# Африка

В Індії зафіксували перший ймовірний випадок лихоманки Ебола. 28-річну жінку, яка прибула з Уганди, ізолювали в лікарні міста Бангалор після появи симптомів захворювання.Міністерство охорони здоров’я Індії повідомило, що стан пацієнтки стабільний. Зразки направили до Національного інституту вірусології в Пуне для підтвердження діагнозу. Остаточні результати очікують впродовж кількох днів. Поки що випадок офіційно не підтверджений як Ебола, пише видання The Independent.За словами місцевих медиків, під час перевірки в аеропорту жінка не мала симптомів. Лише приблизно через добу після прибуття у неї з’явився легкий біль у тілі, після чого медики розпочали спостереження та тестування.Індійська влада посилила санітарний контроль і скринінг мандрівників у координації з владою штату Карнатака та рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я. Населення закликали не панікувати та не поширювати дезінформацію.Ймовірний випадок виявили на тлі поточного спалаху вірусу Ебола типу Бундібуджйо в Уганді та Демократичній Республіці Конго, який ВООЗ оголосила надзвичайною ситуацією міжнародного значення у сфері охорони здоров’я.Додамо, хворих на вірус Еболи пацієнтів медики почали фіксувати ще наприкінці квітня у ДР Конго, проте офіційне підтвердження настало лише у травні. Так, на початку було зареєстровано 246 підозрюваних випадків і 65 смертей..

У Демократичній Республіці Конго кількість підозрюваних випадків зараження вірусом Ебола перевищила 900. Водночас медики стикаються з нападами на лікувальні центри, нестачею обладнання та складною безпековою ситуацією в регіоні.Про це пише The Guardian із посиланням на місцеву владу та міжнародні гуманітарні організації.За даними влади ДР Конго:зафіксовано щонайменше 904 підозрювані випадки;повідомляється про 119 підозрюваних смертей;епіцентром спалаху залишається провінція Ітурі на сході країни.У Всесвітній організації охорони здоров’я заявили, що ризик поширення хвороби всередині країни "дуже високий", хоча глобальна загроза наразі оцінюється як низька.Напади на центри лікуванняСитуацію ускладнюють атаки на медичні заклади. Минулого тижня у східній частині країни були підпалені два центри лікування Еболи. За словами очевидців, один з нападів стався після того, як місцеві жителі намагалися забрати тіло померлого родича та звинуватили гуманітарних працівників у брехні щодо вірусу.Через це в деяких районах заборонили масові похоронні церемонії. Ба більше, на окремих похованнях чергують військові та поліція, а влада обмежила зібрання понад 50 людей.Чому ситуація критичнаСхід Конго роками потерпає від бойових дій та активності збройних угруповань. У регіоні діють:пов’язані з ІДІЛ угруповання;місцеві повстанці;підтримувані Руандою бойовики M23.Через насильство майже мільйон людей були змушені залишити домівки, а медичні працівники масово виїжджають із небезпечних районів. Лікарні ж працюють у перевантаженому режимі.Брак допомоги та обладнанняГуманітарні організації заявляють про гострий дефіцит захисних костюмів, масок і щитків, тестів, а також спеціальних мішків для поховань. Представники місцевих медичних установ кажуть, що в окремих лікарнях медики мають лише антисептики та мінімальну кількість масок.Спалах спричинений штамом Bundibugyo — для нього наразі не існує затвердженої вакцини або специфічного лікування. Медики наголошують, що стримування вірусу значною мірою залежить від швидкого виявлення випадків, ізоляції хворих та безпечного проведення поховань.Додамо, хворих пацієнтів медики почали фіксувати ще наприкінці квітня, проте офіційне підтвердження настало лише у травні. Так, на початку було зареєстровано 246 підозрюваних випадків і 65 смертей..

Війська країни-агресорки вперше використали свій ударний дрон типу "Шахед" в Африці. Безпілотник було збито у Малі.Про це повідомив уповноважений президента із питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі "Укрінформу"."18 травня на півночі Малі повстанці збили російський ударний дрон Shahed-136 ("Гарпія-А1"), який використовувався для підтримки пов’язаних із РФ найманців у регіоні. Це перший підтверджений випадок застосування такого БпЛА в Сахелі", — розповів він.За словами посадовця, ворог застосував безпілотник серії "КК" із повітряним підривом бойової частини. Він також зауважив, що цей дрон містив компоненти (мікросхеми, транзистори, діоди та реле) китайських компаній Mornsun, Wayon Electronics, GigaDevice, Shenzhen Codaca Electronic та NCR Industrial. Також використовувалися деталі STMicroelectronics. Такі ж деталі зустрічаються і в дронах, які Росія застосовує проти України."Історія з Малі показує, наскільки швидко технології dual-use перетворюються на інструмент експорту війни. Поки постачання таких компонентів до РФ не контролюється жорстко, російське виробництво БПЛА й надалі масштабуватиметься разом із географією їхнього застосування", — додав Власюк.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що китайські компанії масово постачають компоненти для дронів-камікадзе типу "шахед" до Росії та Ірану, попри санкції США. Йдеться про широкий спектр товарів подвійного призначення, які можуть використовуватися як у цивільних, так і у військових цілях..

У Демократичній Республіці Конго продовжує стрімко поширюватися спалах вірусу Ебола. За даними місцевої влади, кількість загиблих уже сягнула щонайменше 118 людей, а число підозрюваних випадків перевищило 390.Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила спалах міжнародною надзвичайною ситуацією у сфері громадського здоров’я. Йдеться про штам Bundibugyo virus — один із різновидів вірусу Ебола, пише BBC.Влада Конго повідомляє, що нові випадки зараження фіксують у дедалі більшій кількості регіонів, зокрема в Ітурі, Північному Ківу та місті Гома. Також підтверджені випадки захворювання виявили в Уганді — там уже зафіксовано двох інфікованих та одну смерть.У США занепокоєні поширенням вірусуАмериканський Центр контролю та профілактики захворювань (CDC) повідомив, що серед інфікованих є лікар зі США, який працював у Конго у складі медичної місії. Його евакуюють до Німеччини для лікування.За даними американських медіа, щонайменше шестеро громадян США могли контактувати з вірусом під час роботи в регіоні спалаху. CDC уже запроваджує додаткові заходи безпеки:моніторинг пасажирів із небезпечних регіонів;посилений контроль в аеропортах;обмеження на в’їзд для іноземців, які останні 21 день перебували в Конго, Уганді або Південному Судані.Крім того, США оголосили для ДР Конго найвищий, четвертий, рівень небезпеки для подорожей.ВООЗ попереджає про ризик масштабнішого спалахуУ ВООЗ заявили, що реальна кількість заражень може бути значно більшою за офіційно підтверджену. Організація попереджає про високий ризик подальшого поширення хвороби як усередині регіону, так і за його межами.Сусідні країни вже посилюють прикордонний контроль. Зокрема, Руанда оголосила про додатковий медичний скринінг на кордоні з Конго, а Нігерія повідомила про підготовку до можливого поширення інфекції.Ебола — це важке вірусне захворювання з високим рівнем смертності, яке передається через контакт із біологічними рідинами інфікованих людей. Одним із факторів поширення вірусу під час попередніх епідемій став традиційний ритуал поховання, коли родичі контактували з тілами померлих.Додамо, нещодавно стало відомо, що цього року в Україні виявили вже 63 випадки зараження хантавірусом. Однак всі вони — це штами, що передаються від гризунів до людини, та не є настільки небезпечними, як відомі випадки у світі..

Африканський центр контролю та профілактики захворювань підтвердив новий спалах вірусу Ебола в віддаленій провінції Ітурі, Демократична Республіка Конго.За даними відомства, наразі зареєстровано 246 підозрюваних випадків і 65 смертей. Серед лабораторно підтверджених випадків зафіксовано 4 летальні, пише видання AP News.Найбільше випадків виявили в медичних зонах Монгвалу та Рвампара, також підозрювані випадки фіксують у місті Бунія, де триває підтвердження діагнозів.Експерти наголошують, що Ебола є висококонтагіозним вірусом, який передається через контакт із біологічними рідинами та часто має важкий перебіг із високою смертністю.Цей спалах став 17-м в історії країни з моменту виявлення вірусу у 1976 році. Попередній спалах у ДР Конго завершився близько п’яти місяців тому та призвів до 43 смертей. Провінція Ітурі залишається складним регіоном для епідеміологічного контролю через слабку інфраструктуру та бойові дії різних збройних угруповань, що ускладнює доступ медичних команд і доставлення вакцин.Додамо, вчені попередили, що спалахи хантавірусних інфекцій у світі можуть виникати частіше через зміну клімату, яка розширює ареали проживання гризунів. Саме вони є основними переносниками захворювання.Читайте також: Небезпечний вірус: в одному з регіонів України зафіксували новий випадок африканської чуми свиней.

У липні цього року відбудеться обрання наступника нинішнього генерального секретаря Організації об’єднаних націй Антоніу Гутерріша. Передвиборча кампанія активно триває, у ній беруть участь четверо претендентів. Жоден із них не видається другом України.Латинська Америка, Африка і шанс для жінки: хто боротиметься за посаду генсека ООНТроє кандидатів представляють Латинську Америку, один — Африку. Європейці на вибори не подавалися, адже не мають шансів після керівництва організацією португальцем Гутеррішем. Останніми роками точаться розмови про те, що прийшов час секретарювати в ООН представнику Південної або Північної Америки. Вперше і востаннє цю частину світу на чолі головної світової організації представляв перуанець Хав’Єр Перес де Куельяр ще в далекі 1982-92 роки. З дев'яти генсеків четверо були європейцями — Трюгве Хальвдан Лі, Даг Гаммершельд, Курт Вальдгайм і Антоніу Гутерріш — двоє представляли Азію (У Тан і Пан Гі Мун), ще двоє — Африку (Бутрос Бутрос Галі та Кофі Аннан).В ООН ніколи не секретарювала жінка, тож ще один тренд — на генсека-жінку. У квартеті — дві претендентки. Принагідно нагадаємо, що була і третя, аргентинка Віргінія Гамба, яка працювала спецпредставницею генсека з питань дітей у збройних конфліктах. На цій посаді, прямо кажучи, вона дуже мало зробила для захисту українських дітей, викрадених Росією.У 2023 році вона знеславилася зустріччю з російською дитячою "омбудсменкою" Марією Львовою-Бєловою, щодо якої спільно з Путіним Міжнародний кримінальний суд виписав ордер на арешт за депортацію українських дітей. Гамба зійшла з дистанції у березні, але у перегонах бере участь її земляк, директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі. Про нього — як фаворита виборів — детальніше трохи згодом.Мішель Бачелет: борчиня з режимом Піночета, яка ставить агресора і жертву на один щабельПочнімо з чилійки Мішель Бачелет. Їй — 74. Вона двічі з перервами була президенткою Чилі (з 2006-го по 2010-й та з 2014-го по 2018-й роки). Представляла Соціалістичну партію. Після президентства у 2018-22 роках працювала Верховним комісаром ООН з прав людини. Окрім посади глави Чилі, також керувала міністерством охорони здоров’я (Бачелет за дипломом хірург) і міністерством оборони (закінчила військовий коледж у США та військову академію в Чилі).У молодості брала активну участь у боротьбі з режимом Августо Піночета, перебувала в одній із найстрашніших тюрем "Вілла Грімальді". Завдяки втручанню Австралії її випустили з в’язниці, після чого Бачелет виїхала до НДР, яка була переповнена радянськими КДБістами. Додому повернулася у 1979 році й працювала в лікарні, після падіння режиму Піночета активно включилася в політичне життя своєї країни.За обидва президентські терміни Бачелет провела низку соціально-економічних реформ, які, втім, не всім подобалися. Це викликало масові вуличні протести, особливо серед молоді. Вона підтримувала хороші стосунки зі США, однак кілька разів бувала в Росії, а Путін вітав її з обранням на посаду.На посаді комісарки ООН із прав людини Бачелет у 2022 році викликала роздратування українців, коли під час повномасштабного вторгнення ставила агресора і жертву на один щабель. Мовляв, обидві сторони порушують права людини. Тим самим проявила повне нерозуміння природи війни в Україні. Тому для України можливе обрання чилійки генсеком радше мінус, аніж плюс.Ребека Грінспан: реформаторка без чіткого бачення шляхів до миру в УкраїніНаступна кандидатка — коста-ріканка Ребека Грінспан. З Північної Америки генсеків ООН не було, і цей фактор — на користь претендентки. Грінспан станом на зараз обіймає посаду генерального секретаря Конференції Організації об’єднаних націй із торгівлі та розвитку. За освітою — економістка. З 1994-го по 1998-й роки була віцепрезиденткою Коста-Рики, одночасно обіймаючи посади міністра житлового будівництва, міністра з економічних і соціальних питань та заступниці міністра фінансів.Грінспан — контраверсійна постать. Вона має безпосередній стосунок до успішного соціально-економічного кейсу у своїй країні, однак ООН — зовсім інший рівень відповідальності. Кандидатка пропонує перебудувати механізми організації, що вже добре, однак до неї виникають питання стосовно здатності адекватно реагувати на сучасні виклики.У квітні постійний представник України при ООН Андрій Мельник виклав у мережу відео із засідання Ради безпеки, де звертався до Грінспан. Він зауважив, що її нещодавня поїздка до Росії була сприйнята неоднозначно, і запитав, які конкретні кроки вона готова зробити для припинення війни в Україні."Хто буде обраний наступним генеральним секретарем ООН? Ось, у чому питання. Україна не спостерігач. Ми є активною зацікавленою стороною. ООН не потрібен бюрократ. Нам потрібен генеральний секретар, який буде боротися зубами й нігтями за принципи Статуту та ставити агресорів на місце", — слушно зауважив Мельник.Але з відповіді кандидатки можна зробити висновок, що конкретних кроків у неї нема. Зокрема, Грінспан розповідала про необхідність взаємодіяти з усіма сторонами конфлікту та запевнила, що в разі обрання готова надати свої послуги для сприяння миру. Насправді, і це всі розуміють, до Росії вона їздила тому, що ця країна-терористка є постійним членом Радбезу ООН, а генсек призначається Генасамблеєю за рекомендацією 15 членів Радбезу (п'ять постійних — США, Росія, Китай, Франція, Велика Британія та 10 непостійних членів — Сомалі, Пакистан, Данія, Греція, Панама, Бахрейн, Колумбія, ДР Конго, Латвія і Ліберія). Тому нинішні кандидати намагаються заручитися підтримкою передовсім постійних членів, які можуть вплинути на позицію інших.Макі Саль: непрохідний експрезидент СенегалуМакі Саль очолював Сенегал протягом 12 років — із 2012-го по 2024-й роки. Він провів низку антикорупційних реформ, а також реалізовував програму економічного розвитку своєї країни. А завершував він свою каденцію під шквал критики за спробу залишитися на посаді шляхом перенесення президентських виборів.Як голова Африканського союзу у 2022 році Саль відвідував Путіна, з яким обговорював проблеми з постачанням зерна до Африки через війну в Україні. Але до Києва так і не приїхав, зате кремлівська пропаганда транслювала його заклики до розмінування Чорного моря. Шанси стати генсеком ООН у Саля мінімальні. Можливо, це і добре, враховуючи його бекграунд.Чому Рафаеля Гроссі вважають фаворитомАргентинець Гроссі очолив Міжнародну агенцію з ядерної енергетики (МАГАТЕ) у грудні 2019 року. Він — кадровий дипломат, до нинішньої посади був послом Аргентини в кількох європейських країнах. У квітні 2022 року після деокупації відвідував Чорнобильську АЕС, цього року приїздив для участі у заходах до 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи і зустрічався з президентом Володимиром Зеленським.Позиція кандидата щодо війни в Україні — неоднозначна. З одного боку, він, як директор МАГАТЕ, зосередився на безпеці захопленої росіянами Запорізької АЕС, куди приїздило кілька місій його організації. З іншого — коли навколо ЗАЕС виникали безпекові ризики закликав обидві сторони утриматися від конфлікту в районі атомної станції. І головне — ніколи не закликав Росію звільнити захоплену українську електростанцію.За час повномасштабного вторгнення він кілька разів відвідував країну-терористку, у 2025-му побував на Курській АЕС та у Москві зустрічався з Путіним. Начебто типовий представник міжнародних структур, які намагаються бути лише посередниками, але є кілька нюансів, які насторожують.По-перше, попри критику з боку України та деяких наших партнерів заступником Гроссі у МАГАТЕ працює росіянин Михайло Чудаков. Там він очолює департамент ядерної енергії. Безсумнівно, через цю особу Кремль впливає на рішення організації.По-друге, в лютому цього року Гроссі був присутній на церемонії з нагоди початку будівництва АЕС "Пакш-2" в Угорщині. Проєкт фінансують росіяни за рахунок мільярдних кредитів, які Будапешт набрав за прем’єрства Віктора Орбана. Під час церемонії Гроссі назвав старт будівництва "великим днем для Росії".По-третє, очікується, що цю кандидатуру, окрім Москви, підтримають в Пекіні і Вашингтоні. Президент Аргентини Хав’єр Мілей — друг Дональда Трампа, він дуже зацікавлений, щоб представник його країни отримав посаду генсека ООН. І тут збігаються інтереси Мілея та Трампа, — Штати заборгували Організації об’єднаних націй близько чотирьох мільярдів доларів і можуть використати фінансовий тиск для схилення ООН до вибору на користь Гроссі. Той, не виключено, отримавши посаду співпрацюватиме з американською адміністрацією у вигідному для неї напрямі використання коштів організації.Новий генсек ООН й УкраїнаУ квітні відбувся третій етап відбору кандидатів — представлення програм та діалог із ними членів організації. Наступним вже буде етап рекомендації Радбезом, після чого обрану особу призначить Генасамблея. Свою роботу новий генеральний секретар розпочне з 1 січня 2027 року. Як випливає з аналізу, жоден із чотирьох кандидатів у разі обрання не буде щирим другом України.Вплинути на процес обрання неможливо з огляду на процедуру: на жаль, станом на зараз наша країна не входить до числа непостійних членів Радбезу ООН. Але Україна може висловити кожному із претендентів чіткі вимоги, серед яких реформа Ради безпеки з ліквідацією права вето п’яти постійних членів. Про це говорять роками, але далі розмов не йдуть. У такої ідеї багато прихильників, з ними можемо діяти разом.Ще одна вимога — розширення кількості членів Радбезу, Україна, як співзасновниця ООН має претендувати на місце в оновленій Раді безпеки. Крім того, є сенс активніше діяти в просуванні українців на різні посади в структурах Організації об’єднаних націй, аби в перспективі хтось міг претендувати і на крісло генсека..

Геологи заявили, що процес розколу Африканського континенту може відбуватися швидше, ніж передбачали попередні моделі. У Східноафриканській рифтовій системі фіксують активну тектонічну зону, яка, за оцінками вчених, уже наблизилася до критичної стадії розриву кори.Що відбувається з континентомДослідники зазначають, що Африканська плита поступово розділяється на дві частини: Нубійську плиту на заході та Сомалійську плиту на сході, що включає частину узбережжя та Мадагаскар, пише ScienceAlert.У регіоні Східноафриканського рифту кора Землі вже суттєво потоншилася. Зокрема, у районі рифту Туркана (Кенія та Ефіопія) її товщина становить близько 13 кілометрів, тоді як на краях регіону перевищує 35 кілометрів.Вчені пояснюють, що коли земна кора стає тоншою за приблизно 15 кілометрів, починається стадія так званого "перетягування", після якої розрив континенту стає практично неминучим.Як може утворитися новий океанЗа прогнозами геологів, через кілька мільйонів років цей процес перейде у фазу океанізації. Це означає, що:земна кора продовжить розтягуватися;з’явиться нове океанічне дно через вулканічну активність;вода з Індійського океану поступово заповнить утворену западину.Подібні процеси вже частково спостерігаються в районі Афарської западини на північному сході Африки.Значення для наукиОкрему увагу дослідники приділяють впливу тектонічних змін на еволюцію людини. Регіон рифту Туркана є одним із ключових у знахідках ранніх гомінінів.Науковці припускають, що активні геологічні процеси могли сприяти кращому збереженню викопних решток, створюючи умови для формування багатих палеонтологічних шарів. Як зазначають дослідники, зв’язок між тектонічними процесами та еволюційною історією регіону ще потребує додаткового вивчення.Нагадаємо, нещодавно вчені опублікували дослідження, в якому зазначили, що Римська імперія не зникла раптово. Навпаки, переселення відбувалося поступово — невеликими групами або навіть окремими родинами ще до остаточного краху імперії.Також, раніше в Тихому океані вчені виявили незвичайне геологічне утворення, яке нагадує "жовту цегляну дорогу". Насправді це не сліди давньої цивілізації, а результат природних вулканічних процесів..

Під час полювання на антилоп в Габоні загинув 75-річний американський мільйонер Ерні Досіо. Його затоптала група слонів. При цьому провідник мисливця отримав серйозні травми.Про це повідомило видання The Guardian. Журналісти зазначили, що це відбулося в тропічному лісі, коли американець разом із місцевим гідом натрапили на п'ятьох слоних і одне дитинча.Організатор сафарі Collect Africa підтвердив смерть мільйонера. Медійники також з’ясували, що провіднику гостя зі США вдалося врятуватися, проте розлючені тварини його серйозно травмували.Ерні Дасіо був власником компанії Pacific AgriLands Inc, яка управляла понад 4,8 тисячі гектарів виноградників у США, а також продавала обладнання для виробництва вина.За роки мільйонер зібрав велику колекцію мисливських трофеїв, серед яких — слони та леви. Чоловіка добре знали в сафарі-клубі американського Сакраменто."Ерні полював відтоді, відколи навчився тримати гвинтівку, та мав багато трофеїв з Африки та США. Хоча багато хто не схвалює полюванням на велику дичину, всі полювання Ерні були суворо ліцензованими та чесними, а також зареєстрованими як заходи зі збереження тварин", — розповів його друг, теж колишній мисливець.Журналісти зауважили, що в Габоні мешкає приблизно 95 тисяч лісових слонів, що становить більшу частину від світової популяції виду, який перебуває під загрозою зникнення.Також у журналістському матеріалі йдеться про те, що щороку прихильники трофейного полювання вбивають десятки тисяч тварин у всьому світу. Легальні мисливські тури в Африці популярні серед заможних американців, серед яких були й сини президента США Дональда Трампа.Аналітики стверджують, що міжнародне трофейне полювання — прибуткова галузь, оцінки якої у Південній Африці коливаються від 100 мільйонів доларів 2005 року до 120 мільйонів 2015 року.Нагадаємо, що минулого четверга в Польщі в лісовій місцевості поблизу села Плонна в Саноцькому повіті загинула 58-річна жінка. За попередніми даними, її атакував ведмідь, який завдав смертельних поранень..

Популяції африканських саванних слонів дедалі частіше втрачають можливість вільно мігрувати континентом, і це вже починає впливати на їхню генетичну різноманітність.Про це свідчить нове масштабне дослідження міжнародної групи вчених, які проаналізували сотні геномів слонів із різних регіонів Африки, пише EurekAlert!.Впродовж тисячоліть слони активно переміщалися великими територіями, змішувалися між стадами та підтримували стабільний генетичний обмін. Це дозволяло популяціям залишатися стійкими до хвороб і змін клімату. Однак сьогодні цей процес порушений. Через розширення сільського господарства, будівництво доріг, зростання населення та браконьєрство ареали проживання слонів фрагментуються, а окремі групи опиняються ізольованими одна від одної.Ознаки змін у ДНКДослідники проаналізували 232 геноми слонів із 17 африканських країн. Результати показали, що в деяких регіонах вже фіксуються ознаки інбридингу. Особливо вразливими виявилися невеликі ізольовані популяції у Східній Африці, де слони живуть на значній відстані від інших стад і практично не мають можливості міграції.Інбридинг — схрещування близькоспоріднених тварин, що знижує генетичну різноманітність.На думку науковців, зменшення генетичного обміну може зробити слонів більш вразливими до хвороб, змін клімату та скорочення ресурсів. У довгостроковій перспективі це може загрожувати стабільності окремих популяцій.Водночас у деяких регіонах Західної Африки ситуація дещо складніша. Там частково зберігається генетична різноманітність завдяки природному схрещуванню різних підвидів слонів.Що кажуть вчені?Дослідники наголошують, що захист слонів має включати не лише охорону заповідників, а й відновлення міграційних шляхів між ними. Саме можливість вільного переміщення, на їхню думку, є ключовою для збереження виду в довгостроковій перспективі.Як зазначають автори роботи, поступова втрата "простору для руху" може стати однією з найнепомітніших, але найнебезпечніших загроз для африканських слонів у XXI столітті.Нагадаємо, торік в Індії слон атакував натовп. Інцидент стався під час релігійного свята в місті Тірурі, що в південному індійському штаті Керала.Додамо, раніше науковці виявили, що дикі африканські слони спілкуються між собою за допомогою специфічних звуків, які схожі на людські імена..

Україна планує розширити джерела постачання енергоресурсів завдяки співпраці з Мозамбіком, про що домовилися лідери обох держав під час офіційних переговорів. Окрім енергетики, країни планують обмін досвідом у сфері безпекових технологій та цифровізації.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі. Енергетика та безпекаГоловною темою обговорення між Зеленським та президентом Мозамбіку Даніелем Шапу стали можливості постачання газу в Україну. Наша держава активно шукає додаткові енергоресурси для посилення стійкості системи в умовах постійних викликів."Обговорили можливості постачання газу в Україну, а також спільну роботу в безпековій сфері — захист людей від терористичних загроз та посилення внутрішньої безпеки завдяки українським технологіям", — зазначив український лідер.Обмін досвідом та цифровізаціяМозамбік висловив неабияку зацікавленість в українських напрацюваннях, які стосуються не лише військової сфери, а й повсякденного захисту громадян. Йдеться про технології, які вже довели свою ефективність у цифровізації державних процесів та швидкому реагуванні на небезпеки."Мозамбік зацікавлений у нашому досвіді впровадження технологій для захисту людей та цифровізації. Ми готові ділитися цими напрацюваннями", — зазначив президент України.Продовольча стабільністьОкремим пунктом переговорів стала продовольча безпека. Сторони підтвердили готовність координувати зусилля для підтримки стабільності на світових ринках продовольства, що є стратегічно важливим для обох регіонів."Наші команди працюватимуть над дорожньою картою спільних проєктів. Дякую за підтримку суверенітету та територіальної цілісності України", — додав голова держави.За результатами зустрічі було досягнуто домовленості про створення робочих груп, які найближчим часом деталізують механізми постачання енергоносіїв та реалізацію гуманітарних ініціатив.Нагадаємо, за даними Financial Times, глобальна енергетична система опинилася на межі колапсу через повне припинення постачань скрапленого газу з Перської затоки. Експерти попереджають, що запаси сировини у країнах-імпортерах вичерпаються вже за 10 днів, що загрожує світу безпрецедентною кризою..

У понеділок, 9 березня, в Республіці Ботсвана відбулася історична подія. Там установили перший пам'ятник Тарасу Шевченку на африканському континенті.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїх сторінках у соціальних мережах."Урочисте відкриття монументу відбулося в найбільшому навчальному закладі країни, Університеті Ботсвани, за участі керівництва, викладачів, студентів, іноземного дипкорпусу, української громади та журналістів", — зазначив він.За його словами, монумент створений із ботсванської бронзи. Його автор — скульптор Франсуа Котеце.Під час церемонії декан гуманітарного факультету Тапело Отлохетсве зачитав власний переклад "Заповіту" національної мовою Ботсвани — сетсвана."У світі встановлено 1 384 памʼятники Кобзарю, з яких 128 — у 35 країнах світу. Тепер до них доєдналася перша держава Африки, Ботсвана", — зауважив український міністр.Він висловив вдячність директорці українського департаменту Африки та регіональних організацій Любові Абравітовій, послу України в Ботсвані Олексію Сиваку та команді посольства за втілення цієї важливої ініціативи, керівництву Ботсванського Університету за співпрацю, українській громаді — за небайдужість."Перший Кобзар на африканській землі — це про глобальність ідей Шевченка, про позачасовість його слова, про силу його думки, яка крізь століття обʼєднує український народ і весь світ довкола універсальних цінностей свободи, справедливості, національної самобутності", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, що два роки тому українські військові Третьої штурмової бригади задекламували поезію Тараса Шевченка до 210 річниці від дня його народження..

У суботу, 7 березня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонні переговори з міністеркою закордонних справ і співробітництва Мозамбіку Марією Мануелою Душ Сантуш Лукас.Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ України."Я мав дружню розмову з міністеркою закордонних справ і співробітництва Мозамбіку Марією Мануелою Душ Сантуш Лукас", — розповів Сибіга.Він повідомив своїй колезі, що минулої ночі Росія здійснила черговий жорстокий напад на Україну, продовжуючи вбивати наших дітей уві сні. Я також звернув увагу на агресію Росії та її спроби заманити громадян африканських країн у свою злочинну війну.Повертаючись до нещодавнього відкриття посольства України в Мапуту, вони обговорили потенціал українсько-мозамбікських відносин і шляхи зміцнення двосторонньої співпраці на систематичній та різноманітній основі, зокрема, шляхом обміну візитами."Я висловив солідарність України з народом Мозамбіку внаслідок руйнівних повеней та підтвердив нашу готовність продовжувати нашу підтримку", — наголосив український міністр.У цьому зв'язку він наголосив на внеску України у глобальну продовольчу безпеку, постачання до країн Африки, зокрема, до Мозамбіку, через ініціативи "Зерно з України" та "Їжа з України"."Ми домовилися продовжувати зміцнювати українсько-мозамбікські відносини та посилювати нашу координацію в рамках міжнародних організацій", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, на початку листопада минулого року, він повідомляв, що щонайменше 1 436 громадян із 36 африканських країн зараз воюють у лавах російської армії в Україні. Це ті, кого ідентифіковано, хоча фактична цифра може бути вищою..

Судан офіційно звинуватив сусідню Ефіопію у здійсненні повітряної атаки на об'єкти всередині країни за допомогою безпілотних літальних апаратів. У зовнішньополітичному відомстві держави цей інцидент розцінюють як пряме зазіхання на територіальну цілісність та грубе порушення міжнародних норм.Про це повідомляє Clash Report.Деталі інцидентуЗгідно з офіційними даними суданської сторони, безпілотники були запущені з території Ефіопії. Ці апарати вразили визначені цілі безпосередньо в межах суданських кордонів. На оприлюднених картах епіцентром напруженості вказано прикордонний район Аль-Фашака (Al Fashaqa).Позиція МЗСОфіційний Хартум надав жорстку оцінку діям сусідньої країни: інцидент офіційно названо актом агресії. Також атаку кваліфікували як порушення державного суверенітету Судану.Нагадаємо, у міністерстві транспорту Російської Федерації стверджують, що російське судно "Арктик Метагаз" було атаковане біля берегів Лівії із застосуванням безекіпажних катерів. Офіційна Москва вже встигла охрестити інцидент актом "міжнародного тероризму" та морського піратства, традиційно поклавши відповідальність за операцію на українську сторону. .

У міністерстві транспорту Російської Федерації стверджують, що російське судно "Арктик Метагаз" було атаковане біля берегів Лівії із застосуванням безекіпажних катерів. Офіційна Москва вже встигла охрестити інцидент актом "міжнародного тероризму" та морського піратства, традиційно поклавши відповідальність за операцію на українську сторону.Про це повідомляють російські пропагандистські ЗМІ з посиланням на заяви мінтрансу РФ.Деталі інциденту в Середземному моріЗа версією країни-агресора, напад на газовоз стався у територіальних водах або поблизу узбережжя Лівії. У РФ заявляють, що атаку нібито здійснили українські морські дрони. Жодних незалежних підтверджень цієї інформації або доказів причетності України наразі не надано.Стан екіпажу та суднаЗа даними російського відомства, на борту атакованого газовоза перебувало 30 членів екіпажу. Російська влада запевняє, що:усі моряки є громадянами Російської Федерації;у результаті інциденту ніхто не постраждав, екіпаж перебуває у безпеці.Про ступінь пошкоджень самого судна "Арктик Метагаз" у повідомленнях окупантів наразі детально не йдеться. Водночас, за даними радника міністра оборони України Сергія Стерненка, російський танкер має серйозну пробоїну в районі машинного відділення та не підлягає відновленню.Нагадаємо, нещодавно Сили оборони України завдали ударів по ворожих цілях на тимчасово окупованих територіях. Уражено низку важливих об'єктів.Також 2 березня підрозділи Сил оборони України завдали потужних ударів по армії країни-агресорки, уразивши центр дальнього космічного зв’язку, низку об’єктів протиповітряної оборони та живу силу противника..

24 лютого 2022 року стало трагічною датою для всіх українців. TrueUA вирішив нагадати, скільки було спроб закінчити війну за столом переговорів і чому нинішня спроба також далека від реального миру.Від зустрічі на кордоні з Білоруссю до Стамбула. Як Росія нав’язувала свій форматЦього тижня виповнюється чотири роки не тільки з дня повномасштабного вторгнення росіян в Україну, а й із першого контакту українських та російських уповноважених осіб після початку війни. Сталося це 28 лютого на українсько-білоруському кордоні. Українську групу перемовників представляв глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, російську — помічник Путіна Володимир Мединський. Обоє досі беруть участь у переговорному процесі. Тоді росіяни викотили ультиматум, який лишався незмінним в основних положеннях протягом подальших спроб дипломатії.Наступні переговори відбувалися 3 і 7 березня. Росіяни на чолі з Мединським підвищували градус ультиматумів. На той момент в окупації перебувала північ Київщини, значна частина Чернігівщини, Харківщини, росіяни просувалися на Півдні, на Донеччині й Луганщині. Зрештою серія попередніх контактів підвела до переговорів у Стамбулі, які стартували 29 березня."Стамбульський формат" був першим, де Україна і Росія за посередництва Туреччини обмінялися позиціями. Українська делегація в Стамбулі нічого не підписувала, але Путін використав цей переговорний трек для нав’язування думки про буцімто якийсь меморандум, на який погодилася Україна. Пізніше глава МЗС РФ Сергій Лавров поширював фейк про готовність української влади підписати угоду на основі стамбульських перемовин. Це була маніпуляція з метою перекладання на Україну провини за продовження бойових дій. Такий самий фінт росіяни застосують щодо Трампа після серпневої зустрічі з Путіним на Алясці, коли казатимуть про "дух Анкориджа".Частина вимог Кремля з часів перших переговорів у Стамбулі перекочувала в усі інші спроби домовитися. Серед них так зване "усунення першопричин" війни, що передбачає відмову України від членства в НАТО, суттєве обмеження Збройних сил, визнання Криму російським, надання офіційного статусу російській мові, відмова від заборони РПЦ в Україні. До цього додавалися інші максималістські вимоги. Простіше кажучи, Москва вимагала капітуляції не лише від Києва, а й від США та інших членів НАТО, які на час березневих переговорів 2022 року здавалися розгубленими й неготовими йти на щось більше, аніж економічні санкції. Переговори у Стамбулі зупинилися після деокупації Київщини, коли світ побачив звірства росіян у Бучі, Ірпені та інших містах і селах столичного регіону. До переговорів у найбільшому місті Туреччини ще повернуться через три роки, за інших умов та за наполягання Трампа, але з незмінним порожнім результатом і таким самим порожнім очільником російської делегації Мединським. Його поява у переговорному треку стала ознакою пониження Кремлем зацікавленості у реальних підсумках дипломатії."Формула миру". Як Україна просувала свій мирний план і чому нічого не вийшлоНа саміті "Великої двадцятки" на Балі 15 листопада 2022 року президент Зеленський оприлюднив "Українську формулу миру" з 10 пунктів. Навколо цього документу протягом наступних двох років і тривала робота українських дипломатів. Водночас прямих політичних контактів між Києвом та Москвою не було. Свої послуги "голубів миру" пропонували лідери окремих держав, проте це був їхній піар, який не мав нічого спільного зі справжньою дипломатією. Можна, зокрема, пригадати човникову дипломатію африканських лідерів на чолі з президентом ПАР Сірілом Рамафосою. На першу річницю російського вторгнення в Україну свій "мирний план" із 12 пунктів оприлюднив Китай — союзник у війні проти України. За змістом це був абсолютно порожній набір декларацій, єдиний пункт, який заслуговував на увагу — перший, про повагу до суверенітету всіх країн та дотримання принципів Статуту ООН. У травні 2024 року Китай спільно з Бразилією запропонував спільний "мирний план" із шести пунктів, де про повагу до суверенітету вже не згадувалося.Справжнє нутро "миротворці" із Піднебесної проявили того ж року, коли ледь не зірвали засідання Глобального саміту миру у швейцарському Бюргенштоку, де обговорювалося українське бачення миру. Україна спільно з партнерами активно готувалася до цього заходу, запросили й китайську делегацію, проте в Пекіні відповіли відмовою, бо у Швейцарії не планувалася участь Росії та мав обговорюватися український мирний план, а не всі, яких на той час вже було шість чи сім. Гірше того, китайці відверто зривали цей захід — про що тоді заявив президент Зеленський. На офіційний Пекін орієнтується багато країн Глобального Півдня, відмова китайців їхати на важливий для України форум стала для них сигналом до саботажу.Глобальний саміт відбувся 15-16 червня 2024 року, під підсумковим комюніке спочатку підписалося 80 держав і чотири міжнародні організації, три з них підписи відкликали, натомість додалися нові, загалом документ підтримали 90 держав і шість організацій. З огляду на поведінку Китаю та гнівні заяви з Москви, результат — досить успішний.Проте він не отримав розвитку. Головна причина — передвиборча кампанія в США. Світ тоді взяв паузу в очікуванні, хто ж переможе. Тому дипломатична робота з організації другого засідання наштовхувалася на понижений інтерес до цього заходу. Тим більше Дональд Трамп під час кампанії робив гучні заяви, що завершить війну в Україні за 24 години, й в один чарівний дзвінок до Путіна багато хто хотів вірити. Інша справа, що протягом минулого року про Українську формулу миру вже не згадували. Очевидно, інтересу до неї не проявляли у Вашингтоні, проте, здається, Київ сам відмовився від цієї цікавої ініціативи, віддавши ситуацію в руки Трампа.Переговори імені Трампа. Куди вони заведутьТретій за часом переговорний трек — розтягнуті на цілий рік обіцяні 24 години. Сам Трамп каже: "Ми завершили вісім воєн, і я думаю, що дев'ята на підході. Вона виявилася найскладнішою, хоча я думав, це буде найлегша. Ніколи не знаєш, що буде просто, а що не так вже й просто".За рік, що минув, та за два місяці цього року українці та наші справжні друзі в Європі й США неодноразово переживали емоційні гойдалки через поведінку глави Білого дому. Чого тільки вартий "мирний план" із 28 пунктів, написаний у Москві й під яким підписалися американці, але потім включили задній хід.Якщо "стамбульський формат" — формула капітуляції, яку нав’язувала Росія, "Українська формула миру" та Глобальний саміт миру — наше бачення мирного процесу, то зараз не зовсім зрозуміло, який остаточний варіант обговорювався в Маямі, Абу-Дабі, в Женеві. Відомо про план із 20 пунктів, не всі подобаються українцям, але це хоча б якийсь предмет переговорів. Однак після кожної зустрічі виринають тривожні подробиці, як от просування американцями абсурдної ініціативи створення вільної економічної зони в Донецькій області. Іноді складається враження, що ці переговори потрібні лише для того, щоб утримати Трампа за столом перемовин й аби він не побіг брататися з Путіним заради 12 трильйонів доларів, якими Кремль підкупляє американську адміністрацію.Днями анонсували наступний етап переговорів, а Стів Віткофф взагалі обіцяє "хороші новини"."Ми з Джаредом (зятем Трампа Джаредом Кушнером, — ред.)  сподіваємося внести на обговорення обом сторонам кілька пропозицій, які зблизять їх протягом наступних 3 тижнів і, можливо, навіть призведуть до саміту між Зеленським і президентом Путіним", — заявив він.Про бажання зустрітися з Путіним казав і президент України. Причому не раз. З Москви відповідали — спочатку треба підготувати документи.Трамп поспішає, у нього фактично вже розпочалася передвиборча кампанія з проміжних виборів до Конгресу, від яких залежатиме його президентська посада, адже втрата республіканцями більшості хоча б в одній із палат неминуче призведе до початку процедури імпічменту. Це чудово розуміють в Москві, тому навмисно затягують час, сподіваючись, що глава Білого дому або сам зіскочить з переговорів і переключиться на внутрішню політику, або погодиться на двосторонні переговори США — Росія, або на те, що Україна, аби не лишитися без підтримки Штатів, піде на серйозні поступки.Тому щодо переговорного треку імені Трампа висновків поки немає. Він — нелогічний, непрозорий та незрозумілий переважній більшості нашого суспільства. Про що свідчать дані соцопитування Центру Разумкова: 32,7% опитаних вважає, що українська влада скоріше не успішно веде переговори зі США та РФ щодо мирної угоди, ще 17,4% обрали відповідь "не успішно". "Скоріше успішно "обрали 30,2%, успішно лише 2,9%.Чому ж переважає кількість тих, хто не бачить успіхів? Відповідь в інших цифрах цього ж опитування: українці — проти поступок Росії в ключових питаннях, а переговори саме про формат поступок. 83,9% опитаних вірять у перемогу України, майже 70% впевнені, що навіть в разі територіальних поступок країна-терористка продовжуватиме агресію..