# Верховна Рада

На сьогодні в Україні готують зміни у процесі мобілізації. З них — частина може стосуватися призовного віку.Про це повідомив секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в етері програми "Великий Львів"."Я знаю, що зараз будуть впроваджуватися деякі радикальні речі. Вже йдуть розмови й, наскільки я знаю, деякі речі змінюються в призовному віці. Не буду уточнювати, думаю, про це згодом скажуть: і щодо призовного віку, і щодо самої мобілізації. Але я знаю, що рухи йдуть", — сказав нардеп.Він додав, що офіційно про можливі зміни мають повідомити Міністерство оборони або Генеральний штаб. Водночас він наголосив, що переходу України виключно на добровільний принцип комплектування війська не планують. Мобілізація й надалі матиме передбачений законом обов'язковий характер."Якщо хтось думає, що у нас мобілізація із примусової, законної, стане якоюсь іншою: захотів — пішов, захотів — ні, — то таких рішень не буде прийнято. Тому що ті, хто хотів захищати країну, вже пішли", — заявив Костенко.Також Костенко прокоментував й результати збільшення фінансових надбавок за контрактами. За його словами, цей крок не призвіві до суттєвого зростання кількості охочих долучатися до війська."Щодо мотивації: ми бачимо, що дали якісь грошові надбавки на контракти, але від цього вона не збільшується. Вона або зменшується, або залишається такою, як є", — зазначив він.Окремо секретар оборонного комітету спростував інформацію про можливе скасування відстрочки від мобілізації для батьків трьох і більше дітей. За його словами, відповідних законодавчих ініціатив наразі немає, і найближчим часом їх не очікується. Також Костенко заявив, що змін щодо мобілізації жінок не планується.Нагадаємо, раніше заступник міністра оборони України Мстислав Банік заявив, що скандальні інциденти у військкоматах змусили профільні відомства розпочати глобальні перевірки по всій країні. Наразі розробляється концепція розподілу повноважень територіальних центрів комплектування між іншими структурами..

Майже 100 тисяч житлових будинків або понад 70% від запланованого обсягу вже підготовлено до опалювального сезону-2026/2027. Робота в цьому напрямку триває.Про це повідомив міністр із відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник під час "Години запитань до уряду" у Верховній Раді в п'ятницю, 21 серпня.У своєму Telegram-каналі він зазначив, що вперше новим складом уряду під головуванням прем’єр-міністра Сергія Корецького узяв участь у такому заході.Він конкретизував, що говорили про підготовку до опалювального сезону-2026/2027 та посилення енергетичної стійкості різних регіонів України.За його словами, станом на сьогодні підготовлено близько 100 тисяч житлових будинків — понад 70% від плану, 12,4 тисячі котелень і 11,7 тисячі кілометрів теплових мереж."На ці роботи та ремонт об’єктів теплопостачання вже спрямовано майже 6,8 мільярда гривень", — уточнив урядовець.Він додав, що пріоритети зараз такі:захист об’єктів критичної інфраструктури;резервування потужностей;децентралізація та забезпечення автономної роботи систем тепло- та водопостачання;швидке відновлення об’єктів після російських атак."Дякую голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку та народним депутатам за предметний діалог", — підсумував Микола Калашник.Нагадаємо, раніше сьогодні премʼєр-міністр України Сергій Корецький інформував, що новий склад Кабміну вперше взяв участь у годині запитань до уряду. Головною темою став звіт щодо підготовки до осінньо-зимового періоду та стан виконання планів стійкості..

Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що ухвалить рішення щодо участі у виборах лише після того, як Україна впритул наблизиться до виборчого процесу.Про це Михайло Федоров сказав в інтерв'ю "24 каналу"."Я думаю, буде взагалі залежати, чи я піду кудись — там, парламент, або якщо будуть президентські вибори, з ким піду, як піду, — після того, коли ми дійдемо до самого цього процесу", — зауважив він.За його словами, зараз дуже важливо підготувати вибори, щоби вони були не заангажовані та не на користь конкретного кандидата або конкретної партії. Вони повинні бути максимально об'єктивні для того, щоби не було якихось спеціальних інструментів, які хтось може використати."Тому спершу варто напрацювати цей механізм. Коли ми дійдемо до цієї позначки — бо ми 100% до неї прийдемо, — тоді я буду дивитися на те, як і з ким пройшли цей шлях, хто як себе виявив. Після цього ухвалю рішення, кого підтримати, діяти самостійно, або взагалі не йти далі", — додав колишній міністр.Він пояснив, що розпочав говорити про вибори, б після роботи в Міноборони зрозумів, що "з цією системою управління, яка є зараз, і з цією якістю ухвалення рішень, і з тим рівнем корупції неможливо ефективно закінчити війну та далі закласти фундамент для відбудови країни"."Я зробив чесно, як я вважав і вважаю, що Україна повинна привести в різні органи влади, перезавантажити інституції, привезти людей, які розуміють ризики, які на нас чекають, розуміють сучасну війну, розуміють, як потрібно закінчити війну, люди, які мають нульову толерантність до корупції, тобто люди, які точно будуть з нею боротися, і люди, які підтримуватимуть розбудову незалежних інституцій. І єдиний шлях, як це зробити — це через повернення демократичного циклу", — сказав Федоров.Він переконаний, що зараз "це єдиний шлях, як привести ефективних людей із розумінням сучасних викликів, які можуть закінчити війну, не вкрадуть і зможуть закласти фундамент відбудови країни"."Ми не знаємо, коли закінчиться війна. І враховуючи, що ніхто не розуміє, яка стратегія, який план війни, ми не можемо сподіватися, що вона сама собою закінчиться через півроку, комусь просто вдасться домовитися, чи не вдасться, чи буде чорний лебідь, чи щось ще. Нам потрібно мати свій чіткий план, на який ми будемо розраховувати, який підтримують партнери", — акцентував ексміністр.Щодо почерговості парламентських, президентських, місцевих виборів він зазначив, що потрібна дискусія з різними експертами."Я впевнений, що Україна зможе знайти вихід, як повернути демократію, тому що війна — це про систему управління, про якість ухвалених рішень. Їх потрібно ухвалювати 24/7, при цьому якісні. І вони повинні бути не заангажовані та не побудовані на якихось зв'язках, на лояльності та на корупції", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, сьогодні голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що проведення виборів в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

Проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час виступу на полях Київського безпекового форуму з нагоди 35-ї річниці Незалежності України.Журналіст поставив йому запитання щодо активних обговорень виборів і законопроєкту про їх підготовку у Верховній Раді після відеозвернення колишнього міністра оборони Михайла Федорова."З приводу підготовки до виборів в українському парламенті вже рік існує робоча група. Вона напрацьовує особливий спеціальний закон щодо цього виду виборів", — зазначив Стефанчук.Проте, за його словами, щодо конкретного проведення виборів, то це зрозуміло всім, особливо на тлі обстрілів, які відбулися за останні ночі.Спікер українського парламенту додав, що проведення виборів в Україні під час правого режиму воєнного стану є абсолютно неможливим, недоцільним і безвідповідальним.На його переконання, вибори повинні бути демократичними та безпечними для кожного громадянина, хто бере участь у них і балотується у державні органи."Тільки тоді, коли з’являться відповідні умови, вибори в Україні неодмінно відбудуться", — наголосив Руслан Стефанчук.Раніше виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в інтерв’ю TrueUA розповів, що більшість українців виступає проти проведення виборів до повного завершення війни, а припинення вогню значна частина суспільства не вважає достатньою умовою для голосування. Серед причин — побоювання щодо нестабільності перемир’я та втручання Росії, а також бажання бачити серед кандидатів військових, волонтерів і громадських діячів.Нагадаємо, що в Брюсселі прокоментували ймовірність проведення виборів в Україні під час повномасштабного воєнного стану. ЄС запевнив у готовності надати максимальне сприяння на всіх етапах волевиявлення, якщо таке рішення ухвалять у Києві..

Препарати за програмою "Доступні ліки" деяким пацієнтам доставляють безпілотниками. Це особливо важливо для віддалених сіл і прифронтових громад, де аптеки відсутні, а звичне доставлення ускладнене.Про це повідомив голова комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації Михайло Радуцький в дописі на своїй Facebook-сторінці. Він зазначив, що під час засідання комітету обговорили доставлення безпілотниками препаратів за програмою «Доступні ліки»."Один із пріоритетів — забезпечення доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів. У робочій нараді взяли участь представники гуманітарного логістичного проєкту, що доставляє ліки дронами", — додав нардеп.Він наголосив, що фізична доступність ліків особливо важлива для віддалених сіл і прифронтових громад. За його словами, держава вже розвиває різні механізми: запустила мобільні аптеки, спростила умови для роботи аптек у сільській місцевості, розвиває "Укрпошта.Аптеку"."Зараз "Укрпошта" доставляє ліки у 26 тисяч населених пунктів. Водночас традиційна логістика має обмеження, зокрема для доставлення у віддалені села", — зауважив голова парламентського комітету.Він констатував, що система діє у двох областях у відносно безпечних регіонах. Важливо, що йдеться про контрольовану логістику: безпілотник рухається за визначеним маршрутом із дотриманням усіх вимог безпеки.Механізм безпілотної доставлення працює так: сімейний лікар виписує пацієнту е-рецепт, медсестра передає його номер, фармацевт погашає рецепт в аптеці, після чого оператор пакує препарат в одноразовий бокс. Бокс маркують прізвищем пацієнта та безпілотником доставляють до амбулаторії або ФАПу."За програмою "Доступні ліки" таким способом уже доставили 60 тисяч упаковок. Проєкт працює за кошти донорів і також доставляє вакцини та компоненти крові з дотриманням холодового ланцюга", — наголосив Михайло Радуцький.Нагадаємо, що російські загарбники обстріляли та зруйнували гуманітарний склад Всесвітньої організації охорони здоров'я у Дніпрі. На ньому зберігалися медичні товари..

У п’ятницю, 21 серпня, новий склад Кабінету міністрів вперше взяв участь у годині запитань до уряду. Головною темою став звіт щодо підготовки до осінньо-зимового періоду та стан виконання планів стійкості.Про це повідомив премʼєр-міністр України Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Вдячний народним депутатам за те, що впродовж цього пленарного тижня вони підтримали низку важливих для держави законопроєктів", — зазначив він.За його словами, зокрема, парламентарі ухвалили рішення щодо фінансування вищої освіти, медичної допомоги, реабілітації та протезування військових і ветеранів, посилили соціальні гарантії для сімей, які виховують дітей з інвалідністю.Очільник уряду виокремив той факт, що вдалося просунутися з новим Митним кодексом, використанням земель для потреб оборони, управлінням у сфері культури."Уряд цінує конструктивну співпрацю з парламентом і розраховує на подальшу злагоджену роботу. Найближчим часом очікуємо на розгляд низки інших важливих проєктів законів", — акцентував український прем’єр-міністр.Він додав, що особливим пріоритетом є ухвалення законопроєктів, необхідних для отримання макрофінансової допомоги від міжнародних партнерів."Міністри, відповідальні за кожен із напрямів, мають забезпечити належну комунікацію і роботу з Верховною Радою України", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, що 13 серпня Кабінет міністрів України спільно з міністрами представив проєкт програми діяльності уряду під час засідання Ради коаліції. Комплексний документ визначає ключові пріоритети держави, серед яких посилення оборони, підтримка громадян і прискорення євроінтеграції..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада призначила Євгенія Хмару на посаду міністра оборони України. Його кандидатуру підтримали 312 народних депутатів.Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.Кандидатуру Хмари на посаду очільника Міністерства оборони напередодні вніс до Верховної Ради президент Володимир Зеленський. До призначення він виконував обов'язки міністра оборони.Перед голосуванням у парламенті Хмара повідомив, що вже звільнений з військової служби та має статус цивільної особи. Це було необхідною умовою для його призначення очільником оборонного відомства."Я стою перед вами як цивільна особа. Звільнений відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", стаття 26", — заявив Хмара.Нагадаємо, 17 липня Кабінет міністрів за погодженням із президентом призначив Євгенія Хмару тимчасовим виконувачем обов'язків міністра оборони. До цього він виконував обов'язки голови Служби безпеки України.Додамо, 19 серпня Верховна Рада України 266 голосами затвердила призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Виступаючи перед народними депутатами, новий очільник зовнішньополітичного відомства окреслив ключові завдання дипломатії в умовах повномасштабної війни..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада України 266 голосами затвердила призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ. Виступаючи перед народними депутатами, новий очільник зовнішньополітичного відомства окреслив ключові завдання дипломатії в умовах повномасштабної війни.Стратегічний вектор та ключові завдання МЗСПарламент підтримав призначення Андрія Сибіги на посаду очільника Міністерства закордонних справ України.Виступаючи у Верховній Раді України, новопризначений очільник зовнішньополітичного відомства наголосив: "Україна перебуває на визначальному етапі війни, на якому дипломатія набуває особливого значення". Також Андрій Сибіга назвав три ключові пріоритети роботи МЗС, серед яких: справедливий мир, вступ до ЄС і НАТО та світове українство.Ключові тези з першої промови СибігиПрагматизація зовнішньої політики. Україна бере курс на максимальну прагматизацію та економізацію дипломатії, що відповідає баченню президента України.Зброя та самодостатність. "Будемо максимально залучати союзників, аби забезпечити паритет, перевагу та асиметрію для нашого війська. Нам потрібна самодостатність в усіх критичних озброєннях", — зазначив дипломат.Нова ініціатива. Восени Україна створить нову геополітичну ініціативу — Карпатську.Інтеграція до ЄС та НАТО: Україна прагне якнайшвидше відкрити всі переговорні кластери з Євросоюзом. Водночас інтеграція до Альянсу переходить у практичну площину: "Максимально заходимо у всі формати практичної взаємодії з Альянсом уже сьогодні".Чорне море та експорт. У контексті викликів у Чорноморському регіоні Україна домовилася із сусідами про транзит продовольства, відновлює "Шляхи солідарності" та шукає способи захисту свободи судноплавства.Захист громадян. "Будемо посилювати захист прав українців за кордоном, збереження ідентичності та зв'язків світового українства з державою", — підсумував Сибіга.Нагадаємо, 18 серпня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ..

У середу, 19 серпня, Верховна Рада підтримала у першому читанні проект нового Митного кодексу України. Документ має наблизити українське митне законодавство до норм Європейського Союзу та підготувати країну до інтеграції в європейський митний простір.Про це стало відомо під час засідання Верховної Ради. За законопроект у першому читанні проголосував 261 народний депутат.Новий Митний кодекс передбачає гармонізацію українських митних правил із законодавством Євросоюзу. Очікується, що зміни спростять і модернізують митні процедури, зроблять їх прозорішими, а також покращать умови для українських експортерів та імпортерів і сприятимуть розвитку торгівлі з ЄС.Водночас проект документа передбачає можливість надання митним органам правоохоронних повноважень, зокрема права розслідувати кримінальні правопорушення.Проти запровадження цієї норми на нинішньому етапі виступив парламентський Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики. Там вважають ініціативу передчасною та рекомендують прибрати відповідні положення під час підготовки документа до другого читання."Спочатку має бути завершена реформа митної служби, проведена переатестація її працівників, і лише після цього можна повертатися до питання розширення правоохоронних функцій митниці", — заявив голова комітету Данило Гетманцев.Тепер народні депутати зможуть подати поправки до проекту кодексу. Після їх опрацювання документ мають винести на голосування у другому читанні.У разі остаточного ухвалення новий Митний кодекс набуде чинності 1 грудня 2027 року.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт, який передбачає скасування пільги на оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Документ уже направляють на розгляд Верховної Ради, а нові правила можуть запрацювати з 2027 року.Читайте також: В Україні можуть посилити мовні вимоги до посадовців і освітян: Рада розглядає законопроєкт.

Під час проведення масштабних обшуків у межах спецоперації "Форест Гамп" детективи та прокурори виявили важливі документи. Серед знайденого опинився детальний план антикризової комунікації, пов'язаний із діяльністю Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.Про це повідомила пресслужба  Національного антикорупційного бюро України.Що знайшли під час обшуківПід час проведення слідчих дій та обшуків у межах масштабної операції "Форест Гамп" детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) спільно з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) виявили цікавий документ під назвою "Точка зламу дискусії щодо антикорупційної інфраструктури". Знайдені матеріали містять детально прописаний план антикризової комунікації, який стосується діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.. Зокрема, у документі зафіксовано конкретні комунікаційні кроки, медіаресурси та меседжі, які спрямовані на реагування та формування відповідної думки щодо публічної ситуації навколо роботи ТСК. Наразі слідчі дії продовжуються.Нардеп Вадим Столар підтвердив, що в нього проводять обшуки. Також народний обранець запевнив, що співпрацює з представниками НАБУ і не створює жодних перешкод слідству. Коментуючи слідчі дії, він зазначив: "У зв'язку зі зверненнями представників ЗМІ інформую, що слідчі дії НАБУ проводяться у мене вдома. Я відкрито співпрацюю з представниками Бюро. Жодних перешкод у роботі правоохоронців не створюю".Нагадаємо, 19 серпня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводять спецоперацію з викриття злочинної організації. За даними антикорупційних органів, вона діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України, а до її діяльності були залучені високопосадовці Офісу президента та інші особи..

Парламентська фракція "Слуга народу" провела офіційну зустріч із кандидатами на посади очільників двох ключових відомств: Міністерства закордонних справ та Міністерства оборони України. За підсумками обговорення нардепи одноголосно висловили готовність підтримати ініціативу глави держави.Про це у Telegram-каналі заявив голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.Повна підтримка президентських ініціативЗа словами посадовця, у парламенті відбулася важлива зустріч нардепів із кандидатами на посади очільників ключових міністерств: Андрієм Сибігою та Євгенієм Хмарою. Голова фракції зазначив, що подання фігур на посади міністра оборони та міністра закордонних справ є виключними повноваженнями президента України Володимира Зеленського. Парламентська більшість повністю поділяє бачення глави держави та готова проголосувати за запропоновані кандидатури. Коментуючи призначення очільника зовнішньополітичного відомства, Давид Арахамія відзначив його високий професіоналізм: "Андрій Сибіга — досвідчений дипломат, потужний член команди, якого ми всі добре знаємо. Він не потребує додаткових рекомендацій, важливо продовжувати роботу, яку він веде давно".Новий курс МіноборониАрахамія зауважив, що під час спілкування з народними обранцями Євгеній Хмара, який є бойовим офіцером та неодноразово ризикував життям на фронті, окреслив власне бачення подальшого розвитку оборонного сектору. За його словами, ключовими завданнями стануть перехоплення стратегічної ініціативи, перенесення бойових дій на територію ворога, розвиток ОПК та збереження життя військових."Євгеній Хмара виступає за збереження позитивних напрацювань та людей, які добре зарекомендували себе у Міністерстві оборони. Фракція поділяє його погляди та підтримуватиме його кандидатуру в залі", — додав Арахамія.Нагадаємо, 18 серпня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Євгенія Хмари міністром оборони України та призначення Андрія Сибіги на посаду міністра закордонних справ..

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №10399, який змінює підхід до фінансування вищої освіти в Україні. Документ передбачає запровадження державних грантів на навчання, які діятимуть паралельно з бюджетними місцями. Як повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, "законопроєкт про гранти", є однією з найбільших реформ фінансування вищої освіти за останні роки. "За" проголосували 298 народних депутатів.Гранти стануть новим механізмом оплати навчанняЗа його словами, держава поступово переходить від моделі, за якої кошти спрямовуються переважно безпосередньо закладам освіти, до принципу "гроші ходять за студентом". Гранти стануть повноцінним механізмом оплати навчання поряд із бюджетними місцями.Передбачено кілька видів грантів:академічні — залежно від результатів НМТ/ЗНО;соціальні — для визначених законом вразливих категорій;спеціальні — за досягнення у спорті та мистецтві;гранти Героїв — для ветеранів, осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників Революції Гідності.Бюджетні місця не скасовуютьПопри запровадження грантової моделі, бюджетні місця у закладах вищої освіти зберігаються. За словами Бабака, закон передбачає гарантію, що видатки на підготовку фахівців не можуть бути меншими, ніж торік, з урахуванням інфляції. При цьому щонайменше 51% випускників закладів загальної середньої освіти матимуть можливість навчатися за державні кошти — за бюджетом або за грантом.Окремий пріоритет під час формування державного замовлення надаватимуть спеціальностям, які мають критичне значення для безпеки, економіки та майбутньої відбудови України.Хто зможе повторно отримати державну підтримкуДокумент також передбачає можливість повторного отримання державної підтримки для здобуття того самого ступеня вищої освіти. Це стосуватиметься громадян, які вже здобували відповідний ступінь за кошти державного бюджету або за державним грантом, якщо вони відповідатимуть визначеним законом умовам.Коли запрацюють грантиРеформа впроваджуватиметься поступово. Механізм академічних грантів має запрацювати через місяць після набрання законом чинності. Повноцінний перехід до нової грантової моделі фінансування вищої освіти запланований з 1 січня 2027 року.Законопроєкт №10399 зареєстрували ще у січні 2024 року. За словами Бабака, його підготовка тривала майже два роки та включала пілотний проєкт, консультації й обговорення із зацікавленими сторонами.При цьому, як наголосив посадовець, конституційне право на безоплатну вищу освіту в державних і комунальних закладах зберігається.Нагадаємо, в Україні планують змінити формат національного мультипредметного тестування (НМТ), зокрема зменшити його інтенсивність та передбачити повторне складання до початку вступної кампанії.Читайте також: Нові правила для шкіл: МОН змінило державні стандарти освіти.

У середу, 19 серпня, Верховна Рада може проголосувати за призначення очільників Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ. Йдеться про Євгенія Хмару та Андрія Сибігу, які наразі виконують обов'язки керівників відомств.Про це повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на народних депутатів Олексія Гончаренка, Ярослава Железняка та власні джерела у парламенті.За інформацією співрозмовників видання, у вівторок, 18 серпня, очікується подання президента Володимира Зеленського до Верховної Ради щодо призначення Євгенія Хмари міністром оборони, а Андрія Сибіги — міністром закордонних справ.Железняк повідомив, що під час Погоджувальної ради анонсували зустріч кандидатів із парламентськими фракціями. Голосування за їхнє призначення заплановане на 19 серпня. За оцінками депутатів, необхідну кількість голосів у парламенті зібрати вдасться.Що відомо про можливе призначення ХмариПісля оновлення Кабінету міністрів у липні посаду міністра оборони втратив Михайло Федоров. Згодом Зеленський призначив виконувачем обов'язків очільника Міноборони Євгенія Хмару, який до цього був в.о. голови Служби безпеки України.Водночас законодавство передбачає, що міністром оборони має бути цивільна особа. За даними джерел РБК-Україна, розглядалася можливість законодавчих змін, які дозволили б військовослужбовцю очолювати Міноборони під час воєнного стану. Однак, як стверджує видання, найімовірніше, для призначення міністром Хмара звільниться з військової служби.Сибіга може знову офіційно очолити МЗСАндрій Сибіга після липневого переформатування уряду продовжив керувати Міністерством закордонних справ у статусі виконувача обов'язків.Змінювати очільника зовнішньополітичного відомства, за даними журналістів, не планували. Водночас його офіційне призначення відклали разом із вирішенням питання щодо нового міністра оборони.Нагадаємо, 17 серпня президент Володимир Зеленський призначив командувачем Сил логістики Збройних сил України полковника Юрія Погрібного..

У понеділок, 17 серпня, Кабінет міністрів України на своєму засіданні схвалив програму діяльності уряду. Документ у встановлений законом термін передано на розгляд Верховної Ради.Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, яий опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."У програмі зафіксовані принципи роботи уряду, основні цілі та конкретні завдання", — зазначив він.За його словами, це чіткий перелік того, що має зробити український уряд. До того ж за кожним напрямом є чітка персональна відповідальність."Дякую народним депутатам, які долучилися до підготовки та фіналізації документа. Розраховуємо на якнайшвидший розгляд програми парламентом", — наголосив прем’єр-міністр України.Він акцентував, що основна мета цієї програми — вистояти та перемогти у війні за незалежність України. Задля цього докладатимуть всі зусилля причетних на втіленням в життя схваленої програми.Базовими напрямами роботи визначено:зміцнення оборонно-промислового комплексу та стійкості держави;всебічну підтримку громадян і національного бізнесу;прискорене виконання вимог для вступу до Європейського Союзу.Головними принципами діяльності кабінету оголошено оперативність ухвалення управлінських рішень, високу ефективність та виняткову персональну відповідальність за кінцеві результати. План дій передбачає персональний контроль за виконанням поставлених цілей для урядовців."Це наша спільна робота та спільна відповідальність за результат", — підсумував Сергій Корецький.Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр України зазначав, що уряд пришвидшить роботу для виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility. Це необхідно, щоб отримати максимально можливий обсяг фінансування від партнерів..

У п'ятницю, 14 серпня, помер народний депутат України V та VI скликань Євген Шаго.Про це повідомила пресслужба Верховної Ради України. Причина смерті наразі невідома.У парламенті зазначили, що протягом багатьох років Шаго займався державною та громадською діяльністю. Обіймав посаду першого заступника міністра Кабінету міністрів України, очолював правління корпорації "Єдині енергетичні системи України".Також під час роботи у Верховній Раді він був членом Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, Комітету з питань екологічної політики, а також секретарем Лічильної комісії шостого скликання."Щирі співчуття рідним і близьким, друзям, колегам та всім, хто знав і поважав Євгена Шаго. Вічна пам’ять", — додали у парламенті.Євген Шаго — державний службовець 1-го рангу. Закінчив Дніпродзержинський індустріальний інститут (1970), інженер-електромеханік; Академію суспільних наук при ЦК КПРС (1988).До парламенту обирався від "Блоку Юлії Тимошенко". Працював у Верховній Раді протягом двох скликань: V скликання (2006–2007) та VI скликання (2007–2012). 12 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради України. Після цього у 2007 році повторно пройшов до парламенту VI скликання від "Блоку Юлії Тимошенко" (№ 80 у списку).Нагадаємо, 11 липня у Вашингтоні помер сенатор Ліндсі Грем. Незадовго до цього він перебував із візитом в Україні, де відвідав виробництво оборонної компанії SkyFall, яка виготовляє безпілотники різного призначення. .