# Верховна Рада

Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни.Про це свідчать результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Активісти визначили, що ключовими проблемами у сфері фізичної безпеки є обстріли громад і брак укриттів біля приміщень виборчих комісій і нерозвинена система екстреного оповіщення. За блоком "Соціально-економічний розвиток" аудит пройшли Олевська, Південнівська, Первомайська та Новомиколаївська громади.Ключові проблеми для функціонування громад є забезпечення електропостачання та робота шкіл. Ситуація з енергопостачанням значно погіршилася у жовтні-листопаді 2025 року внаслідок російських атак.Бар'єром для відновлення очного навчання є відсутність укриттів у школах. За показниками "Демократичні процеси" позитивні оцінки отримали Кременчуцька та Південнівська громади.Ключовою перешкодою стала заборона на проведення мирних зібрань (п’ять громад), руйнування виборчої інфраструктури (чотири громади), обмежений потенціал набору членів виборчих комісій (п’ять громад).Громади, розташовані в зоні бойових дій і на прикордонні з Росією (Нікопольська, Сновська, Краматорська, Великописарівська, Новомиколаївська, Херсонська) або деокуповані 2022 року (Ізюмська, Первомайська) демонструють найгірші результати за всіма тематичними розділами аудиту. Найкращі результати загалом демонструють тилові громади: Олевська, Південнівська та Кременчуцька."Робота з розробки методології та пілотними дослідженнями триває вже декілька років і продовжиться 2026 року. Це не має жодного зв’язку з геополітичним контекстом станом на зараз. Це інтерес громадян чітко розуміти, де, як, в яких умовах можливе політичне перезавантаження. І далі ми будемо рухатися в складну тему, в якій формі має бути транзит влади від військових адміністрацій до повноцінного місцевого самоврядування після проведення повоєнних виборів", — зазначила голова правління громадянської мережі "ОПОРА" Ольга Айвазовська.Для цього дослідження обрали як великі, так і малі громади з різним рівнем викликів, зокрема, деокуповані, в зоні бойових дій, прикордонні та тилові. Ідеться про громади у таких областях: Запорізька, Дніпропетровська, Донецька, Херсонська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Житомирська."Аудит безпеки є універсальним інструментом оцінки організаційної спроможності громад. Він дозволяє прозоро й об’єктивно визначити можливість відновлення демократичних процесів у післявоєнний період, зокрема встановити наявність умов для проведення виборів. Оцінювання відбувається за 35 індикаторами у чотирьох блоках: базові передумови, фізична безпека, соціально-економічні чинники та стан демократичних процесів", — пояснили в громадянській мережі "ОПОРА".Нагадаємо, що віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко повідомив, що Верховна Рада поки що не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні..

У п’ятницю, 12 грудня, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час візиту до Ватикану мав аудієнцію з Папою Римським Левом XIV. Сторони обговорили посилення міжнародних зусиль, необхідних для повернення незаконно вивезених до Росії українських дітей, а також звільнення військовополонених і цивільних.Про це Руслан Стефанчук написав на своїй Facebook-сторінці."Під час аудієнції висловив глибоку вдячність за незмінну духовну підтримку України, молитви за мир і особливу увагу, яку Святіший Отець приділяє нашому народові у час найбільшого випробування", — зазначив він.Стефанчук додав, що вони обговорили гуманітарну ситуацію, насамперед — шляхи посилення міжнародних зусиль, спрямованих на повернення українських дітей, незаконно вивезених до Росії, українських військовополонених і цивільних заручників."Поінформував Його Святість про поточні консультації України зі США та європейськими партнерами, про важливість координації позицій і збереження міжнародної єдності", — додав спікер українського парламенту.Він наголосив, що Україна прагне миру, але не за сценарієм агресора — не шляхом поступок і не ціною легалізації окупації українських територій.Голова Верховної Ради відзначив важливу роль Ватикану та Рима у міжнародному мирному процесі — як моральних авторитетів, здатних об’єднувати позиції та сприяти пошуку рішень, заснованих на міжнародному праві та людській гідності."Передав Його Святості слова вдячності від українських громад та запросив здійснити Апостольський візит в Україну", — наголосив він.На його переконання, приїзд до нашої країни Папи Римського став би сильним знаком солідарності та духовної підтримки для мільйонів українців у важкі часи."Щиро вдячний Його Святості Папі Леву XIV за теплу розмову. Упевнений, що духовна сила та моральне лідерство Святого Престолу сприятимуть наближенню справедливого миру в Україні та в усій Європі", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, що на початку листопада голова Верховної Ради України отримав державну нагороду Чеченської Республіки Ічкерія "Лицар честі". Зараз вона тимчасово окупована Російською Федерацією..

Партія "Слуга народу" готується провести з'їзд, ключовим питанням якого стане обрання нового керівника. Захід заплановано на 17 грудня.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на джерело у політсилі. Згідно з наявною інформацією, необхідність проведення позачергового з'їзду обумовлена завершенням повноважень чинної очільниці партії.Олена Шуляк, яка наразі обіймає посаду голови "Слуги народу", керувала політсилою протягом двох термінів. Її повноваження офіційно завершуються 14 грудня. Таким чином, новий з'їзд скликається спеціально для того, щоб обрати наступного голову "Слуги народу" та забезпечити безперервність керівництва партією.Нагадаємо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи".Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні питання щодо призначення нового очільника Офіс президента, замість Андрія Єрмака, є дуже складним.Також 9 грудня Володимир Зеленський заявив, що він готовий до виборів. Однак, це питання виключно народу України..

Віце-спікер Олександр Корнієнко повідомив, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Про це він заявив в ефірі телемарафону."Немає жодних, ні законодавчих ініціатив, ні чернеток навіть подібного законодавства, тому все говорить про те, що над ним треба працювати, якщо ми хочемо, щоб воно з'явилося", — пояснив Корнієнко.Вимоги до партнерів та безпекаКорнієнко підтвердив, що парламент готовий оперативно створити необхідну законодавчу рамку, якщо виникне така потреба. Однак він наголосив на зовнішньому чиннику. "Але безпекову рамку мають дати партнери, в першу чергу США та європейські колеги", — зазначив віцеспікер.Ключові ризики для воєнних виборівКорнієнко окреслив низку ключових викликів та ризиків, які необхідно вирішити для проведення демократичних виборів у воєнний час:безпека виборців. Забезпечення можливості голосування для громадян, які перебувають за кордоном або є внутрішньо переміщеними особами (ВПО);участь військових. Розв'язання питань щодо участі у виборах військовослужбовців як виборців та як кандидатів;технічні проблеми. Уточнення реєстру виборців та розв'язання проблем із ВПО;безпека дільниць. Загроза від дронів (зокрема FPV) та необхідність гарантування безпеки для відкриття виборчих дільниць."Чорновики" і політичні дискусіїВіце-спікер додав, що технічні напрацювання вже існують: "У ЦВК — сім робочих груп, є чернетки, і у Верховній Раді є чернетки".Проте, за словами Корнієнка, законодавці уникають офіційного внесення законопроектів. "Ми до цього не підходили близько, тому що ми не раз стикалися із ситуацією, коли будь-яка спроба говорити про повоєнні вибори перетворювалася в політичну дискусію", — підсумував він.Зауважимо, 9 грудня американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія.Водночас спікерка Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що проведення президентських виборів в Україні можливе тільки тоді, коли це дозволять обставини, адже війна з Росією все ще триває. Також вона наголосила, що нині — "виняткові часи".Нагадаємо, 9 грудня Зеленський під час спілкування із журналістами наголосив, що він готовий до виборів. Однак, це питання виключно народу України.Також 10 грудня Володимир Зеленський заявив, що він предметно обговорював питання майбутніх виборів в Україні з представниками Верховної Ради. Очільник держави зауважив, що, якщо партнери, зокрема наш ключовий партнер у Вашингтоні, так багато і так конкретно говорять про вибори в Україні в умовах воєнного стану, "ми повинні дати українські законні відповіді на кожне запитання і кожен сумнів"..

Колишній народний депутат України Андрій Деркач, який втік до Російської Федерації та є підозрюваним у державній зраді, отримав звання Героя Росії.Як зазначають росЗМІ, йому було надано відповідне звання та вручено відзнаку "Золота Зірка" з нагоди Дня Героїв Вітчизни, що відзначається у РФ.Скандали та перехід на бік ворогаДеркач відомий своїми діями, спрямованими проти України та її партнерів:втручання у вибори США. У 2020 році він оприлюднив записи телефонних розмов, імовірно, між експрезидентом Петром Порошенком та тодішнім віцепрезидентом США Джо Байденом. Американська сторона назвала ці дії втручанням Росії в американські вибори і запровадила проти Деркача санкції;позбавлення громадянства. У 2023 році президент Володимир Зеленський позбавив Андрія Деркача українського громадянства, а Верховна Рада припинила його повноваження;кар'єра у РФ. У вересні 2024 року Деркача делегували до Ради Федерації РФ від Астраханської області.Зв'язок зі "справою Мідас"Крім держзради, колишній нардеп фігурує у гучній справі "Мідас". Встановлено, що бек-офіс, через який фігуранти корупційного скандалу легалізовували незаконно отримані кошти, належав родині Андрія Деркача.Андрій Деркач, син екс-голови СБУ Леоніда Деркача, вперше потрапив до Верховної Ради у 1998 році (третє скликання). У 2002 році він продовжив політичну діяльність, обравшись до парламенту четвертого скликання від блоку Володимира Литвина "За єдину Україну!". Його сімейні зв’язки також охоплюють політичну еліту: Деркач, який одружений з доцентом Тетяною Тереховою, є тестем сина Володимира Литвина. Після втечі до Росії у вересні 2024 року Андрій Деркач став сенатором, представляючи виконавчу владу Астраханської області.Нагадаємо, 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді триманні під вартою бізнесмену Тимуру Міндічу. Він фігурує у справі щодо розкрадань в "Енергоатомі"..

Голова комітету Верховної Ради України Олександр Мережко заперечив слова американського президента Дональда Трампа, який заявив, що президент Володимир Зеленський начебто не читав "мирний план".Про це Олександр Мережко сказав у коментарі для Sky News. Він висловив здивування заявою Трампа, а також додав: очільник Білого дому знає, що Зеленський "дуже обережний"."Він читає всі документи, особливо такі важливі, як ця мирна пропозиція президента Трампа, я абсолютно впевнений, що він ознайомився з цим планом і прочитав його", — сказав депутат.Натомість депутати Верховної Ради України, за словами Мережка, ще не ознайомлені з мирними пропозиціями США.Раніше Дональд Трамп заявив, що Володимир Зеленський досі не ознайомився з "мирним планом". І це викликало певне розчарування в лідера США."Ми розмовляли з президентом Путіним, ми спілкувалися з українськими лідерами, включно з президентом Зеленським. І мушу сказати, що трохи розчарований тим, що президент Зеленський ще не прочитав пропозицію. Це було станом на декілька годин тому", — зазначив американський президент.Також він додав, що Росія хотіла б усю Україну, але все ж згодна з мирною угодою, та, зокрема, команда президента України підтримує документ. Але чи згоден сам Зеленський — він не знає."Його команді "мирний план" подобається. Росія з ним згодна. Росія, думаю, хотіла б отримати всю країну, якщо так подумати. Але Росія, як я вважаю, згодна з цим. Але я не впевнений, що Зеленський із цим згоден. Його команда це підтримує, а він цього не читав", — висловився Трамп.Також очільник Білого дому знову заявив про те, що вважав, що вирішення війни в Україні буде трохи легшим, але це виявилося не так."Це дуже важка війна, дуже жорстка", — наголосив Дональд Трамп.Нагадаємо, що, за інформацією The Guardian, війна, розв'язана російським диктатором Володимиром Путіним в Україні, призводить до систематичного руйнування його власної країни. Ця агресія обертається для Росії економічною, фінансовою, геополітичною та людською катастрофою, яка поглиблюється з кожним днем..

Україна продовжує підтримувати різні категорії населення, серед них — особи, які мають право на субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Очікується, що наступного року ця допомога від держави триватиме.Як повідомила народна депутатка від "Слуги народу", заступниця голови парламентського Комітету з питань бюджету Леся Забуранна, у бюджети 2025 і 2026 років закладено приблизно однакову суму на субсидії — майже 42,3 мільярда гривень."Попри війну, попри те, що наш бюджет є дефіцитним, ми заклали кошти на підтримку тих, хто цього потребує, і у 2025 році, а також виділяємо їх у 2026-му. Ідеться про майже 43 мільярди гривень на субсидії, які мають допомогти й підтримати приблизно 2,7 мільйона домогосподарств під час опалювального сезону", — зазначила вона.Вона також зауважила, що в бюджеті наступного року пропонувалося закласти кошти на підняття зарплат учителям та покращення різних напрямків соціального забезпечення, зокрема й пенсійного."Передбачається двоетапне підняття заробітної плати для вчителів на 30% у січні й на 20% у вересні. Водночас є ініціатива від народних депутатів, щоб підняти суму до трьох мінімальних зарплат. І тут ідеться не лише про вчителів, а й про підвищення оплати праці для науково-педагогічних працівників, тобто викладачів закладів вищої освіти", — наголосила нардепка.Забуранна вважає, що це "абсолютно адекватна сума, яку мають отримувати люди, які сьогодні, ризикуючи власним і життям, і здоров'ям, продовжують навчати наших дітей".Нагадаємо, деякі українці мають право на субсидію та пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Однак між цими двома допомогами існує суттєва різниця. Детальніше — у матеріалі TrueUA..

Служба безпеки України, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили злочинну групу, яку очолювала народна депутатка України Анна Скороход. Члени угруповання вимагали 250 тисяч доларів США за організацію санкцій РНБО проти компанії-конкурента.Про це повідомили у прес-службі відомства. Правоохоронці не оприлюднили прізвище фігурантки корупційної справи, але, за даними "Української правди", йдеться про народну депутатку від партії "За майбутнє" Анну Скороход.Суть "схеми"За даними слідства, народна обраниця залучила до своєї протиправної діяльності помічника та декількох посередників. Їхня пропозиція представнику бізнесу полягала в тому, щоб за винагороду 250 тисяч доларів організувати накладення санкцій Ради національної безпеки і оборони України на компанію-конкурента.Розподіл оплати. Під час переговорів фігуранти погодилися розділити виплату на два транші."Страховка". Для гарантії отримання всієї суми з бізнесмена вимагали написати розписку про нібито запозичення коштів.Затримання та доказиПравоохоронці задокументували факт отримання посередником першої частини хабаря — 125 тисяч доларів — прямо у центрі Києва. Після цього "клієнту" повідомили, що ці кошти нібито будуть передані посадовцям РНБО.Однак, як з'ясувало розслідування, кошти членам РНБО чи іншим посадовцям так і не передали, оскільки фігуранти не змогли знайти особу, яка погодилася б вчинити незаконні дії. Під час обшуків за місцями роботи та проживання депутатки та її спільників виявлено докази злочинної діяльності.ПідозраНа підставі зібраної доказової бази усім учасникам угруповання повідомлено про підозру за:ч. 4 ст. 27;ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України.Це кваліфікується як підбурення до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Наразі вирішується питання про обрання фігурантам запобіжного заходу.Що відомо про Анну СкороходНародилась 14 січня 1990 року у місті Вишгород Київської області. Закінчила Кївський національний університет культури і мистецтв за фахом "тележурналіст, диктор і телеведучий", а також отримала правничу освіту у Національній академії внутрішніх справ України (спеціальність "правознавство").У 2019-му обрана народною депутаткою України по мажоритарному округу № 93 (Київщина). Стала депутаткою від партії "Слуга народу".14 листопада 2019 року Скороход звинуватила владу у затриманні свого чоловіка Олексія Алякіна через її голосування всупереч позиції фракції щодо законопроекту про відкриття ринку землі у першому читанні.Водночас глава фракції Давид Арахамія звинуватив Скороход в пропонуванні хабарів. Крім того, Арахамія стверджував, що Скороход в Раді лобіює інтереси "конкретних олігархічних груп". Вже 15 листопада 2019 року Скороход була виключена із фракції "Слуга народу". Після цього вона приєдналась до іншої політичної групи — "За майбутнє".Нагадаємо, 28 листопада у мережі повідомили про обшуки в Андрія Єрмака. Згодом сам вже колишній керівник ОП підтвердив інформацію про те, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводять обшуки у його помешканні. Екс-псадовець заявив, що не перешкоджає слідчим діям. Після обшуків Андрій Єрмак написав заяву про відставку..

Російська мова більше не захищена в Україні за положенням Хартії регіональних або міноритарних мов. Таке рішення ухвалила Верховна Рада України.Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на відповідний закон (№14120), ухвалений депутатами українського парламенту."За" внесення змін до деяких законів у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов проголосували у цілому 264 народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради в середу, 3 грудня.З переліку мов, до яких Україна зобов’язується застосовувати положення Хартії, також вилучено молдовську мову у зв’язку з визнанням румунської мови державною мовою Республіки Молдова.Згідно зі змінами, законодавство Україна застосовуватиме положення Хартії до білоруської, болгарської, гагаузької, кримськотатарської, новогрецької, німецької, польської, румунської, словацької, угорської, чеської мов та івриту.Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, виключення російської мови не порушує зобов’язань України за Хартією та відповідає положенням її преамбули."Охорона та розвиток регіональних або міноритарних мов не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності їх вивчення", — йдеться в документі.Там також зазначається, що російська мова на теперішній момент в Україні внаслідок свого панування упродовж декількох століть залишається найуживанішою мовою національних меншин, тож немає підстав вважати її загроженою.Нагадаємо, Державний комітет України з питань телебачення повідомляв раніше, що за перші шість місяців 2025 року в Україні близько 10% книг і брошур випускали іноземними мовами. Зокрема, 1,7% книг — російською..

У середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроект №13650, який визначає формат та правила здачі національного мультипредметного тесту (НМТ) та вступної кампанії 2026 року.Про це повідомив голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки й інновацій Сергій Бабак в Telegram."НМТ 2026 року буде проходити за тогорічною моделлю: в один день із можливістю додаткових сесій", — наголосив він.Бабак уточнив, що "за" такий документ проголосували 264 народні обранці."Фактично ми зберегли минулорічну модель проведення НМТ. Це зрозуміле та передбачуване рішення у воєнний час, коли головним залишається питання безпеки та рівності доступу кожного з учасників тестування, у тому числі й за кордоном", — пояснив він.Як і попередніми роками, вступники не складатимуть державну підсумкову атестацію. Її не передбачено і на інших рівнях освіти."Перелік предметів НМТ залишається незмінним. Вступники складатимуть українську мову, математику, історію України й один предмет на вибір: іноземна мова, біологія, географія, фізика, хімія або українська література", — додав голова парламентського комітету.Усі результати НМТ, розпочинаючи з 2023 року, залишаються чинними. Їх можна використати також під час вступу 2026 року.У вересні директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко заявляла, що УЦОЯО вважає реалістичним проведення НМТ у дводенному форматі та готовий до його запровадження, водночас освітній омбудсмен Надія Лещик виступала за одноденну модель.Нагадаємо, 30 листопада член комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України, народний депутат Роман Грищук розповідав, що ідею впровадження строкових договорів для вчителів під час підготовки змін, спрямованих на підвищення заробітної плати, не підтримали у парламенті. Зараз розглядається ідея єдиного посадового огляду в розмірі трьох заробітних плат..

У середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Основними будуть видатки на оборону.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк. Він констатував, що "за" документ проголосували 257 депутатів."Рада прийняла Бюджет на 2026 рік. Точніше популістичний бюджет виборів", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Сам Железняк зауважив, що голосував "проти".Державний бюджет на 2026 рік: основні показникиЯк відомо, в першому читанні державний бюджет України на 2026 рік ухвалили ще 22 жовтня. Уряд 5 листопада підготував документ до другого читання у Верховній Раді. До нього внесли низку змін.Витрати на 2026 рік в бюджеті заклали в розмірі 4,8 трильйона гривень при доходах у 2,83 трильйона гривень. Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені 2026 року. Документ встановлює з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату:у місячному розмірі — 8 647 гривень;у погодинному розмірі — 52 гривні.Зараз мінімалка становить 8 000 гривень. Вона зросте на 8,1%.За очікуваннями Мінекономіки, 2025 році середня зарплата збільшиться на 20,6% до 25 886 гривень. Це зарплата до вирахування податків. Кабінет міністрів прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців 2026 року до 16%. Згідно з документом, середня зарплата становитиме 2026 року 30 032 гривні.Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію). Документ пропонує установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 209 гривеньУ документі закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 гривні за долар 2026 року. Цей курс є розрахунковим і жодним чином не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами.Очікується, що реальний ВВП 2026 року зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трильйона гривень. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%.Прийняття державного бюджету: коментар ЗеленськогоПрезидент України Володимир Зеленський Вдячний подякував усім парламентарям, які підтримали бюджет на 2026 рік. "Це важливий сигнал стійкості України та стабільного фінансового забезпечення потреб наступного року", — наголосив гарант.Зеленський також назвав три пріоритети державного бюджету: гарантування української оборони;соціальні програми;можливість відновлювати життя після російських ударів. "Працюємо і з партнерами, щоб залучити необхідну фінансову підтримку для України. Зараз є чітке свідчення для всіх партнерів, що жодних внутрішніх підстав для нестабільності в Україні не буде", — додав президент.Нагадаємо, раніше віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що у Європейському Союзі є порозуміння щодо фінансової підтримки України на наступні два роки. Тому в державному бюджеті на 2026 рік не буде "дірки"..

У вівторок, 2 грудня, народні депутати від опозиційної партії "Європейська Солідарність" заблокували трибуну Верховної Ради. Причина — вимагають відставки Кабінету міністрів.Про це повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк."Рада заблокована, з криками "Уряд геть!". Засідання зараз буде закрито", — зазначив він.Своєю чергою, голова ВРУ Руслан Стефанчук заявив, що парламент сьогодні мав розглянути перелік важливих законів, в тому числі й питання, пов'язані з перекладом конвенції, де треба було забрати російську мову. Однак, через блокування трибуни, він оголосив перерву у засіданні.Попередній контекст18 листопада у Верховній Раді стався протест: народні депутати заблокували парламентську трибуну, висунувши радикальну вимогу — тотальну відставку чинного Кабінету міністрів. Своєю чергою, голова ВРУ Руслан Стефанчук закликав народних депутатів повернутися до конструктивної роботи. Адже, за його словами, держава, яка веде війну, не може дозволити собі політичного саботажу.19 листопада у парламенті знову виникла політична криза: народні депутати від фракції "Європейська Солідарність" повторно заблокували парламентську трибуну з вимогою опозиції щодо відставки уряду та заслуховування прем’єр-міністерки. Група парламентарів вийшла до трибуни з плакатами, зокрема, із закликами: "Рішення одне: коаліція єдності", "Кабміндіч у відставку" та звинуваченнями, що "Кабміндіч вкрав у ЗСУ".Верховна Рада викликала на пленарне засідання на 13:00 середи прем’єр-міністра Юлію Свириденко. Проте згодом нардеп від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко повідомив, що замість Свириденко в Раду прийде віце-прем'єр Качка.19 листопада Руслан Стефанчук заявив про перерву в засіданні та проведення консультацій. Причиною такого рішення стали розслідування корупційної схеми в "Енергоатомі" та відставки двох міністрів..

У понеділок, 1 грудня, депутати від фракції "Слуга Народу" зустрічалися з урядовцями та премʼєр-міністеркою Юлією Свириденко. Вони обговорювали питання бюджету, кандидатів на посади міністрів у вакантних міністерствах юстиції й енергетики та покращення комунікації між парламентом і урядом.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на нардепів від "Слуги народу". Зокрема, представниця монобільшості Галина Янченко розповіла, що можливість ухвалення бюджету на 2026 рік наразі мінімальна, адже в депутатів є запитання до його видатків."Це зміна політики щодо ФОПів. Також є дискусійне питання щодо зарплати вчителів, тому що, з одного боку, там вже розпочалися процеси, зокрема, публічна комунікація щодо підвищення. Але так само незрозуміло, що стане джерелом цих виплат і яка процедура”, — зазначила вона.Раніше стало відомо, що Міжнародний валютний фонд нібито закликав уряд України запровадити обов'язковий податок на додану вартість для ФОП, річний оборот яких перевищує один мільйон гривень. ПДВ в Україні складає 20%.Один зі співрозмовників журналістів повідомив, що його цікавлять потенційне збільшення видатків на сектор безпеки й оборони, зокрема, щодо зарплат військовим. Також обговорювали можливе усунення програми "Національний кешбек" і зменшення видатків на телемарафон.Галина Янченко й інші співрозмовники медійників зауважили, що ухвалення бюджету має відбутися до кінця грудня через те, що таку умову Україні висунув МВФ для запровадження наступних програм із фінансування.Окремо, депутати обговорили з Юлією Свириденко майбутніх кандидатів на посади міністрів юстиції й енергетики. Профільні комітети готують списки кандидатів, далі відбудеться обговорення у фракції, а згодом узгодження у премʼєр-міністерки та президента. Після цього за кандидата голосуватимуть на засіданні."Денис Маслов зараз кандидат, але не виключено, що з’являться й інші кандидати у процесі", — розповів співрозмовник у фракції.Галина Янченко зазначила, що під час зустрічі нардепів і уряду 1 грудня прізвище Дениса Маслова не звучало. Планується, що уряд і надалі продовжить консультації з парламентом, зокрема, з іншими фракціями та групами.Нагадаємо, що Україна 2025 року витрачає на оборону 54 мільярди доларів, посідаючи одне з провідних місць у глобальному рейтингу військових витрат. Лідером за обсягом оборонних витрат залишаються США — 949,2 мільярда доларів, далі йдуть Китай (449,9 мільярда доларів) і Росія (352,1 мільярда доларів)..

Ідею впровадження строкових договорів для вчителів під час підготовки змін, спрямованих на підвищення заробітної плати, не підтримали у Верховній Раді України. Зараз розглядається ідея єдиного посадового огляду в розмірі трьох заробітних плат.Про це повідомив член комітету з питань освіти, науки та інновацій, народний депутат Роман Грищук, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці.Раніше в парламенті розглядали ідею запровадити строкові договори для вчителів та збільшити норму навантаження до 22 годин на тиждень у межах заходів із підвищення заробітної плати. У професійній спілці працівників освіти та науки розкритикували запропоновані зміни та заявили, що вони можуть призвести до масового звільнення.Тепер, за словами Грищука, у профільному комітеті відмовилися від ідеї строкових договорів, які "викликали величезний спротив і недовіру через ризики зловживання на місцях"."Тому ця ідея вилучена з пропозицій і з порядку денного. Простіше кажучи: цього не буде. А от чи будуть три мінімальні зарплати з вересня — залежить від нас із вами та голосування в залі за держбюджет-2026", — пояснив нардеп.За його словами, у проекті бюджету на підвищення зарплати вчителям передбачили додаткові 53 мільярди гривень. Однак ці кошти не включають до освітньої субвенції, тому механізм їхнього розподілу "поки що незрозумілий". Окрім того, сума не дозволяє забезпечити вчителів трьома мінімальними зарплатами.Тож у комітеті розглядають інший підхід, який потребує додаткових 14 мільярдів гривень. Парламентарі пропонують запровадити єдиний посадовий оклад для педагогів у розмірі трьох мінімальних заробітних плат (25 941 гривні), який замінить тарифну сітку та максимальний посадовий оклад у 7 732 гривень. Від єдиного посадового окладу нараховуватимуть надбавки:за стаж;за сертифікацію;за тип закладу освіти;коефіцієнти за адміністративні посади;мотиваційна надбавка до 20% (за класне керівництво, перевірку зошитів, звання, підготовку олімпіадників);місцева надбавка, яку громада встановлює самостійно та яка не змінюється.Грищук зауважив, що для реалізації задуму необхідно збільшити суму до бюджету в редакції першого читання, а також збільшити мінімальне навантаження до 22 годин."Більшість учителів і так працюють 20-30 годин, а молоді — навіть понад 30. І навіть якщо хтось має 18 годин і залишиться з ними, оплата в новій системі буде суттєво вищою. Маємо фактично два варіанти — залишити те, що є у першому читанні (з підвищенням зарплат, але без зміни системи та без гарантованих трьох мінімальних заробітних плат) або додати необхідну суму і перейти на нову систему з трьома мінімальними зарплатами, від якої виграє кожен вчитель!" — додав народний депутат.Нагадаємо, 23 жовтня стало відомо, що Верховна Рада проголосувала в першому читанні державний бюджет на 2026 рік і підтримала всі правки щодо освіти, які подавав комітет парламенту з питань освіти, науки й інновацій. Це мало спричинити зміну моделі оплати праці вчителів..

У четвер, 27 листопада, у Верховній Раді зареєстрували законопроект щодо подовження строку оцифрування трудових книжок.Відповідний документ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" оприлюднено на сайті парламенту.Ініціатором проекту закону є член депутатської групи "Відновлення України" Гнатенко Валерій. У пояснювальній записці наголошується, що завданням законопроекту є "подовження строку, передбаченого для оцифрування трудових книжок працівників та гарантія захисту трудових прав громадян в умовах воєнного стану".Зазначається, що станом на 2025 рік залишається значна кількість трудових книжок, які ще не були оцифровані, адже в умовах повномасштабної війни процес оцифрування зазнав суттєвих ускладнень."Частина роботодавців втратила доступ до архівів або зазнала пошкодження матеріальних носіїв інформації. Підприємства на тимчасово окупованих і деокупованих територіях втратили можливість здійснювати повноцінну кадрову роботу. Багато установ перебувають у стані релокації або призупинили діяльність через воєнні дії. Працівники, які змінили місце проживання, не завжди мають змогу передати оригінали трудових книжок. Відтак, виникла об’єктивна необхідність продовження строку внесення відомостей до електронного реєстру", — наголошується у пояснювальній записці.Наразі процес оцифрування триває із 2021 до 2026 року і має завершитися до кінця цього періоду. Однак, якщо проект закону буде ухвалено, то цей період буде продовжено.Нагадаємо, за даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.Додамо, ключовими тенденціями на українському ринку праці у 2026 році будуть дефіцит працівників та подальше зростання заробітних плат..