Політика

Вступ України до Європейського Союзу до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, яку цитують журналісти Politico."Усі в цій кімнаті знають, що неможливо, щоб Україна стала членом ЄС 1 січня 2027 року", — наголосила вона.За її словами, для набуття членства Україна має виконати дві ключові умови — досягнути миру та провести необхідні реформи."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — додала єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Водночас віцепремʼєр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба провів зустріч із Мартою Кос.Вони обговорили підготовку України до членства в Євросоюзі, реалізацію відбудови та посилення стійкості критичної інфраструктури."Окремо зосередилися на планах стійкості. Йдеться про системні рішення для забезпечення роботи водо-, теплопостачання та розвитку розподіленої генерації в умовах постійних атак. Термінова потреба тільки в тепловій генерації перевищує 1 800 МВТ потужностей, а необхідний обсяг фінансування — близько 900 мільйонів євро. Дякую Марті Кос за підтримку України на шляху до ЄС і готовність працювати над рішеннями, які потрібні вже зараз", — зазначив Кулеба.Він запевнив, що Україна вже працює з рекомендаціями щорічного звіту ЄС Enlargement Package Report, ключовими показниками та умовами для закриття переговорних глав. Паралельно завершується підготовка Національної програми адаптації законодавства до права ЄС.Нагадаємо, минулого тижня президент України Володимир Зеленський заявляв: Росія має чітко усвідомити та реально відчути, що Україна буде в Європі, й цей процес не зупинити. Саме тому відбуваються внутрішні реформи та триває робота на зовнішньому рівні, щоби забезпечити чітку дату вступу України до ЄС..

У вівторок 24 березня, президент Володимир Зеленський заслухав доповідь української переговорної команди після поїздки до Сполучених Штатів Америки. На своїй сторінці у Telegram гарант розкрив "реальні" теми, які обговорювалося у Флориді."Команда доповіла про те, що реально звучало у Флориді: акценти, можливості й труднощі. Найбільш важливо пропрацювати гарантії безпеки так, щоб вони дозволили наблизитись до закінчення війни. Саме в безпеці ключ до миру", — поінформував Зеленський.Президент зауважив, що геополітична ситуація ускладнилась через війну проти Ірану, і це, за його словами, "додає впевненості Росії". "Але фундаментальні обставини не змінились. Росія продовжує цю війну і дестабілізацію у Європі, підтримує іранський режим розвідувальними даними і таким чином затягує війну в тому регіоні, а також готується до нових конфліктів найближчими роками", — наголосив гарант.Зеленський додав, що "цю загрозу постійної війни в різних географіях треба зупиняти". Він вважає, що це можуть зробити Америка, Європа, інші глобальні субʼєкти, але потрібно об'єднатися."Потрібні зустрічі на рівні лідерів, щоб справді все вирішити. Доручив команді максимально активно працювати з партнерами далі, щоб дипломатія була змістовною і щоб вирішувалися, зокрема, гуманітарні питання, такі як обміни військовополоненими. Доручив також проінформувати європейських та канадійських партнерів щодо зустрічей у Флориді", — зазначив президент.Також український лідер зауважив, що показовим є те, що "у час доповіді наших переговірників Росія запустила нову хвилю "шахедів" на мирні міста".Як відомо, 21-22 березня американська й українська делегації провели переговори у Флориді, щоб узгодити проблемні питання та наблизитися до підписання всеохопної мирної угоди. Раніше секретар РНБО Рустем Умєров повідомляв, що командам вдалося досягти динаміки, яка дозволяє з оптимізмом дивитися на наступні етапи зустрічей. Основне досягнення на цей момент — звуження переліку розбіжностей у баченні мирного процесу.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський повідомив, що українська переговорна група завершила серію стратегічних зустрічей у США з представниками адміністрації президента. Попри зосередженість Вашингтона на близькосхідній кризі, Київ наполягає на завершенні війни Росії проти України на умовах, що не дадуть агресору жодних переваг..

Українська влада розпочала підготовку довгострокового плану роботи парламенту на випадок, якщо війна триватиме "ще три роки".Як розповідають джерела "Української правди", відповідне доручення дав президент Володимир Зеленський. Підготовкою плану займається перший заступник голови фракції "Слуга народу" Андрій Мотовиловець.За словами співрозмовників у фракції, мова йде про сценарій, у якому активні бойові дії можуть тривати ще один, два або навіть три роки. У зв’язку з цим парламент має бути готовий працювати в умовах довготривалої війни без чітких часових рамок її завершення.У "Слузі народу" також зазначають, що наразі йдуть внутрішні обговорення щодо того, як саме організувати роботу Верховної Ради в такому форматі та забезпечити її ефективність у довгостроковій перспективі.Окремо у владі працюють над покращенням взаємодії між ключовими інституціями — урядом і Офісом президента. За словами представників команди, після кадрових змін у президентській вертикалі співпраця з парламентом стала більш робочою та менш конфліктною.Джерела видання також вказують, що переговори у тристоронньому форматі можуть опинитися на паузі, оскільки жодна зі сторін наразі не демонструє готовності до компромісів. Саме тому в українській владі дедалі більше уваги приділяють плануванню роботи державних інституцій у довгостроковій перспективі.Нагадаємо, 23 лютого стало відомо, що Володимир Зеленський знайшов нове джерело газу для України. Держава планує розширити джерела постачання енергоресурсів завдяки співпраці з Мозамбіком.Додамо, 22 березня, до України прибуло вище військове командування Північноатлантичного альянсу. Це перший візит від початку повномасштабного вторгнення Росії..

Глава Білого дому полюбляє ставити дедлайни, які сам і порушує. Вчора він дав наказ на п'ять днів зупинити удари по енергетиці Ірану для переговорів з Тегераном. Іранці запевняють, що не ведуть переговори зі США. Що ж насправді відбувається?Суперечлива інформація про переговориДональд Трамп розпорядився зупинити удари по енергетичній інфраструктурі Ірану. Він заявив, що протягом останніх днів американці та іранці провели "дуже плідні і конструктивні перемовини". У МЗС Ірану слова президента США спростували, звинувативши його у намаганні виграти час, доки тривають регіональні зусилля з деескалації. Та, попри заяви з Тегерана, Трамп наполягає на своєму: США й Іран досягли угоди за 15 пунктами."Я б сказав, що переговори пройшли ідеально. Якщо вони доведуть їх до кінця, це покладе край цьому конфлікту. Вони дуже хочуть укласти угоду. Ми теж хотіли б укласти угоду. Інакше ми продовжимо бомбити на повну", — сказав Трамп.З 15 пунктів він загострив увагу тільки на одному — на відмові Ірану від ядерної зброї."У нас є п'ятиденний період, подивимося, як усе мине. Якщо все пройде добре, ми врешті-решт це вирішимо", — розповів лідер США про поставлений іранцям дедлайн.Трамп придумав про переговори, чи вони все ж ведуться? Будь-який військовий конфлікт передбачає кулуарні перемовини здебільшого через посередників. Іранська сторона не може визнати факту переговорів, оскільки має підтримувати бойовий дух населення, а розмови про переговорний процес зміщують акцент із необхідності боротьби на очікування миру, що розхолоджує людей. Тому щодо факту переговорів сумнівів немає, інша справа, чи стануть вони продуктивними.Щоб оцінити шанси варто звернути увагу на тло, тобто, на те, що відбувається навколо військової операції США та Ізраїлю проти Ірану.Чи буде "Епічна лють" ще й на землі? Перше: чи буде наземна операція. В перші дні "Епічної люті" Трамп не виключав такої можливості. Щоправда, у своєму стилі: може бути, а може і ні, бо й так усе йде з випередженням графіку. Подальші дні показали, що американці зав’язли у війні і не можуть навіть розблокувати Ормузьку протоку.Днями він запевнив: "Я нікуди не відправляю війська". В той самий час ЗМІ, посилаючись на власні джерела, стверджують про підготовку наземної операції на острові Харк, де розташована ключова експортна потужність іранської нафти.Цей острів вже був підданий бомбардуванням, але висадки військових там не було. За даними видання Axios, операція на острові Харк можлива за двох умов:по-перше, спочатку має бути максимально знищена вогнева міць іранців;по-друге, висадка потребує більшої кількості військ.ЗМІ нагадують слова Трампа:"Ми можемо захопити острів у будь-який момент, він маленький та абсолютно незахищений. Ми там знищили все, крім труб. Труби ми залишили, тому що на їх відновлення у них пішли б роки".Військові експерти нагадують, що наземні операції американців часто закінчувалися провалом, як-от битва за острів Окінава, яка тривала 82 дні. За цей час, за офіційними даними, американці та їхні союзники британці втратили понад 12 тисяч солдатів, ще понад 38 тисяч отримали поранення. Харк — не Окінава, тут нема лісів чи серйозної оборонної структури, проте без жертв не мине. А Трамп, попри бравурні заяви, дуже не хоче, щоб до Америки поїхали труни з американськими солдатами. Ціна на нафту відреагувала на слова Трампа, а режим у Тегерані — ніДруге тло: ціни на нафту і газ. З часу американської операції проти Ірану вони щодня пробивають дно. Ормузька протока лишається заблокованою, а удари іранців по нафтогазовій інфраструктурі близькосхідних союзників США посилюють панічні настрої на ринку, адже зруйновані підприємства не відновиш за короткий час. Заява Трампа про мирні переговори з Іраном збила ціну на нафту одразу на понад 13%, але це явище тимчасове. Якщо за найближчі п'ять днів просування у напрямку припинення бойових дій не відбудеться, вартість нафти може суттєво зрости як наслідок розчарування зривом миру.Третє тло: з ким саме американців ведуть переговори. Від США перемовники відомі — це давні наші знайомі — Стів Віткофф і Джаред Кушнер. А хто з іранського боку? Реальну владу в Ірані зараз мають керівники "Корпусу вартових ісламської революції" (КВІР), їхньою креатурою є верховний аятола Моджтаба Хаменеї.Дуже сумнівно, що представники КВІР про щось домовляються з американцями. А якщо це не вони, а дипломати з МЗС Ірану, тоді виникає питання, чи погодяться "вартові революції" на угоду зі США. Це нагадує "чудову" угоду Трампа по Сектору Гази, коли ХАМАС, від якого залежить мир на палестинських землях, не був стороною домовленостей. Як відомо, ця угода — на паузі.Четверте тло: американці хочуть домовитися з режимом, який обіцяли знищити, почавши військову операцію. Внаслідок повітряних ударів загинув аятола Алі Хаменеї та кілька високопоставлених військово-політичних керівників Ірану, але їх швидко замінили на не менш безкомпромісних. Глобальна проблема у тому, що навіть захоплення острова Харк не змінить режим у Тегерані. З 28 лютого, коли стартували бойові дії, ні в столиці Ірану, ні деінде в цій країні не відбулися антиурядові протести, а наступ курдів, про який так багато писали, схоже, захлинувся, так до ладу і не почавшись.Ситуація видається такою, що Трамп готовий домовлятися, не вирішивши головного завдання — режим ісламістів виявився непорушним. А отже, 15 пунктів угоди, про яку каже глава Білого дому, будуть порушені, щойно іранська влада відчує ослаблення тиску на неї. Можна згадати, як після бомбардувань американцями ядерних об’єктів у червні минулого року, Тегеран погодився на переговори щодо припинення збагачення урану. Вони тривали у Женеві аж до початку нинішньої військової операції і результату не принесли.Рейтинги підказують Трампу, що пора війну завершувати  П’яте тло: падіння рейтингу Трампа в США. Згідно з результатами опитування YouGov, проведеного на замовлення The Economist, загальний рівень схвалення роботи Трампа на посаді президента становить 38%, водночас 59% респондентів не підтримують його діяльність. Рейтинг схвалення економічної політики взагалі впав до -29%, що є найгіршим показником за весь час його президентства включно з першою каденцією. Щодо військових дій проти Ірану, то 56% респондентів їх не схвалюють, 36% підтримують.Опитування Reuters/Ipsos продемонструвало, що лише 7% американців підтримують вторгнення до Ірану. Мається на увазі наземна операція. 37% опитаних схвалюють війну, 59% виступають проти. При цьому 55% не підтримують розгортання будь-яких наземних військ, незалежно від масштабу операцій.В Америці набуває обертів передвиборна кампанія з проміжних виборів до Конгресу, які відбудуться на початку листопада. Політичні опоненти Трампа та республіканців вміло грають на темі авантюрності війни проти Ірану, некомпетентності адміністрації. Якщо після п'яти днів, які президент оголосив як дедлайн для угоди, війна триватиме, його рейтинг полетить донизу ще більше.Члени НАТО продовжують лишатися скептиками Останнє, шосте тло: американці так і не сформували коаліцію на підтримку військової операції проти Ірану. Трамп називав союзників по Північноатлантичному альянсу "боягузами" та казав, що "без США НАТО — паперовий тигр". Але тут варто нагадати, що військову операцію він починав без відома та узгодження із союзниками, а вимоги до них з’явилися, коли вирішити поставлені задачі швидко не вдалося.Генсек НАТО Марк Рютте закликав країни Альянсу підтримати американців, але ті — не поспішають. Причина очевидна — зазіхання на Гренландію, введення мит, конфлікти з лідерами ключових європейських держав. Показовим прикладом може стати позиція Лондона. Британці мають особливі відносини зі США і традиційно підтримували Вашингтон у військових кампаніях. Цього разу все інакше. Днями відбувся черговий діалог між Трампом і прем’єром Кіром Стармером щодо розблокування Ормузької протоки. Підсумок: домовилися про наступну розмову найближчим часом. Британці надали свої бази для операції з розблокування важливої протоки, але не для атак по Ірану.Отже, короткий висновок. П’ятиденний дедлайн від Трампа нагадує спробу "зіскочити" з війни, яка не приносить йому дивідендів. А якщо результату не буде, по території Ірану знову полетять ракети, після чого глава Америки оголосить ще один дедлайн..

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин офіційно назвав Південну Корею "найбільш ворожою державою". Він попередив про жорстку відповідь у разі провокацій.Як пише видання Yonhap, таку заяву він зробив під час першої сесії Верховних народних зборів 22 березня."Південна Корея офіційно визнана найворожішою країною", — цитує слова Кіма Центральне інформаційне агентство Кореї (ЦТАК).Він також заявив, що Південна Корея "заплатить за будь-яку провокацію". Крім того, у КНДР планують закріпити статус "ворожої держави" на рівні конституції.Гучні заяви Кім Чен ИнаКім також заявив, що статус його країни як держави з ядерною зброєю ніколи не зміниться, і пообіцяв докласти зусиль для боротьби з "ворожими силами" проти Пхеньяна.Також лідер КНДР звинуватив США у здійсненні терористичних актів та вторгнень у багатьох частинах світу. Очевидно, він мав на увазі війну з Іраном, хоча безпосередньо не згадав президента Дональда Трампа."Гідність, інтереси та остаточна перемога країни можуть бути гарантовані лише найпотужнішою силою. Незалежно від того, чи оберуть вороги конфронтацію, чи мирне співіснування, це їхній вибір, і ми готові відповісти на будь-який вибір", — наголосив він.Він пообіцяв і надалі розвивати "оборонні ядерні сили стримування" Північної Кореї та підтримувати "швидку та точну" готовність до реагування її ядерних сил для боротьби зі "стратегічними загрозами" національній та регіональній безпеці.Зауважимо, нещодавно TrueUA писав про вибори в КНДР. Так, на парламентських виборах 2026 року партія Кім Чен Ина вперше за довгий час отримала не стовідсоткову підтримку.Нагадаємо, 20 березня лідер Північної Кореї Кім Чен Ин особисто керував військовими навчаннями, під час яких презентували новий бойовий танк. За даними державних медіа, техніка нібито здатна ефективно протидіяти ракетам і безпілотникам..

Президентка Молдови Мая Санду заявила про готовність своєї країни долучитися до міжнародної "Коаліції охочих", що спрямована на посилення допомоги Україні. Кишинів уже подав відповідний запит, який наразі перебуває на розгляді інших учасників об'єднання.Про це повідомляє видання Newsmaker.Крок до активної допомогиЯк зазначає джерело, після засідання Національної ради безпеки президентка Молдови прокоментувала інформацію щодо зближення країни з міжнародним об'єднанням "Коаліція охочих". Вона підтвердила, що Кишинів висловив офіційне бажання стати частиною цієї ініціативи, яку раніше привітав президент Франції Еммануель Макрон.Мая Санду наголосила, що такий крок є логічним продовженням тієї підтримки, яку Молдова вже надає Україні. Вона наголосила, що країна не залишається осторонь процесів безпеки в регіоні."Молдова висловила готовність брати участь у цій "Коаліції охочих". Хочу нагадати, що ми вже надаємо підтримку Україні, проводимо навчання саперів. І це саме те, що ми можемо робити і що ми запропонували, якщо члени "Коаліції охочих" ухвалять рішення про приєднання нашої країни", — зазначила президентка.Конституційний статусОкрему увагу глава держави приділила правовим аспектам цього рішення. За її словами, участь у Коаліції жодним чином не суперечить положенням Конституції Молдови. Наразі запит молдовської сторони очікує на погодження від усіх чинних учасників об'єднання. Санду також окреслила довгострокові плани щодо залучення молдовських фахівців до відновлення безпеки на українських територіях."Важливо, щоб ми теж були частиною цих зусиль. Як я вже говорила, наші фахівці можуть проводити навчання та брати участь у розмінуванні, якщо війна в Україні закінчиться", — резюмувала Мая Санду.Поняття "Коаліція охочих" визначає групу країн, які мають спільну політичну волю підтримувати Україну в її боротьбі проти окупантів. Головна особливість цього формату полягає в тому, що держави самостійно обирають рівень своєї залученості та конкретні напрями допомоги. Це дозволяє уникнути тривалих процедур узгодження, які притаманні великим міжнародним організаціям, та значно пришвидшує передачу необхідних ресурсів.У межах такої співпраці партнери зосереджуються на критично важливих завданнях, серед яких підготовка спецпризначенців, розмінування територій та постачання далекобійної зброї. Важливо розуміти, що цей формат не створює нових юридичних зобов'язань, як у військових союзах, а є майданчиком для ефективної координації ресурсів. Наприклад, такі ініціативи часто очолюють Франція чи Велика Британія, закликаючи інших союзників долучатися до конкретних програм підтримки ЗСУ.Нагадаємо, Естонія зробила рішучий крок у напрямку притягнення керівництва Російської Федерації до відповідальності, офіційно приєднавшись до розробки механізму спеціального трибуналу. Країна увійшла до складу Управлінського комітету, який координуватиме розслідування злочину агресії проти України..

Президент України Володимир Зеленський провів термінову зустріч із керівництвом Мінекономіки та "Нафтогазу" задля стабілізації ситуації на паливному ринку країни. Глава держави наголосив на важливості безперебійного постачання пального та закликав до максимальної координації з міжнародними партнерами.Про це він заявив під час вечірнього відеозвернення.Стабільність паливного ринкуЗа словами глави держави, сьогодні відбулася детальна розмова з віцепрем’єркою Юлією Свириденко та очільником "Нафтогазу" Сергієм Корецьким. Ключовою темою стала поточна ситуація з пальним у державі та механізми запобігання кризовим явищам. Зеленський зазначив, що урядовці, "Нафтогаз" та всі профільні інституції мають налагодити максимально тісний контакт із приватними учасниками паливного ринку."Урядовці, Нафтогаз та всі інституції мають працювати дуже тісно з учасниками паливного ринку, щоб постачання було без збоїв і щоб суспільство бачило чіткіше, які можливості державної підтримки є", — наголосив президент України.Окрему вдячність глава держави висловив країнам-сусідам України. Саме завдяки надійній співпраці з ними вдається проходити цей непростий період і підтримувати енергетичний баланс. За його словами, спільні дії та координація завжди допомагають.Попередження про масовану атакуПопри фокус на економічних питаннях, безпековий аспект залишається критичним. Зеленський звернувся до громадян із проханням не ігнорувати сигнали повітряної тривоги найближчим часом. За інформацією від розвідки, Росія може готувати черговий масований удар по території України."І, будь ласка, сьогодні звертайте увагу на сигнали тривоги. Є інформація від розвідки, що росіяни можуть готувати масований удар. Відповідні наші розпорядження для ППО вже були. Бережіть, будь ласка, себе та Україну".Раніше Сергій Куюн розповів, чи варто українцям готуватися до зниження цін на АЗС. Детальніше — у матеріалі TrueUA.Нагадаємо, 16 березня уряд та оператори паливного ринку провели нараду, під час якої скоординували забезпечення ресурсами українських автозаправних станцій.Читайте також: В Україні запрацював паливний кешбек: як отримати компенсацію за бензин, дизель і газ.

Естонія зробила рішучий крок у напрямку притягнення керівництва Російської Федерації до відповідальності, офіційно приєднавшись до розробки механізму спеціального трибуналу. Країна увійшла до складу Управлінського комітету, який координуватиме розслідування злочину агресії проти України.Про це йдеться в офіційній заяві міністерства закордонних справ Естонії.Роль Естонії у формуванні трибуналуОфіційне приєднання Естонії до міжнародного механізму означає її безпосередню участь у роботі Управлінського комітету спеціального трибуналу. Головна місія цього органу полягає у забезпеченні юридичної бази та практичних умов для розслідування злочину агресії, скоєного проти українського народу.У зовнішньополітичному відомстві країни підкреслили, що цей етап є критично важливим для переходу від декларацій до реального запуску повноцінної роботи міжнародного судового органу.Принцип невідворотності покаранняЕстонська сторона переконана, що безкарність за порушення міжнародного права є неприпустимою. У МЗС наголосили, що створення трибуналу — це єдиний шлях до справедливого завершення війни."Цим кроком ми наближаємося до створення спеціального трибуналу та забезпечення його повноцінного функціонування. Відповідальність має значення. Безкарність не переможе", — заявили в естонському відомстві.На переконання офіційного Таллінна, притягнення до відповідальності за злочин агресії є фундаментальним елементом збереження глобальної безпеки. Тільки через легітимний правовий механізм світ зможе продемонструвати Російській Федерації, що за розв'язання масштабної війни обов'язково настане покарання.Міжнародна коаліція перейшла від обговорень до практичного розгортання судового механізму в Гаазі. Спеціальний трибунал зосередиться виключно на злочині агресії, що дозволить обійти імунітети вищого керівництва РФ. Наразі в Нідерландах уже працює Передова група (STAT), яка займається логістикою та підготовкою до обрання суддівського корпусу. Фінансування першого етапу забезпечено внесками ЄС та країн-партнерів, а юридичну базу підтримали понад 40 держав через Розширену часткову угоду Ради Європи. Головна мета — розпочати перші слухання щодо Володимира Путіна та його оточення вже до кінця 2026 року, причому розглядається можливість проведення процесів заочно. Це дозволить зафіксувати злочини Кремля на міжнародному рівні та створити підстави для подальшої конфіскації активів РФ як репарацій.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на завершення організаційної підготовки Спецтрибуналу щодо злочину агресії Російської Федерації вже цього року. В цьому мають допомогти наші союзники та партнери..

Сполучені Штати встановили дедлайн для припинення воєнного протистояння з Тегераном, визначивши 9 квітня датою фінального врегулювання конфлікту. Вже цього тижня сторони проведуть вирішальний раунд перемовин на нейтральній території в Пакистані.Про це повідомляє Ynet. Пакистанський раундАмериканська влада офіційно визначила 9 квітня датою завершення війни проти Ірану. Важливим етапом на шляху до цієї мети стануть прямі переговори між Вашингтоном та Тегераном, які мають відбутися вже цього тижня на території Пакистану.Водночас журналісти дізналися про певну закритість процесу з боку США. Джерело видання зазначило: "Американці не інформували Ізраїль про переговори з Калібафом (спікером парламенту Ірану Мохаммедом Калібафом — ред.)".Премія Ізраїлю та символізм датиЯк зазначає видання, вибір 9 квітня як дати фіналу війни має не лише військове, а й значне політичне та символічне підґрунтя. За словами неназваного ізраїльського посадовця, такий розклад ідеально вписується у графік президента США."Закінчення війни 9 квітня дасть змогу Трампу прибути до Ізраїлю в День незалежності, щоб отримати Премію Ізраїлю", — пояснив співрозмовник видання.Премія Ізраїлю є найпрестижнішою державною нагородою, яку вручають щороку саме в День незалежності країни. Її грошовий еквівалент становить 75 тисяч шекелів, що за нинішнім курсом дорівнює близько одному мільйону гривень.Варто зазначити, що 23 березня президент США Дональд Трамп анонсував історичне рішення щодо Ормузької протоки, яка найближчим часом може перейти під спільне управління Вашингтона та Тегерана. Американський лідер натякнув на серйозні політичні трансформації всередині ісламської республіки, що дозволять стабілізувати ситуацію у світі.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Сполучені Штати та Іран наблизилися до підписання масштабної угоди, головною умовою якої є повна відмова Тегерана від ядерних амбіцій. Дональд Трамп підтвердив, що іранська влада вже погодила ключові пункти документа, які гарантують безпеку на Близькому Сході..

У понеділок, 23 березня, президент США Дональд Трамп анонсував історичне рішення щодо Ормузької протоки, яка найближчим часом може перейти під спільне управління Вашингтона та Тегерана. Американський лідер натякнув на серйозні політичні трансформації всередині ісламської республіки, що дозволять стабілізувати ситуацію у світі.Про це йдеться у заяві Трампа під час спілкування з журналістами перед відльотом до Мемфіса, пише "Укрінформ". Новий статус Ормузької протокиСитуація навколо однієї з найважливіших стратегічних точок світу може радикально змінитись уже в найближчій перспективі. Дональд Трамп наголосив, що контроль над цією водною артерією має стати результатом двосторонньої співпраці. За словами американського лідера, вихідні були продуктивними для дипломатичного процесу."Вона буде відкрита дуже скоро. Вона перебуватиме під спільним контролем. Моїм та аятоли... хто б не був наступним аятолою", — заявив президент США.Пошук надійних партнерівВашингтон активно взаємодіє з іранськими колами, які здатні гарантувати дотримання майбутніх угод. Трамп переконаний, що переговори, які відбулися днями, наблизили завершення багаторічного протистояння.Водночас президент США розставив крапки над "і" щодо чуток про можливу роль сина верховного лідера Ірану в цих процесах. Він спростував інформацію про прямі контакти з Моджтабою Хаменеї, зазначивши, що жодної перевіреної інформації про його вплив на цей діалог наразі не існує. Дональд Трамп також дав зрозуміти, що США готові до діалогу з тими, кого вважають здатними забезпечити стабільність, натякаючи на можливі внутрішні зміни в керівництві Ірану.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Сполучені Штати та Іран наблизилися до підписання масштабної угоди, головною умовою якої є повна відмова Тегерана від ядерних амбіцій. Дональд Трамп підтвердив, що іранська влада вже погодила ключові пункти документа, які гарантують безпеку на Близькому Сході..

Оприлюднені стенограми розмов очільника міністерства закордонних справ Угорщини Петера Сійярто з російським дипломатом Сергієм Лавровим розкрили таємні спроби Будапешта залучити Росію до впливу на результати виборів у Словаччині. Угорська сторона особисто лобіювала в Москві зустрічі для словацьких політиків, аби підняти їхні рейтинги перед голосуванням.Про це йдеться в стенограмі, яку опублікував журналіст-розслідувач Сабольч Паньї.Таємна дипломатія Сійярто та ЛавроваАрхівні стенограми за 2020 рік свідчать про те, що Петер Сійярто активно переконував Сергія Лаврова допомогти партії SMER-SD (яку зараз очолює Роберт Фіцо) виграти парламентські перегони. Угорський міністр наголошував на важливості збереження тодішньої коаліції для інтересів Москви та Будапешта."Для нас надзвичайно важливо, щоб тамтешня коаліція продовжила свою діяльність. Ми сподіваємося на перемогу соціал-демократів, оскільки вони є єдиною раціональною силою в словацькій політиці, яка діє без іноземного впливу", — переконував Сійярто російського колегу.Москва як інструмент піаруДля досягнення мети Угорщина намагалася організувати зустріч тодішнього прем’єра Словаччини Петера Пеллегріні з російським керівництвом у Москві безпосередньо перед виборами. Сійярто передавав Лаврову прохання словацької сторони, акцентуючи на пріоритетності відносин із Росією."Прем’єр-міністр Пеллегріні був тут учора і сказав нам, що якби ваш прем’єр-міністр прийняв його навіть на пів години, це було б великою допомогою для перемоги на виборах. Він сказав нам, що це набагато важливіше для [словацького] суспільства, ніж поїздка до Вашингтона. Тому він попросив нас звернутися до вас, але ми й самі просимо вас: чи можна було б організувати таку зустріч, щоб ваш прем’єр-міністр прийняв словацького прем’єр-міністра в Москві десь у лютому", — йдеться у стенограмі.Крім того, Будапешт переживав за долю націоналістичної партії SNS Андрея Данка, сподіваючись на її прохід до парламенту. Сійярто застерігав Кремль, що "якщо переможе опозиція, це буде трагедією для центральноєвропейського співробітництва".Як раніше повідомляв The Washington Post, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто регулярно телефонував своєму російському колезі Сергію Лаврову в перервах між засіданнями Ради Європейського Союзу. Він звітував йому про перебіг обговорень.За даними Politico, Європейський Союз почав скорочувати доступ Угорщини до чутливої інформації та окремих обговорень через побоювання можливого витоку даних до Росії. Йдеться про неформальні обмеження участі Будапешта у частині закритих зустрічей.Нагадаємо, 22 березня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск звинуватив Орбана у шпигунстві. Так, європейська спільнота запідозрила проросійського політика у передачі Кремлю конфіденційної інформації із засідань Ради Євросоюзу.Згодом Європейська комісія офіційно звернулася до Будапешта з вимогою надати пояснення щодо ймовірної передачі секретних даних Ради Євросоюзу російській стороні. Брюссель висловлює глибоке занепокоєння діями угорського міністра закордонних справ, які підривають фундамент довіри всередині Союзу..

Сполучені Штати та Іран наблизилися до підписання масштабної угоди, головною умовою якої є повна відмова Тегерана від ядерних амбіцій. Дональд Трамп підтвердив, що іранська влада вже погодила ключові пункти документа, які гарантують безпеку на Близькому Сході.Про це очільник Білого дому заявив під час спілкування з журналістами.Тегеран іде на поступкиАмериканський лідер повідомив про значний прогрес у переговорах з офіційним Іраном. За словами Трампа, сторони вже узгодили близько 15 пунктів майбутньої угоди, де центральне місце посідає відмова від розробки зброї масового ураження."У них не буде ядерної зброї — це пункт номер один. Це пункти номер один, два і три. У них ніколи не буде ядерної зброї — вони з цим погодилися", — наголосив очільник Білого дому.Нова ера для Близького СходуОкрім політичних обіцянок, США розраховують на практичні кроки, а саме на вилучення запасів збагаченого урану, які вже накопичив Тегеран. Трамп впевнений, що такий крок піде на користь насамперед самому Ірану."Якщо це станеться, це стане чудовим початком для відновлення Ірану, і це все, чого ми хочемо", — зазначив він.Також президент додав, що успіх цих перемовин стане стратегічною перемогою для Ізраїлю та низки інших країн регіону, зокрема Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Кувейту та Бахрейну. Це має знизити градус напруги та убезпечити союзників США від потенційних загроз.Нагадаємо, за даними Huffpost, четвертий тиждень війни США та Ізраїлю проти Ірану відзначається наростанням невдоволення серед американських військових. На тлі наказу президента Дональда Трампа направити додаткові сили на Близький Схід, багато військовослужбовців повідомляють про стрес, відчуття вразливості та втрату довіри до керівництва, а деякі розглядають можливість залишити службу.Додамо, 20 березня стало відомо, що Іран уперше застосував балістичні ракети середньої дальності, завдавши удару по американо-британській військовій базі в Індійському океані.Своєю чергою, президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що останніми днями Вашингтон і Тегеран провели "дуже вдалі та продуктивні" перемовини щодо врегулювання ситуації на Близькому Сході. .

Європейська комісія офіційно звернулася до Будапешта з вимогою надати пояснення щодо ймовірної передачі секретних даних Ради Євросоюзу російській стороні. Брюссель висловлює глибоке занепокоєння діями угорського міністра закордонних справ, які підривають фундамент довіри всередині союзу.Про це заявила речниця Єврокомісії Анітта Гіппер на брифінгу.Реакція Брюсселя на дії СійяртоЄврокомісія не залишила без уваги повідомлення про те, що очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто міг передавати Росії деталі закритих обговорень у Єврораді. Анітта Гіппер наголосила: "Довірчі відносини між державами-членами, а також між ними та інституціями є фундаментальними для роботи ЄС. І ми очікуємо, що угорський уряд надасть роз'яснення".Наразі у Брюсселі намагаються встановити всі факти інциденту. Питання посилення безпекових протоколів залишається відкритим."В системі ЄС існують правила щодо різних рівнів класифікації документів. Існують різні рівні обмежень та різні вимоги. Інституції час від часу працюють із засекреченими документами", — пояснила речниця.Питання ізоляції Угорщини в ЄСПопри серйозність звинувачень, наразі офіційних обмежень на доступ Угорщини до секретної інформації не запроваджували. Гіппер зазначила, що Брюссель продовжує робочу координацію з Будапештом у звичному режимі: "Ми, звичайно, перебуваємо в постійному контакті з усіма нашими державами-членами. У нас є величезна кількість тем, з яких ми щодня координуємо дії з державами-членами, і сюди, звісно, входить і Угорщина".Також у Єврокомісії спростували чутки, нібито Урсула фон дер Ляєн уникає зустрічей з Віктором Орбаном. За словами речниці, президентка ЄК підтримує діалог з усіма лідерами країн блоку без винятку.Як раніше повідомляв The Washington Post, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто регулярно телефонував своєму російському колезі Сергію Лаврову в перервах між засіданнями Ради Європейського Союзу. Він звітував йому про перебіг обговорень.За даними Politico, Європейський Союз почав скорочувати доступ Угорщини до чутливої інформації та окремих обговорень через побоювання можливого витоку даних до Росії. Йдеться про неформальні обмеження участі Будапешта у частині закритих зустрічей.Нагадаємо, 22 березня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск звинуватив Орбана у шпигунстві. Так, європейська спільнота запідозрила проросійського політика у передачі Кремлю конфіденційної інформації із засідань Ради Євросоюзу..

Україна планує розширити джерела постачання енергоресурсів завдяки співпраці з Мозамбіком, про що домовилися лідери обох держав під час офіційних переговорів. Окрім енергетики, країни планують обмін досвідом у сфері безпекових технологій та цифровізації.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі. Енергетика та безпекаГоловною темою обговорення між Зеленським та президентом Мозамбіку Даніелем Шапу стали можливості постачання газу в Україну. Наша держава активно шукає додаткові енергоресурси для посилення стійкості системи в умовах постійних викликів."Обговорили можливості постачання газу в Україну, а також спільну роботу в безпековій сфері — захист людей від терористичних загроз та посилення внутрішньої безпеки завдяки українським технологіям", — зазначив український лідер.Обмін досвідом та цифровізаціяМозамбік висловив неабияку зацікавленість в українських напрацюваннях, які стосуються не лише військової сфери, а й повсякденного захисту громадян. Йдеться про технології, які вже довели свою ефективність у цифровізації державних процесів та швидкому реагуванні на небезпеки."Мозамбік зацікавлений у нашому досвіді впровадження технологій для захисту людей та цифровізації. Ми готові ділитися цими напрацюваннями", — зазначив президент України.Продовольча стабільністьОкремим пунктом переговорів стала продовольча безпека. Сторони підтвердили готовність координувати зусилля для підтримки стабільності на світових ринках продовольства, що є стратегічно важливим для обох регіонів."Наші команди працюватимуть над дорожньою картою спільних проєктів. Дякую за підтримку суверенітету та територіальної цілісності України", — додав голова держави.За результатами зустрічі було досягнуто домовленості про створення робочих груп, які найближчим часом деталізують механізми постачання енергоносіїв та реалізацію гуманітарних ініціатив.Нагадаємо, за даними Financial Times, глобальна енергетична система опинилася на межі колапсу через повне припинення постачань скрапленого газу з Перської затоки. Експерти попереджають, що запаси сировини у країнах-імпортерах вичерпаються вже за 10 днів, що загрожує світу безпрецедентною кризою..

Четвертий тиждень війни США та Ізраїлю проти Ірану відзначається наростанням невдоволення серед американських військових. На тлі наказу президента Дональда Трампа направити додаткові сили на Близький Схід, багато військовослужбовців повідомляють про стрес, відчуття вразливості та втрату довіри до керівництва, а деякі розглядають можливість залишити службу.Про це пише видання Huffpost.За даними інтерв’ю з військовими, резервістами та організаціями, що працюють із ними, бази США на Близькому Сході регулярно зазнають ударів іранських балістичних ракет і дронів. Від початку конфлікту загинули 13 військових США, ще щонайменше 232 отримали поранення. Один з військових визнав, що наземна операція "була б повною катастрофою" через відсутність чітких планів захисту.Зростає і число звернень щодо відмови від служби з міркувань совісті. Виконавчий директор організації Center on Conscience and War (організація, яка захищає права "сумлінних відмовників" — прим. ред.) Майк Пріснер повідомив, що у березні кількість таких звернень зросла на 1000%, і тепер щонайменше один військовий звертається щодня. Правозахисна організація About Face: Veterans Against The War також фіксує збільшення кількості військових, які шукають інформацію про права на відмову від участі в бойових діях.Ветерани та резервісти вказують на низку причин зростання невдоволення:відсутність чіткої аргументації війни та стратегічної мети;ризик участі у затяжному конфлікті, подібному до Іраку та Афганістану;участь в операціях, які викликали масові цивільні жертви, як-от удар по школі у місті Мінаб;використання армії для внутрішньополітичних завдань у США.Опитування свідчить про зміни у ставленні до зовнішньої політики США: 63% американців віком до 34 років негативно ставляться до Ізраїлю, тоді як у 2023 році таких було 37%.За оцінкою видання, хоча поки що масового виходу військових зі служби не зафіксовано, експерти відзначають зміни у моральному стані армії та зростання випадків роздратування, безвиході та сумнівів у доцільності участі в конфлікті. Це може вплинути на ефективність операцій та довгострокову готовність збройних сил США.Нагадаємо, ціни на золото різко знизилися з початку війни Сполучених Штатів Америки та Ізраїлю проти Ірану і станом на 24 березня втратили понад 20%.Додамо, 20 березня стало відомо, що Іран уперше застосував балістичні ракети середньої дальності, завдавши удару по американо-британській військовій базі в Індійському океані..