# Вірменія

Уряд Вірменії на своєму сьогоднішньому засіданні, 9 січня, схвалив проект закону "Про ініціювання процесу вступу Республіки Вірменія до Європейського Союзу". З цією ініціативою виступив міністр закордонних справ країни Арарат Мірзоян. Про це повідомляє News.am."Як громадянська ініціатива до Національних зборів внесено законопроект про початок вступу Вірменії до ЄС, і тепер уряд має висловити позицію. Ми пропонуємо висловити позитивну позицію, виходячи з низки обставин", — йдеться у заяві Мірзояна.Він також перерахував деякі з них, наголосивши, що в останні роки між Вірменією та Євросоюзом склалися досить інтенсивні та динамічні відносини. "Вони охоплювали різні області. ЄС висловив свою політичну підтримку Вірменії, по суті, забезпечуючи безпекове середовище навколо Вірменії. Я маю на увазі розміщення місії цивільних спостерігачів ЄС", — сказав Мірзоян.Політик зауважив, що Євросоюз також висловив готовність підтримати зміцнення економічної стабільності Вірменії."Очевидно, що ЄС має дуже багаті на демократичні традиції, вільне конкурентне середовище та передову науку, пан прем'єр. Міністр, у Європарламенті ви заявили, що Вірменія готова бути настільки близькою до ЄС, наскільки ЄС вважає це за можливе. Я маю на увазі початок візової лібералізації та низку інших інструментів, які використовувалися або обговорювалися з ЄС. Виходячи з усього цього, ми пропонуємо позитивну відповідь. Звісно, ​​у нас є й деякі пропозиції, які переважно пов'язані з правовими технологіями", — додав міністр закордонних справ.Варто зазначити, що у попередні місяці ініціатива "Євровот" провела збір підписів у Вірменії з порядком денним поновлення процесу членства в ЄС.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що для його країни повернення в Організацію договору про колективну безпеку наразі є неможливим.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що для його країни повернення в Організацію договору про колективну безпеку наразі є неможливим.  Про це повідомляє Armenpress. За словами вірменського лідера, його країна вже пройшла точку неповернення до ОДКБ та не вважає себе частиною Організації. "Ми не просто накладаємо вето на будь-який документ, тому що, по суті, ми вже вважаємо себе поза ОДКБ, і нехай вони приймають такі рішення, які хочуть. Ми не втручаємося в їхні справи з поваги до наших колег. Але ще раз кажу, в тому числі й розрив між цими подіями та їх публічним взаємним вираженням, робить повернення Республіки Вірменія в ОДКБ все складнішим, якщо не сказати неможливим. Я думаю, що тут ми перетнули точку неповернення", -- пояснив Пашинян. Як пояснив президент, наразі Вірменія не бере участі в розробці документів, в обговореннях, не виступає з пропозиціями й не реагує на пропозиції ОДКБ. До того ж Пашинян зауважив, що у 2021 і 2022 роках існували "територіальні посягання та агресія проти Вірменії", а агресія "відбулася після того, як ми обговорили це питання з союзниками" по ОДКБ. "І в цей час ми отримали відповідь від наших союзників, що кордони Республіки Вірменія є червоною лінією. Коли сталося посягання, ми сказали: шановні колеги, та червона лінія, про яку ви говорили, перетнута. Після цього вони сказали: знаєте, здається, що кордон не був делімітований? Тут ми сказали: в такому випадку, де ж проходить червона лінія, покажіть зону відповідальності ОДКБ в Республіці Вірменія. Вони не показали. І моя реакція, яку я публічно озвучив, була такою: якщо ОДКБ не має зони відповідальності у Вірменії та не може показати цю лінію, то ОДКБ як організації не існує", -- зауважив Пашинян. Варто відзначити, що Нікол Пашинян неодноразово критикував ОДКБ, у тому числі через нейтральну позицію щодо вірмено-азербайджанського конфлікту та відсутність підтримки з боку країн-членів організації. Зокрема, у жовтні 2022 року прем'єр-міністр Вірменії відмовився підписати декларацію за підсумками саміту ОДКБ через відсутність у документі чіткої політичної оцінки дій Азербайджану. Нагадаємо, у лютому цього року Пашинян заявив про призупинення участі його країни в Договорі про колективну безпеку. Водночас він різко розкритикував дії російської влади на території Вірменії, зокрема, відкриті заклики до населення "повалити владу". Водночас 12 червня 2024 року глава уряду Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його держава взагалі вийде з Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). .

У середу, 21 серпня, посольство Білорусі в Єревані закидали помідорами та яйцями. Таким чином протестувальники відреагували на образливу заяву самопроголошеного президента Олександра Лукашенка про вірмен. Про це пише "Радіо Свобода". Відомо, що акцію протесту вчинили представники партії "За Республіку". Ображені вірмени закидали будівлю білоруського посольства яйцями, помідорами та картоплею після висловлювання президента Білорусі, про те, що вірмени "не потрібні нікому, окрім нас".  Білоруська сторона називала такий вчинок протестувальників вандалізмом. "Вірменський дипломат був детально поінформований про вандалізм, здійснений групою осіб щодо будівлі білоруського посольства в Єревані, збитки, завдані дипломатичному представництву Білорусі та явно недостатні заходи правоохоронних органів Вірменії", -- заявив представник МЗС Білорусі. Що сказав Олександр Лукашенко про вірмен? Президент Білорусі Олександр Лукашенко в інтерв'ю телеканалу "Росія" виступив з образливою заявою на адресу вірмен та різко розкритикував владу Вірменії за розвиток відносин із Заходом. "Кому, крім нас, потрібні вірмени? Вони нікому не потрібні. Нехай розвивають свою економіку і зосереджуються на тому, що мають. Яка Франція, який Макрон? Завтра Макро не буде, і всі забудуть про ту Вірменію", -- висловився президент Білорусі. Учасники акції протесту не сумніваються, що президент Білорусі, який час від часу висловлюється образливо на адресу вірмен, йде на цей крок під керівництвом російського лідера Володимира Путіна. "Те, що хоче сказати Володимир Путін, він говорить вустами президента Білорусі Лукашенка", — стверджує політолог Арутюн Мкртчян. Варто зазначити, що Єреван відкликав для консультацій посла Вірменії в Білорусі. Проте у Мінську визнали звинувачення безпідставними, заявивши, що Нікол Пашинян намагається ними відволікти громадськість від внутрішніх проблем. Нагадаємо, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко знову закликав до переговорів між Росією і Україною. Він заявив, що нашу державу вже буцімто "денацифіковано" і тепер можна починати діалог.

У понеділок, 15 липня, Вірменія та Сполучені Штати Америки розпочали спільні військові навчання під назвою Eagle Partner 2024. Це відбувається на тлі все більшого дрейфу Єревана від Росії. Про початок військових навчань повідомило Міністерство оборони Вірменії. Там зазначили, що спільні навчання з військовослужбовцями Сухопутних військ США в Європі й Африці та Національної гвардії Канзасу триватимуть у Вірменії до 24 липня. У вірменському оборонному відомстві пояснили, що навчання Eagle Partner 2024 "зосередять на стабілізаційних завданнях між сторонами, що ворогують, під час миротворчої місії". "Метою навчань є підвищення оперативної сумісності підрозділів, які беруть участь у міжнародних миротворчих місіях, обмін передовим досвідом у сфері управління і тактичного зв'язку, а також підвищення готовності вірменського підрозділу", — йдеться в повідомленні. Навчання Вірменії та США стали останньою подією в контексті поступового розвороту Єревана на Захід для зменшення залежності від Росії. Відносини Вірменії та Росії погіршилися після того, як минулого року російські миротворці не змогли завадити азербайджанським силам встановити контроль над Нагірним Карабахом, який протягом трьох десятиліть контролювали сепаратисти. Після цього Вірменія, де розташована постійна російська військова база, фактично заморозила свою участь в очолюваному Москвою безпековому альянсі — Організації Договору про колективну безпеку. Нагадаємо, що 12 червня очільник уряду Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його держава вийде з Організації договору про колективну безпеку. Ця фактично військова структура контролюється Російською Федерацією.

Азербайджан, який ворогує з Вірменією, отримував сучасну зброю від Білорусі. При цьому Мінськ і Єреван є начебто союзниками та разом входять до Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) під егідою Росії. Про це повідомило видання Politico з посиланням на документи, що свідчать про постачання зброї. Пакет документів із понад десятка листів, дипломатичних нот, товарних накладних і експортних паспортів свідчить, що Білорусь активно допомагала збройним силам Азербайджану в період між 2018 і 2022 роками, коли напруга у відносинах з Вірменією досягла піка. Пропоновані Баку послуги включали модернізацію старого артилерійського обладнання та надання нового військового обладнання, що використовується для радіоелектронної боротьби та безпілотних систем. Серед документів є листи білоруського державного агентства з експорту озброєнь до власних військово-промислових фірм щодо замовлень для Азербайджану найсучаснішого обладнання для наведення артилерії на ціль, а також листування між двома державами про закупівлю мобільних станцій боротьби з безпілотниками "Гроза-С" для збройних сил Азербайджану. В одному з дипломатичних повідомлень, з якими ознайомилося видання, йдеться, що білоруські підприємства відіграють активну роль "у відновленні деокупованих територій Азербайджану, а також експорті білоруських товарів і послуг" до країни. Як відомо, у вересні 2022 року азербайджанські війська розпочали вторгнення на територію Вірменії, зайнявши ключові стратегічні висоти. Тоді Вірменія звернулася до ОДКБ за підтримкою, але пізніше звинуватила блок у невиконанні своїх зобов’язань після того, як він запропонував лише надіслати делегацію для встановлення фактів. Попри те, що на папері Александр Лукашенко є союзником Вірменії, раніше він називав президента Азербайджану Ільхама Алієва "нашою людиною" та казав, що ОДКБ було б "неправильно" протистояти йому. Алієв 2022 року заявив, що "в ОДКБ у нас більше друзів, ніж у Вірменії". На думку експертів, Білорусь — один із найближчих союзників Москви — навряд чи діяла б без мовчазної підтримки Кремля. Після цього посла Вірменії в Мінську Разміка Хумаряна відкликали в Єреван для консультацій. Про це повідомили у вірменському МЗС. "Посла Республіки Вірменія в Білорусі викликали в Єреван для консультацій", — йдеться у повідомленні без уточнення деталей. Дипломата викликали невдовзі після того, як прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив у парламенті, що ні він, ні будь-який інший представник Вірменії ніколи не відвідає Білорусь, поки там керує Олександр Лукашенко. Через декілька годин надійшла аналогічна відповідь з Мінська: Білорусь теж відкликала свого посла для консультацій, при цьому наголосивши, що не збирається погіршувати відносини з Вірменією. У МЗС Білорусі розкритикували Вірменію за її "дуже недалекоглядну позицію" — тобто спробу зробити з Білорусі "зовнішнього ворога" та таким чином "відвернути увагу від внутрішніх проблем". Нагадаємо, що 12 червня очільник уряду Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його держава вийде з Організації договору про колективну безпеку. Ця фактично військова структура контролюється Російською Федерацією.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що не має наміру відвідувати Білорусь доти, доки президентом цієї країни буде Олександр Лукашенко. Це пов'язано з підтримкою останнім Азербайджану у карабаському конфлікті. Про це повідомляє "Эхо Кавказа". "Один із членів ОДКБ заявляє, що брав участь у підготовці 44-денної війни (в Карабаху), заохочував, вірив та бажав перемоги Азербайджану. І після цього я маю обговорювати з президентом Білорусі якісь питання у форматі ОДКБ?" — сказав Пашинян у парламенті у четвер, пообіцявши, що з цього моменту і жоден офіційний представник Вірменії не відвідуватиме Білорусь. Втім, вірменський прем'єр наголосив, що рішення може бути змінено, якщо Олександр Лукашенко перепросить та Білорусь залишить ОДКБ. Скандальна заява Лукашенка Раніше під час зустрічі з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим Олександр Лукашенко заявив: "Я ще подумав, згадав нашу розмову перед війною, перед вашою визвольною війною, коли ми філософськи міркували за обідом удвох. Тоді ми дійшли висновку, що у війні можна перемогти. Це важливо. Дуже важливо утримати цю перемогу". Сьогодні ж стало відомо, що посол Вірменії в Білорусі Розмік Хумарян викликаний до Єревану для консультацій. Про це повідомляється у Telegram-каналі МЗС Вірменії. Заява Пашиняна щодо ОДКБ Очільник вірменського уряду, відповідаючи на питання про можливість виходу країни з ОДКБ, 12 червня сказав, що деякі його члени не виконали договірних зобов'язань і "спланували війну проти нас разом з Азербайджаном". "Ми вийдемо (з ОДКБ, — ред.), ми ухвалимо рішення", — додав Нікол Пашинян, не уточнивши, коли це буде реалізовано. Він також наголосив, що іншого шляху для його держави не існує. "А що ви думаєте? Який наступний крок? Ви вважаєте, що повернемося назад? Ні, іншого шляху нема. Не турбуйтесь, тому не повернемося", — зазначив Пашинян. Варто відзначити, що Нікол Пашинян неодноразово критикував ОДКБ, у тому числі через нейтральну позицію щодо вірмено-азербайджанського конфлікту та відсутність підтримки з боку країн-членів організації. Зокрема, у жовтні 2022 року прем'єр-міністр Вірменії відмовився підписати декларацію за підсумками саміту ОДКБ через відсутність у документі чіткої політичної оцінки дій Азербайджану. Нагадаємо, у лютому Пашинян заявив про призупинення участі його країни в Договорі про колективну безпеку. Водночас він різко розкритикував дії російської влади на території Вірменії, зокрема, відкриті заклики до населення "повалити владу".

Слова глави вірменського уряду Нікола Пашиняна щодо виходу країни з Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) неправильно зрозуміли. Посадовець насправді сказав, що Вірменія збирається лише "вирішити, коли вийде" звідти. Таку заяву зробив міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян, пише News.am. "Він (Нікол Пашинян, — ред.) сказав, що ми вирішимо, коли вийдемо, але назад не повернемося. Це було сказано, ні менше, ні більше. Якщо хтось стверджує, що прем'єр-міністр заявив, що Вірменія виходить з ОДКБ, то він помиляється. Це дуже легко довести", — наголосив Мірзоян. Заява Пашиняна щодо ОДКБ Очільник вірменського уряду, відповідаючи на питання про можливість виходу країни з ОДКБ, 12 червня сказав, що деякі його члени не виконали договірних зобов'язань і "спланували війну проти нас разом з Азербайджаном". "Ми вийдемо (з ОДКБ, — ред.), ми ухвалимо рішення", — додав Нікол Пашинян, не уточнивши, коли це буде реалізовано. Він також наголосив, що іншого шляху для його держави не існує. "А що ви думаєте? Який наступний крок? Ви вважаєте, що повернемося назад? Ні, іншого шляху нема. Не турбуйтесь, тому не повернемося", — зазначив Пашинян. Варто відзначити, що Нікол Пашинян неодноразово критикував ОДКБ, у тому числі через нейтральну позицію щодо вірмено-азербайджанського конфлікту та відсутність підтримки з боку країн-членів організації. Зокрема, у жовтні 2022 року прем'єр-міністр Вірменії відмовився підписати декларацію за підсумками саміту ОДКБ через відсутність у документі чіткої політичної оцінки дій Азербайджану. Нагадаємо, у лютому Пашинян заявив про призупинення участі його країни в Договорі про колективну безпеку. Водночас він різко розкритикував дії російської влади на території Вірменії, зокрема, відкриті заклики до населення "повалити владу".

У середу, 12 червня, глава уряду Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його держава вийде з Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Фактично військова структура контролюється Російською Федерацією. Пашинян відзначився гучною заявою під час виступу в парламенті 12 червня, повідомляє "Радіо Азатутюн". Очільник вірменського уряду, відповідаючи на питання про можливість виходу країни з ОДКБ, сказав, що деякі його члени не виконали договірних зобов'язань і "спланували війну проти нас разом з Азербайджаном". "Ми вийдемо (з ОДКБ, — ред.), ми ухвалимо рішення", — додав Нікол Пашинян, не уточнивши, коли це буде реалізовано. Він також наголосив, що іншого шляху для його держави не існує. "А що ви думаєте? Який наступний крок? Ви вважаєте, що повернемося назад? Ні, іншого шляху нема. Не турбуйтесь, тому не повернемося", — зазначив Пашинян. Варто відзначити, що Нікол Пашинян неодноразово критикував ОДКБ, у тому числі через нейтральну позицію щодо вірмено-азербайджанського конфлікту та відсутність підтримки з боку країн-членів організації. Зокрема, у жовтні 2022 року прем'єр-міністр Вірменії відмовився підписати декларацію за підсумками саміту ОДКБ через відсутність у документі чіткої політичної оцінки дій Азербайджану. Нагадаємо, у лютому Пашинян заявив про призупинення участі його країни в Договорі про колективну безпеку. Водночас він різко розкритикував дії російської влади на території Вірменії, зокрема, відкриті заклики до населення "повалити владу".

Москва надіслала Єревану ноту протесту після того, як вірменський посол в Україні разом з делегацією відвідав місце російських злочинів у місті Буча, що на Київщині та передав допомогу для потреб Збройних сил України. Про це заявила речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова, пише "Європейська правда".  Зазначається, що Захарова назвала "відверто недружнім кроком" візит посла Володимира Карапетяна та керівника одного з районів Єревана Тиграна Тер-Маргаряна до Бучі, який відбувся минулого тижня. Відомо, що Карапетян та Тер-Маргарян у промовах засудили російську агресію.  "У зв’язку з наданням допомоги для потреб Збройних сил України та зробленими неприпустимими заявами на адресу Росії надіслали ноту протесту МЗС Вірменії", -- наголосила вона. Варто наголосити, що у кінці минулого місяці Москва відкликала свого посла у Вірменії для консультацій. Видання додає, що рішення Росії ймовірно пов’язане із підвищенням напруги у відносинах між Москвою та Єреваном, яке пов'язане з тим, що Вірменія дистанціювалася від Організації договору колективної безпеки та зближується із Заходом. ОДКБ -- це військово-політичний блок, який де-факто очолює Росія. Нагадаємо, у травні речниця російського міністерства закордонних справ Марія Захарова пригрозила завдати ударів по французькій армії, якщо та зайде в Україну. За її словами, Росія вже спостерігає зростання кількості французьких громадян серед загиблих в Україні.

Поблизу Єревана у Вірменії ввечері 6 червня вибухнула автозаправна станція. Інцидент стався у місті Абов'ян, з якого полум'я було помітно за горизонтом. Відповідну інформацію розповсюдили вірменські ЗМІ. За попередньою інформацією, внаслідок вибуху, п'ятеро людей отримали поранення. Місцеві медіа зазначають, що вибух стався на газовій заправці у місті Абов'ян — воно розташоване до 10 кілометрів від Єревана. Через вибух на місцевій АЗС до медзакладів відправлено вже п'ятьох людей. Станом на цю мить подробиці інциденту уточнюються. Нагадаємо, протягом всієї ночі 7 червня ворог атакував Київську область безпілотниками та ракетами. Внаслідок ворожих ударів сталася пожежа на одному з промислових обʼєктів на Київщині. Також 27 травня у Києві на стоянці трапилася масштабна пожежа. Вогнем було охоплено близько 30 легкових автомобілів, 10 мотоциклів та один автобус. Варто зазначити, що 21 травня у Голосіївському районі столиці спалахнула масштабна пожежа на території станції техобслуговування автомобілів. На дворі загорілися автомобільні шини. За лічені хвилини вогонь розповсюдився на дерева та поруч розташовану будівлю СТО. Займання гасили 12 одиниць основної та спеціальної пожежної техніки, а також 48 рятувальників. Ще 22 травня в Оболонському районі Києва сталася пожежа, внаслідок якої згоріло шість автівок.

Гелікоптер, на борту якого перебував глава вірменського уряду Нікол Пашинян, здійснив екстрену посадку. Це сталось на місцевому стадіоні у місті Ванадзор, що на півночі держави.  Про це Пашинян повідомив на своїй сторінці у Facebook. За його словами, внаслідок інциденту ніхто не постраждав. Усі люди, які перебували на борту вертольота, продовжили рух на автомобілі. "Любі мої, все добре. Через погані погодні умови наш гелікоптер приземлився у Ванадзорі. Тепер ми в дорозі на машині. Всім гарного дня", — йдеться у повідомленні Пашиняна. Що відомо про авіатрощу з президентом Ірану Гелікоптер із президентом Ірану Ібрагімом Раїсі та міністром закордонних справ Хоссейном Амір-Абдуллахіаном розбився в горах 19 травня через негоду. Інцидент стався, коли вертоліт перетинав гірську місцевість у сильному тумані. За повідомленням державного інформаційного агентства IRNA, погана погода ускладнила рятувальні роботи. Начальник штабу іранської армії наказав залучити всі ресурси армії та елітної революційної гвардії у пошуково-рятувальних операціях. Згодом іранські рятувальні команди все ж визначили розташування гелікоптера з президентом Ібрагімом Раїсі. Точне місце події з вертольотом, на борту якого перебував президент Раїсі та його оточення, зафіксовано недалеко від села Озі, розташованого в лісі Арасбаран у північно-західній провінції Східний Азербайджан. Нагадаємо, напівофіційне інформаційне агентство іранського уряду Mehr News заявило, що президент Ірану Ібрагім Раїсі та міністр закордонних справ країни Хоссейн Амір-Абдоллахян загинули внаслідок авіакатастрофи, яка сталася 19 травня.

У п'ятницю, 24 травня, в рамках нової угоди про делімітацію та демаркацію кордону, Азербайджан взяв під свій контроль чотири села поблизу Вірменії.  Про це повідомила агенція АЗЕРТАДЖ із посиланням на віце-прем'єра Азербайджану Шахіна Мустафаєва. Вказується, що в результаті робіт з делімітації визначено лінію кордону протяжністю 12,7 кілометра. Тим самим забезпечено повернення Азербайджану території чотирьох сіл Газахського району Азербайджанської Республіки площею 6,5 квадратних кілометрів. Йдеться про села Баганіс Айрим, Ашаги Аскіпара, Хейримли та Гизилгаджили Газахського району Азербайджанської Республіки. "Сьогодні території сіл Баганіс Айрим, Ашаги Аскіпара, Хейримли та Гизилгаджили Газахського району Азербайджанської Республіки взяті під контроль Державною прикордонною службою Азербайджанської Республіки", — пише агенція. Відомо, що 23 квітня Азербайджан та Вірменія розпочали процедуру демаркації кордону. В межах цього процесу сусідні країні встановили перший прикордонний стовп на спільній ділянці кордону. Варто зазначити, що після повернення Азербайджаном повного контролю над невизнаним Нагірним Карабахом між Вірменією й Азербайджаном періодично стаються сутички з жертвами та пораненими. Також Баку та Єреван ведуть мирні переговори, остання серія зустрічей відбулася у Берліні за посередництва Німеччини. Нагадаємо, що 8 квітня в міністерстві оборони Азербайджану заявили про обстріл своєї території армією Вірменії. Єреван і його оборонне відомство спростувало такі звинувачення.

У Вірменії можуть зупинити мовлення телеканалів Російської Федерації. Це станеться, якщо ці медіа не будуть виконувати офіційні вимоги Єревана.  Таку заяву зробив глава уряду Вірменії Нікол Пашинян, пише Aysor.am. "Думаю, ми не хочемо нічого неймовірного. Я не можу собі уявити, щоб у тій же РФ можна було транслювати таке телебачення, що розповідає про державний порядок та уряд, встановлений у Вірменії, з тією ж лексикою або в межах п'яти відсотків її, і продовжувати мовлення до РФ. Це не може бути, це виключена річ. Тепер ми просимо шанобливого ставлення до Вірменії та її інтересів", — сказав він. Пашинян наголосив, що враховуючи дружні відносини між країнами, Єреван готовий просити та вимагати багато разів від Росії дотримуватись конкретних вимог, встановлених вірменською владою. "І якщо ця вимога буде проігнорована навіть після сьомого разу, іншого виходу немає, їх слід закрити та всі ці телеканали не повинні транслюватися до РВ", — сказав Пашинян. За його словами, якщо ці прохання не будуть виконані, ці телеканали не зможуть продовжувати мовлення у Вірменії. "Начебто ми вимагали сім+п'ять разів, ми вимагатимемо цього двічі, цього не сталося, будь ласка, запишімо з цього розділу, яким буде наступний крок", — додав Нікол Пашинян. Варто зазначити, що у березні Вірменія надіслала офіційного листа в Москву з проханням, аби російські солдати залишили територію летовища "Звартноц". Наразі росіяни ведуть там службу. Їх мали б замінити прикордонні війська Вірменії. Як відомо, останнім часом Вірменія відходить від російського курсу. Минулого тижня прем’єр-міністр країни Нікол Пашинян заявив про те, що Вірменія не була союзником Росії у війні проти України від початку вторгнення в лютому 2022 року. Нагадаємо, наприкінці лютого Пашинян заявив, що участь Вірменії в Організації договору про колективну безпеку може бути юридично заморожена урядом країни. Це станеться у тому випадку, якщо не зміниться позиція організації щодо територіальної цілісності держави.

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян не братиме участі у церемонії "інавгурації" російського диктатора Володимира Путіна. Ця процедура запланована після так званих "перевиборів" у Росії. Про це повідомив інформаційний ресурс News.am із посилання на заяву спікера вірменського парламенту Алена Симоняна під час розмови з журналістами. На запитання про те, чи відвідає прем'єр-міністр Вірменії Москву для участі в церемонії, він відповів негативно. "Але я вважаю, що ми повинні брати участь у засіданні ЄАЕС як країна, що головує", — додав Симонян. Сам Пашинян днями заявив, що обговорюється його участь у сесії Євразійського економічного союзу, але залишив без відповіді запитання про "інавгурацію" Путіна. Раніше Чехія, Естонія, Латвія й інші країни Європи підтвердили, що їхні представники не відвідають так звану інавгурацію Володимира Путіна 7 травня. Своєю чергою, очільник дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель виступив проти присутності представників ЄС на церемонії "інавгурації" кремлівського правителя. Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський іще в лютому заявляв, що російський диктатор Володимир Путін утримує владу за допомогою корупції та насильству. У цивілізованому суспільстві не можна приймати його, як рівного серед рівних.

Генеральна прокуратура Вірменії скерувала до Служби національної безпеки заяву з вимогою про притягнення до кримінальної відповідальності прем'єр-міністра Нікола Пашиняна. Головна причина — домовленість з Азербайджаном про делімітацію кордону. Про це повідомило агентство "Новости-Армения" з посиланням на заяву генеральної прокурорки Вірменії Анни Вардапетян під час виступу в парламенті. Раніше колишній голова Палати адвокатів Вірменії Ара Зограбян і полковник запасу вірменських Збройних сил Айк Наапетян передали до генеральної прокуратури повідомлення про злочин із вимогою притягнути до відповідальності Пашиняна. Вони назвали делімітацію вірменсько-азербайджанського кордону "незаконною здачею суверенних територій" Вірменії та вимагають оголосити Пашиняну обвинувачення "в державній зраді та вчиненні дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності країни". "Заяву скеровано в Службу національної безпеки для перевірки документів, зокрема, низки свідоцтв на власність, які прикріплені до документа. Після перевірки обговоримо питання про порушення кримінальної справи", — сказала Вардапетян на засіданні парламенту. Нагадаємо, що 23 квітня Азербайджан і Вірменія розпочали процедуру демаркації кордону. В межах цього процесу сусідні країні встановили перший прикордонний стовп на спільній ділянці кордону.