Політика

У середу, 4 листопада, Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення Європейського Союзу. Це ще один практичний і позитивний крок на шляху до членства в європейській спільноті.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Україна показала прогрес, попри війну. Безумовно, є над чим працювати, але напрям руху дуже чіткий", — акцентував він.Сьогодні звіт Єврокомісії йому особисто передала посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова. Єврокомісія підтвердила, що Україна виконала умови для відкриття всіх кластерів, що залишилися."Стан підготовки до вступу покращився в дев’яти розділах. Це більш ніж удвічі більше, ніж минулого року. Погіршення немає в жодному розділі, як і відкочування реформ. Хороший або дуже хороший прогрес відзначено в 10 розділах. Серед них — енергетика, цифрова сфера, фінансові послуги, податки, освіта, наука, сільське господарство та митниця. Сфера зовнішньої політики, безпеки й оборони вперше отримала найвищу оцінку прогресу. Європа бачить і визнає внесок України у спільну безпеку", — перерахував досягнення очільник українського уряду.Він додав, Єврокомісія окремо відзначила, що антикорупційні інституції в Україні працюють незалежно та ефективно. Зросли й оцінки у сферах судової влади та юстиції. Саме від них залежить перехід до наступного етапу переговорів.Наступна мета — отримати проміжну оцінку бенчмарків (IBAR) на початку 2027 року. Для цього за ініціативи Володимира Зеленського й Урсули фон дер Ляєн створено спільну робочу групу України та ЄС."Ми ставимо амбітні, але осяжні цілі. Є сфери, де треба працювати швидше. Рекомендації Єврокомісії ми беремо в роботу. Цього результату ми вкотре досягнули всі разом. Тільки спільними зусиллями Верховної Ради й уряду можна рухатися до ЄС і залучати фінансову допомогу для України", — висловив переконання прем’єр-міністр України.Він подякував усім, хто долучився до цього проміжного, але, за його словами, важливого результату."А головне — дякую Силам оборони, завдяки яким ми продовжуємо жити, боротися, розвиватися та рухатися до ЄС. Найближчим часом візьму участь у Форумі з питань розширення в Брюсселі, де ми предметно говоритимемо про подальші кроки, щоби максимально пришвидшити наш рух до ЄС", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше сьогодні європейська комісарка з питань розширення Марта Кос розповідала, що у щорічній доповіді з розширення немає конкретної дати набуття Україною членства в ЄС. Щоправда, "дорожні карти" окреслюють приблизні терміни — "до кінця 2027 року"..

У щорічній доповіді з розширення немає конкретної дати набуття Україною членства в Європейському Союзі. Щоправда, "дорожні карти" окреслюють приблизні терміни — "до кінця 2027 року".Про це заявила європейська комісарка з питань розширення Марта Кос під час пресконференції в Брюсселі в середу, 4 листопада."На нинішньому етапі процесу вступу України ми не можемо точно сказати, коли саме вона зможе приєднатися до ЄС. У "дорожніх картах", представлених у нашому звіті про розширення, окреслено плани на період до кінця 2027 року. Далі ми побачимо, наскільки швидко країна зможе просуватися вперед", — сказала вона.За її словами, у "дорожній карті" йдеться про завершення переговорів за одними кластерами та відкриття нових."Якщо Україна виконає вимоги IBAR (звіту про оцінку готовності), а шанси на це високі, то вже наступного року вона зможе закрити до семи переговорних розділів", — зауважила європейська комісарка.До речі, такий самий прогноз вона озвучувала під час презентації доповіді в комітеті із закордонних справ Європейського парламенту.Своєю чергою, висока представниця з питань зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас додала, що для України "попереду, безумовно, ще багато кроків"."Важливо також працювати з громадськістю. Адже, коли ми кажемо про безпеку, стає зрозуміло: інтеграція України в європейський простір значно посилить нашу спільну безпеку. Досвід, здобутий Україною на полі бою, розвинені нею спроможності та наявна експертиза — усе це свідчить про те, що для нашої безпеки вкрай важливо рухатися в питанні України якомога швидше", — пояснила вона.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили нову злочинну організацію. Її учасники налагодили систематичне надання неправомірної вигоди високопосадовцям правоохоронних органів.Про це повідомили інформаційні ресурси НАБУ. Йдеться про безперешкодну діяльність шахрайських колцентрів та інших незаконних бізнесів."Організатором був раніше неодноразово засуджений чоловік, який залучив до злочинної діяльності чинних високопосадовців СБУ, Офісу генерального прокурора, Національної поліції та представників кримінального середовища", — йдеться в повідомленні.У НАБУ пояснили, що під прикриттям правоохоронців учасники організації забезпечували функціонування шахрайських колцентрів, які ошукували громадян України й іноземців, продаж наркотичних засобів, а також незаконне виробництво контрафактних цигарок і підробленої іноземної валюти.Крім того, організовували сплановані напади, викрадення та завдання тілесних ушкоджень в інтересах злочинної організації. До її складу було залучено щонайменше 12 осіб.Що відомо про операцію "Карфаген"Це масштабна антикорупційна спецоперація НАБУ та САП, спрямована на викриття та ліквідацію злочинної організації, яка системно "дахувала" мережу нелегальних шахрайських кол-центрів в Україні.Злочинне угруповання забезпечувало власникам нелегальних шахрайських кол-центрів захист від кримінального переслідування та блокування розслідувань в обмін на щомісячні хабарі. Загальна сума задокументованої неправомірної вигоди перевищила один мільярд гривень.За версією слідства, очолював угруповання Сергій Кропива (на плівках НАБУ фігурує під псевдонімом "Канцлер") — колишній заступник начальника департаменту Офісу Генерального прокурора.Серед фігурантів і підозрюваних:Сергій Кропива ("Канцлер") — підозрюється у створенні злочинної організації та легалізації майна (відправлений судом під варту із заставою 120 мільйонів гривень);Єлизавета Івахненко ("Муза") — близька особа Кропиви, підозрюється у легалізації коштів (застава 20 мільйонів гривень);Сергій Куций ("Камрад") — водій Кропиви, підозрюється в легалізації коштів (застава три мільйони гривень);Олександр Дидич — адвокат, підозрюється в легалізації майна (застава 15 мільйонів гривень);Отримані злочинним шляхом гроші (понад 89,9 мільйона гривень) виводилися через придбання елітної нерухомості (зокрема, апартаментів у Буковелі, квартир у Києві), дорогих годинників, ювелірних виробів, автомобілів і через криптовалюту.На тлі розслідування і обшуків у вересні 2026 року у відставку подав генеральний прокурор Руслан Кравченко, чиє ім'я та оточення також згадувалося в контексті розслідувань. Він виїхав із країни.Нагадаємо, що 14 вересня, президент України Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора..

Голова Національного банку України Андрій Пишний відреагував на повідомлення про спроби окремих народних депутатів внести до порядку денного Верховної Ради питання його звільнення. Він заявив, що не писав заяви про відставку.Про це йдеться у заяві Пишного, яку він опублікував на своїй сторінці у Facebook."Жодної заяви про відставку я не писав і не подавав. Продовжую виконувати свої обов’язки і не маю наміру залишати посаду під політичним тиском", — наголосив голова НБУ.Він також нагадав, що закон встановлює семирічний строк повноважень голови Національного банку та визначає вичерпні підстави для його дострокового звільнення. За словами Пишного, ці положення покликані захистити центральний банк та його керівництво від політичного тиску, забезпечивши незалежність ухвалення рішень."За останні десять років я вже четвертий голова Національного банку. На мою думку, це промовиста тенденція, яка змушує замислитися, наскільки надійно працюють передбачені законом захисні механізми в українських політичних реаліях", — зазначив він.Пишний також заявив, що питання його відставки знову з’явилося в публічному просторі на тлі тривалого політичного тиску, маніпуляцій та кампанії з дискредитації."Перевіряється не чиясь готовність залишити посаду, а реальна дієвість захисних механізмів і запобіжників та здатність держави дотримуватися встановлених у законі правил", — підкреслив очільник Нацбанку.Водночас він заявив про готовність звітувати щодо своєї роботи та відповідати на запитання суспільства."Готовий до предметної розмови про результати своєї роботи, зокрема й про складні та непопулярні рішення, які доводилося ухвалювати під час війни. Нам немає за що червоніти і є що сказати", — заявив Пишний.Він наголосив, що незалежність Національного банку не повинна залежати від політичних інтересів чи ставлення окремих політиків до рішень установи."І це не питання моїх особистих гарантій. Це питання довіри до держави, її інституцій та правил, за якими вони працюють", — додав голова НБУ.Наприкінці заяви Пишний зазначив, що рано чи пізно будь-яка каденція завершується, однак про власне рішення піти з посади він повідомить особисто."Коли я прийму відповідне рішення, суспільство дізнається про нього безпосередньо від мене. Зі звітом і належними коментарями", — підсумував він.Нагадаємо, у жовтні Національне антикорупційне бюро України проводило слідчі дії в Національному банку України, зокрема в кабінеті його голови Андрія Пишного..

У середу, 4 листопада, президент Володимир Зеленський зустрівся з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом. Однією з головних тем переговорів стало посилення української протиповітряної оборони та прискорення постачання ракет для систем Patriot.Про результати зустрічі гарант повідомив на своїй сторінці у Telegram.За словами президента, Росія щодня завдає численних ударів по енергетичній інфраструктурі України. Обстріли критичної інфраструктури відбуваються фактично в усіх регіонах країни. Особливо складною залишається ситуація з балістичними ракетами через хронічний дефіцит перехоплювачів для систем Patriot.Водночас Зеленський повідомив про наявність контракту на закупівлю німецьких ракет PAC-2 на наступні два роки. "Працюємо над тим, щоб прискорити постачання", — зазначив президент.Зеленський наголосив, що швидше отримання цих ракет значно допомогло б Україні пройти зимовий період.Про що домовилися Зеленський та ПісторіусТакож під час зустрічі сторони домовилися, що їхні команди опрацюють можливість прискорення постачання та інші обговорені питання. Зокрема, йшлося про системи протиповітряної оборони IRIS-T і боєприпаси для винищувачів F-16.Зеленський подякував Пісторіусу, канцлеру Фрідріху Мерцу та Німеччині за підтримку України й допомогу в захисті життів.Як відомо, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус скептично налаштований стосовно результатів запланованої тристоронньої зустрічі між представниками Сполучених Штатів Америки, Росії й України. Він не має щодо переговорів особливих ілюзій.Нагадаємо, минулого місяця міністр оборони України Євгеній Хмара провів телефонну розмову зі своїм німецьким колегою Борисом Пісторіусом. Він подякував Німеччині за критично важливу підтримку та зауважив, що Україна ефективніше збиває реактивні дрони завдяки Німеччині..

Ізраїль передав Сполученим Штатам і країнам Перської затоки розвідувальні дані про ймовірну підготовку Ірану до використання хімічної зброї. Водночас американські посадовці не дійшли згоди щодо достовірності цих оцінок: частина з них сумнівається, що Тегеран справді планує такий напад.Про це повідомляє The New York Times із посиланням на американських і регіональних посадовців.За даними видання, протягом останніх тижнів представники ізраїльських спецслужб під час контактів з американськими колегами заявляли, що загроза використання Іраном хімічної зброї стала нагальнішою, ніж його ядерна програма.Ізраїль стверджує, що Тегеран прискорює розробку технологій для оснащення балістичних ракет боєголовками з токсичними речовинами. Серед можливих способів доставки також називають ударні безпілотники та таємне перевезення хімічних боєприпасів через кордони для диверсій.Як реагують у СШАІзраїльські розвідувальні дані спричинили дискусії в адміністрації США. Частина американських посадовців поставилася до попереджень серйозно, зважаючи на зростання напруженості на Близькому Сході та загрози для американських військових об'єктів у регіоні.Водночас інші представники Білого дому скептично оцінили ці повідомлення. Вони припускають, що уряд прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу може використовувати розвіддані, щоб переконати адміністрацію Дональда Трампа відновити масштабну військову операцію проти Ірану.Деякі американські посадовці навіть порівняли ситуацію з розвідданими про нібито наявність зброї масового знищення в Іраку, які передували вторгненню США у 2003 році.За словами одного з регіональних посадовців, Ізраїль ознайомив країни Перської затоки зі своїми оцінками щодо підготовки іранської хімічної зброї до бойового застосування, але не надав доказів. Уряди деяких країн регіону визнали ці пояснення непереконливими та засумнівалися, що Тегеран справді готує такий сценарій.Ізраїль не посилює заходи хімічного захистуВодночас дії ізраїльської влади всередині країни не свідчать про очікування неминучого хімічного удару. Під час планових навчань Командування тилу Армії оборони Ізраїлю не зосереджується на такій загрозі, а влада не відновлювала роздавання протигазів населенню.Один із високопосадовців оборонного відомства Ізраїлю також заявив журналістам, що наразі Іран не має хімічного потенціалу, який становив би безпосередню небезпеку для країни.В офісі прем'єр-міністра Ізраїлю відмовилися коментувати конкретні розвідувальні дані. Водночас представник канцелярії заявив:"Ізраїль уважно стежить за кожною загрозою з боку іранського терористичного режиму і готовий їй протистояти".Влада Ірану заперечує звинувачення в розробці бойових хімічних речовин і називає такі заяви інформаційно-психологічною операцією Ізраїлю.Читайте також: Переговорам бути: США та Туреччина узгодили позиції щодо України й Ірану.

Молдовська державна компанія Energocom обговорює з українськими постачальниками можливість придбати від 10 до 50 мільйонів кубометрів природного газу. Кишинів розраховує домовитися про ціну нижче ринкової, однак остаточні умови ще не узгоджені.Про це заявив міністр енергетики країни Дорін Жунгієту в ефірі Radio Moldova, повідомляє ALBASAT.За його словами, державна компанія Energocom уже веде комерційні переговори з українськими постачальниками. Остаточний обсяг закупівлі залежатиме від наявності вільного газу, чинних контрактів та погодженої формули ціноутворення. Міністр не став розкривати деталі можливих домовленостей, оскільки переговори ще тривають. Водночас він зазначив, що Молдова прагне отримати газ за ціною нижче ринкової."Якби такої вигоди не було, ми б не вели переговори", — пояснив Жунгієту.Наразі сторони не визначили остаточну кількість газу, його вартість і можливі строки постачання.Що відомо про експорт газу з України15 жовтня 2026 року Україна вперше від початку повномасштабної війни експортувала природний газ. Під час перших експортних торгів на "Українській енергетичній біржі" компанії продали близько 12,75 мільйона кубометрів палива.29 жовтня Україна розпочала сезон відбору газу з підземних сховищ. Водночас наприкінці серпня в країні накопичили запаси, необхідні для базового сценарію проходження опалювального сезону.Нагадаємо, нещодавно речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що наразі відновити транзит російського газу до Європи через територію України неможливо. Так він прокоментував публікацію The Wall Street Journal про відповідну ініціативу США..

Президент України Володимир Зеленський нагородив першу леді Сполучених Штатів Америки Меланію Трамп орденом княгині Ольги I ступеня.Відповідний указ №1079/2026 оприлюднено на сайті Офісу президента."Нагородити орденом княгині Ольги І ступеня Трамп Меланію — першу леді Сполучених Штатів Америки", — йдеться у документі.Як наголошується в указі, нагороду першій леді США присуджено за вагомий особистий внесок у гуманітарну підтримку України, активну правозахисну й благодійну діяльність, спрямовані на порятунок українських дітей та громадян, які постраждали від агресії РФ чи були депортовані й примусово переміщені з ТОТ.Раніше в Білому домі інформували, що Меланія Трамп виступить з офіційною заявою щодо режиму припинення вогню в Олешках у четвер, 5 листопада, об 11:00 за східноамериканським часом (18:00 за Києвом).До цього Меланія Трамп ініціювала дипломатичну взаємодію між двома країнами й успішно домоглася локального припинення вогню в Олешках і на прилеглій території Херсонської області.Нагадаємо, у Сполучених Штатах Америки відбудеться підсумкова нарада щодо гуманітарної місії в Олешках за участю першої леді Меланії Трамп. У складі української делегації — голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія й уповноваження Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.Зауважимо, 31 жовтня в Україну прибула гуманітарна місія з Олешок. Автобуси з евакуйованими громадянами та тваринами перетнули кордон на Чернігівщині..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відзначив позицію Канади, яка не допустила росіян до участі в чемпіонаті з хокею. Він закликав інші країни наслідувати цей приклад і не дозволяти Москві використовувати міжнародний спорт для відновлення репутації.За словами глави МЗС, Росія не повинна використовувати спортивні змагання, щоб приховувати свої злочини та повертатися до кола держав, які користуються міжнародною повагою."Вдячні нашим канадським друзям за те, що нагадали Москві: на льоду немає місця безкарності", — написав Сибіга.Він наголосив, що російські атаки на Україну щодня нагадують світові, чому міжнародні спортивні турніри не мають ставати для Москви можливістю відновити свою репутацію. Окремо міністр закликав інші країни, які мають сильні хокейні традиції, наслідувати канадський приклад, зокрема застосовувати візові обмеження.Також Сибіга подякував міністерці закордонних справ Канади Аніті Ананд, міністерці імміграції, біженців та громадянства Лені Метледж Діаб і державному секретареві з питань спорту Адаму ван Кувердену за принципову позицію.Нагадаємо, шість країн Європи заявили, що бойкотуватимуть хокейні матчі проти російської збірної, якщо тій усе ж нададуть можливість виступити на чемпіонаті світу. Таким чином вони висловили підтримку Україні..

Уродженець України, представник Демократичної партії Євген Віндман переобрався до Палати представників Конгресу Сполучених Штатів Америки від штату Вірджинія.Про це свідчать дані NBC News. За результатами підрахунку 97% голосів у сьомому виборчому окрузі Вірджинії Віндман отримав 59,7% підтримки виборців — 191 361 голос.Водночас його конкурент від Республіканської партії Даг Оллівант набрав 37,8%, або 121 015 голосів.Варто відзначити, що для Віндмана це буде вже другий термін у Палаті представників Конгресу США. Уперше уродженець України переміг на виборах до Конгресу у 2024 році.Що відомо про Євгена ВіндманаАмериканський політик-демократ, юрист, відставний підполковник армії США. Народився 6 червня 1975 року в Києві. У 1979 році разом із родиною емігрував до США. У 1997 році Віндман закінчив Університет штату Нью-Йорк у Бінгемтоні здобувши ступінь бакалавра мистецтв з історії.Віндман був призначений офіцером Армії США після здобуття ступеня бакалавра. Він прослужив 25 років як десантник, піхотинець та юрист Корпусу генерального судді-адвоката, і був направлений до Іраку. Віндман звільнився із Сухопутних військ у 2022 році.У 2018 році Євген обійняв посаду заступника юридичного радника в Раді національної безпеки США (NSC). У жовтні 2019 року його брат Александр став свідком у справі про телефонну розмову Дональда Трампа з Володимиром Зеленським. Євген отримав звіт про цю розмову та передав його старшим юристам Білого дому. Свідчення братів викрили тиск на Україну й призвели до першої спроби імпічменту Трампа. Через це у лютому 2020 року за розпорядженням адміністрації Трампа обох братів усунули з посад.У 2024 році Віндман уперше балотувався до Конгресу від Демократичної партії. Переміг республіканця Дерріка Андерсона й офіційно вступив на посаду 3 січня 2025 року. На сьогодні Віндман є одним із найактивніших лобістів інтересів України в американському парламенті.Нагадаємо, Демократична партія здобуває більшість у Сенаті Сполучених Штатів Америки за підсумками виборів до Конгресу. Попередньо, демократам вдалося скористатися невдоволенням американців президентом Дональдом Трампом..

Президент США Дональд Трамп заявив, що здивований результатами проміжних виборів, оскільки розраховував на більшу кількість перемог кандидатів від своєї партії. Водночас він наголосив, що чимало республіканців усе ж змогли здобути підтримку виборців.Про це він сказав журналістам, коментуючи підсумки голосування.За словами американського лідера, попри численні передвиборчі мітинги та підтримку кандидатів, частина представників його партії не змогла перемогти."Я трохи здивований. Я думав, вони зроблять краще", — заявив Трамп.Водночас президент звернув увагу й на успіхи республіканців, зазначивши, що багато кандидатів від його політичної сили все ж здобули перемогу.За підсумками голосування Демократична партія отримала контроль над Сенатом США. Демократи змогли відібрати у республіканців шість місць, зокрема в Техасі, Канзасі, Південній Кароліні, Айові, Огайо та Північній Кароліні. У деяких із цих штатів представники Демократичної партії не перемагали десятиліттями.До виборів республіканці мали 53 місця в Сенаті, демократи — 47. Для отримання більшості опонентам потрібно було здобути щонайменше чотири додаткові мандати, однак вони отримали шість.Чому проміжні вибори важливі для ТрампаПроміжні вибори у США відбуваються посередині чотирирічного президентського терміну. Під час них американці обирають усіх 435 членів Палати представників, 35 зі 100 сенаторів, а також губернаторів у низці штатів.Результати голосування визначають, чи зберігає президентська партія контроль над обома палатами Конгресу. Якщо більшість переходить до опозиції, їй стає простіше блокувати законодавчі ініціативи глави держави та посилювати нагляд за роботою його адміністрації.Крім того, підсумки проміжних виборів традиційно розглядають як один із показників ставлення американців до політики чинного президента напередодні наступної президентської кампанії, запланованої на 2028 рік.Нагадаємо, раніше Дональд Трамп припустив, що в разі перемоги демократів на проміжних виборах йому доведеться регулярно застосовувати право вето до законопроєктів, які надходитимуть від Конгресу..

Європейська комісія підготувала для України обережнішу дорожню карту переговорів про вступ до Євросоюзу, ніж для Молдови. Згідно з документом, який отримало видання Politico, до 2027 року Київ може попередньо завершити переговори лише за сімома напрямами політики.Водночас Єврокомісія закликає українську владу терміново прискорити перетворення у сфері верховенства права, повідомляє Politico. У документі наголошується, що необхідні реформи потрібно суттєво активізувати, а виконання ключових вимог у першій половині 2027 року стане умовою для попереднього завершення переговорів за окремими напрямами. У Брюсселі також визнають, що повномасштабна війна ускладнює проведення необхідних змін.Хто може просунутися в переговорах швидшеУ документі окремо порівнюють перспективи України та Молдови, які раніше паралельно просували заявки на вступ до Євросоюзу. За оцінкою Єврокомісії, Кишинів може попередньо завершити переговори більш ніж за 20 напрямами політики до 2027 року. Для України вказали лише сім.Україна подала заявку на вступ до ЄС 28 лютого 2022 року, через чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення. У червні того самого року Україна та Молдова отримали статус кандидатів, а офіційні переговори про вступ розпочали в червні 2024 року.Відтоді Київ завершив детальну перевірку відповідності українського законодавства нормам ЄС. У жовтні Україна та Молдова розпочали переговори щодо внутрішнього ринку Євросоюзу, конкурентоспроможності й економічного зростання.За якими напрямами Україна може завершити переговори у 2027 роціДорожня карта Єврокомісії передбачає попереднє завершення переговорів за сімома напрямами:освіта та культура — у першій половині 2027 року;інтелектуальна власність;зайнятість і соціальна політика;промислова політика;дослідження;зовнішні відносини;зовнішня та безпекова політика — у другій половині року.Загалом країнам-кандидатам необхідно привести законодавство та роботу державних інституцій у відповідність до європейських стандартів у 35 переговорних сферах. У Єврокомісії визнають, що цей процес потребує часу, ресурсів і консультацій. Для підтримки української влади Брюссель створив спеціальну робочу групу.Євросоюз не встановив дати вступу УкраїниУ документі Єврокомісії не визначено кінцевого терміну завершення переговорів України про вступ до ЄС. Такої самої позиції Брюссель дотримується щодо Албанії та Молдови.Винятком є Чорногорія: для неї червень 2027 року визначили цільовим терміном підписання договору про вступ. Водночас українську дорожню карту називають "живим документом", який можуть змінювати залежно від перебігу переговорів. Це залишає можливість попередньо закрити більше напрямів, якщо реформи просуватимуться швидше, ніж очікується.Що ускладнює процес євроінтеграціїОкремою перешкодою залишається повномасштабна війна. Хоча правила Євросоюзу прямо не забороняють вступ до блоку країнам, які перебувають у стані війни, членство України порушує питання безпеки, територіальної цілісності та зобов'язань держав ЄС щодо взаємодопомоги.Навіть після мирного врегулювання Україні доведеться завершити необхідні реформи та пройти всі етапи вступу. Після переговорів також потрібно буде підготувати договір про приєднання, який мають схвалити та ратифікувати.Додамо, цьогоріч у жовтні Верховна Рада України підтримала частину важливих законодавчих ініціатив у межах програми Ukraine Facility, домовленостей із Міжнародним валютним фондом та інших механізмів міжнародної підтримки..

Підписання мирного договору на російських умовах уже має сумнівний вигляд для Кремля. Тож там усе менше вірять у те, що американський президент зможе змусити Україну піти на поступки.Такий висновок зробили аналітики видання Bloomberg. Вони наголосили, що через це Москва планує посилити атаки та готується до затяжної війни.За інформацією джерел видання, якщо за підсумками проміжних виборів позиції Трампа в США ослабнуть, то це істотно вплине на хід війни.Москва шукатиме шляхи для зняття американських санкцій, намагаючись переконати Трампа в можливості вести бізнес без завершення війни в Україні. Водночас малоймовірно, що Трамп активніше підтримуватиме Київ та Європу в разі програшу Республіканської партії демократам на виборах до Конгресу."У нього може зменшитися простір для маневру, щоби змусити Зеленського укласти угоду, — а це може розв’язати руки Путіну для посилення атак на енергетичну інфраструктуру України", — зауважили співрозмовники медійників.За їхніми словами, у Кремлі більше не впевнені у здатності Трампа нав'язати Україні умови Росії. Тож російський диктатор має намір збільшувати військовий тиск на Україну та її європейських союзників.Відновлення мирних переговорів за участю представників України, США та Росії заплановане на 10-11 листопада в Абу-Дабі. Проте Путін досі не дає сигналів про готовність поступитися своїми жорсткими вимогами щодо українських територій.Окрім того, Путін і Трамп можуть зустрітися цього місяця в Китаї на саміті Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці (АТЕС) під головуванням Сі Цзіньпіна. Це дасть російському диктатору нову можливість спробувати схилити американського лідера на свій бік. Зустріч планується без участі України та європейських партнерів, але в Москві не очікують від неї значного прориву."Після того, як серпнева зустріч Путіна та Трампа на Алясці 2025 року закінчилася без результатів, Кремль заклав різке зростання оборонного бюджету. Військові видатки Росії на 2026 рік збільшили майже на 60 мільярдів доларів — до близько 200 мільярдів доларів", — констатували аналітики.Проєкт бюджету передбачає аналогічні витрати й на 2027 рік, що свідчить про повну відмову Москви від стримування військових видатків.Водночас мирний процес в Абу-Дабі може зірватися через загострення на Близькому Сході, якщо Трамп реалізує погрози відновлення ударів по Ірану.Представниця лондонського аналітичного центру RUSI Емілі Ферріс попередила, що Трамп може переключити увагу з України на Іран, якщо Росія наполягатиме на територіальних претензіях."Це може поставити під загрозу військову допомогу США Україні — на тій підставі, що ці кошти варто використати проти Ірану або для підтримки систем ППО Ізраїлю", — наголосила експертка.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив, що жодного сенсу не мають ідеї як запрошення Володимира Путіна до Києва, так і телефонні дзвінки російському диктатору. Все це безперспективно та наразі не може закінчитися кроками для припинення війни..

Цього року Україна відкрила чотири переговорні кластери з Європейським Союзом. Є сподівання на позитивний результат щодо решти кластерів до кінця року.Про це заявив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Очільник українського уряду виступив на Euronews Enlargement Summit і розповів про прогрес у переговорних розділах.Особливу увагу він приділив позитивним результатам щодо фінансових послуг, енергетики, сільського господарства, митної справи та цифрової трансформації."Зараз пріоритет — це кластер 1 "Основи процесу вступу до ЄС": судова реформа, протидія корупції, реформа публічного управління", — пояснив прем’єр-міністр України.Він поінформував, що спільно з Єврокомісією утворили Task Force, мета якої — пришвидшити виконання проміжних критеріїв у цьому кластері.Також головний урядовець України розповів про плани на початок 2027 року отримати позитивну оцінку виконання проміжних критеріїв."У першій половині 2027 року, під час головування Литви в Раді Євросоюзу, розраховуємо на попереднє закриття семи розділів. Дякую європейським партнерам за довіру та підтримку на шляху України до членства в ЄС", — підсумував Сергій Корецький.Учора з цього ж приводу прем’єр-міністр України поспілкувався з Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос, говорили, зокрема, про пришвидшення виконання проміжних бенчмарків.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявляла, що ЄС не планує робити жодних знижок чи надавати привілеїв під час інтеграції України до європейської спільноти. Водночас наявна орієнтовна дата приєднання на початку 2027 року є нереалістичною..

У вівторок, 3 листопада, президент України Володимир Зеленський виступив на засіданні Берлінської безпекової конференції. Він розповів про роль країн світу в сучасній геополітичній ситуації.Фрагменти виступу Володимир Зеленський опублікував у своєму Telegram-каналі."Надто багато залежить від того, у що вірить Німеччина. Роль США у світі може стати ще меншою. Тому роль Європи у світі має стати ще більшою. І без Німеччини це неможливо. Без вас свобода неминуче програє. Свобода та безпека в Європі неможливі без вашої волі та вашої сили. У Європи немає альтернативи для Німеччини. Будь ласка, пам’ятайте про це", — наголосив він.Український президент визнав: якби не Америка, російські удари забрали би життя ще тисяч і тисяч українців. І ще мільйони стали би біженцями."Ось чому ми завжди дякуємо Америці. І ми це робимо щиро. Навіть коли дякуємо багато разів в одній промові. Просто щоби бути впевненими, що нас почують ті, хто іноді вважає, що ми їм недостатньо дякуємо", — зазначив він.При цьому Зеленський додав, що, якби не Європа, Україна би не вижила. Якби не Німеччина й інші європейські країни, якби не Євросоюз, росіяни спалили би значно більше наших міст і сіл, якби не допомога.Він акцентував, що для безпеки потрібні партнери та союзники, які гарантують її разом з іншими."І коли йдеться про нові технології, такі як Starlink та схожі системи. Різні країни зараз будують власні версії Starlink. І Німеччина теж будує свою власну систему. І це правильно. Бо ключове питання в тому, хто контролює кнопки ввімкнення та вимкнення. Але що нам робити з тими, хто розробляє можливості для знищення таких систем? Ніхто не здатний впоратися з цим самотужки. Безпека — це справді спільний європейський інтерес", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні в Берліні зустрілися та провели перемовини Володимир Зеленський і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Президент України схарактеризував зустріч як "хорошу та дуже змістовну"..