Політика

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозру керівнику одного з підрозділів забезпечення Служби безпеки України, який відповідав за облаштування та функціонування складу артилерійських боєприпасів неподалік Києва в селищі Мила.Про це повідомила пресслужба ДБР. Правоохоронці встановили, що під час ухвалення рішення про розміщення складу в приміщенні колишнього овочесховища він не вжив усіх заходів контролю щодо безпеки зберігання вибухових речовин і боєприпасів."Окрім того, склад незаконно розмістили поблизу житлової забудови. Приміщення не тільки не відповідало вимогам до складів з озброєння, але і його розміщення не узгодили з відповідними правоохоронними структурами та підрозділами протиповітряної оборони", — йдеться в повідомлення.Також посадовець не вжив заходів стосовно мінімізації ризиків одночасного знищення противником великої кількості боєприпасів.Як відомо, 28 серпня російські безпілотні апарати завдали удару по складу, внаслідок цього розпочалася детонація боєприпасів і пожежа, яка перекинулася на сусідні приміщення."Тоді загинуло 35 осіб. Окрім того, пошкоджено 191 приватний житловий будинок, 14 багатоквартирних будинків, відділ поліції, гаражі, ресторан, пансіонат для людей похилого віку, магазин і логістичний центр, а також 24 автомобілі, у тому числі службовий автомобіль поліції та пожежну автівку", — нагадали в ДБР.Посадовцю повідомлено про підозру в бездіяльності військової влади, вчиненій в умовах воєнного стану (частина 4 статті 426 Кримінального кодексу України).Печерський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави."Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 10 років", — підсумували в Державному бюро розслідувань.Нагадаємо, начальник Київської ОВА Руслан Ткаченко нещодавно розповідав, що після останніх ворожих атак на різні складські об’єкти Київщини область зіткнулася з новим викликом — значними обсягами пошкодженої продукції та відходів..

Проросійська "Альтернатива для Німеччини" перемогла на виборах до парламенту землі Саксонія-Ангальт. Якщо ця партія 20 вересня повторить успіх у Берліні та Мекленбурзі — Передній Померанії, політичний зсув у цій країні справді стане тектонічним.Прогнозований тріумф у Саксонії-АнгальтРезультати волевиявлення жителів східнонімецької землі Саксонія-Ангальт наступні: "Альтернатива для Німеччини" (AдН) — 43,8% голосів (більш ніж удвічі більше, аніж на попередніх виборах 2021 року), Християнсько-демократичний союз (ХДС) — 17,2% (найгірший результат за всю історію виборів у цій землі), Соціал-демократи (СДПН) — 9,3%, "Зелені" — 8,9%, Ліва партія (Лінке) — 8,6%, проросійський Альянс Сари Вагенкнехт — 5,3%. Інші учасники перегонів не подолали прохідний бар’єр. Таким чином, ультраправим не вистачило лише трьох мандатів, щоб одноосібно сформувати більшість: у ландтагу 83 місця, у переможців виборів — 39 мандатів.Протягом тривалого часу соцопитування підтверджували, що АдН має підтримку понад сорока відсотків виборців, тож результати цієї партії хоч і шокували значну частину німецького суспільства, одна не стали несподіванкою. А от рекордна явка 77,8% проти 60,3% свідчить, що ультраправим вдалося мобілізувати свій електорат.Згідно з даними інституту вивчення громадської думки Infratest dimap, "Альтернатива" отримала понад половину голосів виборців віком від 35 до 60 років, себто та вікова категорія, серед якої найбільше працюючих громадян. Це чіткий сигнал невдоволення економічною політикою федерального уряду. Ще один сигнал — дуже низький рівень підтримки керівної ХДС серед молодого виборця: у віковій групі 18-24 років її підтримали 5%, у групі 25-34 роки — 6%. Катастрофічні показники для політсили, яка після Другої світової війни разом з есдеками формувала систему влади Німеччини.Оскільки ультраправі не мають одноосібної більшості, експерти обговорюють варіант формування земельного уряду без них, хоча тріумфатори вже висловили претензії на всю повноту влади. Їхній земельний вожак Ульріх Зігмунд наполягає, що уряд має формувати АдН. Та для цього їм доведеться домовлятися з кимось із партій, які подолали бар’єр. І ось тут вимальовується ключовий наслідок недільного голосування — жодна коаліція не клеїться. Хіба ультраліва партія Вагенкнехт може додати АдН мандатів, яких та недобрала, — риторика Вагенкнехт і АдН у зовнішньополітичних питаннях практично ідентична, вони розходяться хіба у поглядах на міграцію. Тож якщо спілка правих і лівих радикалів відбудеться, Саксонія-Ангальт стане першою німецькою землею, яку Кремль руками своїх агентів впливу захопить без жодного пострілу.Саксонія-Ангальт має найнижчий ВВП на душу населення серед 16 федеральних земель ФРН. Це депресивна частина країни з найвищим рівнем скорочення населення. Зараз в землі мешкає близько двох мільйонів. Ультраправі не стільки обіцяли розв'язати проблеми жителів землі, скільки критикували федеральну владу, в такий спосіб перетворивши голосування на протест проти політики уряду. Це спрацювало. 20 вересня місцеві вибори у землі Мекленбург — Передня Померанія та у Берліні і якщо "Альтернатива" матиме успіх і там, варто очікувати серйозної пертурбації на федеральному рівні.Берлін і Мекленбург — Передня Померанія: правий марш триваєЧастина оптимістично налаштованих німецьких експертів закликає не панікувати раніше часу. У березні обирали земельні парламенти у західнонімецьких землях Баден-Вюртенберг і Рейнланд-Пфальц, результати там були інші: "Альтернатива" не дотягла до 20%, тоді як ХДС у Рейнланд-Пфальці впевнено переміг, а у Баден-Вюртенбергу трохи поступився "Зеленим". В обох землях до ландтагів не потрапили ні "Ліві", ні Альянс Сари Вагенкнехт, лівий табір там представлений лише есдеками. В ультраправих чисельні фракції, однак ніхто з ними в коаліцію не пішов.Тому нині всі погляди прикуті до виборів 20 вересня, особливо жорсткою обіцяє бути битва за Берлін. Згідно з останніми опитуваннями, АдН, ХДС і "Ліві" йдуть "ніздря в ніздрю", у них близько 20 відсотків симпатиків, від трійки відстали "Зелені" (за них готові проголосувати близько 17%) та есдеки (приблизно 12% підтримки). Партія Вагенкнехт балансує на межі прохідного бар'єра. Ультраправих популістів у Берліні очолює Крістін Брінкер, яка вибудувала кампанію на антимігрантській риториці.Нинішня передвиборча кампанія в Берліні відзначається неймовірною кількістю бруду проти кандидатів, діпфейками, німецькі експерти небезпідставно вважають, що за цим стоять російські спецслужби. Дістається всім, окрім ультраправих, що зайвий раз підтверджує, яка з партій вигідна Кремлю.У Мекленбург — Передній Померанії розклади інші. Тут АдН — лідерка, у неї приблизно 35% підтримки. Обличчя партії на виборах — Лейф-Ерік Гольм свою риторику вибудував на критиці федерального уряду, закликах відмовитися від допомоги Україні, страшилках про втягування Німеччини у війну. Тобто типові прокремлівські наративи.Другими, згідно з опитуваннями, йдуть есдеки під лідерством популярної серед виборців чинної прем’єрки цієї землі Мануели Шлезіг. Треті — "Ліві" з приблизно 11%. А от у партії Мерца у Мекленбург — Передній Померанії, видається, справи можуть бути ще гіршими, аніж у Саксонії-Ангальт. Соцопитування дають ХДС мізерні 8%. На межі прохідного бар'єра балансують "Зелені" та путінські друзі з Альянсу Сари Вагенкнехт.Як би не завершилися вибори 20 вересня, картина виявиться схожою до саксонської — фрагментація і посилення внутрішніх конфліктів. Власне, саме те, що потрібно Росії. Диверсія з дроном в аеропорту Лейпциг / Галле (Галле в Саксонії-Ангальт) була влаштована для того, щоб ультраправі лякали виборців терактами й війною. В їхній програмі вимоги закрити кордони, відмовитися від Шенгену, вийти з єврозони. Співголова АдН Аліс Вайдель обіцяє збільшити кількість депортацій, скоротити натуралізацію іноземців, повернути додому 1,3 мільйона сирійських біженців. А інший співголова Тіно Хруппала прямо закликає скасувати санкції проти Росії та позбавити Україну німецької допомоги.Чому справа не тільки в імені канцлераПісля оприлюднення результатів виборів у Саксонії-Ангальт Німеччиною прокотилися мітинги проти ультраправого реваншу. Вперше з Другої світової війни партія, члени якої хоч і намагаються відбудуватися від неонацистів, проте недалеко від них утекли, має понад сорок відсотків підтримки у німецькому суспільстві, хто б міг таке уявити ще років десять тому."Як усе могло дійти до такого, у чому причини того, що ми дозволили правому популізму, а значною мірою і праворадикальному популізму — зайти так далеко?" — відреагував на підсумки виборів у Саксонії-Ангальт канцлер Мерц.Своєю чергою, лідер фракції ХДС у Бундестазі Торстен Фрай звернув увагу на те, що АдН — екстремістська партія."Ніколи досі ми не опинялись у ситуації, коли партія, класифікована земельною внутрішньою розвідкою як правоекстремістська, отримала б більшість", — зазначив він.Своє глибоке розчарування висловило багато німецьких та закордонних політиків. А от Дональд Трамп зрадів перемозі друзів Путіна і привітав їх, що спричинило політичний скандал, — Мерц відмовився від телефонних переговорів із главою Білого дому, запланованих на 11 вересня.На тлі "тектонічного зсуву", як назвав канцлер наслідки виборів у Саксонії-Ангальт, активізувалися розмови про його політичне майбутнє. За схожої ситуації у Великій Британії, де у травні на місцевих виборах перемогли ультраправі, непопулярному прем’єру Кіру Стармеру довелося йти у відставку. У Німеччині блок ХДС/ХСС не має одноосібної більшості, як лейбористи у Великій Британії, а працює в коаліції з СДПН, тому там — своя процедура. Щоб на чолі уряду став новий канцлер, чинний повинен добровільно піти з посади. Мерц, наскільки відомо, робити цього не збирається, хоча у серпні деякі ЗМІ "відправляли" його у відставку.Другий варіант — "конструктивний вотум недовіри": члени коаліції підтримують нового канцлера, після чого попередник просто втрачає посаду. Третій варіант — розвал коаліції й дочасні вибори, на яких, судячи з нинішніх подій, дуже значні шанси на перемогу партії Вайдель і Хруппали. Цей варіант точно можна виключити. Сумнівний і другий, адже будь-які спроби домовитися про заміну канцлера в межах коаліції напевне приведе до конфліктів.Відомо про невдоволення в лавах ХДС, навіть називають можливих наступників Мерца — глав урядів Північної Рейн-Вестфалії Гендріка Вюста, Баварії Маркуса Зедера (лідера ХСС) та землі Шлезвіг-Гольштейн Даніеля Гюнтера. Ці німецькі політики підтримують Україну, однак поки триватимуть політичні процедури, займатимуться ними. Та й ключова проблема не тільки в Мерцу, який десь втратив управлінську хватку, а в тому, що на політику ФРН здійснюється одночасно потужний вплив Росією та американськими трампістами. Вони мають різні цілі — Кремль прагне дестабілізувати Німеччину зсередини, а Білий дім хоче привести до влади євроскептиків та ізоляціоністів — але кінцева мета у них зруйнувати Євросоюз.Тож якщо і міняти Мерца, то на політика, який розумітиме, що ультраправий марш — не локальна німецька проблема, а загальноєвропейська, і шукати протиотруту потрібно спільними зусиллями..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що кожен дорослий американець може отримати виплату в п’ять тисяч доларів, якщо Республіканська партія збереже контроль над обидвома палатами Конгресу за підсумками проміжних виборів у листопаді.Про це Дональд Трамп сказав під час виступу на з'їзді Республіканської партії у Далласі.Він пообіцяв так звані «дивіденди Трампа» в розмірі п’яти тисяч доларів кожному дорослому американцю за умови, що республіканці після проміжних виборів збережуть контроль і над Палатою представників, і над Сенатом.Американський президент порівняв можливі виплати з дивідендами, які успішні компанії розподіляють між своїми акціонерами, та пов'язав таку можливість з економічними результатами США.Водночас він не пояснив, звідки саме мають взяти кошти та як працюватиме програма, яку аналітики вже назвали "сумнівною".За підрахунками Reuters, у США близько 270 мільйонів дорослих, тому виплати по п’ять тисяч доларів можуть обійтися приблизно в 1,35 трильйона доларів.Водночас медівники з Associated Press написали, що для реалізації такої ініціативи, ймовірно, знадобиться схвалення Конгресу.Віцепрезидент США Джей Ді Венс після виступу Дональда Трампа припустив, що виплати можуть не поширюватися на заможних американців, а одним із джерел фінансування стануть надходження від мит.Проміжні вибори до Конгресу США відбудуться 3 листопада 2026 року. Республіканці намагатимуться зберегти більшість у Палаті представників і Сенаті.Нагадаємо, що американський державний секретар Марко Рубіо заявив, що зараз він не має планів балотуватися на посаду президента США на виборах 2028 року. Але при цьому він не виключає такої можливості.Читайте також: Америка замість Онтаріо: хто заплатить за шоу Трампа для MAGA-виборців.

Президенту України Володимиру Зеленському варто ширше залучати країни Європейського Союзу до переговорного процесу щодо завершення війни. Зокрема, до нього мають долучитися Італія та Польща.Про це заявив віцепрем'єр-міністр та міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні, повідомляє ANSA.Очільник італійського МЗС наголосив, що Європа може відігравати значну роль у мирному процесі. Водночас, на його думку, Києву не варто зосереджуватися лише на співпраці з окремими державами Євросоюзу."Європа може зробити дуже багато, але я вважаю, що Зеленському варто орієнтуватися не на окремі європейські держави, а на всі країни ЄС. Не потрібно ініціатив малих груп", — заявив Таяні.Італійський міністр також безпосередньо закликав українського президента залучити до переговорів Рим і Варшаву."Пропоную пораду як друг України: було б мудро залучити не лише Францію та Німеччину, а й Італію та Польщу", — наголосив він.Додамо, дипломатична місія посланців США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа до Москви й Києва не принесла суттєвого прориву, після чого Росія одразу поновила масовані ракетні удари по Україні. Європейські та американські посадовці визнають, що війна триватиме і в наступному році, а Кремль планує суттєво посилити атаки на українську енергетику протягом зимових місяців.Читайте також: Бомба, напад на НАТО і новий Пригожин: коли Захід припинить слухати маячню Путіна.

Американський державний секретар Марко Рубіо заявив, що зараз він не має планів балотуватися на посаду президента Сполучених Штатів Америки на виборах 2028 року. Але при цьому він не виключає такої можливості.Про це повідомили журналісти NBC News із посиланням на коментар Марко Рубіо з цього приводу.При цьому медійники зазначили, що Рубіо — один із небагатьох чиновників уряду США, який не присутній на з'їзді Республіканської партії в Далласі.Натомість він перебуває в дипломатичній поїздці у Колумбії, де один із журналістів запитав його, чи є він одним із найсильніших кандидатів від Республіканської партії на виборах 2028 року.У відповідь нинішній державний секретар США заявив, що зосереджений на роботі в адміністрації, якої в нього «дуже багато», як член кабінету міністрів і радник із національної безпеки.Його також запитали, чи мріє він стати американським президентом. Тут уже політик відхилився від прямої відповіді, не виключивши такого варіанту."Ну, я не знаю, що чекає на мене в майбутньому, але безпосередньо на теперішній момент у мене немає таких планів. Я на 100% зосереджений на своїй роботі", — відповів Марко Рубіо.Також джерело NBC News розповіло журналістам, що держсекретар насправді вже розглянув це питання: наразі він не планує йти в президенти США, але при цьому "залишив двері відчиненими" для такої можливості.Нагадаємо, що декілька днів тому Марко Рубіо заявив про можливість упродовж "найближчих тижнів" розробити дорожню карту для відновлення переговорів між Росією й Україною..

Російські військові блогери вже визнають факт українських контратак поблизу Лимана. Вони все більше критикують поширену в російській армії культуру брехні.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Зокрема, російські блогери заявили, що ситуація на Лиманському напрямку дедалі більше погіршується для російських військ і що останнім довелося відступити з невказаних передових позицій у цьому районі.Один із російських блогерів зазначив, що українські сили здійснюють контратаки в цьому районі вже протягом декількох місяців, попри те, що російське військове командування звітувало про «оптимістичну картину» ситуації."Красиві звіти" — термін, яким блогери позначають поширену в російських збройних силах культуру брехні та дезінформацію щодо стану справ на фронті", — зауважили аналітики.Нещодавно українські сили продемонстрували повний контроль над Святогірськом (на північний захід від Лимана) — лише за декілька днів після того, як Володимир Путін заявив, що цей населений пункт контролюють російські війська."Такі неправдиві звіти створюють оперативні ризики для російських військ: вони не можуть викликати вогонь по позиціях, які, за їхніми ж попередніми заявами, перебувають під їхнім контролем, а підрозділи на сусідніх ділянках можуть планувати операції, спираючись на неточні дані про ситуацію на полі бою", — пояснили військові експерти.В Інституті вивчення війни зауважили, що точні обриси лінії фронту на Лиманському напрямку наразі залишаються нечіткими через брак відкритих даних про просування українських сил під час нещодавнього контрнаступу.Інші ключові висновки ISWКремль проводить дедалі більш експансивну фіскальну політику на тлі високих витрат на війну; це стримує економічне зростання Росії та змушує владу скорочувати видатки, не пов’язані з війною, ймовірно, коштом добробуту громадян.Росія, можливо, намагається створити аналог української оборонної платформи Brave1, щоби підтримати децентралізовані закупівлі та виробництво обмеженої номенклатури оборонних засобів для посилення протиповітряної оборони промислової інфраструктури.Від початку війни російські війська втратили понад 1,5 мільйона осіб особового складу (вбитими та пораненими).За останні дві доби ні російські, ні українські війська не просунулися вперед.У ніч на 9 вересня українські сили завдали ударів по низці військових об’єктів на чорноморському узбережжі Краснодарського краю. Тієї ж ночі Росія атакувала Україну ракетами та дронами.Нагадаємо, вчора аналітики американського Інституту вивчення війни інформували, що Володимир Путін, імовірно, використав свою телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом 8 вересня, щоби нав'язати перекручування ситуації на полі бою. Її Кремль подає сильно спотвореною..

У Німеччині заявили про відсутність у Кремля намірів сідати за стіл переговорів задля встановлення миру. Водночас Берлін підтвердив намір активізувати підтримку України та прискорити процес розширення Європейського Союзу.Про це канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив на спільній пресконференції з президентом Європейської ради Антоніу Коштою у Берліні. Очільник німецького уряду констатував, що російська влада повністю відхиляє дипломатичні ініціативи та пропозиції щодо мирного врегулювання. Берлін уже протягом кількох місяців пропонує різні варіанти для ведення діалогу, прагнучи залучити всі доступні важелі."Наразі ми бачимо мало ознак того, що російський уряд, президент Росії, готові розпочати серйозні переговори про припинення війни", — сказав канцлер.Водночас Мерц запевнив, що Німеччина разом із міжнародними партнерами не знижуватиме темпів пошуку дипломатичного розв'язання конфлікту. Він наголосив, що військова та фінансова допомога Україні має на меті припинити війну, а не затягувати її.Німеччина продовжить підтримувати УкраїнуЗа словами Мерца, реальна дипломатія обов'язково передбачає всебічну підтримку Києва. Невипадковою він назвав і нещодавній візит до української столиці трьох радників з національної безпеки, які в суботу провели переговори з українською владою та Президентом України.Окремим блоком під час зустрічі Мерца та Кошти стало питання розширення Євросоюзу. Німеччина прагне суттєво просунути переговорний процес щодо вступу України, Молдови та країн Західних Балкан. Також канцлер зазначив про намір до кінця року фіналізувати обговорення багаторічної фінансової структури ЄС, яка має запрацювати з 2028 року.Нагадаємо, 9 вересня американський лідер Дональд Трамп заявив про досягнення певного прогресу в діалозі з Володимиром Путіним щодо завершення війни. Водночас очільник Білого дому назвав головний чинник, який наразі стоїть на заваді підписанню угоди. .

У середу, 9 вересня, американський лідер Дональд Трамп заявив про досягнення певного прогресу в діалозі з Володимиром Путіним щодо завершення війни. Водночас очільник Білого дому назвав головний чинник, який наразі стоїть на заваді підписанню угоди.Про це він заявив в ефірі Fox News.Заяви Трампа про готовність до угодиОчільник США позитивно схарактеризував свій недавній контакт із російським диктатором Володимиром Путіним, під час якого обговорювали шляхи врегулювання війни в Україні. Американський лідер переконаний, що Москва прагне припинення бойових дій. За словами президента США, у нього відбулася "чудова розмова" з Путіним."Він хоче укласти угоду. Якщо Зеленський хоче укласти угоду, це буде дуже добре", — запевнив Дональд Трамп.Головна перешкода для миру та втома від війниВідповідаючи на запитання журналіста про те, що саме зараз заважає фінальному підписанню мирної угоди, очільник Білого дому відзначив міжособистісний фактор. Трамп уточнив, що головною перешкодою є "ненависть між Зеленським і Путіним". Крім того, президент США додав, що, на його переконання, глави України та Росії вже "втомилися від боротьби".Нагадаємо, раніше з'явилась інформація, що адміністрація президента США Дональда Трампа планує реорганізувати переговорну групу, яка курує контакти між Києвом та Москвою. Головну роль у "човниковій дипломатії" та взаємодії з розвідками двох країн може отримати очільник Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф. .

Адміністрація президента США Дональда Трампа планує реорганізувати переговорну групу, яка курує контакти між Києвом та Москвою. Головну роль у "човниковій дипломатії" та взаємодії з розвідками двох країн може отримати очільник Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф.Про це повідомляє Financial Times.Переформатування залаштункової дипломатії СШАЗа даними видання, Білий дім розглядає можливість скоротити переговорне залучення Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. Наближені до Джона Реткліффа посадовці вже поінформували європейських партнерів, що саме директор ЦРУ планує відігравати ключову роль у "човниковій дипломатії" між Україною та Росією. При цьому він підтримуватиме постійний контакт із розвідувальними структурами обох сторін.Ідея змін у переговорній команді виникла після того, як чергові спроби укласти мирну угоду зазнали невдачі. Робота на українському напрямку також призупинялася через перемикання уваги адміністрації Трампа на конфлікт в Ірані. За наявною інформацією, між Реткліффом та Віткоффом зараз триває боротьба за сфери впливу в дипломатичному процесі.Незадоволення стилем ВіткоффаВільний стиль роботи Стіва Віткоффа, який ігнорував традиційні дипломатичні протоколи та нагадував угоди з нерухомістю, викликав розчарування як в Україні й Росії, так і серед західних союзників. Українська сторона вважала, що спецпосланець недостатньо тиснув на Путіна для пом'якшення вимог РФ. Москва ж покладала на нього провину за провал тогорічного саміту з Трампом на Алясці.Окрім того, Джаред Кушнер висловив бажання відійти від українського треку й зосередитися на Близькому Сході. Водночас українські посадовці зазначають, що для Києва важливіші не прізвища перемовників, а позиція самої країни-агресорки."Ми не проти [Реткліффа] та не проти Джареда й Стіва. Проблема в росіянах", — сказав один з українських посадовців.Нагадаємо, нещодавно американський державний секретар Марко Рубіо заявив про можливість упродовж "найближчих декількох тижнів" розробити дорожню карту для відновлення переговорів між Росією й Україною..

Постійні представники країн Європейського Союзу під час засідання 9 вересня не змогли досягти компромісу щодо продовження персональних санкцій за зазіхання на територіальну цілісність України. Головною перешкодою стала позиція Братислави, яка категорично відмовляється продовжувати обмеження на річний термін.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на власні дипломатичні джерела в Євросоюзі.Вимоги Братислави та загроза для санкційЯк зазначає видання, засідання комітету постійних представників ЄС (Coreper) 9 вересня закінчилося безрезультатно. Причиною демаршу стала позиція Словаччини, яка виступила проти традиційного продовження індивідуальних санкцій на один рік і вимагає встановити шестимісячний термін.Окрім цього, словацька сторона наполягає на викресленні кількох осіб із чинного санкційного списку. Конкретні прізвища дипломати поки не розголошують через конфіденційний статус консультацій. Один із дипломатів детально описав перебіг засідання:"Сьогодні Coreper обговорив продовження санкційного режиму щодо осіб та компаній, відповідальних за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Однак домовленості досягти не вдалося".Критичні терміни для досягнення компромісуПопри розбіжності, представники країн ЄС мають намір продовжити консультації, аби узгодити спільне рішення до 15 вересня. У МЗС Словаччини також підтвердили, що переговори стосовно перегляду обмежувальних заходів тривають у робочому режимі й очікується, що їх буде завершено до 15 вересня 2026 року.Нагадаємо, раніше висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявляла, що Європейський Союз восени планує представити новий масштабний пакет санкцій проти Росії. Після його ухвалення кількість російських фізичних та юридичних осіб, які перебувають під обмеженнями ЄС, може зрости приблизно на третину..

Черговий судовий демарш Російської Федерації щодо заочного арешту Кирила Буданова викликав іронічну відповідь українського посадовця. Глава Офісу президента назвав юридичні потуги ворога свідченням паніки у Кремлі та підтвердженням власної ефективності.Про це він написав у своєму Telegram-каналі.Оцінка дій ворогаКерівник Офісу президента зазначив, що будь-які рішення інстанцій країни-агресорки абсолютно позбавлені сенсу як для нього особисто, так і для всієї міжнародної спільноти. Подібні кроки Москви свідчать про те, що робота українських структур досягає своєї мети та змушує противника хаотично реагувати. Посадовець наголосив, що не збирається збавляти темпів і продовжить виконання завдань для захисту України.Пряма мова Кирила Буданова"Рішення так званого російського "суду" не мають для мене, як і для решти людства, жодного значення. Значення має лише моя робота, яка змушує ворога панікувати та ухвалювати подібні шедеври абсурду. Вважаю такі дії ворога своєрідним визнанням ефективності. Що ж, планку опускати не можна, працюватиму й надалі так само плідно", — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, минулого тижня Кирило Буданов розповідав, що Україна направила Росії офіційну пропозицію щодо припинення вогню, яку довели до відома очільника Кремля Володимира Путіна. Проте Кремль не відповів на пропозицію Києва, а й далі продовжує тероризувати нашу державу..

Німецький канцлер Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Про це повідомляє Tagesspiegel.Скасування переговорів на найвищому рівніЯк зазначає видання, Фрідріх Мерц відклав телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом. Переговори мали бути присвячені 25-й річниці терористичних атак 11 вересня 2001 року.Речник німецького уряду Стефан Корнеліус підтвердив скасування дзвінка. Водночас він наголосив, що перенесення не пов'язане із графіком канцлера. У відповідь на запитання щодо зв'язку цього рішення із коментарями Трампа стосовно виборів у Саксонії-Ангальт речник відмовився від прямих відповідей, однак нагадав позицію канцлера. Мерц неодноразово зазначав, що "втручання чи коментарі щодо внутрішньополітичної ситуації в Німеччині, особливо під час виборів", для нього є неможливими.Що саме опублікував ТрампПричиною скандалу став допис американського президента на своїй платформі Truth Social. Трамп привітав популістську партію "Альтернатива для Німеччини" з результатами на регіональних виборах у Саксонії-Ангальт."Вау, популістська партія в Німеччині провела справді чудовий вечір", — написав Трамп.Він також додав абревіатуру "MGGA!!!", що розшифровується як "Зробимо Німеччину знову великою". Американський лідер зазначив, що політики цієї сили та їхні виборці втомилися від "абсолютно жахливих імміграційних правил"."Вони на підйомі, і вони більше цього не терпітимуть", — зазначив Трамп, опублікувавши скриншот прогнозів ARD.Реакція уряду Німеччини на заяви Білого домуЗаяви Трампа викликали різке обурення серед німецьких урядовців та політиків. Трансатлантичний координатор німецького уряду Метін Хакверді (СДПН) акцентував на суверенітеті країни:"Ми, німці, самі вирішуємо, як нам ставитися до міграції, а також кого нам обирати. Нам не потрібні поради Білого дому з цього приводу".Своєю чергою, парламентський керуючий СДПН Дірк Візе заявив, що подібні дії з боку Вашингтона є перетином червоних ліній:"Це втручання неприйнятне. Я вважаю, що ми, як федеральний уряд, не можемо цього терпіти".Нагадаємо, раніше очільник німецького уряду Фрідріх Мерц наголосив, що перемога ультраправих у німецькому регіоні не змінить жорсткої позиції німецького уряду стосовно підтримки України. За його словами, загроза внутрішній безпеці країни є реальністю, а припинення допомоги українському народові стане фатальною помилкою. .

У середу, 9 вересня, президент України Володимир Зеленський разом із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере провів важливі переговори з керівниками провідних оборонних компаній країн-партнерів. Головною темою зустрічі стала розробка масштабної антибалістичної програми FREYJA, покликаної захистити європейський континент.Про це йдеться в офіційному Telegram-каналі глави держави.Що передбачає проєкт FREYJAЗа словами Зеленського, ключовою метою міжнародних переговорів стало створення інтегрованого захисту від ракетних та повітряних загроз для усієї Європи. Програма FREYJA об'єднує зусилля дев'яти країн: України, Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Швеції та Великої Британії.Під час зустрічі за участі норвезького прем’єра Йонаса Гара Стере українська сторона узгодила дорожню карту дій з очільниками оборонних гігантів, серед яких FirePoint, Kongsberg, Weibel, Saab, Diehl Defence, Hensoldt, Thales, Safran, Sener та Leonardo.Український лідер зауважив, що учасники переговорів чітко розмежували відповідальність між політичними лідерами, урядовцями та безпосередніми розробниками й виробниками озброєння для якнайшвидшого отримання перших практичних результатів.Захист неба як спільний пріоритетГлава держави висловив подяку норвезьким партнерам за організацію майданчика для переговорів, а також усім учасникам за готовність до об'єднання технологій та ресурсів."Вдячний Норвегії за цю зустріч. Дякую партнерам за готовність працювати разом. Захист європейського неба — це наша спільна справа", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше секретар Ради національної безпеки й оборони Ігор Клименко доповів президенту Володимиру Зеленському про підготовку питань до розгляду на Ставці, зокрема щодо спільної антибалістичної програми FREYJA та розвитку додаткових діпстрайкових спроможностей..

Керівника Офісу президента Кирила Буданова, який колись очолював Головне управління розвідки Міністерства оборони України, "заочно заарештували" в Росії.Про це повідомили російські інформаційно-пропагандистські ресурси.У країні-агресорці Кирила Буданова "звинувачують" у нібито застосуванні заборонених методів ведення війни.Рашистські пропагандисти уточнили, що звинувачення пов'язане з використанням методів, які визнані забороненими міжнародними нормами та національним законодавством під час воєнних дій.У Росії раптом згадали: раніше Буданов заявляв, що підтримував зв'язок із засновником приватної військової компанії "Вагнера" Євгеном Пригожиним. За словами колишнього головного розвідника України, контакти тривали до 2023 року та перервалися незадовго до червня того ж року.Буданов уточняв, що спілкування з Пригожиним велося до його загибелі, проте відмовився розкривати характер та зміст переговорів. Пригожин загинув у серпні 2023 року внаслідок аварії літака у Тверській області. Щоправда, багато експертів вважає, що це було вбивство.Раніше різні російські суди вже неодноразово "заочно арештовували" Кирила Буданова, коли той перебував на посаді керівника ГУР. Тоді росіяни йому інкримінували нібито організацію терактів, в іншому випадку — підрив Кримського моста.Нагадаємо, минулого тижня Кирило Буданов розповідав, що Україна направила Росії офіційну пропозицію щодо припинення вогню, яку довели до відома очільника Кремля Володимира Путіна. Проте Кремль не відповів на пропозицію Києва, а й далі продовжує тероризувати нашу державу..

Заступники міністра внутрішніх справ України Олексій Сергєєв і Катерина Павліченко провели зустріч із делегацією Чехії. Обговорили подальшу співпрацю в межах міжнародної Коаліції укриттів цивільного захисту.Про це повідомив Telegram-канал Міністерства внутрішніх справ України (МВС).Там зазначили, що до обговорення долучилися представники МВС, ДСНС, посольства Чехії та чеських компаній, що спеціалізуються на будівництві та технічному оснащенні захисних споруд."Ми вдячні уряду та народу Чехії за незмінну підтримку та готовність спільно зміцнювати безпековий простір нашої держави. Особливо цінуємо участь Чехії в міжнародній Коаліції укриттів, яка вже об’єднала 12 держав-партнерів і чотири міжнародні організації", — наголосив Сергєєв.Він також акцентував, що одним із ключових пріоритетів стратегії розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту до 2034 року є будівництво нових капітальних споруд цивільного захисту.У межах діяльності коаліції вже акумульовано понад 22 мільйони євро. До реалізації відібрано 12 проєктів із будівництва укриттів у закладах освіти та медичних установах прифронтових регіонів. Для восьми з них уже схвалено фінансування та розпочато реалізацію.Катерина Павліченко наголосила на важливості своєчасного фінансування проєктів коаліції, впровадження швидких технологічних рішень для будівництва укриттів і розвитку мережі мобільних захисних споруд.Сторони також обговорили стандарти будівництва захисних споруд і домовилися продовжити діалог із залученням ДСНС.Нагадаємо, що в серпні Україна та Чехія заявили про наміри поглибити співпрацю в протидії організованій злочинності. Директор ДБР Олексій Сухачов провів зустріч із директором генеральної інспекції сил безпеки Чехії Вітом Гендричем..