# НБУ

Міжнародні резерви України у серпні скоротилися на 5%. За місяць Національний банк продав на валютному ринку майже 4,85 мільярда гривень, тоді як обсяги міжнародної фінансової допомоги були значно меншими. У регуляторі пояснили, чи створює це ризики для курсу гривні та наскільки достатнім залишається запас валюти в країні.Резерви України скоротилися до $48,7 мільярдаСтаном на 1 вересня 2026 року міжнародні резерви України становили 48,662 мільярда доларів. Упродовж серпня їхній обсяг зменшився на 5%.У Нацбанку пояснюють таку динаміку насамперед скороченням міжнародної фінансової допомоги та збереженням значних обсягів валютних інтервенцій. У серпні НБУ продав на валютному ринку 4,8507 мільярда доларів. Купівля валюти становила лише 0,5 мільйона доларів. Таким чином, чистий продаж валюти регулятором склав 4,8502 мільярда доларів.Такі операції дають змогу НБУ компенсувати дефіцит іноземної валюти на ринку та стримувати надмірні коливання курсу гривні.Україна отримала майже $1 млрд міжнародної допомогиУ серпні на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 927,3 мільйона доларів. Із них:894 мільйони доларів — через рахунки Світового банку;33,3 мільйона доларів — від інших інвесторів.Крім того, резерви збільшилися ще на 1,63 мільярда доларів після конвертації урядом у гривню коштів, які Україна раніше отримала від Європейського Союзу в межах оборонного траншу за програмою Ukraine Support Loan.Ці кошти спочатку не включаються до міжнародних резервів через їхнє цільове призначення. Однак після продажу урядом відповідної суми Національному банку за гривню резерви збільшуються.Скільки валюти спрямували на боргиОдночасно Україна здійснювала значні виплати за зовнішніми та внутрішніми валютними зобов'язаннями. У серпні на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було витрачено 721,8 мільйона доларів. Зокрема:357,9 мільйона доларів — виплати за боргом перед Світовим банком;288,7 мільйона доларів — обслуговування ОЗДП;16,9 мільйона доларів — обслуговування валютних ОВДП;58,3 мільйона доларів — виплати іншим кредиторам.Ще 285,2 мільйона доларів Україна перерахувала Міжнародному валютному фонду.Чи означає падіння резервів загрозу для гривніСкорочення міжнародних резервів саме по собі не означає, що гривня найближчим часом почне різко втрачати вартість. НБУ наголошує, що поточний обсяг резервів залишається достатнім для підтримання стійкості валютного ринку. Станом на початок вересня накопичених коштів вистачає для фінансування близько чотирьох місяців майбутнього імпорту.Водночас для валютного ринку важливо, наскільки швидко резерви витрачаються та чи компенсуються вони новими міжнародними надходженнями. Якщо валютні інтервенції НБУ залишатимуться високими, а міжнародна допомога скорочуватиметься, це може посилювати тиск на резерви.Поки ж рівень резервів залишається значним, а НБУ продовжує використовувати валютні інтервенції для стабілізації ринку. Тому саме серпневе падіння резервів на 5% не є підставою говорити про неминучу девальвацію гривні.Що буде визначати курс гривніПодальша ситуація на валютному ринку залежатиме від кількох ключових факторів: обсягів міжнародної допомоги;попиту на іноземну валюту;потреби НБУ в інтервенціях та майбутніх виплат за державним боргом.Нагадаємо, нещодавно голова Національного банку України Андрій Пишний пояснив, що ведення в обіг нової банкноти номіналом 2000 гривень не означає збільшення кількості грошей в економіці та не свідчить про повернення України до економічних реалій 1990-х років. Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

Реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Про це свідчать дані Державної служби статистики України, повідомили в Національному банку. За оцінкою регулятора, відновлення економіки стримувало подальше посилення російських атак на логістичну та транспортну інфраструктуру, а також на об’єкти бізнесу.У НБУ зазначили, що від’ємний внесок чистого експорту у зростання ВВП скоротився, однак економічні результати за окремими видами діяльності залишалися нерівномірними.У другому півріччі 2026 року динаміка ВВП, імовірно, залишатиметься стриманою. На неї впливатимуть масштаби та наслідки російських атак на логістику, виробництво й енергетику, обсяги врожаю, бюджетні стимули, а також розвиток ситуації на Близькому Сході.НБУ врахує ці та інші чинники під час оновлення макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки. Його планують оприлюднити наприкінці жовтня.Нагадаємо, 17 вересня Національний банк України відреагував на прискорення інфляції та посилення ризиків для цінової стабільності, підвищивши облікову ставку з 15,5% до 16% річних.Читайте також: Між відновленням і ризиками: як НБУ оцінює перспективи економіки України.

На валютному ринку України 18 вересня очікуються різноспрямовані зміни. Долар демонструє тенденцію до зростання, тоді як євро продовжує падати.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 18 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,66 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,60.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,23. У четвер, 17 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,44.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Національний банк України відреагував на прискорення інфляції та посилення ризиків для цінової стабільності, підвищивши облікову ставку з 15,5% до 16% річних.Як повідомили на сторінці регулятора, причиною підвищення облікової ставки стали стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових інфляційних ризиків.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Інфляція в Україні прискориласяОдним із ключових факторів для рішення НБУ стала динаміка споживчих цін. У серпні інфляція пришвидшилася до 8,1% у річному вимірі, дещо перевищивши траєкторію попереднього прогнозу регулятора. Водночас базова інфляція та інфляційні очікування залишалися підвищеними.Попри наслідки російських атак, споживчий попит і ситуація на ринку праці залишалися стійкими. Середні зарплати у липні, а за оцінками НБУ — і в серпні, продовжили зростати високими темпами. Це підтримувало фундаментальний ціновий тиск.Ціни можуть зростати швидше, ніж прогнозувалиУ Нацбанку очікують, що найближчими місяцями інфляційна траєкторія може виявитися дещо вищою за попередній прогноз. На ціни тиснутимуть наслідки посилення російських атак, а також дорожче, ніж очікувалося, пальне. Додатковим чинником залишається глобальна цінова кон'юнктура.Водночас ситуацію може частково врівноважити значна пропозиція продовольства на внутрішньому ринку. Зокрема, через складнощі з вивезенням урожаю Чорним морем.НБУ очікує, що у 2027 році інфляція знову перейде до сповільнення, зокрема завдяки посиленню монетарної політики.Що буде з гривнеюПідвищення облікової ставки має підтримати привабливість гривневих активів та стійкість валютного ринку. У Нацбанку зазначають, що попереднє підвищення ставки в липні вже підтримало попит на гривневі депозити та ОВДП. Це допомагало обмежувати тиск на валютному ринку та ціни.Новий крок, за оцінкою регулятора, має посилити цей ефект, допомогти втримати інфляційні очікування під контролем і повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%.Чи вплине рішення на кредитиВодночас у НБУ не очікують відчутного стримуючого впливу підвищення ставки на кредитування. Для підтримки бізнесу в умовах посилення обстрілів Нацбанк уже ухвалив два пакети регуляторних рішень, спрямованих на розширення доступу підприємців до фінансування. Робота над наступними заходами триває.Війна залишається головним ризикомКлючовим ризиком для інфляції та економічного розвитку в НБУ називають перебіг повномасштабної війни. Серед інших ризиків — можливі перебої з міжнародним фінансуванням та недоотримання раніше запланованих обсягів допомоги. На економічну ситуацію також може вплинути затягування бойових дій на Близькому Сході.У НБУ наголосили, що значна частина міжнародної допомоги залежить від виконання Україною реформ і зобов'язань за програмами підтримки. За умови їх реалізації обсяги зовнішнього фінансування значною мірою мають бути надолужені.НБУ допускає нові рішенняРегулятор заявив, що готовий гнучко реагувати на зміну балансу ризиків. Якщо ризики для цінової динаміки та інфляційних очікувань суттєво посиляться, НБУ може застосувати додаткові заходи для стримування інфляції.Водночас у разі погіршення безпекової ситуації, яке призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, Нацбанк розглядатиме можливість пом'якшення монетарних умов.Нагадаємо, за даними оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки, попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

У середу, 16 вересня, очільник АТ "Укрпошта" Ігор Смілянський заявив, що його адвокати подали позов проти Національного банку України в Київський окружний адміністративний суд. Головна вимога — скасувати рішення про його звільнення.У своєму дописі у Telegram голова "Укрпошти" розповів, що буде оскаржувати рішення НБУ щодо своєї професійної придатності."НБУ під керівництвом пана Пишного спробував знищити мою професійну репутацію, визнавши мене професійно непридатним. Не вийшло. Може, пан Веселий був зайнятий у той час і не встиг підказати, що це не найкраща ідея, але вже як сталося, так сталося. Тепер моя черга знищити в судовому порядку залишки репутації пана Пишного", — заявив Смілянський.За його словами, рішення НБУ нібито є "незаконним та упередженим". До того ж посадовець наголосив, що "впевнений у своїй позиції й готовий довести її в суді"."І дуже хочу почути аргументи, чому до керівника Укрпошти застосували підхід, якого не застосовували до керівників інших діючих банків та фінансових установ навіть після в рази більших штрафів, ніж в "Укрпошти", і доведених самим НБУ мільярдів гривень обналу коштів", — додав він.Нагадаємо, 23 червня Національний банк України ухвалив радикальне рішення стосовно вищого керівництва державного поштового оператора АТ "Укрпошта". Головний фінансовий регулятор країни офіційно визнав чинного генерального директора компанії Ігоря Смілянського невідповідним сучасним кваліфікаційним стандартам.Після цього Смілянський виступив із офіційною та вкрай різкою заявою у відповідь на рішення НБУ. Зокрема, керівник поштового оператора переконаний, що за діями регулятора стоїть особисте бажання його очільника заблокувати створення поштового банку в країні..

Національний банк України оновив офіційний курс валют на 16 вересня. Долар подорожчає порівняно з попереднім днем, тоді як євро дещо зміцнить свої позиції.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на середу, 16 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,63 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,61.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,51. У вівторок, 15 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,52.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

В Україні від 4 вересня з'явилася нова банкнота номіналом 2000 гривень, яка стала найбільшою за номіналом купюрою національної валюти. На ній зобразили поета та дисидента Василя Стуса, а для захисту від підробок НБУ використав понад 20 захисних елементів.Про це повідомив Національний банк України. Регулятор наголосив, що банкнота вже є законним платіжним засобом, хоча до банків та торговельної мережі вона надходитиме поступово.Який вигляд мають нові 2000 гривеньЦентральною постаттю нової банкноти став український поет-шістдесятник, правозахисник і політв'язень СРСР Василь Стус. На лицьовому боці розміщений його портрет, а поруч — рядок із вірша, написаного поетом в ув'язненні:"А свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве".Зворотний бік присвячений Донеччині. На ньому зображена будівля філологічного факультету Донецького національного університету, де навчався Стус."На цій банкноті немає випадкових символів. Її можна читати, як книгу. Вона розповідає про українську культуру, про спротив, про свободу і про Донеччину, яка була й залишається Україною. А в центрі — Василь Стус, людина, яка навіть у неволі не дозволила зламати своїх переконань. Бо свобода завжди починається з гідності", — наголосив голова НБУ Андрій Пишний.Як перевірити справжність 2000 гривеньНова купюра має понад 20 елементів захисту. Загалом її система захисту відповідає сучасним банкнотам номіналом 100, 200, 500 та 1000 гривень, однак НБУ посилив оптично-змінні елементи. Для швидкої перевірки банкноти варто звернути увагу насамперед на два елементи:SPARK. Якщо нахиляти банкноту під різними кутами, елемент поступово змінює колір із пурпурного на золотисто-зелений;захисна "віконна" стрічка. Вона виконана у синьо-жовтих кольорах і має анімований ефект. Під час нахилу купюри виникає ефект руху, а зображення Тризуба змінюється на знак гривні.У НБУ зазначають, що саме зміна кута нахилу дає змогу легко перевірити основні сучасні захисні елементи без спеціального обладнання.Чи повинні магазини приймати нову банкнотуТак. Із 4 вересня 2026 року банкнота номіналом 2000 гривень є законним платіжним засобом на всій території України. Нею можна розраховуватися за товари та послуги, здійснювати операції в банках і вносити гроші на рахунки. Нова купюра використовується нарівні з гривневими банкнотами інших номіналів."Проте нова банкнота надходитиме в обіг поступово, відповідно до потреб готівкового обігу. Передусім протягом 2026 року Національний банк планує виготовити кілька мільйонів банкнот номіналом 2 000 гривень", — зазначили в НБУ.До появи нового номіналу готували й банківську інфраструктуру. У серпні фахівці налаштовували та тестували банкомати, платіжні термінали й сортувальне обладнання для роботи з новими купюрами.Навіщо Україні банкнота у 2000 гривеньУ Нацбанку пояснюють появу нового номіналу змінами в економіці та структурі готівкового обігу. Наразі купюри номіналом 1000 гривень становлять понад 55% загальної суми банкнот, що перебувають в обігу.Банкнота у 2000 гривень має частково замінити купюри по 500 та 1000 гривень і скоротити кількість готівки, необхідної для проведення великих операцій. За розрахунками регулятора, це також дозволить зменшити витрати на друк, транспортування, інкасацію, зберігання та обслуговування готівки."Уведення в обіг банкноти номіналом 2 000 гривень відповідає реальним потребам готівкового обігу. Особливо, зважаючи на воєнний час, за який змінилася економіка, змінилися доходи, ціни, обсяг готівки в обігу, а також поведінка населення. І номінальний ряд національної валюти має відповідати цим змінам. Нова банкнота зробить готівкові розрахунки зручнішими для громадян, бізнесу та банківської системи, а також дасть змогу заощадити кошти держави на підтримання та обслуговування готівкового обігу", — пояснили в НБУ.Додамо, у другому кварталі 2026 року гривня послабилася до долара та євро через зростання попиту на іноземну валюту. Основними причинами стали активізація бюджетних видатків, збільшення імпорту, зокрема для потреб оборонного сектору, та розширення торговельного дефіциту.Читайте також: Чому нові гривні важче підробити: головні відмінності від старих.

Введення в обіг нової банкноти номіналом 2000 гривень не означає збільшення кількості грошей в економіці та не свідчить про повернення України до економічних реалій 1990-х років. Про це заявив голова Національного банку України Андрій Пишний у колонці для "Економічної правди".За його словами, емісія означає збільшення обсягу грошей в економіці. Натомість поява нового номіналу передбачає зміну структури готівки в обігу: нова банкнота замінюватиме частину старих, зношених купюр, а також банкнот менших номіналів.Таким чином, загальний обсяг грошей не збільшиться. У НБУ наголошують, що через це саме введення нового номіналу не матиме впливу на інфляцію чи курс гривні.Пишний пояснив, що необхідність оновлення банкнотного ряду є наслідком економічних змін попередніх років. За останні сім років споживчі ціни в Україні зросли приблизно вдвічі, тоді як середньомісячна заробітна плата — утричі. Ці фактори, а також зміни у структурі готівкового обігу, зумовили потребу в перегляді номінального ряду гривні.Повернення до економічних реалій 1990-х?Голова НБУ також відкинув порівняння нинішньої ситуації з 1990-ми роками. За словами Пишного, на початку незалежності Україна пережила період гіперінфляції: у 1992 році ціни зросли приблизно на 2000%, а у 1993 році — на 10 000%. Для порівняння, у липні 2026 року споживчі ціни були на 7,7% вищими, ніж у липні 2025 року.Посадовець пояснив, що гіперінфляція 1990-х була пов’язана не із самим фактом випуску нових банкнот. Її причинами стали глибока економічна криза, тривала та неконтрольована емісія, а також втрата довіри до купоно-карбованця.Нагадаємо, із 4 вересня Національний банк України ввів в готівковий обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень. На ній зображено портрет поета, дисидента та правозахисника Василя Стуса..

Українському бізнесу стане простіше залучати банківське фінансування без значних обсягів нерухомості чи обладнання для забезпечення кредиту. Національний банк дозволив банкам враховувати майнові права на кошти за вже відвантажені товари, виконані роботи або надані послуги.Про це повідомив Національний банк України. Нововведення стало частиною другого пакета заходів НБУ для підтримки кредитування економіки на тлі посилення російських атак на виробничі та складські об'єкти, а також критичну й соціальну інфраструктуру.Що зміниться для бізнесуДо переліку прийнятного забезпечення за кредитами НБУ додав майнові права на грошові кошти, які бізнес має отримати за вже відвантажену продукцію, виконані роботи або надані послуги.Простіше кажучи, йдеться про ситуацію, коли підприємство вже виконало замовлення, однак покупець або замовник ще не розрахувався. Право отримати ці гроші банк зможе врахувати як забезпечення під час оцінювання кредитного ризику. Для такого забезпечення НБУ встановив коефіцієнт ліквідності 0,3.Нові правила передусім мають розширити можливості кредитування виробників і ритейлерів, яким бракує основних засобів, зокрема нерухомості чи обладнання, для забезпечення кредитів.При цьому зміни не означають, що банк буде зобов'язаний надати позику лише за наявності майнових прав на виручку. Фінансова установа й надалі оцінюватиме кредитоспроможність позичальника та ризики конкретної операції.Які нові кредити можуть з'явитисяУ Нацбанку очікують, що завдяки новим правилам банки найближчим часом зможуть розробити додаткові кредитні продукти для бізнесу. Йдеться насамперед про фінансування компаній, які мають стабільні продажі та дебіторську заборгованість, але не володіють достатньою кількістю майна, яке можна було б використати як традиційне забезпечення."Новий пакет заходів стане логічним продовженням нашого комплексу кроків для підтримки бізнесу, постраждалого від російських атак", — заявив голова НБУ Андрій Пишний.Що зміниться для громад та комунальних підприємствНові правила стосуються не лише приватного бізнесу. НБУ також підвищив коефіцієнт ліквідності забезпечення у вигляді безумовних та безвідкличних гарантій міських і обласних рад до 0,8. У регуляторі очікують, що це розширить можливості муніципальних та інших підприємств залучати кошти на реалізацію важливих інфраструктурних проектів за підтримки органів місцевого самоврядування.Крім того, Нацбанк запровадив єдині підходи до врахування портфельних гарантій для зниження кредитного ризику та продовжив окремі тестові періоди для банків.Відповідні зміни затверджені постановами НБУ №98 та №99 від 3 вересня 2026 року. Нові правила набрали чинності 5 вересня.Додамо, обласні військові адміністрації в Україні перейдуть на цілодобовий режим роботи задля децентралізації складів і збереження продукції українських бізнес-підприємств. У цьому напрямку працюватимуть спеціальні робочі групи.Читайте також: Частину працівників можуть скоротити: експертка розповіла, як бізнес переживає наслідки атак РФ.

Національний банк України оновив офіційний курс валют на 8 вересня. Долар та євро подешевшають порівняно з попереднім днем, тоді як гривня дещо зміцнить свої позиції.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на вівторок, 8 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,46 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 44,56.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,68. У понеділок, 7 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,78.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Інфляція непомітно скорочує вартість заощаджень. Якщо гроші просто лежать готівкою або на поточному рахунку, з часом за них можна купити дедалі менше. Тож питання не лише в тому, де зберігати гроші, а й у тому, як захистити їх від знецінення.У Нацбанку розповіли, як українцям захистити гроші від інфляції.Депозити можуть випередити інфляціюОдин із найпростіших способів захистити гривневі заощадження від знецінення — строковий банківський депозит. Залежно від банку та строку розміщення коштів ставки за гривневими вкладами зараз становлять близько 15-17% річних.Водночас варто враховувати оподаткування депозитного доходу. Після сплати податків фактична дохідність для вкладника становить орієнтовно 12-13% річних. Навіть після оподаткування вона залишається вищою за більшість прогнозів щодо інфляції на наступний рік.ОВДП: вища дохідність без оподаткуванняЩе один варіант для збереження гривневих заощаджень — облігації внутрішньої державної позики. Придбати ОВДП сьогодні можна через банки та інші фінансові установи, зокрема за допомогою мобільних застосунків.Дохідність гривневих ОВДП залежно від строку погашення становить від 13% до майже 17% річних. При цьому отриманий інвестиційний дохід не оподатковується, що робить фактичну дохідність цього інструменту привабливішою у порівнянні з депозитом із аналогічною номінальною ставкою.Чи перекриють заощадження майбутню інфляціюЩоб оцінити, наскільки ефективно ці інструменти захищають гроші, їхню дохідність варто порівняти з прогнозами щодо інфляції. За даними опитувань, українці очікують, що протягом наступних 12 місяців зростання споживчих цін становитиме близько 10%. Банки та фінансові аналітики оцінюють майбутню інфляцію дещо нижче — у межах 8-9%.Водночас прогноз Національного банку є ще оптимістичнішим: регулятор очікує, що інфляція наступного року сповільниться до рівня нижче 7%.Нагадаємо, за даним НБУ, у першому півріччі 2026 року бізнес і населення активно користувалися кредитовими та дебетовими переказами. Загалом у межах України за січень-червень було здійснено понад 1,4 мільярда платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету.Читайте також: Між відновленням і ризиками: як НБУ оцінює перспективи економіки України.

В Україні з 4 вересня 2026 року в обігу перебуває нова банкнота номіналом 2 000 гривень. Вона стала найбільшим номіналом української гривні та вже є дійсним платіжним засобом.Про введення нового номіналу повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний під час презентації банкноти. За його словами, банкнотою можна розраховуватися у магазинах та інших торговельних мережах, вносити кошти на банківський рахунок, а також здійснювати платіжні операції у банках.Нова банкнота присвячена пам’яті Василя СтусаДата появи 2 000 гривень в обігу є символічною. Саме 4 вересня в Україні вшановують пам’ять Василя Стуса. У презентації нової банкноти взяв участь Дмитро Стус — син поета, генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка та засновник Стус Центру.Андрій Пишний наголосив, що українські банкноти не лише виконують функцію платіжного засобу, а й розповідають про історію та культурну спадщину країни."Кожна українська банкнота розповідає історію. Сьогодні вона поповнюється новою сторінкою", — зазначив голова НБУ.За його словами, нова банкнота поєднала сучасні технології, потреби економіки та пам’ять про людину, яка все життя відстоювала право України бути незалежною.Чому з’явився новий номіналУ Національному банку пояснили, що рішення про введення банкноти номіналом 2 000 гривень пов’язане зі змінами в економіці, а також зі змінами обсягів і структури готівки. Нова банкнота надходитиме в обіг поступово — відповідно до потреб готівкового обігу.Водночас поява 2 000 гривень не означає вилучення з обігу інших номіналів. Вони продовжать використовуватися відповідно до чинних правил.Одна з найбільш захищених банкнот гривніНова банкнота поєднує сучасні технології захисту. У НБУ зазначають, що завдяки цьому вона належить до найбільш захищених банкнот гривні.Нагадаємо, раніше професорка кафедри криміналістичного забезпечення та судових експертиз навчально-наукового експертно-криміналістичного інституту Національної академії внутрішніх справ Олена Воробей в інтерв'ю TrueUA розповіла, що українська національна валюта — гривня — має чотири покоління банкнот, а найновіше з них — зразка 2015 року. Найпопулярнішими серед фальшивомонетників є 500-гривневі банкноти старого зразка..

Наприкінці весни та на початку літа інфляція в Україні тимчасово сповільнилася завдяки, зокрема, надходженню нового врожаю овочів і фруктів. Водночас у липні зростання цін знову пришвидшилося.За даними Національного банку України, у липні ціни на товари та послуги зросли на 7,7% у річному вимірі.Чому зростають ціниНБУ зазначає, що на прискорення інфляції впливає одразу кілька факторів. Зокрема, зростають витрати на електроенергію через наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Додатковий тиск створюють і вищі ціни на паливо, пов’язані з війною на Близькому Сході.Бізнес також стикається зі збільшенням витрат на оплату праці та відновлення роботи після повітряних атак. На ціни, за оцінкою НБУ, вплинуло і послаблення гривні на початку року.Ще одним фактором залишається високий споживчий попит. Його підтримують зростання зарплат та значні бюджетні видатки.Що буде з цінами до кінця рокуНаціональний банк очікує, що наприкінці року інфляція може пришвидшитися приблизно до 10%. Водночас надалі темпи зростання цін мають поступово знижуватися.Згідно з прогнозом НБУ, у 2027 році інфляція може сповільнитися до 6,9%, а у 2028 році — повернутися до цільового показника у 5%. Цьому, зокрема, мають сприяти:поступове скорочення бюджетних витрат;відновлення енергетичного сектору в міру покращення безпекової ситуації.Варто зауважити, що за даними оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки, попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення.Нагадаємо, нещодавно заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський пояснив рішення регулятора підвищити облікову ставку НБУ з 15% до 15,5%..

У середу, 2 вересня, Національний банк ввів у обіг срібну пам’ятну монету "До 30-річчя грошової реформи в Україні". Вона присвячена річниці введення в обіг національної грошової одиниці з історичною назвою "гривня".Про це повідомив сайт Національного банку України (НБУ). Там нагадали, що грошова реформа тривала два тижні — з 2 до 16 вересня 1996 року."У цей період купоно-карбованці вільно та без обмежень обмінювалися на нову грошову одиницю — гривню", — зазначили в Нацбанку.І вже з 17 вересня 1996 року гривня стала єдиним законним засобом платежу на всій території України. Це стало важливим етапом утвердження економічної незалежності України."Наша нова пам’ятна монета присвячена не лише ювілею грошової реформи. Вона нагадує про шлях, який Україна та гривня пройшли разом за 30 років. За цей час гривня стала символом стійкості держави, її поява назавжди закріпила право України самостійно визначати своє економічне майбутнє. Зараз наша відповідальність — берегти довіру до національної валюти та робити все, щоби гривня залишалася грошима сильної та вільної європейської держави", — сказав голова Національного банку Андрій Пишний.Пам’ятна монета "До 30-річчя грошової реформи в Україні" має номінал одна гривня, виготовлена зі срібла 925 проби, категорія якості карбування — "спеціальний анциркулейтед", маса дорогоцінного металу в чистоті — 31,1 грама. Гурт монети — гладкий із заглибленими написами. Монета оздоблена локальною позолотою. Її тираж — до 5 000 штук.На аверсі монети відтворено дизайн обігової монети номіналом одна гривня зразка 2018 року. Угорі зображено малий Державний Герб України; у центрі — в обрамленні давньоруського орнаменту розміщено написи: УКРАЇНА / 1 / ГРИВНЯ, а також логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч); унизу — рік карбування — 2026.На реверсі монети відтворено дизайн першої обігової монети номіналом одна гривня, що перебувала в обігу до 2018 року (зараз поступово вилучається з обігу). Унизу додано рік проведення грошової реформи в Україні — 1996, у центрі — в обрамленні орнаменту зі стилізованих гілок розміщено написи: 1 / ГРИВНЯ."Автор ідеї та адаптація дизайну — Андрій Сагач. Художник аверсу — Володимир Дем’яненко. Художник реверсу — Василь Лопата", — підсумували в Нацбанку України.Нагадаємо, що 24 серпня Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету "До 35-річчя Незалежності України". Вона продовжує серію "Українська держава" та присвячена річниці проголошення незалежності України..

Курс валют в Україні різко зміниться 3 вересня — долар та євро помітно додадуть у вартості. На валютному ринку спостерігається рух угору, тож українцям варто звернути увагу на актуальні ціни в банках та обмінниках.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на середу, 3 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,60 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,45. На готівковому ринку долар подорожчав на 10 копійок — 44,25 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,64. У середу, 2 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,53.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.