# Верховна Рада

У п’ятницю, 4 вересня, відбулася нарада за участю прем’єр-міністра Сергія Корецького, урядовців і народних депутатів. Ішлося про посилення підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО).Про це Сергій Корецький розповів у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Дав доручення міністерствам невідкладно підготувати урядовий пакет рішень і детальний фінансовий розрахунок для його реалізації. Узгодити його з народними депутатами, щоб уряд і парламент діяли в цьому питанні синхронно", — пояснив очільник українського уряду.Він додав, що, за підсумками наради, систематизуються всі дані стосовно місць тимчасового проживання, яких налічується 78 000."Маємо оперативно отримати повне та чітке розуміння — скільки місць реально доступні та чи насправді вони придатні для проживання родин, зокрема, маломобільних людей", — зауважив прем’єр-міністр України.За його словами, окремо учасники наради обговорили питання "єдиного житлового вікна"."Людина має одного разу звернутися до держави й отримати вичерпний перелік доступних для неї рішень — від приватної оренди до соціального орендного житла чи компенсації за зруйноване житло. Без повторного проходження одних і тих же процедур для кожної програми", — наголосив Сергій Корецький.Він подякував Офісу президента, народним депутатам, урядовцям і всім, хто долучився до розмови, за конкретні пропозиції та конструктивний підхід.Нагадаємо, що 11 серпня Кабінет міністрів України презентував покрокові вказівки щодо евакуації з територій бойових дій, які дають відповіді на часті запитання людей, що планують виїжджати з небезпечних територій..

У п’ятницю, 4 вересня, Олену Слободян і Андрія Місяця офіційно визнано обраними народними депутатами України. Вони замінять у Верховній Раді двох осіб, депутатські повноваження яких уже припинено.Про це повідомили в Центральній виборчій комісії України (ЦВК)."До комісії надійшли документи від Верховної Ради України про дострокове припинення депутатських повноважень Андрія Жупанина й Остапа Шипайла у зв’язку з особистими заявами", — йдеться в повідомленні.Їх обирали на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Слуга народу".ЦВК розглянула зазначені документи та визнала Олену Слободян та Андрія Місяця, наступних за черговістю кандидатів, включених до виборчого списку партії "Слуга народу" під №166 і №167 відповідно, обраними народними депутатами України на вказаних виборах."Для реєстрації народними депутатами України Олена Слободян і Андрій Місяць не пізніш як на 20 день мають подати до комісії визначені законодавством документи. Своєю чергою, ЦВК не пізніш як на п’ятий день із дня їх отримання ухвалює відповідне рішення", — підсумували в Центральній виборчій комісії.Що відомо про нових нардепівОлена Слободян — керівниця секретаріату голови Верховної Ради Руслана Стефанчука.Народилася 15 січня 1987 року в Києві. 2010 року закінчила Хмельницький університет управління та права. Її науковим керівником був якраз Руслан Стефанчук.Також працювала у вищій школі адвокатури при Національній асоціації адвокатів України та начальницею управління в Державній організації "Національний офіс інтелектуальної власності".З 2021 року очолила секретаріат голови Верховної Ради після того, як керівником парламенту став Руслан Стефанчук.Цього року Слободян звинуватили у плагіаті в кандидатській дисертації, яку вона написала під науковим керівництвом свого теперішнього начальника Руслана Стефанчука. Виявлено запозичення без належних посилань на 147 із 185 сторінках, у тому числі із російських дисертацій.Кандидат на виборах до Верховної Ради 9 скликання. В.о. голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, адвокат.Андрій Місяць — виконувач обов'язків голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ( ВКДКА).Народився 16 грудня 1975 року в селі Польові Гринівці Хмельницької області. Закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук.Працював судовим виконавцем Хмельницького районного суду, провідним спеціалістом Хмельницького обласного управління юстиції, начальником юридичного відділу ТОВ "Логос Плюс", директором адвокатської контори "Місяць і партнери", керівником Центру надання правової інформації та правових консультацій, а також у Хмельницькій ОДА та місцевому управлінні МВС.Нагадаємо, що 22 липня два нові народні депутати поповнили Верховну Раду України. Це пов’язано з тим, що деякі парламентарі стали міністрами після нещодавніх кадрових змін в уряді..

У середу, 2 вересня, президент України Володимир Зеленський направив у Верховну Раду два законопроекти. Йдеться про посилення відповідальності за організацію шахрайських кол-центрів й участі в них.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі.Також документ має забезпечити додатковий суттєвий захист людей від незаконних дій із платіжними інструментами та банківськими рахунками."Відповідальність за шахрайські кол-центри повинна бути чіткою та жорсткою, і не тільки для тих, хто є виконавцями в роботі кол-центрів, але й для тих, хто все це організовує, багатіє з кол-центрів, володіє ними. Перший законопроєкт саме це передбачає", — пояснив український президент.Він додав, що впроваджується й посилена відповідальність за організацію шахрайських схем із банківськими інструментами, зокрема, з так званими "дропами"."На рівні внутрішнього регулювання банківської системи мають бути відповідні кроки та зміни в алгоритмах, які дадуть більше можливостей банкам захищати права та законні інтереси людей і підприємств, не допускати використання рахунків для ухилення від сплати податків чи легалізації коштів від незаконної діяльності", — наголосив президент України.Він констатував, що на рівні закону необхідно дати необхідну основу для протидії організаторам шахрайських схем із банківськими рахунками, платіжними інструментами."Цей же законопроєкт направлений на імплементацію в Україні норм права Євросоюзу, що передбачено домовленостями з нашими партнерами. Прошу парламентарів невідкладно розглянути ці законопроєкти", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, 12 серпня стало відомо про масштабну спецоперацію СБУ та Національної гвардії з викриття шахрайських кол-центрів на території всієї країни. Процесуальне керівництво проводили органи прокуратури. Тоді в Україні припинили роботу майже 100 шахрайських кол-центрів..

Президент Володимир Зеленський розкритикував голосування у Верховній Раді 1 вересня, під час яких депутати провалили три важливі закони.У своєму вечірньому зверненні гарант зазначив, що Рада провалила голосування, які відкрили б шлях для отримання мільярдів доларів від Міжнародного валютного фонду."Сьогодні у Верховній Раді були провалені три закони, які могли б дати Україні більш ніж 4 мільярди доларів. Ще два закони — теж провалені — з програми МВФ. Це не кошти влади чи опозиції. В Україні не буває зарплат учителів однієї фракції та вчителів іншої депутатської групи. Не буває зарплат військових тієї чи іншої частини зали парламенту. І не буває енергетики так, щоб світло було тільки для тих, хто голосує за своє. Усі рішення на основі домовленостей із партнерами України мають ухвалюватися в час війни в інтересах України", — заявив президент.Він наголосив, що всі рішення в Україні відкривають кошти від партнерів. Відтак,  усі рішення на основі домовленостей із союзниками України мають ухвалюватися."Одна частина — це рішення уряду, їх 44 рішення потрібно, і це буде 15 мільярдів доларів. Усе цілком конкретно, уряд забезпечить ухвалення цих рішень до 1 листопада. Прем’єр та міністри усвідомлюють свою особисту відповідальність. Так само є частина відповідальності перед народом України й у парламентарів: близько 15 мільярдів доларів – їхня частина роботи, яку необхідно виконати….Тридцять мільярдів доларів цього року повністю залежать від уряду та парламентарів. Закони, які потрібні у відносинах із ЄС, мають підтримуватися всіма фракціями та групами, які підтримують ЄС. Голосувати проти чи говорити багато про Європу й не голосувати за Європу — нечесно. І, окрім того, що це нечесно, зараз це ще проти держави, проти Української держави", — відзначив гарант.Крім того, Зеленський заявив, що 2 вересня направить у Верховну Раду законопроєкти про посилення кримінальної відповідальності для тих, хто організовує шахрайські кол-центри."Треба цю тему закривати. Є відповідні кроки правоохоронців. Потрібні кроки законодавчі. Всі організатори кол-центрів повинні відповідати", — резюмував він.Нагадаємо, український парламент переходить на новий формат засідань під час загроз з боку Росії. Для народних обранців облаштували робочі місця та спецсистему для ухвалення рішень в безпечному місці..

Український Парламент переходить на новий формат засідань під час загроз з боку Росії. Для народних обранців облаштували робочі місця та спецсистему для ухвалення рішень в безпечному місці.Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Як працюватиме резервна система в укриттіЯк зазначив Стефанчук, разом із керівником та працівниками апарату Верховної Ради вже представили парламентським журналістам IT-рішення, яке забезпечить безперервність пленарного процесу навіть за таких умов."В укритті будівлі Парламенту вже облаштовані мобільні робочі місця для всіх народних депутатів. Для електронного голосування розроблено резервну систему з використанням особистих мобільних пристроїв, яку цього тижня тестуватимуть депутати. Робота над нею розпочалася ще на початку повномасштабного вторгнення, без витрат бюджетних коштів", — повідомив Стефанчук.Окремо спікер наголосив, що такий формат голосування застосовуватиметься лише під час тривалих повітряних тривог. В інших випадках Верховна Рада працюватиме у звичайному режимі у сесійній залі.Безперервність роботи ПарламентуСтефанчук наголосив, що російські атаки не повинні паралізувати українські державні інституції. "Парламент має залишатися спроможним ухвалювати рішення, від яких залежать оборона, економіка та стабільна робота країни", — резюмує спікер.Нагадаємо, у Києві можуть запровадити "жовті" та "червоні" повітряні тривоги. Такі нововведення необхідні для того, щоб тривоги не переривали роботу закладів..

Вибори під час війни в Україні можуть створити підґрунтя для подальшого розколу суспільства та держави. До того ж виникнуть запитання щодо їхніх результатів.Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов в інтерв'ю медійникам національного телемарафону "Єдині новини"."Вибори під час війни, в принципі, ставлять під певне питання їхні результати. Це логічно", — зазначив він.За його словами, за таких обставин нормально всі проголосувати не можуть. І це об’єктивно, зважаючи на воєнні реалії та в якому становищі наша держава."Одразу розпочинається запитання, чому хтось проголосував, а хтось не зміг, а скільки тих, хто не зміг насправді й так далі", — зауважив керівник президентського офісу.Він акцентував, що така ситуація цілком реально може створити підґрунтя для загострення внутрішніх суперечностей в українському суспільстві."І це дає підґрунтя за не зовсім такого об’єднаного суспільства для того, щоб окремо взятий регіон просто сказав, що, вибачте, ми за Україну, але от все ми не визнаємо, і поки все не налагодиться, ми така собі автономія. І тут усе буде — це Україна, ми все визнаємо, тільки ми самі. Оце шлях якраз на розрив держави", — пояснив очільник Офісу президента.На запитання, чи означає це, що спочатку необхідно завершити війну, а вже після цього проводити вибори, він відповів ствердно."Так. У війну треба всім згуртуватися та завершити її. Після цього йдемо в усі інші процеси", — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, минулого тижня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук розповідав, що проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

На сьогодні в Україні готують зміни у процесі мобілізації. З них — частина може стосуватися призовного віку.Про це повідомив секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в етері програми "Великий Львів"."Я знаю, що зараз будуть впроваджуватися деякі радикальні речі. Вже йдуть розмови й, наскільки я знаю, деякі речі змінюються в призовному віці. Не буду уточнювати, думаю, про це згодом скажуть: і щодо призовного віку, і щодо самої мобілізації. Але я знаю, що рухи йдуть", — сказав нардеп.Він додав, що офіційно про можливі зміни мають повідомити Міністерство оборони або Генеральний штаб. Водночас він наголосив, що переходу України виключно на добровільний принцип комплектування війська не планують. Мобілізація й надалі матиме передбачений законом обов'язковий характер."Якщо хтось думає, що у нас мобілізація із примусової, законної, стане якоюсь іншою: захотів — пішов, захотів — ні, — то таких рішень не буде прийнято. Тому що ті, хто хотів захищати країну, вже пішли", — заявив Костенко.Також Костенко прокоментував й результати збільшення фінансових надбавок за контрактами. За його словами, цей крок не призвіві до суттєвого зростання кількості охочих долучатися до війська."Щодо мотивації: ми бачимо, що дали якісь грошові надбавки на контракти, але від цього вона не збільшується. Вона або зменшується, або залишається такою, як є", — зазначив він.Окремо секретар оборонного комітету спростував інформацію про можливе скасування відстрочки від мобілізації для батьків трьох і більше дітей. За його словами, відповідних законодавчих ініціатив наразі немає, і найближчим часом їх не очікується. Також Костенко заявив, що змін щодо мобілізації жінок не планується.Нагадаємо, раніше заступник міністра оборони України Мстислав Банік заявив, що скандальні інциденти у військкоматах змусили профільні відомства розпочати глобальні перевірки по всій країні. Наразі розробляється концепція розподілу повноважень територіальних центрів комплектування між іншими структурами..

Майже 100 тисяч житлових будинків або понад 70% від запланованого обсягу вже підготовлено до опалювального сезону-2026/2027. Робота в цьому напрямку триває.Про це повідомив міністр із відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник під час "Години запитань до уряду" у Верховній Раді в п'ятницю, 21 серпня.У своєму Telegram-каналі він зазначив, що вперше новим складом уряду під головуванням прем’єр-міністра Сергія Корецького узяв участь у такому заході.Він конкретизував, що говорили про підготовку до опалювального сезону-2026/2027 та посилення енергетичної стійкості різних регіонів України.За його словами, станом на сьогодні підготовлено близько 100 тисяч житлових будинків — понад 70% від плану, 12,4 тисячі котелень і 11,7 тисячі кілометрів теплових мереж."На ці роботи та ремонт об’єктів теплопостачання вже спрямовано майже 6,8 мільярда гривень", — уточнив урядовець.Він додав, що пріоритети зараз такі:захист об’єктів критичної інфраструктури;резервування потужностей;децентралізація та забезпечення автономної роботи систем тепло- та водопостачання;швидке відновлення об’єктів після російських атак."Дякую голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку та народним депутатам за предметний діалог", — підсумував Микола Калашник.Нагадаємо, раніше сьогодні премʼєр-міністр України Сергій Корецький інформував, що новий склад Кабміну вперше взяв участь у годині запитань до уряду. Головною темою став звіт щодо підготовки до осінньо-зимового періоду та стан виконання планів стійкості..

Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що ухвалить рішення щодо участі у виборах лише після того, як Україна впритул наблизиться до виборчого процесу.Про це Михайло Федоров сказав в інтерв'ю "24 каналу"."Я думаю, буде взагалі залежати, чи я піду кудись — там, парламент, або якщо будуть президентські вибори, з ким піду, як піду, — після того, коли ми дійдемо до самого цього процесу", — зауважив він.За його словами, зараз дуже важливо підготувати вибори, щоби вони були не заангажовані та не на користь конкретного кандидата або конкретної партії. Вони повинні бути максимально об'єктивні для того, щоби не було якихось спеціальних інструментів, які хтось може використати."Тому спершу варто напрацювати цей механізм. Коли ми дійдемо до цієї позначки — бо ми 100% до неї прийдемо, — тоді я буду дивитися на те, як і з ким пройшли цей шлях, хто як себе виявив. Після цього ухвалю рішення, кого підтримати, діяти самостійно, або взагалі не йти далі", — додав колишній міністр.Він пояснив, що розпочав говорити про вибори, б після роботи в Міноборони зрозумів, що "з цією системою управління, яка є зараз, і з цією якістю ухвалення рішень, і з тим рівнем корупції неможливо ефективно закінчити війну та далі закласти фундамент для відбудови країни"."Я зробив чесно, як я вважав і вважаю, що Україна повинна привести в різні органи влади, перезавантажити інституції, привезти людей, які розуміють ризики, які на нас чекають, розуміють сучасну війну, розуміють, як потрібно закінчити війну, люди, які мають нульову толерантність до корупції, тобто люди, які точно будуть з нею боротися, і люди, які підтримуватимуть розбудову незалежних інституцій. І єдиний шлях, як це зробити — це через повернення демократичного циклу", — сказав Федоров.Він переконаний, що зараз "це єдиний шлях, як привести ефективних людей із розумінням сучасних викликів, які можуть закінчити війну, не вкрадуть і зможуть закласти фундамент відбудови країни"."Ми не знаємо, коли закінчиться війна. І враховуючи, що ніхто не розуміє, яка стратегія, який план війни, ми не можемо сподіватися, що вона сама собою закінчиться через півроку, комусь просто вдасться домовитися, чи не вдасться, чи буде чорний лебідь, чи щось ще. Нам потрібно мати свій чіткий план, на який ми будемо розраховувати, який підтримують партнери", — акцентував ексміністр.Щодо почерговості парламентських, президентських, місцевих виборів він зазначив, що потрібна дискусія з різними експертами."Я впевнений, що Україна зможе знайти вихід, як повернути демократію, тому що війна — це про систему управління, про якість ухвалених рішень. Їх потрібно ухвалювати 24/7, при цьому якісні. І вони повинні бути не заангажовані та не побудовані на якихось зв'язках, на лояльності та на корупції", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, сьогодні голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що проведення виборів в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

Проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на полях Київського безпекового форуму з нагоди 35-ї річниці Незалежності України.Журналіст поставив йому запитання щодо активних обговорень виборів і законопроєкту про їх підготовку у Верховній Раді після відеозвернення колишнього міністра оборони Михайла Федорова."З приводу підготовки до виборів в українському парламенті вже рік існує робоча група. Вона напрацьовує особливий спеціальний закон щодо цього виду виборів", — зазначив Стефанчук.Проте, за його словами, щодо конкретного проведення виборів, то це зрозуміло всім, особливо на тлі обстрілів, які відбулися за останні ночі.Спікер українського парламенту додав, що проведення виборів в Україні під час правого режиму воєнного стану є абсолютно неможливим, недоцільним і безвідповідальним.На його переконання, вибори повинні бути демократичними та безпечними для кожного громадянина, хто бере участь у них і балотується у державні органи."Тільки тоді, коли з’являться відповідні умови, вибори в Україні неодмінно відбудуться", — наголосив Руслан Стефанчук.Раніше виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в інтерв’ю TrueUA розповів, що більшість українців виступає проти проведення виборів до повного завершення війни, а припинення вогню значна частина суспільства не вважає достатньою умовою для голосування. Серед причин — побоювання щодо нестабільності перемир’я та втручання Росії, а також бажання бачити серед кандидатів військових, волонтерів і громадських діячів.Нагадаємо, що в Брюсселі прокоментували ймовірність проведення виборів в Україні під час повномасштабного воєнного стану. ЄС запевнив у готовності надати максимальне сприяння на всіх етапах волевиявлення, якщо таке рішення ухвалять у Києві..

Препарати за програмою "Доступні ліки" деяким пацієнтам доставляють безпілотниками. Це особливо важливо для віддалених сіл і прифронтових громад, де аптеки відсутні, а звичне доставлення ускладнене.Про це повідомив голова комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації Михайло Радуцький в дописі на своїй Facebook-сторінці. Він зазначив, що під час засідання комітету обговорили доставлення безпілотниками препаратів за програмою «Доступні ліки»."Один із пріоритетів — забезпечення доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів. У робочій нараді взяли участь представники гуманітарного логістичного проєкту, що доставляє ліки дронами", — додав нардеп.Він наголосив, що фізична доступність ліків особливо важлива для віддалених сіл і прифронтових громад. За його словами, держава вже розвиває різні механізми: запустила мобільні аптеки, спростила умови для роботи аптек у сільській місцевості, розвиває "Укрпошта.Аптеку"."Зараз "Укрпошта" доставляє ліки у 26 тисяч населених пунктів. Водночас традиційна логістика має обмеження, зокрема для доставлення у віддалені села", — зауважив голова парламентського комітету.Він констатував, що система діє у двох областях у відносно безпечних регіонах. Важливо, що йдеться про контрольовану логістику: безпілотник рухається за визначеним маршрутом із дотриманням усіх вимог безпеки.Механізм безпілотної доставлення працює так: сімейний лікар виписує пацієнту е-рецепт, медсестра передає його номер, фармацевт погашає рецепт в аптеці, після чого оператор пакує препарат в одноразовий бокс. Бокс маркують прізвищем пацієнта та безпілотником доставляють до амбулаторії або ФАПу."За програмою "Доступні ліки" таким способом уже доставили 60 тисяч упаковок. Проєкт працює за кошти донорів і також доставляє вакцини та компоненти крові з дотриманням холодового ланцюга", — наголосив Михайло Радуцький.Нагадаємо, що російські загарбники обстріляли та зруйнували гуманітарний склад Всесвітньої організації охорони здоров'я у Дніпрі. На ньому зберігалися медичні товари..

У п’ятницю, 21 серпня, новий склад Кабінету міністрів вперше взяв участь у годині запитань до уряду. Головною темою став звіт щодо підготовки до осінньо-зимового періоду та стан виконання планів стійкості.Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вдячний народним депутатам за те, що впродовж цього пленарного тижня вони підтримали низку важливих для держави законопроєктів", — зазначив він.За його словами, зокрема, парламентарі ухвалили рішення щодо фінансування вищої освіти, медичної допомоги, реабілітації та протезування військових і ветеранів, посилили соціальні гарантії для сімей, які виховують дітей з інвалідністю.Очільник уряду виокремив той факт, що вдалося просунутися з новим Митним кодексом, використанням земель для потреб оборони, управлінням у сфері культури."Уряд цінує конструктивну співпрацю з парламентом і розраховує на подальшу злагоджену роботу. Найближчим часом очікуємо на розгляд низки інших важливих проєктів законів", — акцентував український прем’єр-міністр.Він додав, що особливим пріоритетом є ухвалення законопроєктів, необхідних для отримання макрофінансової допомоги від міжнародних партнерів."Міністри, відповідальні за кожен із напрямів, мають забезпечити належну комунікацію і роботу з Верховною Радою України", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 13 серпня Кабінет міністрів України спільно з міністрами представив проєкт програми діяльності уряду під час засідання Ради коаліції. Комплексний документ визначає ключові пріоритети держави, серед яких посилення оборони, підтримка громадян і прискорення євроінтеграції..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада призначила Євгенія Хмару на посаду міністра оборони України. Його кандидатуру підтримали 312 народних депутатів.Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.Кандидатуру Хмари на посаду очільника Міністерства оборони напередодні вніс до Верховної Ради президент Володимир Зеленський. До призначення він виконував обов'язки міністра оборони.Перед голосуванням у парламенті Хмара повідомив, що вже звільнений з військової служби та має статус цивільної особи. Це було необхідною умовою для його призначення очільником оборонного відомства."Я стою перед вами як цивільна особа. Звільнений відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", стаття 26", — заявив Хмара.Нагадаємо, 17 липня Кабінет міністрів за погодженням із президентом призначив Євгенія Хмару тимчасовим виконувачем обов'язків міністра оборони. До цього він виконував обов'язки голови Служби безпеки України.Додамо, 19 серпня Верховна Рада України 266 голосами затвердила призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Виступаючи перед народними депутатами, новий очільник зовнішньополітичного відомства окреслив ключові завдання дипломатії в умовах повномасштабної війни..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада України 266 голосами затвердила призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Виступаючи перед народними депутатами, новий очільник зовнішньополітичного відомства окреслив ключові завдання дипломатії в умовах повномасштабної війни.Стратегічний вектор та ключові завдання МЗСПарламент підтримав призначення Андрія Сибіги на посаду очільника Міністерства закордонних справ України.Виступаючи у Верховній Раді України, новопризначений очільник зовнішньополітичного відомства наголосив: "Україна перебуває на визначальному етапі війни, на якому дипломатія набуває особливого значення". Також Андрій Сибіга назвав три ключові пріоритети роботи МЗС, серед яких: справедливий мир, вступ до ЄС і НАТО та світове українство.Ключові тези з першої промови СибігиПрагматизація зовнішньої політики. Україна бере курс на максимальну прагматизацію та економізацію дипломатії, що відповідає баченню президента України.Зброя та самодостатність. "Будемо максимально залучати союзників, аби забезпечити паритет, перевагу та асиметрію для нашого війська. Нам потрібна самодостатність в усіх критичних озброєннях", — зазначив дипломат.Нова ініціатива. Восени Україна створить нову геополітичну ініціативу — Карпатську.Інтеграція до ЄС та НАТО: Україна прагне якнайшвидше відкрити всі переговорні кластери з Євросоюзом. Водночас інтеграція до Альянсу переходить у практичну площину: "Максимально заходимо у всі формати практичної взаємодії з Альянсом уже сьогодні".Чорне море та експорт. У контексті викликів у Чорноморському регіоні Україна домовилася із сусідами про транзит продовольства, відновлює "Шляхи солідарності" та шукає способи захисту свободи судноплавства.Захист громадян. "Будемо посилювати захист прав українців за кордоном, збереження ідентичності та зв'язків світового українства з державою", — підсумував Сибіга.Нагадаємо, 18 серпня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада підтримала у першому читанні проект нового Митного кодексу України. Документ має наблизити українське митне законодавство до норм Європейського Союзу та підготувати країну до інтеграції в європейський митний простір.Про це стало відомо під час засідання Верховної Ради. За законопроект у першому читанні проголосував 261 народний депутат.Новий Митний кодекс передбачає гармонізацію українських митних правил із законодавством Євросоюзу. Очікується, що зміни спростять і модернізують митні процедури, зроблять їх прозорішими, а також покращать умови для українських експортерів та імпортерів і сприятимуть розвитку торгівлі з ЄС.Водночас проект документа передбачає можливість надання митним органам правоохоронних повноважень, зокрема права розслідувати кримінальні правопорушення.Проти запровадження цієї норми на нинішньому етапі виступив парламентський Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики. Там вважають ініціативу передчасною та рекомендують прибрати відповідні положення під час підготовки документа до другого читання."Спочатку має бути завершена реформа митної служби, проведена переатестація її працівників, і лише після цього можна повертатися до питання розширення правоохоронних функцій митниці", — заявив голова комітету Данило Гетманцев.Тепер народні депутати зможуть подати поправки до проекту кодексу. Після їх опрацювання документ мають винести на голосування у другому читанні.У разі остаточного ухвалення новий Митний кодекс набуде чинності 1 грудня 2027 року.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт, який передбачає скасування пільги на оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Документ уже направляють на розгляд Верховної Ради, а нові правила можуть запрацювати з 2027 року.Читайте також: В Україні можуть посилити мовні вимоги до посадовців і освітян: Рада розглядає законопроєкт.