# Верховна Рада

Виплати для дітей з інвалідністю та людей з інвалідністю з дитинства можуть суттєво зрости. Нові розміри державної допомоги, додаткові надбавки на догляд і розширення соціальних послуг передбачає законопроєкт №14191, який Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував розглянути парламенту у повторному другому читанні.Як повідомили у Міністерстві соціальної політики, сім'ї та єдності України, документ передбачає не лише збільшення розмірів державної допомоги, а й розвиток соціальних послуг, додаткові гарантії для людей, які перебувають у закладах, а також посилення захисту їхніх майнових прав.Як можуть змінитися виплати для дітей з інвалідністюЗгідно із запропонованими змінами, державна соціальна допомога для дитини з інвалідністю становитиме 200% базової величини. Якщо базову величину встановлять на рівні не менше 4000 гривень, щомісячна допомога становитиме щонайменше 8000 гривень. Надалі її розмір визначатиметься щороку законом про Державний бюджет України.Окрім основної виплати, передбачена надбавка на догляд:для дитини з інвалідністю, якій за висновком лікарсько-консультативної комісії потрібен догляд, — не менше 4000 гривень;для дитини з інвалідністю підгрупи А — не менше 8000 гривень.Таким чином, загальний розмір щомісячної підтримки може становити:8000 гривень — базова допомога дитині з інвалідністю;12000 гривень — якщо дитині встановлено потребу в догляді;16000 гривень — для дитини з інвалідністю підгрупи А.Для дітей, інвалідність яких пов’язана з пораненням або ушкодженням здоров’я через вибухонебезпечні предмети, допомогу пропонують додатково збільшувати на 50% від основного розміру.Зміни для людей з інвалідністю з дитинстваЗаконопроєкт також передбачає підвищення державної соціальної допомоги для повнолітніх осіб з інвалідністю з дитинства.За базової величини у 4000 гривень виплати можуть становити:для осіб з інвалідністю І групи — не менше 8000 гривень;ІІ групи — не менше 4000 гривень;ІІІ групи — не менше 3000 гривень.Для людей з інвалідністю І групи передбачені додаткові надбавки на догляд:підгрупа А — не менше 8000 гривень (разом не менше 16000 гривень);підгрупа Б — не менше 4000 гривень (разом не менше 12000 гривень).Одинокі люди з інвалідністю з дитинства ІІ та ІІІ груп, яким офіційно визначено потребу в постійному догляді, зможуть отримувати додатково не менше 3000 гривень.Посилення соцпослугУ Мінсоцполітики зазначають, що нова модель передбачає поєднання фінансової допомоги із соціальними послугами. Серед запропонованих змін:законодавче закріплення послуги раннього втручання;супровід дітей під час інклюзивного навчання;комплексний розвиток і догляд за дитиною;послуга тимчасового відпочинку для батьків.Новий механізм виплатОкремо законопроєкт передбачає новий механізм виплати допомоги дітям з інвалідністю, які перебувають у закладах. Державна допомога зараховуватиметься на особисті рахунки дитини:10% — на поточний рахунок для особистих потреб;90% — на вкладний (депозитний) рахунок.Кошти залишатимуться власністю дитини та можуть бути використані для освіти, лікування, придбання житла або початку самостійного життя.Якщо дитина після 14 років вступає до закладу професійної, фахової передвищої або вищої освіти та проживає поза закладом, де перебувала на повному державному утриманні, допомога зараховуватиметься у співвідношенні 50% на поточний рахунок і 50% — на депозитний.Також передбачається зміна підходу до виплат повнолітнім людям з інвалідністю з дитинства, які проживають у закладах. Із 2028 року половина державної допомоги виплачуватиметься безпосередньо людині, а друга половина спрямовуватиметься закладу як оплата соціальних послуг за договором.У Мінсоцполітики зауважили, що загалом сума державної підтримки за новою системою може сягати 71 тисячі гривень на місяць. Наступним етапом має стати розгляд законопроєкту у сесійній залі Верховної Ради України.Нагадаємо, нещодавно TrueUA писав, як оформити державну допомогу, якщо батько не платить аліменти.Читайте також: Пенсії по інвалідності: розміри та умови.

У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який пропонує запровадити добровільний режим пільгового оподаткування для доходів домогосподарств. Документ передбачає можливість легалізації прибутків від разових робіт, сезонних підробітків, продажу власної продукції чи надання дрібних послуг без обов'язкової реєстрації ФОП.Про це йдеться на офіційному сайті Ради.Деталі законопроєкту №15449Відповідний проєкт закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження добровільного режиму пільгового оподаткування доходів домогосподарств" зареєстровано 28 липня 2026 року під номером 15449.Ініціаторами законопроєкту виступила група народних депутатів, серед яких Данило Гетманцев, Галина Третьякова, Євгенія Кравчук, Мар'яна Безугла, Олена Вінтоняк та інші. Головним з опрацювання документа визначено комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.Що саме пропонують депутатиЗаконодавча ініціатива спрямована на створення легальних умов для громадян, які отримують додаткові або сезонні доходи, але не зареєстровані як фізичні особи-підприємці (ФОП). Спеціальний пільговий режим стосуватиметься таких сфер діяльності:проведення разових або сезонних підробітків;продаж продукції власного виробництва;надання дрібних та побутових послуг населенню.Головний принцип пропонованих змін — добровільність сплати податку та спрощена процедура декларування таких прибутків для домогосподарств.Нагадаємо, в Україні розглядають можливість запровадження податку на відбудову. Він мав би замінити п’ятивідсотковий військовий збір після війни..

Найбільшим ризиком для Києва цієї зими стане саме постачання тепла. Російські окупанти знову загрожуватимуть балістичними ракетами, щоби створити незручності киянам.Про це повідомив член комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк в ефірі національного телемарафону "Єдині новини".Він також зазначив, що такі ж виклики стоять і перед іншими містами-мільйонниками."Київ і киян забезпечують теплопостачанням три теплоелектроцентралі. І ми розуміємо, що ворог, найімовірніше, знову та знову цілитиме і них балістичними ракетами", — пояснив нардеп.Вони є надзвичайно вразливими цілями. Фізично закрити подібні об'єкти від ракет чи дронів якимись саркофагами просто неможливо, зазначив нардеп. Створити альтернативну розподілену теплогенерацію у короткі терміни та за наявних ресурсів також не вдасться.Він зауважив, що в такій ситуації важливо максимальну кількість їх збивати. Й українські військові працюватимуть в цьому напрямку."Але в той же час Київ має свій план стійкості, й у цьому плані стійкості є альтернативні види теплопостачання для певних районів в столиці. Є альтернативні види теплопостачання в мережу для того, щоби в разі відсутності роботи якоїсь із ТЕЦ ми могли подати в мережу теплу воду та принаймні забезпечити не розмерзання мережі. Ми маємо принаймні хоча б цей мінімум забезпечити", — наголосив Нагорняк.За його словами, зараз енергетики роблять максимум для відновлення об'єктів, які зазнали руйнувань внаслідок атак, які здійснює ворог. Вони працюють цілодобово. Спеціалісти намагаються ввести обладнання в експлуатацію до перших морозів або намагатимуться надолужити вже протягом зими.Нагадаємо, 26 липня стало відомо, що українські регіони отримали енергетичне обладнання на майже 2,5 мільйона євро. Допомогу надали одразу чотири країни..

У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15440, який покликаний завчасно врегулювати проведення державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року. Ініціатива має на меті створити стабільні законодавчі умови для організації навчального процесу та екзаменів у режимі воєнного стану.Про це повідомив у Telegram-каналі голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.Предмети та формат НМТ-2027Згідно з документацією законопроєкту, для вступників до закладів вищої освіти пропонується зберегти вже звичну модель національного мультипредметного тесту (НМТ) із чотирьох дисциплін:українська мова;математика;історія України;один предмет на вибір абітурієнта.Як і під час попередньої вступної кампанії, четвертим вибірковим предметом вступники зможуть обрати іноземну мову, біологію, фізику, хімію або інші передбачені переліком дисципліни.Водночас конкретний організаційний формат проведення вступних випробувань визначатиме Міністерство освіти і науки України — залежно від безпекової ситуації в країні та організаційних можливостей. Такий підхід має поєднати чітку законодавчу рамку з необхідною гнучкістю під час ухвалення рішень.Мета законопроєктуЗаконодавці наголошують, що ухвалення нормативів заздалегідь дозволить забезпечити передбачуваність системи та дасть учням, вчителям і вишам достатньо часу для якісної підготовки без змін у останній момент:"Як неодноразово наголошував, найгірше для освіти — це невизначеність. Учні повинні вже сьогодні розуміти, до чого готуватися. Учителі мають планувати освітній процес, а заклади освіти — організовувати підготовку, спираючись на зрозумілі й стабільні правила. Саме тому важливо визначати модель проведення вступної кампанії завчасно, а не змінювати її в останній момент", — підсумував Сергій Бабак.Нагадаємо, нещодавно в Україні розгорілася дискусія щодо виключення математики з обовʼязкових іспитових предметів для школярів. Так, частина суспільства та політиків була за скасування, інші ж — проти. Попри це, Юлія Свириденко зробила чітку заяву, що наразі математика залишатиметься одним з основних предметів на НМТ..

Президент України Володимир Зеленський підписав укази стосовно продовження мобілізації та воєнного стану. Вони діятимуть щонайменше до 31 жовтня 2026 року.Про це повідомила пресслужба Верховної Ради України."Верховна Рада отримала підписані президентом України закони", — зазначили у парламенті.Йдеться про укази:4928-IX — продовжує термін дії воєнного стану з 2 серпня 2026 року на 90 діб4929-IX — продовжує термін проведення мобілізації з 2 серпня 2026 року на 90 діб.Варто зазначити, що це вже 20 продовження цих режимів від початку повномасштабного вторгнення.Як відомо, під час воєнного стану військовозобов'язані чоловіки віком від 18 до 60 років повинні виконувати низку встановлених законом вимог. Зокрема, вони мають:перебувати на військовому обліку за місцем проживання або перебування;своєчасно оновлювати персональні дані в Єдиному державному реєстрі;постійно мати при собі паспорт і військово-обліковий документ — у паперовій чи електронній формі;з'являтися до ТЦК чи навчальних центрів у визначені терміни;раз на рік проходити військово-лікарську комісію для визначення придатності до військової служби.Обов'язковій мобілізації підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років, які визнані придатними за станом здоров'я та не мають законних підстав для відстрочки. Перед направленням до військових частин усі мобілізовані проходять базову військову підготовку в навчальних центрах.Нагадаємо, що уряд продовжує дерегуляцію й адаптацію процедур до вимог воєнного часу в ключових сферах. Зокрема, важливі зміни відбуваються у сфері забезпечення Сил оборони..

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький і голова Верховної Ради Руслан Стефанчук визначили конкретні кроки для посилення координації роботи уряду та парламенту.Про це Сергій Корецький повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Уряд регулярно проводитиме зустрічі з керівниками фракцій і груп Верховної Ради. Домовилися посилити координацію між комітетами та міністерствами", — наголосив очільник українського Кабміну.Також відновиться робота Ради коаліції, щоби підвищити якість урядових законопроєктів і забезпечити ефективну взаємодію Кабінету міністрів і Верховної Ради.Корецький і Стефанчук провели детальний аналіз міжнародних зобов'язань, щоби синхронізувати їх виконання з парламентом."На майбутнє домовились узгоджувати наші позиції в діалозі з партнерами", — зауважив прем’єр-міністр України.Також очільники двох органів влади запланували провести ревізію перехідних положень кожного закону, які містять доручення Кабінету міністрів.Окрім того, вони обговорили підготовку програми діяльності українського уряду, визначили пріоритети законодавчої роботи."Насамперед це підтримка Сил оборони, інтеграція України до Європейського Союзу та соціальна політика", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн провела першу телефонну розмову з новопризначеним прем'єр-міністром України Сергієм Корецьким. Серед головних тем — спільне виробництво безпілотників, захист енергетичної інфраструктури та євроінтеграція України..

Народні депутати у деклараціях за 2025 рік вказали подарунки на десятки й навіть сотні мільйонів гривень. Найбільший із них задекларував лідер "Європейської Солідарності" Петро Порошенко, який передав дружині майже мільярд гривень у негрошовій формі.Про це свідчить дослідження декларацій народних депутатів за 2024-2025 роки, проведене аналітиками R&D-центру YouControl.Так, у декларації Петра Порошенка зазначено, що у 2025 році його дружина Марина Порошенко отримала від нього подарунок у негрошовій формі на 988,7 млн грн. Водночас сам нардеп залишається найбагатшим серед чинних парламентарів за обсягом грошових активів — 5,38 млрд грн.Ще один великий подарунок задекларував представник депутатської групи "Платформа за життя та мир" Юрій Бойко. Згідно з декларацією, його дружина Віра отримала 15,8 млн грн у подарунок від сина Анатолія Бойка. Окрім цього, у її доходах зазначені дивіденди, банківські відсотки та заробітна плата.Водночас у декларації депутата групи "Відновлення України" Миколи Тищенка дорогих подарунків уже немає. Його сукупний дохід за 2025 рік скоротився майже на 70%. У дослідженні пояснюють, що роком раніше депутат задекларував подарунок від Алли Барановської на 12,6 млн грн, тоді як у 2025 році його доходи складалися лише із заробітної плати та коштів від відчуження рухомого майна.Аналітики зазначають, що саме великі подарунки від членів родини або близьких осіб нерідко суттєво впливають на загальний рівень задекларованих доходів народних депутатів та можуть кардинально змінювати фінансові показники порівняно з попереднім роком.Додамо, раніше стало відомо, що сукупний дохід народних депутатів фракції "Слуга народу" у 2025 році становив 762,7 млн грн, що на 10,5% більше, ніж роком раніше. Водночас доходи окремих парламентарів за рік зросли майже у дев'ять разів..

Народний депутат Вадим Столар задекларував найбільший обсяг грошових активів серед членів депутатської групи "Відновлення України". За підсумками 2025 року їхня сума сягнула 1,1 млрд грн.Про це свідчить аналіз декларацій народних депутатів за 2024-2025 роки, проведений аналітиками YouControl. Попри те, що сукупний дохід депутатської групи "Відновлення України" у 2025 році скоротився майже на 35,8% — до 84,8 млн грн, Вадим Столар залишився її найбагатшим представником за рівнем доходів. За рік він задекларував 44,3 млн грн.Водночас саме Столар продемонстрував найбільше скорочення доходів у грошовому еквіваленті серед колег по депутатській групі — на 41,4 млн грн порівняно з 2024 роком."Дохід Вадима Столара зменшився в основному за рахунок скорочення суми дивідендів від АТ "ГЕНЕЗИС" та заробітку  особи, які спільно проживають та не перебувають у шлюбі, Валерії Бойко", — зауважили аналітики.Попри це, Столар задекларував найбільший обсяг грошових активів не лише у своїй депутатській групі, а й фактично зосередив понад половину всіх її грошових активів. Їхня сума становить 1,1 млрд грн.Друге та третє місця за рівнем доходів у групі "Відновлення України" посіли Валерій Гнатенко із 6,9 млн грн та Роман Іванісов із 6,1 млн грн. Порівняно з 2024 роком склад трійки лідерів не змінився.Додамо, раніше стало відомо, що сукупний дохід народних депутатів фракції "Слуга народу" у 2025 році становив 762,7 млн грн, що на 10,5% більше, ніж роком раніше. Водночас доходи окремих парламентарів за рік зросли майже у дев'ять разів.Читайте також: Названо найбагатшого нардепа України: хто очолив рейтинг за деклараціями.

Народні депутати України розпочали реєстрацію запиту до президента Володимира Зеленського з вимогою звільнити Олександра Сирського з посади головнокомандуючого Збройних сил України.Про це повідомив народний депутат України з фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він пояснив, що рішення щодо вищого командування ЗСУ ухвалює тільки президент як головнокомандувач. Це — стаття 106 Конституції України."Але народні депутати наділені правом направити запит на адресу президента. Це не просто документ, а документ, який мають підтримати 226+ нардепів. Тобто рішення парламенту", — зауважив Железняк.Він додав, що саме тому виникнула ініціатива зареєструвати запит від народних депутатів з вимогою:розглянути питання щодо звільнення генерала Олександра Сирського з посади головнокомандувача Збройних сил України;розглянути питання щодо призначення нового головнокомандувача Збройних сил України на основі критеріїв професійної ефективності й орієнтації на вимірюваний технологічний результат;ініціювати запровадження процедури регулярного звітування вищого військового командування перед профільним комітетом Верховної Ради України в закритому режимі з метою відновлення балансу демократичного цивільного контролю.. "До цього звернення до понеділка може приєднатися кожен народний депутат, картка документа — 2293799", — деталізував представник фракції "Голос".Ярослав Железняк пообіцяв періодично публікувати, хто поставив свої підписи. На його переконання, це та мінімальна дія, яку вже зараз можуть зробити парламентарі, щоби почути волю людей на вулиці.Нагадаємо, що, за інформацією видання Financial Times, Володимир Зеленський розглядає можливість звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Зараз український президент шукає йому гідну заміну..

Сукупний дохід народних депутатів фракції "Слуга народу" у 2025 році становив 762,7 млн грн, що на 10,5% більше, ніж роком раніше. Водночас доходи окремих парламентарів за рік зросли майже у дев'ять разів.Про це свідчить дослідження аналітиків R&D-центру YouControl, які проаналізували декларації народних депутатів за 2024-2025 роки.Зазначається, що зростання доходів зафіксували у понад половини депутатів фракції — у 133 народних обранців. Найбільший приріст продемонстрували Олег Семінський, чий дохід зріс на 6,2 млн грн (+831,5%), та Руслан Горбенко — на 27,7 млн грн (+799%)."Збільшення доходу Олега Семінського переважно зумовлене отриманням дивідендів від АТ "ЗНВКІФ "ПРАЯ". Народний депутат є кінцевим бенефіціарним власником цієї компанії, яка входить до корпоративної групи “Група Олега Семінського”, де він виступає ключовою особою. Руслан Горбенко — 31,1 млн грн, що майже у 9 разів більше, ніж у 2024-му. Основне зростання забезпечили дивіденди від ТОВ "ІНТЕРГУМА-2010". Компанія входить до складу корпоративної групи “Група родини Горбенко”, а сам нардеп є її ключовою особою", — зауважили у відомстві.Найбільші доходи серед депутатів фракції у 2025 році задекларували:Андрій Герус — 95,5 млн грн. Майже 80% цієї суми становив дохід від погашення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).Руслан Горбенко — 31,1 млн грн, що майже у дев'ять разів більше, ніж роком раніше.Жан Беленюк — 29,69 млн грн, із яких 24,3 млн грн припадає на погашення ОВДП.Водночас не всі депутати фракції покращили свої фінансові показники. Найбільше падіння доходів зафіксували у Олександра Куницького, Ольги Савченко та Олега Тарасова.Так, згідно з декларацією, Олександр Куницький у 2025 році не задекларував жодних доходів. Ольга Савченко втратила 89,4% доходу через відсутність у декларації співмешканця, який у 2024 році забезпечував основну частину сімейного заробітку. Олег Тарасов задекларував на понад 23 млн грн менше, ніж роком раніше, оскільки суттєво скоротилися подарунки, які становили основну частину його доходів.Крім того, найбільші грошові активи серед депутатів фракції задекларували Олександр Сова — 256,6 млн грн та Олег Семінський — 169,4 млн грн.Додамо, раніше стало відомо, що п'ятий президент України, народний депутат Петро Порошенко очолив рейтинг найбагатших парламентарів за підсумками декларацій за 2025 рік. Він задекларував понад 5,3 млрд грн грошових активів, а його доходи становили майже дві третини від сукупних доходів усіх чинних народних депутатів..

П'ятий президент України, народний депутат Петро Порошенко очолив рейтинг найбагатших парламентарів за підсумками декларацій за 2025 рік. Він задекларував понад 5,3 млрд грн грошових активів, а його доходи становили майже дві третини від сукупних доходів усіх чинних народних депутатів.Про це свідчить дослідження аналітиків R&D-центру YouControl, які проаналізували декларації народних депутатів за 2024-2025 роки.За даними дослідження, сукупний дохід членів фракції "Європейська Солідарність" у 2025 році сягнув 4,1 млрд грн, що становить близько 68% від загального доходу всіх народних депутатів. Водночас 98% цієї суми припадає саме на Петра Порошенка.Найбільшим джерелом його доходів стали дивіденди від швейцарської компанії Sequent Schweiz AG у розмірі 824,4 млн грн. Крім цього, значну частину задекларованих доходів сформували проценти та виплати від погашення облігацій іноземних компаній. Також Порошенко задекларував найбільший обсяг грошових активів серед усіх чинних парламентарів — 5,38 млрд грн.У дослідженні зазначається, що у 2025 році дружина народного депутата Марина Порошенко отримала від нього подарунок у негрошовій формі на суму 988,7 млн грн. "Петро Порошенко з 12.02.2025 року знаходиться під дією санкцій РНБО і є однією з ключових осіб корпоративної групи "Укрпромінвест", — зазначили аналітики.Друге та третє місця за рівнем доходів у фракції "Європейська Солідарність" посіли Олексій Гончаренко із 10,8 млн грн та Андрій Лопушанський із 7,6 млн грн. Значну частину їхніх доходів сформували прибутки членів сімей. Зокрема, дружина Гончаренка отримала 7,6 млн грн доходу від підприємницької діяльності, а дружина Лопушанського — 6,6 млн грн.Додамо, наприкінці червня народному депутату України Миколі Тищенку оголошено підозру. Йдеться про вимагання хабаря, відмивання мільйонів гривень і брехню в декларації.Читайте також: Уряд схвалив бюджетну декларацію до 2029 року: що прогнозують для економіки.

У четвер, 16 липня, відбулося перше засідання нового складу Кабінету міністрів України під керівництвом Сергія Корецького. Урядовці визначили на ньому першочергові пріоритети.Про це повідомив Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Дякую всім міністрам за готовність до інтенсивної роботи. Для кожного члена уряду головними критеріями стануть ефективність, відповідальність і результат", — акцентував він.Прем’єр-міністр додав, що уряд працюватиме над виконанням завдань, визначених президентом України та Верховною Радою."Попереду дуже багато роботи", — запевнив Сергій Корецький.Раніше його кандидатуру та весь оновлений склад уряду затвердили народні депутат українського парламенту. Наразі вакантними залишаються посади очільників Міноборони та Міністерства закордонних справ. Ці дві посади за процедурою голосуються окремо, а кандидатів подає президент."Дякую народним депутатам за підтримку. Новий уряд розпочинає роботу негайно. Нам необхідні швидкі, дієві рішення, які посилять оборону, безпеку, стійкість енергосистеми та підтримку людей", — наголосив Сергій Корецький.Сергій Корецький — український підприємець та менеджер у нафтогазовій галузі. Голова правління НАК "Нафтогаз України". Здобув вищу освіту за спеціальностями "Автомобілі та автомобільне господарство" (2001) та "Економіка підприємства" (2005) у Луцькому технічному університеті та за спеціальністю "Видобування нафти і газу" в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. У 2019 році пройшов навчання за програмою Executive MBA у Києво-Могилянській бізнес школі.У листопаді 2022 року, після відчуження акцій компанії на користь держави, був призначений директором ПАТ "Укрнафта" та АТ "Укртатнафта", де працював до травня 2025 року. У травні 2025 року очолив правління НАК "Нафтогаз України".Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський розповів під час традиційного вечірнього відеозвернення, що сильна сторона Корецького — робота саме в державних енергетичних компаніях. За його словами, він прийшов в "Укрнафту", змінив процеси в компанії після олігархічного контролю — "Укрнафта" завдяки Сергію розпочала працювати реально на державу..

У стінах українського парламенту виникли серйозні проблеми з призначенням нового очільника оборонного відомства. Наразі у сесійній залі немає необхідної підтримки для затвердження кандидатури Ігоря Клименка на посаду міністра оборони.Про це на сторінці в Facebook повідомив народний депутат Ярослав Железняк.Формальна фракція та засідання щодо МіноборониЗа словами Железняка, парламентська фракція "Слуга Народу" вже провела формальне засідання та затвердила список кандидатур на міністерські крісла у новому Кабінеті міністрів під керівництвом Корецького. Жодних несподіваних коригувань у цьому переліку не відбулося. Проте питання з керівником оборонного відомства залишається відкритим, оскільки голосувати за Клименка сьогодні не планують через відсутність голосів.Нардеп пояснив, що за процедурою, народні обранці спочатку проголосують за запропонований список урядовців, за винятком кандидатур від президента, якими є очільники МЗС та Міноборони. Після цього, орієнтовно о 16:00, монобільшість знову збирається на окреме засідання фракції, де обговорюватиметься виключно питання майбутнього керівника Міністерства оборони.Загроза нового корупційного скандалуАналізуючи запропонований склад Кабміну, Железняк назвав його загалом непоганим, проте вказав на серйозні ризики щодо однієї з ключових посад. Потенційне призначення Миколи Калашника на посаду міністра інфраструктури та відновлення України може обернутися черговою кризою. Цей кандидат має проблеми з репутацією, подібні до тих, які раніше призводили до швидких відставок посадовців через антикорупційні розслідування.Железняк іронічно зауважив, що поява вже третього очільника цього міністерства із підозрою від НАБУ є тривожним сигналом для всієї системи відбудови країни."Але, щоб не було ніяких сумнівів та потім не говорили "ой, а ми ж не знали..." — підсумував нардеп.Нагадаємо, 16 липня колишній очільник оборонного відомства Михайло Федоров вперше зустрівся з журналістами після свого звільнення з посади керівника Міністерства оборони. Ексміністр відверто розповів про взаємини з главою держави, блокування військових реформ та складні переговори щодо обмеження роботи супутникового зв'язку для ворога. .

Кандидат на посаду прем'єр-міністра України Сергій Корецький заявив, що наступна зима може виявитися ще складнішою, ніж попередня. Саме тому підготовка до опалювального сезону стане одним із головних завдань нового уряду.Про це він заявив під час виступу у Верховній Раді перед голосуванням за його призначення на посаду прем'єр-міністра."Чітко усвідомлюю, що ця зима може бути ще складнішою. Тому ми маємо бути згуртованими та рішучими, щоб зберегти людей і забезпечити системи життєзабезпечення держави", — наголосив Корецький.За його словами, серед першочергових завдань уряду — забезпечення потреб Сил оборони України, масштабування військово-промислового комплексу, підтримка населення та посилення соціального захисту, особливо у прифронтових громадах.Також він назвав ключовими напрямками роботи підготовку до наступного опалювального сезону, підтримку українського бізнесу, поглиблення співпраці з міжнародними партнерами, залучення й ефективне використання міжнародної допомоги, а також продовження курсу на вступ України до Європейського Союзу.Нагадаємо, 15 липня фракція "Слуга народу" провела зустріч із Сергієм Корецьким, під час якої обговорили його бачення роботи Кабінету Міністрів та майбутню структуру уряду..

У четвер, 16 липня, парламент ухвалив рішення щодо призначення нового очільника Кабінету міністрів України, підтримавши відповідне подання. Ним став Сергій Корецький, чию кандидатуру більшістю голосів затвердили народні депутати під час пленарного засідання.Голосування у сесійній заліПитання призначення нового глави уряду було ключовим на порядку денному парламентського засідання. Після представлення програми та короткого обговорення відбулося результативне голосування, яке продемонструвало консолідацію монобільшості навколо кадрового рішення. Кандидатуру Корецького підтримали 289 депутатів Верховної Ради. Найближчим часом новообраний прем'єр має представити оновлений склад урядової команди.Сергій Корецький — український підприємець та менеджер у нафтогазовій галузі. Голова правління НАК "Нафтогаз України". Здобув вищу освіту за спеціальностями "Автомобілі та автомобільне господарство" (2001) та "Економіка підприємства" (2005) у Луцькому технічному університеті та за спеціальністю "Видобування нафти і газу" в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. У 2019 році пройшов навчання за програмою Executive MBA у Києво-Могилянській бізнес школі.У листопаді 2022 року, після відчуження акцій компанії на користь держави, був призначений директором ПАТ "Укрнафта" та АТ "Укртатнафта", де працював до травня 2025 року. У травні 2025 року очолив правління НАК "Нафтогаз України"Зміни в уряді: що відомоЯк відомо, 12 липня президент Володимир Зеленський анонсував кадрові зміни в Україні, зокрема, оновлення Кабінету міністрів. За словами гаранта, відтепер в нашій державі за кожен пріоритетний зовнішньополітичний напрямок відповідатиме конкретна людина зі значним досвідом, яка здатна реалізувати те, про що є домовленості на рівні лідерів і що очікує український народ.Уже 14 липня Верховна Рада підтримала відставку Юлії Свириденко з посади прем'єр-міністра та відповідно всього Кабміну. Водночас після своєї відставки вона оприлюднила заяву, у якій підбила підсумки роботи уряду та подякувала всім, хто був залучений до прийняття важливих рішень.15 липня фракція "Слуга народу" провела зустріч із Сергієм Корецьким, під час якої обговорили його бачення роботи Кабінету Міністрів та майбутню структуру уряду.Нагадаємо, 12 липня президент Володимир Зеленський провів зустрічі із міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком та міністром оборони Михайлом Федоровим..