# Нацбанк України

Національний банк може змінити правила переказу коштів. Головна мета — зробити операції прозорішими та захистити громадян від шахраїв.Про це йдеться у проекті постанови, яка оприлюднена на сайті регулятора. Згідно з документом, Нацбанк хоче внести зміни до порядку емісії та еквайрингу платіжних інструментів, зокрема платіжних карток."Це сприятиме підвищенню прозорості проведення платіжних операцій з використанням платіжних інструментів та посиленню захисту прав користувачів платіжних послуг", — пояснили в НБУ.Які зміни планується внести?Зобов’язати банки передавати емітенту інформацію про платника та отримувача, зокрема: код за ЄДРПОУ — для компаній та повний номер платіжного інструменту — для фізичних осіб.Уточнити вимоги до формування банків платіжних інструкцій та визначити обов’язкові їх реквізити.Для онлайн-платежів — зобов’язати банки надавати платникам своє повне найменування до початку ініціювання операції.У НБУ наголошують, що раніше така інформація не фіксувалась, тому громадяни нерідко ставали жертвами шахрайства. Такі нововведення, у разі затвердження постанови, можуть бути запроваджені вже з 1 жовтня 2025 року."Очікувані результати прийняття проєкту сукупно матимуть позитивний вплив на функціонування платіжного ринку, учасників платіжного ринку та користувачів платіжних послуг. Ураховуючи специфіку сфери правового регулювання проєкту, не вбачається за можливе обчислення кількісних розмірів позитивних і можливих негативних наслідків його прийняття", — йдеться у документі.Водночас економіст Ілля Несходовський в ефірі "Київ24" пояснив, що у разі запровадження змін до правил переказу коштів, українцям відображатиметься інформація про отримувача, навіть якщо він є клієнтом іншого банку."Кожного разу, коли ви перераховуватимете кошти карткою, ви бачитимете, кому ви перерахували, попри те, чи перебуваєте ви в одному, чи в різних банках... Те ж саме стосується здійснення інтернет-платежів. Перед здійсненням такого платежу ви будете отримувати інформацію про те, на користь кого ви робите цей платіж", — пояснив фахівець.За словами економіста, нововведення, які планує запровадити НБУ, є дуже корисними та мають багато переваг, адже можуть зменшити кількість шахрайства та надати користувачам безпеку у розрахунках.Нагадаємо, в Україні деяким пенсіонерам можуть припинити нараховувати пенсію. Для скасування виплат є декілька підстав.

Запровадження цифрової гривні стане третьою альтернативною формою українських грошей поруч із готівковою та безготівковою. Національний банк України вже готує пілотний проект щодо цього.Про це заявив заступник голови Національного банку України Олексій Шабан в інтерв'ю Центру економічної стратегії."Це не електронні гроші, а цифрові гроші. Електронні гроші — це за природою дещо інше, та й мета інша, напевно", — зазначив він.Шабан додав, що НБУ наразі не ухвалив рішення про початок емісії цифрової гривні. В законі про платіжні послуги є стаття, яка впровадила такий вид національної валюти — е-гривні поряд із готівковою і безготівковою."Тепер гривня може бути та цифровою. Ми не кажемо про те, що це стане єдиним видом валюти, і громадянин може сам вирішувати, користуватись чи ні. Не хочеш — не користуйся. Третя форма гривні — альтернативна", — пояснив він.Заступник голови Нацбанку зауважив, що з розвитком цифрової економіки та цифрових активів є розуміння: те, що продається, і платіжний інструмент мають мати тотожну природу."По-друге, цифрові гроші можуть надавати можливість програмованості, наприклад, коли платіж відбувається автоматично, якщо виконуються певні умови", — констатував він.Наприклад, програми підтримки від держави. Гроші з єВідновлення можна витратити на будівельні матеріали. А з єКнига, можна купити лише книгу. Зараз банки це вирішують відкриттям різних рахунків або емісій різних карток."Але якщо, припустимо, в адмінці в магазині певні товари закодовані: це — будівельні матеріали, а це — книги, то набагато простіше, якщо у цих грошей є примітка, що ним можна сплатити тільки будівельні матеріали. Тоді снікерс із кока-колою цими грошима оплатити не можна", — уточнив Шабан.Після того, як торговець отримує цільові гривні, на його гаманці позначка цільових анулюється, і далі він ці кошти може використовувати як звичні готівкові та безготівкові кошти."Це симбіоз і чогось безготівкового, й аналогу готівки з прямою вимогою до центробанку", — додав Шабан.Він також зазначив, що НБУ планує лише пілотувати певні технологічні аспекти, ствердити або спростувати певні гіпотези, які він має."Ми хочемо це робити у відкритому середовищі, тобто з реальними учасниками, як власниками гаманців, які будуть ці пілотні гривні витрачати, так і з мерчантами, які ці гривні прийматимуть, і ми будемо шукати тих, хто зацікавлений в тестуванні", — наголосив заступник голови НБУ.За його словами, зараз НБУ в пошуку технологічного провайдера, який допоможе реалізувати таку платформу."Ми працюємо та маємо підтвердження в зацікавленості від декількох українських банків стати учасниками цього проекту. Рухаємося вперед, це дослідження", — підсумував Олексій Шабан.Нагадаємо, що станом на вівторок, 18 березня, НБУ встановив офіційний курс на рівні 41,43 гривні за один долар. Офіційний курс гривні до євро становить 45,16.

Попри інфляцію, реальні зарплати українців зростають, подекуди це відбувається високими темпами. Проте реальна пенсія для громадян України останнім часом знижується.Про це свідчить Макроекономічний і монетарний огляд НБУ за березень 2025 року. За даними Національного банку України, реальні доходи пенсіонерів розпочали знижуватися в другій половині 2024 року, коли прискорилася інфляція.За відсутності офіційних даних Держстату Нацбанк оцінював доходи за такими показниками: середня пенсія, середня зарплата для нарахування пенсії від Пенсійного фонду України, єдиний соціальний внесок (ЄСВ) загальний, ЄСВ приватного сектору, податок на доходи приватних осіб (ПДФО).У звіті йдеться про те, що номінальна зарплата 2024 року зросла на 23,1%, а реальна — на 15,6%. Найшвидше зростали реальні зарплати в ІТ (25,4%), сільському господарстві (20,7%), найповільніше — у сфері охорони здоров’я (2,9%)."За непрямими показниками, високі темпи зростання зарплат збереглися на початку 2025 року. Зростають і доходи домогосподарств, пов’язані з бюджетним фінансуванням, у тому числі виплати військовим і соціальні виплати", — йдеться в огляді.Нагадаємо, декілька днів тому під час вечірнього відеозвернення президент Володимир Зеленський зауважив, що в Україні 1 березня розпочалася індексація пенсій. Виплати зростають для понад 10 мільйонів громадян.

Національний банк різко знизив офіційний курс долара. Після вихідних гривня зміцнилася на вісім копійок.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Станом на понеділок, 3 березня, НБУ встановив офіційний курс на рівні 41,43 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю становив 41,51 гривні за один долар. На готівковому ринку курс впав на 10 копійок — 41,75 гривні за долар.У понеділок офіційний курс гривні до євро становить 43,11. У п'ятницю, 28 лютого, офіційний курс гривні до євро був на рівні 43,49.Курс долара у 2025 роціУ державному бюджеті на 2025 рік прогнозований середньорічний курс долара закладено на рівні 45 гривень. Прогноз фінансування держбюджету на наступний рік передбачає зниження дефіциту бюджету до 19,4 % внутрішнього валового продукту (ВВП), що відповідає показникам узгоджених з міжнародними партнерами. Водночас очікуваний курс долара на 2024 рік був 40,8 гривні.За даними The Economist, "Біг Мак" коштує в Україні 120 гривень, тоді як у Сполучених Штатах Америки — 5,79 долара. Так курс української валюти недооцінений на 50,7% порівняно з фактичним обмінним курсом 42 гривні за долар, а курс за купівельною спроможністю має бути на рівні 20,73 гривні за долар.Нагадаємо, річна інфляція в Україні у січні 2025 року різко прискорилася до 12,9%. Цей показник перевищив траєкторію прогнозу регулятора. Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук назвав причину такої тенденції та розповів, чого очікувати далі.

За цей тиждень — з 24 по 28 лютого — Національний банк України продав на міжбанку 742,2 мільйона доларів. При цьому купівля американської валюти складає 280 тисяч доларів.Про це свідчить статистика, яку оприлюднили в Національному банку України (НБУ).Там зазначили, що за період з 23 по 28 лютого Нацбанк продав на міжбанку 742,2 мільйона доларів, що на 455,1 мільйона доларів менше, ніж минулого тижня.При цьому за тиждень Національний банк України купив 280 тисяч доларів.Як відомо, ще 2 жовтня 2023 року Національний банк України оголосив про перехід від режиму фіксованого курсу. Розпочинаючи з 3 жовтня того року, офіційний курс долара розпочав змінюватися — вперше з липня 2022 року.Для порівняння: за тиждень зі 17 по 21 лютого Національний банк України продав на міжбанку 1 191 мільйона доларів, при цьому не купував валюту.Нагадаємо, в п’ятницю стало відомо, що Нацбанк різко знизив офіційний курс долара. Після вихідних гривня зміцниться на вісім копійок.Зокрема, на понеділок, 3 березня, НБУ встановив офіційний курс на рівні 41,43 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю — 41,51 гривні за один долар. На готівковому ринку курс впав на 10 копійок — 41,75 гривні за долар.У понеділок офіційний курс гривні до євро складатиме 43,11. У п'ятницю, 28 лютого, офіційний курс гривні до євро перебував на рівні 43,49.

Національний банк України другий день поспіль знижує офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також продовжує падати у ціні.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 28 лютого, НБУ встановив офіційний курс на рівні 41,51 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер становив 41,63 гривні за один долар. На готівковому ринку курс впав на п'ять копійок — 41,85 гривні за долар.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 43,49. У четвер, 27 лютого, офіційний курс гривні до євро був на рівні 43,62.Курс долара у 2025 роціУ державному бюджеті на 2025 рік прогнозований середньорічний курс долара закладено на рівні 45 гривень. Прогноз фінансування держбюджету на наступний рік передбачає зниження дефіциту бюджету до 19,4 % внутрішнього валового продукту (ВВП), що відповідає показникам узгоджених з міжнародними партнерами. Водночас очікуваний курс долара на 2024 рік був 40,8 гривні.За даними The Economist, "Біг Мак" коштує в Україні 120 гривень, тоді як у Сполучених Штатах Америки — 5,79 долара. Так курс української валюти недооцінений на 50,7% порівняно з фактичним обмінним курсом 42 гривні за долар, а курс за купівельною спроможністю має бути на рівні 20,73 гривні за долар.Нагадаємо, річна інфляція в Україні у січні 2025 року різко прискорилася до 12,9%. Цей показник перевищив траєкторію прогнозу регулятора. Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук назвав причину такої тенденції та розповів, чого очікувати далі.

Між екс-керівницею "Мистецького арсеналу" та засновницею галереї сучасного мистецтва Art Ukraine Gallery Наталією Заболотною та дружиною голови Національного банку Людмилою Пишною виник бізнес-конфлікт. Заболотна звинуватила свою вже колишню партнерку у рейдерстві, оскільки власники приміщення, де вони з Пишною влаштували галерею та проводили аукціони, зажадали працювати лише з дружиною очільника Нацбанку.Про це повідомляє "Фраза".Скандал розгорівся ще на початку лютого, коли в українському інформаційному просторі поширилися подробиці конфлікту, але Людмила Пишна відкинула усі звинувачення та запевнила, що відмовилася від подальшої співпраці, оскільки її партнерка Наталія Заболотна не дотримувалася виключно благодійного формату діяльності. Під час з’ясування стосунків між жінками зʼявилася інформація про те, що у "тихих аукціонах", що проводилися в Art Ukraine Gallery у партнерстві з фондом "Відчуй" Людмили Пишної регулярно брали участь власники банківських установ, які нібито у такий спосіб хотіли вибудувати дружні стосунки з керівником НБУ Андрієм Пишним. У коментарі журналістам Наталія Заболотна заявила, що Пишна вчинила замах на рейдерство і "підступно привласнила собі її мистецьку справу". Засновниця Art Ukraine Gallery переконана, що Пишна хотіла одноосібно володіти галерейним простором, який Наталія створила в розпал війни як соціально-відповідальний бізнес-кейс."Як це ще назвати? Вона, схоже — загарбниця, такий собі "Путін у спідниці": Пишна, я вважаю, загарбала мою справу в час її розквіту й нині використовує всі мої напрацювання, просто замінивши назву галереї. В тому ж просторі за напрацьованими мною матрицями. Вона, наскільки мені відомо, раніше жодним чином не була дотична до галерейного бізнесу", — сказала Заболотна.Діячка заявила, що Art Ukraine Gallery — це її дітище, якому вона присвятила 20 років життя, а після завершення каденції Заболотної на посаді директора "Мистецького арсеналу" вона одразу відкрила власну галерею, яка одразу стала популярною.Як відбулось знайомство з ПишноюЗа словами Заболотної, вона познайомилась з Людмилою Пишною у жовтні 2022 року в Goodwine. "Ми випадково перетнулися там, і я привітала її з призначенням її чоловіка Андрія Пишного на посаду голови Національного банку.  Ми розговорилися, і вона запитала, чим я планую займатися поки війна. Я відповіла, що продовжую допомагати пораненим дітям, яких на жаль в клініці "Охматдит" стає все більше, й що хочу відкрити галерею Art Ukraine Gallery, і розповіла їй, що в мене є мрія — проводити там благодійні аукціони та допомагати дітям, як головним її бенефіціарам", — сказала діячка.У процесі знайомства Людмила Пишна запропонувала свою допомогу у співпраці з "Охматдитом", адже з початку повномасштабного вторгнення Заболотна допомагала пораненим дітям, які постраждали від російської агресії."Вона сказала, що теж хотіла б долучитися до такої ініціативи. Й додала, що в неї та її чоловіка багато знайомих, які могли б брати участь у благодійних заходах. Я подумала, що таке об’єднання може бути лише на користь загальній справі", — сказала Заболотна.Наталія Заболотна заявила, що саме вона займалася організаційними питаннями галереї. Вона знайшла приміщення для галереї в ТЦ "Домосфера". Тодішня директорка торгового центру запропонувала Заболотній оглянути простір на третьому поверсі, який простоював протягом декількох років. Було домовлено, що у разі продажу картин, відсоток від них розподілятиметься між усіма субʼєктами та ТРЦ.Умови співпраці з Людмилою ПишноюПід час спілкування з Заболотною щодо умов співпраці Людмила Пишна заявила, що нічого не розуміє в галерейному бізнесі, але не проти заробляти з нього. Вона пообіцяла приводити людей, друзів і партнерів родини, щоб вони купували мистецтво."Це й була її головна задача. А все інше — мої обов’язки. Я створила мистецький простір, системно генерувала й  організовувала заходи, писала прес-релізи, а Людмила виконувала роль такого собі "весільного генерала", на початку запрошувала друзів на заходи, виступала зі мною на одній сцені, а в будні приходила переважно за грошима з продажів", — сказала Заболотна.При цьому усі кошти надходили до благодійного фонду Людмили Пишної "Відчуй". За словами Заболотної, це була її наполеглива умова, а сама діячка не заперечувала, адже у Пишної була велика команда, яка цим займається.Скільки вдалося зібрати на аукціонахЗа словами Заболотної, на аукціонах вдалося зібрати 4,5 мільйона гривень. З цієї суми 3,5 мільйона пішли на облаштування трьох реабілітаційних кабінетів у поліклініці "Охматдит". Це кабінети, пов’язані з післяопераційною реабілітацією, кабінет для перевірки слуху, та для післяопераційного відновлення немовлят. Вони, як заявила Заболотна, були вкрай необхідні для "Охматдиту"."А от куди подівся ще один мільйон гривень — мені ніхто так і не відзвітував. Як і про решту коштів, які вірогідно надходили на БФ", — сказала Наталія Заболотна.Коли засновниця галереї почала цікавитися, чому фактично результати її праці залишаються без пояснень, реакція з боку Пишної "була груба". Їй дали зрозуміти, що це її не стосується.На благодійних аукціонах були присутні відомі банкіри й бізнесмени такі як власник "Монобанку" Олег Гороховський, Сергій Тігіпко з "ТАС-банку", Томаш Фіала з Dragon Capital, відомий бізнесмен Гарік Корогодський. У своїй розповіді Наталія Заболотна підтвердила, що глава Нацбанку Андрій Пишний особисто обдзвонював статусних гостей і запрошував на аукціони."Звісно, на заходи кожен запрошував своїх друзів і знайомих. Щодо благодійних аукціонів, то вірогідно Людмила та її чоловік запрошували особистих друзів і бізнес-партнерів родини. Дві третини гостей були саме від них. Більшість із відвідувачів були мені не відомі", — сказала Заболотна.Проте Заболотній не відомо, чи знайомі Пишного робили "донати" поза аукціоном. Діячка заявила, що її усунули від цієї інформації."На мою думку, вони прибрали мене як свідка. Ймовірно, щоб я не контролювала рух коштів і не запитувала про людей, які приходили на аукціони. Тільки зараз, коли пазл склався, я розумію, що це, схоже, була добре продумана багатовекторна операція з рейдерського захоплення створеного мною галерейного простору. І в цьому Людмилі, як мені стало відомо з відкритих джерел, нібито допоміг її чоловік, напевно скориставшись своїм високим службовим становищем", — сказала Заболотна.Відмова співпраці ТЦ "Атмосфера" з ЗаболотноюНаталія Заболотна підтвердила, що їй стало відомо про те, що Андрій Пишний тиснув на державний банк "Ощадбанк", аби той позитивно розв'язав питання ліквідації штрафних санкцій для ТЦ "Атмосфера". "Дивним чином пролонгація Ощадбанком кредитного договору з ТЦ "Атмосфера" цілком за хронологією подій співпадає з повідомленням від Жукова — управителя активами Дмитра Буряка про припинення договору з моїм ФОП та укладання угоди на галерейний простір із Людмилою Пишною — дружиною голови Нацбанку", — наголосила Заболотна.Діячка також зауважила, що питання з орендою розвивалося на тлі того, коли вона почала вимагати звіту щодо благодійних коштів та акцентуванні на відсутності якогось внеску Людмили Пишної в розвиток і діяльність галереї, як заявленої партнерки."Звісно, легко прослідкувати ймовірний звʼязок: раптове розв'язання проблем у власників ТРЦ "Атмосфера" та "Домосфера" з борговими зобовʼязаннями перед "Ощадбанком" та їхнім рішенням продовжити договір вже не зі мною, а з Людмилою Пишною. Погодьтеся, це наштовхує на певні думки", — зазначила Наталія Заболотна.Засновниця галереї переконана, що власники ТЦ погодилися розірвати з нею договір і підписати його з Людмилою Пишною. Також Заболотна припускає, що ймовірно Пишний використав свій вплив, аби допомогти бізнесу власників ТРЦ, а вони, своєю чергою, допомогли його дружині заволодіти створеним мною  галерейним простором, як бажаним "трофеєм".Як розірвали договір із ЗаболотноюЗа словами діячки, їй 4 лютого подзвонив управитель ТРЦ "Атмосфера" і "Домосфера" Геннадій Жуков та повідомив про припинення співпраці."Ці об’єкти належать компанії Дмитра Буряка, який є власником "Домосфери", "Атмосфери", бізнес-центру, а також готельного комплексу Ramada Encore. В нього є керівна компанія, представники якої — громадяни Литви. Це Геннадій Жуков і Олег Пономарьов, які історично склалося так, що керують його об’єктами в Україні. Геннадій Жуков і сказав: "Наталя, я хочу вам повідомити, що ми припиняємо з вами співпрацю». Це було абсолютно неочікувано", — сказала Заболотна.Вона запевнила, що ніхто не попереджав її про це письмово, хоча мали б зробити це щонайменше за два місяці. Водночас Наталія Заболотна заявила, що Галерея продовжує роботу, а оренда тепер оформлена на Людмилу Пишну."Все залишилося на своїх місцях, навіть експозиція, яку створила я, не занадто змінилася. Додалися лише роботи з приватних колекцій, наскільки я розумію — самої родини Пишних та дружніх артдилерів. Ось так, на створеному мною майданчику, Людмила Пишна тепер робить бізнес, адже, напевно, вона зрозуміла, що це для неї хороший заробіток, особливо враховуючи її родинні зв’язки", — сказала вона.Контакти з Пишними після конфліктуЗа словами Заболотної, Людмила Пишна так і не змогла нічого їй пояснити. Вони разом з чоловіком зберігають мовчання. "Це дуже показово, бо вони з чоловіком зазвичай емоційні люди, й на будь-які дрібниці реагують доволі швидко. Ну а тут повна тиша.  Але коли я припинила мовчати та розповіла про все в соціальних мережах, хтось (напевно, саме вони) запустив брудну інформаційну кампанію проти мене, розповсюджують брехню серед своїх впливових знайомих, зачищають публікації у ЗМІ.  Мене також знайомі попередили, щоб я була обережною, мовляв, не варто самій заходити в під’їзд, потрібно бути обережною за кермом. Прямим текстом натякнули, що я занадто необережна у своїх висловлюваннях і що мені слід заткнутися", — сказала Наталія Заболотна.Діячка також у своїх соціальних мережах закликала правоохоронців звернути увагу на ситуацію навколо родини очільника Нацбанку."Сподіваюся, що правоохоронні органи звернуть увагу на ситуацію, коли є підстави припустити, що високопосадовець використовує свій вплив і, ймовірно, чинить тиск на державний банк в угоду бізнесу та задля виконання особистих забаганок своєї дружини", — додала Наталія Заболотна.Нагадаємо, раніше відома українська співачка Оля Полякова розповіла, що пережила сімейну кризу. Проте, за її словами, на цей час стосунки з чоловіком — "на новому рівні".

З 1 лютого 2025 року українські банки запроваджують обмеження на грошові перекази між фізичними особами. Ліміт на місяць складе 150 тисяч гривень.Про це йдеться у меморандумі "Про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг", який оприлюднений на сайті Незалежної асоціації банків України.Згідно з документом, без офіційного підтвердження заробітку українці зможуть переказувати до 150 тисяч гривень на місяць. А з 1 червня ця сума знизиться до 100 тисяч гривень. Натомість для клієнтів "високого" рівня ризику, таких як високопосадовці або особи, які часто здійснюють підозрілі операції, банки будуть встановлювати ліміт в сумі до 50 тисяч гривень на місяць.За наявності документально підтверджених доходів клієнта, що перевищують встановлений ліміт, банки будуть здійснювати перекази в межах підтвердженого доходу. Крім того, клієнт під час обслуговування має право звернутися до банку із запитом для підвищення встановлено ліміту, але обов’язково має надати фінустанові документальне підтвердження походження коштів."Документальне підтвердження доходів передбачає, в тому числі отримання документів / інформації в електронній формі, зокрема сформовані клієнтом довідки ОК5 та ОК7 або податкову декларацію, або зарплатні відомості, або підтвердження зарахувань від державних органів, підтверджені доходи членів родин (або податкова декларація, або зарплатні відомості, або підтвердження зарахувань від державних органів), підтвердження волонтерської діяльності або інші документи, що можуть підтвердити законність отриманих доходів", — йдеться у документі.Крім того, документ також передбачає:проведення ретельних перевірок клієнтів і моніторинг фінансових операцій;створення централізованого реєстру сумнівних клієнтів із позначкою "дроп";встановлення автоматизованих правил моніторингу операцій у нічний час (з 24:00 до 06:00);посилення комунікацій з клієнтами для документального підтвердження джерел їхніх доходів.Нагадаємо, в Україні пік інфляції очікується у другому кварталі 2025 року. Після цього вона почне сповільнюватися та становитиме 8,4%.

В Україні різкого підвищення вартості комунальних послуг найближчим часом не очікується. Проте ціни на газ, електроенергію та воду можуть зрости у 2026 році.Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку України за січень 2025 року."Припускається поступове підвищення тарифів ЖКГ, однак терміни й параметри коригування є сферою невизначеності та, відповідно, ризиком для прогнозу інфляції", — прогнозують в НБУ.Цей прогноз побудований на припущенні щодо незмінності окремих тарифів на послуги ЖКГ (газ, опалення та постачання гарячої води) протягом 2025 року. Проте доволі складний стан в енергетиці та державному бюджеті може зумовити коригування тарифів у наступні роки. "Припускається, що з 2026 року може розпочатися поступове приведення тарифів до економічно обґрунтованих рівнів", — йдеться у звіті.У НБУ наголосили, що невизначеність із термінами та величиною коригування енергетичних тарифів є окремим ризиком для прогнозу інфляції. Так, значне підвищення вартості енергоносіїв для швидкого усунення дисбалансів у енергетичному секторі посилить інфляційний тиск та зумовить потребу в збільшенні субсидій для населення. Водночас з іншого боку, триваліше відтермінування рішень щодо приведення тарифів на послуги ЖКГ до економічно обґрунтованих рівнів призведе до нижчих показників інфляції, але накопичуватиме квазіфіскальні дисбаланси та погіршуватиме фінансовий стан державних енергокомпаній. "Це створюватиме додаткові ризики для інвестиційного потенціалу галузі, посилюватиме ризики нестабільності на енергетичному ринку, а ціновий тиск лише відтерміновуватиметься на майбутнє", — пояснили у регуляторі.Як відомо, раніше президент Володимир Зеленський підписав меморандум з МВФ, який передбачає підвищення тарифів на комуналку. Як тільки війна закінчиться, буде потрібно поступове підвищення цін на газ та електроенергію з метою відшкодування витрат, з одночасним виділенням адекватних цільових ресурсів для захисту вразливих домогосподарств.Нагадаємо, за даними ПФУ, деякі громадяни України мають право на пільги у розмірі 100% від вартості комунальних послуг. Таку знижку надають пенсіонерам, які працювали на певних професіях у селах та проживають там надалі. .

Цього року темпи зростання роздрібних цін на пальне в Україні пришвидшаться удвічі до 13%. Щоправда, дотепер вони зросли менше, ніж очікувалося.Про це свідчать дані "Інфляційного звіту" Національного банку України за січень 2025 року. За інформацією банкірів, подорожчання пального й надалі сповільнювалося у IV кварталі 2024 року — до 4,8% у грудні (з 6% у вересні), що було менше, ніж прогнозувалося.Вересневе підвищення акцизних податків на пальне відобразилося передусім на вартості скрапленого газу. Останній дорожчав також через зростання вартості сировини та підвищений попит у Європі, зокрема, через ембарго на ввезення сировини з Росії з 20 грудня."Водночас переважно низхідна динаміка світових цін на нафту та стриманий попит на тлі достатніх запасів, що сформували для гуртового та роздрібного продажу імпортери та мережі АЗС перед першим етапом підвищення акцизів, обмежували зростання цін на бензин та дизель", — зазначили в НБУ.Крім вартості сировини та динаміки обмінного курсу, на ціни на пальне мали вплив й зміни у податковому законодавстві та маркетингові методи боротьби за клієнта. Наприкінці року активізувався й імпорт пального з метою накопичення достатніх запасів перед черговим етапом підвищення акцизів з початку 2025 року, що дещо стримуватиме зростання цін на пальне в найближчі місяці. Проте, за прогнозами НБУ, цей ефект буде короткостроковим."Із вичерпанням запасів під впливом затвердженого підвищення акцизів темпи зростання цін на пальне пришвидшаться до понад 13% цього року", — йдеться в огляді.Експерти пояснили, що через вплив на собівартість це додатково тиснутиме на вартість окремих товарів та транспортних послуг.Водночас у середньостроковій перспективі зниження світових цін на нафту частково компенсуватиме подальше зростання акцизного навантаження. У НБУ вважають, що внаслідок цього зростання цін на пальне значно сповільниться.Нагадаємо, що 1 вересня президент Володимир Зеленський підписав закон №11256-2, який передбачає підвищення акцизів на бензин, дизель та автогаз.

Національний банк України виступає проти відкриття банківської таємниці для податківців. Регулятор вважає, що безконтрольний та необмежений доступ до такої інформації є неприпустимим.Про це повідомила прес-служба НБУ у власному дописі у Facebook."Національний банк заперечує надання безконтрольного та необмеженого позасудового доступу до банківської таємниці для будь-якого органу. За рішенням суду правоохоронці та податкові органи можуть отримати доступ до інформації, яка містить банківську таємницю, але для цього їм необхідно навести доводи обґрунтованості, доцільності та наявності підстав для отримання такої інформації, що є важливим запобіжником для обмеження доступу органів контролю до приватної інформації про особу", — йдеться у заяві.Як зауважили у Нацбанку, будь-яке необґрунтоване розширення доступу до банківської інформації ставить під загрозу фундаментальні права громадян та суперечить європейським цінностям. До того ж у Європейському Союзі, повноправним членом якого Україна прагне стати, захист приватної власності, зокрема персональних фінансових даних, є невіддільною частиною верховенства права. Відтак, щоб відповідати чинним вимогам ЄС щодо обміну конфіденційною інформацією в банківській сфері, наша держава наближає своє законодавство до практики ЄС та вдосконалює правовий захист персональних даних і банківської таємниці."Значення інституту банківської таємниці є не менш важливим, ніж визначений у Конституції принцип презумпції невинуватості, яка становить фундамент довіри в суспільстві. Національний банк щоразу наголошує на безумовній важливості збереження інституту банківської таємниці з метою гарантування захисту таємної інформації про клієнтів банків, по суті їх власної конфіденційної інформації, з метою збереження довіри до банківської системи на високому рівні", — додав Голова Національного банку України Андрій Пишний.Нагадаємо, раніше у Нацбанку повідомляли, що у перші місяці 2025 року інфляція продовжить зростати. Це пов’язано з нижчими врожаями, тиском із боку витрат бізнесу на енергозабезпечення й оплату праці, а також із послабленням обмінного курсу гривні.

Прив'язка курсу гривні до євро не позначиться на звичайних українцях, адже переважну кількість своїх фінансових операцій вони здійснюють у національній валюті. Втім, відповідний перехід спростить роботу суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності.Про це в ефірі "Київ 24" повідомив член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.За його словами, йдеться не про заміну валютної системи та про те, що в Україні ходитиме тільки євро. Він також зауважив, що прив'язка гривні до євро — це  дуже тривалий процес, який до кінця активної фази війни точно не завершиться. Раніше, а саме 15 січня, перша заступниця очільника Національного банку Катерина Рожкова повідомляла, що Нацбанк може відмовиться від долара як основної курсової валюти та прив'яже гривню до євро."Це точно реальність, яка відбудеться, тому що, якщо ми хочемо стати частиною Європейського Союзу, мати доступ до їх ринків як експортери, як імпортери, зрозуміло, що ми маємо мати прив'язку до тієї валюти, в якій здійснюється більшість операцій. Тому це невідворотне майбутнє, як і наше членство в Європейському Союзі. Я в це вірю", — пояснила вона.Заступниця голови НБУ також зазначила, що наразі важко спрогнозувати, коли відбудеться цей перехід.Нагадаємо, напередодні у Нацбанку повідомляли, що у перші місяці 2025 року інфляція продовжить зростати. Це пов’язано з нижчими врожаями, тиском із боку витрат бізнесу на енергозабезпечення й оплату праці, а також із послабленням обмінного курсу гривні.

У разі надходжень великих сум коштів на рахунки банки можуть зупиняти операції клієнтів. Вони вимагатимуть пояснень і підтверджувальних документів.Про це заявила перша заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова в інтерв’ю журналіста національного телемарафону "Єдині новини".Вона зазначила, що обмеження стосуються тих підприємців чи тих гравців реального сектору економіки, які намагаються оптимізувати власне оподаткування, заробити більше, а віддати менше.За її словами, ці підприємці створюють ФОПи, але не відкривають рахунок ФОПу, а користуються рахунком фізичної особи."Потім на цей рахунок фізичної особи розпочинають приходити якісь гроші, і банк не розуміє, звідки вони. Якщо ти або ніде не працюєш, або там працюєш і в тебе офіційна зарплата мінімальна, в таких випадках банки справді зупиняють операції та вимагають пояснень і підтверджувальних документів", — пояснила вона.Рожкова додала, що таким чином відбувається "постійна життєва історія"."Так, бізнесмен намагається заробити більше та менше витратитися, аби мати більший прибуток, а держава хоче, щоби бізнесмен або бізнес поділився до того рівня, до якого держава вважає, що він мусить поділитися. І в цьому постійний пошук справедливості", — заявила перша заступниця голови НБУ.За її словами, зараз, коли ми маємо дуже великий дефіцит бюджету, спричинений тим, що шалені обсяги грошей ідуть на підтримку нашої обороноздатності, "нам усім варто зупинитись почати сплачувати податки так, як це потрібно"."І можливо, це, своєю чергою, розширить податкову базу, і колись у перспективі ми прийдемо до того, що держава розпочне не знижувати податкове навантаження", — підсумувала Рожкова.Нагадаємо, декілька днів тому прес-служба Національного банку України повідомляла, що в перші місяці 2025 року інфляція продовжить зростати. Це пов’язано з нижчими врожаями, тиском із боку витрат бізнесу на енергозабезпечення й оплату праці, а також із послабленням обмінного курсу гривні.

У перші місяці 2025 року інфляція продовжить зростати. Це пов’язано з нижчими врожаями, тиском із боку витрат бізнесу на енергозабезпечення й оплату праці, а також із послабленням обмінного курсу гривні.Про це повідомила прес-служба Національного банку України.Водночас НБУ очікує, що інфляція повернеться на траєкторію стійкого зниження у другій половині 2025 року та прямуватиме до цілі НБУ — 5% на горизонті політики."Зниженню інфляції сприятимуть, зокрема, заходи процентної та валютно-курсової політики Національного банку, а також вищі врожаї, поліпшення ситуації в енергетиці, зниження фіскального дефіциту та помірний зовнішній ціновий тиск", — зазначили в Нацбанку України.Там додали, що нову інформацію щодо цінової динаміки враховуватимуть під час ухвалення рішень із монетарної політики та в оновленому макроекономічному прогнозі."Оновлений макропрогноз, зокрема, прогноз інфляції на 2025-2027 роки, оприлюднимо 23 січня 2025 року під час прес-брифінгу за підсумками рішень правління Національного банку", — констатували в НБУ.Детальніший прогноз банкіри підготують в Інфляційному звіті, який опублікують 30 січня 2025 року.Нагадаємо, що, за інформацією Державної служби статистики, торік у грудні в Україні інфляція на споживчому ринку порівняно з листопадом складала 1,4%. Однак за рік у цілому вона склала 12,0%. На споживчому ринку в грудні ціни на харчові продукти та безалкогольні напої зросли на 1,8%.

Вранці 1 січня під час російської дронової атаки у Києві спалахнув дах одного із корпусів Національного банку України. Постраждалих немає.Про це повідомила прес-служба НБУ."Внаслідок падіння уламків БпЛА сталося загоряння на даху одного з корпусів Національного банку в Печерському районі", — йдеться у повідомленні.За даними регулятора, пожежу вдалося швидко ліквідувати за допомогою співробітників Державної служби з надзвичайних ситуацій. Постраждалих внаслідок загоряння немає. Проте у будівлі пошкоджено вікна на верхніх поверхах. "Всі операційні системи та сервіси Національного банку функціонують у повному обсязі, без змін. Керівництво та персонал, які забезпечують безперебійну роботу НБУ, працюють відповідно до затверджених протоколів", — додали у Нацбанку.Обстріл Києва 1 січняВранці у середу, 1 січня, російські загарбники атакували ударними дронами-камікадзе типу "Шахед" столицю України. Вибухи у місті пролунали після 07:00, а місцева влада повідомила про роботу ППО.Внаслідок рашистської атаки зафіксовано падіння уламків ворожих безпілотників одразу у кількох районах. Зокрема, у Печерському районі сталося часткове руйнування 4-6 поверхів житлового будинку та пожежа на 4-5 поверхах на площі 70 кв. м. Також виникла пожежа на покрівлі нежитлової будівлі на площі 80 кв. м. На території школи поблизу повибивало вікна та двері.Також у Святошинському районі сталося руйнування гаражів та загоряння на площі 20 кв. м. Пошкоджені автомобілі, гаражі. Виникла локальна пожежа. Частково пошкоджено трамвайну колію.Через ворожу атаку у столиці поранення отримали шестеро людей. Двоє з них госпіталізовані.Нагадаємо, за даними Повітряних сил, протягом 2024 року росіяни значно збільшили кількість обстрілів України. Сили оборони знищили понад 1300 ракет різних типів, 11200 ударних безпілотників типу "Шахед", 40 літаків та інших ворожих цілей.