Світ

Президент США Дональд Трамп висловив спокійну реакцію на результати виборів в Угорщині, де Віктор Орбан втратив владу. Американський лідер зазначив, що не відчуває стурбованості через зміну керівництва в країні та вже встиг позитивно оцінити майбутнього голову угорського уряду.Про це політик заявив журналісту ABC News Джонатану Карлу.Ставлення до нового лідера та ОрбанаТрамп наголосив, що йому імпонує постать майбутнього прем'єр-міністра Угорщини Петера Мадяра. На думку лідера США, зміна влади пройде успішно, оскільки новий очільник уряду має необхідні якості для виконання своїх обов'язків."Гадаю, новий прем'єр-міністр добре впорається зі своїми обов'язками — він хороша людина", — зауважив Трамп у розмові з журналістами.Водночас Трамп тепло відгукнувся і про свого давнього союзника Віктора Орбана, попри його значне відставання за результатами голосування. Він визнав, що цього разу не брав активної участі у підтримці його кампанії, відправивши агітувати Джей Ді Венса замість особистого візиту."Він значно відставав. Я не був так сильно залучений у цю справу. Хоча Віктор — хороша людина", — додав президент.Спільні погляди та очікуванняПопри зміну еліт, Трамп бачить точки дотику з новою угорською владою. Зокрема, він нагадав, що Мадяр раніше належав до партії "Фідес" та поділяє подібні до трампівських погляди на питання імміграції.Нагадаємо, 14 квітня переможець парламентських виборів в Угорщині Петер Мадяр заявив, що його майбутній уряд намагатиметься налагодити з Україною дружні відносини. Таке питання є серед першочергових інтересів.Читайте також: Вибори в Угорщині і майбутнє ЄС: що означає програш Орбана.

Європейські країни активізували роботу над альтернативною стратегією безпеки, яка дозволить самостійно забезпечувати оборону у разі виходу США з Північноатлантичного альянсу.Про це повідомляє The Wall Street Journal.Що передбачає "європейський план"?За даними джерел, йдеться про створення умовного "європейського НАТО". Ймовірно це буде не формальний розрив з Альянсом, а саме зміцнення власних сил.Європейські посадовці хочуть посилити роль європейців у командуванні, компенсувати можливу відсутність американських ресурсів та зберегти систему стримування та обороноздатність. При цьому підкреслюється, що ініціатива не має на меті замінити НАТО, а лише підготуватися до можливих змін.Що цьому передувало?Робота над планом прискорилася на тлі заяв Дональда Трампа, який неодноразово допускав можливість виходу США з Альянсу. Зокрема, він розкритикував союзників за відсутність підтримки у потенційному конфлікті з Іраном та заявив, що НАТО "не було і не буде поруч" зі США.Новий імпульс ініціативі додає і політичний курс Німеччини. Якщо раніше Берлін покладався на США як головного гаранта безпеки, то нині ця позиція переглядається. За канцлера Фрідріха Мерца у Європі дедалі більше говорять про необхідність оборонної автономії.Європейські країни прагнуть зберегти стабільність і здатність до захисту навіть у разі скорочення американської присутності. Йдеться про те, щоб забезпечити безперервність військового управління, ефективне стримування загроз та незалежність у питаннях безпеки.Поки що ці обговорення відбуваються неформально. Переважно у межах зустрічей та дискусій між союзниками. Однак вони свідчать про зростання занепокоєння щодо майбутньої ролі США в європейській безпеці.Нагадаємо, нещодавно генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів закриту зустріч із президентом США у Вашингтоні, щоб обговорити майбутнє трансатлантичної співпраці. Політик поділився деталями розмови з Дональдом Трампом.Додамо, також генсек НАТО Рютте нещодавно розповів, які країни гальмують вступ України до НАТО..

Американський лідер Дональд Трамп підтвердив припинення збройного протистояння з Тегераном під час розмови з журналістами. Окрім військового питання, сторони обговорили економічні перспективи та майбутню роль НАТО в регіоні.Таку заяву зробила ведуча Fox News Марії Бартіромо.Заява Трампа та очікування переговорівЗа словами журналістки, під час інтерв’ю з президентом США вона прямо запитала його про поточний стан конфлікту з Ісламською Республікою. Відповідь Дональда Трампа була максимально лаконічною."Вона закінчилася", — сказав Трамп, коментуючи війну.Бартіромо додала, що незабаром повна версія їхньої розмови з’явиться у відкритому доступі. Очікується, що президент детальніше розкриє дипломатичні кроки, які призвели до розрядки ситуації.Водночас у дипломатичних колах ширяться чутки про початок нового етапу взаємин між країнами. Йдеться про підготовку офіційного раунду переговорів між представниками США та Ірану, які можуть стартувати вже найближчими днями.Раніше в Пакистані безрезультатно завершилися переговори делегацій США та Ірану про врегулювання конфлікту. За даними низки медіа, сторони, зокрема, не подолали розбіжності щодо тем Ормузької протоки й іранської ядерної програми.13 квітня Сполучені Штати Америки розпочали блокаду Ірану. Американський президент Дональд Трамп заявив, що 158 кораблів іранських військово-морських сил нібито "лежать на дні моря" та повністю знищені.Нагадаємо, Дональд Трамп спрогнозував, що Іран повернеться за стіл переговорів. При цьому він знову вирішив залякати, що може знищити цю країну "за один день"..

Союзники Сполучених Штатів Америки не готові допомагати з розблокуванням Ормузької протоки. Тому заяви американського президента Дональда Трампа стосуються лише намірів, а не чітких домовленостей.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти зауважили, що в п'ятницю, 17 квітня, Велика Британія та Франція прийматимуть зустріч, на якій обговорюватимуть ситуацію з Ормузькою протокою.Однак, за словами європейських посадовців, обізнаних із ситуацією, з якими спілкувалися медійники, у формуванні військово-морської місії досягнуто лише незначного прогресу. До того ж союзники не хочуть розгортати свої сили доти, доки не вдасться укласти постійне перемир'я між США й Іраном.За інформацією джерел видання, наразі переговори зосереджені більше на дипломатичних зусиллях щодо врегулювання конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном, ніж на військових рішеннях, навіть попри те, що Вашингтон наполягає на конкретних зобов'язаннях щодо військово-морських сил.Інше джерело зазначило, що Велика Британія та Франція також досі не дійшли повної згоди між собою щодо того, як може працювати військово-морська операція, включно з тим, яку роль у ній можуть відіграти США.Наразі дипломати хочуть подивитися, як розвиватимуться крихкі мирні переговори, перш ніж ухвалювати рішення про конкретну місію.За словами джерел журналістів, поки президент США не зможе представити реалістичний план для досягнення розблокування протоки та припинення війни, доти союзники США, ймовірно, матимуть складнощі з розробкою планів допомоги.Велика Британія зосереджена на тому, чи варто розгортати в регіоні вже наявні автономні системи тралення мін, а не військові кораблі для супроводу танкерів через протоку.Тим часом Франція неодноразово заявляла про "систему супроводу". Париж хоче, щоби будь-яка місія тісно координувалася з Іраном, а це означає, що в ній повинні брати участь тільки ті країни, які не вступали в конфлікт з Іраном, такі як Індія або інші європейські держави.Крім того, декілька союзників вважають, що участь США матиме негативний ефект, аргументуючи це тим, що вона змусить іранців займати надто оборонну позицію.Однак Франція та Велика Британія єдині в тому, що місія має діяти під мандатом ООН. Але офіційні особи визнають, що це важко забезпечити, враховуючи, що США, Китай і Росія повинні дати свою згоду.Нагадаємо, 12 квітня американський президент Дональд Трамп заявив, що через провал переговорів з Іраном американський флот розпочав блокаду Ормузької протоки. Жодному кораблю не дозволено увійти або вийти звідти..

У світі може виникнути продовольча криза, за масштабом наслідків подібна до пандемії коронавірусу. Це станеться, якщо найближчим часом не відновлять рух через Ормузьку протоку для суден, що перевозять критично важливі ресурси для сільського господарства.Про це заявили в Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (FAO). Її головний економіст Максимо Тореро наголосив, що найбільший ризик нестачі та високих цін на добрива й енергоносії загрожує бідним країнам.За даними ООН, від 20% до 45% експорту ключових агропродовольчих ресурсів залежить від морського шляху через Ормузьку протоку."Останнє, чого ми хочемо, — це зниження врожайності та зростання цін на сировинні товари та продовольчу інфляцію протягом наступного року", — наголосив фахівець.Він додав, що це, ймовірно, змусить країни впроваджувати політику зниження внутрішніх цін на продукти, що, своєю чергою, призведе до підвищення відсоткових ставок і потенційного уповільнення економічного зростання у світі.За його словами, якщо фермери використовуватимуть менше ресурсів, це призведе до нижчої врожайності наприкінці цього року та наступного року, а також до зростання цін на продовольство й інфляцію на кілька років уперед.За інформацією ООН, березень став відносно стабільним завдяки достатнім запасам більшості продовольчих товарів. Однак у квітні тиск зростає та посилиться в травні, коли "фермери ухвалюватимуть рішення" щодо зміни культур залежно від доступності добрив. Також, сільські господарства можуть розпочати віддавати більше земель і ресурсів на біопаливо, щоби нівелювати високі ціни на нафту. Це також скоротить світові запаси продовольства.В ООН зауважили, що фермери вже працюють із мінімальними прибутками, їхнє банкрутство погіршить продовольчу ситуацію на довший період."Ми перебуваємо в кризі ресурсів; ми не хочемо, щоби вона перетворилася на катастрофу", — акцентував директор підрозділу агропродовольчої економіки FAO Девід Лабордом.FAO закликала всі країни уважно переглянути вимоги щодо біопалива та передусім уникати обмежень на експорт енергоносіїв і добрив."На відміну від природних катастроф чи кліматичних явищ, блокада Ормузької протоки є проблемою, яку уряди можуть і повинні вирішити", — підсумували в ООН.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що ЄС готує жорсткі обмеження у відповідь на енергетичну кризу, яку спричинила війна в Ірані. Брюссель розробив план для подолання кризи та її наслідків..

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко вимагає від своїх чиновників мобілізуватися. За його словами, це необхідно, щоби "пережити ці складні часи".Білоруського диктатора Олександра Лукашенка цитує білоруська агенція "БелТА"."Нам треба мобілізуватися зараз, щоб пережити ці складні часи. До того ж незрозумілі часи", — зазначив він.Самопроголошений президент при цьому наголосив, що він, як президент, не знаю, до чого готувати своїх підлеглих."Ось працюємо, щоби жити. Одне гасло: "Працюємо, щоби жити". Не просто вижити, а щоби жити", — заявив Олександр Лукашенко.Білоруський диктатор додав, що ніхто не знає, що буде далі та "що витворять сильні світу цього".Також нещодавно він заявляв, що його країна готується до війни. Проте він тоді водночас наголосив, що виступає "категорично проти" неї.У березні спецпредставник президента США Джон Коул відвідав із візитом Мінськ, де зустрівся з Олександром Лукашенком. Вони обговорили можливий візит диктатора до США.Крім того, Коул за підсумками переговорів у Білорусі сказав, що диктатор Лукашенко нібито дає "корисні поради" Дональду Трампу та його адміністрації щодо війни в Україні.Нагадаємо, що 26 березня лідери Білорусі та Північної Кореї Олександр Лукашенко та Кім Чен Ин уклали договір про "дружбу та співпрацю" між обидвома державами. Відтепер Мінськ і Пхеньян взаємодіятимуть у різних сферах..

Сполучені Штати Америки та Іран невдовзі можуть провести другий раунд мирних перемовин. Вони можуть відбутися вже цього тижня.Про це повідомляє Associated Press з посиланням на власні проінформовані джерела. За даними журналістів, переговори заплановані на 16 квітня. Натомість місце проведення зустрічі поки залишається невідомим."Сторони розглядають можливість нових особистих переговорів, щоб досягти угоди, спрямованої на завершення шеститижневої війни до закінчення терміну припинення вогню наступного тижня", — йдеться у повідомленні.Водночас, за даними ЗМІ, віцепрезидент США Джей Ді Венс, який очолював американську делегацію під час першого раунду, цього разу участі у перемовинах не братиме. Хто представлятиме Вашингтон на зустрічі, поки не відомо.Раніше в Пакистані безрезультатно завершилися переговори делегацій США та Ірану про врегулювання конфлікту. За даними низки медіа, сторони, зокрема, не подолали розбіжності щодо тем Ормузької протоки й іранської ядерної програми.13 квітня Сполучені Штати Америки розпочали блокаду Ірану. Американський президент Дональд Трамп заявив, що 158 кораблів іранських військово-морських сил нібито "лежать на дні моря" та повністю знищені.Нагадаємо, Дональд Трамп спрогнозував, що Іран повернеться за стіл переговорів. При цьому він знову вирішив залякати, що може знищити цю країну "за один день"..

Сили безпілотних систем України завдали нищівного удару по російському хімічному підприємству "ФосАгро" в Череповці Вологодської області. Він виготовляє сировину для російських боєприпасів.Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровді, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Приємного Апатиту" череповецькому хімзаводу — домогосподарські крашанки "Птахів СБС" доправлено", — написав він у притаманному собі стилі.Роберт Бровді пояснив, що обстріляний хімічний "хробачий гігант" виробляє сотні тисяч тон аміаку, селітри й азотної кислоти на рік."Продукція виступає сировиною для виробництва тротилу, гексогену й інших компонентів у виготовленні боєприпасів. Перший окремий центр СБС. Завжди перший", — підсумував "Мадяр".Як відомо, в ніч на 13 квітня в російському Череповці безпілотники атакували промислову зону, де розташований завод "Апатит", що входить до групи "ФосАгро".Після удару на підприємстві спалахнула пожежа. Влада регіону офіційно повідомляла лише про нібито збиття дронів, не згадуючи про ураження об’єкта.За даними OSINT-аналітиків, удар припав по аміачному виробництву — уражено щонайменше два цехи "Аміак-1" і "Аміак-2" загальною потужністю близько 900 тисяч тонн на рік.Нагадаємо, 4 квітня стало відомо, що українські захисники зі складу Сил безпілотних систем здійснили серію успішних атак на ключові об'єкти протиповітряної оборони та радіолокації окупантів. У результаті точних влучань ворог втратив рідкісні радіолокаційні станції та зенітні установки на різних ділянках фронту..

Італійська прем'єр-міністерка Джорджа Мелоні розкритикувала американського президента Дональда Трампа через його "неприйнятні" висловлювання на адресу Папи Римського Лева XIV.Коротку заяву Джорджі Мелоні опублікували журналісти CNN."Я вважаю слова президента Трампа на адресу Святого Отця неприйнятними. Папа є главою Католицької Церкви, і цілком правильно та нормально, що він закликає до миру та засуджує всі форми війни", — наголосила вона.Водночас інформаційний ресурс Clash Report наводить цитату американського президента, якого журналісти запитали, чи не хоче він попросити вибачень у Папи Римського."Ми віримо в закон і порядок, а Папа Лев, схоже, має з цим проблеми. Немає за що просити вибачення, він неправий", — відповів Дональд Трамп.Раніше він різко розкритикував Папу Римського Лева XIV за підтримку "радикальних лівих" та "політизацію" церкви."Я не хочу Папу, який вважає нормальним, що Іран має ядерну зброю. Я не хочу Папу, який вважає жахливим те, що Америка напала на Венесуелу, країну, яка відправляла величезні партії наркотиків до Сполучених Штатів і, що ще гірше, випускала своїх в’язнів, включаючи вбивць, наркоторговців та вбивць, до нашої країни. І я не хочу Папу, який критикує президента США, бо я роблю саме те, для чого мене обрали", — наголосив президент США.Він також додав, що Лев XIV став Папою Римський лише тому, що американець. У такий спосіб, на думку президента США, церква буцімто хотіла налагодити відносини з новою американською адміністрацією.Папа Римський Лев XIV відреагував на різку критику, акцентувавши, що "не боїться адміністрації" американського лідера та продовжить висловлюватися щодо війни в Ірані."Я не вступатиму в дебати. Те, що я кажу, не є нападом на когось. Я закликаю всіх людей шукати шляхи побудови мостів миру та примирення, шукати шляхи уникнути війни будь-коли, коли це можливо", — зазначив Лев XIV.До того ж понтифік пообіцяв "продовжувати те, що, на його думку, є місією Церкви у світі сьогодні"."Я не боюся адміністрації Трампа чи гучного висловлювання євангельського послання, і саме для цього, на мою думку, я тут і маю бути, і для цього має бути церква. Ми не політики, ми не розглядаємо зовнішню політику з такого ж погляду, як він може її розуміти. Але я вірю в євангельське послання як миротворець", — зауважив Папа Римський.Нагадаємо, раніше Папа Римський Лев XIV закликав світ активізувати зусилля для того, аби припинити війну Росії проти України. Він також відзначив, що Україна  зазнає безперервних атак, які залишають цивільне населення в умовах гуманітарної кризи..

У понеділок, 13 квітня, з Києва вперше вирушив поїзд до станції Ревака у Молдові. Вона розташована поблизу міжнародного аеропорту Кишинева.Про повідомило "Суспільне". Журналісти уточнили, що продовжив маршрут до Реваки поїзд №351 "Київ — Кишинів".Звідти пасажирів мають безкоштовно довозити шатлом до аеропорту. Поїздку організували спільно з молдовськими залізничниками."Дуже зручний маршрут. Раніше це потребувало великого часу, для того, щоби зупинитися десь, або в готелі, або на квартирі", — розповіла медівникам одна з пасажирок потяга Марина.Вона пояснила, що зараз потяг їде прямо до аеропорту. Тому зручно в ньому з дітьми. Також запустили в цьому потязі дитячий вагон"Й ось ми їдемо в дитячому вагоні. Дуже зручні місця, там ігрова кімнатка навіть є", — зазначила вона.За словами начальника пасажирського потяга №351 Київ — Кишинів Олександра Трохимця, рейс запустили для того, щоби зручніше було пасажирам добиратися до аеропорту. Наразі проведуть тестову поїздку, яка покаже, наскільки такий рейс актуальний."У нас 210 місць. Яка кількість пасажирів — 157 пасажирів їде через кордон. Ми будемо бачити, яка кількість згодна їхати далі. В кого може виліт пізніше, їм не вигідно їхати. Запропонуємо всім, а там побачимо за фактом. За тестовою поїздкою з’ясуємо, наскільки задоволені пасажири", — наголосив Трохимець.Потяг виїхав із Києва в понеділок о 18:06, до Кишинева має прибути завтра об 11:53. Надалі, після того, як пасажири визначаться, чи їхатимуть далі, вирушить до Реваки.Молдовська залізниця поки не повідомила, коли саме прибудуть шатли, які везтимуть до аеропорту. Якщо маршрут матиме попит, зупинку біля аеропорту можуть зробити постійною, поінформували в "Укрзалізниці".Нагадаємо, що акціонерне товариство "Укрзалізниця" розпочало будівництво безбар’єрної платформи на Центральному вокзалі Києва. Воно відбувається завдяки підтримці Європейського банку реконструкції та розвитку..

Найбільший російський порт на Чорному морі в Новоросійську дедалі більше стикається зі складнощами. Експорт нафти там залишається обмеженим після атак українських дронів. Два ключові причали досі не відновили роботу.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Bloomberg, які послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що йдеться про причали №1 і №1а на терміналі "Шесхаріс", які зазвичай обслуговують великі танкери класів Suezmax і Aframax.За даними супутникових знімків Copernicus і джерел у сфері судноплавства, вони й надалі залишаються порожніми. Атаки українських безпілотників особливо пошкодили їх."Наразі завантаження здійснюється лише на причалі №2, який може приймати менші судна типу Aframax. Це суттєво обмежує можливості порту з експорту нафти", — йдеться в журналістському матеріалі.Аналітики зауважили, що порт Новоросійськ є ключовим для російського нафтового експорту. За даними Bloomberg, у першому кварталі звідти відвантажували близько 540 тисяч барелів нафти на добу."Остання атака дронів призвела до тимчасового зупинення завантаження та пошкодження інфраструктури. Українська сторона заявляла про ураження щонайменше п’яти причалів і трубопроводів, які забезпечують роботу терміналу", — зазначили у виданні.Там додали, що водночас частина інфраструктури продовжує працювати. Зокрема, причали №6 і №7, які обслуговують нафтопродукти, залишаються активними.Варто наголосити, що теперішні обмеження в роботі порту пов’язані з нещодавніми атаками безпілотників на російську нафтову інфраструктуру.Нагадаємо, декілька днів тому керівник Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що атаки України по нафтовій інфраструктурі країни-агресорки Росії, зокрема, по портах Приморська та Новоросійська, впливають на позиції Києва на переговорах із Москвою..

Сполучені Штати Америки розпочали блокаду Ірану. Американський президент Дональд Трамп заявив, що 158 кораблів іранських військово-морських сил нібито "лежать на дні моря" та повністю знищені.Відповідний допис Дональд Трамп зробив у своїй соціальній мережі Truth Social."Попередження: якщо будь-який із катерів наблизиться до нашої блокади, ми його негайно ліквідуємо за допомогою тієї самої системи знищення, яку ми використовуємо проти торговців наркотиками на човнах у морі. Це швидко та жорстоко", — наголосив він.Президент США додав, що 98,2% наркотиків, що надходять до США океаном або морем, таким чином зупинено. Тому, на його думку, його країна діє дуже ефективно в таких випадках.Крім того, американський лідер заявив, що іранські військово-морські сили майже повністю знищені."Військово-морські сили Ірану лежать на дні моря, повністю знищені — 158 кораблів. Ми не вразили лише невелику кількість їхніх, як вони це називають, "швидкісних ударних кораблів", — акцентував Дональд Трамп.Тим часом журналісти BBC поінформували, що авіаносець і два есмінці США помічені поблизу Оманської затоки. Зокрема, супутникові знімки показують, що авіаносець USS Abraham Lincoln перебуває приблизно за 200 кілометрів від іранського узбережжя.Медійники додали, що два інших військових кораблі за розмірами та формою відповідають есмінцям ВМС США з керованою ракетною зброєю.Аналітики припустили, що вони входять до складу авіаносної ударної групи "Лінкольна", але які саме кораблі на знімках, визначити не вдалося.Нагадаємо, що вчора американський президент Дональд Трамп спрогнозував, що Іран повернеться за стіл переговорів. При цьому він знову вирішив залякати, що може знищити цю країну "за один день"..

Папа Римський Лев XIV відреагував на різку критику президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа, наголосивши, що "не боїться адміністрації" американського лідера й продовжить висловлюватися щодо війни в Ірані.Про це повідомляє CNN."Я не вступатиму в дебати. Те, що я кажу, не є нападом на когось. Я закликаю всіх людей шукати шляхи побудови мостів миру та примирення, шукати шляхи уникнути війни будь-коли, коли це можливо", — зазначив Лев XIV.До того ж понтифік пообіцяв "продовжувати те, що, на його думку, є місією Церкви у світі сьогодні"."Я не боюся адміністрації Трампа чи голосного висловлювання євангельського послання, і саме для цього, на мою думку, я тут і маю бути, і для цього має бути церква. Ми не політики, ми не розглядаємо зовнішню політику з такої ж точки зору, як він може її розуміти. Але я вірю в євангельське послання як миротворець", — зауважив Папа Римський.Нагадаємо, Дональд Трамп різко розкритикував Папу Римського Лева XIV за підтримку "радикальних лівих" та "політизацію" церкви. За словами Трампа, Папа Лев нібито слабко реагує на злочинність і жахливо справляється із зовнішньою політикою.До того ж президент США вважає, що Лев XIV став Папою Римський лише тому, що американець. У такий спосіб, на думку Трампа, церква буцімто хотіла налагодити відносини з новою американською адміністрацією..

В Угорщині Національна виборча комісія порахувала близько 99% голосів після парламентських виборів 12 квітня. Попередньо, зі значним відривом лідирує опозиційна партія "Тиса".Про це повідомляться на сайті НВК. Так, після підрахунку майже всіх голосів до угорського парламенту проходять три партії — "Тиса", яка отримує конституційну більшість, чинна керівна партія "Фідес" та ультраправа проросійська "Мі Хазанк".Загалом, "Тиса" Петера Мадяра отримує 138 мандатів, "Фідес" Віктора Орбана — 55, "Мі Хазанк" — шість мандатів. Водночас у відсотковому значенні "Тиса" отримала понад 53% голосів виборців, "Фідес" — 38,43%, "Мі Хазанк" — 5,83%.Згідно із угорським законодавством, остаточно підрахунок голосів має завершитись не пізніше, ніж 18 квітня.Зауважимо, 12 квітня пізно ввечері ще чинний прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан визнав, що на парламентських виборах він і його партія зазнали поразки. При цьому розрив виявився більшим, ніж прогнозувалося.Водночас президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітали Мадяра із перемогою.Нагадаємо, що в генеральному консульстві Угорщини в Ужгороді проходило голосування на виборах до угорського парламенту. Станом на 15:00 12 квітня активність виборців фіксували на позначці 77% із зареєстрованих..

Від переговорів в Ісламабаді мирну угоду очікували хіба великі оптимісти. Американська та іранська делегації не знайшли спільної мови по головних пунктах — відмові Тегерана від збагачення урану та розблокуванню Ормузької протоки. Як розвиватимуться події далі?Чотири причини, чому переговори в Ісламабаді були приречені на провалПерше причина: участь у переговорах віцепрезидента США Джей Ді Венса. Ця особа відома некоректним і доволі нахабним стилем поведінки, що відчув на собі президент України Володимир Зеленський під час епічної сварки в Овальному кабінеті 28 лютого 2025 року. Сварку спровокував саме Венс. Та навіть якщо він розмовляв з іранською делегацією без тиску, присутність серед перемовників віцепрезидента стала серйозною дипломатичною помилкою Білого дому, завдяки їй іранський режим отримав козир — на такому високому рівні Сполучені Штати не контактували з Іраном із 1979 року, після ісламської революції. Тобто нинішня американська адміністрація, яка на початку своєї військової авантюри наголошувала на необхідності зміни режиму в Ірані, присутністю Венса цей режим легалізувала.Як відомо, Тегеран відправив до Ісламабаду делегацію на чолі зі спікером парламенту Мохаммад-Багером Галібафом. Спікер парламенту хоч офіційно є третьою особою у владній вертикалі Ірану, проте не він ухвалює остаточні рішення. Також до складу делегації увійшли глава МЗС Аббас Арагчі, секретар ради оборони Алі-Акбар Ахмадіан, голова національного банку Абдолнасер Хемматі. Американську сторону за таких розкладів мав представляти глава Держдепу Марко Рубіо.Саме на рівні очільників зовнішньополітичних відомств у 2015 році велися переговори щодо ядерної угоди між тодішнім керівником Держдепу Джоном Керрі та міністром закордонних справ Ірану Мохаммадом Джавадом Заріфом. А присутність Венса посилила бажання іранців показати зуби у присутності другої за статусом людини в Америці.Трамп знову наступив на граблі, як сталося з Путіним, і отримав ляпаса. Поки цивілізований світ демонстрував кремлівському диктатору, що той — вигнанець, глава Білого дому спочатку налагодив регулярні телефонні розмови з Путіним, а потім запросив його на Аляску, де зустрічав на червоному килимі як дорогого гостя. Відправивши на переговори з іранцями Венса, Трамп поставив противника на рівень із собою.Друга причина: Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Світ вже звик, що друг Трампа і зять Трампа беруть участь у дипломатії Білого дому, однак вони не мають офіційного статусу, у них немає посад, вони не уповноважені підписувати документи від імені США. Іранці натомість прислали до Ісламабада посадових осіб..Третя причина: в Ірані вважають, що переговори важливіші Трампу, а не їм, бо американський президент вляпався в історію і тепер шукає, як із неї вийти у більш-менш прийнятному вигляді. Тому делегація Ірану їхала до Пакистану фактично з ультиматумом, а американці, як показав провальний результат, сподівалися домовитися посередині.Четверта причина: місце переговорів та посередник. Пакистан із часу початку військової операції виконував посередницьку роль між Тегераном і Вашингтоном. У пакистанців та іранців тривала історія міждержавних стосунків. В останні десятиліття досить непоганих. Офіційний Ісламабад також має хороші відносини зі США, а очільник пакистанських збройних сил фельдмаршал Асім Мунір — улюбленець Трампа.Пакистанці швидко вловили нарцисизм глави Білого дому і торік були серед країн, які номінували його на Нобелівську премію миру. Та, крім того, влада цієї ядерної держави Азії має тісні стосунки з Китаєм. Не виключено, що за проваленими переговорами бовваніла тінь Сі Цзиньпіна. Його друзі пакистанці зіграли роль посередників, завдяки яким сторони встановили крихке перемир’я та сіли за стіл переговорів. А інші друзі, іранці, на цих переговорах загнали американців у глухий кут. Виграв від цього Китай, лідер якого послабив позиції Штатів як світового гегемона.Як далі розвиватимуться події на Близькому Сході та що буде з ціною на нафтуСпочатку процитуємо позицію сторін після переговорів. За словами Венса, хороша новина — дискусії були змістовними, погана — "ми не досягли угоди, і я думаю, що це погана новина для Ірану в набагато більшій мірі, ніж для Сполучених Штатів Америки". Він додав:"Ми просто не змогли дійти до ситуації, коли іранці прийняли б наші умови".Особливо Венс наголосив на тому, що американці не побачили від іранців зобов'язань не розробляти ядерну зброю, а це головне, заради чого США ведуть військову кампанію.Своєю чергою, речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї — показово, що від американців коментує віцепрезидент, а від іранців всього лише прессекретар міністерства закордонних справ — наголосив, що сторони досягли згоди з деяких питань, однак щодо інших зберігаються "розбіжності в поглядах". Він не уточнив, стосовно чого існують розбіжності, але здогадатися нескладно — Іран не хоче просто так відкривати Ормузьку протоку, відмовлятися від своєї ядерної програми та скорочувати власні ракетні арсенали.По цих та інших пунктах іранці не проти вести переговори, проте прагнуть отримати максимальну вигоду в обмін на поступки. Багаї каже: Іран перебуватиме на контакті з Пакистаном та уточнив, що "ніхто й не очікував угоду за один раунд переговорів". Питання — коли можуть бути наступні переговори та хто матиме у них козирі.Звісно, Трамп на умови іранського режиму не погоджується. У нього існує дві опції. Перша — оголосити продовження перемир’я та шукати дипломатичні шляхи для угоди, зосередившись на пункті про ядерну зброю."Ми отримали все що хотіли, крім того, що іранці не стали відмовлятися від своїх амбіцій у ядерній сфері. Чесно кажучи, для мене це була найважливіша тема", — заявив Трамп.Це наштовхнуло на думку про вибір ним першої опції. Але обрав він другу — ескалацію.Спочатку повідомив: США самостійно займуться розмінуванням Ормузької протоки."Ми починаємо процес розмінування Ормузької протоки як послугу країнам усього світу, включно з Китаєм, Японією, Південною Кореєю, Францією, Німеччиною та багатьма іншими. Неймовірно, але у них немає ні сміливості, ні волі, щоб виконати цю роботу самостійно", — заявив у своєму стилі президент США.ЗМІ повідомили, що кілька кораблів ВМС США перетинали протоку і згодом повернулися до Аравійського моря.Втім, військові експерти зауважують, що головна проблема не в іранських мінах, а в ракетах і дронах, завдяки яким іранці здатні вражати танкери. Тому розмінування не стане ефективним без нівелювання спроможності завдавати повітряних ударів. Трамп нахвалюється, що він переміг Іран, та це твердження далеке від правди.А ближче до вечора 12 квітня американський лідер оголосив про блокаду Ормузької протоки. На подібні кроки він ішов під час напруження навколо Венесуели, але нинішня ситуація кардинально інша, адже від постачання нафти з країн Перської затоки залежить багато держав світу, а це означає, що ціна на нафту знову підскочить. І, на жаль, це буде на руку Путіну. Буквально вчора катарські танкери почали рухатися через Ормузьку протоку після більш ніж місячної перерви, і ось — новий поворот."З цього моменту ВМС США, найкращі у світі, почнуть процес блокування всіх суден, які намагаються увійти в Ормузьку протоку або вийти з неї", — заявив Трамп.За його словами, блокада почнеться найближчим часом, у ній братимуть участь й інші країни, які саме, не уточнив. Передовсім зупинятимуть тих, хто сплатив мито Ірану за прохід протокою.Під час блокади нафти з Венесуели ВМС США перехоплювали танкери "тіньового флоту" у Карибському басейні. У нинішньому ж випадку танкери не "тіньові", а легальні, ними доставляють нафту з союзних США країн регіону Саудівської Аравії, Катару, Кувейту, ОАЕ до інших союзних держав — Японії, Південної Кореї, до Європи. І не до союзних, як от Китай. Чи захоплюватимуть американські військові моряки ці нафтовози? Коли так, тоді подібні дії можуть, згідно з міжнародним правом, трактуватися як "піратство".Можливо, Трамп таким кроком хоче стимулювати держави, залежні від нафти з Близького Сходу, увійти до американсько-ізраїльської коаліції проти Ірану. Проте примус — не найкращий варіант. Радше, здатний відвернути від США, особливо, коли люди по цілому світу жахатимуться від цін на заправках, точно знаючи, хто в цьому винний..