Лідерка французької правої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен виступила із різкою критикою на адресу Кремля після чергових агресивних кроків Москви проти європейського бізнесу. Політикиня, яка раніше демонструвала прихильність до Російської Федерації, публічно запевнила, що росіянам не вдасться залякати Францію або змінити її позицію щодо війни в Україні.Про це йдеться в інтерв'ю політикині виданню RTL.Конфіскація бізнесу та засудження дій ПутінаЯк зазначає видання, тривалий час Марін Ле Пен залишалася серед тих французьких діячів, чия позиція щодо держави-агресорки була лояльнішою за загальноєвропейську. Проте 19 вересня вона виступила з жорсткими звинуваченнями проти Кремля. Причиною цього став указ Володимира Путіна про взяття під контроль активів великих європейських корпорацій, серед яких опинилися Nestlé та Auchan.Лідерка "Національного об'єднання" зауважила, що Росія марно "розраховувати на те, щоб зможе прямо чи опосередковано диктувати політику" Франції "за допомогою залякування, погроз, дестабілізації чи психологічного тиску". Вона окремо наголосила, що будь-які шантажі чи таємні операції спецслужб РФ виявляться безрезультатними."Жодна провокація, жодна таємна операція та жодні дестабілізаційні дії не зможуть змусити Францію сприяти досягненню Росією своїх військових цілей в Україні", — зазначила політикиня.Також Ле Пен кваліфікувала рішення Путіна як "ворожий акт", що "безпосередньо підриває інтереси та права французьких компаній".Підтримка ініціатив МакронаЗаява очільниці правої партії пролунала паралельно із дорученням президента Франції Еммануеля Макрона уряду сформувати комплексний план захисту критичної інфраструктури від російських гібридних загроз. Марін Ле Пен заявила, що за поточних умов повністю підтримує цей превентивний крок для захисту суверенітету та безпеки країни.Нагадаємо, країни Європейського Союзу намагаються знайти компроміс, який дозволить продовжити санкції проти Росії на тлі спротиву Франції. Париж наполягає на виключенні з санкційного списку російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова..

Північноатлантичний альянс повністю підготував свої сили та розробив детальні секретні сценарії реагування на потенційну агресію з боку Росії на східному фланзі Європи. Топгенерали блоку наголошують, що будь-які спроби Кремля перевірити міцність союзників лише зміцнюють єдність Заходу.Таку заяву зробив очільник військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне під час чергової зустрічі 32 найвищих генералів Альянсу в Копенгагені, пише Politico. Повна бойова готовність та 4000 сторінок планівГлава військового комітету НАТО запевнив, що військово-політичний блок повністю укомплектований та готовий захищати свої території від будь-яких зазіхань ворога."Альянс готовий, структура готова, солдати, зброя — усе готове", — сказав Драгоне.За його словами, блок продовжує активне розширення військового потенціалу, нарощуючи сили "як за чисельністю, так і за рівнем оснащення". Під час засідання в Копенгагені вище командування підтвердило наявність розроблених оборонних документів загальним обсягом "4000 сторінок". Вони детально регламентують захист східних рубежів — від варіантів із "мінімальною кризою або втручанням на нашій території" до повномасштабного зіткнення. Варто зазначити, що три ключові оперативні плани регіональної оборони країни блоку затвердили ще у 2023 році після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Реакція на провокації Росії та єдність союзниківАдмірал Джузеппе Каво Драгоне наголосив, що постійні виклики та гібридні атаки з боку Кремля розраховані на розкол усередині блоку, проте вони досягають протилежного ефекту."Союзники готові на випадок ескалації. У разі нападу ми знаємо, як діяти. Безвідповідальна поведінка Росії протягом останніх тижнів і місяців продовжує випробовувати рішучість союзників і має на меті підірвати довіру та послабити нашу єдність", — наголосив Драгоне.Він також додав: "Хочу зауважити — ці спроби не розділяють нас. Навпаки — вони вдосконалюють наші інструменти, роблять нас значно згуртованішими та рішучішими".Нагадаємо, стрімкий розвиток військових технологій та безпілотників в Україні оголив серйозні прогалини в обороні європейських країн. У НАТО попереджають, що наявні системи захисту можуть остаточно втратити свою актуальність уже найближчим часом..

Стрімкий розвиток військових технологій та безпілотників в Україні оголив серйозні прогалини в обороні європейських країн. У НАТО попереджають, що наявні системи захисту можуть остаточно втратити свою актуальність уже найближчим часом.Про це заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс виданню The Guardian.Застаріла оборона та нові технологічні ризикиЗа словами латвійського лідера, еволюція застосування БпЛА та технологій повітряного бою в Україні відбувається з колосальною швидкістю. Через це чинна європейська стратегія підготовки до протиповітряних протистоянь ризикує повністю застаріти вже до середини наступного року."Ми бачимо, що системи протиповітряної оборони, захисту від дронів та протиракетної оборони мають серйозні проблеми", — наголосив Рінкевичс.Він заявив, що ця уразливість є спільною як для України, яка щодня стримує масовані атаки Росії, так і для всього Європейського Союзу."І давайте будемо відвертими. Україна має такі проблеми. Уся Європа та НАТО мають такі проблеми", — додав президент Латвії.Сценарії випробувань для країн АльянсуРінкевичс звернув увагу на те, що навіть обмежений гіпотетичний удар гіперзвуковими чи крилатими ракетами з боку Росії по території Альянсу стане катастрофічним іспитом для системи безпеки Заходу."Якщо Росія вирішить запустити кілька ракет на цю територію, я думаю, що сьогодні для багатьох країн це стане серйозним викликом, з яким буде важко впоратися", — заявив латвійський очільник.Водночас політик зазначив, що наразі малоймовірним є повномасштабне конвенційне вторгнення сухопутних військ Росії в країни НАТО. Проте Європі варто готуватися до гібридної агресії — зокрема диверсій, масштабних кібератак та регулярних провокацій у повітряному просторі за допомогою безпілотників та ракет.Нагадаємо, Литва має такі ж розвідувальні дані про можливі гібридні атаки Росії, як Польща та інші країни регіону. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що йдеться про можливу операцію під чужим прапором із застосуванням дронів і ракет..

Федеральна рада Швейцарії 18 вересня затвердила Стратегію політики безпеки 2026 року, яка передбачає посилення стійкості країни, захисту населення та оборонних спроможностей. Реалізація визначених у документі заходів уже розпочалася.Про це повідомляє swissinfo.ch. За даними видання, нова стратегія ґрунтується на підході "всеохопної безпеки", який передбачає одночасне використання цивільних і військових ресурсів, а також координацію між федеральною владою, кантонами та іншими партнерами.Документ визначає три стратегічні пріоритети. Перший — зміцнення стійкості шляхом зменшення вразливостей і критичних залежностей держави, економіки та суспільства. Другий — посилення можливостей для захисту та протидії загрозам, зокрема для кращого захисту населення, установ і критичної інфраструктури.Третій — зміцнення оборонних спроможностей, щоб Швейцарія могла протистояти збройному нападу та за необхідності оборонятися у співпраці з державами-партнерами. Загалом стратегія містить 10 цілей і 46 конкретних заходів. Серед пріоритетних напрямів — протидія гібридним загрозам, захист від атак на відстані, а також боротьба з організованою злочинністю у сфері внутрішньої безпеки.У швейцарському уряді зазначили, що міжнародна безпекова ситуація стала більш нестабільною та непередбачуваною. Серед факторів, які вплинули на нову стратегію, називають війну Росії проти України, зростання гібридних загроз, кібератак та інших форм впливу, а також вразливість критичної інфраструктури.Окрему увагу Швейцарія приділяє загрозам, пов'язаним із дронами та іншими засобами дистанційного ураження. У червні Федеральна рада затвердила оборонні орієнтири, які передбачають створення першого батальйону безпілотних систем у 2028 році. Також країна посилює спроможності із протидії дронам та інвестує у відповідні технології.Нагадаємо, раніше Швейцарія продовжила статус захисту S для українців до 4 березня 2028 року. Водночас із 20 серпня країна запровадила обмеження для нових заявників..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив про досягнення домовленості з Данією та Гренландією яка надає США постійний контроль над безпековими питаннями острова, зокрема забороняє там військову присутність інших країн.Таку заяву американський лідер оприлюднив у соцмережі Truth Social."Сполучені Штати Америки уклали угоду з Королівством Данія та Гренландією, яка надає Сполученим Штатам постійний контроль над безпекою та всіма іншими потребами в Гренландії, повністю вирішуючи всі наші численні занепокоєння... Сполучені Штати назавжди матимуть повну можливість діяти в Гренландії так, як це необхідно для безпеки і захисту Гренландії та Сполучених Штатів Америки", — заявив Трамп.Він відзначив, що відтепер жоден противник США "ніколи не зможе мати базу та військову присутність у Гренландії або здійснювати там "чутливі інвестиції" без нашого прямого письмового дозволу".До того ж, за словами Трампа, після досягнення домовленості США розпочнуть розширення своєї військової присутності в Гренландії."Ця угода "на все життя", їй немає кінця! Ми дуже пишаємося тим, що тільки-но сталося, і все досягнуте сьогодні буде високо оцінено американським народом", — додав американський лідер.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії..

Париж переходить до посиленого режиму безпеки через активізацію диверсійних дій Росії на території Європейського Союзу. Очільник Франції Еммануель Макрон оголосив про розробку оборонного плану, який передбачає створення промислово-технологічної бази для протидії безпілотникам і кібернападам.Про це повідомляє Le Figaro.Посилення гібридної загрози з боку КремляЗа словами Макрона, протягом останніх тижнів рівень небезпеки для Франції та всієї Європи суттєво зріс, оскільки Росії наростила інтенсивність своїх агресивних дій. Відповідну заяву французький лідер зробив під час пресконференції після зустрічі з керівниками парламентських партій."Цього літа Росія помножила свої атаки: удар безпілотника на поїзд, що сполучає Київ та Варшаву, спроба нападу в Лейпцигу, запуск ракети поблизу данського фрегата, кілька вторгнень у небо європейських країн..." — зауважив французький президент.План захисту критичної інфраструктуриЗ огляду на зростання агресивних дій з боку Росії, Франція змушена суттєво підвищити рівень пильності. Уряд країни вже працює над формуванням спеціального плану захисту чутливих об'єктів інфраструктури. Нова стратегія передбачає створення технологічного та промислового фундаменту для ефективного знешкодження ворожих БпЛА та нейтралізації кіберзагрози."Ми продовжимо наш захист від іноземного втручання та кібернетичних нападів", — наголосив Макрон.Нагадаємо, раніше Еммануель Макрон заявив, що у жовтні-листопаді цього року "Коаліція охочих" проведе спільні повномасштабні військові навчання. Вони відбудуться під проводом Великої Британії та Франції..

Кривава трагедія сколихнула південь Філіппін, де під час навчального процесу в одній із середніх шкіл зловмисник відкрив вогонь по підлітках. Унаслідок збройного нападу загинули троє людей, серед яких 14-річні учні та сам нападник, а ще кілька дітей опинилися в лікарні.Про це повідомляє DW.Деталі нападу та перша реакція правоохоронцівЯк зазначає видання, збройний інцидент стався в Національній середній школі Банга, що розташована у провінції Південний Котабато на острові Мінданао. Тривожний сигнал надійшов до екстрених служб близько 13:30 за місцевим часом, після чого на місце події терміново прибули сили поліції та медики."Унаслідок інциденту підтверджено загибель трьох осіб, ще кілька людей дістали поранення", — офіційно повідомили у місцевій поліції.Губернатор провінції Рейнальдо Тамайо уточнив деталі щодо загиблих: жертвами стрільця стали двоє 14-річних школярів — хлопець і дівчина. Третім загиблим виявився сам імовірний нападник.Стан постраждалих та розслідування причинЗа уточненими даними мера міста Банга Альберта Паленсії, унаслідок атаки різного ступеня ушкодження отримали вісім осіб. Усіх травмованих дітей та працівників терміново госпіталізували, при цьому четверо з них наразі перебувають у критичному стані під наглядом лікарів.Правоохоронні органи наразі з'ясовують, як саме збройна особа потрапила на територію навчального закладу. Відомостей про можливі мотиви цього кривавого злочину поки немає, слідчі дії тривають.Нагадаємо, у Чорногорії правоохоронці розшукують 30-річного громадянина Росії Михайла Шабуніна, якого підозрюють у потрійному вбивстві. За даними поліції, чоловік відкрив вогонь у стрілецькому клубі поблизу міста Даниловград, після чого втік..

Литва має такі ж розвідувальні дані про можливі гібридні атаки Росії, як Польща та інші країни регіону. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що йдеться про можливу операцію під чужим прапором із застосуванням дронів і ракет.Будріс прокоментував заяву прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, який 17 вересня попередив про можливі гібридні удари Росії по країнах, що підтримують Україну, зокрема Польщі. За словами польського прем'єра, відповідні дані надали розвідувальні служби, передає Delfi.Глава литовського МЗС зазначив, що публічні попередження політиків про таку загрозу є частиною скоординованих дій, покликаних стримати москву від можливих провокацій."Хочу запевнити всіх, що Литва має ту саму розвідувальну інформацію, що й інші країни регіону та країни, які розмістили тут свої війська. Якоїсь іншої інформації немає", — сказав Будріс.За його словами, він обговорював ситуацію з генеральним секретарем НАТО, його заступником, а також командувачами збройних сил європейських країн. Міністр хотів переконатися, що союзники отримали однакову інформацію."Новина така — так, мова йде про одне й те саме. Така сама інформація є у Литви, ми говорили про це як про можливу операцію під чужим прапором з боку Росії", — наголосив Будріс.На тлі цих заяв у регіоні вже фіксували інциденти з безпілотниками. Зокрема, 14-15 вересня в повітряний простір Литви залетів безпілотник, який перехопили та знищили винищувачі ВПС Італії, що виконують місію НАТО з повітряного патрулювання. За попередніми даними литовської влади, дрон увійшов у повітряний простір країни з боку Білорусі.Нагадаємо, нещодавно прессекретар російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєско заявив, що Росія виступає категорично проти розміщення ядерної зброї неподалік від її кордонів. Москва погрожує країнам НАТО навіть після дискусій політиків щодо таких можливостей..

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що робитиме все можливе, аби його країна не була втягнута у військовий конфлікт через застосування статті 5 Північноатлантичного договору. Він також поставив під сумнів, чи розуміють громадяни, що означатиме залучення НАТО до війни.Про це Фіцо сказав під час виступу перед студентами та працівниками лікарні у Прешові, повідомляє УНІАН.Під час промови словацький прем’єр розкритикував європейських лідерів за, на його думку, надто войовничу риторику. Він заявив, що заклики до протистояння відвертають увагу від проблем нелегальної міграції, конкурентоспроможності та високих цін на енергоносії."Здається… що іноді з’являється тенденція підміняти нездатність вирішувати такі проблеми, як нелегальна міграція, конкурентоспроможність, високі ціни на енергоносії тим, що ми пропонуємо ось ці войовничі розмови: мовляв, давайте, давайте битися. Заради Бога, з ким ми хочемо битися? З ким?" — сказав Фіцо.Окремо він висловив побоювання щодо можливого застосування статті 5 НАТО, яка передбачає колективну оборону держав-членів Альянсу."Чи можете ви уявити, пані та панове, що була б застосована 5 стаття договору НАТО? Хтось може собі це уявити? Хтось може уявити, що нам скажуть: готуйте пʼять тисяч солдатів, 10 тисяч солдатів, і вони підуть кудись битися? А ми навіть не знатимемо, з ким, чому і за що", — заявив словацький прем’єр.Фіцо наголосив, що не бажає участі Словаччини у військовому конфлікті через застосування цієї статті."Я не бажаю, щоб Словаччина була частиною якогось військового конфлікту через якусь 5 статтю. Як прем’єр-міністр я робитиму все для того, щоб Словаччина ніколи не була втягнута у військовий конфлікт", — сказав він.Нагадаємо, раніше президент Словаччини Петер Пеллегріні оголосив, що головною передумовою для будь-якого подальшого просування України на шляху до Європейського Союзу має стати повне дипломатичне завершення війни з Росією. Лідер сусідньої держави категорично виступив проти надання Києву особливих умов чи прискорених процедур євроінтеграції..

Сполучені Штати Америки досягнули значного прогресу стосовно створення своєї військової бази на території Польщі. Точне місце її розташування оголосять уже незабаром.Про це заявив президент США Дональд Трамп, який опублікував відповідний допис у своїй соціальній мережі Truth Social.За словами Трампа, зрушення у переговорах відбулися завдяки "сміливому керівництву" його колеги, президента Польщі Кароля Навроцького.Він наголосив, що поява американської бази стане важливим етапом у розвитку відносин між країнами."Якщо це станеться, місце розташування оголосимо дуже скоро. Це буде історичний крок для нашого великого американсько-польського альянсу", — акцентував Дональд Трамп.Окрім того, президент США анонсував важливі рішення щодо подальшого перебігу війни з Іраном і можливе швидке врегулювання російсько-українського конфлікту.Розмови про відкриття американських баз у Польщі підіймали раніше вже неодноразово. До того ж робили конкретні кроки в цьому напрямку.Зокрема, в листопаді 2024 року поблизу села Редзіково офіційно відкрили базу протиракетної оборони США. Тоді зазначали, що це перша в історії база американської протиракетної оборони на території країни.До цього поблизу польського Кракова розпочала функціонування нова постійна база американських військових. Це найбільш східна база спеціальних сил США в Європі. Польські журналісти зазначали, що база називається Miron Camp на честь польського солдата Мирослава "Мирона" Луцького, який загинув в Афганістані під час підтримки операції НАТО.Нагадаємо, що завтра прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відвідає Україну. У Києві він, зокрема, зустрінеться з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо..

У четвер, 17 вересня, в турецькій вантажній компанії T&O Denizcilik заявили, що подають позов на Україну до Міжнародного кримінального суду (МКС). Це пов’язано з атакою дрона на судно біля порту Новоросійська, чка відбулася ще 21 липня.Заяву турецької компанії оприлюднили журналісти видання Turkiye Today.Медійники уточнили, що внаслідок атаки на корабель під турецьким прапором MV Reyhan Sari загинув моряк. У той момент він працював у машинному відділенні судна."Також декілька членів екіпажу отримали поранення різного ступеня важкості", — йдеться в публікації.Компанія-власниця судна та родина загиблого моряка звернулися до Міжнародного кримінального суду з позовом про розгляд нападу як потенційного воєнного злочину, згідно з міжнародним правом.Корабель, який зазнав удару морського безпілотника, офіційно перевозило вугілля з Росії до Трабзона, що на узбережжі Чорного моря Туреччини.Адвокати компанії стверджують, що цивільні та торгівельні кораблі "не є стороною конфлікту", тому атаки на судна можна вважати "воєнним злочином".Один із головних адвокатів турецької компанії в цій справі вже заявив, що прокуратура кримінального суду проводить попередній розгляд заяви, зокрема, просить інформацію та висновки від української та турецької влади, а також вирішує, чи розслідувати на основі зібраних доказів.Раніше повідомлялося, що безпілотник врізався в судно MV Reyhan Sari та пошкодив його системи зв'язку. Це ускладнило зв'язок з екіпажем після атаки.Нагадаємо, що 29 серпня посла України в Анкарі викликали до Міністерства закордонних справ Туреччини. Такий виклик він отримав після атак на два судна, що експлуатуються Туреччиною в Чорному морі..

Ділянку річки Фіцрой у місті Рокгемптон в Австралії визнали технічно придатною для проведення змагань із веслування та спринтерського веслування на каное під час Олімпійських і Паралімпійських ігор 2032 року. Водночас під час оцінювання не врахували, що у водоймі мешкають сотні гребенястих крокодилів.Незалежна технічна оцінка мала визначити, чи відповідає річка вимогам для проведення змагань. Фахівці перевіряли, як траса поводитиметься за різних погодних умов, рівнів води та ризику повеней як під час Ігор, так і напередодні них, пише BBC.Однак наявність крокодилів у річці до оцінки не включили. Президент оргкомітету Олімпіади в Брісбені Ендрю Ліверіс раніше применшував побоювання щодо небезпечних тварин."В океані є акули, але ми все одно займаємося серфінгом… Треба діяти, а не казати, що це неможливо — будь ласка, змініть своє ставлення до цього", — заявляв він.Коментуючи результати оцінювання, Ліверіс сказав, що схвалення річки «дає нам додаткову впевненість» у плануванні спортивних об'єктів та проведенні Ігор.Оцінювання замовило Управління незалежної інфраструктури та координації Ігор. Там наголосили, що спортивний комплекс на Фіцрої вже використовують для тренувань і змагань із веслувальних видів спорту. Зокрема, тут проводять шкільні чемпіонати штату, місцеві регати та тренувальні збори національних збірних.Трасу також схвалили Міжнародна федерація веслування та Міжнародна федерація каное. Представники обох організацій заявили, що річка "здатна забезпечити чесні умови для змагань".Нагадаємо, нещодавно видатна українська веслувальниця Людмила Лузан захистила звання чемпіонки світу в каное-одиночці на олімпійській дистанції 200 метрів. Це відбулося в заключний змагальний день турніру в польській Познані..

Північна Корея відправила до Росії від 30 до 50 тисяч солдатів. У такий спосіб РФ дала їм можливість отримати досвід реальних бойових дій і пройти підготовку.Про це повідомив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю для NHK."Для Північної Кореї це не було дорого. Вони могли зробити це лише тут: розгорнутися, навчитися і повернутися. Без значних втрат, за винятком того, коли вони вирішили безпосередньо вступити з нами в бій під час Курської операції. Потім вони вирішили не заходити на територію України, щоб уникнути значних втрат. Але вони навчаються, працюють із дронами та операторами дронів, тренуються з ними", — зазначив гарант.Він відзначив, що такі навчання військ КНДР є великої проблемою, тим більше для безпеки в Тихоокеанському регіоні.Нагадаємо, раніше постійний представник Південної Кореї при ООН Чжи Хун Ча під час засідання Генеральної асамблеї заявив, що військова підтримка Росії з боку Північної Кореї сприяє продовженню війни проти України та створює загрози міжнародній безпеці. Передача озброєння, балістичних ракет і залучення військових КНДР також порушують резолюції Ради Безпеки ООН.Додамо, заклики України допомогти озброєнням для протиповітряної оборони наразі не знаходять належного відгуку в Південній Кореї. Сеул іще не готовий постачати Києву летальну зброю. Не впливає на рішення навіть активна співпраця Росії та Північної Кореї.Читайте також: Як Північна Корея посилила економіку завдяки війні в Україні: приголомшлива сума.

Ціни на нафту опустилися після повідомлень про додаткові поставки сировини із Саудівської Аравії через Оман. Водночас вартість Brent і WTI залишається вище 100 доларів за барель через побоювання щодо подальшого розширення конфлікту на Близькому Сході.Станом на 11:15 за київським часом 17 вересня ціна нафти марки Brent становила 104,85 долара за барель, а WTI — 101,8 долара, за даними Trading Economics, пише Reuters.За інформацією джерел видання, Саудівська Аравія запропонувала азійським нафтопереробним підприємствам додаткові обсяги сирої нафти. Сировину планують доставляти шляхом перекачування з одного судна на інше біля порту Сохар в Омані.Такі поставки частково компенсують дефіцит на світовому ринку, який виник після зупинки саудівського нафтопроводу "Схід-Захід" через атаки єменських хуситів. Водночас аналітики зазначають, що додаткові обсяги зможуть компенсувати лише частину втрат експорту через порти Саудівської Аравії на Червоному морі.На ціни також впливають очікування можливого прогресу у деескалації ситуації на Близькому Сході напередодні саміту США та Китаю, запланованого на наступний тиждень.Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп заявив, що сподівається на близьке завершення війни проти Ірану, яка триває вже сьомий місяць. Водночас конфлікт розширюється. Так, Саудівська Аравія завдає ударів по Ємену, а підтримувані Тегераном хусити атакують саудівські міста безпілотниками та ракетами..

Президент США Дональд Трамп заявив, що сподівається на близьке завершення війни проти Ірану, яка триває вже сьомий місяць. Водночас конфлікт розширюється. Так, Саудівська Аравія завдає ударів по Ємену, а підтримувані Тегераном хусити атакують саудівські міста безпілотниками та ракетами.Увечері в середу, 16 вересня, Трамп заявив журналістам, що сподівається на завершення бойових дій найближчим часом, повідомляє Reuters."Що ж, сподіваюся, ми наближаємося до завершення війни", — сказав американський президент.Він також стверджував, що Іран хоче укласти угоду зі США, і заявив, що отримував від Тегерана прямі повідомлення, не уточнивши подробиць.Війна розпочалася 28 лютого, коли США та Ізраїль завдали ударів по Ірану. У відповідь Тегеран атакував Ізраїль і американські військові бази в країнах Перської затоки. Відтоді Трамп неодноразово змінював заявлені цілі та терміни завершення конфлікту.Бойові дії поширилися на Саудівську Аравію та ЄменНове загострення пов’язане з наступом хуситів у Ємені поблизу Червоного моря та їхніми атаками на Саудівську Аравію. Удари також пошкодили саудівський нафтопровід "Схід — Захід", що посилило побоювання щодо перебоїв із постачанням енергоносіїв.За словами Сарі, цього тижня Саудівська Аравія завдала по Ємену до 450 авіаударів. Представники уряду Ємену, який підтримує Ер-Ріяд і контролює Південь країни, підтвердили, що саудівські сили та їхні союзники атакують позиції хуситів. Водночас сама Саудівська Аравія офіційно цих ударів не підтверджувала.Трамп може зустрітися з лідерами країн Перської затокиЗа даними ЗМІ, у вівторок Трамп може провести зустріч із представниками країн Перської затоки на полях Генеральної Асамблеї ООН, щоб обговорити подальші кроки щодо конфлікту. До зустрічі можуть долучитися лідери або міністри закордонних справ Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Бахрейну, Кувейту та Оману. Білий дім і Державний департамент США на запити Reuters про коментар не відповіли.Зростання цін на нафту й газ, спричинене війною США та Ізраїлю проти Ірану, стало важливим внутрішньополітичним питанням для Республіканської партії напередодні проміжних виборів у листопаді.Додамо, за словами Трампа, країни, які не допомагали Сполученим Штатам Америки у війні проти Ірану, повинні після її закінчення компенсувати відповідні витрати. Тому що Вашингтон начебто дуже допоміг усьому світу.Читайте також: Війна з Іраном виснажила запаси ракет США: що це означає для України.
