# НБУ

В Україні з 4 вересня 2026 року в обігу перебуває нова банкнота номіналом 2 000 гривень. Вона стала найбільшим номіналом української гривні та вже є дійсним платіжним засобом.Про введення нового номіналу повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний під час презентації банкноти. За його словами, банкнотою можна розраховуватися у магазинах та інших торговельних мережах, вносити кошти на банківський рахунок, а також здійснювати платіжні операції у банках.Нова банкнота присвячена пам’яті Василя СтусаДата появи 2 000 гривень в обігу є символічною. Саме 4 вересня в Україні вшановують пам’ять Василя Стуса. У презентації нової банкноти взяв участь Дмитро Стус — син поета, генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка та засновник Стус Центру.Андрій Пишний наголосив, що українські банкноти не лише виконують функцію платіжного засобу, а й розповідають про історію та культурну спадщину країни."Кожна українська банкнота розповідає історію. Сьогодні вона поповнюється новою сторінкою", — зазначив голова НБУ.За його словами, нова банкнота поєднала сучасні технології, потреби економіки та пам’ять про людину, яка все життя відстоювала право України бути незалежною.Чому з’явився новий номіналУ Національному банку пояснили, що рішення про введення банкноти номіналом 2 000 гривень пов’язане зі змінами в економіці, а також зі змінами обсягів і структури готівки. Нова банкнота надходитиме в обіг поступово — відповідно до потреб готівкового обігу.Водночас поява 2 000 гривень не означає вилучення з обігу інших номіналів. Вони продовжать використовуватися відповідно до чинних правил.Одна з найбільш захищених банкнот гривніНова банкнота поєднує сучасні технології захисту. У НБУ зазначають, що завдяки цьому вона належить до найбільш захищених банкнот гривні.Нагадаємо, раніше професорка кафедри криміналістичного забезпечення та судових експертиз навчально-наукового експертно-криміналістичного інституту Національної академії внутрішніх справ Олена Воробей в інтерв'ю TrueUA розповіла, що українська національна валюта — гривня — має чотири покоління банкнот, а найновіше з них — зразка 2015 року. Найпопулярнішими серед фальшивомонетників є 500-гривневі банкноти старого зразка..

Наприкінці весни та на початку літа інфляція в Україні тимчасово сповільнилася завдяки, зокрема, надходженню нового врожаю овочів і фруктів. Водночас у липні зростання цін знову пришвидшилося.За даними Національного банку України, у липні ціни на товари та послуги зросли на 7,7% у річному вимірі.Чому зростають ціниНБУ зазначає, що на прискорення інфляції впливає одразу кілька факторів. Зокрема, зростають витрати на електроенергію через наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Додатковий тиск створюють і вищі ціни на паливо, пов’язані з війною на Близькому Сході.Бізнес також стикається зі збільшенням витрат на оплату праці та відновлення роботи після повітряних атак. На ціни, за оцінкою НБУ, вплинуло і послаблення гривні на початку року.Ще одним фактором залишається високий споживчий попит. Його підтримують зростання зарплат та значні бюджетні видатки.Що буде з цінами до кінця рокуНаціональний банк очікує, що наприкінці року інфляція може пришвидшитися приблизно до 10%. Водночас надалі темпи зростання цін мають поступово знижуватися.Згідно з прогнозом НБУ, у 2027 році інфляція може сповільнитися до 6,9%, а у 2028 році — повернутися до цільового показника у 5%. Цьому, зокрема, мають сприяти:поступове скорочення бюджетних витрат;відновлення енергетичного сектору в міру покращення безпекової ситуації.Варто зауважити, що за даними оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки, попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення.Нагадаємо, нещодавно заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський пояснив рішення регулятора підвищити облікову ставку НБУ з 15% до 15,5%..

У середу, 2 вересня, Національний банк ввів у обіг срібну пам’ятну монету "До 30-річчя грошової реформи в Україні". Вона присвячена річниці введення в обіг національної грошової одиниці з історичною назвою "гривня".Про це повідомив сайт Національного банку України (НБУ). Там нагадали, що грошова реформа тривала два тижні — з 2 до 16 вересня 1996 року."У цей період купоно-карбованці вільно та без обмежень обмінювалися на нову грошову одиницю — гривню", — зазначили в Нацбанку.І вже з 17 вересня 1996 року гривня стала єдиним законним засобом платежу на всій території України. Це стало важливим етапом утвердження економічної незалежності України."Наша нова пам’ятна монета присвячена не лише ювілею грошової реформи. Вона нагадує про шлях, який Україна та гривня пройшли разом за 30 років. За цей час гривня стала символом стійкості держави, її поява назавжди закріпила право України самостійно визначати своє економічне майбутнє. Зараз наша відповідальність — берегти довіру до національної валюти та робити все, щоби гривня залишалася грошима сильної та вільної європейської держави", — сказав голова Національного банку Андрій Пишний.Пам’ятна монета "До 30-річчя грошової реформи в Україні" має номінал одна гривня, виготовлена зі срібла 925 проби, категорія якості карбування — "спеціальний анциркулейтед", маса дорогоцінного металу в чистоті — 31,1 грама. Гурт монети — гладкий із заглибленими написами. Монета оздоблена локальною позолотою. Її тираж — до 5 000 штук.На аверсі монети відтворено дизайн обігової монети номіналом одна гривня зразка 2018 року. Угорі зображено малий Державний Герб України; у центрі — в обрамленні давньоруського орнаменту розміщено написи: УКРАЇНА / 1 / ГРИВНЯ, а також логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч); унизу — рік карбування — 2026.На реверсі монети відтворено дизайн першої обігової монети номіналом одна гривня, що перебувала в обігу до 2018 року (зараз поступово вилучається з обігу). Унизу додано рік проведення грошової реформи в Україні — 1996, у центрі — в обрамленні орнаменту зі стилізованих гілок розміщено написи: 1 / ГРИВНЯ."Автор ідеї та адаптація дизайну — Андрій Сагач. Художник аверсу — Володимир Дем’яненко. Художник реверсу — Василь Лопата", — підсумували в Нацбанку України.Нагадаємо, що 24 серпня Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету "До 35-річчя Незалежності України". Вона продовжує серію "Українська держава" та присвячена річниці проголошення незалежності України..

Курс валют в Україні різко зміниться 3 вересня — долар та євро помітно додадуть у вартості. На валютному ринку спостерігається рух угору, тож українцям варто звернути увагу на актуальні ціни в банках та обмінниках.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на середу, 3 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,60 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,45. На готівковому ринку долар подорожчав на 10 копійок — 44,25 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,64. У середу, 2 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,53.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Початок 2026 року був складним для української економіки. Російські атаки на енергетичну інфраструктуру, подорожчання палива та затримка міжнародного фінансування негативно вплинули на економічну активність.Про це свідчить огляд Національного банку України. За даними регулятора, реальний ВВП України в першому кварталі 2026 року вперше за довгий час зменшився. Водночас уже в другому кварталі економіка почала відновлюватися.Енергетичні проблеми вплинули на бізнесОдним із ключових чинників погіршення економічної ситуації на початку року стали російські атаки, які призвели до значного руйнування енергетичної інфраструктури. Через це виник дефіцит електроенергії, що суттєво зашкодив бізнесу.Додатковим фактором стало подорожчання палива через війну на Близькому Сході. Водночас затримка міжнародного фінансування спричинила брак коштів для підтримки економіки.Відновлення економікиУ другому кварталі ситуація почала покращуватися. Цьому сприяло поліпшення ситуації в енергетичному секторі. Зокрема, важливу роль відіграли швидкі ремонти пошкодженої інфраструктури, тепла погода та робота сонячних електростанцій.Ще одним позитивним фактором стало збільшення надходжень від міжнародних партнерів. Зокрема, на початку літа Україна отримала перші кошти за програмою Ukraine Support Loan.Зовнішня підтримкаУ 2026 році Україна має отримати рекордну суму зовнішньої підтримки — 87 мільярдів доларів. Кошти міжнародних партнерів спрямують на соціальні програми, відбудову пошкоджених об’єктів та виробництво зброї в Україні. Це має підтримати економічну активність.За прогнозом НБУ, реальний ВВП України за підсумками 2026 року зросте приблизно на 1,8%.Економічне зростання могло б бути вищимВодночас економічне зростання могло б бути вищим, якби не посилення російських атак. Зокрема, йдеться про атаки на порти, складські приміщення та виробничі об’єкти. Вони створюють додаткові втрати для економіки.Попри це, бізнес продовжує адаптуватися до умов війни. Уряд і НБУ підтримують економіку через відбудову інфраструктури та програми пільгового кредитування. Однак вплив російських атак на економіку буде відчутним.Чого очікувати далі?У наступні роки економічне зростання України може пришвидшитися до близько 3%. Важливою умовою для цього є поліпшення безпекової ситуації.Наразі перебіг війни залишається головним ризиком для макропрогнозу.Нагадаємо, раніше в НБУ заявили, шо споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. .

У п’ятницю, 28 серпня, Національний банк України (НБУ) ввів в обіг дві нові обігові пам’ятні монети номіналом 10 гривень зі серії "Ми сильні. Ми разом". Вони присвячені Дніпропетровській і Кіровоградській областям.Про це повідомив сайт Національного банку України (НБУ)."Дніпропетровщина та Кіровоградщина — кожна зі своїм характером та своєю роллю, але зараз обидві щодня роблять величезну роботу для життя країни. За контуром областей на монетах — сотні міст і сіл, мільйони особистих історій наших співгромадян. Ми закарбовуємо їх у металі, бо кожна область є невіддільною частиною країни, яку ми разом щодня захищаємо", — наголосив голова НБУ Андрій Пишний.Монети "Ми сильні. Ми разом. Дніпропетровська область" та "Ми сильні. Ми разом. Кіровоградська область" мають номінал 10 гривень, виготовлені зі сплаву на основі цинку з нікелевим покривом.Аверс обох нових обігових пам’ятних монет ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року. На ньому в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту розміщені номінал монети, рік карбування та Державний Герб України.Головним елементом реверсу цих монет є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами та зображенням території регіонів, яким вони присвячені. Зокрема, на монеті "Ми сильні. Ми разом. Дніпропетровська область" виокремлено Дніпропетровську область, на монеті "Ми сильні. Ми разом. Кіровоградська область" — Кіровоградську область.Дизайн реверсу монет розробила Олександра Кучинська, художник аверсу і скульптор — Володимир Дем’яненко."Обігові пам’ятні монети є законними платіжними засобами на території України, приймаються всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій за номіналом 10 гривень", — зазначили в НБУ.Національний банк поступово видаватиме такі обігові пам’ятні монети банкам, інкасаторським компаніям і компаніям з оброблення готівки для подальшої їх видачі клієнтам. Від клієнтів вони прийматимуться за номіналом 10 гривень. Поступово в готівковий обіг увійде по два мільйони штук кожної з таких обігових пам’ятних монет.Частина тиражу цих монет сформована в спеціально оформлені ролики. Кожен ролик міститиме 25 обігових пам’ятних монет, тираж кожного — 15 тисяч штук.Придбати ролики із 25 обігових пам’ятних монет "Ми сильні. Ми разом. Дніпропетровська область" та "Ми сильні. Ми разом. Кіровоградська область" можна в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також у банків-дистриб’юторів.Нову тематичну серію обігових пам’ятних монет "Ми сильні. Ми разом", присвячену єдності України, її неподільності й адміністративно-територіальному устрою, Національний банк започаткував у грудні 2025 року.В обіг уже введені обігові пам’ятні монети, що вшановують такі регіони України: Крим, Донецьку, Луганську, Запорізьку, Харківську, Херсонську, Сумську, Чернігівську, Миколаївську, Одеську, Дніпропетровську та Кіровоградську області.Нагадаємо, що 24 серпня Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету "До 35-річчя Незалежності України". Вона продовжує серію "Українська держава" та присвячена річниці проголошення незалежності України..

На валютному ринку спостерігається зниження вартості основних іноземних валют. Долар та євро дешевшають, а їхній курс продовжує змінюватися.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 28 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,54 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,57. На готівковому ринку долар подешевшав на 10 копійок — 44,15 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,85. У четвер, 27 серпня, офіційний курс гривні до євро був 52,00.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Національний банк пояснив, за якими правилами під час воєнного стану здійснюються валютні операції та чому український бізнес поки не має можливості вільно інвестувати кошти за кордон. У регуляторі наголошують, що валютні обмеження поступово пом’якшуються, однак їх скасування відбуватиметься поетапно — залежно від економічної та макрофінансової ситуації. Водночас у Нацбанку визнають, що загального дозволу українському бізнесу вільно інвестувати за кордон наразі немає. Відповідний напрям є третім етапом Стратегії валютної лібералізації. При цьому бізнес уже може здійснювати низку операцій для міжнародної діяльності, зокрема перекази на утримання закордонних представництв та поточні операції, необхідні для зовнішньоекономічної діяльності.До повномасштабної війни резиденти могли інвестувати за кордон у межах річних е-лімітів — до мільйонів євро для підприємств та 200 тисяч євро для фізичних осіб. Мета валютної лібералізації — поступове повернення до довоєнного режиму, темпи якого залежать від макрофінансових умов.У НБУ наголошують, що постанова №18 є системою загальних правил, які поступово пом’якшуються, а не механізмом індивідуального дозволу для окремих компаній.Постанова №18 НБУ — це постанова правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану". Її ухвалили на початку повномасштабного вторгнення, щоб визначити особливий порядок роботи банківської системи, валютного та грошового ринків.Нагадаємо, 24 серпня Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету "До 35-річчя Незалежності України". Вона продовжує серію "Українська держава" та присвячена річниці проголошення незалежності України.Читайте також: Гроші в русі: скільки переказів здійснили в Україні за перше півріччя 2026 року.

У понеділок, 24 серпня, Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету "До 35-річчя Незалежності України". Вона продовжує серію "Українська держава" та присвячена річниці проголошення незалежності України.Про це повідомили на сайті Національного банку України (НБУ). Презентація унікальної срібної пам’ятної монети відбулася у Верховній Раді України. Саме тут 35 років тому, 24 серпня 1991 року, відбулося ухвалення Акта проголошення незалежності України."Для Національного банку кожна пам’ятна монета — це можливість говорити голосом символів, нагадувати про важливе і закарбовувати пам’ять. Коли ми шукали образ, який найточніше втілює 35 років Незалежності України, то обрали щит. Він зазнав ударів, але не зламався, вистояв", — пояснив голова НБУ Андрій Пишний.За його словами, це метафора України. А рука українського воїна, яка міцно тримає цей щит, нагадує, що незалежність захищають люди, українські воїни."Захищають заради майбутнього, яке символізує простий, як і усі справжні цінності, дитячий малюнок — на ньому дитина, серце, сонце, дім. Схиляємо голову перед тими, хто віддав життя за ці цінності. Дякуємо тим, хто захищає їх зараз", — наголосив він.Пам’ятна монета "До 35-річчя Незалежності України" має номінал 20 гривень, виготовлена зі срібла 925 проби, категорія якості карбування — "спеціальний анциркулейтед", маса дорогоцінного металу в чистоті — 62,2 грама."Гурт монети — гладкий із заглибленими написами. Монета оздоблена патинуванням та локальною позолотою. Її тираж — до 5 000 штук", — додали в Нацбанку.На аверсі монети зображено руку військового, який тримає щит. Угорі — зображення дитячого малюнка, що слугує талісманом для захисника. У верхній частині зліва розміщено: напис УКРАЇНА, справа — малий Державний Герб України, рік карбування монети — 2026, номінал 20 та графічний знак гривні ₴. По колу напис: 35 РОКІВ БОРОТЬБИ ЗА МАЙБУТНЄ.На реверсі зображено зовнішній бік щита з пошкодженнями, що символізує боротьбу за свободу та незалежність українського народу. Художник — Андрій Сагач.Нагадаємо, що 25 травня Національний банк України презентував пам'ятну монету, приурочену до сотих роковин загибелі Симона Петлюри, голови Директорії та Головного отамана військ Української національної республіки..

На валютному ринку відбудуться різноспрямовані зміни. Долар 25 серпня зросте у ціні, тоді як євро, навпаки, подешевшає. Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на вівторок, 25 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,70 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 44,65. На готівковому ринку долар подорожчав на 10 копійок — 44,25 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 52,15. У понеділок, 24 серпня, офіційний курс гривні до євро був 52,24.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Росія змінює цілі своїх атак по українській інфраструктурі, логістиці та виробничих об’єктах, посилюючи тиск на економіку. Водночас український бізнес, населення та держава продовжують адаптуватися до "воєнних шоків", що дає змогу мінімізувати втрати.Про це йдеться в окремій темі липневого Інфляційного звіту Національного банку України.Експорт: Україна адаптується до нової морської блокадиПісля блокування портів Одеси у 2022 році, через які до повномасштабного вторгнення проходило близько двох третин українського експорту, країна почала активно розвивати альтернативні маршрути. Експорт переорієнтували на порти Дунаю та західні залізничні переходи, а на кордоні створювали нові перевантажувальні термінали.Згодом роботу чорноморських маршрутів вдалося відновити. До кінця 2024 року обсяги експорту Чорним морем повернулися до довоєнного рівня.У липні 2026 року розпочалася нова фаза морської блокади. За оцінками НБУ, прямі втрати від недоотриманої експортної виручки в другій половині року перевищать два мільярди доларів.Водночас у Нацбанку очікують, що збільшення експорту в першому півріччі 2027 року компенсує цей негативний ефект. Завдяки вже створеним альтернативним маршрутам та досвіду аграрного сектору ситуація є більш контрольованою, ніж у 2022 році.Паливна криза: імпорт із ЄС замінив втрачені поставкиНавесні 2022 року Україна зіткнулася з гострим дефіцитом пального через припинення імпорту з Росії та Білорусі, а також удари по нафтопереробних підприємствах і нафтобазах.Україна швидко переорієнтувалася на постачання з країн ЄС. Уже до літа 2022 року європейський імпорт повністю замінив втрачені джерела. Паливні мережі інвестували в бензовози, нові логістичні маршрути та диверсифікацію постачальників. Ці рішення допомогли зробити паливний ринок стійкішим до наступних воєнних шоків.Удари по газовидобутку компенсують імпортомАтаки на український газовидобуток також не призвели до тривалого дефіциту газу. Оперативне нарощування імпорту, значні потужності підземних сховищ та швидке відновлення пошкоджених свердловин дали змогу забезпечувати потреби населення і бізнесу.Водночас така адаптація має свою ціну — збільшення імпорту створює додатковий тиск на валютний ринок і державний бюджет.Енергетичний терор стимулював розвиток розподіленої генераціїСистематичні удари по енергетичній інфраструктурі змусили Україну прискорити розвиток розподіленої генерації, посилити інженерний захист енергооб’єктів та розширити можливості аварійного імпорту електроенергії з ЄС.Енергосистема змогла пройти пікові навантаження холодної зими 2025-2026 років без каскадних аварій. Однак для бізнесу це означає додаткові витрати на автономне енергозабезпечення. Крім того, поглиблення структурного дефіциту енергетичних потужностей стримує відновлення виробництва.Росія б'є по ланцюгах постачанняУ 2026 році повітряні атаки дедалі більше спрямовані на ключові ланки ланцюгів постачання — від виробництва та зберігання до транспортування. За оцінкою НБУ, така тактика має на меті виснажувати бізнес через зростання трансакційних витрат, знищення основного капіталу й товарних запасів та стримування інвестицій.У відповідь компанії децентралізують складські мережі, шукають нові логістичні маршрути та інвестують у захист і резервні потужності. Держава, зі свого боку, запроваджує компенсаційні програми та механізми страхування воєнних ризиків.Адаптація має високу цінуПопри здатність економіки пристосовуватися до нових викликів, російські обстріли мають відчутний негативний вплив на економічну активність. За оцінкою НБУ, загальний від’ємний внесок обстрілів у зростання ВВП становить 0,9%.Витрати бізнесу на логістику, безпеку, страхування та відновлення пошкоджених потужностей поступово переносяться у ціни для споживачів. Це посилює фундаментальний інфляційний тиск.У НБУ зазначають, що в таких умовах монетарна політика залишатиметься достатньо гнучкою. Її завданням буде одночасно контролювати інфляційні процеси, підтримувати кредитування та сприяти збереженню економічної активності.Нагадаємо, раніше в НБУ заявили, шо споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. .

Національний банк України оприлюднив офіційний курс валют на п’ятницю, 21 серпня. Євро продовжує зміцнюватися та встановив новий історичний рекорд . Водночас американський долар продовжив дешевшати.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 21 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,61 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,70. На готівковому ринку долар не змінився — 44,15 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 52,13. У четвер, 20 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,86.Попередній історичний максимум було зафіксовано 16 червня 2026 року — тоді офіційний курс євро сягнув 52,04 гривні. Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

На валютному ринку України 20 серпня очікуються різноспрямовані зміни. Долар демонструє тенденцію до зниження, тоді як євро продовжує зміцнюватися щодо гривні.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на четвер, 20 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,70 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,77. На готівковому ринку долар не змінився — 44,15 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,86. У середу, 19 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,83.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Кредитування вже понад два роки поспіль є основним драйвером зростання чистих активів українських банків. Водночас якість кредитного портфеля продовжує покращуватися та наразі перевищує показники, зафіксовані до початку повномасштабного вторгнення.Про це йдеться в огляді банківського сектору Національного банку України за другий квартал 2026 року. За даними регулятора, у другому кварталі темпи приросту чистого гривневого кредитного портфеля бізнесу пришвидшилися до 9,4% проти 6,3% у першому кварталі. У річному вимірі зростання перевищило 30%. Водночас чистий кредитний портфель населення за квартал зріс на 8%, а за рік — на 36,2%.Зросли й гривневі кошти, які українці та бізнес зберігають у банках. Обсяг коштів населення збільшився на 7,1% за квартал та на 19,6% за рік. Гривневі кошти бізнесу зросли відповідно на 4,2% та 17,1%.На цьому тлі гривневі ставки за кредитами для бізнесу дещо підвищилися — на 0,2%, до 15,3% річних. Найнижчу середню ставку, за даними НБУ, надалі пропонували приватні банки з іноземним капіталом — 13,5% річних.Водночас якість кредитного портфеля банків продовжує покращуватися. Частка непрацюючих кредитів (NPL) зменшилася до 12,5%. Позитивна динаміка спостерігалася як у корпоративному, так і в роздрібному кредитуванні. У НБУ зазначають, що нинішні показники кращі за середні значення, які спостерігалися до повномасштабного вторгнення.Банківський сектор у другому кварталі залишався прибутковим та операційно ефективним. Водночас чистий прибуток банків скоротився на 30% у річному вимірі. У НБУ пояснили це підвищеною до 50% ставкою податку на прибуток банків.Регулятор також зазначив, що можливість реструктуризації кредитів для боржників із тимчасовими фінансовими труднощами знижує тиск на капітал банків та створює простір для подальшого фінансування економіки. Водночас потенційним викликом для банківського сектору НБУ назвав можливе продовження дії підвищеного податку на прибуток банків на наступний рік.Нагадаємо, за даним НБУ, у першому півріччі 2026 року бізнес і населення активно користувалися кредитовими та дебетовими переказами. Загалом у межах України за січень-червень було здійснено понад 1,4 мільярда платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету..

В Україні продовжують зростати обсяги безготівкових розрахунків платіжними картками. За перше півріччя 2026 року громадяни здійснили 4,7 мільярда безготівкових операцій на загальну суму 2,6 трильйона гривень.Про це повідомив Національний банк України, посилаючись на статистику використання платіжних карток, емітованих українськими банками та фінансовими установами.Загалом у січні-червні 2026 року в Україні та за кордоном із використанням карток, емітованих в Україні, було здійснено 4,9 мільярда операцій на суму 3,86 трильйона гривень (із них 4,7 мільярда були безготівковими).Порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість безготівкових операцій зросла на 7,5%, а їхня загальна сума — на 16,6%.Безготівкові операціїУ Нацбанку зазначають, що безготівкові платежі продовжують домінувати за кількістю операцій. У першому півріччі 2026 року їхня частка становила 96% від усіх операцій із платіжними картками.За сумою частка безготівкових операцій досягла 67%. Для порівняння, за перше півріччя 2025 року ці показники становили 95,3% та 65,3% відповідно.Найбільше карткових операцій припадало на розрахунки у торговельній та сервісній мережах. За кількістю їхня частка становила 75,4%, а за сумою — 53,1%.В Україні побільшало POS-терміналівЗа даними НБУ, паралельно розширюється інфраструктура для безготівкових розрахунків. У червні порівняно із січнем кількість активних POS-терміналів у торговельній та сервісній мережах зросла на 4,3% — до 582,5 тисяч.Кількість пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки, за цей період збільшилася на 13,9% — до 699,3 тисячі. Водночас банкоматна мережа з початку року зросла на 0,2% і на кінець червня налічувала 15,8 тисячі банкоматів.Кількість платіжних карток зросла Загальна кількість емітованих в Україні платіжних карток за перше півріччя 2026 року досягла 153,2 мільйона. Це на 3% більше, ніж у січні.Таким чином, статистика першого півріччя свідчить про подальше зростання ролі безготівкових розрахунків та розвиток інфраструктури для оплати картками в Україні.Нагадаємо, 18 серпня "ПриватБанк" повідомив про технічний збій. Це вже другий інцидент за останні декілька днів..