# фінанси

Кабінет міністрів України ухвалив зміни до порядку оборонних закупівель. Також уряд виділив додаткові 3,1 мільярда гривень на фінансування оборонних потреб.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Спрямовуємо 3,1 мільярда гривень Міністерству оборони України на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння та військової техніки", — зазначила вона.За її словами, їх вдалося зекономити за січень-грудень цього року у зв’язку зі скороченням видатків.Крім того, уряд запроваджує довгострокові контракти для оборонних закупівель. Відтепер державні замовники можуть укладати контракти на весь виробничий цикл — від розробки та виробництва до ремонту та відновлення.Потреби формуватимуться не лише на наступний рік, а й на два наступні бюджетні періоди, що забезпечує прогнозованість для війська та стабільність для виробників. Окремо уряд оновив механізм передоплати - її обсяг і терміни прив’язані до етапів виконання робіт."Це дозволяє фінансувати виробництво ритмічно, без зупинок і касових розривів, а також запускати нові виробничі потужності", — пояснила Свириденко.Питання довгострокових контрактів для оборонної промисловості тривалий час залишалося одним із ключових для українських виробників. Короткострокові замовлення ускладнювали інвестиції, локалізацію та масштабування виробництва.Окрім того, за результатами робочої поїздки в Харківську область ухвалено рішення переспрямувати кошти на відновлення лікарні та житла, ремонт яких можна завершити вже цього року. Переглянуто фінансування на 2025 рік і збільшено його на 69,8 мільйона гривень для завершення ремонту трьох об'єктів у Харкові:лікувального корпусу Обласної клінічної лікарні;двох багатоквартирних житлових будинків."Прифронтові регіони — це наш пояс безпеки та завдання уряду — створювати умови для проживання та забезпечити безперебійний доступ до послуг людям, попри війну", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, сьогодні прес-служба Міністерства охорони здоров'я України повідомила, що, за рішенням уряду, в Україні продаватимуть ліки на АЗС на підставі ліцензії. Йдеться лише про безрецептурні медичні препарати..

Середня ціна на первинному ринку житла станом на кінець 2025 року склала 2 011 доларів за квадратний метр, тобто 84,6 тисячі гривень за квадратний метр за рік зростання на 3,3% у доларовому еквіваленті.Про це повідомила агенція "Інтерфакс-Україна" з посиланням на прес-службу City One Development. Згідно з аналітичним звітом компанії, 2025 рік для первинного ринку житлової нерухомості Києва став роком тихого відновлення без різких рухів."Фактично ринок пройшов дві різні фази. На початку року попит залишався стриманим: покупці займали вичікувальну позицію, що призвело до незначного (-1,2%) коригування цін. Натомість друга половина року продемонструвала зміну настроїв — кількість угод зросла, а ціни повернулися до плавного підвищення (в середньому зросли на 4,5%). У підсумку 2025 рік завершився з помірним (+3,3%) плюсом", — повідомила аналітик City One Development Олена Ширіна.Вона акцентувала, що особливістю 2025 року є суттєва різниця між формальною статистикою та реальним станом ринку, оскільки середні показники цін залишаються "обтяженими" проектами, які роками перебувають у продажу, але фактично не будуються або знаходяться у замороженому стані. Якщо виключити такі об’єкти з розрахунків, реальна середня ціна активних новобудов Києва становить близько 2 140 доларів за квадратний, що приблизно на 6–7% вище за офіційну статистику.Щодо структури пропозиції, то лише 3% пропозиції представляють економ-клас. Домінувальним сегментом наразі є комфорт, близько 50% пропозиції, у бізнескласу - близько 35%, у преміум утримує долю в 8-10% попри скорочення кількості проектів.Найбільшу цінову динаміку 2025 року продемонстрували доступніші формати, що логічно в умовах обмеженого платоспроможного попиту. Економ-клас здорожчав на 5% до 1 103 доларів за квадратний метр, комфорт — на 4% до 1 365 доларів за квадратний метр, бізнес-клас — на 2% до 2 450 доларів за квадратний метр; преміум-клас — на 4% до 4 596 доларів за квадратний метр.Нова пропозиція за 2025 рік стала рекордною для столиці з огляду на воєнні умови. За даними моніторингу City One Development, від початку року на ринок Києва вийшло 10 нових житлових комплексів.Перша половина року представлена переважно великими комфорт-комплексами, орієнтованими на масового покупця. Середня стартова ціна становила 1 428 доларів за квадратний метр.Друга половина року принесла на ринок проекти бізнес і преміум-класу з вищими стартовими цінами та складнішими концепціями. Середня стартова ціна — 2 727 доларів за квадратний метр.Це свідчить про поступове повернення девелоперів до складніших форматів і відновлення інвестиційного інтересу до ринку."Загальна кількість житлових комплексів на ринку за чотири роки війни скоротилася приблизно на 25%, що формує дефіцит якісної пропозиції. Девелопери запускають нові проекти обережно, орієнтуючись на платоспроможний попит та інвесторів, при цьому нові проекти дорожчі за середні ринкові показники. Кількість нових житлових комплексів є значною для четвертого року війни, але недостатньою для міста-мільйонника — пропозиція залишатиметься обмеженою, а доступного житла ставатиме менше, при цьому конкуренція між девелоперами дедалі більше відбувається не ціною, а продуктом", — додала Ширіна.За її словами, за умови збереження поточних макроекономічних і безпекових факторів, 2026 рік має всі передумови розпочатися з помірного подорожчання та подальшого дефіциту якісної пропозиції."Ринок уже пройшов найнижчу точку та поступово переходить у фазу зростання, де ключову роль відіграватимуть надійність девелопера, продумана концепція та довгострокова цінність проекту", — зауважила Ширіна.City One Development — інвестиційно-девелоперська компанія з понад 15-річним досвідом. Спеціалізується на створенні, реалізації та управлінні масштабних інфраструктурних житлових комплексів, а також активно інвестує в розвиток української промисловості.У портфелі City One Development — понад 1 мільйон 240 тисяч квадратних метрів реалізованих об’єктів та 500 тисяч квадратних метрів на стадії будівництва.Серед житлових проектів компанії у столиці: "Новопечерські Липки", "Бульвар Фонтанів", "Святобор Park Resort", The Light. Серед промислових: два заводи з виробництва флоат-скла в межах ІП "Місто Скла" та ІП "Галіція".Нагадаємо, фахівці стверджують, що, порівнюючи первинний і вторинний ринок, можна знайти як переваги, так і недоліки у кожному з варіантів..

Служба безпеки України розшукує колишнього президента Української асоціації футболу Андрія Павелка. Раніше йому повідомляли про підозру в заволодінні чужим майном та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.Про це стало відомо з бази на сайті Міністерства внутрішніх справ України.Зазначається, що Павелка підозрюють за двома статтями Кримінального кодексу України:частиною 5 статті 191 — привласнення чи розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинене у великих розмірах чи в умовах воєнного стану;частиною 1 статті 366 — складання, видача службовою особою неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.У базі МВС Павелка віднесли до категорії людей, які переховуються від органів досудового слідства. Правоохоронці вказують, що він зник 5 листопада 2025 року.Напередодні журналіст Костянтин Андріюк повідомляв, що Павелко нібито виїхав за кордон завдяки підробленій посвідці про інвалідність.Журналіст акцентував, що своїми махінаціями колишній очільник українського футболу завдав збитків на 1,7 мільярда гривень за аудитом. Він перебував у СІЗО, після чого його випустили під домашній арешт.Павелка підозрюють у махінаціях з будівництвом заводу з виготовлення штучної трави для футбольних полів і розкраданні грошей, які виділяли з УЄФА.Попередній контекстУ листопаді 2022 року Павелку, який з 2015 року по 2024 рік очолював УАФ, повідомили про підозру в заволодінні чужим майном та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. Таку саму підозру тоді оголосили колишньому генеральному секретареві УАФ Юрію Запісоцькому.За даними слідства, під час закупівлі обладнання для будівництва заводу з виготовлення штучного покриття для футбольних майданчиків посадовці УАФ заволоділи коштами і надалі легалізували частину коштів.У листопаді 2022 року Печерський райсуд Києва за клопотанням прокурорів обрав підозрюваним Павелку та Запісоцькому запобіжний захід: тримання під вартою на два місяці з альтернативою внесення застави розміром 9,9 мільйона гривень кожному. За обидвох внесли заставу.Нагадаємо, на початку жовтня цього року в Офісі генерального прокурора. України зазначали, що колишнього президента УАФ Андрія Павелка підозрюють у вчиненні низки кримінальних правопорушень..

"Київміськбуд" завершує процедуру докапіталізації. Зокрема, відбувається оновлення керівного складу акціонерного товариства та перехід до наступного етапу антикризового плану.Про це повідомила прес-служба компанії "Київміськбуд". Там констатували позитивні зміни у своїй діяльності."Завдяки підтримці Київської міської ради, КМДА та київського міського голови підприємство отримало докапіталізацію в розмірі 2,56 мільярда гривень та переходить до наступного етапу антикризового плану", — йдеться в повідомленні.Посилено наглядову раду "Київміськбуду" — ухвалено відповідне рішення про призначення нового голови наглядової ради. Ним став виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв."Також наглядова рада ухвалила рішення щодо зміни правління компанії. Новим головою правління призначено Валерія Засуцького, фахового будівельника", — зазначили в акціонерному товаристві.Ці кроки необхідні для подальшої реалізації антикризового плану компанії 2026 року, зокрема:стабілізації фінансового стану компанії;встановлення прозорішої комунікації та продуктивної співпраці з інвесторами;поетапного відновлення будівництва на об’єктах компанії.Також посилено комунікацію з урядом щодо розв’язання питання компенсації "Київміськбуду" грошових коштів у сумі 2,28 мільярда гривень за передані компанії об’єкти "Укрбуду"."Команда "Київміськбуду" активно працює над тим, щоби 2026 рік став для нас і наших інвесторів роком позитивних зрушень і помітних результатів", — підсумували в акціонерному товаристві.Нагадаємо, наприкінці жовтня минулого року стало відомо, що статутний капітал "Київміськбуду" мав отримати додаткову емісію та викуп акцій на суму не більш ніж 2,56 мільярда гривень. Такий проект рішення тоді підтримали 77 депутатів Київської міської ради.Раніше журналісти виявили на Лазуровому узбережжі розкішну віллу, оформлену на французьку фірму, яку три роки тому придбала компанія дружини президента "Київміськбуду" Ігоря Кушніра. Сам забудовник стверджував, що не володів майном за межами України. Ще 2023 року його усунули від виконання обов'язків..

Президент Володимир Зеленський заявив, що цього тижня Україна досягла ключового результату грудня. Тому цей тиждень став історичним для країни.Таку заяву очільник держави зробив під час вечірнього відеозвернення."Завершуємо цей історичний тиждень для України, значний дипломатичний тиждень. Головне — ми забезпечили для України 90 мільярдів євро на два роки. Це ключовий результат грудня, багато в чому — важливий результат усього року. Є позитивне рішення Європи, ми боролись за це рішення дуже довго, і я хочу подякувати всім, хто допомагав", — наголосив він.За словами гаранта, на сьогодні важливо, що російські активи залишаються в Європі і є заблокованими, а Україна буде отримувати мінімум по 45 мільярдів євро щорічно, протягом наступних двох років."І кошти ці можуть повертатись тільки коштом російських коштів: Росія повинна платити за свою війну. 90 мільярдів євро — це для усіх в Україні фінансова гарантія безпеки, цілком реальна. Дякую лідерам Європи: Антоніу Кошті, Урсулі фон дер Ляєн, усім лідерам держав, які нас підтримали. Продовжимо працювати, щоб усі російські активи були спрямовані на реальний захист від російської війни та на відновлення нашої держави. Є такі кошти не тільки в Європі, з кожним урядом ми контактуємо. Це одне з найбільш складних завдань — не менш складне, ніж забезпечити зброю для України. Але й це ми вирішимо. Кошти на відновлення будуть", — зауважив президент.Очільник держави додав, що наступного тижня Україна продовжить контакти із партнерами. Попри різдвяні свята дипломатична робота триватиме."Наступний тиждень — хоч це й буде тиждень Різдва, коли у світі політична робота затихає, – ми все одно будемо на контакті з партнерами, з кожним, хто може допомогти нам захищати нашу державу, наших людей, нашу енергетику, нашу стійкість, з усіма, хто працює на тиск проти Росії, з усіма, хто робить реальним закінчення війни. Працюємо так, щоб кожен день використати для України, і в цьому році ще мають бути відповідні новини: пакети підтримки для нашої держави, рішення, які зменшують російську можливість воювати, воювати проти нас", — додав Зеленський.Нагадаємо, Португалія пообіцяла внести 50 мільйонів євро до механізму PURL, який забезпечує закупівлю американської зброї для України. До того ж португальські партнери готові надати Києву іншу фінансову допомогу..

Португалія пообіцяла внести 50 мільйонів євро до механізму PURL, який забезпечує закупівлю американської зброї для України. До того ж португальські партнери готові надати Києву іншу фінансову допомогу.Про це заявив міністр оборони України Денис Шмигаль у соціальній мережі Х, інформуючи про свою зустріч із міністром оборони Португалії Нуну Мелу."Подякував за візит до Києва у цей важливий період. Висловив щиру вдячність Португалії за допомогу, оголошену під час засідання UDCG, та готовність зробити внесок у розмірі 50 мільйонів євро до механізму PURL", — зазначив український міністр.Він також відзначив важливість рішення Португалії спрямовувати 25 мільйонів євро щороку протягом п’яти років у межах ініціативи SAFE для закупівлі української оборонної продукції."Обговорили продовження співпраці, зокрема, у сфері оборонної промисловості, перспективи взаємовигідних проектів і довгострокового розвитку наших спроможностей", — зауважив Шмигаль.Під час розмови вони з колегою окремо зупинилися на критичних потребах оборони України для захисту людей та критичної інфраструктури."Вдячний Португалії за підтримку!" — підсумував міністр оборони Португалії.У липні США та НАТО запустили програму Prioritised Ukraine Requirements List (PURL), що передбачає постачання американської зброї в Україну за рахунок європейських країн. Київ може отримати системи ППО, ракети та боєприпаси.На програму вже виділили кошти низка країн — зокрема, Данія (приблизно 580 мільйонів данських крон), Швеція (275 мільйонів доларів), Норвегія (135 мільйонів доларів), Нідерланди (500 мільйонів євро) та Німеччина.У вересні перші постачання військового обладнання за програмою PURL прибули до України. Нові надходження очікуються найближчим часом.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру заявляв, що його країна не виключає можливості розміщення своїх військ на території України. Однак, це можливо лише після закінчення війни..

Україна поки не зможе самостійно фінансувати 800 тисяч Збройних сил. Наразі розглядається варіант фінансування армії з боку партнерів.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами."Чи здатна буде Україна при умові припинення вогню самостійно фінансувати, таку армію? Ні! Не здатна, не вистачить фінансового ресурсу. Тому я цей діалог і проводжу з лідерами, тому що розглядаю частково фінансування нашої армії коштом партнерів як гарантій безпеки для нас. Бо Збройні Сили України – це, передусім, номер один гарантія безпеки. І якісь роки нам потрібні, якийсь час, термін, щоби вирівняти повоєнну економіку і вийти на можливість самостійного фінансування нашої армії. А поки що потрібна допомога партнерів", — зазначив гарант.Президент також наголосив, що запропонована чисельність у 800 тисяч військових охоплює лише Збройні сили України, а не всі Сили оборони.Зауважимо, раніше видання The New York Times заявляло, що Сполучені Штати Америки спільно із європейськими союзниками підготували план гарантій безпеки для України після закінчення війни із Росією. Він містить декілька документів. Так, одним із пунктів цього плану є збільшення чисельності Збройних сил України до 800 тисяч у мирний час.Нагадаємо, раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що майбутня мирна угода повинна містити такі безпекові гарантії, що зроблять будь-яку нову спробу російської агресії фатальною для Москви. Кінцева мета цих домовленостей — забезпечити невідворотні та руйнівні наслідки для окупанта у разі повторного нападу.Також канцлер Німеччини Фрідріх Мерц надав уряду України тверді запевнення у наданні масштабних гарантій безпеки. Політик наголосив, що Захід не має права знову припуститися "помилок 2014 року", коли після анексії Криму Україну залишили фактично беззахисною перед російською агресією..

Майбутні вибори в Україні коштуватимуть державі щонайменше у 20 мільярдів гривень. У цій сумі враховані також усі супутні витрати, які можуть супроводжувати виборчий процес у надзвичайних умовах.Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик в інтерв’ю "РБК-Україна". За його словами, останні президентські вибори 2019 року коштували бюджету близько два мільярди гривень."Нинішні розрахунки є значно вищими через інфляцію та нові умови", — наголосив він.За базовими підрахунками ЦВК з урахування інфляції, вибори народних депутатів і місцеві вибори коштують у середньому чотири-п’ять мільярдів гривень, тоді як президентська кампанія є дорожчою.За оцінками представника комісії, президентські вибори коштуватимуть десь чотири-п’ять мільярдів гривень на перший тур, відповідно, 6,5-сім мільярдів гривень у разі проведення другого повторного голосування.Він наголосив, що близько 70% усіх витрат припадає на оплату праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій. Водночас ці суми не включають витрати органів місцевого самоврядування на підготовку виборчих дільниць, приміщень і матеріального забезпечення.Також можливим є збільшення кількості виборчих дільниць за кордоном. У такому випадку, за його словами, зростуть валютні витрати."З урахуванням видатків органів місцевого самоврядування, якщо ми кажемо про всі три види виборів, це приблизно 20 мільярдів гривень. Це умовна цифра, але вона жива — і не менше", — підсумував заступник голови ЦВК.Сергій Дубовик визнав, що така сума є серйозним викликом для держави. Для цього потрібна ретельна підготовка та відповідна фінансова підтримка.Попередній контекст:Американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю журналістам 9 грудня заявив, що Україні потрібно проводити вибори. За його словами, цього вимагає демократія. Це вже далеко не перша заява лідера США з цього приводу.У відповідь президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до виборів в Україні. Він зауважив, що важливе питання — це законодавча основа для їх легітимності. До того ж для цього необхідні гарантії безпеки з боку партнерів. Український лідер звернувся до США, ЄС забезпечити безпечне проведення виборів, а до Верховної Ради — підготувати законодавчу базу щодо цього.Віце-спікер українського парламенту Олександр Корнієнко 11 грудня розповідав, що Верховна Рада поки не має законодавства для проведення виборів під час війни. Наразі відповідні ініціативи відсутні.Лише три з 11 досліджених громад пройшли би позитивне оцінювання у сфері фізичної безпеки для можливості проведення виборів після війни. Про це засвідчили результати моніторингу, який провела громадянська мережа "ОПОРА".Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що начебто "готовий подумати" над тим, аби втриматися від ударів углиб території України на час виборів. Водночас він додав, що не дозволить використовувати проведення виборів в Україні "винятково для того, щоби зупинити наступ російських військ".Натомість Володимир Зеленський жорстко відкинув будь-які спроби Кремля втручатися у внутрішні справи України. Він наголосив, що Путін не матиме впливу на майбутні виборчі процеси в країні.В інтерв’ю польській агенції PAP президент України заявив, що не має наміру триматися за президентське крісло. Але за теперішніх обставин організувати вибори надзвичайно складно..

Велика Британія не використовуватиме вісім мільярдів фунтів стерлінгів (приблизно 10,7 мільярда доларів) заморожених російських активів для надання допомоги Україні. Ці кошти зберігаються в британських банках.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times із посиланням на урядові джерела. За словами чиновників, Лондон не хоче використовувати заморожені російські активи односторонньо, адже планувалося, що Велика Британія вдасться до такого кроку лише спільно з Австралією, Канадою та Євросоюзом."Ми не будемо діяти без міжнародних партнерів", — заявив представник уряду в розмові з медівниками.Він додав, що Лондон "продовжуватиме тісно співпрацювати з G7 і Європейським Союзом щодо фінансування України".На початку грудня британські видання переконували, що британський уряд готовий передати на підтримку України вісім мільярдів фунтів стерлінгів заморожених у країні активів Росії. Однак зараз ситуація частково змінилася.При цьому канцлерка британської скарбниці Рейчел Рівз заявила, що Лондон невідкладно розпочне співпрацювати з партнерами, щоби забезпечити Київ необхідним фінансуванням.Велика Британія також має окреме постійне зобов'язання надавати три мільярди фунтів стерлінгів на рік на військову підтримку принаймні до 2030 року, про що ще в травні 2024 року заявив тодішній міністр закордонних справ Девід Кемерон, а потім підтвердив нинішній прем'єр-міністр країни Кір Стармер.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Раніше, 16 грудня, міністр оборони Великої Британії Джон Гілі оголосив про найбільшу однорічну інвестицію Лондона в посилення протиповітряної оборони України. Вона сягне 600 мільйонів фунтів стерлінгів..

У п'ятницю, 19 грудня, Україна отримала від Світового банку понад 125 мільйонів доларів фінансової допомоги. Ці кошти спрямують на освіту та охорону здоров'я.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.Вказується, що уряд України отримав 105,7 мільйона доларів за проектом "Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні" (LEARN) та 19,5 мільйона доларів за проектом "Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність" (THRIVE). Кошти надійшли до загального фонду державного бюджету.Залучене фінансування за проектом LEARN є результатом виконання урядом України заходів із забезпечення безпечного очного навчання у школах та реалізації реформи в межах Нової української школи (НУШ). Зокрема:майже 8,5 тисяч учнів і вчителів отримали доступ до укриттів;понад 105 тисяч учителів пройшли навчання відповідно до стандартів НУШ для восьмого класу;381,5 тисяч учнів восьмого класу безкоштовно отримали нові підручники, розроблені відповідно до НУШ;оновлено формулу розподілу освітньої субвенції на 2026 рік із метою збільшення мінімально необхідної кількості учнів на школу щонайменше на 30% порівняно з 2025 роком.У межах THRIVE до державного бюджету надійшов черговий транш обсягом 19,5 мільйона доларів. Проект спрямований на трансформацію системи охорони здоров’я України шляхом підвищення ефективності фінансування та якості медичних послуг. Він передбачає посилення програми медичних гарантій і інституційної спроможності Національної служби здоров’я України з метою покращення доступу пацієнтів до якісної медичної допомоги та зменшення фінансового навантаження на громадян."Підтримка Світового банку є критично важливою для реформ систем освіти та охорони здоров’я України в умовах війни. З моменту запуску проектів у 2024 році Банк уже надав 625 мільйона доларів, що дозволяє підвищувати якість послуг і зміцнювати стійкість цих ключових секторів", — зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.Нагадаємо, 19 грудня учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика..

Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що заморожені активи Росії варто використовувати після закінчення російсько-української війни. До того ж Прага має окрему позицію щодо деяких інших нюансів допомоги Україні.Висловлювання Андрея Бабіша наводить Radio Prague International. Як відомо, саміт ЄС затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 мільярдів євро.У цьому контексті Бабіш наголосив, що Чехія займає окрему позицію. Зокрема, за його словами, "вона не буде нести за все це фінансової відповідальності".Новий чеський прем’єр-міністр зазначив, що деякі країни все ще наполягали на використанні заморожених російських активів."Я вважаю, що ці гроші варто взяти після закінчення війни. Мені дивно, що ми вже зараз даємо гроші на два роки вперед, коли анонсовано, що мирна угода наближається. Усе це якось не сходиться", — зауважив він.Також Бабіш додав, що більшість європейських лідерів не зрозуміли текст щодо репараційної позики, який представили під час нічних переговорів 19 грудня.Раніше Бабіш активно закликав знайти гроші для фінансової допомоги України в інший спосіб, ніж використання заморожених російських активів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Угорщина та Словаччина не підписали висновки грудневого засідання Європейської ради щодо України, які затвердили в ніч на 19 грудня. В документі йдеться про рішення щодо надання Україні 90 мільярдів євро кредиту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на декількох дипломатів Євросоюзу."Висновки Європейської ради щодо України не підписали дві країни — Угорщина та Словаччина", — повідомив один зі співрозмовників журналістів.До речі, як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Цього року Угорщина не підписала жодного тексту висновків Євроради щодо України. В Будапешті це пояснювали протестом проти політики ЄС, що начебто "підтримує війну".Словаччина вперше не погодилася з українською частиною висновків саміту лідерів ЄС. До цього Братислава мала певні застереження, що не заважало їй ставити підписи під переважною більшістю офіційних документів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Колишній міністр юстиції Герман Галущенко та колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук опублікували електронні декларації про майно та доходи. Такі документи подаються під час звільнення.Згідно з декларацією Галущенка, за період з 1 січня по 19 листопада 2025 року його дохід склав 1 977 754 гривні, з яких 1 391 562 гривні — як міністра енергетики, а також 586 192 гривні — як міністра юстиції.Також він вказав у декларації 6,1 мільйона гривень, 61,4 тисячі доларів, три тисячі євро на банківських рахунках, 400 тисяч гривень і 106 тисяч доларів готівкою. В декларації за 2024 рік вказував такі суми заощаджень: 4,9 мільйона гривень, 63,7 тисячі доларів, п’ять тисяч євро на банківських рахунках, 604 тисячі гривень і 169 тисяч доларів готівкою.Гринчук за період з 1 січня по 19 листопада 2025 року вказала 1 722 866 гривень доходу, з яких 1 024 383 гривень — як міністерка захисту довкілля та природних ресурсів і 698 483 гривні — як міністерка енергетики.Крім того, вона зазначила в декларації 306 тисяч гривень на банківських рахунках і 110 тисяч гривень готівкою. В декларації за 2024 рік вказувала такі суми заощаджень: 161,9 тисячі гривень на банківських рахунках і 250 тисяч гривень готівкою.Інших змін фінансового чи майнового стану колишніх міністрів у декларації не вказано.Попередній контекст:Як відомо, 19 листопада Верховна Рада відправила у відставку міністрів енергетики та юстиції Світлану Гринчук і Германа Галущенка.До цього, 10 листопада, НАБУ та САП оголосили про проведення операції "Мідас", яка тривала майже 1,5 року. В її межах викрито схему масштабної корупції в енергетиці, зокрема, з відмивання коштів НАЕК "Енергоатом". За даними антикорупційних органів, Галущенко безпосередньо брав участь у цій схемі.Працівники ДБР передали до НАБУ заяву народного депутата від фракції "Голос" Ярослава Железняка щодо можливих зловживань у сфері енергетики, пов’язаних із діяльністю Германа Галущенка. Йшлося, зокрема, про авансові платежі державних підприємств на значні суми, роботи за якими не завершили в повному обсязі або не підтвердили документально.Правоохоронці заявили, посилаючись на плівки прослуховування, що Гринчук проходила співбесіду в колишнього радника міністра енергетики Ігор Миронюк перед призначенням на посаду міністра енергетики, який теж є серед учасників корупційної схеми.Нагадаємо, що 18 листопада Міністерство енергетики оприлюднило дані про доходи Світлани Гринчук. За жовтень 2025 року вона заробила 158 355 тисяч гривень. Державний секретар Сергій Суярко уточнив, що після податків (28 503,90 гривень) і військового збору (7 917,75 гривні) фактично отримана зарплата склала 121 933,35 гривні..

Рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі.Про це свідчать висновки, ухвалені під час засідання Європейської ради з питання фінансування України."Для забезпечення необхідної фінансової підтримки України з другого кварталу 2026 року, включно з її військовими потребами, Європейська Рада погоджується надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки на основі запозичень ЄС на ринках капіталу, підкріплених бюджетним резервом ЄС. Завдяки посиленій співпраці (стаття 20 Угоди про ЄС) щодо інструменту, що базується на статті 212 (Додаткової Угоди про ЄС), будь-яка мобілізація ресурсів бюджету як гарантія цього кредиту не матиме впливу на фінансові зобов'язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини", — йдеться в документі.У висновках пояснюється, що цей кредит Україна погасить лише після отримання репарацій."До того часу ці активи залишатимуться знерухомленими, ЄС залишає за собою право використовувати їх для погашення позики у повній відповідності до законодавства ЄС та міжнародного права", — наголосили лідери Євросоюзу.Європейська рада також зазначила, що, згідно з попередніми висновками, "активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй шкоду, завдану її війною". "Європейський Союз, враховуючи безпрецедентну ситуацію, ухвалив на підставі статті 122 Договору про ЄС виняткові, тимчасові та належним чином обґрунтовані надзвичайні заходи, що знерухомлюють такі активи на стійкішій основі", — йдеться в документі.Крім того, Європейська рада закликала Раду ЄС і Європарламент продовжити роботу над технічними та правовими аспектами інструментів, що встановлюють репараційний кредит на основі залишків готівки, пов'язаних з іммобілізованими активами Росії.У висновках також йдеться про те, що Європейська рада наголошує на важливості таких елементів стосовно позики, яку нададуть Україні:зміцнення європейської й української оборонної промисловості;подальше дотримання Україною верховенства права, включно з боротьбою з корупцією;специфічний характер політики безпеки й оборони деяких держав-членів та інтереси безпеки й оборони всіх держав-членів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

У четвер, 18 грудня, американський президент Дональд Трамп підписав закон про національне забезпечення оборони на 2026 фінансовий рік. На допомогу Україні в ньому передбачено 800 мільйонів євро на два роки.Про це свідчить допис на сайті Білого дому. Підписаний Дональдом Трампом закон передбачає рекордні щорічні військові витрати в розмірі 901 мільярда доларів.У документі передбачено виділення Україні 800 мільйонів доларів — по 400 мільйонів доларів протягом 2026 та 2027 років. Кошти мають надійти в межах ініціативи допомоги у сфері безпеки, яка передбачає закупівлю американського озброєння для ЗСУ.Аналітики звернули увагу на такий нюанс: це відбувається на тлі того, що команда Трампа веде переговори, намагаючись зупинити війну Росії проти України.Як відомо, після повернення Дональда Трампа до Білого дому США зменшили обсяги підтримки України. Натомість у військовій сфері НАТО та США запустили механізм PURL, який дозволяє європейським країнам фінансувати та закуповувати американське озброєння для потреб України.На початку грудня Трамп знову заявив, що США більше не витрачають власні кошти на допомогу Україні. За його словами, тепер за американську зброю розраховується НАТО, а Вашингтон отримує кошти від Північноатлантичного альянсу.Раніше проект оборонного бюджету з грошима на допомогу Україні Конгрес США схвалив 11 грудня. У законі робиться посилений акцент на європейській обороні.Крім того, оборонний бюджет містить:фінансування Балтійської ініціативи безпеки — виділено 175 мільйонів доларів на підтримку оборонних потреб Латвії, Литви та Естонії;обмеження для Пентагона — документ обмежує можливість Міністерства оборони скорочувати чисельність американських військ у Європі нижче позначки 76 тисяч;посадові обмеження — закон забороняє командувачу Європейського командування США відмовлятися від титулу Верховного головнокомандувача НАТО.Нагадаємо, що Сенат США підтримав законопроект 77 голосами проти 20 за сильної підтримки обидвох партій. Двоє голосів "проти" надали сенатори-республіканці Майк Лі та Ренд Пол..