Кабінет міністрів ухвалив рішення про призначення Ореста Мандзія головою Державної митної служби. Кадрове рішення було прийняте на основі результатів відкритого конкурсу, за підсумками якого Міністр фінансів Сергій Марченко вніс відповідне подання на розгляд уряду.Про це у Telegram-каналі повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.Очікування та ключові завданняЗа словами прем'єрки, уряд покладає на нового очільника відповідальність за прискорення темпів реформування митної галузі. Пріоритетними напрямками роботи Ореста Мандзія визначено створення прозорої та сучасної моделі управління, яка мінімізує корупційні ризики та сприятиме наповненню державного бюджету."Очікуємо від нового керівника продовження реформи митної служби, формування сучасної, прозорої й ефективної митної системи, яка працює на забезпечення фінансової стійкості держави", — наголосила Юлія Свириденко.Інституційна стійкість як стратегічна метаОкрім структурних змін, Кабмін розраховує на суттєве зміцнення спроможності митних органів оперативно реагувати на виклики воєнного часу. Подальша робота відомства має базуватися на принципах послідовності та впровадження європейських стандартів контролю."Розраховуємо на послідовну роботу з реалізації цих змін та подальше посилення інституційної спроможності митної служби", — йдеться у повідомленні очільниці уряду.Що відомо про Ореста МандзіяДо того як очолити митну службу, Орест Мандзій працював у Національному антикорупційному бюро України. На цій посаді він керував роботою одного з підрозділів відомства, що дозволило йому отримати значний досвід у сфері протидії економічним та службовим злочинам. Кар'єра посадовця розпочалася у 2001 році. Протягом шістнадцяти років він працював на різних ланках у структурі МВС, зокрема:у Личаківському та Франківському районних відділах поліції міста Львова;в обласних управліннях внутрішніх справ Львівської та Рівненської областей;у Департаменті протидії наркозлочинності Національної поліції України.Нагадаємо, 4 січня президент Володимир Зеленський призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Державної прикордонної служби України..

Президент України Володимир Зеленський переконаний, що можливий вихід Сполучених Штатів із Північноатлантичного альянсу змусить Європу повністю переглянути архітектуру своєї безпеки. У такому сценарії ключову роль має відіграти розширення Європейського Союзу шляхом потужних мілітарних держав.Про це повідомляє офіційний Telegram-канал глави держави за підсумками його інтерв’ю для подкасту "The Rest Is Politics".Формула безпекиЗеленський наголосив, що Європейський Союз у його нинішньому складі не зможе самостійно протистояти загрозі з боку Росія. Для створення реального оборонного щита об'єднаній Європі необхідно залучити чотири стратегічно важливі країни — Велику Британію, Україну, Туреччину та Норвегію. Президент зазначив, що саме такий союз дозволить перевершити військову потужність агресора."Велика Британія, Україна, Туреччина та Норвегія. Це чотири сильні країни, які є частиною Європи. Разом армії Великої Британії, України й Туреччини сильніші за російську. Без України й Туреччини Європа не може зрівнятися з Росією", — заявив український лідер.За словами президента, залучення цих держав дозволить не лише контролювати морські простори та гарантувати безпеку неба, а й створити найпотужніші сухопутні сили на континенті.Пріоритет виживання над економікоюГлава держави зауважив, що на тлі планів Москви збільшити чисельність своєї армії до 2,5 мільйона осіб до 2030 року, європейські лідери мають змінити пріоритети. Попри можливі економічні виклики чи занепокоєння щодо аграрного сектору, питання національної незалежності має стати першочерговим."Ідеться не про наступ, адже, коли Росія ухвалює рішення мати армію чисельністю 2,5 мільйона людей до 2030 року, Європа має думати про безпеку і про те, як зберегти свою незалежність. Однак безпека — на першому місці, а економіка — на другому. Не навпаки", — резюмував Зеленський.Президент також додав, що будь-які економічні труднощі, пов'язані з розширенням блоку, є розв'язними за умови наявності сильної волі та стабільної економічної моделі.Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що процес вступу України до Альянсу наразі стримують кілька держав. Йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та США..

Португалія офіційно підтвердила намір приєднатися до Розширеної часткової угоди, що відкриває шлях до практичного створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Наразі до ініціативи вже долучилися 15 держав, і для фактичного старту роботи органу бракує підпису лише однієї країни.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на своїй сторінці у соцмережі X.Дипломатичний прорив та роль ЛісабонаОчільник МЗС висловив глибоку вдячність португальським партнерам за це стратегічне рішення. За словами міністра, приєднання Португалії є не просто актом солідарності з Києвом, а чітким сигналом про відданість країни принципам міжнародного права та невідворотності покарання за воєнні злочини."Висловлюємо вдячність Португалії за готовність приєднатися до Розширеної часткової угоди, що дозволить фактично запустити роботу Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України. Цей важливий крок свідчить про прихильність Португалії принципам відповідальності та справедливості", — зазначив Андрій Сибіга.Шлях до нового НюрнбергаЗа інформацією міністра, процес формування юридичної бази для трибуналу вийшов на фінішну пряму. Наразі міжнародна спільнота очікує на шістнадцятого учасника угоди, що дозволить забезпечити мінімально необхідну кількість голосів для юридичного запуску процесу. Андрій Сибіга закликав інші держави не зволікати та ставати частиною історичного правосуддя."Йдеться не лише про підтримку України. Йдеться про принципи. Усі, хто цінує життя, справедливість та верховенство права, мають об’єднатися для захисту цих спільних цінностей. Ми закликаємо всі країни Європи та світу приєднатися до нашої історичної ініціативи щодо притягнення до відповідальності, щоб вперше з часів Нюрнберзького трибуналу притягнути до відповідальності та покарати за злочин агресії", — наголосив очільник зовнішньополітичного відомства.Нещодавно Естонія зробила рішучий крок у напрямку притягнення керівництва Російської Федерації до відповідальності, офіційно приєднавшись до розробки механізму спеціального трибуналу. Країна увійшла до складу Управлінського комітету, який координуватиме розслідування злочину агресії проти України. Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на завершення організаційної підготовки Спецтрибуналу щодо злочину агресії Російської Федерації вже цього року. В цьому мають допомогти наші союзники та партнери..

Президент України Володимир Зеленський переконаний, що російський диктатор Володимир Путін усвідомлює неможливість повної окупації українських територій. Кремль намагається знайти вихід із ситуації, який можна було б видати за перемогу, використовуючи для цього дипломатичний тиск.Про це заявив глава держави під час зустрічі з журналістами, передає офіційний Telegram-канал Зеленського.Стратегія "дипломатичного витіснення"Зеленський зазначив, що Росія стикається з серйозним браком підготовленого особового складу та величезними втратами на фронті. Через нездатність досягти мети військовим шляхом, Москва намагається долучити діалог із Вашингтоном, щоб змусити Україну залишити Донбас."Я вважаю, що Путін розуміє: він не може повністю окупувати Україну. Просто іноді він ділиться з нашими партнерами меседжами, які не відповідають його справжнім думкам", — наголосив президент.Мільйон життів за ДонбасГлава держави акцентував на тому, що пряме захоплення всього східного регіону коштуватиме Росії непомірної ціни. За розрахунками Києва, для реалізації такого сценарію Кремлю доведеться піти на безпрецедентні людські жертви, що є критичним фактором навіть для режиму РФ."Для повної окупації Донбасу йому довелося б пожертвувати від 300 тисяч до одного мільйона людей — залежно від того, на скільки років вони планували б цю операцію. Це величезна ціна навіть для Путіна", — додав Зеленський.На думку українського лідера, саме цей фактор змушує Кремль шукати гібридні шляхи вирішення війни, які б дозволили зберегти обличчя перед внутрішньою аудиторією.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський припускає можливість проведення тристоронньої зустрічі найближчим часом, якщо Росія обере шлях деескалації. На переконання глави держави, наступні кілька місяців стануть визначальними у дипломатичному та політичному протистоянні..

Син колишнього президента США Джо Байден, Гантер Байден, публічно заявив, що готовий взяти участь у поєдинку в клітці проти синів чинного президента Сполучених Штатів Дональда Трампа — Дональда Трампа-молодшого та Еріка Трампа.Ініціатива з’явилася після розмови з керівником медіакомпанії Channel 5 Ендрю Каллаганом, який запропонував організувати такий бій. За словами Гантера Байдена, він погодився на пропозицію і заявив, що готовий взяти участь, якщо поєдинок буде організований, пише Reuters."Я сказав йому, що згоден — на всі 100%, якщо він зможе це організувати. А якщо ні — я все одно прийду", — зазначив у відео Гантер Байден.Водночас він зазначив, що навіть у разі відсутності організації все одно може з’явитися на події. Поки що немає підтверджень, що поєдинок реально готують до проведення. Білий дім ситуацію не коментував.Раніше повідомлялося про плани провести масштабний спортивний захід до 250-річчя незалежності США, який міг би включати показові бої у форматі UFC, однак офіційного зв’язку з цією ініціативою немає.Медіа звертають увагу, що ця історія нагадує нереалізовану ідею бою між бізнесменами Ілоном Маском та Марком Цукербергом, про який активно говорили у 2023 році, але який так і не відбувся.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Дональд Трамп на зустрічі із генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу може обговорити вихід Вашингтона із НАТО.Додамо, в березні у Трампа заявили про "вичерпання запасів" зброї США. Пентагон звинуватив Байдена та "прив'язав" ситуацію до України..

Президент України Володимир Зеленський припускає можливість проведення тристоронньої зустрічі найближчим часом, якщо Росія обере шлях деескалації. На переконання глави держави, наступні кілька місяців стануть визначальними у дипломатичному та політичному протистоянні.Про це заявив глава держави під час зустрічі з журналістами, передає офіційний Telegram-канал Зеленського.Вирішальний період весни та літаЗеленський зазначив, що квітень, травень та червень є ключовими місяцями для міжнародного діалогу. Водночас він попередив, що Україну очікує складний період, який триватиме щонайменше до початку осені. За словами президента, американські партнери мають власні внутрішні часові рамки, пов’язані з виборчим процесом, що безпосередньо впливатиме на інтенсивність переговорів."Я думаю, що це ключові для них місяці. І я думаю, що нам буде дуже складно до вересня. На мій погляд, американці нікому не будуть давати більше часу щодо цього діалогу", — наголосив глава держави.Вплив виборів у США та тиск на УкраїнуПрезидент акцентував на тому, що з початком літа США дедалі більше занурюватимуться у внутрішньополітичні процеси. Це створює певний дедлайн, орієнтовно до серпня, що може призвести до посилення тиску на офіційний Київ."Може бути тиск на Україну. І на полі бою також він буде. Але ми розуміємо, які в Україні національні інтереси і що може гарантувати безпеку", — додав Зеленський.Очікування від саміту НАТООкрему увагу президент приділив необхідності посилення тиску на РФ з боку світової спільноти. Одним із таких інструментів може стати майбутній саміт НАТО, який має потенціал стати історичним та переломним моментом у війні. Проте успіх цього заходу залежить від готовності партнерів відповідально реагувати на глобальні загрози, які Росія створює для всього світу.Нагадаємо, Росія збільшує чисельність свого військового угруповання в Україні, використовуючи сили зі стратегічного резерву, що, за оцінкою української сторони, може створювати ризики для її власної безпеки на інших напрямках..

Президент України Володимир Зеленський припустив, що наміри Кремля обмежити доступ до популярного месенджера Telegram можуть бути пов'язані з підготовкою російського суспільства до прийняття резонансних та непопулярних рішень. На думку глави держави, такі кроки свідчать про готовність Москви або до радикальної ескалації бойових дій, або до завершення війни в тому чи іншому форматі.Про це глава держави повідомив у Telegram-каналі за підсумками спілкування з журналістами.Нова хвиля мобілізаціїЗеленський зазначив, що одним із ймовірних сценаріїв є посилення мобілізаційних процесів, які цього разу можуть зачепити найбільші міста країни-агресорки. Раніше Кремль намагався уникати масового призову в Москві та Санкт-Петербурзі, аби не створювати соціальної напруги в центрах прийняття рішень."Для чого "рускім" закривати Telegram? Я думаю, для того, щоб ухвалювати непопулярні рішення. Можливо, це закінчення війни в тому чи іншому форматі. Або, навпаки, ескалація війни. Тоді це ще більша в них мобілізація. Це люди з Москви й Санкт-Петербурга на фронт і трупи назад у Москву і в Санкт-Петербург. Тобто великі міста, які він раніше старався обходити мобілізацією, він більше не обійде", — наголосив президент України.Частина суспільства як перешкода мируІншою причиною закриття вільного доступу до інформації може бути побоювання влади щодо непередбачуваної реакції радикально налаштованих верств населення. Зеленський припустив, що значна частина російського суспільства, яка перебуває під впливом агресивної пропаганди, може негативно сприйняти будь-які кроки до припинення вогню."Інша версія — не знаючи, якою буде реакція суспільства, готуватись до того чи іншого закінчення війни. Вони своєю пропагандою розгойдали радикально налаштовану частину суспільства. Цей відсоток у них достатньо високий — я думаю, десь 20–25%. На мій погляд, ці люди точно не готові закінчувати війну. Ще є в них частина суспільства, яка погано зреагує на ескалацію", — зауважив Зеленський.Глава держави підсумував, що саме ці два варіанти — підготовка до масштабної мобілізації або до завершення війни — є основними мотивами Кремля, і вже найближчим часом стане зрозуміло, який саме шлях обрав російський диктатор.Нагадаємо, раніше український лідер Володимир Зеленський повідомив про наміри Російської Федерації захопити три стратегічно важливі міста Донецької області протягом найближчих тижнів. Попри залучення стратегічних резервів та збільшення чисельності угруповання, українське командування називає такі плани окупантів неможливими для виконання. .

Український лідер Володимир Зеленський повідомив про наміри Російської Федерації захопити три стратегічно важливі міста Донецької області протягом найближчих тижнів. Попри залучення стратегічних резервів та збільшення чисельності угруповання, українське командування називає такі плани окупантів неможливими для виконання.Про це глава держави повідомив у Telegram-каналі за підсумками спілкування з журналістами.Цілі РФ до кінця квітняПід час зустрічі з головнокомандувачем Олександром Сирським та командувачем Об'єднаних сил Андрієм Гнатовим проаналізовано оновлені дані щодо планів РФ. За словами президента, Москва вкотре встановила дедлайни, які не відповідають реальній ситуації на лінії фронту."Нещодавно ми із Сирським і Гнатовим також дивилися на нові російські військові мапи. Вони хочуть до кінця квітня захопити Дружківку, Костянтинівку, Покровськ. Це неможливо, але вони вже не вперше визначають якийсь термін і тепер поставили собі такий показник", — зазначив Зеленський.Він також додав, що британська розвідка, з якою в України встановилися довірливі відносини, солідарна з оцінками Києва щодо неспроможності "рускіх" реалізувати цей задум.Звідки Росія бере ресурсиПрезидент зауважив парадоксальну ситуацію: інтенсивність знищення окупантів Силами оборони відповідає темпам російської мобілізації, проте кількість ворожих військ на території України продовжує збільшуватися. Це свідчить про використання Москвою своїх стратегічних резервів, що є вкрай ризикованим кроком для самої РФ."Тобто ми вважаємо, що вони шляхом залучення військовослужбовців зі стратегічного резерву збільшують своє угруповання. І ми це обговорювали з Головнокомандувачем і начальником Генштабу – як протидіємо. Вважаємо, що для "рускіх" це ризикований крок, бо такими діями вони послаблюють свої кордони з іншими державами, а там для них ситуація непроста", — зазначив глава держави.Наразі українське військове керівництво розробляє заходи протидії ворожому накопиченню, аби не дозволити окупантам досягти жодної з поставлених цілей на Донеччині.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні вихід Збройних сил України з Донбасу відкриває для Російської Федерації можливості без втрат окупувати наші найбільш захищені території..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що процес вступу України до Альянсу наразі стримують кілька держав. Йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та США.Заяву він зробив 9 квітня після виступу в Інститут Рональда Рейгана, передає "Суспільне".Що сказав Рютте?За словами Рютте, попри домовленості на саміті Альянсу у Вашингтон щодо "незворотного шляху" України до членства, реального прогресу наразі немає через позиції окремих країн."Не думаю, що зараз це (членство України в Альянсі — прим. ред.) перебуває на столі", — заявив Рютте.Водночас генсек підкреслив, що країни Альянсу активно переймають бойовий досвід України, особливо у сфері використання дронів та протидії безпілотникам. Також він позитивно відзначив дії президента України Володимира Зеленського, зокрема його міжнародні візити, пов’язані з безпекою та протидією сучасним загрозам."Ви майстри в цьому. Зеленський розумно поїхав на Близький Схід допомогти країнам цього регіону протистояти загрозам дронів з Ірану", — додав генсек.Нагадаємо, у попередньому матеріалі ми писали, скільки відсотків українців підтримують вступ до НАТО.Додамо, нещодавно Марк Рютте заявив, що питання членства України в НАТО наразі залишається складним та відповів, чи вступить Україна до НАТО найближчим часом..

Естонська влада розробила план дій на випадок масштабної кризи, згідно з яким державні інституції мають безперебійно працювати протягом місяця, а громадяни — бути готовими до тижневої самоізоляції. Оновлена стратегія національної безпеки фокусується на протидії агресивним амбіціям Росія та запровадженні новітніх військових принципів.Про це повідомляє ERR.РФ як загроза стабільності ЄвропиУ новому документі Таллінн чітко визначає Росію основним джерелом небезпеки не лише для країн Балтії, а й для всього євроатлантичного союзу. На думку авторів стратегії, Москва реалізує імперіалістичну політику, що має на меті повне руйнування наявного світового порядку та архітектури безпеки в Європі."Довгострокові тенденції в європейській системі безпеки та зміни у стратегічних інтересах і позиціях Сполучених Штатів Америки призвели до ситуації, яка вимагає від європейських держав більшої відповідальності та дій для забезпечення спільної безпеки, зокрема прискореного збільшення витрат на оборону та досягнення цілей НАТО щодо спроможностей", — наголосили у стратегічному документі.Крім того, Естонія звертає увагу на роль Китаю, який через підтримку агресії проти України у союзі з КНДР, Іраном та Білоруссю посилює свій глобальний вплив.Стратегія "активної оборони"Одним із найважливіших нововведень став перехід до концепції "активної оборони". Цей підхід радикально змінює бачення бойових дій: замість стримування ворога лише на власних кордонах, Естонія готується завдавати ударів у відповідь по території агресора."Військова оборона побудована на принципі активної оборони, згідно з яким застосовуються активні заходи проти сил противника... включно з глибокими ударами по території противника. Територіальна оборона й надалі відіграє важливу роль, але метою є забезпечити, щоб бойові дії не відбувалися на території Естонії", — зазначається в оновленому плані.Автономність та цивільна стійкістьДля забезпечення життєдіяльності суспільства у критичних умовах держава визначила перелік пріоритетних послуг, що мають функціонувати за будь-яких обставин. До них увійшли енергопостачання, зв'язок, доступ до палива та медична допомога.При цьому особлива роль відводиться кожному громадянину. Жителів країни закликають створювати запаси продовольства та необхідних речей, щоб у разі надзвичайної ситуації забезпечити себе самостійно протягом семи діб. Водночас Естонія, Латвія та Литва тепер розглядаються союзниками по НАТО як єдиний операційний простір для захисту регіону.Нагадаємо, раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що відкрита війна між Російською Федерацією та НАТО можлива у випадку, якщо Москва буде "настільки дурна", що нападе на Північноатлантичний альянс. Але це протистояння може бути "зовсім іншим", ніж попередні війни..

Україна підтвердила готовність до дзеркальних кроків у відповідь на заяву Кремля про припинення вогню на період Великодніх свят. Президент Володимир Зеленський наголосив на важливості безпечного свята для людей та можливості переходу до тривалого миру.Про це йдеться у дописі глави держави в Telegram-каналі.Реакція Києва на "великоднє перемир'я"Українська сторона нагадала, що ідея припинення бойових дій на Великдень була озвучена Києвом ще раніше. За словами глави держави, українська армія діятиме відповідно до ситуації, оскільки запит суспільства на безпеку під час релігійних свят є надзвичайно високим."Україна неодноразово заявляла, що ми готові до дзеркальних кроків. Ми запропонували в цьому році припинення вогню на час Великодніх свят і будемо діяти відповідно. Людям потрібен Великдень без загроз та реальний рух до миру, і в Росії є шанс не повертатися до ударів і після Великодня", — зазначив президент.Позиція МосквиРаніше російська сторона оголосила про запровадження режиму тиші, який має розпочатися о 16:00 11 квітня і триватиме до кінця доби 12 квітня 2026 року. Відповідні накази про зупинення бойових дій на всіх напрямках нібито вже отримали міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов та начальник Генштабу Валерій Герасимов.Водночас у Кремлі висловили сподівання, що українська сторона підтримає цю ініціативу. Наразі офіційний Київ розглядає ці заяви крізь призму готовності до дзеркальних дій, наголошуючи, що цей шанс може стати кроком до припинення регулярних обстрілів і надалі.Варто зауважити, що раніше український президент Володимир Зеленський інформував, що Україна передала росіянам пропозицію щодо енергетичного перемир'я. Так званим посередником можуть виступити США.Також 8 квітня Україна знову висловила готовність до так званого "Великоднього перемир’я". Київ пропонує припинити вогонь і енергетичні атаки принаймні на цей період.Ба більше, 9 квітня російська влада офіційно підтвердила відсутність планів щодо запровадження тимчасового перемир'я на період великодніх свят. Попри релігійну значущість дати, окупаційні війська продовжуватимуть бойові дії у звичному режимі.Нагадаємо, Володимир Зеленський підтвердив свою готовність до прямого діалогу з очільником Кремля задля завершення війни. Глава держави наголосив на важливості вибору нейтрального майданчика для такої розмови поза межами країн, що воюють..

Спеціальний представник російського диктатора Володимира Путіна Кирило Дмитрієв прибув із візитом до Сполучених Штатів Америки. Головна мета — перемовини із командою американського лідера Дональда Трампа.Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела, обізнані з перебігом візиту. Попередньо, сторони обговорюють можливу мирну угоду щодо України, а також питання економічної співпраці між Вашингтоном і Москвою.До того ж, як відзначили в агентстві, переговори відбуваються напередодні рішення США щодо продовження послаблення санкцій на російську нафту, термін дії яких спливає 11 квітня. Це питання також може бути частиною порядку денного зустрічей.Журналісти нагадали, що США надали 30-денний дозвіл на купівлю російської нафти та нафтопродуктів, які перебувають під санкціями і залишаються заблокованими в морі. Міністр фінансів США Скотт Бессент пояснював це рішення необхідністю стабілізації світових енергетичних ринків на тлі напруження, спричиненого війною з Іраном.Послаблення санкцій відбулося після телефонної розмови між Трампом і Путіним 9 березня. Згодом Дмитрієв уже відвідував США, де обговорював енергетичну кризу з американською делегацією, до якої входили спецпредставник Стів Віткофф та Джаред Кушнер.Нагадаємо, 9 квітня російський диктатор Володимир Путін оголосив про Великоднє перемир'я у війні проти України. У Кремлі додали, що Москва сподівається на те, що буцімто "Україна наслідуватиме приклад РФ"..

Президент Чехії Петр Павел заявив, що останні заяви американського лідера Дональда Трампа щодо ролі Північноатлантичного альянсу завдали НАТО більшої шкоди, аніж дії російського диктатора Володимира Путіна за попередні роки.Про це повідомляє The Guardian."Слід зазначити, що Дональд Трамп за останні кілька тижнів зробив більше для підриву довіри до Альянсу, ніж Володимир Путін за багато років. Це, звісно, погана новина", — наголосив Павел.На думку Павела, публічні сумніви у єдності НАТО підривають ключові принципи Альянсу — стримування та колективну оборону. Він застеріг, що втрата віри у єдність організації може суттєво послабити її роль у сфері безпеки."Щойно ми почнемо сумніватися в Альянсі, як у єдиному, згуртованому утворенні, готовому діяти разом і дуже рішуче, тоді, звичайно ж, його роль буде втрачена", — зауважив чеський президент.Окремо Павел розкритикував закиди Трампа на адресу НАТО у контексті війни з Іраном, назвавши їх несправедливими. Він зазначив, що Альянс є оборонним союзом і не передбачає автоматичної участі у конфліктах за межами території країн-членів.Зауважимо, американський лідер неодноразово заявляв, що серйозно розглядає можливість виведення Сполучених Штатів з НАТО після того, як союзники відмовилися долучитися до його війни проти Ірану. До того ж держсекретар США Марко Рубіо також підтверджував слова Трампа. Він наголошував, що після завершення конфлікту в Ірані Сполучені Штати переглянуть необхідність членства у НАТО.Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив, що президент США Дональд Трамп вкрай незадоволений позицією окремих союзників по Альянсу. Причиною напруженості стала відмова деяких держав підтримати американську військову операцію проти Ірану, що поставило під питання єдність трансатлантичного блоку..

У четвер, 9 квітня, російський диктатор Володимир Путін оголосив про Великоднє перемир'я у війні проти України.Про це повідомляється на сайті Кремля."У зв'язку з православним святом Великодня, що наближається, оголошується перемир'я з 16:00 11 квітня до кінця дня 12 квітня 2026 року", — йдеться у повідомленні.До того ж заяві наголошується, міністр оборони Андрій Бєлоусов та начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов отримали накази "зупинити бойові дії на всіх напрямках" на цей період.Крім того, у Кремлі додали, що Москва сподівається на те, що буцімто "Україна наслідуватиме приклад РФ".Варто зауважити, що раніше український президент Володимир Зеленський інформував, що Україна передала росіянам пропозицію щодо енергетичного перемир'я. Так званим посередником можуть виступити США.Також 8 квітня Україна знову висловила готовність до так званого "Великоднього перемир’я". Київ пропонує припинити вогонь і енергетичні атаки принаймні на цей період.Ба більше, 9 квітня російська влада офіційно підтвердила відсутність планів щодо запровадження тимчасового перемир'я на період великодніх свят. Попри релігійну значущість дати, окупаційні війська продовжуватимуть бойові дії у звичному режимі.Нагадаємо, Володимир Зеленський підтвердив свою готовність до прямого діалогу з очільником Кремля задля завершення війни. Глава держави наголосив на важливості вибору нейтрального майданчика для такої розмови поза межами країн, що воюють..

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте заявив, що питання членства України в НАТО наразі залишається складним.Таку заяву він зробив під час дискусії в Інституті Рональда Рейгана. За його словами, це питання не буде вирішено в найближчому майбутньому."Я не вважаю, що питання про членство України в НАТО можна вирішити в найближчому майбутньому. Я не думаю, що це станеться найближчим часом з політичної точки зору — така моя об’єктивна оцінка", — заявив Рютте.До того ж генсек наголосив, що є країни, які стримують швидкий поступ України до Альянсу. Зокрема, йдеться про Німеччину, Словаччину, Угорщину та Сполучені Штати. Водночас Рютте наголосив, що наразі Києву потрібно забезпечити надійні гарантії безпеки, які унеможливлять повторну агресію Росії."Саме тому зараз обговорюється концепція гарантій безпеки, бо я не думаю, що ми зможемо колективно вирішити питання членства України в НАТО в короткостроковій перспективі, я не думаю, що політично це станеться. Думаю, це чесна оцінка", — зазначив очільник альянсу.Зауважимо, згідно з останніми опитуваннями більшість громадян України підтримують вступ країни до НАТО, однак рівень довіри до самого Альянсу суттєво нижчий. Водночас Альянс залишається для більшості символом потенційних гарантій безпеки, попри неоднозначну оцінку його дій у війні.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна не розглядає можливості вступу до Північноатлантичного альянсу без тимчасово окупованих Росією територій. Очільник держави наголосив, що Україна ніколи юридично не визнає окуповані території російськими. Також, на думку Володимира Зеленського, членство України в НАТО — це швидкий крок до миру..
