Світ

Польська дипломатія виступила з офіційною реакцією на спроби Кремля легітимізувати анексію захоплених регіонів України за допомогою незаконного голосування. У Варшаві наголосили, що жодне з подібних рішень Москви не матиме юридичної сили та суперечить усім нормам міжнародного права.Про це йдеться в офіційній заяві міністерства закордонних справ Польщі.Засудження незаконного голосування в УкраїніЗовнішньополітичне відомство Польщі виступило з офіційною заявою щодо протиправних дій РФ на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі."Польща рішуче засуджує проведення Російською Федерацією незаконних виборів на тимчасово окупованих територіях України", — йдеться в документі.Крім цього, МЗС Польщі засудило організацію голосування у Придністров’ї, Цхінвалі/Південній Осетії та Абхазії, яке було проведене без згоди офіційної влади Молдови та Грузії. У дипломатичному відомстві зазначили, що ці дії також відбулися із порушенням стандартів міжнародного права та принципів демократії.Нагадування про резолюцію ООНУ Варшаві нагадали про історичну резолюцію Генасамблеї ООН ES-11/4 під назвою "Територіальна цілісність України: захист принципів статуту Організації Об'єднаних Націй", ухвалену 12 жовтня 2022 року. Тоді 143 держави світу засудили псевдореферендуми та спробу анексії українських регіонів.Польська сторона зазначила, що будь-які дії Росії прямо порушують суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах. Псевдовибори не несуть жодних правових наслідків та не можуть слугувати підставою для легітимізації окупації. У зв'язку з цим МЗС Польщі закликало Росію дотримуватися міжнародного права, негайно припинити протиправні дії та повністю вивести свої війська з території України.Нагадаємо, уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявив, аби показати видимість нормального життя, Росія готує незаконні "вибори" на тимчасово окупованих територіях України. Але бюлетенем окупацію не легітимізувати..

Вибори у двох федеральних землях Німеччини завершилися політичним струсом, про що свідчать оприлюднені дані перших екзитполів. Унаслідок голосування ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" здобула перемогу в Мекленбурзі-Передній Померанії, змусивши канцлера емоційно відреагувати на результати.Про це повідомляє Spiegel.Сенсаційний тріумф АдНПісля завершення голосування у двох федеральних землях ФРН оприлюднені дані екзитполів зафіксували впевнений відрив ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН). У земельному парламенті Мекленбургу-Передньої Померанії ця політична сила здобула першість, одержавши 37% голосів виборців.На другому місці опинилася Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), яку підтримали 35,5% громадян. Набагато нижчі показники демонструють інші сили: "Ліві" отримують 7,5%, а "Зелені" та Християнсько-демократичний союз (ХДС) здобувають лише по 5,5%. Через такі підсумки партія ХДС балансує на межі проходження до місцевого парламенту, хоча остаточні дані будуть зафіксовані лише після підрахунку всіх бюлетенів.Політична картина в БерлініЗовсім інша конфігурація голосів сформувалася у столиці країни. Згідно з опитуваннями на виході з дільниць у Берліні, лідерську позицію обійняли "Ліві" з результатом 24,5%. Друге місце посідає ХДС з 20%, за ними йдуть АдН (16%), "Зелені" (15%) та СДПН (12%).Результати волевиявлення викликали гостру реакцію у вищому керівництві країни. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц емоційно назвав підсумки екзитполів "катастрофою" для своєї партії ХДС. Попри це, очільник німецького уряду запевнив, що має намір продовжувати курс реформ, поки перебуває на посаді.Нагадаємо, раніше Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Читайте також: Ультраправий реванш у Німеччині: чи втримається на посаді канцлер Мерц.

У Кремлі готуються до чергового раунду переговорів із представниками адміністрації президента США Дональда Трампа. Сторони планують порушити низку гострих питань у двосторонніх відносинах, хоча у Москві вже висловлюють невдоволення повільними темпами діалогу.Про це повідомляють російські пропагандистські ресурси.Підготовка до нових консультацій та цілі дипломатівУ МЗС Росії заявили про підготовку чергової зустрічі між представниками команди Володимира Путіна та посланцями президента США Дональда Трампа. За словами заступника глави російського дипломатичного відомства Сергія Рябкова, переговори можуть відбутися вже найближчими тижнями.Основним завданням майбутньої зустрічі дипломат називає спробу зняти так звані "подразники", які накопичилися у двосторонніх відносинах між Москвою та Вашингтоном. У РФ стверджують, що подібні контакти між представниками двох держав уже набули певного регулярного характеру.Скарги на повільний темп і плани МосквиПопри анонсовані консультації, у російському відомстві не приховують свого розчарування перебігом діалогу. Рябков публічно поскаржився на те, що динаміка переговорного процесу виявилася суттєво нижчою за ті очікування, які мали у Кремлі. Попри повільне просування та відсутність швидких результатів, у Москві не збираються згортати контактування із Вашингтоном."Проте ми від цього не відмовляємося, ми й надалі рухатимемося", — заявив заступник очільника МЗС Росії.Нагадаємо, 19 вересня президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підписав закон про санкції проти країни-агресорки Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом..

Французькі острови Сен-П'єр і Мікелон у Північній Атлантиці перебувають під суверенітетом Парижа, тому будь-які зазіхання з боку США є абсолютно безпідставними. З відповідною жорсткою заявою виступив лідер країни Еммануель Макрон, реагуючи на скандальну карту з американським прапором над цими територіями.Про це повідомляє AFP.Заява Макрона щодо зазіхань ТрампаОфіційний Париж різко відреагував на публікацію експрезидента США Дональда Трампа, який оприлюднив карту, де французький архіпелаг Сен-П'єр і Мікелон був позначений під американським прапором. Під час відвідин північноатлантичних територій глава держави підкреслив, що правовий статус островів не підлягає жодному сумніву."Тут немає про що дискутувати", — заявив Макрон після прибуття на архіпелаг.Президент Франції наголосив, що його країна не має наміру щоразу реагувати на неадекватні висловлювання чи картографічні маніпуляції з боку американських політиків."Ми не будемо повторювати це щоранку лише тому, що хтось має дивні ідеї або говорить дивні речі", — жорстко зазначив Макрон.Дводенний візит французького лідера має ключове геополітичне значення. Архіпелаг розташований за кілька кілометрів від канадського узбережжя неподалік від Ґренландії, яка останнім часом перетворилася на один із ключових стратегічних центрів в Арктичному регіоні.Переговори з Канадою та ситуація навколо ҐренландіїУ межах поїздки 20 вересня Макрон запланував зустріч на Сен-П'єрі з очільником уряду Канади Марком Карні. Цей переговорний процес стане першим візитом канадського прем'єра на архіпелаг за всю історію."Це надсилає сильний сигнал", — наголосив французький президент.Двостороння зустріч відбудеться на тлі високої напруги: Вашингтон продовжує висловлювати зазіхання на регіональні інтереси та декларує можливість анексії Канади, паралельно ведучи з Оттавою гостре торгівельне протистояння.Окремо очільник Франції торкнувся питання Ґренландії після підписання Трампом безпекової угоди з Данією щодо цієї автономної території."Данський суверенітет поважається, міжнародне право поважається (...) усе, що сприяє деескалації, є хорошою річчю", — заявив Макрон.Нагадаємо, Китай різко розкритикував новий закон США, який посилює санкції проти Росії та розширює торгівельні обмеження щодо Ірану. Офіційний Пекін заявив про категоричне несприйняття односторонніх обмежень і вторинних санкцій..

Польща запланувала посилення заходів цивільного захисту вздовж східного кордону. Там з’явиться понад тисячу автоматизованих сирен. Це відбувається на тлі ударів Росії по західних регіонах України.Про це заявив міністр внутрішніх справ і адміністрації Польщі Марцін Кєрвінський, якого цитують журналісти "Польського радіо".Він повідомив про такий крок у суботу, 19 вересня, під час брифінгу в Любліні на тлі дедалі частіших російських ударів по цілях поблизу польсько-українського кордону.За його словами, Росія змінила свою тактику: прикордонні переходи й інші об'єкти інфраструктури поблизу кордону дедалі частіше стають цілями атак реактивними безпілотниками та ракетами."Ми дедалі частіше звертаємося до засобів, призначених для протидії цим загрозам", — зазначив він.Міністр зауважив, що на початку 2024 року в регіоні було лише близько 30 чинних сирен, які можна було активувати дистанційно, тоді як зараз їхня кількість — майже 350 одиниць.Посилення заходів захисту відбулося після низки атак, які порушили повсякденне життя цивільного населення та викрили вразливість інфраструктури поблизу кордону з Польщею.Як відомо, 13 вересня російський безпілотник атакував залізничну інфраструктуру біля пункту пропуску "Ягодин-Дорогуськ". Дрон влучив у локомотив пасажирського потяга, який прямував з Києва до Варшави.Після цього, 17 вересня, польські медіа інформували про реактивний безпілотник за 10 кілометрів від кордону між Польщею й Україною. Польський прем’єр-міністр Дональд Туск тоді заявив, що під час цієї тривоги, ймовірно, атакували автозаправну станцію біля українського Ягодина неподалік Дорогуська.Нагадаємо, декілька днів тому речник ДПСУ Андрій Демченко розповідав, що Білорусь знову вмикає ретранслятори, які допомагають російським дронам проникати вглиб території України. Завдяки цьому стала можливою нещодавня атака на пункт пропуску "Ягодин" на українсько-польському кордоні..

Акціонерне товариство "Укрзалізниця" запропонувало проєкт будівництва нової ділянки колії європейського стандарту від Чернівців до Вадул-Сірета на кордоні з Румунією завдовжки 47 кілометрів.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на проєкт "Укрзалізниці", запропонований під час саміту "Карпатської вісімки" у Буковелі."Потреба в інвестиціях у цей проєкт оцінюється у 186 мільйонів доларів, бажаним є грантове фінансування", — йдеться в повідомленні.В "Укрзалізниці" зазначили, що мова йде про інтеграцію ділянки в новий транспортний коридор TEN-T "Балтійське море — Чорне море — Егейське море", яка забезпечить пряме сполучення української мережі з інфраструктурою ЄС.Проєкт перебуває на стадії завершення техніко-економічного обґрунтування, а реалізувати його планується за чотири роки.Крім того, "Укрзалізниця" запропонувала на саміті проєкт інтеграції Львівського центрального вокзалу з майбутньою лінією європейської колії з Польщі до станції "Скнилів".Ідеться про побудову п’ятикілометрової обхідної європейської колії навколо Львова в поєднанні з будівництвом багатофункціонального пасажирського термінала на станції "Скнилів".Потреба у фінансуванні цього проєкту, до якого запрошена Польща, — 100 мільйонів доларів, також бажаним є грантове фінансування.Зараз триває розроблення попереднього техніко-економічного обґрунтування за підтримки JASPERS, а термін реалізації проєкту оцінюється у п'ять років.Раніше "Укрзалізниця" також запропонувала створити спільно з інвесторами бюджетного пасажирського перевізника на маршрутах між Україною та ЄС по колії європейського стандарту з інвестиціями в акціонерний капітал близько 441 мільйон доларів. За проєктом, маршрути перевізника пролягатимуть від західних українських залізничних вузлів, зокрема, Ужгорода, Львова та Ковеля, на ринки Центрально-Східної Європи, зокрема, до Будапешта, Братислави, Варшави, Відня та Берліна.Нагадаємо, що 17 вересня Кабінет міністрів України затвердив нові правила роботи залізниці та вокзалів. Вони залежать від рівня повітряної загрози..

У ніч на неділю, 20 вересня, підрозділи Сил оборони України уразили нафтопереробний завод "Газпромнефть-Московский НПЗ". Підприємство розташоване в районі Капотня, що територіально належить до Москви.Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України."На території об'єкту зафіксовано масштабну пожежу — уражено установку первинної переробки АВТ-6, комплексну установку переробки нафти й установку ізомеризації", — деталізували українські військові.Вони додали, що "Газпромнефть-Московский НПЗ" — одне з найбільших нафтопереробних підприємств Російської Федерації."Потужність заводу становить близько 12 мільйонів тонн нафти на рік", — акцентували в Генштабі ЗСУ.Підприємство здійснює перероблення нафти та виробляє автомобільні бензини, дизельне й авіаційне паливо, мазут та іншу нафтову продукцію."Завод активно залучають до забезпечення потреб збройних сил Російської Федерації", — пояснили українські військові.Вони наголосили, що ураження подібних об’єктів російського агресора є реалізацією Україною свого невід’ємного права на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН."Такі удари спрямовані на зниження військово-економічного потенціалу Російської Федерації. Далі буде! Слава Україні!" — підсумували в Генеральному штабі ЗСУ.Нагадаємо, раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський зазначав, що в Московському регіоні дуже відчутно спрацювали українські далекобійні відповіді. Є ураження одного з ключових підприємств нафтової промисловості Росії й обʼєкта логістики агресора..

Україна офіційно звернулася до урядів країн світу із закликом обмежити діяльність і повністю закрити російські культурні центри "Російський дім". Вони є центрами дезінформації, дестабілізації та шпигунства.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Не можна недооцінювати когнітивний вимір сучасної війни. Росія веде глобальну боротьбу за уми людей, використовуючи розгалужену мережу інструментів і каналів, зокрема, "Росспівробітництво" та культурні центри, відомі як "Російські доми" (Russkiy Dom). Фактично вони слугують інструментами дезінформації, дестабілізації та шпигунства", — написав він.Міністр додав, що Україна схвалює заходи, вжиті владою в різних країнах Європи для блокування діяльності цих мереж — зокрема, в Німеччині, де наприкінці минулого тижня в Берліні закрили "Російський дім" після років його згубного впливу."У нашому спільному європейському домі не місце для "Російських домів", що поширюють військову пропаганду й активно працюють на підрив миру в Європі", — наголосив він.За його словами, попри хвилю закриттів, деякі з цих центрів дезінформації продовжують діяти щонайменше в семи європейських країнах."Масштаби діяльності цієї мережі в Африці, Центральній і Східній Азії, Азійсько-Тихоокеанському регіоні та Південній Америці є ще значнішими", — зауважив очільник українського дипломатичного відомства.Він констатував, що в низці країн офіційна інфраструктура цієї мережі залишається недоторканою. У деяких державах "Російський дім" інтегрований до російської дипломатичної інфраструктури."Україна офіційно звернулася до урядів країн світу із закликом визнати загрозу національній безпеці, яку становить ця мережа. Ми навели аргументи на користь обмеження їхньої діяльності та повного закриття цих центрів", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, раніше український міністр зазначав, що Росія веде війну з Європою — навіть якщо Європа відмовляється це бачити. Від Лейпцизького інциденту до саботажу проти виробників озброєнь у десятку країн, прихованого вербування, глушіння GPS авіації, вторгнень дронів і ракет у повітряний простір НАТО, розриву підводних кабелів у Балтії та кібератак..

У ніч на неділю, 20 вересня, в Московському регіоні дуже відчутно спрацювали українські далекобійні відповіді. Є ураження одного з ключових підприємств нафтової промисловості Росії й обʼєкта логістики агресора.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це мільярди доларів, які підтримують воєнну машину", — наголосив він.За його словами, працювали, зокрема, FP-1, RZ-100, MICH-2000, "Паляниця", Vendetta, "Лютий", "Барс", "Фламінго", "Січень", Pelican."Дякую нашим воїнам за влучність: СБУ разом із СБС, ССО, ГУР і СЗР", — перерахував український президент учасників успішної операції.Він додав, що минулої ночі відбулися також застосування українських санкцій по підприємству у Воронезькому регіоні Росії."Москва повинна не будувати ешелоновані кільця ППО за рахунок інших регіонів, а завершити свою жорстоку війну й обрати мир", — акцентував президент України.Він констатував, що є на столі кроки для деескалації: в енергетиці, продовольчій безпеці. З російського боку потрібна політична воля."Дякую всім, хто посилює українську далекобійність. Вдячний кожному, хто доповнює наші далекобійні відповіді відповідями санкційними. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше президент зазначав, що Україна підтримуватиме динаміку далекобійності, продовжуючи завдати ударів по військових об’єктах на території Росії восени..

Мешканці двох районів Молдови повідомили про ймовірні безпілотні літальні апарати у повітряному просторі країни, які вони зафіксували в неділю, 20 вересня. Місцева поліція проводить масштабну перевірку.Про це повідомила пресслужба поліції Республіки Молдова."Сьогодні вночі, близько 01:50, до поліції Оргея надійшло повідомлення від мешканця села Березлогі, який поінформував, що спостерігав у небі літальний об'єкт, схожий на дрон", — зазначили молдовські правоохоронці.Вони додали, що пізніше, близько 02:00, до поліції Келераші надійшов повідомлення від мешканця села Деренеу, який поінформував, що спостерігав яскраве світло в небі, а потім вибух."Поліція негайно втрутилася та провела перевірки у зазначених районах. Після попередніх розслідувань і огляду місцевості, зокрема, на околицях згаданих населених пунктів, не виявлено жодних фрагментів, слідів удару чи загорянь, які би підтверджували виникнення вибуху на землі чи падіння будь-якого об'єкта", — констатували молдовські поліцейські.Поліція продовжує перевірки для встановлення всіх обставин. Правоохоронці запевнили, що ретельно документують ці справи."У разі спостереження літальних об'єктів, вибухів або підозрілих предметів, що впали на землю, громадяни не повинні наближатися до них і повинні негайно зателефонувати до служби 112", — наголосили в поліції Республіки Молдова.Нагадаємо, що 9 вересня реактивні дрони росіян атакували пункт пропуску "Старокозаче" в Одеській області на кордоні з Молдовою. Внаслідок ударів виникнула пожежа, згоріли автомобілі. До того ж загинули люди..

Унаслідок нічної атаки дронів у неділю, 20 вересня, в Москві спалахнув нафтопереробний завод "Газпромнефть-МНПЗ". Також горять логістичні склади. Тим часом мер Москви "відзвітував" про "збиття" десятків безпілотників.Про атаку на нафтопереробний завод повідомив Telegram-канал Astra. Медійники послалися на аналіз кадрів очевидців, який підтвердив, що серед цілей нічної атаки опинився нафтопереробний завод у Москві. Мер столиці Росії теж поінформував про обстріл одного з об'єктів заводу.Московський нафтопереробний завод (АТ "Газпромнефть-МНПЗ") — одне з найбільших нафтопереробних підприємств Росії, розташоване в московському районі Капотня. Його потужність перероблення — 11 мільйонів тонн нафти на рік.Завод забезпечує близько 40% паливного ринку Москви та 70% потреб Московського регіону в бензині й авіаційному гасі.Мешканці Підмосков'я та Москви повідомляли про велику кількість вибухів протягом ночі — НПЗ став лише одним із об'єктів, що опинилися під ударом.Уночі під Москвою лунали вибухи через атаку дронів — зафіксовано серії вибухів і проліт груп дронів у декількох напрямках, а в селищі Соф'їно, ймовірно, спалахнула пожежа на складських приміщеннях.У компанії Fire Point заявили, що ударні безпілотники FP-1 знищили складський комплекс у Підмосков'ї. За попередньою інформацією, йдеться про склади компанії "Современные Складские Технологии".Нагадаємо, що на початку цього тижня американський президент Дональд Трамп звернувся до Володимира Зеленського з проханням припинити атаки на російські нафтопереробні заводи. За словами очільника Білого дому, удари по об'єктах країни-агресора нібито провокують стрімке зростання світових цін на дизельне пальне..

Китай різко розкритикував новий закон США, який посилює санкції проти Росії та розширює торгівельні обмеження щодо Ірану. Офіційний Пекін заявив про категоричне несприйняття односторонніх обмежень і вторинних санкцій.Про це повідомляє Bloomberg.  Реакція Пекіна на нові санкції СШАЯк зазначає видання, речник міністерства торгівлі Китаю заявив, що Пекін послідовно виступає проти односторонніх санкцій та так званих "вторинних санкцій". У відомстві наголосили, що обмеження, які не мають схвалення Організації Об'єднаних Націй або підґрунтя в міжнародному праві, є неприйнятними.Також у Пекіні наголосили, що уважно стежитимуть за подальшими кроками Вашингтона та залишають за собою право вжити заходів відповіді для захисту суверенітету, економічних інтересів і прав китайських підприємств. Водночас Китай закликав до збереження стабільних торгівельних відносин шляхом діалогу та консультацій.Загроза для покупців російської нафтиЗакон, підписаний Дональдом Трампом у п'ятницю, передбачає запровадження нових мит проти країн, які продовжують купувати російські нафтопродукти. Серед найбільших покупців російської нафти опинилися Китай, Індія, а також країни-союзники США, зокрема Туреччина та окремі держави Європейського Союзу. Запровадження цих заходів є важливим кроком, адже Україна прагне сильнішої підтримки від США у протистоянні військовій агресії Росії.Переговори на тлі загостренняКритика з боку Китаю лунає безпосередньо перед запланованою зустріччю Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна у Вашингтоні. Передувати цим переговорам вищого рівня будуть зустрічі в Нью-Йорку за участю Міністра фінансів США Скотта Бессента та віцепрем’єра Державної ради КНР Хе Ліфена.Нагадаємо, раніше Державний департамент Сполучених Штатів Америки схвалив можливий продаж Україні засобів для модернізації протиповітряної оборони та пов'язаного обладнання і послуг. Орієнтовна вартість угоди становить 2,68 мільярда доларів..

Лідерка французької правої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен виступила із різкою критикою на адресу Кремля після чергових агресивних кроків Москви проти європейського бізнесу. Політикиня, яка раніше демонструвала прихильність до Російської Федерації, публічно запевнила, що росіянам не вдасться залякати Францію або змінити її позицію щодо війни в Україні.Про це йдеться в інтерв'ю політикині виданню RTL.Конфіскація бізнесу та засудження дій ПутінаЯк зазначає видання, тривалий час Марін Ле Пен залишалася серед тих французьких діячів, чия позиція щодо держави-агресорки була лояльнішою за загальноєвропейську. Проте 19 вересня вона виступила з жорсткими звинуваченнями проти Кремля. Причиною цього став указ Володимира Путіна про взяття під контроль активів великих європейських корпорацій, серед яких опинилися Nestlé та Auchan.Лідерка "Національного об'єднання" зауважила, що Росія марно "розраховувати на те, щоб зможе прямо чи опосередковано диктувати політику" Франції "за допомогою залякування, погроз, дестабілізації чи психологічного тиску". Вона окремо наголосила, що будь-які шантажі чи таємні операції спецслужб РФ виявляться безрезультатними."Жодна провокація, жодна таємна операція та жодні дестабілізаційні дії не зможуть змусити Францію сприяти досягненню Росією своїх військових цілей в Україні", — зазначила політикиня.Також Ле Пен кваліфікувала рішення Путіна як "ворожий акт", що "безпосередньо підриває інтереси та права французьких компаній".Підтримка ініціатив МакронаЗаява очільниці правої партії пролунала паралельно із дорученням президента Франції Еммануеля Макрона уряду сформувати комплексний план захисту критичної інфраструктури від російських гібридних загроз. Марін Ле Пен заявила, що за поточних умов повністю підтримує цей превентивний крок для захисту суверенітету та безпеки країни.Нагадаємо, країни Європейського Союзу намагаються знайти компроміс, який дозволить продовжити санкції проти Росії на тлі спротиву Франції. Париж наполягає на виключенні з санкційного списку російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова..

Північноатлантичний альянс повністю підготував свої сили та розробив детальні секретні сценарії реагування на потенційну агресію з боку Росії на східному фланзі Європи. Топгенерали блоку наголошують, що будь-які спроби Кремля перевірити міцність союзників лише зміцнюють єдність Заходу.Таку заяву зробив очільник військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне під час чергової зустрічі 32 найвищих генералів Альянсу в Копенгагені, пише Politico. Повна бойова готовність та 4000 сторінок планівГлава військового комітету НАТО запевнив, що військово-політичний блок повністю укомплектований та готовий захищати свої території від будь-яких зазіхань ворога."Альянс готовий, структура готова, солдати, зброя — усе готове", — сказав Драгоне.За його словами, блок продовжує активне розширення військового потенціалу, нарощуючи сили "як за чисельністю, так і за рівнем оснащення". Під час засідання в Копенгагені вище командування підтвердило наявність розроблених оборонних документів загальним обсягом "4000 сторінок". Вони детально регламентують захист східних рубежів — від варіантів із "мінімальною кризою або втручанням на нашій території" до повномасштабного зіткнення. Варто зазначити, що три ключові оперативні плани регіональної оборони країни блоку затвердили ще у 2023 році після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Реакція на провокації Росії та єдність союзниківАдмірал Джузеппе Каво Драгоне наголосив, що постійні виклики та гібридні атаки з боку Кремля розраховані на розкол усередині блоку, проте вони досягають протилежного ефекту."Союзники готові на випадок ескалації. У разі нападу ми знаємо, як діяти. Безвідповідальна поведінка Росії протягом останніх тижнів і місяців продовжує випробовувати рішучість союзників і має на меті підірвати довіру та послабити нашу єдність", — наголосив Драгоне.Він також додав: "Хочу зауважити — ці спроби не розділяють нас. Навпаки — вони вдосконалюють наші інструменти, роблять нас значно згуртованішими та рішучішими".Нагадаємо, стрімкий розвиток військових технологій та безпілотників в Україні оголив серйозні прогалини в обороні європейських країн. У НАТО попереджають, що наявні системи захисту можуть остаточно втратити свою актуальність уже найближчим часом..

Стрімкий розвиток військових технологій та безпілотників в Україні оголив серйозні прогалини в обороні європейських країн. У НАТО попереджають, що наявні системи захисту можуть остаточно втратити свою актуальність уже найближчим часом.Про це заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс виданню The Guardian.Застаріла оборона та нові технологічні ризикиЗа словами латвійського лідера, еволюція застосування БпЛА та технологій повітряного бою в Україні відбувається з колосальною швидкістю. Через це чинна європейська стратегія підготовки до протиповітряних протистоянь ризикує повністю застаріти вже до середини наступного року."Ми бачимо, що системи протиповітряної оборони, захисту від дронів та протиракетної оборони мають серйозні проблеми", — наголосив Рінкевичс.Він заявив, що ця уразливість є спільною як для України, яка щодня стримує масовані атаки Росії, так і для всього Європейського Союзу."І давайте будемо відвертими. Україна має такі проблеми. Уся Європа та НАТО мають такі проблеми", — додав президент Латвії.Сценарії випробувань для країн АльянсуРінкевичс звернув увагу на те, що навіть обмежений гіпотетичний удар гіперзвуковими чи крилатими ракетами з боку Росії по території Альянсу стане катастрофічним іспитом для системи безпеки Заходу."Якщо Росія вирішить запустити кілька ракет на цю територію, я думаю, що сьогодні для багатьох країн це стане серйозним викликом, з яким буде важко впоратися", — заявив латвійський очільник.Водночас політик зазначив, що наразі малоймовірним є повномасштабне конвенційне вторгнення сухопутних військ Росії в країни НАТО. Проте Європі варто готуватися до гібридної агресії — зокрема диверсій, масштабних кібератак та регулярних провокацій у повітряному просторі за допомогою безпілотників та ракет.Нагадаємо, Литва має такі ж розвідувальні дані про можливі гібридні атаки Росії, як Польща та інші країни регіону. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що йдеться про можливу операцію під чужим прапором із застосуванням дронів і ракет..