Судові органи Нижньої Саксонії поставили крапку у справі про вбивство 16-річної біженки з України на вокзалі Фрідланда. Через виявлену у підсудного тяжку психічну хворобу замість тюремного терміну іракця відправлять на закрите лікування у спеціалізованому закладі.Про це повідомляє Deutche Welle.Психіатричний діагноз та деталі злочинуЯк зазначає видання, під час винесення вердикту 29 квітня суддя врахував результати медичної експертизи 31-річного фігуранта. Фахівці виявили у чоловіка параноїдну шизофренію, що свідчить про його неосудність під час скоєння правопорушення. Слідством встановлено, що влітку 2025 року зловмисник штовхнув дівчину під товарний склад, що рухався через станцію Фрідланда — потерпіла загинула миттєво.Питання депортації та політичні дебатиТрагічний інцидент викликав хвилю обурення та політичних дискусій у Німеччині через статус нападника. Як з'ясувалося, виходець з Іраку взагалі не мав права перебувати на території ФРН:згідно з європейськими нормами, його мали вислати до Литви, через яку він незаконно потрапив до ЄС;за кілька місяців до вбивства відомство у справах біженців просило про арешт чоловіка для подальшої депортації;адміністративний суд Ганновера тоді відхилив запит на затримання мігранта.Визнання підсудного загрозою для суспільстваПопри стан здоров'я іракця, прокуратура Геттінгена наполягала на тому, що вбивство було навмисним. Оскільки звинувачення вважає чоловіка вкрай небезпечним для громадськості, було проведено спеціальну процедуру встановлення виконавця злочину. Замість стандартного кримінального процесу було ухвалено рішення про ізоляцію особи у психіатричній лікарні. Наразі ландтаг Нижньої Саксонії розпочав обговорення політичних наслідків цієї справи.Нагадаємо, у німецькому місті Дорстен 16-річний підліток зізнався правоохоронцям у вбивстві жінки з України та її дитини. Їх тіла знайшли 29 червня..

На Філіппінах прокинувся небезпечний вулкан Майон. Тисячі людей довелося евакуювати на більш безпечні території.Про це повідомляє Bloomberg. Журналісти відзначили, що, за даними Департаменту соціального забезпечення та розвитку, майже 1500 сімей зараз перебувають у евакуаційних центрахВодночас Інститут вулканології оголосив третій рівень тривоги за п'ятибальною шкалою. Він попередив про зсуви та потоки лави. До того ж сильний попіл накрив кілька міст у провінції Албай, що порушило рух транспорту.Інформації про жертв чи постраждалих через активність вулкана поки немає.Вулкан Майон — вулкан на Філіппінах висотою 2462 метрів. Він лежить у регіоні Біколь на південному сході головного острова Лусон, недалеко від міста Легаспі.З усіх вулканів острова Майон є найбільш активним. Має майже досконалу конусоподібну форму, основа завдовжки 130 км. Складений переважно андезитовими лавами. За останні 400 років вивергався понад 50 разів. Найкатастрофічніше виверження відбулося 1 лютого 1814 року, внаслідок якого потік лави повністю знищив місто Сагзава, тоді загинуло понад 1200 осіб.Нагадаємо, раніше вулкан Тааль прокидався на території Філіппін. Він розташований на острові поблизу столиці Маніли. Виверження викликало три потужні викиди попелу та газу, а стовпи диму піднялися вгору до двох кілометрів. До того ж на італійському острові Сицилія сталося виверження вулкана Етна. Над островом навис величезний стовп диму та попелу..

Іран запропонував Сполученим Штатам Америки нову угоду для розблокування Ормузької протоки. Американський лідер Дональд Трамп пообіцяв розглянути документ.Про це повідомляє Reuters з посиланням на власні джерела. За даними журналістів, влада Ірану вважає свою пропозицію значним кроком назустріч США.Згідно з пропозицією іранської сторони, війна закінчиться за умови гарантії, що Ізраїль і США більше не будуть нападати. Водночас Тегеран відкриє Ормузьку протоку, а Вашингтон скасує блокаду іранських портів.Після цього мають відбутися переговори щодо обмеження ядерної програми Ірану в обмін на скасування санкцій. При цьому Тегеран вимагатиме від Вашингтона визнання його права збагачувати уран у мирних цілях, навіть якщо він погодиться призупинити свою ядерну програму."У цих рамках переговори щодо складнішого ядерного питання переведено на завершальну стадію, щоб створити більш сприятливу атмосферу", — сказало джерело.Реакція ТрампаПрезидент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп опублікував допис у соцмережі Truth Social, у якому заявив, що невдовзі розгляне пропозиції Ірану. Проте він відзначив, що поки сумнівається у можливості ухвалення іранського плану."Незабаром я розгляну план, який Іран нам щойно надіслав, але не можу уявити, що він буде прийнятним", — наголосив Трамп.За його словами, Тегеран "ще не заплатив достатньо високу ціну за те, що зробив з людством і світом протягом останніх 47 років".Нагадаємо, за даними Politico, Дональд Трамп заявив законодавцям про "припинення" війни з Іраном. У такий спосіб він, ймовірно, намагається зняти напругу довкола необхідності отримання схвалення Конгресу на подальші військові дії.Читайте також:Ціна перемир’я: хто — США чи Іран — виграв більше від війни на Близькому СходіФіаско переговорів у Пакистані. Чи перетвориться Трамп на "пірата" Аравійського моря.

У суботу, 1 травня, у Польщі знайшли тіло 35-річного українця без ознак життя. Медики, які прибули на місце, констатували смерть чоловіка.Про це повідомляє TVP. За даними видання, інцидент стався у місті Яроцин на вулиці Замковій.Зазначається, що перехожий помітив чоловіка, який лежав на тротуарі у крові. Відтак, він викликав екстрені служби.За словами речниці місцевої поліції Агнешки Заворської, попередньою причиною смерті стало поранення гострим предметом. Загиблим виявився 35-річний українець, який проживав у Яроцинському повіті. Слідчі розглядають версію вбивства, однак мотиви злочину наразі невідомі.Після аналізу записів камер відеоспостереження правоохоронці тієї ж ночі затримали 21-річного громадянина України, який також мешкає в цьому районі. Водночас станом на 2 травня йому ще не висунули офіційних обвинувачень. Поліція продовжує слідчі дії та встановлює всі обставини трагедії.Нагадаємо, 23 квітня в Польщі в лісовій місцевості поблизу села Плонна в Саноцькому повіті загинула 58-річна жінка. За попередніми даними, її атакував ведмідь, який завдав смертельних поранень.Додамо, 15 квітня у Польщі перекинувся мікроавтобус, у якому перебували громадяни України. Водія та одного з пасажирів доставили до лікарні..

Запланований показ документального фільму Russians at War ("Росіяни на війні") російсько-канадської режисерки Анастасії Трофімової викликав занепокоєння в посольства України у Швейцарії. Стрічка ввійшла до програми заходів Mai-Fest у Цюриху.Посольство України у Швейцарії опублікувало офіційний коментар із цього приводу на своїй сторінці у Facebook.Наголошується, що показ стрічки створює ризики поширення наративів, які "об’єктивно працюють на користь держави-агресора". За оцінками компетентних органів України та міжнародних партнерів, фільм є елементом російської пропаганди."Такі матеріали сприяють спотворенню реальності війни, розмиванню чіткої межі між агресором і жертвою та підміні відповідальності за скоєні злочини", — зазначили дипломати.У посольстві також нагадали, що Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження щодо Анастасії Трофімової за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 436-2 Кримінального кодексу України — про виправдання та визнання правомірною збройної агресії Росії проти України. Також зафіксовано порушення нею українського законодавства у зв'язку з незаконним в'їздом на тимчасово окуповані території."У цьому контексті навіть супровідні пояснення чи дискусії не нівелюють ризиків легітимізації пропагандистських матеріалів та їхнього впливу на суспільну думку. Вважаємо, що свобода вираження не повинна використовуватися як інструмент для поширення дезінформації та виправдання агресії", — йдеться у заяві.Russians at War ("Росіяни на війні") — документальна стрічка російсько-канадської режисерки Анастасії Трофімової. Раніше вона працювала у медіамережі Russia Today.Трофімова кілька місяців провела з російськими військовими на тимчасово окупованих українських територіях. Фільм вона позиціювала як антивоєнну історію про долю російських солдатів, яка допоможе краще зрозуміти цю війну.Вперше його показали на міжнародному Венеційському кінофестивалі на початку вересня. Тоді українська кіноспільнота розкритикувала показ.Пізніше фільм намагалися показати на кінофестивалях у Торонто та Цюриху, але через обурення українців та міжнародної спільноти публічні покази скасували.Нагадаємо, раніше стало відомо, що канадський мовник TVO більше не підтримуватиме та не транслюватиме пропагандистський фільм "Росіяни на війні". Також у Канаді переглянули процес, за допомогою якого профінансовано цей проєкт та використано бренд їхнього мовника..

Американський президент Дональд Трамп заявив про плани Сполучених Штатів Америки взяти під контроль Кубу. На запитання присутніх, як реально він планує це зробити, він відповів — "майже негайно".Про це Дональд Трамп сказав під час промови у Вест-Палм-Біч (Флорида) перед членами місцевого клубу Forum, його цитують журналісти Fox News.Президент США згадав Кубу, стверджуючи, що Америка "майже негайно візьме її під контроль". І це, за його словами, станеться вже найближчим часом."Куба в біді. Але спершу ми завершимо одну справу", — сказав він, маючи на увазі війну з Іраном.Дональд Трамп традиційно наголосив, що в Ірані місія США вже практично закінчена. Тож варто переходити до наступних "важливих справ"."На зворотному шляху з Ірану один із наших великих авіаносців, можливо, USS Abraham Lincoln — найбільший у світі, наблизиться на відстань приблизно 90 метрів від узбережжя, і вони скажуть: "Дуже дякуємо, ми здаємося", — розповів американський президент.Більше нічого про захоплення Куби Дональд Трамп не додав. А Білий дім не відповів журналістам Fox News, чи є його висловлювання гіпотетичними, чи окреслюють майбутні політичні плани США.На теперішній момент триває запроваджена американцями морська блокада Куби. Острів потерпає від нестачі нафти й енергоресурсів, адже повністю залежить від постачання з інших країн.Дональд Трамп також запровадив нові санкції проти високопоставлених кубинських чиновників. Це теж є частиною багатомісячної кампанії з тиску на Кубу.В американській адміністрації заявили, що Куба загрожує національній безпеці США. Натомість у Гавані повністю відкидають такі звинувачення.Нагадаємо, раніше Дональд Трамп заявляв, що Куба перебуває у вкрай слабкому стані, тож США начебто можуть втрутитися в ситуацію "в будь-якій формі"..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив законодавцям про "припинення" війни з Іраном. У такий спосіб він, ймовірно, намагається зняти напругу довкола необхідності отримання схвалення Конгресу на подальші військові дії.Про це повідомляє Politico. Зазначається, що Білий дім виклав свою позицію в офіційному листі на тлі завершення 60-денного терміну, передбаченого Резолюція про воєнні повноваження 1973 року. Цей закон вимагає припинення бойових дій, якщо Конгрес не санкціонує застосування сили. У Вашингтоні стверджують, що оголошене припинення вогню фактично зупиняє цей відлік."З 7 квітня 2026 року між Сполученими Штатами та Іраном не було жодної перестрілки. Воєнні дії, що розпочалися 28 лютого 2026 року, припинилися", — заявив Трамп.Водночас це рішення має політичну мету — стримати зростаюче невдоволення в Конгресі, де президент стикається з ризиком втрати підтримки навіть серед республіканців. Війна триває вже другий місяць без чіткої стратегії завершення. Міністр оборони Піт Хегсет, виступаючи на слуханнях у Конгресі, заявив, що режим припинення вогню "означає зупинку або призупинення 60-денного відліку", що дозволяє адміністрації продовжувати операції.Попри це, критики наголошують, що американські сили залишаються в регіоні, а військова блокада іранських портів триває. За даними Пентагону, близько 50 тисяч американських військових досі дислоковані на Близькому Сході й готові відновити бойові дії у разі провалу переговорів.Нагадаємо, раніше голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн під час слухань у Сенаті США, Росія надає допомогу Ірану у військовому плані. Очільник Кремля Володимир Путін про це знає, підтримує та корегує такі дії, адже не зацікавлений в американських успіхах на Близькому Сході..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп оголосив про посилення торгового тиску на Європейський Союз. Зокрема, Вашингтон підвищує до 25% тарифи на авто з ЄС.Таку заяву американський лідер зробив у своїй соцмережі Truth Social."Радий оголосити, що, з огляду на те, що Європейський Союз не дотримується нашої повністю узгодженої торговельної угоди, наступного тижня я підвищу тарифи, які стягуватимуться з Європейського Союзу за легкові автомобілі та вантажівки, що ввозяться до Сполучених Штатів", — наголосив Трамп.Водночас він не пояснивши, як саме ЄС порушує угоду. Проте відзначив, що новий рівень мит становитиме 25%. Водночас американський президент додав, що автомобілі, вироблені безпосередньо на території США, не підпадатимуть під ці обмеження."Ці заводи, на яких працюють американські робітники, скоро відкриються. Ніколи ще не було нічого схожого на те, що відбувається в Америці сьогодні!" — резюмував лідер США.Зауважимо, у січні цього року американський президент Дональд Трамп оголосив про введення мит проти низки європейських країн. Вони мали діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.Нагадаємо, Дональд Трамп оголосив про припинення постачання нафти та фінансової допомоги на Кубу, вдавшись до мови жорстких ультиматумів. Лідер США закликав офіційну Гавану негайно піти на переговори, попередивши про критичні наслідки зволікання..

Президент США Дональд Трамп заявив, що не використовує бронежилет через занепокоєння власним зовнішнім виглядом. За його словами, захисне спорядження може візуально додавати ваги, що й утримує його від постійного носіння.Про це пише FoxNews.Трамп зазначив, що його нібито не просили офіційно вдягати бронежилет, попри обговорення такої можливості після інцидентів із загрозами безпеці. Він додав, що "не знає, чи зможе витримати те, що виглядатиме на 20 фунтів важчим".Водночас президент визнав ефективність бронежилета, згадавши випадок поранення агента Секретної служби під час одного з інцидентів. За його словами, захисне спорядження "прийняло на себе постріл упритул", фактично врятувавши життя."Чесно кажучи, жилет виконав неймовірну роботу, бо він взяв на себе постріл упритул. Він навіть не хотів їхати до лікарні. Ми відправили його туди просто про всяк випадок… Це все одно був удар, але він не хотів їхати до лікарні. Але в тому пострілі все ще була величезна сила. Це як отримати удар від Майка Тайсона", — зазначив американський лідер.Що відомо про замахи на Дональда ТрампаУ липні 2024 року під час передвиборчого мітингу в Батлері (Пенсильванія) у Дональда Трампа стріляли: куля поранила його у верхню частину вуха. Нападник убив одного глядача та поранив ще двох, після чого був ліквідований Секретною службою. ФБР кваліфікувало подію як замах на вбивство; стрільцем назвали 20-річного Томаса Меттью Крукса, чиї мотиви залишилися нез’ясованими.У вересні 2024 року сталася ще одна спроба замаху на Трампа — цього разу на полі для гольфу у Флориді. Озброєного чоловіка помітила Секретна служба, після чого його затримали під час втечі. Ним виявився Раян Веслі Рут, який раніше займався будівництвом і публічно коментував політику, зокрема підтримував Україну.У 2025 році суд визнав Рута винним за всіма обвинуваченнями у справі.Також, у Вашингтоні вночі 26 квітня сталася стрілянина на заході, в якому брав участь президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп та перша леді Меланія Трамп..

Заяви президента США Дональда Трампа про можливе скорочення американського військового контингенту в Німеччині викликали несподівану реакцію у Пентагона. Там не очікували такого розвитку подій.Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела в оборонному відомстві. За їхніми словами, допис Трампа у соцмережах став першим сигналом про можливе нове скорочення військ, хоча раніше такі плани не обговорювалися.У Пентагоні зазначають, що нещодавній перегляд глобальної військової присутності США не передбачав суттєвого зменшення контингенту в Європі. Водночас там наголошують, що готові виконати будь-яке рішення верховного головнокомандувача.Реакція НімеччиниРеакція в Німеччині також була різкою. Неназвані німецькі посадовці заявили, що подібні погрози можуть послабити не лише європейську безпеку, а й самі США.Наразі в Німеччині дислоковано близько 35-40 тисяч американських військових. Країна відіграє ключову роль для США, адже саме там розташовані важливі командні центри, зокрема європейське та африканське командування, а також один із найбільших американських військових госпіталів за межами США.Експерти зазначають, що потенційне виведення військ стане складним і дорогим процесом. Так, доведеться переміщати не лише особовий склад, а і їхні сім’ї та техніку, причому у США може не вистачити інфраструктури для їхнього розміщення.Нагадаємо, у березні у Трампа заявили про "вичерпання запасів" зброї США. Американський міністр оборони Піт Гегсет звинуватив колишнього президента країни Джо Байдена в тому, що той "вичерпав запаси" зброї. Насамперед у провину колишньому очільнику держави ставлять направлення її Україні.Додамо, раніше Німеччина офіційно оголосила про розширення військової допомоги, зосередившись на посиленні далекобійних спроможностей Збройних сил України. Нова стратегія передбачає не лише прямі постачання озброєння, а й запуск спільного оборонного виробництва для створення дронів стратегічного призначення..

Росія надає допомогу Ірану у військовому плані. Очільник Кремля Володимир Путін про це знає, підтримує та корегує такі дії, адже не зацікавлений в американських успіхах на Близькому Сході.Про це заявив голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн під час слухань у Сенаті США, його цитують журналісти The Guardian.Він зазначив, що Росія однозначно надає допомогу Ірану у веденні війни проти США, проте відмовився вдаватися в подробиці, посилаючись на публічний характер слухань."Там, безперечно, щось відбувається", — недвозначно натякнув Ден Кейн.Сенатор-республіканець Роджер Вікер, який головою комітету, погодився з цим. Він наголосив при цьому, що Володимир Путін особисто керує обсягами та методами такої підтримки."Немає сумнівів, що Росія Володимира Путіна вживає серйозних заходів, щоби підірвати наші зусилля, спрямовані на досягнення успіху в Ірані", — акцентував він.Раніше президент США Дональд Трамп відмовився відповідати на запитання журналістів щодо можливої допомоги Росії Ірану та назвав їх "нерозумними". Своєю чергою, спецпредставник Стів Віткофф заявляв про отримані запевнення від Москви, що Росія не передає Ірану розвідувальні дані.Водночас міністр оборони Великої Британії Джон Гілі прямо припустив, що Іран запозичив у Росії тактику застосування безпілотників типу "Шахед", які тепер летять в об’єкти США та союзників на Близькому Сході.Нещодавно журналісти видання Axios написали, що головним інструментом тиску на Іран стане збереження морської блокади. За словами американського президента Дональда Трампа, вона триватиме до досягнення остаточної домовленості щодо ядерної програми.Нагадаємо, сьогодні американський президент різко висловився, що федеральному канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу варто більше зосередитися на Україні та внутрішніх проблемах Німеччини, а не коментувати дії США в Ірані..

У Росії переробка нафти скоротилася до багаторічного мінімуму. Це багато в чому пов’язано з тим, що у квітні кількість атак України на російську нафтову інфраструктуру сягнула найвищого рівня з грудня.Про це повідомило видання Bloomberg. Його аналітики підрахували, що за квітень Україна завдала щонайменше 21 удар по російських нафтопереробних заводах, морських об'єктах та інфраструктурі нафтопроводів."Метою цих дій є зменшення доходів, які Москва отримує від світових ринків нафти", — констатували експерти.Вони додали, що Україна повернулася до стратегії неодноразових атак на окремі нафтопереробні заводи. Такий підхід максимізує завдану шкоду та перешкоджає швидкому ремонту. Зокрема, роботу великого Туапсинського НПЗ зупинили через три удари за останні два тижні."Масштабні пожежі на об'єкті спричинили екологічну кризу, а місцева влада змушена боротися з розливами нафтопродуктів і токсичними викидами у повітря", — зауважили автори журналістського матеріалу.Там додали, що Україна також посилила атаки на російську мережу нафтопроводів. Протягом квітня уражено щонайменше п'ять насосних станцій глибоко всередині російської території.Проте, зауважили аналітики, російська мережа нафтопроводів виявилася стійкою, що дозволило перенаправити потоки нафти з пошкоджених об'єктів. Тому ці удари поки що не мали тривалого впливу на внутрішні постачання.Учора президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь генерал-майора Євгенія Хмари щодо "українських далекобійних санкцій". Останні удари виявилися дуже успішними."Це новий етап застосування української зброї для обмеження потенціалу російської війни. Вдячний хлопцям із СБУ за влучність", — наголосив він.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, обмеження доступних російських засобів протиповітряної оборони та складнощі, пов'язані із захистом великих інфраструктурних об'єктів на відстані тисяч кілометрів, перешкоджають зусиллям Кремля щодо захисту від українських ударів на великі відстані..

Безпілотники Центру спецоперацій "Альфа" Служби безпеки України вже другий день поспіль успішно відпрацювали по нафтовій інфраструктурі Росії поблизу Пермі. Цього разу влучили в завод, розташований за понад 1 500 кілометрів від України.Про це повідомила пресслужба СБУ. Там зазначили, що "бавовна" досі палає на НПЗ "Лукойл-Пермнафтооргсинтез"."Це один із найбільших нафтопереробних заводів Росії потужністю майже 13 мільйонів тонн на рік, який забезпечує паливом як цивільний сектор, так і потреби російської армії", — йдеться в повідомленні.За попередньою інформацією, на НПЗ уражено установку АВТ-4 — ключовий вузол первинної переробки нафти."Внаслідок удару загорілися вакуумна й атмосферна ректифікаційні колони. Їх ураження фактично виводить установку з ладу", — пояснили фахівці.Також СБУ сьогодні повторно уразила лінійну виробничо-диспетчерську станцію "Пермь", яка забезпечує постачання нафти на НПЗ "Лукойл-Пермнафтооргсинтез". Учора на цю станцію вже навідувалися безпілотники Служби безпеки. Сьогодні там з’явилися нові осередки пожежі."Ворог має усвідомити просту річ: у нього більше немає "безпечного тилу". Віддаленість більше не гарантує захисту — кожен регіон, де підприємства працюють на війну проти України, є досяжним. СБУ вже продемонструвала здатність проводити успішні удари на великій відстані й продовжить системно уражати такі об’єкти", — наголосили в Службі безпеки України.Нагадаємо, що вчора Володимир Зеленський заслухав доповідь генерал-майора Євгенія Хмари щодо "українських далекобійних санкцій". Останні удари виявилися дуже успішними, за що президент України подякував СБУ..

У четвер, 30 квітня, світові ціни на нафту підскочили до чотирирічного максимуму. Вони сягнули позначки в понад 122 долари за барель.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters. За словами експертів, основна причина зростання цін — побоювання, що війна між США й Іраном може загостритися та призвести до тривалих перебоїв у постачанні енергоносіїв з Близького Сходу.Ф'ючерси на нафту Brent зросли на 3,73 долара, або на 3,2%, до 121,76 долара за барель, досягнувши внутрішньоденного максимуму в 126,41 долара, найвищого рівня з 9 березня 2022 року.Термін дії термінового контракту на постачання в червні закінчується у четвер. Активніший липневий контракт становив 111,89 долара, що на 1,45 долара або на 1,3% більше.Таким чином ціна на сиру нафту марки Brent подвоїлася з початку американсько-ізраїльської атаки на Іран 28 лютого, а ціна на американську еталонну нафту West Texas Intermediate зросла приблизно на 90% через фактичне закриття Ормузької протоки, через яку транзитується близько п'ятої частини світового обсягу нафти та зрідженого природного газу.Аналітики зауважили, що зростання цін на нафту ризикує призвести до нового сплеску світової інфляції та підвищення цін на бензин у США напередодні проміжних виборів пізніше цього року."Цінам на нафту зараз не потрібно особливого заохочення, щоби спокусити їх зростання. Тим, хто не вважає, що ціни на Brent мають потенціал досягнути 150 доларів за барель, варто зараз відвести погляд", — цитує Reuters представника нафтового брокера PVM Джона Еванса.Ф'ючерси на сиру нафту WTI показали менший приріст, вони зросли на 1,49 долара, або 1,4%, до 108,37 долара. Контракт раніше досягнув позначки в 110,93 долара, що є найвищим показником зі 7 квітня."Обидва показники зростають вже четвертий місяць поспіль, що відображає побоювання, що конфлікт з Іраном може задушити світові постачання нафти на наступні місяці", — підсумували аналітики.Нагадаємо, видання Axios інформувало, що головним інструментом тиску на Іран стане збереження морської блокади. За словами американського президента Дональда Трампа, вона триватиме до досягнення остаточної домовленості щодо ядерної програми..

Ізраїльська компанія "Цинципер" відмовилася прийняти партію пшениці, яку підозрюють у крадіжці з України. Після цього зерновоз вийшов з порту Хайфи у нейтральні води.Про це повідомило ізраїльське видання The Marker."Ми перемогли, зерновоз іде в нейтральні води з порту. Кримінальну справу та санкційну завершимо", — заявив надзвичайний і повноважний посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук в коментарі для "Інтерфакс-Україна".У компанії "Ценципер" заявили в четвер зранку постачальнику вантажу пшениці SGM, якого підозрюють у крадіжці з окупованого Росією Сходу України, що вона відхилить прийом вантажу з російського судна. Там зазначили, що "російський постачальник вантажу пшениці буде змушений знайти інше місце для розвантаження"."Це перший випадок, коли партію зерна, яку підозрюють у крадіжці, відхилили та не розвантажили в Ізраїлі", — наголосили журналісти.При цьому в повідомленні йдеться про судно Panormitis, яке стояло на якорі біля узбережжя Хайфи, близько 20 тисяч тонн ячменю та близько шість тисяч тонн загальною вартістю близько семи мільйонів доларів, які, за даними українського уряду, походили з окупованих Росією українських територій.У МЗС України раніше повідомляли про звернення щодо судна Abinsk, яке перебувало на рейді Хайфи й очікувало на розвантаження.Ще в середу видання The Marker повідомляло, що "Ценципер" планує отримати вантаж зі судна Panormitis, але того ж дня генеральний директор компанії Ітай Рон заявив, що "це перші судна з початку війни між Росією й Україною, на борту яких нібито є некошерні товари".На цьому тлі "Ценципер" звернувся до Міністерства закордонних справ Ізраїлю з проханням надати інструкції щодо розвантаження судна, після чого у четвер ухвалив рішення про відмову від цього.Компанія є одним із найстаріших і найбільших імпортерів зерна в Ізраїлі, імпортує зерно з Європи, США та Південної Америки.Нагадаємо, декілька днів тому речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що випадки постачання викраденого Росією українського зерна фіксуються не лише щодо Ізраїлю, а й стосуються інших країн. Зокрема, йдеться про Туреччину, Єгипет і Алжир..
