У п'ятницю, 19 грудня, Україна отримала від Світового банку понад 125 мільйонів доларів фінансової допомоги. Ці кошти спрямують на освіту та охорону здоров'я.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.Вказується, що уряд України отримав 105,7 мільйона доларів за проектом "Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні" (LEARN) та 19,5 мільйона доларів за проектом "Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність" (THRIVE). Кошти надійшли до загального фонду державного бюджету.Залучене фінансування за проектом LEARN є результатом виконання урядом України заходів із забезпечення безпечного очного навчання у школах та реалізації реформи в межах Нової української школи (НУШ). Зокрема:майже 8,5 тисяч учнів і вчителів отримали доступ до укриттів;понад 105 тисяч учителів пройшли навчання відповідно до стандартів НУШ для восьмого класу;381,5 тисяч учнів восьмого класу безкоштовно отримали нові підручники, розроблені відповідно до НУШ;оновлено формулу розподілу освітньої субвенції на 2026 рік із метою збільшення мінімально необхідної кількості учнів на школу щонайменше на 30% порівняно з 2025 роком.У межах THRIVE до державного бюджету надійшов черговий транш обсягом 19,5 мільйона доларів. Проект спрямований на трансформацію системи охорони здоров’я України шляхом підвищення ефективності фінансування та якості медичних послуг. Він передбачає посилення програми медичних гарантій і інституційної спроможності Національної служби здоров’я України з метою покращення доступу пацієнтів до якісної медичної допомоги та зменшення фінансового навантаження на громадян."Підтримка Світового банку є критично важливою для реформ систем освіти та охорони здоров’я України в умовах війни. З моменту запуску проектів у 2024 році Банк уже надав 625 мільйона доларів, що дозволяє підвищувати якість послуг і зміцнювати стійкість цих ключових секторів", — зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.Нагадаємо, 19 грудня учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика..

Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що заморожені активи Росії варто використовувати після закінчення російсько-української війни. До того ж Прага має окрему позицію щодо деяких інших нюансів допомоги Україні.Висловлювання Андрея Бабіша наводить Radio Prague International. Як відомо, саміт ЄС затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 мільярдів євро.У цьому контексті Бабіш наголосив, що Чехія займає окрему позицію. Зокрема, за його словами, "вона не буде нести за все це фінансової відповідальності".Новий чеський прем’єр-міністр зазначив, що деякі країни все ще наполягали на використанні заморожених російських активів."Я вважаю, що ці гроші варто взяти після закінчення війни. Мені дивно, що ми вже зараз даємо гроші на два роки вперед, коли анонсовано, що мирна угода наближається. Усе це якось не сходиться", — зауважив він.Також Бабіш додав, що більшість європейських лідерів не зрозуміли текст щодо репараційної позики, який представили під час нічних переговорів 19 грудня.Раніше Бабіш активно закликав знайти гроші для фінансової допомоги України в інший спосіб, ніж використання заморожених російських активів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Угорщина та Словаччина не підписали висновки грудневого засідання Європейської ради щодо України, які затвердили в ніч на 19 грудня. В документі йдеться про рішення щодо надання Україні 90 мільярдів євро кредиту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на декількох дипломатів Євросоюзу."Висновки Європейської ради щодо України не підписали дві країни — Угорщина та Словаччина", — повідомив один зі співрозмовників журналістів.До речі, як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Цього року Угорщина не підписала жодного тексту висновків Євроради щодо України. В Будапешті це пояснювали протестом проти політики ЄС, що начебто "підтримує війну".Словаччина вперше не погодилася з українською частиною висновків саміту лідерів ЄС. До цього Братислава мала певні застереження, що не заважало їй ставити підписи під переважною більшістю офіційних документів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Колишній міністр юстиції Герман Галущенко та колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук опублікували електронні декларації про майно та доходи. Такі документи подаються під час звільнення.Згідно з декларацією Галущенка, за період з 1 січня по 19 листопада 2025 року його дохід склав 1 977 754 гривні, з яких 1 391 562 гривні — як міністра енергетики, а також 586 192 гривні — як міністра юстиції.Також він вказав у декларації 6,1 мільйона гривень, 61,4 тисячі доларів, три тисячі євро на банківських рахунках, 400 тисяч гривень і 106 тисяч доларів готівкою. В декларації за 2024 рік вказував такі суми заощаджень: 4,9 мільйона гривень, 63,7 тисячі доларів, п’ять тисяч євро на банківських рахунках, 604 тисячі гривень і 169 тисяч доларів готівкою.Гринчук за період з 1 січня по 19 листопада 2025 року вказала 1 722 866 гривень доходу, з яких 1 024 383 гривень — як міністерка захисту довкілля та природних ресурсів і 698 483 гривні — як міністерка енергетики.Крім того, вона зазначила в декларації 306 тисяч гривень на банківських рахунках і 110 тисяч гривень готівкою. В декларації за 2024 рік вказувала такі суми заощаджень: 161,9 тисячі гривень на банківських рахунках і 250 тисяч гривень готівкою.Інших змін фінансового чи майнового стану колишніх міністрів у декларації не вказано.Попередній контекст:Як відомо, 19 листопада Верховна Рада відправила у відставку міністрів енергетики та юстиції Світлану Гринчук і Германа Галущенка.До цього, 10 листопада, НАБУ та САП оголосили про проведення операції "Мідас", яка тривала майже 1,5 року. В її межах викрито схему масштабної корупції в енергетиці, зокрема, з відмивання коштів НАЕК "Енергоатом". За даними антикорупційних органів, Галущенко безпосередньо брав участь у цій схемі.Працівники ДБР передали до НАБУ заяву народного депутата від фракції "Голос" Ярослава Железняка щодо можливих зловживань у сфері енергетики, пов’язаних із діяльністю Германа Галущенка. Йшлося, зокрема, про авансові платежі державних підприємств на значні суми, роботи за якими не завершили в повному обсязі або не підтвердили документально.Правоохоронці заявили, посилаючись на плівки прослуховування, що Гринчук проходила співбесіду в колишнього радника міністра енергетики Ігор Миронюк перед призначенням на посаду міністра енергетики, який теж є серед учасників корупційної схеми.Нагадаємо, що 18 листопада Міністерство енергетики оприлюднило дані про доходи Світлани Гринчук. За жовтень 2025 року вона заробила 158 355 тисяч гривень. Державний секретар Сергій Суярко уточнив, що після податків (28 503,90 гривень) і військового збору (7 917,75 гривні) фактично отримана зарплата склала 121 933,35 гривні..

Рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі.Про це свідчать висновки, ухвалені під час засідання Європейської ради з питання фінансування України."Для забезпечення необхідної фінансової підтримки України з другого кварталу 2026 року, включно з її військовими потребами, Європейська Рада погоджується надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки на основі запозичень ЄС на ринках капіталу, підкріплених бюджетним резервом ЄС. Завдяки посиленій співпраці (стаття 20 Угоди про ЄС) щодо інструменту, що базується на статті 212 (Додаткової Угоди про ЄС), будь-яка мобілізація ресурсів бюджету як гарантія цього кредиту не матиме впливу на фінансові зобов'язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини", — йдеться в документі.У висновках пояснюється, що цей кредит Україна погасить лише після отримання репарацій."До того часу ці активи залишатимуться знерухомленими, ЄС залишає за собою право використовувати їх для погашення позики у повній відповідності до законодавства ЄС та міжнародного права", — наголосили лідери Євросоюзу.Європейська рада також зазначила, що, згідно з попередніми висновками, "активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй шкоду, завдану її війною". "Європейський Союз, враховуючи безпрецедентну ситуацію, ухвалив на підставі статті 122 Договору про ЄС виняткові, тимчасові та належним чином обґрунтовані надзвичайні заходи, що знерухомлюють такі активи на стійкішій основі", — йдеться в документі.Крім того, Європейська рада закликала Раду ЄС і Європарламент продовжити роботу над технічними та правовими аспектами інструментів, що встановлюють репараційний кредит на основі залишків готівки, пов'язаних з іммобілізованими активами Росії.У висновках також йдеться про те, що Європейська рада наголошує на важливості таких елементів стосовно позики, яку нададуть Україні:зміцнення європейської й української оборонної промисловості;подальше дотримання Україною верховенства права, включно з боротьбою з корупцією;специфічний характер політики безпеки й оборони деяких держав-членів та інтереси безпеки й оборони всіх держав-членів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

У четвер, 18 грудня, американський президент Дональд Трамп підписав закон про національне забезпечення оборони на 2026 фінансовий рік. На допомогу Україні в ньому передбачено 800 мільйонів євро на два роки.Про це свідчить допис на сайті Білого дому. Підписаний Дональдом Трампом закон передбачає рекордні щорічні військові витрати в розмірі 901 мільярда доларів.У документі передбачено виділення Україні 800 мільйонів доларів — по 400 мільйонів доларів протягом 2026 та 2027 років. Кошти мають надійти в межах ініціативи допомоги у сфері безпеки, яка передбачає закупівлю американського озброєння для ЗСУ.Аналітики звернули увагу на такий нюанс: це відбувається на тлі того, що команда Трампа веде переговори, намагаючись зупинити війну Росії проти України.Як відомо, після повернення Дональда Трампа до Білого дому США зменшили обсяги підтримки України. Натомість у військовій сфері НАТО та США запустили механізм PURL, який дозволяє європейським країнам фінансувати та закуповувати американське озброєння для потреб України.На початку грудня Трамп знову заявив, що США більше не витрачають власні кошти на допомогу Україні. За його словами, тепер за американську зброю розраховується НАТО, а Вашингтон отримує кошти від Північноатлантичного альянсу.Раніше проект оборонного бюджету з грошима на допомогу Україні Конгрес США схвалив 11 грудня. У законі робиться посилений акцент на європейській обороні.Крім того, оборонний бюджет містить:фінансування Балтійської ініціативи безпеки — виділено 175 мільйонів доларів на підтримку оборонних потреб Латвії, Литви та Естонії;обмеження для Пентагона — документ обмежує можливість Міністерства оборони скорочувати чисельність американських військ у Європі нижче позначки 76 тисяч;посадові обмеження — закон забороняє командувачу Європейського командування США відмовлятися від титулу Верховного головнокомандувача НАТО.Нагадаємо, що Сенат США підтримав законопроект 77 голосами проти 20 за сильної підтримки обидвох партій. Двоє голосів "проти" надали сенатори-республіканці Майк Лі та Ренд Пол..

Завдяки рішенню Європейського Союзу від 19 грудня Україна отримала фінансове забезпечення на найближчі роки. При цьому заморожені російські активи, як і раніше, залишаються заблокованими.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який зранку опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Дякую всім лідерам Європейського Союзу за рішення Європейської ради щодо фінансової підтримки України на 90 мільярдів євро 2026-2027 років", — зазначив він.За його словами, це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України."Важливо, що російські активи залишаються знерухомленими та що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки", — наголосив український президент.Він подякував європейським лідерам за результат і єдність, що підтвердило незмінну підтримку нашої країни. Хоча рішення ухвалювали доволі складно, результат виявився прийнятним для України."Разом ми захищаємо майбутнє нашого континенту", — підсумував Володимир Зеленський.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Учора Володимир Зеленський пояснював, що якщо Україна не отримає грошей, то перебуватиме у слабшій позиції. Тоді в Путіна зросте спокуса захопити Україну, бо вона в такій позиції, коли не вистачає грошей на життя та на зброю..

Учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Про це повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта, який уночі опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки схвалено. Ми взяли на себе зобов'язання, ми виконали їх", — написав він.Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц теж у соцмережах додав, що це буде безвідсоткова позика."Це чіткий сигнал з Європи Путіну: ця війна того не варта. Ми заморозимо російські активи, доки Росія не компенсує Україні збитки", — зазначив він.За словами Мерца, Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн теж підтвердила, що позика для України прив'язана до майбутніх репарацій від російського агресора. Вона наголосила, що позика, яка надається на безвідсотковій основі, не стане тягарем для бюджету України."Україна має погасити цю позику лише тоді, коли отримає репарації. Фінансова допомога Україні після 2027 року стане частиною рішення щодо наступного багаторічного бюджету ЄС", — акцентувала посадовиця.Попередній контекст:Як відомо, 18-19 грудня у Брюсселі відбувається саміт лідерів ЄС, на якому обговорюють фінансову підтримку Україні на 2026-2027 роки. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн наголошувала, що зустріч не завершиться, поки не знайдуть оптимальне рішення.Також повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. Попри те, що Віктор Орбан неодноразово заявляв про намір ветувати рішення щодо України, у Європейській раді стверджували, що є підстави розраховувати на одноголосне схвалення. У спільному запозиченні візьмуть участь не всі держави ЄС.Європейська рада запровадила санкції щодо 41 судна, які входять до складу російського "тіньового флоту" нафтових танкерів. У Брюсселі стверджують, що це ще не остаточний список..

У Європейському Союзі цими днями розглядають питання фінансування України на 2026 і 2027 роки. Існують декілька варіантів підтримки Києва, поки що європейські лідери не дійшли до компромісу щодо цього.Під час спілкування з журналістами 18 грудня президента Володимира Зеленського запитали, що робитиме Україна, якщо ЄС не погодиться використати заморожені російські кошти для підтримки України."Дивіться, а що буде робити Європа? Це серйозне запитання. І що будуть робити США?" — відповів риторичними запитаннями у відповідь український президент.Він пояснив, про що це свідчить: якщо в України немає таких грошей, вона у слабшій позиції. Тоді в Путіна зростає спокуса захопити Україну, бо вона в такій позиції, коли не вистачає грошей на життя та на зброю."У такій ситуації Путін розуміє, що ми будемо слабшими та вразливішими. І це абсолютно зрозуміло, що він точно не захоче дипломатичного треку. Точно не захоче будь-якої дипломатії, будь-якого діалогу. Що будуть всі інші робити?" — наголосив Володимир Зеленський.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

У четвер, 18 грудня, Європейський Союз вирішуватиме як фінансувати Україну у наступних роках, аби вона змогла й надалі відбивати російський наступ. Без допомоги ЄС у Києва закінчаться гроші в другому кварталі 2026 року.Як повідомляє агентство Reuters, Європейська комісія запропонувала використати заморожені активи центрального банку Росії, які здебільшого зберігаються в бельгійській кліринговій палаті, для забезпечення величезного кредиту Києву, але Бельгія стурбована тим, що цей план не є юридично бездоганним, тоді як інші держави, у тому числі Італія, висловили стурбованість. Лідери ЄС, які прибули на саміт, заявили про необхідність знайти рішення. Своєю чергою, очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що не залишить саміт без угоди щодо фінансування України протягом наступних двох років."Президент Володимир Зеленський має взяти особисту участь у саміті. Раніше очікувалося, що він приєднається через відеодзвінок, що підкреслить терміновість ситуації, яку бачить Київ", — зазначає агентство.Своєю чергою, прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив парламенту своєї країни рано вранці у четвер, 18 грудня, що він ще не бачив гарантій, які б відповіли на його занепокоєння щодо юридичних ризиків та ризиків ліквідності, і що плани фінансування все ще змінюються "на цей час"."Ставки високі, оскільки без фінансової допомоги ЄС Україна залишиться без грошей у другому кварталі наступного року та, найімовірніше, програє війну Росії, що, як побоюється ЄС, наблизить загрозу російської агресії проти ЄС", — наголошує Reuters. Альтернативні шляхи фінансування Медійники наголосили, що одним із варіантів фінансування України може бути позичання ЄС необхідної суми під заставу бюджету блоку, а потім надання цих коштів Києву, але такий крок вимагатиме одностайності серед 27 країн Євросоюзу, а дружня до Москви Угорщина вже заявила, що накладе на нього вето.Іншим варіантом було б, щоб кожна країна ЄС, яка цього бажає, сама залучала кошти на ринку та передавала їх Києву, але це означало б зростання і без того високого рівня боргу та дефіциту, а також відсутність довгострокової фінансової визначеності для України.Неназвані дипломати у коментарі агентству заявили, що використання російських активів на практиці було "єдиним можливим варіантом" і підтримувалося більшістю країн, адже це гарантувало Україні значну суму без збільшення державного боргу чи будь-яких негайних фіскальних зусиль."Втім, щоб скористатися ним, лідерам ЄС спочатку потрібно переконати Бельгію, яка тримає 185 мільярдів євро із загальних 210 мільярдів євро, заморожених у Європі, що вони не залишать її наодинці з рахунком, якщо Росія успішно подасть позов до міжнародних судів щодо цього плану", — зазначає агентство.Більшість країн ЄС готові надати такі гарантії. Проте Де Вевер стверджує, що оскільки сума відшкодування збитків, присуджених Москві в успішній судовій справі, може значно перевищити суму, яку має Брюссель, а судовий розгляд може відбутися через роки, йому фактично потрібен незаповнений чек від інших держав на невизначений термін.Дипломати заявили, що обговорення між лідерами у четвер, 18 грудня, будуть зосереджені на звуженні обсягу гарантій до форми, яка також буде прийнятною для інших країн ЄС, наголосивши, що фінансове рішення для України буде знайдено.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоб блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми..

У четвер і п’ятницю, 18-19 грудня, в Брюсселі відбувається нарада лідерів Європейського Союзу. Головне питання — узгодити шляхи фінансування України на 2026 і 2027 роки.За інформацією TrueUA, ця зустріч для України вирішальна в контексті фінансування на наступні два роки."Мені обіцяли лідери ЄС розв’язати це питання, бо вони розуміють, що Україна без цих грошей не зможе", — наголошував раніше Володимир Зеленський.Президент Євроради Антоніу Кошта заявляв, що ніхто не розійдеться зі саміту, поки не вдасться знайти опцію для фінансування України. На засідання очікується також приїзд Зеленського.Розглядаються два основні варіанти:репараційна позика на основі російських заморожених активів;спільні запозичення ЄС, але для цього мають погодитися всі лідери блоку (прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уже виступив проти).Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

Європейський Союз планує найближчими днями ухвалити рішення про те, як фінансувати Україну 2026 та 2027 років для продовження боротьби з російським вторгненням. Програму фінансування планують узгодити в п'ятницю, 19 грудня.Таку інформацію оприлюднили журналісти агенції Reuters, які послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що основним варіантом є використання російських активів, заморожених у ЄС, але його реалізація залежить від невизначеного схвалення Бельгії.Тому на переговорах у четвер зосередяться на звуженні обсягу гарантій до форми, яка виявиться прийнятною для всіх країн ЄС. Джерела журналістів наголосили, що учасники засідання планують знайти рішення щодо фінансування для України."Це не Європейська Рада, де ми можемо розійтися в п'ятницю та нічого не мати. Тож рішення буде доступне вранці в п'ятницю", — заявив високопоставлений дипломат ЄС.За його словами, якщо країнам ЄС не вдасться знайти відповіді на питання про те, як фінансувати Україну 2026 та 2027 років, Європа не дасть Україні можливості захистити себе, і це матиме серйозні наслідки для безпеки усієї Європи.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

У понеділок, 15 грудня, ціна на золото скоротила раніше досягнуте зростання на тлі прогресу в переговорах між американцями й українцями. Економісти зазвичай вважають золото безпечним активом.Таку інформацію оприлюднило видання Reuters. Там зазначили, що золото подорожчало на 0,2% до 4309,82 долара за унцію (31,1 грама) після зростання більш ніж на 1% раніше під час сесії.Ф'ючерси на золото в США закрилися з підвищенням на 0,2% до 4335,2 долара за унцію."Прогрес у мирних переговорах між Росією й Україною, видається, послаблює попит на золото як безпечний актив", — пояснив старший аналітик Kitco Metals Джим Вікофф.Він додав, що золото перебуває під тиском фіксації прибутку та тижневої ліквідації, оскільки деякі трейдери, які раніше купували ф'ючерси, зараз їх продають.Зазначається, що золото, яке традиційно вважається безпечним активом, зазвичай демонструє хороші результати в періоди геополітичної й економічної нестабільності.Зараз же фахівці фіксують, що світові ціни на золото стабілізувалися після трьох днів зростання, яке зумовила перспектива подальшого пом'якшення монетарної політики в США. За даними експертів, цього року ціна на золото зросла більш ніж на 60%.Стрімке зростання підкріплювало збільшення покупок центральними банками та відходом інвесторів від суверенних облігацій і валют.Раніше повідомлялося, що світові ціни на золото досягнули шеститижневого максимуму, а ціни на срібло сягнули свого рекордного максимуму на тлі очікування зниження відсоткової ставки у США.Нагадаємо, на початку вересня вартість золота встановила новий історичний рекорд. Ціна дорогоцінного металу майже досягнула 3 600 доларів за тройську унцію. Це сталося на тлі ослаблення долара й очікувань зниження відсоткових ставок у США..

Кабінет міністрів виділить понад 2,4 мільярда гривень на додаткове фінансування доріг і пального для генераторів у прифронтових областях країни. Раніше з цього приводу до уряду неодноразово зверталися військові Збройних сил України.Про це повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко.За її словами, Кабмін виділив додаткові 665,3 мільйона гривень на закупівлю пального для дев’яти прифронтових регіонів. Зважаючи на ситуацію, вони цього потребують найбільше.Крім того, виділено загалом 1,8 мільярда гривень із резервного фонду на утримання важливих доріг у прифронтових областях."Рішення ухвалили, зокрема, за численними зверненнями від ЗСУ. Ці дороги забезпечують логістичні, санітарні та гуманітарні потреби — як війська, так і цивільного населення", — зазначила Свириденко.При цьому 1,46 мільярда гривень із цієї суми виділили для Агенції відновлення на дороги державного значення у Харківській, Миколаївській і Одеській областях.Ще 306 мільйонів гривень спрямовуються обласним військовим адміністраціям на дороги місцевого значення у Миколаївській і Херсонській областях.Юлія Свириденко також повідомила, що уряд розподілив 1,6 мільярда гривень додаткової дотації за IV квартал 2025 року на підтримку місцевих бюджетів, зокрема, для бюджетів прифронтових областей.Нагадаємо, що 3 жовтня Кабінет міністрів України ухвалив новий механізм роботи з прифронтовими територіями. Йдеться про дев’ять областей України, підтримці яким надаватимуть першочергового значення..

Європейський Союз не віддасть Російській Федерації заморожені активи до того моменту, поки країна-агресорка не виплатить Україні репарації. Таким чином у Європі планують нарощувати тиск на Москву.Про це заявила очільниця дипломатії Євросоюзу Кая Каллас, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Вона нагадала, що Європейський Союз сьогодні ухвалив рішення про безстрокове заморожування російських активів."Це гарантує, що до 210 мільярдів євро російських коштів залишаться на території ЄС, якщо Росія не виплатить Україні в повному обсязі репарації за заподіяну шкоду", — наголосила європейська посадовиця.Голова дипломатії ЄС також запевнила, що блок нарощуватиме тиск на Росію доти, доки вона не розпочне серйозно ставитися до мирних переговорів.Також, за її словами, засідання Євроради наступного тижня матиме вирішальне значення для забезпечення фінансових потреб України на найближчі роки.Раніше сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн інформувала, що посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресорки. Президентка зауважила, що "це потужне послання Україні".Нагадаємо, видання Euractiv повідомило, що Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня..
