# експорт зерна

Молдовська фермерська асоціація планує заблокувати всі пункти пропуску на кордоні з Україною. Вона вимагає від уряду продовжити обмеження на імпорт зернових.Про це повідомило видання Newsmaker із посиланням на заяву асоціації "Сила фермерів". Там зазначили, що стурбовані зволіканнями з продовженням обмежень на імпорт зернових і олійних культур, тому планують через це влаштувати блокаду всіх пунктів пропуску на кордоні з Україною.Аграрії невдоволені тим, що чинні обмеження діють до кінця року, проект закону про продовження опублікували лише цього тижня, а до його реального ухвалення може дійти лише у січні-лютому 2025 року. Вони вбачають у цьому ризик зниження цін на свою продукцію. При цьому у випадку вчасного продовження обмежень молдовські фермери обіцяють не протестувати. Речниця Міністерства сільського господарства Молдови Даніела Туркулец запевнила, що до кінця грудня проект точно ухвалять.З 4 жовтня 2023 року Молдова запровадила ліцензування імпорту пшениці, кукурудзи та соняха на період дії надзвичайної ситуації, щоби захистити місцевих виробників. Як відомо, польські фермери з настанням зими теж активізували протести, цього разу головною причиною невдоволення є торгівельна угода між Європейським Союзом та країнами Південної Америки (Меркосур).Нагадаємо, що блокування кордону з Україною польські фермери обіцяли відновити в грудні. За словами одного з протестувальників Романа Кондрова, акції мали бути набагато масштабнішими. В цьому він запевняв міністра сільського господарства Польщі Чеслава Секерського.

Після інавгурації новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа відбудеться його зустріч з українським колегою Володимиром Зеленським. Тоді й пройдуть важливі міждержавні переговори. Про це президент Володимир Зеленський сказав під час спілкування з журналістами на Третій міжнародні й конференції з продовольчої безпеки Grain from Ukraine ("Зерно з України"). "Я не знаю, коли відбудуться зустрічі, у мене немає дати. Це залежить від багатьох речей — не тільки від графіків, а й від легітимності проведення відповідних зустрічей. Якщо ми хочемо зустрічі, на яких розв’язуються якісь питання, то для цього мають бути відповідні законодавчі можливості, пройдена інавгурація. Якщо матимемо якісь підготовчі зустрічі, то вони можуть бути ще до інавгурації", — зазначив Зеленський. Він додав, що переговорний процес на рівні команд триває. Президент акцентував, що нині багато сил намагаються не допустити міцного союзу між Києвом і Вашингтоном. "Нам дуже важливо до всіх цих зустрічей, які дуже важливі для України, не дати можливість тим чи іншим хвилям, оточенням посварити Президента України та обраного президента США. Це дуже важливо, тому що охочих дуже багато. Росія не зацікавлена, щоби цей союз був міцним і взагалі був", — наголосив Зеленський. Він також розповів, що за час роботи нашої програми «Зерно з України» вже 20 мільйонів людей вдалося врятувати від голоду. І це тільки завдяки одній нашій гуманітарній програмі. В цілому український експорт продовольства забезпечує 400 мільйонів людей у 100 країнах. "Україна є одним із найбільших світових донорів продовольчої безпеки. І ми зберігаємо це наше значення попри повномасштабну війну. Тому так важливо, щоби ми й надалі були разом у захисті продовольчої безпеки, безпеки маршрутів постачання продовольства та інших критичних експортних товарів", — зауважив український президент. Він підсумував, що цією війною проти України Росія показала, що у світі немає країн, які були би насправді далекими одна від одної. Все у світі зараз повʼязане. "Ми всі однаково зацікавлені, щоб ніхто у світі не воював проти продовольства", — зазначив Володимир Зеленський. Нагадаємо, що сьогодні в Україні вшановують пам'ять жертв Голодоморів. Це щорічне відзначення в четверту суботу листопада. На всій території Україні о 16:00 запалюють символічні "Свічки пам’яті". Про цю дату також згадав у своїх соціальних мережах президент України Володимир Зеленський, який долучився до згадки про неї разом із дружиною Оленою Зеленською.

Одеська влада сприяє експорту аграрної продукції сумнівного походження. При цьому відбувається ухилення від сплати податків і неповернення валюти в країну. До такого висновку дійшов журналіст Євген Плінський, який описав, як "працює" ця схема. "Не занурюючись глибоко поясню, що ця тема існує в умовному трикутнику. Одеський БЕБ — Одеська митниця — Одеська податкова. В центрі цього трикутника Одеська військова адміністрація з її майже безмежною владою, яка і перетворює цей трикутник на колесо, яке крутиться. А, як відомо, коли щось в країні крутиться, то десь від цього щось мутиться", — зазначив він. За його підрахунками, зараз обсяг неповернення валюти в країну складає 3,5 мільярда доларів, а обсяги несплати податків вимірюються мільярдами гривень. Це при тому, що всі органи рапортують про нещадну боротьбу з такими явищами. "Пояснювати, звідки в контролі експорту зерна взялася Одеська ОВА не буду, адже про сумнозвісний наказ №19 Кіпера-Москальова від серпня 2023 "Про деякі питання фінансової дисципліни" вже розписано багато статей та аналітики. Проти наказу виступили майже всі аграрні асоціації, адже, вийшовши за рамки повноважень, Одеська ОВА взяла під ручний контроль зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів господарювання та координацію роботи митниці-податкової та БЕБ", — зазначив Плінський. Він додав, що в теорії це мало призвести до детінізації експорту зерна, але на практиці призвело до керованості питання, хто їде, а хто ні. "Очевидно, що митниці, податковій і БЕБ для ефективної протидії схемам не потрібна додаткова координація роботи з боку обласної військової адміністрації. Всі необхідні інструменти у цих органів є і без зовнішнього втручання, тому питання боротьби з нелегальним експортом точно лежить не в площині додаткової "координації" й "узгоджень" з Одеською ОВА. Питання лише в бажанні", — зауважив журналіст. Він вважає, що на прикладі Одеського управління БЕБ, в якому нещодавно пройшли "аграрні" обшуки ДБР, можна чітко показати, як під прикриттям боротьби з нелегальним експортом, йде справжня "робота". "Коли в податкової та митниці виникають запитання до походження товару аграрного експортера, підключається Одеський БЕБ, який має низку проваджень щодо ухилення від оподаткування агротрейдерами. Саме ці провадження і використовуються як квиток для вивезення сумнівного збіжжя. Детективи БЕБ у відповідь на звернення податкової та митниці повідомляють що зазначений експортер таки фігурує в кримінальних справах, але на підставі добровільного "відшкодування збитків" його товар можна випускати. Після цього компанія продовжує експортувати схемне зерно без подальшої сплати податків", — пояснив схему Плінський. Він показав це на прикладі діяльності ТОВ "ГРІН ЛАІТ" з Одеси. За даними митниці, за 2024 рік ця компанія експортувала зерна на 10,3 мільярда гривень. Упродовж 2024 року трьома листами податкова Одеській області, на виконання наказу Кіпера-Москальова № 19, інформувала Одеський БЕБ і митницю про відсутність підтвердження походження продукції, яка експортується ТОВ "ГРІН ЛАІТ". Однак листом від 17.06.2024 детективи БЕБ повідомили Одеську митницю про відшкодування до державного бюджету директором ТОВ "ГРІН ЛАІТ" податку на прибуток за перший квартал 2024 року в розмірі 4 546 тисяч гривень. "На підставі вказаного листа питання до компанії в митниці знімалися, і вона здійснювала безперешкодне митне оформлення й експорт аграрної продукції без сплати податків. За попередніми розрахунками, зараз ТОВ "ГРІН ЛАІТ" занизило податок на прибуток на суму близько 600 мільйонів гривень. Така боротьба", — підсумував Євген Плінський. Нагадаємо, що у квітні працівники Державного бюро розслідувань викрили посадовців Держпродспоживслужби двох областей, які організували багатомільйонну схему поборів з експортерів "зернового коридору".

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) завершили досудове розслідування щодо посадовців Держпродспоживслужби, які організували схему поборів з експортерів "зернового коридору". Обвинувальний акт скеровано до суду. Про це повідомила прес-служба ДБР. Там зазначили, що на початку квітня викрили та затримали п’ятьох працівників Держпродспоживслужби в Одеській та Запорізькій областях. "Вони організували корупційну схему вимагання грошей за видачу фітосанітарних сертифікатів. Документи необхідні для експорту сільськогосподарської продукції, а також оформлення актів про результати обстеження, що необхідні для експорту ячменю та кукурудзи", — пояснили в ДБР. За попередніми оцінками, "ділки" отримували щомісячно понад 160 тисяч доларів. Двоє головних інспекторів Держпродспоживслужби в Одеській області обвинувачуються в отриманні неправомірної вимоги в особливо великому розмірі за відповідною статтею Кримінального кодексу України. "Санкція статті передбачає покарання до 10 років позбавлення волі. Справу ще щодо трьох членів групи, які підозрюються в причетності до оборудки, слідство виділило в окреме кримінальне провадження. Розслідування триває", — підсумували в Державному бюро розслідувань. Нагадаємо, на початку серпня стало відомо, що завдяки розслідуванням Державного бюро розслідувань (ДБР) протягом січня-липня 2024 року в управління до Національного агентства з виявлення активів (АРМА) передано активи на понад 7 мільярдів 772 мільйонів гривень.

В Україні протягом липня 2024 року експортували товарів на суму майже три мільярди доларів. Ця сума на 9% більша ніж у червні. Про це повідомив заступник міністра економіки, торговий представник Тарас Качка. "9% зростання експорту у липні у порівнянні до червня. Абсолютні цифри, утім, майже по олімпійські буквально трохи не дотягнули до трьох мільярдів: два мільярди 969 мільйонів доларів", — написав він у Facebook. При цьому, за його словами, таке зростання сталося попри те, що фізичний обсяг експорту в липні на 0,6% менший, ніж в червні. Головна причина — сезонна перезмінка в аграрних культурах, які експортуються. Обсяги експортованої кукурудзи й надалі зменшуються — 1,56 мільйона тон, на 44,4% менше, ніж в червні і у 2,5 раза менше ніж в квітні, коли Україна експортувала 4,1 мільйона тон кукурудзи. Натомість спостерігалося збільшення експорту пшениці і ріпаку. Пшениці експортували 1,58 мільйона тон, на 44% більше, ніж в червні. І майже у два рази більше, ніж в липні минулого року (823 тисячі тонн). Українські виробники також експортували 277 тисяч тонн ріпаку, що на 13,5 % більше, ніж в липні минулого року. Також відроджується експорт ячменю, експорт якого склав у липня 580 тисяч тонн. Це майже у два рази більше, ніж в липні минулого року. Географічний розподіл експорту зберігається: 1,67 мільярда доларів (56%) припадає на ЄС, серед держав якого лідерами по купівлі українського є Польща, Іспанія, Німеччина, Нідерланди і Італія. Експорт до Китаю поменшав на 3,1%, але і далі найбільший з поміж інших (не ЄС) країн світу — 175 мільйона доларів. Експорт до Єгипту зріс у липні на 17,5% (до 143 мільйони доларів). Ще більше зростання експорту до Туреччини — на 32,7% (134 мільйони доларів).  Своєю чергою імпорт у липні склав 5,3 мільярда доларів.  Нагадаємо, за даними Державної митної служби, в Україні протягом шести місяців 2024 року імпортували товарів на суму 33,2 мільярда доларів, а експортували — на 19,5 мільярда доларів.   .

Молдовський уряд прийняв рішення звільнити українське зерно від перевірки Національного агентства безпеки харчових продуктів. Йдеться про продукцію, яка йде транзитом через Молдову. Як повідомляє видання Newsmaker, молдовський парламент запровадив тимчасове призупинення дії закону "Про захист рослин і фітосанітарний карантин" щодо українського зерна, яке перевозять через територію країни до румунських портів Рені та Галац, а також залізницею. Зазначається, що ця пільга для українського зерна діятиме до 14 вересня цього року. В уряді сусідньої країни наголосили, що цей вид товарів перетинає територію Молдови в спеціалізованих транспортних засобах, тому ризик ввезення карантинних організмів невеликий. "У випадку виникнення пригод із транспортом або вантажем під час його транзиту через Молдову перевізники мають повідомити ANSA протягом двох годин", -- йдеться у повідомленні. Зокрема, очільник парламентської комісії з питань сільського господарства та харчової промисловості Молдови Олександр Трубка, який є автором пропозиції, заявив, що ухвалення цього законопроекту дозволить розв'язати проблему транзиту товарів нетваринного походження з України. Йдеться про затори, які утворюються на молдовському кордоні через збільшення потоку українських товарів.  Нагадаємо, у травні заступник генерального прокурора Дмитро Вербицький повідомляв, що під час повномасштабного вторгнення окупанти вкрали та знищили українського зерна та іншої агропродукції на мільярди доларів. За його словами, Росія викрала з окупованих територій України понад 1 700 тонн української агропродукції та продовжує знищувати сільськогосподарську інфраструктуру.

Україна демонструє здатність здійснювати експорт в односторонньому порядку через свій морський коридор у Чорному морі. Зокрема у квітні 2024 року вдалося експортувати найбільший обсяг зерна й олійних культур від початку великої війни — 6,6 мільйона тонн. Про це повідомило Міністерство оборони Великої Британії, посилаючись на дані розвідки. Експерти зазначили, що пропускна спроможність чорноморських портів сягнула щомісячного обсягу експорту, що перевищує будь-який інший місяць конфлікту, зокрема, досягнутий у рамках Чорноморської зернової ініціативи. Приблизно 5,2 мільйона тонн із загального експорту зерна й олійних культур у квітні 2024 року відправлено з чорноморських портів України порівняно з піком у 4,2 мільйона тонн у жовтні 2022 року. За інформацією британських розвідників, морський коридор України з моменту його запуску в серпні 2023 року дозволив здійснити близько 1 600 транзитних перевезень суден і експортувати загалом 45 мільйонів тонн вантажів. Більшу частину цього обсягу складав експорт сільськогосподарської продукції, обсяг якого — понад 30 мільйонів тонн за дев’ять місяців. Решта — це переважно залізняк і залізна продукція, яку раніше не можна було експортувати морем. Британські розвідники зробили висновок, що загалом це сприятиме відновленню економіки України 2024 року. "Судноплавство з України життєво важливе для глобальної продовольчої безпеки: експорт зерна з України складе близько 9,7% світового експорту зерна в період з липня 2023 року до червня 2024 року", — йдеться у зведенні. У той час, як експорт сільськогосподарської продукції залежить від портів Чорного моря, що є близько 78% за обсягом, інші маршрути продовжують використовуватися. Україна продовжує експортувати зернові й олійні культури через річку Дунай (близько 15% за обсягом), залізничним транспортом — близько 6% за обсягом та автомобільним транспортом — менш як 1% за обсягом. Інфографіка: Міністерство оборони Великої Британії Нагадаємо, минулого тижня в Міністерстві оборони Туреччини поінформували про те, що міністр оборони України Рустем Умєров перебував з візитом в Анкарі 14 травня. Під час переговорів ішлося, зокрема, про безпеку судноплавства в Чорному морі.

У Міністерстві оборони Туреччини поінформували про те, що міністр оборони України Рустем Умєров перебував з візитом в Анкарі 14 травня. Під час переговорів ішлося, зокрема, про безпеку судноплавства в Чорному морі. Про це повідомило видання Cumhuriyet. Радник із питань преси та зв'язків із громадськістю міноборони Туреччини Зекі Актюрк відповів на запитання журналістів про те, що обговорювалося під час візиту міністра оборони України до Анкари. "Ми висловили нашу підтримку незалежності та територіальній цілісності України, ми переконані в необхідності запобігання напруги в Чорному морі, висловлюємо прихильність безкомпромісному виконанню Конвенції Монтре та готові докласти зусиль із відновлення Чорноморської зернової ініціативи", — зазначив він. За його словами, зустріч пройшла "в дуже теплій і конструктивній атмосфері та сприяла подальшому зміцненню наших відносин". У квітні ЗМІ повідомляли, що Україна та Росія спільно з Туреччиною два місяці вели переговори про угоду щодо безпеки судноплавства в Чорному морі, яку мали оголосити наприкінці березня. Як відомо, після повномасштабного вторгнення на тлі морської блокади українських чорноморських портів з боку Росії в липні 2022 року Туреччина й ООН допомогли укласти Чорноморську зернову ініціативу. У її межах Україна змогла безпечно експортувати Чорним морем майже 33 мільйони метричних тонн українського зерна так званим "зерновим коридором". Але в липні 2023 року Росія вийшла з угоди, заявивши, що її вимоги так і не виконали. Турецька сторона після цього неодноразово виступала за відновлення "зернового коридору" за участі Росії. Своєю чергою, Україна змогла налагодити власний маршрут. Нагадаємо, в березні постпред України при ООН Сергій Кислиця заявив на засіданні Ради Безпеки, що окупанти намагаються зірвати функціонування морського коридору, який створили Військово-морські сили України після виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи. Для цього вони обрали Одесу однією з головних цілей для авіаударів.

Угорщина планує запровадити нові обмеження на імпорт продукції з України. Будапешт звинуватив ЄС у неспроможності захистити європейських фермерів, які не змогли конкурувати з дешевшим імпортом. Про це повідомила агенція АР із посиланням на заяву міністра сільського господарства Угорщини Іштвана Надя. За його словами, такий крок має захистити угорських фермерів від коливань ринку, спричинених дешевшим українським імпортом. Надь заявив, що рішення Європейського союзу дозволити безмитний імпорт з України призвело до "серйозного надлишку пропозиції та значного зниження цін" на європейському сільськогосподарському ринку. У зв'язку з цим він звинуватив ЄС у неспроможності захистити європейських фермерів, які не змогли конкурувати з дешевшим імпортом, і заявив, що Угорщина вживатиме додаткових захисних заходів "у межах своєї національної компетенції". "Брюссель та Європейська комісія зрадили угорських фермерів і натомість підтримують українських олігархів", — заявив угорський міністр. За його словами, уряд ухвалив план з п'яти пунктів для допомоги фермерам, включаючи вимогу до продавців і логістичних компаній звітувати уряду про заборонені продукти, ввезені через Україну, незалежно від країни походження. Надь додав, що під обмеження також підпадатимуть продукти перероблення, виготовлені з українського зерна. Як відомо, 20 березня Європарламент попередньо продовжив продовження лібералізації торгівлі з Україною до червня 2025 року. Це означає, що для нашої країни не діятимуть квоти та мита. При цьому ініціатива передбачала захисний механізм, який включає екстрене гальмування для особливо чутливої сільськогосподарської продукції, а саме м'яса птахів, яєць, цукру, вівса, кукурудзи, круп та меду. Нагадаємо, 4 квітня керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що українська й угорська делегації високого рівня провели онлайн-зустріч, на якій обговорили шляхи розв’язання основних питань двостороннього порядку денного.

На засіданні у вівторок, 9 квітня, Комітет із питань міжнародної торгівлі Європейського парламенту схвалив продовження на один рік дії угоди про безмитну торгівлю продуктами харчування з Україною з додатковими обмеженнями. Про це повідомила "Європейська правда". "За" продовження пільгового режиму торгівлі України з ЄС з урахуванням запобіжників для сільськогосподарських товарів проголосували 26 членів профільного комітету Європарламенту, "проти" висловилися вісім. Погоджена напередодні домовленість передбачає, що призупинення дії ввізних мит та квот на український експорт до ЄС продовжать до 5 червня 2025 року. Водночас вона містить два захисні механізми для захисту ринку Євросоюзу. Перший механізм — це посилена версія вже наявних обмежень, яка застосовуватиметься на основі регулярного моніторингу Європейської комісії. Другий новий механізм зобов'яже Єврокомісію знову запровадити тарифні квоти на імпорт з України м'яса птиці, яєць, цукру, а також вівса, кукурудзи, круп та меду, якщо він перевищить середньоарифметичне значення обсягів, імпортованих у другому півріччі 2021, 2022 та 2023 років. Дія цього механізму запускається автоматично через 14 днів після виявленого перевищення обсягу експорту, а не 21, як передбачалося раніше. Крім того, він тепер враховує дані про імпорт за довоєнний 2021 рік, а не лише 2022 і 2023 роки. Європейський парламент має остаточно затвердити угоду на пленарному засіданні 24 квітня — останньому для цієї каденції. Потім формальну згоду має надати Рада ЄС. Угода набуде чинності 6 червня 2024 року терміном на один рік. Нагадаємо, що 29 лютого Європарламент ухвалив резолюцію на підтримку України. Депутати закликають країни ЄС збільшити постачання військової допомоги Києву та посилити санкції проти Росії.

Польські фермери, яким не сподобалися результати розмови з керівництвом Міністерства сільського господарства країни, залишилися ночувати в його приміщенні. Тепер вони вимагають зустрічі з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Про це повідомив RMF24. Ніч у будівлі Міністерства сільського господарства провели 12 осіб. Переговори протестувальників, які серед іншого продовжують вимагати заборони транзиту агропродукції з України, з міністром Чеславом Секерським і заступником міністра Міхалом Колодзейчаком тривали до пізньої ночі. "Вони не принесли очікуваних результатів. Міністра Секерського приперли до стіни, бо все залежить від прем'єр-міністра Дональда Туска, якому байдуже до голосу фермерів, а ми чекаємо конкретики. Після ночі є висновки, як і після дня. Ми чекаємо на прем'єр-міністра. Нічого не вирішено, нічого не узгоджено", — сказав голова Незалежної самоврядної профспілки індивідуальних фермерів "Солідарність" Томаш Обшанський. За його словами, очільник уряду недоброзичливо ставиться до людей, які заробляють на життя сільським господарством. "Ми сприймаємо це як удар по фермерах, удар по всьому аграрному сектору, який має величезні проблеми, а уряд абсолютно нічого не робить для цього", — наголосив протестувальник. Обшанський продовжує вимагати, щоби прем'єр-міністр прибув до міністерства. Однак поки що жодних заяв від Туска не надходило. Страйкарі є представниками профспілки індивідуальних фермерів, організації, яка в березні підписала угоду з міністром сільського господарства в Ясьонці, що стосується, серед іншого, подальших дій урядової сторони щодо економічних відносин з Україною. Перед північчю міністерство оприлюднило комюніке з приводу переговорів з фермерами. Відомство повідомило, що "домовленості, ухвалені в Ясьонці, значною мірою виконані". Міністерство перераховує п'ять пунктів, які стосуються, серед іншого, "питань, пов'язаних із Зеленою угодою" та "принципів активізації допомоги виробникам зернових", і запевняє, що "ембарго на імпорт до Польщі зернових, кукурудзи, ріпаку, соняшнику, борошна, висівок, шроту, макухи з України й надалі зберігається", а також "ведеться робота над збереженням розміру сільськогосподарського податку на рівні 2023 року". "З огляду на те, що українська сторона оголосила про мінімізацію транзиту своєї сільськогосподарської продукції через територію Польщі з квітня по червень цього року, Мінагрополітики не зверталося з проханням про припинення транзиту української сільськогосподарської продукції через територію Польщі", — заявило відомство. У Ясьонці біля Жешува 20 березня підписали угоду між представниками фермерських організацій та міністром сільського господарства. Один із пунктів угоди передбачає, що міністр сільського господарства звернеться до прем'єр-міністра Дональда Туска з проханням припинити транзит сільськогосподарської продукції з України, що потрапила під дію ембарго, через польську територію. Нагадаємо, в останній день березня перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив, що невдовзі продовжать перемовини українські та польські аграрні асоціації. На переговорах ітиметься про транзит збіжжя й інших продуктів, а також розблокування кордону.

Працівники Державного бюро розслідувань викрили посадовців Держпродспоживслужби двох областей, які організували багатомільйонну схему поборів з експортерів "зернового коридору".  Про це повідомила прес-служба ДБР. Слідство встановило, що корупційну схему організували співробітники Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській та Запорізькій областях. Фігуранти вимагали гроші за видачу фітосанітарних сертифікатів, необхідних для експорту та імпорту сільськогосподарської продукції, а також за виготовлення актів про результати обстеження, які необхідні для здійснення експорту ячменю та кукурудзи. "Фактично посадовці Держпродспоживслужби створили організовану злочинну групу зі чітким розподілом ролей та обов’язків. До її складу входило понад 11 людей, серед них керівник ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області та начальник Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області", -- наголосили у ДБР. Крім того, до злочинного угрупування входили двоє головних інспекторів ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області та двоє із Запорізької області, а також цивільні особи, в тому числі керівники брокерських компаній, що виконували ролі посередників. Попередньо, "ділки" отримували від своєї незаконної діяльності щомісячно понад 160 тисяч доларів США.  В ході розслідування у різних регіонах України було проведено 60 обшуків під час яких вже знайдено та вилучено: понад 100 тисяч доларів США та 500 тисяч гривень виручені від незаконної діяльності;  8 автомобілів еліт-класу; записники з переліком розподілу сум між учасниками схеми, а також чорнові записи та комп’ютерну техніку на якій виготовлялись вилучені документи;  інші предмети та речі, які будуть слугувати доказом під час досудового розслідування. "Затримано п’ятьох учасників злочинної групи та повідомлено їм про підозри в одержанні неправомірної вимоги в особливо великому розмірі (ч. 3 ст. 368 КК України). Також планується прийняття рішення щодо оголошення підозр посадовцям причетним до оборудки", -- додали у ДБР. Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро та Спеціальна антикорупційна прокуратура викрили організовану групу на акціонерному товаристві "Укрзалізниця", яка заволоділа 94,7 мільйона гривень на закупівлях трансформаторів за завищеними цінами. Організатором схеми є колишній радник Офісу президента України.

Наступного тижня продовжать перемовини українські та польські аграрні асоціації. На переговорах ітиметься про транзит збіжжя й інших продуктів, а також розблокування кордону. Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький в ефірі національного телемарафону "Єдині новини". За його словами, у перші два тижні квітня запланована широка зустріч польської й української делегацій, на якій аграрії двох країн можуть знайти спільну мову. Очікується, що це також може стати основною для домовленостей на міждержавному рівні. Висоцький наголосив, що на зустрічах між Україною та Польщею вперше відбулася "настільки профільна та фахова дискусія". Заступник міністра зауважив, що тепер повинні за напрямками асоціації відпрацювати кожну галузь, чиї представники брали участь у перемовинах. Йдеться про таку продукцію, як малина, сік, мед, яйця, зернові, м'ясо птиці. Висоцький розповів, що в результаті вони мають фіналізувати домовленості вже у готовому вигляді. Конкретний результат, як сподівається Київ, можна очікувати навіть уже перші тижні квітня. Як відомо, 28 березня Україна разом із Польщею та Європейським союзом провела переговори щодо розблокування кордону та пошуку спільних позицій, зокрема, щодо зернового питання. Зустріч урядових делегацій відбулася у Варшаві. Від України був присутній прем'єр-міністр Денис Шмигаль, з польського боку – його колега Дональд Туск. За її результатами підписано спільну заяву. Наступні такі консультації мають відбутися наступного року в Києві. За словами Шмигаля, український уряд розробив п'ять кроків, спрямованих на розв'язання цієї проблеми. Нагадаємо, що 29 березня представники України розкритикували заступника аграрного міністра Польщі Міхала Колодзейчака через його "дивну" поведінку під час переговорів. Водночас польський посадовець відкидає усі звинувачення, хоча асоціації сусідньої країни підтвердили слова українських представників.

Європейський парламент та Єврорада досягли попередньої домовленості про продовження заходів лібералізації торгівлі для України. Відповідні заходи передбачають безмитний експорт української сільгосппродукції. Про це повідомила прес-служба Європарламенту. Так, згідно з рішенням європейських посадовців, тимчасове призупинення імпортних мит і квот на експорт української сільськогосподарської продукції до ЄС буде продовжено ще на один рік, до 5 червня 2025 року. На думку ЄС, це допоможе підтримати Україну в умовах агресивної війни Росії. "Комісія може вжити швидких заходів і застосувати будь-які заходи, які вважатиме за потрібне, якщо виникнуть значні порушення на ринку ЄС або ринках однієї чи кількох країн ЄС через український імпорт", -- уточнили у Європарламенті. До того ж постанова Європарламенту та Євроради передбачає екстрене гальмування особливо чутливої ​​сільськогосподарської продукції, а саме птиці, яєць і цукру. Також цього списку ще додали овес, кукурудзу, крупу та мед. "Базовим періодом для запуску екстреного гальма будуть 2022 і 2023 роки, тобто якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги цих двох років, тарифи будуть знову введені. Учасники переговорів від ЄП також запевнили, що Комісія діятиме швидше -- протягом 14 днів замість 21 дня -- якщо буде досягнуто пускових рівнів для автоматичних гарантій", -- наголосили у ЄС. Наголошується, що Європарламент та Єврорада тепер повинні дати остаточне зелене світло тимчасовій угоді. Термін чинності призупинення закінчується 5 червня 2024 року. Нові правила мають набути чинності одразу після закінчення цієї дати. Нагадаємо, раніше Financial Times із посиланням на заяву заступника міністра економіки України Тараса Качки повідомляв, що наша держава готова прийняти обмеження на торгівлю з Європейським Союзом, щоб розрядити запеклу політичну суперечку з Польщею, але також закликає блок заборонити імпорт російського зерна.

На зустрічі з польськими фермерами глава уряду Дональд Туск заявив, що не закриватиме кордон для товарів з-за меж Європейського Союзу. Він намагатиметься переконати Єврокомісію піти на поступки щодо так званої "Зеленої угоди". Про це повідомляє польське видання PAP. За даними джерела, 9 березня відбулася зустріч уряду Польщі з лідерами фермерських протестів. Зустріч не принесла очікуваних результатів, оскільки жодної угоди не вдалося досягнути. Анджей Собоцінський, який є одним з лідерів фермерських протестів, розповів виданню, що розмова з посадовцями була про "дрібниці", а прем'єр Туск сказав фермерам, що у нього "зв'язані руки", але пообіцяв спробувати переконати Єврокомісію піти на поступки щодо так званої "Зеленої угоди". "Щодо кордону, то він сказав, що не буде закривати кордон. Він краще виведе надлишок зерна з польського ринку... Це було б певним розв'язання проблеми, бо дало б фермерам можливість спорожнити свої склади та збирати новий урожай", — додав Собоцінський. Як відомо, польські фермери продовжують блокувати рух вантажних транспортних засобів. Спостерігається значне ускладнення для перетину кордону — як в напрямку України, так і в напрямку Польщі. Блокування тривають на шести пунктах пропуску: "Ягодин", "Устилуг", "Угринів", "Рава-Руська", "Шегині", "Краківець". Нагадаємо, речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко заявляв, що станом на 7 березня на шести пунктах пропуску українсько-польського кордону стояли теж близько 2 300 вантажних транспортних засобів. Раніше повідомлялось, що польські фермери погодилися тимчасово розблокувати один із пунктів пропуску на польсько-українському кордоні. Станом на ранок 9 березня в чергах перебувало близько 2,3 тисячі вантажівок.