Політика

Попри "катастрофічні", за словами Фрідріха Мерца, результати місцевих виборів, керівний блок ХДС/ХСС відкидає спекуляції стосовно можливої відставки федерального  канцлера та лідера партії Фрідріха Мерца.Про це заявив заступник голови фракції ХДС у Бундестазі Гюнтер Крінгс, якого цитує видання Die Zeit.Він зазначив, що безвідповідально обговорювати альтернативи очільнику уряду, "не маючи можливості довести, що після цього ми насправді опинимося в кращому становищі"."Серйозно обговорювати це можна лише тоді, коли хтось зможе пояснити, чому під його керівництвом справи йтимуть краще. Наразі я цього не бачу", — сказав Крінгс.Як відомо, у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія завершили підрахунок голосів на земельних виборах (ландтаг); остаточні дані свідчать, що найбільшу підтримку серед виборців отримала ультраправа "Альтернатива для Німеччини". Тим часом ХДС отримав 4,9% голосів і не подолав п’ятивідсотковий бар’єр, необхідний для проходження до земельного парламенту.Сам Фрідріх Мерц назвав "катастрофою" результат його партії на виборах до земельних парламентів у Мекленбурзі-Передній Померанії.Водночас у федеральній землі Берлін найбільше голосів отримала партія "Ліві" — 25,7%. Друге місце посів Християнсько-демократичний союз Мерца, який набрав 18,8% голосів. Третю позицію посіла ультраправа "Альтернатива для Німеччини" — 16,3%.Нагадаємо, що раніше Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Читайте також: Ультраправий реванш у Німеччині: чи втримається на посаді канцлер Мерц.

Перше випробування рішучості втілити Акт Ліндсі Грема Дональд Трамп пройде цього тижня під час зустрічі із Сі Цзіньпіном. Якщо президент США застосовуватиме дані йому Конгресом повноваження вибірково, гарний закон — знеціниться.Трамп остаточно став на бік України?"У п'ятницю, 18 вересня 2026 року, президент підписав закон HR 5334, "Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року", який дозволяє та розширює законодавчі санкції, тарифи та заборони щодо Росії, а також продовжує чинні санкції проти Ірану", — так сухо прес-служба Білого дому повідомила про історичне рішення Дональда Трампа.За даними Clash Report, документ передбачає:нові санкції проти російського диктатора Путіна, олігархів, банків, енергетичних і оборонних компаній, а також "тіньового флоту" РФ;повноваження президента США вводити мита у розмірі до 100% на товари з країн, які є найбільшими покупцями російської нафти та газу;запровадження мита у розмірі до 500% на російський імпорт;продовження санкцій проти енергетичного та військового секторів Ірану на п'ять років.Окремою нормою прописали відповідальність за викрадення українських дітей. Під обмеження підпадають не тільки виконавці, які фізично вивозили дітей, а й структури опіки, перевізники, чиновники та будь-які інші неамериканські юридичні особи, причетні до організації чи забезпечення цього процесу. У документі перелічені вищі посадовці країни-терористки, на яких санкції поширюються автоматично за фактом посади. Президент США може доповнювати цей псисько на власний розсуд. Причетних до викрадення українських дітей каратимуть заморожуванням усього майна та активів під американською юрисдикцією, їм також заборонять в’їзд до США.Цим закон Грема нагадує "Акт Магнітського" — закон, схвалений у 2012 році Сполученими Штатами, а потім Європарламентом, який передбачає санкції проти осіб, причетних до смерті російського адвоката Сергія Магнітського, замордованого у 2009 році у московській тюрмі "Матроська тиша". Норми цього Акту діють понині. Спочатку він поширювався на 18 росіян, протягом наступних років перелік розширювався.Водночас є "але": у документі зазначено, що Трамп має право відмовитися від запровадження будь-якого з обмежень або відкласти їх застосування. Цей нюанс до останнього лишав сумніви, що Палата представників Конгресу слідом за Сенатом ухвалить закон Грема — Блюменталя. Демократи хоч і повністю прихильні до України, але внутрішні електоральні процеси, пов’язані із проміжними виборами до Конгресу 3 листопада, впливали на їхнє голосування, для республіканців же закон украй важливий, щоб продемонструвати виборцям зовнішньополітичну успішність адміністрації свого президента. Яка насправді такою не є через іранську авантюру. Однак у цьому випадку і демократи, і республіканці відгукнулися на запит американського суспільства, яке продовжує підтримувати Україну. Тепер виключно Трамп вирішуватиме, застосовувати мита і санкції повною мірою чи гратися з цією "дубиною", як йому заманеться.Навіщо Трампу закон Грема саме заразПро зв’язок ухвалення закону з проміжними виборами вже йшлося, проте не тільки вони прискорили процес. Законопроект республіканця Грема і демократа Блюменталя був зареєстрований у квітні 2025 року, однак тривалий час Білий дім не проявляв значного інтересу до ухвалення документу, гірше того, ЗМІ повідомляли, що адміністрація США прагне пом’якшення прописаних у законі заборон. Крига скресла тільки в липні цього року, — сенатор Грем зустрівся з Трампом, 10 липня він заявив, що той підтримує компромісну версію законопроекту, а 11 липня після повернення з Києва Грем помер.Цей збіг обставин прискорив перебіг подій, — глава Білого дому наголошував, що закон має бути ухвалений на знак пам’яті про сенатора. Хоча у компромісному варіанті з’явилася норма, яка дає Траппу можливість користуватися актом фактично у ручному режимі, а також туди вписали ще й мита та санкції проти Ірану, спочатку Сенат, а 16 вересня і Палата представників Конгресу підтримали Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Чому ж так довго тягли?Припущення перше: Трамп тримав Акт Грема як останній аргумент, аби схилити Путіна до переговорів. У проміжку між ухваленням закону Сенатом і Палатою представників до Москви, а потім Києва приїздили переговорники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Скоріш за все, під час зустрічей у російській столиці їм дали зрозуміти, що серйозних переговорів вести не збираються. У відповідь закон Грема ухвалили і Трамп його швиденько підписав. Тепер Мінфін США на виконання закону має розробити відповідні процедури, тобто Білий дім дав Кремлю невеликий часовий люфт, аби там зрозуміли, чим ризикують, якщо не погодяться сісти за стіл перемовин.Припущення друге: Актом Грема Трамп отримав важіль політичного тиску передовсім на Індію і Китай. Індія з 2022 року збільшила імпорт нафти із Росії у вісім разів, минулого року закупівлі трохи знизилися, проте ця держава залишається другою після Китаю за об’ємом поставок нафти з РФ — у 2025 році індуси імпортували 88,72 мільйона тонн, китайці відповідно — 100,86 мільйона тонн. Третя в топ-трійці — Туреччина, минулого року вона імпортувала 15,23 мільйона тонн нафти з Росії, але у цієї держави є особливість, собі вона залишає небагато, переважно займається реекспортом, даючи можливість Кремлю оминати санкції. Тільки за 8 місяців цього року Китай завіз із Росії 585 мільйонів барелів сирої нафти, Індія — 453 мільйонів барелів, Туреччина — 44 мільйонів барелів. Ці три країни стовідсотково підпадають під мита. Але не тільки вони.У списку Угорщина, Словаччина (вони найбільші європейські імпортери), незначні об’єми також купують Нідерланди, Німеччина, Італія, Польща, Бельгія, Франція, Іспанія, з-за меж Європи — Бразилія, Саудівська Аравія, ОАЕ, Сінгапур, Японія, Південна Корея. І тепер цікаво, як Трамп використовуватиме отриманий ним механізм, проти всіх, чи битиме вибірково. Приміром, по Євросоюзу, окремі члени якого, купляючи нафту у Путіна, продовжують спонсорувати вбивства росіянами українців. А якщо сюди додати десятки держав, які перекуповують нафту або купляють виготовлене з неї пальне та інші продукти переробки, список суттєво розшириться.Індія і Китай розкритикували ухвалення закону Грема. У Нью-Делі заявили: купляли і куплятимуть нафту в Росії, контракти вже укладені, а цей закон може нашкодити індійсько-американським відносинам. У Пекіні відреагували наступним чином: "Ми продовжимо уважно стежити за подальшими кроками США та залишаємо за собою право вжити всіх необхідних заходів для рішучого захисту державного суверенітету, інтересів розвитку та законних прав і інтересів підприємств". Водночас закликали до діалогу.Перше випробування Акт Грема пройде вже цього тижня, — у четвер, 24 вересня, у Вашингтоні має відбутися зустрічі Трампа з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Очевидно, мова йтиме і про застосування товаришем Сі важелів впливу на Путіна, аби змусити того до мирних переговорів. Що з цього вийде, побачимо.Отже, підсумуємо. Перше: "пекельні санкції" ухвалені Конгресом і тільки Конгрес може їх скасувати. А це процес тривалий і складний, тому закон діятиме ще дуже довго, і це гарна новина. Друге: норма закону, яка дає право Трампу застосовувати санкційні і митні механізми, — найслабше місце Акту Грема, адже всі неодноразово пересвідчувалися у нерішучості глави Білого лому, який часто відступає від обіцянок.Третє: у дію швидко можуть бути введені норми, які стосуються санкцій проти росіян, а питання мит вирішуватиметься вибірково. Тим самим, закон матиме половинчастий характер — ніби й гарний інструмент, проте використовуватиметься не для того, щоб позбавити Росію прибутків від експорту нафти, які вона витрачає на війну, а щоб Кремль погодився сісти за стіл переговорів. І він погодиться, але не вестиме їх сумлінно, а затягуватиме час, сподіваючись на ослаблення Трампа після проміжних виборів та внутрішню політичну турбулентність у США, коли главі Білого дому під загрозою імпічменту може виявитися не до України..

Нездатність Росії захиститися від українських ударів викликала невдоволення серед росіян. Зокрема, це стосується ультранаціоналістичного інформаційного простору на тлі завершення виборів до Державної думи.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони зазначили, що 20 вересня російська влада в Московській області не вмикала сирени повітряної тривоги та не надсилала цивільному населенню SMS-повідомлень із попередженням про загрозу з повітря, хоча й обмежила роботу мобільного зв’язку — один із заходів, до яких вдається влада Росії під час українських ударів, — не роблячи при цьому гучних оголошень.Мешканці Московської області скаржилися, що влада не вмикала сирени та не надсилала SMS-сповіщення про небезпеку удару, як це робилося під час значно менш масштабних атак. Дехто висловлював невдоволення в Telegram-каналі губернатора Московської області Андрія Воробйова, перш ніж можливість коментування там закрили.Відомий російський "воєнкор", пов’язаний із Кремлем, розкритикував те, як російська влада висвітлювала ці удари, заявивши, що офіційна реакція підриває довіру громадськості до влади, а обмеження мобільного зв’язку "не надто допомагають"."Схоже, що російська влада поставила за мету забезпечення високої явки на виборах до Держдуми вище за безпеку населення, попри те, що українські сили завдали ударів по стратегічних об’єктах нафтової та логістичної інфраструктури Росії та не цілили навмисно по виборчих дільницях чи іншій виборчій інфраструктурі", — наголосили в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWУ ніч із 19 на 20 вересня, напередодні останнього дня голосування на виборах до Державної думи Росії, українські сили завдали наймасштабнішого комбінованого удару (із застосуванням ракет і безпілотників) по стратегічних об'єктах у Московській області.Кремль подає попередні та заздалегідь визначені результати виборів до Держдуми (проходили 18-20 вересня) як підтвердження широкої підтримки російським суспільством війни проти України, попри те, що керівній партії "Єдина Росія" забезпечено відносно стриманий відрив.Численні джерела, зокрема, російські спостерігачі за виборами, повідомляли про масштабні порушення та маніпуляції з підрахунком голосів під час виборчого періоду 18-20 вересня.Третій армійський корпус України оприлюднив подробиці другого етапу операції "Вівальді" на Лиманському напрямку, що містив звільнення Шандриголового, Дерилового та Дробишевого (всі розташовані на північний захід від Лимана).Прикордонне управління ФСБ Росії в Санкт-Петербурзі та Ленінградській області видало наказ про закриття російської ділянки кордону навпроти Нарви (північно-східна Естонія) у період із 16 по 26 вересня.Ані українські, ні російські війська не просунулися вперед.Нагадаємо, вчора президент України Володимир Зеленський наголошував, що в Московському регіоні дуже відчутно спрацювали українські далекобійні відповіді. Є ураження одного з ключових підприємств нафтової промисловості Росії й обʼєкта логістики агресора..

Під час телефонної розмови президентів України та Сполучених Штатів Америки Володимира Зеленського та Дональда Трампа значну частину займало одне конкретне прохання — припинити атаки на російські нафтопереробні заводи.Таку інформацію оприлюднило видання Axios, журналісти якого послалися на власні джерела, обізнані з розмовою.Співрозмовники медійників розповіли, що Дональд Трамп неодноразово просив Володимира Зеленського припинити атаки на російські нафтопереробні заводи — такі удари, за його словами, підвищують світові ціни на дизельне паливо."Слово "дизель" згадувалося під час розмови багато разів", — розповіло джерело виданню.За даними Axios, зустріч Зеленського з Трампом на полях Генеральної асамблеї ООН орієнтовно відбудеться у вівторок.Аналітики видання звернули увагу на те, що зустріч пройде через декілька днів після того, як Дональд Трамп підписав закон про санкції проти Росії та затвердив найбільшу угоду про озброєння між США й Україною з моменту вступу на посаду — обидвох кроків Київ домагався місяцями.До речі, це вже не вперше, коли Трамп заявив про своє прохання до Зеленського. Раніше президент США вже акцентував, що просив українського лідера припинити удари по НПЗ Росії, пояснюючи це зростанням цін на паливо.На думку американського президента, дії України нібито спричиняють глобальний дефіцит дизельного пального, тому Києву начебто варто  змінити тактику.Нагадаємо, що вчора ввечері президент України назвав "надважливою" телефонну розмову з лідером США Дональдом Трампом. Політики узгодили проведення особистої зустрічі у Нью-Йорку, яка здатна суттєво вплинути на подальший перебіг подій і дипломатичну динаміку..

Польська дипломатія виступила з офіційною реакцією на спроби Кремля легітимізувати анексію захоплених регіонів України за допомогою незаконного голосування. У Варшаві наголосили, що жодне з подібних рішень Москви не матиме юридичної сили та суперечить усім нормам міжнародного права.Про це йдеться в офіційній заяві міністерства закордонних справ Польщі.Засудження незаконного голосування в УкраїніЗовнішньополітичне відомство Польщі виступило з офіційною заявою щодо протиправних дій РФ на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі."Польща рішуче засуджує проведення Російською Федерацією незаконних виборів на тимчасово окупованих територіях України", — йдеться в документі.Крім цього, МЗС Польщі засудило організацію голосування у Придністров’ї, Цхінвалі/Південній Осетії та Абхазії, яке було проведене без згоди офіційної влади Молдови та Грузії. У дипломатичному відомстві зазначили, що ці дії також відбулися із порушенням стандартів міжнародного права та принципів демократії.Нагадування про резолюцію ООНУ Варшаві нагадали про історичну резолюцію Генасамблеї ООН ES-11/4 під назвою "Територіальна цілісність України: захист принципів статуту Організації Об'єднаних Націй", ухвалену 12 жовтня 2022 року. Тоді 143 держави світу засудили псевдореферендуми та спробу анексії українських регіонів.Польська сторона зазначила, що будь-які дії Росії прямо порушують суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах. Псевдовибори не несуть жодних правових наслідків та не можуть слугувати підставою для легітимізації окупації. У зв'язку з цим МЗС Польщі закликало Росію дотримуватися міжнародного права, негайно припинити протиправні дії та повністю вивести свої війська з території України.Нагадаємо, уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявив, аби показати видимість нормального життя, Росія готує незаконні "вибори" на тимчасово окупованих територіях України. Але бюлетенем окупацію не легітимізувати..

Вибори у двох федеральних землях Німеччини завершилися політичним струсом, про що свідчать оприлюднені дані перших екзитполів. Унаслідок голосування ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" здобула перемогу в Мекленбурзі-Передній Померанії, змусивши канцлера емоційно відреагувати на результати.Про це повідомляє Spiegel.Сенсаційний тріумф АдНПісля завершення голосування у двох федеральних землях ФРН оприлюднені дані екзитполів зафіксували впевнений відрив ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН). У земельному парламенті Мекленбургу-Передньої Померанії ця політична сила здобула першість, одержавши 37% голосів виборців.На другому місці опинилася Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), яку підтримали 35,5% громадян. Набагато нижчі показники демонструють інші сили: "Ліві" отримують 7,5%, а "Зелені" та Християнсько-демократичний союз (ХДС) здобувають лише по 5,5%. Через такі підсумки партія ХДС балансує на межі проходження до місцевого парламенту, хоча остаточні дані будуть зафіксовані лише після підрахунку всіх бюлетенів.Політична картина в БерлініЗовсім інша конфігурація голосів сформувалася у столиці країни. Згідно з опитуваннями на виході з дільниць у Берліні, лідерську позицію обійняли "Ліві" з результатом 24,5%. Друге місце посідає ХДС з 20%, за ними йдуть АдН (16%), "Зелені" (15%) та СДПН (12%).Результати волевиявлення викликали гостру реакцію у вищому керівництві країни. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц емоційно назвав підсумки екзитполів "катастрофою" для своєї партії ХДС. Попри це, очільник німецького уряду запевнив, що має намір продовжувати курс реформ, поки перебуває на посаді.Нагадаємо, раніше Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Читайте також: Ультраправий реванш у Німеччині: чи втримається на посаді канцлер Мерц.

У неділю ввечері, 20 вересня, президент України Володимир Зеленський провів надважливу телефонну розмову із лідером США Дональдом Трампом. Політики узгодили проведення особистої зустрічі у Нью-Йорку, яка здатна суттєво вплинути на подальший перебіг подій та дипломатичну динаміку.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Домовленості про зустріч у СШАЗеленський відзначив високу інтенсивність переговорного процесу із Вашингтоном та наголосив на важливості особистого контакту з очільником Білого дому. За словами президента, проведені детальні обговорення дозволили закласти підґрунтя для майбутніх переговорів на найвищому рівні."Щойно говорили з президентом Трампом. Важлива розмова, і багато речей встигли обговорити. Домовились про зустріч в Нью-Йорку, і ця зустріч може багато змінити. Дипломатична динаміка є", — зазначив він.Окремо український лідер згадав нещодавні консультації у столиці з американськими представниками Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Він підкреслив, що їхній візит сприяв глибшому розумінню реального стану справ в Україні."Подякував за візит Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера у Київ: ми добре пройшлися по суттєвих деталях, і хлопці побачили ситуацію в Україні. Мирний трек — це пріоритет номер один", — акцентував президент.Мирний трек і фундаментальні питання безпекиПід час розмови сторони детально зупинилися на конкретних ініціативах, які мають забезпечити стійку стабільність та захист цивільного населення. Йдеться про комплексні заходи, що охоплюють ключові сфери життя країни."Є ідеї щодо деескалаційних кроків та фундаментальних питань безпеки — енергетичної, продовольчої, захисту життя людей. Працюємо разом з американською командою і готові робити дійсно серйозні кроки", — запевнив глава держави.Також Володимир Зеленський висловив вдячність американській стороні за підтримку законодавчих ініціатив на користь нашої держави та підкреслив спільність прагнень до відновлення миру."Подякував президенту Америки за підписання закону Ліндсі Грема. Ми згодні всі: мир повинен бути. Дякую всім, хто з Україною! Дякую всім, хто допомагає!" — підсумував президент.Нагадаємо, у Кремлі готуються до чергового раунду переговорів із представниками адміністрації президента США Дональда Трампа. Сторони планують порушити низку гострих питань у двосторонніх відносинах, хоча у Москві вже висловлюють невдоволення повільними темпами діалогу..

В "Енергоатомі" запроваджують нову модель корпоративного управління, розділивши операційне керівництво підприємством та контроль за ядерною безпекою. За результатами незалежного відбору за участю міжнародних рекрутерів компанію очолить Юрій Ткачук, тоді як посаду директора з ядерної безпеки обійме Павло Павлишин.Про це повідомляє Міністерство економіки та довкілля України.Міжнародний відбір і реформа управлінняНаглядова рада АТ "НАЕК "Енергоатом" оголосила результати незалежного відбору на топпосади компанії, який тривав із червня по вересень 2026 року за залучення міжнародного рекрутингового агентства Korn Ferry. У конкурсі взяли участь 78 претендентів із різних куточків світу, які проходили перевірку доброчесності, оцінку компетенцій та захищали власні стратегії розвитку підприємства.Кадрові зміни відбуваються в межах впровадження сучасної моделі корпоративного управління. Відтепер функції операційного управління та контролю за безпекою розділені:генеральний директор (CEO) відповідає за поточну діяльність, стратегію та розвиток компанії;директор з ядерної безпеки (CNO) отримав повністю independent повноваження щодо радіаційної та ядерної безпеки, а також експлуатації енергоблоків АЕС.Що відомо про нових очільників енергогігантаГенеральним директором "Енергоатома" обрано Юрія Ткачука, який наразі очолює АТ "Укргазвидобування", а раніше обіймав посади виконувача обов'язків керівника та фінансового директора в "Укрнафті".На посаду директора з ядерної безпеки призначено Павла Павлишина — фахівця з понад 30-річним стажем в атомній енергетиці. Упродовж 2012–2022 років він очолював Рівненську АЕС, а в 2019–2020 роках тимчасово виконував обов'язки президента "Енергоатома".Юридичні процедури та викликиОфіційний вступ на посади відбудеться після завершення корпоративних і регуляторних процедур. Зокрема, для посади CNO кандидатура Павлишина має пройти процес ліцензування. Паралельно Наглядова рада триває відбір ще п'яти членів правління.Призначення повноцінного керівництва відбувається на тлі закликів експертів і народних депутатів посилити відповідальність держави за роботу стратегічних підприємств перед зимою. Водночас ситуація на окупованій Запорізькій АЕС залишається критичною: через постійну роботу станції на резервних дизель-генераторах зростають ризики відмови обладнання, необхідного для безпеки об'єкта.Нагадаємо, 26 серпня прем'єр-міністр України Сергій Корецький провів першу робочу зустріч із наглядовою радою АТ "НАЕК "Енергоатом". Головною темою перемовин стало якісне перезавантаження управління енергетичним гігантом та швидка зміна топменеджменту..

У Кремлі готуються до чергового раунду переговорів із представниками адміністрації президента США Дональда Трампа. Сторони планують порушити низку гострих питань у двосторонніх відносинах, хоча у Москві вже висловлюють невдоволення повільними темпами діалогу.Про це повідомляють російські пропагандистські ресурси.Підготовка до нових консультацій та цілі дипломатівУ МЗС Росії заявили про підготовку чергової зустрічі між представниками команди Володимира Путіна та посланцями президента США Дональда Трампа. За словами заступника глави російського дипломатичного відомства Сергія Рябкова, переговори можуть відбутися вже найближчими тижнями.Основним завданням майбутньої зустрічі дипломат називає спробу зняти так звані "подразники", які накопичилися у двосторонніх відносинах між Москвою та Вашингтоном. У РФ стверджують, що подібні контакти між представниками двох держав уже набули певного регулярного характеру.Скарги на повільний темп і плани МосквиПопри анонсовані консультації, у російському відомстві не приховують свого розчарування перебігом діалогу. Рябков публічно поскаржився на те, що динаміка переговорного процесу виявилася суттєво нижчою за ті очікування, які мали у Кремлі. Попри повільне просування та відсутність швидких результатів, у Москві не збираються згортати контактування із Вашингтоном."Проте ми від цього не відмовляємося, ми й надалі рухатимемося", — заявив заступник очільника МЗС Росії.Нагадаємо, 19 вересня президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підписав закон про санкції проти країни-агресорки Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом..

Французькі острови Сен-П'єр і Мікелон у Північній Атлантиці перебувають під суверенітетом Парижа, тому будь-які зазіхання з боку США є абсолютно безпідставними. З відповідною жорсткою заявою виступив лідер країни Еммануель Макрон, реагуючи на скандальну карту з американським прапором над цими територіями.Про це повідомляє AFP.Заява Макрона щодо зазіхань ТрампаОфіційний Париж різко відреагував на публікацію експрезидента США Дональда Трампа, який оприлюднив карту, де французький архіпелаг Сен-П'єр і Мікелон був позначений під американським прапором. Під час відвідин північноатлантичних територій глава держави підкреслив, що правовий статус островів не підлягає жодному сумніву."Тут немає про що дискутувати", — заявив Макрон після прибуття на архіпелаг.Президент Франції наголосив, що його країна не має наміру щоразу реагувати на неадекватні висловлювання чи картографічні маніпуляції з боку американських політиків."Ми не будемо повторювати це щоранку лише тому, що хтось має дивні ідеї або говорить дивні речі", — жорстко зазначив Макрон.Дводенний візит французького лідера має ключове геополітичне значення. Архіпелаг розташований за кілька кілометрів від канадського узбережжя неподалік від Ґренландії, яка останнім часом перетворилася на один із ключових стратегічних центрів в Арктичному регіоні.Переговори з Канадою та ситуація навколо ҐренландіїУ межах поїздки 20 вересня Макрон запланував зустріч на Сен-П'єрі з очільником уряду Канади Марком Карні. Цей переговорний процес стане першим візитом канадського прем'єра на архіпелаг за всю історію."Це надсилає сильний сигнал", — наголосив французький президент.Двостороння зустріч відбудеться на тлі високої напруги: Вашингтон продовжує висловлювати зазіхання на регіональні інтереси та декларує можливість анексії Канади, паралельно ведучи з Оттавою гостре торгівельне протистояння.Окремо очільник Франції торкнувся питання Ґренландії після підписання Трампом безпекової угоди з Данією щодо цієї автономної території."Данський суверенітет поважається, міжнародне право поважається (...) усе, що сприяє деескалації, є хорошою річчю", — заявив Макрон.Нагадаємо, Китай різко розкритикував новий закон США, який посилює санкції проти Росії та розширює торгівельні обмеження щодо Ірану. Офіційний Пекін заявив про категоричне несприйняття односторонніх обмежень і вторинних санкцій..

Туреччина надіслала Росії й Україні пропозиції щодо деескалації ситуації в Чорному морі. При цьому в Анкарі визнали, що за теперішніх обставин складно досягнути результату, тим паче тривалого.Про це заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан в інтерв’ю NTV.Він зазначив, що Анкара надіслала українській і російській сторонам пропозиції щодо деескалації в Чорному морі та чекає на відповідь. Водночас не уточнив деталей цих пропозицій."Дещо складно досягнути тривалого результату. Чи ми продовжимо війну, руйнівний характер якої всі сторони достатньо усвідомлюють і яка зараз поступово згасає, чи ми знайдемо розумний компроміс і скажемо: "Не знищуймо більше одне одного"?" — зауважив турецький міністр.Очільник дипломатичного відомства Туреччини акцентував, що його країна надіслала пропозицію обидвом сторонам і чекає на відповідь."Ми бачимо, що якщо зерно, зібране з полів, не потрапить на світові ринки, в багатьох країнах виникнуть проблеми з продовольчою безпекою", — застеріг Фідан.Міністр нагадав, що 2022 року за сприяння Туреччини й ООН Росія й Україна домовилися про розблокування чорноморських портів і безпечний експорт українського зерна."Насправді декілька років тому ми уклали угоду, яку згодом порушили, але, попри це, існувала фактична система, що функціонувала, — сторони не втручалися. Однак зараз вони активно втручаються", — зазначив турецький посадовець.Він конкретизував, що Росія й Україна, зокрема, атакують порти та всі види морської діяльності, і цей поцес, який став уже постійним, заважає досягненню домовленостей."Чесно кажучи, ми намагаємося довести цю справу до логічного завершення. У цьому випадку важко узгодити позиції сторін, спираючись на уроки, отримані під час реалізації попередньої угоди", — підсумував Хакан Фідан.Нагадаємо, минулого четверга в турецькій вантажній компанії T&O Denizcilik заявили, що подають позов на Україну до Міжнародного кримінального суду. Це пов’язано з атакою дрона на судно біля порту Новоросійська, яка відбулася ще 21 липня..

У польському Сеймі розгорілася дискусія щодо новий пакетів допомоги Україні, які запланував уряд. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш різко відповів опозиції, звинувативши деяких депутатів у тому, що їхні заяви фактично працюють на стратегію безпеки Росії, а не Польщі.Основні заяви з промовив Владислава Косіняка-Камиша опублікували журналісти TVN24.Він зауважив, що в п'ятницю польські винищувачі знову підіймали в повітря через російську атаку на Україну. Міністр також згадав, що декілька днів тому прем'єр-міністр Дональд Туск представив можливі сценарії ескалації з боку Росії."Це вже не поодинокі випадки, це спланована агресія проти держав НАТО. Вона не є випадковістю, вона є стратегією Російської Федерації", — заявив Косіняк-Камш із трибуни Сейму.Коментуючи попередні виступи опозиційних депутатів, він акцентував, що "з цієї трибуни щойно лунали слова, які вписуються у стратегію безпеки не Польщі, а саме Росії"."У цій залі ми маємо говорити одним голосом про те, як уникнути цієї стратегії Російської Федерації, щоби її не вдалося реалізувати ні в Польщі, ні в Європі", — наголосив очільник польського Міноборони.Звертаючись до опозиції, Косіняк-Камиш описав ситуацію на кордоні, яка останнім часом суттєво загострилася."Бачите, що відбувається. Ракети падають, дрони падають за кілометр від польського кордону. Якщо Україна не матиме засобів ППО, якщо не матиме боєприпасів для збиття цих дронів, то більшість із них пролітатимуть через Україну та долітатимуть до Польщі. Цього ви хочете?" — поставив він риторичне запитання.Перед ним із трибуни виступав, зокрема, один із лідерів "Конфедерації" Славомир Ментцен. Він заявляв, що Польща має замало артилерійських боєприпасів, непідготовлені резерви, та стверджував, що в країни "немає цивільної оборони, немає укриттів, немає нічого".Раніше стало відомо зі слів міністра закордонних справ Радослава Сікорського, що Польща готує найбільший пакет допомоги для України. При цьому Варшава працює над посиленням охорони кордонів. Це пов’язано з тим, що Росія загострює гібридну війну та загрожує ракетами та безпілотниками. Зокрема, Польща планує передати Україні ракети для Patriot у межах нового пакету допомоги вартістю 50 мільйонів євро.Нагадаємо, що в п'ятницю на полях саміту C8 президент України Володимир Зеленський провів ключову двосторонню зустріч із прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Під час перемовин сторони узгодили координацію дій проти спільного агресора й обговорили деталі нового пакета оборонної підтримки..

Міністерство оборони Росії продовжує значно перебільшувати масштаби просування російських військ уздовж лінії фронту, щоби сформувати хибний наратив про успіхи на полі бою для внутрішньої та міжнародної аудиторії.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони констатували, що ця заява з’явилася на тлі виборів до Державної думи Росії та незадовго до скликання Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.У російському оборонному відомстві заявили, що з початку 2026 року їхні війська захопили понад 5 300 квадратних кілометрів і понад 220 населених пунктів в Україні, зокрема, понад 670 квадратних кілометрів і 27 населених пунктів — протягом вересня 2026 року.На основі наявних даних ISW оцінює, що російські війська захопили лише 147,7 квадратного кілометра та 40 населених пунктів, але водночас втратили загалом 20 населених пунктів 2026 року."Якщо врахувати території, куди російські війська проникли, але не контролюють їх, загальний показник територіальних здобутків Росії цього року сягає 718,8 квадратного кілометра, що все одно значно менше за цифри, озвучені Міністерством оборони Росії", — акцентували аналітики.Водночас ISW має дані, що свідчать про звільнення українськими військами щонайменше 972,56 квадратного кілометра та 60 населених пунктів 2026 року."Заяви Росії є частиною тривалих зусиль Кремля, спрямованих на використання перебільшених повідомлень про успіхи на фронті, щоби переконати Україну та її партнерів у краху української оборони та необхідності капітуляції перед "неминучою" перемогою Росії. Перебільшені заяви, ймовірно, також зумовлені культурою тотальної брехні в російській армії. Насправді українські війська успішно перехопили як стратегічну, так і оперативну ініціативу ще наприкінці 2025 року: з березня 2026 року вони фактично зупинили просування ворога та провели успішні контратаки, звільнивши значні території на Куп’янському, Олександрівському та Лиманському напрямках", — наголосили в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWУ Росії також намагалися заперечити успіхи України на Лиманському напрямку, подаючи викривлену картину ситуації на полі бою, що суперечить численним свідченням російських "воєнкорів", українських джерел і матеріалам із підтвердженою геолокацією.Заяви Міністерства оборони Росії, ймовірно, мають на меті вплинути на сприйняття війни російськими виборцями під час виборів до Держдуми, а також на позицію іноземних урядів, що підтримують Україну.Українські сили завдавали масованих ударів по російських операторах безпілотників у межах заходів із підготовки поля бою, що забезпечило перевагу України у сфері дронів перед початком операції "Вівальді" на Лиманському напрямку.Державний департамент США схвалив продаж Україні засобів протиповітряної оборони на суму 2,68 мільярда доларів.Президент США Дональд Трамп підписав закон імені Ліндсі Грема про запровадження санкцій проти Росії та Ірану.Українські сили нещодавно просунулися на східному напрямку "поясу фортець" і в районі Олександрівки, тоді як російські війська здійснили просування на південному напрямку "поясу фортець".Нагадаємо, декілька днів тому видання Bloomberg повідомляло, що в Росії зростають побоювання щодо нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми, і ці настрої поширилися навіть серед представників кремлівської еліти. Деякі чиновники вже радять родичам виїжджати за кордон, а також шукають можливості відкрити іноземні рахунки та перевести туди активи..

Китай різко розкритикував новий закон США, який посилює санкції проти Росії та розширює торгівельні обмеження щодо Ірану. Офіційний Пекін заявив про категоричне несприйняття односторонніх обмежень і вторинних санкцій.Про це повідомляє Bloomberg.  Реакція Пекіна на нові санкції СШАЯк зазначає видання, речник міністерства торгівлі Китаю заявив, що Пекін послідовно виступає проти односторонніх санкцій та так званих "вторинних санкцій". У відомстві наголосили, що обмеження, які не мають схвалення Організації Об'єднаних Націй або підґрунтя в міжнародному праві, є неприйнятними.Також у Пекіні наголосили, що уважно стежитимуть за подальшими кроками Вашингтона та залишають за собою право вжити заходів відповіді для захисту суверенітету, економічних інтересів і прав китайських підприємств. Водночас Китай закликав до збереження стабільних торгівельних відносин шляхом діалогу та консультацій.Загроза для покупців російської нафтиЗакон, підписаний Дональдом Трампом у п'ятницю, передбачає запровадження нових мит проти країн, які продовжують купувати російські нафтопродукти. Серед найбільших покупців російської нафти опинилися Китай, Індія, а також країни-союзники США, зокрема Туреччина та окремі держави Європейського Союзу. Запровадження цих заходів є важливим кроком, адже Україна прагне сильнішої підтримки від США у протистоянні військовій агресії Росії.Переговори на тлі загостренняКритика з боку Китаю лунає безпосередньо перед запланованою зустріччю Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна у Вашингтоні. Передувати цим переговорам вищого рівня будуть зустрічі в Нью-Йорку за участю Міністра фінансів США Скотта Бессента та віцепрем’єра Державної ради КНР Хе Ліфена.Нагадаємо, раніше Державний департамент Сполучених Штатів Америки схвалив можливий продаж Україні засобів для модернізації протиповітряної оборони та пов'язаного обладнання і послуг. Орієнтовна вартість угоди становить 2,68 мільярда доларів..

Лідерка французької правої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен виступила із різкою критикою на адресу Кремля після чергових агресивних кроків Москви проти європейського бізнесу. Політикиня, яка раніше демонструвала прихильність до Російської Федерації, публічно запевнила, що росіянам не вдасться залякати Францію або змінити її позицію щодо війни в Україні.Про це йдеться в інтерв'ю політикині виданню RTL.Конфіскація бізнесу та засудження дій ПутінаЯк зазначає видання, тривалий час Марін Ле Пен залишалася серед тих французьких діячів, чия позиція щодо держави-агресорки була лояльнішою за загальноєвропейську. Проте 19 вересня вона виступила з жорсткими звинуваченнями проти Кремля. Причиною цього став указ Володимира Путіна про взяття під контроль активів великих європейських корпорацій, серед яких опинилися Nestlé та Auchan.Лідерка "Національного об'єднання" зауважила, що Росія марно "розраховувати на те, щоб зможе прямо чи опосередковано диктувати політику" Франції "за допомогою залякування, погроз, дестабілізації чи психологічного тиску". Вона окремо наголосила, що будь-які шантажі чи таємні операції спецслужб РФ виявляться безрезультатними."Жодна провокація, жодна таємна операція та жодні дестабілізаційні дії не зможуть змусити Францію сприяти досягненню Росією своїх військових цілей в Україні", — зазначила політикиня.Також Ле Пен кваліфікувала рішення Путіна як "ворожий акт", що "безпосередньо підриває інтереси та права французьких компаній".Підтримка ініціатив МакронаЗаява очільниці правої партії пролунала паралельно із дорученням президента Франції Еммануеля Макрона уряду сформувати комплексний план захисту критичної інфраструктури від російських гібридних загроз. Марін Ле Пен заявила, що за поточних умов повністю підтримує цей превентивний крок для захисту суверенітету та безпеки країни.Нагадаємо, країни Європейського Союзу намагаються знайти компроміс, який дозволить продовжити санкції проти Росії на тлі спротиву Франції. Париж наполягає на виключенні з санкційного списку російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова..