# фінанси

Кабінет міністрів України планує посилити підтримку аграріїв. Зокрема, запускається нова програма для закупівлі українських добрив і збільшується компенсація на меліорацію.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Аграрії зможуть отримати до 1 000 гривень на гектар безповоротної допомоги на закупівлю комплексних мінеральних добрив українського виробництва — з розрахунку до семи тонн на кожні 100 гектарів угідь", — зазначила вона.За її словами, подати заявку можна буде через Державний аграрний реєстр. Це допоможе зменшити витрати аграріїв та підтримає українських виробників добрив."Також розширюємо державну підтримку меліорації. Збільшили максимальний розмір компенсації для аграріїв і організацій водокористувачів — до понад 30 тисяч гривень на гектар по всій Україні, а на прифронтових територіях — до понад 48 тисяч гривень на гектар", — наголосила сільниця уряду.Вона пояснила, що фермери зможуть швидше відновлювати та модернізувати зрошувальні системи, а також розширювати площі зрошення там, де воно найбільше потрібне. Із 2027 року ця підтримка щороку індексуватиметься."Це продовження системної реформи меліорації. Уряд розпочав модернізацію зрошувальних систем на Одещині. Зокрема, збільшив державну підтримку для розвитку меліорації на прифронтових територіях до 80%", — зауважила прем’єр-міністерка.Вона запевнила, що Кабмін послідовно підтримує українських фермерів: працює програма гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель, компенсується вартість української сільгосптехніки, будівництва та реконструкції ферм, підтримуються виробники в зонах ризикованого землеробства."Цього тижня перші п’ять агровиробників із прифронтових регіонів отримали підвищену компенсацію — 40% вартості української сільгосптехніки", — акцентувала очільниця Кабміну.Вона поінформувала, що з початку року уряд отримав від малих фермерів заявки на 1,1 мільярда гривень допомоги в межах європейських програм. Кошти виплатять у найближчий місяць. Також розширено можливості для експорту української агропродукції."Сьогодні, у Всеукраїнський день фермера, дякую кожному, хто, попри війну, щодня працює на українській землі", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що сільськогосподарські підприємства України у квітні-червні 2026 року очікували на уповільнення темпів падіння обсягів виробництва та на підвищення цін на власну продукцію, а також розширення штату працівників..

Австралійський уряд оголосив про виділення Україні додаткових 100 мільйонів доларів допомоги для закупівлі необхідного військового обладнання. Це необхідно для продовження боротьби проти агресії Росії.Про це повідомив сайт Міністерства оборони Австралії. Там назвали війну "невиправданим і неспровокованим вторгненням Росії".Австралійські партнери зазначили, що після виділення 50 мільйонів доларів у межах ініціативи PURL у грудні минулого року країна здійснить ще два внески по 50 мільйонів доларів протягом наступних 12 місяців.Таким чином загальний внесок Австралії на підтримку України з початку повномасштабної війни перевищить 1,8 мільярда доларів, з яких понад 1,6 мільярда становитиме військова допомога."Те, що відбувається в Україні, має значення і для Індо-Тихоокеанського регіону, тому для Австралії так важливо залишатися послідовною та продовжувати підтримувати Україну", — зазначив заступник прем'єр-міністра Австралії Річард Марлз.За його словами, це відбуватиметься доти, доки Україна не досягне миру на власних умовах. Така допомога триватиме й надалі, про її надання австралійський уряд інформуватиме в наступних повідомленнях."Наш постійний внесок гарантує, що Україна отримує підтримку, необхідну для відчутної зміни у своєму захисті від невиправданої та неспровокованої агресії Росії", — підсумував австралійський посадовець.Окрім того, Австралія залишається активним учасником "Коаліції охочих", австралійські сили оборони продовжують підготовку військовослужбовців ЗСУ в межах операції "Куду".Нагадаємо, в лютому міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомляв, що Австралія спрямувала до Фонду підтримки енергетики України шість мільйонів євро. Ці кошти скерують на фінансування пріоритетних потреб енергетичного сектору..

На 2027-2029 роки на освіту та науку в Україні передбачено 78,5 мільярда гривень. Це найбільший обсяг фінансування серед усіх секторів публічного інвестування.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Для мене це важливе рішення не лише через цифри. Воно свідчить про те, що розвиток освіти та науки зафіксовано на рівні державних пріоритетів", — зазначив він.На його переконання, це означає, що стратегічний курс на зміни в освіті не залежить від прізвищ, посад чи політичних циклів."І саме так має бути. Освіта не може розвиватися ривками — від однієї ініціативи до іншої. Вона потребує довгострокового бачення, стабільних інвестицій і послідовності. Особливо під час війни", — пояснив Лісовий.Він додав, що це дуже конкретні речі: можливість для дитини навчатися очно в безпечній школі, шкільний автобус, який довезе учня до ліцею, сучасна STEM-лабораторія, оновлений гуртожиток, нова майстерня в профтесі чи обладнання для наукових досліджень в університеті."Війна не зменшує важливість освіти. Навпаки. Саме зараз ми повинні продовжувати інвестувати в людей, які будуть відновлювати країну, розвивати економіку, створювати нові технології, навчати наступні покоління", — акцентував міністр.Він зауважив, що рішення уряду — це не лише про фінансування. Це про розуміння того, що людський капітал залишається головним."І що інвестувати в нього потрібно завжди, а під час війни — особливо", — підсумував Оксен Лісовий.Нагадаємо, минулого тижня пресслужба Міністерства фінансів інформувала, що з вересня 2026 року в Україні вдвічі зростуть академічні й іменні стипендії для студентів закладів вищої та фахової передвищої освіти..

Угорщина розпочала активні внутрішні перевірки одразу в декількох силових відомствах через захоплення інкасаторів "Ощадбанку". Йдеться про так звану справу "золотого конвою".Про це заявив прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Він поінформував, що наказав негайно провести внутрішнє розслідування в Національній податковій і митній адміністраціях, Антитерористичному центрі й інших причетних відомствах."Ми наказали негайно провести внутрішнє розслідування в Національній податковій і митній адміністраціях, Антитерористичному центрі й інших відповідних органах у зв'язку зі справою українського "золотого конвою". Генеральний прокурор повинен негайно розглянути це питання", — написав він.Попередній контекст:У четвер, 5 березня, в Будапешті розгорівся безпрецедентний міжнародний конфлікт через затримання угорською владою сімох працівників українського "Ощадбанку" та вилучення величезної суми цінностей.За версією угорських силовиків, дії працівників "Ощадбанку" підпадають під статтю про відмивання грошей. Жодних інших аргументів щодо блокування спецтранспорту з мільйонами доларів та золотом Будапешт не навів. 6 березня Україні вдалося домогтися звільнення семи наших громадян, яких угорська влада втримувала в Будапешті.Своєю чергою, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що начебто гроші, які перевозили автомобілі "Ощадбанку" угорською територією, можуть належати "українській військовій мафії". В українському дипломатичному відомстві відреагували.Угорський уряд опублікував відео так званої "операції "Український золотий конвой", під час якої Національна податкова та митна адміністрації захопила сімох громадян України та два броньовані автомобілі інкасації "Ощадбанку" на зупинці на автомагістралі М0.У Міністерстві закордонних справ України 9 березня розкрили нові деталі інциденту із затриманням працівників "Ощадбанку" у Будапешті. Зокрема, йдеться про порушення прав цих громадян.Згодом, 12 березня, інкасаторські автомобілі "Ощадбанку", які незаконно затримали, передали українським дипломатам, проте гроші та золото, які вони перевозили, залишалися в Угорщині.У середу, 6 травня, Угорщина повернула кошти та цінності "Ощадбанку", які раніше незаконно забрали спецслужби цієї країни. За попередньої влади це питання залишалося не узгодженим. Президент України Володимир Зеленський назвав це "важливим кроком у відносинах з Угорщиною".Згодом з’ясувалося, що до затримання українських інкасаторів "Ощадбанку" поблизу Будапешта міг бути причетний тодішній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.Нагадаємо, минулого тижня речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий інформував, що двосторонні переговори між президентом Володимиром Зеленським і прем'єр-міністром Петером Мадяром відбудуться "найближчим часом"..

Кабінет міністрів України визначив пріоритетні напрями кредитування. Насамперед це стосується оборонної промисловості й енергетики, розширюється фінансування підприємств у прифронтових регіонах.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Підприємці потребують ширшого доступу до кредитного фінансування — для відновлення та розвитку виробництв, створення нових робочих місць. Особливо це актуально для прифронтових регіонів", — акцентувала вона.Свириденко поінформувала, що разом із народними депутатами провела зустріч із головою Національного банку та керівниками державних банків.Вона доручила Міністерству фінансів спільно з Міністерством економіки підготувати зміни до Стратегії розвитку державних банків."Під час війни вона має визначати пріоритетні напрями кредитування — насамперед оборонної промисловості й енергетики, а також містити конкретні рішення для розширення фінансування підприємств у прифронтових регіонах", — зауважила очільниця українського уряду.Вона окремо доручила Мінфіну підготувати пропозиції щодо залучення ресурсів державного банківського сектору для підтримки НАК "Нафтогаз України" під час підготовки до наступного опалювального сезону."Важливо, щоби державні банки активніше долучалися до реалізації державних програм підтримки бізнесу в прифронтових регіонах. Передусім у галузях, які забезпечують нашу обороноздатність, енергетичну й економічну стійкість", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, минулого тижня прем’єр-міністерка України запевняла, що уряд працює над збільшенням підтримки прифронтових громад. За її словами, пріоритетом є забезпечення належного рівня підтримки населення, збереження стійкості й економічної активності прифронтових громад..

У четвер, 18 червня, відбудеться позачергове засідання Верховної Ради України. Головна потреба такого зібрання — розблокування законопроєкту про фінансування армії.Про це повідомив керівник фракції "Слуги народу" в українському парламенті Давид Арахамія."Верховна Рада збереться на засідання у четвер, 18 червня, аби розблокувати законопроєкт про фінансування армії, який заблокувала фракція "Європейська Солідарність", — написав він у своєму Telegram-каналі.За його словами, зсідання відбудеться на прохання міністра оборони України Михайла Федорова. Арахамія додав текст листа від нього на адресу голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука.. Таку інформацію підтвердив і голова комітету з питань з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (фракція "Слуга народу")."Верховна Рада позачергово збереться у четвер, 18 червня, аби розблокувати заблокований опозицією законопроєкт про фінансування армії", — написав він у своїх соціальних мережах.Верховна Рада 10 червня ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 15224 про внесення змін до закону "Про державний бюджет України на 2026 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки й оборони.Водночас в українському парламенті зареєстровано сім проєктів постанов про скасування голосування за цей закон. Авторами шести проєктів постанов є народні депутати з фракції "Європейська солідарність", ще один — зареєструвала член депутатської групи "За майбутнє" Анна Скороход.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Міністерство оборони України розробляє фундаментальні законодавчі зміни, спрямовані на посилення соціального захисту та врегулювання правового статусу захисників. Проєкт реформи передбачає суттєве переформатування системи фінансового забезпечення армії, а також розв'язання нагальних питань проходження служби..

Футбольний клуб "Карпати" (Львів) здійснив два найдорожчі трансфери у своїй історії. Воротар Назар Домчак і гамбійський форвард Бабукар Фаал перейшли до клубів із чемпіонату Чехії.Про це повідомила пресслужба "Карпат". Там підтвердили, що в літнє трансферне вікно львівська команда вже провела два трансфери "на вихід": спершу воротар Назар Домчак перейшов до чеської "Славії" за п'ять мільйонів євро, після чого нападник Бабукар Фаал став гравцем чеської "Вікторії" (Пльзень) за три мільйони євро.Перехід Домчака в "Славію" — це найдорожчий трансфер для "Карпат" в історії, тоді як перехід Фаала став другим для команди з фінансового боку."19-річний голкіпер покидає Львів та виступатиме за чеську "Славію". Назар Домчак є вихованцем академії "Карпат". За основну команду "зелено-білих" Назар провів перший поєдинок 3 серпня 2025 року в рамках першого туру Української Прем’єр-Ліги проти житомирського "Полісся", — йдеться в повідомленні.Загалом у сезоні-2025/2026 Домчак провів 27 матчів, 14 із яких зіграв "на нуль", і увійшов до трійки найкращих воротарів УПЛ за цим показником."Крім того, вболівальники "Карпат" визнали Назара "Левом сезону". Минулого року Домчак дебютував за юнацьку та молодіжну збірні України", — підсумували у ФК "Карпати".Також "Карпати" та "Вікторія" (Пльзень) досягнули згоди про трансфер Бабукара Фаала. Гамбійський форвард продовжить свою карʼєру в Чехії. "Вікторія" активувала клаусулу, прописану в контракті футболіста."Бабукар Фаал приєднався до "зелено-білих" взимку 2026 року. У складі "Карпат" гамбієць зіграв десять матчів, забив два голи та віддав чотири результативні передачі. Дякуємо Бабукару за виступи у зелено-білій футболці та бажаємо успіхів у подальшій карʼєрі", — йдеться в повідомленні львівського футбольного клубу.Новий клуб Домчака — чеська "Славія" — у сезоні-2025/2026 здобув "золото" національного чемпіонату. Здобувши чемпіонський титул у національній першості, "Славія" здобула пряму путівку в основний етап Ліги чемпіонів.Натомість новий клуб Фаала "Вікторія Пльзень" посів третє місце у чемпіонаті Чехії та забезпечив собі путівку у кваліфікацію Ліги Європи."Карпати" завершили сезон-2025/2026 на дев'ятому місці УПЛ із 41 очком. Команда здобула десять перемог, в 11 матчах зіграла внічию, а в дев'яти поступилася.Нагадаємо, що захисник донецького "Шахтаря" та національної збірної України Юхим Конопля офіційно продовжить свою кар'єру в одному з найсильніших клубів чемпіонату Німеччини — менхенгладбахської "Боруссії". 26-річний футболіст перебирається до німецького гранда у статусі вільного агента та вже поставив підпис під довготривалою трудовою угодою..

У пʼятницю, 29 травня, президент Володимир Зеленський підписав закон №0376 про ратифікацію угоди з Європейським Союзом. Вона передбачає надання Україні фінансової допомоги на 90 мільярдів євро.Про це свідчить картка законопроєкту, опублікована на сайті Верховної Ради України.Учора Зеленський вніс до парламенту відповідний законопроєкт, який парламент ратифікував. Закон №0376 підтримали 298 народних депутатів."Документ визначає рамки для залучення коштів у межах загальної суми до 90 мільярдів євро, в тому числі в межах макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України", — йдеться в пояснювальній записці.Зазначається, що укладення та подальше набуття чинності угодою про позику та меморандумом про взаєморозуміння після їх ратифікації дозволять Україні у 2026-2027 роках залучити від ЄС до 90 мільярдів євро фінансових ресурсів для підтримки державного бюджету та зміцнення оборонного потенціалу.Загальний обсяг підтримки на 2026 рік визначено у розмірі до 45 мільярдів євро, що розподіляються на два ключові компоненти:оборонна частина (до 28,3 мільярда євро) — спрямовуються на закупівлю озброєння та посилення оборонно-промислового потенціалу;бюджетна частина (16,7 мільярда євро) — спрямовуються на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття дефіциту державного бюджету.Водночас фінансування бюджетної частини здійснюється через два інструменти:до 8,35 мільярда євро надаються безпосередньо як макрофінансова допомога (що є предметом зазначеного меморандуму);до 8,35 мільярда євро — додатково через механізм Ukraine Facility.Отримання допомоги передбачає виконання низки умов:для першого траншу Україна має, зокрема, скасувати звільнення від оподаткування міжнародних посилок, запровадити оподаткування доходів через цифрові платформи, продовжити дію військового збору на рівні 5% на три роки, ухвалити оновлену Стратегію управління державними фінансами, новий Митний кодекс відповідно до стандартів ЄС і призначити нового керівника Державної митної служби;для другого траншу Україна має остаточно ухвалити ці законопроєкти, а також прийняти Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки; крім того, Мінфін має ухвалити оновлений план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року; Верховна рада має затвердити трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати України;умовою для надання третього траншу є реформування Україною пільгового податкового режиму, вжиття заходів для протидії ухиленню від оподаткування, спрощення адміністрування ПДВ і представлення нової Стратегії публічних закупівель на 2027-2030 роки.Нагадаємо, що вчора Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро..

На проєкти модернізації шкільних їдалень виділено 350 мільйонів гривень. Таким чином 50 тисяч школярів невдовзі отримають теплі обіди.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це вже четвертий і остаточний розподіл державної субвенції. Загалом на один мільярд гривень профінансуємо 73 проєкти у 15 областях", — зазначила вона.Очільниця українського уряду наголосила, що це унікальний проєкт. Відбір здійснюється через цифрові системи DREAM і АІКОМ, які автоматично формували рейтинг за визначеними критеріями пріоритетності."Остаточне рішення ухвалювала комісія Міністерства освіти та науки за участю незалежних експертів, зокрема, антикорупційної ініціативи Євросоюзу в Україні", — підсумувала Юлія Свириденко.Раніше вона акцентувала, що з 1 вересня 2026 року безкоштовні теплі обіди мають отримувати учні 1-11 класів на території всієї України."Безкоштовне харчування вже забезпечене для всіх дітей у прифронтових громадах і учнів 1-4 класів в усіх областях", — зауважила Свириденко.Вона відзначила, що уряд уже розподілив один мільярд гривень на модернізацію 73 харчоблоків у школах по всій Україні."Шкільне харчування — це не лише про соціальну підтримку, а й про розвиток місцевої економіки, робочі місця та підтримку українських виробників", — резюмувала Свириденко.Нагадаємо, що минулого року в Україні проводили виплати за програмою "Пакунок школяра". Загалом держава спрямувала 1,2 мільярда гривень на допомогу, яка розрахована на кожного першокласника..

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висунув ідею щодо витрат на підтримку Україні на рівні 0,25% ВВП. Однак п’ять великих країн Північноатлантичного альянсу не підтримали її.Про це повідомило британське видання The Telegraph. Журналісти констатували: Рютте нещодавно визнав, що його ідея про те, аби союзники виділяли на підтримку України по 0,25% свого ВВП "не злетить" через нестачу підтримки, але не називав, хто виступає проти.За інсайдерською інформацією The Telegraph, під час попередніх обговорень минулого тижня проти висловилися Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія та Канада.Джерело у НАТО повідомило медійникам, що ці країни "не з ентузіазмом налаштовані" щодо ідеї. Щонайменш сім інших країн НАТО, з яких усі вже виділяють на підтримку понад 0,25% свого ВВП, виступали "за".Cпіврозмовники не назвали країни, які висловились за ідею Рютте, але з публічно доступних джерел, за підрахунками Kiel Institute, це, найімовірніше, країни Північної Європи, Балтії, Польща та Нідерланди.Зокрема, перед зустріччю на рівні міністрів закордонних країн членів НАТО у Швеції минулого тижня про це говорив норвезький міністр. Шведський прем’єр-міністр Ульф Крістерссон теж сказав, що "хотів би, аби більше країн, які так гарно говорять про Україну", більше вкладалися у військову допомогу.Оскільки в Альянсі усі рішення ухвалюються за принципом одностайності, перешкодою може стати категоричний спротив навіть однієї столиці.Аналітики видання зауважили, що ця інформація може стати додатковою причиною розчарування у Великій Британії — після послаблення санкцій проти російської нафти.Одночасно вони зазначили, що до Великої Британії немає питань стосовно обсягів допомоги, які вона вже надає Україні, хоч вони і менші за 0,25% ВВП — найбільше нарікань з боку тих, чиї внески великі, лунають до Франції, Іспанії, Італії, яким дорікають за те, що вони як третя, четверта та п’ята найбільші економіки Європи могли би вкладати більше.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що американські сенатори з обидвох партій — Республіканської та Демократичної — надіслали листа міністру оборони Піту Гегсету з вимогою нарешті розблокувати 600 мільйонів доларів допомоги Україні та союзникам у Східній Європі..

В Україні визначено першу хвилю майбутніх профільних ліцеїв, які отримають фінансування за кошти освітньої субвенції на створення сучасного освітнього простору 2026 року. Їх визначила комісія Міністерства освіти та науки.Про це повідомили на сайті освітнього відомства. Там уточнили, що, згідно з наказом МОН № 818 від 21.05.2026, 459,3 мільйона гривень спрямують на облаштування лабораторій природничої освітньої галузі в обсязі, необхідному для якісного викладання фізики, хімії, біології та / або інтегрованих курсів, зокрема у STEM-лабораторіях."Головна мета — забезпечити школи обладнанням, що дасть змогу учням не просто здобувати теоретичні знання, а й застосовувати їх на практиці через дослідження й експерименти", — пояснили в міністерстві.Там зазначили, що заявки оцінювали за рейтинговою системою. Під час відбору враховували:кількість учнів;можливість закладу організувати безпечний освітній процес; проєктну потужність закладу;рівень забезпечення кваліфікованими педагогічними кадрами з профільних предметів і досвід поглибленого викладання окремих предметів;забезпечення підвезення учнів і педагогічних працівників від місця проживання до закладу освіти та в зворотному напрямку;забезпечення проживання учнів у пансіонах;співпрацю закладу загальної середньої освіти із закладами вищої освіти та роботодавцями;рівень співфінансування з місцевого бюджету.У Міністерстві освіти та науки акцентували, що цього року державна політика фокусується на комплексному створенні освітніх просторів."Такий підхід передбачає одночасне оновлення обладнання, меблів і приміщень, що гарантує ефективність інвестицій і стійкість системи в умовах воєнного стану", — розповіли в на сайті МОН.Загалом у державному бюджеті 2026 року передбачено 3,2 мільярда гривень на модернізацію освітніх просторів:1,2 мільярда гривень — для пілотних ліцеїв, які впроваджують профільну старшу школу;1,3 мільярда гривень — на оновлення просторів у гімназіях;700 мільйонів гривень, з яких зараз комісія МОН розподіляє фінансування, — на сучасні освітні простори в майбутніх академічних ліцеях, які з 2027 року увійдуть до мережі старшої профільної школи.Нагадаємо, прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко, підсумовуючи спеціальний освітній селектор із громадами на початку травня, заявила, що з 1 вересня 2026 року працівникам освіти мають підняти заробітну плату. Ставка зросте на 20%..

Американські сенатори з обидвох партій — Республіканської та Демократичної — надіслали листа міністру оборони Піту Гегсету з вимогою нарешті розблокувати 600 мільйонів доларів допомоги Україні та союзникам у Східній Європі.Про це повідомила агенція Associated Press. Медійники уточнили, що 400 мільйонів доларів призначені для України, ще 200 мільйонів доларів — для оборонних програм Естонії, Латвії та Литви.Журналісти нагадали, що три тижні тому Гегсет запевняв Конгрес, що кошти "розблоковані", і план витрат надішлють до 15 травня. Однак дедлайн минув — а плану немає."Будь-які подальші затримки, особливо на тлі повідомлень про виведення американських військ із регіону ризикують підірвати нашу здатність стримувати Росію", — йдеться в листі сенаторів.Його підписали демократ Дік Дурбін і республіканець Чак Ґрасслі, а також республіканці Кевін Крамер і Том Тілліс, демократи Майкл Беннет і Кетрін Кортес Масто.Том Тілліс у соцмережах прямо звинуватив радників Дональда Трампа в тому, що вони "не притягують Путіна до відповідальності за систематичне викрадення, зґвалтування, катування і вбивство українських цивільних".У Палаті представників набирає обертів демократична ініціатива щодо введення масштабних санкцій проти Росії та надання Україні одного мільярда доларів військової допомоги. Стати законом вона навряд чи зможе, але посилює тиск на адміністрацію.Голова комітету із закордонних справ Палати представників Браян Маст нещодавно заявив, що Конгрес навряд чи схвалить новий великий пакет фінансової допомоги Україні — натомість основний тягар пропонується перекласти на Європу.Нагадаємо, тиждень тому стало відомо, що адміністрація президента США Дональда Трампа не передбачила фінансування військової допомоги Україні за програмою Ukraine Security Assistance Initiative у проєкті оборонного бюджету на 2027 фінансовий рік..

Генеральна дирекція поліції у справах іноземців Угорщини скасувала рішення про депортацію та трирічну заборону на в'їзд і перебування на території Шенгенської зони щодо семи співробітників державного "Ощадбанку".Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга привітав це рішення на своїй сторінці в соціальній мережі X."Це довгоочікуваний крок, який знову проводить чітку межу між колишнім та нинішнім урядами. Це також межа між беззаконням і верховенством права", — наголосив він.Він подякував угорській колезі Аніті Орбан за позицію, яка створює правильну та конструктивну атмосферу перед майбутніми консультаціями на експертному рівні."Ми готуємося до них і розраховуємо на продуктивну зустріч", — наголосив Андрій Сибіга.Попередній контекст:У четвер, 5 березня, в Будапешті розгорівся безпрецедентний міжнародний конфлікт через затримання угорською владою сімох працівників українського "Ощадбанку" та вилучення величезної суми цінностей.За версією угорських силовиків, дії працівників "Ощадбанку" підпадають під статтю про відмивання грошей. Жодних інших аргументів щодо блокування спецтранспорту з мільйонами доларів та золотом Будапешт не навів. 6 березня Україні вдалося домогтися звільнення семи наших громадян, яких угорська влада втримувала в Будапешті.Своєю чергою, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що начебто гроші, які перевозили автомобілі "Ощадбанку" угорською територією, можуть належати "українській військовій мафії". В українському дипломатичному відомстві відреагували.Угорський уряд опублікував відео так званої "операції "Український золотий конвой", під час якої Національна податкова та митна адміністрації захопила сімох громадян України та два броньовані автомобілі інкасації "Ощадбанку" на зупинці на автомагістралі М0.У Міністерстві закордонних справ України 9 березня розкрили нові деталі інциденту із затриманням працівників "Ощадбанку" у Будапешті. Зокрема, йдеться про порушення прав цих громадян.Згодом, 12 березня, інкасаторські автомобілі "Ощадбанку", які незаконно затримали, передали українським дипломатам, проте гроші та золото, які вони перевозили, залишалися в Угорщині.У середу, 6 травня, Угорщина повернула кошти та цінності "Ощадбанку", які раніше незаконно забрали спецслужби цієї країни. За попередньої влади це питання залишалося не узгодженим. Президент України Володимир Зеленський назвав це "важливим кроком у відносинах з Угорщиною"..

Україна та Європейський Союз і надалі обговорюють меморандум про взаєморозуміння з надання Україні макрофінансової допомоги в межах кредиту на 90 мільярдів євро. Йдеться про економічні та політичні умови отримання коштів.Про це заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, якого цитує "Європейська правда". Він зазначив, що Євросоюз і Україна все ще обговорюють умови надання бюджетного траншу з 90 мільярдів євро кредиту ЄС."Нам справді ще потрібно доопрацювати три документи, найбільш готовим є той, що стосується меморандуму про взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги Україні. Ми ще не зовсім там, але досягнули значного прогресу", — зазначив Уйварі.Він нагадав, що меморандум про взаєморозуміння, який лежить в основі програми макрофінансової допомоги, ґрунтується на трьох стовпах. "Це необхідність мати узгоджену програму з Міжнародним валютним фондом, яка є в Україні, це економічні реформи, і це — деякі політичні умови", — уточнив речник.Він зауважив, що "переговори з Україною йдуть дуже добре". Сторони рухаються в напрямку взаєморозуміння практично за всіма пунктами."Дайте нам трохи часу, і тоді, сподіваюся, дуже-дуже скоро ми зможемо дати вам остаточне зелене світло на цьому фронті", — сказав Балаж Уйварі.Як відомо, для отримання частини бюджетної підтримки з кредиту на 90 мільярдів євро від ЄС Україна має провести низку реформ, які стосуються верховенства права та боротьби з корупцією.Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський провів перемовини з президентом Європейської ради Антоніу Коштою. Вони обговорили низку актуальних проблем..

В Україні готуються суттєво змінити правила здійснення безготівкових розрахунків та грошових переказів задля виведення капіталу з тіні. Регулятори розробляють оновлені механізми фінансового моніторингу, які покликані мінімізувати використання банківських рахунків у нелегальних схемах.Про це повідомляє пресслужба Національної асоціації банків України (НАБУ).Перевірки фізосіб та зниження порогів верифікаціїЯк зазначають експерти, нововведення в першу чергу зачеплять звичайних громадян, які систематично оперують значними сумами грошей без офіційного підтвердження своїх прибутків. Фінансові установи вже зараз маркують подібні транзакції як ризиковані, а впровадження майбутніх лімітів дозволить автоматично знизити ліміти для обов'язкового документального підтвердження походження капіталу. Якщо клієнт не зможе пояснити джерело походження фінансів, його рахунки піддаватимуться тимчасовому блокуванню до з'ясування обставин.ФОПи під приціломОкрему увагу регулятори планують приділити приватним підприємцям, які мають великі фінансові обороти, але продовжують вести розрахунки через персональні карткові рахунки. Банкіри констатують, що використання особистих карток для комерційної діяльності часто є спробою замаскувати реальні обсяги заробітку від податкових органів. Для протидії цій практиці фінансисти розробляють індивідуальні ліміти та висуватимуть жорсткіші вимоги щодо надання первинної документації за бізнес-операціями.Контроль за закордонними транзакціямиРеформування правил моніторингу зачепить і сферу міжнародних платежів, де найбільша увага приділятиметься переказам у держави з високим рівнем фінансових ризиків. Пороги верифікації для таких закордонних переказів планують суттєво знизити. Крім того, відправникам та отримувачам доведеться проходити додаткові етапи ідентифікації, серед яких обов'язковою умовою стане розгорнуте пояснення економічної доцільності та мети проведення платіжної операції.Кого не торкнуться нові обмеженняВодночас аналітики заспокоюють пересічних громадян, зазначаючи, що для більшості українців умови користування банківськими послугами залишаться незмінними. Особи, які здійснюють звичайні повсякденні розрахунки, оплачують комунальні послуги чи купують товари в межах середньостатистичних норм, не відчують додаткового тиску. Ключове завдання оновленої системи полягає винятково в тому, щоб унеможливити тіньові махінації, заблокувати роботу нелегального сектору економіки та припинити ухилення від сплати податків.Нагадаємо, Національний банк України пом’якшив деякі валютні обмеження для українців. Зміни набрали чинності 25 квітня і насамперед стосуються оборонних підприємств та військовослужбовців.Читайте також: Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євро.