Політика

У четвер, 6 серпня, президент України Володимир Зеленський обговорив із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере захист від російських ударів. Також вони поговорили про реалізацію програми FREYJA.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Вдячний Норвегії за готовність допомогти і з постачанням засобів протиповітряної оборони", — зазначив він.Також, за його словами, ця північноєвропейська країна допомагає і в роботою з партнерами, які мають відповідні антибалістичні спроможності."Намагаємося максимально прискорити всі процеси: можливості для захисту наших людей потрібні щодня", — констатував український президент.Він поінформував Йонаса Гара Стере про реалізацію програми FREYJA та графік наших наступних кроків."Норвезькі представники залучені до роботи, і ми цінуємо їхній внесок. Скоординували й нашу активність на серпень. Розраховуємо вийти на важливі двосторонні домовленості в межах стратегічного партнерства між нашими країнами. Дякую, Норвегіє! Дякую, Йонасе!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше сьогодні під час наради він запевнив, що Україна розвиває власну систему захисту від балістичних загроз. За його словами, 2026-2027 років країна досягне необхідних результатів у розвитку балістичних і антибалістичних спроможностей.Нагадаємо, що 13 липня під час звернення до Антибалістичної коаліції президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що вже за 12 місяців новітню систему протиповітряної оборони FREYJA можна буде побачити у роботі..

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишній віцепрем'єр-міністерці — міністерці юстиції Ользі Стефанішиній у незаконному збагаченні на понад 13,9 мільйона гривень та недостовірному декларуванні.Про це повідомила пресслужба НАБУ. За даними слідства, у власності ексурядовиці фактично перебували дві квартири в житловому комплексі "Файна Таун" у Києві загальною вартістю майже 11 мільйонів гривень, але офіційно нерухомість була зареєстрована на її подругу.Крім цього, за версією слідства, у різний час Стефанішина користувалася й іншими активами, оформленими на близьких осіб. Йдеться про:квартиру в столичному житловому комплексі бізнес-класу "Львівська площа", зареєстровану на матір,паркомісце;кілька нежитлових приміщень у цьому ж комплексі, оформлені на батька;автомобіль Mercedes-Benz GLC 220 d, який був зареєстрований на підлеглого. Відомості про це майно, за даними НАБУ, не були внесені до декларацій. Слідчі також встановили, що Стефанішина вела переговори щодо придбання будинку під Києвом орієнтовною вартістю 550 тисяч доларів. Згідно з домовленостями, 250 тисяч доларів планувалося сплатити готівкою, а решту суми — шляхом передачі продавцю двох квартир у ЖК "Файна Таун". Однак угоду не завершили, імовірно, через призначення посадовиці на дипломатичну посаду за кордоном.За інформацією правоохоронців, офіційні доходи ексміністерки не дозволяли придбати такі активи. З початку 2024 року до середини 2025 року вона задекларувала близько 3,7 мільйона гривень доходу, тоді як лише з її банківських рахунків за цей період було витрачено приблизно 4,2 мільйона гривень."Кваліфікація: ст. 368-5 та ч. 2 ст. 366-2 КК України. Наразі підозрюваній обрано запобіжний захід у вигляді шести мільйонів гривень застави", — додали у НАБУ.Як відомо, 4 серпня Ольгу Стефанішину звільнили з посади посла України у США. Представницею України у Вашингтоні вона була з 27 серпня 2025 року.Нагадаємо, 5 серпня експослу в Сполучених Штатах Америки Ользі Стефанішиній вручили нову підозру. Засідання суду пройшло в закритому режимі. Не виключено, що воно стосується "квартирного питання".Сама посадовиця прокоментувала ситуацію навколо процесуальних дій правоохоронних органів, у межах яких згадується її ім’я. Вона зазначила, що спокійно ставиться до ситуації та вважає інформаційний резонанс навколо неї перебільшеним..

Європейський Союз виділив Україні новий пакет підтримки на 1,4 млрд євро, сформований із доходів від заморожених активів Центрального банку Росії. Частину коштів спрямують на нагальні військові потреби через Європейський фонд миру, а решта допоможе погашати кредити, надані ЄС і країнами G7.У Міноборони повідомили, що основна частина виділених коштів піде на погашення кредитів, які Україна отримала від Європейського Союзу та держав "Великої сімки". Водночас частину фінансування передадуть через Європейський фонд миру для забезпечення нагальних військових і оборонних потреб України.За даними відомства, йдеться про закупівлю боєприпасів, систем протиповітряної оборони, ракет, безпілотників та іншого озброєння, необхідного для захисту військових, цивільного населення й критичної інфраструктури.У Міноборони відреагували на рішення ЄСУ Міністерстві оборони привітали рішення Євросоюзу щодо використання доходів від заморожених російських активів."Росія має платити за війну, яку розпочала, та за руйнування, завдані Україні", — наголосили у відомстві.Також українська сторона подякувала Європейській комісії, державам-членам ЄС і міжнародним партнерам за послідовну підтримку та внесок у зміцнення обороноздатності України.Яку допомогу Україна вже отрималаУ Міноборони нагадали, що наприкінці липня Україна отримала ще 3,47 млрд євро в межах програми Ukraine Support Loan від Європейського Союзу. Ці кошти також мають бути спрямовані на критично важливі оборонні потреби.Ukraine Support Loan є ключовим інструментом фінансової підтримки України з боку ЄС із загальним бюджетом до 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Із цієї суми 60 млрд євро передбачено саме на оборонні потреби України, а впродовж 2026 року держава розраховує отримати 28,3 млрд євро в межах цієї програми.Нагадаємо, Міністерство оборони США вирішило реорганізувати Групу безпекової допомоги Україні (SAG-U), передавши частину її функцій структурі НАТО NSATU. У Пентагоні наголошують, що це не вплине на обсяги чи характер американської підтримки України.Читайте також: Чому Україна воює в борг: експерт — про дефіцит бюджету та міжнародну допомогу.

Керівниця Апарату прем'єр-міністра України Катерина Рудник задекларувала понад 1,24 мільйона гривень виплат від НАК "Нафтогаз України" після переходу на роботу до Кабінету міністрів.Про це повідомляє "Главком" із посиланням на дані Єдиного державного реєстру декларацій.Згідно з повідомленням про суттєві зміни у майновому стані, 27 липня Катерина Рудник отримала 1,24 мільйона гривень заробітної плати, нарахованої НАК "Нафтогаз України". Виплата була здійснена того ж дня, коли її призначили керівницею Апарату прем'єр-міністра.Варто зауважити, що до переходу в уряд Рудник очолювала службу голови правління НАК "Нафтогаз України", де до призначення прем'єр-міністром працював Сергій Корецький. Раніше вона також була помічницею директора компанії "Укртатнафта" в період, коли її очолював Корецький.Відповідно до електронної декларації за 2025 рік, сукупний дохід Катерини Рудник становив 3,81 мільйона гривень. Найбільшу частину цієї суми — 2,5 мільйона гривень — склала заробітна плата, отримана під час роботи в НАК "Нафтогаз України".Нагадаємо, раніше повідомлялося, що доходи президента Володимира Зеленського за 2025 рік складалися із заробітної плати президента, банківських відсотків і доходу від надання нерухомості в оренду. Загалом ця сума склала близько семи мільйонів гривень.Читайте також: Зарплатний рейтинг влади: хто отримує найбільше у державних органах.

У п'ятницю, 6 серпня, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід експослу України у Сполучених Штатах Америки Ользі Стефанішиній.Про це повідомляє "Радіо Свобода". Зазначається, що суд призначив Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави у шість мільйонів гривень.Крім того, вона зобов'язана:прибувати за викликом детективів НАБУ;повідомляти про зміну місця проживання;не спілкуватися зі свідками у справі.У виданні зазначили, що прокуратура просила призначити заставу у 13,3 мільйона гривень. Сама Стефанішина наголосила, що наразі немає коштів для внесення застави."У мене немає коштів — ні 13, ні 10, ні 6 (мільйонів, — ред.). Але, звичайно, я буду шукати ці кошти, щоб мати можливість внести заставу", — сказала вона.Стефанішина також зауважила, що консультуватиметься з адвокатами щодо можливого оскарження рішення. Також вона має плани щодо роботи, однак вони не пов'язані з державною службою.Як відомо, 4 серпня Ольгу Стефанішину звільнили з посади посла України у США. Представницею України у Вашингтоні вона була з 27 серпня 2025 року.Нагадаємо, 5 серпня експослу в Сполучених Штатах Америки Ользі Стефанішиній вручили нову підозру. Засідання суду пройшло в закритому режимі. Не виключено, що воно стосується "квартирного питання".Сама посадовиця прокоментувала ситуацію навколо процесуальних дій правоохоронних органів, у межах яких згадується її ім’я. Вона зазначила, що спокійно ставиться до ситуації та вважає інформаційний резонанс навколо неї перебільшеним..

47% поляків позитивно оцінюють діяльність президента Кароля Навроцького на міжнародній арені. Водночас майже 45% респондентів заявили, що не підтримали б його кандидатуру у разі переобрання.Про це свідчать результати опитування SW Research для Onet.Як поляки оцінюють зовнішню політику НавроцькогоЗа даними дослідження, 47% опитаних позитивно оцінюють те, як Кароль Навроцький представляє Польщу на міжнародній арені.Водночас негативну оцінку його діяльності дали 34,9% респондентів, ще 18,1% заявили, що не мають сформованої думки з цього питання.Як зазначає Onet, особливо помітною є активність президента у розвитку польсько-американських відносин.Разом із тим співпраця між главою держави та урядом у сфері зовнішньої політики залишається непростою, оскільки президент і прем'єр-міністр мають протилежні погляди з низки питань, зокрема щодо політики Європейського Союзу, енергетики та клімату.Чи підтримали б Навроцького на другий термінОпитування також показало, що 38,6% поляків готові підтримати Кароля Навроцького у разі його переобрання на посаду президента.Водночас 45% респондентів заявили, що не голосували б за нього, а ще 16,4% поки не визначилися зі своєю позицією.6 серпня виповнюється рік із дня перебування Кароля Навроцького на посаді президента Польщі.Додамо, в Польщі зменшилася кількість людей, які виступають за продовження військової підтримки України. Історичні суперечки, які провокують політики, вплинули на свідомість пересічних поляків.Читайте також: Кого поляки вважають відповідальними за напруження з Україною: результати опитування.

У четвер, 6 серпня, до Києва з офіційним візитом прибув міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов.Про це повідомила пресслужба азербайджанського МЗС."6 серпня розпочався офіційний візит міністра закордонних справ Азербайджанської Республіки Джейхуна Байрамова до України", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що на столичному вокзалі очільника азербайджанського МЗС зустрів український колега Андрій Сибіга, з яким Байрамов проведе перемовини."В межах візиту заплановані двосторонні зустрічі з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою та іншими високопосадовцями", — додали у МЗС Азербайджану.Нагадаємо, 25 квітня президент Володимир Зеленський здійснив офіційний візит до Азербайджану. Він провів зустріч зі своїм колегою Ільхамом Алієвим.Зауважимо, раніше Ільхам Алієв порадив Україні відвоювати окуповані Росією території і у жодному разі не погоджуватися на окупацію. Лідер Азербайджану нагадав, що його країні вдалося відвоювати Нагірний Карабах, який тривалий час контролювала вірменська армія. .

Голова канцелярії президента Польщі Збігнев Богуцький закликав прем'єр-міністра Дональда Туска підписати рішення про остаточне позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого орла. За його словами, глава польського уряду має "знайти в собі мужність" виконати цей крок.Про це Богуцький написав у соцмережі X. У своєму дописі посадовець переважно критикував Туска через питання призначення суддів, однак наприкінці звернувся до нього із закликом підписати постанову щодо українського президента."Замість того, щоб ставити ні про що не свідчучі підписи на актах про призначення асесорів, на яких завжди був лише підпис президента Республіки Польща, закликаю вас знайти в собі мужність виконати свій обов'язок і фактично підписати постанову президента щодо позбавлення президента України ордена Білого орла", – заявив Богуцький.Чому Туска закликають підписати рішенняЗа інформацією видання, після того як президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення Володимира Зеленського найвищої державної нагороди, відповідний документ також мав підписати прем'єр-міністр Дональд Туск. Водночас український президент повернув орден ще до завершення цієї процедури.Через що виник конфліктНагадаємо, 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого орла. Таке рішення він пояснив найменуванням одного з українських підрозділів на честь героїв УПА та заявив, що Польща не підтримає вступ до Європейського Союзу держав, які, за його словами, не відмовляються від "культу тоталітаризму та насильства".Згодом, 3 липня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час зустрічі у Варшаві з очільником польського МЗС Радославом Сікорським запропонував пакет антикризових заходів, спрямованих на зниження напруги у відносинах між Україною та Польщею.Додамо, польський президент Кароль Навроцький має рішуче боротися проти насильства в країні. Внаслідок агресивних дій хуліганів усе частіше страждають українські громадяни. Нещодавно Туск різко звернувся до Навроцького на тлі нападів на українців..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп поконфліктував із міністром оборони Пітом Гегсетом через критичне виснаження американських запасів боєприпасів, яке вже впливає на військові можливості США та їхню підтримку союзників.Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на власні проінформовані джерела. За даними журналістів, сварка між Трампом і Гегсетом сталася у п'ятницю, 31 липня, у Кемп-Девіді.За словами співрозмовників видання, Трамп заявив Гегсету, що вважав проблему із запасами озброєння вже вирішеною, однак дізнався про масштабний дефіцит керованих ракет великої дальності та ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони.За інформацією одного з джерел, саме нестача боєприпасів стала однією з причин, через яку президент США відмовився від нових масштабних ударів по Ірану. Раніше Трамп заявив, що наказав, а згодом скасував "найбільшу атаку з часів Другої світової війни" в очікуванні переговорів щодо ситуації навколо Ормузької протоки."Хоча Сполучені Штати й оголосили про нові угоди про виробництво деяких найважливіших боєприпасів, таких як ракети ППО Patriot, виробництво самих боєприпасів може тривати до двох років, і негайного вирішення проблеми дефіциту поки що не передбачається", — відзначили журналісти.Видання зазначає, що за перший місяць бойових дій США використали понад 850 крилатих ракет Tomahawk, більш як 1000 ракет для комплексів Patriot і THAAD, а також понад 1300 тактичних балістичних ракет ATACMS. За словами американських чиновників, запаси останніх практично вичерпані.Нестача боєприпасів уже позначається не лише на операціях США на Близькому Сході, а й на підтримці України. За даними The Washington Post, українські сили протиповітряної оборони стикаються з дефіцитом ракет-перехоплювачів, а можливості поповнення західних запасів залишаються обмеженими."Відсутність ракет-перехоплювачів також змінює те, як США вирішують, чи використовувати боєприпаси проти загрози, що наближається, виходячи з того, куди вона оцінюється, і чи є це "фактором", — заявив американський чиновник.Після розмови в Кемп-Девіді, як стверджують джерела, Гегсет заперечував свою відповідальність за ситуацію та поклав провину на свого заступника Стівена Файнберга, заявивши, що той не забезпечив належного інформування президента.Водночас у Білому домі категорично заперечують інформацію про сварку Трампа і Гегсета. Прессекретарка Керолайн Лівітт назвала матеріал "100% фейковими новинами" та заявила, що президент повністю довіряє Гегсету. Подібну позицію зайняли і в Пентагоні. Головний речник відомства Шон Парнелл запевнив, що міністр оборони не вводив президента в оману щодо стану арсеналів і не перекладав відповідальність на своїх підлеглих. За його словами, повідомлення про внутрішні конфлікти та критичне виснаження запасів є вигаданими.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп відхилив прохання свого українського колеги Володимира Зеленського щодо надання ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Це відбулося під час їхньої особистої розмови..

Відносини між Сполученими Штатами Америки та Україною у сфері обміну розвідувальною інформацією повернулися до попереднього високого рівня. Це стало важливим чинником для українських військових у критичний момент війни.Про це повідомляє Politico з посиланням на американських посадовців та експертів. За даними журналістів, сенатор Марк Ворнер, який є високопоставленим членом комітету Сенату з розвідки заявив, що бачить ознаки покращення співпраці між Вашингтоном і Києвом у сфері обміну розвідувальними даними."Я не хочу вдаватися в подробиці, але ситуація покращилася", — сказав Ворнер.За його словами, використання Україною далекобійних безпілотників і ракет дозволяє завдавати ударів далеко вглиб російської території та зміцнювати власні позиції. Водночас директор з інновацій та торгівлі американського Інституту вивчення війни Джордж Баррос назвав співпрацю зі США ключовим фактором позитивного повороту для України.За словами Барроса, президент США Дональд Трамп схвалив передачу розвідувальних даних, які використовувалися під час українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі минулого року. Це, на його думку, стало важливим елементом стратегії зі створення для Москви реальних витрат і стимулів до переговорів.Аналітик наголосив, що українські удари були "надпотужними", а їхня ефективність значно зросла завдяки американським розвідданим. Він також зазначив, що системи раннього попередження США від початку повномасштабної війни допомагають Україні завчасно отримувати інформацію про підготовку російських ракетних атак."Зміцнення позицій України також відбувається на тлі застою переговорів за посередництва США щодо укладення мирної угоди з Москвою. Команда Трампа, до якої входять Стів Віткофф та Джаред Кушнер , була стурбована війною в Ірані, що відсунуло Україну на нижчий рівень у її списку пріоритетів", — зауважили у Politico.Водночас у Білому домі не стали уточнювати, чи розширилася співпраця між США та Україною щодо обміну розвідувальною інформацією. Там лише наголосили, що президент Дональд Трамп зосереджений на припиненні війни."Президент хоче, щоб ця війна закінчилася, щоб безглузді вбивства припинилися. Президент та його команда, як і раніше, віддані ідеї відігравати конструктивну роль у припиненні війни між Росією та Україною та залишаються оптимістами щодо можливості досягнення мирної угоди", — заявив речник Білого дому.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп відхилив прохання свого українського колеги Володимира Зеленського щодо надання ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Це відбулося під час їхньої особистої розмови..

У середу, 5 серпня, експосол України у Сполучених Штатах Америки Ольга Стефанішина не стримала сліз під час засідання Вищого антикорупційного суду щодо обрання їй запобіжного заходу.Про це повідомляє "Укрінформ". Зазначається, що Стефанішина не стримала емоцій під час обговорення суми застави.Зокрема, вона заявила, що озвучена прокурором САП сума у 13,3 мільйона гривень є завеликою, адже повернення в Україну зі США та судовий процес є фінансово затратними для неї. Відтак, Стефанішина попросила суд зменшити суму застави."Тому з міфічними грошима, які, на думку сторони обвинувачення, можуть бути в мене в наявності, я не можу забезпечити внесення застави своїми власними коштами в запропонованому обсязі, а навіть якщо я знайду таку можливість, я не зможу тоді забезпечити життя своєї родини", — додала Стефанішина.За даними "Громадського", ВАКС сьогодні так і не обрав запобіжного заходу для Стефанішиної. Засідання перенесли на 6 серпня.Стефанішина розплакалася, розповідаючи, що не матиме за що утримувати родину із заставою у 13 млн грн.Відео: Ірина Сітнікова / hromadske pic.twitter.com/QnkQXC8qxM— hromadske (@HromadskeUA) August 5, 2026Як відомо, 4 серпня Ольгу Стефанішину звільнили з посади посла України у США. Представницею України у Вашингтоні вона була з 27 серпня 2025 року.Нагадаємо, 5 серпня експослу в Сполучених Штатах Америки Ользі Стефанішиній вручили нову підозру. Засідання суду пройшло в закритому режимі. Не виключено, що воно стосується "квартирного питання".Сама посадовиця прокоментувала ситуацію навколо процесуальних дій правоохоронних органів, у межах яких згадується її ім’я. Вона зазначила, що спокійно ставиться до ситуації та вважає інформаційний резонанс навколо неї перебільшеним..

У середу, 5 серпня, прем'єр-міністр Сергій Корецький провів термінову нараду з представниками бізнесу, ритейлу та логістичних компаній.У своєму дописі у Telegram очільник уряду розповів, що країна-агресорка Росія системно завдає ударів по підприємствах, які забезпечують товарами мільйони українців. "Наше завдання — не допустити перебоїв із постачанням продуктів, ліків та інших товарів першої необхідності, насамперед для прифронтових регіонів. Разом із бізнесом опрацьовуємо конкретні рішення для збереження безперервної роботи підприємств. Найближчим часом проведемо окрему предметну нараду з керівництвом НБУ, банківським сектором та відповідальними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки. Стандартні підходи в умовах війни не працюють — потрібні швидкі та нестандартні підходи", — наголосив він.За словами прем'єра, паралельно уряд готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору. Окремий напрям — страхування воєнних ризиків. "Розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у підготовці дієвих механізмів. Держава також готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей. Доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна у триденний строк підготувати перелік таких об’єктів. Дякую малому, середньому та великому бізнесу, який продовжує працювати, відновлюватися, зберігати робочі місця та підтримувати українську економіку попри постійні ворожі атаки", — резюмував Корецький.Нагадаємо, вночі 5 серпня війська країни-агресорки масовано атакували Україну ракетами і дронами. Зокрема, вісім людей загинуло та троє отримали поранення на залізничній станції "Квітнева" поблизу Броварів, де вони очікували на поїзд. Четвер, 6 серпня, в Київській області оголошений Днем жалоби за жертвами російської ракетної атаки.Окрім того, компанія "Епіцентр" втратила один із ключових логістичних центрів у Києві та частину виробничих потужностей на Київщині. Загинув один працівник, ще троє зазнали поранень. До того ж було знищено склад запасних частин та супутніх товарів ПІІ "Тойота-Україна" (Toyota). Через це можливі тимчасові затримки з постачанням окремих запасних частин, аксесуарів, мастильних матеріалів та інших товарів.Зауважимо, президент України Володимир Зеленський сьогодні розповів, що кількість ракет для протиповітряної оборони в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. Ідеться не тільки про літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року. .

У середу, 5 серпня, президент Володимир Зеленський провів зустріч із міністром закордонних справ Латвії Байбою Браже. Посадовиця вже вшосте приїхала до нашої країни.Про це повідомила пресслужба Офісу президента."Дякуємо за ваш візит. Це була важка ніч для всіх наших людей. Тому дякую, що ви сьогодні з нами. Ми дуже вдячні вашій країні, вашому народу за всю підтримку від самого початку цієї війни", — зазначив очільник держави.Зеленський поінформував міністерку про масований російський удар балістикою та дронами цієї ночі по Києву та Київській області. Своєю чергою, Байба Браже висловила співчуття постраждалим українцям та їхнім сім’ям. Вона запевнила, що Латвія і надалі підтримуватиме Україну на всіх рівнях і нарощуватиме співпрацю у військовій сфері, зокрема в межах Drone Deal.Також сторони обговорили подальшу реалізацію програм PURL та SAFE, а також продовольчу безпеку та російські атаки на українські порти. Зокрема, латвійська посадовиця зазначила, що блокування роботи зернового коридору становить загрозу для багатьох держав світу, тому її країна порушуватиме це питання на всіх міжнародних майданчиках."Особливу увагу приділили підтримці європейської інтеграції України. Володимир Зеленський і Байба Браже мають спільну позицію: важливо, якнайшвидше відкрити ще чотири переговорні кластери. Президент подякував Латвії за стійку та послідовну підтримку в цьому питанні", — додали в ОП.Нагадаємо, 5 серпня президент Володимир Зеленський провів розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час якої сторони обговорили ситуацію із захистом України від російських ракетних ударів та постачання ракет-перехоплювачів..

У середу, 5 серпня, президент Володимир Зеленський та лідер Фінляндії Александр Стубб обговорили посилення захисту України від російських ракетних і балістичних атак, а також подальшу підтримку з боку партнерів.Про це повідомив український гарант."Ми розуміємо, яка кількість ракет до систем ППО є у світі. І вони щодня потрібні в Україні, щодня нам треба захищатися від цих російських ударів", — зауважив Зеленський. Президент України заявив, що підтримка кожної країни-партнера у посиленні протиповітряної оборони може врятувати багато життів."Якщо зараз кожна з країн-партнерів нам допоможе, це врятує багато життів. Дякую Фінляндії за миттєву реакцію і готовність нас підтримати", — зазначив український лідер.За його словами, під час розмови з Александером Стуббом також обговорили дипломатичні зусилля та можливі шляхи, які можуть змусити Росію припинити війну. Зеленський наголосив, що лише достатня підтримка України та посилення тиску на РФ можуть стати чинниками, які наблизять мир."Коли Володимир Путін не зможе вбивати людей, він буде змушений шукати вихід із цієї війни", — підсумував президент України.Нагадаємо, 28 липня президент України Володимир Зеленський перебував у Сполучених Штатах Америки. Там він зустрівся зі своїм колегою з Фінляндії Александром Стуббом..

У середу, 5 серпня, президент Володимир Зеленський провів розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час якої сторони обговорили ситуацію із захистом України від російських ракетних ударів та постачання ракет-перехоплювачів.Як повідомив гарант, Україна взаємодіє з усіма країнами, які мають необхідні ракети та спроможність допомогти із постачанням."Максимально працюємо з усіма партнерами, які можуть допомогти з постачанням ракет-перехоплювачів для захисту від таких російських ударів по життю, по людях і по цивільних об’єктах", — заявив Зеленський.За словами Зеленського, Рютте поінформований про наявні загрози, а сторони узгодили роботу з державами, які можуть надати необхідні засоби для посилення протиповітряної оборони України. Глава держави наголосив на необхідності швидких рішень без зайвої бюрократії."Важливо прибрати всю бюрократію та ухвалити потрібні політичні рішення", — зазначив він.Зеленський підкреслив, що щодня від рішучості партнерів у Європі та США залежать життя людей в Україні, і подякував союзникам за готовність шукати можливості для необхідних поставок.Як відомо, президент України, який 5 серпня провів нараду з військовими, Міністерством оборони, командами СБУ, ГУР і Офісу президента, заявив, що кількість ракет для протиповітряної оборони в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. За його словами, йдеться не тільки про літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року.Нагадаємо, що, за інформацією видання Financial Times, американський президент Дональд Трамп відхилив прохання свого українського колеги Володимира Зеленського щодо надання ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Це відбулося під час їхньої особистої розмови..