# Болгарія

Двосторонню безпекову угоду Болгарія й Україна розпочали готувати ще в жовтні, зараз вона вже на фінішному етапі. Однак тимчасовий болгарський премʼєр-міністр Дімітар Главчев просить згоди на підписання документа в парламенту — Національних зборів.Про це повідомило болгарське видання БНР із посиланням на заяву політика перед початком саміту ЄС — Західні Балкани в Брюсселі в середу, 18 грудня.Теж сьогодні, але дещо раніше, Главчев звернувся до парламенту з проханням дати очолюваному ним тимчасовому уряду мандат на підписання безпекової угоди з Україною."Якщо Національні збори не зберуть більшості для підтримки угоди, то я її не підпишу", — згодом підтвердив Главчев журналістам.Він наголосив, що угода "є юридично необов'язковою, політичною та не підпадає під сферу дії договорів, які підлягають ратифікації Національними зборами"."Єдине, що мене турбує — це десятирічний термін дії. Але я думаю, що занадто оптимістично думати, що 10 років ми будемо тимчасовим урядом", — додав урядовець.Варто зазначити, що в Болгарії вже декілька років триває політична криза через нездатність парламенту сформувати стабільний уряд, у результаті чого в країні за останні чотири роки відбулося сім дострокових виборів.Нагадаємо, що у вересні цього року парламент Болгарії вирішив продовжити на шість місяців термін, наданий уряду для переговорів щодо продажу двох російських ядерних реакторів і супутнього обладнання Україні.

З 1 січня 2025 року новими учасниками Шенгенської зони стануть Болгарія та Румунія. Країни Європейського Союзу погодилися скасувати перевірки осіб на внутрішніх сухопутних кордонах із цими країнами та між ними.Про це повідомило "Радіо Свобода"."Це історичний момент, коли Болгарія та Румунія нарешті стануть повноправними членами Шенгенської зони. Скасування перевірок осіб на внутрішніх сухопутних кордонах із цими країнами-членами та між ними було пріоритетом угорського головування. Сьогодні ми зробили це реальністю", — заявив міністр внутрішніх справ Угорщини Шандор Пінтер,За його словами такий крок піде на користь не лише громадянам Болгарії та Румунії, але і Євросоюзу в цілому.При цьому вже з березня цього  року Румунія та Болгарія частково приєдналися до безвізової Шенгенської зони Європи. І Болгарія, і Румунія розпочали переговори про вступ до Шенгену ще 2011 року.Шенгенську зону створили 1985 року. Вона дозволяє понад 400 мільйонам людей вільно подорожувати без контролю на внутрішніх кордонах. Зараз вона включає 29 європейських країн — 25 держав-членів ЄС, а також Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію. Румунія та Болгарія донедавна залишалися єдиними країнами-членами Європейського Союзу, які не мали повних пільг Шенгенської зони.Австрія з 2022 року блокувала повний вступ туди Румунії та Болгарії через побоювання щодо нелегальної міграції. Але буквально нещодавно Відень зняв вето на розширення Шенгенської зони стосовно Болгарії та Румунії.Нагадаємо, що в серпні група законодавців у Європейському парламенті закликала до жорстких дій проти Будапешта через послаблення візових обмежень для громадян Росії та Білорусі. Тоді не виключали можливості виключення Угорщини з Шенгенської зони.

Центральна виборча комісія Болгарії оголосила остаточні результати проведених після обробки 100% протоколів дострокових парламентських виборів, які пройшли 27 жовтня. Правоцентристська партія GERB колишнього прем'єр-міністра Бойка Борисова отримала 26,38% голосів. Про це повідомляє Novinite. Як інформує ЦВК, правоцентристська партія GERB колишнього прем’єр-міністра Бойка Борисова лідирує з 642 931 голосом, що становить 26,388% підтримки, за нею слідує коаліція "Продовжуємо зміни — Демократична Болгарія" (ПП-ДБ) екс-премєра Кирила Петкова, яка отримала 346 063 голоси або 14,203% підтримки. "Відродження" набрало 325 468 голосів, що становить 13,358% підтримки, тоді як "Рух за права і свободи — Новий початок" (фракція ДПС-Пєєвський) отримав 281 366 голосів, набравши 11,548%.  Болгарська соціалістична партія (BSP — United Left) набрала 7,568% зі 184 403 голосами, а "Альянс за права і свободи" (фракція ДПС-Доган) слідує за нею з 7,481% або 182 263 голосами. "Такий народ є" (TISP) отримала 165 160 голосів або 6,779% підтримки. "Моральність, єдність, честь" (MECh) набрала 111 946 голосів (4,595%), тоді як "Велич" (Velichie), не дотягнувши до 4% порогу для проходження до парламенту, отримала 97 430 голосів або 3,999%. Скріншот з сайту m.novinite.com Додаткові партії, включно з Blue Bulgaria з 1,07% і Bulgarian Rise з 0,42%, залишилися нижчими за 4%-ий поріг проходження до парламенту. Усього було подано 82 618 бюлетенів виборцями, які обрали варіант "Я нікого не підтримую". На регіональному рівні GERB виявився найкращим вибором у 23 округах, включно з Благоєвградом, Бургасом, Варною та Відіном, серед інших. У Софії WCC-DB здобув перемогу у двох багатомандатних округах столиці (23-й та 24-й MIR), тоді як GERB переміг у 25-му. У Кирджалі перемогу здобула DPS — New Beginning, а також у Шумені та Тирговішті. APS Догана посіла перше місце в Розграді та Сілістрі. У ЦВК повідомили, що явка виборців на виборах склала приблизно 38,94% за підсумками всіх протоколів. Загалом проголосувало 2 570 639 громадян Болгарії. Це означає зростання явки більш ніж на 4% порівняно з попередніми достроковими парламентськими виборами 9 червня. Нагадаємо, очільник міністерства закордонних справ Болгарії Іван Кондов переконаний, що країни-члени НАТО будуть в безпеці лише тоді, коли Україна стане повноправним членом Північноатлантичного альянсу. Раніше парламент Болгарії вирішив продовжити на шість місяців термін, наданий уряду для переговорів щодо продажу двох російських ядерних реакторів і супутнього обладнання Україні.

Україна та Болгарія розпочали переговори про підписання двосторонньої безпекової угоди. Вже узгоджено подальший графік перемовин, щоб якнайшвидше підготувати фінальний текст угоди. Про це повідомили в Офісі президента України. Там розповіли, що заступник керівника відомства Ігор Жовква провів перший раунд переговорів з болгарською стороною щодо укладення двосторонньої безпекової угоди. Це відбувається за дорученням президента України, а також на виконання Спільної декларації G7. Україна та Болгарія розпочали роботу над проектом документа й узгодили його ключові положення. "Україна вже уклала 27 угод на виконання Спільної декларації "Групи семи". Дуже важливо мати такий документ із Болгарією як нашим стратегічним партнером у Чорноморському регіоні", — наголосив Ігор Жовква. Сторони узгодили подальший графік перемовин, щоб якнайшвидше підготувати фінальний текст угоди. Як відомо, у вересні міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час зустрічі з прем’єр-міністром Словаччини у Братиславі Робертом Фіцо й очільником словацького МЗС Юраєм Бланаром запропонував укласти між державами двосторонню безпекову угоду. Поки що на офіційному рівні справа не зрушилася з місця. Нагадаємо, що наприкінці серпня Україна та Чорногорія розпочали консультації для підписання двосторонньої угоди про гарантії безпеки. Документ допоможе посилити співпрацю між двома країнами.

Очільник міністерства закордонних справ Болгарії Іван Кондов переконаний, що країни-члени НАТО будуть в безпеці лише тоді, коли Україна стане повноправним членом Північноатлантичного альянсу. Його цитує прес-служба міністерства закордонних справ Болгарії. Кондов взяв участь у Трансатлантичній вечері, влаштованій держсекретарем США Ентоні Блінкеном. Він заявив, що важливість і сила НАТО виявилися фундаментальним фактором безпеки у світлі сьогоднішніх викликів і мало хто міг передбачити це 20 років тому. Глава болгарського МЗС також зазначив, що всі країни-члени будуть у повній безпеці, коли Україна стане повноправним членом НАТО. У своєму виступі міністр закордонних справ Болгарії також наголосив, що зміцнення східного флангу НАТО та зміцнення безпеки Чорноморського регіону мають велике значення для безпеки. Він також відзначив зусилля Болгарії у цьому напрямку. Нагадаємо, очільник Офісу президента Андрій Єрмак під час виступу в Раді з міжнародних відносин у Нью-Йорку заявив, що запрошення України в НАТО з чітким баченням кроків присутнє у плані перемоги президента Володимира Зеленського. Це повинно забезпечити справедливий та тривалий мир. Своєю чергою лідер України Володимир Зеленський переконаний, що війна з Російською Федерацією "ближча до завершення", ніж багато хто вважає. Президент закликав союзників зміцнити українське військо.

Вдень у понеділок, 16 вересня, у Румунії стався землетрус магнітудою 5,3 бала за шкалою Ріхтера. Підземні поштовхи відчули навіть українці. Про це повідомив міський голова Одеси Геннадій Труханов. "За попередньою інформацією у Румунії стався землетрус магнітудою 5,3 бала", -- написав він на своїй сторінці у Telegram. За його словами підземні поштовхи відчули у Болгарії, Молдові та Україні, зокрема в Одесі. "Інформація про пошкодження чи постраждалих у місті не надходила", -- додав посадовець. Деякі Telegram-канали пишуть, що землетрус також відчували у Хмельницькій, Миколаївській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Черкаській та Вінницькій областях.  Фото: Telegram сторінка Геннадія Труханова Своєю чергою у Румунському національному науково-дослідному інституті фізики Землі заявили, що магнітуда землетрусу склала 5,2 бала. За класифікацією землетрус відноситься до помірних, відчувається всіма людьми всередині приміщення, просто неба -- небагатьма. "16 вересня 2024 року о 17:40:21 (за румунським часом) в сейсмічній зоні Вранча, Бузау, на глибині 140 кілометрів стався значний землетрус магнітудою 5,2 бала", -- йдеться в повідомленні. Останній потужний землетрус з території  Румунії був зареєстрований 6 серпня 2024 року з магнітудою 3,9 бала. Нагадаємо, 1 вересня поблизу тимчасово окупованого Росією Криму стався землетрус. Поштовхи не становили загрози для українського населення.

У п’ятницю, 13 вересня, під час підготовки до авіаційного шоу на авіабазі поблизу села Граф Ігнатьєво в центральній Болгарії розбився навчально-тренувальний літак L-39 ZA. Загинули два офіцери. Про це повідомило видання News.bg із посиланням на прем'єр-міністра країни Дімітара Главчева та міністра оборони Атанаса Запрянова. Вони назвали імена загиблих — це Петко Димитров і Венцислав Дункін. Очевидці повідомили, що після падіння літака розпочалась пожежа. Радниця міністра оборони Болгарії зі зв'язків із громадськістю Евеліна Бранімірова заявила, що на місце вирушили "компетентні органи Військової служби правопорядку", а також очільник Міноборони Атанас Запрянов. На брифінгу пізніше вдень Запрянов підтвердив, що в результаті аварії загинули два пілоти. Він заявив про скасування запланованого авіашоу, а також оголосив суботу, 14 вересня, днем жалоби у збройних силах Болгарії, щоб вшанувати пам'ять загиблих. Наразі невідомо, що саме призвело до авіакатастрофи, але, як пишуть деякі болгарські ЗМІ, пілоти L-39 ZA виконували серію складних маневрів на гранично низькій висоті. Останніми роками в болгарських військово-повітряних силах стається все більше аварій через стару радянську військову техніку та нечисленні тренувальні польоти для болгарських пілотів. Зокрема, 2021 року в Чорному морі під час навчань розбився болгарський винищувач МіГ-29, пілот якого загинув. Нагадаємо, що 12 липня в Польщі під час підготовки до шоу розбився військово-тренувальний літак M-346 Bielik. Аварія сталася в аеропорту польської Гдині.

Парламент Болгарії вирішив продовжити на шість місяців термін, наданий уряду для переговорів щодо продажу двох російських ядерних реакторів і супутнього обладнання Україні. Як повідомляє Euractiv, Болгарія отримала реактори від російського "Атомбудекспорту" понад шість років тому, але вони були непридатні для використання, адже країна відмовилася від будівництва атомної електростанції "Белене". Наразі ці реактори зберігаються поблизу міста Белене. Зокрема, Софія вела переговори з Києвом щодо продажу обладнання впродовж майже двох років. Парламент Болгарії зобов'язав уряд укласти угоду за ціною не менше 600 мільйонів євро, стільки ж, скільки болгарська національна електроенергетична компанія заплатила російському "Атомстройекспорту". Також свою роль у рішенні про продаж реакторів зіграв початок повномасштабної російсько-української війни. "Цього року Європейська комісія визнала, що потенційна угода щодо реакторів може бути профінансована за кошти допомоги ЄС Україні. Болгарсько-українська угода є унікальною, оскільки лише Болгарія має два непотрібних їй російських реактори, а Україна є єдиною країною, яка може від них отримати вигоду", -- наголошує видання. Euractiv додає, що цього року Київ планує розпочати будівництво чотирьох нових атомних блоків на Хмельницькій АЕС. Так, два з них планують побудувати на російському обладнанні, яке Україна придбає у Болгарії, а для двох інших використовуватимуть американську технологію під назвою Westinghouse. Нагадаємо, раніше у Міненерго повідомляли, що Міжнародне агентство з атомної енергії підтримує плани України щодо розбудови атомної енергетики, зокрема завершення будівництва двох енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції. Також агентство готове надати свою технічну підтримку.

У столиці Болгарії Софії заарештували художницю Олександру Мілєву, яка 29 серпня написала крейдою на будівлі Російського культурного центру слово "вбивці" і спалила прапор РФ. Про це повідомляє Euractiv. У виданні розповіли, що художниця, у якої американо-болгарське громадянство, нещодавно повернулася з України. Там вона знімала документальний фільм про російське вторгнення. Проте 29 серпня її затримала поліція у місті Софія. За словами очевидців, причиною затримання стало те, що Мілєва спалила російський прапор та написала на стіні Російського культурного центру слово "вбивці". До того ж свідки події розповіли, що правоохоронці поводили себе із художницею дуже агресивно, зокрема, штовхали її, ображали та погрожували. Водночас адвокат Мілєвої повідомила, що її клієнтку звинуватили у хуліганстві, за яке прокуратура вимагала покарання у вигляді 15 днів ув'язнення або штрафу в розмірі від 50 до 250 євро. Проте вона провела під вартою 24 години. Натомість у громадській організації BOEC, учасники якої і були очевидцями інциденту, заявили, що затримання художниці є незаконним.  "Александру незаконно викрали і утримували проти її волі лише за те, що вона відкрито висловила свою громадянську позицію проти звірств російських окупантів і на підтримку України. Поліція повинна засвоїти, що тут не Москва, і що вона служить громадянам і закону", -- заявили в ГО. Нагадаємо, раніше Венесуела передала до Російської Федерації двох колумбійців, які влітку 2023 року приєдналися до Іноземного легіону та стали на захист України. Це перший подібний випадок від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Болгарська влада офіційно дозволила військовослужбовцям болгарських збройних сил брати участь у місії НАТО NSATU. Йдеться про підготовку та надання допомоги Україні в галузі безпеки. Про це повідомила прес-служба уряду Болгарії. "Ухваленням цього рішення наша країна чітко засвідчує свою відданість підтримці України, відстоюванню євроатлантичних цінностей і підтверджує солідарність з Альянсом у спільних зусиллях із підтримки міжнародного миру та безпеки", — йдеться в повідомленні. Там додали, що з огляду на близькість війни в Україні до кордонів Болгарії та важливість цього конфлікту для безпеки Європи "внесок нашої країни до NSATU відповідає зусиллям інших держав-членів Альянсу". Щоправда, наразі невідомо, скільки болгарських військовослужбовців залучать до навчання українських військових. Як відомо, на саміті НАТО в липні країни-члени Альянсу погодили створення структури з надання допомоги та тренування Україні в галузі безпеки — NSATU. Структура займатиметься координацією надання військової техніки та тренувань для України від країн-членів і партнерів Альянсу. Планується, що NSATU діятиме на території країн-членів НАТО та підтримуватиме самооборону України відповідно до Статуту ООН. Раніше, в перший день серпня, стало відомо, що Болгарія розширює програму гуманітарної допомоги для переселенців з України. Уряд країни продовжив схему державної підтримки для розміщення біженців до кінця 2024 року. Нагадаємо, що на липневому саміті НАТО у Вашингтоні Болгарія виступила з пропозицією розпочати мирні переговори між Російською Федерацією й Україною. Вони повинні відповідати Статуту ООН.

Болгарія розширює програму гуманітарної допомоги для переселенців з України. Уряд країни продовжив схему державної підтримки для розміщення біженців до кінця 2024 року. Про це пише The Sofia Globe. Схему допомоги, яка передбачає державні виплати на проживання, уряд Болгарії вперше запровадив у 2022 році у відповідь на напад Росії на Україну, який викликав мільйонний потік біженців. Термін дії цієї допомоги мав закінчитися 31 липня 2024 року. Проте 30 липня тимчасовий уряд Болгарії продовжив її до 31 грудня 2024 року "відповідно до чинних умов". Варто зазначити, що з моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році до Болгарії в’їхало загалом 2 454 748 українців. Загалом країна зареєструвала 181 868 за схемою тимчасового захисту ЄС. На сьогодні у Болгарії залишаються 55 302 особи. За державною схемою влаштовано понад шість тисяч українців. Нагадаємо, українці біженці, які тимчасово проживають у Чехії, з 1 серпня отримуватимуть більші виплати. Розмір допомоги змінили у зв’язку зі скасуванням безплатного житла.

Політичні сили Болгарії повинні утриматися від використання теми війни в Україні в корисливих цілях. Раніше таку ініціативу проштовхував виконувач обов'язків прем'єр-міністра країни Дімітар Главчев. Відповідну заяву оприлюднило українське дипломатичне представництво в Болгарії, пише "Європейська правда". У такий спосіб посольство України відповіло на заяву тимчасового прем’єра Болгарії Дімітара Главчева про те, що на саміті НАТО у Вашингтоні офіційна Софія запропонує розпочати мирні переговори між Україною та Російською Федерацією. "Посольство України в Республіці Болгарія закликає усіх офіційних осіб та усі політичні сили Болгарії утриматися від використання теми війни в політичних цілях", — виступила із заявою українська сторона. Дипломати також підкреслили, що українці щодня платять страшну ціну за те, щоб зупинити агресора, а тому заклики до обмеження чи припинення допомоги Києву фактично означають підбурювання до підтримки РФ. Висловлюючи вдячність за участь Главчева у Саміті миру, а також за надану політичну, фінансову, енергетичну, гуманітарну та практичну оборонну підтримку, посольство закликає політичні сили та громадянське суспільство до консолідації з метою посилення допомоги Україні. Ініціатива Болгарії щодо переговорів України з РФ: що відомо Виконувач обов'язків прем'єр-міністра Болгарії Дімітар Главчев заявив, що на липневому саміті НАТО у Вашингтоні Болгарія виступить із пропозицією розпочати мирні переговори між Російською Федерацією та Україною. Вони повинні відповідати Статуту ООН. "Я щиро вірю, що ми повинні виступати за мирні переговори, за посередництва Болгарії. Що може бути краще за це? І це те, що я запропоную, у цьому немає жодних проблем", — сказав він. Водночас Головчев висловив скептицизм щодо шансів Болгарії бути прийнятою у ролі посередника. "Нічого не може бути краще. Я представлю хорошу пропозицію, але для того, щоб нас визнали посередниками, потрібна згода. Важливо наголосити, що ці мирні переговори мають відповідати Статуту ООН та міжнародному праву. Це умови, які, на мою думку, не підлягають обговоренню", — додав він. За даними аналітиків американського Інституту вивчення війни, російський диктатор Володимир Путін відмовився від участі у будь-яких мирних переговорах з Україною. Це свідчить про те, що голові Кремля необхідна лише капітуляція України. Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні не можна говорити про припинення вогню на полі бою, адже країна-агресорка Росія не дотримується домовленостей.

На липневому саміті НАТО у Вашингтоні Болгарія виступить із пропозицією розпочати мирні переговори між Російською Федерацією та Україною. Вони повинні відповідати Статуту ООН. Таку заяву зробив виконувач обов'язків прем'єр-міністра Болгарії Дімітар Главчев, пише агентство Novinite. "Я щиро вірю, що ми повинні виступати за мирні переговори, за посередництва Болгарії. Що може бути краще за це? І це те, що я запропоную, у цьому немає жодних проблем", — сказав він. Водночас Головчев висловив скептицизм щодо шансів Болгарії бути прийнятою у ролі посередника. "Нічого не може бути краще. Я представлю хорошу пропозицію, але для того, щоб нас визнали посередниками, потрібна згода. Важливо наголосити, що ці мирні переговори мають відповідати Статуту ООН та міжнародному праву. Це умови, які, на мою думку, не підлягають обговоренню", — додав він. За даними аналітиків американського Інституту вивчення війни, російський диктатор Володимир Путін відмовився від участі у будь-яких мирних переговорах з Україною. Це свідчить про те, що голові Кремля необхідна лише капітуляція України. Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні не можна говорити про припинення вогню на полі бою, адже країна-агресорка Росія не дотримується домовленостей.

Болгарія, Румунія та Туреччина під час розмінування акваторії Чорного моря знищили шість мін. Також виявлено багато уламків ракетного озброєння. Про це повідомило болгарське видання Maritime. Командир Військово-морських сил Болгарії, контрадмірал Кирило Михайлов розповів журналістам, що така операція, яка зараз проводиться у Чорному морі, не відбувалася з моменту завершення Другої світової війни. "Це історична місія та винятково важливе завдання, яке ми продовжуємо виконувати щодня, щогодини від початку війни. До цього кожна держава докладала зусиль самостійно, а тепер ми об'єднуємо наші зусилля і діятимемо разом задля усунення цієї загрози", — сказав він. Водночас капітан I рангу Тодор Богданов зауважив, що війна між Україною та Росією призвела до наслідків, які безпосередньо стосуються не тільки дій ВМС держав, які мають вихід до Чорного моря. Постраждали торгівля та економіка, збільшилися ризики й загрози судноплавству в західній частині Чорного моря. За його інформацією, за останні 2,5 року ВМС Болгарії отримали понад 60 сигналів від громадських, національних і партнерських організацій про побачені об'єкти, схожі на міни, в акваторіях і біля берегової лінії країни. "На теперішній момент у нашій акваторії виявлено та знищено шість мін, які дрейфували, у значній частині виявлено уламки ракетної зброї, в іншій частині не виявлено небезпечних предметів", — сказав Богданов. Видання уточнило, що у спільній операції від Болгарії бере участь корабель-уловлювач мін "Струма", від ВМС Румунії — протимінний корабель "Аксьонте", від ВМС Туреччини — протимінний корабель "Акай" і корабель командування та управління "Капітан Гюнгюр Дормуш". Як відомо, Болгарія, Румунія та Туреччина об'єднали зусилля для створення спільної групи з розмінування в Чорному морі. Ця ініціатива, розпочата в січні 2024 року, спрямована на забезпечення безпеки судноплавства, особливо для експорту зерна з України. Нагадаємо, в червні стало відомо, що країни-учасниці Ukraine Recovery Conference збільшили свої зобовʼязання в частині підтримки гуманітарного розмінування в Україні на понад 35 мільйонів доларів США. Це гроші, виділені на проекти у сфері гуманітарного розмінування на 2022-2027 роки.

У понеділок, 1 липня, Туреччина, Румунія та Болгарія створили спільні сили з пошуку мін у Чорному морі. Це підвищить безпеку судноплавства, особливо під час експорту українського зерна. Про це повідомляє Bloomberg. Як зазначає джерело, ініціатива, очолювана Стамбулом, є першою великою спільною акцією країн Чорного моря з моменту вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року і спрямована на знешкодження мін, що дрейфують у певних районах Чорного моря внаслідок війни. Росія та Україна є ключовими виробниками зерна, і війна поставила під загрозу безпеку постачання. Київ запустив власний експортний маршрут через Чорне море минулого року після провалу угоди про безпечний коридор, підтриманий Росією, Туреччиною та Організацією Об'єднаних Націй. Це успішно збільшило експорт і допомогло економіці зростати швидше, ніж прогнозувалося, але цей шлях залишається ризикованим. Минулого року російський ракетний удар поблизу ключового українського порту Одеса вразив торгове судно, внаслідок чого загинув пілот і поранено інших. Судно, найняте сільськогосподарським гігантом Cargill Inc., також було пошкоджене вибухом під час виходу з українського порту на Чорному морі у листопаді. Україна заявила в березні, що експорт із її чорноморських портів майже повернувся до довоєнних обсягів після повторних атак і збоїв з моменту повномасштабного вторгнення Росії. Проте порти навколо Одеси стикаються з частими ударами з боку Росії, які продовжують переривати діяльність. Нагадаємо, ще у січні повідомлялось, що три країни-члени Північноатлантичного альянсу — Туреччина, Румунія та Болгарія об'єднали зусилля для пошуку мін у Чорному морі та підписали меморандум. Дані зусилля спрямовані на підвищення безпеки судноплавства та на підтримку експорту українського зерна. Меморандум про взаєморозуміння було підписано у Стамбулі, що стало першою великою спільною акцією чорноморських країн з того часу, як президент Володимир Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну у лютому 2022 року.