Політика

Цього тижня відбудеться 62-а Мюнхенська безпекова конференція. Минулорічна ознаменувалася гучним скандалом, викликаним виступом віцепрезидента США Джей Ді Венса. Напередодні заходу організатори оприлюднили звіт, в якому багато цікавого.Політика Трампа як виклик для ЄвропиTrueUA аналізував, чому доповідь Венса рік тому стала шокотерапією для учасників конференції з питань безпеки у Мюнхені. Там він, окрім виступу, ще й зустрічався з лідерами ультраправої партії "Альтернативи для Німеччини", що підсилило шоковий ефект. Цього року США представлятиме більш поміркований глава Держдепу Марко Рубіо.Вже відомо про заплановану на полях форуму зустріч канцлера ФРН Фрідріха Мерца з Рубіо та Володимиром Зеленським. Також, за повідомленням ЗМІ, за мужність і стійкість премію Евальда фон Кляйста присудять українському народу. Ця нагорода присуджується щорічно з 2009 року, лауреатами переважно ставали окремі особи.За кілька днів до початку конференції організатори оприлюднили звіт. Документ цікавий з огляду на необхідність для України формувати спільну з Євросоюзом політику безпеки. Його автори формулюють ключові положення.По-перше, Європа вступила в тривалу еру конфронтації, оскільки повномасштабна агресивна війна Росії та розширення гібридної кампанії руйнують залишки порядку спільної безпеки, що існував після Холодної війни.По-друге, поступовий відхід Вашингтона від своєї традиційної ролі головного гаранта безпеки Європи, що відображається в нерішучій підтримці України та загрозливій риториці щодо Гренландії, посилює відчуття невпевненості в Європі та оголює її незавершений перехід від споживача безпеки до постачальника безпеки.По-третє, зіткнувшись зі зміною сигналів із Вашингтона, європейські країни залишаються розірваними між запереченням та прийняттям, прагнучи зберегти залученість США, водночас обережно рухаючись до більшої автономії.По-четверте, європейські країни відреагували створенням гнучких коаліцій лідерства, збільшенням витрат на оборону та наданням Україні засобів для підтримки її військових зусиль. Проте, констатують автори, залишаються сумніви щодо того, чи достатньо цих зусиль, щоби компенсувати ерозію Pax Americana.Європа не хоче залишитися в сірій зоні чужих інтересівПозиція Вашингтона нині змінилася, американська "парасолька" над Європою не зникла, проте гарантія власної безпеки стає імперативом для європейських членів НАТО. Це ж стосується і військової допомоги Україні. Зокрема, згадано про припинення прямого постачання зброї Україні Сполученими Штатами, після чого країни Європи та Канада почали фінансувати закупівлю американської зброї через механізм Переліку пріоритетних вимог України (PURL).Автори не критикують цей механізм, лише зазначають, що він став "кращою моделлю адміністрації Трампа для підтримки України". Нагадаємо, що нинішній глава Білого дому кілька разів висловлював задоволення тим, що Америка не витрачає гроші на Україну, їх витрачають європейці.Цинічному підходу Трампа до питань безпеки у звіті присвячений наступний пасаж. Нинішня адміністрація США "розмила межу між безпекою та економічною політикою, більш чітко пов'язавши доступ до американської безпекової парасольки з узгодженням зі своїми економічними інтересами". Таким чином, гарантії Америки мають вищу комерційну ціну. Що, на думку авторів документу, підірвало довіру громадськості до США як надійного союзника.Зміна політики Вашингтона посприяла появі "Коаліції рішучих" та посиленню єдності в ЄС. На доказ цього автори нагадують, як початковий мирний план із 28 пунктів, вигідний Москві, зазнав кардинальних змін завдяки спільним зусиллям України та європейців. Однак, констатується в документі, ця історія продемонструвала, що США все частіше виступають не в ролі прогнозованого союзника, а радше арбітра.Окреме місце у звіті приділяється викликам перед Європою через російську агресію. Серед таких називають загрозу прямого військового зіткнення Росії з якоюсь країною НАТО. Що ж пропонується, аби запобігти посталим перед Європою викликам? Процитуємо: "Стимулювання консолідації оборонної промисловості, формулювання цілісного європейського бачення для України та підготовки ЄС до розширення. Ці кроки передбачатимуть розподіл витрат та політичних ризиків". Подальші вагання, підсумовують автори документу, "залишать Європу в сірій зоні між конкуруючими сферами впливу, постійно підриваючи її здатність формувати власну долю".Що буде після слівАкценти у звіті розставлені правильно, проте в ньому не знайшлося місця кільком важливим позиціям.Перша: наскільки Євросоюз готовий до посилення власних збройних сил на тлі поступового ослаблення американських гарантій для Європи. Нещодавно єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс закликав до створення постійної стотисячної армії ЄС та Ради європейської безпеки.TrueUA аналізував сильні і слабкі сторони цієї ініціативи, наголошуючи на тому, що для реалізації безпекових ініціатив в Європи залишилося не так багато часу. Насамперед через внутрішні конфлікти в ЄС, нерішучість окремих держав або й відверту ворожість до Євросоюзу влади таких країн, як Угорщина, Словаччина, Чехія. Ми бачимо зростання популярності ультраправих сил, які сповідують ідеологію ізоляціонізму, ці сили працюють на підрив ЄС.Друга позиція: готовність до розширення європейської родини. Видання Politico розкрило деталі безпрецедентного плану вступу України до Євросоюзу до виконання всіх реформ, необхідних для повноцінного членства. Сценарій приєднання авансом обговорюється давно, як і варіанти обходу вето Будапешта на наше членство. Проте варто зауважити, що у плану поступового приєднання України є й інші критики, наприклад, Італія.У Римі вважають, що країни Західних Балкан заслужили на членство першими. Залишається сподіватися, що після конференції у Мюнхені невизначеності щодо вступу України до Євросоюзу стане менше. Хоча цей захід не місце, де ухвалюються офіційні рішення, але там присутні фігури, які формують ідеологію офіційних рішень.Третя позиція: у звіті зазначається, що європейські країни збільшили витрати на оборону (вони погодилися на це після саміту НАТО за присутності Трампа), однак у цих витратах продовжує зберігатися дисбаланс, оскільки в деяких столицях, схоже, вирішили пересидіти президентство Трампа з надією, що його наступник поверне все, як було. У документі правильно сказано про розподіл витрат та політичних ризиків, але неочевидним є механізм, як це зробити. Приміром, Іспанія не витрачає на оборону навіть мінімальні 2% ВВП.Влада, і не тільки там, не хоче йти на непопулярні серед значної частини виборців рішення збільшувати витрати на оборону, бо політичні еліти в демократіях мислять електоральними циклами: чи залишимося при владі після наступних виборів або чи отримаємо владу. Не кажучи вже про хибну логіку "навіщо платити за ліфт, якщо живемо на нижніх поверхах", якщо географічна відстань в нинішніх війнах не гарантує спокою.Остання, четверта позиція: оскільки конференція у Мюнхені присвячена безпеці, цікаво почути від високоповажних учасників їхнє бачення гарантій безпеки Україні. У звіті цю тему акуратно прикрили загальними фразами. Лишається сподіватися, що у звіті до 63-ї конференції буде розділ "Вступ України до Євросоюзу та втілення гарантій безпеки"..

Очільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров офіційно заявив, що Москва не отримувала жодних пропозицій щодо "мирного плану" з 20 пунктів ані офіційними, ані негласними каналами. Політика цитують російські ЗМІ. Він акцентував на тому, що базою для реального врегулювання мали стати домовленості, напрацьовані в Анкориджі у серпні минулого року, зазначивши: "В Анкориджі ми знайшли підходи, що спиралися на американську ініціативу, американські пропозиції — і які відкривали шлях до миру. На тій основі цілком реально було оперативно узгодити остаточний договір про врегулювання".  Російський міністр назвав подальші версії мирних угод "спробами зґвалтування американської ініціативи" з боку українського президента та його команди. Лавров також наголосив, що цілі так званої "СВО" залишаються незмінними, а будь-які компроміси мають межі, адже "він пояснив, що Росія готова до компромісів, але вони не можуть стосуватися ключових принципів, від яких залежить життя держави і мільйонів людей". На завершення він додав, що законним інтересом РФ залишається виключно гарантування власної безпеки.Як раніше зазначав Інститут вивчення війни, 10 лютого міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров продовжував прямо звинувачувати Сполучені Штати у відсутності прогресу в припиненні війни Росії проти України та повторно згадав переговори у Стамбулі весни 2022 року, щоб виправдати відмову Росії від отримання Україні суттєвих гарантій безпеки.Нагадаємо, нещодавно в ISW пояснили, навіщо Лавров атакує США заявами про війну в Україні.Також, за даними Інституту вивчення війни, російське військове командування планує розгорнути свої ймовірно обмежені стратегічні резерви для запланованого літнього наступу 2026 року на Півдні або Сході України. Однак російським військовим, ймовірно, бракує достатніх резервів як для належної підготовки до такого наступу, так і для досягнення його цілей. .

Адміністрація президента США Дональда Трампа висунула Україні ультиматум щодо організації загальнонаціональних виборів та референдуму про мир з Росією вже цієї весни. У разі зриву термінів до 15 травня Білий дім погрожує позбавити Київ стратегічних гарантій безпеки, що змушує українську владу терміново переглядати обмеження воєнного стану.За даними Financial Times, Вашингтон використовує питання надання гарантій безпеки як інструмент впливу: у разі відмови від проведення голосування Україна може залишитися без подальшої підтримки Білого дому. Президент Володимир Зеленський нібито планує оголосити про початок підготовки до виборчого процесу 24 лютого — у четверту річницю повномасштабного вторгнення. Водночас реалізація таких планів стикається з серйозними юридичними перешкодами, адже чинне законодавство забороняє будь-які вибори під час дії воєнного стану.Перспективи мирної угодиЯк зазначає видання, представники США та України ведуть активні переговори щодо можливого укладення мирної домовленості з Москвою вже у березні цього року. Спецпредставник президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер під час зустрічей у Флориді та ОАЕ сигналізували українській стороні про необхідність якнайшвидшого виходу на фінальні рішення. Головним каменем спотикання залишається відсутність компромісу щодо територіальних питань, які планують винести на всенародне обговорення. Позиція Києва залишається незмінною: жодні юридичні домовленості неможливі до моменту отримання чітких і дієвих гарантій безпеки від США та західних партнерів.Організаційні виклики та безпекові вимогиУкраїнські виборні органи та міжнародні аналітики скептично оцінюють запропоновані США терміни, називаючи їх занадто оптимістичними. Повноцінна підготовка до голосування в умовах окупації 20% територій та масового переміщення населення потребує щонайменше шести місяців. Однією з ключових вимог Києва є повне припинення вогню на весь період виборчої кампанії для забезпечення прозорості та безпеки референдуму. Попри зниження рівня підтримки порівняно з початком повномасштабної війни, внутрішні опитування показують, що довіра до Володимира Зеленського все ще перевищує 50%, що додає йому впевненості у власній перемозі у разі проведення виборів.Нагадаємо, за даними ЦВК, вибори в Україні коштуватимуть бюджету від 10 мільярдів гривень, що можна порівняти з річним бюджетом великого обласного центру. Ключовою статтею витрат стане оплата праці членів комісій та іншого персоналу, що забезпечуватиме процес волевиявлення.Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що поки не має конкретної відповіді щодо участі в наступних президентських виборах. Однак він про це замислювався.Також у Раді повідомили, що в Україні готують оновлення виборчого законодавства, яке може змінити умови проходження партій до парламенту та посилити контроль за кандидатами щодо їхньої співпраці з країною-агресором. Остаточний драфт законопроєкту з усіма пропозиціями планують представити вже до кінця лютого..

10 лютого міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров продовжував прямо звинувачувати Сполучені Штати у відсутності прогресу в припиненні війни Росії проти України та повторно згадав переговори у Стамбулі весни 2022 року, щоб виправдати відмову Росії від отримання Україні суттєвих гарантій безпеки. Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Як зазначають аналітики, Лавров використав інтерв'ю російському державному телеканалу НТВ від 10 лютого, щоб звинуватити Сполучені Штати в недобросовісних діях під час мирних переговорів, запроваджуючи нові санкції проти Росії та встановлюючи вторинні тарифи для імпортерів російської нафти, повторивши свою критику від 9 лютого про те, що Сполучені Штати винні у відсутності прогресу в припиненні війни. Лавров заявив, що політика США щодо Росії за президента США Дональда Трампа "рухається в неправильному напрямку". Перший заступник голови комітету Державної думи Росії з міжнародних справ Олексій Чепа повторив критику Лаврова щодо політики США щодо Росії, зазначивши, що "дії, а не слова" США демонструють, що Сполучені Штати залишаються "противником" Росії. "Лавров також прямо посилався на позицію Росії, закріплену у Стамбульських протоколах 2022 року, на які Кремль періодично посилається як на відповідну основу для мирної угоди, щоб виправдати постійну відмову Росії від значущих гарантій безпеки для України", — йдеться у зведенні ISW.Лавров конкретно закликав до зміни складу та структури прийняття рішень щодо гарантій, запропонованих у проєкті документа Стамбульського протоколу 2022 року. Проєкт документа Стамбульського протоколу 2022 року передбачав, що Росія — агресор у війні в Україні — буде розглядатися як нейтральна "держава-гарант" України; що Росія та Китайська Народна Республіка (КНР) матимуть право вето щодо механізму реагування на майбутню агресію в Україні; і що Україна зобов'язується дотримуватися нейтралітету, дотримуватися суворих обмежень щодо чисельності та складу військових сил і ніколи не приймати військової допомоги від своїх союзників."Кремль намагається змусити Сполучені Штати відмовитися від нещодавніх переговорів під керівництвом США з Україною та Європою на користь американо-російського врегулювання, що майже повністю базується на вимогах Росії, які не змінилися протягом війни", — підсумували аналітики.Нагадаємо, раніше в ISW пояснили, навіщо Лавров атакує США заявами про війну в Україні.Також, за даними Інституту вивчення війни, російське військове командування планує розгорнути свої ймовірно обмежені стратегічні резерви для запланованого літнього наступу 2026 року на Півдні або Сході України. Однак російським військовим, ймовірно, бракує достатніх резервів як для належної підготовки до такого наступу, так і для досягнення його цілей. .

Американсько-українську угоду про гарантії безпеки підпишуть тоді, коли "це буде доречно". У мирному процесі ще є багато інших складних пунктів, які потребують першочергового розв’язання.Про це заявив посол США в НАТО Метью Вітакер під час онлайн-брифінгу з журналістами.Таким чином він відповів на запитання про те, чому президент США Дональд Трамп і лідер України Володимир Зеленський досі не підписали документ."Коли йдеться про підписання угод чи домовленостей, завжди є певні часові рамки. Тому й президент Трамп, і президент Зеленський підпишуть документи тоді, коли це буде доречно та коли процес просування до мирної угоди цього вимагатиме", — сказав Вітакер.Він також розповів, що мирні переговори тривають. Посол США в НАТО наголосив, що обговорення звелося до територіального питання."Думаю, що це є відповіддю на ваше запитання: є переконання, що стосовно інших домовленостей уже досягнуто згоди. Ми зараз ближче до миру в Україні, ніж будь-коли раніше", — заявив постійний представник США в НАТО.Водночас Вітакер додав, що "варто продовжувати молитися за мир", але при цьому забезпечити Україну всім необхідним для її оборони.Сьогодні посол США в НАТО також інформував, що Німеччина, Нідерланди та Норвегія профінансували постачання найбільшої кількості американської зброї для України в межах ініціативи PURL. Це програма, за якою європейські члени НАТО закуповують для української армії американські озброєння, в яких зараз є найбільша потреба.Нагадаємо, що на початку листопада минулого року Метью Вітакер провів у Києві зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Тоді дипломат вперше відвідав з офіційним візитом нашу державу..

Україна працюватиме на Мюнхенській безпековій конференції, адже необхідно надіслати нашим союзникам важливі сигнали. До того ж Європі дуже потрібна єдність, а такі заходи дозволяють її досягнути.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційно вечірнього відеозвернення у вівторок, 10 лютого.Він наголосив, що для Києва важливо, аби європейські партнери та представники США на полях цього заходу "почули відповідні сигнали", шо зараз необхідно Україні."Я впевнений, так і буде. Більше спільної активності заради безпеки нам потрібно", — зауважив український президент.Він конкретизував, що необхідно більше спільних виробництв, більше сучасних розробок і, звісно, більше координації."Якщо європейці порізно, багато хто у світі грає проти Європи. Всім нам у Європі потрібна єдність. Саме на це працюємо", — акцентував Зеленський.Окрім того, президент нагадав, що 12 лютого в Брюсселі збереться Контактна група з питань оборони України в форматі "Рамштайн". Це теж уже звично дуже важлива для України структура."Формат міністрів оборони держав, які з Україною. Будуть нові пакети підтримки для нашого захисту", — наголосив Володимир Зеленський.Як відомо, Мюнхенську безпекову конференцію проводять у столиці Баварії Мюнхені з 1963 року взимку. Цьогорічна конференція стане 62 за ліком і триватиме з 13 по 15 лютого.Нагадаємо, що також під час відеозвернення президент України провів тривалу розмову з військовими. В ній взяли участь головнокомандувач ЗСУ, керівник Генштабу, міністр оборони..

Україна та Молдова узгодили відкриття нового міжнародного автомобільного пункту пропуску на спільному кордоні. Він працюватиме цілодобово й обслуговуватиме як пасажирські, так і вантажні перевезення.Про це повідомляє міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Сьогодні працювали з урядовою делегацією Республіки Молдова на чолі з прем’єр-міністром Александру Мунтяну. Радий був особисто вітати міністерку внутрішніх справ Республіка Молдова Даніеллу Місаїл-Нікітін. Підписали важливий протокол, який стосується переміщення людей і вантажів через наш спільний кордон", — написав він.Український міністр уточнив, що йдеться про доповнення до угоди 1997 року щодо пунктів пропуску."Ми офіційно додаємо до переліку міжнародних автомобільних іще один пункт пропуску — з цілодобовим режимом роботи для пасажирського та вантажного сполучення", — акцентував Клименко.За його словами, таке підписання — важливий крок для практичної реалізації проєкту. Протокол створює правову основу для відкриття пункту пропуску та дозволяє закласти необхідне фінансування в Державному бюджеті України."Облаштування пункту пропуску вже в процесі — з українського боку цією роботою опікується Агентство відновлення", — деталізував очільник МВС України.На його переконання, відкриття нового пункту пропуску дасть практичний результат:збільшення пропускної спроможності вантажних перевезень;ефективніший експорт / імпорт через Молдову та Румунію;посилення "Шляхів солідарності";зменшення навантаження на інші пункти пропуску."У час війни кордон — це не лише контроль, а й логістика, економіка та підтримка людей. Крок за кроком ухвалюємо важливі рішення, які працюють задля обидвох країн як зараз, так і на перспективу", — підсумував Ігор Клименко.Нагадаємо, що сьогодні також прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко та прем’єр-міністр Молдови Александр Мунтяну обговорили торгово-економічну співпрацю. Зокрема, вони домовилися про продовження роботи над спрощенням процедур проходження кордону..

Посли Німеччини в Україні та Росії можуть залишити свої посаду. При цьому Гайко Томс розпочав дипломатичну місію в Києві лише у вересні минулого року.Таку інформацію оприлюднило німецьке видання Spiegel, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що Томс надалі працюватиме на посаді посла Німеччини в Іспанії. Раніше Томс, серед іншого, був послом у Бразилії і в період правління коаліції СДПН, Вільної демократичної партії та "зелених" працював державним секретарем в Міністерстві фінансів.У Spiegel зазначили, що наступника в Україні наразі не визначено — це питання не винесено на розгляд німецького кабінету міністрів.Також перестановка торкнулася й німецького посольства в Москві. Александр граф Ламбсдорф, який зараз є послом у Росії, має перейти до Тель-Авіва. При цьому його наступником стане посол Клеменс фон Геце, який нині очолює дипмісію Німеччини в Мексиці.Гайко Томс — німецький дипломат і державний діяч. Має юридичну освіту та спеціалізується на питаннях європейської інтеграції, міжнародної фінансової політики та безпеки.До призначення в Україну (з 2023 по 2025 рік) працював державним секретарем у Федеральному міністерстві фінансів Німеччини. Відповідав за європейську та міжнародну фінансову політику, представляв країну в G7, G20 і МВФ, а також координував фінансову допомогу Україні.Щодо дипломатичної діяльності, то протягом кар'єри працював послом Німеччини в Бразилії (2020-2023), заступником постійного представника Німеччини при НАТО (2017-2020) та послом і заступником постійного представника при ООН у Нью-Йорку (2013-2017).Також був віцепрезидентом виконавчої ради ЮНІСЕФ і віцепрезидентом Економічної та Соціальної Ради ООН (ECOSOC). Є головою правління Брюссельського інституту геополітики.Нагадаємо, 28 січня посол Німеччини Гайко Томс розповідав, що Україна вже отримала від Німеччини дев’ять зенітно-ракетних комплексів IRIS-T для захисту неба. Водночас Берлін готує чергову партію допомоги, тож постачання нових систем ППО очікується вже найближчим часом..

Зараз українські структури співпрацюють із низкою іноземних юрисдикцій для збору доказів та повернення фігурантів справи "Мідас". Таким чином тривають екстрадиційні процедури.Про це повідомив генеральний директор НАБУ Семен Кривонос під час виступу в "Медіацентрі Україна".За його словами, процедура екстрадиції є тривалою та потребує виконання всіх процесуальних дій перед направленням офіційних запитів. Після завершення необхідних заходів бюро скеровуватиме запити, зокрема, до Ізраїлю й інших держав, де можуть перебувати підозрювані."У цій справі ми очікуємо нових деталей, якими будемо комунікувати з українським суспільством. Ми просто намагаємося обережно зараз, на нинішньому етапі, комунікувати", — заявив Кривонос.Зараз у межах розслідування НАБУ співпрацює приблизно з десятьма юрисдикціями, зокрема, країнами Європейського Союзу, отримуючи інформацію про фінансові транзакції, рахунки й активи фігурантів.Очільник НАБУ також додав, що після розголошення інформації у "справі Міндіча" фінансовий моніторинг почав працювати краще, однак можна краще. "Після розголосу ситуація з фінансовим моніторингом значно покращилася. Заблоковано суму, яка передбачалася для внесення застави за одного з підозрюваних, який зараз перебуває під вартою. Фінмоніторинг заблокував ці кошти", — сказав Семен Кривонос. Детективи та прокурори антикорупційних органів опрацьовують інформацію, яким чином вносилися кошти застави за інших фігурантів та походження цих коштів.Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос 15 січня повідомив, що колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча".Нагадаємо, керівник САП Олександр Клименко заявив, що деякі українські чиновники живуть на кошти, які зберігали на рахунках у Росії. Але вони приховували таку інформацію та відмовлялися блокувати ці активи..

Деякі українські чиновники живуть на кошти, які зберігали на рахунках у Росії. Але вони приховували таку інформацію та відмовлялися блокувати ці активи.Про це розповів керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко під час виступу в "Медіацентрі Україна"."Ще до повномасштабного вторгнення ми отримали інформацію про те, що частина чиновників мають певні активи та рахунки на території Росії", — зазначив він.Водночас, за його словами, ці чиновники не надавали відповіді на запити прокурів. До того ж вони відмовлялися блокувати такі активи."Ця ситуація продовжувалася таким чином: ці українські чиновники живуть на території Європи, відкривають тимчасові рахунки, переводять кошти з Росії з різних банків і використовують їх. Ми й на той час не могли блокувати ці рахунки", — зазначив Олександр Клименко.Здобути такі докази можна було, лише залучивши юрисдикцію Росії. Однак за теперішніх обставин це нереально. Тому ситуація навколо таких питань залишалася складною.Як відомо, Україна очікує на надходження чергового траншу в розмірі 1,4 мільярда євро, отриманих як прибуток від заморожених російських активів. Ці кошти є частиною загального внеску міжнародного депозитарію Euroclear, який за підсумками минулого року сформував для допомоги Києву пакет на суму 3,3 мільярда євро.Нагадаємо, видання Financial Times повідомило, що погрози російського диктатора Володимира Путіна помститися західним компаніям на тлі рішення Євросоюзу безстроково заморозити російські активи посилили занепокоєння в деяких європейських столицях, які все ще обережно ставляться до використання цих коштів для підтримки України..

У вівторок, 10 лютого, прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко та прем’єр-міністр Молдови Александр Мунтяну обговорили торгово-економічну співпрацю. Зокрема, вони домовилися про продовження роботи над спрощенням процедур проходження кордону.Про це розповіла Юлія Свириденко під час під час спілкування з журналістами разом із молдовським колегою у Києві."Ми обговорили всі ключові напрямки та пріоритети для державного розвитку. Насамперед торгово-економічну співпрацю. Домовилися про продовження роботи над спрощенням процедур проходження кордону і розвитком прикордонної інфраструктури, що має прискорити проходження прикордонних зон", — зазначила вона. Також сторони обговорювали можливі інфраструктурні проєкти, зокрема, розвиток містового сполучення через річку Дністер, населений пункт Ямпіль.Свириденко повідомила, що під час зустрічі також була обговорена можливість збільшення зберігання газових резервів в Україні.Прем’єр-міністри домовилися зустрітися разом із Румунією у квітні у форматі Одеського трикутника для поглиблення співпраці у сфері безпеки.До того ж до Києва у вівторок прибуде партія гуманітарної допомоги від Молдови, яка включає електрогенератори та пожежні автомобілі, заявив прем’єр-міністр країни Александр Мунтяну під час свого візиту до української столиці."На засіданні уряду ми затвердили новий пакет гуманітарної допомоги для України. Партія прибуде до Києва сьогодні, вона містить пожежні автомобілі, електрогенератори, засоби захисту, медичні товари та продукти харчування", — сказав Мунтяну.Він також повідомив, що під час зустрічі були підписані документи. Прем’єр-міністр Молдови наголосив, що вважає європейську інтеграцію України важливим елементом стабільності, безпеки та європейського майбутнього всього регіону.Нагадаємо, 28 січня стало відомо, що уряд Молдови ухвалив рішення продовжити термін надання тимчасового захисту для переміщених осіб з України до 1 березня 2027 року. Цей крок спрямований на забезпечення стабільності та безперервного доступу українців до соціальних послуг, медицини та ринку праці..

Офіційне Токіо заперечило інформацію про намір долучитися до міжнародного проєкту PURL, який передбачає фінансування закупівель американського оборонного обладнання для потреб Збройних сил України. Генеральний секретар Кабінету міністрів Японії Мінору Кіхару наголосив, що країна залишається на позиціях гуманітарної та економічної підтримки, зосереджуючись на відновленні українського суспільства.Таку заяву високопосадовець японського уряду зробив під час брифінгу.Спростування та реальні плани підтримкиПопри нещодавні повідомлення у медіа, де з посиланням на представників НАТО стверджувалося про готовність Японії профінансувати нелетальне обладнання (бронежилети та радіолокаційні системи) через механізм PURL, уряд країни наразі не підтверджує ці наміри. Японія продовжує дотримуватися стратегії допомоги, що базується на зміцненні економічної стійкості України.Механізм PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — ініціатива США та НАТО, створена для прискореного постачання озброєння Україні. У межах програми Київ формує список першочергових потреб, який передається до НАТО. Партнерські країни виділяють кошти, що надходять на спеціальний рахунок Альянсу, а закупівля відбувається безпосередньо у США. Таким чином, програма дозволяє швидко й цілеспрямовано забезпечувати українську армію необхідним озброєнням.  Нагадаємо, раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що через механізм PURL до України надходять мільйони євро від союзників і партнерів Північноатлантичного альянсу. Зокрема, 75% усіх ракет для фронту та 90% ракет для протиповітряної оборони Київ отримав саме через цю програму..

Вступ Грузії до Євросоюзу принесе блоку значно більше користі, тоді як членство України лише послабить ЄС та створить загрозу продовольчій безпеці через "неякісне зерно". Глава міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Брюссель припускається величезної помилки, тримаючи Тбілісі на відстані, та закликав до пріоритетних переговорів саме з грузинською стороною.Про це повідомляє SOVA, посилаючись на заяву міністра під час спільної пресконференції з очільницею грузинської дипломатії Макою Бочорішвілі."Загроза" від України та "стабільність" ГрузіїНа думку угорського політика, ситуація є очевидною: Грузія здатна зміцнити Євросоюз, тоді як Україна несе економічні ризики. Зокрема, Сійярто наголосив, що українська агропродукція, включаючи зерно, може створити пряму загрозу для ринку ЄС.Міністр також зазначив, що Угорщина та Грузія є "піонерами глобальної патріотичної революції". За його словами, обидві країни продемонстрували стійкість до зовнішнього тиску завдяки "дуже сильним лідерам", які не дозволили втягнути свої держави у війну та протистояли втручанню у внутрішні справи.Конфронтація з БрюсселемСійярто висловив критику на адресу нинішнього керівництва Єврокомісії, зокрема Урсули фон дер Ляєн, зазначивши, що Будапешту та Тбілісі доводиться щодня боротися за свій суверенітет. Угорський міністр звинуватив Брюссель у спробах втручання у вибори. Він наголосив, що Грузія є незалежною державою з обраним урядом, і Угорщина завжди її підтримуватиме. Окремо було зазначено, що Угорщина робитиме все можливе, щоб уникнути втручання в "українську війну".Нагадаємо, за даними Politico, Євросоюз розробляє радикальний сценарій "часткового членства", щоб надати Києву політичне дихання та захистити його від впливу Москви ще до фіналізації вступних критеріїв. Ініціатива передбачає поетапне отримання прав і обов’язків уже з 2027 року, що стане ключовим елементом майбутньої мирної угоди за підтримки міжнародних гарантів..

Євросоюз розробляє радикальний сценарій "часткового членства", щоб надати Києву політичне дихання та захистити його від впливу Москви ще до фіналізації вступних критеріїв. Ініціатива передбачає поетапне отримання прав і обов’язків уже з 2027 року, що стане ключовим елементом майбутньої мирної угоди за підтримки міжнародних гарантів.Про це повідомляє Politico.Через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії, і на тлі наполягань Києва щодо включення членства в ЄС у 2027 році до мирної угоди з Кремлем, ця ідея на ранній стадії означатиме драматичну зміну того, як блок залучає нові країни до свого складу. План передбачає, що Україна отримає місце за столом ЄС ще до проведення реформ, необхідних для отримання повноправних привілеїв членства.Європейські чиновники та український уряд заявляють, що заявка Києва на членство є терміновою. Росія, ймовірно, спробує "зупинити наш рух до ЄС", заявив президент України Володимир Зеленський журналістам у Києві в п'ятницю, коли його запитали про важливість офіційного закріплення дати вступу у 2027 році. "Ось чому ми кажемо: назвіть дату. Чому конкретну дату? Тому що ця дата буде підписана Україною, Європою, США та Росією".Ідея ЄС перегукується з планом Еммануеля Макрона про "Європу різних швидкостей", який він неодноразово описував з того часу, як став президентом Франції у 2017 році. Остання версія була неофіційно названа "зворотним розширенням", за словами одного чиновника ЄС та двох європейських дипломатів, оскільки вона фактично вводить країни в блок на початку процесу виконання критеріїв членства, а не в кінці.Крок 1. Підготувати УкраїнуЄС проводить "frontloading" (випереджальну підготовку) заявки України на членство. Це передбачає надання Києву неформальних вказівок у переговорах щодо "кластерів" — юридичних кроків на шляху до членства.Блок уже надав Україні детальну інформацію щодо трьох із шести переговорних кластерів. На неформальній зустрічі міністрів європейських справ у Кіпрі в березні ЄС хоче надати українській делегації деталі щодо більшої кількості кластерів, щоб робота могла розпочатися і над ними."Попри найскладніші обставини, в розпал триваючої російської агресії, Україна прискорює свої зусилля щодо реформ", — заявила Politico Марілена Рауна, заступниця міністра з питань Європи Кіпру, який головує в Раді ЄС. За її словами, зустріч 3 березня буде спрямована на підтвердження цієї підтримки.Європейські посадовці кажуть, що ця ідея приваблива, оскільки вона дасть Києву простір для завершення реформ демократичних інститутів, судової та політичної систем, зменшуючи ймовірність того, що він втратить надію на вступ до блоку і відвернеться від Заходу. Однак попереду чекають перешкоди, не в останню чергу з боку прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти членства України.На основі розмов із п'ятьма дипломатами, які представляють різні країни, а також трьома посадовцями ЄС та двома українськими чиновниками (яким надали анонімність), видання визначило п'ять кроків.Крок 2. Створити "Полегшене членство"Уряди ЄС розпитували президентку Комісії Урсулу фон дер Ляєн про зусилля щодо виходу з глухого кута у питанні залучення нових націй до блоку на зустрічі в Брюсселі в п'ятницю. Вона виклала низку варіантів і моделей, які розглядає ЄС, серед яких була ідея "зворотного розширення"."Це було б свого роду перекалібруванням процесу — ви приєднуєтеся, а потім поступово отримуєте права та обов’язки", — сказав чиновник ЄС, знайомий зі змістом дискусії. "Таким чином, відбудеться переосмислення того, як ми здійснюємо вступ, виходячи з зовсім іншої ситуації, яку ми маємо зараз порівняно з часом, коли Комісія встановлювала критерії вступу".Ідея полягає не в тому, щоб знизити планку, а в тому, щоб надіслати потужний політичний сигнал країнам, чий вступ гальмується через війну або опозицію з боку столиць на кшталт Будапешта — не лише Україні, а й Молдові та Албанії, серед інших."Важливо надіслати політичний сигнал", — сказав один дипломат ЄС. "Загарбницька війна триває вже чотири роки. Українцям потрібна підтримка. ЄС повинен надати цю підтримку політично та психологічно".Хоча раніше Зеленський заявляв, що Україна не погодиться на статус ЄС "другого сорту", він міг би бути відкритим до чогось, що закріплює шлях країни до ЄС до того, як вона стане повноправним членом блоку, повідомив чиновник, знайомий з думкою Києва.Але "жодних коротких шляхів" у реформах не буде, заявив чиновник ЄС. Це повідомлення підтримали двоє високопоставлених дипломатів із країн, які рішуче підтримують Україну, а також усі офіційні особи ЄС, з якими спілкувалося видання."Членство в ЄС приносить вигоду лише тоді, коли ви проходите трансформацію через процес розширення — це справжня суперсила членства в ЄС", — сказав один чиновник. "Європейська Комісія має поєднати ці дві речі: необхідність рухатися швидко, але також і проведення реформ в Україні".Зі свого боку Київ заявляє, що готовий виконати необхідну роботу. "Ми будемо технічно готові до 2027 року", — сказав Зеленський у п'ятницю. "Ви говорите про кінець війни та одночасні гарантії безпеки. І ЄС для нас — це гарантії безпеки".Крок 3. Дочекатися відходу ОрбанаВиклик для перспектив членства України полягає в тому, щоб залучити всі 27 країн-членів, оскільки будь-яке рішення про розширення блоку вимагає одностайної підтримки. Орбан, найближчий союзник Путіна в ЄС, непохитно виступає проти. Однак Комісія та столиці ЄС дивляться на вибори в Угорщині у квітні, а також працюють над способами обійти вето Орбана.Орбан зіткнувся з жорсткою конкуренцією і відстає в опитуваннях. Він використовував тему членства України в ЄС у своїй кампанії, заявивши на вихідних: "Україна — наш ворог" через її намагання заборонити імпорт російських енергоносіїв, і що вона "ніколи" не повинна вступити до ЄС.Жоден з офіційних осіб, з якими спілкувалося видання, не вірить, що Орбан змінить свою думку до виборів. Антипатія угорського прем'єра до Києва "глибока", сказав один високопоставлений дипломат ЄС. "Це особисте між Орбаном і Зеленським. Це більше, ніж стратегічна чи тактична гра".Кілька посадовців ЄС висловили сподівання, що якщо Орбан програє вибори, його суперник Петер Мадьяр, консервативний лідер опозиційної партії "Тиса", зможе змінити курс щодо України, враховуючи, що минулого року він обіцяв винести це питання на референдум. Але якщо Орбан буде переобраний, справа переходить до четвертого кроку.Крок 4. Розіграти карту ТрампаХоча опозиція Орбана щодо вступу України до ЄС здається непохитною, є одна людина, яка, на думку європейських лідерів, могла б змінити його думку: Дональд Трамп. Президент США, який є близьким союзником Орбана і підтримав його перед угорськими виборами, не приховує свого бажання бути тим, хто змусить Україну та Росію укласти мирну угоду. Оскільки вступ України до ЄС до 2027 року прописаний у проекті пропозиції з 20 пунктів щодо припинення війни, є надія, що Трамп може зателефонувати в Будапешт, щоб угода відбулася.Зеленський натякнув на цю надію в п'ятницю. Згідно з мирною пропозицією, США "беруть на себе зобов'язання бути гарантом того, що ніхто не заблокує" елементи угоди, сказав він. "Ми говоримо про те, чи будуть Сполучені Штати Америки працювати з деякими європейськими структурами політично, щоб вони не блокували".Адміністрація Трампа раніше тиснула на Орбана під час переговорів щодо пакетів санкцій ЄС проти Москви, повідомив дипломат ЄС.Крок 5. Позбавити Угорщину права голосуЯкщо "мистецтво угоди" Трампа зазнає невдачі, у ЄС залишається ще одна карта: повернення статті сьомої договору ЄС проти Угорщини, згідно з двома дипломатами ЄС. Стаття 7, яка застосовується, коли країна вважається такою, що створює ризик порушення основних цінностей блоку, є найсерйознішою політичною санкцією, яку може накласти ЄС, оскільки вона призупиняє права члена, включаючи право голосу щодо прийняття нових країн.ЄС поки не має наміру робити цей крок, припускаючи, що це зіграє на руку Орбану перед його квітневими виборами. Але столиці оцінюють підтримку використання цього інструменту, якщо Орбан буде переобраний і продовжить перешкоджати прийняттю рішень у ЄС. Такий крок "абсолютно можливий", сказав третій дипломат.Нагадаємо, за даними Bloomberg, Європейський Союз наразі опрацьовує кілька підходів щодо можливого включення питання членства України до майбутньої мирної угоди..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп планує відвідати Пекін у перший тиждень квітня. Господар Білого дому прибуде до Китаю для проведення саміту з лідером КНР Сі Цзіньпіном.Як повідомляє видання Politico, остаточні дати візиту поки що не визначені.Медійники наголосили, що минулого тижня Трамп і Сі провели телефонну розмову. За даними джерел видання, вона могла бути частиною підготовки до майбутньої поїздки. Політики обговорили багато тем — від торгівельних питань до міжнародних конфліктів.Американський лідер також повідомив, що під час дзвінка було порушене питання Тайваню. Водночас за офіційними даними, цю тему не обговорювали під час їхньої зустрічі в Південній Кореї в жовтні. Як наголошують у виданні, це може означати, що Тайвань стане однією з головних тем переговорів навесні та потенційним чинником напруженості перед самітом."Президент Сі наголосив, що питання Тайваню є основним у відносинах між Пекіном і Вашингтоном. Тайвань є невід’ємною частиною Китаю. Пекін захищатиме свій суверенітет і територіальну цілісність та не допустить відокремлення острова. США, зі свого боку, мають вкрай обережно підходити до питань постачання зброї Тайваню", — йдеться в заяві міністерства закордонних справ Китаю.Медійники зауважили, що ця зустріч може стати першою з чотирьох можливих між лідерами США та Китаю у 2026 році. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що влітку Сі Цзіньпін може приїхати до Вашингтона або відвідати резиденцію Трампа в Мар-а-Лаго. Крім того, політики можуть зустрітися на саміті G20 у Маямі, а також на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), який має відбутися у Шеньчжені (Китай).Нагадаємо, раніше агентство Associated Press повідомляло, що Трамп зробив несподіваний крок у зовнішній політиці, залучивши чинних військових лідерів до дипломатичних переговорів високого рівня щодо припинення російсько-української війни та ядерної програми Ірану. Цей підхід кардинально змінює традиційну роль американської дипломатії, передаючи ключові переговорні функції представникам Пентагону..