# банк

У четвер, 23 жовтня, правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це сприятиме зниженню інфляції.Про це повідомила прес-служба регулятора.Збереження облікової ставки на попередньому рівні дозволить підтримувати належні монетарні умови для стійкості валютного ринку, контрольованості очікувань і приведення інфляції до цілі 5%.Чому НБУ ухвалив саме таке рішенняІнфляціяЦе рішення враховує, що, попри зниження інфляції протягом останніх місяців, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики пов'язані, зокрема, зі зростанням енергодефіциту та бюджетних потреб, посилилися."Інфляція знижується, проте фундаментальний тиск залишається стійким. У вересні темпи зростання цін сповільнилися до 11,9%. За оцінками НБУ, така тенденція тривала й у жовтні. Натомість базова інфляція знижувалася помірнішим темпом через збереження високих витрат бізнесу на оплату праці та енергоресурси. Монетарна політика НБУ спрямована на зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики", — пояснили у регуляторі.До того ж інфляційні очікування більшості груп респондентів протягом останнього кварталу не поліпшилися (за виключенням банків). Водночас увага домогосподарств до теми інфляції зросла, про що свідчила статистка пошукових запитів в інтернеті.Допомога від партнерівОбсяги міжнародної допомоги залишаються достатніми для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання адекватного рівня міжнародних резервів. До оновленого прогнозу НБУ закладене припущення про збереження в наступні роки стійкого й достатнього міжнародного фінансування насамперед шляхом репараційної позики на основі знерухомлених російських активів.   Ризики для розвитку економікиУ Нацбанку зауважили, що перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку. До того ж посилили ризики вищого тиску на ціни та подальшого зниження економічного потенціалу наступні фактори: зростання інтенсивності обстрілів;руйнувань енергетичної інфраструктури та логістики;руйнування виробництв упродовж останніх місяців Облікова ставка: чого очікувати даліНБУ підтримуватиме відносно жорсткі монетарні умови, щоб зберегти стійкість валютного ринку і привабливість заощаджень у гривні та забезпечити стале зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики.Базовий сценарій жовтневого макропрогнозу НБУ передбачає, що зниження облікової ставки розпочнеться в першому кварталі 2026 року. "Водночас НБУ готовий відтермінувати зниження в разі реалізації та/або посилення ризиків для цінової динаміки. Натомість послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для переходу до циклу пом'якшення процентної політики", — зауважили у прес-службі.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Нагадаємо, раніше економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ в інтерв'ю TrueUA пояснив, яку валюту зараз варто зберігати. .

У вівторок, 21 жовтня, Верховна Рада підтримала чергове підвищення податків для банків за основу в першому читанні. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев."Парламент проголосував за законопроєкт №14097 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році за основу", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Цей законопроект  передбачає:на 2026 рік тимчасове підвищення ставки податку на прибуток для банків до 50% (зараз 25%, — ред.);заборону зменшення фінансового результату до оподаткування на суму збитків минулих періодів."Йдеться не про звичайний бізнес і не про громадян, а про банки, які у воєнний час отримали рекордні прибутки, завдяки високим обліковим ставкам, операціям із державними цінними паперами та державній політиці підтримки фінансової стабільності", — пояснив нардеп.Гетманцев зауважив, що цей законопроект є тимчасовим, але "необхідним заходом, який дозволить залучити частину надприбутків банків для фінансування сектору безпеки та оборони без додаткового навантаження на громадян чи реальний сектор економіки"."Це рішення про справедливий розподіл навантаження. Банки, які отримали найбільші прибутки, мають допомогти державі утримати фінансову стійкість", — додав він.Нагадаємо, 15 жовтня комітет Верховної Ради з питань податків підтримав у першому читанні законопроект щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Простими словами йдеться про "податок на OLX"..

Державний "ПриватБанк" з початку 2026 року запровадить оплату за послугу, яка досі залишалася безплатною. Йдеться про доставлення перевипущених банківських карток, за яку клієнтам доведеться платити близько 100 гривень. Про зміни "ПриватБанк" повідомив на офіційному сайті.Вже з 1 січня, згідно з оновленими тарифами, доставлення перевипущених карток по території нашої країни становитиме 80 гривень з урахуванням ПДВ. Водночас за міжнародне доставлення фінустанова встановить окремі тарифи — розмір комісії залежатиме від держави отримувача.Користуватися безплатним доставленням клієнти зможуть до кінця 2025 року. Наразі "ПриватБанк" пропонує шість типів банківських карток, включно з класичними, преміальними та цифровими.Послуга доставлення діє по всій території нашої країни, за винятком окупованих районів і Кримського півострова, а також у 48 держав світу. Замовити послугу можна під час перевипуску чинної картки або відкриття нової цифрової у застосунку "Приват24".Процедура оформлення не займе багато часу: необхідно відкрити меню "Усі картки", вибрати потрібну, перейти до налаштувань і натиснути "Замовити картку", обравши опцію доставлення.Термін доставлення в межах України становить один день до поштових відділень. За межі держави картки надсилатимуть кур’єром "Нової пошти" упродовж одного-двох тижнів або ж "Укрпоштою" — від семи днів до одного місяця.Нагадаємо, користувачі Vodafone та Lifecell зможуть користуватись додатком "ПриватБанку" без витрат мобільного інтернету..

Громадяни України, які передають свої банківські картки або реквізити іншим особам, ризикують потрапити до офіційного реєстру дроперів. Таким порушникам можуть обмежити фінансові операції.Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев.За його словами, "кожен, хто довіряє свої фінансові картки шахраям, повинен знати про те, чим ризикує". Він попередив, що фраза "Дай мені свою банківську картку, і я тобі заплачу тисячу гривень" має насторожувати, адже така "вигідна пропозиція" — незаконна операція. Посадовець пояснив, що йдеться про нелегальні платежі, шахрайство та різноманітні махінації."Національний банк звернувся до нашого Комітету щодо внесення змін до законодавства про створення реєстру дропів. Законопроект буде внесено до парламенту найближчим часом", — поінформував Гетманцев.Раніше директор департаменту інтегрованого нагляду за банками НБУ Андрій Котюжинський інформував, що регулятор працює над реєстром так званих "дропів". Це необхідно для боротьби з шахрайськими переказами між картками. За його словами, реєстр міститиме комбінацію даних про особу клієнта та електронну платіжну картку. Також буде вказано, який банк додав цю інформацію у реєстр. "Дропи" — люди, які за винагороду надають зловмисникам/шахраям доступ до своїх банківських реквізитів. Зокрема, до карток/рахунків, включно з пін-кодами й доступом до інтернет-банкінгу.Нагадаємо, нещодавно в Україні запустили "Дія.Картку", яку можна оформити у декілька кліків. Відтепер громадяни отримають один зручний цифровий інструмент для доступу до всіх видів допомоги..

У 2025 році українці все частіше беруть кредити. Очікується, що така тенденція збережеться і надалі.Як повідомляє прес-служба Національного банку, кредитування в Україні не збавляє обертів як в корпоративному, так і в роздрібному сегменті. Так, валові кредити бізнесу в національній валюті у вересні 2025 року, за оперативними даними, зростали на 17,8% у річному вимірі. Позики ж для населення "підскочили" на 24,7%.Валовий показник містить непрацюючі кредити (частка яких у банківському секторі на кінець серпня 2025 року становила 25,3%), тож показовішою є динаміка чистих кредитів.Чисті гривневі кредити бізнесу у вересні 2025 року, за попередніми даними, зростали на 30,8% у річному вимірі. Фізичні особи також "позичали" гроші у банків частіше — за рік показник підскочив на 32,9%."Банківський сектор спроможний і далі нарощувати кредитування наростальними темпами, адже за результатами цьогорічної оцінки стійкості він є достатньо стійким та капіталізованим", — зазначили в НБУ.Нагадаємо, з серпня деякі українці можуть отримати іпотеку за програмою "єОселя" за ще більш вигідними умовами. Зміни торкнулися двох категорій громадян..

Попри масовану російську атаку на енергетику України в цілому банківська система функціонує стабільно. Усі громадяни мають доступ до своїх коштів та можуть користуватися банківськими послугами.Як повідомила прес-служба Національного банку України, об’єднана мережа банківських відділень POWER BANKING працює відповідно до протоколів. "В цілому банківська система функціонує стабільно як у найбільш постраждалих регіонах, так і по країні загалом. Зокрема, здійснюються безготівкові розрахунки, функціонують мобільні застосунки банків, мережі банкоматів і POS-терміналів", — зазначили в НБУ.Відділення мережі POWER BANKING забезпечені альтернативними джерелами енергії та резервними каналами зв’язку, посиленою інкасацією готівки та додатковим персоналом. Наразі це майже 2400 відділень у понад 370 населених пунктах України. У Нацбанку наголосили, що попри екстрені відключення електроживлення, громадяни мають доступ до своїх коштів та можуть і далі отримувати банківські послуги."Національний банк також працює в штатному режимі, зокрема всі інформаційні та платіжні системи НБУ. Забезпечена постійна комунікація з банками щодо роботи мережі POWER BANKING, а також безперебійного функціонування платіжної та фінансової інфраструктури", — зазначили у регуляторі.Проблеми виникли лише в одного великого банку через збій у партнерській онлайн-інфраструктурі. Водночас команда цього банку вже працює над цим питанням.Нагадаємо, 10 жовтня у Києві та низці областей введені аварійні відключення електроенергії. Причина — масована російська атака на Україну.

У п’ятницю, 10 жовтня, президент України Володимир Зеленський провів переговори з президенткою Європейського центрального банку Крістін Лагард. Це відбулося після нічних ударів російських окупантів.Відповідний допис Володимир Зеленський опублікував у своєму Telegram-каналі."Сьогодні в Україні була важка ніч. Чергова російська атака, знов удари по нашій енергетичній системі", — констатував український президент.Він додав, що Росія застосувала більш ніж 450 дронів, десятки ракет, зокрема, балістику. Президент України поінформував співрозмовницю про наслідки цього терористичного удару."Зараз у різних наших регіонах працюють ремонтні бригади, енергетики. Робимо все, щоби відновити нормальне життя. Важливо, щоби Росія несла реальну відповідальність за те, що затягує цю війну та намагається знищити життя", — наголосив він.Зеленський також розповів, що вони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської ж війни та відновлення життя в Україні."Рішення, як це зробити, є. Дякую за підтримку. Має бути достатня політична воля у Європі, адже саме там зосереджена найбільша частина цих активів", — акцентував він.За його словами, більшість партнерів Україну в цьому підтримує, тож Київ розраховує на відповідні дії."Домовилися, що будемо тісно працювати разом з іншими європейськими лідерами", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, міністерка енергетики України Світлана Гринчук заявила сьогодні, що у зв’язку з нічними ударами по енергосистемі України графіки відключень електроенергії неминучі. Збалансування енергетичної системи країни займе певний період часу.

У ніч на суботу, 4 жовтня, онлайн-сервіс "Приват24" не працюватиме через регламентні роботи. Вони триватимуть понад шість годин.Про це повідомила прес-служба банку."ПриватБанк" у ніч на 4 жовтня 2025 року проводить планові регламентні роботи процесингового центру", — йдеться у повідомленні.Роботи триватимуть з 00:05 і до 06:30. У цей час банк тимчасово призупинить проведення операцій з картками. Аналогічний "тайм-аут" триватиме у роботі:банкоматів;терміналів самообслуговування;POS-терміналів банку."Зазвичай регламентні роботи ми робимо у нічний час, коли більшість клієнтів не проводять операцій. Якщо у період проведення робіт ви плануєте оплати картками — радимо зробити це заздалегідь, чи відкласти на кілька годин. Дякуємо за розуміння", — додали в прес-службі.Як відомо, нещодавно клієнтка "ПриватБанку" поскаржилася, що банкомат видав їй не всю суму, яку вона планувала зняти. Намагання повернути гроші успіху не мали, банк відповів стандартними відписками.Нагадаємо, торік "ПриватБанк" запровадив послугу, яка дозволяє клієнтам цілодобово та без комісії обмінювати готівкову іноземну валюту на гривні через банкомати. Це перший подібний сервіс в Україні.

Рада національної безпеки й оборони 12 лютого 2025 року ухвалила рішення про безстрокове введення санкцій проти бізнесменів Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова і Костянтина Жеваго, п’ятого президента й чинного лідера "Європейської Солідарності" Петра Порошенка та колишнього народного депутата Віктора Медведчука. До запроваджених обмежень належать анулювання державних нагород, блокування активів, заборона на торгівлю, припинення виведення капіталів за кордон, зупинка виконання економічних і фінансових зобовʼязань та заборона на участь у приватизації та оренді державного майна.Петро Порошенко назвав це рішення "антиконституційним" і "політично мотивованим", а Служба безпеки України пояснила введення санкцій рішенням РНБО через "загрози державній безпеці".Санкційний указ потягнув за собою перевірки "Міжнародного інвестиційного банку", повідомляє Ukraine NOW. Цією фінустановою Порошенко опосередковано володіє через 100% акцій ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прайм Ессетс Кепітал". "18 лютого Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) отримала план заходів для реалізації рішення РНБО. Тоді ж й стало, що Комісія може анулювати ліцензію АТ "МІБ" на операції з цінними паперами через накладені санкції на його кінцевого власника. Далі в гру мав вступити Національний банк, та регулятор понад два місяці після рішення РНБО тягнув із відстороненням Порошенка від банку: лише 29 квітня ділову репутацію політика було визнано небездоганною", — пише Ukraine NOW.Журналісти вказують, що поки у Національному банку чекали з рішенням щодо п'ятого президента, у фінустанові почався активний процес виведення активів в інші банки та за кордон. Видання посилається на керівника Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія Кулика, який наголошує, що "МІБ" показово вирішив зарізати власні заробітки, "навіть на пасивні прибутки від депозитних сертифікатів НБУ наплював"."Як вважає керівник Центру досліджень проблем громадянського суспільства, п'ятий президент встиг вигідно скористатися паузою регулятора, збільшивши обсяги коштів на коррахунках інших банків у 1,7 раза — до 5,8 млрд грн. Це, на думку експерта, може бути ознакою втечі", — зазначає Ukraine NOW й цитує Кулика: "Не треба бути великим провісником, щоб здогадатися, до чого Петро Порошенко може готувати свій банк й з чим доведеться розбиратися у разі банкрутства МІБ".Та, вказують журналісти, попри те, що вже минуло п’ять місяців після того, як НБУ офіційно визнав ділову репутацію Порошенка як власника "МІБ" небездоганною, регулятор не поспішає застосовувати тимчасову заборону права його голосу щодо акцій фінустанови."Звідси слідує, що, всупереч вимогам закону, Національним банком на чолі з Андрієм Пишним досі не було вжито жодних заходів щодо заборони впливу Порошенка на його банк. Політик продовжує використовувати банківську установу у власних інтересах шляхом здійснення впливу на підконтрольних останньому осіб, зокрема на голову правління АТ "МІБ" Костянтина Людвика та інше керівництво установи.Експерти зазначають, що ліквідація "Міжнародного інвестиційного банку" не матимезначних економічних наслідків ані для бюджету країни, ані для банківської системизагалом. Водночас, якщо банк націоналізують і його збитки доведеться покривати з бюджету, керівництво НБУ може бути притягнуте до кримінальної відповідальності за службову недбалість", — резюмує Ukraine NOW.

Група "Нафтогаз" підписала історичну кредитну угоду з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) на 300 мільйонів євро. Кошти підуть на закупівлю газу для формування довгострокових запасів і забезпечення стабільного газопостачання українців під час зими після пошкодження інфраструктури країни внаслідок атак Росії.Про це повідомила прес-служба НАК "Нафтогаз України"."Це нове фінансування від ЄІБ допоможе зміцнити енергетичну безпеку України в зимовий період, забезпечуючи життєво необхідну підтримку для громад і бізнесу", — зазначила президентка групи ЄІБ Надя Кальвіньо.Це фінансування реалізується в межах плану підтримки енергетики України, запровадженого ЄІБ, та забезпечується гарантією Європейської комісії в межах Ukraine Investment Framework (UIF)."Це суттєва та практична підтримка, яка допоможе нам гарантувати енергетичну стійкість країни напередодні зими. Щиро дякую президенту України, уряду та прем’єр-міністру за підтримку, а також нашим європейським партнерам за довіру та солідарність", — наголосив голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький.Своєю чергою, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко привітала підписання угоди та наголосила на її важливості для енергетичної стійкості України. Угоду підписано в присутності міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олексія Соболева та єврокомісарки з питань розширення Марти Кос під час її візиту до Києва."Угода між ЄІБ і "Нафтогазом" є важливим внеском в енергетичну та економічну стабільність України. Надійне енергопостачання необхідне для роботи підприємств, збереження робочих місць і подальших інвестицій у нашу економіку. Водночас це партнерство підтримує довгострокову мету України — побудову стійкого, сталого та інтегрованого в Європу енергетичного сектору", — зазначив Соболев.У межах цієї угоди «Нафтогаз» зобов'язується реінвестувати суму, еквівалентну кредиту Європейського інвестиційного банку, у проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації."Цей кредит допомагає Україні підготуватися до ще однієї складної зими. Вона допоможе домогосподарствам і бізнесу зберегти світло та тепло. Крім того, вона сприятиме інтеграції України до енергетичного ринку Європейського Союзу", — сказала єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос.Нагадаємо, 28 липня стало відомо, що Україна вперше імпортує азербайджанський газ Трансбалканським маршрутом. Група "Нафтогаз" уклала першу угоду про закупівлю азербайджанського газу з компанією Групи SOCAR — SOCAR Energy Ukraine.

У Верховній Раді України зареєстрували проект закону щодо дерадянізації назви розмінної монети. Йдеться про перейменування копійок на шаги. Національний банк вніс таку пропозицію ще минулого року.Про це свідчить картка законопроекту №14093, опублікована на сайті Верховної Ради України. Його подали голова парламенту Руслан Стефанчук і його заступники.Автори документа пояснили, що назва "копійка" має вороже, пострадянське та російське походження. Тоді як шаг — суто українська назва, що вживалася ще за часів Гетьманщини й УНР.Шаг походить від староукраїнського "сяг" — крок або від слова "шеляг". Ця назва широко зустрічається у творах Шевченка, Лесі Українки, Котляревського й інших класиків. Минулого століття, 1918 року, Центральна Рада навіть випускала розмінні гроші номіналом 10-50 шагів. Вони перебували в обігу до 1919 року, але їх скасували більшовики.Нацбанк минулого року ініціював зміну назви копійки на шаг. Ідею підтримали Інститут історії України, Інститут мовознавства й Український інститут національної пам’яті. Серед її прихильників — відомі історики Сергій Плохій і Олександр Алфьоров, а також громадські діячі та військові.Законопроект передбачає поступовий перехід без одномоментного вилучення копійок. Монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу паралельно.Витрати на виготовлення нових монет не збільшаться, оскільки використовуватиметься те ж обладнання. За оцінками НБУ, додаткових видатків із бюджету не знадобиться.Зміна копійки на шаг стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Вона має сприяти деколонізації та відновленню національних традицій у номінації грошей. Ухвалення закону планується пов'язати з 30-річчям введення гривні 2026 року. Закон набере чинності через два місяці з дня його опублікування.Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний заявляв, що на розроблення ескізів і карбування нових монет "шаг", які змінять "копійку", не планується жодних додаткових витрат з державного бюджету.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) погіршив прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України на 2025 рік з 3,3% до 2,5%. Однак фахівці залишили незмінним прогноз на 2026 рік на рівні 5,0% за умови закінчення війни Росії проти України.Про це свідчать дані останнього видання економічного звіту ЄБРР."Очікується, що зростання ВВП України сповільниться до 2,5% 2025 року на тлі високої невизначеності, пов'язаної з війною Росії проти країни", — йдеться в документіЗагалом у регіонах, де працює ЄБРР, він прогнозує економічне зростання цього року на рівні 3,1% та пришвидшення його до 3,3% 2026 року, тоді як раніше очікував зростання відповідно на 3,0% та 3,4%.У банку зазначили, що економічні перспективи України дуже невизначені та залежать від ходу війни, енергетичної безпеки та подальшої міжнародної підтримки."Уряд залишається відданим макроекономічній дисципліні та структурним реформам, прагнучи мобілізувати державні доходи, збільшити інвестиції, покращити управління державними підприємствами та зміцнити стійкість фінансового сектору", — вважають аналітики ЄБРР.Вони додали, що реальний ВВП зріс на 0,9% у річному обчисленні у першому кварталі 2025 року завдяки споживанню й інвестиціям у критично важливу інфраструктуру, однак зауважили, що дефіцит робочої сили, пошкодження енергетичної інфраструктури та слабкий експорт сільськогосподарської продукції продовжують стримувати зростання.Рівень безробіття знизився до мінімуму часів війни в 12%, але набір персоналу залишається складним через мобілізацію й еміграцію.ЄБРР акцентував, що дефіцит поточного рахунку України зріс майже на 50% у січні-липні, що відображає високий імпорт військової та енергетичної продукції та слабкий експорт. Очікується, що дефіцит бюджету досягне 22% ВВП 2025 року, при цьому зовнішнє фінансування складатиме близько 40 мільярдів доларів, значна його частина надходить від ЄС, G7 (з використанням доходів від заморожених російських активів) і МВФ.Експерти також наголосили, що інфляція залишається високою, зумовленою цінами на продукти харчування, комунальні послуги та зростанням реальної заробітної плати, але поступово знижується: з 15,9% у травні до 13,2% у серпні 2025 року.Центральний банк утримує свою облікову ставку на рівні 15,5% з березня 2025 року, намагаючись пом'якшити інфляцію, тоді як валютні резерви сягнули 46 мільярдів доларів у серпні, що покриває 5,5 місяця імпорту та підтримує стабільність обмінного курсу.Як відомо, ЄБРР є найбільшим інституційним інвестором України. З початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року банк виділив Україні майже 8,4 мільярда євро, включаючи три мільярди євро енергетичному сектору.Нагадаємо, 13 серпня стало відомо, що компанія "Нафтогаз України" та Європейський банк реконструкції та розвитку підписали угоду на відновлюваний кредит у розмірі 500 мільйонів євро. Це найбільший проект, який ЄБРР будь-коли підписував в Україні й один із найбільших в історії банку загалом.

На тлі затяжної війни проти України та стрімкого зростання бюджетного дефіциту єдиним реалістичним сценарієм для збереження фінансової стабільності Росії залишається чергове підвищення податків.На цьому наголосили у Службі зовнішньої розвідки України (СЗРУ). Там зазначили, що за підсумками восьми місяців 2025 року бюджетний дефіцит у Росії склав 4,19 трильйона рублів — майже вчетверо більше запланованого."Попри публічні обіцянки Путіна не збільшувати податкове навантаження, влада вже обговорює підвищення ставки ПДВ з 20% до 22%", — констатували українські розвідники.Вони додали, що таке рішення, хоча й суперечить попереднім заявам, є неминучим: скорочувати витрати вже ніде — або армія, або соціалка, і жоден з варіантів не розглядається серйозно."ПДВ — головне джерело доходів федерального бюджету. 2024 року він забезпечив майже 37% усіх надходжень, або 13,5 трильйона рублів. Востаннє ставка змінювалася 2019 року — з 18% до 20%", — пояснили експерти.Тепер, щоби зменшити дефіцит і зберегти бюджетне правило, уряд змушений знову йти на цей крок. Інші податки вже підвищили, а ефект від них — обмежений. Прогнозований дефіцит на кінець 2025 року коливається між п’ятьма та вісьмома трильйонами рублів, що робить заплановані на 2026 рік 2,2 трильйона (0,9 % ВВП) фінансовою фантазією."Першими під удар потраплять банки: до держдуми внесено законопроект про разовий податок на надприбутки кредитних організацій у розмірі 10%", — зауважили в СЗРУ.Там акцентували, що механізм розрахунку повторює модель 2023 року, коли аналогічний податок на великі компанії приніс бюджету 315 мільярдів рублів. Від банків очікують іще 200 мільярдів — мізерна сума на фоні загального дефіциту."Ці кроки — не стратегія, а спроба заткнути дірки. Податок на надприбутки не став вирішальним джерелом доходу 2023 року, не стане ним зараз. Підвищення ПДВ — це не реформа, а системна криза", — підсумували у Службі зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, минулого тижня аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що Кремль зіткнувся з величезним дефіцитом бюджету та може збільшити споживчі податки, щоби компенсувати його, а не зменшити фінансування своєї військової машини. У Росії видають економічні витрати за жертву, яку російське населення має прийняти для підтримки війни Росії в Україні.

Від початку року національна валюта зміцнилася майже на гривню та повернулася до курсу вересня минулого року. На такий стан справ вплинула ціла низка економічних чинників.Про це повідомив Forbes Ukraine із посиланням на банкірів і економістів."У понеділок, 15 вересня, Національний банк установив курс гривні до долара на рівні 41,3. Таким дешевим долар був в Україні рік тому, за винятком декількох днів у березні та серпні. З початку серпня долар подешевшав на 40 копійок", — констатували медійники.Вони зазначили, що основні причини укріплення національної валюти за останній рік — намагання НБУ уповільнити інфляцію. У серпні вона була 13,2% у річному вимірі."Приборкання інфляції цього року — більш пріоритетне завдання для Нацбанку, ніж економія валютних резервів", — заявив керівник з продажів "Банк Авангард" Юрій Крохмаль.Фахівець додав, що фінансова підтримка України від міжнародних партнерів дозволяють НБУ тримати стабільний курс.Що буде далі з національною валютоюForbes Ukraine поспілкувався з банкірами й експертами з Центру економічної стратегії та Київської школи економіки.Аналітики пояснили, що Нацбанк тримає курс, зокрема, через прискорення інфляції у другій половині 2024 року та першій половині 2025 року — сильна гривня дозволяє стримувати зростання цін. НБУ вдалося розвернути тренд. У серпні індекс цін знизився на 0,2%, а в річному вимірі вона склала 13,2%, що менше за прогноз регулятора.При цьому в НБУ наголосили, що, попри зниження, інфляція досі залишається високою. Зараз її показник іще далекий від цілі НБУ у 5%."У середньостроковій перспективі стабільний курс позитивно впливає на інфляцію та купівельну спроможність гривні, коли велика кількість критично важливих товарів імпортується", — акцентував директор департаменту аналітичних досліджень банку Raiffeisen Олександр Печерицин.Він додав, що стабільний курс забезпечують відчутні інтервенції НБУ. Зокрема, у серпні, попри зниження інфляції, регулятор продав на міжбанку 3,4 мільярда доларів із резервів.З іншого боку, за його словами, це призводить до збільшення дефіциту зовнішньої торгівлі, погіршення конкурентних переваг для експортерів і "лагідніші" умови для імпортерів. За останній рік експортний виторг України становив 38,3 мільярда доларів (приріст на 7,4%), імпорт товарів — 79,1 мільярда доларів (+17,2%).Ще одна причина — послаблення долара"Федеральна резервна система США знижуватиме відсоткові ставки, що зменшить прибутковість доларових активів", — припустив головний економіст відділу моделювання управління макроекономічного моделювання та прогнозування департаменту монетарної політики й економічного аналізу НБУ Дмитро Круковець.Він зауважив також, що курсова доларова стабільність тримається на фінансовій підтримці міжнародних партнерів, яка перекриває торговий дефіцит.Валютні резерви зараз складають 46 мільярдів доларів, що є рекордним рівнем. У серпні резерви зросли на 7% завдяки значним надходженням від міжнародних партнерів.Скільки коштуватиме гривня"Дефіцит зовнішньої торгівлі у червні перевищив п’ять мільярдів доларів, і це абсолютний рекорд для України. Це створює додатковий тиск на валютні резерви та сприяє розриву між попитом і пропозицією валюти", —  пояснив Олександр Печерицин із Raiffeisen. За його словами, до кінця року можна очікувати поступового зниження курсу гривні до долара. Це залежатиме від подальшого розвитку інфляційних процесів, стабільності світового ринку долара, а також ефективності політики НБУ в умовах зовнішньоекономічних викликів."Гальмування інфляції та зменшення валютних надходжень від нового врожаю підштовхнуть НБУ знижувати курс гривні до долара", — зазначив Гліб Вишлінський з Центру економічної стратегії.При цьому поточний курс гривні негативно вплине на український експорт. Такої думки дотримуються всі опитані журналістами експерти."Як тільки інфляція розпочне знижуватися, Нацбанк може повернутися до поступового коригування курсу гривня-долар в бік зростання, щоби зменшити дисбаланси", — припустив Печерицин.Однак девальвація все ж відбудеться, але не в таких масштабах, як очікували на початку року, вважає Юрій Крохмаль з "Банку Авангард".Дмитро Круковець додав, що 2026 року гривня послабшає до рівня 44-46 за долар. Про це, зокрема, йдеться в дослідженні Київської школи економіки Ukraine Macroeconomic Handbook за липень. Це пов’язано з очікуваним зменшенням обсягів міжнародної фінансової підтримки та потребою скорочувати інтервенції НБУ.Курс гривні очікується на рівні 42,7 до долара на кінець 2025 року та 45 гривень до долара на кінець 2026 року, згідно з консенсус-прогнозом Focus Economics за вересень.Нагадаємо, що, за оцінками експертів, Кабінет міністрів України на наступний рік отримає дефіцит бюджету на щонайменше 10 мільярдів доларів. Міжнародний валютний фонд (МВФ) пропонує підвищити податки. Український уряд не схильний до такого кроку та розраховує на допомогу Європейського Союзу.

Російські банкіри продовжують висловлювати стурбованість щодо дедалі більшої стагнації російської економіки. Наразі вона перебуває в "періоді охолодження".Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Як зазначають в ISW, генеральний директор "Сбербанку" та колишній міністр економічного розвитку і торгівлі Росії Герман Греф 4 вересня заявив, що Центральний банк РФ, ймовірно, знизить свою ключову процентну ставку до 14 відсотків до кінця 2025 року, але цього буде недостатньо для відродження російської економіки. Греф закликав Центральний банк знизити ключову процентну ставку до 12 відсотків або менше, щоб стимулювати економічне зростання. Центральний банк вже двічі знижував свою ключову процентну ставку за останні три місяці: з рекордно високого рівня у 21 відсоток до 20 відсотків у червні 2025 року та до 18 відсотків у липні 2025 року — ймовірно, в рамках передчасних зусиль щодо збереження видимості економічної стабільності. "Греф визнав, що російська економіка перебуває в "періоді охолодження", і що "Сбербанк" знизив свій прогноз зростання корпоративного кредитування з дев'яти до 11 відсотків до семи-дев'яти відсотків. Греф додав, що російський рубль, ймовірно, ослабне до кінця 2025 року", — пишуть аналітики.Як наголошують аналітики, Росія використовує зміцнений рубль, щоб пом'якшити удар західних санкцій, оскільки паралельний імпорт дешевший, а замінники доступні, а Центральний банк використав зміцнений рубль, щоб виправдати зниження своєї ключової процентної ставки влітку 2025 року. "Російська економіка вже бореться зі стрибками цін на бензин, нестачею робочої сили та інфляцією заробітної плати через збільшення виплат для підтримки набору військовослужбовців та збільшення робочої сили оборонно-промислової бази (ОПРБ)", — заявляє ISW.Пропозиція Грефа ще більше знизити ключову процентну ставку до 12 відсотків переповнить російську економіку грошима та, ймовірно, послабить купівельну спроможність споживачів, знецінить рубль у середньостроковій та довгостроковій перспективі та створить подальшу макроекономічну нестабільність у Росії, переконані аналітики.Нагадаємо, 27 серпня незалежне російське видання The Moscow Times повідомляло, що зростання російської економіки цього року може сповільнитися до 1,5%. Таку інформацію оприлюднив на зустрічі з кремлівським диктатором Володимиром Путіним віце-прем’єр-міністр Росії Антон Сілуанов.