонду державного майна. Ним став голова парламентського Комітету з питань економічного розвитку та нардеп партії "Слуга народу" Дмитро Наталуха.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк."Дмитро Наталуха став головою Фонду держмайна", — написав своїй сторінці у Telegram."За" проголосували 244 нардепи. Наталуха склав свій депутатський мандат у зв'язку з призначенням.Варто зауважити, що Фонд держмайна України не мав керівника з вересня 2024 року. Раніше посаду очолював Віталій Коваль. Після його звільнення Іванна Смачило перебувала на посаді у статусі виконувачки обов’язків голови ФДМУ.Що відомо про Дмитра НаталухуДмитро Наталуха — народний депутат України дев'ятого скликання від партії "Слуга народу". Народився 15 вересня 1987 року у Москві. Закінчив юридичний факультет Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка, магістр з міжнародного публічного права, перекладач-референт з французької мови.З 2007 до 2013 року працював у багатьох юридичних компаніях. З 2015 по 2017 рік був головою Лиманської РДА Одеської області.У 2022 році Наталуха голосував за скандальну містобудівну реформу в інтересах забудовників. Також він підтримав законопроєкт №12414 про ліквідацію незалежності НАБУ та САП.Нагадаємо, 14 січня стало відомо, що у Києві помер народний депутат України від партії "Слуга народу" Олександр Кабанов. Йому було 52 роки..

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вважає пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона стосовно перемовин із Володимиром Путіним несерйозною. За словами росіянина, це "робота на публіку".Про це Сергій Лавров заявив під час пресконференції після переговорів із міністром закордонних справ Намібії, його цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Як відомо, президент Франції Еммануель Макрон заявив у середині грудня, що Європа повинна знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з російським лідером. Для цього, за його словами, навіть можуть знадобитися прямі переговори.У відповідь речник Кремля Дмитро Пєсков заплутано сказав, що, мовляв, Росія в перспективі може погодитися на такі контакти, але їх потрібно ретельно підготувати.Згодом, 21 грудня, у Єлисейському палаці привітали заяву Кремля про готовність Путіна до переговорів із президентом Франції Еммануелем Макроном, і обіцяли повідомити про подальші дії "найближчими днями".Однак міністр закордонних справ Сергій Лавров виявився категоричнішим, висловлюючись із цього приводу."Коли хтось, ось як пан Макрон, заявляє: "Я буду розмовляти, нам усе одно доведеться з Путіним розмовляти, і ось я через декілька тижнів щось там запропоную" — це несерйозно. Це робота на публіку, робота, не знаю, мікрофонної дипломатії, мегафонної дипломатії, яка ніколи ні до чого доброго не приводила", — заявив Лавров.До речі, з позицією Макрона погодилася італійська прем’єрка Джорджа Мелоні. Своєю чергою, український президент Володимир Зеленський сказав, що не заперечує проти прямих переговорів європейських держав із Росією.Нагадаємо, 29 грудня Сергій Лавров відкрито пригрозив Україні продовженням бойових дій, якщо посередництво адміністрації президента США Дональда Трампа не принесе вигідних Москві результатів. Російський дипломат дав зрозуміти, що Кремль розглядає лише два варіанти розвитку подій: капітуляція Києва за столом переговорів або повне виконання військових цілей Росії на полі бою..

У Києві помер народний депутат України від партії "Слуга народу" Олександр Кабанов. Йому було 52 роки.Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев. "Помер Олександр Кабанов, колега, депутат від "Слуги народу". Вічна памʼять", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Політик зауважив, Кабанов був чесною, порядною та відкритою людиною. Офіційна причина смерті наразі невідома.Що відомо про Олександра КабановаОлександр Кабанов народився 6 серпня 1973 року у Запоріжжі. Закінчив Запорізький медичний інститут за спеціальністю "Лікар-психотерапевт" та Московську медичну академію імені І. М. Сєченова, де здобув знання за спеціальністю "Психотерапія". Деякий час працював дитячим психотерапевтом. Також був сценаристом у "Квартал 95" та співавтором популярних телевізійних проєктів і фільмів.Був народним депутатом України дев'ятого скликання за списком партії "Слуга народу". У Раді він входив до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.Нагадаємо, влітку минулого року помер колишній народний депутат Верховної Ради першого скликання, Герой України та відомий аграрій Леонід Яковишин. Його серце зупинилось на 87-му році життя..

У середу, 14 січня, Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вона презентувала плани Єврокомісії з надання Україні 90 мільярдів євро допомоги у наступні два роки."Ми всі прагнемо миру для України, а для цього Україна має перебувати в позиції сили. Саме тому восени ми дійшли згоди, що забезпечимо покриття фінансових потреб України — як військових, так і бюджетних. У грудні Єврорада погодилася підтримати Україну стабільним і передбачуваним фінансуванням. І сьогодні вранці ми ухвалили законодавчу пропозицію на виконання цієї домовленості. Надамо Україні позику в розмірі 90 мільярдів євро на 2026 і 2027 роки", — акцентувала фон дер Ляєн.Вона нагадала, що надання коштів здійснюватиметься "в межах посиленої співпраці, тобто за участі 24 із 27 держав-членів"."Ця пропозиція передбачає розподіл 90 мільярдів євро на дві частини. Одна третина, тобто 30 мільярдів євро, спрямують на бюджетну підтримку. Дві третини від 90 мільярдів євро — на військову підтримку, це 60 мільярдів євро", — пояснила президентка Єврокомісії.Законодавчий пакет, презентований 14 січня, складається з:нової пропозиції щодо створення позики на підтримку України в розмірі 90 мільярдів євро;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про Ukraine Facility як одного з інструментів реалізації бюджетної допомоги Україні;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про багаторічну фінансову рамку, щоби дозволити покриття позики Україні коштом "бюджетного запасу" ЄС.До того ж Урсула фон дер Ляєн зауважила, що ідея "репараційної позики" для України на базі заморожених активів Росії не знята з порядку денного ЄС. Євросоюз може використати знерухомлені російські активи на користь України в майбутньому."Для нас вкрай важливо надіслати суворе нагадування Росії: ми залишаємо за собою право використовувати іммобілізовані російські активи", — наголосила вона.Президентка Єврокомісії додала, що російські активи в ЄС "залишатимуться іммобілізованими до завершення війни та до виплати репарацій". "Ви також можете бачити це у тому факті, що Україна не зобов’язана повертати позику до моменту виплати репарацій. Отже, підсумовуючи: ми демонструємо нашу тривалу та непохитну підтримку України", — підсумувала Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, раніше очільниця Єврокомісії заявляла, що зустріч лідерів "Коаліції охочих" у Парижі стала "потужною демонстрацією єдності для України"..

У середу, 14 січня, Верховна Рада України призначила на посаду першого віцепрем'єра та міністра енергетики Дениса Шмигаля.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк."З другої спроби Шмигаля призначили на посаду першого віцепремʼєра —міністра енергетики", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Варто зауважити, що напередодні парламент не зміг призначити Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики.Нардеп також показав на фото, як голосували за призначення Шмигаля. Свої голоси "за" віддали 247 народних обранців.Крім того, 14 січня Верховна Рада України призначила на посаду міністра оборони Михайла Федорова. Перед цим він зробив декілька заявив, в яких окреслив головні напрямки своєї роботи.Хто такий Денис Шмигаль: біографія нового міністра енергетикиНародився Денис Шмигаль 5 жовтня 1975 року у Львові. Вищу освіту здобув у Львівській політехніці — у 1997 році закінчив економічний факультет. Згодом закінчив аспірантуру Інституту регіональних досліджень НАН України.У 2003 році захистив кандидатську дисертацію на тему: "Розвиток виробничої інфраструктури регіону в умовах ринкової економіки" в Інституті регіональних досліджень. Працював керівником департаменту економіки, інвестицій, промисловості та торгівлі Львівської облдержадміністрації (2009 — 2011 роки), заступником обласного управління Фіскальної служби, віцепрезидентом компанії "Львівхолод" (від 2014 року).Шмигаль стажувався і навчався за кордоном: у Бельгії, Канаді, Грузії, Фінляндії, а також у Рейнсько-Вестфальському технічному університеті за програмою підготовки менеджерів Федерального міністерства економіки й енергетики Німеччини. Вільно володіє англійською і польською мовами.У вересні-жовтні 2009 працював помічником голови Львівської обласної державної адміністрації та в.о. начальника головного управління економіки ОДА.З жовтня 2009 до квітня 2011 керував головним управлінням економіки Львівської ОДА (2010 року головне управління економіки було перейменовано в головне управління економіки та інвестицій). З січня до грудня 2012 працює у Львівській ОДА начальником головного управління економіки та промислової політики, з січня по грудень 2013 — директор департаменту економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості Львівської ОДА.З травня до грудня 2014 працював заступником начальника головного управління Міндоходів Львівської області. З січня 2015 до січня 2017 працював у ТОВ ТПК "Львівхолод" радником президента, віцепрезидентом, генеральним директором, членом Наглядової ради.З січня 2017 до січня 2018 працював у ПАТ "ДТЕК Західенерго" заступником генерального директора з соціальних питань. З січня 2018 до липня 2019 працював директором ДТЕК Бурштинська ТЕС, виконувач обов'язків заступника генерального директора з соціальних питань ПАТ "ДТЕК Західенерго".Політична кар'єраУ 2014 році на виборах до Верховної Ради балотувався у народні депутати України як самовисуванець у 121-му виборчому окрузі (Львівська область). За результатами голосування отримав підтримку лише 188 виборців. 2015-го також балотувався до Львівської облради від партії "Народний контроль".З 4 березня 2020 року — прем'єр-міністр України, у день призначення представив новий уряд. Варто зауважити, що Шмигаль є рекордсменом за тривалістю перебування на посаді серед усіх голів уряду незалежної України (понад п'ять років). З липня 2025 року він був міністром оборони. Попередній контекст:На початку 2026 року президент Володимир Зеленський розпочав масштабні кадрові зміни у вищих ешелонах влади. Однією з головних ротацій стало призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента після звільнення Андрія Єрмака.Крім того, Зеленський змінив і керівництво Державної прикордонної служби — тимчасовим виконувачем обов’язків голови ДПСУ став Валерій Вавринюк.Окремо гарант оновив керівництво чотирьох обласних військових адміністрацій — у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській і Чернівецькій областях.2 січня Зеленський запропонував першому віцепрем'єру — міністру цифрової трансформації України Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.Також президент запропонував міністру оборони України Шмигалю обійняти посаду міністра енергетики.9 січня Денис Шмигаль і Михайло Федоров подали заяви про відставку, а 13 січня Верховна Рада України підтримала звільнення Шмигаля з посади міністра оборони та Федорова з посади міністра цифрової трансформації..

Народна депутатка України Людмила Буймістер вийшла з фракції "Батьківщина". Раніше вона приєдналася до цієї політичної сили, вийшовши з фракції "Слуги народу".Аргументацію свого виходу з фракції "Батьківщина" Людмила Буймістер надала в коментарі LB.ua. Вона пояснила це голосуванням частини "Батьківщини" за відставку голови СБУ Василя Малюка (11 нардепів), а не обшуками НАБУ та САП та підозрою голові фракції Юлії Тимошенко."Учора після незаконного рішення про звільнення з посади голови Служби Безпеки України Василя Малюка подала заяву на вихід з фракції "Батьківщина", — заявила Буймістер.Нардепка додала, що не може залишатися в команді, "яка підтримує руйнування президентом спецслужби в найкритичніший момент війни". Буймістер відома як народна депутатка IX скликання, обрана 2019 року за 223 одномандатним округом у Києві. Спочатку її обрали до Верховної Ради як представницю партії "Слуга народу", але 2021 року її виключили з фракції через низку голосувань, що суперечили позиції монобільшості (зокрема, депутатка не голосувала за антиолігархічний закон).Після певного періоду у статусі позафракційної депутатки 2025 року вона приєдналася до фракції "Батьківщина".Нагадаємо, що 14 січня антикорупційні органи повідомили очільниці фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко про підозру. В офісі політичної сили, яку вона очолює, зранку проводили обшуки.У НАБУ та САП пояснили це тим, що Юлія Тимошенко пропонувала неправомірну вигоду народним депутатам на постійній основі. Йшлося про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед. Їх розрахували на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні..

У середу, 14 січня, Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Тепер вона діятиме ще 90 днів — до 4 травня 2026 року.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. За продовження воєнного стану та загальної мобілізації проголосували 312 народних депутати. Железняк зауважив, що далі підпис мають поставити голова Верховної Ради Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський."Строк попередніх указів діє зараз і до 03 лютого (п'ятої ранку), відповідно продовження буде до 4 травня 2026 року", — наголосив Железняк.Українські депутати проголосували за продовження воєнного стану та загальної мобілізації вже 18 разів від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.Нагадаємо, у середу, 14 січня, Верховна Рада призначила на посаду міністра оборони Михайла Федорова. Перед призначенням він зробив декілька заявив, в яких окреслив головні напрямки своєї роботи..

У середу, 14 січня, Верховна Рада України призначила на посаду міністра оборони Михайла Федорова. Перед призначенням він зробив декілька заявив, в яких окреслив головні напрямки своєї роботи.Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк показав на фото, як голосували за призначення Михайла Федорова. Свої голоси "за" віддали 277 народних обранців."Це четвертий міністр оборони за час повномасштабної війни. Всі фракції дали голоси на це рішення", — зауважив Ярослав Железняк.Михайло Федоров виступив перед депутатами в українському парламенті, а також опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Зокрема, він пообіцяв провести комплексний аудит ТЦК. Урядовець наголосив на потребі "швидко, раз і назавжди" змінити систему підготовки українських військових. Федоров додав, що якісна підготовка дозволяє зменшити втрати і підвищити ефективність."Не можна ігнорувати проблему ТЦК. Після комплексного аудиту ми запропонуємо системне рішення, щоби розв’язати накопичені роками проблеми та при цьому зберегти обороноздатність країни", — наголосив він.Окрім того, Федоров анонсував "глибокий аудит" Міністерства оборони та ЗСУ для пошуку додаткових можливостей для покращення фінансового та соціального рівня забезпечення військових.Також колишній очільник Мінцифри акцентував, що Україна першою у світі створили полки штурмових дронів, один з яких став ударною силою для недавньої деокупації Куп'янська."Більше роботів — менше втрат. Більше технологій — менше загиблих. Життя українських героїв — найвища цінність. Ми не маємо права на рішення, які коштують життя наших героїв", — пояснив він.Федоров також наголосив, що зараз в Україні два мільйони українців перебувають у розшуку та 200 тисяч — у статусі тих, хто самовільно залишив частину.За його словами, метою Міноборони стане проведення армійської реформи, покращення інфраструктури на фронті та боротьба з корупцією. Серед іншого, планується перегляд заробітних плат військових.Федоров хоче, щоб Україна могла прогнозувати та запобігати атакам Росії за допомогою ШІ. Також серед завдань — створити українську протиповітряну оборону й артпостріл із лазерним наведенням. Одним із перших рішень на посаді стане базове укомплектування бригад дронами.Нагадаємо, що вчора Верховна Рада провалила голосування за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики, першого віцепремʼєр-міністра України. Крім того, питання щодо очолення Михайлом Федоровим оборонного відомства залишалося відкритим..

У середу, 14 січня, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) офіційно підтвердили підозру керівниці однієї з депутатських фракцій Верховної Ради. Юлія Тимошенко пропонувала неправомірну вигоду народним депутатам на постійній основі.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси НАБУ та САП."За даними слідства, після викриття НАБУ та САП у грудні 2025 року фактів отримання неправомірної вигоди народними депутатами України за ухвалення рішень щодо законопроєктів у парламенті, підозрювана ініціювала переговори з окремими народними депутатами щодо запровадження системного механізму надання неправомірної вигоди в обмін на лояльну поведінку під час голосувань", — ідеться в повідомленні.Тобто, як встановили антикорупційні органи, йшлося не про разові домовленості, а про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед. Їх розрахували на тривалий період.За даними НАБУ та САП, народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.Слідство встановило, що домовленості стосувалися не лише законопроєктів, а й кадрових рішень. Представники антикорупційних органів показали також вилучення грошових коштів в американській валюті під час обшуків.Антикорупційники наголосили, що зараз триває досудове розслідування. Про його результати вони пообіцяли поінформувати згодом.Як відомо, вчора та сьогодні зранку офісі політичної сили "Батьківщина", яку очолює народна депутатка Юлія Тимошенко, проводили обшуки.Нагадаємо, що сама Юлія Тимошенко вже відреагувала на ці події, назвавши дії антикорупційників "необґрунтованими та політично вмотивованими"..

Франція 6 лютого відкриє у Гренландії консульство. Це відбувається на тлі спроб американського президента Дональда Трампа взяти під контроль Сполучених Штатів Америки найбільший острів у світі.Про це в ефірі радіостанції RTL заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро. Посадовець наголосив, що відкриття було заплановано ще торік.Виступаючи в ефірі радіостанції, Барро зауважив, що Гренландія не хоче "ні належати, ні керуватися, ні бути інтегрованою Сполученими Штатами". За його словами, острів вже зробив свій вибір."Гренландія обрала Данію, НАТО та Європейський Союз", — наголосив французький міністр.Барро також додав, що на сьогодні "міжнародне право топчуть", і, як показали перші дні 2026 року, нині відносини між народами регулює закон найсильнішого. Окрім цього, міністр наголосив на важливості підтримки Данії."Очевидно, що необхідно підтримувати Данію, так само, як ми хотіли б, щоб Данія та наші європейські партнери підтримували нас, якби ми опинилися в такій самій ситуації. Це пояснює численні переговори, що відбулися між французькою владою та владою Данії та Гренландії останніми днями", — додав він.Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії. Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів та данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз.12 січня телеканал Fox News повідомляв, що американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу..