# НБУ

Національний банк України унормував роботу нового трекінг-сервісу платіжних операцій Системи електронних платежів (ТрекСЕП). Із 7 серпня набули чинності нові вимоги для учасників СЕП, а вже з 1 січня 2027 року українці зможуть дистанційно перевіряти, на якому етапі перебуває їхній банківський переказ.Про це повідомив Національний банк України.Як працюватиме ТрекСЕПНацбанк вніс зміни до Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій у національній валюті, якими врегулював функціонування сервісу ТрекСЕП.Відтепер банки та інші учасники Системи електронних платежів повинні передавати до Центру оброблення СЕП інформацію про зміну статусу платіжної операції одразу після проходження кожного етапу. Зробити це необхідно не пізніше ніж через одну годину після того, як відповідний статус буде зафіксовано в їхніх автоматизованих системах.Коли українці зможуть перевіряти статус переказуПопри те, що постанова НБУ набрала чинності 7 серпня, можливість для клієнтів банків самостійно відстежувати рух коштів стане обов'язковою лише з 1 січня 2027 року.Із цієї дати банки мають забезпечити користувачам можливість через дистанційні канали зв'язку подавати запит щодо статусу платежу. Після цього клієнт отримуватиме інформацію про всі етапи проходження переказу, яку формуватиме ТрекСЕП.Які переваги отримають клієнти"Такі новації сприятимуть ефективному функціонуванню ТрекСЕП, даючи змогу платнику та отримувачу коштів відстежувати  проходження платежу за всім ланцюгом виконання платіжної операції", — зазначили в НБУ.Це дасть змогу швидше встановлювати, на якому саме етапі виникла затримка платежу та на чиєму боці з'явилася проблема, що має спростити взаємодію клієнтів із банками під час з'ясування причин затримки переказів.Додамо, валютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.Читайте також: НБУ пояснив, чому підвищує облікову ставку попри зниження інфляції.

У другому кварталі 2026 року гривня послабилася до долара та євро через зростання попиту на іноземну валюту. Основними причинами стали активізація бюджетних видатків, збільшення імпорту, зокрема для потреб оборонного сектору, та розширення торговельного дефіциту.Про це свідчать дані Інфляційного звіту за липень 2026 року, який опублікували на офіційній сторінці Національного банку України.Головна причина тиску на гривню За даними НБУ, ситуація на валютному ринку у другому кварталі визначалася насамперед збільшенням обсягів переказів за імпортними операціями. Вагомим фактором стали активні бюджетні видатки, щомісячні обсяги яких перевищували торішні показники. У результаті середній курс гривні у квартальному вимірі послабився на 2,0% до долара США та на 1,3% до євро.У НБУ зазначили, що динаміка курсу була різноспрямованою: упродовж кварталу на гривню впливали як внутрішні фактори, так і ситуація на світових фінансових ринках, зокрема зміцнення долара щодо євро у травні та червні.Оборонні закупівлі посилили попит на валютуУ червні валютний ринок зазнав додаткового тиску через активізацію бюджетних видатків після зниження ризиків щодо отримання міжнародної допомоги. Найбільше зріс попит на валюту з боку сектору оборони, зокрема для закупівлі продукції машинобудування — електричного обладнання та оптичних приладів, які в поточних умовах використовуються переважно в оборонно-промисловому комплексі.Через це імпорт машинобудівної продукції у другому кварталі досяг рекордних значень. Водночас частково компенсувати зростання імпорту вдалося завдяки:скороченню закупівель енергоносіїв через стабілізацію роботи енергосистеми;збільшенню експорту зернових та металів;надолуженню постачання перед змінами торговельних умов із ЄС.Попри це, імпорт товарів зростав швидше за експорт, а дефіцит торгівлі товарами збільшився до 15,9 мільярда доларів із 15,5 мільярда доларів у першому кварталі.Готівковий валютний ринок залишався стабільнимНа відміну від безготівкового сегмента, ситуація з готівковою валютою залишалася контрольованою. Чистий попит населення на готівкову іноземну валюту у другому кварталі становив 1,2 мільярда доларів в еквіваленті, що значно менше за показник попереднього кварталу — 2,3 мільярда доларів.У НБУ наголосили, що реакція населення на тимчасове послаблення офіційного курсу гривні була стриманою. У періоди посилення девальваційного тиску готівковий курс навіть опускався нижче за офіційний.НБУ збільшив валютні інтервенції для стабілізації ринкуДля балансування валютного ринку Національний банк продовжував продавати іноземну валюту. У другому кварталі сальдо валютних інтервенцій НБУ зросло до 11,9 мільярда доларів проти 11,5 мільярда доларів у першому кварталі.Водночас валютний ринок зберігав здатність до самозбалансування. Частка операцій без участі НБУ залишалася близько 50%, що суттєво перевищує рівень жовтня 2023 року, коли вона становила 29%.У липні тиск на гривню дещо послабивсяУ липні ситуація на валютному ринку покращилася: чистий попит за клієнтськими операціями знизився, що сприяло стабілізації курсу. Середній офіційний курс гривні зміцнився:на 0,1% до долара США;на 1,0% до євро.Водночас НБУ зазначає, що попит на валюту з боку оборонного сектору залишається значним і продовжує впливати на валютний ринок.Нагадаємо, раніше в НБУ заявили, шо споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. Читайте також: Що чекає на економіку України найближчими роками: прогноз НБУ.

Після вихідних долар та євро можуть трохи подешевшати. Американська валюта втратить позиції після незначного зростання, євро також очікує незначне зниження.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на понеділок, 10 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,75 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 44,76. На готівковому ринку долар не змінився — 44,20 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,61. У п'ятницю, 7 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,67.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Національний банк України ухвалив низку рішень для підтримки підприємств, які постають перед фінансовими труднощами через наслідки війни та російські атаки на критичну інфраструктуру. Як повідомили на офіційному сайті регулятора, зміни передбачають більш гнучкі умови реструктуризації кредитів, розширення можливостей фінансування аграрного сектору та нові підходи до врахування гарантійних інструментів."Національний банк України продовжує реалізацію комплексу анонсованих заходів з метою збереження доступу до фінансування для суб’єктів господарювання стратегічно важливих секторів економіки, зокрема агропромислового комплексу", — зазначили в НБУ.Рішення ухвалено з урахуванням погіршення безпекової ситуації через воєнні дії та систематичні атаки росії на об’єкти критичної інфраструктури. За оцінкою НБУ, нові механізми не створюватимуть загроз для фінансової стабільності, водночас допоможуть підприємствам, які мають потенціал для відновлення, стабілізувати роботу.Одним із ключових кроків стало оновлення правил роботи банків в умовах воєнного стану. Банки отримали можливість не визнавати дефолт боржника у разі короткострокової реструктуризації боргу — до одного року — якщо фінансові труднощі підприємства пов’язані з наслідками повномасштабної агресії рф.Таке послаблення застосовуватиметься до реструктуризацій, проведених із 1 липня 2026 року до 1 вересня 2027 року, за умови, що банк має підстави вважати: позичальник зможе подолати тимчасові труднощі та відновити обслуговування кредиту.Окремі зміни стосуються підприємств агропромислового комплексу, які зазнали проблем через порушення експортної логістики. НБУ на період до 1 вересня 2027 року змінив підходи до врахування застави у вигляді аграрної продукції. Зокрема, передбачено:збільшення коефіцієнта ліквідності такої застави з 0,4 до 0,75;можливість для банків оцінювати заставу за фактичними залишками продукції на дату розрахунку кредитного ризику;збільшення строку дії кредитних договорів із такою заставою з 12 до 18 місяців.У НБУ зазначають, що ці зміни мають розширити можливості підприємств агросектору залучати додаткове фінансування, покривати потреби в оборотному капіталі, витрати на зберігання продукції та використання альтернативних логістичних маршрутів.Також Національний банк запровадив єдині підходи до врахування гарантійних інструментів на портфельній основі. Вони передбачають два рівні покриття та часткове відшкодування гаранту коштів, отриманих від стягнення іншого забезпечення.Під час підготовки цих змін НБУ співпрацював із міжнародними партнерами, щоб сприяти ширшому використанню таких інструментів, зокрема в межах програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility."Наше завдання — вчасно реагувати й не допустити, щоб тимчасові труднощі позбавляли життєздатні підприємства доступу до фінансування. Наші рішення не скасовують відповідального оцінювання ризиків, але дають банкам більше гнучкості, а підприємствам — можливість пройти складний період, зберегти виробництво та робочі місця", — зазначив голова НБУ Андрій Пишний.Зміни затверджені постановами правління Національного банку України №88 та №89 від 7 серпня 2026 року та набирають чинності з 8 серпня.Варто зауважити, що днями президент України Володимир Зеленський заявив, що основною метою російського удару стали складські приміщення цивільних підприємств і об'єкти інфраструктури.Нагадаємо, 5 серпня уряд терміново організував зустрічі з представниками бізнесу. Як повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький, триває опрацювання необхідних рішень для забезпечення безперервної роботи логістичних компаній і торгових підприємств у відповідь на російський ракетний терор..

Економіка України поступово відновлюватиметься, однак її зростання залишатиметься під тиском через наслідки російських атак на енергетику, логістику та бізнес. Про це свідчать дані Інфляційного звіту за липень 2026 року, який опублікували на офіційній сторінці Національного банку України.Економіка відновила зростання у другому кварталіУ другому кварталі 2026 року економічна активність в Україні відновилася завдяки покращенню ситуації в енергосистемі та збільшенню бюджетних видатків на тлі зниження невизначеності щодо подальшої зовнішньої підтримки.За оперативною оцінкою Державної служби статистики України, реальний ВВП у II кварталі зріс на 0,6% у річному вимірі.Водночас суттєвішому економічному зростанню перешкоджають наслідки інтенсифікації російських атак на логістичну інфраструктуру, зокрема блокування портів, а також удари по енергетичних об’єктах і підприємствах.НБУ покращив прогноз зростання ВВПВодночас пом'якшення фіскальної політики та масштабний економічний імпульс завдяки спрямуванню частини зовнішнього фінансування на локалізацію виробництва озброєння, а також більші, ніж торік, урожаї сприятимуть пожвавленню економічної активності в другому півріччі. У результаті Національний банк України покращив прогноз зростання реального ВВП у 2026 році — до 1,8%.У 2027-2028 роках темпи економічного зростання, за оцінками НБУ, прискоряться приблизно до 3%. Цьому сприятимуть:збільшення інвестицій у виробничі потужності, зокрема в оборонно-промисловий комплекс;поступова стабілізація енергетичного сектору;подальше зростання врожаїв;збереження стійкого споживчого попиту.Виробництво зброї в Україні стане новим драйвером економікиОкремим фактором економічного розвитку стане спрямування значної частини коштів оборонної складової програми USL на локалізацію виробництва озброєння в Україні. Якщо раніше країна переважно отримувала готову військову продукцію від партнерів, то тепер передбачається суттєве фінансування внутрішнього виробництва за рахунок зовнішньої допомоги.За оцінкою НБУ, це може змінити модель економічного зростання та вплинути на роботу валютного ринку. Розвиток внутрішнього виробництва матиме позитивний ефект не лише через прямі інвестиції, а й завдяки суміжним галузям.Нагадаємо, раніше в НБУ заявили, шо споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. .

Споживча інфляція в Україні останніми місяцями сповільнилася переважно через тимчасові чинники, однак фундаментальний ціновий тиск продовжує посилюватися. Про це свідчать дані Інфляційного звіту за липень 2026 року, який опублікували на офіційній сторінці Національного банку України.За даними НБУ, у червні інфляція знизилася до 7,2% у річному вимірі завдяки розширенню пропозиції сирих харчових продуктів. Водночас базова інфляція, яка відображає більш стійкі цінові тенденції, прискорилася до 8,1% та перевищила прогнозну траєкторію НБУ.За оцінками регулятора, посилення фундаментального інфляційного тиску останніми місяцями стало більш стійким явищем. Основними чинниками залишаються зростання витрат підприємств на логістику, оплату праці та енергоресурси. Водночас інфляційні очікування населення та бізнесу залишаються підвищеними, хоча загалом зберігають стабільність.НБУ прогнозує, що у другому півріччі 2026 року інфляція знову прискориться. За підсумками року зростання споживчих цін очікується на рівні близько 10%, а базова інфляція може становити 9,2%. Серед головних причин такого прогнозу:розширення бюджетних стимулів;подальше зростання витрат бізнесу на оплату праці;вторинні ефекти від попереднього подорожчання пального та послаблення гривні.Чого очікувати у наступні два роки: прогноз НБУВодночас у 2027 році інфляція має почати знижуватися та, за прогнозом НБУ, становитиме близько 6,9%. Серед факторів, які сприятимуть сповільненню зростання цін, регулятор називає:поступове скорочення бюджетних дефіцитів;послаблення напруги на ринку праці;збільшення врожаїв;покращення ситуації в енергетиці в разі зниження безпекових ризиків.Очікується, що завдяки зокрема заходам монетарної політики НБУ інфляція поступово повернеться до цільового рівня 5% наприкінці 2028 року.Варто зауважити, що за даними оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки, попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення.Нагадаємо, нещодавно заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський пояснив рішення регулятора підвищити облікову ставку НБУ з 15% до 15,5%..

Падіння курсу долара в Україні виявилося нетривалим. Після короткого періоду здешевлення американська валюта знову змінила динаміку.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на п'ятницю, 7 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,76 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,68. На готівковому ринку долар не змінився — 44,20 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,67. У четвер, 6 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,62.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Генеральний директор "Укрпошти" Ігор Смілянський розповів про суперечності у вимогах Національного банку України щодо податкового номера клієнтів, післяплати та друку номерів платіжних карток у квитанціях.На своїй сторінці у Telegram він заявив, що позиції Нацбанку та вимоги, які компанія отримала під час перевірки регулятора, нібито не збігаються. За його словами, після публічного обговорення НБУ визнав, що зазначення РНОКПП (індивідуального податкового номера) у квитанціях за оплату житлово-комунальних послуг не є обов’язковим."Укрпошта" заявила про іншу позицію НБУ під час перевіркиВодночас глава "Укрпошти" стверджує, що під час перевірки у 2026 році регулятор вимагав наявності РНОКПП у платіжних документах за окремими комунальними послугами. За словами Смілянського, НБУ нібито відніс відсутність податкового номера у платіжках за послуги низки компаній, зокрема енергопостачальників, до порушень законодавства про платіжні послуги."Усі наші заперечення регулятор відхилив, тож "Укрпошта" була зобов’язана привести процеси у відповідність до його вимог та у визначені НБУ строки — до 1 серпня", — зазначив він.Гендиректор компанії наголосив, що "Укрпошта" не стала б запроваджувати нові вимоги для мільйонів клієнтів без відповідних підстав.Смілянський закликав НБУ оприлюднити документи перевіркиСмілянський звернувся до Національного банку із закликом дозволити публікацію документів, які стали підставою для змін у роботі компанії."Публічно прошу НБУ надати дозвіл на оприлюднення цих документів, щоб уникнути звинувачень у тому, що такі твердження не відповідають змісту нормативно-правових актів", — написав він.За його словами, суперечність може виникати через різне трактування законодавства різними підрозділами НБУ або через формулювання нормативних актів, які допускають різні прочитання.Післяплата: РНОКПП потрібен із першої гривні?Гендиректор "Укрпошти" також заявив, що відповідно до рішення НБУ всі операції з післяплати за посилки потребують наявності РНОКПП із першої гривні. Водночас він наголосив, що компанія не вимагатиме документального підтвердження податкового номера для операцій до п'яти тисяч гривень — номер можна буде повідомити зі слів клієнта."Документальне підтвердження РНОКПП буде потрібне лише у разі перевищення цієї суми", — пояснив він.Суперечка щодо номера банківської картки на чекахОкремо Смілянський розкритикував позицію НБУ щодо відображення номерів платіжних карток у квитанціях. За його словами, регулятор заявляє, що не зобов’язував друкувати повний номер картки, однак в інших роз’ясненнях зазначав, що для перевірки реквізитів платіжної операції еквайр має відображати повні номери карток."Як показав досвід перевірки, коли НБУ каже "може", це не обов’язково означає "може", — написав Смілянський.Він додав, що, на думку "Укрпошти", такі неоднозначності створюють ризики для бізнесу під час перевірок."Укрпошта" закликала до відкритої дискусіїСмілянський заявив, що компанія готова обговорювати ці питання з НБУ, Верховною Радою та іншими публічними майданчиками."Щиро сподіваюсь, що буде знайдене рішення на користь саме громадян України напередодні важкої зими. Не треба створювати їм додаткові перешкоди", — зазначив він.Гендиректор "Укрпошти" також наголосив на важливості відкритої критики державних інституцій у демократичній країні та закликав до публічного діалогу щодо роботи регулятора.Нагадаємо, акціонерне товариство "Укрпошта" вимушено призупинило роботу чотирьох відділень на території Краматорської громади. Головна причина — безпекова ситуація.Читайте також: "Нові" вимоги до квитанцій за комуналку: у Нацбанку пояснили, які дані справді потрібно вказувати.

Курс долара в Україні продовжує знижуватися. Після різкого зростання американська валюта дешевшає вже другий день поспіль, тоді як євро демонструє зовсім іншу динаміку.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на четвер, 6 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,68 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,74. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 44,20 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,62. У середу, 5 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,53.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський пояснив рішення регулятора підвищити облікову ставку НБУ з 15% до 15,5%. У колонці для "Інтерфакс-Україна" він пояснив, що Нацбанк ухвалив це рішення через посилення інфляційних ризиків, попри тимчасове зниження загального рівня інфляції.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Лепушинський зазначив, що НБУ підвищив облікову ставку не через поточний показник інфляції, а з урахуванням майбутніх тенденцій. Він звернув увагу, що базова інфляція залишається підвищеною, а фундаментальний ціновий тиск посилився.За оцінкою НБУ, зниження інфляції в Україні не означає автоматичного переходу до пом’якшення монетарної політики. Регулятор враховує прогноз, інфляційні очікування та ризики того, що зростання цін може прискоритися у наступних кварталах."Рішення щодо облікової ставки НБУ ухвалюються з огляду не лише на поточну динаміку цін, а й на те, якою може бути інфляція у майбутньому", — пояснив Лепушинський.За словами представника Нацбанку, зміна облікової ставки впливає на економіку із певною затримкою. Тому монетарна політика має реагувати на ризики заздалегідь, щоб зберегти цінову стабільність.Таким чином, підвищення облікової ставки НБУ до 15,5% стало кроком для стримування можливого посилення інфляційного тиску та підтримки довіри до грошово-кредитної політики.Нагадаємо, за даними оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки, попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення..

Український бізнес у липні п’ятий місяць поспіль позитивно оцінював результати своєї економічної діяльності. Підприємства зберегли оптимістичні настрої, попри безпекові ризики, проблеми з логістикою та дефіцит кваліфікованих кадрів.За даними опитування підприємств, проведеного Національним банком України, найкращі оцінки серед усіх секторів вкотре продемонструвала будівельна галузь. Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у липні 2026 року становив 50,1 проти 50,4 у червні. Значення вище 50 пунктів свідчить про переважання позитивних оцінок бізнесу щодо поточної діяльності та перспектив.На підтримку настроїв підприємств вплинули:міжнародна фінансова допомога;активний споживчий попит;бюджетне фінансування відновлення інфраструктури й ремонту доріг;стабільна ситуація в енергетиці;покращення інфляційних очікувань. Водночас бізнес стикався з новими викликами: посиленням обстрілів критичної інфраструктури;ускладненням логістики;курсовими ризиками та нестачею кваліфікованих працівників.Лідер — будівництво Підприємства будівельної галузі вже вп’яте поспіль показали найвищі оцінки серед усіх секторів. У липні індекс для будівництва становив 54,2. Галузь підтримали сприятливі погодні умови, фінансування будівництва, відновлення пошкодженої інфраструктури та ремонт доріг. Будівельні компанії очікують подальшого зростання обсягів робіт, нових замовлень, а також збільшення закупівлі сировини та матеріалів.Промисловість і торгівля покращили оцінкиПромислові підприємства у липні стали більш оптимістичними: їхній секторальний індекс зріс до 50,7 проти 50,0 у червні. Підприємства очікують збільшення виробництва та нових замовлень завдяки стабільному споживчому попиту й ситуації в енергетиці.Водночас промисловість продовжує стримано оцінювати перспективи експорту, а також відзначає погіршення ситуації із запасами готової продукції та сировини.Сфера послуг залишається слабшоюЄдиним сектором, де оцінки залишилися стриманими, стала сфера послуг. Її індекс у липні знизився до 48,8 з 50,2 у червні. На настрої компаній вплинули зростання витрат, проблеми з логістикою та дефіцит кваліфікованих кадрів. Підприємства зберегли позитивні оцінки щодо нових замовлень, однак очікували скорочення обсягів наданих послуг.Бізнес очікує повільнішого зростання цінПідприємства всіх секторів прогнозують подальше сповільнення темпів зростання закупівельних цін, вартості сировини та матеріалів, а також цін на власну продукцію й послуги. Водночас ситуація на ринку праці залишається складною. Лише будівельні компанії очікують збільшення кількості працівників. Промисловість і сфера послуг прогнозують подальше скорочення персоналу, а торговельні компанії не очікують суттєвих змін у чисельності працівників.Нагадаємо, в Україні у 2026 році кількість фізичних осіб-підприємців відчутно зросла. Лідирують у цьому плані Дніпропетровська та Львівська області, а також столиця.Читайте також: Кредитування бізнесу та населення набирає обертів: у Нацбанку оцінили ситуацію.

Після різкого зростання курс долара розвернувся вниз. Разом із ним подешевшало й євро.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на середу, 5 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,74 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,78. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 44,25 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,53. У вівторок, 4 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,64.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Курс валют в Україні продовжує коливатися. Цього разу вгору пішли одразу дві ключові іноземні валюти — долар США та євро.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на вівторок, 4 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,78 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 44,63. На готівковому ринку долар не змінився — 44,30 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,64. У понеділок, 3 серпня, офіційний курс гривні до євро був 51,27.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Після вихідних на валютному ринку збережуться різноспрямовані тенденції. Американська валюта продовжить втрачати в ціні, тоді як євро візьме паузу в коливаннях і залишиться на попередньому рівні.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на понеділок, 3 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,63 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 44,69. На готівковому ринку долар не змінився — 44,30 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,27. У п'ятницю, 31 липня, офіційний курс гривні до євро був також 51,27.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення.Про це свідчать ключові параметри оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки. Регулятор очікує, що у 2026 році українська економіка зросте на 1,8%.Основними чинниками підтримки економічного зростання стануть:значні бюджетні видатки;фінансування міжнародними партнерами проєктів із локалізації виробництва озброєння;вищі врожаї.Водночас відновлення економіки залишатиметься обмеженим через наслідки посилення російських атак на логістичну інфраструктуру, енергетичний сектор та об’єкти бізнесу.За прогнозом НБУ, у 2027-2028 роках темпи економічного зростання прискоряться приблизно до 3% на рік. Цьому сприятимуть:збільшення інвестицій у розбудову виробничих потужностей, зокрема оборонно-промислового комплексу;поступова стабілізація енергетичної системи;нарощування врожаїв;збереження стійкого споживчого попиту.У Нацбанку зазначають, що подальша динаміка економіки значною мірою залежатиме від безпекової ситуації, масштабів міжнародної підтримки та швидкості відновлення пошкодженої інфраструктури.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року..