# Верховна Рада

Під час перемовин із прем’єр-мінгістром України Сергієм Корецьким і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком єврокомісарка Марта Кос обговорила список реформ, необхідних для виконання бенчмарків (проміжних критеріїв) на вступ до Європейського Союзу.Про це Марта Кос написала на своїй сторінці в соціальній мережі X."Оскільки Україна рішуче просувається вперед шляхом до ЄС, ми пришвидшуємо роботу над досягненням наступної віхи України: завершенням тимчасових показників за демократією та верховенством права", — зазначила вона.Марта Кос поінформувала, що ьогодні разом із прем’єр-міністром Сергієм Коренським співголовувала у високорівневій робочій групі Єврокомісія — Україна, щоби "зробити цю амбіцію реальністю"."У потужному сигналі єдності до нас приєднався голова Верховної Ради Руслан Стефанчук", — акцентувала єврокомісарка.Вона висловила впевненість, що всі зацікавлені особи просунулися вперед щодо конкретного набору зобов’язань і шляху для досягнення амбіції України щодо забезпечення тимчасових показників у першому півріччі 2027 року."Разом ми можемо скористатися історичною можливістю для просування питання включення України до Євросоюзу", — підсумувала Марта Кос.Раніше стало відомо, що Європейська комісія може представити Раді ЄС проміжний звіт про виконання Україною критеріїв у сфері верховенства права (IBAR) у першій половині 2027 року, якщо Київ пришвидшить темпи реформ.За словами єврокомісарки, Україна має шанси закрити сім переговорних розділів до кінця 2027 року, якщо впорається з необхідними реформами.Нагадаємо, що 4 листопада Єврокомісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення ЄС. Тоді прем’єр-міністр України Сергій Корецький назвав, це ще одним практичним і позитивним кроком на шляху до членства в європейській спільноті..

Верховна Рада ухвалила низку законопроєктів, необхідних для виконання міжнародних зобов’язань України в межах програми Ukraine Facility, домовленостей із Міжнародним валютним фондом (МВФ) та інших механізмів міжнародної підтримки.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. За його словами, парламент у цілому підтримав законопроєкти, які передбачають спрощення адміністрування податку на додану вартість (ПДВ), вдосконалення банківських процедур, а також запровадження спрощених процедур банкрутства для малого та мікробізнесу.Крім того, народні депутати підтримали у першому читанні два законопроєкти з пакета SEPA. Вони необхідні для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро.Як зазначив прем’єр-міністр, це дасть змогу в майбутньому зробити міжнародні перекази для громадян і бізнесу швидшими та дешевшими.Як ухвалені рішення вплинуть на міжнародну допомогу УкраїніЗа словами Корецького, ухвалення цих законопроєктів відкриває шлях до отримання наступної частини міжнародної фінансової допомоги. Прем’єр-міністр подякував народним депутатам за підтримку відповідних ініціатив.Він також наголосив на тісній співпраці уряду з парламентом. За його словами, усі міністри залучені до роботи в профільних комітетах і парламентських групах.Нагадаємо, з 1 січня 2027 року в Україні запроваджують нові правила оподаткування доходів, отриманих громадянами через цифрові платформи та онлайн-майданчики. Державна податкова служба самостійно розраховуватиме суми податків для осіб, чий річний прибуток перевищуватиме встановлені ліміти..

У вівторок, 10 листопада, Верховна Рада України підтримала за основу законопроєкт, який передбачає зміни до законодавства для приєднання країни до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).Про це свідчить картка законопроєкта №14327-д на офіційному сайті Верховної Ради України."За" ухвалення законопроєкту №14327-д у першому читанні проголосували 249 народних депутатів. Документ передбачає приведення українського законодавства у відповідність до європейських вимог, необхідних для приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).Інтеграція до цієї системи дасть змогу українцям і підприємствам здійснювати перекази в євро між країнами-учасницями за спільними правилами. Очікується, що такі операції стануть швидшими та дешевшими завдяки зменшенню комісій.У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що приєднання до SEPA має позитивно вплинути на зовнішню торгівлю, рух капіталу, інвестиції та фінансову інклюзію.Одним із ключових положень документа є створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. До єдиної бази вноситимуть інформацію про відкриття та закриття банківських рахунків, електронних гаманців і договорів на користування банківськими сейфами. Також у реєстрі зберігатимуть базові відомості про їхніх власників.Водночас реєстр не міститиме відомостей про рух коштів, залишки на рахунках або вміст банківських сейфів. Тобто в ньому фіксуватимуть місця відкриття рахунків та оренди сейфів, а не фінансові операції громадян.Окремо в законопроєкті зазначено, що створення реєстру не передбачає обмежень або затримок під час проведення фінансових операцій фізичними особами.Крім того, документ передбачає створення окремого реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів.Також пропонується розширити перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу та посилити відповідальність за подання недостовірної інформації про кінцевих власників бізнесу.Приведення українського законодавства у відповідність до європейських вимог у сфері запобігання відмиванню доходів і фінансуванню тероризму є однією з обов’язкових умов приєднання до SEPA.SEPA (Single Euro Payments Area) — це єдиний платіжний простір, до якого входять країни ЄС і низка інших держав. Він забезпечує можливість здійснювати перекази в євро між банками країн-учасниць за спільними стандартами, швидко та з невеликими витратами.Для бізнесу ця система дає змогу спростити фінансові розрахунки з європейськими клієнтами й партнерами, зокрема оплачувати рахунки та отримувати платежі з країн ЄС. Зазвичай SEPA-перекази надходять протягом одного робочого дня, а комісія за їх проведення є мінімальною або взагалі відсутня.Нагадаємо, у вересні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк розповідала, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

У вівторок, 10 листопада, Верховна Рада України ухвалила закон для боротьби з підкупом іноземних посадових осіб. Документ наближає Україну до стандартів Європейського Союзу й Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Верховної Ради України.Там наголосили, що йдеться про посилення відповідальності за підкуп іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.Для цього український парламент ухвалив відповідний закон (№15056). "За" проголосували 247 народних депутатів.Метою закону є уніфікація норм чинного національного законодавства з положеннями Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях для забезпечення її подальшого належного виконання."Приєднання до конвенції відкриває можливості для міжнародної співпраці у сфері розслідування корупційних злочинів і є важливим кроком наближення України до стандартів ОЕСР і ЄС", — ідеться в повідомленні.Ще 2022 року уряд України подав заявку на членство в ОЕСР. Головною умовою для цього є приєднання до Конвенції та участь у робочій групі ОЕСР щодо боротьби з хабарництвом у міжнародних ділових операціях.Минулого року, 23 жовтня, робоча група ОЕСР офіційно запросила Україну долучитися до цього документа.Нагадаємо, що в лютому минулого року президент США Дональд Трамп наказував міністерству юстиції зупинити виконання антикорупційного закону, який забороняв американцям давати хабарі іноземним урядовцям для укладення контрактів..

Цей тиждень в Україні — пленарний. У порядку денному важливі законопроєкти, які мають значення для європейської інтеграції України, для фінансування держави та для боротьби з корупцією.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Є мій законопроєкт, який забезпечує Україні рух у приєднанні до Організації економічного співробітництва та розвитку", — зазначив він.За його словами, це група найбільш сильних економічно та соціально країн, й Україні треба бути партнером саме з такими державами та мати саме такі принципи."Я прошу парламентарів бути результативними і підтримати законопроєкти, які є на цей тиждень", — акцентував український президент.Він також поінформував, що відбулася на ставці доповідь головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого про наші позиції на фронті."Зараз українські військові справді посилюють українські переговорні позиції: кожне завдання, яке повністю виконане, кожна оборонна операція, яка додає Україні сил і результатів, посилює Україну в перемовинах", — наголосив президент України.Він додав, що цими днями українські захисники та захисниці забезпечують і рекордні результати у знищенні російських окупантів: у Росії рекордні втрати на фронті — щодобові та щотижневі."Працюють й українські далекобійні санкції. Ми цілком справедливо відповідаємо Росії на її війну та доводимо, що війну потрібно завершити. Росія може це зробити — завершити свою війну. Важливо, щоб Америка саме в цьому переконувала Росію", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що 28 жовтня Верховна Рада України підтримала в першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2027 рік. "За" проголосували 239 народних депутатів..

У понеділок, 9 листопада, народного депутата від фракції "Слуга народу" Олександра Куницького помітили в залі засідань Верховної Ради. За даними руху "Чесно", він уперше за два роки взяв участь у голосуванні.Про це повідомили у своїх соцмережах член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк ("Слуга народу") та народний депутат Олексій Гончаренко.Останній з іронією та дещо оптимістично прокоментував появу зниклого народного обранця."Нардеп Куницький повернувся в Україну! А ви кажете, що програма повернення українців не працює! Два роки не було! І вже в Раді. Тепер можна робити перепис населення! Практично всі дома!" — написав він.Зі сайту парламенту можна зрозуміти, що під час голосування за один із законопроєктів Куницький мав статус "не голосував" — це означає, що він зареєструвався в системі, але не натискав на кнопки для голосування. За інший законопроєкт Куницький уже проголосував "за".Як відомо, у вересні 2024 року Куницький виїхав у відрядження до Ізраїлю, звідти вирушив до родини у США. Тоді він заявляв, що не повернеться, поки не покарають поліцейських, які, за його словами, зламали йому ребра.Під час реєстрації на вибори до Верховної Ради з’ясувалося, що в Куницького є ізраїльське громадянство. Він запевняв, що звернувся в посольство Ізраїлю із заявою про відмову від громадянства, тому суд усе ж дозволив йому брати участь у виборах. Після розслідування "Схем" у квітні 2021 року Куницького підозрювали в розсиланні депутатських звернень в інтересах пов’язаного з ним бізнесу. Проте вже в липні того року Печерський суд Києва закрив провадження проти депутата.У жовтні 2023 року разом з іншим "слугою" Артемом Дмитруком Куницький втрапив у скандал через участь у вуличній бійці у центрі Києва. Чоловік, який був присутній на відео разом з нардепами стверджував, що вони побили його, вимагаючи гроші. За фактом інциденту генпрокурор зареєстрував кримінальні провадження.Нагадаємо, у квітні цього року стало відомо, що Олександр Куницький задекларував квартиру в Канаді площею 43 метри квадратних. Нардеп вказав, що з 1 жовтня 2024 року безоплатно користується квартирою іноземної громадянки Йони Тьян..

У понеділок, 9 листопада, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про створення Космічних сил у складі Збройних сил України.Про це повідомила пресслужба парламенту."Верховна Рада України прийняла у першому читанні за основу проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про Збройні сили України" щодо уточнення структури Збройних сил України (реєстр. №13255)", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що документ передбачає розвиток космічних технологій для посилення обороноздатності України. Зокрема, йдеться про:створення власної системи раннього попередження про запуски ворожих ракет;розробку засобів протидії таким атакам;формування національної системи захищеного супутникового зв’язку для потреб сектору безпеки й оборони."Утворення в складі Збройних сил України нового виду Збройних сил України — Космічних сил забезпечить набуття Україною організаційно правових, інституційних та військово-технічних спроможностей протистояти загрозі агресії російської федерації, як і будь-якого іншого потенційного агресора, з космічного простору. Для досягнення цієї мети проектом пропонується внести зміни до абзацу четвертого частини першої статті 3 Закону України "Про Збройні сили України" та уточнити структуру Збройних сил України" доповнивши перелік видів Збройних сил України новим видом — "Космічні сили", — додали у Раді.Водночас автори документа обґрунтовують необхідність такого рішення, зокрема, застосуванням Росією ракети "Орєшнік" для удару по території України через міжнародний космічний простір, а також тим, що власні космічні війська вже мають більшість країн світу.Нагадаємо, раніше у Сухопутних військах ЗСУ створили управління безпілотних систем, яке отримало назву Дронові сили Сухопутних військ. Його очолив полковник Андрій Остапенко. Підрозділи Дронових сил братимуть участь в оборонних і наступальних операціях, а також виконуватимуть логістичні місії та завдання з підтримки..

Голова Національного банку України Андрій Пишний відреагував на повідомлення про спроби окремих народних депутатів внести до порядку денного Верховної Ради питання його звільнення. Він заявив, що не писав заяви про відставку.Про це йдеться у заяві Пишного, яку він опублікував на своїй сторінці у Facebook."Жодної заяви про відставку я не писав і не подавав. Продовжую виконувати свої обов’язки і не маю наміру залишати посаду під політичним тиском", — наголосив голова НБУ.Він також нагадав, що закон встановлює семирічний строк повноважень голови Національного банку та визначає вичерпні підстави для його дострокового звільнення. За словами Пишного, ці положення покликані захистити центральний банк та його керівництво від політичного тиску, забезпечивши незалежність ухвалення рішень."За останні десять років я вже четвертий голова Національного банку. На мою думку, це промовиста тенденція, яка змушує замислитися, наскільки надійно працюють передбачені законом захисні механізми в українських політичних реаліях", — зазначив він.Пишний також заявив, що питання його відставки знову з’явилося в публічному просторі на тлі тривалого політичного тиску, маніпуляцій та кампанії з дискредитації."Перевіряється не чиясь готовність залишити посаду, а реальна дієвість захисних механізмів і запобіжників та здатність держави дотримуватися встановлених у законі правил", — підкреслив очільник Нацбанку.Водночас він заявив про готовність звітувати щодо своєї роботи та відповідати на запитання суспільства."Готовий до предметної розмови про результати своєї роботи, зокрема й про складні та непопулярні рішення, які доводилося ухвалювати під час війни. Нам немає за що червоніти і є що сказати", — заявив Пишний.Він наголосив, що незалежність Національного банку не повинна залежати від політичних інтересів чи ставлення окремих політиків до рішень установи."І це не питання моїх особистих гарантій. Це питання довіри до держави, її інституцій та правил, за якими вони працюють", — додав голова НБУ.Наприкінці заяви Пишний зазначив, що рано чи пізно будь-яка каденція завершується, однак про власне рішення піти з посади він повідомить особисто."Коли я прийму відповідне рішення, суспільство дізнається про нього безпосередньо від мене. Зі звітом і належними коментарями", — підсумував він.Нагадаємо, у жовтні Національне антикорупційне бюро України проводило слідчі дії в Національному банку України, зокрема в кабінеті його голови Андрія Пишного..

Українцям змінять правила призначення державної фінансової підтримки через перехід на уніфіковану базову виплату. Нова система передбачає гнучкі терміни виплат — від трьох місяців до довічного утримання — залежно від життєвих обставин сім'ї.Про це йдеться на сайті Верховної Ради України.Умови надання допомогиПрезидент України підписав закон №5012-IX "Про базову соціальну допомогу" 28 жовтня 2026 року. Документ запроваджує єдиний підхід до підтримки громадян і родин, які опинилися в складних обставинах або перебувають у кризових ситуаціях. Відповідно до ухвалених норм, тривалість надання грошових виплат залежатиме від конкретних умов, у яких перебуває заявник:три місяці — для родин, які опинилися у кризовій ситуації;шість місяців — для сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах;один рік — для багатодітних родин;довічно — для окремих пільгових категорій осіб, визначених законодавством.Водночас Кабінет міністрів України отримав повноваження визначати випадки, коли допомога, призначена на пів року, зможе продовжуватися автоматично ще на аналогічний термін.Розрахунок розміру виплатБазова соціальна допомога виплачуватиметься щомісяця у грошовій формі. Її суму розраховуватимуть індивідуально — на основі складу сім'ї, середньомісячного сукупного доходу та поточного майнового стану. Для об'єктивного оцінювання потреб інформацію отримуватимуть безпосередньо з державних електронних реєстрів.Важливою гарантією для громадян є те, що підсумкова розрахована сума допомоги не може бути меншою за загальний розмір усіх державних виплат, які людина чи родина отримувала до моменту звернення. Нова програма має об'єднати такі напрями соціальної підтримки:допомогу малозабезпеченим сім'ям;виплати на дітей одиноким матерям;допомогу на дітей у багатодітних родинах;тимчасову державну допомогу дітям у передбачених законом випадках;державну соціальну допомогу особам з інвалідністю та людям, які не мають права на пенсію.Терміни запуску нової системиЗакон вводиться в дію з 1 січня 2028 року. Саме з цього моменту розпочнеться поетапне впровадження нового механізму призначення базової виплати. Протягом 2028 року отримувачі визначених видів допомоги зможуть поступово перейти на нову систему. Фінансування виплат здійснюватиметься з державного бюджету України, а також із залученням інших джерел, не заборонених чинним законодавством.Нагадаємо, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №15094, який передбачає перехід до нової моделі державної підтримки сімей із низькими доходами..

Посилення захисту української мови на законодавчому рівні дозволить офіційно заборонити весь російськомовний культурний продукт. Відповідні зміни до законодавства в Україні вже готуються.Про це заявила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська в проєкті hromadske.talk.Вона нагадала, що чинний закон "Про культуру" обмежує статтею 15 виконання російськомовних пісень чи інших продуктів на території України громадянами Росії.При цьому 15 липня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15412 (підтриманий профільним комітетом парламенту) про внесення змін до законодавства щодо забезпечення функціонування української мови як державної. Документ пропонує, зокрема, внести зміни до закону "Про культуру".Вони, згідно з пояснювальною запискою, повинні заборонити:публічне виконання творів, виконуваних державною мовою держави-агресорки;публічний показ творів, виконуваних державною мовою держави-агресорки;публічну демонстрацію творів, виконуваних державною мовою держави-агресорки;фонограми, відеограми та музичні кліпи, що містять їх зафіксоване виконання.Тобто саме схвалення цього проєкту закону народними депутатами дозволить заборонити російськомовний культурний продукт в Україні в цілому. Мовна омбудсманка також виступає за посилення в Україні відповідних обмежень."Я сподіваюся, що зміни будуть і в законі "Про культуру" (зокрема, до статті 15). Де поза законом опиниться російськомовний культурний продукт", — повідомила вона.Івановська зауважила, що йдеться і про "ті російськомовні музичні твори, які сьогодні ще, на жаль, слухають громадяни України подекуди, навіть у публічному просторі"."І, більше того, виконують їх", — додала уповноважена із захисту державної мови.Вона нагадала, що комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної й інформаційної політики під головуванням Микити Потураєва підтримав цю законодавчу ініціативу."І це дозволило подати всі ці рекомендації, всі ці правки до Верховної Ради", — констатувала Олена Івановська.Нагадаємо, на початку вересня стало відомо, що уповноважена з питань державної мови Олена Івановська розпочала розслідування дій співробітників спецслужб під час подій 2 вересня у столиці. Посадовиця прагне з'ясувати, чому силовики спілкувалися між собою недержавною мовою..

У середу, 28 жовтня, Верховна Рада України підтримала в першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2027 рік. "За" проголосували 239 народних депутатів.Про це засвідчила трансляція засідання Верховної Ради України. Варто зазначити, що до документа загалом подали рекордну кількість правок — понад 5200. З них бюджетний комітет врахував лише 90 пропозицій депутатів. Серед них — підвищення виплат військовим і розширення державних гарантій для оборонних підприємств.Водночас перед ухваленням бюджету в першому читанні не підтримали низку пропозицій, зокрема:спрямування коштів від угод зі слідством на потреби ЗСУ — поправка передбачала заборону переказувати такі кошти третім особам, а гроші понад суму відшкодування завданої державі шкоди спрямовувати до спецфонду держбюджету на грошове забезпечення військових;обмеження зарплат чиновників на рівні 80 тисяч гривень на місяць — пропозиція стосувалася, зокрема, народних депутатів, суддів, прокурорів і працівників Нацбанку, виняток передбачався для тих, хто бере участь в обороні країни.Однак Верховна Рада підтримала поправку №846 про заборону фінансувати Національний кешбек із держбюджету 2027 року. Також депутати підтримали поправку №1279 про підвищення зарплат військовим. "За" неї проголосували 304 народні депутати.Далі уряд має опрацювати висновки та поправки парламенту, внести зміни та повернути доопрацьований текст у Раду для розгляду у другому читанні. Друге читання і фінальне очікується 23-26 листопада.У проєкті держбюджету-2027 закладено видатки на 7 трильйонів 272 мільярди гривень, доходи — 5 трильйонів 648 мільярдів гривень. Основні видатки — це сектор безпеки й оборони, які закладені на рівні 4 трильйонів 885 мільярдів гривень, або 43,8% ВВП країни. Граничний обсяг дефіциту очікується на позначці 1,67 трильйона гривень."Дякую народним депутатам за спільну роботу та підтримку проєкту бюджету на 2027 рік у першому читанні. Це бюджет, який враховує реалії повномасштабної війни та ключові потреби держави на наступний рік", — прокоментував у своєму Telegram-каналі премʼєр-міністр України Сергій Корецький.За його словами, передусім це необхідне фінансування безпеки й оборони, збереження фінансової стійкості та виконання важливих соціальних зобов’язань перед людьми.Сергій Корецький запевнив, що уряд опрацює бюджетні висновки парламенту та підготує проєкт до другого читання.Нагадаємо, 27 жовтня голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа інформувала про рекомендацію ухвалити проєкт державного бюджету на 2027 рік у першому читанні..

Верховна Рада відхилила правку №1003 до проєкту державного бюджету на 2027 рік, яка передбачала встановлення граничної місячної зарплати держслужбовців на рівні 80 тисяч гривень. Голосування відбулося на засіданні парламенту в середу, 28 жовтня.Пропозицію підтримали 157 народних депутатів за мінімально необхідних 226 голосів. Раніше проти її врахування виступив і бюджетний комітет Верховної Ради, пише "Економічна правда".Обмеження мало стосуватися зарплат в органах державної влади, місцевого самоврядування та бюджетних установах. Його пропонували запровадити для економії коштів державного бюджету.Зокрема, під дію обмеження могли потрапити народні депутати, судді, судді Конституційного Суду, члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, прокурори й працівники Національного банку України.Водночас обмеження не поширювалося б на тих, хто бере участь в обороні України та відсічі російській агресії. Точний перелік посад мав визначити Кабінет міністрів.Також парламентарі відхилили правку №611. Вона передбачала, що угоди про визнання винуватості не могли б зобов’язувати обвинувачених перераховувати кошти третім особам. Гроші за такими угодами мали надходити лише до державного бюджету або спрямовуватися на відшкодування збитків за цивільним позовом.Додамо, український уряд ухвалив рішення для підтримки підприємств, які зазнали руйнувань унаслідок воєнних дій, та для захисту цифрової інфраструктури країни. Відтепер низка компаній зможе отримувати державне й комунальне майно в оренду за значно спрощеними правилами..

У вівторок, 27 жовтня, Верховна Рада взяла за основу й ухвалила в цілому законопроєкт №16094. Він стосується врегулювання термінів перебування в Україні іноземних військових, які служать у Силах оборони.Про це засвідчила трансляція засідання Верховної Ради України.Документ передбачає продовження терміну звернення за посвідкою на тимчасове проживання для іноземців і осіб без громадянства, які проходять службу у ЗСУ, ДССТ і Нацгвардії від шести місяців до одного року.Тепер закон надає їм три місяці для подачі документів після підписання контракту, а також встановлює період для врегулювання правового статусу у разі звільнення зі служби.У пресслужбі парламенту зазначили, що наразі встановлений чинним законодавством термін для звернення за оформленням посвідки на тимчасове проживання іноземцями й особами без громадянства, які уклали контракт про проходження військової служби в Україні, спливає 10 листопада 2026 року.Там додали, що у зв'язку з різними причинами не всі люди, на яких поширюється зазначена вимога, змогли своєчасно звернутися за оформленням посвідки на тимчасове проживання, тому це продовження надасть їм змогу забезпечити належне правове врегулювання свого статусу.У травні 2026 року уряд спростив отримання посвідок на тимчасове проживання в Україні для іноземців, які вже воюють у лавах Сил оборони або планують долучитися до них долучитися.Нагадаємо, що ще влітку минулого року Україна посилила координацію та взаємодію державних органів у сфері рекрутингу іноземців і осіб без громадянства для проходження військової служби за контрактом у Силах оборони. Для цього оновили міжвідомчу робочу групу, до якої ввійшли представники низки міністерств і відомств..

Парламент підтримав законопроєкт, який повертає конкурентну процедуру призначення на державні посади всіх рівнів. Окрім того, правила відбору зазнають суттєвої модернізації, зокрема через цифровізацію процесів та надання переваг військовим.Про це повідомив у Telegram-каналі прем'єр-міністр України Сергій Корецький.Графік повернення конкурсних відборівЗа словами очільника уряду, повернення до звичної системи відбору відбуватиметься поступово та в кілька етапів. Так, для керівних посад категорії "А" конкурси оголошуватимуть одразу після набрання чинності новим законом.Посади категорії "Б" відкриють для конкурсного відбору через місяць, а вакансії категорії "В" та місця в органах місцевого самоврядування — через два місяці.Цифровізація через "Дію" та пільги для ветеранівРазом із відновленням відборів уряд кардинально оновлює й саму процедуру призначення. Відтепер перелік усіх актуальних вакансій розміщуватиметься у мобільному застосунку "Дія", що зробить процес прозорішим. Окрім цього, особливу перевагу під час призначення на посади матимуть ветерани війни.Ціна питання — 137 мільйонів євроВідновлення відкритих конкурсів є критично важливою зобов'язаністю України в межах міжнародної програми Ukraine Facility. Успішна реалізація цієї реформи безпосередньо впливає на надходження до державного бюджету 137 мільйонів євро фінансової підтримки."Відновлюємо конкурси на державну службу та в органи місцевого самоврядування. Дякую народним депутатам за підтримку відповідного законопроєкту. Далі підготуємо необхідні рішення, щоб нова процедура запрацювала якнайшвидше", — наголосив Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше премʼєр-міністр України Сергій Корецький заявляв, що така допомога від партнерів — це більше дронів, систем протиповітряної оборони, ракет і боєприпасів. Це означає надійніший захист наших людей і посилення спроможностей наших захисників на передовій..

Українські ветерани незабаром можуть отримати законодавче право на першочерговий перетин державного кордону. Скористатися ним також зможуть члени їхніх сімей. Відповідний законопроєкт уже розроблено.Про це повідомив голова Ради ветеранів України Андрій Козюра на своїй сторінці у Facebook.За його словами, ініціатива стосується учасників бойових дій і людей з інвалідністю внаслідок війни."Право на пріоритетний перетин кордону також планують поширити на членів їхніх сімей, які їдуть разом із ними в одному транспортному засобі", — уточнив він.Голова Ради ветеранів додав, що для цього пропонують внести зміни до статті 23 Закону України "Про прикордонний контроль". Вони передбачатимуть проходження прикордонного контролю в пріоритетному порядку, без очікування в загальній черзі."Водночас автомобіль має бути зареєстрований і перебувати в законному користуванні ветерана або члена його сім’ї", — зазначив він.Андрій Козюра висловив сподівання, що документ якнайшвидше передадуть на розгляд Верховної Ради України."Запровадження таких правил стане одним зі способів висловити повагу людям, які захищали Україну", — підсумував голова Ради ветеранів.Нагадаємо, на початку жовтня повідомлялося, що Міністерство оборони України розробляє нову ефективну модель переходу військовослужбовців до цивільного життя. Вона передбачає безперервний супровід ветеранів фахівцями від військової частини до повної соціальної інтеграції..