# Верховна Рада

У вівторок, 26 травня, Центральна виборча комісія визнала Дениса Пʼятигорця новим народним депутатом від партії "Європейська солідарність".Про це повідомила пресслужба ЦВК. Зокрема, П'ятигорець мав замінити нардепа Степана Кубіва, який помер 18 травня у віці 64 років."До Центральної виборчої комісії з Апарату Верховної Ради України надійшов документ, що засвідчує дострокове припинення повноважень народного депутата України Степана Кубіва. ЦВК розглянула вказаний документ та визнала Дениса П’ятигорця, наступного за черговістю кандидата, включеного до виборчого списку політичної партії "Європейська Солідарність" під № 28, обраним народним депутатом України на вказаних виборах", — йдеться у повідомленні.Однак сам П'ятигорець заявив, що відмовляється від мандата. Про своє рішення він повідомив у відеозверненні у Facebook"Моє остаточне рішення, яке я прийняв в принципі давно, але оголосити його відповідно до закону можна було тільки після того, як мене визнають народним депутатом, бо не можна відмовлятися від мандату авансом, то я офіційно заявляю, що я, Денис П'ятигорець, відмовляюся бути народним депутатом України. Найближчим часом я прибуду в ЦВК, щоб написати відповідну заяву", — наголосив він.П'ятигорець зауважив, що займався політикою з кінця 1990-х, проте після парламентських виборів 2019 року вирішив закінчити з цим і займатись бізнесом."Будучи людиною бізнесу і людиною, яка веде соціальні мережі і організовує збори, у мене і буде, і є значно більше можливостей допомагати Збройним силам, ніж коли б я був депутатом Верховної Ради, обмежений НАБУ, НАЗК — всіма цими обмеженнями, які є у них щодо використання власних коштів, щодо власного заробітку", — зазначив він.Нагадаємо, 18 травня стало відомо, що помер народний депутат кількох скликань Степан Кубів. Сумну звістку про смерть колеги підтвердили у Верховній Раді України. .

У вівторок, 26 травня, Верховна Рада України провалила голосування за законопроєкт №12360 щодо оподаткування посилок з-за кордону.Під час засідання нардепи відмовилися ввести податок на додану вартість на посилки до 150 євро. Зокрема, поправки до проєкту закону не набрали достатньої кількості голосів.Ба більше, ініціативу навіть не змогли відправити на повторне друге читання. Зокрема, було набрано 222 голосів з 226 необхідних.Що відомо про законопроєктУ документі пропонується запровадити спеціальний режим для дистанційного продажу товарів вартістю до 150 євро (крім підакцизних), які надходять з-за кордону фізичним особам. При цьому посилки вартістю до 45 євро, призначені для особистого або сімейного використання, пропонують звільнити від ПДВ.Для посилок вартістю до 150 євро планують запровадити ПДВ у розмірі 20%. Якщо ж вартість перевищує 150 євро, до них застосовуватиметься ПДВ, а також 10% мита на суму понад встановлений ліміт.Чому цей проєкт закону важливийЗакон про посилки є однією із трьох податкових новацій, ухвалення яких є вимогою для отримання Україною міжнародної фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду. Ба більше, це ключове питання, без вирішення якого програма підтримки може бути припинена.Раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що Україна потребує прийняття закону про оподаткування імпортних посилок вартістю до 150 євро, який є умовою фінансування з боку ЄС та Міжнародного валютного фонду, але існує великий ризик його неприйняття через відсутність підтримки з боку суспільства.Нагадаємо, за даними Bloomberg, частина фінансової допомоги Україні може бути пов’язана з податковими змінами, зокрема, щодо податку на додану вартість (ПДВ) на іноземні посилки. Таке рішення готують у Європейському Союзі..

У понеділок, 25 травня, президент Володимир Зеленський провів зустріч з парламентською фракцією "Слуга народу". Було розглянуто низку важливих питань.Про це повідомив голова фракції "Слуга Народу" у Верховній Раді Давид Арахамія. За його словами, на засіданні були присутні:голова Верховної Ради Руслан Стефанчук;перший віцеспікер Олександр Корнієнко;керівник Офісу президента Кирило Буданов;прем’єр-міністр України Юлія Свириденко."Говорили відверто — про війну, виклики для економіки та головне завдання держави на найближчий період. Дякуємо президенту Володимиру Зеленському за відверту розмову, а фракції — за високу явку. Усі розуміють: наступні шість місяців мають стати часом максимальної концентрації та стабілізації роботи країни. Наш пріоритет — забезпечити стійкість державних інституцій, підтримку армії, своєчасні виплати людям, роботу енергетики, економіки та місцевого самоврядування. Також маємо продовжувати робити кроки, які наближають нас до вступу в Євросоюз", — наголосив Арахамія.До того ж у ході наради обговорили дипломатичний напрямок. Політик відзначив, що наразі Україна потребує не замороження війни, "а створення умов для збереження життів, посилення міжнародної підтримки, тиску на країну-агресора"."Для цього потрібна сильна позиція держави, єдність всередині країни та відповідальна робота всіх гілок влади. Сьогодні не час для внутрішніх конфліктів чи політичних шоу. Час — для рішень, які допоможуть Україні вистояти, зміцнити державу та наблизити справедливий мир", — додав Арахамія.Зауважимо, минулого тижня гарант вже зустрічався із представниками монобільшості в українському парламенті. Він наголошував, що провів із нардепами "хорошу та дуже змістовну" розмову.Очільник держави наголошував, що на порядку денному були питання, які стосувалися вступу України до Європейського Союзу. Водночас голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомляв, що цього тижня робота продовжиться, але вже у ширшому форматі.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу..

У середу, 20 травня, президент України Володимир Зеленський зустрівся з представниками фракції монобільшості в українському парламенті. Він схарактеризував розмову як "хорошу та дуже змістовну".Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Готуємося до засідань. Обговорили ключові питання, які зараз є на порядку денному в парламенті", — зазначив він.Український президент деталізував, що йдеться про те, що потрібно для стійкості української держави та для руху України у Євросоюз."Дякую за конструктив. Потрібні результати в інтересах усіх українців", — підсумував Володимир Зеленський.. Про зустріч із президентом поінформував і керівник фракції "Слуги народу" Давид Арахамія."Обговорили ключові питання порядку денного Верховної Ради — євроінтеграцію, посилення нашої стійкості", — написав він у своєму Telegram-каналі.Очільник моно більшості анонсував наступного тижня продовження роботи в ширшому форматі. Зокрема, найближчим часом відбудеться засідання фракції з президентом."Дякуємо за зустріч, за конструктивну розмову. Рухаємося спільно, працюємо над зміцненням України", — наголосив Давид Арахамія.Нагадаємо, що 30 квітня в Україні офіційно продовжили термін дії особливого правового режиму та проведення мобілізаційних заходів. Володимир Зеленський підписав відповідні законодавчі акти, що забезпечують подальше функціонування сил оборони та безпеки..

Місце померлого народного депутата Степана Кубіва у парламенті може зайняти новий представник від політичної сили "Європейська солідарність". Першим претендентом на депутатський мандат є Денис П'ятигорець.Про це повідомляє офіційний сайт Центральної виборчої комісії, пише "Інтерфакс-Україна".Що відомо про головного претендентаДенис П'ятигорець був включений до загальнодержавного виборчого списку політичної партії "Європейська солідарність" під № 28 під час позачергових парламентських виборів у 2019 році. На момент проведення тодішньої виборчої кампанії він працював на посаді заступника голови Волинської обласної державної адміністрації.Наразі потенційний народний обранець є членом партизанського чи політичного крила "Європейська солідарність", займається активною волонтерською діяльністю та веде власний блог. Постійним місцем його проживання є місто Запоріжжя.Хто йде наступним у партійному спискуЯкщо з певних причин перший кандидат не увійде до складу Верховної Ради, наступним за черговістю у виборчому списку цієї ж політичної сили є Андрій Левус, який зареєстрований під № 29. Він уже має досвід законодавчої роботи, адже був народним депутатом України VIII скликання у період з 2014 до 2019 року, куди обирався від політичної партії "Народний фронт".Андрій Левус є безпартійним. У його професійній біографії до початку активної парламентської діяльності також є досвід роботи на керівних посадах у спецслужбах, зокрема він обіймав посаду заступника голови Служби безпеки України. Наразі кандидат проживає у Вишгороді Київської області.Нагадаємо, що 4 листопада минулого року Дмитро Слинько склав присягу народного депутата від фракції "Слуга народу". 29 жовтня ЦВК визнала його обраним і зареєструвала народним депутатом України. Він замінив Анну Колісник, яка втрапила у скандал..

Раптова трагедія сколихнула український політикум, адже вранці 18 травня помер народний депутат кількох скликань Степан Кубів. Сумну звістку про смерть колеги підтвердили у Верховній Раді України.Про це повідомили народний депутат Олексій Гончаренко та Ярослав Железняк.Колеги згадують Степана Кубіва як мудрого наставника та надійного соратника. За словами політиків, вони багато працювали разом ще в уряді, а у Верховній Раді він був справжнім носієм мудрості, до якого часто підходили порадитися народні обранці з різних питань.Що відомо про депутатаСтепан Кубів народився 19 березня 1962 року у селі Мшанець колишнього Зборівського району Тернопільської області. Він був відомим українським політиком, громадським діячем та кандидатом економічних наук. Під час Революції Гідності він брав активну участь у подіях на Майдані, виконуючи обов'язки коменданта Штабу національного спротиву. У його професійній біографії чимало визначних державних посад:з 24 лютого до 19 червня 2014 року — голова Національного банку України;з 2015 до 2016 року — представник президента України у парламенті;з 14 квітня 2016 року до 29 серпня 2019 року — перший віцепрем'єр-міністр України та міністр економічного розвитку і торгівлі України.Степан Кубів обирався народним депутатом України сьомого, восьмого та дев'ятого скликань. У Верховній Раді поточного скликання він представляв політичну партію "Європейська Солідарність" та був членом Комітету з питань економічного розвитку. Також він очолював Всеукраїнське товариство "Меморіал" ім. Василя Стуса. До початку активної політичної кар'єри Степан Кубів тривалий час працював у банківській сфері, зокрема очолював у Львові АТ "Кредобанк".Нагадаємо, 25 січня на Львівщині народний депутат від "Слуги народу" Орест Саламаха потрапив у дорожньо-транспортну пригоду..

Україна готує масштабний обмін полоненими у форматі "1 000 на 1 000". Президент Володимир Зеленський повідомив, що Сполучені Штати Америки виступають посередником у переговорах, а контакти щодо погодження обміну тривають.Уповноважений Верховної Рапди України з прав людини Дмитро Лубінець розповів в етері національного телемарафону "Єдині новини", чому досі не пройшов анонсований обмін."Затримка обміну "1 000 на 1 000" — винятково через позицію Російської Федерації", — констатував він.Також Лубінець розповів про підготовку до анонсованого обміну. Україна виконала всі свої зобов’язання: списки передані, перемовна група виконала всі зобовʼязання."Тепер рішення — за Росією. Натомість Москва затягує процес і намагається маніпулювати", — акцентував уповноважений Верховної Ради з прав людини.Він зауважив, що, коли домовляєшся з Росією, ніколи не можна бути впевненими на 100%, що це слово буде дотримане."Саме тому Україна працює системно та без зупинок — переговорний процес триває щодня. Наш пріоритет — повернути всіх. Передусім тих, хто перебуває в полоні найдовше, зокрема, ще з 2014 року", — підсумував Дмитро Лубінець.Нагадаємо, що декілька днів тому російський диктатор Володимир Путін публічно звинуватив Україну у відмові від обміну полоненими, фактично ставлячи під загрозу масштабну операцію за участю США. Диктатор стверджує, що Київ проігнорував попередні списки, хоча Москва нібито готова до формату "1 000 на 1 000" за ініціативою американського лідера Дональда Трампа..

У четвер, 7 травня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) провів щодо продовження покладених обов’язків на лідерку "Батьківщини" Юлію Тимошенко. Частину обмежень у справі НАБУ з неї знято.Про це свідчить трансляція засідання ВАКС. За рішенням суду, депутатці повернули закордонні паспорти та залишили в силі зобов'язання прибувати на вимогу до детектива, прокурора та судді, а також повідомляти їм про зміну місця проживання та роботи.ВАКС ухвалив рішення не продовжувати ще на два місяці обмеження, які забороняли Юлії Тимошенко виїзд за кордон.Лідерка "Батьківщини" прокоментувала судове рішення, заявивши, що розцінює його як "ще один крок до перемоги"."Попередні суди скасували запобіжні заходи, що забороняли мені спілкуватися з депутатами, потім повернули заощадження, які вони забрали. Крім того, вони дозволили мені виїжджати за межі Києва. Крок за кроком ця справа розсипається", — зазначила Тимошенко.За її словами, рішення суду про дозвіл на виїзд за кордон для політичної діяльності є ще одним свідченням того, що "судді дедалі більше усвідомлюють політичну вмотивованість справи"."Це не справа, а просто політичне переслідування керівника опозиційної партії", — висловила переконання нардепка.Тимошенко вважає провадження "політичним замовленням", яке, на її думку, виконують НАБУ та САП "замість реальної боротьби з багатомільярдною корупцією в державі".Також Тимошенко та її адвокати сказали, що голос депутатки на плівках сфальсифікували. За їхніми словами, це виявив британський експерт із королівськими сертифікатами та досвідом роботи в судах Великої Британії. І просили скасувати клопотання прокурора в повному обсязі.Попередній контекст:Увечері 13 січня працівники антикорупційних органів прийшли з обшуком в офіс "Батьківщини" та вилучили у лідерки партії Юлії Тимошенко 40 тисяч доларів. За версією слідства, за ці гроші вона збиралася підкупити трьох народних депутатів з іншої фракції, щоби ті голосували, як вона їм скаже.Згодом САП оголосила їй підозру в пропозиції хабаря й опублікувала запис розмови Тимошенко з депутатом, якому вона запропонувала хабар.Нардепка у відповідь звинуватила НАБУ та САП у "політичній розправі", за її версією, слідство сфальсифікувало запис, а 40 тисяч доларів — це її особисті заощадження.Надалі, 16 січня, ВАКС обрав Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 33,3 мільйона гривень. 23 січня стало відомо, що за неї внесли повну суму застави.У лютому суд вирішив заарештувати частину майнових активів Тимошенко в "Ощадбанку", але скасував арешт із трьох автомобілів.Вищий антикорупційний суд 13 березня задовольнив клопотання прокурора САП і продовжив термін дії процесуальних обов’язків, покладених на Юлію Тимошенко до 13 травня 2026 року. Згодом, 8 квітня, НАБУ та САП завершили досудове розслідування у її справі..

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук 6 травня різко прокоментував чергове порушення Росією домовленостей щодо припинення вогню. Спікер парламенту наголосив, що для держави-агресора будь-які мирні переговори є лише ширмою для підготовки нових підступних атак.Про це політик повідомив у своєму дописі на сторінці в Facebook.Цинічна тактика держави-терористаОчільник українського парламенту заявив, що Росія продемонструвала повну зневагу до міжнародного права та власних слів. Порушення ініційованого президентом Володимиром Зеленським "режиму тиші" він назвав свідомим кроком Москви."Росія вкотре розтоптала власні обіцянки. Порушення запропонованого Президентом Володимиром Зеленським "режиму тиші" — це свідома, цинічна тактика держави-терориста", — наголосив спікер.Стефанчук зазанчив, що для Кремля дипломатичні папери не мають жодної цінності. За його словами, час, який витрачається на обговорення домовленостей, зазвичай триває довше, ніж сама "тиша" з боку окупантів.Відсутність ілюзій щодо перемир'яНа думку голови Ради, Росія розглядає будь-які заклики до миру як можливість виграти час. Перемовини використовуються ворогом лише для того, щоб "перезарядити зброю і підступно вдарити".Єдина гарантія мируУ підсумку Стефанчук закликав не плекати марних надій на дипломатичну розсудливість РФ. Він переконаний, що сталий мир можливий лише за умови воєнної перемоги України."Тому жодних ілюзій: єдина гарантія тиші — це позбавлення агресора можливості фізично продовжувати війну", — підсумував голова Верховної Ради.Нагадаємо, масована нічна атака Росії на Дніпропетровщину та Херсон 6 травня призвела до трагічних наслідків і численних пожеж у житлових кварталах. Наразі відомо про чотирьох загиблих та десятки поранених, тоді як у Херсоні рятувальники дивом витягли трьох жінок із вогняної пастки.Раніше повідомлялось, що 6 травня Російська Федерація цинічно порушила режим припинення вогню вже у перші години після його офіційного початку. Попри мирну ініціативу Києва, вночі середи ворог атакував українські міста зграями дронів та авіабомбами..

Мілітаризацію українських дітей варто визнати злочином проти людяності. На тимчасово окупованих територіях України вона триває роками та досі залишається безкарною.Про це заявив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Десятки тисяч дітей змушені зростати у світі пропаганди, страху та нав'язаних військових наративів. Те, що має бути їхнім невід'ємним правом на освіту, перетворюється на інструмент агресії", — констатував він.За його словами, школи стають майданчиками підготовки до війни, а кадетські класи виховують покору, а не дитячу допитливість.Він додав, що з 2014 року мілітаризація освіти охоплює все більше дітей. За даними Єльського університету, з лютого 2022 року українських дітей переміщено щонайменше до 210 закладів у Росії та на тимчасово окупованих територіях України. У 62% із них дітей піддають культурній, патріотичній і військовій пропаганді, а у 19% — проводять військову підготовку, включно з бойовими навчаннями, парадами та роботою з безпілотниками."Це — грубе порушення міжнародного гуманітарного права та злочин проти українських дітей", — акцентував Лубінець.Він зауважив, що їх примушують вступати до мілітарних і псевдопатріотичних організацій на кшталт "Юнармії", "Орлят Росії", "Воїн", "Зарниця 2.0". А 17 лютого на території Луганської області відзначали так званий "день російського кадета"."Мілітаризація українських дітей на окупованих територіях набуває нових форм. З 1 вересня у школах тимчасово окупованих Донецька, Макіївки, Докучаєвська та Маріуполя для учнів п’ятих класів запровадять так звані "козачі класи" — як обов’язкову частину шкільної програми. Це не спорадичні дії агресора. Це свідома продумана політика та стратегія війни", — пояснив омбудсмен.За його словами, ці дії залишаються без належної правової оцінки. Системна мілітаризація українських дітей на окупованих територіях є безпрецедентною у сучасній історії."Як світ може й далі мовчати перед обличчям цього злочину? Мовчання — це співучасть у злочині проти дітей. Я закликаю правоохоронні органи України, міжнародну спільноту та Міжнародний кримінальний суд визнати системну мілітаризацію дітей злочином проти людяності та забезпечити невідворотну відповідальність винних. Ті, хто відібрав у дітей дитинство, повинні відповісти перед законом", — підсумував Дмитро Лубінець.Нагадаємо, що Україна вже повернула понад дві тисячі дітей, викрадених окупантами з початку повномасштабного вторгнення. Президент Володимир Зеленський закликав міжнародну спільноту посилити тиск на агресора для прискорення цього процесу..

Уряд розглядає питання оновлення застарілого житлового фонду, зокрема так званих "хрущовок", однак про масове знесення всіх будинків не йдеться. У центрі уваги — безпека мешканців, комфорт проживання та подальша модернізація житла.Попри поширені заяви про можливий масштабний демонтаж, ситуація є значно складнішою: далеко не всі будинки перебувають в аварійному стані й потребують негайного знесення.Як повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк, замість радикальних рішень варто застосовувати комплексний підхід — від модернізації до часткової реновації. Такий формат дозволить зберегти житло там, де це можливо, та оновити його там, де це справді необхідно.Реконструкція, реновація чи знесення?"У публічній дискусії ця тема часто спрощується до крайнощів, хоча на практиці йдеться про значно більш гнучкі рішення. Не всі ці будинки потрібно зносити. І точно не всі, одночасно. У країні, яка воює, є більш нагальні пріоритети. Відновлення зруйнованого житла, критична інфраструктура, енергетика", — зазначила вона.Шуляк зауважила, що реновація застарілого фонду — це наступний етап. Проте, за її словами, готувати рішення потрібно вже сьогодні."Саме тому дискусія "реконструкція, реновація чи знесення" — це не про одну відповідь для всіх. Це про інструменти, які застосовуються залежно від стану будинку і економіки рішення", — зауважила політична діячка.Досвід інших країнДепутатка зазначила, що міжнародний досвід показує, що у питанні долі "хрущовок" працює саме така логіка — комбінована і прагматична.НімеччинаПрограма Stadtumbau Ost — понад 300 тисяч квартир демонтовано як надлишковий і застарілий фонд. Ті будинки, що залишилися, пройшли глибоку модернізацію за підтримки держави і муніципалітетів. Рішення приймалися на рівні районів.ЧехіяДержавні програми модернізації панельного житла — масова теплоізоляція фасадів та оновлення інженерії. Держава компенсує до 30-40% вартості робіт залежно від програми.ЕстоніяДержавний фонд KredEx — фінансова установа, яка надає пільгові кредити, гарантії та гранти для ОСББ на реновацію будинків. Після комплексної модернізації будинки показують до 40-50% економії тепла.ФранціяНаціональна програма ANRU — реновація великих житлових масивів разом з інфраструктурою. Частину будинків демонтують, частину — модернізують. Ключовий принцип — зміна середовища і соціальне змішування, а не косметичні ремонти.ПольщаСистемна термомодернізація через фонди ЄС і національні інструменти — у частині проєктів використовується надбудова додаткових поверхів як джерело фінансування оновлення будинку.ЛатвіяПрограми за підтримки ЄС і держави — до 50–60% вартості комплексної термомодернізації покривається грантовими інструментами.Що чекає на українські "хрущовки""Висновок міжнародного досвіду вирішення проблеми "хрущовок" очевидний. Немає універсального рішення для всіх будинків", — зазначила вона.Шуляк вважає, що є кілька сценаріїв долі "хрущовок", які мають працювати паралельно:модернізація — коли конструктив дозволяє і це економічно доцільно;реновація кварталів — коли важлива логіка інфраструктури і простору;демонтаж і нове будівництво — коли ресурс вичерпано."І головне — без рішень співвласників, без зрозумілої моделі фінансування і гарантій переселення жоден сценарій не працює. Питання в тому, чи зможемо ми дати громадам і співвласникам реальні інструменти, щоб оновлювати цей фонд там, де це доцільно, і заміщати його новим там, де ресурс вичерпано", — підсумувала Шуляк.Як відомо, у вересні 2022 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект № 6458 про комплексну реконструкцію: модернізація будинків у межах кварталів, оновлення інженерної та соціальної інфраструктури, а знесення з новим будівництвом — лише тоді, коли інші способи неможливі (за результатами техобстеження, енергоаудиту й ТЕО). Нагадаємо, задля того, щоб придбати власну квартиру, українцям необхідно працювати в середньому від п'яти до семи років, відкладаючи усю зарплату. Такими є дані порівняльного аналізу вартості однокімнатних квартир на вторинному ринку в обласних центрах України та зарплат у них, який провів портал "OLX Нерухомість". Детальніше — у матеріалі TrueUA..

Українські борці греко-римського стилю Жан Беленюк і Парвіз Насібов проведуть дебютні поєдинки у змішаних єдиноборствах. Окрім того, Беленюк є чинним депутатом Верховної Ради України від "Слуги народу".Їхній виступ у боях анонсували у промокампанії нової ліги Arena в соціальних мережах.Бійцівський вечір за участі Беленюка та Насібова відбудеться 11 липня під егідою нової ліги — Arena, президентом якої є колишній боєць UFC Людвік Шолінян.У проморолику знялися Беленюк, Насібов, а також інші борці ММА — брати Дмитро та Владислав Парубченки, Бовар Ханаков і Артем "Агресор".Ім'я суперників Жана Беленюка та Парвіза Насібова наразі залишаються невідомими.Для Беленюка це перший бій в ММА та загалом перший вихід на поєдинок після завершення 24-річної кар'єри у греко-римській боротьбі. Українець закінчив свої виступи після того, як виборов бронзу на Олімпіаді-2024, зібравши повний медальний комплект.У змішаних єдиноборствах також дебютуватиме й Парвіз Насібов. Українець є дворазовим призером Олімпійських ігор — виборов срібло 2020 та 2024 років. Однак, на відміну від Беленюка, він кар'єру не закінчував. Востаннє на міжнародному рівні Насібов змагався на чемпіонаті світу минулого року, де фінішував поза подіумом.Жан Беленюк на позачергових парламентських виборах в Україні 2019 року обраний народним депутатом України дев’ятого скликання за партійним списком (№10) від партії "Слуга народу". Він є першим заступником голови комітету Верховної Ради з питань молоді і спорту.Упродовж своєї кар'єри Беленюк виборов п'ять медалей чемпіонатів світу, дві з яких золоті, та шість — на чемпіонатах Європи, де здобув три титули. Він є першим в історії України борцем, який виграв три медалі на Олімпійських іграх.Нагадаємо, в січні стало відомо, що борець греко-римського стилю та народний депутат від фракції "Слуга народу" Жан Беленюк потрапив до складу збірної України на 2026 рік. Це відбулося, попри його попередні заяви про завершення кар'єри..

Верховна Рада України зареєструвала законопроєкти, які передбачають пільги для військовослужбовців при ввезенні транспортних засобів з-за кордону. Пропонують скасувати мито та податки для чинних військових. Йдеться про законопроєкт №15194 "Про внесення змін до Митного кодексу щодо ввезення до України транспортних засобів без сплати митних платежів для діючих військовослужбовців" та законопроєкт 15195 "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо ввезення до України транспортних засобів без сплати митних платежів для діючих військовослужбовців". Ініціатором змін виступив народний депутат від "Слуга народу" Мар’ян Заблоцький.Ці документи фактично створять повний механізм "нульового розмитнення" авто для військових. Йдеться про тимчасовий пільговий режим без сплати ввізного мита, ПДВ та акцизу.Згідно законопроєктами, право на персональне безмитне ввезення авто отримають чинні військовослужбовці (мобілізовані після 24 лютого 2022 року або контрактники). Пільговий період триватиме протягом воєнного стану та 90 днів після його завершення.Які умови та обмеження при ввезені авто пропонуютьПропонується звільнення від ввізного мита при ввезені в Україну:легкових автовантажівок;мотоциклів;причепів та напівпричепів.Ключові обмеження:одне авто на одного військовослужбовця;заборона продажу або передачі авто протягом трьох років;Варто зауважити, що пільговий безмитний режим не поширюватиметься на автомобілі преміумкласу, які підпадають під транспортний податок. Йдеться про транспорт віком до п’яти років і вартістю понад 375 мінімальних заробітних плат.Нагадаємо, нещодавно авторитетне видання Consumer Reports обрало 10 фаворитів автомобільного ринку 2026 року серед понад 260 протестованих моделей. Основними критеріями стали паливна економічність, задоволеність власників та передові технології безпеки.Додамо, в березні 2026 року ринок нових легкових автомобілів у Європейському Союзі продемонстрував помітне зростання. За даними ACEA, було зареєстровано понад 1,15 мільйона авто — це на 12,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року..

В Україні необхідно ухвалити закон про обіг вогнепальної зброї. Зараз цей процес потребує якомога швидшого осучаснення та чіткого врегулювання в межах країни.Про це заявив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко за результатами експертних консультацій, у яких узяли участь народні депутати, керівники МВС, Національної поліції, СБУ, ДБР, представники Офісу президента України, громадських організацій, військової, ветеранської, адвокатської, медійної спільнот."Вогнепальна зброя в Україні легалізована. Визначені види й зараз можуть придбати ті, хто відповідає встановленим критеріям. Водночас правила її обігу потребують осучаснення та чіткого врегулювання виключно на рівні Закону. І це комплексне питання, яке ми маємо вирішити за завданням президента України", — наголосив Клименко.За його словами, йдеться про ключові речі: право на самозахист, класифікацію дозволених видів зброї, чіткі підстави для застосування цивільними, а також механізми вилучення у випадках загрозливої поведінки чи домашнього насильства."Окремий блок — підготовка. Теоретичне та практичне навчання, іспити. Це також означає розбудову відповідної інфраструктури. Обовʼязково із залученням бізнесу", — додав міністр.Він акцентував, що зброя — це не лише право. Першочергово це — відповідальність. І вона має бути підкріплена жорсткими перевірками, фільтрами, через які не зможуть пройти люди з психічними порушеннями, залежностями, кримінальною історією (навіть якщо справа не дійшла до суду)."Це — запобіжники, які повинні спрацювати на кожному етапі. Шлях до законодавчого врегулювання питання обігу цивільної зброї непростий і дискусійний»" — визнав очільник МВС.При цьому він зауважив, що позиція учасників зібрання єдина: Закон про обіг цивільної вогнепальної зброї в Україні необхідний як громадянам, так і правоохоронцям. До того ж, це одне із євроінтеграційних зобов’язань країни."Вдячний учасникам заходу за професійну дискусію. Продовжуємо діалог, щоб усі разом змогли вийти на збалансоване рішення", — підсумував Ігор Клименко.Нагадаємо, наприкінці квітня президент України Володимир Зеленський заявляв, що останнім часом питання легалізації зброї набуло особливого ажіотажу в українському суспільстві. Тому необхідно активізувати відповідну роботу Міністерства внутрішніх справ України та парламентарів..

У четвер, 30 квітня, в Україні офіційно продовжили термін дії особливого правового режиму та проведення мобілізаційних заходів. Глава держави Володимир Зеленський підписав відповідні законодавчі акти, що забезпечують подальше функціонування сил оборони та безпеки.Про це йдеться на офіційному порталі Верховної Ради України.Нові терміни дії особливого стануПрезидент Зеленський у четвер, 30 квітня, затвердив своїм підписом законопроєкти №4757 та №4758. Згідно з цими документами, воєнний стан і загальна мобілізація в державі триватимуть ще 90 діб. Таким чином, особливий правовий режим діятиме щонайменше до 2 серпня 2026 року.Історичний контекст рішеньЦе рішення стало вже 19-м за ліком від моменту початку повномасштабного вторгнення Росії. Процедура продовження відбувається регулярно з метою підтримання обороноздатності країни. Попереднього разу парламент та президент ухвалювали аналогічне рішення 26 січня поточного року, що дозволило забезпечити безперервність мобілізаційних процесів протягом весни.Воєнний стан — це особливий правовий режим, який запроваджується в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу. Він передбачає надання органам державної влади, військовому командуванню та місцевому самоврядуванню повноважень, необхідних для відсічі ворогу. Під час дії цього стану можуть тимчасово обмежуватися конституційні права і свободи громадян, а також законні інтереси юридичних осіб. Головною метою воєнного стану є створення умов для ефективної оборони країни та забезпечення безпеки населення.Нагадаємо, 28 квітня Верховна Рада проголосувала за продовження воєнного стану в Україні ще на 90 днів.Нещодавно керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що без мобілізації Україна не зможе утримувати оборону, однак наголосив на необхідності реформувати окремі аспекти її реалізації, зокрема випадки жорстокого або принизливого ставлення до громадян.Також раніше стало відомо, що в Україні впродовж останніх 10 місяців покращилася ситуація з мобілізацією. Це дозволяє українському війську почуватися впевненіше, ніж минулого року..