# Нацбанк України

Банки, які працюватимуть навіть у випадку блекауту, тепер можна буде знайти у застосунку "Дія". Йдеться про відділення мережі Power Banking.Про це повідомила прес-служба Національного банку України.Завдяки співпраці НБУ з Міністерством цифрової трансформації тепер кожен українець зможе швидко знайти інформацію про відділення банків, які працюватимуть та надаватимуть необхідні клієнтам банківські послуги в разі довготривалих відключень світла та зв’язку на мапі "Пунктів незламності" у "Дії". "Відображення мапи відділень мережі Power Banking у застосунку "Дія" —  ще один важливий крок у забезпеченні громадської безпеки та зручного доступу до банківських послуг у надзвичайних ситуаціях. Ми вдячні колегам з Міністерства цифрової трансформації за його реалізацію", — наголосив голова Національного банку Андрій Пишний.Для перегляду мапи "Пунктів незламності" в "Дії" потрібно перейти у меню до розділу "Сервіси" — "Незламність". Відділення мережі Power Banking можна легко знайти на мапі серед загального списку "Пунктів незламності", обравши зручність "Банкінг". У НБУ пояснили, що це забезпечить користувачам можливість оперативного та зручного доступу до потрібних банківських послуг в умовах непередбачуваних обставин воєнного часу. До того ж мапу можна завантажити на свій ґаджет, щоб користуватись офлайн.Power Banking — це створена за ініціативи НБУ об’єднана мережа відділень банків України, які здатні надавати банківські послуги у кризовій ситуації, зокрема під час тривалого блекауту. Цей унікальний проект об’єднав майже всі банки країни та наразі налічує близько 2 400 банківських відділень по всій Україні, що забезпечені альтернативними джерелами енергії та резервними каналами зв’язку, посиленою інкасацією готівки та додатковим персоналом. Нагадаємо, уже цього тижня українські банки можуть підписати спільний меморандум. Він передбачатиме запровадження уніфікованих ринкових практик і підходів до належної перевірки клієнтів і моніторингу фінансових операцій за рахунками клієнтів.

Уже наступного тижня українські банки можуть підписати спільний меморандум. Він передбачатиме запровадження уніфікованих ринкових практик і підходів до належної перевірки клієнтів і моніторингу фінансових операцій за рахунками клієнтів. Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на декількох учасників ринку. За їхніми словами, прогнозується, що в ньому передбачать поетапне зниження місячного ліміту операцій, після перевищення якого за відсутності підтверджених доходів буде проводитися посилений фінансовий моніторинг. Один зі співрозмовників журналістів розповів, що спочатку можуть запровадити ліміт у 150 тисяч гривень на місяць із 1 січня 2025 року, а з 1 липня його знизять до 100 тисяч гривень на місяць. Інше джерело додало, що йтиметься не лише про перекази з картки на картку — P2P-операції, які Нацбанк України вже обмежив 150 тисячами гривень на місяць в одному банку, а й про перекази IBAN. За його словами, перший місяць нацбанківських обмежень показав, що обсяг P2P-операцій знизився на 5,2 мільярда гривень, однак одночасно перекази IBAN зросли на чотири мільярди гривень. Співрозмовники медійників зазначили, що обидві банківські асоціації — НАБУ й АУБ — беруть участь у цій ініціативі, вже близько половини банків попередньо схвалили таку ініціативу. Передбачається, що до меморандуму долучиться переважна більшість банків, і він може замінити відповідну регуляцію Національного банку, дія якої наразі спливає 1 квітня наступного року. Нагадаємо, НБУ з 1 жовтня 2024 року встановив на півроку ліміт у 150 тисяч гривень на місяць для вихідних переказів фізичних осіб із картки на картку (P2P, person-to-person), хоча до цього розглядав жорсткіше обмеження — 100 тисяч гривень. "Ліміт діє тільки на вихідні перекази за всіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб. Ліміт не застосовується до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним постановою, і до осіб, щомісячні доходи яких із підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження", — йшлося в прес-релізі регулятора. У ліміт не враховуються перекази коштів клієнта між власними рахунками в одному банку, а також він не стосується переказів юридичних осіб. Операції за реквізитами IBAN не обмежуються. НБУ наголошувало, що 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують зазначеної суми. На думку центробанку, запроваджений ліміт допоможе мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, зокрема, з використанням рахунків "дропів", які є поширеним механізмом функціонування тіньової економіки.

В Україні з 1 грудня запрацювала нова версія системи електронних платежів Національного банку. Її особливістю є миттєві кредитні перекази, які вже доступні в десяти банках. Про це повідомила прес-служба регулятора. "З 1 грудня 2024 року запрацювала нова версія системи електронних платежів Національного банку України -- СЕП-4.1 з функціональністю миттєвих кредитових переказів. Така платіжна операція передбачена змінами до закону України "Про платіжні послуги", що набрали чинності 8 листопада 2024 року", -- зазначили в Нацбанку. Нова версія СЕП-4.1 має три основні переваги: інноваційність -- запровадження функціональності миттєвих переказів СЕП; прозорість -- чіткі умови та можливості для всіх учасників СЕП і їхніх клієнтів; доступність -- платежі через СЕП доступні у будь-який час. Як працюватиме оновлена система? За даними НБУ, відтепер усі учасники СЕП перейшли на нову версію системи. Вона працює без перерв і вихідних протягом 24 годин.  "Перехід на нову версію програмного забезпечення пройшов успішно і тепер функціональність миттєвих переказів СЕП доступна для всіх, хто підключений до системи: банків, небанківських надавачів платіжних послуг, Державної казначейської служби України", -- зазначили в прес-службі. Станом на сьогодні до функціональності миттєвого переказу СЕП вже під'єдналися наступні банки: Національний банк України; АТ "Ощадбанк"; АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК"; АТ "СКАЙ БАНК"; АБ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ"; АТ "УКРСИББАНК"; АТ "Укрексімбанк"; АТ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРОМИСЛОВИЙ БАНК"; АТ "СЕНС БАНК"; АТ "АЛЬТБАНК"; АТ "Ідея Банк". Поступово до неї мають приєднатися всі учасники СЕП, щоб мати змогу пропонувати своїм клієнтам якісні та швидкі платіжні послуги.  Що таке миттєвий переказ СЕП? Миттєвий переказ СЕП -- це платіжна операція, завдяки якій відбувається миттєве зарахування коштів на рахунок отримувача. Тобто надавачі платіжних послуг виконуватимуть миттєве перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача та зобов’язані одразу інформувати їх про результати проведення платіжної операції. Таку платіжну операцію може ініціювати як фізична, так і юридична особа. Виконання миттєвого переказу становить не більше 10 секунд, а максимальна сума однієї платіжної операції встановлена на рівні 100 тисяч гривень, що є оптимальним рішенням для більшості платежів для забезпечення повсякденних потреб громадян. Переваги СЕП для бізнесу, громадян і економіки Перевагами миттєвих переказів СЕП для громадян є: швидке зарахування коштів отримувачу в реальному часі, що важливо, зокрема, під час здійснення оплати за товари та послуги; зручні ініціювання платежів (через платіжні застосунки надавачів платіжних послуг)  та передача реквізитів між користувачами (за допомогою QR-кодів або Deeplink); Перевагами миттєвих переказів СЕП для бізнесу є: зменшення операційних витрат та ефективне управління ліквідністю; покращення сервісу для клієнтів завдяки цілодобовій доступності платежів через СЕП; Перевагами миттєвих переказів СЕП для економіки є: прискорення цифровізації фінансових послуг та розвитку безготівкових розрахунків; посилення конкуренції між платіжними системами та сервісами, що стимулюватиме підвищення прозорості та зменшення вартості трансакцій; можливість майбутньої інтеграції з міжнародними системами миттєвих переказів, зокрема ЄС. Нагадаємо, нещодавно Національний банк України оновив порядок відкриття та закриття рахунків користувачів надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків. Відтепер зразок підпису не є обов'язковим. .

Національний банк України надіслав лист до Ради національної безпеки й оборони з пропозицією ввести санкції проти платіжної системи Royal Pay Europe, яка була частиною гральної архітектури російського букмекера 1хBet. Однак жодним чином не звертає увагу на діяльність російського онлайн-казино Pin-UP і його кінцевого бенефіціара Дмитра Пуніна. Про це повідомив журналіст Євген Плінський. Він опублікував цей ексклюзивний документ у своїх соціальних мережах. Джерело: Telegram-канал Євгена Плінського "Цей лист датований 2023 роком та передував рішенню РНБО ввести санкції проти цієї платіжної системи. Далі був позов Мін’юсту у ВАКС стосовно націоналізації 1,8 мільярда гривень, які після судового процесу передали в бюджет", — зазначив журналіст. Публікуючи цей лист, він порадив замислилися над подвійними стандартами НБУ. "З одного боку, Нацбанк на прикладі Royal Pay Europe чудово бачить російських бенефіціарів, бачить інформацію в ЗМІ, бачить інформацію від Офісу генпрокуратури та чітко констатує наявність загрози від діяльності такої компанії в Україні, тому пропонує ввести санкції РНБО. Але з іншого боку, НБУ не бачить того самого в діяльності російського онлайн-казино Pin-UP і його кінцевого бенефіціара Дмитра Пуніна, який за виведені з України гроші вже скупив половину Кіпру", — пояснив Плінський. За його словами, щодо російського контролю цього онлайн-казино ще більше доказів і фактів. Зокрема, є прямі докази виведення майже 300 мільйонів гривень на кіпрську компанію, бенефіціаром якої є росіянин Пунін. Журналіст зауважив, що якщо в листі Андрія Пишного до РНБО замінити Royal Pay Europe та її власника Сергія Кондратенка на Pin-UP і Дмитра Пуніна, то отримаємо абсолютно правдивий документ. "Але такого документа НБУ не видає. Чому? Ніхто не розуміє. Абсурду цій ситуації додає факт, що Pin-UP офіційно визнано російським вже урядом, який за підписом прем’єра Шмигаля передав в управляння АРМА заарештовані два мільярди російських грошей на закупівлю ОВДП. Очільниця АРМА Олена Дума так і пише: "гроші російського онлайн-казино Pin-UP", — акцентував Плінський. Він констатував: все вказує на те, що якщо ми маємо факт контролю росіянами цього казино, то логічним є наступний крок — введення санкцій та націоналізація активів. Але НБУ цей крок ніяк не наважиться зробити. "Ми маємо багато кейсів введених санкцій проти українського бізнесу, проти українських компаній і власників, які не мають жодних підтверджених фактів злочинної діяльності або роботи на ворога. Але нам пояснюють що санкції — це про справедливість. При цьому паралельно ми бачимо приклади відкритого існування російського бізнесу, проти якого санкції не вводять. Яке тут нам дадуть пояснення? "Не все так однозначно?" Чудова позиція", — зіронізував Плінський. У такому ж тоні він порадив керівникам НБУ вийти та сказати українцям, що є перелік "хороших руських", проти яких вводити санкції не можна. "Що їх бізнес — це трохи й ваш бізнес. Ми ж зрозуміємо. Можливо. Але нам і цього не говорять. Просто мовчать", — підсумував журналіст. На завершення Євген Плінський навів перелік працівників НБУ, від яких залежить ухвалення рішення щодо санкційних питань, це ті, які бачать російське коріння в Royal Pay Europe та не бачать його в Pin-UP: заступник голови НБУ Дмитро Олійник, керівниця департаменту фінансового моніторингу НБУ Анна Липська, управління санкційної політики на чолі з Олександром Царевським (він голосував під час засідання уряду проти санкцій щодо Pin-UP), керівник юридичного департаменту Олександр Зима, керівник департаменту безпеки Олександр Паламарчук, очільниця офісу правління НБУ Оксана Ковальова. Нагадаємо, наприкінці жовтня суддя Печерського суду Світлана Смик ухвалила рішення, що український бюджет винен російському бізнесмену Дмитру Пуніну 2,6 мільярда гривень. Ці кошти мали негайно повернути російському олігарху. За словами Плінського, рішення стосувалося зняття арешту з 2,6 мільярда гривень онлайн-казино Pin-UP, які вже передали в АРМА як "російські гроші" та які пішли в бюджет на потреби української армії.

Реальна зарплата українців з урахування інфляції мала би зрости на 14% та перевищити довоєнний рівень. Таке прогнозують наприкінці цього року. Річ у тому, що конкуренція за працівників змушує роботодавців підвищувати зарплати. Про це свідчать дані "Інфляційного звіту" Національного банку України (жовтень 2024 року). Там зазначено, що, як і раніше, дефіцит кадрів на ринку праці підживлює зростання заробітних плат. Зокрема, у ІІ кварталі 2024 року в середньому реальні заробітні плати збільшилися на 17,6% р/р, номінальні — на 22,1% р/р. Згідно з непрямими даними, високі темпи зростання номінальних зарплат збереглися й у ІІІ кварталі. Проте при цьому в НБУ зауважили, що посилення інфляційного тиску зумовило певне сповільнення темпів зростання реальних зарплат, хоча вони все ще залишалися доволі високими та надалі підтримували приватне споживання. "Очікується, що вже наприкінці цього року реальні заробітні плати перевищать довоєнний рівень і підвищуватимуться надалі через значну конкуренцію роботодавців за наявну робочу силу", — йдеться в прогнозі. Раніше Національний банк України очікував, що реальна зарплата перевищить довоєнний рівень 2025 року. За даними НБУ, середня номінальна зарплата в Україні 2023 року зросла на 17,4%, а реальна (з урахуванням інфляції) на 3,7%. НБУ прогнозує, що 2024 року очікується зростання номінальної зарплати на 21,0% (попередній прогноз — 16,1%), реальної — на 14,0% (9,7%). 2025 року номінальна зарплата зросте на 16,0%, реальна — на 6,5 %, 2026 року номінальна зарплата зросте на 8,9%, реальна — на 2,9%. Нагадаємо, наприкінці жовтня стало відомо, що в українському уряді пропонують запровадити обов'язковий платіж до державного або недержавних пенсійних фондів. Це стосуватиметься як працівників, так і роботодавців.

Національний банк України продовжує підвищувати офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта впала у ціні. Про це свідчать дані на сайті регулятора. Станом на четвер, 7 листопада, регулятор встановив офіційний курс долара на рівні 41,45 гривні за один долар. Офіційний курс станом на середу становив 41,43 гривні за один долар. На готівковому ринку курс зріс на п'ять копійок — 41,70 гривні за долар. У четвер офіційний курс гривні до євро становить 44,33. У середу, 6 листопада, офіційний курс гривні до євро становив 45,15. Курс валют на 7 листопада Курс долара у 2024 році Відомо, що у державному бюджеті на 2024 рік прогнозований середньорічний курс долара закладено на рівні 40,7 гривні. Інфляцію закладено на рівні 9,7% проти 28% у 2023 році. Варто зазначити, що у законопроекті про держбюджет на 2025 рік курс гривні закладений на рівні 45 гривень за долар. Нагадаємо, голова НБУ під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики 31 жовтня заявив, що через повномасштабну війну зараз економіка України демонструє дещо знижені темпи відновлення. Проте у 2025-2025 роках відбуватиметься поступове зростання цієї сфери.

З 1 листопада 2024 року Національний банк України почав поступово замінювати банкноти номіналами 50 та 200 гривень зразків 2003 -- 2007 років на сучасні банкноти аналогічних номіналів. Про це повідомила прес-служба Нацбанку. Як відбувається заміна банкнотів Регулятор наголосив, що громадянам не потрібно їх спеціально обмінювати. Українці можуть без обмежень продовжувати розраховуватися банкнотами старого зразка, оскільки ті залишатимуться дійсними платіжними засобами. Проте з 1 листопада банки не видаватимуть із кас такі банкноти за всіма видами готівкових операцій, а Національний банк припинить видавати ці банкноти банкам, інкасаторським компаніям та компаніям з оброблення готівки. "Потрапляючи в банки, банкноти номіналами 50 та 200 гривень старого зразка не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до Національного банку для подальшого їх перерахування та утилізації", -- йдеться у повідомленні. Фото: НБУ Для чого замінювати банкноти попереднього покоління Головна мета заміни банкнот -- підвищення якості та посилення надійності готівкової національної валюти, що перебуває в обігу. "Заміна банкнот номіналами 50 та 200 гривень старого зразка завершить цей процес. Як наслідок, банкнотно-монетний ряд гривні міститиме лише грошові знаки сучасного покоління... Цей процес відбувається поступово та не створює незручностей для готівкових розрахунків, водночас приносить користь і державі, і банкам, і торговельним мережам, і громадянам", -- додали у Нацбанку. Регулятор додав, що наразі також триває поступове вилучення з обігу та заміна банкнот номіналами:  1 та 2 гривні зразків 2003–2007 років -- з 01 жовтня 2020 року; 5, 10, 20 та 100 гривень зразків 2003–2007 років -- з 01 січня 2023 року; 500 гривень -- з 01 серпня 2024 року. Нагадаємо, у жовтня доходи державного бюджету України після різкого падіння у вересні дещо зросли. Причина — збільшення надходжень платежів від Державної податкової служби.

У понеділок, 14 жовтня, офіційний курс долара та євро зменшиться за ці вихідні. Стало відомо, що іноземна валюта подешевшає на дві копійки. Про це свідчить офіційний курс Національного банку України на понеділок 14 жовтня. Там також поінформували, що курс євро знизиться теж на дві копійки. Офіційні курси на понеділок встановлено на такому рівні: 1 долар США — 41,18 гривні (41,20 гривні станом на 11 жовтня); 1 євро — 45,02 гривні (45,04 гривні станом на 11 жовтня). Джерело: Національний банк України Курс долара 2024 року Відомо, що у державному бюджеті на 2024 рік прогнозований середньорічний курс долара закладено на рівні 40,7 гривні. Інфляцію закладено на рівні 9,7% проти 28% у 2023 році. Варто зазначити, що у законопроекті про держбюджет на 2025 рік курс гривні закладений на рівні 45 гривень за долар. Нагадаємо, 3 жовтня минув рівно рік відтоді, як Національний банк України відмовився від режиму фіксованого обмінного курсу на користь керованої гнучкості. Голова регулятора Андрій Пишний розповів як це вплинуло на валютний ринок та чого чекати у майбутньому.

Міжнародні резерви Національного банку України станом на 1 жовтня 2024 року, за попередніми даними, складали 38,9 мільярда доларів. У вересні вони знизилися на 8,1%. Про це повідомила прес-служба Національного банку України. Там пояснили, що така динаміка зумовлена валютними інтервенціями НБУ для покриття структурного дефіциту валюти на ринку та згладжування курсових коливань, а також борговими виплатами країни в іноземній валюті. "Ці операції частково компенсували надходження від валютних облігацій внутрішніх державних позик України й одним із найменших з початку року обсягів міжнародної допомоги, що надійшли у вересні після значних обсягів у серпні. Це вкотре продемонструвало притаманну для цього року неритмічність надходження допомоги від міжнародних партнерів", — йдеться в повідомленні. Зокрема, на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 674,7 мільйона доларів. З цієї суми: 603,6 мільйона доларів — від розміщення валютних облігацій внутрішніх державних позик; 60 мільйонів доларів — від Світового банку; 11,1 мільйона доларів — від Банку розвитку Ради Європи. Водночас за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 552,4 мільйона доларів, з яких: 456,3 мільйона доларів — обслуговування та погашення валютних облігацій внутрішніх державних позик; 52,1 мільйона доларів — обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком; 44 мільйони доларів — сплата іншим міжнародним кредиторам. Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 729,8 мільйона доларів. "Чистий продаж валюти Нацбанком України у вересні складав 3 213,2 мільйона доларів", — підсумували в НБУ. Нагадаємо, що Національний банк з 10 вересня 2024 року пом'якшує валютні обмеження для бізнесу, але водночас посилює окремі норми для протидії непродуктивному відпливу капіталу з України.

З вівторка, 1 жовтня, в Україні діють обмеження на перекази грошей між банківськими картками. Національний банк України встановив ліміт у 150 тисяч гривень на місяць для операцій за рахунками фізичних осіб. Про це повідомила прес-служба НБУ. У Нацбанку розглядали різні варіанти з обмеженням кількості операцій та їх сум. Улітку анонсувалися ліміти у 100 тисяч гривень і не більше 30 операцій з одного рахунку на місяць, проте затвердили дещо інші умови. Згідно з постановою №102 Нацбанку України: з 1 жовтня встановлюється ліміт для фізичних осіб на вихідні перекази грошей з карти на карту; обмеження діє на перекази за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку; сума переказу обмежується 150 тисяч гривень на місяць; обмеження діятиме шість місяців — до квітня 2025. Йдеться про операції між картковими рахунками пересічних громадян. Це так звані P2P-платежі (з англійської person to person), коли гроші з банківської карти однієї особи перераховують на картку іншої особи через банківські застосунки чи інші спеціальні сервіси, які дають змогу швидко отримувати кошти. За новими правилами НБУ, максимальна сума грошей, яку можна перевести таким чином не може перевищувати 150 тисяч гривень. Обмеження на перекази з карти на карту не торкнуться: банківських операцій за реквізитами IBAN; юридичних осіб; переказів коштів між своїми картковими рахунками, які відкриті в одному банку; якщо щомісячна підтверджена сума доходу перевищує 150 тисяч гривень. У НБУ запевняють, що більшість українців не відчують нововведень, адже 98% переказів, які здійснюють клієнти банків, не перевищують встановлені обмеження. Також ліміти не зачеплять діяльності волонтерів. У процесі затвердження лімітів на карткові перекази в Нацбанку окремо проводили обговорення з волонтерською спільнотою. У підсумку в постанові НБУ окремо прописано, що обмеження не діятимуть: під час поповнення рахунків фізичних осіб, які займаються волонтерською діяльністю та ідентифіковані як волонтери; під час переказів коштів з рахунків фізичних осіб, які займаються волонтерською діяльністю та ідентифіковані як волонтери. Ідентифікацію особи як волонтера проводить банківська установа / надавач платіжних послуг за такими критеріями: фізична особа офіційно зареєстрована як волонтер; проведення волонтерських зборів є типовою діяльністю за рахунками фізичної особи; фізична особа подала листа від державного органу/військової частини / благодійного фонду щодо співпраці в межах організації збору коштів; фізична особа надала інформацію щодо запланованих суми та строків збору коштів із зазначенням мети такого збору та подальшого використання зібраних коштів; інформація з відкритих джерел, соціальних мереж та Інтернету підтверджує здійснення фізичною особою волонтерської діяльності та мету волонтерських зборів. Для проходження ідентифікації особа має відповідати щонайменше двом із п’яти зазначених критеріїв. Ліміти на перекази між картками допоможуть боротися з протиправною діяльністю. Банківську платіжну інфраструктуру використовує тіньова економіка. Зокрема це гральний бізнес чи схеми "дропів". "Дропами" називають людей, які за оплату передають реквізити та дані своїх карткових рахунків третім особам. Потім їх використовують як "транзитні" рахунки для переказу та "відмивання" незаконних коштів. Масштаби проблеми використання "дропів" оцінити складно через те, що вони імітують звичайну поведінку фізичної особи, "проте загалом по системі йдеться про десятки тисяч "сплячих" та вже активних рахунків". У Нацбанку проаналізували, що через картки "дропів" може проходити близько 200 мільярдів гривень на рік. "Тіньовий бізнес шукає для себе нові шляхи проведення грошових платежів, і це потребує швидкого реагування, тому НБУ запроваджує ліміт як тимчасове, антикризове рішення", — повідомила прес-служба Нацбанку. Наступні пів року дії обмежень прагнуть використати для напрацювання комплексних розв'язань цієї проблеми зі змінами у законодавстві, за участю державних і правоохоронних органів. Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний закликав не робити ринок фінансових послуг України зарегульованим.

Національний банк України (НБУ) бачить передумови зростання споживчих цін в Україні до кінця 2024 року. Однак наступного року, на думку фахівців, інфляція сповільниться. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу. Він зазначив, що в серпні споживча інфляція зросла до 7,5% у річному вимірі. За його словами, зростання споживчих цін зумовлювалося впливом гірших цьогорічних врожаїв, збільшенням витрат бізнесу на продовольчу сировину, енергію й оплату праці, а також ефектами від послаблення обмінного курсу гривні попередніми місяцями. Андрій Пишний спрогнозував, що інфляція помірно зростатиме найближчими місяцями через розширення сукупного попиту внаслідок бюджетних видатків, збільшення витрат бізнесу на оплату праці й електроенергію, підвищення акцизів. "Тиск на ціни зберігатиметься найближчим часом, проте наступного року інфляція сповільниться", — зауважив голова Національного банку України. Раніше стало відомо, що споживчі ціни в Україні в серпні 2024 року зросли на 0,6%. Річна інфляція прискорилася до 7,5%. Вище річна інфляція була лише у серпні минулого року (8,6%). У липні Нацбанк України погіршив прогноз щодо інфляції 2024 року до 8,5% з 8,2%. НБУ очікує, що загальна інфляція в Україні прискориться протягом наступних трьох кварталів, але залишатиметься помірною. Нагадаємо, 13 вересня перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький заявив, що цьогорічна посуха не мала глобального впливу на врожай та ціни на основні споживчі продукти. Проте наслідки погодних умов можуть бути відчутними вже 2025 року.

Підвищення податку на прибуток банків до 50%, яке передбачено законопроектом №11416-д, є ризикованим рішенням.  Таку заяву зробив голова Національного банку України Андрій Пишний, пише "Інтерфакс-Україна". "Ризики від такого кроку (підвищення податку на прибуток до 50%, -- ред.) для розв'язання завдання фінансування дефіциту та стабільного зростання кредитування будуть більшими, ніж користь. Баланс досить крихкий і його треба підтримати", -- заявив він на заході Європейської бізнес-асоціації "Глобальний прогноз. Зміцнення єдності". За його словами, НБУ до кінця поточного тижня оголосить пакет рішень, який забезпечить розширення покриття банками дефіциту бюджету через купівлю облігацій внутрішньої держпозики, уникаючи емісії. "До кінця тижня будемо оголошувати цілий пакет відповідних рішень", -- анонсував голова регулятора. Пишний також підкреслив, що такої ж позиції дотримується і Міністерство фінансів, хоча напередодні перший заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк інформував, що Мінфін підтримав підвищення податку. Проте посадовець уточнив, що НБУ підтримує постійне підвищення податку на прибуток фінансових компаній із 18% до 25%, зокрема щоб уникнути податкового арбітражу з банками, для яких цей податок було підвищено з 18% до 25% від початку 2024 року. Підвищення податків в Україні: що відомо 29 серпня комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав оновлену версію законопроекту про підвищення податків і рекомендував нардепам ухвалити його у першому читанні. Проте 3 вересня Верховна Рада не підтримала оновлену версію законопроекту. Документ відправили на повторне перше читання. А вже 16 вересня податковий Комітет ВР прийняв до повторного першого читання цю версію урядового законопроекту про підвищення податків. 17 вересня Верховна Рада ухвалила у першому читанні оновлений законопроект про підвищення податків. Це вже друге голосування парламентарів цього місяця. У середині жовтня планується друге читання. Законопроект передбачає: підвищення військового збору з 1,5% до 5%; збільшення податків на першу-другу групу ФОП; авансові внески на АЗС; 1% на всіх форм ФОП третьої групи; 25% прибутку на фінустанови; помісячна звітність ПДФО (для економічного бронювання); 50% податок на прибуток банків у 2024 році. Нагадаємо, напередодні народна депутатка України Ніна Южаніна заявила, що у 2025 році фізичних осіб-підприємців знов зобов’яжуть сплачувати єдиний соціальний внесок. Його дозволили ігнорувати на початку повномасштабної війни з Російською Федерацією.

Верховна Рада найближчим часом розгляне у другому читанні розгляне законопроект №11043 щодо удосконалення функцій Національного банку України з держрегулювання ринків фінансових послуг. Він передбачає, що банки повинні будуть розкривати інформацію про своїх клієнтів, якщо поліція надсилатиме відповідний запит. Про це повідомляє "Судово-юридична газета". Так, згідно з документом, банки повинні розкрити банківську таємницю органам Національної поліції України -- у випадках та в обсязі, визначених статтею 31 Закону "Про платіжні послуги". До того ж статтю 31 закону "Про платіжні послуги" доповнять новою частиною сім, яка зобов'яже надавачів платіжних послуг надавати детальну інформацію про платіжні операції, якщо такі містять ознаки кримінального правопорушення.  Якщо законопроект ухвалять, то банк буде зобов'язаний протягом найкоротшого строку надати інформацію про: суму та валюту платіжної операції; дату проведення платіжної операції; тип платіжної операції; геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації (включно з платіжним застосунком) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (за наявності), а в разі здійснення платіжної операції через касу -- адресу каси (за наявності); ідентифікаційні дані отримувача: для фізичної особи -- прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи -- повне найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним держреєстром підприємств та організацій України; повне найменування надавача платіжних послуг отримувача; унікальний ідентифікатор отримувача та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку отримувача; найменування та код еквайра (за наявності); ідентифікатор платіжного пристрою (за наявності); код, що ідентифікує операцію в платіжній системі (за наявності); унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку платника. "Незрозуміло, яким чином надавач платіжних послуг визначатиме, чи містить операція ознаки кримінального правопорушення", -- наголосили в Головному юридичному управлінні парламенту. Натомість низка фахівці вважають, що це документ не враховує вимоги частини другої статті 32 Конституції (щодо захисту конфіденційної інформації про особу) і не відповідає критеріям якості закону в контексті вимог цієї ж статті Конституції. "Відтак, запровадження поширення "інформації про все належне майно (активи) та зобов'язання осіб", що є конфіденційною інформацією, без згоди володільців цих даних, є необґрунтованим, непропорційним та таким, що не враховує вимоги статті 3 Конституції України", -- вважають в Управлінні. Нагадаємо, Національний банк пропонує оновити порядок здійснення безготівкових розрахунків користувачів платіжних послуг.

Національний банк України пропонує запровадити ліміти на перекази між банківськими картками на рівні доходів, зазначених в анкеті. Тобто, наприклад, якщо клієнт банку вказав, що отримує 15 тисяч гривень, а через його рахунок пройшло 50 тисяч гривень, його картки можуть заблоковані. Про це заявив заступник голови НБУ Дмитро Олійник під час  зустрічі правління Нацбанку з керівниками 30 найбільших банків країни. Він пояснив доцільність цієї ідеї боротьбою з використанням банків у протиправних схемах ухилення від сплати податків. "Ми радимо банкам домовитися на рівні асоціації, щоби головним орієнтиром для застосування лімітів став підтверджений рівень доходів клієнтів, вказаний в анкеті. І щоби ліміти встановили одночасно на всьому ринку задля уникнення зміни клієнтами одного банку на інший", — зазначив Дмитро Олійник. За його словами, Національний банк і більшість банків активно борються з "дропами", але деякі фінансові установи все одно пропускають такі операції задля зростання власної клієнтської бази. Тому впродовж вересня місяця розпочнеться створення реєстру скомпрометованих карток, а після цього — реєстру "неблагонадійних" торговців. Голова НБУ Андрій Пишний закликав не робити ринок фінансових послуг України зарегульованим. "Але в ситуації, коли бюджет втрачає мільярдні суми податків через протиправні схеми, такі кроки необхідні", — додав він. Нагадаємо, що з 1 жовтня в Україні діятимуть ліміти на р2р-перекази. Фінальне рішення про обмеження в 150 тисяч гривень на місяць є тимчасовим, доки банки не посилять власні системи фінансового моніторингу, та має низку винятків, зокрема, для волонтерів.

Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) у межах місії щодо п’ятого перегляду програми розширеного фінансування на переговорах у Києві зосередяться на можливостях внутрішніх ресурсів для покриття потреб держбюджету які значно зросли, зважаючи на інтенсивність війни. Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний. "Провели установчу зустріч з делегацією МВФ у межах місії щодо п’ятого перегляду програми розширеного фінансування. Це була спільна зустріч команди Національного банку та Міністерства фінансів України", -- зазначив посадовець. Голова НБУ та міністр фінансів Сергій Марченко провели розмову з керівником місії МВФ в Україні Гевіном Греєм, його заступниками Саною Надім та Тревором Лессардом, постійним представником МВФ в Україні Прішилою Тофано та заступником виконавчого директора МВФ Владиславом Рашкованом. "Наші команди дуже плідно працюють от уже майже два роки, демонструючи високу якісь взаємодії та результативність. І я переконаний, що цей непростий перегляд ми пройдемо також з усією відповідальністю щодо пошуку максимально ефектних рішень", -- розповів Пишний. За словами очільника Нацбанку, місія МВФ працюватиме у Києві тиждень. 4 вересня окреслили її порядок денний. "Для МВФ важливо бачити прогрес у виконанні програми. Маю сказати, що зобов’язання, закріплені за Національним банком до п’ятого перегляду, виконані майже в повному обсязі, деякі навіть завчасно", -- зазначив голова НБУ. Які основні питання обговорить команда МВФ? У межах місії МВФ особливу увагу приділятимуть можливості акумулювання внутрішніх ресурсів для покриття потреб державного бюджету, які зросли, зважаючи на тривалість та інтенсивність війни. Також обговорюватимуться питання підтримання достатнього рівня міжнародних резервів та збереження макрофінансової стабільності. Важливе значення матиме пошук оптимального комплексу заходів монетарної та фіскальної політики. Команда НБУ також проведе окремі дискусії з представниками Фонду щодо оновлення макроекономічного прогнозу, подальшої монетарної політики та продовження реформування фінансового сектору. Варто зазначити, що Міжнародний валютний фонд зберіг прогноз зростання світової економіки на 2024 рік та покращив на наступний. Нагадаємо, 2 вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль інформував, що Міжнародний валютний фонд розпочав місію для п'ятого перегляду програми розширеного фінансування. Це дозволить Україні отримати 1,1 мільярда доларів уже цієї осені.