Світ

Україна відправила до Франції зведений загін із 70 рятувальників та 15 одиниць спеціалізованої техніки для допомоги у ліквідації масштабних лісових пожеж. За потреби Київ також готовий залучити авіацію Державної служби України з надзвичайних ситуацій.За словами міністра внутрішніх справ України Івана Вигівського, українські рятувальники вирушили до Франції вранці 31 липня за дорученням президента Володимира Зеленського в межах Механізму цивільного захисту Європейського Союзу."Напередодні мав онлайн-розмову з Міністром внутрішніх справ Французької Республіки Лораном Нуньєсом. Обговорили деталі щодо роботи української команди-рятівника у Франції. Також у разі додаткової потреби ми готові скерувати на допомогу у гасінні лісових пожежних авіацій ДСНС", — зазначив Клименко.За словами міністра, українські рятувальники мають значний досвід роботи в екстремальних умовах, зокрема під час ліквідації наслідків російських обстрілів, масштабних пожеж і проведення пошуково-рятувальних операцій.Пожежі у Франції: що відомоЗазначимо, що найскладніша ситуація нині спостерігається на південному заході Франції, насамперед у департаменті Жиронда. Там вогонь охопив близько 42 тисяч гектарів, а через загрозу поширення пожеж було евакуйовано понад 200 тисяч людей.Станом на ранок 31 липня французька влада повідомляла про стабілізацію ситуації в Жиронді. Частині евакуйованих уже дозволили повернутися до своїх домівок, однак поблизу затоки Аркашон і мису Кап-Ферре небезпека зберігається.До боротьби зі стихією Франція залучила тисячі рятувальників, військовослужбовців та авіацію. Через масштаб пожеж країна активувала Механізм цивільного захисту ЄС і звернулася по допомогу до інших держав.Нагадаємо, 14 липня військовослужбовці Збройних сил України взяли участь у військовому параді Франції на честь Дня взяття Бастилії. Зазначається, що під час параду продемонстрували військову техніку, літаки і вертольоти..

Уряд Великої Британії оголосив про інвестиції у розмірі 8,4 мільярда фунтів стерлінгів у наступний етап програми створення атомних підводних човнів класу Dreadnought. Кошти спрямують на розвиток ядерного стримування, підтримку оборонної промисловості та створення десятків тисяч робочих місць.Про це повідомляє Euronews. Як зазначили в уряді, найбільший британський оборонний підрядник BAE Systems отримає 5,9 мільярда фунтів стерлінгів. Решту коштів спрямують підприємствам, які входять до ланцюга постачання.Компанія відповідає за будівництво чотирьох атомних підводних човнів класу Dreadnought, що мають стати основою ядерного стримування Великої Британії.У канцелярії прем'єр-міністра Енді Бернема зазначили, що нові інвестиції дозволять завершити морські випробування першого підводного човна — HMS Dreadnought. Очікується, що він увійде до складу Королівського військово-морського флоту на початку 2030-х років.За оцінками британського уряду, реалізація програми протягом наступного десятиліття забезпечить близько 47 тисяч робочих місць та можливостей для професійного навчання. Міністр оборони Вес Стрітінг заявив, що фінансування підтверджує намір країни виконати програму зі створення підводних човнів класу Dreadnought і водночас підтримати британську промисловість.Загалом уряд Великої Британії передбачив понад 63 мільярди фунтів стерлінгів на фінансування ядерного стримування упродовж наступних чотирьох років у межах Плану оборонних інвестицій.Нагадамо, нещодавно Енді Бернем і Володимир Зеленський зустрілися на одній із військово-морських баз Великої Британії із 200 українськими військовими, які впродовж останніх трьох тижнів проходили навчання в межах операції Exercise Sea Breeze..

Світові ціни на нафту в п'ятницю, 31 липня, знизилися більш ніж на один долар, однак за підсумками липня все одно можуть зрости приблизно на 20%. На ринок вплинули збільшення поставок через ключові морські маршрути та геополітична напруга на Близькому Сході.Про це повідомляє Reuters. Станом на ранок ф'ючерси на нафту Brent подешевшали на один долар і три центи (1,2%) — до 88 доларів за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) втратила один долар і 50 центів (1,8%) і торгувалася на рівні 82,09 долара за барель. Попри це, за підсумками липня обидва еталонні сорти можуть подорожчати приблизно на 20%.За словами старшого аналітика ANZ Даніеля Гайнса, зниження цін пояснюється тим, що зростання геополітичної напруги на Близькому Сході компенсується збільшенням обсягів судноплавства через Ормузьку протоку.Саме через Ормузьку протоку проходить близько п'ятої частини світових поставок нафти та скрапленого природного газу. Від початку війни між США, Ізраїлем та Іраном наприкінці лютого цей маршрут залишається одним із головних факторів, що впливають на нафтовий ринок.Водночас Саудівська Аравія ініціює створення міжнародної коаліції для посилення безпеки в районі Баб-ель-Мандебської протоки, Червоного моря та Аденської затоки — ще одного стратегічного маршруту для транспортування енергоносіїв. У Міністерстві оборони Саудівської Аравії повідомили, що ініціативу вже підтримали 14 держав, серед яких Джибуті, Єгипет, Пакистан, Судан і Туреччина.Додатковий тиск на ринок створює рішення єменських хуситів, які підтримують Іран. Минулого тижня вони оголосили про морську блокаду Саудівської Аравії та пригрозили порушити експорт нафти через Червоне море, яке вважається альтернативним маршрутом до Ормузької протоки.Попри те, що танкери продовжують проходити як через Ормузьку протоку, так і через Червоне море, ризики для судноплавства суттєво зросли. Це призвело до подорожчання морських перевезень і страхування вантажів, що підтримує високий рівень геополітичної премії у вартості нафти.Аналітики зазначають, що хоча ціни дещо відійшли від останніх максимумів, загальна тенденція на ринку залишається висхідною.Додамо, світові ціни на нафту різко знизилися на початку торгів у понеділок після того, як США та Іран утрималися від нових військових ударів у районі Ормузької протоки. Попри це, аналітики зазначають, що ситуація на Близькому Сході залишається напруженою, а ризики для світового ринку енергоносіїв — високими..

Іспанія направила додаткові сили до автономного міста Сеута після того, як за кілька днів туди незаконно потрапили до трьох тисяч мігрантів із Марокко. Влада заявляє, що центри прийому переповнені, а ситуація вийшла з-під контролю.За даними Міністерства внутрішніх справ Іспанії, до Сеути направили 60 військовослужбовців Збройних сил та ще 30 співробітників Цивільної гвардії для посилення охорони кордону, передає The Guardian. У відомстві зазначили, що військові допомагатимуть Цивільній гвардії виконувати завдання із забезпечення безпеки в автономному місті.За інформацією іспанських ЗМІ, лише за останні кілька днів до Сеути прибули від двох до трьох тисяч мігрантів. Більшість із них перепливли приблизно п'ять кілометрів морем із марокканського міста Фнідек, тоді як інші перелізли через прикордонну огорожу.Серед прибулих переважають молоді чоловіки, однак також є жінки та діти.Президент автономного міста Хуан Хесус Вівас заявив, що Сеута переживає "абсолютний хаос", а центри тимчасового розміщення вже переповнені. За його словами, сотні людей змушені ночувати просто неба, а установи для неповнолітніх мігрантів працюють із навантаженням, яке значно перевищує їхню місткість."Ми не шукаємо привілеїв; ми шукаємо справедливого та відповідального рішення, яке відповідає нашим реаліям", — додав він.Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив, що уряд забезпечить "негайну відповідь" на ситуацію та відвідає регіон. Також Мадрид співпрацює з владою Марокко, щоб прискорити повернення осіб, які незаконно перетнули кордон.Водночас, за даними італійського видання Corriere della Sera, влада Італії розглядає можливість тимчасового відновлення прикордонного контролю щодо Іспанії через різке загострення міграційної ситуації.Що відомо про СеутуСеута — автономне місто Іспанії на північному узбережжі Африки, яке межує з Марокко. Разом із Мелільєю це єдина сухопутна ділянка кордону між Європейським Союзом та Африкою, тому анклав уже багато років залишається одним із головних маршрутів нелегальної міграції до ЄС.Наймасштабніша міграційна криза в Сеуті сталася у травні 2021 року, коли за два дні до міста потрапили понад вісім тисяч людей. Нинішній наплив мігрантів став найбільшим відтоді.Нагадаємо, цьогоріч навесні біля узбережжя Італії торгові судна врятували понад три десятки мігрантів після того, як їхній човен зазнав аварії у Середземному морі..

Вночі 31 липня російський Волгоград потрапив під атаку безпілотників. Під прицілом дронів могли опинитися нафтопереробний завод і логістичний хаб Wildberries.Про це повідомили місцеві пабліки. За даними Telegram-каналів, попередньо, дрони уразили логістичний комплекс Wildberries площею 44 тисячі метрів квадратних, який є ключовим логістичним вузлом для Волгоградської, Астраханської та сусідніх областей.Зокрема, компанія Wildberries через застосунок WB Partners повідомила партнерів про тимчасове призупинення роботи складу у Волгограді. У заяві наголошується, що через надзвичайну ситуацію логістичний центр тимчасово не приймає товари.Також під удар міг потрапити й нафтопереробний завод Лукойл-Волгограднефтепереработка, який є одиним із найбільших НПЗ Росії. Водночас губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров заявив, що внаслідок "влучань БпЛА" було "зафіксовано пожежі на промисловому підприємстві паливно-енергетичного комплексу на півдні Волгограда, а також у складських приміщеннях у Дзержинському районі". Проте, яке саме підприємство потрапило під атаку, посадовець не уточнив.Нагадаємо, що, за інформацією видання The Wall Street Journal, українські удари по логістичних центрах найбільшого російського маркетплейса Wildberries дедалі сильніше впливають на повсякденне життя мешканців Росії. Якщо раніше Кремль намагався ізолювати населення від наслідків війни, то тепер вони стають помітними навіть для заможних росіян.Зауважимо, за даними аналітиків американського Інституту вивчення війни, за минулий тиждень дрони атакували щонайменше 10 складів Wildberries у Росії та на окупованій частині України. Це накладе додаткові складнощі на вже й так розтягнуту протиповітряну оборону Росії..

Рязанський нафтопереробний завод зупинив перероблення сирої нафти після атаки українських дронів російських об’єктів. Це підприємство називають одним із найбільших у країні в цій галузі.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на власні джерела. За інформацією співрозмовників медійників, роботу заводу зупинили в середу, 29 липня.За словами двох джерел агенції, простій може тривати близько двох тижнів. Після незапланованої зупинки для відновлення переробних операцій потрібен значний час — доводиться повторно запускати первинні та вторинні установки, коригувати технологічні процеси та відновлювати специфікації якості продукції.Представники компанії "Роснефть", якій належить завод, на запит журналістів Reuters не відповіли.За даними галузевих джерел, 2024 року Рязанський НПЗ переробив 13,1 мільйона тонн сирої нафти. Це близько 4,9% від загального обсягу перероблення нафти в Росії. Того ж року завод виробив 2,2 мільйона тонн бензину, 3,4 мільйона тонн дизельного пального та 4,3 мільйона тонн мазуту.Попри зупинку перероблення, станом на четвер завод продовжував продавати нафтопродукти на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарній біржі. Дані біржі показали, що до продажу виставили обсяги бензину та дизельного пального."Простій може тривати близько двох тижнів", — спрогнозували аналітики, посилаючись на оцінки галузевих джерел.Це вже не перший випадок, коли Рязанський НПЗ зупиняє роботу через удар безпілотників. Інфраструктуру заводу пошкодили ще 15 травня, після чого він теж тимчасово призупиняв перероблення нафти.Нагадаємо, видання Financial Times зазначало, що деякі нафтопереробні заводи Росії, зазнавши атак ще 2025 року, не повернулися до попереднього рівня роботи навіть через понад рік. Таким чином українські обстріли призвели до довготривалого зниження активності підприємств..

Уперше за 44 роки через рекордно низький рівень води в Дунаї в Угорщині повністю зупинять Пакшську атомну електростанцію. Енергетична криза може настати з понеділка.Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Потрібні скоординовані кроки та самозбереження, щоб уникнути серйозніших наслідків. Розраховуємо на кожного!" — наголосив він.Фахівці пояснили, що Пакшська атомна електротанція потужністю близько 2000 МВт забезпечує майже половину електроенергії країни. Для охолодження енергоблоків станція використовує воду з Дунаю.Зараз самої води вистачає для роботи систем охолодження. Однак проблема виникнула через розташування водозабірного обладнання, оскільки рівень води опустився нижче за розташування всмоктувальних патрубків насосів.Через це АЕС може перейти до цілковитої зупинки всіх енергоблоків. Наразі вона перебуває на третьому рівні реагування на низький рівень води. Якщо ситуація погіршиться до четвертого рівня, то генерацію доведеться зупинити.Рівень Дунаю біля АЕС вже на 28 сантиметрів нижчий за рекордний мінімум 2018 року. Аналітики зауважили, що нинішній показник більш ніж на метр нижчий за мінімальний рівень, який враховували під час проєктування об’єкта понад 40 років тому.Основні причини зниження рівня води:поглиблення русла: у верхній течії Дунаю є водосховища й електростанції, осад не вноситься, тоді як на угорській ділянці немає водозливу, перенесення осадів відбувається безперервно, все це супроводжувалося практикою днопоглиблення, яка тривала протягом тривалого періоду часу, спільно це призвело до поглиблення русла річки, а згодом і до зниження рівня води;виникнення екстремальних явищ через глобальну зміну клімату: минулими роками декілька разів на рік траплялися так звані високі води — цього року приплив практично зник, і рівень води був низьким цілий рік.У разі цілковитої зупинки АЕС головним завданням стане підтримання охолодження стаціонарних блоків. Для цього потрібно близько п’ять кубометрів води на хвилину проти 100 кубометрів на секунду для блоків, які працюють.АЕС "Пакш" — єдина атомна електростанція в Угорщині. Розташована за 100 кілометрів від Будапешта та за 5 кілометрів від Пакша.Станція побудували за радянським проєктом, всі чотири реактори — типу ВВЕР-440. Планується будівництво двох реакторів ВВЕР-1200. АЕС виробляє понад 42 % всієї електроенергії, що генерується у країні.Нагадаємо, нещодавно з’ясувалося, що рейтинг прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадяра та його проєвропейської партії "Тиса" розпочав знижуватися. Причиною стало невдоволення угорців процесом висунення кандидатки на посаду президента..

Деякі нафтопереробні заводи Росії, зазнавши атак ще 2025 року, не повернулися до попереднього рівня роботи навіть через понад рік. Таким чином українські обстріли призвели до довготривалого зниження активності підприємств.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times із посиланням на дослідження, автори якого проаналізували зміни у роботі НПЗ у Росії за допомогою супутникових даних.Зокрема, експерти проаналізували нічне світлове випромінювання навколо 29 великих російських НПЗ із червня 2022 року по травень 2026 року, використавши його як показник активності підприємств.Після першого удару українських військ інтенсивність цього освітлення знижувалася на 30% у радіусі одного кілометра від заводів і на 18% у радіусі п'яти кілометрів."Навіть після відновлення роботи підприємств активність поверталася до попереднього рівня повільно. На НПЗ, які уразили 2025 року, таке зниження фіксувалося понад 13 місяців", — ідеться в публікації.За словами дослідників, удари по військових об'єктах, транспортних вузлах і паливних сховищах не спричиняли такого тривалого зниження нічного освітлення.Як відомо, в червні 2026 року в Росії через гостру паливну кризу щонайменше у 60 регіонах запровадили жорсткі ліміти на продаж пального. Таку ситуацію спричинили атаки Сил оборони України на російські НПЗ.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, російська влада змушена йти на високі фінансові витрати з державного бюджету, щоби згладити наслідки систематичних українських атак по нафтопереробній інфраструктурі. Для утримання внутрішнього ринку пального Держдума Росії терміново ухвалила законодавчі зміни щодо субсидування імпорту дизеля..

Польські поліцейські затримали 40-річного чоловіка, який у соцмережах публікував образи на адресу президента України Володимира Зеленського. Він закликав до його вбивства.Таку інформацію оприлюднили журналісти RMF FM із посиланням на поліцейських Малопольського воєводства.Правоохоронці зібрали доказову базу щодо правопорушень 40-річного фігуранта в Інтернеті. Затримання відбулося 30 липня.Затриманому оголосили підозру за двома епізодами:публічне підбурювання до вчинення вбивства;образа президента України.Під час слідчих дій чоловік визнав свою провину та висловив каяття. Він пояснив правоохоронцям, що опублікував дописи під впливом емоцій і зараз шкодує про скоєне.Розслідування ведеться під наглядом районної прокуратури в Мушині. За вчинене затриманому загрожує до трьох років позбавлення волі.Як відомо, 29 липня Володимир Зеленський дорогою зі США відвідав польський Люблін. Це його перша поїздка до Польщі після загострення відносин між Києвом і Варшавою, спричиненого скандалом навколо УПА та позбавленням українського лідера польського ордена. Там український президент зустрівся з прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском.Як ідомо, вчора Вроцлавський суд обрав тримісячний арешт 45-річному Адаму Ц. і 27-річному Томашу М. Їх підозрюють в участі в жорстокому нападі на двох громадян України. В Адама Ц. — також умовний термін за рецидив.Нагадаємо, що соціологічне опитування у Польщі продемонструвало зростання скептицизму стосовно євроінтеграції України та продовження оборонної підтримки. Зокрема, значна частина поляків вважає за необхідне зупинити військову допомогу через нерозв'язані питання Волинської трагедії..

Країна-агресорка Росія ризикує не виконати план із набору військовослужбовців до армії у 2026 році. Це може змусити Кремль розглянути нову хвилю мобілізації.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). За даними фахівців, колишній головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський у березні 2026 року повідомляв, що Кремль поставив за мету набрати 409 тисяч військовослужбовців протягом року.Водночас президент України Володимир Зеленський наприкінці липня заявив, що Росії вдалося залучити лише 221 тисячу нових військових, тоді як її втрати за цей період сягнули 225,5 тисячі осіб.Додатковим підтвердженням проблем із комплектуванням армії стала заява заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва, який повідомив про набір приблизно 200 тисяч військовослужбовців у першій половині 2026 року. У ISW зазначають, що за таких темпів Росія навряд чи досягне річної цілі у 409 тисяч новобранців.Аналітики вважають, що ситуація може поставити російського диктатора Володимира Путіна перед необхідністю ухвалити рішення щодо проведення тієї чи іншої форми мобілізації для збільшення чисельності війська до кінця року."ISW продовжує оцінювати, що будь-яка форма обов'язкової військової мобілізації є особистим рішенням Путіна, яке залежить від його особистого сприйняття ситуації на полі бою та його сприйняття стабільності та цілісності Кремля. Залишається незрозумілим, чи вирішить Путін запровадити мобілізацію, і як саме", — додали в Інституті.Нагадаємо, аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що глава Кремля Володимир Путін публічно намагається створити видимість глибокої обізнаності щодо реального стану справ на фронті в Україні. Тим часом російські військкори масово скаржаться на систематичну брехню з боку військового командування країни-агресора стосовно просування окупаційних військ..

Міністерство оборони США уклало з компанією Lockheed Martin контракт вартістю до 58,6 мільярда доларів на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. Угода розрахована до 2032 року та передбачає суттєве нарощування виробництва.Про це повідомляє Reuters із посиланням на Пентагон. Зазначається, що новий контракт розширює однорічну угоду на 4,7 мільярда доларів, укладену у квітні цього року, до багаторічного семирічного проєкту. Він охоплює закупівлю ракет-перехоплювачів для Patriot у 2026-2032 фінансових роках.За даними Bloomberg, виробництво планують збільшити приблизно з 600 до 2 000 ракет на рік до 2030 року.Вартість одного такого високоточного перехоплювача становить близько чотирьох мільйонів доларів.У Lockheed Martin повідомили, що для виконання контракту компанія планує найняти ще 650 працівників. Після розширення на виробничій лінії в місті Камден (штат Арканзас) працюватимуть близько 1 850 співробітників, які виготовлятимуть ракети для систем Patriot.Це вже друга масштабна багаторічна ракетна угода компанії цього року. Раніше Lockheed Martin отримала контракт Пентагону на суму до 35 мільярдів доларів, який передбачає чотириразове збільшення виробництва ракет-перехоплювачів для систем протиракетної оборони THAAD протягом наступних семи років.Нагадаємо. нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що президент США Дональд Трамп схвалив надання Україні ліцензій на виробництво ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot.Читайте також: Patriot чи SAMP/T: чим відрізняються найпотужніші системи ППО та яка краща для України.

Паризька влада видала наказ депортувати колишню очільницю Russia Today France Ксенію Федорову. Її звинувачують у поширенні кремлівської пропаганди у французьких медіа.Про це повідомили журналісти видання Politico. Вони зазначили, що, першою про наказ поінформувала французька газета Libération, далі факт депортаційного наказу медійникам підтвердило Міністерство внутрішніх справ Франції, уточнивши, що документ підписали у вівторок.За інформацією Libération, у документі йдеться про те, що Федорова "виступає посередником для дезінформаційних кампаній, очолюваних російською владою, метою яких є дестабілізація громадського порядку" у Франції."Поширюючи свої наративи, Ксенія Федорова виступає посередником для дезінформаційних кампаній, очолюваних російською владою", — цитує документ Libération.Її також звинувачують у "сприянні поширенню дезінформації та дестабілізації" з метою маніпулювання громадською думкою.Сама Федорова одразу не відреагувала на запит видання про коментар. Її адвокат повідомив агентству France-Presse, що це рішення оскаржуватимуть.Що відомо про Ксенію ФедоровуВона очолювала Russia Today France до його закриття через санкції Євросоюзу 2023 року. Після цього стала постійною ведучою на телеканалі CNews, радіостанції Europe 1 і в газеті Le Journal du Dimanche.Її коментарі, які повторюють тези Москви щодо України, НАТО та європейської безпеки, декілька місяців викликали занепокоєння серед французьких законодавців і експертів з російської пропаганди — особливо перед президентськими виборами 2027 року.Зараз Ксенія Федорова перебуває під домашнім арештом, їй заборонено працювати на території Франції.При цьому журналісти наголосили, що відсутність дипломатичних відносин між Парижем і Москвою ускладнить фактичну депортацію Федорової до Росії.Нагадаємо, нещодавно в Міністерстві оборони Естонії повідомляли, що Росія активізувала потужну інформаційну війну проти західних країн, намагаючись замаскувати колосальні збитки від українських атак на свою інфраструктуру. За допомогою фейків і залякувань Москва прагне підірвати міжнародну підтримку України та змістити фокус уваги з власної безпорадності..

У середу, 29 липня, Вроцлавський суд обрав тримісячний арешт 45-річному Адаму Ц. і 27-річному Томашу М. Їх підозрюють в участі в жорстокому нападі на двох громадян України. В Адама Ц. — також умовний термін за рецидив.Про це повідомив Polsat News. Журналісти зазначили, що затриманим загрожує тривалий термін ув'язнення.Прокуратура кваліфікувала напад як хуліганство, вчинене на ґрунті національної ворожнечі. Затримання відбулися в понеділок увечері, проте під час допиту жоден із підозрюваних провини не визнав.У справі фігурують:45-річний Адам Ц. — звинувачений у нападі та насильстві за національною ознакою, через рецидив йому загрожує до 7,5 року позбавлення волі, від надання свідчень відмовився;27-річний Томаш М. — підозрюваний у нападі та насильстві за національною ознакою, йому загрожує до п’яти років в'язниці;третього учасника нападу правоохоронці все ще розшукують.За словами прокурора, сутичка тривала декілька хвилин. Напад розпочався всередині магазину, після чого учасники подій перемістилися на вулицю.Запис, який раніше поширився в мережі, відображає лише завершальну частину інциденту. Наразі поліція вилучила камери спостереження з приміщення магазину, щоби відтворити повну хронологію подій."Відео, яке з’явилося в Інтернеті, є останньою частиною цього інциденту. Поліція та прокуратура вилучили записи з камер відеоспостереження магазину, ми матимемо можливість хронологічно встановити, як саме розвивалися події", — сказав прокурор.Водночас захисник Адама Ц. стверджує, що суперечка нібито виникла на побутовому ґрунті та не пов’язана з національністю потерпілих.Нагадаємо, раніше речник окружної прокуратури у Вроцлаві Якуб Длубач розповідав, що двом чоловікам, які напали на українців у польському Вроцлаві, загрожує покарання за двома кримінальними статтями. Зокрема, злочинцям інкримінують насильство на тлі національної нетерпимості..

Громадяни України, які перебувають за кордоном, отримають розширений доступ до послуги з реєстрації особи у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків з оформленням картки платника податків в електронній формі (РНОКПП).Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ України, яке реалізує проєкт спільно з Державною податковою службою.Раніше цього року впровадили пілотну гілку сервісу — оформлення РНОКПП дітям віком до 18 років за заявою одного з батьків, що подається через електронний кабінет системи "е-Консул" або через посольство чи консульство України.З 30-го липня можливість скористатися послугою стала доступною для будь-якого громадянина України, який перебуває за кордоном і має чинний документ, що посвідчує особу.Заяву про отримання послуги можуть подавати:громадяни України віком від 14 років — для подання заяви необхідно особисто звернутися до найближчого посольства або консульської установи України;через представника, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності або відповідного документа, що підтверджує повноваження законного представника особи (опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, патронатні вихователі, керівники відповідних інституційних закладів тощо) — заяву можна подати як онлайн через власний електронний кабінет в системі "е-Консул", так і до посольства або консульства.Самостійне подання заяви через власний електронний кабінет в системі "е-Консул" здійснюється безкоштовно; у разі подання заяви через посольство або консульську установу України стягується консульський збір за автоматизовану обробку даних (40 доларів / 37 євро).Детальна інформація щодо оформлення послуги та необхідних документів доступна на порталі МЗС. РНОКПП є сполучною ланкою для державних реєстрів, а його наявність відкриває доступ до дедалі більшої кількості цифрових державних послуг навіть за кордоном."Продовжуємо роботу з цифровізації та спрощення доступу до державних послуг для громадян України за кордоном. Кожна така реформа — це про повагу держави до своїх громадян. А коли є відчуття поваги, то є мотивація зберігати звʼязки з Україною та єдність нашого народу на рідній землі та на всіх континентах", — зазначив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.Нагадаємо, наприкінці лютого пресслужба Міністерства закордонних справ інформувала, що деякі українські біженці, які вимушено залишили країну через вторгнення Росії, зможуть отримати компенсацію. Подати заяву можна на веб-порталі "Дія"..

Американський президент Дональд Трамп різко відреагував на атаку Ірану по американських військових. Він пригрозив Тегерану жорсткою відповіддю.Про це свідчить заява Дональда Трампа в ефірі Fox News, відео якого опублікував у соціальній мережі X журналіст Ерік Догерті.Трамп переглянув відеозапис нападу, на якому американські військові в режимі реального часу відбивали ракетну атаку. Коментуючи дії Ірану, президент США використав жорсткі висловлювання."Ми виб'ємо з них усе лайно", — заявив Трамп.Також американський президент пообіцяв завдати Ірану потужного удару. Таку обіцянку він озвучує вже не вперше — не обов’язково після цього відбуваються серйозні обстріли іранських об’єктів."Ми завдамо їм потужного удару. Їм дістанеться на повну", — наголосив президент США.На тлі цих заяв інвестори розпочали активніше скуповувати нафтові контракти, побоюючись подальшої ескалації на Близькому Сході. Як видно з даних біржі ICE Futures Europe, ф'ючерси на нафту Brent різко зросли та перевищили позначку 90 доларів за барель, демонструючи стрибок більш ніж на 7% протягом дня.Побоювання ринку пов'язані з тим, що подальше загострення конфлікту між США й Іраном може вплинути на постачання нафти з регіону, який є одним із ключових для світового енергетичного ринку.Нагадаємо, що декілька днів тому Дональд Трамп заявляв, що має намір особисто з'ясувати у Володимира Путіна, чи допомагає Росія Ірану у війні проти США..