# Верховна Рада

Голова комітету Верховної Ради України Олександр Мережко заперечив слова американського президента Дональда Трампа, який заявив, що президент Володимир Зеленський начебто не читав "мирний план".Про це Олександр Мережко сказав у коментарі для Sky News. Він висловив здивування заявою Трампа, а також додав: очільник Білого дому знає, що Зеленський "дуже обережний"."Він читає всі документи, особливо такі важливі, як ця мирна пропозиція президента Трампа, я абсолютно впевнений, що він ознайомився з цим планом і прочитав його", — сказав депутат.Натомість депутати Верховної Ради України, за словами Мережка, ще не ознайомлені з мирними пропозиціями США.Раніше Дональд Трамп заявив, що Володимир Зеленський досі не ознайомився з "мирним планом". І це викликало певне розчарування в лідера США."Ми розмовляли з президентом Путіним, ми спілкувалися з українськими лідерами, включно з президентом Зеленським. І мушу сказати, що трохи розчарований тим, що президент Зеленський ще не прочитав пропозицію. Це було станом на декілька годин тому", — зазначив американський президент.Також він додав, що Росія хотіла б усю Україну, але все ж згодна з мирною угодою, та, зокрема, команда президента України підтримує документ. Але чи згоден сам Зеленський — він не знає."Його команді "мирний план" подобається. Росія з ним згодна. Росія, думаю, хотіла б отримати всю країну, якщо так подумати. Але Росія, як я вважаю, згодна з цим. Але я не впевнений, що Зеленський із цим згоден. Його команда це підтримує, а він цього не читав", — висловився Трамп.Також очільник Білого дому знову заявив про те, що вважав, що вирішення війни в Україні буде трохи легшим, але це виявилося не так."Це дуже важка війна, дуже жорстка", — наголосив Дональд Трамп.Нагадаємо, що, за інформацією The Guardian, війна, розв'язана російським диктатором Володимиром Путіним в Україні, призводить до систематичного руйнування його власної країни. Ця агресія обертається для Росії економічною, фінансовою, геополітичною та людською катастрофою, яка поглиблюється з кожним днем..

Україна продовжує підтримувати різні категорії населення, серед них — особи, які мають право на субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Очікується, що наступного року ця допомога від держави триватиме.Як повідомила народна депутатка від "Слуги народу", заступниця голови парламентського Комітету з питань бюджету Леся Забуранна, у бюджети 2025 і 2026 років закладено приблизно однакову суму на субсидії — майже 42,3 мільярда гривень."Попри війну, попри те, що наш бюджет є дефіцитним, ми заклали кошти на підтримку тих, хто цього потребує, і у 2025 році, а також виділяємо їх у 2026-му. Ідеться про майже 43 мільярди гривень на субсидії, які мають допомогти й підтримати приблизно 2,7 мільйона домогосподарств під час опалювального сезону", — зазначила вона.Вона також зауважила, що в бюджеті наступного року пропонувалося закласти кошти на підняття зарплат учителям та покращення різних напрямків соціального забезпечення, зокрема й пенсійного."Передбачається двоетапне підняття заробітної плати для вчителів на 30% у січні й на 20% у вересні. Водночас є ініціатива від народних депутатів, щоб підняти суму до трьох мінімальних зарплат. І тут ідеться не лише про вчителів, а й про підвищення оплати праці для науково-педагогічних працівників, тобто викладачів закладів вищої освіти", — наголосила нардепка.Забуранна вважає, що це "абсолютно адекватна сума, яку мають отримувати люди, які сьогодні, ризикуючи власним і життям, і здоров'ям, продовжують навчати наших дітей".Нагадаємо, деякі українці мають право на субсидію та пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Однак між цими двома допомогами існує суттєва різниця. Детальніше — у матеріалі TrueUA..

Служба безпеки України, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили злочинну групу, яку очолювала народна депутатка України Анна Скороход. Члени угруповання вимагали 250 тисяч доларів США за організацію санкцій РНБО проти компанії-конкурента.Про це повідомили у прес-службі відомства. Правоохоронці не оприлюднили прізвище фігурантки корупційної справи, але, за даними "Української правди", йдеться про народну депутатку від партії "За майбутнє" Анну Скороход.Суть "схеми"За даними слідства, народна обраниця залучила до своєї протиправної діяльності помічника та декількох посередників. Їхня пропозиція представнику бізнесу полягала в тому, щоб за винагороду 250 тисяч доларів організувати накладення санкцій Ради національної безпеки і оборони України на компанію-конкурента.Розподіл оплати. Під час переговорів фігуранти погодилися розділити виплату на два транші."Страховка". Для гарантії отримання всієї суми з бізнесмена вимагали написати розписку про нібито запозичення коштів.Затримання та доказиПравоохоронці задокументували факт отримання посередником першої частини хабаря — 125 тисяч доларів — прямо у центрі Києва. Після цього "клієнту" повідомили, що ці кошти нібито будуть передані посадовцям РНБО.Однак, як з'ясувало розслідування, кошти членам РНБО чи іншим посадовцям так і не передали, оскільки фігуранти не змогли знайти особу, яка погодилася б вчинити незаконні дії. Під час обшуків за місцями роботи та проживання депутатки та її спільників виявлено докази злочинної діяльності.ПідозраНа підставі зібраної доказової бази усім учасникам угруповання повідомлено про підозру за:ч. 4 ст. 27;ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України.Це кваліфікується як підбурення до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Наразі вирішується питання про обрання фігурантам запобіжного заходу.Що відомо про Анну СкороходНародилась 14 січня 1990 року у місті Вишгород Київської області. Закінчила Кївський національний університет культури і мистецтв за фахом "тележурналіст, диктор і телеведучий", а також отримала правничу освіту у Національній академії внутрішніх справ України (спеціальність "правознавство").У 2019-му обрана народною депутаткою України по мажоритарному округу № 93 (Київщина). Стала депутаткою від партії "Слуга народу".14 листопада 2019 року Скороход звинуватила владу у затриманні свого чоловіка Олексія Алякіна через її голосування всупереч позиції фракції щодо законопроекту про відкриття ринку землі у першому читанні.Водночас глава фракції Давид Арахамія звинуватив Скороход в пропонуванні хабарів. Крім того, Арахамія стверджував, що Скороход в Раді лобіює інтереси "конкретних олігархічних груп". Вже 15 листопада 2019 року Скороход була виключена із фракції "Слуга народу". Після цього вона приєдналась до іншої політичної групи — "За майбутнє".Нагадаємо, 28 листопада у мережі повідомили про обшуки в Андрія Єрмака. Згодом сам вже колишній керівник ОП підтвердив інформацію про те, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводять обшуки у його помешканні. Екс-псадовець заявив, що не перешкоджає слідчим діям. Після обшуків Андрій Єрмак написав заяву про відставку..

Російська мова більше не захищена в Україні за положенням Хартії регіональних або міноритарних мов. Таке рішення ухвалила Верховна Рада України.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на відповідний закон (№14120), ухвалений депутатами українського парламенту."За" внесення змін до деяких законів у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов проголосували у цілому 264 народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради в середу, 3 грудня.З переліку мов, до яких Україна зобов’язується застосовувати положення Хартії, також вилучено молдовську мову у зв’язку з визнанням румунської мови державною мовою Республіки Молдова.Згідно зі змінами, законодавство Україна застосовуватиме положення Хартії до білоруської, болгарської, гагаузької, кримськотатарської, новогрецької, німецької, польської, румунської, словацької, угорської, чеської мов та івриту.Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, виключення російської мови не порушує зобов’язань України за Хартією та відповідає положенням її преамбули."Охорона та розвиток регіональних або міноритарних мов не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності їх вивчення", — йдеться в документі.Там також зазначається, що російська мова на теперішній момент в Україні внаслідок свого панування упродовж декількох століть залишається найуживанішою мовою національних меншин, тож немає підстав вважати її загроженою.Нагадаємо, Державний комітет України з питань телебачення повідомляв раніше, що за перші шість місяців 2025 року в Україні близько 10% книг і брошур випускали іноземними мовами. Зокрема, 1,7% книг — російською..

У середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроект №13650, який визначає формат та правила здачі національного мультипредметного тесту (НМТ) та вступної кампанії 2026 року.Про це повідомив голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки й інновацій Сергій Бабак в Telegram."НМТ 2026 року буде проходити за тогорічною моделлю: в один день із можливістю додаткових сесій", — наголосив він.Бабак уточнив, що "за" такий документ проголосували 264 народні обранці."Фактично ми зберегли минулорічну модель проведення НМТ. Це зрозуміле та передбачуване рішення у воєнний час, коли головним залишається питання безпеки та рівності доступу кожного з учасників тестування, у тому числі й за кордоном", — пояснив він.Як і попередніми роками, вступники не складатимуть державну підсумкову атестацію. Її не передбачено і на інших рівнях освіти."Перелік предметів НМТ залишається незмінним. Вступники складатимуть українську мову, математику, історію України й один предмет на вибір: іноземна мова, біологія, географія, фізика, хімія або українська література", — додав голова парламентського комітету.Усі результати НМТ, розпочинаючи з 2023 року, залишаються чинними. Їх можна використати також під час вступу 2026 року.У вересні директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко заявляла, що УЦОЯО вважає реалістичним проведення НМТ у дводенному форматі та готовий до його запровадження, водночас освітній омбудсмен Надія Лещик виступала за одноденну модель.Нагадаємо, 30 листопада член комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України, народний депутат Роман Грищук розповідав, що ідею впровадження строкових договорів для вчителів під час підготовки змін, спрямованих на підвищення заробітної плати, не підтримали у парламенті. Зараз розглядається ідея єдиного посадового огляду в розмірі трьох заробітних плат..

У середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Основними будуть видатки на оборону.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк. Він констатував, що "за" документ проголосували 257 депутатів."Рада прийняла Бюджет на 2026 рік. Точніше популістичний бюджет виборів", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Сам Железняк зауважив, що голосував "проти".Державний бюджет на 2026 рік: основні показникиЯк відомо, в першому читанні державний бюджет України на 2026 рік ухвалили ще 22 жовтня. Уряд 5 листопада підготував документ до другого читання у Верховній Раді. До нього внесли низку змін.Витрати на 2026 рік в бюджеті заклали в розмірі 4,8 трильйона гривень при доходах у 2,83 трильйона гривень. Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені 2026 року. Документ встановлює з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату:у місячному розмірі — 8 647 гривень;у погодинному розмірі — 52 гривні.Зараз мінімалка становить 8 000 гривень. Вона зросте на 8,1%.За очікуваннями Мінекономіки, 2025 році середня зарплата збільшиться на 20,6% до 25 886 гривень. Це зарплата до вирахування податків. Кабінет міністрів прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців 2026 року до 16%. Згідно з документом, середня зарплата становитиме 2026 року 30 032 гривні.Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію). Документ пропонує установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 209 гривеньУ документі закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 гривні за долар 2026 року. Цей курс є розрахунковим і жодним чином не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами.Очікується, що реальний ВВП 2026 року зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трильйона гривень. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%.Прийняття державного бюджету: коментар ЗеленськогоПрезидент України Володимир Зеленський Вдячний подякував усім парламентарям, які підтримали бюджет на 2026 рік. "Це важливий сигнал стійкості України та стабільного фінансового забезпечення потреб наступного року", — наголосив гарант.Зеленський також назвав три пріоритети державного бюджету: гарантування української оборони;соціальні програми;можливість відновлювати життя після російських ударів. "Працюємо і з партнерами, щоб залучити необхідну фінансову підтримку для України. Зараз є чітке свідчення для всіх партнерів, що жодних внутрішніх підстав для нестабільності в Україні не буде", — додав президент.Нагадаємо, раніше віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що у Європейському Союзі є порозуміння щодо фінансової підтримки України на наступні два роки. Тому в державному бюджеті на 2026 рік не буде "дірки"..

У вівторок, 2 грудня, народні депутати від опозиційної партії "Європейська Солідарність" заблокували трибуну Верховної Ради. Причина — вимагають відставки Кабінету міністрів.Про це повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк."Рада заблокована, з криками "Уряд геть!". Засідання зараз буде закрито", — зазначив він.Своєю чергою, голова ВРУ Руслан Стефанчук заявив, що парламент сьогодні мав розглянути перелік важливих законів, в тому числі й питання, пов'язані з перекладом конвенції, де треба було забрати російську мову. Однак, через блокування трибуни, він оголосив перерву у засіданні.Попередній контекст18 листопада у Верховній Раді стався протест: народні депутати заблокували парламентську трибуну, висунувши радикальну вимогу — тотальну відставку чинного Кабінету міністрів. Своєю чергою, голова ВРУ Руслан Стефанчук закликав народних депутатів повернутися до конструктивної роботи. Адже, за його словами, держава, яка веде війну, не може дозволити собі політичного саботажу.19 листопада у парламенті знову виникла політична криза: народні депутати від фракції "Європейська Солідарність" повторно заблокували парламентську трибуну з вимогою опозиції щодо відставки уряду та заслуховування прем’єр-міністерки. Група парламентарів вийшла до трибуни з плакатами, зокрема, із закликами: "Рішення одне: коаліція єдності", "Кабміндіч у відставку" та звинуваченнями, що "Кабміндіч вкрав у ЗСУ".Верховна Рада викликала на пленарне засідання на 13:00 середи прем’єр-міністра Юлію Свириденко. Проте згодом нардеп від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко повідомив, що замість Свириденко в Раду прийде віце-прем'єр Качка.19 листопада Руслан Стефанчук заявив про перерву в засіданні та проведення консультацій. Причиною такого рішення стали розслідування корупційної схеми в "Енергоатомі" та відставки двох міністрів..

У понеділок, 1 грудня, депутати від фракції "Слуга Народу" зустрічалися з урядовцями та премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко. Вони обговорювали питання бюджету, кандидатів на посади міністрів у вакантних міністерствах юстиції й енергетики та покращення комунікації між парламентом і урядом.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на нардепів від "Слуги народу". Зокрема, представниця монобільшості Галина Янченко розповіла, що можливість ухвалення бюджету на 2026 рік наразі мінімальна, адже в депутатів є запитання до його видатків."Це зміна політики щодо ФОПів. Також є дискусійне питання щодо зарплати вчителів, тому що, з одного боку, там вже розпочалися процеси, зокрема, публічна комунікація щодо підвищення. Але так само незрозуміло, що стане джерелом цих виплат і яка процедура”, — зазначила вона.Раніше стало відомо, що Міжнародний валютний фонд нібито закликав уряд України запровадити обов'язковий податок на додану вартість для ФОП, річний оборот яких перевищує один мільйон гривень. ПДВ в Україні складає 20%.Один зі співрозмовників журналістів повідомив, що його цікавлять потенційне збільшення видатків на сектор безпеки й оборони, зокрема, щодо зарплат військовим. Також обговорювали можливе усунення програми "Національний кешбек" і зменшення видатків на телемарафон.Галина Янченко й інші співрозмовники медійників зауважили, що ухвалення бюджету має відбутися до кінця грудня через те, що таку умову Україні висунув МВФ для запровадження наступних програм із фінансування.Окремо, депутати обговорили з Юлією Свириденко майбутніх кандидатів на посади міністрів юстиції й енергетики. Профільні комітети готують списки кандидатів, далі відбудеться обговорення у фракції, а згодом узгодження у премʼєр-міністерки та президента. Після цього за кандидата голосуватимуть на засіданні."Денис Маслов зараз кандидат, але не виключено, що з’являться й інші кандидати у процесі", — розповів співрозмовник у фракції.Галина Янченко зазначила, що під час зустрічі нардепів і уряду 1 грудня прізвище Дениса Маслова не звучало. Планується, що уряд і надалі продовжить консультації з парламентом, зокрема, з іншими фракціями та групами.Нагадаємо, що Україна 2025 року витрачає на оборону 54 мільярди доларів, посідаючи одне з провідних місць у глобальному рейтингу військових витрат. Лідером за обсягом оборонних витрат залишаються США — 949,2 мільярда доларів, далі йдуть Китай (449,9 мільярда доларів) і Росія (352,1 мільярда доларів)..

Ідею впровадження строкових договорів для вчителів під час підготовки змін, спрямованих на підвищення заробітної плати, не підтримали у Верховній Раді України. Зараз розглядається ідея єдиного посадового огляду в розмірі трьох заробітних плат.Про це повідомив член комітету з питань освіти, науки та інновацій, народний депутат Роман Грищук, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці.Раніше в парламенті розглядали ідею запровадити строкові договори для вчителів та збільшити норму навантаження до 22 годин на тиждень у межах заходів із підвищення заробітної плати. У професійній спілці працівників освіти та науки розкритикували запропоновані зміни та заявили, що вони можуть призвести до масового звільнення.Тепер, за словами Грищука, у профільному комітеті відмовилися від ідеї строкових договорів, які "викликали величезний спротив і недовіру через ризики зловживання на місцях"."Тому ця ідея вилучена з пропозицій і з порядку денного. Простіше кажучи: цього не буде. А от чи будуть три мінімальні зарплати з вересня — залежить від нас із вами та голосування в залі за держбюджет-2026", — пояснив нардеп.За його словами, у проекті бюджету на підвищення зарплати вчителям передбачили додаткові 53 мільярди гривень. Однак ці кошти не включають до освітньої субвенції, тому механізм їхнього розподілу "поки що незрозумілий". Окрім того, сума не дозволяє забезпечити вчителів трьома мінімальними зарплатами.Тож у комітеті розглядають інший підхід, який потребує додаткових 14 мільярдів гривень. Парламентарі пропонують запровадити єдиний посадовий оклад для педагогів у розмірі трьох мінімальних заробітних плат (25 941 гривні), який замінить тарифну сітку та максимальний посадовий оклад у 7 732 гривень. Від єдиного посадового окладу нараховуватимуть надбавки:за стаж;за сертифікацію;за тип закладу освіти;коефіцієнти за адміністративні посади;мотиваційна надбавка до 20% (за класне керівництво, перевірку зошитів, звання, підготовку олімпіадників);місцева надбавка, яку громада встановлює самостійно та яка не змінюється.Грищук зауважив, що для реалізації задуму необхідно збільшити суму до бюджету в редакції першого читання, а також збільшити мінімальне навантаження до 22 годин."Більшість учителів і так працюють 20-30 годин, а молоді — навіть понад 30. І навіть якщо хтось має 18 годин і залишиться з ними, оплата в новій системі буде суттєво вищою. Маємо фактично два варіанти — залишити те, що є у першому читанні (з підвищенням зарплат, але без зміни системи та без гарантованих трьох мінімальних заробітних плат) або додати необхідну суму і перейти на нову систему з трьома мінімальними зарплатами, від якої виграє кожен вчитель!" — додав народний депутат.Нагадаємо, 23 жовтня стало відомо, що Верховна Рада проголосувала в першому читанні державний бюджет на 2026 рік і підтримала всі правки щодо освіти, які подавав комітет парламенту з питань освіти, науки й інновацій. Це мало спричинити зміну моделі оплати праці вчителів..

У четвер, 27 листопада, у Верховній Раді зареєстрували законопроект щодо подовження строку оцифрування трудових книжок.Відповідний документ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" оприлюднено на сайті парламенту.Ініціатором проекту закону є член депутатської групи "Відновлення України" Гнатенко Валерій. У пояснювальній записці наголошується, що завданням законопроекту є "подовження строку, передбаченого для оцифрування трудових книжок працівників та гарантія захисту трудових прав громадян в умовах воєнного стану".Зазначається, що станом на 2025 рік залишається значна кількість трудових книжок, які ще не були оцифровані, адже в умовах повномасштабної війни процес оцифрування зазнав суттєвих ускладнень."Частина роботодавців втратила доступ до архівів або зазнала пошкодження матеріальних носіїв інформації. Підприємства на тимчасово окупованих і деокупованих територіях втратили можливість здійснювати повноцінну кадрову роботу. Багато установ перебувають у стані релокації або призупинили діяльність через воєнні дії. Працівники, які змінили місце проживання, не завжди мають змогу передати оригінали трудових книжок. Відтак, виникла об’єктивна необхідність продовження строку внесення відомостей до електронного реєстру", — наголошується у пояснювальній записці.Наразі процес оцифрування триває із 2021 до 2026 року і має завершитися до кінця цього періоду. Однак, якщо проект закону буде ухвалено, то цей період буде продовжено.Нагадаємо, за даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.Додамо, ключовими тенденціями на українському ринку праці у 2026 році будуть дефіцит працівників та подальше зростання заробітних плат..

У вівторок, 25 листопада, Володимир Зеленський підписав закон № 4670-IX, який установлює чіткі вимоги до якості зв’язку. Це ще один важливий крок до швидкого й прогнозованого мобільного інтернету для всіх українців.Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Telegram.Відтепер стабільний мобільний інтернет має бути доступним у будь-якому куточку країни. Документ передбачає такі ключові зміни: швидкість — обов’язковий стандарт. Раніше оператори декларували теоретичні показники. Тепер швидкість інтернету — офіційний параметр якості, де держава встановлює мінімальний рівень якості послуг абонентів, а оператори будуть зобов’язані дотримуватися;контроль якості в смартфоні — відтепер українці зможуть самостійно робити спідтести, а реальні дані автоматично надходитимуть до НКЕК. Це дасть змогу телеком-регулятору швидше виявити проблемні зони для покращення;розширення покриття в селах — скасування мораторію на перевірки стимулюватиме операторів активніше розбудовувати мережу в сільській місцевості та покривати території, де досі немає зв’язку;"Нацроумінг" працюватиме й після війни — українці й надалі зможуть перемикатися між операторами, щоб залишатися на зв’язку в надзвичайних ситуаціях.Варто зауважити, що на початку жовтня заступник міністра цифрової трансформації Станіслав Прибитько розповідав, що повноцінний запуск мережі 5G в Україні відтерміновано до завершення воєнного стану. Однак вже проводяться тестування технології.Нагадаємо, напередодні у Мінцифри інформували, що Україна стала першою країною в Європі, де стартував пілотний проект технології Starlink Direct to Cell. Відтепер абоненти "Київстар" можуть обмінюватися повідомленнями через супутник навіть за повної відсутності звʼязку. .

Підозрюваних у резонансній корупційній справі "Мідас" буде більше. Також тривають розслідування подібного характеру і в структурах української оборонки.Про це заявили представники НАБУ під час засідання комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.У Бюро зазначили, що фігуранти зібрали 527 довідок на депутатів, журналістів і детективів НАБУ, які займалися розслідуванням в енергетиці, правоохоронних органах та інших резонансних справах. Частину файлів зібрали 17 липня — за декілька днів до атаки на антикорупційні органи.Під час обшуків вдалось вилучити велику кількість цифрових носіїв. Наразі їх опрацьовують. Кількість підозрюваних у справі буде збільшуватися.До того ж у Національному антикорупційному бюро наголосили, що записи з "плівок Міндіча" ще не всі опублікували. Це пов’язано з тим, аби не зашкодити слідству."Ми ще не опублікували матеріали, які перебувають на стадії глибшого дослідження, встановлення всіх обставин. На нас немає жодного тиску", — розповів очільник НАБУ Семен Кривонос.Він також зазначив, що про втечу Тимура Міндіча детективи дізналися вже за фактом. Річ у тому, що вони не контролювали його переміщення та не могли протидіяти цьому.НАБУ має понад 10 "об'ємних" кримінальних проваджень щодо будівництва фортифікацій. Це стосується не тільки Полтавської обладміністрації, а й Харківської й інших областей.Що відомо про спецоперацію "Мідас"Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Постачальники мали заплатити, щоб уникнути блокування платежів за надані послуги / поставлену продукцію або втрати подальших замовлень. Гроші легалізували через окремий офіс у Києві, що належав родині колишнього народного депутата, а нині сенатора Російської Федерації Андрія Деркача.Прокурор Спеціалізованої прокуратури повідомив, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Упродовж 2025 року він мав вплив на міністра юстиції Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова. Раніше повідомлялось, що кодові імена "Карлсон", "Рокет" і "Тенор", які фігурують на аудіозаписах у гучній справі про масштабну корупційну схему в енергетиці, вигадані не детективами НАБУ, а самими учасниками злочинної організації.У НАБУ зазначили, що Міндіч, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, бізнесмен "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".Нагадаємо, що 21 листопада центральне управління НАБУ оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана, які є фігурантами справи про корупційну схему в "Енергоатомі"..

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готова до переговорів з Росією щодо завершення війни. Однак він наголосив, що є певні "червоні лінії" "мирного плану", які ніхто не може перетнути.Про це Руслан Стефанчук заявив під час виступу на парламентському саміті "Кримської платформи" у Швеції. За його словами, існують "червоні лінії" України, які ніхто не має права перетнути — "ні фізично, ні юридично, ні морально"."Жодного юридичного визнання російської окупації українських територій. Жодних обмежень для Сил оборони України. Жодного вето на право України обирати своїх майбутніх союзників", — перерахував спікер українського парламенту.Він додав, що будь-який "справжній мирний процес" має базуватися на принципі: "нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи".Окрім того, спікер Верховної Ради наголосив, що Україна ніколи не відмовлялася від своїх мови, віри та національної ідентичності. Він зауважив, що українська Конституція Пилипа Орлика від 1710 року є одним із перших документів такого роду у світі."Бо Конституція та воля власного народу є ще однією "червоною лінією", яку ніхто та ніколи не має права порушувати", — зазначив Руслан Стефанчук.Раніше радник керівника Офісу президента Олександр Бевз поділився інформацією за результатами переговорів у Женеві. За його словами, "мирного плану" з 28 пунктів у тому вигляді, в якому його всі бачили, більше не існує. Після перемовин і консультацій на міжнародному рівні частину пунктів — вилучено, іншу частину — змінено.Сьогодні президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонну розмову з російським диктатором Володимиром Путіним. Вони обговорили питання завершення війни в Україні."Туреччина продовжуватиме свої зусилля для завершення російсько-української війни шляхом встановлення справедливого та тривалого миру", — цитують турецького президента офіційні джерела Анкари.Нагадаємо, раніше німецьке видання Bild, посилаючись на російське міністерство закордонних справ, повідомляло, що Москва не погоджується на жодні компроміси в межах обговорення можливого мирного плану для завершення війни проти України. Така позиція фактично унеможливлює прогрес у переговорах..

Житлово-будівельні кооперативи (ЖБК) в Україні потребують вдосконалення. Вони зможуть ефективно працювати лише за умови осучаснення застарілих підходів до нього. Зокрема, потрібно усунути низку суперечностей і колізій у чинному законі про кооперацію. Про це повідомила голова Комітету Верховного Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк. Вона зауважила, що пропонується створити окреме профільне законодавство, оскільки норми, прописані в законопроекті №12377 (про кооперацію), повноцінно це питання не охоплюють. Шуляк наголосила, що задля створення ефективного інструменту розв'язання житлового питання потрібно буде внести зміни в чинний закон про кооперацію. Також вона вважає, що варто доопрацювати низку визначень щодо цієї організаційно-правової форми. Як розповіла парламентарка, кооперативне житло повсюдно цінують за доступність людям із середніми доходами, зокрема для молоді та людей літнього віку, розумну квартплату, прозорість управління, співробітництво та можливість соціального розвитку. "Добудова значної кількості об’єктів, які шахраї на кшталт Войцеховського залишали, наприклад, у місті Києві, була можлива лише завдяки механізму житлово-будівельних кооперативів. Це є наочним підтвердженням, що з цим інструментом потрібно працювати й надалі, але за умови його вдосконалення", — пояснила Шуляк.За її словами, потрібно не лише встановити нові чіткі правила функціонування ЖБК, а й внести зміни до відповідного законодавства. Зокрема, важливо, щоб кооператив не втрачав права власності на будинок разом з квартирами у ньому — необхідно, щоб члени кооперативу залишались власниками паїв. Натомість зараз є практика, коли громадяни через кооператив будують квартири, потім міняють свої паї, внаслідок чого з’являються нові власники квартир, які не є членами кооперативу.Шуляк зазначила, що потрібно буде усунути низку колізій і суперечностей. Саме тому розглядається можливість створення нової організаційно-правової форми для будівництва "житла в складчину". "Але в межах законопроекту №12377 порушувати це питання недостатньо, натомість ефективніше буде створити окремий профільний закон про кооперацію і врахувати це в законопроєкті про управління житловим фондом соціального призначення", — резюмувала нардепка.Нагадаємо, задля того, щоби придбати власну квартиру, українцям необхідно працювати в середньому від п'яти до семи років, відкладаючи усю зарплату. Такими є дані порівняльного аналізу вартості однокімнатних квартир на вторинному ринку в обласних центрах України та зарплат у них, який провів портал "OLX Нерухомість". Детальніше — у матеріалі TrueUA..

У четвер, 20 листопада, президент України Володимир Зеленський зустрівся з представниками фракції "Слуга народу". Після розмови він зізнався, що обговорювали "чутливі питання", домовилися працювати на Україну.Про це Володимир Зеленський заявив під час вечірнього відеозвернення."Важливо, щоб в Україні внутрішня ситуація дозволяла бути нам сильними назовні. Ввечері був на зустрічі з фракцією парламентської більшості, були різні питання, були й чутливі питання. Але домовленість, вона очевидна — кожен має працювати на Україну, і так буде", — наголосив він.За його словами, парламент воєнного часу повинен залишатися дієздатним парламентом. Український президент подякував кожному, хто допомагає цю дієздатність забезпечувати."І будуть рішення, які допоможуть цьому. Завдання номер один для всіх — конструктивний дипломатичний процес з Америкою та всіма партнерами. Обов’язково — стабільна підтримка для нашої армії та для всіх наших запланованих оборонних операцій і дипстрайків. Дипломатія й оборона однаково захищають гідність нашої держави, гідність нашого народу", — зауважив Зеленський.Також деякі медіа інформують: президент запевнив депутатів, що не звільнятиме Андрія Єрмака з посади керівника його офісу. Крім того, уряд Юлії Свириденко теж залишається, попри звільнення колишнього міністра юстиції Германа Галущенка та колишньої міністерки енергетики Світлани Грищук через розслідування розкрадань в «Енергоатомі».Зеленський виступив і проти "перезбирання коаліції". Раніше таку думку висловлювали фракції "Європейська Солідарність" і "Голос", а також окремі депутати фракції "Слуга Народу".На зустрічі президент України та депутати Верховної Ради обговорили ключові законодавчі ініціативи та необхідні державі рішення, які варто ухвалити найближчим часом.Нагадаємо, вчора голова фракції "Слуги народу" у Верховній Раді України Давид Арахамія заявив, що ідея створення нової коаліції не відображає позицію всієї фракції "Слуги народу". Це лише пропозиція окремих народних депутатів від провладної політичної сили..