# Верховна Рада

Національній поліції України можуть надати право відкривати не лише кореспонденцію громадян, але й поштові відправлення. При цьому арешт на посилки накладатимуть без відома адресата.Про це йдеться в законопроекті №12294. Його вже зареєстрували у Верховній Раді. Ініціатори документа — група депутатів, зокрема, "слуги народу" Максим Павлюк, Сергій Іонушас і В'ячеслав Медяник.Вони пропонують включити до статті 258 Кримінально-процесуального кодексу, що регулює втручання у приватне спілкування, норму про арешт, огляд і виїмку поштових відправлень на об’єктах поштового зв’язку (раніше просто кореспонденції). Це дасть правоохоронцям можливість оглядати:листи;поштові картки;дрібні пакети;мішки "М";адресну поштову розсилку;відправлення для сліпих;посилки;відправлення EMS та інші матеріальні носії передання інформації між особами.Відправлення зможуть оглядатися без відома особи лише після накладення на них арешту на підставі ухвали слідчого судді. Зазначається, що таке рішення ухвалюватимуть у виняткових випадках, наприклад, за наявності достатніх підстав вважати, що такі відправлення можуть містити речі, документи або відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування.Якщо ж такі речі виявлять, то слідчий зможе їх конфіскувати. У разі необхідності збереження конфіденційності накладення арешту на поштові відправлення слідчий може обмежитися зняттям копій чи отриманням зразків. А в разі необхідності на них можуть нанести спеціальні позначки, обладнати технічними засобами контролю, або ж замінити на безпечні аналоги.Якщо важливий для розслідування речей чи документів не виявлять, то оглянуті поштові відправлення вручать адресату. Але про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання поштових відправлень на об’єктах поштового зв’язку складається протокол.При цьому поштові працівники мають забезпечити умови для проведення таких дій і не розголошувати їх чи іншу отриману інформацію."Враховуючи, що врегулювання загальних процедур організації та проведення відповідних негласних слідчих (розшукових) дій нерозривно пов’язане зі спеціальним законодавством у сфері надання послуг поштового зв’язку, виникає об’єктивна потреба у внесенні змін до окремих статей Глави 21 КПК України, зокрема до статей, які регулюють порядок організації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо поштової кореспонденції", — йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.Нагадаємо, що з листопада цього року компанія "Укрпошта" оновила стандарти пакування посилок. Зокрема, відправлення, які не відповідають новим нормам, не приймаються.

Україна на офіційному рівні не розглядає жодних законодавчих ініціатив щодо зниження мобілізаційного віку. Також не обговорюються ідеї щодо примусової мобілізації жінок.Про це заявив член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Федір Веніславський у коментарі "РБК-Україна"."Жодних законодавчих ініціатив щодо зниження мобілізаційного віку з 25 до 18 чи до 20 років - ні в парламенті загалом, ні в профільному комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки зокрема — не розглядається", — зазначив він.За його словами, законопроектів чи пропозицій щодо внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", яка встановлює, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації громадяни України до досягнення ними 25-річного віку, на розгляд Комітету з нацбезпеки не надходило.Нардеп наголосив, що так само не розглядаються жодні ідеї щодо примусової мобілізації жінок, які є військовозобов’язаними або стануть ними після добровільного проходження базової військової служби.За чинним зараз правовим регулюванням, жінок, які є військовозобов'язаними, можуть призвати на військову службу під час мобілізації виключно за добровільною згодою."Усі інші заяви, в тому числі які стосується примусової мобілізації 18-24-річних після проходження ними базової військової служби - це маніпуляції та спекуляції. У тому числі з боку окремих наших колег", — додав Веніславський.Тема зниження мобілізаційного віку в Україні вже не вперше обговорюється у публічному просторі протягом останніх кількох місяців. У жовтні в Офісі президента заявляли, що американські політики виступили за зниження мобілізаційного віку до 18 років. Проте Україна на це не погодилася.Видання The Washington Post писало, що нібито у США розчаровані тим, що Україна не хоче проводити мобілізацію з 18 років. Видання стверджує, що начебто під тиском США в Україні замислюються про призов 18-річних або можливий компроміс — зниження призовного віку до 20 років.Нагадаємо, раніше голова Ради резервістів Сухопутних військ Збройних сил України Іван Тимочко заявляв, що наразі не є актуальними заклики західних союзників щодо зменшення мобілізаційного віку в Україні. Це пов'язано з тим, що не вичерпано ресурс в іншій віковій категорії.

Регуляторна політика для збільшення імпорту електроенергії в Україну має змінитися. Її перегляне національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Про це заявив народний депутат України Михайло Бондар під час обговорення цінових обмежень на засіданні НКРЕКП. За його словами, минулого місяця імпорт електроенергії зменшився. Бондар також зазначив, що проблема з агресією Росії й обстрілами енергетичних об'єктів вирішується зусиллями енергетиків, які намагаються відремонтувати пошкоджену інфраструктуру та збільшити обсяги електроенергії, виробленої всередині країни. "Якщо цього не вдається, комісія має докласти максимум зусиль, щоб імпорт електроенергії збільшувався, і населення та підприємства все ж мали цю електроенергію", — сказав він. Михайло Бондар також розповів, що під час нещодавнього засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради НКРЕКП отримала зауваження щодо відсутності обґрунтованих відповідей на поставлені запитання. На засіданні 4 грудня Нацкомісія розпочала процедуру перегляду граничних цін на енергоринку. Під час обговорення народний депутат Олексій Кучеренко заявив, що поточні обмеження імпорту безпосередньо пов'язані з графіками відключень для споживачів. Тому НКРЕКП має терміново переглянути граничні ціни на електроенергію. Нагадаємо, декілька днів тому міністра енергетики Молдови Віктора Парлікова звільнили з посади. Таке рішення ухвалив прем’єр-міністр Дорін Речан, який також оголосив надзвичайний стан в енергетичному секторі країни.

В Україні реалізовуватимуть усі програми державного бюджету на 2025 рік, який днями підписав президент Володимир Зеленський. Зокрема, в березні 2025 року в Україні проіндексують пенсії, а всі соціальні виплати на наступний рік збережуться в повному обсязі. Про це заявила голова комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк в ефірі "Українського радіо". За її словами, державний бюджет 2025 року дуже схожий на бюджет 2024 року, оскільки у ньому пріоритетом для фінансування залишаються оборонні потреби. Шуляк пояснила: оскільки на це майже не застосовуються кошти міжнародних партнерів, то всі витрати, повʼязані з фінансуванням ЗСУ, покриваються коштом податків, які сплачує український бізнес. При цьому нардепка також спростувала інформацію щодо закону про підвищення податків — воно, за її словами, не рекордне. За її словами, якщо подивитись на податки, які сплачуються в країнах Євросоюзу, то Україна тут точно не на першому місці. "Підвищення податків — не популярний крок. Він може не подобатися бізнесу, він може не подобатися працівникам, тому що там є певне підвищення військового збору, але я не знаю іншої альтернативи, яким чином країні підтримувати оборону", — наголосила Шуляк. Вона також додала, що як і 2024 року в держбюджеті на 2025 рік на другому місці стоять соціальні видатки. Тому вже у березні передбачена й відповідна індексація пенсій, яку проводили і 2024, і 2023, і 2022 років. "Попри повномасштабне вторгнення, соціальні виплати для пенсіонерів залишаються, і це абсолютно правильно, у фокусі уваги українського уряду. Тому всі соціальні виплати збережуться, а пенсії проіндексуються. Це теж дуже важливо", — зауважила Олена Шуляк. Вона зауважила, що в держбюджеті на 2025 рік видатки на оборону передбачені більші, ніж цього року, — йдеться про суму понад 2,2 трильйона гривень, понад 26% від ВВП. При цьому значні кошти виділять на фінансування ветеранського напрямку. Нагадаємо, що в Україні зростання реальних доходів пенсіонерів фактично припинилося. Головною причиною є ріст інфляції. Про це йдеться в новому макроекономічному та монетарному огляді, який опублікували на сайті Національного банку України.

У п'ятницю, 6 грудня, у Верховній Раді двоє народних депутатів склали присягу. Йдеться про Тамілу Ташеву та Богдана Лукашука.  Як повідомив народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк, Ташева замінить депутата від партії "Голос" Олега Макарова, який помер 29 жовтня цього року.  Відомо, що Макаров був секретарем комітету з питань правової політики, правником, громадським діячем, членом Етичної комісії всеукраїнської громадської організації "Асоціація правників України". Богдан Лукашук поповнить склад "Батьківщини" замість екс-депутатки Альони Шкрум. Зауважимо, що у вівторок, 3 грудня, Верховна Рада достроково припинила її повноваження. Особисту заяву про припинення депутатських повноважень Альона Шкрум подала 29 листопада. Нардепи підтримали її рішення.  Відповідна законодавча ініціатива №12270 була підтримана 307 голосами народних обранців. Уряд провів кадрові зміни, призначивши на посаду першої заступниці міністра розвитку громад та територій Альону Шкрум. Нагадаємо, 4 грудня президент Володимир Зеленський звільнив Тамілу Ташеву. Вона обіймала посаду постійного представника президента у Криму.

У середу, 4 грудня, Верховна Рада не підтримала законопроект щодо посилення відповідальності за поширення інформації, яка оброблюється в публічних електронних реєстрах. Він не набрав необхідних голосів у парламенті.  Як повідомив народний депутат від партії "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко, за законопроект №10242 проголосували 213 народних обранців. Голосами 229 парламентарів відповідний проект закону було відправлено на повторне друге читання. Що відомо про законопроект №10242 Цей законопроект пропонує посилити кримінальну відповідальність під час війни за розголошення даних з державних реєстрів до восьми років ув’язнення. Варто зауважити, що при цьому не передбачено звільнення від відповідальності для викривачів корупції. Такий закон також дасть правоохоронцям можливість посилити контроль за джерелами журналістів і самими журналістами. Водночас народний депутат Ярослав Юрчишин від партії "Голос" підтримав заяву медійників та закликав "всіх притомних депутатів" блокувати законопроект №10242. "Можна довго водити хороводи довкола нібито інформаційної безпеки, але все це виглядає, як спроба наступу на свободу слова. Якщо є реальні безпекові ризики — треба виходити на діалог з медіаспільнотою та разом напрацьовувати рішення", — наголосив він.  Нагадаємо, раніше українські медійники закликали Верховну Раду не ухвалювати законопроект №10242 та не ставити під загрозу викривачів корупції. Зокрема, журналіст Михайло Ткач пояснив, що відповідна ініціатива несе велику загрозу для журналістів-розслідувачів.  За словами Ткача, законопроект №10242 збільшує покарання до восьми років та переводить цей злочин у категорію тяжких. Відтак, Кримінальний процесуальний кодекс дозволяє проводити негласні слідчі дії (стеження та прослуховування) саме за тяжкими та особливо тяжкими злочинами.

У середу, 4 грудня, народні депутати проголосували в цілому законопроект № 9256-д про посилення контролю на гральному ринку. Згідно з документом, ліквідовується комісія з регулювання азартних ігор та лотерей. Про це повідомив у Telegram-каналі народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. За цей законопроект проголосувало 239 народних обранців. Що передбачає законопроект № 9256-д: Ліквідовується КРАІЛ. Замість нього до 1 квітня 2025 року утворюється новий уповноважений орган та визначається Міністерство, яке буде формувати політику у сфері грального бізнесу та лотерей. Впроваджується механізм обмеження доступу до нелегальних гральних вебсайтів/мобільних додатків. Реклама азартних ігор забороняється, крім винятків: на ТБ та радіо в нічний час, у медіа для осіб старше 21 року, на платформах та пошукових системах із цільовою аудиторією старше 21 року. Забороняється також: — пропонування або надання відшкодування витрат для участі в азартних іграх; — здійснення телефонних дзвінків, надсилання повідомлень невизначеному колу осіб; — пропонування безоплатних бонусів замість внесення ставки.  У рекламі забороняється участь військовослужбовців, волонтерів, популярних осіб, а також використання тематики, пов’язаної з війною. Заборона отримання ліцензії особами, які були власниками чи посадовими особами гральних компаній, що мають податковий борг чи борг зі сплати ліцензій. Розрахунки при проведенні азартних ігор здійснюються виключно у грошовій формі через поточні рахунки в банках. Забороняється використання інших платіжних послуг. Забороняється спонсорство, крім спонсорства у спорті. Лотереї підпадають під більшість обмежень грального бізнесу: вимоги до репутації посадових осіб, податкового боргу, відносин із країною-агресором, виключно банківські розрахунки. Дозволяється отримувати ліцензію на проведення державних лотерей іноземним суб’єктам із відповідним досвідом. Уточняються норми щодо обов’язкового використання РРО гральним бізнесом. Уточнюються норми щодо неможливості отримання ліцензії особами, пов’язаними із країною-агресором. Забороняється використання їх брендів. Встановлюються ліміти на витрати та час гри, а також обов’язкові перерви. Впроваджуються "контрольні закупки" під час перевірок із відеофіксацією. Забороняється прийняття ставок у кредит або з наступною оплатою. У чому полягає суть закону Віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров наголосив, що суть прийнятого закону — реорганізувати комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і прибрати з процесу видачі ліцензій людський чинник. Далі цифрувати ліцензії, щоб видача була автоматичною, за чіткими критеріями, та почати впровадження системи онлайн-моніторингу. "Парламент підтримав важливу ініціативу. Це величезний крок до подолання корупції у сфері. Дякую rомітету з питань фінансів, податкової та митної політики, Данилу Гетманцеву й депутатам за підтримку", — написав Федоров у своєму Telegram-каналі. Нагадаємо, наприкінці жовтня суддя Печерського суду Світлана Смик ухвалила рішення, що український бюджет винен російському бізнесмену Дмитру Пуніну 2,6 мільярда гривень. Ці кошти мали негайно повернути російському олігарху. За словами Плінського, рішення стосувалося зняття арешту з 2,6 мільярда гривень онлайн-казино Pin-UP, які вже передали в АРМА як "російські гроші" та які пішли в бюджет на потреби української армії. Нещодавно Національний банк України надіслав лист до Ради національної безпеки й оборони з пропозицією ввести санкції проти платіжної системи Royal Pay Europe, яка була частиною гральної архітектури російського букмекера 1хBet. Однак жодним чином не звертає увагу на діяльність російського онлайн-казино Pin-UP і його кінцевого бенефіціара Дмитра Пуніна.

У середу, 4 грудня, Верховна Рада схвалила в цілому законопроект № 11090 про підвищення акцизного податку на тютюнові вироби. Вже у 2025 році пачка цигарок зросте у ціні приблизно на 40 гривень. Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Ярослав Железняк. У цілому це рішення підтримали 237 депутатів. "Наступного року пачка цигарок зросте десь на 40 гривень. Може, більше, оскільки акцизи цим законом будуть привʼязані до євро і поступово наближатися у своєму обсязі до мінімальних вимог Євросоюзу", — йдеться у дописі Железняка. Зі зростанням ціни на цигарки можна ознайомитись у таблиці: Інфографіка: Telegram-канал Ярослава Железняка Парламентарій також наголосив, що правки про вирівнювання акцизів по тютюновмісних виробах для електричного нагрівання не пройшли. Нагадаємо, 4 грудня Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу, згідно з яким підвищені податки для фізичних осіб-підприємців діятимуть не з 1 жовтня, а з 1 січня 2025 року.

У середу, 4 грудня, Верховна Рада внесла зміни до Податкового кодексу, згідно з яким підвищені податки для фізичних осіб-підприємців діятимуть не з 1 жовтня, а з 1 січня 2025 року. Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Нардеп зазначив, що в цілому це рішення підтримали 268 депутатів. "Саме в ньому була правка, якою виправляли податковий законопроект №11416-д і "заднє число", де з 01 жовтня податки переносять на 01 січня 2025 року для ФОПів", — йдеться у повідомленні Железняка. Він також зауважив, що правкою депутати знизили ренту для каоліну та ще раз анулювали штрафи за неподання звітів по контрольованих іноземних компаніях до кінця війни. Закон про підвищення податків: основні положення Військовий збір з фізичних осіб Закон передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Проте ці зміни не стосуватимуться військових. Від сплати звільняють тих, хто бере участь безпосередньо у бойових діях. Інші військовослужбовці ЗСУ, СБУ, СВР, ГУР МО, Нацгвардії, Прикордонної служби, УДО, Держспецзв’язку платитимуть 1,5%. Зокрема, він стягуватиметься із зарплат, премій, соцвиплат, компенсацій, лікарняних, пенсій, прибутку від здачі майна в оренду, доходів за авторським правом та від депозитів, дивідендів, спадщини, цінних подарунків вартістю понад 25% від мінімалки. Але є низка винятків: військовий збір не стягуватиметься із декретних виплат, спадщини та подарунків від родичів першого ступеня споріднення, аліментів, житлових субсидій, продажу одного транспортного засобу на рік. Військовий збір з ФОПів ФОПи вже є платниками військового збору за ставкою 1,5%. Оскільки звітний період для них — календарний рік, відповідно податкове зобов'язання за 2024 буде за ставкою 1,5%. А у 2025 році ставка буде 5%. ФОПи на єдиному податку першої, другої та четвертої груп не були платниками військового збору, проте з 1 жовтня — стають ними. Об'єктом оподаткування виступає щомісячна сума, яка дорівнює мінімальній зарплаті станом на перше число цього місяця. Зараз це вісім тисяч гривень. Ставка військового збору — 10% від мінімалки (800 гривень). Платники єдиного податку третьої групи — юридичні особи та ФОПи — також не були платниками військового збору, але відтепер стають ними. Об'єкт оподаткування — дохід, з якого вони до змін сплачували 5% ЄП. Ставка — 1% від доходу.  Оподаткування банків Закон також передбачає зміни в оподаткуванні банків та фінансових установ. Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році, тобто також ретроспективно. А фінустанови (крім страховиків) — 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року (замість нинішніх 18%). Варто зазначити, що Верховна Рада 10 жовтня ухвалила законопроект про підвищення податків, який вже назвали історичним. Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для громадян, які працюють на спрощеній системі оподаткування. 15 жовтня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав цей законопроект.  Нагадаємо, 27 листопада фінансовий комітет підтримав скасування підвищення податків "заднім числом" для фізичних осіб-підприємців у 2024 році. Раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що законопроект, який передбачає зміни до Податкового кодексу буде підписаний вже найближчим часом. Передбачалося, що він набере чинності 1 грудня 2024 року.

У середу, 4 грудня, Верховна Рада в цілому підтримала законопроект, який надає пріоритетне право на компенсацію за знищене житло окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб. Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко. Законопроект підтримали 288 народних обранців. Згідно з документом, пріоритетне право на компенсацію за знищене житло матимуть: Особи пенсійного віку. Ті, хто мають на утриманні дитину до шести років, двох неповнолітніх дітей або дитину з інвалідністю. Одинокі батьки, які виховують дитину до 14 років. Особи з інвалідністю третьої групи. Раніше віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що з 2025 року громадяни України зможуть подати заяву про репарації за будь-які злочини Росії. Зокрема, в Реєстрі збитків буде 45 категорій. Нагадаємо, раніше в Україні спростили процедуру отримання компенсації за зруйноване житло. Для припинення права власності на знищений об’єкт нерухомості достатньо витягу з Реєстру пошкодженого та знищеного майна, який можна отримати в нотаріуса чи місцевій раді.

Народна депутатка від "Батьківщини" Альона Шкрум написала заяву про складання мандату. Її вже розглянув Комітет із питань регламенту. Про це повідомляється на сайті Верховної Ради. Зазначається, що, розглянувши заяву нардепки, Комітет вирішив: внести до Ради проект постанови "Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Шкрум А.І." та рекомендувати Раді прийняти його в цілому; доручити голові Комітету Кальченку С.В. подати до парламенту зазначений проект Постанови Верховної Ради України за своїм підписом. Сама ж Шкрум свого рішення поки не коментує. Водночас, як повідомляв народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко, Шкрум розглядають на посаду очільниці міністерства, яке планують створити для повернення українців з-за кордону.  Нагадаємо, у липні цього року голова партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко вимагала від колеги по фракції Альони Шкрум скласти мандат народного депутата. Все через те, що вона підтримала за основу проект закону про легалізацію медичного канабісу в Україні.

Народні депутати у парламенті розглядають законопроект №10242 про посилення відповідальності за публікацію інформації з публічних електронних реєстрів. Проте українські медійники закликають Верховну Раду не ухвалювати ініціативу та не ставити під загрозу викривачів корупції. Що відомо про ініціативу Згідно із пояснювальною запискою, мета законопроекту -- встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах та посилення кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за кримінальні правопорушення у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем. Зокрема, ініціатори документа пропонують посилити кримінальну відповідальність під час війни за розголошення даних з державних реєстрів до восьми років ув’язнення. При цьому звільнення від відповідальності для викривачів корупції у документі не передбачено. Чим небезпечний цей законопроект для журналістів Як пояснив журналіст Михайло Ткач, відповідна ініціатива несе велику загрозу для викривачів корупції в Україні, зокрема й для журналістів-розслідувачів. "Статті 361 та 361-2 Кримінального кодексу України навіть у вже наявному вигляді створюють загрозу для викривачів корупції. Адже навіть у разі, якщо суд визнає, що інформація, яку вони розголошують, є суспільно необхідною, вони можуть бути піддані кримінальному переслідуванню. Це створює страх серед тих, хто відкриває корупційні схеми та зловживання владою. Це також порушує захист від кримінального переслідування передбачений Законами України "Про інформацію" та "Право на доступ до публічної інформації" за розголошення інформації з обмеженим доступом", -- пояснив Ткач. За словами журналіста, законопроект №10242, збільшуючи покарання до 8 років, цей злочин переводять у категорію тяжких. Відтак, Кримінальний процесуальний кодекс дозволяє проводити негласні слідчі дії (стеження та прослуховування) саме за тяжкими та особливо тяжкими злочинами. "В підсумку це надасть можливості правоохоронцями масштабно посилити контроль за джерелами журналістів та самими журналістами. Тому найкращим варіантом є відмова від цього законопроекту. Вдосконалення відповідальності за такі факти можна розглядати виключно в сукупності з механізмом захисту викривачів", -- зазначив Ткач. Нагадаємо, у четвер, 28 листопада, президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає зміни до Податкового кодексу. Він набере чинності 1 грудня.

Публікацію закону про підвищення податків перенесли. Його опублікують у суботу, 30 листопада. Тож документ набуде чинності, як і планувалося, 1 грудня. Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк. "Дякую всім хто долучився. Зокрема, голові комітету. До 1 грудня військовий збір рахується, як і був, — 1,5%", — зазначив він. Раніше планували, що закон набуде чинності 29 листопада. Тобто, як нарікав Железняк, 28 днів місяця діяла одна ставка (1,5% військового збору), а два дні — 5%. За його словами, це могло на рівному місці створити великі проблеми для бізнесу. "Ви просто уявляєте, скільки це додало зараз роботи бізнесу, як це порахувати? Як доплатити тим, кому вже зарплату виплатили? Навіщо це робити? Два дні не можна почекати", — емоційно висловлювався нардеп. На протилежному наголошував голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев. "Багато хто запитує. Так, ресурсний закон опублікований сьогодні", — повідомляв Гетманцев у четвер, 28 листопада. Він додав, що, зважаючи на термін публікації закону, він набуде чинності з 29 листопада. Як повідомлялося раніше, підвищення податків включає такі зміни: підвищення військового збору із зарплат фізосіб (включно з учасниками режиму "Дія.Сіті") з 1,5% до 5% - з дати набрання чинності законом; виняток — військовослужбовці (залишиться 1,5%); збільшення з 1 січня 2025 року військового збору за іншими доходами громадян (окрім зарплат) з 1,5 до 5%; введення військового збору у розмірі 10% від мінімальної зарплати (зараз — 800 гривень) для фізосіб-підприємців першої, другої та четвертої груп; введення військового збору для ФОП третьої групи на суму 1% від доходу; підвищення ставки податку на прибуток за 2024 рік для банків із 25 до 50%; оскільки вони вже сплатили податки за старою ставкою за більшу частину цього року, новий податок вводиться ретроспективно (заднім числом); підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страхових компаній) з 18% до 25% з 1 січня 2025 року; введення щомісячних авансових платежів з податку на прибуток для АЗС: 30, 45 чи 60 тисяч гривень за кожну станцію, залежно від її типу; сума переплат не враховуватиметься для зменшення податкових зобов'язань у майбутньому; введення мінімального податку на землю у розмірі 700 гривень і 1 400 гривень за гектар; Введення щомісячної звітності з ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску з 1 січня 2025 року; раніше у Верховній Раді це пов'язувалося із запровадженням "економічного бронювання", але зараз ця норма необхідна для моніторингу відповідності заброньованим новим вимогам; звільнення "національного кешбеку" від оподаткування ПДФО та військовим збором у 2024-2025 роках; підвищення ренти на видобуток щебеню, глини, граніту та піску — не менше 5 доларів за тонну. Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає зміни до Податкового кодексу.

У середу, 27 листопада, фінансовий комітет підтримав скасування підвищення податків "заднім числом" для фізичних осіб-підприємців у 2024 році. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк. За словами нардепа, зараз на комітеті перенесли для ФОПів впровадження оподаткування з 1 жовтня на 1 січня 2025 року.  "Тобто повністю відстояли, щоб прибрати з закону "заднє число", окрім банків", — написав Железняк. Він також наголосив, що від 30 мільярдів на 2024 рік залишилось лише вісім мільярдів, а все інше втратили через затягування підписання. Верховна Рада ще 10 жовтня схвалила цей законопроект. Документ передбачав, що окремі податки потрібно буде сплатити "заднім числом". Військовий збір збільшується з 1,5% до 5%. За розрахунками Мінфіну, це додатково додасть до бюджету 27,3 мільярда гривень 2024 року та 107,7 мільярда гривень 2025 року. Також передбачено встановлення військового збору для ФОП — платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи на рівні 10% розміру мінімальної зарплати (тобто 800 гривень на місяць). Бюджет отримає 1,7 мільярда гривень 2024 року та 7,8 мільярда гривень 2025 року. Закон також підвищу податок на прибуток банків за 2024 рік з 25% до 50%. Нагадаємо, голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев розповів, що Верховну Раду України підвищити податки "заднім числом" змусила "винятковість обставин". Але варто визнати, що це насправді "погане рішення".

У Верховній Раді 25 листопада зареєстрували законопроект №12243, який передбачає повернення опції конфіскації майна у корупціонерів.  Відповідний документ оприлюднено на сайті парламенту. Зокрема, пропонується повернути до статті 77 Кримінального кодексу пункт про те, що у разі звільнення корупціонера від відбування покарання на підставі угоди про визнання винуватості, до нього може бути також призначене додаткове покарання -- конфіскація майна.  "Законопроект розроблено з метою законодавчого врегулювання можливості застосування конфіскації майна як виду додаткового покарання у разі вчинення корупційного кримінального правопорушення або кримінального правопорушення, пов’язаного з корупцією", -- зауважили автори документа. На думку нардепів, ухвалення цього законопроекту сприятиме: створенню необхідних передумови для ширшого застосування угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією; прискоренню відшкодування збитків чи шкоди, заподіяних від вчинення корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень; зниженню рівня корупції в Україні. Наразі ця ініціатива перебуває на розгляді у профільного комітету. Чи підтримає парламент таке нововведення, поки не відомо. Нагадаємо, 18 липня Верховна Рада у першому читанні проголосувала за проект закону №11340, що передбачає можливість звільнення від покарання осіб, яких підозрюють в особливо тяжких корупційних злочинах. Голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія відреагував на ухвалення народними депутатами в першому читанні законопроекту №11340. Політик наголосив, що така ініціатива надійшла від партнерів України у рамках зобов’язань Ukraine Facility Plan.  Згодом спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що закон про можливість "відкупу" для корупціонерів парламентарі ще допрацюють і виправлять. Профільний комітет погодився з тим, що в документі варто прописати те, що "відкупитися" зможуть лише ті корупціонери, які повністю відшкодували шкоду й активно співпрацюють зі слідством.