Світ

У ніч на п’ятницю, 2 січня, безпілотники атакували Самарську область Росії. Під ударами перебували два нафтопереробні заводи, які працюють на рашистську оборонку, — Куйбишевський і Новокуйбишевський.Інформацію про атаку дронів підтвердили російські Telegram-канали. Місцеві мешканці повідомляли, що над Новокуйбишевськом Самарської області прогриміли вибухи, в одному з районів спалахнула пожежу. При цьому, ймовірно, ППО збила декілька цілей.Росіяни писали, що прокинулися від гучних вибухів приблизно о 01:30, всього чули понад 10 потужних вибухів. Також очевидці повідомляють про яскраві спалахи в небі.Сигнали про повітряну небезпеку в регіоні пролунали одразу з настанням нової доби за київським часом. Тривога тривала вподовж декількох годин уночі.Моніторингові Telegram-канали зазначили, що під атакою могли перебувати два нафтопереробні заводи: Новокуйбишевський і Куйбишевський.Офіційних підтверджень чи заперечень про влучання не надходило, тому інформації, де саме виникнула пожежа, станом на ранок п’ятниці наразі немає.Це вже далеко не перша атака на НПЗ в Самарській області Росії. Декілька разів унаслідок ударів дронів ці підприємства призупиняли свою роботу.Як відомо, Новокуйбишевський нафтопереробний завод — один із найбільших російських НПЗ. За рік він переробляє майже дев’ять мільйонів тонн нафти.Нагадаємо, що попередньої ночі підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці важливих об’єктів противника. Це відбулося в межах заходів зі зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора..

Наприкінці грудня в аеропорту імені Фридерика Шопена у Варшаві затримали 23-річного українця. Він приніс зі собою на летовище пристрій для глушіння радіохвиль. Молодий чоловік не зміг пояснити, навіщо йому цей прилад.Про це повідомило польське видання Rzeczpospolita. Журналісти зазначили, що прокуратура обрала для нього запобіжний захід — тимчасовий арешт терміном на один місяць.Чоловік привернув увагу охорони тим, що, на відміну від інших пасажирів, проводив дуже багато часу в кафе аеропорту (в день затримання — близько 6 годин). Під час перевірки особи у нього виявили пристрій для глушіння радіохвиль, здатний функціонувати в частотних діапазонах, зарезервованих для авіаційного зв'язку та навігації."Після арешту Ілля С. не зміг раціонально пояснити, що він робив в аеропорту або чому в нього був пристрій для глушіння. За даними наших джерел, він відмовився відповідати щодо свого статусу — професії, статків чи судимості", — зауважили медійники.Вони додали, що він плутався у свідченнях. Одного дня він стверджував, що солдат, а наступного — що бізнесмен."Він також не пояснив, що робив у Польщі, коли сюди приїхав і яка в нього мета відвідин Варшави", — розповіли журналісти, посилаючись на власні джерела.Підозрюваному 23 роки, і він заявив, що постійно проживає в Канаді. Українець не визнав себе винним у злочинах, у яких його звинувачують, і надав свідчення, які на цьому попередньому етапі розслідування не підтверджуються зібраними доказами. Заплановано проведення експертизи з комп’ютерної криміналістики.За інформацією видання, слідство не виключає жодної версії: спроби диверсії, шпигунства або й того, що підозрюваний є психічно-неврівноваженим.Нагадаємо, що нещодавно в польському Радомі громадянин України став жертвою групового нападу після побутового інциденту. Його врегулювали без залучення поліції, а українець потрапив до лікарні. Під час побиття на його адресу лунали образливі висловлювання, пов’язані з його національним походженням..

У Москві 1 січня призупинено роботу чотирьох аеропортів. Попередньо, причина — атака безпілотників.Про це повідомив мер Москви Сергій Собянін та пропагандистські ЗМІ. Так, за словами Собяніна, протягом кількох годин російська протиповітряна оборона нібито збивала дрони, які летіли у напрямку Москви. Загалом він повідомив про 21 "збитий" безпілотник.Мер столиці РФ зазначив, що на місцях падіння уламків працюють екстрені служби, однак деталей щодо можливих пошкоджень або постраждалих не розкрив. Водночас російські ЗМІ повідомляють про серйозні збої в роботі московських аеропортів. Попередньо, затримано понад 60 авіарейсів. Зокрема, над аеропортами "Шереметьєво", "Внуково", "Домодєдово" та "Жуковський" запроваджували режим "Килим", який передбачає тимчасове обмеження або повне припинення польотів. До того ж росіяни скаржаться вже шість годин не можуть вилетіти з аеропорту "Шереметьєво".Нагадаємо, у ніч на четвер, 1 січня, безпілотники атакували одразу декілька нафтобаз на території Російської Федерації. Внаслідок влучань спалахнули пожежі в Калузькій області та Краснодарському краї.Додамо, раніше видання Bloomberg оприлюднило інформацію, що в грудні 2025 року Україна посилила атаки на російську енергетичну інфраструктуру. За підрахунками експертів, українські сили вдарили по найбільшій кількості об'єктів і вразили найширший спектр цілей від початку повномасштабної війни..

У четвер, 1 січня, президент України Володимир Зеленський висловив співчуття Швейцарії у зв’язку з трагічною пожежею, яка сталася внаслідок вибуху на гірськолижному курорті Кран-Монтана. Жертвами вогню стали 40 людей.Відповідний пост глава держави опублікував на своїй сторінці у соцмережі Х. "Жахлива трагедія сталась у Швейцарії на Новий рік. Відомо про близько 40 загиблих і 100 постраждалих людей унаслідок вибуху на гірськолижному курорті Кран-Монтана. Щоразу сумуємо, коли життя втрачаються", — зазначив він.Зеленський наголосив, що "найважливіше — зробити все, щоб трагедії не повторювалися ніде у світі"."Співчуваємо народу й президенту Швейцарії Гі Пармеліну та всім, хто втратив своїх рідних і близьких, та бажаємо якнайшвидшого одужання постраждалим", — додав Зеленський.Вибух під час святкування Нового року на гірськолижному курорті у Швейцарії: деталіУ новорічну ніч стався вибух у барі Le Constellation на швейцарському гірськолижному курорті Кран-Монтана. Журналісти Sky News із посиланням на місцеву поліцію заявили, що інцидент не розглядається як пов'язаний з тероризмом.Вибух почули о 01:30 за місцевим часом. Місцеві ЗМІ припустили, що пожежу могли спричинити феєрверки під час концерту. Водночас у поліції заявили, що остаточної версії причини вибуху ще не мають.Кран-Монтана — це елітний гірськолижний курорт у швейцарському регіоні Вале. Він розташований у самому серці Швейцарських Альп, приблизно за дві години їзди від столиці Швейцарії Берна.Нагадаємо, що минулої ночі в столиці Нідерландів Амстердамі спалахнула велика пожежа. Вогонь охопив 150-річну неоготичну церкву Вонделькерк..

У ніч на четвер, 1 січня, підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці важливих об’єктів противника. Це відбулося в межах заходів зі зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора.Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України.Там зазначили, що, зокрема, уражено нафтопереробний завод "Ільський" (Краснодарський край). Зафіксовано влучання ударних безпілотників по цілі з подальшою пожежею на території об’єкта."Також здійснено вогневе ураження установки підготовки нафти "Альметьевская" в Республіці Татарстан (Російська Федерація). Ціль уражено, результати уточнюються", — наголосили українські військові.Вони додали, що, крім того, Сили оборони України завдали вогневого ураження по цілях противника на тимчасово окупованій території Донецької області."У районі Донецька уражено склад зберігання безпілотників типу "Шахед" / "Герань". Результати уточнюються", — заувадили в Генштабі ЗСУ.Разом із тим поблизу населеного пункту Шевченко уражено зенітно-ракетний комплекс "Тор-М2". Також у районі Іловайська відбулося влучання у склад пально-мастильних матеріалів 51 армії противника. Зафіксовано пожежу на території об’єкта.Орім того, в районі Авдіївки наші воїни поцілили в командно-спостережний пункт штурмового загону 68 танкового полку 150 мотострілецької дивізії."Сили оборони України продовжують вживати заходів для підриву воєнно-економічного та наступального потенціалу російських окупантів і примушення Росії до припинення збройної агресії проти України", — підсумували в Генштабі ЗСУ.Нагадаємо, вчора видання Bloomberg оприлюднило інформацію, що в грудні 2025 року Україна посилила атаки на російську енергетичну інфраструктуру. За підрахунками експертів, українські сили вдарили по найбільшій кількості об'єктів і вразили найширший спектр цілей від початку повномасштабної війни..

У новорічну ніч стався вибух у барі Le Constellation на швейцарському гірськолижному курорті Кран-Монтана. Внаслідок цього загинуло 10 осіб, ще понад 10 отримали поранення.Про це повідомили журналісти Sky News із посиланням на місцеву поліцію.За інформацією правоохоронців, окрім 10 загиблих, ще понад 10 осіб отримали поранення різного ступеня. Такими виявилися наслідки вибуху на гучному святкуванні Нового року.Поліція також підтвердила, що інцидент не розглядається як пов'язаний з тероризмом.Вибух і подальша пожежа сталися під час святкування Нового року в барі Le Constellation. За наявними даними, вибух почули о 01:30 за місцевим часом.Місцеві ЗМІ припустили, що пожежу могли спричинити феєрверки під час концерту. Водночас у поліції заявили, що остаточної версії причини вибуху ще не мають.Кран-Монтана — це елітний гірськолижний курорт у швейцарському регіоні Вале. Він розташований у самому серці Швейцарських Альп, приблизно за дві години їзди від столиці Швейцарії Берна.Нагадаємо, що минулої ночі в столиці Нідерландів Амстердамі спалахнула велика пожежа. Вогонь охопив 150-річну неоготичну церкву Вонделькерк..

Північнокорейський диктатор Кім Чен Ин надіслав новорічне привітання військовим Корейської Народно-Демократичної Республіки, які воюють на боці Росії проти України. Він назвав їх "гордістю країни".Про це повідомила агенція Reuters, журналісти якої цитують очільника КНДР.Зокрема, Кім Чен Ин привітав солдатів, які беруть участь у бойових діях проти України з новим роком та назвав їх "найбільшою силою, гордістю та міцною опорою" країни.Також лідер КНДР заявив, що з нетерпінням чекає на їхнє повернення додому, запевнивши, що тут їх зустрінуть як героїв, які допомагали дружній країні."Будьте сміливими. За вами Пхеньян і Москва", — наголосив Кім Чен Ин у своєму зверненні.Журналісти Reuters також зауважили, що північнокорейський диктатор отримав новорічні вітальні листівки від низки керівників держав, зокрема, від очільника Китаю Сі Цзіньпіна та його дружини. Хоча ім’я Сі Цзіньпіна у повідомленні прямо не згадувалося, а додаткові деталі не розголошувалися.За оцінками розвідувальних служб Південної Кореї та Заходу, приблизно 10 тисяч північнокорейських солдатів могли відправити до України 2024 року для підтримки російських військ.У вересні південнокорейська спецслужба заявляла, що внаслідок бойових дій в Україні загинули близько 2 000 північнокорейських військових, відправлених на допомогу Росії.Нагадаємо, 29 грудня стало відомо, що північнокорейський диктатор Кім Чен Ин наглядав за запуском стратегічних крилатих ракет великої дальності. Запуск начебто підтвердив цілісність ядерної потужності КНДР і готовність до контрнаступу в умовах загрози безпеці..

З 1 січня 2026 року Болгарія має стала 21 країною єврозони. Це відбулося через два роки після того, як євро з 2023 року запровадила Хорватія.Про це повідомила прес-служба Єврокомісії. Там наголосили, що минулого року Болгарія досягнула усіх необхідних критеріїв, серед яких – показники інфляції, дефіциту бюджету, запозичень, стабільність курсу обміну валют."Після запровадження євро Болгарія, окрім переходу на нову валюту, отримує місце у керівній раді Європейського центрального банку", — йдеться в повідомленні.З 1 січня 2026 року євро поступово замінить лев як валюту Болгарії. Лев обмінюватимуть за курсом 1,95583 лева за 1 євро. Обидві валюти будуть використовуватися паралельно протягом одного місяця."Під час оплати в левах решта видаватиметься в євро, що дозволить поступово вивести лев з обігу", — пояснили процедуру в Єврокомісії.Там зазначили, що комерційні банки заздалегідь отримали банкноти та монети євро від Болгарського національного банку. Також забезпечено євро готівкою магазини й інші підприємства.Банкноти та монети лева можна обміняти в національному банку, комерційних банках і будь-якому поштовому відділенні, розташованому в сільській місцевості, де немає комерційного банку. Обмін у національному банку є безкоштовним і необмеженим у часі.Обмін у банках і поштових відділеннях є безплатним протягом перших шести місяців. З 1 липня 2026 року банки та поштові відділення можуть стягувати плату за обмін."З 1 січня 96% банкоматів у Болгарії будуть видавати банкноти євро, а решта — якомога швидше (протягом двох тижнів)", — ідеться в повідомленні.Нагадаємо, що, за офіційними даними станом на вересень, Болгарія увійшла до десятки найбідніших країн Європейського Союзу. Невтішний рейтинг також очолили Італія та Хорватія..

У ніч на четвер, 1 січня, безпілотники атакували одразу декілька нафтобаз на території Російської Федерації. Внаслідок влучань спалахнули пожежі в Калузькій області та Краснодарському краї.Про це повідомили російські Telegram-канали та моніторингові пабліки.Зокрема, про влучання інформували з міста Людиново Калузької області. Там під удар потрапила місцева нафтобаза. Російська влада регіону наразі не коментувала масштаби руйнувань, однак місцеві пабліки стверджують, що пожежі передувала серія характерних звуків двигунів дронів і вибухів.Неспокійною новорічна ніч видалася і для мешканців Краснодарського краю. Під атакою опинився Ільський нафтопереробний завод. Це підприємство вже неодноразово ставало метою дронів. Раніше такі удари призводили до тимчасової зупинки його роботи.Також від безпілотників відбивалася й Москва. Мер російської столиці Сергій Собянін упродовж усієї ночі звітував про роботу протиповітряної оборони. Він традиційно заявляв про збиття безпілотників.Міністерство оборони країни-агресорки заявило, що в ніч на 1 січня їхня ППО нібито знешкодила 168 безпілотників літакового типу.У російському відомстві переконують, що найбільше дронів — 61 — нібито перехопили над Брянською областю. Ще 25 безпілотників, за твердженням окупантів, збили над Краснодарським краєм, 24 — над акваторією Азовського моря, а 23 — над Тульською областю.Крім того, росіяни звітують про знешкодження 16 дронів над тимчасово окупованим Кримом, 12 — над Московським регіоном і семи — над Калузькою областю.Нагадаємо, вчора видання Bloomberg оприлюднило інформацію, що в грудні 2025 року Україна посилила атаки на російську енергетичну інфраструктуру. За підрахунками експертів, українські сили вдарили по найбільшій кількості об'єктів і вразили найширший спектр цілей від початку повномасштабної війни..

У ніч на четвер, 1 січня, в столиці Нідерландів Амстердамі спалахнула велика пожежа. Вогонь охопив 150-річну неоготичну церкву Вонделькерк.Про це повідомило видання Lokmak Times. Журналісти констатували, що інформація про пожежу надійшла вночі приблизно о 00:45."Спалахнула пожежа в столітній церкві, розташованій на вулиці Вондельстраат у столиці Нідерландів. Після отримання інформації на місце події прибули аварійні служби", — йдеться в повідомленні.Пожежа спочатку розпочалася на даху церкви, згодом швидко охопила всю будівлю. Представник пожежної служби розповів журналістам близько 02:45, що докладаються всі зусилля, щоби "врятувати те, що ще вціліло"."Ви все ще можете бачити вітер, полум'я, іскри. Зараз ми зосереджені на порятунку того, що ще стоїть. Але все відбувається дуже швидко", — сказав він.Також пожежник констатував, що вежа завалилася та впала посеред церкви, внаслідок чого загорілися ще декілька частин будівлі.У зв'язку з пожежею місцева влада поставила безпеку населення на перше місце. Управління з надзвичайних ситуацій Амстердама рекомендувало місцевим мешканцям тримати вікна та двері зачиненими й уникати місць зі сильним задимленням, оскільки іскри від старої деревини становили загрозу для прилеглих будівель і пішоходів.Непередбачуваність пожежі призвела до термінової евакуації. Мер Амстердама Фемке Хальсема підтвердила, що декілька будинків у безпосередній близькості від вулиці Вондельстраат евакуйовано, оскільки конструкція церкви, що обвалилася, становила серйозну загрозу громадській безпеці.Пожежники та працівники екстрених служб працювали всю ніч, щоб узяти ситуацію під контроль і запобігти її поширенню в житлові райони.Вонделькерк — це історична будівля колишньої християнської церкви, розташована на вулиці Вондельстраат поруч із парком Вонделпарк в Амстердамі.Спочатку її використовували як католицьку парафіяльну церкву. Зараз будівля служить як культурний і громадський простір, вона переобладнана на багатофункціональний простір для офісів, заходів і зібрань.Будівлі — 154 роки. Церкву звели в стилі неоготики — популярному архітектурному стилі ХIХ століття, характерному для багатьох європейських культових будівель епохи. Уже 1880 року будівлю повноцінно використовували саме як католицьку церкву.Це не перший випадок, коли церква позбавляється свого шпиля. Понад сто років тому, 1904 року, удар блискавки спричинив пожежу, знищивши шпиль, який пізніше відновили.Нагадаємо, що 11 липня 2024 року у Франції спалахнула масштабна пожежа у Руанському соборі. Він належить до культурної спадщини країни..

Литва оновлює свою стратегію національної безпеки, попереджаючи, що країна стикається з екзистенційною загрозою і що Росія може бути здатна розпочати війну проти НАТО до кінця десятиліття.Про це повідомляє видання LRT.У переглянутій стратегії зазначається, що безпекова ситуація в Литві різко погіршилася, і наголошується, що основними опорами оборони країни є її військові сили, стійкість суспільства та союзники. За словами чиновників, у ній підкреслюється необхідність підготовки держави та суспільства до оборони під час війни. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну чотири роки тому підтвердило оцінки, які вже були включені до попередньої стратегії безпеки Литви, яка була затверджена лише за два місяці до вторгнення, заявив віце-міністр оборони Кароліс Алекса."Вторгнення лише підкреслило те, що вже було визначено. Стратегію також можна було переглянути в той час", — сказав Алекса.Колишні та нинішні законодавці заявили, що попередній документ не втратив актуальності, зазначивши, що в ньому значний акцент робиться на всеохопній обороні, включаючи створення підрозділів територіальної оборони та зміцнення Литовського стрілецького союзу. Однак оновлена ​​стратегія відрізняється тим, що чітко визначає екзистенційну загрозу для держави. Алекса зазначив, що оцінка відображає постійну готовність Росії використовувати військову силу та її здатність відновлювати бойові можливості, попри війну в Україні."Заглядаючи вперед до 2030 року, ймовірність військового конфлікту потенційно зросте", — сказав він.Лауринас Кащюнас, член Комітету парламенту з національної безпеки та оборони та колишній міністр оборони, заявив, що деякі західні експерти та аналітики розвідки вважають, що Росія може бути готова ще раніше, зазначивши, що Москва вже накопичує військову техніку. Стратегія наголошує на збройній обороні, створенні військової дивізії та зміцненні національної стійкості, а також акцентує на важливості союзницького стримування, зокрема присутності американських військ у регіоні. Колишній голова комітету Гедрімас Єглінскас заявив, що в документі занадто багато уваги приділяється розбудові дивізії, не враховуючи достатньо ширших питань, таких як протиповітряна оборона, Білорусь та відносини зі Сполученими Штатами.Алекса сказав, що стратегія чітко визначає військову присутність США як фундаментальний наріжний камінь безпеки Литви, навіть попри те, що Вашингтон закликав Європу взяти на себе більшу відповідальність за власну оборону, що свідчить про наміри скоротити свою військову присутність на континенті. Експерти з безпеки заявили, що стратегія слугує посланням як для супротивників, так і для союзників, але попередили, що її успіх залежатиме від впровадження та фінансування."Пріоритети без фінансування — це галюцинації — вони існують, але не реалізуються", — сказав аналітик з питань безпеки Ґедрюс Чеснакас.В оновленій стратегії зазначено, що витрати на оборону повинні сягати від 5% до 6% внутрішнього валового продукту. Очікується, що оборонний бюджет Литви наступного року перевищить 5%. Касчюнас сказав, що поточний рівень фінансування дозволяє досягти прогресу в досягненні цієї мети, за умови ефективного використання коштів. Переглянуту стратегію національної безпеки розгляне Державна рада оборони, а потім має схвалити парламент.Нагадаємо, литовський оператор газотранспортної системи Amber Grid уклав новий п'ятирічний контракт із російським "Газпромом". Згідно з документом, транзит природного газу через територію Литви до Калінінградської області РФ триватиме до 31 грудня 2030 року. .

Через суттєве заниження вартості російської нафти та нафтопродуктів бюджет країни-агресора міг недоотримати "трильйони доларів". Така цінова політика на світових ринках завдала нищівного удару по доходах, на які розраховував Кремль. Про це повідомив голова Санкт-Петербурзької міжнародної товарно-сировинної біржі Ігор Артем’єв, пише TMT. Маніпуляції та "невидимі" методикиАртем’єв стверджує, що недоотримання прибутків триває ще з радянських часів. Основною проблемою він називає непрозорість формування світових котирувань. Хоча міжнародні агенції формально використовують стандартні методики для оцінки російської нафти, сам механізм розрахунків у Москві вважають незрозумілим та сприятливим для маніпуляцій.Щоб змінити ситуацію, у РФ планують створити власне "Національне біржове цінове агентство". Воно має розробити суто російські індикатори вартості, спираючись на внутрішні торги та дані місцевих міністерств. У Кремлі сподіваються, що це допоможе штучно підвищити податкові надходження до бюджету.Нафтова галузь РФ на межі крахуПоки чиновники мріють про нові методики, реальність на ринку виглядає критичною для агресора. За даними Reuters, російський нафтовий сектор стрімко втрачає рентабельність:рекордне падіння цін. Наприкінці грудня вартість російської нафти марки Urals у портах Балтійського та Чорного морів обвалилася до 33–34 долари за барель. Це найнижчий показник із часів пандемії COVID-19;гігантські дисконти. Розрив у ціні порівняно з еталонною маркою Brent сягнув 27 доларів на барелі;збитковість видобутку. Через величезні знижки для Індії та Китаю, а також складні умови видобутку, багато нафтових проєктів РФ уже стали офіційно збитковими.Таким чином, нафтова галузь Росії, яка є фундаментом воєнного бюджету, опинилася у глибокій кризі, де навіть продаж сировини не покриває витрат на її видобуток.Нагадаємо, у грудні Європейська рада запровадила санкції щодо 41 судна, які входять до складу російського "тіньового флоту" нафтових танкерів. У Брюсселі стверджують, що це ще не остаточний список..

Участь глави Чечні Рамзана Кадирова у засіданні держради Російської Федерації 25 грудня була скасована через раптове погіршення його здоров'я. Політик прибув до Москви заздалегідь, проте в ніч перед зустріччю з диктатором Володимиром Путіним йому знадобилася термінова медична допомога. Про це повідомляє "Нова газета Європа". За даними видання, Кадирова на реанімобілі доправили до Центральної клінічної лікарні Москви, де, за словами джерел, його "ледве відкачали".Після інциденту Кадиров повернувся до Чечні й відтоді не з’являвся у публічному просторі. Журналісти зазначають, що стан його здоров'я системно погіршується ще з початку минулого року. Непрямим підтвердженням цього є нетипова поведінка лідера Чечні: за 2025 рік він чотири рази йшов у відпустку, хоча раніше працював майже без вихідних. Сам Кадиров під час нещодавньої "прямої лінії" намагався виправдати свій стан "нервовими розладами" та постійною напругою, яку він нібито відчуває через участь чеченських підрозділів у війні проти України.Варто зазначити, у вересні повідомлялось, що очільник Чечні Рамзан Кадиров через стан здоров'я фактично відійшов від прямого управління республікою. За інформацією ЗМІ, йому встановили катетер, який виводить сечу прямо з нирки, минаючи сечоводи й сечовий міхур, у спеціальний зовнішній мішок.Нагадаємо, раніше поплічнику російського диктатора Володимира Путіна, голові Чечні Рамзану Кадирову оголосили підозру. Його звинувачують у скоєнні воєнних злочинів стосовно українських військових. .

Нещодавно в польському місті Радомі громадянин України став жертвою групового нападу після побутового інциденту. Його врегулювали без залучення поліції, а українець потрапив до лікарні.Відповідний допис на своїй сторінці у Facebook написав надзвичайний і повноважний посол України в Польщі Василь Боднар."Попри це, до нього застосували фізичне насильство, а під час нападу лунали образливі висловлювання, пов’язані з його національним походженням. Унаслідок побиття він зазнав важких тілесних ушкоджень і перебуває в лікарні", — зазначив він.На його переконання, громадяни України мають право на повагу до їхньої гідності та безпеку незалежно від країни перебування. Будь-які вияви насильства або мови ненависті щодо українців є неприйнятними та мають отримувати належну правову оцінку."Розраховую, що обставини цього інциденту всебічно та неупереджено з’ясують, а винних осіб — притягнуть до відповідальності відповідно до законодавства з урахуванням усіх обставин справи, зокрема, можливого мотиву національної ненависті", — додав Василь Боднар.Він запевнив, що консульська служба України в Польщі перебуває у постійному робочому контакті з польськими правоохоронними органами й отримує необхідну інформацію офіційними каналами.Надзвичайний і повноважний посол України в Польщі зауважив, що факти насильства щодо громадян України за кордоном потребують належної та послідовної реакції."Насильство щодо громадян України за кордоном, зокрема, вчинене з мотивів національної ненависті, є неприпустимим і потребує принципової реакції", — підсумував Василь Боднар.Нагадаємо, що 4 вересня цього року біля магазину у варшавському районі Бялоленка відбувся напад на молодих громадян України. Нападники обзивали їх вульгарними словами через національність, а потім жорстоко побили..

Франція та Німеччина не подолали розбіжностей щодо проекту винищувача нового покоління FCAS. Суперечки та конкуренція представників обидвох країн призвели до відкладення реалізації ідеї.Про це повідомило видання Euractiv із посиланням на неназваного представника німецького уряду.Журналісти зазначили, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президент Франції Еммануель Макрон мали намір врегулювати затяжний конфлікт навколо флагманської оборонної програми Європи Future Combat Air System (FCAS) до кінця 2025 року."Усупереч початковому плану остаточне рішення про продовження проекту FCAS до кінця року ще не ухвалено", — повідомив Euractiv співрозмовник з уряду Німеччини.При цьому він не зміг назвати нову дату ухвалення рішення. Майбутній винищувач, який розробляється для роботи в мережі з дронами та цифровою бойовою хмарою, повинен замінити нинішні повітряні флоти трьох країн-партнерів — Німеччини, Франції та Іспанії — з 2040 року. Будь-яка подальша затримка проекту поставить під загрозу цей графік.Мерц, Макрон і прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес планували обговорити це питання в кулуарах саміту в Брюсселі в середині грудня, але жодних заяв не прозвучало."Всеосяжна французько-німецька програма дій із питань зовнішньої політики та безпеки поки що не дозволила розв'язати питання про спільний винищувач на рівні президента та канцлера", — заявив представник уряду Німеччини.В основі суперечки лежить бажання французького військового підрядника Dassault взяти на себе провідну роль у проекті, обійшовши німецького партнера Airbus, що офіційний Берлін вважає неприйнятним.Ще однією проблемою є те, що дві країни потребують військових літаків для різних завдань. Франції необхідні літаки, здатні нести ядерні боєголовки та взаємодіяти з її авіаносцем, тоді як Німеччина, яка не має авіаносців, вже погодилася придбати американські військові літаки F-35 для перевезення ядерних боєголовок НАТО.Раніше очільник Dassault висловив сумніви щодо майбутнього програми, заявивши, що воно залежить від того, чи готова Німеччина переглянути свою залежність від імпорту американської зброї.Нагадаємо, 21 грудня журналісти Financial Times повідомляли, що президент Франції Еммануель Макрон "фактично зрадив" канцлера Німеччини Фрідріха Мерца в питанні використання заморожених російських активів для допомоги Україні, приєднавшись до країн, які виступають проти конфіскації коштів Росії на користь Києва..