Політика

Нещодавно відбулися таємні переговори людей із команди американського президента та представниками Кремля. Зокрема, в них узяв участь один зі соратників Дональда Трампа Родні Мімс Кук-молодший.Таку інформацію оприлюднили журналісти Financial Times, які послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що йдеться про "таємну дипломатичну місію", яку ініціював саме Білий дім."Команда Дональда Трампа намагається знайти підхід до російського диктатора Володимира Путіна після провалу своїх попередніх миротворчих зусиль", — припустили аналітики авторитетного видання.Вони додали, що Кук-молодший отримав "вичерпні інструктажі" перед тим, як у червні взяти участь в економічному форумі очільника Кремля в Санкт-Петербурзі.Журналістам стало відомо, що соратник Дональда Трампа зустрівся з Антоном Кобяковим — старшим помічником Володимира Путіна. Однак, імовірно, не лише з ним."У центрі уваги сторін стояло питання завершення російсько-української війни", — наголосили джерела медійникам.Щоправда, Кук-молодший не захотів коментувати свої зустрічі з російськими посадовцями, а також те, чи просив його Дональд Трамп продовжувати ці контакти та чи повернеться він туди найближчим часом."Є багато запитів. Ми зараз над цим працюємо", — зазначив лише Родні Мімс Кук-молодший.Також відомо, що під час своєї презентації на форумі він передав Володимиру Путіну "щирі вітання від вашого друга, президента Дональда Трампа".Нагадаємо, що у вересні цього року китайський лідер Сі Цзіньпін уперше за 11 років приїде з офіційним візитом до США. При цьому він проігнорує важливий політичний захід ООН у Нью-Йорку, що експерти вважають особливим нюансом..

У вівторок, 18 серпня, на Національному військовому меморіальному кладовищі перепоховали останки Євгена Коновальця. Це державний, військовий і політичний діяч, полковника армії Української народної республіки (УНР), перший голова Організації українських націоналістів (ОУН).Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Ми повертаємо додому видатного сина українського народу. Це взірцевий воїн та вагомий державний діяч України полковник Євген Коновалець", — зазначив він.За його словами, все свідоме життя Євген Коновалець боровся за те, щоб Україна відновилася та набула реальної незалежної сили.Український президент додав, що, на превеликий жаль, тоді Україна не змогла утвердитися. Забракло єдності, забракло мудрості тогочасним політичним лідерам, забракло вміння будувати справжні зв’язки зі світом."Але час України настав. Незалежність відновлено, і ми захистили право України бути собою. Вже ніхто не прибере з Києва синьо-жовті прапори, і тільки Україна обиратиме собі національний шлях", — наголосив президент України.Він констатував, що зараз, пам’ятаючи українську визвольну боротьбу, ми всі абсолютно точно знаємо, яких помилок не можна допускати."Знаємо, що потрібно Україні та на чому зосереджувати наші увагу та зусилля. Знаємо, які в нашої держави мають бути національні орієнтири", — підсумував Володимир Зеленський.Що відомо про Євгена КоновальцяЄвген Коновалець — полковник армії УНР, командир Січових стрільців, комендант Української військової організації (УВО) та перший голова ОУН.Його вбили в Роттердамі 23 травня 1938 року. Замах організували радянські спецслужби, виконавцем став агент Павло Судоплатов. Після загибелі полковника поховали на кладовищі "Кросвейк" у Роттердамі.Його могила мала статус тимчасової, оскільки передбачалося, що в майбутньому останки перепоховають в Україні. У травні 2026 року Нідерланди надали Україні дозвіл на перепоховання Коновальця.Пам’ятник, який 87 років стояв на могилі Коновальця у Роттердамі, відтепер зберігатимуть у його родинній садибі на Львівщині, а саме місце поховання у Нідерландах меморіалізують.Як відомо, в червні 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок здійснення перепоховання на НВМК видатних борців за незалежність України у ХХ столітті.Нагадаємо, раніше голова Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що перепоховання Євгена Коновальця — це історична подія, яка стала значущим кроком у відновленні національної пам'яті та вшануванні борців за незалежність..

У вівторок, 18 серпня, до Києва приїхав міністр довкілля Німеччини Карстен Шнайдер. Він запевнив, що Німеччина допоможе Україні розвивати відновлювальну енергетику, щоби зробити енергопостачання менш вразливим.Про це повідомило видання DW. Зазначається, що Німеччина хоче допомогти Україні розвивати відновлювальну енергетику."Розподілені відновлювані джерела енергії роблять енергопостачання менш вразливим. Енергоефективні будівлі споживають менше енергії. Циркулярна економіка заощаджує сировину та робить країну більш незалежною. Це не технології на колись потім. Україна потребує їх саме зараз", — зазначив Шнайдер.Він наголосив, що Німеччина може "багато чого запропонувати" в цій сфері, оскільки "зелені технології" є великою галуззю економіки країни. Разом зі Шнайдером до Києва приїхали представники 17 німецьких компаній."Вони хочуть не лише говорити про майбутнє України. Вони хочуть інвестувати тут і розробляти конкретні проєкти разом з українськими партнерами", — наголосив міністр.На його думку, від цього виграють обидві сторони: Україна отримає сучасну та надійну інфраструктуру, а німецькі підприємства - важливий ринок."Водночас ми можемо багато чого навчитися у України: про інноваційність, про оперативність у кризових ситуаціях та про те, як просувати зміни навіть у найскладніших умовах", — додав Шнайдер.Він також поінформував, що під час перебування в Україні планує поїхати до Чорнобиля, щоб оцінити масштаби пошкоджень захисного конфайнмента четвертого реактора атомної електростанції внаслідок удару російського дрона."Пошкоджену захисну оболонку над зруйнованим реактором необхідно відремонтувати. Німеччина виступатиме за те, щоби міжнародна спільнота співпрацювала над вирішенням цього завдання та швидкою реалізацією", — підсумував німецький міністр.Нагадаємо, що в Чорнобильській зоні відчуження тривають масштабні інженерні роботи задля відбиття потенційного наступу армії Російської Федерації з території Білорусі. Враховуючи досвід 2022 року, Сили оборони будують глибокоешелоновану систему фортифікацій для захисту стратегічного напрямку..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада може проголосувати за призначення очільників Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ. Йдеться про Євгенія Хмару та Андрія Сибігу, які наразі виконують обов'язки керівників відомств.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на народних депутатів Олексія Гончаренка, Ярослава Железняка та власні джерела у парламенті.За інформацією співрозмовників видання, у вівторок, 18 серпня, очікується подання президента Володимира Зеленського до Верховної Ради щодо призначення Євгенія Хмари міністром оборони, а Андрія Сибіги — міністром закордонних справ.Железняк повідомив, що під час Погоджувальної ради анонсували зустріч кандидатів із парламентськими фракціями. Голосування за їхнє призначення заплановане на 19 серпня. За оцінками депутатів, необхідну кількість голосів у парламенті зібрати вдасться.Що відомо про можливе призначення ХмариПісля оновлення Кабінету міністрів у липні посаду міністра оборони втратив Михайло Федоров. Згодом Зеленський призначив виконувачем обов'язків очільника Міноборони Євгенія Хмару, який до цього був в.о. голови Служби безпеки України.Водночас законодавство передбачає, що міністром оборони має бути цивільна особа. За даними джерел РБК-Україна, розглядалася можливість законодавчих змін, які дозволили б військовослужбовцю очолювати Міноборони під час воєнного стану. Однак, як стверджує видання, найімовірніше, для призначення міністром Хмара звільниться з військової служби.Сибіга може знову офіційно очолити МЗСАндрій Сибіга після липневого переформатування уряду продовжив керувати Міністерством закордонних справ у статусі виконувача обов'язків.Змінювати очільника зовнішньополітичного відомства, за даними журналістів, не планували. Водночас його офіційне призначення відклали разом із вирішенням питання щодо нового міністра оборони.Нагадаємо, 17 серпня президент Володимир Зеленський призначив командувачем Сил логістики Збройних сил України полковника Юрія Погрібного..

У вівторок, 18 серпня, останки державного, військового та політичного діяча, полковника армії Української народної республіки (УНР), першого голови Організації українських націоналістів (ОУН) Євгена Коновальця перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК).Про це повідомив TrueUA. У церемонії взяли участь керівники української держави, а також військові, представники громадськості, духовенства й української історичної спільноти."Сьогодні всі ми є учасниками події загальнонаціонального масштабу, коли Україна знову відновлює найвищу історичну справедливість для себе", — наголосив президент України Володимир Зеленський.Він також акцентував, що Україна повертаємо додому видатного сина українського народу. Це взірцевий воїн та вагомий державний діяч України, полковник Євген Коновалець."Разом із ним Україна повернула частину себе, своєї пам’яті, українського досвіду, нашої національної історії, історії усіх, хто в різні часи жив і бився заради України, нашої незалежності та самостійної держави", — заявив на перепохованні український лідер.Церемонія відбулася, згідно з військовим поховальним ритуалом із відданням усіх належних військових почестей.. Подія стала другим почесним перепохованням борця за незалежність України на території НВМК, після того, як у травні тут перепоховали полковника Армії УНР, голову ОУН Андрій Мельник і його дружина Софію Федак-Мельник. Згодом їх перепоховають на території Українського національного пантеону.Раніше, 11 серпня, в Роттердамі (Нідерланди) відбулася церемонія ексгумації останків полковника Коновальця, а 14 серпня його прах доставили до Патріаршого собору Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви (УГКЦ) у Києві для церемонії прощання, яка тривала декілька днів.Що відомо про Євгена КоновальцяЄвген Коновалець — полковник армії УНР, командир Січових стрільців, комендант Української військової організації (УВО) та перший голова ОУН.Його вбили в Роттердамі 23 травня 1938 року. Замах організували радянські спецслужби, виконавцем став агент Павло Судоплатов. Після загибелі полковника поховали на кладовищі "Кросвейк" у Роттердамі.Його могила мала статус тимчасової, оскільки передбачалося, що в майбутньому останки перепоховають в Україні. У травні 2026 року Нідерланди надали Україні дозвіл на перепоховання Коновальця.Пам’ятник, який 87 років стояв на могилі Коновальця у Роттердамі, відтепер зберігатимуть у його родинній садибі на Львівщині, а саме місце поховання у Нідерландах меморіалізують.Як відомо, в червні 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок здійснення перепоховання на НВМК видатних борців за незалежність України у ХХ столітті.Нагадаємо, раніше голова Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що перепоховання Євгена Коновальця — це історична подія, яка стала значущим кроком у відновленні національної пам'яті та вшануванні борців за незалежність..

У Лондоні не мають наміру скорочувати військову допомогу Україні після нових загроз із боку Росії. Велика Британія й надалі постачатиме озброєння та обладнання, необхідне для захисту від російської агресії.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання The Independent, які послалися на Міністерство оборони Великої Британії.У відомстві наголосили, що Лондон залишається на боці Києва та продовжить забезпечувати Україну необхідними засобами для протидії російському вторгненню."Велика Британія стоїть пліч-о-пліч з Україною та має намір забезпечити її обладнанням, необхідним для захисту від незаконного вторгнення Путіна", — заявили в британському міністерстві.Там також акцентували, що Москва не повинна сумніватися в рішучості британського уряду протистояти російській агресії не лише в Україні, а й щодо Великої Британії та її союзників.Напередодні посольство Росії в Лондоні пригрозило Великій Британії "наслідками" після повідомлень про використання Україною британських безпілотників для ударів по об’єктах на території Росії.За інформацією Sunday Times, українські військові застосовували безпілотники, зроблені двома британськими компаніями, в межах кампанії дальніх ударів по Росії.Україна вперше використала британські ударні дрони для ударів у глибині території Росії. Ці системи вже близько півроку застосовуються українськими силами для атак на нафтопереробні підприємства й інші російські об'єкти.Таким чином Лондон підтвердив готовність продовжувати військову підтримку України, попри публічні погрози з боку Росії.Нагадаємо, що Франція, Німеччина та Велика Британія працюють над альтернативним форматом перемовин стосовно України. Вони остерігаються, що США можуть залишити Європу за межами ключових домовленостей..

Росія розширює пускові майданчики для своїх ударних безпілотників далекого радіусу дії вздовж кордону з Україною та Білоруссю. Ймовірно, це посилить її удари по Україні та, можливо, по країнах НАТО.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War), які послалися на публікацію видання The Telegraph.Медійники констатували, що Росія побудувала 59 нових пускових рейок для безпілотників на 10 різних місцях вздовж свого кордону з Україною та Білоруссю. Кожна база може вмістити понад 1 000 безпілотників.Розвідники встановили, що близько 20 нових пускових рейок мають значну довжину, що вказує на те, що російські війська можуть використовувати їх для запуску ударних безпілотників із реактивними двигунами "Герань-4" та "Герань-5", які можуть літати на дальність від 450 до 850 кілометрів та від 950 до 1 000 кілометрів відповідно."Росія, ймовірно, будує ці додаткові пускові майданчики на заході країни, щоби збільшити свою здатність запускати залпи безпілотників далекого радіусу дії в межах регулярних ударних пакетів Росії по всій Україні. Також, можливо, є намір глибше обстрілювати західну частину України, використовуючи більшу швидкість і живучість безпілотників для проникнення крізь українські засоби ППО", — зробили висновок аналітики.Вони додали, що переміщення пускових майданчиків безпілотників є спробою захистити російську інфраструктуру від українських дронів. Наприклад, українські війська успішно завдали ударів по російських односторонніх пускових майданчиках безпілотників поблизу окупованого Донецька, тому створення альтернативи може покращити їхню живучість."Нові російські пускові бази безпілотників також можуть підтримувати майбутні російські ударні пакети проти НАТО, якщо Кремль вирішить це зробити, оскільки бази дозволять збільшити обсяг залпів, а пускові станції забезпечать дальність дії дронів на території НАТО", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWРосійський боєприпас "Бандероль" розбився на кукурудзяному полі в Молдові 17 серпня, що ще раз продемонструвало, як Кремль прийняв ризик удару російських ударних засобів по країнах, що межують з Україною.Посилена кампанія ракетних ударів Росії по Україні сприяла рекордно високим щомісячним жертвам серед цивільного населення в липні 2026 року.Українські джерела надали оновлену оцінку бойових пошкоджень нещодавнього українського удару по Ростовській області.Ні російські, ні українські війська не просунулися 17 серпня.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Міністерство оборони України кодифікувало новий вітчизняний безпілотник "Довбуш T40" із дальністю польоту понад дві тисячі кілометрів. Новий дрон здатен перебувати в повітрі понад добу, що дозволяє виконувати бойові завдання по об'єктах на Уралі та в західній частині Сибіру..

У вересні цього року китайський лідер Сі Цзіньпін уперше за 11 років приїде з офіційним візитом до Сполучених Штатів Америки. При цьому він проігнорує важливий політичний захід Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку, що експерти вважають особливим нюансом.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Politico, які послалися на чотирьох людей, знайомих із графіком китайця.Співрозмовники медійників розповіли, що його візит не включатиме поїздку до Нью-Йорка для виступу на Генеральній асамблеї ООН.Спільні дебати ООН розпочнуться 22 вересня. На них світові лідери зберуться на тиждень для виступів і паралельних зустрічей із представниками уряду США.Однак Сі Цзіньпін, за інформацією джерел видання, замість участі у цьому заході обмежить свою присутність зустріччю із президентом США Дональдом Трампом 24 вересня."Сі Цзіньпін, найімовірніше, прилетить пізно ввечері 23 вересня, він не братиме участі в Генеральній асамблеї ООН і відлетить 25 числа. У нього запланований лише один день зустрічей в Білому домі — 24 вересня", — сказало одне із джерел.Білий дім підтвердив журналістам, що Сі Цзіньпін відвідає Вашингтон 24 вересня, проте там відмовилися коментувати будь-які інші можливі заходи щодо розкладу лідера Китаю під час його перебування в США.Раніше аналітики обговорювали ідею того, що Сі Цзіньпін скористається можливістю бути присутнім на ООН, щоби представити плани Китаю стосовно мирного міжнародного розвитку як противагу війні США проти Ірану."Коли оголосили дату саміту 24 вересня, люди вказували на те, що китайці, можливо, запропонували цю дату, щоби він міг також відвідати Нью-Йорк для участі в Генеральній асамблеї ООН", — пояснив один із вашингтонських дипломатів.Журналісти наголосили, що ні посольство Китаю, ні представництво США при ООН у Нью-Йорку наразі не відповіли на запити про коментарі.Як відомо, востаннє Сі Цзіньпін приїжджав до Нью-Йорка, щоби виступити на Генеральній асамблеї ООН 2015 року з нагоди 70-річчя заснування ООН.Остання зустріч Трампа та Сі Цзіньпіна відбулася у травні цього року. Тоді американський лідер прибув із візитом до Пекіна.Нагадаємо, минулого тижня представник посольства Китаю у Вашингтоні Лю Чан заявляв, що якщо Конгрес США остаточно ухвалить нові санкції проти Росії, то це бумерангом негативно вплине на сам Вашингтон. Політика тиску неефективна в теперішніх геополітичних реаліях..

У понеділок, 17 серпня, прем'єр-міністр Сергій Корецький провів переговори із прем'єром Нідерландів Робом Єттеном.У своєму дописі у Telegram очільник українського уряду розповів, що головною темою розмови були практичні кроки з посилення протиповітряної оборони.Крім того, окрему увагу сторони приділили протидії російським атакам на цивільну інфраструктуру, порти й логістику."Подякував Нідерландам за допомогу енергетичному сектору, підтримку євроінтеграції та санкційної політики, а також за готовність прийняти Спецтрибунал щодо злочину агресії проти України. Відповідальність за цю війну має бути невідворотною", — йдеться у повідомленні.Крім того, Корецький зауважив, що домовився зустрітися із прем'єром Нідерландів за першої ж нагоди.Нагадаємо, 7 серпня президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Сербії, де протягом двох днів вів переговори з керівництвом країни. Додамо, наприкінці травня Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі своїм сербським колегою Александром Вучичем. Тоді анонсували підписання взаємовигідних міждержавних документів.Крім того, 14 серпня Володимир Зеленський провів переговори із лідером Єгипту Абделем Фаттахом Ас-Сісі. Лідери обговорили виклики продовольчої безпеки та ситуацію в Чорноморському регіоні..

У понеділок, 17 серпня, президент Володимир Зеленський призначив командувачем Сил логістики Збройних сил України полковника Юрія Погрібного.Відповідний указ опубліковано на сайті Офісу президента."Призначити Погрібного Юрія Івановича командувачем Сил логістики Збройних сил України", — йдеться в указі.Що відомо про Юрія ПогрібногоУкраїнський кадровий військовий. Згідно із відкритими даними у мережі Інтернер, народився у Сумській області. У 2007 році закінчив Сумський державний університет.У 2016 році обійняв посаду заступника командира 58-ї окремої мотопіхотної бригади з озброєння.З 2020 року продовжив службу на керівних посадах у сфері військового забезпечення та логістики.Наприкінці липня 2026 року став одним із перших кадрових рішень нового головнокомандувача Михайла Драпатого, отримавши статус в. о. командувача.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський 17 серпня провів нараду із військовим керівництвом країни, за результатами якої, анонсував кадрові зміни у Збройних силах України.Додамо, ексміністр оборони України Михайло Федоров уперше відверто прокоментував свій відхід із посади та поділився планами щодо подальшої діяльності. Політик розповів про своє бачення ситуації в інтерв'ю іноземним журналістам..

У понеділок, 17 серпня, Кабінет міністрів України на своєму засіданні схвалив програму діяльності уряду. Документ у встановлений законом термін передано на розгляд Верховної Ради.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, яий опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."У програмі зафіксовані принципи роботи уряду, основні цілі та конкретні завдання", — зазначив він.За його словами, це чіткий перелік того, що має зробити український уряд. До того ж за кожним напрямом є чітка персональна відповідальність."Дякую народним депутатам, які долучилися до підготовки та фіналізації документа. Розраховуємо на якнайшвидший розгляд програми парламентом", — наголосив прем’єр-міністр України.Він акцентував, що основна мета цієї програми — вистояти та перемогти у війні за незалежність України. Задля цього докладатимуть всі зусилля причетних на втіленням в життя схваленої програми.Базовими напрямами роботи визначено:зміцнення оборонно-промислового комплексу та стійкості держави;всебічну підтримку громадян і національного бізнесу;прискорене виконання вимог для вступу до Європейського Союзу.Головними принципами діяльності кабінету оголошено оперативність ухвалення управлінських рішень, високу ефективність та виняткову персональну відповідальність за кінцеві результати. План дій передбачає персональний контроль за виконанням поставлених цілей для урядовців."Це наша спільна робота та спільна відповідальність за результат", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр України зазначав, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

До Дня незалежності України латвійські союзники розпочинають кампанію збору коштів на підтримку реабілітації поранених українських військових.Про це повідомив латвійський суспільний мовник LSM.Збір коштів на реабілітацію поранених українських військових "Думаємо і працюємо разом з Україною" створюється у співпраці з "Ziedot.lv" та посольством України, амбасадоркою кампанії стала журналістка LSM Одіта Кенберга. Збір триватиме від сьогодні, 17 серпня, до 13 вересня. Організатори акції планують зібрати велику суму кошті для допомоги пораненим українцям."Повідомляючи про події з фронту в Україні, я на собі відчула жахи війни. Ми маємо допомагати Україні, тому що українці зараз борються не лише за свободу своєї країни, але й безпеку всіх нас — за безпечну Європу та безпечну Латвію", — зазначила Одіта Кенберга.Переказати свій внесок можна на порталі "Ziedot.lv" або дзвінком на номер 90204113, який коштуватиме п’ять євро.LSM і "Ziedot.lv" з 2022 року вже неодноразово організовували збори на підтримку України, за весь час зібрали понад два мільйони євро. 2026 року в дати довкола річниці повномасштабного вторгнення зібрали понад 745 тисяч євро.Раніше з’являлася інформація, що Латвія розпочне вдвічі частіше приймати на лікування поранених українських військових.Нагадаємо, що 5 серпня президент Володимир Зеленський провів зустріч із міністеркою закордонних справ Латвії Байбою Браже. Тоді посадовиця вже вшосте приїхала до нашої країни..

Європейський Союз восени планує представити новий масштабний пакет санкцій проти Росії. Після його ухвалення кількість російських фізичних та юридичних осіб, які перебувають під обмеженнями ЄС, може зрости приблизно на третину.Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас в інтерв'ю Die Welt.За її словами, санкції, які Євросоюз уже запровадив проти Москви, завдали російській економіці значних збитків. Каллас стверджує, що через європейські обмеження РФ втратила понад трильйон євро."На осінь я пропоную наймасштабніший пакет санкційних заходів від початку війни. Після ухвалення вони одразу збільшать загальну кількість російських юридичних та фізичних осіб, які перебувають під санкціями, на третину", — заявила вона.Глава європейської дипломатії наголосила, що санкційний тиск на Росію необхідно посилювати доти, доки Москва не припинить війну проти України. Водночас конкретний перелік обмежень, які можуть увійти до нового пакета, Каллас у наведеному фрагменті інтерв'ю не уточнила.Нагадаємо, 3 серпня президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони України (РНБО) стосовно застосування санкцій проти суб’єктів, що працюють на російський військово-промисловий комплекс.Читайте також: Нові санкції Трампа проти Росії: коли їх можуть ухвалити і що зміниться.

Україна може втратити близько 2,5 мільярда доларів доходів протягом решти року через блокаду Чорного моря, аграрії очікують ще більших збитків. Київ запропонував Москві взаємно припинити удари по суднах, Росія пропозицію відкинула. Що буде далі?Історія трьох російських блокадЗа час повномасштабного вторгнення це третя блокада Чорного моря, яку влаштовує Путін. Перша почалася одразу після початку великої війни, коли іноземні судна просто припинили заходити в українські порти. Раптова зупинка постачання зерна та іншої продукції з України призвела до того, що традиційні покупці пшениці, кукурудзи, ріпака тощо з Азії та Африки опинилися під загрозою голоду, оскільки ціни на продовольство різко пішли вгору. Ситуацію рятували ООН за посередництва Туреччини. Після тривалих переговорів 22 липня 2022 року у Стамбулі уклали дві угоди. Перша — між Організацією об’єднаних націй і Росією, за її реалізацію відповідала генеральна секретарка Конференції ООН з торгівлі та розвитку Ребекка Грінспен, яка нині балотується на посаду генсека головної світової організації і лідирує серед кандидатів. Друга — між ООН та Україною.На вимогу Росії домовленість мала перепідтверджуватися через чотири місяці. Наприкінці жовтня 2022-го росіяни зробили першу спробу зірвати дію угоди, звинувативши Україну в атаках на анексований Севастополь. За посередництва турків дію угоди, відомої як "Чорноморська зернова ініціатива", все ж продовжили, але 17 липня 2023 року Москва оголосила про односторонній вихід із домовленостей, знайшовши привід: підрив Кримського мосту. Після цього протягом кількох тижнів атакувала ракетами українські чорноморські і дунайські порти. Так почалася друга блокада і вона — провалилася.Україна запропонувала спочатку тимчасовий гуманітарний коридор уздовж нашого, румунського і болгарського узбережжя, з осені 2023-го цей шлях став постійним. Попри погрози з Кремля та заяви пані Грінспен, котра закликала домовлятися з росіянами, коридор працював аж до серпня цього року. Країна-терористка неодноразово атакувала портову інфраструктуру Одеси та інших портів, била по зерновозах під прапорами іноземних держав. З Москви лунають звинувачення, що це, мовляв, відповідь Києву на атаки дронів у Криму та в Новоросійську. З Новоросійська російські танкери "тіньового флоту" возять нафту попри санкційні заборони.Закиди Кремля на адресу України спростував речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук. Він пояснив: РФ використовує "тіньовий флот" для військових постачань, відповідно це — законні військові цілі. Крім того, Україна діє згідно з міжнародним правом, адже російські судна перебувають в українських територіальних видах, куди входити їм дозволу не давали, а те, що вони зрівнюють законні удари України по військових цілях в Азовському морі та власні атаки на цивільні судна в Чорному — це просування на закордонну аудиторію вигідних Кремлю наративів."Росіяни б’ють по суднах, які перебувають тут на абсолютно законних підставах, які заходять в українське територіальне море з дозволом України, які мають усі відповідні документи, дотримуються і правил безпеки судноплавства, і міжнародного морського права, і українського законодавства", — наголосив Плетенчук в ефірі FREEДОМ.Річ не в Криму. Навіщо Путін почав блокаду Чорного моря саме заразРосія, як завжди, — бреше. До сказаного речником ВМС ЗСУ варто додати ще кілька причин, чому Путін наказав атакувати цивільні судна в українських портах саме влітку.Перша причина: блокада Чорного моря зупинила експорт української агропродукції і, отже, позбавила аграріїв обігових коштів у дуже важливий період року — під час жнив і підготовки до осінньої посівної кампанії. До блокади Україна щомісяця експортувала близько 4 мільйонів тонн агропродукції, зараз — заледве 500 тисяч тонн. Це відбувається сухопутними шляхами, через це всі процеси здорожчали.Згідно з оцінками НБУ, втрати від недоотримання експортного виторгу в другій половині 2026 року внаслідок зупинки морського експорту з України становитимуть понад 2 мільярди доларів. У цілому прямі втрати аграрного сектору у 2026 році можуть становити від 1,5 до 3 мільярдів доларів.Друга причина: блокада вдарила не лише по аграріях, але й по всіх галузях — металургії, ритейлу, тимчасово без роботи лишилися портовики, автоперевізники. Тобто мета Путіна — створити в Україні вкрай несприятливі обставини в осінньо-зимовий період, коли ціни зростатимуть, люди біднішатимуть, доходи в бюджет від великих платників податків знизяться через проблеми з експортом продукції.Росіяни цілеспрямовано руйнують склади та знищують логістичні маршрути. Кремлівський диктатор мріє зламати наш тил. Росіяни отримують гідну відповідь діпстрайками, проте Путін живе у світі хворих фантазій, які йому підказують, що у нього — вигідний час для посилення тиску.Звідси — третя причина: для вибудовування альтернативних маршрутів вивезення продукції на продаж потрібні сухопутні шляхи, а з ними нині — проблема. Сварка з Польщею та внутрішня політична нестабільність у цій сусідній державі фактично закриває для України цей маршрут. Польський уряд враховує, що тамтешні ультраправі знову провокуватимуть блокування кордону фермерами, аби набрати собі рейтингові бали. Плече підставила Молдова."За підсумками нещодавньої розмови з прем’єр-міністром Молдови Василем Тофаном досягли домовленості про 50% знижку на транзитні залізничні перевезення українських вантажів. Новий режим діє з 10 серпня і до кінця 2026 року. Це ще одне практичне рішення для українських експортерів в умовах російського терору в Чорному морі", — нещодавно повідомив глава нашого уряду Сергій Корецький.Проте один лише молдовський напрямок не має необхідної пропускної спроможності, потрібні інші. Також прогнозовано, що ворог руйнуватиме залізничну інфраструктуру, щоб ускладнити вивезення передовсім агропродукції. Путін хоче спровокувати великий голод у світі задля геополітичних торгів. Це — четверта, остання причина.Поки Ормузька протока де-факто заблокована і Трамп не розуміє, як зіскочити зі своєї військової авантюри, тудою не вивозиться нафта, але й не завозиться аграрна продукція. Тепер вона не вивозиться і через Чорне море. Таким чином виникла глобальна загроза продовольчій безпеці. Як наголосив під час візиту до Греції глава МЗС України Андрій Сибіга, "Росія намагається перетворити Чорне море — життєво важливу артерію, що з’єднує країни, ринки та людей, — на ще один інструмент тиску та залякування".Як і коли може бути знята блокадаУкраїна запропонувала Кремлю двостороннє припинення ударів у Чорному морі. Росіяни вустами речниці свого МЗС Марії Захарової пропозицію відкинули. Звісно, не Захарова вирішує, вона просто озвучила нинішню позицію Путіна: він хоче довести ситуацію до того, щоб із ним сіли за стіл переговорів, а не послали, як влітку 2023-го, забезпечивши судноплавний коридор. Тут важливо нагадати ще одну заяву Захарової: вона накинулася на США і Туреччину за нібито плани масштабного постачання зброї Україні. Цікаво, що про такі плани знають у Москві, проте ні Вашингтон, ні Анкара про них нічого не казали.З нинішньої ситуації може бути два виходи. Перший — хороший: американці, турки та інші зацікавлені країни НАТО забезпечують прохід суден з українською продукцією Чорним морем, закриваючи своєю "парасолькою". Збивати НАТОвські літаки у Путіна не будуть — бояться. Або хоча б прикривають наші порти від російських атак системами ППО. Другий вихід — поганий: нічого з цього не роблять, а вкотре йдуть на поступки диктатору, несуть йому "пряники", втягуючись в торги. А він максимально затягуватиме переговори в пізню осінь чи в зиму, щоб досягнути своїх маніакальних намірів в Україні. Іншими словами — або Путін отримає жорстку позицію США і НАТО, або повториться ситуація з першою блокадою — якусь угоду підпишуть, однак росіяни все одно її не виконуватимуть, перекладаючи провину на Україну та її партнерів..

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин заявив про подальше поглиблення відносин із Росією та висловив сподівання на їхній розвиток. Його заява пролунала на тлі посилення військової співпраці між Москвою та Пхеньяном.Про це повідомляє Reuters із посиланням на північнокорейське державне агентство KCNA. Кім Чен Ин зробив заяву у відповідь на привітання російського диктатора Володимира Путіна з нагоди 81-ї річниці капітуляції Японії у Другій світовій війні.Путін у своєму посланні заявив, що відносини між Росією та КНДР нібито зміцнилися завдяки спільній боротьбі радянських і корейських військових проти Японії. Він також висловив переконання, що країни продовжать розвивати співпрацю "в усіх сферах".Своєю чергою Кім Чен Ин заявив, що двосторонні зв'язки поглиблюються, та висловив сподівання на подальший розвиток відносин між Пхеньяном і Москвою.Військова співпраця Росії та КНДРУ червні 2024 року Путін і Кім Чен Ин підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство. Документ, зокрема, передбачає взаємну військову допомогу в разі агресії проти однієї зі сторін.Кім Чен Ин також публічно заявляв про підтримку Росії у війні проти України. Восени 2024 року північнокорейських військових залучили до бойових дій у Курській області РФ.У листопаді 2025 року південнокорейське агентство Yonhap повідомляло, що КНДР протягом кількох місяців відправила до Росії близько п'яти тисяч військовослужбовців нібито для відновлення інфраструктури.Додамо, президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Росія планує залучити ще від 30 до 50 тисяч громадян КНДР. За його словами, Пхеньян використовує співпрацю з Москвою, зокрема, для отримання досвіду сучасної війни та опанування військових технологій..