Світ

У Польщі сталася дорожньо-транспортна пригода з участі двох автівок. Загинули, ймовірно, п’ять громадян України.Про це повідомили польські видання Onet та Super Express, посилаючись на дані поліції та прокуратури. Зазначається, що аварія трапилася 23 грудня поблизу Бжега на перехресті двох національних доріг.Попередньо, автівка Ford Kuga під керуванням 59-річного чоловіка, лоб у лоб зіткнулася з Volkswagen Passat. Внаслідок ДТП Volkswagen загорівся. Водій Ford та п'ятеро пасажирів Passat загинули на місці події.Водночас речник районної прокуратури в Ополі Станіслав Бар заявив, що п’ятеро людей, які загинули в автотрощі поблизу Бжега, вважаються громадянами України. Зокрема, загинули жінка і четверо чоловіків. Наразі їхні особи ще точно не підтверджені, адже необхідно провести ДНК-експертизи. Причини аварії ще з'ясовуються.Nowe informacje w sprawie tragicznego wypadku pod Brzegiem. Prokuratura ujawnia szczegóły dotyczące ofiar i dalszych kroków śledztwa. #opole #policja #prokuratura #ukraina https://t.co/AKLyHs0s6j— Onet Wiadomości (@OnetWiadomosci) December 27, 2025Нагадаємо, раніше у дорожньо-транспортну пригоду в Угорщині потрапив дитячий танцювальний ансамбль з України. Загалом на момент аварії в автобусі перебувало 77 осіб. Внаслідок аварії 21 людина постраждала.Також поблизу Берліна перекинувся автобус, який їхав із Копенгагена до Відня. У салоні перебували 54 пасажири, серед них — українці, із Копенгагена до Відня. Серед пасажирів були люди 23 різних національностей, зокрема Німеччини, Швеції, Данії, Польщі, України, Франції, Сирії, Китаю, Австралії, Болгарії, Чехії, Румунії, Туреччини, Індії, Грузії, Бангладеш, Італії, Мексики, Канади та Японії.Крім того, в румунському повіті Бакау автобус з понад 60 громадянами України зіткнувся мікроавтобусом. Внаслідок аварії були загибла та постраждалі..

Гетеборзький університет Швеції оголосив про знахідку польової книги короля-воїна Карла XII. Йдеться про той період, коли відбувалася Полтавська битва за участю українського гетьмана Івана Мазепи.Про це повідомив Sweden Herald. Доцентка та старша викладачка слов'янських мов Гетеборзького університету Антоанета Гранбер знайшла польову книгу Карла XII.Видання перебувало в колекції Хвітфельда, яку передали університетській бібліотеці 1967 року. За її словами, знайшовши польову книгу, вона подумала, що певно є єдиною людиною, яка знає про її існування."Книжка складається з 268 сторінок. Вона має шкіряну палітурку й оздоблена позолоченим написом на корінці. У ній йдеться про період з 1707 до 1717 року, що за рік до смерті Карла XII", — зазначили медійники.Декілька розділів написані до Полтавської битви, що відбулася навесні 1709 року. До видання входять детальні ілюстрації у вигляді малюнків, фігур і розташування військ.Деякі розділи мають королівський підпис — "Carolus". Також з'являється напис "LS", що означає Locco Sigilli, латинською "місце печатки". Серед іншого — підписи найближчого радника короля Карла Пайпера, а також барона та військового Самуеля Окерхільма, який відповідав за канцелярію Карла XII.Іван Мазепа — український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709), князь Священної Римської імперії (1707-1709).Іван Мазпа був гетьманом української автономії під владою Російської імперії у часи правління російського ще царя Петра I. Під час Північної війни Московського царства зі Шведською імперією довгий час підтримував росіян.Ключовим епізодом Північної війни стала Полтавська битва, що відбулася 27 червня 1709 року поблизу Полтави. У ході битви гетьман Іван Мазепа об’єднався зі шведським королем Карлом XII, сподіваючись вибороти незалежність України, але армії зазнали поразки.Нагадаємо, що в Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" представили бронзове погруддя Івана Мазепи. Відкриття скульптури присвятили до дня всеукраїнського референдуму, який відбувся 1 грудня 1991 року. Тоді український народ проголосував за незалежність України..

У суботу, 27 грудня, Таїланд і Камбоджа домовилися про припинення вогню на кордоні. Відсьогодні будь-які сутички на кордоні заборонені.Про це повідомило Міністерство оборони Камбоджі. Для досягнення домовленостей відбулася зустріч віце-прем’єр-міністра та міністра національної оборони Камбоджі Теа Сейха з міністром оборони Таїланду Наттапоном Наркфанітом.Переговори пройшли на постійному прикордонному контрольно-пропускному пункті Пром-Пак Кард, що розташований між камбоджійською провінцією Пайлін та тайською провінцією Чантабурі. Зустріч відбувалася під наглядом спостерігачів АСЕАН (Асоціації держав Південно-Східної Азії) з обох країн.За підсумками переговорів сторони заявили про "спільну рішучість" повернутися до діалогу на основі раніше досягнутих домовленостей і чинних двосторонніх механізмів. Метою є повне припинення будь-яких форм воєнних дій та встановлення "справжнього і сталого миру" з твердими зобов’язаннями щодо зміцнення довіри й відновлення стабільної ситуації вздовж кордону.Крім того, Таїланд і Камбоджа домовилися зберегти нинішнє розгортання військ без подальших переміщень, аби не допустити ескалації напруженості в прикордонному регіоні.Як відомо, у липні 2025 року прикордонна суперечка між країнами переросла в п'ятиденну війну, після чого за посередництва прем'єр-міністра Малайзії Анвара Ібрагіма та президента США Дональда Трампа досягнуто угоди про припинення вогню. Її підписали в серпні, а в жовтні в Куала-Лумпурі Трамп брав участь у підписанні розширеної мирної угоди між двома країнами.Тоді внаслідок липневих сутичок загинуло щонайменше 48 осіб, а ще близько 300 тисяч тимчасово переміщені. При цьому сторони обмінювалися ракетними ударами та важким артилерійським вогнем.Але після того, як минулого місяця минулого місяця внаслідок вибуху міни поранено одного зі солдатів із Таїланду, влада країни заявила, що призупиняє реалізацію угоди про припинення вогню з Камбоджею.Нагадаємо, що Таїланд і Камбоджа вже понад століття сперечаються за суверенітет у нерозмежованих точках уздовж свого сухопутного кордону протяжністю 817 кілометрів, який уперше нанесла на карту 1907 року Франція, коли та управляла Камбоджею як колонією..

Країна-агресорка Росія, ймовірно, розмістить нові гіперзвукові балістичні ракети "Орєшнік" на колишній авіабазі у східній Білорусі.Про це повідомляє Reuters, посилаючись на дані американських дослідників. За даними журналістів, дослідники Джеффрі Льюїс з Інституту міжнародних досліджень Міддлбері в Каліфорнії та Декер Евелет з дослідницької та аналітичної організації CNA у Вірджинії виявили колишню авіабазу в Білорусі, вивчаючи супутникові знімки.Так, фахівці наголосили, що вони на 90% впевнені: мобільні пускові установки "Орєшнік" будуть розміщені на колишній авіабазі поблизу Кричева, яка розташована приблизно за 307 кілометрів на схід від столиці Білорусі Мінська та за 478 кілометрів на південний захід від Москви.Дослідники заявили, що на супутникових знімках виявлено терміновий будівельний проект, який розпочався між 4 та 12 серпня. Він відповідає характеристикам російської стратегічної ракетної бази. Зокрема, однією із "явних ознак" є "пункт перевалки військової залізниці", оточений захисним парканом, куди потягом можна було доставити ракети, їхні мобільні пускові установки та інші компоненти.До того ж, за словами дослідників, ще однією ознакою до підготовки розміщення "Орєшніка" є заливання в кінці злітно-посадкової смуги бетонного майданчика, "відповідно замаскованій точці запуску".Як Білорусь допомагає Росії атакувати УкраїнуНа четвертому році повномасштабної війни Білорусь продовжує підтримувати Росію. Зокрема, як повідомив президент України Володимир Зеленський, ворог через територію Білорусі намагається обходити нашу протиповітряну оборону, розміщуючи на дахах житлових будинків антени, які допомагають наводити ударні безпілотники.До того ж, як відомо, 18 грудня білоруський диктатор Олександр Лукашенко оголосив про прибуття російського комплексу "Орєшнік" на територію країни та його офіційне введення в експлуатацію. Цікаво, що слова Лукашенка суперечать попереднім заявам білоруської влади, яка ще кілька місяців тому стверджувала, що комплекси вже розміщені на території держави.Нагадаємо, що кілька тижнів тому російський диктатор Володимир Путін вкотре продемонстрував наміри продовжувати війну. Зокрема, під час виступу на засіданні колегії російського міністерства оборони РФ він заявив, що російські стратегічні ядерні сили "збережуть основну роль у стримуванні агресора та підтримці балансу сил у світі"..

У п’ятницю, 26 грудня, росіяни атакували українські порти та пошкодили кораблі під прапорами Словаччини, Палау та Ліберії. Удари рашистів спричинили пожежі та руйнування портової інфраструктури, але жертв немає.Пошкодження словацького судна підтвердили журналісти видання Slovaк Spectator, які послалися на Міністерство закордонних справ Словаччини.Там уточнили, що на борту словацького судна під час атаки нікого не було, а керували ним українські моряки. При цьому на ньому немає та не працює жоден громадянин Словаччини,У словацькому відомстві додали, що річкове судно "Маджестік" перебувало в порту Одеси. Через пошкодження воно наразі непридатне для плавання.Ситуацію ретельно відстежують у співпраці з посольством Словаччини в Києві, а словацьким юридичним і фізичним особам обіцяна допомога за запитом.Окрім того, віце-прем'єр-міністр України Олексій Кулеба додав про пошкодження судна, що ходить під прапором Палау. Він не уточнив масштаби збитків, але зазначив, що спалахнули пожежі та постраждали склади.Також він зазначив, що внаслідок подібних ударів у сусідній Миколаївській області пошкоджено судно під ліберійським прапором на терміналі. Там про постраждалих також не повідомлялося. При цьому екстрені служби гасили пожежі в декількох місцях."Працівники портів продовжують обстеження пошкоджень. Частково є перебої із електропостачанням, ремонтні бригади працюють над відновленням", — констатував Олексій Кулеба.Нагадаємо, що напередодні в Одеській області через ворожу атаку по порту "Південний" сталося загоряння контейнерів із борошном та рослинною олією. Внаслідок чого продукти горіння та рослинна олія потрапили в акваторію Чорного моря..

У п’ятницю, 26 грудня, зранку в Хомсі на заході Сирії стався вибух у мечеті. Внаслідок інциденту є загиблі та постраждалі. Рятувальники, правоохоронці та медичні працівники продовжують працювати на місці події.Про це повідомила іранська агенція Tasnim News із посиланням на власні джерела.Журналісти зазначили, що вибух пролунав усередині мечеті, розташованої в районі Ваді-аль-Захаб. Це квартал міста Хомс, який перебуває під контролем сирійських урядових сил.Деякі інформаційні агенції станом на обідню пору писали про трьох загиблих і п’ятьох поранених. Вони постраждали через детонацію вибухового пристрою. Зараз їх кількість збільшилася, але джерела надають різні цифри."На місці працюють рятувальні служби та медики. Район оточений силовиками", — йдеться в повідомленні.Жодна з терористичних організацій не взяла на себе відповідальність за напад. Офіційна влада Сирії ситуацію не коментувала, лише констатувала вибух.Хомс є одним із найбільших міст Сирії, де після активної фази громадянської війни періодично трапляються терористичні акти та вибухи, спрямовані проти цивільних і військових об’єктів.Нагадаємо, що раніше в Пакистані під час святкування дня народження пророка Мухаммеда у двох мечетях пролунали вибухи. Внаслідок атаки загинуло щонайменше 57 осіб..

Редакційна колегія The Times вважає, що для багатьох 2025 рік залишиться у пам’яті як період внутрішньої похмурості та розчарування, а також часу воєн, глобальних потрясінь і зростання небезпек у світі. За останні роки було небагато моментів, коли відчуття безпеки виглядало настільки крихким, а післявоєнний порядок у Європі — настільки серйозно поставленим під загрозу.Втім, західні лідери не повинні відмовлятися від завдання відновлення союзів і стримування агресорів, повідомляють у The Times. Медійники наголосили, що Північноатлантичний альянс, світова торгівля, демократичні інститути й навіть міжнародні кордони були серйозно похитнуті. Війни в Україні та Газі, громадянська війна в Судані, повені й інші стихійні лиха призвели до загибелі та каліцтва мільйонів людей."Проте ціна миру у світі надто висока, щоб відмовлятися від активної участі у міжнародних справах", — наголошує редакційна колегія.З першого ж моменту інавгурації на другий термін американський президент Дональд Трамп почав активно діяти. Він підписував укази, брався за опонентів, розпочинав дипломатичні зусилля для завершення конфліктів у Газі та в Україні, висував претензії на Канаду й Гренландію, завдавав ударів по іранських ядерних дослідницьких об’єктах, топив венесуельські судна, які нібито перевозили наркотики, та погрожував повномасштабним вторгненням у цю країну."Його ініціативи й пріоритети швидко змінювалися, часто суперечили одне одному, нерідко дратували союзників, але водночас інколи відкривали шлях до прориву в проблемах, які здавалися безвихідними", — зазначили медійники.В одному питанні зокрема Трамп спричинив глобальні політичні й економічні потрясіння, підвищивши мита Сполучених Штатів Америки на широкий спектр імпорту як від союзників, так і від опонентів. Частина цих заходів мала відверто прагматичний характер і змусила європейських партнерів сісти за переговори та піти на поспішні, хоч і неохочі, поступки. "Інші кроки були більш явно політичними та репресивними", — додали у газеті.Погрози американського лідера на короткий час призвели до перспективи запровадження 100% мит на китайський імпорт, а Пекін у відповідь швидко пригрозив заблокувати експорт рідкісноземельних металів та інших товарів, життєво важливих для промисловості Вашингтона. Усі ці протистояння були частиною боротьби між двома державами.Своєю чергою, світові ринки зазнали збоїв, довіра інвесторів похитнулася, економіки середніх держав, зокрема Великої Британії, зазнали побічних збитків, натомість Китай вийшов із ситуації з більшою впевненістю у своєму глобальному статусі. Інші держави також зазнали власних потрясінь. "Президент Франції Еммануель Макрон призначив Себастьяна Лекорню прем'єр-міністром у вересні, намагаючись вийти з глухого кута в Національній асамблеї щодо бюджету, і через місяць після його швидкої відставки призначив його знову. Фрідріх Мерц у травні замінив на посаді канцлера Німеччини Олафа Шольца, покладаючи надії на більш стабільний коаліційний уряд, але німецька економіка все ще перебуває в стані застою", — наголошує редакційна колегія газети.Медійники додали, що інші країни зазнали більш суттєвих змін. Студентське повстання в Непалі змусило піти у відставку маоїстського прем’єр-міністра. Президента Південної Кореї Юн Сок Йоля заарештували після протестів проти його раптового запровадження воєнного стану.У травні між Індією та Пакистаном відбулися військові сутички, а в липні Камбоджа та Таїланд розпочали прикордонні зіткнення. Натомість у більш мирний спосіб у травні конклав у Ватикані обрав нового Папу — американця Лева XIV."В Україні все ще триває війна. Трамп провів саміт на Алясці з російським диктатором Володимиром Путіним, який приніс мало результатів і звинувачення в тому, що ним маніпулювала Москва. Його попередня публічна суперечка з президентом Зеленським і мирний план, який передбачав значні поступки Москві, викликали занепокоєння серед союзників по НАТО і призвели до проведення кількох екстрених самітів у Вашингтоні та Європі", — додали медійники.Водночас у Газі Трамп успішно домігся припинення ізраїльських бомбардувань, звільнення ізраїльських заручників, відновлення допомоги та проведення короткого саміту в Газі. Медійники зауважили, що подальших кроків у напрямку повного мирного плану зроблено не було.У редакційній колегії газети зробили висновок, що наприкінці року з'явилися проблиски надії на мир як у Газі, так і в Україні. Якщо так, то наступний рік буде безпечнішим попри потрясіння 2025 року.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив деталі документа про припинення війни. Він озвучив 20 пунктів "мирного плану", який повинен принести мир Україні.Нещодавно прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков заперечив заяви віце-президента Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венса про прогрес у переговорах щодо війни в Україні..

Вночі 26 грудня у російському Волгограді було неспокійно. Місцеві жителі скаржилися на атаку безпілотників.Про це повідомили пропагандистські ЗМІ. Зокрема, через загрозу ударів безпілотників було тимчасово закрито місцевий аеропорт.Згодом губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров заявив, що російська протиповітряна оборона нібито відбиває масовану атаку безпілотних літальних апаратів. Він запевняв, що буцімто "пошкоджень об’єктів немає".Водночас місцеві пабліки заявили, що під атакою БпЛА був нафтопереробний завод "Лукойл-Волгограднафтопереробка". Попередньо, на об'єкті спалахнула пожежа. Натомість, за даними Міноборони РФ, за ніч російські ППО буцімто "збили 77 українських дронів", 34 із них — над Волгоградською областю.Нагадаємо, вночі 8 грудня ЗСУ завдали потужних ударів по ворожих об'єктах у Росії та на тимчасово окупованих територіях. Війська країни-агресорки зазнали потужних втрат.За даними військових, ворожі склади знищено на тимчасово окупованій території Луганської області, у районі Чмирівки, в районі тимчасово окупованого Донецька та в районі Сімейкиного Луганської області.Також вночі 14 грудня країну-агресорку Росію масовано атакували безпілотники. Під прицілом опинилися нафтопереробні заводи.До того ж українська авіація успішно атакувала стратегічно важливий об’єкт на території Російської Федерації. Під удар потрапив Новошахтинський завод нафтопродуктів, який є ключовою ланкою у логістиці російської армії..

Український хор "Пісні для України" заспівав колядку під час щорічного різдвяного звернення короля Великої Британії Чарльза III. Це відбулося на завершенні його виступу.Про це український хор "Пісні для України" повідомив на своїй сторінці у Facebook. Це було нове аранжування пісні Carol of the Bells, створеної за мотивами "Щедрика" українського композитора Миколи Леонтовича у Вестмінстерському абатстві."На Різдво 2025 року члени хору Songs for Ukraine з радістю виступили для мільйонів людей у всій Великій Британії, співаючи коляду. Різдвяне звернення Його Величності Короля залишається однією з найбільш переглянутих програм святкового періоду у Великій Британії", — йдеться в повідомленні.Солістки Ольга Терлецька й Аріна Королецька виступали разом з учасниками Королівського оперного хору, королівським арфістом Маредом Пю-Евансом та військовими музикантами полку ВВС, королівської морської піхоти та побутової дивізії."Для нашого хору — велика честь взяти участь у різдвяній трансляції короля. Наш хор залишається потужним голосом української громади у Великій Британії, багато членів якої були змушені покинути свої домівки через війну", — сказав музичний директор і головний диригент хору "Пісні для України" Богдан Паращак.. Звернення й українські колядки можна послухати на офіційному YouTube-каналі королівської родини."Ми висловлюємо глибоку вдячність Великій Британії за всю її підтримку, особливо на Різдво, час доброти, співчуття та надії. Такі моменти допомагають переконатися, що Україну не забули, а зв'язки між Великою Британією й Україною залишаться міцними. Крізь красу української музики нагадуємо, що навіть у найтемніші часи світло може сяяти, приносячи надію, стійкість і радість на Різдво", — наголосили учасники українського хору.Український хор "Пісні для України" створений навесні 2023 року Британським Королівським оперним театром як відповідь на повномасштабне російське вторгнення. До нього долучилося близько 130 українців, більшість із яких були вимушені покинути свої домівки через війну.Нагадаємо, що в фонді державного архіву Хмельницької області зберігаються два документи українського композитора Миколи Леонтовича. Це копії свідоцтва про закінчення Подільської духовної семінарії в Кам’янці-Подільському, де упродовж семи років навчався автор "Щедрика"..

Останніми днями в Південній Каліфорнії відбувається масова евакуація громад, перекриття доріг і перебої з електропостачанням. Внаслідок зимового шторму загинули щонайменше три людини, влада оголосила надзвичайний стан.Про це повідомив Bloomberg. Журналісти констатували, що шторм, який розпочався 24 грудня, приніс на регіон сильні дощі та пориви вітру, створивши небезпечні умови для руху та перебої з електропостачанням.За даними департаменту шерифа округу Лос-Анджелес, частину шосе Angeles Crest Highway довелося закрити через ризик зсувів та інші небезпечні явища.Приблизно 10 700 домогосподарств залишилися без світла. Компанія Southern California Edison також повідомила про перебої у постачанні електрики через штормові умови."Існує помірний ризик надмірних опадів над частинами Південної Каліфорнії. Можливі численні раптові повені, багато потоків можуть вийти з берегів", — попередив Центр прогнозування погоди США.Губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом розмістив ресурси реагування на надзвичайні ситуації на території всього штату, включно з 55 пожежними машинами та 10 рятувальними командами швидкого реагування, щоби захистити населення.Метеорологи пояснили, що шторм спричинений "Ананасовим експресом" — атмосферною річкою, що приносить тропічну вологу прямо в прибережні гори.Тогорічні масштабні лісові пожежі залишили ґрунт гідрофобним, через що вода не вбирається. Тому, за оцінками фахівців, збільшується ризик зсувів і повеней.Шторм спричинив евакуації громад у каньйонах округів Лос-Анджелес і Оріндж. На півночі штату очікуються сильні грози та пориви вітру до 70 миль на годину. У горах, зокрема, на курорті Мамонт Маунтейн, прогнозується до 61 сантиметру снігу за один день.У середу Південну Каліфорнію накрили проливні дощі, що спричинили масштабні раптові повені. Лос-Анджелес опинився під загрозою торнадо. Влада закликала водіїв утриматися від поїздок і евакуювати мешканців районів під схилами передгір’їв і каньйонів, які раніше постраждали від лісових пожеж.Нагадаємо, що масштабні пожежі в Каліфорнії в січні цього року забрали життя понад 10 людей. Тоді зафіксували знищення понад 1 300 будівель..

У четвер, 25 грудня, польські винищувачі "перехопили, візуально ідентифікували та супроводили" розвідувальний літак Росії, який виконував політ неподалік межі повітряного простору Польщі. Це відбулося над територією Балтійського моря.Ситуацію прокоментував міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах. Він, зокрема, відзначив роботу польських військових.Польський посадовець запевнив, що польські військові контролювали ситуацію над Балтійським морем та поблизу кордону з Білоруссю."Ще одна напружена ніч для оперативних служб польського війська", — наголосив він.За його словами, всі провокації – як над Балтійським морем, так і на кордоні з Білоруссю — перебували під повним контролем військових Польщі."Дякую майже 20 тисячам наших солдатів, які під час свят пильнують нашу безпеку — і, як бачимо, роблять це надзвичайно ефективно", — акцентував польський міністр.Раніше оперативне командування Збройних сил Польщі повідомляло, що вранці над міжнародними водами Балтійського моря польські винищувачі виявили розвідувальний літак Росії. Крім того, вночі зафіксували вторгнення у повітряний простір Польщі об’єктів з боку Білорусі.Сьогодні британське видання Mirror інформувало, що в різдвяний період Кремль вдався до чергової повітряної провокації, відправивши стратегічні бомбардувальники до кордонів Великої Британії. У відповідь сили НАТО підняли в небо винищувачі для супроводу російських літаків над Норвезьким і Баренцевим морями.Нагадаємо, вчора стало відомо, що країни-члени НАТО розглядають зміцнення власних флотів і посилення військової присутності в акваторії Балтійського моря. Такі рішення ухвалюються на тлі зростання кількості атак Росії на критичну підводну інфраструктуру..

У 83-річному віці померла радянська і російська акторка Віра Алентова, яка деякий час проживала в Україні. Вона відома за роллю у фільмі "Москва сльозам не вірить".Про це повідомили на сторінці "Театру Пушкіна"."Сталося велике горе. Не стало Віри Валентинівни Алентової. Вона працювала у "Театрі Пушкіна" 60 років. Про дату та місце прощання повідомимо додатково", — йдеться у повідомленні.За даними росЗМІ, Алентовій стало зле під час церемонії прощання з актором Анатолієм Лобоцьким. Попередньо, в артистки стався серцевий напад.Варто зауважити, що у 2021 році Віра Алентова потрапила у "чорний список" Міністерства культури та інформаційної політики України та "Миротворці". Причина — гастролі та участь у пропагандистських заходах на тимчасово окупованій території Криму.Віра Алентова — радянська і російська акторка театру та кіно. Широку міжнародну славу їй принесла головна роль Катерини Тихомирової у фільмі Володимира Меньшова "Москва сльозам не вірить" (1980 рік). Цю стрічку в СРСР любили називати "історією простих жінок", а в США нагородили "Оскаром".Алентова була одружена з режисером і актором Володимиром Меньшовим, який підтримував путінську політику та війну Росії проти України. Він помер від коронавірусу у липні 2021 року.Нагадаємо, 12 грудня стало відомо про смерть народного артиста України Степана Гіги. Його серце зупинилося у віці 66 років..

Адміністрація американського президента Дональда Трампа планує збудувати сім центрів для утримання мігрантів. У них хочуть розмістити десятки тисяч затриманих нелегалів.Як повідомляє видання Washington Post, для реалізації цього задуму американська влада шукає підрядні компанії, які допоможуть оновити систему імміграційного утримання в країні.Згідно з тендерною документацією, передбачається переобладнання промислових об’єктів, здатних одночасно розмістити понад 80 тисяч осіб. Медійники зауважили, що спершу затриманих реєструватимуть у спеціальних центрах обробки протягом кількох тижнів, після чого їх переводитимуть до одного з семи великих комплексів. "Кожен із них буде розрахований на п'ять-десять тисяч осіб, де мігрантів готуватимуть до процедури депортації", — наголосили у виданні.Переобладнані центри планують розмістити поблизу основних логістичних вузлів у штатах Вірджинія, Техас, Луїзіана, Арізона, Джорджія та Міссурі. Також у США передбачають створення ще 16 об'єктів, кожен із яких зможе вмістити до 1500 людей. Медійники зауважили, що реалізація цього плану стане черговим етапом політики Трампа щодо масового затримання та депортації іммігрантів.Нові об’єкти мають на меті підвищити ефективність системи, скоротити витрати, зменшити час оформлення документів і перебування під вартою. Окрім цього, це має прискорити депортаційні процеси, забезпечуючи при цьому повагу до прав затриманих.Такі будівлі планують облаштувати житловими приміщеннями з санвузлами, кухнями, їдальнями, медичними відділеннями, зонами відпочинку, юридичними бібліотеками й адміністративними офісами. Частина центрів буде пристосована для утримання родин.Нагадаємо, раніше агентство Reuters повідомляло, що згідно з новими даними, Дональд Трамп користувався приватним літаком секс-злочинця Джеффрі Епштейна значно частіше, ніж вважалося досі. Ця інформація стала відома після оприлюднення чергової партії документів міністерством юстиції США..

У різдвяний період Кремль вдався до чергової повітряної провокації, відправивши стратегічні бомбардувальники до кордонів Великої Британії. У відповідь сили НАТО підняли в небо винищувачі для супроводу російських літаків над Норвезьким та Баренцевим морями.Про це повідомляє видання Mirror.Політ над нейтральними водамиЗа даними міністерства оборони РФ, російські ракетоносці Ту-95МС провели в повітрі понад сім годин. Офіційна Москва називає це "плановим польотом", проте західні медіа вказують на навмисний характер акції, спрямованої на залякування північних регіонів Британії саме під час свят.Російські бомбардувальники супроводжувалися винищувачами Су-33. У РФ підтвердили, що на певних етапах маршруту їх перехоплювали літаки іноземних держав, хоча конкретні країни Альянсу не назвали.Контекст та загрозиЖурналісти іронічно зауважили, що такий маршрут поблизу Північного полюса міг бути спробою "роздратувати Захід" на шляху символічного польоту Санта-Клауса. Втім, ситуація має серйозний військовий підтекст:ядерний потенціал: літаки Ту-95МС здатні нести ядерну зброю;війна в Україні: Саме ці бомбардувальники Росія регулярно використовує для масованих ракетних ударів по українській цивільній та енергетичній інфраструктурі.Сили НАТО продовжують моніторити активність російської стратегічної авіації, щоб запобігти будь-яким порушенням суверенного повітряного простору країн-членів Альянсу.Варто зауважити, що винищувачі Альянсу час від часу перехоплюють російські військові літаки біля повітряного простору НАТО. До того ж 28 вересня на півночі Норвегії пасажирський рейс Norwegian з Осло до Бардуфосса був змушений повернутися через виявлення дрона в повітряному просторі.Нагадаємо, наприкінці вересня видання Bloomberg писало, що європейські дипломати попередили Кремль, що НАТО готове відповісти повною силою на порушення свого повітряного простору, зокрема збиваючи російські літаки..

Європейські держави дедалі гостріше відчувають загрозу прямого збройного конфлікту з Російською Федерацією, що стає новою геополітичною реальністю. Попри зростання ризиків, оборонний потенціал та інфраструктура країн Європи наразі залишаються недостатньо підготовленими до сценарію повномасштабної війни.Про це повідомляє CNN.Коли минулого місяця група експертів з оборонної сфери зібралася у Вайтхоллі, резиденції британського уряду, щоб обговорити, наскільки Сполучене Королівство та його союзники готові до війни, яка, на їхню думку, може розпочатися в найближчі кілька років, їхній вердикт був досить похмурим: вони не готові.Люди, які зібралися на конференції, організованій лондонським аналітичним центром Королівський інститут об'єднаних служб (RUSI), не були підбурювачами війни; це були люди, які добре знають ситуацію. Чинні та колишні військовослужбовці, урядовці та посадовці НАТО, дослідники та фахівці оборонної промисловості, чиє мислення ґрунтується на широко визнаній оцінці розвідки про те, що Росія готується до можливості прямого конфлікту з Європою. Єдиний спосіб запобігти цьому, кажуть вони, — це переконатися, що у разі війни Європа переможе.Збільшення інвестицій у хронічно недофінансовану європейську оборону є ключовим, але експерти з безпеки дедалі частіше попереджають, що також потрібна велика зміна мислення в усіх сферах. Вони кажуть, що європейським урядам час залучити своїх громадян і чітко дати зрозуміти, що час, коли Європа могла ігнорувати загрозу війни, минув."Я думаю, що є ознаки того, що суспільства готові до цієї розмови, але я також думаю, що ми бачимо уряди, які досі не достатньо впевнені, щоб вести таку розмову зі своєю громадськістю", – сказав Сем Грін, професор російської політології в Королівському коледжі Лондона та експерт з питань демократичної стійкості.Серед експертів зростає консенсус щодо того, що Росія вже веде гібридну війну проти Заходу, проводячи диверсійні операції та вносячи хаос і дезінформацію у внутрішньополітичні дискусії. Вони вказують на переконливі докази, включаючи неодноразові вторгнення російських літаків і безпілотників у повітряний простір НАТО, глушіння GPS у країнах Балтії, дезінформаційні кампанії та диверсійні атаки на критичну інфраструктуру в багатьох країнах, які були пов'язані з російськими спецслужбами. Росія послідовно заперечує свою причетність.Грін сказав, що ці атаки вже змінили погляди багатьох у Європі, навіть якщо деякі політики все ще не бажають прямо називати їх гібридною війною."Я думаю, що люди налякані, особливо коли це стає більш помітним", — сказав він. "Ми бачимо дрони біля аеропортів, і я думаю, що зростає відчуття, що це, ймовірно, (лише) питання часу, коли один із цих дронів зіб’є авіалайнер".Балтійські страхиХоча Москва не здійснювала жодних прямих нападів на союзників НАТО в Європі — експерти кажуть, що це частково тому, що Росія знає, що не може перемогти Альянс з її нинішніми можливостями — з'являється все більше ознак того, що це може змінитися в майбутньому.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на початку цього року попередив, що Росія може бути готова застосувати військову силу проти НАТО протягом п'яти років. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль повторив це попередження у своїй промові минулого місяця, заявивши, що німецькі розвідувальні служби вважають, що Москва "принаймні залишає відкритим варіант війни проти НАТО не пізніше 2029 року".Президент Росії Володимир Путін заявив на початку грудня, що хоча Росія не планує воювати з Європою, "якщо Європа раптом захоче воювати з нами й почне, ми готові прямо зараз".Серед країн Балтії існує консенсус щодо того, що напад на них може відбутися вже через три роки. Коли дослідники з Центру науки та міжнародних відносин Белфера при Гарвардській школі Кеннеді вивчили попередження та прогнози різних посадовців щодо готовності Росії розпочати війну проти НАТО, вони виявили, що найчастіше згадуваними роками є 2027 та 2028.Визнання цієї загрози спонукало НАТО розробити плани дій на випадок можливої ​​російської агресії проти країн Балтії. Але експерти попереджають, що плани Альянсу не спрацьовують."Є план з цифрами. Але уряди не вживають необхідних кроків для його реалізації. Ми все ще плануємо, виходячи з речей, яких не існує", — сказав Джек Вотлінг, старший науковий співробітник RUSI. Він наголосив на ризику спроб структурувати оборонну відповідь на основі списку бажань, а не реальності, замість того, щоб прийняти наявні ресурси та планувати на основі них.Нагадаємо, раніше заступник начальника штабу оборони Британії генерал-лейтенант Роб Магован заявляв, що армія Великої Британії готова воювати із країною-агресоркою Росією на Східному фланзі Північноатлантичного альянсу, якщо Москва вдасться до вторгнення.Раніше видання Newsweek опублікувало прогноз імовірної лінії фронту у разі прямого зіткнення Росії та НАТО, виділивши найбільш критичні ділянки майбутнього протистояння. Аналітики визначили ключові "гарячі точки", де війська Альянсу можуть першими зустріти удар агресора, та оцінили стратегічне значення цих територій..