Політика

Кабінет міністрів України ухвалив постанову, згідно з якою Український національний пантеон розмістять на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".Про це повідомили в Українському інституті національної пам'яті (УІНП). Там зазначили, що постанова є логічним продовженням реалізації проєкту щодо створення Українського національного пантеону.Документ передбачає:розробку концепції та структури пантеону Українським інститутом національної пам’яті;забезпечення науково-методичного супроводу процесу утворення пантеону та визначення форм меморіалізації;проведення експертних і публічних обговорень із питань, пов’язаних з утворенням і діяльністю пантеону.Також УІНП спільно з Міністерством закордонних справ України мають забезпечити проведення верифікації борців за незалежність України й інших осіб, які відіграли значну роль у формуванні національної свідомості та ідентичності українців, і членів їхніх сімей, похованих за межами України, щодо яких доцільне здійснення перепоховання на території пантеону.На Міністерство культури України, до сфери якого належить Національний заповідник "Києво-Печерська лавра", покладено відповідальність за розташування пантеону з урахуванням обмежень у використанні земельних ділянок, вимог стосовно охорони культурної спадщини та міжнародних зобов’язань України, а також забезпечення організації та проведення архітектурного конкурсу на найкращий архітектурний проект пантеону за участю представників державних органів, органів місцевого самоврядування, громадськості, міжнародних організацій, релігійних об’єднань і провідних архітекторів, істориків, мистецтвознавців.Створення, облаштування, утримання та забезпечення функціонування пантеону в складі Національного заповідника "Києво-Печерської лаври" здійснюватиметься за рахунок державного бюджету й інших джерел, не заборонених законодавством."Це підсумок тривалого шляху — від ідеї, висловленої понад 30 років тому, до чіткого законодавчого регулювання", — резюмували в Українському інституті національної пам’яті.Нагадаємо, що 1 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15360 "Про Український національний пантеон". Це відбулося за прискореною процедурою. Парламент також підтримав невідкладне направлення закону на підпис Руслану Стефанчуку та Володимиру Зеленському..

Громадянська мережа "ОПОРА" закликала українців уже зараз перевірити актуальність даних у Державному реєстрі виборців. Це потрібно зробити, не чекаючи оголошення перших повоєнних виборів, дата яких нині невідома.Так, організація запустила кампанію #ПеревірСебеУРеєстрі, щоб пояснити громадянам, як перевірити інформацію про себе та що робити, якщо дані в реєстрі відсутні або містять помилки.В "ОПОРІ" наголошують, що кампанія не означає підготовку до виборів найближчим часом. Водночас Державний реєстр виборців працює постійно, а дані в ньому мають бути актуальними незалежно від початку виборчого процесу.Після початку повномасштабної війни мільйони українців змінили місце проживання в Україні або виїхали за кордон. Частина людей отримала статус внутрішньо переміщених осіб, змінила реєстрацію, прізвище або досягла 18-річного віку. Усі ці зміни можуть впливати на актуальність даних у реєстрі.Що таке Державний реєстр виборцівДержавний реєстр виборців — це інформаційна система, у якій зберігаються та оновлюються відомості про громадян, які мають право голосу.Саме на основі цього реєстру під час виборів формують списки виборців на дільницях. Якщо дані в реєстрі неправильні або застарілі, людина може не знайти себе у списку виборців за потрібною адресою.Водночас Державний реєстр виборців і список виборців — це не одне й те саме. Реєстр працює постійно, а список виборців для конкретної дільниці формують уже під час виборчого процесу.Кому варто перевірити дані"ОПОРА" радить перевірити інформацію про себе всім виборцям. Особливо це важливо для тих, хто:змінив місце проживання або реєстрації;має статус внутрішньо переміщеної особи;виїхав за кордон через війну;служить у Силах оборони України;змінював прізвище або інші персональні дані;досяг 18-річного віку під час повномасштабної війни;хоче перевірити, чи немає в реєстрі вже померлих членів родини.Передусім варто перевірити правильність написання прізвища, імені та по батькові, наявність людини у реєстрі, а також актуальність виборчої адреси.Як перевірити себе у реєстрі виборцівЩоб перевірити дані, потрібно зайти у "Кабінет виборця" на сайті Державного реєстру виборців. Далі необхідно:Обрати розділ "Перевірка включення".Ввести особисті дані: прізвище, ім’я та по батькові, дату народження й електронну пошту.Вказати регіон, район і населений пункт, де зареєстроване місце проживання.Якщо виборчу адресу вже змінювали на місцевих виборах 2020 року, потрібно вводити саме виборчу адресу.Дочекатися відповіді на електронну пошту та перевірити, чи правильно вказані дані.В "ОПОРІ" зазначають, що відповідь зазвичай надходить впродовж кількох хвилин.Що робити, якщо дані неправильніЯкщо людина не знайшла себе у реєстрі або побачила помилки в даних, потрібно звернутися для їх уточнення. Це варто зробити завчасно, адже оновлення інформації потребує часу та перевірки.В "ОПОРІ" наголошують, що раніше громадяни перевірять свої дані, то менше ризиків виникне тоді, коли проведення виборів стане можливим.Організація також просить українців поділитися власним досвідом перевірки даних. Для цього можна заповнити коротку форму зворотного зв’язку на сторінці кампанії або написати "ОПОРІ" у Facebook, Instagram чи на електронну пошту.За словами аналітика Громадянської мережі "ОПОРА" Дмитра Баштового, такі відповіді допоможуть зібрати знеособлену статистику та зрозуміти, з якими труднощами найчастіше стикаються громадяни."Твій голос починається не в день виборів, а з правильних даних у Держреєстрі виборців", — наголосив Баштовий.Нагадаємо, за словами тимчасового виконувача обов’язків міністра цифрової трансформації України Олександра Борнякова, будь-які вибори в Україні через "Дію" неможливі. Й на це є щонайменше декілька причин. Розмови про повну цифровізацію держави не можуть вплинути на таку ситуацію.Читайте також: 30 років Конституції України: як її приймали, чи змінять після війни, вступу в ЄС та коли можливі вибори.

У суботу, 4 липня, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Лідери розглянули низку важливих питань.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів головною темою розмови було забезпечення України системами протиповітряної оборони."Говорив з канцлером Німеччини Мерцом. Дякую за підтримку і допомогу нашому народу, нашій країні. Німеччина — один з глобальних лідерів у захисті життя, і ми це дуже цінуємо. Ключове зараз — ракети для Patriot, щоб захищати наших людей від російської балістики. Говорили передусім саме про це — про можливість підтримати наші Patriot необхідними ракетами, оскільки саме на ракетні удари по Україні Росія робить фінальну ставку: більше можливостей, щоб затягувати війну, у Росії немає", — зазначив гарант.Крім того, сторони обговорили й ситуацію на фронті. Зокрема, Зеленський проінформував Мерца про результати Збройних сил України. До того ж він спростував твердження російського диктатора Володимир Путіна про захоплення Костянтинівки на Донеччині."Зараз, напередодні Дня незалежності Америки, Путін вирішив збрехати світу і президенту Америки щодо ситуації на фронті: заявляє про начебто захоплення росіянами Костянтинівки на Донбасі. Звісно, що це неправда — це просто чергова російська брехня, щоб запустити хоч якусь новину… Якщо Костянтинівка зараз під контролем Росії, то, мабуть, у Путіна не буде проблеми там зі мною зустрітись і знайти дипломатичні рішення, щоб війну нарешті закінчити. Але все ж таки він фронт не перейде: правда дуже відрізняється від путінських слів. Дякую всім нашим воїнам за захист України і наших людей! Дякую, Німеччино! Дякую всім, хто з Україною!" — додав Зеленський.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Україна разом із партнерами в Європі реалізує проєкт зі створення власної інтегрованої системи протиповітряної оборони, яку вже називають умовним "європейським Patriot".Також раніше Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів.Читайте також: Зеленський звернувся до США щодо виробництва Patriot: розраховує на рішення Трампа.

У п'ятницю, 3 липня, президент України Володимир Зеленський розмовляв з прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном.Як повідомив гарант на своїй сторінці у Telegram, переговори були "дуже предметними".Глава держави поінформував співрозмовника про наслідки чергових російських ракетно-дронових ударів по Україні. Зокрема, він зазначив, що в Києві завершили розбір завалів після атаки в ніч на четвер, яка забрала життя 30 людей.Посилення ППО Окремо сторони обговорили посилення протиповітряної оборони України."Важливо, що наші друзі — друзі України — готові робити кроки на захист життя, і ППО — одна з ключових тем нашої співпраці з Нідерландами", — зазначив президент.Спецтрибунал щодо злочину агресії РФ проти УкраїниТакож Зеленський подякував Нідерландам за рішення прийняти на своїй території Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. "Це рішення дасть змогу притягнути до відповідальності вище політичне та військове керівництво Росії саме за злочин агресії, а не лише за його наслідки", — зауважив гарант.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Україна отримає від Нідерландів додаткові дрони та засоби протиповітряної оборони на загальну суму 500 мільйонів євро. Таке рішення ухвалив нідерландський уряд..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів важливу зустріч зі своїм польським колегою Радославом Сікорським у Варшаві.Про це повідомили у пресслужбі українського відомства. Під час переговорів сторони обговорили широкий спектр двосторонніх питань — від історичної пам’яті до економічної та інфраструктурної співпраці.Українська сторона подякувала Польщі за підтримку, надану з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, наголосивши, що Варшава стала однією з перших країн, яка надала Україні суттєву допомогу."У 2022 році Польща першою простягнула Україні руку допомоги. Ми пам’ятаємо цю безпрецедентну підтримку, високо цінуємо її та завжди будемо вдячні", — наголосив Сибіга.Окремо було підтверджено, що Україна продовжить надавати дозволи польській стороні на проведення пошукових та ексгумаційних робіт, що є чутливим елементом історичного діалогу між країнами.Стабілізація відносин та спрощення митних процедурСторони також обговорили пакет антикризових кроків для стабілізації двосторонніх відносин. Серед них — регулярні консультації між міністерствами закордонних справ, зустрічі істориків та залучення релігійних лідерів до діалогу для зниження напруги в окремих гуманітарних питаннях.Окремо український міністр наголосив, що вибір назви одного з українських військових підрозділів не мав антипольського характеру чи намірів, що було донесено польській стороні в ході переговорів.Крім того, за словами Сибіги, у Варшаві обговорили практичні кроки зі спрощення митних процедур для громадян і бізнесу, а також розвиток інфраструктури пунктів пропуску на спільному кордоні, що має покращити транспортне та економічне співробітництво між Україною та Польщею.Нагадаємо, на думку польського міністра-координатора спеціальних служб Томаша Семоняка, Росія може скористатися напруженістю у відносинах між Україною та Польщею для здійснення зловмисних дій. Їх варто очікувати вже найближчим часом..

У п'ятницю, 3 липня, народному депутату України Миколі Тищенку обрали запобіжний захід. Йдеться про справу щодо "вирішення питання" з так званими "кол-центрами".Про це повідомляє "Радіо Свобода"."ВАКС обрав запобіжний захід для Миколи Тищенка — заставу у розмірі 10 мільйонів гривень", — інформує кореспондентка.Народний депутат відкидає звинувачення, а його адвокат наполягав на тому, щоб не застосовувати жодного запобіжного заходу. Водночас раніше прокурор просив узяти Тищенка під варту або визначити альтернативу у вигляді застави, що перевищує 19 мільйонів гривень.Хабар, відмивання мільйонів і брехня в декларації: деталі справи про "кол-центри"За даними НАБУ, 29 червня, народному депутату України оголошено підозру. Йдеться про вимагання хабаря, відмивання мільйонів гривень і брехню в декларації. Правоохоронці не називали прізвища фігуранта, але очевидно, що це нардеп Микола Тищенко.За даними слідства, у серпні 2023 року нардеп, прикриваючись боротьбою з діяльністю так званих "кол-центрів", попросив у особи, яку вважав причетною до їхньої діяльності, понад один мільйон доларів неправомірної вигоди."За це він обіцяв використати свої повноваження для втручання в діяльність одних "кол-центрів" в інтересах цієї особи та не перешкоджати роботі інших. Однак неправомірної вигоди він не отримав", — зазначили в НАБУ.Крім того, за версією слідства, депутат легалізував 12,6 мільйона гривень незаконного походження, оформивши фіктивний договір дарування коштів із колишньою дружиною.Слідство встановило, що законних доходів для такого подарунка вона не мала, а фактичної передачі коштів не відбулося. Згодом депутат відобразив цей дохід у щорічній декларації, чим, за даними слідства, умисно вніс до неї неправдиві відомості."Дії особи кваліфіковано за трьома статтями Кримінального кодексу України. Досудове розслідування триває. Встановлюються всі обставини кримінального правопорушення й інші особи, які можуть бути причетними до його вчинення", — підсумували в НАБУ.Нагадаємо, що в травні минулого року Шевченківський районний суд Дніпра змінив запобіжний захід народному депутатові Миколі Тищенку та експоліцейському Богдану Писаренку у справі про незаконне затримання військового. Тоді замість цілодобового домашнього арешту Тищенко та Писаренко мали перебувати під нічним домашнім арештом до 12 липня..

Прем’єр-міністр Молдови Александру Мунтяну оголосив про свою відставку. Він наголосив, що більше не може виконувати обов’язки глави уряду відповідно до власних принципів і переконань.Відповідну заяву він оприлюднив 3 липня у своїх соціальних мережах."Я прийняв пропозицію бути прем’єром з великою відповідальністю і твердим переконанням, що я зможу посприяти змінам на краще. У той момент, коли я зрозумів, що далі не зможу виконувати свою роль згідно з моїми принципами й переконаннями, я вирішив йти", — написав він.Політик також подякував членам уряду за спільну роботу та підтримку протягом часу перебування на посаді. Водночас Мунтяну наголосив, що й надалі працюватиме на благо країни незалежно від того, яку посаду обійматиме в майбутньому."Я продовжу служити моїй країні, незалежно від того, на якій посаді я буду, незалежно від того, де проживатиму і якими будуть мої обов’язки, чи це буде державний, чи приватний сектор", — зазначив він.Наразі офіційної інформації про кандидатуру нового очільника уряду Молдови не оприлюднено.Нагадаємо, 27 червня багаторічний лідер Сербії Александар Вучич оголосив про намір достроково піти у відставку та розпустити парламент задля проведення нових виборів. Рішення ухвалене після масштабних протестів, спровокованих смертельною трагедією на вокзалі в Нові-Сад..

У вівторок, 7 липня, Європейський парламент обговорить доповідь щодо прогресу України на шляху до членства в Європейському Союзі. Польські євродепутати подали до документа правки, які стосуються Волинської трагедії та діяльності Української повстанської армії.Про це повідомляє RMF24 із посиланням на власні джерела.За даними видання, до звіту про Україну загалом подали понад 400 поправок. Частина з них стосується історичних питань у польсько-українських відносинах, зокрема Волині, УПА та рішення президента України Володимира Зеленського про присвоєння одному з підрозділів Сил оборони назви "імені Героїв УПА".Партія "Право і справедливість" подала чотири поправки. В одній із них пропонують зафіксувати, що Українська повстанська армія є організацією, яка, на думку авторів правки, посилалася на нацистську ідеологію та несе відповідальність за масові злочини проти цивільного населення.Інші поправки передбачають заклик до України засудити ідеологію, символіку та діяльність УПА, а також провести ексгумацію і забезпечити гідне поховання жертв. Польські євродепутати також хочуть внести до документа положення про відповідальність УПА за злочин геноциду проти польського народу.Окрема правка стосується засудження героїзації в Україні осіб, пов’язаних з УПА, зокрема Степана Бандери. Також польські політики порушили питання демонстрації символіки УПА українськими біженцями у країнах ЄС.Правку підготувала і Європейська народна партіяАльтернативну поправку також підготували представники Європейської народної партії. Її авторами стали євродепутат від польської "Громадянської коаліції" Анджей Галіцький та доповідач щодо України Міхаель Галер.За інформацією RMF24, цю поправку планують включити до пункту про процес вступу України до ЄС. Так, питання Волині може бути безпосередньо пов’язане з оцінкою європейського шляху Києва.У тексті правки автори висловлюють жаль через рішення Зеленського присвоїти одному з українських підрозділів назву "імені Героїв УПА". Вони вважають, що цей крок ігнорує польську історичну чутливість і біль родин жертв Волинської трагедії.Галіцький заявив RMF24, що героїзація винуватців злочинів проти цивільного населення, на його думку, суперечить європейським цінностям. Він також наголосив, що Польща підтримує Україну у війні з Росією, однак очікує поваги до важливих для поляків історичних питань. Водночас співрозмовники RMF24 припускають, що дискусія щодо звіту про прогрес України може частково перетворитися на дебати про Волинську трагедію.Що передувалоКароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла через суперечку навколо присвоєння одному з українських військових підрозділів назви "Герої УПА".Після цього Зеленський заявив, що повертає нагороду президентові Польщі. Він наголосив, що Україна вдячна польському народові за підтримку та залишається відкритою до діалогу щодо складних сторінок спільної історії.Свої польські нагороди також вирішили повернути колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко. Від інших польських відзнак відмовилися керівник Офісу президента Кирило Буданов і міністр закордонних справ Андрій Сибіга.Додамо, на думку польського міністра-координатора спеціальних служб Томаша Семоняка, Росія може скористатися напруженістю у відносинах між Україною та Польщею для здійснення зловмисних дій. Їх варто очікувати вже найближчим часом..

У суботу, 4 липня, в Тегерані розпочнеться публічна церемонія прощання з колишнім верховним лідером Ірану аятолою Алі Хаменеї. На похорон очікують високопосадовців із союзних країн, зокрема представників Китаю, Росії та Пакистану.Про це повідомляє CNN. За даними Міністерства закордонних справ Китаю, Пекін на церемонії представлятиме заступник голови постійного комітету Всекитайських зборів народних представників Хе Вей. Російську делегацію очолить заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв.Також участь у церемонії підтвердив прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф. Він є одним із посередників у спробах зупинити конфлікт між Іраном, США та Ізраїлем.За повідомленнями іранських медіа, до Тегерана також мають приїхати віцепрезидент Туреччини Джевдет Їлмаз, а також президенти Грузії й Таджикистану.Очікується, що на публічну церемонію прощання в іранській столиці зберуться мільйони людей. Іранська влада готується до масштабних жалобних заходів і посилених безпекових заходів.Що відомо про церемоніюНа сторінці Хаменеї в X уже оприлюднили перше фото труни з тілом колишнього верховного лідера Ірану. На знімку видно труну в невеликій кімнаті, прикрашеній іранським прапором. Труну накрили червоним прапором із білим написом. За даними іранського уряду, це прапор з усипальниці імама Хусейна — онука пророка Мухаммеда та однієї з найважливіших постатей для шиїтів.امشب؛ پرچم مقدس حرم حضرت اباعبدالله الحسین علیه‌السلام بر روی پیکر مطهر مقتدای آزادگان، رهبر عزیز و شهید ایران pic.twitter.com/fASKTvvHoX— KHAMENEI.IR | فارسی (@Khamenei_fa) July 3, 2026В Ірані цей прапор називають символом опору, самопожертви та відданості істині. Також у соцмережах поширюють відео з Тегерана, де люди збираються на вулицях напередодні похорону Хаменеї.امشب پیکر امام شهید و رهبر مستضعفان جهان در جوار مقتل و محل شهادتش به جمع ملت انقلابی ایران پیوست pic.twitter.com/n921XAU9ql— KHAMENEI.IR | فارسی (@Khamenei_fa) July 2, 2026Нагадаємо, 1 липня представники США та Ірану провели окремі зустрічі з катарськими й пакистанськими посередниками в Досі. За даними Катару, переговори дали позитивний результат, а сторони погодилися продовжити діалог після похорону колишнього верховного лідера Ірану Алі Хаменеї..

Британське видання The Guardian опублікувало дослідження про причини зростання популярності ультраправих в Європі. З огляду, що ці політсили переважно ще й проросійські, їхній підйом — погана новина для України.Реалії Європи: чверть виборців голосує за ультраправих Дослідження в межах проєкту PopuList показує, що майже кожен четвертий виборець у Європі зараз голосує за ультраправі партії, і ця частка зросла майже вп'ятеро з середини 1990-х років і особливо різко — за останні три роки. Під партіями з такою ідеологією автори проєкту розуміють політичні сили, які сповідують авторитаризм і нативізм. Останнє — це віра в те, що країна повинна бути населена виключно членами корінної групи. Нативісти загалом вороже ставляться до немісцевих, убачаючи в них загрозу.Аналіз, який проводився 150 політологами, встановив, що загалом майже 30% європейців голосують за антиістеблішментські партії — як за крайніх правих, так і за крайніх лівих. Політологи наголошують на успіхах австрійської Партії свободи (FPÖ), підтримка якої зросла з 16% до 29% на виборах 2024 року, французького Національного об'єднання (RN) — зростання з 19% до 37%, партії Chega в Португалії — зростання з 7% до 18%.Оскільки видання британське, згадали і про шалений успіх Reform UK — раніше TrueUA аналізував причини та наслідки підйому популярності партії Найджела Фараджа. Зокрема, одним із наслідків стала відставка проукраїнського прем’єр-міністра Кіра Стармера. У 2019-му ультраправі в Британії мали підтримку 2%, у 2024-му вже 14%, а на травневих місцевих виборах здобули найбільше місць у місцевих радах, посунувши традиційні Лейбористську та Консервативну партії. Автори дослідження окремо виділили "Альтернативу для Німеччини" (AfD). Торік на парламентських виборах ця партія подвоїла результат з 10% до 21%, вперше зайнявши друге місце в країні. Додамо: протягом останнього часу ця політсила б’є свої ж рекорди з популярності. Так, згідно з опитуванням інституту Insa, у квітні AfD мала підтримку 28% опитаних, у травні піднялася ще на один пункт, а у червні зберегла ті ж 29%, але рекордно на 9 відсоткових пунктів випередила правлячу коаліцію партій ХДС/ХСС канцлера Фрідріха Мерца.Наступного тижня в Ерфурті (Східна Німеччина) відбудеться з’їзд "альтернативників". За повідомленням видання Politico, німецька поліція готується до масових заворушень, пов’язаних із цією подією. Очікується, що на неї прибуде понад 50 тисяч демонстрантів, зокрема й ліві радикали, здатні спровокувати побоїще. Видання зазначає, що у вересні в "Альтернативи для Німеччини" є значні шанси отримати більшість голосів у східних землях Саксонія-Ангальт і Мекленбург-Передня Померанія. Поліція Тюрінгії, на цій землі розташована Ерфурт, підтвердила, що очікує спроби блокування під’їздів до виставкового центру, де відбуватиметься зліт ультраправих. Правоохоронці також заявляють про мобілізацію протестувальників через лівацькі мережеві платформи, учасники яких виступають за масову громадянську непокору. Дати відсіч "Альтернативі…" закликають й активістів із інших країн, зокрема, з Італії та Франції. Нагадаємо: в Німеччині набирає підтримки ініціатива заборони AfD через суд.Аліс Вайдель, лідерка цієї партії, переконує, що її політсила — не неонацистська, а ще заперечує російський слід в її діяльності. Але факти свідчать про інше. 12 квітня фракція "Альтернативи…" у Бундестагу ухвалила заяву, в якій обіцяє німцям відновити російський газопровід "Північний потік", серйозно ушкоджений вибухами у 2022 році. А в травні депутат Бундестагу від AfD Ляйф-Ерік Гольм виступив проти передачі Україні виведеної з експлуатації газової електростанції в місті Любміні, мотивуючи тим, що після завершення війни в Україні Німеччина нормалізує відносини з Росією і знову куплятиме російський газ. Тобто очевидним для всіх є те, що ця партія лобіює інтереси Москви.Конспірологія, соцмережі, ідеалізація минулого: на чому спекулюють ультраправіНідерландський політолог Маттіс Рудуйн, коментуючи результати дослідження, звернув увагу на причини популярності ультраправих. Він вказує, що це не раптове явище, просто зараз воно прискорилося. Один із ключових факторів прихильності до радикальних правих — критична оцінка європейцями міграційної політики своїх урядів. Другий фактор — нормалізація ультраправих партій.Ще зовсім недавно вони перебували на маргінальних позиціях, але завдяки ЗМІ й соціальним мережам змогли масштабувати свої ідеї в інформаційному просторі. Тут варто додати важливий штрих — такого роду партії широко ретранслюють різного роду теорії змов, розраховані на людей із низьким рівнем критичного мислення. Конспірологія дає можливість простих пояснень складних проблем.Ультраправі партії, зазначає політолог Рудуйн, "дуже хороші оповідачі", вони знають, як сформулювати послання до виборців, спрямовують ці послання проти конкретних груп — нація проти іммігрантів, суддів, "пробудженої еліти". Це гарно перемішується із ідеалізацією минулого, в якому було краще. Тобто, стверджує Рудуйн, ультраправі "професіоналізувалися" у своїх наративах.Погоджуючись із названими причинами росту популярності таких політиків, є сенс додати ще кілька.Наприклад, крайні праві найбільш популярні в тих країнах Європи, які колись входили до так званого "соцтабору". Навіть німецька AfD дуже популярна на східних землях, у колишній НДР, а от у західних землях її рейтинги скромні.Протягом минулого та цього років помітні перемоги праві сили отримали у Польщі, де їхнім активом є президент Кароль Навроцький (він радше консервативний політик, проте за своїми ідеями  близький до антиукраїнських "конфедератів").У Чехії урядом керує правий популіст Андрей Бабіш, у проурядову коаліцію входять радикали з партії "Свобода і пряма дія" на чолі з Томіо Окамурою.У Румунії якимось дивом президентські вибори виграв ліберал Нікушор Дан, хоча після першого туру лідирував ультраправий проросійський політик Джордже Сіміон.Значну популярність мають ультраправі у Словаччині, в Угорщині. Хоча Віктор Орбан та його Fіdes у квітні з тріском програли вибори, вони нікуди з політичної сцени не поділися. Враховуючи, що йдеться про сусідні з нами країни, підйом ультраправих там — значний виклик для України.Ці політсили заважатимуть нашій євроінтеграції. На прикладі скандалу з орденом Білого орла, зчиненого президентом Навроцьким, добре видно, як спекуляції на історичних травмах негативно впливають на рівень підтримки населенням нашого членства в Євросоюзі.Щодо країн Старої Європи, там противагою ультраправим є ліві партії, часто також популістського складу, проте вони мають традиційну значну підтримку серед виборців. Автори проєкту PopuList згадали про поразку в Нідерландах Партії свободи Герта Вілдерса (PVV), коли вона втратила майже третину своїх місць і фінішувала другою на виборах, пропустивши вперед ліволіберальну партію D66 на чолі з 38-річним Робом Єттеном.Проте є інші приклади. Нещодавно в Італії генерал Роберто Ванначчіні створив партію Futuro Nazionale, яка за проголошеними лозунгами займе дуже крайню праву нішу і на найближчих виборах має значні шанси отримати свою фракцію в парламенті. Не варто забувати й про фактор Дональда Трампа — в його оточенні вистачає діячів, які активно підтримують євроскептиків та ізоляціоністів. Утім, на відміну від минулого року, цього європейські політики намагаються дистанціюватися від непопулярного в Європі президента США. Як зазначає видання Politico, особливо показовою стала поразка Орбана, якого приїхав підтримати віцепрезидент Джей Ді Венс, та сварка Трампа з ідеологічною колежанкою прем’єркою Італії Джорджею Мелоні. Автори публікації звернули увагу, що французький ультраправий Жордан Барделла в недавньому інтерв’ю назвав поведінку Трампа "непередбачуваною". Ще трохи — й європейські праві оголосять американського лідера ворогом Європи.Оскільки тренд на правих популістів набирає силу, Україні на часі розробити та втілювати превентивні кроки. Від налагодження стосунків із тими, з ким можна вести діалог (свого часу президент Володимир Зеленський зустрічався з Гертом Вілдерсом, після чого цей нідерландський політик припинив ганити Україну), до ефективної роботи з підриву авторитету тих, із ким діалог в принципі неможливий. Тут прикладом може слугувати поведінка українських офіційних осіб щодо Орбана. Ле Пен, Вейдель, Барделла, Бабіш, Окамура, Навроцький, Менцен, Браун та їм подібні ніколи не полюблять Україну, тож важливо зробити все, щоб вони бодай остерігалися їй шкодити..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп зберігає оптимістичні очікування щодо можливості досягнення мирної угоди між Україною та Росією, попри чергову масовану атаку агресора на Київ.Про це пише "Суспільне", посилаючись на заяву представника адміністрації США, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності. За словами американського посадовця, Трамп прагне якнайшвидшого завершення війни."Президент Трамп має гуманітарне серце і хоче, щоб ця війна завершилася, аби припинилися безглузді вбивства. Лідер США і його команда дуже наполегливо працювали над тим, щоб покласти край війні між Росією та Україною, і він залишається оптимістом щодо того, що зрештою нам вдасться досягти мирної угоди", — зазначив співрозмовник.Ця гучна заява пролунала після нічної комбінованої атаки Росії на Київ із застосуванням ракет і дронів. У Білому домі не уточнили, які саме кроки адміністрація президента планує зробити найближчим часом для просування мирного процесу, однак наголосили, що Трамп та його команда продовжують працювати над "досягненням мирного врегулювання" між сторонами.Раніше деякі ЗМІ повідомляли про позицію американської адміністрації, яка вважає, що Україна може діяти жорсткіше, аби змусити Росію сісти за стіл переговорів. Києву начебто вдалося заручитися підтримкою президента Дональда Трампа.Нагадаємо, нещодавно президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що український лідер Володимир Зеленський "досить добре справляється" у війні з Росією та утримує свої позиції.Читайте також: "Політичні гойдалки" Трампа: чому президент США знову став на бік України.

Після масованого російського обстрілу ключовим пріоритетом для України та її партнерів залишається посилення протиповітряної оборони, зокрема розвиток власного виробництва антибалістичних засобів.Під час вечірнього відеозвернення президент Володимир Зеленський заявив, що "Росія не має вже жодного іншого аргументу на користь своєї війни, крім своєї балістики". "Путін і надалі збирається "перемагати" житлові будинки, щоб не закінчувати цю війну. І впоратися із цим можна і достатнім постачанням антибалістики, і значно швидшою роботою для створення своєї антибалістики в Європі", — наголосив гарант.Зеленський зазначив, що напередодні саміту НАТО ключовим результатом має стати посилення ППО, адже Європа повинна мати достатні спроможності для захисту від усіх типів загроз, зокрема російської балістики."Зараз, днями, буде саміт НАТО, інші формати, саме це має стати одним із ключових результатів — ППО. Якщо, звісно, НАТО ще щось значить для союзників. Європа повинна мати власну достатню спроможність захищатися від усіх типів загроз, в тому числі і цієї — від російської балістики. Вже довго триває розмова з американською адміністрацією про ліцензії на виробництво Patriot", — зауважив він.Окремо Зеленський наголосив, що для надійного захисту життів необхідно розвивати власне виробництво систем ППО в Європі — як в Україні, так і спільно з партнерами. За його словами, це також могло б посилити можливості США у спільних операціях."Дуже розраховуємо на позитивну відповідь президента США Дональда Трампа для захисту життів", — додав український лідер.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Україна разом із партнерами в Європі реалізує проєкт зі створення власної інтегрованої системи протиповітряної оборони, яку вже називають умовним "європейським Patriot".Також раніше Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів..

У середу, 1 липня, представники США та Ірану провели окремі зустрічі з катарськими й пакистанськими посередниками в Досі. За даними Катару, переговори дали позитивний результат, а сторони погодилися продовжити діалог після похорону колишнього верховного лідера Ірану Алі Хаменеї.Про це повідомляє Euronews. Речник Міністерства закордонних справ Катару Маджед аль-Ансарі заявив, що наступну зустріч планують провести якнайшвидше після похоронної церемонії Хаменеї. Вона має розпочатися у суботу, 4 липня, в Тегерані.У переговорах брали участь спеціальний представник США з питань Близького Сходу Стів Віткофф, зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер та головний перемовник Ірану Казем Гарібабаді.Сторони намагаються узгодити деталі тимчасової морської угоди, яка має відкрити шлях до остаточного договору на рівні лідерів. Водночас ключовими суперечностями залишаються статус Ормузької протоки та ситуація в Лівані.Чому Ормузька протока стала головною темою переговорівНапруження навколо Ормузької протоки посилилося на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану, яка розпочалася 28 лютого. Тегеран використовує можливість впливати на рух суден через протоку як один із головних важелів тиску.Ормузька протока має стратегічне значення для світової торгівлі. У мирний час через неї проходила приблизно п’ята частина світових постачань нафти й природного газу.У межах проміжної домовленості США та Іран погодилися дозволити суднам проходити протокою без сплати зборів протягом 60 днів. Однак Тегеран наполягає, що має контролювати маршрути суден і надалі стягувати плату за прохід.США та низка арабських держав Перської затоки виступають проти таких зборів. Спроба Оману та однієї з установ ООН запустити новий маршрут поблизу оманського узбережжя вже спричинила нове загострення в регіоні.У середу, 1 липня, іранське державне телебачення повідомило, що в Ормузькій протоці сіло на мілину іноземне контейнерне судно, яке нібито прямувало неузгодженим маршрутом. Повідомлення, ймовірно, мало підкреслити позицію Тегерана щодо контролю над цим водним шляхом.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Іран готується до масштабного державного похорону колишнього верховного лідера Алі Хаменеї, який загинув 28 лютого внаслідок ударів США та Ізраїлю. Церемонії триватимуть кілька днів і пройдуть на тлі посилених заходів безпеки та переговорів між Вашингтоном і Тегераном..

Українські далекобійні удари по енергетичній інфраструктурі Росії посилили проблеми з пальним у більшості російських регіонів. За оцінкою Politico, війна, яку Кремль роками намагався віддалити від пересічних росіян, дедалі відчутніше впливає на їхнє повсякденне життя.За даними видання, впродовж майже чотирьох років президенту Росії Володимиру Путіну вдавалося частково стримувати економічні наслідки війни для населення. Однак останні атаки України по ключових енергетичних об’єктах змінили ситуацію.Politico пише, що ракетні та безпілотні удари по російській інфраструктурі перетворили війну з відносно віддаленої проблеми на гостру паливну кризу. Тепер її наслідки відчувають мільйони людей і бізнес у Росії.Проблеми з постачанням пального фіксують у двох третинах із 83 регіонів Росії. Особливо складна ситуація склалася в окупованому Криму, де місцева влада оголосила надзвичайний стан і заборонила продаж палива.Водночас масштаби збитків Кремль намагається приховати. Росія внесла внутрішні ціни на пальне до переліку економічних даних, які більше не публікує.Попри це, ситуація помітна самим росіянам. У соцмережах поширюють відео з чергами на заправках, конфліктами між водіями та панікою через нестачу бензину.Чому Росії складно швидко відновити постачання пальногоУкраїна цілеспрямовано б’є по нафтопереробних установках, які Росія не може швидко відремонтувати або замінити власними силами. Саме тому, за оцінкою експертів, дефіцит пального може затягнутися.Аналітик Інституту Карнегі Сергій Вакуленко зазначив, що доступність бензину в Росії тепер залежить від змагання між українськими безпілотниками та російськими ремонтними бригадами. Якщо частота атак збережеться, а збитки після кожного удару зростатимуть, перевага може перейти до Києва:"Кількість бензину, доступного в Росії на даний момент, визначається гонкою між українськими безпілотниками та російськими ремонтними бригадами. Якщо частота українських атак збережеться, а збитки від кожної атаки зростатимуть, то перевага перейде до Києва. Саме це ми зараз і спостерігаємо".Politico наголошує, що навіть там, де пальне ще є, проблема не зникає через зростання цін. Подорожчання бензину зазвичай впливає на загальну інфляцію, а Центральний банк Росії вже попередив, що нинішній стрибок цін може мати триваліші наслідки, ніж раніше.На цьому тлі глава найбільшого російського роздрібного банку "Сбербанк" Герман Греф заявив, що росіян найбільше турбує якнайшвидше припинення бойових дій.За словами аналітика Німецького інституту міжнародних відносин та безпеки Яніса Клюге, військові та секретні видатки Росії вже становлять майже половину всіх державних витрат. Водночас ліквідні активи Фонду національного добробуту скоротилися з близько 7% валового внутрішнього продукту на початку 2022 року до 1,7% станом на квітень.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський окреслив стратегію, спрямовану на те, щоб змусити Росію припинити війну. Йдеться про посилення міжнародного тиску, санкцій та військово-економічних обмежень.Читайте також: Супутникові знімки розкрили наслідки удару по заводу "Титан-Барикади" у Росії.

Італія виділить Україні 1 мільйон євро на проєкти у сфері кібербезпеки. Кошти будуть надані протягом наступних шести місяців.Про це повідомило Міністерство цифрової трансформації України."Із 1 липня Італія переймає у Великої Британії лідерство в Талліннському механізмі. Країна продовжить системну роботу, яку партнери розбудовують уже майже 3 роки. Протягом наступних пів року італійський уряд профінансує проєкти з кібербезпеки в Україні ще на 1 мільйон євро. Загальний внесок країни в ініціативу сягне 2 мільйони євро", — йдеться у повідомленні.У відомстві наголосили, що як нова країна—лідер Талліннського механізму, Італія планує поглибити цифрову співпрацю з Україною за такими напрямами:посилення кіберзахисту державних органів на національному та регіональному рівнях;захист об’єктів критичної інфраструктури;розвиток комплексної кіберстійкості;професійний розвиток українських фахівців з кібербезпеки.До того ж, як відзначили у міністерстві, Італія вже профінансувала два кіберпроєкти в Тернопільскій області майже на 900 тисяч євро: там модернізують інфраструктуру та створюють захищену мережу. Ще один проєкт з бюджетом понад 570 тисяч євро стартує на Одещині — розробка безпечної системи для регіонального інформаційно-аналітичного центру."Крім того, італійські партнери профінансували аналітичний огляд Національної системи кібербезпеки 2025 та підтримали молодіжну збірну України на змаганнях European Cybersecurity Challenge", — додали у міністерстві.Талліннський механізм заснували у грудні 2023 року для координації міжнародної допомоги у сфері кібербезпеки. До об’єднання входять 14 країн: Велика Британія, Данія, Естонія, Італія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, США, Фінляндія, Франція, Швеція та Чехія. ЄС, НАТО та Світовий банк працюють як офіційні спостерігачі. Країна — лідер ініціативи змінюється щопівроку. Співпрацю між українськими інституціями та міжнародними донорами координує команда Проєктного офісу (TMPO).Нагадаємо, 25 червня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС перерахує Україні перший транш макрофінансової допомоги в рамках нового кредитного пакета на підтримку України на 2026-2027 роки..