# Верховна Рада

У четвер, 16 січня, російський безпілотник атакував Київ. Саме в цей час у місті перебував прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. У столиці працювала протиповітряна оборона. Уламки ворожого дрона впали у Соломʼянському районі. Внаслідок цього пошкоджено автівку.Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко."Унаслідок падіння уламків БпЛА в Соломʼянському районі пошкоджено автомобіль. На щастя, без постраждалих", — зазначив він.Також у Київській міській військовій адміністрації додали, що зафіксовано падіння уламків дрона в Дніпровському районі Києва. Там є незначне ушкодження фасаду. Інформація про постраждалих відсутня.Міський голова Києва Віталій Кличко уточнив, що внаслідок падіння уламків у Солом’янському районі розірвало двигун і частково салон автівки."Пожежі немає. Постраждалих теж наразі немає", — констатував очільник міста.Депутатка Верховної Ради від партії "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко зауважила, що під час повітряної тривоги поблизу українського парламенту помітили "Шахед"."Були чутні вибухи. Дякуємо силам протиповітряної оборони за роботу!" — написала вона у своїх соціальних мережах.Як відомо, вдень 16 січня у Києві пролунали вибухи. Перед цим в столиці оголосили повітряну тривогу. Причиною був російський ударний безпілотник, який рухався у бік міста.Нагадаємо, що 3 січня російські загарбники теж атакували Україну ударними дронами-камікадзе типу "Шахед". І тоді так само після роботи протиповітряна оборона уламки впали на території Києва.

Законопроект №11321 посилюємо захист доброчесних засобів масової інформації. До того ж документ жодним чином не обмежує діяльність ані медіа, ані користувачів.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин. Він наголосив, що "ніхто не зобов'яже медіа прибирати критичні до будь-кого коментарі. Як і будь-які коментарі без юридичних на це підстав".Політики зауважив, що інформація про те, що ініціатива нібито обмежує свободу слова та вводить покарання для медіа, якщо вони не видаляють "негативні коментарі читачів щодо посадовців під новинами", не відповідає дійсності.Він також пояснив, що до ухвалення законопроекту на медіа, згідно із "Законом про медіа", можна було поскаржитися до Нацради або подати до суду за поширення неправдивої інформації."Якщо якийсь акаунт лишив під їхнім матеріалом коментар відповідного змісту. Суд — це купа часу і витрат, а також загроза для іміджу ЗМІ", — зауважив Юрчишин.Однак після ухвалення ініціативи, у випадку відкриття судового провадження та отримання від суду аргументованого рішення щодо матеріалу, медіа самостійно може вирішити, що робити далі з коментарем якого це рішення стосується. Відтак, ЗМІ може або видалити такий коментар впродовж трьох днів після отримання інформації від суду і не нести за це відповідальності, або, поділяючи позицію коментатора, залишити коментар і захищати свою позицію в суді."Також законопроектом ми звільняємо від відповідальності медіа за переказ висловів чиновників, а не пряме їхнє цитування. Зараз медіа реально можуть постраждати від позовів, якщо не процитують особу прямо, а передадуть слова. Хоча суть не змінюється. Натомість ми пропонуємо ЗМІ полегшити спосіб донесення інформації, аби можна було непрямою мовою переказати суть висловлювання публічної людини. І бути захищеними у цьому випадку від судових позовів", — додав нардеп.Нагадаємо, 14 січня Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроект №11321. Він відкриє засідання парламентських комітетів для представників громадськості та медіа. .

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №12030 про систему охорони психічного здоров’я.  Відповідний закон має покласти край роботі спеціалістів без необхідної освіти.Як стало відомо з сайту Верховної Ради, "за" його ухвалення проголосували 233 народних обранців. В Україні планують створити Національну комісію з питань психічного здоров'я. Окрім цього, буде проведено аудит психологів, сертифікацію та реєстр психотерапевтів.Зокрема, закон враховує досвід реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров’я "Ти як?", започаткованої за ініціативи першої леді Олени Зеленської.Відтак, серед основних положень закону є:створення Нацкомісії, яка координуватиме надання послуги у сфері ментального здоров’я;запровадження сертифікації фахівців, що дозволить гарантувати надання якісних послуг пацієнтам;створення самоврядних організацій, які навчатимуть фахівців галузі;створення міжсекторальної системи надання послуг, яка охоплюватиме різні сектори поза охороною здоров’я, місцеве самоврядування та недержавний сектор.Зауважимо, що раніше очільник парламентського комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький наголошував, що цей закон "пропонує створити сучасну, ефективну систему психічного здоров’я, яка відповідатиме європейським нормам та стандартам.Автори закону також прогнозують, що він покладе край роботі спеціалістів без необхідної освіти. Йдеться про ворожок, віщунів, тарологів, нумерологів і гіпнотизерів-шахраїв, до яких громадяни звертаються за психологічною допомогою. Нагадаємо, 9 січня, Верховна Рада прийняла в цілому законопроект, який передбачає скасування Господарського кодексу. Його підтримали 248 депутатів.

У середу, 15 січня, Верховна Рада України проголосувала за продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк."Рада проголосувала за закон №12404 про чергове продовження строку дії воєнного стану в Україні, — наголосив політик.За його словами, відповідне рішення підтримали 315 нардепів. Відтак, воєнний стан і мобілізація в Україні триватимуть ще до 9 травня 2025 року. Варто зауважити, що це вже 14 голосування Ради щодо цього питання.Воєнний стан — це особливий правовий режим, який вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.Нагадаємо, раніше народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин заявив, що в Україні можуть не скасувати воєнний стан одразу після завершення бойових дій. Це пов'язано з тим, що нашій державі повинні будуть надати гарантії безпеки.

У вівторок, 14 січня, Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроект №11321. Він відкриє засідання парламентських комітетів для представників громадськості та медіа. Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Він зазначив, що Рада підтримала законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян на доступ до інформації. За таку ініціативу в цілому проголосувало 286 народних обранців.Також парламентські комітети зобов'язані інформувати громадськість про свою діяльність. Це можна реалізувати зокрема, шляхом оприлюднення плану роботи, графіків засідань комітетів, порядку денного комітетських засідань, проектів актів та прийнятих комітетами актів, протоколів, стенограм засідань комітетів та слухань у комітетах, відеозапису відкритих засідань комітетів на своїх вебсторінках.У документі зазначено, що порядок денний засідань комітетів та проекти актів публікуються не пізніше ніж за 24 години до старту засідання комітету, акти комітетів, прийняті за результатами підготовки законопроектів до розгляду в першому читанні, оприлюднюються не пізніше ніж п'ять робочих днів з дати завершення засідання комітету.Важливим є те, що комітети повинні забезпечувати пряму трансляцію відкритих засідань, а відеозаписи повинні публікуватись не пізніше ніж протягом 24 годин з часу завершення засідання комітету та залишаються безстроково у вільному доступі.Додаткова акредитація для відвідування засідань комітетів журналістами, працівниками медіа, акредитованих при Верховній Раді, не проводиться.Раніше повідомлялось, що закон про демобілізацію уже готовий до передачі в Кабінет міністрів України. Наразі допрацьовуються певні його механізми для втілення документа на практиці.Нагадаємо, 14 січня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроекти №12404 та №12405 про продовження дії воєнного стану та мобілізації в Україні.

У додатку "Армія+" уже подали понад тисячу онлайн-рапортів на добровільне поновлення на військовій службі. Йдеться про тих, хто здійснив перше самовільне залишення частини (СЗЧ).Про це повідомили у Військовій службі правопорядку в Збройних силах України."Військовослужбовці, які здійснили СЗЧ, усе частіше запускають процес поновлення на службі через рапорт у додатку Армія+", — ідеться в повідомленні.Українські військові уточнили, що, зокрема, вже подано понад 1 000 рапортів, із них 600 отримали погодження.У Військовій службі правопорядку в ЗСУ додали, що більшість військових, які виявили бажання поновитися на службі, вже повертаються або повернулися до війська саме в ту військову частину, яку вони обрали."У разі відхилення рапорту обов’язково зазначається причина, аби забезпечити прозорість і розуміння процесу", — наголосили українські військові.Як відомо, 9 січня Верховна Рада України підтримала продовження терміну для добровільного повернення військовослужбовців із самовільного залишення частин. Тепер такі представники української армії мають можливість повернутися на службу до 1 березня 2025 року.Нагадаємо, 10 січня прес-служба Державного бюро розслідувань оприлюднила інформацію, що після ухвалення відповідного закону до українського війська повернулось понад сім тисяч військових. Раніше вони вперше самовільно залишили частини.

У Верховній Раді зареєстрували проект постанови про звільнення міністра енергетики України Германа Галущенка. Ініціаторами стали 28 народних депутатів України з фракцій "Слуга народу", "Європейська Солідарність", "Голос", "Батьківщина"та декількох позафракційних депутатів.Про це йдеться на сайті Верховної Ради України. Постанову вже отримали в українському парламент та скерували на розгляд керівництву.Раніше представниця енергетичного комітету Верховної Ради Інна Совсун (фракція "Голос") разом із народними депутатами різних фракцій запустила реєстрацію постанови про звільнення з посади міністра енергетики України Германа Галущенка.Серед причин нардепка назвала "системну корупцію в енергетиці", "провалену роботу щодо захисту частини енергетичної інфраструктури", "брехню та маніпуляції" й інше.Як відомо, члена Кабінету міністрів України (крім прем’єр-міністра) може звільнити Верховна Рада України в таких випадках:якщо він сам подав заяву про відставку;за поданням прем’єр-міністра (для міністра закордонних справ або оборони — за згодою президента);якщо президент подасть відповідне подання для міністра закордонних справ або оборони;з ініціативи Верховної Ради.Рішення Верховної Ради ухвалюється постановою, і звільнення набуває чинності в день ухвалення цього рішення. У разі смерті міністра його повноваження припиняються з дати смерті.Нагадаємо, що декілька днів тому міністр енергетики Герман Галущенко під час години запитань до уряду у Верховній Раді назвав посла Європейського Союзу в Україні Катаріну Матернову "клерком середнього звена". Він згадав її під час обговорення законопроекту про добудову енергоблоків Хмельницької атомної електростанції коштом західних донорів. На це відреагував народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який вимагає відставки міністра.

Виконання народним депутатом Нестором Шуфричем депутатських повноважень планують реалізувати в межах можливостей його перебування в ізоляторі. Це може бути підготовка та надсилання письмових звернень і запитів.Про це повідомила прес-служба Служби безпеки України в коментарі "Українській правді" щодо рішення Шевченківського районного суду, яким Шуфричу дозволено виконувати депутатську роботу."Нестор Шуфрич продовжить утримуватися під вартою у слідчому ізоляторі СБУ та на нього поширюватимуться загальні обов’язки ув’язненого", — йдеться в поясненні.У СБУ додали, що виконання ним депутатських повноважень реалізовуватимуть у межах можливостей перебування в ізоляторі. Зокрема, це підготовка та надсилання письмових звернень, запитів тощо."Відповідно до рішення колегії суддів Шевченківського районного суду Києва від 24 грудня 2024 року адвокатам Шуфрича, якого СБУ і ДБР підозрюють у державній зраді, відмовлено у клопотанні доставляти нардепа на засідання Верховної Ради. Таким чином рішення суду виключає його переміщення до парламенту", — наголосили правоохоронці.Раніше нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко повідомив, що суд зобовʼязав надати нардепу від забороненої ОПЗЖ Нестору Шуфричу, якого підозрюють у державній зраді, право на здійснення депутатських повноважень.Суд відмовив у тому, щоби Шуфрич брав участь у засіданні Ради фізично, проте зобовʼязав надати йому право виконувати депутатські повноваження в рамках його перебування в слідчому ізоляторі.Нагадаємо, що Шевченківський районний суд Києва декілька разів продовжував запобіжний захід щодо тримання під вартою Нестору Шуфричу, якого звинувачують у державній зраді. Його захист клопотав про зміну запобіжного заходу.

На початку наступного тижня у Верховній Раді пройде голосування про продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні на 90 діб.Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк. Він зазначив, що воєнний стан буде продовжено з 8 лютого і до 9 травня 2025 року. Железняк також нагадав процедуру продовженні воєнного стану: президент вносить два закони про затвердження своїх указів; комітет оборони схвалює; парламент на засіданні схвалює; президент підписує. "Це буде 14-й раз коли Рада голосує за воєнний стан і мобілізацію", — додав нардеп Железняк.Раніше народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин заявив, що в Україні можуть не скасувати воєнний стан одразу після завершення бойових дій. Це пов'язано з тим, що нашій державі повинні будуть надати гарантії безпеки.Воєнний стан — це особливий правовий режим, який вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.Нещодавно Володимир Зеленський у коментарі французькому виданню Le Parisien зауважив, що Україна жодним чином не планує здаватися та заморожувати війну. І про це добре знає Дональд Трамп. Але він прагне діяти оперативно, щоби якомога швидше закінчити російсько-українську війну.Своєю чергою кандидат Дональда Трампа на посаду спеціального представника Сполучених Штатів Америки з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що війна може завершитися вже в найближчі кілька місяців.Також повідомлялось, що команда новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа обговорила з Білим домом та представниками України шляхи для "припинення війни" з країною-агресоркою Росією.Ще на початку січня український лідер Володимир Зеленський був переконаний, що обраний американський президент Дональд Трамп може стати вирішальною особою у завершенні війни Російської Федерації проти України. Республіканець здатний допомогти зупинити главу Кремля Володимира Путіна.За даними Bloomberg, обраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп 10 січня заявив, що готується зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним. Проте вона відбудеться лише після інавгурації республіканця.

Верховна Рада України має посилити відповідальність за продаж алкоголю та сигарет неповнолітнім. Для цього варто ввести штрафи від 3 000 до 15 000 неоподатковуваних мінімумів.Таку пропозицію вніс омбудсмен Дмитро Лубінець, який опублікував відповідний пост у своєму Telegram-каналі."Звернувся до комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики з ініціативою посилити відповідальність за продаж алкогольних і тютюнових виробів дітям", — зазначив він.Уповноважений Верховної Ради навів інформацію Національної поліції про те, що з 1 січня по 30 жовтня 2024 року склали 2 655 адміністративних протоколів за фактом продажу неповнолітнім особам алкогольних та тютюнових виробів. На думку омбудсмена, це може свідчити про недостатні обмеження та рівень відповідальності продавців у цій сфері.За відповідні дії продавця можуть оштрафувати на 400-800 неоподаткованих мінімумів, що складає 6800-13600 гривень. Лубінець акцентував, що розміри штрафів є непропорційними шкоді, яку продаж цих товарів може завдати здоров’ю дітей."Будь-яке прагнення заробити на дітях і шкода їхньому здоров'ю потребують належної відповідальності", — наголосив він.Тож омбудсмен запропонував внести зміни до законодавства щодо продажу алкогольних і тютюнових виробів, встановивши штрафи від  3 000 до 15 000 неоподатковуваних мінімумів за продаж вказаних товарів дітям."Спільними зусиллями нам вдасться сформувати здорове суспільство та вжити всіх заходів, спрямованих на захист прав і найкращих інтересів дитини", — підсумував Дмитро Лубінець.Нагадаємо, наприкінці грудні стало відомо, що Бельгія стане першою країною ЄС, яка заборонила продаж одноразових вейпів (електронних сигарет) з 1 січня 2025 року. Це відбудеться з міркувань охорони здоров’я та навколишнього середовища та є новаторським кроком для Європейського Союзу.

Верховна Рада України у четвер, 9 січня, ухвалила закон про заборону вилучення органів для трансплантації у загиблих військових та жертв збройної агресії.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. За його словами, законопроект №9558 підтримали 254 нардепи.Водночас у пояснювальній записці наголошується, що в Україні вже діє заборона вилучати органи в донорів-трупів, загиблих внаслідок участі в бойових діях, але виключно в Донецькій та Луганській областях. Однак заборону пропонується розширити. Зокрема, йдеться про заборону на трансплантацію органів військових, які загинули під час виконання службових обов’язків, і про інших людей, які загинули унаслідок збройної агресії проти України.Крім того, законопроект передбачає:введення статусу екстреності трансплантації, що забезпечить потребу в органах пацієнтів, які потребують термінової трансплантації;запровадження принципу "доміно" в трансплантації, що дасть змогу виконувати складні операції, як-от пересадку органів від одного пацієнта до іншого за одну процедуру;створення Національного трансплантологічного комітету при МОЗ, який розглядатиме випадки несприятливих реакцій під час трансплантації;надання неповнолітнім прав бути донорами гемопоетичних стовбурових клітин для батьків;уточнення умови автоматичного пошуку пари донор — реципієнт у Єдиній державній інформаційній системі трансплантації органів та тканин.Нагадаємо, у Львові медики під час однієї операції трансплантували 47-річному Віктору Абрашкіну серце та нирку. Цей випадок є другим в історії української медицини, коли одному пацієнтові одночасно пересадили два органи.

У четвер, 9 січня, Верховна Рада підтримала продовження терміну для добровільного повернення військовослужбовців із самовільного залишення частин. Тепер такі представники української армії можуть повернутись на службу до 1 березня 2025 року.Про це у своєму Telegram-каналі повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук.За таке рішення проголосувало 298 народних обранців.Чому продовжили термін для повернення військових із СЗЧРаніше Ірина Верещук повідомляла, що проблематику СЗЧ обговорювали разом з представниками Міноборони, ЗСУ, Військовою службою правопорядку, а також представниками деяких бойових підрозділів. Вона запевнила, що були конструктивні ідеї, які одразу взяли в роботу. Ключові з них такі:1 січня 2025 року закінчився термін для добровільного повернення на службу із СЗЧ. Ідея в тому, щоб продовжити цей термін (на скільки саме — це предмет обговорення). "Отже, це поки що тільки ідея, але ми вже почали обговорювати це з оборонним комітетом ВРУ. Дякую Голові комітету Олександру Завітневичу за оперативність", — заявила Верещук.Для роботи з повернення воїнів активніше залучати рекрутерів з успішних бойових підрозділів. "Якщо у когось виходить успішно повернути бійця у стрій, ну то треба дати людям працювати й усіляко підтримати. До слова, не допускати ситуації, коли підрозділ домовився забрати людину після СЗЧ до себе, а її направляють до іншого підрозділу", — додала Ірина Верещук.Нагадаємо, раніше радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян заявляла, що військовослужбовцям, які самовільно залишили частини, але добровільно повернуться на службу до 1 січня 2025 року, поновлять усі соціальні гарантії. Щодо цього вже розроблено спеціальний алгоритм.Своєю чергою заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко заявила, що новий закон України, в якому йдеться про тих, хто самовільно залишив частини, визначає можливість подачі рапорту на повернення на службу в застосунку "Армія+".

У четвер, 9 січня, Верховна Рада ухвалила законопроект №12076 про зміни до закону "Про військовий обов’язок і службу". Згідно з документом, проходження цієї підготовки для жінок є добровільним, як і військовий облік.Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Він зазначив, що таке рішення підтримали 298 народних обранців."Тут пройшла важлива правка: жінки-добровольці перед базовою підготовкою беруться на військовий облік призовників за власним бажанням", — йдеться у повідомленні парламентаря.Також згідно з законопроектом, проходження цієї підготовки та військовий облік є добровільним для жінок.У документі вказано, що з 2025 року скасовується строкова служба, а натомість держава запроваджує базову загальновійськову підготовку. Цей вид служби для чоловіків, придатних до служби за станом здоров'я, буде обов’язковим.Кого торкнеться військовий вишкілБазовий військовий вишкіл розпочнеться 1 вересня 2025 року й проходитиме:для студентів закладів вищої освіти — у самих закладах або установах зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліціянтів;для громадян, які вперше планують вступити на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування чи прокуратуру, а також для всіх охочих — у навчальних центрах Збройних сил України.Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський заявляв, що військовослужбовцям має бути надана можливість проходити базовий військовий вишкіл під керівництвом інструкторів бригад і командирів, з якими вони згодом будуть виконувати бойові завдання.Своєю чергою головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що підготовка військовослужбовців до участі в бойових діях триватиме два місяці. Над цим питанням активно працює військове командування України.

У середу, 8 січня, Верховна Рада в цілому проголосувала законопроект про громадянство, який покращує правове регулювання для тих, хто захищає Україну, а також їхніх сімей.Про це у своєму Telegram-каналі повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.За словами політика законопроект №12032 підтримало 270 народних обранці. Гончаренко також заявив, що це важливий крок для підтримки тих, хто захищає нашу країну, та їхніх родин. Що зміниться для військовослужбовцівНадання права другому із подружжя громадянина України, який проходить військову службу або який проходив військову службу та загинув (помер) при виконанні (у зв’язку з виконанням) службових обов’язків або був звільнений з військової служби на визначених законодавством підставах, для оформлення набуття громадянства України подавати декларацію про відмову від іноземного громадянства.Квота для возз’єднання сім’ї: встановлено квоти імміграції для іноземців, які приїжджають до України для возз’єднання з військовослужбовцями. Поновлення громадянства: другий із подружжя іноземців, які захищали Україну, зможе поновити українське громадянство.Нагадаємо, нещодавно у Верховній Раді зареєстрували законопроект щодо надання дозволу направляти військові частини Збройних сил до інших держав під час дії воєнного стану.Раніше президент Володимир Зеленський підписав закон, згідно з яким, іноземці та особи без громадянства можуть проходити службу у Збройних силах України за контрактом на офіцерських посадах.

Українська влада не готується до проведення виборів онлайн. Це маніпуляція, адже Центральна виборча комісія не пристосована до цього.Таку заяву зробила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, пише "РБК-Україна"."Дуже багато є спекуляцій стосовно онлайн-голосування і використання "Дії". Є такий нюанс, якщо ми говоримо про онлайн-голосування і досвід інших країн, це повинна бути абсолютно незалежна система, якою в наших реаліях може займатися ЦВК. Наскільки мені відомо, ЦВК не має своєї "Дії" для проведення виборів. Всі маніпуляції стосовно того, що влада готується до проведення виборів онлайн, є виключно маніпуляціями", — сказала вона. За словами очільниці партії "Слуга народу", Естонії та Фінляндії знадобилося 25 років для того, щоб втілити можливість голосування онлайн. Це сталось саме від моменту народження ідеї до безпосереднього голосування. "Скільки років це займе в України, я думаю, ніхто не може сказати. Попри те, що ми на сьогодні є однією із найбільш цифрових держав у світі", — додала Олена Шуляк.Нагадаємо, раніше в інтерв'ю американському подкастеру Алексу Фрідману президент Володимир Зеленський заявляв, що не готовий зараз відповісти на питання, чи балотуватиметься він на другий президентський термін. Це рішення залежить від багатьох факторів.Додамо, що згідно з даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, Зеленський має довіру 52% громадян, втім 39% опитаних заявили про недовіру гаранту. За останній рік кількість громадян, які довіряють українському президентові знизилася.Раніше очільниця партії "Слуга народу" заявила, що проведення виборів в Україні можливе лише через шість місяців після завершення воєнного стану. Окрім цього, значна кількість виборчих дільниць була зруйнована окупантами.