Світ

Європейська комісія та консорціум SpaceRISE офіційно розпочали реалізацію проєкту супутникової системи IRIS². Нове угруповання має забезпечити країнам ЄС захищений зв'язок для урядових структур, оборонного сектору та служб екстреного реагування. Перші запуски супутників заплановані на 2029 рік.У Єврокомісії зазначили, що переговори зі SpaceRISE тривали з січня 2026 року. За цей час сторони погодили ключові параметри майбутньої системи, зокрема її архітектуру, технічні характеристики, графік розгортання, вартість реалізації та обсяг приватних інвестицій.Після введення в експлуатацію IRIS² забезпечуватиме безпечний і незалежний супутниковий зв'язок для урядів країн Європейського Союзу, оборонних і безпекових структур, а також служб цивільного захисту.До системи увійдуть 348 супутниківПроєкт передбачає створення супутникового угруповання із 348 апаратів. Із них 330 працюватимуть на низькій навколоземній орбіті, ще 18 — на середній. Крім цього, система включатиме додаткові елементи для виконання спеціалізованих завдань.До розробки долучаться провідні європейські космічні компанії, серед яких Airbus Defence and Space, Thales Alenia Space, OHB та Aerospacelab.Після підписання угоди консорціум SpaceRISE під керівництвом Єврокомісії та за технічної підтримки Європейського космічного агентства розпочне виробництво супутників, підготовку їх запусків і створення необхідної наземної інфраструктури.Як фінансуватимуть проєктIRIS² фінансуватимуть із бюджету Європейського Союзу на 2028–2034 роки, а також за рахунок внесків держав-членів і країн-партнерів.Про додаткові інвестиції вже заявили кілька країн. Зокрема:Польща планує виділити 656 мільйонів євро;Угорщина — 500 мільйонів євро;Іспанія — від 1,6 до двох мільярдів євро.Єврокомісія вже поінформувала Європейський парламент і держави-члени про завершення переговорів та перехід проєкту до етапу практичної реалізації.Що відомо про IRIS²IRIS² — це флагманський проєкт Європейського Союзу зі створення власної багаторівневої супутникової системи зв'язку. Її головне завдання — забезпечити ЄС незалежною та захищеною телекомунікаційною інфраструктурою без залежності від приватних або неєвропейських операторів.Система використовуватиметься як для державних потреб — оборони, кризового реагування та дипломатії, так і для цивільних сервісів, зокрема забезпечення високошвидкісним інтернетом віддалених регіонів. Особливу увагу в проєкті приділяють кібербезпеці та стійкості до гібридних загроз.Нагадаємо, Росія запустила другу партію супутників "Расвет", які мають стати аналогом системи Starlink. Наразі на орбіті перебуває близько 40 таких апаратів, однак для повноцінного військового використання цього недостатньо..

Литовський уряд опрацьовує різноманітні сценарії розвитку подій на тлі застережень власної розвідки щодо можливих провокацій із боку Росії. Очільник кабміну країни Міндаугас Сінкявічюс закликав громадян не піддаватися паніці та запевнив у контрольованості безпекової ситуації.Про це повідомляє видання Delfi.Таємна підготовка та контроль за ситуацієюЯк зазначає джерело, уряд Литви активно розробляє плани дій на випадок будь-якого перебігу подій через дані спецслужб про можливі деструктивні дії Росії в Балтійському регіоні. Водночас посадовці звертають увагу на те, що наразі рівень небезпеки не зазнав критичних змін. Прем'єр-міністр країни Міндаугас Сінкявічюс зазначив, що спецслужби та уряд діють на випередження:"Держава готується, непомітно виконує необхідну роботу і не розкриває занадто багато, щоб недружні нам держави чи сусіди не мали зайвої інформації. Ми стежимо за ситуацією, оцінюємо її й завжди реагуватимемо адекватно".Вплив війни в Україні та захист інфраструктуриВища посадова особа уряду підкреслила, що допоки триває повномасштабне вторгнення Росії в Україну, певний рівень загроз для всього регіону залишатиметься постійно. Проте жителям країни не варто чекати на раптове загострення безпекового стану. Очільник уряду пояснив поточну ситуацію у суспільстві:"Я хотів би заспокоїти суспільство: рівень загроз не зазнав жодних різких змін. Потрібно розуміти, що війна в Україні триває, російська агресія не припиняється. Різні ситуації ми спостерігаємо не тільки в Литві".Наразі ключовий фокус литовських профільних служб зосереджений на посиленні охорони критично важливих об'єктів інфраструктури та реалізації комплексу превентивних заходів задля зміцнення національної безпеки.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Кремль може готувати масштабні провокації під чужим прапором проти східного флангу НАТО із залученням трофейного озброєння. Для створення інформаційних та психологічних умов Москва планує використати захоплені українські безпілотники..

Світові ціни на нафту зросли на тлі нових побоювань щодо можливих обмежень судноплавства в Ормузькій протоці. Ринок відреагував на пропозиції Ірану щодо запровадження нових правил проходження суден, які можуть вплинути на постачання енергоносіїв.Про це повідомляє Reuters. Світові ціни на нафту у п'ятницю, 7 серпня, продовжили зростання. Причиною стало занепокоєння інвесторів через можливі зміни правил судноплавства в Ормузькій протоці, які запропонував Іран у співпраці з Оманом.Ф'ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 80 центів, або 0,97%, до 83,29 долара за барель. Водночас ф'ючерси на американську нафту West Texas Intermediate (WTI) зросли на 64 центи, або 0,83%, до 77,93 долара за барель.Ринок реагує на ініціативу ІрануНапередодні котирування також різко підскочили — більш ніж на три долари за барель. Поштовхом стало обговорення в Ірані законопроєкту, який передбачає заборону проходження Ормузькою протокою суден США та Ізраїлю.Хоча на початку тижня нафтові котирування знижувалися через очікування можливого врегулювання конфлікту, вже у четвер Brent знову перевищила позначку у 80 доларів за барель після першого з середини липня падіння нижче цього рівня. Попри нинішнє зростання, обидва основні нафтові еталони наближалися до тижневого зниження приблизно на 8%.Аналітики вважають, що останні події свідчать про збереження високої напруженості між Іраном і США.За словами віцепрезидента консалтингової компанії Rystad Energy Ліна Є, ринок реагує насамперед на запропоновані Іраном умови транзиту через Ормузьку протоку, які передбачають заборону проходу для американських та ізраїльських суден, а також вимогу компенсацій від інших держав, які Тегеран вважає "ворожими".Які обмеження пропонує ТегеранЗа інформацією агентства Fars, проєкт документа передбачає штрафи для порушників у розмірі до 20% вартості вантажу.Крім того, один із високопосадовців Ірану заявив, що країна наполягає на запровадженні зборів у розмірі від 5% до 7% вартості вантажу для суден, які проходитимуть протокою. Водночас Оман розглядає можливість встановлення збору на рівні близько 3%, тоді як Сполучені Штати виступають проти будь-яких додаткових платежів.За оцінками представників галузі, реалізація такої домовленості буде складною через американські санкції та страхові обмеження, які можуть унеможливити проведення відповідних платежів.Засновниця Vanda Insights Вандана Харі зазначила, що повідомлення про можливі домовленості між Іраном та Оманом уже спричинили різкі коливання на ринку, однак остаточні перспективи укладення угоди поки залишаються невизначеними.Додатковим фактором напруженості стали заяви єменських хуситів, які повідомили про ракетні та безпілотні удари по "саудівських позиціях" у провінціях Маріб і Хадрамут. Водночас президент США Дональд Трамп заявив журналістам, що, на його думку, війна може завершитися вже найближчим часом.Нагадаємо, нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що будь-які збитки, завдані комерційним суднам і вантажам в Ормузькій протоці, відшкодовуватимуть за рахунок іранських активів, які перебувають під контролем Сполучених Штатів..

Західні розвідувальні структури фіксують зростання загрози з боку Російської Федерації щодо східного флангу НАТО. Кремлівський режим випробовує міцність статей про колективну оборону за допомогою диверсій, кібератак та підготовки спеціальних операцій.Про це повідомляє The Wall Street Journal.Загроза ескалації та можливі сценарії КремляЗа оцінками американської розвідки, Росія може вдатися до більш агресивних дій проти європейських союзників України. Такий сценарій стане можливим у разі, якщо війна на українській території зайде для Кремля у глухий кут. Серед потенційних варіантів розширення конфлікту фахівці називають:масштабні кібератаки та диверсії на об'єктах інфраструктури;локальні збройні провокації на кордоні;обмежене наземне вторгнення на територію однієї з держав-членів НАТО;швидкі операції проти країн Балтії із масованим застосуванням безпілотників.Хоча ймовірність прямого нападу наразі залишається низькою, аналітики зазначають, що вона постійно зростає. Раніше подібний розвиток подій вважали малоймовірним через загрозу активації статті п'ятої Північноатлантичного договору про колективну оборону.Дефіцит боєприпасів у США та підготовка РФНові тривожні оцінки розвідувальних органів з'явилися на тлі занепокоєння Вашингтона через дефіцит окремих критично важливих боєприпасів. Вони можуть знадобитися США у разі прямого військового зіткнення з Росією чи Китаєм.Водночас, за даними видання Forbes, російські розробники безпілотних систем уже активно готуються до гіпотетичного конфлікту із Заходом. Головним напрямком можливих операцій у спільноті розробників називають саме країни Балтії, де окупанти планують активно залучити БпЛА.Застереження від лідерів БалтіїПрезидент Латвії Едгар Рінкевичс раніше попереджав, що Росія може суттєво посилити провокаційні дії проти регіону, намагаючись випробувати рішучість та швидкість реакції Альянсу. Підтримує таку позицію і президент Литви Ґітанас Науседа. Він наголосив, що Москва наразі не має достатніх ресурсів для повномасштабного вторгнення в країни НАТО, однак цілком здатна здійснювати точкові обмежені операції проти критичної інфраструктури. Науседа закликав громадян не сприймати війну як щось віддалене та залишатися максимально пильними.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, Кремль може готувати масштабні провокації під чужим прапором проти східного флангу НАТО із залученням трофейного озброєння. Для створення інформаційних та психологічних умов Москва планує використати захоплені українські безпілотники..

У Таїланді в п'ятницю, 7 серпня, сталася стрілянина в школі Дебсірін у районі Банг Круай провінції Нонтхабурі. За попередніми даними, внаслідок нападу загинули двоє людей, ще близько 20 отримали поранення.Про це повідомляє Khaosod. Після отримання повідомлення про стрілянину на місце оперативно прибули поліція, рятувальники та медики."Після інциденту місцева поліція разом із рятувальними бригадами та працівниками швидкої медичної допомоги одразу прибули на місце події, щоб взяти ситуацію під контроль та надати термінову допомогу людям у школі", — зазначили у виданні.За попередньою інформацією, загинули двоє вчителів. Кількість постраждалих оцінюють у 15-20 осіб, троє з них перебувають у критичному стані через вогнепальні поранення грудної клітки.Учнів, педагогів і персонал навчального закладу евакуювали. Територію школи оточили правоохоронці, які проводять огляд місця події та розшукують нападника. За попередніми даними слідства, стрілянину міг влаштувати неповнолітній.Додамо, 28 червня у фан-зоні чемпіонату світу з футболу в американському Сан-Хосе сталася стрілянина. На місці перегляду матчів мундіалю вбито людину, ще одна особа зазнала важких поранень..

У польському Гданську нетверезий чоловік напав на двох громадян Польщі, оскільки помилково вважав, що вони українці. Під час нападу він називав потерпілих "бандерівцями", а одному з них зламав руку.Про це повідомляє Onet.За даними слідства, спочатку чоловік на автомобілі заїхав на приватну територію. Коли власник ділянки зробив йому зауваження, водій у грубій формі запитав, чи не він раніше повідомив про нього поліцію. Почувши, що бачить співрозмовника вперше, нападник розлютився.Він почав ображати власника ділянки та, за словами свідків, намагався його побити. Чоловік, який є громадянином України, зміг утекти.Напав на поляків, вважаючи їх українцямиПісля цього зловмисник підбіг до двох інших власників садових ділянок — батька та сина. Він називав їх "бандерівцями", після чого напав і почав бити. Внаслідок нападу батько дістав перелом руки.Після побиття чоловік сів в автомобіль і залишив місце події, однак того ж дня його затримали поліцейські. За інформацією видання, нападникові загрожує до 7,5 року позбавлення волі.Нагадаємо, нещодавно в польському місті Гдиня 1 серпня правоохоронці затримали літнього чоловіка за напад на 40-річну українку. Наразі слідчі вже кваліфікували справу та встановлюють усі деталі й мотиви вчинення злочину..

У липні Росія збільшила видобуток нафти та конденсату після зниження місяцем раніше. Проте цей рівень навряд чи збережеться в серпні. Це пов’язано з новими атаками на нафтопереробні заводи та проблемами з експортною логістикою.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти послалися на два надійні джерела."У липні Росія збільшила видобуток нафти та газового конденсату приблизно на 100 тисяч барелів на добу порівняно з червнем. Загальний обсяг перевищив дев’ять барелів на день", — зазначили аналітики агенції.Вони додали, що цьому посприяли відновлення завантаження нафтопереробних заводів і високий рівень експорту сировини.У статті йдеться про те, що продаж нафти та нафтопродуктів залишається одним із головних джерел надходжень до російського бюджету. Саме тому Москва прагне підтримувати постачання на максимально можливому рівні, попри західні санкції та регулярні удари по нафтовій інфраструктурі.Співрозмовники агенції додали, що вже в серпні зберегти липневі показники, ймовірно, не вдасться. Причиною називають посилення атак безпілотників на російські НПЗ наприкінці липня та на початку серпня, а також брак танкерних потужностей у Чорному морі.За їхніми словами, ці фактори можуть змусити виробників скоротити видобуток, оскільки можливості вивезення додаткових обсягів нафти виявляться обмеженими.У "Банку Росії" раніше теж визнавали, що зниження видобутку на початку року пов'язане з пошкодженням нафтопереробних підприємств і обмеженнями експортної інфраструктури. У звіті регулятора наголошували, що перенаправити вільні обсяги нафти на зовнішній ринок складно через недостатню пропускну спроможність транспортної та портової систем.За інформацією джерел Reuters, Росія розраховує збільшити експорт нафти через західні порти у серпні приблизно на 4% порівняно з липнем. Додаткові обсяги мали з'явитися через позапланові зупинки окремих НПЗ.Проте нові атаки безпілотників можуть скоригувати ці плани. За останній тиждень після ударів тимчасово припинили роботу декілька російських нафтопереробних підприємств. Зокрема, губернатор Ярославської області повідомляв про пожежу на місцевому НПЗ після дронової атаки.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що грузинський нафтопереробний завод "Кулеві" відмовився від російської нафти. Підприємство розпочало переробляти нафту з Казахстану та готується до постачання сировини з Лівії..

Держави-члени НАТО 2026 року нададуть 70 мільярдів євро на військове обладнання, допомогу та навчання українських військових. Щонайменше таку ж суму заплановано також на 2027 рік.Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України."Країни НАТО єдині в непохитній підтримці України щодо захисту її свободи, суверенітету та територіальної цілісності", — йдеться в повідомленні.Станом на тепер десятки тисяч українських військовослужбовців беруть участь у програмах, реалізованих державами-членами НАТО. Ініціатива НАТО з безпекової допомоги та навчання для України, або NSATU, допомагає координувати ці зусилля, поки війна триває.У всьому Альянсі українські військовослужбовці проходять підготовку за різними напрямами: тактика ведення бою, медична допомога, протиповітряна оборона."Тепер Україна має єдиний координаційний механізм підтримки. Ми маємо необхідні спроможності, маємо експертизу", — акцентував заступник командувача спеціальної місії НАТО з підтримки безпеки та підготовки для України (NSATU) генерал-майор Майк Келлер.Військовий із Північноатлантичного альянсу уточнив, що йдеться про навчання, технічне обслуговування, забезпечення обладнанням."І, звісно, допомога українським силам завдяки наданню їм підтримки, щоби вони могли зосередитися на безпосередніх бойових діях", — підсумував він.Капітан Петтер зі збройних сил Норвегії додав, що саме українці зараз воюють, а не представники НАТО."Ми робимо абсолютно все, що можемо, щоби підвищити рівень підготовки солдатів", — сказав норвежець.Нагадаємо, нещодавно в Генштабі повідомляли, що воїни ЗСУ проходять підготовку за програмою, яку очолює Велика Британія. Назва операції — Interflex. Програму підтримують військовослужбовці з 13 країн світу..

Партія "Право та справедливість" підготувала законопроєкт щодо громадян України в Польщі. Політична сила Ярослава Качинського запропонувала депортувати всіх чоловіків призовного віку, які не працевлаштовані легально.Про це повідомило видання Interia з посиланням на віцепрезидента партії "Право та справедливість" Тобіаша Бохенського.Проєкт передбачає створення центрів депортації, які мають спростити та пришвидшити весь процес. Політик зазначив, що для того, щоби Центрально-Східна Європа перебувала в безпеці та залишалася вільною, Україна мусить перемогти."У зв’язку з цим одним із перших і найважливіших рішень уряду, який сформує "Право та справедливість", стане рішення про депортацію українських чоловіків призовного віку, які не працюють легально в Польщі. Вони матимуть можливість боротися за свою Батьківщину, щоби жах цієї війни швидше закінчився. І польська держава в цьому рішуче, категорично та безкомпромісно допоможе", — заявив Бохенський.Як відомо, 2025 року Міністерство сім’ї, праці та соціальної політики Польщі повідомляло, що кількість зареєстрованих безробітних українців у країні — понад 11 тисяч осіб. Відомство не публікувало точних даних із поділом за статтю, однак більша частина цієї групи жінки.Відповідно до пропозиції "Права та справедливості", депортації додатково могли би підлягати чоловіки, які перебувають у так званій "сірій зоні", тобто не мають легального працевлаштування.Наразі триває програмна конференція партії під гаслом "До нового уряду". У ній беруть участь, зокрема, Ярослав Качинський і Пшемислав Чарнек, якого партія назвала своїм кандидатом на посаду прем’єр-міністра. Качинський заявив, що його політична сила повинна прагнути сформувати новий уряд."Президент у Польщі може багато. Але найбільшу владу має уряд", — наголосив він.За його словами, саме тому партія має працювати над поверненням до влади. Качинський різко розкритикував нинішню владу. За його оцінкою, Польща "рухається в дуже поганому напрямку — фактично в усіх сферах".Нагадаємо, як засвідчили результати опитування SW Research для Onet, 47% поляків позитивно оцінюють діяльність президента Кароля Навроцького на міжнародній арені. Водночас майже 45% респондентів заявили, що не підтримали би його кандидатуру в разі переобрання..

Служба безпеки України спільно зі Силами оборони завдала успішних ударів по нафтопереробному заводу "Славнефть — ЯНОС" у російському Ярославлі та по кораблях берегової охорони Росії в тимчасово окупованій Керчі.Про це повідомила пресслужба СБУ. Там зауважили, що Ярославський НПЗ розташований на відстані понад 700 кілометрів від державного кордону України."Ярославський НПЗ — одне з п'яти найбільших підприємств нафтопереробної галузі Росії потужністю майже 15 мільйонів тонн нафти на рік", — ідеться в повідомленні.Завод виробляє бензин, дизельне пальне, авіаційний гас та інші стратегічно важливі нафтопродукти для центральних регіонів Росії та столичної агломерації."Внаслідок атаки українських безпілотників на території підприємства пролунало щонайменше шість вибухів, а в чотирьох різних частинах заводу виникнули пожежі", — деталізували в СБУ.За попередньою інформацією, пошкоджено чотири резервуари РВС-2000 зі сирою нафтою, що спричинило її розлив. Два резервуари охоплені вогнем. Окрім того, пошкоджено ключові технологічні установки ЕЛОУ-1 і АВТ-3, на яких також виникнули пожежі.Також унаслідок ударів безпілотників по території порту в Керчі (тимчасово окупована територія Криму) пошкодження отримали два патрульні кораблі проєкту 10410 ("Світляк") берегової охорони ФСБ Росії — "Балаклава" та "Керч"."СБУ послідовно працює над зниженням воєнно-економічного потенціалу Росії. Під ударами й надалі будуть опинятися військові об'єкти, підприємства паливно-енергетичного комплексу й інші законні цілі, що безпосередньо працюють на російську агресію проти України", — підсумували в повідомленні.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського вивчення війни, СБУ здійснила щонайменше 100 успішних ударів по Росії протягом своєї першої 40-денної ударної операції проти широкого кола цілей. Імовірна мета — створити декілька окремих і взаємопідсилювальних ефектів для збільшення вартості продовження війни проти України..

У четвер, 6 серпня, український військовий меморіал у Польщі зазнав акту вандалізму. Наруга відбулася в урочищі Білосток поблизу села Ліски Люблінського воєводства.Відповідну заяву оприлюднило посольство України в Польщі на своїй Facebook-сторінці."Посольство України в Республіці Польща висловлює глибоке обурення черговим актом вандалізму щодо українського місця пам’яті в урочищі Білосток поблизу села Ліски Люблінського воєводства", — йдеться в повідомленні.За отриманою інформацією, невідомі особи знову здійснили наругу над пам’ятним місцем, пошкодивши його та порушивши належний стан об’єкта, який є місцем вшанування загиблих українських воїнів."Будь-які прояви руйнування, плюндрування чи навмисного пошкодження місць пам’яті є неприйнятними. Незалежно від складних і трагічних сторінок спільної історії, місця поховань і пам’ятні знаки мають залишатися поза політичними суперечками та бути об’єктами поваги відповідно до загальноприйнятих європейських стандартів та християнських цінностей", — наголосили в посольстві.Там додали, що особливе занепокоєння викликає те, що цей інцидент відбувається на тлі зростання кількості проявів ворожості щодо українців у Польщі, зокрема, повідомлень про акти агресії та напади на громадян України."Будь-які спроби перенесення історичних суперечностей у площину вандалізму, залякування чи ворожнечі проти сучасної України й українців є небезпечними та мають отримувати належну правову оцінку", — переконані в українському дипломатичному відомстві.Посольство України закликало компетентні органи Польщі невідкладно провести необхідні процесуальні дії, встановити всі обставини інциденту, притягнути винних осіб до відповідальності, а також забезпечити відновлення пошкодженого місця пам’яті."Україна послідовно виступає за збереження пам’яті про трагічні сторінки минулого на основі діалогу, взаємної поваги та принципу недопущення використання історії як інструменту ворожнечі між народами. Посольство України в Республіці Польща офіційно звернулося у цій справі до польської сторони", — йдеться в заяві.Нагадаємо, що на початку липня з могили в польському Кракові зникнув барельєф українського письменника Богдана Лепкого. В Міністерстві закордонних справ України назвали інцидент свідомою провокацією..

У Таїланді півфінальний матч регіонального турніру Кубок асоціації "Голок" завершився трагедією. Футболіст загинув від удару блискавки під час матчу. Ще 12 людей постраждали.Про це повідомило видання The Nightly. Журналісти уточнили, що це сталося на стадіоні Сантіпхап у провінції Наратхіват.Блискавка там ударила в поле під час матчу між командами "Самколтс" і "Абух Нонг Сірін".Загинув 24-річний футболіст Сафван Авае, ще 12 людей травмовані, серед них малайзійський гравець Аліф Еззахан Зулькіфлі.Інцидент стався у компенсований час другого тайму під сильну зливу. За даними місцевої поліції, приблизно о 17:30 за місцевим часом, вже в компенсований до другого тайму час, почався сильний дощ, однак матч не зупинили. Момент удару блискавки потрапив на відео.Гравець знепритомнів на полі, після чого йому надали першу допомогу та доставили до лікарні Сунгай Голок у критичному стані. Попри зусилля медиків, врятувати його не вдалося.Поліція підтвердила, що ще 12 людей отримали опіки, серед них — 22-річний малайзійський футболіст Аліф Еззахан Зулькіфлі.Сафван Авае нещодавно підписав контракт із футбольним клубом "Яла", що виступає у Третій лізі Таїланду.Нагадаємо, що 29 червня в селі Озеро на Волині блискавка влучила поблизу водойми. Внаслідок цього постраждали семеро людей, з них — четверо дітей..

47% поляків позитивно оцінюють діяльність президента Кароля Навроцького на міжнародній арені. Водночас майже 45% респондентів заявили, що не підтримали б його кандидатуру у разі переобрання.Про це свідчать результати опитування SW Research для Onet.Як поляки оцінюють зовнішню політику НавроцькогоЗа даними дослідження, 47% опитаних позитивно оцінюють те, як Кароль Навроцький представляє Польщу на міжнародній арені.Водночас негативну оцінку його діяльності дали 34,9% респондентів, ще 18,1% заявили, що не мають сформованої думки з цього питання.Як зазначає Onet, особливо помітною є активність президента у розвитку польсько-американських відносин.Разом із тим співпраця між главою держави та урядом у сфері зовнішньої політики залишається непростою, оскільки президент і прем'єр-міністр мають протилежні погляди з низки питань, зокрема щодо політики Європейського Союзу, енергетики та клімату.Чи підтримали б Навроцького на другий термінОпитування також показало, що 38,6% поляків готові підтримати Кароля Навроцького у разі його переобрання на посаду президента.Водночас 45% респондентів заявили, що не голосували б за нього, а ще 16,4% поки не визначилися зі своєю позицією.6 серпня виповнюється рік із дня перебування Кароля Навроцького на посаді президента Польщі.Додамо, в Польщі зменшилася кількість людей, які виступають за продовження військової підтримки України. Історичні суперечки, які провокують політики, вплинули на свідомість пересічних поляків.Читайте також: Кого поляки вважають відповідальними за напруження з Україною: результати опитування.

У Демократичній Республіці Конго кількість підтверджених випадків зараження вірусом Ебола зросла до 3 874. Від початку нинішнього спалаху захворювання померла 1 751 людина. Всесвітня організація охорони здоров'я вважає, що реальна кількість інфікованих може бути у кілька разів більшою.Про це повідомляє Reuters із посиланням на дані уряду ДР Конго станом на 4 серпня.Спалах став одним із найбільших в історіїНинішню епідемію вже називають другою за масштабами у світі після спалаху Еболи в країнах Західної Африки у 2014–2016 роках. Водночас вона є однією з найшвидших за темпами поширення серед усіх зареєстрованих спалахів захворювання. Епідемія охопила східні регіони Демократичної Республіки Конго.За даними агентства, поширення хвороби спричинив штам Бундібуджо, проти якого наразі немає схваленої вакцини та доведеного ефективного лікування. Стримувати епідемію також заважають пізнє виявлення інфікованих, труднощі з відстеженням контактів хворих, а також бойові дії на сході країни.Всесвітня організація охорони здоров'я припускає, що фактична кількість заражених може у два-чотири рази перевищувати офіційну статистику через недоліки системи виявлення випадків.Коли почався спалахОфіційно про новий спалах Еболи влада ДР Конго оголосила 15 травня. Водночас фахівці вважають, що вірус міг непомітно поширюватися серед населення ще протягом кількох місяців до цього.Нагадаємо, у травні в Індії також зафіксували перший ймовірний випадок лихоманки Ебола. 28-річну жінку, яка прибула з Уганди, ізолювали в лікарні міста Бангалор після появи симптомів захворювання..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп поконфліктував із міністром оборони Пітом Гегсетом через критичне виснаження американських запасів боєприпасів, яке вже впливає на військові можливості США та їхню підтримку союзників.Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на власні проінформовані джерела. За даними журналістів, сварка між Трампом і Гегсетом сталася у п'ятницю, 31 липня, у Кемп-Девіді.За словами співрозмовників видання, Трамп заявив Гегсету, що вважав проблему із запасами озброєння вже вирішеною, однак дізнався про масштабний дефіцит керованих ракет великої дальності та ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони.За інформацією одного з джерел, саме нестача боєприпасів стала однією з причин, через яку президент США відмовився від нових масштабних ударів по Ірану. Раніше Трамп заявив, що наказав, а згодом скасував "найбільшу атаку з часів Другої світової війни" в очікуванні переговорів щодо ситуації навколо Ормузької протоки."Хоча Сполучені Штати й оголосили про нові угоди про виробництво деяких найважливіших боєприпасів, таких як ракети ППО Patriot, виробництво самих боєприпасів може тривати до двох років, і негайного вирішення проблеми дефіциту поки що не передбачається", — відзначили журналісти.Видання зазначає, що за перший місяць бойових дій США використали понад 850 крилатих ракет Tomahawk, більш як 1000 ракет для комплексів Patriot і THAAD, а також понад 1300 тактичних балістичних ракет ATACMS. За словами американських чиновників, запаси останніх практично вичерпані.Нестача боєприпасів уже позначається не лише на операціях США на Близькому Сході, а й на підтримці України. За даними The Washington Post, українські сили протиповітряної оборони стикаються з дефіцитом ракет-перехоплювачів, а можливості поповнення західних запасів залишаються обмеженими."Відсутність ракет-перехоплювачів також змінює те, як США вирішують, чи використовувати боєприпаси проти загрози, що наближається, виходячи з того, куди вона оцінюється, і чи є це "фактором", — заявив американський чиновник.Після розмови в Кемп-Девіді, як стверджують джерела, Гегсет заперечував свою відповідальність за ситуацію та поклав провину на свого заступника Стівена Файнберга, заявивши, що той не забезпечив належного інформування президента.Водночас у Білому домі категорично заперечують інформацію про сварку Трампа і Гегсета. Прессекретарка Керолайн Лівітт назвала матеріал "100% фейковими новинами" та заявила, що президент повністю довіряє Гегсету. Подібну позицію зайняли і в Пентагоні. Головний речник відомства Шон Парнелл запевнив, що міністр оборони не вводив президента в оману щодо стану арсеналів і не перекладав відповідальність на своїх підлеглих. За його словами, повідомлення про внутрішні конфлікти та критичне виснаження запасів є вигаданими.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп відхилив прохання свого українського колеги Володимира Зеленського щодо надання ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Це відбулося під час їхньої особистої розмови..