Політика

Сили оборони України потребують великої фінансової підтримки 2027 року. Значну частину з необхідних коштів могли би надати наші союзники з-за кордону.Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький, який у дописі в Telegram-каналі звернув увагу на деякі пріоритету майбутнього бюджету."Сьогодні уряд схвалив й у визначений законом термін передав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік. Це бюджет країни, що воює. Наше ключове завдання — забезпечити потреби безпеки й оборони та зберегти фінансову стійкість", — зазначив він.За його словами, лише на оборону в цьому проєкті бюджету передбачено 4 трлн 885 мільярдів гривень. Це майже 44% ВВП. Додатково партнери надають Україні матеріально-технічну допомогу. Це ракети, зброя, техніка, снаряди, засоби ураження й інше."Ми розраховуємо, що це буде не менше одного трильйона гривень, і це навіть більше ніж цього року. Проте хочу наголосити, що потреби сил оборони на 2027 рік значно вищі. Вартість війни стає дорожчою. Працюємо над фіналізацією точних розрахунків", — зауважив очільник українського уряду.Він запевнив, що уряд і всі органи влади працюють над тим, щоби знайти джерела для покриття цих потреб."Ми чітко усвідомлюємо, що Україна власними доходами може покрити лише частину своїх видатків. А отже, відповідальна та злагоджена робота з партнерами є фундаментом наповнення державного бюджету та покриття всіх необхідних витрат і потреб. Військових і соціальних", — акцентував прем’єр-міністр.На його переконання, уряд, парламент та інші органи влади мають чітко та вчасно виконувати взяті на себе зобов’язання. Лише так держава матиме змогу збільшити фінансування освіти, медицини, соціальних програм, пенсій."Зокрема, на освіту передбачаємо 328,5 мільярда гривень, на медицину — 292,5 мільярда. Це більше, ніж цього року. Зростає фінансування соціальних програм, підтримки ветеранів і ВПО, житла. Більше ресурсу мають отримати регіони та громади для відновлення, розвитку та підвищення якості життя людей. Усі ці параметри відображені в проєкті бюджету", — зауважив головний урядовець України.Ще одним важливим пріоритетом він назвав те, щоби допомогти вистояти економіці в умовах радикальної інтенсифікації російських атак. На програми підтримки бізнесу передбачено 96 мільярдів гривень — майже вдвічі більше, ніж цього року. Це доступне кредитування, гранти та підтримка оборонних інновацій. Також передбачене окреме фінансування на страхування воєнних ризиків.Документ уже у Верховній Раді. Всі міністри і він, за його словами, особисто готові до плідного діалогу з парламентом і розраховують на підтримку народних депутатів."Головне завдання — забезпечити Україні не тільки спроможність захищатися, а й завдавати ефективних ударів у відповідь і гарантувати українцям необхідну підтримку", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

Енергетичного перемир’я між Україною та Росією наразі немає. Однак Київ готовий припинити удари по російській енергетиці, адже для України це насамперед захист електроенергії для населення.Про це заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю CBS News.Журналіст запитав його, чи діє зараз домовленість про припинення ударів по енергетичних об’єктах. Президент відповів, що не діє, однак "Україна ніколи не атакує першою"."Ми готові до енергетичного перемир’я, але ви повинні розуміти, що це означає для нас. Для Путіна енергетика — це продавати нафту та газ. Для нас енергетика — це мати електроенергію для наших людей", — пояснив він.Український президент наголосив, що ми готові до припинення ударів по енергетиці. Однак агресивна Росія не бажає цього, а в Кремлі розуміють тільки силу."Путін не поважає, не бачить і навіть не думає про те, як вести переговори зі слабкими людьми. Саме тому ми відповідаємо. Ми ніколи не атакуємо першими", — акцентував Зеленський.Він також поінформував, що росіяни двічі за останні тижні атакували літак, на борту якого перебував президент України. Ці дії — частина російської стратегії залякування."У Молдові перебував мій президентський літак, і саме тому вони атакували Молдову. Коли поверталися додому, знову через Кишинів, вони зробили те саме", — розповів президент України.Про цей інцидент раніше офіційно не повідомлялося. Українські посадовці пізніше зауважили, що всі члени президентської делегації перебувають у безпеці. На той момент залишалося незрозумілим, чи це навмисний інцидент.Володимир Зеленський наголосив, що ці атаки — частина російської стратегії, спрямованої на залякування його особисто й інших іноземних лідерів.Як відомо, вчора Дональд Трамп написав на своїй сторінці у Truth Social, що Україна погодилася не завдавати ударів по російських енергетичних обʼєктах. Також він запевнив, що Росія теж начебто не битиме по українських енергооб'єктах. Також лідер США додав, що "зростання світових цін на дизельне паливо здебільшого спричинене війною між Росією й Україною, а не Іраном".Український президент відреагував, що підтримує сильну пропозицію США щодо взаємного припинення ударів по критичній інфраструктурі. Однак наразі не видно справжнього бажання Росії рухатися до завершення війни.Нагадаємо, що прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков привітав заклики Дональда Трампа до української сторони припинити удари по мирній економічній інфраструктурі. Водночас, коли журналісти запитали речника Володимира Путіна, чи готова Росія у відповідь припинити власні обстріли української економічної інфраструктури, Пєсков відмовився давати відповідь..

Голосування народних депутатів у Верховній Раді цього тижня — це питання державного значення. Від них залежить фінансування необхідних видатків українського бюджету.Про це Володимир Зеленський заявив у традиційному вечірньому відеозверненні."Я вдячний усім парламентарям, які сьогодні голосували позитивно у Верховній Раді. І також на цей тиждень запланована частина законопроєктів, які означають для України гроші від партнерів, якщо чесно", — зазначив він.За його словами, сім законопроєктів є в порядку денному, більшість із них — це перше читання, але кожен із них потрібен для фінансування дефіциту державного бюджету."Це питання державного значення, які стосуються всіх, абсолютно всіх в Україні, а не когось окремо — не окрему партію, групу чи особистість", — акцентував український президент.Він визнав, що деякі речі можуть бути складними, неприємними та непопулярними. Але зараз без цих речей неможливо забезпечити повну потребу нашої оборони, стійкості України."Україна — це більше ніж будь-яка партія, чи інтерес, чи піарна стратегія", — наголосив президент України.Він додав, що дефіцит треба закрити. Це мільярди доларів, які Україні можуть принести саме позитивні голосування."Я прошу всіх в нашій державі бути однаково результативними заради України", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначала, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський теж закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

У вівторок, 15 вересня, президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка з посади.Відповідний указ №932/2026 опублікували на сайті президента України.Що передувало відставці15 вересня народні депутати Верховної Ради України підтримали рішення про звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка з посади. Під час голосування в сесійній залі нардепи віддали необхідну кількість голосів на підтримку відповідного подання президента.Рішенню парламенту передувала низка гучних подій довкола очільника силового відомства та антикорупційних органів. Сам Руслан Кравченко раніше подавав заяву про відставку після виникнення публічного резонансу щодо перевірки внутрішніх документів та способів надання поштових послуг між прокуратурою та оператором зв'язку.Наразі в Офісі генерального прокурора тривають внутрішні процеси із забезпечення безперебійної роботи установи. Водночас питання щодо нової кандидатури на посаду генерального прокурора залишається відкритим.Як відомо, раніше Руслан Кравченко заявив, що нібито основною метою обшуків в Офісі генпрокурора у справі "Карфаген" стало вилучення матеріалів, що стосуються працівників НАБУ та САП. Він не уточнював, про що йдеться.Також Кравченко заявляв, що від підписання підозр його раніше стримували президент і антикорупційні органи, "пропонуючи гарантії недоторканості в обмін на відмову від ухвалення підозр".Нагадаємо, 14 вересня Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генпрокурора.Також 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про перебування у закордонному відрядженні. За його словами, у межах візиту заплановано низку зустрічей із міжнародними партнерами..

У вівторок, 15 вересня, президент Володимир Зеленський призначив Олексія Коваленка командувачем Військ звʼязку та кібербезпеки Збройних сил України.Про це свідчить відповідний указ №931/2026, який з’явився на сайті президента України."Призначити Коваленка Олексія Олександровича командувачем Військ звʼязку та кібербезпеки Збройних сил України", — йдеться в повідомленні.Що відомо про Олексія КоваленкаДо офіційного призначення на посаду командувача Олексій Коваленко з 2023 року перебував у статусі тимчасового виконувача обов'язків керівника цього ж роду військ.Він також є начальником Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (ВІТІ) — провідного військового вишу України, який готує спеціалістів із кібербезпеки та зв'язку.Війська зв'язку та кібербезпеки ЗСУ є окремим родом військ, підрозділи якого інтегровані в усі види Збройних сил України. Під керівництвом генерала Коваленка вони забезпечують: функціонування військових інформаційних систем і систем бойового управління, розгортання захищених каналів зв’язку й оповіщення для армії, кібероборону України та відбиття ворожих атак у цифровому просторі.На той момент нове командування військ зв'язку та кібернетичної безпеки створено в структурі ЗСУ на початку лютого 2020 року. Воно підпорядковується Генеральному штабу ЗСУ.Нагадаємо, що 2 вересня президент України Володимир Зеленський здійснив кадрову перестановку у вищому військовому командуванні ЗСУ. Новим командувачем Сухопутних військ призначено бойового офіцера Святослава Заїця..

Фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Про це заявила народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в Telegram.За її словами, з вівторка, 15 вересня, в Україні фінансуються лише три сфери:соціальні видатки;зарплати бюджетникам;утримання військових."Грошей у бюджеті обмаль", — констатувала нардепка.Вона акцентувала, що багато що залежить від завтрашніх голосувань депутатів Верховної Ради. Це стосується міжнародних вимог."Це посилки, сек’ютеризація. SEPA в порядку денному немає. Страшне, як бояться депутати невинного реєстру банківських рахунків і сейфів. Особливо з огляду на те, що всі в цій країні один про одного все знають, особливо, де гроші лежать і один за одним стежать", — зауважила Ольга Василевська-Смаглюк.Як відомо, сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Очільниця дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що відповіла би на дзвінок Володимира Путіна або міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Вона готова посприяти тому, щоби така розмова відбулася.Про це Кая Каллас заявила в інтерв'ю виданню Yle. При цьому вона не підтримує переговорів із Росією на російських умовах."Звичайно, я розмовлятиму, якщо з'явиться така можливість", — наголосила Каллас.Європейська посадовиця нагадала, що вже зустрічалася з Лавровим на міжнародних форумах, у тому числі на зустрічах АSEAN і G20, де прямо викладала йому позицію ЄС.За її словами, Москва вміло веде переговори. Вона вважає, що Росія висуває максимальні вимоги, загрожує та чекає на поступки з боку Заходу. У результаті Кремль намагається досягнути того, чого раніше не мав.Очільниця європейської дипломатії скептично поставилася до зусиль спецпредставників президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, які останні півтора роки їздили до Москви та Києва у пошуках шляхів до миру в Україні. Каллас вважає, що в цьому процесі мають брати участь люди, які краще розуміють, як діє Росія.На її думку, якщо мета — швидко закінчити війну, найпростіший спосіб — це змусити жертву відмовитися від того, що вона захищає, тобто від своєї землі та своїх людей. Однак, наголосила вона, це не призведе до справедливого та сталого світу.Каллас також заявила, що Євросоюз зараз не може бути повноцінним посередником між Україною та Росією, оскільки підтримує Київ. При цьому вона зауважила, що в переговорах неминуче обговорюватимуться питання, розв’язання яких залежить від Європи — наприклад, доля заморожених російських активів.За її словами, Євросоюз має чітко дати зрозуміти, що такі питання не може вирішувати лише діалог між Москвою та Вашингтоном."Вимоги Росії максимальні. У відповідь ми також маємо говорити про свої максимальні вимоги, щоби переговорні позиції були збалансовані", — підсумувала Кая Каллас.Нагадаємо, в середині серпня вона розповідала, що Європейський Союз восени планує представити новий масштабний пакет санкцій проти Росії. Після його ухвалення кількість російських фізичних і юридичних осіб, які перебувають під обмеженнями ЄС, може зрости приблизно на третину..

Європейські комісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.Про це повідомило "Суспільне" з власних джерел у Верховній Раді. Журналісти зазначили, що раніше таке прохання озвучили президент України Володимир Зеленський і низка урядовців.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Зокрема, 3 вересня Єврокомісія офіційно подала до Ради ЄС документ на затвердження Восьмого траншу кредитної програми Ukraine Facility (приблизно на три мільярди євро).П’ять із 12 умов виконано для другого траншу за Ukraine Support Loan, але депутати не проголосували важливий для ЄС законопроєкт про оподаткування посилок до 150 євро."Це одна з небагатьох умов, виконання якої призведе до наповнення казни, як сказав один із посадовців ЄС. За умови виконання взятих зобов'язань Україні достатньо бюджетного фінансування на поточний рік", — ідеться в повідомленні.Окрім того, в документі згадана й необхідність поваги до національних меншин. У цьому контексті Угорщина наразі не готова розблокувати відкриття переговорних кластерів у межах вступу України до Євросоюзу. Серед причин, які Будапешт називає партнерам у ЄС, — ставлення угорського суспільства до України та питання захисту прав національних меншин.Лист підписали єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс і єврокомісарка з розширення Марта Кос.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Європейський парламент рекомендував пришвидшити надання підтримки Україні для зміцнення її наступальних кіберможливостей. Така рекомендація потрапила до звіту за підсумками пленарної сесії у вівторок, 15 вересня.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу Європарламенту.Депутати Європарламенту ще раз наголосили, що вважають Росію головною зовнішньою загрозою для безпеки та демократичної цілісності Європи та державою, яка підтримує тероризм.Це особливо стосується контексту кампаній з дезінформації, які Росія поширює як в Європейському Союзі, так і за його межами."Україна, Молдова, Вірменія, Грузія та країни Західних Балкан є основними об’єктами російських і китайських інформаційних втручань, спрямованих на дискредитацію Євросоюзу", — акцентували європейські парламентарі.Вони додали, що підтримка цих країн у зміцненні їхньої стійкості має вирішальне значення як для авторитету процесу розширення Євросоюзу, так і для власної безпеки ЄС.Парламент ще раз підтвердив, що вважає Росію головною зовнішньою загрозою для безпеки та демократичної цілісності Європи та що Росія є державою, яка підтримує тероризм.У звіті також ідеться про те, що ЄС повинен перейти від "оборонного режиму" до активного стримування, зокрема, шляхом оцінки правових і оперативних механізмів для наступальних заходів проти логістичної та цифрової інфраструктури, яка стоїть за дестабілізаційною діяльністю Москви.Раніше в НАТО заявляли, що кількість російських гібридних атак на країни-члени Північноатлантичного альянсу значно зросла. Минулого року зафіксували понад 200 таких інцидентів.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що санкції проти багатих росіян, винних у порушенні територіальної цілісності України, варто продовжити. Європейські обмеження мають стати ще жорсткішими..

У вівторок, 15 вересня, відбулося засідання Ставки верховного головнокомандувача. Серед ключових питань — контракти на виробництво систем захисту для критичної інфраструктури та логістики.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі.Учасники Ставки детально проаналізували потреби "Укрзалізниці", мереж автозаправних станцій і визначених критичних підприємств, які є особливо значимими мішенями для російських ударів.Відбулися чіткі доповіді розвідок: зафіксували, на що найбільше направлена російська терористична увага у затверджених планах ворога."Є рішення для захисту. Зокрема, відчутно посилимо складову РЕБ і збільшимо обсяг закупівель — контракти підтверджені. Також переформатуємо роботу визначених мобільних вогневих груп і рубежів протиповітряного захисту", — зазначив український президент.Він доручив міністерству фінансів забезпечити додаткові ресурси для потреб логістики та подякував усім партнерам, які працюють разом із нами для гарантування безперебійної роботи залізниці.Крім того, обговорили виклики та можливі спільні кроки з партнерами для безпеки логістики у прикордонних районах із країнами Євросоюзу та Молдовою.Відбувся звіт і щодо спроможностей "Укрзалізниці" проводити ремонти рухомого складу та постачанню обладнання."Важливо, щоби підтримка партнерів для "Укрзалізниці" зберігалася, а також, щоби державні банки підтримали залізничників", — наголосив президент України.За його словами, уряд України готує рішення щодо резервних шляхів логістики у прифронтових областях, прораховані алгоритми комбінування маршрутів залізниці й автобусів."Оновили завдання і для захисту визначених обʼєктів критичної інфраструктури — деталі непублічні. Вдячний Ігорю Клименку за ґрунтовну організацію роботи Ставки. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.. Нагадаємо, що також сьогодні президент України заявив про успішне випробування нового перехоплювача, призначеного для боротьби з російськими реактивними безпілотниками..

У вівторок, 15 вересня, Фінляндія ухвалила рішення про надання Україні 34-го пакету допомоги. Йдеться про оборонне матеріальне забезпечення на суму 290 мільйонів євро.Про це повідомив президент Фінляндії Александер Стубб, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Україна готується до наближення зими та потребує всієї підтримки, яку ми можемо надати", — акцентував він.Фінський президент проінформував про ухвалення рішення щодо свого 34-го пакета оборонного матеріального забезпечення для України вартістю 290 мільйонів євро."Пакет включає обладнання, яке терміново запросила Україна, зокрема, президент Володимир Зеленський", — зазначив лідер Фінляндії.Він також констатував, що Україна перебуває у п’ятому році своєї оборонної боротьби проти російських агресорів, тому потребує підтримки від союзників."Ми підтримуємо Україну, тому що це морально правильно. А також тому, що це стосується безпеки всієї Європи — а отже, і безпеки Фінляндії теж", — підсумував Александер Стубб.Раніше, 23 серпня, президенти України та Фінляндії взяли участь у засіданні круглого столу з питань українсько-фінської співпраці у сфері оборонних індустрій. Там компанії з обидвох країн підписали документи про розроблення та виготовлення у Фінляндії дронів для потреб України та Європи.Нагадаємо, Александер Стубб заявляв, що західний світ має продовжувати тиск на Москву та всебічно підтримувати Київ для досягнення справедливого миру. Фінський лідер Александр Стубб поділився власною візією завершення війни, наголосивши на важливій ролі самої України в цьому процесі..

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив термін дії процесуальних обов’язків, покладених на колишнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака.Про це повідомила пресслужба ВАКС."Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду частково задовольнив клопотання прокурора САП і продовжив термін дії процесуальних обов’язків, покладених на колишнього керівника Офісу президента України терміном на 60 днів", — ідеться в повідомленні.За рішенням ВАКС, підозрюваний Андрій Єрмак має:прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;не відлучатись за межі раніше встановлених населених пунктів;здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, дипломатичні паспорти, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;утримуватися від спілкування з визначеними в ухвалі слідчого судді особами (іншими підозрюваними у провадженні та свідками) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.Окремо у ВАКС зазначили, що, відповідно до пояснень незалежного медичного спеціаліста, подальше носіння електронного засобу контролю може становити загрозу для життя та здоров’я особи."Ця обставина стала однією з підстав, з яких ВАКС відмовив у продовженні цього процесуального обов’язку", — пояснили судді.Відповідно до частини 1 статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину та не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведуть у законному порядку та не встановлять обвинувальним вироком суду.Кримінальна справа "Династія" й арешт ЄрмакаСлідство стверджує, що колишній високопосадовець причетний до діяльності злочинної групи, яка займалася легалізацією незаконних доходів через масштабне будівництво елітної нерухомості в селищі Козин під Києвом.Суд розглянув клопотання прокурорів і ухвалив рішення відправити фігуранта під варту, проте залишив йому альтернативу у вигляді грошової застави.Колишній керівник президентської канцелярії вийшов зі СІЗО, оскільки за нього внесли визначену судом суму в розмірі 140 мільйонів гривень.Нагадаємо, що 10 серпня слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання адвокатів колишнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, підозрюваного в легалізації доходів від будівництва котеджного містечка під Києвом. Суд пом'якшив процесуальні обов'язки фігуранта та розширив географію його пересування територією країни..

Очільник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров виступив із новими абсурдними звинуваченнями на адресу Вашингтона та європейських країн щодо затягування російсько-української війни. За його словами, бойові дії нібито могли припинитися ще рік тому, якби Захід не відступив від домовленостей, досягнутих під час зустрічі на Алясці у серпні 2025 року.Дипломата цитують росЗМІ.Звинувачення на адресу США та ЄвропиВиступаючи під час круглого столу, присвяченого війні проти України, глава зовнішньополітичного відомства РФ видав нову порцію звинувачень на адресу міжнародної спільноти."Якби американці не відступили від домовленостей Анкориджа, якби Європа не відтягнула ці домовленості, ми б уже рік жили без війни. Це ось очевидний факт, тому робіть висновки самі", — заявив Лавров."Готовність" до компромісів на тлі агресіїПопри постійні масовані обстріли та наступ російських військ на фронті, очільник МЗС Росії продовжує просувати наратив про "миролюбність" Кремля та звинувачувати інші сторони у зриві консультацій."Ми ніколи від переговорів не відмовлялися. І всі ті переговори, які відбувалися, переривалися не з нашої ініціативи. Тому, якщо наші колеги будуть готові, я думаю, що цілком можна їх відновити. Нам є що сказати", — сказав Лавров.Окрім цього, російський посадовець заявив, нібито Росія від початку повномасштабного вторгнення не змінювала власної позиції та "готова шукати компроміси". Втім, подібні риторичні заяви пролунали на тлі незупинної збройної агресії РФ проти України, що свідчить про їх виключно пропагандистську мету.Нагадаємо, раніше очільник дипломатичного відомства країни-агресорки Сергій Лавров виступив із черговою заявою щодо можливого відновлення діалогу з Україною. При цьому в Кремлі відверто дали зрозуміти, що не збираються припиняти бойові дії навіть у разі початку діалогу..

Очільник дипломатичного відомства країни-агресорки Сергій Лавров виступив із черговою заявою щодо можливого відновлення діалогу з Україною. При цьому в Кремлі відверто дали зрозуміти, що не збираються припиняти бойові дії навіть у разі початку діалогу.Дипломата цитують росЗМІ.Умови Кремля та суперечливі заяви ЛавроваМіністр закордонних справ Росії Сергій Лавров стверджує, що Москва ніколи не створювала штучних перешкод для дипломатичного процесу та нібито відкрита до діалогу."Росія цілком може відновити переговори, якщо інша сторона буде до цього готова", — сказав він.Війна без паузи та цинічна риторикаПопри декларовану "готовність" до діалогу, російський чиновник чітко окреслив реальні наміри агресора. Лавров прямо заявив, що Росія не планує зупиняти військові дії проти України навіть під час можливого переговорного процесу.Нагадаємо, раніше Інститут вивчення війни повідомляв, що українська сторона підтвердила готовність підтримати ініціативу щодо припинення атак на критичну інфраструктуру, якщо Росія пристане на аналогічні умови. Проте офіційна Москва досі уникає чіткої відповіді щодо можливого взаємного мораторію..

У вівторок, 15 вересня, народні депутати Верховної Ради України підтримали рішення про звільнення генерального прокурора Руслана Кравченка з посади. Під час голосування в сесійній залі нардепи віддали необхідну кількість голосів на підтримку відповідного подання президента.Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За відставку генпрокурора віддали голоси 317 народних обранців.Голосування та кадрова розв'язкаПід час пленарного засідання Верховна Рада України розглянула подання щодо надання згоди на звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. За результатами голосування народні депутати більшістю голосів підтримали рішення про його відставку.Процедура звільнення відбулася на тлі внутрішніх розслідувань та процесуальних суперечностей. Напередодні президент України Володимир Зеленський видав указ про відсторонення Кравченка від виконання посадових обов'язків та закликав парламент невідкладно підтримати рішення про його відставку.Що передувало відставціРішенню парламенту передувала низка гучних подій довкола очільника силового відомства та антикорупційних органів. Сам Руслан Кравченко раніше подавав заяву про відставку після виникнення публічного резонансу щодо перевірки внутрішніх документів та способів надання поштових послуг між прокуратурою та оператором зв'язку.Наразі в Офісі генерального прокурора тривають внутрішні процеси із забезпечення безперебійної роботи установи. Водночас питання щодо нової кандидатури на посаду генерального прокурора залишається відкритим.Як відомо, раніше Руслан Кравченко заявив, що нібито основною метою обшуків в Офісі генпрокурора у справі "Карфаген" стало вилучення матеріалів, що стосуються працівників НАБУ та САП. Він не уточнював, про що йдеться.Також Кравченко заявляв, що від підписання підозр його раніше стримували президент і антикорупційні органи, "пропонуючи гарантії недоторканості в обмін на відмову від ухвалення підозр".Нагадаємо, 14 вересня Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генпрокурора.Також 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про перебування у закордонному відрядженні. За його словами, у межах візиту заплановано низку зустрічей із міжнародними партнерами..