Політика

Після завершення війни в українському суспільстві може бути значний запит на оновлення влади та появу нових політичних лідерів. За такого сценарію чинному президенту Володимиру Зеленському буде складніше перемогти на наступних виборах, якщо участь у них візьмуть авторитетні нові кандидати.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.За його словами, наразі зарано прогнозувати перебіг майбутніх президентських виборів, адже невідомо, чи планує сам Зеленський знову балотуватися. Одним із можливих компромісних сценаріїв після завершення війни соціолог назвав перехідний період, протягом якого Зеленський залишатиметься президентом під час підготовки до виборів, але не братиме в них участі."Один із варіантів, який схвалила б більшість населення, — компроміс: він залишається президентом до завершення війни, після війни очолює Україну в період підготовки до виборів, скажімо, пів року, але сам у них не бере участі й дає дорогу новим лідерам", — пояснив Грушецький.Водночас публічна відмова Зеленського від участі у майбутніх виборах ще під час війни, на думку виконавчого директора КМІС, може створити проблеми для чинної влади. Зокрема, це здатне послабити парламентську більшість, оскільки частина політиків може втратити мотивацію залишатися в президентській команді.Хто може скласти конкуренцію ЗеленськомуГрушецький зауважив, що перспективи чинного президента значною мірою залежатимуть від того, хто стане його конкурентами. За високого рівня суспільної недовіри участь у виборах кількох авторитетних нових кандидатів може суттєво знизити шанси Зеленського на перемогу."Володимир Зеленський із високою ймовірністю може програти лише тому, що люди мають запит на щось нове", — зазначив він.Серед потенційно авторитетних у суспільстві постатей Грушецький назвав Валерія Залужного, Михайла Федорова та Кирила Буданова. Водночас це не означає, що вони обов'язково братимуть участь у майбутніх виборах. Якщо ж такі кандидати не балотуватимуться, а головними суперниками Зеленського стануть представники попереднього покоління українських політиків, чинний президент, за оцінкою Грушецького, матиме шанси на переобрання.Водночас соціолог наголосив, що серйозним конкурентом Зеленського потенційно може стати й інший новий політичний лідер. Саме запит українців на оновлення після війни може суттєво вплинути на результати майбутніх виборів.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

У четвер, 20 серпня, президент Володимир Зеленський підписав чотири укази, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти країни-агресорки Росії.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. ВПК та обхід санкційЗазначається, що до санкційного списку потрапили 28 громадян Росії, 36 російських та одна китайська компанія. Також під обмеження потрапили підприємства, які беруть участь у ланцюгах постачання до РФ високоточного промислового обладнання, інструментів, компонентів, електроніки та сировини в обхід міжнародних обмежень.До того ж обмеження запровадили проти компаній, які виробляють і ремонтують військову та спеціальну техніку, проводять дослідження у сфері безпілотників, а також розробляють спеціальне обладнання і програмне забезпечення для російських силових структур.Група "Русал"Окремим рішенням санкції запроваджено проти п’яти підприємств групи "Русал" та дев’яти громадян Росії, пов’язаних із цими компаніями. Йдеться, зокрема, про імпортерів глинозему та виробників алюмінію, продукція яких використовується для потреб російського військово-промислового комплексу."Ми продовжуємо системно ідентифікувати та обмежувати діяльність підприємств, які працюють на російський військово-промисловий комплекс. Розраховуємо, що наші партнери підтримають ці зусилля, а європейські компанії припинять будь-яку взаємодію з такими російськими підприємствами, зокрема з компаніями групи "Русал". Санкції мають не лише позначати причетність до російської воєнної машини, а й реально позбавляти її ресурсів і міжнародних зв’язків", — зазначив радник — уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.Високопосадовці та колаборантиЩе одним рішенням санкції застосовані до 45 фізичних та восьми юридичних осіб. До списку увійшли російські високопосадовці, які виправдовують і пропагують збройну агресію РФ проти України та окупацію українських територій, а також особи й організації, які сприяють російським окупантам на тимчасово захоплених територіях.Серед підсанкційних осіб — колишній депутат від "Партії регіонів" Юрій Іванющенко. Він є підозрюваним у кримінальному провадженні щодо легалізації земельних ділянок вартістю понад 160 мільйонів гривень. Крім того, пов’язані з ним підприємства працюють в окупованому Криму.ПропагандаОкремо санкції запровадили проти п’яти громадян РФ та чотирьох організацій, пов’язаних зі створенням і дистрибуцією анімаційного серіалу "Маша та Ведмідь". За оцінкою української сторони, мультсеріал поширює проросійські наративи під виглядом дитячого контенту та становить загрозу національній безпеці України.Під санкції потрапила, зокрема, студія "Анімаккорд" — автор мультсеріалу, її засновник і генеральний директор, автор сценарію, режисер і продюсер, а також інші особи та правовласник серіалу."Окремо маємо реагувати на російську пропаганду, особливо коли вона спрямована на дітей і поширюється через великі міжнародні платформи", — додав Власюк.Українська сторона має намір передати партнерам необхідну інформацію для запровадження відповідних обмежень в інших юрисдикціях.Нагадаємо, 14 серпня президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій проти осіб і компаній, причетних до незаконного вивезення українського зерна, і суден, які в цьому задіяні..

Колишній міністр оборони України Михайло Федоров планує здійснити робочу поїздку до Сполучених Штатів Америки.Про це повідомила пресслужба Федорова у коментарі "Суспільному". Зазначається, що поїздка повʼязана із проєктами у сфері оборонних технологій."Головна ціль поїздки, яка потенційно планується, повʼязана із залученням ресурсів для нових проєктів у сфері defense tech", — зазначили в команді ексміністра.Крім того, у пресслужбі наголосили, що цей візит не передбачає зустрічей і перемовин з представниками американської влади.Зауважимо, 18 серпня Михайло Федоров оприлюднив відеозвернення, у якому закликав владу провести вибори. Він наголосив, що необхідно знайти законний, безпечний і реалістичний механізм для відновлення повноцінного демократичного процесу навіть за умов тривалої війни.Нагадаємо, міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявляв, що одразу після відставки Михайла Федорова запросили на посаду радника в італійське оборонне відомство. Така пропозиція його дуже зворушила..

У четвер, 20 серпня, до Львова прибула делегація німецьких урядовців на чолі з федеральним міністром з питань навколишнього середовища, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Карстеном Шнайдером.Як повідомили на офіційному сайті Львівської міської ради, під час візиту представники Німеччини ознайомилися з реалізацією одного з енергоефективних проєктів та обговорили з міською владою енергетичні питання."Іноземні гості оглянули багатоповерхівку на Сихові, яку модернізували й утеплили, а на даху встановили сонячні панелі", — зазначили в ЛМР.Зокрема, німецькі партнери профінансували проєктно-кошторисну документацію на оновлення цього будинку й забезпечили технічний та авторський нагляд.Також учасники делегації разом з першим заступником міського голови Львова Андрієм Москаленком обговорили енергетичну безпеку і енергонезалежність, міську стійкість та важливість міжнародної підтримки.Нагадаємо, днями президент Володимир Зеленський розповів про стан енергетичної системи України та визначив першочергові завдання для її відновлення й підготовки до опалювального сезону. .

Російський диктатор Володимир Путін не зацікавлений у переговорах щодо завершення війни проти України, а з настанням зими його мотивація до діалогу може стати ще меншою. Про це повідомив перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця в інтерв'ю "Укрінформ". За його словами, наразі у Кремлі розраховують, що Україна не зможе пережити наступну зиму, тому й не погоджуються сідати за стіл переговорів."У Путіна тепер немає жодного бажання сідати за стіл переговорів, а після початку зими і до її кінця, тобто щонайменше до середини березня, у нього буде ще менше мотивації. Бо він вважатиме, що українці не настільки сильні як нація, щоб пережити цю зиму", — зазначив Кислиця.Він наголосив, що попри категоричні відмови РФ від перемовин, Україна продовжує працювати над дипломатичними шляхами припинення війни. Водночас посадовець зауважив, що РФ намагається сформувати у різних столицях світу думку, нібито саме Україна не прагне завершення війни та виступає за ескалацію."Дипломатія має працювати за будь-яких обставин, тому що наші опоненти й вороги намагаються насадити в різних столицях світу думку, що саме українці не хочуть покласти край війні й прагнуть ескалації. Мовляв, росіяни готові піти й на те, і на те, а затяті українці, замість того щоб прийняти їхні пропозиції, продовжують не лише захищатися, а й завдавати далекобійних ударів по території Росії. Тому припиняти дипломатичну роботу було б неправильно й небезпечно", — сказав Кислиця.Нагадаємо, за даними аналітиків американського Інституту вивчення війни, російське керівництво наполегливо ігнорує реальні дипломатичні шляхи припинення бойових дій та категорично відмовляється від заморожування лінії фронту. Натомість Кремль намагається випереджати власні економічні проблеми, розраховуючи на виснаження України та її союзників..

У четвер, 20 серпня, Вищий антикорупційний суд розпочав розгляд клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо обрання запобіжного заходу колишньому народному депутату Максиму Микитасю у межах справи "Форест Гамп".Про це повідомляє "Суспільне". За даними журналістів, прокурор САП озвучив повний список осіб, які фігурують у провадженні щодо зловживань та корупційних схем, серед них:Ірина Мудра — колишня заступниця голови Офісу Президента;Віктор Дубовик — гендиректор Директорату з питань правової політики Офісу президента;Олена Ференс — заступниця міністра юстиції;Максим Микитась — колишній народний депутат;Вадим Столар — чинний народний депутат;Василь Астіон — бізнесмен, колишній депутат Дніпропетровської облради;Микола Гладищенко — колишній голова правління державного "Сенс Банк";Олег Ступак — колишній голова правління державного "Сенс Банк";Людмила Снігур — начальниця департаменту державного "Сенс Банк";Валентин Єлізаров — керівник ТОВ "Метробуд";Микита Тарковський;Єгор Меркулов — номінальний керівник ТОВ "Монтаж Сервіс";Олександр Остапенко — номінальний директор ТОВ "Філософія Девелопмент".Як пояснив прокурор, Максим Микитась та Вадим Столар створили злочинну організацію  не пізніше 15 листопада 2024 року. Водночас, за даними слідства, кожен із учасників виконував свою функції. Зокрема, Ірина Мудра впливала на заступницю міністра юстиції Олену Ференс у питаннях роботи антирейдерської комісії Мін'юсту. Віктор Дубовик надавав поради та вказівки щодо дій у цій комісії, а Василь Астіон відповідав за судовий супровід рішень в інтересах учасників організації.Водночас Валентин Єлізаров був так званим координатором. Він керував операційної діяльністю, давав вказівки номінальним керівникам компаній, підшукував осіб для оформлення підприємств та був залучений до легалізації коштів у червні 2026 року.Крім того, Микитась та Мудра взаємодіяли з представниками Sense Bank — Миколою Гладищенком, Олегом Ступаком та Людмилою Снігур, які сприяли легалізації коштів.Що відомо про справу "Форест Гамп"19 серпня НАБУ і САП розпочали проведення слідчих дій у заступниці керівника ОП Ірини Мудрої. За даними джерел у правоохоронних органах, у справі про діяльність злочинної організації також фігурує народний депутат Вадим Столар.За версією слідства, учасники схеми легалізували 150 мільйонів гривень готівки, отриманої злочинним шляхом. Кошти через рахунки підставних компаній нібито ввели в легальний обіг, щоб використати для внесення застави за одного з фігурантів справи "Мідас".За даними НАБУ і САП, для реалізації схеми використовували державний Sense Bank та рахунки підконтрольних підприємств. Слідство стверджує, що на початку червня організатори отримали фактичний контроль над банком. Нагадаємо, 19 серпня президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента України. В ОП Мудра відповідала за правові питання. Зокрема, до сфери її повноважень належали судово-правова реформа, створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії та впровадження міжнародного механізму компенсації збитків, завданих російською агресією..

Керівник Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов достроково залишає посаду. Посадовець вже написав заяву на звільнення.У своєму дописі у Facebook він зазначив, що його останнім робочим днем буде 31 серпня."Не все завершено. Є рішення, які ще потрібно впровадити, речі, які потрібно масштабувати, і концепції, що чекають наступного кроку. Важливим є те, що налаштована система, яка працюватиме далі на покращення результатів незалежно від того, хто її очолює. Рішення завершити роботу в Агенції — моє особисте і зважене. Я залишаю посаду з власних міркувань. Мене ніхто не звільняв і не усував", — розповів він.Водночас, за даними видання "Лівий Берег", Жумаділов назвав причини свого звільнення. Зокрема, він пояснив, що його контракт закінчувався на початку наступного року. Через це Агенція заходила б у новий закупівельний сезон із новою командою, а це могло б вплинути на тяглість процесів. Водночас команда, за словами Жумаділова, залишається працювати в АОЗ."Вони далі працюють у межах свого бажання. І тепер це буде завданням нового керівника агенції і Міноборони, щоб це бажання зберігалося", — зазначив Жумаділов.Нагадаємо, 19 серпня Верховна Рада призначила Євгенія Хмару на посаду міністра оборони України. Його кандидатуру підтримали 312 народних депутатів.Також 19 серпня Верховна Рада України 266 голосами затвердила призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Виступаючи перед народними депутатами, новий очільник зовнішньополітичного відомства окреслив ключові завдання дипломатії в умовах повномасштабної війни..

У Брюсселі прокоментували ймовірність проведення виборів в Україні під час повномасштабного воєнного стану. Європейський Союз запевнив у готовності надати максимальне сприяння на всіх етапах волевиявлення, якщо таке рішення ухвалять у Києві.Про це заявила речниця Єврокомісії Анітта Хіппер, передає "Європейська правда".Суверенне право України та конституційне полеУ Європейській комісії детально оцінили можливість організації та проведення виборів в Україні під час активних бойових дій. Представниця виконавчого органу ЄС Анітта Хіппер підкреслила, що ключове рішення щодо термінів проведення голосування належить виключно українській стороні. За її словами, це питання має вирішуватися із суворим дотриманням національної нормативно-правової бази."Що стосується виборів, саме Україна має вирішувати, коли їх проводити, з повним дотриманням своєї правової бази", — зазначила Хіппер.Підтримка Брюсселя та дотримання демократичних нормОфіційна речниця Єврокомісії також додала, що міжнародні партнери готові плече до плеча проходити весь виборчий шлях разом із Києвом, гарантуючи прозорість процесів. Вона зауважила, що "ЄС готовий підтримувати Україну протягом усього виборчого процесу, зокрема в забезпеченні дотримання відповідних демократичних стандартів і вимог". Крім того, у Брюсселі запевнили, що поважатимуть будь-яку ухвалу української влади, адже вирішальним фактором залишаються нормативні обмеження воєнного часу."Існують конституційні рамки, і рішення має ухвалювати Україна — якщо вона вирішить це зробити", — додала речниця.Нагадаємо, 18 серпня ексміністр оборони України Михайло Федоров закликав владу провести вибори. Він наголосив, що необхідно знайти законний, безпечний і реалістичний механізм для відновлення повноцінного демократичного процесу навіть за умов тривалої війни..

Очільник зовнішньополітичного відомства Литви закликав міжнародну спільноту прискорити інтеграційні процеси та надати Україні повноправне членство у Євросоюзі до 2030 року. Дипломат наголосив, що масштабовані атаки Росії потребують рішучої та адекватної відповіді з боку Заходу.Про це у соцмережі X заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.Посилення оборони та санкційний тиск на РосіюЗа словами литовського посадовця, безперервні обстріли цивільної інфраструктури підтверджують, що Росія повністю ігнорує мирні ініціативи, обираючи шляхи ескалації та терору. У зв'язку з цим Будріс відзначив крайню потребу негайно наростити постачання систем протиповітряної оборони для України. Окрім цього, Захід має суттєво збільшити обсяги військової, фінансової та енергетичної допомоги, а також запровадити нищівні обмеження проти військово-промислового комплексу Росії.Членство в ЄС до 2030 року та безпека ЄвропиГолова МЗС Литви переконаний, що єдиною дієвою відповіддю на загрози з боку Кремля є повна інтеграція України до європейських та євроатлантичних інституцій. Він окреслив чітку позицію щодо майбутнього української держави:"Місце України — у європейській родині, і її шлях до європейської та євроатлантичної інтеграції має залишатися нашим стратегічним пріоритетом".Будріс додатково заявив, що надана Україні допомога є безпосереднім захистом безпеки та майбутнього всього європейського континенту, тому відповідь Заходу має повністю відповідати реальним масштабам російської агресії.Нагадаємо, 20 серпня міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з робочим візитом в Україні, провів ніч в укритті у Києві під час масованої російської атаки. Разом із ним від повітряної загрози переховувалися інші члени литовської делегації..

Міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з робочим візитом в Україні, провів ніч в укритті у Києві під час масованої російської атаки. Разом із ним від повітряної загрози переховувалися інші члени литовської делегації.Про це повідомляє литовський суспільний мовник LRT.Савіцкас розповів, що через тривалу російську атаку йому довелося на власному досвіді відчути те, з чим регулярно стикаються українці."Мені випало відчути на своєму досвіді те, що більшість українців проживають дуже часто… Тривога була усю ніч і досі діє. Ми стежимо за ситуацією. Попереджень про балістику більше немає, загроза безпілотників ще зберігається", — заявив міністр.Литовський посадовець прибув до Києва у середу, 19 серпня. Він уже провів зустріч з українським колегою Денисом Шмигалем.Візит Савіцкаса до України триватиме два дні. Зокрема, сторони планують підписати угоду про обмін досвідом щодо захисту енергетичної інфраструктури.Нагадаємо, внаслідок нічної масованої атаки на столицю 20 серпня загинули 13 людей, ще близько 40 зазнали поранення різного ступеня тяжкості. Влучання, руйнування та масштабні пожежі зафіксували одразу в трьох районах міста.Додамо, російські окупанти 20 серпня знову завдали удару по території Одеської області, атакувавши вантажний транспорт із продовольством. На місці влучання спалахнули причепи вантажівок, які швидко загасили рятувальники..

Після резонансних кадрових рішень і протестів рівень довіри українців до президента Володимира Зеленського знизився лише на три відсоткові пункти. У КМІС пояснюють це частковою реакцією влади на вимоги суспільства, ситуацією на фронті та прагненням українців зберігати єдність під час війни.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.Опитування проводили з 20 липня до 3 серпня 2026 року, вже після початку протестів. За словами Грушецького, на той момент Зеленський частково відреагував на вимоги протестувальників та активної громадськості. Зокрема, Михайла Драпатого призначили головнокомандувачем Збройних сил України, а Євгенія Хмару — виконувачем обов'язків міністра оборони.У квітні Зеленському довіряли 58% українців, а не довіряли 36%. За результатами нового дослідження, показники становлять 55% і 40% відповідно."Рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють", — пояснив Грушецький.Він додав, що в суспільстві зберігається позиція, за якою Зеленський має залишатися президентом до завершення війни. Водночас після її закінчення значна частина громадян хотіла б бачити на чолі держави нових політичних лідерів.Чому довіра не впала сильнішеЗа словами виконавчого директора КМІС, падіння рейтингу могло бути значно відчутнішим, якби влада не відреагувала на частину вимог учасників протестів.Іншим чинником стала ситуація на війні. Грушецький зазначив, що влітку українці спостерігають за результативними ударами по російському тилу, військах та об'єктах на тимчасово окупованих територіях."Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах", — наголосив соціолог.На його думку, за гіршої ситуації на фронті та більшої невпевненості українців у майбутньому кадрові рішення разом із відсутністю належної реакції на суспільне невдоволення могли б суттєвіше вдарити по довірі до президента."Технічна домовленість" на час війниГрушецький також звернув увагу, що 55% довіри після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни є високим показником для демократичної держави.Збереження довіри він частково пояснює прагненням суспільства до єдності перед російською загрозою. За його словами, частина громадян фактично відкладає своє невдоволення внутрішньою політикою до завершення війни."Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено", — зазначив він.Українці по-різному оцінюють Зеленського у зовнішній і внутрішній політиціЗа словами соціолога, довіра до Зеленського залишається нестабільною ще від початку повномасштабного вторгнення. Перед ним президенту довіряла приблизно третина українців, тоді як після 24 лютого 2022 року показник зріс майже до 90%.Грушецький пояснює це насамперед необхідністю суспільного згуртування після російського вторгнення.Водночас українці по-різному сприймають діяльність президента залежно від сфери. У питаннях війни, миру, дипломатії, міжнародних відносин і захисту інтересів України Зеленського оцінюють краще. Коли ж на перший план виходять внутрішні проблеми, зокрема економіка та корупція, критичність суспільства зростає.У довгостроковій перспективі, за оцінкою Грушецького, дедалі помітнішим стає запит на нових політичних лідерів. При цьому українці прагнуть бачити не просто нові обличчя, а компетентних людей, які вже встигли зарекомендувати себе під час повномасштабної війни.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

Колишня заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра, у якої 19 серпня Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура провели обшуки в межах спецоперації "Форест Гамп", заявила про готовність захищати своє ім'я у правовому полі.Відповідну заяву Мудра оприлюднила у своєму дописі у Facebook. Вона підтвердила, що під час обшуків їй повідомили про підозру та вручили клопотання про запобіжний захід."Одразу спростую неправду, яка вже шириться мережею: мене ніхто не затримував. Я разом з адвокатами спокійно готуюся до судового засідання. Слідству я надала повне сприяння та готова відповісти на кожне питання в правовий спосіб. Я не ставлю під сумнів право слідчих робити свою роботу. Підзвітність стосується всіх, включно зі мною. Я надто довго доводила партнерам, що право працює однаково для кожного, щоб тепер робити виняток для себе самої. Фрагменти розмов, які сьогодні оприлюднюють частинами й поза контекстом, коментуватиму після ознайомлення з матеріалами справи. Соцмережі — це не місце, де встановлюють істину. Разом з адвокатами надам розгорнуту позицію предметно, по суті кожного епізоду", — наголосила ексзаступниця голови ОП.Вона додала, що своє ім'я захищатиме "в правовий спосіб — спокійно й послідовно". Як відомо, 19 серпня НАБУ і САП розпочали проведення слідчих дій у заступниці керівника ОП Ірини Мудрої. За даними джерел у правоохоронних органах, у справі про діяльність злочинної організації також фігурує народний депутат Вадим Столар.В Офісі президента Ірина Мудра відповідала за правові питання. Зокрема, до сфери її повноважень належали судово-правова реформа, створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії та впровадження міжнародного механізму компенсації збитків, завданих російською агресією. Однак, 19 серпня президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента України. Нагадаємо, раніше Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура виявили нові факти діяльності окремих учасників злочинної організації, причетної до масштабної корупції на "Енергоатомі"..

Президент Володимир Зеленський заявив, що головним завданням новопризначеного міністра оборони Євгенія Хмари в нинішніх умовах має стати реальне налаштування системи оборони України, виробництва, закупівель і постачання у війська.Таку заяву гарант зробив під час вечірнього відеозвернення. За його словами, система має працювати так, щоб українські військові отримували все необхідне для відбиття російських ударів, утримання позицій на фронті та проведення активних операцій."Моє головне завдання для міністра оборони України в цих умовах — це реальне налаштування системи нашої оборони, системи виробництва і закупівель, системи постачання у війська", — заявив президент.Президент окремо відзначив досвід Євгенія Хмари, який раніше служив у спецпідрозділі "Альфа"."Євгеній Хмара своєю службою ще в "Альфі" довів, що він слів на вітер не кидає і точно знає, що окупантів не бʼють пустими обіцянками", — сказав Зеленський.Глава держави також заявив, що очікує від Міністерства оборони розширення можливостей застосування українських далекобійних ударів."Розраховую, що Міністерство оборони розширить простір застосування наших дипстрайків", — зазначив президент.За його словами, Міноборони має разом з українськими виробниками зброї забезпечити більше можливостей для захисту українського неба, а у взаємодії з міжнародними партнерами – посилити оборонні та наступальні спроможності України."Уже є хороша взаємодія Хмари і Драпатого. Дякую за це", — сказав президент.Окремо Зеленський наголосив на необхідності максимально посилити українську оборону напередодні зими."Перед зимою ми в Україні маємо бути впевнені — і будемо впевнені — у нашій обороні, у наших позиціях максимально, наскільки це можливо", — заявив глава держави.\Нагадаємо, 19 серпня Верховна Рада призначила Євгенія Хмару на посаду міністра оборони України. Його кандидатуру підтримали 312 народних депутатів..

Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що удари України по російських об'єктах позначаються на економіці країни, але буцімто великої шкоди не завдають.Таку заяву очільник Кремля зробив під час засідання Ради з стратегічного розвитку, передають пропагандистські ЗМІ."Зрозуміло, що на економічні темпи впливає ціла низка чинників, зокрема зовнішній тиск та терористичні атаки на об'єкти промисловості та інфраструктури. Зрозуміло, що критичних наслідків від таких атак немає, не було й бути не може. Але шкоди вони нам, звичайно, завдають, це очевидно, ми це розуміємо, бачимо й знаємо", — заявив диктатор.Він також зазначив, що на сьогодні торговельна інфраструктура РФ нібито "функціонує ефективно та стабільно"."Робота в напруженому режимі, безперечно, триває, але, на щастя, всі, хто працює в цій сфері, цілком справляються з тими завданнями, які ставить перед нами час", — додав очільник Кремля.Зауважимо, за даними Fox News, зростання світових цін на нафту дозволило Кремлю відстрочити фінансову кризу та отримати додаткові ресурси. Завдяки високим вартісним показникам сировини Москва зможе фінансувати військові дії проти України щонайменше до наступної весни.Нагадаємо, аналітики американського Інституту вивчення війни заявляли, що російське керівництво наполегливо ігнорує реальні дипломатичні шляхи припинення бойових дій та категорично відмовляється від заморожування лінії фронту. Натомість Кремль намагається випереджати власні економічні проблеми, розраховуючи на виснаження України та її союзників..

В українському уряді відбулися одразу два важливі кадрові призначення. У середу, 19 серпня, Верховна Рада призначила Андрія Сибігу міністром закордонних справ, а Євгенія Хмару — міністром оборони.Чим відзначилися новопризначені очільники ключових міністерств, який професійний шлях вони пройшли та які пріоритети визначають у роботі — розповідаємо в цьому матеріалі.Що відомо про Андрія СибігуАндрій Сибіга — кадровий дипломат і юрист, який очолює українське зовнішньополітичне відомство з вересня 2024 року. Після перезавантаження Кабміну влітку 2026-го він певний час виконував обов'язки глави МЗС, а 19 серпня Верховна Рада повторно призначила його міністром закордонних справ. Рішення підтримали 266 народних депутатів.Сибіга народився 1 січня 1975 року у Зборові на Тернопільщині. Навчався у Львівському державному університеті імені Івана Франка, де здобув дві спеціальності. Так, у 1997 році закінчив навчання як фахівець із міжнародних відносин і перекладач англійської мови, а 1999-го отримав юридичну освіту.Дипломатичну кар'єру Сибіга розпочав ще 1997 року в Міністерстві закордонних справ. Уже наступного року він вирушив на дипломатичну службу до Польщі, де працював другим та першим секретарем посольства України. Пізніше повернувся до центрального апарату МЗС і обіймав керівні посади у Договірно-правовому департаменті. У 2008-2012 роках Сибіга знову працював у Польщі, цього разу як радник-посланник українського посольства.З 2012 до 2016 року дипломат очолював Департамент консульської служби МЗС. Наступним важливим етапом стала робота у Туреччині. У 2016 році Сибігу призначили Надзвичайним і Повноважним Послом України в цій країні, і дипломатичну місію він очолював до 2021 року.Після повернення з Туреччини Сибіга перейшов до Офісу президента. З травня 2021-го до квітня 2024 року він працював заступником керівника ОП і відповідав, зокрема, за питання зовнішньої політики та міжнародного партнерства. У квітні 2024 року дипломат повернувся до МЗС уже як перший заступник міністра, а 5 вересня того ж року Верховна Рада призначила його очільником відомства замість Дмитра Кулеби.Під час нового призначення у серпні 2026 року Сибіга окреслив три основні напрями подальшої роботи української дипломатії: справедливий мир, членство України в ЄС і НАТО та підтримку світового українства. Серед практичних завдань він назвав посилення військової підтримки держави, залучення США та Європи, подальший тиск на Росію і зміцнення української протиповітряної оборони. Інтеграцію до НАТО Сибіга називає незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України.Сибіга має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла. Він одружений та виховує трьох дітей.Що відомо про Євенія ХмаруЄвгеній Хмара — український генерал-майор, спецпризначенець і бойовий офіцер, який більшу частину кар'єри провів у структурах Служби безпеки України. Після липневого перезавантаження уряду він очолив Міністерство оборони у статусі виконувача обов'язків, а 19 серпня Верховна Рада призначила його повноправним міністром. За кандидатуру Хмари проголосували 312 народних депутатів.Хмара тривалий час залишався непублічною фігурою. Так, у відкритому доступі немає достовірної інформації про його дату та місце народження. Відомо, що Хмара має вищу освіту та проходив спеціалізовану професійну підготовку в системі безпеки й оборони.Військову кар'єру він пов'язав зі спецпризначенням. Від 2011 року Хмара служив у Центрі спеціальних операцій "А" СБУ, більш відомому як "Альфа". Ще до повномасштабної війни брав участь в АТО, а після російського вторгнення у 2022 році виконував бойові завдання під час деокупації Київщини та на Донеччині.Одним із найвідоміших здобутків його служби стала операція зі звільнення острова Зміїний у 2022 році, якою Хмара безпосередньо керував. Повернення острова під український контроль мало не лише військове значення. Це, насамперед, стало важливим кроком для послаблення російського контролю над північно-західною частиною Чорного моря.Кар'єра Хмари у СБУ стрімко розвивалася під час повномасштабної війни. У 2023 році він очолив Центр спеціальних операцій боротьби з тероризмом СБУ. 24 серпня того ж року отримав звання бригадного генерала, а в червні 2024-го — генерал-майора. Згодом він очолив ЦСО "А" СБУ.Підрозділ під його керівництвом активно застосовував безпілотні системи проти російських військ. За даними СБУ, спецпризначенці "Альфи" уразили російської військової техніки на понад 5,5 мільярда доларів. Йдеться, зокрема, про танки, броньовану техніку, артилерію, системи протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Хмару також пов'язують з організацією далекобійних ударів по військових об'єктах на території Росії та операцією "Павутина".Після кадрових змін у СБУ він став тимчасовим виконувачем обов'язків голови спецслужби. На цій посаді Хмара працював від січня до липня 2026 року, коли після чергового перезавантаження влади президент Володимир Зеленський запропонував йому перейти до Міністерства оборони.Після відставки Михайла Федорова Хмара спочатку став заступником міністра та виконувачем обов'язків очільника Міноборони. Для повноцінного призначення на посаду він мав залишити військову службу, оскільки відповідно до законодавства міністр оборони України повинен бути цивільною особою. Перед голосуванням у Верховній Раді 19 серпня Хмара повідомив, що звільнився з військової служби і відтепер має статус цивільної особи.Під час виступу в парламенті новий міністр назвав одним із головних завдань перехоплення Україною стратегічної ініціативи у війні. Серед його пріоритетів — швидше забезпечення фронту зброєю, розвиток українського оборонно-промислового комплексу, нарощування власного виробництва озброєння та підтримка військовослужбовців. Окрему увагу Хмара планує приділяти збереженню життя та здоров'я військовослужбовців. Так, впровадження технологій має мінімізувати ризики для бійців та забезпечити перевагу на полі бою.Хмара має низку державних нагород за службу та участь у бойових діях. Зокрема, він нагороджений орденом Данила Галицького, орденом Богдана Хмельницького, орденом "За мужність" III ступеня та "Хрестом бойових заслуг".Нагадаємо, 17 серпня президент Володимир Зеленський призначив командувачем Сил логістики Збройних сил України полковника Юрія Погрібного.Читайте також: Чому більшість українців не хочуть виборів навіть після перемир’я: пояснення КМІС.