Політика

Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що він не боїться сперечатися з очільником держави Володимиром Зеленським з тих чи інших питань.Таку заяву керівник ОП зробив у коментарі Bloomberg."Я генерал, Герой України. Якщо я в чомусь упевнений, я можу сперечатися з ким завгодно", — наголосив він.Крім того, Буданов спростував чутки про те, що Зеленський запропонував йому посаду керівника ОП, бо боявся зростання його популярності як очільника Головного управління розвідки Міністерства оборони України."Що стосується адміністративного впливу — я більше не є керівником розвідки, але зараз я займаюся організацією роботи всіх. Тож чи справді ви вважаєте, що я став слабкішим?" — сказав Буданов.Натомість на питання про балотування на наступні президентські вибори, очільник ОП чіткої відповіді не дав."Це цікаве запитання. Наступне", — відповів Буданов.Нагадаємо, раніше аналітики Центру "Об'єднана Україна"  заявляли, що в Україні провести вибори одразу після завершення війни буде неможливо, адже для підготовки до виборчого процесу необхідний певний час. Також є низка організаційних рішень, які ускладнюють цей процес.Також голова ЦВК Сергій Дубовик розповідав, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило..

У вівторок, 14 квітня, президент Володимир Зеленський прибув із офіційним візитом до Німеччини. У гаранта запланована низка зустрічей.Про це повідомив прессекретар очільника держави Сергій Никифоров у коментарі журналістам."Президент прибув до Берліна для зустрічі із Канцлером Фрідріхом Мерцем та для участі в українсько-німецьких міжурядових консультаціях", — йдеться у повідомленні.За словами Никифорова, о 10:45 за місцевим часом (11:45 за Києвом) у гаранта запланована зустріч із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, а о 12:10 відбудеться преспідхід та підписання документів.Вже о 12:55 заплановане пленарне засідання міжурядових консультацій за участю президента України та Федерального канцлера Німеччини. Крім того, сьогодні Зеленський відвідає Норвегію, де орієнтовно о 19:30 зустрінеться з прем’єр-міністром Стере."О 20:20 буде спільний преспідхід (стрімимо англійською мовою без перекладу)", — додав Никифоров.Зауважимо, 31 березня президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову із федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Тоді український гарант анонсував багато двосторонньої роботи із ФРН у квітні.Нагадаємо, 22 березня відбувся прямий діалог між очільником німецького уряду Фрідріхом Мерцом та американським лідером Дональдом Трампом. Політики обговорили низку гарячих точок на світовій мапі, приділивши особливу увагу безпековій ситуації навколо України..

Президент Володимир Зеленський підписав закон про продовження сплати військового збору у 5% ще на три роки після завершення війни.Про це повідомляється на сайті парламенту. Зазначається, що свій підпис під законом президент поставив 14 квітня.Що відомо законДокумент передбачає зміни до Податкового кодексу України, зокрема до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення", які регулюють справляння військового збору.У пояснювальній записці наголошується, що документ передбачає продовження дії норм щодо застосування обов’язку сплати військового збору, які запровадили на період дії воєнного стану на території України, а саме:для фізичних осіб у розмірі 5%;для платників фізичних осіб-підприємців (ФОП) — платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп — 10% у розрахунку однієї мінімальної зарплати на перше число поточного місяця (2026 року — 850 гривень);платників єдиного податку третьої групи (ФОП та юридичних осіб) (крім електронних резидентів (е-резидентів) — 1% доходу, на три роки, наступні за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан на території України.Крім того, у Бюджетному кодексі буде створено окремий спецфонд, куди спрямовуватимуться кошти від військового збору.Нагадаємо, що за дев’ять місяців 2025 року платники податків сплатили до бюджету майже 116,7 мільярда гривень військового збору. Це майже в чотири рази більше аналогічного періоду минулого року..

У вівторок, 14 квітня, президент Володимир Зеленський прибуде із офіційним візитом до Німеччини. У нього запланована зустріч із канцлером Фрідріхом Мерцом.Про це повідомив речник уряду ФРН, передає "Укрінформ"."Сьогодні у відомстві канцлера відбуваються німецько-українські урядові консультації. Канцлер Мерц прийматиме, серед інших, президента України Володимира Зеленського в Берліні", — поінформував речник.Жодних деталей щодо візиту українського гаранта до Берліна поки не розкривається. В Офісі президента інформацію про поїздку Зеленського теж не коментують.Водночас у виданні відзначили, що раніше з'являлася інформація щодо європейського турне Володимира Зеленського цього тижня, яке передбачає відвідання Німеччини, Норвегії, Нідерландів та Італії.Зауважимо, 31 березня президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову із федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Тоді український гарант анонсував багато двосторонньої роботи із ФРН у квітні.Нагадаємо, 22 березня відбувся прямий діалог між очільником німецького уряду Фрідріхом Мерцом та американським лідером Дональдом Трампом. Політики обговорили низку гарячих точок на світовій мапі, приділивши особливу увагу безпековій ситуації навколо України..

Вибори в маленькій Угорщині стали подією, яка прикула до себе значну вагу, адже там схрестилися одночасно інтереси об’єднаної Європи та її розкольників із США і Росії. Ставленик останніх — Віктор Орбан — програв. Яких змін варто чекати після цього?Три головні причини поразки ОрбанаПерша причина: набрид. 16 років поспіль Орбан обіймав посаду прем’єр-міністра Угорщини. Стільки часу урядом керувала німецька канцлерка Ангела Меркель, але, на відміну від угорського колеги, при її урядуванні Німеччина демонструвала високі темпи економічного зростання. При Орбану ж Угорщина стала найбіднішою країною Євросоюзу.Друга причина: вкрай невдала передвиборча кампанія. Замість програми виходу із кризи, в яку уряд завів свою країну, прем’єр і його партія "Фідес" використали традиційні штампи про провину Брюсселю, розбавивши це скаженою українофобією. Залізобетонний електорат "Фідес" таку риторику сприйняв, але він виявився у меншості. А агресія, з якою Орбан вів кампанію, зіграла проти нього, — замість мобілізації електорату вона викликала втому виборців від нагнітання страху.Третя причина: токсичні VIP-агітатори. Йдеться про росіян та американців. Стосовно перших, то вони відрядили до Угорщини групу політтехнологів із "Агентства соціального проєктування", яких курував заступник керівника адміністрації Путіна Сергій Кирієнко. Політтехнологами їх назвати складно, це радше фахівці з фейків та компромату.Загалом склалося стійке враження, що Росія допомагала Орбану за лекалами часів іншого Віктора, Януковича. Вояжі глави МЗС Угорщини Петера Сійярто до Москви буцімто для угод про постачання нафти, заяви Орбана та його оточення про дружбу з Росією тощо. Робилося все, щоб на прем’єру і його партії великими літерами було написано "агенти Москви". Єдине, на відміну від Януковича, угорський друг Путіна не встиг взяти у росіян кредит.До VIP-невдах долучилися президент США Дональд Трамп та віцепрезидент Джей Ді Венс, який особисто приїжджав агітувати за Орбана до Угорщини. Судячи з результатів голосування, угорці заклики заокеанських посадовців сприйняли з точністю до навпаки. Існує слушна думка, що Венс агресивною антиєвропейською риторикою під час перебування в Будапешті тільки погіршив справи Орбана та його партії. Так би мовити, вбив великого цвяха навіть у примарні шанси на перемогу.Що у планах Мадяра та якою буде доля Орбана після поразкиНині фаворит перегонів, лідер "Тиси" і майбутній прем’єр-міністр Петер Мадяр робить багато гучних заяв. Це виправдано, адже йому вдалося здавалося б неймовірне — не просто звалити режим Орбана, а й узяти у парламенті конституційну більшість, що відкриває шлях до швидких реформ у країні. Він уже оголосив перші плани, серед них — зміни до конституції, які унеможливлять перебування на посаді прем’єр-міністра понад два терміни (максимум вісім років). Також Мадяр анонсував зустріч із президентом України Володимиром Зеленський та покращення відносин Угорщини з ЄС і НАТО."Угорщина обрала Європу. Європа завжди обирала Угорщину. Країна повертається до свого європейського шляху. Союз стає сильнішим", — таким дописом на перемогу "Тиси" відреагувала очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Для Європейського Союзу поразка партії Орбана та його відхід від влади — дуже гарна новина. Як і для нас. Зараз вистачає роздумів про проблеми, з якими може зіткнутися Україна у відносинах із новим угорським урядом, що він вестиме таку ж євроскептичну політику щодо нашої держави, як і попередній, що не долучатиметься до військової допомоги українцям. Важливо, що у Будапешті ЄС й Україна отримали договороздатного керівника уряду, далі — справа за дипломатією та вмінням шукати точки дотику.Багатьох цікавить доля Орбана — під час передвиборної кампанії опозиція розповідала про корупцію влади та її керманича. У мережі жартують, що тепер Орбану, аби не сісти до в’язниці, шлях або до Ростова стежками Януковича, або до Мар-а-Лаго, резиденції Трампа у Флориді. Втім, більш імовірно, що нова угорська влада займеться чисткою владних коридорів від корумпованих представників попередньої влади, а Орбана не чіпатимуть, щоб не посваритися з Вашингтоном.З іншого боку, якщо Мадяр не обмежить попереднику можливість політичної діяльності, то може за це поплатитися. Орбан матиме чисельну опозиційну фракцію та вплив у політикумі. Можливо, поступиться лідерством у партії молодшому за себе, залишаючись "сірим кардиналом". Так у Франції вчинила багаторічна лідерка ультраправого "Національного об’єднання" Марін Ле Пен, яка після вироку по справі про розкрадання коштів Європарламенту замість себе вивела на політичну орбіту молодого Жордана Барделлу, він, найімовірніше, балотуватиметься від цієї політсили в президенти Франції наступного року.Де Росія спробує відігратися за втрату УгорщиниНасправді цікавішими за долю Орбана видаються перспективи правого популістського політичного табору в Європі, який одночасно співчуває як трампістам, так і Росії. В Європарламенті залишається група "Патріоти за Європу", створена Орбаном. Її очолює згаданий Барделла. Група має 85 "штиків". Повалення угорського прем’єра стало сильним ударом для неї та для всіх європейських правих і ультраправих сил. Чи скористаються ліберальні політики Європи цією ситуацією для зупинки маршу правих популістів, які розколюють Євросоюз на догоду Трампу і Путіну?Ще одне цікаве питання, як тепер діятимуть прем’єри Словаччини і Чехії Роберт Фіцо та Андрей Бабіш. Обоє підтримали Орбана. На відміну від ідеологічно близької прем’єрки Італії Джорджи Мелоні, яка раніше добре відгукувалася про главу угорського уряду, проте останнім часом помітно дрейфує з табору європейських трампістів. Вона не підтримала військову операцію США проти Ірану та розкритикувала американського президента за нападки на Папу Римського Лева XIV."Я вважаю слова президента Трампа на адресу Святого Отця неприйнятними. Папа Римський є главою Католицької Церкви, і для нього правильно та нормально закликати до миру та засуджувати будь-яку форму війни", — заявила Мелоні.Її поведінку експерти вважають знаковою для правих політиків Європи, — ті, щоб не втратити прибічників, відбудовуватимуться від асоціації з Трампом.Під Фіцо і Бабішем також хитаються крісла. У березні Чехією прокотилися масові мітинги проти політики уряду Бабіша. У Словаччині зібрали необхідну кількість підписів за відставку уряду Фіцо та дочасні вибори парламенту. Втративши друга Орбана, ці двоє, очевидно, вимушено пом’якшать свою риторику.Але загроза для єдності Євросоюзу вимальовується в Болгарії, де цієї неділі відбудуться восьмі за останніх п’ять років дочасні парламентські вибори. Тимчасовий прем’єр-міністр Андрей Гюров заявив, що уряд має намір суттєво посилити заходи протидії підкупу виборців і маніпуляціям під час голосування. Заходи дуже своєчасні, адже Росія у Болгарії спробує взяти реванш за поразку в Угорщині.Згідно з останніми опитуваннями, в лідери вирвався альянс "Прогресивна Болгарія" на чолі з проросійським експрезидентом Руменом Радєвим, противником допомоги Україні. Гасла альянсу не ультраправі, а просто популістські — євроскептицизм, антикорупційна риторика, так ніби не Радєв був президентом країни.Окрім цього блоку, паралельною колоною йдуть ще дві політсили, які в разі потрапляння до парламенту можуть скласти проросійську коаліцію — "Рух за права і свободи — Новий початок", який пов’язують із підсанкційним у США бізнесменом Деляном Паєвським, та "Відродження" ультраправого українофоба Костадіна Костадінова. Тож не варто плекати ілюзії, що з поразкою Орбана Кремль та його друзі в американській адміністрації припинять підривати принципи Євросоюзу..

Сполучені Штати Америки та Іран невдовзі можуть провести другий раунд мирних перемовин. Вони можуть відбутися вже цього тижня.Про це повідомляє Associated Press з посиланням на власні проінформовані джерела. За даними журналістів, переговори заплановані на 16 квітня. Натомість місце проведення зустрічі поки залишається невідомим."Сторони розглядають можливість нових особистих переговорів, щоб досягти угоди, спрямованої на завершення шеститижневої війни до закінчення терміну припинення вогню наступного тижня", — йдеться у повідомленні.Водночас, за даними ЗМІ, віцепрезидент США Джей Ді Венс, який очолював американську делегацію під час першого раунду, цього разу участі у перемовинах не братиме. Хто представлятиме Вашингтон на зустрічі, поки не відомо.Раніше в Пакистані безрезультатно завершилися переговори делегацій США та Ірану про врегулювання конфлікту. За даними низки медіа, сторони, зокрема, не подолали розбіжності щодо тем Ормузької протоки й іранської ядерної програми.13 квітня Сполучені Штати Америки розпочали блокаду Ірану. Американський президент Дональд Трамп заявив, що 158 кораблів іранських військово-морських сил нібито "лежать на дні моря" та повністю знищені.Нагадаємо, Дональд Трамп спрогнозував, що Іран повернеться за стіл переговорів. При цьому він знову вирішив залякати, що може знищити цю країну "за один день"..

У понеділок, 13 квітня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч зі спеціальною представницею генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй із питань дітей і збройних конфліктів Ванессою Фрейзер.Про це повідомили в дописі МЗС України в Telegram-каналі."Для України повернення наших дітей є одним із ключових пріоритетів. Я наголосив, що сталий мир неможливий без їхнього повернення додому", — зазначив Сибіга.Він додав, що наразі Україні вдалося повернути понад дві тисячі дітей, однак багато з них досі залишаються примусово та незаконно депортованими державою-агресоркою."Росія системно змінює документи українських дітей, влаштовує їх у прийомні сім’ї, зокрема, у віддалених регіонах Росії. Ба більше, вона намагається різними способами стерти їхню ідентичність", –— зауважив український міністр.Він назвав цинічним те, як Росія також інструменталізує дітей у цій війні — використовує їх як важіль у переговорах."Такі дії є грубими порушеннями міжнародного гуманітарного права та воєнними злочинами", — висловив переконання очільник дипломатичного відомства України.Андрій Сибіга обговорив практичні кроки для припинення таких порушень, імплементації відповідної резолюції Генеральної асамблеї ООН щодо повернення українських дітей, а також посилення міжнародних зусиль для забезпечення відповідальності за ці злочини.Нагадаємо, 2 квітня стало відомо, що перша леді США Меланія Трамп учетверте посприяла поверненню українських дітей, яких раніше розлучили з родинами через війну між Росією й Україною..

Напередодні "Рамштайну" Україна узгодила пріоритети оборонної співпраці з Бельгією й Іспанією. Йдеться про протиповітряну оборону, дрони й артилерію далекобійного ураження.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він поінформував, що провів розмови з міністрами оборони Бельгії Тео Франкеном та Іспанії Маргаритою Роблес."Синхронізували ключові напрями співпраці — посилення протиповітряної оборони, розвиток дронових спроможностей і "чеської ініціативи" для забезпечення фронту артилерією далекобійного ураження", — зазначив український міністр.Він додав, що Бельгія виділяє цього року один мільярд євро оборонної допомоги Україні. Також країна підтвердила намір передати Україні додаткові винищувачі F-16 і забезпечити постачання запчастин для наявних літаків.За його словами, цього року Іспанія теж надає один мільярд євро на оборонну підтримку України."Під час зустрічі приділили увагу розвитку співпраці оборонних індустрій, зокрема, в межах європейського механізму SAFE. Ми готові запропонувати перелік виробників, які можуть налагодити співпрацю з іспанськими компаніями", — акцентував очільник українського оборонного відомства.Він констатував, що зі свого боку Україна також запропонувала можливість тестувати іспанські безпілотники в бойових умовах."Подякував Бельгії й Іспанії за послідовну підтримку. Завдяки win-win співпраці з партнерами Україна продовжує стримувати просування ворога на землі та деокуповувати території, захищати небо та підвищувати ефективність перехоплення ракет і дронів, а також посилювати удари по економіці Росії", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, що наступне засідання контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн" відбудеться вже цього тижня — його планували на середу, 15 квітня..

Після перемоги партії "Тиса" на парламентських виборах в Угорщині Європейська комісія розпочала перемовини з її лідером Петером Мадяром. Брюссель закликає його налагодити відносини з Україною та розпочати давно очікувані реформи, щоби розблокувати 35 мільярдів євро заморожених коштів Європейського Союзу.Таку інформацію опублікувало видання Financial Times, журналісти якого послалися на посадовців ЄС, поінформованих про перші переговори між Брюсселем та Будапештом.Співрозмовники розповіли медійникам, що здобуття Петером Мадяром конституційної більшості перевершило їхні очікування. Але це також підвищило планку того, чого комісія очікує від політика."Він має повноцінний мандат на зміни. Ми співпрацюємо з ним із першого дня. Налаштування таке: подвоїмо ставки на нього. Якщо вони виконають обіцянки, ми виконаємо свої", — сказав високопосадовець ЄС.Двоє дипломатів ЄС з інших держав-членів зазначили, що столиці розглядають розблокування Мадяром кредиту для України на суму 90 мільярдів євро та скасування вето Будапешта на наступний раунд санкцій проти Росії як ключові ознаки бажання нового прем’єр-міністра відновити глибоко пошкоджені відносини з ЄС.Посадовці ЄС розпочали підготовку до надання кредиту Україні, щоби забезпечити ухвалення рішення про виділення коштів одразу після складання Мадяром присяги.До того ж близько 35 мільярдів євро коштів ЄС, призначених для Угорщини, заморожено через низку суперечок із Брюсселем і відмову Віктора Орбана провести необхідні реформи.За словами речника Європейської комісії, майже 18 мільярдів євро з бюджету ЄС, заморожені через те, що Брюссель вважає порушеннями верховенства права, підвищеними ризиками корупції та підривом незалежності судової влади. Також відкладено надання понад 17 мільярдів євро дешевих кредитів на оборону.Щоби розблокувати кошти, Угорщині доведеться виконати 27 умов, серед яких — перевірки щодо боротьби з корупцією та скасування рішень епохи Орбана, які вважаються такими, що порушують правила ЄС, — від ставлення до шукачів притулку до забезпечення академічної свободи.У Єврокомісії також очікують на швидкі переговори з Мадяром і його командою щодо розв’язання конфлікту, пов’язаного з відмовою Угорщини виконувати рішення Європейського суду, який визнав законодавство Будапешта щодо надання притулку таким, що порушує правила ЄС. Ця суперечка коштує Угорщині щоденного штрафу в розмірі мільйон євро, який на цей час сягнув майже 900 мільйонів євро та який Брюссель вираховує з частки країни у бюджеті ЄС."У нас є чимало важелів впливу. Тиск лежить на ньому, і я думаю, що Петер Мадяр хоче швидко досягти результату", — сказав медійникам посадовець ЄС.Нагадаємо, сьогодні переможець парламентських виборів в Угорщині Петер Мадяр заявив, що його майбутній уряд намагатиметься налагодити з Україною дружні відносини. Таке питання є серед першочергових інтересів..

В Україні з’явився спеціальний посол з особливих доручень із питань військовополонених, цивільних осіб, позбавлених особистої свободи, та безвісти зниклих. На цю посаду призначили дипломата Дмитра Пономаренка.Про це повідомили на інформаційних ресурсах Міністерства закордонних справ України (МЗС)."З ініціативи міністра закордонних справ Андрія Сибіги у МЗС створено посаду посла з особливих доручень з питань, пов’язаних з військовополоненими, цивільними, позбавленими особистої свободи, та безвісти зниклими. На цю посаду в департаменті міжнародного права та міжнародно-правової протидії агресії призначено Дмитра Пономаренка", — йдеться в повідомленні.У відомстві додали, що до цього Дмитро Пономаренко присвятив чимало років розбудові відносин з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону й активізації міжрегіонального співробітництва.Крім того, 2021-2025 років він представляв Україну як надзвичайний і повноважний посол у Республіці Корея та за сумісництвом у Монголії."Посол з особливих доручень здійснюватиме координацію в межах МЗС щодо пошуку дієвих механізмів впливу на державу-агресорку Росію з метою запобігання катуванням і нелюдському поводженню з українськими військовополоненими, а також співпрацю в питаннях звільнення українських оборонців, цивільних осіб, позбавлених особистої свободи, та захисту прав безвісти зниклих", — пояснили в міністерстві.Зокрема, за результатами домовленостей МЗС з представниками Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та Громадської ради при Координаційному штабі щодо плану спільних дій, включно з проведенням адвокаційних заходів, на 2026 рік.Нагадаємо, декілька днів тому Андрій Сибіга поінформував, що Португалія офіційно підтвердила намір приєднатися до Розширеної часткової угоди, що відкриває шлях до практичного створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Наразі до ініціативи вже долучилися 15 держав, і для фактичного старту роботи органу бракує підпису лише однієї країни..

Італійська прем'єр-міністерка Джорджа Мелоні розкритикувала американського президента Дональда Трампа через його "неприйнятні" висловлювання на адресу Папи Римського Лева XIV.Коротку заяву Джорджі Мелоні опублікували журналісти CNN."Я вважаю слова президента Трампа на адресу Святого Отця неприйнятними. Папа є главою Католицької Церкви, і цілком правильно та нормально, що він закликає до миру та засуджує всі форми війни", — наголосила вона.Водночас інформаційний ресурс Clash Report наводить цитату американського президента, якого журналісти запитали, чи не хоче він попросити вибачень у Папи Римського."Ми віримо в закон і порядок, а Папа Лев, схоже, має з цим проблеми. Немає за що просити вибачення, він неправий", — відповів Дональд Трамп.Раніше він різко розкритикував Папу Римського Лева XIV за підтримку "радикальних лівих" та "політизацію" церкви."Я не хочу Папу, який вважає нормальним, що Іран має ядерну зброю. Я не хочу Папу, який вважає жахливим те, що Америка напала на Венесуелу, країну, яка відправляла величезні партії наркотиків до Сполучених Штатів і, що ще гірше, випускала своїх в’язнів, включаючи вбивць, наркоторговців та вбивць, до нашої країни. І я не хочу Папу, який критикує президента США, бо я роблю саме те, для чого мене обрали", — наголосив президент США.Він також додав, що Лев XIV став Папою Римський лише тому, що американець. У такий спосіб, на думку президента США, церква буцімто хотіла налагодити відносини з новою американською адміністрацією.Папа Римський Лев XIV відреагував на різку критику, акцентувавши, що "не боїться адміністрації" американського лідера та продовжить висловлюватися щодо війни в Ірані."Я не вступатиму в дебати. Те, що я кажу, не є нападом на когось. Я закликаю всіх людей шукати шляхи побудови мостів миру та примирення, шукати шляхи уникнути війни будь-коли, коли це можливо", — зазначив Лев XIV.До того ж понтифік пообіцяв "продовжувати те, що, на його думку, є місією Церкви у світі сьогодні"."Я не боюся адміністрації Трампа чи гучного висловлювання євангельського послання, і саме для цього, на мою думку, я тут і маю бути, і для цього має бути церква. Ми не політики, ми не розглядаємо зовнішню політику з такого ж погляду, як він може її розуміти. Але я вірю в євангельське послання як миротворець", — зауважив Папа Римський.Нагадаємо, раніше Папа Римський Лев XIV закликав світ активізувати зусилля для того, аби припинити війну Росії проти України. Він також відзначив, що Україна  зазнає безперервних атак, які залишають цивільне населення в умовах гуманітарної кризи..

Український безпековий досвід і військова експертиза — це один із найбажаніших товарів для десятків країн світу. Вже цього тижня відбудеться розмова з європейцями — перемовини про створення спільної системи захисту неба.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський."Але нову співпрацю з партнерами щодо зброї ми будуємо не так, як у дев’яностих чи нульових, коли українську зброю та силу розпродавали, як у Чорну п’ятницю. Ми не робимо ярмарок нашої зброї та не спустошуємо наші склади, ми пропонуємо безпекове партнерство — довгострокове та прибуткове для України", — наголосив він.За його словами, українські перехоплювачі вже працюють на Близькому Сході та в країнах Затоки. Створюється сильна інтегрована система захисту неба з багатьох компонентів."Саудівська Аравія, ОАЕ, Катар мають свою ППО від балістики й інших ракет. Але разом із нашою військовою експертизою в них є рішення, щоби захищатися від "шахедів", щоби виявляти цю загрозу й реагувати масштабно. Радарне поле, необхідні РЕБ-системи, зв’язок між компонентами ППО й саме перехоплення — все це вміє робити Україна", — розповів український президент.Він додав, що Україна також у комунікації з Кувейтом, Оманом, Туреччиною, Сирією. В українському досвіді зацікавлені країни Азії й Африки."Україна — глобальний виробник сили та безпеки, так є і так буде. І все це не подарунки від України. Довгострокові безпекові угоди на Близькому Сході — це кошти для нашої держави щороку, це пальне для України, необхідне в умовах світової нестабільності", — зауважив президент України.Він акцентував, що це стосується й тих видів зброї, яка в Україні в дефіциті, але є в партнерів. Відповідні угоди вже або підписані, або готуються до підписання на різних рівнях."Ми підтримуємо тих, хто підтримує нас, працюємо, щоби кожен став сильнішим. І вже цього тижня в нас буде розмова з європейцями — перемовини про створення спільної системи захисту неба. Я впевнений: або Україна стане невід’ємною частиною європейської безпекової системи, або дехто у Європі ризикує стати частиною "русского міра", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, керівник Офісу президента Кирило Буданов наголошував, що Україна повинна зробити оборонну галузь каркасом нової економіки. Оборонізація економіки та реіндустріалізація — це практичне питання виживання та сили..

Україна повинна зробити оборонну галузь каркасом нової економіки. Оборонізація економіки та реіндустріалізація — це практичне питання виживання та сили.У цьому переконаний керівник Офісу президента України Кирило Буданов, який у своєму Teltgram-каналі привітав працівників ОПК із професійним днем."Не всі бачать вашу роботу, так і має бути. Але всі радіють, читаючи про відбиті наступи, про гуркіт далеко за лінією фронту, про збережені життя. За ці роки українська оборонна промисловість зробила те, що в мирний час розтягнули би на десятиліття", — наголосив він.За його словами, ми вже пройшли етап, коли треба було просто втриматися. І пройшли його так, що не тільки ворог, а й весь світ побачив на що здатна наша оборонка."MAGURA, "Нептун", "Вільха", "Лютий", "Лелека", "Богдана" й інші — вражають усіх, особливо ворога", — зауважив очільник президентського офісу.Він додав, що тепер завдання більше: зробити оборонну галузь каркасом нової економіки України. Локалізація і повний цикл виробництва власної зброї — це про робочі місця, технології, інженерію, інвестиції, експорт і нову промислову вагу країни."Саме тому оборонізація економіки та реіндустріалізація — не теорія. Це практичне питання виживання та сили. І водночас — питання того, якою буде Україна після війни. Дякую всім, хто працює на цей результат. З Днем працівника оборонного комплексу! До роботи!" — підсумував Кирило Буданов.. Нагадаємо, що в Україні 13 квітня відзначається День зброяра. Його встановили на честь працівників оборонно-промислового комплексу. Саме цього дня 2022 року український комплекс "Нептун" уразив крейсер "Москва"..

В Україні 13 квітня відзначається День зброяра. Його встановили на честь працівників оборонно-промислового комплексу (ОПК). Саме цього дня 2022 року український комплекс "Нептун" уразив крейсер "Москва".Президент України Володимир Зеленський опублікував у своєму Telegram-каналі привітання всі причетним до цієї справи."Наші ракети, безпілотні системи, наші перехоплювачі, ударні та морські дрони та розвідники, артилерія, боєприпаси, бронетехніка, роботизовані комплекси та багато іншого. Все те, що сьогодні справді гордо називається "зброя України". Так виглядає сила, загартована боєм, болем, вогнем", — наголосив він.За його словами, так виглядає захист, бажання свободи та справедливості, так виглядає якість і влучність, досконалість і далекобійність."І так виглядає незалежність. Інструменти, щоби її обороняти. Аргументи, щоби вибороти свій мир", — акцентував український президент.Він констатував, що сьогодні професійний день тих, хто цю нашу силу примножує. Це українські зброярі — всі працівники оборонно-промислового комплексу України."За чотири роки Україна збудувала нову оборонну індустрію. Масштабну, дієву, в усіх сенсах вражаючу. Я дякую за це всім, хто працює в нашому оборонному комплексі, у нашій збройній промисловості. Слава нашим зброярам, слава нашій "оборонці"! Дякую всім, хто допомагає! Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що Міністерство освіти та науки України підтримало ініціативу щодо щорічного проведення 13 квітня у закладах загальної середньої освіти тематичної виховної години до Дня працівника оборонно-промислового комплексу України..

Сполучені Штати Америки розпочали блокаду Ірану. Американський президент Дональд Трамп заявив, що 158 кораблів іранських військово-морських сил нібито "лежать на дні моря" та повністю знищені.Відповідний допис Дональд Трамп зробив у своїй соціальній мережі Truth Social."Попередження: якщо будь-який із катерів наблизиться до нашої блокади, ми його негайно ліквідуємо за допомогою тієї самої системи знищення, яку ми використовуємо проти торговців наркотиками на човнах у морі. Це швидко та жорстоко", — наголосив він.Президент США додав, що 98,2% наркотиків, що надходять до США океаном або морем, таким чином зупинено. Тому, на його думку, його країна діє дуже ефективно в таких випадках.Крім того, американський лідер заявив, що іранські військово-морські сили майже повністю знищені."Військово-морські сили Ірану лежать на дні моря, повністю знищені — 158 кораблів. Ми не вразили лише невелику кількість їхніх, як вони це називають, "швидкісних ударних кораблів", — акцентував Дональд Трамп.Тим часом журналісти BBC поінформували, що авіаносець і два есмінці США помічені поблизу Оманської затоки. Зокрема, супутникові знімки показують, що авіаносець USS Abraham Lincoln перебуває приблизно за 200 кілометрів від іранського узбережжя.Медійники додали, що два інших військових кораблі за розмірами та формою відповідають есмінцям ВМС США з керованою ракетною зброєю.Аналітики припустили, що вони входять до складу авіаносної ударної групи "Лінкольна", але які саме кораблі на знімках, визначити не вдалося.Нагадаємо, що вчора американський президент Дональд Трамп спрогнозував, що Іран повернеться за стіл переговорів. При цьому він знову вирішив залякати, що може знищити цю країну "за один день"..