# парламент

У неділю, 12 квітня, в Угорщині продовжують фіксувати рекордну явку на парламентських виборах. Станом на обідню пору проголосувало 54,14% виборців, на 14,14% більше ніж 2022 року (тоді було 42.82%).Про це повідомило угорське видання Telex. Дільниці для голосування відкрито з 6:00 до 19:00 за місцевим часом (7:00 – 20:00 кч).Лідер опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив, що очікує рекордної явки на виборах, і закликав людей голосувати."Ми обираємо між Сходом і Заходом, пропагандою і чесним публічним дискурсом, корупцією і чистим суспільним життям, подальшим занепадом і повним розпадом державних послуг або залученням коштів ЄС і запуском угорської економіки. Ми обираємо між кризою існування та гідним життям. Я закликаю кожного угорського громадянина скористатися своїм правом голосу", — заявив він.Мадяр також додав, що "Фідес" в багатьох округах готується до організованих фальсифікацій, а також провокацій, і закликав людей повідомляти про будь-які зловживання.Віктор Орбан, вийшовши з дільниці, на запитання журналістів про очікування від виборів відповів: "Я приїхав, що перемогти". В Орбана запитали, чи вважає він себе другом Путіна, як він стверджував у їхній розмові, розшифровку якої нещодавно опублікувало видання Bloomberg."Угорщина прагне дружніх відносин з лідерами всіх великих держав, і, на щастя, у нас багато друзів у світі", — відповів Орбан.Його також запитали, чи передав би він території Росії на місці Зеленського, на що він відповів: "На щастя, я не Зеленський".Підрахунок голосів розпочнеться одразу після закриття дільниць о 19:00 або дещо пізніше (дільниці не закриються, поки не проголосують усі, хто стояв у черзі до цього часу). Комісії на місцях мають підрахувати голоси двічі. Паралельно Національна виборча комісія починає рахувати голоси, отримані поштою.Перші результати стануть відомі сьогодні орієнтовно о 20:00 (21:00 за Києвом). Увечері в день голосування комісії мають підрахувати понад 90% голосів за загальнонаціональний список та за кандидатів в округах.Нагадаємо, що в Угорщині розгорівся політичний скандал: член партії Віктора Орбана "Фідес" Міхай Секе-Тот заявив, що проголосував за опозиційну партію "Тиса" на парламентських виборах. Політик пояснив свій крок протестом проти ізоляції країни в інтересах Кремля та закликав до повернення до європейського курсу..

У неділю, 11 квітня, в Будапешті тривають мітинги на підтримку опозиції та проти чинного прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. У деяких локаціях люди досі не розходяться, хоча сама акція проходила в п’ятницю.Про це повідомила агенція AP. Журналісти зазначили, що ввечері в п’ятницю в Будапешті понад 100 тисяч людей заповнили величезну площу та прилеглі проспекти, щоби відвідати концерт за участю десятків найпопулярніших виконавців Угорщини, на якому громадян закликали проголосувати в неділю й усунути уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана.Зараз декілька десятків тисяч людей, які є прихильниками опозиції, все ще перебувають на вулицях столиці. Вони побоюються фальсифікацій на парламентських виборах.Натовп, що здебільшого складається з молоді, часто вибухає антиурядовими скандуваннями, зокрема, Ruszkik haza! ("Росіяни, йдіть додому!"). Це головне гасло угорської антирадянської революції 1956 року, яке набуло нового значення на тлі того, як Віктор Орбан налагодив дедалі тісніші відносини з Москвою.Водночас в оточенні влади кажуть, що лідер угорської партії "Тиса" Петер Мадяр може готувати штурм будівлі уряду на тлі запланованого заходу для своїх прибічників у вечір виборів 12 квітня.Про це у Facebook написав речник угорського уряду Золтан Ковач. Він зазначив, що Мадяр не випадково обрав локацію для свого заходу, оскільки вона розташована "в декількох хвилинах ходьби" від урядової будівлі."Петер Мадяр влаштовує свою вечірку в ніч виборів на площі Баттіані прямо навпроти будівлі парламенту — усього за декілька хвилин ходьби від "Кармеліти". Достатньо короткої прогулянки, щоби натовп, який чекає, перетворився на натовп, який діє", — написав він.Назву "Кармеліта" в Угорщині вживають для позначення місця, де працює прем'єр-міністр, оскільки його офіс розташований у будівлі колишнього монастиря кармелітів у Буді.Ковач вважає, що якщо результат виборів буде несприятливим для "Тиси", "місце проведення дозволяє швидко мобілізуватися в політично чутливому місці"."У напруженій ситуації близькість може легко призвести до ескалації", — додав він.Останні опитування перед парламентськими виборами в Угорщині показують, що опозиційна партія "Тиса" Петера Мадяра випереджає "Фідес" прем’єр-міністра Віктора Орбана на 9, 11 і 13 відсоткових пунктів у різних категоріях.Нагадаємо, видання The Insider повідомило, що перед парламентськими виборами в Угорщині Росія розгорнула масштабну кампанію з дезінформації. Таким чином вона намагалася підтримати чинного прем’єр-міністра Віктора Орбана та дискредитувати опозицію..

Перед парламентськими виборами в Угорщині, які відбудуться в неділю, 12 квітня, Росія розгорнула масштабну кампанію з дезінформації. Таким чином вона намагалася підтримати чинного прем’єр-міністра Віктора Орбана та дискредитувати опозицію.Про це повідомило видання The Insider, журналісти якого провели спеціальне розслідування з цього приводу.За інформацією медійників, після ліквідації структур Євгена Пригожина управління дезінформацією перейшло до адміністрації російського диктатора під контроль Сергія Кирієнка. Головним підрядником виступає компанія "Структура" Іллі Гамбашидзе.Основними методами стали тактика "Доппельгангер" (створення фейкових клонів відомих західних ЗМІ) та поширення вірусних мемів.Розслідувачі з’ясували, що в Угорщині зафіксовано роботу мережі ботів "Матрьошка", яка від імені видань DW, Euronews і Kyiv Independent поширює фейки про замахи на Орбана й "агресію" з боку України.У соцмережах TikTok і Facebook виявлено численні відео, згенеровані штучним інтелектом. У них угорців лякають мобілізацією для війни за Україну в разі перемоги опозиційної партії "Тиса" та її лідера Петера Мадяра.Також зафіксовано спроби дискредитації критиків Орбана. Зокрема, проти пастора Габора Іваньї запущено кампанію з фальшивими звинуваченнями, яку розповсюджували через спеціально створені сайти-одноденки.За даними журналістів, операціями в Будапешті керують офіцери ГРУ під дипломатичним прикриттям, зокрема, Олексій Заруднєв. Російські дипломати передають угорським проурядовим журналістам "темники", де Україна зображується як "інструмент Заходу", а Орбан — як єдиний захисник суверенітету."Одним із ключових ретрансляторів російських наративів в Угорщині називають експерта Георга Шпеттле, чиї тези повністю збігаються з методичками російського посольства", — зробили висновок журналісти-розслідувачі.Нагадаємо, раніше цього тижня журналісти видання Politico оприлюднили інформацію, що Угорщина та Росія ще в грудні минулого року підписали 12-пунктний план щодо зближення. Угода передбачає координацію між урядами двох країн в різних сферах — від ядерної енергетики до освіти та спорту..

У середу, 8 квітня, Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки Дар'ї Володіної про складання мандату. Вона входила до фракції "Слуги народу".Про це повідомив у своєму Telegram-каналі народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк."Рада підтримала законопроект №15098 про складання повноважень депутата Дар’ї Володіної. "За" — 253", — написав він.Наприкінці березня Дар’я Володіна написала заяву про дочасне складання депутатських повноважень, і регламентний комітет підтримав її заяву.Володіну обрали до українського парламенту за партійним списком, тож замість неї до парламенту пізніше зайде інший депутат. Наступними претендентами на мандат народного депутата є професор кафедри міжнародного та європейського права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Олена Київець (№161) і директор ДО "Національний офіс інтелектуальної власності" Богдан Моркляник (№162).Що відомо про Дар’ю ВолодінуНавчалася на економічному факультеті КНУ імені Тараса Шевченка. Свого часу працювала на телебаченні. 2016 року заснувала й очолила агенцію PR Space, а також стала власницею компанії Iconic Creations у Нью-Йорку (США).Також "засвітилася" на посаді репутаційної менеджерки пісенного конкурсу "Євробачення", який відбувався в Україні (2017 рік).Дар’ю Володіну обрали до комітету з протидії корупції в Київській області 2018 року. Згодом її висували кандидаткою до Ради громадського контролю при НАБУ.Народною депутаткою Верховної Ради IX скликання від партії "Слуга народу" (№65 у списку) стала 2019 року. Потрапила до парламенту як безпартійна. З 10 листопада 2019 року вона входить до складу Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.Нагадаємо, 15 березня президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що народні депутати мають продовжувати працювати у Верховній Раді під час воєнного стану. Інший варіант — вони можуть долучитися до захисту держави на фронті..

Лідер угорської опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр заявив, що його майбутній уряд дотримуватиметься "прагматичного" підходу до Росії. Він знову висловив прихильність до головних принципів Європейського Союзу.Про це Петер Мадяр заявив в інтерв’ю агенції AP. Він засудив фактичне зближення між Угорщиною та Росією за керівництва Віктора Орбана."Прагматизм означає, що ми не втручаємося у внутрішні справи Росії, а вони не втручаються в наші справи", — пояснив нинішній угорський опозиціонер.Він зазначив, що Угорщина та Росія — це дві суверенні країни, які можуть поважати одна одну."Але нам не обов’язково подобатися одна одній", — наголосив Петер Мадяр.Він також розкритикував уряд Віктора Орбана за нездатність диверсифікувати енергетичний баланс і виступив за укладення нових угод і будівництво нової інфраструктури для постачання нафти та газу з інших джерел до Угорщини, яка не має виходу до моря.Проте, за його словами, "це не означає, що ми повинні вже завтра припинити використовувати російську нафту"."Це означає, що ресурси Європейського Союзу повинні використовуватися раціонально", — зауважив лідер партії "Тиса".Як відомо, 12 квітня в Угорщині відбудуться парламентські вибори, за підсумками яких багаторічний прем’єр країни Віктор Орбан може програти опозиційній "Тисі" на чолі з Петером Мадяром.Нагадаємо, за оцінками соціологів, багато що на виборах залежатиме від активності молодих людей до 30 років. Адже вони, на відміну від старших угорців, більше схиляються до опозиційної "Тиси"..

У четвер, 2 квітня, молдовський парламент ухвалив остаточне рішення про вихід зі статутних органів Співдружності незалежних держав (СНД). Таким чином не діють жодні угоди в межах цієї організації.Про це повідомила пресслужба парламенту Молдови. Депутати денонсували угоду про створення СНД, протокол до неї та статут організації.Ініціатором денонсації виступило Міністерство закордонних справ. У відомстві аргументували: базові принципи СНД — взаємне визнання територіальної цілісності та непорушність кордонів — більше не дотримуються.Молдовські депутати у виступах зауважували, що Росія, яка є членом СНД, веде війну проти України, раніше вчинила агресію проти Грузії та незаконно розміщує війська на території Молдови (у Придністров'ї). Це, на думку Кишинева, робить подальше перебування в організації неможливим.Після денонсації державний бюджет Молдови щороку економитиме близько 3,1 мільйона леїв — саме стільки країна сплачувала до бюджету СНД."Вихід з організації є природним і неминучим кроком на шляху до вступу в Європейський Союз", — зазначили в МЗС.Однак навіть після виходу зі статутних органів Молдова продовжить співпрацю з окремими країнами-членами СНД на двосторонніх і багатосторонніх платформах. Країна залишиться учасницею низки угод у межах СНД, зокрема, в торгівельно-економічній і соціальній сферах.До цього рішення Молдова вже денонсувала близько 70 угод у межах СНД у процесі поступового узгодження національного законодавства зі стандартами ЄС.Нагадаємо, декілька днів тому в 120 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ інформували, що на Вінниччині українські військові проводять мінування державного кордону України з невизнаною Придністровською Молдовською Республікою. Окрім того, на цьому напрямку підсилюють підрозділи Сил оборони..

Ситуація, що склалася перед парламентськими виборами в Угорщині, викликає занепокоєння. Вона супроводжується грубою риторикою антиукраїнського й антиєвропейського спрямування.Такий висновок зробила делегація спостерігачів Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), заяву пресслужби якої цитує "Європейська правда". Міжпартійна делегація спостерігачів від ПАРЄ відвідала Будапешт 30 та 31 березня перед парламентськими виборами 12 квітня.Вона провела переговори з представниками влади, виборчої адміністрації, політичних партій, громадянського суспільства, ЗМІ та дипломатичного корпусу. Делегація зазначила, що виборчий процес загалом виглядає технічно добре підготовленим.Однак багато співрозмовників вказали на токсичний клімат, що характеризується розмиванням меж між державою та партією, масовим використанням усіх державних і урядових ресурсів на користь однієї партії.Також в Угорщині спотворений інформаційний простір, пропаганда, існує занепокоєння щодо зловмисного іноземного втручання та ворожість до незалежних організацій громадянського суспільства."Після наших зустрічей у Будапешті не можна уникнути одного запитання: чи є Угорщина досі конкурентною демократією, чи державою, захопленою однією партією? Виборці мають вирішувати майбутнє Угорщини — не кампанії залякування, не операції з дискредитації, не нерівні правила та не іноземні маніпуляції", — прокоментував голова делегації Пабло Іспан.Делегацію особливо стурбували неодноразові повідомлення про агресивні й оманливі передвиборчі повідомлення, які включали постійну антиукраїнську й антиєвропейську пропаганду та грубу риторику "війна чи мир", спрямовану на стигматизацію опонентів, а не на забезпечення поінформованого демократичного вибору.Члени делегації також почули серйозні занепокоєння щодо загальної цілісності виборчого середовища:тривалого надзвичайного стану;недоліків у засобах правового захисту;зловживання державними ресурсами, даними й інституціями в партійних цілях;серйозних звинувачень у підкупі виборців і їх залякуванні.Також лунали занепокоєння щодо незалежності судової влади, яка займається вирішенням виборчих суперечок, нерівномірного висвітлення політичних партій у ЗМІ та медіаландшафту, в якому багато виборців мають лише обмежений доступ до плюралістичної та незалежної інформації.Ще однією серйозною проблемою, порушеною протягом візиту, стало звуження простору для незалежної журналістики, контролю та підзвітності.Нагадаємо, що парламентські вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня. За оцінками соціологів, багато що на них залежатиме від активності молодих людей до 30 років. Адже вони, на відміну від старших угорців, більше схиляються до опозиційної "Тиси"..

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня. Багато що на них залежатиме від активності молодих людей до 30 років. Адже вони, на відміну від старших угорців, більше схиляються до опозиційної "Тиси".Таку інформацію оприлюднили журналісти Euro News, посилаючись на дані соціологічних агенцій.Зокрема, незалежні опитування свідчать, що понад 60% виборців віком до 30 років підтримують опозиційну партію "Тиса" Петера Мадяра, тоді як за "Фідес" чинного прем'єра Угорщини Віктора Орбана готові голосувати лише 15%."Майбутнє голосування дедалі більше виглядає як вибір між поколіннями. Молоді угорці демонструють чіткий нахил до опозиції, тоді як кампанія Орбана, схоже, орієнтована насамперед на старших виборців", — зробили висновок аналітики видання.Однією з найгучніших обіцянок "Фідес" стала 14 пенсія. Цей крок має посилити позиції партії серед літніх громадян, де вона традиційно зберігає значно міцнішу підтримку, зокрема, у віковій групі 64+.Однак соціологи звернули увагу, що вирішальним може стати не лише рейтинг, а й реальна явка. Одна з провідних угорських дослідниць громадської думки Андреа Сабо вважає, що ці вибори можуть стати першими, де молодь справді визначатиме підсумок голосування."Це можуть бути перші вибори в Угорщині, на яких молодь відіграватиме вирішальну роль у визначенні результату. Якщо явка серед них справді виявиться високою, це може значною мірою компенсувати загалом вищу явку серед старших виборців", — наголосила вона.За оцінками експертів, 2026 року кількість виборців, які голосуватимуть уперше, може скласти від 220 до 250 тисяч. Для порівняння: на парламентських виборах 2022 року право першого голосу мали 231 тисяча громадян, але до дільниць тоді дійшли лише близько 90 тисяч.Саме тому для обидвох політичних таборів особливого значення набуває мобілізація молоді. Хоча "Тиса" зараз домінує в цій віковій групі, питання в тому, скількох прихильників вона зможе реально привести на дільниці.Як відомо, Віктор Орбан уже впродовж тривалого часу є найпроблемнішим персонажем із-поміж лідерів країн Євросоюзу. Його рішення та дії регулярно створюють напругу в Брюсселі. Зокрема, нещодавно угорський прем’єр заблокував надання кредиту Україні, яке раніше сам же й підтримав.Нагадаємо, аналітики видання Politico зазначили, що в ЄС поступово змінюється ставлення до розширення блоку. Якщо раніше вступ нових країн розглядався насамперед як економічний шанс для зростання, то тепер дедалі більше політиків у Євросоюзі оцінюють його через призму безпеки, стабільності та політичних ризиків. Однією з причин такої зміни настроїв є якраз діяльність Віктора Орбана на чолі Угорщини..

У вівторок, 24 березня, в Данії відбулися дострокові парламентські вибори. Результати голосування залишили майбутнє прем'єр-міністерки Метте Фредеріксен невизначеним.Про це повідомили медівники агенції AP. Вони констатували: офіційні результати показали, що лівоцентристська Соціал-демократична партія прем'єр-міністерки Метте Фредеріксен втратила позиції порівняно з останніми виборами 2022 року, як і її два партнери в уряді, що йде у відставку.Соціал-демократи залишилися найбільшою окремою партією з деяким відривом, але з 21,9% голосів, що значно нижче за 27,5%, які вони отримали на виборах 2022 року.При цьому ні лівий, ні правий блок не отримали більшості в парламенті. В результаті "золоту акцію" отримав міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен. Його центристська партія "Помірковані", що має 14 депутатів у парламенті зі 179 місць, може визначити, чи зможе Метте Фредеріксен залишитися на третій термін на чолі Данії.Сама Метте Фредеріксен заявила, що готова залишитися на посаді очільниці данського уряду."Світ перебуває в нестабільному стані. Навколо нас дмуть сильні вітри. Данії потрібен стабільний уряд, компетентний уряд. Ми готові взяти на себе лідерство", — зазначила вона.Чинна прем’єр-міністерка Данії додала, що сподівалася на кращий результат, але для партії, яка прагне до третього терміну, втрата позицій — це нормально. Вона порівняла нинішній результат з 25,9% голосів, які її партія отримала 2019 року, коли вона стала очільницею уряду."Я очолюю цю чудову країну вже майже сім років. Ми пережили пандемію; нам довелося мати справу з війною. Нам погрожував американський президент, і за ці майже сім років ми спостерігали падіння на чотири відсотки", — акцентувала вона.Водночас Льокке Расмуссен закликав суперників лівого та правого політичних спектрів відмовитися від деяких позицій, які вони займали під час передвиборчої кампанії, та "приєднатися до нас"."Данія — це маленька країна з населенням у шість мільйонів людей у світі з населенням у вісім мільярдів, який переживає потрясіння. Ми — одне плем’я. Ми повинні об’єднатися. Ми не повинні бути розділені", — наголосив він.Однак міністр оборони Троельс Лунд Поульсен, найсильніший правоцентристський суперник Метте Фредеріксен, дав зрозуміти, що він і його Ліберальна партія не мають наміру знову входити до уряду разом зі соціал-демократами.Однопалатний данський парламент обирають на чотирирічний термін. Законодавці з Данії займають 175 місць, по два місця відводяться представникам малонаселеної Гренландії й іншої напівавтономної території королівства — Фарерських островів. Право голосу на нинішніх дострокових виборах мали понад 4,3 мільйона осіб.Нагадаємо, наприкінці лютого цього року стало відомо, що данський уряд планує змінити правила проживання для деяких біженців з України. Військовозобов'язані чоловіки й українці з безпечніших регіонів не зможуть отримати дозвіл на проживання, який визначається за спеціальним законом країни..

Ситуація у Верховній Раді перебуває під контролем. Триває робота над поверненням до режиму роботи парламенту, до якого звикло суспільство.Про це заявив голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія в коментарі для "Інтерфакс-Україна"."Суспільство звикло до того, що цей парламент працює як годинник. Так, є певні труднощі, ми їх озвучували, але ситуація під контролем, і як ми вже говорили, ведеться робота, щоби Верховна Рада повернулася до того режиму роботи, до якого звикло суспільство", — зазначив він.За його словами, для нормалізації ситуації у Верховній Раді потрібно працювати на всіх рівнях."Ситуація важка у всьому парламенті, але очевидно, що "Слуга народу" найбільше впливає на результати голосувань, тому робота всередині фракції в пріоритеті. Ми будемо працювати в групах, вивчати думки колег і формувати бачення того, як ми рухаємося далі", — акцентував Арахамія.Крім того, голова провладної фракції розповів, що триває робота над покращенням співпраці парламенту й уряду Юлії Свириденко."Також ми працюємо з премʼєр-міністеркою України щодо плану покращення взаємодії уряду з парламентом. Сподіваюся, що в цьому питанні всі налаштовані максимально конструктивно", — додав він.Політик наголосив, що Верховна Рада IX скликання неодноразово демонструвала свою здатність ухвалювати найскладніші рішення, на які бракувало політичної волі у всіх попередніх скликаннях."Розпочинаючи з 2019 року, протягом усього повномасштабного вторгнення парламент справляється зі своєю роботою — і коли потрібно було оперативно реагувати на Covid, і коли потрібно було оголосити воєнний стан, і коли депутати проводили засідання в напівоточеному Києві, і коли потрібна була законодавча база для швидкого отримання статусу кандидата на вступ до ЄС. Жоден попередній парламент не працював у подібних умовах, тому якісь рішення ухвалюються швидше, якісь довше, але в підсумку вони приймаються", — перерахував Давид Арахамія.При цьому голова фракції "Слуги народу" попросив представників медіа не драматизувати події в парламенті."Окреме прохання до журналістів, які теж живуть у цій країні — не вдаватися до перебільшень в оцінці ситуації, опираючись на ефемерні заяви декількох депутатів-блогерів. Бо подобається комусь цей парламент, чи ні — всередині країни ми точно всі як громадяни порозуміємося. Важливо те, як зараз цією інформацією маніпулює ворог", — зауважив він.За його словами, попри всі обставини, якими би вони не здавалися, кожен депутат розуміє, яка відповідальність лежить на парламенті."Питання не стоїть в тому, рухаємося ми далі, чи ні. Питання полягає в тому, як ми рухаємося. І відповідь на нього обов’язково знайдемо", — конкретизував Давид Арахамія.Нагадаємо, раніше очільник фракції "Слуги народу" пояснював, що нещодавня заява президента Володимира Зеленського не мала на увазі примусову мобілізацію народних депутатів. Натомість йшлося про внесення змін до законодавства, які дозволять депутатам служити у лавах ЗСУ..

Молдовський парламент у першому читанні підтримав розірвання угоди про створення Співдружності незалежних держав (СНД). Також не чинними планують визнати повʼязані з нею документи та статут організації.Про це повідомило молдовська державна інформаційна агенція Moldpres.Зазначається, що денонсацію угоди ініціювало зовнішньополітичне відомство країни. Там обґрунтували це тим, що принципи СНД про "взаємну повагу до територіальної цілісності" більше не дотримуються.У відомстві згадали про війну Росії проти України, агресію проти Грузії та присутність російських військ у самій Молдові на території невизнаного Придністров'я.Виступаючи перед парламентарями, молдовський міністр закордонних справ Міхай Попшой заявив, що СНД втратила свій сенс і фактично стала інструментом впливу Кремля. За його словами, вихід з організації — це логічний крок на шляху до вступу Кишинева до Євросоюзу."Ця "валіза без ручки" — як її назвав один із колишніх президентів – не принесла нам процвітання, не захистила наш суверенітет, не забезпечила нам безпеку. Навпаки: СНД тримала нас у сірій зоні, робила уразливими перед енергетичним, політичним і військовим шантажем", — сказав очільник молдовської дипломатії.Водночас опозиція розкритикувала це рішення, попередивши про можливі економічні наслідки, зокрема, для торгівлі з країнами СНД і громадян, які там працюють. Також опозиціонери зауважили, що це може ускладнити міжнародну співпрацю.У разі ухвалення остаточного виходу з органів СНД молдовський бюджет зекономить приблизно 180 тисяч доларів, які витрачаються на щорічні внески за участь в організації. Водночас країна планує зберегти співпрацю з державами СНД у двосторонньому форматі, також вона залишиться учасницею частини угод — передусім у соціальній і економічній сферах.За останні два роки Молдова скасувала 71 із 283 угод у межах СНД, а ще майже 60 перебувають на розгляді. Остаточне рішення про вихід з організації молдовські парламентарі мають розглянути у другому читанні.Співдружність незалежних держав (СНД) — регіональна міжнародна організація Азії та східної Європи, до якої входить низка пострадянських країн. Її фактично контролює Росія.Нагадаємо, 11 березня цього року речник Кремля Дмитро Пєсков визнав, що Росія стрімко втрачає "інструментарій" для пропаганди за кордоном через обмежений доступ до міжнародних соціальних мереж..

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може не визнати результати виборів у країні, якщо програє. Після поразки 2006 року він вивів людей на вулиці, але цього разу може піти ще далі.Таку інформацію оприлюднило видання Politico, журналісти якого послалися на колишню депутатку від партії "Фідес" Жужанну Селені, яка раніше однією з перших покинула цю політичну силу."Якщо опозиція отримає лише просту більшість, Орбан матиме багато інструментів, щоби зробити практично неможливим формування нового уряду чи навіть скликання нового парламенту", — заявила вона.За її словами, він може спровокувати конституційну кризу й оголосити надзвичайний стан.До речі, дані соціологів щодо результатів виборів розходяться залежно від того, хто їх проводив. Незалежні компанії та близькі до "Тиси" стверджують, що Мадяр випереджає Орбана на 8-10 відсоткових пунктів. Компанії зі зв'язками з "Фідес" (зокрема, Інститут Нежепонта та Центр основних прав) пророкують упевнену перемогу Орбана.Востаннє "Фідес" програвав вибори 2006 року. Спершу Орбан визнав поразку. Але через пів року — після витоку промови лідера соціалістів, який визнав, що збрехав виборцям, — ситуація змінилася.Законодавці "Фідес" скористалися протестами: демонтували бар'єри навколо парламенту, щоби натовп міг підійти до будівлі."Фідес вивела політику на вулиці та переслідувала уряд за допомогою вкрай обструкційної тактики в парламенті", — пригадала Селені.Вона вважає, що Орбан, імовірно, повторить ту ж схему та може згодом дуже ускладнити життя "Тиси" в управлінні державою. Навіть у разі перемоги опозиція може зіткнутися зі серйозними перешкодами. Без двох третин голосів у парламенті "Тиса" не зможе провести більшість реформ.Серед них — заходи, які вимагає Брюссель для розморожування близько 18 мільярдів євро коштів ЄС, заблокованих через порушення верховенства права.Аналітики видання зауважили, що Орбан, імовірно, прямо не заявлятиме про фальсифікацію виборів, бо це зашкодить його шансам на політичне повернення. Натомість він може оскаржувати результати в окремих округах і підштовхувати прихильників до вуличних протестів."Що більше шкоди він зможе завдати новому уряду та підірвати його, то більше у нього шансів на подальше політичне повернення", — заявив політолог Габор Тока.Нагадаємо, що в столиці Угорщини Будапешті 15 березня відбулися масштабні мітинги прихильників прем’єр-міністра Віктор Орбан та його головного політичного опонента Петера Мадяра.Читайте також: Мадяр vs Орбан. Чи подружаться Київ та Будапешт після перемоги "Тиси".

Нещодавня заява президента Володимира Зеленського не мала на увазі примусову мобілізацію народних депутатів. Натомість йшлося про внесення змін до законодавства, які дозволять депутатам служити у лавах Збройних сил України.Про це повідомив лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, передає "Українська правда". За словами політика, на сьогодні деякі депутати хочуть приєднатися до лав ЗСУ, але цього не дозволяє законодавство."З цього приводу є вкрай важливий нюанс. Є те, що сказав президент, а є певні уривки, слова, які були довільно інтерпретовані. Ми ознайомилися зі словами президента повністю. Він сказав, що депутат або працює, або воює. Як і кожен громадянин України. Ми про це говорили багато разів, що зараз в Україні ти або працюєш, сплачуєш податки, приносиш користь обороні, або стоїш в обороні на фронті. Це розуміє багато депутатів. І були певні запити від них про бажання приєднатися до ЗСУ, але законодавство цього не дозволяє. Є окремі колеги, які прикріплені в певних підрозділах, ведуть там якусь роботу, а в пленарні дні присутні в Раді. Але юридично вони не військовослужбовці, а депутати парламенту. Очевидно, саме це малося на увазі. Що президент готовий проговорювати з парламентом законодавчі зміни, які дозволять депутатам бути військовослужбовцями", — пояснив Арахамія.Нагадаємо, 15 березня український лідер заявив, що народні депутати мають продовжувати працювати у Верховній Раді під час воєнного стану. Інший варіант — вони можуть долучитися до захисту держави на фронті.Додамо, раніше повідомлялося, що військовослужбовці, які раніше працювали у сфері IT, можуть отримувати офіцерське звання. До того ж вони мають повне право працювати на посадах із цифрової трансформації армії..

В Ірані різко негативно сприйняли ініціативу України допомогти Сполученим Штатам Америки та союзникам збивати іранські дрони. Через це іранські політики та владоможці пообіцяли покарати Київ.Про це повідомив Clash Report із посиланням на заяву голова комісії з національної безпеки парламенту Ірану Ібрагім Азізі."Надаючи підтримку ізраїльському режиму за допомогою безпілотників, невдала Україна фактично втягнулася у війну", — зазначив він.За його словами, такі дії підпадають під юрисдикцію статті 51 статуту Організації Об'єднаних Націй."Таким чином Україна перетворила всю свою територію на законну ціль для іранських військових", — наголосив Ібрагім Азізі.Раніше президент України Володимир Зеленський підтвердив, що три групи українських експертів, військовослужбовців та інженерів вирушили на Близький Схід. Він також уточнював, що Україна нещодавно відправила безпілотники-перехоплювачі та команду експертів із дронів для захисту військових баз США в Йорданії, а також що інша команда українських експертів вирушить на Близький Схід, щоби допомогти невизначеним державам оцінити їхні захисні заходи проти іранських безпілотників.Окрім того, Володимир Зеленський у Парижі зустрівся зі спадкоємним принцом Ірану Резою Пахлаві, який перебуває в екзині та є опозиційним до нинішньої іранської влади.Щоправда, президент США Дональд Трамп оголосив про відсутність потреби у підтримці з боку України для відбиття атак іранських безпілотників. Він аргументував це переконанням у швидкому завершенні конфлікту з Тегераном і винятковою перевагою американських технологій.Нагадаємо, що сьогодні, за словами президента США, американські війська здійснили одне з найпотужніших бомбардувань в історії Близького Сходу. Унаслідок атаки знищено всі військові цілі на невеликому острові Харг..

Петер Мадяр, який є лідером угорської опозиційної партії "Тиса", звинуватив премʼєр-міністра Віктора Орбана в залученні російської розвідки до парламентських виборів. Голосування в Угорщині відбудеться у квітні.Стосовно цього Петер Мадяр залишив відповідний допис на своїй сторінці у Facebook. Він заявив, що представники російської розвідки вже прибули до Будапешта під виглядом дипломатів для впливу на результат виборів."Я закликаю Віктора Орбана негайно припинити операцію та вислати з Угорщини російських таємних агентів, які прибули сюди під дипломатичним прикриттям", — наголосив Петер Мадяр.Він заявив, що вимагає скликання комітету національної безпеки у зв’язку з такою ситуацією.Петер Мадяр додав, що уряд Віктора Орбана отримав від країн-союзниць Угорщини інформацію про те, що Росія втручається у вибори в країни. Мадяр вимагає надання цієї інформації усьому парламенту."Безпека та суверенітет нашої країни зміцнюються цими федеральними системами та відповідальною, передбачуваною зовнішньою політикою. Вони послаблені відчайдушними діями Віктора Орбана. Цього року ми святкуємо сімдесяту річницю 1956 року. Угорці не будуть стояти, склавши руки, поки Віктор Орбан закликає росіян проти нас", — написав Петер Мадяр.Також у своєму дописі він зауважив, що Україна та президент Володимир Зеленський є "загрозою зі Сходу" на рівні з "Путіним".Проєкт журналістів Центральної Європи VSquare опублікував власне розслідування щодо російського впливу. За даними видання, уряд Росії доручив команді політтехнологів втрутитися у парламентські вибори в Угорщині. Керує операцією перший заступник керівника адміністрації Путін Сергій Кірієнко.Операцію планують у новоствореному управлінні зі стратегічного партнерства та співробітництва Росії, яке створили після провальної операції з впливу на вибори у Молдові 2025 року, коли проросійські партії програли.Росіяни розміщують команди спеціалістів з маніпуляцій у соціальних мережах у посольстві Росії в Будапешті, яким нададуть дипломатичні або службові паспорти для захисту від висилки. Також щонайменше троє представників розвідки вже прибули до Угорщини задля участі в цій операції. Парламентські вибори в Угорщині пройдуть 12 квітня 2026 року.Нагадаємо, в жовтні минулого року лідер "Тиси" заявляв, що після можливої перемоги на виборах змінить підхід до війни в Україні. Його не влаштовує, яку політику в цьому плані проводить нинішній угорський уряд..