# Верховна Рада

У четвер, 15 січня, Верховна Рада відхилила законопроєкт, що пропонував позбавити права на відстрочку від призову студентів, яким виповнилося понад 25 років. Під час голосування народні депутати не набрали достатньої кількості голосів для підтримки цієї ініціативи, залишивши чинні норми без змін.Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.Як пояснив нардеп, під час засідання було відхилено відповідну правку до законодавства. Завдяки цьому студенти старшої вікової категорії, які здобувають освіту, і надалі зберігатимуть право на відстрочку від призову.Наприкінці 2025 року генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти та науки Олег Шаров заявляв, що одним із викликів вступної кампанії 2025 року стало створення недружніх умов для тих, хто хоче використовувати вступ для отримання відстрочки від мобілізації.Також у Міносвіти також повідомляли, що кількість вступників чоловічої статі у віці старше 25 років на всіх освітніх рівнях 2025 року скоротилася більш ніж удвічі порівняно з 2024 роком. Вступників чоловічої статі старше 25 років на всі рівні освіти (професійна, фахова передвища, бакалаврат, магістратура, аспірантура) 2021 року було 1 196 осіб; 2022 року — 17 614; 2023 року — 44 042 (з яких 19,7 тисячі — бакалаврат і 16,4 тисячі — аспірантура); 2024 року — 112 749 (з яких професійна освіта — 7,3 тисячі, фахова передвища — 55,6 тисячі, бакалаврат — 16,7 тисячі, магістратура — 26,1 тисячі, аспірантура — сім тисяч); 2025 року — 53 517 (з яких професійна освіта — 5,2 тисячі, фахова передвища — 24,8 тисячі, бакалаврат — 12,2 тисячі, магістратура — 9,1 тисячі, аспірантура — 2,2 тисячі).Нагадаємо, минулого тижня з’являлася інформація, що в українських закладах вищої освіти стартувала хвиля масових відрахувань через пропуски занять. Під особливим контролем опинилися вступники призовного віку, щодо яких проводять ретельні перевірки..

У четвер, 15 січня, до української столиці з офіційним візитом прибула директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва. Водночас у сесійній залі Верховної Ради депутатам не вистачило голосів для початку розгляду низки критично важливих документів, передбачених міжнародними зобов'язаннями України.Про приїзд очільниці Фонду стало відомо із соцмережі X Георгієвої.Візит очільниці МВФКрісталіна Георгієва вперше з лютого 2023 року відвідує Україну. За даними Reuters, у межах візиту заплановано зустрічі з вищим керівництвом держави, зокрема з: президентом Володимиром Зеленським, прем'єркою Юлією Свириденко, головою НБУ Андрієм Пишним та керівниками підприємств.Провал голосувань у РадіПопри візит високої гості, парламент не зміг внести до порядку денного ключові законопроєкти:Вимога МВФ (№ 14025). Документ про автоматичний міжнародний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. За нього проголосували лише 113 депутатів при необхідному мінімумі у 226 голосів.Зобов’язання за програмою Ukraine Facility:№ 14067. Модернізація систем опалення, що передбачає обов'язкове встановлення індивідуальних теплових пунктів у будівлях із централізованим опаленням. Отримав лише 161 голос "за";№ 13620. Реформа управління державним і комунальним майном для стимулювання післявоєнного економічного зростання. Набрав 146 голосів.Нагадаємо, у 2025 році Україна залучила 52,4 мільярда доларів зовнішнього фінансування. Міжнародна підтримка дозволила в повному обсязі забезпечити видатки соціально-гуманітарного напряму..

У середу 14 січня, на базі ради коаліції "Міжфракційне обʼєднання депутатів "ВПО" узгодили виплати в 3 000 гривень на місяць усім дітям зі сімей внутрішньо переміщених осіб. Вони мають розпочатися з 1 лютого 2026 року.Про це повідомив народний депутат від фракції "Слуга народу", голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.Він назвав нововведення дуже важливою інформацією для внутрішньо переміщених осіб."Попереду — юридичне оформлення прийнятого рішення у вигляді постанови. Будемо разом тримати питання під контролем", — додав нардеп.Гетманцев уточнив, що також триває робота над підвищенням рівня доходу до 10 380 гривень для інших внутрішньо переміщених осіб (з урахуванням критеріїв)."Вдячний міністру Денису Улютіну та народним депутатам із "Міжфракційного об’єднання "ВПО" Максиму Ткаченку, Руслану Горбенку, Сергію Козирю за конструктив і роботу", — підсумував Данило Гетманцев.Раніше, 24 грудня, прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявляла, що установам, які тимчасово безоплатно розміщують внутрішньо переміщених осіб, виплачуватимуть компенсації.Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін також зазначав, що Україна продовжує надавати допомогу ВПО. Щоби забезпечити підтримку таких громадян на кожному з етапів, Мінсоцполітики напрацьовує єдину модель супроводу.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Офіс омбудсмена зафіксував неприпустимі порушення на Закарпатті: відремонтоване та повністю готове місце для тимчасового проживання ВПО одна з громад вирішила використати як бізнес..

У середу, 14 січня, Верховна Рада України призначила на посаду першого віцепрем'єра та міністра енергетики Дениса Шмигаля.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк."З другої спроби Шмигаля призначили на посаду першого віцепремʼєра —міністра енергетики", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Варто зауважити, що напередодні парламент не зміг призначити Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики.Нардеп також показав на фото, як голосували за призначення Шмигаля. Свої голоси "за" віддали 247 народних обранців.Крім того, 14 січня Верховна Рада України призначила на посаду міністра оборони Михайла Федорова. Перед цим він зробив декілька заявив, в яких окреслив головні напрямки своєї роботи.Хто такий Денис Шмигаль: біографія нового міністра енергетикиНародився Денис Шмигаль 5 жовтня 1975 року у Львові. Вищу освіту здобув у Львівській політехніці — у 1997 році закінчив економічний факультет. Згодом закінчив аспірантуру Інституту регіональних досліджень НАН України.У 2003 році захистив кандидатську дисертацію на тему: "Розвиток виробничої інфраструктури регіону в умовах ринкової економіки" в Інституті регіональних досліджень. Працював керівником департаменту економіки, інвестицій, промисловості та торгівлі Львівської облдержадміністрації (2009 — 2011 роки), заступником обласного управління Фіскальної служби, віцепрезидентом компанії "Львівхолод" (від 2014 року).Шмигаль стажувався і навчався за кордоном: у Бельгії, Канаді, Грузії, Фінляндії, а також у Рейнсько-Вестфальському технічному університеті за програмою підготовки менеджерів Федерального міністерства економіки й енергетики Німеччини. Вільно володіє англійською і польською мовами.У вересні-жовтні 2009 працював помічником голови Львівської обласної державної адміністрації та в.о. начальника головного управління економіки ОДА.З жовтня 2009 до квітня 2011 керував головним управлінням економіки Львівської ОДА (2010 року головне управління економіки було перейменовано в головне управління економіки та інвестицій). З січня до грудня 2012 працює у Львівській ОДА начальником головного управління економіки та промислової політики, з січня по грудень 2013 — директор департаменту економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості Львівської ОДА.З травня до грудня 2014 працював заступником начальника головного управління Міндоходів Львівської області. З січня 2015 до січня 2017 працював у ТОВ ТПК "Львівхолод" радником президента, віцепрезидентом, генеральним директором, членом Наглядової ради.З січня 2017 до січня 2018 працював у ПАТ "ДТЕК Західенерго" заступником генерального директора з соціальних питань. З січня 2018 до липня 2019 працював директором ДТЕК Бурштинська ТЕС, виконувач обов'язків заступника генерального директора з соціальних питань ПАТ "ДТЕК Західенерго".Політична кар'єраУ 2014 році на виборах до Верховної Ради балотувався у народні депутати України як самовисуванець у 121-му виборчому окрузі (Львівська область). За результатами голосування отримав підтримку лише 188 виборців. 2015-го також балотувався до Львівської облради від партії "Народний контроль".З 4 березня 2020 року — прем'єр-міністр України, у день призначення представив новий уряд. Варто зауважити, що Шмигаль є рекордсменом за тривалістю перебування на посаді серед усіх голів уряду незалежної України (понад п'ять років). З липня 2025 року він був міністром оборони. Попередній контекст:На початку 2026 року президент Володимир Зеленський розпочав масштабні кадрові зміни у вищих ешелонах влади. Однією з головних ротацій стало призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента після звільнення Андрія Єрмака.Крім того, Зеленський змінив і керівництво Державної прикордонної служби — тимчасовим виконувачем обов’язків голови ДПСУ став Валерій Вавринюк.Окремо гарант оновив керівництво чотирьох обласних військових адміністрацій — у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській і Чернівецькій областях.2 січня Зеленський запропонував першому віцепрем'єру — міністру цифрової трансформації України Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.Також президент запропонував міністру оборони України Шмигалю обійняти посаду міністра енергетики.9 січня Денис Шмигаль і Михайло Федоров подали заяви про відставку, а 13 січня Верховна Рада України підтримала звільнення Шмигаля з посади міністра оборони та Федорова з посади міністра цифрової трансформації..

Народна депутатка України Людмила Буймістер вийшла з фракції "Батьківщина". Раніше вона приєдналася до цієї політичної сили, вийшовши з фракції "Слуги народу".Аргументацію свого виходу з фракції "Батьківщина" Людмила Буймістер надала в коментарі LB.ua. Вона пояснила це голосуванням частини "Батьківщини" за відставку голови СБУ Василя Малюка (11 нардепів), а не обшуками НАБУ та САП та підозрою голові фракції Юлії Тимошенко."Учора після незаконного рішення про звільнення з посади голови Служби Безпеки України Василя Малюка подала заяву на вихід з фракції "Батьківщина", — заявила Буймістер.Нардепка додала, що не може залишатися в команді, "яка підтримує руйнування президентом спецслужби в найкритичніший момент війни". Буймістер відома як народна депутатка IX скликання, обрана 2019 року за 223 одномандатним округом у Києві. Спочатку її обрали до Верховної Ради як представницю партії "Слуга народу", але 2021 року її виключили з фракції через низку голосувань, що суперечили позиції монобільшості (зокрема, депутатка не голосувала за антиолігархічний закон).Після певного періоду у статусі позафракційної депутатки 2025 року вона приєдналася до фракції "Батьківщина".Нагадаємо, що 14 січня антикорупційні органи повідомили очільниці фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко про підозру. В офісі політичної сили, яку вона очолює, зранку проводили обшуки.У НАБУ та САП пояснили це тим, що Юлія Тимошенко пропонувала неправомірну вигоду народним депутатам на постійній основі. Йшлося про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед. Їх розрахували на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні..

У середу, 14 січня, Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Тепер вона діятиме ще 90 днів — до 4 травня 2026 року.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. За продовження воєнного стану та загальної мобілізації проголосували 312 народних депутати. Железняк зауважив, що далі підпис мають поставити голова Верховної Ради Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський."Строк попередніх указів діє зараз і до 03 лютого (п'ятої ранку), відповідно продовження буде до 4 травня 2026 року", — наголосив Железняк.Українські депутати проголосували за продовження воєнного стану та загальної мобілізації вже 18 разів від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.Нагадаємо, у середу, 14 січня, Верховна Рада призначила на посаду міністра оборони Михайла Федорова. Перед призначенням він зробив декілька заявив, в яких окреслив головні напрямки своєї роботи..

У середу, 14 січня, Верховна Рада України призначила на посаду міністра оборони Михайла Федорова. Перед призначенням він зробив декілька заявив, в яких окреслив головні напрямки своєї роботи.Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк показав на фото, як голосували за призначення Михайла Федорова. Свої голоси "за" віддали 277 народних обранців."Це четвертий міністр оборони за час повномасштабної війни. Всі фракції дали голоси на це рішення", — зауважив Ярослав Железняк.Михайло Федоров виступив перед депутатами в українському парламенті, а також опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Зокрема, він пообіцяв провести комплексний аудит ТЦК. Урядовець наголосив на потребі "швидко, раз і назавжди" змінити систему підготовки українських військових. Федоров додав, що якісна підготовка дозволяє зменшити втрати і підвищити ефективність."Не можна ігнорувати проблему ТЦК. Після комплексного аудиту ми запропонуємо системне рішення, щоби розв’язати накопичені роками проблеми та при цьому зберегти обороноздатність країни", — наголосив він.Окрім того, Федоров анонсував "глибокий аудит" Міністерства оборони та ЗСУ для пошуку додаткових можливостей для покращення фінансового та соціального рівня забезпечення військових.Також колишній очільник Мінцифри акцентував, що Україна першою у світі створили полки штурмових дронів, один з яких став ударною силою для недавньої деокупації Куп'янська."Більше роботів — менше втрат. Більше технологій — менше загиблих. Життя українських героїв — найвища цінність. Ми не маємо права на рішення, які коштують життя наших героїв", — пояснив він.Федоров також наголосив, що зараз в Україні два мільйони українців перебувають у розшуку та 200 тисяч — у статусі тих, хто самовільно залишив частину.За його словами, метою Міноборони стане проведення армійської реформи, покращення інфраструктури на фронті та боротьба з корупцією. Серед іншого, планується перегляд заробітних плат військових.Федоров хоче, щоб Україна могла прогнозувати та запобігати атакам Росії за допомогою ШІ. Також серед завдань — створити українську протиповітряну оборону й артпостріл із лазерним наведенням. Одним із перших рішень на посаді стане базове укомплектування бригад дронами.Нагадаємо, що вчора Верховна Рада провалила голосування за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики, першого віцепремʼєр-міністра України. Крім того, питання щодо очолення Михайлом Федоровим оборонного відомства залишалося відкритим..

У середу, 14 січня, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) офіційно підтвердили підозру керівниці однієї з депутатських фракцій Верховної Ради. Юлія Тимошенко пропонувала неправомірну вигоду народним депутатам на постійній основі.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси НАБУ та САП."За даними слідства, після викриття НАБУ та САП у грудні 2025 року фактів отримання неправомірної вигоди народними депутатами України за ухвалення рішень щодо законопроєктів у парламенті, підозрювана ініціювала переговори з окремими народними депутатами щодо запровадження системного механізму надання неправомірної вигоди в обмін на лояльну поведінку під час голосувань", — ідеться в повідомленні.Тобто, як встановили антикорупційні органи, йшлося не про разові домовленості, а про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед. Їх розрахували на тривалий період.За даними НАБУ та САП, народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.Слідство встановило, що домовленості стосувалися не лише законопроєктів, а й кадрових рішень. Представники антикорупційних органів показали також вилучення грошових коштів в американській валюті під час обшуків.Антикорупційники наголосили, що зараз триває досудове розслідування. Про його результати вони пообіцяли поінформувати згодом.Як відомо, вчора та сьогодні зранку офісі політичної сили "Батьківщина", яку очолює народна депутатка Юлія Тимошенко, проводили обшуки.Нагадаємо, що сама Юлія Тимошенко вже відреагувала на ці події, назвавши дії антикорупційників "необґрунтованими та політично вмотивованими"..

У середу, 14 січня, антикорупційні органи повідомили очільниці фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко про підозру. В офісі політичної сили, яку вона очолює, зранку проводили обшуки.Про підозру політикині повідомила "Українська правда" з посиланням на джерела в політичних колах. Прессекретарка Тимошенко Марина Сорока й одним із нардепів політичної сили Сергій Власенко не відповідають на дзвінки журналістів. У Національному антикорупційному бюро також відмовилися надати коментарі."Станом на 06.30 дуже схоже, що слідчі дії НАБУ в головному офісі "Батьківщини" на Турівській тривають. Біля будівлі стоять декілька мікроавтобусів, якими можуть користуватися детективи НАБУ", — зазначив у соцмережах журналіст Євген Плінський.У вівторок ввечері НАБУ та САП інформували, що викрили керівника однієї з фракцій у Верховній Раді на корупції, водночас медійники зробили висновок, що йдеться про Юлію Тимошенко.Антикорупційні органи заявили, що керівника однієї з депутатських фракцій викрили на пропозиції неправомірної вигоди низці народних депутатів, які належать до фракцій, не очолюваних цією особою, за голосування "за" або "проти" конкретних законопроєктів.Сама Юлія Тимошенко вже відреагувала на ці події, опублікувавши відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Щойно в партійному офісі "Батьківщини" завершилися так звані "невідкладні слідчі дії", що тривали всю ніч. До права та закону вони не мають жодного стосунку. Понад 30 озброєних до зубів чоловіків без надання будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників", — написала вона.За її словами, востаннє таким чином вривалися штурмовики Януковича під час Революції Гідності. Але тоді вони хоч прикривали своє вторгнення якимось папірцем з ручного Печерського суду."Зараз же не було й цього. Лише гучні публічні заяви в Інтернеті без будь-яких доказів. Обшук — грандіозний піар-хід", — наголосила Тимошенко.Вона запевнила, що не знайшли нічого, тому просто забрали її робочі телефони, парламентські документи й особисті заощадження, інформація про які повністю відображена в офіційній декларації."Я категорично відкидаю всі абсурдні звинувачення. Видається, вибори набагато ближче, ніж здавалося. І хтось вирішив розпочати зачистку конкурентів. Це не перше політичне замовлення проти мене. Переслідування та терор — мої будні впродовж багатьох років. Я вже давно нічого не боюся, бо знаю, що чесна перед собою, перед людьми й Україною. Мене нікому не зламати та не зупинити. І цього разу ми знову доведемо правду", — у притаманному собі стилі підсумувала Юлія Тимошенко.Нагадаємо, що 27 грудня 2025 року детективи НАБУ повідомили, що у парламенті викрито організовану злочинну групу, до складу якої входили чинні народні депутати. За даними слідства, учасники групи на систематичній основі отримували неправомірну вигоду за голосування у Верховній Раді..

У вівторок, 13 січня, Верховна Рада провалила голосування за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики, першого віцепремʼєр-міністра України. Крім того, питання щодо очолення Михайлом Федоровим оборонного відомства залишилося відкритим.Про це повідомив народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. "Рада провалила призначила Шмигаля на посаду першого віцепремʼєр-міністра — міністра енергетики", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Нардеп зауважив, що голосування провалили "Слуги народу", адже "дали лише 150 голосів".Після цього у Раді виступив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Він запропонував змінити порядок денний та перейти до розгляду питань, повʼязаних з призначення нового міністра оборони. Проте нардепи "провалили голосування за розгляд питання"."Не змогли призначити і Михайла Федорова на посаду міністра оборони", — поінформував Гончаренко.Згодом нардеп додав, що на сьогодні Рада закінчила засідання. "Тобто, у нас тепер ні міністра енергетики, ні міністра оборони, ні міністра юстиції, ні міністра цифрової трансформації. На ключові посади, коли в містах тотальна проблема з відключеннями, коли на фронті важка ситуація, не змогли призначити міністрів", — прокоментував він ситуацію з голосуванням.Попередній контекст:На початку 2026 року президент Володимир Зеленський розпочав масштабні кадрові зміни у вищих ешелонах влади. Однією з головних ротацій стало призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента після звільнення Андрія Єрмака.Крім того, Зеленський змінив і керівництво Державної прикордонної служби — тимчасовим виконувачем обов’язків голови ДПСУ став Валерій Вавринюк.Окремо гарант оновив керівництво чотирьох обласних військових адміністрацій — у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській і Чернівецькій областях.2 січня Зеленський запропонував першому віцепрем'єру — міністру цифрової трансформації України Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.Також президент запропонував міністру оборони України Шмигалю обійняти посаду міністра енергетики.9 січня Денис Шмигаль і Михайло Федоров подали заяви про відставку, а 13 січня Верховна Рада України підтримала звільнення Шмигаля з посади міністра оборони та Федорова з посади міністра цифрової трансформації..

У вівторок, 13 січня, Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт "Про основні засади житлової політики". Цей рамковий документ запускає абсолютно нову систему управління житловим фондом у країні.Про це повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк. За її словами, законопроєкт №12377 — це "принциповий крок до сучасної, прозорої й передбачуваної житлової політики".Вона зауважила, що Україна десятиліттями жила у межах застарілих радянських норм житлового кодексу, ухваленого у 1983 році. Ці норми, за її словами, уже давно не відповідають викликам відбудови, мобільності населення, безпекових ризиків та сучасних європейських стандартів. Новий законопроєкт визначає:національну, регіональну та місцеву стратегії житлової політики;прозорі правила формування черг і пріоритетів;механізми розвитку орендного та соціального житла;нові стандарти планування, пов’язані з відбудовою та стійкістю громад.Шуляк наголосила, що прийняття законопроєкту важливе не лише для людей, а й для відбудови. Цей документ є "одним із маяків" програми Ukraine Facility. "Це означає конкретний результат: виконання цієї реформи відкриває для України доступ до фінансової підтримки Європейського Союзу, необхідної для стабільності бюджету, розвитку економіки та відновлення країни", — пояснила нардепка.Водночас вона зауважила, що "це ще не фінал, але фундамент закладено". Крім того, Україна отримала основу, яка дозволяє будувати майбутнє."Далі — імплементація, підзаконні акти та практична реалізація в кожній громаді. Ми не можемо відбудувати країну, спираючись на законодавство минулого століття", — поінформувала Шуляк.Нагадаємо, фахівці стверджують, що, порівнюючи первинний і вторинний ринок, можна знайти як переваги, так і недоліки у кожному з варіантів.Читайте також: Чи зміняться правила при купівлі нерухомості з 2026 року: роз'яснення Мін'юсту.

У вівторок, 13 січня, Верховна Рада підтримала звільнення Василя Малюка з посади голови Служби безпеки України (СБУ). "За" таке рішення проголосували 235 народних обранців.Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту. Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк показав, як голосували у Верховній Раді."Це остання відставка на сьогодні. Тепер перерва на одну годину та погоджувальна рада в голови з очільниками фракцій щодо призначень", — додав він.Перед голосуванням до депутатів звернувся керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія."Василь Васильович, якого ми поважаємо, любимо та цінуємо, написав заяву. Наш обов'язок, як парламентарів, із поваги до Василя Васильовича проголосувати та підтримати", — сказав він.Учора парламентський комітет із національної безпеки й оборони розглянув подання президента Володимира Зеленського про звільнення Василя Малюка з посади голови СБУ та не підтримав рішення.Однак сьогодні питання винесли на повторний розгляд, і представники комітету все ж підтримав відставку Василя Малюка.Василь Малюк оголосив про відставку з посади голови Служби безпеки України 5 січня. Володимир Зеленський подякував йому за роботу та запропонував продовжити діяльність у системі СБУ, зосередившись на асиметричних спецопераціях проти Росії.За словами президента, Малюк має зробити цей напрямок одним із найпотужніших у світі, забезпечивши необхідні ресурси та політичну підтримку.Малюк підтвердив свій намір залишатися в системі, наголосивши, що СБУ продовжить завдавати ударів окупанту в тилу та на фронті, забезпечуючи безпеку України, та наголосив на важливості єдності та взаємної довіри для протидії ворогу.Тимчасовим керівником СБУ призначено начальника Центру спецоперацій "А" Євгена Хмару, а його заступником став Іван Рудницький.Що відомо про Василя МалюкаНародився 28 лютого 1983 року в Коростишеві на Житомирщині. Генерал-лейтенант, Герой України, очолював Службу безпеки України з 7 лютого 2023 року по 5 січня 2026 року.Під його керівництвом СБУ провела низку знакових спецоперацій проти Росії. Однією з найгучніших є "Павутина" — завдано потужного удару по стратегічній авіації ворога на чотирьох аеродромах у Росії.Малюк особисто координував підготовку та виконання операцій у глибокому тилу противника, а також планував атаки на Кримський міст, використовуючи вантажівки з вибухівкою, морські та підводні дрони.Під його керівництвом після впровадження бойових морських дронів Sea Baby СБУ завдала ударів по 14 російських кораблях і знищила підводну субмарину класу "Варшав'янка" в порту Новоросійська. Крім того, служба неодноразово атакувала нафтопереробну інфраструктуру ворога, блокуючи фінансування війни Росії, та значно посилила контррозвідку.Нагадаємо, раніше сьогодні Верховна Рада України підтримала звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони та Михайла Федорова з посади міністра цифрової трансформації..

У вівторок, 13 січня, Верховна Рада України підтримала звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони та Михайла Федорова з посади міністра цифрової трансформації.Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту. Народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк повідомив, що відставку Шмигаля підтримали 265 нардепів.Як відомо, Денис Шмигаль очолив Міністерство оборони в липні 2025 року, а до цього протягом п’яти років працював прем’єр-міністром України — найтриваліше серед усіх керівників уряду за час незалежності.Його перебування на чолі Кабміну припало на кризові етапи: спершу пандемію COVID-19, а згодом повномасштабну війну Росії проти України.Також сьогодні парламент підтримав відставку Михайла Федорова з посади міністра цифрової трансформації. "За" таке рішення проголосували 270 народних обранців.Раніше, 9 січня, Шмигаль і Федоров подали заяви про відставку. Згодом президент Володимир Зеленський запропонував Шмигалю посаду першого віце-прем’єр-міністра з одночасним керівництвом міністерством енергетики. Міністерство оборони, відповідно до президентського бачення, має очолити Федоров.Зеленський пояснив цю кадрову пропозицію потребою зробити українську армію максимально технологічною — як відповідь на чисельну перевагу російських військ у штурмових діях і ракетно-дронових ударах.Попередній контекстНа початку 2026 року президент Володимир Зеленський розпочав масштабні кадрові зміни у вищих ешелонах влади. Однією з головних ротацій стало призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента після звільнення Андрія Єрмака.Першим заступником очільника президентського офісу став колишній перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця - для кращої координації між Офісом президента та МЗС.Новим керівником Головного управління розвідки Міноборони призначено Олега Іващенка, який раніше очолював Службу зовнішньої розвідки.Крім того, Зеленський змінив і керівництво Державної прикордонної служби — тимчасовим виконувачем обов’язків голови ДПСУ став Валерій Вавринюк.Згодом виконувачем обов’язків голови Служби безпеки України президент України  призначив Євгенія Хмару.Окремо Зеленський оновив керівництво чотирьох обласних військових адміністрацій — у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській і Чернівецькій областях..

У вівторок, 13 січня, комітет Верховної Ради України з питань оборони переглянув своє попереднє рішення стосовно недоцільності відставки голови Служби безпеки України Василя Малюка. Цього разу більшістю голосів підтримано його відставку.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах.Він конкретизував, що "за" проголосували 12 членів комітету, "утримався" — один (Веніславський), "проти" — п’ять (Костенко, Бобровська, Івченко, Рахманін, Фріз)."Тобто станом на зараз подання президента про звільнення Малюка з посади голови СБУ підтримано комітетом", — констатував Железняк.Він додав, що сьогодні відбудеться голосування у Верховній Раді, та висловив припущення, що вже 226+ зібрали теж.За його словами, опозиція вимагала доповідь Василя Малюка, одна представники влади запевняли, що в ній немає потреби.Також, за словами нардепа, голова фракції "Слуги народу" у Верховній Раді Давид Арахамія особисто підтвердив, що "наразі не буде внесення голови СБУ на призначення"."Якщо ми зараз не підтримаємо Василя Васильовича, я не знаю, що буде з Хмарою. Шанси буде чи не буде – як він проявить себе. Я особисто за нього виступаю. Якщо зараз провалимо, Малюка відсторонять, Хмара піде командувати "Альфою". Треба надати Хмарі максимальну підтримку, а потім призначимо на СБУ", — сказав Арахамія.Раніше деякі медіа інформували, що засідання комітету скликали на ранок 13 січня, в тому числі для того, щоби домогтися іншого рішення стосовно Малюка. Окремі нардепи навіть зізнавалися, що на них тиснуть у цьому питанні.Нагадаємо, що 5 січня Володимир Зеленський зустрічався з Василем Малюком, щоб обговорити посилення бойової складової у роботі СБУ. Президент України доручив йому зосередитися на проведенні унікальних операцій проти агресора й анонсував обрання нового очільника відомства..

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки не підтримав відставку керівника Служби безпеки України Василя Малюка.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. "Комітет ВРУ з питань оборони розглянуло подання президента Володимира Зеленського про звільнення голову СБУ Василя Малюка. І не підтримали це рішення", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Згідно з результатами голосування, рішення щодо звільнення голови СБУ підтримали сім нардепів, ще шестеро — проголосували проти, двоє — утримались.Варто зауважити, що остаточне рішення приймуть нардепи при голосуванні в сесійній залі. Для відставки Василя Малюка необхідні 226 голосів.Попередній контекст:3 січня низка ЗМІ інформували, що президент Володимир Зеленський може звільнити голову Служби безпеки України Василя Малюка.5 січня Зеленський зустрівся з екс-очільником СБУ Василем Малюком, щоб обговорити посилення бойової складової у роботі Служби безпеки України. Глава держави доручив зосередитися на проведенні унікальних операцій проти агресора та анонсував обрання нового очільника відомства.Цього ж дня генерал-лейтенант Василь Малюк подав у відставку. Він обіймав цю посаду з липня 2022 року.Своєю чергою, Зеленський 5 січня призначив тимчасового виконувача обов'язків голови Служби безпеки України. Посаду обійняв генерал-майор Євген Хмара, який очолює Центр спеціальних операцій "А" СБУ ("Альфа"), що є одним із ключових підрозділів СБУ. .