Світ

Щонайменше шестеро людей загинули, а 129 вважаються зниклими безвісти після того, як пасажирське судно перекинулося в Яванському морі біля узбережжя Індонезії. Рятувальникам вдалося врятувати 108 пасажирів, однак пошукова операція триває.Як пише видання Reuters, посилаючись на пошуково-рятувальне агентство Індонезії, судно Virgo Transport 8 вийшло з міста Сурабая на Східній Яві в суботу, 12 вересня. На його борту перебували 243 людини, зокрема 30 членів екіпажу.Судно прямувало до Банджармасіна на Південному Калімантані. Рано вранці в неділю вирувала негода та воно перекинулося. Причини аварії наразі встановлюють.Пасажир Рінто Арахаб, якого вдалося врятувати, розповів журналістам видання Reuters, що після перекидання судна він тримався за поручні, а згодом зміг перебратися на вищу частину корабля. За його словами, судно сильно хитало та перевертало у воді."Я відчув себе приреченим. Я міг лише молитися за свою безпеку", — розповів чоловік.Серед тих, хто чекає новин про зниклих, — родичі пасажирів, які зібралися в Банджармасіні. Жінка на ім’я Путрі розповіла, що перед аварією розмовляла зі своїм чоловіком Германом, який перебував на борту."Після цього більше не було зв’язку, ми не могли з ним зв’язатися", — сказала вона.Міністр транспорту Індонезії Дуді Пурваганді повідомив, що про перекидання судна владі стало відомо після повідомлення з гелікоптера. Він зазначив, що обставини аварії ще розслідують.Врятованих пасажирів доправляють на інші судна. Частину людей планують доставити до порту на Східній Яві. Рятувальні служби продовжують пошуки.Нагадаємо, 6 вересня в Індонезії прокинувся вулкан Анак-Кракатау. Це призвело до перебоїв у роботі авіаційного сполучення..

Нова хвиля російських ударів по Україні вкотре продемонструвала, наскільки безпосередньо війна впливає на безпеку Польщі. У Варшаві уважно стежать за ситуацією.Заступник міністра національної оборони Польщі Цезарій Томчик заявив, що загрози, про які раніше попереджала Варшава, є цілком реальними. За його словами, війна Росії відбувається зовсім поруч із польським кордоном, а останні атаки РФ це яскраво демонструють."Загрози, про які ми попереджали — і про які нещодавно говорив Дональд Туск, — є цілком реальними", — заявив польський посадовець.Він наголосив, що кожен, хто ставить під сумнів доцільність надання військової підтримки Україні, повинен зробити висновки з подій минулої ночі. За його словами, для багатьох війна досі може здаватися чимось далеким і майже сюрреалістичним. Водночас вона розгортається зовсім поруч із кордоном Польщі."Сьогоднішні атаки яскраво це демонструють", — наголосив Томчик.Посадовець також зауважив, що за одну ніч на Україну можуть обрушуватися сотні, а часом і майже тисяча засобів повітряного нападу — балістичні та крилаті ракети, керовані авіабомби й безпілотники. Частина з них прямує на Захід країни."Кожна знищена ракета й кожен збитий безпілотник — це зупинена загроза", — заявив заступник міністра національної оборони Польщі.Польща готова реагувати на російську загрозуТомчик також розповів про роботу польських військових під час російських атак."Поки люди сплять, наші Повітряні сили перебувають у небі", — зазначив він, додавши, що саме так виглядає майже кожна ніч у Люблінському та Підкарпатському воєводствах.Він наголосив, що Збройні сили Польщі щодня докладають величезних зусиль, а командувач оперативного командування "тримає руку на пульсі — і на спусковому гачку".За словами Томчика, перемога України у війні відповідає інтересам Польщі та всієї Європи."Росія веде війну терору, і відповідальність за це несе Путін", — заявив польський посадовець.Він додав, що чим швидше завершиться ця війна, тим краще це буде для безпеки регіону. Водночас, на його думку, тривалий мир неможливий без сильної України та єдності народів, які розуміють сутність російської загрози.Як відомо, російські окупаційні війська протягом останнього тижня застосували проти України понад 3800 одиниць різноманітного озброєння, намагаючись підірвати економіку та цивільну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський наголосив, що українці стримують цю агресію, не даючи їй просунутися далі в Європу.Нагадаємо, рашисти другу добу поспіль цілеспрямовано атакують українську залізничну інфраструктуру. На Волині 13 вересня під удар окупантів потрапив локомотив пасажирського поїзда неподалік кордону з Польщею.Додамо, у ніч проти 13 вересня окупанти завдали масованих ударів по Київській та Одеській областях, спричинивши численні руйнування та пожежі. Вогнеборці працювали в посиленому режимі, ліквідовуючи наслідки ворожих влучань..

Американський президент Дональд Трамп розкрив деталі своєї амбітної ініціативи щодо виплати п'яти тисяч доларів кожному повнолітньому американцю у разі успіху республіканців. Політик пояснив джерела фінансування грандіозної програми та висунув ключову вимогу до майбутніх одержувачів коштів.Про це повідомляє CBS News.Головна умова для одержувачівЛідер США охрестив майбутні виплати "дивідендами Трампа". За його словами, головним критерієм для громадян буде обов'язкове використання цих грошей виключно всередині країни: ключовою вимогою є витратити кошти на території США.Фінансувати масштабну програму Трамп планує шляхом митних зборів та інших державних надходжень. Він наголосив, що Америка вже залучила "трильйони доларів" завдяки тарифній політиці, хоча чітких економічних розрахунків для покриття виплат масштабністю понад один трильйон доларів наразі оприлюднено не було.Юридичні колізії та позиція КонгресуВідповідаючи на запитання щодо необхідності затвердження цієї грошової допомоги законодавцями, господар Білого дому зазначив, що рішення Конгресу може й не знадобитися."Ми вважаємо, що ні. Думаю, вони зроблять це, якщо це буде потрібно. Але ми вважаємо, що ні", — заявив Трамп під час спілкування з журналістами.Водночас у виданні CBS News наголосили, що юридичне підґрунтя для розподілу коштів в обхід рішень Конгресу залишається незрозумілим. Наразі в США проживає близько 270 мільйонів повнолітніх громадян, а сама заява лунає на тлі підготовки Білого дому до можливої поразки Республіканської партії на осінніх проміжних виборах.Нагадаємо, що американський державний секретар Марко Рубіо заявив, що зараз він не має планів балотуватися на посаду президента США на виборах 2028 року. Але при цьому він не виключає такої можливості.Читайте також: Америка замість Онтаріо: хто заплатить за шоу Трампа для MAGA-виборців.

У п’ятницю, 11 вересня, у декількох районах Румунії виявили уламки безпілотників. Деякі були із бойовою частиною.Про це повідомляє Digi24 з посиланням на Міністерство оборони Румунії. Зазначається, що уламки БпЛА знайшли у районі Констанци, прикордонного з Україною повіту Тульча та у Чорному морі.Так, два фрагменти дронів були виявлені на пляжі у Тульчі, ще два — вилучили у Чорному морі. В одному із уламків знайшли й бойову частину, яку знешкодили фахівці."Під час операцій з виявлення підозрілого об’єкта, про який повідомила Берегова охорона, команда MApN EOD спостерігала з гелікоптера залишки чотирьох повітряних безпілотників (включаючи безпілотник-перехоплювач з вибухівкою на борту). Усі елементи були закріплені та нейтралізовані", — заявили представники Міністерства національної оборони.Наразі тип фахівці вивчають уламки, аби встановити тип безпілотників.Нагадаємо, 25 серпня румунські військові зафіксували невідому повітряну ціль неподалік від кордону з Україною. Для спостереження за ситуацією у повітря підняли два іспанські винищувачі F-18.Також 24 серпня в Румунії виявили елементи безпілотника у дворі будинку в Чюшолі (повіт Вранча). Крім того, 20 серпня під час російської атаки на Україну безпілотник порушив повітряний простір Румунії та впав у повіті Тулча. Інцидент стався неподалік українського кордону..

Президент України Володимир Зеленський у 25-ту річницю терактів 11 вересня згадав про трагедію у США, внаслідок якої загинули близько трьох тисяч людей із 90 країн світу, зокрема українці. На своїй сторінці у Telegram гарант опублікував допис, де наголосив на мужності тих, хто рятував людей, а також на ролі НАТО у відповіді на терористичний удар."Сьогодні важливий день — день сильних людей — і в той самий час достатньо трагічний. Двадцять п’ять років тому 11 вересня було завдано удару по людях. Страшний удар, трагедія у Сполучених Штатах Америки", — сказав Зеленський.За його словами, серед загиблих були представники 90 країн, у тому числі українці. Президент висловив шану всім, хто під час трагедії намагався врятувати інших."Шана всім героям, котрі тоді робили все, щоб зберегти життя іншим. Поліцейські та пожежники й просто небайдужі люди, серед них і ті, хто мав українське походження. Висловлюємо шану, повагу, співчуття", — наголосив Зеленський.Окремо президент звернув увагу на реакцію НАТО після терактів 11 вересня. За його словами, тоді Альянс продемонстрував силу та готовність спільно протистояти тероризму."Тоді НАТО показало свою силу. І це дуже важливо, що була відповідь на тероризм, застосована стаття 5", — зазначив Зеленський.Він наголосив, що приклад 11 вересня демонструє необхідність спільної відповіді на дії ворога та терористів, якщо суспільства прагнуть захищати свободу, права та власні цінності."Це говорить про те, що на будь-якого ворога й терориста, якщо люди хочуть зберегти свою цивілізацію, свій вибір по захисту прав, свобод, цінностей, повинна бути відповідь. Бо зло повинне бути покаране", — додав президент.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Кремль розробляє сценарії обмеженої агресії проти східного флангу Північноатлантичного альянсу із застосуванням ракет та дронів. Аналітики переконані, що Москві важливо спричинити політичний розкол серед союзників та заблокувати одностайне рішення про військову відповідь..

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко готується до мобілізації  та планує провести перевірку бойової готовності всієї армії. У п’ятницю, 11 вересня, він зібрав військове керівництво країни.Про цеповідомили російські та білоруські пропагандистсько-інформаційні ресурси. "Нам необхідно визначити, як діятиме Білорусь під час війни. Не хочемо її, але готуємося, тому перевіримо боєготовність усієї армії та підготовку її до мобілізації", — наголосив мінський диктатор.При цьому він намагався заспокоїти тих, хто занепокоєний можливими агресивними кроками з боку Мінська, запевнивши, що Білорусь ніколи першою не здійснюватиме напад."Ми прагматики. Розуміємо: якщо ми на когось, припустимо, з наших сусідів, здійснимо напад, це рівнозначно смерті. Виграти конфлікт із "монстрами", розташованими на периметрі, ми не зможемо. Навіщо тоді розпочинати війну?" — сказав Лукашенко.Попри ці слова, він акцентував, що білоруське керівництво зобов'язане забезпечити безпеку населення та захистити кожен міліметр своєї землі, навіть "якщо це коштуватиме життя".Під час спілкування з військовими Лукашенко поцікавився у міністра оборони Віктора Хреніна щодо готовності системи управління військами до розгортання у разі початку бойових дій. Очільник Міноборони Білорусі заявив про повну готовність до таких дій.Зокрема, диктатор запитав: "А якщо війна?" На це Хренін відповів йому: "Ми готові розгорнутися".За словами Хреніна, наявна система дає можливість керувати як збройними силами, так і державними органами та цивільним сектором загалом."Система зв’язку забезпечує стійкість, прихованість, надійність. Те, що зараз у нас є, — п’ять років тому ми могли лише мріяти про таке", — наголосив міністр оборони Білорусі.Нагадаємо, на початку серпня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що нинішня білоруська влада несе повну відповідальність у сприянні російській агресії проти України. При цьому офіційний Київ має наміри продовжувати взаємодію з білоруською опозицією..

У ніч на п’ятницю, 11 вересня, підрозділи Сил оборони України уразили Саратовский нафтопереробний завод у Саратові. На території об’єкта зафіксовано пожежі. Ступінь завданих збитків уточнюється.Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України."Саратовський нафтопереробний завод має потужність переробки близько семи мільйонів тонн нафти на рік та виробляє бензин, дизельне паливо й інші нафтопродукти", — пояснили фахівці.Вони акцентували, що підприємство залучене до забезпечення потреб збройних сил Росії паливно-мастильними матеріалами."Робота по ключових військово-промислових об’єктах противника триває. Далі буде!" — підсумували в Генштабі ЗСУ.Також соцмережі інформували, що в Саратові після атаки українських дронів горів склад "Озона". Місцеві мешканці публікували в пабліках відео цих масштабних пожеж.Також повідомлялося, що внаслідок нічних і ранкових атак горів нафтопереробний завод у Волгограді. Крім того, Сили оборони повторно атакували порт у Каспійську.Нагадаємо, що попередньої ночі підрозділи Сил оборони України уразили "Махачкалінський морський торговельний порт" у Республіці Дагестан (Росія). На території об'єкта зафіксовано пожежу..

Рівень небезпеки для цивільної авіації в Європейському Союзі збільшився. Це пов’язано з російськими провокаціями за допомогою дронів і диверсій. Серед них — інцидент із літаком президента України Володимира Зеленського.Про це заявив єврокомісар із питань оборони Андрюс Кубілюс під час спілкування з журналістами в Брюсселі, його цитує "Європейська правда". "Нам справді потрібно визнати, що російські провокації за допомогою дронів чи диверсій стають частішими. І це робить життя, зокрема, цивільне життя в державах-членах ЄС, більш загрозливим і небезпечним", — за зазначив він.Кубілюс додав, що тепер питання полягає "в тому, як зупинити таку діяльність Росії". На його думку, це одне з найактуальніших питань для Європи."Щодо інциденту з президентом Зеленським у Молдові, то, як сказав Зеленський, це, можливо, не було прямою агресією проти літака президента — але цілком зрозуміло, що ситуація стає все небезпечнішою також для цивільної авіації в сусідніх країнах", — наголосив єврокомісар. За його словами, така ситуація вимагає від ЄС "стати ще більш проактивними у розбудові наших оборонних спроможностей".Посадовець акцентував, що саме це є метою діяльності Альянсу дронів ЄС-України — "бути готовими реагувати на будь-які провокації, що можуть виникнути". Також він зауважив, що ситуація з літаком Зеленського — "не перший інцидент, коли лідери країн або лідери інституцій перебувають під певною загрозою". "Я сам пам’ятаю, як подорожував із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн минулого року країнами Східного флангу, і в Болгарії наші пілоти стикалися з неабиякими проблемами через глушіння навігаційних сигналів, що також є дуже небезпечним для цивільної авіації", — пригадав Андрюс Кубілюс.Нагадаємо, раніше єврокомісар заявляв, що через складність швидкого вступу України до НАТО та ЄС Європі потрібен альтернативний інструмент інтеграції оборонних можливостей. Нова структура може стати фундаментом безпеки після завершення війни..

Японія звернулася з вимогою переглянути нову карту світу, затверджену Організацією Об’єднаних Націй (ООН), оскільки, на думку японської сторони, вона зображує спірні Курильські острови як такі, що належать Росії.Про це повідомили журналісти видання The Guardian. Вони нагадали, що нова карта світу, що відображає реальні пропорції, зменшує Європу та Північну Америку, але збільшує Африку, а також зображує спірні Курильські острови як такі, що перебувають під контролем Москви.У п’ятницю Генеральна Асамблея ООН проголосувала за прийняття нової карти, яка збільшує розміри Африканського континенту та зменшує Північну Америку та Європу, що викликало осуд з боку США.Японія була серед 164 держав-членів ООН, які підтримали резолюцію, однак тепер висловила незгоду з нею, оскільки на карті Курильські острови (відомі в Японії як "Північні території") позначено тим самим кольором, що й Росію.Минулого тижня Україна утрималася під час голосування в ООН щодо цієї карти, оскільки на ній окупований Крим зображено іншим кольором, ніж решту території країни; представники України в ООН попередили, що це відкриває "скриньку Пандори", порушуючи Статут ООН та норми міжнародного права.Речник уряду Японії Мінору Кіхара заявив у четвер, що нова карта — створена на основі картографічної проєкції Equal Earth ("Рівнозначна Земля") — "містить зображення, що суперечить позиції японського уряду"."Ми висловили протест оператору вебсайту з картою через дипломатичні канали, вимагаючи виправити це зображення", — повідомив Кіхара журналістам.Він не уточнив, коли саме це питання стало відомим уряду, але зазначив, що Японія "повинна запобігти поширенню хибних уявлень про наші території та географічні назви".Спірні острови захопив колишній СРСР 1945 року. Згодом японське населення депортували звідти. Відносини між Японією та Росією суттєво погіршилися минулого місяця, коли президент Росії Володимир Путін уперше здійснив несподіваний візит на ці спірні острови. Японія негайно викликала посла Росії.При цьому Санае Такаїчі заявила, що візит Путіна "ображає почуття японського народу", і додала, що це є "абсолютно неприйнятним". Вона зазначила, що ці острови є "невід’ємною частиною території Японії як з історичного погляду, так і з погляду міжнародного права".Москва швидко відреагувала, заявивши, що "категорично" відкидає такі твердження, які вона вважає "політично недоречними, образливими та, звісно, юридично безпідставними".В ООН повідомили, що нова карта покликана забезпечити "точніше відображення" материків порівняно з традиційною проєкцією Меркатора. Минулого тижня Україна була однією з шести країн, що утрималися під час голосування.Нагадаємо, раніше геологи заявляли, що процес розколу Африканського континенту може відбуватися швидше, ніж передбачали попередні моделі. У Східноафриканській рифтовій системі фіксують активну тектонічну зону, яка, за оцінками вчених, уже наблизилася до критичної стадії розриву кори..

Росія може зосередити дезінформаційні кампанії на майбутніх виборах у Німеччині та Франції, використовуючи для цього мережі ботів у соціальних мережах. Однією з цілей Кремля може бути послаблення підтримки України серед європейських виборців.Про це заявив генеральний директор Шведського агентства психологічної оборони Магнус Хьорт в інтерв'ю Politico. За його словами, російські інформаційні кампанії можуть бути спрямовані на те, щоб посіяти серед європейців сумніви щодо доцільності подальшої військової та фінансової допомоги Україні. Для цього, зокрема, поширюються неправдиві повідомлення про корупцію та інші нібито зловживання в Україні.У Шведському агентстві психологічної оборони наразі не бачать ознак того, що Москва приділяє особливу увагу парламентським виборам у Швеції. Хьорт пов'язує це, зокрема, з високим рівнем суспільної підтримки допомоги Україні.Натомість під більшим ризиком, за його оцінкою, перебувають впливові європейські держави, де незабаром проходитимуть виборчі кампанії."Наша оцінка полягає в тому, що Росія надає пріоритет іншим виборам, іншим країнам, більшим країнам Європи. У Німеччині незабаром відбудуться вибори на регіональному та місцевому рівнях. А наступного року у Франції відбудуться президентські вибори", — заявив Хьорт.Особливу увагу фахівці приділяють соціальним мережам. За словами Хьорта, одна державна структура, назву якої публічно не розголошують, керувала мережею з близько 1200 акаунтів у X, спрямованою проти Швеції та інших держав. Упродовж 2025-2026 років ця мережа опублікувала близько 50 тисяч дописів і коментарів. За оцінкою агентства, їхній зміст навмисно був спрямований на поглиблення суперечностей та розкол суспільства.Хьорт закликав соціальні платформи активніше протидіяти скоординованим мережам ботів, які Росія може використовувати для впливу на суспільні настрої та виборчі процеси в Європі.Нагадаємо, торік Служба зовнішньої розвідки України попередила про початок скоординованої операції російських спецслужб. Метою Москви було дискредитувати українське керівництво та нівелювати прогрес, досягнутий під час переговорів президентів України та США у Мар-а-Лаго..

У будівлі генерального консульства України у Дюссельдорфі провели масштабну поліцейську операцію. Німецькі правоохоронці також працювати на прилеглій до неї території. Про це повідомили журналісти німецького видання Süddeutsche Zeitung."Ситуація з безпекою, яка спочатку була незрозумілою, спричинила велику поліцейську операцію біля генерального консульства України в Дюссельдорфі ввечері в четвер", — написали медійники.Речник поліції на запит журналістів підтвердив проведення операції поблизу будівлі. Приводом стало повідомлення про можливу загрозу, яке поліція перевіряла.Як повідомляється, операція розпочалася приблизно о 17:30 і закінчилася ввечері. До неї залучили декілька місцевих поліцейських служб.Медійники додали, що територію навколо генерального консульства оточили на значній площі. Поліція також перекрила ділянку дороги в центрі Дюссельдорфа за допомогою стрічки для огородження. На місці події перебувало декілька десятків поліцейських автомобілів.За інформацією поліції, правоохоронці провели обшук будівлі та прилеглої території. Однак інформація про загрозу не підтвердилася. Тому операцію завершили приблизно о 19:15. У поліції не надали додаткових подробиць.Німеччина 2 вересня вперше настільки однозначно поклала на Росію відповідальність за спробу атаки дронами з вибухівкою поблизу аеропорту Лейпциг-Галле. Після інциденту Берлін планує посилити тиск на Москву та домагатися нових санкцій на рівні Європейського Союзу.Нагадаємо, що також 2 вересня на центральному залізничному вокзалі німецького Аугсбурга стався вибух. Поранення отримали випадкові перехожі з України — 17-річна дівчина та 18-річний хлопець..

Сполучені Штати затримують постачання реактивних систем залпового вогню HIMARS до Литви, яке раніше очікували до кінця 2026 року. У литовській армії припускають, що зміщення термінів може бути пов'язане з можливостями американської оборонної промисловості.Про це заявив командувач Збройних сил Литви Раймундас Вайкшнорас в інтерв'ю LRT. За його словами, наразі невідомо, наскільки саме змістився графік постачання. Водночас литовські військові вже пройшли необхідну підготовку та виконали навчальні стрільби."HIMARS відкладаються. Зараз не можу сказати, наскільки і на який термін. Це суто американська сторона, ймовірно, пов'язано з їхньою промисловістю", — зазначив Вайкшнорас.Командувач наголосив, що затримка не повинна суттєво вплинути на оборонні можливості країни. За необхідності Литва зможе тимчасово залучити аналогічні системи для компенсації нестачі спроможностей.Відповідні домовленості існують із Національною гвардією американського штату Мічиган, яка має HIMARS та може направляти їх до Литви, зокрема для участі у військових навчаннях.Скільки HIMARS замовила ЛитваНаприкінці 2022 року Литва уклала зі США контракт на 495 мільйонів доларів, який передбачає придбання восьми систем HIMARS. У квітні 2026 року сторони доповнили угоду замовленням другої батареї. Її вартість становить близько 280 мільйонів доларів. Контракти виконує американська компанія Lockheed Martin.Раніше очікувалося, що перша батарея прибуде до Литви у 2026 році, а повної бойової готовності системи мали досягти до 2027 року.Загалом впродовж останніх трьох років Литва придбала у Сполучених Штатів озброєння та військового обладнання приблизно на два мільярди євро.Додамо, уряд Литви ухвалив рішення про суттєве посилення безпеки на своїх східних рубежах. Країна розгортає масштабну смугу контрмобільності вздовж кордонів із Росією та Білоруссю, яку планують повністю облаштувати до кінця 2028 року..

Українські сили здійснили найвіддаленіший удар безпілотником за час війни. Вони уразили один із найбільших газових комплексів Росії на відстані майже 3 000 кілометрів від українського кордону.Паро це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Українські військові завдали удару по заводу з підготовки газового конденсату в Новому Уренгої та Пуровському заводі з перероблення газу в Ямало-Ненецькому автономному окрузі (на відстані приблизно 2 840 і 2 780 кілометрів від українського кордону відповідно)."Це найвіддаленіші удари України за весь час війни", — констатували військові експерти.Вони додали, що річна потужність заводу в Новому Уренгої — 19,5 мільйона тонн, а Пуровського заводу — 13,4 мільйона тонн."Росія тривалий час прагнула налагодити роботу Північного морського шляху та встановити над ним контроль, щоби зміцнити свої позиції в Арктиці та використовувати цей маршрут як альтернативу судноплавству на тлі кампанії українських ударів великої дальності по російській портовій інфраструктурі в Чорному та Балтійському морях", — зауважили аналітики.Вони зробили висновок, що удар по об'єктах у Ямало-Ненецькому автономному окрузі демонструє здатність України завдавати обстрілів великої дальності по російській енергетичній інфраструктурі на всій території європейської частини Росії — від кордону з Норвегією до регіонів за Уралом."Цьому сприяє відсутність у Росії засобів протиповітряної оборони, здатних прикрити її величезну територію", — наголосили в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWГолова партії "Єдина Росія" та заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв офіційно підтвердив курс партії на підтримку тривалої війни в Україні та закріпив її провійськову позицію як частину неформальної державної ідеології Росії.Російський безпілотник 9 вересня ввійшов у повітряний простір Молдови саме тоді, коли літак президента України Володимира Зеленського готувався до зльоту в аеропорту Кишинева.Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що польські й українські спецслужби запобігли невизначеній прямій загрозі на польсько-українському прикордонному переході в ніч на 10 вересня.У ніч на 10 вересня українські сили завдали ударів по російських портах на узбережжі Чорного та Каспійського морів. Тієї ж ночі Росія атакувала Україну 149 безпілотниками.Упродовж 10 вересня ні російські, ні українські війська не просунулися вперед на фронті.Нагадаємо, вчора стало відомо, що в Росії Рязанський нафтопереробний завод, що належить російській компанії "Роснефть", припинив роботу після атаки безпілотника..

Польща вночі 10 вересня запобігла прямій загрозі одному зі своїх пунктів пропуску на кордоні з Україною. Варшава також очікує можливих атак на прикордонну інфраструктуру.Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск на пресконференції у Братиславі, передає Reuters."Минулої ночі, завдяки співпраці між нашими службами та їхніми українськими колегами, пряму загрозу одному з прикордонних переходів було усунуто", — повідомив Туск.За його словами, Польща очікує, що Росія може здійснювати провокаційні атаки на пункти перетину кордону з Україною в інших країнах. Туск нагадав про удар по прикордонному переходу між Україною та Молдовою в Одеській області, який стався 9 вересня."Росія вже вдавалася до провокаційних атак на пункти перетину кордону, наприклад, у Молдові. Ми очікуємо аналогічних дій, спрямованих на пункти перетину кордону з Україною в інших країнах, зокрема в Польщі", — заявив польський прем’єр.Туск також зазначив, що отримав від ЦРУ "досить точний звіт" щодо можливих подій у найближчі місяці. За його словами, інформація узгоджується з попередженнями, які він робив останнім часом. Польський прем’єр наголосив, що Варшава та Європа мають бути готовими до різних сценаріїв розвитку ситуації не лише на російсько-українському фронті, а й на східному фланзі ЄС.Нагадаємо, 9 вересня реактивні дрони росіян атакували пункт пропуску "Старокозаче" в Одеській області на кордоні з Молдовою. Внаслідок ударів виникнула пожежа. Загинули люди.Додамо, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Росія суттєво посилила повітряні удари по прикордонній інфраструктурі між Україною та Молдовою. Таким чином окупанти намагаються зруйнувати логістичні шляхи до Європи та чинити геополітичний тиск на сусідні держави..

У Росії Рязанський нафтопереробний завод, що належить російській компанії "Роснефть", припинив роботу після атаки безпілотника 6 вересня.Про це повідомляє Reuters з посиланням на власні джерела. За їхніми даними, після атаки на підприємстві зупинили роботу двох основних установок первинної переробки нафти — CDU-6 та CDU-4.Установка CDU-6 загорілася під час атаки. Її потужність становить близько восьми мільйонів тонн нафти на рік, або приблизно 160 тисяч барелів на добу. Це майже половина загальної потужності Рязанського НПЗ.Потужність установки CDU-4 становить близько чотирьох мільйонів тонн нафти на рік. Ще один основний агрегат підприємства — CDU-3 — перебуває на технічному обслуговуванні з середини травня. За оцінками джерел Reuters, ремонт пошкоджених установок може тривати кілька тижнів.Рязанський нафтопереробний завод — одне з найбільших нафтопереробних підприємств Росії, розташоване в місті Рязань та підконтрольне компанії "Роснєфть". Проєктна потужність становить близько 17 мільйонів тонн нафти на рік (приблизно 4,9% від загальної нафтопереробки в РФ). Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне пальне, авіаційний гас та інші нафтопродукти, зокрема для забезпечення потреб армії РФ.Нагадаємо, упродовж 2 вересня та в ніч на 3 вересня підрозділи Сил оборони України успішно уразили низку важливих військових об'єктів російських окупантів. Серед знищених та пошкоджених цілей — десантний катер БК-16 у Севастополі, станція РЕБ "Красуха-4", а також склади боєприпасів і безпілотників.Також українські воїни 3 вересня та в ніч на 4 вересня 2026 року уразили низку військових цілей противника. Ворог зазнав серйозних втрат..