Політика

У четвер, 1 січня, п’ятьом народним депутатам, яких підозрюють у справі про отримання хабарів за "потрібні" голосування у Верховній Раді, обрали запобіжні заходи у вигляді застави.Про це повідомила прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури."Слідчий суддя ВАКС за клопотаннями сторони обвинувачення застосував запобіжні заходи у вигляді застави п'ятьом народним депутатам України, підозрюваним у систематичному одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення та невчинення дій з використанням наданої їм влади чи службового становища", — йдеться у повідомленні.️Суд визначив двом підозрюваним по 40 мільйонів гривень та 30 мільйонів гривень, іншим двом — по 20 мільйонів гривень. Пʼятому нардепу призначили заставу 16,6 мільйона гривень.Також на усіх п'ятьох підозрюваних поклали процесуальні обовʼязки, серед яких — носіння електронного засобу контролю.Відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.Як діяла злочинна схемаЗа даними НАБУ, група мала ієрархічну структуру та чіткий розподіл ролей. До її складу входили чинні народні депутати України та службові особи апарату ВР України. "Діяльність групи координував один із народних депутатів", — зауважили в НАБУ.Для організації голосувань учасники групи надсилали вказівки з номерами законопроектів у спеціально створеній групі месенджера WhatsApp. Після голосувань окремим народним депутатам систематично передавали грошові кошти.Попередній контекст: 27 грудня працівники НАБУ прийшли з обшуками до українського парламенту. Однак співробітники Управління державної охорони чинили спротив детективам, не пускаючи їх до Верховної Ради.Нардепка від "Голосу" Юлія Сірко у коментарі "Суспільному" уточнила, що НАБУ прийшло з обшуками до комітету транспорту та інфраструктури ВРУ.Згодом ЗМІ повідомили, що декілька народних депутатів України від фракції "Слуга народу" підозрюються в отриманні хабарів за "правильні" голосування у Верховній Раді.Також ЗМІ оприлюднили прізвища народних депутатів, які ймовірно причетні до схеми. У списку фігурують: Євгеній Пивоваров, Ігор Негулевський, Ольга Савченко, Юрій Кісєль, Михайло Лаба..

Європа повинна рішучіше відстоювати свої інтереси, щоби забезпечити мир і процвітання 2026 року. Адже зараз вона живе в умовах викликів, пов'язаних з агресією Росії, глобального протекціонізму та змін відносин зі Сполученими Штатами Америки.Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у своєму новорічному зверненні. Його цитує агенція Reuters.У своїй новорічній промові Мерц сказав, що "жахлива" війна, яка вирує на порозі Європи, — це пряма загрозу свободі та безпеці континенту."Ми все чіткіше бачимо, що агресія Росії була та є частиною плану, спрямованого проти всієї Європи", — зауважив Мерц.Він додав, що Німеччина щодня стикається з диверсіями, шпигунством і кібератаками.Ще одним викликом є протекціонізм у світовій економіці, а залежність Європи від імпортної сировини все частіше використовується як політичний важіль проти неї.Окрім того, Мерц торкнувся питання складного партнерства зі США з моменту повернення президента Дональда Трампа до Білого дому в січні 2025 року."Для нас, європейців, це означає, що ми повинні набагато сильніше захищати та відстоювати свої інтереси самостійно", — наголосив німецький канцлер.Однак він зазначив, що Європа повинна керуватися впевненістю, а не страхом. "Старий континент" має взяти справи у свої руки."Цей рік може стати вирішальним для нашої країни та для Європи. Це може бути рік, в якому Німеччина та Європа, отримавши нову силу, знову повернуться до десятиліть миру, свободи та процвітання", — зазначив Фрідріх Мерц.Нагадаємо, що 29 грудня президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Головними темами бесіди стали координація дій після візиту української делегації до США та протидія новим маніпуляціям Кремля..

Потуги американського президента Дональда Трампа у врегулювання війни між Росією й Україною не підтримує майже половина громадян Сполучених Штатів Америки. Водночас третина схвалює його рішення.Про це свідчить опитування The Economist/YouGov, результати які наводить видання The Hill.На запитання про підтримку "способу, яким Дональд Трамп розв’язує ситуацію з Росією й Україною", 49% респондентів відповіли, що "дещо не схвалюють" або "категорично не схвалюють".Водночас 30% респондентів того ж опитування заявили, що "дещо схвалюють" або "рішуче схвалюють" дії Трампа, а 20% не були впевнені у своїй відповіді.Як відомо, у перший рік другого терміну Трампа його адміністрація наполегливо домагалася припинення війни в Україні, але без особливого успіху.Дональд Трамп і Володимир Зеленський зустрілися в неділю в Мар-а-Лаго, після зустрічі обидва лідери заявили на спільній прес-конференції, що вдалося досягнути прогресу щодо 20-пунктної мирної пропозиції, яку підтримує український президент.В опитуванні The Economist/YouGov 27% респондентів заявили, що, на їхню думку, на цей момент Росія має перевагу у війні, 6% вважали, що перевага на боці України, а 44% не могли визначити, хто мав перевагу. 24% респондентів не були впевнені, яка сторона має перевагу.Опитування The Economist/YouGov провели з 26 по 29 грудня, в ньому взяли участь 1 550 респондентів. Похибка — 3,6 відсоткового пункта.Нагадаємо, 18 листопада стало відомо, що рейтинг схвалення американського президента Дональда Трампа впав до найменшого показника від часу його повернення до влади в січні 2025 року. Це відбулося, зокрема, на тлі економічних складнощів і скандалу з "файлами Епштейна"..

У новорічній промові президент Франції Еммануель Макрон згадав про чіткі зобов'язання Європи надати захист Україні. При цьому європейці планують одночасно розбудовувати власну систему оборони.Про це Еммануель Макрон заявив під час новорічного телевізійного звернення до французів, його транслював France24.Він наголосив, що повномасштабна війна Росії проти України залишається головним джерелом нестабільності в Європі та триває з особливою інтенсивністю вже майже чотири роки. За його словами, світ стикається з поверненням імперських амбіцій і підривом міжнародного порядку, що змушує європейські країни по-новому подивитися на питання безпеки.Французький лідер також акцентував на необхідності захисту незалежності та свобод європейських держав і виступив за прискорення формування європейської оборони. Він зазначив, що цей процес уже розпочався та набере нового імпульсу 2026 року.Зокрема, зі 6 січня в Парижі відбуватимуться зустрічі європейських і союзницьких держав, під час яких, за словами Макрона, Європа візьме конкретні зобов’язання щодо підтримки України та забезпечення справедливого та тривалого миру на європейському континенті.Макрон також заявив, що Франція залишається стійкою завдяки сильним інституціям, ефективній державній службі та потужним збройним силам, які він назвав одними з найефективніших у Європі.Окремо він окреслив свої побажання на новий рік — єдність, силу та незалежність. Французький глава наголосив, що саме згуртованість дозволяє долати найскладніші виклики та протистояти загрозам.Окрім того, Макрон запевнив, що виконуватиме обов’язки президента до завершення свого терміну 2027 року та зробить усе можливе, аби майбутні президентські вибори у Франції відбулися без будь-якого іноземного втручання. Це звернення стало для нього дев’ятим і передостаннім новорічним виступом на посаді очільника держави.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Франція та Німеччина не подолали розбіжностей щодо проекту винищувача нового покоління FCAS. Суперечки та конкуренція представників обидвох країн призвели до відкладення реалізації ідеї..

Служби американської національної безпеки визначили за даними розвідки, що Україна не завдавала ударів дронами по резиденції кремлівського диктатора Володимира Путіна. Метою українських сил були тільки військові цілі.Таку інформацію оприлюднило видання The Wall Street Journal, журналісти якого послалися на американського чиновника, знайомого з розвідувальними даними.Він підтвердив, що, за оцінками Центрального розвідувального управління (ЦРУ), "нападу на Путіна не було".Співрозмовник медійників пояснив, що Україна прагнула завдати удару по військовій цілі, Київ по ній уже завдавав ударів. Вона розташована в тому ж районі, що й заміська резиденція Путіна, але не поблизу неї.Попередній контекстОчільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров 29 грудня заявив про масштабну атаку безпілотників на державну резиденцію глави Кремля Володимира Путіна в Новгородській області, яка відбулася в ніч на 29 грудня. Російська сторона назвала інцидент актом "державного тероризму" та заявила про підготовку ударів у відповідь.Володимир Зеленський відреагував на заяви російського керівництва про нібито атаку безпілотників на державну резиденцію Володимира Путіна. Український президент назвав цю історію вигаданою та спрямованою на зрив дипломатичних зусиль із наближення миру.Під час виступу на нараді 29 грудня глава Кремля Володимир Путін заявив, що Росія не збирається зупиняти збройну агресію проти України. Диктатор доручив продовжувати бойові дії, посилаючись на нібито чітке дотримання стратегії російського військового командування.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав заяви Кремля про нібито атаку безпілотників на резиденцію російського диктатора Володимира Путіна свідомою маніпуляцією. На його думку, Москва використовує цей фейк для легітимізації подальшого терору проти України та блокування дипломатичних зусиль.Помічник глави Кремля Юрій Ушаков заявив, що під час спілкування з російським правителем Володимиром Путіним Дональд Трамп висловив обурення діями України та нібито визнав їх "терористичними".Лише через два дні, 31 грудня, Росія показала фейкову карту, як нібито "летіли дрони" на резиденцію Путіна, а також рандомні уламки дронів — ці "докази" нікого ні в чому не переконали.Також 31 грудня американський президент Дональд Трамп різко розкритикував останню риторику Кремля про нібито українську "атаку" на резиденцію глави Кремля Володимира Путіна, заявивши, що саме дії Російської Федерації є головним бар'єром для завершення війни..

Президент Володимир Зеленський привітав громадян України з Новим 2026 роком.TrueUA публікує відео звернення очільника держави.Повний текст звернення президента України"Дорогі українці, дорогі українки!За декілька хвилин настане новий рік. І я віддав би все, все на світі, щоб у цьому зверненні мати можливість сказати, що й мир настане за декілька хвилин. На жаль, я поки що не можу цього зробити, але з чистою совістю я, ми всі можемо сказати, що Україна точно робить для миру все. І продовжує робити.Я повернувся до Києва вчора, о 6-й ранку. Наша команда провела в дорозі майже 50 годин. Мирна угода готова на 90 відсотків. Лишається десять. І це значно більше, ніж… ніж просто цифри. Це десять відсотків, у яких насправді все. Це про десять відсотків, які визначатимуть долю миру, долю України та Європи, те, як житимуть люди. Десять відсотків для збереження мільйонів життів. Десять відсотків рішучості, яка потрібна, аби мир запрацював на всі сто. Десять відсотків такої необхідної єдності та мудрості — української, американської, європейської, всього світу. Десять відсотків до миру.Я хочу, аби всі ми з вами були зараз на одній хвилі, однаково розуміли реальність, були озброєні, і не тільки на полі бою — були озброєні правдою. Про те, хто й чого насправді хоче. Чого хоче Україна. Чого хоче Америка. Чого хоче Росія. Чого хоче Європа та весь світ.  Почнемо з найголовнішого. Чого хоче Україна? Миру? Так. Чи будь-якою ціною? Ні. Ми хочемо закінчення війни, але не закінчення України. Чи втомились ми? Сильно. Чи значить це, що ми готові здатись? Сильно помиляється той, хто так думає. І він очевидно за всі ці роки так і не зрозумів, хто такі українці. Народ, який тримається 1407 днів повномасштабної війни. Просто усвідомте ці цифри. Це більше, ніж нацистська окупація багатьох наших міст у Другу світову. 1407 днів нескореної України. Яка фактично щоночі в — укритті, щодня — в боротьбі. Нерідко — без світла. Нерідко — без сну. І багато днів на позиціях, багато. Але завжди — без паніки, без хаосу, без розбрату, у єдності, аби бути з миром. Чи хочемо ми, аби війна закінчилась? Безумовно. Чому цього досі не сталося? Відповідь — по сусідству з нашою державою. Чи може Росія закінчити війну? Так. Чи хоче вона цього? Ні. Чи може світ примусити її до цього? Так, і тільки так це спрацює. Чому світ не робить це повною мірою? Давайте розберемось. По порядку, по-чесному, так, як… так, як воно є. Наш народ знає це найкраще. Росія не закінчує свої війни сама. Не було в історії війни, яку б вони завершили за власним бажанням. Лише тиск від інших, лише примус від інших, який самі вони називають "жест доброї волі". Так було в усі роки, коли Росія з кимось воювала, тобто в усі роки її існування.Це можуть підтвердити всі, на кого в різні часи Москва війною йшла. Польща, Туреччина, Фінляндія, Сирія, Грузія, Абхазія, Осетія, Чечня — і цей список можна, можна продовжувати безкінечно, бо майже вся територія Росії зібрана з воєн. Ось із ким ми маємо справу. Ми — це Україна, це Європа, Америка, весь світ. "Выйдите из Донбасса, и все закончится". Так у перекладі з російської звучить обман. У перекладі на українську, на англійську, німецьку, французьку та, власне, будь-яку мову світу. Невже тоді їм досі хтось вірить? На жаль. Бо досі надто часто правди уникають, називають це дипломатією, хоча це просто брехня в костюмах. І тому на Україну — тиск, так. І тому ми боремось так. І доводимо, здавалося б, давно очевидні істини, що після окупації Криму, захоплення частини Донеччини та Луганщини, повномасштабного вторгнення 24 лютого, після Бучі, Маріуполя, Оленівки та всього, що робить Кремль весь цей час, вірити їм на слово — це просто вирок. Вирок спільній міжнародній безпеці. І кожному лідеру, який просто має захищати свій народ.Чи були ці наші аргументи почуті? Дуже сподіваємось. Чи погодилися з нами? Не повністю. Поки що. І саме тому ми поки що кажемо про 90, а не всі 100 відсотків готовності мирної угоди.Наміри повинні стати гарантіями безпеки. А отже — бути ратифіковані. Конгресом Сполучених Штатів, європейськими парламентами, усіма партнерами. Будапештський папірець Україну не влаштує. Мінська ювелірно виписана пастка Україні не потрібна. Підписи під слабкими угодами тільки підживлюють війну.Мій підпис стоятиме під сильною угодою. І саме про це зараз кожна зустріч, кожен дзвінок, кожне рішення.Щоб забезпечити всім сильний мир. Не на добу, тиждень чи два місяці — мир на роки. І тільки тоді це — дійсно успіх. України, Америки, Європи, насправді кожного народу, який хоче жити, а не воювати. Я казав про це Президенту Трампу. Казав під час першої зустрічі, коли все могло закінчитися штормом для всіх нас, і під час нещодавньої зустрічі, яка дає надію нам усім. На те, що мир близько, він… він як ніколи можливий. І ми здатні забезпечити це разом.І скажу чесно: було зовсім непросто досягти такої зміни градуса у відносинах України та Сполучених Штатів. Від першого Овального кабінету та всіх "гострих кутів" у ньому до розмови в Мар-а-Лаго, яка засвідчила факт: без України нічого не вийде. Україна відстояла своє право голосу, і всі бачать, що Україна себе поважає, а тому поважають нас, поважають Україну. І найбільш очевидний доказ цього — сім зустрічей, які були в мене цьогоріч із Президентом Америки. І в якій би точці світу ми не бачились: Вашингтон, Нью-Йорк, Гаага, Ватикан — Президент США завжди згадує про наш народ, каже про те, як відважно українці б’ються. І для всього світу така згадка про українців стала обов’язковою. І це щастя — щастя таке чути, це гордість — бути Президентом такого народу. І такої держави. Яка вистояла й досягає до будь-якого ворожого військового об’єкта та НПЗ, повертає війну в Росію, навчає військових НАТО, що таке сучасні дрони. Яка дає асиметричного ляпаса Росії та змушує Путіна брехати, що він тричі взяв Куп’янськ і збивав дрони біля своєї резиденції власними руками. Україна, яка має зрілу далекоглядність, має власну далекобійність, а тому має аргументи. Має мудрість, гідність і готова до компромісу, але не до сорому. І я дякую кожному лідеру, хто Україну в цьому підтримує. Хто розуміє найголовніше: сьогодні є тільки два варіанти, і тільки два — або світ зупинить війну Росії, або Росія затягне світ у свою війну. І це шок — шок, що після стількох воєн, після чотирьох років такої війни, війни в Україні, у Європі, на жаль, доводиться це пояснювати багатьом. Ми пояснюємо, повторюємо. І навіть уже змінюються лідери, а питання ті самі. Чи здатна Америка зупинити агресора дуже швидко й рішуче? Однозначно. Чи хотілося б нам цього? Дуже. А коли це можливо? Завжди. А коли це потрібно вам? Та ще вчора нам це потрібно. І у 26-му році це можливо. Санкції є — ми вдячні. Санкції кусають Росію, але спрацює тільки мертва хватка. Російська нафта вже дешевша, але їхні танкери мають зупинитися повністю, аби зупинилася війна. Російські заводи вже гальмують, але повинні стояти, щоб окупант не рухався. І "томагавки" в українських руках довели б насправді тільки одне: мир не має альтернативи. І мир повинен бути. І підтримка. І сильна угода повинна бути. І тоді все спрацює. Чи розуміє це Європа? Так. Чи розуміє це вся Європа? Ні. І я не хочу, аби таке розуміння до всіх у Європі прийшло одного дня о четвертій ранку — так, як це було в Україні. Я не хочу, аби таке розуміння всім європейцям принесла техніка з літерою "Z" на їхніх вулицях. І коли Путін каже: "Да не собираемся мы на вас нападать", — це перший дзвіночок, куди саме поїдуть його танки й полетять його дрони.   І ми маємо повне право сьогодні казати: Україна — це насправді єдиний щит, який зараз відділяє комфортне європейське життя від "руского міра". І в більшості лідерів не виникає питання, навіщо підтримувати Україну, бо якщо, не дай Боже, Україна впаде, будуть наступні питання: навіщо підтримувати Польщу, і хто воюватиме за держави Балтії, і що робити без України в НАТО?Україна потрібна Європі, а Європа — Україні. Ми відчуваємо це, як ніколи. І коли після зустрічей у Штатах зараз ми зідзвонюємось із партнерами, і європейці не сплять, і всі дуже переживають, і завжди на зв’язку, і ми радимось з Емманюелем, Президентом Франції, як діяти далі. І коли ми дорогою в Київ говоримо з канцлером Німеччини і Фрідріх каже: "ППО буде".І ми говоримо з Кіром Стармером, що треба зустрічатись одразу після Нового року, не треба робити ніяких пауз, щоб була Коаліція охочих, щоб дотиснути всі документи, і не втратити Америку, і дотиснути Росію. І як абсолютно права Джорджа Мелоні, коли вона каже: дивіться документи угоди повинні бути правильними, мир має бути таким, щоб українці його прийняли. Цей мир українці мають одобрити. Бо якщо все буде несправедливо, і мир крихкий, і Москва знову нападе, вона каже, я не хочу, аби тоді розчаровані люди в Україні палили на площах портрети європейських та американських лідерів. Ці слова, що мир має бути, має бути достойним, підтримують усі, хто робить дійсно дуже багато для України: Нідерланди і Швеція, Норвегія і Польща. І Прем’єр Данії, Метте, яка завжди каже: ми робимо для України недостатньо, ми маємо робити більше для України, бо це для захисту всієї Європи. І Іспанія, яка з нами, і Ватикан, і Фанар із їхньою дипломатією та молитвою. Чехія, Румунія, Греція, Президент Ердоган, усі країни Європейського Союзу. І сьогодні зранку телефонує мені Президент Фінляндії Алекс Стубб, і щодня ми з ним зідзвонюємось. І після наших важливих розмов він завжди в кінці мені каже: "Друже, не забувай тренуватись, бо ти маєш бути сильним, українці мають бути сильними. Ми у вас віримо. Ми всі вас потребуємо". І ось таке наше спілкування з лідерами Європи, це тепло й дух цього партнерства означають, що Україна уже — частина європейської родини і всі переговорні кластери між нами насправді давно відкриті. І єдність така дає надію. І така єдність України та Європи доведена. Ми здобули підтримку в 100 мільярдів доларів. Це значно більше, ніж просто допомога на два роки. Це стійкість нашої армії, це спокій для наших людей, це гроші, зарплати, це пенсії. Так, це життя. І це справедливість, що врешті-решт за це платить Росія.І така єдність, і така небайдужість до України передусім виходить далеко за межі континенту. Вона помітна й відчутна нам у Японії, в Австралії, в Канаді. Я дуже дякую кожному у світі, хто на світлій стороні історії, на боці України і робить усе, щоб Україна змогла досягти свого, дотиснути, змогла додавити до миру.Дорогий народе!За мить — Новий рік. Мільйони з нас його чекають. І Новий рік у нас буде попри все, бо ми такі люди, ми українці, ми щось придумаємо, ми приготуємо. І в нас буде гарно, буде смачно, буде келих шампанського. Може, у когось щось міцніше. І буде тост, дуже важливі слова. Тост. Один на всіх. Для мільйонів українців. За воїнів наших, що зараз на "нулі". За кожного, хто віддав життя заради України. За всіх, хто щодня нас рятує й навчає. За всіх, хто завжди, і навіть у цю ніч, на чергуванні. Пожежні, лікарі, енергетики. За наших, які повернулися з полону і які цей Новий рік зустрінуть удома. За всіх, кого ми чекаємо. За всіх, хто нам допомагає. За те, щоб закінчилася ця війна. За те, щоб мир наступив. За те, щоб ворогу нічого не вдалось. І не вдасться, допоки ось так ми боремось, допоки ось так ми тримаємось. Допоки є українцями. Росії доведеться закінчити війну, як тільки вони знайдуть для миру на одну причину більше, аніж воювати. Саме тому ми часто кажемо один одному те, що говорять наші хлопці на фронті: все, що нам треба, — це протриматися на один день довше, ніж вони. І додаємо сьогодні: бути на один крок попереду, на одну годину швидше, на одне рішення сміливіше. І хай на одну десяту, але краще. І на десять відсотків, на ті десять відсотків, про які я казав на початку, — на десять відсотків сильніше. І тоді ми виборемо мир стовідсотково. Я бажаю цього всім нам.Дорогі українці! 2025 рік добігає кінця. Довкола нас — справжня зима. І те, чого ми не бачили дуже довго, — сніг на Новий рік. І всі діти, безумовно, — якщо чесно, і дорослі — чекали цього. І це дає сильне відчуття: якщо ми чогось дуже-дуже хочемо, рано чи пізно це стається. Безумовно, найбільше зараз ми хочемо миру. Але, на відміну від новорічного снігу, він не впаде нам із неба просто так, як диво. Але ми віримо в мир, і боремося за нього, і працюємо заради цього. І продовжимо це робити.Бо дуже хочемо у 2026-му, щоб тихо в небі й спокійно на землі, щоб тепло й світло в нас удома. І не 170, а всі 220 — так, як має бути. Щоб усі наші повернулись додому. З фронту, з полону, з окупації. Щоб були ми. Щоб була Україна. З Новим роком, дорогий народе! Слава Україні!".

Напередодні Нового року у Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) з'явився новий керівник. Президент Володимир Зеленський призначив на цю посаду Олексія Семенюка.Про це йдеться у відповідному указі очільника держави на сайті Офісу президента України."Про призначення О. Семенюка головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Призначити Семенюка Олексія Володимировича Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку", — вказується у тексті документа.Своїм попереднім указом президент звільнив Руслана Магомедова з аналогічної посади. Причини прийняття такого рішення у документі не вказуються. На посаді голови регулятора Магомедов займався реформуванням фондового ринку, впровадженням законодавства про віртуальні активи та адаптацією фінансового сектору до умов війни.Його звільнення наприкінці 2025 року відбулося на тлі дискусій про необхідність посилення незалежності Комісії згідно з вимогами міжнародних партнерів.Нагадаємо, 30 грудня Володимир Зеленський заявив, що визначився з очільником Офісу президента. Також він анонсував ще більше кадрових змін..

З 1 січня 2026 року Естонія офіційно розпочинає своє головування у форматі Nordic-Baltic Eight (NB8). Протягом усього року Таллінн координуватиме зусилля восьми держав регіону, фокусуючись на безпеці, стратегічній інтеграції та підтримці України.Про це повідомляє видання ERR. До складу цього впливового регіонального об’єднання, окрім Естонії, входять Данія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Фінляндія та Швеція.Пріоритети головуванняЗа інформацією пресслужби МЗС Естонії, головними цілями на цей період стануть зміцнення регіональної співпраці та підвищення впливовості NB8 на міжнародній арені.Ключові напрямки роботи:підтримка України. Продовження всебічної допомоги та збереження провідної ролі в питанні тиску на Росію;безпека та оборона: Посилення трансатлантичних зв’язків та розгляд регіону як єдиного оборонного простору;економічна інтеграція: Поглиблення стратегічної взаємодії між країнами-учасницями."Разом ми сильніші"Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна наголосив, що країни NB8 разом мають значно більшу вагу в євроатлантичному просторі, ніж кожна держава окремо."Ми хочемо, щоб нас сприймали як єдиний і сильний регіон, який є одним із ключових економічних і політичних партнерів. Наша мета — бути лідерами як у підтримці України, так і у зміцненні трансатлантичних зв'язків", — зазанчив Цахкна.Естонія виконуватиме функції голови формату протягом усього 2026 року.Нагадаємо, раніше Маргус Цахкна заявляв, що Естонія готова збивати російські військові літаки, які порушують її повітряний простір. Це можливо за умови, якщо вони  будуть безпосередньо загрожувати безпеці суверенітету країни..

У середу, 31 грудня, американський президент Дональд Трамп різко розкритикував останню риторику Кремля про нібито українську атаку на резиденцію глави Кремля Володимира Путіна, заявивши, що саме дії Російської Федерації є головним бар'єром для завершення війни. Про це він написав у своїй соціальній мережі Truth Social увечері 31 грудня. Коментуючи чергові погрози російського диктатора, Трамп зазначив, що агресивні заяви Москви лише підтверджують небажання РФ йти на компроміси."Заява про "атаку" на Путіна показує, що саме РФ стоїть на заваді миру", — наголосив політик.Своє повідомлення він супроводив посиланням на аналітичний матеріал видання New York Post, у якому розглядаються останні воєнні погрози Кремля та їхній вплив на міжнародну безпеку.Попередній контекстОчільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров 29 грудня заявив про масштабну атаку безпілотників на державну резиденцію глави Кремля Володимира Путіна в Новгородській області, яка відбулася в ніч на 29 грудня. Російська сторона назвала інцидент актом "державного тероризму" та заявила про підготовку ударів у відповідь.Президент України Володимир Зеленський відреагував на заяви російського керівництва про нібито атаку безпілотників на державну резиденцію Володимира Путіна. Глава держави назвав цю історію вигаданою та спрямованою на зрив дипломатичних зусиль із наближення миру.Під час виступу на нараді 29 грудня глава Кремля Володимир Путін заявив, що Росія не збирається зупиняти збройну агресію проти України. Диктатор доручив продовжувати бойові дії, посилаючись на нібито чітке дотримання стратегії російського військового командування.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав заяви Кремля про нібито атаку безпілотників на резиденцію російського диктатора Володимира Путіна свідомою маніпуляцією. На його думку, Москва використовує цей фейк для легітимізації подальшого терору проти України та блокування дипломатичних зусиль.Помічник глави Кремля Юрій Ушаков заявив, що під час спілкування з російським правителем Володимиром Путіним Дональд Трамп висловив обурення діями України та нібито визнав їх "терористичними".Висока представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що висловлювання очільників російського режиму про нібито "атаку" України на резиденцію російського диктатора Володимира Путіна у Валдаї є навмисним відволіканням уваги. Таким чином Кремль прагне зірвати мирний процес..

У середу, 31 грудня, секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров провів серію важливих консультацій із ключовими американськими та європейськими партнерами. Головною темою переговорів стала координація позицій та планування подальших кроків на початку 2026 року. Про це посадовець написав у своєму Telegram-каналі. За результатами розмов очільник оборонного відомства доповів президенту Зеленському.Контакти зі США та ЄвропоюУ переговорах з американської сторони взяли участь Марко Рубіо, Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Європейську сторону представляли радники з національної безпеки провідних держав — Великої Британії, Німеччини та Франції. Сторони узгодили графік подальших зустрічей та спільних дій, які заплановані на січень.Велика зустріч 3 січняОдним із ключових етапів дипломатичної роботи стане зустріч у форматі радників із питань національної безпеки, яка відбудеться вже 3 січня.Деталі майбутнього саміту:учасники: представники понад 10 країн Європи;організації: представники НАТО, Європейської комісії та Європейської ради;формат: європейські партнери зустрінуться очно, а представники США приєднаються до обговорення в режимі онлайн."У новому році продовжимо роботу над рішеннями, які мають дати відчутний результат", — зазначив Рустем Умєров.Нагадаємо, за даними The Telegraph, російський диктатор Володимир Путін застосовує всі хитрощі з арсеналу Кремля, щоб уникнути мирної угоди, яку він не має наміру підписувати. Поки американський президент Дональд Трамп впевнено заявляє, що переговори з президентом Володимиром Зеленським "завершені на 95 відсотків", Москва відповідає не серйозністю, а фарсом..

Номінаційний комітет одноголосно затвердив чотирьох незалежних членів нової наглядової ради НАЕК "Енергоатом". До складу ради увійшли міжнародні експерти світового рівня з досвідом у ядерній безпеці, фінансах та управлінні.Про це у Telegram-каналі повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.Хто увійшов до наглядової радиНовими незалежними членами стали фахівці з багаторічним досвідом у провідних світових енергетичних компаніях та регуляторних органах:Руміна Велші — міжнародна експертка, яка понад 40 років працює в галузі ядерної безпеки. Раніше очолювала ядерний регулятор Канади та Комісію стандартів безпеки МАГАТЕ.Лаура Гарбенчуте-Бакієне — фахівчиня з фінансів та аудиту з 25-річним стажем. Має досвід роботи на керівних посадах у PwC та роботи зі стратегічними об’єктами, зокрема Ігналінською АЕС.Патрік Фрагман — міжнародний управлінець, колишній президент і CEO американської компанії Westinghouse Electric Company.Бріс Буюон — юрист та експерт з корпоративного управління, який обіймав керівні посади у французькій енергетичній групі EDF.Відбір трьох представників від держави до наглядової ради планують завершити у першій половині січня 2026 року.Масштабне оновлення енергосекторуЗа словами Юлії Свириденко, "Енергоатом" — лише одна з 12 стратегічних компаній, де зараз оновлюють органи управління. Аналогічні процеси тривають у "Нафтогазі", "Укренерго", "Укргідроенерго" та інших підприємствах. Мета реформи — привести статути компаній у відповідність до стандартів ОЕСР.Паралельно з кадровими змінами, за словами Свириденко, тривають державні аудити "Енергоатому" та підприємств оборонного сектору. У Мінекономіки наголошують, що результати перевірок будуть невідкладно передані правоохоронним органам у разі виявлення порушень.Нагадаємо, що 19 листопада за колишнього віце-прем’єр-міністра України Олексія Чернишова, який фігурує у справі про розкрадання в "Енергоатомі", внесли заставу розміром у 51 мільйон гривень..

Повернення України до виборчого процесу можливе лише за умови стабілізації безпекової ситуації в країні. Це є фундаментальною передумовою, щодо якої існує консенсус як усередині українського суспільства, так і серед міжнародних партнерів.Про це в інтерв’ю "Укрінформу" заявив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко. Посадовець наголосив, що проведення голосування під постійними обстрілами є неможливим. Щойно ситуація дозволить скасувати воєнний стан, розпочнеться підготовка до перших повоєнних виборів. Очільник ЦВК пояснив, що терміни їх проведення залежатимуть від чинного законодавства: наразі закон передбачає старт виборчих перегонів до парламенту вже за місяць після скасування особливого стану. Водночас він акцентував на необхідності знайти баланс у термінах підготовки, щоб забезпечити відповідність виборів міжнародним стандартам, не затягуючи процес надмірно."Питання строків — завжди питання балансу. З одного боку, що більший строк, то краще можна підготуватися і сподіватися, що наші вибори будуть краще відповідати міжнародним стандартам і найкращим практикам, ніж якщо цей строк буде меншим. З іншого — цей строк не має бути надмірно великим", — резюмував Діденко.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян.Нагадаємо, голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська заявила, що вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом..

Участь глави Чечні Рамзана Кадирова у засіданні держради Російської Федерації 25 грудня була скасована через раптове погіршення його здоров'я. Політик прибув до Москви заздалегідь, проте в ніч перед зустріччю з диктатором Володимиром Путіним йому знадобилася термінова медична допомога. Про це повідомляє "Нова газета Європа". За даними видання, Кадирова на реанімобілі доправили до Центральної клінічної лікарні Москви, де, за словами джерел, його "ледве відкачали".Після інциденту Кадиров повернувся до Чечні й відтоді не з’являвся у публічному просторі. Журналісти зазначають, що стан його здоров'я системно погіршується ще з початку минулого року. Непрямим підтвердженням цього є нетипова поведінка лідера Чечні: за 2025 рік він чотири рази йшов у відпустку, хоча раніше працював майже без вихідних. Сам Кадиров під час нещодавньої "прямої лінії" намагався виправдати свій стан "нервовими розладами" та постійною напругою, яку він нібито відчуває через участь чеченських підрозділів у війні проти України.Варто зазначити, у вересні повідомлялось, що очільник Чечні Рамзан Кадиров через стан здоров'я фактично відійшов від прямого управління республікою. За інформацією ЗМІ, йому встановили катетер, який виводить сечу прямо з нирки, минаючи сечоводи й сечовий міхур, у спеціальний зовнішній мішок.Нагадаємо, раніше поплічнику російського диктатора Володимира Путіна, голові Чечні Рамзану Кадирову оголосили підозру. Його звинувачують у скоєнні воєнних злочинів стосовно українських військових. .

У середу, 31 грудня, президент України Володимир Зеленський і його дружина Олена Зеленська привітали українців із прийдешнім Новим роком.Відповідний пост гарант опублікував на своїй сторінці у Telegram."Ще один рік минає, виборений відданістю й стійкістю, принциповістю та щоденною працею українців. Цей рік став можливим завдяки нашим захисникам — тим, хто відстояв його не лише для України, а й для всіх, хто цінує свободу та гідність", — наголосив він.Зеленський зауважив, що потрібно йти далі "разом з тим, що нас тримає". На його думку, це досвід, пам’ять, рідне слово, надія та віра. "Беремо із собою здатність до спільнодії і людяність — те, що попри все. Віримо в мир, боремось за нього і працюємо заради цього. З Новим роком, дорогі українці!" — додав гарант.Нагадаємо, на Новий рік в Україні посилять заходи безпеки за участю військових. За порушення комендантської години затримуватимуть, за запуск феєрверків передбачені великі штрафи.Також у Мін'юсті нагадали, що в Україні діють законодавчі обмеження щодо обігу та використання піротехнічних виробів. За порушення встановлених правил передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Читайте також: Чому формулювання "З наступаючим Новим роком!" — некоректне та як правильно вітати зі святом українською.

У середу, 31 грудня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Руслана Магомедова з посади очільника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).Відповідний документ №1018/2025 оприлюднений на офіційному сайті глави держави.У тексті указу зазначено: "Звільнити Магомедова Руслана Садрудиновича з посади голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку". Причини прийняття такого рішення у документі не вказуються. Руслан Магомедов очолював регулятор з лютого 2021 року. Хто стане наступником на цій посаді, наразі невідомо.Що відомо про Руслана МагомедоваРуслан Магомедов — досвідчений фінансист, який очолював НКЦПФР з лютого 2021 року. До приходу в Комісію він побудував кар'єру в інвестиційному бізнесі, зокрема керував компанією Astrum Investment Management та працював радником в Офісі президента.На посаді голови регулятора Магомедов займався реформуванням фондового ринку, впровадженням законодавства про віртуальні активи та адаптацією фінансового сектору до умов війни. Його звільнення наприкінці 2025 року відбулося на тлі дискусій про необхідність посилення незалежності Комісії згідно з вимогами міжнародних партнерів.Нагадаємо, 30 грудня Володимир Зеленський заявив, що визначився з очільником Офісу президента. Також він анонсував ще більше кадрових змін..