Політика

Колишній американський президент Джо Байден у своїх мемуарах "Пообіцяй мені, Америко" поділився враженнями від спілкування з очільниками України та Росії Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним.Коротко зміст мемуарів, які мають вийти у вівторок, 17 листопада, оприлюднили журналісти The Wall Street Journal.Зокрема, Байден описав "примхливий тон" Володимира Путіна. За словами колишнього президента США, що той "любив сутулитися під час зустрічей, вдаючи байдужість, наче підліток".Також він висловлювався щодо свого досвіду спілкування із Зеленським. У мемуарах він зазначив, що акторський досвід президента України "виявився дуже хорошим тренуванням" для нього.Водночас він заявив, що Зеленський "міг бути примхливим і впертим у наших приватних розмовах, і не таким вдячним, як я очікував".Окрім того, Байден розповів, що члени команди чинного американського президента Дональда Трампа просили його підписати лист, який дозволив би їм вести переговори безпосередньо з Володимиром Путіним до того, як Трамп знову вступить на посаду.Але Джо Байден відмовився, "не бажаючи надавати їм карт-бланш на те, що, як я очікував, стало би своєрідною капітуляцією коштом України".Як відомо, Байдену діагностували агресивну форму раку з метастазами у кістках. У заяві офісу колишнього американського президента в травні цього року йшлося про те, що рак "характеризується дев’ятьма балами за шкалою Глісона" (високий ступінь злоякісності).Нагадаємо, 28 жовтня Дональд Трамп знову заявив, що Америка нібито нічого не отримала за допомогу Україні та європейським союзникам. Натомість адміністрація колишнього президента Джо Байдена "викинула в повітря" 350 мільярдів доларів..

Між союзниками, які входять до Північноатлантичного альянсу, все частіше виникають непорозуміння. Вони стосуються оборонних витрат, а також ситуації навколо Ірану та війни в Україні.Про це повідомили журналісти агенції AP, які послалися на власні джерела. Це підтвердив і прем'єр-міністр Албанії Еді Рама.За його словами, наразі країни НАТО не дійшли згоди щодо дати наступного саміту, однак 2027 року він точно не відбудеться. Якщо зустріч лідерів запланують на 2028 рік, то її проведуть у столиці Албанії Тирані.Скорочення контактів стосується не лише зустрічей очільників держав і урядів. Міністри оборони країн НАТО зазвичай збираються в жовтні, однак минулого місяця така зустріч не відбулася. Не передбачені переговори й на жовтень 2027 року.Крім того, наступного року міністри закордонних справ Альянсу проведуть лише одну зустріч замість двох. У НАТО такі зміни назвали "пакетом реорганізації".Водночас міністр оборони США Піт Гегсет і державний секретар Марко Рубіо після вступу на посади неодноразово пропускали зустрічі Альянсу або залишали їх до завершення переговорів. Зокрема, Гегсет використовував зустрічі міністрів оборони, щоби критикувати європейських союзників і Канаду та закликати їх до активніших дій.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте не вважає скорочення кількості самітів проблемою. В інтерв'ю Associated Press він наголосив, що Альянс має гнучкий підхід до організації таких заходів і збирає лідерів тоді, коли в цьому виникає потреба.Ще близько десяти років тому саміти НАТО зазвичай проводили раз на два роки. Однак їхня організація потребує значних фінансових ресурсів і тривалої підготовки.Наприклад, Нідерландам знадобився рік, щоб підготувати зустріч лідерів у Гаазі 2025 року. На її проведення країна витратила близько 100 мільйонів доларів."НАТО мало визначитися з місцем проведення саміту до жовтня, щоб Албанія встигла підготуватися до прийому учасників наступного року", — йдеться в журналістській публікації.Масштаб організаційних заходів демонструє і цьогорічний саміт у Туреччині. Президент Реджеп Таїп Ердоган приймав гостей у великому палацовому комплексі в Анкарі. Для прибуття іноземних лідерів відремонтували військовий аеропорт, до забезпечення безпеки залучили десятки тисяч працівників, а частину столиці фактично закрили. Крім того, деяким державним службовцям, робота яких не була критично важливою, надали тижневу відпустку."Проведення таких заходів завжди супроводжується масштабними заходами безпеки. До того ж на саміти запрошують не лише представників 32 країн Альянсу, а й держав-партнерів, зокрема Японію, Південну Корею, Австралію та Нову Зеландію", — спробував пояснити це Марк Рютте.Водночас на запитання, чи виправдовують себе такі витрати, генеральний секретар НАТО відповів ствердно.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського інституту вивчення війни, Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення НАТО. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни..

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відреагував на російські ідеї "нової архітектури безпеки в Європі", нагадавши ворогу про поразки на фронті в Україні.У своїй заяві голова МЗС наголосив, що наразі російський диктатор Володимир Путін може домовлятися лише про справедливе припинення вогню вздовж поточної лінії зіткнення, а не розподіл сфер впливу в Європі."Путін вкидає ідеї щодо перекроювання європейського безпекового порядку. У своїх мріях він бачить себе в Ялті 1945 року. Проблема в тому, що для висунення ідей такого масштабу спочатку потрібно виграти світову війну. Востаннє, коли я перевіряв, Росія витратила чотири роки й вісім місяців на те, щоб "майже захопити" село Мала Токмачка в Запорізькій області", — зазначив Сибіга.Дипломат додав, що Росія втратила понад 1,6 мільйона військових убитими та пораненими, але так і не досягла жодної мети свого вторгнення. Так, лише за жовтень вона втратила 54 400 окупантів, тоді як Україна звільнила більше території, ніж Росії вдалося захопити."На цьому етапі максимум, про що Путін може домовлятися, — це справедливе припинення вогню вздовж поточної лінії зіткнення, а не сфери впливу в Європі. Відверто кажучи, Європі не потрібен новий порядок безпеки. Він уже існує, і Росія його постійно порушує. Найкращий план для безпечної та вільної Європи – покласти край російській агресії проти України", — резюмував Сибіга.Нагадаємо, аналітики американського інституту вивчення війни заявляли, що країна-агресорка Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення Північноатлантичного альянсу. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни.Додамо, Володимир Путін висунув ультиматум Великій Британії щодо відмови від використання ядерного потенціалу для захисту інших європейських держав. Також він закликав Лондон припинити надавати допомогу Україні.Читайте також: "Нова архітектура безпеки" замість миру: як Путін із Трампом хочуть нашкодити Європі.

Країна-агресорка Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення Північноатлантичного альянсу. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни.Про це повідомили аналітики американського інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Зокрема, фахівці звернули увагу на пропозиції США щодо можливого членства України в НАТО в обмін на виведення українських військ з усієї території Донбасу. Про таку ініціативу американської делегації розповів президент Володимир Зеленський після перемовин в Абу-Дабі 10-11 листопада.За його словами, якщо США та НАТО підтримають відповідні пропозиції, він готовий винести можливі умови припинення війни на всеукраїнський референдум. Водночас у ISW зазначають, що така пропозиція фактично суперечить давнім вимогам Кремля. Москва категорично виступає проти вступу України до НАТО та наполягає, щоб після завершення війни Київ відмовився від євроатлантичних прагнень і закріпив нейтральний статус.Які ще вимоги Росія висунула на переговорахЯк зауважили аналітики, російська делегація поширила під час переговорів в Абу-Дабі неофіційний документ із вимогами Москви. У ньому, зокрема, повторюються ультиматуми, які Росія висувала США та НАТО ще у 2021 році. Так, Кремль вимагає:припинити подальше розширення НАТО;вивести сили та військові бази альянсу з усіх держав, які приєдналися до нього після 1997 року;припинити військову діяльність НАТО у Східній Європі;не розміщувати західні війська в Україні;припинити постачання Україні зброї та військової техніки.Крім того, Росія хоче, щоб Франція та Велика Британія відмовилися від використання власної ядерної зброї для захисту інших європейських держав. Натомість Москва нібито погоджується на вступ України до Європейського Союзу, але за умови, що Київ не братиме участі у спільній оборонній політиці об'єднання."Ці нові вимоги, ймовірно, є відповіддю на зусилля США, спрямовані на те, щоб Європа взяла на себе більше власних оборонних вимог, та на обговорення розширення французької ядерної парасольки на східні держави НАТО", — наголошують у ISW.Аналітики також наголошують, що вимоги Москви свідчать про незмінність стратегічних цілей російського диктатора Володимира Путіна. Йдеться не лише про Україну, а й про прагнення відновити контроль Росії над колишніми радянськими державами та повернути їй статус великої держави.Як відзначили в Інституті, за інформацією The New York Times, російські представники під час переговорів в Абу-Дабі фактично запропонували повернутися до моделі поділу Європи на сфери впливу, яка існувала за часів Холодної війни між НАТО та Варшавським договором. Крім того, російські вимоги передбачають обмеження військової діяльності Заходу не лише у Східній Європі, а й на Південному Кавказі та в Центральній Азії."ISW продовжує вважати, що Путін вторгся в Україну в 2022 році не тому, що вважав, що НАТО загрожує Росії, а радше тому, що хотів відновити контроль над колишніми радянськими державами та відновити статус Росії як великої держави", — додали в Інституті.Нагадаємо, Володимир Путін висунув ультиматум Великій Британії щодо відмови від використання ядерного потенціалу для захисту інших європейських держав. Також він закликав Лондон припинити надавати допомогу Україні..

Поява напису "Слава УПА" на пам’ятнику Героям Варшавського гетто є проявом гібридної війни Росії. Такі провокації мають московське коріння.Про заявили в посольстві України в Польщі, допис опубліковано на його Facebook-сторінці.Українські дипломати засудили "цю ганебну провокацію, а також будь-які акти вандалізму, зневаги до пам'яток і подібних дій". Вони підкреслили, що це недопустимо."Ми переконані, що польські правоохоронні органи будуть розслідувати та притягувати до відповідальності тих, хто винен, відповідно до законодавства", — йдеться в заяві.Там звернулися до громадян і співвітчизників: якщо хтось підбурює вас до вчинення заборонених дій або надсилає погрози або шантаж, вони можуть намагатися залучити вас до злочинної діяльності."Давайте поважати закон країни, історичну пам'ять і взаємну гідність. Польська-українська солідарність — це наша спільна сила. Нехай ми не дозволимо ворогу знищити її", — наголосили в посольстві України.На думку дипломатів, цей незаконний акт є проявом гібридної війни, яку Росія намагається ввести в усіляких формах у державах Європи, зокрема, в Польщі."Мета очевидна — сіяти ненависть між українцями та поляками, підірвати взаємну довіру та послабити підтримку України", — пояснили представники посольства.Вони висловили переконання, що всі повинні шанувати пам'ять про минуле, особливо жертв гетто Варшави, та вживати всіх можливих заходів, щоби запобігти подібному вандалізму в майбутньому.Нагадаємо, що 6 серпня український військовий меморіал у Польщі зазнав акту вандалізму. Наруга відбулася в урочищі Білосток поблизу села Ліски Люблінського воєводства..

Сполучені Штати Америки переглянули підходи до скорочення військового контингенту в Європі. Таке рішення ухвалила адміністрація американського президента Дональда Трампа.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Bloomberg, які послалися на власні джерела."Якщо раніше йшлося про можливе виведення до 25 тисяч військових, що викликало занепокоєння серед європейських союзників, то тепер у Вашингтоні схиляються до значно меншого скорочення — приблизно на п’ять тисяч осіб", — розповіли журналістам їхні інсайдери.Варто зазначити, що загалом на європейському континенті зараз перебувають близько 80 тисяч американських військовослужбовців.Аналітики видання зауважили, що перегляд планів зумовлений декількома чинниками. Зокрема, європейські члени НАТО збільшують фінансування оборони, а США й Ізраїль продовжують військову кампанію проти Ірану.У Пентагоні також врахували стратегічне значення американських баз у Європі для проведення операцій на Близькому Сході. Зокрема, США використовують інфраструктуру європейських союзників і їхній повітряний простір для завдання ударів по Ірану."У нас тут багато об'єктів і сил, які перебувають саме там, де ми хочемо. Я не очікую нічого масштабного", — зазначав раніше представник США при НАТО Метью Вітакер.Джерела медійників акцентували, що найбільше скорочення чисельності американських військ може відбутися в Німеччині. Саме там розташований найчисельніший контингент США серед європейських країн.Натомість на східному напрямку Альянсу передбачають посилення військової присутності. Держави, що межують із Росією, готові долучитися до фінансування витрат на перебування американських військових на своїй території.Визначальне слово в цьому питанні матиме Дональд Трамп. Перед цим заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі повинен підготувати відповідну доповідь для очільника Пентагона Піта Гегсета. Є інформація, що 1 грудня міністр оборони представить американському президенту остаточні пропозиції щодо подальшої присутності військ у Європі.Раніше Гегсет наголошував, що європейські держави мають самостійно забезпечувати більшу частину власної оборони, а не покладатися на США."Америка не може дбати про оборону Європи або платити за неї більше, ніж наші союзники. Європа може та повинна взяти на себе основну відповідальність за свою оборону", — заявляв очільник Пентагона.Своєю чергою, міністр оборони Великої Британії Вес Стритінг звернув увагу на те, що американська адміністрація оцінює доцільність військової присутності в Європі передусім з огляду на національні інтереси США."Хоча іноді стверджують, що США перебувають у Європі заради Європи, сувора реальність полягає в тому, що США перебувають у Європі, тому що це вигідно самим США", — пояснив він.Нагадаємо, у вересні президент Дональд Трамп розповідав, що США досягнули значного прогресу стосовно створення своєї військової бази на території Польщі..

Володимир Путін висунув ультиматум Великій Британії щодо відмови від використання ядерного потенціалу для захисту інших європейських держав. Також він закликав Лондон припинити надавати допомогу Україні.Таку інформацію оприлюднили журналісти The Telegraph, які послалися на власні "надійні джерела".Співрозмовники медівників розповіли, що ця вимога увійшла до переліку пропозицій, підготовлених російськими представниками для переговорів щодо завершення війни в Україні."Саме Велика Британія є єдиною європейською державою, яка використовує підводні човни з ядерним озброєнням для забезпечення колективної оборони НАТО", — пояснили аналітики видання.Нещодавно британський прем'єр-міністр Енді Бернем наголосив, що питання безпеки Європи не може бути предметом домовленостей із Росією.За інформацією медійників, у документі з вимогами Москви також ідеться про необхідність виведення сил НАТО зі Східної Європи та країн Балтії, виключення Фінляндії з Альянсу та зобов'язання не направляти західні війська в Україну.Стверджується, що лише за виконання цих умов очільник Кремля готовий розглядати можливість припинення вогню. Москва також вимагає зупинити постачання Україні західного озброєння, військової техніки та іншої продукції. Ще одна умова Росії — відмова від перспективи вступу України до НАТО.Окрім того, Кремль прагне зберегти контроль над окупованими українськими територіями після завершення війни. Натомість Москва нібито готова не перешкоджати вступу України до ЄС, але за умови, що Київ не братиме участі в спільній оборонній політиці об'єднання.Нагадаємо, що голова розвідувального комітету Сенату США Том Коттон різко розкритикував позицію Москви та назвав подальші мирні переговори з Росією безглуздими. За його словами, абсурдні вимоги Кремля до країн Альянсу чітко свідчать про небажання агресора шукати справжній мир..

Пропозиція Латвії щодо заборони транзиту російського та білоруського зерна справедливо впливає на фундаментальну проблему безпеки.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Пропозиція Латвії заборонити транзит зерна з Росії та Білорусі справедливо акцентує увагу на фундаментальній проблемі безпеки", — написав він.За його словами, Росія намагалася використовувати балтійські держави для транзиту зерна, щоби фінансувати свою війну проти України."Ми побачили ці плани та втрутилися, щоби зірвати їх. І я дякую нашим латвійським друзям за оперативну реакцію та рішучі дії. Я ціную ініціативу Міністерства закордонних справ Латвії та сподіваюся на її швидке ухвалення", — наголосив український міністр.Андрій Сибіга також подякував міністерці закордонних справ Латвії Байбі Браже за "принциповий підхід і лідерство".Раніше вона інформувала, що відповідну пропозицію вже представлено уряду країни. Надалі рішення повинен ухвалити Кабмін країни."МЗС підготував і подав на розгляд Кабінету міністрів проєкт постанови, який передбачає заборону транзиту зерна з Росії та Білорусі через територію Латвії. Ризики визначені та контрольовані, тепер необхідне рішення уряду", — наголосила Браже.Нагадаємо, 15 жовтня прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив, що кожному європейському мешканцю треба випивати на одне пиво на рік менше. Таким чином Європа могла би знайти додаткові кошти для підтримки України..

Зустріч президентів Росії, Сполучених Штатів Америки та Китаю Володимира Путіна, Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна відбудеться в четвер, 19 листопада. Вона, як і передбачалося, пройде в Шеньчжені.Про це повідомив прессекретар кремлівського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Раніше агенція Reuters інформувала, що ця тристороння зустріч відбудеться на полях саміту АТЕС."Головною темою переговорів стане розробка масштабної угоди щодо контролю над ядерними озброєннями. Крім того, лідери Росії, США та Китаю запланували обговорити ситуацію навколо Північної Кореї та частково війни в Ірані й Україні", — написали журналісти.Вони констатували, що раніше американський президент Дональд Трамп підтвердив намір зустрітися із російським і китайським лідерами."Ми обговоримо велику кількість питань, включно з ядерним роззброєнням. Але говоритимемо багато про що", — запевнив він журналістів на початку цього тижня.Щоправда, західні аналітики зазначили, що "ядерне питання" на цих перемовинах не таке просте, як це розповідають майбутні учасники зустрічі."Наполегливі вимоги Трампа, щоби на першій в історії зустрічі трьох лідерів основну увагу приділили скороченню ядерних озброєнь, викликали невдоволення Китаю — країни, яка приймає саміт, присвячений питанням торгівлі та комерції. Китай відхилив спроби обговорити ядерну зброю з Росією та США, які володіють найбільшими запасами такої зброї", — наголосили вони.До того ж високопоставлений представник адміністрації Дональда Трампа, коментуючи ядерне питання, наголосив у коментарі медійникам, що наразі не очікується жодної домовленостіВін пояснив, що для Китаю це складна тема, але у США вважають, що настав час для неї, так би мовити, "вести серйозні розмови про серйозні речі".Нагадаємо, командувач космічного командування збройних сил Німеччини Міхаель Траут заявляв, що не може виключати розроблення Росією технологій для розміщення ядерного заряду на орбіті. За його словами, такий сценарій може вивести з ладу супутники та зробити частину орбіти непридатною для використання на десятиліття..

Україна та Польща мають розширювати економічну співпрацю та розвивати спільні виробництва. Зокрема, йдеться про оборонну промисловість.Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов у відеозверненні під час відкриття українсько-польського бізнес-форуму "Win-Win: Польща й Україна на спільному ринку ЄС", який відбувся 13 листопада у Варшаві.Буданов зазначив, що 2025 року товарообіг між Україною та Польщею склав майже 13 мільярдів доларів. За його словами, інтеграція України до ЄС відкриє для польських компаній нові можливості на українському ринку, у логістиці та спільному виробництві."Польський бізнес у сфері оборонно-промислового комплексу може заробляти разом із нами, посилюючи передусім пряму безпеку Польщі", — зауважив керівник Офісу президента.Заступник керівника президентського офісу Олексій Соболев додав, що Україна зацікавлена у великих спільних проєктах державних компаній двох країн і розбудові спільних ланцюгів постачання.Він наголосив, що потрібно збільшувати польські інвестиції у відбудову України та розвивати спільні оборонні виробництва з огляду на загрозу, яку Росія становить для обох держав.Заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська відзначила присутність польських компаній у переробній промисловості та роздрібній торгівлі України. Серед напрямів, у яких Україна потребує інвестицій і співпраці, — енергетика та видобуток нафти та газу.Вона також звернула увагу на внесок українців, які знайшли в Польщі прихисток від російської агресії, у розвиток польської економіки. За оцінкою Deloitte, 2025 року це близько 2,4% ВВП Польщі. Українці працюють, відкривають власні підприємства, створюють робочі місця та сплачують податки в країні, яка надала їм захист.За словами Ковальської, Польща може стати місцем для розміщення виробництв українських компаній, які через війну шукають нові локації та планують працювати на український ринок. Для польської економіки це означатиме додаткові податкові надходження та нові робочі місця, а для українських підприємств — можливість продовжувати виробництво та забезпечувати потреби споживачів в Україні.Українсько-польський бізнес-форум Win-Win відбувся у виставковому центрі EXPO XXI у Варшаві в межах ReBuild Ukraine 2026 під патронатом Офісу президента України. Представники влади, бізнес-об’єднань і компаній двох країн обговорили економічну співпрацю, кооперацію оборонних підприємств та інвестиційні можливості в Україні.Серед спікерів форуму — міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко та представник України при Євросоюзі Тарас Качка.Нагадаємо, 26 вересня Кирило Буданов заявляв, що зараз Україна критично потребу ракет до систем протиповітряної оборони Patriot. Це один із ключових пунктів захисту від ворожих атак..

Питання війни в Україні не порушуватимуть під час тристоронньої зустрічі лідерів Сполучених Штатів Америки, Китаю та Росії. У Білому домі коротко окреслили головні пункти розмови в Шеньчжені.Таку інформацію оприлюднили аналітики агенції Reuters із посиланнями на власні джерела."Наполегливі вимоги Трампа, щоби на першій в історії зустрічі трьох лідерів основну увагу приділили скороченню ядерних озброєнь, викликали невдоволення Китаю — країни, яка приймає саміт, присвячений питанням торгівлі та комерції. Китай відхилив спроби обговорити ядерну зброю з Росією та США, які володіють найбільшими запасами такої зброї", — йдеться в повідомленні.Очікується, що Путін, Сі та Трамп зустрінуться на полях форуму "Азійсько-тихоокеанська економічна співпраця" (АТЕС) у Шеньчжені. У понеділок Трамп вирушає в чотириденну поїздку до Азії, яка також передбачає візит на Філіппіни."Ми не очікуємо досягнення жодних домовленостей", — зазначив високопоставлений представник адміністрації Дональда Трампа, коментуючи ядерне питання.Він пояснив, що для Китаю це складна тема, але у США вважають, що настав час для неї, так би мовити, "вести серйозні розмови про серйозні речі"."Сподіваємося, що це стане початком діалогу, який у майбутньому може виявитися продуктивним", — додав він.Пекін протягом багатьох років уникав прямого обговорення своєї ядерної програми з Вашингтоном, стверджуючи, що Росії та США доцільніше вести переговори безпосередньо — з огляду на величезні арсенали, якими вони володіють.За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Росія має найбільшу кількість ядерних боєголовок. За нею йдуть США та Китай. Термін дії нового договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь між США та Росією сплив цього року.Аналітики агенції наголосили, що наразі незрозуміло, чи мають Росія або Китай намір обговорювати з Дональдом Трампом питання скорочення озброєнь.Посольства Китаю та Росії у Вашингтоні не відповіли оперативно на запити про коментарі від Reuters, надіслані електронною поштою.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського інституту вивчення війни, США й Україна наполягають на залученні європейських посадовців до майбутніх мирних переговорів. Водночас Москва готова допустити представників Європи лише до обговорення нової архітектури безпеки, повністю ігноруючи питання врегулювання війни в Україні..

Голова розвідувального комітету Сенату США Том Коттон різко розкритикував позицію Москви та назвав подальші мирні переговори з Росією безглуздими. За його словами, абсурдні вимоги Кремля до країн Альянсу чітко свідчать про небажання агресора шукати справжній мир.Про це політик написав у соцмережі X.Абсурдні вимоги КремляАмериканський сенатор різко висловився щодо останніх заяв із Москви, назвавши абсолютно абсурдною вимогу Росії про те, щоб країни НАТО відвели свої війська від власних кордонів. "Путін вкотре довів, що не має наміру серйозно ставитися до укладення миру шляхом переговорів. На цей момент подальші переговори — це фарс", — зазначив політик. Він наголосив, що такі умови лише підтверджують відсутність у Кремля будь-якого бажання досягти компромісу.Шлях до справжнього мируНа думку представника Сенату, російський диктатор Володимир Путін погодиться зупинити війну проти України виключно тоді, коли остаточно усвідомить неможливість здобути перемогу на полі бою. \"Ми повинні допомогти Україні довести йому це", — резюмував Том Коттон, наголошуючи на важливості подальшої підтримки Києва з боку західних партнерів.Нагадаємо, за даними New York Times, Росія висунула до НАТО ультиматум із вимогою повернути війська Альянсу на позиції 1997 року та повністю припинити будь-яку військову діяльність у Східній Європі та Україні. Новий документ Кремля також передбачає жорсткі обмеження на використання ядерного арсеналу західними партнерами..

Болгарський уряд вирішив припинити участь у нових пакетах європейського фінансування для України та зупинити передачу зброї з армійських запасів. Прем'єр-міністр Румен Радев пояснив це бюджетним дефіцитом та зміною потреб на фронті.Очільника уряду цитує g4media.ro.Причини відмови від фінансової допомогиРадев пояснив таке рішення наявністю процедури надмірного дефіциту бюджету в самій Болгарії, а також труднощами із власними резервами."Що стосується фінансової допомоги, ми самі перебуваємо в процедурі надмірного дефіциту, і пані Урсула фон дер Ляєн неодноразово просила нас знизити дефіцит нижче ліміту в 3%", — зазначив прем'єр. Водночас країна не чинитиме перешкод іншим членам ЄС ухвалювати власні рішення щодо підтримки України. Софія готова обговорювати виключно механізми гарантування гуманітарних потреб, забезпечення енергоносіями та медичною допомогою, наполягаючи на прямому спрямуванні коштів болгарській громаді в Україні.Зміна підходів до постачання зброїОкрім фінансових обмежень, прем'єр-міністр підтвердив повне припинення постачання озброєння та боєприпасів з армійських запасів Болгарії. За його словами, хоча у 2022 та 2023 роках місцеві підприємства активно експортували продукцію у великих обсягах, згодом показники суттєво зменшилися через зміну характеру бойових дій. Радев зауважив, що якщо на початковому етапі існувала гостра потреба в артилерійських боєприпасах, то тепер попит повністю змістився на користь безпілотних літальних апаратів.Нагадаємо, Польща ухвалила рішення призупинити внески до програми PURL. Тобто Варшава не братиме участі в закупівлях європейськими країнами зброї у Сполучених Штатах Америки для надання її Україні..

У суботу, 14 листопада, глава держави Володимир Зеленський повернувся з результативними підсумками візитів до Данії та Ірландії, залучивши потужну фінансову та оборонну підтримку. Зокрема, Україна отримала новий оборонний пакет на 645 мільйонів євро та енергетичну допомогу від Данії.Про це лідер України повідомив у своєму Telegram-каналі.Результати візитів та пакети допомогиГлава держави зазначив, що повернувся додому з конкретними результатами за підсумками насичених візитів до Данії та Ірландії. Офіційний Київ отримав новий оборонний пакет вартістю 645 мільйонів євро, а також додатковий пакет на 20 мільйонів євро для підтримки енергетичного сектору від данських партнерів. Окрім цього, Велика Британія запровадила нові санкційні кроки, спрямовані проти нафтового сектору Росії.Переговори з європейськими лідерамиРазом із командою Зеленський провів безліч зустрічей, під час яких обговорювалося проходження прийдешньої зими в умовах постійних загроз. "З усіма європейськими партнерами говорили про те, як допомогти Україні пройти цю зиму. Обговорили, що кожен може зробити для посилення ППО, підтримки енергетики та залізниці. Важливо, що партнери нас чують", — наголосив український лідер. Також триває активна робота з Євросоюзом задля того, щоб до кінця року закрити решту два переговорні кластери й наступного року прискорити подальші кроки. Про це йшлося під час розмов із президентом Євроради Антоніу Коштою та президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, а також із прем'єр-міністрами Ірландії, Польщі, Італії, Чехії та Литви. Окремі зустрічі в Дубліні були присвячені наближенню миру — зокрема, відбулися переговори зі Стівеном Віткоффом та Джаредом Кушнером."Дякую партнерам за підтримку та готовність і надалі допомагати. Захищаємо Європу. Боремось за Україну. Слава Україні!" — резюмував Володимир Зеленський.Нагадаємо, європейська делегація на переговорах щодо України складатиметься з представників Європейського Союзу, Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Великої Британії. Для початку планується рівень радників із питань національної безпеки..

Сполучені Штати Америки та Україна наполягають на залученні європейських посадовців до майбутніх мирних переговорів. Водночас Москва готова допустити представників Європи лише до обговорення нової архітектури безпеки, повністю ігноруючи питання врегулювання війни в Україні.Про це повідомили аналітики американського інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Розбіжності щодо участі ЄвропиЯк зазначили в ISW, Сполучені Штати та Україна продовжують наполягати на тому, що участь європейських посадовців у майбутніх мирних переговорах із Росією є критично необхідною. Проте Кремль готовий дозволити європейцям долучитися до діалогу виключно щодо нової архітектури європейської безпеки, відкидаючи будь-яке обговорення війни в Україні. Ба більше, Москва продовжує вимагати, щоб Європа повністю погодилася з її початковими ультиматумами 2021 року щодо розпуску НАТО.Колишній старший радник президента США Джаред Кушнер 12 листопада заявив, що після зустрічі у Дубліні з президентом України Володимиром Зеленським сторони домовилися розширити наступний раунд переговорів. Передбачається залучення представників Європи як для розв'язання територіальних питань в Україні, так і для укладення ширших післявоєнних домовленостей щодо європейської безпеки. Кушнер наголосив, що американська делегація повністю погодилася із позицією Зеленського."Переговори не завершать жодних ширших домовленостей щодо європейської безпеки без розв'язання проблем безпеки України та почнуть обговорювати ці взаємопов'язані питання паралельно", — йдеться у заяві.Водночас речник міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова 13 листопада спростувала ці домовленості, заявивши, що очільник Кремля Володимир Путін нібито не обговорював включення європейських представників до наступного раунду діалогу.Нагадаємо, за даними New York Times, Росія висунула до НАТО ультиматум із вимогою повернути війська Альянсу на позиції 1997 року та повністю припинити будь-яку військову діяльність у Східній Європі та Україні. Новий документ Кремля також передбачає жорсткі обмеження на використання ядерного арсеналу західними партнерами..