Майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна". За його словами, останні президентські вибори 2019 року коштували бюджету близько два мільярди гривень."Нинішні розрахунки є значно вищими через інфляцію та нові умови", — наголосив він.За базовими підрахунками ЦВК з урахування інфляції, вибори народних депутатів і місцеві вибори коштують у середньому чотири-п’ять мільярдів гривень, тоді як президентська кампанія є дорожчою.За оцінками представника комісії, президентські вибори коштуватимуть десь чотири-п’ять мільярдів гривень на перший тур, відповідно, 6,5-сім мільярдів гривень у разі проведення другого повторного голосування.Він наголосив, що близько 70% усіх витрат припадає на оплату праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій. Водночас ці суми не включають витрати органів місцевого самоврядування на підготовку виборчих дільниць, приміщень і матеріального забезпечення.Також можливим є збільшення кількості виборчих дільниць за кордоном. У такому випадку, за його словами, зростуть валютні витрати."З урахуванням видатків органів місцевого самоврядування, якщо ми кажемо про всі три види виборів, це приблизно 20 мільярдів гривень. Це умовна цифра, але вона жива — і не менше", — підсумував заступник голови ЦВК.Сергій Дубовик визнав, що така сума є серйозним викликом для держави. Для цього потрібна ретельна підготовка та відповідна фінансова підтримка.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

В Україні можливий варіант з електронним голосуванням на виборах для українців за кордоном. При цьому зараз ідеться тільки про вибори президента — проведення парламентських та місцевих виборів поки що не розглядається.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 18 грудня. Його запитали, чи є вже напрацювання депутатів стосовно закону про вибори."Наскільки мені відомо, ще немає, але я всі сигнали їм передав", — відповів він.При цьому розглядаються лише вибори президента, а не вибори до Верховної Ради України чи місцеві вибори"США робили запит на президентські вибори, і я їм сказав, що я буду готовий до таких виборів. Вибори до Верховної Ради України чи місцеві вибори ми не розглядали", — акцентував президент України.Він зауважив також, що позитивно ставиться до можливості голосування через "Дію" чи інші електронні способи. Це, зокрема, стосується українців за кордоном."Я завжди підтримував і порушував питання ще з початку ковіду щодо законодавчих змін, щоби люди могли голосувати онлайн. Поки що консенсусу з парламентарями ми не знайшли", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".На теперішній момент в Україні не планується проведення референдуму щодо мирного документа між Києвом і Москвою. Водночас Україна готова провести вибори у разі встановлення режиму припинення вогню..

У неділю, 14 грудня, Демократична партія Гонконгу проголосувала за саморозпуск після 31 року діяльності. Вона вела опозиційну діяльність проти політики Китаю щодо автономії Гонконгу після передачі суверенітету над містом від Великої Британії до Пекіна.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що Демократичну партію Гонконгу заснували 1994 року — за три роки до передачі суверенітету над Гонконгом Китаю.Партія вела опозиційну діяльність щодо політики Китаю у Гонконзі. Вона відстоювала повноцінне виборче право мешканців міста до місцевої влади.Політична сила намагалася зберегти високий рівень автономії, обіцяний Китаєм Великій Британії під час передачі суверенітету. Китай зобовʼязався утримувати демократичний лад у Гонконзі до 2047 року, відомий як "одна держава — дві системи".Однак 2021 року Китай змінив виборчий кодекс Гонконгу. Тепер місцевий уряд міста обирає виборчий комітет, який складається з представників індустрії у регіоні, делегатів Всекитайських народних зборів і представників місцевих організацій. У Китаї такий принцип виборів і управління містом назвали "принцип патріотів".Аналітики стверджували, що саме лояльність до Комуністичної партії Китаю дозволяла представника індустрій Гонконгу ввійти до виборчого комітету. Таким чином опозиційні сили міста опинилися поза урядом, серед них — Демократична партія Гонконгу. В партії подякували своїм прихильникам за підтримку."Ми завжди ставили добробут Гонконгу та його народу нашою провідною метою. У політиці ми працювали над відкриттям виборів та наполягали на запровадженні загального виборчого права. Ми прагнули служити мостом між громадськістю й урядом, допомагаючи вирішувати конфлікти", — зазначили у партії.Як відомо, Гонконг має свою економічну зону та власну валюту. Водночас місто є одним із посередників для Росії в імпорті електроніки подвійного призначення для виробництва зброї, яку використовують у війні проти України.Нагадаємо, 10 жовтня стало відомо, що адміністрація американського президента Дональда Трампа запропонувала заборонити китайським авіакомпаніям літати над Росією на маршрутах до та зі США. Скорочення часу польоту, яке забезпечує така практика, ставить американських перевізників у невигідне становище..

Ідея створення нової коаліції у Верховній Раді України не відображає позицію всієї фракції "Слуги народу". Це лише пропозиція окремих народних депутатів від провладної політичної сили.Про це заявив голова фракції "Слуги народу" у Верховній Раді України Давид Арахамія, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Верховна Рада звільнила скомпрометованих членів уряду. Дякую усім фракціям та групам за те, що знайшли порозуміння в питанні розблокування роботи парламенту й ухвалення рішень, які мали бути ухвалені ще вчора", — зазначив він.Він запевнив, що його політична сила підтримує ефективні дії НАБУ, САП, усієї антикорупційної інфраструктури щодо боротьби з корупцією."У цьому наша позиція незмінна — винні мають нести покарання незалежно від статусів чи посад. Що стосується політичних оцінок, то їх сьогодні прозвучало пре достатньо", — додав Арахамія.Він констатував, що є окремі представники фракції, які теж озвучили свої думки з приводу ситуації в парламенті. За його словами, це заява окремих народних депутатів, вони мають на це право."Не варто сприймати її як позицію всієї фракції. Оскільки ні фракція, ні партія з подібними заявами не виходила", — наголосив Давид Аарахамія.Раніше нардеп від "Слуги народу" Микита Потураєв оприлюднив спільну заяву представників фракції у Верховній Раді. Зокрема, група депутатів пропонувала створити коаліцію національної стійкості, до якої мали би ввійти представники всіх проукраїнських сил парламенту. На думку парламентарів, після цього необхідно повністю оновити склад Кабміну.До речі, деякі ЗМІ поінформували, що 20 листопада президент України Володимир Зеленський зустрінеться з нардепами від "Слуги народу". Головною темою обговорень мають стати подальші кроки для виходу з кризи, яка виникла через корупційну схему в "Енергоатомі".Нагадаємо, що сьогодні в українському парламенті знову виникла політична криза: народні депутати від фракції "Європейська Солідарність" повторно заблокували парламентську трибуну після відновлення засідання, яке тимчасово переривалося через повітряну тривогу..

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук закликав народних депутатів повернутися до конструктивної роботи. Адже, за його словами, держава, яка веде війну, не може дозволити собі політичного саботажу.Про це Руслан Стефанчук написав відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Сьогодні Верховна Рада України розпочала розгляд важливих кадрових питань — звільнення з посад двох міністрів. Це — суспільний запит і державна необхідність в умовах війни", — зазначив він.Спікер українського парламенту додав, що, на жаль, під час розгляду окремі народні депутати заблокували трибуну. Звучали вимоги про відставку всього Кабінету міністрів."Водночас варто чітко розмежовувати: звільнення окремих міністрів і відставка всього уряду — це різні процедури, передбачені Конституцією та чинним законодавством", — пояснив він.Стефанчук запевнив, що опозиція невідкладно отримала всі необхідні документи для реалізації своєї ініціативи щодо урядової відставки — і вже розпочала відповідний процес у встановленому законом порядку.Однак, за його словами, представники однієї політичної сили, діючи всупереч регламенту, намагаються просувати власні політичні амбіції. Знову заблокувавши роботу парламенту, вони зривають розгляд важливих питань, які Верховна Рада має вирішувати в інтересах держави. Така поведінка, на переконання спікера, є безвідповідальною."Поки Збройні сили тримають оборону на фронті, Верховна Рада має тримати єдність і бути відповідальною перед українським народом. Ми можемо дискутувати, критикувати, мати різні бачення. Але є межа, за якою політичні амбіції становлять загрозу для держави", — наголосив голова Верховної Ради.Він акцентував, що парламент повинен виконати свій конституційний обов'язок. Країна чекає парламентських рішень — а не блокування трибуни."Тому закликаю всіх народних депутатів завтра повернутися до конструктивної роботи. І виконати покладений на нас Конституцією обов'язок. Зараз важливо думати не про власні рейтинги, а про те, якою буде Україна завтра", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, 2 листопада стало відомо, що голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук отримав державну нагороду Чеченської Республіки Ічкерія. Зараз вона тимчасово окупована Російською Федерацією..

У неділю, 16 листопада, президент Володимир Зеленський провів зустріч із президентом парламенту Греції Нікітасом Какламанісом.Про це повідомила прес-служба Офісу президента. Зазначається, що одним із ключових під час зустрічі стало обговорення шляхів досягнення реального миру для України. Зокрема, лідери обговорили тиск Китаю та США на Росію для закінчення війни.Наголошується, що Зеленський та Какламаніс мають однакову позицію, що сталий мир повинен базуватися на повазі до міжнародного права. Також сторони розглянули співпрацю між Україною та Грецією на рівні парламентів."Підтримка різна — і підтримка нашої армії, і фінансова, і гуманітарна, — що дуже важливо. Сьогодні в нас новий шлях — майбутнього щодо енергетичної стабільності. Я вдячний за всі ці види підтримки з боку грецького народу", — сказав Зеленський.Своєю чергою, президент парламенту Греції запевнив, що його країна завжди стоятиме на боці України."Грецький парламент бажає, щоб якомога скоріше в Україну прийшов мир. І щоб досягнути стабільного миру, передусім ми маємо домогтися припинення вогню", — зазначив він.Нагадаємо, 16 листопада Україна підготувала домовленість із Грецією по газу для України, що максимально убезпечить на зиму маршрути імпорту блакитного палива. За словами Зеленського, перші постачання газу до України через Грецію розпочнуться вже в січні 2026 року. Блакитне паливо надходите по коридору "Олександруполіс — Одеса"..

У понеділок, 10 листопада, до Верховної Ради України надійшла заява про звільнення міністра юстиції Германа Галущенко з посади.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк."Подав в парламент заяву про звільнення Германа Галущенко з посади Міністра юстиції (ну і де-факто Міністра енергетики). За системну корупцію, провал підготовки до захисту енергетики та звʼязки з зрадником Деркачем", — заявив нардеп.Герман Галущенко — український юрист та державний діяч, який наразі обіймає посаду міністра юстиції України. З 29 квітня 2021 року по 16 липня 2025 року обіймав посаду міністра енергетики України. До цього працював в органах прокуратури, Міністерстві закордонних справ, а також в НАЕК "Енергоатом".У 2014 році після звільнення з Енергоатома за власним бажанням Герман Галущенко активно долучився до процесу захисту інтересів держави Україна та вітчизняних компаній у міжнародних судових інстанціях. Зокрема, він працював над питаннями притягнення РФ до відповідальності за експропріацію власності великих українських державних та приватних компаній у АР Крим.Представляв Україну у численних переговорах та конференціях. Є членом Американської асоціації міжнародного права. Арбітр від України Міжнародного центру вирішення інвестиційних справ у Вашингтоні. Також залучений як арбітр ІСС. Брав участь у багатьох міжнародних процесах, зокрема у сфері енергетики щодо видобутку нафти та газу, угод про розподіл продукції, експропріацію енергетичних активів тощо.Зауважимо, 10 листопада працівники Національного антикорупційного бюро прийшли з обшуками до бізнесмена та співвласника студії "Квартал 95" Тимура Міндіча, а також до колишнього очільника Міністерства енергетики Германа Галущенка. Сам Галущенко слідчі дії поки не коментує.Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводять операцію з викриття корупції у сфері енергетики. Як зауважили у НАБУ, в ході розслідувань було задокументовано діяльність високорівневої злочинної організації. .

У четвер, 6-го листопада, новий очільник нижньої палати чеського парламенту — Палати депутатів — Томіо Окамура наказав зняти з парламентської будівлі прапор України. Він висів там на знак солідарності з 2022 року.Про це Томіо Окамура повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі Х.На відео видно, як лідер правопопулістської партії SPD тримає драбину для чоловіка, який знімає прапор України з фасаду парламенту Чехії."Це певний символ. Український прапор зняли з будівлі чеської Палати депутатів за моєю вказівкою, і це зайняло декілька секунд", — коротко прокоментував спікер журналістам.Одним із гасел його партії під час виборчої кампанії стало прибирання українських прапорів із будівель державних органів влади й установ.До того ж лідер SPD Томіо Окамура під час передвиборчої кампанії допустив низку інших антиукраїнських заяв, зокрема, щодо обмеження прав українських біженців у Чехії та припинення військової підтримки України.У середу Окамуру обрали спікером Палати депутатів Чехії за коаліційною домовленістю між його партією SPD, правими "Автомобілістами" та рухом ANO.Нагадаємо, що сьогодні у відставку подав уряд прем'єр-міністра Чехії Петра Фіали. Громадянська демократична партія (ODS), яку він представляє, займає активну проукраїнську позицію.До речі, Фіала критично оцінив обрання спікером нижньої палати парламенту Чехії лідера антиукраїнської партії SPD Томіо Окамури. На його думку, це "величезна помилка та ганьба, яку не можна просто проігнорувати"..

У четвер, 6 листопада, у відставку подав уряд прем'єр-міністра Чехії Петра Фіали. Громадянська демократична партія (ODS), яку він представляє, займає активну проукраїнську позицію.Про урядову відставку повідомило чеське видання ČTK. Журналісти уточнили, що це відбулося після установчих зборів новообраної Палати депутатів.За чеською конституцією, президент Петр Павел прийме відставку уряду Фіали, а нинішні міністри уповноважені продовжувати виконувати свої обов'язки на тимчасовій основі до призначення нового уряду.Переможець парламентських виборів із партії ANO Андрей Бабіш веде переговори про формування наступного кабінету з ультраправою SPD і "Автомобілістами" від імені президента. Раніше, 3 листопада, ANO Бабіша, "Свобода та пряма демократія" (SPD), а також "Автомобілісти за себе" підписали коаліційну угоду.Петр Фіала, який іде у відставку, критично оцінив обрання спікером нижньої палати парламенту Чехії лідера антиукраїнської партії SPD Томіо Окамури. На думку Фіали, це "величезна помилка і ганьба, яку не можна просто проігнорувати"."На чолі Палати депутатів стоїть людина, яка висловлюється радикально, по-расистськи, по-ксенофобськи, шовіністично, за нею стоїть низка неприйнятних висловлювань, і вона не належить до пристойного суспільства", — сказав він.Очільник уряду Чехії додав, що Окамура раніше блокував роботу парламенту та не виявляв поваги до інституції."Зараз він очолює її завдяки політичній угоді, яка має забезпечити безкарність двох ключових фігур нової урядової більшості", — сказав Фіала.Він також розкритикував те, що на чолі Палати депутатів не стоїть представник найсильнішої або другої за силою парламентської партії виборів, як це відбувалося раніше.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що новий уряд Чехії має намір змінити правила щодо тимчасового захисту для біженців з України. Тож допомога українцям може скоротитися..

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук отримав державну нагороду Чеченської Республіки Ічкерія. Зараз вона тимчасово окупована Російською Федерацією.Про це Руслан Стефанчук повідомив у дописі на своїй сторінці у Facebook."Три роки тому Верховна Рада України ухвалила історичну постанову, якою територію Чеченської Республіки Ічкерія визнано тимчасово окупованою Росією", — констатував він.Український спікер наголосив, що в жовтні 2022 року український парламент став першим у світі, хто дав таку чітку політичну та моральну оцінку."Для мене честь, що моє ім’я стоїть першим серед авторів цього рішення", — акцентував Стефанчук.Він нагадав, що тоді на офіційному рівні заявлено: Росія — не лише агресор проти України, а й держава, яка десятиліттями пригноблює інші народи, утримуючи їх у колоніальній залежності.Голова Верховної Ради також уточнив, що Україна неодноразово зверталася до міжнародної спільноти із закликом підтримати прагнення народів, які досі перебувають під російським гнітом.На його переконання, боротьба України за незалежність — це символ ширшого спротиву всіх поневолених народів за право бути собою."Сьогодні мав честь прийняти державну нагороду Чеченської Республіки Ічкерія — орден "Лицар честі". Це відзнака для всього українського парламенту — за солідарність, принципову позицію та підтримку тих, хто бореться за свободу", — підсумував Руслан Стефанчук.Нагадаємо, раніше спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук наголошував, що угода про сторічне партнерство України та Великої Британії закріпила союз двох країн на десятиліття вперед. 15 жовтня документ офіційно набув чинності..

У вівторок, 28 жовтня, Державна дума Російської Федерації одразу в трьох читаннях ухвалила законопроект про залучення резервістів до захисту "критично важливих об'єктів" на території країни.Про це повідомила прес-служба нижньої палати російського парламенту. Ухвалені поправки вносять зміни до федеральних законів про оборону та військовий обов'язок.Тепер резервістів російських збройних сил зможуть залучати на спеціальні збори задля забезпечення захисту таких об'єктів на підставі указу Володимира Путіна. Порядок зборів визначить російський уряд.До внесення законопроекту на розгляд депутатами у російському Міноборони пообіцяли, що резервістів не залучатимуть до участі у війні чи "виконання завдань" за межами Росії.Необхідність поправок до федеральних законів там пов'язували "зі збільшенням випадків застосування збройними формуваннями України далекобійних безпілотників" для ударів по території Росії."Для підвищення рівня захищеності об'єктів життєзабезпечення та інших важливих для добробуту громадян об'єктів ухвалено рішення про залучення найбільш підготовлених і патріотично налаштованих громадян до виконання заходів щодо захисту цивільних об'єктів у глибині території Росії", — йшлося в повідомленні міноборони Росії.Варто зазначити, що резервісти — це громадяни Росії, які раніше служили в російській армії або інших силових структурах і добровільно уклали контракт про зарахування до військового резерву.Заступник начальника головного організаційно-мобілізаційного управління російського Генштабу Володимир Цимлянський запевняв, що "про жодну мобілізацію не йдеться".Орім того, 28 жовтня російські парламентарі схвалили в цілому законопроект про проведення призову до армії протягом усього року — з 1 січня до 31 грудня. Розпочинаючи з 2026 року призовні комісії у країні працюватимуть постійно.Нагадаємо, що російський диктатор Володимир Путін 29 вересня підписав указ про початок осіннього циклу призову 2025 року. Згідно з документом, у період з 1 жовтня по 31 грудня на 12-місячну строкову службу буде призвано 135 тисяч громадян Росії..

Першою жінкою на посаді прем'єр-міністра Японії стала лідерка Ліберально-демократичної партії (ЛДП) Санае Такаїчі. Вона перемогла на виборах після того, як попередній кабінет міністра подав у відставку.Про це повідомило видання Kyodo News. Журналісти констатували, що обрання Санае Такаїчі стало можливим завдяки підтримці нового партнера ЛДП в коаліції — Японської партії інновацій.При цьому попередній 26-річний альянс із партією "Комейто" розпався після виборів лідера ЛДП 4 жовтня, на яких перемогла Такаїчі.Перед голосуванням у парламенті попередній кабінет міністрів на чолі з Сігеру Ішібою у повному складі подав у відставку.Нова коаліція не має більшості в жодній із палат парламенту, що ускладнить ухвалення законопроектів і змусить Такаїчі шукати співпраці з іншими опозиційними силами.Новообрана прем'єр-міністерка вже розпочала роботу над формуванням свого кабінету. За інформацією джерел Kyodo News, вона планує призначити на ключові посади більше жінок, а також запропонувати посади своїм колишнім суперникам на партійних виборах, щоби продемонструвати єдність ЛДП.Санае Такаїчі, відома як "Залізна леді Японії", є протеже колишнього прем'єр-міністра Сіндзо Абе та дотримується консервативних поглядів."Її призначення є історичним для представництва жінок у японській політиці, однак вона очолила уряд у складний період", — наголосили аналітики.Такаїчі стала четвертим прем'єром країни за останні п'ять років на тлі політичного скандалу в її Ліберально-демократичній партії та низького рівня суспільної довіри.Водночас перемога Такаїчі викликала неоднозначну реакцію. Деякі японки не впевнені, що вона як консервативна політикиня просуватиме права жінок.Після обрання прем'єра в парламенті очікується оголошення складу нового кабінету міністрів. Далі новопризначені члени уряду вирушать до імператорського палацу на церемонію затвердження, після чого проведуть своє перше офіційне засідання.Нагадаємо, що в травні цього року український уряд затвердив угоду з Японією, яка дозволить отримати близько трьох мільярдів доларів у межах ініціатив ERA. Ці кошти мали забезпечити доходи від заморожених активів Росії..

До бізнесмена Александра Мунтяну, який понад 20 років мешкає в Україні, особисто звернулася президентка Молдови Мая Санду та запропонувала очолити уряд країни.Про це повідомило видання NewsMaker. В інтерв’ю журналістам Санду зазначила, що рішення про висунення Александру Мунтяну ухвалили після колективного обговорення з колегами з керівної партії "Дія та солідарність" (PAS)."У той момент, коли пан Дорін Речан оголосив нам, що не хоче більше виконувати обов'язки прем'єр-міністра, ми зібралися разом із кількома колегами з PAS і обговорили, яким має бути профіль наступного прем'єр-міністра", — розповіла вона подробиці.Санду зазначила, що майбутній прем’єр-міністр повинен мати економічний профіль, враховуючи поточну ситуацію в країні."І ми вирішили, що профіль повинен бути економічним, тому що з багатьох об'єктивних і суб'єктивних причин у нас складна економічна ситуація", — додала вона.За її словами, кандидатуру Александру Мунтяну обрали з декількох претендентів як найбільш відповідну."Ми проаналізували декілька кандидатур, і я зв'язалася з ним. Через деякий час нам вдалося отримати його згоду", — наголосила вона.Санду також зауважила, що знайома з Александру Мунтяну з 1990 років, протягом цього часу вона стежила за його професійною діяльністю."Він людина з великим управлінським і життєвим досвідом", — наголосила президентка Молдови.Відомо, що 2018 року Мунтяну балотувався на внутрішніх виборах до Американської торгової палати в Україні — організації, яка представляє інтереси американських і міжнародних компаній, що працюють на українському ринку.Тоді він представився як "американець молдовського походження, який прожив в Україні 20 років".Також Мунтяну є засновником приватної інвестиційної компанії 4i Capital Partners, що спеціалізується на управлінні інвестиціями в Україні, Білорусі та Молдові.Як відомо, 28 вересня в Молдові вперше відбулися парламентські вибори за новим електоральним кодексом. Керівна партія президентки Молдови Маї Санду "Дія та солідарність" набрала понад 50% голосів.Нагадаємо, що пов'язані з Кремлем молдовські політики закликали до протестів перед тим, як молдовська влада затвердить результати парламентських виборів 28 вересня..

Угода про сторічне партнерство України та Великої Британії закріпила союз двох країн на десятиліття вперед. У середу, 15 жовтня, документ офіційно набув чинності.Про це повідомив спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Передав спікеру Палати громад парламенту Великої Британії серу Ліндсі Гойлу текст угоди про сторічне партнерство між нашими країнами, закон України "Про ратифікацію угоди про сторічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії" та ноту про початок її дії", — написав він.Стефанчук наголосив, що сьогодні в Лондоні "Сторічна угода" офіційно набула чинності. За його словами, це — історичний момент зміцнення політичної довіри, стратегічного партнерства та незламної дружби між державами."Україна та Велика Британія пройшли багато разом — від перших постачань протитанкових систем NLAW до спільної роботи над гарантіями безпеки, санкційною політикою, оборонним виробництвом і тренувальними програмами для наших військових. Ми разом боремося не лише за свободу України — ми захищаємо безпеку всієї Європи та світовий порядок, заснований на міжнародному праві", — наголосив спікер українського парламенту.Він констатував, що ця угода не є початком партнерства — вона його посилює та закріплює взаємну підтримку між народами на десятиліття вперед, визначає механізми безпекової взаємодії, поглиблює військово-промислову кооперацію, формує новий рівень співпраці у сфері економіки, енергетики, освіти, науки та відбудови України."Це угода про довіру. Про союз двох націй, об’єднаних спільними цінностями: свободою, демократією, повагою до права й історичною справедливістю. Ми продовжимо разом рухатися вперед. Пліч-о-пліч. Сто років партнерства — це не межа, це міцний фундамент майбутнього", — підсумував Руслан Стефанчук.Що відомо про угоду про 100-річне партнерствоУкраїна та Велика Британія 16 січня 2025 року підписали угоду про сторічне партнерство, яка розширює рамки їхньої співпраці на 100 років і охоплює сфери безпеки, оборони, економіки, науки, технологій і культури.Верховна Рада 17 вересня 2025 року ратифікувала договір більшістю голосів — "за" проголосували 295 депутатів.За умовами угоди, Велика Британія зобов'язується щорічно виділяти Україні щонайменше 3,6 мільярда фунтів стерлінгів військової допомоги до фінансового року 2030/2031, а також підтримувати подальшу допомогу за потреби.Договір передбачає співпрацю в таких галузях, як морська безпека, спільне виробництво оборонної техніки, а також програму для відстеження вкраденого зерна з територій, тимчасово окупованих Росією.Нагадаємо, 15 жовтня прес-служба британського уряду повідомляла, що Велика Британія за пів року відправила Україні понад 85 тисяч безпілотників. Це стало можливим завдяки нарощуванню виробництва британських компаній..

Прем'єр-міністром Молдови може стати 61-річний бізнесмен Александру Мунтяну. Його на цю посаду планує висунути пропрезидентська коаліція, яка перемогла на парламентських виборах. Він понад 20 років проживає в Україні.Про висунення такої кандидатури заявив лідер партії президента Молдови Маї Санду "Дія та солідарність" (PAS) Ігор Гросу.За його словами, PAS почекає затвердження Конституційним судом депутатських мандатів, а після першого засідання парламенту та формування фракцій партія внесе на розгляд кандидатуру Мунтяну."Молдові потрібні компетентні люди з великим досвідом в економіці, які зможуть очолити процес інтеграції в ЄС та підтримувати економічний розвиток. Дякуємо пану Мунтяну, людині з приголомшливою кар’єрою, за те, що він погодився допомогти країні саме зараз, коли вона цього особливо потребує", — зазначив Гросу.До речі, 2018 року Мунтяну балотувався на внутрішніх виборах до Американської торгової палати в Україні — організації, яка представляє інтереси американських і міжнародних компаній, що працюють на українському ринку.Тоді він представився як "американець молдовського походження, який прожив в Україні 20 років".Також Мунтяну є засновником приватної інвестиційної компанії 4i Capital Partners, що спеціалізується на управлінні інвестиціями в Україні, Білорусі та Молдові.Як відомо, 28 вересня в Молдові вперше відбулися парламентські вибори за новим електоральним кодексом. Керівна партія президентки Молдови Маї Санду "Дія та солідарність" набрала понад 50% голосів.Нагадаємо, що пов'язані з Кремлем молдовські політики закликали до протестів перед тим, як молдовська влада затвердить результати парламентських виборів 28 вересня..
