Політика

Передбачувані результати виборів до Державної думи, що відбулися 18-20 вересня, свідчать про продовження зусиль Кремля з мілітаризації російської влади, прагнення продемонструвати суспільну підтримку війни та потенційної майбутньої агресії проти НАТО.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Згідно з попередніми результатами, оголошеними 21 вересня, "Єдина Росія" здобула 355 із 450 місць (близько 78%) у Думі, що на 8% більше порівняно з 315 місцями, які партія займає зараз. Обидва показники значно перевищують поріг у 226 голосів, необхідний для абсолютної більшості.Секретар Генеральної ради партії "Єдина Росія" Володимир Якушев 21 вересня заявив, що від партії до Думи пройшли 49 ветеранів, що становить близько 11% від загальної кількості депутатських місць."Російські посадовці продовжують подавати результати виборів як успішний референдум щодо війни в Україні та ширшого зовнішньополітичного курсу Путіна", — зауважили аналітики.Начальник штабу "Юнармії" та член "Єдиної Росії" капітан Владислав Головін наголосив на показниках явки виборців (57% за попередніми даними) та заявив, що рівень явки та присутність спостерігачів підтверджують легітимність російської влади.Російське державне видання "Московський комсомолець" 21 вересня опублікувало статтю, в якій стверджувалося, що Путін переміг у «новому загальнонаціональному референдумі» щодо підтримки війни в Україні.Голова Ради федерації Росії Валентина Матвієнко назвала ці вибори свідченням того, що російські громадяни "розуміють" політику Путіна та російські цінності, за які бореться Росія.Такі заяви з’явилися після висловлювань заступника голови Ради безпеки Росії та голови партії "Єдина Росія" Дмитра Медведєва та міністра закордонних справ Сергія Лаврова про те, що результати виборів підтвердять підтримку російськими партіями та виборцями політики Путіна, зокрема, зовнішньополітичного курсу."Ймовірно, Путін використає результати виборів до Держдуми, щоб обґрунтувати посилення вимог до російського суспільства (наприклад, мобілізацію в тій чи іншій формі) та заявити про суспільне схвалення подальшої агресії проти України та потенційної майбутньої агресії проти НАТО", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWПрезидент України Володимир Зеленський наголосив на прагненні України укласти з Росією угоду про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та повідомив, що зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом на полях сесії Генеральної асамблеї ООН.Росія нарощує виробництво ключових композитних матеріалів для ударних безпілотників "Герань" і будує підземні об’єкти в особливій економічній зоні "Алабуга", щоби захистити виробництво дронів від українських ударів.Представники європейських розвідувальних служб попередили, що протягом найближчих декількох місяців Росія може вдатися до відкрито агресивних дій проти НАТО, тоді як посадовці країн Балтії продовжують наголошувати на відсутності ознак підготовки до неминучого нападу.Ані українські, ні російські війська не просунулися вперед.Українські сили продовжили кампанію ударів великої дальності по російських військових об’єктах.Нагадаємо, вчора Центр протидії дезінформації при РНБО інформував, що російські адміністрації на тимчасово окупованих територіях України відзвітували про завершення незаконного голосування. Вони заявили про "аномально високу явку", яка суттєво перевищує середні показники в Росії..

Латвія не підтримала продовження санкцій Європейського Союзу проти осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності та суверенітету України, через пропозицію виключити з санкційного списку російських олігархів Алішера Усманова та Міхаіла Фрідмана. Рішення про продовження обмежень потребує одностайної підтримки всіх 27 держав-членів ЄС.Про це заявив прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс у соцмережі X.За словами Кулбергса, Рига не погодилася з проєктом рішення, який передбачає продовження санкцій на 36 місяців, оскільки одночасно пропонується вилучити зі списку Усманова та Фрідмана."Продовження дії санкцій вимагає згоди всіх 27 держав-членів ЄС. Якщо до закінчення встановленого терміну не буде досягнуто згоди, під загрозою опиниться продовження санкцій щодо всього списку, а не лише щодо Алішера Усманова та Михайла Фрідмана", — заявив латвійський прем’єр.Він наголосив, що вважає продовження санкцій на три роки правильним кроком, однак, на його думку, це не має відбуватися шляхом автоматичного виключення двох російських бізнесменів із санкційного списку."Латвія не може погодитися на таку пропозицію", — підкреслив Кулбергс.Латвія шукатиме підтримку в ЄСКулбергс повідомив, що 22 вересня разом із міністеркою закордонних справ Латвії Байбою Браже працюватиме з представниками Брюсселя та Парижа над пошуком рішення, яке відповідатиме позиції Риги."Ми будемо шукати підтримку позиції Латвії в рамках Європейського Союзу. Я скликав на завтра екстрене засідання Кабінету міністрів для обговорення цього питання", — зазначив прем’єр.Він також заявив, що, поки росія продовжує війну проти України, європейський тиск має посилюватися. Наступне засідання послів країн ЄС заплановане на 22 вересня о 9:00 за київським часом.Нагадаємо, раніше Сполучені Штати Америки розширили санкційні підстави щодо осіб та організацій, причетних до грубих порушень прав людини та незаконної депортації українських дітей. Омбудсман Дмитро Лубінець наголосив на важливості цього рішення для притягнення до відповідальності всіх винних у насильницькому вивезенні маленьких українців..

Верховна Рада не проводитиме пленарні засідання із 17 вересня до 13 жовтня, тобто аж 26 днів. Нардепи пропрацювали місяць, з 18 серпня, а до того з 16 липня мали місяць літніх канікул. Чергова пауза у засіданнях шокувала українців.Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк, який першим повідомив про канікули, приперчив свою заяву фразою: парламент зупинив роботу на тлі "величезних проблем із голосуванням міжнародних зобов’язань та, як результат, фінансової кризи, яка вже призвела до відтермінування видатків на капітальних видатків, куди входять будівництва та ремонти інфраструктурних об’єктів — лікарень, шкіл, укриттів до грудня (тобто не будуть профінансовані)"."Парламент працює не тільки в сесійній залі. Верховна Рада продовжує працювати безперервно, — парирували у пресслужбі Апарату ВР. — Робота комітетів, підкомітетів, робочих груп, ТСК та фракцій триває".Слабке роз’яснення, у ньому немає ні про причини паузи у роботі, ні хоча б приблизного переліку законопроєктів, над якими нардепи працюватимуть ці 26 днів, аби ухвалити їх відразу після повернення до сесійної зали. Чи бодай короткого звіту про прийняті закони за останній місяць діяльності, щоб спростувати аргументи Железняка.Скільки законодавчих актів народні депутати ухвалили за місяць роботиЗ 18 серпня відбулося 10 пленарних засідань. На першому в цілому ухвалили один законопроєкт — "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам". Наступного дня депутати працювали плідно: ухвалили 8 законопроєктів, а також призначили міністром оборони Євгенія Хмару, а Андрія Сибігу - міністром закордонних справ. Мабуть, втомилися, бо 20 серпня не ухвалили жодного документа з порядку денного. 21 серпня робота Ради обмежилася годиною запитань до уряду.На п’ятому за ліком пленарному засіданні, 1 вересня, ухвалили один закон, один відправили на доопрацювання і вісім відхилили. 2 вересня прийняли аж три закони. 3 вересня депутатів прорвало, вони ухвалили дев’ять законів, ще два відхилили. Після цього 11 днів пленарних засідань не було. За цей час у країні трапилася надзвичайна подія — вибухнув корупційний скандал в Офісі генпрокурора, відомий як операція НАБУ "Карфаген", генеральний прокурор Руслан Кравченко написав заяву про звільнення і виїхав за кордон. TrueUA детально висвітлював цю історію. Тож працювати 15 вересня народні обранці почали із голосування за подання про відставку втеклого генпрокурора. Далі підтримали в цілому чотири законопроєкти й один відправили на доопрацювання.16 вересня нардепи продемонстрували небачену працездатність — 13 законопроєктів ухвалили за основу або в цілому. Два законопроєкти, якими посилювалася відповідальність за дії, що призводять до травмування і загибелі людей на дорогах, відхилили. TrueUA розповідав про те, чому парламентарі відмовилися підвищувати штрафи для порушників швидкісного режиму на українських автошляхах.На останньому вересневому пленарному засіданні прийняли чотири закони. Отже, за 10 пленарних днів Верховна Рада ухвалила близько сорока законів, десь половина — поки за основу, також протягом місяця роботи підтримали понад два десятки постанов на різноманітні теми. Мало це чи багато? Очевидно, мало, щоб з гордо піднятою головою йти на відпочинок від пленарних днів. Якщо з кількістю — слабенько, то як справи з якістю?Посилки, кол-центри й місцеві депутати: що важливого прийняла РадаВарто нагадати найбільш резонансні закони. Всі вони приймалися 16 вересня. Тоді за основу ухвалили два законопроєкти, які стосувалися врегулювання електронної торгівлі. Один із них, найбільш дискусійний, про скасування пільг в оподаткуванні міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Це законопроєкт, прийняття якого від України вимагали у Міжнародному валютному фонді для отримання чергового траншу фінансової допомоги. У разі остаточного схвалення документа будь-яка покупка на платформах AliExpress, Temu, Amazon та інших подорожчає на 20% - стільки становитиме податок на додану вартість на посилку.Наступний у переліку закон "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за створення електронно-комунікаційних шахрайських організованих груп (шахрайських кол-центрів) та залучення до участі в них". Документ підтримали аж 313 законодавців. Того ж дня Президент його підписав.За основу прийняли і законопроєкт про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану. Минулого року жваву дискусію викликав правовий статус місцевих рад, міських і селищних голів, обраних на виборах у жовтні 2020 року. Їхня каденція завершувалася у п’ятий рік повноважень, тобто, в останню неділю жовтня 2025 року мали відбутися місцеві вибори. Оскільки під час війни виборів бути не може, Верховна Рада своїм рішенням продовжила повноваження місцевим депутатам. Але на цьому проблеми не завершилися, адже сьогодні фіксується чимало випадків неповноважності місцевих рад або через службу депутатів у лавах ЗСУ, або через відмову від мандату та інші причини. Це створює правову колізію, часто-густо просто немає кворуму. Згідно із законопроєктом, рада залишається повноважною, якщо в її складі є хоча б більше однієї третини депутатів. Для подолання вето голови на рішення депутатів буде достатньо дві третини від тих, хто залишився у місцевій раді.Чи виправляться нардепи до кінця року?Нещодавно з’явилася інформація про лист двох єврокомісарів до народних депутатів із переліком законів, які ті мають ухвалити задля продовження фінансової допомоги. З боку європейців умови Україні стають все суворішими через повільність виконання взятих на себе зобов’язань. Тобто, всі мають працювати максимально напружено, без пауз.Прем’єр-міністр Сергій Корецький похвалив Верховну Раду за проголосовані у першому читанні сім критично важливих законопроєктів та висловив сподівання, що ці документи ухвалять і в цілому. Окрім згаданих ініціатив про оподаткування товарів з іноземних маркетплейсів, до сімки відносяться наступні: про посилення гарантій здійснення повноважень НКРЕКП; про нові правила обігу товарів, пов’язаних зі знелісненням, зокрема вимоги до законності та електронну систему простежуваності; про зміни в управлінні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; про оновлені підходи до регулювання сек’юритизації та облігацій із покриттям та про нові інструменти для розвитку іпотеки й гармонізації фінансового сектору з вимогами розширеної програми співпраці з МВФ.За словами Корецького, якщо Верховна Рада й далі відкладатиме потрібні голосування, Україна може недоотримати чималу частину з 29,5 мільярда доларів міжнародного фінансування. "Перелік законів і урядових рішень, які треба ухвалити, — цілком конкретний. І це — саме треба ухвалити: не про бажання, не про політику, а про кошти для бюджету, щодо яких немає заміни", — своєю чергою наголошував Президент Володимир Зеленський."Після декількох попередніх нарад із парламентарями уряд офіційно направить усім народним депутатам і профільним комітетам графік із чіткими дедлайнами щодо кожного необхідного голосування", — зазначав прем’єр Корецький.Майже місячна перерва у пленарних засіданнях, вочевидь, порушує графіки ухвалення рішень. А ще на народних обранців очікує розгляд бюджету на 2027 рік, це питання традиційно проходить складно.За перші чотири дні простою народні депутати зареєстрували понад 20 законодавчих ініціатив, так що обранці, як і зазначала пресслужба Апарату ВР, працюють. Ще шість законопроєктів зареєстрував Кабінет міністрів, серед них один — євроінтеграційний про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та інших законодавчих актів щодо міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Цей документ дасть можливість повноцінно використовувати електронні комунікації та скоротити час, необхідний для міжнародної правової допомоги.Схожий законопроєкт реєстрував у парламенті ще уряд Дениса Шмигаля рівно чотири роки тому, він так і не потрапив до сесійної зали й був знятий із розгляду у лютому 2024 року. Тож існує припущення, що і зараз законопроєкт, спрямований на приведення законодавства у відповідність до стандартів FATF та рекомендацій MONEYVAL (йдеться про протидію відмиванню коштів) може зустрітися з протидією у парламенті.Залишається сподіватися, що народні депутати змінять підхід до ухвалення хоча б першочергових євроінтеграційних законів і голосуватимуть за них не тоді, коли наші партнери даватимуть зрозуміти, що обмежать фінансування за гальмування реформ, як сталося з цими сімома законопроєктами, а за графіком. Бо складається враження, що це не нам потрібно прискоритися для вступу до Євросоюзу, а європейцям відмовитися від умов..

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що обговорив із президентом США Дональдом Трампом можливість домовитися між Україною та росією про припинення атак на об’єкти енергетичного сектору. Ініціативу французький лідер планує порушити під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.Про це Макрон розповів журналістам після зустрічі з Трампом, повідомляє Reuters. За словами президента Франції, розмова з американським лідером щодо війни була "дуже доброю" та "дуже конструктивною". Серед іншого, вони погодилися з необхідністю допомогти Україні посилити протиповітряну оборону."Ми довго обговорювали Україну та росію, а також необхідність швидше й активніше допомагати нашим українським друзям із перехоплювачами, адже це ключове питання з погляду оборони", — сказав Макрон.Водночас французький президент зазначив, що під час переговорів вони окремо розглянули можливість припинення ударів по енергетичному сектору України та росії. Деталей потенційної домовленості Макрон не розкрив.Макрон хоче обговорити ініціативу із ЗеленськимЗа словами президента Франції, питання припинення атак на енергетичні об’єкти він планує порушити під час зустрічі із Володимиром Зеленським, яка мала відбутися 21 вересня.Макрон наголосив, що підтримка української енергетичної системи залишається одним із пріоритетів на тлі війни. Він також висловив сподівання, що певного прогресу в цьому питанні вдасться досягти під час щорічного зібрання світових лідерів в ООН.Додамо, Париж переходить до посиленого режиму безпеки через активізацію диверсійних дій Росії на території Європейського Союзу. Раніше очільник Франції Еммануель Макрон оголосив про розробку оборонного плану, який передбачає створення промислово-технологічної бази для протидії безпілотникам і кібернападам..

У ніч на вівторок, 22 вересня, за київським часом президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська прибули з дипломатичною командою до Нью-Йорка на 81 сесію Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН).Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі."Заплановані близько 20 зустрічей, а саме: з президентом Америки, лідерами Європи, сенаторами та членами Палати представників Конгресу США, керівниками міжнародних організацій, провідних американських компаній і аналітичних центрів", — зазначив він.За його словами, підготовлена до підписання й нова Drone Deal — ця угода стане взаємовигідної для обидвох країн."Звісно, перший пріоритет України — наближення миру та захист життя наших людей. Є конкретні безпекові пропозиції та деескалаційні рішення, які можуть наблизити закінчення війни", — акцентував український президент.Він додав, що триває робота над посиленням ППО та забезпеченням для України достатніх фінансів. Як і минулого року, відбудеться саміт міжнародної Кримської платформи у Нью-Йорку."Має бути широке представництво країн на високому рівні, і ми цінуємо залученість усіх партнерів і підтримку нашої територіальної цілісності та суверенітету", — зауважив Зеленський.Він поінформував, що Олена виступить перед студентами та викладачами Колумбійського університету та представить результати Саміту перших леді та джентльменів на майданчику ООН."Також у першої леді запланована серія зустрічей з американським бізнесом і філантропами на підтримку проєктів Фундації Олени Зеленської, відбудеться й низка двосторонніх зустрічей, серед яких — із дружиною прем'єр-міністра Великої Британії та президентом Світового банку. Дякуємо всім, хто з Україною!" — підсумував президент України.Програма візитуПрессекретар президента Сергій Никифоров оприлюднив програму перебування Володимира Зеленського у США.Вранці він вшанує памʼять жертв теракту 11 вересня 2011 року. Далі в нього запланована зустріч із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен.О 09:00 Володимир Зеленський візьме участь у відкритті 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН. На 11:50 планують зустріч з очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, згодом – із директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою.За даними прессекретаря, на 13:15 запланована зустріч із президентом США Дональдом Трампом. Якщо не відбудеться спілкування з журналістами, то можливий окремий пресбрифінг.О 15:00 відбудеться зустріч українського президента з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом, після цього – з премʼєр-міністеркою Японії Санае Такаїті.З 19:00 Володимир Зеленський і Олена Зеленська братимуть участь у прийнятті від імені президента США Дональда Трампа та Меланії Трамп на честь очільників держав, які є учасниками 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН.Водночас американські офіційні джерела поінформували, що переговори Зеленського та Трампа розпочнуться сьогодні о 20:15 за київським часом.Нагадаємо, вчора видання The Guardian повідомило, що під час майбутніх перемовин у Нью-Йорку американський лідер Дональд Трамп наполягатиме на припиненні взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі між Україною та Російською Федерацією. Головною причиною такої вимоги у Вашингтоні називають стрімке зростання світових цін на пальне..

Новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр категорично виступив проти будівництва на угорській території сховищ для української нафти. У відповідь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що політика блокування та ізоляціонізму щодо Києва продовжується навіть після відставки Віктора Орбана.Таку заяву угорський прем'єр зробив під час виступу у парламенті, пише Nepszava.  Скандал навколо нафтосховищ та демарш МадяраЗагострення у стосунках виникло після того, як група "Нафтогаз" підписала меморандум з угорською енергетичною компанією MOL щодо будівництва потужностей для зберігання нафтопродуктів для потреб України. Сховища планували зводити поблизу українсько-угорського кордону, аби створити резерви за межами досяжності російських обстрілів. Однак новий прем'єр Угорщини Петер Мадяр під час виступу у парламенті оголосив, що не допустить реалізації цього проєкту."Поки в Угорщині при владі уряд "Тиси", українського сховища нафти в країні не буде", — заявив Мадяр, наголосивши, що держава володіє 25% акцій компанії MOL і вважає подібні домовленості неприйнятними.У компанії MOL пояснили, що процес перебував лише на початковому етапі вивчення технічних і фінансових умов, тому уряд Угорщини ще не інформували.Реакція МЗС УкраїниМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга піддав різкій критиці такі заяви з Будапешта, назвавши їх безпідставно конфронтаційними. Він нагадав, що "Карпатська інтеграційна ініціатива" покликана розвивати увесь регіон через взаємовигідні проєкти у восьми країнах."Складається враження, що, хоча Віктор Орбан пішов, його політика блокування та ізоляціонізму продовжує процвітати", — підкреслив Сибіга.Дипломат додав, що втручання політики у прагматичну бізнес-взаємодію енергетичних компаній шкодить обом сторонам."Орбанізм у минулому не приніс користі ані Угорщині, ані ширшому регіону. Так само не принесе і надалі. Попри ці заяви, ми вкотре наголошуємо на готовності та відкритості України до розвитку взаємовигідного, прагматичного та взаємоповажного двостороннього співробітництва з Угорщиною", — підсумував очільник українського МЗС.Нагадаємо, у червні новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про неможливість швидкої відмови від паливних контрактів із Москвою. Очільник уряду пояснив тривалу співпрацю з Росією географічними особливостями та високим рівнем бідності в країні. .

Під час майбутніх перемовин у Нью-Йорку американський лідер Дональд Трамп наполягатиме на припиненні взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі між Україною та Російською Федерацією. Головною причиною такої вимоги у Вашингтоні називають стрімке зростання світових цін на пальне.Про це повідомляє видання The Guardian.Причини тиску та ситуація на паливному ринкуЗа даними джерел, Трамп наполягатиме на "енергетичному перемир'ї", оскільки світові ціни на дизельне пальне демонструють різке зростання. На нестабільність паливного ринку суттєво впливають як бойові дії в Ірані, так і повномасштабна війна Росії проти України.Західні медіа нагадують, що цими вихідними Україна суттєво посилила удари по нафтогазовій інфраструктурі противника, завдавши наймасштабнішої атаки по об'єктах у Московській області. Зокрема, під удар потрапив Московський НПЗ, який, за відомостями джерел видання Reuters, повністю зупинив свою роботу.Публічні заклики та телефонна дипломатіяРаніше Дональд Трамп вже неодноразово публічно декларував, що звертався до українського президента з проханням припинити подібні атаки. Свої заклики він аргументував критичною ситуацією на світовому паливо-енергетичному ринку. Окрім цього, як зазначало видання Axios, під час останньої телефонної розмови із Зеленським очільник США кілька разів наполегливо закликав утриматися від подальших ударів по російських НПЗ. Перемовини між лідерами двох держав мають відбутися у вівторок, 22 вересня, у рамках тижня високого рівня Генеральної Асамблеї ООН.Нагадаємо, під час телефонної розмови 20 вересня президентів України та Сполучених Штатів Америки Володимира Зеленського та Дональда Трампа значну частину займало одне конкретне прохання — припинити атаки на російські нафтопереробні заводи..

Станом на 21 вересня Руслан Кравченко більше не є прокурором Офісу генерального прокурора через добровільне подання заяви про звільнення. У відомстві пояснили, що такий крок дозволив уникнути тривалих дисциплінарних процедур щодо посадовця.Про це повідомила речниця Офісу генерального прокурора Мар'яна Гайовська у коментарі журналістам, пише "Українська правда".Причини та юридичні підстави звільненняЯк зазначають у відомстві, після залишення посади генерального прокурора Кравченко згідно із Законом України "Про прокуратуру" продовжував перебувати у статусі прокурора Офісу генерального прокурора. Проте після завершення терміну відрядження він так і не узявся до виконання своїх безпосередніх службових обов'язків."Сьогодні від Кравченка надійшла заява на звільнення з органів прокуратури… За обставин, що склалися, подана ним заява дає юридичну підставу максимально швидко звільнити його з органів прокуратури", — заявила Гайовська.У понеділок, 21 вересня, виконувач обов'язків генерального прокурора підписав наказ про звільнення Руслана Кравченка.Процедурні деталі та перебування в УкраїніУ відомстві окремо наголосили, що застосування інших форматів звільнення Кравченка вимагало б розгляду справи у Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів. Така процедура була б тривалою, а посадовець увесь цей час формально зберігав би свій статус, тому в ОГП вирішили оперативно задовольнити його особисту заяву. За даними джерел у правоохоронних органах, станом на 21 вересня Кравченко кордон України на виїзд не перетинав.Нагадаємо, Руслана Кравченка відсторонили від посади генерального прокурора 14 вересня, а 15 вересня президент підписав указ про його звільнення.Раніше управлінські функції в Офісі генерального прокурора тимчасово виконував заступник генпрокурора Максим Крим. Водночас окремого наказу чи розпорядження про призначення його виконувачем обов’язків генерального прокурора не видавали.Додамо, під час обшуків в Офісі генпрокурора детективи Національного антикорупційного бюро діяли чітко в межах закону. Це відбувалося на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду..

Під час саміту світових лідерів у Нью-Йорку європейські посадовці збираються переконати Дональда Трампа передати Україні додаткову кількість ракет-перехоплювачів до систем протиповітряної оборони Patriot. На тлі погіршення оцінок ситуації НАТО союзники прагнуть терміново посилити захист української енергетики перед настанням холодів.Про це повідомляє видання Bloomberg.Тиск у Нью-Йорку та розширення допомогиЗа даними джерела, європейські союзники планують використати майбутні зустрічі світових лідерів у Нью-Йорку, щоб особисто переконати президента США Дональда Трампа надати Україні додаткові ракети-перехоплювачі для комплексів Patriot. Окрім прямого діалогу з Вашингтоном, партнери звертатимуться до інших впливових країн, зокрема до Великої Британії та Японії, із закликом розширити фінансову підтримку Києва.Задля відбиття потенційних російських атак перед початком зимового періоду Німеччина та низка європейських держав вже оголосили про рішення закупити додаткові системи Patriot та виділити ракети з власних арсеналів.Загроза балістики та оцінки НАТОГоловною причиною акценту саме на цих комплексах є те, що ворожа балістика завдає найбільших руйнувань українській інфраструктурі, зокрема об'єктам енергетики. Наразі лише системи Patriot здатні ефективно перехоплювати такі цілі.За словами високопосадовця НАТО, оцінка ситуації на полі бою протягом війни постійно змінюється. Якщо влітку перспективи України розглядали дуже оптимістично, то зараз вони знову стали песимістичними, хоча лінія фронту залишається практично нерухомою.Нагадаємо, раніше Bloomberg повідомляв, що Росія зі серпня значно скоротила використання балістичних ракет і частіше атакує Україну реактивними дронами. На думку військових експертів, це може свідчити про накопичення ракет для зимових ударів по енергетиці..

Україна допускає можливість фіксації лінії фронту та старту переговорного процесу за умови негайного припинення вогню з боку Росії. Перехід до дипломатії за участі міжнародних партнерів дозволить уникнути подальших втрат та зупинити бойові дії.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю виданню CBC News.Умова для переходу до дипломатіїЗа словами українського лідера, йдеться про заморожування бойових дій на поточній лінії фронту та залучення міжнародних медіаторів для подальшого діалогу. Київ розглядає такий сценарій як реальну можливість зупинити кровопролиття."Так, ми готові до цього. Якщо росіяни готові до припинення вогню — так, без умов, просто припинення вогню і переговори", — сказав Зеленський.Водночас глава держави зауважив, що прагнення Росії продовжувати збройну агресію стане виключно її власною відповідальністю та вкрай хибним рішенням. Зеленський наголосив, що єдиний розумний вихід — це зупинити війну без нових жертв і зосередитися на дипломатичному врегулюванні.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський не виключає проведення прямих перемовин із диктатором Володимиром Путіним, проте лише за умови досягнення чітких результатів. За словами глави держави, головним орієнтиром для Києва у цьому питанні залишаються реальні гарантії безпеки, які унеможливлять повторне вторгнення Росії..

Президент України Володимир Зеленський не виключає проведення прямих перемовин із диктатором Володимиром Путіним, проте лише за умови досягнення чітких результатів. За словами глави держави, головним орієнтиром для Києва у цьому питанні залишаються реальні гарантії безпеки, які унеможливлять повторне вторгнення Росії.Про це йдеться в інтерв'ю глави держави для CBC News.Умови для переговорів та ставлення до ворогаКоментуючи можливу особисту зустріч із Путіним, Володимир Зеленський зазначив, що розглядає її виключно крізь призму практичної користі для країни. Він відверто зізнався, що розмова з очільником країни-агресора не є його особистим прагненням."Для мене це нормально, хоча це не моє бажання і точно не найкращий день у моєму житті — краще б сидіти з родиною", — заявив глава держави.Український лідер чітко окреслив свою позицію щодо очільника Кремля та зазначив, що чудово усвідомлює його наміри стосовно України."Він ворог, і я знаю його справжню мету: окупувати нас, якщо ми не будемо достатньо сильними або якщо не матимемо гарантій безпеки", — сказав президент.Ключовий чинник безпекиЗеленський наголосив, що найважливішим аспектом у контексті можливого діалогу є отримання надійних безпекових гарантій. Вони мають стати запорукою того, що Росія не зможе відновити загарбницькі дії та розпочати нову хвилю окупації. Таким чином, Київ не відкидає сам факт прямих переговорів, проте висуває жорстку вимогу: потенційна зустріч повинна мати конкретні наслідки та гарантувати реальну захищеність для України.Нагадаємо, раніше речник російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що Росія начебто розраховує відновити тристоронні переговори щодо України. Проте наразі в Кремлі не бачать ні передумов, ні жодного прогресу стосовно таких можливостей найближчим часом. .

Віцепрезидент США Джей Ді Венс назвав російсько-українську війну найскладнішим світовим конфліктом, проте висловив переконання у його неминучому врегулюванні. У Вашингтоні наголошують на рішучості продовжувати активні кроки задля припинення бойових дій та розраховують на позитивні результати майбутніх дипломатичних зустрічей.Політика цитує Clash Report.Перспектива перемовин та перебіг конфліктуУ Вашингтоні очікують на позитивні зрушення за підсумками запланованого діалогу між американською стороною та президентом України Володимиром Зеленським. Представники адміністрації переконані, що зустріч відбудеться найближчими днями."Я вважаю, що він (Дональд Трамп, — ред.) зустрінеться з президентом Зеленським або завтра, або наступного дня. Тож я впевнений, що буде досягнуто певного хорошого прогресу", — зазначив Венс.Водночас у США визнають високий рівень складності бойових дій, що тривають на території України, називаючи цей конфлікт найважчим для розв'язання у світі. Попри це, Білий дім не планує збавляти обертів у спробах знайти шляхи для припинення вогню.Венс наголосив, що віддає перевагу роботі в команді президента, який енергійно намагається розв'язати цю проблему, та висловив переконання у підсумковому успіху."Чи думаю я, що зрештою це буде вирішено? Так, це лише питання часу", — підсумував американський політик.Нагадаємо, французький лідер Еммануель Макрон готує важливі дипломатичні кроки під час запланованих перемовин із президентом США Дональдом Трампом. Очікується, що ключовою темою переговорів стане суттєве розширення допомоги Києву та заходи щодо стримування агресора..

Україна заздалегідь попереджала світ про наміри Росії провести нелегітимні "вибори" на окупаційних територіях і фіксувала кожне порушення. Утім, дієва відповідь з боку міжнародної спільноти мала з'явитися значно раніше, ніж були оголошені так звані результати.Про це в ефірі телемарафону заявив уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.Беззаконня на окупованих територіяхПосадовець прокоментував в ефірі національного телемарафону чергову спробу Росії легітимізувати свою присутність на загарбаних українських землях. За його словами, у цьому питанні не може бути жодних напівтонів, а самі псевдовибори є абсолютно незаконними."У цій темі немає напівтонів — моя позиція однозначна й категорична: ці "вибори" є незаконними, а їхні результати не можуть створювати жодних правових наслідків для України", — наголосив омбудсман.Запізніла реакція світу та необхідність санкційЛубінець звернув увагу на принципову проблему в підходах західних партнерів до дій країни-агресорки. Він зауважив, що українська сторона завчасно передавала іноземним партнерам усю інформацію про підготовчі процеси окупантів."Але є принципове питання: чому міжнародна реакція часто з'являється вже після того, як незаконні дії відбулися? Ми заздалегідь фіксували підготовку Росії до проведення цих "виборів", відстежувати порушення та інформували міжнародних партнерів. Мала бути дієва реакція вже на перші незаконні дії РФ — ще до того, як було оголошено результати", — наголосив Лубінець.Омбудсман додав, що подібні злочинні кроки необхідно зупиняти ще на стадії планування, а проти кожного, хто причетний до організації та проведення фейкових голосувань, мають бути запроваджені жорсткі персональні санкції.Нагадаємо, польська дипломатія виступила з офіційною реакцією на спроби Кремля легітимізувати анексію захоплених регіонів України за допомогою незаконного голосування. У Варшаві наголосили, що жодне з подібних рішень Москви не матиме юридичної сили та суперечить усім нормам міжнародного права..

Французький лідер Еммануель Макрон готує важливі дипломатичні кроки під час запланованих перемовин із президентом США Дональдом Трампом. Очікується, що ключовою темою переговорів стане суттєве розширення допомоги Києву та заходи щодо стримування агресора.Про це повідомляє телеканал BFMTV з посиланням на джерела в оточенні французького лідера.Мета зустрічіЗа даними видання, французький президент намагатиметься схилити американського колегу до нарощування обсягів допомоги українській державі та жорсткіших дій проти Росії. Париж розглядає ці перемовини як можливість прямого впливу на майбутній курс Вашингтона."Це завжди гарна нагода задати тон перед початком цього тижня високого рівня Генеральної асамблеї та відверто обговорити питання з президентом США, як це завжди робить президент Республіки", — додають співрозмовники телеканалу.Лідер Франції намагатиметься змусити Дональда Трампа посилити тиск на Кремль."Як і в усі критичні моменти, це буде нагода скерувати президента Трампа на правильні рішення, зокрема щодо України, продовжити зусилля з підтримки України та посилити тиск на Росію", — пояснили в оточенні Макрона.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Париж переходить до посиленого режиму безпеки через активізацію диверсійних дій Росії на території Європейського Союзу. Очільник Франції Еммануель Макрон оголосив про розробку оборонного плану, який передбачає створення промислово-технологічної бази для протидії безпілотникам і кібернападам..

Колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко досі не з'явився на роботі після завершення терміну свого закордонного відрядження. Термін його офіційного візиту за кордон закінчився ще 18 вересня, проте на робочому місці посадовець так і не з'явився.Про це повідомила речниця Офісу генерального прокурора Мар'яна Гайовська у коментарі виданню "Українська правда".Зникнення після закордонного відрядженняЗа офіційними даними відомства, термін перебування посадовця у службовому відрядженні за межами країни вичерпався ще кілька днів тому. Проте на своєму робочому місці він так і не з'явився."Офіційна дата закінчення службового відрядження Руслана Кравченка — 18 вересня. Станом на 14:00 21 вересня він на роботу в Офіс генерального прокурора не прибув", — зазначила речниця відомства.Водночас у прокуратурі не змогли уточнити, чи повернувся Кравченко в Україну взагалі та де саме він перебуває наразі, оскільки речниця ОГП повідомила, що не володіє такою інформацією.Статус посадовця у відомствіУ відомстві також надали роз'яснення щодо поточного юридичного та службового статусу Руслана Кравченка. Попри втрату керівної посади, він і надалі залишається працівником системи прокуратури. Гайовська пояснила, що Кравченко втратив лише адміністративну посаду — генпрокурора, але наразі він продовжує залишатись прокурором ОГП.Нагадаємо, Руслана Кравченка відсторонили від посади генерального прокурора 14 вересня, а 15 вересня президент підписав указ про його звільнення.Раніше управлінські функції в Офісі генерального прокурора тимчасово виконував заступник генпрокурора Максим Крим. Водночас окремого наказу чи розпорядження про призначення його виконувачем обов’язків генерального прокурора не видавали.Додамо, під час обшуків в Офісі генпрокурора детективи Національного антикорупційного бюро діяли чітко в межах закону. Це відбувалося на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду..