# Верховна Рада

Верховна Рада України підтримала частину важливих законодавчих ініціатив у межах програми Ukraine Facility, домовленостей із Міжнародним валютним фондом (МВФ) та інших механізмів міжнародної підтримки.Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Дякую народним депутатам, які підтримали першу частину важливих для країни рішень, від яких залежить наша фінансова стійкість і обороноздатність", — акцентував він.На його переконання, результати цього пленарного тижня дають підстави для оптимізму. Однак, додав очільник українського уряду, попереду ще дуже багато роботи.Він запевнив, що міністри працюють із депутатами на рівні комітетів і парламентських груп, надають усю необхідну інформацію в процесі підготовки до розгляду решти законопроєктів."Розраховуємо на таку ж конструктивну спільну роботу й на наступних пленарних тижнях", — висловив побажання високопосадовець.Вні наголосив, що це необхідно, щоби забезпечити своєчасне ухвалення всіх необхідних рішень і отримання Україною міжнародної фінансової допомоги в повному обсязі."Ще раз дякую. Це важливо", — лаконічно підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що сьогодні депутати ухвалили законопроєкт про запровадження ПДВ на товари з іноземних маркетплейсів незалежно від їхньої вартості. Уряд очікує, що зміни приноситимуть державному бюджету понад 10 мільярдів гривень щороку..

У середу, 14 жовтня, перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко оголосив про виключення з парламентської фракції партії "Європейська Солідарність" народного депутата Олексія Гончаренка.Про це свдчить трансляція пленарного засідання Верховної Ради України. Сам Олексій Гончаренко відполлвів на таке офіційне рішення в дописі у своєму Telegram-каналі."Офіційно. Мене виключили з фракції "Європейська Солідарність". Про це зараз оголосили з трибуни Верховної Ради. Дякую колегам за 12 років роботи. Ми разом змогли досягнути великих змін в Україні та продовжимо працювати для України. Тримаємо стрій!" — відреагував на це Олексій Гончаренко.Раніше про це інформував народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Тільки що голова оголосив офіційно про виключення Олексія Гончаренко з фракції "Європейська Солідарність", — констатував він.Ярослав Железняк пояснив, що саме з моменту такого оголошення Гончаренко стає позафракційним депутатом.Раніше, 5 жовтня, парламентська фракція "Європейська солідарність" ухвалила рішення припинити спільний політичний шлях із народним депутатом Олексієм Гончаренком. Це пояснили ідеологічними розбіжностями.У політичній силі акцентували, що публічні позиції Олексія Гончаренка щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією "Європейської Солідарності" та її ідеологічними засадами.Гончаренко пропонував не намагатися одразу укласти одну велику мирну угоду, а рухатися до неї через низку малих домовленостей із різними гарантами. Нардеп вважає прийнятним поетапне зняття санкцій із Росії в обмін на припинення дальніх ударів, розблокування Чорного моря й обмеження бойових дій на Донбасі. Окремо він допустив, що Україна може розпочати говорити про нейтральність, статус російської мови та церкви.Тепер як позафракційний депутат Гончаренко не має права на представництво в керівних органах парламенту чи ради через фракційні квоти, але може долучитися до створення чи ввійти до складу окремої депутатської групи (якщо така існує та відповідає регламенту).До цього станом на початок жовтня 2026 року у Верховній Раді України IX скликання налічувалося 19 позафракційних народних депутатів.Нагадаємо, що Олексія Гончаренка офіційно внесли до бази скандального центру "Миротворець". Причиною такого кроку стали його останні гучні заяви щодо можливих переговорів з Росією та шляхів завершення війни..

У середу, 14 жовтня, міський голова Києва Віталій Кличко доповідав у Верховній Раді. "За" його запрошення у парламент проголосував раніше 151 народний депутат. Кличко мав 5 хвилин на виступ без запитань депутатів.Про це засвідчила трансляція пленарного засідання Верховної Ради України.Міський голова Києва прозвітував щодо ситуації у столиці, підготовки міста до опалювального сезону та захисту критичної інфраструктури від російських атак.За словами мера, останні два місяці Київ живе під постійними атаками цивільної та критичної інфраструктури. Це впливає на систему водопостачання та на роботу електротранспорту.Цього року майже 50 ракет і БПЛА атакували столичну систему енергопостачання. Лише сьогодні, 14 жовтня, об'єкти критичної інфраструктури зазнали серйозних уражень."Раніше, 2022 року, по об'єктах ТЕС-5 і ТЕС-6 прилітало 12 ракет і дронів. 2023 року — сім, 2024 року — нуль, 2025 року — 19. Тепер же майже 50 влучань ракет і безпілотників в наші системи енергозабезпечення. Весь цей час фахівці працювали, відновлювали обладнання, готували щороку об'єкти до зими, і Київ вистояв", — наголосив Кличко.За словами міського голови, столиця живе під постійними атаками ворога на інфраструктуру, енергетику, промисловість і бізнес, однак місто намагається забезпечити життєдіяльність в умовах воєнного стану.Водночас він назвав "цинічними" звинувачення у провалі підготовки до опалювального сезону, який ще не розпочався."Київ готувався до опалювального сезону та продовжує це робити. Першочергові заходи плану енергостійкості завершені", — акцентував Віталій Кличко.Водночас у своєму виступі він не згадав про стан укриттів у Києві, на доступність і належний стан яких неодноразово скаржилися містяни."Можна навіть третю світову війну "вішати" на Кличка, але запитання не тільки в мене, в кожного з вас таке запитання: де протиповітряна оборона столиці України, де захист об'єктів "Укренерго", де мільярди, які виділено на це?" — заявив міський голова столиці.При цьому він закликав звернути увагу на забезпечення захисту інфраструктури та припинити тиск на місцеве самоврядування.Нагадаємо, декілька днів тому Віталій Кличко зазначав, що влада Києва вивчає різні сценарії подій. До евакуації зі столиці України ніхто не закликає, але варто враховувати посилення ворожих обстрілів найближчим часом..

Верховна Рада України схвалила законопроєкт №10147 "Про безпеку та здоров’я працівників на роботі", який передбачає оновлення системи охорони праці. Документ має наблизити українське законодавство до стандартів Європейського Союзу та Міжнародної організації праці.Про це повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк. Нові підходи стосуватимуться як обов’язків роботодавців, так і механізмів контролю за дотриманням вимог безпеки на робочих місцях.За її словами, документ оновлює систему охорони праці, зокрема: запроваджує регулярне оцінювання професійних ризиків;облік інцидентів;відповідальність роботодавців за безпеку працівників. "Також передбачає додатковий захист окремих категорій працівників і наближення законодавства до норм ЄС та стандартів Міжнародної організації праці", — уточнила Шуляк.Цей законопроєкт підтримали 246 народних депутатів. Нагадаємо, у проєкті нового Трудового кодексу України передбачили так зване "право на відключення". Після завершення робочого дня дистанційні працівники зможуть не відповідати на дзвінки та повідомлення роботодавця, якщо інше не було погоджено заздалегідь.Читайте також: ШІ змінює професії: які головні тренди ринку праці у 2026 році.

Парламент ухвалив резолюційний документ, що регламентує використання мов національних спільнот Європейського Союзу та корінних народів у шкільній освіті. Впроваджені зміни покликані виконати євроінтеграційні вимоги та розблокувати переговорні кластери з Брюсселем.Законодавча ініціатива №16119 була ухвалена 266 голосами депутатів.Крок до ЄС та розблокування переговорівВерховна Рада ухвалила законопроєкт №16119 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України". За відповідне рішення проголосували 266 народних депутатів. Документ покликаний розблокувати одразу два ключові переговорні кластери для вступу України до Європейського Союзу.Закон гарантує розширення можливостей для навчання мовами корінних народів та нацменшин, мови яких є офіційними в ЄС. При цьому українська мова непорушно залишається основною мовою навчального процесу.Мовні норми в школах та складання НМТНові правила охоплюють оформлення освітніх документів, проведення зовнішнього незалежного оцінювання та порядок збереження спеціальних статусів шкіл. Зокрема, у закладах, де є відповідні класи, дозволено використовувати мову нацменшини або корінного народу поряд із державною під час уроків та спілкування у приміщенні чи на території школи.Школярі, які здобувають або здобули освіту мовою корінного народу, зможуть за бажанням отримувати тестові завдання зовнішнього оцінювання в перекладі. Це правило не стосуватиметься лише предметів мовно-літературного спрямування. Водночас перелік дисциплін, що викладаються українською, заклади зможуть розширювати за заявами батьків щонайменше двох третин учнів класу.Нові критерії для отримання та втрати статусуДля отримання статусу закладу нацменшини необхідно, щоб понад 50% учнів навчалися мовою відповідної спільноти (що є офіційною мовою ЄС). Якщо в школі є хоча б один клас із навчанням мовою корінного народу — вона має право на статус закладу корінного народу.Школи, які вже володіють таким статусом, збережуть його за умови, що частка учнів становить не менше 20%. Якщо цей показник опуститься нижче 20%, втрата статусу відбуватиметься за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.Вимоги до керівництва та захист прав учнівКерівники та їхні заступники в таких навчальних закладах зобов'язані володіти як державною мовою, так і мовою відповідної спільноти. Для приватних шкіл передбачено виняток: директори, які обіймали посади на момент набрання законом чинності, зможуть тимчасово не застосовувати вимогу щодо володіння державною мовою.У разі реорганізації чи ліквідації комунальної школи засновник зобов'язаний за заявою батьків забезпечити учням можливість продовжити навчання відповідною мовою в іншому закладі в межах тієї ж адміністративно-територіальної одиниці.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна готується розширити мовні та освітні права національних меншин, зокрема угорської громади, що може стати основою для компромісу з Будапештом. Натомість Угорщина планує розблокувати відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу..

Народний депутат України від "Слуги народу" Юрій Корявченков виїхав до Іспанії без оформленого службового відрядження з Верховної Ради, яка фактично є його місцем роботи.Про це повідомили в апараті Верховної Ради у відповідь на запит антикорупційного центру "Межа".Як свідчить офіційна відповідь апарату Верховної Ради України, парламентарю не видавали розпорядження на виїзд за кордон в той період, коли він перебував в Іспанії.У "Межі" нагадали, що, згідно з чинним законодавством, народні обранці мають право перетинати державний кордон під час воєнного стану винятково за наявності офіційного відрядження.Також антикорупціонери додали, що скерували запит до Державної прикордонної служби України з вимогою пояснити підстави пропуску нардепа через кордон.На початку жовтня волонтер Сергій Стерненко інформував, що народного депутата "Слуги народу" Юрія Корявченкова знову помітили в Іспанії.У грудні минулого року НАБУ та САП підозрювали декількох нардепів від фракції "Слуга народу" в отриманні хабарів за "правильні" голосування у Верховній Раді. Тоді правоохоронці в декого з них проводили обшуки. Однак зазначили, що депутату Юрію Корявченкову, колишньому актору "Кварталу 95", відомому за сценічним псевдонімом "Юзік", на цьому етапі розслідування підозру не вручали. Деякі медіа ще тоді писали, що він залишив країну.Нагадаємо, на початку квітня цього року стало відомо, що народний депутат від партії "Слуга народу" Олександр Куницький, який уже майже два роки не повертається в Україну, задекларував квартиру в Канаді..

Парламентська фракція "Європейська солідарність" ухвалила рішення припинити спільний політичний шлях із народним депутатом Олексієм Гончаренком. Це пояснили ідеологічними розбіжностями.Про це йдеться у заяві фракції "Європейська Солідарність", яку оприлюднили в понеділок, 5 жовтня."Європейська Солідарність" — демократична партія, в якій завжди були та залишатимуться дискусії, різні погляди та гострі суперечки. Це нормально для політичної сили, яка поважає свободу слова та думки. Але для нас є принципова різниця між дискусією про політичну тактику та розбіжностями щодо базових цінностей і стратегічного курсу країни", — йдеться в заяві.Представники фракції зауважили, що для "Європейської Солідарності" такими принципами є сильна українська армія, українська мова, незалежна українська церква, членство України в ЄС і НАТО. Там висловили переконання, що це фундамент української державності, який допоміг Україні вистояти у роки війни з Росією та має визначати її майбутнє."Ці принципи не залежать від політичної кон’юнктури та не можуть бути предметом торгу — ні всередині України, ні тим більше на переговорах із Росією", — наголосили нардепи.Вони акцентували, що публічні позиції Олексія Гончаренка щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією "Європейської Солідарності" та її ідеологічними засадами."Саме тому фракція "Європейська Солідарність" ухвалила рішення, що тепер ми не можемо продовжувати спільний політичний шлях через ідеологічні розбіжності. Це рішення не перекреслює років спільної роботи. Але партійна єдність не може бути формальністю, за якою приховуються принципово різні відповіді на питання про майбутнє держави", — наголосили в документі."Порошенківці" зауважили, що водночас відповідальність за переговорну позицію України та дипломатичну стратегію несе влада, яка має монобільшість і всю повноту повноважень. І широка суспільна дискусія, яку викликали пропозиції Олексія Гончаренка, продемонструвала очевидне: влада має нарешті розпочати чесну розмову зі суспільством про те, як вона бачить реалістичний шлях до припинення вогню та справедливого миру."Плани стійкості" та "декларації потужності" відповідей на ці запитання більше не дають. Україні потрібна велика та складна розмова про те, як завершити війну, досягнути справедливого миру, отримати дієві гарантії безпеки та не допустити нової російської агресії. І суспільство має право знати не лише те, чого ми всі прагнемо, а й якою є реалістична стратегія досягнення цієї мети", — вважають у "Європейській Солідарності".Там заявили, що готові до цієї дискусії. Але вихідна позиція незмінна: мир не може оплачуватися відмовою від того, заради чого та завдяки чому Україна вистояла у цій війні. Компроміси можуть бути частиною шляху до завершення війни. Але незалежність України, її європейське майбутнє, питання національної ідентичності та право самій визначати систему власної безпеки — не предмет компромісу."Для нас важлива єдність команди, яка базується на спільних цінностях і принципах. Наша команда — це не лише фракція, а десятки тисяч  партійців, найавторитетнішими з яких є наші колеги, які зараз у лавах ЗСУ, чия думка та позиція щодо захисту країни є для нас принциповою", — підсумовується в заяві.Раніше Гончаренко пропонував не намагатися одразу укласти одну велику мирну угоду, а рухатися до неї через низку малих домовленостей із різними гарантами. Нардеп вважає прийнятним поетапне зняття санкцій із Росії в обмін на припинення дальніх ударів, розблокування Чорного моря й обмеження бойових дій на Донбасі. Окремо він допустив, що Україна може розпочати говорити про нейтральність, статус російської мови та церкви.Нагадаємо, що п'ятий президент України, народний депутат Петро Порошенко очолив рейтинг найбагатших парламентарів за підсумками декларацій за 2025 рік. Він задекларував понад 5,3 млрд грн грошових активів, а його доходи становили майже дві третини від сукупних доходів усіх чинних народних депутатів..

У четвер, 1 жовтня, до Верховної Ради внесли законопроєкт про освіту національних меншин. Угорщина вимагає від України ухвалити деякі його позиції для розблокування перемовних кластерів про вступ України до Європейського Союзу.Про появу документа в українському парламенті свідчить картка законопроєкту №16119, опублікована на сайті Верховної Ради.Законопроєкт має на меті створення належних умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами національних меншин та забезпечення освітнього процесу як українською мовою, так і мовою національних меншин.Також законопроєкт має запровадити поняття закладів загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини. Такий статус може отримати заклад, в якому кількість учнів, які здобувають освіту мовою національної меншини, — більше 50% від загальної кількості учнів.Освітня програма для представників нацменшин має містити вивчення учнями національної історії, збереження матеріальної та духовної культури, пов'язаної з національною ідентичністю. Батьки отримають право запитувати про дублікат документів про освіту дітей мовами нацменшин.Питання нацменшин — одна з вимог Будапешта, які прописані в дорожній карті для відкриття всіх переговорних кластерів для вступу України в Євросоюз.Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр привітав подання до Верховної Ради України законопроєкту про освіту мовами національних меншин. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.Мадяр заявив, що поданий до українського парламенту законопроєкт має зміцнити правові гарантії освіти угорською мовою в Україні."Ми вітаємо те, що до українського парламенту подано законопроєкт, який зміцнює права угорської національної меншини у сфері освіти. Цей законопроєкт зміцнює правові гарантії освіти угорською мовою та мережі навчальних закладів", — написав угорський прем’єр-міністр.Нагадаємо, що 29 вересня в переговорах про вступ України до ЄС знову відбулося блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

В Україні планують запровадити обов’язковий GPS-контроль за автобусами в режимі реального часу. Для цього вже створили відповідну законодавчу ініціативу.Про це повідомив сайт Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України з посиланням на оприлюднений законопроєкт із цього приводу.Ідеться про документ "Про внесення змін до закону України "Про автомобільний транспорт" щодо моніторингу транспортних засобів, що використовуються для перевезення пасажирів, і обстеження автостанцій".Вимога поширюватиметься на автобусні маршрути загального користування — міжнародні, міжобласні та міські. Також пропонується промоніторити автостанції на предмет інклюзивності.Якщо законопроєкт ухвалять, то відбудеться впровадження обов’язкового GPS-моніторингу транспортних засобів і процедури обстеження автостанцій.Його норми дозолять забезпечити:автоматизований збір;передавання;обробку даних про місцезнаходження, швидкість і дотримання графіків руху в режимі реального часу.Це потрібно для підвищення безпеки та якості перевезень. Також це дозволить визначити фактичний стан інфраструктури автостанцій для дослідження:рівня доступності для маломобільних груп населення;відповідності обов'язкових послуг вимогам законодавства.Відповідний проєкт ще не вносили на розгляд Верховної Ради України. Протягом місяця з дня оприлюднення приймають зауваження та пропозиції від фізичних і юридичних осіб, а також об’єднань.Нагадаємо, раніше в уряді інформували, що нова українська програма для відновлення зруйнованих міст передбачає за допомогою штучного інтелекту оброблення масиву даних протягом приблизно трьох годин. Його сформують з урахуванням зруйнованої частини України..

В Україні поширилися чутки про можливе перенесення роботи Верховної Ради до Львова. Однак голова українського парламенту Руслан Стефанчук спростував такі чутки.Про це Руслан Стефанчук розповів під час брифінгу для журналістів, його цитує "Укрінформ"."У чому проблема нашого інформаційного суспільства, це в питанні інформаційної гігієни. Коли будь-яка річ, яка не має жодного підтвердження, максимально тиражується в Україні та сприймається на хвилі якогось хейту", — зазначив він.Посадовець наголосив, що Верховна Рада працювала у Києві від першого дня повномасштабної війни та продовжуватиме працювати у приміщенні на вулиці Грушевського, 5, доки це буде можливо."Допоки залишатиметься можливість, ми працюватимемо в приміщенні на Грушевського, 5. На цьому крапка. І поставмо всі крапки над "і" для того, щоби не поширювали жодні міфи", — заявив голова Верховної Ради.За його словами, парламент також має бути готовим працювати під час повітряних тривог безпосередньо в укритті."Ми повинні зробити все для того, щоби за цією адресою змогли не просто під час атак чи повітряних тривог спускатися в укриття, як це робить усе населення України, а в укритті працювати", — вважає спікер.Він зазначив, що Верховна Рада України створила необхідні умови для роботи депутатів в укритті, зокрема, забезпечила можливість голосування."Український парламент створив всі умови для того, щоби депутати працювали там. Ми забезпечили відповідні підстави для голосування. Шановні журналісти, ви були там, ви пробували голосувати. Я думаю, що ви підтвердите, наскільки це сучасно, зручно, немає жодних запитань", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради України заявляв, що проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

Законопроєкт про нові правила оподаткування закордонних посилок є необхідним кроком для захисту українського виробника. Безконтрольне ввезення товарів у посилках завдавало шкоди вітчизняному бізнесу, зокрема, підприємствам легкої промисловості.Про це заявив прем'єр-міністр України Сергій Корецький в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."За посилки я все ж окремо скажу: вважаю, що це суперправильне рішення, тому що 80% цих посилок — це дроблення на дрібні партії для того, щоби нечесні ділки уникали податкових навантажень. І це неприпустимо", — пояснив він.За його словами, законопроєкт про нові правила оподаткування закордонних посилок є необхідним кроком для захисту українського виробника та ліквідації схем ухилення від сплати податків. Прем’єр-міністр очікує, що парламент найближчим часом ухвалить його в другому читанні."Безконтрольне ввезення товарів у посилках завдавало шкоди вітчизняному бізнесу, зокрема підприємствам легкої промисловості", — акцентував він.Очільник українського уряду зазначив, що українські виробники змушені працювати під обстрілами, використовувати дорогу електроенергію та дизель-генератори, а також сплачувати ПДВ, через що їхня продукція стає дорожчою.Водночас він додав, що іноземні товари, виготовлені в мирних умовах і ввезені без сплати податків, отримували нечесну конкурентну перевагу на українському ринку."Приходить посилка, яка зроблена за собівартістю мирних умов, і на неї не нараховуються податки. Ну, це ж нечесно. Якщо ми хочемо — а ми дуже хочемо — підтримувати власного виробника, і патріотизм наш виявляється в реальних наших діях, а не словах, то не можна давати таку конкурентну перевагу іншим іноземним виробникам тієї чи іншої продукції, яку можуть абсолютно успішно та якісно виробляти в Україні", — наголосив Сергій Корецький.Він запевнив, що цей закон допоможе уникнути схем ухилення від податків недоброчесних компаній і підтримати українського виробника.Як відомо, 16 вересня Верховна Рада підтримала в першому читанні та за основу законопроєкт №16051-1 про зміни до Податкового кодексу про скасування пільги зі звільнення від податку на додану вартість (ПДВ) для міжнародних поштових відправлень вартістю до 150 євро.Нагадаємо, що нова система має стосуватися, зокрема, товарів, які українські споживачі замовляють через закордонні онлайн-платформи та маркетплейси. Запропоновані правила передбачають спеціальний порядок оподаткування таких операцій. Він має враховувати особливості дистанційної торгівлі та міжнародних відправлень..

Верховна Рада не проводитиме пленарні засідання із 17 вересня до 13 жовтня, тобто аж 26 днів. Нардепи пропрацювали місяць, з 18 серпня, а до того з 16 липня мали місяць літніх канікул. Чергова пауза у засіданнях шокувала українців.Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк, який першим повідомив про канікули, приперчив свою заяву фразою: парламент зупинив роботу на тлі "величезних проблем із голосуванням міжнародних зобов’язань та, як результат, фінансової кризи, яка вже призвела до відтермінування видатків на капітальних видатків, куди входять будівництва та ремонти інфраструктурних об’єктів — лікарень, шкіл, укриттів до грудня (тобто не будуть профінансовані)"."Парламент працює не тільки в сесійній залі. Верховна Рада продовжує працювати безперервно, — парирували у пресслужбі Апарату ВР. — Робота комітетів, підкомітетів, робочих груп, ТСК та фракцій триває".Слабке роз’яснення, у ньому немає ні про причини паузи у роботі, ні хоча б приблизного переліку законопроєктів, над якими нардепи працюватимуть ці 26 днів, аби ухвалити їх відразу після повернення до сесійної зали. Чи бодай короткого звіту про прийняті закони за останній місяць діяльності, щоб спростувати аргументи Железняка.Скільки законодавчих актів народні депутати ухвалили за місяць роботиЗ 18 серпня відбулося 10 пленарних засідань. На першому в цілому ухвалили один законопроєкт — "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам". Наступного дня депутати працювали плідно: ухвалили 8 законопроєктів, а також призначили міністром оборони Євгенія Хмару, а Андрія Сибігу - міністром закордонних справ. Мабуть, втомилися, бо 20 серпня не ухвалили жодного документа з порядку денного. 21 серпня робота Ради обмежилася годиною запитань до уряду.На п’ятому за ліком пленарному засіданні, 1 вересня, ухвалили один закон, один відправили на доопрацювання і вісім відхилили. 2 вересня прийняли аж три закони. 3 вересня депутатів прорвало, вони ухвалили дев’ять законів, ще два відхилили. Після цього 11 днів пленарних засідань не було. За цей час у країні трапилася надзвичайна подія — вибухнув корупційний скандал в Офісі генпрокурора, відомий як операція НАБУ "Карфаген", генеральний прокурор Руслан Кравченко написав заяву про звільнення і виїхав за кордон. TrueUA детально висвітлював цю історію. Тож працювати 15 вересня народні обранці почали із голосування за подання про відставку втеклого генпрокурора. Далі підтримали в цілому чотири законопроєкти й один відправили на доопрацювання.16 вересня нардепи продемонстрували небачену працездатність — 13 законопроєктів ухвалили за основу або в цілому. Два законопроєкти, якими посилювалася відповідальність за дії, що призводять до травмування і загибелі людей на дорогах, відхилили. TrueUA розповідав про те, чому парламентарі відмовилися підвищувати штрафи для порушників швидкісного режиму на українських автошляхах.На останньому вересневому пленарному засіданні прийняли чотири закони. Отже, за 10 пленарних днів Верховна Рада ухвалила близько сорока законів, десь половина — поки за основу, також протягом місяця роботи підтримали понад два десятки постанов на різноманітні теми. Мало це чи багато? Очевидно, мало, щоб з гордо піднятою головою йти на відпочинок від пленарних днів. Якщо з кількістю — слабенько, то як справи з якістю?Посилки, кол-центри й місцеві депутати: що важливого прийняла РадаВарто нагадати найбільш резонансні закони. Всі вони приймалися 16 вересня. Тоді за основу ухвалили два законопроєкти, які стосувалися врегулювання електронної торгівлі. Один із них, найбільш дискусійний, про скасування пільг в оподаткуванні міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Це законопроєкт, прийняття якого від України вимагали у Міжнародному валютному фонді для отримання чергового траншу фінансової допомоги. У разі остаточного схвалення документа будь-яка покупка на платформах AliExpress, Temu, Amazon та інших подорожчає на 20% - стільки становитиме податок на додану вартість на посилку.Наступний у переліку закон "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за створення електронно-комунікаційних шахрайських організованих груп (шахрайських кол-центрів) та залучення до участі в них". Документ підтримали аж 313 законодавців. Того ж дня Президент його підписав.За основу прийняли і законопроєкт про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану. Минулого року жваву дискусію викликав правовий статус місцевих рад, міських і селищних голів, обраних на виборах у жовтні 2020 року. Їхня каденція завершувалася у п’ятий рік повноважень, тобто, в останню неділю жовтня 2025 року мали відбутися місцеві вибори. Оскільки під час війни виборів бути не може, Верховна Рада своїм рішенням продовжила повноваження місцевим депутатам. Але на цьому проблеми не завершилися, адже сьогодні фіксується чимало випадків неповноважності місцевих рад або через службу депутатів у лавах ЗСУ, або через відмову від мандату та інші причини. Це створює правову колізію, часто-густо просто немає кворуму. Згідно із законопроєктом, рада залишається повноважною, якщо в її складі є хоча б більше однієї третини депутатів. Для подолання вето голови на рішення депутатів буде достатньо дві третини від тих, хто залишився у місцевій раді.Чи виправляться нардепи до кінця року?Нещодавно з’явилася інформація про лист двох єврокомісарів до народних депутатів із переліком законів, які ті мають ухвалити задля продовження фінансової допомоги. З боку європейців умови Україні стають все суворішими через повільність виконання взятих на себе зобов’язань. Тобто, всі мають працювати максимально напружено, без пауз.Прем’єр-міністр Сергій Корецький похвалив Верховну Раду за проголосовані у першому читанні сім критично важливих законопроєктів та висловив сподівання, що ці документи ухвалять і в цілому. Окрім згаданих ініціатив про оподаткування товарів з іноземних маркетплейсів, до сімки відносяться наступні: про посилення гарантій здійснення повноважень НКРЕКП; про нові правила обігу товарів, пов’язаних зі знелісненням, зокрема вимоги до законності та електронну систему простежуваності; про зміни в управлінні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; про оновлені підходи до регулювання сек’юритизації та облігацій із покриттям та про нові інструменти для розвитку іпотеки й гармонізації фінансового сектору з вимогами розширеної програми співпраці з МВФ.За словами Корецького, якщо Верховна Рада й далі відкладатиме потрібні голосування, Україна може недоотримати чималу частину з 29,5 мільярда доларів міжнародного фінансування. "Перелік законів і урядових рішень, які треба ухвалити, — цілком конкретний. І це — саме треба ухвалити: не про бажання, не про політику, а про кошти для бюджету, щодо яких немає заміни", — своєю чергою наголошував Президент Володимир Зеленський."Після декількох попередніх нарад із парламентарями уряд офіційно направить усім народним депутатам і профільним комітетам графік із чіткими дедлайнами щодо кожного необхідного голосування", — зазначав прем’єр Корецький.Майже місячна перерва у пленарних засіданнях, вочевидь, порушує графіки ухвалення рішень. А ще на народних обранців очікує розгляд бюджету на 2027 рік, це питання традиційно проходить складно.За перші чотири дні простою народні депутати зареєстрували понад 20 законодавчих ініціатив, так що обранці, як і зазначала пресслужба Апарату ВР, працюють. Ще шість законопроєктів зареєстрував Кабінет міністрів, серед них один — євроінтеграційний про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та інших законодавчих актів щодо міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Цей документ дасть можливість повноцінно використовувати електронні комунікації та скоротити час, необхідний для міжнародної правової допомоги.Схожий законопроєкт реєстрував у парламенті ще уряд Дениса Шмигаля рівно чотири роки тому, він так і не потрапив до сесійної зали й був знятий із розгляду у лютому 2024 року. Тож існує припущення, що і зараз законопроєкт, спрямований на приведення законодавства у відповідність до стандартів FATF та рекомендацій MONEYVAL (йдеться про протидію відмиванню коштів) може зустрітися з протидією у парламенті.Залишається сподіватися, що народні депутати змінять підхід до ухвалення хоча б першочергових євроінтеграційних законів і голосуватимуть за них не тоді, коли наші партнери даватимуть зрозуміти, що обмежать фінансування за гальмування реформ, як сталося з цими сімома законопроєктами, а за графіком. Бо складається враження, що це не нам потрібно прискоритися для вступу до Євросоюзу, а європейцям відмовитися від умов..

У Верховній Раді України представили книжкову серію "Шлях до Перемоги" та фотовиставку "Обличчя кордону", присвячені бойовому шляху, героїзму та особистим історіям українських прикордонників. Як повідомили у Державній прикордонній службі України, книжкова серія "Шлях до Перемоги" та проєкт "Кордон мужності та героїзму" були започатковані у 2022 році на базі Національної академії ДПСУ. За цей час було видано 11 книжок, проведено 56 науково-просвітницьких заходів у 12 містах України та зібрано свідчення безпосередніх учасників російсько-української війни.Окремою частиною презентації стала фотовиставка "Обличчя кордону". На світлинах — прикордонники, які до початку повномасштабної війни працювали підприємцями, акторами, ІТ-фахівцями, лікарями або навчалися. Після початку війни вони стали артилеристами, аеророзвідниками, медиками та командирами.Як зазначили у ДПСУ, виставку вже представляли у США та на дипломатичних майданчиках країн Європейського Союзу. Експозиція у Верховній Раді дала можливість ознайомитися з історіями прикордонників народним депутатам, відвідувачам парламенту та іноземним делегаціям.Проєкт покликаний зберігати свідчення про участь українських прикордонників у захисті держави та розповідати про людей, які стали частиною сучасної історії України.Нагадаємо, 11 червня у посольстві України в Латвії представили фотовиставку "Обличчя кордону", присвячену військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (ДПСУ). Експозиція розповідає про прикордонників, які охороняють державний кордон і воюють проти російських окупантів у складі Сил оборони України.Читайте також: Після важкого поранення — знову в строю: як прикордонник "Вікінг" повернувся до службиСпочатку піхота, потім дрони: бойовий шлях прикордонника "Спартанця"Поранений у бою, але не зламаний: як прикордонник "Джедай" повернувся на службу попри ампутаціюПісля окупації — на фронт: шлях прикордонниці з КиївщиниБез права на помилку: як працює оператор РСЗВ на фронті.

У суботу, 19 вересня, Верховна Рада пішла на 26-денну перерву. Наразі пленарні засідання не проводитимуться.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. За його словами, парламентарі будуть на канікулах із 17 вересня до 13 жовтня.Він також наголосив, що Рада зупинила роботу на тлі "величезних проблем із голосуванням міжнародних зобов’язань та, як результат, фінансової кризи"."Рада знову пішла на велику перерву пленарних засідань. На фоні фінансової кризи, яка вже призвела до відтермінування видатків на будівництва та ремонти інфраструктурних об'єктів: лікарень, шкіл, укриттів до грудня (тобто вони не будуть профінансовані)", — заявив нардеп.Варто відзначили, що парламент не пропрацював навіть місяця після своєї останньої перерви. Зокрема, влітку 2026 року депутати завершили черговий етап засідань у липні й мали умовну місячну перерву до 18 серпня 2026 року. З 1 вересня 2026 року вже розпочалася чергова шістнадцята сесія. Нагадаємо, український парламент заклав у кошторис мільйони гривень для підготовки запасного центру управління на випадок надзвичайних ситуацій. Водночас звичайне сховище під парламентською будівлею нардепи облаштували за власні кошти без залучення бюджетних ресурсів.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський теж закликав депутатів ухвалити непопулярні закони. Також він провів нараду з прем’єр-міністром і міністром фінансів. Говорили про бюджет цього року та наступного.До того ж гарант наголошував, що голосування народних депутатів у Верховній Раді цього тижня — це питання державного значення. Від них залежить фінансування необхідних видатків українського бюджету..

Український парламент заклав у кошторис мільйони гривень для підготовки запасного центру управління на випадок надзвичайних ситуацій. Водночас звичайне сховище під парламентською будівлею нардепи облаштували за власні кошти без залучення бюджетних ресурсів.Про це в ефірі телемарафону заявила народна депутатка, голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа.Резервний пунктПарламент розробив чіткий план дій на випадок найгіршого сценарію розвитку подій. Підласа наголосила, що виділені фінансові ресурси спрямовані не на укриття безпосередньо у самій споруді парламенту, а на автономну резервну локацію. Укриття безпосередньо на вулиці Грушевського, 5, було облаштоване власними силами працівників апарату Верховної Ради без використання бюджетних коштів."263 мільйони гривень, які вкладені в держбюджет, вкладені на облаштування резервного пункту Верховної Ради, в разі, якщо щось станеться з будівлею на Грушевського, 5, якщо вона зазнає фізичного знищення", — сказала нардепка.Захищена таємниця та безпека парламентуРозголошувати технічні характеристики, розташування чи інші подробиці спорудження такого об'єкта народні обранці не мають права."Я не можу це коментувати дуже докладно, тому що цей проєкт захищений із міркувань безпеки", — підсумувала Підласа.Нагадаємо, російська ракета "Іскандер", яка під час комбінованої ворожої атаки у ніч на 7 вересня 2025 року влучила у будівлю Кабінету міністрів, містила понад 30 іноземних деталей..