У Верховній Раді створили сім підгруп народних депутатів для підготовки виборчого законодавства. Однак частина опозиції розкритикувала принцип формування їхнього керівництва.Про це на засіданні відповідної робочої групи повідомив її голова, народний депутат Олександр Корнієнко, передає "Суспільне"."У Раді працюватимуть підгрупи народних депутатів, які готуватимуть законодавчі пропозиції щодо проведення виборів", — йдеться у повідомленні.За словами нардепа, підгрупи працюватимуть за наступними напрямками:адміністрування виборів та виборчої інфраструктури;напрацювання критеріїв безпеки для організації і проведення виборів;забезпечення реалізації виборчих прав військових;ВПО, тимчасово окуповані та прифронтові території;участь у виборах українців, які перебувають за кордоном;інформаційне забезпечення виборів, інформаційну безпеку та проведення передвиборчої агітації;виконання міжнародних зобов’язань України у сфері виборів.Водночас депутатка від "Європейської Солідарності" Ірина Геращенко заявила, що не погоджується з визначеним складом керівників підгруп, адже серед очільників немає представників "ЄС", "Батьківщини" чи інших політичних сил."Ми наполягаємо на те, що представник нашої фракції теж буде очолювати одну з підгруп", — додала вона.Своєю чергою, Корнієнко заявив, що політичну пропорційність буде враховано, а фінальний склад керівництва підгруп доведуть до учасників згодом. Нардеп також додав, що до кінця січня підгрупи мають напрацювати драфти відповідних законопроектів.Нагадаємо, 7 січня Центральна виборча комісія (ЦВК) схвалила пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні..

У середу, 7 січня, Центральна виборча комісія (ЦВК) схвалила пропозиції щодо законодавчого врегулювання особливостей організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.Про це повідомила прес-служба секретаріату ЦВК. Там зазначили, що відповідні пропозиції надішлють у Верховну Раду України та робочій групі з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо проведення виборів."Комісія від початку повномасштабної агресії Росії працює над визначенням потенційних ризиків і проблемних питань, які можуть виникнути під час організації повоєнних виборів, та пошуку оптимальних шляхів їх вирішення. У вересні 2022 року напрацьовано перший пакет законодавчих пропозицій як початкову рамку для удосконалення виборчого законодавства", — йдеться в повідомленні.Надалі ЦВК з активним залученням представників центральних органів виконавчої влади, народних депутатів України, громадянського суспільства та міжнародних інституцій продовжила роботу в межах трьох робочих груп із напрацювання:механізмів актуалізації відомостей про виборців для забезпечення проведення післявоєнних виборів;пропозицій щодо організації голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування на виборах перебувають на території іноземної держави;плану заходів щодо організації підготовки та проведення післявоєнних виборів."За результатами діяльності цих робочих груп ЦВК підготувала відповідні законодавчі пропозиції, які враховують як особливості, так і потенційні ризики майбутніх виборів. Їх може розглянути робоча група під час напрацювання законопроекту про вибори, які не проводили у зв’язку з введенням воєнного стану", — наголосили у ЦВК.Окрім того, в комісії переконані, що дорожня карта з питань функціонування демократичних інституцій — стратегічний документ у сфері євроінтеграції, співвиконавцем якого є й ЦВК. Тож розроблені пропозиції також є внеском у виконання державою своїх євроінтеграційних зобов'язань."Водночас ЦВК жодним чином не наполягає, що запропоновані нею пропозиції є безальтернативними варіантами розв’язання проблем післявоєнних виборів. Навпаки, ми хочемо, щоби вони стали стимулом або тригером для широкої дискусії для пошуку відповідей на запитання, як у післявоєнних умовах забезпечити виборчі права громадян і захистити українські демократичні вибори від втручання держави-агресорки", — підсумував голова ЦВК Олег Діденко.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що лютий в Україні може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві, яке стосується проведення виборів і референдуму. Але для цього необхідно напрацювати ще чимало інших речей..

Лютий в Україні може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві, яке стосується проведення виборів і референдуму. Але для цього необхідно напрацювати ще чимало інших речей.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 7 січня."Усе залежить від перемовин. Точніше сказати: від продовження перемовин і досягнення бажаних результатів. Якщо говорити про референдум, то на нього варто виносити тільки 20-пунктний план", — акцентував він.Він додав, що все одно воно розглядається в комплексі. Поруч із 20 пунктами йдуть гарантії безпеки, двосторонні угоди зі США й іншими партнерами."Домовленість моя з Трампом повинна закріпитися підписами. Також залежить від нашого економічного блоку, від нашого прем’єра, від мене, від міністра економіки й американської переговорної групи, тому що нам потрібен пакет відновлення України", — зауважив український президент.Він деталізував, що все це йде разом. І якщо вдасться все це встигнути в січні, то, напевно, лютий може стати робочим місяцем щодо змін в законодавстві."А також це залежить і від наших депутатів, тому що вони повинні продемонструвати роботу і результат щодо напрацювань, щодо зміни виборчого законодавства, виборчого кодексу або відповідного законодавства. І також — зміни до закону про референдум. Тобто рано ще про це говорити детально, треба мати результат у переговорах", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, український президент також заявив, що Туреччину розглядають, як майданчик для мирних переговорів між Україною та Росією. Проте станом на теперішній момент іще невідомо, де відбудеться майбутня зустріч..

Народний депутат від Житомирської області Дмитро Костюк (Новоград-Волинський округ №65) у грудні минулого року отримав у подарунок шість мільйонів гривень, а за 4,6 мільйона гривень купив квартиру в Києві.Про це повідомило видання Житомир.Info з посиланням на суттєві зміни у його майновому стані.Журналісти зазначили, що 27 грудня Дмитро Костюк оприлюднив інформацію про те, що 19 грудня 2025 року отримав від Костюк Олени Євгеніївни подарунок у грошовій формі — шість мільйонів гривень.Водночас 28 грудня народний депутат повідомив, що 22 грудня 2025 року став власником квартири в Києві загальною площею 54,6 квадратного метра вартістю чотири мільйони 647 тисяч 500 гривень, яку купив у Зозулі Олександра Костянтиновича.До цього Дмитро Костюк з 2020 року мав квартиру у Звягелі, а його дружина з 2021 року — квартиру в Тернополі. Також нардеп з 2016 року прописаний у квартирі у Звягелі, співвласницями якої є Костюк Олена Євгеніївна та Зайченко Вікторія Сергіївна.Олена Костюк — мати Дмитра Костюка, на місцевих виборах 2020 року Олена Костюк балотувалася в депутати Житомирської обласної ради від партії "Слуга народу" (№10 у партійному списку), на той час вона працювала завідувачкою методичного відділу Новоград-Волинського Палацу дітей і молоді.У листопаді 2020 року нардеп зареєстрував в Києві ТОВ "Інформ-ЮА" зі статутним капіталом 100 тисяч гривень і основним видом діяльності "сфера телевізійного мовлення": спочатку керівником фірми була Олена Костюк, а з лютого 2021 року директором ТОВ стала дружина нардепа.Під час засідання Верховної ради 31 липня 2025 року народний депутат Дмитро Костюк заявив про вихід з фракції "Слуга народу", назвавши таке рішення реакцію на голосування за скандальний законопроект про позбавлення незалежності НАБУ та САП. Зараз у Верховній раді Дмитро Костюк позафракційний.Раніше повідомлялося, що народний депутат Дмитро Костюк 2024 року отримав у Верховній раді 742 тисячі 706 гривень зарплати, цього ж року він став власником автомобіля Mitsubishi Pajero Sport 3.0 2000 року вартістю 100 тисяч гривень і розпочав орендувати в Києві квартиру площею 91,3 квадратного метра.Нагадаємо, що НАЗК за січень 2025 року провело 76 повних перевірок декларацій, відібраних за новим ризикоорієнтованим підходом. У 40 з них тоді виявили порушення на 284 мільйони гривень..

Борець греко-римського стилю та народний депутат від фракції "Слуга народу" Жан Беленюк потрапив до складу збірної України на 2026 рік. Це відбулося, попри його попередні заяви про завершення кар'єри.Про це свідчить наказ Міністерства молоді та спорту від 25 грудня 2025 року.Беленюк востаннє виступав на Олімпійських іграх 2024 року, де здобув перемогу в "бронзовому" фіналі. Українець символічно зняв борцівки після протистояння та завершив 24-річну кар'єру.Після того як ім'я борця внесли в наказ, сам Беленюк підтвердив: за потреби може повернутися до виступів. Зокрема для того, щоби взяти участь на наступній Олімпіаді у Лос-Анджелесі, яка в такому разі стане для нього четвертою.Його ім'я також з'явилося у відповідному наказі Міністерства молоді та спорту України щодо участі в Олімпійських іграх 2028 року."Очевидно, збірна бачить мене в Лос-Анджелесі. Так, а що тут коментувати? Я завжди підставлю збірній плече у разі необхідності", — прокоментував ситуацію борець греко-римського стилю виданню "Чемпіон".Раніше стало відомо, що він постійно підтримує форму та ще може виступити на більш-менш серйозному рівні. Хоча стосовно його олімпійських перспектив фахівці висловлювалися доволі скептично."Так, якщо мене попросять поїхати на якийсь турнір, то я погоджуся, Ну а як же?" — попри всі прогнози, наголосив Жан Беленюк.Як відомо, він є триразовим олімпійським призером із греко-римської боротьби, вигравав медалі на всіх трьох попередніх Олімпіадах. Також за кар'єру Беленюк виборов п'ять медалей чемпіонатів світу, дві з яких золоті, та шість — на чемпіонатах Європи, де здобув три титули.Нагадаємо, у жовтні цього року олімпійський чемпіон із греко-римської боротьби Жан Беленюк, який веде активну політичну діяльність, зізнався, як ставиться до хейту, який його "переслідує". Спортсмен зізнався, що отримав корисну пораду від президента Володимира Зеленського на початку політичної співпраці..

Кадрові зміни в керівних структурах України не зупиняться на Кабінеті міністрів і обласних військових адміністраціях. Велике перезавантаження торкнеться всієї системи — тепер воно стосуватиметься оборонного сектору, Державного бюро розслідувань і Збройних сил України.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час брифінгу для журналістів у суботу ввечері, 3 січня.Він зазначив, що зараз Україна перебуває "в програмі великого перезавантаження". Його розпочали з Кабінету міністрів України, але там ще зроблено не все, що планувалося."Там не все ще перезавантажено. Відбудуться деякі зміни стосовно міністерств", — зауважив український президент.Зеленський додав, що він вже передав пропозиції щодо першого віце-прем'єр-міністра та міністра енергетики, оскільки довго чекав від депутатів на їхню пропозицію."Я довго чекав від парламентарів їх пропозицій. Тепер нехай фракція обговорює разом із парламентарями й урядовцями кандидатуру, яку я пропоную", — акцентував він.Перезавантаження торкнеться й Міністерства оборони. Зміни розпочнуться, як тільки новий міністр оборони Михайло Федоров прийме посаду - коли депутати підтримають його кандидатуру. Зеленський також пообіцяв особисто взятися за ротацію "абсолютно всіх керівників" у сфері безпеки та в правоохоронній системі."Хтось з них був дуже довго, хтось... Є різні причини. З великою повагою — ми всі в одній команді. Я думаю, що всі залишатимуться на різних позиціях, але безумовно відбудуться й заміни та ротації. Я про це казав", — запевнив президент України.Він додав, що ротації торкнуться також Державного бюро розслідувань, про що вже неодноразово казали. Ротаційні процеси відбуватимуться в січні. Також він анонсував, що після перезавантаження оборонного сектору дійде черга й до ЗСУ."Але щоби до цього дійти, я маю отримати впевненість, що все інше пере завантажено, й усе інше працює. Що на це впливає? Дві речі. У нашої країни є два шляхи", — зазначив він.Перший шлях, за словами Зеленського, — це мирний дипломатичний процес, він "не такий болісний". Президент називає його номером один. Україна хоче закінчити війну дипломатією, але на цьому шляху також багато залежить від партнерів: якщо вони не змусять російського диктатора Володимира Путіна йти на мир — доведеться воювати далі."Я розумію, що ми дуже близькі до результату, але в якийсь момент Росія якщо все це заблокує, якщо наші партнери не змусять Росію зупинити війну, буде інший шлях — захищатись. І ось у цей момент, потрібні будуть свіжі сили. І тому я йду паралельним перезавантаженням усіх структур, на всяк випадок", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекстСьогодні, 3 січня, Володимир Зеленський запропонував уряду призначити Дениса Шмигаля першим віце-премʼєр-міністром і міністром енергетики України. Український президент сподівається на підтримку Верховної Ради.Учора, 2 січня, президент Володимир Зеленський призначив Кирила Буданова керівником Офісу президента України замість Андрія Єрмака. Олег Іващенко став новим очільником Головного управління розвідки.За словами Володимира Зеленського, перший віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров може очолити Міністерство оборони.Деякі медіа поширили інформацію, що Зеленський також розглядає можливість зняття з посади голови СБУ Василя Малюка та призначення його на іншу посаду.Найближчим часом міністр внутрішніх справ представить кандидатури на заміну очільника ДПСУ, тоді як наразі чинний її керівник Сергій Дейнеко продовжить роботу в системі МВС.Окрім того, президент Володимир Зеленський поінформував про зміни в обласних адміністраціях п’яти регіонів. Рішення мають ухвалити в неділю, 4 січня.Сьогодні він також заявив, що перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця стане першим заступником керівника Офісу президента..

До кінця лютого Верховна Рада України має підготувати законопроект про проведення виборів і референдуму. Але голосування планують провести не пізніше, ніж через 90 днів після припинення вогню. Їх також можуть об'єднати.Про це повідомили лідер фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давід Арахамія та спікер українського парламенту Руслан Стефанчук під час брифінгу для журналістів.Арахамія зазначив, що законопроект можуть презентувати вже до кінця лютого. Враховуючи темпи обговорення та розробки, якщо нічого не пришвидшувати, знадобиться певний час."Внутрішній дедлайн — до кінця лютого маємо закінчити. Тобто ми маємо драфт, який ми можемо реєструвати та голосувати", — пояснив він.Стефанчук додав, що вибори президента та проведення референдуму в Україні мають включати безпекову складову. Мінімум для підготовки таких заходів — це 60 днів, до того ж є численні проблеми."Чому не створити онлайн-інструмент для проведення виборів? Наприклад, 6,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб є, а в реєстрі тільки мільйон — де решта? На якій дільниці вони будуть голосувати?" — поставив запитання спікер.Також Арахамія розповів, що є ідея поєднати президентські вибори та загальнонаціональний референдум щодо "мирного плану". Проблема в тому, що Україна не має сучасного досвіду організації проведення референдумів такого типу.Останній референдум в Україні проводили 1991 року, він стосувався питання незалежності та виходу зі СРСР. Цей референдум проводили інакше, ніж це можна зробити зараз, — технічні можливості дуже змінилися. Також є інші проблеми та нюанси."Сучасного досвіду в нас немає ні організаційно, ні політично, ні економічно. Чесно кажучи, ми зараз до цього не дуже готові", — акцентував він.Окрім того, Стефанчук поінформував, як можна сформулювати запитання в бюлетені для голосування під час референдуму в Україні."На референдумі може бути лише одне запитання — чи підтримуєте ви мирну угоду чи ні", — підсумував голова Верховної Ради України.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян.Нагадаємо, голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська заявила, що вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом..

У п’ятницю, 2 січня, президент України Володимир Зеленський доручив підготувати й оперативно направити на розгляд Верховної Ради пропозиції про оновлення Державного бюро розслідувань (ДБР).Про це Володимир Зеленський повідомив у короткому дописі у своєму Telegram-каналі."Очікую, що президентський законопроект буде напрацьований уже в січні та невідкладно внесений до парламенту", — зазначив він.Раніше, в серпні цього року, група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроект № 13602 щодо удосконалення роботи ДБР.Тоді нардепи пояснювали, що метою законопроекту є усунення неконституційних норм, відновлення довіри суспільства до правоохоронної системи та перезавантаження ДБР як інституції. На думку ініціаторів документа, окремі норми чинного законодавства, що регламентують правовий статус ДБР, суперечать положенням Конституції України - зокрема, щодо підпорядкованості та підзвітності органу виконавчої влади Президенту України.Вони зазначали, що за період функціонування ДБР виявлено низку системних проблем, зокрема, обмежену інституційну незалежність, непрозорі кадрові рішення, недостатню ефективність слідства у резонансних справах, втручання в діяльність органу з боку політичних центрів впливу.Зазначений законопроект пропонував відновити законність функціонування ДБР у межах конституційних повноважень, а також усунути політичний вплив на його діяльність. Зокрема, за прикладом НАБУ, САП, БЕБ, пропонували здійснити переформатування конкурсної комісії з призначення директора ДБР.Реформа ДБР 2020 рокуШість років тому вже відбувалося перезавантаження ДБР унаслідок ухвалення закону, що посилив контроль Верховної Ради, змінив порядок призначення директора та припинив повноваження чинних керівників ДБР (директора та його заступників), запустивши процес їх звільнення та формування нового керівництва, а також дозволивши переведення до ДБР слідчих прокуратури, які займалися справами Майдану.Ключові зміни та причиниПосилення контролю: закон передбачав, що директор ДБР звітує перед Верховною Радою, і вона може визнати його роботу незадовільною, що є підставою для звільнення.Припинення повноважень: із набранням чинності нового закону повноваження чинного директора ДБР і його заступників припинялися, що й розпочало процес перезавантаження.Справи Майдану: закон дозволив переводити до ДБР слідчих прокуратури, які займалися справами подій на Майдані, без конкурсу, що стало важливим для забезпечення безперервності розслідувань.Це перезавантаження стало частиною реформи правоохоронних органів, що прагнула покращити ефективність ДБР і підвищити підзвітність його керівництва.Експерти стверджували, що перезавантаження 2020 року було системним кроком, пов'язаним зі зміною законодавства, а не лише кадровими перестановками, та мало на меті змінити принципи роботи та підконтрольність Державного бюро розслідувань.Нагадаємо, що впродовж січня-листопада 2025 року працівники ДБР задокументували правопорушення, через які держава зазнала збитків на понад 13 мільярдів 83 мільйони гривень..

У четвер, 1 січня, п’ятьом народним депутатам, яких підозрюють у справі про отримання хабарів за "потрібні" голосування у Верховній Раді, обрали запобіжні заходи у вигляді застави.Про це повідомила прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури."Слідчий суддя ВАКС за клопотаннями сторони обвинувачення застосував запобіжні заходи у вигляді застави п'ятьом народним депутатам України, підозрюваним у систематичному одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення та невчинення дій з використанням наданої їм влади чи службового становища", — йдеться у повідомленні.️Суд визначив двом підозрюваним по 40 мільйонів гривень та 30 мільйонів гривень, іншим двом — по 20 мільйонів гривень. Пʼятому нардепу призначили заставу 16,6 мільйона гривень.Також на усіх п'ятьох підозрюваних поклали процесуальні обовʼязки, серед яких — носіння електронного засобу контролю.Відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.Як діяла злочинна схемаЗа даними НАБУ, група мала ієрархічну структуру та чіткий розподіл ролей. До її складу входили чинні народні депутати України та службові особи апарату ВР України. "Діяльність групи координував один із народних депутатів", — зауважили в НАБУ.Для організації голосувань учасники групи надсилали вказівки з номерами законопроектів у спеціально створеній групі месенджера WhatsApp. Після голосувань окремим народним депутатам систематично передавали грошові кошти.Попередній контекст: 27 грудня працівники НАБУ прийшли з обшуками до українського парламенту. Однак співробітники Управління державної охорони чинили спротив детективам, не пускаючи їх до Верховної Ради.Нардепка від "Голосу" Юлія Сірко у коментарі "Суспільному" уточнила, що НАБУ прийшло з обшуками до комітету транспорту та інфраструктури ВРУ.Згодом ЗМІ повідомили, що декілька народних депутатів України від фракції "Слуга народу" підозрюються в отриманні хабарів за "правильні" голосування у Верховній Раді.Також ЗМІ оприлюднили прізвища народних депутатів, які ймовірно причетні до схеми. У списку фігурують: Євгеній Пивоваров, Ігор Негулевський, Ольга Савченко, Юрій Кісєль, Михайло Лаба..

В Україні готують зміни до законодавства щодо врегулювання обігу нікотиновмісних продуктів. Заплановано посилення контролю та запровадження нових вимог до їх складу та реклами.Про це йдеться у проекті закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання нікотиновмісних продуктів" № 14332.У документі пропонується запровадити чітке державне регулювання обігу нікотиновмісних продуктів для орального застосування, які наразі фактично не підпадають під належний контроль з боку держави. Цей законопроект передбачає низку змін до закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення".Відповідним проектом закону запропоновано внести такі зміни, згідно з якими:вводиться визначення нових термінів "нікотиновмісний продукт", "нікотиновмісний продукт для орального застосування", "порція нікотиновмісного продукту для орального застосування";встановлюється заборона на обіг нікотиновмісних продуктів для орального застосування, якщо вміст нікотину в одній порції такого продукту перевищує обсяг у один міліграм;встановлюється заборона на обіг нікотиновмісних продуктів для орального застосування, які містять вітаміни, кофеїн, таурин чи інші добавки та стимуляторні сполуки, що асоціюються з енергійністю та життєвою силою;встановлюється порядок введення в обіг нікотиновмісних продуктів для орального застосування шляхом подання виробниками та імпортерами таких продуктів повідомлення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я;запроваджуються вимоги до упаковки та медичних попереджень на нікотиновмісних продуктах для орального застосування, зокрема встановлюється вимога, що медичне попередження має покривати 65 відсотків зовнішньої передньої та задньої поверхонь одиничної упаковки;забороняється реклама, стимулювання продажу та спонсорство нікотиновмісних продуктів для орального застосування.Також у законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" вносяться зміни щодо застосування оновленої термінології нікотиновмісних продуктів та уточнюються положення щодо заборони продажу упаковок нікотиновмісних продуктів для орального застосування, що містять менше або понад 20 порцій.У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що він врегульовує вимоги до виробництва та обігу нікотиновмісних продуктів для орального застосування. Зокрема, встановлюються вимоги до їх складу, передбачається обмеження вмісту нікотину на рівні один міліграм на порцію, а також заборона використання вітамінів, кофеїну, таурину чи інших добавок, що асоціюються з енергійністю та життєвою силою або можуть вводити споживача в оману щодо меншого ризику для здоров’я.Планується запровадити вимоги щодо обов’язкового нанесення медичних попереджень для споживачів нікотиновмісних продуктів, заборона їх продажу особам, які не досягли віку 18 років, повна заборона реклами, стимулювання продажу та спонсорства — за аналогією з чинним регулюванням тютюнових виробів, а також визначається відповідальність за порушення таких вимог.Своєю чергою, ініціатори законопроекту стверджують, що нікотин має руйнівний вплив на здоров’я населення, насамперед дітей і підлітків. Навіть короткочасне вживання нікотину в цьому віці може мати тяжкі наслідки, адже призводить до незворотних змін у розвитку мозку. Зокрема, це може спричиняти когнітивні порушення, проблеми з пам’яттю, концентрацією та емоційною стабільністю, підвищувати ризик отруєнь і передозувань, а також сприяти переходу до вживання тютюнових виробів та інших психоактивних речовин.Зазначається, що метою прийняття цього законопроекту є вдосконалення системи заходів контролю за обігом нікотиновмісних продуктів для орального застосування з метою забезпечення високого рівня захисту здоров’я населення, насамперед дітей та молоді, від шкідливого впливу тютюнових виробів і нікотиновмісних продуктів.Нагадаємо, 26 грудня Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка відтермінувала набрання чинності рішень уряду щодо запровадження в країні системи електронного акцизу (е-Акциз). Терміни перенесли з 1 січня 2026 року на 1 листопада 2026 року..

Президент України Володимир Зеленський підтвердив свою готовність до проведення виборів, але наголосив, що для цього потрібні законодавчі зміни та гарантії безпеки від партнерів. Окрім того, глава держави запросив Дональда Трампа виступити в українському парламенті, що може стати сигналом до припинення вогню.Про це він розповів журналістам, коментуючи деталі перемовин з американською стороною.Про проведення виборівПрезидент зазначив, що питання виборів не було предметом тривалих дискусій із Дональдом Трампом, оскільки позиція України є відкритою та зрозумілою. За словами Зеленського, для запуску виборчого процесу необхідно виконати дві ключові умови:законодавчий рівень. Парламент має внести відповідні зміни до українського законодавства;безпековий рівень. Партнери повинні забезпечити умови безпеки, які дозволять провести демократичне голосування."Моя позиція чітка: я готовий. Дайте безпеку, дайте зміни законодавства. Ми про це довго не говорили, бо немає сенсу обговорювати те, що я і так підтримую", — зауважив Зеленський.Візит Трампа як символ припинення вогнюГлава держави позитивно оцінив намір Дональда Трампа відвідати Україну та звернутися до Верховної Ради. Зеленський підкреслив, що приїзд американського лідера безпосередньо в Київ (а не до польського кордону) стане потужним геополітичним сигналом."Якщо президент США прилетить в Україну — і бажано вже літаком прямо до нас, а не потягом через Польщу — це означатиме, що ми точно можемо розраховувати на припинення вогню", — заявив Президент.На думку Зеленського, особиста присутність Трампа в Україні буде корисною для "адвокації плану закінчення війни" та зміцнення двосторонніх відносин.Раніше Володимир Зеленський повідомив, що Україна розробляє багаторівневу систему захисту, яка дозволить об'єктивно фіксувати порушення режиму припинення вогню та запобігати російським операціям "під чужим прапором". Ключовим елементом цієї системи стане міжнародна моніторингова місія.Також, за даними Зеленського, українська сторона обговорює питання щодо розміщення американських військ на території нашої країни з лідером США Дональдом Трампом.Нагадаємо, 29 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що воєнний стан в Україні буде скасовано лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі.Як зазначив Зеленський, майбутній основний договір про припинення війни матиме чотири сторони-підписанти, а система безпеки базуватиметься на силі Збройних сил України та юридично зобов'язувальних гарантіях від США. При цьому європейські лідери братимуть безпосередню участь в обговоренні деталей документа з Росією.Цікаво, що Володимир Зеленський заявив про готовність до прямих перемовин із лідером Кремля Володимиром Путіним та розкрив графік підготовки мирного плану. Ключові документи для підписання можуть бути готові вже у січні 2026 року..

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід народному депутату від "Слуги народу" Юрію Кісєлю. Суд постановив застосувати до політика заставу, проте захист уже готує апеляцію.Про це сам Юрій Кісєль розповів у коментарі "Суспільному". Наразі розгляд справи триває у форматі другого засідання.Деталі судового процесуЗа клопотанням прокурора Віталія Гречишкіна та адвоката Петра Рябенка, суддя ухвалив рішення проводити засідання у закритому режимі. Відтак журналісти та сторонні особи не мають доступу до зали суду під час розгляду матеріалів.Позиція підозрюваногоЮрій Кісєль категорично відкидає всі звинувачення та заявляє про свою невинуватість. Основні тези його захисту:заперечення хабаря. Депутат стверджує, що не отримував жодної неправомірної вигоди;чат у WhatsApp. Політик підтвердив, що є учасником групи у месенджері, де спілкуються представники фракції "Слуга народу", проте запевняє, що жодних корупційних схем там не обговорювали;апеляція. Сторона захисту вважає призначений захід необґрунтованим і планує оскаржити рішення ВАКС найближчим часом.Попередній контекст:27 грудня працівники НАБУ прийшли з обшуками до українського парламенту. Однак співробітники Управління державної охорони чинили спротив детективам, не пускаючи їх до Верховної Ради.Нардепка від "Голосу" Юлія Сірко у коментарі "Суспільному" уточнила, що НАБУ прийшло з обшуками до комітету транспорту та інфраструктури ВРУ.Згодом ЗМІ повідомили, що декілька народних депутатів України від фракції "Слуга народу" підозрюються в отриманні хабарів за "правильні" голосування у Верховній Раді.Згодом було оприлюднено прізвища народних депутатів, які ймовірно причетні до схеми. У списку фігурують: Євгеній Пивоваров, Ігор Негулевський, Ольга Савченко, Юрій Кісєль, Михайло Лаба..

Центральна виборча комісія ухвалила постанову про створення інформаційно-комунікаційної системи (АІКС) "Всеукраїнський референдум". Вона функціонуватиме як компонент системи "Вибори".Про це повідомили на сайті Центральної виборчої комісії. Там наголосили, що це компонент Єдиної інформаційної-аналітичної системи (ЄАІС) "Вибори" шляхом її модернізації. Також затверджено порядок створення зазначеної системи.Водночас комісія звернулася до Верховної Ради України та Кабінету міністрів України щодо вжиття заходів, спрямованих на виділення коштів для створення АІКС "Всеукраїнський референдум" у системі "Вибори".Окрім того, ЦВК звернулася до міжнародних партнерів щодо надання сприяння у створенні АІКС "Всеукраїнський референдум"."Законодавство України поклало на ЦВК обов’язок створення Єдиної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Комісії, яка міститиме компоненти для проведення виборів і референдумів. Однак кошти на запуск відповідної ЄІАС у державному бюджеті не виділялися раніше і не передбачені на 2026 рік", — ідеться в повідомленні.З огляду на це, комісія вбачає за найоптимальніший варіант створити АІКС "Всеукраїнський референдум" як компонент нинішньої системи "Вибори", яку цього року модернізовано та посилено в плані кіберзахисту."При цьому комісія звернулася до парламенту, уряду, а також міжнародних партнерів посприяти у реалізації цього рішення", — пояснив заступник голови ЦВК Сергій Дубовик.Попередній контекстАмериканський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.До того ж 23 грудня вперше за час повномасштабного вторгнення, відновлено роботу "Державного реєстру виборців". Це ще один крок до проведення виборів в Україні.Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що вибори в Україні можуть відбутися шляхом гібридного голосування — онлайн і офлайн. Це необхідно, щоби забезпечити якомога вищу явку громадян.Нагадаємо, голова правління громадянської мережі "ОПОРА", член робочої групи з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська заявила, що вибори як один із пунктів "мирної угоди" — це небезпечне явище, адже це ставить під питання природу конфлікту. Іншими словами — ставить Україну в статус держави зі слабким суверенітетом..

Антикорупційні органи України провели масштабну операцію "під прикриттям", результатом якої стало викриття корупційної мережі всередині Верховної Ради. За даними джерел, група народних обранців займалася систематичним продажем своїх голосів під час парламентських голосувань.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на джерела.Деталі розслідуванняЯк зазначає видання, спецоперацію здійснили детективи НАБУ спільно з прокурорами САП. Повідомляється, що до складу викритої групи входили виключно представники провладної фракції "Слуга народу".Хто потрапив під підозруВидання, посилаючись на власні джерела, оприлюднило прізвища народних депутатів, які ймовірно причетні до схеми:Євгеній Пивоваров;Ігор Негулевський;Ольга Савченко;Юрій Кісєль;Михайло Лаба.Наразі тривають слідчі дії. Офіційної підозри фігурантам поки не оголошено, проте правоохоронці вже зібрали доказову базу в межах роботи агентів "під прикриттям".Попередній контекст:27 грудня працівники НАБУ прийшли з обшуками до українського парламенту. Однак співробітники Управління державної охорони чинили спротив детективам, не пускаючи їх до Верховної Ради.Нардепка від "Голосу" Юлія Сірко у коментарі "Суспільному" уточнила, що НАБУ прийшло з обшуками до комітету транспорту та інфраструктури ВРУ.Згодом ЗМІ повідомили, що декілька народних депутатів України від фракції "Слуга народу" підозрюються в отриманні хабарів за "правильні" голосування у Верховній Раді.За інформацією "Української правди", підозри отримали Євген Пивоваров, Ігор Негулевський, Ольга Савченко та Юрій Кісєль. .

У Верховній Раді викрили злочинну групу, яка організовувала "потрібне" голосування за гроші. Підозру отримали п'ятеро народних обранців.Про це повідомляє прес-служба Національного антикорупційного бюро України."НАБУ і САП повідомили про підозру учасникам організованої злочинної групи, яка діяла у Верховній Раді України та забезпечувала отримання неправомірної вигоди народними депутатами за "потрібне" голосування", — йдеться у повідомленні.Як діяла злочинна схемаЗа даними слідства, група мала ієрархічну структуру та чіткий розподіл ролей. До її складу входили чинні народні депутати України та службові особи апарату ВР України. "Діяльність групи координував один із народних депутатів", — зауважили в НАБУ.Для організації голосувань учасники групи надсилали вказівки з номерами законопроектів у спеціально створеній групі месенджера WhatsApp. Після голосувань окремим народним депутатам систематично передавали грошові кошти."Підозрювані — п'ятеро народних депутатів України. Всім вручені клопотання про обрання запобіжних заходів", — додали в прес-службі.Відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.Попередній контекст: 27 грудня працівники НАБУ прийшли з обшуками до українського парламенту. Однак співробітники Управління державної охорони чинили спротив детективам, не пускаючи їх до Верховної Ради.Нардепка від "Голосу" Юлія Сірко у коментарі "Суспільному" уточнила, що НАБУ прийшло з обшуками до комітету транспорту та інфраструктури ВРУ.Згодом ЗМІ повідомили, що декілька народних депутатів України від фракції "Слуга народу" підозрюються в отриманні хабарів за "правильні" голосування у Верховній Раді. За інформацією "Української правди", підозри отримали Євген Пивоваров, Ігор Негулевський, Ольга Савченко та Юрій Кісєль. .
