# Верховна Рада

У п'ятницю, 10 квітня, очільниця Кабінету Міністрів Юлія Свириденко підтвердила безперервну роботу над реформою військових комісаріатів. За її словами, остаточний варіант нововведень ще потребує внутрішнього узгодження перед офіційним оприлюдненням.Про це вона заявила під час години запитань до уряду у Верховній Раді, пише "Цензор.НЕТ".Внутрішні обговоренняПід час виступу у Верховній Раді на годині запитань до уряду Свириденко наголосила, що трансформація ТЦК — це пріоритетне завдання для профільного відомства. Наразі триває процес напрацювання конкретних механізмів, які дозволять зробити роботу центрів комплектування ефективнішою."Щодо реформи ТЦК, вона дійсно оголошена, над нею працює профільне міністерство та міністр. Ми поки не готові її комунікувати назовні, ми всередині обговорюємо. Як тільки у нас буде фінальний, остаточний варіант, ми обов'язково проведемо відповідні консультації з парламентарями", — зазначила глава уряду.Консультації з Верховною РадоюВажливим етапом реалізації реформи стане діалог із народними обранцями. У Кабміні планують презентувати готову стратегію лише після того, як вона пройде всі стадії внутрішнього затвердження. Це має забезпечити єдину позицію виконавчої та законодавчої гілок влади щодо майбутніх змін у системі військового обліку та призову.Нагадаємо, в Міноборони раніше пояснили, що поява позначки "оперативний резерв" у "Резерв+" не пов'язана з оновленням застосунку. Вона існувала в системі раніше, однак ця категорія не вважалася масовою.Водночас в Офісі президента стурбовані зростанням толерантності суспільства до уникнення мобілізації та зневаги до територіальних центрів комлектування. Керівник відомства Кирило Буданов акцентував на загрозі відсутності єдності, коли в інформаційному просторі "героями" стають не лише захисники, а й ті, хто незаконно виїхав за кордон..

У четвер, 9 квітня, Верховна Рада ухвалила важливе рішення, яке дозволить тисячам громадян отримати законні виплати без наявності фізичних трудових книжок. Новий механізм передбачає використання цифрових даних для верифікації робочого шляху осіб, чиї документи були втрачені через війну або окупацію.Про це йдеться у законопроєкті № 13705-д, який підтримав український парламент.Новий закон для соціального захистуЗаконопроєкт спрямований на усунення бюрократичних перешкод під час призначення пенсій. За відповідне рішення віддали свої голоси 242 народних обранці. Основна мета документа — допомогти людям, які не мають доступу до своїх паперових архівів через активні бойові дії або перебування підприємств під контролем ворога.Відтепер громадяни, чиї трудові архіви були знищені або залишилися на окупованих територіях, зможуть підтвердити стаж для призначення пенсії за допомогою відомостей із державних електронних реєстрів та інформаційних систем. Це значно прискорить процес оформлення виплат та зробить його більш прозорим.Нагадаємо, до 10 червня 2026 року українці мають обов'язково оцифрувати свої трудові книжки. Проте відсутність електронної копії не призведе до втрати страхового стажу..

У середу, 8 квітня, Верховна Рада проголосувала за ключові законопроєкти, які необхідні для євроінтеграції. Крім того, це одне із зобов’язань, які наша країна має виконати, щоб отримувати макродопомогу.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Другий день поспіль маємо підтримку ВР за ключові законопроєкти для євроінтеграції та виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами", — зазначила посадовиця.Так, за її словами, сьогодні парламент ухвалив три важливі документи:законопроєкт про оподаткування цифрових платформ №15111-д — за основу;євроінтеграційний законопроєкт про імплементацію норм регламентів ЄС у сфері державного ринкового нагляду №12426 — в цілому;законопроєкт про реформу системи державного нагляду №14030 — в цілому. "Це один з кроків для продовження фінансування за програмою Ukraine Facility", — зауважила Свириденко.Крім того, вона додала, що ці рішення:наближають українське законодавство до норм ЄС;роблять правила для бізнесу зрозумілішими;зміцнюють довіру міжнародних партнерів."Дякую народним депутатам за підтримку важливих законодавчих ініціатив", — наголосила прем'єр-міністр.Як відомо, напередодні народні депутати підтримали важливі рішення, які потрібні для забезпечення макрофінансової стабільності України, євроінтеграційного руху та виконання наших зобов’язань перед партнерами.Нагадаємо, нещодавно шведський уряд представив новий пакет допомоги Україні на 2026 рік на суму близько 240 мільйонів шведських крон (25,7 мільйона доларів). Ідеться про фінансування гуманітарних проєктів.Додамо, на початку березня керівна рада Ukraine Investment Framework (UIF) схвалила новий пакет із восьми програм на 1,5 мільярда євро..

У середу, 8 квітня, Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки Дар'ї Володіної про складання мандату. Вона входила до фракції "Слуги народу".Про це повідомив у своєму Telegram-каналі народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк."Рада підтримала законопроект №15098 про складання повноважень депутата Дар’ї Володіної. "За" — 253", — написав він.Наприкінці березня Дар’я Володіна написала заяву про дочасне складання депутатських повноважень, і регламентний комітет підтримав її заяву.Володіну обрали до українського парламенту за партійним списком, тож замість неї до парламенту пізніше зайде інший депутат. Наступними претендентами на мандат народного депутата є професор кафедри міжнародного та європейського права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Олена Київець (№161) і директор ДО "Національний офіс інтелектуальної власності" Богдан Моркляник (№162).Що відомо про Дар’ю ВолодінуНавчалася на економічному факультеті КНУ імені Тараса Шевченка. Свого часу працювала на телебаченні. 2016 року заснувала й очолила агенцію PR Space, а також стала власницею компанії Iconic Creations у Нью-Йорку (США).Також "засвітилася" на посаді репутаційної менеджерки пісенного конкурсу "Євробачення", який відбувався в Україні (2017 рік).Дар’ю Володіну обрали до комітету з протидії корупції в Київській області 2018 року. Згодом її висували кандидаткою до Ради громадського контролю при НАБУ.Народною депутаткою Верховної Ради IX скликання від партії "Слуга народу" (№65 у списку) стала 2019 року. Потрапила до парламенту як безпартійна. З 10 листопада 2019 року вона входить до складу Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.Нагадаємо, 15 березня президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що народні депутати мають продовжувати працювати у Верховній Раді під час воєнного стану. Інший варіант — вони можуть долучитися до захисту держави на фронті..

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні доопрацьований законопроєкт №15111-д, який входить до пакета реформ, пов’язаних зі співпрацею з Міжнародним валютним фондом.За документ проголосували 234 народні депутати, повідомляє народний депутат України Ярослав Железняк.Йдеться про запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. У поточній редакції, за словами ініціаторів, документ суттєво доопрацьований і не містить низки спірних положень попередніх версій. Зокрема, з тексту виключили норми, що стосувалися:вживаних товарів;спеціальних рахунків;доступу до банківської таємниці.Законопроєкт прийнято за основу, тобто він ще готуватиметься до другого читання, під час якого можливі додаткові правки та уточнення."Це гарна ініціатива і я з задоволенням її підтримав. А до другого читання ще доопрацюємо", — додав Железняк.Що передбачає законопроєкт №15111-д?Документ передбачає запровадження спеціального податкового режиму для фізичних осіб, які отримують доходи через платформи, такі як Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту. Ставка податку на доходи фізичних осіб встановлюється на рівні 5% замість чинних 18%. Податковим агентом у цій моделі виступатиме оператор цифрової платформи, який здійснюватиме нарахування та сплату податків автоматично.Також встановлюється поріг для дрібних операцій: продаж товарів до 2 тисяч євро на рік не підлягатиме оподаткуванню, що дозволяє вивести з регулювання разові некомерційні продажі.Хто підпадає під дію закону?Спеціальний режим зможуть використовувати фізичні особи, які працюють без найманих працівників, не перевищують встановлений річний дохід (до 834 мінімальних зарплат, орієнтовно 7,2 мільйона гривень), та не займаються продажем підакцизних товарів.Для підприємців також передбачено можливість здійснювати діяльність через платформи без прив’язки до зареєстрованих КВЕД.Законопроєкт містить низку спрощень. У ньому не передбачено обов’язкового відкриття спеціальних рахунків, а також усунуто ризики перекваліфікації відносин у трудові. Електронні дошки оголошень, які використовуються лише для розміщення інформації або реклами, не підпадають під дію регулювання і не передаватимуть дані до податкових органів.Очікується, що більшість положень законопроєкту почнуть діяти з 1 січня 2027 року.Нагадаємо, 7 квітня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №12087-д, який створює законодавчу основу для подальшого об’єднання ринку електроенергії України з єдиним європейським ринком.Додамо, також комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував за основу й у цілому законопроєкт №15110 про продовження дії військового збору на три роки після завершення війни..

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили досудове розслідування у справі керівниці однієї з депутатських фракцій Верховної Ради. Її підозрюють у пропозиції хабаря народним депутатам з інших фракцій в обмін на їхні голоси.Про це повідомила пресслужба НАБУ. Там не назвали прізвище підозрюваної, але зрозуміло, що йдеться саме про на народну депутатку та лідерку парламентської фракції "Батьківщина" Юлію Тимошенко.Слідство встановило, що у грудні 2025 року, попри викриття НАБУ та САП фактів корупції серед нардепів, підозрювана розпочала домовлятися з "окремими парламентарями про систему винагород за лояльні голосування"."Йшлося про сталий механізм співпраці з виплатами наперед. Народні обранці мали виконувати вказівки щодо голосування ("за" чи "проти"), утримання або ж неучасті", — йдеться у повідомленні.Попередній контекст:Увечері 13 січня працівники антикорупційних органів прийшли з обшуком в офіс "Батьківщини" та вилучили у лідерки партії Юлії Тимошенко 40 тисяч доларів.За версією слідства, за ці гроші вона збиралася підкупити трьох народних депутатів з іншої фракції, щоби ті голосували, як вона їм скаже.Згодом САП оголосила їй підозру в пропозиції хабаря й опублікувала запис розмови Тимошенко з депутатом, якому вона запропонувала хабар.Нардепка у відповідь звинуватила НАБУ та САП у "політичній розправі", за її версією, слідство сфальсифікувало запис, а 40 тисяч доларів — це її особисті заощадження.Надалі, 16 січня, ВАКС обрав Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 33,3 мільйона гривень. 23 січня стало відомо, що за неї внесли повну суму застави.У лютому суд вирішив заарештувати частину майнових активів Тимошенко в «Ощадбанку», але скасував арешт із трьох автомобілів.Вищий антикорупційний суд 13 березня задовольнив клопотання прокурора САП і продовжив термін дії процесуальних обов’язків, покладених на Юлію Тимошенко до 13 травня 2026 року.Суд дозволив політикині спілкуватися з народними депутатами та вільно пересуватися територією України..

У вівторок, 7 квітня, народні депутати прийняли євроінтеграційний закон щодо удосконалення порядку виконання судових рішень. Цей документ автоматизує стягнення боргів та взаємодію з реєстрами.Як повідомили на офіційному сайті Верховної Ради, закон №14005 передбачає цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження, а також оптимізацію його стадій і строків виконання.Які зміни очікуютьсяПрийнятим законом, зокрема, передбачено:розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження щодо взаємодії виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг тощо;запровадження взаємодії між Єдиним реєстром боржників та іншими реєстрами.Також передбачено, що у разі звернення особи за вчиненням дії щодо відчуження та/або застави майна, що належить боржнику, наявність відомостей про боржника в Єдиному реєстрі боржників є підставою для відмови у вчиненні таких дій щодо майна боржника, крім випадків, передбачених законом."У разі стягнення (сплати) на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця коштів, які підлягають стягненню під час виконання рішення, автоматизована система виконавчого провадження формує повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням", — пояснили в пресслужбі.Також у ВР зауважили, що це є підставою для:виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників;зняття арешту з коштів/електронних грошей, а також цінних паперів, що існують в електронній формі.Нагадаємо, в Україні для фізичних осіб-підприємців готують низку змін щодо оподаткування. Очікується, що оновленні правила запрацюють у 2027 році.Читайте також: Арешт рахунків в Україні: за які борги можуть заблокувати кошти.

У понеділок, 6 квітня, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає розширення переліку осіб, що можуть отримувати державну охорону.Про це свідчить картка законопроєкту №15134, яка опублікована на сайті українського парламенту.Йдеться про окремі категорії військових посадових осіб. Для них можуть запровадити захист на рівні, який уже мають високопосадовці держави.Авторами законопроєкту є народні обранці Федір Веніславський, Дмитро Припутень і Олександр Федієнко. У понеділок, 6 квітня, документ передано на розгляд керівництву Верховної Ради України.Як відомо, 25 березня депутати ухвалили законопроєкт щодо підготовки громадян до національного спротиву. За відповідне рішення проголосували 263 народні депутати.Таким чином Верховна Рада зробила крок до підготовки громадян до національного спротиву та реформування військово-патріотичного навчання в закладах освіти.Документ передбачає запровадження нової моделі підготовки, яка охоплюватиме школярів, студентів та доросле населення, а також створення спеціальних центрів підготовки в регіонах.Потреба у зміні чинного законодавства виникла на тлі тривалої повномасштабної війни та необхідності системного посилення обороноздатності держави. Законопроєкт з’явився як відповідь на сучасні виклики.Нагадаємо, вчора стало відомо, що комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував за основу й у цілому законопроєкт №15110 про продовження дії військового збору на три роки після завершення війни. Це є структурним маяком нової програми фінансування з МВФ..

У Верховній Раді відбулися стратегічні консультації щодо виконання умов міжнародних донорів для отримання фінансової допомоги. Пріоритетом для депутатів та урядовців стало розблокування 90-мільярдного кредиту від Європейського Союзу.Про це у Telegram-каналі повідомив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.Діалог між Радою та КабміномЗа даними посадовця, засідання фракції відбулося за участі спікера Руслана Стефанчука та першого віцеспікера Олександра Корнієнка. До дискусії також долучилися ключові урядовці, серед яких прем'єр-міністр Юлія Свириденко, віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, а також міністри Сергій Марченко та Олексій Соболєв. Основний акцент було зроблено на питаннях, що безпосередньо впливають на стабільність фінансової допомоги та викликають суспільний резонанс.Учасники обговорення наголосили на важливості оперативного донесення позицій депутатів до виконавчої влади. Такий формат взаємодії, за словами Арахамії, допомагає країні ефективно рухатися вперед у складних умовах.Боротьба за європейське фінансуванняАрахамія наголосив, що головним викликом для державної системи залишається розблокування кредиту від Європейського Союзу в розмірі 90 мільярдів євро. Саме для досягнення цієї мети депутати мають продемонструвати рішучість у законодавчому полі."Нам спільно потрібно зробити рішучі кроки для того, щоб отримати необхідне фінансування через затримку кредиту ЄС на 90 мільярдів євро. Наша фракція налаштована конструктивно, розраховуємо, що колеги з інших фракцій так само налаштовані на роботу в інтересах держави", — зазначив голова фракції.Парламентарі висловили сподівання, що колеги з інших політичних сил так само ставитимуть державні інтереси вище за політичні суперечки задля збереження фінансової стабільності України.Нагадаємо, 31 березня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Каєю Каллас. Вони обговорили важливі питання.Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що, якщо європейські лідери не проголосують за схвалення кредиту Україні на 90 мільярдів євро, це найбільше може вплинути на підготовку до зими. Щодо фінансування армії, зарплат і пенсій, то наразі на це гроші є.Раніше стало відомо, що Європейський Союз надає Україні додаткові 80 мільйонів євро. Йдеться про кошти, отримані з доходів від заморожених російських активів..

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував за основу й у цілому законопроєкт №15110 про продовження дії військового збору на три роки після завершення війни. Це є структурним маяком нової програми фінансування з Міжнародним валютним фондом (МВФ).Про це повідомив у своєму Telegram-каналі народний депутат Ярослав Железняк (фракція "Голос").Він додав, що в Бюджетному кодексі створять окремий спецфонд, куди цей збір переправлятимуть, тобто цільове його використання на армію."За" проголосували 16 народних обранців, утрималися троє (в тому числі й сам Ярослав Железняк).Він додав, що у вівторок, 7 квітня, законопроєкт розглядатиметься у залі Верховної Ради України.У пояснювальній записці до законопроєкту №15110 йдеться про те, що документ передбачає продовження дії норм щодо застосування обов’язку сплати військового збору, які запровадили на період дії воєнного стану на території України, а саме: для фізичних осіб у розмірі 5%;для платників фізичних осіб-підприємців (ФОП) — платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп — 10% у розрахунку однієї мінімальної зарплати на перше число поточного місяця (2026 року — 850 гривень);платників єдиного податку третьої групи (ФОП та юридичних осіб) (крім електронних резидентів (е-резидентів) — 1% доходу, на три роки, наступні за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан на території України.Нагадаємо, що за дев’ять місяців 2025 року платники податків сплатили до бюджету майже 116,7 мільярда гривень військового збору. Це майже в чотири рази більше аналогічного періоду минулого року..

Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела зустріч з керівниками комітетів Верховної Ради. Вони домовилися про включення до порядку денного термінових законопроєктів, щодо яких є порозуміння.Про це Юлія Свириденко поінформувала у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Для забезпечення стабільного міжнародного фінансування Україна, зокрема, в рамках Ukraine Facility та програми МВФ, має виконати свою "домашню роботу" для продовження реформ", — акцентувала вона.За її словами, ключова роль у цьому — спільна: українських парламенту й уряду. Тому й необхідна координованість дій у цьому напрямку."Обговорили з народними депутатами ключові норми, необхідні для продовження реформ, виконання наших зобов’язань перед партнерами та подальшого просування євроінтеграційного курсу", — наголосили очільниця Кабміну України.Вона також подякувала народним депутатам за діалог і готовність до спільної роботи над важливими для держави рішеннями."Домовилися, що до порядку денного внесуть термінові законопроєкти, щодо яких є порозуміння. Також продовжимо консультації щодо інших документів, які викликають дискусії", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, 1 квітня стало відомо, що єврокомісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос написала листа голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, в якому закликала пришвидши реформи задля членства в організації..

Єврокомісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос написала листа голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, в якому закликала пришвидши реформи задля членства в організації.Про це повідомило "Суспільне". За інформацією журналістів, Марта Кос звернула увагу в листі на декілька законопроєктів, які вже подані до парламенту.Йдеться, зокрема, про документи щодо виконання та цифровізації судових рішень, декларації доброчесності суддів, законопроєкт про державну службу та незалежність регулятора енергетики."Усього 11 документів, які є частиною "Плану України", за яким уряд України отримує 50 мільярдів євро за чотири роки після ухвалення законопроектів", — ідеться в повідомленні.Ці законопроєкти не ухвалили 2025 року. У разі виконання Україна може отримати до чотирьох мільярдів фінансування за цим планом.Єврокомісарка додала, що ці реформи також підтримують шлях України до вступу в Євросоюз, а "гарний момент", за її словами, — розпочати виконання вже у квітні на пленарній сесії.Раніше Марта Кос зазначала, що вступ України до ЄС до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — наголосила єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС..

Верховна Рада України може до осені 2026 року ухвалити в цілому законодавчі зміни, необхідні для запуску нової масштабної програми доступного житла. Вона передбачає іпотечне кредитування під 3% річних терміном на 25 років.Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев на Першому форумі доступної іпотеки у Києві у вівторок, 31 березня. Його цитує "Інтерфакс-Україна"."Проєкт програми передбачає 3% кредит на 25 років, таким чином аби домогосподарство, тобто сім'я, витрачала не більше 15-20% від свого доходу. Ми вважаємо, що маємо щонайменше один мільйон квартир запустити у межах цієї програми", — зазначив вінЗа його словами, відповідний законопроєкт можуть унести до парламенту вже цього тижня.Він додав, що фінансування відбуватиметься також за рахунок залучених коштів міжнародної допомоги, бюджету та ресурсу недержавних пенсійних фондів, законопроєкт про які вже підготовлено.Голова комітету наголосив на необхідності визначення єдиної державної установи для менеджменту програми з метою забезпечення прозорості.На його думку, одним з можливих "менеджерів" є приватне акціонерне товариство "Укрфінжитло". Проте при цьому він наголосив на необхідності розгляду інших варіантів.Крім того, Гетманцев повідомив про активну позицію Національного банку України, який надав пропозиції щодо зміни нормативів та регулювань для комерційних банків, аби полегшити навантаження при кредитуванні."Програма має забезпечити вчителів, медиків, військових, внутрішньо переміщених осіб, багатодітні сім'ї квартирами у довгостроковий кредит", — акцентував Данило Гетманцев.За словами очільника комітету, потреба в новій ініціативі зумовлена недостатніми обсягами чинної програми "єОселя", у межах якої за весь час видано лише 24,6 тисячі кредитів. Він додав, що нова стратегія має стати стимулом для будівельної галузі та розвитку громад на десятиліття.Нагадаємо, минулого тижня Данило Гетманцев розповідав, що Верховна Рада планує продовжити підвищений податок на прибуток банків на 2027 рік. Великі обсяги зовнішньої допомоги, які потрапляють у банківську систему, зумовлюють значний структурний профіцит ліквідності..

У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає обмеження використання смартфонів та інших гаджетів під час навчального процесу в школах. Ініціатива вже перебуває на розгляді профільного комітету.Документ передбачає заборону користування мобільними телефонами, планшетами та смартгодинниками безпосередньо під час уроків. Йдеться не про повну відмову від гаджетів у школі, а саме про їхнє обмеження у навчальний час, передає "РБК-Україна".Мета законопроєктуАвтор ініціативи, народний депутат Георгій Мазурашу, пояснює, що головна мета — зменшити відволікання учнів і підвищити ефективність навчання. Також очікується, що це сприятиме кращій дисципліні та повазі до вчителів.Попри обмеження, використання гаджетів буде дозволено у двох випадках:якщо вони потрібні для виконання навчальних завдань (наприклад, цифрові вправи чи тести);за медичними показаннями (наприклад, для контролю стану здоров’я).Ініціатива частково базується на практиці європейських країн. Зокрема, подібні обмеження вже діють у Нідерландах та Данії, де, за словами автора, вони показали позитивні результати.Коли розглянуть цю ініціативу?Наразі законопроєкт має пройти розгляд у комітеті, після чого його можуть винести на голосування в парламенті. Остаточне рішення ще не ухвалене.Якщо коротко, то мова йде не про повну заборону смартфонів у школах, а про спробу зробити їх використання більш контрольованим під час уроків.Читайте також:"Штрафи" за пропуски у школі: правоохоронці пояснили, чи будуть батьків карати за прогули дітейУряд збільшив фінансування на безкоштовні гарячі обіди для школярівУ МОН посилили вимоги до кандидатів на роботу в школах і садках.

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин виступив за впровадження кримінальної відповідальності для соціальних платформ, які відмовляються співпрацювати у розслідуванні злочинів. Нардеп наголосив, що Telegram та TikTok стали інструментами для поширення дезінформації та закликів до вбивств, що потребує негайної реакції держави.Нардепа цитує Цензор.НЕТ.Досвід Франції та проблема анонімностіПід час обговорення регулювання цифрових платформ Юрчишин навів як приклад правову практику Франції. Тамтешня влада поклала відповідальність за вчинені злочини безпосередньо на адміністрацію соцмереж, якщо ті не сприяють правосуддю."Французи, коли зрозуміли, що європейське регулювання не дає можливості протидіяти злочинам, які здійснюються за допомогою Telegram, поклали відповідальність на всі соціальні платформи, як Telegram, TikTok. Якщо вони не діляться інформацією про злочини, що здійснювалися за допомогою цих соціальних платформ", — пояснив голова Комітету.Він додав, що в Україні заклики до вбивств, зокрема військовослужбовців, є тяжким кримінальним злочином. Коли подібний контент з'являється у месенджерах, держава має право вимагати дані про його джерело. "Якщо таке відбувається в Телеграмі, ми як країна можемо цілковито вимагати від Телеграму поділитися, звідки ця інформація йшла. Телеграм не ділиться, Дуров прикривається нібито свободою слова, хоча це до свободи слова не має відношення", — наголосив парламентар.Telegram не єдина загрозаОкрему увагу нардеп приділив платформі TikTok, зазначивши, що її технологічний рівень створює ще більші ризики для українського суспільства. За словами Юрчишина, алгоритми TikTok дозволяють просувати російську пропаганду та дезінформацію ефективніше, ніж це робить Telegram. Парламентар впевнений, що настав час для рішучих законодавчих змін, які змусять власників платформ грати за правилами безпеки. "Рішення має бути спільним для всіх соцмереж", — підсумував Ярослав Юрчишин, закликаючи до створення єдиного механізму відповідальності для всіх цифрових гігантів, що працюють в Україні.Нагадаємо, керівник Офісу президента Кирило Буданов виступив за впровадження обов'язкової реєстрації для власників Telegram-каналів, які фактично функціонують як медіа. На думку посадовця, під час війни анонімність ресурсів, що поширюють контент на велику аудиторію, є неприпустимою та небезпечною для національної безпеки..