Політика

Конституція України, яка 28 червня відзначає 30-річчя з дня ухвалення, залишається фундаментом державності навіть в умовах повномасштабної війни. Саме Основний Закон визначає межі влади, гарантує права і свободи громадян, а також встановлює правила функціонування держави під час воєнного стану.Чи справді Україна майже п'ять років жила без власної Конституції? Чому її ухвалення стало результатом складних політичних компромісів? Чи доведеться змінювати Основний Закон після вступу до Європейського Союзу? Які права можуть бути обмежені під час воєнного стану та чи можливі сьогодні вибори й мирні зібрання?Про це в інтерв'ю TrueUA розповіла завідувач кафедри конституційного права Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент Катерина Сьох.Чому Конституція є фундаментом держави— Виповнюється 30 років від дня ухвалення Конституції України. Наскільки важливою є Конституція для будь-якої країни?— Конституція для держави є надважливим документом. Вона встановлює засади публічного управління в державі, закріплює діяльність органів державної влади, права і свободи людини, а також механізм їхнього захисту. Крім того, Конституція встановлює межі повноважень органів державної влади. І взагалі без Конституції не може існувати правова держава.Адже саме від Конституції походить прийняття інших нормативно-правових актів. Якщо не буде Конституції, ми не матимемо того фундаменту, на основі якого формується правова система держави. Не буде єдиного документа, який чітко встановлюватиме порядок управління і визначатиме, що саме має бути так, а не інакше.Простіше кажучи, Конституція України — це суспільний договір між народом і державою, де чітко визначено, що влада не є безмежною, а людина є найвищою соціальною цінністю. І тільки на цих принципах — що вся влада належить народу, а людина є найвищою цінністю — може існувати правова держава. Тому Конституція — це надважливий документ.Як Україна жила без Конституції після проголошення незалежності— Як Україна майже п'ять років прожила без Основного Закону? Чи були у світі ще такі приклади, коли після проголошення незалежності країни до ухвалення основного закону проходило багато років?— Так, після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року ми дійсно жили за Конституцією УРСР 1978 року. І проіснували в такому форматі до 1995 року.Проте ще в 1990 році була прийнята Декларація про державний суверенітет України. Вона встановила чіткий механізм публічного управління державою. Було визначено, як мають працювати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також засади державного управління.На основі Конституції УРСР та цієї Декларації ми проіснували до 1995 року. У 1995 році був укладений Конституційний договір між президентом та Верховною Радою, де сторони домовилися про те, як управлятиметься держава та як розподілятимуться повноваження між президентом і Верховною Радою. Були чітко визначені процеси державного управління, де вже йшлося про суверенну Україну та про те, як вона функціонуватиме до ухвалення нової Конституції у 1996 році.Тобто з 1991 по 1996 рік ми жили за Конституцією УРСР, але водночас діяли установчі документи — Декларація про державний суверенітет України та Конституційний договір між органами державної влади. Уже після цього, у 1996 році, була прийнята Конституція України.Чи був це унікальний випадок? Ні. У світі також були подібні приклади. Наприклад, Косово або Чехія та Словаччина після розпаду Чехословаччини. Вони також певний час жили за документами тимчасового характеру, які містили установчі норми. Можливо, цей перехідний період був не таким тривалим, як в Україні, але він також існував.Як Україна жила без Конституції після проголошення незалежності— Чому так довго не могли ухвалити Конституцію України? На які поступки довелося піти різним партіям і фракціям? Які найбільші суперечності існували між ними?— Це був довготривалий процес із цілком об'єктивних причин. Насамперед причиною став політичний конфлікт. З одного боку була Комуністична партія, з іншого — Народний рух України. Вони мали різні погляди на державне управління. Коли почалася розробка тексту Конституції, стало зрозуміло, що політичні сили по-різному бачать модель управління державою.Одним із найспірніших питань була форма державного правління. У світі існують різні форми правління — парламентська, президентська, змішана. І постало питання: якою має бути Україна? Яке місце в цій системі має займати президент? Яким має бути місце парламенту? Якими мають бути їхні взаємні стримування і противаги? Саме це стало одним із головних конфліктів.Наступним питанням була державна символіка. Одні вважали, що прапор не повинен бути синьо-жовтим, інші пропонували залишити стару символіку або не поспішати із запровадженням нової. У результаті зупинилися на нашому синьо-жовтому прапорі.Ще одним дуже спірним питанням була державна мова. Як і сьогодні, мовне питання тоді також викликало серйозні дискусії. Якщо відкрити статтю 10 Конституції, можна побачити, що українська мова визначена державною. Водночас там згадується про мови національних меншин і окремо виділено російську мову. Саме навколо цього й точилися дискусії між політичними силами. Одні наполягали, що українська має бути єдиною державною мовою, інші хотіли надати російській особливий статус на державному рівні. У підсумку було знайдено компроміс, який ми сьогодні бачимо у статті 10 Конституції.Ще одним складним питанням був статус Криму. Одні політичні сили вважали, що Крим не повинен мати автономного статусу, інші наполягали на створенні Автономної Республіки Крим. Компроміс полягав у тому, що Автономна Республіка Крим отримала автономний статус, а місто Севастополь — спеціальний статус.Усі ці компроміси були дуже складними. Саме тому переговори тривали довго, виникали конфлікти, засідання переносилися, сторони шукали домовленості. До цього додалися дострокові вибори 1994 року та політичні процеси середини 90-х років.У результаті, після укладення Конституційного договору між президентом Леонідом Кучмою та Верховною Радою, стало зрозуміло, що далі відкладати ухвалення Конституції вже неможливо. І саме в ніч з 27 на 28 червня 1996 року була прийнята Конституція України.Це був дуже тривалий процес, але я особисто пишаюся нашою Конституцією, тому що в ній закладені найважливіші засади державного управління. І найголовніше — людина визначена найвищою соціальною цінністю в державі. Права людини, які гарантує Конституція, мають один із найширших переліків, який тільки може бути.— На приклади конституцій яких країн спиралися автори під час розробки проєкту Конституції України?— Коли Україна стала незалежною, вже тоді було визначено пріоритетний напрям розвитку нашої держави — європейська інтеграція. Ми визначили курс на Європу. Тому Конституції, які аналізували наші політики, були насамперед конституціями європейських держав.Звісно, щодо тих питань, які були спірними, ми брали за основу окремі положення конституцій інших країн, якщо вони давали відповіді на ті виклики, які постали перед українськими політиками.Наприклад, Конституція Франції стала одним із орієнтирів під час визначення форми державного правління, адже у Франції діє змішана форма правління. На той момент вона справді допомогла нам сформувати власну модель. Сьогодні Україна є парламентсько-президентською республікою. До речі, у 1996 році, коли ухвалювалася Конституція, Україна була президентсько-парламентською республікою. Саме тому окремі положення Конституції Франції стали основою для формування цієї моделі.Щодо Конституції Німеччини, то в ній дуже ґрунтовно прописані права людини. Саме тому ми також брали її за основу, як і Конституцію США, під час формування другого розділу Конституції України, присвяченого правам і свободам людини.Також використовували положення Конституцій Італії та Іспанії. Тобто перелік таких держав досить великий. Ми брали окремі підходи й принципи, які допомогли сформувати українську Конституцію.Проте хочу наголосити: Конституція України є унікальною. Ми не повторюємо жодну іншу країну. У нас немає дослівного запозичення чи переписування норм. Наша Конституція увібрала історичні цінності українського народу та визначила власний напрям розвитку держави. Це документ, побудований саме на цінностях нашого суспільства.— Найголовніше: чим Конституція незалежної України відрізняється від Конституції УРСР?— Передусім тим, що в Конституції УРСР людина не визнавалася найвищою соціальною цінністю. Це була, радше, авторитарна Конституція, ніж демократична. Основним об'єктом її регулювання була держава. Основний акцент робився на державній власності, а не на праві власності людини, як це закріплено сьогодні.Нинішня Конституція гарантує кожному право власності. Вона визначає різні її форми — державну, комунальну та приватну.Також Конституція УРСР не приділяла належної уваги цінностям народу. Не було такого рівня народовладдя і демократії, який ми маємо сьогодні. Вона була максимально зосереджена на державі та державному регулюванні, а не на людині. Так, вона також визначала систему державного управління та порядок діяльності органів влади. Проте людина не була в центрі цієї системи.Саме тому найбільшою відмінністю є стаття 3 Конституції України, якою ми справді можемо пишатися. Вона визначає, що людина, її життя і гідність є найвищою соціальною цінністю.Тобто все, що відбувається в державі, має бути насамперед спрямоване на людину, а вже потім — на систему державного управління.Чи доведеться змінювати Конституцію після війни та вступу до ЄС— Які статті Конституції, на вашу думку, сьогодні варто було б модернізувати, доповнити або, можливо, змінити?— Сьогодні Конституція переживає один із найскладніших періодів свого існування. Водночас саме її стабільність значною мірою допомагає державі функціонувати під час воєнного стану.Положення Конституції чітко передбачають, наприклад, можливість обмеження окремих прав людини. Коли ухвалювали Конституцію, ніхто не міг передбачити, що Україна зіткнеться з повномасштабною війною. Проте стаття 64 Конституції чітко визначає можливість обмеження окремих прав під час воєнного або надзвичайного стану. І саме це сьогодні також допомагає державі діяти в межах Конституції.Крім того, Конституція визначає порядок діяльності президента, органів державної влади, військових адміністрацій та інших інституцій в умовах воєнного стану.Чи потрібно її модернізувати? На сьогодні Конституція є надзвичайно важливим документом. Можливо, зараз вона й не потребує кардинальних змін, але ми живемо в сучасному світі, який постійно ставить перед Україною нові виклики. Тому повністю уникнути внесення змін до Конституції в майбутньому навряд чи вдасться.Після завершення війни Україні потрібно буде переосмислити власний шлях розвитку. Саме від цього залежатиме, які процеси відбуватимуться в державі та які зміни можуть бути внесені до Конституції.Не варто також забувати, що Україна перебуває на шляху до членства в Європейському Союзі. А європейське право передбачає необхідність приведення національного законодавства у відповідність до права ЄС. Саме тому Конституцію також доведеться певною мірою адаптувати.Принцип верховенства права Європейського Союзу передбачає, що законодавство держав-членів має відповідати європейським стандартам. Конституція України не стане винятком. Разом із тим будь-які зміни повинні здійснюватися виключно з дотриманням принципу верховенства права. Сьогодні триває реформування судової влади, інших органів державної влади. І саме результати цих реформ також можуть стати підставою для внесення окремих змін до Конституції. Крім воєнних викликів, важливим фактором залишається європейська інтеграція.Тому напрямів для вдосконалення Конституції справді багато. Однак усе залежатиме від того, коли і за яких умов завершиться війна, а також від темпів євроінтеграції.— Чи справді вступ України до Європейського Союзу вимагатиме змін до Конституції?— Ніхто не переписуватиме Конституцію повністю. Але якщо звернути увагу на зміни, які вже відбулися у 2014, 2015 та 2019 роках, то можна побачити, що євроінтеграційні процеси вже вплинули на її зміст.Наприклад, із Конституції зник окремий розділ, присвячений прокуратурі, який був інтегрований до розділу про правосуддя. Це пов'язано із судовою реформою, яка є однією з вимог європейської інтеграції та спрямована на забезпечення принципу верховенства права. Не хочу зараз детально зупинятися на всіх цих процесах, адже про них можна говорити дуже довго. Але факт залишається фактом — певні зміни до Конституції вже були внесені.Чи будуть вони надалі? Я думаю, що так. Україна вже розпочала переговорний процес щодо вступу до Європейського Союзу. Один із перших переговорних кластерів стосується саме верховенства права, судової системи, реформування державних інституцій та захисту прав людини.Водночас я не думаю, що майбутні зміни будуть кардинальними. Права людини в нашій Конституції вже максимально відповідають європейським стандартам, принцип верховенства права також закріплений.Можливо, певні зміни стосуватимуться судової влади або місцевого самоврядування. Адже у 2015 році в Україні стартувала реформа децентралізації, а у 2020 році завершилося формування територіальних громад. Водночас Конституція не зазнала настільки масштабних змін, як саме місцеве самоврядування. Ми вже майже десять років живемо в умовах цієї реформи, тому питання конституційного врегулювання місцевого самоврявання залишається актуальним.До речі, в Європейському Союзі розвиток місцевого самоврядування має надзвичайно важливе значення, адже саме його вважають однією з основ розвитку держави. Тому саме в цьому розділі Конституції зміни цілком можливі.— Що говорить Конституція про державну мову?— Конституція чітко визначає, що в Україні функціонує державна мова, і жодних винятків тут немає.Якщо говорити про закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", то його головною метою було підкреслити, що в Україні єдиною державною мовою є українська. Він зобов'язав органи державної влади, посадових осіб та всіх, хто надає публічні послуги, використовувати саме державну мову. Тому можна сказати, що цей закон суттєво посилив практичну реалізацію положень Конституції щодо державної мови.До речі, зміни до статті 10 Конституції можливі лише через всеукраїнський референдум, оскільки вона міститься в першому розділі Конституції. Тобто Верховна Рада самостійно не може змінити ці положення.Усі питання, що стосуються державної мови, громадянства та основ конституційного ладу, можуть бути змінені лише за спеціальною процедурою із проведенням всеукраїнського референдуму. Очевидно, що в умовах воєнного стану провести такий референдум неможливо. Саме тому сьогодні жодних змін до цих положень Конституції не відбувається.— Конституція України дуже сучасна і прогресивна?— Я справді пишаюся нашою Конституцією. Під час вивчення конституцій інших держав, зокрема європейських, я ознайомилася практично з усіма їхніми основними законами. Я не можу сказати, що вони гірші за нашу. Але, на мою думку, Конституція України є однією з найкращих. Вона ухвалювалася вже в сучасніших історичних умовах — у 1996 році. Більшість європейських конституцій були прийняті значно раніше.Наша Конституція врахувала найсучасніші на той момент підходи до державного управління. Ми вже тоді закріпили принцип, що людина є найвищою соціальною цінністю. Також ми передбачили практично весь комплекс прав людини, який відповідає європейським стандартам. Наприклад, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася вже після ухвалення Конституції, значною мірою відповідають тим гарантіям, які були закладені в Основному Законі.Воєнний стан і Конституція: чи можливі вибори та які права можуть обмежувати— Що говорить Конституція про вибори під час воєнного стану?— Передусім хочу наголосити, що під час воєнного стану окремі права людини можуть бути обмежені. Почну саме з цього. Стаття 38 Конституції гарантує кожному право брати участь в управлінні державними справами. Водночас стаття 64 Конституції передбачає можливість обмеження окремих прав під час воєнного або надзвичайного стану. Це означає, що держава може встановлювати спеціальний порядок реалізації окремих конституційних прав.Право брати участь у виборах також належить до тих прав, реалізація яких може бути обмежена. Водночас це не означає порушення прав людини. Йдеться лише про спеціальний механізм реалізації цих прав у період воєнного стану. Звичайно, такі обмеження не повинні призводити до узурпації влади чи виходити за межі Конституції. Вибори — це реалізація народовладдя. Саме народ визначає, хто має управляти державою. Разом із тим Конституція не містить прямої норми, яка б прямо забороняла проведення виборів під час воєнного стану.Саме тому необхідно звертатися також до закону України "Про правовий режим воєнного стану", який визначає особливості функціонування держави в цей період. Цей закон передбачає, що під час дії воєнного стану вибори не проводяться. Тому ні президентські, ні парламентські, ні місцеві вибори під час воєнного стану проводитися не можуть.Хочу також звернути увагу на ще одну важливу норму Конституції. Вона визначає, що Верховна Рада не може припинити свої повноваження до моменту набуття повноважень парламентом нового скликання.Якщо провести вибори неможливо, то чинний парламент продовжує виконувати свої повноваження. Я розумію, що навколо цього питання тривають дискусії, у тому числі серед науковців. Думки можуть відрізнятися. Але ми повинні виходити насамперед із Конституції та законів України.— Ви вже згадали, що під час воєнного стану окремі права людини можуть бути обмежені. Я так розумію, йдеться, зокрема, про участь у виборах, мобілізацію. Які ще права можуть бути обмежені?— Насправді таких прав досить багато. Я завжди наголошую: людина має знати не лише свої права, а й межі їх реалізації в умовах воєнного стану. Стаття 64 Конституції України чітко визначає перелік прав, які не можуть бути обмежені навіть під час воєнного або надзвичайного стану.До них належать право на життя, право на повагу до людської гідності, право на свободу та особисту недоторканність, гарантії захисту від свавільного арешту, а також низка інших прав.Водночас існують права, які Конституція дозволяє обмежувати. Наприклад, право на таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції, свободу пересування, свободу слова, свободу світогляду і віросповідання, недоторканність житла. Також можуть обмежуватися політичні права — право на мирні зібрання, участь у виборах, діяльність політичних партій та громадських об'єднань. Перелік цих прав не є надто великим, однак кожне з них має велике значення для людини.Хочу ще раз наголосити на статті 8 закону України "Про правовий режим воєнного стану". Саме вона визначає механізми реалізації цих обмежень. На підставі указу президента створюється військове командування, яке разом із військовими адміністраціями визначає, які саме обмеження необхідні на певній території. Ми розуміємо, що ситуація в регіонах різна, тому й рішення можуть відрізнятися. Наприклад, комендантська година. В одних регіонах вона діє в певний проміжок часу, в інших її взагалі немає. Наприклад, в Ужгороді комендантської години немає.Тобто військове командування оцінює рівень загроз і, виходячи з цього, встановлює відповідні обмеження. Тому сьогодні окремі конституційні права дійсно можуть бути обмежені. І це є правомірним.Це не означає, що держава порушує Конституцію чи права людини. Навпаки, Конституція прямо передбачає можливість таких обмежень, а також вони відповідають міжнародним договорам, які Україна взяла на себе. Зокрема, йдеться про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Саме ця Конвенція покладає на державу обов'язок забезпечувати права людини.Якщо держава виходить за межі дозволених обмежень або порушує права людини, кожен громадянин має право звернутися до Європейського суду з прав людини. Для України сьогодні це питання є дуже актуальним. З одного боку, позитивно, що люди знають про такий механізм захисту. З іншого — кількість звернень проти України є дуже великою.Разом із тим сама Конвенція дозволяє державам тимчасово відступати від окремих зобов'язань у сфері прав людини під час воєнного або надзвичайного стану.Україна скористалася цим механізмом після початку повномасштабного вторгнення. Було встановлено спеціальний порядок реалізації окремих прав людини під час воєнного стану. Тому всі ці механізми сьогодні відповідають Конституції.— Чи дозволяє Конституція проводити мітинги під час воєнного стану?— Мітинги, які сьогодні проходять у Києві, не порушують ні Конституцію, ні чинне законодавство. Як я вже зазначала, військове командування та військові адміністрації самостійно визначають порядок застосування тих чи інших обмежень.Якщо військове командування не бачить загрози, воно не ухвалює рішення про обмеження відповідного права. Саме тому в Києві проведення мітингів не заборонене. Водночас у Київській області діють інші правила. Це пов'язано з тим, що рішення ухвалює інше військове командування. Водночас не можна говорити про повну заборону мітингів.Якщо уважно прочитати рішення військового командування Київської області, то можна побачити, що ним визначено саме порядок реалізації цього права.Наприклад, відповідно до статті 39 Конституції України організатори мирного зібрання повинні завчасно повідомити органи влади про його проведення. У мирний час Конституція говорить лише про повідомлення, але не встановлює конкретних строків. Натомість військове командування визначило чіткий порядок.Організатори повинні звернутися до військової адміністрації не пізніше ніж за п'ять днів до проведення заходу. Крім того, необхідно отримати дозвіл військової адміністрації. У Конституції такого дозволу не передбачено, але в умовах воєнного стану діє спеціальний порядок. Тому не можна сказати, що громадяни повністю втратили право на проведення мирних зібрань. Воно зберігається, але реалізовується за спеціальною процедурою з урахуванням безпекової ситуації.— Хто має захищати Конституцію України?— Насамперед сама Конституція перебуває під контролем українського народу. Ми повинні стежити за тим, щоб Верховна Рада не ухвалювала законів, які суперечать Конституції. Ми повинні контролювати, щоб усі рішення органів державної влади відповідали її положенням. Для мене дуже важливим є розділ XIII Конституції, який визначає порядок внесення змін до Основного Закону.У ньому чітко прописано, якою кількістю голосів ухвалюються такі рішення. Особливий порядок встановлено для розділів I, III та XIII Конституції. Саме вони визначають загальні засади конституційного ладу, питання виборів і референдумів, а також процедуру внесення змін до Конституції. Будь-які зміни до цих розділів неможливі без всеукраїнського референдуму. Крім того, для внесення змін до Конституції необхідно щонайменше 300 голосів народних депутатів. Саме тому суспільство має уважно стежити за такими процесами.Водночас існує ще один дуже важливий охоронець Конституції — Конституційний суд України. Саме він перевіряє, чи відповідають закони та інші нормативні акти Конституції.Якщо виникають сумніви щодо конституційності певного закону, до Конституційного суду можуть звертатися президент України, Верховна Рада, уповноважений Верховної Ради з прав людини, Верховний Суд та інші суб'єкти, визначені Конституцією.Крім того, з 2016 року громадяни України отримали право звертатися до Конституційного суду з конституційною скаргою. Це дуже важливий механізм захисту прав людини. Він дозволяє оскаржити закон, якщо людина вважає, що він суперечить Конституції та порушує її права.Є багато цікавих прикладів таких справ. Наприклад, була справа щодо положення Кримінально-виконавчого кодексу, яке забороняло особам, засудженим до довічного позбавлення волі, отримувати короткострокові виїзди навіть у разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів.Один із засуджених вважав, що така норма порушує статтю 24 Конституції України про рівність громадян перед законом та низку інших конституційних гарантій. Він пройшов усі судові інстанції в Україні, однак суди відмовили йому, оскільки діяла відповідна норма закону.Після цього він звернувся до Конституційного суду України. У результаті положення статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу було визнано неконституційним. Саме так працює механізм конституційної скарги — коли закон суперечить Конституції, Конституційний суд може визнати його неконституційним..

У неділю, 28 червня, російський диктатор Володимир Путін відвідав передвиборчий захід своєї керівної партії, де озвучив порцію пропагандистських штампів про війну. Він традиційно спробував запевнити присутніх у міцності свого режиму та звинуватив зовнішні сили у спробах розхитати ситуацію в країні.Про це повідомляє російське пропагандистське агентство ТАСС.Пропаганда про фронт та звинувачення ЗаходуГлава Кремля під час свого виступу на з'їзді намагався переконати російське суспільство у тому, що стратегічні плани Москви будуть виконані попри коригування, викликані поточними реаліями. Очільник РФ знову повторив абсурдні тези про те, що західний світ намагається ліквідувати Росію як глобальний чинник. За його версією, іноземні держави хочуть скористатися ситуацією, оскільки його країна нібито завжди заважала поширенню зла."Росію "пробують на зуб" і намагаються від неї здихатися, як від світового фактора, який "завжди був на шляху зла", — видав у мікрофон російський лідер.Крім того, Путін звинуватив Київ у переході до терористичних методів через уявні невдачі Збройних сил України на лінії зіткнення. На тлі цього диктатор оголосив учасників агресії проти України "новою елітою" та заявив, що держава без сили існувати не здатна.Парламентські вибори та внутрішній контрольОкрему увагу очільник Кремля приділив майбутньому голосуванню до Державної думи РФ, побажавши успіху провладній політичній силі. Він пообіцяв, що виборчий процес відбудеться у чітко визначені терміни із залученням спецслужб для запобігання будь-якому втручанню ззовні. За словами Путіна, влада повністю проконтролює недоторканність кордонів та безпеку громадян під час електоральних заходів.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що будь-які мирні плани, обговорення яких відбувається без України, приречені на провал. Тому Москві варто припинити жити ілюзіями та перейти до реальних переговорів із Києвом..

Українська держава продовжує відновлювати історичну справедливість та вшановувати пам'ять визначних діячів минулого. На території Києво-Печерської лаври офіційно з'явився пам'ятник видатному українському гетьману, державнику та меценату Івану Мазепі.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі.Увіковічення пам'яті видатного гетьманаГлава держави наголосив, що захист національної пам'яті та повага до творців української державності є невіддільною частиною сьогодення. Погруддя Івана Мазепи відтепер прикрашатиме святиню, символізуючи повернення справжньої історії у стіни монастирського комплексу."Україна завжди берегтиме свою історію. Берегтиме й захищатиме пам’ять про тих, хто творив нашу державу, відстоював її свободу та працював заради її майбутнього", — наголосив Зеленський.Історичний внесок Мазепи у розбудову лавриЗеленський зазначив, що період правління відомого гетьмана став епохою розквіту для Києво-Печерської лаври, адже саме завдяки його опіці та фінансуванню святиня набула свого величного вигляду. За часи Мазепи навколо монастиря виросли міцні оборонні мури та фортифікаційні споруди, зазнали масштабного оновлення старовинні храми, а також отримали новий поштовх для розвитку місцева друкарня та книговидавнича справа.Президент зауважив, що цей величезний внесок навіки закарбований у літописі української духовної спадщини. Відновлення пам'яті про мецената є важливим кроком для самоусвідомлення суспільства, адже нація, яка пам'ятає власне коріння, здатна захистити свою незалежність.Нагадаємо, 28 червня президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до Дня Конституції України..

У межах потенційного мирного врегулювання та завершення бойових дій в Україні Європейський Союз спроможний долучитися до розв'язання замороженого конфлікту на території Молдови. Йдеться про можливість дипломатичного тиску з метою повного виведення російської армії із лівобережжя Дністра.Про це повідомила президентка Молдови Мая Санду, пише видання Point.Присутність армії РФ та європейське майбутнє КишиневаОчільниця держави наголосила, що окупований регіон залишається невіддільною частиною Молдови та фігурує у всіх стратегічних дискусіях щодо інтеграції країни до європейської спільноти. Ключовою перешкодою для безпеки регіону є перебування там підрозділів РФ, і Кишинів регулярно зачіпає цей спектр питань у перемовинах із Брюсселем."Придністровський регіон — частина Республіки Молдова, звісно, ми обговорюємо і Придністровський регіон. Найбільша проблема — незаконна присутність російських військ. Зрозуміло, щоразу і ми порушуємо цю тему, і вони її порушують. Сподіваємося, що разом ми зможемо розв'язати цю проблему", — сказала президентка Молдови.За словами Санду, у разі початку офіційного діалогу стосовно фіналу війни в Україні ЄС здатний врахувати інтереси Кишинева та сприяти мирній евакуації російського контингенту.Затримання людей та порушення прав на лівому березіОкрему увагу молдовська лідерка приділила фактам протиправного позбавлення волі громадян Молдови на території так званого Придністров'я. Офіційна влада намагається розв'язувати ці інциденти шляхом перемовин між Кишиневом і Тирасполем за посередництва ОБСЄ."Іноді нам вдається, іноді ні. Зараз є кілька людей, звільнення яких ми не можемо домогтися, але уряд продовжить докладати зусиль", — додала вона.Нагадаємо, раніше президентка Молдови Мая Санду закликала міжнародну спільноту посилити обмежувальні заходи проти держави-агресора задля відновлення стабільності. Вона наголосила на необхідності безперервної допомоги українському народові, оскільки це є єдиним шляхом до завершення бойових дій..

З нагоди Дня Конституції України державними відзнаками нагородили тенісистку Марту Костюк, веслувальницю Людмилу Лузан та інших видатних атлетів. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний указ про присвоєння високих нагород представникам спортивної спільноти.Про це повідомляє офіційне представництво глави держави.Ордени за заслуги та пам'ять про ГерояЗокрема, почесний орден "За заслуги" третього ступеня отримали відома тенісистка Марта Костюк, зіркова веслувальниця Людмила Лузан, а також легкоатлет Артур Фельфренер. Окрім них, цієї ж нагороди ушанований почесний президент Національної федерації бодибілдингу України Андрій Долгокір.Окрему шану держава віддала полеглому воїну та спортсмену — посмертну нагороду отримав Роман Стащенко, який був багаторазовим призером та чемпіоном України з греко-римської боротьби.Відзнаки для жінок у спортіОрденом княгині Ольги першого ступеня президент відзначив біатлоністку Анастасію Меркушину та веслувальницю Анастасію Рибачок.Спеціальну державну відзнаку "Майбутнє України" одержала Анастасія Гнатишин, яка у 2026 році виборола титул чемпіонки Європи з класичних шахів серед жінок.Нагадаємо, збірна України з веслування на байдарках і каное здобула рекордну кількість золота в історії виступів на Євро. "Синьо-жовті" чотири рази підіймалися на найвищу сходинку п'єдесталу. До всіх нагород доклалася лідерка команди Людмила Лузан..

У неділю, 28 червня, президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до Дня Конституції України.Про це Володимир Зеленський повідомив у своїх промовах з нагоди 30-річчя цього державного свята"Я вніс у парламент законопроєкт про український національний пантеон. Імена всіх героїв, які в різні епохи та століття боролися заради України, надихали Україні, будуть поєднані і назавжди вписані в нашу історію з великої літери з великою повагою, а також із великою увагою від нашої держави, яка поважає себе, цінує своїх і захищає своє. Своє право бути українцем. Це дуже важливо", — сказав він.Український президент наголосив, що "ніхто та ніколи не буде наказувати нам, як жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними та яких героїв шанувати".Він також поінформував, що 740 релігійних споруд України пошкодила Росія від початку повномасштабної війни."Це релігійні споруди України, по яких ударив Путін. Поранені храми України — посічені кулями, потрощені КАБами та ракетами. Вони є в багатомільйонних містах і маленьких селах", — наголосив Зеленський.Він наголосив, що в ніч на 15 червня до цього списку Росія додала Успенський собор Києво-Печерської лаври."Але ми вистояли завдяки нашим людям", — зауважив президент України.Кажучи про Конституцію, він зауважив, що рівно 30 років тому зведено важливу опору самостійності нашої держави."Фундаментальні речі. Але будь-які статті нашої Конституції були би лише буквами на папері без мільйонів українців, які готові захищати нашу незалежність, свою землю, свої права та свободи, робити це в єдності", — заявив український президент.Він додав, що саме це одна з причин, завдяки якій ми стоїмо зараз тут, на своїй землі, під своїми прапорами, бойовими знаменами та хрестами, відзначаючи свої свята, віддаючи належне своїй державі, народу, своїй Конституції."Дякуємо кожному й кожній, хто сьогодні захищає Україну. Всім, хто на своєму місці допомагає нашій державі вистояти і не зупинитись. Обов’язково збережемо нашу свободу та незалежність", — підсумував Володимир Зеленський.. Нагадаємо, що також сьогодні президент України розповів, що підтримує пропозицію встановити пам'ятник Івану Мазепі на місці, де понад десять років тому повалили пам'ятник Леніну..

Будь-які мирні плани, обговорення яких відбувається без України, приречені на провал. Тому Москві варто припинити жити ілюзіями та перейти до реальних переговорів із Києвом.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Росіяни люблять говорити про "дух Анкориджа". Як і з будь-яким духом, ніхто по-справжньому не знає, що це таке. Але росіяни вірять у нього, та вважають, що всі інші теж повинні", — зазначив він.На його переконання, реальність робить одну річ очевидною: якщо «дух Анкориджа» взагалі існував, то зараз він напевно мертвий."Для Росії урок Анкориджа полягає в тому, що будь-який план миру, розроблений без України, приречений стати духом і зникнути", — акцентував український міністр.Він висловив упевненість у такій тезі: Москва має припинити вірити в духів і натомість відреагувати на серйозні пропозиції України сісти за стіл переговорів і покласти край війні."Що довше Путін відмовляється приймати реальність того, що він ніколи не досягне жодних цілей на полі бою, то гірше буде для Росії", — підсумував Андрій Сибіга.Як відомо, вислів "дух Анкориджа" з'явився після зустрічі президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна в Анкориджі (Аляска) в серпні 2025 року.У Кремлі цим терміном розпочали називати нібито досягнуте взаєморозуміння зі США щодо можливого завершення війни в Україні та майбутньої архітектури безпеки.Нагадаємо, декілька днів тому державний секретар США Марко Рубіо заявляв, що під час зустрічі Дональда Трампа та Володимира Путіна в Анкориджі в серпні минулого року жодних офіційних домовленостей щодо України не досягнули..

У неділю, 28 червня, президент України Володимир Зеленський розповів, що підтримує пропозицію встановити пам'ятник Івану Мазепі на місці, де понад десять років тому повалили пам'ятник Леніну.Про це Володимир Зеленський заявив під час виступу на заходах із нагоди Дня Конституції України.Під час відкриття погруддя Івана Мазепи у Києво-Печерській лаврі президент заявив, що Україна відновлює історичну справедливість."Сьогодні ми виправляємо ще одну історичну несправедливість. Відтепер тут, у Києво-Печерській лаврі, абсолютно справедливо стоятиме погруддя великого українця та покровителя Лаври Івана Мазепи", — зазначив Зеленський.Він також наголосив, що саме за опіки Мазепи Києво-Печерська лавра пережила період розквіту, а самого гетьмана назвав видатним державним діячем, меценатом і очільником Козацької держави.На думку Зеленського, масштаб постаті Івана Мазепи заслуговує не лише на погруддя, а й на повноцінний пам'ятник у столиці. Він зауважив, що для цього вже існує символічне місце — на бульварі Тараса Шевченка, де у грудні 2013 року під час Революції Гідності повалили пам'ятник Леніну."Вважаю, що ідеальне місце для нього існує. Існує з грудня 2013 року на бульварі Шевченка. Я впевнений, там де Ленін впав, там міцно стоятиме Мазепа", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, пам'ятник Володимиру Леніну на Бессарабці активісти повалили в грудні 2013 року під час Революції Гідності. Відтоді місце залишається порожнім, а навколо його майбутнього не стихають дискусії.Нагадаємо, що полковника армії Української Народної Республіки (УНР), голову Організації українських націоналістів (ОУН) Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник перепоховали за на Національному військовому меморіальному кладовищі..

Словацька влада планує максимально дистанціюватися від нових пакетів підтримки для України на саміті НАТО 7-8 липня. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо виступає категорично проти надання як фінансової, так і військової допомоги.Таку інформацію оприлюднили журналісти словацького видання Aktuality. За інформацією медійників, Фіцо налаштований рішуче та планує відправити словацьку делегацію до Анкари (Туреччина) із "зав’язаними руками"."Протягом цього тижня очільник уряду проведе серію зустрічей із посадовцями, аби юридично позбавити представників Словаччини мандата на схвалення будь-яких рішень, що стосуються фінансування чи озброєння України", — написало видання.Журналісти Aktuality зазначили: очікується, що керівники держав і урядів НАТО на майбутньому саміті пообіцяють виділити мільярди доларів на закупівлю нової зброї та розширення виробничих потужностей. За даними Politico, проєкт остаточної заяви показує , що країни НАТО підтвердять свою відданість колективній обороні, оголосять про збільшення військової підтримки України та знову позначать Росію як довгострокову загрозу.Фіцо назвав заплановану допомогу "масовою" та заявив, що хоче зустрітися з цього питання з відповідними чиновниками наступного тижня. Він планує провести переговори таким чином, щоби словацька делегація поїхала на саміт без мандата "залучати Словаччину до подальших військових позик чи фінансових внесків". Свою позицію словацький прем’єр аргументує ризиком масштабної ескалації та загрозою прямого зіткнення НАТО з Росією."Я не можу заборонити іншим країнам, які хочуть скинутися на війну. Знаєте, що може статися? Сюди залетить якийсь дрон, навмисно чи ненавмисно, впаде на житловий будинок, будуть загиблі чи поранені, і ми можемо отримати Третю світову війну", — заявив Фіцо.Він підсумував, що позиція Братислави залишається непохитною: жодної підтримки продовження бойових дій, а Словаччина не виділить жодного євро на військові витрати України.Нагадаємо, що минулого тижня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на полях саміту лідерів ЄС заявив, що має суттєво відмінні позиції із українським президентом..

До Верховної Ради України від президента Володимир Зеленського надійшов законопроєкт "Про внесення зміни до статті 7 закону України "Про державні нагороди України".Про це повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у спеціальному дописі на своїй Facebook-сторінці."Документ передбачає встановлення ордена Європи", — конкретизував він.Цією нагородою відзначатимуть громадян України й іноземців за визначні заслуги у підтримці стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі."Також ним нагороджуватимуть за вагомий внесок у допомогу Україні для посилення стійкості в захисті її незалежності та безпеки всієї Європи", — додав спікер українського парламенту.Він зауважив, що під юрисдикцію ордена підпадатиме зміцнення міжнародної співпраці в інтересах демократії, миру та добросусідства, дружніх і всебічних відносин між народами."Законопроєкт розгляне парламент на одному з найближчих пленарних засідань", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що 12 лютого президент України Володимир Зеленський нагородив орденом Свободи українського скелетоніста Владислава Гераскевича, якого дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026 через "шолом пам'яті" із зображенням спортсменів, загиблих внаслідок війни Росії.На початку листопада минулого року голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук отримав державну нагороду Чеченської Республіки Ічкерія. Зараз вона тимчасово окупована Російською Федерацією..

У суботу, 27 червня, до Києва з візитом приїжджала міністерка фінансів Великої Британії Рейчел Рівз. Цей приїзд відбувся в продовження анонсованого Лондоном додаткового пакета підтримки.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу уряду Великої Британії. Журналісти зауважили, що Рівз приїжджала до Києва в суботу, 27 червня, проте публічно про її візит не інформували до його завершення.У британському уряді зазначили, що її поїздка — це "сигнал непохитної підтримки" з боку Сполученого Королівства в продовження анонсованого пакета підтримки на забезпечення стійкості й енергетичної безпеки України на 290 мільйонів фунтів стерлінгів — до ще мільярда доларів фінансової підтримки Великої Британії на забезпечення найважливіших послуг.Загальна невійськова британська підтримка України на 2026-2027 роки тепер сягає 1,5 мільярда фунтів стерлінгів."Рейчел Рівз під час візиту до Києва пообіцяла, що Велика Британія буде діяти "далі та швидше" для підтримки відновлення України", — зауважили британські урядовці.Вони додали, що візит став продовженням розмов із колегами на конференції з відбудови України у Гданську. Вона провела перемовини, серед іншого, з міністром фінансів України Сергієм Марченком.Під час поїздки міністерка зустрічалася з українським міністром оборони Михайлом Федоровим і представниками українських і британських оборонних компаній, на зустрічі їй демонстрували передові досягнення mil-tech – зокрема, ті, що є предметом співпраці."Безпека України — це безпека Європи, тож ми продовжимо підтримувати український народ", — заявила міністерка.Рівз вшанувала полеглих українських захисників під стіною пам’яті на мурі Михайлівського золотоверхого собору. Також їй показали наслідки влучання "Шахеда" по Успенському собору і краєвиди з пагорбів Києва біля музею історії України у Другій світової війни.Крім того, вона відвідала реабілітаційний центр для дітей з інвалідністю, кошти на підтримку якого надає Велика Британія.Фотографії з поїздки також дали зрозуміти, що Рівз, проходячи через парк Шевченка, зупинилася пограти в шахи з простими киянами, яких зустріла там.Як відомо, Рівз є міністеркою в уряді Кіра Стармера, який вирішив піти у відставку. Офіційно конкурс на посаду лідера Лейбористської партії розпочнеться лише в липні, проте найімовірнішим наступним прем’єром вважають колишнього мера Манчестера Енді Бернема.Нагадаємо, що французький президент Еммануель Макрон подякував прем'єр-міністру Великої Британії Кіру Стармеру за внесок у зміцнення французько-британських відносин і підтримку України..

У суботу, 28 червня, в другій половині дня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прийняв тимчасову повірену у справах Сполучених Штатів Америки в Україні Джулі Девіс. Вона завершила дипломатичну місію в нашій державі.Про це повідомив сайт Міністерства закордонних справ України. Там зазначили, що під час зустрічі співрозмовники обговорили актуальну безпекову ситуацію та мирні зусилля.Міністр Андрій Сибіга наголосив на важливості активної ролі та лідерства США у просуванні мирного процесу та досягненні всеохопного та сталого миру.Очільник МЗС висловив вдячність Джулі Девіс за її особистий внесок у розвиток активного політичного діалогу між Україною та США та за ефективну взаємодію у важливий для України період."Ми вдячні США за незмінну підтримку України й українського народу. Високо цінуємо ваш особистий внесок у розвиток українсько-американського стратегічного партнерства. Зараз особливо важливо зберігати високу динаміку нашої співпраці та спільно ухвалювати проактивні рішення, які наближатимуть всеохопний і тривалий мир для України", — наголосив Сибіга.Міністр відзначив важливість нещодавньої зустрічі президентів України та США Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Франції під час саміту G7, яка підтвердила спільне прагнення до подальшого зміцнення стратегічного партнерства та координації зусиль задля досягнення миру.Окремо керівник українського дипломатичного відомства висловив вдячність американському народу за солідарність з Україною та наголосив на важливості збереження двопартійної підтримки України в США.Український міністр побажав Джулі Девіс успіхів у подальшій дипломатичній діяльності, а також привітав США з наближенням 250-річчя незалежності, побажавши американському народу миру та процвітання."Україна високо цінує дружбу зі США. Переконаний, що наше стратегічне партнерство й надалі зміцнюватиметься на благо наших держав і народів, а також спільної справи захисту свободи, демократії та міжнародного права", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, що у вересні минулого року міністр оборони України Денис Шмигаль провів зустріч із тимчасово повіреною у справах США в Україні Джулі Девіс і делегацією Американської корпорації з фінансування міжнародного розвитку..

Очільник міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський  заявив, що будь-які майбутні дипломатичні контакти щодо врегулювання військового конфлікту мають відбуватися виключно у двосторонньому форматі без залучення третіх сторін. Офіційна Варшава переконана, що лідери обох воюючих держав спроможні комунікувати самостійно, коли для цього з'являться реальні підстави.Про це він заявив в інтерв'ю для CBS News.Польський дипломат наголосив, що потенційні переговори про мир мають вести безпосередньо президент України Володимир Зеленський та диктатор Росії Володимир Путін. Сікорський зазначив, що Київ і Москва вже мають успішний досвід розв'язання гуманітарних питань без сторонньої допомоги, тому залучення міжнародних посередників не є обов'язковим."Особисто я вважаю, що краще дозволити Росії та Україні вести прямі переговори. Вони ведуть переговори про обмін тілами загиблих солдатів, військовополонених. І є питання, з яких ми не хочемо чинити на них тиск", — сказав Сікорський.Варто нагадати, що остання офіційна зустріч представників української та російської сторін відбулася у лютому поточного року в ОАЕ. Тоді дипломатичний контакт проходив у межах тристороннього саміту, організованого за активного посередництва США.Керівник зовнішньополітичного відомства Польщі підкреслив, що реальне просування у процесі завершення бойових дій та досягнення миру зараз повністю залежить від рішення глави Кремля. Якщо російська сторона дійсно матиме прагнення припинити кровопролиття, технічних перешкод для початку діалогу не виникне."Ми вважаємо, що якщо Путін готовий до припинення вогню, яке запропонувала Україна, або до мирної угоди, він знайде спосіб зв'язатися із Зеленським", — резюмував глава МЗС Польщі.Нагадаємо, віцепрем'єр-міністр і глава міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вважає, що реакція президента Кароля Навроцького на перейменування української військової частини на честь героїв УПА була непропорційною та особисто зачепила президента України Володимира Зеленського..

Глава Фінляндії Александр Стубб переконаний, що традиційні важелі впливу на Кремль не здатні примусити агресора зупинити бойові дії в Україні. Єдиним реальним фактором перелому ситуації фінський лідер вважає радикальну трансформацію суспільної думки безпосередньо у самій Росії.Про це повідомляє Politico.На переконання Александра Стубба, масштабні міжнародні економічні санкції чи колосальні втрати особового складу на передовій не мають вирішального впливу на рішення Володимира Путіна щодо продовження агресії. Зупинити військову машину Росії здатне лише внутрішнє повстання громадян. Будь-які зрушення у суспільних настроях усередині РФ щодо необхідності завершення конфлікту вже є позитивним проявом."Війна закінчиться, якщо населення обернеться проти неї", — заявив Стубб.Окрему увагу президент Фінляндії приділив механізмам запуску дипломатичного процесу. Для того щоб Україна та Росія змогли розпочати ефективний діалог, сторонам передусім необхідно забезпечити тривалу паузу на фронті."Нам потрібне шістдесятиденне припинення вогню", — наголосив він.Фінський політик вважає за доцільне адаптувати для українського контексту американську дипломатичну модель врегулювання, яку Вашингтон раніше використовував під час криз в Ірані та Газі. Крім того, Стубб високо оцінив потенціал Дональда Трампа як перемовника, зазначивши, що той володіє необхідними якостями для контролю за дотриманням майбутніх угод між сторонами конфлікту.Нагадаємо, під час засідання "Великої сімки" Дональд Трамп заінтригував союзників заявами про готовність посилити санкційний та політичний тиск на Росію. Зокрема, очільник США заговорив про можливу відмову від домовленостей на Алясці, які стосувалися російського контролю над Донбасом..

Влада Словаччини має намір застосувати право вето та зірвати затвердження пакетів фінансової і військової підтримки для Києва під час наступної зустрічі лідерів Північноатлантичного альянсу. Офіційна Братислава категорично відмовляється брати участь у довгострокових програмах фінансування української армії, посилаючись на ризики ескалації глобального конфлікту.Про це повідомляє Aktuality.Як зазначає видання, глава словацького уряду Роберт Фіцо публічно виступив проти масштабних ініціатив Альянсу, спрямованих на виділення додаткових оборонних коштів та озброєння для України. З метою координації дій наступного тижня прем'єр-міністр проведе засідання на найвищому конституційному рівні, у якому візьме участь керівник оборонного відомства Роберт Каліняк. На цих переговорах планують затвердити чіткі директиви для словацьких представників, які вирушать на міжнародну зустріч. Головна мета полягає у тому, щоб позбавити делегацію будь-яких повноважень погоджувати залучення країни до нових фінансових внесків чи надання військових позик. Очільник словацького уряду мотивував свої дії побоюваннями щодо початку Третьої світової війни через випадкові інциденти."Ви знаєте, що може статися? Сюди прилетить безпілотник, навмисно чи ненавмисно, він впаде на багатоквартирний будинок, будуть загиблі чи поранені, і у нас може бути Третя світова війна. Тому я кажу від імені Словаччини: жодної підтримки війни, Словаччина не оплачуватиме військові витрати України", — наголосив Фіцо.Він також додав, що Братислава не має інструментів чи можливостей зупинити інші держави блоку, які самостійно висловлюють бажання "готуватися до війни".Наступний саміт НАТО має відбутися 7-8 липня в Анкарі. Країни-учасниці планують вкотре підтвердити принципи колективної безпеки, а також оголосити про виділення мільярдних сум на придбання сучасного озброєння та збільшення потужностей військово-промислового комплексу.Окрім цього, у чорновому варіанті фінальної декларації лідери НАТО мають намір знову визначити Росію як довгострокову загрозу безпеці. Стратегічний план передбачає нарощування інвестицій у розвиток систем протиповітряної оборони, розвідувальних і ударних безпілотників, а також розробку ракет великої дальності.Нагадаємо, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на полях саміту лідерів Європейського Союзу заявив, що має суттєво відмінні позиції із українським гарантом..