# Верховна Рада

В українському парламенті зареєстрували законопроект, що дозволятиме виїжджати за кордон чоловікам до 24 років. Ним хочуть усунути чинні обмеження права на виїзд з держави призовників та військовозобов’язаних, які не підлягають призову.Про це йдеться на сайті Верховної Ради України. Проте, такі обмеження не скасовуватимуть для тих осіб, кому цього або 2026 року виповнюється 25 років. Що відомо про новий законопроектГрупа народних депутатів, а саме Федір Веніславський, Олександр Федієнко, Олександр Завітневич та інші зареєстрували законопроект №13685 про внесення змін до Закону "Про порядок виїзду з України й в’їзду в Україну громадян України".Документ стосується тимчасового обмеження права на виїзд за кордон для призовників і військовозобов’язаних на період дії воєнного чи надзвичайного стану. Наразі чинне обмеження для військовозобов’язаних та призовників чоловічої статті від 18 до 60 років у праві на виїзд за межі країни, хоча деякі військовозобов’язані віком до 25 років, згідно із законом про мобілізацію, не підлягають призову.Велика кількість чоловіків віком від 18 до 25 років, які навчаються чи працюють за кордоном, уже більш як три роки не мають змоги повернутися до своїх родин в Україну, адже через встановлені обмеження, не зможуть знову виїхати з України, кажуть нардепи.Ба більше, деякі громадяни свідомо відправляють своїх 17-річних дітей з України, розуміючи, що після досягнення ними 18-річного віку виїзд стане неможливим. Такі умови створюють серйозні перешкоди для повернення молоді."На період дії в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану також може бути тимчасово обмежено відповідно до закону право на виїзд з України для призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Зазначене тимчасове обмеження права на виїзд з України не може встановлюватися стосовно призовників та військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації у поточному та наступному роках у зв’язку з недосягненням ними віку призову на військову службу під час мобілізації", — пропонують нардепи у законопроекті.Також стаття 11, чинна редакція якої регламентує, що військовослужбовці мають право виїжджати з України на загальних підставах, доповнюється словами "якщо інше не встановлено законом".Хто має право виїхати за кордонПід час дії воєнного стану та загальної мобілізації з України мають право покинути межі держави: чоловіки, старші за 60 років; особи, які мають інвалідність або постійно непридатні до служби за станом здоров'я;батьки трьох і більше дітей (та вихователі дітей-сиріт); опікуни осіб з інвалідністю; студенти іноземних навчальних закладів (за наявності підтверджень і лише досягнувши 18 років, а від вересня 2025 року, ймовірно, до 22 років).Нагадаємо, раніше у Державній прикордонній службі повідомляли, що військовозобов'язані чоловіки, які мають бронь від мобілізації, можуть виїжджати за кордон. Їм надано право поїхати як у службове відрядження, так і у відпустку.Раніше в Міністерстві освіти й науки України пояснювали, що дозвіл на перетин кордону надано лише студентам державних і комунальних вищих навчальних закладів. Можливість для виїзду за кордон для студентів приватних вищих навчальних закладів не передбачена у змінах до урядової постанови №579 через те, що це може спричинити незаконний відтік чоловіків мобілізаційного віку з країни заради уникнення мобілізації.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що парламент ухвалить низку законів, які стосуватимуться учасників бойових дій.Таку заяву він зробив під час Міжнародного ветеранського форуму "Україна. Ветерани. Безпека"."Було презентовано ініціативу про створення Кодексу законів про захисників державності та незалежності України, фактично "ветеранського кодексу", який дасть можливість не тільки об’єднати законодавчу базу, а й створити підґрунтя щодо відповідальності держави за взяті на себе зобов’язання по ветеранському руху. Частину законопроєктів ми очікуємо у Верховній Раді, а велика частина уже перебуває на розгляді парламенту", — наголосив Стефанчук.Він також зазначив, що наразі Рада розглядає можливість запровадження так званого "ветеранського дня" під час якого, розглядатимуться усі необхідні законодавчі акти стосовно учасників бойових дій.Нагадаємо, 22 серпня Кабінет міністрів України схвалив законопроект про основи державної ветеранської політики. Він визначає статуси ветеранів і їхніх родин та гарантує підтримку: медичну, освітню, соціальну, правову. Окремо на засіданні уряду вирішили, що держава компенсуватиме 50% автоцивілки для ветеранів і людей з інвалідністю внаслідок війни.Додамо, раніше голова Офісу президента Андрій Єрмак розповідав, що в Україні реформують ОП. Перевага для роботи в ньому надаватиметься військовослужбовцям із підтвердженим бойовим досвідом повномасштабної війни або ветеранам бойових дій.

Верховна Рада України ухвалила законопроект №11533, що обмежує доступ до інформації про нерухомість. Цей реєстр допомагав журналістам і всім охочим знаходити майно посадовців і викривати корупцію.Про це свідчить пояснювальна записка до документа, опублікована на сайті Верховної Ради України.Цей законопроект на період воєнного стану та рік після його закінчення обмежує доступ до даних про місцеперебування об’єктів нерухомості, а також до кадастрових номерів земельних ділянок, які належать будь-яким юридичним особам."Інформація про такі об’єкти є легкодоступною для ворога. Список усіх підприємств, які здійснюють діяльність, пов’язану з забезпеченням обороноздатності держави, є відкритим і доступним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якому, з-поміж іншого, зазначені види діяльності таких підприємств та їхнє місцеперебування", — йдеться в пояснювальній записці.Своєю чергою, журналістка Тетяна Ніколаєнко написала у Facebook, що під виглядом захисту оборонно-промислового комплексу обрізали доступи журналістам. За її словами таке рішення врятує не одного корупціонера."Такі норми значно ускладнять роботу для журналістів із виявлення махінацій з нерухомістю, зокрема корупційних. Законопроект також вплине і на звичайних громадян. Якщо раптом ви вирішите купити нерухомість від будівельної компанії — з'ясувати перед купівлею, чи справді вона належить такій юридичній особі, буде складно. Але цей закон полегшить життя як корупціонерам у приховуванні своїх статків через підконтрольні їм фірми, так і може збільшити кількість шахрайств у сфері нерухомості", — наголосили в Центрі протидії корупції.Народна депутатка України Ірина Геращенко написала, що обмеження даних охоплює:технічну інформацію у патентах, авторських правах та Prozorro;судові рішення, що розкривають логістику, специфікації чи контрагентів;координати об’єктів, кадастрові номери, адреси виробничих майданчиків.Цей законопроект зареєстрували в парламенті майже рік тому, 29 серпня 2024 року. Його автори — народні депутати Ігор Фріс, Сергій Демченко, Володимир Ватрас (усі — з фракції партії "Слуга народу").Фріс стверджував, що завдяки реєстрам росіяни можуть дізнатися про адресу виробництва зброї та земельні ділянки, на яких розташовані підприємства. Він наполягав на обмеженні такої інформації, адже — "ми вразливі, коли публічні". За словами нардепа, парламентарі подали такий законопроект на прохання самих оборонних підприємств, "щоби по них не прилітало".Нагадаємо, що тимчасова слідча комісія Верховної Ради України розкритикувала НАЗК стосовно розслідування можливих фактів корупції в правоохоронних і судових органах. Ідеться про неспроможність якісно опрацьовувати масив декларацій і забезпечувати належний контроль.

У четвер, 22 серпня, Верховна Рада України затвердила законопроект № 13273 "Про засади державної політики національної пам'яті українського народу". Документ визначає ключові принципи збереження пам'яті, діяльність Українського інституту національної пам'яті та нові правила щодо назв, місць пам'яті та символіки в публічному просторі.Про це повідомив Володимир В'ятрович, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook.За його словами, закон дає визначення поняттям політики пам'яті, місць пам'яті, рашизму та злочинів проти Українського народу.Український інститут національної пам'яті отримує статус центрального органу виконавчої влади, який формує та реалізує державну політику в цій сфері. Уряд має ухвалити Державну стратегію відновлення та збереження національної пам'яті.Документ передбачає наскрізне впровадження політики пам'яті в діяльність закладів освіти, музеїв і органів влади.Основними напрямками є такі:захист державної мови;охорона культурної спадщини;приведення місць пам'яті Другої світової війни у відповідність до законів про декомунізацію та деколонізацію.Закон встановлює, що інформація про померлих на могилах і місцях почесного поховання не є конфіденційною.До того ж, якщо заклади чи вулиці не перейменували відповідно до закону, їхню назву змінює засновник або уповноважений орган. Нові назви вулиць і площ не можна змінювати протягом 10 років. Також назви територіальних громад мають відповідати назвам їхніх центрів.Відновлюється "антисаботажний механізм": місцеві ради отримують шість місяців для усунення символів російської імперської політики, після чого відповідальність переходить до голів громад, а далі — до обласних адміністрацій.Крім того, Україна визнає державними нагородами відзнаки, запроваджені УНР і УГВР, якими до 1991 року відзначали борців за незалежність. Український інститут національної пам'яті має публікувати та оновлювати на сайті перелік осіб і подій, що містять або не містять символіку російської імперської політики.Нагадаємо, що 27 червня Кабінет міністрів України ухвалив рішення призначити головою Українського інституту національної пам’яті Олександра Алфьорова. Це відомий історик, громадський і військовий діяч.

У четвер, 21 серпня, Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроект "Про професійну освіту". Відтепер в Україні буде новий підхід до навчання, ефективна модель підготовки кадрів та фінансова автономія закладів.Як повідомили у прес-службі Міністерства освіти та науки України, "за" проголосували 285 депутатів.Зміни, які передбачає документДокумент передбачає низку змін. Зокрема, професійні коледжі працюватимуть у формі некомерційних товариств, що дасть можливість відмовитися від тарифної сітки та типового штатного розпису, а також вільно розпоряджатися власними надходженнями. До того ж фінансова автономія дасть змогу підвищити зарплати для найкращих співробітників закладів, передусім для майстрів виробничого навчання.За даними МОН, директорам закладів "встановлять KPI", тож протягом кількох років ми побачимо кадрові зміни та нових людей в управлінні. Також за декілька років випускників чекатиме зовнішнє оцінювання результатів навчання, яке будуть проводити незалежні кваліфікаційні центри. У відомстві переконані, що це підвищить якість підготовки фахівців, оскільки дипломи вже не видаватимуть без такої перевірки знань. Зміни торкнуться також вищих професійних училищ, ПТУ та Центрів ПТО. Їх поступово перейменують у професійні коледжі, де будуть навчатися студенти з повноцінними академічними правами. "І найважливіше — ми нарешті почнемо створювати на базі коледжів ефективну модель підготовки кваліфікованих кадрів, які потрібні ринку праці вже зараз", — зазначили в МОН.Варто зауважити, що закон "Про професійну освіту" — один із ключових індикаторів Ukraine Facility Plan у сфері розвитку людського капіталу. Його ухвалення відкриває шлях до понад 350 мільйонів євро підтримки від ЄС.Нагадаємо, раніше нардеп Олексій Гончаренко інформував, що в Україні навчальний рік почнеться 1 вересня 2025 року і триватиме до 30 червня 2026 року. При цьому, формат і умови початку навчання залежно від безпекової ситуації в кожній області.

У середу, 20 серпня, Регламентний комітет підтримав постанову про вилучення народної депутатки Марʼяни Безуглої з засідань Верховної Ради через її "антисоціальну поведінку".Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він і є ініціатором документа."З третього разу Регламентний Комітет все ж таки проголосував мою постанову про вилучення Марʼяни Безуглої з засідання Верховної Ради", — зазначив він.За словами Железняк, причина такого рішення — "системне порушення регламенту та антисоціальна поведінка" нардепки. Його підтримали п’ять членів Комітету.Сама Безугла сьогодні не зʼявилася на засіданні. Водночас завтра, 21 серпня, відбудеться голосування в залі.Реакція БезуглоїБезугла на своїй сторінці в Telegram відреагувала на дане рішення та заявила, що вважає його незаконним. Вона додала, що подаватиме до суду."Подаю в суд щодо незаконності рішення Регламентного комітету. Вдумайтесь, вони втретє розглядали одне і те ж питання щодо відсторонення мене від засідань Верховної Ради України за позицію", — зазначила нардепка.Вона вважає, що "будь-які дії нардепа в залі є частиною демократичного процесу, окрім тих, що є порушенням законів, які стосуються всіх громадян". "А у ВРУ були і бійки, і демонстрації, і крики, і суперечки, і ніхто нікого не вилучав. Два випадки вилучення під час роботи ВРУ поточного скликання визнані судом незаконними", — написала вона.Безугла зауважила, що "нардепи розстроюються, коли їм показують дзеркало та намагаються його розбити, а білих ворон позбутися".Як відомо, Мар’яна Безугла бере активну участь в політичних скандалах і гучних публічних дискусіях, зокрема щодо реформування СБУ, медичної реформи, питань національної безпеки. ЇЇ заяви викликають значний суспільний резонанс та обурення серед громадськості.Нагадаємо, наприкінці липня народна депутатка Мар'яна Безугла вкотре влаштувала скандал у соцмережі, публічно посварившись з колегами по Верховній Раді через допис щодо загибелі народного обранця Ярослава Рущишина у дорожньо-транспортній пригоді. Вона заявила, що він нічим не запам'ятався у парламенті й дорікнула йому за те, що чоловік не мобілізувався до лав ЗСУ. .

У середу, 20 серпня, Верховна Рада в другому читанні та в цілому ухвалила законопроект № 13439-3, яким внесено зміни до державного бюджету на 40 мільярдів гривень. Документ стосується в основному невійськових видатків. Про це повідомила на своїй сторінці в Facebook представниця "Слуги народу" Роксолана Підласа. Законопроект підтримали 223 народних обранці.Серед основних статей документа, який стосується переважно невійськових видатків, пропонується збільшити видатки:25,5 мільярда гривень — поповнення резервного фонду держбюджету (непередбачувані військові та гуманітарні видатки), з них вісім мільярдів можуть бути спрямувати "Укрзалізниці";4,3 мільярда гривень для Мінцифри (1,4 мільярда гривень підуть на закупівлю спеціальної техніки, дронів та обладнання, а ще2,8 мільярда — на гранти на розвиток виробництва у сфері defense tech);4,6 мільярда гривень — харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів на прифронтових територіях;3,2 мільярда гривень — закупівля лікарських засобів для лікування коштом держави пацієнтів з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією тощо;1,5 мільярда гривень — субвенція місцевим бюджетам для розбудови мережі військових ліцеїв, які забезпечують патріотичне виховання дітей;1,2 мільярда гривень — підтримка ветеранів війни і їхніх родин (виплата грошової допомоги та компенсації за страховими полісами.Підласа наголосила, що окремо нардепи передбачили рішення для підтримки внутрішньопереміщених осіб. Зокрема, один мільярд гривень перерозподілили на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання таких людей.Також Рада передбачила можливість використання органами місцевого самоврядування вільних залишків коштів на рахунках для купівлі житла або надання кредитів на житло для ВПО.Підласа пояснила, що ці витрати збалансували шляхом скорочення інших невійськових видатків на 36,7 мільярда гривень, а також переспрямування частини податку на прибуток банків з бюджету Києва до загального фонду державного бюджету, а саме вісім мільярдів гривень).Нагадаємо, що 16 липня Верховна Рада України підтримала законопроект про зміни до державного бюджету на 2025 рік. Документ передбачає збільшення видатків на армію на 412,4 мільярда гривень.Згодом міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що проект державного бюджету України на 2026 рік будуватиметься із розрахунку продовження війни весь рік. При цьому планується залучити 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування.

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради (ТСК) розкритикувала Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) стосовно розслідування можливих фактів корупції в правоохоронних і судових органах. Ідеться про неспроможність якісно опрацьовувати масив декларацій і забезпечувати належний контроль.Про це стало відомо з чергового засідання ТСК із розслідування можливих фактів корупції або пов'язаних із корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах і органах судової влади, яке відбулося у вівторок, 19 серпня.Комісія заслухала голову НАЗК Віктора Павлущика та висловила низку принципових зауважень до роботи цього антикорупційного органу."Такої системи декларування нема ніде: вона заплутана, недружня до користувача та фактично штовхає добросовісних людей на помилки. НАЗК у нинішньому вигляді не справляється з перевірками. За даними самого агентства, станом на березень 2025 року подано майже 627 тисяч декларацій. Уявіть, скільки часу та фахівців потрібно, щоб якісно опрацювати кожну з них. Чи має відомство на це ресурси? Сумніваюся. Саме тому ми бачимо тотальну неефективність", — заявив голова ТСК Сергій Власенко.Окремий акцент — недостатність перевірок декларацій працівників правоохоронних органів. За даними, озвученими на засіданні, щодо працівників НАБУ за рік проведено лише одну повну перевірку декларації, а перевірки співробітників САП взагалі є поодинокими та несистемними.За словами Власенка, комісія готує пропозиції щодо оновлення правил е-декларування та пов’язаних процедур контролю."Будемо ініціювати законодавчі зміни, які спростять подання декларацій, запровадять ризикоорієнтований підхід, унеможливлять дублювання перевірок та забезпечать пріоритетну перевірку декларацій співробітників правоохоронних органів", — додав він.У ТСК також звертають увагу на технічні та процедурні вади реєстру декларацій, відсутність прозорих строків і пріоритизації перевірок.На думку комісії, це підриває довіру до інституції та гальмує антикорупційну політику. Наслідки, наголосили в ТСК, відчутні й для бізнесу з інвесторами, й для громадян, адже "форма карає більше, ніж зміст", що знижує мотивацію добросовісно декларуватися.Сергій Власенко наголосив, що без усунення виявлених дефектів посилення формального контролю лише підживлюватиме "пастку помилок" і далі ослаблюватиме довіру — до НАЗК, антикорупційної політики та держави загалом.Як відомо, основними завданнями ТСК є, зокрема, збір, аналіз і перевірка інформації щодо можливих фактів корупції у діяльності органів прокуратури, Нацполіції, СБУ, ДБР, НАБУ, а також інших правоохоронних органів і судів усіх рівнів.Нагадаємо, 10 червня стало відомо, що НАЗК повідомило про підозру адвокату. Фігурант у різні роки був заступником начальника правоохоронного органу спочатку у Дніпропетровській, а згодом у Кіровоградській областях.

У вівторок, 19 серпня, Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект, який передбачає суттєве збільшення допомоги при народженні дитини. Таким чином держава прагне посилити підтримку населення в умовах демографічних викликів.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк. За його словами, нардепи підтримали урядовий законопроект №13532 ("Про систему підтримки сімей у період до та після народження дитини") у першому читанні. "За" проголосували 290 парламентарів.Ключові зміниДаний документ передбачає низку змін для сімей, які готуються до народження дитини, або уже є батьками. Виплати допоможуть посилити фінансову стійкість молодих українців.Допомога при народженні дитиниОдноразова виплата при народженні першої, другої чи будь-якої наступної дитини зросте до 50 тисяч гривень. Раніше ця сума становила 41 280 гривень, із яких частина виплачувалась щомісяця. Тепер — однією сумою."Пакунок малюка""Пакунок малюка" залишиться, але стане гнучкішим. Раніше цей набір можна було отримати лише після народження дитини, а тепер його можна буде замовити вже з 36 тижня вагітності.Щомісячна допологова допомогаЯкщо вагітна жінка не має страхового стажу (не працює офіційно), їй виплачуватимуть щомісяця по сім тисяч гривень у період вагітності.Виплати до рокуДо року батькам виплачуватимуть по сім тисяч гривень на дитину до одного року. Допомогу нараховуватимуть, якщо мама, тато або бабуся/дідусь залишається вдома доглядати за малюком до одного року.Програма "єЯсла"Також держава підтримуватиме батьків, які повертаються на роботу. Якщо тато або мама вийшли на роботу після того, як дитині виповнився один рік — можна отримувати компенсацію за дитсадок (приблизно до вісім тисяч гривень щомісяця). Або ж держава платитиме за того з батьків, хто після року залишається вдома з дитиною, ЄСВ, щоб не втрачався страховий стаж для пенсії.Одноразова виплата для першокласниківТакож вводиться одноразова виплата — п'ять тисяч гривень кожному першокласнику. За програмою "Пакунок школяра" виплачуватимуть п'ять тисяч гривень на придбання речей до школи. Нагадаємо, в Україні з 1 липня 2025 року стартував експериментальний проект для сімей з низькими доходами. Йдеться про базову соціальну допомогу, яка об'єднає кілька видів виплат для малозабезпечених родин.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив 19 серпня, що з вересня відновляться прямі трансляції з засідань парламенту. Про це повідомив у Telegram-каналі народний депутат Олексій Гончаренко."Стефанчук заявив, що має бути постанова про повернення трансляції Ради з початку нової сесії — з вересня", — зазначив він.За словами Гончаренка, голова комітету свободи слова Ярослав Юрчишин зауважив, що постанова про повернення трансляцій парламенту вже готова. Постанова перебуває на погодженні з більшістю.Раніше Руслан Стефанчук наголошував, що рішення припинити трансляцію засідань Ради було ухвалене ще на початку повномасштабного вторгнення з міркувань безпеки.За словами Стефанчука, трансляції засідань парламенту припинили відповідно до офіційної постанови Верховної Ради. Водночас відеозапис засідання Ради з’являється у відкритому доступі приблизно через годину після його завершення.Нагадаємо, 23 липня Верховна Рада взяла перерву на місяць і пішла на "канікули". До роботи парламент повернеться наприкінці серпня.

Наступного тижня Верховна Рада розглядатиме в першому читанні законопроект про легалізацію ринку криптоактивів.Про це у Telegram-каналі повідомив голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев. Посадовець закликав разом формувати цивілізований підхід до узаконення крипти, тому є можливість прийняти всі конструктивні та робочі пропозиції до розгляду законопроекту у другому читанні.Що передбачає легалізація ринку криптоактивів Ще у квітні цього року Гетманцев заявив, що законопроект щодо віртуальних активів пройшов комітет. Він передбачає:визначення віртуального активу — це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну). Гетманцев наголосив, що віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з погляду цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України "Про платіжні послуги". Проект поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії: - токени з прив’язкою до активів — їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно; - токени електронних грошей — прив’язані до однієї офіційної валюти; - інші віртуальні активи — категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. "Тут нами запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив'язкою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії", — пояснив Гетманцев.право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше. публічна пропозиція ВА вимагає оформлення "білої книги" — документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торгівельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації. біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги. постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів. захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації. визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи. Гетманцев також пропонує:1. Щодо податку на доходи фізичних осіб: - ввести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА; - оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року; - фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки; - не оподатковувати: а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати; б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи; - збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували — це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями); - для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО — 5%.2. Щодо податку на прибуток юридичних осіб:- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;3. Щодо податку на додану вартість:- не є об’єктом оподаткування ПДВ:операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: а) продажу та обміну NFT; б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);4. Щодо спрощеної системи оподаткування:- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.5. В частині адміністрування:- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік в органах контролю та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).Нагадаємо, раніше повідомлялось, що Україна могла б отримати майже 15 мільярдів гривень надходжень у бюджет від легалізації криптовалюти. Проте цей обсяг залежатиме від оподаткування.

Компанія, яка зводила фортифікації за завищеними цінами у Сумській області, закуповувала матеріали у фірм, пов’язаних із народним депутатом Ігорем Молотком. Одне з таких підприємств, що збувало товари з націнкою, юридично оформлене на матір нардепа Про це йдеться в розслідуванні Bihus.Info.Кабмін з початку 2024 року виділив на фортифікаційні споруди Сумської та Запорізької областей понад чотири мільярди гривень. Левову частку коштів отримали обласні держадміністрації, які й укладали угоди з підрядниками на будівництво та облаштування ліній оборони.Журналісти уважно розібрали фінансову частину зведення фортифікацій і виявили, що на роботах щонайменше в кількох областях, зокрема — Запорізькій та Сумській — держбюджет міг втратити десятки мільйонів гривень.Компанія ТОВ "ТД "Дінастія" отримала близько 126 мільйонів гривень на облаштування оборонних рубежів на Сумщині. Для цих робіт фірма закупила на понад 40 мільйонів гривень матеріалів у компанії "Шостстройресурс". Цю юрособу згодом оформили на 90-річну матір народного обранця Ігоря Молотка. Журналістам вдалося встановити, що "Шостстройресурс" купувало матеріали у виробника і згодом збувало їх ТОВ "ТД "Дінастія" з великою націнкою.До нардепа Молотка журналістів привела ще одна фірма, в якої підрядник замовляв протитанкові піраміди — ТОВ "Норд Трек". Ця структура, судячи зі звітності депутата, виплачує зарплату його співмешканці. За підрахунками розслідувачів, на цій схемі держава могла втратити щонайменше 9,5 мільйона гривень.Що відомо про Ігоря МолоткаІгор Молоток — нардеп ще з 2012-го. Тоді — регіонал, а зараз він є членом депутатської групи "За майбутнє". У 2019 році він був обраний в парламент як мажоритарник від Сумщини. У Раді Молоток є членом комітету з питань бюджету.Молоток також був одним із тих народних обранців, хто голосував за скандальний закон 12414, що був ухвалений з порушенням регламенту Верховної Ради та підпорядкував антикорупційні структури НАБУ та САП Генпрокурору.У відповіді журналістам Молоток повідомив, що не отримує вигоду від діяльності згаданих компаній, не впливав на те, щоб вони отримували замовлення на будівництво фортифікацій, і не володіє інформацією про діяльність інших осіб. Нагадаємо, 5 червня Державне бюро розслідувань повідомило про підозру посадовцю Київської міської державної адміністрації. Він під час війни організував схему поборів зі столичних автоперевізників.

Кабінет міністрів України підтримав законопроект, який передбачає низку пільг і соціальних гарантій для постраждалих учасників Революції Гідності та членів родин Героїв Небесної Сотні.Про це повідомив у своєму Telegram-каналі народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко."Знижка на комуналку, безоплатний проїзд і медична підтримка, — Кабмін погодив законопроект про захист постраждалих учасників Революції Гідності та родин Героїв Небесної Сотні", — написав він.Гончаренко також деталізував, що конкретно пропонує документ, який розглядатимуть у Верховній Раді України.Медична допомога:безоплатне зубопротезування (крім дорогих металів);безоплатні протези та протезно-ортопедичні вироби;реабілітація, необхідні медичні послуги;безоплатні ліки та медичні вироби за державними програмами.Освіта та робота:професійна адаптація;цільова підтримка на навчання у ПТУ, коледжах, університетах.Соціальний захист:100% знижка на комунальні послуги та паливо — для постраждалих з інвалідністю;75% — для інших постраждалих;50% — для непрацездатних членів сімей загиблих.Транспорт:безоплатний проїзд міським, приміським транспортом;знижки або безоплатні міжміські поїздки (залежно від статусу).Фінансова підтримка:підвищення пенсій або довічна допомога (25-50% прожиткового мінімуму);щорічна разова виплата до Дня Незалежності."Далі законопроект має розглянути й ухвалити парламент", — підсумував Олексій Гончаренко.Нагадаємо, що, згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, більшість українців, а саме 62%, позитивно оцінюють Революцію Гідності. Вони вважають, що події 2013-2014 років дали новий імпульс розвитку країни.

Кабмін виступив із пропозицією збільшити терміни сплати штрафів за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Це стосується тих випадків, коли їх зафіксували в автоматичному режимі.Про це свідчить картка законопроекту №13614, який опублікований  на сайті Верховної Ради України.Автори законопроекту зазначили, що зараз терміни у сфері транспортної безпеки є суттєво коротшими, ніж для інших адміністративних документів. Це створює правову невизначеність і ускладнює ефективне виконання рішень.Наразі порушники зобов'язані сплатити штраф протягом 10 днів після набрання чинності постанови. В разі протермінування — навіть на один день — закон вимагає подвійної сплати. Саме це стало причиною численних скарг і судових оскаржень.Тепер же документ пропонує:збільшити термін добровільної сплати штрафу, передбаченого постановою, з 10 днів до «розумнішого» терміну в 15 днів;продовжити термін для примусового виконання постанови — з 30 днів до періоду, узгодженого з законом України "Про виконавче провадження", де термін складає три місяці.За оцінками представників українського уряду, запропоновані зміни дозволять:зменшити кількість випадків подвійного штрафу через несуттєві запізнення;знизити навантаження на судову систему;забезпечити дотримання принципу невідворотності покарання, не порушуючи при цьому прав порушників.У пояснювальній записці йдеться, що чинна редакція закону не враховує логіки вручення постанов, через що особа може отримати документ із запізненням і просто не встигнути оплатити штраф у встановлений термін.Автори законопроекту вважають, що ухвалення змін має усунути цю правову колізію та зробити покарання справедливішим.Нагадаємо, 2 серпня сайт Міністерства оборони України повідомив, що сервіс сплати штрафів у застосунку "Резерв+" розшириться. Українці-порушники зможуть сплатити штраф за неявку за повісткою.

Селище Бородянка в Бучанському районі Київської області отримає статус міста. Там проживає 13 тисяч осіб. Про це у Telegram-каналі повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук. Таке рішення схвалив Кабінет міністрів відповідно до постанови Верховної ради."Схвалено проект постанови Верховної Ради України "Про віднесення селища Бородянка Бучанського району Київської області до категорії міст". Проектом постанови пропонується віднести селище Бородянка Бучанського району Київської області до категорії міст", — написав він.Зміна класифікацій населених пунктівЩе 28 липня 2024 року парламент ухвалив закон, що оновив класифікацію українських населених пунктів. Він, серед іншого, передбачає ліквідацію статусу "селище міського типу". Залишаться лише три категорії населених пунктів — місто, селище та село.Що відомо про БородянкуНаселений пункт розташований за 50 кілометрів від Києва. Бородянка є одним із населених пунктів Київщини, які найбільше постраждали від російського вторгнення. У Бородянці внаслідок бойових дій було пошкоджено 164 будівлі. З них 42 — зруйновані повністю.  Українські військові звільнили селище міського типу 1 квітня 2022 року. Бородянка більш як місяць перебувала під окупацією РФ. Через якийсь час рятувальники розібрали всі завали будівель, що постраждали від бойових дій, з-під яких дістали тіла 41 людини. Після деокупації Бородянки вважались зниклими безвісти 73 мирних жителі.У січні 2023 року у Бородянці почалися відновлювальні роботи на Центральній вулиці. Там розташовувалась більшість комунальних і державних закладів. Усі будівлі були повністю знищені загарбниками.Нагадаємо, 31 березня особистий духовний радник президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа Марк Бернс відвідав Україну. Він, зокрема, здійснив поїздку до Бучі, Ірпеня та Бородянки.