Світ

Щонайменше п'ятеро людей загинули внаслідок сходження двох лавин в австрійських Альпах у суботу, 17 січня. Свіжий сніг погано зв'язується зі старим снігом на вершинах, що спричиняє повторні лавини.Про це повідомила агенції dpa речниця Зальцбурзької гірсько-рятувальної служби."Семеро людей були поховані під лавиною вдень на вершині Фінстеркопф висотою 2 150 метрів у долині Гросарль у федеральній землі Зальцбург", — зазначила вона.Рятувальниця уточнила, що надалі чотирьох членів лижної групи знайшли мертвими. Інші туристи отримали серйозні травми."Раніше в суботу жінка загинула внаслідок лавини в районі Бад-Гофгаштайн", — додала австрійська надзвичайниця.Вона зауважила, що наразі не встановлено національність і вік загиблих і постраждалих в обидвох випадках."Ситуація з лавинами є дуже небезпечною", — наголосила речниця гірсько-рятувальної служби.Вона пояснила, що свіжий сніг погано зв'язується зі старим снігом на вершинах, що спричиняє повторні лавини.За її словами, в суботу на місце аварій скерували велику кількість рятувальників. Близько 90 із них супроводжували працівники екстрених служб і декілька гелікоптерів, щоби допомогти витягнути загиблих та транспортувати поранених до лікарні.Після декількох тижнів без снігопаду в австрійських Альпах нещодавно випало близько 20-50 сантиметрів снігу. Раніше цього тижня молодий чех і ще один чоловік, особа якого досі невідома, загинули під час катання на лижах поза трасами у двох інших нещодавніх лавинних інцидентах."Влада неодноразово зверталася до лижників, особливо до тих, хто перебуває на відкритих гірськолижних курортах, з проханням бути надзвичайно обережними", — йдеться в повідомленні.Нагадаємо, що в січні 2019 року альпійські лавини забрали життя щонайменше сімох людей. Тоді теж рясні снігопади впали на Німеччину, Швейцарію й Австрію..

Американський президент Дональд Трамп увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи.Про це Дональд Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social."Ми багато років субсидували Данію, всі країни ЄС та інші країни, не стягуючи з них митних зборів або будь-яких інших компенсацій. Тепер, через століття, настав час Данії відплатити добром — на кону мир у всьому світі", — заявив він.За його словами, що Росія та Китай хочуть заволодіти Гренландією, і Данія нібито нічого не може з цим зробити. Він потролив, що "зараз у них є дві собачі упряжки", придбаних нещодавно. Але тільки США можуть грати в цю гру та грати успішно.Також Трамп додав, що ніхто не зачепить "цей священний клаптик землі", враховуючи, що на кону національна безпека США. При цьому він стверджує, що Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія здійснили подорож до Гренландії з невідомими цілями.Президент США вважає, що вищевказані країни грають у дуже небезпечну гру та "створили такий рівень ризику, який неприйнятний і нестійкий". З цієї причини, як пише Трамп, для захисту глобального миру та безпеки вжито заходів, щоби ситуація завершилася швидко. Йдеться про мита."Розпочинаючи з 1 лютого 2026 року, з усіх вищезазначених країн (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія) стягуватиметься 10% мито на всі товари, які надсилатимуться до США. З 1 червня 2026 року мито збільшимо до 25%. Це мито підлягатиме сплаті доти, поки не вдасться досягнути угоди про повну й абсолютну купівлю Гренландії", — заявив американський лідер.Трамп додав, що США намагаються здійснити цю угоду вже понад 150 років, проте Данія завжди відмовлялася. Він стверджує, що у зв'язку з системою ПРО "Золотий купол" та інших наступальних і оборонних озброєнь, необхідність придбання острова особливо важлива."Наразі сотні мільярдів доларів витрачаються на програми безпеки, пов'язані з "Куполом", зокрема, на можливий захист Канади. Ця дуже складна, але геніальна система може працювати з максимальною ефективністю тільки в тому разі, якщо до її складу входить ця територія, з огляду на її кути, кордони й особливості", — пояснив очільник Білого дому.Підсумовуючи, він зауважив, що США готові до негайних перемовин із Данією або людей із вищезгаданих країн, "які наразили себе на такий ризик", попри те, що для них зробили США.Нагадаємо, минулого тижня Дональд Трамп оголосив про припинення постачання нафти та фінансової допомоги на Кубу, вдавшись до мови жорстких ультиматумів. Лідер США закликав офіційну Гавану негайно піти на переговори, попередивши про критичні наслідки зволікання..

Українські дрони атакували російський полігон, де проводять пуски "Орєшніка". Це удар саме по тому об’єкту, який рашисти використовували для удару по передмістю Львова 8 січня.Таку інформацію оприлюднило спеціалізоване видання "Мілітарний"."У Росії повідомили про атаку українських безпілотників на Четвертий державний центральний міжвидовий полігон "Капустин Яр" в Астраханській області", — констатували медійники.За інформацією російського моніторингового Telegram-каналу "Радар ВРВ", у цьому районі доволі активно працювала протиповітряна оборона."Полігон використовується для пусків балістичних ракет середньої дальності (БРСД) з комплексу "Орєшнік", — зауважили в "Мілітарному".Аналітики додали, що саме цією ракетою 8 січня Росія завдала удару по передмістю Львова, після чого журналісти опублікували фото уламків.На полігоні також випробовують велику кількість різних ракет малої та середньої дальності, крилатих ракет, комплексів і систем ППО. Російські джерела оприлюднили відео, на якому видно, як ударні безпілотники влучають у монтажно-випробувальний корпус."Попередня атака безпілотників на "Капустин Яр" відбулася в липні 2024 року — тоді вони уразили будівлі на території полігону", — підсумував "Мілітарний".Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, країна-агресорка Росія, ймовірно, завдала ракетного удару по найзахіднішій частині України з використанням ракети "Орєшнік", намагаючись стримати Європу та США від надання Україні довгострокових гарантій безпеки..

У суботу, 17 січня, в Теленештському районі Молдови на березі озера виявили безпілотник. Згодом з’ясувалося, що це російська "Гербера". Довжина дрона — близько 2,5 метра.Про цей випадок повідомила поліція Теленештського району Молдови.До правоохоронців звернувся мисливець, який повідомив, що виявив дрон на березі озера біля села Нукарени. На місце прибули спецслужби, зону оточили."Фахівці техніко-вибухового підрозділу повинні провести детальне обстеження виявленого об'єкта", — йдеться в повідомленні поліції.Молдовські правоохоронці закликали громадян у разі виявлення дрона або інших підозрілих пристроїв не наближатися та не торкатися їх, а натомість повідомити правоохоронцям.Міністерство закордонних справ Молдови відреагувало на виявлення в Теленешському районі дрона типу "Гербера", наголосивши, що подібні інциденти становлять пряму загрозу національній безпеці країни.У молдовському МЗС наголосили, що Молдова засуджує такі порушення, засуджує загарбницьку війну Росії проти України, "яка ставить під загрозу і безпеку наших громадян"."Перед цими ризиками Республіка Молдова буде продовжувати інвестувати в мир і безпеку, щоби забезпечити захист країни та безпеку своїх громадян", — додали в молдовському МЗС.Останнім часом у небо Молдови щонайменше двічі залітали російські дрони, в одному випадку, 25 листопада, — їх нарахували одразу шість. Один з них "приземлився" на дах будівлі в сільській місцевості.Нагадаємо, що 7 січня президенти України та Молдови обговорили спільний шлях до ЄС та двосторонню співпрацю. Тоді Володимир Зеленський провів зустріч із Маєю Санду..

У суботу, 17 січня, під вечір у різних населених пунктах Данії та Гренландії відбудуться масштабні акції на знак протесту проти планів американського президента Дональда Трампа забрати під контроль арктичний острів.Про це повідомив данський суспільний мовник DR. За інформацією організаторів акцій, тисячні мітинги відбудуться в Копенгагені, Орхусі, Ольборзі, Оденсе та столиці Гренландії Нууку."Наша головна мета — надіслати чітке та єдине послання про повагу до демократії та основних прав людини у Гренландії", — йдеться на вебсайті Асоціації гренландців Данії Uagut.Мітингарі стверджують, що демонстрація в Нууку має розпочатися о 15:00 за Гринвічем. На знак протесту проти планів США взяти під контроль Гренландію учасники акції пройдуть маршем до консульства США з гренландськими прапорами.Люди вже розпочали збиратися на площі Rådhuspladsen у Копенгагені. Гасло мітингу — "Руки геть від Гренландії!"Як відомо, 14 січня Дональд Трамп заявив, що НАТО стане сильнішим, якщо США керуватимуть Гренландією, та закликав Північноатлантичний альянс посприяти цьому.Раніше американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій США Гренландією. Відповідний проєкт закону про анексію острова він передав на розгляд до Конгресу.При цьому, згідно з результатами опитування агенції Reuters, прагнення Дональда Трампа приєднати до США Гренландію підтримує лише 17% американців. Водночас проти такого кроку виступає 47%.Нагадаємо, сьогодні канадський уряд підтвердив готовність обороняти Гренландію як територію свого союзника по НАТО. В Оттаві наголосили, що позиція країни залишається непохитною, попри провокаційні заяви американського президента щодо майбутнього острова..

Канадський уряд підтвердив готовність обороняти Гренландію як територію свого союзника по НАТО. В Оттаві наголосили, що позиція країни залишається непохитною, попри провокаційні заяви американського президента щодо майбутнього острова.Таку заяву зробив голова канадського уряду Марк Карні, реагуючи на резонансні заклики Дональда Трампа щодо територіальної приналежності острова, повідомляє "Укрінформ".  Політик висловився щодо Гренландії під час свого візиту до Пекіна.Непохитність союзницьких зобов'язаньКарні чітко дав зрозуміти, що будь-які питання щодо статусу Гренландії перебувають виключно в компетенції Копенгагена та самого острова. Він наголосив, що партнерство між Оттавою та Данією є "безумовним та непохитним"."Ми — союзники Данії по НАТО, тому повністю підтримуємо статтю другу та статтю п'яту Північноатлантичного договору. Канада відповідально ставиться до своїх зобов'язань у межах Альянсу й очікує аналогічного підходу від інших держав-членів", — заявив канадський прем’єр.Міжнародна підтримка суверенітетуЦікаво, що питання Гренландії стало предметом обговорення і на вищому рівні в Азії. Карні зазначив, що під час зустрічі з президентом КНР Сі Цзіньпіном сторони обговорили право гренландського та данського народів на суверенітет. За словами прем’єра, погляди Канади та Китаю у цьому питанні виявилися "значною мірою подібними".Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проєкту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз.12 січня телеканал Fox News повідомляв, що американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу.14 січня міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Париж 6 лютого відкриє у Гренландії консульство. .

У Польщі чотирьох українців і росіянина обвинувачують у диверсії на користь країни-агресорки Росії. Їм загрожує довічне ув'язнення.Про це заявила Національна прокуратура Польщі. Зазначається, що диверсанти нібито відправляли вибухові посилки до Великої Британії, США, Канади та інших країн.Відтак, чотирьом українцям та одному росіянину оголосили звинувачення "у діях від імені розвідувальних служб Російської Федерації". Зокрема, їм інкримінують вчинення або підготовку диверсій проти логістичної та авіаційної інфраструктури.За даними прокуратури, один із обвинувачених, на ім'я Владислав Д., мав підготувати посилки з прихованими запальними пристроями та вибухівкою і відправити їх до Великої Британії та Польщі. Водночас В'ячеслав С. мав відправити дві тестових посилки до США та Канади.Третьому диверсанту Владиславу Б. інкримінують отримання, зберігання та транспортування посилок між столицею Литви Вільнюсом і центральним містом Каунасом."Внаслідок цих інцидентів було знищено вантажні контейнери, причіп вантажівки та численні кур'єрські відправлення, що спричинило матеріальні збитки логістичним компаніям та страховику. Загальні збитки склали 2 908 422 злотих", — відзначили у прокуратурі.Прокурори заявили, що подали п'ять обвинувальних актів до суду. Якщо фігурантів визнають винними, їм загрожує довічне ув'язнення.Нагадаємо, німецькі правоохоронці висунули звинувачення двом українцям, які планували диверсію з використанням посилок із вибухівкою. Вони діяли за наказом спецслужб Російської Федерації..

Посольство України в Ірані тимчасово призупинило свою роботу. Причина — загострення безпекової ситуації.Відповідне оголошення було оприлюднене на офіційній сторінці дипвідомства у Facebook."У зв’язку із загостренням безпекової ситуації повідомляємо, що Посольство України в Ісламській Республіці Іран тимчасово призупиняє свою роботу", — йдеться у повідомленні.Наголошується, що про відновлення діяльності посольства, а також про подальші дії та можливі зміни буде повідомлено додатково."Просимо Вас дотримуватися інструкцій, опублікованих раніше та не наражати себе на небезпеку", — додали у дипвідомстві.Читайте також: Іранці скидають диктатора: чи буде наступною РосіяПопередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.11 січня BBC, посилаючись на дані місцевих медиків, повідомляв, що протягом двох днів до медзакладів надійшло понад 100 тіл загиблих.За даними іранської правозахисної групи HRANA, у ході протестів було заарештовано 2300 осіб.Як повідомляв The Telegraph, американський президент Дональд Трамп розглядає чотири основні сценарії втручання в ситуацію в Ірані. Це — військові удари, серед них — обмежені та масштабні, вбивство Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та кібератаки проти режиму..

Син президента Чечні Рамзана Кадирова 18-річний Адам потрапив у дорожньо-транспортну пригоду у Грозному. Його госпіталізували до лікарні у важкому стані.Про це повідомив опозиційний чеченський канал Niyso."За нашою інформацією, кортеж, як завжди, пересувався на великій швидкості, машина за машиною, коли раптово зустріла перешкоду. В результаті, машини почала влітати одна в одну, тому нас надходить інформація, що постраждалих чимало, але саме через Адам такий переполох", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що через ДТП весь Грозний перекритий. Син диктатора Кадирова перебуває у реанімації у тяжкому стані. Попередньо, його готують до транспортування у Москву.До того ж, за даними Niyso, серед постраждалих нібито є ще один син високопоставленого представника окупаційної влади. Однак, його імені та прізвища поки не розкривають.Нагадаємо, участь глави Чечні Рамзана Кадирова у засіданні держради Російської Федерації 25 грудня 2025 року була скасована через раптове погіршення його здоров'я. Політик прибув до Москви заздалегідь, проте в ніч перед зустріччю з диктатором Володимиром Путіним йому знадобилася термінова медична допомога. Також 11 січня стало відомо, що в очільника Чечні Рамзана Кадирова значно погіршився стан здоровʼя. Через відмову нирок він перебуває на процедурі діалізу, лікарі не дають жодних прогнозів щодо подальшої ситуації..

Криптограф Служби зовнішньої розвідки Росії Антон Панов, якого знайшли мертвим у будівлі російського посольства на Кіпрі, перед поїздкою мав телефонну розмову з міністром закордонних справ Сергієм Лавровим та низкою високопосадовців Міністерства закордонних справ РФ.Як повідомляє OBOZ.UA, посилаючись на російські ЗМІ, Панов вкоротив собі віку, але розслідування не проводилося.Зазначається, що, окрім Лаврова, Панов розмовляв із радником міністра Бахтієром Хакімовим, заступниками міністра Михайлом Богдановим і Галиною Шульгою, а також керівником валютно-фінансового департаменту МЗС РФ Андрієм Лисиковим. Медійники стверджують, що до цього департаменту часто зараховують кадрових офіцерів СЗР і головного розвідувального управління РФ, які працюють під дипломатичним прикриттям.Також були зафіксовані телефонні розмови Панова з послом Росії у Молдові Василем Васнецовим, послом в Угорщині Євгеном Станіславовим та радником посольства держави-агресора в Узбекистані Андрієм Ланчиковим. Медійники виявили контакти Панова з колишнім сенатором від окупованого Криму Сергієм Цековим і мешканцем Луганська Олександром Борисовим, який писав "доноси" на опозиційних політиків та незалежні медіа.Що відомо про смерть ПановаЗауважимо, що 8 січня співробітника посольства Росії на Кіпрі Антона Панова знайшли мертвим у власному кабінеті. Кіпрській поліції повідомили про інцидент не одразу, правоохоронців не допустили на територію посольства, пославшись на дипломатичний імунітет, а в дипломатичному відомстві одразу заявили про самогубство. Лише після розголосу в медіа російська сторона офіційно підтвердила факт смерті.Одразу у медіа загиблого називали третім секретарем посольства Олексієм Пановим, проте журналісти-розслідувачі стверджують, що йдеться про Антона Панова — уродженця Хабаровського краю, який приїзав на Кіпр торік наприкінці літа або на початку осені. Його біографія пов’язана з науково-технічним центром "Атлас", що спеціалізувався на криптографічних розробках для силових структур і раніше напряму підпорядковувався Федеральній службі безпеки Росії. Згодом Панов працював у МЗС РФ, а його квартира в Москві розташована неподалік від штаб-квартири Служби зовнішньої розвідки РФ.Своєю чергою поліція Кіпру повідомила, що розтин тіла Панова не виявив ознак насильницької смерті, а причиною загибелі названо асфіксію внаслідок повішення. Також відомо про наявність передсмертної записки, яку російські дипломати передали до Москви, втім її зміст і адресат залишаються невідомими.Нагадаємо, у вересні 2025 року в Підмосков'ї знайшли мертвим генерального директора Umatex Group Олександра Тюніна. Його компанія постачала матеріали для виробництва дронів типу "Шахед".Також  у липні в Росії загинув віце-президент російської компанії "Транснефть" Андрій Бадалов. Він начебто випав із вікна своєї квартири на Рубльовському шосе в Москві..

Президент США Дональд Трамп прийняв у Білому домі лідерку венесуельської опозиції Марію Коріну Мачадо. Під час зустрічі лауреатка Нобелівської премії миру-2025 офіційно передала свою нагороду американському лідеру на знак особливої пошани та визнання.Про це повідомляє офіційний сайт Білого дому у соцмережі X.Зустріч відбулася в Овальному кабінеті та була присвячена обговоренню ситуації у Венесуелі. Як зазначається у пресрелізі, жест Мачадо з передачею медалі став символом вдячності за підтримку венесуельського народу в його боротьбі за демократію."Марія Коріна Мачадо представила Президенту свою Нобелівську премію миру на знак визнання та честі", — йдеться у повідомленні адміністрації Трампа.Раніше Мачадо наголошувала на важливості ролі США у врегулюванні політичної кризи в регіоні та відзначала глибоке розуміння Дональдом Трампом викликів, з якими стикається країна. Передача нагороди стала безпрецедентним кроком, що акцентує на тісній співпраці між американською адміністрацією та демократичними силами Венесуели.Нещодавно венесуельська лідерка опозиції повідомила про намір якнайшвидше повернутися до своєї країни після зміни влади. Зауважимо, що попри такі заяви, стосунки між Мачадо та Трампом є напруженими. Так, газета The Washington Post з посиланням на джерела, близькі до Білого дому, повідомляв, що Трамп був роздратований тим, що Мачадо не відмовилася від Нобелівської премії одразу та не передала її йому. Своєю чергою, в оточенні американського лідера називали такий крок венесуельської опозиціонерки "серйозною помилкою", яка могла поставити під загрозу її подальшу кар’єру. Окрім цього, Трамп сказав, що Мачадо "буде дуже важко стати лідером", зазначивши, що "вона не має підтримки або поваги в країні".Нагадаємо, аналітики американської служби новин CNN розповідали, що є три варіанти розвитку політичної ситуації у Венесуелі після захоплення американцями диктатора Ніколаса Мадуро. Це "конституційна" передача влади, військовий переворот або дезінтеграція режиму.Читайте також: Скандал через Нобеля: чому Мачадо у 2025 році заслужила премію миру, а Трамп — ні  .

Американський президент Дональд Трамп анонсував появу Ради миру для врегулювання ситуації в Секторі Гази. Очікується, що саме ця організація відповідатиме за адміністративний контроль та порядок у регіоні після припинення конфлікту. Про це він повідомив у своїй соцмережі Truth Social."Як оголосив Стів Віткофф, ми офіційно перейшли до наступного етапу 20-пунктного мирного плану для Гази", — заявив американський лідер.За словами Трампа, Рада працюватиме у тісній зв’язці з Національним комітетом з управління Газою — технократичним урядом, який відповідатиме за регіон у перехідний період. Президент наголосив, що фундамент для цього вже закладено завдяки гуманітарній діяльності США: "Після запровадження режиму припинення вогню ми забезпечили Сектор Гази рекордними обсягами допомоги. Це створило необхідні умови для переходу до наступного етапу мирного врегулювання".Особливу увагу Трамп приділив безпековій частині, висунувши жорстку вимогу щодо повної демілітаризації ХАМАС. Він зазначив, що за сприяння Єгипту, Туреччини та Катару планується досягти угоди, яка передбачає знищення всієї тунельної інфраструктури та здачу зброї бойовиками.Звертаючись до угруповання, Трамп закликав негайно повернути тіла загиблих ізраїльтян та припинити опір: "Населення Гази вже достатньо довго страждало. Час настав".Нагадаємо, американський лідер Дональд Трамп розглядає чотири основні сценарії втручання в ситуацію в Ірані. Це — військові удари, серед них — обмежені та масштабні, вбивство Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та кібератаки проти режиму..

Індія поступово зменшує об'єми закупівель російської сирої нафти. Це відбувається на тлі побоювання Нью-Делі щодо вторинних санкцій з боку Сполучених Штатів Америки.Як повідомляє агентство Bloomberg, Індія також шукає альтернативні ринки нафти.Медійники наголошують, що адміністрація американського президента Дональда Трампа місяцями тиснула на Індію через закупівлі нафти у Росії, і зрештою запровадила збільшені тарифи. Торгівельні переговори між двома сторонами ще не призвели до угоди, і США зараз розглядають законопроєкт про санкції, який би наклав штрафи на країни, які купують російські вуглеводні."Цей тиск змусив нафтопереробний сектор Індії, який за потужностями поступається лише США, Китаю та Росії, зменшити залежність від російської сировини зі знижкою. В результаті танкери, завантажені невикупленими барелями, все частіше простоюють у морі", — наголошує агентство.За даними Bloomberg, щонайменше 12 танкерів, які перевозять російську нафту, стоять на якорі біля Оману, деякі з них перебувають там з середини грудня 2025 року. Дані компаній з відстеження суден Vortexa Ltd. та Kpler свідчать, що Індія імпортувала близько 1,3 мільйона барелів російської сирої нафти на день у грудні. Медійники припускають, що січневі закупівлі зупиняться на менших обсягах."Індійські нафтопереробні заводи коригують свої схеми закупівель, стаючи активнішими на ринку Близького Сходу, Західної Африки та Латинської Америки", — зазначили у Bloomberg. Нагадаємо, раніше речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук повідомляв, що російські танкери використовують технологію GPS-спуфінгу для фальсифікації свого реального місцеперебування під час транспортування нафти. Це дозволяє суднам-порушникам приховано заходити в порти та уникати міжнародних санкційних обмежень..

Прагнення американського президента Дональда Трампа приєднати до Сполучених Штатів Америки Гренландію підтримує лише 17% американців. Водночас проти такого кроку виступає 47%, а ще 35% громадян. Про це свідчать дані опитування агентства Reuters.Медійники додали, що більшість демократів та республіканців, виступають проти використання військової сили для анексії острова. Зусилля Білого дому щодо отримання контролю над Гренландією підтримують 40% республіканців (14% — не підтримують). Серед демократів прихильників такого кроку сягає лише двох відсотків, а серед прибічників інших партій — дев'ять відсотків.За даними опитування, всього чотири відсотки американців підтримують застосування сили у Гренландії, це кожен десятий республіканець та майже жодного демократа. Близько 71% вважають, що це була б погана ідея. Медійники зауважили, що 66% респондентів вказали, що вони стурбовані тим, що зусилля Вашингтона щодо придбання Гренландії зашкодять Північноатлантичному альянсу та відносинам США з європейськими союзниками. Серед демократів таких 91%, серед республіканців — 40%."Данія попередила, що застосування військової сили ознаменує кінець НАТО, трансатлантичного оборонного договору, який був ключовим елементом світового порядку з 1949 року", — наголосили у агентстві. Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії. Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів та данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проєкту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз.12 січня телеканал Fox News повідомляв, що американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу.14 січня міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Париж 6 лютого відкриє у Гренландії консульство. .

Американський президент Дональд Трамп розглядає чотири основні сценарії втручання в ситуацію в Ірані. Це — військові удари, серед них — обмежені та масштабні, вбивство Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї та кібератаки проти режиму.Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph, журналісти якого послалися на власні джерела в адміністрації президента Дональда Трампа.Перший сценарій передбачає мінімальний удар або серію точкових атак, покликаних надіслати політичний сигнал і виконати обіцянку президента США відповісти у разі жорстокого придушення протестів в Ірані.Потенційними цілями можуть стати бази Корпусу вартових Ісламської революції, ракетні об’єкти або навіть окремі офіційні будівлі в Тегерані. Для посилення символізму США можуть обрати резонансну ціль у столиці.Другий варіант передбачає тривалі й інтенсивні удари, спрямовані на серйозне ослаблення режиму. Йдеться не лише про ураження штаб-квартир і міністерств, а й про знищення мережі баз і проміжних пунктів Корпусу вартових Ісламської революції та підконтрольного йому ополчення "Басідж" у всій країні. Такий підхід має на меті зупинити репресії та змусити владу змінити курс.Третій сценарій, за оцінками аналітиків, є найрадикальнішим і передбачає викрадення або вбивство Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї.Медійники із The Telegraph зазначили, що після успішних операцій США за кордоном такий варіант можуть розглядати у Вашингтоні як спосіб швидкої зміни балансу сил. Водночас існує ризик, що іранське суспільство сприйме це як зраду очікувань повного демонтажу режиму.Четвертий сценарій називають найпотужнішим "некінетичним" варіантом. Він передбачає масштабні кібератаки для паралізації державних комунікацій Ірану, а також забезпечення стабільного доступу до Інтернету для населення через термінали Starlink."Мета — посилити координацію протестних рухів і водночас заблокувати канали державної пропаганди, уникаючи прямого військового конфлікту", — йдеться в публікації видання.Як відомо, з кінця 2025 року в Ірані тривають масштабні антиурядові протести, що розпочалися в Тегерані серед підприємців, незадоволених економічною ситуацією та падінням курсу національної валюти щодо долара.До акцій протесту приєдналися навіть міста, які раніше вважалися лояльними до режиму, зокрема, Кум у центральній частині країни та Мешхед на північному сході. Є неперевірена інформація, що кількість загиблих під час протестів сягає 12 тисяч осіб.Президент США Дональд Трамп публічно закликав іранців продовжувати антиурядові акції, "захоплювати інституції" та заявив, що допомога опозиції "вже в дорозі".Нагадаємо, міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро сьогодні заявив, що придушення Іраном демонстрацій у всій країні є найжорстокішими репресіями в сучасній історії. Кровопролиття варто припинити негайно..