# Верховна Рада

Українцям змінять правила призначення державної фінансової підтримки через перехід на уніфіковану базову виплату. Нова система передбачає гнучкі терміни виплат — від трьох місяців до довічного утримання — залежно від життєвих обставин сім'ї.Про це йдеться на сайті Верховної Ради України.Умови надання допомогиПрезидент України підписав закон №5012-IX "Про базову соціальну допомогу" 28 жовтня 2026 року. Документ запроваджує єдиний підхід до підтримки громадян і родин, які опинилися в складних обставинах або перебувають у кризових ситуаціях. Відповідно до ухвалених норм, тривалість надання грошових виплат залежатиме від конкретних умов, у яких перебуває заявник:три місяці — для родин, які опинилися у кризовій ситуації;шість місяців — для сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах;один рік — для багатодітних родин;довічно — для окремих пільгових категорій осіб, визначених законодавством.Водночас Кабінет міністрів України отримав повноваження визначати випадки, коли допомога, призначена на пів року, зможе продовжуватися автоматично ще на аналогічний термін.Розрахунок розміру виплатБазова соціальна допомога виплачуватиметься щомісяця у грошовій формі. Її суму розраховуватимуть індивідуально — на основі складу сім'ї, середньомісячного сукупного доходу та поточного майнового стану. Для об'єктивного оцінювання потреб інформацію отримуватимуть безпосередньо з державних електронних реєстрів.Важливою гарантією для громадян є те, що підсумкова розрахована сума допомоги не може бути меншою за загальний розмір усіх державних виплат, які людина чи родина отримувала до моменту звернення. Нова програма має об'єднати такі напрями соціальної підтримки:допомогу малозабезпеченим сім'ям;виплати на дітей одиноким матерям;допомогу на дітей у багатодітних родинах;тимчасову державну допомогу дітям у передбачених законом випадках;державну соціальну допомогу особам з інвалідністю та людям, які не мають права на пенсію.Терміни запуску нової системиЗакон вводиться в дію з 1 січня 2028 року. Саме з цього моменту розпочнеться поетапне впровадження нового механізму призначення базової виплати. Протягом 2028 року отримувачі визначених видів допомоги зможуть поступово перейти на нову систему. Фінансування виплат здійснюватиметься з державного бюджету України, а також із залученням інших джерел, не заборонених чинним законодавством.Нагадаємо, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №15094, який передбачає перехід до нової моделі державної підтримки сімей із низькими доходами..

Посилення захист української мови на законодавчому рівні дозволить офіційно заборонити весь російськомовний культурний продукт. Відповідні до законодавства в Україні вже готуються.Про це заявила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська в проєкті hromadske.talk.Вона нагадала, що чинний закон "Про культуру" обмежує статтею 15 виконання російськомовних пісень чи інших продуктів на території України громадянами Росії.При цьому 15 липня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15412 (підтриманий профільним комітетом парламенту) про внесення змін до законодавства щодо забезпечення функціонування української мови як державної. Документ пропонує, зокрема, внести зміни до закону "Про культуру".Вони, згідно з пояснювальною запискою, повинні заборонити:публічне виконання творів, виконуваних державною мовою держави-агресорки;публічний показ творів, виконуваних державною мовою держави-агресорки;публічну демонстрацію творів, виконуваних державною мовою держави-агресорки;фонограми, відеограми та музичні кліпи, що містять їх зафіксоване виконання.Тобто саме схвалення цього проєкту закону народними депутатами дозволить заборонити російськомовний культурний продукт в Україні в цілому. Мовна омбудсманка також виступає за посилення в Україні відповідних обмежень."Я сподіваюся, що зміни будуть і в законі "Про культуру" (зокрема, до статті 15). Де поза законом опиниться російськомовний культурний продукт", — повідомила вона.Івановська зауважила, що йдеться і про "ті російськомовні музичні твори, які сьогодні ще, на жаль, слухають громадяни України подекуди, навіть у публічному просторі"."І, більше того, виконують їх", — додала уповноважена із захисту державної мови.Вона нагадала, що комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної й інформаційної політики під головуванням Микити Потураєва підтримав цю законодавчу ініціативу."І це дозволило подати всі ці рекомендації, всі ці правки до Верховної Ради", — констатувала Олена Івановська.Нагадаємо, на початку вересня стало відомо, що уповноважена з питань державної мови Олена Івановська розпочала розслідування дій співробітників спецслужб під час подій 2 вересня у столиці. Посадовиця прагне з'ясувати, чому силовики спілкувалися між собою недержавною мовою..

У середу, 28 жовтня, Верховна Рада України підтримала в першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2027 рік. "За" проголосували 239 народних депутатів.Про це засвідчила трансляція засідання Верховної Ради України. Варто зазначити, що до документа загалом подали рекордну кількість правок — понад 5200. З них бюджетний комітет врахував лише 90 пропозицій депутатів. Серед них — підвищення виплат військовим і розширення державних гарантій для оборонних підприємств.Водночас перед ухваленням бюджету в першому читанні не підтримали низку пропозицій, зокрема:спрямування коштів від угод зі слідством на потреби ЗСУ — поправка передбачала заборону переказувати такі кошти третім особам, а гроші понад суму відшкодування завданої державі шкоди спрямовувати до спецфонду держбюджету на грошове забезпечення військових;обмеження зарплат чиновників на рівні 80 тисяч гривень на місяць — пропозиція стосувалася, зокрема, народних депутатів, суддів, прокурорів і працівників Нацбанку, виняток передбачався для тих, хто бере участь в обороні країни.Однак Верховна Рада підтримала поправку №846 про заборону фінансувати Національний кешбек із держбюджету 2027 року. Також депутати підтримали поправку №1279 про підвищення зарплат військовим. "За" неї проголосували 304 народні депутати.Далі уряд має опрацювати висновки та поправки парламенту, внести зміни та повернути доопрацьований текст у Раду для розгляду у другому читанні. Друге читання і фінальне очікується 23-26 листопада.У проєкті держбюджету-2027 закладено видатки на 7 трильйонів 272 мільярди гривень, доходи — 5 трильйонів 648 мільярдів гривень. Основні видатки — це сектор безпеки й оборони, які закладені на рівні 4 трильйонів 885 мільярдів гривень, або 43,8% ВВП країни. Граничний обсяг дефіциту очікується на позначці 1,67 трильйона гривень."Дякую народним депутатам за спільну роботу та підтримку проєкту бюджету на 2027 рік у першому читанні. Це бюджет, який враховує реалії повномасштабної війни та ключові потреби держави на наступний рік", — прокоментував у своєму Telegram-каналі премʼєр-міністр України Сергій Корецький.За його словами, передусім це необхідне фінансування безпеки й оборони, збереження фінансової стійкості та виконання важливих соціальних зобов’язань перед людьми.Сергій Корецький запевнив, що уряд опрацює бюджетні висновки парламенту та підготує проєкт до другого читання.Нагадаємо, 27 жовтня голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа інформувала про рекомендацію ухвалити проєкт державного бюджету на 2027 рік у першому читанні..

Верховна Рада відхилила правку №1003 до проєкту державного бюджету на 2027 рік, яка передбачала встановлення граничної місячної зарплати держслужбовців на рівні 80 тисяч гривень. Голосування відбулося на засіданні парламенту в середу, 28 жовтня.Пропозицію підтримали 157 народних депутатів за мінімально необхідних 226 голосів. Раніше проти її врахування виступив і бюджетний комітет Верховної Ради, пише "Економічна правда".Обмеження мало стосуватися зарплат в органах державної влади, місцевого самоврядування та бюджетних установах. Його пропонували запровадити для економії коштів державного бюджету.Зокрема, під дію обмеження могли потрапити народні депутати, судді, судді Конституційного Суду, члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, прокурори й працівники Національного банку України.Водночас обмеження не поширювалося б на тих, хто бере участь в обороні України та відсічі російській агресії. Точний перелік посад мав визначити Кабінет міністрів.Також парламентарі відхилили правку №611. Вона передбачала, що угоди про визнання винуватості не могли б зобов’язувати обвинувачених перераховувати кошти третім особам. Гроші за такими угодами мали надходити лише до державного бюджету або спрямовуватися на відшкодування збитків за цивільним позовом.Додамо, український уряд ухвалив рішення для підтримки підприємств, які зазнали руйнувань унаслідок воєнних дій, та для захисту цифрової інфраструктури країни. Відтепер низка компаній зможе отримувати державне й комунальне майно в оренду за значно спрощеними правилами..

У вівторок, 27 жовтня, Верховна Рада взяла за основу й ухвалила в цілому законопроєкт №16094. Він стосується врегулювання термінів перебування в Україні іноземних військових, які служать у Силах оборони.Про це засвідчила трансляція засідання Верховної Ради України.Документ передбачає продовження терміну звернення за посвідкою на тимчасове проживання для іноземців і осіб без громадянства, які проходять службу у ЗСУ, ДССТ і Нацгвардії від шести місяців до одного року.Тепер закон надає їм три місяці для подачі документів після підписання контракту, а також встановлює період для врегулювання правового статусу у разі звільнення зі служби.У пресслужбі парламенту зазначили, що наразі встановлений чинним законодавством термін для звернення за оформленням посвідки на тимчасове проживання іноземцями й особами без громадянства, які уклали контракт про проходження військової служби в Україні, спливає 10 листопада 2026 року.Там додали, що у зв'язку з різними причинами не всі люди, на яких поширюється зазначена вимога, змогли своєчасно звернутися за оформленням посвідки на тимчасове проживання, тому це продовження надасть їм змогу забезпечити належне правове врегулювання свого статусу.У травні 2026 року уряд спростив отримання посвідок на тимчасове проживання в Україні для іноземців, які вже воюють у лавах Сил оборони або планують долучитися до них долучитися.Нагадаємо, що ще влітку минулого року Україна посилила координацію та взаємодію державних органів у сфері рекрутингу іноземців і осіб без громадянства для проходження військової служби за контрактом у Силах оборони. Для цього оновили міжвідомчу робочу групу, до якої ввійшли представники низки міністерств і відомств..

Парламент підтримав законопроєкт, який повертає конкурентну процедуру призначення на державні посади всіх рівнів. Окрім того, правила відбору зазнають суттєвої модернізації, зокрема через цифровізацію процесів та надання переваг військовим.Про це повідомив у Telegram-каналі прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Графік повернення конкурсних відборівЗа словами очільника уряду, повернення до звичної системи відбору відбуватиметься поступово та в кілька етапів. Так, для керівних посад категорії "А" конкурси оголошуватимуть одразу після набрання чинності новим законом.Посади категорії "Б" відкриють для конкурсного відбору через місяць, а вакансії категорії "В" та місця в органах місцевого самоврядування — через два місяці.Цифровізація через "Дію" та пільги для ветеранівРазом із відновленням відборів уряд кардинально оновлює й саму процедуру призначення. Відтепер перелік усіх актуальних вакансій розміщуватиметься у мобільному застосунку "Дія", що зробить процес прозорішим. Окрім цього, особливу перевагу під час призначення на посади матимуть ветерани війни.Ціна питання — 137 мільйонів євроВідновлення відкритих конкурсів є критично важливою зобов'язаністю України в межах міжнародної програми Ukraine Facility. Успішна реалізація цієї реформи безпосередньо впливає на надходження до державного бюджету 137 мільйонів євро фінансової підтримки."Відновлюємо конкурси на державну службу та в органи місцевого самоврядування. Дякую народним депутатам за підтримку відповідного законопроєкту. Далі підготуємо необхідні рішення, щоб нова процедура запрацювала якнайшвидше", — наголосив Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше премʼєр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що така допомога від партнерів — це більше дронів, систем протиповітряної оборони, ракет і боєприпасів. Це означає надійніший захист наших людей і посилення спроможностей наших захисників на передовій..

Українські ветерани незабаром можуть отримати законодавче право на першочерговий перетин державного кордону. Скористатися ним також зможуть члени їхніх сімей. Відповідний законопроєкт уже розроблено.Про це повідомив голова Ради ветеранів України Андрій Козюра на своїй сторінці у Facebook.За його словами, ініціатива стосується учасників бойових дій і людей з інвалідністю внаслідок війни."Право на пріоритетний перетин кордону також планують поширити на членів їхніх сімей, які їдуть разом із ними в одному транспортному засобі", — уточнив він.Голова Ради ветеранів додав, що для цього пропонують внести зміни до статті 23 Закону України "Про прикордонний контроль". Вони передбачатимуть проходження прикордонного контролю в пріоритетному порядку, без очікування в загальній черзі."Водночас автомобіль має бути зареєстрований і перебувати в законному користуванні ветерана або члена його сім’ї", — зазначив він.Андрій Козюра висловив сподівання, що документ якнайшвидше передадуть на розгляд Верховної Ради України."Запровадження таких правил стане одним зі способів висловити повагу людям, які захищали Україну", — підсумував голова Ради ветеранів.Нагадаємо, на початку жовтня повідомлялося, що Міністерство оборони України розробляє нову ефективну модель переходу військовослужбовців до цивільного життя. Вона передбачає безперервний супровід ветеранів фахівцями від військової частини до повної соціальної інтеграції..

У понеділок, 26 жовтня, президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти, які передбачають продовження терміну дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації в Україні ще на 90 діб.Про це свідчать законопроєкти №16182 та №16183 відповідно, які опубліковані на сайті Верховної Ради України.Згідно з документами, дію особливого правового режиму та мобілізаційних заходів пропонується продовжити ще на 90 діб - до 28 січня 2027 року.Ініціативи вже передано на розгляд профільних комітетів. Після позитивного голосування народних депутатів це стане вже 21 рішенням про продовження воєнного стану від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.Воєнний стан — це особливий правовий режим, який запроваджується для забезпечення оборони країни, захисту цивільного населення та критичної інфраструктури від агресора.Загальна мобілізація передбачає переведення економіки, органів влади та військових структур на функціонування в умовах особливого періоду.Призову підлягають військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, придатні за станом здоров’я, які не мають підстав для відстрочки чи бронювання. Чоловіки від 18 до 25 років підлягають мобілізації лише у виняткових, визначених законом випадках, або можуть приєднатися до лав ЗСУ добровільно за контрактом.Жінки, які перебувають на військовому обліку, залучаються до служби або робіт з оборони винятково за власним бажанням.Нагадаємо, декілька днів тому повідомлялося, що Верховна Рада України готується найближчим часом розглянути питання щодо чергового продовження термінів дії воєнного стану та загальної мобілізації в країні..

Верховна Рада України готується найближчим часом розглянути питання щодо чергового продовження термінів дії воєнного стану та загальної мобілізації в країні. Новий період особливого правового режиму діятиме ще 90 діб — з 31 жовтня 2026 року до 29 січня 2027 року.Про це повідомив у Telegram-каналі народний депутат Ярослав Железняк.Дати голосування та нові терміниЗа словами нардепа, найближчим часом президент України Володимир Зеленський внесе до Верховної Ради законопроєкти щодо продовження терміну дії воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів — з 31 жовтня 2026 року до 29 січня 2027 року."У понеділок, 26 жовтня, буде голосування в Раді", — повідомив народний депутат, зазначивши, що це продовження буде вже 21-м.Зараз в Україні триває термін дії особливого правового режиму, затверджений народними обранцями влітку, який офіційно завершується 31 жовтня 2026 року.Законодавча процедура продовженняПроцедура продовження воєнного стану та мобілізаційних заходів відбувається за чітко регламентованим алгоритмом:ініціатива президента. Глава держави підписує два окремі укази — про продовження воєнного стану та про продовження загальної мобілізації;затвердження парламентом. Офіційні документи подаються на розгляд та обговорення до Верховної Ради України;набуття чинності. Народні депутати голосують за затвердження президентських указів, після чого оновлені терміни офіційно набувають чинності.Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін продовжує наполягати на ширших територіальних претензіях до України, які виходять далеко за межі Донецької області. Його заяви про "історичну Росію" свідчать, що Кремль не готовий обмежитися компромісною мирною угодою та прагне досягнення всіх заявлених воєнних цілей..

У п’ятницю, 23 жовтня, голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук відвідав Будапешт. Там він зустрівся з головою Державних зборів Угорщини Агнеш Форштгоффер.Про це повідомили в офіційних інформаційних ресурсах Верховної Ради України."Сімдесят років тому угорці боролися за свободу та незалежність своєї держави, протистоячи радянському режиму. Зараз Україна захищає ці самі цінності від російської агресії", — наголосив очільник українського парламенту.Український і угорська високопосадовці обговорили спільні трагічні сторінки історії двох країн, зокрема, радянські репресії та примусові депортації угорців.Руслан Стефанчук нагадав про важливий крок Верховної Ради — ухвалення постанови про визнання та засудження злочинів радянської військової адміністрації проти угорців 1944-1946 років.Голова Верховної Ради України також передав Угорському національному музею підписану копію цієї постанови.Як відомо, 16 жовтня президент України Володимир Зеленський уперше зустрівся з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром, який привітав політичну угоду щодо зміцнення прав угорців на Закарпатті, ухвалення закону про освіту та початок його виконання.Також Мадяр висловив подяку за рішення українського парламенту, яким офіційно визнано, що "1944 та 1946 року під час депортації та примусових робіт проти закарпатських угорців вчинено злочини".Нагадаємо, що Україна звернулася до ЄС із проханням надати нову позику на 70 мільярдів євро. Київ пояснив таку потребу значними витратами на війну. Словаччина й Угорщина не долучаться до фінансування..

Бюджетний комітет Верховної Ради України рекомендував ухвалити проєкт державного бюджету на 2027 рік у першому читанні. Там розглянули 5 236 поправок, провели дві робочі групи, дев’ятигодинне засідання та врахували 90 бюджетних висновків.Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Очікуємо розгляд проекту державного бюджету в першому читанні орієнтовно 28 жовтня", — зазначила вона.У сфері оборони доручили уряду опрацювати декілька надважливих питань до другого читання бюджету:питання підвищення грошового забезпечення військовослужбовців;можливість збільшення обсягу державних гарантій для підприємств ОПК удвічі, до 60 мільярдів гривень;можливість збільшення видатків на будівництво та придбання житла для військових ЗСУ;створення нової субвенції місцевим бюджетам для забезпечення центрів підготовки громадян до національного спротиву.У сфері освіти та науки:додали майже 27 мільйонів гривень на оплату праці педагогів, які проводять НМТ;піднімаємо залишки освітньої субвенції до спецфонду Міносвіти з подальшим спрямуванням на оперативні освітні потреби під час року;доручаємо уряду розглянути можливість збільшення субвенції місцевим бюджетам на майстерні для закладів професійної та фахової передвищої освіти та на укриття в школах та садочках, а також передбачити кошти на енергонезалежність шкіл (субвенція місцевим бюджетам) і закладів фахової та вищої освіти;збільшити на 700 мільйонів гривень видатки для наукової діяльності установ Національної академії наук;додати 10 мільйонів гривень для Української академії лідерства;доручаємо уряду знайти кошти на пілотний проект реформи оплати праці вчителів.У сфері охорони здоров’я:додали 150 мільйонів гривень на закупівлю лікарських засобів для аутоімунних захворювань нервової системи та нейром'язових захворювань, а також доручаємо уряду відшукати кошти на ліки для пацієнтів з ахондроплазією та м’язовою дистрофією Дюшена та на медичні вироби для Клінічної лікарні "Феофанія";доручаємо уряду знайти додаткові гроші на проведення остеоінтегративного протезування ветеранів.Для місцевих бюджетів та регіонального розвитку: уряд має опрацювати питання зарахування 4% ПДФО (крім військового ПДФО) до бюджетів громад та відповідно збалансувати цю поправку, оскільки держбюджет втрачає 18,2 мільярда гривень;комітет доручив уряду розглянути можливість не вилучати реверс з місцевих бюджетів (втрати держбюджету і джерела для покриття оборонних видатків — 19,2 мілшьярда гривень);уряд має збільшити ресурс для ДФРР (принаймні на два мільярди гривень);рекомендуємо уряду для розрахунку показників горизонтального вирівнювання на 2027 рік використовувати дані Держстату про чисельність наявного населення громади (а не Державної міграційної служби), а ВПО — за даними Мінсоцполітики;збільшити на 118 мільйонів гривень субвенцію місцевим бюджетам на виконання повноважень районними радами;доручаємо уряду збільшити видатки на компенсацію за знищене житло, а також вишукати ресурс для завершення проектів (об’єктів) у сфері освіти та охорони здоров’я, розпочатих попередніми роками коштом фонду ліквідації наслідків збройної агресії;доручаємо уряду вивчити можливість збільшення коштів на житлове пільгове кредитування та створення соціального житла для ВПО;конкретизували, що  залишки коштів обласних бюджетів Донецької та Луганської областей та місцевих бюджетів тимчасово окупованих територій, які уряд запропонував підняти на центральний рівень на спеціальний рахунок Мінгромад для використання на житло ВПО, можна також спрямовувати на придбання готових житлових будинків, облаштування існуючих будівель під житло, створення соціального орендованого житла та житлове пільгове кредитування;визначили, що під час придбання житла для ВПО перевага надається учасникам бойових дій і особам з інвалідністю внаслідок війни;визначили, що Мінгромад щокварталу має оприлюднювати інформацію про використані кошти, підготовлені об’єкти та кількість ВПО, які отримали житло.Для підтримки економіки:додатково спрямувати на гуманітарне розмінування 100 мільяонів гривень;заборонити виплату "Національного кешбеку" з бюджетної програми на підтримку розвитку виробництва та підприємництва (на неї передбачено 9,4 мільярда гривень, і вони повинні піти на реальну підтримку бізнесу), а також вивчити питання, чи потрібно взагалі виплачувати "Національний кешбек" за державні кошти, дозволити 2027 року проведення аукціонів великої приватизації з пониженням стартової ціни, це дозволить нарешті продаж збиткових активів, наприклад, ОПЗ і Сумихімпром;установити, що сільськогосподарським виробникам компенсується до 75% вартості будівництва (реконструкції) тваринницьких ферм для утримання корів, кіз і овець, під’їзних шляхів до них і об’єктів з переробки молока (зараз компенсується 50%);опрацювати питання збільшення підтримки виробників сільськогосподарської продукції, передбачивши підтримку виробників з територій ризикованого землеробства через бойові дії, а також збільшення обсягу надання пільгових кредитів фермерам;пропонуємо установити, що фрахтувальникам, операторам і власникам суден надаються гарантії компенсації шкоди, заподіяної внаслідок війни, під час їх перебування у територіальному морі України або в акваторіях відкритих морських портів України;розглянути можливість збільшення програми страхування воєнних ризиків (зараз передбачено всього один мільярд гривень за загальним фондом);можливості започаткування нового напряму державної підтримки — логістики сільськогосподарської продукції в умовах підвищеного ризику, йдеться про перевезення сільськогосподарської продукції з прифронтових територій на безпечні території.У сфері соціального захисту доручаємо уряду провести інвентаризацію законодавчих актів, в яких прожитковий мінімум та мінімальна зарплата використовуються для розрахунку складових оплати праці та штрафів та інших виплат — це потрібно, щоби відв’язати всі виплати від ПЖМ і МЗП та мати можливість привести ці величини у відповідність до реальності.У сфері державного управління доручаємо уряду розглянути можливість збільшити видатки МЗС для закордонних дипломатичних установ і передбачити кошти для митниці на ремонт сканерів.Нагадаємо, що Україна проведе детальні переговори з керівництвом Світового банку, МВФ, Євросоюзу та країн "Великої сімки" щодо залучення необхідного зовнішнього фінансування. На 2027 рік потреба держбюджету в іноземних коштах перевищує 52 мільярди доларів, від яких безпосередньо залежить обороноздатність держави та виконання соціальних зобов'язань перед громадянами..

У Верховній Раді зареєстрували новий законопроєкт, який передбачає масштабну реформу правил для водіїв та гармонізацію українського законодавства з нормами Євросоюзу. Серед ключових нововведень — можливість сідати за кермо з 17 років та визнання рішень ЄС щодо позбавлення посвідчення водія.Про це йдеться на офіційному порталі Верховної Ради України.За кермо з 17 років та нові вікові категоріїНародний депутат від "Слуги народу" Володимир Крейденко зареєстрував законопроєкт №16170, який зараз детально опрацьовують у профільному комітеті Рад. Законопроєктом пропонується дозволити керування легковим авто (категорія B) із 17 років за умови проходження автошколи, медогляду та складання іспитів. Однак до 18 років поруч із підлітком обов'язково має перебувати тверезий супроводжувач віком від 24 років із досвідом водіння категорії B від 5 років, який не позбавлявся прав. Проєкт також чітко розмежовує мінімальний вік для інших категорій:16 років — для категорій AM, A1, B1;18 років — A2, B, BE, C1, C1E (із винятком супроводу в 17 років для B);20 років — для категорії A (із 2-річним досвідом на A2) або 24 роки без такого досвіду;21 рік — для C, CE, D1, D1E та T;24 роки — для категорій D та DE.Випробувальний строк та строки дії посвідченьІніціатива закріплює юридичну рівнозначність паперових та електронних посвідчень водія. Для новачків установлюється дворічний випробувальний період із суворим вимогами — нульовим допустимим рівнем алкоголю в крові.Крім того, документ встановлює нові строки чинності документів: 15 років для категорій легкових авто й мотоциклів та 5 років — для вантажівок, автобусів і спецтехніки (категорія T). При цьому достроково змінювати чинні посвідчення водіїв не зобов'язуватимуть.Взаємодія з ЄС та позбавлення правЗаконопроєкт передбачає взаємне визнання водійських посвідчень між Україною та країнами ЄС. Якщо українця позбавлять права керування в Євросоюзі за керування у стані сп'яніння чи грубі порушення ПДР, це рішення пошириться й на Україну. Виняток МВС зможе зробити лише у випадку, якщо єдиною причиною позбавлення було перевищення швидкості менше ніж на 50 км/год, і це дозволятимуть міжнародні угоди.Ключові зміни запрацюють через рік після опублікування ухваленого закону, а механізми взаємодії з ЄС — після вступу України до Євросоюзу або підписання спеціальної угоди.Нагадаємо, в Україні поширюються шахрайські схеми, пов’язані з нібито швидким отриманням посвідчення водія. Зловмисники маскуються під представників сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ, пропонують скласти іспити онлайн або офлайн і обіцяють видати готовий документ без зайвих черг. Насправді такі послуги є незаконними, а отримане посвідчення може виявитися підробкою..

Верховна Рада України підтримала частину важливих законодавчих ініціатив у межах програми Ukraine Facility, домовленостей із Міжнародним валютним фондом (МВФ) та інших механізмів міжнародної підтримки.Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Дякую народним депутатам, які підтримали першу частину важливих для країни рішень, від яких залежить наша фінансова стійкість і обороноздатність", — акцентував він.На його переконання, результати цього пленарного тижня дають підстави для оптимізму. Однак, додав очільник українського уряду, попереду ще дуже багато роботи.Він запевнив, що міністри працюють із депутатами на рівні комітетів і парламентських груп, надають усю необхідну інформацію в процесі підготовки до розгляду решти законопроєктів."Розраховуємо на таку ж конструктивну спільну роботу й на наступних пленарних тижнях", — висловив побажання високопосадовець.Вні наголосив, що це необхідно, щоби забезпечити своєчасне ухвалення всіх необхідних рішень і отримання Україною міжнародної фінансової допомоги в повному обсязі."Ще раз дякую. Це важливо", — лаконічно підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що сьогодні депутати ухвалили законопроєкт про запровадження ПДВ на товари з іноземних маркетплейсів незалежно від їхньої вартості. Уряд очікує, що зміни приноситимуть державному бюджету понад 10 мільярдів гривень щороку..

У середу, 14 жовтня, перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко оголосив про виключення з парламентської фракції партії "Європейська Солідарність" народного депутата Олексія Гончаренка.Про це свдчить трансляція пленарного засідання Верховної Ради України. Сам Олексій Гончаренко відполлвів на таке офіційне рішення в дописі у своєму Telegram-каналі."Офіційно. Мене виключили з фракції "Європейська Солідарність". Про це зараз оголосили з трибуни Верховної Ради. Дякую колегам за 12 років роботи. Ми разом змогли досягнути великих змін в Україні та продовжимо працювати для України. Тримаємо стрій!" — відреагував на це Олексій Гончаренко.Раніше про це інформував народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Тільки що голова оголосив офіційно про виключення Олексія Гончаренко з фракції "Європейська Солідарність", — констатував він.Ярослав Железняк пояснив, що саме з моменту такого оголошення Гончаренко стає позафракційним депутатом.Раніше, 5 жовтня, парламентська фракція "Європейська солідарність" ухвалила рішення припинити спільний політичний шлях із народним депутатом Олексієм Гончаренком. Це пояснили ідеологічними розбіжностями.У політичній силі акцентували, що публічні позиції Олексія Гончаренка щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією "Європейської Солідарності" та її ідеологічними засадами.Гончаренко пропонував не намагатися одразу укласти одну велику мирну угоду, а рухатися до неї через низку малих домовленостей із різними гарантами. Нардеп вважає прийнятним поетапне зняття санкцій із Росії в обмін на припинення дальніх ударів, розблокування Чорного моря й обмеження бойових дій на Донбасі. Окремо він допустив, що Україна може розпочати говорити про нейтральність, статус російської мови та церкви.Тепер як позафракційний депутат Гончаренко не має права на представництво в керівних органах парламенту чи ради через фракційні квоти, але може долучитися до створення чи ввійти до складу окремої депутатської групи (якщо така існує та відповідає регламенту).До цього станом на початок жовтня 2026 року у Верховній Раді України IX скликання налічувалося 19 позафракційних народних депутатів.Нагадаємо, що Олексія Гончаренка офіційно внесли до бази скандального центру "Миротворець". Причиною такого кроку стали його останні гучні заяви щодо можливих переговорів з Росією та шляхів завершення війни..

У середу, 14 жовтня, міський голова Києва Віталій Кличко доповідав у Верховній Раді. "За" його запрошення у парламент проголосував раніше 151 народний депутат. Кличко мав 5 хвилин на виступ без запитань депутатів.Про це засвідчила трансляція пленарного засідання Верховної Ради України.Міський голова Києва прозвітував щодо ситуації у столиці, підготовки міста до опалювального сезону та захисту критичної інфраструктури від російських атак.За словами мера, останні два місяці Київ живе під постійними атаками цивільної та критичної інфраструктури. Це впливає на систему водопостачання та на роботу електротранспорту.Цього року майже 50 ракет і БПЛА атакували столичну систему енергопостачання. Лише сьогодні, 14 жовтня, об'єкти критичної інфраструктури зазнали серйозних уражень."Раніше, 2022 року, по об'єктах ТЕС-5 і ТЕС-6 прилітало 12 ракет і дронів. 2023 року — сім, 2024 року — нуль, 2025 року — 19. Тепер же майже 50 влучань ракет і безпілотників в наші системи енергозабезпечення. Весь цей час фахівці працювали, відновлювали обладнання, готували щороку об'єкти до зими, і Київ вистояв", — наголосив Кличко.За словами міського голови, столиця живе під постійними атаками ворога на інфраструктуру, енергетику, промисловість і бізнес, однак місто намагається забезпечити життєдіяльність в умовах воєнного стану.Водночас він назвав "цинічними" звинувачення у провалі підготовки до опалювального сезону, який ще не розпочався."Київ готувався до опалювального сезону та продовжує це робити. Першочергові заходи плану енергостійкості завершені", — акцентував Віталій Кличко.Водночас у своєму виступі він не згадав про стан укриттів у Києві, на доступність і належний стан яких неодноразово скаржилися містяни."Можна навіть третю світову війну "вішати" на Кличка, але запитання не тільки в мене, в кожного з вас таке запитання: де протиповітряна оборона столиці України, де захист об'єктів "Укренерго", де мільярди, які виділено на це?" — заявив міський голова столиці.При цьому він закликав звернути увагу на забезпечення захисту інфраструктури та припинити тиск на місцеве самоврядування.Нагадаємо, декілька днів тому Віталій Кличко зазначав, що влада Києва вивчає різні сценарії подій. До евакуації зі столиці України ніхто не закликає, але варто враховувати посилення ворожих обстрілів найближчим часом..