# фінанси

Господарський суд Києва зобов'язав Росію заплатити українському акціонерному товариству "Ю АР ДІ Українські Дороги" 83,75 мільйона гривень матеріальних збитків. Керівником компанії, яка втратила завод мінерального порошку та техніки у Херсонській області, є народний депутат України Сергій Лабазюк.Про це свідчить рішення Господарського суду Києва.Компанія "Ю АР ДІ Українські Дороги" звернулася до суду з позовом до Росії в особі міністерства юстиції на суму 374,93 мільйона гривень, врахувавши також 291,18 мільйона гривень упущеної вигоди.Суд вирішив, що компанія 2022 року після початку повномасштабної війни Росії проти України втратила завод мінерального порошку та 33 транспортні засоби, які в основному призначалися для будівництва та ремонту доріг.Йдеться про втрати у Новій Каховці й інших населених пунктах Херсонської області, які тимчасово окуповані Росією. Сума матеріальних збитків — 83,75 мільйона гривень.Вимогу "Ю АР ДІ Українські Дороги" стягнути з Росії 291,18 мільйона гривень упущеної вигоди суд відхилив. Зокрема, йшлося про невиконані державні замовлення щодо будівництва, ремонту доріг, послуги з їх експлуатаційного утримання.Суд зробив висновок, що компанія не змогла це підтвердити доказами, а надані суми є гіпотетичними припущеннями таких збитків, які мають абстрактний характер."Окрім того, позивачем не доведено, що суму за звітами у вигляді упущеної вигоди він насправді міг би отримати, якби не неправомірні дії відповідача", — йдеться в рішенні суду.АТ "Ю АР ДІ Українські Дороги" (раніше називалося "Хмельницьке ШБУ № 56") зареєстроване у Хмельницькому. Бенефіціаром є Сергій Лабазюк.Це народний депутат України VII, VIII та IX скликань, член комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, входить до тимчасової спеціальної парламентської комісії з питань прав захисту інвесторів. Сергій Лабазюк — представник депутатської групи "Партія "За майбутнє".Нагадаємо, що в листопаді 2023 року народний депутат України Сергій Лабазюк отримав підозру від НАБУ у спробі підкупу топ-посадовців у сфері відновлення. Тоді зазначалося, що він є власником аграрного та будівельного бізнесів.

Будівництво тепличного комплексу площею 1,8 гектара для вирощування суниці розпочали в селі Савчине Вінницької області. Проект реалізують за підтримки державної програми "єРобота".Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Там зазначили, що теплицю тунельного типу будують на території фермерського господарства "Флора А.А.".Керівник господарства Андрій Каприця розповів, що на проект отримали сім мільйонів гривень грантових коштів, решту (понад три мільйони гривень) дофінансували коштом власних і кредитних ресурсів."Будемо вирощувати суницю садову. Перші ягоди очікуємо навесні наступного року", — розповів Каприця.У господарстві вже закінчили встановлювати опори, залишилося накрити теплицю плівкою та змонтувати зрошення.Угоду на збут продукції підприємство вже підписало з великими закупівельниками. У майбутньому тут планують розширити площі ще на два гектари та вирощувати овочі."Маємо чіткий план розвитку — спочатку суниця, потім овочі. Тип теплиць дозволяє це реалізувати", — розповів фермер.Програма "єРобота" передбачає компенсацію до 70% вартості проекту. Решту витрат покриває заявник."Грант дозволив закупити обладнання, каркаси та плівку. Інші витрати, зокрема, буріння свердловини, крапельне зрошення — нашим коштом", — розповів Каприця.За інформацією директора департаменту агропромислового розвитку обласної військової адміністрації Олега Сидорова, цьогоріч у Вінницькій області гранти на створення теплиць отримали три господарства. Загалом програмою вже скористались дев’ять фермерських підприємств. Загальна площа збудованих теплиць у регіоні становить понад 13,5 гектара."Це інвестиції не лише в агробізнес, а й у продовольчу безпеку області. Теплиці дозволяють захистити урожай від примх погоди та стабілізувати постачання продукції", — підсумував Сидоров.Нагадаємо, що Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до програми технічної допомоги "Архітектура відновлення та реформ в Україні" (URA), яка запроваджена Європейським банком реконструкції та розвитку в партнерстві з ЄС для підтримки важливих процесів відновлення та реформ.

Керівники компанії Development Investment Management (DIM) заявили, що не знали про наміри працівниці, яка внесла частину застави за віце-прем’єр-міністра, міністра національної єдності Олексія Чернишова. Наразі з нею припинили співпрацю, триває службове розслідування.Про це повідомили в офіційній заяві компанії DIM."DIM на запит журналістів офіційно заявляє, що не має жодного стосунку до ситуації, пов’язаної з внесенням застави у розмірі 44 мільйони гривень за Олексія Чернишова", — йдеться в заяві.За словами керівників Development Investment Management, ця дія є особистим рішенням Дарії Беді, яка на момент внесення застави надавала послуги з організації діяльності маркетингу та просування DIM."DIM не було відомо про наміри Дарії, проводиться службове розслідування. Наразі з Дарією Бедею припинена співпраця", — наголосили в компанії.Там запевнили, що DIM веде відкриту та прозору діяльність, дотримується високих етичних стандартів у своїй роботі та публічній позиції."Ми залишаємо за собою право вжити подальших кадрових та юридичних рішень залежно від розвитку ситуації", — підсумували в Development Investment Management.Як відомо, вчора проект "Схеми" "Радіо Свобода" оприлюднив список компаній та осіб, які внесли заставу у розмірі 120 мільйонів гривень за віце-премєр-міністра, міністра національної єдності Олексія Чернишова.У цьому переліку 44 мільйони гривень внесла директорка з маркетингу групи компаній DIM Дарія Бедя. Олексія Чернишова підозрюють у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди.Справа Чернишова: що відомо про масштабну корупційну оборудкуЗа даними НАБУ, один зі столичних забудовників розробив схему незаконного одержання земельної ділянки у Києві під зведення житлового комплексу. Для цього він звернувся до очільника Мінрегіону (у цей час ним був Олексій Чернишов), який спільно з держсекретарем Мінрегіону, радником міністра та директоркою держпідприємства створив умови для передачі ділянки цьому підприємству. Воно ж у незаконний спосіб уклало з "потрібною" будівельною компанією інвестиційні договори."За ними забудовник мав віддати державі частину майбутніх квартир у кількості, пропорційній до вартості земельної ділянки. Аби звести цю кількість до мінімуму, землю та наявні на ній будівлі оцінили майже вп’ятеро дешевше, а різниця між такою оцінкою та ринковою вартістю перевищила один мільярд гривень. Саме на таку суму держава недоотримала б нерухомості у разі виконання договорів. Цьому завадив арешт ділянки, накладений за клопотанням НАБУ та САП", — зазначили в прес-службі НАБУ.За успішну реалізацію оборудки забудовник "винагородив" міністра та визначених ним осіб неабиякою знижкою на квартири у вже зведених житлових комплексах. З нею вартість квадратного метра становила від 1 000 до 8 000 гривень за мінімальної ринкової вартості таких квартир близько 30 000 гривень за квадратний метр. Таким чином міністр отримав неправомірну вигоду у вигляді знижки на загальну суму понад 14,5 мільйона гривень.За клопотанням НАБУ і САП на більшу частину незаконно одержаних квартир накладено арешт."Решті учасників оборудки про підозру повідомили раніше цього місяця. Стосовно них судом обрано запобіжні заходи: трьом — у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави від 20 мільйонів до 100 мільйонів гривень, ще двом — у вигляді застави", — зауважили в НАБУ.Володимир Зеленський 21 червня заявив, що підозрюваний у корупції віце-прем’єр-міністр, міністр національної єдності Олексій Чернишов перебував у плановому відрядженні за кордоном. Наступного дня він повернувся в Україну.Нагадаємо, що 27 червня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід віце-прем'єр-міністру, міністру національної єдності Олексію Чернишову.

Україна отримає від Міжнародного валютного фонду (МВФ) півмільярда доларів. Про це стало відомо після завершення восьмого перегляду програми співпраці з Україною. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Незабаром отримаємо дев’ятий транш від фонду обсягом 500 мільйонів доларів. Кошти спрямуємо на покриття пріоритетних бюджетних видатків", — наголосив він.Він додав, що за програмою EFF до України вже надійшло понад 10 мільярдів доларів."Це важливий внесок у збереження нашої стійкості та макрофінансової стабільності. Вдячний Міжнародному валютному фонду за незмінну солідарність та підтримку. Спільно та скоординовано працюємо для перемоги, відбудови та зростання", — підсумував Денис Шмигаль.Своєю чергою, в Міністерстві фінансів України наголосили, що у МВФ відзначили прогрес української сторони у виконанні умов програми EFF станом на кінець березня 2025 року."Українська економіка зберігає стійкість, а показники виконання програми EFF залишаються високими, попри повномасштабну війну. Всі кількісні критерії ефективності й індикативні цілі на кінець березня досягнуті", — йдеться в повідомленні.У Мінфіні уточнили, що Україна виконала два структурні маяки:подано до парламенту законодавчі зміни для запровадження вимог податкової звітності для операторів цифрових платформ;опубліковано звіт щодо результатів зовнішнього аудиту НАБУ.Перша заступниця директора-розпорядника МВФ Гіта Гопінат зазначила, що повномасштабна війна зумовила необхідність ухвалення змін до держбюджету на 2025 рік. Відновлення фіскальної стійкості та покриття пріоритетних видатків у середньостроковій перспективі вимагатиме подальших рішучих зусиль з реалізації Національної стратегії доходів.За її словами, це передбачає модернізацію податкової та митної служб, зменшення ухилення від сплати податків і гармонізацію законодавства зі стандартами ЄС. Ці реформи разом з удосконаленням системи управління публічними інвестиціями, середньострокового бюджетного планування й управління фіскальними ризиками є критично важливими для забезпечення економічного зростання та залучення інвестицій.Нагадаємо, що наприкінці травня Денис Шмигаль провів зустріч із місією Міжнародного валютного фонду на чолі з її головою Гевіном Греєм. Тоді відбулася конструктивна розмова щодо подальшої співпраці України з МВФ.

Спортивна драма F1 стала лідером північноамериканського прокату за минулі вихідні, заробивши 55,6 мільйона доларів. В інших частинах світу фільм за участю Бреда Пітта та Хав'єра Бардема зібрав іще 88,4 мільйона доларів.Про це повідомив MarketWatch. Медійники констатували, що це найвдаліший перший вікенд для фільму, знятого компанією Apple.Вона придбала права на цей проект у продюсерської команди, яка зробила найкасовіший фільм 2022 року, — "Топ Ган: Меверік".Аналітики зауважили, що раніше Apple теж випускала успішні та високо оцінені критиками фільми, включно з оскароносним "CODA: Дитина глухих батьків" і "Вбивці квіткового місяця" Мартіна Скорсезе, проте в її фільмотеці були відсутні так звані "літні блокбастери".Критики оцінюють бюджет F1 приблизно у 200 мільйонів доларів.  Окрім того, "F1" також показала найуспішніший старт у прокаті в кар'єрі Бреда Пітта, якого керівник відділу дистрибуції фільмів в Apple Джеффрі Голдштейн назвав "секретним інгредієнтом" у рецепті успіху фільму.Кіно про перегони "Формули-1" отримало оцінку "A" від глядачів на сайті CinemaScore та 97% позитивних рецензій критиків на сайті RottenTomatoes.Друге місце в кінотеатрах США та Канади посів римейк мультфільму "Як приручити дракона", який заробив 19,4 мільйона доларів. Це кіно було лідером прокату в попередні два вікенди, а його сукупні світові збори вже перевищили 450 мільйонів доларів.Невдало стартував фільм жахів "М3ГАН 2.0", він зібрав лише 10,2 мільйона доларів. Перша частина фільму про робота-вбивцю, що вийшла 2022 року, у свої перші вихідні заробила 30,4 мільйона доларів. Аналітики зазначили, що фільм має скромний бюджет, лише 25 мільйонів доларів, і, напевно, принесе студії Blumhouse Productions прибуток.Нагадаємо, декілька днів тому журналісти NBC News повідомили, що поліція розслідує крадіжку зі зломом будинку 61-річного актора Бреда Пітта в Лос-Анджелесі. На момент злочину його не було вдома. Злочинці проникнули в приміщення через вікно.

За тиждень з 23 по 27 червня Національний банк України продав на міжбанку 875,1 мільйона доларів. При цьому фінансисти зазначили, що куплено за цей же термін 700 тисяч доларів.Про це стало відомо зі статистики Національного банку України (НБУ).За період з 23 по 27 травня Нацбанк продав на міжбанку 875,1 мільйона доларів, що на 151,1 мільйона доларів більше, ніж минулого тижня.При цьому підраховано, що за тиждень Національний банк України купив 700 тисяч доларів.Як відомо, 2 жовтня 2023 року Національний банк оголосив про перехід від режиму фіксованого курсу.Розпочинаючи з 3 жовтня 2023 року, офіційний курс долара розпочав змінюватися — вперше з липня 2022 року.Для порівняння: за тиждень з 16 по 20 червня Національний банк України продав на міжбанку 724 мільйони доларів, при цьому американської валюти не купував.Нагадаємо, що в п'ятницю, 27 червня, Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Вона враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України.

У п’ятницю, 27 червня, кремлівський диктатор Володимир Путін офіційно оголосив про плани скорочення військових витрат. Це сталося після того, як чиновники розповіли йому, що Росія перебуває "на межі рецесії".Таку інформацію оприлюднило видання The Telegraph. Журналісти цитують Путіна, який сказав, що Росія скоротить витрати на оборону "наступного року" або "протягом наступних трьох років".Його коментарі прозвучали після того, як минулого тижня міністр економічного розвитку Росії Максим Решетніков заявив, що країна "перебуває на межі рецесії". Це означає уповільнення економічних процесів у країні.Своєю чергою, очільниця Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна також попередила, що економічне зростання країни у воєнний час, зумовлене величезними витратами державного оборотного сектору, поступово сходить нанівець."Ми зростали протягом двох років доволі високими темпами, бо активували безкоштовні ресурси. Ми повинні розуміти, що багато з цих ресурсів насправді вичерпані", — пояснила вона.Британські аналітики зауважили, що 2024 року економіка Росії зросла на 4,3%, однак у спробі стримати інфляцію відсоткові ставки з жовтня утримували на рівні 21%, а цього місяця трохи знизили до 20%, оскільки тиск дещо послабився. Інфляція значною мірою зумовлена санкціями, які призвели до зростання вартості імпорту.Крім того, в країні дефіцит працівників. Зокрема, зростання заробітної плати підскочило до 16-річного максимуму через брак робочої сили, спричинений її перетіканням до оборонного сектору й армії.За оцінками Вищої школи економіки Москви, на кінець 2024 року дефіцит працівників становив 2,6 мільйона осіб. Також Кремль запропонував солдатам високу заробітну плату та щедрі виплати, прагнучи поповнити ряди на передовій.Видання зазначило: хоча військово-промисловий комплекс отримав вигоду від збільшення державних видатків, але приватні галузі промисловості постраждали від зниження попиту, зростання видатків і великих боргових зобов'язань через високі відсоткові ставки.За даними Bloomberg News, російські банківські чиновники приватно попередили, що наступного року є ризик кризи через зростання кількості підприємств, нездатних виплачувати кредити.Також аналітики спрогнозували, що майбутні витрати можуть включати витрати на реінтеграцію "ветеранів" війни в Україні. Наразі майже половина з 140 000 солдатів Росії, які повернулися до цивільного життя, залишаються безробітними.Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль продовжує применшувати соціальні та економічні наслідки війни Росії в Україні.

Кремль планує скорочення видатків на оборону, частка яких у бюджеті вже сягнула рекордних значень з часів СРСР. Це підтвердив і Володимир Путін під час прес-підходу після засідання в рамках саміту в Мінську.Його цитує видання The Moscow Times. За словами Путіна, поточні витрати за оборонними статтями становлять 13,5 трильйона рублів з сукупного показника ВВП у 223 трильйони рублів (6,3% від ВВП). Це багато, наголосив диктатор."Ми плануємо скорочення видатків на оборону. У нас наступного року, через рік і так далі, на найближчу трирічку ми плануємо — поки що немає остаточної домовленості між міноборони, мінфіном і міністерством економрозвитку — але загалом усі думають у цьому напрямку", — сказав він.Путін також наголосив, що за нарощування військових витрат країна "заплатила інфляцією", з якою уряд продовжує боротися. Цього року темпи зростання ВВП Росії знизяться порівняно з попередніми роками, коли, як він сам стверджував, економіка зростала більш як на 4% щорічно. Уповільнення зростання — це цілеспрямована робота, яка потрібна в рамках боротьби з інфляцією, заявив Путін.Також президент зазначив, що Росія прагне завершення війни в Україні "з потрібним країні результатом", й оборонні витрати спрямовані саме на це, а не на агресію проти Європи. Путін мав на увазі узгодження членами НАТО зобов'язання довести щорічні витрати на оборону з 2% до 5% ВВП до 2035 року.Раніше під час міжнародного економічного форуму в Санкт-Петербурзі низка високопосадовців і керівників великих компаній заявили про серйозні проблеми в російській економіці.Наприклад, міністр економічного розвитку Максим Решетніков поскаржився на те, що країна вже "на межі" економічного спаду. А голова Центробанку Ельвіра Набіулліна попередила про вичерпання ресурсів, які давали змогу економіці зростати в умовах бойових дій і санкцій. За її словами, закінчилася й потрібна для нарощування виробництва вільна робоча сила, й незалучені потужності підприємств, і резерви Фонду національного добробуту, дві третини ліквідних активів якого вже витрачені.Очільник Російського союзу промисловців та підприємців Олександр Шохін заявив, що багато російських компаній перебувають у "переддефолтному стані". Основний власник "Сєвєрсталі" мільярдер Олексій Мордашов повідомив про загрозу "масових банкрутств" через високу ключову ставку та падіння попиту.На складну економічну ситуацію та необхідність "виживати" поскаржився також друг Путіна мільярдер Аркадій Ротенберг (29 у російському списку Forbes)."Я не можу сказати, що часи такі легкі, що ми зараз на коні. Але знаходимо певні шляхи, у цих умовах виживаємо", — заявив він.За словами підприємця, його компаніям доводиться брати дорогі кредити на нові проекти, і це не дуже хороший фактор для бізнесу.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни розповідали, що кремлівські чиновники розповідають про заплановані соціальні витрати. Однак насправді Росія планує подальше збільшення витрат на війну. При цьому рашистська влада уникає обговорення збільшення оборонних витрат.

У п’ятницю, 27 червня, президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони (РНБО) "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.Про це свідчить указ, опублікований на сайті президента України.У документі йдеться про те, що Кабінету міністрів постановлено визначити на 2026-2028 роки основним пріоритетом державного бюджету України фінансування за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.Також уряду доручено опрацювати питання щодо підвищення грошового забезпечення для військовослужбовців, поліцейських, а також осіб рядового та начальницького складу.Крім того, необхідно вжити заходів для гарантування виплати одноразової допомоги в разі загибелі чи смерті таких осіб унаслідок поранення, отриманого під час воєнного стану.У період з 2026 до 2028 року Кабінет міністрів зобов’язаний щомісяця, до 15 числа, надавати Раді національної безпеки й оборони інформацію про стан фінансування силових структур, зокрема, в межах державних оборонних програм.Як відомо, в державному бюджеті на 2025 рік на оборонні потреби передбачено 2,223 трильйона гривень. У першому кварталі частка видатків на безпеку й оборону сягнула 73,5% від усіх витрат бюджету. Уряд неодноразово заявляв про наміри посилити фінансування армії.Нагадаємо, 11 червня стало відомо, що Кабінет міністрів готує проект змін до державного бюджету України приблизно на 400 мільярдів гривень. Ці кошти необхідні для забезпечення потреб Сил безпеки й оборони.

У законопроекті №12372 "Про систему страхування воєнних ризиків" закладена ініціатива, спрямована на створення в Україні внутрішнього механізму перестрахування в умовах обмеженої пропозиції з боку міжнародних перестрахових компаній.Про це повідомив генеральний директор Національної асоціації страховиків України (НАСУ) Денис Ястреб у коментарі "Інтерфакс-Україна"."Основною передумовою, яку створює законопроект, є можливість перестрахування значних ризиків у спеціалізованій державній агенції. Цей механізм набуває особливого значення в контексті обмеженого пропозиції з боку міжнародних перестрахових компаній", — розповів він Ястреб пояснив, що наразі іноземні партнери не готові надавати українському ринку необхідний обсяг перестрахування, що суттєво обмежує здатність вітчизняних страховиків покривати ризики, з якими стикається середній і великий бізнес.При цьому в умовах сьогодення, коли український бізнес стикається з безпрецедентними викликами, пов'язаними з війною, нагальною потребою є створення дієвих механізмів фінансового захисту."Одним із важливих кроків у цьому напрямку є законопроект №12372, що закладає основи для розширення можливостей українських страхових компаній у покритті великих ризиків. Це, своєю чергою, дасть можливість українським страховим компаніям надавати потрібний страховий захист підприємствам, що є критично важливим для підтримки та відновлення економіки країни", — зазначив очільник страхового об'єднання.Законопроект №12372 "Про систему страхування воєнних ризиків" зареєстровано у Верховній Раді України ще 30 грудня 2024 року.Він передбачає, що учасниками системи страхування воєнних ризиків є страхувальники, авторизовані страховики, а також страхові посередники та страховики, які мають право провадити діяльність із надання посередницьких послуг, перестраховики-нерезиденти, державне агентство. Також пропонується запровадження трирівневого страхування воєнних ризиків.Раніше голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначав, що цей законопроект вимагає глибокого доопрацювання.Нагадаємо, у травні прес-служба Пенсійного фонду України повідомляла, що кожен громадянин України може сплачувати добровільні страхові внески. Це простий спосіб, щоб набути стаж або збільшити заробітну плату для майбутньої пенсії.

Європейський Союз продовжить надавати Україні фінансову підтримку. Так, цього року наша держава зможе отримати суттєву допомогу у 30,6 мільярда євро.Про це йдеться у висновках за підсумками засідання Європейської ради щодо України."Європейський Союз буде продовжувати забезпечувати Україну регулярною та передбачуваною фінансовою допомогою на тривалий час. У 2025 році, Європейський Союз надасть Україні 30,6 мільярда євро. з яких 3,5 мільярда євро вже були сплачені в рамках Українського фонду, та ще сім мільярдів євро в рамках ініціативи G7 ERA, яка сплачується коштом надзвичайних надходжень від заблокованих російських активів", — йдеться у документі.Водночас лідери Євросоюзу запевнили, що будуть підтримувати відбудову та відновлення України, включно зі сферами психологічної та психосоціальної реабілітації, а також посилення допомоги з розмінування. До того ж у документі наголошується, що ЄС залишається твердим у підтримці України на шляху до членства в блоці."Європейська Рада вітає Україну за темп впровадження реформ, що пов’язані із входженням, навіть у дуже складних обставинах, та вітає досягнутий суттєвий прогрес, заохочує Україну і Європейську комісію інтенсифікувати роботу в рамках процесу входження. Європейська рада запрошує Раду ЄС здійснити наступні кроки, на основі підходу щодо оцінки досягнень, із відкриттям кластерів (у переговорах — ред.), коли будуть виконані відповідні умови. Вона (Єврорада, — ред.) відмічає зроблену Європейською комісією оцінку, за якою фундаментальні кластери готові до відкриття", — наголошується у резолюції.Нагадаємо, раніше британський прем'єр-міністр Кір Стармер оголосив про новий пакет військової допомоги Україні, який цього разу оплачений коштом відсотків, отриманих Великою Британією від заморожених російських активів.

В Україні очікується індексація заробітної плати працівників з 1 липня 2025 року. Перерахунок виплат повинні провести всі роботодавці.Як повідомила прес-служба Південно-східного управління Державної служби з питань праці, порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету міністрів України. У відомстві пояснили, що січень вважається базовим місяцем для розрахунку індексації заробітної плати. Право на індексацію виникає, коли індекс споживчих цін наростаючим підсумком перевищить 103%.За наростаючим підсумком лютого, березня, квітня та травня, в червні згаданий індекс становить 104,4%. Тобто поріг індексації вже перевищений. "Тому з липня 2025 року повертається право на індексацію заробітної плати працівників", — зазначили в прес-службі.Зокрема, індексація зарплати у липні застосовується до постійних грошових доходів громадян, які отримуються у гривнях на території України та не мають одноразового характеру.Впродовж останніх шести місяців на українському ринку праці зберігається тенденція щодо щомісячного зростання середньої зарплатні на 500 гривень. У травні вона сягнула 25 000 гривень.Варто зауважити, що нещодавно Міністерство фінансів України оприлюднило оновлені прогнози соціальних стандартів на 2026–2028 роки, серед яких ключовим є очікуване зростання мінімальної зарплати до 10 059 гривень у 2028 році.Нагадаємо, за даними НБУ, у травні 2025 року ринок праці пожвавився. Зокрема, в річному вимірі збільшилася кількість вакансій та резюме. Проте зростання заробітної плати сповільнилося.

Минулого місяця державний борг України зріс на один мільярд доларів (у гривневому еквіваленті на 34,88 мільярда гривень). Загалом він перевищив 180 мільярдів доларів.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.Станом на 31 травня 2025 року державний та гарантований державою борг України становив 180,97 мільярда доларів (7,51 трильйона гривень):державний та гарантований державою зовнішній борг — 134,48 мільярда доларів (74,31% від загальної суми);державний та гарантований державою внутрішній борг — 46,48 мільярда доларів (25,69% від загальної суми).Варто зауважити, що станом на 1 червня 2025 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 44 535,5 мільйона доларів. У травні вони скоротилися на 4,6%.Обсяг державного та гарантованого державою боргу розраховується у грошовій формі як непогашена номінальна вартість боргових зобов’язань у валюті кредиту (позики). Стан державного та гарантованого державою боргу визначається у гривнях та доларах США за курсом Національного банку України на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.Нагадаємо, 25 червня Кабінет міністрів схвалив законопроект "Про внесення змін до державного бюджету на 2025 рік", який передбачає збільшення видатків на 449 мільярдів гривень. Раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль інформував, що цього року суттєво зменшилася міжнародна військова допомога союзників Україні. Це і стало причиною зміни державного бюджету. .

Кабінет міністрів схвалив зміни до закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Головна новація — запровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств, що є важливим кроком до євроінтеграції та підвищення прозорості бізнесу.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.Впровадження обов’язкової звітності зі сталого розвиткуВперше на законодавчому рівні передбачається складання, подання та оприлюднення звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств. Така звітність міститиме інформацію про:вплив компанії на екологію;соціальні питання;трудові відносини;права людини;антикорупційну діяльність."Інформація про сталий розвиток подаватиметься за Європейськими стандартами (ESRS) у вигляді окремого розділу звіту з управління. Подання відбуватиметься в єдиному електронному форматі за таксономією, що спростить аналіз і доступ до інформації", — пояснили в Мінфінансів.Передбачається, що звітність зі сталого розвитку подаватиметься разом із фінансовою звітністю і буде її невіддільною частиною.Нова звітність стосується:великих підприємств та материнських компаній великих груп;середніх та малих підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу.Нові правила впроваджуватимуться поетапно:великі підприємства та материнські підприємства великої групи, які мають понад 500 працівників — звітують у  2028 році;інші великі підприємства та материнські підприємства великої групи — у 2029 році;середні та малі підприємства з цінними паперами на біржі — у 2030 році.Оновлення критеріїв для визначення категорій підприємствКритерії для визначення мікро-, малих, середніх і великих підприємств оновлено з урахуванням інфляції та рекомендацій Європейської комісії. "Це дозволить зменшити адміністративне навантаження та уникнути необґрунтованого потрапляння підприємств у категорії з жорсткішими вимогами", — зазначили у відомстві.Впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності для державних підприємствПередбачається, що державні підприємства та компанії, де понад 50% акцій належать державі, зобов’язані:вести облік і звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ);складати звіт про управління. "Це підвищить прозорість і підзвітність державного сектору економіки та спростить доступ до міжнародних ринків капіталу", — зауважили в прес-службі.Нагадаємо, в Україні протягом останніх кількох місяців фіксується зростання кількість фізичних осіб підприємців. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зауважив, що така динаміка абсолютно не впливає на ріст економіки.

Міжнародний арбітражний трибунал, який розглядав у Швейцарії справу про порушення "Газпромом" його контрактних зобов’язань за принципом take or pay, зобов’язав російську корпорацію виплатити 1,37 мільярда доларів на користь "Нафтогазу".Про це повідомив голова правління компанії НАК "Нафтогаз" Сергій Корецький, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."З травня 2022 року "Газпром" порушив свої контрактні зобов’язання за принципом take or pay, припинивши оплати", — пояснив він.За його словами, у вересні 2022 року "Нафтогаз" ініціював арбітраж, який "Газпром" намагався заблокувати через російські суди, однак це не спрацювало.Голова правління компанії додав, що тепер Україна отримала кінцеве рішення: трибунал з арбітрів зі Швеції, Швейцарії й Ізраїлю повністю став на бік "Нафтогазу"."Це важлива перемога. Щиро дякую професійній команді юристів НАК «Нафтогаз» і нашим юридичним радникам Wikborg Rein за цей результат", — наголосив Сергій Корецький.Він констатував, що наступний етап — забезпечити виконання рішення."Над цим і будемо працювати. Крок за кроком", — підсумував голова правління компанії НАК "Нафтогаз".Нагадаємо, в травні прес-служба "Нафтогаз Україна" повідомляла, що в Україні підвищення вартості тарифів на газ не очікується. Зокрема, ціни на блакитне паливо для населення до кінця року будуть на такому ж рівні, як і до цього часу — 7,96 гривні за кубічний метр.