Політика

Міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з робочим візитом в Україні, провів ніч в укритті у Києві під час масованої російської атаки. Разом із ним від повітряної загрози переховувалися інші члени литовської делегації.Про це повідомляє литовський суспільний мовник LRT.Савіцкас розповів, що через тривалу російську атаку йому довелося на власному досвіді відчути те, з чим регулярно стикаються українці."Мені випало відчути на своєму досвіді те, що більшість українців проживають дуже часто… Тривога була усю ніч і досі діє. Ми стежимо за ситуацією. Попереджень про балістику більше немає, загроза безпілотників ще зберігається", — заявив міністр.Литовський посадовець прибув до Києва у середу, 19 серпня. Він уже провів зустріч з українським колегою Денисом Шмигалем.Візит Савіцкаса до України триватиме два дні. Зокрема, сторони планують підписати угоду про обмін досвідом щодо захисту енергетичної інфраструктури.Нагадаємо, внаслідок нічної масованої атаки на столицю 20 серпня загинули 13 людей, ще близько 40 зазнали поранення різного ступеня тяжкості. Влучання, руйнування та масштабні пожежі зафіксували одразу в трьох районах міста.Додамо, російські окупанти 20 серпня знову завдали удару по території Одеської області, атакувавши вантажний транспорт із продовольством. На місці влучання спалахнули причепи вантажівок, які швидко загасили рятувальники..

Після резонансних кадрових рішень і протестів рівень довіри українців до президента Володимира Зеленського знизився лише на три відсоткові пункти. У КМІС пояснюють це частковою реакцією влади на вимоги суспільства, ситуацією на фронті та прагненням українців зберігати єдність під час війни.Про це в інтерв’ю TrueUA розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.Опитування проводили з 20 липня до 3 серпня 2026 року, вже після початку протестів. За словами Грушецького, на той момент Зеленський частково відреагував на вимоги протестувальників та активної громадськості. Зокрема, Михайла Драпатого призначили головнокомандувачем Збройних сил України, а Євгенія Хмару — виконувачем обов'язків міністра оборони.У квітні Зеленському довіряли 58% українців, а не довіряли 36%. За результатами нового дослідження, показники становлять 55% і 40% відповідно."Рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють", — пояснив Грушецький.Він додав, що в суспільстві зберігається позиція, за якою Зеленський має залишатися президентом до завершення війни. Водночас після її закінчення значна частина громадян хотіла б бачити на чолі держави нових політичних лідерів.Чому довіра не впала сильнішеЗа словами виконавчого директора КМІС, падіння рейтингу могло бути значно відчутнішим, якби влада не відреагувала на частину вимог учасників протестів.Іншим чинником стала ситуація на війні. Грушецький зазначив, що влітку українці спостерігають за результативними ударами по російському тилу, військах та об'єктах на тимчасово окупованих територіях."Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах", — наголосив соціолог.На його думку, за гіршої ситуації на фронті та більшої невпевненості українців у майбутньому кадрові рішення разом із відсутністю належної реакції на суспільне невдоволення могли б суттєвіше вдарити по довірі до президента."Технічна домовленість" на час війниГрушецький також звернув увагу, що 55% довіри після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни є високим показником для демократичної держави.Збереження довіри він частково пояснює прагненням суспільства до єдності перед російською загрозою. За його словами, частина громадян фактично відкладає своє невдоволення внутрішньою політикою до завершення війни."Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено", — зазначив він.Українці по-різному оцінюють Зеленського у зовнішній і внутрішній політиціЗа словами соціолога, довіра до Зеленського залишається нестабільною ще від початку повномасштабного вторгнення. Перед ним президенту довіряла приблизно третина українців, тоді як після 24 лютого 2022 року показник зріс майже до 90%.Грушецький пояснює це насамперед необхідністю суспільного згуртування після російського вторгнення.Водночас українці по-різному сприймають діяльність президента залежно від сфери. У питаннях війни, миру, дипломатії, міжнародних відносин і захисту інтересів України Зеленського оцінюють краще. Коли ж на перший план виходять внутрішні проблеми, зокрема економіка та корупція, критичність суспільства зростає.У довгостроковій перспективі, за оцінкою Грушецького, дедалі помітнішим стає запит на нових політичних лідерів. При цьому українці прагнуть бачити не просто нові обличчя, а компетентних людей, які вже встигли зарекомендувати себе під час повномасштабної війни.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.Читайте також: Скільки українців виступають за оновлення влади після війни: результати опитування.

Колишня заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра, у якої 19 серпня Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура провели обшуки в межах спецоперації "Форест Гамп", заявила про готовність захищати своє ім'я у правовому полі.Відповідну заяву Мудра оприлюднила у своєму дописі у Facebook. Вона підтвердила, що під час обшуків їй повідомили про підозру та вручили клопотання про запобіжний захід."Одразу спростую неправду, яка вже шириться мережею: мене ніхто не затримував. Я разом з адвокатами спокійно готуюся до судового засідання. Слідству я надала повне сприяння та готова відповісти на кожне питання в правовий спосіб. Я не ставлю під сумнів право слідчих робити свою роботу. Підзвітність стосується всіх, включно зі мною. Я надто довго доводила партнерам, що право працює однаково для кожного, щоб тепер робити виняток для себе самої. Фрагменти розмов, які сьогодні оприлюднюють частинами й поза контекстом, коментуватиму після ознайомлення з матеріалами справи. Соцмережі — це не місце, де встановлюють істину. Разом з адвокатами надам розгорнуту позицію предметно, по суті кожного епізоду", — наголосила ексзаступниця голови ОП.Вона додала, що своє ім'я захищатиме "в правовий спосіб — спокійно й послідовно". Як відомо, 19 серпня НАБУ і САП розпочали проведення слідчих дій у заступниці керівника ОП Ірини Мудрої. За даними джерел у правоохоронних органах, у справі про діяльність злочинної організації також фігурує народний депутат Вадим Столар.В Офісі президента Ірина Мудра відповідала за правові питання. Зокрема, до сфери її повноважень належали судово-правова реформа, створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії та впровадження міжнародного механізму компенсації збитків, завданих російською агресією. Однак, 19 серпня президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента України. Нагадаємо, раніше Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура виявили нові факти діяльності окремих учасників злочинної організації, причетної до масштабної корупції на "Енергоатомі"..

Президент Володимир Зеленський заявив, що головним завданням новопризначеного міністра оборони Євгенія Хмари в нинішніх умовах має стати реальне налаштування системи оборони України, виробництва, закупівель і постачання у війська.Таку заяву гарант зробив під час вечірнього відеозвернення. За його словами, система має працювати так, щоб українські військові отримували все необхідне для відбиття російських ударів, утримання позицій на фронті та проведення активних операцій."Моє головне завдання для міністра оборони України в цих умовах — це реальне налаштування системи нашої оборони, системи виробництва і закупівель, системи постачання у війська", — заявив президент.Президент окремо відзначив досвід Євгенія Хмари, який раніше служив у спецпідрозділі "Альфа"."Євгеній Хмара своєю службою ще в "Альфі" довів, що він слів на вітер не кидає і точно знає, що окупантів не бʼють пустими обіцянками", — сказав Зеленський.Глава держави також заявив, що очікує від Міністерства оборони розширення можливостей застосування українських далекобійних ударів."Розраховую, що Міністерство оборони розширить простір застосування наших дипстрайків", — зазначив президент.За його словами, Міноборони має разом з українськими виробниками зброї забезпечити більше можливостей для захисту українського неба, а у взаємодії з міжнародними партнерами – посилити оборонні та наступальні спроможності України."Уже є хороша взаємодія Хмари і Драпатого. Дякую за це", — сказав президент.Окремо Зеленський наголосив на необхідності максимально посилити українську оборону напередодні зими."Перед зимою ми в Україні маємо бути впевнені — і будемо впевнені — у нашій обороні, у наших позиціях максимально, наскільки це можливо", — заявив глава держави.\Нагадаємо, 19 серпня Верховна Рада призначила Євгенія Хмару на посаду міністра оборони України. Його кандидатуру підтримали 312 народних депутатів..

Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що удари України по російських об'єктах позначаються на економіці країни, але буцімто великої шкоди не завдають.Таку заяву очільник Кремля зробив під час засідання Ради з стратегічного розвитку, передають пропагандистські ЗМІ."Зрозуміло, що на економічні темпи впливає ціла низка чинників, зокрема зовнішній тиск та терористичні атаки на об'єкти промисловості та інфраструктури. Зрозуміло, що критичних наслідків від таких атак немає, не було й бути не може. Але шкоди вони нам, звичайно, завдають, це очевидно, ми це розуміємо, бачимо й знаємо", — заявив диктатор.Він також зазначив, що на сьогодні торговельна інфраструктура РФ нібито "функціонує ефективно та стабільно"."Робота в напруженому режимі, безперечно, триває, але, на щастя, всі, хто працює в цій сфері, цілком справляються з тими завданнями, які ставить перед нами час", — додав очільник Кремля.Зауважимо, за даними Fox News, зростання світових цін на нафту дозволило Кремлю відстрочити фінансову кризу та отримати додаткові ресурси. Завдяки високим вартісним показникам сировини Москва зможе фінансувати військові дії проти України щонайменше до наступної весни.Нагадаємо, аналітики американського Інституту вивчення війни заявляли, що російське керівництво наполегливо ігнорує реальні дипломатичні шляхи припинення бойових дій та категорично відмовляється від заморожування лінії фронту. Натомість Кремль намагається випереджати власні економічні проблеми, розраховуючи на виснаження України та її союзників..

В українському уряді відбулися одразу два важливі кадрові призначення. У середу, 19 серпня, Верховна Рада призначила Андрія Сибігу міністром закордонних справ, а Євгенія Хмару — міністром оборони.Чим відзначилися новопризначені очільники ключових міністерств, який професійний шлях вони пройшли та які пріоритети визначають у роботі — розповідаємо в цьому матеріалі.Що відомо про Андрія СибігуАндрій Сибіга — кадровий дипломат і юрист, який очолює українське зовнішньополітичне відомство з вересня 2024 року. Після перезавантаження Кабміну влітку 2026-го він певний час виконував обов'язки глави МЗС, а 19 серпня Верховна Рада повторно призначила його міністром закордонних справ. Рішення підтримали 266 народних депутатів.Сибіга народився 1 січня 1975 року у Зборові на Тернопільщині. Навчався у Львівському державному університеті імені Івана Франка, де здобув дві спеціальності. Так, у 1997 році закінчив навчання як фахівець із міжнародних відносин і перекладач англійської мови, а 1999-го отримав юридичну освіту.Дипломатичну кар'єру Сибіга розпочав ще 1997 року в Міністерстві закордонних справ. Уже наступного року він вирушив на дипломатичну службу до Польщі, де працював другим та першим секретарем посольства України. Пізніше повернувся до центрального апарату МЗС і обіймав керівні посади у Договірно-правовому департаменті. У 2008-2012 роках Сибіга знову працював у Польщі, цього разу як радник-посланник українського посольства.З 2012 до 2016 року дипломат очолював Департамент консульської служби МЗС. Наступним важливим етапом стала робота у Туреччині. У 2016 році Сибігу призначили Надзвичайним і Повноважним Послом України в цій країні, і дипломатичну місію він очолював до 2021 року.Після повернення з Туреччини Сибіга перейшов до Офісу президента. З травня 2021-го до квітня 2024 року він працював заступником керівника ОП і відповідав, зокрема, за питання зовнішньої політики та міжнародного партнерства. У квітні 2024 року дипломат повернувся до МЗС уже як перший заступник міністра, а 5 вересня того ж року Верховна Рада призначила його очільником відомства замість Дмитра Кулеби.Під час нового призначення у серпні 2026 року Сибіга окреслив три основні напрями подальшої роботи української дипломатії: справедливий мир, членство України в ЄС і НАТО та підтримку світового українства. Серед практичних завдань він назвав посилення військової підтримки держави, залучення США та Європи, подальший тиск на Росію і зміцнення української протиповітряної оборони. Інтеграцію до НАТО Сибіга називає незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України.Сибіга має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла. Він одружений та виховує трьох дітей.Що відомо про Євенія ХмаруЄвгеній Хмара — український генерал-майор, спецпризначенець і бойовий офіцер, який більшу частину кар'єри провів у структурах Служби безпеки України. Після липневого перезавантаження уряду він очолив Міністерство оборони у статусі виконувача обов'язків, а 19 серпня Верховна Рада призначила його повноправним міністром. За кандидатуру Хмари проголосували 312 народних депутатів.Хмара тривалий час залишався непублічною фігурою. Так, у відкритому доступі немає достовірної інформації про його дату та місце народження. Відомо, що Хмара має вищу освіту та проходив спеціалізовану професійну підготовку в системі безпеки й оборони.Військову кар'єру він пов'язав зі спецпризначенням. Від 2011 року Хмара служив у Центрі спеціальних операцій "А" СБУ, більш відомому як "Альфа". Ще до повномасштабної війни брав участь в АТО, а після російського вторгнення у 2022 році виконував бойові завдання під час деокупації Київщини та на Донеччині.Одним із найвідоміших здобутків його служби стала операція зі звільнення острова Зміїний у 2022 році, якою Хмара безпосередньо керував. Повернення острова під український контроль мало не лише військове значення. Це, насамперед, стало важливим кроком для послаблення російського контролю над північно-західною частиною Чорного моря.Кар'єра Хмари у СБУ стрімко розвивалася під час повномасштабної війни. У 2023 році він очолив Центр спеціальних операцій боротьби з тероризмом СБУ. 24 серпня того ж року отримав звання бригадного генерала, а в червні 2024-го — генерал-майора. Згодом він очолив ЦСО "А" СБУ.Підрозділ під його керівництвом активно застосовував безпілотні системи проти російських військ. За даними СБУ, спецпризначенці "Альфи" уразили російської військової техніки на понад 5,5 мільярда доларів. Йдеться, зокрема, про танки, броньовану техніку, артилерію, системи протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Хмару також пов'язують з організацією далекобійних ударів по військових об'єктах на території Росії та операцією "Павутина".Після кадрових змін у СБУ він став тимчасовим виконувачем обов'язків голови спецслужби. На цій посаді Хмара працював від січня до липня 2026 року, коли після чергового перезавантаження влади президент Володимир Зеленський запропонував йому перейти до Міністерства оборони.Після відставки Михайла Федорова Хмара спочатку став заступником міністра та виконувачем обов'язків очільника Міноборони. Для повноцінного призначення на посаду він мав залишити військову службу, оскільки відповідно до законодавства міністр оборони України повинен бути цивільною особою. Перед голосуванням у Верховній Раді 19 серпня Хмара повідомив, що звільнився з військової служби і відтепер має статус цивільної особи.Під час виступу в парламенті новий міністр назвав одним із головних завдань перехоплення Україною стратегічної ініціативи у війні. Серед його пріоритетів — швидше забезпечення фронту зброєю, розвиток українського оборонно-промислового комплексу, нарощування власного виробництва озброєння та підтримка військовослужбовців. Окрему увагу Хмара планує приділяти збереженню життя та здоров'я військовослужбовців. Так, впровадження технологій має мінімізувати ризики для бійців та забезпечити перевагу на полі бою.Хмара має низку державних нагород за службу та участь у бойових діях. Зокрема, він нагороджений орденом Данила Галицького, орденом Богдана Хмельницького, орденом "За мужність" III ступеня та "Хрестом бойових заслуг".Нагадаємо, 17 серпня президент Володимир Зеленський призначив командувачем Сил логістики Збройних сил України полковника Юрія Погрібного.Читайте також: Чому більшість українців не хочуть виборів навіть після перемир’я: пояснення КМІС.

У середу, 19 серпня, новопризначений міністр оборони Євгеній Хмара виступив у парламенті із чіткою програмою дій для перехоплення ініціативи на фронті. У своїй промові посадовець наголосив на важливості розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу та захисті життя кожного українського воїна.Посадовця цитує Міністерство оборони України.Виклики війни та стратегічні удари по РФНовопризначений очільник оборонного відомства наголосив, що українська сторона володіє повними даними щодо подальших намірів противника."Проти нас веде війну сильний ворог, який застосовує найбільш підступні і жорстокі методи війни. Ми знаємо про подальші кроки Росії, мобілізаційні плани, стратегію на осінь і зиму", — заявив Хмара.Він наголосив, що завданням системи є виснаження російського потенціалу для примушення агресора до миру. Окрему увагу міністр звернув на розширення географії далекобійних уражень."Ми стерли дистанції. Для об’єктів, які живлять російську війну, більше немає безпечних зон. Ми вперше в історії завдаємо ударів навіть по Сибіру. Вся економічна база війни ворога — це наші цілі", — заявив очільник Міноборони.Три ключові пріоритети МіноборониУ своїй промові Євгеній Хмара окреслив три рівноцінні напрямки, на яких зосередиться робота міністерства:фронт та забезпечення. Першочерговим завданням є перехоплення ініціативи в усіх середовищах — на землі, у повітрі, на морі та в інформаційному просторі. Постачання озброєння має відбуватися швидко, за прозорими процедурами й без зайвих бюрократичних затримок. Також триває спільна з партнерами робота над захистом українського неба від російської балістики;людський капітал. Збереження життя та здоров'я військовослужбовців визнано безумовною цінністю. Впровадження технологій має мінімізувати ризики для бійців та забезпечити перевагу на полі бою;оборонно-промисловий комплекс. Українська оборонна промисловість залишається фундаментом національної безпеки, тому її виробничі потужності постійно зростатимуть."У нас спільні боротьба та відповідальність за закінчення війни на наших умовах", — підсумував Євгеній Хмара.Нагадаємо, 19 серпня Верховна Рада України 266 голосами затвердила призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Виступаючи перед народними депутатами, новий очільник зовнішньополітичного відомства окреслив ключові завдання дипломатії в умовах повномасштабної війни..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада призначила Євгенія Хмару на посаду міністра оборони України. Його кандидатуру підтримали 312 народних депутатів.Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.Кандидатуру Хмари на посаду очільника Міністерства оборони напередодні вніс до Верховної Ради президент Володимир Зеленський. До призначення він виконував обов'язки міністра оборони.Перед голосуванням у парламенті Хмара повідомив, що вже звільнений з військової служби та має статус цивільної особи. Це було необхідною умовою для його призначення очільником оборонного відомства."Я стою перед вами як цивільна особа. Звільнений відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", стаття 26", — заявив Хмара.Нагадаємо, 17 липня Кабінет міністрів за погодженням із президентом призначив Євгенія Хмару тимчасовим виконувачем обов'язків міністра оборони. До цього він виконував обов'язки голови Служби безпеки України.Додамо, 19 серпня Верховна Рада України 266 голосами затвердила призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Виступаючи перед народними депутатами, новий очільник зовнішньополітичного відомства окреслив ключові завдання дипломатії в умовах повномасштабної війни..

У середу, 19 серпня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента України. Рішення ухвалене на тлі повідомлень про проведення слідчих дій у посадовиці представниками антикорупційних органів.Про це повідомляє Офіс президента України.Звільнення Мудрої на тлі обшуків НАБУПрезидент України Володимир Зеленський ухвалив кадрове рішення щодо складу керівництва Офісу президента. Згідно з указом президента України №734/2026 від 19 серпня 2026 року, Ірину Романівну Мудру звільнено з посади заступника керівника Офісу президента України.У середу, 19 серпня, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розпочали проведення слідчих дій у заступниці керівника ОП Ірини Мудрої. За даними джерел у правоохоронних органах, у справі про діяльність злочинної організації також фігурує народний депутат Вадим Столар.В Офісі президента Ірина Мудра відповідала за правові питання. Зокрема, до сфери її повноважень належали судово-правова реформа, створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії та впровадження міжнародного механізму компенсації збитків, завданих російською агресією.Нагадаємо, раніше Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура виявили нові факти діяльності окремих учасників злочинної організації, причетної до масштабної корупції на "Енергоатомі"..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада України 266 голосами затвердила призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Виступаючи перед народними депутатами, новий очільник зовнішньополітичного відомства окреслив ключові завдання дипломатії в умовах повномасштабної війни.Стратегічний вектор та ключові завдання МЗСПарламент підтримав призначення Андрія Сибіги на посаду очільника Міністерства закордонних справ України.Виступаючи у Верховній Раді України, новопризначений очільник зовнішньополітичного відомства наголосив: "Україна перебуває на визначальному етапі війни, на якому дипломатія набуває особливого значення". Також Андрій Сибіга назвав три ключові пріоритети роботи МЗС, серед яких: справедливий мир, вступ до ЄС і НАТО та світове українство.Ключові тези з першої промови СибігиПрагматизація зовнішньої політики. Україна бере курс на максимальну прагматизацію та економізацію дипломатії, що відповідає баченню президента України.Зброя та самодостатність. "Будемо максимально залучати союзників, аби забезпечити паритет, перевагу та асиметрію для нашого війська. Нам потрібна самодостатність в усіх критичних озброєннях", — зазначив дипломат.Нова ініціатива. Восени Україна створить нову геополітичну ініціативу — Карпатську.Інтеграція до ЄС та НАТО: Україна прагне якнайшвидше відкрити всі переговорні кластери з Євросоюзом. Водночас інтеграція до Альянсу переходить у практичну площину: "Максимально заходимо у всі формати практичної взаємодії з Альянсом уже сьогодні".Чорне море та експорт. У контексті викликів у Чорноморському регіоні Україна домовилася із сусідами про транзит продовольства, відновлює "Шляхи солідарності" та шукає способи захисту свободи судноплавства.Захист громадян. "Будемо посилювати захист прав українців за кордоном, збереження ідентичності та зв'язків світового українства з державою", — підсумував Сибіга.Нагадаємо, 18 серпня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада підтримала у першому читанні проект нового Митного кодексу України. Документ має наблизити українське митне законодавство до норм Європейського Союзу та підготувати країну до інтеграції в європейський митний простір.Про це стало відомо під час засідання Верховної Ради. За законопроект у першому читанні проголосував 261 народний депутат.Новий Митний кодекс передбачає гармонізацію українських митних правил із законодавством Євросоюзу. Очікується, що зміни спростять і модернізують митні процедури, зроблять їх прозорішими, а також покращать умови для українських експортерів та імпортерів і сприятимуть розвитку торгівлі з ЄС.Водночас проект документа передбачає можливість надання митним органам правоохоронних повноважень, зокрема права розслідувати кримінальні правопорушення.Проти запровадження цієї норми на нинішньому етапі виступив парламентський Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики. Там вважають ініціативу передчасною та рекомендують прибрати відповідні положення під час підготовки документа до другого читання."Спочатку має бути завершена реформа митної служби, проведена переатестація її працівників, і лише після цього можна повертатися до питання розширення правоохоронних функцій митниці", — заявив голова комітету Данило Гетманцев.Тепер народні депутати зможуть подати поправки до проекту кодексу. Після їх опрацювання документ мають винести на голосування у другому читанні.У разі остаточного ухвалення новий Митний кодекс набуде чинності 1 грудня 2027 року.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт, який передбачає скасування пільги на оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Документ уже направляють на розгляд Верховної Ради, а нові правила можуть запрацювати з 2027 року.Читайте також: В Україні можуть посилити мовні вимоги до посадовців і освітян: Рада розглядає законопроєкт.

Парламентська фракція "Слуга народу" провела офіційну зустріч із кандидатами на посади очільників двох ключових відомств: Міністерства закордонних справ та Міністерства оборони України. За підсумками обговорення нардепи одноголосно висловили готовність підтримати ініціативу глави держави.Про це у Telegram-каналі заявив голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.Повна підтримка президентських ініціативЗа словами посадовця, у парламенті відбулася важлива зустріч нардепів із кандидатами на посади очільників ключових міністерств: Андрієм Сибігою та Євгенієм Хмарою. Голова фракції зазначив, що подання фігур на посади міністра оборони та міністра закордонних справ є виключними повноваженнями президента України Володимира Зеленського. Парламентська більшість повністю поділяє бачення глави держави та готова проголосувати за запропоновані кандидатури. Коментуючи призначення очільника зовнішньополітичного відомства, Давид Арахамія відзначив його високий професіоналізм: "Андрій Сибіга — досвідчений дипломат, потужний член команди, якого ми всі добре знаємо. Він не потребує додаткових рекомендацій, важливо продовжувати роботу, яку він веде давно".Новий курс МіноборониАрахамія зауважив, що під час спілкування з народними обранцями Євгеній Хмара, який є бойовим офіцером та неодноразово ризикував життям на фронті, окреслив власне бачення подальшого розвитку оборонного сектору. За його словами, ключовими завданнями стануть перехоплення стратегічної ініціативи, перенесення бойових дій на територію ворога, розвиток ОПК та збереження життя військових."Євгеній Хмара виступає за збереження позитивних напрацювань та людей, які добре зарекомендували себе у Міністерстві оборони. Фракція поділяє його погляди та підтримуватиме його кандидатуру в залі", — додав Арахамія.Нагадаємо, 18 серпня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ..

Мережею шириться пророцтво політтехнолога Джеймса Карвілла, що навесні 2027 року Дональд Трамп піде з посади за станом здоров’я. Рейтинг "капітана Америки" падає, нароблені ним проблеми у світі — зростають. Та чи досить цього для відставки?Свою заяву Карвілл зробив в епізоді подкасту Carville’s Politics War Room після того, як співведучий запитав, чи може Трамп балотуватися на третій термін у 2028 році. На думку політтехнолога, нинішній глава Білого дому не завершить свій термін правління, оскільки стан його здоров’я "погіршується прискореними темпами". Він вважає, що члени команди президента "не хочуть бути поруч із ним", оскільки він перестає бути їм цікавий. Трамп "просто піде з роботи" до наступного Великодня, вважає Карвілл.Від "сонного Джо" до "сонного Донні"Оскільки самому політтехнологу за 80 і він за політичними поглядами демократ, до його слів багато хто віднісся як до чергової пропагандистської витівки опонентів Трампа. Ті запустили бумеранг: у 2024-му тодішній кандидат від республіканців цинічно знущався над станом здоров’я президента Джо Байдена, придумав йому кличку "сонний Джо", оскільки той засинав на публічних заходах, іноді падав та бувало забалакувався. Трамп і сам, м’яко кажучи, похилого віку, але два роки тому під час передвиборчої кампанії демонстрував відсутність когнітивних проблем. Але час бере своє, і тепер Трамп сам засинає. Ще не падає, а от стосовно логічності висловлювань — з цим у нього і раніше були проблеми. Зараз, наполягають демократи, ці проблеми стали очевидними для всіх.Опозиціонери активно обговорюють подію, яка трапилася 30 липня. Помічники Трампа попросили пресу покинути Овальний кабінет, коли запідозрили, що з шефом щось не так. Саме на тій прес-конференції глава Білого дому розповів, чому не хоче давати Україні технології виробництва систем ППО Patriot. Буквально за два дні до того він спілкувався на цю тему з Володимиром Зеленським у Вашингтоні. Заява Трампа щодо ліцензії на "Петріоти" звучала наступним чином: "Ми на це не погодилися. Важко віддавати такі технології. І я не думаю, що це колись станеться, але, знаєте, є люди, яким ви даєте ці технології, а вони колись повстають проти вас. Подивіться на війни. Це траплялося кілька разів протягом багатьох років Тож ми повинні бути дуже обережними".Але США не тільки відмовили у ліцензії, хоча переговори щодо цього начебто остаточно не закриті, а й не дають самих ракет перехоплювачів балістики. Що на руку Росії. Тому варто звертати увагу не лише на заяви Трампа, а й на його дії.Не просто дивацтваПерша половина серпня видалася багатою на чудасії глави Білого дому. 10 серпня він підписав указ про "золотий стандарт" щеплень для американських дітей, до якого увійде 11 вакцин замість попередніх 17. Але справа навіть не в тому, що президент США у такий спосіб погіршив епідеміологічну ситуацію в своїй країні, - він заснув під час доповіді директора Національних інститутів здоров’я доктора Джея Бхаттачар’я. Як кепкують в мережі: не заснув, а медитував, слухаючи індусоамериканця.У соцмережах стрімко набирає популярності курйозна теорія про те, як президента США будять. Під час доповіді про щеплення за його спиною стояла жінка, котра тиснула на свій живіт, після чого Трамп проснувся. Жінка пояснила, що вагітна, але американський президент сам стає жертвою теорій змов, які так люблять прихильники MAGA. А днями колишній лікар Білого Джонатан Райнер заявив, що американська громадськість "заслуговує на відповіді" щодо когнітивних та фізичних здібностей свого лідера.Тільки за останні дні лідер назаявляв стільки, що у критично мислячих землян — волосся дибки. 17 серпня він повідомив, що США суттєво скоротять спільні військові навчання з Південною Кореєю, бо має "дуже гарні стосунки" з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином. "Ці навчання не лише дорого коштують, причому значну частину витрат, як завжди, несуть Сполучені Штати, а й надсилають абсолютно недоречний і ворожий сигнал", — написав Трамп у своїй соцмережі Truth Social. Саме Кім, зауважимо, є головним союзником путінської Росії, надаючи їй ракети та людський ресурс для війни в Україні.Того ж дня дісталося союзнику США в регіоні Оману. "Якщо Оман буде заважати, ми їх розбомбимо до бісової матері", - погрожує Трамп. Оманці ведуть переговори з іранцями про відкриття Ормузької протоки. Глава Білого дому, як можна зрозуміти з його слів, такі варіанти не приймає. Більш того, він заявляє, що його адміністрація встановила прямий канал зв'язку з Корпусом вартових Ісламської революції (КВІР). У Тегерані цього не підтверджують. Вчора він спростував переговори з Іраном та плани про них, але Ормузька протока "відкрита". Що не відповідає дійсності. Трамп опублікував мапу, на якій виділив Ормузьку протоку, підписавши "Нова територія США".Неврівноважені заяви та наслідки іранської авантюри обрушили рейтинг американського президента, він упав до історичного мінімуму — згідно з опитуванням Reuters/Ipsos лише 33% опитаних заявили, що схвалюють діяльність Трампа в Білому домі, тоді як 64% висловили несхвалення. При цьому 71% респондентів-республіканців вважають, що війна в Ірані триватиме довго. Виборці партії, яка привела Трампа до влади, йому не вірять. А це куди складніша проблема для Республіканської партії, чиї кандидати борються за мандати на проміжних виборах до Конгресу. Ситуація така, що умовному кандидату в Огайо замість просувати програму змін у його виборчому окрузі доведеться відповідати на питання виборців, що не так із його шефом у Білому домі. Висуванець республіканців потрапляє у політичну пастку: критикувати Трампа не можна і підтримувати також.А якщо Карвілл правий?Дідусь-демократ розуміє, що в разі перемоги його рідної партії хоча б в одній із палат Конгресу, а краще у двох, оголошення імпічменту діючому главі Білого дому — неминуче. Причому за сукупністю "подвигів" сер Дональд ризикує отримати швидку відставку. Або ж він боротиметься проти імпічменту, а в цьому має значний досвід за минулої каденції, що тягнутиме рейтинги республіканців на дно, адже для електорату стане очевидним, - президент просто хоче втриматися у кріслі.Змоделюємо ситуацію. Точніше, ситуації. Робочих моделей є три. Перша: попри падіння популярності Трамп добуває свій термін і наступний кандидат від республіканців програє президентські вибори тільки тому, що належить до цієї партії. Вочевидь, це не влаштовує нікого ні в Білому дому, ні в середовищі впливових людей в Республіканській партії.Друга модель: Трамп завдяки адвокатам і величезним грошам не тільки відбивається від звинувачень, а й отримує можливість балотуватися на наступний термін. Розмови про третє президентство тривають, хоча поки вони на рівні юридичної казуїстики. Одним із найбільших досягнень Америки є незалежна судова система, яка майже стовідсотково постане проти намірів Трампа йти в президенти втретє. Чому ж тоді ця модель робоча?Бо нинішній президент, поки у нього ще є відсотків 30 підтримки, може оголосити, що йде з посади, лишаючи наступника. Це — своєрідна жертва: міг іти на третій термін, але заради Америки цього не зробить, а передає владу… За Конституцією до виборів, які мають відбутися у листопаді 2028 року, обов’язки президента виконуватиме віце-президент Джей Ді Венс. Для України — дуже поганий варіант. Американська політика неймовірно технологічна, там усе прораховують до дрібниць. Якщо Венс гарантує Трампу та його мільярдам недоторканість після каденції, модель — цілком імовірна.Третя модель: стан здоров’я, особливо когнітивні здібності президента США, погіршуються, його оточення відчуває, що тоне. Умовити лідера піти добровільно не вийде, бо в того ще є велика родина, яка також заробляє на батьковій посаді і планує на ній заробляти до кінця 2028 року. У близькому колі Трампа виникає напруга між тими, хто хотів би його відставки, і готовими йти з ним до кінця. Назвемо це конфліктом між Марко Рубіо та Джей Ді Венсом, їх розглядають можливими кандидатами у президенти після Трампа. Поки президент США ще при посаді, ці дві групи боротимуться між собою, що зробить внутрішню американську політику ще більш турбулентною.Наостанок — не про Америку. Піде Трамп із посади на Великдень, чи добуде термін у гамівній сорочці — не головне. Ця фігура стала своєрідним покаранням для тих, хто вважав, що світ іде до прогресу без воєн і катаклізмів, тому можна не вкладати гроші у безпеку й оборону. Зараз всі потроху витвережуються, і це, мабуть, єдиний позитив від політики поки ще діючого президента США..

У середу, 19 серпня, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводять спецоперацію з викриття злочинної організації. За даними антикорупційних органів, вона діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України, а до її діяльності були залучені високопосадовці Офісу президента та інші особи.Про спецоперацію повідомили НАБУ та САП.За попередньою інформацією, правоохоронці викривають діяльність злочинної організації, яку, за їхніми даними, очолювали чинний і колишній народні депутати.До неї також були залучені високопосадовці Офісу президента України та інші особи. Імен фігурантів, обставин справи та ймовірної схеми НАБУ і САП наразі не розкривають."Деталі — згодом", — зауважили в антикорупційних органах.Нагадаємо, нещодавно НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру вісьмом особам у справі про заволодіння понад 150 млн гривень Національної гвардії України під час закупівель майна та обладнання..

Президент США Дональд Трамп доручив своїй команді розпочати підготовку до можливого саміту з очільником КНДР Кім Чен Ином наприкінці цієї осені. Вашингтон розраховує відновити прямий діалог та переконати Пхеньян відмовитися від ядерної зброї.Про це повідомили джерела в Білому домі виданню The Wall Street Journal.Кулуарні обговорення та дипломатична стриманістьЗа даними співрозмовників видання, Трамп обговорював із радниками можливість проведення особистих переговорів із Кімом під час своєї майбутньої поїздки до Азії у листопаді для участі в саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у китайському місті Шеньчжень. Проте наразі підготовка зустрічі лідерів США і Північної Кореї офіційно не ведеться, а в Білому домі дипломатично заявили, що вона відбудеться у належний час.Очікування експертів та минулі спробиВидання зазначає, що перспективи таких переговорів залишаються невизначеними."Трамп бачить у зустрічі з Кімом шанс відновити діалог та спробувати переконати Північну Корею відмовитися від своєї ядерної програми. Проте експерти та низка американських чиновників не очікують від таких переговорів значного прогресу", — пише WSJ.Американський президент хотів провести переговори з очільником Північної Кореї під час свого азійського турне восени минулого року, і тоді у Пхеньяні дали зрозуміти, що не заперечують проти такої зустрічі. Однак сторонам не вдалося розв'язати організаційні питання через обмежений час на підготовку.Історія складних взаєминПід час свого першого президентства Трамп тричі зустрічався із Кімом, аби переконати того зупинити ядерну програму:перший в історії саміт лідерів США та КНДР пройшов у Сінгапурі в червні 2018 року і завершився підписанням рамкової декларації, що передбачала денуклеаризацію КНДР в обмін на американські гарантії безпеки Пхеньяну;друга зустріч у столиці В'єтнаму Ханої в лютому 2019-го закінчилася достроково без підписання будь-яких документів, після чого у червні того ж року відбувся третій, спонтанний саміт у Демілітаризованій зоні на кордоні Південної та Північної Корей;тоді Трамп, який став першим чинним президентом США, який ступив на територію КНДР, потиснув руку Кіму, проте це рукостискання не переросло в реальний прорив у питанні ядерної програми Пхеньяна.Нагадаємо, нещодавно відбулися таємні переговори людей із команди американського президента та представниками Кремля. Зокрема, в них узяв участь один зі соратників Дональда Трампа Родні Мімс Кук-молодший..