Політика

Президент Володимир Зеленський заявив, що блокування вступу України до Євросоюзу, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан фактично підтримує російського диктатора Володимира Путіна.Таку заяву гарант зробив під час виступу на саміті розширення ЄС."Мені б не хотілося, щоб Віктор Орбан і далі підтримував Росію, адже блокування вступу України до ЄС — це дуже конкретна форма підтримки Путіна з боку Віктора Орбана. І це, безумовно, не позитив", — зазначив глава української держави.Водночас очільник держави наголосив, що відносинами між Києвом і Будапештом не можна жертвувати заради майбутніх парламентських виборів в Угорщині. Вибори — це тільки мить в історії двох народів."Це ніщо порівняно з тим, що може бути зруйновано — зруйновані відносини між людьми. Найголовніше — не втратити добросусідські відносини. Ось що дійсно важливо", — додав Зеленський.Реакція ОрбанаПрем’єр Угорщини Віктор Орбан різко відреагував на слова Зеленського, заявивши, що його країна нічого не винна Україні і не підтримуватиме її вступ в Євросоюзу."Ми керуємо трьома українськими школами в нашій країні, ми піклуємося про поранених солдатів та дітей, приймаємо понад 10 000 українських дітей у таборах в Угорщині, навчаємо медичний персонал, відбудовуємо школи та дитячі садки в Україні, а минулого року ми були найбільшим постачальником електроенергії в Україні. Наразі ми витратили загалом 200 мільйонів євро на гуманітарну допомогу українцям. Прикро, якщо це нічого не означає для президента Зеленського", — зауважив Орбан.Угорський прем'єр відзначив, що підтримка України в межах ЄС включає також і "угорські гроші" і "ми не раді цьому, але це факт". Він додав, що рішення про розширення ЄС ухвалюються одноголосно, і Будапешт скористається своїм правом вето."Я мушу відкинути припущення, що Угорщина щось винна Україні. Україна не захищає Угорщину від когось і нічого. Ми не просили такого і ніколи не проситимемо. Безпека Угорщини гарантується нашими національними оборонними можливостями та НАТО, членом якого Україна (на щастя) не є... Угорщина не підтримує і не підтримуватиме членство України в ЄС, оскільки це принесе війну в Європу та виведе гроші угорців в Україну", — додав Орбан..

Україна, ймовірно, зможе завершити переговорний процес для вступу до Європейського Союзу вже за декілька років. Такі ж прогнози можливі й для Молдови.Про це йдеться у комюніке Єврокомісії щодо оприлюднення річних звітів про євроінтеграційний поступ обох країн, передає "Європейська правда". Зокрема, у документі наголошується, що вже у 2028 році Київ зможе завершити переговори щодо членства у блоці."Єврокомісія готова підтримати цю амбітну мету, але вважає, що задля її досягнення потрібно прискорити темп реформ, особливо у рамках кластера "Основи", зокрема щодо верховенства права", — йдеться у комюніке.Такі ж прогнози у Єврокомісії озвучили й щодо Молдови. У ЄК наголосили, що Кишинів і надалі має зберігати "імпульс у реформах", які необхідні для євроінтеграції."Єврокомісія готова підтримати втілення цієї мети, яка є амбітною, але досяжною – за умови, що Молдова прискорить поточний темп реформ. Важливо зберегти імпульс у реформах, підсилений впевненою підтримкою європейського шляху парламентом за підсумками вересневих виборів", — зазначають у комюніке. Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна швидко і впевнено рухається до членства в Європейському Союзі, попри виклики повномасштабної війни.Водночас єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголошувала, що на сьогодні Україна входить до четвірки країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу, які протягом року досягли найбільшого прогресу у впровадженні реформ.Додамо, Європейський Союз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів. Якщо такі плани затвердять офіційно, то це може пришвидшити інтеграцію України. Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на дипломатичні джерела..

Президент Володимир Зеленський відкинув ідею неповноправного членства України в Європейському Союзі. Київ не погодиться на такий формат.Таку заяву він зробив під час звернення до учасників Європейського саміту з питань розширення, передає "РБК-Україна"."Мені здається, що дуже важливо, щоб Україна отримала ставлення як до рівної серед рівних. І якщо ми говоримо про членство в ЄС, воно має бути повноправним. Мені здається, це надзвичайно важливо, щоб за одним столом сиділи рівні країни, незалежно від розміру їхньої території чи кількості населення", — зазначив президент.До того ж очільник держави вважає, що у питанні членства в ЄС важливо, щоб усі країни були одностайними та поділяли спільні цінності."На мою думку, не може бути напівчленства або часткового членства в ЄС", — наголосив Зеленський.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна швидко і впевнено рухається до членства в Європейському Союзі, попри виклики повномасштабної війни.Водночас єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголошувала, що на сьогодні Україна входить до четвірки країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу, які протягом року досягли найбільшого прогресу у впровадженні реформ.Додамо, Європейський Союз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів. Якщо такі плани затвердять офіційно, то це може пришвидшити інтеграцію України. Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на дипломатичні джерела..

Президент Володимир Зеленський заявив, що попросив американського лідера Дональда Трампа вплинути на прем'єра Угорщини Віктора Орбана, який перешкоджає вступу України до Європейського Союзу.Таку заяву очільник держави зробив у прямому ефірі Euronews в рамках публічного саміту щодо розширення ЄС, передає "Європейська правда"."Дональд Трамп підтримує Україну як майбутнього члена ЄС. Ми говорили з ним про це. Він це підтримує, і він розуміє, що це вибір українського народу і Україна є частиною Європи — географічно, геополітично та історично", — відповів Зеленський.Він додав, що обговорював із Дональдом Трампом блокування питання блокування вступу України до ЄС деякими країнами, зокрема Угорщиною."Ми говорили про блокування… з боку лідера Угорщини, і я запитав президента Трампа, чи підтримає він мене у тому, щоб допомогти нам. Він сказав, що зробить усе, що у його силах", — сказав президент України.Нагадаємо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом вже цього тижня. Перемовини пройдуть у Білому дому. Як очікується, за результатами перемовин Орбан і Трамп "оголосять про низку нових співпраць та обговорять відновлення угоди про уникнення подвійного оподаткування".Водночас Орбан під час зустрічі з американським президентом Дональдом Трампом планує докладно пояснити, чому Угорщина залежить від російських енергоносіїв. Як відомо, президент США очікує повної відмови Європи від російської нафти і газу. Нещодавно він запровадив санкції проти компаній "Роснефть" і "Лукойл".Після цього Орбан заявив, що його уряд працює над тим, аби обійти санкції. Уряд Угорщини намагається переконати адміністрацію США, що її статус країни, яка не має виходу до моря, не залишає їй іншого вибору, як покладатися на російську нафту..

Колишній мер Одеси Геннадій Труханов подав апеляцію на рішення суду щодо запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.Про це повідомив адвокат підозрюваного Олександр Лисак, пише "Суспільне". Дату розгляду апеляції поки не призначили.Як відомо, 31 жовтня Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід колишньому меру Одеси Геннадію Труханову. Політику призначено цілодобовий домашній арешт до 28 грудня. Його також зобов'язали носити електронний браслет для контролю за місцем перебування. У підсумку суддя повністю задовольнив клопотання сторони обвинувачення.Що відомо про справу ТрухановаВ Одесі дев’ятьох посадовців міської ради та комунального підприємства підозрюють у службовій недбалості, яка призвела до загибелі людей під час масштабної повені 30 вересня. Серед фігурантів — колишній мер Одеси Геннадій Труханов, двоє його заступників, посадові особи Департаментів Одеської міськради, а також директор, начальник та головні інженери структурного підрозділу комунального підприємства.Як відомо, наприкінці вересня в Одесі випала двомісячна норма опадів. Через це одеські вулиці перетворилися на суцільні річки з бурхливими потоками, від яких люди намагалися рятуватися на дахах та горищах будинків. Під час повені рятувальники змогли евакуювати сотні людей, однак деяких врятувати не вдалося. Стихія забрала дев’ять життів.У ході слідства було встановлено, що система зливової каналізації на території Одеси роками не утримувалась належним чином. Поліціянти провели понад 25 обшуків в адміністративних будівлях та за місцями проживання фігурантів, під час яких вилучили документацію, компʼютерну техніку, мобільні телефони та чорнові записи.Що відомо про Геннадія Труханова та його громадянствоГеннадій Труханов — міський голова Одеси з 2014 року. Народився в Одесі. Одружений, має двох доньок — Катерину та Алісу. Раніше працював у сфері бізнесу та обіймав посаду голови Одеської обласної ради. Труханов неодноразово висловлювався на підтримку проросійських наративів. До того ж українські журналісти досить часто публікували розслідування щодо наявності у нього російського громадянства.Сам Труханов стверджує, що має лише громадянство України та заперечує наявність у нього російського паспорта. Також він заявив, що готовий пройти перевірку на поліграфі. Він заявив, що має намір звернутися до юристів у США, аби ті допомогли перевірити наявність у нього російського громадянства.Як відомо, 14 жовтня президент Володимир Зеленський анулював українське громадянство Геннадія Труханова та розпорядився створити міську військову адміністрацію.Нагадаємо, в СБУ підтвердили, що Геннадій Труханова має російський паспорт з 2015 року, і він є чинним документом на теперішній момент..

На сьогодні Україна входить до четвірки країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу, які протягом року досягли найбільшого прогресу у впровадженні реформ.Про це повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, презентуючи звіт з розширення ЄС у Європарламенті 4 листопада, передає "Європейська правда". За їх словами, найбільше реформ на шляху до членства у ЄС зробили Чорногорія, Албанія, Україна та Молдова."Чорногорія, Албанія, Україна та Молдова особливо виділяються. Вони найбільш просунулися в реформах протягом минулого року", — заявила Кос.Як відзначила посадовиця, "успішне розширення ЄС є цілком реалістичним у найближчі роки"."Наші кандидати мають амбітні цілі. Чорногорія хоче завершити переговори наприкінці 2026 року, Албанія — наприкінці 2027 року, Молдова та Україна — у 2028 році…Наступний рік стане моментом істини для всіх країн-кандидатів, але особливо для тих, що представили амбітні плани щодо завершення переговорів", — підкреслила єврокомісарка.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна швидко і впевнено рухається до членства в Європейському Союзі, попри виклики повномасштабної війни.Додамо, Європейський Союз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів. Якщо такі плани затвердять офіційно, то це може пришвидшити інтеграцію України. Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на дипломатичні джерела..

Україна швидко і впевнено рухається до членства в Європейському Союзі, попри виклики повномасштабної війни.Таку заяву зробив президент України Володимир Зеленський."Звіт Єврокомісії в межах пакета розширення Євросоюзу підтверджує: Україна впевнено рухається до членства у Євросоюзі та готова відкрити кластери один, два та шість", — написав він на своїй сторінці Telegram.Зеленський зауважив, що "це найкращий результат оцінювання на сьогодні — доказ того, що навіть під час захисту від повномасштабної агресії Росії Україна продовжує реформи та змінюється відповідно до європейських стандартів"."Прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів наших громадян", — наголосив гарант.Президент подякував українцям, які щоденно працюють заради незалежності нашої держави, а також усім, хто підтримує ці зусилля. "Ми очікуємо рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи. Єдність і сила — це два ключові елементи для того, щоб європейський проєкт був успішним і забезпечив безпеку, добробут і гарантований мир для всіх європейських народів, громад і родин", — додав Зеленський.Гарант також запевнив, що "Україна продовжить спільну роботу задля зміцнення Європи та наших спільних цінностей".Раніше повідомлялось, що 4 листопада Європейська комісія представить звіт стосовно прогресу країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу. Україна в ньому оцінюється "здебільшого позитивно".Нагадаємо, що Європейський Союз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів. Якщо такі плани затвердять офіційно, то це може пришвидшити інтеграцію України. Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на дипломатичні джерела..

З Німеччини до України екстрадували одного із учасників організованої групи, яка заволоділа майже 100 мільйонів гривень НАЕК "Енергоатом".Про це повідомила прес-служба Національного антикорупційного бюро України."Ці кошти були призначені для будівництва Централізованого сховища ядерного палива в Чорнобильській зоні", — зазначили в повідомленні.За даними Центру протидії корупції, йдеться про екс-директора ТОВ "БК КБР" Дмитра Нестерука.Справа про розкрадення коштів "Енергоатома": що відомоУ 2017-2020 роках для потреб "Енергоатому" виконувались роботи з будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. У 2020 році у зв’язку із коригуванням проекту будівництва виникла необхідність у закупівлі робіт по його завершенню.На той час обвинувачений очолював приватну будівельну компанію. У змові зі службовцями "Енергоатому" він постачав обладнання системи радіаційного контролю за завищеними у три рази цінами. Ці кошти учасники групи привласнили.У листопаді 2023 року детективи Національного бюро оголосили обвинуваченого в розшук. Проте його вдалося затримати за сприяння німецьких органів лише в квітні 2025 року."Затриманого передали співробітникам Національного бюро в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Краківець — Корчова", що на Львівщині", — додали в НАБУ.Нагадаємо, 1 листопада правоохоронці викрили керівника одного з відділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу Дніпропетровської та Кіровоградської області на незаконному збагаченні. У неї вдома вилучено понад мільйон доларів..

У понеділок, 3 листопада, помер Дік Чейні — 46-й віце-президент США в адміністрації Джорджа Буша-молодшого. Політик, який помер у віці 84 років, мав блискучу, хоч і суперечливу, кар'єру в американському громадському житті.Про це повідомляє CNN.У 1970-х роках він обіймав посаду керівника апарату Білого дому президента Джеральда Форда, а потім провів десять років у Палаті представників. Президент Джордж Буш-старший призначив його міністром оборони під час першої війни в Перській затоці та вторгнення США до Панами.У 2001 році Чейні став одним із найвпливовіших віце-президентів в історії. Він був ключовим архітектором "Війни з терором" президента Джорджа Буша після терористичних атак 11 вересня та одним із перших прихильників вторгнення в Ірак. Але в останні роки свого життя він став запеклим критиком Республіканської партії за керівництва президента Дональда Трампа.Річард Брюс Чейні народився в Лінкольні, штат Небраска, 30 січня 1941 року. Його батько працював у Міністерстві сільського господарства США, а мати була успішною гравчинею в софтбол у 1930-х роках.Коли йому було 13 років, його родина переїхала до Каспера, нафтового містечка у Вайомінгу. У 1959 році Чейні вступив до Єльського університету за стипендією, але не зміг закінчити навчання. Він здобув ступінь магістра політології в Університеті Вайомінгу, але, як і його майбутній начальник, Джордж Буш-молодший, продовжував вечірки.Після восьми років на посаді віце-президента, людина, яку багато хто вважає архітектором "війни з тероризмом" президента Буша, залишила посаду в січні 2009 року. Він став критиком політики національної безпеки адміністрації Обами, виступаючи проти планів закриття американського слідчого ізолятора в Гуантанамо, Куба.Він розкритикував свого наступника на посаді віце-президента Джо Байдена, назвавши його "абсолютно неправим" за те, що він заявив, що ще один теракт масштабу 11 вересня 2001 року малоймовірний.Після повної трансплантації серця у 2012 році він залишався активним політичним діячем. І, попри десятиліття роботи на президентів-республіканців, він став запеклим опонентом президента Дональда Трампа. Спочатку підтримавши його у 2016 році, Чейні був шокований звинуваченнями у втручанні Росії в президентські вибори та, здавалося б, легковажним ставленням Трампа до НАТО.Він підтримував свою старшу дочку Ліз, коли вона стала провідною республіканкою, яка "ніколи не була Трампом" у Палаті представників, і засудив відмову визнати результати виборів 2020 року. Пізніше Дік Чейні опублікував заяву, що голосуватиме за Камалу Гарріс на президентських виборах 2024 року. Це був вчинок, який гарантував, що його згадуватимуть зі змішаними емоціями по обидва боки політичного спектру.Роками Чейні був героєм для правих республіканців за свою прямолінійність та сухі, як пил, ідеологічні переконання, а ліві його критикували, звинувачуючи в роботі на інтереси нафтової промисловості.Але зрештою він підтримав одностатеві шлюби та став кандидатом у президенти від Демократичної партії, тоді як його часті нападки на Дональда Трампа зруйнували його стосунки з колишньою партією.Нагадаємо, 29 грудня 2024 року у своєму будинку в Плейнсі, штат Джорджія, помер 39-й президент США Джиммі Картер. Йому було 100 років, що робило політика найстарішим із президентів Америки усіх часів, що нині живуть..

У вівторок, 4 листопада, Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про п’ятий платіж у межах Ukraine Facility — програми підтримки України на 2024–2027 роки. Кошти підуть на макрофінансову стабільність та безперервну роботу держуправління. Про це йдеться у публікації Верховної Ради в Telegram-каналі. Там зазначили, що транш схвалено після виконання дев'яти реформ, а також одного кроку, який залишався невиконаним із попереднього траншу."Кошти підуть на макрофінансову стабільність та безперервну роботу держуправління", — пише прес-служба парламенту. У Раді уточнили, що загальний обсяг Ukraine Facility — 50 мільярдів євро (гранти + кредити), з яких до 32 мільярди — на реформи й інвестиції за Планом для України.Ukraine Facility — це ключова програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу, розрахована на період 2024-2027 років, загальний обсяг якої становить 50 мільярдів євро. Її основна мета — забезпечити макрофінансову стабільність, підтримати відновлення, модернізацію та реформи, необхідні для вступу України до ЄС. Фінансування розподіляється через три основні частини: пряма підтримка державного бюджету (найбільший обсяг), інвестиційний фонд для стимулювання приватних та державних інвестицій (зокрема через ЄБРР та ЄІБ) та технічна підтримка. Для отримання коштів Україна повинна виконувати спеціально розроблений План України, що містить понад 150 квартальних індикаторів виконання реформ у базових, економічних та ключових секторах.Раніше повідомлялось, що Рада Європейського Союзу затвердила зміни до плану України в межах програми Ukraine Facility. Оновлення відбулося у плановому порядку, відповідно до процедур, передбачених архітектурою цього проекту.Нагадаємо, нещодавно президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що європейські лідери підтвердили намір допомагати Україні протягом усього періоду російської агресії. Київ матиме всі фінансові ресурси, необхідні для захисту від Москви..

У вівторок, 4 листопада, Дмитро Слинько склав присягу народного депутата від фракції "Слуга народу".Про це стало відомо з трансляції засідання Верховної Ради.Відомо, що 29 жовтня Центральна виборча комісія визнала Слинька обраним та зареєструвала народним депутатом України. Він став нардепом замість Анни Колісник, яка втрапила у скандал.Так, 21 жовтня нардепка від "Слуги народу" Анна Колісник, відома фразою "треба звалювати з цієї країни", склала мандат. Народна обраниця написала заяву на складання мандата ще у травні. Окрім цього, Колісник має підозру від НАБУ у внесенні неправдивих відомостей в декларацію.Що відомо про Дмитра СлинькаРух "Чесно" зазначає, що він народився 29 грудня 1979 року у Києві. Навчався у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю міжнародна економіка. Згодом працював журналістом, а також був співробітником "UA: Перший", редактором культурологічних програм, співпрацював з журналом "Фокус" й працював у "Кореспонденті".У 2019 році невдало балотувався до Верховної Ради 9 скликання від партії "Слуга народу" (№151 у списку). З 2019 року став помічником нардепки 9 скликання Євгенії Кравчук, обраної від "Слуги народу". У 2020 році працював у штаті партії "Слуги народу".Нагадаємо, 16 вересня Верховна Рада України розпочала прямі трансляції своїх засідань. Це сталося вперше за майже чотири роки. Раніше від них відмовлялися з міркувань безпеки..

Наближаються вибори мера Нью-Йорка, заплановані на 4 листопада, і, судячи з поточних соціологічних опитувань, фаворитом перегонів є кандидат від Демократичної партії Зоран Мамдані. Цей 34-річний політик, який декларує себе "демократичним соціалістом" і є вихідцем із Південної Азії, може здобути близько 40 відсотків голосів виборців, що робить його ймовірним майбутнім очільником міста.Про це повідомляє BBC News.Мамдані, чий шлях від хіп-хоп виконавця та консультанта з житлових питань до фаворита перегонів був стрімким, побудував свою програму навколо ідей соціальної доступності та покращення якості життя. Його передвиборчий порядок денний містить такі радикальні пропозиції, як "податки на мільйонерів", загальна дошкільна освіта, заморожування орендної плати та навіть керовані мерією продуктові магазини. Чому Мамдані є фаворитомВін успішно мобілізував розчарованих виборців-демократів, використовуючи для цього, зокрема, віртуозне володіння соціальними мережами. Попри те, що він демонструє гнучкість у багатьох питаннях, його безкомпромісна критика Ізраїлю може стати значним ризиком у місті з найбільшою єврейською громадою за межами Ізраїлю.Значні шанси Мамдані на перемогу підкріплюються підтримкою низки високопоставлених "важковаговиків" Демократичної партії, серед яких Камала Гарріс та губернаторка Кеті Гокул. Важливим політичним знаком стала також телефонна розмова з колишнім президентом Бараком Обамою, присвячена питанням формування нової адміністрації.Конкуренти МамданіГоловним конкурентом Мамдані є колишній губернатор Нью-Йорка Ендрю Куомо, який іде як незалежний кандидат, попри звинувачення у сексуальних домаганнях, що змусили його залишити посаду. Куомо, якого підтримує чинний президент США Дональд Трамп (застерігаючи від "комуніста без досвіду"), має близько 34 проценти підтримки та звинувачує Мамдані в антибізнесовій політиці, яка може "погубити Нью-Йорк". Третім кандидатом є 71-річний республіканець Кертіс Сліва, засновник Guardian Angels, який обіцяє найняти сім тисяч нових поліціянтів і набирає близько 24 відсотки.Мамдані може програтиХоча Мамдані лідирує, результат виборів не є цілком гарантованим через його контроверсійні позиції, тиск з боку Трампа, а також невизначеність щодо того, чи зможе новачок впоратися з адміністративним тягарем. Ці вибори мають важливе значення і для майбутнього Демократичної партії загалом, оскільки її керівництво розглядає результат як тест на ефективність поточної центристської стратегії на тлі внутрішньопартійного протистояння.Нагадаємо, 18 жовтня в Аргентині помер 65-річний кандидат у депутати Ернан Даміані. Політик знепритомнів під час участі в політичних дебатах, які транслювали наживо..

Посол Сполучених Штатів Америки при НАТО Метью Вітакер провів у Києві зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Дипломат вперше прибув з візитом до нашої держави. Про це Вітакер написав у соцмережі Х. Він, зокрема, поділився подробицями переговорів з українським лідером та наголосив, що війна з Росією повинна закінчитися."Радий знову бачити президента України Зеленського — цього разу в Києві. Я висловив думку, що ця безглузда війна повинна закінчитися і що мир, досягнутий завдяки зусиллям президента Трампа, є єдиним можливим шляхом вперед", — йдеться у заяві посла.Варто зазначити, що у вересні Метью Вітакер заявляв, що Україна може погодитися на замороження війни з Росією на нинішній лінії зіткнення. Однак для цього необхідні чіткі та надійні гарантії безпеки від партнерів.Також у жовтні посол Метью Вітакер заявив, що Київ може отримати від Вашингтона зброю, яка завдасть серйозної шкоди країні-агресорці Росії.Нещодавно Вітакер також наголошував, що Росія так і не досягнула великого успіху у війні проти України. Тому загроза Кремля для країн Заходу "трохи перебільшена". До того ж російська економіка продовжує слабшати.Нагадаємо, що Метью Вітакер нещодавно повідомляв, що у вересні-жовтні одразу декілька країн можуть оголосити про виділення коштів на закупівлю американської зброї для України..

Україна демонструє "виразну відданість" вступу до Європейського Союзу, але повинна змінити нещодавні негативні тенденції в боротьбі з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Про це йдеться у проекті тексту Європейської комісії, з яким ознайомилося агентство Reuters 3 листопада.Як зазначає видання, Україна подала заявку на вступ до ЄС через кілька днів після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року. Вона наполягає на досягненні прогресу у своїй заявці, попри виклики, спричинені війною Росії та членом Євросоюзу Угорщиною, який блокує офіційний перехід Києва до наступного етапу переговорів.У тексті, що є частиною звіту про розширення ЄС, який, як очікується, буде прийнято у вівторок, йдеться, що "попри дуже складні обставини, в яких опинилася країна через агресивну війну Росії, Україна продовжувала демонструвати видатну відданість шляху вступу до ЄС протягом минулого року". Похваливши Україну за запуск процесів реформ, Європейська комісія також заявила, що Києву потрібно досягти більшого прогресу в питаннях незалежності судової влади, боротьби з організованою злочинністю та поваги до громадянського суспільства."Європейські чиновники раніше висловлювали стурбованість щодо кроків, вжитих у липні для встановлення посиленого контролю з боку генерального прокурора України, політичного призначенця, над антикорупційним бюро країни та спеціалізованим підрозділом прокуратури", — пише Reuters.Рідкісні протести воєнного часу змусили керівництво України швидко змінити курс, але цей епізод привернув увагу прихильників України в Брюсселі та столицях ЄС."Нещодавні негативні тенденції, включно зі зростальним тиском на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство, мають бути рішуче змінені", — йдеться у проекті документа Комісії.Вступ до ЄС вимагає одностайної підтримки всіх членів блоку. Хоча майже всі уряди ЄС публічно підтримують прагнення України до вступу до Європейського Союзу, немає жодних планів щодо приєднання країни до блоку найближчим часом, і багато дипломатів визнають, що вступ України зіткнеться зі значними перешкодами. Український уряд дав зрозуміти ЄС, що має намір завершити переговори про вступ до кінця 2028 року. Комісія заявила, що це вимагатиме активізації дій Києва."Комісія прагне підтримувати цю амбітну мету, але вважає, що для її досягнення необхідне прискорення темпів реформ, зокрема щодо основоположних принципів, зокрема верховенства права", — йдеться у повідомленні.У проекті звіту Комісія також запропонувала краще захищати демократичні стандарти в майбутніх раундах розширення."Щоб забезпечити, щоб нові держави-члени продовжували захищати та підтримувати свої досягнення у сфері верховенства права, демократії та основоположних прав, Комісія вважає, що майбутні договори про приєднання повинні містити сильніші гарантії від відступу від зобов’язань, взятих під час переговорів про приєднання", — зазначається у звіті.Раніше повідомлялось, що 4 листопада Європейська комісія представить звіт стосовно прогресу країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу. Україна в ньому оцінюється "здебільшого позитивно".Нагадаємо, що Європейський Союз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів. Якщо такі плани затвердять офіційно, то це може пришвидшити інтеграцію України. Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на дипломатичні джерела..

Німеччина розвиває свою військову машину і демонструє, що з нею потрібно рахуватися. У межах радикальних реформ, просунутих канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, Берлін цього року скасував усі фінансові обмеження на видатки на оборону, щоб створити найпотужнішу армію Європи.Як повідомляє газета The Telegraph, відповідна реформа відкрила шлях для масових закупівель танків, артилерії, винищувачів і військових кораблів вартістю в сотні мільярдів фунтів, адже Бундесвер готується протистояти загрозі, яку становить Росія.За даними редактора з питань промисловості The Telegraph Метта Олівера, загалом торік Берлін витратив на озброєння понад 50 мільярдів євро і розробив плани витратити на це ще 377 мільярдів євро. Газета додає, що Німеччина прагне створити найбільшу та найпотужнішу армію в Європі, тож у багатьох аспектах повертається до своєї традиційної ролі часів Холодної війни."У випадку російського нападу на східний фланг НАТО роль Німеччини буде головною. Поряд із військами, які постійно дислокуються в Литві, основні сили Бундесверу поспішать на допомогу союзникам, таким як Польща, щоб стримати сили Москви і відвоювати захоплені території", — наголошує The Telegraph.Своєю чергою, британський консультант з питань оборони, який співпрацює з німецькими військовими компаніями, Ніколас Драммонд додав, що Німеччині потрібна здатність вести маневрену війну, а це означає, що танки, піхота, артилерія та авіація повинні діяти злагоджено, щоб витіснити ворога.Впродовж тривалого часу Німеччина була задоволена тим, що не досягала цілей НАТО щодо витрат і дозволяла своїм збройним силам "атрофуватися", адже лідери вважали, що дні збройних конфліктів в Європі залишилися в минулому. Західнонімецька армія була однією з найкраще оснащених в Європі. Проте у десятиліття після падіння Берлінського муру військові витрати впали з 2,5% до лише 1,4%, адже відбулося об'єднання зі Східною Німеччиною і було скорочено Бундесвер.Професор економіки у впливовому німецькому аналітичному центрі Kiel Institute Гунтрам Вольф зазначив, що внаслідок цього скорочення витрат, яке тривало навіть після російського вторгнення в Крим, Бундесвер опинився в такому поганому стані, що німецькі військові були вимушені розбирати на запчастини обладнання, коли воно ламалося."Витрати скоротилися настільки, що заміна чинного обладнання стала майже неможливою. Якщо у вас було три танки, ви використовували два, щоб отримати запасні частини для того, що залишився", — наголосив він.Нестача обладнання викликала і серйозніші занепокоєння, адже вона впливала навіть на елітні підрозділи, які повинні були б швидко вирушати на передову у разі війни з Росією. Це зовсім не мало вигляду ефективного фактора стримування. Газета наголошує, що замість цього колишні канцлери Німеччини Ангела Меркель і Герхард Шредер дотримувалися політики wandel durch handel ("зміни через торгівлю"). Вона ґрунтувалася на ідеї, що тісне переплетення німецької та російської економік змусить Путіна утриматися від будь-якого конфлікту, аби не втратити надто багато."Така політика була відкинута після двох політичних потрясінь, які підштовхнули до переозброєння: повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році та попередження Дональда Трампа про те, що Америка більше не буде фінансувати оборону Європи", — зазначає Вольф .Газета наголошує, що російська агресія проти України зруйнувала ілюзію Берліна про те, що Путін є людиною, з якою можна домовитися. Окрім цього, посилилася і тривога серед громадськості. Попри це, Берлін і далі критикували за повільність і нерішучість у питанні постачання зброї Україні. Новий поштовх до швидших дій надійшов із США — із поверненням Дональда Трампа.The Telegraph додає, що американський президент ніколи не приховував свого зневажливого ставлення до "недобросовісних" країн, які не виконували зобов’язання перед НАТО, і навіть натякав, що може не прийти їм на допомогу. Втім, готуючись знову обійняти посаду президента США, Трамп чітко дав зрозуміти, що тепер вимагатиме від союзників по НАТО витрачати на оборону аж до п'яти відсотків ВВП."Зміни до "боргового гальма" були ухвалені Бундестагом у березні — за два місяці до того, як Мерц обійняв посаду канцлера, фактично скасувавши всі обмеження на запозичення для потреб оборони. Це відкрило величезні можливості для витрат, і новий канцлер пообіцяв використати їх, щоб перетворити Бундесвер на "найсильнішу звичайну армію в Європі", — зазначає газета.Згідно з бюджетними планами Мерца, до 2029 року витрати Берліна на оборону зростуть до нового цільового показника НАТО — 3,5 % ВВП. Це на шість років раніше, ніж аналогічна обіцянка від Великої Британії.Газета додає, що основна частина програми переозброєння буде реалізована потужностями німецьких компаній, що буде сильним поштовхом для вітчизняної промисловості й уже спричинило суттєве зростання акцій Rheinmetall — найбільшої оборонної компанії Німеччини. "Американське озброєння здебільшого відходить на другий план, а там, де його все ж закуповують, виробництво частково або повністю відбувається в Німеччині", — зазначає The Telegraph.Також свідченням того, наскільки серйозно в Берліні ставляться до переозброєння, є нещодавній заклик до повернення призову на військову службу, або національної служби, яка була скасована у 2011 році. Наразі Бундесвер налічує близько 185 тисяч військовослужбовців, але Німеччина пообіцяла збільшити цю цифру до близько 260 тисяч солдатів, крім того, що планується набрати 200 тисяч резервістів.Нагадаємо, раніше The Economist повідомляв, що Північноатлантичний альянс зазнав найбільшого порушення свого повітряного простору в історії, коли на територію Польщі залетіли 19 російських безпілотників. Такі інциденти випробовують волю НАТО, і це нова битва Європи за захист свого неба від російської агресії..