Політика

Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела зустріч з керівниками комітетів Верховної Ради. Вони домовилися про включення до порядку денного термінових законопроєктів, щодо яких є порозуміння.Про це Юлія Свириденко поінформувала у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Для забезпечення стабільного міжнародного фінансування Україна, зокрема, в рамках Ukraine Facility та програми МВФ, має виконати свою "домашню роботу" для продовження реформ", — акцентувала вона.За її словами, ключова роль у цьому — спільна: українських парламенту й уряду. Тому й необхідна координованість дій у цьому напрямку."Обговорили з народними депутатами ключові норми, необхідні для продовження реформ, виконання наших зобов’язань перед партнерами та подальшого просування євроінтеграційного курсу", — наголосили очільниця Кабміну України.Вона також подякувала народним депутатам за діалог і готовність до спільної роботи над важливими для держави рішеннями."Домовилися, що до порядку денного внесуть термінові законопроєкти, щодо яких є порозуміння. Також продовжимо консультації щодо інших документів, які викликають дискусії", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, 1 квітня стало відомо, що єврокомісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос написала листа голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, в якому закликала пришвидши реформи задля членства в організації..

Не надто вдала військова операція Сполучених Штатів на Близькому Сході та сварки через неї союзників по НАТО спонукала окремих лідерів до ініціатив щодо перегляду чинної архітектури безпеки. Чи можливо втілити в життя їхні ідеї?TrueUA детально аналізував причини конфлікту американської адміністрації з партнерами по НАТО та чи стане його наслідком вихід Сполучених Штатів із Північноатлантичного альянсу. Найімовірніше, після зустрічі генсека НАТО Марка Рютте з Дональдом Трампом, яка відбудеться найближчими днями, союзники зійдуться посередині й саміт Альянсу, а запланований на липень в Анкарі, не стане останнім в історії військового блоку.На тлі подій навколо Ірану знову актуальною стала дискусія, чи можливі нові геополітичні союзи та наскільки вони будуть міцними. Перед тим, як перейти до аналізу подібних ініціатив, наголосимо на важливому факторі: міцні союзи об’єднуються спільними або схожими цінностями, а не лише економічними інтересами. НАТО, Європейський Союз, "Велика сімка" мають у своєму складі держави, що поділяють ліберально-демократичні цінності, мають ринкову економіку, дотримуються прав і свобод людини, хоча можуть мати й особливий погляд на окремі права.За останні роки утворилися й інші геополітичні союзи, наприклад, БРІКС. Усі спроби зробити його антизахідним проєктом, запровадити спільну валюту, таку собі альтернативу долару — це просували Китай і Росія — провалилися. Бо у членів БРІКС не існує спільних цінностей.Сильна Європа, але з НАТО: проєкт КубілюсаУ січні з цікавою ініціативою вийшов єврокомісар з питань оборони литовець Андрюс Кубілюс. Він закликав до створення постійної стотисячної армії ЄС та Ради європейської безпеки. TrueUA аналізував сильні й слабкі сторони цієї ініціативи, наголошуючи на тому, що для її реалізації в Європи залишилося не так багато часу. Нині можна стверджувати, що дорогоцінний час — згаяний, проте окремі ідеї можуть бути здійснені за певних умов.В Європі перебувають американські військові загальною чисельністю близько ста тисяч, у випадку їхньої передислокації з європейського континенту, а цього не можна виключати в разі поглиблення конфлікту з главою Білого дому, союзники по НАТО в ЄС опиняться перед величезним викликом, як і ким замінити таку чисельність військових.Кубілюс не стверджує, що американці підуть, проте Європа має бути готова замінити їх такою ж за чисельністю армією. Зробити це швидко неможливо, але до такого сценарію можна підготуватися, здійснюючи навчання військових, модернізацію власних армій і таке інше. А ключові оборонні питання європейці обговорюватимуть на Раді європейської безпеки.Ініціатива Кубілюса як загалом ідея збройних сил Євросоюзу залишатиметься лише мрією доти, доки в рамках ЄС існує полярне бачення власного майбутнього.Перша позиція полягає в тому, що Євросоюз — економічне об’єднання і тому має займатися політикою лише в контексті забезпечення економічних пріоритетів, а все інше — прерогатива НАТО.Друга позиція: ЄС ще й політичне об’єднання і країни-члени мусять дбати про спільну безпеку, щоб союз не розгойдували й не розвалювали зовнішні сили. Не всі європейські лідери цю позицію поділяють навіть зараз, коли виклики для Європи більш ніж очевидні.Тож перед тим, як серйозно говорити про спільну армію, необхідно почати з втілення простішої задачі — домовитися про зміну процедур ухвалення рішень в рамках Євросоюзу. Це ініціатива, з якою виступає Німеччина, — всі рішення повинні прийматися кваліфікованою більшістю, а не спільним голосом. Хоча не така і проста ця задача. Кожна країна ЄС не проти зберегти право на вето. Про всяк випадок."Ядерна парасолька" Франції: проєкт Макрона і МерцаТакож не нова ініціатива і так само неоднозначна. TrueUA детально аналізував, чому ідея французької "ядерної парасольки" стала актуальною після цьогорічної конференції з безпеки у Мюнхені. Місяць тому президент Еммануель Макрон оприлюднив нову ядерну доктрину Франції, яка охоплює збільшення кількості боєголовок та розміщення літаків, спроможних нести ядерні заряди, в країнах — союзницях.Це не самодіяльність Парижа, його ініціативи обговорювали зі США та Великою Британією, іншими двома ядерними державами НАТО. Інтерес до такої ідеї висловили Польща, Нідерланди, Данія, Швеція, Фінляндія, Бельгія, головне — Німеччина.Канцлер Фрідріх Мерц ще під час торішніх виборів до Бундестагу висловлювався за зменшення залежності ЄС від ядерного "щита" США на користь європейської "парасольки". Цікава ця тема й Україні з огляду на блокування нашого членства в НАТО, а як майбутній член Євросоюзу Київ може спробувати отримати французький ядерний захист.Та поки це мрії. По-перше, за понад рік завершується каденція Макрона, наступний президент Франції може виявитися висуванцем ультраправих євроскептиків і згорнути ядерну програму. Або запропонує охочим купити захист у Парижа за великі гроші. По-друге, самостійно французи такий масштабний проєкт не потягнуть, аби його реалізувати, потрібно, щоб усі вклали серйозні суми. Багато країн НАТО з великою неохотою погодилися під тиском Трампа збільшити витрати на спільну оборону, тож зрештою можуть сказати, що їм і американського захисту достатньо."Альянс середніх держав": глобальний проєкт Макрона"Геть від Вашингтона і Пекіна!" — таким є гасло історичного виступу Макрона в Сеулі 3 квітня. До Південної Кореї президент Франції завітав в рамках великого міжнародного турне. Амбітна ідея Макрона полягає у тому, що Європа, Південна Корея, Японія, Австралія, Бразилія, Індія, Канада здатні об’єднати зусилля у сферах міжнародного права, безпеки й демократії з метою уникнення надмірної залежності від США та Китаю.Французький лідер обрав дуже вдалий час для проголошення ініціативи "альянсу середніх держав": Сполучені Штати загрузли на Близькому Сході, їхня війна там посилила авторитарні режими в Пекіні та Москві, остання непогано заробляє на продажу зрослої в ціні нафти. Макрон пропонує альтернативу двополюсному американсько-китайському світу у вигляді "третього шляху"."Наша мета — не бути васалами двох держав-гегемонів. Ми не хочемо залежати від домінування, скажімо, від Китаю, або ми не хочемо бути надто схильними до непередбачуваності США", — заявив глава Франції.Він також наголосив, що міжнародна політика ЄС має базуватися на "стратегічній автономії" — відмові від ролі молодшого партнера, змушеного підлаштовуватися під електоральні коливання в США або тиск Китаю.Свою ідею він пообіцяв у розширеному вигляді презентувати у червні на саміті "Великої сімки", який прийматиме Франція. Це буде останній такий захід, де Макрон братиме участь як глава своєї держави. Та, судячи з цікавої ініціативи, він не планує просто піти на політичну пенсію. Чи можливо реалізувати "альянс середніх держав"? Цілком. І Україна зі своїм досвідом ведення війни сучасного типу в ньому може зайняти свою важливу нішу."НАТО без боягузів": проєкт генерала КеллогаКолишній спецпредставник президента Трампа в Україні, відставний генерал-лейтенант Кіт Келлог запропонував ідею, яка видається ще амбітнішою за макронівську.Процитуємо сказане ним в ефірі американського телеканалу Fox News:"НАТО перетворюється на боягузів. Можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна система. Переосмислити наявні оборонні альянси, можливо, створити один з Японією та Австралією, а також із деякими з тих європейських країн, які готові вступити у війну, як-от Німеччина чи Польща. Навіть Україна, яка також довела свою ефективність як хороший союзник".Тобто ідея полягає в тому, що Сполучені Штати можуть створювати окремі альянси з країнами, готовими діяти для забезпечення спільних безпекових інтересів. Не вагатися, не шукати причин для відмови, а бути ефективним союзником на полі бою. Без різниці, де географічно розташована держава. Це не означає кінець Північноатлантичного альянсу, створеного за принципом колективного Заходу, а відбір із цього об’єднання справді здатних до сучасних методів війни, охочих посилюватися та спільно із собі подібними встановлювати правила гри у сучасному світі.В ідеї Келлога є слабкі сторони, як-от той же випадок з Іраном, військова операція супроти якого розпочалася і триває з порушенням міжнародного права. Це залишається однією з ключових причин небажання союзників США ставати з ними опліч. Подібний альянс, якби він виник, мав би опиратися на міжнародне право, а не діяти свавільно, як світовий жандарм. Проте сам підхід, якщо він враховуватиме український інтерес, звучить доволі привабливо..

Іран відмовився йти на поступки в переговорах зі Сполученими Штатами Америки. Тегеран відхилив пропозиції посередників сісти за стіл перемовин із Вашингтоном.Про це повідомило видання The Wall Street Journal, журналісти якого послалися на обізнані джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що посередники з Туреччини, Єгипту та Пакистану активізували зусилля для організації діалогу між Іраном і США з метою припинення війни або досягнення тимчасового перемир'я.Однак, як зазначають джерела, ці ініціативи поки що не дали результату. Річ у тому, що іранська сторона не готова йти на компроміси щодо своїх ключових вимог.Також, за словами обізнаних джерел видання, Тегеран відкинув варіант відкриття Ормузької протоки в обмін на тимчасове припинення вогню."Іран відмовився йти на поступки за своїми вимогами та відкинув пропозицію відкрити Ормузьку протоку", — йдеться в журналістському матеріалі.Крім того, за інформацією джерел, іранські представники повідомили посередників про небажання проводити зустріч з американською стороною в Ісламабаді найближчими днями. У Тегерані вважають вимоги США про припинення конфлікту неприйнятними.Таким чином, попри дипломатичні зусилля декількох країн, просування в питанні переговорів між сторонами наразі немає. Аналітики наголосили на доволі жорсткій позиції Тегерана, який прагне розв’язувати ситуацію винятково на своїх умовах і не піддаватися тиску Вашингтона.Нагадаємо, вчора президент США Дональд Трамп виступив із надзвичайно різкою заявою на адресу Тегерана, вимагаючи негайного розблокування стратегічно важливої Ормузької протоки. Американський лідер попередив про готовність завдати руйнівних ударів по критичних об'єктах іранської інфраструктури вже найближчим часом..

У неділю, 5 квітня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів зустріч із сирійським колегою Асадом Хасаном аш-Шейбані для обговорення стратегічного партнерства. Сторони домовилися про відновлення роботи дипломатичних представництв у Києві та Дамаску, що стане ключовим етапом у зміцненні міждержавних зв'язків.Про це повідомляє офіційний канал очільника дипломатичного відомства.Безпека та дипломатичний проривЗа словами очільника МЗС, основним вектором перемовин стала координація зусиль у сфері глобальної та регіональної безпеки. Андрій Сибіга наголосив, що стабільність у Європі та на Близькому Сході є нерозривно пов'язаними процесами, які потребують спільних дій."Під час переговорів із міністром закордонних справ Сирії Асадом Хасаном аш-Шейбані ми обговорили низку важливих напрямів та ініціатив, передусім — пов'язаних із безпекою. Безпека Європи та Близького Сходу є взаємопов'язаною. Ми продовжимо спільну роботу задля досягнення сталого миру для наших народів", — зазначив український міністр.Економіка та логістичний потенціалЗначну увагу дипломати приділили розвитку торгівельних відносин. Було зафіксовано рекордне зростання двосторонньої торгівлі — обсяги зросли у дев'ять разів з моменту відновлення дипломатичних відносин. Окремо обговорювалося питання морських маршрутів та логістики."Ми також розглянули питання логістики, зокрема розвиток торгівельних і морських маршрутів — сфер, що мають значний потенціал для поглиблення економічної співпраці. Продовольча безпека залишається важливим напрямом. Україна готова робити свій внесок, зокрема через такі ініціативи, як "Зерно з України", щоб підтримати стабільність у регіоні. Двостороння торгівля вже зросла у дев'ять разів з моменту підписання Спільного комюніке про відновлення дипломатичних відносин, і ми бачимо чіткі можливості для її подальшого розширення", — зазначив Андрій Сибіга.Гуманітарний вектор та освітня базаОкрім економіки, сторони зачепили питання освіти. Україна залишається популярним напрямком для навчання сирійських студентів, що створює міцний фундамент для культурного обміну."Ми також обговорили гуманітарну та освітню співпрацю. Багато сирійських студентів навчалися і продовжують навчатися в Україні — це міцна основа, яку ми маємо намір розвивати. Насамкінець, ми домовилися найближчим часом відкрити посольства в Києві та Дамаску — важливий крок у зміцненні нашого партнерства", — підсумував очільник МЗС.Нагадаємо, 5 квітня глава держави Володимир Зеленський провів насичений день у столиці Сирії, де відбулася серія двосторонніх та тристоронніх зустрічей за участю Туреччини. Головними темами діалогу стали регіональна безпека, енергетика та розширення співпраці задля стабільності у світі..

Президент США Дональд Трамп виступив із різкою критикою на адресу Північноатлантичного альянсу, назвавши його структурою, яка не викликає страху в Кремля. Глава Білого дому підкреслив, що його нещодавні звернення до блоку були лише перевіркою, яку НАТО, на його думку, не пройшло.Таку заяву він зробив в інтерв'ю в Білому домі для ведучої ABC News Рейчел Скотт.Експеримент в Ормузькій протоціПід час бесіди у Білому домі президент США розкрив деталі своєї стратегії щодо Альянсу. Він стверджує, що ситуація навколо Ормузької протоки була використана ним як тестовий майданчик. За словами Трампа, він насправді не потребував допомоги союзників, а лише хотів побачити їхню готовність до дій."Я сказав: "Я був би радий, якби ви взяли участь". А вони відповіли: "Ну ми не можемо сказати". Я сказав: "О, нічого страшного", — поділився подробицями діалогу Трамп.Він додав, що навіть не намагався переконувати партнерів, дозволивши їм залишитися осторонь. На думку президента, представники НАТО могли сприйняти його як "жахливого продавця", проте його метою була не угода, а вивчення внутрішнього стану блоку.Чому Путін не боїться НАТОПрезидент Сполучених Штатів переконаний, що в Москві чудово розуміють слабкість Альянсу. Трамп вкотре використав метафору про "паперового тигра", натякаючи на відсутність реальної сили за гучними заявами організації."Я робив це як експеримент. Мені це було не потрібно, правда? Вони — паперовий тигр. Паперовий тигр. У них немає кораблів. У них нічого немає, і Путін їх абсолютно не боїться. Але я зробив це як експеримент", — резюмував очільник Білого дому.Нагадаємо, раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що відкрита війна між Російською Федерацією та НАТО можлива у випадку, якщо Москва буде "настільки дурна", що нападе на Північноатлантичний альянс. Але це протистояння може бути "зовсім іншим", ніж попередні війни..

У неділю, 5 квітня, глава держави Володимир Зеленський провів насичений день у столиці Сирії, де відбулася серія двосторонніх та тристоронніх зустрічей за участю Туреччини. Головними темами діалогу стали регіональна безпека, енергетика та розширення співпраці задля стабільності у світі.Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.Тристоронній формат та нові можливостіЗа словами президента, переговори у Дамаску пройшли у кількох форматах: від особистої зустрічі лідерів до розширених консультацій команд. Особливу увагу приділили тристоронньому діалогу між Україною, Сирією та Туреччиною. Як зазначив Зеленський, така співпраця відкриває нові горизонти для безпеки та економічного зростання."Будуємо нові відносини, нові можливості та розширюємо роботу заради безпеки", — наголосив він.Енергетика, оборона та протидія РосіїПорядок денний, за даними українського лідера, охопив широкий спектр критичних питань. Президенти обговорили оборонну сферу та ситуацію в регіоні, що склалася навколо подій в Ірані. Окремими пунктами стали енергетична незалежність та відновлення інфраструктури. Значну частину часу сторони приділили питанню завершення війни в Україні."Ми детально говорили й про те, як подолати наслідки війни, і про переговорний процес щодо війни Росії проти нашої держави та людей", — повідомив глава держави.. Підтримка нової СиріїВолодимир Зеленський подякував сирійському народові за теплу зустріч і нагадав, що Україна була серед перших країн, які підтримали нову Сирію після падіння режиму Асада. Київ підтвердив свою готовність сприяти стабільності та розвитку регіону."Будемо працювати ще більше разом, щоб наші народи, наші країни були сильнішими й щоб наші економіки теж могли стати сильнішими", — підсумував він.Раніше повідомлялось, що 5 квітня президент України Володимир Зеленський розпочав офіційний візит до Сирійської Арабської Республіки для проведення низки стратегічних перемовин. Глава держави вже зустрівся з лідером Сирії Ахмедом аш-Шараа, щоб обговорити питання регіональної безпеки та спільну протидію російській агресії.Нагадаємо, декілька днів тому Володимир Зеленський заявляв, що Україна надіслала США та країнам Близького Сходу чіткий сигнал про готовність долучитися до обговорення можливого розблокування Ормузької протоки та поділитися власним досвідом..

Безпека енергетичних коридорів Європи знову під загрозою, адже на сербській ділянці газогону "Турецький потік" поблизу кордону з Угорщиною виявили засоби для підриву. Поки сербські та угорські лідери обговорюють результати розслідування, опозиція та українське Міністерство закордонних справ застерігають про ймовірну операцію "під фальшивим прапором".Про це повідомляє угорське видання Telex.Розслідування у СербіїПрезидент Сербії Александр Вучич офіційно підтвердив факт виявлення загрози на критичній інфраструктурі. Він зазначив, що вже провів термінові консультації з угорською стороною щодо перших результатів перевірки, проведеної військовими та поліцією."Я щойно завершив телефонну розмову з прем’єр-міністром Віктором Орбаном, під час якої я повідомив його про перші результати розслідування наших військових та поліцейських органів щодо загрози критичній газовій інфраструктурі, що з’єднує Сербію та Угорщину. Я сказав прем’єр-міністру Орбану, що ми також повідомимо його про подальший хід розслідування", — прокоментував ситуацію Вучич.Зі свого боку, Віктор Орбан акцентував на серйозності знахідки, уточнивши, що йдеться про "потужний вибуховий пристрій та засоби для його активації". Через це прем’єр-міністр скликав надзвичайне засідання Ради оборони на 5 квітня.Політичне підґрунтя та реакція УкраїниІнцидент стався неподалік міста Оромхедьєш, що призвело до перекриття головної дороги Каніжа — Зента. Проте не всі вірять у реальність терористичної загрози. Лідер угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр відкрито звинуватив владу в інсценуванні."Я закликаю прем’єр-міністра негайно поінформувати про розвиток подій і запросити мене на засідання Ради оборони, оскільки незалежно від того, хто організував цю провокацію, ситуацію, що склалася, вже доведеться вирішувати уряду Тиси", — заявив Петер Мадяр. Він також додав, що інформація про можливі "випадковості" на газопроводі напередодні Великодня та за тиждень до виборів з’являлася і раніше.Водночас у Міністерстві закордонних справ України категорично відкинули будь-які закиди щодо причетності Києва до цього інциденту. Речник МЗС Георгій Тихий наголосив, що події в Сербії мають ознаки російської спецсправи. Він вважає, що це операція РФ, мета якої — безпосереднє втручання у парламентські вибори в Угорщині, що мають відбутися 12 квітня.Як відомо, 12 квітня в Угорщині пройдуть парламентські вибори. Тож будь-яку інформацію, що стосується цієї країни, аналітики схильні перевіряти на причетність до передвиборчих технологій.Нагадаємо, 5 квітня лідер угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив, що його майбутній уряд дотримуватиметься "прагматичного" підходу до Росії. Він знову висловив прихильність до головних принципів ЄС..

У неділю, 5 квітня, президент України Володимир Зеленський розпочав офіційний візит до Сирійської Арабської Республіки для проведення низки стратегічних перемовин. Глава держави вже зустрівся з лідером Сирії Ахмедом аш-Шараа, щоб обговорити питання регіональної безпеки та спільну протидію російській агресії.Про це глава держави повідомив у своєму офіційному Telegram-каналі.  Безпека та обмін воєнним досвідомПід час зустрічі Зеленський та Ахмед аш—Шараа зосередилися на ситуації в регіоні та перспективах її стабілізації. Важливою частиною діалогу стала вдячність української сторони за підтримку в умовах повномасштабного вторгнення РФ."Домовилися працювати разом, щоб дати більше безпеки й можливостей для розвитку нашим суспільствам. Обговорили й обставини війни Росії проти України, вдячний за підтримку. Є великий інтерес до обміну воєнним і безпековим досвідом", — зазначив український лідер.Продовольча та енергетична стратегіяОкрему увагу під час дипломатичного візиту приділили ролі України як гаранта світової продовольчої безпеки. Лідери держав шукають спільні рішення для посилення постачання української агропродукції до всього регіону. Крім того, українська сторона висловила готовність допомогти Сирії у розв'язанні складних інфраструктурних питань."Торкнулися ролі України як надійного постачальника продовольчої продукції та обговорили спільні можливості посилити продовольчу безпеку в усьому регіоні. Дуже добре розуміємо, які енергетичні та інфраструктурні виклики має Сирія зараз", — наголосив Зеленський.Президент підсумував, що попереду заплановано ще кілька змістовних форматів зустрічей, адже кожен народ заслуговує на мирне життя та економічне процвітання.Нагадаємо, декілька днів тому Володимир Зеленський заявляв, що Україна надіслала США та країнам Близького Сходу чіткий сигнал про готовність долучитися до обговорення можливого розблокування Ормузької протоки та поділитися власним досвідом..

У неділю, 5 квітня, президент США Дональд Трамп виступив із надзвичайно різкою заявою на адресу Тегерана, вимагаючи негайного розблокування стратегічно важливої Ормузької протоки. Американський лідер попередив про готовність завдати руйнівних ударів по критичних об'єктах іранської інфраструктури вже найближчим часом. Відповідний допис політик опублікував у соцмережі Truth Social.Погрози "пекельними" наслідкамиПрезидент США обрав максимально жорсткий тон для чергового звернення до іранської влади. Головною вимогою Вашингтона залишається безперешкодний прохід суден через Ормузьку протоку, яка є ключовою артерією для світового експорту нафти. Трамп дав зрозуміти, що час для дипломатичних маневрів вичерпано, і США готові перейти до силового сценарію."У вівторок в Ірані буде "день електростанції" та "день мосту", все в одному флаконі. Нічого подібного не було!!! Відкрийте кляту протоку, божевільні виродки, або житимете в пеклі", — йдеться в публікації американського президента.Стратегічне значення конфліктуЗаява про "день електростанції" та "день мосту" вказує на те, що цілями ймовірних атак можуть стати об'єкти енергогенерації та транспортні вузли, що паралізує економіку країни. Раніше Тегеран неодноразово використовував загрозу перекриття Ормузької протоки як інструмент шантажу міжнародної спільноти.Нагадаємо, що 5 квітня американський президент Дональд Трамп заявив, що багато іранських військових керівників загинули під час масованого удару по Тегерану..

Проблема з росіянами полягає в тому, що вони люблять говорити про компроміси, але ніколи не йдуть на них. У них лише мова ультиматумів, яка неприйнятна в цивілізованому суспільстві.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю агенції Associated Press."Вони хочуть, щоби ми відступили з нашої території, яку ми контролюємо. Але ця вимога пояснюється їхніми величезними втратами. Вони вважають, що якщо ми відступимо, то вони не втрачатимуть сотні тисяч людей", — зауважив він.На його переконання, Україна не може відступити. Це створило би для неї величезні ризики. Росія зміцнить свої позиції в Україні та розпочне готуватися до подальшої окупації."Вони брешуть і грають у свої ігри з президентом Трампом. Я на сто відсотків переконаний, що росіяни хочуть повністю нас окупувати", — акцентував український президент.Ось чому, за його словами, нам треба їх зупинити, домогтися припинення вогню, встановити надійні гарантії безпеки, а потім перенести все це у дипломатію."Росія надала Ірану супутникові розвідувальні дані про енергосистему Ізраїлю — загалом близько 50-53 об’єктів", — додав Зеленський.Він також констатував, що росіяни допомагають Ірану завдавати ударів. Ідеться про цивільну інфраструктуру без будь-якого військового призначення."Це нагадує життя українців під час обстрілів з боку Росії, коли вони б'ють по нашій електромережі чи системах водопостачання. Звісно, увесь досвід, якого Росія набула під час війни проти України, передається Ірану. Так було з "шахедами" — такими самими дронами, як у росіян, тільки під іншою назвою та вдосконаленими до нових моделей", — наголосив Володимир Зеленський.Нагадаємо, декілька днів тому Володимир Зеленський заявляв, що Україна надіслала США та країнам Близького Сходу чіткий сигнал про готовність долучитися до обговорення можливого розблокування Ормузької протоки та поділитися власним досвідом..

Лідер угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив, що його майбутній уряд дотримуватиметься "прагматичного" підходу до Росії. Він знову висловив прихильність до головних принципів Європейського Союзу.Про це Петер Мадяр заявив в інтерв’ю агенції AP. Він засудив фактичне зближення між Угорщиною та Росією за керівництва Віктора Орбана."Прагматизм означає, що ми не втручаємося у внутрішні справи Росії, а вони не втручаються в наші справи", — пояснив нинішній угорський опозиціонер.Він зазначив, що Угорщина та Росія — це дві суверенні країни, які можуть поважати одна одну."Але нам не обов’язково подобатися одна одній", — наголосив Петер Мадяр.Він також розкритикував уряд Віктора Орбана за нездатність диверсифікувати енергетичний баланс і виступив за укладення нових угод і будівництво нової інфраструктури для постачання нафти та газу з інших джерел до Угорщини, яка не має виходу до моря.Проте, за його словами, "це не означає, що ми повинні вже завтра припинити використовувати російську нафту"."Це означає, що ресурси Європейського Союзу повинні використовуватися раціонально", — зауважив лідер партії "Тиса".Як відомо, 12 квітня в Угорщині відбудуться парламентські вибори, за підсумками яких багаторічний прем’єр країни Віктор Орбан може програти опозиційній "Тисі" на чолі з Петером Мадяром.Нагадаємо, за оцінками соціологів, багато що на виборах залежатиме від активності молодих людей до 30 років. Адже вони, на відміну від старших угорців, більше схиляються до опозиційної "Тиси"..

Затяжна війна Сполучених Штатів Америки й Ізраїлю проти Ірану може ще більше послабити американську підтримку України. Вона й зараз недостатня, але в перспективі може стати ще гірше.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю агенції Associated Press.За його словами, Україна гостро потребує додаткових американських систем Patriot, щоби протидіяти щоденним російським ударам. Він наголосив, що ефективної альтернативи цим системам для перехоплення балістичних ракет Київ досі не має.Зеленський визнав, що на тлі нової війни на Близькому Сході Україна вже не перебуває в центрі міжнародної уваги. Саме тому в Києві побоюються, що затяжний конфлікт навколо Ірану призведе до подальшого зменшення підтримки з боку США."Ми маємо визнати, що зараз ми не є пріоритетом. Тому я побоююся, що тривала війна в Ірані призведе до зменшення підтримки для нас", — акцентував український прездент.Він також звернув увагу на те, що систем Patriot і ракет до них Україні від самого початку передавали недостатньо. Якщо ж бойові дії проти Ірану не завершаться швидко, то навіть нинішній пакет допомоги, який він назвав не дуже великим, може ставати дедалі меншим."Ось чому, звичайно, ми боїмося", — підсумував Володимир Зеленський.Медійники зауважили, що президент України розраховував на допомогу європейських партнерів у закупівлях ракет Patriot, попри обмежені постачання та виробничі потужності США.Однак війна проти Ірану, яка триває вже шостий тиждень, спричинила ударні хвилі у світовій економіці та залучила значну частину ширшого регіону Близького Сходу, що ще більше напружило ці й без того обмежені ресурси, перенаправило запаси та зробило українські міста вразливішими до балістичних ударів.Нагадаємо, декілька днів тому Володимир Зеленський заявляв, що Україна надіслала США та країнам Близького Сходу чіткий сигнал про готовність долучитися до обговорення можливого розблокування Ормузької протоки та поділитися власним досвідом..

Кремль продовжує стикатися з жорсткішою негативною реакцією з боку внутрішнього населення Росії. Це пов’язно з посиленням цензури останніми тижнями. Офіційна Москва не очікувала такого невдоволення людей.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Вони послалися на опитування, проведене пов'язаним із Кремлем Форумом громадської думки (FOM) з 27 по 29 березня.Воно показало, що рейтинг довіри до президента Росії Володимира Путіна знизився на п'ять відсоткових пунктів — зі 76 відсотків до 71 відсотка з 22 березня — це найбільше зниження з 2019 року.Щотижневі опитування FOM показують, що рейтинг довіри до Путіна постійно падає з 8 лютого 2026 року, безпосередньо перед тим, як Кремль суттєво обмежив Telegram 9 та 10 лютого.Російське опозиційне джерело "Важливі історії" зазначило, що декілька прокремлівських російських пропагандистів і провоєнних блогерів дедалі частіше висловлюють розчарування зусиллями Кремля заблокувати Telegram, зокрема, скаржачись на те, що влада витрачає гроші на цензуру, попри зростання цін, і залишає російські війська без систем бойового зв'язку."Російські чиновники намагаються впоратися з негативною реакцією з боку російського інформаційного простору на посилення цензури. Останніми тижнями вони робили суперечливі заяви щодо політики Кремля стосовно Telegram, натякаючи на брак узгодженої стратегії управління щодо впровадження цензурних заходів та вказуючи на те, що російські чиновники стикаються з негативною реакцією, яка може бути набагато сильнішою, ніж вони спочатку очікували", – зауважили аналітики.Засновник Telegram Павло Дуров відповів на нещодавні зусилля Кремля заборонити Telegram і віртуальні приватні мережі (VPN), заявивши, що 65 мільйонів росіян досі щодня користуються VPN для доступу до Telegram. Дуров додав, що ці зусилля Кремля спровокували масштабний банківський крах, посилаючись на масові збої в роботі платіжних та переказних служб кількох російських банків.Декілька російських джерел пов'язали збої зі зусиллями Кремля заблокувати IP-адреси, які використовувала банківська система, але джерела видалили ці повідомлення, нібито після того, як російський федеральний цензор Роскомнагляд вимагав їх видалення.Інші ключові висновки ISWУкраїнські війська продовжили свою кампанію ударів середньої дальності проти військових об'єктів у Росії.Українські війська просунулися на півночі Харківської області та в Куп'янському й Олександрівському напрямках.Українські війська завдали ударів щонайменше по одному російському хімічному заводу в Самарській області. Російські війська випустили 286 безпілотників проти України.Нагадаємо, 11 березня речник Кремля Дмитро Пєсков визнав, що Росія стрімко втрачає "інструментарій" для пропаганди за кордоном через обмежений доступ до міжнародних соціальних мереж..

У суботу, 4 квітня, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган підтвердив наміри своєї країни стати майданчиком для майбутньої зустрічі делегацій України, США та Росії. Попри нинішню паузу в політичному процесі через події на Близькому Сході, Анкара залишається активним посередником у пошуку шляхів врегулювання.Про це йдеться на сайті президента України. У відомстві зазначили, що ключовою темою зустрічі став пошук надійного миру та координація дій з американськими союзниками.Роль Туреччини та підтримка суверенітетуПід час перемовин турецький лідер висловив чітку позицію щодо підтримки територіальної цілісності України. Анкара готова взяти на себе відповідальність за організацію масштабного раунду переговорів, який має об'єднати ключових світових гравців."Президент Туреччини також підтвердив, що його країна готова прийняти наступний раунд переговорів делегацій України, США та Росії", — сказано у повідомленні за підсумками візиту. Ердоган додатково наголосив, що Туреччина "готова відіграти вагому роль у досягненні надійного миру для України".Зауважимо, раніше Туреччина офіційно підтвердила свою непохитну позицію щодо територіальної цілісності України, назвавши події в Криму грубим порушенням світового порядку. В Анкарі наголосили, що продовжуватимуть пильно стежити за кожним кроком окупантів на півострові, особливо в контексті долі кримських татар.Нагадаємо, 3 квітня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган провів телефонні переговори з очільником Кремля Володимиром Путіним, під час яких наголосив на важливості дипломатичного врегулювання війни. Турецький лідер висловив стурбованість через дії, що підривають зусилля Анкари у досягненні стабільного миру між Росією та Україною.Також Ердоган заявляв, що війна між Україною та Росією може наближатися до завершення. Таку оцінку він озвучив після переговорів із Володимиром Путіним..

Політичний трек переговорів щодо завершення війни в Україні наразі призупинено через значне загострення конфлікту на Близькому Сході. Водночас гуманітарний напрямок, зокрема процес обміну полоненими, продовжує працювати у штатному режимі.Таку заяву зробив радник Офісу президента Михайло Подоляк в ефірі телемарафону.Подоляк наголосив, що ситуація на міжнародній арені залишається нестабільною, що створює нові виклики для української дипломатії. За словами представника Офісу президента, поки світова спільнота зосереджена на близькосхідній кризі, політична частина переговорного процесу не матиме суттєвого поступу.Чому переговори на паузіНаразі дипломатичний діалог щодо завершення війни розділений на два паралельні треки. Якщо політико-військові питання відійшли на другий план через глобальну нестабільність, то гуманітарна частина залишається незмінним пріоритетом для Києва."Політико-військова частина переговорів стоїть на паузі, а гуманітарна частина продовжує працювати. Президент та Буданов анонсували можливості продовження обмінів полоненими, і, відповідно, ця частина роботи триває", — зазначив Подоляк.Зміна ставлення до РФ та УкраїниРадник ОП зауважив, що роль Москви у підтримці дестабілізаційних процесів, зокрема через співпрацю з Іраном, не залишилася непоміченою. Це призвело до еволюції ставлення країн Близького Сходу до агресора — від стриманого нейтралітету до відкритого негативу.Натомість суб'єктність України значно зміцнилася. Київ демонструє здатність дотримуватися своїх зобов'язань навіть у складних умовах, що закладає фундамент для майбутніх міжнародних домовленостей. Пряма підтримка Росія терористичних режимів лише прискорює міжнародну ізоляцію Кремля.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський провів переговори з американською командою щодо припинення вогню на великодні свята..