Політика

У суботу, 31 жовтня, президент Володимир Зеленський провів переговори із лідером Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. Лідери обговорили низку важливих питань.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що значна частина розмови була присвячена питанням безпеки у Чорному морі."Обговорили з президентом Ердоганом деякі нові ідеї і пропозиції, які можуть допомогти. Це стосується і продовольчої безпеки. І сьогодні ми домовилися з президентом Ердоганом працювати над чорноморським "зерновим коридором", щоб коридор був і був ефективним", — зазначив гарант.За словами очільника держави, Київ та Анкара готують нові спільні промислові та інші економічні проєкти. До того ж набула чинності угода про вільну торгівлю між нашими країнами. Як відзначив Зеленський, це відкриває нові можливості для українського і турецького бізнесів."Значний потенціал у нас є в енергетиці, в інфраструктурі — ми про це теж говорили. Зустрілися з представниками енергетичних компаній Туреччини і вже наступного тижня очікуємо збільшення постачання генераторів, іншого енергетичного обладнання. Я вдячний пану президенту Ердогану за чітку і змістовну нашу співпрацю й за готовність Туреччини і підтримувати всі перспективні ідеї для наближення реального миру та безпеки", — резюмував президент.Нагадаємо, 31 жовтня Володимир Зеленський разом із командою прибув із робочим візитом до турецького Стамбула. Глава держави анонсував низку стратегічних переговорів, спрямованих на посилення безпеки у Чорноморському регіоні та розвиток двостороннього партнерства.Додамо, 29 жовтня лідери Туреччини та Сполучених Штатів Америки — Реджеп Таїп Ердоган і Дональд Трамп — провели телефонну розмову. Ердоган висловив готовність долучитися до відновлення дипломатичного процесу між Україною та Росією. Окрім того, турецький президент заявив, що продовжить зусилля для зміцнення відносин між Туреччиною та США..

Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі у Стамбулі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом обговорив питання безпеки в регіоні Чорного моря.Під час спільної пресконференції із турецьким лідером Зеленський зазначив, що досягнуто домовленості щодо подальшої роботи над зерновим коридором."Символічно, що наша зустріч у Міжнародний день Чорного моря. І значна частина розмови була присвячена саме таким питанням, які є про Чорне море, про цей наш спільний з Туреччиною та сусідами в регіоні простір безпеки. Росія своєю агресією ще з 2014 року, крок за кроком, робить ситуацію в Чорному морі важкою, гіршою", — наголосив Володимир Зеленський.Український лідер зауважив, що сторони детально розглянули ідеї та конкретні пропозиції, спрямовані на захист безпечного судноплавства й відновлення стабільності в Чорноморському регіоні. Водночас ключовим аспекти переговорів стала глобальна продовольча безпека."Це стосується і продовольчої безпеки передусім. І сьогодні ми домовились з президентом працювати над Чорноморським зерновим коридором, щоб коридор був і щоб він був ефективним", — підсумував Зеленський.Нагадаємо, 31 жовтня Володимир Зеленський разом із командою прибув із робочим візитом до турецького Стамбула. Глава держави анонсував низку стратегічних переговорів, спрямованих на посилення безпеки у Чорноморському регіоні та розвиток двостороннього партнерства.Додамо, 29 жовтня лідери Туреччини та Сполучених Штатів Америки — Реджеп Таїп Ердоган і Дональд Трамп — провели телефонну розмову. Ердоган висловив готовність долучитися до відновлення дипломатичного процесу між Україною та Росією. Окрім того, турецький президент заявив, що продовжить зусилля для зміцнення відносин між Туреччиною та США..

У суботу, 31 жовтня, президент України Володимир Зеленський разом із командою прибув із робочим візитом до турецького Стамбула. Глава держави анонсував низку стратегічних переговорів, спрямованих на посилення безпеки у Чорноморському регіоні та розвиток двостороннього партнерства.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Робочий візит до Стамбула та головні ціліЗеленський разом із командою прибув до Стамбула, де на нього очікує насичена програма міжнародних зустрічей. Візит спрямований на розширення практичних можливостей та зміцнення оборонних і дипломатичних позицій країни. У своєму офіційному повідомленні президент зазначив: "Прибули з командою до Стамбула. Попереду важливі перемовини з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом. Працюємо для зміцнення захисту наших людей, міждержавного партнерства з Туреччиною та реальних дипломатичних перспектив".Чорноморське судноплавство та зустріч із ПатріархомОкрім переговорів із політичним керівництвом Туреччини, українська делегація приділить особливу увагу економічним та логістичним аспектам у регіоні. Зокрема, за словами Зеленського, "є важливі питання щодо судноплавства у Чорному морі". Окрім цього, у межах робочої поїздки також запланована зустріч із Вселенським Патріархом Варфоломієм.Нагадаємо, на полях саміту G20 в американській Атланті відбулися важливі переговори між дипломатичними очільниками США та Туреччини. Ключовими темами дискусії між Хаканом Фіданом та Марко Рубіо стали російська агресія проти України, загострення на Близькому Сході та розвиток двостороннього партнерства..

На полях саміту G20 в американській Атланті відбулися важливі переговори між дипломатичними очільниками США та Туреччини. Ключовими темами дискусії між Хаканом Фіданом та Марко Рубіо стали російська агресія проти України, загострення на Близькому Сході та розвиток двостороннього партнерства.Про це повідомляє Hürriyet Daily News.Зустріч на саміті G20 та ключові темиМіністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан провів переговори із державним секретарем США Марко Рубіо на полях саміту G20 в Атланті. Сторони детально обговорили війну Росії проти України, хід переговорів між США та Іраном, а також поточну ситуацію в секторі Гази.Поглиблення двосторонньої співпраціОкрім міжнародних конфліктів, дипломати окремо торкнулися питань подальшої взаємодії між США та Туреччиною."Ми обговорили шляхи подальшого поглиблення нашого двостороннього співробітництва з метою зміцнення миру та стабільності в усьому світі", — написав Рубіо в соціальних мережах.Нагадаємо, за даними видання Financial Times, американські перемовники більше не наполягатимуть на територіальних поступках України на користь Росії. Натомість вони основну увагу приділятимуть економічним домовленостям із Москвою.Читайте також: Тристоронні перемовини України, США та Росії: у Кремлі зробили заяву щодо дати.

Під час міжнародного саміту дипломатів у США російська сторона вкотре демонструвала відсутність прагнення до врегулювання війни проти України. Керівництво європейської дипломатії наголошує, що реальні кроки країни-агресорки повністю суперечать будь-яким миролюбним заявам.Про це заявила висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, пише DW. Позиція Москви на саміті G20За словами Каллас, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров під час зустрічі глав МЗС країн G20 в американській Атланті не дав жодних сигналів щодо прагнення Москви до реальних мирних переговорів з Україною.Відповідаючи на запитання журналіста AFP стосовно того, чи сигналізував очільник російського відомства про готовність РФ до поступок для завершення війни, висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас відповіла ствердно негативно."Навіть якщо вони стверджували б протилежне на словах, їхні дії говорять про інше", — зазначила вона.Дипломатка наголосила, що Росія повинна на практиці підтвердити свій намір говорити про мир. Кая Каллас також нагадала про криваву статистику реальних дій окупантів: саме липень, серпень та вересень виявилися найсмертоноснішими місяцями для цивільних громадян України.Лавров поширює брехнюГлава європейської дипломатії звернула увагу на те, що у виступах представника Кремля звучала значна кількість відверто недовірливих заяв та спотворених фактів. Усі фейки, озвучені російським посадовцем під час саміту, згодом вдалося спростувати. З огляду на це Кая Каллас закликала міжнародну спільноту не піддаватися на маніпуляції та суттєво посилити тиск на Москву.Нагадаємо, раніше Інститут вивчення війни повідомляв, що офіційний Київ за підтримки Сполучених Штатів пропонує конкретні кроки для деескалації конфлікту, серед яких мораторій на атаки проти енергетики та в Чорноморському регіоні. Натомість Кремль укотре відхиляє компроміси, демонструючи повне небажання зупиняти військову агресію..

Американський президент Дональд Трамп пояснив, чому утримувався від ухвалення нових економічних обмежень проти Москви. За його словами, рішення було зумовлене потребою зберегти діалог із Кремлем задля повернення з ув’язнення громадянина США Стівена Габбарда.Про це він сказав під час спілкування з журналістами разом із Стівеном Габбардом. Причина відмови від санкційЯк зазначив Трамп, окремі діячі наполягали на невідкладному запровадженні нових обмежень проти Росії саме у той час, коли тривав діалог щодо визволення американця."Поки я вів переговори, дурні люди хотіли, щоб я запровадив санкції проти Росії", — сказав президент США.На переконання очільника Білого дому, будь-які санкційні кроки під час дипломатичного процесу могли завадити досягненню домовленостей та звільненню Стівена Габбарда з російської колонії."Який би це мало вигляд? Я розмовляю з президентом Путіним: "Пане президенте, я хотів би домогтися повернення Стівена Габбарда і просто зараз запроваджую проти вас санкції", — сказав Трамп.Хто такий Стівен ГаббардКілька десятиліть тому Стівен Габбард виїхав із Сполучених Штатів і мешкав у різних країнах, зокрема в Японії та на Кіпрі, після чого перебрався до українського міста Ізюм. Саме там у 2022 році під час повномасштабного вторгнення його захопили в полон російські військові.Російська сторона безпідставно звинуватила громадянина США у найманстві. У жовтні 2024 року московський суд засудив літнього чоловіка до 6 років і 10 місяців позбавлення волі в колонії суворого режиму. Як зазначають американські медіа, під час перебування в ув'язненні Габбард зазнавав катувань та нелюдського поводження з боку російських тюремників.Нагадаємо, раніше помічник російського диктатора розповів, що новий раунд тристоронніх переговорів між Росією, США й Україною може відбутися в Абу-Дабі. При цьому справа начебто йде до завершення "конфлікту" в Україні.Водночас президент Дональд Трамп назвав "причиною" війни Росії проти України "некомпетентність". При цьому він порадив українцям обрати собі іншого лідера, бо Володимир Зеленський нібито "не хоче завершувати війну".Своєю чергою, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що Володимир Зеленський має підтримку в України, і тільки український народ має право вирішувати, хто та коли очолить державу. Але зараз для всіх українців головне — зберегти незалежність у війні.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

Президент Володимир Зеленський анонсував важливі переговори в Туреччині та заявив, що Україна розраховує в листопаді вийти на нові дипломатичні формати, які обговорюються вже тривалий час.Так заяву гарант зробив під час вечірнього відеозвернення 30 жовтня."Будуть важливі перемовини в Туреччині. І також працюємо, щоб усі дипломатичні перспективи, які є, були реалізовані. Ми розраховуємо, що в листопаді ми зможемо вийти на формати, які так довго обговорюються", — сказав глава держави.Також Зеленський повідомив про продовження роботи з усіма партнерами щодо протиповітряної оборони та амуніції для винищувачів F-16."Ми готуємо нові рішення найближчим часом. Я дякую всім, хто реально допомагає", — зазначив президент. Нагадаємо, за даними видання Financial Times, американські перемовники більше не наполягатимуть на територіальних поступках України на користь Росії. Натомість вони основну увагу приділятимуть економічним домовленостям із Москвою.Читайте також: Тристоронні перемовини України, США та Росії: у Кремлі зробили заяву щодо дати.

Президент Володимир Зеленський здійснить офіційний візит до Туреччини. Він відбудеться вже цього тижня.Про це повідомив керівник Директорату комунікацій адміністрації президента Туреччини Бурханеттін Дуран. Він відзначив, що Зеленський здійснить візит 31 жовтня на запрошення президента Реджепа Таїпа Ердогана."Під час зустрічей, що відбудуться в Стамбулі, буде обговорено кроки, які можна вжити з метою подальшого розвитку двостороннього співробітництва між Туреччиною та Україною, а також регіональні та міжнародні події, насамперед російсько-українська війна та ситуація з безпекою в Чорному морі", — заявив Дуран.Зауважимо, 29 жовтня лідери Туреччини та Сполучених Штатів Америки — Реджеп Таїп Ердоган і Дональд Трамп — провели телефонну розмову. Ердоган висловив готовність долучитися до відновлення дипломатичного процесу між Україною та Росією. Окрім того, турецький президент заявив, що продовжить зусилля для зміцнення відносин між Туреччиною та США.Раніше турецький лідер висловлював стурбованість через дії, що підривали зусилля Анкари у досягненні стабільного миру між Росією та Україною. Він зазначав, що Туреччина докладає максимум зусиль для дипломатичного прориву, проте ці зусилля не повинні нівелюватися агресивними діями.Нагадаємо, на початку жовтня стало відомо, що Туреччина спільно з ООН готують новий раунд дипломатичних переговорів задля відновлення безпеки комерційного судноплавства у Чорному морі. Сторони прагнуть використати досвід колишньої зернової угоди, розширивши його на захист портової й енергетичної інфраструктури..

Американський спецпредставник Джаред Кушнер під час неформальної онлайн-розмови в Осло висунув жорсткі вимоги президенту України Володимиру Зеленському щодо негайного припинення атак на російські нафтопереробні заводи. Журналісти розкрили кулуарні деталі переговорів, які виявили зв’язок між ударами по тилах країни-агресора та відновленням роботи супутникового зв'язку Starlink.Про це повідомляє The Wall Street Journal.Жорсткі вимоги Кушнера та аргументи СШАЗустріч у форматі онлайн відбулася 20 жовтня в Осло, куди Джаред Кушнер через хворобу долучився дистанційно. Джерела видання схарактеризували тональність розмови як "дуже жорстку". За даними співрозмовників, спецпредставник США категорично наполягав на тому, щоб Україна призупинила удари по російських нафтопереробних заводах.Кушнер зауважив, що разом зі спецпредставником Стівом Віткоффом вони витрачають значні ресурси, час і авіаційне пальне на переговорний процес із Москвою, а тому Київ мав би проявити вдячність і оголосити 30-денну паузу в атаках.Зв'язок між НПЗ та відновленням StarlinkВже наступного дня після напружених переговорів Дональд Трамп особисто зателефонував Ілону Маску з проханням відновити роботу супутникового зв'язку Starlink для України. Хоча американські посадовці офіційно стверджують, що питання зв'язку та ударів по НПЗ не були пов'язані між собою, українські та європейські дипломати мають протилежну думку.За словами європейського чиновника, на Київ фактично тиснули з метою зупинити атаки на нафтову інфраструктуру РФ принаймні до завершення проміжних виборів у США.Занепокоєння союзників та реакція ЗСУЗагострення риторики між Трампом і Зеленським, а також раптові перебої у функціонуванні Starlink викликали серйозну тривогу серед європейських партнерів України. Українські військові посадовці зізнаються, що терміново потребували допомоги Білого дому для відновлення супутникового зв'язку, підкреслюючи: "Starlink та нафтопереробні заводи стали двома частинами однієї історії".Нагадаємо, за словами Володимира Зеленського, Україна не атакуватиме кораблі країни-агресорки Росії із дизельним пальним, які прямують до Сполучених Штатів Америки. Коментуючи удари по російських НПЗ, очільник держави відзначив, що останніми днями ЗСУ діяли обережніше, однак наказу щодо припинення ударів по території РФ не отримували..

У п'ятницю, 30 жовтня, прем'єр-міністр України Сергій Корецький публічно визнав помилку, допущену під час виступу у Верховній Раді щодо кількості громадян, яких планується евакуювати з Олешок. Очільник уряду закликав журналістів утриматися від поширення неперевірених даних задля безпеки людей.Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.Заява про помилку та перебіг евакуаціїПід час виступу на годині запитань до уряду очільник Кабміну озвучив некоректні дані стосовно кількості осіб, включених до списків на вивезення з міста Олешки. Згодом посадовець опублікував офіційне спростування та перепросив за дезінформацію."Хочу повідомити, що під час сьогоднішньої години запитань до уряду я помилково поінформував про кількість людей, яких планують вивезти з Олешок. Прошу вибачення. Точних цифр на зараз немає. Рятувальна операція триває, і дані змінюються", — заявив Корецький.Заклик до ЗМІ та важливість інформаційної тишіГлава уряду окремо звернувся до представників засобів масової інформації та блогерів із проханням зупинити тиражування та обговорення попередньо озвучених даних."Прошу ЗМІ не поширювати та не коментувати цю інформацію. Це надзвичайно чутлива тема. Від тиші зараз напряму залежить безпека людей і те, чи вдасться довести процес до кінця. Офіційні дані повідомимо після його завершення", — підсумував прем'єр-міністр.Нагадаємо, вранці 30 жовтня українська делегація успішно та безпечно дісталася міста Олешки, де одразу розпочала масштабну гуманітарну операцію. У регіоні триває режим тиші, який дозволяє проводити евакуацію цивільних та надавати необхідну підтримку місцевим жителям..

Адміністрація президента США Дональда Трампа та Кремль ведуть переговори щодо можливого зняття обмежень із Російського фонду прямих інвестицій.Про це повідомляє CNN із посиланням на російські державні медіа, які цитують помічника президента РФ із зовнішньої політики Юрія Ушакова. За його словами, переговори щодо зняття обмежень із державного фонду тривають уже певний час. Водночас він не зміг сказати, чим вони завершаться."Я не знаю, яким буде результат", — заявив Ушаков журналістам, повідомляє російське державне агентство ТАСС.Помічник Путіна також зазначив, що генеральний директор фонду та спеціальний представник російського президента Кирило Дмитрієв активно контактує з американськими посадовцями щодо скасування санкцій.Представник США підтвердив, що Дмитрієв бере участь у переговорах. За його словами, російський посадовець "був корисним посередником для американських переговорників під час обговорень щодо завершення війни в Україні"."Адміністрація проводить стандартну процедуру розгляду заявки РФПІ на виключення із санкційного списку, щоб поліпшити відносини між США та Росією і сприяти завершенню війни", — пояснив американський чиновник.Санкції проти фонду запровадила адміністрація Джо Байдена після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Тоді у Вашингтоні назвали РФПІ "відомим фондом для прихованого фінансування" Путіна та його найближчого оточення.США вже послабили частину обмежень проти РосіїТим часом адміністрація Трампа вже пішла на низку поступок Москві, які викликали критику як серед американських політиків, так і серед західних союзників США. Так, на початку жовтня Трамп оголосив про домовленість, яка дозволяє Росії експортувати дизельне пальне на світові ринки. Також Вашингтон призупинив на шість місяців дію обмежень на експорт пального, щоб російські компанії могли продавати його за ринковими цінами.Білий дім пояснює послаблення обмежень необхідністю знизити ціни на нафту й дизельне пальне у США напередодні проміжних виборів до Конгресу. Трамп також заявляв, що не хоче перешкоджати переговорам із Москвою."Я веду переговори про мир у війні між Росією та Україною і не хочу необачними діями відштовхнути Росію від переговорного столу", — написав американський президент у соцмережі Truth Social 18 жовтня.Водночас Трамп звинувачував Україну у високих світових цінах на пальне та тиснув на президента Володимира Зеленського, вимагаючи припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Це відбувалося на тлі продовження російських атак на українські міста та енергетичну інфраструктуру.У Києві та європейських столицях зростає занепокоєння, що адміністрація Трампа може піти на нові поступки Росії, намагаючись домогтися від Путіна згоди на мирну угоду. Київ тривалий час наполягає на посиленні обмежень проти російського енергетичного експорту.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що згода очільника Кремля Володимира Путіна на відновлення мирних переговорів із Києвом ще не гарантує їхнього реального проведення. Президент закликав до прагматизму й оцінки лише фактичних результатів можливої зустрічі..

Офіційний Київ за підтримки Сполучених Штатів пропонує конкретні кроки для деескалації конфлікту, серед яких мораторій на атаки проти енергетики та в Чорноморському регіоні. Натомість Кремль укотре відхиляє компроміси, демонструючи повне небажання зупиняти військову агресію.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Позиція України та заплановані переговориАналітики нагадують, що 25 жовтня президент України Володимир Зеленський запевнив, що українська сторона залишається відданою забезпеченню припинення вогню в енергетичному секторі та в акваторії Чорного моря. Ці питання планують детально обговорити під час тристоронніх консультацій за участю США, України та Росії, які мають відбутися 10 листопада 2026 року в Абу-Дабі."Україна залишається відданою забезпеченню припинення вогню в енергетичній сфері або припинення вогню в Чорному морі", — заявив український лідер, підтвердивши готовність до конструктивного діалогу.Категорична відмова та риторика КремляПопри мирні ініціативи Києва та Вашингтона, російська влада продовжує демонструвати деструктивну позицію. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що рішення про продовження консультацій зовсім не означає зупинки бойових дій."Рішення про продовження тристоронніх переговорів не передбачає обмежень на військові операції", — зазначив речник Кремля, наголосивши, що російські війська й надалі продовжуватимуть збройні атаки проти України.У подібному ключі висловився і помічник президента Росії Юрій Ушаков. Оцінюючи майбутню зустріч в ОАЕ, він зауважив: "Майбутні тристоронні переговори не вирішать багато чого і, ймовірно, будуть лише пробним запуском".Висновки аналітиків ISWЗа спостереженнями американських експертів, кремлівські чиновники послідовно відкидають будь-які пропозиції щодо повного або часткового припинення вогню, які висувають Україна та Сполучені Штати. Водночас українські посадовці регулярно демонструють відкритість до таких кроків. Останні публічні висловлювання Пєскова та Ушакова яскраво свідчать про те, що позиція Москви напередодні листопадового саміту залишається незмінною: Росія категорично відхиляє ідею припинення вогню.Нагадаємо, за даними Financial Times, американські перемовники більше не наполягатимуть на територіальних поступках України на користь Росії. Натомість вони основну увагу приділятимуть економічним домовленостям із Москвою..

Президент Володимир Зеленський заявив, що найближчими днями Україна продовжить роботу з міжнародними партнерами для посилення оборонних можливостей. Також він наголосив на важливості реакції Сполучених Штатів Америки на вбивства, які тривають постійно.Про це глава держави сказав у вечірньому зверненні 29 жовтня, яке опублікувала пресслужба Офісу президента.За словами Зеленського, Україна продовжить співпрацю з партнерами, щоб посилити свої можливості захисту. Він зазначив, що країна отримає необхідні пакети допомоги, та подякував союзникам, які оперативно реагують на потреби України.Позиція СШАВодночас президент наголосив, що важливою є і позиція Сполучених Штатів Америки."Але важливо, щоб і Америка не мовчала про вбивства, це дуже важливо, які тривають постійно", — заявив Зеленський.Варто зауважити, що глава держави не уточнив, про які саме пакети допомоги йдеться, та не навів додаткових подробиць щодо подальшої роботи з партнерами.Нагадаємо, за даними видання Financial Times, американські перемовники більше не наполягатимуть на територіальних поступках України на користь Росії. Натомість вони основну увагу приділятимуть економічним домовленостям із Москвою.Читайте також: Тристоронні перемовини України, США та Росії: у Кремлі зробили заяву щодо дати.

Норвезький прем’єр-міністр Йонас Гар Стере попросив у видання Financial Times виправити статтю про розмову з очільником Кремля Володимиром Путіним. Зокрема, момент про "лекцію" кремлівського диктатора.Про це Йонас Гар Стере сказав в інтерв’ю телевізійникам із TV 2.Як відомо, у вівторок Стере та президент Фінляндії Александр Стубб провели телефонну розмову з Путіним. Мета перемовин — вивчення можливості деескалації та налагодження європейського каналу для діалогу.Після цього видання Financial Times опублікувало матеріал, у якому зазначила, що під час розмови очільник Кремля майже весь час розповідав про "історичні першопричини конфлікту" з Україною у формі "лекції". Водночас Стере категорично заперечує ці твердження."Це неправда. І ми попросили Financial Times виправити цю інформацію, оскільки вона не відповідає дійсності", — заявив прем’єр-міністр Норвегії.За його словами, Путін попросив викласти свою версію поточної ситуації й у цьому контексті оглянув історію з 2014 року до сьогодення."Тож твердження, що він читав лекцію зі слов’янської історії, просто не відповідає дійсності", — наголосив Стере.Він також відкинув твердження, що Володимир Путін домінував у розмові з європейцями за тривалістю."Ми мали півтори години. Звісно, був перекладач, тож частина часу йшла на переклад. Тому я вважаю, що час розподілився доволі рівномірно. Ми, ймовірно, витратили приблизно однакову кількість часу. Але це також тому, що ми виклали свої позиції, щодо яких просили відгуку", — акцентував норвезький прем’єр-міністр.За даними медійників, які після цих зв’язалися з журналістами Financial Times, видання не планує вносити жодних змін."Ми відстоюємо нашу журналістику", — повідомив речник англійського ЗМІ.Зазначається, що видання не бажає надалі коментувати цю справу, а також не пояснюватиме джерела своєї інформації.Нагадаємо, що в Росії розпочалася підготовка до тристоронньої зустрічі диктатора Володимира Путіна, президента США Дональда Трампа та лідера Китаю Сі Цзіньпіна..

Білий дім просуває колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на посаду генерального секретаря ООН. Про це повідомляє The Wall Street Journal. Американці буцімто заручилися підтримкою Росії та Китаю. Чи можливий такий поворот?Хто змагається за крісло генсека ООНЗа інформацією джерел The Wall Street Journal, заохочувала колишнього прем'єр-міністра Угорщини взяти участь у перегонах адміністрація Трампа. Згідно з планом американців, Орбан мав би стати спільним кандидатом від США, Росії та Китаю. Як зазначає видання, у Держдепі порахували голоси: вісім членів Ради безпеки ООН, яка й обирає генсека, буцімто підтримають Орбана без проблем, інші можуть приєднатися до більшості. На заваді стоять постійні члени Радбезу — Франція й Велика Британія, які мають право накласти вето на кандидатуру. Що ж до Орбана, то він начебто не проти, але за умови, що точно переможе.У травні, коли стартувала кампанія з обрання нового генсека Організації об’єднаних націй, TrueUA аналізував перспективи тодішніх претендентів на цю посаду і з’ясував, що ніхто з них Україну не влаштовує. Єдиною кандидаткою, здатною здійснити важливі для ООН реформи, була костаріканка Ребекка Грінспан.31 липня Рада безпеки провела пробне голосування, найбільшу підтримку (10 голосів із 15) отримала саме Грінспан, друге місце посіла постійна представниця Гаяни при ООН Керолін Родрігес-Біркетт із дев'ятьома голосами, а от фаворит перегонів, генеральний директор МАГАТЕ, аргентинець Рафаель Гроссі, отримав сім голосів.29 вересня відбулося наступне таємне голосування, костаріканка, яка нині очолює Конференцію ООН з торгівлі та розвитку, знову була першою, гаянка Родрігес-Біркет — другою, Гроссі — третім. Зазвичай відбувається чотири етапи голосувань, однак цьогорічні вибори особливі передовсім через позицію США.Станом на тепер участь у виборах беруть семеро, окрім згаданих трьох ще Марія Фернандес Еспіноса, колишня очільниця МЗС Еквадору, дипломатка Івонн Абдель-Бакі, яка також представляє Еквадор, Олара Отунну з Уганди, він був спецпредставником генсека ООН з питань дітей та збройних конфліктів ще за головування Кофі Анана, та дипломатка Лана Закі Нусейбе з ОАЕ.Вона з’явилася серед кандидатів наприкінці жовтня і змішала карти: за принципом ротації наступним генсеком мав би стати представник або представниця Північної чи Південної Америки. Нусейбе під час відповіді на запитання членів ООН заявила, що докладатиме максимум зусиль для завершення війни в Україні. Це вже прогрес, адже трійка фаворитів із американських континентів досить розмито розповідали про плани щодо припинення російської агресії проти України.Чи є у Нусейбе шанс посунути Грінспан? Її підтримали арабські країни, але цього замало. Лана Закі Нусейбе протягом 11 років була представницею ОАЕ при ООН, нині — державний міністр закордонних справ. Її добре знають у світі за координацію гуманітарної допомоги для цивільного населення Сектору Гази. За походженням Нусейбе — палестинка, її батьки приїхали до Еміратів із Єрусалиму.Для американської адміністрації походження кандидатки може виявитися червоною лінією навіть попри хороші стосунки з ОАЕ. Не влаштовує вона і Росію, адже з Москви раніше озвучували свого фаворита — це Гроссі. Тепер, коли на горизонті бовваніє фігура Орбана, а в аргентинця шансів майже не лишилося, у Кремлі схопляться за ініціативу Вашингтона, яка росіян повністю влаштовує.На жаль, адміністрація Трампа вкотре діє в унісон із Росією. Якщо раніше США в ООН голосували спільно зі своїми природними союзниками з Європи, то зараз все частіше діють на користь Москви та Пекіна. Можна пригадати голосування проти проукраїнської резолюції в Генасамблеї в лютому 2025 року. В ООН розглядалася європейська резолюція із засудженням російської агресії та вимогою негайного виведення військ РФ із території України, однак делегація Штатів спільно із Росією, Білоруссю, Північною Кореєю та Сирією проголосувала проти.Пояснення цих дій не витримувало критики: буцімто одностороннє засудження Москви заважає реалізації мирних зусиль Трампа. Замість європейської резолюції американці внесли свою, в її тексті не було згадок про російську агресію, а війна в Україні названа "трагічним конфліктом". Делегації Європи утрималися під час голосування за цю резолюцію, однак її таки ухвалили.Чи зможуть Трамп, Путін і Сі нав’язати ООН свого кандидатаСполучені Штати є найбільшою країною-донором Організації об’єднаних націй — їхній сукупний внесок становить 7,1 мільярда доларів, у бюджеті організації це 22%. Другим за внесками є Китай (20%), але якщо рахувати сумарно всі країни Євросоюзу, тоді друга позиція саме в європейців. А от Росія — лише 11-та, до регулярного бюджету ООН вона сплатила річний внесок 67,1 мільйона доларів. При цьому США та Росія постійно опиняються серед головних боржників перед бюджетом ООН.Як найбільший донор, Америка має найбільший вплив, тож може застосувати фінансові важелі впливу для пропихування Орбана на посаду генсека. Простіше кажучи, якщо того не оберуть, Трамп може урізати видатки на головну світову організацію. Варто нагадати, що у глави Білого дому з ООН давні складні стосунки. Він навіть цього року створив альтернативну Раду миру під своєю орудою, яка завершилася гучним пшиком. Тепер Білий дім хоче свого генсека. Це нагадує історію з Нобелівською премією миру, яку Трампу не дали і ніколи не дадуть, але винною за це він робить Норвегію, де базується комітет з присудження найпочесніших премій.В ООН бояться, що провал США з Орбаном спричинить гучний демарш Трампа. З іншого боку колишній угорський прем’єр — абсолютно чужорідне тіло в системі міжнародної безпеки, він ізоляціоніст, дотримується ультраконсервативних поглядів, виправдовує авторитаризм, така фігура взагалі не відповідає ідеології ООН як глобальної організації. На посаді генсека потрібна людина, яка зможе врятувати залишки міжнародного права, а не остаточно його поховати.До складу Радбезу, окрім п’ятірки постійних членів, входять 10 тимчасових за принципом ротації, зараз це Данія, Греція, Пакистан, Панама, Сомалі (їхня каденція завершиться 31 грудня), Бахрейн, Колумбія, ДР Конго, Латвія, Ліберія (будуть членами до 31 грудня 2027 року). З переліку методом виключення європейців можна зрозуміти, що за вісім країн готові підтримати Орбана, якщо того спільно висунуть США, Росія та Китай. Тобто єдиним варіантом зупинити це божевілля може стати вето Франції або Британії. Париж і Лондон нечасто вдаються до права вето. Чи захочуть вони сваритися з Трампом, заблокувавши обрання його протеже — ще те питання.Або Гутерріш керуватиме далі, або бунт проти РадбезуЯкщо до кінця цього року нікого на заміну Гутеррішу не знайдуть, тоді ООН опиниться в інституційній кризі. Не виключено, що такий сценарій у Вашингтоні також прорахували, страх перед кризою має зробити країни-члени поступливішими. Отже, 31 грудня цього року нинішній генеральний секретар має скласти повноваження, але ухвалою Генасамблеї та Ради безпеки їх можуть продовжити на пів року. Це юридично найпростіший шлях, але для цього потрібна згода самого Гутерріша.Коли ж португалець відмовиться, процедура ускладниться, доведеться шукати виконувача обов’язків. Зазвичай такою фігурою стає перший заступник генсека, втім у нинішніх реаліях є проблема: перша заступниця Аміна Дж. Мохаммед є нігерійсько-британською дипломатикою, а громадяни постійних членів ООН, Велика Британія є саме таким членом, не мають права очолювати цю організацію. Чи можливе виключення для виконувачів обов’язків — питання дискусійне, адже знайдуться ті, хто казатиме про конфлікт інтересів.Третій варіант радикальний і малоймовірний: обрання генсека всіма 193 членами організації на засіданні Генеральної асамблеї. Такого в історії ще не було. Якщо події розвиватимуться за цим сценарієм, можливий розкол ООН на прихильників традиційного шляху обрання генсека за рекомендацією Радбезу, і нетрадиційного, шляхом голосування всіх членів. Демократія виглядає ніби й привабливо, однак частина країн відмовиться визнавати легітимність генерального секретаря, обраного з порушенням статуту.Чому про Орбана — не анекдотРадбезу потрібно щонайменше дев'ять голосів за кандидата при умові відсутності вето. З 1 січня змінюється п’ятірка тимчасових членів — ними стануть Австрія, Португалія, Киргизстан, Тринідад і Тобаго, Зімбабве. Три з цих країн можуть підтримати ініціативу США з Орбаном. З п’ятірки Бахрейн, Колумбія, ДР Конго, Латвія, Ліберія, тільки латвійці здатні сказати Трампу "ні". Якщо ж Франція накладе вето, у Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна є запасний вихід — дочекатися президентських виборів, на яких значні шанси має їхня подруга, а заодно і подруга Орбана Марін Ле Пен. У випадку її перемоги, Франція вето відкличе. А доти генсеком працюватиме Гутерріш.Інформацію про просування Штатами колишнього прем’єра Угорщини на головну посаду в ООН переважно сприйняли з іронією."Я впевнений, що Віктор Орбан на посаді генерального секретаря ООН міг би з користю застосовувати майстерні навички вето та шантажу, які він розвинув за роки зриву важливих рішень ЄС. Ми можемо поділитися з рештою світу нашим великим досвідом запрошувати його на каву в потрібний момент", — прокоментував ситуацію глава МЗС України Андрій Сибіга.Своєю чергою, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав чутки про Орбана "кумедними"."Ще хвилину тому він був кандидатом на посаду голови Європейської комісії", — пожартував Туск.Обрання Орбана справді видається малоймовірним, однак поведінка Трампа, зокрема, намагання завадити роботі Міжнародного кримінального суду — реалії, від яких не віджартуєшся. Тому країнам ЄС й Україні не варто легковажити з планами США, Росії і Китаю. Питання навіть не в тому, пропхають Орбана чи ні, а в глибокій кризі, яку здатне спричинити ламання Оонівських правил і процедур..