# Верховна Рада

В Україні остаточно завершили процес оновлення правопису. Це зробить нашу державу сильнішою.Про це повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук."Ми це зробили. Сьогодні остаточно завершено оновлення українського правопису", — зазначив він.Стефанчук зауважив, що "це справді важливе рішення"."Це не лише для мовної норми, а й для утвердження української державності. Українська мова отримала чіткий і сучасний стандарт державної мови", — наголосив посадовець.Спікер ВР додав, що уряд визнав такою, що втратила чинність, постанову Кабінету міністрів України від 22 травня 2019 року № 437 "Питання українського правопису" — у зв’язку з тим, що Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила український правопис як стандарт державної мови."Щиро вітаю всіх, хто був частиною цього процесу. Це велика спільна робота — парламенту, уряду, мовознавців, профільних інституцій. Українська мова стає ще сильнішою. А разом із нею — і Україна", — додав Стефанчук.Як відомо, в травні 2024 року Верховний Суд підтвердив чинність українського правопису. Його затвердили 2019 року. Зокрема суд залишив без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, якою апеляційний суд визнав протиправним та анулював рішення Окружного адміністративного суду Києва щодо скасування нового правопису.Нагадаємо, раніше у секретаріаті уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської повідомляли, що понад 28% усіх скарг, які надійшли до мовної омбудсменки цього року, стосуються порушень мовного законодавства в Інтернеті. Послуги там мають надаватися переважно української мовою.Читайте також: В Україні по-новому запрацює програма розвитку англійської мови.

В українському парламенті 25 березня опрацювали нові норми щодо проведення майбутніх виборчих кампаній. Законопроєкт передбачає повну заборону на публічну підтримку кандидатів особами без українського громадянства, а також суворе регулювання агітації за межами держави.Про це повідомляє "Цензор.НЕТ" із посиланням на трансляцію засідання робочої групи.Табу на іноземний вплив та агітаціюЗаступниця голови парламенту Олена Кондратюк розповіла, що одна з підгруп уже завершила роботу над проєктом закону, який регулює специфіку виборчого процесу після стабілізації ситуації в країні. Найбільша увага приділена статті щодо передвиборчої діяльності за межами України.Згідно з пропозиціями, пропонується встановити повну заборону для іноземців та осіб без громадянства на участь у будь-яких формах агітації. Це включає і публічну підтримку окремих політичних сил чи претендентів на посади."Забороні підлягатимуть як безпосередня агітація іноземцями, так і їхня участь у публічних закликах чи оцінках діяльності кандидатів", — зазначила Кондратюк.Обмеження для медіа та зовнішньої рекламиОкрім персональних заборон, законопроєкт містить норми щодо блокування політичного контенту в іноземному просторі. Зокрема, планується заборонити розміщення політичної реклами:в іноземних засобах масової інформації;на зовнішніх рекламних носіях (білбордах, сітілайтах тощо) за кордоном.Водночас держава забезпечить право громадян на отримання інформації. Повідомляти українців про перебіг виборів та кандидатів дозволять у дипломатичних установах України або в спеціально визначених для цього місцях. Такі заходи мають на меті мінімізувати стороннє втручання у внутрішні політичні процеси країни.Варто нагадати, що авторитетні міжнародні видання, зокрема The Times, неодноразово наголошували: проведення демократичних виборів в Україні у 2026 році є технічно та неможливим у плані безпеки до припинення бойових дій. Москва ж використовує цю тему виключно для розхитування стабільності всередині нашої країни.Нагадаємо, раніше парламентська аналітикиня Руху "ЧЕСНО" Ірина Корженкова заявляла, що наразі проведення референдуму в Україні не можливе. Також його не можливо провести одночасно із виборами.Також голова ЦВК Сергій Дубовик розповідав, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило..

У середу, 25 березня, Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної політики одноголосно підтримав законопроєкт №11115, який встановлює правила роботи Telegram в Україні.Як повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, першим автором цього документа є нардеп Микола Княжицький. Законопроєкт передбачає, що платформи повинні:офіційно розкрити, хто їхні власники та як вони фінансуються;мати контакт із українською державою через уповноважений орган;у випадках тероризму, шахрайства чи загроз національній безпеці такі платформи зобов’язані оперативно реагувати і співпрацювати."Якщо цього не відбувається — передбачені санкції: від фінансових до обмежень у використанні цих платформ державними органами, банками та структурами, що працюють із персональними даними громадян", — пояснив нардеп.Железняк вважає, що до другого читання варто подумати про "практичні механізми реалізації цих санкцій", тому що, за його словами, з Telegram — це складно технічно. Водночас політик зауважив, що такий "напрямок думки правильний".Як відомо, раніше керівник Офісу президента Кирило Буданов виступив за впровадження обов'язкової реєстрації для власників Telegram-каналів, які фактично функціонують як медіа. На думку посадовця, під час війни анонімність ресурсів, що поширюють контент на велику аудиторію, є неприпустимою та небезпечною для національної безпеки.Нагадаємо, за даними опитування соціологічної групи "Рейтинг", на сьогодні більшість українців не готові відмовитися від популярного месенджера Telegram. Проте громадяни не проти активнішого контролю з боку правоохоронних органів.Читайте також: Чому Telegram залежить від російського капіталу: пояснення від Financial Times.

Верховна Рада України суттєво змінила правила доступу до державної служби, пов'язавши кар'єру чиновника з виконанням військового обов'язку. Відтепер проходження служби в армії стане обов'язковим етапом для чоловіків, які претендують на роботу в держорганах.Про це повідомляє пресслужба Апарату Верховної Ради України.Український парламент зробив рішучий крок у реформуванні системи підготовки громадян до захисту держави. Новий законодавчий акт, ухвалений 25 березня 2026 року, докорінно змінює підходи до формування кадрового резерву на державній службі в умовах тривалої агресії Росії.Нові вимоги до кандидатівЗгідно з документом, чоловіки зможуть претендувати на посади в органах державної влади лише за умови проходження військової служби. Ця норма спрямована на те, щоб кожен державний службовець мав базові навички захисту країни та розумів специфіку національної безпеки. У пояснювальній записці до закону зазначено: "Відтепер чоловіки можуть обіймати посади державної служби лише після проходження військової служби".Нагадаємо, 25 березня міністр оборони України Михайло Федоров провів закриту зустріч зі штурмовиками та піхотинцями з 13 підрозділів. Вони зумовили важливі зміни в процесі мобілізації та щодо самовільного залишення частин..

Верховна Рада ратифікувала фінансову угоду з Європейським інвестиційним банком, яка відкриває шлях до масштабної відбудови доріг. На модернізацію критичної інфраструктури Україна отримає 230 мільйонів євро.Про це повідомив у Telegram-каналі віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.  Пріоритетні напрямки та обсяги фінансуванняЗа словами Кулеби, загальний обсяг залучених коштів складає 230 мільйонів євро, а перша частина фінансування у розмірі 134 мільйони євро надійде вже найближчим часом. Головний акцент зроблено на стабільності експорту та забезпеченні надійної логістики. Ресурс розподілять між кількома ключовими напрямками:відновлення під'їзних шляхів до пунктів пропуску у Львівській області;ремонт та модернізація дорожньої мережі в Одеській області;усунення "вузьких місць" у сполученні з європейською мережею TEN-T.Стратегічні траси та оборонне значенняОкрему увагу приділять міжнародним маршрутам, які фактично є "артеріями" української економіки. До переліку пріоритетних доріг увійшли траси М-06 (Київ — Чоп), М-07 (Київ — Ковель — Ягодин), М-11 (Львів — Шегині) та М-15 (Одеса — Рені). Як зазначив посадовець, сьогодні стан доріг безпосередньо впливає на обороноздатність країни. "Сьогодні дороги — це не лише про транспорт. Це про військову логістику, швидкість переміщення, евакуацію, роботу критичних служб і стійкість економіки. Це елемент оборони країни", — наголосив Кулеба.Особливо складною залишається ситуація на прифронтових територіях. За попередніми оцінками, щонайменше 4 000 кілометрів автошляхів у цих регіонах потребують термінового відновлення та додаткового посилення для витримування великих навантажень. Оновлена інфраструктура не лише пришвидшить доставлення гуманітарних вантажів, а й значно підвищить безпеку дорожнього руху в умовах війни.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила про терміни завершення ремонтів доріг в Україні. Поточний ремонт трас міжнародного значення планують завершити до 1 травня, а всі основні роботи — до 1 червня..

Підходи до мобілізації в Києві можуть переглянути. Зокрема це стосується врахування принципу справедливого розподілу мобілізаційного навантаження.Про це заявив народний депутат Федір Веніславський під час виступу у Верховній Раді України.За його словами, увагу планують зосередити на ситуаціях, коли в окремих населених пунктах, зокрема, в селах, мобілізовано більшість чоловіків, тоді як у великих містах, включно зі столицею, ситуація виглядає інакше."Йдеться про ситуації, коли в окремих громадах, зокрема, в селах, мобілізували більшість чоловіків. Зовсім інша ситуація у великих містах, наприклад, у Києві", — зазначив він.Веніславський заявив, що різницю в підходах до мобілізації особливо гостро відчувають військові, які повертаються з фронту на лікування.Він додав, що у них формується відчуття "двох паралельних реальностей": одна пов’язана з війною, інша — з відносно спокійним життям у тилу, де участь у захисті держави не є масовою.Веніславський зауважив, що над удосконаленням підходів до мобілізації працюють Офіс президента, Міністерство оборони й інші структури."У квітні очікується напрацювання справедливіших правил, які допоможуть зменшити конфлікти та забезпечити сектор безпеки й оборони необхідними ресурсами", — наголосив Федір Веніславський.Раніше в мережі з’явилася інформація про посилення мобілізаційних заходів у Києві. Однак такі повідомлення є безпідставними чутками та не відповідають дійсності. У цьому запевнила пресслужба Київського міського ТЦК і СП.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що колишнього політв'язня Володимира Балуха, ймовірно, побили у Шевченківському районному ТЦК Києва. Військові факт побиття заперечили. Поліція перевіряє ситуацію..

Верховна Рада ухвалила Закон №13155, який звільняє власників пошкодженого або зруйнованого житла внаслідок російської агресії від сплати за житлово-комунальні послуги. За закон проголосували 308 народних депутатів.Про це повідомив народний депутат України Павло Фролов.Закон передбачає, що для повністю знищеного житла нарахування комунальних платежів припиняється з дати руйнування, а для житла, яке визнано непридатним для проживання або небезпечне для життя, плата не нараховується впродовж ремонту чи відновлення. В ОСББ питання звільнення вирішується зборами співвласників, а обстеження проводить комісія місцевої влади, яка протягом 30 робочих днів надсилає результати власникам та постачальникам послуг.Закон діятиме протягом воєнного стану та два роки після його завершення. Також уряд має розробити механізм реструктуризації боргів, що виникли після 24 лютого 2022 року, при цьому заборонено примусове стягнення боргів за період тимчасової окупації до їхньої верифікації."Закон запроваджує дієві соціальні гарантії постраждалим українцям – більше не потрібно сплачувати за послуги, які фактично не надаються та якими неможливо користуватися", — додав Фролов.Нагадаємо, українцям перерахували "комуналку". За словами премʼєр-міністерки Юлії Свириденко, в січні 2026 року перерахунки проведено в містах, де послуги не надавалися, були надані не в повному обсязі або неналежної якості, зокрема через ворожі атаки..

Зранку 25 березня на засіданні Верховної Ради України були присутні лише 171 народний депутат. Для ухвалення ключових законопроєктів необхідно щонайменше 226 голосів "за", тож низька явка ускладнювала роботу парламенту.Про це свідчать кадри з прямої трансляції Телеканалу Рада."Шість народних депутатів з різних фракцій і груп перебувають у відпустках. 10 народних депутатів — у відрядженнях. Таким чином, 16 депутатів відсутні з поважних причин. Можливо, хтось перебуває на лікарняному — такої інформації онлайн я не маю", — повідомив перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.Через напівпусту залу прийняття рішень і голосування за важливі законопроєкти були ускладнені. Проте станом на 11:30 25 березня депутати все-таки дійшли до сесійної зали.Що відомо про роботу Верховної Ради останнім часом?Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія 24 березня заявив, що ситуація у Верховній Раді під контролем, і триває робота над поверненням парламенту до звичного режиму роботи. За його словами, незважаючи на труднощі, ведеться системна робота, щоб парламент функціонував ефективно та стабільно, як очікує суспільство.Арахамія пояснив, що для нормалізації роботи важливо діяти на всіх рівнях, зокрема всередині фракції. Він повідомив, що фракція працює в групах, вивчає думки колег і формує спільне бачення подальших кроків, а також координує співпрацю з урядом Юлії Свириденко для підвищення ефективності взаємодії між парламентом і Кабміном."Розпочинаючи з 2019 року, протягом усього повномасштабного вторгнення парламент справляється зі своєю роботою — і коли потрібно було оперативно реагувати на Covid, і коли потрібно було оголосити воєнний стан, і коли депутати проводили засідання в напівоточеному Києві, і коли потрібна була законодавча база для швидкого отримання статусу кандидата на вступ до ЄС. Жоден попередній парламент не працював у подібних умовах, тому якісь рішення ухвалюються швидше, якісь довше, але в підсумку вони приймаються", — додав Давид Арахамія.Читайте також:В Україні планують продовжити податок на надприбутки банків, — ГетманцевУ Раді готують план роботи на роки вперед через затяжну війну, — ЗМІРада розглядає законопроєкт про неможливість залучення до бойових дій одразу після військової підготовки.

Верховна Рада планує продовжити підвищений податок на прибуток банків на 2027 рік. Великі обсяги зовнішньої допомоги, які потрапляють у банківську систему, зумовлюють значний структурний профіцит ліквідності.Про це розповів голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев в інтерв'ю Liga.net."Банки з року в рік показують рекордні прибутки. Наприклад, 2025 року вони були найприбутковішими за всю історію. Тому рішення вважалося економічно обґрунтованим. І ті апокаліптичні прогнози, які давали, не справдилися. Ми отримали гроші в бюджет, і це правильно. Ба більше, скажу відверто: на 2027 рік також плануємо цей інструмент. Але враховуючи справедливе зауваження комерційних банків, ми це зробимо до липня 2026 року", — пояснив він.Народний депутат України наголосив, що підвищений податок — справедливий наслідок воєнної аномалії.НБУ змушений вилучати зайву гривню з ринку для стримування інфляції та курсу, використовуючи депозитні сертифікати та підвищені нормативи обов'язкових резервів.До 60% цих резервів банки можуть тримати в бенчмарк-ОВДП — фактично безризикових інструментах із високою дохідністю."Банки на певних етапах мали змогу розміщуватись у тримісячних депозитних сертифікатах із дохідністю 19% річних", — зазначив голова комітету парламенту.Данило Гетманцев пояснив, що якщо комерційні банки переключаться на основну свою діяльність — кредитування економіки, — тоді оподаткування повернення до звичної системи.Нагадаємо, що 20 березня Міністерство фінансів України оприлюднило законопроєкт, який передбачає нові податкові зобов'язання для українського бізнесу..

Ситуація у Верховній Раді перебуває під контролем. Триває робота над поверненням до режиму роботи парламенту, до якого звикло суспільство.Про це заявив голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія в коментарі для "Інтерфакс-Україна"."Суспільство звикло до того, що цей парламент працює як годинник. Так, є певні труднощі, ми їх озвучували, але ситуація під контролем, і як ми вже говорили, ведеться робота, щоби Верховна Рада повернулася до того режиму роботи, до якого звикло суспільство", — зазначив він.За його словами, для нормалізації ситуації у Верховній Раді потрібно працювати на всіх рівнях."Ситуація важка у всьому парламенті, але очевидно, що "Слуга народу" найбільше впливає на результати голосувань, тому робота всередині фракції в пріоритеті. Ми будемо працювати в групах, вивчати думки колег і формувати бачення того, як ми рухаємося далі", — акцентував Арахамія.Крім того, голова провладної фракції розповів, що триває робота над покращенням співпраці парламенту й уряду Юлії Свириденко."Також ми працюємо з премʼєр-міністеркою України щодо плану покращення взаємодії уряду з парламентом. Сподіваюся, що в цьому питанні всі налаштовані максимально конструктивно", — додав він.Політик наголосив, що Верховна Рада IX скликання неодноразово демонструвала свою здатність ухвалювати найскладніші рішення, на які бракувало політичної волі у всіх попередніх скликаннях."Розпочинаючи з 2019 року, протягом усього повномасштабного вторгнення парламент справляється зі своєю роботою — і коли потрібно було оперативно реагувати на Covid, і коли потрібно було оголосити воєнний стан, і коли депутати проводили засідання в напівоточеному Києві, і коли потрібна була законодавча база для швидкого отримання статусу кандидата на вступ до ЄС. Жоден попередній парламент не працював у подібних умовах, тому якісь рішення ухвалюються швидше, якісь довше, але в підсумку вони приймаються", — перерахував Давид Арахамія.При цьому голова фракції "Слуги народу" попросив представників медіа не драматизувати події в парламенті."Окреме прохання до журналістів, які теж живуть у цій країні — не вдаватися до перебільшень в оцінці ситуації, опираючись на ефемерні заяви декількох депутатів-блогерів. Бо подобається комусь цей парламент, чи ні — всередині країни ми точно всі як громадяни порозуміємося. Важливо те, як зараз цією інформацією маніпулює ворог", — зауважив він.За його словами, попри всі обставини, якими би вони не здавалися, кожен депутат розуміє, яка відповідальність лежить на парламенті."Питання не стоїть в тому, рухаємося ми далі, чи ні. Питання полягає в тому, як ми рухаємося. І відповідь на нього обов’язково знайдемо", — конкретизував Давид Арахамія.Нагадаємо, раніше очільник фракції "Слуги народу" пояснював, що нещодавня заява президента Володимира Зеленського не мала на увазі примусову мобілізацію народних депутатів. Натомість йшлося про внесення змін до законодавства, які дозволять депутатам служити у лавах ЗСУ..

Українська влада розпочала підготовку довгострокового плану роботи парламенту на випадок, якщо війна триватиме "ще три роки".Як розповідають джерела "Української правди", відповідне доручення дав президент Володимир Зеленський. Підготовкою плану займається перший заступник голови фракції "Слуга народу" Андрій Мотовиловець.За словами співрозмовників у фракції, мова йде про сценарій, у якому активні бойові дії можуть тривати ще один, два або навіть три роки. У зв’язку з цим парламент має бути готовий працювати в умовах довготривалої війни без чітких часових рамок її завершення.У "Слузі народу" також зазначають, що наразі йдуть внутрішні обговорення щодо того, як саме організувати роботу Верховної Ради в такому форматі та забезпечити її ефективність у довгостроковій перспективі.Окремо у владі працюють над покращенням взаємодії між ключовими інституціями — урядом і Офісом президента. За словами представників команди, після кадрових змін у президентській вертикалі співпраця з парламентом стала більш робочою та менш конфліктною.Джерела видання також вказують, що переговори у тристоронньому форматі можуть опинитися на паузі, оскільки жодна зі сторін наразі не демонструє готовності до компромісів. Саме тому в українській владі дедалі більше уваги приділяють плануванню роботи державних інституцій у довгостроковій перспективі.Нагадаємо, 23 лютого стало відомо, що Володимир Зеленський знайшов нове джерело газу для України. Держава планує розширити джерела постачання енергоресурсів завдяки співпраці з Мозамбіком.Додамо, 22 березня, до України прибуло вище військове командування Північноатлантичного альянсу. Це перший візит від початку повномасштабного вторгнення Росії..

Військовослужбовці не можуть залучатися до безпосередньої участі в бойових діях одразу після завершення військової підготовки. Про це йдеться в законопроєкті авторства народного депутата Сергія Гривка (фракція "Слуга народу").Відповідний законопроєкт №15086 про внесення зміни до закону "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо обмеження залучення військовослужбовців до безпосередньої участі у бойових діях одразу після завершення військової підготовки зареєстровано у Верховній Раді, про це повідомив сайт парламенту.Гривко пропонує у законі запровадити нову статтю 20-3, якою передбачається, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або за призовом під час мобілізації (у тому числі військову службу осіб офіцерського складу), протягом трьох місяців після завершення базової загальновійськової підготовки або після випуску з вищих військових навчальних закладів не залучаються до безпосередньої участі у бойових діях.У пояснювальній записці зазначається про встановлення мінімального терміну адаптації після завершення навчання."Протягом цього періоду військовослужбовці не залучатимуться до безпосередньої участі у бойових діях, пов’язано зі складністю сучасних бойових дій та необхідністю збереження особового складу", — йдеться в документі.Сергій Гривко наголосив, що ухвалення проєкту закону матиме, зокрема, такі позитивні наслідки:підвищення рівня підготовленості військовослужбовців до умов ведення бойових дій;забезпечення належного рівня бойового злагодження у підрозділах;зниження рівня втрат особового складу;підвищення ефективності виконання особовим складом бойових завдань.Нагадаємо, раніше в пресслужбі Міністерства оборони України повідомляли, що в межах реалізації експериментального проєкту "Контракт 18-24" підготовка громадян, залучених на військову службу, відбувається за трирівневою програмою. Її тривалість — до трьох місяців..

Нещодавня заява президента Володимира Зеленського не мала на увазі примусову мобілізацію народних депутатів. Натомість йшлося про внесення змін до законодавства, які дозволять депутатам служити у лавах Збройних сил України.Про це повідомив лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, передає "Українська правда". За словами політика, на сьогодні деякі депутати хочуть приєднатися до лав ЗСУ, але цього не дозволяє законодавство."З цього приводу є вкрай важливий нюанс. Є те, що сказав президент, а є певні уривки, слова, які були довільно інтерпретовані. Ми ознайомилися зі словами президента повністю. Він сказав, що депутат або працює, або воює. Як і кожен громадянин України. Ми про це говорили багато разів, що зараз в Україні ти або працюєш, сплачуєш податки, приносиш користь обороні, або стоїш в обороні на фронті. Це розуміє багато депутатів. І були певні запити від них про бажання приєднатися до ЗСУ, але законодавство цього не дозволяє. Є окремі колеги, які прикріплені в певних підрозділах, ведуть там якусь роботу, а в пленарні дні присутні в Раді. Але юридично вони не військовослужбовці, а депутати парламенту. Очевидно, саме це малося на увазі. Що президент готовий проговорювати з парламентом законодавчі зміни, які дозволять депутатам бути військовослужбовцями", — пояснив Арахамія.Нагадаємо, 15 березня український лідер заявив, що народні депутати мають продовжувати працювати у Верховній Раді під час воєнного стану. Інший варіант — вони можуть долучитися до захисту держави на фронті.Додамо, раніше повідомлялося, що військовослужбовці, які раніше працювали у сфері IT, можуть отримувати офіцерське звання. До того ж вони мають повне право працювати на посадах із цифрової трансформації армії..

Народні депутати мають продовжувати працювати у Верховній Раді під час воєнного стану. Інший варіант — вони можуть долучитися до захисту держави на фронті.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами."Від початку повномасштабного російського вторгнення деякі депутати хотіли скласти мандат. Можуть бути різні бажання та різне ставлення до них, але в нас воєнний стан, тому треба захищати нашу державу", — зазначив він.За його словами, тому народним депутатам доведеться або служити в парламенті, згідно з українським законодавством, або відбудуться законодавчі зміни до мобілізації, щоби депутати могли піти на фронт.Український президент також зауважив, що теоретично можливий і третій варіант — змінити законодавство та провести вибори. Проте він вважає проведення виборів під час війни неможливим через безпекові та юридичні обмеження."Щодо того, як працює парламент зараз: може бути багато різних причин, багато особистих оцінок. Але ситуацію треба виправляти", — наголосив Зеленський.Він зауважив, що інколи опозиційні сили не підтримують важливі законопроєкти, зокрема, ті, які пов’язані з міжнародною фінансовою підтримкою, співпрацею з Міжнародним валютним фондом, розблокуванням макрофінансової допомоги від ЄС або необхідні для євроінтеграції України."На жаль, опозиціонери не додають своїх голосів за ті чи інші важливі законопроєкти. Навіть про закони, які не є гострими, завжди доводиться домовлятися з опозиційними силами, довго переконувати, щоби демонструвати єдність, про яку так часто кажуть. Але, крім слів, треба демонструвати її в діях. Треба зібратися зі силами й ухвалювати для себе рішення", — акцентував президент України.Володимир Зеленський підсумував, що або триватиме співпраця, голосування, впровадження відповідних законів, змін, кадрових рішень тощо, або відбудуться зміни до закону з дозволом мобілізації депутатів, які не готові далі працювати в парламенті.Нагадаємо, що 9 березня комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки підтримав законопроєкт №13347, який передбачає зміну підходу до підготовки громадян до національного спротиву. Документ рекомендували ухвалити парламенту у другому читанні та в цілому..

У квітні цього року виплату в розмірі 1 500 гривень отримають 13 мільйонів українців. Це стосується громадян, які стикаються зі соціальною системою та мають право на соціальні виплати.Про це заявив міністр соціальної політики України Денис Улютін, виступаючи у Верховній Раді на годині запитань до уряду."Виплата здійснюватиметься для пенсіонерів із-поміж тих, хто має пенсію за віком, отримувачів соціальних допомог, безпосередньо це сім'ї з дітьми, особи з інвалідністю, це ті, хто отримують базову соціальну допомогу, а також ВПО з-поміж тих, хто отримує виплати на ВПО", — зазначив він.За його словами, це 13 мільйонів людей, які безпосередньо тим чи іншим чином стикаються зі соціальною системою й отримують соціальні виплати."Ми вважаємо, що більшість або всі, хто потребують такої виплати, справді цього потребують, хто верифікований з погляду їхнього матеріального стану, і на кого насправді вплине безпосередньо цінова ситуація на ринку нафтопродуктів, зможуть отримати таку виплату", — наголосив Улютін.Він зауважив, що виплата надійде автоматично у квітні. Тому тим, хто має на це право, нікуди звертатися не потрібно."Виплата надійде тими ж самими каналами, якими вони отримують безпосередньо всі виплати. Якщо через "Укрпошту", то через "Укрпошту", якщо через банківську систему, то через банківську систему, і виплата буде одноразова", — пояснив міністр соціальної політики.Нагадаємо, 12 березня стало відомо, що в Україні змінюються правила нарахування державних стипендій: відтепер право на виплати мають студенти закладів вищої освіти незалежно від форми власності закладу. Уряд ухвалив рішення врегулювати порядок виплат для тих, хто навчається у приватних вишах за кошти державного замовлення..