# безпека

Запевнень чи обіцянок для безпеки недостатньо, тому Україні потрібні дієві гарантії. Зокрема, Будапештському меморандуму вже 30 років, але жодного дня цей документ не працював. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення. "Сьогодні — 30 років Будапештському меморандуму. Десять років війни. Жодного дня цей документ не працював", — наголоси він. За його словами, через це кожен у світі тепер знатиме, що просто підпису будь-якої держави, якихось запевнень чи обіцянок для безпеки недостатньо. "Потрібні дієві гарантії. Тобто реальне союзництво та реалістичний безпековий фундамент всередині країни. Зброя, яка дозволяє захиститись і стримати ворога. І єдність, яка допомагає вистояти навіть у найскладніші моменти. Працюємо над кожним з елементів безпеки. Дякую всім, хто допомагає! Дякую всім нашим людям, які все це забезпечують!" — підсумував Володимир Зеленський. Як відомо, Будапештський меморандум — це міжнародна угода, підписана 5 грудня 1994 року між Україною, США, Великою Британією та Росією. В обмін на відмову України від ядерної зброї ці держави надали нібито гарантії її територіальної цілісності, суверенітету та безпеки. Але насправді документ так і залишився на папері. Нагадаємо, що сьогодні ж президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили, зокрема, важливість запрошення України до Північноатлантичного альянсу.

Навіть частково відкрити повітряний простір наразі неможливо, це пов’язано з нинішньою безпековою ситуацією. Тому важливо розвивати альтернативні маршрути доставлення вантажів і перевезення пасажирів. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу на Міжнародному транспортному форумі в суботу, 30 листопада. Його цитує "Укрінформ". "Ми провели оцінку ризиків і визначили потребу в силах і засобах протиповітряної оборони для часткового відкриття повітряного простору. Ключовими для цього рішення залишаються питання безпеки та військової ситуації. Саме тому нам важливо розвивати альтернативні маршрути доставлення вантажів і переміщення пасажирів. Йдеться про сухопутний кордон, автомобільний і залізничний транспорт", — зазначив він. Шмигаль додав, що під час російських атак пошкоджень зазнала авіаційна інфраструктура, постраждали щонайменше 15 цивільних аеропортів. Окрім того, він зауважив, що за останні три місяці ворог здійснив майже 60 атак на портову інфраструктуру, внаслідок чого пошкоджено або знищено майже 300 об’єктів і 22 цивільні судна, постраждали десятки людей. "Попри постійні спроби агресора завдати ще більших руйнувань завдяки Силам оборони ми змогли забезпечити стабільну роботу українського морського коридору. Ним скористалися понад 2 800 суден, які перевезли більш як 75 мільйонів тонн вантажів для понад 40 країн світу, з яких понад 50 мільйонів тонн — агропродукція", — акцентував український прем'єр-міністр. Він також наголосив, що це "вкотре підтверджує, що Україна залишається гарантом продовольчої безпеки, попри регулярні обстріли портової інфраструктури ворогом". Нагадаємо, що наприкінці жовтня в Україні презентували дорожню карту стосовно відкриття повітряного простору в умовах воєнного стану. До роботи над проектом залучені Міністерство розвитку громад спільно з Державною авіаційною службою, "Украерорухом", командуванням Повітряних сил і керівниками міжнародних аеропортів.

У Києві розгорнуть тимчасові блокпости, встановлять обмежувальні знаки, елементи інженерних загороджень. В умовах війни безпека Києва та захист його мешканців потребує постійного підвищення рівня навичок, взаємодії та боєздатності усіх структур, які забезпечують оборону столиці. Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко. За його словами, угруповання сил і засобів оборони Києва у взаємодії з Київською міською військовою адміністрацією, патрульною та національною поліцією й іншими структурними підрозділами систематично проводять тренування. "Ці тренування передбачають розгортання тимчасових блокпостів, встановлення обмежувальних знаків, елементів інженерних загороджень. За умовами навчань відбувається відпрацювання перевірки транспорту, документів, певні демонстраційні, пошукові та контрдиверсійні заходи", — зазначив він. Попко додав, що головне завдання навчань — удосконалення системи управління, організації, ефективної взаємодії для забезпечення громадської безпеки (у випадку загострення ситуації) та певні заходи щодо захисту цивільного населення. "Такі тренування в Києві будуть проводитися й надалі – системно. Вони потрібні аби ще краще підготуватися до виконання важливого завдання — захисту Києва та його мешканців від потенційних загроз. Тому всі структури, сили та відомства столиці щоденно працюють задля захисту Києва та його мешканців! Вірте в Україну, вірте в її збройні сили, разом наближаємо мир в Україні після нашої перемоги!" — наголосив начальник Київської міської військової адміністрації. Колаж: Київська міська військова адміністрація Нагадаємо, що наприкінці серпня уряд виділив додаткове фінансування на будівництво укриттів у школах. За словами, прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, йшлося про п'ять мільярдів гривень. Кошти мали отримати прифронтові області.

Україна та Литва підписали двосторонню технічну угоду про посилення та розвиток співпраці у сфері охорони здоров’я. Вона стосується реалізації безпекової угоди між країнами, яку узгодили в червні. Про це повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров'я (МОЗ). Там зазначили, що відповідний документ підписали міністр охорони здоровʼя України Віктор Ляшко та його литовський колега Аурімас Печкаускас. У відомстві розповіли, що підписання технічного документа сприятиме реалізації ініціатив та інноваційних рішень у медичній сфері. "Крім того, угода передбачає співпрацю у сфері захисту життя та здоровʼя людей, а також сприяння підвищенню рівня громадського здоровʼя й добробуту. Співробітництво також має на меті подолання наслідків у сфері охорони здоровʼя та протидії викликам, спричиненим повномасштабною війною Росії проти України", — йдеться у повідомленні. Відповідно до умов угоди, передбачені такі основні напрями співпраці: обмін знаннями шляхом організації спільних заходів, таких як спільні тренінги, обмін експертами, семінари та проекти, спрямовані на покращення управління кризовими ситуаціями у сфері охорони здоровʼя; співпраця у сфері громадського здоровʼя та профілактики, стабілізації системи охорони здоровʼя, забезпечення скоординованої гуманітарної медичної допомоги; реалізація програм реабілітації та лікування українських військовослужбовців  у медичних та реабілітаційних закладах Литви, посилення реабілітаційного сектору України, посилення співпраці у рамках програми MEDEVAC; посилення та розвиток горизонтального медичного партнерства між закладами охорони здоровʼя; співпраця у напрямі підсилення інституційної спроможності операторів критичної інфраструктури у сфері охорони здоровʼя; поглиблення співпраці у сфері технологізації та диджиталізації системи охорони здоровʼя, телемедицини тощо; сприяння інтеграції України у сферу охорони здоров’я Євросоюзу, у тому числі адаптації законодавства України до нормативно-правової бази ЄС; розширення наявного двостороннього співробітництва між країнами для посилення стійкості до ризиків, повʼязаних із ядерною, біологічною та хімічною зброєю тощо; підсилення України у захисті ІТ-інфраструктури системи охорони здоровʼя від кібератак; долучення до обговорення для подальшого вивчення співпраці у напрямі психологічної кризової допомоги постраждалим від стихійного лиха, отримання та розподіл іноземної гуманітарної допомоги, медичні та немедичні можливості для забезпечення безперервності роботи постачальників медичних послуг тощо. Також у рамках технічної угоди українська та литовська сторони обмінюватимуться інформацією та досвідом, експертами та делегаціями у медичній сфері, змінюватимуть потенціал медичного персоналу, а також сприятимуть участі експертів у конференціях та заходах, що проводяться в обох державах. Нагадаємо, що до лютого 2025 року Литва планує відключити лінії електропередач із Росією та Білоруссю. Річ у тому, що балтійські електромережі синхронізують із мережами західноєвропейських країн.

У середу, 30 жовтня, на Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй відбудеться обговорення розгортання північнокорейських військових на фронті. Російська армія залучає їх не лише в Курській області, а й на території України. Про це повідомив постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Сергій Кислиця. "Сьогодні у звʼязку зі зверненням України до швейцарського головування Радбезу ООН відбудеться засідання Ради щодо розгортання північнокорейських військових", — написав він у своїх соціальних мережах. Сергій Кислиця додав, що початок засідання — орієнтовно після 22:15 за київським часом. Нещодавно стало відомо, що Росія залучає до війни проти України військових із Північної Кореї. Українська розвідка повідомила, що КНДР відправила до Росії близько 12 тисяч солдатів, частину з яких вже розмістили в Курській області. За інформацією Financial Times, близько трьох тисяч північнокорейських військових дислокуються в Курській області за 50 кілометрів від кордону з Україною. Своєю чергою, президент Володимир Зеленський заявив на прес-конференції під час саміту Україна — Північна Європа, що війська країни-агресорки вже використовують найманців із Північної Кореї не тільки на території Росії, а й на фронті в Україні. Щоправда, українські військові сумніваються в боєздатності цих підрозділів, оскільки північнокорейські солдати не мають досвіду участі в сучасних бойових діях. Нагадаємо, що 10 вересня Рада безпеки ООН за ініціативою України теж збиралася на чергове засідання. Тоді головною темою були російські обстріли українських територій.

Китайські хакери могли отримати доступ до телефонів кандидата в президенти Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа та кандидата у віце-президенти, сенатор від штату Огайо Джея Ді Венса. Про це повідомило видання The New York Times із посиланням на власні джерела. Журналісти зазначили, що на початку цього року працівники служб безпеки США виявили присутність в американських телекомунікаційних системах пов'язаної з Китаєм хакерської групи, яку західні експерти з кібербезпеки назвали Salt Typhoon. Але лише нещодавно слідчі встановили, що китайські хакери націлилися на конкретні телефонні номери. Медійники з’ясували, що цього тижня передвиборчому штабу Трампа повідомили, що він і Венс перебували серед низки людей, чиї телефонні номери стали ціллю хакерських атак через проникнення в системи оператора зв’язку Verizon. Джерела видання додали, що слідчі у США вже встановлюють, які дані змогли отримати хакери. Наразі розслідування перебуває на початковому етапі. За словами співрозмовників The New York Times, пов’язана з хакерами атака виходить за межі президентських виборів у США 2024 року, тож вона може мати далекосяжні наслідки для національної безпеки. Речник кампанії Трампа Стівен Чунг відмовився прямо коментувати, чи були телефони, якими користувалися колишній президент і його напарник, мішенню для хакерських атак, натомість звинуватив Білий дім у тому, що вони дозволили іноземній державі вчинити такі дії. Нагадаємо, що за менш ніж два тижні до президентських виборів у США рейтинги кандидатів Камали Гарріс та Дональда Трампа майже вирівнялися. Тож важко спрогнозувати, хто насправді переможе.

Україна та Болгарія розпочали переговори про підписання двосторонньої безпекової угоди. Вже узгоджено подальший графік перемовин, щоб якнайшвидше підготувати фінальний текст угоди. Про це повідомили в Офісі президента України. Там розповіли, що заступник керівника відомства Ігор Жовква провів перший раунд переговорів з болгарською стороною щодо укладення двосторонньої безпекової угоди. Це відбувається за дорученням президента України, а також на виконання Спільної декларації G7. Україна та Болгарія розпочали роботу над проектом документа й узгодили його ключові положення. "Україна вже уклала 27 угод на виконання Спільної декларації "Групи семи". Дуже важливо мати такий документ із Болгарією як нашим стратегічним партнером у Чорноморському регіоні", — наголосив Ігор Жовква. Сторони узгодили подальший графік перемовин, щоб якнайшвидше підготувати фінальний текст угоди. Як відомо, у вересні міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час зустрічі з прем’єр-міністром Словаччини у Братиславі Робертом Фіцо й очільником словацького МЗС Юраєм Бланаром запропонував укласти між державами двосторонню безпекову угоду. Поки що на офіційному рівні справа не зрушилася з місця. Нагадаємо, що наприкінці серпня Україна та Чорногорія розпочали консультації для підписання двосторонньої угоди про гарантії безпеки. Документ допоможе посилити співпрацю між двома країнами.

Кількість українців, які зголосилися до Українського легіону в Польщі, виявилась вкрай малою. Його формування передбачала двостороння безпекова угода між Україною та Польщею. Про це заявив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у коментарі журналістам видання Wirtualna Polska. Як відомо, Український легіон у Польщі мав бути навчений, озброєний і підготовлений до захисту України. При цьому польська армія мала відповідати за підготовку, а Київ — за рекрутування. "Ми до цього підготувалися. Це прописано в межах угоди, яку підписали Польща й Україна", — зазначив Косіняк-Камиш. Він запевнив, що "Польща готова навчати українських солдатів". Очільник Міноборони нагадав, що Польща вже підготувала близько 20 тисяч українських солдатів, яких відправили на фронт в Україні. "Ми не несемо відповідальності за вербування. Однак кількість людей, які мали зголоситися з української сторони, є занадто малою. Ці декларації на початку виявилися дуже високими — що може бути сформована навіть одна бригада, тобто декілька тисяч осіб. Однак цього не сталося", — наголосив Косіняк-Камиш. До речі, на полях саміту НАТО у Вашингтоні міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський сказав, що до лав легіону зареєструвалися вже декілька тисяч українців. Однак згодом з’ясувалося, що його ввели в оману некоректною інформацією. Нагадаємо, на початку вересня польське видання Dziennik Gazeta Prawna писало, що українські добровольці за кордоном іще не проходять військову підготовку. До того ж офіційний набір в анонсований Український легіон у Польщі навіть не розпочинався.

Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки й оборони України вирішив обмежити використання Telegram в органах державної влади, військових формуваннях і на об’єктах критичної інфраструктури. Про це повідомили на Facebook-сторінці РНБО. "У четвер, 19 вересня, відбулося засідання Національного координаційного центру кібербезпеки — ключового органу координації та контролю у сфері кібербезпеки", — йдеться в повідомленні. Ключовою темою стало обговорення загроз національній безпеці, пов'язаних із використанням месенджера Telegram, особливо під час повномасштабної війни Росії проти України. Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов навів обґрунтовані дані щодо наявності в російських спецслужб доступу до особистого листування користувачів Telegram, навіть видалених повідомлень, а також їх персональних даних. "Я завжди виступав і виступаю за свободу слова, але питання Telegram — це питання не свободи слова, це питання національної безпеки", — наголосив він. Представники СБУ та Генштабу ЗСУ зазначили, що Telegram активно використовує ворог для кібератак, розповсюдження фішингу та шкідливого програмного забезпечення, встановлення геолокації користувачів, корегування ракетних ударів тощо. "З метою мінімізації цих загроз вирішили заборонити встановлення та використання Telegram на службових пристроях працівників органів державної влади, військовослужбовців, працівників сектору безпеки й оборони, а також підприємств — операторів критичної інфраструктури. Виняток становитимуть лише ті особи, для яких використання цього месенджера є частиною службових обов'язків", — йдеться в заяві РНБО. У засіданні взяли участь представники керівного складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної поліції України, Генерального штабу Збройних сил України, Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Національного банку України, Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства закордонних справ України, розвідувальних органів, керівництво регуляторних органів у сфері електронних комунікацій, а також народні депутати України. Нагадаємо, на початку серпня голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, депутат від "Слуги народу" Микита Потураєв заявляв, що через загрози месенджера Telegram Україні та прямий зв'язок з Російською Федерацією його необхідно закрити за такою схемою, як "ВКонтакте" та "Одноклассники". У нашій державі немає ресурсів для регуляції його роботи.

У четвер, 19 вересня, Верховна Рада України підтримала звільнення позафракційної нардепки Марʼяни Безуглої з посади заступниці голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Про це повідомив народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк. За його словами таке рішення підтримали 252 народні обранці. Джерело: Telegram-канал Мар'яни Безуглої Натомість Безуглу перевели на посаду членкині комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Раніше, 17 вересня, Мар'яна Безугла вирішила звільнитися з посади заступника комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. Вона оприлюднила заяву на ім'я голови парламенту Руслана Стефанчука, у якій просила звільнити її з цієї посади. "Відповідно до частини третьої статті 84 регламенту Верховної Ради України прошу увільнити мене від виконання обов'язків заступника комітету національної безпеки, оборони та розвідки й обрати членом комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва", — йшлося у заяві Мар'яни Безуглої. Нагадаємо, що 4 вересня Верховна Рада не підтримала відкликання Безуглої з посади заступниці голови комітету з національної безпеки, оборони та розвідки.

Єнс Столтенберг залишає посаду генерального секретаря Північноатлантичного альянсу. Після цього він стане очільником Мюнхенської безпекової конференції. Про це повідомило видання Politico з посиланням на власні добре поінформовані джерела. Очікується, що Столтенберг розпочне роботу на посаді голови Мюнхенської безпекової конференції після її наступного з’їзду в лютому 2025 року. Нинішній очільник безпекового форуму Крістоф Гойсген обійняв цю посаду лише 2022 року. Водночас Вольфганг Ішингер, який є багаторічним президентом Ради фонду Мюнхенської безпекової конференції, збереже посаду. Колишній прем'єр-міністр Норвегії Єнс Столтенберг працював на посаді генерального секретаря НАТО з 2014 року. Він є прихильником України, неодноразово відвідував Київ і виступив із цілою низкою ініціатив щодо військової підтримки України у протистоянні російській агресії. Нагадаємо, що в липні Єнс Столтенберг наголошував, що країни-члени НАТО домовилися про створення командування щодо координації та надання безпекової допомоги та навчання для України. Він мав запрацювати вже з вересня.

На думку глави Головного управління розвідки Кирила Буданова, месенджер Telegram є загрозою для української національної безпеки. Він потребує верифікації користувачів для можливої відповідальності перед законом. Про це він заявив в інтерв’ю "Радіо Хартія". "Telegram — це шкідливо. Я ніколи не боявся цього казати. Це загроза нашій національній безпеці. Я це кажу абсолютно прямо, і ми це навіть документально робили", — сказав Буданов. Очільник української розвідки водночас підкреслив, що Telegram — це головне джерело отримання інформації у суспільстві згідно з дослідженнями ГУР.  "Він обігнав абсолютно усе. Я не за те, щоб його просто взяти й закрити. Це досить важко зробити, але можливо. Я виступаю за те, щоб "офізичити" усі Telegram-канали. Якщо ти хочеш віщати якісь новини — будь ласка, зареєструйся, щоб усі розуміли, що це канал громадянина РФ або громадянина України. І тоді у нього є відповідальність", — заявив Кирило Буданов. Глава ГУР додав, що заблокувати Telegram, як це було з "Однокласниками" та "Вконтакте", технічно важче, але можливо. А от Twitter Буданов назвав нешкідливим. Нагадаємо, 21 липня російські хакери здійснили масову кібератаку на українські Telegram-канали, які використовують сервіс автоматизації публікації постів FleepBot. Раніше представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов переконаний, що в Україні потрібно врегулювати Telegram. У месенджерах беззастережно поширюють російські ІПСО. Також голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин пропонував заборонити державним органам мати акаунт в Telegram. На його думку, поки не буде перевіреної інформації щодо активів месенджера, держоргани України не повинні мати там своїх акаунтів. Нещодавно Ярослав Юрчишин повідомляв, що в Україні можуть заблокувати месенджер Telegram, якщо підтвердиться витік інформації. Не виключено, що інформація з месенджера видається секретним службам Російської Федерації. Своєю чергою очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов зізнався, що читає новини у Telegram-каналі. Представнику розвідки цікаво, як громадяни країни-окупанта сприймають різні події. Варто зазначити, що у Верховній Раді спростували чутки про те, що офіційним українським засобам масової інформації заборонять використовувати платформу Telegram.

Під час передвиборчих мітингів просто неба вживатимуться додаткові заходи безпеки для кандидата в президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа. Зокрема, його подіум оточать куленепробивним склом. Про це повідомив ABC News. Журналісти зазначили, що такі заходи стали необхідними після інциденту в липні, коли на мітингу в Батлері у штаті Пенсильванія снайпер відкрив вогонь по Трампу з даху, розташованого неподалік сцени. Постріл зачепив його вухо, а один із глядачів у натовпі загинув. Після цього інциденту Секретна служба США рекомендувала Трампу припинити проведення мітингів на відкритому повітрі, але він продовжує висловлювати бажання проводити такі заходи, шукаючи гарантій безпеки. З 13 липня Трамп провів майже десяток передвиборчих заходів, усі з яких проходили в приміщенні. Однак на мітингу в закритому приміщенні в Гаррісбурзі, штат Пенсильванія, 31 липня Трамп натякнув на бажання повернутися до відкритих мітингів. "Вони хочуть, щоби ми перебували в арені. Я не знаю, чому так. Але ми не відмовимося від мітингів просто неба. Ви знаєте, скільки людей ми сьогодні не змогли впустити? На відкритому мітингу ми могли би їх усіх розмістити", — сказав він. Секретна служба планує використовувати куленепробивні панелі, щоб оточити Трампа з трьох боків під час його виступів. Джерела повідомляють, що наразі невідомо, коли саме розпочнуть використовувати цей захід. За словами експертів, такі панелі є великими, громіздкими та вимагають значної логістичної підтримки, зазвичай це обладнання використовується під час масштабних заходів. Куленепробивне скло зазвичай транспортується на військових вантажних літаках, але у випадку з Трампом Секретна служба замовляє декілька комплектів, які розташують у різних частинах країни та доставлятимуть за допомогою вантажівок. Після інциденту в Батлері колишній директор Секретної служби Кім Чітл посилив охорону Трампа та віце-президентки Камали Гарріс. Представник кампанії Трампа Стівен Ченг відмовився коментувати заходи безпеки, пов'язані з колишнім президентом. Сама Секретна служба теж утрималася від коментарів щодо використання куленепробивного скла, що є стандартною практикою для збереження конфіденційності подібних заходів. Ці додаткові заходи безпеки демонструють, наскільки серйозно Секретна служба США ставиться до можливих загроз під час передвиборчої кампанії Трампа, враховуючи ризики, які виникли після останніх подій. Нагадаємо, що кандидатка у президенти США від Демократичної партії Камала Гарріс погодилася взяти участь у двох раундах дебатів зі своїм опонентом Дональдом Трампом.

У середу, 31 липня, в Румунії в межах пошукової операції на місцях можливого падіння уламків дронів після російського удару по Україні виявили нові фрагменти БпЛА в районі Чаталкіой повіту Тулча. Про це повідомила прес-служба Міністерства національної оборони Румунії. У відомстві зазначили, що пошуком займалися змішані групи фахівців міноборони й інших профільних структур системи національної оборони, громадського порядку та національної безпеки. Там додали, що "дослідницькі дії" проводилися на місцях, де на румунському березі Дунаю могли впасти фрагменти БпЛА внаслідок "атак російських військ на деякі цивільні цілі та портову інфраструктуру в Україні" на тому тижні. "В усіх районах, де повідомлялося про ймовірність падіння уламків безпілотників, виявлені елементи поблизу населених пунктів Плауру та Періправа, повіт Тулча. У середу, 31 липня, елементи безпілотників також були підтверджені в районі Чаталкіой повіту Тулча", — йдеться в заяві румунського міністерства. У відомстві зауважили, що запроваджено "стандартні операційні процедури для таких ситуацій". Румунська сторона зазначила, що "всі місця, визначені як зони події, розташовані за межами населених пунктів, і люди чи елементи інфраструктури не постраждали". Крім того, міноборони Румунії заявило, що в режимі реального часу інформує союзницькі структури щодо ситуації, спричинені цими атаками. "Ми також повторюємо рішуче засудження нападів, здійснених Російською Федерацією на деякі цілі й елементи української цивільної інфраструктури, які є невиправданими та такими, що серйозно суперечать нормам міжнародного права", — наголошується в заяві румунського відомства. Нагадаємо, минулого тижня прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявляв, що Румунія не має можливості збивати дрони над Україною. До того ж падіння уламків російських безпілотників на румунську територію не загрожують місцевим мешканцям.

Текст двосторонньої безпекової угоди між Україною та Грецією перебуває на фінальній стадії. Лідери країн зможуть підписати її найближчим часом. Про це повідомив Офіс президента України. "За дорученням президента України та керівника Офісу президента заступник керівника офісу Ігор Жовква провів черговий раунд переговорів із Грецією щодо підписання двосторонньої безпекової угоди", — йдеться в повідомленні. В Офісі президента України також уточнили, що сторони продовжили роботу над проектом документа й узгодили графік подальших переговорів для фіналізації угоди, щоби лідери могли підписати її найближчим часом. "Наша держава вже уклала 25 двосторонніх безпекових угод на виконання Спільної декларації G7, ухваленої торік у Вільнюсі. Зараз Україна веде переговори ще з чотирма державами для підписання безпекового документа", — підсумували в президентському офісі. Раніше в липні стало відомо, що Греція має намір вивести з експлуатації 32 старі винищувачі F-16 Block-30. Літаки можуть спрямувати в Україну. При цьому Україна не одразу зможе отримати ці винищувачі, адже спочатку Греція продасть їх у США, де їх модернізують, а вже після цього відправлять в Україну. Нагадаємо, наприкінці квітня стало відомо, що Афіни готові надати Україні системи протиповітряної оборони Patriot в обмін на безпекові гарантії від США та фінансові компенсації.