Політика

У середу, 11 листопада, президент України Володимир Зеленський зустрівся з Королем Данії Фредеріком X у межах офіційного візиту. Під час аудієнції сторони обговорили складну ситуацію в енергосистемі та посилення безпекової співпраці між країнами.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Зустріч із королівською родиною та урядом ДаніїПрезидент подякував монарху за аудієнцію."Дякую Королю Данії Фредеріку X за аудієнцію", — зазначив глава держави.Також на зустрічі були присутні кронпринц Данії Крістіан і прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен.Обговорення енергетики та безпекиЗа словами Зеленського, наразі суттєво посилюються російські удари по критичній інфраструктурі, зокрема по енергетиці та об'єктах, які забезпечують нормальне життя для людей."Я розповів Його Величності про ситуацію в Україні", — зазначив він.Окрім цього, сторони обговорили співпрацю в захисті життів, питання безпеки загалом, а також підтримку і реабілітацію поранених українських воїнів та ветеранів. Президент наголосив, що Данія вже допомагає в усіх цих напрямах, і Україна розраховує на продовження спільних зусиль."Цінуємо підтримку Його Величності, данського уряду та людей Данії, вдячні за всю допомогу", — резюмував український лідер.Нагадаємо, 10 листопада Данія виділила новий оборонний пакет для України. Його вартість сягне 645 мільйонів євро..

Американські, українські та європейські посадовці провели закриті переговори в Абу-Дабі, де погодилися щодо необхідності надійних гарантій безпеки для України після війни. Вони також виступили за участь представників Європи у майбутніх багатосторонніх переговорах щодо припинення бойових дій, попри категоричну відмову Кремля.Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).Деталі переговорів в Абу-ДабіЯк зазначають аналітики, державний секретар США Марко Рубіо, спеціальний посланник США на Близькому Сході Стів Віткофф та Кушнер наголосили, що для тривалого врегулювання війни потрібні міцні гарантії безпеки для України після війни, майбутня участь європейських посадовців у мирних переговорах та пряма взаємодія між Росією та європейськими посадовцями щодо ширших геополітичних домовленостей. Кілька західних ЗМІ повідомили, що офіційні особи США запитали у Кремля, чи погодиться той на гарантії безпеки для України від Сполучених Штатів і НАТО за статтею четвертою та статтею п'ятою Альянсу, які дозволять Україні запитувати консультації з державами НАТО, коли територіальна цілісність України перебуває під загрозою, та отримувати допомогу у разі майбутнього нападу.Як зазначили вISW, американські, українські та європейські посадовці публічно погодилися з необхідністю надійних гарантій безпеки для України після війни та участі європейських посадовців у майбутніх багатосторонніх переговорах щодо припинення війни в Україні — умови, які Кремль неодноразово та прямо відкидав.Реакція Кремля та позиція МосквиРосійські чиновники неодноразово відкидали ідею гарантій безпеки Заходу для України та можливість того, що європейські чиновники матимуть місце за столом переговорів, доки європейська позиція не повністю відповідає максималістським вимогам Росії. Зокрема, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров публічно розкритикував дипломатичний процес."Зустрічі США з європейськими представниками в Абу-Дабі не є перспективним підходом до переговорів", — заявив він.Водночас депутат Державної думи Росії Олександр Асафов додав, що очікування Москви щодо переговорів в Абу-Дабі "досить скромні", і стверджував, що участь Європи в переговорах може "паралізувати" переговори ще до їх початку. Ці заяви узгоджуються з явними відмовами Москви в попередні тижні від участі Європи в переговорах щодо припинення війни в Україні та суперечать заявам США, України та Європи на користь включення європейських чиновників до майбутніх мирних переговорів.Нагадаємо, за даними ISW, російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року..

Франція домагається від Німеччини чітких пояснень щодо того, за яких обставин Берлін планує застосовувати далекобійні ракети проти російських цілей у разі війни. Париж прагне переконатися, що такі удари не призведуть до ядерної ескалації з боку москви.Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів, передає hromadske. За інформацією співрозмовників видання, французькі представники вже обговорюють із німецькими посадовцями можливість узгодження підходів до використання далекобійної зброї. Зокрема, Париж хоче, щоб німецька військова доктрина враховувала французькі принципи ядерного стримування.Чому Франція побоюється ядерної ескалаціїУ Парижі припускають, що росія може сприйняти удар звичайною зброєю по своїй території або військових об'єктах як привід для ядерної відповіді. Особливе занепокоєння викликає ризик того, що москва неправильно витлумачить дії європейських союзників.Французька сторона також остерігається, що через заяви президента Емманюеля Макрона про можливості ядерного стримування росія може покласти відповідальність за удари партнерів саме на Париж.Одне із джерел FT наголосило, що Франція як одна з двох ядерних держав Європи має власну систему негласних принципів і правил ядерного стримування. Німеччина та інші європейські країни, за його словами, не мають аналогічної "ядерної граматики та лексики".Європа нарощує арсенал далекобійної зброїНа тлі російської загрози Німеччина та низка інших європейських держав посилюють свої можливості у сфері далекобійного озброєння. До цього процесу долучилися Велика Британія, Польща, країни Балтії та Скандинавії.Зокрема, Берлін працює над розробкою та виробництвом ракет, здатних долати від 500 до 2000 кілометрів. Таку зброю розглядають як один з інструментів посилення обороноздатності Європи на випадок можливого конфлікту з росією.У Німеччині погодилися з необхідністю виробити спільні для європейських держав правила застосування озброєння, використання якого може спровокувати ядерну відповідь.Додамо, підготовка українських пілотів для польотів на французьких винищувачах Rafale розпочнеться у листопаді у Франції. Вона триватиме в декілька етапів..

Російське керівництво намагається використати переговори в Абу-Дабі за участю України та США для просування своїх давніх вимог щодо послаблення НАТО в Європі. Аналітики зазначають, що таким чином Москва хоче відродити ультиматуми зразка 2021 року.Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).Старі ультиматуми на новий ладАналітики фіксують, що російська влада намагається перетворити тристоронні переговори між Україною, США та Росією в Абу-Дабі на інструмент для перегляду всієї системи європейської безпеки. Йдеться про фактичне повернення до ультиматумів грудня 2021 року, коли Москва вимагала від Вашингтона та Брюсселя згорнути військову присутність НАТО на континенті. Зокрема, 10 листопада очільник російського МЗС Сергій Лавров озвучив позицію Кремля щодо пріоритетності тем на переговорах."Абсолютно розумно спочатку домовитися про майбутнє європейської архітектури безпеки, а лише потім переходити до врегулювання війни в Україні", — заявив російський міністр.Схожу риторику того ж дня поширило й неназване джерело в російській делегації в Абу-Дабі. За його словами, питання завершення війни проти України є "лише одним пунктом" у значно ширшій дискусії та залишається "підпорядкованим" головній меті Москви — переосмисленню так званої "всеохопної" та "неподільної" безпеки Європи.Вимоги до Альянсу та позиція СШАЕксперти пояснюють, що за формулюваннями про нову безпекову архітектуру ховаються вимоги Росії припинити розміщення озброєнь і військових контингентів у країнах, які приєдналися до НАТО після 1997 року. Реалізація такого сценарію фактично надала б Москві право вето на рішення Альянсу та позбавила б незалежні держави суверенного права обирати власні оборонні союзи.Такі дії Кремля прямо суперечать нещодавнім заявам колишнього старшого радника президента США Джареда Кушнера. Він наголошував, що після мирних переговорів кожна країна повинна повністю зберегти свій суверенітет, право самостійно визначати питання безпеки та обирати альянси, а НАТО й надалі залишатиметься основою колективної оборони Європи.Нагадаємо, 10 листопада під час переговорів в Абу-Дабі обговорювали можливість проведення масштабного обміну полоненими у форматі "1000 на 1000" або "1500 на 1500"..

Очільник українського дипломатичного відомства Андрій Сибіга звернувся до країн "Великої сімки" із рішучим закликом зміцнити протиповітряну оборону держави та запровадити суворіші обмеження проти агресора. Також Київ наполягає на повному недопуску представників Росії та Білорусі до будь-яких міжнародних спортивних турнірів.Про це міністр повідомив у соцмережі X.Головні вимоги Києва до країн G7Під час важливої міжнародної зустрічі міністр закордонних справ України висловив подяку главі МЗС Франції Жан-Ноелю Барро за незмінну пріоритетність мирного врегулювання для Великої сімки. До переговорів долучилися очільники дипломатій країн-учасниць, зокрема державний секретар США Марко Рубіо та висока представниця ЄС Кая Каллас. Головною темою обговорення стали нагальні потреби нашої держави в умовах безперервної агресії. Глава українського відомства окреслив ключові напрями для негайної підтримки:посилення систем протиповітряної оборони;додаткова допомога для відновлення енергетики;забезпечення достатнього фінансування;жорсткіші обмеження проти Росії, зокрема проти її тіньового флоту, а також заборона на в'їзд для громадян РФ.Ескалація ситуації та спортивні санкціїПід час засідання дипломат поінформував партнерів про нові ескалаційні кроки з боку Кремля та розповів про реалізацію гуманітарної місії в Олешках, висловивши вдячність першій леді США Меланії Трамп за посередництво. За його словами, наявний дипломатичний імпульс слід використати для досягнення всеосяжного припинення вогню та заходів зміцнення довіри. Особливий акцент було зроблено на спробах Москви відбілити власні воєнні злочини через спорт."Будь-яке пом'якшення спортивних санкцій під час війни неприйнятне й аморальне", — наголосив міністр, закликавши закрити міжнародні турніри для спортсменів з Росії та Білорусі.Окрім безпекових питань, сторони обговорили глобальну продовольчу безпеку. Українська сторона презентувала практичні ініціативи, спрямовані на відновлення вільного судноплавства в Чорному морі.Нагадаємо, за словами голови парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександра Мережка, Україна та Росія за підсумками переговорів в Абу-Дабі можуть домовитися про черговий масштабний обмін військовополоненими. Натомість суттєвого прогресу у питанні завершення війни очікувати поки не варто..

Україна наполягає на залученні представників європейських країн до переговорів щодо завершення російсько-української війни. Вже до кінця листопада має бути визначено, хто саме представлятиме ЄС та отримає відповідний переговорний мандат.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами. За словами очільника держави, участь Європи в мирному процесі принципово важлива, оскільки війна відбувається саме на європейському континенті. "Ми хотіли залучити Європу, європейців, бо війна йде в Європі. І зрештою, ми побачимо, хто надасть гарантії безпеки та який бізнес прийде для реконструкції. Тож так, саме тому місце Європи абсолютно дуже важливе. Тож ми над цим працювали", — запевнив президент.Зеленський уточнив, що йдеться не обов'язково про одного лідера чи представника окремої країни. Європа може делегувати одну людину, кількох представників або цілу переговорну групу."Краще, щоб вони розмовляли з нами, вели діалог, а не просто чекали від нас, щоб ми прийняли, хто представлятиме Європу", – зазначив він.За словами Зеленського, визначитися з представником або групою представників необхідно не пізніше кінця листопада. Вони мають отримати спільний мандат від європейських країн для участі в мирних переговорах. Він також зауважив, що роль Європи в переговорному процесі з наближенням січня лише зростатиме."Послухайте, європейці — не один лідер, не одна країна. Але це нормально. Я маю на увазі, що ми з цим згодні. Проблема в тому, що зараз роль Європи, ближче до січня, буде все більш і більш важливою… Нам потрібно прийняти рішення про те, хто представлятиме Європу на переговорах, і це буде краще, тому що вони отримають мандат на переговори — мандат від усієї Європи.. Ось чому я вважаю це важливим, і я сподіваюся, що не пізніше кінця листопада або, навіть краще, у Німеччині 19 листопада, це вирішиться", — додав гарант.Зауважимо, 10 листопада у перший день перемовин про завершення російсько-української війни в Абу-Дабі українська, російська та американська делегації обговорили питання звільнення полонених, а також деескалації та післявоєнних гарантій безпеки.Також 10 листопада в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні діалогу між Києвом і Москвою. Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Нагадаємо, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко заявляв, що Україна та Росія за підсумками переговорів в Абу-Дабі можуть домовитися про черговий масштабний обмін військовополоненими. Натомість суттєвого прогресу у питанні завершення війни очікувати поки не варто.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

У вівторок, 10 листопада, під час переговорів в Абу-Дабі обговорювали можливість проведення масштабного обміну полоненими у форматі "1000 на 1000" або "1500 на 1500".Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами."Ми проговорювали з командою. Завтра у них головний день. Сьогодні обговорили можливість обміну. Хочуть зробити "1000 на 1000", може, "1500 на 1500". Якийсь великий обмін. З цією аджендою поїдуть американці в Росію", — сказав він.Крім того, гарант уточнив, що у ході перемовин російська сторона порушувала питання території. За словами Зеленського, завтра тристоронні переговори продовжаться. Серед тем: деескалація, енергетика, Чорне море, обміни та можливі тристоронні зустрічі на рівні лідерів.До того очільник держави додав, що сьогодні на переговорах російська делегація стверджувала, нібито РФ окупувала половину Донбасу."Росіяни думають, вони ділились цим, що вони окупували половину території Донбасу, яку контролюємо ми. Половину, не одне село. І там були військові, розвідка з їхньої сторони, вони серйозно про це говорили", — сказав президент.Зауважимо, 10 листопада у перший день перемовин про завершення російсько-української війни в Абу-Дабі українська, російська та американська делегації обговорили питання звільнення полонених, а також деескалації та післявоєнних гарантій безпеки.Також 10 листопада в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні діалогу між Києвом і Москвою. Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Нагадаємо, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко заявляв, що Україна та Росія за підсумками переговорів в Абу-Дабі можуть домовитися про черговий масштабний обмін військовополоненими. Натомість суттєвого прогресу у питанні завершення війни очікувати поки не варто.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Україна передала міжнародним партнерам свої пропозиції щодо можливого перемир’я з Росією, зокрема в Чорному морі та енергетичній сфері. Наразі Київ очікує на відповідь Москви.Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга."Україна пропонує свої підходи щодо перемир’я — як у Чорному морі, так і в енергетиці. Ми передали їх партнерам і зараз очікуємо на відповідь з боку росіян", — зазначив Сибіга.Він також окреслив три основні складові української позиції на переговорах в Абу-Дабі. Йдеться про деескалацію та запропоноване Україною перемир’я, безпекові гарантії, а також особисту зустріч президента Володимира Зеленського з російським правителем Володимиром Путіним. На думку міністра, така зустріч лідерів може суттєво прискорити завершення війни.Окремо Сибіга спростував заяви Путіна про те, що Україна нібито контролює лише 10% неокупованої території Донбасу. "Це неправда. Україна контролює 20% територій. Україна набагато сильніша, ніж попереднього року", — наголосив міністр.Нагадаємо, 10 листопада у перший день перемовин про завершення російсько-української війни в Абу-Дабі українська, російська та американська делегації обговорили питання звільнення полонених, а також деескалації та післявоєнних гарантій безпеки.Також 10 листопада в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні діалогу між Києвом і Москвою. Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Україна та Росія за підсумками переговорів в Абу-Дабі можуть домовитися про черговий масштабний обмін військовополоненими. Натомість суттєвого прогресу у питанні завершення війни очікувати поки не варто.Про це заявив голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко, передає "Укрінформ"."Можливий обмін військовополоненими. Про масштабування досвіду Олешок навіть не йдеться. Нічого не змінилося. Путін не буде відмовлятися від своїх вимог. Його позиція не зміниться ні на йоту", — вважає парламентарій.Мережко також зазначив, що Росія не погодиться на реальні переговори щодо завершення війни, доки не опиниться в ситуації, коли іншого виходу не буде. На його думку, змусити Кремль до конструктивного діалогу можна завдяки посиленню ударів по російській території та запровадженню нових санкцій міжнародними партнерами України.Окремо депутат прокоментував інформацію The Economist про нібито пропозицію американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера змінити адміністративні межі Донецької та Луганської областей. Такий варіант, за даними видання, дозволив би Путіну оголосити про повний контроль над регіонами без фактичної передачі Росії населених пунктів, які утримують українські військові. Мережко розцінив цю ініціативу як провокацію, спрямовану на розкол українського суспільства."Це ідея Путіна, яку він вкинув через Кушнера та Віткофа. Зверніть увагу: не було сказано, що Росія готова на припинення вогню, якщо Україна погодиться на зміни меж Донецької та Луганської областей без передачі міст, контрольованих Силами оборони. Російський президент імітує готовність до компромісів, прагнучи уникнення посилення санкцій", — зауважив політик.Водночас парламентарій наголосив, що не бачить ані логіки, ані перспектив реалізації такої пропозиції. Він також звернув увагу, що Росія не заявляла про готовність припинити вогонь в обмін на зміну адміністративних меж областей.Нагадаємо, 10 листопада у перший день перемовин про завершення російсько-української війни в Абу-Дабі українська, російська та американська делегації обговорили питання звільнення полонених, а також деескалації та післявоєнних гарантій безпеки.Також 10 листопада в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні діалогу між Києвом і Москвою. Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

Україна погодилася передати Польщі технології для протидії безпілотникам. Водночас Варшава розглядає можливість передання Києву двох винищувачів МіГ-29.Про це заявив заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик, який перебуває з візитом у Києві, передає RMF24."Україна погодилася надати Польщі необхідні нам технології для боротьби з безпілотниками", — сказав Томчик.Томчик зазначив, що відповідна домовленість наближається до завершення, а сторони наразі узгоджують її деталі. Разом із польським посадовцем до Києва прибув перший заступник начальника Генерального штабу Збройних сил Польщі генерал Кароль Домановський.Окремо сторони обговорюють поглиблення співпраці в межах антибалістичної коаліції, метою якої є посилення спроможностей із перехоплення ракет. До неї входять Україна, Польща, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Швеція, Норвегія, Данія та Нідерланди.За словами Томчика, Варшава готова зробити внесок у її роботу за допомогою сучасних радіолокаційних систем P-18PL. Він уточнив, що ці радари мають дальність дії до 2000 кілометрів і будуть розміщені на території Польщі. Вони мають працювати в інтересах Польщі, НАТО, України та всієї коаліції."Але ще одним, і, мабуть, найважливішим питанням є розробка ракети — ракети, здатної перехопити іншу ракету. Це потребує залучення можливостей різних компаній і різних країн", — зазначив він.Крім того, Україна та Польща планують обговорити створення центру технічного обслуговування ракет PAC-3, які використовуються в американських зенітно-ракетних комплексах Patriot.Нагадаємо, Данія виділила новий оборонний пакет для України. Його вартість сягне 645 мільйонів євро. Кошти із нового оборонного пакета спрямують на закупівлю ударних безпілотників, зокрема й українського виробництва, амуніції для F-16, а також на українські дрони-перехоплювачі та ініціативу PURL.Додамо, 19 вересня Данія ухвалила рішення позачергово надати Україні 31-й пакет військової допомоги, загальна вартість якого становить близько 275 мільйонів доларів. Виділені кошти спрямують на суттєве посилення спроможностей протиповітряної оборони для захисту критичної інфраструктури в осінньо-зимовий період..

У вівторок, 10 листопада, Данія виділила новий оборонний пакет для України. Його вартість сягне 645 мільйонів євро.Про це повідомив президент Володимир Зеленський за результатами перемовин із премʼєр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. За його словами, кошти із нового оборонного пакета спрямують на закупівлю ударних безпілотників, зокрема й українського виробництва, амуніції для F-16, а також на українські дрони-перехоплювачі та ініціативу PURL."Дуже вчасне та вагоме посилення, якраз коли Росія проводить свою балістичну операцію проти нашої енергетики, водопостачання, тепла і всього, що формує нормальне життя", — наголосив гарант.Крім того, сторони обговорили додаткову гуманітарну підтримку. Очільник держави відзначив, що напередодні четвертої річниці звільнення Херсона від росіян є також рішення Данії підтримати наших людей саме на Херсонщині. Данія виділила енергетичний пакет на 20 мільйонів євро для цього регіону."Дуже важливо, що Данія фокусується на безпосередній підтримці наших громад. Багато зроблено на Миколаївщині завдяки цим зусиллям. Розраховуємо, що вони продовжаться. Також говорили про результати нашої роботи у форматі Drone Deal, розвиток спільних виробництв та роботу над антибалістичною програмою FREYJA. Дякую Метте, уряду, парламенту та всьому Данському народові за незмінну підтримку, дійсно сильні рішення та лідерство у захисті життів та цінностей", — додав президент.Нагадаємо, що 19 вересня Данія ухвалила рішення позачергово надати Україні 31-й пакет військової допомоги, загальна вартість якого становить близько 275 мільйонів доларів. Виділені кошти спрямують на суттєве посилення спроможностей протиповітряної оборони для захисту критичної інфраструктури в осінньо-зимовий період..

У вівторок, 10 листопада, у перший день перемовин про завершення російсько-української війни в Абу-Дабі українська, російська та американська делегації обговорили питання звільнення полонених, а також деескалації та післявоєнних гарантій безпеки.Про це повідомив президент Володимир Зеленський."Був звіт нашої переговорної команди. Сьогодні перший день зустрічей в Абу-Дабі — спочатку була розмова з європейськими та американськими партнерами, потім — тристоронній формат між нашою, американською та російською делегаціями. Вдячний усім партнерам України за підтримку", — наголосив він.За словами гаранта, тристоронній формат був конструктивним та доволі змістовним. Зокрема, сторони встигли обговорити "необхідність та можливі параметри гуманітарних кроків"."Звільнення полонених — це пріоритет. Детально говорили про зміст гарантій безпеки Україні та фундамент їхнього довготривалого функціонування. Потрібні реальні інструменти заблокувати будь-яке повторення війни. Була й тематика необхідності деескалаційних кроків. Визначив нашій команді чіткі завдання для подальшого діалогу – як в тристоронньому форматі завтра, так і загалом надалі цими днями з представниками президента Америки та представниками Європи. Головне — реально наблизити мир, і з українського боку буде тільки продуктивна, якісна, чесна робота. Дякую Американській стороні за організацію цих перемовин та Еміратам за надійний переговорний майданчик", — додав президент.Нагадаємо, раніше державний секретар США Марка Рубіо висловлював думку, що лише розв'язання проблеми Донбасу може наблизити кінець війни Росії проти України. Тому в цьому питанні обидві сторони повинні піти на поступки.Додамо, 10 листопада в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні діалогу між Києвом і Москвою. Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

У вівторок, 10 листопада, в Абу-Дабі завершився перший день переговорів між Україною, Сполученими Штатами Америки і Росією.Про це повідомило видання "РБК-Україна", посилаючись на дані Служби зовнішньої розвідки України. За даними журналістів, зустріч тривала понад 4 години.Наступний раунд тристоронніх переговорів запланований на завтра, 11 листопада. Водночас, за даними джерел видання, під час переговорів в Абу-Дабі однією з головних тем став майбутній великий обмін полоненими."За словами співрозмовника видання, під час дводенних зустрічей сторони обговорюють можливість проведення масштабного обміну полоненими", — йдеться у повідомленні.Водночас наразі невідомо, чи вдалося сторонам досягти якихось домовленостей у цьому питанні.Нагадаємо, раніше державний секретар США Марка Рубіо висловлював думку, що лише розв'язання проблеми Донбасу може наблизити кінець війни Росії проти України. Тому в цьому питанні обидві сторони повинні піти на поступки.Додамо, 10 листопада в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні діалогу між Києвом і Москвою. Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.

У вівторок, 10 листопада, президент України Володимир Зеленський із командою прибув до Данії для зустрічі з прем’єр-міністеркою Метте Фредеріксен, данськими парламентарями та провідними оборонними компаніями.Про це Володимир Зеленський повідомив у дописі у своєму Telegram-каналі.Він також поінформував, що в нього запланована аудієнція у Короля Фредеріка Х і окрема зустріч із прем’єр-міністрами Данії, Норвегії, Швеції, Ісландії та Фінляндії."Головне — це наша безпека та зміцнення захисту. Будуть нові кроки для посилення оборонних спроможностей України — сильний оборонний пакет від Данії. Дякую за цю підтримку!" — акцентував український президент.Він наголосив, що Данія з перших днів повномасштабної війни поруч з Україною та залишається одним із найнадійніших партнерів, лідерів у різних форматах, що додають захисту життів."Дякуємо данському народу й уряду за незмінну підтримку та конкретні рішення, які допомагають нам стояти міцно", — підсумував Володимир Зеленський.Попереднього разу український президент і данська прем’єрка зустрічалися 22 вересня. Тоді головною темою перемовин став санкційний напрям роботи в межах ЄС.Під час перемовин також окремо розглянули питання фінансової стійкості України та рішення, які можуть допомогти з покриттям дефіциту бюджету.Нагадаємо, що 19 вересня Данія ухвалила рішення позачергово надати Україні 31-й пакет військової допомоги, загальна вартість якого становить близько 275 мільйонів доларів. Виділені кошти спрямують на суттєве посилення спроможностей протиповітряної оборони для захисту критичної інфраструктури в осінньо-зимовий період..

У вівторок, 10 листопада, Верховна Рада України підтримала за основу законопроєкт, який передбачає зміни до законодавства для приєднання країни до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).Про це свідчить картка законопроєкта №14327-д на офіційному сайті Верховної Ради України."За" ухвалення законопроєкту №14327-д у першому читанні проголосували 249 народних депутатів. Документ передбачає приведення українського законодавства у відповідність до європейських вимог, необхідних для приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).Інтеграція до цієї системи дасть змогу українцям і підприємствам здійснювати перекази в євро між країнами-учасницями за спільними правилами. Очікується, що такі операції стануть швидшими та дешевшими завдяки зменшенню комісій.У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що приєднання до SEPA має позитивно вплинути на зовнішню торгівлю, рух капіталу, інвестиції та фінансову інклюзію.Одним із ключових положень документа є створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. До єдиної бази вноситимуть інформацію про відкриття та закриття банківських рахунків, електронних гаманців і договорів на користування банківськими сейфами. Також у реєстрі зберігатимуть базові відомості про їхніх власників.Водночас реєстр не міститиме відомостей про рух коштів, залишки на рахунках або вміст банківських сейфів. Тобто в ньому фіксуватимуть місця відкриття рахунків та оренди сейфів, а не фінансові операції громадян.Окремо в законопроєкті зазначено, що створення реєстру не передбачає обмежень або затримок під час проведення фінансових операцій фізичними особами.Крім того, документ передбачає створення окремого реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів.Також пропонується розширити перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу та посилити відповідальність за подання недостовірної інформації про кінцевих власників бізнесу.Приведення українського законодавства у відповідність до європейських вимог у сфері запобігання відмиванню доходів і фінансуванню тероризму є однією з обов’язкових умов приєднання до SEPA.SEPA (Single Euro Payments Area) — це єдиний платіжний простір, до якого входять країни ЄС і низка інших держав. Він забезпечує можливість здійснювати перекази в євро між банками країн-учасниць за спільними стандартами, швидко та з невеликими витратами.Для бізнесу ця система дає змогу спростити фінансові розрахунки з європейськими клієнтами й партнерами, зокрема оплачувати рахунки та отримувати платежі з країн ЄС. Зазвичай SEPA-перекази надходять протягом одного робочого дня, а комісія за їх проведення є мінімальною або взагалі відсутня.Нагадаємо, у вересні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк розповідала, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..