# Нацбанк України

Національний банк України у жовтневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових 2025 року до 61,5 мільйона тонн з 57,9 мільйона тонн у липневому звіті. Натомість знижено оцінку врожаю олійних до 19,3 мільйона тонн з 21 мільйона тонн.Відповідні дані опубліковано на сайті Національного банку України."За припущеннями НБУ, 2026-2027 років обсяги врожаїв зернових і зернобобових зростатимуть завдяки подальшому підвищенню продуктивності агросектору та збільшенню посівів кукурудзи й інших зернових культур у регіонах з нижчим впливом кліматичних змін", — йдеться у документі.У Нацбанку додали, що врожай олійних культур, посіви яких зосереджені в південних регіонах, стане нижчим через негативний вплив кліматичних змін, посилений довгостроковими наслідками руйнування Каховської ГЕС для зрошувальних систем регіону."Зберігатиметься й вплив безпекової ситуації в прифронтових регіонах Півдня, що погіршує умови для проведення посівної кампанії під урожай 2026 року та сповільнює темпи розмінування земель", — ідеться у звіті.Тож Нацбанк України покращив прогноз урожаю зернових на 2026 рік з 59,6 мільйона тонн до 62,9 мільйона тонн, на 2027 рік — зі 60,4 мільйона тонн до 63,5 мільйона тонн.Водночас очікування врожаю олійних зменшені наступного року до 21,4 мільйона тонн з 22 мільйонів тонн, на 2027 рік — до 22,2 мільйона тонн з 22,8 мільйона тонн."Проте НБУ очікує збереження від’ємного внеску галузі тваринництва в додану вартість сільського господарства через подальше скорочення поголів’я (за винятком птахівництва)", — зазначається також у звіті.Раніше Держстат інформував, що обсяги врожаю ранніх культур (пшениця, ячмінь, ріпак, зернобобові) станом на 1 жовтня 2025 року сягнули 32,6 мільйона тонн, тоді як за результатами жнив 2024 року — 31,9 мільйона тонн (+2,1%).Цьогорічне зростання забезпечене насамперед унаслідок вищого врожаю пшениці (+3,9%) та зернобобових культур (+35%), тоді як врожай ячменю практично сягнув рівня минулого року (-0,6%), а врожай ріпаку на 10,7% нижчий від торішнього.Нагадаємо, вчора аналітики констант ували, що в деяких районах Херсонської області фермери розпочали частково відмовлятися від посіву соняшнику та переходити на інші технічні культури, наприклад, льон. Також замість зернових вирощують овочі та баштанні..

Світові тенденції щодо долара і євро напряму впливають на коливання курсу гривні. Якщо американська валюта зміцнюється чи послаблюється, то це безпосередньо впливає на курс вітчизняної валюти.Про це повідомив перший заступник очільника Національного банку Сергій Ніколайчук під час брифінгу.Посадовець наголосив, що коли долар зміцнюється чи послаблюється до валют інших держав, то гривня тут не може бути винятком. І ці події, за його словами, пов’язані насамперед із подіями у США.Як зазначив Ніколайчук, рівень обмінного курсу зростає чи спадає не через поведінку Нацбанку, а через механізми на валютному ринку."Коли долар послаблюється відносно євро, то євро зміцнюється, і це надає додаткові стимули для експортерів продавати валюту, і навпаки зменшує попит імпортерів. У такій ситуації долар США послаблюється відносно гривні, що, своєю чергою, вирівнює певною мірою курс гривні до євро", — сказав перший заступник голови регулятора.Ніколайчук додав, що така ситуація фіксувалась і до великої війни, але в останні роки ця динаміка посилюється через збільшення розрахунків у зовнішній торгівлі Україною в євро.Раніше повідомлялось, що станом на 23 жовтня Національний банк вкотре підвищив офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта різко впала у ціні.Нагадаємо, за даними НБУ, економіка України у другому півріччі 2025 року продовжила відновлення. Однак темпи зростання були стриманими. .

Попри відносну стабільність на валютному ринку, експерти наголошують: нинішній курс гривні тримається передусім завдяки зовнішній фінансовій підтримці. Україна фактично "воює в борг", а від своєчасного надходження макрофінансової допомоги залежить не лише стабільність державного бюджету, а й вартість національної валюти.Що сьогодні утримує стабільність гривні, чому Міжнародний валютний фонд наполягає на її девальвації, чим загрожує нестача зовнішніх коштів і як українцям варто зберігати заощадження у 2026 році — про це й не тільки у нашому інтерв’ю з економістом, експертом Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.— Як би ви оцінили нинішній стан гривні? Чи можна говорити, що курс зараз стабільний — чи це лише "тимчасова рівновага"?— Українська економіка й бюджет напряму залежать від макроекономічного фінансування наших партнерів. Єдиним найбільшим джерелом поповнення валютних резервів Національного банку є макрофінансова валютна допомога. Україна взагалі воює в борг. Тому, коли ми з вами говоримо про стійкість національної грошової одиниці, вона напряму залежить від своєчасності повноти отримання нами макрофінансової допомоги. Для прикладу: 2022 року, коли не було макрофіну, НБУ, щоби погасити соціальні зобов'язання держави, вимушений був провести емісію, тобто викупити облігації Міністерства фінансів на 400 мільярдів гривень. Це призвело до падіння курсу національної грошової одиниці до 36 гривень за долар.Ось яскравий приклад, як від фінансової стабільності бюджету залежить курсовий паритет і ситуація з валютним курсом. Тому повторюся: все залежить від макрофінансової допомоги: якщо ми її отримаємо 2026 року, курс буде більш-менш стабільним. Якщо ні — держава покриватиме свої зобов'язання облігаціями, які викуплятиме Нацбанк, й тоді курс котитиметься вниз. При цьому Міжнародний валютний фонд наполягає на девальвації гривні. У засобах масової інформації вже покотилася активна дискусія з приводу того, що МВФ вимагає зниження курсу української грошової одиниці для того, аби ефективніше використовувати ту валюту, яка приходить в країну.Як відомо, Міжнародний валютний фонд вважає, що послаблення курсу гривні покращить фінансовий стан й допоможе профінансувати заплановані видатки державного кошторису України на 2026 рік. Фонд вбачає у девальвації гривні необхідний для початку перемовин щодо нової програми фінансування крок, а це важливо в умовах продовження війни протягом 2026 року. МВФ прогнозує середній курс долара на 2026 рік на рівні 45,4 гривні.Національний банк, своєю чергою, проти девальвації, адже це може призвести до росту інфляції та незадоволення населення.— Тобто макрофінансова допомога є головним чинником, який сьогодні робить вплив на валютний ринок нашої країни?— Так. У бюджеті на наступний рік доходи прогнозуються у розмірі 2,8 трильйона гривень, а видатки — 4,8 трильйона гривень. Тобто нам два трильйони гривень, а це 45 мільярдів доларів, треба десь шукати. Тому маємо розуміти: якщо виникнуть проблеми з цими грошима, й держава вимушена буде кредитувати соціальні видатки за рахунок облігацій, що купляє Нацбанк, курс, відповідно, покотиться.— Яку роль у збереженні стабільності гривні відіграють валютні інтервенції НБУ?— Що на сьогодні може формувати курс? У нас є імпортери, які постійно висловлюють потреби в валюті, тому що ми надто залежні від імпорту. А де ще можна імпортерам взяти валюту? Купити на валютних торгах, які проводить Нацбанк. Сьогодні єдиним, скажімо, джерелом отримання валюти в країні є макрофінансова допомога, яку Мінфін продає Нацбанку. Нацбанк формує валютні резерви, а потім продає з валютних резервів валюту для імпортерів через механізм валютних інтервенцій. Так воно працює.Валютні інтервенції — це цілеспрямований вплив центрального банку на валютний ринок шляхом купівлі або продажу великих партій іноземної валюти для регулювання курсу національної валюти. Це робиться для стабілізації валютного курсу, накопичення міжнародних резервів або впливу на загальний попит і пропозицію грошей в країні.— Яких коливань курсу варто очікувати до кінця осені та взимку? І які прогнози на початок 2026 року?— Оскільки 2025 рік вже закритий по макрофіну повністю, то тут якраз проблем немає, і я не вважаю, що курс буде суттєво мінятися. Інша справа 2026-й. Там багато невизначеностей, і не зрозуміло, як воно буде далі.— Крім відсутності макрофіну, що ще може стати тригером різкого ослаблення гривні?— По суті, це єдиний тригер. Бо звідки береться в нормальній економіці валюта? Економіка працює, виробляє продукцію, яку експортери везуть на зовнішній ринок. Вони цю продукцію продають на експорт, отримують валюту, яку потім продають на внутрішньому валютному ринку в країні, для того, аби забезпечувати заробітну платню національною грошовою одиницею й для ведення господарської діяльності.У нас з вами на сьогодні основним джерелом отримання валюти в країні є не експорт, який набагато менший фактичного імпорту, а макрофінансова допомога. Тому повторюся: макрофін нині є єдиним гарантом утримання грошової одиниці гривні в більш-менш свідомому курсі.— З огляду на сьогоднішню стабільність національної валюти, у який спосіб українцям варто українцям тримати кошти "про запас"?— На сьогодні, я думаю, рішення людей має залежати від остаточного прийняття державного бюджету на 2026 рік (22 жовтня Верховна Рада підтримала проект Бюджету-2026 за основу. Голосування за документ в цілому очікується до середини листопада, — ред.). Якщо будуть підтверджені доходи Бюджету і відповідні макрофінансові зобов'язання наших партнерів, то, думаю, нічого страшного не буде, якщо люди триматимуть облігації внутрішньої державної позики. Принаймні вони дають значно більший відсоток з дохідності.Тому що валюта на сьогодні… Ну куди ви її дінете? Триматимете в сейфі? Зараз вона працювати в Україні практично не може. Банки дають 0,5% річних. А водночас, наприклад, облігації внутрішньої державної позики номіновані в гривні дають 16-17%. Безперечно, в облігаціях вигідніше тримати. Якщо, звісно, будуть гарантії стабільності курсу.— У бюджеті на 2026 рік уряд заклав річну інфляцію на рівні 9,9%, а промислова інфляція очікується 13,6%. Які ваші прогнози щодо коливання цього показника?— Що таке інфляція? Це індекс росту споживчих цін до аналогічного періоду минулого року. Як правило, річна інфляція визначається показником "грудень до грудня". Якщо, наприклад, була висока база порівняння, то навіть височезна ціна даватиме невеличку інфляцію. Все залежить від бази порівняння: от 2024 року були дуже високі ціни, адже аграрії отримали поганий врожай. Тому до кінця цього року інфляція у нас буде невелика, думаю, буде менш як 10% — просто тому, що база порівняння височезна.Що буде наступного року — мені сказати важко, адже реальні відсотки інфляції залежать й, зокрема, від врожайності наступного року, а також від багатьох інших факторів у 2026-му. Тому що тут є низка моментів, які пробують впливати на інфляцію, які не залежать від монетарної політики Нацбанку чи Міністерства фінансів.— Чи впливає ціна золота на курс "гривня-долар"?— Абсолютно ні. Курс гривня-долар на сьогодні формується по абсолютно інших принципах. І основним тут є, чи будемо мати валюту від наших партнерів, чи ні. Золото не має до курсоутворення жодного відношення, тому що воно нині не є основним активом, в яких зберігаються українські валютні резерви. Українські валютні резерви зберігаються в доларах, а не в золоті. Тому динаміка золота на світовому ринку жодним чином не впливає на оцінку залишків валютних резервів в Україні.До того ж у сьогоднішніх українських реаліях ринок золота не є альтернативним для інвестування в Україні. Тому що з 24 лютого 2022 року в Україні ринку золота немає. Воно все закрите відповідною постановою Національного банку України про валютне регулювання в особливий період. Тому нині монетарного золота в країні немає. Навіть величезні є проблеми для купівлі золота як сировини для ювелірних виробів. Українці теоретично можуть купити золото як інвестиції в ювелірці, але треба завжди пам'ятати, що ви купуєте ювелірний виріб, а не монетарне золото. А ювелірний виріб охоплює і роботу ювеліра. І якщо ви захочете потім продати цей виріб, то будете продавати вже як лом — тобто втратите до 50% від вартості. Тому немає жодного сенсу такої інвестиційної діяльності. А у світі так, є ринок золота. І це прекрасний спосіб знаходження тихої гавані, коли долар непевний, а з євро незрозуміло, що буде. Тоді інвестори йдуть в золото. Але і з золотом є проблеми, адже на сьогодні — це просто вкладання в метал. Водночас, наприклад, облігації, євробонди, доларові, єврові тощо ще й дають дохідність, а золото дохідність дає тільки в межах росту його вартості на ринку.Є періоди, коли золото, наприклад, може зупинитися в рості або відкотитися навіть. Причин може бути багато. Тому в цій ситуації, я думаю, що, по-перше, золото точно не повернеться до того рівня, на якому було. А по-друге, темпи росту цін на нього напряму залежать від того, які у вас очікувані позитивні темпи росту світової економіки. Коли темпи росту світової економіки знижуються — відповідно, золото дорожчає. Коли очікування на темпи росту економіки світової хороші — ростуть ціни на сировинні матеріали, інвестор має інший спосіб інвестування грошей, а не тільки у золото, тому ціна на нього більш стабільна. Тому золото — це як резервний метал для ховання інвестицій в непевні періоди економічного розвитку світу..

"Валютні гойдалки" тривають. Національний банк України другий день поспіль підвищує офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта впала у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 21 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 41,75 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок становив 41,73 гривні за один долар. На готівковому ринку долар не змінився — 41,95 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 48,66. У понеділок, 21 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 48,76.Кредитування не збавляє обертів: українці все частіше "позичають" гроші у банкахУ 2025 році українці все частіше беруть кредити. Очікується, що така тенденція збережеться і надалі. Як повідомляє прес-служба Національного банку, кредитування в Україні не збавляє обертів як в корпоративному, так і в роздрібному сегменті. Так, валові кредити бізнесу в національній валюті у вересні 2025 року, за оперативними даними, зростали на 17,8% у річному вимірі. Позики ж для населення "підскочили" на 24,7%.Валовий показник містить непрацюючі кредити (частка яких у банківському секторі на кінець серпня 2025 року становила 25,3%), тож показовішою є динаміка чистих кредитів.Чисті гривневі кредити бізнесу у вересні 2025 року, за попередніми даними, зростали на 30,8% у річному вимірі. Фізичні особи також "позичали" гроші у банків частіше — за рік показник підскочив на 32,9%."Банківський сектор спроможний і далі нарощувати кредитування наростальними темпами, адже за результатами цьогорічної оцінки стійкості він є достатньо стійким та капіталізованим", — зазначили в НБУ.Нагадаємо, за даними НБУ, річна інфляція у вересні сповільнилася до 11,9% порівняно з 13,2% у серпні. Проте споживчі ціни зросли..

У понеділок, 6 жовтня, Національний банк України підвищив курс долара до гривні на 11 копійок. Цікаво, що на стільки ж до національної валюти знизився курс євро.Про це йдеться на сайті регулятора.Нацбанком офіційний курс долара на 7 жовтня встановлено на такому рівні: 41,3409 гривень за один долар (+0,1123 гривні).Офіційний курс євровалюти становить 48,2696 гривні за один євро (-0,1122 гривні).На міжбанку 6 жовтня курс зріс на 18 копійок до 41,28-41,31 гривні/долар (купівля-продаж) порівняно із закриттям торгів 3 жовтня.На готівковому ринку курс продажу долара США порівняно зі значенням 3 жовтня збільшився на чотири копійки до 41,52 гривень. При цьому курс продажу євро знизився на чотири копійки — до 48,78 гривні.Копійки зникнуть, з’являться "шаги": у Раді зареєстрували законопроектУ Верховній Раді України зареєстрували проект закону щодо дерадянізації назви розмінної монети. Йдеться про перейменування копійок на шаги. Національний банк вніс таку пропозицію ще минулого року. За даними картки законопроекту №14093, опублікованої на сайті ВР, його подали голова парламенту Руслан Стефанчук і його заступники.Автори документа пояснили, що назва "копійка" має вороже, пострадянське та російське походження. Тоді як шаг — суто українська назва, що вживалася ще за часів Гетьманщини й УНР.Шаг походить від староукраїнського "сяг" — крок або від слова "шеляг". Ця назва широко зустрічається у творах Шевченка, Лесі Українки, Котляревського й інших класиків. Минулого століття, 1918 року, Центральна Рада навіть випускала розмінні гроші номіналом 10-50 шагів. Вони перебували в обігу до 1919 року, але їх скасували більшовики.Нацбанк торік ініціював зміну назви копійки на "шаг". Ідею підтримали Інститут історії України, Інститут мовознавства й Український інститут національної пам’яті. Серед її прихильників — відомі історики Сергій Плохій і Олександр Алфьоров, а також громадські діячі та військові.Законопроект передбачає поступовий перехід без одномоментного вилучення копійок. Монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу паралельно.Зміна копійки на "шаг" стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Вона має сприяти деколонізації та відновленню національних традицій у номінації грошей. Ухвалення закону планується пов'язати з 30-річчям введення гривні 2026 року. Закон набере чинності через два місяці з дня його опублікування.Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний заявляв, що на розроблення ескізів і карбування нових монет "шаг", які змінять "копійку", не планується жодних додаткових витрат з державного бюджету.

У Верховній Раді України зареєстрували проект закону щодо дерадянізації назви розмінної монети. Йдеться про перейменування копійок на шаги. Національний банк вніс таку пропозицію ще минулого року.Про це свідчить картка законопроекту №14093, опублікована на сайті Верховної Ради України. Його подали голова парламенту Руслан Стефанчук і його заступники.Автори документа пояснили, що назва "копійка" має вороже, пострадянське та російське походження. Тоді як шаг — суто українська назва, що вживалася ще за часів Гетьманщини й УНР.Шаг походить від староукраїнського "сяг" — крок або від слова "шеляг". Ця назва широко зустрічається у творах Шевченка, Лесі Українки, Котляревського й інших класиків. Минулого століття, 1918 року, Центральна Рада навіть випускала розмінні гроші номіналом 10-50 шагів. Вони перебували в обігу до 1919 року, але їх скасували більшовики.Нацбанк минулого року ініціював зміну назви копійки на шаг. Ідею підтримали Інститут історії України, Інститут мовознавства й Український інститут національної пам’яті. Серед її прихильників — відомі історики Сергій Плохій і Олександр Алфьоров, а також громадські діячі та військові.Законопроект передбачає поступовий перехід без одномоментного вилучення копійок. Монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу паралельно.Витрати на виготовлення нових монет не збільшаться, оскільки використовуватиметься те ж обладнання. За оцінками НБУ, додаткових видатків із бюджету не знадобиться.Зміна копійки на шаг стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Вона має сприяти деколонізації та відновленню національних традицій у номінації грошей. Ухвалення закону планується пов'язати з 30-річчям введення гривні 2026 року. Закон набере чинності через два місяці з дня його опублікування.Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний заявляв, що на розроблення ескізів і карбування нових монет "шаг", які змінять "копійку", не планується жодних додаткових витрат з державного бюджету.

В Україні розглядають можливість прив'язати гривню до євро замість долара. Проте зміни відбудуться, коли у цьому буде необхідність.Про це повідомив перший заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна". За його словами, зміна головної обмінної валюти можлива через посилення економічних і фінансових зв’язків з Європейським Союзом."Якщо говорити про курсоутворюючу валюту, то в нас нею залишається долар США. На сьогодні фокус на ньому все ще переважає, попри всі ці структурні зміни", — пояснив він.Водночас Нацбанк вивчає це питання. Тому, на думку Ніколайчука, "певні зміни мають відбутися, коли буде необхідність"."Особливо у контексті нашої євроінтеграції і того, що рано чи пізно більшість своїх зовнішніх показників ми будемо змушені перевести саме в євро", — зауважив заступник голови НБУ.Посадовець пояснив, що історично в Україні фокус на курсі "гривня — долар" завжди був набагато сильніший, ніж на євро. Проте від початку повномасштабної війни торгівельні, економічні, фінансові зв'язки з ЄС суттєво посилилися, адже більша частина імпорту йде з Європи, а також міжнародна допомога надходить насамперед в євро."Цей чинник зумовлює зміни і у структурі наших міжнародних резервів, оскільки кошти, які акумулює уряд на своїх рахунках в євро, теж включаються до них", — зауважив він.Ніколайчук додав, що протягом останніх років Нацбанк вже почав робити перші зміни — публікувати платіжний баланс та міжнародні резерви не тільки в доларах, але й у євро."Тобто питання ми активно вивчаємо, але сказати, що в нас є чіткий план, що завтра чи до кінця року ми плануємо змінити курсоутворюючу валюту, я поки не можу", — заявив посадовець.Водночас він наголосив, що курсоутворююча валюта має бути одна. "Поки — це долар", — підсумував заступник голови НБУ.Нагадаємо, раніше економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ в інтерв'ю TrueUA пояснив, яку валюту зараз варто зберігати. Додамо, в Україні все частіше громадянам відмовляють у прийманні доларових банкнот через їхній зовнішній вигляд. Існують чіткі критерії, які можуть стати причиною відмови у здійсненні обмінної операції, попри те, що офіційно Національний банк не встановлював обмежень щодо року випуску доларів США.

Національний банк України не підтримує ідею включення віртуальних активів до складу міжнародних резервів. Українські банкіри вважають таке рішення передчасним.Про це заявив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна"."Переважна більшість криптовалют залишається високоризиковим активом, тоді як ключовим принципом управління міжнародними резервами є безпечність. Різкі падіння та спалахи курсової вартості віртуальних активів негативно впливатимуть на загальний обсяг резервів", — наголосив він.За його словами, наразі у світі відсутнє чітке та однозначне розуміння сутності та класифікації віртуальних активів, а також немає уніфікованого законодавчого врегулювання операцій з ними.Він зауважив, що хоча деякі країни включають такі активи до резервів, це радше є винятком, ніж загальноприйнятим правилом.Представник Нацбанку України акцентував, що включення криптоактивів до резервів може підважити процес євроінтеграції України."Європейський центральний банк має доволі чітку позицію – він вважає неприпустимим включення криптоактивів до резервів центробанків країн Євросоюзу. Резерви мають бути ліквідними, безпечними та захищеними", — зазначив Ніколайчук.Він також зауважив, що такі зміни не відповідатимуть вимогам технічного меморандуму в межах програми розширеного фінансування з МВФ.Раніше повідомлялося, що 10 червня цього року народні депутати зареєстрували законопроект №13356, що передбачає включення Нацбанком віртуальних активів до золото-валютних резервів. Проте Ніколайчук заявив, що стосовно цього законопроекту консультації з НБУ не проводилися.Нагадаємо, у вересні минулого року дослідження, проведене міжнародною аналітичною компанією Chainalysis, засвідчило, що Україна на той момент посідала шосте місце в глобальному індексі прийняття криптоактивів. Проте, щоби досягти розвитку цієї сфери, потрібно легалізувати крипторинок.

Вже невдовзі частина українців може втратити роботу. Водночас людям варто очікувати зростання цін на товари та послуги. Про це свідчать результати нового опитування Національного банку.Регулятор щомісячно проводить опитування серед представників бізнесу та визначає індекс очікувань ділової активності (ІОДА). Згідно з новим дослідженням Нацбанку, у серпні цей показник сягав 49 пунктів, що свідчить про його зростання. Цікаво, що місяцем раніше ІОДА був на рівні 48,3 пункту. Та попри певне зростання, настрої представників бізнесу залишаються негативними.Така налаштованість підприємців спричинена бойовими діями, адже росіяни продовжують атакувати Україну та знищувати виробничі інфраструктуру та потужності. Тому бізнесу доводиться витрачати частину грошей на відновлення пошкоджених об’єктів. Водночас не сприяють зростанню економіки й високі витрати кадрова криза та енергоносії.Варто зазначити, що опитані у серпні представники бізнесу повідомили про майбутнє зростання цін на їхню продукцію та послуги. При цьому, у більшості секторів економіки прогнозується скорочення персоналу.Нагадаємо, Національний банк України оприлюднив липневий "Інфляційний звіт", згідно з яким у 2025 році темпи зростання реальної заробітної плати знизилися до 9,2 відсотка у річному вимірі. Зараз ринок праці переживає напружену ситуацію через дефіцит фахівців.Раніше повідомлялось, що в Україні найвищі зарплати отримують у сферах "Телекомунікацій та інформації", а також "Фінансової діяльності". Найнижчі виплати нараховують працівникам освіти.Як відомо, з 1 липня 2025 року в Україні повертається право на індексацію заробітної плати працівників. Перерахунок виплат повинні провести всі роботодавці.За даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.

Із 1 вересня цього навчального року у школах викладатимуть новий обов’язковий предмет "Підприємництво і фінансова грамотність". Цю дисципліну вивчатимуть учні восьмих класів.Про це повідомила прес-служба Національного банку України."Школярі восьмих класів Нової української школи розпочнуть обов’язкове вивчення предмета "Підприємництво і фінансова грамотність" за навчальними матеріалами НБУ", — зазначили в регуляторі.Голова Національного банку Андрій Пишний пояснив, що запровадження нового предмета — це "стратегічна інвестиція в майбутнє України". Вивчення нової дисципліни допоможе школярам бути сумлінними громадянами, підприємцями й новаторами, які розбудовуватимуть економіку нашої країни."Йдеться не лише про отримання теоретичних знань про гроші, а й про розвиток підприємницького мислення, розуміння основ управління фінансами, вміння працювати в команді й відповідально будувати власне майбутнє", — наголосив він.Дослідження, проведені НБУ у 2024 році, засвідчили, що рівень фінансових знань українських підлітків є критично низьким і перебуває лише на початковому рівні. Виправити ситуацію дасть можливість упровадження у школах предмета "Підприємництво і фінансова грамотність".Підготовка школярів і вчителів до вивчення нового предметаЩоб забезпечити якісне викладання нового предмета, експерти НБУ розробили повний комплекс навчально-методичних матеріалів:підручник та електронний додаток з інтерактивними завданнями, які мають гриф "Рекомендовано Міністерством освіти та науки України";робочий зошит для учнів;посібник для вчителя та календарно-тематичне планування;презентації для візуального супроводу.Для підготовки вчителів до викладання предмета Нацбанк провів масштабне безоплатне навчання. У червні-липні 2025 року майже 2 500 педагогів пройшли його та отримали необхідні знання, доступ до матеріалів і практичні інструменти для викладання нового предмета.У Нацбанку зауважили, що у 2025/2026 навчальному році відбудеться впровадження предмета "Підприємництво і фінансова грамотність" у пілотних дев'ятих класах НУШ. Одночасно команда фахівців НБУ працює над тим, щоб цю дисципліну могли вивчати також учні старшої школи.Нагадаємо, в Україні у школах розпочали підготовку до переходу на 12-річну систему навчання. Експериментальний проект триватиме до 2027 року.

Національний банк пропонує осучаснити Інструкцію № 16 щодо виконання міжбанківських платіжних операцій у гривні. Зміни пов’язані з упровадженням трекінг-сервісу системи електронних платежів (СЕП).Про це повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ).Зокрема, регулятор з 1 грудня 2025 року пропонує встановити обов’язок:учасника СЕП-відправника інформувати платника у спосіб, визначений у договорі, про те, що цю платіжну операцію виконано засобами СЕП і про універсальний унікальний ідентифікатор (англійською мовою Unique End-To-End Transaction Reference) (UETR) цієї платіжної операції, з метою надання платнику можливості відстеження етапів виконання такої платіжної операції;учасника СЕП-отримувача інформувати отримувача у спосіб, визначений у договорі, про те, що цю платіжну операцію виконано засобами СЕП і про UETR цієї платіжної операції, з метою надання отримувачу можливості відстеження етапів виконання такої платіжної операції;учасника СЕП-відправника інформувати платника у спосіб, визначений договором, про відхилення платіжної операції іншим учасником СЕП із зазначенням причини відхилення та UETR цієї платіжної операції."Ці вимоги також стосуватимуться й небанківських надавачів платіжних послуг, які виконують платіжні операції через СЕП через банк, який є учасником цієї системи", — додали в Нацбанку.Відповідні норми містить проект постанови "Про внесення змін до Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті", що пропонується для обговорення.Нагадаємо, що з 1 червня цього року українські банки знизили ліміти за грошовими операціями. Нові ліміти ввели як для карткових переказів, так і платежів через IBAN.

Українська пам’ятна монета "Країна супергероїв. Дякуємо медикам!" здобула перемогу в номінації "Монета, що найбільше надихає". Вона увійшла до десяти найкращих монет світу за підсумками міжнародного конкурсу “Монета року”.Про це повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ). Там зазначили, що результати конкурсу оголосили 21 серпня під час Всесвітньої виставки грошей в Оклахома-Сіті (США)."Щиро пишаємося, що українська пам’ятна монета — знову серед найкращих у світі. Пам’ятна монета "Країна супергероїв. Дякуємо медикам!" є символом вдячності та шани нашим медикам. Їхня мужність і самопожертва стали натхненням для світу так само, як і вся Україна", — розповів голова НБУ Андрій Пишний.У НБУ додали, що цю пам’ятну монету ввели в обіг 26 липня 2024 року. Вона присвячена самовідданій праці медичних працівників України, які, не зупиняючись ані на хвилину, невпинно рятують життя та здоров’я дітей і дорослих як у тилу, так і на передовій."Монета продовжує серію "Безсмертна моя Україно" та має номінал п’ять гривень. Її виготовлено з нейзильберу, категорія якості карбування — спеціальний анциркулейтед, маса — 16,5 грама, діаметр — 35 міліметрів. Тираж — до 50 тисяч штук", — ідеться в повідомленні.На аверсі монети зображено стилізовану смужку бинта, на якій проступила кров у формі абрису території України. Це незагоєна рана в серці кожного українця, яка постійно болить і кровоточить. Угорі на дзеркальному тлі викарбувано напис "УКРАЇНА", праворуч від напису малий Державний герб України.Під бинтом унизу праворуч — номінал монети, графічний знак гривні та рік карбування монети, внизу ліворуч — логотип Банкнотно-монетного двору НБУ.На реверсі монети в центрі композиції змодельовано смужки бинта, що перетинаються. Вони ніби ізолюють рану, накриту рукою медика, який зцілює та тамує біль. Це символізує самовідданість і професіоналізм медичних працівників, які борються за життя людей у найскладніших обставинах.Дизайн монети створили художники мистецької групи "АртТріум": Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.Міжнародний конкурс "Монета року" щорічно проводить авторитетне нумізматичне видання World Coin News за підтримки The Journal of East Asian Numismatics. Цього року конкурс відбувся 42 раз. Міжнародні експерти визначали переможців серед близько 550 монет із 38 країн світу, випущених 2024 року.На першому етапі конкурсу обрали 100 найкращих монет (по 10 монет у кожній з 10 номінацій), до переліку яких потрапили чотири українські пам’ятні монети:"Пльонтанізм (Іван Марчук)" (срібло, номінал 10 гривень) — у номінації "Найхудожніша монета";"Батьківське щастя" (срібло, номінал п’ять гривень) і "Країна супергероїв. Дякуємо медикам!" (нейзильбер, номінал п’ять гривень) — у номінації "Монета, що найбільше надихає";"Кохання" (срібло, номінал 10 гривень) — у номінації "Найкраща срібна монета".Українські пам’ятні монети не вперше отримують визнання на конкурсі "Монета року". Зокрема, минулого року срібна пам’ятна монета "Сміливість бути. UA" здобула перемогу в номінації "Найкраща монета про сучасну подію" й увійшла до 10 найкращих монет світу за підсумками цього міжнародного конкурсу.А українська пам’ятна монета "До 30-річчя незалежності України" (нейзильбер, номінал п’ять гривень) стала головною переможницею цього міжнародного конкурсу серед монет, введених в обіг 2021 року.Нагадаємо, наприкінці липня стало відомо, що Національний банк України планує вилучити з готівкового обігу монети номіналом 10 копійок. Процес може розпочатися за декілька місяців.

В Україні ситуація на ринку праці є складною. Причина — повномасштабна війна, яка триває уже понад три роки.Про це йдеться в новому огляді Національного банку "Що відбувається в українській економіці?".Через агресію Росії чимало працездатних українців мобілізувалися до війська, велика кількість громадян виїхала за кордон. Це ускладнює пошук працівників для бізнесу."Підприємства й досі називають нестачу кваліфікованих працівників однією з найболючіших для себе проблем. З одного боку, брак кадрів заважає їм збільшувати виробництво. З іншого, — спонукає їх далі підвищувати зарплати, що веде до збільшення витрат бізнесу", — зауважили в регуляторі.Водночас упродовж останніх місяців ситуація на ринку праці дещо покращилася. У Нацбанку назвали дві причини, які цьому сприяли:люди дедалі активніше шукають роботу;бізнес дещо переглянув свої підходи та почав активніше залучати до роботи ветеранів, літніх людей, студентів тощо. Що з зарплатами та чого очікувати даліУ Нацбанку зазначили, що цьогоріч зарплати зростають не так швидко, як минулого року. До того ж брак кадрів, спричинений війною, зберігатиметься ще тривалий час. Тож бізнес жваво конкуруватиме за кваліфікованих працівників, а зарплати продовжать зростати."У разі швидкого повернення України до мирного життя відбудова теж потребуватиме робочих рук, тому працівники також дуже цінуватимуться", — спрогнозували у регуляторі.Варто зауважити, що за даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.Нагадаємо, раніше заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків інформував, що з 1 вересня 2025 року доплата вчителям за особливі умови роботи зросте удвічі. .

Національний банк України в межах планового випуску з 21 серпня 2025 року вводить в обіг модифіковані банкноти номіналом 20 гривень. На ньому розмістять патріотичне гасло українців.Про це повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ)."У правій верхній частині на зворотному боці модифікованих банкнот номіналом 20 гривень розміщено патріотичне гасло: "Слава Україні! Героям слава!" — йдеться в повідомленні.У НБУ додали, що, відповідно, всі інші елементи дизайну та захисту цих банкнот відповідають банкнотам номіналами 20 гривень зразка 2018 року, зображення й описи яких розміщені на офіційних сторінках Національного банку України.Модифікованими банкнотами номіналом 20 гривень НБУ з 21 серпня підкріплюватиме банки та СІТ-компанії для подальшої їх видачі клієнтам і на заміну зношених, пошкоджених і вилучених з готівкового  обігу банкнот."Громадянам не потрібно спеціально обмінювати банкноти номіналом 20 гривень попереднього зразка на модифіковані банкноти", — наголосили банкіри.Вони також уточнили, що як законний платіжний засіб вони перебуватимуть в обігу разом з іншими банкнотами відповідних номіналів попередніх років випуску й обов’язкові до приймання за їх номінальною вартістю всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для всіх видів платежів і зарахування на рахунки.Як відомо, в серпні 2024 року до 33 річниці незалежності України, НБУ випустив модифіковані банкноти національної валюти, доповнивши їх дизайн гаслом сучасної України: "Слава Україні! Героям слава!".В обіг введенні модифіковані банкноти:з 8 серпня 2024 року — номіналами 500 і 1 000 гривень;з 23 серпня 2024 року — номіналом 50 гривень;з 21 серпня 2025 року — номіналом 20 гривень."Модифіковані банкноти номіналами 100 та 200 гривень випускатимуться в межах планового випуску в наступних роках", — підсумували в Національному банку України.Нагадаємо, що в Україні 2024 року в готівковому обігу на 24,5% зменшилася кількість банкнот номіналом 200 гривень. Однією з причин є поступове вилучення старих зразків цієї купюри.

У п’ятницю, 15 серпня, Катерину Рожкову звільнили з посади першої заступниці голови Національного банку України (НБУ). Цю позицію тепер очолить заступник голови правління Сергій Ніколайчук.Про це повідомила прес-служба НБУ. Відповідну кандидатуру для призначення подав Раді Нацбанку України голова Андрій Пишний."На цій посаді Сергій Ніколайчук здійснюватиме керівництво вертикаллю підпорядкування "Фінансова стабільність", а також тимчасово — "Монетарна стабільність", — ідеться в повідомленні.Водночас Катерина Рожкова припиняє виконання повноважень першого заступника голови Національного банку у зв’язку із закінченням терміну повноважень і звільненням з посади. НБУ здійснюватиме пошук кандидата на вакантну тепер посаду заступника голови.Андрій Пишний привітав Сергія Ніколайчука та подякував Катерині Рожковій за багаторічну роботу."Правління НБУ вирішує надскладні завдання в безпрецедентних умовах. І те, що фінансова система працює як годинник під час повномасштабної війни, — беззаперечний результат щоденної кропіткої роботи всієї нашої команди. Нова конструкція правління посилить нашу інституційну спроможність і здатність реагувати на теперішні та потенційні виклики", — зазначив він.Правління НБУ складається зі семи осіб: голови, першого заступника та п’яти заступників.Що відомо про Сергія НіколайчукаЗ липня 2021 року обіймає посаду заступника голови Нацбанку, куратора блоку "Монетарна стабільність".Із 2004 до 2019 року працював у Національному банку, де пройшов шлях від економіста до директора департаменту монетарної політики та економічного аналізу.З вересня 2019 року до квітня 2020 року обіймав посаду заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а з квітня 2020 року до липня 2021 року працював головою департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.Сергій Ніколайчук — почесний професор практики Київської школи економіки, а також викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка.Що відомо про Катерину РожковуОбіймала посаду першого заступника голови Національного банку з червня 2018 року, входила до складу правління зі січня 2016 року.Як перший заступник голови НБУ, останні 2,5 року відповідала за роботу блоку "Фінансова стабільність".Разом із командою Катерина Рожкова брала участь в оздоровленні банківської системи 2015-2017 років, трансформації небанківського фінансового сектору, стратегічних проектах з імплементації норм ЄС в регулюванні фінансового сектору України тощо.Нагадаємо, що 10 жовтня 2023 року у ЗМІ з'явилась інформація, що Андрій Пишний нібито написав заяву на звільнення з посади голови Національного банку України. Тоді чиновник заявив, що це фейк, і спростував чутки.