# фінанси

Національний банк України не підтримує ідею включення віртуальних активів до складу міжнародних резервів. Українські банкіри вважають таке рішення передчасним.Про це заявив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна"."Переважна більшість криптовалют залишається високоризиковим активом, тоді як ключовим принципом управління міжнародними резервами є безпечність. Різкі падіння та спалахи курсової вартості віртуальних активів негативно впливатимуть на загальний обсяг резервів", — наголосив він.За його словами, наразі у світі відсутнє чітке та однозначне розуміння сутності та класифікації віртуальних активів, а також немає уніфікованого законодавчого врегулювання операцій з ними.Він зауважив, що хоча деякі країни включають такі активи до резервів, це радше є винятком, ніж загальноприйнятим правилом.Представник Нацбанку України акцентував, що включення криптоактивів до резервів може підважити процес євроінтеграції України."Європейський центральний банк має доволі чітку позицію – він вважає неприпустимим включення криптоактивів до резервів центробанків країн Євросоюзу. Резерви мають бути ліквідними, безпечними та захищеними", — зазначив Ніколайчук.Він також зауважив, що такі зміни не відповідатимуть вимогам технічного меморандуму в межах програми розширеного фінансування з МВФ.Раніше повідомлялося, що 10 червня цього року народні депутати зареєстрували законопроект №13356, що передбачає включення Нацбанком віртуальних активів до золото-валютних резервів. Проте Ніколайчук заявив, що стосовно цього законопроекту консультації з НБУ не проводилися.Нагадаємо, у вересні минулого року дослідження, проведене міжнародною аналітичною компанією Chainalysis, засвідчило, що Україна на той момент посідала шосте місце в глобальному індексі прийняття криптоактивів. Проте, щоби досягти розвитку цієї сфери, потрібно легалізувати крипторинок.

Із 1 вересня цього навчального року у школах викладатимуть новий обов’язковий предмет "Підприємництво і фінансова грамотність". Цю дисципліну вивчатимуть учні восьмих класів.Про це повідомила прес-служба Національного банку України."Школярі восьмих класів Нової української школи розпочнуть обов’язкове вивчення предмета "Підприємництво і фінансова грамотність" за навчальними матеріалами НБУ", — зазначили в регуляторі.Голова Національного банку Андрій Пишний пояснив, що запровадження нового предмета — це "стратегічна інвестиція в майбутнє України". Вивчення нової дисципліни допоможе школярам бути сумлінними громадянами, підприємцями й новаторами, які розбудовуватимуть економіку нашої країни."Йдеться не лише про отримання теоретичних знань про гроші, а й про розвиток підприємницького мислення, розуміння основ управління фінансами, вміння працювати в команді й відповідально будувати власне майбутнє", — наголосив він.Дослідження, проведені НБУ у 2024 році, засвідчили, що рівень фінансових знань українських підлітків є критично низьким і перебуває лише на початковому рівні. Виправити ситуацію дасть можливість упровадження у школах предмета "Підприємництво і фінансова грамотність".Підготовка школярів і вчителів до вивчення нового предметаЩоб забезпечити якісне викладання нового предмета, експерти НБУ розробили повний комплекс навчально-методичних матеріалів:підручник та електронний додаток з інтерактивними завданнями, які мають гриф "Рекомендовано Міністерством освіти та науки України";робочий зошит для учнів;посібник для вчителя та календарно-тематичне планування;презентації для візуального супроводу.Для підготовки вчителів до викладання предмета Нацбанк провів масштабне безоплатне навчання. У червні-липні 2025 року майже 2 500 педагогів пройшли його та отримали необхідні знання, доступ до матеріалів і практичні інструменти для викладання нового предмета.У Нацбанку зауважили, що у 2025/2026 навчальному році відбудеться впровадження предмета "Підприємництво і фінансова грамотність" у пілотних дев'ятих класах НУШ. Одночасно команда фахівців НБУ працює над тим, щоб цю дисципліну могли вивчати також учні старшої школи.Нагадаємо, в Україні у школах розпочали підготовку до переходу на 12-річну систему навчання. Експериментальний проект триватиме до 2027 року.

Національний банк пропонує осучаснити Інструкцію № 16 щодо виконання міжбанківських платіжних операцій у гривні. Зміни пов’язані з упровадженням трекінг-сервісу системи електронних платежів (СЕП).Про це повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ).Зокрема, регулятор з 1 грудня 2025 року пропонує встановити обов’язок:учасника СЕП-відправника інформувати платника у спосіб, визначений у договорі, про те, що цю платіжну операцію виконано засобами СЕП і про універсальний унікальний ідентифікатор (англійською мовою Unique End-To-End Transaction Reference) (UETR) цієї платіжної операції, з метою надання платнику можливості відстеження етапів виконання такої платіжної операції;учасника СЕП-отримувача інформувати отримувача у спосіб, визначений у договорі, про те, що цю платіжну операцію виконано засобами СЕП і про UETR цієї платіжної операції, з метою надання отримувачу можливості відстеження етапів виконання такої платіжної операції;учасника СЕП-відправника інформувати платника у спосіб, визначений договором, про відхилення платіжної операції іншим учасником СЕП із зазначенням причини відхилення та UETR цієї платіжної операції."Ці вимоги також стосуватимуться й небанківських надавачів платіжних послуг, які виконують платіжні операції через СЕП через банк, який є учасником цієї системи", — додали в Нацбанку.Відповідні норми містить проект постанови "Про внесення змін до Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті", що пропонується для обговорення.Нагадаємо, що з 1 червня цього року українські банки знизили ліміти за грошовими операціями. Нові ліміти ввели як для карткових переказів, так і платежів через IBAN.

Зростання російської економіки цього року може сповільнитися до 1,5%. Таку інформацію оприлюднив на зустрічі з кремлівським диктатором Володимиром Путіним віце-прем’єр-міністр Росії Антон Сілуанов.Про це повідомило незалежне російське видання The Moscow Times. Медійники зазначили, що такою є оцінка міністерства економічного розвитку, на цифрах якого верстається бюджет.За початковими оцінками відомства, російський ВВП мав додати 2,5% цього року. Таким чином офіційний прогноз відомства знижений у 1,7 раза, а порівняно зі зростанням минулого року (4,1%) економіка може сповільнитися майже втричі.Зростання несировинної промисловості, яке минулого року досягало 8,5%, за підсумками "минулих місяців" склало 4,2%, а до кінця року очікується лише 3%, повідомив Путіну віце-прем'єр Денис Мантуров.Він додав, що загальне зростання промислового виробництва становитиме 2%. Це більш ніж удвічі нижче за показники 2023-2024 років, коли Росстат фіксував збільшення випуску на фабриках і заводах на 4,3% і 4,6% відповідно.Далися взнаки "доволі жорсткі умови грошово-кредитної політики" Центробанку, пояснив Силуанов Путіну. Він зауважив, що потрібно, аби Центробанк продовжив зниження ключової ставки — це "прискорюватиме власне зростання та забезпечуватиме відновлювальну тенденцію для обробних галузей промисловості".Після трьох років військового буму, коли темпи зростання ВВП встановили 13-річний рекорд, російська економіка впала в депресію: 20 трильйонів рублів, витрачених на армію та зброю, породили спалах інфляції, а щоби її загальмувати, Центробанк підняв ключову ставку до рівнів, яких у країні не бувало.Як підсумок: за січень-червень, за даними Росстату, економіка додала лише 1,2%, а у другому кварталі — 1,1%. Темпи зростання промисловості впали більш ніж удвічі — з 4,6% минулого року до 2% на кінець червня, а зростання реальних зарплат поменшало у 2,5 раза — 3,8% за півріччя проти 9,7% 2024 року.За прогнозом МВФ, до кінця року економіка РФ зросте на 0,9% — утричі повільніше, ніж світова, та вп'ятеро повільніше за китайську.|"Наслідки війни, західних санкцій, дефіциту кадрів та високих відсоткових ставок розпочинають даватися взнаки. З'являється все більше свідчень важких часів у численних секторах економіки: у мільярдні збитки скотилися вугільні компанії, нафтогазові та металургійні підприємства фіксують кратне падіння прибутків, а автозаводи масово переходять на скорочений робочий тиждень через відсутність попиту. Це породило спалах прихованого безробіття з переведенням "у простій" 200 тисяч людей у всій країні", — констатував аналітик Bloomberg Economics Алекс Кокчаров.Нагадаємо, нещодавно на сайті Служби зовнішньої розвідки України повідомили, що російська вугільна промисловість переживає глибоку кризу. Вона значно посилилася після втрати європейського ринку та падіння світових цін.

Заморожені російські активи варто й надалі використовувати як важіль у переговорах із Росією. Проте це не виключає можливість того, що в перспективі вони можуть піти на відновлення України.Про це заявив міністр фінансів США Скотт Бессент у коментарі для видання Fox Business."Щодо заморожених російських активів: я думаю, це частина переговорів із президентом Путіним. Тому я не вважаю, що ми повинні одразу їх конфіскувати. Це важливий важіль у процесі переговорів", — пояснив він.При цьому американський міністр не виключив, що частина таких активів або повністю всі кошти можуть піти на відновлення України.Міністр фінансів також додав, що США потрібна серйозніша допомога від європейських партнерів у питанні санкційного тиску на Росію.За словами Бессента, Європа не висловила бажання приєднатися до потенційних вторинних тарифів проти Росії. З усіх членів G7 готовність до таких заходів висловила тільки Канада."США не повинні нести цей тягар наодинці. Ця війна у них під боком", — зауважив він.Міністр фінансів США акцентував, що в Європи є прямий інтерес завершити війну — так само, як і в Америки."Звичайно, тільки президент Трамп реально домігся просування в цьому питанні, й американці не повинні розв’язувати всі проблеми самі. Тож 400 з гаком мільйонів людей у ЄС, які хочуть, щоби це закінчилося, теж мають стати частиною рішення", — підсумував Скотт Бесент.Нагадаємо, що 26 серпня бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер теж виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.

Сполучені Штати Америки більше не фінансують військову допомогу Україні. На теперішній момент Америка розпочала заробляти на продажі зброї країнам НАТО.Про це заявив президент США Дональд Трамп під час засідання кабінету міністрів у Білому домі."Ми більше не залучені до фінансування України, але ми намагаємося зупинити війну та вбивства", — запевнив він.За його словами, Америка продає ракети та військову техніку союзникам із НАТО."Це відбувається на мільйони, а в перспективі й мільярди доларів", — наголосив Трамп.Американський лідер акцентував, що саме союзники несуть основний фінансовий тягар війни, тоді як США зосереджуються на постачанні військової продукції."Ми намагаємося отримати для них якомога більше. Вони хочуть американський продукт", — уточнив американський президент.Він знову похизувався, що начебто "американська військова продукція є найкращою у світі"."У них є багато варіантів, але саме її вони хочуть отримати. Тому заводи подвоюють і потроюють виробництво, де вони виготовляють Patriot та інше, можна сказати, оборонне та наступальне озброєння", — підсумував Дональд Трамп.Раніше президент США заявив, що країни Європи нададуть Україні значні гарантії безпеки. Натомість Америка у цьому процесі виступатиме як "сили підтримки".Нагадаємо, Дональд Трамп також зазначав, що в тому разі, якщо російський диктатор Володимир Путін не погодиться на зустріч із президентом України Володимиром Зеленським, на Росію чекають серйозні наслідки.

У вівторок, 26 серпня, бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.Про це повідомили журналісти Sky News, які цитують прем’єр-міністра. На його думку, російські активи найкраще залишити замороженими у бельгійському банку Euroclear до завершення мирних переговорів між Росією та Україною."Значна частина цих коштів заморожена в Брюсселі в банку Euroclear", — констатував він.При цьому бельгійський прем’єр-міністр обізнаний, що є уряди, які намагаються конфіскувати ці гроші."Але я хотів би попередити, що з юридичного погляду це не так просто", — наголосив Барт де Вевер.Як відомо, Euroclear зберігає 183 із 300 мільярдів євро заморожених у Європі російських активів.Як відомо, Європейський Союз, країни G7 і Австралія після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну заморозили приблизно 3 300 мільярдів євро державних активів Росії.У травні 2024 року Євросоюз схвалив використання доходів від заморожених активів для допомоги Україні. За минулий рік Київ отримав у цьому контексті три мільярди євро. А з початку 2025 року ЄС переказав Україні 10,1 мільярда євро з доходів від заморожених у європейських банках коштів Росії.При цьому Україна вже тривалий час наполягає на конфіскації російських активів як компенсації за шкоду, завдану внаслідок повномасштабного вторгнення. Водночас у Європі не всі підтримують таке рішення.Нагадаємо, минулого тижня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко розповідала, що Україна отримає понад чотири мільярди євро від Європейського Союзу. Це відбудеться в межах програми Ukraine Facility та ERA Loans. За її словами, Україна отримала два транші. Загальна сума допомоги становить 4,05 мільярда євро.

Національний банк України в межах планового випуску з 21 серпня 2025 року вводить в обіг модифіковані банкноти номіналом 20 гривень. На ньому розмістять патріотичне гасло українців.Про це повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ)."У правій верхній частині на зворотному боці модифікованих банкнот номіналом 20 гривень розміщено патріотичне гасло: "Слава Україні! Героям слава!" — йдеться в повідомленні.У НБУ додали, що, відповідно, всі інші елементи дизайну та захисту цих банкнот відповідають банкнотам номіналами 20 гривень зразка 2018 року, зображення й описи яких розміщені на офіційних сторінках Національного банку України.Модифікованими банкнотами номіналом 20 гривень НБУ з 21 серпня підкріплюватиме банки та СІТ-компанії для подальшої їх видачі клієнтам і на заміну зношених, пошкоджених і вилучених з готівкового  обігу банкнот."Громадянам не потрібно спеціально обмінювати банкноти номіналом 20 гривень попереднього зразка на модифіковані банкноти", — наголосили банкіри.Вони також уточнили, що як законний платіжний засіб вони перебуватимуть в обігу разом з іншими банкнотами відповідних номіналів попередніх років випуску й обов’язкові до приймання за їх номінальною вартістю всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для всіх видів платежів і зарахування на рахунки.Як відомо, в серпні 2024 року до 33 річниці незалежності України, НБУ випустив модифіковані банкноти національної валюти, доповнивши їх дизайн гаслом сучасної України: "Слава Україні! Героям слава!".В обіг введенні модифіковані банкноти:з 8 серпня 2024 року — номіналами 500 і 1 000 гривень;з 23 серпня 2024 року — номіналом 50 гривень;з 21 серпня 2025 року — номіналом 20 гривень."Модифіковані банкноти номіналами 100 та 200 гривень випускатимуться в межах планового випуску в наступних роках", — підсумували в Національному банку України.Нагадаємо, що в Україні 2024 року в готівковому обігу на 24,5% зменшилася кількість банкнот номіналом 200 гривень. Однією з причин є поступове вилучення старих зразків цієї купюри.

Проект державного бюджету України на 2026 рік будуватиметься із розрахунку продовження війни весь рік. При цьому планується залучити 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування.Про це повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко, якого цитує "Інтерфакс Україна". При цьому, на його думку, таке завдання виглядає реалістичним."Ми зараз не маємо інших варіантів, ніж йти за альтернативним сценарієм, який передбачає продовження війни на весь 2026 рік", — сказав він під час презентації проекту Програми дій уряду в Києві в понеділок, 18 серпня.За його словами, за позитивних наслідків перемовин і розумінні, що до кінця року війна завершується, до цього проекту внесуть відповідні зміни."Але на теперішній момент ми маємо залишатися прагматичними, і тому на весь 2026 рік ми плануємо продовження бойових дій", — наголосив Марченко.Він також пояснив цифру в 45 мільярдів доларів. За його словами, це дефіцит плюс погашення боргів."Зараз ця потреба повністю не покрита. Ми ведемо перемовини з нашими ключовими партнерами. Це країни G7, Європейський Союз. Думаю, що разом з нашими ключовими стейкхолдерами ми вийдемо на прийнятний варіант, яким чином ці потреби закривати", — акцентував міністр фінансів України.Нагадаємо, що 16 липня Верховна Рада України підтримала законопроект про зміни до державного бюджету на 2025 рік. Документ передбачає збільшення видатків на армію на 412,4 мільярда гривень.

Європейський Союз отримав третій трансфер надзвичайних доходів із заморожених активів Центрального банку Росії. Йдеться про 1,6 мільярда євро. 95% (понад 1,5 мільярда євро) з цієї суми скерують на виплату кредитів Україною.Таку інформацію оприлюднила "Європейська правда", пославшись на прес-службу Європейської комісії. Там запевнили, що третій транш надзвичайних доходів від заморожених активів ЄС скерують на підтримку України."Третій трансфер у розмірі 1,6 мільярда євро надходжень від заморожених активів Центрального банку Росії став доступним на підтримку України", — повідомили в Єврокомісії.Зокрема, минулої п’ятниці Європейський Союз отримав цю суму як надзвичайні прибутки від заморожених активів Центрального банку Росії, які зберігаються в центральних депозитаріях цінних паперів ЄС.Перший подібний трансфер відбувся у липні 2024 року, а другий — у квітні 2025 року. "Третій трансфер охоплює доходи, накопичені протягом першої половини 2025 року", — повідомили європейські посадовці.Раніше 90% перших двох траншів використали для підтримки України через Європейський фонд миру, а 10% — через інструмент Ukraine Facility."Розпочинаючи з третього траншу, 95% надходжень скерують на підтримку України через механізм кредитної співпраці з Україною, а 5% — через фонд миру", — уточнили в Єврокомісії.Там зауважили, що механізм кредитної співпраці з Україною надає безповоротну підтримку для допомоги Україні у погашенні позики макрофінансової допомоги від ЄС, а також кредитів від двосторонніх кредиторів.Як відомо, надзвичайні прибутки надходять з активів, заморожених у межах санкцій ЄС, запроваджених у відповідь на агресію Росії проти України.Хоча самі активи залишаються заблокованими, відсотки на грошові залишки можуть використовуватися для підтримки України.Нагадаємо, 16 липня стало відомо, що європейські країни розглядають можливість використання російських заморожених активів, щоб оплатити озброєння для України на 10 мільярдів доларів, про яке раніше заявляв американський президент Дональд Трамп.

Європейська федерація футболу (УЄФА) виділила 10,8 мільйона євро на "платежі солідарності" російським клубам після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Деякі українські клуби звернулися до президента організації Александра Чеферіна.Таку інформацію оприлюднило видання The Guardian. Журналісти нагадали, що російським футбольним клубам заборонили брати участь у європейських турнірах з лютого 2022 року. Натомість УЄФА відтоді виплатив їм близько 11 мільйонів євро зі своїх фондів солідарності протягом трьох повних сезонів.Водночас п'ять українських клубів не змогли отримати виплати через те, що нібито перебувають у "зоні військових дій". Йдеться про одеські "Чорноморець" і "Реал Фарму", запорізький "Металург", "Фенікс-Маріуполь" і харківський "Металіст 1925".Виплати солідарності, як правило, надають клубам, які не мають достатніх результатів на внутрішній арені для потрапляння до єврокубків. За даними УЄФА, виплати призначені для "підтримки конкурентного балансу з вищими дивізіонами Європи".Попри заборону, УЄФА виплатив загалом 10,8 мільйона євро російській футбольній асоціації, які та має розподілити між клубами. З них 3,3 мільйона євро — в сезоні-2022/2023, 3,381 — у сезоні-2023/2024 та ще 4,224 мільйона — за минулий сезон. Також УЄФА провів платіж у розмірі 6,209 мільйона євро в сезоні-2021/2022, в період, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення до України.У липні 2025 року директори п'яти українських клубів спільно звернулися до президента УЄФА зі скаргою на затримку їхніх платежів солідарності за два останні сезони — їх не виплатили досі."У результаті нашого спілкування як з національною асоціацією, так і з офіційними особами УЄФА нам повідомили, що перешкодою для виплат є абсолютно незрозумілі вимоги банку у Швейцарії, які нібито стосуються географічного розташування футбольних клубів у "зоні бойових дій". Ми не отримали ні детальнішої інформації, ні будь-якого юридичного обґрунтування цих обмежень. Формулювання, яке використовують стосовно "зони бойових дій", для нас абсолютно незрозуміле та не відповідає дійсності. "Зона військових дій", а точніше зона військової агресії Росії, — це не конкретний регіон, а вся Україна", — написали директори українських клубів у листі до президента УЄФА Александра Чеферіна.Усі п'ять клубів, які не отримували виплати солідарності від УЄФА, продовжують виступи у чемпіонаті України. Зокрема, "Металіст 1925" грає в УПЛ, "Металург", "Чорноморець" і "Фенікс-Маріуполь" виступають у Першій лізі. "Реал Фарма" змагається в Другій лізі."Металург" проводить свої матчі в Запоріжжі, поки більша частина області залишається під окупацією. Одеські "Чорноморець" і "Реал Фарма" також грають вдома. Харківський "Металіст 1925" виступає в Житомирі, базуючись на стадіоні "Полісся". "Фенікс-Маріуполь" проводить домашні матчі у Львові."Багато лояльних українських футбольних фанів пішли на фронт з перших днів агресії. Багато з них, на жаль, більше ніколи зможуть підтримувати свої клуби на стадіоні внаслідок загибелі з іменами близьких людей та улюблених команд на вустах", — також ідеться у зверненні українських клубів до Чеферіна.До речі, УЄФА намагався 2023 року повернути російську збірну U-17 років у міжнародний футбол, але пропозицію відкликали після незгоди десятка національних асоціацій. Водночас Росія продовжує отримувати стабільні очки до єврокубкової таблиці коефіцієнтів УЄФА, попри усунення її клубів від континентальних змагань.Нагадаємо, наприкінці квітня президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко пояснив, чому йому не вдалось перемогти у виборах до виконкому УЄФА. Він повідомив про "сили", які намагаються не допустити нашу країну до цієї структури.

На найбільшому суднобудівному заводі Росії "Вимпел", де виготовляють як цивільні, так і військові судна, почалися скорочення персоналу. Звільнення відбуватимуться поетапно і триватимуть до кінця року.Як повідомляє Центр протидії дезінформації, причиною є відсутність фінансування через виснаження фонду національного добробуту та бюджетні проблеми держави-агресора.Так, напередодні російський уряд зменшив фінансування програми модернізації флоту на 40%. Окрім цього, внаслідок стрімкого обмеження держзамовлень у галузі значно скоротилося виробництво. "Величезні витрати на війну проти України призвели до рекордного дефіциту російського бюджету та скорочення всіх видатків, що не пов’язані безпосередньо з військово-промисловим комплексом", — зазначили у ЦПД.Зазначається, що разом з наслідками санкцій, фінансовими проблемами та різким падінням доходів населення це призвело до стрімкого падіння виробництва в багатьох галузях. У ЦПД наголосили, що російська пропаганда безсила приховати нищівні наслідки небажання кремля завершувати війну, але влада РФ прагне продовжувати воювати навіть ціною руйнації власної економіки.Своєю чергою, видання The Moscow Times наголосило, що повідомлення про звільнення отримали вже як мінімум 33 працівники заводу, а загалом на підприємстві працює 950 фахівців. Скільки робітників буде звільнено загалом — невідомо.Що відомо про завод "Вимпел"Завод розташований у місті Рибінську Ярославської області Росії. За даними The Moscow Times, підприємство входить до Об'єднаної суднобудівної корпорації (ОСК), найбільшого російського холдингу з випуску цивільних і військових кораблів, дефіцит коштів якої перевищує трильйон рублів. "Вимпел" виробляє малотоннажні та середньотоннажні кораблі та судна, наприклад малі ракетні катери для окупаційної армії РФ, патрульні та протидиверсійні катери для російської Федеральної служби безпеки, гідрографічні судна для військово-морських сил держави-агресора. Окрім цього, завод випустив п'ять суден на підводних крилах "Комета" 120М, які обслуговують регулярні маршрути в Азовському та Чорному морях.Нагадаємо, у липні Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що останнім часом морські перевезення до Калінінграда зросли, але логістика зазнає колапсу. Це пов’язано з тим, що санкції фактично зруйнували традиційні маршрути постачання.

Від початку повномасштабної російсько-української війни обсяги торгівлі Сполучених Штатів Америки та Євросоюзу з Росією істотно впали, але нафта, газ і російські добрива продовжують надходити. Водночас Індія збільшила закупівлі нафти й вугілля у держави-агресора.Агентство Reuters повідомляє, що з 2022 року торгівля між ЄС та Росією різко скоротилася через санкції та обмеження на імпорт деяких товарів.Згідно з останніми даними Євростату, імпорт з Росії до ЄС скоротився на 86% з першого кварталу 2022 року по перший квартал цього року. Імпорт товарів з Росії у першому кварталі 2025 року склав 8,74 мільярда євро, що менше, ніж 30,58 мільярда євро чотирма роками раніше. "З січня 2022 року ЄС імпортував російських товарів на суму 297 мільярдів євро", — наголошує агентство.Частка Росії у постачанні нафти в ЄС знизилася з 28,74% у 2021 році до 2,01% у 2025 році. Обсяги імпорту скоротилися з 14,06 мільярдів євро до 1,48 млрд євро. Імпорт російського газу знизився із 48% до 17%, а заліза і сталі — із 18,28% до 7,71%. Втім, за постачанням добрив до ЄС Росія залишається найбільшим постачальником, хоча її частка знизилася з 28,15% до 25,62%.Як змінилася торгівля Індії та РФІндія у відповідь на критику американського президента Дональда Трампа про зростання постачання російської нафти звинуватила Захід у "подвійних стандартах". Нью-Делі нагадав, що країни ЄС і США продовжують закуповувати продукцію з Росії. Втім, на відміну від ЄС, Індія збільшила імпорт з Росії з 8,25 мільярда доларів у 2021 році до 65,7 мільярда доларів у 2024 році. Про це свідчать дані Міністерства торгівлі Індії.Так, основним драйвером зростання стала нафта — з 2,31 мільярда доларів у 2021 році до 52,2 мільярда доларів торік. Постачання вугілля зросли з 1,12 мільярда доларів до 3,5 мільярда доларів, добрив — з 483 мільйони доларів до 1,67 мільярда доларів.Як змінилася торгівля США з РФЗгідно з даними Бюро перепису населення США, імпорт товарів із Росії до Сполучених Штатів знизився із 14,14 мільярда доларів у 2021 році до 2,5 мільярда доларів у першій половині 2025 року.З початку 2022 року США закупив російської продукції на 24,51 мільярда доларів. Торік США закупили російського добрива на суму близько 1,27 мільярда доларів. Водночас збагаченого урану і плутонію Вашингтон придбав у Москви на суму у 624 мільйонів доларів і паладію на 878 мільйонів доларів.Нагадаємо, агентство Reuters напередодні повідомляло, що індійська рупія може опуститися нижче позначки 88 за американський долар, досягнувши історичного мінімуму. Причиною є нові погрози президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа про посилення тарифів на індійські товари. Додамо, що раніше заступник керівника апарату американського президента Дональда Трампа Стівен Міллер відкрито звинуватив Індію у фінансуванні війни в Україні. Він пояснив це тим, що Індія активно купує нафту у Кремля.

У вівторок, 4 серпня, прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зедер заявив, що біженцям з України варто скасувати соціальні виплати. Посол України в Німеччині Олексій Макеєв відповів різкою незгодою.Про це повідомили німецькі видання Deutschlandfunk і ZDF. За словами Зедера, біженцям з України варто скасувати виплату "громадянської допомоги", яку отримують безробітні та малозабезпечені.Баварський прем’єр-міністр висловив думку, що "немає жодної країни у світі", яка би ставилася до біженців з України так, як це робить Німеччина.Він додав, що це нібито одна з причин, чому "так мало людей з України працевлаштовані", попри наявність у них якісної освіти.Цей заклик підхопив прем'єр-міністр німецької федеральної землі Саксонія Міхаель Кречмер, підтримавши перегляд системи виплат соціальної допомоги, зокрема, українським біженцям.Своєю чергою, посол України в Німеччині Олексій Макеєв зазначив, що заяви про необхідність позбавлення виплат українських біженців "важко зрозуміти""Виплати українським біженцям не є проблемою доходів громадян Німеччини", — запевнив він.Дипломат також закликав не робити українців "цапами-відбувайлами".Раніше стало відомо, що уряд Німеччини планує посилити правила отримання соціальної допомоги для безробітних. Під нові обмеження можуть потрапити й біженці з України, які також мають право на ці виплати.Йдеться про виплати за програмою Bürgergeld, які отримують ті, хто шукає роботу, або ті, чийого доходу не вистачає для самозабезпечення. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пояснював, що допомога залишиться для тих, хто насправді її потребує, але претенденти повинні виконувати свої обов’язки.Нагадаємо, що, за інформацією Politico, Європейський Союз створює план повернення громадян України на Батьківщину після завершення бойових дій. Загалом у європейських країнах проживає близько 4,3 мільйона українців.

Заступник керівника апарату американського президента Дональда Трампа Стівен Міллер відкрито звинуватив Індію у фінансуванні війни в Україні. Він пояснив це тим, що Індія активно купує нафту у Кремля.Його цитують журналісти агенції Reuters. Заява прозвучала в ефірі одного з американських телеканалів, де Стівен Міллер сказав, що в США вважають абсолютно неприйнятним те, що Індія купує російську нафту."Трамп дуже чітко сказав, що для Індії неприйнятно продовжувати фінансувати цю війну, купуючи нафту у Росії", — зауважив він.Заступник керівника президентського апарату додав, що люди будуть шоковані, коли дізнаються деякі факти."Зокрема, те, що Індія фактично пов’язана з Китаєм у закупівлі російської нафти. Це приголомшливий факт", — наголосив він.Медійники зробили висновок, що критика з боку Міллера стала найгострішою з усього, що адміністрація президента США говорила про Індію.При цьому, зауважило видання, сам Міллер — не просто один із найвпливовіших помічників Дональда Трампа, але й заступник керівника апарату Білого дому.Тому, на думку журналістів, його слова мають значно більше значення, ніж інша критика від решти чиновників з оточення Дональда Трампа.Раніше заступниця речника Державного департаменту США Міньон Г'юстон заявила, що Дональд Трамп і надалі стоятиме пліч-о-пліч з Україною. За її словами, українці прагнуть миру, і їм необхідно допомогти його досягнути у протидії російській агресії.Нагадаємо, аналітики видання Financial Times зазначали, що введення американським президентом Дональдом Трампом 25-відсоткового мита на товари з Індії може свідчити про зближення з Пакистаном. Цьому сприяють торгівельні розбіжності та російська нафта, яку у надвеликих обсягах закуповує Індія.