Світ

У місті Шелехів Іркутської області Російської Федерації через нещасний випадок у лабораторії загинула 28-річна працівниця протичумного інституту. Дівчина заразилася легеневою чумою після того, як розбила пробірку з інфекцією на робочому місці.Про це повідомляють російські ЗМІ.Обставини інциденту в лабораторіїТрагедія розгорнулася в Іркутській області країни-агресора Росії, де у лікарні міста Шелехів померла 28-річна лаборантка місцевого інституту Дар'я Шипілова. За даними проєкту "Люди Байкалу", за тиждень до смерті, 25 вересня, дівчина випадково розбила пробірку, в якій містився небезпечний збудник легеневої чуми (бактерія Yersinia pestis). Після інциденту вона відчула себе зле, була госпіталізована та померла в ніч на 2 жовтня.Екстрені заходи силовиків та реакція владиПісля смерті співробітниці інституту в регіоні почали вживати термінових протиепідемічних заходів. В Іркутську пройшла нарада за участю силових і адміністративних відомств, після чого правоохоронці почали супроводжувати карети швидкої допомоги, якими доправляють на обстеження людей, що контактували із Шипіловою. Станом на 2 жовтня у списку контактних осіб опинилося близько 200 людей. У місті Шелехів на вулицях помітили людей у захисних костюмах, рукавичках та масках.До регіону прибула головний державний санітарний лікар Росії Анна Попова, яка провела позачергове засідання комісії. Губернатор Іркутської області Ігор Кобзєв намагається заспокоїти населення."Усі виявлені контактні особи взяті під медичний нагляд. На сьогодні у контактних осіб немає жодних ознак захворювання, а результати лабораторних досліджень є негативними", — стверджує Кобзєв.Своєю чергою фахівці нагадують, що легенева чума є надзвичайно тяжкою формою хвороби, яка здатна передаватися від людини до людини повітряно-крапельним шляхом і за відсутності антибіотиків швидко призводить до смерті.Нагадаємо, на Львівщині зафіксували випадок гарячки Денге. Хворобу виявили у 24-річної жінки, яка повернулася з відпочинку на Мальдівах..

Угорська влада розгорнула масштабну кампанію проти колишнього керівництва країни, в межах якої вже заарештували кількох соратників колишнього прем'єра Віктора Орбана. Ексглава уряду може стати фігурантом гучних судових процесів через резонансні зловживання.Про це повідомляє Financial Times.  Чистки в оточенні ОрбанаВ останні тижні нова влада Угорщини розпочала безпрецедентну кампанію "Очищувальний вогонь", спрямовану на ліквідацію політично-корупційної системи експрем'єра Віктора Орбана. Парламент позбавив депутатської недоторканності двох колишніх міністрів та членів його партії "Фідес", після чого їх заарештували разом із кількома впливовими бізнесменами. Крім того, колишнього голову центробанку та міністра економіки Дьордя Матолчі вже допитали у справі про зловживання службовим становищем, а його син став фігурантом окремого розслідування.Новий прем'єр-міністр Петер Мадяр наголосив на необхідності продовжувати такі розслідування. Він різко висловився про роботу попередньої команди, назвавши їх: "економічною та політичною мафією".Головна загроза для експрем'єраКримінальна справа проти самого Віктора Орбана вже готується, причому епізод із весняним затриманням українських інкасаторів може стати першим і найуспішнішим у суді. Тоді антитерористичний підрозділ Угорщини захопив автомобіль Ощадбанку з готівкою та золотими зливками на 70 мільйонів євро, а Орбан безпідставно звинувачував Україну у фінансуванні опозиції. Після програшу на виборах гроші повернули, проте слідство переконане, що політик наказав захопити авто у власних інтересах."Це перша справа, яка може призвести до пред'явлення Орбану офіційного звинувачення. Розслідування вже наближається до завершення, тоді як інші корупційні справи за його участю перебувають на менш просунутій стадії", — зазначає адвокат українців Лоран Хорват.Попередній контекст:Ще 5 березня, в Будапешті розгорівся безпрецедентний міжнародний конфлікт через затримання угорською владою сімох працівників українського "Ощадбанку" та вилучення величезної суми цінностей.За версією угорських силовиків, дії працівників "Ощадбанку" підпадають під статтю про відмивання грошей. Жодних інших аргументів щодо блокування спецтранспорту з мільйонами доларів та золотом Будапешт не навів. 6 березня Україні вдалося домогтися звільнення семи наших громадян, яких угорська влада втримувала в Будапешті.Своєю чергою, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що начебто гроші, які перевозили автомобілі "Ощадбанку" угорською територією, можуть належати "українській військовій мафії". В українському дипломатичному відомстві відреагували.Угорський уряд опублікував відео так званої "операції "Український золотий конвой", під час якої Національна податкова та митна адміністрації захопила сімох громадян України та два броньовані автомобілі інкасації "Ощадбанку" на зупинці на автомагістралі М0.У Міністерстві закордонних справ України 9 березня розкрили нові деталі інциденту із затриманням працівників "Ощадбанку" у Будапешті. Зокрема, йдеться про порушення прав цих громадян.Згодом, 12 березня, інкасаторські автомобілі "Ощадбанку", які незаконно затримали, передали українським дипломатам, проте гроші та золото, які вони перевозили, залишалися в Угорщині.У середу, 6 травня, Угорщина повернула кошти та цінності "Ощадбанку", які раніше незаконно забрали спецслужби цієї країни. За попередньої влади це питання залишалося не узгодженим. Президент України Володимир Зеленський назвав це "важливим кроком у відносинах з Угорщиною".Згодом з’ясувалося, що до затримання українських інкасаторів "Ощадбанку" поблизу Будапешта міг бути причетний тодішній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.Нагадаємо, новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр категорично виступив проти будівництва на угорській території сховищ для української нафти. У відповідь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що політика блокування та ізоляціонізму щодо Києва продовжується навіть після відставки Віктора Орбана..

До кінця лютого наступного року в Фінляндії закриють ще вісім центрів для шукачів притулку. Стільки ж закладів припинили роботу впродовж 2026 року. Це створить певні проблеми українським біженцям.Про це повідомили журналісти фінського мовника Yle, які послалися на міграційне відомство Фінляндії.Зазначається, що на початку червня у Фінляндії діяли 30 центрів для дорослих, 13 установ для неповнолітніх і два підрозділи для утримання під вартою. Тепер мережу суттєво скоротять.Причину пояснила керівниця відділу послуг із прийому біженців Еліна Нурмі. За її словами, системою користується дедалі менше людей: потік українців, які тікають від війни, не зростає, а заявників на притулок з інших країн поменшало."Крім того, частина колишніх мешканців центрів переїхала в орендоване житло", — додала вона.На ситуацію вплинули й зміни, які діють із вересня. Шукач притулку втрачає послуги центру через три місяці після отримання дозволу на проживання, якщо має право переїхати в орендоване житло."Таке саме правило поширюється на людей із тимчасовим захистом, зокрема, українців", — зауважила Еліна Нурмі.Тих, хто не переїде у власне житло, переселять до інших установ, де є вільні місця. За словами Нурмі, під час переселення враховують побажання людей і їхні зв'язки з конкретним містом, наприклад, роботу чи навчання. Проте виконати всі побажання вдається не завжди.Нагадаємо, що уряд Фінляндії ухвалив рішення спрямувати 50 мільйонів євро на підтримку економічної стійкості та відбудову України. Кошти надійдуть через новий механізм фінансування групи Світового банку. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Фінляндії..

Слідчий комітет Росії повідомив, що організував міжнародний розшук двох колишніх міністрів оборони України Олексія Резнікова та Михайла Федорова, очільника Головного управління розвідки Олега Іващенка та командувача Сил безпілотних систем Роберта "Мадяра" БровдіПро це повідомили російські пропагандистсько-інформаційні медіа з посиланням на пресслужбу слідчого комітету Росії. Їх звинувачують у злочинах проти мирного населення Росії та Донбасу."Установлено причетність до злочинів колишніх міністрів оборони України та членів РНБО Олексія Резнікова та Михайла Федорова. 2021-2023 та 2026 років вони віддавали підлеглим злочинні накази та вказівки, забезпечуючи проведення на території Донбасу каральних воєнізованих операцій", — ідеться в повідомленні.Російські "слідчі" зауважили, що ці "злочинні дії" спричинили масову загибель і поранення мирних мешканців, руйнування об'єктів цивільної інфраструктури."Щодо Резнікова та Федорова винесено постанови про залучення як обвинувачених, організовано їх міжнародний розшук", — деталізували "комітетчики".За їхніми даними, "розслідуючи обставини терактів на території Росії, слідчі встановили причетність начальника ГУР Олега Іващенка та командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта Бровді до низки злочинів"."Це атака за допомогою безпілотника пляжу в селі Архіпо-Осипівка, масована атака Нижньокамська, а також атака іранського судна "Ана" та російського судна "Навіс-1" в акваторії Волго-Каспійського морського судноплавного каналу. Внаслідок цих терактів загинула 21 людина, в тому числі діти", — заявили російські "слідчі".Вони додалили, що "Іващенку та Бровді заочно висунуто звинувачення, вони оголошені в міжнародний розшук".Нагадаємо, що наприкінці липня ФСБ Росії заявила про висунення засновнику Telegram Павлу Дурову звинувачень у нібито "сприянні терористичній діяльності". Також російська спецслужба стверджувала, що його оголосили в міжнародний розшук..

За добу Сили оборони уразили нафтові обʼєкти у Самарському та Волгоградському регіонах. Відбулася результативна робота в Чорному морі, у Воронезькому, Нижньогородському, Волгоградському, Самарському та Краснодарському регіонах.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Справедливо відповідаємо на російську ескалацію нашими далекобійними санкціями. Фактично щодня є важливі результати", — констатував він. За його словами, уражено аеродроми, підприємства, нафтопереробні заводи, ракетно-космічний центр і склад боєприпасів окупантів."Дякую воїнам СБУ, ГУР, СБС, ССО та СЗР за точність і професійність", — наголосив український президент.У Генштабі ЗСУ уточнили, що в ніч на 2 жовтня підрозділи Сил оборони України уразили нафтопереробний завод "Лукойл-Волгограднефтепереработка" у Волгограді Волгоградської області Росії. Зафіксовано вибухи та пожежу на території об’єкта."Лукойл-Волгограднефтепереработка" — один із найбільших нафтопереробних заводів Росії. Потужність перероблення — близько 15 мільйонів тонн нафти на рік. Підприємство виробляє автомобільні бензини, дизельне й авіапальне. Залучене до забезпечення потреб збройних сил Росії", — пояснили військові експерти.Також у районі Просвєта Самарської області Росії уражено лінійно-виробничу диспетчерську станцію "Самара". Зафіксовано пожежу на території об’єкта."Самара" — виробнича станція, великий вузол приймання, зберігання та змішування нафти. До станції нафта надходить магістральними нафтопроводами з Татарстану, Західного Сибіру й інших нафтовидобувних регіонів Росії. На об'єкті здійснюється змішування високо- та низькосірчаної нафти з різних родовищ для формування експортного сорту нафти Urals, на який припадає до 50% від загального обсягу нафтового експорту Росії. Підприємство залучене до забезпечення потреб збройних сил Росії", — зазначили українські військові.Вони додали, що ураження таких об’єктів є реалізацією Україною свого невід’ємного права на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН і спрямоване на зниження військово-економічного потенціалу Росії. Результати ураження уточнюються."Робота щодо ключових військових та інфраструктурних цілей російського агресора триває", — підсумували в Генштабі ЗСУ.Нагадаємо, що підрозділи Сил оборони України 30 вересня та в ніч на 1 жовтня 2026 року уразили низку важливих військових об’єктів російських окупантів. Ворог зазнав значних втрат..

У ніч на п’ятницю, 2 жовтня, Румунія зафіксувала падіння ймовірного дрона на території країни. Це відбулося на тлі російських обстрілів українських регіонів.Про це повідомило Міністерство оборони Румунії в офіційній заяві, опублікованій на сайті відомства."У ніч на п’ятницю, 2 жовтня, система радіолокаційного спостереження Міністерства національної оборони Румунії виявила нові атаки безпілотників на цивільні й інфраструктурні об'єкти в Україні, поблизу річкового кордону з Румунією, у північній частині повіту Тулча", — йдеться в повідомленні.У румунському міністерстві уточнили, що близько 05:00 з’явилася інформація про падіння об'єкта, можливо, повітряного безпілотника, в районі Плауру, повіт Тулча, після чого виникла пожежа, яка не спричинила жертв і матеріальних збитків.На місце події скерували спеціальний автомобіль IGSU та команди MApN для гасіння пожежі. Район загородили, а спеціалізовані команди MApN провели розслідування на місці."Радіолокаційні системи Міністерства національної оборони не повідомляли про жодні несанкціоновані проникнення в національний повітряний простір протягом попередньої ночі", — зауважили у відомстві.У Міністерстві оборони Румунії наголосили, що ситуація залишається динамічною,, та пообіцяли пізніше оприлюднити деталі, як тільки вони стануть доступними.Нагадаємо, що зранку 29 вересня поблизу румунського населеного пункту Гропені в повіті Брейла теж виявили уламки об'єкта, схожого на безпілотник..

Неможливо не помітити, як останніми тижнями у Європі нагнітається ситуація щодо можливого нападу Росії на країни НАТО. Особливо відзначаються в цьому плані Польща і країни Балтії. Про Польщу поговоримо іншим разом, а зараз давайте розглянемо — чи готові Литва, Латвія і Естонія до гіпотетичного російського вторгнення і які шанси у них вистояти — як за умови активації 5 статті НАТО, так і без неї.Про що стаття 5 Статуту НАТОСтаття 5 Північноатлантичного договору — це принцип колективної оборони НАТО, згідно з яким збройний напад на одного члена Альянсу в Європі чи Північній Америці розглядається як напад на усіх членів.Звучить надійно, але є один нюанс. Ця стаття прописувалась як запобіжник воєнних конфліктів, а не як інструмент їх вирішення. Іншими словами, вона передбачає, що вороги НАТО будуть боятися нападати на країни Альянсу, але не означає автоматичної симетричної відповіді, якщо такий напад все ж станеться.Та й в самому НАТО, виходячи з риторики його лідерів, не те щоб горіли бажанням її активувати. Так, 23 вересня Марк Рютте прямо заявив:"Стаття 5 свідомо сформульована неоднозначно, тому ми ніколи точно не скажемо, чи буде вона застосована".Власне, за весь час існування Альянсу 5 стаття була застосована лише один раз — після терористичної атак проти США 11 вересня 2001 року. Але є різниця: напад на США, і напад на умовну Литву. Як казали напередодні Другої світової війни адепти політики умиротворення агресора: "Чи готові ви вмирати за Данциг?".Тай навіть в 2001 році на активацію 5 статті неповороткій бюрократії Північноатлантичного альянсу знадобилась доба, а, враховуючи темпи просування російської армії в Україні в 2022 році, за добу Росія теоретично може окупувати всю територію Балтії і почати переговори з НАТО "відштовхуючись від нових реалій на землі", як люблять говорити Путін з Лавровим. І стримати її в цю першу добу зможуть лише власні армії балтійських країн.Армії країн БалтіїСтаном на 2026 рік Литва має найсильнішу та найбільшу армію серед трьох країн Балтії, випереджаючи Естонію та Латвію за всіма основними показниками. Завдяки найбільшій кількості населення та найпотужнішій економіці в регіоні, Литва виступає головною військовою силою балтійського флангу НАТО.Згідно зі щорічним рейтингом Global Firepower та аналітичними даними оборонних відомств, країни розташовуються в такому порядку за військовою міцністю:Як бачимо, оборонний бюджет Литви значно перевищує бюджети Латвії та Естонії разом узятих. Країна виділяє понад 5% від свого ВВП на потреби оборони, інвестуючи в бронетехніку, ППО та артилерію.Також Литва лідирує за чисельністю особового складу, маючи найбільший мобілізаційний резерв та кількість активного військового персоналу в регіоні. Також Литва єдина серед трьох країн Балтії активно формує бронетанкові війська.Іноземний контингент союзниківСтаном на сьогодні на території країн Балтії розгорнуто потужні зовнішні військові контингенти союзників по НАТО. Основу цієї присутності складають багатонаціональні бойові групи Передового присутності НАТО (NATO Enhanced Forward Presence), які у 2026 році перейшли на рівень повноцінних бойових бригад. Також розгорнуті американські підрозділи та повітряні місії.Зокрема, у Литві розгортає повноцінну важку бронетанкову бригаду Німеччина. Крім цього, в країні присутній контингент США чисельністю близько 1000 військових із важкою технікою та танками, який перебуває на базі в Пабраде на постійній ротаційній основі. У Латвії основу іноземних сил складає канадський контингент, який планомірно розширився до рівня бригади. Серед інших учасників групи НАТО виділяється Іспанія, яка суттєво посилила присутність своєю бронетехнікою та ППО.В Естонія значні бронетанкові сили з танками Challenger та артилерією утримує Велика Британія. Також присутній контингент США, а саме — піхотні роти та підрозділи систем HIMARS.Але головне питання в контексті контингентів союзників полягає не в їх чисельності  і навіть не в озброєнні, а в готовності діяти. Простіше кажучи, що вони робитимуть у разі повномасштабного вторгнення армії РФ: займуть оборону і приймуть бій, чи оголосять термінову евакуацію?Яка з країн протримається найдовше у разі гіпотетичного нападу РосіїА ось тут криється найцікавіше. За версією воєнних аналітиків, у сценарії гіпотетичного нападу Росії найдовше здатна протриматись… Естонія. Попри те, що Литва має найбільшу армію в мирний час, Естонія володіє унікальними географічними, стратегічними та оборонними перевагами, які роблять її найменш уразливою до швидкого захоплення.Військові аналітики та оборонні концепції країн Балтії виділяють кілька ключових факторів, чому Естонія має вищі шанси на довготривалу оборону:Географічні переваги та захищеність кордонівКордон Естонії з Росією захищений масивними природними бар'єрами — великим Чудським озером та річкою Нарва. Це звужує можливі напрямки сухопутного наступу армії РФ до двох вузьких перешийків (Нарвського та Псковського), де відносно легко організувати оборону.До того ж Естонія має великі острови (Сааремаа, Хіюмаа), які можуть слугувати віддаленими оборонними форпостами та базами для партизанського опору, навіть якщо материкова частина буде частково окупована.Для порівняння, Литва має величезний і відкритий кордон із Білоруссю та Калінінградською областю Росії, де важко стримувати флангові удари, плюс Сувалкський коридор (вузька ділянка землі між Білоруссю та Калінінградом). У разі одночасного удару Росія може миттєво відрізати Литву (і всю Балтію) від сухопутного сполучення з Польщею та рештою Європи. Литва одразу опиниться в оточенні та під перехресним вогнем з двох боків.Латвія ж розташована в центрі Балтії і має довгий сухопутний кордон з Росією та Білоруссю без серйозних природних перешкод, що робить її території вразливими для швидких танкових проривів з метою розсікання всього регіону навпіл.Ефективна мобілізаційна система "Тотальної оборони"На відміну від сусідів, Естонія ніколи не скасовувала призов і десятиліттями будувала систему тотальної оборони. Її мобілізаційна система вважається найефективнішою в НАТО. У разі війни Естонія здатна протягом 24-48 годин збільшити свої збройні сили з 7 000 до понад 45 000 військових завдяки високій готовності резервістів та добровольчого формування "Кайтселійт" ("Союз оборони").Тотальна оборона передбачає, що до опору залучене все суспільство, а державні інститути та критична інфраструктура готові до автономної роботи в умовах повної ізоляції.Зовнішня логістикаЕстонія географічно відокремлена від решти НАТО в особі Фінляндії лише вузькою Фінською затокою. Це дозволить союзникам практично миттєво надавати артилерійську, повітряну та логістичну підтримку.Замість висновківЯк би там не було, а досвід війни в Україні і риторика лідерів країн НАТО недвозначно натякають, що західний світ все ще не готовий до відкритої воєнної ескалації з Росією, тому чи врятує 5 стаття Литву, Латвію і Естонію — наразі питання відкрите.Тому, як би цинічно це не прозвучало, та якщо Путін таки наважиться на повномасштабне вторгнення в країни Балтії, то розраховувати Литва, Латвія і Естонія зможуть лише на свої армії і здатність своїх народів чинити спротив..

Україна закликала адміністрацію американського президента Дональда Трампа та Конгрес запровадити санкції проти російських компаній та інших структур, які працюють над супутниковою програмою "Рассвет".Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на тимчасового повіреного у справах України в США Дениса Сєніка.Українські дипломати попередили міжнародних партнерів, що в разі розгортання масового виробництва власних супутників Росія зможе вражати українські цілі в режимі реального часу."Якщо вони запустять "Рассвет" до кінця 2026 або на початку 2027 року, то зможуть уражати цілі на території України в режимі реального часу. Це стане для нас великим викликом. І ми маємо також розуміти, що це не лише про Україну", — зауважив Сєнік.За його словами, Росія "агресивно нарощує" кількість супутників, щоби зробити своє угруповання повністю дієздатним. Українська сторона поінформувала про програму "Рассвет" адміністрацію президента США й американських законодавців. Дипломати наголошують: структури, які забезпечують запуск та розвиток програми, мають потрапити під санкції."Існують заходи, які можна вжити для запровадження санкцій та інших кроків у цьому питанні — й діяти потрібно оперативно. Це й доносимо до партнерів", — заявив український представник.За його словами, йдеться про суб'єкти, які працюють над програмою вже щонайменше рік і наразі не перебувають під санкціями США. Водночас Київ закликає надати Україні доступ до відповідних супутникових можливостей над територією Росії."Для цілей самооборони Україні необхідно надати доступ до відповідних супутникових можливостей над територією Росії — можливостей, яких вона наразі не має", — підсумував Денис Сєнік.Нагадаємо, що, як повідомляв міністр закордонних справ Андрій Сибіга наприкінці серпня, Україна офіційно звернулася до Міжнародного союзу електрозвʼязку з вимогою не надавати частоти для функціонування російської військової супутникової системи "Рассвет" над суверенною територією України..

Південні регіони Франції та іспанська Каталонія зазнали серйозних ударів через екстремальні зливи. Через вихід річок з берегів місцева влада була змушена закрити школи, зупинити транспорт і провести евакуацію людей.Про це повідомляє Euronews.Південні європейські регіони зіткнулися з надзвичайно потужними погодними аномаліями, які призвели до транспортного колапсу та обмежень у роботі державних установ. Стихія завдала чимало клопоту жителям кількох країн.Масштабні підтоплення та зупинка транспортуНайбільше постраждали французька Окситанія (зокрема Монпельє) та іспанська Каталонія з центром у Барселоні. Через негоду масово скасовують та затримують авіарейси, а у постраждалих департаментах закривали школи та державні служби.У середу в окремих районах випала настільки колосальна кількість опадів, що влада департаменту Гар схарактеризувала це як "цілої ванни води на кожен квадратний метр". Ряд річок вийшов з берегів, спричинивши повені та закриття мостів. У Монпельє через підйом рівня води повністю зупинили рух трамваїв і автобусів.⛈️ Le Lez connaît une crue importante à Montpellier, où les pluies s'intensifient depuis une heure. Le niveau continue de monter. 🌊 (© Aude Petit) pic.twitter.com/k8grMedcEt— Météo Express (@MeteoExpress) September 30, 2026Рятувальна операція та наслідкиПожежники вивезли у безпечні місця 28 людей у кількох комунах департаменту Еро, зокрема у Монпельє та Люнелі. Крім того, з профілактичною метою екстрено евакуювали три кемпінги.Середземноморський епізод негоди, який Météo-France назвала "винятковим", почав послабшати увечері та протягом ночі. Вже у четвер уранці у постраждалих департаментах знову відкрилися школи, а самі регіони перевели на жовтий рівень небезпеки.Нагадаємо, українські дипломати з’ясовують долю десятків наших співвітчизників, які опинилися в епіцентрі руйнівного стихійного лиха в Непалі. Наразі підтверджених даних про загибель або поранення громадян України немає, однак розшукові дії тривають у посиленому режимі..

Російський диктатор Володимир Путін під час чергового виступу 1 жовтня знову почав погрожувати світові міжнародними конфліктами. При цьому він цинічно звинуватив у розпалюванні війн країни Заходу та закликав до реформування Організації Об'єднаних Націй.Про це глава Кремля заявив на щорічному засіданні Міжнародного дискусійного клубу "Валдай", передає ТАСС. Погрози людству та пошук "винних"Диктатор цинічно заявив, що продовження міжнародних конфліктів найближчим часом є цілком можливим. За його версією, світу нібито потрібно уникнути катастрофічних сценаріїв, а сам він закликає до дій, щоб "не допустити скочування людства до межі виживання".Водночас кремлівський очільник традиційно спробував зробити винними західні країни, заявивши, що вони мають непропорційно великий вплив на ООН, що нібито призводить до дисбалансу."Росія підтримує справедливу реформу ООН, але це неможливо без консенсусу, який зараз важко досягти", — брехливо додав Путін. Атаки на західну політикуКрім того, очільник Кремля звинуватив світову політику в порушенні "всіх мислимих та немислимих табу". На його думку, інші держави нібито керуються принципом "сила є — розуму не треба", хоча саме дії самої Росії спричинили масштабну кризу європейської та глобальної безпеки.Нагадаємо, за даними ЗМІ, у Вашингтоні не відкидають ідеї тристоронніх перемовин за участю Сполучених Штатів Америки, України та Росії, щоби домовитися про енергетичне перемир'я. Зокрема, є можливість зустрічі в Абу-Дабі..

Європа має готуватися до тривалої кампанії ворожих дій, диверсій та підпалів з боку Кремля. Проте союзникам слід зберігати спокій та продовжувати непохитну підтримку України.Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте, пише Bloomberg.За словами посадовця, європейський континент зіткнувся з новими викликами безпеці, оскільки Кремль посилює кампанію гібридної війни. На тлі цього лідери провідних країн запевняють, що не піддадуться на ворожі провокації.Випробування безпеки та відповідь АльянсуЯк зазначив Рютте, ворожі дії проти союзників триватимуть і надалі, тому європейцям необхідно залишатися пильними."Ми бачимо, як Росія випробує нас по всій Європі. Ми повинні бути готові до того, що кампанія ворожих дій Росії проти союзників триватиме. Ми всі повинні залишатися пильними й готовими до реагування", — наголосив він. Рютте запевнив, що цю позицію повністю розділяють канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен. Політики наголосили, що європейські держави вже вивели співпрацю у сфері розвідки на безпрецедентний рівень.Ядерний шантаж і заклики до спокоюЕскалація напруги супроводжується черговими погрозами Москви через Калінінградську область, де Кремль заявив про готовність застосувати весь арсенал зброї. Попри це, керівництво НАТО закликає громадян не піддаватися паніці та зберігати єдність."Зберігайте спокій, дійте далі та продовжуйте підтримувати Україну. Зберігайте спокій, адже ми маємо для цього всі необхідні ресурси. Ми здатні захистити кожен сантиметр території союзників", — підсумував він.Нагадаємо, 24 вересня під час трьох хвиль балістичних ударів по Києву Володимир Зеленський зустрівся з очільником НАТО Марком Рютте для обговорення критичних потреб України в протиповітряної оборони. Сторони зосередилися на формуванні зимового пакета підтримки та протидії новим повітряним загрозам з боку Росії..

Влада Ірану розробляє плани щодо розширення цілей для військових ударів далеко за межі Близького Сходу у разі поновлення масштабної військової кампанії з боку США. Попри активну підготовку до ескалації, Тегеран паралельно намагається діяти дипломатичним шляхом і передав Вашингтону умови для припинення вогню.Про це повідомляє Reuters.Плани ескалації та можливі цілі ТегеранаЯк зазначає видання, після повернення президента Масуда Пезешкіана з Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку іранське військове керівництво активізувало обговорення щодо термінів та масштабів потенційної відповіді на можливі удари США. За даними високопоставлених джерел, старші командири розглядають розширення списку цілей. Якщо раніше під прицілом перебували виключно американські об'єкти, то тепер удари можуть бути завдані по країнах, які підтримують військові операції США, а також по об'єктах поза межами Близького Сходу.Крім того, Тегеран дав вказівку союзним угрупованням у Лівані, Ємені та Іраку бути у повній готовності до масштабних дій. Передбачається, що відповідь простягатиметься від Ормузької протоки до ключових інтересів США в усьому регіоні."Але вони, видається, налаштовані не реагувати символічно на символічний крок, а натомість ескалювати в надії відновити стримування", — зазначає старший аналітик з питань Ірану в Міжнародній кризовій групі Хамідреза Азізі.Економічний тиск і дипломатичне врегулюванняПопри військові приготування, Іран шукає шляхів для уникнення тривалого конфлікту, оскільки американська блокада зупинила експорт нафти й завдала нищівного удару по економіці країни. Через це під час Генасамблеї ООН іранська сторона через катарських посередників направила Вашингтону пропозицію для припинення вогню. Основні вимоги Ірану передбачають:повне припинення бойових дій у регіоні протягом семи днів;зняття блокади з іранських портів та скасування нафтових санкцій;розблокування щонайменше 12 мільярдів доларів заморожених іранських активів;відновлення вільного судноплавства через Ормузьку протоку.Водночас іранські посадовці приватно вважають шанси на успіх дипломатичних перемовин вкрай низькими, готуючись до найгірших сценаріїв розвитку подій.Нагадаємо, уряд Сполучених Штатів Америки 29 вересня оголосив про нові санкції проти Ірану. Під обмеження потрапили 13 фізичних та юридичних осіб, які допомагали Ірану закуповувати зброю та комплектуючі..

У Франції тривають масштабні протести старшокласників, які вимагають збільшити фінансування освіти, замінювати відсутніх учителів та покращити умови навчання. Лише 30 вересня правоохоронці затримали 625 людей, а 83 поліцейських і жандармів отримали поранення.Про це повідомляє TV5Monde. Акції старшокласників, які розпочалися минулого тижня, охопили сотні навчальних закладів по всій країні. Протестувальники виступають, зокрема, за збільшення фінансування шкіл, своєчасну заміну відсутніх педагогів та належні умови для навчання.За даними французького МВС, 30 вересня у межах протестів затримали 625 людей. Водночас, за інформацією Міністерства освіти, від початку мобілізації постраждали 119 людей, серед яких 34 працівники освітньої сфери.Акції супроводжувалися сутичками та пошкодженням майна в окремих містах. На цьому тлі французька влада заявила про необхідність повернення учнів до занять.Хто приєднався до протестівУ четвер, 1 жовтня, рух поширився і на вищі навчальні заклади. За даними студентської профспілки, блокади відбулися приблизно у 30 університетських кампусах у Парижі, Страсбурзі, Марселі та інших містах. Доступ до частини закладів був перекритий. Водночас профспілка заявила, що в університетах можуть організовувати навчання дистанційно.Паралельно блокування продовжилися у ліцеях. Зокрема, в департаменті Рона станом на 08:30 місцева префектура нарахувала 27 навчальних закладів, де проходили протестні акції.Після інцидентів під час блокувань навчальних закладів Генеральна інспекція Національної поліції Франції розпочала три розслідування. Йдеться про випадки травмування школярів у Севрані, Сен-Уен-л'Омоні та Турі.В одному з випадків у Турі підліток отримав травму голови та був госпіталізований. За даними прокуратури, характер його ушкоджень може відповідати наслідкам застосування поліцейського боєприпасу LBD.Що пропонує владаМіністр національної освіти Франції Едуар Жефре оголосив про створення спеціальної "платформи для обговорень". На ній учні зможуть викласти свої вимоги та розповісти про проблеми, які їх турбують.Також міністр доручив керівникам навчальних закладів скликати засідання рад шкільного життя, а ректорам — впродовж 48 годин провести академічні ради за участю студентів. Керівництво шкіл має за потреби провести позачергові засідання адміністративних рад із представниками працівників, учнів та місцевої влади.Додамо, влітку відомий індійський громадський активіст Сонам Вангчук голодував, вимагаючи відставки міністра освіти Індії Дхармендри Прадхана через масштабний скандал із витоком екзаменаційних завдань..

Естонія заборонила перевезення російського та білоруського зерна транзитом через свою територію. У Таллінні заявили, що не дозволять використовувати країну як маршрут для експорту російської агропродукції на тлі атак РФ на українські порти.Про це повідомив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.Про запровадження заборони Цахкна повідомив 1 жовтня. За його словами, рішення стало відповіддю на дії Росії, яка атакує українські порти та перешкоджає експорту українського зерна, водночас шукаючи альтернативні маршрути для власних поставок."Естонія заборонила транзит російського та білоруського зерна через свою територію", — написав глава естонського МЗС.Ще у вересні Цахкна закликав перевізників не планувати транспортування російського зерна через Естонію. Тоді він наголошував, що Таллінн готовий запровадити власні обмеження, якщо виникне тиск для відкриття такого маршруту.Таллінн працює з іншими країнами БалтіїЦахкна також заявив, що Естонія координує свої дії з Латвією та Литвою. За його словами, три країни прагнуть не допустити використання портів Балтії як транзитного маршруту для російського зерна."Разом з Латвією та Литвою ми працюємо над тим, щоб порти країн Балтії не стали транзитним шляхом для РФ", — зазначив міністр.В естонському МЗС раніше повідомляли, що транзит російського зерна через країну фактично був відсутнім. Водночас Таллінн заявляв про необхідність не допустити його збільшення через пошук Росією нових експортних маршрутів.За словами Цахкна, Росія не повинна отримувати допомогу в підтримці торговельних потоків на тлі війни проти України."РФ не може вести загарбницьку війну та очікувати, що ми допомагатимемо їй підтримувати торговельні потоки. Ми не будемо допомагати фінансувати її війну чи полегшувати продовження агресії", — заявив глава МЗС Естонії.Раніше Цахкна також закликав спільно з Латвією та Литвою посилити тиск на Росію та не допустити, щоб балтійські порти використовувалися для підтримки її військової економіки.Нагадаємо, раніше естонська Поліція безпеки заявила, що пожежа в будівлі оборонної компанії Milrem Robotics у Таллінні була диверсією, організованою на замовлення російських спецслужб. Підприємство виготовляє безпілотні наземні комплекси, зокрема для української армії..

У штаті Теннессі 50-річна Крістa Пайк залишилася живою після того, як під час виконання смертного вироку їй двічі ввели препарат для смертельної ін'єкції. Після невдалої процедури жінку доправили до лікарні, а влада штату оголосила про перевірку обставин події.Як повідомляє BBC, смертний вирок Крісті Пайк мали виконати у в'язниці Riverbend Maximum Security Institution у Нешвіллі близько 20:00 за місцевим часом 30 вересня. Жінці ввели дві дози пентобарбіталу — препарату, який використовують під час смертельних ін'єкцій.Після введення препаратів Пайк не померла. Її адвокати подали екстрене клопотання про припинення процедури та надання медичної допомоги, заявивши, що засуджена втратила свідомість, однак у неї залишалося серцебиття та було чутно дихання. Згодом Пайк доправили до лікарні, де їй почали надавати медичну допомогу.За словами професора Медичної школи Університету Еморі Джоела Зівота, якого захист залучив як медичного експерта, жінка, ймовірно, не отримала достатньої концентрації пентобарбіталу в крові, щоб препарат спричинив зупинку дихання та серцево-судинної діяльності.Губернатор Теннессі Білл Лі заявив, що доручив провести "всебічну незалежну перевірку третьою стороною", яка має встановити, що саме сталося під час виконання вироку. Також він повідомив, що останню заплановану на цей рік страту в штаті не проводитимуть. Водночас у Департаменті виправних установ Теннессі заявили, що працівники діяли відповідно до затвердженого протоколу."Департамент виправних установ Теннессі дотримався кожного кроку законного та встановленого штатом протоколу виконання смертного вироку", — заявила речниця відомства Дорінда Картер.За її словами, протокол передбачає використання додаткового набору препаратів, якщо перша доза не призводить до смерті, однак не містить окремих процедур на випадок, якщо людина залишається живою після другого введення.Адвокати Пайк, своєю чергою, заявили, що штат "знову не зміг виконати законний смертний вирок". Вони також стверджують, що під час процедури виникли проблеми з доступом до вен, а медична допомога була надана із затримкою.За що Крісту Пайк засудили до стратиКрісту Пайк засудили до смертної кари у 1996 році за вбивство 19-річної Коллін Слеммер, скоєне роком раніше. На момент злочину Пайк було 18 років. За матеріалами справи, Пайк та її тодішній хлопець Тадаріл Шипп заманили Слеммер у лісову місцевість, де побили та катували її, після чого дівчина загинула.Справа набула значного розголосу через обставини вбивства. На тілі Слеммер виявили вирізаний пентаграмний символ. Пайк заперечувала, що саме вона нанесла цей знак.У своїй заяві з проханням про помилування Пайк написала, що хотіла побити Слеммер, але не мала наміру її вбивати. Вона також висловила каяття за скоєне.Пайк була єдиною жінкою в камері смертників Теннессі. За даними AP, її страта мала стати першою стратою жінки в штаті більш ніж за 200 років.Нагадаємо, в серпні у Сполучених Штатах Америки у віці 101 року помер Френсіс Кліффорд Сміт — чоловік, якого вважали найстарішим і одним із найдовше ув’язнених людей в історії країни. Він провів за ґратами понад 70 років, а смертний вирок йому виносили та відкладали вісім разів..