# гроші

Цього тижня в Україні значно знизилися ціни на імпортні помідори. Головна причина — зниження попиту через подорожчання цього овоча тижнем раніше.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit.Експерти зазначають, що цього тижня у продаж надходили лише поодинокі партії місцевих тепличних овочів, оскільки більшість комбінатів у країні вже завершили сезон реалізації продукції чергового обороту."Водночас, цього тижня значно збільшились постачання імпортних помідорів на український ринок, що призвело до помітного зростання пропозиції продукції на ринку", — зазначають аналітики.Головною причиною негативного цінового тренду в сегменті тепличних томатів, виробники називають різке зниження попиту на цю продукцію, а також активізацію постачання імпортних овочів, якість яких не завжди виправдовувала очікування покупців.Ціни на помідориГуртові ціни на помідори знизилися до рівня 65-75 гривень за кілограм. Така ціна в середньому на 13% нижча, ніж наприкінці минулого робочого тижня.Нині імпортні томати в Україні вже надходять у продаж, в середньому на 10% дешевше, ніж за аналогічний період минулого року. Проте більшість представників гуртових компаній не відкидають подальшого цінового зниження.Нагадаємо, в Україні стрімко зростають ціни на тепличні огірки. Нинішні показники стали найвищими щонайменше за останні вісім років..

Національний банк України продовжує знижувати офіційний курс долара. Іноземна валюта падає у ціні уже чотири дні поспіль. Після вихідних українська гривня зміцниться на 13 копійок.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на понеділок Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,05 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю становив 42,22 гривні за один долар. На готівковому ринку долар впаде на 10 копійок — 42,30 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 48,99. У п'ятницю, 5 грудня, офіційний курс гривні до євро був 49,22.Нацбанк презентував нові обігові монети номіналом 10 гривеньНаціональний банк України 1 грудня презентував нові обігові монети номіналом 10 гривень. Вони присвячені українській єдності та територіальній цілісності. Як повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, що в межах серії "Ми сильні. Ми разом" в обіг уведено перші три монети, присвячені регіонам, які першими опинилися в епіцентрі російської агресії: Криму, Донецькій і Луганській областям.Символічно, що ця подія відбулася саме в річницю всеукраїнського референдуму — дня, який запустив відлік нашої відновленої Незалежності та незворотний процес міжнародного становлення України", — наголосила прем’єр-міністерка.Вона зауважила, що 1991 року всі області — від Криму до Львівщини, від Луганщини до Чернігівщини — зробили спільний і одностайний вибір: жити у вільній та незалежній країні.Очільниця уряду наголосила, що цей вибір закріплений у Конституції України. Зараз цей вибір щодня захищають і виборюють наші Сили оборони.Нагадаємо, у листопаді бізнес стримано оцінив свою ділову активність. Негативний вплив на "настрої підприємців" мали декілька факторів.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Уряд Данії готує значні зміни у фінансовій підтримці України. З 2026 року обсяг допомоги планується скоротити майже вдвічі. Про це повідомляє данська суспільна телерадіокомпанія Danmarks Radio. Як зазначає видання, з моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році, Данія була однією з країн, які найбільше пожертвували на оборону українців. Але в найближчі роки українці можуть очікувати від Данії набагато менше мільярдів, ніж вони звикли. У відповіді Комітету оборони міністр оборони Троельс Лунд Поульсен заявив, що Данія наступного року пожертвує 9,4 мільярда крон. Минулого року країна пожертвувала 16,5 мільярда крон, а роком раніше — майже 19 мільярдів.У 2023 році переважна більшість у парламенті Данії погодилася створити Фонд для України. Наразі Данія досягла  70 мільярдів доларів військової підтримки для України, але, за словами Стінуса Ліндгріна, речника Данської соціал-ліберальної партії з питань оборони, зараз не варто зменшувати підтримку України, як це пропонує модель Фонду України."Проблема в тому, що ми вже давно не вклали жодних нових грошей. Якщо ми вважаємо, що так важливо підтримувати Україну, а я чую, як усі партії це говорять, то зараз саме час нам сісти в парламенті та переконатися, що ці гроші в нас є напоготові", — зазначив він.Стінус Ліндгрін, який звернувся з проханням про пояснення в Комітеті оборони, вважає, що суми, які Данія пожертвувала за останні кілька років, є доречними. Тобто, від 16 до 19 мільярдів данських крон."Я думаю, нам потрібно вийти на той рівень, на якому ми були в попередні роки". Він хотів би, щоб Данія поповнила Фонд допомоги Україні частиною мільярдів, які країна вже виділила на оборону. "Це буде взято з коштів, які ми вже погодилися витратити на оборону, і ми робили це роками. Тож це не тому, що гроші потрібно брати з їжі чи охорони здоров’я. Це гроші, які вже відкладено", — додав Ліндгрін.Нагадаємо, Данія офіційно дозволила Україні розгорнути військове виробництво на своїй території. Це перший прецедент серед країн-членів Північноатлантичного альянсу..

В Україні зарплати освітян можуть зрости. Зокрема, у 2026 році мінімальний оклад становитиме від 21 тисячі гривень.Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев. він зауважив, що вчителі в Україні досі отримують одні з найнижчих зарплат."Це — неприйнятно. Тому нам вдалося відстояти суттєвий перегляд зарплат вчителів уже наступного року. Мінімальний оклад становитиме від 21 тисячі гривень. Це одна з причин, чому ми мали підтримати держбюджет-2026", — зазначив він.Гетманцев наголосив, що "перший крок до справедливих зарплат для українських освітян у 2026 році зроблено". Також він зауважив, що "далі — буде".Середня зарплата в УкраїніЗа даними Держстату, середня зарплата в Україні у жовтні 2025 року зросла на 290 гривень — до 26913 гривень (+1,1%). Найвищі зарплати отримують фахівці таких галузей:ІТ — 65047 гривень; авіатранспорт — 56 854 гривень; фінанси та страхування — 53971 гривня.Найнижчі зарплати за галузями: освіта — 16984 гривень;бібліотеки, музеї, архіви — 14531 гривня;творчість, мистецтво та розваги — 14809 гривень.Нагадаємо, 5 грудня прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу в парламенті зазначив, що загальне підвищення зарплат для військовослужбовців у Держбюджеті на 2026 рік не передбачене. Натомість уряд працює над альтернативним механізмом виплат..

Загальне підвищення зарплат для військовослужбовців у Держбюджеті на 2026 рік не передбачене. Натомість уряд працює над альтернативним механізмом виплат.Як заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу в парламенті, замість загального підвищення грошового забезпечення вводиться нова контрактна форма служби. "Ми передбачаємо запровадження нової форми, контрактної, яка буде містити покращені умови для всіх військовослужбовців, зокрема для чинних військовослужбовців буде змога підписувати контракти за новою формою, отримувати по них більше коштів", — прокоментував Шмигаль.Державний бюджет на 2026 рік: основні показникиЯк відомо, в першому читанні державний бюджет України на 2026 рік ухвалили ще 22 жовтня. Уряд 5 листопада підготував документ до другого читання у Верховній Раді. До нього внесли низку змін.Витрати на 2026 рік в бюджеті заклали в розмірі 4,8 трильйона гривень при доходах у 2,83 трильйона гривень. Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені 2026 року. Документ встановлює з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату:у місячному розмірі — 8 647 гривень;у погодинному розмірі — 52 гривні.Зараз мінімалка становить 8 000 гривень. Вона зросте на 8,1%.За очікуваннями Мінекономіки, 2025 році середня зарплата збільшиться на 20,6% до 25 886 гривень. Це зарплата до вирахування податків. Кабінет міністрів прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців 2026 року до 16%. Згідно з документом, середня зарплата становитиме 2026 року 30 032 гривні.Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію). Документ пропонує установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 209 гривеньУ документі закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 гривні за долар 2026 року. Цей курс є розрахунковим і жодним чином не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами.Очікується, що реальний ВВП 2026 року зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трильйона гривень. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%.Нагадаємо, раніше віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що у Європейському Союзі є порозуміння щодо фінансової підтримки України на наступні два роки. Тому в державному бюджеті на 2026 рік не буде "дірки"..

В Україні стрімко зростають ціни на тепличні огірки. Нинішні показники стали найвищими щонайменше за останні вісім років.Про це повідомляють аналітики проекту EastFruit. Зазначається, що позитивний ціновий тренд лише посилюється. Попит із боку оптових компаній та роздрібних мереж залишається стабільним, тоді як пропозиція місцевої продукції скорочується через сезонний фактор. Водночас обсяги імпортних огірків також не покривають повністю потреби внутрішнього ринку.Станом на сьогодні оптові ціни на тепличні огірки в Україні коливаються у межах 100–130 грн/кг ($2,37–3,08/кг). Це приблизно на 10% дорожче, ніж тиждень тому.Аналітики зазначають, що більшість великих українських тепличних комбінатів фактично завершили сезон реалізації огірка чергового обороту. Лише окремі виробники все ще продають продукцію, але через високі витрати можуть пропонувати невеликі партії, які за ціною не здатні конкурувати з імпортом.Нині тепличні комбінати відвантажують огірки в середньому на 12% дорожче, ніж у цей же період минулого року. Ключові гравці ринку прогнозують подальше подорожчання, оскільки дефіцит пропозиції зберігається, а попит залишається високим — навіть з урахуванням імпорту.Раніше аналітики EastFruit інформували, що українські овочі різко подешевшали через надвиробництво та хаотичне розширення посівів на території всієї країни. Фермери змушені продавати моркву, цибулю та капусту навіть нижче за собівартість, щоби врятувати врожай, а експорт надлишку практично неможливий.Нагадаємо, 29 листопада в Державній митній службі повідомляли, що Україна в січні-жовтні 2025 року імпортувала 123,14 тисячі тонн картоплі, що у 5,1 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року..

У четвер, 4 грудня, прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер повідомив, що його країна висунула Європейському Союзу низку вимог. Їх виконання є обов'язковою умовою для того, щоб Брюссель погодився надати Україні репараційний кредит, забезпечений замороженими активами Росії.Відповідна заява оприлюднена у соцмережі X політика.Глава бельгійського уряду наголосив, що залучення заморожених російських коштів, які зберігаються у бельгійському депозитарії Euroclear, може спричинити серйозні негативні наслідки як для Бельгії, так і для Європи загалом. З огляду на ці ризики, країна висунула три ключові вимоги для підтримки ініціативи репараційного кредиту:1. Абсолютне гарантування взаємної відповідальностіБарт Де Вевер вимагає абсолютного гарантування взаємної відповідальності за потенційні ризики. Він пояснив, що компенсаційні виплати за незаконну експропріацію, згідно з угодами про захист інвестицій, можуть перевищувати первісну вартість активів, включаючи відсотки. Тому гарантії повинні покривати всі потенційні фінансові зобов'язання з першого ж дня.2. Забезпечення ліквідності EuroclearБельгія вимагає, щоб Euroclear мав достатній запас ресурсів для забезпечення ліквідності на випадок потреби. Ці ресурси можуть знадобитися, якщо Euroclear потрапить під російські санкції, або якщо Центральний банк РФ вимагатиме відшкодування збитків унаслідок судового чи арбітражного процесу, або ж мирної угоди.3. Рівномірна участь усіх країн ЄСПрем'єр-міністр вважає логічним, щоб усі країни-члени ЄС, які володіють російськими активами, брали участь у цій операції. Він висловив позицію, що кошти повинні стягуватися пропорційно та рівномірно з усіх інституцій на європейській території. Бажано, щоб участь взяли й інші держави, які входять до "Коаліції рішучих".Хоча пропозиція Єврокомісії рухається у напрямку виконання цих трьох умов, Барт Де Вевер вважає її поки що недостатньою для задоволення мінімальних вимог Бельгії. Він підкреслив, що Бельгія повністю підтримує Україну, але не можна вимагати від країни неможливого, і висловив сподівання на підтримку цієї позиції парламентом.Раніше повідомлялось, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 5 грудня прибуде до Брюсселя, щоб спробувати переконати керівництво Бельгії підтримати репараційний кредит Україні у розмірі 165 мільярдів євро, використовуючи грошову вартість заморожених російських державних активів, що знаходяться на території Бельгії.Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що Європейський центральний банк відмовився надати гарантії щодо виплати Україні репараційного кредиту на суму 140 мільярдів євро. Його мали забезпечити коштом заморожених російських активів..

Міжнародний валютний фонд аналізує пропозицію Києва обміняти варанти, прив’язані до валового внутрішнього продукту, на облігації на суму 2,6 мільярда доларів і уважно стежить за реакцією. Про це повідомила у четвер речниця Фонду Джулі Козак, пише Reuters."Як завжди, будь-яка угода про реструктуризацію боргу буде оцінюватися в контексті забезпечення стійкості боргу та, звичайно, забезпечення... гарантій фінансування, які знадобляться Україні в рамках програми", — сказала Козак на регулярному брифінгу. Вона зазначила, що Україна повинна виконати різні дії, зокрема вжити заходів для розширення податкової бази та усунення митних лазівок, а також отримати гарантії фінансування від кредиторів, перш ніж виконавча рада МВФ розгляне угоду на рівні персоналу щодо нової чотирирічної програми кредитування для України на суму 8,2 мільярда доларів.Нова угода на рівні персоналу, оголошена минулого тижня, замінить чинну розширену фінансову угоду на суму 15,6 мільярда доларів, затверджену в березні 2023 року, і покликана допомогти Києву підтримувати макроекономічну стабільність і зміцнювати державні фінанси, оскільки війна проти Росії продовжує напружувати його бюджет.Раніше повідомлялось, що Україна і Міжнародний валютний фонд досягли домовленості на рівні персоналу про нову програму підтримки. Загальний обсяг програми становить 8,2 мільярда доларів.Нагадаємо, нещодавно речник Єврокомісії Балаж Уйварі заявляв, що схвалення нової кредитної програми для України від Міжнародного валютного фонду пов’язане із затвердженням фінансової підтримки з боку Європейського Союзу. Питання ще остаточно не розв’язано через певні побоювання європейських фінансових інституцій..

Дії Росії на території України викликали екологічну катастрофу, що характеризується безпрецедентним руйнуванням природи. Станом на 4 грудня сума збитків, завданих довкіллю з початку повномасштабного вторгнення, становить 6,01 трильйона гривень.За даними Державної екологічної інспекції України, наслідком цього стало масове знищення екосистем та значне забруднення всіх основних ресурсів: повітря, ґрунтів і води. Це є найбільшими екологічними втратами, зафіксованими в Європі за сучасну історію.Структура екологічних втрат:шкода ґрунтам: 1,29 трильйона гривень;шкода атмосферному повітрю: 967 мільярда гривень;забруднення та засмічення водних ресурсів: 117,8 мільярда гривень ;руйнування територій природно-заповідного фонду: 3,63 трильйона гривень.Пожежі, вибухи та токсичні викидиОднією з найбільш руйнівних форм шкоди є пожежі на нафтобазах. Наприклад, після удару по нафтобазі в селі Крячки Київської області токсичні викиди в атмосферу сягнули понад 41 тисячі тонн, а забруднення ґрунтів перевищило допустимі норми у 17 разів. Небезпечні хімічні викиди також були спричинені влучанням російських ракет у резервуари з аміаком та азотною кислотою в Чернігові, Сумській області, Рубіжному та Сєвєродонецьку.Руйнування водних екосистемРуйнування гідроспоруд мало тривалі та катастрофічні наслідки. Підрив Каховської ГЕС у 2023 році спричинив масштабний еколого-гідрологічний колапс на півдні України та в Чорноморському регіоні. Було знищено природні комплекси, змінено гідрологію та постраждали заповідні території. Аналогічна шкода була завдана греблі Оскільського водосховища, де втрачено 76% об’єму води та знищено водну екосистему.Під ударом природоохоронні територіїВійна торкнулася 20% природоохоронних територій України, включаючи 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі. Значної шкоди зазнали:"Кінбурнська коса";"Олешківські піски";"Каховське водосховище";"Нижній Дніпро";десятки Рамсарських угідь та інші цінні екосистеми.Під окупацією залишаються такі національні парки та заповідники, як "Асканія-Нова" і Чорноморський біосферний заповідник.Забруднення ґрунтів та транскордонний впливУкраїнські ґрунти зазнали суттєвої шкоди через вибухи, пожежі та хімічні речовини: знижується родючість, змінюється структура та накопичуються важкі метали (мідь, свинець, нікель) та токсичні сполуки.Екологічні наслідки війни відчуває не лише Україна. В атмосферу потрапило близько трьох мільйонів тонн шкідливих речовин, які поширилися територією сусідніх європейських країн.Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігор Зубович наголосив, що ця цифра зростає щодня:"Наприкінці 2024 року екологічні збитки від повномасштабної війни становили 2,78 трильйона гривень, а сьогодні вони вже перевищують 6 трлн. Екологічна шкода, завдана Росією, вимірюється не лише трильйонами гривень — попереду десятиліття, необхідні для відновлення зруйнованих екосистем. А масштаб екологічних руйнувань вийде далеко за межі України".Міністерство зазначає, що 6,01 трильйона гривень — це лише підтверджені втрати на підконтрольних територіях. Остаточний масштаб екологічної шкоди буде відомий лише після повної деокупації та проведення повного дослідження.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що внаслідок підриву окупантами Каховської гідроелектростанції довкіллю задано чималих збитків. Орієнтовна сума становить 55 мільярдів гривень..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 5 грудня прибуде до Брюсселя, щоб спробувати переконати керівництво Бельгії підтримати репараційний кредит Україні у розмірі 165 мільярдів євро, використовуючи грошову вартість заморожених російських державних активів, що знаходяться на території Бельгії.Про це повідомляє Politico."Канцлер Фрідріх Мерц завтра ввечері вирушить до Бельгії на вечерю, щоб приватно поговорити з прем'єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером та президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн", — повідомив речник німецького уряду виданню.Мерц скасував свої плани поїздки до Осло заради столиці ЄС після того, як Комісія запропонувала фінансовий пакет для фінансування оборони України від російських військ. Час має вирішальне значення, оскільки очікується, що військовий бюджет Києва буде вичерпаний у квітні.Де Вевер продовжує виступати проти цієї ініціативи, оскільки левова частка активів перебуває під управлінням брюссельського фінансового депозитарію Euroclear. Він побоюється, що Росія вживе заходів помсти проти Бельгії як вдома, так і за кордоном, і вимагає залізобетонних фінансових гарантій від столиць ЄС, перш ніж навіть розглядатиме можливість підтримки пропозиції Комісії.Лідери ЄС мають обговорити цю ініціативу в Брюсселі 18 грудня. Невдача у досягненні угоди може змусити уряди ЄС використовувати гроші платників податків для забезпечення виживання України. Навіть попри це, Де Вевер доведеться трохи переконати, що фон дер Ляєн добре знає після власних переконливих переговорів з бельгійським лідером, які не змогли його переконати.Де Вевер не лише хоче суттєвих гарантій, які можна виплатити в будь-який момент, але й вимагає, щоб інші фінансові установи, які володіють російськими державними активами по всьому блоку, застосовували ті ж стандарти, що й Euroclear. Бельгійці також побоюються, що армія кремлівських юристів подасть до суду на уряд та Euroclear на підставі двостороннього інвестиційного договору, який країна підписала з Радянським Союзом у 1989 році. Колишній президент Росії Дмитро Медведєв неодноразово погрожував цим.Комісія неодноразово применшувала передбачувані юридичні ризики для Бельгії, але їй знадобиться підтримка Де Вевера, перш ніж продовжувати реалізацію плану. Дипломати вже почали вивчати юридичний текст Комісії, щоб заспокоїти бельгійців до 18 грудня. Мерц також прагне зробити свій внесок."Я повністю розумію, що зокрема уряд Бельгії, в країні якого знаходиться значна частина заморожених активів, не може покладатися виключно на політичні зобов’язання", — написав німецький лідер у статті для Frankfurter Allgemeine Zeitung після того, як Комісія запропонувала юридичний текст, що лежить в основі репараційної позики. "Ці переговори мають розпочатися негайно та швидко завершитися", — додав він. Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що Європейський центральний банк відмовився надати гарантії щодо виплати Україні репараційного кредиту на суму 140 мільярдів євро. Його мали забезпечити коштом заморожених російських активів..

Повномасштабне вторгнення Росії змусило багатьох українців шукати безпеки та прихистку в Європі. Однією з головних країн, куди вирушили сотні тисяч наших земляків, як тимчасово, так і на довший термін, стала Німеччина. У цій країні типовий українець отримує близько 2 000–2 500 євро нетто.Видання Intertax24 проаналізувало, скільки реально можуть заробляти українці, працевлаштовані в цій країні. Там зазначили, що адаптація у новому середовищі вимагає не лише інтеграції та вивчення мови, але й успішного пошуку роботи. Середня зарплата в Німеччині у 2025 роціУ 2025 році середній показник по Німеччині становить приблизно 4 200–4 300 євро брутто (близько 210 000 гривень) на місяць. Після всіх обов'язкових відрахувань (податковий клас, страхові внески) ця сума перетворюється на орієнтовно 2 800 євро нетто (≈137 000 гривень). Важливо пам'ятати, що цей показник є загальним усередненням, оскільки в країні існують суттєві регіональні відмінності.Зокрема, в економічно сильних західних землях, таких як Баварія, Баден-Вюртемберг, Гессен та Гамбург, зарплата зазвичай вища, ніж у східних регіонах. Крім того, на реальну суму, яку працівник отримує "на руки" (нетто), впливають індивідуальні чинники, як-от податковий клас. Наприклад, подружжя зі сприятливішим податковим класом отримує більше нетто з тієї самої брутто-суми, ніж самотній працівник.Доходи українців у НімеччиніУкраїнці, які працюють на німецькому ринку праці, часто порівнюють власні доходи із загальнонаціональним рівнем. За доступними оцінками, типовий українець отримує близько 2 000–2 500 євро нетто (≈98 000-122 000 гривень) на місяць.Цей рівень доходу трохи нижчий за середньонімецький, що в основному пояснюється тим, що більшість наших співгромадян працевлаштовуються у галузях із помірними ставками (будівництво, виробництво, сервіс) або ж обіймають стартові, менш оплачувані позиції.Водночас у доходах українців спостерігається значна різниця. Кваліфіковані фахівці, зокрема IT-спеціалісти, інженери та медики, можуть заробляти значно більше зазначених сум, нерідко виходячи на рівень місцевих спеціалістів. Натомість особи без знання мови чи відповідної освіти зазвичай починають із фізичної праці, де зарплата коливається в межах 1 500–2 000 євро нетто (73 000-98 000 гривень).Додаткові виплати та бонусиКрім основної заробітної плати, загальний дохід у Німеччині можуть суттєво збільшити різноманітні доплати та премії. Серед них найбільш поширеними є:різдвяні (Weihnachtsgeld) та відпускні виплати;щорічні бонуси за результати роботи;надбавки за понаднормову або нічну роботу;службове авто чи інші корпоративні пільги.Саме тому при оцінці вакансії експерти радять завжди враховувати не лише базову ставку, але й увесь пакет винагород.Нагадаємо, що українські біженці, які знайшли притулок у Шотландії після повномасштабного вторгнення Росії, можуть залишитися без житла. Причиною цього стало рішення нового уряду припинити щомісячні виплати, призначені для британських родин, що їх прихистили..

Касири в супермаркетах інколи, посилаючись на відсутність розмінних грошей, відмовляються приймати у покупців банкноти й монети. Такі дії є порушенням законодавства про захист прав споживачів.Як повідомляє Telegram-канал "Захист прав споживачів", відповідно до цих вимог касири повинні приймати у споживачів банкноти і монети всіх номіналів. Права покупця підтверджує й закон України "Про захист прав споживачів" (№1023-XII).Касири мають самостійно слідкувати за тим, щоб у касі були банкноти й монети, необхідні для видачі залишків. Тому, коли кажуть: "У мене немає здачі" — це не проблема покупця, а касира. Якщо співробітник магазину продовжує так говорити, варто звернутися до керівництва магазину та повідомити, що касир перекладає на клієнта свої обов'язки.Зазначимо, що серед звичайних банкнот номіналом від 20 до 1000 гривень можна знайти купюри з красивими номерами. Вони коштують від 20 000 до 40 000 гривень. Важливо, щоб купюри мали не лише цікавий номер, а ще й були у стані "прес", тобто нові з банківської пачки чи з банкомата. Банкноти, які були в обігу, коштують недорого, навіть якщо вони мають красивий номер.Особливо цінуються колекціонерами купюри з номером 0000000, для прикладу на аукціоні Віоліті у 2024 році продали 50 гривень з номером АА 0000000 за 40 009 гривень. Окрім цього, у виданні навели й більш детальну інформацію про вартість різних банкнот, які мають певні особливості. Серед них найвищу ціну має бракована купюра номіналом у 1000 гривень, у якої відсутні номери.Нагадаємо, у серпні Національний банк України в межах планового випуску ввів в обіг модифіковані банкноти номіналом 20 гривень. У правій верхній частині на зворотному боці модифікованих банкнот розміщено патріотичне гасло: "Слава Україні! Героям слава!".

Національний банк України продовжує знижувати офіційний курс долара. Іноземна валюта падає у ціні уже два дні поспіль.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на четвер Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,20 гривні за один долар. Офіційний курс у середу становив 42,33 гривні за один долар. На готівковому ринку долар не змінився — 42,45 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становить 49,22. У середу, 3 грудня, офіційний курс гривні до євро був 49,31. Знецінення гривні: як під час війни "захистити" свої заощадження від інфляціїУкраїнці все частіше задають собі питання, як "захистити" накопичені гривневі заощадження від інфляції, яка хоча і знижується протягом останніх місяців, але все ж таки залишається високою. У прес-службі Національного банку України розповіли про стратегію, яка допоможе захистити свої фінанси від впливу інфляції.Депозити у гривніЩоб українці могли захистити свої гривневі заощадження від інфляції, НБУ ще на початку 2025 року підвищив облікову ставку до 15,5% та відтоді утримує її на цьому рівні."Це дало змогу банкам пропонувати українцям привабливі умови за гривневими депозитами — у середньому 13‒16% річних (після оподаткування — 10‒12%) залежно від строку розміщення", — заявили у Нацбанку.У регуляторі зауважили, що альтернатива, яку дедалі частіше обирають громадяни, — гривневі ОВДП. Дохідність за ними становить 12-18% річних, а отримані доходи не оподатковуються."За нинішніх прогнозів інфляції на 2026 рік (нижче 10% за оцінками аналітичних центрів і близько 7% за прогнозом НБУ) такі інструменти захищають заощадження від інфляції. Це й пояснює, чому інтерес до гривневих депозитів та ОВДП дедалі зростає", — пояснили у НБУ.Нагадаємо, 1 грудня Національний банк України презентував нові обігові монети номіналом 10 гривень. Вони присвячені українській єдності та територіальній цілісності.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Папа Римський Франциск заповів частину коштів Україні. Про спадок від понтифіка, який помер у квітні цього року, розповіла черниця Лусія Карам в іспанській радіопередачі.Про це повідомило німецьке видання Bild. Журналісти цитують черницю, яка поінформувала, що заповіт понтифіка передбачав: частина його коштів треба витратити на купівлю машин швидкої допомоги для України.При цьому в заповіті згадується "зона воєнних дій", а також підтримка України, мешканці якої потерпають у зв’язку з війною.Журналісти зазначили, що Луїсія Карам із лютого 2022 року неодноразово їздила в Україну з гуманітарними місіями. Вона розповіла, що глибоко зворушена жестом понтифіка, який за життя неодноразово обіцяв їй підтримку."Але я ніколи не очікувала, що вона прийде в такій формі", — наголосила жінка.Папа Римський Франциск помер 21 квітня 2025 року після важкої хвороби. Понтифік неодноразово висловлював свою підтримку Україні та закликав до миру. Хоча деякі його цитати були й доволі резонансні та неоднозначні.Він висловлював свою солідарність з українцями, які страждають від війни, та закликав до надання гуманітарної допомоги. Також він закликав до діалогу між сторонами конфлікту, наголошуючи на тому, що це єдиний шлях до досягнення миру.Понтифік регулярно закликав вірян молитися за мир в Україні та за український народ. Папа Франциск неодноразово зустрічався з українськими політиками та релігійними лідерами, щоб обговорити ситуацію в Україні, а також з українськими біженцями. До речі, він навіть прийняв запрошення відвідати Україну 2025 року.Нагадаємо, вчора Папа Римський Лев XIV заявив, що Європа має активніше залучатися до "мирного плану" задля розв’язання повномасштабної війни Росії проти України. Зокрема, один із раундів важливих між країнами перемовин могла би прийняти Італія..

Якщо механізми репараційного кредиту Україні вимагатимуть порушень норм Європейського Союзу щодо заморожених російських активів, то Європейський центральний банк не підтримає їх.Таку заяву зробила керівниця Європейського центрального банку Крістін Лагард, її висловлювання цитує Bloomberg.Під час слухань у Європарламенті Лагард нагадала депутатам, що Європейський центральний банк має діяти винятково в межах угод Європейського Союзу."Ми маємо поважати договір Європи щодо функціонування Європейського центрального банку", — зауважила вона.Лагард наголосила, що проект використання доходів від російських активів має залишатися у межах відповідальності держав-членів. Тому жодних відступів від правил не повинно бути.За її словами, установа має стежити за дотриманням міжнародного права. На переконання очільниці банку, це впливає на довіру до єврозони."Я дуже сподіваюся, що ми зможемо допомогти Україні та профінансувати її потреби, але не шляхом обходження договору та не ціною фінансової стабільності", — підсумувала Крістін Лагард.Раніше видання Financial Times писало, що Європейський центральний банк відмовився підтримати ідею так званого репараційного кредиту для України на 140 мільярдів євро.Європейські чиновники звернулися до банку з проханням виступити кредитором для бельгійського депозитарію Euroclear, де зберігаються частина заморожених російських резервів, та надати гарантії щодо ліквідності механізму. Ці кошти можна було би використати для фінансування потреб України.Однак Європейський центральний банк вирішив, що це виходить за межі його мандату, оскільки за умовами договорів ЄС центральні банки не мають права безпосередньо фінансувати державні витрати або виступати гарантами таких позик.Нагадаємо, 28 жовтня міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл зазначав, що якщо ЄС погодиться на репараційний кредит для України коштом заморожених російських активів, то таким чином може зробити справжній "різдвяний подарунок"..