Світ

Відомий індійський громадський активіст Сонам Вангчук уже 17-й день продовжує голодування, вимагаючи відставки міністра освіти Індії Дхармендри Прадхана через масштабний скандал із витоком екзаменаційних завдань. Через погіршення стану здоров'я представники опозиції закликали його припинити протест.Про це повідомляє Reuters. Так, 59-річний Вангчук проводить голодування у центрі Нью-Делі на знак солідарності із засновником молодіжної партії Cockroach Janta Party (CJP) Абхіджітом Діпке, який також протестує, домагаючись відставки очільника Міністерства освіти після витоку екзаменаційних матеріалів у травні. Скандал торкнувся мільйонів студентів по всій країні.Активіст настільки ослаб, що вже не може спілкуватися з журналістами. За інформацією CJP, за час голодування він втратив 8,5 кілограма, а його стан продовжує погіршуватися. Раніше Вангчук заявляв, що готовий голодувати до шести тижнів, навіть якщо це коштуватиме йому життя.За словами Діпке, активісти неодноразово просили Вангчука припинити голодування, однак він відмовляється. Натомість закликає прихильників готуватися до маршу до парламенту, який запланований на 20 липня. Напередодні ще один учасник протесту, який також оголосив голодування, знепритомнів, внаслідок чого його госпіталізували.До закликів припинити акцію долучилися й опозиційні політики. Зокрема, колишній головний міністр штату Уттар-Прадеш Ахілеш Ядав наголосив, що життя Вангчука є надзвичайно цінним, адже він присвятив себе захисту демократії, довкілля та гуманістичних цінностей.Міністр освіти Індії Дхармендра Прадхан, його відомство та представники уряду поки що не прокоментували ситуацію.Партія Cockroach Janta Party, заснована 30-річним Абхіджітом Діпке, стрімко набрала популярності в соціальних мережах після свого створення у травні. За кілька днів її сторінка в Instagram зібрала близько 22 мільйонів підписників. На думку аналітиків, це відображає невдоволення молоді безробіттям та серією скандалів із витоками екзаменаційних матеріалів.Зокрема, один із таких витоків призвів до скасування вступного медичного іспиту, який складали близько 2,3 мільйона абітурієнтів. Згодом тестування довелося проводити повторно.Нагадаємо, в червні в столиці Чехії тисячі людей вийшли на марш на підтримку незалежності суспільних мовників. Учасники виступили проти плану уряду змінити систему фінансування Чеського телебачення та радіо..

Європейський Союз планує майже втричі збільшити потужності зі зберігання енергії до 2030 року. Це має допомогти ефективніше використовувати електроенергію, вироблену із сонця та вітру, зменшити залежність від викопного палива й стабілізувати ціни на електроенергію.Про це повідомляє Euronews. Наприкінці червня міністри енергетики країн ЄС підписали першу тристоронню угоду щодо розвитку систем накопичення енергії. Документ передбачає збільшення потужностей зі зберігання до 200 ГВт до 2030 року. Наразі цей показник становить близько 55 ГВт.Згідно з домовленістю, 22 країни-члени ЄС пообіцяли до 2028 року додати ще 30-35 ГВт нових потужностей.Навіщо Європі більше систем накопичення енергіїПопри стрімке зростання частки відновлюваної енергетики, Європа поки що не здатна повністю використовувати всю вироблену електроенергію. Якщо сонячні чи вітрові електростанції генерують більше електрики, ніж споживається, надлишки часто просто втрачаються через нестачу накопичувачів.У результаті країнам доводиться запускати газові електростанції, коли виробництво "зеленої" енергії падає.За даними ЄС, частка відновлюваної енергетики зросла з 23% у 2020 році до 25,2% у 2024 році, а вже 44% усієї електроенергії у Євросоюзі виробляється із відновлюваних джерел. Водночас блок досі імпортує близько 55% усіх енергоресурсів, зокрема нафту та газ.Негативні ціни на електроенергіюНа початку 2026 року в Європі дедалі частіше фіксували періоди негативних цін на електроенергію — коли її виробництво перевищувало попит. Лише за перший квартал на ринку "на добу наперед" зафіксували 1223 години негативних цін, що майже вдвічі більше, ніж раніше. Найбільше це явище спостерігалося у Німеччині та Іспанії.Експерти зазначають, що сучасні системи накопичення дозволили б зберігати надлишкову електроенергію у моменти її здешевлення та використовувати її під час пікового попиту.Що передбачає нова угодаДокумент передбачає збільшення темпів будівництва нових накопичувачів уже у 2026-2028 роках. До цього часу країни ЄС мають наростити потужності приблизно на 20% більше, ніж було встановлено у 2025 році.Особливу ставку роблять на акумуляторні батареї, які вважають найефективнішим і найшвидшим способом накопичення електроенергії. За оцінками експертів, їхнє масштабне впровадження може скоротити операційні витрати європейської енергосистеми приблизно на 55 млрд євро на рік, а також зменшити імпорт газу.Що це означає для споживачівУ ЄС очікують, що розвиток систем накопичення допоможе знизити залежність вартості електроенергії від цін на газ.Крім того, власники домашніх сонячних електростанцій зможуть ефективніше використовувати або продавати надлишкову електроенергію, а власники електромобілів і домашніх акумуляторів — заряджати їх у години дешевої електроенергії та використовувати під час пікового навантаження.Водночас експерти наголошують, що нинішніх зобов'язань країн ЄС поки недостатньо для досягнення цілі у 200 ГВт до 2030 року, тому темпи будівництва накопичувачів доведеться суттєво прискорити.Додамо, екстремальна спека в Європі спричинила різке зростання споживання електроенергії через масове використання кондиціонерів і вентиляторів..

Світові ціни на нафту у вівторок, 14 липня, різко зросли на тлі ескалації конфлікту між США та Іраном у районі Ормузької протоки. Інвестори побоюються можливих перебоїв у постачанні нафти з Близького Сходу.Про це повідомляє Reuters. Станом на ранок ф'ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 1,8% — до 84,80 долара за барель, а американська West Texas Intermediate (WTI) зросла на 2,2% — до 79,84 долара за барель. На початку торгів обидві марки додавали понад два долари за барель. Напередодні Brent взагалі продемонструвала найбільше одноденне зростання з травня 2020 року, подорожчавши на 9,6%.Поштовхом до стрибка цін стало посилення військового протистояння між США та Іраном. За даними агентства, американські військові третю ніч поспіль завдавали ударів по території Ірану, а президент США Дональд Трамп відновив морську блокаду іранського судноплавства та запропонував запровадити 20-відсотковий збір за охорону суден, які проходять через Ормузьку протоку.Головний ринковий аналітик KCM Trade Тім Вотерер зазначив, що нові дії Вашингтона та відповідь Тегерана значно підвищили геополітичні ризики на нафтовому ринку."Хоча повного перекриття Ормузької протоки поки не сталося, дії обох сторін зробили перспективи постачання нафти значно менш передбачуваними", — наголосив він.Додаткового занепокоєння ринку додав інцидент із двома танкерами Об'єднаних Арабських Еміратів. За інформацією Міністерства оборони ОАЕ, судна в територіальних водах Оману були уражені двома іранськими крилатими ракетами. Внаслідок атаки загинув один громадянин Індії, ще восьмеро членів екіпажу отримали поранення.Водночас дані морського моніторингу свідчать, що кількість нафтових танкерів, які проходять через Ормузьку протоку, скоротилася до найнижчого рівня за останні два місяці.Аналітики зазначають, що ключовим фактором для подальшої динаміки цін залишатиметься ситуація з транспортуванням нафти через Ормузьку протоку. Якщо рух танкерів буде суттєво обмежений або експорт нафти порушиться, ціни можуть зрости ще більше. Якщо ж постачання продовжиться попри військову ескалацію, нинішня "геополітична премія" у вартості нафти поступово може зменшитися.Нагадаємо, 14 липня в Ормузькій протоці іранські крилаті ракети атакували два нафтові танкери під прапором Об'єднаних Арабських Еміратів, внаслідок чого один індійський моряк загинув, а ще вісім членів екіпажу отримали поранення. Серед постраждалих внаслідок чергової ескалації на стратегічному водному шляху опинилися двоє громадян України..

Під час масованого нічного обстрілу Одещини російський дрон-камікадзе перетнув кордон Молдови та вибухнув за 25 кілометрів від України. Черговий небезпечний інцидент змусив міжнародних аналітиків заговорити про необхідність укладення оборонних угод між НАТО та Києвом. Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Деталі падіння безпілотника у прикордонніЗа офіційними даними міністерства оборони Молдови, ворожий дрон-камікадзе "Герань-2", який є російською копією іранського розроблення "Шахед-136", залетів на молдовську територію в ніч з 12 на 13 липня. Російський апарат зазнав аварії та вибухнув у селі Копанка.Цей населений пункт розташований приблизно за 25 кілометрів від державного кордону з Україною. Російські військові допустили порушення суверенного повітряного простору країни в той момент, коли завдавали масованих ударів по південних українських територіях.Систематичні загрози для Європи та НАТОЦей випадок не є поодиноким, а відображає ширшу та небезпечну тенденцію порушення повітряного простору європейських країн з боку Росії. Статистика свідчить про регулярність таких інцидентів.Починаючи з лютого 2022 року, уламки російських безпілотних апаратів або цілі дрони залітали та падали на територію Молдови понад 20 разів.На територію сусідньої Румунії, яка є членом Північноатлантичного альянсу, ворожі БпЛА потрапляли щонайменше 30 разів.Аналітики ISW наголошують, що регулярні транскордонні інциденти вказують на свідому та вкрай небезпечну політику Кремля."Усе частіші вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Європи та НАТО свідчать про те, що президент Росії Володимир Путін обрав безрозсудну політику, яка визнає ризик потрапляння російських безпілотників у повітряний простір Європи та НАТО прийнятним наслідком своїх ударів по Україні", — зазначають експерти у своєму звіті.Необхідність спільної протиповітряної оборониЗ огляду на зростання таких ризиків, військово-політичне керівництво європейських країн має перейти до рішучих дій. На думку аналітиків, загрозу транскордонних ударів більше не можна ігнорувати чи списувати на технічні помилки.Прийняття Росією подібних безпекових викликів вимагає від держав ЄС та НАТО невідкладно розглянути можливість укладення двосторонніх угод з Україною про спільну протиповітряну оборону. Залучення спільних засобів ППО для збиття російських повітряних цілей є легітимним кроком для самооборони країн Альянсу та їхніх сусідів. Це питання залишається актуальним незалежно від того, чи залітають російські дрони на іноземну територію внаслідок збоїв, чи це є навмисною провокацією Москви.Нагадаємо, раніше влада Румунії звернулася до Міністерства оборони України з офіційним проханням змінити налаштування безпілотників, які виконують завдання у акваторії Чорного моря. Сусідня держава закликає заздалегідь програмувати мікропроцесори дронів на ліквідацію, якщо вони випадково перетнуть румунський водний кордон..

Державний секретар США Марко Рубіо оголосив про початок масштабної кампанії, спрямованої на послаблення діяльності Міжнародного кримінального суду (МКС). Адміністрація президента Дональда Трампа планує посилити санкційний та дипломатичний тиск на суд, а також закликатиме інші держави вийти зі складу МКС.Як повідомляє Euronews, Рубіо оприлюднив відповідне відеозвернення у соцмережі X та авторську колонку в The Wall Street Journal, у яких заявив, що МКС становить "неприйнятну загрозу суверенітету США"."МКС та його прихильники ведуть війну проти нашої країни не кулями чи ракетами, а законами, міжнародними угодами та так званим міжнародним правом", — заявив держсекретар.За його словами, суд нібито претендує на право переслідувати американських військовослужбовців і посадовців, хоча США не є стороною Римського статуту, який заснував МКС.У Державному департаменті заявили, що кампанія має на меті "систематично позбавити МКС можливості діяти, переслідувати американських військових чи посадовців або іншим чином загрожувати суверенітету США".Також Вашингтон планує чинити дипломатичний тиск на країни, щоб вони припинили фінансування суду та вийшли з його складу. Крім того, адміністрація Трампа має намір уважніше оцінювати держави, які продовжують підтримувати МКС, водночас отримуючи американську допомогу.Водночас ініціатива вже викликала критику з боку міжнародних правозахисників. Колишній виконавчий директор Human Rights Watch Кеннет Рот заявив, що адміністрація Трампа прагне уникнути відповідальності за можливі воєнні злочини.За його словами, МКС розслідує злочини лише на території держав, які ратифікували Римський статут, і не має юрисдикції щодо злочинів, скоєних на території США.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що американський державний секретар Марко Рубіо поступиться віцепрезиденту країни Джею Ді Венсу, якщо той публічно заявить про наміри балотуватися на посаду президента від Республіканської партії на виборах 2028 року..

В Ормузькій протоці іранські крилаті ракети атакували два нафтові танкери під прапором Об'єднаних Арабських Еміратів, внаслідок чого один індійський моряк загинув, а ще вісім членів екіпажу отримали поранення. Серед постраждалих внаслідок чергової ескалації на стратегічному водному шляху опинилися двоє громадян України.Про це повідомляє Reuters.Деталі ракетного удару та постраждаліЯк зазначає видання, атака відбулася в територіальних водах Оману, а саме в південній смузі протоки. Під удар потрапили танкери "Момбаса" та "Аль-Бахія". Загиблий індійський моряк перебував на борту першого судна.З восьми поранених осіб четверо отримали важкі травми. Відомо, що шість постраждалих є громадянами Індії, а двоє — українцями. На обох суднах після вибухів спалахнули пожежі, які згодом вдалося взяти під контроль, проте танкери зазнали суттєвих матеріальних пошкоджень. Міністерство оборони ОАЕ рішуче засудило цей інцидент, назвавши його "відвертою атакою", та додало, що країна залишає за собою "повне право реагувати на цю ескалацію".Версія Ірану та звинувачення на адресу СШАКорпус вартових ісламської революції (КВІР) підтвердив факт ураження суден, проте виклав власну версію подій. За словами іранських силовиків, два супертанкери нібито проігнорували численні попередження, вимкнули свої навігаційні системи та намагалися пройти маршрутом, який гвардійці заздалегідь оголосили замінованим.У КВІР звинуватили США в "підбурюванні суден до використання незаконного маршруту", додавши, що співпраця з "ворогом-агресором" лише завадить відновленню судноплавства."Співпраця з ворогом-агресором призведе лише до пошкоджень, затримок у відкритті Ормузької протоки та глобальної енергетичної кризи", — заявили іранські гвардійці.Водночас верховне військове командування Ірану наголосило, що США не мають жодного права втручатися чи визначати майбутнє цього водного шляху.Загроза для світової економікиНинішній напад став продовженням масштабного конфлікту в регіоні Перської затоки, який спалахнув 28 лютого після початку взаємних атак США, Ізраїлю та Ірану. Ситуація додатково загострилася у понеділок, коли американська авіація завдала ударів по іранських об'єктах третю ніч поспіль. Це стало відповіддю на рішення Дональда Трампа відновити блокаду судноплавства Ірану та запровадити 20-відсотковий збір за охорону протоки. Через бойові дії під загрозою зриву опинилася тимчасова угода між Вашингтоном і Тегераном про припинення вогню, укладена лише минулого місяця.Ормузька протока є ключовою артерією для глобального енергетичного ринку. До початку цьогорічного конфлікту через неї щодня транспортували близько 15 мільйонів барелів нафти та газу, що становить п'яту частину всього світового транзиту, на загальну суму понад 1,2 мільярда доларів.Інші інциденти в регіоніПаралельно Агентство морської торговельної операції Великої Британії (UKMTO) зафіксувало ще один напад. За їхніми даними, за 40 миль на північний схід від оманського міста Калхат невідомий снаряд уразив ще один танкер. Капітан судна повідомив про влучання в машинне відділення з правого борту, весь екіпаж перебуває в безпеці. Наразі невідомо, чи є цей випадок частиною атаки, про яку заявили в ОАЕ.Нагадаємо, 13 липня ціни на нафту різко зросли після того, як цієї ночі США й Іран знову обмінялися ударами. Це загрожує постачанням енергоносіїв через Ормузьку протоку..

Російський диктатор Володимир Путін заявив, що Росія працює над створенням нової системи постачання нафтопродуктів до тимчасово окупованого Криму.Таку заяву він зробив у коментарі пропагандистським ЗМІ під час форуму "Все для Победы!". Під час заходу очільник Кремля ознайомився з виставкою новітніх розробок для російських військових, які беруть участь у війні проти України. Коментуючи питання забезпечення країни нафтопродуктами, він запевнив, що ситуація "поступово вирівнюватиметься".За словами Путіна, це стосується і тимчасово окупованого Криму, де Росія має намір змінити логістику постачання пального."І Криму це стосується. Тому що вже зараз починається робота зі створення такої системи постачання, до якої противнику буде дуже складно дістатися", — заявив він.Варто зауважити, що заява диктатора пролунала на тлі регулярних ударів Сил оборони України по російській військовій та логістичній інфраструктурі на тимчасово окупованому півострові, зокрема по складах пального, нафтобазах і транспортних вузлах, які забезпечують угруповання російських військ. Нагадаємо, 5 липня вибухи лунали в різних районах тимчасово окупованого Криму. Після цього в низці міст півострова зникло електропостачання, а в Євпаторії повідомляли також про перебої з водою.Додамо, нещодавно Служба безпеки України завдала нового удару по військовій інфраструктурі російських окупантів у тимчасово окупованому Криму. Безпілотники атакували військові аеродроми "Саки" та "Гвардійське", уразивши ангари з авіатехнікою та безпілотниками.Читайте також: Лише чверть від норми: у Криму зафіксували катастрофічний брак палива для транспорту.

На 79-му році життя помер новозеландський актор Сем Нілл, відомий ролями у фільмах "Парк Юрського періоду", "Піаніно" та серіалі "Гострі картузи".Про смерть артиста повідомила його родина, передає The Guardian.У повідомленні зазначається, що Нілл помер 13 липня в австралійському Сіднеї в оточенні своєї родини. Причину смерті наразі не розкривають. Водночас родичі наголосили, що актор залишався у ремісії після лікування раку крові, який у нього діагностували у 2022 році."Втрата була раптовою і несподіваною, але ми вдячні, що Сем залишався вільним від раку", — йдеться у заяві.Сем Нілл народився у 1947 році в Північній Ірландії, але ще в дитинстві переїхав до Нової Зеландії. За понад пів століття кар'єри він зіграв більш ніж у 150 фільмах і серіалах.Світову популярність акторові принесли ролі доктора Алана Гранта у франшизі "Парк Юрського періоду" та новозеландського поселенця Алісдейра Стюарта у стрічці "Піаніно". Також він знімався у фільмах "Полювання за "Червоним Жовтнем", "Крізь горизонт", "Пітер Кролик", а в серіалі "Гострі картузи" зіграв майора Честера Кемпбелла.У 2023 році Сем Нілл розповів, що проходив лікування після діагнозу ангіоімунобластної Т-клітинної лімфоми. Тоді він повідомив, що хвороба перебуває у стадії ремісії, хоча продовжував підтримувальну терапію.Актор був удостоєний державних нагород Великої Британії та Нової Зеландії, а у 2022 році отримав лицарський титул. У нього залишилися четверо дітей та шестеро онуків.Нагадаємо, 20 червня у віці 82 років помер британський актор Майкл Берн, відомий ролями у фільмах про Другу світову війну, серіалі "Вулиця коронації" та стрічці "Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії: Частина 1".Додамо, також цьогоріч у червні у віці 35 років померла американська акторка Дейві Чейз, відома за роллю Самари Морган у фільмі жахів "Дзвінок". За словами її бойфренда, причиною стали ускладнення менінгіту та інфекції крові..

У ніч на понеділок, 13 липня, в Молдові в районі села Копанка Каушанського району вибухнув безпілотник. Унаслідок інциденту спалахнула пожежа, жертв не зафіксовано.Про це повідомило Radio Chișinău, журналісти якого послалися на дані Служби повітряних операцій Національної армії. Там розповіли, що літальний об'єкт виявлено о 01:03."Безпілотник "Герань 2" (Shahed 136) пролетів над повітряним простором Республіки Молдова після повітряних атак Російської Федерації на Одеську область України", — йдеться в повідомленні.Міністерство оборони Молдови наразі уточнює сі обставини, на місці працюють групи спеціалістів з уповноважених структур.У разі спостереження підозрілих літальних апаратів громадян просять не наближатися до них, не торкатися їх та не переміщувати, запам'ятати їхнє місцезнаходження й уникати використання телефону поблизу, оскільки вони можуть містити вибухові елементи, чутливі до радіохвиль.Влада також закликала молдовське населення відійти щонайменше на 500 метрів і лише потім телефонувати до служби 112.Раніше, 29 травня, російський безпілотник влучив у житловий комплекс у румунському місті Галац. Тоді аналітики зауважували, що Кремль використовує цей інцидент для формування інформаційного підґрунтя, що може дозволити Москві уникати відповідальності за можливі майбутні удари по території Молдови.Нагадаємо, декілька днів тому директор Служби інформації та безпеки Молдови Александр Мустяце наголошував, що російські пропагандисти планують суттєво втрутитися в наступні вибори в Молдові. Кремль уже розпочав кампанію з дестабілізації країни та проводить її дуже активно та цілеспрямовано..

Попередньою причиною смерті американського сенатора-республіканця від штату Південна Кароліна Ліндсі Грема стало розшарування аорти, спричинене атеросклеротичним серцево-судинним захворюванням.Про це повідомила пресслужба політика, передає "Суспільне".У заяві зазначається, що свідоцтво про смерть поки що перебуває в процесі оформлення."Свідоцтво про смерть залишатиметься у статусі "в процесі оформлення" до завершення всіх токсикологічних та мікроскопічних досліджень, після чого його буде оновлено із зазначенням причини смерті та відповідної класифікації обставин смерті", — йдеться у повідомленні.Зазначимо, що Ліндсі Грем помер 11 липня у Вашингтоні. Незадовго до цього він перебував із візитом в Україні, де відвідав виробництво оборонної компанії SkyFall, яка виготовляє безпілотники різного призначення. Сенатор ознайомився з процесом розробки та виробництва важких дронів-бомбардувальників Vampire, FPV-дронів Shrike різних модифікацій, а також перехоплювачів російських безпілотників типу "Шахед" P1-SUN.Під час поїздки Грем також зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Разом із ним до Києва прибув член Палати представників США, почесний голова Комітету у закордонних справах Майкл Маккол.Додамо, раніше президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що востаннє розмовляв із сенатором Ліндсі Гремом увечері 11 липня, лише за кілька годин до його смерті..

У Бангкоку сталася масштабна пожежа в пабі, внаслідок якої загинули щонайменше 27 людей, ще 63 особи отримали травми. Це найсмертоносніша пожежа в розважальному закладі Таїланду майже за два десятиліття.Як повідомляє Euronews, трагедія сталася пізно ввечері 12 липня в пабі Rong Beer Na Lat Phrao на околиці столиці Таїланду. За словами свідків, полум'я стрімко охопило приміщення, а відвідувачі в паніці намагалися вибратися назовні.Губернатор Бангкока Чадчарт Сіттіпунт повідомив, що, за попередніми даними, основною причиною загибелі людей став густий дим. Станом на ранок понеділка підтверджено загибель 27 осіб, ще 63 людей госпіталізували, з них 22 перебувають у критичному стані.Правоохоронці розпочали розслідування причин трагедії. Попередньо встановлено, що кількох загиблих знайшли біля пожежного виходу, який міг бути заблокований.Водій мототаксі Сурін Джайхарн, який став очевидцем пожежі, розповів, що допоміг врятувати кількох людей із сильними опіками."Я почуваюся пригніченим. Я бачив багато смертей і не знаю долі людей, яким допоміг", — сказав чоловік.Наразі влада вже ідентифікувала 10 загиблих. Дев'ятеро з них є громадянами Таїланду, ще один — громадянин Лаосу.За інформацією місцевої влади, заклад мав ліцензію на роботу як ресторан. Водночас під час первинної перевірки виявили так звані "сліпі зони", де у разі пожежі не було очевидних шляхів евакуації. За словами посадовців, пожежа могла розпочатися після появи диму біля електрощита поруч зі сценою. Після цього сталося відключення електроенергії та пролунав вибух.Рятувальники прибули на місце приблизно через п'ять хвилин після виклику, однак до того моменту вогонь уже швидко поширився по всьому приміщенню. Евакуацію, за словами експертів, ускладнювали столи та інші меблі, які частково перекривали проходи.Нагадаємо, нещодавно в Нью-Йорку під час святкового феєрверку до Дня незалежності США на Бруклінському мосту спалахнула пожежа. Вогонь швидко загасили, постраждалих немає..

У понеділок, 13 липня, ціни на нафту різко зросли після того, як цієї ночі США й Іран знову обмінялися ударами. Це загрожує постачанням енергоносіїв через Ормузьку протоку.Про це повідомили журналісти CNN. Вони констатували, що ф'ючерси на нафту марки Brent зросли на 3,92% — до 78,99 долара за барель, тоді як американська нафта марки West Texas Intermediate подорожчала на 3,44% — до 73,87 долара за барель.Центральне командування США, яке координує операції на Близькому Сході, поінформувало про нові обстріли іранських об’єктів, "щоби продовжити руйнувати їхню спроможність атакувати цивільних мореплавців і торгові судна, які вільно прямують через Ормузьку протоку".Це стало другою поспіль ніччю ударів. Перед цим у неділю президент США Дональд Трамп відкинув заяви Ірану про закриття Ормузької протоки.Зазначається, що удари відбулися після чергового обстрілу Корпусом вартових ісламської революції торгового судна в Ормузькій протоці.В Ірані ж заявили про серію ударів у відповідь ракетами та безпілотниками по американських об’єктах на Близькому Сході. Відомо, що в Бахрейні оголошували повітряну тривогу, в Кувейті військові повідомляли про роботу ППО.У Корпусі вартових ісламської революції зазначили, що в Бахрейні цілями ударів стали об’єкти з обслуговування американських гелікоптерів, ангар з патрульним літаком P-8 Poseidon і командний центр безпілотних операцій на американській базі у Шейх Іса.Також в Ірані заявили про знищення заправних резервуарів і установок Patriot на американській базі Алі аль-Салем у Кувейті та ураження радіолокаційної станції на базі Ахмад аль-Джабер.Нагадаємо, що вчора аятола Моджтаба Хаменеї, який є Верховним лідером Ірану, пообіцяв помститися за загибель свого батька Алі Хаменеї. Він планує вбити американського президента Дональда Трампа..

У ніч на понеділок, 13 липня, безпілотники "завітали" в декілька областей Росії. Зокрема, під ударами опинилася нафтобаза в Ставропольському краї — там масштабна пожежа. Також дрони атакували Підмосков'я та летіли на Москву.Обстріли підтвердили губернатори Ставропольського краю та Московської області Володимир Владіміров і Андрій Воробйов.Очільник Ставропольського краю заявив, що внаслідок атаки безпілотників у хуторі В'язники Шпаківського округу сталося загоряння "на території промислової зони"."Працюють пожежні розрахунки, інші екстрені служби. На місці події також перебуває голова округу Ігор Сєров. За оперативними даними, постраждалих немає", — написав він у соцмережах.Місцеві мешканці стверджують, що під удари потрапила нафтобаза, де спалахнула масштабна пожежа.Своєю чергою, губернатор Московської області заявив, що російська ППО збивала дрони над Одинцовим, Наро-Фомінським, Рузою, Раменським, Можайським, Волоколамським, Чеховом, Озерами, Істрою, Подільським, Ступіно, Домодєдово, Сонячногірським і Коломною."Є загиблі та постраждалі. У селищі Піонерський в Істрі внаслідок падіння безпілотника загинули троє людей, ще троє отримали поранення. Виникла пожежа у п'яти приватних будинках", — розповів посадовець.Також, за його словами, у Солнєчногорську внаслідок влучання безпілотника в багатоквартирний житловий будинок поранено двоє людей. Пошкоджено стіну та скління будівлі. Руйнування також зафіксовано в селі Бабкіно — там пошкоджено два приватні будинки. У Можайську у багатоквартирному будинку пошкоджено карниз та скління двох вікон. Постраждалих немає.Мер Москви Сергій Собянін зранку заявив, що, розпочинаючи зі вчорашнього вечора в бік Московського регіону летіло понад 350 українських безпілотників. За його даними, на підльоті до російської столиці знищено 50 дронів.Нагадаємо, що в суботу та неділю підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці важливих воєнно-економічних і військових цілей противника. Це відбулося в межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора..

У неділю, 12 липня, президент України Володимир Зеленський відреагував на раптову смерть американського сенатора Ліндсі Грема. Нещодавно він відвідував Україну.Свої співчуття Володимир Зеленський висловив у спеціальному дописі в Telegram-каналі."Глибоко засмучені новиною про смерть сенатора США Ліндсі Грема. Ліндсі був справжнім захисником свободи та цінностей, які роблять наш світ безпечнішим", — наголосив він.Український президент констатував, що Грем десять разів відвідував Україну за роки повномасштабного вторгнення Росії та був тут разом з українськими людьми тоді, коли це найбільш потрібно."Ми перебували в постійному діалозі, якого мені бракуватиме. Лише за останній тиждень ми зустрічалися двічі", — зазначив президент України.За його словами, активно просуваючи двопартійну та двопалатну підтримку України, останніми тижнями Ліндсі Грем працював над важливими ініціативами, які могли би допомогти наблизити мир, зокрема над посиленням санкцій проти Росії."Ми завжди будемо особливо вдячні за слова поваги до нашого народу та до сміливості захисників України. Америка і світ втратили рішучого лідера. Висловлюємо співчуття родині Ліндсі, його близьким і всім, хто мав честь працювати разом із ним", — підсумував Володимир Зеленський.У п’ятницю, 10 липня, Ліндсі Грем приїжджав до Києва, адже завжди був великим прихильником України. В нього відбулася тепла зустріч із президентом Володимиром Зеленським."Хороша зустріч зі сенатором США Ліндсі Гремом у Києві. Вже десятий візит до нашої країни, і ми цінуємо цю підтримку", — наголосив тоді український президент.Він також висловив вдячність Ліндсі Грему за відзначення воїнів Збройних сил України.Крім того, Ліндсі Грем відвідав виробництво українських безпілотників SkyFall. Під час візиту політик високо оцінив вітчизняні дронові технології та потенціал України у сфері військових розробок.Нагадаємо, в травні американський сенатор Ліндсі Грем заявляв, що лідер Китаю Сі Цзіньпін може закінчити війну в Україні лише одним дзвінком до російського диктатора Володимира Путіна..

Розвідувальний безпілотник Vector AI випробували в Австралії під час навчань Southern Jackaroo. Це відбулося на полігоні Таунсвілл у штаті Квінсленд.Про це повідомив Defence-blog. Медійники зазначили, що під час навчань дрон використовували для глибокої розвідки, виявлення цілей і передачі даних для подальших ударів безпілотниками й артилерією по змодельованих позиціях умовного противника."Vector AI виготовила німецька компанія Quantum Systems. Її розвідувальні безпілотники активно застосовували в Україні, де тисячі годин польотів допомогли вдосконалити платформу та адаптувати її до реальних загроз на полі бою", — йдеться в повідомленні.Австралійські військові вивчили роботу дрона в умовах радіоелектронної боротьби та протиповітряної оборони. Завдяки цьому версія, яку зараз вони тестують, уже враховує досвід застосування не лише в умовах полігону, а й під час бойових дій."Безпілотник використовує обробку даних із підтримкою штучного інтелекту. Це дозволяє йому картографувати місцевість у режимі реального часу, а також самостійно виявляти та відстежувати об’єкти. Такий підхід скорочує час, який оператор витрачає на ручний перегляд відеопотоків", — пояснили військові експерти.Вони додали, що Vector AI має розмах крил 2,8 метра та використовує схему конвертоплана. Дрон може злітати та сідати вертикально без злітно-посадкової смуги, а після переходу в горизонтальний політ долати значні відстані як літак із фіксованим крилом.Капрал Гаррісон Хінсон із Другого кавалерійського полку австралійської армії зазначив, що безпілотник дозволяє зменшити ризики для військових, яким інакше довелося би висуватися вперед пішки або на техніці для виявлення позицій умовного противника.За його словами, Vector AI не замінює традиційну розвідку повністю, але додає підрозділу ще один інструмент для посилення розвідувальних і ударних можливостей."Оперативна цінність такого дрона полягає у здатності працювати на відстані понад 60 кілометрів. Це дає можливість бачити не лише передній край, а й тилові райони, де можуть переміщуватися запаси, підкріплення та командні елементи", — акцентував він.В австралійській армії зазначили, що такі системи також змінюють підхід до оборони. За словами Хінсона, підрозділи мають виходити з того, що за ними можуть постійно спостерігати, відповідно — зменшувати власну помітність.Нагадаємо, що наприкінці червня цього року українські морські дрони "Магура" опинилися в Індо-Тихоокеанському регіоні. Там їх уперше випробували американські спецпризначенці під час навчань на Філіппінах — безпілотники потопили корабель-мішень..