Політика

Цього тижня та наступними тижнями Україна буде працювати з партнерами. Є речі, які варто зробити заради наближення миру. Відбудуться різні події активного міжнародного графіку.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Дуже очікуємо на позитивну відповідь від "Групи семи" щодо наших запитів, а також від учасників "Коаліції охочих", — зазначив він.За його словами, червень і липень мають бути результативними для України, передусім для спільного прагнення гарантувати безпеку."Мир потрібен. Я дякую всім, хто допомагає нам захищати Україну, я дякую кожному та кожній, хто забезпечує силу нашій державі та не забуває дбати про тих, хто поруч", — наголосив український президент.Він також поінформував, що обов’язково щодня відбуваються доповіді від очільників різних військових структур щодо ситуації на фронті."Дякую усім бойовим бригадам, кожному нашому підрозділу, які виконують завдання і бережуть українські позиції. Це важливо, дуже. Особливо на Донеччині, де найбільше російських штурмів", — акцентував Володимир Зеленський.Нагадаємо, президент України також зазначив, що від початку повномасштабної війни російській армії визначали вже 15 термінів захоплення Донецької області. Політичне керівництво Росії постійно марить Донбасом..

Від початку повномасштабної війни російській армії визначали вже 15 термінів захоплення Донецької області. Політичне керівництво Росії постійно марить Донбасом.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Уже 15 разів було це марення у них — наче вони повністю захоплять Донбас. 2022 року називали терміни до 31 березня, до 9 травня потім, до 1 червня, до 15 вересня, до 31 грудня. 2023 року Путін визначив два інші терміни захоплення Донбасу: до 1 березня та потім вже, коли знову не вийшло, то перенесли на 31 грудня. 2024 рік — знову такі два терміни", — зазначив він.Український президент продовжив, що 2025 року, коли росіяни намагалися переконати президента Трампа, що Україна начебто впаде, з’явилися вже три терміни — крайні дати для захоплення Донеччини, а саме: до 1 вересня, до 1 грудня і до 25 грудня."І вже цього року росіяни знову переносили дату захоплення Донецької області. Спочатку у них було до 31 березня цього року, потім уже до 1 вересня та тепер стоїть крайній термін до 31 грудня", — зауважив Зеленський.Він наголосив, що якщо Росія не завершить свою війну, то і цей крайній термін їм знову доведеться переносити."Якщо Путін хоче покласти ще мільйон своїх солдатів, щоби далі битися об цю стіну, то мільйону цих росіян, які поки що не мобілізовані в російську армію та сперечаються в чергах за бензином, варто подумати, що їх чекає далі", — акцентував президент України.За його словами, вже всі пропозиції Україна надала, щоби цю війну завершити, однак Росія щоразу відмовляється."Напередодні прозвучало знов чітке бажання Росії воювати. Отже, треба якнайбільше перешкод для бажання воювати далі", — підсумував Володимир Зелеенський.Нагадаємо, що сьогодні в Україні вперше після призначення на посаду побував міністр оборони Данії Єппе Бруус. І це, за словами українського президента, дуже важливий сигнал підтримки для нашого народу..

У польському уряді вважають, що президент України Володимир Зеленський загострює конфлікт із Польщею. Такий висновок у Варшаві зробили після оголошення про створення Українського національного пантеону.Про це повідомило польське видання Onet. Як відомо, в неділю Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону про Український національний пантеон, який покликаний вшанувати визначних українців."Ніхто та ніколи не буде наказувати нам, як жити, як говорити, кого любити, кому бути вдячним і яких героїв шанувати", — заявив Зеленський.Раніше ж Польщу обурило надання почесного найменування "Героїв УПА" одній із військових частин Збройних сил України.У польському уряді зазначили, що знали про наміри створення пантеону, але все одно здивовані."Ми давно знали, що Зеленський захоче створити пантеон, але його слова звучать дивно. Визнаю, що це нас здивувало", — заявив у спілкуванні з виданням представник польського уряду на умовах анонімності.Неназваний член уряду заявив, що нинішня політика Києва не сприяє тому, аби польські компанії вели бізнес в Україні."Дуже шкода, що Зеленський так вчинив. Мали надію, що ми налагодимо наші відносини, а виглядає так, що буде ще гірше. Нам важливо дбати про польські компанії, які хочуть вести бізнес в Україні, але нинішня політика Києва цьому не сприяє", — сказав виданню один із міністрів, чиє ім’я не розкривають.Інший анонімний співрозмовник, який обіймає високу посаду в уряді, заявив, що Україна шкодить собі, розпалюючи суперечку з Польщею."Прем’єр-міністр має побоювання, зокрема, щодо впливу українського сільського господарства на наш ринок, тож тут не може бути жодних незрозумілостей. Але й Україна має пам’ятати, що, розпалюючи суперечку з Польщею, вона завдає шкоди сама собі", — зазначив посадовець.Оголошення Зеленського пролунало через два дні після завершення конференції з питань відновлення України у Гданську, на яку президент України не приїхав на тлі конфлікту з польським президентом Каролем Навроцьким.Нагадаємо, що 28 червня президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до 30-річчя Дня Конституції України..

У понеділок, 29 червня, в Україні вперше після призначення на посаду побував міністр оборони Данії Єппе Бруус. І це дуже важливий сигнал підтримки для нашого народу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Ми обговорили підготовку Drone Deal. Наші команди працювали над угодою, і вона майже готова. Маємо спільну позицію з міністром, що Drone Deal між Україною та Данією потрібно укласти якомога швидше", — зазначив він.За його словами, окрему увагу приділили спільній роботі над антибалістикою. На переконання українського президента, необхідно посилити європейські спроможності в цьому напрямі."Обговорили також наповнення наступного, вже 30 пакета допомоги. Вдячний за запевнення, що новий уряд Данії продовжить політику сильної підтримки України та наших людей", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше міністр оборони Михайло Федоров інформував, що Україна та Данія працюють над розширенням оборонного партнерства за напрямами, які відповідають ключовим пріоритетам Сил оборони.Він наголосив, що йдеться про закупівлю українських дронів і перехоплювачів, локалізацію виробництва в Данії, розвиток протиповітряної оборони та підтримку українських ракетних спроможностей.Нагадаємо, наприкінці травня цього року стало відомо, що Данія розпочала підготовку до створення масштабного мобілізаційного резерву у разі війни. Попередньо, на службу можуть призвати до 180 тисяч осіб..

Європейський Союз ризикує стати дуже залежним від Сполучених Штатів Америки. Тому варто відкласти заборону на російський скраплений природний газ, яка має набути чинності 2027 року.Про це йдеться в журналістському матеріалі Financial Times, медійники цитують керівника одного з головних європейських імпортних хабів цього палива Івана Хіменеса, який керує портом баскського Більбао.Він заявив, що імпорт російського газу варто скоротити, але попередив, що "це неможливо зробити з одного дня на інший". Його застереження пролунало на тлі того, що імпорт російського газу до ЄС дещо зріс унаслідок кризи на Близькому Сході.Заборона, яка поширюватиметься на контракти на постачання газу з 1 січня, є результатом багаторічних переговорів серед європейських політиків щодо повного припинення імпорту російських викопних палив у відповідь на повномасштабне вторгнення в Україну.Хоча основним джерелом газу для Іспанії є трубопроводи з Алжиру, за даними Enagás, оператора іспанської газової мережі, у травні 27,8% постачань газу до Іспанії надходило з Росії, що на 58,5% більше, ніж у травні 2025 року.Водночас міністерка енергетики Іспанії Сара Аагесен Муньос заявила в коментарі журналістам, що заборону варто запровадити, як і планувалося."Зростання імпорту є тимчасовим, і ми розуміємо, що воно пов’язане з логістичними операціями в мінливих і дуже нестабільних умовах щодо цін. Але я наголошую: так, ми вважаємо, що це можливо, і з 1 січня Європа має повністю відмовитися від російського газу", — зазначила вона.Зараз більша частина російського газу, що експортується до Європи, надходить у вигляді скроапленого природного газу, який доставляється з родовища "Ямал" компанії "Новатек" у Сибіру. Угорщина та Словаччина досі отримують російський газ трубопроводом, хоча вони також повинні поступово припинити цей імпорт до вересня 2027 року.За даними інформаційного агентства Kpler, за перші п’ять місяців 2026 року з "Ямалу" експортовано 8,7 мільйона тонн газу. Більбао посіло четверте місце серед найпопулярніших європейських пунктів призначення для цього палива після бельгійського Зебрюгге та французьких портів Монтуар і Дюнкерк.За даними порту, 2024 року на російські постачання припадало понад три чверті імпорту газу в Більбао, а 2025 року їхня частка знизилася до 48 відсотків. Це зниження відбулося після оголошення заборони та ширших зусиль ЄС щодо диверсифікації джерел енергоносіїв, відходячи від російських постачань, зокрема, на користь постачань зі США. 2025 року імпорт із США склав 49% газу в Більбао. Однак у період зі січня по травень цього року імпорт російського газу знову зріс, склавши 59% від загального обсягу, тоді як частка США знизилася до 40%."Я вважаю, що зараз не час припиняти постачання газу з Росії, оскільки це може стати дуже проблематичним питанням для ЄС. Імпортери, ймовірно, намагатимуться завезти "якнайбільше" до набрання чинності заборони. Якість російського газу хороша, а що стосується цін, то зазвичай він дешевший, ніж газ зі США", — зауважив Іван Хіменес.За даними Європейської комісії, частка американського газу в європейському імпорті зросла з 6% 2021 року до 29%, що робить його другим за величиною джерелом імпортного газу після Норвегії.Іван Хіменес висловив припущення, що президент США Дональд Трамп продовжуватиме тиснути на ЄС, аби той зберіг заборону на російський газ, з огляду на те, що це сприятиме зростанню американського експорту до Європи.Нагадаємо, що на початку червня новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про неможливість швидкої відмови від паливних контрактів із Москвою. Очільник уряду пояснив тривалу співпрацю з Росією географічними особливостями та високим рівнем бідності в країні..

"Клептократична" влада України нібито не хоче вступати в Європейський Союз. У польській владі вважають, що про це свідчать заяви та кроки керівництва України.Про це написав голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач на своїй сторінці в мережі Х.У провокаційному дописі він висловив думку, що Київ загострює польсько-український конфлікт, аби відвернути увагу від внутрішніх проблем."Чи замислювалося колись українське суспільство над тим, чи справді їхні клептократичні еліти хочуть вступити до Європейського Союзу? Переважна більшість пересічних українців, безперечно, цього прагне, хоче бути частиною Заходу (хоча ще декілька років тому це не було таким очевидним), але чи прагнуть цього також їхні олігархічні корумповані еліти?" — зазначив Пшидач.Річ у тому, що в неділю президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону про Український національний пантеон, який покликаний вшанувати визнаних українців."Звісно, простіше провокувати та розпалювати історичні напруження, щоби не доводилося відповідати за відсутність реформ, за відсутність ефективної боротьби з корупцією, за відсутність реальної деолігархізації, за відсутність реальних покращень для підприємців, відсутності верховенства права, відсутності покращення інфраструктури, відсутності багатьох інших речей", — вважає керівник Бюро міжнародної політики Польщі.Він додав, що цього всього українські еліти не змогли досягнути за останні три десятиліття."Так, із Бандерою, Шухевичем чи Клячківським Україна до ЄС не вступить, але чи справді цього хочуть їхні керівники, чи лише годують і обманюють своїх виборців, які дедалі більше розчаровуються в такій владі?" — провокаційно та безпідставно запитав Пшидач.Нагадаємо, що 28 червня президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до 30-річчя Дня Конституції України..

Кремлівський диктатор Володимир Путін учетверте з 2022 року збільшить чисельність центрального апарату Федеральної служби охорони (ФСО). Вперше за майже 13 років це відбудеться не на початку чи наприкінці, а в середині року.Про це повідомило видання "Верстка". Медійники зазначили, що відповідний проєкт указу президента опубліковано на порталі проєктів нормативно-правових актів. Він має набути чинності вже 1 липня.Згідно з текстом, гранична чисельність військовослужбовців і федеральних державних цивільних службовців центрального апарату ФСО має зрости з поточних 785 осіб до 812."Першим завданням у списку повноважень служби вказано персональну охорону президента, членів його сім'ї та прем'єр-міністра", — йдеться в повідомленні.У період війни укази про розширення центрального апарату ухвалювали або наприкінці, або на початку року. 31 грудня 2022 року Володимир Путін збільшив максимальну кількість військових і цивільних у центральному апараті з 725 до 760 осіб.Потім, у січні 2024 року, прописав одразу два збільшення: з 1 січня 2024 року — до 775 осіб, а з 1 січня 2025 року — до 785 осіб.До початку війни в Україні Володимир Путін і Дмитро Медведєв, який обіймав президентську посаду з 7 травня 2008 року по 7 травня 2012 року, не розширювали центральний апарат ФСО майже 13 років.Нагадаємо, сьогодні прессекретар Путіна Дмитро Пєсков розповів, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко не передавав очільнику Росії Володимиру Путіну жодного послання від президента України Володимира Зеленського. Але про "українське питання" вони говорили..

У понеділок, 29 червня, народному депутату України Миколі Тищенку оголошено підозру. Йдеться про вимагання хабаря, відмивання мільйонів гривень і брехню в декларації.Про це поінформував сайт Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Правоохоронці не назвали прізвища фігуранта, але очевидно, що це нардеп Микола Тищенко."НАБУ та САП повідомили про підозру чинному народному депутату України у проханні надати неправомірну вигоду, легалізації коштів та внесенні недостовірних відомостей до декларації", — йдеться в повідомленні.За даними слідства, у серпні 2023 року нардеп, прикриваючись боротьбою з діяльністю так званих "кол-центрів", попросив у особи, яку вважав причетною до їхньої діяльності, понад один мільйон доларів неправомірної вигоди."За це він обіцяв використати свої повноваження для втручання в діяльність одних "кол-центрів" в інтересах цієї особи та не перешкоджати роботі інших. Однак неправомірної вигоди він не отримав", — зазначили в НАБУ.Крім того, за версією слідства, депутат легалізував 12,6 мільйона гривень незаконного походження, оформивши фіктивний договір дарування коштів із колишньою дружиною.Слідство встановило, що законних доходів для такого подарунка вона не мала, а фактичної передачі коштів не відбулося. Згодом депутат відобразив цей дохід у щорічній декларації, чим, за даними слідства, умисно вніс до неї неправдиві відомості."Дії особи кваліфіковано за трьома статтями Кримінального кодексу України. Досудове розслідування триває. Встановлюються всі обставини кримінального правопорушення й інші особи, які можуть бути причетними до його вчинення", — підсумували в НАБУ.Нагадаємо, що в травні минулого року Шевченківський районний суд Дніпра змінив запобіжний захід народному депутатові Миколі Тищенку та експоліцейському Богдану Писаренку у справі про незаконне затримання військового. Тоді замість цілодобового домашнього арешту Тищенко та Писаренко мали перебувати під нічним домашнім арештом до 12 липня..

За колишнього очільника Міністерства енергетики Германа Галущенка внесли повну суму застави, сумарний розмір якої сягнув понад 100 мільйонів гривень. Останні 45 мільйонів на рахунки суду надіслали дві приватні компанії.Про це повідомляють джерела журналістського проєкту "Схеми" ("Радіо Свобода") у правоохоронних органах.Хто вніс мільйонні заставиЯк зазначає видання, фінальну частину фінансового забезпечення розділили між собою дві фірми. Зокрема, компанія "Пелет Сервіс" перерахувала чотири мільйони гривень, а підприємство "Гірант Констракт" додало ще 41 мільйон гривень. Прикметно, що ця ж організація, "Гірант Констракт", раніше вже брала участь у порятунку ексчиновника: минулої п'ятниці, 26 червня, вона внесла перший великий платіж у розмірі 46 мільйонів гривень.Новим фігурантом у цій історії стала столична компанія "Пелет Сервіс", яка офіційно зареєстрована в Києві та займається лісозаготівельними роботами. Її одноосібним керівником і кінцевим бенефіціаром є 34-річний киянин Назар Бойко. Чоловік також володіє ще чотирма фірмами, а в телефонних книгах інших користувачів його контакт підписаний із красномовними тегами "Назар Укрбуд", "Назар Кмда" та "Назар Київміськбуд".Корупційне досьє експосадовцяВарто нагадати, що детективи НАБУ та прокурори САП інкримінують Герману Галущенку участь у масштабній злочинній організації та відмивання грошей у межах резонансного розслідування, відомого як справа "Мідас".Вищий антикорупційний суд ще 17 лютого поточного року обрав для колишнього урядовця суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення грошової застави. Завдяки останнім мільйонним переказам приватних компаній ексміністр отримав можливість вийти на волю.Нагадаємо, 31 березня головний детектив у так званій "справі Міндіча" Олександр Абакумов розповів в інтерв'ю YouTube-каналу "Є питання", що на "плівках Міндіча" колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак фігурує під псевдонімом "Хірург"..

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко не передавав очільнику Росії Володимиру Путіну жодного послання від президента України Володимира Зеленського. Але про "українське питання" вони говорили.Про це розповів прессекретар Путіна Дмитро Пєсков, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Зокрема, речник Кремля відповів "ні" на запитання, чи є Лукашенко неформальним каналом для зв'язку з Києвом. Пєсков заявив, що канали для діалогу з Києвом мають залишатися непублічними.Водночас представник Кремля заявив, що теми України "торкалися в неформальній розмові Путіна та Лукашенка". Загалом спілкування Путіна та Лукашенка на Валдаї було неформальним, воно пройшло у резиденції російського лідера;"Путін і Лукашенко передусім обговорювали двосторонні відносини та торговельно-економічну співпрацю, розмова мала предметний характер", — зазначив "рупор" Кремля.Він додав, що президенти обговорювали також стратегічні питання, включно з регіональною безпекою та спробами провокування щодо Білорусі."Кремль не має наміру давати оцінку емоційної тональності заяв Зеленського, це завдання фахівців", — сказав Пєсков.Він висловив припущення, що динаміка на фронті надає впевненості, що цілей СВО вдасться досягнути. За його словами, позиція Росії щодо України добре відома — її Путін начебто виклав два роки тому на виступі в МЗС."Озвучена 2024 року позиція стосовно України добре відома як "київському режиму", так й американським перемовникам", — підсумував Дмитро Пєсков.Як відомо, 27 червня Лукашенко відвідав з робочим візитом Росію та зустрівся із Путіним в одній із його резиденцій на Валдаї у Новгородській області. У пресслужбі білоруського лідера заявляли, що вони обговорювали "актуальні питання" білорусько-російської взаємодії у різних сферах, реалізацію спільних проєктів, а також "міжнародну тематику та ситуацію в регіоні".Нагадаємо, декілька днів тому президент України Володимир Зеленський розповідав, що в Білорусі триває реалізація заходів з підготовки до потенційного розширення агресії проти України. Це відбувається під очевидним російським впливом..

У понеділок, 29 червня, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко відвідав Китай і зустрівся в Пекіні зі Сі Цзіньпіном. Раніше білоруський диктатор перебував із візитом у Москві.Про візит Олександра Лукашенка до китайської столиці повідомили провладні білоруські інформаційні ресурси. Вони цитують заяви лідерів країн про те, що білорусько-китайські відносини "переживають історичний пік".Серед іншого білоруський лідер заявив, що цінує ту "позитивну оцінку", яку Сі Цзінь пін надав відносинам між Пекіном і Мінськом."Це те, про що ми з вами говорили та, можливо, якоюсь мірою мріяли напередодні цієї глобальної співпраці між Білоруссю та Китайською Народною Республікою", — сказав Лукашенко.Зокрема, він відзначив роботу індустріального парку "Великий камінь" у Білорусі, більша частина інвестицій у якому належить компаніям із Китаю, а також використання китайських технологій у білоруській промисловості.Окремо політик торкнувся теми "міжнародного порядку денного", зазначивши, що постійно інформує Сі Цзіньпіна щодо "ситуації у регіоні"."Ми з вами постійно обмінюємося точками зору щодо міжнародного порядку денного, щодо ситуації в регіоні. Я вас постійно про це інформую. Думаю, що нам треба ці контакти продовжити й надалі", — сказав він.Своєю чергою, Сі уточнив, чи Лукашенко прилетів до Пекіна прямо з Мінська, на що той відповів, що прибув із російського Підмосков'я після перемовин з очільником Кремля Володимиром Путіним.Китайський лідер заявив, що йому приємно знову примати свого білоруського колегу, підкресливши, що вони обидва "дуже своєчасно ведуть найоб'ємніший діалог з різних питань" і звернув увагу на те, що Мінськ та Пекін розвивають "всебічне стратегічне партнерство"."Китай і Білорусь — залізні друзі. Наші відносини витримали будь-які випробування міжнародної турбулентності, наша дружба тільки зміцнюється. Співпраця має багатоплановий характер, іде в ногу з часом і постійно приносить нові результати. Білорусько-китайські відносини переживають історичний пік", — акцентував Сі Цзіньпін.Раніше, 27 червня, Лукашенко відвідав з робочим візитом Росію та зустрівся із Путіним в одній із його резиденцій на Валдаї у Новгородській області. У пресслужбі білоруського лідера заявляли, що вони обговорювали "актуальні питання" білорусько-російської взаємодії у різних сферах, реалізацію спільних проєктів, а також "міжнародну тематику та ситуацію в регіоні".Нагадаємо, декілька днів тому президент України Володимир Зеленський розповідав, що в Білорусі триває реалізація заходів з підготовки до потенційного розширення агресії проти України. Це відбувається під очевидним російським впливом..

Орден Європи, заснування якого оголосив президент України Володимир Зеленський, вручатимуть особам за видатні заслуги у підтримці стратегічного курсу України на здобуття повноправного членства в Європейському Союзі.Про це свідчить президентський законопроєкт №15359, текст якого оприлюднено на сайті Верховної Ради.Документ пропонує внести зміни до статті 7 закону "Про державні нагороди України", встановивши нову нагороду – орден Європи."Ним також нагороджуватимуть за вагомий внесок у допомогу Україні, спрямовану на посилення її стійкості у захисті незалежності та безпеки всієї Європи, зміцнення міжнародного співробітництва в інтересах демократії, миру та добросусідства, утвердження дружніх і всебічних відносин між народами", — йдеться в повідомленні.Учора голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук інформував, що до парламенту від президента Володимир Зеленського надійшов відповідний законопроєкт.Він констатував, що цією нагородою відзначатимуть громадян України й іноземців, та зауважив, що під юрисдикцію ордена підпадатиме зміцнення міжнародної співпраці."Законопроєкт розгляне парламент на одному з найближчих пленарних засідань", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що 12 лютого президент України Володимир Зеленський нагородив орденом Свободи українського скелетоніста Владислава Гераскевича, якого дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026 через "шолом пам'яті" із зображенням спортсменів, загиблих внаслідок війни Росії..

Ми та наші європейські партери сподіваємося, що з мізків Трампа "дух Анкориджа" вивітрився остаточно. Проте рік тому глава Америки також схилявся на бік України, а потім, після телефонних контактів, зустрічав Путіна на Алясці з червоною доріжкою.Переломне засідання "Великої сімки" у ФранціїTrueUA, аналізуючи перші заяви з французького Евіана, де відбулося засідання "Великої сімки", зауважував, що в позиції Трампа щодо війни в Україні не спостерігається рішуча зміна на нашу користь. Втім, різні високопосадовці та ЗМІ переконують: глава Білого переглянув ставлення до України і не бачить бажання Москви йти на серйозні переговори. Так, за словами президента Франції Еммануеля Макрона, "американці вперше схвалили текст щодо України, в якому зазначається, що вони більше не є нейтральним посередником, а стоять разом з нами у питанні підтримки територіальної цілісності України, надання військової допомоги, енергетичної підтримки та санкцій проти Росії".Він також розповів історію про те, як радники переконували Трампа у швидкій поразці України і тому він, буцімто, наполягав на угоді з територіальними поступками. Простіше кажучи, фактично здав Путіну українців під час зустрічі на Алясці. Ще не встигли учасники саміту G7 роз’їхатися, як із боліт понеслося: американці не дотримуються "духу Анкориджа". На це жорстко відповів глава Держдепу США Марко Рубіо:"На Алясці не було жодної угоди, на Алясці була пропозиція, але це так і не стало угодою".Простіше кажучи, "дух Анкориджа" — вигадка кремлівської пропаганди. На питання журналістів, про що ж розмовляли Трамп і Путін, Рубіо пояснив: російський диктатор наполягав на передачі Україною Росії всієї Донецької області, порушувалися ще деякі питання, але угоду ніхто не укладав.Відповідь Рубіо зачепила головного путінського дипломата Сергій Лаврова, який вдався до маніпуляцій. Мовляв, одна сторона — Сполучені Штати — запропонувала, інша — Росія — погодилася з цими пропозиціями. У неділю цю ж версію переповів Путін: угоду не підписували, проте компроміси на Алясці пропонувала американська сторона. Тобто тепер Трампу вилазить боком дипломатія в стилі Віткоффа, який виконував роль човника між Вашингтоном і Москвою, таємно зустрічався з посланцем Кремля Кирилом Дмитрієвим та навіть ділився з росіянами секретами, як розмовляти з Трампом. І якщо колись нинішньому главі Америки оголосять імпічмент, про його "шури-мури" з Путіним в Анкориджі обов’язково захочуть почути на слуханнях у Конгресі.Але повернемося до саміту G7. Як слушно зауважують аналітики, корекція бачення Трампом ситуації пов’язана з успіхами українських глибинних санкцій проти Росії у вигляді дронових та ракетних ударів по НПЗ і військових заводах."Він (Зеленський, — ред.) досить добре справляється, як не крути, він принаймні тримається. Багато людей гине з обох боків, але я думаю, що він справляється досить добре. Треба сказати, що він сміливий, у нього чудове обладнання, і в нього чудові люди, у нього — бійці", — казав Трамп генсеку НАТО Марку Рютте.І, що важливо, після зустрічі в Евіані глава Білого дому не робив заяв, які б за настроєм відрізнялися від цієї.Чи витримає Трамп без спілкування з Путіним до саміту НАТО"Реальність чітко засвідчує одне: якщо "дух Анкориджа" навіть існував, то зараз він точно мертвий. Для Росії урок Анкориджа полягає в тому, що будь-який мирний план, розроблений без участі України, приречений стати духом і розвіятися. Москві час перестати вірити у духів і натомість відповісти на серйозні пропозиції України сісти за стіл переговорів та завершити війну", — наголошує глава МЗС України Андрій Сибіга.Та чи не поспішають українці радіти змінам у голові мінливого Трампа? На його позицію могли вплинути кілька чинників.Перший: до Франції на саміт він їхав із принаймні задекларованою угодою з Іраном. Зараз всі знають, що угода так і не стала міцною, іранці та американці обмінялися ударами і переговори пішли по новому колу. На Близькому Сході Трамп застряг, і ця проблема весь час відволікатиме його від інших важливих проблем.Другий чинник: за повідомленням ЗМІ, в Евіані партнери по "Великій сімці" пообіцяли американському лідеру долучитися до розмінування Ормузької протоки. Подібний реверанс він оцінив.Третій чинник: вдало використаний Зеленським фотоматеріал наслідків удару росіян по Києво-Печерській Лаврі. Це вразило Трампа.Четвертий чинник: до української теми президент США може повернутися тому, що вона для нього видаватиметься успішною на тлі неуспіху з Іраном. Йому потрібно не просто змістити увагу американського суспільства на щось інше, він прагне зробити це з рейтинговими дивідендами для себе. Дотиснути Росію до переговорів — успішна історія. Втім, багато експертів сумніваються, що Трамп погодиться тиснути. Найімовірніше, послухає заяви з Москви, а Путін вже скиглить про "безпрецедентний тиск" Заходу, і вирішить, що в Кремлі готові до переговорів. Причому це може статися ще до саміту НАТО в Анкарі, запланованого на 7-8 липня. Звідки таке припущення?По-перше, у свою гру перед засіданням Альянсу грає турецький президент Реджеп Таїп Ердоган. Днями глава МЗС Туреччини Хакан Фідан заявив, що його країна готова знову стати майданчиком для переговорів між Україною та Росією. Вочевидь, Трамп може підтримати наміри турків. Заради повернення американців як посередників, а не на боці України, Путін також пристане на турецьку ініціативу. По-друге, рік було щось схоже на нинішню зміну настрою Трампа. Після скандалу в Овальному кабінеті 28 лютого 2025 року, коли дуже негостинно зустріли президента Зеленського, американці почали тиснути на Київ, навіть на певний час зупинили військову допомогу. Потім Трамп змінив гнів на милість і, здавалося, став на бік добра. Тоді в травні саме відбувся черговий раунд переговорів у Стамбулі фактично ні про що, росіян там представляв Володимир Мединський. Після них Трамп зателефонував Путіну. Той нахвалював стамбульські переговори, які зайшли в глухий кут. Замість натиснути на Кремль, глава Білого дому продовжував вдавати, що все триває добре. А 14 червня Путін привітав його з днем народження — і рівно через два місяці, 15 серпня, російський диктатор уже ходив червоною доріжкою на Алясці.Путін вітав Трампа і цього року. Після чого росіяни вкинули "дезу", нібито скоро до них приїдуть Віткофф із Кушнером. Учора "бункерний" прогнувся перед президентом США. Мовляв, не певен, що той змінив позицію завдяки переконливості європейців. Каже: Трамп — "більш ніж зрілий і досвідчений політик" і тому не вірить, що його могли переконати остаточно. Точніше, дуже не хоче, щоб так було. А ще — намагається вплинути на американців брехнею про "перемоги" російської армії і такою ж брехнею про буцімто контрольованість ситуації на ринку пального після ударів українських дронів.Трамп, на жаль, може дослухатися і хитнутися — а це буде поганим сценарієм, адже саміт НАТО в Анкарі вкрай важливий для нас. Союзники обговорюють зобов'язання надати Україні 70 мільярдів євро військової підтримки й обіцяють еквівалентну суму наступного року. Американці у фінансуванні участі не братимуть, однак багато членів Альянсу свою остаточну позицію орієнтуватимуть на настрій головного учасника — з-за океану. Аби настрій лишався непохитним, Трамп має щодня переконуватися, що Росія війну програє.  .

Конституція України, яка 28 червня відзначає 30-річчя з дня ухвалення, залишається фундаментом державності навіть в умовах повномасштабної війни. Саме Основний Закон визначає межі влади, гарантує права і свободи громадян, а також встановлює правила функціонування держави під час воєнного стану.Чи справді Україна майже п'ять років жила без власної Конституції? Чому її ухвалення стало результатом складних політичних компромісів? Чи доведеться змінювати Основний Закон після вступу до Європейського Союзу? Які права можуть бути обмежені під час воєнного стану та чи можливі сьогодні вибори й мирні зібрання?Про це в інтерв'ю TrueUA розповіла завідувач кафедри конституційного права Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент Катерина Сьох.Чому Конституція є фундаментом держави— Виповнюється 30 років від дня ухвалення Конституції України. Наскільки важливою є Конституція для будь-якої країни?— Конституція для держави є надважливим документом. Вона встановлює засади публічного управління в державі, закріплює діяльність органів державної влади, права і свободи людини, а також механізм їхнього захисту. Крім того, Конституція встановлює межі повноважень органів державної влади. І взагалі без Конституції не може існувати правова держава.Адже саме від Конституції походить прийняття інших нормативно-правових актів. Якщо не буде Конституції, ми не матимемо того фундаменту, на основі якого формується правова система держави. Не буде єдиного документа, який чітко встановлюватиме порядок управління і визначатиме, що саме має бути так, а не інакше.Простіше кажучи, Конституція України — це суспільний договір між народом і державою, де чітко визначено, що влада не є безмежною, а людина є найвищою соціальною цінністю. І тільки на цих принципах — що вся влада належить народу, а людина є найвищою цінністю — може існувати правова держава. Тому Конституція — це надважливий документ.Як Україна жила без Конституції після проголошення незалежності— Як Україна майже п'ять років прожила без Основного Закону? Чи були у світі ще такі приклади, коли після проголошення незалежності країни до ухвалення основного закону проходило багато років?— Так, після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року ми дійсно жили за Конституцією УРСР 1978 року. І проіснували в такому форматі до 1995 року.Проте ще в 1990 році була прийнята Декларація про державний суверенітет України. Вона встановила чіткий механізм публічного управління державою. Було визначено, як мають працювати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також засади державного управління.На основі Конституції УРСР та цієї Декларації ми проіснували до 1995 року. У 1995 році був укладений Конституційний договір між президентом та Верховною Радою, де сторони домовилися про те, як управлятиметься держава та як розподілятимуться повноваження між президентом і Верховною Радою. Були чітко визначені процеси державного управління, де вже йшлося про суверенну Україну та про те, як вона функціонуватиме до ухвалення нової Конституції у 1996 році.Тобто з 1991 по 1996 рік ми жили за Конституцією УРСР, але водночас діяли установчі документи — Декларація про державний суверенітет України та Конституційний договір між органами державної влади. Уже після цього, у 1996 році, була прийнята Конституція України.Чи був це унікальний випадок? Ні. У світі також були подібні приклади. Наприклад, Косово або Чехія та Словаччина після розпаду Чехословаччини. Вони також певний час жили за документами тимчасового характеру, які містили установчі норми. Можливо, цей перехідний період був не таким тривалим, як в Україні, але він також існував.Як Україна жила без Конституції після проголошення незалежності— Чому так довго не могли ухвалити Конституцію України? На які поступки довелося піти різним партіям і фракціям? Які найбільші суперечності існували між ними?— Це був довготривалий процес із цілком об'єктивних причин. Насамперед причиною став політичний конфлікт. З одного боку була Комуністична партія, з іншого — Народний рух України. Вони мали різні погляди на державне управління. Коли почалася розробка тексту Конституції, стало зрозуміло, що політичні сили по-різному бачать модель управління державою.Одним із найспірніших питань була форма державного правління. У світі існують різні форми правління — парламентська, президентська, змішана. І постало питання: якою має бути Україна? Яке місце в цій системі має займати президент? Яким має бути місце парламенту? Якими мають бути їхні взаємні стримування і противаги? Саме це стало одним із головних конфліктів.Наступним питанням була державна символіка. Одні вважали, що прапор не повинен бути синьо-жовтим, інші пропонували залишити стару символіку або не поспішати із запровадженням нової. У результаті зупинилися на нашому синьо-жовтому прапорі.Ще одним дуже спірним питанням була державна мова. Як і сьогодні, мовне питання тоді також викликало серйозні дискусії. Якщо відкрити статтю 10 Конституції, можна побачити, що українська мова визначена державною. Водночас там згадується про мови національних меншин і окремо виділено російську мову. Саме навколо цього й точилися дискусії між політичними силами. Одні наполягали, що українська має бути єдиною державною мовою, інші хотіли надати російській особливий статус на державному рівні. У підсумку було знайдено компроміс, який ми сьогодні бачимо у статті 10 Конституції.Ще одним складним питанням був статус Криму. Одні політичні сили вважали, що Крим не повинен мати автономного статусу, інші наполягали на створенні Автономної Республіки Крим. Компроміс полягав у тому, що Автономна Республіка Крим отримала автономний статус, а місто Севастополь — спеціальний статус.Усі ці компроміси були дуже складними. Саме тому переговори тривали довго, виникали конфлікти, засідання переносилися, сторони шукали домовленості. До цього додалися дострокові вибори 1994 року та політичні процеси середини 90-х років.У результаті, після укладення Конституційного договору між президентом Леонідом Кучмою та Верховною Радою, стало зрозуміло, що далі відкладати ухвалення Конституції вже неможливо. І саме в ніч з 27 на 28 червня 1996 року була прийнята Конституція України.Це був дуже тривалий процес, але я особисто пишаюся нашою Конституцією, тому що в ній закладені найважливіші засади державного управління. І найголовніше — людина визначена найвищою соціальною цінністю в державі. Права людини, які гарантує Конституція, мають один із найширших переліків, який тільки може бути.— На приклади конституцій яких країн спиралися автори під час розробки проєкту Конституції України?— Коли Україна стала незалежною, вже тоді було визначено пріоритетний напрям розвитку нашої держави — європейська інтеграція. Ми визначили курс на Європу. Тому Конституції, які аналізували наші політики, були насамперед конституціями європейських держав.Звісно, щодо тих питань, які були спірними, ми брали за основу окремі положення конституцій інших країн, якщо вони давали відповіді на ті виклики, які постали перед українськими політиками.Наприклад, Конституція Франції стала одним із орієнтирів під час визначення форми державного правління, адже у Франції діє змішана форма правління. На той момент вона справді допомогла нам сформувати власну модель. Сьогодні Україна є парламентсько-президентською республікою. До речі, у 1996 році, коли ухвалювалася Конституція, Україна була президентсько-парламентською республікою. Саме тому окремі положення Конституції Франції стали основою для формування цієї моделі.Щодо Конституції Німеччини, то в ній дуже ґрунтовно прописані права людини. Саме тому ми також брали її за основу, як і Конституцію США, під час формування другого розділу Конституції України, присвяченого правам і свободам людини.Також використовували положення Конституцій Італії та Іспанії. Тобто перелік таких держав досить великий. Ми брали окремі підходи й принципи, які допомогли сформувати українську Конституцію.Проте хочу наголосити: Конституція України є унікальною. Ми не повторюємо жодну іншу країну. У нас немає дослівного запозичення чи переписування норм. Наша Конституція увібрала історичні цінності українського народу та визначила власний напрям розвитку держави. Це документ, побудований саме на цінностях нашого суспільства.— Найголовніше: чим Конституція незалежної України відрізняється від Конституції УРСР?— Передусім тим, що в Конституції УРСР людина не визнавалася найвищою соціальною цінністю. Це була, радше, авторитарна Конституція, ніж демократична. Основним об'єктом її регулювання була держава. Основний акцент робився на державній власності, а не на праві власності людини, як це закріплено сьогодні.Нинішня Конституція гарантує кожному право власності. Вона визначає різні її форми — державну, комунальну та приватну.Також Конституція УРСР не приділяла належної уваги цінностям народу. Не було такого рівня народовладдя і демократії, який ми маємо сьогодні. Вона була максимально зосереджена на державі та державному регулюванні, а не на людині. Так, вона також визначала систему державного управління та порядок діяльності органів влади. Проте людина не була в центрі цієї системи.Саме тому найбільшою відмінністю є стаття 3 Конституції України, якою ми справді можемо пишатися. Вона визначає, що людина, її життя і гідність є найвищою соціальною цінністю.Тобто все, що відбувається в державі, має бути насамперед спрямоване на людину, а вже потім — на систему державного управління.Чи доведеться змінювати Конституцію після війни та вступу до ЄС— Які статті Конституції, на вашу думку, сьогодні варто було б модернізувати, доповнити або, можливо, змінити?— Сьогодні Конституція переживає один із найскладніших періодів свого існування. Водночас саме її стабільність значною мірою допомагає державі функціонувати під час воєнного стану.Положення Конституції чітко передбачають, наприклад, можливість обмеження окремих прав людини. Коли ухвалювали Конституцію, ніхто не міг передбачити, що Україна зіткнеться з повномасштабною війною. Проте стаття 64 Конституції чітко визначає можливість обмеження окремих прав під час воєнного або надзвичайного стану. І саме це сьогодні також допомагає державі діяти в межах Конституції.Крім того, Конституція визначає порядок діяльності президента, органів державної влади, військових адміністрацій та інших інституцій в умовах воєнного стану.Чи потрібно її модернізувати? На сьогодні Конституція є надзвичайно важливим документом. Можливо, зараз вона й не потребує кардинальних змін, але ми живемо в сучасному світі, який постійно ставить перед Україною нові виклики. Тому повністю уникнути внесення змін до Конституції в майбутньому навряд чи вдасться.Після завершення війни Україні потрібно буде переосмислити власний шлях розвитку. Саме від цього залежатиме, які процеси відбуватимуться в державі та які зміни можуть бути внесені до Конституції.Не варто також забувати, що Україна перебуває на шляху до членства в Європейському Союзі. А європейське право передбачає необхідність приведення національного законодавства у відповідність до права ЄС. Саме тому Конституцію також доведеться певною мірою адаптувати.Принцип верховенства права Європейського Союзу передбачає, що законодавство держав-членів має відповідати європейським стандартам. Конституція України не стане винятком. Разом із тим будь-які зміни повинні здійснюватися виключно з дотриманням принципу верховенства права. Сьогодні триває реформування судової влади, інших органів державної влади. І саме результати цих реформ також можуть стати підставою для внесення окремих змін до Конституції. Крім воєнних викликів, важливим фактором залишається європейська інтеграція.Тому напрямів для вдосконалення Конституції справді багато. Однак усе залежатиме від того, коли і за яких умов завершиться війна, а також від темпів євроінтеграції.— Чи справді вступ України до Європейського Союзу вимагатиме змін до Конституції?— Ніхто не переписуватиме Конституцію повністю. Але якщо звернути увагу на зміни, які вже відбулися у 2014, 2015 та 2019 роках, то можна побачити, що євроінтеграційні процеси вже вплинули на її зміст.Наприклад, із Конституції зник окремий розділ, присвячений прокуратурі, який був інтегрований до розділу про правосуддя. Це пов'язано із судовою реформою, яка є однією з вимог європейської інтеграції та спрямована на забезпечення принципу верховенства права. Не хочу зараз детально зупинятися на всіх цих процесах, адже про них можна говорити дуже довго. Але факт залишається фактом — певні зміни до Конституції вже були внесені.Чи будуть вони надалі? Я думаю, що так. Україна вже розпочала переговорний процес щодо вступу до Європейського Союзу. Один із перших переговорних кластерів стосується саме верховенства права, судової системи, реформування державних інституцій та захисту прав людини.Водночас я не думаю, що майбутні зміни будуть кардинальними. Права людини в нашій Конституції вже максимально відповідають європейським стандартам, принцип верховенства права також закріплений.Можливо, певні зміни стосуватимуться судової влади або місцевого самоврядування. Адже у 2015 році в Україні стартувала реформа децентралізації, а у 2020 році завершилося формування територіальних громад. Водночас Конституція не зазнала настільки масштабних змін, як саме місцеве самоврядування. Ми вже майже десять років живемо в умовах цієї реформи, тому питання конституційного врегулювання місцевого самоврявання залишається актуальним.До речі, в Європейському Союзі розвиток місцевого самоврядування має надзвичайно важливе значення, адже саме його вважають однією з основ розвитку держави. Тому саме в цьому розділі Конституції зміни цілком можливі.— Що говорить Конституція про державну мову?— Конституція чітко визначає, що в Україні функціонує державна мова, і жодних винятків тут немає.Якщо говорити про закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", то його головною метою було підкреслити, що в Україні єдиною державною мовою є українська. Він зобов'язав органи державної влади, посадових осіб та всіх, хто надає публічні послуги, використовувати саме державну мову. Тому можна сказати, що цей закон суттєво посилив практичну реалізацію положень Конституції щодо державної мови.До речі, зміни до статті 10 Конституції можливі лише через всеукраїнський референдум, оскільки вона міститься в першому розділі Конституції. Тобто Верховна Рада самостійно не може змінити ці положення.Усі питання, що стосуються державної мови, громадянства та основ конституційного ладу, можуть бути змінені лише за спеціальною процедурою із проведенням всеукраїнського референдуму. Очевидно, що в умовах воєнного стану провести такий референдум неможливо. Саме тому сьогодні жодних змін до цих положень Конституції не відбувається.— Конституція України дуже сучасна і прогресивна?— Я справді пишаюся нашою Конституцією. Під час вивчення конституцій інших держав, зокрема європейських, я ознайомилася практично з усіма їхніми основними законами. Я не можу сказати, що вони гірші за нашу. Але, на мою думку, Конституція України є однією з найкращих. Вона ухвалювалася вже в сучасніших історичних умовах — у 1996 році. Більшість європейських конституцій були прийняті значно раніше.Наша Конституція врахувала найсучасніші на той момент підходи до державного управління. Ми вже тоді закріпили принцип, що людина є найвищою соціальною цінністю. Також ми передбачили практично весь комплекс прав людини, який відповідає європейським стандартам. Наприклад, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася вже після ухвалення Конституції, значною мірою відповідають тим гарантіям, які були закладені в Основному Законі.Воєнний стан і Конституція: чи можливі вибори та які права можуть обмежувати— Що говорить Конституція про вибори під час воєнного стану?— Передусім хочу наголосити, що під час воєнного стану окремі права людини можуть бути обмежені. Почну саме з цього. Стаття 38 Конституції гарантує кожному право брати участь в управлінні державними справами. Водночас стаття 64 Конституції передбачає можливість обмеження окремих прав під час воєнного або надзвичайного стану. Це означає, що держава може встановлювати спеціальний порядок реалізації окремих конституційних прав.Право брати участь у виборах також належить до тих прав, реалізація яких може бути обмежена. Водночас це не означає порушення прав людини. Йдеться лише про спеціальний механізм реалізації цих прав у період воєнного стану. Звичайно, такі обмеження не повинні призводити до узурпації влади чи виходити за межі Конституції. Вибори — це реалізація народовладдя. Саме народ визначає, хто має управляти державою. Разом із тим Конституція не містить прямої норми, яка б прямо забороняла проведення виборів під час воєнного стану.Саме тому необхідно звертатися також до закону України "Про правовий режим воєнного стану", який визначає особливості функціонування держави в цей період. Цей закон передбачає, що під час дії воєнного стану вибори не проводяться. Тому ні президентські, ні парламентські, ні місцеві вибори під час воєнного стану проводитися не можуть.Хочу також звернути увагу на ще одну важливу норму Конституції. Вона визначає, що Верховна Рада не може припинити свої повноваження до моменту набуття повноважень парламентом нового скликання.Якщо провести вибори неможливо, то чинний парламент продовжує виконувати свої повноваження. Я розумію, що навколо цього питання тривають дискусії, у тому числі серед науковців. Думки можуть відрізнятися. Але ми повинні виходити насамперед із Конституції та законів України.— Ви вже згадали, що під час воєнного стану окремі права людини можуть бути обмежені. Я так розумію, йдеться, зокрема, про участь у виборах, мобілізацію. Які ще права можуть бути обмежені?— Насправді таких прав досить багато. Я завжди наголошую: людина має знати не лише свої права, а й межі їх реалізації в умовах воєнного стану. Стаття 64 Конституції України чітко визначає перелік прав, які не можуть бути обмежені навіть під час воєнного або надзвичайного стану.До них належать право на життя, право на повагу до людської гідності, право на свободу та особисту недоторканність, гарантії захисту від свавільного арешту, а також низка інших прав.Водночас існують права, які Конституція дозволяє обмежувати. Наприклад, право на таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції, свободу пересування, свободу слова, свободу світогляду і віросповідання, недоторканність житла. Також можуть обмежуватися політичні права — право на мирні зібрання, участь у виборах, діяльність політичних партій та громадських об'єднань. Перелік цих прав не є надто великим, однак кожне з них має велике значення для людини.Хочу ще раз наголосити на статті 8 закону України "Про правовий режим воєнного стану". Саме вона визначає механізми реалізації цих обмежень. На підставі указу президента створюється військове командування, яке разом із військовими адміністраціями визначає, які саме обмеження необхідні на певній території. Ми розуміємо, що ситуація в регіонах різна, тому й рішення можуть відрізнятися. Наприклад, комендантська година. В одних регіонах вона діє в певний проміжок часу, в інших її взагалі немає. Наприклад, в Ужгороді комендантської години немає.Тобто військове командування оцінює рівень загроз і, виходячи з цього, встановлює відповідні обмеження. Тому сьогодні окремі конституційні права дійсно можуть бути обмежені. І це є правомірним.Це не означає, що держава порушує Конституцію чи права людини. Навпаки, Конституція прямо передбачає можливість таких обмежень, а також вони відповідають міжнародним договорам, які Україна взяла на себе. Зокрема, йдеться про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Саме ця Конвенція покладає на державу обов'язок забезпечувати права людини.Якщо держава виходить за межі дозволених обмежень або порушує права людини, кожен громадянин має право звернутися до Європейського суду з прав людини. Для України сьогодні це питання є дуже актуальним. З одного боку, позитивно, що люди знають про такий механізм захисту. З іншого — кількість звернень проти України є дуже великою.Разом із тим сама Конвенція дозволяє державам тимчасово відступати від окремих зобов'язань у сфері прав людини під час воєнного або надзвичайного стану.Україна скористалася цим механізмом після початку повномасштабного вторгнення. Було встановлено спеціальний порядок реалізації окремих прав людини під час воєнного стану. Тому всі ці механізми сьогодні відповідають Конституції.— Чи дозволяє Конституція проводити мітинги під час воєнного стану?— Мітинги, які сьогодні проходять у Києві, не порушують ні Конституцію, ні чинне законодавство. Як я вже зазначала, військове командування та військові адміністрації самостійно визначають порядок застосування тих чи інших обмежень.Якщо військове командування не бачить загрози, воно не ухвалює рішення про обмеження відповідного права. Саме тому в Києві проведення мітингів не заборонене. Водночас у Київській області діють інші правила. Це пов'язано з тим, що рішення ухвалює інше військове командування. Водночас не можна говорити про повну заборону мітингів.Якщо уважно прочитати рішення військового командування Київської області, то можна побачити, що ним визначено саме порядок реалізації цього права.Наприклад, відповідно до статті 39 Конституції України організатори мирного зібрання повинні завчасно повідомити органи влади про його проведення. У мирний час Конституція говорить лише про повідомлення, але не встановлює конкретних строків. Натомість військове командування визначило чіткий порядок.Організатори повинні звернутися до військової адміністрації не пізніше ніж за п'ять днів до проведення заходу. Крім того, необхідно отримати дозвіл військової адміністрації. У Конституції такого дозволу не передбачено, але в умовах воєнного стану діє спеціальний порядок. Тому не можна сказати, що громадяни повністю втратили право на проведення мирних зібрань. Воно зберігається, але реалізовується за спеціальною процедурою з урахуванням безпекової ситуації.— Хто має захищати Конституцію України?— Насамперед сама Конституція перебуває під контролем українського народу. Ми повинні стежити за тим, щоб Верховна Рада не ухвалювала законів, які суперечать Конституції. Ми повинні контролювати, щоб усі рішення органів державної влади відповідали її положенням. Для мене дуже важливим є розділ XIII Конституції, який визначає порядок внесення змін до Основного Закону.У ньому чітко прописано, якою кількістю голосів ухвалюються такі рішення. Особливий порядок встановлено для розділів I, III та XIII Конституції. Саме вони визначають загальні засади конституційного ладу, питання виборів і референдумів, а також процедуру внесення змін до Конституції. Будь-які зміни до цих розділів неможливі без всеукраїнського референдуму. Крім того, для внесення змін до Конституції необхідно щонайменше 300 голосів народних депутатів. Саме тому суспільство має уважно стежити за такими процесами.Водночас існує ще один дуже важливий охоронець Конституції — Конституційний суд України. Саме він перевіряє, чи відповідають закони та інші нормативні акти Конституції.Якщо виникають сумніви щодо конституційності певного закону, до Конституційного суду можуть звертатися президент України, Верховна Рада, уповноважений Верховної Ради з прав людини, Верховний Суд та інші суб'єкти, визначені Конституцією.Крім того, з 2016 року громадяни України отримали право звертатися до Конституційного суду з конституційною скаргою. Це дуже важливий механізм захисту прав людини. Він дозволяє оскаржити закон, якщо людина вважає, що він суперечить Конституції та порушує її права.Є багато цікавих прикладів таких справ. Наприклад, була справа щодо положення Кримінально-виконавчого кодексу, яке забороняло особам, засудженим до довічного позбавлення волі, отримувати короткострокові виїзди навіть у разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів.Один із засуджених вважав, що така норма порушує статтю 24 Конституції України про рівність громадян перед законом та низку інших конституційних гарантій. Він пройшов усі судові інстанції в Україні, однак суди відмовили йому, оскільки діяла відповідна норма закону.Після цього він звернувся до Конституційного суду України. У результаті положення статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу було визнано неконституційним. Саме так працює механізм конституційної скарги — коли закон суперечить Конституції, Конституційний суд може визнати його неконституційним..

У неділю, 28 червня, російський диктатор Володимир Путін відвідав передвиборчий захід своєї керівної партії, де озвучив порцію пропагандистських штампів про війну. Він традиційно спробував запевнити присутніх у міцності свого режиму та звинуватив зовнішні сили у спробах розхитати ситуацію в країні.Про це повідомляє російське пропагандистське агентство ТАСС.Пропаганда про фронт та звинувачення ЗаходуГлава Кремля під час свого виступу на з'їзді намагався переконати російське суспільство у тому, що стратегічні плани Москви будуть виконані попри коригування, викликані поточними реаліями. Очільник РФ знову повторив абсурдні тези про те, що західний світ намагається ліквідувати Росію як глобальний чинник. За його версією, іноземні держави хочуть скористатися ситуацією, оскільки його країна нібито завжди заважала поширенню зла."Росію "пробують на зуб" і намагаються від неї здихатися, як від світового фактора, який "завжди був на шляху зла", — видав у мікрофон російський лідер.Крім того, Путін звинуватив Київ у переході до терористичних методів через уявні невдачі Збройних сил України на лінії зіткнення. На тлі цього диктатор оголосив учасників агресії проти України "новою елітою" та заявив, що держава без сили існувати не здатна.Парламентські вибори та внутрішній контрольОкрему увагу очільник Кремля приділив майбутньому голосуванню до Державної думи РФ, побажавши успіху провладній політичній силі. Він пообіцяв, що виборчий процес відбудеться у чітко визначені терміни із залученням спецслужб для запобігання будь-якому втручанню ззовні. За словами Путіна, влада повністю проконтролює недоторканність кордонів та безпеку громадян під час електоральних заходів.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що будь-які мирні плани, обговорення яких відбувається без України, приречені на провал. Тому Москві варто припинити жити ілюзіями та перейти до реальних переговорів із Києвом..