Політика

На зустрічі в Абу-Дабі ключовим предметом обговорення стануть пропозиції та дані, підготовлені російськими представниками для української та американської делегацій. Своєю чергою, Володимир Зеленський наголосив на готовності України сприяти будь-яким ініціативам, що ведуть до реальної деескалації. Про це глава держави повідомив під час спільного з генсеком НАТО Марком Рютте спілкування з медіа у Києві, інформує "Укрінформ". Позиція України та роль партнерівГлава держави зазначив, що позиція України залишається узгодженою із західними партнерами."Безумовно, ми будемо підтримувати деескалаційні кроки, якщо будуть аналогічні пропозиції від американців", — наголосив президент.За словами Зеленського, зараз переговорний процес переходить у фазу обговорення конкретних відповідей. Він пояснив, що російська делегація поїхала на зустріч, уже володіючи інформацією про бачення Києва та Вашингтона."Наша команда буде отримувати інформацію від російської сторони, яка поїхала, розуміючи позицію України, розуміючи позицію Сполучених Штатів Америки, до свого лідера і повернеться зараз з якимось фідбеком. І, в принципі, цей фідбек і будуть обговорювати сторони", — резюмував Зеленський.Попередній контекст:23-24 січня в Абу-Дабі відбулися тристоронні переговори між США, Україною та Росією. Президент Володимир Зеленський назвав їх конструктивними.29 січня Володимир Зеленський заявив, що українська делегація під час переговорів зі Сполученими Штатами Америки та Росією в Абу-Дабі обговорювала можливість енергетичного перемир'я. Є сподівання, що домовленості виконуватимуться.30 січня американський лідер Дональд Трамп заявив про помітне просування вперед у питанні досягнення миру на українських територіях. Лідер Білого дому зауважив, що діалог щодо завершення війни зараз демонструє позитивну та змістовну динаміку.2 лютого президент Зеленський заявив, що в Абу-Дабі, 4-5 лютого, відбудуться не лише тристоронні зустрічі, а й двосторонні. Український лідер наголосив, що "важливо, щоб у цей час Америка також рішучо підтримувала діалог".На другому раунді тристоронніх перемовин України, Росії та Сполучених Штатів Америки в Абу-Дабі склад московської делегації залишиться незмінним.Читайте також: Якою буде відповідь України й союзників у разі повторного нападу Росії.

На другому раунді тристоронніх перемовин України, Росії та Сполучених Штатів Америки в Абу-Дабі склад московської делегації залишиться незмінним.Про це повідомив прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков. За його словами, минуло разу очільником делегації був голова Головного управління Генерального штабу ЗС РФ Ігор Костюков.Також Росію на перемовинах представляли:посланець російського диктатора, голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв;перший заступник начальника управління інформації ГРУ Олександр Зорін;співробітник лінгвістичного центру Міноборони РФ Ілля Курепов.Жодних деталей щодо наступного раунду тристоронніх перемовин  у Кремлі не розкрили.Попередній контекст:23-24 січня в Абу-Дабі відбулися тристоронні переговори між США, Україною та Росією. Президент Володимир Зеленський назвав їх конструктивними.29 січня Володимир Зеленський заявив, що українська делегація під час переговорів зі Сполученими Штатами Америки та Росією в Абу-Дабі обговорювала можливість енергетичного перемир'я. Є сподівання, що домовленості виконуватимуться.30 січня американський лідер Дональд Трамп заявив про помітне просування вперед у питанні досягнення миру на українських територіях. Лідер Білого дому зауважив, що діалог щодо завершення війни зараз демонструє позитивну та змістовну динаміку.2 лютого президент Зеленський заявив, що в Абу-Дабі, 4-5 лютого, відбудуться не лише тристоронні зустрічі, а й двосторонні. Український лідер наголосив, що "важливо, щоб у цей час Америка також рішучо підтримувала діалог"..

Через механізм PURL до України надходять мільйони євро від союзників і партнерів Північноатлантичного альянсу. Зокрема, 75% усіх ракет для фронту та 90% ракет для протиповітряної оборони Київ отримав саме через цю програму.Про це повідомив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу у Верховній Раді України, передає "Укрінформ". За його словами, саме цей інструмент став ключовим каналом постачання ракет як для потреб фронту, так і для захисту українського неба."З минулого літа ми надали 75% всіх ракет, які надійшли в Україну, які ідуть на фронт, і 90%, які захищають повітряний простір. Ми розуміємо, що ще швидко потрібно. Ми про це знаємо і постійно працюємо над тим, щоб це надходило і через механізм PURL, і через інші можливості", — сказав генсек Альянсу.Посадовець також відзначив, що НАТО підтверджує незмінну та пріоритетну підтримку України. Рютте запевнив, що увага до безпеки України не зменшиться попри глобальні виклики."Зараз ми фокусуємося на тих світових подіях, які можуть викликати стурбованість, тому наша увага може розділятися. Вам потрібна наша підтримка, тому що температура знижується, напади на українську інфраструктуру зростають, і зусилля зруйнувати Україну посилюються. Але я хочу запевнити, що наша увага не відвертається від України. Україна була і залишається в центрі наших думок про безпеку, і ми готові швидко надавати і незмінно надавати підтримку", — сказав генеральний секретар НАТО.Генсек зазначив, що Альянс надає обладнання Збройним силам України, щоб "ви могли захищатися сьогодні і стримувати будь-яку агресію завтра"."Я хочу запевнити, що НАТО стоїть поруч з Україною. Це було правдою і до повномасштабного вторгнення Росії, це було правдою на момент 24 лютого 2022 року, і з того моменту кожного дня  це залишається правдою", — запевнив Рютте.Нагадаємо, раніше Марк Рютте визнав, що всередині Альянсу немає консенсусу щодо майбутнього членства України через позицію низки впливових держав. Він наголосив, що ці країни або відкрито виступають проти, або висловлюють серйозні сумніви щодо доцільності повного членства України на даному етапі..

У вівторок, 3 лютого, в Україну з офіційним візитом прибув генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте.Про це повідомив президент Володимир Зеленський. Він разом із генсеком вшанували пам’ять полеглих українських воїнів.Зокрема, Зеленський і Рютте встановили лампадки біля Народного меморіалу національної пам’яті на майдані Незалежності в Києві.Наразі, за даними "Укрінформу" генсек альянсу виступає у Верховній Раді України."Це величезна честь бути з вами сьогодні в самому серці живої, демократичної України. Українська нація бореться дуже жорстко і мужньо. Ви — представники цього народу, який продовжує працювати навіть посеред щоденних бомбардувань", —  заявив Рютте у парламенті.Варто зауважити, що останній візит Рютте до України був у квітні 2025 року. Тоді він разом із президентом Зеленським відвідав військових шпиталь та пошкоджений російським обстрілом Спасо-Преображенський кафедральний собор в Одесі.Нагадаємо, раніше Марк Рютте визнав, що всередині Альянсу немає консенсусу щодо майбутнього членства України через позицію низки впливових держав. Він наголосив, що ці країни або відкрито виступають проти, або висловлюють серйозні сумніви щодо доцільності повного членства України на даному етапі..

Україна спільно з Євросоюзом та Сполученими Штатами Америки з грудня 2025 року розробляють багаторівневий план реагування на можливе порушення Росією мирної угоди або домовленості про припинення вогню.Як повідомляє газета Financial Times, план включає залучення американських військових та реакцію протягом перший 24 годин після ескалації — спершу у вигляді дипломатичного попередження, а потім — у вигляді дій української армії, спрямованих на відновлення перемир'я.Медійники зазначили, що, якщо ж і після цього продовжаться воєнні дії, Україна та союзники розпочнуть другий етап реагування. Він передбачає застосування сил "Коаліції рішучих", до складу якої входять більшість членів ЄС, Велика Британія, Норвегія, Ісландія й Туреччина."У разі розширення атаки через 72 години після першого порушення буде запущена скоординована реакція сил, що підтримуються Заходом, включно з американськими військовими силами", — зазначили медійники, пославшись на власні джерела.Нагадаємо, 2 лютого президент США Дональд Трамп провів переговори з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Головними результатами розмови стали відмова Делі від російської нафти, спільні кроки для завершення війни в Україні та підписання історичної торгівельної угоди.Додамо, що раніше американський сенатор Ліндсі Грем заявив, що зміна поведінки великих покупців російських енергоресурсів, зокрема Індії, є ключовим фактором для припинення агресії Російської Федерації. На його думку, економічний тиск з боку колишніх клієнтів змусить Кремль шукати дипломатичний шлях завершення війни..

Сполучені Штати Америки та Росія вперше з часів Холодної війни можуть почати перегони ядерних озброєнь. Це може статися, якщо держави не досягнуть угоди до того, як 5 лютого завершиться термін дії останнього договору про контроль над озброєнням.Як повідомляє агентство Reuters, без СНО-ІІІ, дія якого завершується менш ніж за тиждень, не було б жодних обмежень на ядерні арсенали великої дальності вперше відтоді, як Річард Ніксон та радянський лідер Леонід Брежнєв підписали дві історичні угоди в 1972 році під час першого в історії візиту американського президента до Москви.СНО-ІІІ — це договір між Російською Федерацією та Сполученими Штатами Америки про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь.Чинний очільник Кремля Володимир Путін запропонував обом сторонам дотримуватися поки що чинних обмежень на ракети та боєголовки ще один рік, мовляв, так вдасться виграти час для обговорення подальших дій. Втім, президент США Дональд Трамп ще офіційно не відповів на таку пропозицію.Трамп заявив цього місяця, що, якщо термін дії договору закінчиться, то він закінчиться, і що цю угоду потрібно замінити кращою. Деякі американські політики стверджують, що господар Білого дому має відхилити пропозицію Путіна. За їх версією, це дасть Вашингтону можливість розширити свій арсенал для протидії швидкому нарощуванню ядерної зброї третьою державою — Китаєм.Президент США заявляє, що хоче домагатися "денуклеаризації" як з Росією, так і з Китаєм. За даними Reuters, Пекін вважає, що нерозумно очікувати, що він приєднається до переговорів про роззброєння з двома країнами, чиї арсенали все ще набагато більші, ніж його власні.Відтоді як розпався Радянський Союз, Росія та Сполучені Штати неодноразово замінювали й оновлювали договори часів Холодної війни, які обмежували так звану стратегічну зброю, націлену на міста та бази одна одної. Найновіший такий договір підписали у 2010 році. Тоді його підписали президент США Барак Обама та президент РФ Дмитро Медведєв. Документ обмежує кількість розгорнутих стратегічних боєголовок до 1550 з кожного боку, а також кількість розгорнутих систем їх доставлення — не більш як 700: міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів або важких бомбардувальників."Заміна його новим договором буде непростим завданням. Росія розробила нові системи, здатні нести ядерну зброю — крилату ракету "Буревісник", гіперзвукову "Орєшнік" та торпеду "Посейдон", — які не входять до меж нового договору СНО. Трамп оголосив про плани створення космічної системи протиракетної оборони "Золотий купол", яку Москва розглядає як спробу змінити стратегічний баланс", — зазначили медійники.У Reuters додали, що у цей час арсенал Китаю зростає, і він не контролюється угодами між Вашингтоном та Москвою. Пекін зараз має приблизно 600 боєголовок, а Пентагон оцінює їх у понад 1000 до 2030 року.У 2023 році двопартійна комісія Конгресу заявила, що Сполучені Штати зіткнулися з "екзистенційним викликом" не з боку одного, а з боку двох ядерних суперників, і їм потрібно бути готовими до одночасних воєн із Росією та Китаєм. Її рекомендації включали підготовку до виведення зі сховищ деяких або всіх стратегічних ядерних боєголовок, вилучених згідно з новим договором СНО та збережених у резервному запасі.За даними агентства, йдеться про відновлення боєголовок, знятих з міжконтинентальних балістичних ракет Minuteman III та підводних човнів Trident D5, а також повернення до ядерних ролей близько 30 стратегічних бомбардувальників B-52, переобладнаних для виконання звичайних завдань."Боєголовки є. Ракети є. Ви не купуєте нічого нового", — заявив неназваний колишній високопосадовець США, причетний до політики ядерної зброї.Своєю чергою, Кінгстон Рейф — ексчиновник Пентагону, який нині працює в дослідницькій організації RAND, — нещодавно під час вебінару заявив, що США можуть "приблизно подвоїти" кількість розгорнутих боєголовок порівняно з лімітом нового Договору СНО, тоді як Росія зможе додати близько 800. За його словами, обом сторонам знадобиться щонайменше майже рік, щоб внести суттєві зміни.Медійники додають, що у політичних колах Сполучених Штатів думки щодо того, чи повинен Трамп погоджуватися на пропозицію Путіна зберегти чинні обмеження протягом року, розділилися. Зокрема, за словами ексчиновника з контролю над озброєннями, який зараз працює в Ініціативі щодо ядерної загрози, Пола Діна, Трамп повинен вжити заходів, щоб зменшити ризик марнотратних перегонів ядерних озброєнь та зменшити ризик катастрофічного неправильного тлумачення (намірів іншої сторони), яке може вийти з-під контролю під час кризи.Проте прихильники контролю над озброєннями зазначають, що Вашингтон вже натрапив на величезні витрати на програму модернізації ядерних сил, яка зазнає серйозних затримок та значних перевитрат коштів. Незалежне Бюджетне управління Конгресу оцінює, що модернізація, підтримка та експлуатація ядерних сил коштуватимуть платникам податків США майже трильйон доларів у період з 2025 по 2034 рік."Якщо США перевищать обмеження, передбачені новим договором СНО, завантажуючи боєголовки, Росія зробить те саме, а Китай використає це як ще один привід для нарощування свого ядерного арсеналу. Зрештою, Трамп розпочне нові перегони озброєнь, які нам не потрібні і які ми не можемо виграти. Більша кількість зброї не зробить її використання безпечнішим", — заявив агентству Reuters сенатор-демократ Ед Маркі, провідний прихильник контролю над озброєннями.З іншого боку, експерти та колишні чиновники кажуть, що Вашингтон не має довіряти Путіну. При цьому вони зазначають, що очільник Кремля припинив взаємні інспекції в рамках нового договору СНО-3 ще 2023 року через підтримку США України у війні, розпочатій РФ.Член двопартійної комісії Конгресу Франклін Міллер заявив, що загрози з боку Москви та Пекіну вимагають збільшення розгорнутих стратегічних ядерних боєголовок, які має Вашингтон. За його словами, відтепер США повинні бути здатними стримувати Росію та Китай одночасно. "Сила, якою договір обмежував США у 2010 році, недостатня для спільної боротьби з Росією та Китаєм", — додав Міллер.Нагадаємо, торік у жовтні пропагандистські ЗМІ РФ повідомляли, що Путін офіційно розірвав угоду зі Сполученими Штатами Америки щодо спільного знищення 34 тонн збройного плутонію. Такий крок очільника Кремля викликав занепокоєння щодо майбутнього ядерної безпеки у світі..

Американський сенатор Ліндсі Грем заявив, що зміна поведінки великих покупців російських енергоресурсів, зокрема Індії, є ключовим фактором для припинення агресії Російської Федерації. На його думку, економічний тиск з боку колишніх клієнтів змусить Кремль шукати дипломатичний шлях завершення війни.У своєму повідомленні у соцмережі X Грем підтримав стратегію президента Трампа, зазначивши, що план щодо припинення війни через вплив на "клієнтів" Путіна, які підтримують його воєнну машину, вже починає діяти.Ключові тези заяви сенатораГрем наголосив, що Індія своєю поведінкою заслужила на скорочення закупівель російської нафти, і висловив сподівання, що інші великі нації наслідують цей приклад. Політик переконаний, що Путін погодиться на переговори лише тоді, коли "біль стане занадто великим".Попри те, що критична точка ще не досягнута, дії Індії значно наближають момент початку реального діалогу. Політик закликав негайно припинити "криваву бійню" в Україні. "Путін прийде до столу переговорів лише тоді, коли біль буде таким великим. Ми ще не там, але з діями Індії ми стаємо ближчими", — наголосив Ліндсі Грем.Нагадаємо, 2 лютого президент США Дональд Трамп провів переговори з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Головними результатами розмови стали відмова Делі від російської нафти, спільні кроки для завершення війни в Україні та підписання історичної торгівельної угоди..

Президент США Дональд Трамп виступив із різкою заявою, у якій спростував будь-які дружні стосунки з покійним фінансистом Джеффрі Епштейном. Він наголосив, що ніколи не відвідував скандально відомий острів Епштейна, і звинуватив політичних опонентів у наклепі.Згідно з публікацією Трампа у соцмережі Truth Social, останні оприлюднені дані міністерства юстиції та заяви автора Майкла Волффа є частиною змови з метою завдати шкоди його репутації та президентству.Ключові тезиТрамп категорично заявив, що, на відміну від багатьох інших, він ніколи не відвідував "зачумлений" острів Епштейна. Президент стверджує, що саме "корумповані демократи" та їхні донори були частими гостями на цьому об'єкті. Трамп оголосив про намір подати до суду на деяких осіб, причетних до поширення інформації, яку він вважає брехливою. Глава Білого дому назвав Майкла Волффа "брехливим автором" і звинуватив його у співпраці з Епштейном задля дискредитації чинної влади."Я не лише не товаришував із Джеффрі Епштейном, але й, судячи з інформації, щойно оприлюдненої міністерством юстиції, Епштейн і брехливий "автор" Майкл Волфф вступили у змову, щоб зашкодити мені та моєму президентству", — написав Дональд Трамп.Справа Джеффрі Епштейна: що відомоСкандал навколо Джеффрі Епштейна — це один із найгучніших кримінальних кейсів у США, що пов’язаний із серійними сексуальними злочинами проти неповнолітніх та широкою мережею зв’язків серед світової еліти. Американського фінансиста звинуватили у створенні масштабної схеми торгівлі людьми: він роками вербував дівчат, частині з яких не було й 18 років, для надання сексуальних послуг собі та своїм впливовим гостям на приватних віллах та власному острові на Карибах.Особливого розголосу справа набула через оточення Епштейна, до якого входили відомі політики, бізнесмени та навіть члени королівських родин, що часто користувалися його приватним літаком, прозваним у медіа "Лоліта-експрес". Після арешту у 2019 році Епштейн вчинив самогубство у в'язниці ще до початку суду, що породило численні теорії змови про те, чи не було це вбивством задля приховування імен його "клієнтів". На початку 2026 року інтерес до справи знову зріс через публікацію мільйонів сторінок нових архівних документів міністерства юстиції США, що містять раніше невідомі подробиці про контакти фінансиста з представниками вищого керівництва різних країн.Нагадаємо, 2 лютого президент США Дональд Трамп провів переговори з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Головними результатами розмови стали відмова Делі від російської нафти, спільні кроки для завершення війни в Україні та підписання історичної торгівельної угоди..

У понеділок, 2 лютого, президент Володимир Зеленський підписав нові санкційні рішення, спрямовані на продовження обмежень проти колишнього олігарха Дмитра Фірташа та соратників екснардепа Віктора Медведчука. Ці кроки синхронізовані з діями Великої Британії та стосуються осіб і компаній, які пов'язані з державою-агресором.Згідно із заявою глави держави, нові рішення РНБО фокусуються на таких напрямках:Обмеження щодо Фірташа та його оточенняЗеленський зазначив, що Україна продовжує санкційну політику щодо колишнього олігарха Дмитра Фірташа. Окрім нього, під блокування потрапили: особи з його найближчого оточення та компанії, які перебувають під його контролем. Президент наголосив, що ці заходи вживаються в межах синхронізації зусиль із Великою Британією.Санкції проти активів групи МедведчукаДругий блок рішень, за словами Зеленського, стосується найближчих соратників Віктора Медведчука, які обрали бік Росії ще до початку повномасштабної агресії. Зокрема, обмеження продовжено проти: Тараса Козака та восьми компаній, пов'язаних із ним. Зеленський наголосив, що всі суб'єкти, які мають зв'язки з РФ, заслуговують на повне блокування активів."Будемо й надалі протидіяти кожному такому суб’єкту", — підсумував президент.Нагадаємо, 17 січня президент України Володимир Зеленський підписав санкції, спрямовані проти тих, хто виправдовує російську агресію. Йдеться про осіб, який Кремль використовує у пропагандистських цілях..

У понеділок, 2 лютого, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що прибуде до Києва. Візит відбудеться "найближчими днями".Про це політик написав на своїй сторінці у мережі Х."Протягом наступних кількох днів я буду в Києві", — заявив він, додавши, що його запросив президент України Володимир Зеленський.Туск наголосив, що "у цей критичний час Україну не можна залишати зовсім саму".Попередня зустріч Зеленського та Туска відбулася 19 грудня 2025 року під час візиту президента України до Варшави. Сторони обговорили оборонні проєкти та посилення української бойової авіації. Крім того, порушили питання спільного виробництва дронів.Варто зауважити, що наприкінці минулого року прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зробив гучну заяву щодо допомоги Україні. Політик зазначив, що його країна надає Києву максимальну підтримку в її боротьбі за спільну свободу. Водночас він зауважив, що не всі українці цінують зусилля сусідньої держави.Нагадаємо, у січні на тлі масованих російських атак на українську енергетику Польща передала 400 генераторів із державних резервів Києву та громадам навколо столиці..

Президент Міжнародної федерації футбольних асоціацій (ФІФА) Джанні Інфантіно виступив за повернення російських команд до міжнародних змагань. На його думку, організація має законодавчо закріпити неможливість відсторонення будь-якої країни через дії її політичних лідерів.Про це повідомляє Sky News. Очільник світового футболу однозначно відповів на запитання, чи розгляне він скасування заборони на участь Росії, яка була запроваджена у 2022 році після повномасштабного вторгнення в Україну.Головні тези Інфантіно:про неефективність санкцій. Президент ФІФА вважає, що чинна заборона "нічого не досягла", а лише спричинила зростання розчарування та ненависті;про "футбольні зв'язки". На думку Інфантіно, російські діти повинні мати можливість грати у футбол в Європі, оскільки хтось має "підтримувати зв'язки відкритими";зміни до Статуту ФІФА. Керівник організації пропонує внести зміни до правил, щоб назавжди заборонити відсторонення країн від футболу через політичні причини;проти ізраїльського бану. Будь-яку подібну заборону для Ізраїлю він назвав "поразкою";критика бойкотів. Інфантіно не підтримує заклики до бойкоту ЧС-2026 у США через політику Дональда Трампа, риторично запитуючи: "То чому саме футбол?", якщо бізнес та дипломатія не вдаються до таких кроків."Я думаю, що в нашому розділеному та агресивному світі нам потрібні заходи, де люди можуть зустрічатися навколо спільної пристрасті до футболу", — підсумував Інфантіно.Нагадаємо, раніше Міжнародна федерація футболу оголосила, що першим в історії володарем її новоствореної "Премії миру" став президент США Дональд Трамп..

Вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Про це повідомив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик, пишуть Новини.LIVE. Він зазначив, що левова частка цих коштів — близько 70% — піде на оплату праці членів виборчих комісій різних рівнів.Деталізація витрат за типами виборів:президентські вибори. Їхня вартість оцінюється у межах 4,5–6,5 мільярда гривень;парламентські вибори. Обійдуться бюджету орієнтовно у 4,5 мільярда гривень.Чому підсумкова сума буде більшоюПопри озвучену цифру у 10 мільярдів, Сергій Дубовик наголосив, що реальні витрати будуть значно вищими. Річ у тім, що цей прогноз базується на цінах 2024 року та не включає додаткові видатки:кошти місцевих громад на облаштування дільниць;витрати Міністерства оборони та МЗС на забезпечення голосування.Для порівняння, орієнтовна вартість виборів уже перевищує річний бюджет Вінниці, який становить близько 8,5 мільярдів гривень.Зауважимо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що лютий в Україні може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві, яке стосується проведення виборів і референдуму. Але для цього необхідно напрацювати ще чимало інших речей.Нагадаємо, 7 січня Центральна виборча комісія (ЦВК) схвалила пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.8 січня стало відомо, що у Верховній Раді створили сім підгруп народних депутатів для підготовки виборчого законодавства. Однак частина опозиції розкритикувала принцип формування їхнього керівництва.Водночас голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко заявляв, що повернення України до виборчого процесу можливе лише за умови стабілізації безпекової ситуації в країні. Це є фундаментальною передумовою, щодо якої існує консенсус як усередині українського суспільства, так і серед міжнародних партнерів.Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався..

У понеділок, 2 лютого, президент США Дональд Трамп провів переговори з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Головними результатами розмови стали відмова Делі від російської нафти, спільні кроки для завершення війни в Україні та підписання історичної торгівельної угоди.Про це Трамп повідомив у своїй соцмережі Truth Social. Американський лідер назвав Моді "потужним та шанованим лідером", наголосивши, що їхні домовленості вступають у дію негайно.Ключові домовленості:енергетичний удар по РФ. Індія погодилася припинити закупівлю російської нафти. Натомість країна значно збільшить імпорт енергоносіїв із США та, ймовірно, Венесуели. Трамп наголосив, що це допоможе зупинити війну в Україні, де щотижня гинуть тисячі людей;торгівельний прорив. США знижують взаємні мита для Індії з 25% до 18%. Зі свого боку, Індія зобов'язалася повністю скасувати (до 0%) тарифи та нетарифні бар'єри для американських товарів;курс на "Buy American". Прем’єр Моді підтвердив готовність закуповувати американську енергію, технології, сільськогосподарську продукцію та вугілля на суму понад 500 мільярдів доларів."Ми з прем'єр-міністром Моді — люди, які реально діють (get things done). Наші дивовижні відносини з Індією стануть ще міцнішими", — підсумував Дональд Трамп.Нагадаємо, протягом 2025 року транзит російської нафти українською територією досяг найнижчої позначки за всю історію спостережень. Обсяги прокачування суттєво скоротилися, зупинившись на рівні лише 9,73 мільйона тонн. .

Україна отримає додаткову фінансову підтримку від Світового банку для зміцнення енергетичного сектору. Кошти будуть спрямовані на закупівлю критично важливого обладнання для "Укренерго".Про результати переговорів із керуючою директоркою Світового банку Анною Б'єрде повідомив у соцмережі X міністр енергетики України Денис Шмигаль. Сторони обговорили поточний стан енергосистеми та кроки, необхідні для її посилення.Що відомо про допомогу:обсяг фінансування. Світовий банк планує виділити до 40 мільйонів доларів США.цільове призначення. Кошти підуть на закупівлю обладнання, необхідного для відновлення об'єктів НЕК "Укренерго".стратегічна співпраця. Денис Шмигаль подякував Групі Світового банку за сталу підтримку України та спільну роботу над посиленням стійкості енергетичної мережі.За словами міністра, ця допомога дозволить пришвидшити ремонтні роботи та підвищити надійність постачання електроенергії в умовах постійних викликів.Нагадаємо, 2 лютого президент Володимир Зеленський обговорив з очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн посилення енергетичної стійкості України. За підсумками розмови було анонсовано нову партію генераторів та додаткового спецобладнання від Євросоюзу, що надійде найближчим часом..

Більшість українців — 52% — вважають категорично неприйнятною ідею передачі всього Донбасу під контроль РФ в обмін на гарантії безпеки. Водночас на такий складний компроміс готові піти 40% респондентів, тоді як 7% опитаних не визначилися з відповіддю.Відповідні результати опитування оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Згідно з наявними даними, ставлення до територіальних поступок суттєво різниться залежно від регіону:Київ: виявився найбільш непохитним — 59% мешканців столиці виступають проти здачі Донбасу, тоді як 31% припускають такий варіант.Захід України: 57% опитаних вважають поступки неприйнятними, а 38% готові на них погодитися.Схід: 50% громадян виступають проти передачі територій, водночас 39% готові прийняти таку умову.Центр та Північ: думки розділилися майже порівну — 49% проти поступок і 42% за компроміс.Південь: 49% респондентів не підтримують передачу територій, а 44% вважають цей крок допустимим.В Інституті зазначили, що протягом 23–29 січня 2026 року КМІС організував соціологічне дослідження, залучивши 1003 повнолітніх учасників. Опитування проводилося за допомогою телефонних інтерв’ю, базуючись на випадковій генерації мобільних номерів.До вибірки не включали мешканців окупованих Росією територій Криму та Донбасу, а також українців, які перебувають за кордоном з початку повномасштабного вторгнення.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що ідея винесення мирних домовленостей із Росією на всенародне обговорення знаходить відгук у більшої частини суспільства. Так, 55% опитаних українців схвалюють проведення референдуму, тоді як 32% виступають проти, а ще 14% респондентів поки не визначилися зі своєю позицією..