Політика

Президент України Володимир Зеленський підписав закон №15029, який унормовує порядок віддання військових почестей захисникам України, яких суд оголосив померлими.Інформація про це з'явилася в картці законопроєкту на сайті Верховної Ради. Документ вводить поняття військового прощального ритуалу — урочистої церемонії біля кенотафа для військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та були визнані судом померлими.Як минатиме церемоніяЗакон передбачає проведення урочистого ритуалу біля кенотафа із залученням спеціального військового почту. До його складу входять:керівник церемонії;сурмач і барабанник або військовий оркестр;прощальна команда з шести військовослужбовців;салютна команда;прапороносна група.Також документ визначає порядок підготовки та проведення церемонії й схему розміщення учасників ритуалу.Хто ухвалює рішенняРішення про проведення військового прощального ритуалу ухвалюють родичі або близькі особи військового, які встановлюють кенотаф. Якщо таких осіб немає, це право отримують начальник гарнізону, керівник ТЦК або голова місцевої адміністрації за місцем встановлення пам'ятного знака.Законом також передбачено, що витрати на поховання поліціянтів, які загинули під час захисту України або були оголошені судом померлими, покриватимуться коштом бюджету, передбаченого для Національної поліції України.Нагадаємо, Україні 16 травня вдалося повернути додому тіла 528 військовослужбовців, які віддали свої життя у боях за суверенітет та територіальну цілісність нашої держави. Масштабний гуманітарний захід відбувся завдяки скоординованим зусиллям цілої низки державних відомств та спеціальних служб сектору безпеки і оборони..

Будь-які вибори в Україні через "Дію" неможливі. Й на це є щонайменше декілька причин. Розмови про повну цифровізацію держави не можуть вплинути на таку ситуацію.Про це заявив тимчасовий виконувач обов’язків міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков у коментарі "РБК-Україна".Він зазначив, що розмови про можливі вибори в "Дії" тривають із перших днів запуску екосистеми. Але це комплексне питання.По-перше, законодавча база для цього відсутня. Водночас держпідприємство "Дія" та Мінцифра діють винятково на основі законів і чинної нормативної бази."По-друге, у Конституції чітко вказано, що кожен українець повинен голосувати таємно, тобто має бути збережена таємниця голосування. Зробити це можливо винятково фізично в кабінці для голосування, де тільки ти знаєш за кого голосуєш", — зазначив Борянков.Таким чином проведення виборів у "Дії" станом на теперішній момент залишається неможливим.Раніше президент України Володимир Зеленський і Центральний виборчий комітет заявляли, що проведення виборів можливе лише після завершення війни. У ЦВК також зазначали, що для повноцінної підготовки виборчого процесу знадобиться щонайменше шість місяців.Нагадаємо, радник голови Офісу президента Михайло Подоляк окреслив умови та можливі терміни запуску виборчого процесу в Україні після війни. Він наголосив, що старт виборчих процедур в Україні напряму залежить від завершення активної фази бойових дій. Ідеться не про сам день голосування, а про запуск усіх необхідних процедур — підготовки виборчої інфраструктури, оновлення реєстрів і організації безпечного процесу..

Україна відкриває нову сторінку у відносинах з Угорщиною. Вона писатиметься на взаємній повазі, довірі та спільному європейському майбутньому.На цьому наголосив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Дякую головуванню Кіпру за його лідерство у просуванні процесу вступу України до Євросоюзу", — зазначив він.Український міністр також висловив подяку всім державам-членам ЄС, Європейській комісії й інституціям Євросоюзу за їхню непохитну підтримку."Я також ціную конструктивну участь Угорщини. Ми відкриваємо новий розділ у відносинах між Україною та Угорщиною", — наголосив очільник українського дипломатичного відомства.Він додав, що цей розділ побудований на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому."Україна рухається вперед", — підсумував Андрій Сибіга.Раніше сьогодні видання Financial Times інформувало, що офіційний Будапешт кардинально змінив свою позицію щодо європейської інтеграції Києва та Кишинева. Оновлений угорський уряд дав зелене світло подальшому розгляду документів двох держав на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.Нагадаємо, прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр наголосив, що його країна й Україна досягнули "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу.Він відзначив, що його уряд "за три тижні" досягнув того, чого колишній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і його команда "не змогли зробити за десять років"..

Кіпрське головування в Раді Європейського Союзу оголосило про початок практичних процедур для відкриття першого тематичного блоку переговорів щодо членства України та Молдови. Цей крок демонструє непохитну солідарність європейських інституцій із країнами-кандидатами на шляху до розширення блоку.Про це у соцмережі X повідомила пресслужба Кіпрського головування в Раді ЄС.Сигнал про єдність Європи та новий етап інтеграціїУ четвер, 4 червня, представники Кіпру, який зараз головує в Раді ЄС, дали офіційний старт підготовчим процесам. Запуск роботи над першим переговорним кластером є фундаментальною віхою, яка відкриває новий практичний етап інтеграційного марафону для Києва та Кишинева. Європейські дипломати наголошують, що початок цього процесу є знаковим досягненням, яке демонструє монолітність позиції європейської спільноти."Це знаменує собою важливу віху на їхньому євроінтеграційному шляху та посилає чіткий сигнал про єдність і рішучість ЄС", — заявили у відомстві країни.Наступні кроки та стратегічні пріоритети БрюсселяУ повідомленні зазначається, що найближчим часом дипломатичні зусилля Ради ЄС будуть зосереджені на фіналізації всіх бюрократичних та організаційних нюансів для безпосереднього проведення міжурядової конференції. Сторони планують працювати у максимально інтенсивному режимі."Найближчими днями ми продовжуватимемо самовіддано працювати над завершенням дискусій у Раді для офіційного відкриття кластера", — зазначили в Кіпрському головуванні.У Брюсселі також нагадали, що весь процес розширення ЄС базується суворо на принципі оцінки індивідуальних заслуг кожної країни-кандидата та виконання ними необхідних реформ. Політика розширення залишається ключовим стратегічним пріоритетом та однією з найбільш трансформаційних доктрин Європейського Союзу, що покликана гарантувати стабільність на континенті.Нагадаємо, Європейська комісія планує запропонувати відкриття першого тематичного кластера переговорних розділів щодо членства України та Молдови в ЄС 16 червня.Додамо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує відкрити перший переговорний кластер щодо вступу до Європейського Союзу найближчими тижнями..

Очільник Північноатлантичного альянсу Марк Рютте констатував відсутність будь-яких намірів з боку Російської Федерації припинити збройну агресію проти України. Свою позицію посадовець аргументував безперервними масштабними повітряними ударами по українських населених пунктах.Про це повідомляє LRT.Наслідки російського терору та солідарність АльянсуГенеральний секретар НАТО акцентував увагу на воєнних злочинах Москви, яка продовжує цілеспрямовано нищити українські міста та вбивати мирне населення."Про це свідчать жорстокі атаки на Київ та інші міста України. Ще більше загиблих серед цивільних осіб, багато поранених, завдано значної шкоди", — підкреслив генсек НАТО.Водночас Марк Рютте зауважив, що прагнення України до відновлення справедливого миру є очевидним, і союзники повністю солідарні з Києвом. Підтвердженням цього став візит до української столиці представників 32 країн-членів блоку для участі у важливому засіданні."Це сильний знак незмінної відданості Північноатлантичного союзу нашому партнерству, нашій наполегливій підтримці України", — додав глава НАТО.Ситуація на передовій та допомога СШАПід час проведення союзницької зустрічі ключовими темами для обговорення стали поточна ситуація на лінії зіткнення, а також критичні виклики, з якими щоденно стикається українська держава у протистоянні з Кремлем. У цьому контексті високопосадовець відзначив масштаби вже наданої фінансової та військової допомоги.Зокрема Рютте нагадав, що партнери акумулювали для України майже 60 мільярдів доларів у межах спеціалізованої програми PURL. Головне завдання цих коштів — забезпечення масштабних закупівель сучасного озброєння та військової техніки для потреб української армії безпосередньо у США. Західні країни не планують згортати програми підтримки, попри намагання Росії затягнути конфлікт."Ця підтримка триватиме", — зазначив Рютте.Нагадаємо, 3 червня президент Володимир Зеленський провів важливу зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте для обговорення протидії російському ракетному терору. Головними темами діалогу стали посилення протиповітряної оборони, фінансові внески союзників та надання довгострокових гарантій безпеки.Також 21 травня Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом. Сторони обговорили підготовку формату NB8 за участі України, який має відбутися на території Естонії.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готує посилення оборони, розширює міжнародні дипломатичні кроки та працює над стримуванням російської агресії, зокрема у відповідь на потенційну загрозу наступу з північного напрямку через територію Білорусі..

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин відвідав новий завод із виробництва збройових ядерних матеріалів. Державні ЗМІ повідомляють, що він оглянув центрифуги та виробничі лінії, а також заявив про плани суттєво наростити ядерні можливості країни.За його словами, за останні п’ять років КНДР більш ніж подвоїла виробництво ядерних матеріалів, і новий об’єкт має прискорити цей процес, передає CNN.Аналітики зазначають, що оприлюднені фото і структура заводу свідчать про більш "індустріальний" етап ядерної програми — перехід від експериментальних розробок до масштабного виробництва озброєнь. Йдеться про посилення інфраструктури збагачення урану, яку в КНДР пов’язують із двома основними чинними об’єктами.Розширення арсеналуЗа оцінками американських розвідслужб і дослідницьких центрів, Північна Корея вже накопичила достатньо матеріалу для десятків ядерних боєголовок і продовжує розширювати арсенал. Також країна розвиває міжконтинентальні ракети, здатні досягати території США.Паралельно у світі фіксується зростання ядерних арсеналів. За оцінками міжнародних організацій, загальна кількість боєголовок у дев’яти ядерних державах перевищує дев’ять тисяч, а тенденція до збільшення триває вже дев’ятий рік поспіль. Росія та США залишаються лідерами за обсягами ядерних запасів.Нагадаємо, у березні Кім Чен Ин разом із 13-річною донькою особисто керував військовими навчаннями, під час яких презентували новий бойовий танк. За даними державних медіа, техніка нібито здатна ефективно протидіяти ракетам і безпілотникам..

Офіційний Будапешт кардинально змінив свою позицію щодо європейської інтеграції Києва та Кишинева. Оновлений угорський уряд дав зелене світло подальшому розгляду документів двох держав на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі.Про це повідомляє Financial Times.Історія блокування та затяжного процесуЖурналісти нагадали, що українська та молдовська сторони синхронно здобули офіційний статус країн-кандидатів на приєднання до європейської спільноти ще у червні 2022 року. Тоді ж подані урядами заявки вирішили об'єднати в один спільний кейс для оптимізації інтеграційних процедур.Згодом, у січні 2025 року, Європейська комісія надала позитивну рекомендацію для старту безпосереднього переговорного процесу, який має на меті адаптацію та приведення національних законодавств обох країн у повну відповідність до жорстких вимог і стандартів ЄС. Проте цей важливий геополітичний крок одразу зупинив тодішній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який тривалий час використовував право вето.Нові терміни та очікуваний старт переговорівЗ приходом нового керівництва в Угорщині штучні дипломатичні перешкоди вдалося повністю усунути. Завдяки ухваленому компромісному рішенню, євроінтеграційний процес нарешті отримав довгоочікуване прискорення. Аналітики прогнозують, що офіційний запуск повноцінних міждержавних перемовин стосовно узгодження першого тематичного переговорного кластера має відбутися вже найближчим часом, а саме 15 червня.Нагадаємо, раніше очільник угорського уряду Петер Мадяр заявив, що Угорщина та Україна досягли "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу..

Палата представників США схвалила резолюцію, яка має обмежити можливість президента Дональда Трампа продовжувати воєнні дії проти Ірану без окремого дозволу Конгресу. Рішення стало рідкісним випадком відкритого спротиву частини республіканців зовнішньополітичному курсу глави держави.За документ проголосували 215 конгресменів, проти — 208. До демократів приєдналися четверо представників Республіканської партії, передає видання Reuters.Що вимагає резолюціяДокумент передбачає, що президент повинен вивести американські війська з Ірану, якщо Конгрес офіційно не оголосить війну або не надасть окремий дозвіл на застосування військової сили.Втім, наразі рішення має переважно політичний характер. Для набуття чинності його ще повинен схвалити Сенат. Крім того, серед американських юристів тривають дискусії щодо конституційності подібних обмежень президентських повноважень.Невдоволення республіканцівГолосування продемонструвало посилення занепокоєння серед частини республіканців щодо конфлікту, який триває вже четвертий місяць.Попередні спроби ухвалити аналогічні резолюції провалювалися, хоча щоразу з меншою різницею голосів. Минулого місяця керівництво республіканців навіть відклало голосування, коли стало зрозуміло, що документ може отримати необхідну підтримку.Резолюцію підтримали республіканці Том Барретт, Воррен Девідсон, Браян Фіцпатрік і Томас Мессі. Жоден демократ не проголосував проти."Участь" питання про УкраїнуТого ж дня Палата представників підтримала процедурне рішення, яке відкриває шлях до голосування за законопроєкт про допомогу Україні. Документ передбачає надання безпекової підтримки Києву в умовах російської агресії. На розгляд його винесли після того, як відповідна петиція зібрала необхідні 218 підписів конгресменів.За просування законопроєкту виступили шість республіканців та один незалежний конгресмен, який зазвичай голосує разом із Республіканською партією.Позиція демократівПредставники Демократичної партії наголошують, що Конституція США надає право оголошувати війну саме Конгресу, а не президенту. Вони заявляють, що адміністрація Трампа втягнула країну у воєнний конфлікт без чіткої стратегії виходу. Також демократи пов'язують із війною зростання цін на пальне, продукти харчування та інші товари.Автор резолюції, член Комітету у закордонних справах Грегорі Мікс, назвав голосування "важливим поворотним моментом", який свідчить про те, що дедалі більше республіканців прислухаються до виборців, які не хочуть нової затяжної війни на Близькому Сході.Білий дім наполягає на необхідності операціїАдміністрація Трампа відкидає критику та заявляє, що воєнні дії проти Ірану є питанням національної безпеки США. У Білому домі стверджують, що операція необхідна для недопущення створення Іраном ядерної зброї.Своєю чергою противники резолюції серед республіканців називають її політичним кроком демократів, спрямованим на послаблення позицій президента та отримання електоральних дивідендів напередодні проміжних виборів до Конгресу, які відбудуться в листопаді.Додамо, Сполучені Штати Америки 2 червня ввели нові санкції проти Ірану. У "чорному списку" — фізичні особи та криптовалютні біржі.Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..

Російські радикальні ідеологи та олігархи презентували на Санкт-Петербурзькому міжнародному економічному форумі власні нереалістичні варіанти розвитку геополітичних подій. Озвучені прогнози суттєво відрізняються від офіційного курсу Кремля, демонструючи крайні прояви імперських амбіцій та страхів російського керівництва.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Від загарбання України до ядерного апокаліпсисаУ ISW нагадали, що російські ультранаціоналістичні діячі, серед яких наближений до Кремля олігарх Костянтин Малофєєв та відомий ідеолог Олександр Дугін, представили аналітичну доповідь з баченням майбутнього Росії до 2036 та 2050 років. Вони розділили ймовірний розвиток подій на три категорії: "хороший", "інерційний" та "поганий" варіанти. Свої теорії автори базували на оцінці потенційних загроз у сфері політики, демографії, технологій, економіки та геополітики.У так званому "хорошому" варіанті радикальні прихильники війни мріють про повну окупацію Росією найбільших українських міст, зокрема Києва, Харкова та Одеси. Окрім цього, цей план передбачає остаточний розпад Європейського Союзу до 2036 року та реалізацію інших пропагандистських міфів про неминучу капітуляцію України.Натомість "інерційний" сценарій містить прямі погрози світовій безпеці. Він передбачає, що Росія застосує ядерну зброю проти України, якщо ситуація на полі бою залишатиметься незмінною, а бойові дії розвиватимуться нинішнім шляхом. Заяви про ймовірні дії Москви та її геополітичних противників Малофєєв доповнив власним аналізом динаміки загроз у період з 2000 по 2026 роки.Водночас "поганий" сценарій став відображенням найбільших кошмарів російських радикалів. Він передбачає тотальну військову поразку Росії у війні, офіційний вступ України до НАТО, повну втрату впливу Москви на пострадянському просторі вже до 2036 року та подальшу "колонізацію" самої РФ до 2050 року.Гра Кремля на тлі радикальних заявМалофєєв та Дугін є ключовими представниками російської спільноти "жорсткої лінії", яка активно вимагає ведення затяжної та безкомпромісної війни проти України. Презентуючи цей звіт, вони намагалися чітко окреслити власні політичні цілі. Крім того, подібні матеріали просуваються і на вищому рівні."Царградський інститут провів презентацію цієї доповіді в Академії Генерального штабу російських збройних сил і повністю опублікує її до кінця 2026 року", — заявив Дугін.На думку аналітиків, Кремль може свідомо використовувати ці абсурдні прогнози у власних інтересах. На тлі відверто божевільних ідей Малофєєва та Дугіна риторика диктатора Володимира Путіна та інших російських урядовців виглядатиме в очах міжнародної спільноти та поміркованих росіян більш "зваженою" та "розумною".Проте Путіну доведеться ретельно балансувати між нереалістичними вимогами радикалів, внутрішніми очікуваннями суспільства та справжніми реаліями на полі бою в Україні, адже Кремль панічно боїться втратити лояльність ультранаціоналістичного крила.Нагадаємо, за даними Bloomberg, Німеччина, Франція та Велика Британія спільно з Україною обговорюють можливість нових переговорів із Росією щодо завершення війни..

Німеччина, Франція та Велика Британія спільно з Україною обговорюють можливість нових переговорів із Росією щодо завершення війни.Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, обізнані з перебігом консультацій. За даними агентства, представники трьох найбільших економік Європи останніми тижнями проводили консультації між собою та з українською стороною щодо потенційного формату переговорів за участю Росії.Співрозмовники Bloomberg зазначають, що союзники вбачають певну зміну балансу на користь України. Серед факторів називають значні втрати російських військ, успішні удари українських безпілотників по об'єктах у глибині РФ та відсутність суттєвого просування російської армії на фронті.Намір уникнути нової складної зимиЄвропейські країни також прагнуть запобігти повторенню сценарію попередніх зим, коли Росія масовано атакувала українську енергетичну інфраструктуру та цивільні об'єкти.На думку прихильників дипломатичного треку, саме зараз існує можливість спробувати залучити Москву до переговорного процесу до початку нового опалювального сезону.Остаточне рішення залишається за КиєвомВодночас джерела агентства наголошують, що будь-які рішення щодо переговорів ухвалюватиме виключно Україна. Європейські партнери не мають наміру тиснути на президента України Володимира Зеленського або схиляти його до переговорної стратегії, яку Київ не підтримує.Очікується, що найближчими днями прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер проведе консультації з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом та президентом Франції Емманюелем Макроном щодо подальших кроків.Не всі союзники підтримують ідею переговорівРазом із тим частина західних посадовців скептично оцінює перспективи діалогу з Кремлем. Критики наголошують, що Росія досі не демонструє готовності до компромісів і продовжує висувати максималістські вимоги, зокрема щодо українських територій.На їхню думку, союзники мають використати нинішню ситуацію для посилення військової підтримки України та подальшого санкційного тиску на Москву.Кремль не змінює "позицію" попри економічну нестабільністьBloomberg також нагадує, що раніше повідомляв про занепокоєння окремих представників фінансово-економічного блоку Росії через стрімке зростання військових витрат. Втім, за даними видання, ці сигнали поки не вплинули на позицію Володимира Путіна, який продовжує вимагати збереження високих оборонних видатків навіть за рахунок скорочення інших бюджетних програм.Нагадаємо, нещодавно Володимир Зеленський назвав приголомшливе число ракет, які виготовляє країна-агресорка задля терору України. Так, на сьогодні Росія має спроможність виготовляти близько 120 балістичних ракет щомісяця..

Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй не обрала Німеччину до складу Ради Безпеки, віддавши перевагу Португалії та Австрії. Офіційний Берлін отримав серйозний удар на міжнародній арені, який уже спровокував шквал критики всередині країни та гучні звинувачення у бік зовнішніх сил.Про це повідомляє Politico.Причини провалу та звинуваченняГлава німецького МЗС Йоганн Вадефуль спробував пояснити таку болючу невдачу кількома факторами. На його думку, Берлін втратив вирішальну підтримку через свою чітку позицію солідарності з Тель-Авівом. Водночас міністр наголосив, що цей програш не змусить державу відмовитися від виконання своїх історичних зобов'язань перед єврейським народом.Окрім того, очільник зовнішньополітичного відомства заявив про підривну діяльність Москви. За його словами, Росія вела активну кулуарну кампанію проти Берліна, намагаючись помститися за масштабну військову допомогу Україні."Не секрет, що Росія не хоче такого голосу за столом Ради Безпеки, а також розпалила настрої проти нас", — зазначив Вадефуль.Ця невдача виявилася максимально неочікуваною, адже протягом багатьох десятиліть країна стабільно отримувала крісло непостійного члена Радбезу кожні вісім років. Напередодні голосування німецька дипломатія провела потужну лобістську кампанію, охопивши майже 80 іноземних представників, проте члени ООН вирішили підтримати Португалію та Австрію, які раніше вважалися менш впливовими кандидатами.Тріумф конкурентівДля Лісабона ця перемога стала черговим свідченням успішної дипломатії. Португальська сторона вдало використала роль нейтрального арбітра у відносинах між європейськими державами та країнами Африки й Азії. Свою роль зіграв і високий авторитет відомих португальських політиків на глобальному рівні.Австрія, зі свого боку, під час кампанії наголошувала на своєму конституційному нейтралітеті та відсутності зобов'язань перед НАТО, що допомогло схилити на свій бік держави Глобального Півдня, незадоволені політикою Вашингтона. Після оголошення результатів австрійський канцлер Крістіан Штокер виступив із відеозверненням, зазначивши, що світові кризи не можна долати позицією сили."Перемагати має не право найсильнішого, а сила закону", — заявив Штокер, додавши, — "Цінність країни визначається не її розміром, військовою міцтю чи економічною могутністю: важлива рівність усіх держав".Політичний вибух у НімеччиніПровал на міжнародній арені миттєво спровокував хвилю жорсткої критики всередині ФРН, завдавши удару по позиціях чинного канцлера Фрідріха Мерца, чий рейтинг і без того був нестабільним. Співголова партії "Альтернатива для Німеччини" Аліса Вайдель назвала результати голосування справжнім соромом, який демонструє повну неспроможність уряду захистити авторитет держави. Критика лунає навіть з боку партнерів по коаліції. Зокрема, представники Соціал-демократичної партії назвали подію геополітичним фіаско."Хоча Мерц на початку свого канцлерства хотів «повернути нашу країну на міжнародну арену», Німеччина зараз залишається без місця в Раді Безпеки ООН", — зазначила представниця СДПН у соцмережі X.Речник лівоцентристів із питань зовнішньої політики Адіс Ахметович додав, що такий підсумок є чітким маркером реального ставлення світу до Берліна. Він переконаний, що отримані результати є не прикрою випадковістю, а серйозним тривожним сигналом для всієї політичної системи країни.Прорив КиргизстануЦікаво, що Киргизстан 3 червня вперше з моменту здобуття незалежності в 1991 році було обрано непостійним членом Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй. Киргизстан виграв вакансію в Азіатсько-Тихоокеанській групі, перемігши Філіппіни в боротьбі за одне з місць на 2027-2028 роки. Це перші обрання країни Центральної Азії до Ради безпеки ООН, що складається з 15 членів, за понад десять років, після того, як Казахстан обіймав це місце у 2017-2018 роках.Це також є великою перемогою киргизької дипломатії після того, як президент Садир Джапаров закликав світових лідерів підтримати заявку Бішкека та надати більше голосу країнам, які ніколи не мали місця в Раді безпеки ООН, особливо країнам, що не мають виходу до моря, або гірським країнам з особливими проблемами безпеки, клімату чи розвитку.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський долучиться до саміту "Великої сімки", який має відбутися наприкінці червня у Франції..

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має рішення від партнерів про нові внески в програму PURL. Гроші надійдуть вже цього місяця.Таку заяву гарант зробив під час вечірнього відеозвернення."Є рішення партнерів про нові внески в програму PURL — будуть вони у червні. Це допоможе. Максимально підштовхуємо Європу в роботі над власною антибалістикою — треба, щоб у Європі були свої системи, свої ракети, щоб захиститися. І спроможність зробити антибалістичну систему в Європі є, щоб виробництво було — теж є всі можливості. Треба, щоб політичні рішення максимально швидко працювали… Європа реально стане сильнішою, коли буде цей результат. Не якщо, а коли. І це буде, але час має велике значення, і треба бути оперативнішими", — заявив президент.Він відзначив, що на сьогодні кожен має зробити свій внесок, щоб зупинити агресію Росії та постійні російські спроби дестабілізувати всіх навколо.Нагадаємо, 3 червня президент Володимир Зеленський провів важливу зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте для обговорення протидії російському ракетному терору. Головними темами діалогу стали посилення протиповітряної оборони, фінансові внески союзників та надання довгострокових гарантій безпеки.Також 21 травня Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом. Сторони обговорили підготовку формату NB8 за участі України, який має відбутися на території Естонії.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готує посилення оборони, розширює міжнародні дипломатичні кроки та працює над стримуванням російської агресії, зокрема у відповідь на потенційну загрозу наступу з північного напрямку через територію Білорусі..

Угорщина та Україна досягли "всеосяжної угоди" щодо угорської нацменшини. Така домовленість може вплинути на переговори про вступ до Європейського Союзу.Про це повідомив прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр. Він відзначив, що його уряд "за три тижні" досяг того, чого експрем'єр Угорщини Віктор Орбан і його команда "не змогли зробити за десять років"."Ми досягли всеосяжної угоди з Україною щодо розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав 100-тисячної угорської меншини", — зазначив Мадяр.За словами очільника угорського уряду, ці зобов’язання стануть частиною зобов’язань України перед Європейським Союзом. Після цього угорський уряд погодиться на відкриття першого кластеру переговорів про вступ України. Водночас Мадяр заявив, що Угорщина й надалі не підтримує прискорені переговори про вступ України до ЄС."Якщо Україні вдасться протягом 10–15 років закрити всі 33 переговорні розділи, наша країна проведе юридично обов’язковий остаточний референдум з цього питання", — сказав він.Нагадаємо, раніше офіційний Будапешт назвав ключову умову для проведення майбутніх двосторонніх переговорів між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром. Зазначається, що зустріч відбудеться лише після того, як Київ виконає вимоги щодо прав угорської громади на Закарпатті.Зауважимо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна веде активний діалог з новою владою Угорщини. Є перспективи конструктивного перезапуску відносин..

У середу, 3 червня, президент Володимир Зеленський провів переговори із премʼєр-міністром Британії Кіром Стармером.У своєму дописі у Telegram очільник держави зазначив, що у ході перемовин він подякував Стармеру за нещодавній пакет санкцій, які обмежать російські криптовалютні схеми.За словами гаранта, на сьогодні дуже важливо, щоб усі форми тиску на агресора посилювалися."Ми готуємося до перемовин та зустрічей, і це напрямок і про зброю для нашої оборони, і про нашу дипломатію — нашу спільну дипломатію з Європою, щоб наблизити завершення війни. Європі точно потрібен свій голос, своя позиція, свій внесок в усі дипломатичні зусилля, які можуть бути для закінчення війни. Скоординувались, як вийти саме на це", — зауважив Зеленський.Нагадаємо, 3 червня президент Володимир Зеленський провів важливу зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте для обговорення протидії російському ракетному терору. Головними темами діалогу стали посилення протиповітряної оборони, фінансові внески союзників та надання довгострокових гарантій безпеки.Також 21 травня Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом. Сторони обговорили підготовку формату NB8 за участі України, який має відбутися на території Естонії.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готує посилення оборони, розширює міжнародні дипломатичні кроки та працює над стримуванням російської агресії, зокрема у відповідь на потенційну загрозу наступу з північного напрямку через територію Білорусі..

На сьогодні країна-агресорка Росія має спроможність виготовляти близько 120 балістичних ракет щомісяця.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час звернення до учасників засідання Ради Україна — НАТО в Києві."Учора лише внаслідок однієї масованої атаки Росія вбила 23 людини в нашій країні, серед них були діти. Росіяни застосували велику кількість дронів — понад 650 протягом ночі й ще близько 100 протягом дня. Але найнебезпечнішою загрозою, звичайно, є ракети. Росія має спроможність виробляти близько 120 балістичних ракет щомісяця. І це лише балістичні ракети", — зауважив гарант.Він також відзначив, що, окрім балістики, РФ виготовляє й інші типи ракет. Це, своєю чергою, означає кожного місяця окупанти можуть здійснювати кілька масштабних масованих атак на додачу до постійного ракетного терору, який вони вже здійснюють."Очевидно, що це найбільша загроза, з якою ми зараз стикаємося", — заявив Зеленський.Президент також наголосив, що нинішніх обсягів і темпів постачання озброєння від партнерів Києву недостатньо. Наразі наша держава потребує більше ракет-перехоплювачів Patriot, щоб відбивати російські атаки."Саме тому ключове, що нам потрібно зробити разом, — забезпечити подальшу підтримку нашої протиповітряної оборони, щоб Україна могла захищатися як від крилатих, так і від балістичних ракет. У світі достатньо ракет, щоб забезпечити такий захист. Потрібна лише політична воля, щоб Україна їх отримала. Нещодавно я надіслав спеціального листа президенту Сполучених Штатів і членам Конгресу із цього питання та прошу вашої підтримки, щоб допомогти забезпечити позитивну відповідь", — сказав гарант.Очільник держави додав, що Київ також продовжує обговорювати із адміністрацією президента США Дональда Трампа питання щодо надання Україні ліцензій на виробництво систем Patriot."Нинішніх виробничих спроможностей Patriot просто недостатньо, щоб відповідати всім наявним і потенційним загрозам у світі. Україна вже показала на багатьох типах озброєння, особливо на дронах, що ми можемо рухатися швидко й виробляти сучасні системи у великих масштабах. Тож прошу вашої підтримки на політичному рівні, щоб допомогти досягти позитивних рішень і щодо цих ліцензій", — зазначив Зеленський.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявляв, що Сили оборони України можуть ефективно протидіяти російським балістичним ударам, використовуючи ракетні комплекси Patriot, адже саме ці системи відіграють ключову роль у перехопленні ворожих цілей, які Росія регулярно застосовує для атак по інфраструктурі та населених пунктах. Водночас основною проблемою залишається обмежена кількість зенітних керованих ракет-перехоплювачів..