Політика

Російська Федерація частково скоригувала терміни підготовки до агресії проти європейських країн. Їх змістили з 2030 року на 2027 рік. Головною метою експансії Кремля є окупація країн Балтії.Про це заявив керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, виступаючи на заході "Клубу LB".Головний розвідник України зазначив, що першими цілями агресії Москви можуть стати Литва, Латвія та Естонія."На півночі — тільки Північний Льодовитий океан і далі за колом — Америка. Не варіант, бо буде боляче. На сході — Тихий океан і знову ж таки Америка. Відповідь та сама", — виклав він варіанти для Росії.При цьому Буданов зауважив, що на півдні — Китай, тоді для рашистів буде взагалі катастрофічно. Адже там сухопутний кордон, тож виникнуть такі ж умови, як, наприклад, в України у війні з Російської Федерацією, тільки для них."Залишається тільки захід, який у їхньому розумінні, вибачте за фразеологізм, "зажерся", "хворий", "кволий" і "нерішучий", — пояснив керівник ГУР.Водночас Польща, за інформацією української розвідки, наразі розглядається Росією "для військової кампанії без захоплення"."Польща зараз, згідно з планами Кремля, які нам відомі, розглядається суто для ударів і гібридних операцій", — сказав Буданов.Він також пояснив, що прагнення Росії до окупації нових територій зумовлене її імперською ідеологією, адже "щоб імперія розвивалася, ти завжди маєш кудись рухатися для розширення свого впливу та території"."Відповідь лежить у площині глибинних історично-психологічних травм. У світогляді росіян. Це такі фантомні болі, як їх називаю. З їхнього погляду, все абсолютно правильно. Як вони бачать світ: північ — південь, захід — схід. Для того, щоб імперія — а вони себе бачать імперією — розвивалася, ти завжди маєш кудись рухатися для розширення свого впливу та території. Це, до речі, відповідь на багато запитань", — наголосив Кирило Буданов.Нагадаємо, раніше керівник ГУР розповідав, що українська воєнна розвідка має можливість прослуховувати розмови високопоставлених кремлівських керівників різного рівня. І, найімовірніше, такі прослуховування відбуваються насправді..

У суботу, 20 грудня, до Києва приїхав прем'єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру. Це його перший офіційний візит до столиці України. Тут він зустрівся з українським президентом Володимиром Зеленським.Про це повідомив Володимир Зеленський і португальська новинна агенція RTP.Португальські журналісти зазначили, що дотепер очільник уряду Португалії лише двічі особисто зустрічався із Зеленським — 28 травня 2024 року в Лісабоні під час офіційного візиту президента України до Португалії та 2 жовтня у Копенгагені в кулуарах міжнародного саміту.Сьогодні перший приїзд Луїша Монтенегру до України з моменту його вступу на посаду прем’єр-міністра. Разом із міністром оборони Нуну Мелу він прибув до Києва нічним поїздом о 08:13.У програмі візиту — переговори із Зеленським, прем'єр-міністром України Юлією Свириденко та головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком."Більше за будь-яку іншу країну Україна потребує нашої солідарності та близькості, не кажучи вже про нашу прихильність; саме це ми й приносимо", — заявив Луїш Монтенегру.Прем’єр-міністр Португалії зазначив, що Україна зараз гостро потребує фінансової допомоги, й Португалія продовжує надавати підтримку як на двосторонньому рівні, так і в межах різноманітних програм — гуманітарних, соціальних, військових і політичних. Він також наголосив на тісних зв’язках між громадами двох країн і обов’язку урядів відображати солідарність своїх народів.Своєю чергою, Володимир Зеленський опублікував відео, на якому вони з Монтенегру вшанували пам'ять наших полеглих воїнів."Вічна пам'ять усім нашим воїнам, кожному українцю, які віддали свої життя, щоб Україна могла жити!" — підписав відео український президент.Нагадаємо, на початку листопада стало відомо, що громадяни Білорусі, які отримали тимчасовий захист після вторгнення Росії в Україну, зобов’язані залишити територію Португалії. Таким є рішення управління з питань інтеграції, міграції та притулку Португалії..

Майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна". За його словами, останні президентські вибори 2019 року коштували бюджету близько два мільярди гривень."Нинішні розрахунки є значно вищими через інфляцію та нові умови", — наголосив він.За базовими підрахунками ЦВК з урахування інфляції, вибори народних депутатів і місцеві вибори коштують у середньому чотири-п’ять мільярдів гривень, тоді як президентська кампанія є дорожчою.За оцінками представника комісії, президентські вибори коштуватимуть десь чотири-п’ять мільярдів гривень на перший тур, відповідно, 6,5-сім мільярдів гривень у разі проведення другого повторного голосування.Він наголосив, що близько 70% усіх витрат припадає на оплату праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій. Водночас ці суми не включають витрати органів місцевого самоврядування на підготовку виборчих дільниць, приміщень і матеріального забезпечення.Також можливим є збільшення кількості виборчих дільниць за кордоном. У такому випадку, за його словами, зростуть валютні витрати."З урахуванням видатків органів місцевого самоврядування, якщо ми кажемо про всі три види виборів, це приблизно 20 мільярдів гривень. Це умовна цифра, але вона жива — і не менше", — підсумував заступник голови ЦВК.Сергій Дубовик визнав, що така сума є серйозним викликом для держави. Для цього потрібна ретельна підготовка та відповідна фінансова підтримка.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відповів прем'єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, який висловив сумнів у тому, що саме Росія напала на Україну. У коментарях до допису висловився угорський міністр Петер Сійярто.Український міністр Андрій Сибіга на своїй сторінці в соціальній мережі X відреагував на такі слова Орбана:"Вони спокійно снідають удома, п'ють каву та думають, що з морального погляду правильно допомогти маленькій країні, яку атакували. Але не такій уже й маленькій, і не зовсім зрозуміло, хто на кого напав, але в будь-якому разі ми зараз допомагаємо країні, яка зазнала насильства, і це нам нічого не коштує. Але зрештою, вони будуть платити".Андрій Сибіга відповів коротко, згадавши епізод з історії, коли під час Другої світової війни Угорщина була союзницею нацистів."Так само незрозуміло, як це було для угорського керівництва 1939 року", — недвозначно натякнув український міністр.Як відомо, тоді Угорщина приєдналася до пакту країн Осі — це відбулося 1940 року. Країна брала участь у вторгненні до Югославії та воювала проти СРСР на Східному фронті, де зазнала значних втрат, що призвело до окупації країни Німеччиною 1944 року, що завершилися звільненням Угорщини 1945 року.У той період угорський регент Міклош Хорті, усвідомлюючи поразку Німеччини, розпочав таємні переговори з Великою Британією, намагаючись вивести Угорщину з війни. Але коли 1944 року Хорті спробував здійснити вихід з війни, німецькі війська окупували Угорщину.До речі, в коментарі до допису Андрія Сибіги "прийшов" міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто."Перестаньте нас ображати! Ми не дозволимо вам втягнути нас у вашу війну!" — написав він.Нагадаємо, що 14 грудня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував гнівні заяви угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана про рішення ЄС щодо заморожених російських активів, назвавши його «найціннішим російським активом»..

Оптимальний термін для підготовки й організації виборів в Україні — приблизно шість місяців. При цьому чинне українське законодавство передбачає значно коротші терміни.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна".За його словами, законодавство передбачає підготовку до виборів у проміжку 60 або 90 днів, залежно від типу виборчої кампанії. Водночас ці терміни є регламентними та не залежать від бажань самої комісії.Він зазначив, що пів року було б оптимальним терміном, аби оцінити стан державної інфраструктури та належно підготуватися до виборчого процесу."Однак мене турбує не стільки готовність державної інфраструктури, скільки готовність політичної інфраструктури нашого суспільства", — наголосив заступник голови ЦВК.Дубовик звернув увагу, що значна частина виборчого процесу залежить від політичних партій, громадських організацій і міжнародних партнерів, зокрема, в питанні спостереження за виборами та формування виборчих комісій.За його словами, активісти політичних партій нині перебувають на фронті, стали внутрішньо переміщеними особами або виїхали за кордон. Водночас саме партії формують дільничні, окружні та територіальні виборчі комісії, а на президентських виборах — представників кандидатів."Де зараз узяти та швидко підготувати таку кількість осіб? Цей важливий нюанс треба обговорювати", — акцентував він.Водночас Дубовик зауважив, що державна система, навіть в умовах війни та концентрації управлінських зусиль, теоретично може вкластися у визначені законом терміни. Однак залишається відкритим запитання щодо того, чи підготується політична інфраструктура до таких темпів.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Російський диктатор Володимир Путін планує захопити всю Україну та повернути частини Європи під вплив Кремля. Йдеться про ті території, які колись належали радянській імперії.Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої послалися на шість джерел. Вони, своєю чергою, ознайомилися зі звітами американських спецслужб."Ці звіти подають картину, яка різко відрізняється від тієї, що її малюють президент США Дональд Трамп і його перемовники з питань миру в Україні, які заявляють, що Путін хоче покласти край конфлікту", — йдеться в журналістському матеріалі.За словами одного зі співрозмовників медійників, найсвіжіший із цих звітів датується кінцем вересня. Американська розвідка також суперечить словам російського диктатора, що він не є загрозою для Європи.Аналітики зауважили, що висновки США є незмінними від моменту початку повномасштабного вторгнення 2022 року. За інформацією джерел, вони в основному збігаються з думкою європейських лідерів і розвідувальних агентств, що він прагне заволодіти всією Україною та територіями колишніх радянських республік, включно з членами НАТО."Розвідка завжди стверджувала, що Путін хоче більшого. Європейці переконані в цьому. Поляки абсолютно переконані в цьому. Балтійські країни вважають, що вони перші", — зазначив член комітету з розвідки Палати представників від Демократичної партії Майк Квіглі в коментарі для Reuters.Натомість представник Білого дому продовжив тезу, що команда президента Дональда Трампа досягнула значного прогресу в питанні припинення війни. А державний секретар Марко Рубіо сказав, що США вже близькі до розв’язання питання мирного врегулювання в Україні, але попередив, що "попереду ще довгий шлях".Нагадаємо, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц неодноразово заявляв, що далекосяжні плани Володимира Путіна не обмежуються Україною. Диктатор прагне піти значно далі, адже ідеологія кремлівського диктатора наскрізь просякнута войовничим імперіалізмом..

Президент України Володимир Зеленський заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно.Про це Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю польській агенції PAP."Моя реакція на сигнали з боку США дуже відкрита: я сказав, що не маю жодного наміру за жодних обставин триматися за президентське крісло. Звичайно, якщо вдасться забезпечити можливість проведення належних, гідних і демократичних виборів", — пояснив він.За його словами, організація голосування в умовах воєнного часу потребує законодавчих змін. Зокрема, важливою є безпека українців під час виборів, "щоби людей просто не вбивали, коли вони приходять на виборчі дільниці"."З іншого боку, якщо запитати українських громадян, чи хочуть вони цих виборів і чи готові до них, то багато хто боїться проведення виборів у воєнний час, безсумнівно, ніхто не може уявити, як це можна зробити безпечно та чесно", — наголосив український президент.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні..

Велика Британія не використовуватиме вісім мільярдів фунтів стерлінгів (приблизно 10,7 мільярда доларів) заморожених російських активів для надання допомоги Україні. Ці кошти зберігаються в британських банках.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times із посиланням на урядові джерела. За словами чиновників, Лондон не хоче використовувати заморожені російські активи односторонньо, адже планувалося, що Велика Британія вдасться до такого кроку лише спільно з Австралією, Канадою та Євросоюзом."Ми не будемо діяти без міжнародних партнерів", — заявив представник уряду в розмові з медівниками.Він додав, що Лондон "продовжуватиме тісно співпрацювати з G7 і Європейським Союзом щодо фінансування України".На початку грудня британські видання переконували, що британський уряд готовий передати на підтримку України вісім мільярдів фунтів стерлінгів заморожених у країні активів Росії. Однак зараз ситуація частково змінилася.При цьому канцлерка британської скарбниці Рейчел Рівз заявила, що Лондон невідкладно розпочне співпрацювати з партнерами, щоби забезпечити Київ необхідним фінансуванням.Велика Британія також має окреме постійне зобов'язання надавати три мільярди фунтів стерлінгів на рік на військову підтримку принаймні до 2030 року, про що ще в травні 2024 року заявив тодішній міністр закордонних справ Девід Кемерон, а потім підтвердив нинішній прем'єр-міністр країни Кір Стармер.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Раніше, 16 грудня, міністр оборони Великої Британії Джон Гілі оголосив про найбільшу однорічну інвестицію Лондона в посилення протиповітряної оборони України. Вона сягне 600 мільйонів фунтів стерлінгів..

У п'ятницю, 19 грудня, пізно ввечері за київським часом у Сполучених Штатах Америки відбулися перемовини України з американськими та європейськими партнерами. Сторони домовилися про подальші кроки.Про це повідомив секретар Ради національної безпеки й оборони (РНБО) Рустем Умєров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Завершили зустріч у США з американськими та європейськими партнерами. За її підсумками поінформував президента України", — написав він.Умєров додав, що українська делегація домовилася з американськими партнерами про подальші кроки та продовження спільної роботи найближчим часом. Додаткових подробиць секретар РНБО не оприлюднив.Попередній контекст:Президент України Володимир Зеленський 18 грудня анонсував, що українська делегація вирушила до США на новий раунд переговорів щодо завершення війни. Він розповів, що на зустрічі планується обговорення мирного плану США з 20 пунктів, гарантій безпеки та договору про відновлення України.Наступного дня Рустем Умєров також повідомив, що він разом із начальником Генштабу ЗСУ Андрієм Гнатовим зустрінеться з представниками США. Також секретар РНБО підтвердив інформацію про те, що до переговорів залучать європейських чиновників.Агенція Reuters поінформувала, що спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв летить у Маямі для переговорів із Дональдом Кушнером. За інформацією журналістів, при цьому тристоронні контакти з представниками України не плануються через відмову російської сторони.Державний секретар США Марко Рубіо допустив, що теж може взяти участь у переговорах із Росією. Він зазначив, що США під час переговорів з представниками України та Росії намагаються з'ясувати, на що сторони готові піти, щоби настав мир.Марко Рубіо також заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року..

Президент Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Глава держави наголосив, що російський диктатор Володимир Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.Про це український лідер сказав в інтерв'ю польським ЗМІ.Маніпуляції Кремля та "багатоликий" ПутінКоментуючи останню прес-конференцію російського лідера, Зеленський іронічно зауважив, що зараз існує "багато Путіних": один веде перемовини з США, інший виступає з промовами, а третій займається іншими справами. Особливу увагу президент звернув на цинізм диктатора щодо виборів. Путін висловив "занепокоєння", щоб у голосуванні взяли участь мешканці всієї України, включно з регіонами, які він сам же назвав окупованими."Він контролює вибори у себе в Росії, а тепер забажав контролювати їх ще й в Україні. Ми на це ніколи не погодимося. Україна не дозволить нікому встановлювати над собою нагляд", — зазначив Зеленський.Війна як інструмент агресії, а не пошук причинНа думку українського лідера, Путін не намагається розв'язати конфлікт, а лише вигадує нові виправдання для своєї агресії перед російським суспільством та Заходом:пошук приводів. Сьогодні це "загроза НАТО" (хоча Україна не є членом Альянсу), завтра — "ризик від запрошення", післязавтра — створення "буферних зон";справжня мета. Диктатор не планує зупинятися на Україні. Його амбіції простягаються значно далі, а війна для нього є постійним станом.Хто може зупинити агресораЗеленський переконаний, що Путін не має наміру припиняти бойові дії добровільно. Зупинити його здатна лише консолідована сила:жорсткі економічні санкції, що підірвуть воєнну машину РФ;військова потужність Збройних сил України;рішучість міжнародних лідерів, де ключову роль відіграють Сполучені Штати.Нагадаємо, декілька днів тому очільник Кремля Володимир Путін виступив із черговою цинічною заявою. Він повністю переклав відповідальність за початок війни в Україні на інші сторони.Також диктатор заявив, що він зараз не бачить готовності України до завершення розпочатої Росією війни, оскільки Київ не хоче обговорювати території. Він назвав головні "умови" для цього.Водночас президент Володимир Зеленський вважає, що найстрашніше для Росії — це підтримка, яку Україна, отримує від партнерів..

У п'ятницю, 19 грудня, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль здійснив робочу поїздку на Запорізький напрямок, де проінспектував хід зведення оборонних рубежів. Про це посадовець повідомив у своєму офіційному звіті, підбиваючи підсумки інженерних робіт за 2025 рік.Технології та масштаби будівництваЯк зазначив міністр, за будівництво фортифікацій на цій ділянці фронту відповідає Державна спеціальна служба транспорту (ДССТ). Прем'єр оглянув інженерні загородження, які зводяться із застосуванням новітніх технологій. Як доповів голова ДССТ генерал-майор Олександр Яковець, станом на кінець 2025 року план робіт на Запорізькому напрямку виконано в повному обсязі. Зокрема, звітують про такі результати:повністю облаштовано мережу опорних пунктів та встановлено загороджувальні піраміди ("зуби дракона");зведено 255 кілометрів смуг невибухових загороджень;викопано 340 кілометрів протитанкових ровів;встановлено понад 2,1 кілометра бар'єрного рубежу типу "Єгоза";прокладено 277 кілометрів малопомітних перешкод (МПП).Плани на наступний рікДенис Шмигаль відзначив високі темпи робіт, проте наголосив на необхідності подальшого посилення оборони. Міністр оборони уже дав доручення ДССТ на 2026 рік — темпи облаштування укріплень мають бути прискорені."Дякую всім, хто працює на посилення захисту, та всім, хто обороняє нашу країну", — резюмував очільник уряду.Зведення таких масштабних рубежів є стратегічним пріоритетом для стримування ворога та забезпечення стабільності лінії фронту на південному напрямку.Нагадаємо, 16 грудня міністр оборони України Денис Шмигаль звернувся до міжнародних партнерів під час 32-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн", озвучивши колосальну потребу у фінансуванні оборони на 2026 рік, яка сягає 60 мільярдів доларів від країн-союзників..

Очільник польського міністерства закордонних справ Радослав Сікорський вдався до сарказму у відповідь на наміри Віктора Орбана зірвати надання Україні кредиту коштом російських активів. Своєю заявою польський дипломат висміяв спроби угорського прем’єра вчергове заблокувати фінансову підтримку Києва.Про це йдеться у дописі польського урядовця.Зі свого боку Віктор Орбан запевняв, що йому нібито вдалося "відвести безпосередню загрозу війни" та стати на заваді планам Європи "оголосити війну Росії". За словами угорського політика, такий розвиток подій неминуче втягнув би європейські країни у збройний конфлікт і створив би значне фінансове навантаження на Угорщину."Разом з тим 24 країни-члени ухвалили рішення надати Україні військовий кредит на наступні два роки. У разі, якщо Україна виявиться неспроможною повернути ці кошти, зазначені європейські держави будуть змушені самостійно покривати виплати за ним", — заявив глава угорського уряду.Він також підтвердив, що Угорщина, а також Словаччина та Чехія, прийняли рішення не брати участі в цьому процесі. "Прикра новина полягає в тому, що підготовчі заходи до війни у Брюсселі тривають. Угорщина продовжує бути голосом миру на континенті й не допустить використання коштів своїх платників податків для підтримки України. Лише уряд, що складається з патріотів, здатен гарантувати спокій і забезпечити, щоб гроші угорців не спрямовувалися до України", — резюмував Орбан.На такі цинічні тези очільник зовнішньополітичного відомства Польщі відповів із притаманною йому іронією. Радослав Сікорський опублікував допис зі словом "Вітаю", до якого додав зображення радянського ордена Леніна, натякаючи на справжню спрямованість політики офіційного Будапешта.Нагадаємо, раніше угорський прем’єр Віктор Орбан заявив про нібито відмову Євросоюзу від ідеї фінансування Києва коштом російських активів, посилаючись на результати останніх консультацій. У відповідь на це представники Євросоюзу відкинули подібні заяви, підтвердивши подальшу роботу над механізмом залучення коштів Москви..

Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон докладає максимум зусиль для пошуку дипломатичного виходу з війни. За його словами, американська сторона зосереджена на пошуку компромісів, які могли б задовольнити обох учасників конфлікту та завершити бойові дії ще до кінця цього року.Про це він заявив на прес-конференції. Коментуючи можливі терміни завершення бойових дій, посадовець зазначив: "Я сподіваюся, що це вдасться зробити цього місяця, до кінця року".Рубіо наголосив, що Білий дім витрачає багато енергії на з'ясування того, чи існують точки дотику, на які сторони готові пристати. Водночас він визнав, що такий швидкий результат може виявитися неможливим, хоча особисто він прагне фіналу війни "якомога швидше". Попри активну роль США у посередництві, Рубіо заявив, що Вашингтон не чинить тиску на Київ. "Ми не можемо змусити Україну укласти угоду. Ми не можемо змусити Росію укласти угоду. Вони мають самі захотіти це зробити", — акцентував держсекретар. Він резюмував, що успіх переговорів — чи відбудуться вони цього тижня, чи за кілька місяців — повністю залежить від волі безпосередніх сторін конфлікту.Раніше Марко Рубіо відзначив суттєві зрушення у переговорному процесі щодо завершення російської агресії проти України. Водночас він зауважив, що сторонам ще належить подолати низку розбіжностей для досягнення остаточного результату. Також повідомлялось, що американського міністра Сухопутних військ Дена Дрісколла усунули від переговорного процесу щодо врегулювання війни в Україні. Це напряму пов’язано з очільником Пентагона Пітом Хегсетом.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, кремлівський диктатор Володимир Путін і начальник Генерального штабу збройних сил Росії Валерій Герасимов продовжують публічно демонструвати свою відданість досягненню початкових воєнних цілей. При цьому вони перебільшують російські здобутки на полі бою..

Надмірна наполегливість обвинувачення в суді призвела до скасування попереднього вироку Іллі Киві. Як наслідок, кримінальне провадження закрили без винесення остаточного рішення, залишивши майно зрадника недоторканим.Про це повідомляє "Судовий репортер".У Львові завершилася тривала історія судового переслідування ліквідованого представника ОПЗЖ Іллі Киви. Згідно з матеріалами справи, 15 грудня 2025 року Личаківський районний суд Львова офіційно припинив кримінальне провадження щодо державної зради політика.Юридична хронологія подій Два роки тому цей же суд заочно призначив Киві покарання у вигляді 14 років тюрми. Невдовзі після цього зрадника знайшли мертвим у Підмосков’ї, що офіційно підтвердили українські спецслужби (СБУ та ГУР). Попри смерть підсудного, прокурор оскаржив вирок, вважаючи 14-річний термін надто м’яким і вимагаючи для покійного довічного ув’язнення.Верховний Суд підтримав аргументи обвинувачення та повернув справу на перегляд. У результаті в червні 2025 року апеляційна інстанція скасувала початковий вирок. Справу знову спрямували до суду першої інстанції, проте за чинним законодавством проводити новий розгляд щодо померлої особи неможливо. Оскільки старий вирок анулювали, а новий ухвалити не дозволяє закон, рішення так і не набуло чинності. Це автоматично заблокувало виконання покарання та конфіскацію активів зрадника.Варто зауважити, що раніше прокурор намагався заперечити загибель Киви, називаючи заяви СБУ "припущеннями з медіа" та вимагаючи довідок від РАЦСу. Проте Верховний Суд постановив, що підстав сумніватися в офіційних даних спецслужб немає. Таким чином, через спробу прокуратури посилити вирок уже ліквідованому злочинцю, держава юридично втратила можливість визнати його винним і вилучити його майно. Більшість документів у цій справі наразі видалені з відкритого доступу в судовому реєстрі.Що відомо про Іллю КивуІлля Кива був українським політиком та державним діячем, чия кар'єра пройшла шлях від участі в АТО та керівних посад у структурах МВС до відвертого колабораціонізму з Росією. Він народився в Полтаві, де розпочав трудову діяльність у цивільних та правоохоронних органах, а після подій 2014 року очолював полтавський осередок "Правого сектору" та працював заступником начальника обласної поліції на Донеччині й Херсонщині. Згодом він очолив Департамент протидії наркозлочинності та Соціалістичну партію України, але найбільшу популярність здобув як народний депутат від проросійської партії ОПЗЖ. Перед початком повномасштабного вторгнення РФ у 2024 році Кива виїхав з України, після чого почав активно виступати на російському телебаченні з пропагандистськими заявами, закликаючи до капітуляції Києва. За державну зраду та заклики до агресивної війни його було позбавлено мандата і заочно засуджено, проте наприкінці 2023 року політика знайшли ліквідованим у Підмосков'ї, що стало результатом спецоперації українських спецслужб.Нагадаємо, в мережі з'явилися перші кадри з місця вбивства колишнього нардепа. Відповідні відео виклали російські силовики. На оприлюднених кадрах присутні представники Слідчого комітету РФ, які щось активно вишукують у засніженому сквері..

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що його країна надає Україні максимальну підтримку в її боротьбі за спільну свободу. Водночас він зауважив, що не всі українці цінують зусилля сусідньої держави.Про це повідомляє видання PAP. Туск наголосив, що Польща та Україна є союзниками. "Ми підтримуємо Україну всіма силами", — наголосив він, зазначивши, що Польща та поляки доклали "величезних зусиль" для захисту спільного інтересу — незалежності обох країн.Він також заявив, що поляки та українці "повинні виявляти максимальне розуміння та терпіння один до одного"."Іноді у нас у Польщі складається враження, що не всі українці цінують наші зусилля. Іноді українці відчувають, що настрій тут став трохи менш проукраїнським. Так, це все правда. Нам є що пояснити один одному, зокрема й про минуле. Ми повинні мати багато терпіння та розуміння один до одного", — сказав польський прем’єр.Туск додав, що "ми повинні мудро думати про наше спільне майбутнє, але це має ґрунтуватися на взаємній повазі та взаємній дружбі". "Все можна пояснити, кожен має свою роботу, але ніхто не може ставити під сумнів цей великий спільний інтерес двох гордих націй", — сказав Туск, додавши, що цей спільний інтерес — "незалежна Польща, незалежна Україна, безпечна Європа"Зустріч Туска та Зеленського у Варшаві раніше була під загрозою, оскільки прем'єр-міністр представляв Польщу на саміті ЄС у Брюсселі. Саміт мав продовжитися в п'ятницю, але завершився вночі. На саміті європейські лідери вирішили надати Україні підтримку у вигляді кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на наступні два роки. Цей кредит буде профінансовано коштом спільного боргу, гарантованого бюджетом ЄС.Попередній контекст:Сьогодні, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Польський президент Кароль Навроцький назвав візит Володимира Зеленського до Польщі "доброю новиною" для Варшави та Києва та "поганим сигналом" для Москви.Володимир Зеленський заявив 19 грудня, що Україна пропонує Польщі співпрацю в захисті від дронів і морській безпеці. Крім того, Київ готовий і надалі підтримувати безпековий діалог з Варшавою, зважаючи на загрози від Росії, а також із території Білорусі..