Фото ілюстративне. Джерело: nrcu.gov.ua

Нацбанк встановив ліміт на перекази з карти на карту з 1 жовтня: що це означає

З вівторка, 1 жовтня, в Україні діють обмеження на перекази грошей між банківськими картками. Національний банк України встановив ліміт у 150 тисяч гривень на місяць для операцій за рахунками фізичних осіб.

Про це повідомила прес-служба НБУ. У Нацбанку розглядали різні варіанти з обмеженням кількості операцій та їх сум. Улітку анонсувалися ліміти у 100 тисяч гривень і не більше 30 операцій з одного рахунку на місяць, проте затвердили дещо інші умови.

Згідно з постановою №102 Нацбанку України:

  • з 1 жовтня встановлюється ліміт для фізичних осіб на вихідні перекази грошей з карти на карту;
  • обмеження діє на перекази за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку;
  • сума переказу обмежується 150 тисяч гривень на місяць;
  • обмеження діятиме шість місяців — до квітня 2025.

Йдеться про операції між картковими рахунками пересічних громадян. Це так звані P2P-платежі (з англійської person to person), коли гроші з банківської карти однієї особи перераховують на картку іншої особи через банківські застосунки чи інші спеціальні сервіси, які дають змогу швидко отримувати кошти. За новими правилами НБУ, максимальна сума грошей, яку можна перевести таким чином не може перевищувати 150 тисяч гривень.

Обмеження на перекази з карти на карту не торкнуться:

  • банківських операцій за реквізитами IBAN;
  • юридичних осіб;
  • переказів коштів між своїми картковими рахунками, які відкриті в одному банку;
  • якщо щомісячна підтверджена сума доходу перевищує 150 тисяч гривень.

У НБУ запевняють, що більшість українців не відчують нововведень, адже 98% переказів, які здійснюють клієнти банків, не перевищують встановлені обмеження. Також ліміти не зачеплять діяльності волонтерів.

У процесі затвердження лімітів на карткові перекази в Нацбанку окремо проводили обговорення з волонтерською спільнотою. У підсумку в постанові НБУ окремо прописано, що обмеження не діятимуть:

  • під час поповнення рахунків фізичних осіб, які займаються волонтерською діяльністю та ідентифіковані як волонтери;
  • під час переказів коштів з рахунків фізичних осіб, які займаються волонтерською діяльністю та ідентифіковані як волонтери.

Ідентифікацію особи як волонтера проводить банківська установа / надавач платіжних послуг за такими критеріями:

  • фізична особа офіційно зареєстрована як волонтер;
  • проведення волонтерських зборів є типовою діяльністю за рахунками фізичної особи;
  • фізична особа подала листа від державного органу/військової частини / благодійного фонду щодо співпраці в межах організації збору коштів;
  • фізична особа надала інформацію щодо запланованих суми та строків збору коштів із зазначенням мети такого збору та подальшого використання зібраних коштів;
  • інформація з відкритих джерел, соціальних мереж та Інтернету підтверджує здійснення фізичною особою волонтерської діяльності та мету волонтерських зборів.

Для проходження ідентифікації особа має відповідати щонайменше двом із п’яти зазначених критеріїв.

Ліміти на перекази між картками допоможуть боротися з протиправною діяльністю. Банківську платіжну інфраструктуру використовує тіньова економіка. Зокрема це гральний бізнес чи схеми "дропів".

"Дропами" називають людей, які за оплату передають реквізити та дані своїх карткових рахунків третім особам. Потім їх використовують як "транзитні" рахунки для переказу та "відмивання" незаконних коштів.

Масштаби проблеми використання "дропів" оцінити складно через те, що вони імітують звичайну поведінку фізичної особи, "проте загалом по системі йдеться про десятки тисяч "сплячих" та вже активних рахунків". У Нацбанку проаналізували, що через картки "дропів" може проходити близько 200 мільярдів гривень на рік.

"Тіньовий бізнес шукає для себе нові шляхи проведення грошових платежів, і це потребує швидкого реагування, тому НБУ запроваджує ліміт як тимчасове, антикризове рішення", — повідомила прес-служба Нацбанку.

Наступні пів року дії обмежень прагнуть використати для напрацювання комплексних розв'язань цієї проблеми зі змінами у законодавстві, за участю державних і правоохоронних органів.

Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний закликав не робити ринок фінансових послуг України зарегульованим.

Підписуйтеся на нас в Telegram телеграм, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими

Економіка, 01.10.2024 07:56