# парламент

У понеділок, 31 березня, до України прибули спікери та віце-спікери парламентів із 17 європейських країн.Про це повідомив голова Верховної ради Руслан Стефанчук. За його словами, до Києва сьогодні приїхали представники Бельгії, Великої Британії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Латвії, Литви, Люксембургу, Норвегії, Польщі, Португалії, Словенії, Фінляндії, Хорватії, Чехії, Швеції, а також представники Європейського парламенту."Цей візит — сильний символ підтримки, солідарності та довіри. Вдячний колегам за готовність бути поруч із Україною. Цінуємо кожен жест, кожну зустріч, кожне слово, кожну дію, що наближає перемогу справедливості й тривалого миру. Україна відчуває плече партнерів. І це надихає", — наголосив Стефанчук.Як очікується, європейські політики в Україні візьмуть участь у саміті голів парламентів. Крім того, парламентарі вже взяли участь у церемонії вшанування жертв російського терору у Бучі. Відповідні фото оприлюднив президент Володимир Зеленський у власному дописі в Telegram-каналі."Три роки тому наші воїни звільнили Бучу від російських окупантів. І світ побачив, що таке російська окупація. Вбиті люди на вулицях. Закатовані люди. Могили у дворах звичайних будинків. Відтоді ніхто у світі не може сказати, що не знає, що саме захищає Україна. Україна бореться за життя для своїх людей. За те, щоб ніхто й ніколи на нашій землі не робив того, що зробили російські окупанти", — написав очільник держави у своєму дописі . Нагадаємо, 31 березня шведський уряд оголосив про передачу Україні пакета військової допомоги на суму майже 1,6 мільярда доларів. Це найбільша допомога Швеції від початку повномасштабного вторгнення Росії.

У вівторок, 24 березня, президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр офіційно відправив у відставку канцлера Олафа Шольца. Це ж стосується й 14 міністрів його кабінету.Про це повідомило німецьке видання Die Zeit. Журналісти зазначили, що після установчого засідання нового Бундестагу Штайнмаєр подякував урядовцям за роботу та вручив їм документи про відставку в палаці Бельвю.Штайнмаєр подякував канцлеру Шольцу насамперед за його відповідь на повномасштабне російське вторгнення в Україну, що стала, за його словами, "величезним подвигом сили".Відповідно до законодавства Німеччини, повноваження федерального канцлера закінчуються зі скликанням нового Бундестагу, який провів своє установче засідання 25 березня.Шольц і його міністри де-юре більше не перебувають на посадах, але коаліційні переговори щодо нового уряду ще не завершені. Штайнмаєр попросив Шольца продовжувати керувати офіційними справами його кабінету до призначення нового федерального уряду.Такий тимчасовий уряд теоретично все ще має всі повноваження, але, як правило, більше не ухвалюватиме жодних важливих рішень і братиме участь лише в тих зустрічах, які вважатиме абсолютно необхідними. Наприклад, Шольц полетить у четвер до Парижа на саміт щодо України.Коли сформують новий уряд, поки що невідомо. Якщо лідер ХДС Фрідріх Мерц і його потенційний кабінет дотримуватимуться раніше оголошеного графіка, то вони можуть завершити коаліційні переговори до Великодня. Однак ХДС/ХСС та СДПН нещодавно зменшили очікування швидкої угоди, посилаючись на своє бажання знайти якомога більше спільних позицій. Серед питань, які досі залишаються неоднозначними, — міграційна, економічна та податкова політика.Нагадаємо, рівно тиждень тому Олаф Шольц заявляв, що домовленості американського президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним щодо припинення атак на енергетичну інфраструктуру може стати важливим кроком до справедливого миру в Україні.

Новий прем’єр-міністр Канади Марк Карні офіційно анонсував проведення дострокових виборів. Вони відбудуться незвично швидко після оголошення — 28 квітня.Про це повідомило канадське видання CBC."Ми маємо побудувати найсильнішу економіку в G7. Маємо реагувати на тарифи президента Трампа. Канадці повинні мати вибір з приводу того, хто візьме на себе лідерство в цих зусиллях", — заявив він.Журналісти зауважили, що передвиборча кампанія — 36 днів — стане найкоротшою з дозволених канадським законодавством, а головні меседжі традиційних конкурентів — лібералів і консерваторів — очікувано зосередяться на тому, як вони планують реагувати на торгову війну президента США Дональда Трампа та його посягання на суверенітет Канади.Ще декілька місяців тому опитування прогнозували перемогу Консервативній партії. Проте на тлі заяв американського президента щодо Канади та відставки Джастіна Трюдо ситуація змінилася на користь Ліберальної партії.Аналітики зробили висновок, що, призначаючи дострокові вибори, Карні намагається скористатися очевидною позитивною динамікою в опитуваннях для лібералів.Як відомо, новий лідер Ліберальної партії Канади Марк Карні 14 березня склав присягу й офіційно став премʼєр-міністром країни після відставки Джастіна Трюдо.Нагадаємо, що 16 березня новий прем'єр-міністр Канади Марк Канрі провів перші на цій посаді телефонні перемовини з президентом України Володимиром Зеленським.

Німецький уряд погодив виділення для України цього року додатково трьох мільярдів євро на військову допомогу. Це сталося після того, як Бундестаг схвалив план масштабної фіскальної реформи.Таку інформацію оприлюднили журналісти видання Reuters. Вони зазначили, що канцлер Німеччини Олаф Шольц, який залишає свою посаду, раніше наполіг на тому, щоби зробити пом'якшення правил запозичень попередньою умовою для додаткової допомоги Україні.Міністр фінансів Йорг Кукіс поінформував бюджетний комітет парламенту про те, що вимоги для отримання дозволу на виділення додаткових коштів виконано.У листі міністерство погодилося на додаткові витрати в розмірі 2,547 мільярда євро цього року. Разом з іншими сумами, включно з відшкодуванням з Європейського фонду миру, Німеччина виділить три мільярди євро.На період з 2026 по 2029 рік Кукіс планує виділити 8,252 мільярда євро на військову допомогу Україні, довівши загальну суму до більш ніж 11 мільярдів євро.За прогнозами німецьких політичних аналітиків, бюджетний комітет схвалить виділення коштів у четвер, 20 березня, за умови, що верхня палата, Бундесрат, схвалить конституційну реформу.Нагадаємо, що 17 березня німецький уряд оновив список військової допомоги Україні. До нього увійшли три установки Gepard, ракети для IRIS-T і велика кількість боєприпасів.У переліку йдеться про те, що Україна отримала від Німеччини 24 броньовані машини MRAP, боєприпаси для танків Leopard і боєприпаси для БПМ Marder.

Найреальніший кандидат у канцлери Німеччини Фрідріх Мерц домовився з представниками партії Зелених щодо зміни конституційної норми, яка обмежує державні запозичення. Такі кроки можуть позитивно вплинути на обсяги німецької допомоги Україні.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти зазначили, що це дозволить збільшити оборонні витрати та виділити Україні три мільярди євро військової допомоги.Мерц висловив задоволення таким кроком і позицією німецьких парламентарів, адже, на його думку, ухвалення поправки «позитивно вплине на всі процеси»."Німеччина повертається. Німеччина робить значний внесок у захист свободи та миру в Європі", — наголосив він.Консерватори Мерца та соціал-демократи Олафа Шольца планують створити фонд у 500 мільярдів євро для зміцнення оборони та підтримки економіки.Частину коштів, як компроміс із партією Зелених, скерують на захист клімату. Про це домовилися у стінах німецького парламенту під час останніх дискусій у ньому.Голосування щодо змін призначене на наступний тиждень. Однак остаточне рішення залежить від Конституційного суду, який має вирішити, чи може парламент, що йде у відставку, ухвалювати такі серйозні зміни.На початку березня Фрідріх Мерц заявляв, що Німеччина виділить додаткову допомогу Україні у розмірі трьох мільярдів євро. Ці гроші раніше заморозив Олаф Шольц.Нагадаємо, 6 березня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив на спільній прес-конференції з очільником оборонного відомства України Рустемом Умєровим, що Німеччина підготувала для України пакет військової допомоги на суму близько трьох мільярдів євро. Наразі триває процес обговорення щодо його швидкого фінансування.

Партія влади "Фідес" премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана втрачає позиції серед виборців, які визначилися щодо своїх політичних симпатій на виборах, що відбудуться наступного року. Водночас "Тиса" на чолі з угорським опозиційним політиком Петером Мадяром утримує відрив від провладної сили.Про це свідчить опитування агенції Medián для порталу HVG.hu. Його провели минулими вихідними. Результати показали, що 46% тих, хто знає, яку партію вони обрали би, проголосували би за "Тису", а за блок "Фідес-KDNP" — лише 37%.Аналітики зазначили, що таким чином "Фідес" майже не скоротив відрив від провідної опозиційної партії порівняно з листопадом 2024 року – тоді опитування Medián виявило різницю між політсилами в 11 пунктів серед виборців, що визначилися.Також опитування показало, що виборці "Тиси" є найвідданішими своїй партії: 90% з них точно прийшли би на вибори, якби вони відбулися цієї неділі. Серед електорату "Фідес" таких 80%.Окрім того, 56% респондентів заявили, що вітали би зміну уряду в Угорщині, 35% хочуть, щоби нинішній уряд продовжив роботу після виборів.Партія "Тиса", яку Мадяр створив за декілька тижнів до виборів до Європейського парламенту в червні, стрімко наростила рейтинг і стала найбільшою опозиційною в Угорщині. Наступні чергові парламентські вибори в Угорщині відбудуться не раніше 2026 року.Однак, попри опозиційність, Мадяр не є чітким прихильником України, хоча й не ставиться до неї настільки негативно, як Орбан. Нещодавно він заявив, що Україна не має жодних шансів стати членом ЄС "в найближчі декілька десятиліть".Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, який є соратником Віктора Орбана, звинуватив польський уряд в тому, що той нібито перешкоджає президенту США Дональду Трампу. Йшлося про так звані "мирні плани".

У вівторок, 11 березня, на виборах у Гренландії найбільше голосів здобула партія Demokraatit, яка виступає за поступове просування до незалежності від Данії. Голосування відбувалося на тлі заяв Дональда Трампа про бажання заволодіти островом.Про це повідомила агенція Reuters. Партія Demokratatit набрала 29,9% голосів після підрахунку всіх бюлетенів, порівняно з 9,1% 2021 року. Вона випередила іншу опозиційну партію Naleraq, яка виступає за швидку незалежність, — у неї 24,5%.Керівна партія Ataqatigiit і її партнер Siumut, які теж прагнуть повільного шляху до незалежності, разом набрали 36% голосів, порівняно з 66,1% 2021 року."Ми поважаємо результати виборів", — заявив прем'єр-міністр Муте Егеде з Ataqatigiit.Він зазначив, що вислухає будь-які пропозиції на майбутніх коаліційних переговорах."Люди хочуть змін. Ми хочемо, щоби більше бізнесу фінансувало наш добробут. Ми не хочемо незалежності завтра, ми хочемо хорошої основи", — прокоментував результати виборів лідер Demokraatit і колишній міністр промисловості та мінералів Єнс-Фредерік Нільсен.Тепер він проведе переговори з іншими партіями, щоби спробувати сформувати керівну коаліцію.Гренландія є колишньою колонією Данії та її територією з 1953 року. Вона отримала певну автономію 1979 року, коли сформували перший парламент, але Копенгаген усе ще контролює зовнішні справи, оборону та монетарну політику, а також надає економіці трохи менше ніж один мільярд доларів на рік.Парламент Данії 2009 року ухвалив закон, який дозволяє мешканцям Гренландії проводити голосування щодо незалежності в будь-який час, який вони виберуть. Однак питання незалежності ускладнює фінансова залежність від Данії та невизначене майбутнє.Під час останніх дебатів лідери п'яти партій, які зараз перебувають у парламенті, одностайно заявили, що не довіряють Дональду Трампу.Нагадаємо, що на початку березня прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде відповів на коментарі американського президента, який у промові в Конгресі знову підтвердив свій інтерес взяти острів під контроль США. Він зазначив, що Гренландія не продається, і її "не можна просто взяти". Егеде зауважив, що майбутнє Гренландії вирішують самі гренландці.

У середу, 12 лютого, Національні збори Вірменії ухвалили в першому читанні проект закону, яким оголошується про початок процесу вступу країни до Європейського Союзу. При цьому вірменські політики коментують документ доволі обережно.Про це повідомив Armenpress. Журналісти зазначили, що обговорення документа Національні збори розпочали напередодні.Сьогодні законопроект "Про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу" схвалили 63 депутати, проти виступили семеро.Проект презентувала громадянська ініціатива Evrovote, зібравши в необхідний термін підписи для внесення законодавчої ініціативи в Національні збори. Ініціативі вдалося зібрати 60 тисяч підписів замість необхідних 50 тисяч. Ще 9 січня законопроект обговорили та схвалили на засіданні уряду Вірменії, після чого надіслали на розгляд парламенту."Республіка Вірменія, висловлюючи волю народу Республіки Вірменія, ставлячи завдання зробити Республіку Вірменія безпечною, захищеною, розвиненою та країною, що процвітає, оголошує про початок процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу", — йдеться в остаточній версії законопроекту, схваленій комісією з європейської інтеграції.В уряді Вірменії раніше пояснювали, що ухвалення законопроекту про початок вступу Вірменії в ЄС саме по собі не є заявкою на членство, але закріплює поглиблення двосторонніх відносин. Вірменія також наразі залишається у торговому союзі з Росією, попри курс на ЄС.Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян раніше наголошував, що потенційне рішення щодо вступу Вірменії в Євросоюз має схвалити всенародний референдум.Нагадаємо, що 14 січня Вірменія та США підписали документ про стратегічне партнерство. Він передбачає двосторонню співпрацю країн у різних сферах.

Світова спільнота має посилити зусилля, аби російський агресор загрузнув у міжнародних санкціях. Тож єдиний шлях досягнути справедливого миру — це й надалі потужно підтримувати Україну.Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у вівторок, 11 лютого, під час виступу на засіданні Європейського парламенту."Єдиний шлях зупинити агресивну Росію, щоби досягнути справедливого та тривалого миру, означає підтримувати Україну настільки потужно, щоб агресор загрузнув не лише в українській землі, але й у міжнародних санкціях і власних внутрішніх проблемах", — наголосив він.За його словами, Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони, більше літаків, більше далекобійної артилерії, більше засобів радіоелектронної боротьби, інвестицій в українську воєнну індустрію."Це означає ще більше ефективних санкцій, яких не можна ні уникнути, ні обійти. Більше рішучості у конфіскації та використанні російських заморожених активів. Більше справедливих і незворотних покарань за скоєні страшні воєнні злочини, авіа- та ракетні удари по мирному населенню, за катування та вбивства цивільних", — акцентував спікер українського парламенту.Він також закликав європейських парламентарів діяти рішучіше та жорсткіше, відповідаючи на російську агресію."Росія порушила всі можливі та неможливі червоні лінії. І на відміну від агресора, Україна, як жертва агресії, та і її партнери не порушили жодної. Будьмо чесними: єдині лінії, які ми маємо стерти, це лінії страху, нерішучості, зволікань і зневіри", — наголосив Руслан Стефанчук.  Нагадаємо, минулого тижня спецпредставник США з питань України та Росії Кіт Келлог заявив у коментарі New York Post, що президент Дональд Трамп готовий подвоїти санкції проти країни-агресорки Росії, щоби закінчити війну в Україні.

У понеділок, 10 лютого, президент Румунії Клаус Йоганніс оголосив про відставку. Своє рішення він пояснив небажанням розпалювати кризу, яка наростає в країні. Його президентський термін офіційно закінчився в грудні, однак наступника ще не обрали.Про це повідомило румунське видання Hotnews.ro. Журналісти зауважили, що другий і останній термін Йоганніса закінчився 21 грудня 2024 року. Однак нового президента Румунії так і не обрали — Конституційний суд вирішив як скасувати президентські вибори, так і дозволити Йоганнісу залишатися на посаді до початку мандату нового президента.Проте сьогодні Йоганніс оголосив про своє рішення піти у відставку. Це сталося після того, як опозиційні партії втретє подали запит на його відсторонення від посади. За прогнозами політичних експертів, об’єднані палати румунського парламенту проголосували би за це у вівторок.Йоганніс зазначив, що його відставка набуде чинності в середу, 12 лютого. Він заявив, що ухвалив таке рішення, щоби вберегти Румунію від кризи, оскільки парламент має проголосувати за його усунення від посади. Він назвав цей крок необґрунтованим і шкідливим."Через декілька днів румунський парламент проголосує за моє усунення, і Румунія опиниться в кризі, бо парламентарі оголосять референдум. Усе це матиме внутрішні та, на жаль, зовнішні наслідки. Аби позбавити Румунію та її громадян цієї кризи, від безглуздого та негативного розвитку подій, я йду у відставку з посади президента Румунії. Я залишу посаду післязавтра, 12 лютого. Боже, благослови Румунію!" — наголосив Йоганніс.Вимога відставки Йоганніса стала одним із гасел прихильників ультраправого кандидата Келіна Джорджеску й ультраправого "Альянсу за об’єднання румунів".Нагадаємо, що Джорджеску в одному з недавніх інтерв’ю заявив, що поділ України між сусідніми державами — невідворотний. До того ж він назвав її "вигаданою державою". У Міністерстві закордонних справ України прокоментували ці заяви як "вияв крайньої неповаги до України".

У четвер, 30 січня, Комітет Верховної Ради з питань регламенту рекомендував парламенту підтримати відсторонення народного депутата від "Європейської Солідарності" Петра Порошенка від участі у засіданнях.Про це повідомила співголова партії "Євросолідарність" Ірина Геращенко."Регламентний комітет рекомендував ВР прийняти рішення про відсторонення П. Порошенка від пленарних засідань на півроку. На всю 13 сесію. За це проголосували "слуги" і ОПЗЖ", — заявила нардепка.За її словами, ухвалення відповідної ініціативи підтримали шість народних депутатів, три утрималися, проти проголосував один політик.Чому Порошенка хочуть відсторонити від засіданьЗа даними видання Lb.ua, головною причиною є конфлікт між п'ятим президентом та народним депутатом від "Слуги народу" Богданом Яременком. Зокрема, як розповів однопартієць Яременка Микита Потураєв, який є ініціатором усунення Порошенка, інцидент стався ще 19 грудня перед повторним голосуванням за виключення співголови групи "Опозиційна платформа за життя та мир" Юрія Бойка з комітету з прав людини."Після виступу з трибуни Петра Порошенка між нами відбулася розмова… Спочатку ми спокійно обмінялися думками. Я сказав, що у нас та у вас бувають проблеми зі збором голосів… Петро Олексійович сприйняв це емоційно. Та сказав, що у той день купував дрони і поїхав на фронт (коли перше голосування за виключення Бойка провалилося, а Порошенко був відсутній у залі). Богдан Яременко, який сидить переді мною, сказав одну фразу: "А що іншого дня для передачі дронів не знайшлося?". Далі Петро Порошенко неочікувано для мене повернувся та сказав йому: "Пішов на х*й"… Богдан Яременко перепросив: "Що ви собі дозволяєте?". На це Петро Порошенко знову сказав: "Пішов на х*й". Ми були шоковані… Я одразу звернувся до регламентного комітету про неприпустиму поведінку Петра Порошенка... Вона ганьбить високе ім'я президента. Бо Петро Порошенко — не просто народний депутат, а п‘ятий президент України", — заявив Микита Потураєв.Після цього Потураєв направив до регламентного комітету листа за підписом 39 депутатів з вимогою відсторонити голову фракції "Європейська солідарність" Петра Порошенка від пленарних засідань.Нагадаємо, 29 січня міський голова Києва Віталій Кличко записав звернення до президента України Володимир Зеленський. Він поскаржився на начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка.Варто зазначити, що в жовтні минулого року заступник Віталія Кличка Володимир Прокопів написав заяву про звільнення після оприлюднення скандального журналістського розслідування Bihus.Info щодо статків його родини та друзів.

Бюджетний комітет Бундестагу запропонував виділити додаткові три мільярди євро на військову допомогу Україні. В німецькому парламенті зараз розглядається це питання.Про це повідомила агенція Reuters із посиланням на власні джерела. За їхніми словами, комітет звернувся до міністра фінансів Німеччини Йорга Кукіса з проханням виділити додаткові кошти.Члени парламентського комітету повідомили агенції, що запит схвалили представники консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) і Вільної демократичної партії Німеччини (СвДП), які заявили, що в бюджеті країни є вдосталь коштів для додаткового фінансування України.Водночас Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) і "Зелені" утрималися від голосування. Журналісти зазначили, що в Міністерстві фінансів Німеччини наразі відмовляються надавати додаткові коментарі щодо цього.Як відомо, Німеччина є другим за обсягом постачальником зброї в Україну після США. ФРН вже виділила кошти на військову підтримку Києва та взяла на себе зобов'язання щодо майбутніх витрат у розмірі близько 28 мільярдів євро.Згідно з бюджетною угодою на 2025 рік на військову підтримку України Німеччина повинна виділити близько чотирьох мільярдів євро, що вдвічі менше, ніж 2024 року. Однак бюджет іще не затверджений Бундестагом.Нагадаємо, 23 січня стало відомо, що небо над аеропортом польського Жешува розпочали захищати німецькі батареї зенітного ракетного комплексу Patriot. Цей об’єкт є важливим для української логістики в умовах війни.

Парламент Італії 28 січня остаточно затвердив ухвалу українського закону, який дозволяє продовжити до 31 грудня 2025 року постачання зброї до Києва.Про це повідомляє Ansa. Документ, який уже був схвалений Сенатом, отримав підтримку 192 голосів, ще 41 голос — проти. Опозиція розділилася: Pd, Iv та Azione проголосували за, M5s та Avs — проти.Раніше міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що Італія посилює підтримку України. Черговий пакет військової допомоги від Італії вже прямує до нашої держави. Нагадаємо, 16 січня міністр оборони Італії Гвідо Крозетто прибув з офіційним візитом до України. У Києві він провів цілу серію зустрічей і переговорів.Варто зазначити, що після вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року Італія схвалила вже дев'ять пакетів допомоги для адміністрації президента України Володимира Зеленського. Зокрема, ЗСУ отримали дві франко-італійські системи ППО, відомі як SAMP/T.Нещодавно міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні повідомляв, що його країна не відправлятиме своїх солдатів воювати в Україну, оскільки це може призвести до ескалації. Наразі таке питання навіть не обговорюється, адже щодо нього в країні є однозначна відповідь.

До парламенту Словаччини повторно винесли пропозицію щодо вотуму недовіри уряду на чолі з прем’єр-міністром Робертом Фіцо. Це зробили словацькі опозиційні партії "Прогресивна Словаччина", "Свобода і солідарність" і Християнсько-демократичний рух.Про це повідомила словацька агенція TASR. Журналісти цитують представників словацької опозиції, які заявили на прес-конференції, що їм вдалося зібрати понад 50 підписів опозиційних депутатів для внесення відповідної пропозиції.Лідер "Прогресивної Словаччини" Міхал Шимечка розповів, що урядова коаліція у вівторок, 21 січня, зірвала засідання, на якому мали розглядати питання про вотум недовіри, вирішивши проводити його в закритому режимі."Вона використала спецслужби, щоби зробити його закритим", — сказав Шимечка.Він додав, що такого в історії Словаччини ще ніколи не траплялося, оскільки відбулася довгострокова організована операція впливу, спрямована на дестабілізацію країни. Тоді Фіцо заявляв, що хоче ознайомити депутатів зі звітом, який містить таємну інформацію, тому засідання парламенту вирішили проводити в закритому режимі.Прем’єр зачитав секретний звіт депутатам і покинув парламент. Після його виступу засідання щодо вотуму недовіри уряду продовжилося в закритому режимі. Опозиція розкритикувала той факт, що вона не може публічно обговорювати застереження щодо уряду. Тому вона покинула засідання, відкликавши початкову пропозицію щодо вотуму недовіри, яку згодом не змогли поставити на голосування."Я давно казав, що Роберт Фіцо та цей уряд віддаляють Словаччину від Європи", — додав Шимечка.За його словами, перебіг засідання у вівторок став демонстрацією практик, які не належать до нормальної, цивілізованої європейської демократії."Це не має бути нормою в словацькому парламенті", — наголосив Шимечка.Нагадаємо, що декілька днів тому прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо звернувся по допомогу до президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана щодо забезпечення постачання російського газу.

У Словаччині опозиція найближчим часом може внести до парламенту пропозицію про оголошення вотуму недовіри уряду прем'єр-міністра Роберта Фіцо.Про це лідери опозиційних партій повідомили на прес-конференції, передає видання Aktuality.sk. За даними журналістів, ідею про вотум недовіри Фіцо підтримують партії "Прогресивна Словаччина", "Рух Словаччини", "Християнсько-демократичного руху" та "Свобода і солідарність"."Фіцо залишив Словаччину. Замість того, щоб бути на Батьківщині й розв'язувати проблеми, які турбують людей, він літає по світу, кланяється диктаторам, насолоджується розкішшю десь у В’єтнамі. Це ображає наших сусідів і партнерів. Він подав у відставку від урядування, яке має відбутися тут, у Словаччині. Він пішов у відставку з управління, яке повинно відбуватися тут, у Словаччині", — заявив голова опозиційного руху "Прогресивна Словаччина" Міхал Шимечка.Як додав політик, "за 14 років, які Роберт Фіцо керував країною, він завдав стільки шкоди, що її навіть не можна перерахувати". Зокрема, Шимечка зазначив, що на сьогодні Словаччина бідніша за переважну більшість європейських країн і має гіршу медицину, інфраструктуру та освіту. Нагадаємо, раніше Фіцо та Зеленський обмінялися в'їдливими коментарями. Словацький прем’єр-міністр назвав Україну ненадійним партнером. Він заявив, що йому набридло, як президент Володимир Зеленський їздить світом, "жебракує та шантажує інших".У відповідь український лідер наголосив, що сподівання Роберта Фіцо про нескінченне існування тіньових схем із Москвою — очевидна помилка. Зеленський пояснив, що Фіцо зробив ставку на Росію, а не на свою країну.