# Верховна Рада

У суботу, 19 вересня, Верховна Рада пішла на 26-денну перерву. Наразі пленарні засідання не проводитимуться.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. За його словами, парламентарі будуть на канікулах із 17 вересня до 13 жовтня.Він також наголосив, що Рада зупинила роботу на тлі "величезних проблем із голосуванням міжнародних зобов’язань та, як результат, фінансової кризи"."Рада знову пішла на велику перерву пленарних засідань. На фоні фінансової кризи, яка вже призвела до відтермінування видатків на будівництва та ремонти інфраструктурних об'єктів: лікарень, шкіл, укриттів до грудня (тобто вони не будуть профінансовані)", — заявив нардеп.Варто відзначили, що парламент не пропрацював навіть місяця після своєї останньої перерви. Зокрема, влітку 2026 року депутати завершили черговий етап засідань у липні й мали умовну місячну перерву до 18 серпня 2026 року. З 1 вересня 2026 року вже розпочалася чергова шістнадцята сесія. Нагадаємо, український парламент заклав у кошторис мільйони гривень для підготовки запасного центру управління на випадок надзвичайних ситуацій. Водночас звичайне сховище під парламентською будівлею нардепи облаштували за власні кошти без залучення бюджетних ресурсів.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський теж закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного.До того ж гарант наголошував, що голосування народних депутатів у Верховній Раді цього тижня — це питання державного значення. Від них залежить фінансування необхідних видатків українського бюджету..

Український парламент заклав у кошторис мільйони гривень для підготовки запасного центру управління на випадок надзвичайних ситуацій. Водночас звичайне сховище під парламентською будівлею нардепи облаштували за власні кошти без залучення бюджетних ресурсів.Про це в ефірі телемарафону заявила народна депутатка, голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа.Резервний пунктПарламент розробив чіткий план дій на випадок найгіршого сценарію розвитку подій. Підласа наголосила, що виділені фінансові ресурси спрямовані не на укриття безпосередньо у самій споруді парламенту, а на автономну резервну локацію. Укриття безпосередньо на вулиці Грушевського, 5, було облаштоване власними силами працівників апарату Верховної Ради без використання бюджетних коштів."263 мільйони гривень, які вкладені в держбюджет, вкладені на облаштування резервного пункту Верховної Ради, в разі, якщо щось станеться з будівлею на Грушевського, 5, якщо вона зазнає фізичного знищення", — сказала нардепка.Захищена таємниця та безпека парламентуРозголошувати технічні характеристики, розташування чи інші подробиці спорудження такого об'єкта народні обранці не мають права."Я не можу це коментувати дуже докладно, тому що цей проєкт захищений із міркувань безпеки", — підсумувала Підласа.Нагадаємо, російська ракета "Іскандер", яка під час комбінованої ворожої атаки у ніч на 7 вересня 2025 року влучила у будівлю Кабінету міністрів, містила понад 30 іноземних деталей..

Капітальні видатки державного бюджету, які планували на осінь, відкладено на грудень. Йдеться про кошти на захист енергетики та підготовку до зими. Таке рішення ухвалили в Міністерстві фінансів України.Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа в коментарі "Економічній правді".За її словами, перенесення на кінець року торкнулося будівництва та реконструкції лікарень, зведення укриттів у школах і медичних закладах, спорудження соціального житла й іншого."Насамперед це капітальні видатки: будівництво та реконструкція, в тому числі лікарень. Це будівництво укриттів у лікарнях і школах; захист енергетики; будівництво соціального житла тощо", — зазначила вона.Нардепка наголосила, що, коли йдеться про капітальні видатки, відкладення їх на грудень означає, що "цього року їх узагалі не вдасться профінансувати, тому що це просто неможливо зробити".За словами голови профільного комітету, лише з вересня на грудень уряду довелося перенести 39 мільярдів гривень капітальних видатків.Депутатка зауважила, що зараз держава продовжує фінансувати соціальні потреби, зокрема, виплачувати заробітні плати працівникам бюджетного сектору, однак ситуація з бюджетом залишається складною."Тому ми кажемо, що ситуація з бюджетом погана. Коли ми наполягаємо про те, що потрібно ухвалювати ритмічно та вчасно міжнародні зобов'язання, то ми не просто так це говоримо", — наголосила Роксолана Підласа.Нагадаємо, сьогодні міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко зазначав, що простої під час повітряних тривог суттєво впливають на стан економіки України, яка й без того перебуває у кризовій ситуації. Бізнесу може допомогти, серед іншого, диференціація сигналів тривог..

Верховна Рада провалила два законопроєкти, покликані посилити відповідальність за дії, які спричиняють травматизм і смертність на дорогах Чому ж народні депутати не хочуть, щоб на наших автошляхах було, як в Європі?Ганяйте, тільки не шуміть: як депутати рятували лихачів на дорогахПерший законопроєкт №15348 написав авторський колектив нардепів на чолі зі "слугою" В’ячеславом Медяником. Законодавці пропонували доповнити Кодекс про адміністративні порушення новою статтею (112 б), яка б стосувалася виключно перевищення швидкості. Закон також мав підвищити суми штрафів за це порушення (зараз вони — копійчані: 340 гривень за перевищення на понад 20 кілометрів, 1700 гривень за перевищення на понад 50 кілометрів) та встановити чіткішу градацію.Перевищив на 20 км і більше — платиш 680 гривень, на понад 40 кілометрів — 2 040 гривень, понад 60 кілометрів — 2 720 гривень, а любителям надшвидкостей (понад 80 кілометрів) довелося б сплатити 3 400 гривень. Якщо водій або водійка порушники-рецидивісти, їм загрожував штраф 17 000 гривень. Експерти під час обговорення законопроєкту загалом його підтримували, хоча і вказували, що для лихачів на дорогах 3400 — не гроші, штрафи мали б бути вищим. Проте нардепи не погодилися і на це.Питання про посилення штрафів дуже актуальне, тому головуючий ставить його першим на розгляд. Спочатку сигнальне голосування, — мінімальні 226 голосів є. Після чого питання ставить на голосування за основу і… 225! Далі депутати не підтримують відправлення законопроєкту на повторне перше читання і контрольний — відмовляються повертати на доопрацювання авторам документа. А це означає, що законопроєкт викинули у смітник. Тобто недостача одного голосу не була випадковістю, значна частина законодавців свідомо саботувала ухвалення проєкту закону.Наступним на розгляд головуючий поставив альтернативний законопроєкт №15348-1, у нього також колектив авторів на чолі зі "слугою" Романом Грищуком. Тут справи виявилися ще гіршими: "за" було лише 199 осіб, після чого і цей документ фактично знищили. Автори пропонували не лише підвищити штрафи за перевищення швидкості, а й позбавляти прав за повторне порушення ПДР, посилити відповідальність для тих, хто сідає за кермо після позбавлення прав.А щоб народ не нарікав на байдужість законодавців до жахливого стану з порушеннями ПДР, штрафи таки підвищили, але тільки для тих, хто шумить. За законопроєкт №15358 (головний автор Ярослав Железняк із "Голосу") знайшовся 261 голос, і то це тільки за основу, його ще доопрацьовуватимуть і коли ухвалять в цілому, не знає ніхто. Закон потрібний, адже автомобілісти і байкери, особливо вночі, влаштовують перегони, навмисно підсилюючи звук, що справедливо викликає роздратування людей. Якщо законопроєкт стане законом, тоді за перевищення допустимого рівня шуму двигунів і вихлопних систем штраф становитиме тисячу неоподаткованих мінімумів (1 700 гривень) за перше порушення та дві тисячі (3 400 гривень) з обов'язковим позбавленням права керування від трьох до шести місяців за повторне.Законопроєкт спрямований на усунення чинника акустичної дезорієнтації Сил ППО і мобільних вогневих груп через імітацію звуків російських безпілотників. Тобто до актуальності законодавчого дітища питань немає, інша справа, що ним, здається, просто відмахнулися від вимог суспільства посилити штрафи за перевищення швидкості, а це одна із ключових причин ДТП із травмами і смертями.Статистика проти депутатівПатрульна поліція регулярно оприлюднює інформацію про дорожньо-транспортні пригоди, порівнюючи зі звітними періодами попередніх років, що дає можливість прослідкувати тенденції. Отже, за минулий рік усього в Україні зафіксовано 25 934 аварії зі загиблими і травмованими, у них загинуло 3 249 осіб, отримали травми 31 898 осіб.За даними експертів, попри вищу автомобілізацію в країнах ЄС, рівень смертності і травматизму на дорогах там удвічі менший за український. В Євросоюзі тільки кілька країн псують загальну позитивну картинку — Болгарія, Греція та Румунія, де кількість ДТП зі смертельними наслідками вища. Близько трьох тисяч загиблих на шляхах в Італії і Франції, але там чисельність населення вдвічі більша за нашу. Протягом року сумарно на дорогах усіх 27 членів ЄС гине приблизно 20 тисяч людей при населенні близько 450 мільйонів.Чисельність населення України достеменно невідома, але якщо взяти умовно 32 мільйони, як підраховує Держстат, і порівняти з Польщею, де приблизно 37 мільйонів, то у нас 3 249 тисяч загиблих в автоаваріях, а в Польщі — 1 660. Польська поліція також порівнює статистичні показники по роках і там — зниження кількості ДТП, жертв і постраждалих. Поляки зліплені з іншого тіста? Ні, там просто високі штрафи.Із січня по червень 2026 року в Україні сталося 10 748 ДТП із загиблими або травмованими, що на 4% менше, ніж роком раніше, загинули 1177 людей, це на 13,9% менше, ніж за аналогічний період минулого року, ще 13 522 людини отримали травми — на 2,7% менше, ніж у першому півріччі 2025 року.Здавалося б, потрібно радіти, що українці нарешті почали їздити акуратніше, але тут ще трохи статистики: за перше півріччя 2026 року через порушення швидкісного режиму сталося 4 564 ДТП із загиблими та травмованими. Саме у цих пригодах закінчили своє життя 645 людей, себто — половина всіх загиблих, і травмувалося 5804 людини. Отже, без серйозного покарання за перевищення швидкості разючого зменшення смертності й травматизму на дорогах досягнути неможливо. За липень (це найсвіжіші дані поліції) в Україні сталося 13 316 ДТП із загиблими або травмованими, загинуло 1 466 осіб, травмувалося 16 790. Порівняно з липнем 2025-го — скорочення, по загиблих аж на 11,8%. Цифри видаються гарними, але це — людські життя.Влада реагує тільки після кричущих ДТП?Улітку сталося кілька резонансних дорожньо-транспортних пригод, після яких усі заворушилися. Насправді, такі речі відбуваються щодня, просто не всі висвітлюються ЗМІ, адже стаються не в столиці. То ж про столичний крінж. 5 червня автомобіль на великій швидкості влетів у підземний перехід у районі Караваєвих Дач, де вбив чотири людини — жінку, двох поліцейських і 12-річного хлопчика Григорія Глушича.Його батько — військовослужбовець — 26 червня зареєстрував петицію з вимогою посилити відповідальність для водіїв-порушників, і вона набрала необхідну кількість голосів.Після цього президент Володимир Зеленський доручив уряду та РНБО опрацювати посилання відповідальності водіїв за порушення ПДР. Власне, обидва провалені у середу законопроєкти були спрямовані саме на це.17 серпня у середмісті столиці сталася ще одна резонансна ДТП, — два авто марки BMW зіткнулися, й одне вилетіло в терасу ресторану.З’ясувалося, що водій автомобіля-порушника у 2018 році на смерть збив дівчинку на переході, йому суд виніс вирок чотири роки і шість місяців, але ця особа знову сіла за кермо і вчинила ДТП. Ця історія стала тригером для депутатів. Було багато дописів у соцмережах, чимало закликів відбирати права у порушників-рецидивістів, однак бачимо, що це — порожні слова.Чому депутати провалили актуальні для суспільства законопроєктиПо-перше, нардепи та члени їхніх родин можуть опинитися серед порушників. При цьому вони бояться, що їхній публічний статус спрацює проти них. Тобто люди думають не про те, як не порушувати швидкісний режим, а що про це стане відомо широкому загалу.По-друге, частина противників посилення штрафів апелювала до того, що люди і так роздратовані через війни, а держава не повинна їх ще більше дратувати штрафами. Мовляв, не на часі, нехай якось після війни. Але таке тлумачення звучить як виправдання першого пункту, — депутати прикрилися уявним небажанням суспільства навести лад на дорогах.Чи є варіанти обійти впертість депутатів? Вбачається три варіанти.Перший: законопроєкт із серйозними штрафами та обмеженнями для порушників подає президент — і Верховна Рада це підтримує.Другий варіант: хтось із нардепів стає правопорушником, унаслідок ДТП за його участю хтось загине, і колеги різко прозріють, що вже давно варто було ухвалити рішення про посилення штрафів для любителів швидкої їзди.Третій варіант: рішення про штрафи за порушення швидкості на шляхах наші західні партнери прив’яжуть до пакета євроінтеграційних законів, і тоді Верховній Раді доведеться це ухвалити. Як ухвалили вимучений законопроєкт про митні правила на посилки до 150 євро. Було б правильно, щоб наші законодавці без прямих натяків з боку ЄС показали свою цивілізованість, борючись із дикунством окремих українців на автошляхах та вулицях наших міст, але, видається, без тиску ззовні у сесійній залі законопроєкти про штрафи за перевищення швидкості постійно недобиратумуть голосів..

У середу, 16 вересня, Центральна виборча комісія (ЦВК) визнала обраним у Верховну Раду України Дмитра Видолоба. Його зареєстровано народним депутатом.Про це повідомили на офіційних інформаційних ресурсах Центральної виборчої комісії (ЦВК).Там зауважили, що 4 вересня ЦВК визнала Андрія Місяця обраним народним депутатом України на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Слуга народу"."Однак він подав заяву про відмову від депутатського мандата. Тож ЦВК визнала Андрія Місяця таким, який не набув депутатських повноважень", — ідеться в повідомленні.Водночас комісія визнала обраним і зареєструвала народного депутата України Дмитра Видолоба, обраного на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Слуга народу" (№168 у виборчому списку)."Депутатські повноваження він набуде з моменту складення присяги у Верховній Раді України", — наголосили у виборчій комісії.Що відомо про Дмитра ВидолобаМає освіту в сфері соціології, державного управління та права. 1997 року він закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.Пізніше Видолоб здобув магістерський ступінь у сфері державної служби в Хмельницькому університеті управління та права. Також він навчався в аспірантурі Національної академії державного управління при президенті України за напрямом "державне управління та менеджмент". 2017 року отримав диплом магістра права в "Європейському університеті".Його професійна діяльність переважно пов'язана з ювелірною галуззю. 2005 року Видолоб був серед засновників Союзу ювелірів України. З 2008 року він очолює асоціацію "Союз ювелірів України".Окрім того, з 2017 року Видолоб працює асистентом кафедри ергономіки та проєктування одягу Київського національного університету технологій та дизайну. Він викладає дисципліни, пов'язані з дизайном і виробництвом аксесуарів і ювелірних виробів.Також новоспечений нардеп є засновником підприємства "Спецінструмент", яке займається виробництвом борошна.Нагадаємо, що наприкінці липня два нові народні депутати поповнили Верховну Раду. Це пов’язано з тим що деякі парламентарі стали міністрами після кадрових змін в уряді. ЦВК визнала Богдана Моркляника та Вікторію Рєзнікову обраними нардепами України..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада України в першому читанні та в цілому схвалила угоду про участь України в Європейському оборонному фонді. Це допоможе залучати фінансування для спільних проектів.Про це свідчить картка законопроєкту №0390, опублікована на сайті українського парламенту. Таке рішення підтримали 312 депутатів.Участь у фонді дозволить українським оборонним компаніям долучатися до спільних з Європейським союзом проєктів — це розроблення нової зброї та інших технологій.Очікується, що це допоможе українському оборонно-промисловому комплексу розвивати інновації, збільшувати виробництво та залучати європейське фінансування для спільних проєктів.Також участь у Європейському оборонному фонді має поглибити співпрацю України та Європейського Союзу в оборонній промисловості.Угоду про участь України в Європейському оборонному фонді підписали ще 13 липня в Києві.Європейський оборонний фонд — це фінансовий інструмент ЄС, створений для підтримки спільних оборонних досліджень, розробок і зміцнення конкурентоспроможності оборонної промисловості країн Євросоюзу.Його основна мета — координація національних інвестицій в оборону, покращення сумісності збройних сил і досягнення стратегічної автономії ЄС. На період 2021-2027 років виділено близько восьми мільярдів євро (з них орієнтовно третина спрямовується на дослідження, а решта — на розроблення зразків озброєння. Фінансування охоплює проєкти у сферах кібербезпеки, морського та повітряного спостереження, наземних бойових систем, космічної розвідки й інноваційних технологій (зокрема, штучного інтелекту).Нагадаємо, що Європейський парламент рекомендував пришвидшити надання підтримки Україні для зміцнення її наступальних кіберможливостей. Така рекомендація потрапила до звіту за підсумками пленарної сесії у вівторок, 15 вересня..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада України в першому читанні ухвалила сім законопроєктів із переліку критично необхідних для продовження міжнародної фінансової допомоги.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він додав, що ще один законопроєкт ухвалено та готується на підпис президенту.Очільник українського уряду уточнив, про що ці документи:зміни щодо оподаткування та митного оформлення міжнародних посилок;процедури банкрутства малого бізнесу;робота Фонду гарантування вкладів і НКРЕКП;гармонізація законодавства у сфері лісового господарства з європейськими нормами;сек’юритизація та облігації з покриттям."Від ухвалення цих законопроєктів у другому читанні залежить надходження частини зовнішньої допомоги, критично необхідної для збалансування державного бюджету, виплати зарплат і пенсій, фінансування соціальних видатків та інших критичних потреб держави", — наголосив прем’єр-міністр.Він подякував народним депутатам, які сьогодні підтримали ці важливі рішення."Сподіваюся на підтримку Верховною Радою цих законопроєктів у другому читанні та в цілому", — акцентував Сергій Корецький.Він також поінформував, що, крім того, сьогодні в парламенті міністр фінансів представив проєкт державного бюджету на 2027 рік."Розраховую на ефективну роботу над цим документом у комітетах", — підсумував український прем’єр-міністр.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №15358, який передбачає відповідальність за надмірний шум двигунів та вихлопних систем.Про це повідомив нардеп від партії "Голос" Ярослав Железняк, який є одним із авторів документа. За його словами, "За" таку ініціативу проголосували 261 народний депутат.Що відомо про законопроєктГоловна мета ініціативи — встановити відповідальність за експлуатацію автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів із перевищенням допустимого рівня шуму двигуна або вихлопної системи.У документі пропонується карати порушників штрафами та позбавленням прав, а саме:під час воєнного стану за перше порушення — штраф 17 000 гривень;за повторне порушення протягом року — 34 000 гривень;за повторне порушення також пропонується позбавлення права керування на строк від 3 до 6 місяців.Водночас конкретні допустимі рівні шуму ще мають встановити окремо залежно від категорії транспорту. Для нічного часу — з 22:00 до 08:00 — передбачені окремі нормативи. Тому, як саме правоохоронці вимірюватимуть рівень шуму та яким приладом фіксуватимуть його перевищення, поки невідомо.Нагадаємо, 16 вересня Верховна Рада провалила голосування за законопроєкт про посилення відповідальності за перевищення швидкості на дорогах. У законопроєкті пропонується доповнити КУпАП новою статтею 122-6, якою визначатимуться виключно порушення, пов’язані із перевищенням встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів.

У середу, 16 вересня, Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 16051-1, який запроваджує податок на додану вартість (ПДВ) для товарів, придбаних через закордонні маркетплейси.Про це повідомила пресслужба парламенту. За документ проголосували 267 народних депутатів. Закон вступає в дію не раніше 1 липня 2027 року, але лише після рішення уряду."Документ вносить зміни до Митного кодексу України та оновлює правила оподаткування імпортних посилок і скасовує пільгу з ПДВ для відправлень вартістю до 150 євро", — пояснили у Раді.Водночас приватні безоплатні подарунки вартістю до 45 євро й надалі не оподатковуватимуться. Натомість нові правила передбачають нарахування ПДВ на товари, придбані через іноземні онлайн-платформи, незалежно від їхньої вартості. Через це товари з міжнародних онлайн-платформ можуть стати дорожчими на розмір ПДВ, якщо цей податок раніше не був закладений у ціну.Зауважимо, раніше у Мінфіні наголошували, що запровадження нових правил оподаткування міжнародних посилок, за оцінками, може забезпечити близько 10 мільярдів гривень додаткових надходжень до державного бюджету у наступному році. Кошти планують спрямувати на потреби оборони. Зокрема, законопроєктами передбачено, що всі надходження від ПДВ із міжнародних посилок зараховуватимуть до спеціального фонду державного бюджету та використовуватимуть на потреби Збройних Сил України.Нагадаємо, раніше у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який пропонує запровадити добровільний режим пільгового оподаткування для доходів домогосподарств. Документ передбачає можливість легалізації прибутків від разових робіт, сезонних підробітків, продажу власної продукції чи надання дрібних послуг без обов'язкової реєстрації ФОП.Читайте також: Нові правила для OLX з 2027 року: що зміниться й чи будемо платити за продаж старих речей.

У середу, 16 вересня, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №10190 щодо боротьби з шахрайськими кол-центрами.Про це повідомила пресслужба парламенту. Зазначається, що за документ проголосували 313 народних депутатів."Закон доповнює Кримінальний кодекс України новими статтями, які передбачають відповідальність за протиправне збирання, зберігання та використання персональних даних, банківської таємниці й реквізитів платіжних інструментів для заволодіння чужим майном. Документ запроваджує формальний склад злочину для ефективної протидії системним схемам, зокрема "фінансовим пірамідам", — зауважили у Раді.Як пояснив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк, Кримінальний кодекс України доповнюється новими статтями, зокрема:255-4 "Створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній";255-5 "Залучення до участі у електроннокомунікаційній шахрайській організації".Так, головна мета документа — встановити окрему кримінальну відповідальність за шахрайство, яке здійснюється з використанням електронних комунікацій, зокрема діяльність професійних шахрайських кол-центрів.У законопроєкті пропонується покарання від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна за створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній. Це стосуватиметься діяльності шахрайських кол-центрів, які через телефонний зв’язок та інші електронні комунікації виманюють у громадян гроші або банківські дані, а також системних шахрайських схем, зокрема фінансових пірамід.Ба більше у документі прописано, що до відпідальності будуть притягуватися й ті особи, які займаються вербуванням людей до таких організацій.Нагадаємо, раніше Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили злочинну організацію, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. Організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу генерального прокурора. Зокрема, йдеться про заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГПУ Сергія Кропиву.6 вересня Сергія Кропиву взяли під варту з можливістю внесення застави 120 мільйонів гривень. Хоча Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила призначити 200 мільйонів грн застави..

У середу, 16 вересня, Верховна Рада провалила голосування за законопроєкт про посилення відповідальності за перевищення швидкості на дорогах.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк."Рада провалила #15348 — нові штрафи за перевищення швидкості", — заявив він.За словами політика нардепам не вистачило всього одного голосу, аби ухвалити документ. Як пояснив нардеп, у законопроєкті пропонується доповнити КУпАП новою статтею 122-6, якою визначатимуться виключно порушення, пов’язані із перевищенням встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів. Зокрема, у цій статті визначається така градація за перевищення встановлених обмежень швидкості рухутранспортних засобів:більш як на 20 км/год — штраф 680 гривень (40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);більш як на 40 км/год — штраф 2040 гривень (120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);більш як на 60 км/год — штраф 2720 гривень (160 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);більш як на 80 км/год — штраф 3400 гривень (200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);перевищення, передбачені у частинах третій або четвертій цієї статті, вчинені особою, яка п’ять та більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення будь-якого порушення, передбаченого частинами третьою або четвертою цієї статті, — 17000 гривень (1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).Нагадаємо, в Україні впродовж січня-липня 2026 року в дорожньо-транспортних пригодах загинули 1466 людей, серед яких 101 дитина. Ще 16 790 осіб отримали травми різного ступеня тяжкості.Раніше стало відомо, що в понеділок, 31 серпня, на українські дороги повернулися "фантомні патрулі". Лише за перший день роботи у Києві та Київській області вони зафіксували понад 800 порушень правил дорожнього руху..

У вівторок, 15 вересня, Кабінет міністрів України вніс до Верховної Ради проєкт закону про державний бюджет на 2027 рік. Пріоритетом, як і попередніми роками, залишається фінансування сектору безпеки й оборони.Про це повідомив сайт Верховної Ради України. Там вказано, що документ передано на розгляд керівництву, відповідному комітету та надано на ознайомлення.Ще наприкінці липня прем'єр-міністр України Сергій Корецький інформував, що уряд розпочав підготовку проєкту держбюджету на 2027 рік."Завдання уряду — подати проєкт держбюджету до Верховної Ради у встановлений законом термін — до 15 вересня", — заявляв очільник українського уряду.Він зазначав, що документ має відповідати головним завданням — зміцненню обороноздатності, забезпеченню фінансової стійкості та продуманої соціальної політики.У середині червня Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки. Вона є основою для складання проєкту державного бюджету України.Документ передбачає два сценарії розвитку подій — базовий, за якого безпекова ситуація суттєво покращиться з 2027 року, та сценарій стійкості, який враховує можливість тривалішого перебігу воєнних дій.Саме базовий сценарій покладено в основу показників бюджетної декларації. За базовим сценарієм:реальний ВВП має зрости на 4,5% 2027 року, на 5,3% 2028 року та на 6,7% 2029 року;номінальний ВВП прогнозували на рівні 11,53 трильйона гривень 2027 року та має зрости до 14,95 трильйона гривень 2029 року;інфляція, за прогнозом, має поступово сповільнюватися — з 8,9% у грудні 2027 року до 5,1% у грудні 2029 року;середньомісячна заробітна плата прогнозується на рівні 35 010 гривень 2027 року та 44 083 гривні 2029 року;курс долара на кінець 2027 року очікується на рівні 48,3 гривні.Прожитковий мінімум на одну особу планують встановити на рівні 3 559 гривень на місяць. Для працездатних осіб він становитиме 3 691 гривня, а для непрацездатних — 2 878 гривень. Остання сума є базою для розрахунку мінімальної пенсії.Водночас для визначення посадових окладів прокурорів, податківців, митників та працівників окремих державних органів пропонується залишити окремий "заморожений" прожитковий мінімум — 2 331 гривня.Нагадаємо, сьогодні народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки..

Голосування народних депутатів у Верховній Раді цього тижня — це питання державного значення. Від них залежить фінансування необхідних видатків українського бюджету.Про це Володимир Зеленський заявив у традиційному вечірньому відеозверненні."Я вдячний усім парламентарям, які сьогодні голосували позитивно у Верховній Раді. І також на цей тиждень запланована частина законопроєктів, які означають для України гроші від партнерів, якщо чесно", — зазначив він.За його словами, сім законопроєктів є в порядку денному, більшість із них — це перше читання, але кожен із них потрібен для фінансування дефіциту державного бюджету."Це питання державного значення, які стосуються всіх, абсолютно всіх в Україні, а не когось окремо — не окрему партію, групу чи особистість", — акцентував український президент.Він визнав, що деякі речі можуть бути складними, неприємними та непопулярними. Але зараз без цих речей неможливо забезпечити повну потребу нашої оборони, стійкості України."Україна — це більше ніж будь-яка партія, чи інтерес, чи піарна стратегія", — наголосив президент України.Він додав, що дефіцит треба закрити. Це мільярди доларів, які Україні можуть принести саме позитивні голосування."Я прошу всіх в нашій державі бути однаково результативними заради України", — підсумував Володимир Зеленський.Раніше народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк зазначала, що фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський теж закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Фінансування на всі необхідні статті витрат в Україні не вистачає. На це вплинула бюджетна криза. Тож зараз гроші є лише на найнеобхідніші напрямки.Про це заявила народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в Telegram.За її словами, з вівторка, 15 вересня, в Україні фінансуються лише три сфери:соціальні видатки;зарплати бюджетникам;утримання військових."Грошей у бюджеті обмаль", — констатувала нардепка.Вона акцентувала, що багато що залежить від завтрашніх голосувань депутатів Верховної Ради. Це стосується міжнародних вимог."Це посилки, сек’ютеризація. SEPA в порядку денному немає. Страшне, як бояться депутати невинного реєстру банківських рахунків і сейфів. Особливо з огляду на те, що всі в цій країні один про одного все знають, особливо, де гроші лежать і один за одним стежать", — зауважила Ольга Василевська-Смаглюк.Як відомо, сьогодні єврокомісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..

Європейські комісари надіслали нардепам листа з умовами додаткового фінансування для України. Це відбулося у відповідь на прохання України про виділення додаткового фінансування у розмірі 27 мільярдів доларів на оборону.Про це повідомило "Суспільне" з власних джерел у Верховній Раді. Журналісти зазначили, що раніше таке прохання озвучили президент України Володимир Зеленський і низка урядовців.У листі окреслено перелік законів, які необхідно ухвалити задля отримання раніше оголошеного фінансування за Ukraine Facility та Ukraine Support Loan. Там зазначені терміни виконання й обсяг фінансування, який можна отримати. Йдеться про зобов'язання, які Україна взяла на себе раніше.Зокрема, 3 вересня Єврокомісія офіційно подала до Ради ЄС документ на затвердження Восьмого траншу кредитної програми Ukraine Facility (приблизно на три мільярди євро).П’ять із 12 умов виконано для другого траншу за Ukraine Support Loan, але депутати не проголосували важливий для ЄС законопроєкт про оподаткування посилок до 150 євро."Це одна з небагатьох умов, виконання якої призведе до наповнення казни, як сказав один із посадовців ЄС. За умови виконання взятих зобов'язань Україні достатньо бюджетного фінансування на поточний рік", — ідеться в повідомленні.Окрім того, в документі згадана й необхідність поваги до національних меншин. У цьому контексті Угорщина наразі не готова розблокувати відкриття переговорних кластерів у межах вступу України до Євросоюзу. Серед причин, які Будапешт називає партнерам у ЄС, — ставлення угорського суспільства до України та питання захисту прав національних меншин.Лист підписали єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс і єврокомісарка з розширення Марта Кос.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного..