Політика

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер анонсував зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.Таку заяву він зробив під час свого брифінгу. За його словами, переговори відбудуться вже найближчим часом."Найближчим часом у мене запланована зустріч із президентом Зеленським, оскільки вкрай важливо, щоб ми, як і раніше, приділяли пріоритетну увагу підтримці України. Ми не можемо допустити, щоб війна в Перській затоці обернулася несподіваною вигодою для Путіна", — зазначив Стармер.Прем’єр Британії також відзначив, що наразі підтримує контакт із лідерами країн Перської затоки, Європи та інших регіонів.Раніше президент України Володимир Зеленський вже попередив, що Путін фактично розпочав Третю світову війну. І зараз завдання полягає в тому, щоби не дати їй стати широкомасштабною, що і робить Україна.Нагадаємо, 24 лютого Велика Британія оголосила про пакет допомоги Україні, що включає військову, гуманітарну та відновлювальну підтримку. Окрім цього, Лондон заявив про готовність розгорнути свої війська на українській території після встановлення миру. До того ж на офіційному сайті уряду Великої Британії заявили про плани розгорнути війська в Україні після встановлення миру. У межах цих багатонаціональних сил для України працює штаб із 70 осіб, а підготовка до розгортання військ підтримується фінансуванням у розмірі 269 мільйонів доларів..

Генеральний штаб Збройних сил України та окремі Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки засекретили інформацію про військовий облік родичів та близьких до працівників Центру протидії корупції осіб.Про це повідомляють "Українські новини", посилаючись на відповідь Генштабу та ТЦК і СП на запити журналістів. Так, представники ЗМІ поцікавилися у відомств, чи дійсно родичі та близькі до працівників ЦПК люди, мають відстрочки від мобілізації або ж взагалі зняті із військового обліку.Крім того, журналісти спитали у ТЦК та СП і Генштабу, чи зобовʼязані ці особи оновлювати свої дані і коли в останнє спілкувалися з працівниками ТЦК та СП і чи оновлювали свої дані.У відповідь на запит Генеральний штаб заявив, що це персональні дані і доступ до них визначається Законом України "Про захист персональних даних". Відтак, жодних відомостей про військовий облік вищезгаданих людей відомства так і не розкрили."Відповідно до статті 14 цього Закону, поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу виключно за згодою суб'єкта персональних даних. Порядок виконання військового обов'язку, зокрема в частині дотримання правил військового обліку та оновлення персональних даних, закріплений Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" поширюється на всіх громадян України, які мають статус призовника, військовозобов'язаного або резервіста. Зважаючи на викладене, запитувані Вами відомості (щодо перебування на військовому обліку, наявності відстрочки та стану оновлення даних конкретних фізичних осіб) містять персональні дані. Це конфіденційна інформація з обмеженим доступом, яка не може бути надана розпорядником без письмової згоди суб'єктів персональних даних", — зазначили у Генштабі.Нагадаємо, за даними журналістів видання From-ua, родичі та наближені до керівництва Центру протидії корупції особи дивним чином уникають мобілізації та мають відстрочки від призову до лав Збройних сил України. Медійники запевняють, що частина близьких до ЦПК осіб підлягає мобілізації, проте вона не фігурує серед порушників і навіть не перебуває у полі зору територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки..

Військова кампанія Сполучених Штатів та Ізраїлю проти іранського режиму може затягнутися щонайменше до осені 2026 року, попри сподівання на швидке завершення інтенсивних боїв. Західні союзники вже розробляють сценарії тривалого протистояння, яке змінить безпекову архітектуру всього Близького Сходу.Про це повідомляє видання Axios.Прогнози щодо активної фази боївЯк зазначає видання, наразі в оточенні президента США Дональда Трампа панують стримані оцінки щодо термінів операції. Радники глави Білого дому припускають, що пік військової активності припаде на найближчі чотири–шість тижнів і може завершитися вже на початку квітня.Проте представники НАТО та частина американських чиновників налаштовані на значно триваліший розвиток подій. За даними джерел, нестабільність у регіоні та безпосереднє втручання США у конфлікт з Іраном триватимуть як мінімум до вересня, після чого бойові дії можуть перерости у фазу низької інтенсивності."Епічна лють": деталі плануванняЗаступниця прессекретаря Білого дому Анна Келлі розкрила деякі деталі підготовки до масштабної кампанії. Вона наголосила, що операція під назвою "Епічна лють" стала результатом тривалої підготовки: "Епічна лють" є результатом багатьох місяців ретельного планування".За словами Келлі, перед ухваленням остаточного рішення Дональд Трамп вивчив широкий спектр стратегічних варіантів, врахувавши думки провідних високопосадовців країни. Водночас у Білому домі поки утримуються від офіційних коментарів щодо точної дати завершення місії.Ізраїль готує тисячі нових ударівПаралельно з діями США, ізраїльська сторона підтвердила намір продовжувати агресивну повітряну кампанію. ЦАХАЛ планує завдавати ударів по об'єктах на території Ірану ще щонайменше три тижні. За даними медіа, цілями атак стануть тисячі додаткових стратегічних пунктів, що має на меті критично послабити військовий потенціал Тегерана.Нещодавно американський президент Дональд Трамп висловив сумніви щодо правдивості інформації про те, що Кремль допомагає Тегерану націлюватися на американські та ізраїльські об'єкти. Водночас він провів несподівану паралель між діями Москви та військовою підтримкою, яку Вашингтон надає Україні. Нагадаємо, 28 лютого США разом з Ізраїлем розпочали військову операцію проти Ірану. Під час ударів був убитий верховний лідер країни аятола Алі Хаменеї, а також уражені військові та ядерні об’єкти. У відповідь Іран обстрілює Ізраїль та атакує американські бази й об’єкти союзників США в країнах Перської затоки.Додамо, МЗС України назвали абсурдними погрози Ірану зробити Україну "законною ціллю", адже Тегеран роками допомагав Росії зброєю та технологіями у війні проти українців..

Туреччина офіційно підтвердила свою непохитну позицію щодо територіальної цілісності України, назвавши події в Криму грубим порушенням світового порядку. В Анкарі наголосили, що продовжуватимуть пильно стежити за кожним кроком окупантів на півострові, особливо в контексті долі кримських татар.Про це повідомляє міністерство закордонних справ Туреччини, пише "Крим.Реалії".Невизнання анексіїОфіційна Анкара виступила з потужним зверненням до дванадцятої річниці незаконного захоплення півострова Російською Федерацією. У дипломатичному відомстві наголосили: "У зв’язку з дванадцятою річницею анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, що входить до складу України, шляхом незаконного референдуму, ми знову заявляємо, що Туреччина не визнає ситуацію, що склалася де-факто в Криму, яка є порушенням міжнародного права".Пріоритет — захист кримських татарОкрім політичної підтримки суверенітету України, турецька сторона акцентувала на гуманітарному аспекті. Питання деокупації півострова та дотримання прав людини залишатимуться ключовими у зовнішній політиці держави. У відомстві також додали, що Туреччина "і надалі уважно стежитиме" за ситуацією на Кримському півострові та триматиме її на порядку денному, приділяючи особливу увагу становищу кримських татар.Нагадаємо, раніше турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган заявляв, що війна між Україною та Росією може наближатися до завершення. Таку оцінку він озвучив після переговорів із Володимиром Путіним.До того ж турецький лідер пропонував обмежене припинення вогню, яке могло б охоплювати енергетичну інфраструктуру та морські порти, наголосивши на стратегічному значенні безпеки судноплавства.Додамо, 12 грудня президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган обговорив із кремлівським диктатором Володимиром Путіним війну Росії проти України. Вони зустрілися на полях форуму в столиці Туркменістану Ашхабаді..

На референдумі, який відбувся 15 березня 2026 року, більшість громадян Казахстану підтримали проєкт нової Конституції. Згідно з попередніми даними Центральної виборчої комісії, "за" проголосували 7,9 мільйона виборців, або 87,15% тих, хто взяв участь у голосуванні, тоді як понад 898 тисяч осіб (9,8%) висловилися проти.Про це пише "Радіо Свобода".На референдумі в Казахстані, який відбувся 14 березня 2026 року, взяли участь 9,1 мільйона осіб — це 73,12% від числа виборців, що перевищує мінімальний поріг у 50% для легітимності голосування.Референдум стосувався проєкту нової Конституції, який президент Касим-Жомарт Токаєв представив 20 січня 2026 року. Основні зміни передбачають перетворення парламенту на однопалатний Курултай з 145 депутатами, розширення повноважень президента щодо призначень генерального прокурора, керівників судів та керівництва Нацбанку, введення посади віцепрезидента та можливість розпуску парламенту. Критики вбачають у цьому посилення президентської влади й послаблення ролі Курултаю.Реформа також торкнулася прав громадян і сім’ї: шлюб визначено як союз чоловіка та жінки, а державна мова доповнена нормою про офіційне використання російської поряд із казахською. День Конституції змінили з 30 серпня на 15 березня.Під час голосування фіксувалися інциденти з журналістами в Астані та Алмати, які затримували на короткий час, але без подальших звинувачень.Нагадаємо, понад 60% українців готові взяти участь у референдумі щодо мирної угоди з РФ. Опитування КМІС показує, що більшість може підтримати мир навіть за наявності "територіальних компромісів"..

Американський президент Дональд Трамп висловив сумніви щодо правдивості інформації про те, що Кремль допомагає Тегерану націлюватися на американські та ізраїльські об'єкти. Водночас він провів несподівану паралель між діями Москви та військовою підтримкою, яку Вашингтон надає Україні.Про це повідомляє Financial Times з посиланням на інтерв'ю американського лідера.Співпраця РФ та ІрануУ розмові з журналістами Трамп зазначив, що не має однозначного підтвердження фактів передачі розвідувальних даних з російських супутників іранській стороні. Він акцентував на складності ситуації, вказавши на те: "Я не знаю, чи так, чи інакше. Але можна також стверджувати, що ми певною мірою допомогли Україні. Важко сказати: "Ви націлюєтеся на нас, але ми допомагаємо Україні".Порівняння з допомогою УкраїніЛідер США також акцентував на обсягах озброєння та фінансування, які отримав Київ від попереднього керівництва Білого дому. За його словами, попередня адміністрація виділила Україні допомоги на суму 350 мільярдів доларів. Виправдовуючи свою обережну позицію щодо дій РФ, Трамп додав: "Тож важко сказати: "Боже, що ви робите?", коли ми самі робили те саме".Нагадаємо, 28 лютого США разом з Ізраїлем розпочали військову операцію проти Ірану. Під час ударів був убитий верховний лідер країни аятола Алі Хаменеї, а також уражені військові та ядерні об’єкти. У відповідь Іран обстрілює Ізраїль та атакує американські бази й об’єкти союзників США в країнах Перської затоки.Додамо, МЗС України назвали абсурдними погрози Ірану зробити Україну "законною ціллю", адже Тегеран роками допомагав Росії зброєю та технологіями у війні проти українців..

У ніч на 16 березня Військово-повітряні сили Ізраїлю провели зухвалу операцію безпосередньо у столиці Ірану. Ціллю точного авіаудару став борт, який перебував у розпорядженні верхівки іранського режиму, що завдало серйозного удару по логістиці та координації керівництва країни. Про це повідомляє пресслужба Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ).Ліквідація в аеропорту МехрабадЗгідно з оперативним зведенням, нічна атака була спрямована на аеропорт Тегерана, де базувався літак, що мав особливе значення для іранської влади. За даними розвідки, цим повітряним судном регулярно користувався особисто Алі Хаменеї. В офіційному звіті ізраїльських військових зазначено:"Вночі Армія оборони Ізраїлю завдала точного удару та зруйнувала літак, який використовував Верховний лідер іранського терористичного режиму, в аеропорту Мехрабад у Тегерані".Окрім верховного лідера, борт обслуговував потреби інших високопосадовців та військового командування, виконуючи як внутрішні перельоти, так і міжнародні рейси.Наслідки для іранського режимуВійськові аналітики наголошують, що втрата такого активу — це не лише матеріальні збитки, а й суттєве обмеження оперативності іранської верхівки. Представники ЦАХАЛ прокоментували результати операції наступним чином:"Знищення літака порушує можливості координації керівництва іранського режиму. В результаті точного удару було знищено ще один стратегічний актив режиму".Наразі Тегеран офіційно не коментує масштаби руйнувань, проте інцидент уже став одним із найгучніших проявів ескалації на Близькому Сході.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що нового верховного лідера Ірану Моджтаба Хаменеї могли таємно вивезти до Москви. Він нібито проходить лікування в приватній лікарні..

Опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що понад 60% українців готові взяти участь у можливому референдумі щодо мирної угоди з Росією. При цьому багато респондентів готові підтримати угоду навіть за наявності "територіальних компромісів", якщо запитання буде сформульоване таким чином, що підкреслює переваги миру та безпеки, а складні поступки не виділяються окремо.Про це свідчать результати опитування КМІС за 1-8 березня.Експериментальне формулювання запитання, яку КМІС використовував для перевірки реакції населення, звучала так: "Чи підтримуєте Ви встановлення миру шляхом схвалення угоди з США і Європою, яка передбачає: членство України в ЄС у 2027 році, територіальні компроміси, надійні гарантії безпеки та план економічної відбудови?" У цьому випадку 61% респондентів сказали б "так", 10% — "ні", решта не визначилися або не брали б участь у голосуванні. Якщо рахувати лише тих, хто дійсно прийде на референдум, підтримка зростає до 86%, проти — 14%.Важливий момент: КМІС підкреслює, що результати сильно залежать від формулювання запитання. Багато українців, які в принципі проти поступок по Донбасу, можуть підтримати мирну угоду, якщо складні моменти "запаковують" у позитивні формулювання. Наприклад, навіть серед тих, хто категорично проти обміну Донбасу на гарантії безпеки, 54% готові проголосувати "так", і лише 14% — проти.Водночас соціологи зазначають високі ризики маніпуляцій та необхідність забезпечення легітимності референдуму. Закон України вимагає мінімум 50% плюс одна явки для визнання результатів легітимними. Навіть якщо ця норма буде формально виконана, низька явка (наприклад, 52%) може поставити під сумнів сприйняття результатів населенням та міжнародними партнерами.Опитування проводилося на підконтрольних уряду територіях України, методом телефонних інтерв’ю за випадковою вибіркою мобільних номерів. Опитано 1003 респонденти віком від 18 років. Похибка вибірки не перевищує 4,1% для показників близьких до 50%, 3,5% — для 25%, 2,5% — для 10%, 1,8% — для 5%.Загалом КМІС робить висновок, що отримані дані достатньо репрезентативні, щоб надійно оцінювати суспільні настрої щодо можливого референдуму та потенційної підтримки мирної угоди. Основна ідея дослідження — українці схильні підтримувати мир, але деталізація компромісів та формулювання питання критично впливають на результат.Нагадаємо, 70% українців не вірять в успіх нинішніх переговорів, а понад половина виступає проти виведення ЗСУ з Донбасу навіть за гарантій безпеки.Додамо, за результатами опитування КМІС 23-29 січня, 61% українців довіряють президенту Володимиру Зеленському, тоді як 33% — ні..

Президент США Дональд Трамп має намір застосувати радикальні заходи для відновлення стабільного постачання нафти через Ормузьку протоку. Білий дім уже формує міжнародну коаліцію та розглядає можливість силового захоплення стратегічних нафтових терміналів Ірану, якщо блокада танкерів триватиме.Про це повідомляє Axios.Формування "Ормузької коаліції"За даними джерел у Вашингтоні, адміністрація Трампа вже цього тижня може оголосити про створення військового союзу для патрулювання протоки. До складу угруповання планують залучити не лише країни НАТО, а й азійських імпортерів енергоресурсів, включаючи Китай. Дональд Трамп, перебуваючи на борту Air Force One, заявив журналістам:"Ми розмовляємо з іншими країнами щодо патрулювання проток. Було б добре, якби інші країни патрулювали протоки разом з нами. Ми допоможемо. Ми отримуємо хорошу реакцію", — наголосив американський лідер.Повідомляється, що країни-учасниці мають надати військові кораблі, безпілотники та засоби управління для гарантування безпеки судноплавства.Радикальний сценарійОсобливу увагу привертає готовність Вашингтона до силових дій безпосередньо проти іранської інфраструктури. Якщо танкери залишатимуться заблокованими, США розглядають варіант взяття під контроль ключового нафтового термінала Ірану на острові Харг.Трамп уже провів інтенсивні переговори з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та іншими європейськими союзниками. Хоча деякі країни відмовилися від участі, у Білому домі вважають, що іранська загроза зараз мінімальна."Місія буде невеликою, оскільки в Ірану залишилося дуже мало вогневої потужності", — зацитувало джерело позицію адміністрації.Тиск на Близький Схід та АзіюЯк зазначає видання, мета поточної стратегії — заручитися максимальною політичною підтримкою перед початком активної фази операції. США прагнуть показати, що розблокування протоки є спільним інтересом як Заходу, так і країн Перської затоки та Азії. Високопосадовець адміністрації Трампа додав:"Це були насичені вихідні дипломатії між США та їхніми європейськими союзниками, а також країнами Перської затоки та Азії. Основна мета адміністрації Трампа — заручитися політичною підтримкою союзників щодо угруповання в Ормузькій протоці", — підсумували в Axios.Нагадаємо, за даними Reuters, в оточенні американського президента Дональда Трампа сперечаються про те, коли та як оголосити про перемогу над Іраном. Більшість вважає, що з війною на Близькому Сході варто закінчувати якомога швидше.Додамо, 14 березня американський лідер закликав низку країн Європи та Азії направити свої військові кораблі до Ормузької протоки. Він сподівається, що Китай, Франція, Японія, Південна Корея, Велика Британія та інші держави, які відчувають наслідки цього обмеження, направлять свої кораблі до Ормузької протоки..

Деякі країни Європейського Союзу пропонують Україні зачекати з повноправним членством від 10 до 20 років, щоб переконатися у незворотності проведених реформ. Віцепрем'єр Тарас Качка наголосив, що такий тривалий термін є неприйнятним для Києва, проте існують інші механізми контролю, які можуть задовольнити партнерів. Про це посадовець заявив в інтерв'ю для "РБК-Україна".Питання довіри та шлях реформЗа словами віцепрем'єра, такі впливові держави як Німеччина ставлять на перше місце фактор довіри до інституцій. Європейські партнери хочуть бачити не лише ухвалення законів, а і їхню тривалу стабільну роботу на практиці. Качка процитував позицію західних колег:"Такі країни, як Німеччина, кажуть: це суперважлива для нас історія, нам потрібна довіра. Тому ви зробите реформи, і нам треба умовних 20 років, щоб ви "відстоялися", щоб ми переконалися, що все працює. Це не тому, що ми не хочемо вас приймати, нам просто треба довіра", — зазначив він.Балканський досвід та верифікаціяПосадовець зауважив, що затримки із вступом балканських країн були зумовлені "доєвропейською" методологією, яка вимагала доказів незворотності змін. Як приклад він навчив досвід Румунії та Болгарії, для яких створювали спеціальні умови контролю навіть після офіційного приєднання до блоку. Качка пояснив:"Що ми можемо зробити? Ми згадуємо, і всі згадують, що коли Румунія і Болгарія вступали в ЄС, був створений спеціальний механізм контролю і верифікації CVM (Cooperation and Verification Mechanism)", — сказав віцепрем'єр.Тоді Єврокомісія мала право обмежувати певні права країн-членів, якщо вони не виконували зобов'язання. Сьогодні такі інструменти називають "сейфгардами" (захисними механізмами).Україна не має часу на очікуванняПопри дискусії в кулуарах ЄС, українська сторона наполягає на швидших темпах інтеграції. Тарас Качка підкреслив, що запропоновані терміни у 10 чи 20 років є занадто довгими для країни, що перебуває у стані трансформації."Може я перебільшую про 20 років, хай 10 років — але для нас це вічність. І тому цей механізм сейфгардів і CVM — це абсолютно нормальна історія. Однак це не проговорювалося в деталях. Тому в медіа часто дуже спрощують ситуацію", — підсумував Качка.Нещодавно президент Литви Гітанас Науседа під час зустрічі у Вільнюсі заявив, що вступ України та Молдови до Європейського Союзу до 2030 року є стратегічною метою його країни. Сторони обговорили конкретні терміни підписання угод та необхідні реформи для пришвидшення євроінтеграції.Нагадаємо, раніше єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила, що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Спроби США виступити посередником у переговорах про завершення війни між Росією та Україною фактично зайшли в глухий кут. Як повідомляє Financial Times із посиланням на дипломатів і чиновників, президент США Дональд Трамп поступово втрачає інтерес до переговорного процесу.Про це пише "Радіо Свобода".Однією з причин називають загострення ситуації на Близькому Сході та війну США й Ізраїлю проти Ірану, що відвернула увагу Вашингтона від українського напрямку. За словами європейських дипломатів, американські посадовці минулого тижня повідомили партнерам з ЄС, що США поки не планують посилювати санкції проти російської нафтової галузі.Європейські дипломати називають відволікання уваги Вашингтона на Близький Схід "катастрофою" для України та ЄС. Водночас країни Європи отримали сигнал про затримки постачання американської зброї Києву, зокрема систем протиповітряної оборони. Глава європейської дипломатії Кая Каллас назвала ситуацію проблемною.Речник президента Росії Дмитро Пєсков визнав, що переговорний процес фактично призупинився. За його словами, у США зараз інші пріоритети. Також, за даними видання, під час спроби Франції долучити Європу до переговорів виник дипломатичний скандал. Помічник президента Росії Юрій Ушаков нібито різко відмовив представникам Парижа, які пропонували участь ЄС у переговорах.Як розповів один із європейських дипломатів, радники президента Франції Емманюеля Макрона — Емманюель Бонн і Бертран Бухвальтер — у лютому приїжджали до Москви для зустрічі з Ушаковим. За словами співрозмовників Financial Times, російський чиновник відмовив у грубій формі, використавши нецензурну лексику."Вибачте, але взагалі-то ні, йдіть на**й", — цитує Юрія Ушакова видання.У Кремлі заявили, що європейські країни нібито не допомагають мирному процесу. Дмитро Пєсков стверджує, що європейці "витрачають усі зусилля на те, щоб переконати Україну продовжувати війну", тоді як Росія, за його словами, впевнена у власній перевазі на фронті.Президент США Дональд Трамп своєю чергою заявив в інтерв’ю NBC News, що укладенню мирної угоди, на його думку, заважає позиція президента України Володимира Зеленського. Трамп також пояснив тимчасове послаблення санкцій проти російської нафти енергетичною кризою, що виникла після фактичного закриття Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів постачання нафти та газу з Близького Сходу. Через напружену ситуацію ціни на нафту Brent уже перевищили 100 доларів за барель.Нагадаємо, 28 лютого США разом з Ізраїлем розпочали військову операцію проти Ірану. Під час ударів був убитий верховний лідер країни аятола Алі Хаменеї, а також уражені військові та ядерні об’єкти. У відповідь Іран обстрілює Ізраїль та атакує американські бази й об’єкти союзників США в країнах Перської затоки.Додамо, МЗС України назвали абсурдними погрози Ірану зробити Україну "законною ціллю", адже Тегеран роками допомагав Росії зброєю та технологіями у війні проти українців..

Фінляндія офіційно відмовилася від розміщення ядерного арсеналу на своїй території, попри статус нового члена НАТО. Водночас Гельсінкі виявляє неабиякий інтерес до ініціативи Франції щодо створення єдиного загальноєвропейського оборонного щита. Про це повідомляє "Укрінформ" з посиланням на заяву прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо під час пресконференції в Осло.Позиція щодо ядерних арсеналівОчільник фінського уряду розвіяв чутки про можливу появу ядерних об'єктів у країні після вступу до Альянсу. За його словами, наразі це питання взагалі не стоїть на порядку денному ні всередині держави, ні в штаб-квартирі НАТО:"Фінляндія не прагне розміщення на своїй території ядерної зброї і жодних подібних планів НАТО не має", — сказав Орпо.Ця заява прозвучала на тлі загального зміцнення східного флангу Європи, проте Гельсінкі дотримується стриманої стратегії щодо найбільш потужних видів озброєння.Інтерес до "французької парасольки"Попри відмову від власних чи розміщених ядерних потужностей, Фінляндія уважно стежить за дипломатичними ініціативами союзників. Зокрема, Петтері Орпо схвально відгукнувся про ідеї президента Франції Еммануеля Макрона, які стосуються поширення ядерних гарантій Парижа на весь Європейський Союз. Прем’єр наголосив, що європейська архітектура безпеки потребує модернізації:"Ми хотіли б дізнатися більше, оскільки існує потреба зміцнити європейське стримування", — зазначив прем’єр-міністр.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Міжнародне агентство з атомної енергії не має доказів того, що Іран створює ядерну бомбу. Водночас агентство не може підтвердити, що ядерна програма Тегерана має виключно мирний характер. .

У розпорядженні Тегерана є ракети з дальністю польоту близько двох тисяч кілометрів, однак скільки їх та чи справді вони здатні нести бойовий заряд на таку відстань — невідомо. Проте у погрозах іранців можуть бути інші мотиви, а не ракетний удар."Дії України щодо допомоги Ізраїлю за допомогою безпілотників перетворюють всю територію України на законну та легальну ціль для Ісламської Республіки, згідно зі Статутом Організації Об’єднаних Націй", — таку заяву зробив голова комісії з національної безпеки та зовнішньої політики парламенту Ірану Ебрагім Азізі.У відповідь на погрози президент Володимир Зеленський нагадав, що іранська влада давно є союзницею Росії у війні проти нашої країни."Ми знаємо, як запускалися перші "шахеди". Російських операторів не було, були оператори країни, звідки приїхали "шахеди", тому що потрібно було навчати росіян. Вони їх навчали в реальній війні", — зазначив Зеленський.В українському МЗС погрози з Тегерана порівняли з тим, коли б серійний убивця виправдовував свої злочини, посилаючись на кримінальний кодекс."Іранський режим роками підтримує вбивства українців, безпосередньо надаючи державі-агресору дрони та технології для агресії проти України. У цьому контексті абсурдно, коли якісь представники цього режиму погрожують Україні та ще й посилаються на право на самооборону, закріплене у статті 51 Статуту ООН", — заявив речник МЗС Георгій Тихий.Схожою була реакція і більшості українців, — лякати нас ракетними ударами марна справа після того, що ми пережили і переживаємо у війні, де іранці — союзники нашого ворога. Те, що військове союзництво Тегерана з Москвою триває і нині, підтвердив глава МЗС Ірану Аббас Арагчі. Але вже не проти України, а проти США та Ізраїлю.Чи становлять небезпеку для України іранські ракети і дрони?Найбільш далекобійними іранськими ракетами є "Хорремшехр", "Саджил", "Шахаб" із її версією "Гадр", а також "Емад". Останню, четверту, версію "Хорремшехр" представили 25 травня 2023 року. За заявленими характеристиками вона може долати відстань дві тисячі кілометрів та нести боєзаряд вагою 1500 кілограмів. У Тегерані заявляли про її успішне випробування з акцентом на тому, що ракета здатна вдарити по Ізраїлю та американських військових базах на Близькому Сході.На початку лютого цього року інформаційна агенція "Фарс", близька до "Корпусу вартових ісламської революції" (КВІР), повідомила про розгортання ракет Khorramshahr на одному зі своїх підземних військових об’єктів. Де саме розташований цей об’єкт, не повідомлялося. Дуже ймовірно, що він уже знищений. Ще більшу дальність за заявленими характеристиками має "Саджил". Інші — менш як дві тисячі кілометрів, проте відстань між східними територіями Ірану та Україною, на жаль, достатня для удару ракетами цього типу. Не лише по Україні, а й по країнах НАТО у центральній Європі. Втім, між заявленою і реальною дальністю — велика різниця. Іран не міг випробувати це убивче залізяччя на повну дистанцію, але завдяки своїй пропаганді намагався переконати в правдивості заявки.Окрім балістичних ракет, у розпорядженні іранських ісламістів є дрони-камікадзе і не лише знайомі нам "шахеди". Заявлена відстань дві тисячі кілометрів також у БпЛА "Араш" і "Моджахер". Проте в разі запуску з території Ірану з високою долею ймовірності їх зіб’ють на шляху, оскільки вони пролітатимуть через кілька країн, які застосують систему ППО. Тому про небезпеку цих дронів для нас можна говорити лише теоретично.Тим більше, що Іран активно використовує безпілотники для ударів по американцях, Ізраїлю і сусідніх країнах Близького Сходу, і навряд чи ця терористична держава має у своєму розпорядженні необмежену кількість дронів-камікадзе.Не ракети, а невизначеність. Для чого Іран лякає ударами по Україні та ЄвропіОскільки ракетні або дронові удари Ірану по Україні можливі лише теоретично, погрози Азізі могли мати іншу мету. Насамперед, гібридну пропагандистську, розраховану на європейців. Ті неоднозначно відгукнулися на військову операцію американців та ізраїльтян проти Ірану, давши зрозуміти, що це — не їхня війна.Фактично лише Румунія без зайвих застережень погодилася на запит США щодо використання своїх авіабаз для підтримки операції в Ірані. Зокрема, йдеться про авіабазу "Міхай Когелнічану", розміщену неподалік узбережжя Чорного моря приблизно за 300 кілометрів від Одеси. Речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї пригрозив відповіддю європейським країнам, якщо ті приєднаються до бойових дій, через це багато країн ЄС зайняли вичікувальну позицію, остерігаючись бути втягнутими у війну. Лякати ударами — тактика Тегерана задля сіяння страху у суспільстві і в такий спосіб тиску на політичні еліти Європи.У випадку, якщо умовний "Хорремшехр" ударить по Румунії, країни НАТО мають активувати п'яту статтю статуту Альянсу про колективний захист і долучитися до військової операції на боці США. Але це стане серйозним випробуванням для європейських політиків, адже політику Трампа щодо Європи протягом року його президентства важко назвати дружньою. А військова операція проти Ірану спричинила зростання ціни на нафту та купу пов’язаних із цим економічних проблем. Тож у Тегерані можуть припускати, що НАТО розколеться у питанні приєднання до війни в Ірані.Але до чого тут Україна? Страх навіть перед теоретичним ракетним ударом змушує європейців посилювати власну систему ППО, а отже, зменшуватиме їхнє бажання ділитися засобами протиповітряної оборони з українцями. Простіше кажучи, чим глибші розколи між партнерами, тим більшу вигоду для себе бачать Тегеран і Москва. Проте все очевиднішою стає ще одна мета іранських діячів — розширити конфлікт та затягнути. Іранці продовжують атакувати сусідів, зокрема, під удар потрапив міжнародний аеропорт Кувейту. Подібна тактика спрямована на загальну дестабілізацію у світі, страх перед довготривалою війною ще більше накручує ціни на нафту.Попри бравурні заяви Трампа про перемогу, події розвиваються за сценарієм невизначеності. Як приклад: у відповідь на заяву глави Білого дому про бажання Ірану укласти угоду, глава іранського МЗС Арагчі зазначив, що його країна "ніколи не просила про припинення вогню і навіть ніколи не просила про переговори". Хто каже правду — Трамп чи Арагчі? Оце і є елемент невизначеності.Пиха Трампа проти реалій війни в ІраніЯк відомо, Україна відправила своїх фахівців до кількох держав Близького Сходу для допомоги із захисту від іранських дронів. За словами Зеленського, Київ отримав 11 запитів від країн Перської затоки, з Європи та від США щодо підтримки у протидії "шахедам". Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук підтвердив запит і від ізраїльської влади. Азізі погрожував помстою саме за допомогу Ізраїлю, замовчуючи про інші країни, зацікавлені в українських дронах-перехоплювачах, здатних зламати плани Ірану на тривалу дестабілізацію світу.З тією швидкістю, з якою американці та їхні партнери на Близькому Сході використовують дороговартісні системи ППО проти дронів-камікадзе, у короткій перспективі вони можуть зіткнутися з дефіцитом. На це і розраховують в Ірані, щоб посилити удари, коли у супротивника будуть обмежені ресурси. І тут українська дронова ініціатива виявилася на часі.Проте є ще один важливий момент. Нині багато пишуть і говорять, що через наявність в України технологій, які довели ефективність у бойових умовах, перед нашою державою відкрилося вікно можливостей стати експортером безпеки для багатьох країн. У цьому процесі не стільки небезпечні погрози з Тегерана, скільки пиха Трампа, який вважає Близький Схід сферою виключно американських інтересів і не хоче, щоб там була ще чиясь зброя. Тому існує ризик, що американці штучно обмежуватимуть українську ініціативу. Тут можна згадати реакцію Трампа на наміри Великої Британії направити два авіаносці на Близький Схід."Нам вони більше не потрібні. Нам не потрібні люди, які приєднуються до воєн після того, як ми вже перемогли", — написав американський президент у своїй соцмережі Truth Social.За змістом нагадує іншу його заяву про "непотрібність допомоги" України у протидії іранським дронам. Залишається сподіватися, що американському президенту радники пояснять, що такі його заяви радо сприймають у Тегерані та Москві….

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що потенційний вихід країни з Європейського Союзу нині є "реальною загрозою". Він звинуватив політичних опонентів у тому, що вони штовхають державу до так званого "Polexit".Таку заяву він оприлюднив у соцмережі X. Зокрема, польський прем’єр назвав можливий вихід Польщі з ЄС "катастрофою" та пообіцяв зробити все, щоб не допустити цього."Polexit"сьогодні — це реальна загроза! Цього прагнуть як конфедерації, так і більшість ПіС. Навроцький — їхній покровитель. Ті, хто хоче зруйнувати Союз, — це: Росія, американська MAGA та європейські праві на чолі з Орбаном. Для Польщі це буде катастрофою. Я зроблю все, щоб їх зупинити", — наголосив Туск.За даними Politico, заява Туска пролунала після того, як президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який мав дозволити Варшаві отримати доступ до 43,7 мільярда євро оборонних кредитів ЄС із низькими відсотками. Наразі уряд не має достатньої кількості голосів у парламенті, щоб подолати це вето, що створює невизначеність щодо фінансування запланованих військових витрат.За словами Туска, рішення президента може послабити позиції Польщі всередині Євросоюзу. Водночас соціологічні опитування свідчать, що підтримка виходу Польщі з ЄС залишається відносно низькою. За різними даними, ідею запуску процесу виходу підтримують приблизно від 10% до 25% громадян, тоді як більшість поляків виступає за збереження членства в Євросоюзі.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Польща трансформує систему підтримки українських біженців, переводячи допомогу з екстреного режиму в загальносистемне русло. Нові правила передбачають продовження терміну легального перебування для українців до 2027 року, але водночас впроваджують суворіші умови отримання соціальних виплат та медичних послуг..

Президент Володимир Зеленський заявив, що російський диктатор Володимир Путін ніколи не був зацікавлений у мирних переговорах з Україною. Він на це погодився лише через тиск Сполучених Штатів Америки.Таку заяву український лідер зробив в інтерв'ю CNN."Путін ніколи не хотів зупиняти війну Росії проти України. Він боявся Президента Трампа і тиску з боку Сполучених Штатів. Саме тому він вів цю гру, удаючи, що хоче переговорів. Я й надалі вважаю, що Америка має посилити тиск на Путіна. Інакше він не вестиме переговори добросовісно. Він лише хоче висувати ультиматуми Україні, такі як вимога вивести наші війська з нашої території. Але це не втамує його апетиту", — зазначив президент.За його словами, наразі Вашингтон і надалі має тиснути на Москву, аби мирні перемовини і далі продовжувалися. Зеленський також відзначив, що ситуація в Ірані та послаблення санкційної політики, грають на руку очільнику Кремля."Наша розвідка доповідає, що через усі санкції, запроваджені Сполученими Штатами та Європейським Союзом, а також через наші далекобійні удари по російській енергетичній інфраструктурі Росія лише у 2026 році зіткнулася з дефіцитом понад 100 мільярдів доларів. Тепер ми бачимо, що вони заробили близько 10 мільярдів за два тижні війни на Близькому Сході. Це справді небезпечно. Це дає Путіну більше впевненості в тому, що він може продовжувати війну", — підсумував Зеленський.Нагадаємо, Володимир Зеленський заявляв під час інтерв'ю редактору німецької версії видання Politico Гордону Репінському, що війна Росії проти України має закінчитися якомога швидше. Але багато що залежить від країни-агресорки. Також потрібна чітка та тверда позиція США, Європи й інших важливих політичних суб’єктів світу.Водночас, за даними Financial Times, американський президент Дональд Трамп втратив інтерес до перемовного процесу України та Росії через війну в Ірані. Тож мирні переговори фактично перебувають на межі провалу..