# банк

Високий суд Лондона розглядав позов "ПриватБанку" проти його колишніх власників Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова й ухвалив рішення на користь банку.Про це свідчить рішення Високого суду Лондона, опубліковане на його сайті."ПриватБанк" здобув беззаперечну перемогу в багатомільярдному англійському судовому процесі проти Коломойського та Боголюбова", — повідомили в прес-службі ПриватБанку.Націоналізований у грудні 2016 року "ПриватБанк" подав позов до Високого суду Лондона проти колишніх власників.У грудні 2017 року суд ухвалив рішення про всесвітній арешт активів Коломойського та Боголюбова, а також майна шести компаній, пов'язаних із ними.Рішення суду ґрунтувалося на доказах, згідно з якими Коломойський і Боголюбов вивели з банку близько двох мільярдів доларів. Гроші, за даними позивача, переводили на рахунки компаній, які належали або контролювали колишні власники. Сума вимог "ПриватБанку" складала 2,5 мільярда доларів з урахуванням нарахованих відсотків.У жовтні 2019 року Апеляційний суд Англії підтвердив юрисдикцію лондонського суду за позовами "ПриватБанку". Суд визнав, що банк надав переконливі докази про масштабні махінації під керівництвом колишніх акціонерів.Коломойський і Боголюбов відшкодували банку судові витрати в розмірі 10 мільйонів фунтів. Судовий наказ про глобальне заморожування активів відповідачів продовжує діяти.Завершальні слухання у Високому суді Лондона стартували в середині червня 2023 року. Їх перенесення частково пов'язане з війною, через що суддя відкладав засідання. До того моменту, за даними банку, сума позову зросла до майже 4,5 мільярда доларів. Це сталося через нарахування відсотків, які сягають близько 500 тисяч доларів на день.Нагадаємо, 24 березня стало відомо, що співзасновник групи "Приват" Олексій Мартинов звинуватив Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова у відмиванні коштів. За його словами, це відбувалося через благодійний фонд релігійної організації в Дніпрі.

Національний банк України планує вилучити з готівкового обігу монети номіналом 10 копійок. Процес може розпочатися за декілька місяців.Про це повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ)."Поступове вилучення монет номіналом 10 копійок із готівкового обігу планується розпочати з 1 жовтня 2025 року", — йдеться в повідомленні.Також припиниться їх карбування та поповнення ними готівкового обігу. Проте ці монети й надалі залишатимуться в обігу (до ухвалення рішення про їх остаточне вилучення).У НБУ зазначили, що зараз у готівковому обігу перебуває близько 5,5 мільярда штук розмінних монет:1,4 мільярда штук монет номіналом 50 копійок;4,1 мільярда штук монет номіналом 10 копійок.Щороку НБУ має підтримувати обіг та підкріплювати банки та сферу торгівлі та послуг розмінними монетами. Зокрема, 2025 року заплановане карбування 20 мільйонів нових монет номіналом 50 копійок, оскільки цього потребує готівковий обіг."Тож, якщо на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема, з боку сфери торгівлі, то монети номіналом 10 копійок припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги", — йдеться в повідомленні.Їх поступове вилучення з обігу дасть змогу скоротити витрати на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання й обіг таких монет.Банки, як і раніше, зможуть приймати монети номіналом 10 копійок від громадян і бізнесу для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій.Водночас, потрапляючи в банки, такі монети не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до НБУ для подальшого їх перерахування та утилізації.Також розмінними монетами номіналом 10 копійок й надалі можна буде розраховуватися в торгівельній мережі.Якщо під час готівкових операцій немає монет номіналом 10 копійок, застосовуватимуться правила заокруглення загальних сум у чеку (як це відбувалося під час вилучення з обігу монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок).Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься.Нагадаємо, 2 вересня минулого року стало відомо, що для відновлення історичної справедливості, дерусифікації та відродженню національних традицій НБУ ініціював зміну назви розмінних монет. Тепер "копійка" могла би стати "шагом".

Українські банкіри очікують, що у третьому кварталі 2025 року зросте попит на іпотеку і на споживчі кредити. Щоб досягнути такої динаміки фінансові установи планують пом’якшувати кредитні стандарти.Про це йдеться у звіті Національного банку України "Опитування про умови банківського кредитування" за третій квартал 2025 року.Результати поточного опитування свідчать, що банки зберегли оптимізм стосовно зростання кредитних портфелів бізнесу та населення. Вперше з першого кварталу 2024 року респонденти очікують поліпшення якості як корпоративних позик, так і кредитів домогосподарствам. "У наступні 12 місяців банки прогнозують приплив вкладень клієнтів. Попит у другому кварталі на кредити бізнесу підвищився. Вперше з початку повномасштабного вторгнення найбільше зріс попит на довгострокові позики та кредити великим підприємствам", — йдеться у звіті.У липні-вересні респонденти прогнозують зростання попиту на всі види кредитів бізнесу. У другому кварталі попит населення зріс як на іпотеку, так і на споживчі позики. На думку низки банків, фактором зростання є "кращі споживчі настрої" та оптимістичні перспективи ринку нерухомості.Окремі великі фінустанови відзначили те, що конкуренції з боку інших банків не було, що підвищувало попит населення на їхні іпотечні продукти. Зростання попиту на іпотекуРеспонденти очікують, що у третьому кварталі також відбудеться зростання попиту як на іпотеку, так і на споживчі кредити. Банки планують пом’якшити кредитні стандарти для корпорацій. Очікується, що більше послабляться стандарти для довгострокових і гривневих позик та на кредити МСП. Варто зазначити, що у квітні-червні банки пом’якшували кредитні стандарти як для іпотеки, так і для споживчих позик. Така тенденція триває вже п’ять кварталів поспіль. У третьому кварталі респонденти планують і далі пом’якшувати кредитні стандарти для споживчих кредитів та іпотеки.Проте у третьому кварталі респонденти прогнозують зростання валютного та кредитного ризиків. Також дещо посилиться ризик ліквідності.Нагадаємо, раніше Національний банк України ухвалив рішення не продовжувати дію регуляторних обмежень для вихідних переказів фізичних осіб "з карти на карту". Йдеться про ліміти у розмірі 150 тисяч гривень на місяць.

У вівторок, 22 липня, міністр оборони України Денис Шмигаль провів нараду з міністерством фінансів і керівниками найбільших державних банків. Ішлося про посилення фінансової підтримки оборонного сектору.Про це повідомив Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Посилюємо фінансову підтримку оборонного сектору", — наголосив він.Шмигаль також подякував за започаткування консорціуму, який уже працює над кредитуванням оборонного виробництва під державні гарантії."Обговорили подальші кроки, зокрема, реалізацію "нідерландської моделі", яка передбачає прямі контракти з виробниками, інвестиції в українські оборонні компанії та створення спільних підприємств", — додав міністр оборони України.Він констатував, що його відомство вже готує зміни до постанови, які дозволять включати відсотки за кредитами до собівартості продукції — це спростить роботу для підприємств.Представник уряду під час зустрічі заслухали пропозиції банків. Новопризначений очільник відомства запевнив, що Міністерство оборони спільно з Міністерством фінансів та іншими структурами їх оперативно опрацює."Від державних банків очікуємо активнішої участі у фінансуванні підприємств оборонно-промислового комплексу. Це — ключ до збільшення виробництва зброї та посилення нашої обороноздатності", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, вчора на засіданні контактної групи в форматі "Рамштайн" міністр оборони заявляв, що, аби закрити потребу у військових закупівлях 2025 року та повернути війну на територію Росії, Україні необхідно шість мільярдів доларів.

Найбільші російські банки почали готуватись до боргової кризи, серед них — "Сбербанк". Причини — зростання фінансового шахрайства та масові неплатежі.Про це повідомили в Службі зовнішньої розвідки України.Так, з огляду на високу облікову ставку та погіршення фінансового стану позичальників, провідні російські банки, такі як "Сбербанк" і "ВТБ", готуються до хвилі неплатежів наприкінці 2025 — початку 2026 років. Загальний обсяг простроченої заборгованості за споживчими кредитами досяг 1,5 трильйона рублів — найвищого рівня за останні шість років.Банк "ВТБ" зазначає, що частка проблемних кредитів уже сягнула 5% і може зрости до 7% у 2026 році. Під час щорічних зборів акціонерів очільник "Сбербанку" Герман Греф визнав, що наступного року "ситуація буде нелегкою". Причина — збільшуваний тиск реструктуризацій."На тлі офіційних заяв про стабільність банківська система демонструє ознаки напруження. Інвестори виводять кошти з короткострокових активів: уперше цього року пайові фонди облігацій випередили грошові фонди за обсягами притоку. Від початку року в ці фонди надійшло понад 2,5 мільярда доларів", — зазначили українські розвідники.За даними експертів, ще один сигнал — зростання фінансового шахрайства. Банк "ВТБ" зафіксував сплеск схем, спрямованих на позичальників, що не здатні обслуговувати борги. Неплатежі охоплюють як роздрібний, так і корпоративний сегменти, підвищуючи ризики банківської кризи."У відповідь банки активізували внутрішні консультації та нарощують обсяги реструктуризацій. Якщо динаміка збережеться, імовірною є поява вибіркових інструментів підтримки з боку Центробанку — за непрозорими критеріями", — зауважили в Службі зовнішньої розвідки України.Варто зауважити, що за декілька днів до початку повномасштабного вторгнення "Сбербанк" Росії в Україні скупив усю готівку. Гроші хотіли роздавати після окупації рашистами українських міст.Нагадаємо, раніше аналітики Інституту вивчення війни зазначали, що російський диктатор Володимир Путін маніпулює фактами про стан економіки країни-агресорки та намагається представити її громадянам як "стабільну". Проте насправді стан російської економіки є набагато гіршим.

Неприйнятно високі виплати солдатам у Росії та наслідки нестачі внутрішньої робочої сили, що випливає з цього, ймовірно, ще більше дестабілізують російську економіку, незалежно від заяв Кремля про економічну стабільність.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War)."Російська стратегія стимулювання набору добровольців шляхом пропонування великих одноразових виплат новобранцям і одночасних зусиль щодо швидкого розширення своєї оборонно-промислової бази з 2022 року вимагала від Росії значного збільшення виплат як для підтримки набору військовослужбовців, так і для збільшення робочої сили для оборонки", — йдеться у світі.Аналітики додали, що Росії довелося значно збільшити федеральні та регіональні одноразові премії, щоби стимулювати росіян підписувати військові контракти, а не брати на себе іншу роботу, враховуючи високий рівень втрат серед росіян.Конкуренція між оборонкою Росії та цивільними підприємствами підвищує середню зарплату на цих посадах та загалом підвищує ціни у сфері послуг."Ці фактори в поєднанні з нестачею робочої сили в цивільному й оборонному секторах, ймовірно, сприяють розбіжності між вартістю товарів і послуг у звіті Центрального банку, обмежуючи економічне зростання Росії, зусилля зі створення збройних сил і промислове виробництво оборонної промисловості", — зробили висновок експерти.ISW продовжує оцінювати, що Росія не може нескінченно оновлювати свої війська за поточного рівня втрат без примусової мобілізації резерву.Росія фактично "спалює свічку з обидвох кінців", одночасно послаблюючи монетарну політику для стимулювання короткострокового зростання, водночас розширюючи бюджетні витрати для підтримки військових зусиль."Ця стратегія, ймовірно, негативно вплине на російську економіку, послаблюючи купівельну спроможність споживачів, девальвуючи рубль у середньостроковій і довгостроковій перспективі та створюючи глибшу макроекономічну нестабільність", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWЦентральний банк Росії продовжує підтримувати зростання російської економіки, щоби показувати начебто економічну стабільність, проводячи економічну політику, яка, ймовірно, посилить економічну нестабільність Росії.Російські банкіри приватно висловлюють стурбованість зростанням кількості кредитів, які не працюють, попри заяви Центрального банку Росії про економічну стабільність.Повідомлення про те, що українські війська атакували Москву та Санкт-Петербург у ніч з 16 на 17 липня, ймовірно, є надмірною реакцією на стандартні заяви Росії про тривалу кампанію глибоких ударів України, спрямовану на руйнування оборонно-промислової бази Росії.Україна та Росія провели черговий обмін тілами загиблих у бою солдатів, відповідно до домовленостей, досягнутих під час переговорів у Стамбулі 2 червня.Нещодавно українські війська просунулися поблизу Покровська. Російські війська активізувалися поблизу Борової.Нагадаємо, український президент Володимир Зеленський заявив під час вечірнього відеозвернення 20 червня, що російська економіка серйозно деградує. Дуже важливо підтримати цей процес, щоби змусити Москву до миру.

У Римі на полях Міжнародної конференції з відновлення України підписано фінансову угоду між Україною та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) на суму 134 мільйони євро. Документ підписали віце-прем’єр-міністр, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба та віце-президентка ЄІБ Тереза Червінська.Про це повідомила прес-служба Мінрозвитку. Там зазначили, що фінансування скерують на реалізацію проекту з відновлення критичної транспортної інфраструктури: доріг, мостів, логістичних вузлів у регіонах із підвищеним навантаженням на сполучення."Це вклад у реальні зміни для людей. Відновлення транспортної інфраструктури означає доступ до безпеки, медицини, нормального життя. Це й економічна стійкість країни в умовах великої війни. Дякую Європейському інвестиційному банку за сталість підтримки та глибину партнерства", — зазначив Олексій Кулеба.Окрім того, він провів зустріч із президенткою ЄІБ Надією Кальвіно й обговорив пріоритети співпраці:запуск додаткових житлових програм — як для відновлення багатоквартирного житла, так і для створення муніципального соціального житлового фонду;потребу в залученні фінансування для прикордонної інфраструктури;необхідність створення грантового механізму для підтримки громад, які не мають змоги залучати кредитні кошти.ЄІБ є одним із ключових фінансових партнерів України у сфері інфраструктури, житла, енергетики та розвитку спроможності громад. Банк системно підтримує не лише реалізацію масштабних проектів, а й розвиток інституційної експертизи на місцевому рівні.Конференція з питань відновлення України є наступним важливим етапом у серії міжнародних заходів на підтримку відбудови України, започаткованих у Лугано (2022), продовжених у Лондоні (2023) та Берліні (2024)."Ці конференції стали символом стійкої міжнародної солідарності та практичної допомоги Україні в умовах повномасштабної агресії з боку Росії", — наголосили у відомстві.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Світовий банк підтвердив Харкову фінансову допомогу у вигляді гранту на суму 33,3 мільйона доларів. Їх скерують на розвиток енергетичної інфраструктури.

За тиждень з 23 по 27 червня Національний банк України продав на міжбанку 875,1 мільйона доларів. При цьому фінансисти зазначили, що куплено за цей же термін 700 тисяч доларів.Про це стало відомо зі статистики Національного банку України (НБУ).За період з 23 по 27 травня Нацбанк продав на міжбанку 875,1 мільйона доларів, що на 151,1 мільйона доларів більше, ніж минулого тижня.При цьому підраховано, що за тиждень Національний банк України купив 700 тисяч доларів.Як відомо, 2 жовтня 2023 року Національний банк оголосив про перехід від режиму фіксованого курсу.Розпочинаючи з 3 жовтня 2023 року, офіційний курс долара розпочав змінюватися — вперше з липня 2022 року.Для порівняння: за тиждень з 16 по 20 червня Національний банк України продав на міжбанку 724 мільйони доларів, при цьому американської валюти не купував.Нагадаємо, що в п'ятницю, 27 червня, Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Вона враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України.

Клієнтка "ПриватБанку" поскаржилася, що банкомат видав їй не всю суму, яку вона планувала зняти. Намагання повернути гроші успіху не мали, банк відповів стандартними відписками.Про це жінка розповіла в коментарях на порталі "Мінфін". Інцидент трапився 31 травня, жінка намагалася зняти 18 000 гривень. За її словами, банкомат видав лише 16 400 гривень.За словами клієнтки, одразу гроші вона не перерахувала, адже була з маленькою дитиною — приїхала з лікарні на вихідні.Виявивши нестачу грошей, жінка звернулася до банку наступного дня, банк відмовив у поверненні. Відповідь була стандартною — "збоїв не зафіксовано, надлишку готівки немає".Проте жодних доказів видачі повної суми (відео з камери чи підтвердження фактичної видачі кожної купюри) не надали."Це неприпустимо. Замість реального розслідування — формальна відписка. А я залишилася без частини грошей у дуже складній життєвій ситуації. Хочу попередити інших клієнтів — завжди рахуйте кошти одразу, фіксуйте на відео, бо довести щось після цього — майже неможливо", — написала жінка в коментарях.Вона додала, що картка, з якої вона знімала гроші — соціальна, туди приходять гроші на дітей. Вона знімала з нею всю суму, потрібно було заплатити за нічну енцефалограму дитині з епілепсією.Нагадаємо, що "ПриватБанк" минулого року запровадив послугу, яка дозволяє клієнтам цілодобово та без комісії обмінювати готівкову іноземну валюту на гривні через банкомати. Це перший подібний сервіс в Україні.

У ніч на суботу, 14 червня, онлайн-сервіс "Приват24" не працюватиме через регламентні роботи. Вони триватимуть майже сім годин.Про це повідомила прес-служба банку."ПриватБанк" проводить планові регламентні роботи процесингового центру, щоб збільшити потужності та безпеку проведення клієнтами операцій із платіжними картками", — пояснили в прес-службі.У банку попередили, що у період проведення робіт 14 червня з 00:00 і до 06:30, банк тимчасово призупинить проведення операцій з картками. Аналогічний "тайм-аут" триватиме у роботі банкоматів, терміналів самообслуговування та POS-терміналів банку."Зазвичай регламентні роботи ми робимо у нічний час, коли більшість клієнтів не проводять операцій. Якщо у період проведення робіт ви плануєте оплати картками — радимо зробити це заздалегідь, чи відкласти на кілька годин. Дякуємо за розуміння", — зауважили в "ПриватБанку".Нагадаємо, процесинговий центр "ПриватБанку" щогодини обробляє понад три мільйони операцій з картками.Нагадаємо, наприкінці травня "ПриватБанк" почав розсилати попередження щодо зниження лімітів на перекази для громадян. Це сталося після відповідних домовленостей українських банків.

Обговорення потенційного припинення вогню між Росією й Україною розпочалися на початку року. Однак, за оцінками Світового банку, перспективи довгострокового врегулювання залишаються невизначеними.Про це йдеться в документі "Глобальні економічні перспективи" від Світового банку за червень 2025 року.Прогнозується, що зростання економіки України збільшиться з 2,0% 2025 року до 5,2% 2026 року. Прискорення зростання враховує очікування Світового банку, що російське вторгнення "триватиме до кінця 2025 року, після чого активні бойові дії почнуть спадати".Прогнозоване зростання 2026 року передбачає сплеск інвестицій у виробництво та реконструкцію, тоді як очікується, що відновлення експорту залишиться обмеженим через складне торгівельне середовище та економічну невизначеність.Витрати на реконструкцію та відновлення оцінюються в 524 мільярди доларів, що майже втричі більше за ВВП України 2024 рокуЗа оцінкою Світового банку, без міцної мирної угоди продовження або посилення вторгнення може ще більше послабити економіку України та підтримувати високу геополітичну напругу."Порушення потоків фінансування в Україну посилить ці ризики, оскільки зовнішнє фінансування країни, як і раніше, сильно залежить від постійної підтримки з боку ЄС і США", — наголосили експерти.При цьому підтримка Європи та США відіграє ключову роль для України. Світовий банк оцінює підтримку ЄС набагато вище.Світовий банк також знизив свій прогноз світового зростання на 2025 рік на 0,4 відсоткового пункту до 2,3%, заявивши, що вищі тарифи та зростання невизначеності стали "значним стримувальним фактором" для майже всіх економік.Нагадаємо, 25 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповідав, що Світовий банк надасть Україні 70 мільйонів доларів. Гроші мали спрямувати на підтримку стабільності роботи української енергосистеми.

В Україні запрацюють банки фінансової інклюзії. Нові установи обслуговуватиме клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до отримання фінансових послуг.Як повідомила прес-служба Національного банку України, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні відповідний законопроект №13018-д.Банк фінансової інклюзії — новий тип фінансової установи, який передбачає отримання обмеженої банківської ліцензії. Він буде надавати банківські, платіжні та інші фінансові послуги, серед яких: зняття готівки;валютно-обмінні операції;платежі;заощадження;кредити.У НБУ пояснили, що фокус роботи такого банку буде спрямовний на обслуговуванні фізичних осіб, малого та мікробізнесу (фізичні особи-підприємці, підприємства і громади). Проте великих юридичних осіб обслуговувати не будуть."Стати банком фінансової інклюзії може як чинний банк (для цього необхідно переоформити наявну банківську ліцензію на обмежену банківську ліцензію), так і новостворена юридична особа", — зазначили у регуляторі.Розбудова системи банків фінансової інклюзії здійснюватиметься з дотриманням усіх пруденційних вимог, які поширюються на банки з повною банківською ліцензією. Завдяки цьому стабільність фінансової системи буде гарантована."Діяльність і стратегія банку фінансової інклюзії мають бути спрямовані насамперед на забезпечення доступу клієнтів до користування фінансовими послугами, у тому числі на територіях з особливими умовами для розвитку та територіях відновлення. У такий спосіб ми створюємо передусім умови для економічного розвитку регіону, де присутня ця компанія", — поінформували в прес-службі.Отже, банк фінансової інклюзії є важливим, оскільки:дасть змогу забезпечити кращий доступ усім категоріям населення та малому бізнесу до фінансових послуг у віддалених, малонаселених територіях, у зонах, наближених до бойових дій, та на деокупованих територіях;є системним рішенням для економічного розвитку регіонів, у яких він працюватиме, адже створює можливості для синергії ринку фінансових послуг із небанківським бізнесом, який уже розвинений у таких регіонах. Нагадаємо, з 1 липня Німеччина розпочне автоматичний обмін банківською інформацією з українськими податковими органами. Біженцям загрожують штрафи та припинення виплат після перевірки їхніх рахунків.

Червень 2025 року принесе українцям низку змін, які торкнуться різних сфер. Зокрема, деяким громадянам нарахують вікову надбавку до пенсії, а низка споживачів зможуть отримати субсидію на комунальні послуги за спрощеними умовами. Також цього місяця очікується чергове зниження лімітів на перекази між картками, а в одному з міст зросте вартість проїзду у громадському транспорті. До того ж завершиться термін, відведений для повторного проходження військово-лікарської комісії. Яких змін очікувати українцям у перший літній місяць — у матеріалі TrueUA.Тарифи з 1 червня: чи буде підвищення цін на комунальні послугиЦіна на електроенергіюКабінет міністрів ще 29 квітня продовжив дію положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії до 31 жовтня 2025 року. Це означає, що ціна на електроенергію для населення наразі залишається незмінною. Як раніше повідомили в Міненерго, уряд ухвалив рішення зберегти незмінним тариф на електроенергію для населення з метою забезпечити доступність електричної енергії для споживачів. Відповідно у червні за кіловат-годину українцям доведеться заплатити 4,32 гривні. Щодо споживачів, які мають двозонні лічильники, із 23:00 до 07:00 діятиме нічний тариф — 2,16 гривні за один кіловат-годину.Ціна на газВ Україні підвищення вартості тарифів на газ з 1 червня не очікується. Зокрема, ціни на блакитне паливо для населення будуть на такому ж рівні, як і були до цього часу — 7,96 гривні за кубічний метр. Як повідомили в прес-службі "Нафтогаз Україна", така ціна передбачена за тарифним планом "Фіксований" для побутових клієнтів та буде актуальною до 30 квітня 2026 року.Ціна на водуУ червні ціни на холодну воду також не планують змінювати. Наразі питання щодо зростання тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення перебуває у стадії обговорення.Варто зазначити, що у деяких громадах можуть підвищувати вартості води рішенням місцевої влади, яке здійснюється без погодження з НКРЕКП. Проте наразі офіційно про зміну тарифів на воду не повідомляли.За даними інфляційного звіту Національного банку, частковий мораторій на підвищення комунальних тарифів, який зараз діє в Україні, можуть скасувати через проблеми в енергетиці. Однак цього року, за оцінками фахівців, комуналка залишиться на тому ж рівні, що й раніше.Проте складний стан в енергетиці та фіскальна консолідація, ймовірно, зумовлять поступове коригування цих тарифів наступними роками.Як відомо, раніше президент Володимир Зеленський підписав меморандум з МВФ, який передбачає підвищення тарифів на комуналку. Як тільки війна закінчиться, буде потрібно поступове підвищення цін на газ та електроенергію з метою відшкодування витрат, з одночасним виділенням адекватних цільових ресурсів для захисту вразливих домогосподарств. Деякі українці зможуть отримати надбавки до пенсій: хто саме та скількиУ червні 2025 року більші пенсії отримають пенсіонери, які досягнуть віку 70 років та старше. Розмір доплати становить від 300 до 570 гривень. За даними ПФУ, розмір щомісячної компенсаційної доплати залежить від віку пенсіонера, тож доплату починають нараховувати від дня досягнення цього віку. "Важливий нюанс — це те, що нарахування доплати розпочинається не від початку календарного місяця, а після дня народження, тому за перший місяць вона буде виплачена неповністю, а пропорційно до даної кількості днів", — пояснили у ПФУ.Крім віку, є ще одна умова отримання доплати. Право на доплату мають ті громадяни, загальний розмір пенсії яких не перевищує 10340 гривні.Розмір надбавки для пенсіонерів:віком від 70 до 75 років — 300 гривень. віком від 75 до 80 років — 456 гривень;віком від 80 років — 570 гривень."Водночас до пенсії доплачується лише одна компенсаційна доплата (декілька доплат за різні вікові категорії не доплачуються). Тобто, якщо після досягнення віку 70 років отримували 300 гривень, то після 75 років — 456 гривень, а після 80 років — 570 гривень", — зауважили в ПФУ.Проходження ВЛК для обмежено придатнихВійськовозобовʼязані українці, які мають статус "обмежено придатний", мають повторно пройти військово-лікарську комісію. Як повідомили у прес-службі Міністерства оборони України, це є вимогою чинного законодавства. Крайній термін проходження ВЛК — 5 червня 2025 року включно."Громадяни, які є військовозобовʼязаними та до 4 травня 2024 року були визнані обмежено придатними до військової служби, мають обов’язково повторно пройти ВЛК", — наголосили у відомстві.Щоб пройти комісію, необхідно:отримати направлення на ВЛК — через застосунок "Резерв+" або особисто у ТЦК та СП;з’явитися до медичного закладу та пройти ВЛК;отримати нове рішення про придатність або непридатність до військової служби."Закликаємо громадян не зволікати з проходженням процедури, адже вона є обов’язковою згідно з законом", — наголосили у Міноборони.Для деяких українців спростили отримання субсидійКабінет міністрів України змінив порядок призначення житлових субсидій для деяких категорій споживачів. Йдеться про дитячі будинки сімейного типу, а також прийомні та багатодітні сімʼї з дітьми під опікою. Як повідомила прес-служба Міністерства соціальної політики України, щоб такі родини могли користуватись інструментом житлових субсидій і мати підтримку держави, уряд вніс зміни в нормативну базу. Зокрема, купівля, наявність житла чи іноземної валюти, або заборгованість за ЖКП більше не буде перешкодою для призначення житлової субсидії для таких родин."Підтримка родин, зокрема, тих, які приймають дітей у родини та дають їм можливість зростати у сімейному оточенні, - пріоритет держави. Створюючи додаткові інструменти підтримки таких родин, ми намагаємося зробити все можливе, аби вони відчули, що держава турбується і допомагає на кожному етапі", — зауважила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.Так, відтепер для призначення субсидій не братимуться до уваги наступні обмеження:загальна сума придбання земельної ділянки, квартири (будинку), будівельних матеріалів, транспортних засобів, побутової та комп’ютерної техніки, харчових продуктів, дитячого одягу або взуття, спортивного інвентаря, іграшок, засобів гігієни, книжок та канцелярського приладдя для забезпечення потреб дітей (що підтверджується документами);наявність у власності дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або дитини, яка залишилася без батьківського піклування, або особи з їх числа, яка влаштована в прийомну сім’ю чи ДБСТ, житлового приміщення або коштів на депозитному рахунку;купівля безготівкової та/або готівкової іноземної валюти для забезпечення потреб дітей, (що підтверджується документами);наявність простроченої заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, а також заборгованість, яку сформував власник житла, ДО початку його оренди такою родиною.Серед змін також — можливість додати до складу домогосподарства за однією адресою два і більше дитячих будинків сімейного типу. "Це розв'язує питання, коли у великому приміщені з нерозведеними особовими рахунками, але з різним побутом розміщено кілька будинків сімейного типу", — зауважили в прес-службі.Ускладнення руху на польському кордоніУ Львівській області орієнтовно з початку червня на українсько-польському кордоні очікується зростання пасажиропотоку на 40%. Причина — початок літнього періоду та активізація туристичного сезону. Як повідомила прес-служба сьомого прикордонного Карпатського загону, найбільші скупчення транспорту зазвичай спостерігаються:перед вихідними — на виїзд з України;у неділю та понеділок — на в’їзд в Україну.Завантаженість пунктів пропуску (за даними попередніх періодів):найбільш завантажені: "Краківець", "Шегині";середня завантаженість: "Рава-Руська", "Грушів" та "Угринів";найменш завантажені: "Нижанковичі", "Смільниця".Очікується, що інтенсивність руху почне зростати з початку червня. Час перетину кордону залежить не лише від роботи прикордонників, а й від дій суміжної сторони та роботи інших контрольних служб, що здійснюють свою діяльність у пункті пропуску.Що варто врахувати:традиційно влітку зростає інтенсивність руху як на виїзд з України, так і на в’їзд;за статистикою попередніх років, переважає кількість тих, хто виїжджає з України, однак загальний обсяг пасажиропотоку зростає в обох напрямках."Дія" стає платною? Що зміниться у застосунку з 1 червняЗ 1 червня у мобільному застосунку "Дія" з’явиться перший платний сервіс. Йдеться про шеринг документів для банків. Як повідомив керівник команди впровадження "Дії" Олексій Вовк, така функція дозволяє банкам отримувати копії цифрових документів користувачів через застосунок. Послуга стане платною саме для банківських установ, а для громадян — залишиться безкоштовною.За підключення до сервісу банки та фінансові установи будуть сплачувати одноразово 21 617 гривні, далі — 9,8 гривні за кожну успішну операцію з документами, ідеться у тексті Forbes Ukraine. Шеринг одного документа буде безкоштовним, два і більше (мультишеринг) будуть платними.Окрім цього, команда "Дії" у майбутньому планує зробити платними ще два сервіси. Йдеться про "Дія.Підпис" для юридичних осіб, який дозволить бізнесу підписувати документи онлайн із використанням електронного підпису напряму через застосунок, а також сервіс електронної ідентифікації Diia.OAuth."Завдяки цьому рішенню партнери зможуть ідентифікувати своїх користувачів через взаємодію з Порталом "Дія", — додав Вовк.Польща скасовує безмитну торгівлю з УкраїноюПольща скасує механізм автономних торгових заходів (механізм банкоматів), який забезпечував безмитний імпорт товарів з України. Як пише RMF24, посилаючись на заяву прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, механізм банкоматів було запроваджено у 2022 році, після того, як Росія розпочала війну в Україні. Проте уже з 5 червня 2025 року Польща повертається до попередніх правил на кордоні. Рішення було ухвалено після протестів фермерів та кампанії уряду Туска."З 5 червня цього механізму не буде. Ми повертаємося до довоєнної ситуації, коли йдеться про прикордонні правила", — наголосив польський прем'єр під час виступу у Сеймі.Туск наголосив, що "уряд хоче допомогти Україні у війні з Росією, але це не може відбуватися шляхом польських виробників, особливо фермерів".Глава уряду зазначив, що запровадження ЄС механізму банкоматів "широко відкрило польський кордон для української продукції, особливо сільськогосподарської, що імпортується без будь-якого контролю". Він додав, що це рішення було прийнято урядом Матеуша Моравецького. Водночас він вважає цей механізм не має сенсу та загрожує стабільності польського ринку. Банки знизять ліміти за грошовими операціямиЗ 1 червня 2025 року українські банки знизять ліміти за грошовими операціями. Зміни торкнуться як карткових переказів, так і платежів через IBAN. Як повідомив Національний банк України, такі нововведення будуть запроваджені у межах Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, який підписали українські банки.Відтак, згідно з документом, банки вже встановили з 1 лютого цього року ліміт на перекази на рівні 150 тисяч гривень. З 1 червня він буде знижений до 100 тисяч гривень. Таке обмеження діє для клієнтів "середнього" і "низького" рівня ризику. Натомість для клієнтів "високого ризику" ліміт залишиться на рівні 50 тисяч гривень на місяць."Ліміти не включатимуть операції з переказу коштів між двома рахунками, які клієнт відкрив в одному банку. За наявності документально підтверджених доходів клієнта, що перевищують установлений на дату ліміт, банки здійснюватимуть перекази в межах підтвердженого доходу. Крім того, клієнт під час обслуговування має право звернутися до надавача платіжних послуг-учасника Меморандуму із запитом для підвищення встановленого ліміту з обов’язковим наданням документального підтвердження коштів", — пояснили в регуляторі.У Львові зміниться вартість проїзду у громадському транспортіУ Львові влітку зміниться вартість безготівкової оплати проїзду в громадському транспорті. Як повідомила прес-служба Львівської міської ради, ціни зростуть з 1 червня.Вартість однієї поїздки з 1 червня становитиме:для студентів з "ЛеоКарт" — 8,5 гривні;при оплаті загальною "ЛeoКарт"/додатком LeoCard — 17 гривень;при оплаті банківською карткою — 20 гривень;готівкова оплата залишиться без змін — 25 гривень.Вартість перевезення багажу при безготівковому розрахунку вартуватиме 17 гривень, а при оплаті готівкою — як і раніше 25 гривень. Штраф за безквитковий проїзд встановлено на рівні 400 гривень."У 2023 році поїздка у міських автобусах коштувала 15 гривень. Коли у грудні того ж року місто запустило безготівкову оплату, то для користувачів "ЛеоКарт" тариф навіть знизили — до 13 гривень. Саме ця форма оплати швидко стала основною і півтора року переважна більшість пасажирів мала можливість сплачувати менше за проїзд. Тоді як готівкою зараз розраховуються лише 7% пасажирів", — заявив директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР Олег Забарило.Він пояснив, що рішення про коригування ціни дає можливість адаптувати тариф до економічних реалій, щоб підтримувати стабільну роботу громадського транспорту. За його словами, перевізники звернулись до міста з вимогою підняти вартість проїзду і до 30 та навіть 50 гривень."Разом з економічним блоком ми перевірили обґрунтування,  провели консультації з мешканцями та зійшлись на компромісному рішенні", — зазначив директор департаменту міської мобільності.Зміни в бронюванні працівниківУкраїнський уряд 30 травня оновив правила бронювання військовозобов’язаних чоловіків. Зміни стосуються підприємств, які є критично важливими для потреб Збройних сил та забезпечення життєдіяльності під час воєнного стану. Як повідомили у прес-службі Кабінету міністрів України, нововведення розширюють можливості збереження кадрового потенціалу для підприємств, які забезпечують обороноздатність країни під час воєнного стану.Основні зміни:бронювання 100% військовозобов’язаних підприємств, установ та організацій, які визначені критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань;запроваджено особливі умови для підприємств, які охороняють об’єкти ПЕК. Такі підприємства можуть застосовувати будь-які три встановлені критерії."Наразі не є обов'язковими критерії щодо відсутності заборгованості зі сплати податків і рівня середньої зарплати по підприємству не менше 20 тисяч гривень. Також для них скасовано вимоги щодо рівня середньомісячної зарплати заброньованих не менше 20 тисяч гривень", — поінформували в прес-службі.Заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів пояснив, що "це рішення дозволяє державі гнучкіше реагувати на потреби оборони та підтримувати безперебійне функціонування підприємств, які відіграють критичну роль у життєзабезпеченні населення та захисті країни". Умови для бронювання залишаються незмінними:підприємство має бути включене до переліку критично важливих — за поданням відповідного органу (Міноборони, Міненерго тощо);подання заяви здійснюється виключно в цифровому форматі через портал "Дія";відповідальність за формування списків підприємств покладено на уповноважені державні органи. Що чекати від погоди у червні: прогноз синоптиківЦього року в Україні червень буде теплим, але без аномальної спеки. Середня місячна температура повітря в перший місяць літа очікується дещо вище за норму. За даними "Укргідрометцентру", температура повітря у червні коливатиметься у межах +19…+23ºС, в гірських районах буде дещо холодніше — +15…+16ºС. Ці показники на 1,5-2ºС вищі за норму.Місячна кількість опадів очікується 45-82 мм, в Карпатах та на Прикарпатті — 103-152 мм, що в межах норми.Магнітні бурі: календар на червень 2025 рокуМайже щомісяця науковцями фіксуються магнітні бурі. Вони можуть впливати на загальне самопочуття, тому люди нерідко відчувають втому чи головні болі. Згідно з даними Центру прогнозування космічної погоди NOAA, у червні 2025 року очікується кілька таких штормів на початку, в середині та наприкінці місяця. Так, потужні магнітні бурі очікуються: 2, 5, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 та 17 червня.Геомагнітні шторми середньої потужності прогнозують: 1, 3, 4, 6, 7, 18, 19, 20, 21 червня.Слабкі магнітні бурі, згідно з прогнозами, очікуються: 8 та 9 червня.Прогнози магнітних бур є лише попередніми та можуть змінюватися, адже сонячна активність досить непередбачувана. Так, експерти постійно оновлюють інформацію щодо магнітних бур. Вимірюється геомагнітна активність за шкалою від нуля до дев'яти. Для позначення використовується планетарний К-індекс: якщо показник п'ять і вище, то це вважається потужною магнітною бурею.Вихідні дні у червні: скільки відпочиватимуть українціЧервень 2025 року має низку державних та професійних свят. Зокрема, українці відзначатимуть День Конституції України та День журналіста.Цього місяця відпочивати будемо лише щосуботи та неділі, адже додаткові вихідні під час воєнного стану не надаються, навіть якщо святковий день збігається з суботою чи неділею. Вихідні дні червня 2025 року: 1, 7, 8, 14, 15, 21, 22, 28 та 29 числа.Проте деякі роботодавці можуть за бажання надавати своїм працівникам вихідний у свята.

Державний "Ощадбанк" надав другий кредит Львівській міській раді на суму 668 мільйонів гривень терміном на п'ять років. Ці кошти мають допомогти покращити стан енергоефективності й об’єкти комунального господарства міста.Про це повідомив голова правління "Ощадбанку" Сергій Наумов, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Ми уклали чергову кредитну угоду з Львівської міськрадою — другу за останні півроку — на суму 668 мільйонів гривень", — зазначив він.За його словами, кредит витратять на стратегічну міську інфраструктуру: дороги й об’єкти житлово-комунального господарства."Один із ключових напрямів використання — покращення енергоефективності: гроші підуть на біогазову станцію з комбінованим виробництвом електричної та теплової енергії, електропідстанцію, котельню з підключенням когенераційної установки та на інвестиції в компанію "Львівтеплоенерго", — пояснив Наумов.Він констатував, що Львів активно використовує позики для реалізації різноманітних міських програм.При цьому голова правління "Ощадбанку" закликав й інші муніципалітети співпрацювати з банком у межах взаємодії з органами місцевої влади.Раніше повідомлялося, що частка "Ощадбанку" в енергокредитуванні у першому кварталі 2025 року перевищила 31%. Упродовж 2024-2025 років у сегменті корпоративного бізнесу за його участі уклали договорів на суму понад 85 мільйонів євро, зокрема, на проекти з розвитку генерації та зберігання енергії.Нагадаємо, що у квітні "Ощадбанк" зареєстрував арешт на активи Росії у Франції на суму близько 87 мільйонів євро. Підтвердження щодо цього надійшло до українського банку 23 квітня.

Національний банк України готується повернути валютному курсу його роль, що допомогло б адаптуватися до змін на глобальних світових ринках.Про це заявив заступник голови Національного банку України (НБУ) Сергій Ніколайчук в інтерв'ю Forbes Ukraine."Нам варто робити те, що ми робимо насправді вже з 2015 року, - фокусуватися на внутрішньому аспекті стабільності нашої національної валюти. Тобто забезпечувати цінову стабільність. І якщо конкретизувати, то втримувати п’ятивідсоткову інфляцію", — пояснив він.За його словами, при цьому має посилюватися роль обмінного курсу як інструменту для адаптації економіки — як абсорбера шоків."З 2015 до початку 2022 року ми забезпечували це шляхом керовано-плавального обмінного курсу. Після першого шоку війни та повернення до керованої гнучкості обмінного курсу ми знову повертаємо обмінному курсу цю роль", — додав заступник голови НБУ.Він зазначив, що потрібно використовувати обмінний курс для того, щоби допомагати економіці, допомагати собі забезпечувати цю мету цінової стабільності шляхом адаптації нашої валютно-курсової політики під ті процеси, які відбуваються на глобальних ринках."У тому числі на валютних: курс долара до євро чи до інших валют вже не був стабільним протягом останнього десятиліття. Також відбувалися коливання, можливо, не такі суттєві, як у березні-квітні цього року, але загалом курси коливалися. І це теж мало наслідки для нашої економіки", — додав він.Сергій Ніколайчук підсумував, що Україні так само потрібно було використовувати валютно-курсову політику для адаптації.Нагадаємо, заступник голови Національного банку України також розповів, що в Україні розглядають можливість прив'язати гривню до євро замість долара. Проте цей процес є тривалим та займе понад 15 років.