Світ

Американський президент Дональд Трамп провів переговорів з прем'єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу та представниками "Хезболли". Сторони погодилися припинити бойові дії. Це те, чого вимагав Тегеран.Відповідну заяву Дональд Трамп опублікував у своїй соціальній мережі Truth Social.За його словами, він провів телефонну розмову з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу, після якої ухвалене спільне рішення не скеровувати ізраїльські війська до Бейрута."Я провів дуже продуктивну телефонну розмову з прем'єр-міністром Ізраїлю Бібі Нетаньягу, він не скерує війська до Бейрута, а ті війська, що вже вирушили туди, вже повернули назад", — написав американський президент.Також він поінформував про контакти через посередників із представниками "Хезболли". Лідер США наголосив, що сторони погодилися припинити взаємні атаки."Через високопоставлених представників я провів дуже продуктивну розмову з "Хезболлою", і вони погодилися припинити всі бойові дії — Ізраїль не буде на них нападати, а вони не будуть нападати на Ізраїль", — заявив Дональд Трамп.Саме деескалації в Лівані раніше вимагав Іран для продовження переговорів із Вашингтоном. Тегеран офіційно призупинив переговори зі США. Це пов’язано з активізацією бойових дій у Лівані та "злочинами сіоністів".Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..

Українські обстріли нафтопереробних заводів змусили Росію закрити експорт авіаційного пального. Це триватиме до кінця листопада після рекордної серії українських ударів по підприємствах галузі.Про це повідомили журналісти Bloomberg із посиланням на експертів і аналітиків.За їхніми підрахунками, у травні Україна щонайменше 16 разів атакувала російські паливні об'єкти. Дрони били по восьми з десяти найбільших НПЗ Росії.Зокрема, Ярославський НПЗ, співвласниками якого є "Роснефть" і "Газпром Нефть", атакували тричі, а об'єкти "Лукойла" в Нижньому Новгороді та Пермі — по два рази.Аналітики пояснили, що заборона мала би "захистити внутрішній ринок" перед літнім піком попиту. Для світового ринку вона не стане суттєвим ударом, бо Росія не є великим експортером авіаційного пального.Атаки вже тиснуть на російську "переробку", яка впала до 16-річного мінімуму. Через нижче завантаження НПЗ Москва останніми тижнями наростила експорт сирої нафти, одночасно намагаючись стримати дефіцит пального та ціни на АЗС.Також сьогодні Володимир Зеленський інформував, що станом на травень майже 40% первинної переробки нафти в Росії виведені з ладу завдяки українським "далекобійним санкціям"."За січень-травень цього року наші воїни змогли уразити 15 російських НПЗ. Це суттєво. Вже є російські заборони на експорт з їхньої території авіаційного палива, також бензину, розглядають заборону на експорт дизеля", — зауважив український президент.Він додав, що для країни, яку ще зовсім нещодавно називали бензоколонкою, втратити навіть це — значна історія та втрата."Майже 40% первинного перероблення нафти в Росії станом на травень виведені з ладу", — наголосив Володимир Зеленський,Нагадаємо, видання The Moscow Times поінформувало, що в Москві розпочали обмежувати продаж бензину. Це відбувається після українських ударів по найбільших НПЗ у центральній частині Росії..

У Москві розпочали обмежувати продаж бензину. Це відбувається після українських ударів по найбільших нафтопереробних заводах (НПЗ) у центральній частині Росії.Про це повідомило видання The Moscow Times. Медійники зазначили, що в Росії розпалюється паливна криза на тлі українських ударів по нафтопереробних заводах."Дефіцит автомобільного палива, з яким раніше зіткнулися в окупованих Севастополі та Криму, сягнув столичного регіону", — йдеться в повідомленні.Зокрема, в Новій Москві на автозаправних станціях розпочали з'являтись оголошення про обмеження продажу бензину 60 літрами в одні руки, а дизельного палива — 100 літрами. Такий порядок продажу палива діятиме "до подальших розпоряджень", випливає із повідомлень.До цього в Севастополі призначена Росією влада спочатку обмежила продаж бензину 20 літрами в одні руки та ввела талони на дизельне паливо, а потім заявила про "тимчасову" відсутність АІ-92 й АІ-95.У Криму також стали відпускати не більше, ніж 20 літрів АІ-95 в одні руки. Ліміти на продаж палива встановили й в інших окупованих регіонах України — у Запорізькій і Донецькій областях.Згідно з підрахунками Bloomberg, у травні Україна встановила рекорд за весь час війни, атакувавши російські НПЗ 16 разів упродовж місяця. Також понад 10 ударів припали по нафтопроводах, нафтових базах і портах.Нагадаємо, що, крім НПЗ, під ударами опиняються експортні термінали, нафтопроводи та насосні станції, що додатково тисне на логістичні можливості російського паливного сектору.Водночас, за оцінками спостерігачів, російський внутрішній ринок пального поки не перебуває у кризовому стані, подібному до 2023 року. Однак ознаки скорочення пропозиції вже фіксуються — зокрема, зростання біржових цін і зменшення доступних обсягів бензину класу преміум..

Іран офіційно призупинив переговори зі Сполученими Штатами Америки. Це пов’язано з активізацією бойових дій у Лівані та "злочинами сіоністів".Про це повідомило видання Tasnim News. Журналісти зазначили, що Збройні сили Ірану та всі угруповання "Фронту опору" (неформальний союз Ірану та підтримуваних ним політичних та військових організацій на Близькому Сході) "рішуче налаштовані відповісти на злочини сіоністів і відкрити нові фронти".За інформацією медійників Tasnim, з огляду "на продовження злочинів Ізраїлю" в Лівані та враховуючи, що Ліван був однією з передумов для перемир'я, яке зараз порушено на всіх фронтах, іранська переговорна команда "призупиняє діалог і обмін повідомленнями через посередників".Іранські офіційні особи та переговірники наголосили на негайному припиненні "агресивних та варварських операцій армії ізраїльського режиму" в Газі та Лівані, а також на необхідності повного виведення військ з окупованих територій Лівану.Вони заявили, що доти, поки позицію Ірану та "Фронту опору" в цьому питанні не закріплять, жодних подальших переговорів не відбуватиметься.Крім того, "Фронт опору" й Іран включили до свого порядку денного повну блокаду Ормузької протоки й активізацію інших фронтів, зокрема, Баб-ель-Мандебської протоки.Раніше сьогодні Ізраїль атакував "терористичні цілі" у південному передмісті Бейрута, відомому як Дахія, після "тривалих порушень" "Хезболлою" режиму припинення вогню та "нападів Лівану на ізраїльські міста та громадян".Нагадаємо, що 29 травня понад дві години відбувалася нарада в ситуаційній кімнаті Білого дому за участю американського президента Дональда Трампа. Однак питання нової угоди з Іраном так і залишилося нерозв’язаним..

У четвер, 4 червня, міністри країн-членів Європейського Союзу обговорять можливість продовження тимчасового захисту для українців. Він завершується в березні 2027 року.Про це під час брифінгу повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт, його цитує "Суспільне"."Наша підтримка України є непохитною. Протягом останніх років ЄС надав притулок приблизно чотирьом мільйонам біженців, відповідно до директиви про тимчасовий захист. Наш режим тимчасового захисту діятиме до весни наступного року", — зазначив він.За його словами, тривають консультації з державами-членами щодо можливих наступних кроків, того, що має відбутися після 27 березня, такі переговори тривають."Зокрема, у четвер цього тижня відбудеться зустріч міністрів внутрішніх справ, на якій це питання теж обговорюватимемо", — акцентував речник.Водночас є інформація, що цього тижня остаточного рішення ухвалювати не планують."Мета цього обговорення — надати можливість проаналізувати майбутнє системи тимчасового захисту та сформулювати політичні рекомендації щодо подальших кроків. Очікується, що потім комісія виступить із пропозицією", — пояснив Ламмерт.Також триває доволі жорстка дискусія щодо надання тимчасового захисту чоловікам призовного віку."Дебати серед міністрів мають показати Європейській комісії, в якому напрямку має рухатися її майбутня пропозиція. Я чув, що, наприклад, Чехія хотіла б обмеження в наданні тимчасового захисту чоловікам призовного віку", — повідомив речник.Станом на березень 2026 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 мільйони 380 тисяч українців, які вимушено виїхали з країни через повномасштабне вторгнення Росії.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Єврокомісія обговорює з державами-членами Євросоюзу варіанти єдиного рішення щодо статусу українців, які проживають на території ЄС після березня 2027 року. При цьому не виключається як повне скасування тимчасового захисту, так і його продовження ще на рік..

У польському місті Люблін з будівлі міської ратуші зняли український прапор, який там висів із 2022 року разом із прапорами Польщі та Європейського Союзу. Таке рішення викликало суспільний резонанс.Про це повідомляє WP Wiadomości.Чому зняли український прапорУ міській владі Любліна заявили, що таке рішення є реакцією на указ президента України Володимира Зеленського про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування "імені Героїв УПА".У мерії зазначили, що вважають це рішення таким, що "ображає польську історичну пам’ять" і ускладнює діалог між країнами."Наслідуючи приклад інших польських міст, ми ухвалили рішення зняти український прапор з будівлі Люблінської ратуші. Ми поділяємо критичну позицію Міністерства закордонних справ Польщі та посольства Польщі в Києві", — йдеться у заяві міської ради.Водночас у Любліні наголосили, що місто продовжує підтримувати Україну у війні проти Росії та залишається солідарним з українським народом.Реакція суспільстваРішення міської влади викликало неоднозначну реакцію серед мешканців. Частина громадян підтримала демонтаж прапора, посилаючись на суперечливе трактування історії УПА. Інші ж вважають цей крок невчасним, оскільки Україна продовжує протистояти російській агресії.Політичний контекстЗазначимо, що 26 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння одному з підрозділів ССО почесного найменування "імені Героїв УПА", підкресливши, що це рішення спрямоване на відновлення історичних традицій українського війська.Після цього в Польщі пролунала низка критичних заяв. Зокрема, колишній президент Лех Валенса заявив, що припиняє носити значок з українським прапором, а чинний президент Польщі Кароль Навроцький запропонував розглянути можливість позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі.Додамо, 29 травня міський голова Львова Андрій Садовий закликав польських владоможців припинити чіплятися до назв українських військових частин і зосередитися на підтримці війська, яке тримає найбільший фронт у Європі з часів Другої світової війни..

Україна у травні значно посилила удари по російській нафтопереробній інфраструктурі. Через це країна-агресорка може зіткнутися із паливною кризою.Про це повідомляє Bloomberg. За даними агентства, Київ зосередився на стратегії системних ударів по енергетичному сектору Росії з метою зменшення її доходів від експорту нафти в умовах глобальної нестабільності на ринку енергоресурсів. Окремо фіксується тактика повторних атак на одні й ті самі об’єкти, щоб ускладнити їх відновлення.Загалом у травні, за даними Bloomberg, було зафіксовано щонайменше 30 атак на російську нафтову інфраструктуру — це найвищий місячний показник від початку повномасштабного вторгнення.Як відзначають фахівці, удари по НПЗ призводять до скорочення обсягів переробки нафти в Росії. За оцінками OilX, середній добовий показник у травні може становити близько 4,58 мільйона барелів — це приблизно на 13% менше, ніж рік тому, і найнижчий рівень з 2009 року."Станом на кінець травня, щоденні обсяги преміального бензину 95-ї марки, що пропонувалися до поставки в європейській частині Росії, впали приблизно до 5000 тонн на день, що становить третину від пропозиції рік тому, згідно з даними Санкт-Петербурзької міжнародної товарної біржі. Водночас ціни на цей вид палива на ключовій товарній біржі зросли більш ніж на 20% у річному обчисленні", — наголосили журналістами.Окрім НПЗ, під ударами опиняються експортні термінали, нафтопроводи та насосні станції, що додатково тисне на логістичні можливості російського паливного сектору. Водночас, за оцінками спостерігачів, російський внутрішній ринок пального поки не перебуває у кризовому стані, подібному до 2023 року. Однак ознаки скорочення пропозиції вже фіксуються — зокрема, зростання біржових цін і зменшення доступних обсягів преміального бензину.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що через успішну атаку українських безпілотних літальних апаратів повністю зупинила свою роботу головна первинна установка нафтопереробки CDU-6 на четвертому за величиною завод Росії "НОРСИ". Виведення з ладу цього ключового обʼєкта призведе до різкого падіння обсягів виробництва палива в усій країні-агресорці..

Вранці 1 червня на Мальті стався потужний вибух на фабриці із виробництва феєрверків. Постраждали двоє людей.Про це повідомляє MaltaToday. За даними журналістів, двох чоловіків віком 47 та 67 років, які обробляли сусідні поля, госпіталізували. У них діагностовано шок та легкі травми після вибуху.Водночас під час вибуху на території фабрики не було жодного з працівників.  Натомість сам вибух був настільки потужний, що його чули навіть за кілька кілометрів. До того ж ударною хвилею вибило вікна у різних районах."Людей у ​​цьому районі евакуювали, оскільки невеликі вибухи продовжували чути протягом кількох годин після перших вибухів. Існували побоювання щодо безпеки корів та іншої худоби, яку утримують на фермах поблизу фабрики феєрверків", — йдеться у повідомленні.Прем'єр-міністр Роберт Абела заявив, що він співчуває постраждалим. За його словами, на місце події негайно було направлено посадовців та працівників влади країни для надання допомоги.Нагадаємо, у Китаї стався масштабний вибух на фабриці феєрверків, унаслідок якого загинула щонайменше 21 людина, ще 61 — отримала поранення. Інцидент стався в місті Чанша (провінція Хунань) 5 травня близько 17:00 за місцевим часом..

Віцепрем’єр-міністр і міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой заявив, що не зміг би проголосувати проти можливого об’єднання Молдови з Румунією, якби таке питання було винесене на референдум.Про це він сказав в інтерв’ю молдовській радіостанції Vocea Basarabiei, яке відбулося 30 травня.Позиція МЗС МолдовиЗа словами Попшоя, тема можливого об’єднання Молдови та Румунії регулярно порушується в суспільстві, тому її необхідно відкрито обговорювати."Ця тема більше не повинна бути табуйованою", — наголосив він.Водночас міністр підкреслив, що ключовим стратегічним напрямом для Молдови залишається європейська інтеграція.Коментуючи гіпотетичний референдум, очільник МЗС зазначив, що як громадянин Румунії він не міг би голосувати проти такого рішення. Водночас він наголосив, що остаточне рішення має залежати від волі громадян та рівня суспільної підтримки ідеї об’єднання.Політичний контекстРаніше президентка Молдови Мая Санду заявляла, що у разі проведення референдуму підтримала б об’єднання з Румунією. Водночас соціологічні опитування свідчать, що більшість громадян наразі не підтримує таку ідею. Зокрема, за даними дослідження IMAS (червень 2025 року), 62% респондентів виступають проти об’єднання, тоді як 28% — підтримують.Ідея об’єднання також періодично обговорюється в Румунії. Представники політичних кіл заявляють про готовність до діалогу у разі відповідного запиту з боку Кишинева.Історичний контекстМолдова має складну історію державності та територіальних змін. У різні періоди територія сучасної країни перебувала під впливом Османської та Російської імперій, а також Радянського Союзу.Питання ідентичності та державного курсу залишається одним із ключових у внутрішній політиці країни.Нагадаємо, 2 квітня молдовський парламент ухвалив остаточне рішення про вихід зі статутних органів Співдружності незалежних держав (СНД). Таким чином не діють жодні угоди в межах цієї організації..

У Польщі торнадо завдало значних руйнувань в Опольському воєводстві. Стихія пошкодила десятки будівель, зокрема житлові будинки, однак обійшлося без постраждалих.Як повідомляє RMF24, негода вдарила по селу Бальцажовіце у Стшелецькому повіті. За даними пожежної служби, пошкоджень зазнали 18 будівель, з яких 11 є житловими будинками.В Інституті метеорології та водного господарства Польщі зазначили, що характер руйнувань свідчить про проходження торнадо."Зафіксовані в Опольському регіоні пошкодження вказують на вплив сильного обертового висхідного потоку, пов'язаного з грозою", — наголосили метеорологи.. Стихія також повалила дерева та пошкодила інфраструктуру населеного пункту. Мер гміни Уязд Хуберт Ібром заявив, що наслідки негоди нагадують кадри з фільмів про кінець світу."Картина нагадує постапокаліпсис. Кілька хвилин жаху та героїчна боротьба добровольців, професійних пожежників, поліції, мешканців прилеглих населених пунктів та представників різних НУО. Операція із забезпечення безпеки майна тривала до пізньої ночі", — зазначив посадовець.Гміна — це найменша базова адміністративно-територіальна одиниця та основа місцевого самоврядування в Польщі. Вона об'єднує місто, село або групу сіл і міст, мешканці яких складають самоврядну спільноту.На місці працювали рятувальники та комунальні служби, які ліквідовували наслідки стихії та допомагали мешканцям убезпечити пошкоджене майно. Попри значні руйнування, інформації про загиблих чи травмованих не надходило.Нагадаємо, 27 травня частину України охопила негода. Рятувальники ліквідовували її наслідки у Запоріжжі.Додамо, у червні 2026 року в Україні очікується тепліша за кліматичну норму погода. Разом із підвищенням температури прогнозується й типовий для початку літа "режим" опадів..

У Великій Британії зафіксовано найнижчий рівень народжуваності з 1977 року, що посилює ризик демографічного дисбалансу та поступового скорочення населення без урахування міграції.За даними Управління національної статистики (ONS), у 2025 році в Англії та Уельсі народилося 585 396 дітей — це на 1,6% менше, ніж роком раніше, передає Bloomberg. Показник став найнижчим за останні 48 років, а різниця між кількістю народжень і смертей скоротилася до мінімального рівня.Аналітики зазначають, що Велика Британія може вже цього року зіткнутися з ситуацією, коли кількість смертей перевищить кількість народжень серед корінного населення."Велика Британія рухається до дефіциту народжень порівняно зі смертями вже цього року", — йдеться в оцінці аналітичного центру Resolution Foundation.Загальний коефіцієнт народжуваності у 2025 році знизився до 1,39 дитини на одну жінку (проти 1,41 роком раніше). Для стабільного відтворення населення цей показник має становити близько 2,1.Роль міграції у демографіїПопри падіння народжуваності, населення країни досі зростає завдяки міграції. Проте й тут фіксується уповільнення:чиста міграція у 2025 році — 171 000 осіб;це найнижчий показник із 2012 року (за винятком періоду пандемії).Статистика ONS показує, що 40,2% усіх дітей народилися в сім’ях, де один або обоє батьків — мігранти. У попередньому році цей показник становив 39,5%, що свідчить про поступове зростання ролі міграції у відтворенні населення.Економічні наслідкиЕксперти попереджають, що довготривале зниження народжуваності може вплинути на економічне зростання та збільшити навантаження на систему соціального забезпечення через старіння населення."Будь-яке майбутнє зростання населення все більше залежатиме від міжнародної міграції", — зазначають у Resolution Foundation.Фахівці ONS підкреслюють, що падіння народжуваності триває вже понад десятиліття і може свідчити про фундаментальні демографічні зміни у Великій Британії.Додамо, ціни на житло та стрімке зростання населення в одному з найбільш економічно успішних регіонів Швейцарії спричинили посилення політичної підтримки ідеї обмеження імміграції. У кантоні Цуг, де за останні десятиліття населення суттєво зросло через економічний бум, дедалі більше мешканців висловлюються за встановлення загальнонаціонального ліміту на кількість жителів країни.Читайте також: Смертність перевищує народжуваність: в одній з країн Європи населення може скоротитися на 10%.

У неділю, 31 травня, в Туреччині в масштабній дорожньо-транспортній події пасажирський автобус врізався в огорожу та загорівся. Внаслідок аварії загинули люди, серед них — дитина віком дев’яти місяців.Про це повідомила агенція Associated Press. Журналісти додали, що ще понад три десятки пасажирів отримали поранення. Аварія сталася зранку в західній частині Туреччини, у провінції Денізлі. Автобус, який належав туристичній компанії Pamukkale, рухався маршрутом з Ізміра до Анталії та перевозив 38 пасажирів і трьох членів екіпажу.Близько 01:40 за місцевим часом транспортний засіб врізався в дорожні бар’єри, після чого спалахнув.Унаслідок інциденту загинули щонайменше вісім осіб. Серед них — 50-річний водій автобуса та батько немовляти, яке теж загинуло в аварії.Загалом, за попередньою інформацією, постраждали 33 людини, більшість із них отримали різні травми, їх госпіталізували."Автобус повністю згорів. Він залишився на узбіччі дороги після ліквідації пожежі. Це було дуже страшно", — розповіла медійникам одна з пасажирок.Відомо, що трагедія сталася на тлі завершення святкування Ід аль-Адха. У Туреччині в цей період традиційно зростає інтенсивність дорожнього руху, оскільки громадяни масово вирушають у подорожі до родичів і на відпочинок, що часто призводить до збільшення кількості ДТП.Нагадаємо, що 26 травня зранку на залізничному переїзді в Бугенхауті (Бельгія, Східна Фландрія) потяг зіткнувся зі шкільним автобусом. Унаслідок аварії декілька людей в автобусі загинули..

Румунську багатоповерхівку 29 травня російський аналог іранського "шахеда" — модель "Герань-2". Такими виявилися результати розслідування. Офіційний Бухарест допускає вигнання посла Росії, якщо інциденти триватимуть.Про це заявив президент Румунії Нікушор Дан. Він зауважив, що румунські фахівці знайшли на уламках дрона надписи кирилицею "Герань-2".Крім того, спеціалісти проаналізували електронні компоненти, навігаційні системи, модулі управління, двигуни й елементи конструкції, які  показали "подібність аж до повної ідентичності" з моделями "гераней", які раніше залітали на територію Румунії."Той факт, що такий засіб ударив по житловому будинку в Румунії, завдавши травм і матеріальних збитків, має особливу серйозність, і єдиною відповідальною стороною є Росія", — наголосив Дан.. Румунський президент заявив, що повідомить про результати експертизи союзникам із Європейського Союзу та НАТО."Румунія не ігноруватиме та не применшуватиме значення жодного інциденту, який загрожує життю її громадян, національній безпеці чи суверенітету румунської держави", — додав він.На запитання про те, чи розглядає Румунія інші заходи у відповідь на інцидент із російським дроном, окрім закриття російського консульства в Констанці й оголошення самого представника Росії персоною нон ґрата."Я сподіваюся, що вони зупиняться. Якщо ж ні — є інші заходи, які можна вжити. Наприклад, вислання посла. Є певна ієрархія дипломатичних заходів", — заявив румунський президент.Нагадаємо, що румунські слідчі оцінили, скільки кілограмів вибухівки переносив російський дрон, який влучив у багатоповерхівку в місті Галац. Вони назвали цифру — щонайменше 30 кілограмів..

У ніч на неділю, 31 травня, українські воїни застосували "далекобійні санкції" проти нафтопереробного заводу у російському Саратові. Це приблизно 700 кілометрів від лінії фронту.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Важливий результат. Дякую! Також відбулися ураження в Ростовському регіоні, Кіровському та на військовому пункті базування на Каспійському морі", — зазначив він."Наші Сили оборони України виконують далекобійні завдання, згідно із затвердженими пріоритетами плану таких санкцій", — наголосив український президент.Він констатував, що за цей тиждень також досягнули цілей у Ярославському, Рязанському, Воронезькому, Волгоградському, Ростовському, Новгородському, Нижньогородському, Краснодарському регіонах.За його словами, це відстані від 300 до 1 200 кілометрів від нашого державного кордону України."Збройні сили України, Служба безпеки України, наші розвідки — дякую!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше в Генштабі ЗСУ розповідали про ураження нафтопереробного заводу "Саратовський". Підтверджено масштабну пожежу на території підприємства."НПЗ "Саратовський — одне з ключових нафтопереробних підприємств Поволжя та входить до структури нафтової компанії "Роснєфть". Проєктна переробна потужність підприємства становить близько сім мільйонів тонн нафти на рік. Завод виробляє бензин, дизельне й інші види пального, що використовуються, зокрема, для забезпечення військової логістики держави-агресора. Масштаби завданих пошкоджень уточнюються", — пояснили військові.Нагадаємо, що в ніч на 30 травня Росія знову здригнулася від масованої атаки безпілотників літакового типу. Під ударом опинилися промислові об'єкти та портова інфраструктура одразу в кількох регіонах країни-агресорки..

Данія розпочала підготовку до створення масштабного мобілізаційного резерву у разі війни. Попередньо, на службу можуть призвати до 180 тисяч осіб.Про це повідомляє видання DR, яке проаналізувало документи щодо нової оборонної політики країни. Згідно з планами, основою мобілізаційного резерву стануть повністю підготовлені призовники після завершення 11-місячної служби у Збройних силах Данії. До резерву включатимуть як чоловіків, так і жінок віком до 65 років.Військове керівництво планує поступово збільшувати кількість призовників. Уже до 2030 року данській армії буде потрібно близько 6500 новобранців щороку. Потенційна база для комплектування складатиме понад 64 тисячі громадян, які досягнуть 18-річного віку.До 2033 року потреба зросте до 10 тисяч призовників на рік. За прогнозами, це означатиме залучення до служби приблизно кожного шостого представника відповідної вікової групи.Ще масштабніше розширення заплановане на 2035 рік. Військові рекомендують збільшити щорічний призов до 13 тисяч осіб. За такого сценарію службу проходитиме майже кожен п’ятий громадянин, який досягне 18-річного віку."Новообрані призовники повинні бути доступні для так званих "оперативних мобілізаційних сил" протягом 10 років. Протягом цього періоду їх можуть один раз відкликати для "навчань з технічного обслуговування, мобілізаційних навчань тощо. Після 10 років служби в оперативно-мобілізаційних силах колишні призовники переводяться до військ для старших солдатів", — йдеться у повідомленні.Як очікується, загалом до 2040 року Данія матиме близько 40 тисяч військовослужбовців на активній службі. У разі необхідності їх доповнюватиме підготовлений мобілізаційний резерв чисельністю до 180 тисяч осіб.Нагадаємо, виконувачка обов’язків прем’єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен заявляла, що Росія готується до серії нових хвиль агресії проти європейських країн. Наразі складно сказати, який вигляд вони матимуть, однак точно відомо, що Кремль не припинятиме своїх агресивних потуг..