Політика

Південна Корея ухвалила рішення відкликати свого посла з України на тлі гострого дипломатичного спору. Причиною стали розбіжності щодо розкриття інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених.Про це повідомляє Yonhap.Причини дипломатичного конфлікту7 жовтня представник МЗС України Георгій Тихий пояснив розбіжності з Південною Кореєю різличиями в трактуванні домовленостей про конфіденційність передачі двох північнокорейських військовополонених. За його словами, сторони заздалегідь погодили деталі передачі, а після виникнення спору почали непублічні переговори по закритих каналах.Позиція українського МЗСТихий заявив, що Сеул сам попросив передати полонених, розглядаючи їх як своїх громадян. Південнокорейська сторона посилалася на конституцію республіки, згідно з котрою її територія охоплює весь Корейський півострів. Представник українського МЗС назвав передачу військових жестом доброї волі зі сторони Києва.Додамо, Північна Корея відправила до Росії від 30 до 50 тисяч солдатів. У такий спосіб РФ дала їм можливість отримати досвід реальних бойових дій і пройти підготовку.Читайте також: Росія передає КНДР бойовий досвід: Зеленський розповів, чого навчають північнокорейських військових.

Південна Корея заперечила звинувачення у постачанні пального до Росії всупереч власним санкціям та експортним обмеженням. У Сеулі заявили, що офіційна статистика не підтверджує експорту дизельного пального, бензину чи авіапального до РФ, і закликали Україну не робити публічних заяв без перевірки фактів.Як повідомляє Yonhap, речниця адміністрації президента Південної Кореї Кан Ю Чжон заявила, що Сеул не погоджується із твердженнями української сторони про нібито постачання пального до Росії.Її заява пролунала після того, як радник Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, посилаючись на матеріал The Guardian, повідомив про відправлення до РФ у липні та серпні понад 176 тисяч тонн пального. За словами Власюка, паливо транспортували танкери, які перебувають під санкціями. Він заявив, що такі поставки суперечать санкційній політиці Південної Кореї та можуть сприяти подоланню дефіциту пального в Росії.Кан Ю Чжон наголосила, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Південна Корея запроваджує санкції та заходи експортного контролю щодо Москви у координації з міжнародними партнерами."З моменту вторгнення РФ в Україну наш уряд послідовно впроваджує санкції та заходи експортного контролю щодо РФ у тісній співпраці з міжнародною спільнотою", — заявила вона.Речниця також розкритикувала українські публічні заяви, зазначивши, що вони ґрунтувалися на матеріалі The Guardian та окремих угодах, деталі яких, за її словами, не були належним чином перевірені."Те, що представник Офісу Президента України послався на статтю в The Guardian, аби публічно зобразити Південну Корею як країну, що допомагає РФ пом’якшити паливну кризу... не відповідає дійсності та є неприйнятним", — сказала Кан.Посадовець Управління нацбезпеки при президенті Південної Кореї заявив, що офіційні дані про торгівлю за період із серпня 2025 року до серпня 2026 року не містять інформації про експорт до Росії дизельного пального, бензину чи авіапального. Водночас він уточнив, що ці види пального наразі не входять до переліку з 1 402 товарів, на які Південна Корея поширила експортні обмеження щодо Росії.Уряд Південної Кореї заявив, що продовжує перевіряти інформацію та вживатиме необхідних заходів, якщо виявить порушення."Ми також закликаємо Україну утримуватися від викривлення політики Республіки Корея без належної перевірки фактів та від публічних заяв, здатних підірвати міжнародну довіру", — звернулася до української сторони речниця Кан Ю Чжон із закликом не робити висновків щодо політики Сеула без належної перевірки.Додамо, Південна Корея вважає недостатніми вибачення України після розголошення інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених. Сеул заявив, що може вжити "рішучих заходів", зокрема розглядає можливість відкликання свого посла з України..

Двопартійне керівництво Сенату США закликало президента Дональда Трампа активніше застосовувати санкційні інструменти проти Росії. Сенатори вважають пріоритетом боротьбу з російським "тіньовим флотом" та обмеження ресурсів, які Москва використовує для продовження війни проти України.Як пише Associated Press, з моменту підписання Трампом закону Ліндсі Грема про посилення санкцій проти Росії минув майже місяць. Водночас американські законодавці заявляють, що адміністрація президента досі не продемонструвала помітних кроків для його реалізації.У листі до міністра фінансів США Скотта Бессента та державного секретаря Марко Рубіо сенатори наголосили, що Вашингтон має якомога швидше перекрити фінансові канали, які допомагають Росії вести війну."Кожен день, який минає без максимального економічного тиску, дає Москві змогу підтримувати цю військову ескалацію", — йдеться у зверненні.Одним із ключових напрямків сенатори назвали російський "тіньовий флот". Йдеться про мережу суден, яку РФ використовує для транспортування нафти та обходу міжнародних обмежень.Американські законодавці також закликали зупинити розвиток російської супутникової системи. За їхніми словами, Україна попереджає, що її можливості можуть становити серйозну загрозу через здатність забезпечувати дані для бомбардувань у режимі реального часу під час зимової кампанії.Коли почнуть діяти основні положення законуЗа даними сенаторів, більшість положень закону має набути чинності 18 жовтня. До цього адміністрація Трампа має завершити передбачений документом 30-денний період розгляду.AP зазначає, що після підписання закону адміністрація президента переважно не робила публічних заяв щодо його подальшої реалізації. За майже місяць після ухвалення документа помітних публічних кроків Вашингтона в цьому напрямку також не було.Що передбачає закон Ліндсі Грема19 вересня Трамп підписав закон, який дає президенту США право запроваджувати мита до 100% проти держав, що купують російські енергоносії або допомагають Москві обходити санкції.Обмеження потенційно можуть стосуватися, зокрема, Китаю, Індії та Туреччини. Документ також передбачає санкції проти російського "тіньового флоту", посадовців і банків, а також продовження обмежень щодо Ірану.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп знову заявив, що причиною зростання цін на пальне є українські удари по об’єктах російської нафтопереробної галузі.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

Президент США Дональд Трамп заявив, що, на його думку, заслуговує на Нобелівську премію миру 2026 року, однак сумнівається, що отримає нагороду. Лауреата премії оголосять у п’ятницю, 9 жовтня, Норвезький Нобелівський комітет.Про це повідомляє Reuters.Трамп заявив журналістам, що не знає, яким буде рішення Норвезького Нобелівського комітету, але припускає, що його можуть не обрати."Я не знаю, яким буде їхнє рішення. У них є репутація, можливо, не вручати її таким людям, як я", — сказав американський президент.Водночас Трамп заявив, що настав час для його нагородження."Вже приблизно час", — сказав він журналістам в Овальному кабінеті.Президент США неодноразово заявляв, що заслуговує на Нобелівську премію миру після повернення до Білого дому у 2025 році. Свої претензії на нагороду Трамп пов’язує з участю у врегулюванні низки міжнародних конфліктів. За його словами, після вступу на посаду він втручався у вісім конфліктів.Водночас сторони деяких протистоянь заперечують роль американського президента в їхньому врегулюванні. Крім того, у низці регіонів після заяв про досягнення домовленостей знову спалахували бойові дії, зокрема в Демократичній Республіці Конго та на кордоні Камбоджі й Таїланду.Війна Росії проти України також залишається неврегульованою. Раніше Трамп обіцяв завершити її вже в перший день свого другого президентського терміну.Лідери Камбоджі, Ізраїлю та Пакистану заявляли, що номінували Трампа на Нобелівську премію миру. Водночас незалежно підтвердити ці номінації неможливо, оскільки інформація про кандидатів на премію залишається конфіденційною впродовж 50 років.Окремо Трамп згадав торішню лауреатку премії, венесуельську опозиціонерку Марію Коріну Мачадо. У січні 2026 року вона передала американському президенту свою медаль Нобелівської премії миру 2025 року, заявивши про вдячність за його підтримку її зусиль у Венесуелі.Церемонія оголошення лауреата Нобелівської премії миру 2026 року відбудеться 9 жовтня в Осло.Нагадаємо, раніше Трамп анонсував телефонні перемовини із російським диктатором Володимиром Путіним. Під час спілкування з журналістами президент Сполучених Штатів заявив, що 7 жовтня мав провести розмову із очільником Кремля..

Французька політична діячка Марін Ле Пен зробила гучну заяву щодо євроінтеграції України. За її словами, вступ нашої держави до Європейського Союзу завдасть нищівного удару по аграрному сектору Франції.Про це вона повідомила у соцмережі X.Позиція Ле Пен щодо євроінтеграції УкраїниКандидатка у президенти Франції заявила, що сільське господарство її країни серйозно постраждає внаслідок вступу України в ЄС. На її думку, Франція стане першою державою, яка відчує негативні наслідки такого рішення. Політикиня наголосила на ризиках для внутрішнього ринку та фінансування аграрної галузі. "Ми не лише зіткнулися б із сильною недобросовісною конкуренцією, а й частка бюджету Спільної аграрної політики ЄС, що виділяється французькому сільському господарству, також суттєво скоротилася б", — зазначила вона.Нагадаємо, у 2023 році Марін Ле Пен заявляла, що перемога України у війні з Росією може означати початок Третьої світової війни. Вона закликала сторони сісти за стіл переговорів.Водночас у вересні 2026 року лідерка французької правої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен виступила із різкою критикою на адресу Кремля після чергових агресивних кроків Москви проти європейського бізнесу. Політикиня, яка раніше демонструвала прихильність до Російської Федерації, публічно запевнила, що росіянам не вдасться залякати Францію або змінити її позицію щодо війни в Україні..

Американський лідер Дональд Трамп анонсував телефонні перемовини із російським диктатором Володимиром Путіним.Так, під час спілкування з журналістами президент Сполучених Штатів заявив, що 7 жовтня проведе розмову із очільником Кремля."У мене на сьогодні запланована розмова. У Путіна день народження", — сказав Трамп.Деталей майбутньої розмови політик не розкрив. Водночас лідер США вкотре відзначив, що йому вже вдалося врегулювати вісім воєн. Він зазначив, що скоро врегулює й ще одну."Я врегулював вісім воєн. На підході ще одна", — наголосив він.Крім того, Трамп прокоментував й ситуацію зі спалахом чуми у Росії. Американський лідер зауважив, що Сполучені Штати не вважають чуму у Росії біологічною зброєю."Ми так не вважаємо. Ми незабаром це з’ясуємо, але поки що так не вважаємо", — зазначив він.Нагадаємо, 8 вересня президент США Дональд Трамп провів прямі телефонні переговори з російським диктатором Володимиром Путіним, під час яких сторони детально деталізували підсумки візитів Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва й Москви. Американський лідер заявив про прагнення забезпечити прорив у досягненні миру в Україні за часів свого президентства, тоді як очільник Кремля запевняв у відсутності агресивних намірів щодо Європи.Водночас 22 вересня у Сполучених Штатах Америки відбулася зустріч президента Володимира Зеленського та американського лідера Дональда Трампа. Вона тривала близько 40 хвилин.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

На сьогодні Україна готова до кількох режимів припинення вогню. Проте все залежить від готовності Росії до перемир'я.Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий під час брифінгу, передає "РБК-Україна". За його словами, українська дипломатія працює над такими форматами:повне і безумовне припинення вогню;чорноморський формат, який передбачає безпеку мореплавства;продовольча безпека в Чорному морі;припинення вогню по енергетиці та продовольче перемирʼя за посередництва Індії;енергетичного перемирʼя за посередництва США."Для танго потрібні двоє, тому потрібна згода російської сторони на ці модальності. Пропозиції, на нашу думку, взаємовигідні і реалістичні", — заявив речник МЗС.У Міністерстві закордонних справ також закликали українців критично оцінювати заяви щодо мирного процесу та не піддаватися на маніпуляції."Мені здається, що це просто цинізм і використання втоми людей у цинічних політичних своїх цілях заробляння балів. Намагання перекласти провину за продовження війни з Москви на Київ — це маніпуляція", — зазначив речник МЗС.Нагадаємо, глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що Київ отримав офіційні ініціативи щодо запровадження енергетичного та морського перемир'я від чотирьох впливових держав світу. Подібні пропозиції надійшли від Сполучених Штатів Америки, Індії, Туреччини та Єгипту. Додамо, за даними Bloomberg, Туреччина спільно з Організацією Об'єднаних Націй готують новий раунд дипломатичних переговорів задля відновлення безпеки комерційного судноплавства у Чорному морі. Сторони прагнуть використати досвід колишньої зернової угоди, розширивши його на захист портової та енергетичної інфраструктури.Читайте також: Трамп торгується з Путіним: чи зможе він скасувати санкції проти Росії.

Кремль підтвердив готовність Нью-Делі долучитися до пошуку шляхів врегулювання російсько-української війни. Індійська сторона вже передала Москві свої пропозиції щодо триетапного припинення вогню.Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, пише "ТАСС".Індійський план врегулювання конфліктуКерівництво Індії висловило готовність зробити свій внесок у мирне врегулювання ситуації навколо України. Речник російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що індійська сторона дійсно заявляє про готовність надати посильний внесок у переговорний процес."Індійська сторона справді заявляє про готовність зробити посильний внесок у врегулювання ситуації навколо України", — стверджує представник Кремля.Пєсков підтвердив, що Нью-Делі передав Москві відповідні напрацювання, проте поки що відмовився розкривати деталі документа.Деталі триетапної ініціативи Нью-ДеліЗа інформацією ЗМІ, індійський план виявився значно ширшим за попередні ініціативи Туреччини, Єгипту та США. Документ містить три ключові пункти, що стосуються безпеки критичної інфраструктури та логістики.По-перше, пропонується повністю зупинити удари по енергетичних та інших інфраструктурних об'єктах. По-друге, ініціатива гарантує вільне транспортування зерна й енергоносіїв через українські чорноморські порти. По-третє, передбачено припинення будь-яких атак на комерційні судна у стратегічно важливій акваторії. Відомо, що українській стороні цей план передав міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар під час свого офіційного візиту до Києва.Нагадаємо, у Києві 3 вересня відбулися важливі переговори між очільниками зовнішньополітичних відомств України та Індії щодо можливих шляхів досягнення миру та безпеки. Індійська сторона підтвердила намір сприяти врегулюванню війни, нагадавши про публічний заклик прем'єра Нарендри Моді до Володимира Путіна припинити бойові дії..

Глава міністерства закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль зробив тривожну заяву щодо агресивних планів Кремля та намірів російського диктатора Володимира Путіна відродити СРСР. Під загрозою опинилися не лише Україна, а й інші сусідні країни.Про це він сказав у коментарі YouTube-каналу NTV.Загроза для Європи та плани КремляНімецький дипломат звертає особливу увагу на те, що апетит агресора не обмежується лише Україною. За його словами, Росія має приховані чи відкриті територіальні претензії також до Грузії, Молдови, а ще до Естонії, Литви та Латвії.На цьому тлі Вадефуль нагадав європейським лідерам відому заяву Путіна двадцятирічної давнини. Тоді у своєму посланні до Федеральних зборів РФ очільник Кремля назвав розпад Радянського Союзу "найбільшою геополітичною катастрофою 20 століття", а згодом окреслив це "справжньою драмою" для російського народу."Якщо це була найбільша катастрофа, то він, імовірно, хоче її виправити... Зараз вони (країни Балтії, — ред.) є членами ЄС і НАТО, і тому ми також постраждаємо як союзники", — зазанчив німецький міністр.Позиція Берліна та вихід із глухого кутаОкрім цього, дипломат різко відреагував на заклики окремих німецьких політиків скоротити чи взагалі згорнути підтримку України. Вадефуль чітко дав зрозуміти, що Берлін не має жодного морального чи політичного права відмовлятися від допомоги Києву доти, доки триває розв'язана Росією війна. Водночас він зауважив, що зараз Росія суттєво ослаблена, і цим моментом потрібно скористатися."Росія також певною мірою опинилася в глухому куті, і їй потрібне рішення. Воно потрібне всім. Ми всі хочемо завершення цієї війни. Тому я думаю, що було добре показати: ми можемо говорити. Але продовжувати це має сенс лише тоді, коли Росія якимось чином дасть зрозуміти, що готова щось поставити на порядок денний", — резюмував Йоганн Вадефуль.Нагадаємо, раніше Москва направила офіційний лист до НАТО, у якому погрожує застосувати весь свій арсенал сили, включно з ядерною зброєю. Причиною чергового сплеску ескалації стали побоювання Кремля щодо можливої ізоляції Калінінградської області..

Україна отримала черговий фінансовий транш від Європейського Союзу в розмірі 1,2 мільярда євро в рамках програми Ukraine Support Loan. Залучені кошти будуть спрямовані на забезпечення найголовніших оборонних потреб держави.Про це у Telegram-каналі повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Куди спрямують коштиЗа словами посадовця, держава продовжує акумулювати ресурси для протистояння російській агресії за підтримки міжнародних партнерів. Чергові надходження від Європейського Союзу у розмірі 1,2 мільярда євро в рамках механізму Ukraine Support Loan надійшли до України. Отримані фінансові ресурси у повному обсязі спрямують на першочергові оборонні потреби.З урахуванням цього траншу загальний обсяг оборонного фінансування, отриманого Україною за цією програмою, вже сягнув майже 13 мільярдів євро. Українська сторона продовжує роботу з європейськими партнерами задля того, щоб решта передбачених коштів надходила вчасно та в повному обсязі.Подяка європейським лідерамКорецький висловив вдячність представникам Європейського Союзу за сталу підтримку та допомогу у зміцненні обороноздатності країни."Дякую президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, Єврокомісару Андрюсу Кубілюсу та всім державам-членам ЄС за послідовну підтримку України та посилення нашої обороноздатності", — зазначив Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Україна просила в Європейського Союзу достроково виділити кошти з кредиту на 90 мільярдів євро, які заплановані на 2027 рік. Однак Брюссель вимагає від Києва спочатку реалізувати обіцяні реформи..

У середу, 7 жовтня, лідер Північної Кореї Кім Чен Ин надіслав листа російському диктатору Володимиру Путіну, у якому запевнив у своїй незмінній підтримці Кремля. Очільник КНДР також цинічно назвав війну Москви проти України "священною".Про це повідомляє Channelnewsasia.Позиція КНДР та зв'язки з КремлемЯк зазначає видання, з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Північна Корея перетворилася на одного з ключових союзників Москви. Пхеньян регулярно відправляє своїх військових та ресурси для підтримки окупаційних зусиль Кремля, отримуючи натомість економічні дивіденди та новітні технології. За даними південнокорейської розвідки, загальні втрати північнокорейського контингенту на фронті вже сягають близько 6 000 убитими та пораненими.Офіційні заяви та цитатиУ своєму листі до російського керівництва Кім Чен Ин наголосив на зміцненні двосторонніх зв'язків."Я радий підтримувати з вами добрі дружні стосунки і відкривати нову главу в розвитку відносин між нашими двома країнами", — йдеться у посланні Північної Кореї.Окрім цього, диктатор додав:"Я підтверджую свою незмінну підтримку вам і Російській Федерації", — зазначив Кім, наголосивши, що він "твердо переконаний, що священна війна російського народу за справедливість... неодмінно завершиться їхньою перемогою".Нагадаємо, Північна Корея відправила до Росії від 30 до 50 тисяч солдатів. У такий спосіб РФ дала їм можливість отримати досвід реальних бойових дій і пройти підготовку.Читайте також: Росія передає КНДР бойовий досвід: Зеленський розповів, чого навчають північнокорейських військових.

Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу.Як повідомляє BBC News Україна, 1 жовтня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та депутати з різних парламентських фракцій зареєстрували законопроєкт, який передбачає додаткові мовні та освітні права для національних меншин і корінних народів. Профільний комітет парламенту підтримав документ одностайно.Законопроєкт, зокрема, має задовольнити багаторічні претензії Угорщини щодо становища угорської меншини в Закарпатті. Попередні рішення Верховної Ради у Будапешті вважали недостатніми та вимагали від Києва ширших гарантій у сфері освіти й використання мови.Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр уже позитивно відреагував на появу законопроєкту.Що Україна може отримати натомістьКомпроміс із Будапештом пов'язують із подальшим рухом України до ЄС. Угорщина, за даними BBC, може розблокувати відкриття двох наступних переговорних кластерів — "Внутрішній ринок" та "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання".Очікується, що офіційне відкриття переговорів за цими напрямами відбудеться на початку наступного тижня у Брюсселі. Водночас Financial Times із посиланням на власні джерела повідомляє, що Угорщина може вже цього тижня зняти вето на технічному етапі переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.Чому відносини Києва та Будапешта були напруженимиПитання прав угорської меншини тривалий час залишалося одним із ключових подразників у відносинах між Україною та Угорщиною. Водночас останніми місяцями між країнами виникли й інші суперечності.У вересні Будапешт відмовився від участі у запропонованій Україною "Карпатській інтеграційній ініціативі", яка передбачає співпрацю восьми країн Карпатського регіону в економічній та безпековій сферах. Того ж місяця угорська компанія MOL та "Нафтогаз України" припинили угоду щодо будівництва спільних нафтосховищ в Угорщині для зберігання запасів пального для українського ринку. У Києві такі рішення називали продовженням політики "обструкціонізму та ізоляціонізму" Віктора Орбана.Після зустрічі міністрів закордонних справ України та Угорщини у Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН риторика між країнами почала пом'якшуватися. Зокрема, в Будапешті не виключили можливості долучитися до «Карпатської інтеграційної ініціативи».Коли Рада може проголосуватиГолосування за законопроєкт, який розширює права національних меншин, очікується 12 жовтня.У разі його ухвалення документ може стати частиною домовленості, яка дозволить зрушити з місця переговори України про вступ до Європейського Союзу та послабити одну з головних політичних перешкод з боку Угорщини.Нагадаємо, раніше угорська влада розгорнула масштабну кампанію проти колишнього керівництва країни, в межах якої вже заарештували кількох соратників колишнього прем'єра Віктора Орбана. Ексглава уряду може стати фігурантом гучних судових процесів через резонансні зловживання..

Народні депутати подали 5236 поправок до проєкту Державного бюджету України на 2027 рік — це рекордний показник щонайменше за останні 24 роки. Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа заявила, що близько двох третин із них є "законодавчим спамом".Про це Роксолана Підласа розповіла у Facebook. За словами голови бюджетного комітету, цьогоріч депутати подали у півтора раза більше поправок, ніж торік. Загалом до проєкту бюджету на 2027 рік надійшло 5236 пропозицій. Підласа зазначила, що приблизно дві третини поправок є так званим "законодавчим спамом". Їх, за її словами, можуть використовувати для тривалих виступів у сесійній залі або для вимог врахувати певні бажані зміни.Голова комітету підрахувала, що навіть за умови витрати лише 90 секунд на розгляд кожної поправки їх опрацювання займе понад 16 повних робочих днів. Водночас Підласа наголосила, що поправки до законопроєктів є необхідними, однак їхня кількість не повинна перешкоджати роботі парламенту."Зрозуміло, що поправки до законопроектів потрібні, але в усьому має бути здоровий глузд. Паралельно з бюджетом Рада має голосувати й інші закони, які критичні для отримання міжнародного фінансування", — заявила вона.Додамо, понад один трильйон гривень податків і зборів надійшло до загального фонду державного бюджету України за дев’ять місяців 2026 року.Також нещодавно міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що необхідно розрізняти військові та невійськові, тобто цивільні, потреби у фінансуванні бюджету України. Адже між ними є деякі нюанси, які подекуди плутають..

Посли країн Європейського Союзу у середу, 7 жовтня, можуть розглянути новий пакет санкцій протии країни-агрсеорки Росії. Більшість обмежень стосуватиметься російського військово-промислового комплексу.Про це повідомляє Reuters. Зазначається, що цей санкційний пакет, стане найбільшим від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.Близько 1570 нових санкційних позицій стосуватимуться організацій та осіб, пов'язаних із російським ВПК. Понад половина з них пов'язані з виробництвом ракет.Після схвалення послами ЄС списки мають передати міністрам закордонних справ країн блоку. Вони розглянуть пакет наступного понеділка, 12 жовтня, після чого санкції можуть бути остаточно затверджені.За даними журналістів, наразі в основному санкційному регламенті ЄС щодо Росії міститься трохи більше 3000 санкційних визначень. Вони передбачають, зокрема, заборону на поїздки та транзакції з ЄС, а також заморожування активів.Нові обмеження стосуються осіб та організацій, пов'язаних із Росією, але будуть запроваджені в межах інших санкційних режимів ЄС. Останній, 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії, був ухвалений у липні цього року.Нагадаємо, Україна закликала адміністрацію американського президента Дональда Трампа та Конгрес запровадити санкції проти російських компаній та інших структур, які працюють над супутниковою програмою "Рассвет"..

У Європейському Союзі планують суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ до ринку для окремих українських сільськогосподарських товарів. Такі механізми можуть застосовуватися у процесі майбутнього вступу України до ЄС через високу конкурентоспроможність її аграрного сектору.Про це повідомили в Європейській комісії.Єврокомісія зазначає, що через масштаби, структуру та високу продуктивність українського агросектору під час вступу країни до ЄС можуть знадобитися спеціальні обмежувальні механізми. Йдеться про окремі категорії так званих "чутливих" сільськогосподарських продуктів. У Єврокомісії зазначили, що для них передбачать механізми, які суттєво обмежуватимуть фінансову підтримку та доступ на європейський ринок."З огляду на масштаби, структуру та дуже високу продуктивність її сільськогосподарського сектору, цільові механізми повинні суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ на ринок для чутливих сільськогосподарських товарів", — йдеться у повідомленні Єврокомісії.Водночас у ЄС наразі не уточнили, які саме українські аграрні товари вважатимуть "чутливими".Яку підтримку планують для УкраїниУ Єврокомісії водночас наголосили на необхідності допомогти Україні відновити доступ до традиційних експортних ринків у третіх країнах.Таким чином, у межах майбутньої інтеграції України до ЄС планують поєднати спеціальні механізми для окремих аграрних товарів із підтримкою українського експорту на інші міжнародні ринки.Додамо, Україна може недоотримати щонайменше вісім мільярдів доларів експортної виручки, якщо чорноморські порти залишатимуться заблокованими впродовж року. За такого сценарію країна також не зможе вивезти значну частину запланованих обсягів аграрної продукції.Читайте також: Україні бракує $4 млрд: Зеленський розповів, як планують закрити дефіцит.