Політика

Об’єднані Арабські Емірати оголосили про сенсаційне рішення припинити своє членство у нафтовому картелі ОПЕК та розширеній групі ОПЕК+. Цей крок став потужним ударом по експортерах сировини та лідерських позиціях Саудівської Аравії на тлі глобальної економічної нестабільності.Про це повідомляє Reuters із посиланням на офіційну заяву Абу-Дабі.Причини та стратегічні наслідкиВихід ОАЕ, які тривалий час були ключовим учасником організації, стався у критичний момент, коли війна з Іраном спричинила історичний енергетичний шок. Втрата такого гравця може спровокувати дезорганізацію всередині групи, яка традиційно намагалася демонструвати єдність, попри внутрішні суперечки щодо квот на видобуток та геополітичних розбіжностей.Міністр енергетики ОАЕ Сухейль Мохамед аль-Мазруї зазначив, що це рішення є результатом ретельного аналізу майбутньої енергетичної стратегії держави. "Це політичне рішення, воно було прийняте після ретельного вивчення поточної та майбутньої політики щодо рівня видобутку", — заявив міністр.Цікаво, що Абу-Дабі не проводило попередніх консультацій із Саудівською Аравією чи іншими країнами-членами перед оприлюдненням свого рішення.Політичний підтекст та реакція СШАРішення ОАЕ вже назвали дипломатичною перемогою президента США Дональда Трампа, який неодноразово звинувачував організацію у штучному завищенні цін на нафту. Трамп пов’язував військову підтримку країн Перської затоки з вартістю енергоносіїв, зазначаючи, що ОПЕК "експлуатує світ", встановлюючи високі тарифи.Водночас дипломатичний радник президента ОАЕ Анвар Гаргаш висловив незадоволення реакцією сусідніх арабських держав на загрози з боку Ірану. На його думку, країни регіону не доклали достатньо зусиль для захисту ОАЕ від іранських атак під час війни."Країни Ради співробітництва арабських держав Перської затоки підтримували одна одну логістично, але політично та військово, я думаю, їхня позиція була найслабшою за всю історію", — заявив Гаргаш.Наразі експортери нафти у Перській затоці мають серйозні проблеми з логістикою через Ормузьку протоку, де постійні загрози з боку Ірану перешкоджають безпечному транзиту п’ятої частини світового обсягу сирої нафти та зрідженого газу.ОПЕК — це впливова міжурядова організація, створена ключовими країнами-експортерами нафти для координації своєї енергетичної політики. Основною метою цього об’єднання є контроль над світовими обсягами видобутку "чорного золота" задля стабілізації цін на міжнародному ринку та забезпечення постійного доходу державам-учасницям. Фактично картель виступає як колективний регулятор, який шляхом встановлення квот на видобуток може впливати на вартість пального в усьому світі, балансуючи між інтересами виробників та попитом споживачів.Нагадаємо, офіційний Вашингтон розглядає сценарій радикального посилення економічних обмежень щодо Тегерана, якщо сторонам не вдасться дійти згоди за столом перемовин. Остаточний вектор санкційної політики та ступінь її жорсткості визначатиме особисто президент США Дональд Трамп..

Попри застереження щодо порушення європейських конвенцій, Верховна Рада 28 квітня підтримала оновлення Цивільного кодексу. Документ обіцяє кардинальні зміни у правах власності та сімейних відносинах, що викликало хвилю критики у суспільстві.Про це стало відомо з трансляції засідання, пише hromadske.Подробиці голосування та позиція авторівЗаконопроєкт № 15150 отримав підтримку 254 народних обранців. Цей документ став альтернативою попередній ініціативі (№ 14394), яка через значний суспільний резонанс та критику була відхилена. Один з ідейних натхненників оновлення — спікер парламенту Руслан Стефанчук — наголосив, що підготовка документа тривала довгих шість років.За словами голови Верховної Ради, за підсумками оновлень Цивільний кодекс хочуть зробити "справжнім "супермаркетом" правових можливостей для кожного українця".Шквал критичних зауваженьПопри амбітні заяви, проєкт закону викликав серйозні побоювання у різних верств суспільства. Зокрема, питання виникли до трактування терміна "родина", релігійного шлюбу та пунктів, які можуть створити перешкоди для діяльності журналістів-розслідувачів. Крім того, експерти видання "Голка" зазначають, що фокус дискусій змістився з питань свободи слова на ризики, пов'язані зі зміною правил набуття власності та захисту державного майна.Особливе занепокоєння висловили правозахисні організації, зокрема "Національний ЛГБТІ-консорціум" та Ukraine.pride. Вони стверджують, що документ містить дискримінаційні норми, які прямо суперечать вимогам Європейського Союзу та практиці ЄСПЛ. Основна претензія полягає у відмові визнавати одностатеві пари сім'єю навіть через судові інстанції."Європейські інституції прямо вимагають забезпечити юридичне визнання та захист одностатевих пар. Це передбачено рішеннями ЄСПЛ, зобов'язаннями України в межах євроінтеграції, дорожньою картою з верховенства права", — зазначають представники організацій.Поступки після критикиВарто зауважити, що під тиском громадськості автори проєкту вже пішли на певні поступки. Ще на початку лютого Руслан Стефанчук запевнив, що з фінального тексту вилучать найбільш скандальну статтю, яка пропонувала знизити шлюбний вік в Україні до 14 років.Нагадаємо, торік у квітні стало відомо, що українські військовослужбовці одружуватимуться в "Дії" поза чергою. Уряд ухвалив відповідну постанову..

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готує санкційний пакет щодо причетних до оборудок із краденим українським зерном.Таку заяву він оприлюднив у Telegram-каналі."Придбання вкраденого в усіх нормальних країнах є діянням, яке тягне за собою юридичну відповідальність. Це стосується, зокрема, і вкраденого Росією зерна. Ще одне судно з таким зерном прибуло в порт Ізраїлю та готується до розвантаження. Це не є і не може бути чистим бізнесом. Влада Ізраїлю не може не знати, які судна та з яким вантажем прибувають у порти країни", — зазначив очільник держави.За словами гаранта, країна-агресорка Росії систематично забирає зерно на тимчасово окупованій українській землі та організовує вивезення такого зерна особами, які з окупантами пов’язані. Він відзначив, що такі оборудки порушують законодавство самої Держави Ізраїль. "Україна зробила всі необхідні кроки дипломатичними каналами, щоб унеможливити подібні інциденти. Втім, ми бачимо, що й чергове таке судно не зупинене. Доручив МЗС України поінформувати всіх партнерів нашої держави про ситуацію. Україна на основі інформації від наших розвідок готує відповідний санкційний пакет, який буде охоплювати й тих, хто безпосередньо перевозить це зерно, і тих фізичних та юридичних осіб, хто намагається заробляти на такій кримінальній схемі. Скоординуємо і з європейськими партнерами, щоб відповідні особи були включені у європейські санкційні режими", — зауважив президент.Він також додав, що Україна розраховує на партнерські відносини та взаємну повагу з кожною державою."Ми реально працюємо на те, щоб безпеки, зокрема і в регіоні Близького Сходу, було більше. Очікуємо, що влада Ізраїлю поважатиме Україну й не робитиме кроків, які послаблюють двосторонні відносини", — резюмував гарант.Нагадаємо, Україна та Ізраїль обмінялися різкими заявами через захід у порт Хайфи суховантажу з окупованим українським збіжжям. Єрусалим наполягає на відсутності офіційного запиту про допомогу, тоді як Київ застерігає від підриву двосторонніх відносин..

У вівторок, 28 квітня, Верховна Рада проголосувала за продовження воєнного стану в Україні ще на 90 днів.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. За його словами відповідне рішення підтримали 315 депутатів.Відтак, воєнний стан буде діяти в Україні ще до 2 серпня 2026 року. Це вже 19-й раз парламент ухвалив рішення про продовження воєнного стану.Також, як відзначив нардеп, Рада проголосувала й за продовження загальної мобілізації. Вона також тривате до 2 серпня. Це рішення підтримали 304 депутати.Зауважимо, 27 квітня президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради два законопроєкти, які передбачають продовження строку дії воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 діб.Нагадаємо, нещодавно керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що без мобілізації Україна не зможе утримувати оборону, однак наголосив на необхідності реформувати окремі аспекти її реалізації, зокрема випадки жорстокого або принизливого ставлення до громадян.Також раніше стало відомо, що в Україні впродовж останніх 10 місяців покращилася ситуація з мобілізацією. Це дозволяє українському війську почуватися впевненіше, ніж минулого року..

У вівторок, 28 квітня, Олена Київець під час засідання Верховної Ради склала присягу народної депутатки України від партії "Слуга народу".Про це повідомляє "Суспільне". Вона замінила депутатку Дар’ю Володіну, яка склала повноваження 8 квітня.Варто зауважити, що 21 квітня Центральна виборча комісія визнала Олену Київець обраною народною депутаткою України від партії "Слуга народу"."ЦВК розглянула вказаний документ та визнала Олену Київець, наступну за черговістю кандидатку, включену до виборчого списку політичної партії "Слуга народу" під №161, обраною народною депутаткою України на вказаних виборах", — йдеться у повідомленні.Що відомо про Олену КиївецьЗгідно з інформацією руху "Чесно", Олена Київець народилась 1 листопада 1977 року у Києві. У 1999 році закінчила Національну академію внутрішніх справ України. Докторка юридичних наук.У 2009 році була співзасновницею громадської організації "Асоціація юристів міжнародного права". У 2012-2019 роках була помічницею на громадських засадах нардепа Олега Кулініча у 7 і 8 скликанні Верховної Ради. У 2015 році була співзасновницею ГО "Українська аграрна асоціація — Київ".У 2020 році стала головою партії "Довіра". Роком раніше балотувалася до ВР від партії "Слуга народу" під номером 161 як безпартійна. У 2020 році стала професоркою кафедри міжнародного та європейського права Київського економічного університету ім. Вадима Гетьмана.Нагадаємо, 8 квітня Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки Дар'ї Володіної про складання мандату. Вона входила до фракції "Слуги народу". Додамо, 15 березня президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що народні депутати мають продовжувати працювати у Верховній Раді під час воєнного стану. Інший варіант — вони можуть долучитися до захисту держави на фронті..

Президент Естонії Алар Каріс вважає, що Європа втратила можливість ініціювати мирні переговори з Росією навесні 2022 року, коли українські сили відкинули російські війська від Києва.Про це він сказав в інтерв’ю фінському виданню Yle.За словами Каріса, після відступу російських військ від столиці тоді існувала можливість посадити Росію за стіл переговорів, однак цього не було зроблено."Європейський Союз вклав у Україну дійсно багато. Не може бути так, що коли настане час, за столом переговорів опиняться США, Росія і, можливо, якась третя держава, а Європи там не буде взагалі", — зазначив він.Він також наголосив, що Європейському Союзу варто підготуватися як до потенційних мирних переговорів, так і до післявоєнного періоду. На його думку, ЄС має бути залучений до будь-яких майбутніх перемовин щодо завершення війни.Каріс додав, що відносини з Росією залишатимуться складними навіть після завершення бойових дій. Водночас він навів приклад післявоєнної трансформації Німеччини, яка після Другої світової війни пройшла політичні зміни та згодом стала членом НАТО і ЄС.Нагадаємо, нещодавно прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що Європейський Союз може стягувати мита з російських товарів, зокрема, зі сталі та добрив. Отримані кошти сміливо можна спрямовувати на відновлення України..

Офіційний Вашингтон розглядає сценарій радикального посилення економічних обмежень щодо Тегерана, якщо сторонам не вдасться дійти згоди за столом перемовин. Остаточний вектор санкційної політики та ступінь її жорсткості визначатиме особисто президент США Дональд Трамп.Про це в інтерв’ю Fox News заявив Державний секретар США Марко Рубіо.Ультиматум для ТегеранаДержсекретар США чітко окреслив позицію адміністрації щодо майбутнього діалогу з Іраном. За його словами, чинний рівень обмежень уже є надзвичайно високим, проте США мають ресурс для подальшого нарощування тиску. Це станеться у тому разі, якщо дипломатичні зусилля не принесуть бажаних результатів. Рубіо наголосив, що Сполучені Штати не планують зупинятися на досягнутому рівні економічної ізоляції іранського режиму."Це рішення президента США Дональда Трампа. Рівень санкцій проти Ірану надзвичайний, рівень тиску на Іран надзвичайний, і я думаю, що можна залучити більше", — заявив очільник Держдепартаменту США.Роль Трампа у прийнятті рішеньПопри активну роботу дипломатичного корпусу, вирішальне слово у питанні запровадження нових пакетів санкцій залишається за Білим домом. Рубіо акцентував на тому, що президент Трамп особисто модерує рівень тиску, виходячи з поточної геополітичної ситуації та готовності Ірану до конструктивних домовленостей.Нагадаємо, супер'яхта Nord, яка належить одному з найближчих союзників російського диктатора Володимира Путіна, успішно подолала Ормузьку протоку попри чинну блокаду цього стратегічного водного шляху. Поки більшість приватних суден уникають цього маршруту через бойові дії, розкішний корабель російського мільярдера безперешкодно пройшов шлях із Дубая до Омана..

Нові санкції проти російських енергоносіїв та ліквідація "сірих зон" стануть головними інструментами Європейського Союзу у боротьбі з Кремлем у 2026 році. Петер Мадяр, новий лідер Угорщини, підтвердив готовність розблокувати санкційні процеси, які понад два роки стримував вже експрем'єр країни Віктор Орбан.Про це заявив очільник міністерства закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, пише ERR.Санкційний тиск на енергетику РФЗа словами посадовця, новий етап економічного тиску на Москву обіцяє бути найбільш болючим з початку повномасштабного вторгнення. Очікується, що 21-й пакет санкцій фокусуватиметься на перекритті основних джерел доходів російського бюджету від експорту палива. Дипломати наголошують, що готовність Петера Мадяра до проєвропейської політики дозволяє впроваджувати обмеження без звичних раніше багатомісячних затримок."Найкритичнішими, безумовно, є майбутні пакети санкцій. 20-й пакет санкцій ухвалено, 21-й готується, і він буде досить жорстким, особливо щодо енергоносіїв", — зазначає представник ЄС. Угорщина більше не перешкоджатимеЗміна влади в Будапешті знімає головний бар'єр для санкційної політики ЄС. Попереднє керівництво Угорщини не лише блокувало фінансову допомогу, а й систематично виводило з-під ударів енергетичні активи Росії. Новий прем'єр Петер Мадяр вже надіслав сигнал про готовність повернути Угорщину в річище спільних європейських інтересів."Ми чекаємо, що вони будуть проєвропейськими. Основний посил Мадяра полягав у тому, що угорський народ належить до Європейського союзу", — коментують у Брюсселі. Розширення ЄС як запобіжник агресіїОкрім економічного тиску, санкційна стратегія Європи передбачає остаточну ліквідацію "сірих зон", де Росія намагалася зберегти свій вплив. Надання Україні та Молдові повноправного членства в ЄС розглядається як гарантія того, що ці території назавжди вийдуть з-під російського орбіти."Там слід дати дуже чіткий і конкретний сигнал на тему розширення, оскільки в ключі майбутнього світу найважливіше те, щоб у нас не залишалося "сірих зон" між Росією, НАТО та Євросоюзом", — резюмують європейські партнери.Нагадаємо, 23 квітня Європейський Союз остаточно затвердив 20-й пакет санкцій проти Російської Федерації, посиливши тиск на агресора у відповідь на війну проти України. Нові обмеження спрямовані на ключові сектори економіки, фінансові інструменти та "тіньовий флот", щоб ще більше звузити можливості Кремля фінансувати воєнні дії..

У Польщі суд визнав винним колишнього заступника міністра фінансів Кшиштофа Толвінського в розпалюванні національної ворожнечі через образливі висловлювання щодо українців.Як повідомляє Gazeta Wyborcza, рішення ухвалив районний суд у Білостоці. Суд встановив, що у період з березня по травень 2022 року політик публічно ображав українців за національною ознакою та підбурював до ненависті.Справу проти Толвінського раніше двічі закривала прокуратура, однак її повторно ініціювали після заяви українського журналіста Ігоря Кравця за підтримки Центру моніторингу расистської та ксенофобської поведінки.У суді зазначили, що обвинувачений використовував образливі формулювання щодо українців, а також узагальнював їх, застосовуючи терміни з негативним історичним контекстом. Захист намагався виправдати висловлювання посиланням на історичні події, однак суд не визнав цю аргументацію переконливою.Сам Толвінський не погодився з вироком і заявив, що вважає справу політичною. За даними ЗМІ, він також відомий публічними заявами на підтримку режиму Олександра Лукашенка у Білорусі та поширенням проросійських наративів у соцмережах.Нагадаємо, 15 квітня у Польщі перекинувся мікроавтобус, у якому перебували громадяни України. Водія та одного з пасажирів доставили до лікарні.Додамо, також у польському Любліні 19-річну українку звинуватили у шахрайстві. Дівчина нібито виманила у пенсіонера мільйон злотих..

Не встигли українці порадіти поразці партії Віктора Орбана на виборах в Угорщині, як болгари обрали собі владу на чолі з проросійським генералом Руменом Радєвим. А тепер намалювалася ще одна неприємність — у сусідній Румунії урядова криза.Давня політична ворожнеча. Чому захитався уряд Іліє БоложанаНинішній румунський уряд склав присягу 24 червня минулого року. Головним урядовцем став лідер Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан. Парламентська коаліція у складі націонал-лібералів, соціал-демократів, Союзу порятунку Румунії та Демократичного союзу угорців утворилася після грудневих парламентських виборів 2024 року, але вона ніяк не могла домовитися про співпрацю. Зрештою, коаліціанти досягли консенсусу: уряд працюватиме за ротаційним принципом, і 2027 року його очолить представник соціал-демократів. Проте стабільно працювати урядовцям не вдалося: Боложану довелося за 10 місяців пережити шість голосувань за недовіру. Їхніми ініціаторами були ультраправі. Можливо, прем’єр і далі лишався б "тефлоновим" до спроб скинути його з посади проросійськими трампістами, якби не демарш соціал-демократів.23 квітня вони оголосили про вихід семи своїх міністрів з уряду Боложана, президент Дан відставки прийняв та призначив тимчасових міністрів з-поміж секретарів міністерств. Тепер у прем’єр-міністра є менш як сорок днів для формування нового складу уряду та отримання вотуму довіри в парламенті. Але есдеки вирішили не чекати й спільно з ультраправими готують подання про вотум недовіри уряду вже найближчими днями травня.Що ж об’єднало дві різнополюсні ідеологічні партії? Популізм. Прем’єр Болажан тримає курс на жорстку економію бюджетних коштів, зокрема, відмовляється підвищувати мінімальну заробітну плату. Такі кроки зі зрозумілих причин не подобаються значній кількості громадян, — хто ж хоче затягувати паски. Урядовці пояснюють: Румунія має найбільший в Євросоюзі бюджетний дефіцит, а от інвестиційний рейтинг країни падає. В ЄС також вимагають від уряду підвищити пенсійний вік для суддів та прокурорів, а також обмежити розміри їхніх пенсій. Це є умовою для отримання доступу до фондів відновлення та стійкості Європейського Союзу. Нашим суддям і прокурорам на замітку: в разі вступу України до ЄС їх також трохи "общипають".Президент Дан запевняє: попри кризу, проєвропейський курс країни зберігається, але є нюанс. Румунія — парламентсько-президентська республіка, тут президент і законодавчий орган взаємозалежні. Затяжна урядова криза відобразиться і на підтримці глави держави. Він намагається бути медіатором у цій ситуації й посадити політичні сили за стіл переговорів. Та варто нагадати, при яких обставинах пішов із посади його попередник Клаус Йоганніс. Це сталося за схожого перебігу подій.Постійний "жабогадюкінг" есдеків і націонал-лібералів призводив до політичних криз. Прем’єрські посади здобували то представники одних, то інших. У червні 2023 року капітаном урядової команди став лідер соціал-демократів Йон-Марчел Чолаку. У статусі глави кабінету міністрів він балотувався в президенти на листопадових виборах 2024 року, його називали фаворитом перегонів. Але тоді трапилася халепа — у першому турі переміг ультраправий популіст, антисеміт та українофоб Калін Джорджеску, в другий тур із ним так само неочікувано вийшла лібералка Єлена Ласконі. 6 грудня того ж року конституційний суд анулював результати першого туру, повторні президентські вибори призначили на 4 травня 2025-го.Ошелешений поразкою Чолаку лишився прем’єром, щоб спробувати свої сили вдруге. Оскільки президента румуни не обрали, змушений був продовжувати виконувати обов’язки президента і Йоганніс, хоча його термін завершувався у грудні 2024 року. Ультраправа опозиція скористалася з цієї нагоди та вимагала відставки "простроченого" президента. Аби не давати карти в руки правим 10 лютого 2025 року Йоганніс пішов сам.Подальші події відомі: у першому турі президентських виборів виграв Сіміон, але у другому його обіграв проєвропейський Дан. Період стабільного внутрішньополітичного життя в Румунії виявися коротким і причина цього — між есдеками та націонал-лібералами знову політична війна. Дивіденди від якої отримують ультраправі.Три сценарії розвитку подійПерший сценарій — вотум недовіри уряду Боложана, який ініціюють есдеки та ультраправі, провалиться. Після чого переформатована урядова команда без соціал-демократів працюватиме, спираючись на ситуативні голосування і збираючи голоси за кожен закон. Не надто хороший сценарій, бо це суттєво загальмує процес ухвалення законів, яких від Бухареста вимагає Євросоюз, але інші — гірші.Другий сценарій — нинішній уряд та його очільник ідуть в історію, а соціал-демократи формують власну коаліцію та пропонують свого прем’єра. Про готовність діяти саме так вже заявили з їхнього табору. Але ображені націонал-ліберали на коаліцію не погодяться. Що ж до AUR та кількох дрібних партій зі схожою ідеологією, то альянс із ними поховає ліву партію в очах її виборців. Та й ультраправим це непотрібно, бо їх влаштовує третій сценарій — дочасні парламентські вибори. Тому соціал-демократи граються з вогнем, спроба зруйнувати уряд може обернутися для проєвропейських сил Румунії катастрофою.Згідно з опитуванням INSKOP, AUR має рейтинг понад 40 відсотків. Далі йдуть есдеки, в яких приблизно 18%, тобто більш ніж удвічі менше. Націонал-ліберали мають 13,5%, Союз порятунку Румунії — майже 12%, після нього розташувалися партії зі значно нижчою підтримкою. В разі дочасних виборів друзі Трампа і Путіна в Румунії можуть замахнутися навіть на монобільшість. Кремль та Білий дім отримали ляпас від румунів на травневих виборах минулого року, від угорців — цього місяця, якщо політичний шторм у Румунії триватиме, то у них вимальовується реванш.Чим загрожує Україні урядова криза в РумуніїРумунія протягом повномасштабного вторгнення надає Україні значну логістичну і військово-технічну допомогу. Останнім часом Київ і Бухарест дуже зблизилися. У березні президенти Володимир Зеленський і Нікушор Дан підписали декларацію про встановлення стратегічного партнерства між країнами."Це важливий момент у наших двосторонніх відносинах. Один із документів стосується спільного виробництва дронів у Румунії", — прокоментував ухвалений документ президент Дан.Також президенти домовилися про реалізацію у рамках європейської програми з переозброєння та модернізації SAFE проєктів зі спільного виробництва зброї на 200 мільйонів євро.Крім того, укладено рамкові домовленості щодо співробітництва в енергетичному секторі, зокрема, вони передбачають будівництво повітряної лінії електропередачі між Чернівцями та Сучавою, введення в експлуатацію повітряної лінії електропередачі Порубне — Сірет, а також можливість для Румунії використовувати підземні газові сховища України.Залишається сподіватися, що дві найбільші проєвропейські, але при цьому антагоністичні румунські партії вчасно зупиняться і справа до дочасних виборів не дійде. Принаймні консультації щодо варіантів виходу з тупику тривають. При цьому слід прораховувати дії України у випадку поглиблення протиріч у Румунії, через що досягнуті домовленості можуть бути поставлені на паузу..

У НАТО обговорюють можливість змінити підхід до проведення самітів і відмовитися від щорічних зустрічей лідерів країн-членів.За даними Reuters, частина союзників виступає за рідший формат, зокрема, проведення самітів раз на два роки. Також розглядається варіант не проводити зустріч у 2028 році. Остаточне рішення має ухвалити генеральний секретар альянсу Марк Рютте.Ініціатива пов’язана з прагненням зробити роботу альянсу більш ефективною. Дипломати зазначають, що щорічні саміти створюють тиск щодо досягнення швидких і помітних результатів, що іноді відвертає увагу від довгострокового планування."Краще менше самітів, ніж поганих. У нас все одно є чим зайнятися, ми знаємо, що нам потрібно робити", — зазначають дипломати.Окремим фактором є напруженість у відносинах з президентом США Дональдом Трампом. Під час попередніх самітів він неодноразово критикував союзників за недостатні оборонні витрати та ставив під сумнів зобов’язання США в межах альянсу. Водночас у НАТО наголошують, що регулярні консультації між країнами триватимуть незалежно від формату самітів, а ключові рішення щодо безпеки ухвалюватимуться у звичному режимі.Наразі саміти відбуваються щороку від 2021 року. Найближчий запланований на липень 2026 в Анкарі, а зустріч 2027 року має пройти в Албанії. Рішення щодо подальшого формату поки не ухвалене.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс заявив, що через складність швидкого вступу України до НАТО та ЄС Європі потрібен альтернативний інструмент інтеграції оборонних можливостей. Нова структура може стати фундаментом безпеки після завершення війни.Додамо, також нещодавно стало відомо, що Україна візьме участь у саміті НАТО, який відбудеться в Туреччині. Наразі сторони узгоджують формат присутності та склад української делегації..

Супер'яхта Nord, яка належить одному з найближчих союзників російського диктатора Володимира Путіна, успішно подолала Ормузьку протоку попри чинну блокаду цього стратегічного водного шляху. Поки більшість приватних суден уникають цього маршруту через бойові дії, розкішний корабель російського мільярдера безперешкодно пройшов шлях із Дубая до Омана.Про це повідомляє BBC.Розкіш підсанкційного олігархаЯк зазначає джерело, судно Nord довжиною 142 метри пов’язують із власником сталеливарної компанії "Северсталь" Олексієм Мордашовим. Хоча формально він не значиться власником, записи свідчать, що у 2022 році яхта була зареєстрована на фірму його дружини. Вартість судна оцінюють у понад 500 мільйонів доларів. За даними профільного видання Superyacht Times, на борту облаштовано басейн, вертолітний майданчик та навіть підводний човен.Сам Мордашов перебуває під жорсткими санкціями Великої Британії, США та Європейського Союзу, запровадженими після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Попри заклики західних країн заморозити його активи, Гонконг та Мальдіви раніше відмовлялися конфіскувати яхту.Геополітичний контекст та енергетична кризаBBC зазначає, що прохід яхти відбувся на тлі загострення ситуації в регіоні. Іран продовжує обмежувати судноплавство через протоку після того, як Дональд Трамп оголосив про блокаду іранських портів силами США. Це суттєво впливає на світову економіку, адже через цей канал зазвичай проходить п'ята частина світових постачань нафти та скрапленого газу. Через конфлікт ціни на нафту марки Brent вже підскочили до 109 доларів за барель.Цього тижня Тегеран активізував дипломатичні контакти з Москвою. У понеділок Володимир Путін прийняв у Санкт-Петербурзі іранську делегацію. Під час зустрічі міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі високо оцінив "стратегічні відносини" між країнами.Пряма мова та солідарність режимівЯк повідомляє російське державне агентство ТАСС, Путін під час розмови заявив Арагчі, що іранський народ "мужньо бореться" за свій суверенітет перед обличчям американського та ізраїльського тиску. Своєю чергою іранський міністр оприлюднив спільні фото з Путіним та Сергієм Лавровим, акцентувавши на міцності їхнього союзу. Він написав: "Останні події підтвердили глибину та міцність нашого стратегічного партнерства. Оскільки наші відносини продовжують розвиватися, ми вдячні за солідарність і вітаємо підтримку Росією дипломатії".Нагадаємо, 27 квітня світові ціни на нафту зросли на тлі призупинення мирних переговорів між США та Іраном, що посилило побоювання щодо можливих перебоїв постачання енергоносіїв із Близького Сходу. .

Україна та Ізраїль обмінялися різкими заявами через захід у порт Хайфи суховантажу з окупованим українським збіжжям. Єрусалим наполягає на відсутності офіційного запиту про допомогу, тоді як Київ застерігає від підриву двосторонніх відносин.Позицію Єрусалима оприлюднив ізраїльський міністр Гідеон Саар у соцмережі X.Позиція української сторониРаніше очільник МЗС України Андрій Сибіга висловив публічне обурення через ситуацію в порту Хайфи. За його словами, йому "важко зрозуміти відсутність адекватної реакції Ізраїлю" на факти доставлення українського зерна, яке Росія незаконно вивезла із загарбаних територій. У зв'язку з цим українське дипломатичне відомство викликало посла Ізраїлю для вручення офіційної ноти протесту."Дружні українсько-ізраїльські відносини можуть принести користь обом країнам, і незаконна торгівля Росії викраденим українським зерном не повинна їх підривати", — наголосив Сибіга.Відповідь Єрусалима: звинувачення та доказиГідеон Саар відреагував на закиди українського колеги, зауваживши, що дипломатія не має обмежуватися публічним простором. Він зазначив, що Київ не надав достатньої доказової бази для правових дій щодо судна."Шановний міністре, дипломатичні відносини, особливо між дружніми країнами, не будуються у Twitter чи в засобах масової інформації", — написав очільник ізраїльського МЗС.Він також додав, що "звинувачення не є доказами". "Докази, що підтверджують ці звинувачення, досі не надано. Ви навіть не подали запит про правову допомогу, перш ніж звернутися до ЗМІ та соціальних мереж", — резюмував Саар. Водночас він запевнив, що питання буде розглянуто, оскільки Ізраїль є державою, яка суворо дотримується верховенства права.Нагадаємо, нещодавно в порт Хайфи зайшло судно ABINSK з партією пшениці, імовірно викраденої росіянами на окупованих територіях України. Попри на попередження Києва про незаконне походження зерна, ізраїльська сторона дозволила розвантаження суднаЩе 15 квітня глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до Ізраїлю з приводу перебування у їхньому порту корабля Російської Федерації із краденим зерном. Дипломати також скоординували позиції щодо подальшої співпраці та розвитку подій у безпековій сфері.Додамо, раніше після розмови з президентом Єгипту Абделем Фаттахом Ас-Сісі Володимир Зеленський заявив, що Каїр більше не прийматиме зерно, яке Росія вивозить з окупованих територій України. Це звучить як важлива дипломатична перемога, однак експерти застерігають: на практиці контролювати походження зерна надзвичайно складно..

Міністерство закордонних справ України викликало посла Ізраїлю. Причина — вкрадене Росією українське зерно.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, українсько-ізраїльські відносини мають потенціал для покращення взаємодії. Відтак незаконна торгівля Росією краденим українським зерном не повинна їх підривати."Важко зрозуміти відсутність адекватної реакції Ізраїлю на законну вимогу України щодо попереднього судна, яке доставило викрадені товари до Хайфи. Тепер, коли до Хайфи прибуло ще одне таке судно, ми вкотре застерігаємо Ізраїль від прийняття викраденого зерна та нанесення шкоди нашим відносинам", — зазначив Сибіга.Міністр додав, що наразі Україна офіційно викликала посла Ізраїлю, щоб "пред'явити нашу протестну ноту та вимагати відповідних дій".Нагадаємо, минулого тижня в порт Хайфи зайшло судно ABINSK з партією пшениці, імовірно викраденої росіянами на окупованих територіях України. Попри на попередження Києва про незаконне походження зерна, ізраїльська сторона дозволила розвантаження судна15 квітня глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до Ізраїлю з приводу перебування у їхньому порту корабля Російської Федерації із краденим зерном. Дипломати також скоординували позиції щодо подальшої співпраці та розвитку подій у безпековій сфері.Додамо, раніше після розмови з президентом Єгипту Абделем Фаттахом Ас-Сісі Володимир Зеленський заявив, що Каїр більше не прийматиме зерно, яке Росія вивозить з окупованих територій України. Це звучить як важлива дипломатична перемога, однак експерти застерігають: на практиці контролювати походження зерна надзвичайно складно..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до Європейського Союзу.Про це повідомляє Reuters.Виступаючи перед студентами гімназії Carolus-Magnus у Марсберзі, німецький лідер озвучив бачення завершення військового конфлікту. Він підкреслив, що досягнення миру є складним процесом, який вимагатиме від української сторони важких рішень."У якийсь момент Україна підпише угоду про припинення вогню, у якийсь момент, сподіваюся, мирний договір з Росією. Тоді може статися так, що частина території України більше не буде українською", — заявив Мерц.Реальні терміни вступу до ЄвросоюзуОкрему увагу канцлер приділив євроінтеграційним прагненням Києва. Мерц скептично оцінив ідею швидкого приєднання України до ЄС, назвавши амбітні плани щодо вступу в найближчі роки нереалістичними."У Зеленського була ідея вступу до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року не є реальним", — констатував глава німецького уряду.Він додав, що Україна не може стати частиною блоку, поки перебуває у стані війни. Для повноцінного членства держава повинна спочатку відповідати суворим критеріям, зокрема щодо верховенства права та ефективної боротьби з корупцією.Проміжні кроки та фінансова підтримкаЯк альтернативу негайному вступу Мерц запропонував запровадити проміжні етапи інтеграції. Зокрема, йдеться про надання Україні ролі спостерігача в інституціях ЄС. За його словами, ця пропозиція отримала широке схвалення серед європейських лідерів під час нещодавнього саміту на Кіпрі.Попри розбіжності щодо темпів розширення ЄС, підтримка України залишається пріоритетом. Минулого тижня Європейський Союз схвалив кредит для України у розмірі 90 мільярдів євро, що має покрити більшість потреб країни до кінця 2027 року. Мерц також зауважив, що якщо президент Зеленський захоче винести питання територіальних компромісів на референдум для отримання підтримки більшості, він має чесно сказати народу: "Я відкрив для вас шлях до Європи".Нагадаємо, раніше німецький канцлер Фрідріх Мерц заявив, що Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе..