# Нацбанк України

У разі надходжень великих сум коштів на рахунки банки можуть зупиняти операції клієнтів. Вони вимагатимуть пояснень і підтверджувальних документів.Про це заявила перша заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова в інтерв’ю журналіста національного телемарафону "Єдині новини".Вона зазначила, що обмеження стосуються тих підприємців чи тих гравців реального сектору економіки, які намагаються оптимізувати власне оподаткування, заробити більше, а віддати менше.За її словами, ці підприємці створюють ФОПи, але не відкривають рахунок ФОПу, а користуються рахунком фізичної особи."Потім на цей рахунок фізичної особи розпочинають приходити якісь гроші, і банк не розуміє, звідки вони. Якщо ти або ніде не працюєш, або там працюєш і в тебе офіційна зарплата мінімальна, в таких випадках банки справді зупиняють операції та вимагають пояснень і підтверджувальних документів", — пояснила вона.Рожкова додала, що таким чином відбувається "постійна життєва історія"."Так, бізнесмен намагається заробити більше та менше витратитися, аби мати більший прибуток, а держава хоче, щоби бізнесмен або бізнес поділився до того рівня, до якого держава вважає, що він мусить поділитися. І в цьому постійний пошук справедливості", — заявила перша заступниця голови НБУ.За її словами, зараз, коли ми маємо дуже великий дефіцит бюджету, спричинений тим, що шалені обсяги грошей ідуть на підтримку нашої обороноздатності, "нам усім варто зупинитись почати сплачувати податки так, як це потрібно"."І можливо, це, своєю чергою, розширить податкову базу, і колись у перспективі ми прийдемо до того, що держава розпочне не знижувати податкове навантаження", — підсумувала Рожкова.Нагадаємо, декілька днів тому прес-служба Національного банку України повідомляла, що в перші місяці 2025 року інфляція продовжить зростати. Це пов’язано з нижчими врожаями, тиском із боку витрат бізнесу на енергозабезпечення й оплату праці, а також із послабленням обмінного курсу гривні.

У перші місяці 2025 року інфляція продовжить зростати. Це пов’язано з нижчими врожаями, тиском із боку витрат бізнесу на енергозабезпечення й оплату праці, а також із послабленням обмінного курсу гривні.Про це повідомила прес-служба Національного банку України.Водночас НБУ очікує, що інфляція повернеться на траєкторію стійкого зниження у другій половині 2025 року та прямуватиме до цілі НБУ — 5% на горизонті політики."Зниженню інфляції сприятимуть, зокрема, заходи процентної та валютно-курсової політики Національного банку, а також вищі врожаї, поліпшення ситуації в енергетиці, зниження фіскального дефіциту та помірний зовнішній ціновий тиск", — зазначили в Нацбанку України.Там додали, що нову інформацію щодо цінової динаміки враховуватимуть під час ухвалення рішень із монетарної політики та в оновленому макроекономічному прогнозі."Оновлений макропрогноз, зокрема, прогноз інфляції на 2025-2027 роки, оприлюднимо 23 січня 2025 року під час прес-брифінгу за підсумками рішень правління Національного банку", — констатували в НБУ.Детальніший прогноз банкіри підготують в Інфляційному звіті, який опублікують 30 січня 2025 року.Нагадаємо, що, за інформацією Державної служби статистики, торік у грудні в Україні інфляція на споживчому ринку порівняно з листопадом складала 1,4%. Однак за рік у цілому вона склала 12,0%. На споживчому ринку в грудні ціни на харчові продукти та безалкогольні напої зросли на 1,8%.

Вранці 1 січня під час російської дронової атаки у Києві спалахнув дах одного із корпусів Національного банку України. Постраждалих немає.Про це повідомила прес-служба НБУ."Внаслідок падіння уламків БпЛА сталося загоряння на даху одного з корпусів Національного банку в Печерському районі", — йдеться у повідомленні.За даними регулятора, пожежу вдалося швидко ліквідувати за допомогою співробітників Державної служби з надзвичайних ситуацій. Постраждалих внаслідок загоряння немає. Проте у будівлі пошкоджено вікна на верхніх поверхах. "Всі операційні системи та сервіси Національного банку функціонують у повному обсязі, без змін. Керівництво та персонал, які забезпечують безперебійну роботу НБУ, працюють відповідно до затверджених протоколів", — додали у Нацбанку.Обстріл Києва 1 січняВранці у середу, 1 січня, російські загарбники атакували ударними дронами-камікадзе типу "Шахед" столицю України. Вибухи у місті пролунали після 07:00, а місцева влада повідомила про роботу ППО.Внаслідок рашистської атаки зафіксовано падіння уламків ворожих безпілотників одразу у кількох районах. Зокрема, у Печерському районі сталося часткове руйнування 4-6 поверхів житлового будинку та пожежа на 4-5 поверхах на площі 70 кв. м. Також виникла пожежа на покрівлі нежитлової будівлі на площі 80 кв. м. На території школи поблизу повибивало вікна та двері.Також у Святошинському районі сталося руйнування гаражів та загоряння на площі 20 кв. м. Пошкоджені автомобілі, гаражі. Виникла локальна пожежа. Частково пошкоджено трамвайну колію.Через ворожу атаку у столиці поранення отримали шестеро людей. Двоє з них госпіталізовані.Нагадаємо, за даними Повітряних сил, протягом 2024 року росіяни значно збільшили кількість обстрілів України. Сили оборони знищили понад 1300 ракет різних типів, 11200 ударних безпілотників типу "Шахед", 40 літаків та інших ворожих цілей.

Національний банк з 21 грудня 2024 року вносить низку змін до чинних валютних обмежень. Оновлення стосуються трьох напрямів.Про це йдеться  на офіційному сайті регулятора."Національний банк України пом’якшує низку валютних обмежень, що підтримає роботу вітчизняних виробників та поліпшить умови ведення бізнес-діяльності в Україні", — зазначили в повідомленні.Водночас у НБУ наголосили, що зміни не матимуть суттєвого впливу на курсову динаміку й рівень міжнародних резервів.Пом'якшення заборони на купівлю-продаж банківських металівРегулятор, ураховуючи звернення бізнес-спільноти та використовуючи ретельний аналіз потенційного впливу такого рішення на валютний ринок, дає змогу юридичним особам й фізичним особам-підприємцям купувати та продавати банківські метали без фізичного постачання за безготівкові гривні.Так, з 21 грудня бізнес зможе проводити відповідні операції, за двох умов: Потреба в здійсненні операції обґрунтовується виробничою діяльністю таких компаній (бізнес займається виробництвом ювелірних виробів).Компанії, чи підприємці займалися діяльністю у сфері виробництва ювелірних виробів до початку повномасштабного вторгнення, що підтверджується відповідними документами.У регуляторі наголосили, що зазначені зміни дадуть змогу забезпечити стабільну роботу вітчизняних виробників у ювелірній галузі, зменшать обсяг імпорту готових ювелірних виробів, а також знизять тиск на виробничі витрати бізнесу завдяки можливості безпосередньо закуповувати сировину.Розширення дозволу на купівлю валюти для оператора ядерних установокНБУ передбачив можливість купівлі валюти оператором ядерних установок без урахування залишків коштів в іноземній валюті, отриманих не пізніше 31 жовтня 2024 року в межах надходжень за кредитним договором з нерезидентом-кредитором, гарантом за яким є іноземне експортно-кредитне агентство (іноземна держава через уповноважену нею особу або іноземна особа, до складу учасників якої входить іноземна держава).Метою таких змін є підтримання безперебійності постачання ядерного палива, що важливо для роботи атомних станцій, а відповідно для енергетичної безпеки України.Уніфікація підходів до сплати українським бізнесом купонів за єврооблігаціямиТакож НБУ актуалізував норми, що дають змогу українським компаніям відшкодовувати нерезидентам витрати, понесені через сплату купонів за єврооблігаціями. Ці норми оптимізовано таким чином, щоб усі вітчизняні компанії, які залучали кошти для фінансування проектів в Україні через випуск євробондів, мали однакові можливості їхнього відшкодування нерезидентам.Проте у Нацбанку наголосили, що такі перекази можуть здійснюватися лише коштом власної іноземної валюти за виконання низки умов, визначених у постанові регулятора. Зміни не матимуть негативного впливу на валютний ринок, натомість збільшать імовірність нових залучень капіталу в Україну. Нагадаємо,12 грудня правління Національного банку ухвалило рішення підняти облікову ставку з 13% до рівня 13,5% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку та вплинути на інфляцію.

Фонд гарантування вкладів на початку цього року виставив на аукціон активи на загальну суму в три мільярди гривень. Ішлося про два ліквідованих російських банки та один збанкрутілий український — комерційну нерухомість і право вимоги боргів. Однак виграли цей аукціон росіяни.Про це йдеться у журналістському розслідуванні "Схем". Розслідувачі встановили, що компанія, яка перемогла у торгах, напряму належить громадянці Росії. Своє російське громадянство вона приховала від українських органів, надавши інформацію лише про американське."Це суперечить цілій низці заборон, запроваджених владою після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зокрема, Кабінет міністрів забороняє громадянам Росії та їх компаніям стягувати борги з українців, Національний банк — управляти фінансовими установами, а регламент проведення державних аукціонів — брати в них участь", — зазначили журналісти.Що в лоті аукціону для росіянУ "Схемах" зазначили, що лот аукціону Фонду гарантування вкладів — це активи трьох ліквідованих банків, які не продали раніше. Здебільшого — на 90% — пул складається з активів російського "Сбербанку" (перейменованого у "МР Банк"). Ще невелика частка активів у пулі — російського "Промінвестбанку" й українського "Мегабанку".У лютому 2024 року цей збірний лот пішов з молотка за 124 мільйони гривень. Покупець, сплативши цю суму отримав права вимоги боргів за старими кредитами на загальну суму 2,8 мільярда гривень. Найбільший — вартістю 2,3 мільярда гривень — це борг за кредитом, який іще 2011 року "МР Банк" надав футбольному клубу "Чорноморець" одеського бізнесмена Леоніда Клімова. Згодом поручителем за цією позикою стало афілійоване із ним же акціонерне товариство "Ринок Маліновський".Окрім того, в пул проданих Фондом активів входила й безпосередньо нерухомість. Зокрема, в Сумах та Одесі. В Одесі це, наприклад, торговельний центр "Маліновський" на території однойменного ринку. Навесні 2022 року на замовлення Фонду ці вісім тисяч квадратних метрів торговельних площ оцінили у 228 мільйонів гривень. Серед активів у Сумах — магазини, стоматологічний кабінет, аптека й інша комерційна нерухомість на понад 18 мільйонів гривень.Усі ці активи — права вимоги мільярдних боргів та комерційну нерухомість — придбала на аукціоні маловідома широкому загалу українська компанія "Спектрум Ессетс".Що відомо про "Спектрум Ессетс"Таку фірму заснували в Києві восени 2019 року. Вона зареєстрована в офісі в центрі столиці на Кловському узвозі, який належить громадянці Російської Федерації Оксані Тереховій. Це — колишня дружина колишнього народного депутата Андрія Деркача, якого Служба безпеки України підозрює у державній зраді та проти якого у США ввели санкції за сприяння втручанню Росії в американські президентські вибори 2020-року.Деркач втік до Росії 2022 року. Нещодавно він увійшов до комітету безпеки Ради федерації Росії. Про те, що його колишня дружина Терехова нині теж мешкає у Росії, свідчать дані про її внутрішні перельоти між російськими містами."Спектрум Ессетс" діє в Україні як фінансова установа, на що має відповідну ліцензію. Серед послуг, які надає компанія, факторинг і кредитування. У реєстрі юридичних осіб України засновницею компанії "Спектрум Ессетс" вказана американська фірма Spectrum UA Credit LLC, а її кінцевою бенефіціарною власницею — громадянка США Марина Євсєєва. Однак, як зʼясували "Схеми", Євсєєва має ще одне громадянство — Російської Федерації.Американка з російським паспортомМарина Євсєєва народилася в Казахстані, але тривалий час мешкала в Росії. Громадянство отримала у березні 2004 року в Єкатеринбурзі у 24 роки. Російський паспорт Євсєєвої чинний і досі. Проте в українських реєстрах Євсєєва має реєстрацію у Каліфорнії (США), де вона, судячи з усього, і проживає. При цьому, як з’ясували "Схеми", вона регулярно відвідує Росію та після початку повномасштабної війни проти України.Наприклад, Євсєєва прилітала зі Стамбула в Сочі на вісім днів у березні 2023 року. Того ж місяця її компанія "Спектрум Ессетс" вперше після повномасштабного вторгнення взяла участь в українському державному аукціоні, на якому спробувала придбати активи ліквідованого російського "Сбербанку". Тоді їй це не вдалося, на відміну від наступної вже успішної спроби в лютому 2024 року.Щоправда, в Україну Євсєєва не їздить, попри бізнес у Києві, яким вона володіє через свою американську фірму. Відповідно до даних перетину кордону, які є у розпорядженні "Схем", востаннє вона перебувала в Україні 2018 року.Ще на початку великої війни українська влада запровадила для громадян Росії цілу низку обмежень, щоби запобігти їхньому впливу на фінансовий ринок країни. Їм заборонено стягувати борги з українців, керувати фінансовими установами, брати участь у державних торгах. Тож журналісти поставили риторичне запитання: як "Спектрум Ессетс" — компанія, яка належить одній громадянці Росії та розташована в офісному приміщенні іншої громадянки Росії, — змогла не лише взяти участь в аукціоні, на якому Україна продавала активи націоналізованих російських банків, а і в ньому перемогти?Приховування громадянстваЖурналісти з’ясували, що своє російське громадянство від українських органів Марина Євсєєва приховала. За правилами торгів учасник має подати лист на адресу Prozorro Sale, що не має стосунку до Російської Федерації. Відповідний лист перед аукціоном у лютому 2024 році подавала і "Спектрум Ессетс". У цьому листі директорка "Спектрум Ессетс" Неля Воєвчик "гарантує та підтверджує", що компанія не пов’язана з державою-агресором.Однак "Схеми" виявили, що це не відповідає дійсності, адже власниця компанії Марина Євсєєва має дійсне російське громадянство та регулярно відвідує Росію за своїм закордонним російським паспортом."Я нічого про це не знаю зовсім. У мене є документ, що вона постійно проживає в Америці, є паспорт громадянки США. Більше нічого мій кінцевий бенефіціарний власник не надав", — відповіла журналістам директорка компанії Неля Воєвчик.Звʼязки з ФСБ?Керує своїми бізнесами Євсєєва не одна. Як зʼясували "Схеми", управителем її американської компанії Spectrum UA Credit LLC є Михайло Трубчік. Цей статус дає йому право управління ще й її українською дочірньою структурою "Спектрум Ессетс". Трубчік — народився в Білорусі та досі зберігає громадянство цієї країни, паралельно маючи паспорт США, де проживає та веде бізнес.У липні 2020 року Служба безпеки України заборонила Михайлу Трубчіку в’їзд до України на три роки, запідозривши його в тому, що він — представник "глибоко законспірованої мережі спецслужб Росії, які використовують в своїй розвідувальній діяльності документи прикриття громадян США".Євсєєва призначила Трубчіка управителем Spectrum UA Credit LLC, уповноваживши його керувати не лише цією американською компанією, а й ухвалювати рішення щодо її дочірньої української структури "Спектрум Ессетс", 7 лютого 2023 року. Тож Трубчік уже затверджував новий статут і змінював види діяльності української компанії "Спектрум Ессетс".Тобто Трубчік, якого СБУ 2020 року вважала представником російських спецслужб, управляє українською компанією, яка під час війни скуповує активи російських банків в Україні.Крім компанії Євсєєвої, Трубчік керує й американською фірмою її чоловіка, яка теж має інтереси в Україні. Це Allrise Capital Inc, співвласником якої є Володимир Євсєєв. Компанія зареєстрована в Каліфорнії та спеціалізується на придбанні, розвитку й управлінні нерухомістю, а також на інвестиціях у приватний капітал і венчурні проекти.Що кажуть у НацбанкуПродаж росіянам активів збанкрутілих або ліквідованих банків в Україні може нести для країни безпекові загрози."Якщо "Спектрум Ессетс" має права вимоги, то вона може робити все, що завгодно, наприклад, йти в суд і накладати арешти на рахунки цієї компанії та таким чином зупиняти роботу цієї компанії, підприємств, які можуть бути цікавими для Росії", — розповів шеф-редактор інформаційного агентства "Фінансовий клуб" Руслан Чорний.Як зʼясували "Схеми", "Спектрум Ессетс" уже це робить. Зокрема, з активами "МР Банку" та "Промінвестбанку", які придбала 7 лютого на аукціоні. У судовому реєстрі журналісти знайшли ухвали, де "Спектрум Ессетс", як правонаступник "МР Банку" та "Промінвестбанку", вже розпочинає процедуру стягнення коштів щодо кредитів українських фізичних і юридичних осіб на десятки мільйонів гривень."Схеми" встановили, що це заборонено цілою низкою нормативних актів. Зокрема, в березні 2022 року Кабінет міністрів ухвалив постанову про захист національних інтересів, якою заборонив громадянам Росії й особам, повʼязаним з нею, стягувати з українців кошти за кредитами.Наступного місяця, у травні, Національний банк ще й заборонив громадянам Росії управляти небанківськими фінансовими установами в Україні — такими, як, наприклад, "Спектрум Ессетс". За логікою Нацбанку, власниця компанії та громадянка Росії Євсєєва, яка ухвалює в тому числі управлінські рішення, мала би призначити замість себе довірену особу."Схеми" отримали від Нацбанку перелік фінансових установ, які виконали цю процедуру та звернулися до регулятора за погодженням щодо призначення своїх нових довірених осіб. "Спектрум Ессетс" у цьому списку немає."Схеми" звернулися до Національного банку з проханням повідомити чи проводили вони перевірку щодо наявності російського громадянства в Марини Євсєєвої, коли оновлювали її компанії фінансову ліцензію 2024 року. У Нацбанку повідомили, що про громадянство Євсєєвої дотепер не знали. В пакеті документів, які "Спектрум Ессетс" надавала регулятору, неодноразово стверджувалося, що власниця компанії є громадянкою США, яка не пов’язана з країною-агресором."Ураховуючи отриману від вас інформацію, Національний банк надіслав запити до державних органів спеціального призначення про надання інформації стосовно наявності в Євсєєвої Марини громадянства / податкового резидентства Росії", — ідеться у відповіді Нацбанку на запит.Там також зазначили, що, якщо інформація про російське громадянство Євсєєвої підтвердиться офіційно, то банк матиме підстави відкликати ліцензію у "Спектрум Ессетс".У Фонді гарантування вкладів повідомили — якщо з'ясується, що покупець активів приховав звʼязок із Росією, то він матиме сплатити штраф у розмірі 100% від ціни лоту та повернути отримані на аукціоні активи.Відповідь Євсєєвої й інших"Схеми" зателефонували Марині Євсєєвій із запитаннями про те, чому вона не повідомила державного регулятора про те, що має громадянство Російської Федерації, та з якою метою щонайменше шість разів після початку повномасштабного вторгнення відвідувала територію Росії, паралельно беручи участь в українських державних аукціонах. Євсєєва, почувши таке запитання, мовчки поклала слухавку. "Схеми" надіслали їй письмове прохання про коментар і перелік запитань і отримали таку відповідь:"Спектрум Ессетс" брала участь у всіх аукціонах, що проводилися в Україні, у повній відповідності до українського законодавства, що неодноразово перевірили та підтвердили державні органи. Я є громадянкою США, що підтверджує мій паспорт, копія якого неодноразово надавалась українським державним органам. Я народилася у Казахстані та проживаю у США останні 13 років. Я офіційно відмовилася від російського громадянства".Проте документів, які підтверджують її вихід з російського громадянства, Євсєєва на прохання редакції не надала. Вона також не пояснила, чому її паспорт та індивідуальний номер платника податків Росії досі є дійсними.Також журналісти звернулися і до Михайла Трубчіка. Спочатку він сказав, що готовий спілкуватися по відеозв’язку, але згодом повідомив, що надасть письмові відповіді."У мене є домовленість із СБУ, яка забороняє мені розголошувати жодну інформацію", — в підсумку відповів Трубчік."Схеми" звернулися до СБУ із запитанням чи відповідають ці заяви дійсності, та очікують на відповідь."Ми переконані, що ми на 100% відповідаємо вимогам, і всі процедури, які ми розпочали, відповідають вимогам. Наша команда в Україні несе 100% відповідальність і має всі права голосу та права управління", — також відписав Трубчік медійникам.Він також наголосив, що він сам та компанії, якими він управляє, підтримують Україну.Нагадаємо, що в одному з попередніх розслідувань "Схеми" з’ясували, що колишні гіпермаркети "Епіцентр", які розташовані на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Луганської областей, перейшли під контроль оточення колишньої народної депутатки від "Опозиційної платформи За життя" Наталії Королевської.

Банки, які працюватимуть навіть у випадку блекауту, тепер можна буде знайти у застосунку "Дія". Йдеться про відділення мережі Power Banking.Про це повідомила прес-служба Національного банку України.Завдяки співпраці НБУ з Міністерством цифрової трансформації тепер кожен українець зможе швидко знайти інформацію про відділення банків, які працюватимуть та надаватимуть необхідні клієнтам банківські послуги в разі довготривалих відключень світла та зв’язку на мапі "Пунктів незламності" у "Дії". "Відображення мапи відділень мережі Power Banking у застосунку "Дія" —  ще один важливий крок у забезпеченні громадської безпеки та зручного доступу до банківських послуг у надзвичайних ситуаціях. Ми вдячні колегам з Міністерства цифрової трансформації за його реалізацію", — наголосив голова Національного банку Андрій Пишний.Для перегляду мапи "Пунктів незламності" в "Дії" потрібно перейти у меню до розділу "Сервіси" — "Незламність". Відділення мережі Power Banking можна легко знайти на мапі серед загального списку "Пунктів незламності", обравши зручність "Банкінг". У НБУ пояснили, що це забезпечить користувачам можливість оперативного та зручного доступу до потрібних банківських послуг в умовах непередбачуваних обставин воєнного часу. До того ж мапу можна завантажити на свій ґаджет, щоб користуватись офлайн.Power Banking — це створена за ініціативи НБУ об’єднана мережа відділень банків України, які здатні надавати банківські послуги у кризовій ситуації, зокрема під час тривалого блекауту. Цей унікальний проект об’єднав майже всі банки країни та наразі налічує близько 2 400 банківських відділень по всій Україні, що забезпечені альтернативними джерелами енергії та резервними каналами зв’язку, посиленою інкасацією готівки та додатковим персоналом. Нагадаємо, уже цього тижня українські банки можуть підписати спільний меморандум. Він передбачатиме запровадження уніфікованих ринкових практик і підходів до належної перевірки клієнтів і моніторингу фінансових операцій за рахунками клієнтів.

Уже наступного тижня українські банки можуть підписати спільний меморандум. Він передбачатиме запровадження уніфікованих ринкових практик і підходів до належної перевірки клієнтів і моніторингу фінансових операцій за рахунками клієнтів. Про це повідомив "Інтерфакс-Україна" з посиланням на декількох учасників ринку. За їхніми словами, прогнозується, що в ньому передбачать поетапне зниження місячного ліміту операцій, після перевищення якого за відсутності підтверджених доходів буде проводитися посилений фінансовий моніторинг. Один зі співрозмовників журналістів розповів, що спочатку можуть запровадити ліміт у 150 тисяч гривень на місяць із 1 січня 2025 року, а з 1 липня його знизять до 100 тисяч гривень на місяць. Інше джерело додало, що йтиметься не лише про перекази з картки на картку — P2P-операції, які Нацбанк України вже обмежив 150 тисячами гривень на місяць в одному банку, а й про перекази IBAN. За його словами, перший місяць нацбанківських обмежень показав, що обсяг P2P-операцій знизився на 5,2 мільярда гривень, однак одночасно перекази IBAN зросли на чотири мільярди гривень. Співрозмовники медійників зазначили, що обидві банківські асоціації — НАБУ й АУБ — беруть участь у цій ініціативі, вже близько половини банків попередньо схвалили таку ініціативу. Передбачається, що до меморандуму долучиться переважна більшість банків, і він може замінити відповідну регуляцію Національного банку, дія якої наразі спливає 1 квітня наступного року. Нагадаємо, НБУ з 1 жовтня 2024 року встановив на півроку ліміт у 150 тисяч гривень на місяць для вихідних переказів фізичних осіб із картки на картку (P2P, person-to-person), хоча до цього розглядав жорсткіше обмеження — 100 тисяч гривень. "Ліміт діє тільки на вихідні перекази за всіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб. Ліміт не застосовується до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним постановою, і до осіб, щомісячні доходи яких із підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження", — йшлося в прес-релізі регулятора. У ліміт не враховуються перекази коштів клієнта між власними рахунками в одному банку, а також він не стосується переказів юридичних осіб. Операції за реквізитами IBAN не обмежуються. НБУ наголошувало, що 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують зазначеної суми. На думку центробанку, запроваджений ліміт допоможе мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, зокрема, з використанням рахунків "дропів", які є поширеним механізмом функціонування тіньової економіки.

В Україні з 1 грудня запрацювала нова версія системи електронних платежів Національного банку. Її особливістю є миттєві кредитні перекази, які вже доступні в десяти банках. Про це повідомила прес-служба регулятора. "З 1 грудня 2024 року запрацювала нова версія системи електронних платежів Національного банку України -- СЕП-4.1 з функціональністю миттєвих кредитових переказів. Така платіжна операція передбачена змінами до закону України "Про платіжні послуги", що набрали чинності 8 листопада 2024 року", -- зазначили в Нацбанку. Нова версія СЕП-4.1 має три основні переваги: інноваційність -- запровадження функціональності миттєвих переказів СЕП; прозорість -- чіткі умови та можливості для всіх учасників СЕП і їхніх клієнтів; доступність -- платежі через СЕП доступні у будь-який час. Як працюватиме оновлена система? За даними НБУ, відтепер усі учасники СЕП перейшли на нову версію системи. Вона працює без перерв і вихідних протягом 24 годин.  "Перехід на нову версію програмного забезпечення пройшов успішно і тепер функціональність миттєвих переказів СЕП доступна для всіх, хто підключений до системи: банків, небанківських надавачів платіжних послуг, Державної казначейської служби України", -- зазначили в прес-службі. Станом на сьогодні до функціональності миттєвого переказу СЕП вже під'єдналися наступні банки: Національний банк України; АТ "Ощадбанк"; АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК"; АТ "СКАЙ БАНК"; АБ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ"; АТ "УКРСИББАНК"; АТ "Укрексімбанк"; АТ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРОМИСЛОВИЙ БАНК"; АТ "СЕНС БАНК"; АТ "АЛЬТБАНК"; АТ "Ідея Банк". Поступово до неї мають приєднатися всі учасники СЕП, щоб мати змогу пропонувати своїм клієнтам якісні та швидкі платіжні послуги.  Що таке миттєвий переказ СЕП? Миттєвий переказ СЕП -- це платіжна операція, завдяки якій відбувається миттєве зарахування коштів на рахунок отримувача. Тобто надавачі платіжних послуг виконуватимуть миттєве перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача та зобов’язані одразу інформувати їх про результати проведення платіжної операції. Таку платіжну операцію може ініціювати як фізична, так і юридична особа. Виконання миттєвого переказу становить не більше 10 секунд, а максимальна сума однієї платіжної операції встановлена на рівні 100 тисяч гривень, що є оптимальним рішенням для більшості платежів для забезпечення повсякденних потреб громадян. Переваги СЕП для бізнесу, громадян і економіки Перевагами миттєвих переказів СЕП для громадян є: швидке зарахування коштів отримувачу в реальному часі, що важливо, зокрема, під час здійснення оплати за товари та послуги; зручні ініціювання платежів (через платіжні застосунки надавачів платіжних послуг)  та передача реквізитів між користувачами (за допомогою QR-кодів або Deeplink); Перевагами миттєвих переказів СЕП для бізнесу є: зменшення операційних витрат та ефективне управління ліквідністю; покращення сервісу для клієнтів завдяки цілодобовій доступності платежів через СЕП; Перевагами миттєвих переказів СЕП для економіки є: прискорення цифровізації фінансових послуг та розвитку безготівкових розрахунків; посилення конкуренції між платіжними системами та сервісами, що стимулюватиме підвищення прозорості та зменшення вартості трансакцій; можливість майбутньої інтеграції з міжнародними системами миттєвих переказів, зокрема ЄС. Нагадаємо, нещодавно Національний банк України оновив порядок відкриття та закриття рахунків користувачів надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків. Відтепер зразок підпису не є обов'язковим. .

Національний банк України надіслав лист до Ради національної безпеки й оборони з пропозицією ввести санкції проти платіжної системи Royal Pay Europe, яка була частиною гральної архітектури російського букмекера 1хBet. Однак жодним чином не звертає увагу на діяльність російського онлайн-казино Pin-UP і його кінцевого бенефіціара Дмитра Пуніна. Про це повідомив журналіст Євген Плінський. Він опублікував цей ексклюзивний документ у своїх соціальних мережах. Джерело: Telegram-канал Євгена Плінського "Цей лист датований 2023 роком та передував рішенню РНБО ввести санкції проти цієї платіжної системи. Далі був позов Мін’юсту у ВАКС стосовно націоналізації 1,8 мільярда гривень, які після судового процесу передали в бюджет", — зазначив журналіст. Публікуючи цей лист, він порадив замислилися над подвійними стандартами НБУ. "З одного боку, Нацбанк на прикладі Royal Pay Europe чудово бачить російських бенефіціарів, бачить інформацію в ЗМІ, бачить інформацію від Офісу генпрокуратури та чітко констатує наявність загрози від діяльності такої компанії в Україні, тому пропонує ввести санкції РНБО. Але з іншого боку, НБУ не бачить того самого в діяльності російського онлайн-казино Pin-UP і його кінцевого бенефіціара Дмитра Пуніна, який за виведені з України гроші вже скупив половину Кіпру", — пояснив Плінський. За його словами, щодо російського контролю цього онлайн-казино ще більше доказів і фактів. Зокрема, є прямі докази виведення майже 300 мільйонів гривень на кіпрську компанію, бенефіціаром якої є росіянин Пунін. Журналіст зауважив, що якщо в листі Андрія Пишного до РНБО замінити Royal Pay Europe та її власника Сергія Кондратенка на Pin-UP і Дмитра Пуніна, то отримаємо абсолютно правдивий документ. "Але такого документа НБУ не видає. Чому? Ніхто не розуміє. Абсурду цій ситуації додає факт, що Pin-UP офіційно визнано російським вже урядом, який за підписом прем’єра Шмигаля передав в управляння АРМА заарештовані два мільярди російських грошей на закупівлю ОВДП. Очільниця АРМА Олена Дума так і пише: "гроші російського онлайн-казино Pin-UP", — акцентував Плінський. Він констатував: все вказує на те, що якщо ми маємо факт контролю росіянами цього казино, то логічним є наступний крок — введення санкцій та націоналізація активів. Але НБУ цей крок ніяк не наважиться зробити. "Ми маємо багато кейсів введених санкцій проти українського бізнесу, проти українських компаній і власників, які не мають жодних підтверджених фактів злочинної діяльності або роботи на ворога. Але нам пояснюють що санкції — це про справедливість. При цьому паралельно ми бачимо приклади відкритого існування російського бізнесу, проти якого санкції не вводять. Яке тут нам дадуть пояснення? "Не все так однозначно?" Чудова позиція", — зіронізував Плінський. У такому ж тоні він порадив керівникам НБУ вийти та сказати українцям, що є перелік "хороших руських", проти яких вводити санкції не можна. "Що їх бізнес — це трохи й ваш бізнес. Ми ж зрозуміємо. Можливо. Але нам і цього не говорять. Просто мовчать", — підсумував журналіст. На завершення Євген Плінський навів перелік працівників НБУ, від яких залежить ухвалення рішення щодо санкційних питань, це ті, які бачать російське коріння в Royal Pay Europe та не бачать його в Pin-UP: заступник голови НБУ Дмитро Олійник, керівниця департаменту фінансового моніторингу НБУ Анна Липська, управління санкційної політики на чолі з Олександром Царевським (він голосував під час засідання уряду проти санкцій щодо Pin-UP), керівник юридичного департаменту Олександр Зима, керівник департаменту безпеки Олександр Паламарчук, очільниця офісу правління НБУ Оксана Ковальова. Нагадаємо, наприкінці жовтня суддя Печерського суду Світлана Смик ухвалила рішення, що український бюджет винен російському бізнесмену Дмитру Пуніну 2,6 мільярда гривень. Ці кошти мали негайно повернути російському олігарху. За словами Плінського, рішення стосувалося зняття арешту з 2,6 мільярда гривень онлайн-казино Pin-UP, які вже передали в АРМА як "російські гроші" та які пішли в бюджет на потреби української армії.

Реальна зарплата українців з урахування інфляції мала би зрости на 14% та перевищити довоєнний рівень. Таке прогнозують наприкінці цього року. Річ у тому, що конкуренція за працівників змушує роботодавців підвищувати зарплати. Про це свідчать дані "Інфляційного звіту" Національного банку України (жовтень 2024 року). Там зазначено, що, як і раніше, дефіцит кадрів на ринку праці підживлює зростання заробітних плат. Зокрема, у ІІ кварталі 2024 року в середньому реальні заробітні плати збільшилися на 17,6% р/р, номінальні — на 22,1% р/р. Згідно з непрямими даними, високі темпи зростання номінальних зарплат збереглися й у ІІІ кварталі. Проте при цьому в НБУ зауважили, що посилення інфляційного тиску зумовило певне сповільнення темпів зростання реальних зарплат, хоча вони все ще залишалися доволі високими та надалі підтримували приватне споживання. "Очікується, що вже наприкінці цього року реальні заробітні плати перевищать довоєнний рівень і підвищуватимуться надалі через значну конкуренцію роботодавців за наявну робочу силу", — йдеться в прогнозі. Раніше Національний банк України очікував, що реальна зарплата перевищить довоєнний рівень 2025 року. За даними НБУ, середня номінальна зарплата в Україні 2023 року зросла на 17,4%, а реальна (з урахуванням інфляції) на 3,7%. НБУ прогнозує, що 2024 року очікується зростання номінальної зарплати на 21,0% (попередній прогноз — 16,1%), реальної — на 14,0% (9,7%). 2025 року номінальна зарплата зросте на 16,0%, реальна — на 6,5 %, 2026 року номінальна зарплата зросте на 8,9%, реальна — на 2,9%. Нагадаємо, наприкінці жовтня стало відомо, що в українському уряді пропонують запровадити обов'язковий платіж до державного або недержавних пенсійних фондів. Це стосуватиметься як працівників, так і роботодавців.

Національний банк України продовжує підвищувати офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта впала у ціні. Про це свідчать дані на сайті регулятора. Станом на четвер, 7 листопада, регулятор встановив офіційний курс долара на рівні 41,45 гривні за один долар. Офіційний курс станом на середу становив 41,43 гривні за один долар. На готівковому ринку курс зріс на п'ять копійок — 41,70 гривні за долар. У четвер офіційний курс гривні до євро становить 44,33. У середу, 6 листопада, офіційний курс гривні до євро становив 45,15. Курс валют на 7 листопада Курс долара у 2024 році Відомо, що у державному бюджеті на 2024 рік прогнозований середньорічний курс долара закладено на рівні 40,7 гривні. Інфляцію закладено на рівні 9,7% проти 28% у 2023 році. Варто зазначити, що у законопроекті про держбюджет на 2025 рік курс гривні закладений на рівні 45 гривень за долар. Нагадаємо, голова НБУ під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики 31 жовтня заявив, що через повномасштабну війну зараз економіка України демонструє дещо знижені темпи відновлення. Проте у 2025-2025 роках відбуватиметься поступове зростання цієї сфери.

З 1 листопада 2024 року Національний банк України почав поступово замінювати банкноти номіналами 50 та 200 гривень зразків 2003 -- 2007 років на сучасні банкноти аналогічних номіналів. Про це повідомила прес-служба Нацбанку. Як відбувається заміна банкнотів Регулятор наголосив, що громадянам не потрібно їх спеціально обмінювати. Українці можуть без обмежень продовжувати розраховуватися банкнотами старого зразка, оскільки ті залишатимуться дійсними платіжними засобами. Проте з 1 листопада банки не видаватимуть із кас такі банкноти за всіма видами готівкових операцій, а Національний банк припинить видавати ці банкноти банкам, інкасаторським компаніям та компаніям з оброблення готівки. "Потрапляючи в банки, банкноти номіналами 50 та 200 гривень старого зразка не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до Національного банку для подальшого їх перерахування та утилізації", -- йдеться у повідомленні. Фото: НБУ Для чого замінювати банкноти попереднього покоління Головна мета заміни банкнот -- підвищення якості та посилення надійності готівкової національної валюти, що перебуває в обігу. "Заміна банкнот номіналами 50 та 200 гривень старого зразка завершить цей процес. Як наслідок, банкнотно-монетний ряд гривні міститиме лише грошові знаки сучасного покоління... Цей процес відбувається поступово та не створює незручностей для готівкових розрахунків, водночас приносить користь і державі, і банкам, і торговельним мережам, і громадянам", -- додали у Нацбанку. Регулятор додав, що наразі також триває поступове вилучення з обігу та заміна банкнот номіналами:  1 та 2 гривні зразків 2003–2007 років -- з 01 жовтня 2020 року; 5, 10, 20 та 100 гривень зразків 2003–2007 років -- з 01 січня 2023 року; 500 гривень -- з 01 серпня 2024 року. Нагадаємо, у жовтня доходи державного бюджету України після різкого падіння у вересні дещо зросли. Причина — збільшення надходжень платежів від Державної податкової служби.

У понеділок, 14 жовтня, офіційний курс долара та євро зменшиться за ці вихідні. Стало відомо, що іноземна валюта подешевшає на дві копійки. Про це свідчить офіційний курс Національного банку України на понеділок 14 жовтня. Там також поінформували, що курс євро знизиться теж на дві копійки. Офіційні курси на понеділок встановлено на такому рівні: 1 долар США — 41,18 гривні (41,20 гривні станом на 11 жовтня); 1 євро — 45,02 гривні (45,04 гривні станом на 11 жовтня). Джерело: Національний банк України Курс долара 2024 року Відомо, що у державному бюджеті на 2024 рік прогнозований середньорічний курс долара закладено на рівні 40,7 гривні. Інфляцію закладено на рівні 9,7% проти 28% у 2023 році. Варто зазначити, що у законопроекті про держбюджет на 2025 рік курс гривні закладений на рівні 45 гривень за долар. Нагадаємо, 3 жовтня минув рівно рік відтоді, як Національний банк України відмовився від режиму фіксованого обмінного курсу на користь керованої гнучкості. Голова регулятора Андрій Пишний розповів як це вплинуло на валютний ринок та чого чекати у майбутньому.

Міжнародні резерви Національного банку України станом на 1 жовтня 2024 року, за попередніми даними, складали 38,9 мільярда доларів. У вересні вони знизилися на 8,1%. Про це повідомила прес-служба Національного банку України. Там пояснили, що така динаміка зумовлена валютними інтервенціями НБУ для покриття структурного дефіциту валюти на ринку та згладжування курсових коливань, а також борговими виплатами країни в іноземній валюті. "Ці операції частково компенсували надходження від валютних облігацій внутрішніх державних позик України й одним із найменших з початку року обсягів міжнародної допомоги, що надійшли у вересні після значних обсягів у серпні. Це вкотре продемонструвало притаманну для цього року неритмічність надходження допомоги від міжнародних партнерів", — йдеться в повідомленні. Зокрема, на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 674,7 мільйона доларів. З цієї суми: 603,6 мільйона доларів — від розміщення валютних облігацій внутрішніх державних позик; 60 мільйонів доларів — від Світового банку; 11,1 мільйона доларів — від Банку розвитку Ради Європи. Водночас за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 552,4 мільйона доларів, з яких: 456,3 мільйона доларів — обслуговування та погашення валютних облігацій внутрішніх державних позик; 52,1 мільйона доларів — обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком; 44 мільйони доларів — сплата іншим міжнародним кредиторам. Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 729,8 мільйона доларів. "Чистий продаж валюти Нацбанком України у вересні складав 3 213,2 мільйона доларів", — підсумували в НБУ. Нагадаємо, що Національний банк з 10 вересня 2024 року пом'якшує валютні обмеження для бізнесу, але водночас посилює окремі норми для протидії непродуктивному відпливу капіталу з України.

З вівторка, 1 жовтня, в Україні діють обмеження на перекази грошей між банківськими картками. Національний банк України встановив ліміт у 150 тисяч гривень на місяць для операцій за рахунками фізичних осіб. Про це повідомила прес-служба НБУ. У Нацбанку розглядали різні варіанти з обмеженням кількості операцій та їх сум. Улітку анонсувалися ліміти у 100 тисяч гривень і не більше 30 операцій з одного рахунку на місяць, проте затвердили дещо інші умови. Згідно з постановою №102 Нацбанку України: з 1 жовтня встановлюється ліміт для фізичних осіб на вихідні перекази грошей з карти на карту; обмеження діє на перекази за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку; сума переказу обмежується 150 тисяч гривень на місяць; обмеження діятиме шість місяців — до квітня 2025. Йдеться про операції між картковими рахунками пересічних громадян. Це так звані P2P-платежі (з англійської person to person), коли гроші з банківської карти однієї особи перераховують на картку іншої особи через банківські застосунки чи інші спеціальні сервіси, які дають змогу швидко отримувати кошти. За новими правилами НБУ, максимальна сума грошей, яку можна перевести таким чином не може перевищувати 150 тисяч гривень. Обмеження на перекази з карти на карту не торкнуться: банківських операцій за реквізитами IBAN; юридичних осіб; переказів коштів між своїми картковими рахунками, які відкриті в одному банку; якщо щомісячна підтверджена сума доходу перевищує 150 тисяч гривень. У НБУ запевняють, що більшість українців не відчують нововведень, адже 98% переказів, які здійснюють клієнти банків, не перевищують встановлені обмеження. Також ліміти не зачеплять діяльності волонтерів. У процесі затвердження лімітів на карткові перекази в Нацбанку окремо проводили обговорення з волонтерською спільнотою. У підсумку в постанові НБУ окремо прописано, що обмеження не діятимуть: під час поповнення рахунків фізичних осіб, які займаються волонтерською діяльністю та ідентифіковані як волонтери; під час переказів коштів з рахунків фізичних осіб, які займаються волонтерською діяльністю та ідентифіковані як волонтери. Ідентифікацію особи як волонтера проводить банківська установа / надавач платіжних послуг за такими критеріями: фізична особа офіційно зареєстрована як волонтер; проведення волонтерських зборів є типовою діяльністю за рахунками фізичної особи; фізична особа подала листа від державного органу/військової частини / благодійного фонду щодо співпраці в межах організації збору коштів; фізична особа надала інформацію щодо запланованих суми та строків збору коштів із зазначенням мети такого збору та подальшого використання зібраних коштів; інформація з відкритих джерел, соціальних мереж та Інтернету підтверджує здійснення фізичною особою волонтерської діяльності та мету волонтерських зборів. Для проходження ідентифікації особа має відповідати щонайменше двом із п’яти зазначених критеріїв. Ліміти на перекази між картками допоможуть боротися з протиправною діяльністю. Банківську платіжну інфраструктуру використовує тіньова економіка. Зокрема це гральний бізнес чи схеми "дропів". "Дропами" називають людей, які за оплату передають реквізити та дані своїх карткових рахунків третім особам. Потім їх використовують як "транзитні" рахунки для переказу та "відмивання" незаконних коштів. Масштаби проблеми використання "дропів" оцінити складно через те, що вони імітують звичайну поведінку фізичної особи, "проте загалом по системі йдеться про десятки тисяч "сплячих" та вже активних рахунків". У Нацбанку проаналізували, що через картки "дропів" може проходити близько 200 мільярдів гривень на рік. "Тіньовий бізнес шукає для себе нові шляхи проведення грошових платежів, і це потребує швидкого реагування, тому НБУ запроваджує ліміт як тимчасове, антикризове рішення", — повідомила прес-служба Нацбанку. Наступні пів року дії обмежень прагнуть використати для напрацювання комплексних розв'язань цієї проблеми зі змінами у законодавстві, за участю державних і правоохоронних органів. Нагадаємо, раніше голова Національного банку України Андрій Пишний закликав не робити ринок фінансових послуг України зарегульованим.