Світ

У ніч на неділю, 20 вересня, підрозділи Сил оборони України уразили нафтопереробний завод "Газпромнефть-Московский НПЗ". Підприємство розташоване в районі Капотня, що територіально належить до Москви.Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України."На території об'єкту зафіксовано масштабну пожежу — уражено установку первинної переробки АВТ-6, комплексну установку переробки нафти й установку ізомеризації", — деталізували українські військові.Вони додали, що "Газпромнефть-Московский НПЗ" — одне з найбільших нафтопереробних підприємств Російської Федерації."Потужність заводу становить близько 12 мільйонів тонн нафти на рік", — акцентували в Генштабі ЗСУ.Підприємство здійснює перероблення нафти та виробляє автомобільні бензини, дизельне й авіаційне паливо, мазут та іншу нафтову продукцію."Завод активно залучають до забезпечення потреб збройних сил Російської Федерації", — пояснили українські військові.Вони наголосили, що ураження подібних об’єктів російського агресора є реалізацією Україною свого невід’ємного права на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН."Такі удари спрямовані на зниження військово-економічного потенціалу Російської Федерації. Далі буде! Слава Україні!" — підсумували в Генеральному штабі ЗСУ.Нагадаємо, раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський зазначав, що в Московському регіоні дуже відчутно спрацювали українські далекобійні відповіді. Є ураження одного з ключових підприємств нафтової промисловості Росії й обʼєкта логістики агресора..

Україна офіційно звернулася до урядів країн світу із закликом обмежити діяльність і повністю закрити російські культурні центри "Російський дім". Вони є центрами дезінформації, дестабілізації та шпигунства.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Не можна недооцінювати когнітивний вимір сучасної війни. Росія веде глобальну боротьбу за уми людей, використовуючи розгалужену мережу інструментів і каналів, зокрема, "Росспівробітництво" та культурні центри, відомі як "Російські доми" (Russkiy Dom). Фактично вони слугують інструментами дезінформації, дестабілізації та шпигунства", — написав він.Міністр додав, що Україна схвалює заходи, вжиті владою в різних країнах Європи для блокування діяльності цих мереж — зокрема, в Німеччині, де наприкінці минулого тижня в Берліні закрили "Російський дім" після років його згубного впливу."У нашому спільному європейському домі не місце для "Російських домів", що поширюють військову пропаганду й активно працюють на підрив миру в Європі", — наголосив він.За його словами, попри хвилю закриттів, деякі з цих центрів дезінформації продовжують діяти щонайменше в семи європейських країнах."Масштаби діяльності цієї мережі в Африці, Центральній і Східній Азії, Азійсько-Тихоокеанському регіоні та Південній Америці є ще значнішими", — зауважив очільник українського дипломатичного відомства.Він констатував, що в низці країн офіційна інфраструктура цієї мережі залишається недоторканою. У деяких державах "Російський дім" інтегрований до російської дипломатичної інфраструктури."Україна офіційно звернулася до урядів країн світу із закликом визнати загрозу національній безпеці, яку становить ця мережа. Ми навели аргументи на користь обмеження їхньої діяльності та повного закриття цих центрів", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, раніше український міністр зазначав, що Росія веде війну з Європою — навіть якщо Європа відмовляється це бачити. Від Лейпцизького інциденту до саботажу проти виробників озброєнь у десятку країн, прихованого вербування, глушіння GPS авіації, вторгнень дронів і ракет у повітряний простір НАТО, розриву підводних кабелів у Балтії та кібератак..

У ніч на неділю, 20 вересня, в Московському регіоні дуже відчутно спрацювали українські далекобійні відповіді. Є ураження одного з ключових підприємств нафтової промисловості Росії й обʼєкта логістики агресора.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це мільярди доларів, які підтримують воєнну машину", — наголосив він.За його словами, працювали, зокрема, FP-1, RZ-100, MICH-2000, "Паляниця", Vendetta, "Лютий", "Барс", "Фламінго", "Січень", Pelican."Дякую нашим воїнам за влучність: СБУ разом із СБС, ССО, ГУР і СЗР", — перерахував український президент учасників успішної операції.Він додав, що минулої ночі відбулися також застосування українських санкцій по підприємству у Воронезькому регіоні Росії."Москва повинна не будувати ешелоновані кільця ППО за рахунок інших регіонів, а завершити свою жорстоку війну й обрати мир", — акцентував президент України.Він констатував, що є на столі кроки для деескалації: в енергетиці, продовольчій безпеці. З російського боку потрібна політична воля."Дякую всім, хто посилює українську далекобійність. Вдячний кожному, хто доповнює наші далекобійні відповіді відповідями санкційними. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше президент зазначав, що Україна підтримуватиме динаміку далекобійності, продовжуючи завдати ударів по військових об’єктах на території Росії восени..

Мешканці двох районів Молдови повідомили про ймовірні безпілотні літальні апарати у повітряному просторі країни, які вони зафіксували в неділю, 20 вересня. Місцева поліція проводить масштабну перевірку.Про це повідомила пресслужба поліції Республіки Молдова."Сьогодні вночі, близько 01:50, до поліції Оргея надійшло повідомлення від мешканця села Березлогі, який поінформував, що спостерігав у небі літальний об'єкт, схожий на дрон", — зазначили молдовські правоохоронці.Вони додали, що пізніше, близько 02:00, до поліції Келераші надійшов повідомлення від мешканця села Деренеу, який поінформував, що спостерігав яскраве світло в небі, а потім вибух."Поліція негайно втрутилася та провела перевірки у зазначених районах. Після попередніх розслідувань і огляду місцевості, зокрема, на околицях згаданих населених пунктів, не виявлено жодних фрагментів, слідів удару чи загорянь, які би підтверджували виникнення вибуху на землі чи падіння будь-якого об'єкта", — констатували молдовські поліцейські.Поліція продовжує перевірки для встановлення всіх обставин. Правоохоронці запевнили, що ретельно документують ці справи."У разі спостереження літальних об'єктів, вибухів або підозрілих предметів, що впали на землю, громадяни не повинні наближатися до них і повинні негайно зателефонувати до служби 112", — наголосили в поліції Республіки Молдова.Нагадаємо, що 9 вересня реактивні дрони росіян атакували пункт пропуску "Старокозаче" в Одеській області на кордоні з Молдовою. Внаслідок ударів виникнула пожежа, згоріли автомобілі. До того ж загинули люди..

Унаслідок нічної атаки дронів у неділю, 20 вересня, в Москві спалахнув нафтопереробний завод "Газпромнефть-МНПЗ". Також горять логістичні склади. Тим часом мер Москви "відзвітував" про "збиття" десятків безпілотників.Про атаку на нафтопереробний завод повідомив Telegram-канал Astra. Медійники послалися на аналіз кадрів очевидців, який підтвердив, що серед цілей нічної атаки опинився нафтопереробний завод у Москві. Мер столиці Росії теж поінформував про обстріл одного з об'єктів заводу.Московський нафтопереробний завод (АТ "Газпромнефть-МНПЗ") — одне з найбільших нафтопереробних підприємств Росії, розташоване в московському районі Капотня. Його потужність перероблення — 11 мільйонів тонн нафти на рік.Завод забезпечує близько 40% паливного ринку Москви та 70% потреб Московського регіону в бензині й авіаційному гасі.Мешканці Підмосков'я та Москви повідомляли про велику кількість вибухів протягом ночі — НПЗ став лише одним із об'єктів, що опинилися під ударом.Уночі під Москвою лунали вибухи через атаку дронів — зафіксовано серії вибухів і проліт груп дронів у декількох напрямках, а в селищі Соф'їно, ймовірно, спалахнула пожежа на складських приміщеннях.У компанії Fire Point заявили, що ударні безпілотники FP-1 знищили складський комплекс у Підмосков'ї. За попередньою інформацією, йдеться про склади компанії "Современные Складские Технологии".Нагадаємо, що на початку цього тижня американський президент Дональд Трамп звернувся до Володимира Зеленського з проханням припинити атаки на російські нафтопереробні заводи. За словами очільника Білого дому, удари по об'єктах країни-агресора нібито провокують стрімке зростання світових цін на дизельне пальне..

Китай різко розкритикував новий закон США, який посилює санкції проти Росії та розширює торгівельні обмеження щодо Ірану. Офіційний Пекін заявив про категоричне несприйняття односторонніх обмежень і вторинних санкцій.Про це повідомляє Bloomberg.  Реакція Пекіна на нові санкції СШАЯк зазначає видання, речник міністерства торгівлі Китаю заявив, що Пекін послідовно виступає проти односторонніх санкцій та так званих "вторинних санкцій". У відомстві наголосили, що обмеження, які не мають схвалення Організації Об'єднаних Націй або підґрунтя в міжнародному праві, є неприйнятними.Також у Пекіні наголосили, що уважно стежитимуть за подальшими кроками Вашингтона та залишають за собою право вжити заходів відповіді для захисту суверенітету, економічних інтересів і прав китайських підприємств. Водночас Китай закликав до збереження стабільних торгівельних відносин шляхом діалогу та консультацій.Загроза для покупців російської нафтиЗакон, підписаний Дональдом Трампом у п'ятницю, передбачає запровадження нових мит проти країн, які продовжують купувати російські нафтопродукти. Серед найбільших покупців російської нафти опинилися Китай, Індія, а також країни-союзники США, зокрема Туреччина та окремі держави Європейського Союзу. Запровадження цих заходів є важливим кроком, адже Україна прагне сильнішої підтримки від США у протистоянні військовій агресії Росії.Переговори на тлі загостренняКритика з боку Китаю лунає безпосередньо перед запланованою зустріччю Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна у Вашингтоні. Передувати цим переговорам вищого рівня будуть зустрічі в Нью-Йорку за участю Міністра фінансів США Скотта Бессента та віцепрем’єра Державної ради КНР Хе Ліфена.Нагадаємо, раніше Державний департамент Сполучених Штатів Америки схвалив можливий продаж Україні засобів для модернізації протиповітряної оборони та пов'язаного обладнання і послуг. Орієнтовна вартість угоди становить 2,68 мільярда доларів..

Лідерка французької правої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен виступила із різкою критикою на адресу Кремля після чергових агресивних кроків Москви проти європейського бізнесу. Політикиня, яка раніше демонструвала прихильність до Російської Федерації, публічно запевнила, що росіянам не вдасться залякати Францію або змінити її позицію щодо війни в Україні.Про це йдеться в інтерв'ю політикині виданню RTL.Конфіскація бізнесу та засудження дій ПутінаЯк зазначає видання, тривалий час Марін Ле Пен залишалася серед тих французьких діячів, чия позиція щодо держави-агресорки була лояльнішою за загальноєвропейську. Проте 19 вересня вона виступила з жорсткими звинуваченнями проти Кремля. Причиною цього став указ Володимира Путіна про взяття під контроль активів великих європейських корпорацій, серед яких опинилися Nestlé та Auchan.Лідерка "Національного об'єднання" зауважила, що Росія марно "розраховувати на те, щоб зможе прямо чи опосередковано диктувати політику" Франції "за допомогою залякування, погроз, дестабілізації чи психологічного тиску". Вона окремо наголосила, що будь-які шантажі чи таємні операції спецслужб РФ виявляться безрезультатними."Жодна провокація, жодна таємна операція та жодні дестабілізаційні дії не зможуть змусити Францію сприяти досягненню Росією своїх військових цілей в Україні", — зазначила політикиня.Також Ле Пен кваліфікувала рішення Путіна як "ворожий акт", що "безпосередньо підриває інтереси та права французьких компаній".Підтримка ініціатив МакронаЗаява очільниці правої партії пролунала паралельно із дорученням президента Франції Еммануеля Макрона уряду сформувати комплексний план захисту критичної інфраструктури від російських гібридних загроз. Марін Ле Пен заявила, що за поточних умов повністю підтримує цей превентивний крок для захисту суверенітету та безпеки країни.Нагадаємо, країни Європейського Союзу намагаються знайти компроміс, який дозволить продовжити санкції проти Росії на тлі спротиву Франції. Париж наполягає на виключенні з санкційного списку російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова..

Північноатлантичний альянс повністю підготував свої сили та розробив детальні секретні сценарії реагування на потенційну агресію з боку Росії на східному фланзі Європи. Топгенерали блоку наголошують, що будь-які спроби Кремля перевірити міцність союзників лише зміцнюють єдність Заходу.Таку заяву зробив очільник військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне під час чергової зустрічі 32 найвищих генералів Альянсу в Копенгагені, пише Politico. Повна бойова готовність та 4000 сторінок планівГлава військового комітету НАТО запевнив, що військово-політичний блок повністю укомплектований та готовий захищати свої території від будь-яких зазіхань ворога."Альянс готовий, структура готова, солдати, зброя — усе готове", — сказав Драгоне.За його словами, блок продовжує активне розширення військового потенціалу, нарощуючи сили "як за чисельністю, так і за рівнем оснащення". Під час засідання в Копенгагені вище командування підтвердило наявність розроблених оборонних документів загальним обсягом "4000 сторінок". Вони детально регламентують захист східних рубежів — від варіантів із "мінімальною кризою або втручанням на нашій території" до повномасштабного зіткнення. Варто зазначити, що три ключові оперативні плани регіональної оборони країни блоку затвердили ще у 2023 році після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Реакція на провокації Росії та єдність союзниківАдмірал Джузеппе Каво Драгоне наголосив, що постійні виклики та гібридні атаки з боку Кремля розраховані на розкол усередині блоку, проте вони досягають протилежного ефекту."Союзники готові на випадок ескалації. У разі нападу ми знаємо, як діяти. Безвідповідальна поведінка Росії протягом останніх тижнів і місяців продовжує випробовувати рішучість союзників і має на меті підірвати довіру та послабити нашу єдність", — наголосив Драгоне.Він також додав: "Хочу зауважити — ці спроби не розділяють нас. Навпаки — вони вдосконалюють наші інструменти, роблять нас значно згуртованішими та рішучішими".Нагадаємо, стрімкий розвиток військових технологій та безпілотників в Україні оголив серйозні прогалини в обороні європейських країн. У НАТО попереджають, що наявні системи захисту можуть остаточно втратити свою актуальність уже найближчим часом..

Стрімкий розвиток військових технологій та безпілотників в Україні оголив серйозні прогалини в обороні європейських країн. У НАТО попереджають, що наявні системи захисту можуть остаточно втратити свою актуальність уже найближчим часом.Про це заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс виданню The Guardian.Застаріла оборона та нові технологічні ризикиЗа словами латвійського лідера, еволюція застосування БпЛА та технологій повітряного бою в Україні відбувається з колосальною швидкістю. Через це чинна європейська стратегія підготовки до протиповітряних протистоянь ризикує повністю застаріти вже до середини наступного року."Ми бачимо, що системи протиповітряної оборони, захисту від дронів та протиракетної оборони мають серйозні проблеми", — наголосив Рінкевичс.Він заявив, що ця уразливість є спільною як для України, яка щодня стримує масовані атаки Росії, так і для всього Європейського Союзу."І давайте будемо відвертими. Україна має такі проблеми. Уся Європа та НАТО мають такі проблеми", — додав президент Латвії.Сценарії випробувань для країн АльянсуРінкевичс звернув увагу на те, що навіть обмежений гіпотетичний удар гіперзвуковими чи крилатими ракетами з боку Росії по території Альянсу стане катастрофічним іспитом для системи безпеки Заходу."Якщо Росія вирішить запустити кілька ракет на цю територію, я думаю, що сьогодні для багатьох країн це стане серйозним викликом, з яким буде важко впоратися", — заявив латвійський очільник.Водночас політик зазначив, що наразі малоймовірним є повномасштабне конвенційне вторгнення сухопутних військ Росії в країни НАТО. Проте Європі варто готуватися до гібридної агресії — зокрема диверсій, масштабних кібератак та регулярних провокацій у повітряному просторі за допомогою безпілотників та ракет.Нагадаємо, Литва має такі ж розвідувальні дані про можливі гібридні атаки Росії, як Польща та інші країни регіону. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що йдеться про можливу операцію під чужим прапором із застосуванням дронів і ракет..

Федеральна рада Швейцарії 18 вересня затвердила Стратегію політики безпеки 2026 року, яка передбачає посилення стійкості країни, захисту населення та оборонних спроможностей. Реалізація визначених у документі заходів уже розпочалася.Про це повідомляє swissinfo.ch. За даними видання, нова стратегія ґрунтується на підході "всеохопної безпеки", який передбачає одночасне використання цивільних і військових ресурсів, а також координацію між федеральною владою, кантонами та іншими партнерами.Документ визначає три стратегічні пріоритети. Перший — зміцнення стійкості шляхом зменшення вразливостей і критичних залежностей держави, економіки та суспільства. Другий — посилення можливостей для захисту та протидії загрозам, зокрема для кращого захисту населення, установ і критичної інфраструктури.Третій — зміцнення оборонних спроможностей, щоб Швейцарія могла протистояти збройному нападу та за необхідності оборонятися у співпраці з державами-партнерами. Загалом стратегія містить 10 цілей і 46 конкретних заходів. Серед пріоритетних напрямів — протидія гібридним загрозам, захист від атак на відстані, а також боротьба з організованою злочинністю у сфері внутрішньої безпеки.У швейцарському уряді зазначили, що міжнародна безпекова ситуація стала більш нестабільною та непередбачуваною. Серед факторів, які вплинули на нову стратегію, називають війну Росії проти України, зростання гібридних загроз, кібератак та інших форм впливу, а також вразливість критичної інфраструктури.Окрему увагу Швейцарія приділяє загрозам, пов'язаним із дронами та іншими засобами дистанційного ураження. У червні Федеральна рада затвердила оборонні орієнтири, які передбачають створення першого батальйону безпілотних систем у 2028 році. Також країна посилює спроможності із протидії дронам та інвестує у відповідні технології.Нагадаємо, раніше Швейцарія продовжила статус захисту S для українців до 4 березня 2028 року. Водночас із 20 серпня країна запровадила обмеження для нових заявників..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив про досягнення домовленості з Данією та Гренландією яка надає США постійний контроль над безпековими питаннями острова, зокрема забороняє там військову присутність інших країн.Таку заяву американський лідер оприлюднив у соцмережі Truth Social."Сполучені Штати Америки уклали угоду з Королівством Данія та Гренландією, яка надає Сполученим Штатам постійний контроль над безпекою та всіма іншими потребами в Гренландії, повністю вирішуючи всі наші численні занепокоєння... Сполучені Штати назавжди матимуть повну можливість діяти в Гренландії так, як це необхідно для безпеки і захисту Гренландії та Сполучених Штатів Америки", — заявив Трамп.Він відзначив, що відтепер жоден противник США "ніколи не зможе мати базу та військову присутність у Гренландії або здійснювати там "чутливі інвестиції" без нашого прямого письмового дозволу".До того ж, за словами Трампа, після досягнення домовленості США розпочнуть розширення своєї військової присутності в Гренландії."Ця угода "на все життя", їй немає кінця! Ми дуже пишаємося тим, що тільки-но сталося, і все досягнуте сьогодні буде високо оцінено американським народом", — додав американський лідер.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

Париж переходить до посиленого режиму безпеки через активізацію диверсійних дій Росії на території Європейського Союзу. Очільник Франції Еммануель Макрон оголосив про розробку оборонного плану, який передбачає створення промислово-технологічної бази для протидії безпілотникам і кібернападам.Про це повідомляє Le Figaro.Посилення гібридної загрози з боку КремляЗа словами Макрона, протягом останніх тижнів рівень небезпеки для Франції та всієї Європи суттєво зріс, оскільки Росії наростила інтенсивність своїх агресивних дій. Відповідну заяву французький лідер зробив під час пресконференції після зустрічі з керівниками парламентських партій."Цього літа Росія помножила свої атаки: удар безпілотника на поїзд, що сполучає Київ та Варшаву, спроба нападу в Лейпцигу, запуск ракети поблизу данського фрегата, кілька вторгнень у небо європейських країн..." — зауважив французький президент.План захисту критичної інфраструктуриЗ огляду на зростання агресивних дій з боку Росії, Франція змушена суттєво підвищити рівень пильності. Уряд країни вже працює над формуванням спеціального плану захисту чутливих об'єктів інфраструктури. Нова стратегія передбачає створення технологічного та промислового фундаменту для ефективного знешкодження ворожих БпЛА та нейтралізації кіберзагрози."Ми продовжимо наш захист від іноземного втручання та кібернетичних нападів", — наголосив Макрон.Нагадаємо, раніше Еммануель Макрон заявив, що у жовтні-листопаді цього року "Коаліція охочих" проведе спільні повномасштабні військові навчання. Вони відбудуться під проводом Великої Британії та Франції..

Кривава трагедія сколихнула південь Філіппін, де під час навчального процесу в одній із середніх шкіл зловмисник відкрив вогонь по підлітках. Унаслідок збройного нападу загинули троє людей, серед яких 14-річні учні та сам нападник, а ще кілька дітей опинилися в лікарні.Про це повідомляє DW.Деталі нападу та перша реакція правоохоронцівЯк зазначає видання, збройний інцидент стався в Національній середній школі Банга, що розташована у провінції Південний Котабато на острові Мінданао. Тривожний сигнал надійшов до екстрених служб близько 13:30 за місцевим часом, після чого на місце події терміново прибули сили поліції та медики."Унаслідок інциденту підтверджено загибель трьох осіб, ще кілька людей дістали поранення", — офіційно повідомили у місцевій поліції.Губернатор провінції Рейнальдо Тамайо уточнив деталі щодо загиблих: жертвами стрільця стали двоє 14-річних школярів — хлопець і дівчина. Третім загиблим виявився сам імовірний нападник.Стан постраждалих та розслідування причинЗа уточненими даними мера міста Банга Альберта Паленсії, унаслідок атаки різного ступеня ушкодження отримали вісім осіб. Усіх травмованих дітей та працівників терміново госпіталізували, при цьому четверо з них наразі перебувають у критичному стані під наглядом лікарів.Правоохоронні органи наразі з'ясовують, як саме збройна особа потрапила на територію навчального закладу. Відомостей про можливі мотиви цього кривавого злочину поки немає, слідчі дії тривають.Нагадаємо, у Чорногорії правоохоронці розшукують 30-річного громадянина Росії Михайла Шабуніна, якого підозрюють у потрійному вбивстві. За даними поліції, чоловік відкрив вогонь у стрілецькому клубі поблизу міста Даниловград, після чого втік..

Литва має такі ж розвідувальні дані про можливі гібридні атаки Росії, як Польща та інші країни регіону. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що йдеться про можливу операцію під чужим прапором із застосуванням дронів і ракет.Будріс прокоментував заяву прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, який 17 вересня попередив про можливі гібридні удари Росії по країнах, що підтримують Україну, зокрема Польщі. За словами польського прем'єра, відповідні дані надали розвідувальні служби, передає Delfi.Глава литовського МЗС зазначив, що публічні попередження політиків про таку загрозу є частиною скоординованих дій, покликаних стримати москву від можливих провокацій."Хочу запевнити всіх, що Литва має ту саму розвідувальну інформацію, що й інші країни регіону та країни, які розмістили тут свої війська. Якоїсь іншої інформації немає", — сказав Будріс.За його словами, він обговорював ситуацію з генеральним секретарем НАТО, його заступником, а також командувачами збройних сил європейських країн. Міністр хотів переконатися, що союзники отримали однакову інформацію."Новина така — так, мова йде про одне й те саме. Така сама інформація є у Литви, ми говорили про це як про можливу операцію під чужим прапором з боку Росії", — наголосив Будріс.На тлі цих заяв у регіоні вже фіксували інциденти з безпілотниками. Зокрема, 14-15 вересня в повітряний простір Литви залетів безпілотник, який перехопили та знищили винищувачі ВПС Італії, що виконують місію НАТО з повітряного патрулювання. За попередніми даними литовської влади, дрон увійшов у повітряний простір країни з боку Білорусі.Нагадаємо, нещодавно прессекретар російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєско заявив, що Росія виступає категорично проти розміщення ядерної зброї неподалік від її кордонів. Москва погрожує країнам НАТО навіть після дискусій політиків щодо таких можливостей..

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що робитиме все можливе, аби його країна не була втягнута у військовий конфлікт через застосування статті 5 Північноатлантичного договору. Він також поставив під сумнів, чи розуміють громадяни, що означатиме залучення НАТО до війни.Про це Фіцо сказав під час виступу перед студентами та працівниками лікарні у Прешові, повідомляє УНІАН.Під час промови словацький прем’єр розкритикував європейських лідерів за, на його думку, надто войовничу риторику. Він заявив, що заклики до протистояння відвертають увагу від проблем нелегальної міграції, конкурентоспроможності та високих цін на енергоносії."Здається… що іноді з’являється тенденція підміняти нездатність вирішувати такі проблеми, як нелегальна міграція, конкурентоспроможність, високі ціни на енергоносії тим, що ми пропонуємо ось ці войовничі розмови: мовляв, давайте, давайте битися. Заради Бога, з ким ми хочемо битися? З ким?" — сказав Фіцо.Окремо він висловив побоювання щодо можливого застосування статті 5 НАТО, яка передбачає колективну оборону держав-членів Альянсу."Чи можете ви уявити, пані та панове, що була б застосована 5 стаття договору НАТО? Хтось може собі це уявити? Хтось може уявити, що нам скажуть: готуйте пʼять тисяч солдатів, 10 тисяч солдатів, і вони підуть кудись битися? А ми навіть не знатимемо, з ким, чому і за що", — заявив словацький прем’єр.Фіцо наголосив, що не бажає участі Словаччини у військовому конфлікті через застосування цієї статті."Я не бажаю, щоб Словаччина була частиною якогось військового конфлікту через якусь 5 статтю. Як прем’єр-міністр я робитиму все для того, щоб Словаччина ніколи не була втягнута у військовий конфлікт", — сказав він.Нагадаємо, раніше президент Словаччини Петер Пеллегріні оголосив, що головною передумовою для будь-якого подальшого просування України на шляху до Європейського Союзу має стати повне дипломатичне завершення війни з Росією. Лідер сусідньої держави категорично виступив проти надання Києву особливих умов чи прискорених процедур євроінтеграції..