# Верховна Рада

У четвер, 18 вересня, Центральна виборча комісія визнала Тетяну Чорновол обраною народною депутаткою України. У парламенті вона займе місце вбитого у Львові Андрія Парубія.Про це повідомили прес-служба ЦВК."ЦВК визнала Тетяну Чорновол обраною народною депутаткою України. Комісія отримала від Апарату Верховної Ради документ, що засвідчує дострокове припинення повноважень народного депутата України Андрія Парубія", — йдеться у повідомленні.У ЦВК нагадали, що Андрій Парубій був обраний на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від партії "Європейська солідарність"."ЦВК розглянула документ та визнала Тетяну Чорновол, наступну за черговістю кандидатку, включену до виборчого списку партії "Європейська солідарність" під № 27, обраною народною депутаткою України на вказаних виборах", — додали у комісії.Тетяна Чорновол — народна депутатка України VIII скликання, українська журналістка та громадська діячка, екс-кореспондентка видань "Лівий берег", "Українська правда", "Обозреватель". Була членкинею депутатської фракції політичної партії "Народний фронт", а також комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.В 2014 році Тетяна Чорновол брала участь в обороні Маріуполя у складі батальйону "Азов". З 24 лютого 2022 року Чорновол воювала на передовій у складі 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців. За кілька днів до початку російського вторгнення в Україну пройшла курси операторів ПТРК. Станом на початок 2023 року командувала розрахунком протитанкового ракетного комплексу "Стугна-П" у складі 1 окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна. Має військове звання  молодшого лейтенанта.Убивство Андрія Парубія: що відомоАндрія Парубія застрелили 30 серпня у Франківському районі Львова. Нападник відкрив вогонь, зробивши близько восьми пострілів. Політик загинув на місці ще до прибуття "швидкої" та правоохоронців.Слідство встановило, що нападник був у маскуванні та видавав себе за кур’єра служби доставлення Glovo. У Служби безпеки України відсутні дані щодо того, чи пов'язані вбивства мовознавиці Ірини Фаріон і колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія.У ніч на 1 вересня правоохоронці затримали підозрюваного у вбивстві. Голова Національної поліції Іван Вигівський наголошував, що правоохоронцям знадобилося лише 36 годин, аби вийти на його слід і затримати. Він додав, що у справі про вбивство Андрія Парубія, ймовірно, є російський слід.До того ж ввечері 1 вересня видання "Радіо Свобода" з посиланням на джерела у правоохоронних органах, заявило, що підозрюваний у вбивстві Андрія Парубія під час допитів зізнався у злочині та повідомив про свої контакти з представниками Російської Федерації.У коментарі журналістам чоловік натякнув, що на місці застреленого ним політика міг би бути Петро Порошенко. Підозрюваний назвав свої дії "помстою усій українській владі", а також назвав неправдою інформацію, начебто російські спецслужби його шантажували.Раніше TrueUA зібрав інформацію про те, яким був Андрій Парубій за життя, і як українські депутати відреагували на вбивство колеги. Детальніше — у нашому матеріалі.Нагадаємо, що 2 вересня дії підозрюваного у вбивстві колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія перекваліфікували. Санкція статті передбачає позбавлення волі на термін від 10 до 15 років або довічне ув’язнення.

У четвер, 18 вересня, Верховна Рада в цілому підтримала законопроект №11543 про запровадження заходів безпеки в закладах загальної середньої освіти. Про це стало відомо з трансляції засідання парламенту. Закон у другому читанні підтримали 274 народні обранці. Закон, серед іншого, передбачає, що очільники навчальних закладів повинні будуть розробити правила перебування людей на території та в приміщеннях закладу, облаштувати огорожами територію школи, а також встановити технічні засоби для оперативного виклику правоохоронців.Крім того, навчальні заклади повинні забезпечити виконання вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності.Керівники шкіл зобов'язані сприяти профілактичній роботі серед учнів, спрямованій на запобігання правопорушенням.Раніше повідомлялось, що в українських школах планують відновити обов'язкову Державну підсумкову атестацію для учнів четвертих класів. Нововведення очікується з 2027 року.Як відомо, в Україні у школах розпочали підготовку до переходу на 12-річну систему навчання. Експериментальний проект триватиме до 2027 року.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський підписав закон "Про професійну освіту". Відтепер в Україні не буде училищ, "бурс" та ПТУ, а лише професійні коледжі.

У четвер, 18 вересня, Верховна Рада ухвалила закон, за яким до нової системи соціальної сфери передаватимуть персональні дані з реєстру військовозобов’язаних, електронної системи охорони здоров’я, реєстрів авто та нерухомості, щодо сплати податків та перетину кордону.Народні обранці розглянули в цілому урядовий законопроект №11377 як закон про Єдину інформаційну систему соціальної сфери. Там фактично формуватиметься повна картина про громадян, адже інформація буде збиратися з різних реєстрів: від даних про ситуацію з військовим обліком особи та перетином нею кордону — до сплати людиною податків і наявності у неї автомобілів, квартир, земельних ділянок, відкритих виконавчих проваджень тощо.У фінальній редакції законопроекту нова Єдина інформаційна система соціальної сфери повинна здійснювати електронний інформаційний обмін інформацією в режимі реального часу з наступними ресурсами:Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів ("Оберіг").Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ).Єдиний державний демографічний реєстр.Єдиний державний реєстр транспортних засобів.Державний реєстр фізичних осіб — платників податків.Автоматизована система виконавчого провадження.Інтегрована міжвідомча інформаційно-комунікаційна система щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України.Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО).Державний реєстр актів цивільного стану громадян.Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.Державний реєстр обтяжень рухомого майна.Єдиний державний реєстр юридичних осіб, ФОП та громадських формувань.Державний земельний кадастр.Єдиний державний реєстр ветеранів війни.Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.Єдиний державний вебпортал електронних послуг.Єдина інформаційно-аналітична система центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.Реєстри територіальних громад.Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.база даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в’їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території".Відомча інформаційна система центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб тощо.Інші електронні інформаційні ресурси суб’єктів електронної інформаційної взаємодії, з якими власник Єдиної системи має здійснювати обмін даними (інформацією) у порядку, визначеному Кабміном, або у випадках, передбачених законодавством.Цей перелік не є остаточним, і його зможе регулювати сам уряд.Що ще передбачає закон:Центри обробки даних зможуть розмістити за кордоном;іноземні партнери зможуть фінансувати створення системи;держава зможе актуалізувати дані про громадян;держава може здійснювати за допомогою цієї системи актуалізацію персональних даних, інших сукупностей даних осіб, які можуть бути конкретно ідентифіковані в Єдиній системі.Нагадаємо, 17 вересня Верховна Рада в цілому ухвалила законопроект №13266 про військового омбудсмена. Документ передбачає його призначення і звільнення президентом України. .

У четвер, 18 вересня, президент України Володимир Зеленський підписав закон про військового омбудсмена.Про це йдеться на сайті президента.Там зазначається, що документ повернуто з підписом від президента України.Закон №13266 передбачає: створити посаду Військового омбудсмена, який буде призначатися президентом України. Визначити правовий статус Військового омбудсмана, порядок призначення на посаду та припинення його повноважень; визначити основні завдання, права та обов’язки Військового омбудсмана, а також порядок утворення офісу Військового омбудсмана; встановити порядок подання і розгляду скарг та проведення перевірок Військовим омбудсманом. Створення інституції військового омбудсмена, який би захищав права військовослужбовців, анонсували ще в грудні 2024-го. Законопроект про омбудсмена лежав у Раді з травня цього року. В червні його ухвалили в першому читанні.Нагадаємо, у грудні 2024 року Володимир Зеленський призначив на посаду військового омбудсмена відому правозахисницю Ольгу Решетилову. До цього президент України заявляв, що має "сильну кандидатуру" на цю посаду.

У четвер, 18 вересня, народні депутати підтримали звернення до президента Володимира Зеленського щодо присвоєння Андрію Парубію звання Героя України.Про це у Telegram-каналі повідомив нардеп Ярослав Железняк."Парламент звернувся до президента щодо присвоєння звання Героя України Андрію Парубію", — йдеться у повідомленні. Железняк також зазначив, що відповідне звернення підтримали 230 народних депутатів, прикріпивши відповідне фото.Петиція про надання Андрію Парубію звання Героя УкраїниЩе 2 вересня Дмитро Лавранюк зареєстрував петицію про надання Андрію Парубію звання Героя України. У зверненні зазначається, що екс-спікер Верховної Ради присвятив своє життя служінню України, захисту її незалежності, суверенітету та демократичних цінностей."Він зробив вагомий внесок у розвиток українського парламентаризму, а також відіграв ключову роль у забезпеченні безпеки Майдану під час подій 2013-2014 років. Його послідовна проукраїнська позиція, відданість державним інтересам, внесок у зміцнення національної безпеки та європейської інтеграції України заслуговують на найвищу державну нагороду – звання Героя України", — зазначається  у петиції.Вже 10 вересня петиція набрала 25 тисяч підписів, необхідних для її розгляду президентом.Убивство Андрія Парубія: що відомоАндрія Парубія застрелили 30 серпня у Франківському районі Львова. Нападник відкрив вогонь, зробивши близько восьми пострілів. Політик загинув на місці ще до прибуття "швидкої" та правоохоронців.Слідство встановило, що нападник був у маскуванні та видавав себе за кур’єра служби доставлення Glovo. У Служби безпеки України відсутні дані щодо того, чи пов'язані вбивства мовознавиці Ірини Фаріон і колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія.У ніч на 1 вересня правоохоронці затримали підозрюваного у вбивстві. Голова Національної поліції Іван Вигівський наголошував, що правоохоронцям знадобилося лише 36 годин, аби вийти на його слід і затримати. Він додав, що у справі про вбивство Андрія Парубія, ймовірно, є російський слід.До того ж ввечері 1 вересня видання "Радіо Свобода" з посиланням на джерела у правоохоронних органах, заявило, що підозрюваний у вбивстві Андрія Парубія під час допитів зізнався у злочині та повідомив про свої контакти з представниками Російської Федерації.У коментарі журналістам чоловік натякнув, що на місці застреленого ним політика міг би бути Петро Порошенко. Підозрюваний назвав свої дії "помстою усій українській владі", а також назвав неправдою інформацію, начебто російські спецслужби його шантажували.Раніше TrueUA зібрав інформацію про те, яким був Андрій Парубій за життя, і як українські депутати відреагували на вбивство колеги. Детальніше — у нашому матеріалі.Нагадаємо, що 2 вересня дії підозрюваного у вбивстві колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія перекваліфікували. Санкція статті передбачає позбавлення волі на термін від 10 до 15 років або довічне ув’язнення.

У вівторок, 16 вересня, Верховна Рада України розпочала прямі трансляції своїх засідань. Це сталося вперше за майже чотири роки. Раніше від них відмовлялися з міркувань безпеки.Про це свідчить трансляція засідання українського парламенту, яка доступна на телеканалі "Рада".Зокрема, у вівторок, 16 вересня державний телеканал розпочав показ онлайн пленарного засідання.За час повномасштабної війни телеканал "Рада" до цього лише одного разу показував засідання народних депутатів. Це відбулося 31 липня 2025 року, коли парламент голосував за відновлення незалежності НАБУ та САП.Як відомо, Верховна Рада закрила прямі ефіри засідань після вторгнення Росії з міркувань безпеки. Тоді ж медійникам обмежили доступ до сесійної зали, однак із травня 2024-го його відновили.При цьому засідання все ж залишалося доступним на неофіційних джерелах. Їх, зокрема, транслював народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко.Нагадаємо, що 9 вересня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав постанову про відновлення прямих трансляцій засідань парламенту."Трансляції засідань Верховної Ради України офіційно повертаються! Постанову про їх відновлення підписав голова Руслан Стефанчук. Дякую за нагоди за чесний діалог і таке рішення. Також дякую всім колегам із парламенту, які підтримали постанову", — наголошував тоді голова комітету з питань свободи слова українського парламенту, народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин.Він акцентував, що цього досягнули "люди з картонками, люди в коментарях, медіаспільнота та всі-всі, хто хоче бачити Раду відкритішою".

У понеділок, 15 вересня, відбулися деякі зміни в урядових структурах України. На засіданні Кабінету міністрів частково "перетасували" кадровий блок.Про це повідомив представник Кабміну у Верховній Раді України Тарас Мельничук, який опублікував інформацію про звільнення та призначення у своєму Telegram-каналі.Зокрема, Кабінет міністрів призначив Дмитра Макаренка головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.До цього Макаренко обіймав посаду заступника голови Держгеокадастру та виконував обов'язки його голови.Також уряд призначив Максима Малашкіна державним секретарем Міністерства оборони України.Водночас Івана Сопігу звільнено з посади державного секретаря Міністерства оборони та призначено на посаду заступника державного секретаря Кабінету міністрів.Окрім того, Віту Шаповалову звільнено з посади державного секретаря Міністерства у справах ветеранів.Серед іншого, Кабмін звільнив Ірину Постоловську з посади заступника міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України з питань європейської інтеграції.Нагадаємо, що 6 серпня Кабінет міністрів призначив Олександра Цивінського на посаду директора Державного бюро розслідувань.

У понеділок, 15 вересня, Кабінет міністрів України зареєстрував у Верховній Раді проект закону №14000 про державний бюджет на 2026 рік. Відповідний документ оприлюднено на сайті парламенту.Згідно з проектом, видатки держбюджету-2026 становитимуть 4,8 трильйона гривень, що на 415 мільярдів гривень більше, ніж у 2025 році. Доходи прогнозуються на рівні 2,83 трильйона гривень (+18,8% до минулого року), а дефіцит бюджету очікується на рівні 18,4% ВВП. Потреба у зовнішньому фінансуванні визначена у 2,08 трильйона гривень.Кабмін прогнозує зростання економіки на 2,4%, а рівень інфляції у 2026 році — близько 9,9%. Також у документі зазначено, що середня заробітна плата у 2026 році прогнозується на рівні 30 032 гривень.Пріоритетом проекту залишається сектор безпеки та оборони: на нього передбачено 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП), що на 6,5% більше за цьогорічні видатки.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр України Юлія Свириденко представила проект Державного бюджету на 2026 рік. Тепер його має розглянути Верховна Рада. Свириденко зауважила, що "зараз вся Україна має бути у війську або для війська". Це, за її словами, відображає державний бюджет на 2026 рік.Додамо, за даними аналітиків видання Forbes, Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.

У понеділок, 15 вересня, Кабінет міністрів ухвалив проект Державного бюджету на 2026 рік. Тепер його має розглянути Верховна Рада.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Ухвалили проект Державного бюджету України на 2026 рік і передаємо його на розгляд Верховної Ради", — написала вона на своїй сторінці у Telegram.Свириденко зауважила, що "зараз вся Україна має бути у війську або для війська". Це, за її словами, відображає державний бюджет на 2026 рік.Основні норми проекту Держбюджету на 2026 рік у цифрахВидатки держбюджету: 4,8 трильйона гривень (+415 мільярда гривень від 2025).Доходи: 2 трильйони 826 мільярда гривень (+446,8 мільярда гривень або 18,8% від 2025).Дефіцит: прогноз на рівні до 18,4 % ВВП (-3,9% до 2025 року).Потреба у зовнішньому фінансуванні: 2 трильйони 79 мільярда гривень."Головний пріоритет бюджету — безпека і оборона, наша соціальна стійкість. Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили оборони — грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів", — зазначила прем'єр-міністр.Оборона, пенсії, освіта: які суми закладені у проект Держбюджету на 2026 рікОборона: 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП) на оборону (+168,6 мільярда гривень до 2025 року).Виробництво зброї: щонайменше 44,3 мільярда гривень на українські боєприпаси, ракети, протиракетну оборону, авіаційну та бронетанкову техніку.Освіта: 265,4 мільярда гривень (+66,5 мільярда гривень до 2025 року). Планується:підвищення середньої зарплати педагогічних працівників на 50% двома етапами — 30% з 1 січня 2026, 20% з 1 вересня 2026;безоплатне харчування для 4,4 мільйона школярів 1-11 класів по всій країні з 1 жовтня 2026;підвищення розміру стипендій удвічі для понад 163 тисяч студентів з 1 вересня 2026.Наука: 19,9 мільярда гривень (+5,4 мільярда гривень до 2025 року). Сума включає фінансування для підтримки проектів молодих вчених та підтримки найкращих наукових установ, а також створення центрів оборонних досліджень і виконання розробок на замовлення бізнесу. Охорона здоров’я: 258 мільярда гривень (+38 мільярда гривень до 2025 року). Ця сума розрахована на:збільшення зарплат лікарів первинної та екстреної медичної допомоги (підвищення до 35 тисяч гривень), а також медикам прифронтових регіонів, завдяки збільшенню фінансування програми медичних гарантій до 191,6 мільярда гривень (+16,1 мільярда гривень до 2025 року);безкоштовні ліки для громадян, зокрема для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, інших хронічних хвороб;"чекап 40+": 10 мільярдів гривень на нову адресну виплату для громадян віком від 40 років на проходження комплексного скринінгу здоров’я — у першу чергу перевірка на серцево-судинні захворювання, діабет і стан ментального здоровʼя.Пенсійне забезпечення: 1 трильйон 27 мільярда гривень (+123,4 мільярда гривень до 2025 року). За даним проектом, передбачена індексація пенсій.Соціальна сфера: 467,1 мільярда гривень (+45,3 мільярда гривень до 2025 року):допомога ВПО, підтримка осіб з інвалідністю та протезування, "єЯсла", "Пакунок школяра";новий напрям — фінансування заходів із підтримки демографічного розвитку 24,5 мільярда гривень, включно з допологовою підтримкою, одноразовими виплатами при народженні дитини та допомогою для догляду за дитиною до одного року.Підтримка бізнесу: 41,5 мільярда гривень. Кошти планують спрямувати на:доступні кредити "5-7-9%";забезпечення українців житлом за програмою "єОселя";індустріальні парки та інші ініціативи з надання грантів і підтримки українських виробників; продовження підтримки програми Brave1 для розробників оборонних технологій. Агропромисловий комплекс: 13,1 мільярда гривень (+3,5 мільярда гривень до 2025 року). Культура: 15,8 мільярда гривень (+4,7 мільярда гривень до 2025 року).Нагадаємо, за даними аналітиків видання Forbes, Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.

Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд (МВФ) пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.Таку інформацію оприлюднив Forbes. Аналітики видання зазначили, що Україна має 35 мільярдів доларів підтвердженого зовнішнього фінансування на 2026 рік зі 45 мільярдів доларів потрібних."Після виборів у США Україна не має гарантій фінансової підтримки — Дональд Трамп заявляє, що допомога не буде безкоштовною", — констатували медійники.Вони додали, що на рахунки українського уряду надходить допомога від США, погоджена ще попереднім президентом Джо Байденом — за програмою ERA, яка фіксується із заморожених активів Росії. Але на 2026 рік лише її не вистачить.За підрахунками Міністерства фінансів, Україна потребує додатково 10 мільярдів доларів на наступний рік. За оцінкою НБУ — необхідно 12,7 мільярда доларів"Найімовірнішим джерелом стануть кошти від європейських партнерів", — зазначив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.Однак партнерів із ЄС "не тішить" перспектива збільшувати фінансову допомогу Україні, розповів журналістам депутат фінансово-економічного блоку Верховної Ради на умовах анонімності.Відкритим залишається й питання обсягів допомоги від МВФ. Раунд перемовин між урядом і фондом завершися 10 вересня. На них звучала пропозиція підвищення податків для покриття дефіциту. Але українська влада категорично проти цього. Де знайти гроші"Головним джерелом міжнародного фінансування для України цього року стала програма ERA Loans — кредитні кошти країн G7, які вони позичили на ринку коштом доходів від заморожених російських активів. Загальний обсяг обіцяних кредитів 2025 року — 36 мільярдів доларів", — зауважили медійники.Україна вже отримала майже 30 мільярдів доларів міжнародної допомоги, з яких 21 мільярд доларів — за програмою ERA Loans, 7,3 мільярда доларів — за програмою ЄС Ukraine Facility.До кінця року уряд сподівається отримати ще понад шість мільярдів доларів від Ukraine Facility, але для цього потрібно виконати низку реформ. Найпроблемніша — добір судді до Вищого антикорупційного суду.Наступного року ситуація гірша: від заморожених активів Україна отримає лише 11 мільярдів доларів, а за Ukraine Facility — 7,8 мільярда доларів."Нестача фіксування на наступний рік може бути більшою за консервативні очікування уряду — до 15 мільярдів доларів. Залежно від того, скільки грошей витратимо цього року", — зазначила експертка Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій.Про що дискутує Україна з партнерами"Президент, уряд і парламент шукають можливість покрити нестачу у 10 мільярдів доларів через міжнародну допомогу", — наголосила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.Двоє нардепів фінансово-економічного блоку розповіли журналістам на умовах анонімності, що наразі європейські партнери не висловлюють готовності надати додаткові кошти.Керівник НБУ Андрій Пишний і його перший заступник Сергій Ніколайчук зауважили, що й раніше Україна стикалася з нестачею фінансування партнерів, але переговори зрештою давали результат.Ніколайчук згадав нещодавню заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн — 10 вересня вона анонсувала нову ініціативу з підтримки України під назвою "Репараційний кредит" (Reperations Loan), що фінансуватиметься з прибутків від заморожених російських активів. Деталей про обсяг і структуру кредиту фон дер Ляєн не розкрила."Це поки що політична заява, навіть непублічно жодних деталей українська сторона не знає", — пояснив народний депутат від "Слуги Народу", який спілкувався з медійниками на умовах анонімності.Ще одне можливе джерело допомоги — Міжнародний валютний фонд. Бюджет 2026 року став ключовою темою нещодавнього візиту представників фонду до Києва."Найбільша претензія до поточної версії документа — величезна потреба у непокритому фінансуванні", — зауважив учасник цих зустрічей на умовах анонімності.Представники МВФ запропонували Україні використати внутрішній ресурс, зокрема, розглянути варіант підвищення податків. Ідеться про податок на доходи з цифрових платформ (відомий як "податок на OLX"), оподаткування посилок вартістю до 150 євро, а також, можливо, підвищення податку на додану вартість."Уряд проти підвищення ПДВ, та все ж точкові історії, як, наприклад, податок на ОЛХ та оподаткування посилок до 150 євро, підтримує, але це політично складна історія, адже це непопулярні для людей речі", — розповів посадовець, обізнаний із перебігом переговорів. Які варіанти ще існуютьКерівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій акцентував, що інші внутрішні ресурси виглядають обмеженими."Використання облігацій внутрішньої державної позики не має перспективи 2026 року з урахуванням того, що уряду до кінця цього року ще треба збільшити внутрішнє фінансування майже на 250 мільярдів гривень", — додав він.Своєю чергою, Бетлій вважає, що буфер ресурсу в облігацій усе ще є, але його не так багато, якщо запозичити цього року все за планом бюджету.Аналітики стверджують, що Мінфін залишає собі простір для маневру — майже за вісім з половиною місяців не залучив через облігації й половини з передбаченого в бюджеті-2025. На 11 вересня Мінфін позичив через внутрішні боргові папери 359 мільярдів гривень із 764,1 мільярда. Однак під кінець року бюджетні витрати завжди зростають.У Міністерстві економіки розповіли, що ще одна опція, що, зокрема, звучала на перемовинах з МВФ, — детінізація економіки України. Фонд вимагає від уряду концептуального плану детінізації економіки.Раніше голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев оцінив у 800-900 мільярдів гривень частку тіні в економіці. Детінізація, на його думку, могла би за рік принести близько чотирьох мільярдів доларів у державний бюджет. Та проблемою може стати недооцінка діри в українському бюджеті.Нагадаємо, що 27 червня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони  "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.

Потреби оборони України на 2026 рік оцінюються щонайменше у 120 мільярдів доларів. Однак лише половину з них вдасться профінансувати з державного бюджету.Про це заявила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа під час виступу на конференції Yalta European Strategy."Оборона вартує величезних фінансових ресурсів нашій країні. І ця ціна зростає. Зараз війна коштує 172 мільйони доларів щодня", — наголосила вона.За її словами, ця цифра містить зарплати військовослужбовців, боєприпаси, зброю, а також фінансову підтримку поранених військових, зниклих безвісти та сім’ї загиблих."Україна витрачає 31% свого ВВП на оборону. Це — найвищий показник в світі. І всупереч усім очікуванням Україна покриває ці витрати власними доходами та внутрішніми запозиченнями", — акцентувала Підласа.На її переконання, Росія вкрала в України 11 років зростання. Спочатку вдалося відновити довоєнний рівень ВВП 2021 року, а потім — знову 2024 року після руйнівних наслідків повномасштабного вторгнення. "Минулого року Росія витратила 150 мільярдів доларів на війну з Україною. Реалістично ми не можемо зрівнятись з цією цифрою. Але прагнемо забезпечити щонайменше 120 мільярдів доларів на оборону України наступного року", — зауважила вона.Голова бюджетного комітету парламенту уточнила, що ця сума включає гроші державного бюджету України (приблизно 60 мільярдів доларів) і військові постачання зброї та боєприпасів через платформу "Рамштайн", PURL, SAFE, Данську модель та інші (теж 60 мільярдів доларів)."Настав час вивчити юридичні та практичні механізми використання прямої бюджетної підтримки від країн-партнерів на видатки оборони. Досі лише Велика Британія дозволяла використовувати свої внески в український бюджет на військові закупівлі. ЄС та інші країни мають також піти цим шляхом", — констатувала українська депутатка.Вона звернула увагу на ідею "Репараційного кредиту", який оголосила президентка Єврокомісії, або будь-який інший план, що допоможе Україні покрити оборонні потреби."Усі постійно кажуть, що платити має саме Росія. Можливо, настав час це реалізувати. Тому що подальше затягування тільки продовжує війну та збільшує її вартість", — підсумувала Роксолана Підласа.Нагадаємо, що 27 червня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.

Державна податкова служба України проведе контрольні закупівлі iPhone 17 до кінця вересня або в жовтні у відомих мережах магазинів. Таким чином відбуватиметься вилучення контрабандного товару.Про це повідомив голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Не хочу здатися нудним, але все ж запропоную до кінця вересня або в жовтні ДПС придбати в межах контрольно-перевірочної роботи нові iPhone 17", — написав він.Гетманцев уточнив, що йдеться про мережі відомих магазинів, а ще краще інтернет-мережі.За його словами, таку процедуру можна проводити з працівниками Бюро економічної безпеки України."Та не забути правильно оформити вилучення контрабандного товару", — додав голова комітету Верховної Ради.На його переконання, така робота принесе відповідні результати та зможе запобігти контрабанді популярної новинки."Немає "кращого" показника "роботи" правоохоронців і фіскалів, ніж повномасштабна реклама на найпотужніших рекламних майданчиках країни контрабандистів і їх контрабандних новинок", — підсумував Данило Гетманцев.Нагадаємо, що 9 вересня Apple представила iPhone 17. До лінійки увійшли чотири моделі: iPhone 17, iPhone 17 Air, iPhone 17 Pro та iPhone 17 Pro Max. Пристрої отримали оновлений дизайн, нові технології та значні поліпшення.

У вівторок, 9 вересня, голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав постанову про відновлення прямих трансляцій засідань парламенту. Їх показуватимуть на телеканалі "Рада". Про це повідомив голова комітету з питань свободи слова українського парламенту, народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин."Трансляції засідань Верховної Ради України офіційно повертаються! Постанову про їх відновлення підписав голова Руслан Стефанчук. Дякую за нагоди за чесний діалог і таке рішення. Також дякую всім колегам із парламенту, які підтримали постанову", — написав він на своїй сторінці у Facebook.Юрчишин додав, що найближче засідання — 16 вересня, і ця дата має стати початком, відколи українці постійно зможуть бачити трансляції наживо."Тепер точно: досягнули. Ви досягнули. Люди з картонками, люди в коментарях, медіаспільнота та всі-всі, хто хоче бачити Раду відкритішою. Це ваша перемога. Ну що, чекаємо на 16 вересня! І продовжуємо робити своє", — підсумував нардеп.Як відомо, 1 вересня на сайті парламенту з’явився проект постанови від низки нардепів про відновлення трансляцій Ради, у "Слузі народу" повідомляли, що підтримають її."Прямі трансляції пленарних засідань Верховної Ради з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації не здійснювалися з метою забезпечення заходів безпеки. Водночас поточна безпекова ситуація, зважаючи на її зміну, у багатьох випадках дозволяє відновити трансляції без створення додаткових ризиків", — йшлося в документі.Пізніше, 4 вересня, народний депутат Ярослав Железняк повідомляв, що Верховна Рада проголосувала за відновлення трансляцій засідань парламенту зі середини вересня.Нагадаємо, що 3 вересня Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за законопроект №10225-д. Йдеться про легалізацію ринку з віртуальних активів (крипти) в Україні та визначення правил їх оподаткування.

В Україні не посилюватимуть відповідальності для військових за невиконання наказу від командирів. Цю норму приберуть із законопроекту.Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони. У відомстві зазначили, що сьогодні була проведено консультації з головою комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності і з головою комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо законопроектів, які викликали суспільний резонанс.Зокрема, міністерство та парламентарі досягли домовленості про цілковиту підтримку поданого до Ради президентом проекту закону "Про Військового омбудсмана". У відомстві відзначили, що законопроектом передбачено, що Офіс військового омбудсмана стане допоміжним органом при президентові України, а сам військовий омбудсман — це цивільна особа, яка матиме довіру захисників та їхніх родин і буде відповідальною за захист прав:військовослужбовців усіх Сил оборони України;поліцейських, задіяних у бойових діях;іноземців і осіб без громадянства, які служать у ЗСУ;інших категорій осіб, визначених законом.Водночас Міноборони підтримує позицію про необхідність виключення із законопроекту №13452 положень про посилення відповідальності військових за непокору, а сама ініціатива потребує доопрацювання спільно з профільними комітетами ВРУ."Запропоновані у законопроекті зміни позбавляють суди можливості враховувати обставини справи та призначати більш м’яке покарання, що фактично перетворює судовий розгляд на формальну процедуру без урахування індивідуальних факторів... Дисципліна у війську має ґрунтуватися не на покаранні, а на справедливості. Міністерство послідовно виступає за те, щоб військові, які сьогодні боронять нашу країну, могли захистити свої права", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, ввечері 5 вересня у Києві на Майдані Незалежності відбулася акція протесту "Ні дискримінації військових". Мітингувальники виступають проти посилення покарань для військовослужбовців.

Ввечері 5 вересня у Києві на Майдані Незалежності розпочалася акція протесту "Ні дискримінації військових". Мітингувальники виступають проти посилення покарань для військовослужбовців.Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна". Зазначається, що на акцію протесту зібралося вже близько 200 учасників. Проте люди продовжують долучатися.Зазначається, що мітингувальники тримають у руках плакати з написами: "Захистимо тих, хто 11 років захищає нас", "Вимагаємо закон про військового омбудсмена", "Виснаженого не судять, а підтримують", "Байдужість вбиває", "Де військовий омбудсмен" та інші.До того ж на місці присутні й правоохоронні органи, які забезпечують порядок. Наразі фактів порушення громадського порядку не було. Що відомо про законопроект №132604 вересня Верховна Рада України підтримала за основу законопроект №13260, яким фактично повертається кримінальна відповідальність за самовільне залишення частини (СЗЧ). Законопроект у першому читанні підтримали 277 народних обранців.Документ пропонує:виключити частину 5 статті 401 Кримінального кодексу України, якою передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407 "Самовільне залишення військової частини або місця служби", 408 "Дезертирство", може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно звернулася до слідчого, прокурора, суду із клопотанням про намір повернутися до військової частини або до місця служби;доповнити розділ ІІ Прикінцевих та перехідних положень Кримінального кодексу новим пунктом 24, яким передбачити окремі підстави для звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які під час дії воєнного стану вперше вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 407, 408, і хочуть повернутися на військову службу або вже повернулися на військову службу та несуть її;до статей 286 "Порядок звільнення від кримінальної відповідальності", 287 "Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності", "Розгляд питання про звільнення від кримінальної відповідальності" доповнити розділ XІ "Перехідні положення" новим пунктом 20-10, яким врегулювати умови та порядок звільнення військовослужбовців Збройних сил України від кримінальної відповідальності за наявності підстав.Варто зазначити, що термін добровільного повернення військових зі СЗЧ сплив 30 серпня.Що відомо про законопроект №13452Проект закону має на меті посилити покарання для військових за невиконання наказу від командирів строком від 5 до 10 років позбавлення волі – без можливості для суду призначити більш м’яке покарання чи випробувальний термін. Зараз ініціатива очікує розгляду Верховною радою у першому читанні.Нагадаємо, директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов наприкінці серпня повідомляв, що впродовж останніх двох тижнів спостерігається різке збільшення кількості військовослужбовців, які виявили бажання повернутися в стрій після самовільного залишення частини.