Кінець каденції, відсутність голосів, небажання брати відповідальність за складні рішення чи втручання Банкової — український парламент накопичив чималу кількість проблем і напруг, які заважають йому працювати. А щодо ефективності його роботи, то питань останнім часом більшає. У очільника фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, за його ж словами, лежать заяви депутатів, яким набридло депутатське крісло, назбирати голосів навіть на внесені у порядок денний закони все важче, та й сама Рада не надто демонструє потяг до роботи, все частіше перебуваючи у простої.
Про те, наскільки така ситуація є загрозливою і як взагалі мають працювати народні обранці, TrueUA дізнавався у керівника Центру громадської аналітики "Вежа", політолога Валерія Клочка.
Фото з архіву Валерія Клочка
— По-перше, це не є чимось нетрадиційним для українського парламенту. Навіть в мирні часи парламент працював так само. Так само депутати десь не погоджують позиції, десь не вистачає голосів, спікер Верховної Ради, користуючись своїм положенням, може закрити сесію, може оголосити перерву до ранку або ще щось. Це процедурні маніпуляції, до яких вдаються спікери практично усіх парламентів у світі. Яскравий приклад зараз можна спостерігати у Конгресі США, ситуація один в один. І це вказує на те, що і в США, і в Україні наявна політична криза.
Вона зумовлена тим, що на сьогодні фактично немає більшості, яка готова швидко ухвалювати рішення, безвідносно до їхньої ефективності чи неефективності. Які б коментарі хто не з лідерів фракцій давав. Арахамія (Давид Арахамія, голова фракції "Слуга народу", — ред.) може казати, що у них все гаразд, але насправді це не так. Звісно, він не розповідатиме, що все вкрай погано і вони не можуть зібратися на засідання. Збираються, але рішення ухвалюються саме так, як ухвалюються.
Ще раз скажу, в цьому немає нічого екстраординарного. Наприкінці будь-якого скликання виникають такі проблеми.
— Ми трішки несправедливі. Якщо подивитися календар засідань Верховної Ради, то пленарних днів буває на місяць максимум вісім, і то вони не повні — півдня або день працюють. А ми чомусь звикли вважати, що депутати з ранку до ночі тиснуть на кнопки. Це не так. Вони роблять багато роботи в комітетах. Без перебільшення, здебільшого депутат працює не у сесійній залі, а на етапі підготовки документів. Тож важливіше те, як збираються і працюють комітети. От зараз є проблема з роботою Комітету з питань нацбезпеки й оборони, який розглядає мобілізаційне законодавство.
Знаєте історію закону про захист державної мови у парламенті VIII скликання? Тоді відповідний комітет Миколи Княжицького не міг зібратися протягом року, і тільки коли була політична воля і цей закон взяли на прапор як один з елементів передвиборчої кампанії Порошенка, комітет почав працювати у посиленому режимі. І Княжицький стояв у парламенті три місяці, читав правки до цього законопроекту, і його врешті-решт проголосували. Тому що були непорозуміння всередині тодішньої керівної коаліції БПП та "Народного фронту", вони дуже довго не знаходили спільної мови з певних питань і блокували роботу парламенту.
Зараз аналогічно. А те, що депутати там два чи три рази на місяць засідали, — так в принципі було завжди, такий парламентаризм. І це погано. Врешті, ми постійно говоримо про реформування парламенту, але ж ми цього не робимо.
— Якщо говорити про конкретні документи, які ухвалювалися в парламенті, проаналізувати роботу попереднього скликання, то вона нічим не відрізняється. Це у великій кількості ухвалення різного роду резолюцій, ратифікації різних договорів тощо. Підготовка закону перед тим, як він потрапить до зали на друге читання, потребує величезного обсягу роботи. Якщо це простий закон у вигляді якоїсь правки до чинного, це одна справа. Інша, якщо політичний. Я не випадково навів приклад із законом про захист державної мови. Йдеться ж не просто про зміни до окремого закону, а до загалом законодавства, яке регламентує мобілізацію в Україні.
Це політичні закони. Вони перетворилися на інструмент боротьби між політичними опонентами, і попри війну політика все одно присутня. Тут же й історія із блокуванням виїзду депутатів за кордон, які почали спамити цей законопроект правками. Довкола цього будують політику, і, обговорюючи це, ми також торкаємося питання ефективності роботи парламенту через призму ухвалення дуже чутливого законопроекту.
Ми маємо розуміти, що жодна політична сила не захоче на себе брати відповідальність, якщо у цьому законопроекті будуть проголосовані норми, які будуть суперечити Конституції, тим більше обмежувати права і свободи людей, не будуть справедливим розв'язанням нинішніх проблем навколо мобілізації. Тому він і затримується.
Але заради правди я б хотів звернути увагу на те, хто сьогодні долучається до результативного голосування за законопроекти від уряду, влади. Сказати, що є якась монобільшість, як була на початку ІХ скликання, — її фактично немає. І це також може бути однією з проблем — відсутність голосів. Від скликання до скликання — одна й та ж проблема.
— Тут питання в інтерпретації. Якщо говорити з правового погляду, то в нас суб'єктами законодавчої ініціативи є президент, Кабінет міністрів, Верховна Рада. Вони в однаковій мірі мають право вносити законопроекти до парламенту і лобіювати їхнє ухвалення. Звісно, тут все буде залежати, в кого більше механізмів впливу, просування того чи іншого документу. Бо якщо документ вносить опозиція, то вона може їх хоч сотнями штампувати, вони в порядок денний не потраплять. А якщо таки потраплять, то їх спікер не поставить на голосування навіть на гіпотетичне перше читання.
Це класика парламентаризму, коли більшість через отримані під час виборів інструменти просуває свої законодавчі ініціативи в першу чергу, на відміну від ініціатив меншості, опозиції. Тому тут слово "втручання" не зовсім правильне. Президент має право законодавчої ініціативи, це передбачене Конституцією. Питання до неї.
Ми ж весь час забуваємо, за якою Конституцією живемо. Нагадую, що в нас нині Конституція у тому вигляді, в якому її ухвалювали у 2004 році. А готували її в офісі Медведчука і Кучми. Ми живемо за Конституцією Кучми-Медведчука, розповідаємо, що це типова парламентсько-президентська республіка, але виявляється, що президент втручається у роботу парламенту. Бо в нього є такі конституційні повноваження!
Тому тут більше не про втручання, а про роботу самої влади. А те, що парламент став інструментом у державному управлінні Банкової, — це так. У нас вибори 2019 року дали повний карт-бланш Зеленському. Коли кажуть "узурпував владу" — ні, люди йому делегували йому. Але ця модель державного управління на сьогодні демонструє свою недолугість. І зараз ведеться чимало розмов, що після війни ми постанемо перед потребою апгрейду України, її оновлення. Навіть на конституційному рівні.
— Ми дійсно зараз керуємося воєнним станом, в умовах якого провести вибори немає можливості. І у влади є чітке обґрунтування, чому вона їх не проводить. Але якщо, умовно, завтра буде скасований воєнний стан, то вибори будуть так само, як були у 2014, у 2015, у 2019 роках. Ми ж провели четверо загальнонаціональних виборів з початку війни, анексії Криму й окупації Донбасу. І нині ця вся "мишина возня" в парламенті, яка, на правду, шкодить Україні, свідчить, що політики вже активно готуються. Є різні думки, коли вибори відбудуться, але найпізніша дата – 2025 рік.
Ну і видно, що на міжнародному рівні також моделюється ситуація завершення війни. Можливо, не в зовсім привабливому для нас світлі, але будемо реалістами: світ і Захід моделюють припинення війни в Україні. Хай високопосадовці наших партнерів досить обережні у висловлюваннях, очевидно, що такі сценарії дійсно розглядаються. Це чудово розуміють і на Банковій, і в опозиції. І готуються. Хтось більш, хтось менш інтенсивно.
І ще один момент. Коли завершиться війна, а вона рано чи пізно завершиться, буде миттєво розпочатий виборчий процес. Треба буде проводити і парламентські, і президентські, й місцеві вибори. У всіх учасників на підготовку буде максимум місяців шість. Я навіть уявити не можу, скільки треба ресурсів, щоб з нуля зорганізуватися до такого процесу. Це неймовірний обсяг роботи для кожної політсили. Тому ця робота вже триває.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
