Адольф Гітлер впʼяте переміг на виборах в Намібії: що про нього відомо

Політик, на ім'я Адольф Гітлер Уунона знову переміг на виборах у Намібії. Це вже пʼята перемога поспіль на регіональних виборах в окрузі Омпунджа для 59-річного африканця.

Як повідомляє видання Nexta, Адольф Гітлер Уунона керує округом із 2004 року. Політик раніше пояснював, що ім'я йому дав батько без будь-якого розуміння його історичного значення.

"У дитинстві я вважав це абсолютно нормальним ім’ям. Лише коли я подорослішав, я зрозумів, що цей чоловік хотів завоювати весь світ. Я не маю нічого спільного з цими речами", — зазначав він німецькій газеті Bild у 2020 році.

Водночас політик не планує змінювати ім’я, зазначаючи, що воно вже закріплене в усіх офіційних документах. Окрім цього, африканець наголосив, що нацистський диктатор був сумнівною особистістю, яка захоплювала і вбивала людей в глобальних масштабах. Він запевнив, що людям не варто хвилюватися щодо нього, або щодо його імені. Колеги та друзі політика відгукуються про нього позитивно.

Що відомо про Адольфа Гітлера Уунона 

Народився політик у 1965 або 1966 році в Південно-Західній Африці (нині — Республіка Намібія). Він розпочав свою політичну кар'єру як активіст руху проти апартеїду. Зауважимо, що це політика расової дискримінації, сегрегації та гноблення, що офіційно існувала в Південно-Африканській Республіці з 1948 по 1991 рік. Вона передбачала закріплення нерівності між расовими групами шляхом обмежень на проживання, роботу, змішані шлюби, а також поділ на окремі системи освіти та охорони здоров'я для різних рас. Міжнародна спільнота визнала апартеїд злочином проти людяності. 

З 2005 року Гітлер є радником від Омпунджі, область Ошана. Тоді він переміг на муніципальних виборах, отримавши 1 697 голосів. Важливо зауважити, що Намібія була німецькою колонією, і німецькі імена, такі як Адольф, там не рідкість.

Нагадаємо, раніше Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляло, що російські державні корпорації, зокрема, РЖД і "Росатом", активно використовують інфраструктурні проекти як елемент стратегії "м’якої сили". Таким чином вони просувають політичні інтереси Москви в Африці.