# Верховна Рада

У четвер, 18 червня, відбудеться позачергове засідання Верховної Ради України. Головна потреба такого зібрання — розблокування законопроєкту про фінансування армії.Про це повідомив керівник фракції "Слуги народу" в українському парламенті Давид Арахамія."Верховна Рада збереться на засідання у четвер, 18 червня, аби розблокувати законопроєкт про фінансування армії, який заблокувала фракція "Європейська Солідарність", — написав він у своєму Telegram-каналі.За його словами, зсідання відбудеться на прохання міністра оборони України Михайла Федорова. Арахамія додав текст листа від нього на адресу голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука.. Таку інформацію підтвердив і голова комітету з питань з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (фракція "Слуга народу")."Верховна Рада позачергово збереться у четвер, 18 червня, аби розблокувати заблокований опозицією законопроєкт про фінансування армії", — написав він у своїх соціальних мережах.Верховна Рада 10 червня ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 15224 про внесення змін до закону "Про державний бюджет України на 2026 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки й оборони.Водночас в українському парламенті зареєстровано сім проєктів постанов про скасування голосування за цей закон. Авторами шести проєктів постанов є народні депутати з фракції "Європейська солідарність", ще один — зареєструвала член депутатської групи "За майбутнє" Анна Скороход.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Міністерство оборони України розробляє фундаментальні законодавчі зміни, спрямовані на посилення соціального захисту та врегулювання правового статусу захисників. Проєкт реформи передбачає суттєве переформатування системи фінансового забезпечення армії, а також розв'язання нагальних питань проходження служби..

У вівторок, 16 червня, стало відомо про смерть Сергія Осики — українського народного депутата IV, V та VI скликань, міністра зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України з 1994 по 1999 роки.Про це повідомила Верховна Рада України в дописі в Telegram-каналі парламенту."Зі сумом повідомляємо про смерть народного депутата України IV, V та VI скликань Сергія Осики", — йдеться в повідомленні.Сергій Осика був одним із науковців, які готували проєкт Конституції України до голосування у сесійній залі. Він входив до складу Конституційної комісії від президента України 1994-1996 років."Сергій Осика обіймав посаду віцепремʼєр-міністра. Під час роботи у Верховній Раді був членом комітету з питань правової політики, заступником голови комітету з питань фінансів і банківської діяльності, заступником голови комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, першим заступником голови комітету з питань економічної політики", — зазначили у Верховній Раді України.За свою державницьку діяльність нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня й орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня."Щирі співчуття рідним і близьким, друзям, колегам та всім, хто знав і поважав Сергія Осику. Вічна пам’ять", — підсумували в повідомленні.Як відомо, 2002 року Осика став народним депутатом як самовисуванець. 2006 року переобрався до Верховної Ради від партії "Блок Юлії Тимошенко".Згодом, 2012 року, голосував за закон України "Про засади державної мовної політики", або відомий закон Колесніченка-Ківалова. Документ розширював права російської мови в Україні. Помер Сергій Осика 15 червня 2026 року.Нагадаємо, що 18 травня помер народний депутат декількох скликань Степан Кубів. Сумну звістку про смерть колеги підтвердили у Верховній Раді України..

У середу, 10 червня, Верховна Рада ухвалила важливі зміни до державного бюджету, які дозволять виділити додаткове фінансування на стратегічні напрямки енергетичної безпеки. Головний акцент у прийнятому рішенні зроблено на забезпечення стабільного та безпечного функціонування Чорнобильської атомної електростанції і прилеглої зони відчуження.Про це повідомив перший віцепрем'єр — міністр енергетики України Денис Шмигаль.Фінансування безпеки Чорнобильської АЕСЗа словами міністра, парламентські зміни до головного фінансового документа країни дозволять додатково виділити майже 600 мільйонів гривень на потреби Чорнобильської АЕС та зони відчуження. З цієї суми понад 525 мільйонів гривень буде спрямовано безпосередньо на підтримку в безпечному стані енергоблоків і об’єкта "Укриття", а також на фінансування поточної роботи персоналу станції.Ще понад 72 мільйони гривень уряд планує використати для підтримання належного екологічного стану на території зони відчуження. Ці гроші підуть на постійний моніторинг радіоактивної території та фінансування протипожежних заходів.Підтримка шахтарів та захист від кібератакОкрім ядерної безпеки, народні депутати передбачили значні фінансові ресурси для підтримки українських гірників та захисту віртуальної інфраструктури. Зокрема, ухвалені зміни передбачають:спрямування понад 127 мільйонів гривень на розвиток вугільної галузі;виконання в повному обсязі всіх соціальних зобов’язань перед працівниками цієї сфери;виділення додаткових коштів на посилення кіберзахисту та модернізацію IT-інфраструктури Міністерства енергетики.Шмигаль наголосив, що енергетична сфера на сьогодні залишається надважливим фактором стабільності та стійкості української держави, тому швидка фінансова реакція на виклики є критично необхідною для країни.Нагадаємо, раніше український парламент ухвалив стратегічні зміни до головного фінансового документа країни, спрямувавши колосальні додаткові кошти на потреби сектору безпеки. Окрім безпосереднього фінансування армії, значна частина грошей піде на захист міст від ворожих атак на енергетичну інфраструктуру..

У середу, 10 червня, Верховна Рада України підтримала законопроєкт, який передбачає суттєве покращення соціальних гарантій для співробітників Державної служби з надзвичайних ситуацій та Національної поліції. Документ встановлює мінімальний рівень грошового забезпечення та оновлює систему надбавок для тих, хто щодня працює в умовах війни.Про це повідомив очільник Міністерства внутрішніх справ Ігор Клименко.Нові соціальні стандарти для ДСНС та НацполіціїПосадовець наголосив, що законопроєкт, за який проголосували 269 народних депутатів, має на меті підвищити соціальний захист тих, хто перебуває на передовій внутрішньої безпеки країни. В умовах повномасштабної війни, яку розв’язала Росія, навантаження на працівників ДСНС та Національної поліції значно зросло. Вони першими ліквідовують наслідки ворожих обстрілів, евакуюють цивільне населення, оперативно гасять пожежі, документують воєнні злочини та цілодобово забезпечують правопорядок.Що передбачають зміниЗгідно з ухваленим документом, держава гарантує своїм захисникам гідний рівень грошового забезпечення. Ключові зміни передбачають:встановлення мінімального рівня грошового забезпечення в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;запровадження оновленої системи надбавок за вислугу років;впровадження нової структури виплат для відповідних категорій працівників.Міністр внутрішніх справ висловив вдячність народним обранцям, зокрема представникам Комітету з питань правоохоронної діяльності, за підтримку цієї ініціативи. Це рішення є важливим кроком у вираженні поваги до служби людей, які в найважчі часи для держави залишаються на варті безпеки громадян та першими приходять на допомогу.Нагадаємо, при звільненні з військової служби захисники в Україні мають право на одноразову грошову допомогу. Розмір і порядок її нарахування залежать від категорії військовослужбовця та підстави звільнення..

Міністерство освіти та науки України не підтримує депутатський законопроєкт щодо зменшення кількості предметів національного мультипредметного тесту (НМТ). У відомстві проти встановлення математики як предмета на вибір.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий під час спілкування з журналістами в четвер, 4 червня."Уряд подав законопроєкт щодо умов вступу на 2027 рік, він відповідає тим умовам, які є наразі 2026 року. Альтернативний законопроєкт, який передбачає дещо інші умови стосовно математики, ми не підтримуємо категорично", — зазначив він.Міністр наголосив, що НМТ саме для того, щоби підтвердити ключову спроможність читати, писати та рахувати, а математика повинна бути обов’язковим предметом."Скасування математики чи історії, вилучення їх з обов’язкових предметів НМТ — це абсурд, це не приведе до жодних позитивних змін для нас як для країни", — наголосив Лісовий.Як відомо, раніше голова підкомітету з питань вищої освіти комітету Верховної Ради з питань освіти, науки й інновацій Юлія Гришина разом із групою з близько 50 народних депутатів зареєструвала альтернативний законопроєкт №15254-1. Він пропонує з 2027 року змінити формат НМТ і зменшити кількість обов’язкових предметів.Згідно з пропозицією, тест може складатися з:двох обов’язкових предметів (українська мова й історія України);одного предмета на вибір вступника.У такій моделі математика залишиться, але стане вибірковою дисципліною — залежно від спеціальності. Автори ініціативи пояснили, що теперішній формат (чотири предмети в один день і тривале тестування) створює надмірне психологічне навантаження та ризики через повітряні тривоги під час іспитів.Депутатська ініціатива вже отримала різку критику як із боку частини освітян і колишніх урядовців, так і від значної частини суспільства.Нагадаємо, що 20 травня в Україні розпочалися основні сесії національного мультипредметного тесту. Після завершення виконання завдань НМТ кожен учасник одразу дізнається кількість тестових балів, яку він набрав за кожен предмет. Водночас для конкурсного відбору до вишів використовуються оцінки переведені в шкалу 100-200 балів (рейтингові бали). Інформацію про результати основних сесій НМТ розмістять у персональних кабінетах учасників до 3 липня, додаткових — до 29 липня..

У четвер, 4 червня, на розгляд Верховної Ради України внесли новий законопроєкт, який декриміналізує дорослий контент. До того ж він має зруйнувати схеми, на яких наживаються недобросовісні правоохоронці.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Після провалу парламентом законопроєкту про декриміналізацію дорослого контенту ми провели консультації з різними фракціями та групами. В тому числі, щоби знайти позиції, які можуть отримати підтримку більшості парламенту", — написав він.За його словами, внаслідок таких консультацій швидко напрацювали та внесли новий законопроєкт №15294, який:значно посилює відповідальність за злочини проти дітей, в тому числі за виготовлення та розповсюдження дитячої порнографії;прибирає старі радянські норми, тобто дублює норми про декриміналізацію дорослого контенту."За реальні злочини буде відповідальність. За дії дорослих серед дорослих, прибираємо середньовіччя та годівницю для недобросовісних правоохоронців", — наголосив нардеп.Він також поінформував, що законопроєкт підписало 45 народних депутатів від майже всіх фракцій та груп Верховної Ради включно з керівництвом парламенту, фракцій і парламентських комітетів."Серед авторів люди з дуже різними баченнями, ідеологією, релігійними переконаннями. Але тут всі дійшли до спільного бачення та компромісу", — наголосив Ярослав Железняк.Він додав: враховуючи, що вже у вівторок Рада планує схвалити оподаткування електронних платформ, то й це питання має бути розглянуто максимально швидко."Це буде третя спроба законодавчого вирішення проблеми, але сподіваюся, що цього разу вже остаточна й успішна", — підсумував нардеп.Нагадаємо, що ще в липні минулого року президент України Володимир Зеленський відреагував на ініціативу громадян щодо декриміналізації порно..

Будь-які вибори в Україні через "Дію" неможливі. Й на це є щонайменше декілька причин. Розмови про повну цифровізацію держави не можуть вплинути на таку ситуацію.Про це заявив тимчасовий виконувач обов’язків міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков у коментарі "РБК-Україна".Він зазначив, що розмови про можливі вибори в "Дії" тривають із перших днів запуску екосистеми. Але це комплексне питання.По-перше, законодавча база для цього відсутня. Водночас держпідприємство "Дія" та Мінцифра діють винятково на основі законів і чинної нормативної бази."По-друге, у Конституції чітко вказано, що кожен українець повинен голосувати таємно, тобто має бути збережена таємниця голосування. Зробити це можливо винятково фізично в кабінці для голосування, де тільки ти знаєш за кого голосуєш", — зазначив Борянков.Таким чином проведення виборів у "Дії" станом на теперішній момент залишається неможливим.Раніше президент України Володимир Зеленський і Центральний виборчий комітет заявляли, що проведення виборів можливе лише після завершення війни. У ЦВК також зазначали, що для повноцінної підготовки виборчого процесу знадобиться щонайменше шість місяців.Нагадаємо, радник голови Офісу президента Михайло Подоляк окреслив умови та можливі терміни запуску виборчого процесу в Україні після війни. Він наголосив, що старт виборчих процедур в Україні напряму залежить від завершення активної фази бойових дій. Ідеться не про сам день голосування, а про запуск усіх необхідних процедур — підготовки виборчої інфраструктури, оновлення реєстрів і організації безпечного процесу..

У понеділок, 1 червня, Центральна виборча комісія визнала політолога Миколу Давидюка обраним народним депутатом від партії "Голос". Він працюватиме у Верховній Раді замість Володимира Цабаля, який склав мандат.Про це повідомив сайт ЦВК. Там зазначили, що до Центральної виборчої комісії з апарату Верховної Ради України надійшов документ, що засвідчує дострокове припинення повноважень народного депутата України Володимира Цабаля у зв’язку з особистою заявою.Володимира Цабаля обрали на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичної партії "Голос".ЦВК розглянула вказаний документ та визнала Миколу Давидюка, наступного за черговістю кандидата, включеного до виборчого списку політичної партії "Голос" під № 27, обраним народним депутатом України на цих виборах."Для реєстрації народним депутатом України Микола Давидюк не пізніш як на 20 день із дня офіційного оприлюднення рішення ЦВК має подати до комісії визначені виборчим законодавством документи. Своєю чергою ЦВК не пізніш як на п’ятий день з дня їх отримання ухвалює відповідне рішення", — йдеться в повідомленні.Що відомо про Миколу ДавидюкаЦе відомий український політолог, громадський діяч, блогер, автор аналітичних книг і політичний експерт.Закінчив Національний педагогічний університет імені Драгоманова (іспанська мова та зарубіжна література). Проходив стажування за програмами у престижних західних інституціях, зокрема, в Harvard Kennedy School.Він є засновником декількох аналітичних центрів. Регулярно виступає коментатором у всеукраїнських та міжнародних ЗМІ, веде власний популярний YouTube-канал, де аналізує геополітику та події російсько-української війни.Давидюк 2019 року став співзасновником громадсько-політичного руху "Дій з нами". Автор книг "Як працює путінська пропаганда" та "Як зробити Україну успішною?", які перекладені декількома мовами.У публічному просторі зазначалося, що він перебуває у стосунках із головною редакторкою видання "Українська правда" Севгіль Мусаєвою.Нагадаємо, що 8 квітня Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки Дар'ї Володіної про складання мандату. Вона входила до фракції "Слуги народу"..

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №15094, який передбачає запровадження базової соціальної допомоги для малозабезпечених сімей. За документ проголосували 235 народних депутатів.Ініціатива спрямована на зміну підходу до державної підтримки громадян із низькими доходами та впровадження більш уніфікованої системи соціальних виплат.Що передбачає законопроєктДокумент пропонує створити новий вид державної допомоги, який може замінити або доповнити чинні соціальні виплати.Ключовим елементом стане індивідуальна оцінка потреб кожного домогосподарства, за результатами якої визначатиметься рівень підтримки.Як розраховуватимуть виплатиРозмір базової соціальної допомоги планують прив’язати до величини, встановленої в законі про Державний бюджет України. Водночас передбачено мінімальну межу:виплата не може бути нижчою за прожитковий мінімум для працездатних осіб.Запровадження нового механізму має зробити систему соціальної підтримки більш адресною та адаптованою до реальних потреб сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.Нагадаємо, 27 травня Верховна Рада ухвалила постанову про запровадження нового культурного свята — Дня української музики. Відтепер його щороку відзначатимуть у третю суботу вересня.Також раніше уряд ухвалив нові рішення для забезпечення виконання планів стійкості. Це відбулося під час засідання координаційного центру..

У четвер, 28 травня, Верховна Рада успішно ратифікувала двосторонню угоду про надання Києву колосального фінансового пакету підтримки у розмірі 90 мільярдів євро від європейських партнерів на найближчі два роки. Старт фінансування очікується вже на початку літа, що дозволить забезпечити макроекономічну стабільність, відбудову інфраструктури та профінансувати ключові оборонні потреби країни.Про це повідомили президент України Володимир Зеленський та очільниця уряду Юлія Свириденко.Ратифікація угоди та реакція президентаЗеленський наголосив, що українські парламентарі продемонстрували високий рівень єдності під час голосування за залучення масштабних фінансових ресурсів від Брюсселя. Законопроєкт про ратифікацію кредитної угоди на загальну суму 90 мільярдів євро, розрахованої на два роки, підтримали 298 народних обранців. Глава держави назвав це голосування одним із найважливіших, оскільки воно свідчить про злагоджену роботу гілок влади."Вдячний усім парламентарям, які так оперативно ратифікували угоду з Євросоюзом про підтримку обсягом 90 мільярдів євро для України на два роки. Ці кошти посилять нашу стійкість і допоможуть захищати життя наших людей, відновлювати зруйноване після російських ударів та обороняти нашу незалежність", — зазначив Зеленський.Президент також подякував європейським партнерам за солідарність, додавши, що повноцінна підтримка України обов'язково посилить і всю Європу, яку наша країна наразі захищає на повну силу.Напрямки використання коштів та перші траншіЗа словами Свириденко, затверджена програма реалізується в межах спеціального фінансового інструменту під назвою Ukraine Support Loan. Перше грошове надходження у межах підписаного документа заплановане вже на перший місяць літа, а загалом протягом поточного року до державного бюджету має надійти половина від усієї суми. В уряді детально розповіли, куди саме спрямують ці ресурси."Дякую народним депутатам за ратифікацію Угоди про отримання Україною позики від Європейського Союзу загальним обсягом 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Дуже важливе рішення, яке відкриває можливість для надходження першого траншу вже в червні. Загалом цього року очікуємо 45 мільярдів євро підтримки в межах інструменту ЄС Ukraine Support Loan. Кошти спрямуємо на оборону та безпеку держави, посилення енергетичної стійкості та покриття дефіциту бюджету", — повідомила Юлія Свириденко.Стабільність держави та єдністьКерівництво держави заявило, що залучення багатомільярдних європейських коштів є критично важливим фактором для збереження міцності економічного сектору України в умовах триваючої війни. Ці ресурси гарантують, що держава зможе безперебійно виконувати всі свої зобов'язання щодо виплати пенсій та інших соціальних допомог громадянам. Керівництво держави зазначає, що єдність всередині країни та спільна робота уряду і парламенту дозволять успішно впроваджувати необхідні реформи та зберігати зовнішнє фінансування.Нагадаємо, Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам..

Верховна Рада ухвалила постанову про запровадження нового культурного свята — Дня української музики. Відтепер його щороку відзначатимуть у третю суботу вересня.Що саме вирішили в парламентіІніціатива № 15053 має символічний і культурний характер: вона покликана підкреслити роль українських музикантів і всієї індустрії у формуванні сучасної культури, а також підтримати український культурний простір в умовах війни.Окремо в парламенті наголосили, що йдеться не лише про вшанування артистів, а й про розвиток самої музичної екосистеми — від виконавців до продюсерів і слухачів.Чому саме вересеньДата обрана не випадково. Так, її пов’язують із фестивалем "Червона рута" 1989 року — подією, яка стала одним із ключових моментів становлення сучасної української музики та культурної ідентичності.Нагадаємо, 15 травня уряд ухвалив нові рішення для забезпечення виконання планів стійкості. Це відбулося під час засідання координаційного центру.Читайте також: Вшанування загиблих: Рада підтримала закон про військові меморіальні кладовища.

Верховна Рада підтримала рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата від партії "Голос" Володимира Цабаля. "За" проголосували 257 парламентарів — із другої спроби.Про це повідомляє "Суспільне".Що відомо про рішенняЗазначимо, що Володимир Цабаль ще 24 квітня подав заяву про складання депутатських повноважень. У 2019 році він став народним депутатом за списком партії "Голос".До обрання до Верховної Ради у 2008-2019 роках Цабаль працював асоційованим партнером у консалтинговій компанії McKinsey & Company. Раніше, у 2006-2007 роках, він був бізнес-аналітиком у ТОВ "Нестле Україна", а також у 2007 році працював у Nestlé Hellas SA в Афінах. Того ж року він очолював команду Nestlé в Болгарії.У 2005 році обіймав посаду фахівця з аналізу даних у дочірній структурі міжнародної компанії Tetra Pak — "Тетра пак Україна". Освіту здобув на факультеті економічних наук НаУКМА, а ступінь MBA отримав у бізнес-школі INSEAD. Народився 25 квітня 1985 року в місті Кременець Тернопільської області.Нагадаємо, 8 квітня Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки Дар'ї Володіної про складання мандату. Вона входила до фракції "Слуги народу"..

У Верховній Раді знову порушили питання рівня оплати праці в АТ "Укрзалізниця". Причина — поєднання кадрового голоду та зарплат, які, за оцінками депутатів, для частини працівників залишаються на рівні 8-12 тисяч гривень.Йдеться про обговорення в профільному комітеті з соціальної політики, де наголошують, що залізниця виконує критичні функції під час війни, але фінансово це не завжди відображається в оплаті праці, пише "Судово-юридична газета".Що саме викликає занепокоєнняУ парламенті звертають увагу на кілька проблем одразу:частина працівників отримує зарплати, близькі до мінімальних;середній рівень оплати в компанії — близько 18 тисяч гривень;зростає нестача кадрів у ключових технічних і операційних спеціальностях.На цьому тлі залізниця продовжує працювати як критична інфраструктура: евакуація, вантажні перевезення, відновлення пошкоджених ділянок і логістика для оборони.Що пропонують змінитиОкремо в Раді підіймають питання системних реформ фінансування галузі. Серед ключових ідей:перехід до європейської моделі PSO (держзамовлення на пасажирські перевезення);закріплення бюджетного фінансування цього механізму на постійній основі;перегляд підходів до мінімальної зарплати відповідно до законодавства;посилення державного управління в залізничному секторі.На ці потреби в бюджеті на 2026 рік уже закладено близько 16 мільярдів гривень, але в парламенті говорять про необхідність зробити систему більш стабільною і прозорою.Додамо, за даними Національного банку України, в Україні й надалі спостерігатиметься зростання реальних заробітних плат, тоді як рівень безробіття поступово скорочуватиметься. Основним чинником цієї тенденції залишається нестача кваліфікованих кадрів, що змушує роботодавців посилювати конкуренцію за працівників.Читайте також: В уряді анонсували збільшення зарплат освітянам: на скільки і коли зросте ставка.

У вівторок, 26 травня, Центральна виборча комісія визнала Дениса Пʼятигорця новим народним депутатом від партії "Європейська солідарність".Про це повідомила пресслужба ЦВК. Зокрема, П'ятигорець мав замінити нардепа Степана Кубіва, який помер 18 травня у віці 64 років."До Центральної виборчої комісії з Апарату Верховної Ради України надійшов документ, що засвідчує дострокове припинення повноважень народного депутата України Степана Кубіва. ЦВК розглянула вказаний документ та визнала Дениса П’ятигорця, наступного за черговістю кандидата, включеного до виборчого списку політичної партії "Європейська Солідарність" під № 28, обраним народним депутатом України на вказаних виборах", — йдеться у повідомленні.Однак сам П'ятигорець заявив, що відмовляється від мандата. Про своє рішення він повідомив у відеозверненні у Facebook"Моє остаточне рішення, яке я прийняв в принципі давно, але оголосити його відповідно до закону можна було тільки після того, як мене визнають народним депутатом, бо не можна відмовлятися від мандату авансом, то я офіційно заявляю, що я, Денис П'ятигорець, відмовляюся бути народним депутатом України. Найближчим часом я прибуду в ЦВК, щоб написати відповідну заяву", — наголосив він.П'ятигорець зауважив, що займався політикою з кінця 1990-х, проте після парламентських виборів 2019 року вирішив закінчити з цим і займатись бізнесом."Будучи людиною бізнесу і людиною, яка веде соціальні мережі і організовує збори, у мене і буде, і є значно більше можливостей допомагати Збройним силам, ніж коли б я був депутатом Верховної Ради, обмежений НАБУ, НАЗК — всіма цими обмеженнями, які є у них щодо використання власних коштів, щодо власного заробітку", — зазначив він.Нагадаємо, 18 травня стало відомо, що помер народний депутат кількох скликань Степан Кубів. Сумну звістку про смерть колеги підтвердили у Верховній Раді України. .

У вівторок, 26 травня, Верховна Рада України провалила голосування за законопроєкт №12360 щодо оподаткування посилок з-за кордону.Під час засідання нардепи відмовилися ввести податок на додану вартість на посилки до 150 євро. Зокрема, поправки до проєкту закону не набрали достатньої кількості голосів.Ба більше, ініціативу навіть не змогли відправити на повторне друге читання. Зокрема, було набрано 222 голосів з 226 необхідних.Що відомо про законопроєктУ документі пропонується запровадити спеціальний режим для дистанційного продажу товарів вартістю до 150 євро (крім підакцизних), які надходять з-за кордону фізичним особам. При цьому посилки вартістю до 45 євро, призначені для особистого або сімейного використання, пропонують звільнити від ПДВ.Для посилок вартістю до 150 євро планують запровадити ПДВ у розмірі 20%. Якщо ж вартість перевищує 150 євро, до них застосовуватиметься ПДВ, а також 10% мита на суму понад встановлений ліміт.Чому цей проєкт закону важливийЗакон про посилки є однією із трьох податкових новацій, ухвалення яких є вимогою для отримання Україною міжнародної фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду. Ба більше, це ключове питання, без вирішення якого програма підтримки може бути припинена.Раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що Україна потребує прийняття закону про оподаткування імпортних посилок вартістю до 150 євро, який є умовою фінансування з боку ЄС та Міжнародного валютного фонду, але існує великий ризик його неприйняття через відсутність підтримки з боку суспільства.Нагадаємо, за даними Bloomberg, частина фінансової допомоги Україні може бути пов’язана з податковими змінами, зокрема, щодо податку на додану вартість (ПДВ) на іноземні посилки. Таке рішення готують у Європейському Союзі..