# банк

"Ощадбанк" продовжив до 30 червня 2026 року термін дії платіжних карток. Раніше їх термін дії завершився, розпочинаючи з лютого 2022 року.Про це повідомили на сайті "Ощадбанку"."У зв’язку з воєнним станом "Ощадбанк" для зручності клієнтів продовжив термін дії платіжних карток до 30 червня 2026 року. Продовження відбувається автоматично для карток, термін яких закінчився з лютого 2022 року", — зазначається на сайті фінансової установи.Водночас автоматичне продовження не здійснюється для карток, термін дії яких минув у період із лютого 2022 року до жовтня 2025 року та за якими у вересні-жовтні 2025 року провели хоча б одну операцію, включно з неуспішною, в касі, АТМ, ІПТ, ТСП будь-якого українського банку.Також це стосується карток, за якими відсутній залишок коштів і не відбулося жодної операції протягом останніх шести місяців.У банку додали, що клієнтам, для яких уже перевипущено нові картки, необхідно звернутися до відділення "Ощадбанку" для їх отримання у зручний час.За статистикою Національного банку України, станом на 1 жовтня 2025 року в обігу перебувало 19,75 мільйона платіжних карток "Ощадбанку" з чинним терміном дії, а кількість активних карток (за критерієм щонайменше однієї видаткової операції на місяць) складала 7,70 мільйона.Нагадаємо, наприкінці травня цього року стало відомо, що державний "Ощадбанк" надав другий кредит Львівській міській раді на суму 668 мільйонів гривень терміном на п'ять років. Ці кошти мають допомогти покращити стан енергоефективності й об’єкти комунального господарства міста..

За дев’ять місяців 2025 року українські банки отримали 119,4 мільярда гривень чистого прибутку. Це на 1,9% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.Про це повідомив Національний банк України (НБУ)."У третьому кварталі активне кредитування залишалося ключовим чинником підтримки прибутковості банків", — зазначив регулятор.У НБУ додали, що чистий прибуток за третій квартал виявився таким же, як і в перші два: 39,9 мільярда гривень проти 40 мільярдів гривень у другому кварталі та 39,5 мільярда гривень — у першому.Чистий відсотковий дохід зріс за дев’ять місяців цього року на 15% — до 198,42 мільярда гривень, чистий комісійний — на 9,9%, до 45,94 мільярда гривень.Водночас результат переоцінки ОВДП і від операцій купівлі-продажу валюти скоротився майже на 31% — до 21,37 мільярда гривень, а загальні адміністративні витрати зросли на 19,7% — до 93,64 мільярда гривень.За дев’ять місяців минулого року банки збільшили відрахування в резерви на 1,81 мільярда гривень, тоді як за аналогічний період цього року вони зросли більш ніж утричі — до 5,87 мільярда гривень.У загальній структурі доходів і витрат банків за три квартали цього року частка відсоткових доходів підвищилася до 71,1% з 68,7% роком раніше, тоді як частка процентних витрат знизилася до 33,5% з 33,7%.Щодо частки комісійних доходів, то вона також збільшилася за дев’ять місяців цього року до 21,5% з 21,3% роком раніше зі зменшенням частки комісійних витрат до 14,7% з 14,8%.Водночас частка загальних адміністративних витрат підвищилася до 31% з 29,8%. Податок на прибуток за звітний період становив 11,50 мільярда гривень проти 13,40 мільярда гривень роком раніше."Попри достатній рівень капіталу, банки можуть зіткнутися з додатковими ризиками через запровадження підвищеної ставки податку на прибуток 2026 року", — наголосили в Нацбанку України.Нагадаємо, вчора в НБУ інформували, що реальні зарплати продовжують зростати в Україні цього року. Однак такі процеси відбуваються повільніше, ніж торік: на близько 5% 2025 року порівняно з 15% 2024 року..

Реальні зарплати продовжують зростати в Україні цього року. Однак такі процеси відбуваються повільніше, ніж торік: на близько 5% 2025 року порівняно з 15% 2024 року.Про це повідомили в Telegram-каналі Національного банку України (НБУ). При цьому там наголосили: опитування бізнесу свідчать, що ситуація на ринку праці дещо краща, ніж рік тому."Зросла кількість людей, які шукають роботу, і компаніям стало трохи легше "закривати" вакансії. Бізнес активніше залучає до роботи жінок, студентів, пенсіонерів і ветеранів", — ідеться в повідомленні.Проте в НБУ визнали, що дефіцит кадрів нікуди не зник. Навпаки — потреба в робочих руках часто є більшою, ніж можливість їх знайти."Це означає високу конкуренцію за працівників. Як наслідок, реальні зарплати цього року продовжують зростати, хоча й повільніше, ніж торік: на близько 5% порівняно з 15%", — констатували в соцмережі регулятора.Швидкого поліпшення ситуації Національний банк України не очікує. Війна й надалі ускладнює пошук персоналу, а після її завершення потреба в робочій силі для відбудови лише зростатиме."Тож конкуренція за фахівців залишиться високою, а зарплати — зростатимуть швидше за інфляцію", — зробили прогноз в Нацбанку України.Нагадаємо, на початку листопада Державна служба статистики повідомляла, що на українському ринку праці зберігається тенденція щодо зростання середньої зарплати. У вересні вона сягнула 26 623 гривні. Щодо серпня 2025 року виплати зросли на+2,7%. Рівень зарплат традиційно залежить від області. Найвищі виплати отримують мешканці столиці. Водночас у низці областей працівники отримують мізерні кошти..

У четвер, 20 листопада, Національний банк України (НБУ) підвищив курс долара до гривні. Вартість американської валюти збільшилася на шість копійок.Про це свідчить інформація, опублікована на сайті регулятора. Офіційний курс долара на 21 листопада 2025 року встановлено на такому рівні: 42,1549 гривні за один долар.З початку року долар подорожчав на 13 копійок: 1 січня 2025 року він коштував 42,02 гривні. З початку листопада зростання американської валюти склало 18 копійок — у перший день місяця курс перебував на рівні 41,97 гривні за долар.Офіційний курс євро на 21 листопада встановлено на позначці 48,5161 гривні. Європейська валюта ослабла: порівняно з 20 листопада її вартість знизилася на 22 копійки.На міжбанку 19 листопада курс на момент закриття торгів складав 42,08-42,11 гривні за долар (купівля-продаж). Порівняно із закриттям торгів 18 листопада курс долара не змінився.На готівковому ринку курс продажу долара порівняно зі значенням 19 листопада підвищився на шість копійок. Американська валюта в середньому коштує 42,37 гривні.Євро тим часом подешевшало на 12 копійок. На готівковому ринку його середній курс — 49,03 гривні.Нагадаємо, 20 листопада повідомлялося, що Національний банк України після різких "стрибків" офіційного курсу долара протягом останніх тижнів нарешті стабілізував валюту..

Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) планує продати активи низки банків. Проте це стосується лише тих установ, які підлягають ліквідації. Як повідомляє прес-служба фонду, великих установ, таких як "ПриватБанк" та "Ощадбанк", це не стосується. Початкова ціна реалізації всіх лотів сягає 188,1 мільйона гривень.Зазначається, що протягом робочого тижня (до 24 листопада) заплановано продаж активів таких банків:"Промінвестбанк";"Комінвестбанк";"МР Банк";"Мегабанк";"Банк Форвард";"Конкорд";"Укрбудінвестбанк"."Цього тижня (17-24 листопада) у системі Prozorro.Продажі заплановано продаж активів 7 банків, що ліквідуються Фондом гарантування вкладів. Початкова ціна реалізації всіх лотів становить 188,1 мільйона гривень", — йдеться в повідомленні.Варто додати, що із загальної суми на 173,9 мільйона гривень виставлено нерухоме майно, земельні ділянки, транспорт та інші головні засоби. А крім того:на 13,2 мільйона гривень — права вимоги за кредитами, а крім того;на 1,1 мільйона гривень — дебіторська заборгованість перед банками."Кошти, отримані від продажу активів, спрямовуються на розрахунок із кредиторами банків, що ліквідуються", – зазначили у фонді.Нагадаємо, в Україні громадянам все частіше відмовляють у прийманні доларових банкнот через їхній зовнішній вигляд. Існують чіткі критерії, які можуть стати причиною відмови у здійсненні обмінної операції..

В Україні арешт коштів може ініціювати державний або приватний виконавець у межах виконавчого провадження. Втім, громадяни можуть частково знімати гроші, навіть із заблокованих рахунків.Як повідомляє Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції, зазвичай арешт коштів пов’язаний з боргами — наприклад, за кредитами, штрафами, комунальними платежами чи рішеннями суду.Якщо рахунок було арештовано, це не означає, що громадянин повністю втратив доступ до грошей. Відповідно до закону, боржник має право знімати з арештованого поточного рахунку до 16 000 гривень на місяць (це дві мінімальні зарплати у 2025 році). Для цього потрібно:звернутися до виконавця із заявою, у якій треба вказати рахунок, з якого планується проводити витрати;виконавець має перевірити відсутність визначених раніше рахунків після чого винести постанову та надіслати її банку;після цього банк частково розблокує рахунок — і громадянин зможе знімати кошти у межах встановленого ліміту.Рахунки, які не можуть арештуватиЗакон захищає рахунки, призначені для спеціальних цілей. Йдеться про рахунки для соціальних виплат, допомоги при народженні дитини, виплат безробітним, допомоги військовим чи людям з інвалідністю. Так, якщо громадянин надасть державному виконавцю документи, що рахунок має спеціальний режим використання, виконавець зобов’язаний зняти арешт.Водночас зарплатний рахунок — не завжди є "спеціальним". Згідно із законом, він вважається звичайним поточним рахунком. Втім, якщо на нього надходять соціальні чи цільові виплати — фінансова установа має право повернути постанову про арешт без виконання.Якщо ж арешт накладено на зарплатний рахунок, то можна зробити наступне:подати виконавцю заяву, щоб визначити рахунок для видаткових операцій;або звернутися до суду.Кошти, до яких не може бути звернено стягненняГроші громадянина захищені законом, якщо це:вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника;компенсація працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;одноразова допомога у зв’язку з народженням дитини;допомога при усиновленні дитини;допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;допомога на дітей одиноким матерям;допомога особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;допомога на лікування;допомога на поховання;щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку коштом фонду споживання.Стягнення не здійснюється також із коштів:неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевіркові) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.У яких випадках арешт рахунку можуть зняти повністюЦе можливо, якщо:громадянин повністю сплатив борг;орган який виніс штраф відкликав з виконання виконавчий документ;суд скасував виконавчий документ.Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів схвалив законопроект, за яким податківці можуть отримати доступ до інформації про банківські рахунки та навіть сейфи українців. У такий спосіб Податкова фактично стала "адміністратором реєстру"..

Національний банк України оновив порядок виконання міжбанківських платіжних операцій у гривнях через Систему електронних платежів (СЕП).Як повідомляє прес-служба регулятора, з 1 квітня 2026 року банки повинні будуть повідомляти клієнтам про статус міжбанківських платежів. Це передбачає наступні зміни:учасник СЕП, який відправляє кошти, має інформувати платника про те, що платіжну операцію виконано засобами СЕП, та про її універсальний унікальний ідентифікатор (Unique End-To-End Transaction Reference — UETR);учасник СЕП, який отримує кошти, — інформувати отримувача коштів про те, що платіжну операцію виконано засобами СЕП, та про її UETR;учасник СЕП, який відправляє кошти, — інформувати платника про відхилення платіжної операції іншим учасником СЕП або центром оброблення СЕП із зазначенням причини та про її UETR."Такі новації підвищать прозорість платіжних операцій та дадуть змогу відстежувати етапи їхнього виконання", — зазначили у фінустанові.Нагадаємо, перший заступник очільника Національного банку Сергій Ніколайчук раніше повідомляв, що світові тенденції щодо долара і євро напряму впливають на коливання курсу гривні. Якщо американська валюта зміцнюється чи послаблюється, то це безпосередньо впливає на курс вітчизняної валюти.Додамо, у Нацбанку повідомляли, що економіка України у другому півріччі 2025 року продовжила відновлення. Втім, темпи зростання були стриманими..

У Росії фіксують масовий обвал довіри до довгострокових банківських вкладів. Все це відбувається через побоювання у зв'язку з нестабільною економічною ситуацією.Таку інформацію оприлюднили на сайті Служби зовнішньої розвідки України (СЗР)."Понад 70 % росіян розміщують свої заощадження на депозитах терміном до шести місяців", — наголосили фахівці.Вони констатували, що найпопулярнішими стали тримісячні вклади, частка яких у жовтні сягнула 33,2 %."Натомість депозити понад рік практично втратили попит — їх частка не перевищує 7%", — підрахували аналітики.Це пояснюється тотальною недовірою до банківської системи та нестабільністю економіки Росії."Росіяни прагнуть швидко отримати хоч якусь вигоду, остерігаючись довгострокових ризиків", — пояснили в Службі зовнішньої розвідки.Там додали, що через зниження темпів зростання вкладів банки Росії змушені переглядати умови обслуговування та вигадувати "вигідні пропозиції"."Фактично це ще одне свідчення фінансового занепаду країни, де навіть власні громадяни більше не вірять у завтрашній день", — підсумували українські розвідники.Нагадаємо, на початку вересня аналітики американського Інституту вивчення війни оприлюднили інформацію, що російські банкіри продовжують висловлювати стурбованість щодо дедалі більшої стагнації російської економіки. Наразі вона перебуває в "періоді охолодження"..

Національний банк України у жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових 2025 року до 61,5 мільйона тонн з 57,9 мільйона тонн у липневому звіті. Натомість знижено оцінку врожаю олійних до 19,3 мільйона тонн з 21 мільйона тонн.Відповідні дані опубліковано на сайті Національного банку України."За припущеннями НБУ, 2026-2027 років обсяги врожаїв зернових і зернобобових зростатимуть завдяки подальшому підвищенню продуктивності агросектору та збільшенню посівів кукурудзи й інших зернових культур у регіонах з нижчим впливом кліматичних змін", — йдеться у документі.У Нацбанку додали, що врожай олійних культур, посіви яких зосереджені в південних регіонах, стане нижчим через негативний вплив кліматичних змін, посилений довгостроковими наслідками руйнування Каховської ГЕС для зрошувальних систем регіону."Зберігатиметься й вплив безпекової ситуації в прифронтових регіонах Півдня, що погіршує умови для проведення посівної кампанії під урожай 2026 року та сповільнює темпи розмінування земель", — ідеться у звіті.Тож Нацбанк України покращив прогноз урожаю зернових на 2026 рік з 59,6 мільйона тонн до 62,9 мільйона тонн, на 2027 рік — зі 60,4 мільйона тонн до 63,5 мільйона тонн.Водночас очікування врожаю олійних зменшені наступного року до 21,4 мільйона тонн з 22 мільйонів тонн, на 2027 рік — до 22,2 мільйона тонн з 22,8 мільйона тонн."Проте НБУ очікує збереження від’ємного внеску галузі тваринництва в додану вартість сільського господарства через подальше скорочення поголів’я (за винятком птахівництва)", — зазначається також у звіті.Раніше Держстат інформував, що обсяги врожаю ранніх культур (пшениця, ячмінь, ріпак, зернобобові) станом на 1 жовтня 2025 року сягнули 32,6 мільйона тонн, тоді як за результатами жнив 2024 року — 31,9 мільйона тонн (+2,1%).Цьогорічне зростання забезпечене насамперед унаслідок вищого врожаю пшениці (+3,9%) та зернобобових культур (+35%), тоді як врожай ячменю практично сягнув рівня минулого року (-0,6%), а врожай ріпаку на 10,7% нижчий від торішнього.Нагадаємо, вчора аналітики констант ували, що в деяких районах Херсонської області фермери розпочали частково відмовлятися від посіву соняшнику та переходити на інші технічні культури, наприклад, льон. Також замість зернових вирощують овочі та баштанні..

У суботу, 1 листопада, в роботі застосунку "ПриватБанку" стався технічний збій. Користувачі повідомили про проблеми з переказами та платежами.На теперішній момент неможливо проводити платежі та переказувати кошти.На ситуацію вже відреагували в "ПриватБанку"."Переказ чи платіж не проходить? Ми все бачимо та все лагодимо", — йдеться в дописі на Facebook-сторінці "ПриватБанку".Банкіри запевнили, що їхня технічна команда працює, щоби якнайшвидше все відновити."Дякуємо за розуміння та спокій", — підсумували представники "ПриватБанку".Раніше стало відомо, що державний "ПриватБанк" з початку 2026 року запровадить оплату за послугу, яка досі залишалася безплатною. Йдеться про доставлення перевипущених банківських карток, за яку клієнтам доведеться платити близько 100 гривень.Нагадаємо, 14 жовтня стало відомо, що користувачі Vodafone та Lifecell зможуть користуватись додатком "ПриватБанку" без витрат мобільного інтернету..

Власники столичного торгівельно-офісного комплексу (ТОК) Gulliver ухвалили рішення тимчасово закрити його з 22:00 30 жовтня 2025 року. Мета такого кроку — безпека відвідувачів та представників орендарів комплексу, а також гарантоване уникнення аварій і техногенних загроз, які можуть бути спричинені колишнім власником об’єкта.Про це повідомила прес-служба "Ощадбанку". Там додали, що про дату та час відновлення роботи комплексу поінформують додатково — це відбудеться одразу після стабілізації ситуації.Там нагадали, що 26 липня цього року ухвалено рішення про державну реєстрацію за  консорціумом "Ощадбанку" (80%) і "Укрексімбанку" (20%) права власності на ТОК Gulliver, який слугував забезпеченням виконання зобов'язань за кредитом. Процедуру стягнення розпочали у зв'язку із невиконанням ТОВ "Три О" — боржником, який був власником комплексу, своїх зобов'язань за кредитним договором.Банки сформували управлінську команду, уклали договори щодо утримання будівлі з комунальними організаціями, а також значну частину договорів оренди, оскільки попередні договори з боржником втратили чинність під час звернення стягнення на іпотеку."Разом із тим з моменту набуття банками права власності представники колишнього власника всіма способами саботують передавання банкам ефективного управління комплексом. Зокрема, заблоковано доступ до приміщень комплексу, в яких є інженерні комунікації, заблоковано передавання основних систем його функціонування, не передано технічну документацію, заблоковано доступ фахівців банків до критично важливих приміщень, у яких розташоване обладнання, що на постійній основі забезпечує функціонування систем комплексу, зокрема, системи диспетчеризації й автоматизації, системи зовнішніх рекламних носіїв, охоронних систем, медіафасаду, системи фонового озвучення, системи контролю доступу, систем керування вертикальним транспортом, системи протипожежного заходу тощо", — наголосили в "Ощадбанку".Крім того, ТОВ "Три О" в період запроваджених обмежень щодо користування електричною енергією максимально перевантажує енергомісткі системи комплексу, що призводить до відключення енергоживлення комплексу."Під час відключень-включень відбувається різке зношення обладнання комплексу. Під час виникнення аварійних ситуацій фахівці банку не допускаються для з’ясування й усунення причин", — акцентували банкіри.За їхніми словами, таким чином колишній власник тривалий час вчиняє шкідливі дії, які несуть суттєві ризики безпечного функціонування комплексу, створюють загрози відвідувачам і представникам орендарів, руйнують бізнес-процеси, а також завдають збитки державним банкам."Консорціум банків вдався до всіх необхідних юридичних кроків для реагування на вищезазначені незаконні дії: повідомлено правоохоронні органи, військову адміністрацію тощо. Банки в законному порядку вимагати відшкодування збитків та притягнення до кримінальної відповідальності всіх причетних осіб — як організаторів, так і виконавців", — підсумували в "Ощадбанку".Нагадаємо, наприкінці травня цього року стало відомо, що "Ощадбанк" надав другий кредит Львівській міській раді на суму 668 мільйонів гривень терміном на п'ять років. Ці кошти мають допомогти покращити стан енергоефективності й об’єкти комунального господарства міста..

У Верховній Раді 28 жовтня зареєстрували законопроект про створення реєстру "дропів". Українцям, які передають свої банківські картки або реквізити іншим особам, можуть обмежити фінансові операції.Журналісти видання Forbes Ukraine дізналися, що пропонує законопроект, хто ризикує потрапити до реєстру та коли він запрацює.Так, імовірно, потягом місяця нардепи розглянуть цей законопроект. До реєстру потраплятимуть клієнти з ознаками, що вказують на ризиковану діяльність, які визначатиме Нацбанк. Таким особам надаватимуть обмежені банківські послуги: ліміти на платежі;кількість рахунків. Видання наголошує, що чіткі показники обмежень наразі відсутні, їх має запропонувати НБУ в окремій постанові."Однозначно ліміти не перевищуватимуть рівень середньої зарплати, людина не відчує цього", — запевняє заступник голови НБУ Дмитро Олійник.Коли законопроект винесуть на розглядОдна з ініціаторок законопроекту, народна депутатка партії "Голос" Галина Васильченко припускає, що розгляд документа у першому читанні відбудеться не менш ніж за місяць.Запуск реєстру має відбутись упродовж року після ухвалення законопроекту. НБУ має визначити ознаки підозрілої діяльності. Серед них:нетипова частота операцій; обсяг переказів, що не відповідає доходам;новий пристрій для входу;спільна ІР-адреса кількох клієнтів."Банки мають постійно розвивати та доповнювати правила у звʼязку з адаптацією шахраїв. Йдеться про створення статистичних моделей, які визначатимуть, здійснив операцію сам клієнт, чи хтось інший, пояснив заступник голови", — пояснив Олійник.У реєстр посиленого контролю пропонують вносити ПІБ, ІПН та дату народження фізичної особи. Ці дані зберігатимуться у реєстрі та будуть доступні для банків упродовж трьох років. При обслуговуванні такого клієнта фінансові установи мають ввести ліміти на проведення платіжних операцій та кількість відкритих рахунків. Нацбанк обговорює та планує фіналізувати чіткі параметри обмежень, які пропишуть у відповідній постанові. Ліміт на платежі регулятор визначатиме за середнім рівнем заробітної плати по країні або в окремих регіонах.Раніше директор департаменту інтегрованого нагляду за банками НБУ Андрій Котюжинський інформував, що регулятор працює над реєстром так званих "дропів". Це необхідно для боротьби з шахрайськими переказами між картками. За його словами, реєстр міститиме комбінацію даних про особу клієнта та електронну платіжну картку. Також буде вказано, який банк додав цю інформацію у реєстр. "Дропи" — люди, які за винагороду надають зловмисникам/шахраям доступ до своїх банківських реквізитів. Зокрема, до карток/рахунків, включно з пін-кодами й доступом до інтернет-банкінгу.Нагадаємо, нещодавно в Україні запустили "Дія.Картку", яку можна оформити у декілька кліків. Відтепер громадяни отримають один зручний цифровий інструмент для доступу до всіх видів допомоги..

У четвер, 23 жовтня, правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це сприятиме зниженню інфляції.Про це повідомила прес-служба регулятора.Збереження облікової ставки на попередньому рівні дозволить підтримувати належні монетарні умови для стійкості валютного ринку, контрольованості очікувань і приведення інфляції до цілі 5%.Чому НБУ ухвалив саме таке рішенняІнфляціяЦе рішення враховує, що, попри зниження інфляції протягом останніх місяців, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики пов'язані, зокрема, зі зростанням енергодефіциту та бюджетних потреб, посилилися."Інфляція знижується, проте фундаментальний тиск залишається стійким. У вересні темпи зростання цін сповільнилися до 11,9%. За оцінками НБУ, така тенденція тривала й у жовтні. Натомість базова інфляція знижувалася помірнішим темпом через збереження високих витрат бізнесу на оплату праці та енергоресурси. Монетарна політика НБУ спрямована на зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики", — пояснили у регуляторі.До того ж інфляційні очікування більшості груп респондентів протягом останнього кварталу не поліпшилися (за виключенням банків). Водночас увага домогосподарств до теми інфляції зросла, про що свідчила статистка пошукових запитів в інтернеті.Допомога від партнерівОбсяги міжнародної допомоги залишаються достатніми для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання адекватного рівня міжнародних резервів. До оновленого прогнозу НБУ закладене припущення про збереження в наступні роки стійкого й достатнього міжнародного фінансування насамперед шляхом репараційної позики на основі знерухомлених російських активів.   Ризики для розвитку економікиУ Нацбанку зауважили, що перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку. До того ж посилили ризики вищого тиску на ціни та подальшого зниження економічного потенціалу наступні фактори: зростання інтенсивності обстрілів;руйнувань енергетичної інфраструктури та логістики;руйнування виробництв упродовж останніх місяців Облікова ставка: чого очікувати даліНБУ підтримуватиме відносно жорсткі монетарні умови, щоб зберегти стійкість валютного ринку і привабливість заощаджень у гривні та забезпечити стале зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики.Базовий сценарій жовтневого макропрогнозу НБУ передбачає, що зниження облікової ставки розпочнеться в першому кварталі 2026 року. "Водночас НБУ готовий відтермінувати зниження в разі реалізації та/або посилення ризиків для цінової динаміки. Натомість послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для переходу до циклу пом'якшення процентної політики", — зауважили у прес-службі.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Нагадаємо, раніше економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ в інтерв'ю TrueUA пояснив, яку валюту зараз варто зберігати. .

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада підтримала чергове підвищення податків для банків за основу в першому читанні. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев."Парламент проголосував за законопроєкт №14097 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році за основу", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Цей законопроект  передбачає:на 2026 рік тимчасове підвищення ставки податку на прибуток для банків до 50% (зараз 25%, — ред.);заборону зменшення фінансового результату до оподаткування на суму збитків минулих періодів."Йдеться не про звичайний бізнес і не про громадян, а про банки, які у воєнний час отримали рекордні прибутки, завдяки високим обліковим ставкам, операціям із державними цінними паперами та державній політиці підтримки фінансової стабільності", — пояснив нардеп.Гетманцев зауважив, що цей законопроект є тимчасовим, але "необхідним заходом, який дозволить залучити частину надприбутків банків для фінансування сектору безпеки та оборони без додаткового навантаження на громадян чи реальний сектор економіки"."Це рішення про справедливий розподіл навантаження. Банки, які отримали найбільші прибутки, мають допомогти державі утримати фінансову стійкість", — додав він.Нагадаємо, 15 жовтня комітет Верховної Ради з питань податків підтримав у першому читанні законопроект щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Простими словами йдеться про "податок на OLX"..

Державний "ПриватБанк" з початку 2026 року запровадить оплату за послугу, яка досі залишалася безплатною. Йдеться про доставлення перевипущених банківських карток, за яку клієнтам доведеться платити близько 100 гривень. Про зміни "ПриватБанк" повідомив на офіційному сайті.Вже з 1 січня, згідно з оновленими тарифами, доставлення перевипущених карток по території нашої країни становитиме 80 гривень з урахуванням ПДВ. Водночас за міжнародне доставлення фінустанова встановить окремі тарифи — розмір комісії залежатиме від держави отримувача.Користуватися безплатним доставленням клієнти зможуть до кінця 2025 року. Наразі "ПриватБанк" пропонує шість типів банківських карток, включно з класичними, преміальними та цифровими.Послуга доставлення діє по всій території нашої країни, за винятком окупованих районів і Кримського півострова, а також у 48 держав світу. Замовити послугу можна під час перевипуску чинної картки або відкриття нової цифрової у застосунку "Приват24".Процедура оформлення не займе багато часу: необхідно відкрити меню "Усі картки", вибрати потрібну, перейти до налаштувань і натиснути "Замовити картку", обравши опцію доставлення.Термін доставлення в межах України становить один день до поштових відділень. За межі держави картки надсилатимуть кур’єром "Нової пошти" упродовж одного-двох тижнів або ж "Укрпоштою" — від семи днів до одного місяця.Нагадаємо, користувачі Vodafone та Lifecell зможуть користуватись додатком "ПриватБанку" без витрат мобільного інтернету..