# фінанси

Трьом особам повідомлено про підозру в шахрайстві та легалізації доходів, які вони отримали злочинним шляхом. Хлопці привласнили донати на 2,5 мільйони гривень.Про це поінформували в Офісі Генерального прокурора України.За інформацією слідства, підозрювані створили в декількох популярних соціальних мережах десятки фейкових акаунтів.Використовуючи фотографії документів українських військовослужбовців, вони публікували оголошення про збір коштів нібито на потреби ЗСУ. Натомість отримані гроші чоловіки використовували на власні потреби."На цей час встановлено, що підозрювані привласнили донати силам оборони України на понад 2,5 мільйона гривень", — наголосили в Офісі генпрокурора. Під час проведення обшуків за місцями їх проживання та реєстрації на території Черкаської та Київської областей вилучено мобільні телефони, банківські картки, комп'ютерну техніку й інші речові докази."Зараз встановлюються всі причетні до злочину особи, постраждалі громадяни та загальна сума завданих збитків", — підсумували в Офісі генерального прокурора України.Нагадаємо, що в листопаді минулого року повідомили про підозру військовому блогеру Владиславу Сорду, який ошукав підписників під час збору коштів для підрозділу ЗСУ. Він привласнив собі щонайменше 350 тисяч гривень.

У разі надходжень великих сум коштів на рахунки банки можуть зупиняти операції клієнтів. Вони вимагатимуть пояснень і підтверджувальних документів.Про це заявила перша заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова в інтерв’ю журналіста національного телемарафону "Єдині новини".Вона зазначила, що обмеження стосуються тих підприємців чи тих гравців реального сектору економіки, які намагаються оптимізувати власне оподаткування, заробити більше, а віддати менше.За її словами, ці підприємці створюють ФОПи, але не відкривають рахунок ФОПу, а користуються рахунком фізичної особи."Потім на цей рахунок фізичної особи розпочинають приходити якісь гроші, і банк не розуміє, звідки вони. Якщо ти або ніде не працюєш, або там працюєш і в тебе офіційна зарплата мінімальна, в таких випадках банки справді зупиняють операції та вимагають пояснень і підтверджувальних документів", — пояснила вона.Рожкова додала, що таким чином відбувається "постійна життєва історія"."Так, бізнесмен намагається заробити більше та менше витратитися, аби мати більший прибуток, а держава хоче, щоби бізнесмен або бізнес поділився до того рівня, до якого держава вважає, що він мусить поділитися. І в цьому постійний пошук справедливості", — заявила перша заступниця голови НБУ.За її словами, зараз, коли ми маємо дуже великий дефіцит бюджету, спричинений тим, що шалені обсяги грошей ідуть на підтримку нашої обороноздатності, "нам усім варто зупинитись почати сплачувати податки так, як це потрібно"."І можливо, це, своєю чергою, розширить податкову базу, і колись у перспективі ми прийдемо до того, що держава розпочне не знижувати податкове навантаження", — підсумувала Рожкова.Нагадаємо, декілька днів тому прес-служба Національного банку України повідомляла, що в перші місяці 2025 року інфляція продовжить зростати. Це пов’язано з нижчими врожаями, тиском із боку витрат бізнесу на енергозабезпечення й оплату праці, а також із послабленням обмінного курсу гривні.

У перші місяці 2025 року інфляція продовжить зростати. Це пов’язано з нижчими врожаями, тиском із боку витрат бізнесу на енергозабезпечення й оплату праці, а також із послабленням обмінного курсу гривні.Про це повідомила прес-служба Національного банку України.Водночас НБУ очікує, що інфляція повернеться на траєкторію стійкого зниження у другій половині 2025 року та прямуватиме до цілі НБУ — 5% на горизонті політики."Зниженню інфляції сприятимуть, зокрема, заходи процентної та валютно-курсової політики Національного банку, а також вищі врожаї, поліпшення ситуації в енергетиці, зниження фіскального дефіциту та помірний зовнішній ціновий тиск", — зазначили в Нацбанку України.Там додали, що нову інформацію щодо цінової динаміки враховуватимуть під час ухвалення рішень із монетарної політики та в оновленому макроекономічному прогнозі."Оновлений макропрогноз, зокрема, прогноз інфляції на 2025-2027 роки, оприлюднимо 23 січня 2025 року під час прес-брифінгу за підсумками рішень правління Національного банку", — констатували в НБУ.Детальніший прогноз банкіри підготують в Інфляційному звіті, який опублікують 30 січня 2025 року.Нагадаємо, що, за інформацією Державної служби статистики, торік у грудні в Україні інфляція на споживчому ринку порівняно з листопадом складала 1,4%. Однак за рік у цілому вона склала 12,0%. На споживчому ринку в грудні ціни на харчові продукти та безалкогольні напої зросли на 1,8%.

Деякі бізнесові структури Сполучених Штатів Америки продовжують вести бізнес у Російській Федерації. Вони перерахували Кремлю понад один мільярд податкових надходжень, серед них — відомі бренди.Таку інформацію оприлюднило видання Newsweek, журналісти якого посилаються на групу B4Ukraine та Інститут Київської школи економіки (KSE). Згідно з цими даними, американські компанії в Росії заплатили країні 1,2 мільярда доларів податку з прибутку 2023 року.Медійники зазначили, що цей податковий внесок робить США найбільшим постачальником іноземних податків на прибуток у Росію.Як відомо, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну  компанії з різних кутків світу залишили Російську Федерацію, щоби висловити свою моральну незгоду та чинити економічний тиск на режим кремлівського диктатора Володимира Путіна.Однак, як констатували журналісти, багато хто залишився. За оцінками Інституту керівників вищої ланки Єльської школи менеджменту, 123 великі американські компанії продовжують вести бізнес із Росією. За даними KSE, який також враховує середні та малі підприємства, близько 328 американських компаній залишаються в Росії.За новим дослідженням, до десятки компаній, які заплатили Росії найбільше податку на прибуток 2023 року, увійшли:тютюнова компанія Philip Morris International (220 мільйонів доларів);виробник напоїв PepsiCo (135 мільйонів доларів);кондитерська компанія Mars (99 мільйонів доларів);виробник товарів для здоров'я та гігієни Procter & Gamble (67 мільйонів доларів);кондитерська компанія Mondelez (62 мільйони доларів);інвестиційний банк Citigroup (53 мільйони доларів);сільськогосподарська компанія Cargill (50 мільйонів доларів);фармацевтична компанія Johnson & Johnson (42 мільйони доларів);незалежний виробник безалкогольних напоїв Coca-Cola Hellenic (34 мільйони доларів);нафтосервісна компанія Weatherford (32 мільйони доларів).Також медійники з Newsweek додало деякі факти. Зокрема, Coca-Cola припинила продавати свої напої в Росію, але виробник напоїв у регіоні, Coca-Cola Hellenic, продає продукт під назвою Dobry Cola через Multon Partners. Coca-Cola володіє 21 відсотком акцій Coca-Cola Hellenic. Також нещодавно стало відомо, що Coca-Cola подала заявку на перереєстрацію своїх товарних знаків у Росії у квітні 2024 року.Тим часом PepsiCo, Mars, Procter & Gamble (P&G), Cargill і Weatherford скоротили обсяги своєї діяльності, але продовжили виготовляти товари та здійснювати операції, які вважали за необхідне.Нагадаємо, у квітні цього року видання Financial Times писало, що, попри обіцянки мінімізувати свою присутність у Росії після повномасштабного вторгнення в Україну, сім найбільших європейських банків за розміром активів у країні заплатили Кремлю понад 800 мільйонів євро податків 2023 року. Це в чотири рази більше, ніж до великої війни.

НАТО не підтримає ідею новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа стосовно значного підвищення витрат на оборону. Але, найімовірніше, погодиться частково збільшити їх.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої посилають на власні поінформовані джерела.Співрозмовники медійників зазначили, що Північноатлантичний альянс не підтримуватиме пропозицію Дональда Трампа щодо збільшення оборонних витрат до 5% валового внутрішнього продукту серед країн-членів альянсу.Річ у тому, що офіційні особи НАТО вважають таке збільшення політично й економічно нереалістичним. Однак очікується, що Альянс підвищить свої оборонні цілі до приблизно 3% ВВП, зважаючи на побоювання щодо можливої агресії з боку Росії після конфлікту в Україні та постійні заклики Трампа.За інформацією журналістів, нову ціль, імовірно, узгодять на саміті НАТО в Гаазі в червні, При цьому країни Центрально-Східної Європи, які й так досягнули показника у 2%, за підтримки нового генсека НАТО Марка Рютте лобіюють подальше збільшення оборонних видатків.За даними видання Bloomberg, у НАТО розглядають підвищення норми витрат на оборону з 2% до 3% валового внутрішнього продукту.Співрозмовники Reuters зауважили, що пріоритетними завданнями стануть посилення протиповітряної оборони, наступальних систем озброєння та потенціалу ядерного стримування.Нагадаємо, 30 грудня стало відомо, що нещодавні інциденти з пошкодженнями кабелів у Балтійському морі змусили НАТО посилити свою присутність у цьому регіоні. В Північноатлантичному альянсі зараз складають план, як це реалізувати на практиці.

Цього року триватиме реалізація ініціативи "Зимова єПідтримка". А в січні розпочне працювати ще одна програма — приймання заявок на субсидію для оренди житла для внутрішньо переміщених осіб.Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду.Він зазначив, що, зокрема, цього місяця розпочне працювати ще одна програма "Зимової єПідтримки" — приймання заявок на субсидію для оренди житла для внутрішньо переміщених осіб. На переконання Шмигаля, це допоможе тисячам наших громадян у цей непростий час."Маємо вже понад 11 мільйонів заявок на виплату 1 000 гривень за програмою "Зимова єПідтримка". Понад вісім мільйонів українців уже отримали цю підтримку", — зазначив він.При цьому прем’єр-міністр додав, що в січні цього року також розпочнеться виплата "Вчительської доплати". Кожен учитель щомісячно буде додатково отримувати 1 000 гривень "на руки" до своєї зарплати, а з вересня ця сума складе вже 2 000 гривень."У межах "Зимової єПідтримки" ми також реалізуємо ініціативу "єКнига". Вже маємо більше 56 тисяч заявок від тих, кому 2024 року виповнилося 18 років", — підсумував Денис Шмигаль.Як відомо, в грудні уряд України затвердив нові правила надання субсидій для внутрішньо переміщених осіб на оренду житла, які розпочали діяти зі січня 2025 року. Субсидію можуть отримати переселенці, які перемістилися в будь-який регіон України, підконтрольний уряду. Раніше допомога поширювалася на дев’ять областей. Право на субсидію мають родини, які витрачають на оренду понад 20% своїх доходів (замість раніше встановлених 30%).Нагадаємо, в грудні прес-служба Пенсійного фонду України повідомляла, що для призначення житлових субсидій до сукупного доходу сім’ї не враховуватимуться кошти, які отримані за програмами "Зимова єПідтримка" та "Національний кешбек".

Велика Британія повинна передати всі заморожені активи Росії для України. Це стане чітким сигналом Кремлю, що "агресор повинен і буде платити".Про це йдеться у відкритому листі групи депутатів британського парламенту, який опублікувало видання The Times. У ньому зазначається, що уряд повинен вирішити, як законно передати Україні 300 мільярдів доларів із заморожених резервів Центрального банку Росії.Підписанти додали, що переказ щонайменше 25,5 мільярда фунтів стерлінгів, що зберігаються на рахунках у Великій Британії, дасть "чіткий сигнал" про стратегічну рішучість і допоможе запобігти майбутнім конфліктам."Попередніх кредитів та надзвичайного фінансування недостатньо — вони залишають західних платників податків на гачку. Тільки використання самих активів гарантує, що Росія заплатить за свої злочини", — зауважили вони.Лист з'явився перед парламентськими дебатами на тему арешту заморожених російських активів для фінансування України під час війни. Країни G7 вже взяли на себе зобов'язання надати Україні кредит у розмірі 50 мільярдів доларів, який мають повернути лише з відсотків від заморожених активів.У жовтні Велика Британія оголосила, що надасть Україні кредит у розмірі 2,26 мільярда фунтів стерлінгів як частину ширшого пакета допомоги від країн G7. Міністри вважають, що передача самих активів може спричинити юридичні проблеми.Однак Майк Мартін, член парламенту від Ліберально-демократичної партії та колишній офіцер, який очолює дебати, вважає, що має бути спосіб обійти це питання."Існує беззаперечний моральний, стратегічний і правовий аргумент на користь використання російських державних активів для підтримки України в її військових діях. Це питання ніколи не було таким нагальним, як зараз, коли нова адміністрація США може припинити підтримку України", — сказав він.Лист підписали більше десятка британських депутатів, а також вісім високопоставлених парламентарів, включаючи голів комітетів, з країн-союзників, таких як Німеччина, Польща, країни Балтії та Фінляндія.Вони кажуть, що заморожені відсотки від активів у розмірі 50 мільярдів доларів є важливим першим кроком, але він забезпечує Україну надзвичайним фінансуванням щонайбільше на рік. Крім того, у разі розморожування активів платники податків України або країн G7 будуть змушені повертати кредит.Велика Британія володіє найбільшою кількістю заморожених російських резервів за межами ЄС, і члени парламенту заявили, що країна могла би використати свій розгалужений глобальний сектор фінансових послуг."Воєнна економіка Росії розтягнута до межі. Тому конфіскація закордонних активів окупанта є стратегічно життєво важливою. Це законно. Це не зашкодить фінансовій стабільності", — йдеться в листі.Нагадаємо, 30 грудня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомляв, що США нададуть Україні 15 мільярдів доларів, які забезпечені майбутніми доходами від заморожених російських активів. Відповідну угоду підписали український Мінфін і Світовий банк. .

За 2024 році Державне бюро розслідувань (ДБР) передало в управління АРМА необґрунтованих активів на понад 11,5 мільярда гривень. Ці активи працюють на підтримку української економіки та Сил оборони України.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань. Там зазначили, що дохід від управління активів — понад 1 мільярд 68 мільйонів гривень."Завдяки роботі Державного бюро розслідувань за напрямком роботи з виявлення й арешту активів бюджет країни минулого року поповнився на п’ять мільярдів гривень. До речі на рік держава витрачає на утримання ДБР у рази менше грошей — а такий профіт свідчить про ефективність відомства", — йдеться в повідомленні.Також минулого року відбувся перший у межах відновленої "великої приватизації" аукціон із продажу майна, конфіскованого за матеріалами ДБР у підсанкційної особи. За об’єкт держава отримала 1,89 мільярда гривень."У дохід держави стягнуто активи компанії, пов’язаної з російським букмекером 1xBet — 1,8 мільярда гривень. На фінішній прямій процедура конфіскації в іншого онлайн-казино Pin-Up — а це 2,6 мільярда гривень", — додали в ДБР.Продовжує Бюро виявляти та передавати в управління АРМА майно підозрюваних у державній зраді колишніх народних депутатів. Зокрема, в управління держави перейшло майно та корпоративні права зареєстрованих у Львові будівельних компаній "Бетонбуд" і "Капітал Плаза", 50% відсотків корпоративних прав ТОВ "Галицьке перехрестя", кінцевими власниками яких є рідні брати депутатів-утікачів."Також цього року поставлена крапка щодо арешту яхти Royal Romance приблизною вартістю 5,9 мільярда гривень. За матеріалами ДБР в управління АРМА передано чотири гелікоптери та два літаки кримських підприємців", — підсумували в Державному бюро розслідувань.  Нагадаємо, що 18 грудня працівники Державного бюро розслідувань затримали керівника комісії з регулювання азартних ігор і лотерей за підозрою у пособництві державі-агресору Івана Рудого. Його також підозрюють у незаконному зберіганні наркотичних засобів у великих розмірах без мети збуту.

В Україну екстрадовано одну учасниць організованої групи, яку викрили на заволодінні грошовими коштами "Укрзалізниці" під час закупівлі силових трансформаторів впродовж 2022-2024 років. Їй обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом застави у розмірі 9,9 мільйона гривень.Про це повідомила прес-служба Національного антикорупційного бюро України (НАБУ)."Йдеться про керівницю товариства, яке незаконно перемогло в тендері на постачання АТ "Укрзалізниця" трансформаторів за штучно завищеними цінами. З моменту викриття оборудки у квітні 2024 року підозрювана перебувала у міжнародному розшуку", — йдеться в повідомленні.У НАБУ пояснили, що за сприяння компетентних органів Болгарії восени 2024 року особу затримали та згодом задовольнили екстрадиційний запит України. Передача підозрюваної працівникам Національного бюро відбулась на міжнародному автомобільному пункті пропуску "Устилуг — Зосін" Волинської області."Екстрадиція, зокрема, стала можливою завдяки співпраці з компетентними органами Болгарії та Польщі, а також ефективній взаємодії з Офісом генерального прокурора як центральним органом України щодо видачі (екстрадиції) підозрюваних", — додали правоохоронці.Ще у квітні 2024 року НАБУ і САП викрили організовану групу, очолювану колишнім радником заступника керівника Офісу президента України, тодішнім працівником Служби безпеки України, та повідомили 10 особам про підозру у заволодінні 94,8 мільйона гривень "Укрзалізниці"."За клопотанням детективів і прокурорів суд наклав арешт на 54 мільйони гривень на банківських рахунках компанії-постачальниці, а також на нерухоме та рухоме майно підозрюваних. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває", — підсумували в НАБУ.Нагадаємо, 11 грудня стало відомо, що правоохоронці викрили злочинну організацію службовців "Укрзалізниці", які незаконно привласнили понад 70 мільйонів гривень за шість місяців. Фігуранти продавали "квитки" на маршрутах міжнародного залізничного сполучення за 300-500 євро.

До кінця цього року деякі сімʼї можуть отримати одноразову грошову допомогу в розмірі до 54 тисяч гривень. Кошти доступні виключно евакуйованим сім'ям із дітьми.Як повідомляє прес-служба Дитячого фонду Організації Об'єднаних Націй, одна людина може розраховувати на допомогу у 10800 гривень, а сім'ї з п'яти осіб можуть отримати 54 тисячі гривень.Претендувати на гроші можуть: сім'ї з дітьми, які виїхали з небезпечних районів;особи, які належать до вразливих категорій.Задля того, щоб отримати гроші, потрібно повідомити Фонд про те, що в сім'ї є діти/дорослі з інвалідністю, заявити про те, що сім'я багатодітна, зазначити про неповну сім'ю (без одного з батьків). для отримання коштів достатньо відповідати одному з критеріїв.Нагадаємо, раніше у міністерстві соціальної політики України повідомляли, що у грудні змін у наданні грошової допомоги переселенцям не передбачається. Більшість внутрішньо переміщені особи отримуватимуть виплати без додаткового звернення у відповідні органи.

За бій-реванш український боксер-чемпіон Олександр Усик отримав 55% призового фонду, хоча спершу деякі спортивні видання писали, що йому належатиме 60%. Британцю Тайсону Ф’юрі виділили 45% від загального гонорару.Про це повідомило іспанське спортивне видання Marca, Журналісти зазначили, що Усик заробив рекордні призові у кар'єрі — 104,5 мільйона доларів, а Ф’юрі отримав 85,5 мільйона доларів, які є другими у списку його найбільших призових.У попередньому поєдинку з Ф'юрі, попри те, що Усик став переможцем, він заробив лише 45 мільйонів доларів, тоді як Ф'юрі — 100 мільйонів доларів. Так тоді прописали умови контракту. Зараз же ситуацію трохи вирівняли.Своєю чергою, британське видання The Indepentent зазначило, що боксери заробили за бій 191 мільйон доларів гонорару — рекордна сума для спортсменів, яка на 41 мільйон більша, ніж у першому поєдинку Усика та Ф'юрі.У списку рейтингу боїв з найбільшим гонораром реванш Усика та Ф'юрі посідає друге місце. Найбільша сума призових зафіксована у поєдинку Менні Пак'яо та Флойда Мейвезера 2015 року — 250 мільйонів доларів.Після перемоги в Саудівській Аравії український чемпіон WBC, WBO, WBA та IBO у надважкій вазі Олександр Усик поділився думками про українського співака Артема Пивоварова. Боксер зауважив, що планує записати з артистом спільний трек.Нагадаємо, що Усику вже підбирають наступного суперника для бою. Зокрема, на думку колишнього чемпіона світу Джорджа Гроувса, Мозес Ітаума може скласти в рингу гідну конкуренцію Олександру Усику. Українцю буде важче з ним, ніж з іншим представником Великої Британії Даніелем Дюбуа.

Український уряд затвердив Стратегію розвитку прикордонної інфраструктури з країнами Євросоюзу та Молдови до 2030 року та Стратегію з реформування психоневрологічних та інших інтернатних установ до 2034 року.Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки України. Там зазначили, що ці два стратегічні документи є кроками Плану України за програмою фінансової допомоги Ukraine Facility."Стратегія реформування інтернатних закладів дозволить інтегрувати вразливі категорії населення в громади, підвищуючи їхній рівень соціалізації. Це є ключовим заходом у розвитку сучасних форм соціального захисту та побудові інклюзивного суспільства. Розбудова прикордонної інфраструктури спростить мобільність населення і покращить взаємодію з нашими європейськими партнерами, а також зміцнить позиції України як ключового транзитного коридору", — зазначив перший заступник міністра економіки України Олексій Соболев.Стратегія розвитку прикордонної інфраструктури передбачає реконструкцію пунктів пропуску на кордоні з країнами ЄС, створення мережі сервісних зон, спрощення процедур перетину кордону (цифровізація та запровадження спільного контролю) відповідно до стандартів Європейського Союзу.Інший документ — Стратегія з реформування психоневрологічних та інших інтернатних установ до 2034 року — передбачає розвиток соціальних послуг та підтримку людей із підвищеними потребами з метою забезпечення їхньої можливості самостійно проживати у суспільстві.Згідно з Планом України, Мінекономіки призначено єдиним національним координатором програми Ukraine Facility. Відомство продовжує забезпечувати моніторинг виконання плану та готує щоквартальну звітність для Європейської комісії.Нагадаємо, 18 грудня Україна отримала 4,1 мільярда євро від Європейського Союзу. Це був другий транш у межах програми Ukraine Facility.

У середу, 25 грудня, президент України Володимир Зеленський підписав закон, який виправляє норму про підвищення податків для фізичних осіб-підприємців. Нові ставки діятимуть не з 1 жовтня 2024 року, а з 1 січня 2025 року.Про це свідчить картка законопроекту №9319, яку опубліковано на сайті Верховної Ради України.Крім ФОПів, підвищення податків переноситься для юридичних осіб, які працюють на спрощеній системі оподаткування третьої групи.Як відомо, закон про підвищення податків набув чинності з 1 грудня. Основним у ньому стало підвищення ставки військового збору з усіх доходів українців з 1,5% до 5%.Окрім того, закон зобов'язує платити військовий збір фізичних осіб-підприємців. Вони мали заплатити його за четвертий квартал 2024 року. Однак 4 грудня Верховна Рада ухвалила зміни та перенесла сплату військового збору для ФОПів на 2025 рік.Закон встановлює обов'язок сплати 1% військового збору для платників податків, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, а саме – для фізичних осіб-підприємців ІІІ групи та юридичних осіб ІІІ групи.Також передбачено встановлення військового збору для ФОПів, які є платниками єдиного податку I, II та IV групи на рівні 10% розміру мінімальної зарплати (тобто 800 гривень на місяць).З 1 січня 2025 року запроваджується щомісячна звітність з ЄСВ (єдиного соціального внеску), ПДФО (податку з доходів фізичних осіб) і ВЗ (військового збору) для всіх податкових агентів.Нагадаємо, минулого тижня голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев прокоментував інформацію про масове закриття фізичних осіб-підприємців через історичний податковий закон, заявивши, що ці дані не зовсім відповідають дійсності.

Державний бюджет України отримав транш розміром в один мільярд доларів у межах програми Світового банку на підтримку політики розвитку "Основи зростання" (DPL). В уряді вже вирішили, куди спрямувати ці кошти.Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, опублікувавши відповідний пост у своїх соціальних мережах."Україна отримала один мільярд доларів від Японії та Великої Британії. Транш надійшов під гарантії від урядів цих держав у межах програми DPL Світового банку", — зазначив він.Український прем’єр-міністр додав, що залучені кошти вирішили спрямувати на зміцнення української економіки та фінансування пріоритетних видатків у соціальній і гуманітарній сферах."Дякуємо Світовому банку, урядам Японії та Великої Британії за вагому підтримку України та внесок у посилення нашої стійкості", — підсумував Денис Шмигаль.Також під час засідання уряду прем’єр-міністр розповів, що наступного року Україна очікує від західних союзників понад 38 мільярдів гривень. Пряма бюджетна підтримка з боку країн Заходу 2024 року — 41 мільярд гривень. Нагадаємо, що 23 грудня Україна отримала 1,1 мільярда доларів від Міжнародного валютного фонду. Це шостий транш за спільною програмою в межах Механізму розширеного фінансування для України (Extended Fund Facility — EFF). Денис Шмигаль повідомив, що кошти, які вже надійшли на українські рахунки, спрямують на фінансування критичних видатків бюджету.

Наступного року Україна очікує від західних союзників понад 38 мільярдів гривень. Пряма бюджетна підтримка з боку країн Заходу 2024 року — 41 мільярд гривень. Про це розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду."2024 рік завершуємо в умовах фінансової стійкості. Коштом податків, зборів, внутрішніх позик у повному обсязі фінансуємо наші Сили оборони. Завдяки партнерам покриваємо цивільні видатки", — пояснив він.За його словами, лише пряма бюджетна підтримка за цей рік складе близько 41 мільярда доларів. Зокрема, понад 16 мільярдів євро отримали від Європейського Союзк за програмою Ukraine Facility. Майже 5,4 мільярда доларів надійшли за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом. Також вагомою є підтримка США, Світового банку, Японії, Канади й інших партнерів."Чітко розуміємо, звідки будемо брати кошти наступного року. Очікуємо залучити понад 38 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для покриття найважливіших невійськових бюджетних видатків. А також отримати кошти від заморожених російських активів", — наголосив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.Нагадаємо, 23 грудня стало відомо, що Україна отримала 1,1 мільярда доларів від Міжнародного валютного фонду. Це шостий транш за спільною програмою в межах Механізму розширеного фінансування для України (Extended Fund Facility — EFF). Денис Шмигаль розповів, куди спрямують ці кошти.