# банк

У вівторок, 1 квітня, Національний банк України прийняв рішення не продовжувати дію регуляторних обмежень для вихідних переказів фізичних осіб "з карти на карту". Йдеться про ліміти у розмірі 150 тисяч гривень на місяць.Про це повідомила прес-служба регулятора.У НБУ пояснили, що зазначені обмеження "стимулювали напрацювання комплексних спільних рішень, спрямованих на мінімізацію використання платіжної інфраструктури в протиправній діяльності, як шляхом законодавчих змін, так і через саморегулювання ринку, шляхом підписання відповідного меморандуму".За час дії регуляторних обмежень були прийняті важливі рішення:був ухвалений та почав діяти закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій НБУ з державного регулювання ринків фінансових послуг" на основі законопроекту №11043, яким передбачене збільшення суми штрафів до порушників платіжного законодавства;був розроблений та підписаний за координації банківських асоціацій "меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг", до якого приєдналася абсолютна більшість банків, які обслуговують роздрібних клієнтів, та надавачі платіжних послуг, які мають ліцензію на ведення розрахункових рахунків роздрібних клієнтів;банки та небанківські надавачі платіжних послуг продовжують поліпшувати роботу систем моніторингу платіжних операцій відповідно до вимог і рекомендацій НБУ;з боку правоохоронних органів ведеться активна робота щодо виявлення та припинення злочинних схем;Національний банк напрацював концепцію реєстру осіб, що потребують посиленого контролю платіжних операцій."Минулого року ми фіксували аномальний сплеск обсягу переказів між рахунками фізосіб, який наразі знизився внаслідок введення регуляторних обмежень, комунікації НБУ, що звернула увагу ринку на проблему дропів, та впровадження меморандуму", — зазначили в регуляторі.До того ж короткострокова тенденція до стрімкого зростання кількості відкритих платіжних карток, яка фіксувалася у вересні-жовтні 2024 року, також припинилася."Нацбанк і далі моніторитиме ситуацію та працюватиме над іншими ініціативами", — запевнили у прес-службі регулятора.Нагадаємо, з 1 лютого до 1 квітня 2025 року українські банки запровадили обмеження на грошові перекази між фізичними особами. Ліміт на місяць складав 150 тисяч гривень.

Україна отримає від Європейського інвестиційного банку фінансування в розмірі 100 мільйонів євро. Кошти спрямують у межах програми Ukraine Facility. Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль."Ці кошти спрямуємо на відбудову водогонів та каналізацій і приведення їх до сучасних стандартів", — поінформував він.Також на сьогоднішньому засіданні уряду стало відомо, що Україна отримає новий транш від ЄІБ обсягом 100 мільйонів євро на відновлення критичної та соціальної інфраструктури. За словами прем'єра, йдеться про відбудову чотирьох сфер: водо- і теплопостачання;освіти;медицини;надання житла внутрішньо переміщеним особам."Завдяки співпраці з ЄІБ за цією програмою реалізуємо понад 400 проектів, частина з них вже завершена. Ще понад 200 будуть фіналізовані в цьому та наступному році", — зауважив прем'єр.Загалом портфель усіх проектів ЄІБ в Україні станом на сьогодні становить близько 4,3 мільярда євро. Вони стосуються критичної інфраструктури, житла, енергетики, транспорту, освіти, соціальної політики, цифровізації.Нагадаємо, 20 березня Україна отримала один мільярд євро від Європейського Союзу у межах позики G7, яку згодом мають погасити з надходжень від заморожених російських активів. Цей транш буде спрямовано на пріоритетні соціальні та військові потреби, а також на відновлення, зокрема, критично важливої інфраструктури.

"Укрзалізниця" отримає останні 50 мільйонів євро з погодженого 2016 року кредиту Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Тоді пообіцяли виділити загалом 150 мільйонів євро на модернізацію української залізниці.Про це повідомили в Міністерстві розвитку громад і територій України. Там зазначили, що "Укрзалізниця" використає гроші на спільні проекти з ЄС у межах програми Connecting Europe Facility 2022.Йдеться про модернізацію ключових залізничних пунктів пропуску на кордоні з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Зокрема:Ягодин — Дорогуськ (кордон з Польщею);Мостиська I та II — Медика (Польща);Чоп — Чієрна над Тисою / Захонь (Словаччина / Угорщина);Вадул-Сірет — Дорнешти (Румунія).У повідомленні зазначається, що це дозволить посилити інтеграцію України з європейською транспортною мережею, підвищити пропускну здатність на західному напрямку та скоротити час перетину кордону."Залізнична інфраструктура стала однією з ключових артерій України — вона забезпечує рух товарів, надання необхідних послуг і стратегічне сполучення з Європейським Союзом", — зауважив міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба.Він привітав рішення спрямувати 50 мільйонів євро підтримки від Європейського інвестиційного банку на модернізацію українських пунктів прикордонного контролю поїздів."Це важливий крок для відновлення та розвитку прикордонної інфраструктури. Ініціатива відкриє нові можливості для вантажних перевезень та ще більше наблизить нас до інтеграції з Європейським Союзом", — підсумував Олексій Кулеба.Нагадаємо, в лютому стало відомо, що "Укрзалізниця" працює над своїм оновленням. У потязі "Львів — Харків" додали модернізовані пасажирські вагони, які оснащені додатковими "планшетними" столиками та якісною шумоізоляцією.

За порушення правил мобілізації заблокували банківські рахунки 26 тисяч громадян України. Це відбулося після відповідного рішення суду.Про це повідомили в Міністерстві юстиції України, пише "РБК-Україна".У відомстві пояснили, що банківські рахунки можуть заблокувати через рішення суду у випадках, якщо військовозобов'язаний не сплачує штраф за ухилення від мобілізації. Оновлені дані щодо кількості блокувань рахунків з'являться після 1 квітня 2025 року.Варто зауважити, що в Україні станом на сьогодні діють посилені правила мобілізації. Так, за неявку до ТЦК за повісткою або невчасне оновлення облікових даних для фізосіб передбачені штрафи розміром від 17 до 25 тисяч гривень. Для юридичних осіб суми дещо вищі. Після накладення адміністративного штрафу, ТЦК передає справу правоохоронцям. Вони своєю чергою, оголошують людину у розшук. Якщо порушник надалі не сплатить штраф — можуть застосовуватися додаткові санкції. Йдеться про арешт рахунків чи позбавлення водійських прав. Остаточне рішення ухвалює суд.Нагадаємо, раніше заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко інформувала, що штрафи за порушення військового обліку можна буде оплатити без відвідування територіальних центрів комплектування. Українці зможуть зробити це онлайн через застосунок "Резерв+". .

У вівторок, 25 березня, народні депутати проголосували в першому читанні за законопроект, який дасть можливість запустити поштовий банк на базі "Укрпошти".Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. "Рада підтримала у першому читанні створення "пошта-банку" на базі "Укрпошти", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Йдеться про законопроект №13018д про про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні. За нього проголосували 269 народних обранців.Що передбачає законопроектГолова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев пояснив, що законопроектом передбачається: запровадження нового виду банку. Йдеться про банк фінансової інклюзії, що здійснюватиме діяльність на підставі обмеженої банківської ліцензії. Головним завданням діяльності буде обслуговування клієнтів, які наразі не мають стійкого доступу до отримання фінансових послуг (громадян України та мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також соціально вразливих груп населення);визначити на законодавчому рівні терміни "фінансова інклюзія", "обмежена банківська ліцензія", "банк фінансової інклюзії", а також наділити НБУ повноваженнями щодо сприяння розвитку фінансової інклюзії;банк фінансової інклюзії зможе надавати банківські та інші фінансові послуги виключно фізичним особам, суб'єктам господарювання, громадським та благодійним організаціям, обсяг річного доходу від будь-якої діяльності яких за попередній звітний календарний рік не перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро, визначену за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют, встановленим НБУ, а також органам державної влади та органам місцевого самоврядування;для забезпечення фокуса на відповідні цільові групи клієнтів обмежити банки фінансової інклюзії у проведенні операцій на ринках капіталу, а також встановити обмеження щодо загального обсягу кредитних коштів, які можуть надаватись одному позичальнику та інше. Нардеп зауважив, що головною метою законопроекту є "створення правових засад для появи на ринку фінансових послуг України нового різновиду надавачів фінансових послуг — банків фінансової інклюзії". Навіщо потрібні банки фінансової інклюзії в УкраїніГетманцев пояснив, що "банки мають забезпечити належний доступ до фінансових послуг як громадян України (зокрема соціально вразливих груп населення), так і мікропідприємств (суб’єктів, чистий річний дохід від будь-якої діяльності яких не перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро) у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також на важкодоступних та малонаселених територіях".Нагадаємо, на початку лютого компанія "Укрпошта" остаточно завершила процес автоматизації. Тепер 100% посилок обробляють на роботизованих лініях. Це дозволяє максимально скоротити терміни доставлення.

Запровадження цифрової гривні стане третьою альтернативною формою українських грошей поруч із готівковою та безготівковою. Національний банк України вже готує пілотний проект щодо цього.Про це заявив заступник голови Національного банку України Олексій Шабан в інтерв'ю Центру економічної стратегії."Це не електронні гроші, а цифрові гроші. Електронні гроші — це за природою дещо інше, та й мета інша, напевно", — зазначив він.Шабан додав, що НБУ наразі не ухвалив рішення про початок емісії цифрової гривні. В законі про платіжні послуги є стаття, яка впровадила такий вид національної валюти — е-гривні поряд із готівковою і безготівковою."Тепер гривня може бути та цифровою. Ми не кажемо про те, що це стане єдиним видом валюти, і громадянин може сам вирішувати, користуватись чи ні. Не хочеш — не користуйся. Третя форма гривні — альтернативна", — пояснив він.Заступник голови Нацбанку зауважив, що з розвитком цифрової економіки та цифрових активів є розуміння: те, що продається, і платіжний інструмент мають мати тотожну природу."По-друге, цифрові гроші можуть надавати можливість програмованості, наприклад, коли платіж відбувається автоматично, якщо виконуються певні умови", — констатував він.Наприклад, програми підтримки від держави. Гроші з єВідновлення можна витратити на будівельні матеріали. А з єКнига, можна купити лише книгу. Зараз банки це вирішують відкриттям різних рахунків або емісій різних карток."Але якщо, припустимо, в адмінці в магазині певні товари закодовані: це — будівельні матеріали, а це — книги, то набагато простіше, якщо у цих грошей є примітка, що ним можна сплатити тільки будівельні матеріали. Тоді снікерс із кока-колою цими грошима оплатити не можна", — уточнив Шабан.Після того, як торговець отримує цільові гривні, на його гаманці позначка цільових анулюється, і далі він ці кошти може використовувати як звичні готівкові та безготівкові кошти."Це симбіоз і чогось безготівкового, й аналогу готівки з прямою вимогою до центробанку", — додав Шабан.Він також зазначив, що НБУ планує лише пілотувати певні технологічні аспекти, ствердити або спростувати певні гіпотези, які він має."Ми хочемо це робити у відкритому середовищі, тобто з реальними учасниками, як власниками гаманців, які будуть ці пілотні гривні витрачати, так і з мерчантами, які ці гривні прийматимуть, і ми будемо шукати тих, хто зацікавлений в тестуванні", — наголосив заступник голови НБУ.За його словами, зараз НБУ в пошуку технологічного провайдера, який допоможе реалізувати таку платформу."Ми працюємо та маємо підтвердження в зацікавленості від декількох українських банків стати учасниками цього проекту. Рухаємося вперед, це дослідження", — підсумував Олексій Шабан.Нагадаємо, що станом на вівторок, 18 березня, НБУ встановив офіційний курс на рівні 41,43 гривні за один долар. Офіційний курс гривні до євро становить 45,16.

У Львівській області кіберполіція спільно зі Службою безпеки України викрили працівників одного з відділень банку, які привласнювали собі кошти клієнтів.Про це повідомила прес-служба Національної поліції України. Як встановило слідство, шестеро працівників банку, серед яких керівник відділення, упродовж 2023-2024 років організували схему заволодіння коштами клієнтів.Так, маючи доступ до даних клієнтів, котрі можуть перебувати на тимчасово окупованих територіях та в південних і східних регіонах України, фігуранти замінювали фінансові телефонні номери клієнтів на підконтрольні. Це давало банкірам можливість отримати доступ до системи інтернет-банкінгу, перевипустити банківські картки та здійснювати фінансові операції від імені клієнтів без їх відома."Для створення візуального ефекту присутності потерпілих у відділенні при зміні фінансового номера і перевипуску картки, фігуранти підміняли фото клієнтів за допомогою програмних засобів. Після перевипуску банківської картки керівник відділення особисто її отримував в касі та надалі знімав кошти через банкомати або Pos-термінали безпосередньо у відділенні", — йдеться у повідомленні.У такий спосіб працівники банку привласнили кошти з 19 банківських рахунків. Загальна сума збитків становить понад один мільйон гривень. Поліцейські провели низку обшуків за місцями проживання та реєстрації фігурантів, у ході яких вилучили:чорнові записи з інформацією про реквізити клієнтів банку, по яких проведено несанкціоновані фінансові операції;банківські картки; мобільні телефони. "Наразі фігурантам, залежно від їхньої ролі в злочинній схемі, повідомлено про підозри за ч. 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1, 3 ст. 362 (Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї) Кримінального кодексу України", — зауважили у поліції.Фігурантам загрожує позбавлення волі до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.Нагадаємо, у Кіровоградській області працівники одного з банків привласнювали кошти клієнтів поважного віку. Загальна сума завданих збитків становить майже 10 мільйонів гривень.

"ПриватБанк" оновлює дизайн свого мобільного додатку "Приват24". Відтепер він буде більш зручним та інклюзивним для користувачів. Про це повідомила прес-служба банку."ПриватБанк" презентував своїм клієнтам оновлений мобільний банк. Як повідомив заступник голови правління банку Маріуш Качмарек, еволюція застосунку "Приват24" — це частина великої програми інновацій та розвитку нових цифрових сервісів банку. Запуск оновленого додатка матиме декілька важливих етапів та стартує зі зміни дизайну та інклюзивних можливостей головного екрану. "Головними ініціаторами всіх змін у "Приват24", звісно, є наші клієнти. Ми щодня отримуємо пропозиції від користувачів щодо впровадження нових можливостей "Приват24" для зручності користування тим або іншим сервісом. Ми починаємо процес оновлення зі змін у дизайні мобільного застосунку та впровадження нової концепції головного екрану", — зазначив Качмарек. Новий дизайн "Приват24" побудований на сучасних принципах Юзабіліті, інклюзивності та є результатах глибинного аналізу клієнтського досвіду та відгуків учасників програми бета-тестування. Окрім нового дизайну, користувачі додатка одразу бачитимуть баланс та реквізити своїх карток, та зможуть поповнити картковий рахунок у кілька кліків: з Apple Pay або Google Pay;з власної картки;з картки іншого банку;за номером рахунку IBAN. Також ц "Приват24" улюблені сервіси та шаблони кожного клієнта одразу з’являтимуться на головному екрані, а програма лояльності "Привіт" з "кешбеком" та знижками, накопичення у сервісі "Конверти" — тепер будуть розташовані на нижній панелі навігації. "Після запуску покращеної версії застосунку "Приват24" ІТ-команда продовжить аналізувати відгуки та побажання клієнтів, щоб робити мобільний банк ще зручнішим", — запевнили в прес-службі банку.Нагадаємо, Верховний суд визнав законною націоналізацію "ПриватБанку". Таким чином колишній співвласник Ігор Коломойський, який намагався оскаржити рішення, більше не зможе повернути собі акції банку.  .

У неділю, 19 лютого, власники банківських карт міжнародної платіжної системи MasterCard масово поскаржилися на проблеми з оплатою через термінал та переказами.Про це свідчать дані порталу Downdetector. Зокрема, проблеми із сервісом почалися 9 березня близько 10:00. Про збій у системі MasterCard повідомляли й українські користувачі.За даними "Економічної правди", у "ПриватБанку" підтвердили певні проблеми із роботою MasterCard, але наголосили, що фахівці вже працюють над цим питанням."Зараз можуть спостерігатися складнощі під час проведення деяких операцій. Наші фахівці вже займаються усуненням труднощів, просимо вибачення за тимчасові незручності", — зазначили в у прес-службі "ПриватБанку".Також про збій у MasterCard повідомила й технічна підтримка Monobank."Нам відомо про складнощі в роботі платіжної системи Mastercard. Через це спостерігаються проблеми з переказами, може відбуватися скасування операцій, та оплатами картками цієї платіжної системи. На жаль, складнощі мають місце у багатьох банках", — зазначили у Monobank.Водночас у мережі була інформація й про збій у роботі платіжної системи Visa. Проте у коментарі ЕП компанія заявила, що наразі не фіксує проблем з операціями своїх банківських карток."У зв'язку з розповсюдженням інформації у ЗМІ про перебої в безготівкових оплатах повідомляємо, що проблеми в обробці платежів на стороні Visa відсутні. Потужності Visa обробляють транзакції українських споживачів безперебійно і в повному обсязі", — зазначили в компанії.Нагадаємо, 23 лютого в застосунку "Резерв+" стався збій. Там спостерігалися технічні проблеми. До речі, збій у роботі застосунку виникала вже вдруге за лютий. Зокрема, перший збій у "Резерв+" стався 8 лютого. Тоді причиною стало високе навантаження на BankID.

У Кіровоградській області працівники одного з банків привласнювали кошти клієнтів поважного віку. Загальна сума завданих збитків становить майже 10 мільйонів гривень.Про це повідомила прес-служба Департаменту кіберполіції.Встановлено, що злочинну діяльність організував 28-річний уродженець Донецької області. Фігурант залучив до шахрайства ще двох осіб, серед них — начальник відділення одного з банків у Кропивницькому.Як діла злочинна схемаФігуранти, маючи доступ до рахунків клієнтів, без їхньої ініціативи та присутності, на підставі підроблених заяв змінювали фінансові номери на підконтрольні та підміняли копії документів. Внаслідок цього аферисти отримували доступ до системи інтернет-банкінгу та переказували кошти з рахунків громадян на підконтрольні банківські картки."Наразі встановлено 67 громадян, які постраждали від діяльності членів злочинної групи. Загальна сума завданих банку збитків становить майже 10 мільйонів гривень", — йдеться у повідомленні. Правоохоронці провели низку обшуків за місцями проживання та в автомобілі фігурантів. Було вилучено:банківські картки;компʼютерну техніку;чорнові записи;банківську документацію;інші докази протиправної діяльності.Слідчі повідомили зловмисникам про підозри. Фігурантам загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Наразі досудове розслідування триває, можлива додаткова кваліфікація. Нагадаємо, нещодавно у Львові 62-річний чоловік, використовуючи особисті дані свого померлого знайомого, зняв у банкоматі гроші. Фігурант завдав збитків банку на 10 тисяч гривень.

Попри інфляцію, реальні зарплати українців зростають, подекуди це відбувається високими темпами. Проте реальна пенсія для громадян України останнім часом знижується.Про це свідчить Макроекономічний і монетарний огляд НБУ за березень 2025 року. За даними Національного банку України, реальні доходи пенсіонерів розпочали знижуватися в другій половині 2024 року, коли прискорилася інфляція.За відсутності офіційних даних Держстату Нацбанк оцінював доходи за такими показниками: середня пенсія, середня зарплата для нарахування пенсії від Пенсійного фонду України, єдиний соціальний внесок (ЄСВ) загальний, ЄСВ приватного сектору, податок на доходи приватних осіб (ПДФО).У звіті йдеться про те, що номінальна зарплата 2024 року зросла на 23,1%, а реальна — на 15,6%. Найшвидше зростали реальні зарплати в ІТ (25,4%), сільському господарстві (20,7%), найповільніше — у сфері охорони здоров’я (2,9%)."За непрямими показниками, високі темпи зростання зарплат збереглися на початку 2025 року. Зростають і доходи домогосподарств, пов’язані з бюджетним фінансуванням, у тому числі виплати військовим і соціальні виплати", — йдеться в огляді.Нагадаємо, декілька днів тому під час вечірнього відеозвернення президент Володимир Зеленський зауважив, що в Україні 1 березня розпочалася індексація пенсій. Виплати зростають для понад 10 мільйонів громадян.

Печерський районний суд Києва передав в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів майно олігарха-втікача, який є бенефіціарним власником збанкрутілого банку "Фінанси та кредит".Про це повідомляє прес-служба Державного бюро розслідувань. Правоохоронці не називають його ім'я, проте за даними справи йдеться про Костянтина Жеваго.Так, майно було арештоване в межах розслідування ДБР за підозрою олігарха та його спільників у розтраті 113 мільйонів доларів із банку "Фінанси та кредит". До АРМА передали корпоративні права 16 підприємств, які входять в орбіту бізнесмена. Серед них — 49,5% статутного капіталу ПрАТ "Полтавський ГЗК"."Сьогодні ухвала суду передана до АРМА для виконання", — зазначили в ДБР.Що відомо про арешт майна Костянтина ЖевагоУ 2019 році ДБР повідомило про підозру олігарху Костянтину Жеваго та низці керівників банку у справі щодо розтрати 113 мільйонів доларів фінансової установи. Було накладено арешт на майно підозрюваного олігарха та пов’язаних із ним юридичних осіб, зокрема акції його підприємств на сотні мільйонів гривень, корпоративні права товариств, 26 об’єктів нерухомості. Також під арештом перебуває майно інших юридичних осіб, пов’язаних із колишнім депутатом, зокрема 14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир та яхта.Ще у жовтні 2020 року арештовані активи вартістю понад 300 мільйонів гривень були передані до АРМА. Йдеться про корпоративні права, кошти та 26 об’єктів нерухомості, серед яких оздоровчі комплекси, готелі, житлові та комерційні приміщення в центральних частинах Києва, Харкова, Полтави та Кривого Рогу загальною площею понад 22 тисячі квадратних метрів.Нагадаємо, раніше французький суд остаточно відмовив Україні в екстрадиції олігарха Костянтина Жеваго. Там дійшли висновку, що наша держава не зможе забезпечити основні процесуальні гарантії та прав захисту.

За цей тиждень — з 24 по 28 лютого — Національний банк України продав на міжбанку 742,2 мільйона доларів. При цьому купівля американської валюти складає 280 тисяч доларів.Про це свідчить статистика, яку оприлюднили в Національному банку України (НБУ).Там зазначили, що за період з 23 по 28 лютого Нацбанк продав на міжбанку 742,2 мільйона доларів, що на 455,1 мільйона доларів менше, ніж минулого тижня.При цьому за тиждень Національний банк України купив 280 тисяч доларів.Як відомо, ще 2 жовтня 2023 року Національний банк України оголосив про перехід від режиму фіксованого курсу. Розпочинаючи з 3 жовтня того року, офіційний курс долара розпочав змінюватися — вперше з липня 2022 року.Для порівняння: за тиждень зі 17 по 21 лютого Національний банк України продав на міжбанку 1 191 мільйона доларів, при цьому не купував валюту.Нагадаємо, в п’ятницю стало відомо, що Нацбанк різко знизив офіційний курс долара. Після вихідних гривня зміцниться на вісім копійок.Зокрема, на понеділок, 3 березня, НБУ встановив офіційний курс на рівні 41,43 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю — 41,51 гривні за один долар. На готівковому ринку курс впав на 10 копійок — 41,75 гривні за долар.У понеділок офіційний курс гривні до євро складатиме 43,11. У п'ятницю, 28 лютого, офіційний курс гривні до євро перебував на рівні 43,49.

Український рейтинговий журнал  "ТОП-100. Рейтинги найбільших" та діловий портал Delo.ua відзначили лідерів серед банків, страхових компаній, МФО, платіжних систем та криптовалютних платформ. Окремо нагороди отримали також переможці рейтингу Найкращі фінансові директори України. Серед нагороджених були представники таких компаній як ДТЕК, Метінвест,  Філіп Морріс Україна, МХП, EVA, NOVUS, Teva в Україні, Starlight Media, Sense Bank     Переможців у представлених рейтингах визначали у два етапи. На першому етапі читачі Delo.ua онлайн-голосуванням визначали найбільш популярні та впізнавані бренди фінансової системи України, а на другому етапі експертне журі визначило переможців у окремих номінаціях. На церемонії нагородження рейтингу "Топ Фінанс 2025" відзначили понад 30 лідерів фінансового ринку у 25 номінаціях.Серед переможців рейтингу на сцену піднімалися:Сергій Черненко, голова правління ПУМБ, Марина Авдєєва, співвласниця страхової компанії "Арсенал страхування"Сергій Авдєєв, голова правління "Арсенал страхування" Павло Царук, голова правління страхової групи ТАСАндрій Павлушин, генеральний директор компанії ОТП ЛізингАндрій Артюхов, голова правління страхової компанії ВУСО. Сергій Сінченко, Генеральний директор фінтехкомпаніі MoneyveoСергій Панов, голова правління банку "Кредит Дніпро"Олена Зубченко, заступниця голови правління Sense BankВолодимир Дубей, голова правління "Таскомбанку"Марина Воронянська, голова правління страхової компанії Європейський страховий альянсСергій Василина, голова Наглядової ради страхової компанії "Перша"Провела церемонію нагородження ведуча "Фактів" на каналі ICTV та національного марафону "Єдині новини" Оксана Гутцайт.Цього року рейтинг був особливим, адже, окрім найкращих фінустанов, оголошувалися найкращі топ-менеджери фінансового сектору України. За персональними нагородами на сцену піднімалися керівники провідних банків, страхових та лізингових компаній, МФО та криптовалютних платформ.Визначення лідерів банківського ринку відбувалося у таких номінаціях як: "Банк року для великого бізнесу""Банк року для МСБ""Лідер кредитування бізнесу""Лідер споживчого кредитування""Найкращий банк для ФОП""Найкращий банк для заощаджень""Лідер карткового ринку""Найкращий клієнтський сервіс""Банк року в агро""Еко-банк року""Найкращий регіональний банк""Найкращий банк-партнер для корпоративного бізнесу"Серед банків також було вручено спецномінацію за ефективну роботу з NPL, яку другий рік поспіль отримав державний "Укрексімбанк".Кращими державними банками стали: "ПриватБанк", "Укрексімбанк", Sense Bank, "Ощадбанк", "Укргазбанк"."ПриватБанк" став лідером номінацій "Банк року для МСБ" та "Найкращий банк для ФОП"Sense Bank посів перше місце у номінації "Найкращий банк-партнер для корпоративного бізнесу" та "Найкращий банк для заощаджень"Серед банків з іноземним капіталом відзначили нагородами: "Креді Агріколь", "ОТП-Банк", "Райффайзен Банк", UKRSIBBANK BNP Paribas Group, "Кредобанк", "ПРАВЕКС БАНК"."Креді Агріколь Банк" став лідером номінації "Банк року в Агро""Райффайзен Банк" зайняв перше місце у номінації "Лідер кредитування бізнесу""Кредобанк" переміг у номінації "Найкращий клієнтський сервіс" Лідерами галузі серед банків з українським капіталом стали: ПУМБ, Monobank, "Південний", "Банк Кредит Дніпро", "Таскомбанк".ПУМБ виборов перше місце у номінаціях "Лідер карткового бізнесу" та "Лідер споживчого кредитування""Банк Південний" очолив номінацію "Банк року для великого бізнесу"Ознайомитися з переможцями кожної номінації можна на сайті Delo.ua — рейтинг "ТопФінанс 2025". Лідерів страхового сектору визначили у номінаціях:"Автостраховик року в КАСКО""Автостраховик року з Автоцивілки""Лідер медичного страхування""Лідер зі страхування воєнних ризиків""Страховик року у страхуванні життя""Страховик року в агро""Найкращий клієнтський сервіс та врегулювання збитків""Найкращий корпоративний страховий партнер""Автостраховик року з "Зеленої карти""Лідер динамічного розвитку""Лідер страхування фізичних осіб" (спецномінація)Найкращими представниками страхового сектору стали: Страхова група "ТАС", а також  страхові  компанії ARX, "Арсенал Страхування", ІНГО, "Експрес Страхування", ВУСО, UNIVERSALNA, ОРАНТА, СК "Перша", Європейський страховий альянс та ПрАТ "МетЛайф".Страхова група ТАС цього року стала першою у номінаціях "Автостраховик року з "Автоцивілки" та "Страховик року з "Зеленої карти"ARX взяла перші місця у номінаціях "Автостраховик року у КАСКО" та "Лідер зі страхування воєнних ризиків""Арсенал страхування" очолила номінацію "Лідер динамічного розвитку" ВУСО виборола перше місце у номінації "Найкращий корпоративний страховий партнер"UNIVERSALNA взяла перше місце номінації "Лідер медичного страхування"ІНГО отримала перше місце у номінаціях "Страховик року у Агро" та Найкращий клієнтський сервіс та врегулювання збитків"  ОРАНТА отримала перемогу у спеціальній номінації "Лідер страхування фізичних осіб"ПрАТ "МетЛайф" вкотре виявився найсильнішою компанією на ринку страхування життя. Серед лідерів платіжних систем відзначили лідера ринку NovaPay та платіжну систему Easy Pay. Серед лідерів фінансового ринку також були відзначені Moneyveo, КИТ Груп та ОТП Лізинг.У номінації "Найкращі криптовалютні платформи" відзнаки лідерів ринку отримали такі бренди як WhiteBIT, Binance та Obmenat24   Церемонія нагородження переможців відбулася у ресторані Veranda on the river. Завершив офіційну частину виступ легендарної української оперної співачки Олени Гребенюк.Організатори, діловий журнал "ТОП-100. Рейтинги найбільших" та онлайн-портал Delo.ua, дякують партнерам заходу: гостинному партнеру — ресторану Veranda on the river, Генеральному інформаційному партнеру — Starlight Media, винному партнеру — Maison Castel, алкогольному партнеру — Jack Daniel's. А також медіапартнерам: телеканалам ICTV, "Київ","Ми –– Україна", "Ми –– Україна+", "Медійному холдингу Апостроф", онлайн-медіа TrueUA, "Главком", Liga Zakon, "Ділова столиця",  44.ua, TrueUA, Founder, "Економіст", HR Liga, медіа позитивних новин "ШоТам", а також Асоціації українських банків.

Верховний суд визнав законною націоналізацію "ПриватБанку". Таким чином колишній співвласник Ігор Коломойський, який намагався оскаржити рішення, більше не зможе повернути собі акції банку.  Про це повідомляє прес-служба "ПриватБанку".Так, Верховний суд 26 лютого 2025 року залишив без задоволення касаційну скаргу колишнього співвласника "ПриватБанку" Ігоря Коломойського та залишив в силі рішення суду апеляційної інстанції, яким було закрито провадження у справі про оскарження рішень органів державної влади про виведення "ПриватБанку" з ринку за участю держави.В НБУ наголосили, що постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає. "Отже, вчергове в судовому порядку підтверджено неможливість повернення "ПриватБанку" у власність колишнім акціонерам. Також слід констатувати, що всі рішення державних органів щодо націоналізації "ПриватБанку" є чинними", — зазначив голова Національного банку Андрій Пишний.Що відомо про націоналізацію "ПриватБанку"Окружний адміністративний суд міста Києва 18 квітня 2019 року за позовом Ігоря Коломойського визнав протиправним та скасував рішення уряду про виведення неплатоспроможного "ПриватБанку" з ринку за участю держави. Ухвалюючи це рішення, суд проігнорував установлену Національним банком потребу докапіталізації "ПриватБанку" та факт невиконання банком та його акціонерами програми фінансового оздоровлення. Національний банк 24 травня 2019 року подав апеляційну скаргу. Шостий апеляційний адміністративний суд 2 березня 2021 року зупинив провадження у справі до розгляду Конституційним судом України справи за позовом 64 народних депутатів щодо конституційності окремих положень закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності". Верховний Суд 1 червня 2022 року скасував ухвалу про зупинення провадження по цій справі, що дало змогу продовжити розгляд справи в суді апеляційної інстанції. 15 листопада 2023 року суд скасував це рішення, а провадження у справі закрив.Варто додати, що НБУ 18 грудня 2016 року ухвалив рішення про визнання "ПриватБанку" неплатоспроможним та подальше виведення з ринку за участю держави й звернувся до уряду з пропозицією набути права власності на акції банку. Це рішення ґрунтувалося на зменшенні розміру регулятивного капіталу до від’ємного значення. Нестача в капіталі "ПриватБанку" була підтверджена, зокрема, незалежною міжнародно визнаною аудиторською компанією. Акціонери банку не виконали взяті на себе зобов’язання з його фінансового оздоровлення. Того ж дня Кабінет міністрів України ухвалив рішення про входження держави до капіталу "ПриватБанку". Перехід банку у власність держави відбувся відповідно законодавства. Це рішення дало змогу уникнути системних ризиків для банківського сектору та стало запорукою збереження фінансової стабільності в країні. Держава здійснила докапіталізацію банку на суму понад 155 мільярдів гривень.Нагадаємо, 13 лютого президент Володимир Зеленський ввів у дію санкції проти Петра Порошенка та Ігоря Коломойського. У санкційному списку також опинився колишній нардеп Віктор Медведчук.