# гроші

Упродовж січня — листопада 2025 року працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) задокументували правопорушення, через які держава зазнала збитків на понад 13 мільярдів 83 мільйони гривень.Про це повідомила прес-служба ДБР. Там додали, що, крім того, встановлена сума неправомірної вигоди, яку могли отримати фігуранти кримінальних проваджень, перевищила 44,7 мільйона гривень."З метою відшкодування завданої шкоди слідчі наклали арешт на майно підозрюваних і обвинувачених вартістю чотири мільярди 537 мільйонів гривень", — ідеться в повідомленні.Правоохоронці наголосили, що завдяки злагодженій роботі працівників Бюро до державного бюджету вже повернуто понад два мільярди 627 мільйонів гривень.Серед останніх прикладів ефективної роботи ДБР:завершено розслідування щодо посадовців КМДА, які витратили бюджетні кошти на ремонт приватної будівлі;у Запоріжжі викрито податківицю, яка приховала купівлю нерухомості за кордоном на мільйони гривень;за матеріалами Бюро ВАКС остаточно стягнув у дохід держави 3,3 мільйона гривень необґрунтованих активів посадовця Мін’юсту;за матеріалами ДБР ВАКС визнав необґрунтованими активи на близько 5,3 мільйона гривень у колишнього керівника одеської податкової;на Одещині за матеріалами ДБР судитимуть посадовця Міграційної служби через неправдиві відомості в декларації на понад 83 мільйони гривень;на Київщині в одній з військових частин ДБР викрило розкрадання продуктів на понад три мільйони гривень."Державне бюро розслідувань продовжує системну роботу з протидії злочинам, що завдають шкоди державному бюджету, економічній безпеці й обороноздатності країни", — підсумували в ДБР.Нагадаємо, що за січень-листопад 2025 року слідчі Державного бюро розслідувань завершили направили до суду понад 7 029 обвинувальних актів щодо 7 511 осіб..

У державному бюджеті України закладено кошти на допомогу працівникам сільського господарства. Зокрема, 60 мільйонів гривень спрямують на запуск агрострахування 2026 року.Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Вони констатували, що, згідно з ухваленим Верховною Радою в другому читанні законом "Про державний бюджет на 2026 рік", загалом на фінансову підтримку сільгоспвиробників наступного року передбачено 13,1 мільярда гривень."Наступного року ми зосереджуємо державну підтримку на тих напрямах, які забезпечують стійкість агросектору та відновлення економіки", — акцентував міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.За його словами, пріоритетами є прифронтові території, розвиток зрошення та підтримка виробників, які працюють у найскладніших умовах."Ми посилюємо інструменти страхування, спрямовуємо гроші на тваринництво, аквакультуру та гуманітарне розмінування земель", — додав посадовець.Минулого, 2024 року, Україна потребувала 15,3 мільярда доларів на швидке відновлення. З них близько 5,5 мільярда доларів профінансували з державного бюджету та коштом донорської підтримки.Тоді зазначали, що ці кошти спрямовували на оборонну промисловість, енергетику, відновлення пошкодженого житла, сільське господарство, природні ресурси, цифрові технології та ІТ-сектор. При цьому сільське господарство перебувало серед пріоритетів.Нагадаємо, що 3 грудня Верховна Рада України ухвалила державний бюджет на 2026 рік. За словами прем'єр-міністерки України Юлії Свириденко, ключовими пріоритетами бюджету є оборона, безпека та соціальна стійкість..

Син колишнього міністра юстиції й енергетики Германа Галущенка вже четвертий рік поспіль вчиться в одному з найдорожчих приватних коледжів Європи — College Alpin Beau Soleil у Швейцарії. Вартість навчання там разом із проживанням — до 200 тисяч доларів на рік.Таку інформацію оприлюднили журналісти-розслідувачі "Схем". Вони з’ясували, що Галущенко вказує дітей у декларації — в тому числі й після розлучення з їхньою матір’ю 2022 року та їхнього виїзду з України — але витрат на навчання сина не декларує."Загальна вартість навчання за чотири роки могла скласти близько 700 тисяч доларів або 26 мільйонів гривень, що в рази перевищує офіційні доходи та задекларовані заощадження родини Германа Галущенка. Його адвокати стверджують, що "цими питаннями займається колишня дружина", — йдеться в розслідуванні.Журналісти помітили 18-річного Максима Галущенка на фото з офіційної сторінки College Alpin International Beau Soleil у соцмережі. Коледж для чемпіонів і принцес"College Alpin International Beau Soleil — це один із найдорожчих коледжів Європи. Заснований 1910 року в швейцарських Альпах, нині він займає перші місця у рейтингах найелітніших приватних міжнародних шкіл. Свого часу там навчалися чемпіон Формули-1 Жак Вільньов, акторка Шарлотта Генсбур, люксембурзький монарх Герцог Гійом, принцеса Данії Марі Кавальє", — пояснили розслідувачі.Цей міжнародний приватний коледж-пансіон для підлітків розташований у курортному містечку Віллар-сюр-Оллон. Навчальний заклад приймає дітей віком від 11 до 18 років і працює із вересня по червень. Контракт включає проживання, харчування та базове медичне страхування.Ціна за навчання та проживання вказана на офіційному сайті закладу: 2025-2026 навчальних років — майже 133 тисячі швейцарських франків (сім мільйонів гривень) — для учнів 6-10 класів, та близько 144 швейцарських франків (7,5 мільйона гривень) — для учнів 11-12 класів.Тобто нині навчання Максима Галущенка коштує близько 180 тисяч доларів. Ще понад 25 тисяч швейцарських франків (1,3 мільйона гривень) — це витрати на медичне страхування, експедиції, культурні заходи тощо. Коледж не надає фінансової допомоги чи стипендій.Із Барселони — до ЖеневиУ Швейцарії Максим Галущенко навчається вже четвертий рік. У Європу родина Германа Галущенка, який на той час був міністром енергетики, перебралася після початку повномасштабного вторгнення — спершу в Іспанію, а вже за декілька місяців — у Швейцарію.Зокрема, у травні 2022 року мати Максима — Ольга Богданова, на той час ще дружина міністра — писала в Telegram-каналі українців в Іспанії Ukrainian Businesses in BCN про пошук перевізників для транспортування речей із Барселони до Женеви. Паралельно, у той же період часу вона писала в іншому Telegram-каналі, що "зареєструвалася в кантоні Женева"."Зараз перебуваю в Женеві з дітьми, дуже сподіваюся якнайшвидше повернутись в Київ і всіх обійняти", — повідомляла вона у ще одному Telegram-каналі.Доходів дружини не вистачає на навчання синаЗгідно з даними судового реєстру, Герман Галущенко й Ольга Богданова розлучилися восени 2022 року. З того часу Галущенко більше не вказував її у декларації, але продовжив декларувати дітей серед членів родини. Загалом — чотирьох, наймолодша дитина з’явилася в декларації Галущенка за 2023 рік, зі свідоцтвом про народження у Швейцарії.Водночас у декларації Галущенка немає згадок про витрати на навчання старшого сина у Швейцарії. Загалом за чотири роки вони могли сягнути близько 700 тисяч доларів або майже 26 мільйонів гривень. За українським законодавством, витрати декларанта, які перевищують 151 400 гривень (50 прожиткових мінімумів), підлягають декларуванню.Судячи з майнових декларацій Галущенка, усі його доходи з приходом на держслужбу становила чиновницька зарплата, а сумарні заощадження у різний період не перевищували 380 тисяч доларів, які з року в рік суттєво не зменшувалися."Герман Валерійович не здійснював оплат за навчання сина у цій школі. Цими питаннями займається його колишня дружина", — відповів адвокат Галущенка в коментарі "Схемам".Він додав, що "сума навчання за рік є значно меншою, ніж 200 тисяч доларів", однак не надав жодних документальних підтверджень цьому та ніяк не прокоментував той факт, що фіксована вартість навчання прямо зазначена на сайті коледжу, а знижки, а стипендії не надаються.Водночас як проаналізували "Схеми", офіційних доходів Ольги Богданової навряд би вистачило на оплату навчання сина. Згідно з декларацією Галущенка за 2021 рік, коли він востаннє вказував її як дружину, становили: 73 тисячі гривень — це зарплата у приватній компанії, 1,3 мільйона гривень від підприємницької діяльності та 80 тисяч гривень — як дохід, виплачений самозайнятій особі. Її заощадження за той же рік — 170 тисяч доларів готівкою, понад 80 тисяч гривень і шість тисяч доларів на банківських рахунках."Схеми" звернулися до НАБУ із запитанням, чи відомо детективам про ці факти та чи вивчають вони реальне походження коштів на навчання сина українського міністра в одній з найдорожчих приватних шкіл Європи, та очікують на відповідь. Якщо за навчання платив не сам Галущенко, то це може бути розцінене як подарунок члену родини, який також підлягає декларуванню.Герман Галущенко обіймав посаду міністра енергетики з 2021 по 2025 роки, згодом посаду міністра юстиції — зі 17 липня до 19 листопада 2025 року. Його відсторонення з Мін'юсту відбулося на тлі скандалу спецоперації НАБУ "Мідас".Нагадаємо, 21 листопада стало відомо, що працівники ДБР передали до НАБУ заяву народного депутата від фракції "Голос" Ярослава Железняка щодо можливих зловживань у сфері енергетики, пов’язаних із діяльністю колишнього міністра енергетики Германа Галущенка..

Масований удар Росії по Україні у ніч на 7 грудня обійшовся Москві у 361 мільйона доларів. Рашисти атакували дронами та різними типами ракет.Про це повідомили Сили оборони Півдня України."Це сума, яку Кремль спалює за кілька годин, аби зруйнувати чергові цивільні об’єкти й залякати населення. Але ці ж гроші могли б змінити життя мільйонів росіян — якби влада справді дбала про них", — йдеться у повідомленні військових.Під час удару в ніч на 7 грудня рашисти застосували:653 дрони — приблизно 15,5 мільйона доларів;три "Кинджали" — приблизно 36 мільйона доларів;34 крилаті ракети  — приблизно 254 мільйони доларів;14 "Іскандерів-М" — приблизно 56 мільйона доларів;Тобто під час атаки 7 грудня рашисти витратили близько 361 мільйона доларів.Куди б Росія могла спрямувати цю сумуВійськові підрахували, що Кремль за ці гроші замість удару по Україні віг би:забезпечити питною водою десятки тисяч людей — збудувати до 120 водоочисних станцій;замінити тисячу кілометрів тепломереж, які щороку рвуться взимку;дати нове житло 15 тисяч сімей, що живуть в аварійних будинках;побудувати шість районних лікарень і закупити критичне обладнання;звести понад 100 шкіл та садків у селах, де діти досі навчаються у занедбаних приміщеннях."Росія вкотре доводить, що готова витрачати сотні мільйонів на ракети, але не готова інвестувати хоча б копійку у власних людей. 361 мільйона доларів — вибір між життям і смертю, між розвитком і деградацією", — додали в ЗСУ.Нагадаємо, 8 грудня війська країни-агресорки атакували Запорізьку область. У регіоні зафіксовано значні пошкодження.Також у ніч на 8 грудня російські окупанти дронами атакували Охтирську громаду Сумщини. Ворог влучив в багатоповерхівку, постраждали семеро цивільних. Також через вибух російського безпілотника в Чернігові загорівся газопровід. У двох містах постраждали понад 10 людей..

Національний банк України вкотре підняв офіційний курс долара. Це сталося після кількаденного падіння іноземної валюти.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,07 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок становив 42,05 гривні за один долар. На готівковому ринку долар не змінився — 42,30 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 49,02. У понеділок, 8 грудня, офіційний курс гривні до євро був 48,99.Нацбанк презентував нові обігові монети номіналом 10 гривеньНаціональний банк України 1 грудня презентував нові обігові монети номіналом 10 гривень. Вони присвячені українській єдності та територіальній цілісності. Як повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, в межах серії "Ми сильні. Ми разом" в обіг уведено перші три монети, присвячені регіонам, які першими опинилися в епіцентрі російської агресії: Криму, Донецькій і Луганській областям.Символічно, що ця подія відбулася саме в річницю всеукраїнського референдуму — дня, який запустив відлік нашої відновленої Незалежності та незворотний процес міжнародного становлення України", — наголосила прем’єр-міністерка.Вона зауважила, що 1991 року всі області — від Криму до Львівщини, від Луганщини до Чернігівщини — зробили спільний і одностайний вибір: жити у вільній та незалежній країні.Очільниця уряду наголосила, що цей вибір закріплений у Конституції України. Зараз цей вибір щодня захищають і виборюють наші Сили оборони.Нагадаємо, у листопаді бізнес стримано оцінив свою ділову активність. Негативний вплив на "настрої підприємців" мали декілька факторів.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Деякі українці можуть отримати пенсію одразу за шість місяців наперед. Проте така послуга доступна не кожному, а працює лише за чітко визначених обставин. Про це повідомили у прес-службі Пенсійного фонду України.Відповідно до законодавства, у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, може бути виплачена за шість місяців наперед. Виплати можна отримати перед виїздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. "Наприклад, якщо людина знялася з реєстрації у травні, то пенсії будуть нараховані за червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад. Надалі виплата пенсії в Україні припиняється", — пояснили в ПФУ.Заява на виплату пенсії за шість місяців наперед у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон подається заявником особисто до будь-якого відділу обслуговування громадян.Для отримання виплати необхідно надати наступні документи:заяву (встановленого зразка);паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відповідним записом про виїзд на постійне місце проживання за кордон, або паспортний документ іноземця, або документ, що посвідчує особу без громадянства;довідку про зняття з реєстрації місця проживання в Україні.Виплата коштів у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон виплачується органами ПФУ шляхом зарахування на поточний рахунок одержувача в уповноваженому банку.Варто зауважити, що під час перебування за кордоном виплата пенсії можлива лише за наявності двостороннього договору між Україною та державою, до якої Ви виїжджаєте на постійне проживання.Україною підписані та ВР ратифіковані договори про соціальне забезпечення з такими державами, як Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Іспанія, Польща, Португалія, Словаччина та Чехія. У разі переїзду пенсіонера на постійне проживання в ці країни, виплата пенсії продовжується Україною. Нагадаємо, в Україні запроваджено нову систему надбавок, завдяки якій пенсіонери можуть отримати додаткові виплати, що сягають до 2400 гривень на місяць. .

У понеділок, 8 грудня, у Подільському районному суді мало відбутися засідання щодо справи бізнесмена Ігоря Коломойського. Однак обвинуваченого не змогли доставити на засідання начебто через "зламаний транспорт".Як пише видання hromadske, судове засідання перенесли на 11 грудня 2025 року. Адвокати Коломойського заявили, що інцидент із "несправністю транспорту" трапляється уже вдруге. На сьогоднішнє засідання обвинувачений запрошував представників українських та іноземних медіа, а також громадськість. Коломойський обіцяв зробити "гучні заяви щодо корупції в найвищих ешелонах влади".За даними журналістів, він начебто володіє інформацією про корупцію президента України Володимира Зеленського, а також його оточення. Також Коломойський обіцяв розповісти представникам ЗМІ про "своє бачення" щодо справи Тимура Міндіча.Ігор Коломойський — колишній власник "ПриватБанку", бізнесмен та олігарх. У бізнес прийшов у 1980-ті роки, виступивши одним із засновників кооперативу "Сентоза", який займався перепродажем оргтехніки.У 2014 році Коломойського обрали головою Дніпропетровської області. Проте уже в 2015 році, через конфлікт навколо підприємства "Укртранснафта", він покинув пост.Українські правоохоронці відкрили проти Коломойського низку проваджень. Зокрема, бізнесмена підозрюють у шахрайстві та заволодінні коштами "ПриватБанку", а також в організації замовного вбивства у 2003 році. Нагадаємо, 10 листопада Високий суд Англії зобов'язав колишніх власників "ПриватБанку" Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова виплатити фінансовій установі понад трьох мільярдів доларів у вигляді відшкодування збитків та судових витрат за масштабне шахрайство проти банку..

Держава планує збільшити студентські виплати. Очікуються, що стипендії зростуть з 1 вересня 2026 року.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.У держбюджеті на 2026 рік закладено 6,6 мільярда гривень на академічні та іменні стипендії. Ця сума це на 1,2 мільярда гривень більша ніж цьогоріч."Студенти університетів і коледжів уже з 1 вересня 2026 року отримуватимуть удвічі більші виплати", — запевнили в у відомстві.Основні зміни:університети: зростуть усі види стипендій — від мінімальної академічної до президентської та галузевих;коледжі: аналогічне підвищення — мінімальна, підвищена, галузеві та іменні стипендії також зростуть вдвічі."Таке рішення — це інвестиція у майбутнє молоді, розвиток людського капіталу та підсилення мотивації до якісної освіти в Україні", — пояснили у Міністерстві фінансів.Як відомо, у серпні президент Володимир Зеленський заявляв, що наступного року усім українським студентам можуть підвищити стипендії. Тоді він зауважив, що це рішення має "пропрацювати" уряд.Стипендія — грошове забезпечення, що регулярно надається особам, які навчаються на денних відділеннях (факультетах) вищих та професійних навчальних закладів, а також особам, які проходять підготовку в аспірантурі та докторантурі, незалежно від інших виплат, передбачених законодавством України. Вона забезпечує умови реалізації гарантій держави щодо отримання громадянами вищої та професійної освіти і матеріальне стимулювання якісного навчання.Нагадаємо, 3 грудня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроект №13650, який визначає формат та правила здачі національного мультипредметного тесту та вступної кампанії 2026 року..

У понеділок, 8 грудня, народна депутатка Ганна Скороход побувала на допиті в Національному антикорупційному бюро (НАБУ). Коментуючи слідчі дії, вона заявила, що справа проти неї "розвалиться". Її підозрюють у підбурюванні до надання хабаря за застосування санкцій до компанії-конкурентки.Про це повідомило "Суспільне". Журналісти зазначили, що після допиту народна обраниця заявила журналістам, що порушена антикорупційниками справа проти неї — "повна брехня"."Я ніколи ні в кого нічого не вимагала. Я ніколи ні в кого не брала жодних грошей, ніколи нікому не давала жодних вказівок для того, що хтось для мене взяв неправомірну вигоду. Це все повна брехня", — сказала вона.Однак Скороход визнала, що це справді вона на опублікованому НАБУ фрагменті таємно записаного відео, але стверджувала, що це, мовляв "нарізка", яка "не відповідає дійсності", а частина ролика їй нібито взагалі "не зрозуміла"."Частина відео мені зрозуміла. Там, де я сиджу на дивані, — це я. І я не спростовую це. А все інше не відповідає дійсності. І все відео — нарізка", — сказала вона.На запитання, що за розмова у зафільмованому ролику, нардепка відповіла, що попросила в НАБУ надати їй повну версію. Вона вважає, що у разі оприлюднення всього відео, ця справа "розвалиться"."Як тільки НАБУ опублікує реальне відео — справи не буде", — сказала Скороход."Справа Скороход": деталіНАБУ та СБУ прийшли додому до Ганни Скороход 5 грудня, після обшуку повідомили про підозру у вимаганні хабаря групою осіб. За версією слідства, депутатка "організувала діяльність злочинної групи", яка запропонувала підприємцю за 250 тисяч доларів домовитися з РНБО про застосування економічних санкцій щодо компанії-конкурента.За даними САП, підприємець сплатив частину хабаря — 125 тисяч доларів — і отримав від "злочинної групи" розписку про грошову позику. Але рішення РНБО так і не ухвалила.Як підтвердження, опубліковано фрагмент таємно записаного відео, на якому, ймовірно, Скороход спілкується з невідомим чоловіком і пропонує йому дати гроші, за що обіцяє видати йому дві розписки.Згодом стало відомо, що у справі Скороход троє підозрюваних. Одного з них затримали — це заступник директора благодійного фонду Osprey Global Solutions Ukraine Андрій С.Що відомо про Ганну СкороходНародилася 14 січня 1990 року у місті Вишгород Київської області. Закінчила Кївський національний університет культури та мистецтв за фахом "тележурналіст, диктор і телеведучий", а також здобула правничу освіту в Національній академії внутрішніх справ України (спеціальність "правознавство").Ганну Скороход 2019 року обрали депутаткою Верховної Ради дев'ятого скликання від партії "Слуга народу" за виборчим округом №93 (Київська область) як безпартійну. Вона є членкинею парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.У листопаді 2019 року звинуватила владу у затриманні свого чоловіка Олексія Алякіна через її голосування всупереч позиції фракції. Скороход пов'язувала затримання з тим, що вона голосувала проти законопроекту про відкриття ринку землі у першому читанні.Своєю чергою, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія стверджував, що фракція не має до цього стосунку. Він також казав, що Скороход неодноразово пропонувала депутатам "грошову матеріальну допомогу", та ініціював її вилучення з фракції. У відповідь нардепка заявляла, що "слугам" платять зарплатню у "конвертах" розміром у п’ять тисяч доларів. Після цього вона приєдналася до іншої політичної групи — "За майбутнє".Нагадаємо, що Анна Скороход підтвердила обшуки у її помешканні. Вона заявила, що слідчі дії пов'язані із тиском та перешкоджанням політичній діяльності..

Лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту".Про це йдеться у спільному листі європейських лідерів, його цитує "Суспільне". За словами європейських лідерів, «репараційний кредит» фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС.Політики наголосили, що з початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Європа непохитно підтримує Україну."Ми робимо це, бо це морально правильно, а також тому, що імперіалістичні амбіції Росії загрожують європейській безпеці за межами України. Таким чином Україна також бореться за нашу свободу та наші цінності. Ми прагнемо знайти довгострокову надійну підтримку, яка зміцнить Україну", — йдеться у листі.Враховуючи поточний масштаб і терміновість бюджетних і військових потреб Києва, європейські лідери акцентували, що "рішуче підтримують пропозицію Єврокомісії щодо репараційної позики, яка фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС"."Окрім того, що це найбільш фінансово доцільне та політично реалістичне рішення, воно також відповідає фундаментальному принципу права України на компенсацію збитків, завданих агресією. Час має вирішальне значення", — також ідеться в заяві.Політики зауважили, що, досягнувши рішення щодо репараційної позики на засіданні Європейської ради у грудні, вони мають можливість поставити Україну в сильнішу позицію для самозахисту та кращу позицію для переговорів про справедливий і тривалий мир.У цьому контексті європейські лідери запевнили, що "готові конструктивно співпрацювати" Єврокомісією та Європейською радою "для досягнення цієї мети".Лист підписали: прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, прем'єр-міністр Ірландії Міхал Мартін, прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і президент Литви Гітанас Науседа.Нагадаємо, декілька днів тому прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер повідомив, що його країна висунула Європейському Союзу низку вимог. Їх виконання є обов'язковою умовою для того, щоб Брюссель погодився надати Україні репараційний кредит, забезпечений замороженими активами Росії..

З 1 січня 2026 року набирають чинності важливі зміни у сфері податкової звітності для фізичних осіб-підприємців і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Ці новації ухвалені у зв’язку з комплексним оновленням підходів до державного контролю та адміністрування податків.Про це повідомив президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців Борис Емельдеш, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook.Основною зміною стане те, що ФОПи та самозайняті особи більше не подають Об'єднану звітність щомісячно — звітування переходить на квартал. Це стосується і ПДФО, і військового збору, і єдиного внеску щодо найманих працівників.Для таких категорій платників запроваджується квартальний період подання звітності:ФОПи на будь-якій системі оподаткування — щодо найманих працівників;особи, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокати, приватні виконавці, аудитори тощо);приватні нотаріуси — у частині звітності з ПДФО та військового збору;ФОПи, що надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь у їх укладенні.Тепер вони звітують один раз на квартал, а не 12 разів на рік. Об'єднана звітність охоплює:податок на доходи фізичних осіб;військовий збір;єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування."Перехід на квартальний формат спрощує адміністрування, зменшує кількість технічної роботи та дозволяє зосередитися на коректності даних, а не на частоті подання", — йдеться в дописі.За грудень 2025 року звітність подається за старими правилами — щомісячно, тобто до 20 січня 2026 року потрібно подати Об'єднану звітність за грудень 2025 року. За 1 квартал 2026 року звітність подається вже відповідно до нових норм — до 10 травня 2026 року.Цей же порядок діятиме й надалі: протягом 40 днів після закінчення кварталу. Зміни не поширюються на юридичних осіб, які продовжують подавати Об'єднану звітність щомісяця. Для них порядок залишається незмінним.Борис Емельдеш наголосив, що такі зміни важливі з таких міркувань:зменшення адміністративного навантаження на бізнес;зниження ризику технічних помилок через часте подання;адаптація звітності до європейської практики, де квартальні розрахунки є стандартними;зручніше планування податкового навантаження протягом року.Нагадаємо, декілька днів тому прес-служба Міністерства фінансів України повідомляла, що для фізичних осіб-підприємців готують низку змін щодо оподаткування. Очікується, що оновленні правила запрацюють 2027 року..

У понеділок, 8 грудня, конгресмени Сполучених Штатів Америки презентували остаточний текст законопроекту про оборонну політику. Він передбачає рекордні витрати на національну безпеку, а також хоча й меншу, але все ж допомогу Україні.Про це повідомили журналісти агенції Reuters. Вони зазначили, що документ передбачає виділення на військові витрати 901 мільярда доларів на 2026 фінансовий рік. Це на вісім мільярдів доларів більше, ніж запитував президент США Дональд Трамп у травні цього року. Також у документі передбачено допомогу Україні."Законопроект продовжує фінансування ініціативи з надання допомоги Україні у сфері безпеки на рівні 400 мільйонів доларів на рік на 2026 і 2027 фінансові роки", — зауважили медійники.Крім того, Конгрес США вимагатиме частішої звітності про внески союзників в Україну, щоби відстежувати, як європейські партнери підтримують Київ.Також документ накладає на очільника Пентагону зобов'язання доповідати до Палати представників США та Сенату про призупинення або припинення надання Україні розвідданих. Палата представників проведе голосування щодо цього законопроекту найближчими днями."Цей закон містить у собі важливі положення, ухвалені Палатою представників, які гарантують, що наші збройні сили залишаться найсмертоноснішими у світі та зможуть зробити будь-якого супротивника", — заявив спікер Палати представників Майк Джонсон.Він додав, що документ сприятиме реалізації порядку денного Трампа, "поклавши край ідеології пробудження в Пентагоні, забезпечивши безпеку кордонів, пожвавивши оборонно-промислову базу та відродивши військову етику".Масштабний документ обсягом у 3 000 сторінок передбачає підвищення зарплат військовослужбовцям на 4%, але не містить двопартійних зусиль зі стимулювання житлового будівництва, які деякі законодавці хотіли включити до остаточного варіанту.На додаток до типових положень документа про закупівлі військової техніки та підвищення конкурентоспроможності з такими країнами, як Китай і Росія, законопроект фокусується на скороченні програм, які критикує Трамп. Серед таких — ініціативи щодо різноманітності, рівності й інклюзивності.Крім того, документ скасує укази AUMF 1991 і 2002 років, які уповноважили США вислати Саддама Хусейна з Кувейту та санкціонували вторгнення до Іраку 2003 року. Законодавці обидвох партій роками домагалися скасування цих дозволів, стверджуючи, що після повалення режиму Хусейна вони більше не потрібні.Як відомо, з поверненням Дональда Трампа до влади, США скоротили свою допомогу Україні. Зокрема, разом із НАТО створили механізм PURL, за допомогою якого тепер країни Європи фінансують і купують американську зброю для України.Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що в США незадоволені європейськими союзниками з НАТО. Заступник державного секретаря Крістофер Ландау розкритикував Європу за надання переваги власній оборонній промисловості замість американських постачальників зброї..

Не всі періоди роботи людини можуть зарахувати до страхового стажу, який впливає на призначення пенсії. З 1 січня 2004 року значення мають ті періоди роботи, за які сплачувалися страхові внески.Про це повідомили в Пенсійному фонді України. Там нагадали, що страховий стаж — це той період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менший, ніж мінімальний страховий внесок.Тож до необхідного для пенсії страхового стажу після 2004 року ПФУ зараховує лише місяці, за які сплачені страхові внески. Відтоді дані про ці внески вносяться до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.Інша справа — періоди роботи до 2004 року. Тоді поняття "страховий стаж" ще не було, лише трудовий стаж. Проте він теж враховується у загальному страховому стажі під час виходу людини на пенсію."Основним документом, який підтверджує стаж, набутий до 2004 року, є трудова книжка. Якщо вона відсутня, особа має представити інші документи, які засвідчують її роботу, наприклад, довідки з підприємств, де працювала", — наголосили в Пенсійному фонді.Якщо людина працювала неофіційно, ці роботи до її страхового стажу не зарахують. Також до стажу не врахують:роботу до 2004 року без відповідного запису в трудовій книжці або інших документів, що її підтверджують;діяльність за цивільноправовими договорами до 2016 року, коли внески не сплачувалися;навчання в коледжах, технікумах, університетах після 2004 року.Навчання в закладах освіти після 2004 року можуть зарахувати до страхового стажу, якщо людина сплатить страхові внески на умовах добровільної участі у пенсійному страхуванні."Час догляду за дитиною до досягнення нею трьох років враховують до страхового стажу після 2004 року. Так само як і періоди, коли людина перебувала на обліку в центрі зайнятості й отримувала допомогу по безробіттю", — йдеться в повідомленні.Вимоги до страхового стажу для виходу на пенсію за віком щороку змінюються. 2025 року поріг знову підвищили. Щоби претендувати на пенсію у 60 років, потрібно мати не менше ніж 32 роки стажу. Вийти на пенсію у 63 роки можна лише за умови, що стаж становить від 22 до 32 років. А для тих, хто планує оформлювати виплати у 65 років, вистачає від 15 до 22 років. Уже відомо, що 2026 року критерії знову посилять.Якщо необхідного стажу не вистачає, українці можуть докупити його самостійно. Вартість одного місяця розраховується за фіксованою формулою: 22% від мінімальної зарплати. Оскільки зараз мінімалка становить 8 000 гривень, то один місяць страхового стажу коштує 1 760 гривень.Нагадаємо, що в Україні запроваджено нову систему надбавок, завдяки якій пенсіонери можуть отримати додаткові виплати, що сягають до 2 400 гривень на місяць..

Виплата тисячі гривень, передбачена урядовою програмою "Зимова підтримка", здійснюється поетапно. Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності повідомило, що найближчим часом кошти надійдуть на картки понад двох мільйонів українців.Про це йдеться на сайті Міністерства.Графік та черговість виплатПротягом кількох наступних днів заплановані третя та четверта хвилі виплат, на які буде витрачено близько трьох мільярдів гривень із держбюджету.Черговість. Першими кошти отримають ті громадяни, які подавали заявки в застосунку "Дія" 18 та 19 листопада. Далі виплати надійдуть заявникам, що оформили звернення 20-22 листопада.Через "Укрпошту". Національний поштовий оператор "Укрпошта" розпочне видачу цієї допомоги з 6 грудня.Терміни. Як уточнили в Мінсоцполітики, кошти зазвичай нараховуються протягом 2–3 днів після подачі заявки. Тобто, якщо заява була оформлена 1 грудня 2025 року, виплату варто очікувати протягом десяти днів.Чому гроші можуть не надійти вчасноУ Мінсоцполітики пояснили, що затримка чи відсутність коштів на картці може бути спричинена двома основними причинами:недотримання умов. Заявник не відповідає умовам програми (наприклад, українці, які перебувають за кордоном, цю виплату не отримують);черга. На виплату ще не дійшла черга згідно з поетапним графіком нарахувань.Нагадаємо, деяким українцям з грудня 2026 року виплачуватимуть одноразову грошову виплату у розмірі 6500 гривень. Йдеться про програму "Зимова підтримка".Додамо, з 1 січня 2026 року виплати за народження дитини суттєво зростуть. Родині виплачуватимуть 50 тисяч гривень одразу і сім тисяч щомісяця..

В Україні запроваджено нову систему надбавок, завдяки якій пенсіонери можуть отримати додаткові виплати, що сягають до 2400 гривень на місяць. Про це оголосив Пенсійний фонд. Нова система охоплює кілька ключових категорій літніх людей:вікові доплати. Громадяни віком понад 70 років отримають надбавки, розмір яких залежатиме від їхнього віку та базової пенсії;соціальна допомога. Окремі доплати призначено для малозабезпечених пенсіонерів, чиї доходи є найнижчими, а також для тих, чия пенсія не досягає прожиткового мінімуму;заслуги та стаж. Додаткові кошти передбачені для пенсіонерів із понаднормовим трудовим стажем, а також для інвалідів війни та учасників бойових дій.Зазначається, що загальна сума додаткових виплат може сягнути 2400 гривень, якщо пенсіонер підпадає одночасно під декілька із зазначених категорій. Важливо, що виплати здійснюватимуться автоматично через Пенсійний фонд, і пенсіонерам не потрібно подавати жодних додаткових заяв.Раніше повідомлялось, що пенсії за інвалідністю в Україні призначаються за наявності страхового стажу від одного до 15 років залежно від віку, коли встановлено інвалідність. Військовослужбовці можуть отримати таку пенсію незалежно від страхового стажу.Нагадаємо, що пенсійні виплати можуть перерахувати, якщо пенсіонер після її призначення продовжує працювати. Це передбачено законодавством і дає змогу врахувати новий страховий стаж та заробіток..