# Верховна Рада

Верховна Рада України готується найближчим часом розглянути питання щодо чергового продовження термінів дії воєнного стану та загальної мобілізації в країні. Новий період особливого правового режиму діятиме ще 90 діб — з 31 жовтня 2026 року до 29 січня 2027 року.Про це повідомив у Telegram-каналі народний депутат Ярослав Железняк.Дати голосування та нові терміниЗа словами нардепа, найближчим часом президент України Володимир Зеленський внесе до Верховної Ради законопроєкти щодо продовження терміну дії воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів — з 31 жовтня 2026 року до 29 січня 2027 року."У понеділок, 26 жовтня, буде голосування в Раді", — повідомив народний депутат, зазначивши, що це продовження буде вже 21-м.Зараз в Україні триває термін дії особливого правового режиму, затверджений народними обранцями влітку, який офіційно завершується 31 жовтня 2026 року.Законодавча процедура продовженняПроцедура продовження воєнного стану та мобілізаційних заходів відбувається за чітко регламентованим алгоритмом:ініціатива президента. Глава держави підписує два окремі укази — про продовження воєнного стану та про продовження загальної мобілізації;затвердження парламентом. Офіційні документи подаються на розгляд та обговорення до Верховної Ради України;набуття чинності. Народні депутати голосують за затвердження президентських указів, після чого оновлені терміни офіційно набувають чинності.Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін продовжує наполягати на ширших територіальних претензіях до України, які виходять далеко за межі Донецької області. Його заяви про "історичну Росію" свідчать, що Кремль не готовий обмежитися компромісною мирною угодою та прагне досягнення всіх заявлених воєнних цілей..

У п’ятницю, 23 жовтня, голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук відвідав Будапешт. Там він зустрівся з головою Державних зборів Угорщини Агнеш Форштгоффер.Про це повідомили в офіційних інформаційних ресурсах Верховної Ради України."Сімдесят років тому угорці боролися за свободу та незалежність своєї держави, протистоячи радянському режиму. Зараз Україна захищає ці самі цінності від російської агресії", — наголосив очільник українського парламенту.Український і угорська високопосадовці обговорили спільні трагічні сторінки історії двох країн, зокрема, радянські репресії та примусові депортації угорців.Руслан Стефанчук нагадав про важливий крок Верховної Ради — ухвалення постанови про визнання та засудження злочинів радянської військової адміністрації проти угорців 1944-1946 років.Голова Верховної Ради України також передав Угорському національному музею підписану копію цієї постанови.Як відомо, 16 жовтня президент України Володимир Зеленський уперше зустрівся з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром, який привітав політичну угоду щодо зміцнення прав угорців на Закарпатті, ухвалення закону про освіту та початок його виконання.Також Мадяр висловив подяку за рішення українського парламенту, яким офіційно визнано, що "1944 та 1946 року під час депортації та примусових робіт проти закарпатських угорців вчинено злочини".Нагадаємо, що Україна звернулася до ЄС із проханням надати нову позику на 70 мільярдів євро. Київ пояснив таку потребу значними витратами на війну. Словаччина й Угорщина не долучаться до фінансування..

Бюджетний комітет Верховної Ради України рекомендував ухвалити проєкт державного бюджету на 2027 рік у першому читанні. Там розглянули 5 236 поправок, провели дві робочі групи, дев’ятигодинне засідання та врахували 90 бюджетних висновків.Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Очікуємо розгляд проекту державного бюджету в першому читанні орієнтовно 28 жовтня", — зазначила вона.У сфері оборони доручили уряду опрацювати декілька надважливих питань до другого читання бюджету:питання підвищення грошового забезпечення військовослужбовців;можливість збільшення обсягу державних гарантій для підприємств ОПК удвічі, до 60 мільярдів гривень;можливість збільшення видатків на будівництво та придбання житла для військових ЗСУ;створення нової субвенції місцевим бюджетам для забезпечення центрів підготовки громадян до національного спротиву.У сфері освіти та науки:додали майже 27 мільйонів гривень на оплату праці педагогів, які проводять НМТ;піднімаємо залишки освітньої субвенції до спецфонду Міносвіти з подальшим спрямуванням на оперативні освітні потреби під час року;доручаємо уряду розглянути можливість збільшення субвенції місцевим бюджетам на майстерні для закладів професійної та фахової передвищої освіти та на укриття в школах та садочках, а також передбачити кошти на енергонезалежність шкіл (субвенція місцевим бюджетам) і закладів фахової та вищої освіти;збільшити на 700 мільйонів гривень видатки для наукової діяльності установ Національної академії наук;додати 10 мільйонів гривень для Української академії лідерства;доручаємо уряду знайти кошти на пілотний проект реформи оплати праці вчителів.У сфері охорони здоров’я:додали 150 мільйонів гривень на закупівлю лікарських засобів для аутоімунних захворювань нервової системи та нейром'язових захворювань, а також доручаємо уряду відшукати кошти на ліки для пацієнтів з ахондроплазією та м’язовою дистрофією Дюшена та на медичні вироби для Клінічної лікарні "Феофанія";доручаємо уряду знайти додаткові гроші на проведення остеоінтегративного протезування ветеранів.Для місцевих бюджетів та регіонального розвитку: уряд має опрацювати питання зарахування 4% ПДФО (крім військового ПДФО) до бюджетів громад та відповідно збалансувати цю поправку, оскільки держбюджет втрачає 18,2 мільярда гривень;комітет доручив уряду розглянути можливість не вилучати реверс з місцевих бюджетів (втрати держбюджету і джерела для покриття оборонних видатків — 19,2 мілшьярда гривень);уряд має збільшити ресурс для ДФРР (принаймні на два мільярди гривень);рекомендуємо уряду для розрахунку показників горизонтального вирівнювання на 2027 рік використовувати дані Держстату про чисельність наявного населення громади (а не Державної міграційної служби), а ВПО — за даними Мінсоцполітики;збільшити на 118 мільйонів гривень субвенцію місцевим бюджетам на виконання повноважень районними радами;доручаємо уряду збільшити видатки на компенсацію за знищене житло, а також вишукати ресурс для завершення проектів (об’єктів) у сфері освіти та охорони здоров’я, розпочатих попередніми роками коштом фонду ліквідації наслідків збройної агресії;доручаємо уряду вивчити можливість збільшення коштів на житлове пільгове кредитування та створення соціального житла для ВПО;конкретизували, що  залишки коштів обласних бюджетів Донецької та Луганської областей та місцевих бюджетів тимчасово окупованих територій, які уряд запропонував підняти на центральний рівень на спеціальний рахунок Мінгромад для використання на житло ВПО, можна також спрямовувати на придбання готових житлових будинків, облаштування існуючих будівель під житло, створення соціального орендованого житла та житлове пільгове кредитування;визначили, що під час придбання житла для ВПО перевага надається учасникам бойових дій і особам з інвалідністю внаслідок війни;визначили, що Мінгромад щокварталу має оприлюднювати інформацію про використані кошти, підготовлені об’єкти та кількість ВПО, які отримали житло.Для підтримки економіки:додатково спрямувати на гуманітарне розмінування 100 мільяонів гривень;заборонити виплату "Національного кешбеку" з бюджетної програми на підтримку розвитку виробництва та підприємництва (на неї передбачено 9,4 мільярда гривень, і вони повинні піти на реальну підтримку бізнесу), а також вивчити питання, чи потрібно взагалі виплачувати "Національний кешбек" за державні кошти, дозволити 2027 року проведення аукціонів великої приватизації з пониженням стартової ціни, це дозволить нарешті продаж збиткових активів, наприклад, ОПЗ і Сумихімпром;установити, що сільськогосподарським виробникам компенсується до 75% вартості будівництва (реконструкції) тваринницьких ферм для утримання корів, кіз і овець, під’їзних шляхів до них і об’єктів з переробки молока (зараз компенсується 50%);опрацювати питання збільшення підтримки виробників сільськогосподарської продукції, передбачивши підтримку виробників з територій ризикованого землеробства через бойові дії, а також збільшення обсягу надання пільгових кредитів фермерам;пропонуємо установити, що фрахтувальникам, операторам і власникам суден надаються гарантії компенсації шкоди, заподіяної внаслідок війни, під час їх перебування у територіальному морі України або в акваторіях відкритих морських портів України;розглянути можливість збільшення програми страхування воєнних ризиків (зараз передбачено всього один мільярд гривень за загальним фондом);можливості започаткування нового напряму державної підтримки — логістики сільськогосподарської продукції в умовах підвищеного ризику, йдеться про перевезення сільськогосподарської продукції з прифронтових територій на безпечні території.У сфері соціального захисту доручаємо уряду провести інвентаризацію законодавчих актів, в яких прожитковий мінімум та мінімальна зарплата використовуються для розрахунку складових оплати праці та штрафів та інших виплат — це потрібно, щоби відв’язати всі виплати від ПЖМ і МЗП та мати можливість привести ці величини у відповідність до реальності.У сфері державного управління доручаємо уряду розглянути можливість збільшити видатки МЗС для закордонних дипломатичних установ і передбачити кошти для митниці на ремонт сканерів.Нагадаємо, що Україна проведе детальні переговори з керівництвом Світового банку, МВФ, Євросоюзу та країн "Великої сімки" щодо залучення необхідного зовнішнього фінансування. На 2027 рік потреба держбюджету в іноземних коштах перевищує 52 мільярди доларів, від яких безпосередньо залежить обороноздатність держави та виконання соціальних зобов'язань перед громадянами..

У Верховній Раді зареєстрували новий законопроєкт, який передбачає масштабну реформу правил для водіїв та гармонізацію українського законодавства з нормами Євросоюзу. Серед ключових нововведень — можливість сідати за кермо з 17 років та визнання рішень ЄС щодо позбавлення посвідчення водія.Про це йдеться на офіційному порталі Верховної Ради України.За кермо з 17 років та нові вікові категоріїНародний депутат від "Слуги народу" Володимир Крейденко зареєстрував законопроєкт №16170, який зараз детально опрацьовують у профільному комітеті Рад. Законопроєктом пропонується дозволити керування легковим авто (категорія B) із 17 років за умови проходження автошколи, медогляду та складання іспитів. Однак до 18 років поруч із підлітком обов'язково має перебувати тверезий супроводжувач віком від 24 років із досвідом водіння категорії B від 5 років, який не позбавлявся прав. Проєкт також чітко розмежовує мінімальний вік для інших категорій:16 років — для категорій AM, A1, B1;18 років — A2, B, BE, C1, C1E (із винятком супроводу в 17 років для B);20 років — для категорії A (із 2-річним досвідом на A2) або 24 роки без такого досвіду;21 рік — для C, CE, D1, D1E та T;24 роки — для категорій D та DE.Випробувальний строк та строки дії посвідченьІніціатива закріплює юридичну рівнозначність паперових та електронних посвідчень водія. Для новачків установлюється дворічний випробувальний період із суворим вимогами — нульовим допустимим рівнем алкоголю в крові.Крім того, документ встановлює нові строки чинності документів: 15 років для категорій легкових авто й мотоциклів та 5 років — для вантажівок, автобусів і спецтехніки (категорія T). При цьому достроково змінювати чинні посвідчення водіїв не зобов'язуватимуть.Взаємодія з ЄС та позбавлення правЗаконопроєкт передбачає взаємне визнання водійських посвідчень між Україною та країнами ЄС. Якщо українця позбавлять права керування в Євросоюзі за керування у стані сп'яніння чи грубі порушення ПДР, це рішення пошириться й на Україну. Виняток МВС зможе зробити лише у випадку, якщо єдиною причиною позбавлення було перевищення швидкості менше ніж на 50 км/год, і це дозволятимуть міжнародні угоди.Ключові зміни запрацюють через рік після опублікування ухваленого закону, а механізми взаємодії з ЄС — після вступу України до Євросоюзу або підписання спеціальної угоди.Нагадаємо, в Україні поширюються шахрайські схеми, пов’язані з нібито швидким отриманням посвідчення водія. Зловмисники маскуються під представників сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ, пропонують скласти іспити онлайн або офлайн і обіцяють видати готовий документ без зайвих черг. Насправді такі послуги є незаконними, а отримане посвідчення може виявитися підробкою..

Верховна Рада України підтримала частину важливих законодавчих ініціатив у межах програми Ukraine Facility, домовленостей із Міжнародним валютним фондом (МВФ) та інших механізмів міжнародної підтримки.Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Дякую народним депутатам, які підтримали першу частину важливих для країни рішень, від яких залежить наша фінансова стійкість і обороноздатність", — акцентував він.На його переконання, результати цього пленарного тижня дають підстави для оптимізму. Однак, додав очільник українського уряду, попереду ще дуже багато роботи.Він запевнив, що міністри працюють із депутатами на рівні комітетів і парламентських груп, надають усю необхідну інформацію в процесі підготовки до розгляду решти законопроєктів."Розраховуємо на таку ж конструктивну спільну роботу й на наступних пленарних тижнях", — висловив побажання високопосадовець.Вні наголосив, що це необхідно, щоби забезпечити своєчасне ухвалення всіх необхідних рішень і отримання Україною міжнародної фінансової допомоги в повному обсязі."Ще раз дякую. Це важливо", — лаконічно підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що сьогодні депутати ухвалили законопроєкт про запровадження ПДВ на товари з іноземних маркетплейсів незалежно від їхньої вартості. Уряд очікує, що зміни приноситимуть державному бюджету понад 10 мільярдів гривень щороку..

У середу, 14 жовтня, перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко оголосив про виключення з парламентської фракції партії "Європейська Солідарність" народного депутата Олексія Гончаренка.Про це свдчить трансляція пленарного засідання Верховної Ради України. Сам Олексій Гончаренко відполлвів на таке офіційне рішення в дописі у своєму Telegram-каналі."Офіційно. Мене виключили з фракції "Європейська Солідарність". Про це зараз оголосили з трибуни Верховної Ради. Дякую колегам за 12 років роботи. Ми разом змогли досягнути великих змін в Україні та продовжимо працювати для України. Тримаємо стрій!" — відреагував на це Олексій Гончаренко.Раніше про це інформував народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Тільки що голова оголосив офіційно про виключення Олексія Гончаренко з фракції "Європейська Солідарність", — констатував він.Ярослав Железняк пояснив, що саме з моменту такого оголошення Гончаренко стає позафракційним депутатом.Раніше, 5 жовтня, парламентська фракція "Європейська солідарність" ухвалила рішення припинити спільний політичний шлях із народним депутатом Олексієм Гончаренком. Це пояснили ідеологічними розбіжностями.У політичній силі акцентували, що публічні позиції Олексія Гончаренка щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією "Європейської Солідарності" та її ідеологічними засадами.Гончаренко пропонував не намагатися одразу укласти одну велику мирну угоду, а рухатися до неї через низку малих домовленостей із різними гарантами. Нардеп вважає прийнятним поетапне зняття санкцій із Росії в обмін на припинення дальніх ударів, розблокування Чорного моря й обмеження бойових дій на Донбасі. Окремо він допустив, що Україна може розпочати говорити про нейтральність, статус російської мови та церкви.Тепер як позафракційний депутат Гончаренко не має права на представництво в керівних органах парламенту чи ради через фракційні квоти, але може долучитися до створення чи ввійти до складу окремої депутатської групи (якщо така існує та відповідає регламенту).До цього станом на початок жовтня 2026 року у Верховній Раді України IX скликання налічувалося 19 позафракційних народних депутатів.Нагадаємо, що Олексія Гончаренка офіційно внесли до бази скандального центру "Миротворець". Причиною такого кроку стали його останні гучні заяви щодо можливих переговорів з Росією та шляхів завершення війни..

У середу, 14 жовтня, міський голова Києва Віталій Кличко доповідав у Верховній Раді. "За" його запрошення у парламент проголосував раніше 151 народний депутат. Кличко мав 5 хвилин на виступ без запитань депутатів.Про це засвідчила трансляція пленарного засідання Верховної Ради України.Міський голова Києва прозвітував щодо ситуації у столиці, підготовки міста до опалювального сезону та захисту критичної інфраструктури від російських атак.За словами мера, останні два місяці Київ живе під постійними атаками цивільної та критичної інфраструктури. Це впливає на систему водопостачання та на роботу електротранспорту.Цього року майже 50 ракет і БПЛА атакували столичну систему енергопостачання. Лише сьогодні, 14 жовтня, об'єкти критичної інфраструктури зазнали серйозних уражень."Раніше, 2022 року, по об'єктах ТЕС-5 і ТЕС-6 прилітало 12 ракет і дронів. 2023 року — сім, 2024 року — нуль, 2025 року — 19. Тепер же майже 50 влучань ракет і безпілотників в наші системи енергозабезпечення. Весь цей час фахівці працювали, відновлювали обладнання, готували щороку об'єкти до зими, і Київ вистояв", — наголосив Кличко.За словами міського голови, столиця живе під постійними атаками ворога на інфраструктуру, енергетику, промисловість і бізнес, однак місто намагається забезпечити життєдіяльність в умовах воєнного стану.Водночас він назвав "цинічними" звинувачення у провалі підготовки до опалювального сезону, який ще не розпочався."Київ готувався до опалювального сезону та продовжує це робити. Першочергові заходи плану енергостійкості завершені", — акцентував Віталій Кличко.Водночас у своєму виступі він не згадав про стан укриттів у Києві, на доступність і належний стан яких неодноразово скаржилися містяни."Можна навіть третю світову війну "вішати" на Кличка, але запитання не тільки в мене, в кожного з вас таке запитання: де протиповітряна оборона столиці України, де захист об'єктів "Укренерго", де мільярди, які виділено на це?" — заявив міський голова столиці.При цьому він закликав звернути увагу на забезпечення захисту інфраструктури та припинити тиск на місцеве самоврядування.Нагадаємо, декілька днів тому Віталій Кличко зазначав, що влада Києва вивчає різні сценарії подій. До евакуації зі столиці України ніхто не закликає, але варто враховувати посилення ворожих обстрілів найближчим часом..

Верховна Рада України схвалила законопроєкт №10147 "Про безпеку та здоров’я працівників на роботі", який передбачає оновлення системи охорони праці. Документ має наблизити українське законодавство до стандартів Європейського Союзу та Міжнародної організації праці.Про це повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк. Нові підходи стосуватимуться як обов’язків роботодавців, так і механізмів контролю за дотриманням вимог безпеки на робочих місцях.За її словами, документ оновлює систему охорони праці, зокрема: запроваджує регулярне оцінювання професійних ризиків;облік інцидентів;відповідальність роботодавців за безпеку працівників. "Також передбачає додатковий захист окремих категорій працівників і наближення законодавства до норм ЄС та стандартів Міжнародної організації праці", — уточнила Шуляк.Цей законопроєкт підтримали 246 народних депутатів. Нагадаємо, у проєкті нового Трудового кодексу України передбачили так зване "право на відключення". Після завершення робочого дня дистанційні працівники зможуть не відповідати на дзвінки та повідомлення роботодавця, якщо інше не було погоджено заздалегідь.Читайте також: ШІ змінює професії: які головні тренди ринку праці у 2026 році.

Парламент ухвалив резолюційний документ, що регламентує використання мов національних спільнот Європейського Союзу та корінних народів у шкільній освіті. Впроваджені зміни покликані виконати євроінтеграційні вимоги та розблокувати переговорні кластери з Брюсселем.Законодавча ініціатива №16119 була ухвалена 266 голосами депутатів.Крок до ЄС та розблокування переговорівВерховна Рада ухвалила законопроєкт №16119 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України". За відповідне рішення проголосували 266 народних депутатів. Документ покликаний розблокувати одразу два ключові переговорні кластери для вступу України до Європейського Союзу.Закон гарантує розширення можливостей для навчання мовами корінних народів та нацменшин, мови яких є офіційними в ЄС. При цьому українська мова непорушно залишається основною мовою навчального процесу.Мовні норми в школах та складання НМТНові правила охоплюють оформлення освітніх документів, проведення зовнішнього незалежного оцінювання та порядок збереження спеціальних статусів шкіл. Зокрема, у закладах, де є відповідні класи, дозволено використовувати мову нацменшини або корінного народу поряд із державною під час уроків та спілкування у приміщенні чи на території школи.Школярі, які здобувають або здобули освіту мовою корінного народу, зможуть за бажанням отримувати тестові завдання зовнішнього оцінювання в перекладі. Це правило не стосуватиметься лише предметів мовно-літературного спрямування. Водночас перелік дисциплін, що викладаються українською, заклади зможуть розширювати за заявами батьків щонайменше двох третин учнів класу.Нові критерії для отримання та втрати статусуДля отримання статусу закладу нацменшини необхідно, щоб понад 50% учнів навчалися мовою відповідної спільноти (що є офіційною мовою ЄС). Якщо в школі є хоча б один клас із навчанням мовою корінного народу — вона має право на статус закладу корінного народу.Школи, які вже володіють таким статусом, збережуть його за умови, що частка учнів становить не менше 20%. Якщо цей показник опуститься нижче 20%, втрата статусу відбуватиметься за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.Вимоги до керівництва та захист прав учнівКерівники та їхні заступники в таких навчальних закладах зобов'язані володіти як державною мовою, так і мовою відповідної спільноти. Для приватних шкіл передбачено виняток: директори, які обіймали посади на момент набрання законом чинності, зможуть тимчасово не застосовувати вимогу щодо володіння державною мовою.У разі реорганізації чи ліквідації комунальної школи засновник зобов'язаний за заявою батьків забезпечити учням можливість продовжити навчання відповідною мовою в іншому закладі в межах тієї ж адміністративно-територіальної одиниці.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу..

Народний депутат України від "Слуги народу" Юрій Корявченков виїхав до Іспанії без оформленого службового відрядження з Верховної Ради, яка фактично є його місцем роботи.Про це повідомили в апараті Верховної Ради у відповідь на запит антикорупційного центру "Межа".Як свідчить офіційна відповідь апарату Верховної Ради України, парламентарю не видавали розпорядження на виїзд за кордон в той період, коли він перебував в Іспанії.У "Межі" нагадали, що, згідно з чинним законодавством, народні обранці мають право перетинати державний кордон під час воєнного стану винятково за наявності офіційного відрядження.Також антикорупціонери додали, що скерували запит до Державної прикордонної служби України з вимогою пояснити підстави пропуску нардепа через кордон.На початку жовтня волонтер Сергій Стерненко інформував, що народного депутата "Слуги народу" Юрія Корявченкова знову помітили в Іспанії.У грудні минулого року НАБУ та САП підозрювали декількох нардепів від фракції "Слуга народу" в отриманні хабарів за "правильні" голосування у Верховній Раді. Тоді правоохоронці в декого з них проводили обшуки. Однак зазначили, що депутату Юрію Корявченкову, колишньому актору "Кварталу 95", відомому за сценічним псевдонімом "Юзік", на цьому етапі розслідування підозру не вручали. Деякі медіа ще тоді писали, що він залишив країну.Нагадаємо, на початку квітня цього року стало відомо, що народний депутат від партії "Слуга народу" Олександр Куницький, який уже майже два роки не повертається в Україну, задекларував квартиру в Канаді..

Парламентська фракція "Європейська солідарність" ухвалила рішення припинити спільний політичний шлях із народним депутатом Олексієм Гончаренком. Це пояснили ідеологічними розбіжностями.Про це йдеться у заяві фракції "Європейська Солідарність", яку оприлюднили в понеділок, 5 жовтня."Європейська Солідарність" — демократична партія, в якій завжди були та залишатимуться дискусії, різні погляди та гострі суперечки. Це нормально для політичної сили, яка поважає свободу слова та думки. Але для нас є принципова різниця між дискусією про політичну тактику та розбіжностями щодо базових цінностей і стратегічного курсу країни", — йдеться в заяві.Представники фракції зауважили, що для "Європейської Солідарності" такими принципами є сильна українська армія, українська мова, незалежна українська церква, членство України в ЄС і НАТО. Там висловили переконання, що це фундамент української державності, який допоміг Україні вистояти у роки війни з Росією та має визначати її майбутнє."Ці принципи не залежать від політичної кон’юнктури та не можуть бути предметом торгу — ні всередині України, ні тим більше на переговорах із Росією", — наголосили нардепи.Вони акцентували, що публічні позиції Олексія Гончаренка щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією "Європейської Солідарності" та її ідеологічними засадами."Саме тому фракція "Європейська Солідарність" ухвалила рішення, що тепер ми не можемо продовжувати спільний політичний шлях через ідеологічні розбіжності. Це рішення не перекреслює років спільної роботи. Але партійна єдність не може бути формальністю, за якою приховуються принципово різні відповіді на питання про майбутнє держави", — наголосили в документі."Порошенківці" зауважили, що водночас відповідальність за переговорну позицію України та дипломатичну стратегію несе влада, яка має монобільшість і всю повноту повноважень. І широка суспільна дискусія, яку викликали пропозиції Олексія Гончаренка, продемонструвала очевидне: влада має нарешті розпочати чесну розмову зі суспільством про те, як вона бачить реалістичний шлях до припинення вогню та справедливого миру."Плани стійкості" та "декларації потужності" відповідей на ці запитання більше не дають. Україні потрібна велика та складна розмова про те, як завершити війну, досягнути справедливого миру, отримати дієві гарантії безпеки та не допустити нової російської агресії. І суспільство має право знати не лише те, чого ми всі прагнемо, а й якою є реалістична стратегія досягнення цієї мети", — вважають у "Європейській Солідарності".Там заявили, що готові до цієї дискусії. Але вихідна позиція незмінна: мир не може оплачуватися відмовою від того, заради чого та завдяки чому Україна вистояла у цій війні. Компроміси можуть бути частиною шляху до завершення війни. Але незалежність України, її європейське майбутнє, питання національної ідентичності та право самій визначати систему власної безпеки — не предмет компромісу."Для нас важлива єдність команди, яка базується на спільних цінностях і принципах. Наша команда — це не лише фракція, а десятки тисяч  партійців, найавторитетнішими з яких є наші колеги, які зараз у лавах ЗСУ, чия думка та позиція щодо захисту країни є для нас принциповою", — підсумовується в заяві.Раніше Гончаренко пропонував не намагатися одразу укласти одну велику мирну угоду, а рухатися до неї через низку малих домовленостей із різними гарантами. Нардеп вважає прийнятним поетапне зняття санкцій із Росії в обмін на припинення дальніх ударів, розблокування Чорного моря й обмеження бойових дій на Донбасі. Окремо він допустив, що Україна може розпочати говорити про нейтральність, статус російської мови та церкви.Нагадаємо, що п'ятий президент України, народний депутат Петро Порошенко очолив рейтинг найбагатших парламентарів за підсумками декларацій за 2025 рік. Він задекларував понад 5,3 млрд грн грошових активів, а його доходи становили майже дві третини від сукупних доходів усіх чинних народних депутатів..

У четвер, 1 жовтня, до Верховної Ради внесли законопроєкт про освіту національних меншин. Угорщина вимагає від України ухвалити деякі його позиції для розблокування перемовних кластерів про вступ України до Європейського Союзу.Про появу документа в українському парламенті свідчить картка законопроєкту №16119, опублікована на сайті Верховної Ради.Законопроєкт має на меті створення належних умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами національних меншин та забезпечення освітнього процесу як українською мовою, так і мовою національних меншин.Також законопроєкт має запровадити поняття закладів загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини. Такий статус може отримати заклад, в якому кількість учнів, які здобувають освіту мовою національної меншини, — більше 50% від загальної кількості учнів.Освітня програма для представників нацменшин має містити вивчення учнями національної історії, збереження матеріальної та духовної культури, пов'язаної з національною ідентичністю. Батьки отримають право запитувати про дублікат документів про освіту дітей мовами нацменшин.Питання нацменшин — одна з вимог Будапешта, які прописані в дорожній карті для відкриття всіх переговорних кластерів для вступу України в Євросоюз.Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр привітав подання до Верховної Ради України законопроєкту про освіту мовами національних меншин. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.Мадяр заявив, що поданий до українського парламенту законопроєкт має зміцнити правові гарантії освіти угорською мовою в Україні."Ми вітаємо те, що до українського парламенту подано законопроєкт, який зміцнює права угорської національної меншини у сфері освіти. Цей законопроєкт зміцнює правові гарантії освіти угорською мовою та мережі навчальних закладів", — написав угорський прем’єр-міністр.Нагадаємо, що 29 вересня в переговорах про вступ України до ЄС знову відбулося блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

В Україні планують запровадити обов’язковий GPS-контроль за автобусами в режимі реального часу. Для цього вже створили відповідну законодавчу ініціативу.Про це повідомив сайт Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України з посиланням на оприлюднений законопроєкт із цього приводу.Ідеться про документ "Про внесення змін до закону України "Про автомобільний транспорт" щодо моніторингу транспортних засобів, що використовуються для перевезення пасажирів, і обстеження автостанцій".Вимога поширюватиметься на автобусні маршрути загального користування — міжнародні, міжобласні та міські. Також пропонується промоніторити автостанції на предмет інклюзивності.Якщо законопроєкт ухвалять, то відбудеться впровадження обов’язкового GPS-моніторингу транспортних засобів і процедури обстеження автостанцій.Його норми дозолять забезпечити:автоматизований збір;передавання;обробку даних про місцезнаходження, швидкість і дотримання графіків руху в режимі реального часу.Це потрібно для підвищення безпеки та якості перевезень. Також це дозволить визначити фактичний стан інфраструктури автостанцій для дослідження:рівня доступності для маломобільних груп населення;відповідності обов'язкових послуг вимогам законодавства.Відповідний проєкт ще не вносили на розгляд Верховної Ради України. Протягом місяця з дня оприлюднення приймають зауваження та пропозиції від фізичних і юридичних осіб, а також об’єднань.Нагадаємо, раніше в уряді інформували, що нова українська програма для відновлення зруйнованих міст передбачає за допомогою штучного інтелекту оброблення масиву даних протягом приблизно трьох годин. Його сформують з урахуванням зруйнованої частини України..

В Україні поширилися чутки про можливе перенесення роботи Верховної Ради до Львова. Однак голова українського парламенту Руслан Стефанчук спростував такі чутки.Про це Руслан Стефанчук розповів під час брифінгу для журналістів, його цитує "Укрінформ"."У чому проблема нашого інформаційного суспільства, це в питанні інформаційної гігієни. Коли будь-яка річ, яка не має жодного підтвердження, максимально тиражується в Україні та сприймається на хвилі якогось хейту", — зазначив він.Посадовець наголосив, що Верховна Рада працювала у Києві від першого дня повномасштабної війни та продовжуватиме працювати у приміщенні на вулиці Грушевського, 5, доки це буде можливо."Допоки залишатиметься можливість, ми працюватимемо в приміщенні на Грушевського, 5. На цьому крапка. І поставмо всі крапки над "і" для того, щоби не поширювали жодні міфи", — заявив голова Верховної Ради.За його словами, парламент також має бути готовим працювати під час повітряних тривог безпосередньо в укритті."Ми повинні зробити все для того, щоби за цією адресою змогли не просто під час атак чи повітряних тривог спускатися в укриття, як це робить усе населення України, а в укритті працювати", — вважає спікер.Він зазначив, що Верховна Рада України створила необхідні умови для роботи депутатів в укритті, зокрема, забезпечила можливість голосування."Український парламент створив всі умови для того, щоби депутати працювали там. Ми забезпечили відповідні підстави для голосування. Шановні журналісти, ви були там, ви пробували голосувати. Я думаю, що ви підтвердите, наскільки це сучасно, зручно, немає жодних запитань", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради України заявляв, що проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

Законопроєкт про нові правила оподаткування закордонних посилок є необхідним кроком для захисту українського виробника. Безконтрольне ввезення товарів у посилках завдавало шкоди вітчизняному бізнесу, зокрема, підприємствам легкої промисловості.Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."За посилки я все ж окремо скажу: вважаю, що це суперправильне рішення, тому що 80% цих посилок — це дроблення на дрібні партії для того, щоби нечесні ділки уникали податкових навантажень. І це неприпустимо", — пояснив він.За його словами, законопроєкт про нові правила оподаткування закордонних посилок є необхідним кроком для захисту українського виробника та ліквідації схем ухилення від сплати податків. Прем’єр-міністр очікує, що парламент найближчим часом ухвалить його в другому читанні."Безконтрольне ввезення товарів у посилках завдавало шкоди вітчизняному бізнесу, зокрема підприємствам легкої промисловості", — акцентував він.Очільник українського уряду зазначив, що українські виробники змушені працювати під обстрілами, використовувати дорогу електроенергію та дизель-генератори, а також сплачувати ПДВ, через що їхня продукція стає дорожчою.Водночас він додав, що іноземні товари, виготовлені в мирних умовах і ввезені без сплати податків, отримували нечесну конкурентну перевагу на українському ринку."Приходить посилка, яка зроблена за собівартістю мирних умов, і на неї не нараховуються податки. Ну, це ж нечесно. Якщо ми хочемо — а ми дуже хочемо — підтримувати власного виробника, і патріотизм наш виявляється в реальних наших діях, а не словах, то не можна давати таку конкурентну перевагу іншим іноземним виробникам тієї чи іншої продукції, яку можуть абсолютно успішно та якісно виробляти в Україні", — наголосив Сергій Корецький.Він запевнив, що цей закон допоможе уникнути схем ухилення від податків недоброчесних компаній і підтримати українського виробника.Як відомо, 16 вересня Верховна Рада підтримала в першому читанні та за основу законопроєкт №16051-1 про зміни до Податкового кодексу про скасування пільги зі звільнення від податку на додану вартість (ПДВ) для міжнародних поштових відправлень вартістю до 150 євро.Нагадаємо, що нова система має стосуватися, зокрема, товарів, які українські споживачі замовляють через закордонні онлайн-платформи та маркетплейси. Запропоновані правила передбачають спеціальний порядок оподаткування таких операцій. Він має враховувати особливості дистанційної торгівлі та міжнародних відправлень..