Зустріч Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним і головою КНР Сі Цзіньпіном викликала невдоволення серед частини американських республіканців. Їх непокоять плани збільшити постачання російських енергоресурсів і спільна критика Міжнародного кримінального суду, що, на їхню думку, може принести Москві додаткові ресурси для війни проти України.Як пише Politico, сенатор-республіканець від Техасу Джон Корнін назвав такі домовленості помилкою. Він наголосив, що прибутки від продажу енергоресурсів Росія використовує для фінансування війни та вбивств українських цивільних. Крім того, політик сумнівається, що збільшення постачання пального допоможе суттєво знизити ціни на нього.Сенатор Том Тілліс, який раніше неодноразово критикував Трампа, висловив сподівання, що демократи в Конгресі посилять контроль за діями адміністрації. Своєю чергою, сенаторка Синтія Ламміс застерегла, що збільшення імпорту російських нафтопродуктів може зашкодити розвитку нафтопереробної промисловості США.Як у Білому домі пояснили домовленості ТрампаВ адміністрації президента США заявили, що мета Трампа — збільшити пропозицію нафти на світовому ринку та в такий спосіб знизити вартість пального для американських споживачів.Речниця Білого дому Олівія Вейлс також запевнила, що контакти американського президента з Путіним не змінюють його прагнення досягти тривалого й справедливого миру в Україні.Водночас після зустрічі з російським і китайським лідерами Трамп долучився телефоном до переговорів європейських союзників України в Берліні. За інформацією Politico, під час розмови він поставив під сумнів доцільність подальшого виділення багатомільярдної військової допомоги Києву та заявив, що Путін нібито серйозно налаштований на мирні переговори.У Білому домі оперативно не прокоментували цю розмову.Додамо, Дональд Трамп вийшов на телефонний зв'язок з учасниками берлінського саміту одразу після переговорів із лідерами Росії та Китаю. Під час розмови з європейськими партнерами він заявив про значний прогрес на шляху до миру та згадав про тяжкі втрати сторін у війні..

Державне бюро розслідувань (ДБР) є абсолютним лідером серед правоохоронних органів за кількістю розслідуваних кримінальних проваджень проти національної безпеки. Попри необхідність точкового реформування, Бюро насамперед потребує підсилення інституційної спроможності.Таку думку висловив президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко в колонці на сайті телеканалу "Ми — Україна"."Перезавантаження" ДБР: яка мета активістівВін зауважив, що про "реформу" ДБР у публічному просторі нещодавно заговорив сам прем’єр-міністр України Сергій Корецький."Завжди стриманий і виважений Корецький, який робить значний акцент саме на грошах, чомусь на полях форуму з розширення ЄС у Брюсселі сказав одну фразу, в контексті планів подання законопроекту про реформу ДБР, за яку одразу зачепилися вітчизняні ЗМІ: "Плануємо до кінця року. Це є частиною бенчмарків, отже, так ми і рухаємося", — зазначив Буряченко.Він наголосив, що це єдине, що сказав очільник українського уряду. Однак у суспільно-публічному просторі, особливо від грантоорієнтованих активістів, уже тривалий час уже лунає наратив, що ДБР потрібно "реформувати", "перезавантажити", "очистити", "полагодити" та таке інше."Дивність ситуації полягає в тому, що ніхто не каже, в чому конкретні претензії до роботи ДБР. Насправді їх майже немає… В активістів їх мінімум, а більшість із них сконцентровані не на роботі самого Бюро чи на його ефективності, а на намаганні вплинути на майбутній конкурс на призначення директора та можливість для подальшого повного очищення / перезавантаження "під себе", прикриваючись якимось нікому невідомими іноземцями, яких хочуть інтегрувати в роботу конкурсної комісії, ще й з переважним правом голосу, що, звичайно, містить явні ознаки неконституційності, але хто зараз уже звертає на такі дрібниці увагу", — пояснив фахівець.Головне — не "наламати дров" у "гонитві за кредитами"Він також звернув увагу, що українські медіа зробили акцент на двох абзацах заяви Сергія Корецького:"Реформа ДБР є частиною погодженого плану ("Качки — Кос") просування процесу вступу України до ЄС і прискорення ключових реформ, затвердженого 11 грудня 2025 року за підсумками неформальної зустрічі міністрів у справах Європи, що відбулася у Львові. У плані йдеться про проведення незалежного комплексного аналізу інституційної структури ДБР, механізмів забезпечення доброчесності та функцій нагляду з метою оцінювання необхідності та доцільності подальших реформ відповідно до найкращих європейських практик, що приведе до розробки, ухвалення та впровадження закону, який врахує необхідні рекомендації».Буряченко визнав, що ДБР, як й інші правоохоронні органи справді потребують системних реформ з актуалізації повноважень, недопущення їх перехрещення й інституційного підсилення. А декларація "Качки — Кос" інтегрована під частину кредитних траншів з ЄС."Мені не дуже подобається, коли під час війни наші "партнери" кажуть, що ми "щит Європи" та дають нам кредити в обмін на потрібні їм реформи. Далеко не всі з них — це "найкращі європейські практики". Але це вже зовсім інша історія. Коли потрібні гроші для виживання країни, ти не ставиш умови, а приймаєш або не приймаєш умови інших. Така правда життя", — акцентував президент Міжнародного інституту безпекових досліджень.Однак, на його переконання, в цій історії найголовніше — "не наламати дров", біжучи за черговим кредитом, із реальними ризиками підірвати основи власної ж національної безпеки. Завжди потрібен баланс, особливо під час нормативних рішень у сфері безпеки й оборони, особливо під час війни.Оцінка ризиків і точкове виправляння"В умовах війни реформування правоохоронних органів не може розглядатися винятково через призму кадрових змін, антикорупційної політики чи виконання міжнародних зобов'язань. Будь-яке втручання в інституційну архітектуру сектору безпеки має оцінюватися насамперед з погляду його можливих наслідків для безперервності правоохоронної діяльності, оперативної спроможності відповідних органів та стійкості державного управління. Особливо це стосується інституцій, безпосередньо залучених до протидії злочинам проти основ національної безпеки", — вважає Буряченко.На його думку, первинними мають бути оцінка ризиків і дотримання принципів пропорційності та субсидіарності, щоби точково виправляти саме там, де це потрібно, та докладати рівно стільки зусиль, скільки необхідно — особливо в умовах війни."Насправді подібний підхід — це і є ті самі "найкращі європейські практики", а не пропозиції віддати керівництво правоохоронного органу під зовнішнє управління, коли навіть вибори та зміна політичного керівництва країни нічого не змінять", — зауважив він.Адже контроль буде у тих іноземців, які сидітимуть у "наглядових радах" і "конкурсних комісіях із переважним правом голосу" на різних рівнях. Це, констатував фахівець, точно не найкращі практики демократичних країн, а швидше — неоколоніальні.Що вимагає та не вимагає ЄСПовертаючись до цитати Сергій Корецького, наведеної вище, Буряченко наголосив, що в ній жодного слова немає про необхідність зміни конкурсної процедури директора ДБР із залученням іноземців із переважним правом голосу та повного кадрового перезавантаження."Звідки ж тоді ці дивні тези постійно виринають у публічному просторі, потрібно, мабуть, запитати у тих грантоорієнтованих активістів, хто їх транслює. Але факт є фактом — цієї рекомендації / вимоги ЄС офіційно не виставляє, тим паче в тому вигляді, як нам намагаються маніпулятивно "згодувати" на деяких відверто заангажованих ЗМІ", — зазначив він.Для підтвердження цих висновків він розклав ситуацію на тези:проведення незалежного комплексного аналізу інституційної структури ДБР,механізми забезпечення доброчесності та функцій нагляду з метою оцінювання необхідності та доцільності подальших реформ відповідно до найкращих європейських практик;розробка, ухвалення та впровадження закону, який врахує необхідні рекомендації."Розумно — звичайно. Спочатку проводимо комплексний аналіз інституційної спроможності ДБР, тим паче, що важливу частину його вже реалізував незалежний зовнішній аудит Рахункової палати України, далі проводимо комплексний аналіз ефективності, корупційних ризиків і завантаженості, враховуємо успішні європейські практики роботи єдиної слідчої правоохоронної інституції", — пояснив Буряченко.Із цього він зробив простий і зрозумілий висновок: серед рекомендацій наших європейських партнерів є доволі раціональні та правильні речі. Якщо під час розробки урядового законопроєкту врахують вищезазначені пріоритети, то це однозначно потрібна реформа — без маніпуляцій, з урахуванням найкращого європейського досвіду та реального стану справ, щоби подібна реформа тільки підсилила інституційну спроможність ДБР, а не навпаки.ДБР не отримало належних повноважень"Зараз тривають дискусії, які конкретно функції, крім слідства, цей орган (ДБР) перебере на себе з прокуратури, МВС, СБУ й інших силових органів", — навів автор колонки цитату відомого українського науковця та засновника Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка ще зі серпня 2013 року."За фактом, станом на сьогодні всі заплановані повноваження з інших правоохоронних органів, на кшталт МВС і СБУ, до Державного бюро розслідувань, так ніхто і не передав. Про НАБУ, я взагалі мовчу", — наголосив Буряченко.У зв’язку з цим він зробив іще три висновки:Питання навіть не стільки в необхідності реформування ДБР, а скільки в наділенні його всім спектром повноважень, згідно з рекомендаціями наших західних партнерів, які за цей час фактично не передані. Як можна адекватно оцінити роботу концептуально Єдиного слідчого органу в Україні, якщо базово запланованих повноважень в ДБР від інших інституцій так ніхто повноцінно й не передав?Про інституційну стійкість. Територіально ДБР повноцінно представлене навіть не у всіх обласних центрах. У них так звана "кущова" структура, лише сім територіальних управлінь на всю країну, крім центрального апарату.Близько 90% злочинів які розслідують працівники ДБР станом на зараз під час війни — це військові злочини. Така організаційно мала структура просто фізично не розрахована на таку кількість проваджень у розрахунку на одного слідчого. Якщо порівнювати, наприклад з НАБУ, то навантаженість на слідчих ДБР більша в середньому приблизно в 5-10 разів."Ось і виходить: коли створювали ДБР за найкращими європейськими практиками, то не врахували двох ключових факторів — війни проти Росії та небажання інших силових структур позбавляти себе частини повноважень, навіть якщо вони для них є не природними та тимчасовими. Чи є в цьому вина самого Бюро — думаю, що немає, ці питання не до них. Сама по собі ідея створення такої правоохоронної інституції більш ніж виправдана й абсолютно відповідає сучасним тенденціям та легко інтегрується в державно-інституційну систему стримувань і противаг", — наголосив Олексій Буряченко.ДБР — лідер за кримінальним розслідуваннямиВін зауважив, що, попри об’єктивні фактори перевантаження та недостатньої інституційної спроможності (кадрів, майна, фінансування), ДБР є абсолютним лідером серед правоохоронних органів за кількістю розслідуваних кримінальних проваджень проти національної безпеки."Із початку повномасштабного вторгнення Росії — це більше трьох тисяч кримінальних проваджень! Із них 2 050 стосуються державної зради, 837 — колабораційної діяльності, ще 57 — пособництва державі-агресору. 1 598 обвинувальних актів скеровано до суду", — перерахував автор колонки.До того ж за січень-жовтень 2026 року працівники ДБР скерували до суду 502 обвинувальні акти щодо 701 особи, обвинуваченої у корупційних кримінальних правопорушеннях. Серед обвинувачених — народний депутат і 350 працівників правоохоронних та інших державних органів.Загалом до суду скеровано 8 370 обвинувальних актів стосовно 8 803 осіб. Серед обвинувачених — два народні депутати України, один посадовець категорії "А", 33 судді, 1 743 правоохоронці й інші."Такі результати вражають, погодьтеся. І знову ж, постає логічне запитання, а якби запланована реформа ДБР вдалася повноцінно, з нормальним штатом, повноваженнями та регіональним представництвом? Цікаво, чи так само завзято тоді лунали би заклики до його «перезавантаження»? Сумніваюся", — висловив припущення Буряченко.В антикорупційних "бомбах" немає ДБРУ вересні провели опитування громадської думки для Консультативної місії ЄС в Україні. Для порівняння: 2021 року ДБР довіряли лише 17% опитаних, 2025 року цей показник зріс більш ніж утричі — до 52%, а цього року сягнув 53%. Найбільше ДБР довіряє молодь. Серед українців віком від 18 до 29 років цей показник — 70%, а серед людей віком 30-39 років — 53%."Саме в ДБР уперше серед правоохоронних органів, запровадили використання поліграфу на постійній основі — від прийняття на роботу до поточних перевірок за необхідності", — констатував президент Міжнародного інституту безпекових досліджень.На його думку, усе це в комплексі й створює нинішній образ ДБР як сучасної правоохоронної інституції з колосальним, але ще не до кінця реалізованим, потенціалом."На це є ціла низка об’єктивних і суб’єктивних причин. Найпоказовішим є навіть не висока ефективність працівників Бюро, а недотичність їх до корупційних скандалів — від директора ДБР Олексія Сухачова, до речі, обраного на відкритому конкурсі, до простого слідчого. В антикорупційних "бомбах" від НАБУ працівники ДБР не фігурують, а скандальний "Карфаген" і протистояння силових структур обійшло ДБР боком", — наголосив він.Буряченко додав, що це дуже показово демонструє, що внутрішня превенція корупційних проявів поставлена на високому організаційному рівні та працює належним чином, що для вітчизняних правоохоронних органів, на жаль, швидше виняток, аніж правило.Те, що працює, — потрібно підсилитиПри цьому президент Міжнародного інституту безпекових досліджень підтримав точкове реформування ДБР зі системним комплексним незалежним аналізом поточної інституційної спроможності."Запропонована нашими західними партнерами модель створення окремої слідчої правоохоронної інституції себе однозначно виправдала. Разом із тим вона зіштовхнулася з війною й іншими внутрішньополітичними складнощами, які не дають можливості цій інституції повноцінно "розкрити крила", і це насправді проблема. Проблема вигорання працівників під титанічним навантаженням і суспільним тиском, пов’язаним насамперед із великою кількістю розслідувань саме військових злочинів. А це дуже чутливо", — наголосив він.Спеціаліст додав, що вперше в нашій "правоохоронній" історії інституція публічно бажає не концентрувати владу та повноваження, а, навпаки, благає, щоби ними поділитися. Станом на зараз створення повноцінної військової юстиції є критичною потребою, з одного боку, ефективного розслідування такої великої кількості воєнних злочинів, а з іншого, розвантаження самого ДБР, під інший закріплений за ним функціонал."І це було би логічно. Маю надію, що під час проведення незалежного зовнішнього аналізу інституційної спроможності й ефективності ДБР прем’єр-міністр України Сергій Корецький зробить правильні державницькі висновки. Зрештою, головним критерієм будь-якої реформи має стати не сам факт її проведення, а реальне посилення інституційної спроможності держави, особливо в умовах війни. Те що працює, потрібно підсилювати, — й тільки так", — підсумував Олексій Буряченко.Нагадаємо, що за десять місяців 2026 року ДБР забезпечило передачу до АРМА заарештованого майна загальною вартістю понад 783 мільйони гривень. Водночас дохід від управління цими активами за вказаний період сягнув майже 822 мільйонів гривень..

Велика Британія проводить наступальні кібероперації проти чотирьох держав, які вважає загрозою для своєї безпеки.Про це в коментарі Sky News заявив голова Командування кібер- та спеціальних операцій Збройних сил країни генерал Роб Магован. За його словами, кіберзагрози для Британії є значними, тому британські військові готові відповідати на дії противників. На запитання журналістів, чи проводить командування наступальні операції, Магован відповів ствердно."Безумовно — і ми чітко про це заявляли", — сказав він.Генерал уточнив, що серед держав, проти яких спрямована діяльність британських кіберпідрозділів, є Росія, Китай, Іран і Північна Корея. За його словами, ці країни становлять загрозу для британського способу життя та самі проводять операції в кіберпросторі."Їм має бути абсолютно зрозуміло, що проведення операцій у кіберпросторі обійдеться їм дорого — саме в цьому полягає завдання наших кібервійськ", — наголосив Магован.Як працюють британські кіберпідрозділиБританські кібервійська створили у 2020 році. Їхня діяльність зосереджена передусім на наступальних операціях, однак конкретні завдання та результати місій залишаються засекреченими. Магован пояснив, що військові можуть аналізувати комп’ютерні мережі противника, вивчати їхню структуру та отримувати можливість впливати на роботу цих систем."Ми дійсно маємо можливість, завдяки аналізу комп’ютерних мереж, зрозуміти архітектуру супротивника, його мережу та забезпечити досягнення результату всередині цієї мережі", — розповів генерал.Він також заявив, що британські підрозділи досягають успіхів у наступальних операціях, однак не став розкривати подробиць.Водночас Магован не вважає, що Велика Британія перебуває у стані повноцінної кібервійни з Росією, Іраном чи Китаєм. Він охарактеризував нинішню ситуацію як гібридне протистояння, що відбувається нижче порогу відкритого конфлікту."Я б не сказав, що ми перебуваємо у стані війни, але й миру теж немає. Ми перебуваємо в цій гібридній зоні, цій "сірій зоні", нижче порогу конфлікту, як ми кажемо... але ми не повинні сумніватися, що існує значна загроза, ми бачимо, як вона проявляється щодня", — зазначив він.На завершення генерал звернувся до противників Британії, попередивши, що будь-які їхні дії в кіберпросторі матимуть відповідь з боку британських військових."Якщо ви збираєтеся діяти в кіберпросторі, то вам доведеться зіткнутися з нами. Ви зустрінете цю загрозу загрозою, а на свою загрозу отримаєте відповідь від нас", — заявив Магован.Додамо, український уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново посилити кібербезпеку державних сервісів. Керівники установ мають сформувати команди кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та ввести його в експлуатацію..

Володимир Путін спробував використати саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), щоби представити Росію як наддержаву. Він також хотів заручитися підтримкою Сполучених Штатів Америки та Китаю щодо своїх максималістських і незмінних вимог для припинення війни в Україні. Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Під час саміту Путін провів двосторонню зустріч із президентом США Дональдом Трампом, а також тристоронню зустріч за участі Трампа та генерального секретаря Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіна. Американський президент і низка російських посадовців зазначили, що війна в Україні стала центральною темою обидвох зустрічей. Під час пресконференції після тристоронньої зустрічі Путін підтвердив свою відданість давнім цілям війни в Україні.Російський диктатор погодився з порівнянням його зустрічі з Трампом і Сі Цзіньпіном із Ялтинською конференцією 1945 року — зустріччю, на якій лідери США, Великої Британії та СРС планували розгром нацистської Німеччини й домовлялися про зміни в повоєнній Європі.Путін заявив, що Ялтинська конференція 1945 року закріпила перемогу союзників над нацизмом, і припустив, що тристороння зустріч у межах саміту АТЕС може так само закріпити перемогу над "неонацизмом".Він також стверджував, що Ялтинська конференція не ділила світ на сфери впливу, а лише фіксувала "реалії", що склалися після Другої світової війни. Путін уже давно безпідставно звинувачує Україну в просуванні неонацистської ідеології та використовує ці твердження як привід для своєї агресії проти України."Путін спробував провести хибні паралелі між тристоронньою зустріччю на саміті АТЕС і Ялтинською конференцією, щоби представити Росію, США та Китай як рівноправні наддержави, здатні вирішувати, як завершити війну в Україні та як поділити світ на сфери впливу", — констатували аналітики.Крім того, під час пресконференції 19 листопада Путін озвучив неправдиві твердження про те, що Революція гідності в Україні 2014 року була "військовим переворотом", який нібито змусив його розпочати повномасштабне вторгнення 2022 року.Очільник Кремля заявив, що він "узагалі не розпочинав жодної війни", а лише намагався врегулювати наявну внутрішньополітичну кризу."Путін неодноразово використовував Революцію гідності, щоби неправдиво представити Росію як захисника, а не агресора у своїй війні, а також щоби виправдати вимоги щодо зміни режиму в Україні", — наголосили в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWПутін знову послався на домовленості, яких насправді не існує, під час російсько-американського саміту на Алясці в серпні 2025 року, щоби відвернути увагу від того, що Кремль продовжує відмовлятися від будь-яких реальних кроків до миру в Україні.Путін продовжує намагатися переконати всіх у неминучості перемоги Росії в Україні, стверджуючи, що Київ має негайно прийняти російські вимоги — попри численні докази того, що боєздатність російських військ на полі бою постійно знижується.Українські сили завдали удару по мосту через Керченську протоку — вже втретє за три дні. Це демонструє ефективність кампанії України зі систематичного придушення та знищення ворожих засобів протиповітряної оборони (SEAD/DEAD).Удари України по мосту через Керченську протоку, ймовірно, матимуть ланцюгові наслідки для російської логістики в напрямку Криму, а також, можливо, вплинуть на операції на лінії фронту — попри неправдиві заяви Путіна про те, що міст використовується виключно в цивільних цілях.Кремль знову використовує українські удари, щоби хибно зобразити Україну — а не Росію — як перешкоду на шляху до миру.На саміті АТЕС Путін знову відкинув ідею надання Україні європейських гарантій безпеки в повоєнний період; тим часом 19 листопада в Берліні (Німеччина) відбулася зустріч "Коаліції охочих".Як українські, так і російські війська нещодавно просунулися вперед на південний схід від Олександрівки.Нагадаємо, що американський президент Дональд Трамп розкрив емоційну реакцію російського диктатора Володимира Путіна під час їхніх нещодавніх переговорів у Китаї. За словами очільника Білого дому, диктатор був вкрай роздратований ударом українських сил по Керченському мосту..

У четвер, 19 листопада, президент України Володимир Зеленський провів важливу зустріч із представниками США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, а також європейськими радниками з питань національної безпеки. Сторони детально обговорили гарантії безпеки для стримування Росії та підготовку першої багатосторонньої зустрічі на рівні команд.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Гарантії стримування РосіїЗеленський повідомив про проведення переговорів зі Стівом Віткоффом, Джаредом Кушнером та радниками з питань національної безпеки європейських країн. За словами президента, взаємодія між Європою, Україною та Сполученими Штатами в межах переговорного процесу помітно поглиблюється, на чому Київ наполягав із самого початку."Важливо, що співпраця Європи, України й Америки на переговорному треку стає тіснішою. Із самого початку Україна виступала за такий підхід — максимальну координацію між нами в усьому, що стосується європейської та української безпеки й майбутнього. Під час зустрічі приділили увагу гарантіям безпеки, які будуть реальним стримуванням для Росії", — зазначив Зеленський.Підготовка багатосторонньої зустрічіОкрему увагу учасники перемовин приділили формату подальшої роботи. Українська сторона очікує на сприяння Вашингтона у швидкому скликанні широкої зустрічі фахівців за обов'язкової участі європейських союзників."Розраховуємо, що Американська сторона допоможе якомога швидше організувати першу багатосторонню зустріч на рівні команд за повної присутності Європи. Обговорили можливі параметри такої зустрічі і порядок денний", — пояснив президент.На завершення глава держави акцентував на важливості високого темпу дипломатичних зусиль та подякував партнерам за підтримку."Потрібно працювати швидко, і зі сторони України тільки такий підхід. Чим активніше рухатиметься розмова, тим більше шансів досягти реального прогресу. Дякую Америці, Європі та всім партнерам, які допомагають", — підсумував він.Нагадаємо, президент Фінляндії Александр Стубб переконаний, що завершення війни в Україні неможливе без особистої зустрічі Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна. Фінський лідер вважає прямий контакт на найвищому рівні єдиним реальним шляхом до укладення мирної угоди..

Попри оптимістичний настрій Дональда Трампа після переговорів із Путіним та Сі Цзіньпіном, у Варшаві не поспішають вірити у щирість намірів Кремля. Польський прем'єр Дональд Туск зауважив, що переконаність президента США у готовності Росії до миру наразі не підкріплена жодними фактами.Про це повідомляє Onet. Деталі дзвінка Трампа та оптимістичні сигналиЯк розповів очільник польського уряду, телефонна розмова з президентом США відбулася безпосередньо під час засідання Коаліції охочих. У ході бесіди американський лідер переказав зміст своїх переговорів із головою КНР Сі Цзіньпіном та російським диктатором Володимиром Путіним.За оцінкою польського прем'єра, тон висловлювань глави Білого дому був доволі оптимістичним. Проте сам Туск зауважив, що подібні заяви з вуст Дональда Трампа лунають далеко не вперше.Віра США в мирні наміри КремляПольський політик звернув окрему увагу на те, що американський президент щиро переконаний у прагненні російського правителя до мирного врегулювання, хоча реальних доказів цього немає."Однак не буду приховувати, що я досить часто чую це від президента США. Його віра в добру волю Володимира Путіна здається непохитною, хоча поки що жодні факти її не підтверджують", — сказав Туск.Водночас прем'єр-міністр Польщі висловив сподівання, що очікування Вашингтона зрештою виправдаються на практиці."Було б добре, якби рано чи пізно з'ясувалося, що Росія готова серйозно взятися за мирні переговори", — додав він.Нагадаємо, президент Фінляндії Александр Стубб переконаний, що завершення війни в Україні неможливе без особистої зустрічі Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна. Фінський лідер вважає прямий контакт на найвищому рівні єдиним реальним шляхом до укладення мирної угоди..

Український президент Володимир Зеленський висловив сумнів у тому, що Київ та західні партнери однаково розуміють механізм гарантій безпеки на основі п'ятої статті НАТО. Водночас глава держави оцінив шанси на завершення війни наступного року як високі за умови реального тиску США на Росію.Про це він заявив на брифінгу в Берліні після засідання "Коаліції охочих".Бази та США питання щодо гарантійЗа словами Зеленського, американські представники обговорювали з президентом США Дональдом Трампом, а також із російською та європейською сторонами готовність наблизитися до реальних переговорів і запропонувати Україні модель безпеки на основі статті 5 НАТО. Проте Зеленський зауважив: "я не впевнений, що ми маємо спільне розуміння" цієї моделі."Я не певний, що у нас однакове розуміння статті 5. Бо для мене це значить, що на нашій землі діятимуть збройні сили партнерів. Тож моє питання — а як щодо американських солдатів? Ми були б раді, якби у нас були американські бази як на Близькому Сході — вони ж теж, до речі, не в НАТО", — заявив він.Президент додав, що наразі не має відповіді на це запитання, хоча конкретика критично важлива на випадок нової агресії Кремля."Що партнери робитимуть, якщо — навіть не "якщо", а "коли" — Росія спробує знову напасти? Це має бути зрозуміло не лише для партнерів, а й для суспільства, інвесторів, які прийдуть в Україну. Їм потрібні чіткі відповіді", — пояснив Зеленський.Шанси закінчити війнуОцінюючи перспективи завершення бойових дій наступного року, український лідер висловив стриманий оптимізм. "Я думаю, великі, якщо США будуть справді тиснути на Росію", — наголосив він.На переконання президента, якщо Вашингтон дійсно прагне відновити співпрацю з Москвою в майбутньому, питання миру в Європі необхідно врегулювати вже сьогодні, тим паче що американці переважно підтримують Україну та Європу. Також Зеленський заявив, що головним важелем впливу на РФ є економічна блокада з боку світових лідерів: "Китай може зробити це. США можуть зробити це".Наприкінці виступу глава держави визнав, що майбутня зима буде непростою, але натякнув на політичні зміни у Сполучених Штатах після нещодавніх виборів. "Але після зими буде не лише весна. А буде також Конгрес", — резюмував президент.Нагадаємо, президент Фінляндії Александр Стубб переконаний, що завершення війни в Україні неможливе без особистої зустрічі Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна. Фінський лідер вважає прямий контакт на найвищому рівні єдиним реальним шляхом до укладення мирної угоди..

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не поступиться своїми землями, адже ще у 2022 році зробила свідомий вибір боротися за власну незалежність і свободу. Водночас глава держави висловив готовність особисто обговорити територіальне питання з російським диктатором Володимиром Путіним.Про це глава держави сказав під час спілкування з медіа після засідання "Коаліції охочих" та зустрічей з європейцями й Американською стороною у Берліні. Вибір 2022 рокуЗеленський нагадав, що Україна могла віддати свої території Росії ще на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, якби мала такий намір. Натомість українці обрали шлях боротьби за власну державу, незалежність і свободу, продемонструвавши готовність захищати Батьківщину, свої домівки та родини."Ми продовжуємо стояти на цих принципах. Так, це важко, дуже важко. Попереду, можливо, на нас чекає найважча зима. Однак ми робимо один крок кожен день і намагаємося вижити", — сказав президент.Готовність до особистої розмови з ПутінимОкремо глава держави звернувся до теми можливих переговорів із Москвою. Він підкреслив, що якщо російський диктатор Володимир Путін справді прагне обговорювати долю українських територій, то має робити це безпосередньо з президентом України."Ти не хочеш розмовляти зі мною? Що ж, тоді, ймовірно, це питання не таке вже й важливе для тебе?" — зазначив президент.Насамкінець Володимир Зеленський ще раз акцентував на тому, що тема територіальних компромісів є надзвичайно болісною для кожного українця.Нагадаємо, президент Фінляндії Александр Стубб переконаний, що завершення війни в Україні неможливе без особистої зустрічі Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна. Фінський лідер вважає прямий контакт на найвищому рівні єдиним реальним шляхом до укладення мирної угоди..

Президент Фінляндії Александр Стубб переконаний, що завершення війни в Україні неможливе без особистої зустрічі Володимира Зеленського та російського диктатора Володимира Путіна. Фінський лідер вважає прямий контакт на найвищому рівні єдиним реальним шляхом до укладення мирної угоди.Про це політик заявив під час спілкування з медіа за підсумками засідання "Коаліції охочих" у Берліні.Головна умова для мирної угодиПід час свого виступу у четвер, 19 листопада, фінський лідер детально зупинився на перспективах дипломатичного врегулювання війни. Політик підкреслив, що безпосередній діалог між лідерами сторін є критично необхідним етапом, який неможливо обійти. За оцінкою глави фінської держави, інших шляхів для підписання мирної угоди сьогодні просто немає.Позиція Стубба щодо переговорівФінський президент прямо вказав, що доля майбутнього миру залежить від того, чи сядуть за стіл переговорів український президент та очільник Кремля."Зрештою, я думаю, що немає жодного способу досягти цього миру, якщо Зеленський і Путін не зустрінуться", — зазначив Александр Стубб.Нагадаємо, 19 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що країна-агресорка не бажає погоджуватися на жодні формати перемир'я, попри зусилля міжнародних партнерів. Натомість Москва з середини літа лише нарощує інтенсивність атак із застосуванням небезпечного озброєння..

Країна-агресорка не бажає погоджуватися на жодні формати перемир'я, попри зусилля міжнародних партнерів. Натомість Москва з середини літа лише нарощує інтенсивність атак із застосуванням небезпечного озброєння.Про це президент України Володимир Зеленський заявив під час пресконференції в Берліні, пише "РБК-Україна".Нарощування атак та пріоритети "Коаліції охочих"За словами глави держави, на переговорах у межах "Коаліції охочих" учасники зосередилися на п'яти пріоритетах для України, на перше місце серед яких поставили посилення протиповітряної оборони. Володимир Зеленський звернув увагу на те, що загроза з повітря останніми місяцями суттєво зросла."Починаючи з середини літа цього року Путін постійно нарощує атаки, особливо небезпечною зброєю — балістикою та реактивними шахедами", — каже він.Президент наголосив, що в нинішніх умовах Україні необхідні особливі спільні дії заради дієвого захисту. Адже Росія впродовж усього року відкидає будь-які варіанти перемир'я.Відмова від усіх форматів перемир'яЗеленський зазначив, що оцінка позиції Москви ґрунтується на реальних фактах, а не на припущеннях. Численні дипломатичні контакти з російською стороною не принесли згоди на зупинку бойових дій."Це не просто слова. Росіяни весь цей рік відмовляються від усіх пропозицій деескалації. З ними про це говорили різні партнери, і на все Путін відмовляв", — каже Зеленський.Глава держави уточнив, що РФ пропонували різні варіанти зниження напруги — зокрема, щодо енергетики, ситуації в Чорному морі та інших форматів припинення вогню."На все в Росії відповіли одне — відмовилися", — підсумував він.Нагадаємо, 19 листопада президент США Дональд Трамп вийшов на телефонний зв'язок з учасниками берлінського саміту одразу після переговорів із лідерами Росії та Китаю. Під час розмови з європейськими партнерами він заявив про значний прогрес на шляху до миру та згадав про тяжкі втрати сторін у війні..

Президент України Володимир Зеленський заявив про домовленість щодо участі європейських представників у форматах переговорів із Росією. Також він повідомив про підготовку наступної чотиристоронньої зустрічі за участю України, Європи, США та РФ.Про це глава держави заявив під час спілкування з журналістами за підсумками засідання "Коаліції охочих". За словами Зеленського, у зустрічі "Коаліції охочих" взяли участь американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Президент зазначив, що Європу на переговорах представлятимуть п'ять країн, а також Європейський Союз і НАТО. За його словами, США розуміють необхідність сильної та скоординованої участі Європи в переговорному процесі.Чотиристороння зустрічГарант додав, що українська сторона має окремо обговорити з американськими представниками дату та порядок денний наступної зустрічі."І вже має бути чотиристороння зустріч: Україна, Європа, Америка і Росія. Ми дуже на це розраховуємо", — наголосив президент.Він також підкреслив, що порядок денний переговорів мають спільно опрацювати та затвердити Україна, Європа і США.Тиск на РосіюОкремо Зеленський наголосив на необхідності тиску на Росію, щоб вона не затягувала переговорний процес. За його словами, це особливо важливо, оскільки продовжують гинути українці.Президент зазначив, що Європа готова запроваджувати нові санкції та робити додаткові кроки для підтримки України. Водночас він наголосив на важливості впливу США на Росію.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський розкрив ключові теми переговорів під час масштабної зустрічі "Коаліції охочих" у Берліні. Лідери держав зосередилися на терміновому виділенні 45 мільярдів євро для українського бюджету та постачанні перехоплювачів балістичних ракет..

Президент США Дональд Трамп вийшов на телефонний зв'язок з учасниками берлінського саміту одразу після переговорів із лідерами Росії та Китаю. Під час розмови з європейськими партнерами він заявив про значний прогрес на шляху до миру та згадав про тяжкі втрати сторін у війні.Про це повідомляє BBC News.Прогрес на шляху до мируЯк зазначає видання, у другій половині четверга американський президент Дональд Трамп зателефонував до учасників саміту в Берліні, про що журналістам розповіли представники пресконференції лідерів "Коаліції охочих". Дзвінок відбувся вже після переговорів очільника США з керівниками Росії та Китаю.За словами прем'єр-міністра Великої Британії Енді Бернема, під час бесіди Трамп торкнувся теми "жахливих жертв", які в цій війні зазнають як Україна, так і Росія. Британський прем'єр також додав, що президент США відзначив "величезний прогрес", який, на його переконання, вже досягнуто на шляху до миру.Гарантії безпеки за зразком п'ятої статті НАТОПід час тієї ж пресконференції спеціальний посланник Трампа Джаред Кушнер заявив, що Сполученим Штатам нібито вдалося переконати Росію у доцільності гарантій безпеки для України на основі принципу п'ятої статті статуту НАТО. Ця норма передбачає спільну відповідь усіх членів Альянсу у разі збройного нападу на одного з його учасників.Українська сторона впродовж перемовин про припинення війни неодноразово наполягала на наданні гарантій, подібних до п'ятої статті, тоді як питання членства України в НАТО до останнього часу на порядку денному не стояло. Сама Росія заяву Кушнера наразі не прокоментувала.Водночас представник американського лідера зазначив, що Трамп готовий розглядати надання подібних гарантій, однак наголосив, що "це повинно відповідати американським інтересам".Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп розкрив емоційну реакцію російського диктатора Володимира Путіна під час їхніх нещодавніх переговорів у Китаї. За очільника Білого дому, глава Кремля був вкрай роздратований ударом українських сил по Керченському мосту..

Правоохоронці проводять слідчі заходи в приміщеннях керівництва Державіаслужби, які знаходяться в будівлі профільного міністерства. У відомстві запевняють, що надають слідчим усі необхідні інструменти для роботи.Про це повідомляє Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України.Де проводять слідчі діїУ відомстві зазначили, що заходи відбуваються у службових кабінетах керівництва Державної авіаційної служби України. Ці приміщення розміщені в адміністративній будівлі Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту.Усі дії проводяться в межах кримінального провадження. Яких саме епізодів чи посадовців стосується справа, у повідомленні відомства не уточнюється.Позиція міністерства та перебіг розслідуванняУ Міністерстві наголошують на готовності співпрацювати зі слідством та забезпечувати правоохоронців усім потрібним для виконання їхніх завдань. Профільне відомство надає уповноваженим органам усебічне необхідне сприяння.Водночас у Міністерстві зазначають, що коментувати деталі справи та хід слідства не входять до їхніх повноважень. Інформування про обставини та перебіг розслідування належить до компетенції уповноважених правоохоронних органів.Нагадаємо, 21 жовтня Національне антикорупційне бюро України проводило слідчі дії в Національному банку України, зокрема в кабінеті його голови Андрія Пишного..

Американський президент Дональд Трамп розкрив емоційну реакцію російського диктатора Володимира Путіна під час їхніх нещодавніх переговорів у Китаї. За очільника Білого дому, глава Кремля був вкрай роздратований ударом українських сил по Керченському мосту.Про це Трамп розповів кореспонденту NBC News. Реакція Кремля на удар по мостуСпілкуючись із кореспондентом, президент США розповів подробиці свого спілкування з очільником Кремля під час тристороннього саміту в Китаї, у якому також брав участь Сі Цзіньпін. Американський лідер зазначив, що російський диктатор дуже гостро відреагував на дії Києва щодо руйнування ключової переправи в окупованому Криму."Путін був дуже обурений на Зеленського через ту атаку на Кримський міст", — сказав Трамп після тристоронньої зустрічі з Путіним і Сі Цзіньпіном у Китаї.Крім того, господар Білого дому зауважив, що "зрозуміло, чому Путін так себе почував". Попри напружені теми обговорення, загальну атмосферу та результати самих переговорів із керівниками Росії та Китаю Дональд Трамп оцінив надзвичайно високо — на "12 балів із 10".Роль України в переговорахОкремо американський президент прокоментував нещодавню заяву Володимира Зеленського про неприпустимість розв'язання українського питання за спиною самої України. Дональд Трамп повністю підтримав цю тезу та пообіцяв не робити кроків в обхід української сторони."Жодних остаточних рішень щодо війни в Україні без президента Володимира Зеленського не буде", — підсумував Трамп.Як відомо, Кримський міст перебуває під ударами вже декілька днів поспіль. 16 листопада він зазнав першої атаки, після якої супутникові знімки показали пошкодження дорожнього полотна в декількох місцях і деформацію арки. У ніч на 17 листопада після нових атак частина автомобільного прольоту й арка обвалилися у воду.Президент України Володимир Зеленський інформував, що Сили оборони застосували FP-5 "Фламінго", Р-360 "Нептун", "Паляницю", "Руту" та FP-1.Нагадаємо, раніше Міністерство оборони України заявляло, що Кримський міст більше не функціонує як повноцінна транспортна артерія для військових потреб Росії через серйозні пошкодження конструкцій. Автомобільний рух повністю перервано, а уламки перекрили важливий фарватер..

У четвер, 19 листопада, президент України Володимир Зеленський розкрив ключові теми переговорів під час масштабної зустрічі Коаліції охочих у Берліні. Лідери держав зосередилися на терміновому виділенні 45 мільярдів євро для українського бюджету та постачанні перехоплювачів балістичних ракет.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Фінансування бюджету та зимовий пакет ППОПід час зустрічі "Коаліції охочих", яка відбувається у Берліні 19 листопада 2026 року, сторони детально обговорюють механізми подальшої підтримки України. Одним із першочергових завдань є максимально швидка практична реалізація рішення Європейського Союзу щодо надання Києву 45 мільярдів євро для покриття нагальних бюджетних потреб.Окремий блок переговорів присвячений захисту українського неба в холодну пору року. Союзники розглядають шляхи зміцнення систем протиповітряної оборони, зокрема через програму PURL, а також формування спеціального зимового пакета ракет-перехоплювачів для боротьби з російською балістикою.Спільні оборонні проєкти та дипломатіяКрім термінових постачань озброєння, учасники саміту працюють над запуском нових оборонних ініціатив, які Україна зможе реалізувати спільно з європейськими партнерами. Також на порядку денному перебувають дипломатичні зусилля задля досягнення гідного та тривалого миру."Дякую всім партнерам, які сьогодні беруть участь у нашій зустрічі "Коаліції охочих". Обговорюємо подальшу підтримку: якомога швидшу реалізацію рішення ЄС надати Україні 45 мільярдів євро на закриття бюджетних потреб; зміцнення ППО, зокрема через PURL; зимовий пакет перехоплювачів балістики; нові оборонні спроможності, які можемо реалізувати з Європою. Звісно, говоримо про дипломатію достойного миру. Вдячний кожному, хто посилює наш захист і працює на закінчення російської війни", — наголосив Володимир Зеленський.Раніше президент наголошував, що Україна та європейські партнери поділяють єдиний підхід до розв'язання безпекових питань. За його словами, доля України має вирішуватися винятково за участі Києва, а питання Європи — за участі самої Європи. Зеленський висловлював подяку всім, хто допомагає та просуває потужний порядок денний задля завершення цієї війни.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що під час засідання "Коаліції охочих" прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем оголосить про новий пакет фінансування для України приблизно на 342,4 мільйона доларів. Це — далекобійні дрони з дальністю понад 1 000 кілометрів..
