Політика

Американський президент Дональд Трамп звернувся до китайського лідера Сі Цзіньпіна з проханням, щоби той допоміг покласти край війні в Україні. Бо ситуація з мирними потугами, за його словами, "зайшла в глухий кут".Про це повідомило видання South China Morning Post. Джерела журналістів розповіли, що Трамп під час зустрічі в Пекіні сказав Сі Цзіньпіну, що нічого не може вдіяти з переговорами Росії й України."Вони ненавидять один одного та навіть кроку до якогось порозуміння не роблять", — начебто сказав Дональд Трамп головному китайцю, маючи на увазі Володимир Путіна та Володимира Зеленського.На цьому тлі він закликав Китай повернути Путіна за стіл переговорів, де він би міг поспілкуватися з президентом України Володимиром Зеленським.Журналісти зробили висновок, що цей дзвінок відображав явну вимогу Вашингтона залучити Пекін до своїх зусиль із припинення війни.При цьому, як зауважили аналітики видання, тієї самої війни, яку Трамп зробив центральним елементів своєї зовнішньополітичної програми після повернення в Білий дім 2025 року.Раніше офіційні інформаційні ресурси обидвох країн інформували, що Китай і США виявили солідарність у питанні врегулювання масштабних глобальних криз під час двосторонніх лідерських перемовин у Пекіні.Головні наддержави світу планують активізувати спільні дипломатичні зусилля, щоби посприяти завершенню повномасштабної війни Росії проти України та стабілізувати інші гарячі точки планети.Нагадаємо, що 27 травня президент Володимир Зеленський звернувся зі спеціальним листом до лідера США Дональда Трампа та Конгресу із закликом посилити підтримку України..

Американський президент Дональд Трамп провів переговорів з прем'єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу та представниками "Хезболли". Сторони погодилися припинити бойові дії. Це те, чого вимагав Тегеран.Відповідну заяву Дональд Трамп опублікував у своїй соціальній мережі Truth Social.За його словами, він провів телефонну розмову з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу, після якої ухвалене спільне рішення не скеровувати ізраїльські війська до Бейрута."Я провів дуже продуктивну телефонну розмову з прем'єр-міністром Ізраїлю Бібі Нетаньягу, він не скерує війська до Бейрута, а ті війська, що вже вирушили туди, вже повернули назад", — написав американський президент.Також він поінформував про контакти через посередників із представниками "Хезболли". Лідер США наголосив, що сторони погодилися припинити взаємні атаки."Через високопоставлених представників я провів дуже продуктивну розмову з "Хезболлою", і вони погодилися припинити всі бойові дії — Ізраїль не буде на них нападати, а вони не будуть нападати на Ізраїль", — заявив Дональд Трамп.Саме деескалації в Лівані раніше вимагав Іран для продовження переговорів із Вашингтоном. Тегеран офіційно призупинив переговори зі США. Це пов’язано з активізацією бойових дій у Лівані та "злочинами сіоністів".Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..

Нова енергосистема України передбачає чотири рівні вертикальної безпеки. Те, що планується вибудувати в нашій країні, формується за логікою енергетичних сот.Про це заявив перший віцепрем'єр-міністр, міністр енергетики України Денис Шмигаль під час виступу на міжнародному форумі "Архітектура безпеки" в Києві."Ми не відновлюємо стару систему, ми будуємо нову. Стару систему збудували в логіці мирного часу — централізація, масштаб, економічна оптимізація — в стабільному середовищі така модель давала ефективність, але в умовах війни концентрація стала ризиком, тому наше завдання збудувати систему, яку складніше зруйнувати та легше відновити", — пояснив він.За його словами, у виконанні цього завдання з'явилася логіка енергетичних сот, як практична архітектура стійкості енергосистеми."Соти — це окремий елемент, який має певну автономність, але є частиною більшої структури. Пошкодження однієї комірки не руйнує всю систему. Для українців це означає чотири рівні стійкості", — зауважив міністр.Перший — це держава, базова генерація, атомна енергетика, магістральні мережі, диспетчеризація, інтеграція в ENTSO-E.Другий — це регіони. Кордони цих регіонів можуть не визначатися безпосередньо кордонами областей, але кожен регіон має мати власний план енергетичної стійкості."Два макрорегіони визначаються як правий і лівий берег, далі енергетичні острови, які повинні мати свої генерувальні потужності, власні запаси обладнання та сценарії роботи в умовах дефіциту або часткової ізоляції", — зазначив перший віцепрем'єр-міністр.Третій — це громади. Кожна громада повинна мати вдосталь своєї локальної енергетичної автономності для того, щоби забезпечити роботу критичної інфраструктури.Четвертий — це бізнес. Це групи споживачів, підприємств, індустріальних парків, ОСББ, компанії агрегатори, домогосподарства."Усе це має ставати частиною енергосистеми, а не лише бути елементом пасивного споживання. Там, де можливо, вони мають виробляти, зберігати, балансувати та віддавати енергію в мережу", — зазначив посадовець.При цьому кожен рівень енергетичної стійкості повинен робити саме те, що він може зробити найкраще."Держава не повинна централізовано вирішувати те, що може зробити громада, а громада не повинна втручатися там, де бізнес зробить швидше", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, що за ініціативи Міністерства енергетики уряд запустив конкурс на будівництво понад 1,3 ГВт нових генерувальних потужностей у найбільш енергодефіцитних регіонах країни..

Європейські країни, які прагнуть долучитися до мирних переговорів, мають вирішити два важливі завдання — обрати одного представника для таких зустрічей і чітко опрацювати свою позицію.Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час виступу на форумі "Архітектура безпеки" в Києві.Він погодився з проблемою, яку зараз обговорюють публічно, про те, що потрібно остаточно визначитися, кому ЄС або інша конфігурація європейських країн делегуватиме ведення переговорів. Буданов наголосив, що чекає на визначення однієї ключової відповідальної за цей трек особи, а не переговорної групи."Треба визначитися, хто представлятиме Європу. Це не може бути 100 людей, вибачте, так не працює. Це має бути одна окрема взята людина". — заявив очільник президентського офісу.Та все ж ключовою проблемою європейської участі в такому переговорному треку він вважає не персональне, а змістовне питання."Найважливіше — те, яка буде позиція, про що говорити та чого досягати. Наразі ця позиція не опрацьована з європейського боку, її фактично не існує", — акцентував український посадовець.Також він наголосив, що після визначення європейськими партнерами позиції з цього питання "її далі треба скомпілювати з позицією України"."Маємо домогтися злагодженої роботи на переговорах. Це не може бути лебідь рак і щука, так не працює", — підсумував Кирило Буданов.Раніше в кулуарах ЄС називали такий список кандидатів на роль перемовника від Європи:президент Євроради Антоніу Кошта;президент Фінляндії Александер Стубб;колишній голова ЄЦБ Маріо Драгі;колишній президент Фінляндії Саулі Нійністьо;колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.Нагадаємо, Кирило Буданов також заявив, що контакти між представниками України та Росії тривають і зараз, попри відсутність публічних подій. Відбуваються вони за участі США..

У понеділок, 1 червня, під час NATO-Ukraine Forum оголошено про запуск Brave Lithuania. Це ініціативи підтримки інновацій, яка суттєво допоможе українським і литовським розробникам оборонної продукції.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Вона уточнила, що її спільно впроваджуватимуть Міністерство національної оборони Литви, Міністерство оборони України та кластер Brave1. Запуск програми анонсували спільно з прем’єр-міністеркою Литви Інгою Ругінене у Вільнюсі."Ініціатива допоможе українським і литовським розробникам швидше створювати та впроваджувати рішення у пріоритетних напрямах defence tech", — зауважила очільниця українського уряду.Вона додала, що йдеться, зокрема, про сфери безпілотних систем, радіоелектронної боротьби, штучного інтелекту, систем зв’язку й інших технологій, які потрібні на полі бою вже зараз.За її словами, українська оборонна промисловість — одна з найдинамічніших у світі. З 2022 року наші виробничі спроможності зросли у 50 разів — з одного мільярда доларів до 50 мільярдів доларів."Україна має унікальний досвід створення оборонних технологій в умовах сучасної повномасштабної війни. Литва є одним із наших найближчих партнерів у сфері безпеки й оборони. Об’єднання оборонних інноваційних екосистем наших країн відкриває нові можливості для спільних розробок", — наголосила прем’єр-міністерка України.Вона констатувала, що з українського боку програму реалізовуватиме кластер оборонних технологій Brave1."Такі партнерства зміцнюють обороноздатність України та посилюють безпеку всієї Європи", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сьогодні у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal..

У червні відбудеться зустріч німецького канцлера Фрідріха Мерца та лідерів провідних європейських країн. Вони планують розробити план налагодження відносин з американським президентом Дональдом Трампом, з яким планують поспілкуватися на саміті НАТО в липні.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на компетентні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що лідери Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Польщі планують зібратися у Берліні."Вони формуватимуть пакет заходів, які продемонструють зусилля європейських союзників щодо ухвалення рішень про більшу відповідальність за свою оборону", — зазначили джерела журналістів.Один із них зазначив, що Фрідріх Мерц також планує запросити на зустріч генерального секретаря НАТО Марка Рютте.За словами іншого співрозмовника, міністри оборони цих п’ятьох країн планують провести окрему зустріч у Парижі 12 червня."Вони хочуть узгодити спільну позицію для саміту НАТО, а також обговорити структури командування на випадок розширення конфлікту в Європі", — пояснили співрозмовники медійників.Як відомо, 30 квітня Дональд Трамп різко заявляв, що Фрідріху Мерцу варто більше зосередитися на Україні та внутрішніх проблемах Німеччини, а не коментувати дії США в Ірані.Нагадаємо, що федеральний канцлер Німеччини також припускав, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до ЄС..

Контакти між представниками України та Росії тривають і зараз, попри відсутність публічних подій. Відбуваються вони за участі Сполучених Штатів Америки.Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час виступу на форумі "Архітектура безпеки" в Києві. Очільник президентського офісу, як відомо, входить до делегації України у мирних переговорах.Буданова запитали про зупинку діалогу, про яку оголосили американські посадовці. Однак він запевнив, що ця пауза стосується лише сегменту високого рівня."Певна пауза в перемовинах існує на вищому рівні, але на технічному рівні ці перемовини ніколи не зупинялися. Те, що ви бачили обміни полоненими та таке інше, це тільки підтверджує", — пояснив він.Керівник Офісу президента України категорично не погодився з оцінкою, що ці переговори взагалі зупинилися.Він окремо наголосив, що поділяє думку про небажання Російської Федерації домовлятися, але вважає високими шанси, що Москву все ж змусять обставини піти на домовленості навіть всупереч своєму небажанню."Чи хоче Росія миру — думаю, що не сильно хоче. Але чи буде вона готова на певні дії найближчим часом? Я вважаю, що ці перспективи зараз високі як ніколи", — акцентував очільник президентського офісу.Кирило Буданов також підтвердив інформацію про те, що зараз вивчається можливість візиту до Росії та до України посланців президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, яку раніше анонсував президент Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 29 травня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга констатував вичерпання потенціалу тристоронніх форматів на рівні делегацій і закликав до організації переговорів безпосередньо між лідерами держав. Попри безальтернативність американського треку, Київ запропонував європейським країнам узяти на себе роль гарантів у локальних гуманітарних і енергетичних сферах..

У понеділок, 1 червня, Центральна виборча комісія визнала політолога Миколу Давидюка обраним народним депутатом від партії "Голос". Він працюватиме у Верховній Раді замість Володимира Цабаля, який склав мандат.Про це повідомив сайт ЦВК. Там зазначили, що до Центральної виборчої комісії з апарату Верховної Ради України надійшов документ, що засвідчує дострокове припинення повноважень народного депутата України Володимира Цабаля у зв’язку з особистою заявою.Володимира Цабаля обрали на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичної партії "Голос".ЦВК розглянула вказаний документ та визнала Миколу Давидюка, наступного за черговістю кандидата, включеного до виборчого списку політичної партії "Голос" під № 27, обраним народним депутатом України на цих виборах."Для реєстрації народним депутатом України Микола Давидюк не пізніш як на 20 день із дня офіційного оприлюднення рішення ЦВК має подати до комісії визначені виборчим законодавством документи. Своєю чергою ЦВК не пізніш як на п’ятий день з дня їх отримання ухвалює відповідне рішення", — йдеться в повідомленні.Що відомо про Миколу ДавидюкаЦе відомий український політолог, громадський діяч, блогер, автор аналітичних книг і політичний експерт.Закінчив Національний педагогічний університет імені Драгоманова (іспанська мова та зарубіжна література). Проходив стажування за програмами у престижних західних інституціях, зокрема, в Harvard Kennedy School.Він є засновником декількох аналітичних центрів. Регулярно виступає коментатором у всеукраїнських та міжнародних ЗМІ, веде власний популярний YouTube-канал, де аналізує геополітику та події російсько-української війни.Давидюк 2019 року став співзасновником громадсько-політичного руху "Дій з нами". Автор книг "Як працює путінська пропаганда" та "Як зробити Україну успішною?", які перекладені декількома мовами.У публічному просторі зазначалося, що він перебуває у стосунках із головною редакторкою видання "Українська правда" Севгіль Мусаєвою.Нагадаємо, що 8 квітня Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки Дар'ї Володіної про складання мандату. Вона входила до фракції "Слуги народу"..

У понеділок, 1 червня, у Вільнюсі під час консультацій урядів України та Литви обговорили проєкти спільного оборонного виробництва. Зокрема, у сфері дронів-перехоплювачів для реалізації угоди Drone Deal.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Вона уточнила, що відповідні домовленості уклали президенти наших держав 13 травня."Литва стала першою країною НАТО, з якою Україна уклала таку угоду", — наголосила очільниця українського уряду.За її словами, окрему увагу приділили співпраці в морському домені, виробництву морських дронів і можливостям реалізації проєктів у сфері виробництва боєприпасів."Україна підтвердила готовність направити своїх військових експертів для підтримки розвитку спроможностей Литви у захисті повітряного простору та протидії сучасним безпековим викликам", — акцентувала прем’єр-міністерка України.Вона додала, що Литва зі свого боку підтвердила намір використовувати механізм SAFE для фінансування спільних оборонних проєктів."Ми вдячні литовському народу за незмінну солідарність з Україною, яка підкріплена конкретними діями", — зауважила керівниця українського Кабміну.Це, зокрема, надані пакети військової допомоги та рішення Литви, розпочинаючи з 2024 року, щороку спрямовувати щонайменше 0,25% ВВП на підтримку оборони та безпеки України."Обидва наші народи знають ціну свободі та готові відстоювати її разом", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, 18 травня стало відомо, що Державне агентство України з питань кіно та Lietuvos kino centras підписали меморандум про співпрацю у межах кіноринку Marché du Film 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю..

Іран офіційно призупинив переговори зі Сполученими Штатами Америки. Це пов’язано з активізацією бойових дій у Лівані та "злочинами сіоністів".Про це повідомило видання Tasnim News. Журналісти зазначили, що Збройні сили Ірану та всі угруповання "Фронту опору" (неформальний союз Ірану та підтримуваних ним політичних та військових організацій на Близькому Сході) "рішуче налаштовані відповісти на злочини сіоністів і відкрити нові фронти".За інформацією медійників Tasnim, з огляду "на продовження злочинів Ізраїлю" в Лівані та враховуючи, що Ліван був однією з передумов для перемир'я, яке зараз порушено на всіх фронтах, іранська переговорна команда "призупиняє діалог і обмін повідомленнями через посередників".Іранські офіційні особи та переговірники наголосили на негайному припиненні "агресивних та варварських операцій армії ізраїльського режиму" в Газі та Лівані, а також на необхідності повного виведення військ з окупованих територій Лівану.Вони заявили, що доти, поки позицію Ірану та "Фронту опору" в цьому питанні не закріплять, жодних подальших переговорів не відбуватиметься.Крім того, "Фронт опору" й Іран включили до свого порядку денного повну блокаду Ормузької протоки й активізацію інших фронтів, зокрема, Баб-ель-Мандебської протоки.Раніше сьогодні Ізраїль атакував "терористичні цілі" у південному передмісті Бейрута, відомому як Дахія, після "тривалих порушень" "Хезболлою" режиму припинення вогню та "нападів Лівану на ізраїльські міста та громадян".Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..

Асиметричні рішення стали найбільшою силою України. Усвідомлення того, що ресурси не є рівними та що важко перемогти у прямому зіткненні, допомогло знайти додаткові можливості для створення переваги.Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, якого цитує Telegram-канал МЗС України."Україна роками розробляла асиметричні рішення. Зараз ми бачимо їх у повній дії — на полі бою, в дипломатії та в когнітивній війні", — наголосив він.За його словами, на суші людський ресурс Росії більше не є вирішальною перевагою завдяки українським дронам і новій тактиці. Просування Росії зупинилося. Україна стабілізувала фронт і тримає оборону.На морі весь Чорноморський флот Росії або знищений, або нейтралізований завдяки морським дронам. Його залишки ховаються у далеких базах, але Україна дістає їх навіть там.У небі тисячі економічно вигідних дронів-перехоплювачів нейтралізують 92% російських бойових безпілотників."Зараз мета полягає в тому, щоби разом із європейськими партнерами розробити власний захист від балістики. Це питання стратегічної автономії", — зазначив міністр.В економіці далекобійні санкції України ефективно підривають воєнну машину Росії шляхом щоденних ударів по легітимних військових цілях на відстані до 2 000 кілометрів углиб Росії."Безпечних місць у Росії більше немає. Очевидно, це не те, на що розраховував Путін, коли нападав на Україну", — акцентував Сибіга.Він додав, що такий самий асиметричний підхід Україна застосовує і в дипломатії. Коли світ висловив глибоку стурбованість іранськими ударами у Затоці, Україна розпочала діяти."Ми продемонстрували не лише країнам Затоки, а й усьому світу нову роль України як надійного безпекового партнера. Ми поглиблюємо зв'язки з країнами від Латинської Америки до Африки, Південного Кавказу, Центральної Азії й Індо-Тихоокеанського регіону, де вплив Росії поступово згасає", — пояснив очільник українського МЗС.В енергетиці жахливі російські бомбардування минулими зимами навчили нас децентралізувати систему та будувати стійкі підходи. Тепер Україна готова ділитися цим досвідом з іншими.У цифровій сфері Україна є однією з найпередовіших націй на планеті: від цифрових державних послуг до mil-tech та використання штучного інтелекту й big data в управлінні. Це стало однією з експортних позицій.У когнітивній війні з'ясувалося, що для зриву путінського параду на Красній площі 9 травня Україні не потрібно завдавати по ньому ударів — достатньо дозволити йому відбутися. Це лише одна ознака нашої системної експертизи у протидії дезінформації та гібридній війні."Асиметричні переваги України народилися під ударами. Але найкращим доказом їхньої ефективності є те, що Росія втрачає ініціативу та будь-які перспективи на полі бою, занурюється в глибоку економічну рецесію та постає перед політичною кризою, що назріває. Зрештою, виявляється, що Давид насправді має карти на руках", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, що Міністерство закордонних справ України констатувало вичерпання потенціалу тристоронніх форматів на рівні делегацій і закликало до організації переговорів безпосередньо між лідерами держав. Попри безальтернативність американського треку, Київ пропонує європейським країнам узяти на себе роль гарантів у локальних гуманітарних і енергетичних сферах..

У польському місті Люблін з будівлі міської ратуші зняли український прапор, який там висів із 2022 року разом із прапорами Польщі та Європейського Союзу. Таке рішення викликало суспільний резонанс.Про це повідомляє WP Wiadomości.Чому зняли український прапорУ міській владі Любліна заявили, що таке рішення є реакцією на указ президента України Володимира Зеленського про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування "імені Героїв УПА".У мерії зазначили, що вважають це рішення таким, що "ображає польську історичну пам’ять" і ускладнює діалог між країнами."Наслідуючи приклад інших польських міст, ми ухвалили рішення зняти український прапор з будівлі Люблінської ратуші. Ми поділяємо критичну позицію Міністерства закордонних справ Польщі та посольства Польщі в Києві", — йдеться у заяві міської ради.Водночас у Любліні наголосили, що місто продовжує підтримувати Україну у війні проти Росії та залишається солідарним з українським народом.Реакція суспільстваРішення міської влади викликало неоднозначну реакцію серед мешканців. Частина громадян підтримала демонтаж прапора, посилаючись на суперечливе трактування історії УПА. Інші ж вважають цей крок невчасним, оскільки Україна продовжує протистояти російській агресії.Політичний контекстЗазначимо, що 26 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння одному з підрозділів ССО почесного найменування "імені Героїв УПА", підкресливши, що це рішення спрямоване на відновлення історичних традицій українського війська.Після цього в Польщі пролунала низка критичних заяв. Зокрема, колишній президент Лех Валенса заявив, що припиняє носити значок з українським прапором, а чинний президент Польщі Кароль Навроцький запропонував розглянути можливість позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі.Додамо, 29 травня міський голова Львова Андрій Садовий закликав польських владоможців припинити чіплятися до назв українських військових частин і зосередитися на підтримці війська, яке тримає найбільший фронт у Європі з часів Другої світової війни..

Міністри внутрішніх справ країн Європейського Союзу вже 4 червня обговорять можливе продовження тимчасового захисту для українців, а також інші варіанти легального перебування громадян України в ЄС. Водночас остаточного рішення цього дня не очікується.Про це пише "Європейської правди" в Брюсселі з посиланням на обізнаних посадовців ЄС. За словами європейських посадовців, засідання Ради ЄС з питань внутрішніх справ стане майданчиком для політичної дискусії щодо майбутнього механізму тимчасового захисту."Обговорення на Раді міністрів юстиції та внутрішніх справ має послужити можливістю для роздумів щодо майбутнього тимчасового захисту та сформувати політичну лінію щодо подальших дій", — зазначив один зі співрозмовників видання.Очікується, що саме за результатами дискусії Єврокомісія представить свої подальші пропозиції, які стануть основою для ухвалення остаточного рішення в майбутньому. Наразі ж Єврокомісія ще не подала офіційних пропозицій, однак у Раді ЄС вже підготовлено аналітичну записку з можливими сценаріями розвитку ситуації.Серед варіантів, які обговорюються державами-членами:продовження тимчасового захисту;запровадження "залишкового статусу";створення "страхувальної сітки" для вразливих категорій осіб;адаптація правил залежно від національних підходів країн ЄС.Також серед дискусійних ідей згадується можливе звуження сфери тимчасового захисту — як географічно, так і за окремими категоріями осіб. Зокрема, обговорюється варіант обмеження доступу до захисту для чоловіків призовного віку, які прибуватимуть до ЄС після ухвалення відповідних рішень. Водночас наразі це лише один зі сценаріїв для обговорення, а не затверджена позиція.Після консультацій у Раді ЄС Європейська комісія має представити офіційні пропозиції щодо продовження або зміни режиму тимчасового захисту. Саме вони стануть основою для подальших рішень Євросоюзу щодо правового статусу українців у Європі.Додамо, Україна хотіла укласти першу Drone Deal зі Сполученими Штатами Америки. Американці планували протестувати всі типи українських дронів. Однак двосторонньої угоди наразі не підписано..

Віцепрем’єр-міністр і міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой заявив, що не зміг би проголосувати проти можливого об’єднання Молдови з Румунією, якби таке питання було винесене на референдум.Про це він сказав в інтерв’ю молдовській радіостанції Vocea Basarabiei, яке відбулося 30 травня.Позиція МЗС МолдовиЗа словами Попшоя, тема можливого об’єднання Молдови та Румунії регулярно порушується в суспільстві, тому її необхідно відкрито обговорювати."Ця тема більше не повинна бути табуйованою", — наголосив він.Водночас міністр підкреслив, що ключовим стратегічним напрямом для Молдови залишається європейська інтеграція.Коментуючи гіпотетичний референдум, очільник МЗС зазначив, що як громадянин Румунії він не міг би голосувати проти такого рішення. Водночас він наголосив, що остаточне рішення має залежати від волі громадян та рівня суспільної підтримки ідеї об’єднання.Політичний контекстРаніше президентка Молдови Мая Санду заявляла, що у разі проведення референдуму підтримала б об’єднання з Румунією. Водночас соціологічні опитування свідчать, що більшість громадян наразі не підтримує таку ідею. Зокрема, за даними дослідження IMAS (червень 2025 року), 62% респондентів виступають проти об’єднання, тоді як 28% — підтримують.Ідея об’єднання також періодично обговорюється в Румунії. Представники політичних кіл заявляють про готовність до діалогу у разі відповідного запиту з боку Кишинева.Історичний контекстМолдова має складну історію державності та територіальних змін. У різні періоди територія сучасної країни перебувала під впливом Османської та Російської імперій, а також Радянського Союзу.Питання ідентичності та державного курсу залишається одним із ключових у внутрішній політиці країни.Нагадаємо, 2 квітня молдовський парламент ухвалив остаточне рішення про вихід зі статутних органів Співдружності незалежних держав (СНД). Таким чином не діють жодні угоди в межах цієї організації..

Російський диктатор Володимир Путін та лідер Китаю Сі Цзьніпін підписали декларацію про становлення "багатополярного світу" та міжнародних відносин "нового типу", у якій особлива увага приділяється медіа та пропаганді.Про це повідомив голова Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони Андрій Коваленко. За його словами, згідно з документом, Москва і Пекін домовляються посилювати співпрацю між провідними ЗМІ, розширювати цифрову дипломатію та боротися з так званою "неправдивою інформацією"."У перекладі з дипломатичної мови — вони мають синхронізувати інформаційні кампанії та ще жорсткіше контролювати наративи. Це спроба побудувати глобальну інформаційну екосистему, де Росія, Китай та їхні партнери пояснюватимуть світу, як саме потрібно розуміти світовий порядок, а також війну РФ проти України, операцію США в Ірані та решту речей. І ресурси для цього виділяються великі", — йдеться у повідомленні.За його словами, Росія планує витратити на пропаганду майже 1,8 мільярда доларів у 2026 році. Водночас Китай, за оцінками експертів, вкладає близько 10 мільярдів доларів щороку в міжнародні інформаційні операції. Посадовець відзначив, що у Росії, Китаї та Ірані пропаганда і "цифрова армія" є складовою воєнної сили."Можна говорити, що саміт Сі та Путіна був також черговим кроком до створення глобального інформаційного альянсу авторитарних режимів. Війна за території триває на фронті. Війна за сприйняття — в цифрі", — додав Коваленко.Нагадаємо, за даними The Washington Post, візит глави Кремля до Китаю з метою підписання угоди про будівництво масштабного газопроводу "Сила Сибіру-2" закінчився безрезультатно. Пекін продемонстрував, що не поспішає підставляти фінансове плече Москві, залишивши російську делегацію без конкретних термінів та підписаних контрактів..