Політика

Молдовська державна компанія Energocom обговорює з українськими постачальниками можливість придбати від 10 до 50 мільйонів кубометрів природного газу. Кишинів розраховує домовитися про ціну нижче ринкової, однак остаточні умови ще не узгоджені.Про це заявив міністр енергетики країни Дорін Жунгієту в ефірі Radio Moldova, повідомляє ALBASAT.За його словами, державна компанія Energocom уже веде комерційні переговори з українськими постачальниками. Остаточний обсяг закупівлі залежатиме від наявності вільного газу, чинних контрактів та погодженої формули ціноутворення. Міністр не став розкривати деталі можливих домовленостей, оскільки переговори ще тривають. Водночас він зазначив, що Молдова прагне отримати газ за ціною нижче ринкової."Якби такої вигоди не було, ми б не вели переговори", — пояснив Жунгієту.Наразі сторони не визначили остаточну кількість газу, його вартість і можливі строки постачання.Що відомо про експорт газу з України15 жовтня 2026 року Україна вперше від початку повномасштабної війни експортувала природний газ. Під час перших експортних торгів на "Українській енергетичній біржі" компанії продали близько 12,75 мільйона кубометрів палива.29 жовтня Україна розпочала сезон відбору газу з підземних сховищ. Водночас наприкінці серпня в країні накопичили запаси, необхідні для базового сценарію проходження опалювального сезону.Нагадаємо, нещодавно речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що наразі відновити транзит російського газу до Європи через територію України неможливо. Так він прокоментував публікацію The Wall Street Journal про відповідну ініціативу США..

Президент України Володимир Зеленський нагородив першу леді Сполучених Штатів Америки Меланію Трамп орденом княгині Ольги I ступеня.Відповідний указ №1079/2026 оприлюднено на сайті Офісу президента."Нагородити орденом княгині Ольги І ступеня Трамп Меланію — першу леді Сполучених Штатів Америки", — йдеться у документі.Як наголошується в указі, нагороду першій леді США присуджено за вагомий особистий внесок у гуманітарну підтримку України, активну правозахисну й благодійну діяльність, спрямовані на порятунок українських дітей та громадян, які постраждали від агресії РФ чи були депортовані й примусово переміщені з ТОТ.Раніше в Білому домі інформували, що Меланія Трамп виступить з офіційною заявою щодо режиму припинення вогню в Олешках у четвер, 5 листопада, об 11:00 за східноамериканським часом (18:00 за Києвом).До цього Меланія Трамп ініціювала дипломатичну взаємодію між двома країнами й успішно домоглася локального припинення вогню в Олешках і на прилеглій території Херсонської області.Нагадаємо, у Сполучених Штатах Америки відбудеться підсумкова нарада щодо гуманітарної місії в Олешках за участю першої леді Меланії Трамп. У складі української делегації — голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія й уповноваження Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.Зауважимо, 31 жовтня в Україну прибула гуманітарна місія з Олешок. Автобуси з евакуйованими громадянами та тваринами перетнули кордон на Чернігівщині..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відзначив позицію Канади, яка не допустила росіян до участі в чемпіонаті з хокею. Він закликав інші країни наслідувати цей приклад і не дозволяти Москві використовувати міжнародний спорт для відновлення репутації.За словами глави МЗС, Росія не повинна використовувати спортивні змагання, щоб приховувати свої злочини та повертатися до кола держав, які користуються міжнародною повагою."Вдячні нашим канадським друзям за те, що нагадали Москві: на льоду немає місця безкарності", — написав Сибіга.Він наголосив, що російські атаки на Україну щодня нагадують світові, чому міжнародні спортивні турніри не мають ставати для Москви можливістю відновити свою репутацію. Окремо міністр закликав інші країни, які мають сильні хокейні традиції, наслідувати канадський приклад, зокрема застосовувати візові обмеження.Також Сибіга подякував міністерці закордонних справ Канади Аніті Ананд, міністерці імміграції, біженців та громадянства Лені Метледж Діаб і державному секретареві з питань спорту Адаму ван Кувердену за принципову позицію.Нагадаємо, шість країн Європи заявили, що бойкотуватимуть хокейні матчі проти російської збірної, якщо тій усе ж нададуть можливість виступити на чемпіонаті світу. Таким чином вони висловили підтримку Україні..

Уродженець України, представник Демократичної партії Євген Віндман переобрався до Палати представників Конгресу Сполучених Штатів Америки від штату Вірджинія.Про це свідчать дані NBC News. За результатами підрахунку 97% голосів у сьомому виборчому окрузі Вірджинії Віндман отримав 59,7% підтримки виборців — 191 361 голос.Водночас його конкурент від Республіканської партії Даг Оллівант набрав 37,8%, або 121 015 голосів.Варто відзначити, що для Віндмана це буде вже другий термін у Палаті представників Конгресу США. Уперше уродженець України переміг на виборах до Конгресу у 2024 році.Що відомо про Євгена ВіндманаАмериканський політик-демократ, юрист, відставний підполковник армії США. Народився 6 червня 1975 року в Києві. У 1979 році разом із родиною емігрував до США. У 1997 році Віндман закінчив Університет штату Нью-Йорк у Бінгемтоні здобувши ступінь бакалавра мистецтв з історії.Віндман був призначений офіцером Армії США після здобуття ступеня бакалавра. Він прослужив 25 років як десантник, піхотинець та юрист Корпусу генерального судді-адвоката, і був направлений до Іраку. Віндман звільнився із Сухопутних військ у 2022 році.У 2018 році Євген обійняв посаду заступника юридичного радника в Раді національної безпеки США (NSC). У жовтні 2019 року його брат Александр став свідком у справі про телефонну розмову Дональда Трампа з Володимиром Зеленським. Євген отримав звіт про цю розмову та передав його старшим юристам Білого дому. Свідчення братів викрили тиск на Україну й призвели до першої спроби імпічменту Трампа. Через це у лютому 2020 року за розпорядженням адміністрації Трампа обох братів усунули з посад.У 2024 році Віндман уперше балотувався до Конгресу від Демократичної партії. Переміг республіканця Дерріка Андерсона й офіційно вступив на посаду 3 січня 2025 року. На сьогодні Віндман є одним із найактивніших лобістів інтересів України в американському парламенті.Нагадаємо, Демократична партія здобуває більшість у Сенаті Сполучених Штатів Америки за підсумками виборів до Конгресу. Попередньо, демократам вдалося скористатися невдоволенням американців президентом Дональдом Трампом..

Президент США Дональд Трамп заявив, що здивований результатами проміжних виборів, оскільки розраховував на більшу кількість перемог кандидатів від своєї партії. Водночас він наголосив, що чимало республіканців усе ж змогли здобути підтримку виборців.Про це він сказав журналістам, коментуючи підсумки голосування.За словами американського лідера, попри численні передвиборчі мітинги та підтримку кандидатів, частина представників його партії не змогла перемогти."Я трохи здивований. Я думав, вони зроблять краще", — заявив Трамп.Водночас президент звернув увагу й на успіхи республіканців, зазначивши, що багато кандидатів від його політичної сили все ж здобули перемогу.За підсумками голосування Демократична партія отримала контроль над Сенатом США. Демократи змогли відібрати у республіканців шість місць, зокрема в Техасі, Канзасі, Південній Кароліні, Айові, Огайо та Північній Кароліні. У деяких із цих штатів представники Демократичної партії не перемагали десятиліттями.До виборів республіканці мали 53 місця в Сенаті, демократи — 47. Для отримання більшості опонентам потрібно було здобути щонайменше чотири додаткові мандати, однак вони отримали шість.Чому проміжні вибори важливі для ТрампаПроміжні вибори у США відбуваються посередині чотирирічного президентського терміну. Під час них американці обирають усіх 435 членів Палати представників, 35 зі 100 сенаторів, а також губернаторів у низці штатів.Результати голосування визначають, чи зберігає президентська партія контроль над обома палатами Конгресу. Якщо більшість переходить до опозиції, їй стає простіше блокувати законодавчі ініціативи глави держави та посилювати нагляд за роботою його адміністрації.Крім того, підсумки проміжних виборів традиційно розглядають як один із показників ставлення американців до політики чинного президента напередодні наступної президентської кампанії, запланованої на 2028 рік.Нагадаємо, раніше Дональд Трамп припустив, що в разі перемоги демократів на проміжних виборах йому доведеться регулярно застосовувати право вето до законопроєктів, які надходитимуть від Конгресу..

Європейська комісія підготувала для України обережнішу дорожню карту переговорів про вступ до Євросоюзу, ніж для Молдови. Згідно з документом, який отримало видання Politico, до 2027 року Київ може попередньо завершити переговори лише за сімома напрямами політики.Водночас Єврокомісія закликає українську владу терміново прискорити перетворення у сфері верховенства права, повідомляє Politico. У документі наголошується, що необхідні реформи потрібно суттєво активізувати, а виконання ключових вимог у першій половині 2027 року стане умовою для попереднього завершення переговорів за окремими напрямами. У Брюсселі також визнають, що повномасштабна війна ускладнює проведення необхідних змін.Хто може просунутися в переговорах швидшеУ документі окремо порівнюють перспективи України та Молдови, які раніше паралельно просували заявки на вступ до Євросоюзу. За оцінкою Єврокомісії, Кишинів може попередньо завершити переговори більш ніж за 20 напрямами політики до 2027 року. Для України вказали лише сім.Україна подала заявку на вступ до ЄС 28 лютого 2022 року, через чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення. У червні того самого року Україна та Молдова отримали статус кандидатів, а офіційні переговори про вступ розпочали в червні 2024 року.Відтоді Київ завершив детальну перевірку відповідності українського законодавства нормам ЄС. У жовтні Україна та Молдова розпочали переговори щодо внутрішнього ринку Євросоюзу, конкурентоспроможності й економічного зростання.За якими напрямами Україна може завершити переговори у 2027 роціДорожня карта Єврокомісії передбачає попереднє завершення переговорів за сімома напрямами:освіта та культура — у першій половині 2027 року;інтелектуальна власність;зайнятість і соціальна політика;промислова політика;дослідження;зовнішні відносини;зовнішня та безпекова політика — у другій половині року.Загалом країнам-кандидатам необхідно привести законодавство та роботу державних інституцій у відповідність до європейських стандартів у 35 переговорних сферах. У Єврокомісії визнають, що цей процес потребує часу, ресурсів і консультацій. Для підтримки української влади Брюссель створив спеціальну робочу групу.Євросоюз не встановив дати вступу УкраїниУ документі Єврокомісії не визначено кінцевого терміну завершення переговорів України про вступ до ЄС. Такої самої позиції Брюссель дотримується щодо Албанії та Молдови.Винятком є Чорногорія: для неї червень 2027 року визначили цільовим терміном підписання договору про вступ. Водночас українську дорожню карту називають "живим документом", який можуть змінювати залежно від перебігу переговорів. Це залишає можливість попередньо закрити більше напрямів, якщо реформи просуватимуться швидше, ніж очікується.Що ускладнює процес євроінтеграціїОкремою перешкодою залишається повномасштабна війна. Хоча правила Євросоюзу прямо не забороняють вступ до блоку країнам, які перебувають у стані війни, членство України порушує питання безпеки, територіальної цілісності та зобов'язань держав ЄС щодо взаємодопомоги.Навіть після мирного врегулювання Україні доведеться завершити необхідні реформи та пройти всі етапи вступу. Після переговорів також потрібно буде підготувати договір про приєднання, який мають схвалити та ратифікувати.Додамо, цьогоріч у жовтні Верховна Рада України підтримала частину важливих законодавчих ініціатив у межах програми Ukraine Facility, домовленостей із Міжнародним валютним фондом та інших механізмів міжнародної підтримки..

Підписання мирного договору на російських умовах уже має сумнівний вигляд для Кремля. Тож там усе менше вірять у те, що американський президент зможе змусити Україну піти на поступки.Такий висновок зробили аналітики видання Bloomberg. Вони наголосили, що через це Москва планує посилити атаки та готується до затяжної війни.За інформацією джерел видання, якщо за підсумками проміжних виборів позиції Трампа в США ослабнуть, то це істотно вплине на хід війни.Москва шукатиме шляхи для зняття американських санкцій, намагаючись переконати Трампа в можливості вести бізнес без завершення війни в Україні. Водночас малоймовірно, що Трамп активніше підтримуватиме Київ та Європу в разі програшу Республіканської партії демократам на виборах до Конгресу."У нього може зменшитися простір для маневру, щоби змусити Зеленського укласти угоду, — а це може розв’язати руки Путіну для посилення атак на енергетичну інфраструктуру України", — зауважили співрозмовники медійників.За їхніми словами, у Кремлі більше не впевнені у здатності Трампа нав'язати Україні умови Росії. Тож російський диктатор має намір збільшувати військовий тиск на Україну та її європейських союзників.Відновлення мирних переговорів за участю представників України, США та Росії заплановане на 10-11 листопада в Абу-Дабі. Проте Путін досі не дає сигналів про готовність поступитися своїми жорсткими вимогами щодо українських територій.Окрім того, Путін і Трамп можуть зустрітися цього місяця в Китаї на саміті Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці (АТЕС) під головуванням Сі Цзіньпіна. Це дасть російському диктатору нову можливість спробувати схилити американського лідера на свій бік. Зустріч планується без участі України та європейських партнерів, але в Москві не очікують від неї значного прориву."Після того, як серпнева зустріч Путіна та Трампа на Алясці 2025 року закінчилася без результатів, Кремль заклав різке зростання оборонного бюджету. Військові видатки Росії на 2026 рік збільшили майже на 60 мільярдів доларів — до близько 200 мільярдів доларів", — констатували аналітики.Проєкт бюджету передбачає аналогічні витрати й на 2027 рік, що свідчить про повну відмову Москви від стримування військових видатків.Водночас мирний процес в Абу-Дабі може зірватися через загострення на Близькому Сході, якщо Трамп реалізує погрози відновлення ударів по Ірану.Представниця лондонського аналітичного центру RUSI Емілі Ферріс попередила, що Трамп може переключити увагу з України на Іран, якщо Росія наполягатиме на територіальних претензіях."Це може поставити під загрозу військову допомогу США Україні — на тій підставі, що ці кошти варто використати проти Ірану або для підтримки систем ППО Ізраїлю", — наголосила експертка.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив, що жодного сенсу не мають ідеї як запрошення Володимира Путіна до Києва, так і телефонні дзвінки російському диктатору. Все це безперспективно та наразі не може закінчитися кроками для припинення війни..

Цього року Україна відкрила чотири переговорні кластери з Європейським Союзом. Є сподівання на позитивний результат щодо решти кластерів до кінця року.Про це заявив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Очільник українського уряду виступив на Euronews Enlargement Summit і розповів про прогрес у переговорних розділах.Особливу увагу він приділив позитивним результатам щодо фінансових послуг, енергетики, сільського господарства, митної справи та цифрової трансформації."Зараз пріоритет — це кластер 1 "Основи процесу вступу до ЄС": судова реформа, протидія корупції, реформа публічного управління", — пояснив прем’єр-міністр України.Він поінформував, що спільно з Єврокомісією утворили Task Force, мета якої — пришвидшити виконання проміжних критеріїв у цьому кластері.Також головний урядовець України розповів про плани на початок 2027 року отримати позитивну оцінку виконання проміжних критеріїв."У першій половині 2027 року, під час головування Литви в Раді Євросоюзу, розраховуємо на попереднє закриття семи розділів. Дякую європейським партнерам за довіру та підтримку на шляху України до членства в ЄС", — підсумував Сергій Корецький.Учора з цього ж приводу прем’єр-міністр України поспілкувався з Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос, говорили, зокрема, про пришвидшення виконання проміжних бенчмарків.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

У вівторок, 3 листопада, президент України Володимир Зеленський виступив на засіданні Берлінської безпекової конференції. Він розповів про роль країн світу в сучасній геополітичній ситуації.Фрагменти виступу Володимир Зеленський опублікував у своєму Telegram-каналі."Надто багато залежить від того, у що вірить Німеччина. Роль США у світі може стати ще меншою. Тому роль Європи у світі має стати ще більшою. І без Німеччини це неможливо. Без вас свобода неминуче програє. Свобода та безпека в Європі неможливі без вашої волі та вашої сили. У Європи немає альтернативи для Німеччини. Будь ласка, пам’ятайте про це", — наголосив він.Український президент визнав: якби не Америка, російські удари забрали би життя ще тисяч і тисяч українців. І ще мільйони стали би біженцями."Ось чому ми завжди дякуємо Америці. І ми це робимо щиро. Навіть коли дякуємо багато разів в одній промові. Просто щоби бути впевненими, що нас почують ті, хто іноді вважає, що ми їм недостатньо дякуємо", — зазначив він.При цьому Зеленський додав, що, якби не Європа, Україна би не вижила. Якби не Німеччина й інші європейські країни, якби не Євросоюз, росіяни спалили би значно більше наших міст і сіл, якби не допомога.Він акцентував, що для безпеки потрібні партнери та союзники, які гарантують її разом з іншими."І коли йдеться про нові технології, такі як Starlink та схожі системи. Різні країни зараз будують власні версії Starlink. І Німеччина теж будує свою власну систему. І це правильно. Бо ключове питання в тому, хто контролює кнопки ввімкнення та вимкнення. Але що нам робити з тими, хто розробляє можливості для знищення таких систем? Ніхто не здатний впоратися з цим самотужки. Безпека — це справді спільний європейський інтерес", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні в Берліні зустрілися та провели перемовини Володимир Зеленський і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Президент України схарактеризував зустріч як "хорошу та дуже змістовну"..

Шість країн Європи заявили, що бойкотуватимуть хокейні матчі проти російської збірної, якщо тій усе ж нададуть можливість виступити на чемпіонаті світу. Таким чином вони висловили підтримку Україні.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував лідерам цих країн за такі рішення, опублікувавши відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Я дякую Чехії, Данії, Фінляндії, Латвії, Норвегії та Швеції, а також їхнім національним хокейним федераціям, за публічну відмову ділити лід із Росією", — написав він.Український міністр закликав усіх інших, особливо великі хокейні нації, наслідувати їхній приклад."Якщо Спортивний арбітражний суд не має моральної орієнтації, покажімо, що хокей усе ще має цінності. Відмовтеся грати проти Росії та відмовте у візах її гравцям. Тримайте Росію подалі від льоду! Війна агресії та хокей несумісні", — наголосив Андрій Сибіга.Особливу подяку міністр закордонних справ України висловив своїй латвійській колегині за її лідерство.Як відомо, в п’ятницю, 30 жовтня Спортивний арбітражний суд (CAS) зобов’язав Міжнародну федерацію хокею (IIHF) повернути російські збірні до змагань. Такий вердикт викликав хвилю обурення в різних країнах світу. До речі, повернення Росії на майбутній чемпіонат світу можливе за рахунок України, яку в такому разі понизять у класі.Раніше Андрій Сибіга зазначав, що допуск російських хокеїстів до міжнародних змагань стане легітимізацією агресії Росії та заплямує спорт кров'ю українців. Це рішення варто негайно скасувати.Він акцентував, що рішення CAS легітимізувати участь Росії в чемпіонатах світу є неприйнятним. Російські національні команди представляють державу, яка все ще веде війну агресії. Дозволити їм повернутися зараз — це надати Москві міжнародну легітимність, якої вона прагне.Нагадаємо, декілька днів тому державний тренер національної збірної України з важкої атлетики Дмитро Сухоцький заявляв, що рішення Міжнародної федерації цього виду спорту (IWF) провести чемпіонат світу 2030 року в Москві стало цілковитою несподіванкою для українських спортсменів. Вони оскаржуватимуть його та вимагатимуть зміни локації..

У середу та четвер, 4-5 листопада, українська делегація на чолі з Рустемом Умєровим працюватиме в Брюсселі. В порядку денному — робота над Prosperity Plan і гарантіями безпеки для України.Про це повідомив голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.За його словами, зустріч прийматиме Європейська комісія. Україна працюватим разом із представниками США, Єврокомісії, Великої Британії, Франції, Німеччини, НАТО, Світового банку.Умєров уточнив, що з українського боку до роботи долучаться команди Мінекономіки, Мінфіну, Міноборони й Офісу президента України."Це продовження переговорів, які відбулися у Флориді й Осло з метою досягнення миру в Україні", — пояснив очільник української зовнішньої розвідки.Він додав, що тепер на рівні робочих команд детально обговорять напрацювання щодо повоєнного відновлення, економічного розвитку та довгострокової стійкості України.У четвер окремо продовжиться робота над гарантіями безпеки для України — разом із представниками США, Великої Британії, Франції та Німеччини, а також колегами з НАТО."Безпека, відновлення та розвиток мають бути частинами одного плану для України після війни", — наголосив Рустем Умєров.Раніше стало відомо, що в США незабаром відбудеться підсумкова нарада щодо гуманітарної місії в Олешках за участю першої леді Меланії Трамп. У складі української делегації — голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія й уповноваження Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський інформував, що найближчим часом очікується відновлення формату тристоронніх зустрічей України, США та Росії. Зокрема, такі переговори заплановані на 10-11 листопада..

У Сполучених Штатах Америки незабаром відбудеться підсумкова нарада щодо гуманітарної місії в Олешках за участю першої леді Меланії Трамп. У складі української делегації — голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія й уповноваження Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.Про це повідомили журналісти "РБК-Україна" з посиланням на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що на зустрічі з першою леді США у Вашингтоні будуть присутні від України — Давид Арахамія та Дмитро Лубінець; від Росії — спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв і російська омбудсменка Яна Лантратова.Раніше сьогодні в Білому домі інформували, що Меланія Трамп виступить з офіційною заявою щодо режиму припинення вогню в Олешках у четвер, 5 листопада, об 11:00 за східноамериканським часом (18:00 за Києвом).До цього Меланія Трамп ініціювала дипломатичну взаємодію між двома країнами й успішно домоглася локального припинення вогню в Олешках і на прилеглій території Херсонської області.Як відомо, від початку 2026 року ситуація в окупованих Олешках на лівобережжі Херсонщини стала критичною через заміновані росіянами дороги й атаки дронів. З весни у місті, де залишалося близько шести тисяч цивільних (із 25 тисяч до вторгнення), розпочався фактичний голод.Пізніше, 23 жовтня, оголосили про домовленість щодо локального припинення вогню, яке набуло чинності з 27 жовтня до 1 листопада. Це дозволило розблокувати гуманітарний коридор: мешканцям доправили допомогу, а понад 500 цивільних евакуювали автобусами.Тим, хто обрав повернення на підконтрольну Україні територію, організували маршрут через Крим, Росію та Білорусь із подальшою зустріччю на українському кордоні.Нагадаємо, що 31 жовтня в Україну прибула гуманітарна місія з Олешок. Автобуси з евакуйованими громадянами та тваринами перетнули кордон на Чернігівщині..

У вівторок, 3 листопада, Офіс генерального прокурора спільно зі Службою безпеки України повідомили колишній прессекретарці президента Юлії Мендель про підозру в державній зраді та виправдовуванні збройної агресії Росії проти України.Про це поінформувала пресслужба Офісу генерального прокурора України. Там зазначили, що для цього зібрано вдосталь доказів."Вона використовувала свою публічність і досвід роботи у сфері державних комунікацій для поширення інформаційних наративів, вигідних державі-агресорці, спрямованих на дискредитацію України та послаблення її міжнародної підтримки", — пояснили правоохоронці.Вони додали, що до матеріалів, на яких ґрунтується підозра, увійшли її публічні висловлювання в іноземних медіа та соціальних мережах.Зокрема, в інтерв’ю американському медійнику Такеру Карлсону вона заявляла: "Я вірю, що Україна на межі зникнення", "Бачите, моя нація деградує".Також Юлія Мендель стверджувала, що в Україні відсутні демократія та свобода слова."Немає свободи слова". "Країна повна заборон. Все заборонено", — розповідала вона в інтервʼю та порівнювала ситуацію в державі зі СРСР.На власній сторінці у Facebook підозрювана поширювала твердження про нібито отримання вигоди від продовження війни, політичний патронат, пропаганду та переслідування інакодумців."Ці й інші заяви активно використовували російські державні та провладні кремлю медіа у своїх пропагандистських матеріалах", — констатували в Офісі генпрокурора України.В межах розслідування проведено судові експертизи, які виявили у висловлюваннях експрессекретарки Юлії Мендель ознаки деструктивного інформаційно-психологічного впливу.За результатами проведених експертиз встановлено, що її висловлювання містять ознаки порушення основ національної безпеки в інформаційній сфері. Крім того, експерти дійшли висновку про наявність ознак деструктивного інформаційно-психологічного впливу, спрямованого на завдання шкоди державній та інформаційній безпеці України."Такий вплив здійснюється через поширення наративів і повідомлень, вигідних Росії, та сприяє реалізації завдань її підривної діяльності проти України в інформаційній сфері. Поширення цих матеріалів мало сформувати серед міжнародної аудиторії уявлення про Україну як державу, що не заслуговує на подальшу підтримку, а про її керівництво — як перешкоду для досягнення миру. Водночас усередині країни такі повідомлення спрямовані на посилення зневіри та деморалізацію суспільства", — зробили висновок експерти.На думку обвинувачення, така діяльність становила допомогу державі-агресору в проведенні підривної діяльності проти України.Крім того, підозрюваній інкримінують виготовлення та поширення матеріалів, що містять виправдовування збройної агресії Росії проти України, розпочатої 2014 року.Її дії кваліфіковано за відповідними статтями Кримінального кодексу України. Підозру повідомлено заочно. Досудове розслідування здійснює головне слідче управління СБУ.Нагадаємо, що 13 вересня президент України Володимир Зеленський запровадив санкції проти колишньої своєї речниці Юлії Мендель. Вона потрапила до списку 10 російських і українських осіб, які розповсюджують дезінформацію та російську пропаганду,.

Жодного сенсу не мають ідеї як запрошення Володимира Путіна до Києва, так і телефонні дзвінки російському диктатору. Все це безперспективно та наразі не може закінчитися кроками для припинення війни.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Берліні у вівторок, 3 листопада.Українського президента запитали журналісти, чи готовий він запросити до Києва для мирних переговорів Володимира Путіна."Ми не запрошуємо Путіна до Києва. По-перше, 2022 року вони прийшли до нас без запрошення. Але немає сенсу запрошувати Путіна до Києва, бо ні він, ні хтось інший не приїдуть. Запрошувати для того, щоби вони не приїхали, — це деструктивно", — зауважив він.Зеленський зазначив, що так само деструктивним є його запрошення росіянами до Москви, яке вже озвучували в Кремлі багато разів."Це просто плювок в обличчя всьому світу, який хоче, щоби війна закінчилася. Тому ніхто не буде підтримувати поїздки до Москви. Зрозуміло чому", — пояснив він.За його словами, також безперспективними є будь-які телефонні переговори з російським диктатором"Говорити телефоном? Росія, безумовно, буде використовувати як можливість більше не зустрічатися. І ми розуміємо цю гру. Вона безперспективна", — акцентував президент України.Він висловив припущення, що це буде дуже офіційна та суха телефонна розмова, під час якої відбудеться чергова історична лекція від Путіна, а не реальні кроки для закінчення війни."Про це потрібно не просто говорити — треба зустрічатися, домовлятися та доводити, у чому ця сторона неправа, адже вона є агресором. Якщо ми хочемо закінчити війну, то повинні зустрічатися та зробити перший крок — припинення вогню", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, 1 листопада український президент заявляв, що готовий провести особисту зустріч із Володимиром Путіним у Туреччині. Головна мета можливих переговорів — припинення вогню на всій лінії фронту..

Найближчим часом очікується відновлення формату тристоронніх зустрічей України, Сполучених Штатів Америки та Росії. Зокрема, такі переговори заплановані на 10-11 листопада.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."Це буде формат на рівні команд, і ми розраховуємо, що робота в такому форматі й інші наші дипломатичні кроки відкриють шлях до тристороннього формату на рівні лідерів", — зазначив він.За його словами, саме такий формат — на рівні лідерів — може розв’язати ключові питання, щоби досягнути довготривалого миру та гарантованої безпеки.Президент акцентував, що Україна з Німеччиною й іншими європейськими країнами дуже предметно координує щодо основних пунктів перемовин."Європа — в процесі досягнення миру, і ми робимо все, щоби був у нас спільний європейський погляд на безпекові виклики, на те, як і чим має закінчитись ця війна", — зауважив президент України.На його переконання мир повинен бути достойним, і тоді мир зможе стати тривалим. Це один із ключових українських принципів."Завтра в Брюсселі також відбудуться зустрічі — Америка, Європа, НАТО, Україна — про пакет відновлення, про гарантії безпеки. Переговори відбуватимуться на рівні команд", — наголосив Володимир Зеленський під час спілкування з медіа разом із Фрідріхом Мерцом.Нагадаємо, під час цієї ж пресконференції канцлер заявив, що Німеччина готується прийняти саміт "Коаліції охочих". Його учасники планують узгодити допомогу Україні, гарантії безпеки після перемир’я та подальші дипломатичні кроки..