Політика

Європейські партнери України не вірять у швидкі рішення щодо тиску на Росію. Хоча вони майже одностайно ви знають, що Київ підходить до переговорів зі Сполученими Штатами Америки у сильнішій позиції, ніж раніше.Такий висновок зробили аналітики видання Bloomberg, які поспілкувалися з надійними джерелами з різних європейських країн.Медійники нагадали, що президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп проведуть переговори в середу під час саміту НАТО в Анкарі.Співрозмовники журналістів визнали, що Україна зміцнила переговорні позиції завдяки розвитку виробництва дронів і досвіду ведення війни. Водночас вони обережно оцінюють перспективи майбутньої зустрічі.За словами двох джерел, обізнаних зі ситуацією, переговори Трампа та Зеленського, ймовірно, відбудуться в хорошій атмосфері. Проте через непередбачуваність президента США немає впевненості, що вони завершаться конкретними рішеннями.Європейські чиновники також не очікують, що після переговорів Дональд Трамп суттєво посилить тиск на Росію. Йдеться як про нові санкції, так і про відновлення постачань американської зброї Україні.Раніше сьогодні американський президент, перебуваючи в Туреччині, заявив, що Україні та Росії вдасться домовитися про завершення війни. Хоча визнав, що попереду ще складний процес.Він нагадав, що він мав доволі тривалу розмову з Володимиром Путіним, після чого він зателефонував Володимиру Зеленському."Думаю, вони обидва хочуть домовитись. Шкода, що це зайняло стільки часу, але я думаю, що щось буде, щось вийде", — додав Трамп.Завтра він проведе повний день на саміті НАТО в турецькій Анкарі. Ввечері відлетить назад до Вашингтона. У розкладі є й зустріч із Володимиром Зеленським.Нагадаємо, що сьогодні провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили посилення захисту України від російських атак, постачання ракет для систем протиповітряної оборони та подальшу оборонну співпрацю..

В Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Канади Марком Карні. Сторони обговорили посилення української протиповітряної оборони, оборонну підтримку, розвиток промислового партнерства та спільні кроки для досягнення миру.Як повідомили на офіційній сторінці глави держави, президент подякував Канаді за новий пакет допомоги на 900 мільйонів доларів, який передбачає посилення обороноздатності України, зокрема у сфері протиповітряної оборони."Зараз у нас, можливо, найбільший дефіцит — це ППО. Ми отримали великий пакет від Канади. Ми дуже вдячні за це", — зазначив президент України.Карні наголосив, що канадська допомога розрахована на найближчі місяці та включатиме постачання військової техніки, боєприпасів і додаткову підтримку систем протиповітряної оборони. Крім того, прем’єр-міністр Канади заявив, що його країна продовжить робити внески у програму PURL і посилювати захист українського неба. Він також засудив російські атаки по Україні, унаслідок яких гинуть цивільні люди.Під час зустрічі лідери приділили увагу створенню Банку у сфері оборони, безпеки та стійкості. Україна отримала запрошення стати однією з держав-засновниць цієї міжнародної фінансової установи. Очікується, що банк сприятиме залученню інвестицій, розвитку оборонно-промислового комплексу та впровадженню технологій, перевірених у бойових умовах.Окремо сторони обговорили підготовку угоди у форматі Drone Deal між Україною та Канадою, яка має поглибити співпрацю у сфері безпілотних технологій.Енергетичне партнерствоТакож Зеленський і Карні обговорили енергетичне партнерство. Україна та Канада наразі працюють над трьома спільними проєктами, деталі яких поки не розкривають. Очікується, що відповідні угоди будуть підписані найближчим часом. Крім того, сторони розглянули можливості співпраці у газовій сфері.Наприкінці зустрічі лідери обмінялися інформацією про переговори з міжнародними партнерами та узгодили подальші контакти щодо підтримки України й спільних зусиль для досягнення справедливого миру.Нагадаємо, 7 липня Україна й Естонія підписали Drone Deal — угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Це відбулося на полях саміту НАТО в турецькій Анкарі..

Розширення Європи має бути максимально потужним та інтенсивним. Зараз же відчувається певне невиправдане сповільнення таких процесів.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на установчій конференції голів парламентів країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу у Белграді у вівторок, 7 липня."Європа невиправдано сповільнилася у своєму розширенні. Адже майже вже 13 років пройшло з того часу, як новим членом ЄС стала сусідня для вас Хорватія", — зауважив він.За його словами, незавершеність об'єднання Європи дає хибні сигнали не лише країнам, які прагнуть бути її природною частиною. Воно дає хибні сигнали третім сторонам, які зацікавлені в послабленні Європи."І такою стороною є безумовно агресивна, диктаторська й антиєвропейська Росія. Тому нова хвиля розширення має бути максимально широкою та потужною, щоби нарешті завершити процес формування Європи", — наголосив Стефанчук.На його думку, Європа має завершити історичний процес об'єднання. І це питання, яке останнім роками набуло особливої актуальності."Я щиро вважаю, що членами Європейського Союзу повинні стати всі країни, які того бажають, і які гідні цього", — зазначив він.Стефанчук також звернув увагу своїх колег на агресивні дії Росії, яка продовжує щодня цинічно знищувати Україну, посилив ракетні удари по цивільному населенню. Він попросив подальшої політичної, військової та гуманітарної підтримки України.Український спікер констатував, що його ініціатива на Європейській конференції у Копенгагені створити неформальний механізм взаємодії між спікерами парламентів країн-кандидатів, зараз набуває конкретних рис."Це важливо, бо на європейському шляху ми не конкуренти — ми партнери", — наголосив Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що станом на кінець червня 2026 року абсолютна більшість українців підтримує вступ країни до ЄЄС і НАТО. Про це свідчать результати опитування Rating Group. Зокрема, за членство в ЄС виступають 70% респондентів, а вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують 63%..

У вівторок, 7 липня, в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.Про це гарант повідомив на своїй сторінці в Telegram. Сторони обговорили посилення захисту України від російських атак, постачання ракет для систем протиповітряної оборони та подальшу оборонну співпрацю.Глава держави подякував Рютте за підтримку України та допомогу українському народу. Президент поінформував генсека НАТО про наслідки нещодавніх російських ударів по українських містах і громадах. Однією з ключових тем переговорів стало зміцнення української ППО, зокрема нагальна потреба в ракетах для систем Patriot."Найважливіше зараз — знайти спосіб, як якомога швидше отримати якомога більше ракет для систем Patriot. Потрібно більше тиску, більше антибалістики та більше санкцій проти Росії", — заявив Зеленський.Лідери також обговорили внески держав: членів НАТО до програми PURL та створення Антибалістичної коаліції. За підсумками зустрічі було узгоджено подальші кроки для зміцнення можливостей України у протидії російським балістичним загрозам.Своєю чергою, Рютте відзначив дії українських військових на фронті, а також результати ударів по російській енергетичній та оборонній інфраструктурі."Ви успішно завдаєте ударів по російській енергетичній інфраструктурі, російській оборонній інфраструктурі глибоко всередині Росії. Зараз їхнє просування значно сповільнилося", — зазначив генеральний секретар НАТО.Окремо сторони приділили увагу спільному виробництву озброєння та розширенню оборонної співпраці України з країнами Альянсу. Зеленський і Рютте домовилися продовжити оперативну взаємодію за всіма напрямами, які були порушені під час зустрічі.Нагадаємо, що раніше Марк Рютте публічно підтвердив законність дій України щодо перенесення вогню на російську територію. Політик нагадав, що агресія Москви триває ще з моменту анексії півострова Крим..

У вівторок, 7 липня, Україна й Естонія підписали Drone Deal — угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Це відбулося на полях саміту НАТО в турецькій Анкарі.Про це повідомили естонські журналісти з ERR. Вони зазначили, що під час зустрічі на полях саміту НАТО в Анкарі президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал підписали угоду щодо співпраці у сфері безпілотних технологій. Очільник естонського уряду назвав це великим кроком вперед в оборонній співпраці між Естонією та Україною. "Це посилює оборону Естонії, створює нові можливості для нашої оборонної індустрії та допоможе нам ще ефективніше підтримувати Україну. Україна — більше не просто реципієнт безпеки, вона стає тим, хто надає безпеку Європі", — прокоментував він.Зміст угоди не є публічним, але Крістен Міхал вважає, що угода дозволить естонським компаніям запускати виробництво дронів на основі українського досвіду."Угода означає для Естонії, що українські знання та навички, які зараз найкращі у світі та швидко розвиваються в умовах війни, стануть доступними для наших компаній. Для наших компаній це означає, що виробництво можна заводити в Естонію. Україна укладає такі угоди лише зі своїми найближчими друзями", — зазначив прем’єр-міністр Естонії.Найважливішим елементом угоди він назвав те, що Естонія отримує доступ до унікальних знань і досвіду, які здобула Україна за останній час. Також угода передбачає можливість для Естонії купувати вироби українських компаній у майбутньому — наприклад, ті, які зараз ще на етапі розробки."Там є пункт про те, що ми плануємо це зробити. Звісно, конкретні рішення завжди робляться під час оборонного планування, і ми ще не домовлялися про конкретику", — зауважив Крістен Міхал.На двосторонній зустрічі лідерів вони із Зеленським обговорили, якими кроками Естонія та Європа можуть допомогти створити таку ситуацію, коли Росія змушена буде йти на поступки. Крім того, йшлося про наступну конференцію з відновлення України, яку прийматиме Естонія в січні 2027 року.Нагадаємо, що 25 червня Міністерство розвитку громад і територій України, Міністерство закордонних справ Литви, Міністерство клімату Естонії та Міністерство сільських справ та інфраструктури Швеції підписали спільну декларацію про створення Фонду підтримки транспорту України..

У вівторок, 7 липня, Інститут національної пам'яті Польщі висловив занепокоєння щодо позиції української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт щодо діяльності тв вшанування Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА).Відповідну заяву Інститут національної пам’яті Польщі опублікував на своїй сторінці у Facebook."Висловлюємо велике занепокоєння голосами представників української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт (зокрема, істориків), які утверджують діяльність різних фрагментів бандерівського руху в Україні та заперечують факт геноциду, вчиненого цим про поляків та інших народів", — ідеться в ній.Особливе обурення в поляків викликає президент Володимир Зеленський, який надав Центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСЦ ім'я "Героїв УПА"."Це образа пам'яті жертв, убитих УПА, та всієї польської нації. Ми занепокоєні також проєктом будівництва Національного пантеону, в якому також будуть поховані керівники таких формувань, як ОУН і УПА", — додали в документі.Інститут національної пам’яті Польщі закликав українську владу й українське суспільство припинити такі дії, які заважають процесу об'єднання народів."Ми хочемо жити в дружбі зі східними сусідами, але не можемо терпіти фальсифікацію історії та віддавати шану формаціям, які жорстоко вбивають поляків і польських громадян інших національностей", — підсумовується в заяві.В Інституті національної пам’яті Польщі додали, що заяву одностайно ухвалила колегія їхньої організації.Нагадаємо, що останнім часом помітною є ескалація конфлікту між Польщею й Україною на історичному ґрунті. Як свідчать результати опитування, яке провела компанія SW Research на замовлення видання RP.pl, майже половина поляків відповідальним за таке напруження вважають саме Київ і українську владу..

У вівторок, 7 липня, американський президент Дональд Трамп, перебуваючи в Туреччині, заявив, що Україні та Росії вдасться домовитися про завершення війни. Хоча визнав, що попереду ще складний процес.Про це Дональд Трамп сказав під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, його висловлювання наводить "РБК-Україна".Американський лідер нагадав, що він мав доволі тривалу розмову з російським диктатором Володимиром Путіним, після чого він зателефонував президенту України Володимиру Зеленському."Думаю, вони обидва хочуть домовитись. Шкода, що це зайняло стільки часу, але я думаю, що щось буде, щось вийде", — додав Трамп.Також він зауважив, що турецький лідер допомагає у мирних зусиллях для завершення війни Росії проти України.Поміж тим, Дональд Трамп наголосив, що він "не може дивитися" на те, що відбувається на полі бою в Україні."Я бачив знімки з тих полів битв — це війна дронів. Це війна з використанням дронів. Це абсолютно нова технологія. Люди навіть не повірять, наскільки жорстока ця війна. А я бачив поля битв", — констатував він.Раніше президент США Дональд Трамп заявляв про те, що завершення війни може відбутися швидше, ніж здається. На його думку, навіть попри масований удар по Києву, російський диктатор Володимир Путін нібито хоче завершити війну.Своєю чергою, Володимир Зеленський розповів в інтерв'ю Financial Times, що адміністрація американського президента дещо по-іншому, ніж раніше, оцінює ситуацію в російсько-українській війні. На це вплинули успіхи України в далекобійних ударах дронами.На запитання, чи вистачить цього, щоб американський лідер остаточно став на бік України, Зеленський відповів, що, за його відчуттями, Дональд Трамп розпочав дивитися на війну по-новому."Президент Трамп хоче бути там, де є успіх", — пояснив президент України.Він також припустив, що на позицію його колеги зі США можуть впливати не лише його особисті погляди, а й наближення виборів, політичний статус і уявлення про те, як можна завершити війну Росії проти України.Нагадаємо, що в середу Дональд Трамп проведе повний день на саміті НАТО в турецькій Анкарі. Ввечері він відлетить назад до Вашингтона. У розкладі є й зустріч із президентом України Володимиром Зеленським..

У середу, 8 липня, американський президент Дональд Трамп проведе повний день на саміті НАТО в турецькій Анкарі. Ввечері він відлетить назад до Вашингтона. У розкладі є й зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.Про це повідомило видання Roll Call із посиланням на графік президента США. Там зазначено, що робочий день Дональда Трампа в Анкарі розписаний практично за хвилинами. Зустрічі відбудуться на території президентського комплексу Бештепе.Двостороння зустріч президента США Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським запланована на 14:30 за київським часом (07:30 за вашингтонським часом).Окрім Зеленського, у розкладі президента США є ще одна двостороння зустріч — з президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа. Вона відбудеться одразу після розмови з українським лідером.Після пресконференції президент США вирушить із військового аеродрому Етімесгут до Вашингтона.Аналітики стверджують, що саміт НАТО в Анкарі може пройти непросто через позицію самого Дональда Трампа.За інформацією CNN, президент США вирушив на зустріч лідерів Альянсу в поганому настрої, оскільки останнім часом дедалі скептичніше ставиться до союзницьких зобов'язань Вашингтона. Видання додало, що Трамп ніколи прямо не виключав можливості виходу США з НАТО.Нагадаємо, що в турецькій столиці 7 липня стартує дводенне засідання членів Північноатлантичного альянсу. Міжнародні оглядачі називають його одним із найскладніших через поглиблення кризи у відносинах Європи та США. Оптимісти згадують торішнє засідання, коли теж боялися скандалу з Трампом, але зібрання пройшло конструктивним. Песимісти ж наголошують на тому, що точок дотику між союзниками за рік значно поменшало..

У вівторок, 7 липня, президент Володимир Зеленський проведе низку перемовин на полях саміту Північноатлантичного альянсу, який проходить в Анкарі. Про це повідомив прессекретар гаранта Сергій Никифоров у коментарі журналістам. За його словами, о 13:30 Зеленський візьме учать у форумі оборонних індустрій НАТО.Вже о 14:30 у нього заплановані перемовини із прем'єр-міністром Канади Марком Карні. Після цього, о 15:00 український гарант зустрінеться із з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом. Перемовин триватимуть не довго, адже вже о 15:30 у Зеленського має відбутися зустріч із лідером Фінляндії Александром Стуббом.Далі Зеленський продовжить двосторонні переговори із прем'єром Нідерландів Робом Єттеном. Розмова запланована на 16:10. О 17:00 український гарант поспілкується із прем'єром Норвегії Йонасом Гаром Стере.Після цього, о 17:40, Зеленський поговорить із Федеральним Канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, а вже о 18:10 він буде присутнім на перемовинах із прем’єр-міністром Королівства Данія Метте Фредеріксен.Також о 20:30 Зеленський разом із першою леді візьмуть участь в обіді від імені президента Турецької Республіки Реджепа Таїпа Ердогана та першою леді Турецької Республіки Еміне Ердоган з нагоди проведення саміту НАТО.Цей обід буде завершальним у планах гаранта на цей день. Водночас зустрічі із американським лідером Дональдом Трампом у сьогоднішньому порядку денному немає.Нагадаємо, 7 липня в Анкарі стартував саміт Північноатлантичного альянсу. Це вже 36-й саміт НАТО та другий в історії, який приймає Туреччина після саміту в Стамбулі у 2004 році.Додамо, за даними видання Aktuality, влада Словаччини планує максимально дистанціюватися від нових пакетів підтримки для України на саміті НАТО 7-8 липня. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо виступає категорично проти надання як фінансової, так і військової допомоги.Читайте також: Саміт НАТО в Анкарі: чого чекати Україні від Трампа та Європи.

У вівторок, 7 липня, президент Володимир Зеленський прибув із офіційним візитом до Анкари. Там він візьме участь у саміті Північноатлантичного альянсу.У своєму дописі у Telegram гарант розповів, що очікує на сильний і результативний саміт НАТО."Зараз потрібні рішення, які дадуть більше захисту нашим людям, більше можливостей для нашої оборони та ще сильнішу безпекову взаємодію між Україною, Європою та Америкою", — зазначив гарант.Очільник держави зазначив, що на полях саміту у нього заплановано низка важливих перемовин. Однак головна мета — посилення української ППО."Форум оборонних індустрій НАТО, заплановані майже два десятки двосторонніх зустрічей із лідерами, нові Drone Deals та інші домовленості з партнерами. Незмінно будемо працювати над посиленням ППО для України. Нові системи, ракети до них, питання ліцензій на виробництво — все це наш пріоритет. Вдячні усім, хто допомагає Україні реальними кроками", — додав він.Нагадаємо, 7 липня в Анкарі стартував саміт Північноатлантичного альянсу. Це вже 36-й саміт НАТО та другий в історії, який приймає Туреччина після саміту в Стамбулі у 2004 році.Додамо, за даними видання Aktuality, влада Словаччини планує максимально дистанціюватися від нових пакетів підтримки для України на саміті НАТО 7-8 липня. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо виступає категорично проти надання як фінансової, так і військової допомоги.Читайте також: Саміт НАТО в Анкарі: чого чекати Україні від Трампа та Європи.

У вівторок, 7 липня, в Анкарі стартував саміт Північноатлантичного альянсу. Це вже 36-й саміт НАТО та другий в історії, який приймає Туреччина після саміту в Стамбулі у 2004 році.Президент України Володимир Зеленський запрошений на захід. Він очолить українську делегацію й, як очікується, звернеться до партнерів із закликом щодо прискорення поставок засобів ППО.Розклад самітуЗгідно із офіційною програмою, саміт розпочався о 10:00. Вже о 14:00 очікується коротка спільна заява генсека НАТО Марка Рютте з Володимиром Зеленським.Після цього запланований світський прийом та вечеря для глав держав й урядів з їхніми подружжями, в якій також візьме участь український гарант. О 19:45 почнеться засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ.Далі відбудеться засідання міністрів оборони країн-членів Альянсу з країнами Індо-Тихоокеанської регіону — Японією, Південною Кореєю, Новою Зеландією та Австралією.У середу, 8 липня, пройдуть офіційні церемонії привітання глав держав та урядів країн-членів Альянсу, який зустрічатиме генсек НАТО та президент Туреччини. Об 11:15 лідери розпочнуть офіційне засідання Північноатлантичної ради на рівні глав держав та урядів. Після засідання о 15:00 Рютте оголосить про результати та підсумки саміту на пресконференції.Зустріч Зеленського з ТрампомПрезидент України на полях саміту зустрінеться й з хазяїном Білого дому Дональдом Трампом. Як повідомляла журналістка Hiba Nasr, Трамп проведе двосторонні зустрічі одразу з двома лідерами — українським президентом й очільником Сирії Ахмедом аш-Шараа.Раніше деякі журналісти інформували, що президент США зберігає оптимістичні очікування щодо можливості досягнення мирної угоди між Україною та Росією, попри чергові масовані атаки агресора на Київ.Чого очікувати Україні від саміту НАТОЯк повідомляло "Суспільне" із посиланням на дипломатів країн-членів Північноатлантичного альянсу, у підсумковому комюніке саміту буде офіційно зафіксовано зміну ситуації на полі бою на користь України та підтверджено, що будь-які переговори мають починатися з нинішньої лінії зіткнення."Попри інтенсивні обстріли з боку Росії протягом останніх днів, які, по суті, є скоріше ознакою нервозності, ми офіційно зафіксуємо зміну ситуації на полі бою та підтвердимо необхідність того, щоб будь-які переговори починалися з лінії зіткнення", — сказав дипломат.Співрозмовник видання додав, що союзники також мають підтвердити зобов'язання надати Києву близько 70 мільярдів євро у 2026 році й таку саму суму у 2027 році."Ще один момент, на якому ми наполегливо наголошували протягом усього підготовчого періоду до саміту, — це те, що Україна відтепер є гарантом безпеки. У певному сенсі саме в Україні сьогодні вирішується частина питання європейської безпеки", — заявив співрозмовник журналістам.Однією з ключових тем саміту також стане оцінка загроз з боку Росії. У НАТО вважають, що через погіршення військової та економічної ситуації РФ може вдатися до нових сценаріїв ескалації. Саме аналіз і підготовка до таких сценаріїв, за словами дипломатів, є одним із головних завдань Альянсу.Чого хоче УкраїнаМіністр закордонних справ Андрій Сибіга після чергового масованого російського обстрілу України 6 липня закликав лідерів країн НАТО ухвалити рішення про посилення можливостей України захищатися від російських балістичних атак."Захистіть українських дітей від російського балістичного терору! Немає завдання, яке було б нагальнішим. Це наше головне послання до саміту НАТО, що відбудеться цього тижня. Коли світові лідери вирушають до Анкари, я хотів би, щоб вони почули те, що цієї ночі почули родини в Києві", — наголосив Сибіга у своєму дописі у соцмережі X.Міністр назвав останню російську атаку однією з найжорстокіших. За його словами, сигнал, який російський диктатор Володимир Путін надсилає напередодні саміту НАТО, полягає в тому, що Росія продовжуватиме обстрілювати українські міста балістичними ракетами та вбивати мирних жителів, доки матиме таку можливість. Сибіга зауважив, що час недостатньо рішучих дій минув, адже вони лише заохочують Москву до подальшої ескалації та поширення терору за межі України.На його переконання, одним із головних підсумків саміту НАТО в Анкарі має стати зміцнення української системи протиповітряної оборони."Нам потрібні реальні кроки. Ракети PAC-3 були створені саме для того, щоб захищати людей від такого варварства. Тисячі таких ракет зберігаються на складах по всьому світу на випадок потенційних загроз. Але загрози в Україні не є потенційними! Російські ракети щотижня вбивають людей", — заявив очільник українського зовнішньополітичного відомства.Нагадаємо, за даними видання Aktuality, влада Словаччини планує максимально дистанціюватися від нових пакетів підтримки для України на саміті НАТО 7-8 липня. Прем'єр-міністр Роберт Фіцо виступає категорично проти надання як фінансової, так і військової допомоги.Читайте також: Саміт НАТО в Анкарі: чого чекати Україні від Трампа та Європи.

Очільник Офісу президента України Кирило Буданов розповів, що на початку спільної роботи із очільником держави Володимиром Зеленським у них був певний перехідний період, однак нині немає жодних проблем у взаємодії.Таку заяву він зробив в інтерв'ю для "РБК-Україна". Зокрема, Буданов спростував інформацію про те, що на початку роботи в ОП він мав "прохолодні" відносини із гарантом."Я думаю, що ні. Але, знову ж таки, у мене своя модель роботи і управління. Він звик до тієї, до якої він звик. І це нормально. Це трансферний, перехідний період. Це абсолютно нормально", — зауважив він.За його словами, спершу між ним та Зеленським була так звана "притирка". Однак, на думку очільника ОП, це нормально для будь-якого колективу."Так, в будь-якому колективі це є. І проблеми в цьому ніякої немає, і бути не може", — наголосив він.Буданов також зазначив, що переважно спілкується з президентом виключно з робочих питань, оскільки їх настільки багато, що часу на інші теми практично не залишається. Він також відзначив, що не має жодних питань щодо субординації, адже є військовослужбовцем і перебуває у підпорядкуванні глави держави."Я в будь-якому разі є його підлеглим, тому в мене з цим як мінімум нема проблем, зважаючи на те, що я все ж таки військова людина", — сказав Буданов.Крім того, очільник ГУР розповів про свій робочий графік. За його словами, типовий день описати складно, адже він постійно змінюється, однак стандартні зустрічі зазвичай починаються о 08:00. Коли ж завершується робочий день, Буданов відповів лаконічно: "Як завершується".Нагадаємо, раніше головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заперечив інформацію про конфлікт із міністром оборони Михайлом Федоровим. Водночас він визнав, що між відомствами періодично виникають робочі питання та розбіжності, які обговорюються і вирішуються у межах взаємодії..

У турецькій столиці 7 липня стартує дводенне засідання членів Північноатлантичного альянсу. Міжнародні оглядачі називають його одним із найскладніших через поглиблення кризи у відносинах Європи та США. Оптимісти згадують торішнє засідання, коли теж боялися скандалу з Трампом, але зібрання пройшло конструктивним. Песимісти ж наголошують на тому, що точок дотику між союзниками за рік значно поменшалоПопередній саміт відбувся 24-25 червня 2025 року на тлі погроз американського президента вивести США з Альянсу, якщо європейці й Канада не збільшать видатки на спільну оборону. Втім, все пройшло без ексцесів: за підсумками саміту в Гаазі країни — члени зобов’язалися збільшити витрати на оборону і безпеку до 5% ВВП, але не відразу, а поступово, створити для цього інструменти, таким став кредит для оборонних потреб SAFE. TrueUA аналізував, що це за інструмент і яка користь від нього Україні. Генсек НАТО Марк Рютте виказував Трампу максимальну шанобливість, називав "татком", лиш би норовливий американець не грюкнув дверима. Одним словом, вдалося запобігти гучним розбіркам. Проте за рік усередині Альянсу виникли розколи, здатні перетворити зібрання в Анкарі на шоу для кремлівської пропаганди. Які ж розколи утворилися між союзниками? Зупинимося на чотирьох, як видається, ключових.Стримана реакція Європи на військову операцію проти ІрануЩоб довго не описувати ситуацію, вкладемо її у словосполучення "європейці відмовилися допомагати США". Хтось, як Іспанія, закрив свій повітряний простір для американських військових літаків, хтось, як Італія, не надавав авіабази для перекидання військ і техніки на Близький Схід, хтось, як Великобританія, погодився допомогти, але із запізненням, а хтось, як Німеччина, вустами канцлера Мерца, заявляв, що Америка погано підготувалася до військової операції, не заручилася міжнародною підтримкою, тому зазнає приниження. Трамп дуже роздратовано реагував на поведінку союзників.Днями американське видання Associated Press переповіло подробиці зустрічі Рютте з Трампом. Генсек НАТО презентував президенту США графік під назвою The Trump Trillion, яким доводив, що з 2017 року європейські союзники і Канада збільшили оборонні витрати загалом на 1,2 трильйона доларів. На це Трамп буцімто відповів:"Нам не потрібні їхні гроші — нам нічого не потрібно. Я просто хочу лояльності".Тим самим продемонстрував невдоволення позицією Європи щодо операції в Ірані. Якщо він хоче лояльності у вигляді взаємодопомоги — це одне, а якщо ідеологічної підтримки — зовсім інше. Республіканці активно проводять передвиборчу кампанію з проміжних виборів до Конгресу (волевиявлення відбудеться в перших числах листопада), гасла, які вони підняли на свої стяги, мають суттєві розбіжності з ідеологіями, які панують в Європі. Якщо європейцям доведеться вислуховувати, що вони занадто добре ставляться до мігрантів, що їхня політика толерантності не подобається Вашингтону, замість лояльності Трамп може отримати політичні демарші.Неприязнь Трампа до лідерів окремих країн НАТОВідомо, що президент Сполучених Штатів спілкується з президентом Франції Еммануелем Макроном лише на якихось спільних подіях, як от саміт "Великої сімки", який приймали у себе французи. Стосунки з Мерцом ущент розлагодилися після критики іранської кампанії Штатів. З прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером американський президент також побив горшки й дуже радів, коли дізнався про заплановану відставку глави британського уряду.Але найгучнішим став розрив з італійською прем’єркою й ідеологічною соратницею Джорджею Мелоні. Після саміту "Великої сімки" Трамп заявив, що італійка дуже хотіла з ним сфотографуватися. Та назвала слова глави Білого дому брехнею. Після серії заочних перепалок вони ніби заспокоїлися, але днями Трамп спровокував черговий скандал, — опублікував світлину із саміту "сімки", де він і Мелоні, а поверх фото напис Restraining order needed ("Потрібен обмежувальний припис"). Це юридична норма, яка зобов’язує кривдника триматися на відстані від жертви. У Римі цього разу вирішили не реагувати на провокацію, втім усі розуміють, що в Анкарі щось між цими двома станеться, якщо не наступлять на горло власним емоціям.Європейці недолюблюють РюттеУ столицях Європи вважають, що Рютте прогинається під Трампа, підлабузнюється до нього на шкоду спільним інтересам. Та ж Мелоні нещодавно обурилася словами генсека, який розповів, що Італія дозволила півтисячі американських літаків використати свої авіабази для атак на Іран. Вона у відповідь наголосила: її країна не брала участі в іранському конфлікті. Обурення прем’єрки зрозуміле, — після сказаного Рютте виборці почали звинувачувати свою головну урядовицю в обмані, тому вона мусила реагувати жорстко, щоб не вчинилася внутрішня політична сварка.Здавалося б, дрібні непорозуміння між амбіційними лідерами мають бути винесені за дужки, бо йдеться про колективну безпеку, але це той випадок, коли у будь-яку мить може спрацювати діалектичний закон переходу кількості в якість. Простіше кажучи, з киплячої каструлі зірве кришку. Зауважимо, Рютте залишається непохитним у підтримці єдності НАТО та спільної допомоги Україні. Пригадується його заява:"Моє послання європейським колегам: перестаньте так сильно турбуватися про США, слід працювати. Почніть стежити за тим, щоб ви реалізували інвестиційні плани, запустили промислову базу, щоб підтримка України залишалася на високому рівні".Генсек НАТО зараз нагадує голову ОСББ: щоб у будинку все функціонувало, доводиться витрачати більше сил не на пошук коштів, майстрів і так далі, а на вмовляння мешканців будинку та на їхнє примирення.Внутрішні політичні конфлікти в країнах НАТОДемократії передбачають електоральні цикли, які впливають на поведінку політиків. Як це відбувається можна простежити на прикладі Польщі, з якою Україна посварилася через поведінку президента Кароля Навроцького. Антиукраїнські заяви з табору польських правих звучать досі, зокрема погрози зупинити наш шлях до ЄС до вирішення історичних суперечок із Польщею. Водночас уряд сусідньої держави погодився передати Україні ракети для систем ППО Patriot, наразившись на критику правих. У відповідь прем’єр-міністр Дональд Туск закликав політиків Польщі "не гратися з вогнем"."Ви ж, мабуть, не перейшли на бік Росії? Я звертаюся до тих, хто хоче припинити військову допомогу Україні. Можна дискутувати про історію, про взаємовідносини, але в жодному разі не можна ставити під загрозу нашу співпрацю з Україною в її захисті від російського вторгнення", — наголосив Туск.Також днями польський прем’єр зробив попередження:"Я не маю наміру нікого лякати, але найближчі місяці можуть бути критичними, особливо в країнах Балтії, ці побоювання відчуваються".За словами Туска, Варшава готується до різних сценаріїв. Туск наполягає на посиленні східного флангу НАТО, закликає внутрішню опозицію усвідомити справжні, а не надумані нею виклики. Та навряд чи опозиція його почує.Добре, що там ще не так, як у Чехії, де президент і друг України Петр Павел та прем’єр і недруг України Андрей Бабіш посварилися, хто представлятиме країну на саміті НАТО. У підсумку — летять до Анкари обоє, але нарізно.Чи вдасться подолати розколи та чого очікувати УкраїніЦі питання напередодні саміту в Анкарі стали ключовими. За повідомленням агенції Reuters, у підсумковому документі саміту є спільні знаменники. Зокрема, члени Альянсу мають намір висловити відданість колективній обороні у співпраці зі США. Це — та сама лояльність, про яку буцімто казав Трамп.Заплановано у документі й 70 мільярдів євро військової допомоги Україні цього року і стільки ж — наступного. Кілька країн, пишуть інші ЗМІ, мають свою думку, — Словаччина взагалі проти, а Італія сумнівається в необхідності зобов’язань щодо фінансування на наступний рік. Простіше кажучи, щодо підтримки України члени Альянсу говорять одною мовою, але різними діалектами. Аналітики рекомендують не зациклюватися на обіцянках десятків мільярдів допомоги Україні в дальшій перспективі, а на тому, що українці можуть отримати тут і зараз від НАТО на тлі посилення повітряних атак Росії. Йдеться постачання систем ППО, про що Київ постійно просить партнерів, та політичні рішення. Тобто, якщо Україна отримуватиме ракети-перехоплювачі балістики — це вже буде перемога. На полях саміту відбудеться Форум оборонної промисловості. Цей захід не менш важливий для України, аніж навіть зміст підсумкового комюніке зібрання НАТО, адже там укладатимуться контракти на десятки мільярдів на багато років уперед. Оскільки безпека нашої країни, як запевняє Рютте, "тісно пов’язана з безпекою країн Альянсу", посилення оборонної промисловості НАТО стане і його, і нашим успіхом. Про які політичні рішення може йтися? Звісно, до Альянсу нас не запросять, але окрім нього існують інші безпекові механізми, здатні дати більше тут і зараз. Велика Британія, Нідерланди, Фінляндія та Польща оголосили про формування нового багатостороннього оборонного механізму та підтвердили підтримку України. Судячи з оголошеної заяви, суть механізму у підвищенні ефективності закупівель оборонного обладнання та прискорення інвестицій в оборону. Залученість до подібних механізмів буде дуже корисною вже у короткій перспективі. І, останнє. Напередодні зустрічі в Анкарі Трамп вкотре анонсував наближення кінця війни в Україні, і каже, що цього хоче Путін. Щось у цьому дусі він розповідатиме і під час подій у Туреччині. TrueUA розповідав про політичні гойдалки, які влаштовує нам і світові американський президент. На полях саміту він зустрінеться з Володимиром Зеленський. На їхню зустріч експерти покладають багато сподівань. Втім, більшість усе ж лишаються скептиками, бо до радикальних кроків проти Путіна Трамп, на жаль, досі не готовий..

Питання щодо надання Україні винищувачів МіГ-29 остаточно ще не розв’язане. Київ і надалі зацікавлений в отриманні такої зброї — відповідний запит надійшов до Варшави.Про це заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час пресконференції в понеділок, 6 липня."Це питання залишається на порядку денному. Ми отримали запит від української сторони, в якому зазначається, що вона, як і раніше, зацікавлена в цьому", — зауважив очільник Міноборони Польщі. Він додав, що Україна представила свої пропозиції щодо надання Польщі безпілотників і відповідних технологій протягом наступних двох років."Тож така можливість обміну є реалістичною, але це має бути саме обмін, а не просто одностороння передача з боку Польщі. Ми підходимо до цього дуже обережно", — додав польський міністр.Як відомо, 30 червня Косіняк-Камиш заявив, що Україна відмовилася від домовленості, за якою польська сторона мала би передати винищувачі МіГ-29 в обмін на доступ до технологій у сфері безпілотних систем. Через декілька днів він сказав, що Україна не ділиться з його країною технологіями у сфері дронів через історичну суперечку.Сьогодні ж він також поінформував, що на прохання генерального секретаря НАТО, європейського командування збройних сил США та командувача Об’єднаних сил США в Європі Польща ухвалила рішення щодо передачі Україні ракет для системи ППО Patriot. "Кількість переданих ракет незначна та не впливає на можливості протиповітряної оборони Польщі. І відповідно до принципів, прийнятих у США та НАТО, ті, хто надає допомогу Україні, залишаються серед країн, яким надається пріоритет у постачанні ракет Patriot для їхніх потреб", — пояснив міністр.Згадуючи про відсутність інформації щодо цієї передачі, міністр оборони Польщі сказав, що ця тема обговорювалася: інформація про запити, потреби, пропозицію генерального секретаря, а згодом і про саму передачу."Ці звіти, зокрема, від розвідувальних служб, розпочали надходити до адміністрації президента та Бюро національної безпеки протягом наступних тижнів", — сказав він.Косіняк-Камиш наголосив, що Україна не є ворогом Польщі. "Ворог Польщі — це Росія. Наші союзники на Заході. Небезпека криється в Криму. Польща має бути єдиною в питанні безпеки, бо якщо вона буде роздробленою, то стане слабшою, а якщо розділеною — то беззахисною", — додав він.Нагадаємо, що під час сьогоднішньої розмови з журналістами Владислав Косіняк-Камиш також розкрив дані про військову допомогу, яку надала Польша Україні після початку повномасштабного вторгнення Росії..

Адміністрація американського президента Дональда Трампа дещо по-іншому, ніж раніше, оцінює ситуацію в російсько-українській війні. На це вплинули успіхи України в далекобійних ударах дронами.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю Financial Times.За його словами, під час телефонної розмови в суботу президент США Дональд Трамп зазначив, що Україна "дуже добре справляється" зі своєю кампанією далекобійних ударів безпілотниками.На запитання, чи вистачить цього, щоб американський лідер остаточно став на бік України, Зеленський відповів, що, за його відчуттями, Дональд Трамп розпочав дивитися на війну по-новому."Президент Трамп хоче бути там, де є успіх", — пояснив президент України.Він також припустив, що на позицію його колеги зі США можуть впливати не лише його особисті погляди, а й наближення виборів, політичний статус і уявлення про те, як можна завершити війну Росії проти України.Як відомо, 7-8 липня в Анкарі відбудеться саміт НАТО, під час якого Трамп планує зустрітися із Зеленським. У Білому домі акцентували, що сторони мають обговорити шляхи завершення війни Росії проти України.За інформацією журналістів Associated Press, після переговорів із Зеленським Трамп може провести розмову з російським диктатором Володимиром Путіним.Нагадаємо, в цьому ж інтерв’ю український президент заявив, що якщо атаки на Москву змусять російського диктатора Володимира Путіна втекти з міста, то такий факт може наблизити завершення війни Росії проти України..