# Естонія

Нова очільниця дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас, ще перебуваючи на посаді глави естонського уряду, вступила у гостру суперечку з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Він тоді висловився проти членства України в НАТО.Про це йдеться в публікації Politico.Як зазначає видання, протистояння на саміті НАТО в липні свідчить про те, що Каллас, чи є вона дипломатом, чи ні, не буде соромитися у висловлюваннях, коли зіткнеться з прихильниками Росії. Коли військовий альянс зібрався у Вашингтоні, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вже піддався критиці за поїздку до Москви на початку того місяця. Підливаючи олії у вогонь, він заявив лідерам, що зібралися, серед яких був і Зеленський, що Україна ніколи не повинна бути прийнята в Альянс. За словами одного з присутніх, це був дуже грубий момент.Наступною взяла слово Каллас. "Вона відмовилася від підготовленої мови", — згадує дипломат. "Вона відповіла Орбану прямо, сказавши, як він помилявся, і що історія та факти показують, що мета НАТО — уникати воєн, а не провокувати [конфлікт]".Після висловлювань Каллас її приклад наслідували ще кілька лідерів, які відкинули підготовлені штабом записки й виступили проти Орбана."Вона буде готова, і вона має всі навички та знання, які потрібні для цієї роботи", — сказав міністр оборони Естонії Ханно Певкур, який пропрацював разом з Каллас більшу частину її прем'єрства. Він зазначив, що Каллас — перший високопоставлений представник, який став прем'єр-міністром: "Отже, за умовчанням, ви вже висловили свою думку з питань — ви сиділи за великими столами".За перший тиждень свого перебування на посаді Каллас вже зайняла агресивнішу позицію, ніж її попередниця, натякнувши, що вона може спробувати ввести санкції щодо членів промосковської керівної партії в Грузії, якщо вони почнуть розганяти демонстрантів, які протестують проти того, що, за їхніми словами, було фальсифікацією виборівВона також змінила тон щодо конфлікту в Україні, вирушивши до Києва в рамках своєї першої поїздки як високий представник і написавши в соціальних мережах, що "Європейський Союз хоче, щоб Україна виграла цю війну".Нагадаємо, на початку грудня верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас заявила, що не можна виключати ймовірність відправлення іноземних військ в Україну.

У понеділок, 9 грудня, до України з робочим візитом прибув прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал.Очільник естонського уряду у соцмережі Х оприлюднив фото зі столичного вокзалу та заявив, що проведе у Києві низку важливих перемовин.Як наголосив Міхал, у нього заплановані зустрічі із першою леді Оленою Зеленською, прем'єром Денисом Шмигалем та спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком."Підтримка України до перемоги залишатиметься пріоритетом Естонії, ми не підемо на поступки. Перемога України – це перемога Європи, США і всього демократичного світу", — наголосив Крістен Міхал.Нагадаємо, 20 листопада Україна й Естонія підписали Меморандум про взаєморозуміння між оборонними відомствами країн. Міністр Рустем Умєров заявив, що цей документ є важливим кроком в реалізації "Угоди про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку", яку в червні підписали прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас та президент України Володимир Зеленський.

Масштабну закупівлю ударних безпілотників різних типів запланували в Естонії на державному рівні. Йдеться про суму від 400 мільйонів євро. Про це повідомив естонський інформаційний ресурс ERR. Журналісти зазначили, що Естонський центр оборонних інвестицій оголосив про пропозицію щодо закупівлі ударних дронів різного типу впродовж наступних семи років. У запропонованих документах ідеться про те, що загальна сума закупівлі може сягати 400 мільйонів євро. Стимулом для такої інвестиції став досвід російсько-української війни. "Наша мета — знайти якомога більше підрядників, які зможуть запропонувати різні рішення", — зазначив представник центру Раміль Ліпп. Естонці готові закупити весь спектр ударних безпілотників — малої та великої дальності, такі, що скидають боєприпас на знайдену ціль, та "камікадзе", а також супутнє обладнання, необхідне для ефективного застосування цих систем. До речі, Естонія цікавилася також придбанням дронів в України, оскільки тут виготовляють чимало безпілотників і мають чималий досвід у їх якісному виготовленні. Литва у жовтні отримала перші бойові дрони від своїх виробників — для себе та України, а також фінансово підтримує виробництво українських далекобійних БпЛА. Нагадаємо, що 20 листопада Україна й Естонія підписали Меморандум про взаєморозуміння між оборонними відомствами країн. Міністр Рустем Умєров заявив, що цей документ є важливим кроком в реалізації "Угоди про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку", яку в червні підписали прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас та президент України Володимир Зеленський.

За підсумками саміту у резиденції шведського прем’єра Харпсунд, сім очільників урядів європейських країн ухвалили спільну заяву, в якій запевнили у посиленні підтримки України найближчими місяцями. Йдеться про Данію, Естонію, Фінляндію, Латвію, Норвегію, Польщу та Швецію. Про це повідомляє "Укрінформ".  "Ми посилимо підтримку України. Найближчими місяцями ми посилимо нашу підтримку, у тому числі української оборонної промисловості, і будемо інвестувати, щоб надати Україні більше боєприпасів", — йдеться у заяві семи країн Європи. Прем’єр-міністри цих держав готові нести відповідальність за євроатлантичну безпеку з огляду на масштабні загрози та виклики й намір посилювати колективні зусилля задля гарантування безпеки "нам самим і всім наших союзників".  Лідери семи країн зауважили, що вони є найбільшими донорами військової допомоги Україні на душу населення, зауваживши, що ця підтримка не похитнеться. "Мужність і стійкість України будуть підкріплені сильною і непохитною підтримкою наших країн, невіддільною частиною якої є військова допомога", — наголосили вони. Також очільники семи європейських держав заявили про підтримку Плану перемоги України та висловили відданість всеосяжному, справедливому та тривалому миру для країни та її повній європейській та євроатлантичній інтеграції. "Ми будемо працювати разом, щоб стримувати, оскаржувати й протидіяти агресивним і вкрай конфронтаційним діям Росії, а також забезпечити її повну міжнародну відповідальність за злочин агресії", — пообіцяли глави семи європейських країн. Нагадаємо, напередодні норвезька телерадіокомпанія NRK повідомляла, що після консультацій з опозицією норвезький уряд виніс пропозицію збільшити допомогу Україні 2025 року до 30 мільярдів норвезьких крон (приблизно 2,7 мільярда євро) Зараз вона складає 27 мільярдів крон цього року. Також 27 листопада Україна отримала від Світового банку 4,8 мільярда доларів фінансової допомоги. Ці кошти спрямують на підтримку реалізації реформ, а також на відновлення країни.

У середу, 20 листопада, Україна та Естонія підписали Меморандум про взаєморозуміння між оборонними відомствами країн. Про це повідомив очільник оборонного відомства України Рустем Умєров.  "Цей документ є важливим кроком в реалізації "Угоди про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку", яку в червні підписали прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас та президент України Володимир Зеленський", -- наголосив Умєров. За словами міністра, меморандум розширює можливості використання естонської військової підтримки України у 2024–2027 роках. Зокрема, йдеться про допомогу в розмірі 0,25% від ВВП Естонії. Вона буде спрямована на: ​матеріальну допомогу для українських військових; ​фінансування IT-коаліції під головуванням Естонії; ​тренування українських військовослужбовців. "Це не лише допомога Україні, а й обмін досвідом. Україна ділитиметься бойовими знаннями, які зміцнять обороноздатність Естонії та наших партнерів. Дякую Естонії за незмінну підтримку, яка наближає нашу спільну перемогу", -- резюмував Умєров. Нагадаємо, 11 листопада президент України Володимир Зеленський зустрівся з міністром оборони Естонії Ханно Певкуром. Під час розмови естонський гість оголосив про новий пакет військової допомоги. До нього, зокрема, увійде уніформа для українських воїнів. Також раніше міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявляв, що єдиний шлях до миру — це піти окупантам з України. Усі вимоги про припинення війни варто адресувати лише Москві.

У понеділок, 11 листопада, президент України Володимир Зеленський зустрівся з міністром оборони Естонії Ханно Певкуром. Під час розмови естонський гість оголосив про новий пакет військової допомоги. Про це повідомили в Офісі президента України. "Ми дуже вдячні вашій команді, країні, вашим людям за значну підтримку з початку повномасштабної війни", — зазначив Володимир Зеленський. Він подякував Естонії за лідерство щодо виділення 0,25 % ВВП країни на військові потреби України, що закріплено у двосторонній безпековій угоді. Український президент також наголосив на необхідності ефективної взаємодії для реалізації всіх положень документа. Серед головних питань, які обговорили під час зустрічі, — нагальні оборонні потреби країни та необхідна допомога для комплектування нових бригад. Ханно Певкур оголосив про новий військовий пакет на потреби Сил оборони перед початком зими. До нього, зокрема, увійде уніформа для українських воїнів. Окрему увагу під час зустрічі приділили можливостям естонської сторони фінансувати виробництво далекобійних дронів в Україні, а також важливості голосу Естонії та всіх країн Балтії на підтримку вступу України до ЄС і НАТО. Володимир Зеленський і Ханно Певкур також обговорили реалізацію Плану перемоги, який Естонія беззастережно підтримує. Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна переконаний, що єдиний шлях до миру — це піти окупантам з України. Усі вимоги про припинення війни варто адресувати лише Москві.

В Україні випробують ракети протиповітряної оборони виробництва естонської компанії Frankenburg Technologies. Перші зразки для тестів надійдуть протягом найближчих місяців. Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України з посиланням на зустріч у Києві заступника міністра оборони бригадного генерала Анатолія Клочка з керівництвом компанії. У відомстві зазначили, що ракети, які випробує Україна, призначені насамперед для протидії БпЛА та здатні збивати цілі на висоті до двох кілометрів. "Наша мета — допомогти Україні виграти цю війну. Для цього пропонуємо зразок нової недорогої ракети для збиття повітряних цілей, насамперед безпілотних літальних апаратів", — сказав виконавчий директор Frankenburg Technologies Кусті Салм. Він додав, що в разі успішних випробувань і згоди на подальше використання виробництво цих ракет можна організувати й в Україні. Сторони попередньо домовилися, що наступним кроком може стати погодження формату фінансування виробництва ракет. Заступник міністра оборони Анатолій Клочко наголосив, що для України надзвичайно важливо мати якомога ширший арсенал ракетного озброєння для відбиття російської агресії. Він закликав іноземних виробників такої зброї надавати її в Україні та випробовувати у бойових умовах. "Ми відкриті для співпраці та готові до використання різноманітних зразків сучасного озброєння", — сказав заступник міністра. Нагадаємо, декілька днів тому, міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що єдиний шлях до миру — це відхід російських військ з України. Усі вимоги про припинення війни варто адресувати лише Москві.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна переконаний, що єдиний шлях до миру — це піти з України та залишитись у її межах. Усі вимоги про припинення війни мають бути адресовані лише Москві. Про це повідомляє ERR. Політик зазначив, що майже три роки жорстокої російської агресії проти України роблять заклики до миру дедалі частішими. "Це небезпечна тенденція, яка припускає, що впевненість Заходу в собі похитнулася. Наші коливання чи навіть найменші натяки на поступки лише заохочують Росію продовжувати свій агресивний курс", — сказав Тсакхна. Естонський міністр наголосив, що мир може бути справедливим і тривалим, або несправедливим і брехливим, відкриваючи шлях до подальшого кровопролиття. Немає кращого уроку в історії, ніж те, що сталося у 1938 році у столиці Баварії. "Світ був врятований у Мюнхені", — заявив прем'єр-міністр Великої Британії Невілл Чемберлен, коли він разом з Адольфом Гітлером, Беніто Муссоліні та Едуардом Даладьє підписав Мюнхенську угоду, яка вимагала від Чехословаччини поступитися територіями, населеними судетськими німцями, Німеччиною. Віддавши Гітлеру невелику територію іншої країни, сподівалися уникнути початку війни. На жаль, наївно. Результат виявився прямо протилежним. Тсакхна заявив, що для диктатора, що рухається імперіалістичними ідеями, така поблажливість лише показала слабкість міжнародної спільноти й дала Гітлеру сміливість вимагати ще більшого. Не минуло й року з дня урочистого проголошення миру, як вибухнула Друга світова війна з жахливими наслідками для всього світу. Від "врятованого" світу у Мюнхені нічого не залишилося. "Світовий порядок, заснований на Лізі Націй, впав, мільйони людей загинули, а багато країн протягом десятиліть залишалися жертвами окупації. За передчасну угоду було заплачено дуже важку ціну. Зараз ми переживаємо момент, багато в чому схожий на 1938 рік. Зараз ми ще можемо уникнути помилок того часу", — йдеться у заяві очільника естонського МЗС. Раніше глава Офісу президента Андрій Єрмак заявляв, що для початку мирних переговорів Росія має відійти на позиції, які були до початку повномасштабної війни. Натомість Україна проти заморожування війни та компромісів щодо територій. Нагадаємо, що в Україні вже 38% громадян вважають проведення переговорів з президентом Росії Володимиром Путіним дієвим способом досягнення миру. Протилежну думку мають — 48%. Про це засвідчили результати опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 20 по 26 вересня 2024 року. Також 4 листопада Андрій Єрмак запевнив, що Україна не веде жодних перемовин з Російською Федерацією. Це також стосується й інформації, оприлюднену низкою ЗМІ щодо нібито переговорів Києва та Москви про припинення ударів по енергетиці.

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур під час зустрічі з очільником Сил оборони Андрусом Мерілоо обговорив можливість закупівлі дронів українського виробництва. Як повідомляє видання ERR, у листопаді Певкур проведе зустріч з міністром оборони Рустемом Умеровим, щоб обговорити можливості закупівлі озброєння. За словами Певкура, він вже обговорив це питання з Умєровим та додав, що, якщо в Україні є компанії, які можуть запропонувати те, що потрібно Естонії, то очільник українського міноборони не бачить у цьому політичних обмежень. Видання зауважило, що українські підприємства виробляють ракети великої дальності, проте за швидкістю вони значно поступаються західним аналогам, тому замість ракет Естонія не виключає закупівлю українських безпілотників. За словами Певкура, якість дронів українського виробництва дуже хороша. "В Україні виробляються різні моделі, і ми продовжуємо роботу в цьому напрямку. Якщо ми оголосимо тендер, то він буде відкритий і для українських підприємств. Тобто ми зможемо побачити пропозиції як від українських виробників, так і від естонських і західних", -- наголосив очільник міноборони Естонії. Нагадаємо, раніше заступник начальника естонської розвідки Янек Кессельманн повідомляв, що впродовж жовтня втрати військ країни-агресорки стали із найбільшими від початку повномасштабного вторгнення. За його даними, окупанти втратили близько 40 тисяч солдатів.

Протягом жовтня втрати військ країни-агресорки стали із найбільших від початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, ворог втратив близько 40 тисяч солдатів. Про це заявив заступник начальника естонської розвідки Янек Кессельманн, передає ERR. За словами посадовця, російські загарбники просуваються по всій лінії фронті, застосовуючи тактику масованих обстрілів і так званих "м’ясних штурмів". Кессельманн наголосив, що рашисти зосередилися на населених пунктах Селидове та Курахове в Покровському районі Донецької області.  "Просування сил Російської Федерації стало можливим завдяки масованим обстрілам, у тому числі мінометним, з використанням безпілотників-убивць та неприцільного вогню. Цей ефект здійснюється за допомогою так званих "брудних атак", в яких Росія цинічно витрачає свою живу силу", -- сказав Кессельманн.  Також війська РФ просунулися вперед у районі Часового Яру та на Лиманському напрямку. Водночас втрати країни-агресорки є дуже високими. Так, лише цього місяця окупанти втратили близько 40 тисяч особового складу. "Втрати Росії досить високі. І цей місяць, схоже, є одним з найбільших за рівнем втрат для Росії. За нашими оцінками, протягом місяця ворог втратить близько 40 тисяч військовослужбовців, як пораненими, так і вбитими", -- йдеться у повідомленні. Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, ситуація в Курській області залишається динамічною. Російська й українська армії активно діють практично на всій лінії фронту в межах цього регіону.

Збройні сили України були змушені відступити з Вугледара Донецької області, адже російська окупаційна армія мала чисельну перевагу. Росіяни брали під контроль прилеглі до цього міста території за допомогою авіабомб, "м'ясних штурмів", вогню артилерії, зосередження дронів і просування вперед маленькими групами. Про це заявив очільник оперативного відділу Генштабу Сил оборони Естонії Тоомас Вялі, пише ERR. За його словами, за місяць окупанти просунулися так далеко, що ЗСУ були змушені вийти з Вугледара. "Українці відступають не тому, що росіяни зробили якийсь дивовижний хід, а скоріше тому, що у росіян просто більше маси", -- додав він. Вялі зазначив, що окупанти вдосконалили тактику піхотних атак. Так, російські війська почали використовувати малі групи, які просуваються по черзі на кілька десятків метрів за сильної підтримки артилерійського вогню. "Російська мобілізаційна машина настільки забезпечена ресурсом, що вони можуть весь час продовжувати ці атаки. Це в чистому вигляді війна ресурсів. І нічого не поробиш, у Російської Федерації зараз така перевага в людських ресурсах і ресурсах у вигляді "дурного заліза", що їй вдається забезпечувати успіх своїх атак", -- наголосив естонський військовий. За його словами, значення Вугледара полягало в його географічному положенні як логістичного вузла, адже через місто проходять важливі для логістики дороги. Також це місто розташоване близько до залізниці, яка зв'язує окуповані Донецьк та Крим. Так, володіння цим населеним пунктом давало змогу українській армії створювати постійну загрозу цьому логістичному маршруту. Окрім цього, Вугледар розташований на висоті, що добре дозволяло контролювати населені пункти навколо нього. Нагадаємо, раніше у розвідці Естонії повідомляли, що до кінця цього року Збройні сили України ймовірно будуть змушені залишити Покровськ у Донецькій області, адже війська країни-агресорки й досі утримують ініціативу на фронті. Зазначається, що, якщо така інтенсивність збережеться, то, цілком імовірно, що до кінця цього року українські військові будуть змушені відступити з цього міста та зайняти інші позиції.

До кінця поточного року Збройні сили України ймовірно будуть змушені залишити Покровськ у Донецькій області. Про це повідомив заступник командувача Розвідувального центру Сил оборони Естонії підполковник Янек Кессельманн, передає ERR. Посадовець наголосив, що війська країни-агресорки і досі утримують ініціативу на фронті. Відтак, не виключено, що до кінця року ЗСУ будуть змушені відійти від міста Покровськ. "За останній тиждень у середньому відбувалося близько 167 атак на добу, і майже 50% цих атак зосереджено на Донецькому напрямку. У напрямку міста Покровськ, яке є центром обстрілів, за останній тиждень росіяни просунулись на 1-2 кілометри. Наскільки нам відомо, до околиці Покровська залишилося пройти ще 5-7 кілометрів. Це говорить про те, що якщо така інтенсивність збережеться, то, цілком імовірно, що до кінця цього року ЗСУ будуть змушені відступити з Покровська та зайняти позиції трохи глибше", -- сказав Кессельманн. До того ж заступник командувача Розвідувального центру Сил оборони Естонії прокоментував і відхід ЗСУ із Вугледару цього тижня. Він наголосив, що найближчим часом окупанти активізують свої зусилля на цьому напрямку. "За нашою оцінкою, українські підрозділи зайняли оборонні позиції приблизно в семи-восьми кілометрах на північ. І оскільки Україна була змушена відступити з міста, ми, швидше за все, побачимо активізацію дій противника на цьому напрямку", -- зауважив Кессельманн. Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, Україна потребує значної західної підтримки у протидії російській агресії. Хоча зараз відчувається суттєве нарощування виробництва вітчизняної зброї, військової техніки та дронів.

Кремлівський диктатор Володимир Путін не переживе російську поразку в загарбницькій війні проти України. Захід має зробити все, щоби Росія в підсумку стала ослабленою державою. Про це заявив керівник Департаменту зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін у програмі DW Conflict Zone. Очільник естонської розвідки зазначив, що Росія може розв'язати глобальний збройний конфлікт, якщо Путін зрозуміє, що він "зможе вийти неушкодженим із подібної ситуації", такої як повномасштабна агресія проти України. У цьому контексті Розін вважає, що для визначення часу початку можливого потенційного воєнного конфлікту Росії з Заходом необхідно враховувати цілу низку факторів. "Перше велике питання — чим закінчиться конфлікт в Україні? І від цього залежатиме подальший шлях Росії, яка є агресором у цьому випадку. Якщо після українсько-російської війни складеться ситуація, за якої Росія, припустімо, вийде з неї переможцем, дуже впевненою в собі державою, то всі розрахунки вона робитиме, виходячи з цієї нової ситуації", — зауважив начальник естонської розвідки. Тому Захід, вважає Розін, має бути зацікавлений у тому, щоби Росія вийшла з війни проти України ослабленою державою, владі якої треба розв'язувати внутрішні проблеми, з якими вона, ймовірно, зіштовхнеться в разі поразки у військовому конфлікті. "Я думаю, що Путін не переживе поразки Росії", — наголосив Розін. Другий визначальний фактор, вважає він, — те, скільки часу знадобиться росіянам на відновлення або створення нових збройних сил. Проте, на його переконання, Росія не зможе відновити сьогоднішній рівень втрат у живій силі та техніці протягом найближчих років. Нагадаємо, начальник Об'єднаного штабу Армії оборони Естонії генерал-майор Вахур Карус раніше заявляв, що Північноатлантичний альянс ставив завдання перед збройними силами Естонії підготуватися до потенційного збройного конфлікту з Росією. До початку повномасштабної війни в Україні очікувалося, що естонська армія зможе протриматися близько 10 днів, перш ніж до неї надійде підтримка НАТО.

Естонський уряд уже декілька разів обговорював можливість відправлення своїх військових із небойовими завданнями на Захід України. Вони могли би допомагати українським військовим як інструктори. Про це заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур в інтерв’ю для Polskie Radio. Він зазначив, що наразі країна не ухвалила конкретного рішення, адже насамперед Естонія повинна гарантувати безпеку інструкторів. "Якби у нас був великий контингент, скажімо, підрозділ розміром у бригаду з технікою, це стало би дуже великою ціллю для росіян", — пояснив міністр. Очільник міністерства оборони Естонії акцентував, що рішення про введення військ в Україну має ухвалюватися консенсусом країн-членів НАТО. "Треба враховувати всі деталі: заходи захисту сил, а також логістику. Тому зараз ми продовжуємо навчання в Польщі та Великій Британії. Побачимо, як розвиватиметься ця тема", — зауважив він. Ханно Певкур підсумував, що союзники докладають усіх зусиль, щоб Україна могла виграти війну. До речі, сьогодні також колишній міністр оборони Великої Британії Бен Воллес заявив, що країна повинна відправити війська, щоби допомогти тренувати та підтримувати українську армію. Як відомо, обговорення присутності військ НАТО на українській території порушив президент Франції Емманюель Макрон, який у лютому визнав, що запропонував державам Заходу відправити до України свої війська. Деякі держави, зокрема, країни Балтії, публічно підтримали цю ідею або висловили зацікавленість у ній. Але переважна більшість, включно з колишнім генеральним секретарем НАТО, таку можливість відкидали. Нагадаємо, раніше начальник Об'єднаного штабу Армії оборони Естонії генерал-майор Вахур Карус заявляв, що Північноатлантичний альянс ставив завдання перед збройними силами Естонії підготуватися до потенційного збройного конфлікту з Росією. До початку повномасштабної війни в Україні очікувалося, що естонська армія зможе протриматися близько 10 днів, перш ніж до неї надійде підтримка НАТО.

Російська Федерація втратила запас боєприпасів, розрахований на два-три місяці після атаки українських безпілотників на військовий склад у Торопці Тверської області. Про це повідомив глава центру розвідки Естонії, полковник Антс Ківісельг, пише ERR. Полковник додав, що примітна подія цього тижня сталася неподалік кордону з Естонією, коли українцям вдалося атакувати склади боєприпасів у Торопці Тверської області за допомогою безпілотників. Полковник Ківісельг сказав, що додаткові боєприпаси, які ще не зберігалися в приміщенні, були доставлені потягом на склад незадовго до того, як сталася атака. Після атаки боєприпаси у дворі вибухнули разом із бункерами та складами. "Було висаджено в повітря 30 тисяч тонн вибухонебезпечних предметів, що означає 750 тисяч снарядів. Якщо взяти середню швидкість ведення бою, то Росія випускала 10 тисяч снарядів на тиждень. Це дво-тримісячний запас боєприпасів. Внаслідок цієї атаки Росія зазнала втрат у боєприпасах, і ми побачимо наслідки цих втрат на фронті найближчими тижнями", — сказав він. Нагадаємо, вночі 21 вересня Сили оборони уразили два військових арсенали Збройних сил РФ у Краснодарському краї. Зокрема, українські воїни завдали вогневого ураження по арсеналу "Тихорецьк". Цей об’єкт входить в трійку найбільших баз зберігання боєприпасів окупантів та є одним з ключових в логістичній системі російських військ. Раніше британська розвідка зазначила, що обстріл російського складу боєприпасів у Торопці Тверської області Росії матиме суттєвий вплив на операції російських сил. Зокрема, це стосується ситуації в Курській області.