Політика

У п'ятницю, 24 липня, президент Володимир Зеленський провів перемовини із ексміністром внутрішніх справ Ігорем Клименком та секретарем Ради національної безпеки і оборони Рустемом Умєровим.У своєму дописі у Telegram гарант анонсував оновлення принципів роботи РНБО. Так, за його словами, Умєров зосередиться на міжнародному напрямку роботи.  До його повноважень входитимуть:комунікація з партнерами;проведення переговорів;розвиток безпекової співпраці;поглиблення взаємодії між розвідувальними спільнотами України та держав-партнерів;реалізація стратегічних програм, зокрема Drone Deals та української антибалістичної програми "Фрея"."Враховуючи досвід Ігоря Клименка в системі МВС України, в роботі РНБО буде збільшений компонент внутрішньої діяльності заради стійкості України, координації між оборонними й безпековими структурами, а також протидії таким викликам, як кіберзагрози з російської сторони та діяльність злочинних мереж", — наголосив Зеленський.Президент також повідомив, що доручив підготувати відповідні укази, які планує підписати наступного тижня після запланованих зустрічей у Сполучених Штатах Америки.Нагадаємо, 17 липня президент України Володимир Зеленський провів робочу зустріч із новообраним прем'єр-міністром Сергієм Корецьким щодо координації подальших дій виконавчої влади. Головними темами обговорення стали першочергові кроки новоствореного Кабінету міністрів та посилення взаємодії зі стратегічними міжнародними партнерами для забезпечення стабільної підтримки нашої держави.Читайте також: Крісло секретаря РНБО та інтрига з Умєровим: розкрито деталі гучних кадрових рішень.

У будь-якій мирній угоді щодо України має бути невід'ємний елемент компромісу. Однак, на думку Кремля, європейські союзники України та Сполучені Штати Америки продовжують ставитися однобоко до таких питань.Про це заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Він виступив із такою заявою, яка стосується війни проти України, після завершення переговорів із державним секретарем США Марком Рубіо."Будь-яка домовленість щодо України має містити невід'ємний елемент компромісу", — сказав Лавров.На цьому тлі він прокоментував слова американського колеги про провал переговорів президента США Дональда Трампа та російського диктатора Володимира Путіна на Алясці.За словами очільника Міністерства закордонних справ Росії, ще потрібно з'ясувати, хто саме зазнав провалу."Якщо є пропозиція, є згода, то, напевно, узгоджені результати в Анкориджі були? Були. Президент Дональд Трамп — не відкрию великої таємниці — неодноразово казав, що наша пропозиція частково є компромісною. Ми це прийняли: це компромісна пропозиція, і будь-яка домовленість, напевно, має містити невід'ємний елемент компромісу", — додав Лавров.Він також знову розкритикував союзників Києва, в тому числі й США, які передають Україні озброєння для боротьби з Росією. Він вкотре зазначив, що Москва "дотримується принципів" урегулювання в Україні, озвучених Путіним у МЗС Росії."Росія у випадку з домовленостями Анкориджа виконала принцип "пацан сказав — пацан зробив". Ми досягнемо своєї мети, навіть якщо США після Європи поховають анкориджські домовленості", — дещо заплутано висловився Сергій Лавров.Нагадаємо, що, як повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни, держсекретар Марко Рубіо відкинув російський наратив про те, що США та Росія досягнули будь-якої угоди щодо припинення війни Росії в Україні під час саміту на Алясці в серпні 2025 року..

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Росія продовжує становити екзистенційну загрозу для європейських країн. За його словами, російські ракети "Іскандер", розміщені в Калінінградській області, здатні досягти Берліна за лічені хвилини.Про це глава німецького МЗС заявив під час виступу в Університеті Вітватерсранда в Йоганнесбурзі (ПАР), повідомляє Welt."Росія багато років нас обманювала"Під час виступу Вадефуль наголосив, що Берлін більше не має ілюзій щодо намірів Москви."Ми надто добре бачимо, що Росія багато років нас обманювала і продовжує становити для нас екзистенційну загрозу. Ракетам "Іскандер", які Росія розмістила в Калінінграді, знадобилося б лише кілька хвилин, щоб досягти Берліна. Це частина сучасної стратегічної реальності в Європі", — заявив він.Вадефуль висловився про роль ПАР у G20Під час візиту до Південно-Африканської Республіки очільник МЗС Німеччини також наголосив на важливості участі країни у форматі G20. За його словами, ПАР відіграє важливу роль у світовій політиці та економіці, а її виключення з "Групи двадцяти" означало б втрату важливого африканського голосу."Виключення Південної Африки з G20 означатиме маргіналізацію важливого африканського голосу та регіональної економічної й політичної сили. Це не може бути ні в чиїх інтересах", — зазначив Вадефуль.Як зазначає Welt, Південно-Африканська Республіка входить до об'єднання БРІКС разом із Росією, Китаєм, Бразилією та Індією, тому підтримує тісні економічні та політичні зв'язки з Москвою. Попри це, німецький дипломат закликав не ігнорувати загрозу, яку, за його словами, становить Росія для європейської безпеки.Нагадаємо, раніше стало відомо, що в німецькому місті Лінген планують запустити виробництво паливних збірок для атомних електростанцій за російським зразком у співпраці з фахівцями "Росатома". Рішення вже схвалили місцеві органи влади, однак воно спричинило суперечки через можливі ризики для національної безпеки.Читайте також: Премʼєри Британії та Німеччини обговорили війну в Україні: про що домовилися лідери.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з польським колегою Радославом Сікорський. У ній дипломати обговорили атаки Росії та посилення тиску на окупантів.Про це Андрій Сибіга повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Тільки що мав гарну розмову з моїм польським другом, заступником прем’єр-міністра, міністром закордонних справ Радославом Сікорським", — написав український міністр.Він уточнив, що вони обговорили посилені атаки Росії на цивільні судна в Чорному морі та наслідки цього терору для глобальної продовольчої безпеки."Ми також говорили про європейський шлях України. Я подякував Радеку за підтримку Польщі у відкритті кластерів 1 і 6. Ми обидва привітали ухвалення 21-го пакета санкцій проти Росії — рішення, якого ми чекали", — наголосив очільник українського МЗС.Він поінформував Радослава Сікорського про останню масову атаку Росії на Київ та інші українські міста, зазначивши, що Росія не припиняє агресію проти цивільного населення."Ми зосередилися на нагальній потребі подальшого посилення тиску на Росію. Я висловив нашу вдячність Польщі за її підтримку України з перших днів повномасштабного вторгнення Росії", — підсумував Андрій Сибіга.Як відомо, на початку липня Сибіга та Сікорський провели зустріч у Варшаві на тлі загострення у відносинах між державами через історичні питання. Тоді український міністр запропонував пакет антикризових заходів, щоби знизити градус напруги.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час телефонних переговорів із високою представницею ЄС із закордонних справ і безпекової політики Каєю Каллас заявив, що Україна потребує терміновою підтримки Європейського Союзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності". Також необхідне збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору..

Президент США Дональд Трамп заявив, що будь-які збитки, завдані комерційним суднам і вантажам в Ормузькій протоці, відшкодовуватимуть за рахунок іранських активів, які перебувають під контролем Сполучених Штатів.Про це він повідомив у своїй соцмережі Truth Social.За словами Трампа, компенсація здійснюватиметься коштом заморожених іранських активів."Ці збитки можуть бути дуже значними, але, попри це, такий крок є справедливим і належним", — наголосив американський президент.США продовжують удари по іранських військових об'єктахВодночас Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM) повідомило про 13-й день поспіль військової операції проти іранських цілей.За даними командування, цього разу під удари потрапили військові командні пункти, склади безпілотників, мережі зв'язку, об'єкти берегового спостереження та інші засоби, які використовуються для ведення бойових дій на морі.У CENTCOM зазначили, що операція спрямована на зменшення загрози для цивільного судноплавства в Ормузькій протоці."Водний шлях залишається відкритим для судноплавства, попри нещодавні атаки з боку Корпусу вартових Ісламської революції. Комерційні судна продовжують безперешкодно проходити через протоку за підтримки американських військових", — йдеться у повідомленні.Також у командуванні повідомили, що наразі на Близькому Сході перебувають понад 50 тисяч американських військовослужбовців.Що передувалоУ середині червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачав 60-денний період для узгодження остаточної мирної угоди. Документ містив положення про забезпечення безпечного судноплавства в Ормузькій протоці, зняття морської блокади з боку США, розмороження частини іранських активів та підготовку пакета економічної допомоги для Тегерана.Попри те, що сторони мають час до середини серпня для повернення до переговорів, Дональд Трамп раніше заявив про завершення режиму перемир'я.Нагадаємо, нещодавно Росія заявила про готовність надати "майданчик для мирного діалогу" між США, Іраном і країнами Перської затоки. Водночас у Москві наголосили, що не мають наміру "нав'язуватися" як посередник..

Тон відносин українського й американського президентів Володимира Зеленського та Дональдом Трампом змінився після їхньої зустрічі у Ватикані. Це був перший переломний момент у діалозі між ними.Про це Володимир Зеленський сказав в інтерв'ю американській блогерці Лорі Лумер, яка опублікувала фрагмент інтерв’ю на своїй сторінці в соціальній мережі X.Відповідаючи на запитання про те, що змінилося у стосунках між ним і Трампом після попереднього візиту до США, Зеленський погодився, що тон справді змінився."Ви маєте рацію. Тон змінився. Безумовно. Перший переломний момент у нас стався в Римі, у Ватикані. Так, це була недовга зустріч, але я завжди казав, що, на мою думку, це історичний момент, бо ми змінили наші відносини за 15-20 хвилин", — зазначив президент України.За його словами, під час цієї зустрічі вони з Дональдом Трампом залишилися лише вдвох, а подальший діалог між ними виявився позитивним."Навколо нас нікого не було. Ми лише вдвох. І я був дуже радий почути президента, сподіваюся, що й він теж — зателефонував мені, а я йому. Вважаю, що це мало залишитися між нами двома, але все минруло дуже добре", — сказав Зеленський.Він також наголосив, що відносини та діалог із президентом США мають важливе значення."Я дуже щасливий, бо від таких відносин і діалогу залежить життя багатьох людей", — пояснив український президент.Після оприлюднення фрагмента інтерв'ю президент США Дональд Трамп відреагував на нього дописом у соціальній мережі Truth Social, написавши: "Дуже добре!". Лумер також повідомила, що Трамп поширив оприлюднений нею уривок інтерв'ю у своєму акаунті Truth Social.Раніше Лора Лумер анонсувала інтерв'ю з Володимиром Зеленським, зазначивши, що розмова відбулася в Маріїнському палаці в Україні."Я щойно взяла інтерв'ю у президента Зеленського в Маріїнському палаці в Україні. Жодних заборонених тем не було, і я не добирала слів. Повне інтерв'ю з'явиться незабаром!" — зазначала Лумер.Нагадаємо, що наступного тижня український президент Володимир Зеленський запланував візит до Вашингтона, де зустрінеться з американським колегою Дональдом Трампом..

Чорногорія підтримує запровадження нових механізмів, які мають запобігати відступу майбутніх членів Європейського Союзу від принципів верховенства права та демократії. Водночас країна наполягає, що такі правила повинні ґрунтуватися на чітких і об'єктивних критеріях та не створювати "другосортного" членства в ЄС.Про це заявив посол Чорногорії при ЄС Петар Маркович в інтерв'ю Euronews.Які зміни пропонують у ЄСНаразі Чорногорія є країною-кандидатом, яка просунулася найдалі на шляху до вступу до Євросоюзу. Подгориця розраховує стати 28-м членом ЄС уже у 2028 році.Втім, процес може ускладнитися через нові пропозиції щодо реформи політики розширення Євросоюзу.Зокрема, п'ять із шести держав-засновниць ЄС виступають за посилення механізмів контролю, які дозволили б реагувати на порушення принципів демократії та верховенства права вже після вступу нових країн до блоку. Така ініціатива з'явилася на тлі ситуації з Угорщиною.Позиція ЧорногоріїЗа словами Марковича, Чорногорія не заперечує проти запровадження додаткових гарантій, однак вважає, що оцінка можливих порушень має проводитися виключно за заздалегідь погодженими об'єктивними критеріями. Він наголосив, що ці правила повинні бути визначені ще до вступу країни до ЄС і не можуть використовуватися для автоматичного обмеження права голосу нових членів у перехідний період.На думку дипломата, такий підхід був би юридично та політично сумнівним і фактично створив би "другий клас" членства в Європейському Союзі.Чорногорія проти зміни правил під час гриМаркович також прокоментував пропозицію Франції та Німеччини щодо так званої поступової інтеграції, яка передбачає надання країнам-кандидатам окремих переваг членства ще до офіційного вступу. Він привітав дискусію про реформу політики розширення, однак зауважив, що змінювати методологію зараз було б несправедливо щодо Чорногорії.За словами посла, країна вже 14 років проходить процедуру вступу за чинними правилами та є найпросунутішим кандидатом."Обговорення нової методології має стосуватися тих країн-кандидатів, для яких нинішня система не спрацювала. Для Чорногорії вона, навпаки, виявилася ефективною", — наголосив Маркович.Водночас дипломат зазначив, що нові гарантії можуть полегшити процес ратифікації вступу Чорногорії, особливо з огляду на зростання скептицизму щодо розширення ЄС у низці держав-членів.На завершення він заявив, що подальше розширення Європейського Союзу має стратегічне значення та може стати шансом для ЄС повернутися до політики розширення після виходу Великої Британії з блоку.Додамо, Україна потребує терміновою підтримки Європейського Союзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності". Також необхідне збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору.Читайте також: Чому Угорщина знову гальмує вступ України до ЄС: деталі блокування двох кластерів.

Українські удари по логістичних центрах найбільшого російського маркетплейса Wildberries дедалі сильніше впливають на повсякденне життя жителів РФ. Якщо раніше Кремль намагався ізолювати населення від наслідків війни, то тепер вони стають помітними навіть для заможних росіян.Про це повідомляє The Wall Street Journal.Атаки на Wildberries завдали мільярдних збитківЗа даними видання, Wildberries є найбільшою платформою електронної комерції в Росії, якою щомісяця користуються близько 81 мільйона людей. Через маркетплейс сотні тисяч продавців реалізують найрізноманітніші товари — від одягу й побутових речей до електроніки.Протягом останнього тижня українські безпілотники атакували чотири логістичні центри компанії. Зокрема, ударів зазнав великий склад поблизу Москви, а також два об'єкти на півдні Росії.За оцінками WSJ, сукупні збитки можуть становити від трьох до 4,4 мільярда доларів. Основна частина втрат пов'язана не зі зруйнованими будівлями, а зі знищенням товарів, які належали продавцям.Продавці звинувачують компаніюПісля атак багато підприємців заявили про значні фінансові втрати. Зокрема, продавчиня дитячого одягу Вікторія Терехова повідомила, що втратила приблизно половину своїх товарів на суму понад 160 тисяч доларів."Якщо ці удари триватимуть, у нас нічого не залишиться", — сказала вона.Частина постачальників також розкритикувала Wildberries, побоюючись, що компанія не компенсує їм збитки. Як зазначає видання, менш ніж за два тижні до атак маркетплейс змінив умови співпраці, звільнивши себе від відповідальності за втрати, спричинені ударами безпілотників.Чи є склади законною військовою ціллюУ матеріалі зазначається, що атаки викликали дискусію щодо статусу логістичних центрів Wildberries.Президент України Володимир Зеленський пояснив удари тим, що ці об'єкти використовуються для постачання російській армії комплектуючих для безпілотників, навігаційного обладнання та іншого спорядження.Водночас WSJ звертає увагу, що хоча на платформі можна знайти бронежилети та безпілотники, переважна більшість товарів має цивільне призначення.Психологічний ефект від війни зростаєВидання також нагадує, що ще до атак на склади росіяни почали відчувати наслідки ударів по нафтопереробній інфраструктурі, які спричинили дефіцит пального.В аналітичній записці Oxford Economics зазначається, що паливна криза стала найвідчутнішим потрясінням для населення Росії з часу оголошення мобілізації восени 2022 року.Попри це, президент РФ Володимир Путін не демонструє готовності скорочувати військові амбіції. Професор фінансів IE Business School Максим Миронов вважає, що економічний ефект українських атак буде обмеженим, однак їхній психологічний вплив уже став значним."Роками Путін поширював історію про те, що бої відбуваються десь на околицях імперії, що це спецоперація і що все гаразд. Тепер люди почали це відчувати — через черги на заправках, через пожежі… Кожен у Росії бачить війну зі свого вікна", — наголосив він.Нагадаємо, в ніч на п'ятницю, 24 липня, безпілотники атакували Санкт-Петербург, Ленінградську область, Тверь та інші російські локації. Внаслідок ударів знову загорілися склади Wildberries.Також у ніч проти 22 липня безпілотники завдали серії потужних ударів по об’єктах на території Російської Федерації. Наслідком успішних прильотів стали масштабні пожежі на території великого логістичного центру Wildberries у Невинномиську та на нафтобазі в Армавірі..

Наступного тижня український президент Володимир Зеленський запланував візит до Вашингтона, де зустрінеться з американським колегою Дональдом Трампом.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на власні джерела в дипломатичних колах. За попередньою інформацією, візит Володимира Зеленського до США запланований на 28 липня.У межах поїздки президент України відвідає похорон сенатора Ліндсі Грема та безпосередньо зустрінеться з американським президентом Дональдом Трампом.Раніше джерела, наближені до українського президентського офісу поширили інсайдерську інформацію, що Володимир Зеленський розглядає можливість здійснити дипломатичну поїздку до США ще в липні.Декілька днів тому він провів телефонну розмову з представниками американського президента Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером."Вийшла хороша та важлива розмова про те, як активізувати дипломатію та наблизити мир", — зазначав тоді український лідер.Президент висловив переконання, що мир потрібен — мир із гідністю, й Україна вже давно до цього готова. За його словами, українські команди залишаються в тісному контакті, зокрема, щоби продовжити роботу над усім, що обговорили.Нагадаємо, вчора американська блогерка Лора Лумер повідомила, що взяла інтерв’ю в президента України Володимира Зеленського. Її називають медійницею, яка наближена до американського президента Дональда Трампа..

До виробництва ліцензійних ракет для систем протиповітряної оборони Patriot прагне приєднатися Польща. Варшава надіслала відповідний запит до Вашингтона. Проєкт планують реалізувати у співпраці США й України.Про польську ініціативу повідомило видання tvn24 з посиланням на заступницю міністра національної оборони Польщі Магдалену Собковяк-Чарнецьку.За її словами, Варшава запропонувала створити формат співпраці за участю трьох країн — США, України та Польщі.Польська посадови ця вже провела зустрічі з представниками Пентагона та Державного департаменту США, де обговорила можливість створення заводу з виробництва ракет для систем Patriot на території України.Польська сторона захотіла долучитися до такого проєкту у форматі співпраці США, України та Польщі, щоби виробництво відбувалося у безпечному місці."Пропозиція, яку я внесла від польської сторони, відповідає певним занепокоєнням американської сторони, тож ми запропонували, щоби відбувалася співпраця у трикутнику, тобто США, Україна, а також Польща", — зазначила Магдалена Собковяк-Чарнецька.Польська чиновниця також наголосила, що ракети для систем Patriot є продукцією, яка має значний попит у світі."Це продукт, який фактично потрібен у всьому світі. Саме тому наша пропозиція — брати участь у такому спільному виробництві", — пояснила вона.Також під час візиту поляки представили аргументи на користь створення в Польщі сервісного центру для систем Patriot. Собковяк-Чарнецька зазначила, що у Вашингтоні розуміють роль Польщі в розвитку оборонної промисловості та враховують її географічне та геополітичне розташування.Нагадаємо, 11 липня журналісти агенції Reuters повідомляли, що виробництво американських ракет-перехоплювачів Patriot для України, найімовірніше, організують у Німеччині або іншій європейській країні. Військові експерти визначили це безпечнішим варіантом..

Американський державний секретар Марко Рубіо відкинув російський наратив про те, що Сполучені Штати Америки та Росія досягнули будь-якої угоди щодо припинення війни Росії в Україні під час саміту на Алясці в серпні 2025 року.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Зокрема, Рубіо заявив після зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим 23 липня, що російські "пропозиції" на саміті в Анкориджі провалилися."Миру вдасться досягнути лише завдяки новим "концепціям та ідеям", які США готові підтримати", — наголосив американський посадовець.Водночас Міністерство закордонних справ Росії заявило, що Лавров підтвердив Рубіо готовність Росії до переговорів і зобов'язань щодо "пропозицій" США, з якими президент Росії Володимир Путін погодився на саміті на Алясці."Російські чиновники регулярно посилаються на нібито "угоди з Анкориджа" для просування наративів про готовність Росії до переговорів, попри відсутність будь-яких публічних заяв після саміту та нещодавню відмову американських чиновників від таких російських наративів", — зробили висновок аналітики Інституту вивчення війни.Інші ключові висновки ISWПрезидент України Володимир Зеленський продовжує повторювати свою відданість мирним переговорам зі Сполученими Штатами та Росією.Український лідер провів перемовини зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом і колишнім старшим радником Дональда Трампа Джаредом Кушнером, на яких обговорили зусилля щодо мирних переговорів.Володимир Зеленський підтвердив свій намір провести тристоронні переговори між США, Україною та Росією восени 2026 року.Ні російські, ні українські війська не досягнули підтвердженого прогресу 23 липня.Нагадаємо, вчора американська блогерка Лора Лумер повідомила, що взяла інтерв’ю в президента України Володимира Зеленського. Її називають медійницею, яка наближена до американського президента Дональда Трампа..

Російське керівництво побоюється вересневих виборів до Держдуми більше, ніж зовнішніх економічних санкцій. Через відсутність контролю над прихованим невдоволенням суспільства репресивний апарат Кремля перейшов до превентивних зачисток будь-яких політичних опонентів.Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.Втома від війни та превентивні репресіїРозвідка зазначила, що у російському суспільстві наростає втома від затяжної війни, яку стає дедалі важче приховувати офіційній пропаганді. За даними підконтрольних владі соціологів, за продовження бойових дій виступають лише 15–24% росіян, тоді як від 64% до 67% громадян висловлюються за мирні переговори. В умовах тотального страху реальний рівень підтримки війни є ще нижчим.Для зачистки політичного поля перед виборами режим усуває навіть формальних опонентів, яскравим прикладом чого стало затримання Бориса Надєждіна. Аналітики відомства так оцінюють страхи російської верхівки:"Кремль боїться не окремих політиків, а будь-якої можливості перетворити суспільне невдоволення на політичний процес. Для Кремля відсутність очевидних лідерів протесту — радше проблема, ніж перевага. Лідера можна дискредитувати, заарештувати або не допустити до виборів. Без такого лідера влада не розуміє, звідки з'явиться наступний осередок невдоволення. Тому репресії стають превентивними".Розкол еліт та загроза "ветеранського" бунтуУ розвідці запевнили, що паралельно з цим поглиблюється криза всередині самої російської верхівки. Частина оточення Володимира Путіна закликає шукати вихід із війни, оскільки Центробанк Росії визнає несумісність фінансової стабільності з постійними видатками на бойові дії, а олігархи намагаються налагодити сепаратні контакти. На тлі системних ударів по НПЗ, втрат флоту та ізоляції окупованого Криму навіть Пекін починає готуватися до сценарію, де майбутнє Росії не пов'язане з чинним диктатором. Головним джерелом нестабільності для Москви під час вересневих виборів 2026 року можуть стати не цивільні активісти, а сотні тисяч військових, які повертаються з фронту. Аналітики розвідки акцентували на високій ймовірності вибуху внутрішньої кризи:"У Росії джерелом нестабільності можуть стати вже не цивільні активісти, а сотні тисяч ветеранів війни. Багато хто з них не отримав обіцяних пільг, роботи чи соціального статусу. Якщо їхнє розчарування збігатиметься із загальним невдоволенням у країні, вересневі вибори 2026 року можуть стати для Кремля не черговою формальністю, а моментом, коли внутрішня криза перетвориться на бурю", — резюмували в Службі зовнішньої розвідки.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, російська влада продовжує наполягати на своїх максималістських вимогах щодо капітуляції України, повністю відкидаючи можливість територіальних компромісів заради миру. Водночас аналітики зазначають, що Кремль намагається формувати хибне уявлення про успіхи власної армії, реальні просування якої залишаються вкрай незначними..

У четвер, 23 липня, американська блогерка Лора Лумер повідомила, що взяла інтерв’ю в президента України Володимира Зеленського. Її називають медійницею, яка наближена до американського президента Дональда Трампа.Про це Лора Лумер написала на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Щойно взяла інтерв'ю у президента Зеленського в Маріїнському палаці в Україні. Всі питання поставила без обмежень, і я не соромилася у висловлюваннях. Повне інтерв'ю незабаром!" — зазначила вона.Як відомо, два дні тому блогерка Лора Лумер прибула до України та поінформувала, що хоче побачити ситуацію на власні очі та перевірити твердження, які поширювали про країну. Вона одразу визнала свою помилку в ранніх публічних висловлюваннях про Україну.Сьогодні Лумер відвідала Києво-Печерську лавру й оглянула Успенський собор, який після удару 15 червня втратив понад 80% покрівлі, а також інші пошкоджені об’єкти заповідника.Що відомо про Лору ЛумерЇй 33 роки. Вона народилася в штаті Аризона та розпочинала активісткою та журналісткою, підтримуючи ультраправий медіапроєкту Infowars — популярний в 2010-ті. Там публікували багато матеріалів, які базувалися на конспірологічних теоріях.Лумер 2020 року балотувалася як кандидатка від Республіканської партії до Палати представників Конгресу США, але програла кандидатці від Демократичної партії. Через два роки на виборах її теж спіткала невдача.У вересні минулого року Лора заявляла, що "Україна — це країна, повна прихильників нацизму". Неодноразово вона виступала проти фінансової допомоги Києву.До приїзду в Україну, в червні, Лумер визнала, що довго повторювала антиукраїнські тези. Пояснила це тим, що "потрапила в пастку російської пропаганди".Зараз Лумер відома своєю активною підтримкою Дональда Трампа, а також просуванням цілої низки конспірологічних теорій, яким американський президент теж частково вірить.Нагадаємо, що вчора блогерка Лора Лумер звернулася до своїх читачів і закликала американських консерваторів усвідомити реальну загрозу від дій Кремля..

Україна потребує терміновою підтримки Європейського Союзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності". Також необхідне збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час телефонних переговорів із високою представницею ЄС із закордонних справ і безпекової політики Каєю Каллас.Український дипломат привітав досягнення згоди в Європейському Союзі щодо 21-го пакета санкцій проти Росії та подякував ЄС за збереження тиску на агресора."Кожна нова російська атака має зустрічати ще жорсткішу санкційну відповідь", — наголосив він.За його словами, Росія намагається перетворити Чорне море на зону страху, дестабілізації та примусу. Лише від початку липня атакували 31 торговельне судно."Це цілеспрямовані удари по цивільному судноплавству, свободі судноплавства та продовольчій безпеці мільйонів людей в Африці, Азії, на Близькому Сході та в Латинській Америці", — акцентував очільник українського МЗС.Він розповів, що з Каєю Каллас обговорили підготовку до всіх можливих сценаріїв розвитку ситуації."Україні необхідна термінова підтримка Європейського Союзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності", а також для збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору. Також скоординували наші позиції та домовилися підтримувати тісний контакт", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, вчора міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький інформував, що активізація обстрілів Росії портової інфраструктури та суден спричинила тимчасову зупинку заходження кораблів за агропродукцією в чорноморські порти України. Особливо резонансним став удар трьома ракетами по судну з кукурудзою 19 липня, коли загинули 10 моряків..

Китай отримує від Росії бойовий досвід на прикладі війни проти України. Також Москва надає Пекіну передові військові технології. Зокрема, ті, що стосуються використання дронів, ведення боїв у міській забудові й інші.Таку інформацію оприлюднило видання The Economist, журналісти якого послалися на європейську розвідку.Зазначається, що з 2024 року китайські військові проходять підготовку на полігоні поблизу російського Волгограда. На цій же базі регулярно тренуються підрозділи Восьмої загальновійськової армії Росії, які беруть участь у боях на сході України. Навчання охоплюють ключові елементи сучасної війни:безпілотники та РЕБ: використання дронів, засобів радіоелектронної боротьби та автономних систем;тактику боїв: ведення дій у міській забудові, траншеях та лісистій місцевості;штурмові операції: захоплення укріплених позицій та встановлення мінних полів;медицину: надання польової медичної допомоги в умовах інтенсивних обстрілів.За словами колишнього радника міністра оборони України Олександра Данилюка, в Пекіні усвідомили кардинальні зміни в характері війни та прагнуть навчатися у тих, хто має реальний практичний досвід.Співпраця між країнами не обмежується вишколом піхоти й операторів дронів. Західні чиновники припускають, що країна-агресорка передає Китаю технології у сфері протиповітряної та протиракетної оборони.Крім того, Росія допомагає Пекіну зробити китайські атомні підводні човни менш помітними для розвідки противника. Саме ці субмарини вважаються ключовим елементом у можливій операції проти Тайваню.Також триває спільна робота над створенням системи раннього попередження про ракетний напад, про що російський диктатор Володимир Путін відкрито згадував ще 2019 року.Експерт Браунського університету Лайл Голдстайн зазначив, що Китай цікавлять російські дані про реальну ефективність західного озброєння в Україні. Зокрема, йдеться про реактивні системи HIMARS, які перебувають і на озброєнні армії Тайваню.Офіційно Китай заперечує факт тренування своїх військових на основі досвіду війни в Україні та намагається применшити масштаби військово-технічної співпраці з Росією. Проте розвідувальні дані, документи та свідчення експертів свідчать про зворотне.У The Economist зауважили, що Китай не брав участі у війнах із 1979 року, тому він прагне компенсувати нестачу бойового досвіду, вивчаючи сучасні методи ведення бойових дій.Нагадаємо, що Китай і Росія у липні провели спільні військово-морські навчання Joint Sea-2026. Маневри відбулмся у водах та повітряному просторі поблизу китайського міста Циндао в провінції Шаньдун..