Політика

У четвер, 29 січня, Європейський Союз запровадив персональні санкції проти російських пропагандистів. Це, зокрема, телеведучі та журналісти Катерина Андреєва, Марія Сіттель, Дмитро Губернієв і Павло Зарубін.Про це свідчить текст регламенту Ради ЄС щодо обмежувальних заходів у зв’язку з дестабілізаційною діяльністю Росії. Зазначається, що обмеження передбачають заборону на в’їзд до країн-членів ЄС і заморожування активів у європейських банках.Також у санкційному переліку є танцівник балету, колишній голова Севастопольського театру Сергій Полунін, якому президент Володимир Зеленський припинив українське громадянство у жовтні торік, і російський актор і співак Роман Чумаков.Ведуча програми "Время" Катерина Андреєва "регулярно поширює дезінформацію та пропаганду про війну проти України", підтримує армію Росії та незаконні формування "ДНР / ЛНР". Також вказується, що вона двічі вела "пряму лінію" з очільником Кремля Володимиром Путіним (2001, 2007), а також коментувала його інавгурації та військові паради.Ведучий програми "Москва. Кремль. Путин" на каналі "Россия 1" Павло Зарубін характеризується як пропагандист з "ексклюзивним доступом до порядку денного Володимира Путіна". Зокрема, він першим узяв інтерв’ю у нього після початку повномасштабного вторгнення, регулярно поширює антиукраїнську дезінформацію, а 2025 року був співведучим "прямої лінії".Дмитро Губернієв є ведучим і коментатором російських державних медіа та публічно підтримує / виправдовує війну Росії проти України, поширюючи наративи Кремля. Відповідні наративи він просуває під час спортивних трансляцій.Марія Сіттель веде державні пропагандистські заходи Росії, а також є ведучою новинної програми "Вести" на телеканалі "Россия" з 2001 року. Сіттель систематично підтримує агресію проти України, анексію Криму та політику російської влади.Роман Чумаков — російський актор і співак, який після початку повномасштабної війни Росії проти України активно підтримує російські війська. Він часто відвідує солдатів на окупованих українських територіях і пише патріотичні пісні, А також публічно вихваляє та прославляє Путіна, збирає гроші для російських збройних сил.17 січня, президент України Володимир Зеленський підписав санкції, спрямовані проти тих, хто виправдовує російську агресію. Йдеться про осіб, який Кремль використовує у пропагандистських цілях..

Німеччина дуже скептично ставиться до заяв російських очільників. Зокрема, до того, що Кремль готовий погодитися на припинення вогню та мирне врегулювання війни в Україні. Дії Кремля доводять зворотне.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час його спільного брифінгу з прем’єр-міністеркою Литви Інгою Ругінене в Берліні.Мерц зазначив, що зараз Росія вчиняє в Україні "щоденні воєнні злочини". Кремль влаштовує масовані атаки на цивільну й енергетичну інфраструктуру України."Ми також бачимо невибіркове бомбардування всієї цивільної інфраструктури України, особливо її енергетичної складової. Це щоденні воєнні злочини, які Росія чинить проти України та її народу", — сказав він.Федеральний канцлер додав, що він і його колега з Литви однаково скептично ставляться до того, що Росія насправді готова погодитися спочатку на припинення вогню, а потім на мирне врегулювання.Це означає, що союзники України повинні підтримувати тиск на Кремль, підтримувати санкції та посилювати їх, доки Росія не піде на мирне врегулювання в Україні."Ключ до припинення війни вже чотири роки в Москві. Ціна, яку Москва має заплатити за цю війну, включно з економічними чинниками, зростатиме тиждень за тижнем і місяць за місяцем", — наголосив Мерц.Він також констатував, що російські збройні сили посилили свої атаки, особливо на енергопостачання України, протягом останніх тижнів. В результаті тисячі домогосподарств постійно залишаються без опалення та електроенергії під час лютих зимових холодів."Російська агресивна війна проти України триває з незмінною, навіть посиленою, жорстокістю. Союзники продовжують підтримувати Україну з найглибших переконань. Захист України — це, просто кажучи, захист європейського політичного порядку", — зауважив Мерц.Канцлер заявив, що східний фланг НАТО, "ймовірно, залишатиметься однією з найбільш вразливих сторін Альянсу з погляду політики безпеки ще дуже довго".Нагадаємо, Фрідріх Мерц раніше акцентував, що наразі не бачить жодних перспектив для форсованого приєднання України до ЄС найближчими роками. За його словами, вступ країни до блоку вже на початку 2027 року є нездійсненним сценарієм..

У четвер, 29 січня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга взяв онлайн-участь у засіданні Ради Європейського Союзу в закордонних справах. Він поінформував європейських колег про ситуацію на лінії фронту та в Україні загалом, найнагальніші та стратегічні потреби, просування мирних зусиль.Про це повідомили на сайті українського МЗС."Ми вступили в новий рік, який може стати поворотним для майбутнього Європи. В умовах геополітичної турбулентності важливо зберігати Україну в центрі уваги", — наголосив міністр. Сибіга висловив вдячність європейським партнерам за єдність, послідовність і лідерство у щоденній підтримці України. За його словами, це свідчить про три речі: Європа стоїть на захисті своїх цінностей. Європа сповнена рішучості. Європа має силу.Очільник МЗС підкреслив, що, попри гучні заяви, Росії не вдалося досягнути жодного прориву на полі бою, а втрати окупанта продовжують зростати. Метою України є досягнення рівня у 50 тисяч російських втрат на місяць. За словами керівника зовнішньополітичного відомства, коли росіяни втрачатимуть більше, ніж здатні набирати, це змусить Путіна та його режим переглянути свої плани. "Ми виграємо для вас час — це гірка правда. Краще зупинити Росію в Україні вже зараз", — зазначив міністр. Він зауважив, що Європа має досягнути повної стратегічної автономії у питаннях озброєння та безпеки. Це питання виживання Європи, в якому Україна є ключовим елементом на цьому шляху.Сибіга відзначив важливість програми PURL для зміцнення української протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури, особливо для протиракетної оборони від балістичних загроз та постачання ракет-перехоплювачів. Для цього важливо забезпечити фінансування цієї програми на рівні орієнтовно 15 мільярдів доларів на рік."PURL — єдиний інструмент, який дозволяє нам купувати критично важливу зброю в американців. Важливо також, щоб європейська ініціатива SAFE почала приносити результати якомога швидше цього року", — наголосив міністр.У контексті мирних зусиль і нещодавніх переговорів в Абу-Дабі Сибіга відзначив, що Україна розглядає їх як продовження взаємодії зі США та мирних зусиль, які отримали новий імпульс минулої осені. Очільник МЗС повідомив, що наразі Україна разом зі США готується до наступного раунду в тристоронньому форматі найближчим часом."Як я вже казав, президент України Володимир Зеленський готовий зустрітися з Путіним, щоб обговорити найчутливіші питання. Зокрема, що стосується територій і ЗАЕС. Публічна реакція Кремля на цю тезу вкотре показала, що Путін не хоче зупиняти агресію", — наголосив Сибіга.Він закликав партнерів не знімати з порядку денного питання заморожених російських активів. Це потужний важіль для миру, який не можна залишати. Сибіга виокремив ключові можливості для Європи чинити тиск на Росію: блокування "тіньового флоту" й ухвалення сильного 20 пакету санкцій, включно з обмеженнями проти російської оборонної промисловості та нафтогазового сектору.Очільник МЗС привітав ЄС з остаточним рішенням відмовитися від російського газу до 2027 року та подякував за нещодавнє рішення виділити перші 10 мільйонів євро для Спеціального трибуналу."Росія повинна заплатити. Рано чи пізно. Вона має відчути цей тиск вже зараз. Сам ризик втрати активів змусив Путіна змінити свою поведінку минулого року", — зауважив він. Окремо Сибіга відзначив невідкладну енергетичну допомогу з боку ЄС та внески до стійкості України в рамках так званого "Енергетичного Рамштайну". Міністр також висловив щиру вдячність суспільствам європейських країн за їхнє щиру солідарність. "Я впевнений, що наш гіркий досвід на рівні кожної родини та загалом нашої держави також сприятиме стабільності Європи. Звісно, було би краще, якби ніхто не мусив проходити через такий досвід. Але ми повинні бути готові. Це війна майбутнього", — зазначив міністр.У контексті євроінтеграційного шляху він додав, що цей рік має стати визначальним. Членство України в ЄС наблизить мир, зміцнить ЄС, дасть Україні ще одну гарантію безпеки та створить умови для економічного зростання в Європі. Це є ключовим елементом нової архітектури безпеки Європи."Доля та мир Європи сьогодні вирішуються в Україні. І за дуже високу ціну", — підсумував український міністр.Нагадаємо, декілька днів тому Андрій Сибіга заявив, що Україна планує притягнути самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка до відповідальності за допомогу країні-агресорці Росії у війні..

Створення об'єднаних європейських збройних сил зараз недоцільне. Країни Європи вже мають власні збройні сили у межах НАТО. Тож об’єднання зусиль навряд чи працюватиме належним чином.Про це заявила висока представниця Євросоюзу із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі в четвер, 29 січня.Відповідаючи на запитання журналістів щодо ініціативи президента України Володимира Зеленського про формування окремої європейської армії, в основі якої могли би бути Збройні сили України, Каллас зауважила, що "не уявляє цього"."У кожної європейської країни є армія, й армії 23 країн також є частиною структур НАТО. Тому я не можу собі уявити, що країни створять окрему європейську армію. Тож мають бути армії, що вже існують. Треба дивитися, як це працює на практиці", — аргументувала голова дипломатії ЄС.Вона зазначила, що у військовій справі необхідна дуже чітка та зрозуміла ієрархія командування, аби, мовляв, "коли щось трапляється, стало зрозуміло, хто кому віддає накази"."Якщо ми створимо паралельні структури, це лише розмиє картину. А у важкі часи накази можуть просто загубитися", — додала Каллас.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що українське військо чисельністю в мільйон осіб могло би стати фундаментом об'єднаних збройних сил Європи, однак реалізація цієї ідеї можлива лише після завершення війни.Український президент пояснив таку необхідність: загроза від Росії зрозуміла. Вони планують до 2030 року мати армію у 2-2,5 мільйони. Тому армія в Європі, з урахуванням, безумовно, що в кожній країні залишиться своя суверенна армія, мінімум має бути в три мільйони..

Прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що Кремль розглядає тільки Москву для зустрічі з лідером України Володимиром Зеленським.Заяву "рупора Кремля" цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси."Ми поки що говоримо лише про Москву", — сказав Пєсков, відповідаючи на запитання про готовність російської сторони зустрітися із Зеленським в ОАЕ.Він додав, що в питанні організації зустрічі Путіна із Зеленським "евентуальні міркування недоречні".Речник Кремля зауважив, що на теперішній момент відповіді від президента України на повторне запрошення до Москви не надходило.Як відомо, в Кремлі знову запропонували Володимиру Зеленському зустрітися з Володимиром Путіним у Москві. Помічник диктатора Юрій Ушаков заявив, що країна-агресорка висуває дві ключові умови для проведення такої зустрічі.У серпні минулого року Пєсков зазначав, що Путін нібито не заперечує проти зустрічі із Зеленським, однак вимагає, що її варто спершу "добре підготувати" для завершення підписанням мирної угоди.Своєю чергою, видання Politico наголосило, що, поки перемовники готуються до чергового раунду консультацій за посередництва США, Київ і Москва залишаються у глухому куті. Причиною є фундаментальні розбіжності, що визначають цей конфлікт від самого початку.Водночас Reuters цитує державного секретаря США Марка Рубіо, який заявив, що питання контролю над українськими землями та статус східних регіонів залишаються центральними темами обговорень щодо завершення війни. Попри інтенсивні переговори, саме ці територіальні розбіжності визнані найважчим бар'єром, який заважає досягненню остаточної згоди.Нагадаємо, очільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Кремль не володіє детальною інформацією про конкретний зміст гарантій безпеки, які готують Київ і Вашингтон. За словами міністра, Москва ігноруватиме політичні заяви та орієнтуватиметься виключно на офіційно підписані документи..

Очільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Кремль не володіє детальною інформацією про конкретний зміст гарантій безпеки, які готують Київ та Вашингтон. За словами міністра, Москва ігноруватиме політичні заяви та орієнтуватиметься виключно на офіційно підписані документи.Про це повідомляє "Радіо Свобода".Як зазначає видання, Лавров наголосив, що Росію цікавить лише практична реалізація майбутніх угод. Він назвав процес обговорення гарантій "публічними іграми" і запевнив, що РФ уважно стежитиме за тим, які домовленості зрештою набудуть реальної сили. Водночас міністр уникнув прямої відповіді на запитання про можливу реакцію Кремля.Нагадаємо, 28 січня президент України Володимир Зеленський застеріг громадян про серйозну загрозу з боку Російської Федерації. Окупанти готуються до нового масованого удару.Також 28 січня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що питання контролю над українськими землями та статус східних регіонів залишаються центральними темами обговорень щодо завершення війни. Попри інтенсивні переговори, саме ці територіальні розбіжності визнані найважчим бар'єром, який заважає досягненню остаточної згоди.Своєю чергою, речник російського президента Дмитро Пєсков утримався від підтвердження інформації про ймовірні домовленості щодо "енергетичного перемир'я" з Україною. За його словами, російська сторона наразі не має офіційних даних, які можна було б оприлюднити..

Речник російського президента Дмитро Пєсков утримався від підтвердження інформації про ймовірні домовленості щодо "енергетичного перемир'я" з Україною. За його словами, російська сторона наразі не має офіційних даних, які можна було б оприлюднити.Речника цитують росЗМІ.Відповідаючи на запитання журналістів про можливу відмову від взаємних ударів по об’єктах критичної інфраструктури, Пєсков заявив, що поки не може прокоментувати цю тему. Він наголосив, що будь-яка конкретна інформація з цього приводу в Кремлі наразі відсутня.Цікаво, що приводом для запитань стали повідомлення, що поширилися в російському сегменті соцмереж 29 січня. У них йшлося про нібито запроваджену заборону на обстріли української енергетики в обмін на аналогічні обмеження щодо ударів по території РФ.Нагадаємо, 28 січня президент України Володимир Зеленський застеріг громадян про серйозну загрозу з боку Російської Федерації. Окупанти готуються до нового масованого удару.Також 28 січня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що питання контролю над українськими землями та статус східних регіонів залишаються центральними темами обговорень щодо завершення війни. Попри інтенсивні переговори, саме ці територіальні розбіжності визнані найважчим бар'єром, який заважає досягненню остаточної згоди..

Поки перемовники готуються до чергового раунду консультацій за посередництва США, Київ та Москва залишаються у глухому куті. Причиною є фундаментальні розбіжності, що визначають цей конфлікт від самого початку.Про це повідомляє Politico.Як нагадує видання, 26 січня Володимир Зеленський повідомив, що українська делегація може зустрітися з представниками РФ та США вже найближчої неділі. За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, президент України готовий до прямої зустрічі з Володимиром Путіним, проте "найбільш делікатні питання досі не розв'язані".Напередодні переговорів, що відбулися минулих вихідних в ОАЕ, спецпосланець США Стів Віткофф заявляв, що суперечності звелося до одного "питання, яке можна розв'язати". Президент Дональд Трамп у Давосі також висловив оптимізм, зазначивши, що угода "досить близька". Втім, дискусії в Еміратах знову зайшли у глухий кут через три ключові аспекти: територіальні вимоги РФ, гарантії безпеки для України та послідовність кроків (припинення вогню до чи після підписання угоди).Територіальне питанняЙмовірно, "розв'язним питанням", про яке згадував Віткофф, є доля Донбасу. Хоча Росія вже не сподівається на швидке захоплення всієї України, Путін прагне отримати весь східний регіон на додачу до анексованого Криму. Москва просуває так звану "формулу Анкориджа", згідно з якою Україна має віддати весь Донбас, включно з територіями, які РФ наразі не контролює. Кремль стверджує, що саме про це Путін і Трамп домовилися під час зустрічі на Алясці минулого року.Для Києва офіційна здача територій є не лише незаконною, а й політично неприйнятною. Хоча Зеленський припускав сценарій, за якого певні регіони стануть демілітаризованою "вільною економічною зоною" під суверенітетом України, Кремль вважає це недостатнім.Держсекретар США Марко Рубіо визнав складність ситуації: "Це все ще прірва, яку треба подолати. Нам вдалося звузити коло питань до одного центрального, але воно буде надзвичайно складним". Окремим пунктом розбіжностей залишається Запорізька АЕС. Зеленський наполягає на спільному контролі України та США, тоді як Москва прагне залучити до управління Вашингтон, оминаючи або обмежуючи участь Києва.БезпекаГострим залишається питання гарантій безпеки. Велика Британія та Франція вже висловили готовність розгорнути свої війська в Україні після досягнення миру. Стів Віткофф назвав запропонований план безпеки "найпотужнішим в історії", хоча не уточнив роль США. Водночас у медіа (зокрема Financial Times) з'являлася інформація, що адміністрація Трампа пов’язує гарантії безпеки з відмовою України від Донбасу, хоча Білий дім це заперечує.Американський "план із 20 пунктів" передбачає вступ України до ЄС у 2027 році, що автоматично включає положення про взаємооборону. Натомість Кремль вимагає повної відсутності військ НАТО, обмеження української армії до 600 тисяч осіб та права вето на оборонні рішення України.Припинення вогнюДля громадян України найважливішим є припинення обстрілів. Київ вимагає негайної зупинки бойових дій. Москва ж непохитна: спочатку — підписана угода на її умовах, потім — пауза у війні. До того часу РФ заявляє про продовження атак, що щодня руйнують енергосистему та забирають життя людей.Ключові відмінності в підходахОбидві сторони намагаються продемонструвати Трампу свою конструктивність. Речник Кремля Дмитро Пєсков називає обговорення технічних деталей "прогресом", а українські аналітики бачать у цьому "обережний оптимізм".Проте експерти, зокрема Тетяна Станова (R.Politik), застерігають: Путін одержимий ідеєю "зламати" Україну і вважає цю війну екзистенційною. На її думку, переговори про Донбас для Москви — лише тактика зволікання, яка не має нічого спільного з реальним бажанням миру.Тим часом перед Зеленським стоїть внутрішній виклик: навіть якщо компроміс буде знайдено, його потрібно провести через складний політичний процес, можливо, через референдум, який неможливий без попереднього встановлення стабільного перемир'я.Нагадаємо, 28 січня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що питання контролю над українськими землями та статус східних регіонів залишаються центральними темами обговорень щодо завершення війни. Попри інтенсивні переговори, саме ці територіальні розбіжності визнані найважчим бар'єром, який заважає досягненню остаточної згоди..

Питання контролю над українськими землями та статус східних регіонів залишаються центральними темами обговорень щодо завершення війни. Попри інтенсивні переговори, саме ці територіальні розбіжності визнані найважчим бар'єром, який заважає досягненню остаточної згоди.Про це, як повідомляє Reuters, заявив 28 січня державний секретар США Марко Рубіо, назвавши цю розбіжність ключовим питанням, яке "дуже важко" розв'язати.Як зазначає видання, глава Кремля Володимир Путін неодноразово заявляв, що Росія захопить весь український Донбас, 90% якого контролюють російські війська, силою, якщо Київ не відмовиться від нього в рамках мирної угоди. Донецьк є частиною Донбасу. Київ заявив, що не подарує Росії територію, яку Москва не змогла здобути на полі бою. Опитування показують, що українці не дуже схильні до територіальних поступок."Це все ще міст, який нам потрібно перетнути. Це все ще прогалина, але принаймні нам вдалося звузити коло питань до одного центрального, і це, ймовірно, буде дуже складно", — сказав Рубіо на слуханнях у комітеті Сенату з міжнародних відносин.США можуть приєднатись до переговорівУ Reuters зазначили, що вимога Путіна, щоб Україна віддала 20% Донецька, які вона досі утримує, близько 5000 квадратних кілометрів, виявилася головною перешкодою для будь-якої угоди. Більшість країн визнають Донецьк частиною України. Путін каже, що Донецьк є частиною російських "історичних земель".Високопоставлений американський дипломат заявив, що на подальших переговорах щодо України може бути присутність США, але головні посланці президента Дональда Трампа Стів Віткофф та Джаред Кушнер, які брали участь у попередньому раунді переговорів минулими вихідними в Абу-Дабі, брати участь не будуть.Переговори минулих вихідних, які містили рідкісну особисту зустріч між російськими та українськими посадовцями, завершилися без угоди, але Москва та Київ заявили, що вони відкриті до подальшого діалогу. Очікується, що подальші обговорення відбудуться наступної неділі в Абу-Дабі, повідомив американський чиновник, який у той час спілкувався з журналістами.Київ перебуває під зростальним тиском адміністрації Трампа, щоб піти на поступки та досягти угоди про припинення найсмертоноснішого та найруйнівнішого конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, спровокованого повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Рубіо також запитали, чи були узгоджені гарантії безпеки для України між США та Україною."Я думаю, можна стверджувати, що з нашого боку вони погодилися. Тут, очевидно, діє російська динаміка. І, звичайно, будь-які гарантії безпеки набудуть чинності після закінчення конфлікту", — сказав Рубіо.Газета Financial Times у вівторок повідомила, що Вашингтон заявив Україні, що вона повинна підписати мирну угоду з Росією, щоб отримати гарантії безпеки від США.Попередній контекст:Нещодавно в Абу-Дабі пройшов перший раунд тристоронніх перемовин за участю США, України та Росії. Головною метою зустрічей стало напрацювання механізмів мирного врегулювання.Представники української делегації заявили про продуктивний характер діалогу, однак компромісу щодо територіального питання сторони не досягнули.Володимир Зеленький заявив, що під час дводенних перемовин в Абу-Дабі делегації Сполучених Штатів Америки, України та Росії обговорили весь 20-пунктний план миру.За оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль проводить інформаційну кампанію, спрямовану на партнерів України, яка намагається представити контроль над Донбасом як головне питання, що залишилося для обговорення на мирних переговорах. Але заяви російських чиновників для внутрішньої аудиторії неодноразово підтверджували, що вимоги Росії виходять за межі Сходу України.26 січня український лідер заявив, що наступний етап тристоронніх перемовин у Абу-Дабі відбудеться 1 лютого.Читайте також: "Формула Анкориджа": як зустріч Трампа з Путіним на Алясці заважає миру в Україні.

У середу, 28 січня, США, Данія та Гренландія розпочали обговорення нової угоди, що має на меті розширити американський вплив на арктичному острові. Такий формат співпраці покликаний задовольнити прагнення президента Трампа посилити присутність Штатів у регіоні, уникаючи при цьому прямої передачі території. Про це повідомляє Bloomberg.Як зазначив Олівер Руте Сков, речник посольства Данії в США, високопосадовці зустрілися, щоб "обговорити, як ми можемо вирішити занепокоєння США щодо безпеки в Арктиці, дотримуючись при цьому червоних ліній Королівства".Переговори відбулися після оголошення минулого тижня Трампом "рамкової угоди про майбутню угоду", в якій він зобов'язався утриматися від запровадження тарифів для європейських країн, які протистоять його зусиллям захопити Гренландію. Цей поворот стався після тижнів зростального тиску Трампа на Данію та Гренландію, щоб вони надали США контроль над стратегічним арктичним островом, який є напівавтономною територією під владою союзника НАТО Данії. Неодноразові погрози викликали обурення з боку данських та гренландських чиновників, а також інших європейських союзників.Лідери Данії та Гренландії цього тижня перебувають у Берліні та Парижі, щоб заручитися підтримкою Європи на тлі переговорів зі США. Державний секретар Марко Рубіо раніше в середу заявив законодавцям Комітету Сенату з міжнародних відносин, що "зараз ми перебуваємо в хорошому становищі" щодо Гренландії, тоді як законодавці-демократи розкритикували адміністрацію Трампа за відчуження союзників по Організації Північноатлантичного договору."У нас є процес, який приведе нас до хорошого результату для всіх", — сказав Рубіо, додавши, що переговори відбуватимуться "дуже професійно та прямолінійно".Трамп оголосив про заплановану угоду після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, де обидва лідери обговорили розміщення американських ракет, права на видобуток корисних копалин, спрямовані на стримування китайських інтересів, та посилення присутності НАТО в Арктиці. Данські чиновники заявили, що готові вести переговори та переглядати співпрацю зі США щодо Гренландії, за умови, що не будуть порушені питання щодо суверенітету острова.Як раніше повідомлялось, офіційні особи США розглядають можливість перегляду оборонної угоди країни з Данією, щоб зняти будь-які обмеження на її військову присутність у Гренландії в рамках переговорів. У початковій угоді, підписаній у 1951 році та зміненій у 2004 році, йдеться, що США повинні "проконсультуватися та поінформувати" Данію та Гренландію, перш ніж вносити "будь-які суттєві зміни до військових операцій чи об'єктів Сполучених Штатів у Гренландії".Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Читайте також: Бенефіс Трампа у Давосі: як глава Білого дому замість Гренландії отримав "Раду миру" .

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що наразі не бачить жодних перспектив для форсованого приєднання України до Європейського Союзу в найближчі роки. За його словами, вступ країни до блоку вже на початку 2027 року є нездійсненним сценарієм.Відповідну заяву німецький лідер зробив за результатами консультацій між лідерами СДПН та ХДС/ХСС, що відбулися у відомстві канцлера в Берліні, пише NW.Критерії понад усеМерц наголосив, що шлях до членства в ЄС лежить через суворе виконання так званих Копенгагенських критеріїв. Він нагадав, що цей процес зазвичай є тривалим і триває роками, тому "перестрибнути" через необхідні етапи підготовки не вдасться."Приєднатися 1 січня 2027 року не можна. Це неможливо", — безапеляційно заявив канцлер.Перспектива залишається, але в довгуПопри скептицизм щодо термінів, Мерц наголосив, що Україна повинна мати чітку європейську перспективу. На його думку, необхідно зосередитися на поступовому зближенні Києва з Брюсселем. "Ми можемо поступово наближати Україну до Європейського Союзу на цьому шляху. Це завжди можливо, але такий швидкий вступ просто неможливий", — резюмував політик. Раніше головна речниця Європейської комісії Паула Піньйо заявила, що у Плані процвітання для України (Ukraine Prosperity Plan) немає "жодного посилання" на конкретну дату вступу України в Європейський Союз. Ці питання та відповідні документи варто розглядати окремо.Своєю чергою, видання Financial Times оприлюднило інсайдерську інформацію, що Брюссель готує пропозиції щодо зміни процедури розширення Євросоюзу, яка діє ще з часів холодної війни. Йдеться про заміну її суперечливою дворівневою моделлю, що могла б прискорити вступ України — зокрема, в разі потенційної мирної угоди, яка має покласти край російському вторгненню.Також 27 січня президент Володимир Зеленський під час розмови з канцлером Австрії Крістіаном Штокером заявив, що Україна розраховує на підтримку конкретної дати вступу до Євросоюзу — 2027 року. На думку глави держави, це стане запорукою безпеки для всього континенту..

З моменту заснування у 1949 році Організація Північноатлантичного договору була одним із головних противників для Москви. Кремлівський диктатор Володимир Путін послідовно прагне послабити західний альянс.Як повідомляє експертка The Wall Street Journal із питань зовнішньої політики Анджела Стент, яка спеціалізується на відносинах США та Європи з Росією і зовнішній політиці Москви, радянські та російські лідери прагнули підірвати альянс і відокремити США від ЄвропиСтент зауважила, що Путін і його найближче оточення можуть лише дивуватися небезпечній грі, яку веде президент США Дональд Трамп. Його конфронтація з союзниками щодо майбутнього Гренландії загрожувала завдати шкоди найуспішнішому альянсу у світі так, як цього не вдалося зробити десятиліттям російського саботажу."Розрив між США та їхніми союзниками, який повністю проявився цього тижня, може тільки зміцнити переконання Путіна в тому, що трансатлантичний альянс серйозно ослаблений", — наголосила вона.Експерт додає, що свого часу відповіддю Радянського Союзу на НАТО була Варшавська угода, укладена в 1955 році. До свого розпаду в 1991 році це був єдиний в історії союз, члени якого вдерлися на територію один одного. Радянські війська вдерлися до Угорщини у 1956 році, а війська Варшавського договору вдерлися до Чехословаччини в 1968 році."Ці вторгнення забезпечили радянську перевагу в Східній Європі. Очільник Кремля прагне контролювати колишні держави Варшавського договору, про що він чітко заявив у проєкті договору, який він представив НАТО перед вторгненням Росії в Україну", — зазначила Стент.За її словами, після розпаду Радянського Союзу в 1991 році майбутнє НАТО обговорювалося в Росії та на Заході. Поставало питання щодо необхідності існування Північноатлантичного альянсу."Комунізм був переможений, і Росія хотіла стати демократичною державою. Навіщо була потрібна ця реліквія холодної війни? Чому б не створити загальноєвропейську організацію безпеки, в якій Росія і США мали б рівний голос?" — зазначила Стент. Вона додала, що поки Москва та її західні прихильники виступали за нову євроатлантичну архітектуру безпеки, НАТО та його прибічники розуміли, що найуспішніший альянс у світі не повинен розпускатися, а повинен адаптуватися і прийняти до своїх лав колишні країни Варшавського договору, які наполегливо прагнули до нього приєднатися.Свого часу адміністрація колишнього президента США Білла Клінтона запропонувала Москві особливе партнерство з НАТО, сподіваючись надати Кремлю частку в трансатлантичному порядку. У 1997 році в Парижі було підписано Основоположний акт НАТО — Росія, але це мало вплинуло на переконання РФ, що НАТО є її противником."На початку свого президентства Путін обговорював можливість вступу до НАТО як з Біллом Клінтоном, так і з колишнім президентом США Джорджем Бушем, але стало зрозуміло, що Росія не приєднається до альянсу, в якому не зможе домінувати", — додала Стент.За її словами, неприязнь Путіна до НАТО на сьогодні лише посилилася. Москва все більше підтримує європейські політичні партії та групи лівого і правого спрямування, які виступають проти НАТО і США. Російський диктатор виправдав анексію Криму Росією у 2014 році, заявивши, що якби Росія не втрутилася, то це нібито б означало б, що військово-морські сили НАТО опинилися б у цьому місті, яке начебто є символом військової слави Росії, і це створило б не ілюзорну, а цілком реальну загрозу для всієї Південної Росії."Путін не боїться НАТО, тому що воно загрожує фізичній безпеці Росії. Він розуміє, що розширення членства в НАТО на колишні радянські держави та членів Варшавського договору підриває його мету відновлення сфери впливу Москви", — зазначила експерт.Стент зробила висновок, що НАТО залишається головною перешкодою для імперських амбіцій Путіна. Так, якби Україна була членом НАТО, Росія не наважилася на вторгнення."Як же іронічно, що суперечка між США та їх союзниками щодо території члена НАТО може в кінцевому підсумку підірвати НАТО і допомогти Путіну реалізувати його мету підкорити Україну", — додала вона.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Читайте також:Бенефіс Трампа у Давосі: як глава Білого дому замість Гренландії отримав "Раду миру".

Італія надіслала Україні першу партію допомоги для подолання енергетичної кризи. Деяке обладнання вже у Києві.Про це повідомив офіс прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні, передає ANSA."Сьогодні було доставлено першу партію із 78 промислових котлів, ще 300 будуть доправлені найближчими тижнями. Їхня загальна теплова потужність становитиме приблизно 900 МВт", — йдеться у повідомленні.В офісі уточнили, що котли призначені для пошкоджених міських мереж, лікарень та основних служб. Наголошується, що загалом енергетична допомога Італії забезпечить достатню теплову потужність приблизно для 90 тисяч будинків або міста із населенням близько 250 тисяч жителів.Крім того, Італія розпочала програму відправки до України середніх і великих генераторів. Вони будуть підтримувати лікарні, водопровідні системи та критичну інфраструктуру у разі відключення електроенергії.Нагадаємо, чеська ініціатива Dárek pro putina ("Подарунок для Путіна") лише за кілька днів акумулювала понад 3,8 мільйона доларів для підтримки української енергетики. Ці кошти будуть спрямовані на термінове відновлення енергосистеми України, що потерпає від ворожих атак. Окрім технічної допомоги для цивільного населення, частина фінансування від партнерів буде спрямована на посилення кібербезпеки поліції Києва. .

Спецпредставник американського президента Стів Віткофф та зять президента США Джаред Кушнер не братимуть участь у наступному раунді переговорів між Україною та Росією.Про це повідомив державний секретар США Марко Рубіо на слуханні в комітеті закордонних справ Сенату США, передає "Інтерфакс-Україна"."Наприкінці минулого тижня в ОАЕ відбулася зустріч, яка, як мені здається, вперше за багато років мала тристоронній характер і включала присутність США. Там були Джаред і Стів Віткофф, а також представники Росії та України. Цього тижня вони збираються продовжити переговори, цього разу у двосторонньому форматі. Присутність США можлива, але це будуть не Стів і Джаред", — заявив Рубіо.За його словами, наразі проблемним пунктом між Києвом і Москвою є питання територій. Зокрема, контроль над Донбасом."Я думаю, що залишився один пункт, який ви всі знаєте, і це територіальні претензії, зокрема, територіальні претензії на Донецьк. І я знаю, що йде активна робота, щоб спробувати з’ясувати, чи не можна узгодити погляди обох сторін щодо цього. Це міст, який ми ще не переходили. Це прогалина. Але принаймні ми змогли звузити коло проблеми до однієї центральної", — наголосив Рубіо.Попередній контекст:Минулого тижня в Абу-Дабі пройшов перший раунд тристоронніх перемовин за участю США, України та Росії. Головною метою зустрічей стало напрацювання механізмів мирного врегулювання.Представники української делегації заявили про продуктивний характер діалогу, однак компромісу щодо територіального питання сторони не досягнули.Володимир Зеленький заявив, що під час дводенних перемовин в Абу-Дабі делегації Сполучених Штатів Америки, України та Росії обговорили весь 20-пунктний план миру.За оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль проводить інформаційну кампанію, спрямовану на партнерів України, яка намагається представити контроль над Донбасом як головне питання, що залишилося для обговорення на мирних переговорах. Але заяви російських чиновників для внутрішньої аудиторії неодноразово підтверджували, що вимоги Росії виходять за межі Сходу України.26 січня український лідер заявив, що наступний етап тристоронніх перемовин у Абу-Дабі відбудеться 1 лютого.Читайте також: "Формула Анкориджа": як зустріч Трампа з Путіним на Алясці заважає миру в Україні.

У середу, 28 січня, Кабінет міністрів призначив новий склад наглядової ради "Енергоатома". До команди увійшли авторитетні міжнародні фахівці з багаторічним досвідом у галузях ядерної енергетики, фінансів, управлінні ризиками та юридичному регулюванні. Про це у Telegram-каналі повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, "це важливе рішення" для оновлення НАЕК "Енергоатом".Хто увійшов до наглядової радиТак, нова наглядова рада складається з семи осіб. Незалежними членами наглядової ради будуть:Руміна Велші — міжнародна експертка, яка понад 40 років працює в галузі ядерної безпеки. Раніше очолювала ядерний регулятор Канади та Комісію стандартів безпеки МАГАТЕ.Лаура Гарбенчуте-Бакієне — фахівчиня з фінансів та аудиту з 25-річним стажем. Має досвід роботи на керівних посадах у PwC та роботи зі стратегічними об’єктами, зокрема Ігналінською АЕС.Патрік Фрагман — міжнародний управлінець, колишній президент і CEO американської компанії Westinghouse Electric Company.Бріс Буюон — юрист та експерт з корпоративного управління, який обіймав керівні посади у французькій енергетичній групі EDF.Представниками держави у наглядовій раді призначили:заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталія Кіндратіва;голову Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергія Сухомлина;держсекретаря Міністерства енергетики Максима Малашкіна. "Конкурс відбувся за участі незалежних представників ЄС, ЄБРР, IFC і бізнес-омбудсмена за повною та відкритою, конкурентною процедурою, передбаченою для всіх стратегічно важливих державних підприємств. Уряд зробив усі необхідні кроки для перезапуску менеджменту і дотримувався рекомендацій партнерів про проведення конкурсу у повному, а не скороченому форматі", — зазначила Свириденко.Завдання для "Енергоатому"Під час першої зустрічі з новими членами наглядової ради НАЕК "Енергоатом" прем'єр-міністр поставила задачу терміново призначити нове керівництво компанії. "На період, необхідний для призначення, уряд доручив замінити тимчасове керівництво компанії", — заявила Свирденко.Також нова наглядова рада має провести повний аналіз попередньої діяльності компанії: договорів, закупівель та аукціонів з продажу електроенергії, з урахуванням інформації від правоохоронних органів, медіа та народних депутатів.Нагадаємо, ще у листопаді Юлія Свириденко повідомила, що Кабінет міністрів України продовжує повне перезавантаження енергетичного сектору. На засіданні уряду затвердили план дій для оновлення складу наглядових рад та виконавчих органів суб’єктів господарювання паливно-енергетичного комплексу. .