# сільське господарство

Молдовська фермерська асоціація планує заблокувати всі пункти пропуску на кордоні з Україною. Вона вимагає від уряду продовжити обмеження на імпорт зернових.Про це повідомило видання Newsmaker із посиланням на заяву асоціації "Сила фермерів". Там зазначили, що стурбовані зволіканнями з продовженням обмежень на імпорт зернових і олійних культур, тому планують через це влаштувати блокаду всіх пунктів пропуску на кордоні з Україною.Аграрії невдоволені тим, що чинні обмеження діють до кінця року, проект закону про продовження опублікували лише цього тижня, а до його реального ухвалення може дійти лише у січні-лютому 2025 року. Вони вбачають у цьому ризик зниження цін на свою продукцію. При цьому у випадку вчасного продовження обмежень молдовські фермери обіцяють не протестувати. Речниця Міністерства сільського господарства Молдови Даніела Туркулец запевнила, що до кінця грудня проект точно ухвалять.З 4 жовтня 2023 року Молдова запровадила ліцензування імпорту пшениці, кукурудзи та соняха на період дії надзвичайної ситуації, щоби захистити місцевих виробників. Як відомо, польські фермери з настанням зими теж активізували протести, цього разу головною причиною невдоволення є торгівельна угода між Європейським Союзом та країнами Південної Америки (Меркосур).Нагадаємо, що блокування кордону з Україною польські фермери обіцяли відновити в грудні. За словами одного з протестувальників Романа Кондрова, акції мали бути набагато масштабнішими. В цьому він запевняв міністра сільського господарства Польщі Чеслава Секерського.

Цього тижня в Україні знову розпочали знижуватися відпускні ціни на огірки. Гуртові компанії та роздрібні мережі відзначають низькі темпи збуту цього овочу.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit."Продавці називають цей крок вимушеним заходом, оскільки попит на тепличні огірки залишає бажати кращого, що абсолютно нетипово для цього сегменту ринку в середині грудня", — йдеться в повідомленні.Зараз тепличні огірки надходять у продаж по 80-110 грн/кг (1,92-2,64 долара за кілограм), що в середньому на 11% дешевше, ніж тижнем раніше.Таку цінову ситуацію оператори ринку пов’язують із тим фактом, що гуртові компанії та роздрібні мережі дедалі частіше відмовляються від закупівель великих партій тепличного огірка, посилаючись на низькі темпи збуту у роздробі."У результаті на складах компаній вже накопичилися значні обсяги нереалізованої продукції, якість якої погіршується", — зауважили експерти.Але при цьому тепличні огірки в Україні на теперішній момент усе ж коштують у середньому на 21% дорожче, ніж в аналогічний минулорічний період.Варто зазначити, що більшість операторів ринку цю ситуацію вважають тимчасовою та не виключають, що вже наступного тижня зростання цін у цьому сегменті може знову відновитися.Нагадаємо, що наприкінці жовтня цього року ціни на тепличні огірки в Україні стали найвищими, як мінімум, за останні сім років.

Цього тижня в Україні зросли ціни на тепличні помідори. Причиною підвищення вартості стало сезонне зниження пропозиції місцевого томату в тепличних комбінатах, оскільки більшість виробників уже заявили про завершення обігу цієї культури. Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони зазначили, що зараз помідори надходять у продаж по 80-90 гривень за кілограм (1,92-2,16 долара за кілограм), що в середньому на 13% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня. "Ціни на цю продукцію, що сформувалися зараз, зберігають за собою найвищі показники на внутрішньому ринку України, як мінімум за останні сім років!" — наголосили в повідомленні. За словами виробників, вибірки овочів у місцевих стаціонарних комбінатах на теперішній момент малооб’ємні, що, своєю чергою, і дозволило продавцям підвищити ціни на наявні обсяги продукції. "При цьому компенсувати недостатню пропозицію місцевих томатів за рахунок імпортної продукції трейдерам поки що не вдається", — констатували експерти. Зараз ціна на тепличні помідори в Україні вже в середньому на 49% вища, ніж наприкінці листопада 2023 року. Щодо подальших прогнозів, то учасники ринку припускають, що незабаром постачання томатів із Туреччини збільшаться, і враховуючи, що сезон реалізації в українських комбінатах добігає кінця, основна пропозиція тепличних овочів складатиме саме імпортна продукція. Нагадаємо, директор компанії "Агроінновейшн" Сергій Шиш розповів про ситуацію з іншим популярним в Україні овочем. Він, зокрема, зазначив, що площі під часником в Україні не зростають, на відміну від більшості овочів. Однак вирощування часнику може бути високомаржинальним.

Площі під часником в Україні не зростають, на відміну від більшості овочів. Однак вирощування часнику може бути високомаржинальним. Про це повідомив EastFruit із посиланням на директора компанії "Агроінновейшн" Сергія Шиша, який у статті для журналу "Садівництво по-українськи" назвав причини такої стагнації. "По-перше, у зв’язку з війною фермери мають багато зобов’язань за кредитами або лізингом — їм бракує коштів на старт нового напрямку. Минулий і позаминулий роки були провальними для агровиробників, зокрема, для зерновиків. За вартості пшениці чотири тисячі гривень за тонну виробники ледве-ледве зводили кінці з кінцями", — зазначив він. По-друге, продовжив Шиш, навіть після релокації агрономів-овочівників з окупованих областей вони продовжують йти второваною доріжкою, намагаючись вирощувати не часник, а капусту на Тернопільщині та Хмельниччині. Експерт вважає, що часник у принципі потрібно вирощувати в Україні, оскільки його сьогодні не вистачає та з кожним роком дефіцит якісного продукту ставатиме дедалі більшим. "Наприклад, у цибулі немає перспективи для хорошого заробітку — вона коштує копійки. У мене є знайомі фермери, які зараз думають, чи викопувати врожай, щоби не втратити ще більше грошей. Приблизно те саме можна сказати про капусту. А для часнику ринок в Україні взагалі порожній, адже на 99% заповнений імпортом", — пояснив Сергій Шиш. Нагадаємо, що антимонопольний комітет України перевіряє причини підвищення цін на курячі яйця. Ціни на цей продукт зросли минулого місяця. Заразі проводиться дослідження причин таких цінових процесів.

Українські прикордонники не виключають, що протести польських фермерів можуть продовжитися. Зараз вони заблокували пропускний пункт "Медика — Шегині" на кордоні з Україною на дві доби. Про це розповів речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". "Фермери розпочали свою акцію вчора близько 10:00, за тією інформацією, яку ми маємо від польських колег, такі дії можуть тривати 48 годин. Але польські колеги не виключають, що акція фермерів може тривати й довше", — зазначив він. Демченко нагадав, що польські фермери обмежують рух вантажівок вагою понад 3,5 тонни. За його словами, на напрямку "Медика — Шегині" немає довгих черг із вантажівок. Раніше аграрії оголосили, що пропускатимуть не більше однієї вантажівки на годину. Речник нагадав, що водіям не обовʼязково перебувати фізично на пункті пропуску. Тим, хто зареєструвався в електронній черзі, прийде повідомлення, в який день та час можна перетнути кордон. Нагадаємо, що міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський зустрівся з фермерами, які вже понад 24 години блокують доступ до прикордонного переходу в Медиці. Завершення протесту залежить від результату переговорів.

Цього року врожай овочів не потішив українських фермерів. Однак урожай деяких культур став неприємною несподіванкою. Насамперед ідеться про капусту. Про це повідомив EastFruit із посиланням на комерційного директора компанії "Ван Дайк Технікс" Андрія Марущака, який назвав ситуацію з капустою цього року просто "катастрофічною". "Зараз ми бачимо, що є проблема з капустою. Думаю, що надалі вона буде ще дорожчою. Буквально вчора я розмовляв з одним зі своїх клієнтів із півдня України, вони вирощують капусту, буряк, моркву та цибулю. Він каже, що з морквою цього року в них ситуація не така погана, з цибулею — добра, однак з капустою ситуація просто катастрофічна", — зазначив він. Марущак додав, що хоча капуста росла на поливі вся, але такої спеки, як цього літа, вона просто фізично не змогла витримати, тому не змогла гарно вирости. "Зараз у них капуста стоїть досі в полі, звісно, це нормально, але високого врожаю від неї вони не очікують", — наголосив комерційний директор компанії "Ван Дайк Технікс". Однак, на думку фахівця, вітчизняні овочі недовго будуть "золотими" для українців — поки не розпочнеться перевиробництво. За його словами, високі ціни спричинили не тільки погодні фактори, є чимало інших чинників. "Ми мусимо усвідомити, що вони "золоті" не тільки через погодні умови. Насамперед не варто забувати, що в країні війна, — в нас немає достатнього людського ресурсу для роботи в сільському господарстві. Наступний чинник — це світове подорожчання засобів захисту рослин і добрив. Його теж спричинила війна в Україні. Але ми прийдемо до тієї ситуації, коли овочі стануть трохи дешевшими або дуже дешевими, і нам вже зараз треба думати про те, що робити далі", — підсумував Андрій Марущак. Нагадаємо, наприкінці вересня стало відомо, що в Україні на 22% зросли ціни на білокачанну капусту. Зокрема, порівняно з аналогічним періодом минулого року ціни виросли у понад три рази.

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) завершили досудове розслідування щодо посадовців Держпродспоживслужби, які організували схему поборів з експортерів "зернового коридору". Обвинувальний акт скеровано до суду. Про це повідомила прес-служба ДБР. Там зазначили, що на початку квітня викрили та затримали п’ятьох працівників Держпродспоживслужби в Одеській та Запорізькій областях. "Вони організували корупційну схему вимагання грошей за видачу фітосанітарних сертифікатів. Документи необхідні для експорту сільськогосподарської продукції, а також оформлення актів про результати обстеження, що необхідні для експорту ячменю та кукурудзи", — пояснили в ДБР. За попередніми оцінками, "ділки" отримували щомісячно понад 160 тисяч доларів. Двоє головних інспекторів Держпродспоживслужби в Одеській області обвинувачуються в отриманні неправомірної вимоги в особливо великому розмірі за відповідною статтею Кримінального кодексу України. "Санкція статті передбачає покарання до 10 років позбавлення волі. Справу ще щодо трьох членів групи, які підозрюються в причетності до оборудки, слідство виділило в окреме кримінальне провадження. Розслідування триває", — підсумували в Державному бюро розслідувань. Нагадаємо, на початку серпня стало відомо, що завдяки розслідуванням Державного бюро розслідувань (ДБР) протягом січня-липня 2024 року в управління до Національного агентства з виявлення активів (АРМА) передано активи на понад 7 мільярдів 772 мільйонів гривень.

Європейський Союз із 21 серпня запустить механізм захисних мит для українського меду. Він діятиме для всього подальшого імпорту продукції до початку червня 2025 року. Про це повідомила прес-служба Єврокомісії. У заяві зазначено, що з 21 серпня та до 5 червня 2025 року імпорт українського меду до Євросоюзу відбуватиметься в межах тарифних квот, передбачених Угодою про асоціацію. Автоматичне відновлення тарифних квот запустили у зв’язку з досягненням обсягів імпорту до Євросоюзу, що відповідають середньорічним показникам між 1 червня 2021 і 31 грудня 2023 року, — як передбачають запобіжники, погоджені у червні цього року щодо семи видів сільськогосподарської продукції. Для меду такий середній показник імпорту складає 44 417,56 тонни. З 1 січня та до 5 червня 2025 року запровадять нову тарифну квоту, що відповідає 5/12 порогу, встановленого для застосування "екстреного гальма". Для меду об’єми нової квоти встановлено на рівні 18 507,32 тонни. Імпорт українського меду до Європейського Союзу в останні п’ять років був досить стабільним — у середньому 49 тисяч тонн на рік. Як відомо, Євросоюз навесні створив механізм запобіжників для обмеження вільної торгівлі з Україною. У червні цей механізм застосували вперше, він поширився лише на одне найменування імпорту — український овес, згодом його залучили щодо яєць і цукру, тепер також меду. Нагадаємо, у квітні в журналі Nature написали, що зміна клімату може стати серйозною загрозою для бджіл з критичними екологічними й економічними наслідками. Зокрема, зростання середньої глобальної температури та повторюваності посух в окремих регіонах нашої планети вкрай негативно позначитися на видовому різноманіттю запилювачів у найближчі десятиліття.

Працівники аграрного сектору України, які проводять діяльність у зонах бойових дій, зможуть отримувати субсидію. Йдеться про додаткову грошову допомогу від держави. Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду в п’ятницю, 16 серпня. "Україна завершує треті жнива під час повномасштабної війни, зібрано загалом 28,5 мільйона тонн зернових: 21,7 мільйона тонн пшениці, 5,5 мільйона тонн ячменю", — зазначив він. За його словами, цей результат — кропітка щоденна робота десятків тисяч людей і ефективні урядові програми допомоги нашим аграріям. "Цього тижня розпочалося приймання заявок на чергову програму підтримки. Це допомога тим, хто розвиває системи зрошення", — додав український прем’єр-міністр. Він пояснив що якщо аграрій інвестує власні кошти, то держава його підтримає, покривши до 50% витрат на реконструкцію або будівництво нових систем зрошення. "Також уряд дав запуск ще одній програмі — механізм надання спеціальних субсидій для аграріїв, які працюють у прифронтових регіонах. Держава платитиме 1 000 гривень на один гектар угідь, якщо аграрій працює на території можливих бойових дій, і по 2 000 гривень на гектар, якщо це території бойових дій", — підсумував Денис Шмигаль. Нагадаємо, на початку серпня стало відомо, що уряд додатково виділив 146 мільйонів гривень задля будівництва фортифікацій у Запорізькій області. Кошти виділено з резервного фонду державного бюджету Міністерства оборони.

Україна демонструє здатність здійснювати експорт в односторонньому порядку через свій морський коридор у Чорному морі. Зокрема у квітні 2024 року вдалося експортувати найбільший обсяг зерна й олійних культур від початку великої війни — 6,6 мільйона тонн. Про це повідомило Міністерство оборони Великої Британії, посилаючись на дані розвідки. Експерти зазначили, що пропускна спроможність чорноморських портів сягнула щомісячного обсягу експорту, що перевищує будь-який інший місяць конфлікту, зокрема, досягнутий у рамках Чорноморської зернової ініціативи. Приблизно 5,2 мільйона тонн із загального експорту зерна й олійних культур у квітні 2024 року відправлено з чорноморських портів України порівняно з піком у 4,2 мільйона тонн у жовтні 2022 року. За інформацією британських розвідників, морський коридор України з моменту його запуску в серпні 2023 року дозволив здійснити близько 1 600 транзитних перевезень суден і експортувати загалом 45 мільйонів тонн вантажів. Більшу частину цього обсягу складав експорт сільськогосподарської продукції, обсяг якого — понад 30 мільйонів тонн за дев’ять місяців. Решта — це переважно залізняк і залізна продукція, яку раніше не можна було експортувати морем. Британські розвідники зробили висновок, що загалом це сприятиме відновленню економіки України 2024 року. "Судноплавство з України життєво важливе для глобальної продовольчої безпеки: експорт зерна з України складе близько 9,7% світового експорту зерна в період з липня 2023 року до червня 2024 року", — йдеться у зведенні. У той час, як експорт сільськогосподарської продукції залежить від портів Чорного моря, що є близько 78% за обсягом, інші маршрути продовжують використовуватися. Україна продовжує експортувати зернові й олійні культури через річку Дунай (близько 15% за обсягом), залізничним транспортом — близько 6% за обсягом та автомобільним транспортом — менш як 1% за обсягом. Інфографіка: Міністерство оборони Великої Британії Нагадаємо, минулого тижня в Міністерстві оборони Туреччини поінформували про те, що міністр оборони України Рустем Умєров перебував з візитом в Анкарі 14 травня. Під час переговорів ішлося, зокрема, про безпеку судноплавства в Чорному морі.

У вівторок, 23 квітня, Європейський парламент під час голосування підтримав продовження на один рік дії угоди про безмитну торгівлю продуктами харчування з Україною. Однак у цьому документі враховані додаткові запобіжники для захисту європейських фермерів. Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на прес-службу Європарламенту. Європейські депутати підтримали продовження призупинення ввізних мит і квот для української сільськогосподарської продукції ще на рік, до 5 червня 2025 року, із запобіжниками для захисту інтересів європейських аграріїв. "За" це проголосували 428 депутатів, "проти" — 131, утрималися — 44. Нові правила передбачають, що Єврокомісія може швидко відреагувати та застосувати заходи, які вважає необхідними, у разі серйозних проблем на ринку ЄС чи однієї або декількох країн-членів через український агроімпорт. Зокрема, передбачено запобіжник для низки продуктів — м’яса птиці, яєць, вівса, крупи, кукурудзи та меду — якщо імпорт перевищить середні обсяги імпорту у другій половині 2021 та у 2022-2023 роках, у такому разі тарифи може бути відновлено. Після рішення Європарламенту останньою крапкою у продовженні угоди має стати рішення Ради Європейського Союзу. Угода набуде чинності 6 червня 2024 року терміном на один рік. Нагадаємо, що на засіданні 9 квітня Комітет із питань міжнародної торгівлі Європейського парламенту схвалив продовження на один рік дії угоди про безмитну торгівлю продуктами харчування з Україною з додатковими обмеженнями.

Польські фермери, яким не сподобалися результати розмови з керівництвом Міністерства сільського господарства країни, залишилися ночувати в його приміщенні. Тепер вони вимагають зустрічі з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Про це повідомив RMF24. Ніч у будівлі Міністерства сільського господарства провели 12 осіб. Переговори протестувальників, які серед іншого продовжують вимагати заборони транзиту агропродукції з України, з міністром Чеславом Секерським і заступником міністра Міхалом Колодзейчаком тривали до пізньої ночі. "Вони не принесли очікуваних результатів. Міністра Секерського приперли до стіни, бо все залежить від прем'єр-міністра Дональда Туска, якому байдуже до голосу фермерів, а ми чекаємо конкретики. Після ночі є висновки, як і після дня. Ми чекаємо на прем'єр-міністра. Нічого не вирішено, нічого не узгоджено", — сказав голова Незалежної самоврядної профспілки індивідуальних фермерів "Солідарність" Томаш Обшанський. За його словами, очільник уряду недоброзичливо ставиться до людей, які заробляють на життя сільським господарством. "Ми сприймаємо це як удар по фермерах, удар по всьому аграрному сектору, який має величезні проблеми, а уряд абсолютно нічого не робить для цього", — наголосив протестувальник. Обшанський продовжує вимагати, щоби прем'єр-міністр прибув до міністерства. Однак поки що жодних заяв від Туска не надходило. Страйкарі є представниками профспілки індивідуальних фермерів, організації, яка в березні підписала угоду з міністром сільського господарства в Ясьонці, що стосується, серед іншого, подальших дій урядової сторони щодо економічних відносин з Україною. Перед північчю міністерство оприлюднило комюніке з приводу переговорів з фермерами. Відомство повідомило, що "домовленості, ухвалені в Ясьонці, значною мірою виконані". Міністерство перераховує п'ять пунктів, які стосуються, серед іншого, "питань, пов'язаних із Зеленою угодою" та "принципів активізації допомоги виробникам зернових", і запевняє, що "ембарго на імпорт до Польщі зернових, кукурудзи, ріпаку, соняшнику, борошна, висівок, шроту, макухи з України й надалі зберігається", а також "ведеться робота над збереженням розміру сільськогосподарського податку на рівні 2023 року". "З огляду на те, що українська сторона оголосила про мінімізацію транзиту своєї сільськогосподарської продукції через територію Польщі з квітня по червень цього року, Мінагрополітики не зверталося з проханням про припинення транзиту української сільськогосподарської продукції через територію Польщі", — заявило відомство. У Ясьонці біля Жешува 20 березня підписали угоду між представниками фермерських організацій та міністром сільського господарства. Один із пунктів угоди передбачає, що міністр сільського господарства звернеться до прем'єр-міністра Дональда Туска з проханням припинити транзит сільськогосподарської продукції з України, що потрапила під дію ембарго, через польську територію. Нагадаємо, в останній день березня перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив, що невдовзі продовжать перемовини українські та польські аграрні асоціації. На переговорах ітиметься про транзит збіжжя й інших продуктів, а також розблокування кордону.

У четвер, 22 лютого, Сейм Латвії ухвалив рішення про заборону ввезення сільськогосподарської продукції та кормів для тварин із Росії та Білорусі. Заяву опублікував офіційний сайт Сейму. За цим рішенням, продукція, що походить із Росії або Білорусі, також не повинна імпортуватися з третіх країн. Водночас заборона на імпорт застосовується до сільськогосподарської продукції та кормів для тварин, що залишаються в Латвії, а не до тих, що перевозяться ЄС транзитом. "Ця ініціатива є додатковим елементом спільної санкційної політики Євросоюзу, яку ухвалили у відповідь на російську агресивну війну проти України. Беручи до уваги той факт, що агресія Росії в Україні триває, також розробляються пропозиції щодо подальших санкцій, шукаючи можливості для посилення чинних санкцій", — йдеться у прес-релізі. За даними Міністерства сільського господарства Латвії, протягом перших десять місяців 2023 року імпорт сільськогосподарської продукції та кормів для тварин з Росії до Латвії склав 280 мільйонів євро. Нагадаємо, 15 лютого стало відомо, що Велика Британія та Латвія очолять коаліцію дронів. У рамках цієї програми Україна має отримати тисячу сучасних безпілотників на суму 250 мільйонів доларів.

У понеділок, 19 лютого, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зробив гучну заяву стосовно сільгосппродукції з України. За його словами, європейський ринок потрібно закрити для української агропродукції. Про це повідомляє видання Magyar Nemzet. "Проблема для європейських фермерів полягає в тому, що Брюссель встановлює правила, які роблять виробництво для них дедалі дорожчим. При цьому ЄС дозволяє ввозити до Європи сільськогосподарську продукцію з країн, де такі ж правила не діють. Це означає, що українська сільгосппродукція не має бути допущена на європейський ринок", — цитує Орбана керівна угорська партія "Фідес" у відповідному відео, розміщеному на сторінці у Facebook. За словами Орбана, фермерів ніхто не слухає, вони відчувають, що відстань між ними та особами, які приймають рішення в Брюсселі, як небо від землі. "Це неможливо. Правила потрібно змінювати", — сказав прем’єр-міністр Угорщини. Додамо, що главі угорського уряду Віктору Орбану не сподобались висловлювання міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, який назвав його політику не проросійською, а проугорською. За словами Орбан, Угорщина є суверенною країною і вона не потребує "печатки кошерного схвалення" іншої держави. Раніше глава українського МЗС Дмитро Кулеба заявив, що він не вважає прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто проросійськими політиками. Він підкреслив, що позиція політиків — проугорська. За словами Кулеби, доказом цього є заява Сійярто про підтримку суверенітету та територіальної цілісності України. Нагадаємо, у неділю, 18 лютого, двопартійна делегація американських сенаторів прибула з офіційним візитом до столиці Угорщини Будапешту. Представники делегації мали намір закликати угорський уряд негайно схвалити заявку Швеції на вступ до НАТО, проте урядовці відмовилися зустрічатися з сенаторами.

Справжній прорив у галузі сільського господарства здійснили безпілотні літальні апарати, які перевернули погляди, що склалися про землеробство. Апробації у нашій країні та за кордоном наочно показали фермерам досяжну можливість автоматизації сільського господарства, використовуючи аграрний дрон.  Де купити агрокоптер в Україні? Деякі фермери купують агродрони на маркетплейсі з продажу сільськогосподарської техніки AGRO.RIA. Тут продається нова й б/у агротехніка, включно з агродронами, які дозволять підвищити врожайність с/г культур і знизити витрати на обробіток с/г угідь.  Агродрони та їхні функціональні можливості Агродрон — безпілотний літальний апарат, використовується для моніторингу посівів, обприскування добрив, збирання даних тощо.  Сільськогосподарська індустріалізація призвела до впровадження важкої агротехніки, яка, хоч і спрощує роботи, але є громіздкою, повільною та не надає точної інформації про посіви. Від дронів, у цьому плані, набагато більше користі: вони здатні надати значну допомогу на будь-якому етапі вирощування культур.  Агрокоптер — новітній етап індустріалізації сільського господарства. Він здатен збирати та складати статистику, порівнювати показники за кілька років. Всього один апарат здатний замінити цілу низку обладнання: датчики на сільгосптехніці, супутникові пристрої, метеоприлади.  Агрокоптери застосовують для складання карт, засіювання територій, боротьби зі шкідниками, дистанційного зондування ґрунту щодо вмісту мікроелементів. Але найчастіше с/г дрони використовують, щоб складати план подальших робіт, ґрунтуючись на точних даних. Агродрони дозволяють власнику полів збільшувати врожай, використовуючи ті ж технічні та людські ресурси. Вони роблять те, що раніше здавалося неможливим: Планувати польові роботи, враховуючи погодні умови. Робити прогнози про кількість та якість врожаю. Стабілізувати свою фінансову ситуацію. Агродрон, у деяких випадках, допоможе обійтися без лабораторних досліджень. Камери здатні вимірювати та контролювати рівень вмісту води та мікроелементів у ґрунті. Причому для розшифровки даних не потрібно мати у штаті фахівця. У комплекті з дронами йде програмне забезпечення, яке встановлюється на ПК та складає докладні таблиці, діаграми, статистику. Такі дані — чудова підмога, як для початківця, так і для досвідчених фермерів. Комплектація та моделі агродронів Сам безпілотний комплекс складається з: Дрона, оснащеного спеціалізованою системою датчиків, які дозволяють аналізувати загальний стан рослин і ґрунту на відстані. Програмного забезпечення, яке виводить оброблені дані на смартфон або комп'ютер, у зрозумілому для фермера вигляді.  Існує безліч моделей агродронів, що відрізняються розміром, формою, вагою, швидкістю, дальністю польоту та функціональністю. Деякі з найбільш популярних моделей агродронів — це DJI Agras MG-1, SenseFly eBee SQ, Parrot Bluegrass Fields, PrecisionHawk Lancaster 5 тощо. Переваги використання агродронів у сільському господарстві Аграрні дрони автоматизують робочий процес і роблять сільське господарство продуктивнішим. Безпілотник не залежить від хмарності, знімає дані з невеликої висоти, забезпечує точну, гнучкішу візуалізацію. В основі його пристрою лежать камери, які вловлюють випромінювання, що сигналізують про початок хвороби рослин. Це випромінювання невидиме для людського ока, через що фермери зазвичай втрачають момент, коли культури можна врятувати. Маючи такі унікальні властивості, агродрони відкривають величезні перспективи для сільськогосподарського економічного зростання. Розвиток безпілотних комплексів на сьогодні досяг рівня зрілості. Фермери почали приймати той факт, що дрони спричиняють неминучу модернізацію в аграрній сфері. Доступна ціна таких пристроїв дозволяє легко адаптуватися до нововведення, проводячи тестові польоти та експериментуючи з можливостями аерофотокамери для візуалізації рослин.