Політика

Американський генерал Кіт Келлог, який тривалий час працював спеціальним представником президента США Дональда Трампа з питань російсько-української війни, порівняв Володимира Зеленського з Авраамом Лінкольном. В інтерв’ю ITV News він зазначив, що Сполучені Штати не зустрічали лідера такого масштабу вже понад півтора століття."Жорсткий сучий син"Характеризуючи українського президента, генерал використав різку, але сповнену глибокої поваги лексику. "Він жорсткий сучий син. І він стає все більш зосередженим", — наголосив Келлог.Він також пригадав епізод, коли прямо вказав Дональду Трампу на його подібність із Зеленським. За словами генерала, коли Трамп здивовано відреагував на таке порівняння, Келлог пояснив: "Я не кажу про статуру… Але він впертий. Він має власну думку. Він не боїться її висловлювати. І він знає, як використовувати медіа".Історичний масштаб постатіНайбільш резонансною частиною розмови стало порівняння Зеленського з Авраамом Лінкольном. Келлог зізнався, що в адміністрації його критикували за те, що він називав українського президента "сміливим лідером, який веде боротьбу"."Я сказав людям в адміністрації: "Ми у Сполучених Штатах не бачили лідера, подібного до нього, з часів Авраама Лінкольна", — заявив генерал.Свою позицію він обґрунтував тим, що Лінкольн, як і Зеленський, був змушений вести війну за виживання своєї нації безпосередньо на власній землі. Саме цей досвід, на думку Келлога, робить їхні постаті історично співмірними та унікальними для світової політики.Нагадаємо, раніше Кіт Келлог заявляв, що питання контролю над Донбасом та Запорізькою атомною електростанцією можуть стати ключовими під час останніх етапів переговорів щодо закінчення війни..

У суботу, 10 січня, президент США Дональд Трамп висловив підтримку прагненням іранського народу до свободи. Водночас у медіа з'явилася інформація, що американська адміністрація вже обговорює варіанти можливих військових ударів по об'єктах в Ірані.Про це американський лідер повідомив у своїй соцмережі. У своєму дописі президент США зазначив, що Іран зараз перебуває на порозі історичних змін."Іран дивиться на свободу, можливо, як ніколи раніше. США готові допомогти!!!" — написав Дональд Трамп.Військові сценарії: дані WSJПопри публічні заяви про підтримку свободи, за лаштунками Білого дому тривають обговорення силових сценаріїв. За інформацією видання The Wall Street Journal, адміністрація президента США провела попередні консультації щодо того, як саме може бути здійснена атака на Іран у разі потреби. За словами одного з американських посадовців, серед розглянутих варіантів масштабний повітряний удар. Планування передбачає ураження кількох стратегічних військових цілей на території Ірану.Попередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.В Ірані під час масових протестів, що тривають уже понад тиждень, загинули щонайменше 12 людей. Серед загиблих є й представники силових структур.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.Нагадаємо, Дональд Трамп ще 29 грудня виступив із жорстким попередженням на адресу Тегерана, заявивши про готовність до негайних військових дій. Перед початком переговорів із прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу американський лідер наголосив, що будь-які спроби Ірану відновити ракетну чи ядерну програми матимуть руйнівні наслідки..

Міністерство закордонних справ України звернулося до міжнародних партнерів із закликом посилити тиск на Тегеран через репресії проти протестувальників та військову допомогу Кремлю. Про це у соцмережі X заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Очільник відомства наголосив, що придушення свобод всередині Ірану та участь у війні проти України є проявами єдиної політики насильства і знецінення людського життя. Сибіга зазначив, що українці, які мають досвід боротьби з тоталітаризмом, солідарні з іранським народом у його прагненні до безпеки, свободи та доступу до інформації. "Як країна, що в минулому подолала тоталітарне та авторитарне правління, чинила опір репресіям і відстояла свій демократичний вибір, Україна понад усе цінує громадянські права", — заявив Сибіга.  Він наголосив, що право на демократичний вибір та життя без страху є фундаментальним. З огляду на загострення ситуації, офіційний Київ закликає іранську владу негайно припинити силове придушення мітингів.Попередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.В Ірані під час масових протестів, що тривають уже понад тиждень, загинули щонайменше 12 людей. Серед загиблих є й представники силових структур.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.Читайте також: Трамп заявив про готовність застосувати силу проти Ірану: коли це станеться.

У суботу, 10 січня, президент України Володимир Зеленський заявив про необхідність переходу до рішучих дій для завершення війни. Глава держави наголосив, що агресор не сприймає мови дипломатії, тому світ має застосувати силу та посилений тиск на Москву.У своєму вечірньому зверненні президент зазначив, що майбутнє конфлікту на 2026 рік багато в чому залежить від позиції міжнародних партнерів.Стратегія завершення війниЗа словами Зеленського, Україна має чіткий план дій як у військовій, так і в дипломатичній сферах. Проте ключовим фактором залишається рішучість союзників."Війну треба завершувати. Для цього на Росію треба тиснути. Той, хто говорить мовою балістики та "шахедів", нічого, крім сили, не зрозуміє", — заявив Зеленський. Президент зауважив, що Україна зараз активно працює над тим, щоб світова спільнота діяла максимально ефективно для примусу РФ до миру.Кадрові зміниГлава держави також повідомив про підготовку важливого призначення в оборонному секторі. Він заслухав доповідь Михайла Федорова щодо стратегічного плану захисту країни. Зеленський очікує, що вже наступного тижня Верховна Рада підтримає кандидатуру Федорова на посаду міністра оборони України. Президент впевнений, що це призначення підсилить реалізацію плану дій у сфері безпеки.Нагадаємо, 10 січня лідер України Володимир Зеленський заслухав доповідь керівника Офісу президента Кирила Буданова. Ключовими темами зустрічі стали адаптація санкційної політики до реалій війни та результати дипломатичних переговорів.Також 10 січня президент Володимир Зеленський заслухав доповідь очільника Служби безпеки України Євгенія Хмари щодо нещодавніх бойових операцій та подальших планів спецслужби. Глава держави наголосив, що дії СБУ наразі реалізовуються саме так, як цього потребують інтереси національної безпеки..

Кандидатом на посаду міністра юстиції став народний депутат Денис Маслов, чию кандидатуру після фахових консультацій підтримали в Офісі президента. Якщо Рада схвалить це призначення, то він зосередиться на реформуванні Міністерства.Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра після робочої зустрічі з Кирилом Будановим та самим Масловим.  Розподіл ролей та пріоритетиІрина Мудра зазначила, що її робота й надалі буде присвячена забезпеченню справедливості для України. Зокрема, вона координуватиме:сферу юстиції та правосуддя всередині країни;формування міжнародної політики щодо покарання Російської Федерації за збройну агресію."Це напрями, де важлива послідовність, довіра партнерів і результат, а не зміна табличок на дверях", — наголосила заступниця керівника ОП. Майбутнє Міністерства юстиціїПід час зустрічі також обговорили кандидатуру Дениса Маслова на посаду міністра юстиції. Мудра висловила підтримку колезі та зазначила, що у разі призначення він має трансформувати відомство.За її словами, під керівництвом Маслова міністерство має перетворитися з адміністратора процедур на орган, який реально формує правову політику та виступає головним адвокатом держави. Сторони вже домовилися про тісну координацію дій та взаємну підтримку між Офісом президента та міністерством.Денис Маслов народився 1 серпня 1983 року та здобув юридичну освіту в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара. Він є кандидатом юридичних наук і до початку політичної діяльності працював суддею у Дніпродзержинську, займався адвокатською практикою та очолював юридичну компанію. До Верховної Ради він пройшов за списком партії "Слуга народу" у червні 2020 року, а згодом очолив Комітет з питань правової політики. На цій посаді Маслов став одним із ключових кураторів судової реформи, зокрема займався відновленням роботи Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Його вважають фаховим правником, який активно просуває адаптацію українського законодавства до стандартів Європейського Союзу.Нагадаємо, 10 січня лідер України Володимир Зеленський заслухав доповідь керівника Офісу президента Кирила Буданова. Ключовими темами зустрічі стали адаптація санкційної політики до реалій війни та результати дипломатичних переговорів.Також 10 січня президент Володимир Зеленський заслухав доповідь очільника Служби безпеки України Євгенія Хмари щодо нещодавніх бойових операцій та подальших планів спецслужби. Глава держави наголосив, що дії СБУ наразі реалізовуються саме так, як цього потребують інтереси національної безпеки..

У суботу, 10 січня, президент України Володимир Зеленський розповів про посилення дипломатичної роботи та постійну комунікацію зі стратегічними партнерами. Глава держави наголосив, що Україна демонструє найвищий рівень ефективності у взаємодії зі світовою спільнотою.У своєму зверненні президент виокремив ключові напрямки міжнародної діяльності та протидію російському впливу.Стратегічне партнерство зі СШАОкрему увагу Зеленський приділив відносинам із Вашингтоном. Він повідомив, що Україна перебуває на контакті з американською стороною фактично щодня. Зокрема, міністр оборони Рустем Умєров сьогодні вчергове провів переговори з партнерами зі США."Це наше стратегічне завдання — діалог з Америкою має бути на сто відсотків конструктивним", — зазначив глава держави.Дипломатичний трек та доповідіЗеленський отримав попередні дані від керівника Офісу президента Кирила Буданова щодо частини зустрічей у межах дипломатичного треку. Найближчим часом Зеленський очікує на повний та детальний звіт від усієї переговорної команди. Він також запевнив, що Україна ніколи не була перепоною для дипломатії та продовжує демонструвати високу ефективність у роботі з партнерами.Протидія російським операціямЗеленський зазначив, що українська сторона уважно відстежує спроби Росії підірвати відносини України з союзниками. За його словами, держава фіксує всі намагання Москви впливати через лобістів та запускати внутрішні операції в Україні та Європі. Президент вкотре наголосив, що Росія є єдиним джерелом війни та причиною її затягування, а тому заслуговує на максимальний тиск і удари у відповідь за злочини проти людей та дипломатії.Нагадаємо, 10 січня лідер України Володимир Зеленський заслухав доповідь керівника Офісу президента Кирила Буданова. Ключовими темами зустрічі стали адаптація санкційної політики до реалій війни та результати дипломатичних переговорів.Також 10 січня президент Володимир Зеленський заслухав доповідь очільника Служби безпеки України Євгенія Хмари щодо нещодавніх бойових операцій та подальших планів спецслужби. Глава держави наголосив, що дії СБУ наразі реалізовуються саме так, як цього потребують інтереси національної безпеки..

У суботу, 10 січня, лідер України Володимир Зеленський заслухав доповідь керівника Офісу президента Кирила Буданова. Ключовими темами зустрічі стали адаптація санкційної політики до реалій війни та результати дипломатичних переговорів.Про це глава держава повідомив у своєму Telegram-каналі. За словами Зеленського, під час наради сторони детально обговорили стратегічні пріоритети роботи Офісу президента та питання внутрішньої політики, які потребують негайного вирішення.Адаптація санкційного тискуОдним із головних питань денного порядку стало посилення обмежень проти країни-агресора. Володимир Зеленський наголосив на необхідності не лише зберігати поточний тиск на Росію та пов’язаних із нею осіб, а й постійно вдосконалювати цей інструментарій."Всі напрями тиску на Росію мають адаптуватися під зміну реалій воєнного часу. Будемо посилювати санкційний інструментарій", — наголосив глава держави.Дипломатія та внутрішні завданняБуданов також поінформував президента про результати низки зустрічей, проведених у межах міжнародного дипломатичного треку. Окрім зовнішніх питань, учасники наради визначили перелік першочергових внутрішньополітичних завдань, які стоять перед державою. За підсумками доповіді було окреслено конкретні кроки для підвищення ефективності протидії агресору як на міжнародній арені, так і всередині країни.Нагадаємо, 10 січня президент Володимир Зеленський заслухав доповідь очільника Служби безпеки України Євгенія Хмари щодо нещодавніх бойових операцій та подальших планів спецслужби. Глава держави наголосив, що дії СБУ наразі реалізовуються саме так, як цього потребують інтереси національної безпеки..

У суботу, 10 січня, президент Володимир Зеленський заслухав доповідь очільника Служби безпеки України Євгенія Хмари щодо нещодавніх бойових операцій та подальших планів спецслужби. Глава держави наголосив, що дії СБУ наразі реалізовуються саме так, як цього потребують інтереси національної безпеки. Про це президент зазначив у своєму Telegram-каналі. За словами Зеленського, хоча деталі нещодавніх заходів поки не розголошуються, результати вже є успішними.Ключові тези доповідіУспішні операції. Президент зазначив, що отримав детальну інформацію про нещодавні бойові заходи. "На сьогодні ще зарано говорити про них публічно, але результати, на які ми розраховували, є", — заявив Зеленський. Нові плани. Під час зустрічі було погоджено проведення наступних операцій спецслужби.Боротьба всередині країни. СБУ продовжує системно протидіяти всім формам диверсій та виявляти факти колабораціонізму.Блокування впливу РФ. Будь-яка діяльність російських структур на території України незмінно припиняється та блокується.Зеленський також висловив вдячність усім оперативникам і спецпризначенцям Служби безпеки України за захист державних інтересів та ефективну роботу в умовах війни.Нагадаємо, 9 січня Володимир Зеленський провів кадрові ротації у складі Ставки верховного головнокомандувача. Зокрема, зміни стосуються керівництва Офісу президента та Головного управління розвідки..

У понеділок, 12 січня, Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй проведе екстрене засідання. Причина — удар російською балістичною ракетою середньої дальності "Орєшнік" по Львову.Про це повідомляє BFM TV."Кілька держав-членів, зокрема Франція, підтримали прохання України скликати Раду Безпеки ООН у понеділок, 12 січня, після російського удару з використанням гіперзвукової ракети "Орєшнік", — йдеться у повідомленні.Жодних інших деталей щодо засідання у видання не розкрили. Водночас зазначається, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що Київ ініціює термінові консультації не лише в Раді Безпеки ООН, а й у форматах Україна–НАТО, ЄС, Ради Європи та ОБСЄ.Нагадаємо, ввечері 8 січня у Львові та Львівській області пролунала серія потужних вибухів. Відлуння чули й мешканці сусідніх регіонів — Рівненщини та Тернопільщини. На той час по всій країні було оголошено загрозу застосування дальнього балістичного озброєння. Начальник обласної військової адміністрації Максим Козицький поінформував, що на Львівщині атаки зазнав обʼєкт критичної інфраструктури.Згодом Служба безпеки України виявила на Львівщині уламки російської балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік", якою ворог вдарив по регіону вночі 9 січня.На думку аналітиків американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War) Росія, ймовірно, завдала ракетного удару по найзахіднішій частині України з використанням ракети "Орєшнік", намагаючись стримати Європу та Сполучені Штати від надання Україні довгострокових гарантій безпеки..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп все більше розчаровується у російському диктатору Володимиру Путіну. Ба більше, він вважає його перешкодою для миру в Україні.Про це повідомляє The Telegraph з посиланням на джерела, передає "Європейська правда". На думку співрозмовників журналістів, рішення про захоплення нафтового танкера під прапором РФ та підтримка нового законопроекту щодо посилення санкцій — це сигнал від Трампа для Путіна, що у нього закінчується час для припинення війни."Він працює за принципом батога і пряника. І я думаю, що у нього закінчилися пряники", — повідомило одне із джерел.До того ж наголошується, що американський лідер вважає стратегію росіян "два кроки вперед, один крок назад" у переговорах дедалі більш "втомливою". Тому зараз позиція адміністрації Трампа дедалі більше збігається із думкою Європи про те, що очільник Кремля грає в гру, яка не має кінця."Постійна жорстокість, підступна поведінка і ігри Путіна не залишаються непоміченими адміністрацією", — додало джерело The Telegraph.Нагадаємо, раніше американський президент заявив, що готовий взяти на себе зобов'язання щодо участі Сполучених Штатів Америки в майбутній обороні України. Політик вважає, що Росія не наважиться знову вдертися до України.Раніше видання Axios повідомляло, що Трамп може прийняти президента Володимира Зеленського для переговорів і підписання угоди про гарантії безпеки вже наступного тижня. Хоча офіційного рішення щодо цього ще немає.Додамо, у четвер, 8 січня, Зеленський повідомляв, що переговорна команда України повертається додому після важливих зустрічей зі союзниками. За словами гаранта, угода про гарантії безпеки з Америкою готова до підписання на найвищому рівні..

На куражі від успіху у Венесуелі Дональд Трамп згадав про обіцянку встановити контроль США над найбільшим островом світу — Гренландією. Данія та Євросоюз розкритикували недружні зазіхання Вашингтона. То ж як розвиватимуться події далі?Навіщо Трампу ГренландіяПро приєднання Гренландії до США Трамп говорив ще під час свого першого президентства: тоді Вашингтон пропонував Копенгагену купити острів, але данці дали відкоша. Після обрання на другий президентський термін Трамп знову згадав стару пісню про Гренландію. Ще 22 грудня 2024 року, за місяць до інавгурації, він оголосив про прагнення встановити контроль над територією, яка за міжнародним правом належить Данії. А рівно рік тому Трамп вперше заявив, що не виключає силового варіанту для отримання Гренландії, чим шокував партнерів США по НАТО.На тлі цих заяв новообраного лідера Америки експерти пояснили цінність цього острова для Сполучених Штатів, і ці пояснення залишають актуальними й зараз. По-перше, завдяки географічному положенню, Гренландія контролює морські шляхи на межі Північної Атлантики та Арктики, а також популярні повітряні маршрути. Протягом останніх років у цьому просторі помітно активізувалися росіяни та китайці, що становить загрозу як для США, так і для НАТО. По-друге, Гренландія має значні запаси корисних копалин, які важко видобувати через льодяний покров, однак через глобальне потепління протягом десятка років доступ до копалин покращиться.По-третє, для Трампа важливо увійти в історію примножувачем земель. Це своєрідний месіанізм. Востаннє до Сполучених Штатів нова територія приєдналася 1898 року шляхом анексії Гавайських островів. Сталося це при президенту Вільяму Мак-Кінлі, якого Трамп дуже поважає. Спершу американці інспірували переворот на Гаваях, унаслідок чого до влади там прийшли прихильники приєднання до США. 50-м штатом ці землі стали тільки 1959 року. Приєднанням Гренландії Трамп переплюне Мак-Кінлі?Торік у березні вже у статусі глави Білого дому Трамп пояснював: Гренландія потрібна його державі для міжнародного порядку, і він "так або інакше" все одно отримає цей острів. При цьому соцопитування остров’ян засвідчили про небажання приєднуватися до США: 85% виступили проти перспективи піти під контроль Вашингтону. Однак при цьому переважна більшість опитаних підтримує незалежність Гренландії від Данії. Вибори до місцевих законодавчих зборів 11 березня 2025 року виграли гренландські самостійники з партії Demokraatit. Після виборів відбулися масові протести проти зазіхань Трампа.Учасники мітингу тримали у руках плакати з висловами "Yankee, go home" ("Янкі, йдіть додому"), яке раніше лунало в інших країнах щодо присутності США, "Ми не продаємося", "Поважайте наш суверенітет" та "Make America Go Away".Але американські можновладці не заспокоювалися, зокрема, віце-президент Джей Ді Венс зробив різку заяву про намір отримати Гренландію, на що у Данії відреагували не менш різко, — запропонували Вашингтону змінити тон.Протягом квітня 2025-го загострення американсько-данських відносин через Гренландію досягло піка. Військову базу Пітуфік на острів відвідав віце-президент Венс, після чого показово звільнили командувачку бази полковника Сюзанну Маєрс. Вона критикувала зазіхання США на цю територію, але далі американці градус протистояння не підвищували. Здавалося, вони поставили цю тему на тривалу паузу. Однак сподівання не виправдалися.Віддайте добровільно, інакше заберемоНовий виток ескалації стартував 22 грудня, коли Трамп призначив губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спеціальним посланцем США у Гренландії, навіть не поцікавившись думкою щодо цього у данської влади. Призначенець одразу розхвалив свого президента. У відповідь Копенгаген назвав втручання у свої внутрішні справи "абсолютно неприйнятним", а МЗС країни викликало американського посла для пояснень.Як згодом виявилося, це був тільки початок. Одразу після швидкої та вдалої військової операції у Венесуелі із захоплення її президента Ніколаса Мадуро Трамп заявив:"Нам справді потрібна Гренландія, абсолютно… Вона оточена російськими та китайськими кораблями".Після цього гучний міжнародний скандал спровокувала дружина радника президента Сполучених Штатів із внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті, яка опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США. До мапи вона додала лише лаконічний підпис: "Скоро".Далі в атаку на Данію пішов її чоловік Стівен Міллер. "На чому засновані їхні територіальні претензії? На чому ґрунтується їхнє твердження про те, що Гренландія є колонією Данії? США — це сила НАТО", — заявив посадовець й припустив силовий варіант встановлення контролю над Гренландією.Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен відповіла американцям:"Абсолютно немає сенсу говорити про те, що США повинні захопити Гренландію. США не мають права анексувати жодну з трьох країн Данського Королівства".В іншій заяві вона наголосила:"Якщо Сполучені Штати вирішать атакувати військовим шляхом іншу країну НАТО, все зупиниться. Включно з нашим НАТО, а отже, і з безпекою, яка забезпечувалася з кінця Другої світової війни".Зі спільною заявою виступили й лідери Євросоюзу: питання, які стосуються Данії й Гренландії, мають вирішувати тільки вони самі.На позицію Європи у Вашингтоні не зважають, а речниця Білого дому Керолайн Лівітт заявила: "Президент та його команда обговорюють низку варіантів для досягнення цієї важливої ​​зовнішньополітичної мети, і, звичайно, використання збройних сил США завжди є варіантом, який є в розпорядженні головнокомандувача".А от спецпосланець Лендрі заспокоює: анексувати острів США не планують, Трамп хоче його незалежності. Він запевняє: з Америкою гренландцям буде краще, аніж із Європою."Ми можемо запропонувати їм шлях до незалежності та сусідню країну, де вони можуть приєднатися до найсильнішої, найбільш передової економіки у світі", — каже Лендрі. Як може розвиватися ситуація далі й до чого тут УкраїнаВидання The Economist із посиланням на власні джерела в американській адміністрації опублікувало моделі, як США можуть отримати контроль над Гренландією. Однак всі вони суперечать міжнародному праву та домовленостям у системі НАТО. Наприклад, м’яка модель "вільної асоціації" передбачає економічні та безпекові угоди Гренландії зі Штатами в обхід Данії. Але для цього спочатку американці стимулюватимуть сепаратизм остров’ян, підштовхуючи їх до педалювання теми незалежності. Простіше кажучи, діятимуть подібно до Росії, яка вирощувала сепаратистів на Донбасі, а 2014 року залучила їх для власних інтересів, утворивши незаконні "народні республіки".Зрозуміло, що така перспектива не влаштує ні Данію, ні ЄС, ні європейських союзників США, ні гренландців, бо замість незалежності вони отримають фактично колоніальний статус. Навіть якщо американці завалять їх доларами, що далеко не факт, вони одночасно втратять економічні зв’язки не лише з Данією, а й із ЄС. Крім того, прогнозовано з острова виїдуть етнічні данці — національна меншина, яка є економічно активною.Модель прямого вторгнення та анексії аналітики відкидають, хоча й припускають сценарій збільшення чисельності американських військових на їхній базі. Втім, розмістити в рази більше не вийде, не дозволить інфраструктура. Тож єдиною можливою моделлю є співпраця з Данією та НАТО для посилення безпеки в цьому регіоні. Без встановлення контролю США над Гренландією. Все інше — шлях до розколу союзників.Якщо це очевидно для нас, для Європи й для опонентів Трампа в Штатах, тоді чому не очевидно для глави Білого дому та його команди? Зробимо два припущення. Перше: у США стартувала підготовка до проміжних виборів обох палат Конгресу, які відбудуться 3 листопада. Програш республіканців хоча б однієї з палат означатиме втрату більшості й початок імпічменту Трампа демократами. У контексті підготовки до виборів трампісти шукають технології мобілізації електорату MAGA. Отримання контролю над Гренландією розглядається як елемент цієї технології. Простіше кажучи, Трампу потрібна політична ескалація навколо острова, щоб пограти м’язами перед виборцями. Вигорить із цього щось чи ні, — головне процес. Що ж до НАТО, тут, очевидно, глава Білого дому впевнений — позиція європейських союзників буде слабкою, вони не посміють йому заперечувати, а шукатимуть, як домовитися.Друге припущення: Трамп і його оточення знані неймовірним цинізмом, вони можуть ув’язати питання Гренландії із широким пакетом безпекових гарантій Україні та Європі. Про це вже пишуть американські ЗМІ. Відомо, що після паризької зустрічі цього тижня узгодити такі гарантії знову не вдалося. Не факт, що американці дійдуть до прямого шантажу, але скидати з рахунків такий сценарій не варто. Данія одна із тих країн, яка дуже допомагає нам у війні. Не підтримати її — прояв невдячності. З іншого боку, нам необхідні чіткі гарантії від США. Тож про всяк випадок є сенс продумати, як чинити в разі посилення Штатами тиску на наших друзів в Європі. .

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп вважає, що не буде необхідності проводити спецоперацію із захоплення російського диктатора Володимира Путіна по аналогії венесуельського сценарію.Таку заяву він зробив на зустрічі з керівниками нафтової та газової галузі у Білому домі. Зокрема, журналісти нагадали Трампу про слова президента Володимира Зеленського після захоплення лідера Венесуели Ніколаса Мадуро, коли він сказав: "Якщо можна з диктаторами отак, то Сполучені Штати Америки знають, що їм робити далі".Відтак, у Трампа поцікавилися, чи зможе він застосувати такий же сценарій і щодо очільника Кремля."Я не думаю, що в цьому буде потреба. У мене завжди були чудові стосунки з ним (Путіним). Я дуже розчарований", — сказав президент США.До того ж американський лідер вкотре повторив, що вже зміг врегулювати вісім воєн. Він сподівався, що врегулювання російсько-українського протистояння буде найлегшим, але це виявилося не так."Я не знаю, чи ви знаєте, що за останній місяць на війні (російсько-українській — ред.) загинула 31 тисяча людей, багато із них — російські солдати. І російська економіка перебуває в поганому стані. Я думаю ми в результаті все налагодимо, хоча шкода, що не зробили цього скоріше", — додав Трамп.Попередній контекстСША 3 січня завдали серії ударів по столиці Венесуели Каракасу. У різних районах міста чули вибухи. Під удар могли потрапити будівля парламенту Венесуели, а також будинок міністра оборони країни Владіміра Падріно Лопеса. Також повідомляється про атаки на південні райони Каракаса, зокрема, на військовий комплекс Форт-Тіуна й авіабазу імені генералісимуса Франсіско де Міранди. Загалом могли уразити щонайменше десять об’єктів.Згодом американський президент Дональд Трамп заявив про успішну операцію спільними зусиллями спецслужб і правоохоронних органів США. Він зазначив, що Ніколаса Мадуро разом із дружиною схопили та вивезли за межі Венесуели.Через певний час держсекретар США Марко Рубіо офіційно оголосив про завершення військової фази операції у Венесуелі. Головну мету місії досягнуто — чинного лідера країни Ніколаса Мадуро затримано та вже доставлено на територію США для висунення звинувачень.Міністерство закордонних справ Росії виступило з офіційною заявою щодо подій у Венесуелі. У дипломатичному відомстві країни-агресора висловили тривогу через повідомлення про затримання Ніколаса Мадуро та його дружини американськими силами.Генеральна прокурорка США Памела Бонді повідомила про висунення обвинувачення президенту Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Сілії Флорес у Південному окрузі Нью-Йорка.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що наша країна послідовно відстоює право народів на вільне життя, без диктатури, гноблення та порушень прав людини. Режим Ніколаса Мадуро порушив усі ці принципи в усіх аспектах.Верховний суд Венесуели зобов'язав віце-президента країни Делсі Родрігес взяти на себе повноваження та обов'язки виконувача обов'язків президента після того, як США усунули Ніколаса Мадуро.5 січня Федеральний суд у Нью-Йорку провів перше засідання щодо висунення звинувачень очільнику Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Силії. Вони відкинули всі звинувачення проти себе..

Американський лідер Дональд Трамп висловив сумнів щодо доцільності проведення спецоперації із захоплення глави Кремля Володимира Путіна за сценарієм, застосованим до лідера Венесуели Ніколаса Мадуро. Президент США зазначив, що на даному етапі не вважає подібні силові заходи щодо очільника Кремля необхідними.Про це він заявив під час офіційної зустрічі з представниками енергетичного сектору в Білому домі."Це не буде необхідним"Відповідаючи на запитання журналістів про те, чи може він віддати наказ про арешт очільника Кремля, Трамп наголосив на дипломатичному підході. Він згадав реакцію Володимира Зеленського на нещодавні події у Венесуелі, коли український президент припустив, що досвід із Мадуро може стати прецедентом для інших диктаторів."Я не думаю, що це буде необхідно. У мене завжди були з ним (Путіним, — ред.) дуже добрі стосунки. Я розчарований тим, що відбувається", — зазначив американський лідер.Трамп також додав, що за свою кар'єру він допоміг врегулювати вісім збройних конфліктів. За його словами, він очікував, що війна в Україні стане однією з найлегших у вирішенні, проте зараз він стурбований великою кількістю жертв.Страх перед США та роль ЄвропиДональд Трамп переконаний, що російський диктатор зважає лише на силу Сполучених Штатів за умови його керівництва."Він не боїться Європи. Він боїться США, коли ними керую я", — заявив президент. Водночас він закликав європейські країни до більшої згуртованості та посилення власних оборонних спроможностей, наголосивши на своїй прихильності до Європи, яка, на його думку, зараз проходить шлях трансформації.Нагадаємо, раніше сенатор США Ліндсі Грем заявляв, що Трамп підтримав двопартійний законопроект про санкції проти Росії. За словами Грема, таке рішення американського лідера є дуже слушним і своєчасним, адже "Україна йде на поступки заради миру, а Путін лише говорить, продовжуючи вбивати невинних".Своєю чергою, президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що підтримує законопроект про санкції проти країни-агресорки Росії, але є одна умова..

Україна та США готуються до підписання стратегічного документа, що передбачає залучення 800 мільярдів доларів у межах плану реконструкції. Очікується, що президенти Володимир Зеленський і Дональд Трамп узгодять умови цієї угоди вже до кінця поточного місяця. Про це повідомляє The Telegraph. За даними видання, Україна та Сполучені Штати планують підписати угоду про "процвітання" для відновлення країни на зустрічі світових лідерів у Давосі. Як повідомили західні чиновники виданню, Володимир Зеленський та Дональд Трамп прямують до швейцарського гірського курорту, де очікується зустріч та остаточне узгодження угоди.Український президент сподівався наступного тижня відвідати Білий дім, щоб завершити як план економічного процвітання, так і угоду про гарантії безпеки після війни. Але його європейські прихильники з "Коаліції охочих" порадили не їхати, а натомість запропонували Всесвітній економічний форум як більш слушну альтернативу для зустрічі з паном Трампом.За словами чиновників, план полягав у тому, щоб використати зустріч для завершення економічної угоди — ключового розділу переглянутої пропозиції, підтриманої США, щодо припинення майже чотирирічної війни з Росією. Європейські чиновники, які беруть участь у мирних переговорах, закликали Зеленського не поспішати з переговорами з президентом США, оскільки вважають, що він наразі підтримує їхні зусилля щодо завершення війни на вигідних для Києва умовах.За словами українських чиновників, план процвітання спрямований на залучення близько 800 мільярдів доларів (600 мільярдів фунтів стерлінгів) протягом десятиліття для відбудови України та поштовху до її економіки. Зеленський на брифінгу для журналістів наприкінці минулого року заявив, що угода забезпечить "економічне відновлення, відновлення робочих місць та повернення життя в Україну".Вважається, що це прокладе шлях для низки позик, грантів та інвестиційних можливостей від приватних компаній для надання коштів. Київ сподівається, що, запропонувавши Вашингтону свою частку у післявоєнній відбудові, особливо в проектах, на які Трамп міг би бути згоден, президент США буде більш схильний запропонувати надійні гарантії безпеки.Угода розроблена на основі угоди про корисні копалини, підписаної минулого року, яка надала американським інвесторам переважний доступ до майбутніх гірничодобувних проектів в Україні. Стів Віткофф, посланець пана Трампа з питань миру, назвав угоду ключовою частиною загального пакету угод про припинення вогню, переговори щодо якого він вів протягом останніх кількох місяців.Нью-йоркський бізнесмен, який став дипломатом, після зустрічі "Коаліції охочих" у Парижі минулого тижня заявив, що BlackRock, найбільша у світі інвестиційна група, візьме участь у програмі. Однак про угоду мало що відомо, і, на відміну від 20-пунктного "мирного плану", вона не була оприлюднена. Зеленський також прагне укласти угоду між США та Україною про надання гарантій безпеки після війни після будь-якої угоди про припинення вогню."Двосторонній документ щодо гарантій безпеки для України зараз фактично готовий до узгодження на найвищому рівні з президентом Сполучених Штатів", — написав він у соціальних мережах у четвер.Незрозуміло, чи буде підписана в Давосі угода, яка відкриває шлях для "Коаліції охочих" на чолі з Великою Британією та Францією. Спокусливими питаннями в ширшій мирній угоді залишаються розбіжності щодо територіальних поступок у східному регіоні України. Європейські джерела відзначили явну зміну у стосунках з Білим домом, причому один високопосадовець назвав пана Віткоффа "людиною, що змінилася", посилаючись на попередні звинувачення в його проросійських поглядах.Попри покращення відносин між Вашингтоном, європейськими столицями та Києвом, інсайдери все ще не переконані, що Володимир Путін готовий зупинити своє вторгнення. Однак Україна та її союзники продовжують вживати заходів, щоб Трамп звинуватив російського президента у зриві його зусиль щодо мирного укладення."Ми розуміємо, що американська сторона взаємодіятиме з Росією, і очікуємо відгуків про те, чи справді агресор бажає припинити війну", — заявив Зеленський у четвер.Нагадаємо, за даними Bloomberg, Україна прагне домовитися зі Сполученими Штатами про режим вільної торгівлі в межах комплексного плану повоєнної відбудови. Президент Володимир Зеленський уже обговорює ці перспективи з Дональдом Трампом, розглядаючи нові торгівельні пільги як фундамент для майбутнього розвитку країни..

Україна прагне домовитися зі Сполученими Штатами про режим вільної торгівлі в межах комплексного плану повоєнної відбудови. Президент Володимир Зеленський уже обговорює ці перспективи з Дональдом Трампом, розглядаючи нові торгівельні пільги як фундамент для майбутнього розвитку країни.Про це він заявив в телефонному інтерв'ю Bloomberg.Як зазначає видання, угода міститиме нульові тарифи на торгівлю зі США та застосовуватиметься до деяких промислово розвинених регіонів України, що дасть країні "дуже серйозні переваги" порівняно із сусідніми державами та потенційно зацікавить інвестиції та бізнес, сказав Зеленський у телефонному інтерв'ю Bloomberg.Український лідер заявив, що йому потрібно буде обговорити деталі пропозиції безпосередньо з президентом Дональдом Трампом, додавши, що така угода також слугуватиме додатковою гарантією економічної безпеки.Зеленський виступив, отримавши звіт від свого головного перемовника Рустема Умєрова, який у п'ятницю провів телефонну розмову зі спеціальними посланцями Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Представники США нещодавно зв'язалися з Росією "у певному форматі", сказав Зеленський, додавши, що не знає, чи найближчим часом Віткофф чи Кушнер полетять до Росії для особистих зустрічей.Зеленський заявив, що Україна подала свої відгуки щодо територіальних пропозицій команді США, яка потім передасть їх російським колегам для врахування, яке потім може бути доставлене до Києва. Український лідер заявив, що сподівається отримати відповідь Росії на 20-пунктову рамкову угоду до того часу, як він завершуватиме узгодження гарантій безпеки та плану відновлення з Трампом, що може відбутися вже наприкінці цього місяця. Він додав, що очікує зустрітися з Трампом або в США, або в Давосі, Швейцарія, де обидва лідери планують відвідати Всесвітній економічний форум. Зеленський заявив, що хоче особисто обговорити з Трампом конкретні зобов'язання США у разі поновлення російської агресії."Я не хочу, щоб усе зводилося до того, що вони просто обіцяють відреагувати", — сказав Зеленський. "Я справді хочу чогось більш конкретного".Трамп раніше цього року заявив, що він "не в захваті" від президента Росії Володимира Путіна, але ще публічно не зобов'язався робити нові кроки на підтримку України. Хоча переговори Києва з союзниками щодо гарантій безпеки за останні тижні досягли значного прогресу, територіальні питання залишаються головним каменем спотикання в переговорах щодо припинення вторгнення Росії.Зеленський заявив, що Україна розглядає запропонований США план створення вільної економічної зони, яка розділяє українські та російські війська після потенційного перемир'я.Нагадаємо, медіа повідомляли, що американський президент Дональд Трамп може прийняти свого українського колегу Володимира Зеленського для переговорів і підписання угоди про гарантії безпеки вже наступного тижня. Хоча офіційного рішення щодо цього ще немає.Раніше спецпредставник кремлівського диктатора Кирило Дмитрієв зустрівся в Парижі з радниками Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Вони обговорили "мирний план" щодо України..