Політика

У вівторок, 13 січня президент Володимир Зеленський провів перемовини з американськими сенаторами Ліндсі Гремом і Річардом Блюменталем.Про це повідомив Офіс президента України. Зазначається, що очільник держави поінформував сенаторів про комбіновані російські атаки на українську енергетику та відзначив, що основним пріоритетом для України — є ракети для ППО, і Київ розраховує на підтримку партнерів."Бачимо багато різних факторів, які роблять Путіна, а отже, і всю Росію, значно слабшими. Важливо максимально посилити всі можливі форми тиску, щоб нарешті змусити росіян закінчити цю війну", — додав Зеленський.До того ж сторони обговорили санкційний законопроєкт американських сенаторів, який "здатний суттєво вплинути на позиції РФ та всіх, хто допомагає їй у цій війні". Крім того, Зеленський розповів про перебіг контактів із представниками президента США Дональда Трампа."Сторони дуже близькі до фіналізації документів. Глава держави відзначив позицію сенаторів щодо важливості гарантій безпеки для України та їх подальшої двопартійної підтримки в Конгресі Сполучених Штатів. Сторони домовилися продовжити діалог та обговорити все при зустрічі вже найближчим часом. Президент подякував за двопартійну підтримку", — додали в ОП.Нагадаємо, 13 січня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з лідером Фінляндії Александром Стуббом. Лідери обговорили дипломатичну ситуацію, всі наявні можливості в перемовинах, а також загальні політичні обставини між Європою та США..

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили керівника однієї з депутатських фракцій парламенту на пропозиції хабаря низці народних депутатів.Про це повідомила пресслужба НАБУ."НАБУ і САП викрили керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради України на пропозиції неправомірної вигоди низці народних депутатів, які належать до фракцій, не очолюваних цією особою, за голосування "за" або "проти" конкретних законопроєктів", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що попередня кваліфікація справи: ч. 4 ст. 369 КК України (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Інших подробиць провадження правоохоронці поки не розкривають."Деталі — згодом", — додали у НАБУ.Водночас видання "Українська правда" із посиланням на власні джерела у політичних колах заявило, що НАБУ і САП проводять обшуки в офісі партії "Батьківщина". Зокрема, йдеться про офіс в Києві на вулиці Турівській.Нагадаємо, 27 грудня 2025 року детективи НАБУ повідомили, що у парламенті було викрито організовану злочинну групу, до складу якої входили чинні народні депутати. За даними слідства, учасники групи на систематичній основі отримували неправомірну вигоду за голосування у Верховній Раді.Після цього стало відомо, що НАБУ прийшло з обшуками до Верховної Ради України. Однак співробітники Управління державної охорони чинять спротив детективам.Згодом медійники "Української правди" та "Дзеркала тижня" заявили, що декілька народних депутатів України від фракції "Слуга народу" підозрюються в отриманні хабарів за "правильні" голосування у Верховній Раді. .

Російський диктатор Володимир Путін серйозно поставиться до мирних переговорів щодо війни в Україні лише тоді, коли світ змусить його це зробити.Про це повідомила висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас на спільній пресконференції з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом в Берліні 13 січня, передає "Ми-Україна"."Ми також просуваємо 20 пакет санкцій і прагнемо завершити його наступного місяця. Путін поставиться до переговорів серйозно лише тоді, коли ми його змусимо", — зауважила Каллас.За її словами, на сьогодні усі зусилля щодо миру в Україні залишаються односторонніми, адже РФ продовжує тероризувати українські міста і села дронами та ракетами."Зараз відбувається інтенсивний дипломатичний поштовх до миру. Президент Трамп не єдиний, хто ненавидить війну — українці ненавидять, ми всі її ненавидимо. Але, як ми бачимо знову і знову, цей поштовх залишається абсолютно одностороннім. Щотижня російські бомби занурюють українські міста в темряву. Руйнування та смерть — це відповідь Росії на дипломатію. Гірка реальність полягає в тому, що ця війна може тривати довго, якщо ми разом не чинитимемо більшого тиску на Росію, щоб вона її зупинила", — зазначила Каллас.Нагадаємо, на думку міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, країна-агресорка Росія наразі не демонструє жодної готовності до припинення війни й свідомо продовжує масовані ракетні і дронові атаки на Україну. Він також відзначив, що Берлін не залишить Київ і вже цього року надасть 11,5 млрд євро допомоги, зокрема для посилення протиповітряної оборони..

У вівторок, 13 січня, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з лідером Фінляндії Александром Стуббом.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зокрема, лідери обговорили дипломатичну ситуацію, всі наявні можливості в перемовинах, а також загальні політичні обставини між Європою та США."Дуже важливо, щоб ми не втрачали спільного й разом працювали для результатів, які потрібні не просто комусь одному, а всім нам у Євроатлантиці", — зазначив гарант.До того ж Зеленський і Стубб говорили про варіанти подальших зустрічей і перемовин. Крім того, ще однією темою для перемовин були останні атаки РФ на Україну."Глава держави поінформував про наслідки російських ударів, український потенціал захисту й відновлення та подякував за підтримку", — додали в ОП.Нагадаємо, президент Фінляндії Александер Стубб заявляв, що деякі пункти можливої мирної угоди щодо завершення російсько-української війни можуть бути несправедливими для Києва. Однак, такі документи рідко бувають ідеальними.Водночас, на думку міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, країна-агресорка Росія наразі не демонструє жодної готовності до припинення війни й свідомо продовжує масовані ракетні і дронові атаки на Україну. Він також відзначив, що Берлін не залишить Київ і вже цього року надасть 11,5 млрд євро допомоги, зокрема для посилення протиповітряної оборони..

У вівторок, 13 січня, президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення заступника голови Служби безпеки України. Посаду обійняв Ярослав Мережко.Відповідний указ №47/2026 опублікований на сайті президента."Призначити Мережка Ярослава Вікторовича заступником голови Служби безпеки України", — йдеться в документі.Що відомо про Ярослава МережкаНаразі відкритої інформації у мережі Інтернет про посадовця дуже мало. Зокрема, відомо, що він є професійним контррозвідником.Також у 2018–2019 роках він обіймав посаду начальника 4-го управління Департаменту контррозвідки СБУ та входив до складу офіційних делегацій від спецслужби.До того ж У 2023 році Мережко представляв СБУ у складі української делегації на засіданні Українсько-американської робочої групи з питань нерозповсюдження та експортного контролю, що свідчить про його залучення до міжнародних питань безпеки.Попередній контекст:На початку 2026 року президент Володимир Зеленський розпочав масштабні кадрові зміни у вищих ешелонах влади. Однією з головних ротацій стало призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента після звільнення Андрія Єрмака.Крім того, Зеленський змінив і керівництво Державної прикордонної служби — тимчасовим виконувачем обов’язків голови ДПСУ став Валерій Вавринюк.Окремо гарант оновив керівництво чотирьох обласних військових адміністрацій — у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській і Чернівецькій областях.2 січня Зеленський запропонував першому віцепрем'єру — міністру цифрової трансформації України Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.Також президент запропонував міністру оборони України Шмигалю обійняти посаду міністра енергетики.5 січня Зеленський зустрівся з екс-очільником СБУ Василем Малюком, щоб обговорити посилення бойової складової у роботі Служби безпеки України. Глава держави доручив зосередитися на проведенні унікальних операцій проти агресора та анонсував обрання нового очільника відомства. Цього ж дня генерал-лейтенант Василь Малюк подав у відставку. Він обіймав цю посаду з липня 2022 року.Своєю чергою, Зеленський 5 січня призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Служби безпеки України. Посаду обійняв генерал-майор Євген Хмара, який очолює Центр спеціальних операцій "А" СБУ ("Альфа"), що є одним із ключових підрозділів СБУ.9 січня Денис Шмигаль і Михайло Федоров подали заяви про відставку, а 13 січня Верховна Рада України підтримала звільнення Шмигаля з посади міністра оборони та Федорова з посади міністра цифрової трансформації.12 січня, президент України Володимир Зеленський провів низку кадрових змін, що стосуються керівництва Волинської та Тернопільської областей, а також Служби безпеки України..

Країна-агресорка Росія наразі не демонструє жодної готовності до припинення війни й свідомо продовжує масовані ракетні і дронові атаки на Україну.Про це повідомив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус під час спільної пресконференції з високою представницею ЄС із закордонних справ Каєю Каллас, передає "Ми-Україна". Посадовець вважає, що Москва навмисно б’є по українській енергетиці, що залишити населення без електроенергії та тепла під час морозів."І весь цей час ми ведемо переговори про те, що може статися, а може й не статися після припинення вогню, якого ніде не видно. Усе ще правильно говорити про це, вести переговори та знаходити рішення для дня розплати. Але поки ми це робимо, Путін продовжує бомбардувати і захоплювати позиції. Його дії демонструють глибоку зневагу до людства", — заявив Пісторіус.Він також відзначив, що Берлін не залишить Київ і вже цього року надасть 11,5 млрд євро допомоги, зокрема для посилення протиповітряної оборони. Натомість, Пісторіус вважає, що загальна потреба України в підтримці від партнерів "для захисту" наступного року становить близько 60 мільярдів. Водночас очільник Міноборони ФРН зауважив, що наразі припинення вогню в Україні є малоймовірним."І з однієї простої причини — Путін не хоче миру. Водночас ми готуємося, і це правильно та необхідно, до того дня, коли припинення вогню може стати реальністю. Ми хочемо бути готовими, тому вже зараз вивчаємо можливі внески у забезпечення такого режиму", — зазначив Пісторіус.Нагадаємо, раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні.Водночас Дональд Трамп дав велике інтерв'ю виданню The New York Times, у якому скептично оцінив позиції України на переговорах, висловив упевненість у бажанні Путіна завершити війну та прокоментував "план із 20 пунктів" Володимира Зеленського..

Лідери краї "Великої сімки" наступного тижня можуть посилити тиск на американського лідера Дональда Трампа щодо схвалення гарантій безпеки для України.Про це повідомляє Financial Times з посиланням на обізнаних чиновників, передає "Укрінформ". Зазначається, що лідери Італії, Німеччини, Франції, Канади та Великої Британії, а також президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн планують зустрітися із Трампом на Всесвітньому економічному форумі у Давосі. На зустрічі також буде й президент Володимир Зеленський."Наразі тривають обговорення деталей зустрічі, запланованої на середу, на якій можуть бути присутні й інші лідери Коаліції охочих. Радники з національної безпеки цих країн також планували провести окрему зустріч", — йдеться у повідомленні.Журналісти відзначають, що головне мета зустрічі у Давосі — отримати схвалення Трампа щодо домовленостей, які були напрацьовані його переговорниками в Парижі минулого тижня щодо українського питання."Без США нічого з цього не відбудеться", — сказав один з європейських чиновників.Однак, як відзначив співрозмовник журналістів, наразі "досі незрозуміло, що насправді думає Трамп".Нагадаємо, раніше видання The Telegraph інформувало, що президент США Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктаторі Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні.Водночас Дональд Трамп дав велике інтерв'ю виданню The New York Times, у якому скептично оцінив позиції України на переговорах, висловив упевненість у бажанні Путіна завершити війну та прокоментував "план із 20 пунктів" Володимира Зеленського..

У вівторок, 13 січня, Верховна Рада провалила голосування за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики, першого віцепремʼєр-міністра України. Крім того, питання щодо очолення Михайлом Федоровим оборонного відомства залишилося відкритим.Про це повідомив народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. "Рада провалила призначила Шмигаля на посаду першого віцепремʼєр-міністра — міністра енергетики", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Нардеп зауважив, що голосування провалили "Слуги народу", адже "дали лише 150 голосів".Після цього у Раді виступив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Він запропонував змінити порядок денний та перейти до розгляду питань, повʼязаних з призначення нового міністра оборони. Проте нардепи "провалили голосування за розгляд питання"."Не змогли призначити і Михайла Федорова на посаду міністра оборони", — поінформував Гончаренко.Згодом нардеп додав, що на сьогодні Рада закінчила засідання. "Тобто, у нас тепер ні міністра енергетики, ні міністра оборони, ні міністра юстиції, ні міністра цифрової трансформації. На ключові посади, коли в містах тотальна проблема з відключеннями, коли на фронті важка ситуація, не змогли призначити міністрів", — прокоментував він ситуацію з голосуванням.Попередній контекст:На початку 2026 року президент Володимир Зеленський розпочав масштабні кадрові зміни у вищих ешелонах влади. Однією з головних ротацій стало призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента після звільнення Андрія Єрмака.Крім того, Зеленський змінив і керівництво Державної прикордонної служби — тимчасовим виконувачем обов’язків голови ДПСУ став Валерій Вавринюк.Окремо гарант оновив керівництво чотирьох обласних військових адміністрацій — у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській і Чернівецькій областях.2 січня Зеленський запропонував першому віцепрем'єру — міністру цифрової трансформації України Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.Також президент запропонував міністру оборони України Шмигалю обійняти посаду міністра енергетики.9 січня Денис Шмигаль і Михайло Федоров подали заяви про відставку, а 13 січня Верховна Рада України підтримала звільнення Шмигаля з посади міністра оборони та Федорова з посади міністра цифрової трансформації..

У вівторок, 13 січня, президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки України (СЗР) Олега Луговського. Говорили про нові спроби Росії розширити тіньовий флот.Про це повідомив Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі.Луговський поінформував про непублічні підходи в партнерів до комунікації з російською стороною та реальне ставлення до України та до перемовин на цьому етапі."Важливо, щоби всі наші позиції базувалися на справжніх перспективах", — акцентував український президент.Він доручив також СЗР надати партнерам нову інформацію щодо російського намагання розширити танкерний флот."Завдяки нашим скоординованим з частиною держав заходам тиску на тіньовий флот щонайменше 20 % суден флоту зупинилися, Росія намагається компенсувати цю втрату залученням нових суден. Усіх варто додати в санкційні списки. Будемо продовжувати й санкційний тиск на команди танкерів, капітанів, страховиків і всю інфраструктуру тіньового флоту", — зауважив Зеленський.Він констатував, що обмеження російського морського експорту нафти, які працюють зараз, у річному вимірі мають скоротити російські доходи щонайменше на 30 мільярдів доларів."Додатковий тиск точно збільшить цей обсяг російських втрат, а отже, скоротить фінансування російської війни. Також будемо інформувати партнерів і про нові схеми китайських компаній, які допомагають Росії обходити санкції проти фінансового сектору", — додав президент України.Він висловив переконання, що завдання всіх у світі, хто хоче закінчення цієї війни, має бути в тому, щоби скорочувати російську здатність адаптуватися до тиску у відповідь на цю війну."Результативний тиск на агресора — це головне добриво для дипломатичного процесу. Дякую всім партнерам, які розуміють ситуацію саме так і працюють максимально ефективно на всіх санкційних треках. Дякую команді СЗР за результативну роботу", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, після затримання військовими США російського танкера Marinera в Атлантиці міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що це свідчить про лідерство американського президента Дональда Трампа, з Росією потрібно діяти, а не боятися..

У вівторок, 13 січня, Верховна Рада підтримала звільнення Василя Малюка з посади голови Служби безпеки України (СБУ). "За" таке рішення проголосували 235 народних обранців.Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту. Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк показав, як голосували у Верховній Раді."Це остання відставка на сьогодні. Тепер перерва на одну годину та погоджувальна рада в голови з очільниками фракцій щодо призначень", — додав він.Перед голосуванням до депутатів звернувся керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія."Василь Васильович, якого ми поважаємо, любимо та цінуємо, написав заяву. Наш обов'язок, як парламентарів, із поваги до Василя Васильовича проголосувати та підтримати", — сказав він.Учора парламентський комітет із національної безпеки й оборони розглянув подання президента Володимира Зеленського про звільнення Василя Малюка з посади голови СБУ та не підтримав рішення.Однак сьогодні питання винесли на повторний розгляд, і представники комітету все ж підтримав відставку Василя Малюка.Василь Малюк оголосив про відставку з посади голови Служби безпеки України 5 січня. Володимир Зеленський подякував йому за роботу та запропонував продовжити діяльність у системі СБУ, зосередившись на асиметричних спецопераціях проти Росії.За словами президента, Малюк має зробити цей напрямок одним із найпотужніших у світі, забезпечивши необхідні ресурси та політичну підтримку.Малюк підтвердив свій намір залишатися в системі, наголосивши, що СБУ продовжить завдавати ударів окупанту в тилу та на фронті, забезпечуючи безпеку України, та наголосив на важливості єдності та взаємної довіри для протидії ворогу.Тимчасовим керівником СБУ призначено начальника Центру спецоперацій "А" Євгена Хмару, а його заступником став Іван Рудницький.Що відомо про Василя МалюкаНародився 28 лютого 1983 року в Коростишеві на Житомирщині. Генерал-лейтенант, Герой України, очолював Службу безпеки України з 7 лютого 2023 року по 5 січня 2026 року.Під його керівництвом СБУ провела низку знакових спецоперацій проти Росії. Однією з найгучніших є "Павутина" — завдано потужного удару по стратегічній авіації ворога на чотирьох аеродромах у Росії.Малюк особисто координував підготовку та виконання операцій у глибокому тилу противника, а також планував атаки на Кримський міст, використовуючи вантажівки з вибухівкою, морські та підводні дрони.Під його керівництвом після впровадження бойових морських дронів Sea Baby СБУ завдала ударів по 14 російських кораблях і знищила підводну субмарину класу "Варшав'янка" в порту Новоросійська. Крім того, служба неодноразово атакувала нафтопереробну інфраструктуру ворога, блокуючи фінансування війни Росії, та значно посилила контррозвідку.Нагадаємо, раніше сьогодні Верховна Рада України підтримала звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони та Михайла Федорова з посади міністра цифрової трансформації..

У вівторок, 13 січня, Верховна Рада України підтримала звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони та Михайла Федорова з посади міністра цифрової трансформації.Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту. Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк повідомив, що відставку Шмигаля підтримали 265 нардепів.Як відомо, Денис Шмигаль очолив Міністерство оборони в липні 2025 року, а до цього протягом п’яти років працював прем’єр-міністром України — найтриваліше серед усіх керівників уряду за час незалежності.Його перебування на чолі Кабміну припало на кризові етапи: спершу пандемію COVID-19, а згодом повномасштабну війну Росії проти України.Також сьогодні парламент підтримав відставку Михайла Федорова з посади міністра цифрової трансформації. "За" таке рішення проголосували 270 народних обранців.Раніше, 9 січня, Шмигаль і Федоров подали заяви про відставку. Згодом президент Володимир Зеленський запропонував Шмигалю посаду першого віце-прем’єр-міністра з одночасним керівництвом міністерством енергетики. Міністерство оборони, відповідно до президентського бачення, має очолити Федоров.Зеленський пояснив цю кадрову пропозицію потребою зробити українську армію максимально технологічною — як відповідь на чисельну перевагу російських військ у штурмових діях і ракетно-дронових ударах.Попередній контекстНа початку 2026 року президент Володимир Зеленський розпочав масштабні кадрові зміни у вищих ешелонах влади. Однією з головних ротацій стало призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента після звільнення Андрія Єрмака.Першим заступником очільника президентського офісу став колишній перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця - для кращої координації між Офісом президента та МЗС.Новим керівником Головного управління розвідки Міноборони призначено Олега Іващенка, який раніше очолював Службу зовнішньої розвідки.Крім того, Зеленський змінив і керівництво Державної прикордонної служби — тимчасовим виконувачем обов’язків голови ДПСУ став Валерій Вавринюк.Згодом виконувачем обов’язків голови Служби безпеки України президент України  призначив Євгенія Хмару.Окремо Зеленський оновив керівництво чотирьох обласних військових адміністрацій — у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській і Чернівецькій областях..

У вівторок, 13 січня, відбулася телефонна розмова президента України Володимира Зеленського та премʼєр-міністром Нідерландів Діком Схоофом. Вони обговорили низку актуальних питань.Про це повідомив Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Поінформував про інтенсивні російські удари дронами та ракетами по наших містах і громадах. Очевидно, що росіяни зосереджуються саме на знищенні життя, а не на дипломатії", — зазначив український президент.За його словами, мішенню російських загарбників є енергетика. І вони постійно спрямовують свої удари по українських енергетичних об’єктах."Дуже важливо, щоби зараз була достатня підтримка України. І це стосується як нашої стійкості та відновлення, так і належного боєзапасу для ППО", — наголосив президент України.Він додав, що ракети для ППО, вся необхідна допомога для енергетичної системи — це зараз перший пріоритет."Обговорили також перебіг спілкування з американською стороною та можливі зустрічі. Дякую за підтримку та готовність допомагати!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що, за інформацією Повітряних сил ЗСУ, минулої ночі рашисти атакували Україну 18 балістичними ракетами, сімома ракетами "Іскандер-К" і 293 ударними дронами типу Shahed, "Гербера" та безпілотниками інших типів. Сили оборони знешкодили сім ракет і 247 дронів..

Москва посилила атаки на цивільне населення України після того, як американський президент Дональд Трамп почав докладати зусиль для припинення повномасштабної російсько-української війни. Як повідомляє агентство Bloomberg, про це йдеться у результатах проведеної європейськими урядами першої комплексної оцінки жертв торік.Згідно з даними аналізу, якого немає у вільному доступі, у 2025 році внаслідок російських атак загинули близько 2400 українських мирних жителів, а ще близько 12 000 отримали поранення, що майже на 30% більше, ніж у 2024 році.У звіті європейських урядів зазначається, що загальне число загиблих серед цивільного населення України з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії становить близько 15 000 осіб, понад 40 000 отримали поранення. Окрім цього, у звіті вказали, що з 24 лютого 2022 року загинули 758 українських дітей, ще 2445 отримали поранення. "Хоча оцінка не дає уявлення про мотиви Кремля, часові рамки показують, що масштаби атак зростали щоразу, коли адміністрація Трампа намагалася просунути мирні переговори", — наголосили у Bloomberg. Медійники додають, що понад 2000 смертей серед цивільного населення у 2025 році сталися після того, як Трамп провів телефонну розмову з російським диктатором Володимиром Путіним у березні. Тоді вони домовилися розпочати переговори щодо припинення вогню.У Bloomberg зауважили, що Москва протягом кількох місяців здійснила 40 найбільших повітряних атак за всю війну після того, як російські офіційні особи взяли участь у перших за три роки прямих переговорах з Києвом у травні. За даними звіту, у другій половині року — переважно після серпневої зустрічі Трампа з Путіним в Анкориджі — Росія щомісяця запускала в напрямку України в середньому 5300 безпілотників. "Це більш ніж у п'ять разів перевищує середньомісячний показник 2024 року", — зазначає агентство.Медійники наголосили, що з моменту появи повідомлень у листопаді 2025 року про план з 28 пунктів, розроблений американськими та російськими чиновниками для припинення війни, російські війська запустили понад 9000 безпілотників та 350 ракет по українських містах. За цей же період росіяни вбили понад 220 мирних жителів."Встановити кількість загиблих у війні Росії в Україні було складно, оскільки сам Трамп часто робить заяви про військові втрати, які набагато вищі, ніж інші оцінки", — зазначили у Bloomberg. Підрахунки європейського уряду узгоджується з останніми даними, опублікованими Моніторинговою місією Організації Об'єднаних Націй в Україні. Зокрема, 12 січня вона повідомила, що загинули 2514 цивільних осіб та 12 142 отримали поранення, причому люди похилого віку непропорційно більше постраждали, адже багато з них залишаються в селах на лінії фронту."Ці цифри свідчать про те, що Путін не сприймає мирні переговори серйозно. Вони також можуть свідчити про те, що російський диктатор намагається отримати важелі впливу в переговорах, сигналізуючи про готовність посилити насильство та підірвати моральний дух українців", — зазначили неназвані європейські чиновники у коментарі Bloomberg. Нагадаємо, раніше Трамп дав велике інтерв'ю виданню The New York Times, у якому скептично оцінив позиції України на переговорах, висловив упевненість у бажанні Путіна завершити війну. Також господар Білого дому прокоментував "план із 20 пунктів" президента Володимира Зеленського..

Здихатися Ніколаса Мадуро венесуельцям допомогла Америка. Іранці поки що скидають своїх аятол самі. Якщо їм допоможуть не тільки словами, а й жорсткими діями, — на мапі світу стане на одного диктатора менше. Хто наступний — Куба чи Росія? Повстання проти злиднів. Що відбувається в ІраніПричиною масштабних протестів, які охопили Іран, стали економічні проблеми. Тривалий час іранському режиму вдавалося попри санкції підтримувати відносно стабільний стан у державі, продаючи нафту Китаю, Індії та іншим країнам, яким байдуже до того, на що витрачають нафтові прибутки корумповані диктатури. Іранська витрачає на озброєння, підтримку своїх проксі у Лівані та Секторі Гази (Хесболла і ХАМАС) та на власну програму створення ядерної зброї. При цьому погіршення соціально-економічного становища людей владу в Тегерані не цікавило, вона покладалася на розгалужену систему каральних органів, які існують для придушення протестів. До таких органів, окрім поліції, відносяться КВІР (Корпус вартових ісламської революції), Басідж (загони добровільних помічників поліції), поліція моралі тощо. Завдяки цій системі вдалося придушити повстання, яке вибухнуло у вересні 2022 року. Тоді поліція моралі побила 22-річну курдку Магсу Аміні, яка після згодом померла в лікарні. Після похорону молодої жінки Іран охопили масштабні протести. Повстання тривало до весни 2023-го, під час нього загинуло близько трьохсот протестувальників, понад 1200 отримали поранення. Тодішній президент країни Ібрагім Раїсі, відомий як "іранський м’ясник", залучив проти власного народу максимально жорсткі методи.Придушивши народні виступи, влада Ірану так і не зрозуміла справжніх причин невдоволення. Пропаганда звинувачувала у підбурюванні до протестів Ізраїль, внутрішніх опозиціонерів, шаха Резу Пехлеві, який мешкає у Великій Британії, а не середньовічні порядки та економічні проблеми, викликані ізоляцією Ірану. Тому новий спалах антивладних виступів був прогнозованим. Вони розпочалися 28 грудня. Головним рушієм протесту неочікувано став Великий базар — власники магазинів у Тегерані, які раніше підтримували владу. Але тут варто зробити ремарку: протягом 2025 року сталося кілька подій, які підштовхнули нинішню хвилю невдоволення.Перша подія — програш Іраном 12-денної війни з Ізраїлем. Вона завершилася після потужного ракетного удару американців по ядерних центрах Ірану. У відповідь іранці вдарили по військовій базі США в Катарі "Аль-Удейд", проте більшість ракет було збито. Після цього конфлікт заморозився — Трамп відніс це до своїх заслуг, а іранці отримали чергову порцію санкцій. Та гіршим за них для офіційного Тегерана стало розчарування населення у здатності влади давати відсіч силам, боротьбою з якими вона десятиліттями прикривала бідність власних громадян.Друга подія — стрімке падіння економіки та гіперінфляція. Примус жінок носити хіджаб торкається жіночої частини суспільства та прогресивних чоловіків, які проти ісламського фундаменталізму, злидні ж стосуються всіх. Тож база протесту зараз — уся країна.Демократія чи реставрація монархії. Чому зарано говорити про кінець диктатуриЯкщо революція в Ірані скине аятол, вакуумом влади може скористатися військова хунта. Інший варіант кращий — повернення втеклого кронпринца Рези Пехлевіта реставрація монархії. В такому випадку політичний курс Ірану зміниться, однак у цій країні можуть запуститися механізми масштабного громадянського конфлікту між прозахідними реформаторами та ісламськими консерваторами. А це точно не зробить цю значну за чисельністю населення та його етнічним розмаїттям державу передбачуваною.Втім, революція в Ірані ще не завершилася, і нинішні події можуть не привести до зміни влади. По-перше, не можна просто привезти кронпринца до Тегерана й оголосити його правителем, адже він не матиме легітимності в очах більшості суспільства. Для початку повинен бути перехідний уряд — як відбулося у Сирії після відсторонення і втечі друга Путіна Башара Асада. На той час працював легітимний уряд на чолі з Мухаммадом Газі аль-Джалілі, він і забезпечив транзит влади до нового глави держави Ахмеда аш-Шараа. Чинний президент Масуд Пезешкіан несе повну відповідальність за злочини силовиків проти мирних протестувальників, тож поки незрозуміло, чи можливо після протестів забезпечити легітимність нового правителя.По-друге, Дональд Трамп заявив про підтримку повсталих іранців і пригрозив режиму Хаменеї ударом у разі жорстокого розгону протестувальників. Станом на зараз кількість жертв серед мітингарів становить понад 500, про поранених інформація суперечлива, але таких досить багато. Однак Трамп поки не виконав погроз, а офіційний Тегеран вустами спікера парламенту Мохаммада-Багера Калібафа пригрозив американцям у разі нападу перетворити їхні бази й кораблі в регіоні на військові цілі. Згаданий удар по базі США в Катарі став слабкою відповіддю, навряд буде потужніша. А може, взагалі нічого не бути.Армія та Корпус вартових ісламської революції лишаються вірними владі. І ось тут заминка: під ударами американців та їхніх союзників війська можуть посипатися і від страху й безвиході перейти на бік народу, а можуть навпаки, мобілізуватися навколо падаючого режиму і втримувати його. Не варто забувати, що ісламісти при владі з 1979 року, і їхня пропаганда сидить глибоко у мізках кожного іранця. Тож якщо проводити військову операцію США і союзників в Ірані, то дуже точково, без жертв серед цивільних, аби не дати ісламістам нагоду перемикнути народний гнів із себе на зовнішнього ворога. Пезешкіан уже це робить. Він звинуватив США та Ізраїль у прагненні "посіяти безлад" і закликав "не дозволити групі бунтівників порушувати порядок у суспільстві".По-третє, режим може не впасти, а трансформуватися. Основною причиною протесту є економічні проблеми, політичні вимоги — супутні. Уявімо ситуацію, що аятола Хаменеї оголошує про відставку у зв’язку з хворобою — йому 86 років, останнім часом духовний правитель Ірану не часто показувався на людях — і передає владу молодшому аятолі, котрий обіцяє реформи та демонструє народові покроковий план дій. Серед імовірних наступників аятоли називають його другого сина Моджтабу Хаменеї та внука засновника ісламської держави Рухолли Хомейні Хасана Хомейні. Обидва — консерватори й традиціоналісти, однак мають вагу у суспільстві. Частину населення такі зміни можуть збити з пантелику і відвернути від підтримки протесту.Якого диктатора скидатимуть наступнимТрамп натякає на проблеми, з якими після падіння Мадуро зіткнуться кубинці, але не погрожує Гавані вторгненням. Видається, там просто відбудеться швидке повстання народу проти злиднів, яке завершить багатолітнє правління комуністів. А чи можливий іранський сценарій у Росії? На перший погляд — ні, росіяни з їхньою рабською психологією далеко відстали від свободолюбних іранців. Однак є нюанси.Перший: іранська влада почала втрачати підтримку після поразки у війні з Ізраїлем. Виявилося, у неї немає союзників. Китай обмежився традиційним "ми — проти ескалації", а Москва, з якою у Тегерана угода про стратегічне партнерство, підтиснула хвоста. Як і під час скинення Асада в Сирії та недавньої блискавичної операції США у Венесуелі. Поштовхом до революційної ситуації в Росії здатна стати серія її військових поразок в Україні на тлі економічних проблем — тобто в комплексі.Другий нюанс: диктатура розвалюється не під зовнішнім тиском — Іран десятиліттями живе під міжнародними санкціями і його режим ніяк не падає, а коли еліти розуміють, що диктатура не може їх захистити. Як Великий базар у Тегерані. Тож удари дронів і ракет по російській енергетиці — правильний шлях. Захоплення танкерів "тіньового флоту" — також чудово. Посилення санкцій — саме те, що потрібно. Протести в Росії почнуться тоді, коли їх оплатять невдоволені "гаманці" Путіна. Чим більше ударів по "гаманцях", тим ближчий кінець "бункерного".Третій нюанс — для успішних протестів потрібні лідери. В іранців є Пехлеві в екзилі, в разі отримання ним влади країна перестане бути ізгоєм та потенційно може різко економічно зростати, очевидно викристалізувалися лідери й серед протестувальників, а у російської опозиції нема фігури, з якою росіяни пов’язували б постпутінське майбутнє. Цей вакуум після вбивства Олексія Навального ніхто навіть не спробував заповнити. Можливо, зміщення Мадуро та ймовірна зміна влади в Ірані розбудять російських опозиціонерів. Ні Трамп, ні Зеленський замість них Путіна у Москві не скидатимуть..

У вівторок, 13 січня, комітет Верховної Ради України з питань оборони переглянув своє попереднє рішення стосовно недоцільності відставки голови Служби безпеки України Василя Малюка. Цього разу більшістю голосів підтримано його відставку.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах.Він конкретизував, що "за" проголосували 12 членів комітету, "утримався" — один (Веніславський), "проти" — п’ять (Костенко, Бобровська, Івченко, Рахманін, Фріз)."Тобто станом на зараз подання президента про звільнення Малюка з посади голови СБУ підтримано комітетом", — констатував Железняк.Він додав, що сьогодні відбудеться голосування у Верховній Раді, та висловив припущення, що вже 226+ зібрали теж.За його словами, опозиція вимагала доповідь Василя Малюка, одна представники влади запевняли, що в ній немає потреби.Також, за словами нардепа, голова фракції "Слуги народу" у Верховній Раді Давид Арахамія особисто підтвердив, що "наразі не буде внесення голови СБУ на призначення"."Якщо ми зараз не підтримаємо Василя Васильовича, я не знаю, що буде з Хмарою. Шанси буде чи не буде – як він проявить себе. Я особисто за нього виступаю. Якщо зараз провалимо, Малюка відсторонять, Хмара піде командувати "Альфою". Треба надати Хмарі максимальну підтримку, а потім призначимо на СБУ", — сказав Арахамія.Раніше деякі медіа інформували, що засідання комітету скликали на ранок 13 січня, в тому числі для того, щоби домогтися іншого рішення стосовно Малюка. Окремі нардепи навіть зізнавалися, що на них тиснуть у цьому питанні.Нагадаємо, що 5 січня Володимир Зеленський зустрічався з Василем Малюком, щоб обговорити посилення бойової складової у роботі СБУ. Президент України доручив йому зосередитися на проведенні унікальних операцій проти агресора й анонсував обрання нового очільника відомства..