Політика

Журналісти заявили про ймовірні фінансові зв’язки між громадськими проєктами народного депутата від "Європейської Солідарності" Олексія Гончаренка та низкою аграрних компаній.Як повідомляють журналісти, окремі активи можуть контролювати представники найближчого політичного оточення парламентаря, хоча формально вони оформлені на інших осіб. Автор проаналізував декларації політика та пов’язаних із ним осіб, відомості з відкритих реєстрів, корпоративну документацію і дані про діяльність кількох підприємств.Що Гончаренко вказав у деклараціїЗгідно з наведеними даними, у декларації за 2025 рік Гончаренко зазначив право користування автомобілем Nissan Qashqai 2013 року випуску, який належить Ярославу Глові.Дружина народного депутата Ольга Гончаренко задекларувала 7,5 млн грн доходу від підприємницької діяльності у сфері програмування та інформаційних технологій. Автор звернув увагу, що її дохід зріс більш ніж на один мільйон гривень порівняно з попереднім роком.Також у декларації зазначена позика на 359 тисяч доларів, яку дружина політика надала іншій особі. Її грошові активи становили 771 тисячі доларів.Сам Гончаренко задекларував 45 тисяч доларів і 10 тисяч євро готівкою. Серед його доходів вказані 782 тисяч гривень заробітної плати народного депутата та 2,4 мільйона гривень роялті за відеоконтент, зокрема на YouTube.Хто керує "Гончаренко центрами"Мережа "Гончаренко центрів" позиціює себе як проєкт безплатних освітніх, культурних і волонтерських просторів. Юридично вона працює через громадську організацію "Ви.Мова", яка має статус неприбуткової.Гончаренко входить до правління організації. Операційне управління, за даними матеріалу, здійснює депутат Одеської обласної ради від "Європейської Солідарності" Олексій Потапський. Журналіст пов’язує Потапського з аграрним кооперативом "Дружба народів". Серед керівників і співзасновників підприємства також згадується депутат Одеської міської ради та помічник Гончаренка Петро Обухов.Серед партнерів мережі названий агрохолдинг "Укрлендфармінг", який пов’язують із бізнесменом Олегом Бахматюком. Автор нагадує, що 2020 року Гончаренко публічно виступав на захист підприємств агрохолдингу, пояснюючи це необхідністю зберегти робочі місця.Ще одним спонсором у матеріалі назване ТОВ "ТаксіБонд", власником якого є Обухов. Водночас через незначні фінансові показники компанії автор вважає її допоміжним, а не основним джерелом підтримки.Експорт зерна на 431 млн грнПосилаючись на неназвані джерела у правоохоронних органах, автор стверджує, що низка сільськогосподарських підприємств могла брати участь в експортних операціях із подальшим переказом коштів за кордон. За наведеними даними, впродовж 2023-2024 років компанії експортували зерно на 431 мільйона гривень. З цієї суми 347 мільйона гривень нібито перерахували болгарській компанії High View Group.У матеріалі також заявлено, що на початку 2023 року цю компанію зареєстрували на доньку депутата Одеської обласної ради Юрія Карабаджака. Документальних підтверджень контролю Гончаренка над цим підприємством у тексті не наведено.Окремо автор згадує кримінальне провадження, яке Служба безпеки України нібито відкрила в липні 2023 року щодо Андрія Паращенка та його батька. За твердженням журналіста, справа стосувалася можливої передачі ресурсів представникам Росії. Інформації про вирок суду або доведення вини цих осіб у матеріалі немає.Позика та земельні ділянки ОбуховаЗа даними декларації за 2024 рік, Обухов отримав від дружини Гончаренка позику на 415 тисяч доларів. Цю фінансову операцію також зазначив у декларації народний депутат.Автор пише, що Обухову належать 48 сільськогосподарських земельних ділянок загальною площею 98 га в Подільському районі Одеської області. Частину землі орендують кооператив "Дружба народів" і компанія "Зернятко Плюс". У матеріалі висловлено припущення, що позика могла бути пов’язана з фінансуванням активів, однак доказів її нецільового використання або порушення законодавства не наведено.Журналіст також із посиланням на власні джерела заявив, що деякі працівники "Гончаренко центрів" нібито укладають волонтерські договори, але отримують гроші на банківські картки від третіх осіб. За його оцінкою, загальна сума таких виплат може сягати близько чотирьох мільйонів гривень щомісяця.Нагадаємо, наприкінці квітня журналісти отримали доступ до аудіозаписів, відомих як "плівки Міндіча", що проливають світло на резонансну справу. Вже оприлюднено перші розшифровки задокументованих розмов та згодом очікується продовження серії викриттів..

Очільник оборонного відомства Сполученого Королівства Джон Гілі оголосив про складання своїх повноважень через гостру незгоду з фінансовою політикою уряду Кира Стармера щодо фінансування армії. Посадовець відкрито звинуватив кабінет міністрів у нездатності забезпечити належний рівень грошових вливань для протидії сучасним безпековим викликам.Відповідну заяву він оприлюднив у соцмережі X.Провал оборонного плану та звинувачення на адресу СтармераУ своєму розлогому зверненні Джон Гілі підкреслив, що нове керівництво Великої Британії чудово усвідомлювало складність геополітичної ситуації, коли перемагало на виборах. Спільний стратегічний огляд чітко продемонстрував необхідність глобальної модернізації армії на найближчі десять років, залучення новітніх технологій та всебічного зміцнення міжнародних альянсів. Проте реалізація цих планів вперлася у небажання фінансистів давати гроші. Джон Гілі прямо звернувся до очільника уряду Кира Стармера, нагадавши про спільну роботу,"Ми прийшли до влади, усвідомлюючи, що Британія вступила в нову епоху загроз, яка потребує нової епохи оборони. Стратегічний оборонний огляд, який ми спільно замовили, визначив десятирічне бачення трансформації наших збройних сил, зміцнення альянсів, інвестування в технології, що змінюють характер війни, та підтримки британської промисловості, щоб зробити оборону двигуном економічного зростання", — йдеться у заяві політика.Він наголосив, що ця нова ера оборони потребувала додаткових інвестувань через план оборонних інвестицій. "Відмінна та масштабна міжурядова робота, завершена в січні під вашим керівництвом, за моєї участі та за участі міністра фінансів, підтвердила масштаб викликів і зростання ризиків для оборони. Відтоді ви не змогли, а міністерство фінансів не захотіло, забезпечити ресурси, яких потребує країна для захисту в цей період зростальних загроз", — зазначає Гілі.Колишній міністр переконаний, що затверджене фінансове рішення щодо Плану оборонних інвестицій "суттєво не відповідає тому, що необхідно обороні та країні в цей небезпечний час".Загроза з боку Росії та вимушений відхідОкрему увагу Джон Гілі приділив російській загрозі, про яку раніше неодноразово заявляв сам прем'єр-міністр та представники Північноатлантичного альянсу."Минулого тижня ви самі окреслили загрози: "За нашою оцінкою розвідки та оцінкою інших країн НАТО, Росія може здійснити напад на НАТО вже до 2030 року". Ви знаєте, чого потребує оборона. Ви переконливо виклали це у своєму виступі на Мюнхенській конференції з безпеки в лютому", — наголосив він.Гілі зазначив, що без плану оборонних інвестицій, який відповідає нинішньому моменту ризику, він змушений ухвалювати рішення, що знизять готовність збройних сил, підвищать ризики для особового складу під час операцій і можуть зробити країну менш безпечною. "Після того як я пояснив вам, що не зможу погодитися на фінансове рішення щодо Плану оборонних інвестицій, яке не забезпечує Збройні сили необхідними ресурсами, у мене не залишилося іншого вибору, окрім як подати у відставку з посади міністра оборони", — резюмував політик.Як повідомляють міжнародні журналісти агенції Reuters, запеклі дебати та дискусії між оборонним і фінансовим відомствами Великої Британії стосовно збільшення військових асигнувань безперервно тривали протягом кількох останніх місяців, але так і не увінчалися компромісом.Нагадаємо, глава італійського уряду Джорджа Мелоні висловила солідарність із ідеєю створення спеціальної посади європейського представника, який вестиме переговори з Російською Федерацією щодо завершення війни в Україні. Водночас політикиня наголосила, що будь-який дипломатичний поступ можливий лише за умови паралельного нарощування всебічної допомоги Києву та посилення економічного тиску на Москву..

Глава італійського уряду Джорджа Мелоні висловила солідарність із ідеєю створення спеціальної посади європейського представника, який вестиме переговори з Російською Федерацією щодо завершення війни в Україні. Водночас політикиня наголосила, що будь-який дипломатичний поступ можливий лише за умови паралельного нарощування всебічної допомоги Києву та посилення економічного тиску на Москву.Про це повідомляє італійське видання La Stampa, яке цитує заяву політикині під час виступу перед засіданням Європейської Ради 18-19 червня.Єдиний голос Європи у переговорному процесіІталійська лідерка зауважила, що створення подібного дипломатичного інституту є логічним кроком, над яким офіційний Рим працює вже тривалий час. На її переконання, такий представник повинен мати беззаперечний авторитет серед усіх країн європейського блоку."Я давно підтримую необхідність визначення авторитетної особи, якій довіряють і яка має мандат усіх держав-членів, щоб представляти думку Європи, і саме в цьому напрямку я продовжую працювати", — заявила прем’єр-міністерка.Санкції та тиск як спосіб примусу Росії до мируОчільниця італійського уряду переконана, що безперервне фінансування і всебічна підтримка оборонної спроможності України, а також збереження жорсткого політичного та економічного тиску на РФ є єдиними дієвими інструментами, які спроможні змусити Москву сісти за стіл переговорів. Рим демонструє непохитність у цьому питанні та закликає партнерів до рішучих дій."Наша позиція не змінюється. На нашу думку, підтримка Києва та збереження тиску на Москву й сьогодні є єдиним реальним способом створити умови, які змусять розпочати серйозний переговорний процес. Саме тому ми підтримуємо 20-й пакет європейських санкцій, адже доки Росія відмовлятиметься від припинення вогню та початку реальних переговорів, необхідно підтримувати високий політичний та економічний тиск", — заявила Мелоні.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що під час потенційних переговорів із країною-агресоркою Росією Європа може бути представлена у різних форматах — зокрема через групу Е3, до якої входять Велика Британія, Німеччина та Франція або через Європейський Союз..

У четвер, 11 червня, оприлюднили результати опитування, згідно з яким 51,9% поляків заявили про погіршення ставлення до України та українців. Зміни відбулися після рішення Президента України Володимира Зеленського надати одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування "Героїв УПА".Про це повідомляє польське видання Rzeczpospolita з посиланням на опитування SW Research. Водночас 31,9% учасників дослідження відповіли, що рішення української влади не вплинуло на їхнє ставлення до України та її громадян. Ще 11,7% респондентів не змогли визначитися з відповіддю. Лише 4,5% опитаних повідомили, що після цієї ситуації почали краще ставитися до українців та України.Хто частіше заявляли про погіршення ставленняНегативні зміни частіше фіксували серед чоловіків. Про погіршення ставлення заявили 59% опитаних чоловіків і 46% жінок. Найбільше респондентів із негативною оцінкою рішення виявилося серед молоді віком до 24 років.Опитування провели 9-10 червня серед користувачів онлайн-панелі SW Panel. У дослідженні взяли участь 800 повнолітніх громадян Польщі.Нагадаємо, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський назвав рішення щодо найменування підрозділу ССО помилкою та пригрозив позбавити Зеленського Ордена Білого Орла, однієї з найбільших нагород у країні. За його словами, польська сторона очікує, що Україна перегляне його.Також декілька днів тому виникло нове непорозуміння між країнами. Так, польське місто Кельце мало передати Вінниці 15 автобусів, проте переглянуло своє рішення через вулицю Степана Бандери. Після інциденту мер українського міста відкликав пропозицію щодо громадського транспорту, проте польські політики почали вимагати перейменування вулиці "на більш доцільне"..

Компанія Lockheed Martin заявила, що не може спрогнозувати, коли союзники Сполучених Штатів отримають ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони Patriot. Виробник наголосив, що рішення про черговість постачань ухвалює американський уряд.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на віцепрезидента зі стратегії та розвитку бізнесу ракетного підрозділу Lockheed Martin Брайана Данна.За його словами, компанія намагається прискорити виробництво ракет PAC-3 через дефіцит боєприпасів. PAC-3 — це керована ракета-перехоплювач, яку використовують у комплексах Patriot для знищення балістичних та інших повітряних цілей.Під час авіасалону ILA в Берліні Данн зазначив, що виробник не може повідомити конкретні строки постачань країнам, які експлуатують Patriot. Серед них — Німеччина, Японія, Польща, Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія.США визначатимуть черговість постачаньLockheed Martin планує значно наростити виробничі потужності. Згідно з угодою з Пентагоном вартістю 4,7 млрд доларів, компанія має збільшити щорічний випуск PAC-3 із 650 до 2000 ракет до 2033 року.Данн пояснив, що розширення виробництва дасть змогу швидше задовольняти потреби держав-замовників. Водночас компанія не впливає на те, хто отримає ракети насамперед."Ми не контролюємо розподіл цих ракет і не можемо повідомити країнам, яке місце вони посідають у списку пріоритетів", — заявив представник Lockheed Martin.За його словами, Пентагон готується переглянути порядок розподілу ракет, однак виробника до ухвалення цих рішень не залучають.Високопоставлена представниця ракетного підрозділу Lockheed Martin Паула Хартлі також повідомила про посилення недовіри до американських оборонних компаній серед іноземних партнерів. За її словами, представники урядів і збройних сил інших країн дедалі частіше скаржаться на затримки та недоступність продукції. Частина цього невдоволення спрямована не лише на виробників, а й на уряд США.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Україна разом із партнерами в Європі реалізує проєкт зі створення власної інтегрованої системи протиповітряної оборони, яку вже називають умовним "європейським Patriot".Також раніше Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів..

У польському місті Кельце депутатська фракція партії "Право і справедливість" підготувала резолюцію із закликом до влади Вінниці змінити назву вулиці Степана Бандери. Документ передали голові міської ради Кельце Аґаті Войді та сподіваються на його підтримку під час найближчої сесії.Як повідомляє Telewizja Świętokrzyska, ініціатива з'явилася на тлі дискусії навколо українсько-польської історичної пам'яті та нещодавнього рішення Вінниці відкликати прохання про передачу 15 автобусів від польського міста-побратима.У тексті резолюції депутати нагадують, що Кельце та Вінницю пов'язує понад 70 років партнерських відносин, заснованих на культурній, економічній та суспільній співпраці. Окремо наголошується на підтримці, яку мешканці Кельце надавали Україні та українським біженцям після початку повномасштабного вторгнення Росії.Водночас автори документа зазначають, що справжнє партнерство забезпечує готовність обговорювати складні історичні питання. На їхню думку, постать Степана Бандери та діяльність ОУН і УПА викликають у польському суспільстві негативні асоціації через події на Волині під час Другої світової війни.Що пропонують польські політикиУ резолюції йдеться про те, що вулиці, названі на честь Бандери, не викликають позитивного ставлення для багатьох поляків. Тому депутати звертаються до влади та громади українського міста із проханням перейменувати вулицю."Ми віримо, що в багатій історії України та самої Вінниці є багато видатних постатей, героїв боротьби за незалежність, діячів культури, науки чи праведників, які можуть об’єднувати, а не розділяти наші народи та місцеві громади. Такий жест з боку міста Вінниці, зроблений у дусі взаємної поваги та історичної правди, став би знаковим символом зрілості нашого партнерства. Очищення публічного простору Вінниці від символів, що розділяють поляків та українців, зміцнить наше партнерство на наступні десятиліття", — зазначили в Польщі.Напередодні міська голова Кельце Агата Войда повідомила, що навколо питання передачі автобусів Вінниці виникла хвиля політичних питань, маніпуляцій та взаємних викликів. Після цього міський голова Вінниці Сергій Моргунов вирішив відкликати прохання про передачу транспорту, щоб не допустити подальшого загострення конфлікту.Додамо, рішення українського керівництва відзначити один із підрозділів Збройних сил України почесним історичним найменуванням спровокувало гостру реакцію серед вищого політичного істеблішменту Польщі. Офіційна Варшава розглядає безпрецедентні кроки у відповідь, які можуть безпосередньо торкнутися вищих державних відзнак українського лідера Володимира Зеленського.Читайте також: Скандал навколо УПА в Польщі: кому вигідне загострення теми.

Політики у сусідній країні не можуть заспокоїтися після того, як президент України Володимир Зеленський присвоїв одному з елітних підрозділів ЗСУ почесне найменування "імені Героїв УПА". Чому до цього варто ставитися як до внутрішньої польської проблеми? Тертя між Києвом та Варшавою, викликане рішенням Зеленського, мало врегулюватися максимум за кілька днів, але польські політики продовжують підтримувати напругу, у відповідь з українського боку звучить коректне пояснення: найменування підрозділу на честь Героїв УПА жодним чином не спрямовувалося проти Польщі та її народу, щобільше — українські повстанці воювали проти наших спільних ворогів — сталінського і гітлерівського тоталітарних режимів. Але польські політики продовжують чути лише себе, з чого напрошується висновок: ескалація сварки їм вигідна. Якою ж є ця вигода? Конфліктне бачення минулого: чому Польща наступає на ті самі граблі Поляки давно написали власну історію XX століття, зокрема, Другої світової війни у націоналістичній парадигмі. Такий підхід дієвий для єднання нації на символах спільної історичної пам’яті, однак щойно він наштовхується на інше бачення — виникає конфлікт інтерпретацій.Більшість європейських держав відійшла від виключно націоналістичної парадигми історії, аби уникати беззмістовних суперечок, хто кому і коли завдав більших історичних травм. Власне, мультикультурний підхід до минулого Європи є одним із тих "клеїв", які цементують Європейський Союз. Це — суспільна угода: розмовляємо про сьогодення та майбутнє, минуле лишаємо для істориків.Але така угода працює не скрізь. Можна пригадати, як Віктор Орбан зумів керувати урядом Угорщини 16 років поспіль, підживлюючи історичну образу угорців через втрату територій у результаті Тріанонського договору 4 червня 1920 року. Нагадування сусідам про "угорські землі" розсварювало Будапешт з Україною, Румунією, Словаччиною, Сербією, Хорватією. Новий прем’єр Угорщини Петер Мадяр продовжує наполягати на порушенні права угорців, зокрема, можна нагадати його ультиматум Словаччині — скасувати "декретив Бенеша". TrueUA пояснював, про що саме йдеться. До країн, де не працює мультикультурний підхід до минулого, належить і Польща.В її політиків конфлікт не тільки з Україною, і не тільки через УПА. Торік у вересні польський президент Кароль Навроцький прямим текстом вимагав репарацій від Німеччини за збитки, завдані під час Другої світової війни. За підрахунками Польщі, сума становить 1,3 трильйона євро. Ще далі пішов політичний соратник Навроцького, лідер правоконсервативної партії "Право і справедливість" (PiS) Ярослав Качинський, який назвав Німеччину "постнацистською", бо вона ніколи не виплачувала репарації постраждалим країнам. В уряді ліберала Дональда Туска проти вимог правих політиків щодо німців. А от стосовно рішення про найменування підрозділу ЗСУ на честь Героїв УПА позиції правих і лібералів у Польщі дуже схожі. "Бандеризм" як небезпечна політична іграшка польських правихІснує загальновідома причинно-наслідкова дилема, що було першим — курка чи яйце. Хто ж першим — Україна чи Польща — почали роздмухувати суперечку навколо ОУН та УПА? В обох країнах різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років.У липні цього року виповниться 10 років відтоді, як польський Сейм назвав події тих років "геноцидом польського населення", зневаживши думку українців. А взимку 2018-го у Польщі ухвалили так званий "закон про заборону бандеризму" — документ розширював повноваження Інституту національної пам’яті, який отримав право цензурувати наукові дослідження, вихолощуючи звідти будь-які згадки, що не вкладаються в прокрустове ложе" націоналістичного бачення минулого. Інститут нацпам’яті до обрання президентом очолював Навроцький.За кілька днів після другого туру президентських виборів, коли стало зрозуміло, що він переміг, Сейм ухвалив закон, яким установив 11 липня "днем пам’яті про поляків — жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА на східних кресах II Річпосполитої Польщі" (польські націоналісти називають "східними кресами" частину українських земель). Так що рівно через місяць варто очікувати чергового сплеску українофобії у Польщі. Отримавши президентську посаду, торік у вересні Навроцький вніс до Сейму відверто провокаційний законопроєкт про кримінальну відповідальність за "пропаганду ідеології бандеризму" та заперечення Волинської трагедії. Причому пояснював свою ініціативу маніпулятивно: мовляв, такий закон "усуне російську пропаганду та дасть можливість вибудувати польсько-українські стосунки на справжньому партнерстві". Навроцький поєднав криміналізацію "бандеризму" з обмеженнями для українських біженців. Проте Сейм законодавче дітище президента відхилив. Опоненти пояснювали своє рішення не тим, що проти посилення відповідальності за "бандеризм", а перегукуванням запропонованих норм щодо біженців з уже існуючими.Останній крок Навроцького — намір позбавити Зеленського почесного ордену Білого орла. Щоправда, тут він сам себе відшмагав, — опоненти потикали в ніс президенту-історику, що досі кавалерами цієї нагороди є російська імператриця Катерина II, яка знищила польську державність, італійський фашистський дуче Беніто Муссоліні та друг Путіна — ексканцлер Німеччини Герхард Шредер. Навроцький зганьбився, то ж поки процедура позбавлення ордену українського президента на паузі.Як випливає з вище згаданих прецедентів, ініціаторами недружніх дій були саме польські політики, а історичні спекуляції впливової партії "Право і справедливість" десятиліттями створювали поживний ґрунт для зростання ультраправих настроїв. То ж не дивно, що в Польщі значну підтримку мають дві одночасно українофобські, антиєвропейські та проросійські партії "Конфедерація свободи й незалежності" на чолі зі Славомиром Менценом та "Конфедерація польської корони", де лідером є скандальний Гжегож Браун. Саме ці політсили зараз отримують найбільшу вигоду з антиукраїнської істерики. При цьому Навроцький, PiS, ура-патріотична преса роблять всю роботу замість них.За даними червневого зрізу громадської думки, проведеного дослідницьким інститутом Pollster для Super Express, "Конфедерація" Менцена третя за популярність (13,29%, зростання рейтингу на 1,55 відсоткового пункту), "Конфедерація" Брауна — п’ята (7,03%, зростання на 1,49%). Разом рейтинг двох проросійських партій — понад 20 відсотків, і це — у Польщі. Три стратегічні помилки Туска у конфлікті з Україною З правими — зрозуміло, але й ліберали використали сварку для внутрішнього вжитку. Прем’єр Туск у першій заяві все звів до того, що Зеленський вчинив неправильно, між Україною та Польщею чвар не повинно бути, і це мають зрозуміти як український, так і польський президенти. Простіше кажучи, Туск перевів стрілки на Навроцького, хоча проблема значно глибша — вона у бажанні Варшави диктувати свої історичні наративи. Підтвердженням стала заява глави МЗС Польщі Радослава Сікорського:"Прошу керуватися заявою голови Кабінету міністрів про те, що це Україна припустилася помилки, і ми очікуємо, що саме Україна виправить цю помилку".Українці не вважають це помилкою, вони рішення Зеленського схвалюють.Туск днями знову перекинув м’яч Навроцькому, мовляв, президенти Польщі та України повинні провести переговори між собою. Оглядачі ж зауважують: обравши тактику перекладання відповідальності, прем’єр припускається стратегічних помилок. Перша помилка: хайп, здійнятий польськими політиками довкола теми найменування підрозділу ЗСУ, яка є властиво українською і не стосується Польщі, може зірвати дуже важливий міжнародний захід — Конференцію з питань відновлення України (URC 2026) у Гданську, запланований на 25-26 червня. Для Варшави конференція архіважлива, фактично йдеться про стратегічну ініціативу Польщі, до Гданська збирається значна кількість політків та підприємців. Та чи прибудуть всі, на кого очікують на тлі сварки, яку підігрівають поляки?Звісно, конференція на малій батьківщині обох ключових діячів Польщі — і Туск, і Навроцький народилися у Гданську — не менш важлива й для України, її перенесення в часі або в інше місце — небажане, проте антиукраїнська істерія у сусідів дуже заважає. Якщо захід не відбудеться, це буде ляпас перш за все уряду Туска. Друга стратегічна помилка: поки польські політики граються з минулим, Зеленський провів плідну зустріч із лідерами Е3 — прем’єром Британії Кіром Стармером, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом та президентом Франції Еммануелем Макроном. Польща завжди прагне залучатися до переговорів за участю сильних і впливових. Туск образився, що його не покликали:"Я сказав, що з погляду Польщі жодні домовленості, в яких Польща не бере участі, не будуть нами поважатися, тобто не будуть для нас обов’язковими".Знову ж таки, образа, розрахована на польського виборця.Здається, у Варшаві не до кінця розуміють, що йшлося про Україну, а не про гонор поляків. Крім того, Україна зараз не залежить від Польщі так, як ще кілька років тому, але польські політики продовжують вважати, що без них українці не проживуть, тому мають постійно дякувати і заглядати в рота тамтешнім історикам.  Третя помилка: Туск та члени його команди хочуть сподобатися виборцям правих. Опитування показують: рейтинг прем’єра знижується, а от його партія продовжує лідирувати. До парламентських виборів ще понад рік, знайдуться позитивні теми для покращення електоральних позицій, тому незрозуміло, навіщо танцювати краков’як перед виборцями, які не голосували і не голосуватимуть за лібералів. Україна дозволила польській стороні ексгумацію останків тіл людей, яких вважають жертвами подій на Волині та на Східній Галичині, у нас ніколи на державному рівні не шпетили польських можновладців за їхніх українофобів, від яких українцям дісталося протягом спільної історії. Та замість дивитися у майбутнє, де Україна спільно з Польщею є форпостом проти Росії, польські діячі, на жаль, продовжують жити з головою, постійно оберненою в минуле.Тому нинішній скандал не буде останнім, навіть якщо сторони домовляться не наступати одна одній на історичні "мозолі". Інша справа — навчитися ці скандали гасити без значних іміджевих втрат для обох держав-сусідок..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп різко розкритикував Іран за відсутність прогресу в переговорах. За словами американського лідера, Тегеран навмисно затягує діалог, тоді як Вашингтон готовий до рішучих дій у разі провалу дипломатичних зусиль.Як пише видання CNN, Трамп пригрозив Ірану відновленням ударів, якщо прогрес у переговорах щодо припинення війни буде недостатнім. Він заявив, що все, що потрібно зробити, це "почати підписувати документ", щоб досягти угоди зі США. "Ми будемо атакувати їх, атакувати дуже сильно", — заявив він під час розмови з журналістами у Білому домі.За даними ЗМІ, лідер США також не виключив можливості ударів, спрямованих на критично важливу цивільну інфраструктуру в Ірані, зокрема, електростанції та мости. "Вони повинні підписати цю угоду. Це гарна угода", — додав Трамп.Раніше Дональд Трамп розповідав, що США не мають наміру форсувати події у переговорному процесі з Тегераном задля швидкого підписання документів. Офіційний Вашингтон планує утримувати чинні обмеження проти іранської портової інфраструктури до моменту досягнення остаточних домовленостей.Варто зауважити, що днями Палата представників США схвалила резолюцію, яка має обмежити можливість президента Дональда Трампа продовжувати воєнні дії проти Ірану без окремого дозволу Конгресу. Рішення стало рідкісним випадком відкритого спротиву частини республіканців зовнішньополітичному курсу глави держави.Нагадаємо, 9 червня Іран та Ізраїль заявили про призупинення взаємних атак після нового загострення конфлікту, яке стало першим серйозним порушенням перемир’я, досягнутого у квітні. Водночас обидві сторони наголосили, що готові відновити бойові дії у разі нових провокацій..

У середу, 10 червня, стало відомо про смерть народного депутата II скликання Вячеслава Бєльського, який 1996 року брав участь в ухваленні Конституції України.Про це повідомили на офіційній сторінці Верховної Ради України. "З сумом повідомляємо про смерть народного депутата України II скликання Вячеслава Бєльського. Він був одним із тих, хто голосував за ухвалення Конституції України, зробивши свій внесок у становлення української державності", — йдеться у повідомленні.У Раді висловили щирі співчуття рідним, близьким, друзям, колегам та всім, хто знав і поважав Вячеслава Бєльського.Що відомо про Вячеслава БєльськогоНародився 4 травня 1954 року. За фахом — вчений агроном. Працював у сільському господарстві Запорізької області, був головою колгоспу "Україна". У парламенті Вячеслав Бєльський працював у Комітеті з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів і соціального розвитку села.У 1994-1998 роках був народним депутатом України II скликання, обраним від Василівського округу Запорізької області. Також балотувався до Верховної Ради у 1998 та 2000 роках, але тоді не був обраний.Нагадаємо, 25 січня на Львівщині народний депутат від "Слуги народу" Орест Саламаха потрапив у дорожньо-транспортну пригоду.Додамо, 18 травня помер народний депутат кількох скликань Степан Кубів. Сумну звістку про смерть колеги підтвердили у Верховній Раді України..

Президент Володимир Зеленський повідомив про важливі домовленості з міжнародними партнерами, спрямовані на посилення підтримки нашої держави. Союзники підтвердили готовність і надалі допомагати Україні як у сфері безпеки, так і в питаннях відновлення та зміцнення обороноздатності.Під час вечірнього відеозвернення гарант заявив, що сьогодні детально говорив із українською дипломатичною командою. За його словами, були важливі домовленості з міжнародними партнерами, досягнуті під час зустрічей у форматах NB8 — Україна (Саміт Україна — країни Північної Європи та Балтії) та E3 (Європейська трійка) — Україна. Одним із головних питань переговорів стало посилення підтримки нашої держави у сфері протиповітряної оборони."Партнери готові допомагати, і зокрема ППО. Саме ППО, енергетика, активізація дипломатії – це три пріоритети України", — наголосив Зеленський.Президент зазначив, що очікує оперативного виконання всіх досягнутих домовленостей. До реалізації відповідних рішень уже залучені Міністерство закордонних справ України, Міністерство оборони та Офіс президента.Україна готується до важливих зустрічейКрім того, Україна активно готується до низки важливих міжнародних заходів, які відбудуться влітку. Йдеться про саміт Європейського Союзу, саміт Групи семи (G7) та саміт НАТО."Кожен із цих майданчиків має бути результативним для України, ми готуємо рішення", — зазначив глава держави.Зеленський також подякував міжнародним партнерам за підтримку України в умовах тривалої російської агресії.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що міжнародні зустрічі на рівні Європейського Союзу, "Великої сімки" та Північноатлантичного альянсу, що заплановані на початок літа, здатні кардинально змінить хід російсько-української війни. Київ сподівається на рішучі кроки з боку західних партнерів, які допоможуть посилити дипломатичний тиск на країну-агресорку.Читайте також: Доленосні саміти літа: Зеленський розповів, що визначить подальший перебіг війни.

Україна очікує, що двосторонні переговори між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром відбудуться "найближчим часом".Про це повідомив речник міністерства закордонних справ України Георгія Тихого під час брифінгу. Посадовець також підтвердив роботу над організацією зустрічі."Ми працюємо над можливою зустріччю між президентом Зеленським і прем'єр-міністром Мадяром. Сподіваємося, що ця зустріч відбудеться найближчим часом", — заявив він.Тихий додав, що місце та точний час наразі не розголошуються, однак у переговорах фіксуються "позитивні сигнали" щодо її проведення."Я не буду розголошувати місце проведення або точний час, просто хочу підтвердити, що ми працюємо, і в нас є деякі позитивні сигнали щодо того, що ця зустріч може відбутися найближчим часом", — запевнив посадовець.Як відомо, наприкінці квітня новообраний прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Перемовини можуть відбутися вже влітку.Нагадаємо, раніше офіційний Будапешт назвав ключову умову для проведення майбутніх двосторонніх переговорів між президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром.Читайте також: Сибіга анонсував новий етап в українсько-угорських відносинах.

П’ять країн Європейського Союзу виступили з ініціативою перегляду правил вступу нових членів до блоку, запропонувавши посилити механізми контролю за дотриманням демократичних стандартів.Про це повідомляє Reuters із посиланням на спільний документ Німеччини, Франції, Нідерландів, Бельгії та Люксембургу.Серед запропонованих заходів — створення нових гарантій дотримання принципів верховенства права, а також механізмів реагування на можливе "демократичне відкатування" після вступу до ЄС. Йдеться про інструменти, які можуть бути закладені у майбутні договори про приєднання.Окремо країни-ініціатори пропонують обговорити можливість тимчасового обмеження права голосу для нових членів ЄС у чутливих сферах, де рішення ухвалюються одностайно. Це може стосуватися, зокрема, зовнішньої політики, розширення блоку та бюджетних питань.Ініціатива з’явилася на тлі дискусій про розширення ЄС, зокрема щодо України та Молдови, які продовжують рух до членства. У Євросоюзі також враховують досвід попередніх розширень і проблеми з дотриманням демократичних стандартів у деяких країнах-членах.Паралельно в ЄС триває підготовка до відкриття переговорних кластерів з Україною та Молдовою, які охоплюють питання верховенства права та демократичних реформ.Додамо, нещодавно стало відомо, що Україна може недоотримати близько 680 мільйонів євро фінансової допомоги від Європейського Союзу. Головна причина — несвоєчасне виконання окремих реформ..

Вінниця відмовилася від отримання 15 автобусів, які раніше планувалося передати з польського міста-побратима Кельце.Про це повідомила міська голова Кельців Агата Войда. Рішення українського міста стало наслідком політичної дискусії в Польщі, де частина депутатів виступила проти передачі транспорту. Критики заявляли, що автобуси можуть експлуатуватися на маршрутах, зокрема на вулиці, названій на честь Степана Бандери у Вінниці, що, на їхню думку, могло б загострити чутливі історичні питання у польсько-українських відносинах.Деякі польські політики також ставили під сумнів доцільність передачі, називаючи вартість автобусів значною, хоча міська влада Кельців наголошувала, що йдеться про 17-річний транспорт із невеликою залишковою ринковою вартістю.Своєю чергою, у Кельцях заявили, що проєкт допомоги був спрямований на підтримку міської інфраструктури Вінниці, зокрема громадського транспорту, який може потребувати додаткових ресурсів під час енергетичних перебоїв.Попри відмову, міська голова Кельців підкреслила, що рішення Вінниці не пов’язане зі зникненням потреби в транспорті, а було ухвалене, щоб уникнути політизації гуманітарної допомоги та нових напружень у суспільстві:"Він зробив це не тому, що потреби його міста раптово зникли. Війна там і далі є щоденною реальністю, а мешканці Вінниці продовжують відчувати її наслідки. Він зробив це тому, що не хотів, аби питання допомоги місту, яке живе в умовах війни, стало інструментом політичного конфлікту та приводом для нових розколів".Додамо, рішення українського керівництва відзначити один із підрозділів Збройних сил України почесним історичним найменуванням спровокувало гостру реакцію серед вищого політичного істеблішменту Польщі. Офіційна Варшава розглядає безпрецедентні кроки у відповідь, які можуть безпосередньо торкнутися вищих державних відзнак українського лідера Володимира Зеленського..

Дмитро Лубінець пояснив, що його рукостискання з російською омбудсменкою Яною Лантратовою під час зустрічі в Білорусі було свідомим кроком обох сторін для демонстрації готовності до діалогу.За словами омбудсмена, аналогічна реакція суспільства виникала й у 2022 році після його першої публічної зустрічі з тодішньою російською омбудсменкою Тетяною Москальковою. Водночас він переконаний, що прямий контакт між сторонами є необхідним для досягнення конкретних результатів.Головна мета — повернення українцівЛубінець наголосив, що переговори дозволяють напряму розвʼязати питання обміну військовополоненими, повернення цивільних заручників та депортованих українських дітей. Він підкреслив, що особисті емоції не повинні впливати на виконання його обов’язків."Від цієї комунікації залежить життя і здоров’я наших громадян. Я потиснув руку, тому що бачу результат", — зазначив омбудсмен.Що відомо про обійми на відеоКоментуючи кадри, на яких один із представників української делегації обіймає чоловіка з іншої сторони переговорів, Лубінець заявив, що ця людина не є співробітником його Офісу.За його словами, на зустрічі були присутні представники спецслужб різних держав, а сам факт обіймів не свідчить про характер відносин між сторонами.Омбудсмен також припустив, що на відео могли бути зафіксовані представники українських і білоруських спецслужб.Лубінець зауважив, що під час переговорів використовуються різні підходи до комунікації. Одні учасники можуть займати жорстку позицію, інші — демонструвати відкритість і доброзичливість. Він порівняв це з відомою переговорною тактикою "доброго і злого поліціянта", наголосивши, що зовнішні прояви поведінки не відображають реальної роботи переговорної групи.Тактика "доброго і злого поліціянта" — це класичний метод психологічного маніпулювання та ведення переговорів, який полягає в різкій зміні підходу двох осіб до однієї "жертви" з метою отримання від неї поступок чи зізнання.Уповноважений з прав людини підкреслив, що українська переговорна команда щоденно працює над поверненням громадян України з російського полону та використовує для цього всі доступні механізми. Водночас він відмовився давати оцінку діям окремих учасників переговорного процесу, зазначивши, що будь-які публічні заяви можуть впливати на подальший діалог і результати перемовин.Нагадаємо, за словами представника Головного управління розвідки Андрія Юсова, процес масштабного обміну полоненими у форматі "1 000 на 1 000" розпочався у травні. Зараз він триває, попри намагання Росії його зірвати. Україна бореться за всіх полонених, зокрема, захоплених ще з 2014 року..

Російська влада розгорнула потужну інформаційну та економічну атаку проти Єревана після оголошення результатів загальнонаціонального волевиявлення. Москва намагається всіма силами поставити під сумнів легітимність тріумфу керівної сили, паралельно висуваючи відверті ультиматуми через геополітичний розворот країни.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Інформаційна облога та маніпуляції МосквиПартія прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна "Громадянський договір" здобула впевнену перемогу на загальних виборах, які відбулися 7 червня, виборовши 49,82 відсотка голосів. Одразу після цього російські урядовці та лояльні до Кремля мілблогери взялися активно тиражувати фейкові наративи. Вони абсурдно стверджують, нібито Пашинян зазнав фіаско, оскільки не подолав позначку у 50 відсотків, а саме голосування проходило за "тотального тиску Заходу", придушення опозиційних сил та з масовими фальсифікаціями.Справжня причина такої люті Кремля криється у бажанні помститися за зміну курсу Єревана. Останніми місяцями політсила "Громадянський договір" послідовно переорієнтовує державу на співпрацю з Європейським Союзом, дистанціюється від Москви та намагається мінімізувати свою роль в очолюваній Росією ОДКБ.Шантаж рибою та молдовський сценарійОкрім пропаганди, країна-агресорка миттєво під'єднаkf інструменти економічного тиску. Зокрема, очільник російського Федерального агентства з рибного господарства "Росриболовство" виступив із відкритим ультиматумом про те, що Росія суттєво посилить обмеження на ввезення рибної продукції з Вірменії, якщо там виникнуть "ветеринарні ризики". Такими маніпуляціями Кремль намагається покарати Єреван за небажання обслуговувати російські інтереси.Аналітики наголошують, що подібна схема дискредитації не є новою для Москви. Аналогічну брудну кампанію з криками про "вкрадені вибори", підтасовування результатів та "нелегітимність" російська верхівка розгортала у 2024 році після перемоги Маї Санду на президентських перегонах у Молдові. Кремль стабільно штампує брехню про фальсифікації у пострадянських республіках щоразу, коли підсумки демократичного голосування не задовольняють інтереси Росії.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив про фактичний крах геополітичного впливу Москви на Вірменію, Азербайджан та Молдову, які обрали курс на незалежність. Саме тому Кремль відчайдушно намагається втримати під контролем українські території, вбачаючи у вільній Україні смертельну загрозу для свого існування.Читайте також: Вибори у Вірменії: чи справді Росія втрачає вплив на Кавказі.