# Верховна Рада

Верховна Рада ухвалила важливий законопроект № 12094, який допоможе розвивати цифрову інфраструктуру та забезпечити безперебійний зв’язок для всіх українців. Завдяки рішенням парламенту мобільний інтернет стане кращим і швидшим, а користувачі зможуть самостійно перевіряти його якість. Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації України.Як зазначають у Міністерстві, після ухвалення законопроекту відбудуться наступні зміни:Швидкість інтернету стане обов’язковим показником якості зв’язку. Для швидкості інтернету встановлять фіксовану кількість мегабіт на секунду, а мобільні оператори надаватимуть послуги в межах цього стандарту.Українці самостійно зможуть перевіряти якість мобільного інтернету через смартфони. Інформація про якість та швидкість передаватиметься до регулятора сфери НКЕК для аналізу. Це допоможе визначати слабкі місця мережі та оперативно реагувати на проблеми. Про систему моніторингу якості мобільного інтернету повідомимо згодом.Мораторій на перевірку виконання умов ліцензій буде скасований. Це стимулюватиме операторів будувати базові станції в сільській місцевості, щоб зменшити зони без зв’язку.Національний роумінг працюватиме й після завершення воєнного стану. Українці зможуть надалі користуватися мережами інших операторів, щоб мати звʼязок у кризових ситуаціях."Сподіваємося, законопроект вже незабаром підпише президент. Працюємо над тим, щоб кожен українець мав якісний зв’язок та інтернет, навіть у найвіддаленіших куточках країни", — додали у Мінцифри.Раніше Федоров повідомляв, що в Україні мобільний інтернет планують зробити швидшим. Парламент підтримав законопроект щодо якості зв'язку.Нагадаємо, в січні стало відомо, що до кінця 2026 року "Київстар" повністю відмовиться від мережі 3G в Україні. Це необхідно задля покращення 4G.Також з’явилась інформація, що українцям обіцяють, що у кожному куточку країни має з'явитися якісний мобільний зв'язок. Ця ціль має бути виконана до 2030 року..

У вівторок, 4 листопада, Дмитро Слинько склав присягу народного депутата від фракції "Слуга народу".Про це стало відомо з трансляції засідання Верховної Ради.Відомо, що 29 жовтня Центральна виборча комісія визнала Слинька обраним та зареєструвала народним депутатом України. Він став нардепом замість Анни Колісник, яка втрапила у скандал.Так, 21 жовтня нардепка від "Слуги народу" Анна Колісник, відома фразою "треба звалювати з цієї країни", склала мандат. Народна обраниця написала заяву на складання мандата ще у травні. Окрім цього, Колісник має підозру від НАБУ у внесенні неправдивих відомостей в декларацію.Що відомо про Дмитра СлинькаРух "Чесно" зазначає, що він народився 29 грудня 1979 року у Києві. Навчався у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю міжнародна економіка. Згодом працював журналістом, а також був співробітником "UA: Перший", редактором культурологічних програм, співпрацював з журналом "Фокус" й працював у "Кореспонденті".У 2019 році невдало балотувався до Верховної Ради 9 скликання від партії "Слуга народу" (№151 у списку). З 2019 року став помічником нардепки 9 скликання Євгенії Кравчук, обраної від "Слуги народу". У 2020 році працював у штаті партії "Слуги народу".Нагадаємо, 16 вересня Верховна Рада України розпочала прямі трансляції своїх засідань. Це сталося вперше за майже чотири роки. Раніше від них відмовлялися з міркувань безпеки..

Президент України Володимир Зеленський підписав закон №4630-IX. Цей документ регулює особливості трудових відносин під час воєнного стану.Про це повідомив сайт Верховної Ради України. Зазначається, що одним із ключових нововведень є можливість бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу, навіть якщо у них є порушення або проблеми з військовим обліком.Закон передбачає:бронювання здійснюється лише один раз на рік і не звільняє працівника від відповідальності за порушення;для нових працівників підприємств оборонно-промислового комплексу встановлюється максимальний термін випробування — 45 днів;роботодавець отримує право звільнити співробітника, якщо той не усунув порушення військового обліку у визначений термін.Документ розширює можливості бронювання для військовозобов’язаних, які працюють на критично важливих підприємствах, в установах і організаціях. До цієї категорії належать особи, які:не мають належним чином оформлених військово-облікових документів;узагалі не перебувають на військовому обліку;не уточнили свої персональні дані;перебувають у розшуку через порушення правил військового обліку або законодавства про оборону та мобілізацію.Таких працівників можна забронювати незалежно від кількості вже заброньованих у цій установі. Термін бронювання — до 45 календарних днів із моменту укладення трудового договору, надається воно не частіше ніж один раз на рік.Нагадаємо, що 9 вересня уряд розширив перелік підстав для бронювання військовозобов’язаних від мобілізації. Нововведення стосуються бізнесу на прифронтових територіях та підприємств, що виготовляють дрони..

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук отримав державну нагороду Чеченської Республіки Ічкерія. Зараз вона тимчасово окупована Російською Федерацією.Про це Руслан Стефанчук повідомив у дописі на своїй сторінці у Facebook."Три роки тому Верховна Рада України ухвалила історичну постанову, якою територію Чеченської Республіки Ічкерія визнано тимчасово окупованою Росією", — констатував він.Український спікер наголосив, що в жовтні 2022 року український парламент став першим у світі, хто дав таку чітку політичну та моральну оцінку."Для мене честь, що моє ім’я стоїть першим серед авторів цього рішення", — акцентував Стефанчук.Він нагадав, що тоді на офіційному рівні заявлено: Росія — не лише агресор проти України, а й держава, яка десятиліттями пригноблює інші народи, утримуючи їх у колоніальній залежності.Голова Верховної Ради також уточнив, що Україна неодноразово зверталася до міжнародної спільноти із закликом підтримати прагнення народів, які досі перебувають під російським гнітом.На його переконання, боротьба України за незалежність — це символ ширшого спротиву всіх поневолених народів за право бути собою."Сьогодні мав честь прийняти державну нагороду Чеченської Республіки Ічкерія — орден "Лицар честі". Це відзнака для всього українського парламенту — за солідарність, принципову позицію та підтримку тих, хто бореться за свободу", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, раніше спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук наголошував, що угода про сторічне партнерство України та Великої Британії закріпила союз двох країн на десятиліття вперед. 15 жовтня документ офіційно набув чинності..

Україна продовжує підтримувати різні категорії населення, серед них — особи, які мають право на субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Очікується, що наступного року ця допомога від держави триватиме.Як повідомила народна депутатка, заступниця голови парламентського Комітету з питань бюджету Леся Забуранна, у бюджети 2025 і 2026 років закладено приблизно однакову суму на субсидії — майже 42,3 мільярда гривень."Попри війну, попри те, що наш бюджет є дефіцитним, ми заклали кошти на підтримку тих, хто цього потребує, і у 2025 році, а також виділяємо їх у 2026-му. Ідеться про майже 43 мільярди гривень на субсидії, які мають допомогти й підтримати приблизно 2,7 мільйона домогосподарств під час опалювального сезону", — зазначила вона.Вона також зауважила, що в бюджеті наступного року пропонується закласти кошти на підняття зарплат учителям та покращення різних напрямків соціального забезпечення, зокрема й пенсійного."У проекті бюджету, який був поданий Кабінетом міністрів, передбачається двоетапне підняття заробітної плати для вчителів на 30% у січні й на 20% у вересні. Водночас є ініціатива від народних депутатів, щоб підняти суму до трьох мінімальних зарплат. І тут ідеться не лише про вчителів, а й про підвищення оплати праці для науково-педагогічних працівників, тобто викладачів закладів вищої освіти", — наголосила нардепка.Забуранна вважає, що це "абсолютно адекватна сума, яку мають отримувати люди, які сьогодні, ризикуючи власним і життям, і здоров'ям, продовжують навчати наших дітей".Нагадаємо, деякі українці мають право на субсидію та пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Однак між цими двома допомогами існує суттєва різниця. Детальніше — у матеріалі TrueUA..

У вівторок, 28 жовтня, Центральна виборча комісія (ЦВК) зареєструвала народного депутата України Дмитра Слинька від партії "Слуга народу". Його обрано на позачергових виборах 21 липня 2019 року.Про це повідомила прес-служба ЦВК."Комісія визнала обраним і зареєструвала народного депутата України Дмитра Слинька, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, від політичної партії "Слуга народу". Дмитро Слинько був включений до виборчого списку цієї партії під № 151", — йдеться в повідомленні.У ЦВК додали, що отримали заяву та необхідні документи Дмитра Слинька, наступного за черговістю кандидата, включеного до виборчого списку цієї партії щодо реєстрації його народним депутатом.Також до ЦВК надійшла постанова Верховної Ради від 21 жовтня 2025 року про дострокове припинення повноважень народного депутата України Анни Колісник, обраної на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичної партії "Слуга народу", у зв’язку з особистою заявою про складення нею депутатських повноважень.Замість Анни Колісник, депутатські повноваження якої Верховна Рада достроково припинила у вівторок, у парламент увійшов Дмитро Слинько. Таку інформацію підтвердила й речниця фракції "Слуга народу" Юлія Палійчук.Що відомо про Дмитра СлинькаНародився 29 грудня 1979 року. Кандидат на виборах до Верховної Ради дев’ятого скликання, журналіст. 2020 року працював у штаті партії "Слуга народу", звідки отримував заробітну платню.З 2019 року став помічником народної депутатки дев’ятого скликання Євгенії Кравчук, обраної від "Слуги народу". Того ж року невдало балотувався до Верховної Ради дев’ятого скликання від партії "Слуга народу" (№151 у списку) як безпартійний. На момент виборів був тимчасово безробітним.До цього працював журналістом, зокрема, на телеканалі "UA: Перший", де виконував обов’язки редактора культурологічних програм, співпрацював з журналом "Фокус". Окрім того, дописував у "Кореспондент", "Інтерфакс-Україна", "Економічні відомості", "Діло",  "Красива країна". Він є автором декількох туристичних путівників Україною.Нагадаємо, 10 жовтня стало відомо, що Тетяна Чорновол відмовилася ставати депутаткою Верховної Ради України прямо зараз. Вона продовжить службу в Силах оборони, скориставшись відстрочкою для подання документів для реєстрації на один рік..

Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради законопроект, який передбачає розширення прав воїнів-іноземців і осіб без громадянства, які беруть участь у захисті нашої держави, а також їхніх батьків і дітей.Про це повідомила прес-служба Верховної Ради України з посиланням на представника уряду в українському парламенті Тараса Мельничука.Зокрема, у Верховній Раді України зареєстровано законопроект №14160.Серед іншого документ пропонує збільшити з трьох до шести місяців термін, протягом якого іноземці після завершення дії контракту вважаються такими, що на законних підставах тимчасово проживають в Україні."Період проходження військової служби за контрактом зараховується до терміну безперервного проживання на території України (останні п’ять років), необхідного для отримання дозволу на імміграцію", — йдеться також у законопроекті.Окрім того, пропонується встановити квоту імміграції для окремих категорій іноземців та осіб без громадянства, які долучалися до захисту України."Вважати посвідчення УБД / особи з інвалідністю внаслідок війни та витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни підставою для отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні", — також запропонували ініціатори документу.Нагадаємо, раніше заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук заявляла, що для іноземних військових, які мають намір служити в українських Силах оборони та воювати за Україну, необхідно якомога швидше напрацювати сприятливу нормативну базу. Робота в цьому напрямку вже триває..

У четвер, 23 жовтня, Верховна Рада ухвалила важливі зміни до оформлення паспортів українців. Відтепер в документі у вигляді книжечки записи будуть лише державною мовою.Про це повідомляють на офіційному сайті Верховної Ради України."Верховна Рада України 23 жовтня 2025 року прийняла в цілому проект Постанови про внесення змін до Постанови ВР України "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" щодо врегулювання деяких питань, пов’язаних із оформленням документів, що посвідчують особу громадянина України", — йдеться у повідомленні.Внесеними змінами передбачено що:до паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки записи вносяться державною мовою;положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон визнається таким, що втратило чинність.Варто зауважити, що раніше у паспорті, окрім української, дані також подавалися і російською мовою.В Україні з 2016 року припинили видавати паспорти-книжечки, їх замінили на ID-картки. Проте за рішенням суду людина може оформити документ у вигляді книжечки. Паспорт у вигляді книжечки є безстроковим, тобто українцям, які їх мають не обов’язково відмовлятися від паперового варіанту на користь ID-картки.Нагадаємо, у вересні у Павлограді на Дніпропетровщині 101-річна бабуся вперше оформила закордонний паспорт. Пенсіонерка планує поїхати в Німеччину до своїх родичів..

Олімпійський чемпіон з греко-римської боротьби Жан Беленюк, який веде активну політичну діяльність, зізнався, як ставиться до хейту, який його "переслідує". Спортсмен зізнався, що отримав корисну пораду від президента Володимира Зеленського на початку політичної співпраці.Беленюка цитує видання Sport.ua."Нормально ставлюсь (до хейту, — ред.). Спокійно, скажімо так! Зараз складні часи! Коли Володимир Зеленський запросив мене у свою команду, то перше, що він мені порадив – не читати коментарі. Я не особливо їх і читаю, а якщо й читаю, то ставлюся до цього з розумінням", — заявив політик.Водночас, за словами Беленюка, якщо є конструктивна критика — потрібно сприймати і реагувати, але якщо це не просто критика заради критики. "Соціальні мережі задля того й існують. Я не блокую можливість коментувати свої публікації. Хочу, щоб люди мали змогу висловити свою думку. Ми живимо і бʼємося за демократію, тому, я думаю, що моя соціальна мережа повинна відповідати цим критеріям", — резюмував Жан Беленюк.Раніше True.UA нагадав про п'ятьох українців, які переписали історію спорту за останнє десятиліття. У матеріалі ми згадали й про Жана Беленюка.Нагадаємо, 1 вересня президент Володимир Зеленський провів розмову  із президенткою Міжнародного олімпійського комітету Кірсті Ковентрі. Глава держави закликав організацію продовжувати дотримуватись принципової позиції щодо Російської Федерації..

Верховна Рада проголосувала у першому читанні Державний бюджет на 2026 рік та підтримав всі правки щодо освіти, які подавав Комітет парламенту з питань освіти, науки та інновацій. Це спричинить зміну моделі оплати праці вчителів. Про це повідомив голова комітету, народний депутат від "Слуги Народу" Сергій Бабак. За словами парламентаря, передусім йдеться про зміну моделі оплати праці вчителів. "Передбачається, що залишки коштів освітньої субвенції станом на 1 січня 2026 року будуть спрямовані до спеціального фонду МОН — із подальшим використанням на освітні потреби", — зазначив Бабак. Він наголосив, що Кабміну доручено поступово підвищити з 1 січня 2026 року на 50 відсотків рівень оплати праці викладачів й науково-педагогічних працівників вишів.Раніше повідомлялось, що представники ІТ-сфери, оборонного сектору, нерухомості, автобізнесу та страхування заробляють в Україні найбільше. У цих сферах зарплати сягають від 80 до 100 тисяч гривень на місяць. Також в Україні напрацьовують новий алгоритм оплати праці соціальних працівників. Зарплати у цій сфері можуть зрости.Варто зауважити, що за даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.Нагадаємо, з 1 жовтня 2025 року працівникам автозаправних комплексів та станцій обіцяли підняти заробітну плату. Розмір виплат відтепер залежать від місця розташування компанії. .

У середу, 22 жовтня, Верховна Рада України ухвалила проект державного бюджету на 2026 рік в першому читанні. Основними стануть видатки на оборону, хоча після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти.Про ухвалення бюджету повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк. Він констатував, що "за" документ проголосували 256 депутатів."Далі його за цими "висновками та пропозиціями", які стали "бюджетними висновками", до листопада опрацьовує уряд, повертає в Раду, а далі до середини листопада має відбутися голосування бюджету в цілому", — пояснив він процедуру.У документі закладено видатки на 4,8 трильйона гривень, доходи — 2,8 трильйона гривень. Бюджет підготовлений за сценарієм 2, який передбачає, що війна триватиме весь 2026 рік. Тому всі зібрані податки (2,8 трильйона гривень) підуть на сектор оборони. Решту видатків (два трильйони гривень) профінансують коштом міжнародної допомоги.Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені 2026 року. Документ встановлює з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату:у місячному розмірі — 8 647 гривень;у погодинному розмірі — 52 гривні.Зараз мінімалка становить 8 000 гривень. Вона зросте на 8,1%.За очікуваннями Мінекономіки, 2025 році середня зарплата збільшиться на 20,6% до 25 886 гривень. Це зарплата до вирахування податків. Кабінет міністрів прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців 2026 року до 16%. Згідно з документом, середня зарплата становитиме 2026 року 30 032 гривні.Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію).Документ пропонує установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 209 гривеньКабінет міністрів вирішив не змінювати бюджетну суму на житлові субсидії на 2026 рік. Проект пропонує виділити на виплату житлових субсидій і пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива та скрапленого газу 42,321 мільярда гривень.У проекті закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 гривні за долар 2026 року. Цей курс є розрахунковим і жодним чином не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами.Також Кабмін в проекті бюджету на 2026 рік заклав курс євро: 2025 року середній курс — 45,8 грн/євро, 2026 року — 49,4 грн/євро.Очікується, що реальний ВВП 2026 року зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трильйона гривень. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%.Уряд прогнозує фінансування дефіциту державного бюджету 2026 року коштом міжнародної допомоги на 44 мільярди доларів. Джерела для 18 мільярдів доларів з них наразі не визначені.Міністерство фінансів України оцінило вплив війни на державні компанії та бюджет. Представлено базовий, альтернативний та негативний сценарії. Очікується, що 11 з 12 державних компаній залишатимуться прибутковими у всіх сценаріях.Нагадаємо, що 21 жовтня бюджетний комітет Верховної Ради України ухвалив зміни до бюджету-2025 в цілому. Видатки на оборону запланували збільшити ще на 325 мільярдів гривень..

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки від "Слуги народу" Анни Колісник про складання депутатських повноважень. За це проголосували 262 депутати.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк."Вона написала заяву ще в травні, але фракція не відпускала її п’ять місяців. Причина — не найбільш лояльні депутати далі за списком", — зазначив він.Железняк також додав, що вона була "списочницею", а не мажоритарницею."Тому загальна кількість людей у Верховній Раді тау фракції "Слуги народу" не зміниться. Має зайти хтось з наступних за виборчим списком", — пояснив нардеп.До речі, наступними в списку від "Слуги народу", хто може стати депутатом замість Колісник, є Дмитро Слинько та Роман Кравець (відомий, як адміністратор телеграм-каналу "Джокер").За інформацією ЦВК, кандидати, які перебували вище у списку, — Юлія Полійчук і Володимир Тригуб — відмовились від депутатства.Раніше НАБУ та САП повідомляли Анні Колісник про підозру у внесенні неправдивих відомостей до е-декларації на понад 4,4 мільйона гривень.Також нардепка потрапила в скандал через листування. Ще до повномасштабного вторгнення Росії, коли у Верховній Раді розповідали про скупчення російських військ на кордоні, Колісник писала своїм знайомим, що "треба звалювати з цієї країни".Журналісти підрахували, що Анна Колісник не з'являлася в парламенті з 12 березня 2025 року.Що відомо про Анну КолісникНавчалася на юридичному факультеті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за спеціальністю "міжнародне право".Потім здобула спеціальність "управитель з адміністративної діяльності, економіст" у Харківському національному університеті імені Каразіна.Працювала судовим експертом у Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України.На президентських виборах 2019 року була довіреною особою Володимира Зеленського на територіальному виборчому окрузі № 168 на Харківщині.На позачергових парламентських виборах, що відбулися влітку 2019-го, її обрали народною депутаткою від партії "Слуга народу".Нагадаємо, 25 лютого 2025 року Верховна Рада підтримала припинення повноважень народної депутатки від партії "Слуга народу" Ірини Кормишкіної, яку підозрюють у незаконному збагаченні. Вона особисто виступила перед складанням мандата..

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада України призначила Тетяну Бережну на посаду віце-прем'єр-міністерки з питань гуманітарної політики та міністерки культури України. "За" проголосували 266 нардепів.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Таким чином після майже трьох місяців виконання обов’язків Бережна офіційно обійняла посаду міністра культури та стала першою за останні шість років віцепрем’єркою з гуманітарних питань."Це п’ятий міністр культури за останні п’ять років", — констатував Железняк.Як відомо, з 28 липня 2025 року, після формування уряду на чолі з Юлією Свириденко, посада міністра культури залишалася вакантною.Це було єдине відомство, яким тимчасово керувала виконувачка обов’язків, не маючи при цьому декількох необхідних профільних заступників.Що відомо про Тетяну БережнуТетяна Бережна народилася 9 січня 1989 року в Рогатині Івано-Франківської області. Вона закінчила Національний університет "Києво-Могилянська академія", отримавши ступені бакалавра права та магістра правознавства.Стажувалася в парламенті Канади як учасниця Канадсько-української парламентської програми. Проходила навчання в Українській школі політичних студій, Аспен Інституті Київ за програмою "Цінності та суспільство", у Київській школі економіки за напрямом "Government Relations (GR)" та в Лондонській школі економіки та політичних наук на курсі "Освіта для перемоги України".Понад десять років працювала адвокатом. 2022 року стала заступницею тодішньої міністерки економіки Юлії Свириденко, яка описувала Бережну як "досвідченого управлінця зі сильним бекграундом у державній політиці, міжнародних проектах і роботі з партнерами".У Міністерстві економіки Бережна відповідала за політику у сфері праці та зайнятості, реформування трудових відносин, створення робочих місць та інтеграцію ветеранів у ринок праці.Нагадаємо, що в липні 2025 року вона обійняла посаду тимчасової виконувачки обов’язків міністра культури. У цей період вона також відповідала за представлення України та реалізацію національного павільйону на Всесвітній виставці 2025 року в Осаці (Японія)..

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Тепер вони діятимуть ще 90 днів — до 3 лютого 2026 року.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Загалом проголосували 317 депутатів. Утрималася нардепка Анна Скороход від партії "За майбутнє", а проти проголосував народний обранець Олексій Гончаренко з фракції "Європейська Солідарність". Українські депутати проголосували за продовження воєнного стану та загальної мобілізації вже 17-й раз від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

У вівторок, 21 жовтня, бюджетний комітет Верховної Ради України ухвалив зміни до бюджету-2025 в цілому. Видатки на оборону планують збільшити ще на 325 мільярдів гривень.Про це заявила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Закликаю усіх народних депутатів підтримати сьогодні в залі голосування цього законопроекту за основу та в цілому, оскільки 1-2 листопада кошти на виплати грошового забезпечення мають бути перераховані у війська. Затримок за весь час повномасштабного вторгнення не було", — написала вона.Підласа додала, що законопроект №14103 пропонує збільшити видатки для сектору нацбезпеки й оборони на 324,7 мільярда гривень. З них:+210,9 млрд грн — ЗСУ;+99,1 млрд — виробництво та закупівля зброї та боєприпасів для ЗСУ;+8,1 млрд грн — Національній гвардії;+4,3 млрд грн — для закупівлі дронів, яку здійснює Держспецзв’язку;+1,3 млрд грн — для СБУ;+918 млн грн — Державній спеціальній службі транспорту;+83 млн грн — Державній прикордонній службі;+28,8 млн грн — для ГУР Міноборони;+8 млн грн — для Служби зовнішньої розвідки.Покрити цю суму планується з декількох джерел:294,3 млрд грн — міжнародна допомога (це шість мільярдів євро "безповоротної позики" ERA loans;з європейської частки (повертати ці гроші Україні не потрібно, відсотки за користування грошима не нараховуються);10,4 млрд грн — скорочення невійськових витрат (з них найбільш суттєві скорочення: 6,45 мільярда — очікувана економія від обслуговування державного боргу, три мільярди — економія на гарантійних зобов’язаннях держави, які цього року немає потреби виплачувати), майже один мільярд за пропозиціями окремих державних органів);20 млрд грн — очікуване збільшення надходжень від ПДФО та військового збору, від виплат грошового забезпечення військовим у листопаді-грудні (оскільки загальна сума видатку на оплату праці збільшується, то збільшуються і податки від доходів фізичних осіб)."Розгляд цих змін до бюджету-2025 очікується у Верховній Раді України сьогодні, 21 жовтня", — підсумувала Роксолана Підласа.Нагадаємо, раніше вона розповідала, що бюджетний комітет Верховної Ради України опрацював 3 339 поправок до проекту бюджету на 2026 рік. Орієнтовна вартість пропозицій нардепів перевищує 7,1 трильйона гривень..