Політика

Гібридні атаки Москви проти європейських країн мають на меті залякати союзників та змусити їх відмовитися від подальшої військової допомоги України. Єдиною правильною відповіддю Заходу на підривну діяльність Кремля має стати ще активніше залучення коштів і зброї для української армії.Таку заяву зробив посол Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер під час саміту Euronews з питань оборони та космосу у Брюсселі.Мета гібридного тиску КремляЗа словами дипломата, Москва навмисно вдається до підривних дій, аби змусити НАТО та партнерів згорнути програми підтримки України. Саме тому Альянс не повинен піддаватися стримуванню, а навпаки — має нарощувати обсяги допомоги.Окрім цього, НАТО має інвестувати у власну стійкість, захист критичної інфраструктури та зміцнення оборонних систем для протидії новим викликам. Ці потреби вже враховані під час ухвалення зобов'язання щодо збільшення оборонних витрат країн Альянсу до 5% ВВП.Як працює Вашингтонський договірВітакер пояснив, що можливе застосування статті 5 у відповідь на гібридні атаки не передбачає автоматичного механізму реагування."Стаття п'ята насправді навмисно є доволі розмитою. Це питання 32 союзників, які мають через консультації та обговорення, за очевидної участі своїх столиць, розв'язати це питання", — пояснив він.Водночас дипломат підкреслив, що США не відступають від своїх зобов'язань перед НАТО, та закликав інші країни-члени активніше долучатися до спільних дій. Представник США наголосив на необхідності розбудовувати оборонно-промислову базу по обидва боки Атлантики та підвищувати загальну боєготовність."Готовність — це справді головне: більше спроможностей, але передусім готовність, якої ми раніше не знали, і готовність діяти в умовах війни", — підсумував Вітакер.Нагадаємо, Москва розродилася новими погрозами на адресу європейських держав, які розгортають підприємства оборонно-промислового комплексу для потреб України. Офіційна представниця російського дипломатичного відомства оголосила будь-які заводи з виробництва озброєння в Європі законними об'єктами для можливих ударів..

Москва розродилася новими погрозами на адресу європейських держав, які розгортають підприємства оборонно-промислового комплексу для потреб України. Офіційна представниця російського дипломатичного відомства оголосила будь-які заводи з виробництва озброєння в Європі законними об'єктами для можливих ударів.Таку заяву зробила речниця міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова, пише Reuters.Відповідь Кремля на ініціативи ЄвропиКоментуючи журналістам ймовірність відкриття на території Польщі заводу з випуску ракет-перехоплювачів Patriot для потреб українського війська, речниця російського МЗС знову вдалася до агресивної риторики. Вона підкреслила, що будь-які оборонні об'єкти на території європейських держав Москва розцінюватиме як потенційні мішені."Збройові заводи в європейських країнах, які виробляють озброєння для України, є потенційними військовими цілями для Росії. Не варто вважати, що військові підприємства за межами української території, які виробляють зброю для київського режиму, будуть у безпеці. Той, хто так думає, помиляється", — заявила Захарова.Звинувачення у "залученні" Європи до війниУ МЗС держави-агресорки наголосили, що заснування спільних оборонно-промислових майданчиків європейськими партнерами сприймається в Москві як пряма участь у бойових діях. Традиційно для російської пропаганди там поклали відповідальність за затягування бойових дій на країни Заходу."Європейські країни безпосередньо залучені в український конфлікт. Вони не просто надають допомогу. Відкриваючи збройові заводи та спільні підприємства, вони повністю втягуються у нього", — сказала вона.На переконання речниці російського відомства, розширення співпраці між Україною та Європейським Союзом у сфері ОПК нібито лише віддаляє перспективи досягнення миру.Нагадаємо, за словами президента Володимира Зеленського, Україна готує нові перемовини щодо засобів протиповітряної оборони. Нещодавно отримали пакет ракет для NASAMS, тепер необхідно домовитися й про перехоплювачі для Patriot..

Уряд України перейшов у "режим максимальної економії" та відклав усі непершочергові видатки. Водночас для забезпечення фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів необхідно виконати взяті державою зобов’язання. Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. За його словами, йдеться про два блоки зобов’язань — рішення уряду та законодавчі зміни, які має ухвалити парламент.Прем’єр зазначив, що під час засідання уряду було ухвалено ще чотири рішення в межах визначених зобов’язань. Загалом із 42 запланованих урядових рішень наразі виконано 17. Решту зобов’язань уряд планує виконати до 15 жовтня. Корецький наголосив на необхідності максимально пришвидшити роботу протягом найближчих двох тижнів і забезпечити завершення кожного рішення."Будь-яка затримка має дуже високу ціну", — зазначив прем’єр, наголосивши, що від виконання домовленостей залежить міжнародне фінансування України, а також обороноздатність і стійкість держави.Окремо він відзначив роботу народних депутатів над необхідними законопроєктами та їхню підтримку під час голосувань у першому читанні.За словами прем’єра, уряд готовий продовжувати спільну роботу з парламентом для виконання всіх необхідних зобов’язань у визначені терміни.Нагадаємо, днями Сергій Корецький повідомляв, що ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки не надійшла, зокрема через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами. Читайте також: Скільки грошей коштує війна Україні 2026 року — пояснення Корецького.

Москва направила офіційний лист до НАТО, у якому погрожує застосувати весь свій арсенал сили, включно з ядерною зброєю. Причиною чергового сплеску ескалації стали побоювання Кремля щодо можливої ізоляції Калінінградської області.Про це повідомляє агентство Reuters.У дипломатичному документі, з яким ознайомилися журналісти, Росія звинувачує Захід у "небезпечному та безрозсудному курсі". На думку представників країни-агресорки, кроки НАТО з ізоляції російського ексклава створюють високі ризики спалаху прямого збройного конфлікту. При цьому дипломати розглядають навіть сценарій ударів по європейських територіях з самого початку можливої ескалації.Російські посольства в кількох країнах Європи одночасно розгорнули інформаційну кампанію, звинувачуючи Альянс у загрозі для Калінінграда. Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков назвав такі дії "дипломатичними нагадуваннями гарячим головам у Європі".Реакція Північноатлантичного альянсуУ НАТО категорично відкинули всі звинувачення та наголосили, що є виключно оборонним союзом. Представники блоку зазначили, що жодні навчання чи маневри не становлять загрози для території Російської Федерації."Я б сказав, що російський лист — це лише чергова спроба Росії залякати європейців, і що реакція НАТО є твердою та відповідальною. Вона підтверджує, що нас не відмовлять від підтримки України", — заявив дипломат Альянсу.Високопоставлені європейські чиновники з питань оборони підкреслюють, що це перший подібний випадок прямого шантажу від часів Холодної війни, тож Європа сприймає ситуацію серйозно, але на шантаж не піддасться.Нагадаємо, раніше НАТО вперше оприлюднило базові вимоги щодо стійкості держав перед війною та масштабними кризами. У документі йдеться про сім ключових напрямів: безперервну роботу влади, енергетику, переміщення населення, запаси води та продовольства, медичну систему, зв’язок і транспорт..

У середу, 30 вересня, президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере на тлі чергового витка російського повітряного терору. Глава держави детально розповів норвезькому колезі про наслідки масованих атак і окреслив критичні потреби українського неба.Про це він написав у своєму Telegram-каналі.Глава держави поінформував очільника норвезького уряду про постійні атаки ворога із застосуванням ударних безпілотників та балістичного озброєння. За словами президента, лише від початку доби внаслідок повітряних ударів Росії поранення отримали 24 людини, ще семеро осіб загинули, серед яких дитина."Говорив із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Поінформував про безперервний російський терор дронами та удари балістичними ракетами. Лише від початку цієї доби поранено 24 людини. На жаль, семеро людей загинули, серед них дитина", — заявив український лідер.Зеленський повідомив Стере, що потрібно Україні для захисту від жорстокої ескалації, передусім ППО та забезпечення наших F-16. "Координуємо наші кроки і працюємо над тим, щоб забезпечити більший захист життів та безпеки. Дякую особисто Прем’єр-міністру та усій Норвегії за незмінну підтримку", — зазначив президент.Посилення неба та координація кроківПід час діалогу керівники держав зосередилися на конкретних засобах, необхідних для нейтралізації повітряних загроз. Пріоритетними напрямами залишаються зміцнення системи протиповітряної оборони та належне забезпечення функціонування винищувачів F-16. Сторони узгодили подальший алгоритм дій, спрямований на підвищення рівня безпеки та захист цивільного населення від ворожих обстрілів.Нагадаємо, що 13 липня під час звернення до Антибалістичної коаліції президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що вже за 12 місяців новітню систему протиповітряної оборони FREYJA можна буде побачити у роботі..

У середу, 30 вересня, президент Володимир Зеленський провів перемовини із лідером Фінляндії Алексом Стуббом.У своєму дописі у Telegram гарант зазначив, що у ході розмови він проінформував Стубба про ситуацію після російських ударів і "нову ескалацію терору проти наших міст і громад"."Майже всю цю добу, від ночі, у Києві та інших наших містах і регіонах триває повітряна тривога, зберігається постійна загроза реактивних "шахедів". Вночі також були удари балістикою", — зауважив гарант.Також сторони обговорили посилення протиповітряної оборони України на тлі посилення ворожого терору."Обговорили з Алексом, що саме може найбільш відчутно підтримати наш захист, посилити наші F-16 та ППО загалом. Дякую за готовність допомагати!" — резюмував Зеленський.Нагадаємо, 25 вересня Україна та Японія провели першу офіційну двосторонню зустріч на найвищому рівні для обговорення подальшої співпраці. Під час переговорів було відзначено надзвичайний внесок Токіо у підтримку української стійкості, зокрема в енергетичний сектор у складні зимові періоди.Додамо, зустріч президента України Володимира Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку у вівторок, 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

Кабінет Міністрів працює з Верховною Радою, щоб зробити 12 жовтня сесійним днем замість запланованої перерви. Дострокове засідання необхідне для ухвалення законів, від яких залежить отримання Україною близько 4,3 мільярда доларів міжнародного фінансування.Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час спілкування з журналістами. За його словами, уряд має до 15 жовтня виконати свої зобов’язання перед міжнародними партнерами. Йдеться, зокрема, про необхідні постанови та інші рішення Кабміну. Частина домовленостей залежить уже від Верховної Ради, яка має ухвалити відповідні законопроєкти. Саме тому уряд пропонує провести засідання парламенту 12 жовтня.Раніше Корецький заявляв, що Кабмін спільно з парламентом прискорює роботу над документами, необхідними для отримання міжнародного фінансування. Уряд планує завершити виконання своєї частини зобов’язань до 15 жовтня.Прем’єр-міністр наголосив, що міжнародні партнери мають власні процедури погодження та виділення коштів, тому Україна повинна вчасно виконати необхідні умови."Видатки бюджету прив’язані до конкретних строків: зарплати потрібно виплачувати щомісяця, відповідно, і доходи мають надходити вчасно", — зазначив Корецький.За його словами, уряд передав депутатам конкретні терміни для кожного рішення, оскільки закон має бути не лише ухвалений, а й підписаний до визначеної дати."У партнерів є свої процедури узгодження і виділення коштів, і вони потребують часу. Для України цього часу зараз дуже мало", — додав прем’єр.Додамо, раніше в Україні поширилися чутки про можливе перенесення роботи Верховної Ради до Львова. Однак голова українського парламенту Руслан Стефанчук спростував їх..

Уряд Сполучених Штатів Америки 29 вересня оголосив про нові санкції проти Ірану. Під обмеження потрапили 13 фізичних та юридичних осіб, які допомагали Ірану закуповувати зброю та комплектуючі.Про це повідомляє Reuters. За даними агентства, до санкційного списку потрапили представники та компанії з Росії, Китаю, Гонконгу, Пакистану та самого Ірану.В адміністрації Дональда Трампа заявили, що заходи є частиною кампанії з економічної ізоляції Ірану та мають збільшити тиск на Тегеран. До того ж міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон продовжить виявляти та ізолювати посередників, які підтримують іранський режим.За даними Мінфіну США, санкції мають обмежити можливості Ірану відновлювати свої програми озброєнь і водночас підвищити витрати для компаній та осіб, які беруть участь у закупівлях для Тегерана. Серед підсанкційних осіб і компаній:Сейєд Асгар Алізаде Табатабай — представник Міністерства оборони та Агентства логістики збройних сил Ірану в Пекіні. За даними США, він координував закупівлю готових систем озброєння та компонентів подвійного призначення в Китаї;Kavoshcom Asia R&D Group — іранська компанія, яка, за твердженням Мінфіну США, закуповувала електронні компоненти, зокрема роз'єми, для Iran Aircraft Manufacturing Industrial Company;EC Mojo Technology Co Limited — гонконзька компанія, яка, за даними американської влади, постачала електронні компоненти для закупівель Kavoshcom. Також санкції наклали на представника компанії в Китаї Лі Фена;Васім Паша Таджаммал — громадянин, який проживає в Пакистані та очолює приватну оборонну компанію Cavalier Group;АТ "Конструкторське бюро імені А.С. Яковлєва" — російський виробник літаків;ТОВ "МГ-Флот" — російська судноплавна компанія, судна якої, за даними США, перевозять зброю для російського уряду;Saha Airlines — іранська авіакомпанія, пов'язана з військово-повітряними силами країни.Нагадаємо, деякі представники адміністрації Дональда Трампа висунули ідею за принципом "послуга за послугу": Кремль звільнює деяких політичних в'язнів, Америка в обмін на це послаблює санкції проти російської економіки. Президент начебто погодився на такий варіант..

Переговори щодо закінчення війни Росії проти України можуть відбутися вже "незабаром". Німеччина хоче брати в них активну участь.Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль під час виступу на Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) у Страсбурзі, його цитує видання DW.Він закликав своїх співвітчизників "не допустити, щоби США зберігали монополію на ведення переговорів" щодо припинення війни Росії проти України."Ми повинні брати в них участь. Адже війна йде на європейській території", — пояснив німецький міністр.Тож, за його словами, європейцям потрібно визначити майбутній формат своїх відносин із Росією. Для цього необхідно сісти за стіл переговорів."Зараз є ознаки того, що такі переговори незабаром можуть розпочатися", — наголосив Вадефуль, не розтлумачивши, чому саме він так вирішив.При цьому міністр висловив упевненість, що "будь-які домовленості" щодо закінчення війни має попередньо схвалити Україна.Вадефуль вважає "цілком ймовірним", що в майбутньому Європа "зможе вибудувати добрі відносини з Росією"."У нас немає жодних претензій до самої Росії чи до російського народу. Ми маємо серйозну проблему з нинішнім російським режимом, який розв'язав і веде цю незаконну агресивну війну", — акцентував німецький міністр.Тому, на думку Вадефуля, "зараз і, ймовірно, у найближчому майбутньому європейська безпека має будуватися не разом із Росією, а проти Росії".Нагадаємо, видання The Atlantic сьогодні оприлюднило інформацію, що у Вашингтоні не відкидають ідеї тристоронніх перемовин за участю США, України та Росії, щоби домовитися про енергетичне перемир'я. Зокрема, є можливість зустрічі в Абу-Дабі..

Право на національні вето суттєво ускладнює прийняття нових членів до Європейського Союзу. У зв’язку з цим Європейська комісія запланувала проєкт реформи, який би дав змогу обходити такі заперечення.Про це повідомило видання Rapporteur. За інформацією його джерел, Єврокомісія запропонує серйозну переробку методів прийняття рішень ЄС. Це робиться для обходу національних вето та запровадження нових гарантій верховенства права. Наразі на порядку денному — вступ до ЄС Чорногорії та Албанії.Урсула фон дер Ляєн представить план цієї реформи наступного тижня — як підготуватися до розширення Євросоюзу з понад 30 членів без внесення змін до Лісабонського договору ЄС."Два внутрішні проєкти документів пропонують використовувати правові перехідні положення для скасування вимоги одностайності серед 27 країн протягом численних проміжних етапів вступу країни-кандидата до ЄС. Цей захід, який вимагатиме одностайного узгодження, може значно пришвидшити процес подання заявок таких країн, як Україна, Чорногорія та Північна Македонія. Наразі вони стикаються з блокуванням з боку невеликої кількості членів ЄС", — ідеться в публікації.На думку аналітиків видання, нинішні члени ЄС опиратимуться нововведенням, бо побоюються втратити своє право вето. Хоча в проєкті передбачено "аварійне гальмо", яке уряд може активувати під час загроз "життєво важливим національним інтересам".Єврокомісія пропонує застосовувати нижній поріг кваліфікованої більшості — 15 країн, що представляють дві третини населення блоку."Після розширення Євросоюзу ризик затримки або блокування рішень неминуче зростатиме", — йдеться у внутрішньому документі.Тому перехідні положення в договорах ЄС дозволяють назавжди змінити правила голосування з певних політичних сфер з одностайності, коли всі країни можуть скористатися правом національного вето, на голосування кваліфікованою більшістю.Ще одна суперечлива пропозиція означатиме, що лише дві третини країн ЄС отримають європейського комісара після розширення Євросоюзу. За нинішнього складу з 27 країн, дев'ять країн повинні були би відмовитися від направлення свого представника до Брюсселя."Очікується, що це засмутить менші держави-члени, які традиційно стверджували, що їхній вплив у Брюсселі зменшився зі розширенням клубу", — зауважили аналітики.У проєктах документів пропонується, що нових членів можуть тримати на випробувальному терміні десять або довше років. Протягом цього періоду вони перебуватимуть під посиленою увагою з боку Брюсселя.Покарання протягом цього випробувального терміну може містити:позбавлення їх права голосу в Раді;фінансові санкції, згідно з нещодавно запровадженими "фінансовими" й "інституційними гарантіями".Нові члени повинні будуть підписати юридично обов'язкове "тимчасове зобов'язання" не блокувати рішення, узгоджені рештою ЄС. Також планують зберегти стандартні тимчасові гарантії щодо приєднання до ключових сфер політики ЄС.Ще "фінансова гарантія" дозволить Єврокомісії карати нових членів, якщо вони відступлять від демократичних і судових стандартів. Нові члени також повинні будуть до вступу приєднатися до Європейської прокуратури, яка розслідує шахрайство з коштами ЄС.Нагадаємо, що в переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

У Вашингтоні не відкидають ідеї тристоронніх перемовин за участю Сполучених Штатів Америки, України та Росії, щоби домовитися про енергетичне перемир'я. Зокрема, є можливість зустрічі в Абу-Дабі.Таку інформацію оприлюднили медійники The Atlantic. Вони зазначили, що один із членів команди перемовників України повідомив про можливість нової тристоронньої зустрічі США, України та Росії.За його словами, спецпредставники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер мають намір у жовтні організувати зустріч представників трьох країн. Найімовірніше, перемовини для обговорення обмеженого припинення вогню відбудуться в Абу-Дабі.Співрозмовники журналістів додали, що це може зобов'язати кожну сторону не завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі одне одного, включно з електростанціями, НПЗ і подібними цілями."Окрема угода, яку можуть укласти за допомогою уряду Єгипту, передбачає, що Росія й Україна не завдаватимуть ударів по вантажних суднах одна одної в Чорному морі. Особливо тих, що перевозять зерно на ринки Близького Сходу й Африки", — йдеться в публікації.Аналітики видання констатували, що зараз Росія посилила регулярні удари дронами та ракетами по Києву. Жоден з українських чиновників, які спілкувалися з журналістами для цієї статті, не очікує від Путіна серйозних мирних переговорів щонайменше до весни."Він накопичував ракети не просто так, і він має намір використати їх цієї зими", — сказав журналістам один із них.Тож новий етап мирних переговорів, які ініціюють представники Дональда Трампа деяким українським перемовникам, із якими спілкувалися медійники, здався марною тратою часу."Складається враження, що ми всі просто танцюємо навколо Путіна, пропонуючи йому те та се — все, що спаде нам на думку, але він не рухається з місця", — наголосив один зі співрозмовників The Atlantic.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що деякі представники адміністрації Дональда Трампа висунули ідею за принципом "послуга за послугу": Кремль звільнює деяких політичних в'язнів, Америка в обмін на це послаблює санкції проти російської економіки. Президент начебто погодився на такий варіант..

Деякі представники адміністрації Дональда Трампа висунули ідею за принципом "послуга за послугу": Кремль звільнює деяких політичних в'язнів, Америка в обмін на це послаблює санкції проти російської економіки. Президент начебто погодився на такий варіант.Про це повідомило видання The Atlantic із посиланням на власні джерела. Співрозмовники медівників розповіли, що декілька місяців тому посланець президента США Дональда Трампа у Східній Європі Джон Коул звернувся до нього з новою ідеєю. Йшлося про вихід з глухого кута у відносинах США з Росією.Журналісти додали, що ця нова ініціатива перебуває на ранніх стадіях і не є публічно оголошеною. Проте може просунути декілька цілей президента США одночасно: допоможе реінтегрувати Росію у світову економіку, розширить переговори Трампа з Кремлем за межі війни в Україні. Це може допомогти США підписати вигідні угоди щодо російської нафти, дизельного палива, рідкісноземельних мінералів та інших товарів.Аналітики видання додали, що звільнення в'язнів з гуманітарних міркувань могло би підсилити аргументи Трампа на отримання Нобелівської премії миру."Однак цей новий підхід до взаємодії з Росії, ймовірно, обурить українців, європейців і навіть багатьох союзників Трампа на Капітолійському пагорбі. Адже потенційна ділова угода між США та Росією ризикує спрямувати гроші до армії Росії під час війни проти України та її погроз ширшою війною проти Європи", — йдеться в публікації.Навіть на тлі підписання законопроєкту Ліндсі Грєма про "пекельні санкції" проти Росії дипломатичні посланці Трампа тихо шукають способи послабити санкції США та вести бізнес з Москвою.Минулого тижня Дональд Трамп оголосив, що США ведуть переговори з Білоруссю щодо "масштабної" калійної угоди. Джон Коул, колишній адвокат Трампа, сказав виданню, що Росія також бере участь у цих переговорах. З початку війни в Україні США уникали торговельних угод за участю Росії. Ця угода стане рідкісним винятком, на думку Коула, і допоможе просунути справу миру."Останніми тижнями українці були вражені, почувши, як посланці Трампа використовують мирні переговори як засіб просування ділових угод. Вони вірять у магію бізнесу. Вони думають, що якщо укладуть ці ділові угоди, росіяни не повернуться до мілітаризму після війни", — пояснили аналітики.Стратегія Коула пропонує можливий обхідний шлях. Звільнення російських політичних в'язнів може дати США привід для послаблення санкцій і стоврить простір для фінансових операцій з росіянами. На думку Коула, такі угоди можуть допомогти наблизити війну в Україні до припинення вогню, послабивши напруженість між Росією та Заходом."Економічні зв'язки зазвичай призводять до нормального життя", — сказав він виданню.Вчора Білий дім висунув кандидатуру Коула на посаду спеціального посланника президента з питань заручників у ранзі посла. Його ще повинне затвердити Сенат. Він планує координувати свої зусилля зі Стівом Віткоффом.Угода з Білоруссю значною мірою стала результатом роботи Коула. У відповідь на звільнення політичних в'язнів США зняли деякі зі своїх санкцій проти режиму цієї країни, щоби дозволити угоді продовжитися. Європейські країни не погодилися послабити власні санкції проти Білорусі"Ця стратегія не знищить Україну. Мета — заохотити Росію до припинення війни в рамках ширшого порядку денного бізнесу та торгівлі із Заходом", — зазначив Джон Коул.Нагадаємо, що декілька днів тому президент України Володимир Зеленський, відреагувавши на російський терор, висунув чіткий заклик до світових лідерів щодо посилення тиску на Кремль..

У переговорах про вступ України до Європейського Союзу — знову блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття.Про це повідомила "Європейська правда", посилаючись на власні джерела в ЄС.Про це стало відомо за результатами засідання робочої групи Ради Євросоюзу з питань розширення COELA. Там Угорщина знову заявила, що наразі не підтримує відкриття кластерів 2 та 3 для України."Позиції держав-членів не змінилися, результати скринінгу кластерів 2 "Внутрішній ринок" і 3 "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання" не затверджені", — заявив один зі співрозмовників журналістів.Раніше стало відомо, що 22 вересня віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов представив на засіданні COELA стан виконання Україною зобов’язань у межах переговорного процесу про вступ до Євросоюзу.Востаннє COELA намагалася проголосувати за результати скринінгу кластерів 2 та 3 ще 8 вересня — і знову не змогла дійти згоди через продовження блокування цього рішення Угорщиною.Процес затвердження результатів скринінгу кластерів 2 і 3 розпочався ще у липні 2026 року. Але 17 липня Угорщина заблокувала рішення щодо України, погодившись на просування лише кластера 3 для Молдови.Однак більшість держав Євросоюзу на чолі з Ірландією, яка головує, не підтримали варіант, який передбачав би розділення України та Молдови в переговорному процесі.Нагадаємо, вчора видання Politico інформувало, що ЄС готує для України, Молдови, Чорногорії й Албанії окремі дорожні карти щодо вступу до блоку. У документах планують визначити конкретні реформи, очікувані результати та орієнтовні терміни проходження окремих етапів переговорів..

Росія продовжить так звану "СВО". Головна мета — на 100% забезпечити свої національні інтереси. А Польщі порадили детально "вивчити російську військову доктрину".Про це заявили речник Кремля Дмитро Пєсков і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у коментарях російським пропагандистсько-інформаційним ресурсам."Поки ми не бачимо жодних передумов для оборотності, не чуємо здорових голосів на користь діалогу та виправлення ситуації", — сказав Пєсков.Він додав, що це начебто робить необхідним послідовне проведення спеціальної військової операції."Необхідно повністю на 100% забезпечити наші національні інтереси", — наголосив "рупор" Кремля.Своєю чергою Сергій Лавров закликав Польщу детально вивчити військову доктрину Росії, коментуючи плани розмістити у себе виробництво ракет Patriot.Він знову звинуватив Європу в ескалації напруженості та бажанні воювати, традиційно маніпулюючи тезами та фактами у своїх заявах."Воювати з Європою ми не збираємося, це маячня та нісенітниця. Але саме Європа готується до війни з нами. Це може виявитися як самосправджуване пророцтво, така позиція, бо вони ж зараз вкладають величезні гроші у виробництво озброєнь", — акцентував очільник МЗС Росії.Водночас, за інформацією агенції Reuters із посиланням на американського чиновника, представник Володимира Путіна Кирило Дмитрієв провів конструктивну зустріч з адміністрацією США з питання врегулювання українського конфлікту."Сторони також обговорили можливі спільні російсько-американські проєкти в енергетичній сфері після завершення конфлікту", — зазначили джерела медійників.Нагадаємо, що декілька днів тому Центр протидії дезінформації попередив про інспіровану Росією інформаційну кампанію в соціальних мережах із закликами до українців виходити на акції протесту та дестабілізувати ситуацію в країні..

Уряд спрямував 518,3 мільйонів гривень із резервного фонду на посилення резервних інформаційних систем державних органів. Рішення має допомогти державі швидше відновлювати роботу цифрових систем і сервісів у разі російських обстрілів або кібератак.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький."Маємо бути готовими до різних сценаріїв, зокрема найгірших", — зазначив посадовець.За його словами, кошти використають для створення територіально відокремлених резервних середовищ і майданчиків, а також розвитку хмарної інфраструктури.Також передбачено закупівлю серверного обладнання, програмного забезпечення та систем резервного копіювання і відновлення."Це дозволить швидше відновлювати роботу державних систем і сервісів у разі пошкоджень внаслідок обстрілів чи кіберата", — пояснив Корецький.За словами президента України Володимира Зеленського, Росія планує вивести війну за межі України. Розвідки різних країн отримали інформацію про це. До того ж Москва свідомо б’є по українських дата-центрах та інфраструктурі зв'язку, аби позбавити громадян доступу до Інтернету.Нагадаємо, Європейський парламент рекомендував пришвидшити надання підтримки Україні для зміцнення її наступальних кіберможливостей. Така рекомендація потрапила до звіту за підсумками пленарної сесії у вівторок, 15 вересня.Читайте також: Чи залишиться Україна без Інтернету через удари по дата-центрах: відповідь експерта.