# Верховна Рада

Уряд розглядає питання оновлення застарілого житлового фонду, зокрема так званих "хрущовок", однак про масове знесення всіх будинків не йдеться. У центрі уваги — безпека мешканців, комфорт проживання та подальша модернізація житла.Попри поширені заяви про можливий масштабний демонтаж, ситуація є значно складнішою: далеко не всі будинки перебувають в аварійному стані й потребують негайного знесення.Як повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк, замість радикальних рішень варто застосовувати комплексний підхід — від модернізації до часткової реновації. Такий формат дозволить зберегти житло там, де це можливо, та оновити його там, де це справді необхідно.Реконструкція, реновація чи знесення?"У публічній дискусії ця тема часто спрощується до крайнощів, хоча на практиці йдеться про значно більш гнучкі рішення. Не всі ці будинки потрібно зносити. І точно не всі, одночасно. У країні, яка воює, є більш нагальні пріоритети. Відновлення зруйнованого житла, критична інфраструктура, енергетика", — зазначила вона.Шуляк зауважила, що реновація застарілого фонду — це наступний етап. Проте, за її словами, готувати рішення потрібно вже сьогодні."Саме тому дискусія "реконструкція, реновація чи знесення" — це не про одну відповідь для всіх. Це про інструменти, які застосовуються залежно від стану будинку і економіки рішення", — зауважила політична діячка.Досвід інших країнДепутатка зазначила, що міжнародний досвід показує, що у питанні долі "хрущовок" працює саме така логіка — комбінована і прагматична.НімеччинаПрограма Stadtumbau Ost — понад 300 тисяч квартир демонтовано як надлишковий і застарілий фонд. Ті будинки, що залишилися, пройшли глибоку модернізацію за підтримки держави і муніципалітетів. Рішення приймалися на рівні районів.ЧехіяДержавні програми модернізації панельного житла — масова теплоізоляція фасадів та оновлення інженерії. Держава компенсує до 30-40% вартості робіт залежно від програми.ЕстоніяДержавний фонд KredEx — фінансова установа, яка надає пільгові кредити, гарантії та гранти для ОСББ на реновацію будинків. Після комплексної модернізації будинки показують до 40-50% економії тепла.ФранціяНаціональна програма ANRU — реновація великих житлових масивів разом з інфраструктурою. Частину будинків демонтують, частину — модернізують. Ключовий принцип — зміна середовища і соціальне змішування, а не косметичні ремонти.ПольщаСистемна термомодернізація через фонди ЄС і національні інструменти — у частині проєктів використовується надбудова додаткових поверхів як джерело фінансування оновлення будинку.ЛатвіяПрограми за підтримки ЄС і держави — до 50–60% вартості комплексної термомодернізації покривається грантовими інструментами.Що чекає на українські "хрущовки""Висновок міжнародного досвіду вирішення проблеми "хрущовок" очевидний. Немає універсального рішення для всіх будинків", — зазначила вона.Шуляк вважає, що є кілька сценаріїв долі "хрущовок", які мають працювати паралельно:модернізація — коли конструктив дозволяє і це економічно доцільно;реновація кварталів — коли важлива логіка інфраструктури і простору;демонтаж і нове будівництво — коли ресурс вичерпано."І головне — без рішень співвласників, без зрозумілої моделі фінансування і гарантій переселення жоден сценарій не працює. Питання в тому, чи зможемо ми дати громадам і співвласникам реальні інструменти, щоб оновлювати цей фонд там, де це доцільно, і заміщати його новим там, де ресурс вичерпано", — підсумувала Шуляк.Як відомо, у вересні 2022 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект № 6458 про комплексну реконструкцію: модернізація будинків у межах кварталів, оновлення інженерної та соціальної інфраструктури, а знесення з новим будівництвом — лише тоді, коли інші способи неможливі (за результатами техобстеження, енергоаудиту й ТЕО). Нагадаємо, задля того, щоб придбати власну квартиру, українцям необхідно працювати в середньому від п'яти до семи років, відкладаючи усю зарплату. Такими є дані порівняльного аналізу вартості однокімнатних квартир на вторинному ринку в обласних центрах України та зарплат у них, який провів портал "OLX Нерухомість". Детальніше — у матеріалі TrueUA..

Українські борці греко-римського стилю Жан Беленюк і Парвіз Насібов проведуть дебютні поєдинки у змішаних єдиноборствах. Окрім того, Беленюк є чинним депутатом Верховної Ради України від "Слуги народу".Їхній виступ у боях анонсували у промокампанії нової ліги Arena в соціальних мережах.Бійцівський вечір за участі Беленюка та Насібова відбудеться 11 липня під егідою нової ліги — Arena, президентом якої є колишній боєць UFC Людвік Шолінян.У проморолику знялися Беленюк, Насібов, а також інші борці ММА — брати Дмитро та Владислав Парубченки, Бовар Ханаков і Артем "Агресор".Ім'я суперників Жана Беленюка та Парвіза Насібова наразі залишаються невідомими.Для Беленюка це перший бій в ММА та загалом перший вихід на поєдинок після завершення 24-річної кар'єри у греко-римській боротьбі. Українець закінчив свої виступи після того, як виборов бронзу на Олімпіаді-2024, зібравши повний медальний комплект.У змішаних єдиноборствах також дебютуватиме й Парвіз Насібов. Українець є дворазовим призером Олімпійських ігор — виборов срібло 2020 та 2024 років. Однак, на відміну від Беленюка, він кар'єру не закінчував. Востаннє на міжнародному рівні Насібов змагався на чемпіонаті світу минулого року, де фінішував поза подіумом.Жан Беленюк на позачергових парламентських виборах в Україні 2019 року обраний народним депутатом України дев’ятого скликання за партійним списком (№10) від партії "Слуга народу". Він є першим заступником голови комітету Верховної Ради з питань молоді і спорту.Упродовж своєї кар'єри Беленюк виборов п'ять медалей чемпіонатів світу, дві з яких золоті, та шість — на чемпіонатах Європи, де здобув три титули. Він є першим в історії України борцем, який виграв три медалі на Олімпійських іграх.Нагадаємо, в січні стало відомо, що борець греко-римського стилю та народний депутат від фракції "Слуга народу" Жан Беленюк потрапив до складу збірної України на 2026 рік. Це відбулося, попри його попередні заяви про завершення кар'єри..

Верховна Рада України зареєструвала законопроєкти, які передбачають пільги для військовослужбовців при ввезенні транспортних засобів з-за кордону. Пропонують скасувати мито та податки для чинних військових. Йдеться про законопроєкт №15194 "Про внесення змін до Митного кодексу щодо ввезення до України транспортних засобів без сплати митних платежів для діючих військовослужбовців" та законопроєкт 15195 "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо ввезення до України транспортних засобів без сплати митних платежів для діючих військовослужбовців". Ініціатором змін виступив народний депутат від "Слуга народу" Мар’ян Заблоцький.Ці документи фактично створять повний механізм "нульового розмитнення" авто для військових. Йдеться про тимчасовий пільговий режим без сплати ввізного мита, ПДВ та акцизу.Згідно законопроєктами, право на персональне безмитне ввезення авто отримають чинні військовослужбовці (мобілізовані після 24 лютого 2022 року або контрактники). Пільговий період триватиме протягом воєнного стану та 90 днів після його завершення.Які умови та обмеження при ввезені авто пропонуютьПропонується звільнення від ввізного мита при ввезені в Україну:легкових автовантажівок;мотоциклів;причепів та напівпричепів.Ключові обмеження:одне авто на одного військовослужбовця;заборона продажу або передачі авто протягом трьох років;Варто зауважити, що пільговий безмитний режим не поширюватиметься на автомобілі преміумкласу, які підпадають під транспортний податок. Йдеться про транспорт віком до п’яти років і вартістю понад 375 мінімальних заробітних плат.Нагадаємо, нещодавно авторитетне видання Consumer Reports обрало 10 фаворитів автомобільного ринку 2026 року серед понад 260 протестованих моделей. Основними критеріями стали паливна економічність, задоволеність власників та передові технології безпеки.Додамо, в березні 2026 року ринок нових легкових автомобілів у Європейському Союзі продемонстрував помітне зростання. За даними ACEA, було зареєстровано понад 1,15 мільйона авто — це на 12,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року..

В Україні необхідно ухвалити закон про обіг вогнепальної зброї. Зараз цей процес потребує якомога швидшого осучаснення та чіткого врегулювання в межах країни.Про це заявив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко за результатами експертних консультацій, у яких узяли участь народні депутати, керівники МВС, Національної поліції, СБУ, ДБР, представники Офісу президента України, громадських організацій, військової, ветеранської, адвокатської, медійної спільнот."Вогнепальна зброя в Україні легалізована. Визначені види й зараз можуть придбати ті, хто відповідає встановленим критеріям. Водночас правила її обігу потребують осучаснення та чіткого врегулювання виключно на рівні Закону. І це комплексне питання, яке ми маємо вирішити за завданням президента України", — наголосив Клименко.За його словами, йдеться про ключові речі: право на самозахист, класифікацію дозволених видів зброї, чіткі підстави для застосування цивільними, а також механізми вилучення у випадках загрозливої поведінки чи домашнього насильства."Окремий блок — підготовка. Теоретичне та практичне навчання, іспити. Це також означає розбудову відповідної інфраструктури. Обовʼязково із залученням бізнесу", — додав міністр.Він акцентував, що зброя — це не лише право. Першочергово це — відповідальність. І вона має бути підкріплена жорсткими перевірками, фільтрами, через які не зможуть пройти люди з психічними порушеннями, залежностями, кримінальною історією (навіть якщо справа не дійшла до суду)."Це — запобіжники, які повинні спрацювати на кожному етапі. Шлях до законодавчого врегулювання питання обігу цивільної зброї непростий і дискусійний»" — визнав очільник МВС.При цьому він зауважив, що позиція учасників зібрання єдина: Закон про обіг цивільної вогнепальної зброї в Україні необхідний як громадянам, так і правоохоронцям. До того ж, це одне із євроінтеграційних зобов’язань країни."Вдячний учасникам заходу за професійну дискусію. Продовжуємо діалог, щоб усі разом змогли вийти на збалансоване рішення", — підсумував Ігор Клименко.Нагадаємо, наприкінці квітня президент України Володимир Зеленський заявляв, що останнім часом питання легалізації зброї набуло особливого ажіотажу в українському суспільстві. Тому необхідно активізувати відповідну роботу Міністерства внутрішніх справ України та парламентарів..

У четвер, 30 квітня, в Україні офіційно продовжили термін дії особливого правового режиму та проведення мобілізаційних заходів. Глава держави Володимир Зеленський підписав відповідні законодавчі акти, що забезпечують подальше функціонування сил оборони та безпеки.Про це йдеться на офіційному порталі Верховної Ради України.Нові терміни дії особливого стануПрезидент Зеленський у четвер, 30 квітня, затвердив своїм підписом законопроєкти №4757 та №4758. Згідно з цими документами, воєнний стан і загальна мобілізація в державі триватимуть ще 90 діб. Таким чином, особливий правовий режим діятиме щонайменше до 2 серпня 2026 року.Історичний контекст рішеньЦе рішення стало вже 19-м за ліком від моменту початку повномасштабного вторгнення Росії. Процедура продовження відбувається регулярно з метою підтримання обороноздатності країни. Попереднього разу парламент та президент ухвалювали аналогічне рішення 26 січня поточного року, що дозволило забезпечити безперервність мобілізаційних процесів протягом весни.Воєнний стан — це особливий правовий режим, який запроваджується в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу. Він передбачає надання органам державної влади, військовому командуванню та місцевому самоврядуванню повноважень, необхідних для відсічі ворогу. Під час дії цього стану можуть тимчасово обмежуватися конституційні права і свободи громадян, а також законні інтереси юридичних осіб. Головною метою воєнного стану є створення умов для ефективної оборони країни та забезпечення безпеки населення.Нагадаємо, 28 квітня Верховна Рада проголосувала за продовження воєнного стану в Україні ще на 90 днів.Нещодавно керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що без мобілізації Україна не зможе утримувати оборону, однак наголосив на необхідності реформувати окремі аспекти її реалізації, зокрема випадки жорстокого або принизливого ставлення до громадян.Також раніше стало відомо, що в Україні впродовж останніх 10 місяців покращилася ситуація з мобілізацією. Це дозволяє українському війську почуватися впевненіше, ніж минулого року..

Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №13693, який передбачає створення мережі військових меморіальних кладовищ для вшанування пам’яті полеглих захисників. За документ проголосували 267 народних депутатів.Про це повідомили у пресслужбі парламенту.Закон визначає правові засади створення та функціонування Національних військових меморіальних кладовищ у регіонах України. Йдеться про формування єдиної системи місць поховання загиблих військовослужбовців.Документ також:уніфікує підходи до поховання захисників України;запроваджує єдині стандарти утримання військових меморіальних місць;гарантує право на безоплатне поховання для повних кавалерів ордена "За мужність"."Документ впроваджує єдині стандарти утримання місць поховання воїнів та гарантує право на безоплатне поховання для повних кавалерів ордена "За мужність", — наголосили у відомстві.Нагадаємо, 8 квітня Верховна Рада проголосувала за ключові законопроєкти, які необхідні для євроінтеграції. Крім того, це одне із зобов’язань, які наша країна має виконати, щоб отримувати макродопомогу..

У четвер, 30 квітня, Львівська міська рада ухвалила рішення про перейменування частини вулиці Винниченка на площу Героя України Андрія Парубія.Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Тепер пам’ятник В’ячеславу Чорноволу, будівля обласної адміністрації й обласної ради, де Андрій був депутатом декількох скликань, матимуть адресу площі Героя України Андрія Парубія", — зазначив він.За його словами, на сесії міськради перейменували частину вулиці Винниченка від Просвіти до Личаківської.Раніше столичні депутати проголосували за присвоєння імені Андрія Парубія проїзду у Печерському районі. Новий топонім з'явився у знаковому місці — між Маріїнським парком та урядовим кварталом.Відповідне рішення ухвалили 23 квітня під час пленарного засідання п'ятої сесії Київської міської ради дев'ятого скликання. Пропозицію підтримали 70 міських обранців.За словами ініціаторів рішення, постать Андрія Парубія є знаковою для сучасної історії України, оскільки його діяльність безпосередньо пов'язана з розбудовою парламентаризму та захистом суверенітету.Вбивство Андрія ПарубіяЙого застрелили 30 серпня у Франківському районі Львова. Нападник відкрив вогонь, зробивши близько восьми пострілів. Політик загинув на місці ще до прибуття "швидкої" та правоохоронців.Слідство встановило, що нападник перебував у маскуванні та видавав себе за кур’єра служби доставлення Glovo. У Служби безпеки України відсутні дані щодо того, чи пов'язані вбивства мовознавиці Ірини Фаріон і колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія.У ніч на 1 вересня правоохоронці затримали підозрюваного у вбивстві. Голова Національної поліції Іван Вигівський наголошував, що правоохоронцям знадобилося лише 36 годин, аби вийти на його слід і затримати. Він додав, що у справі про вбивство Андрія Парубія, ймовірно, є російський слід.Затриманому оголошено підозру за двома статтями: посягання на життя народного депутата України, вчинене у зв’язку з його державною діяльністю та державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Підозрюваний у вбивстві Андрія Парубія під час допитів зізнався у злочині та повідомив про свої контакти з представниками Російської Федерації.У коментарі журналістам чоловік натякнув, що на місці застреленого ним політика міг би бути Петро Порошенко. Підозрюваний назвав свої дії "помстою усій українській владі", а також назвав неправдою інформацію, начебто російські спецслужби його шантажували.Президент України Володимир Зеленський 1 жовтня минулого року підписав указ про присвоєння Андрію Парубію звання Герой України.Нагадаємо, 11 березня стало відомо, що Служба безпеки України завершила досудове розслідування у справі про вбивство народного депутата та колишнього голови Верховної Ради Андрія Парубія та скерувала обвинувальний акт до суду..

Новий виток скандалу навколо "плівок Міндіча" змусив народних обранців викликати на килим колишнього першого помічника президента Сергія Шефіра та секретаря РНБО Рустема Умєрова. Члени профільної комісії Верховної Ради прагнуть почути відповіді на питання, що виникли після публікації чергових розшифровок розмов.Про це повідомив народний депутат та голова Тимчасової слідчої комісії Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі.Гончаренко ініціював виклик Сергія Шефіра та Рустема Умєрова на засідання комісії, що заплановане на 13 травня. Приводом для цього стали нові матеріали у справі "Мідас", які нещодавно з'явилися у публічному просторі.Розслідування ТСК та нові доказиГончаренко, який очолює ТСК з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства під час дії воєнного стану, наголосив на необхідності офіційних свідчень від згаданих осіб. Запит стосується нових розшифровок розмов, які є частиною матеріалів справи "Мідас". Згідно з даними медіа, на одному із записів фігурує бесіда між Сергієм Шефіром та бізнесменом Тимуром Міндічем. Сам голова комісії так прокоментував ситуацію у своїх соцмережах:"Ранок у всіх нас почався з нових плівок Міндіча, які опублікувала Українська Правда. І одним з фігурантів цих плівок став Сергій Шефір...Викликаю Шефіра для надання офіційних показань по цій справі. Тому чекаємо на засіданні. Питань стає все більше".Роль НАБУ та походження записівРаніше редакція "Української правди" оприлюднила нову стенограму аудіозаписів, які отримали назву "плівки Міндіча". Журналісти стверджують, що матеріали надійшли до них від джерел у політичних колах. Ці файли, що складаються з трьох частин, уже долучені Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) до розслідування у справі "Мідас".Нагадаємо, 31 березня головний детектив у так званій "справі Міндіча" Олександр Абакумов розповів в інтерв'ю YouTube-каналу "Є питання", що на "плівках Міндіча" колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак фігурує під псевдонімом "Хірург"..

Попри застереження щодо порушення європейських конвенцій, Верховна Рада 28 квітня підтримала оновлення Цивільного кодексу. Документ обіцяє кардинальні зміни у правах власності та сімейних відносинах, що викликало хвилю критики у суспільстві.Про це стало відомо з трансляції засідання, пише hromadske.Подробиці голосування та позиція авторівЗаконопроєкт № 15150 отримав підтримку 254 народних обранців. Цей документ став альтернативою попередній ініціативі (№ 14394), яка через значний суспільний резонанс та критику була відхилена. Один з ідейних натхненників оновлення — спікер парламенту Руслан Стефанчук — наголосив, що підготовка документа тривала довгих шість років.За словами голови Верховної Ради, за підсумками оновлень Цивільний кодекс хочуть зробити "справжнім "супермаркетом" правових можливостей для кожного українця".Шквал критичних зауваженьПопри амбітні заяви, проєкт закону викликав серйозні побоювання у різних верств суспільства. Зокрема, питання виникли до трактування терміна "родина", релігійного шлюбу та пунктів, які можуть створити перешкоди для діяльності журналістів-розслідувачів. Крім того, експерти видання "Голка" зазначають, що фокус дискусій змістився з питань свободи слова на ризики, пов'язані зі зміною правил набуття власності та захисту державного майна.Особливе занепокоєння висловили правозахисні організації, зокрема "Національний ЛГБТІ-консорціум" та Ukraine.pride. Вони стверджують, що документ містить дискримінаційні норми, які прямо суперечать вимогам Європейського Союзу та практиці ЄСПЛ. Основна претензія полягає у відмові визнавати одностатеві пари сім'єю навіть через судові інстанції."Європейські інституції прямо вимагають забезпечити юридичне визнання та захист одностатевих пар. Це передбачено рішеннями ЄСПЛ, зобов'язаннями України в межах євроінтеграції, дорожньою картою з верховенства права", — зазначають представники організацій.Поступки після критикиВарто зауважити, що під тиском громадськості автори проєкту вже пішли на певні поступки. Ще на початку лютого Руслан Стефанчук запевнив, що з фінального тексту вилучать найбільш скандальну статтю, яка пропонувала знизити шлюбний вік в Україні до 14 років.Нагадаємо, торік у квітні стало відомо, що українські військовослужбовці одружуватимуться в "Дії" поза чергою. Уряд ухвалив відповідну постанову..

У вівторок, 28 квітня, Верховна Рада проголосувала за продовження воєнного стану в Україні ще на 90 днів.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. За його словами відповідне рішення підтримали 315 депутатів.Відтак, воєнний стан буде діяти в Україні ще до 2 серпня 2026 року. Це вже 19-й раз парламент ухвалив рішення про продовження воєнного стану.Також, як відзначив нардеп, Рада проголосувала й за продовження загальної мобілізації. Вона також тривате до 2 серпня. Це рішення підтримали 304 депутати.Зауважимо, 27 квітня президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради два законопроєкти, які передбачають продовження строку дії воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 діб.Нагадаємо, нещодавно керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що без мобілізації Україна не зможе утримувати оборону, однак наголосив на необхідності реформувати окремі аспекти її реалізації, зокрема випадки жорстокого або принизливого ставлення до громадян.Також раніше стало відомо, що в Україні впродовж останніх 10 місяців покращилася ситуація з мобілізацією. Це дозволяє українському війську почуватися впевненіше, ніж минулого року..

У вівторок, 28 квітня, Олена Київець під час засідання Верховної Ради склала присягу народної депутатки України від партії "Слуга народу".Про це повідомляє "Суспільне". Вона замінила депутатку Дар’ю Володіну, яка склала повноваження 8 квітня.Варто зауважити, що 21 квітня Центральна виборча комісія визнала Олену Київець обраною народною депутаткою України від партії "Слуга народу"."ЦВК розглянула вказаний документ та визнала Олену Київець, наступну за черговістю кандидатку, включену до виборчого списку політичної партії "Слуга народу" під №161, обраною народною депутаткою України на вказаних виборах", — йдеться у повідомленні.Що відомо про Олену КиївецьЗгідно з інформацією руху "Чесно", Олена Київець народилась 1 листопада 1977 року у Києві. У 1999 році закінчила Національну академію внутрішніх справ України. Докторка юридичних наук.У 2009 році була співзасновницею громадської організації "Асоціація юристів міжнародного права". У 2012-2019 роках була помічницею на громадських засадах нардепа Олега Кулініча у 7 і 8 скликанні Верховної Ради. У 2015 році була співзасновницею ГО "Українська аграрна асоціація — Київ".У 2020 році стала головою партії "Довіра". Роком раніше балотувалася до ВР від партії "Слуга народу" під номером 161 як безпартійна. У 2020 році стала професоркою кафедри міжнародного та європейського права Київського економічного університету ім. Вадима Гетьмана.Нагадаємо, 8 квітня Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки Дар'ї Володіної про складання мандату. Вона входила до фракції "Слуги народу". Додамо, 15 березня президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що народні депутати мають продовжувати працювати у Верховній Раді під час воєнного стану. Інший варіант — вони можуть долучитися до захисту держави на фронті..

Широко розрекламована система "єАкциз" не працює в Україні вже декілька років. За провали в роботі чиновники мають відповідати власними посадами.Таку тезу висловив народний депутат, голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в ефірі "Апостроф TV"."Якщо, наприклад, державна система онлайн-моніторингу мала би працювати вже четвертий рік, але досі так і не запущена, як і "єАкциз", який не можуть запустити роками, видаючи бізнесу програмне забезпечення, яке фактично не працює, – це яскравий приклад профнепридатності", — наголосив він.Данило Гетманцев акцентував, що мають бути чіткі кадрові висновки. За його словами, "це неподобство". Й потрібно якнайшвидше виправити ситуацію, що склалася.Ще у грудні 2025 року широко анонсували, що з 1 січня 2026 року в Україні розпочнеться тестування системи "єАкциз". Йдеться про цифровий інструмент для боротьби з нелегальним ринком тютюнових та алкогольних виробів.Однак 26 грудня минулого року Кабмін ухвалив постанову, яка відтермінувала набрання чинності рішень уряду щодо запровадження в країні "єАкцизу". Терміни перенесли з 1 січня 2026 року на 1 листопада 2026 року.Згідно з нововведеннями, на пачках сигарет, пляшках алкоголю та рідинах для електронних сигарет мали з’явитися електронні марки у вигляді DataMatrix-кодів. Перевіряти легальність товару повинні через мобільний застосунок.Нагадаємо, наприкінці березня Данило Гетманцев розповідав, що Верховна Рада планує продовжити підвищений податок на прибуток банків на 2027 рік. Великі обсяги зовнішньої допомоги, які потрапляють у банківську систему, зумовлюють значний структурний профіцит ліквідності..

Народний депутат із фракції "Голос" Володимир Цабаль вирішив позбутися мандата представника Верховної Ради України. Він офіційно написав відповідну заяву.Таку інформацію Володимир Цабаль підтвердив і в коментарі "Українській правді". Також про це повідомили й у керівництві Верховної Ради.Він пройшов до українського парламенту 2019 року за списком від партії "Голос" (номер 12) як член партії. Загалом фракція "Голос" у парламенті складається з 19 народних депутатів.Володимир Цабаль народився 25 квiтня 1985 року, громадянин України, локальний партнер ТОВ "МакКінзі та Компанія Україна", проживає в Бучі Київської області.Згідно з інформацією на сайті ЦВК, наступним по списку "Голосу" може потрапити у Раду політолог Микола Давидюк.У грудні 2024 року зареєстровані Центральною виборчою комісією й обрані народними депутатами Таміла Ташева та Богдан Лукашук склали присягу в парламенті. Зокрема, Ташева отримала місце у Верховній Раді замість померлого депутата від партії "Голос" Олега Макарова.Нагадаємо, що 8 квітня Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки Дар'ї Володіної про складання мандату. Вона входила до фракції "Слуги народу". Наприкінці березня вона написала заяву про дочасне складання депутатських повноважень, і регламентний комітет підтримав її заяву. Володіну обрали до українського парламенту за партійним списком, тож замість неї до парламенту пізніше зайде інший депутат..

Останнім часом питання легалізації зброї набуло особливого ажіотажу в українському суспільстві. Тому необхідно активізувати відповідну роботу Міністерства внутрішніх справ України та парламентарів.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в четвер, 23 квітня."Безумовно, питання дуже чутливе, підходів до нього було дуже багато. Я погоджуюсь зі суспільством і з експертами, що, в принципі, треба ставити крапку в цьому питанні", — зазначив він.При цьому, за його словами, це й непросто. Бо існує велика відповідальність стосовно всіх нюансів цього питання."Але зміни відповідні потрібно робити винятково на законодавчому рівні, тому я очікую від урядовців, передусім від Міністерства внутрішніх справ, спільної роботи разом з парламентарями, з їх колегами з відповідного комітету — й показати цю концепцію", — переконаний український президент.Він висловив готовність до спільної роботи над цим питанням. Адже його актуальність визріла — особливо останнім часом, коли відбулися резонансні події.Як відомо, після теракту в Києві 18 квітня міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що підтримує надання права на вогнепальну зброю (включно з короткостволом) цивільним громадянам, оскільки вважає, що люди мають отримати право на збройний самозахист.За його словами, найближчим часом відбудуться експертні обговорення за участі народних депутатів, громадськості, журналістів, ветеранської спільноти щодо підготовки фінальної версії законопроєкту про цивільну зброю.Нагадаємо, що, за словами Володимира Зеленського, Україна дзеркально відповідатиме на російські удари по енергетичних об'єктах. Триває співпраця з партнерами щодо постачання зброї. Щоправда, й надалі відчувається дефіцит засобів до протиповітряної оборони..

На сьогодні питання щодо відставки міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка на порядку денному Верховної Ради немає.Про це повідомив голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія. Він наголосив, що наразі окремі народні депутати "намагаються політизувати теракт в Голосіївському районі Києва", який стався 18 квітня."Такі намагання є абсолютно безпідставними. Керівництво патрульної поліції пішло у відставку, винні постали перед судом, ніхто нікого не вигороджує, речі називаються своїми іменами. Міністерство внутрішніх справ оперативно зреагувало на ситуацію, зробило висновки, запустило необхідні внутрішні процедури. Станом на зараз питання зміни глави МВС Верховною Радою не розглядається", — йдеться у заяві нардепа.Зауважимо, 21 квітня група народних депутатів зареєструвала у парламент проєкт постанови щодо звільнення Ігоря Клименка з посади міністра внутрішніх справ. Зокрема, ініціаторами документа виступили позафракційна голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності Юлія Яцик, представник групи "За майбутнє" Сергій Рудик та голова підкомітету з питань охоронної і детективної діяльності зі "Слуги народу" Микола Галушко.Що відомо про теракт у КиєвіЯк відомо, 18 квітня кривава подія розгорнулася в Голосіївському районі Києва, де чоловік 1968 року народження відкрив хаотичний вогонь. За даними МВС, зловмисник діяв вкрай жорстоко, розстрілюючи випадкових перехожих."Злочинець, рухаючись вулицею, впритул застрелив чотирьох людей. П’яту людину він вбив у магазині", — повідомляв Ігор Клименко.Після скоєного вбивця забарикадувався у приміщенні й утримував заручників. Поліція намагалася врегулювати ситуацію мирним шляхом: діалог із фігурантом тривав близько 40 хвилин. Оскільки правопорушник не висував жодних вимог і продовжував становити смертельну загрозу, його ліквідували під час силової фази операції.Згодом міський голова Києва Віталій Кличко інформував, що кількість загиблих внаслідок кривавої стрілянини в Голосіївському районі столиці збільшилася з п’яти до шести осіб. Одна з поранених померла на операційному столі, попри зусилля лікарів.Двоє поліцейських втекли під час стрілянини в Києві, що потрапило на відео в соцмережах. Із цього приводу Національна поліція проводить службове розслідування.Генеральний прокурор України Руслан Кравченко запевнив, що дії правоохоронців, зокрема, коли вони залишили в небезпеці дитину та несвоєчасно припинили дії стрільця в Києві, отримають належну правову оцінку.21 квітня Печерський районний суд Києва взяв під варту двох патрульних, Михайла Дробницького та Анну Дудіну, які втекли з місця теракту. Їм призначили 60 діб тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 266 240 гривень для кожного. Натомість вже 22 квітня застава за обох правоохоронців була внесена.Нагадаємо, що серед убитих терористом у Києві в суботу, 18 квітня, виявився музикант гурту "Друге Сонце" Ігор Савченко. Вбивця розстріляв його на столичній вулиці..