# Нацбанк України

Україна ухвалила третій пакет регуляторних змін, спрямованих на розширення кредитної підтримки економіки. Нові правила мають полегшити доступ до фінансування підприємствам оборонно-промислового комплексу (ОПК), енергетичної галузі та бізнесу, який зазнав руйнувань унаслідок війни. Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний. За його словами, мета змін — допомогти українським підприємствам продовжувати роботу, відновлювати виробництво та розвиватися попри посилення російських атак.Кредити під заставу майбутньої виручки: що зміниться для ОПК та енергетикиОдним із ключових нововведень стане спрощення доступу підприємств ОПК та енергетики до кредитів під заставу майбутньої виручки за контрактами.Для договорів із визначеними державними замовниками та учасниками енергетичного ринку коефіцієнт ліквідності такої застави підвищать із 0,3 до 0,75. Це дасть змогу банкам збільшити обсяги фінансування підприємств, які виконують важливі замовлення, але не мають достатньо традиційного заставного майна.Кредитування під заставу товарів в обороті та переробціТакож передбачено розширення можливостей кредитування під заставу товарів в обороті або переробці. Під час оцінювання кредитного ризику банки зможуть враховувати фактичну вартість таких товарів для кредитів строком до 18 місяців.Очікується, що це зробить управління товарними запасами гнучкішим і поліпшить доступ підприємств до позикових коштів.Фінансова підтримка підприємств, пошкоджених через війнуОкремий напрям змін стосується бізнесу, майно якого було пошкоджене, знищене або заміноване внаслідок бойових дій. Банки зможуть оцінювати здатність таких підприємств обслуговувати борги з урахуванням прогнозних фінансових показників і перспектив відновлення діяльності.У поєднанні з реструктуризацією заборгованості це має допомогти підприємствам зменшити боргове навантаження на період відновлення та зберегти доступ до кредитного фінансування.Банкам спростять роботу в межах державних кредитних програмКрім того, новий пакет передбачає зменшення операційного навантаження на банки, які беруть участь у державних програмах кредитної підтримки. Зокрема, затримки з компенсацією процентних доходів не призводитимуть автоматично до необхідності застосовувати складніші процедури оцінювання кредитних ризиків і роботи з проблемними активами.Попередні зміни були спрямовані на підтримку агросектору та громадПишний нагадав, що попередні два пакети регуляторних змін були спрямовані на підтримку аграрного сектору, виробників і територіальних громад, які відновлюють критичну інфраструктуру.За словами голови НБУ, подальше використання потенціалу банківської системи для підтримки української економіки має поєднуватися зі збереженням її фінансової стійкості.Нагадаємо, українці можуть замовити кредитний звіт через інтелектуального помічника "Дія.AI". Для цього достатньо сформулювати відповідний запит у застосунку "Дія" — система автоматично передасть необхідні дані до Українського бюро кредитних історій (УБКІ)..

Долар не припиняє падіння — американська валюта дешевшає вже другий день поспіль. Водночас униз рухається і курс євро. Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 16 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,88 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,98.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 50,30. У четвер, 15 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,34.Зростання є, але темпи низькі: що підтримує та стримує економіку УкраїниРеальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Про це свідчать дані Державної служби статистики України, повідомили в Національному банку. За оцінкою регулятора, відновлення економіки стримувало подальше посилення російських атак на логістичну та транспортну інфраструктуру, а також на об’єкти бізнесу.У НБУ зазначили, що від’ємний внесок чистого експорту у зростання ВВП скоротився, однак економічні результати за окремими видами діяльності залишалися нерівномірними.У другому півріччі 2026 року динаміка ВВП, імовірно, залишатиметься стриманою. На неї впливатимуть масштаби та наслідки російських атак на логістику, виробництво й енергетику, обсяги врожаю, бюджетні стимули, а також розвиток ситуації на Близькому Сході.Нагадаємо, Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Станом на 1 жовтня 2026 року обсяг готівки в обігу в Україні сягнув 973 мільярди гривень. Це на 46,7 мільярда гривень, або 5%, більше, ніж на початку року, коли цей показник становив 926,3 мільярда гривень. Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.За даними НБУ, у першому кварталі 2026 року спостерігалося вилучення готівки з обігу, однак у другому та третьому кварталах попит на неї пожвавився. Така динаміка є сезонною і повторюється майже щороку.Водночас темпи зростання обсягу готівки сповільнилися. За дев’ять місяців 2025 року цей показник зріс на 8,2%. Додатковим чинником збільшення попиту на готівку в третьому кварталі 2026 року стало посилення повітряних атак на критичну інфраструктуру, зокрема енергетичну, логістичну, продовольчу та телекомунікаційну.Скільки банкнот і монет перебуває в обігуСтаном на 1 жовтня в Україні перебувало 2,6 мільярда банкнот загальною сумою 962,5 мільярда гривень. Кількість платіжних розмінних та обігових монет, без урахування пам’ятних та інвестиційних, становила 15,4 мільярда штук на суму 10,4 мільярда гривень.У середньому на одного жителя України припадало 64 банкноти та 199 розмінних і обігових монет. Для порівняння: на 1 січня 2025 року на одну людину припадало стільки ж банкнот, але 193 монети.Найпоширенішою банкнотою залишається купюра номіналом 500 гривень — на неї припадає 25,3% від загальної кількості банкнот в обігу. Найменше в обігу банкнот номіналом 2000 гривень — лише 0,01%.Водночас із 4 вересня до готівкового обігу ввели 400 тисяч банкнот номіналом 2000 гривень на загальну суму 700 мільйонів гривень.Які монети найчастіше використовують українціСеред обігових монет номіналом 1, 2, 5 і 10 грн найбільше в обігу монет номіналом 1 гривня — 4,9% від загальної кількості обігових монет. Найменшу частку становлять монети номіналом 5 гривень — 2,7%.Водночас триває поступове вилучення монет номіналом 10 копійок, яке розпочалося 1 жовтня 2025 року. Попри те, що на них досі припадає 26,7% від загальної кількості монет в обігу, вони вже не відіграють істотної ролі в готівкових розрахунках за товари та послуги.За рік з обігу вилучили 7,8 мільйона монет номіналом 10 копійок. Цей процес має допомогти скоротити витрати держави на виготовлення, оброблення, транспортування та зберігання монет, а також витрати учасників готівкового обігу на їх обслуговування.Натомість попит на розмінні монети номіналом 50 копійок залишається стабільним, зокрема з боку торговельної сфери та сфери послуг. Їхня частка від загальної кількості монет в обігу становить 9,1%.Які номінали зростають найшвидшеЗа підсумками січня — вересня 2026 року найбільше зросла частка банкнот номіналом 1000 гривень і монет номіналом 10 гривень у загальній кількості готівки відповідних категорій.Порівняно з початком року частка банкнот номіналом 1000 гривень збільшилася на 12,1%, а монет номіналом 10 гривень — на 19,1%.Попри сповільнення річних темпів зростання, загальний обсяг готівки в Україні продовжує збільшуватися. На динаміку впливають сезонні чинники, а також безпекова ситуація та ризики перебоїв у роботі критичної інфраструктури.Нагадаємо, Національний банк України визначив офіційний курс валют на 14 жовтня. Долар вкотре оновив історичний максимум.Читайте також: Кожен сьомий українець позичає на продукти й одяг: хто найчастіше купує базові товари в кредит.

Курс валют в Україні у вівторок, 13 жовтня, зазнає змін. Долар різко подорожчає, привернувши увагу громадян до ситуації на валютному ринку.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 13 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,95 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 44,88.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,24. У понеділок, 12 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,24.Зростання є, але темпи низькі: що підтримує та стримує економіку УкраїниРеальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Про це свідчать дані Державної служби статистики України, повідомили в Національному банку. За оцінкою регулятора, відновлення економіки стримувало подальше посилення російських атак на логістичну та транспортну інфраструктуру, а також на об’єкти бізнесу.У НБУ зазначили, що від’ємний внесок чистого експорту у зростання ВВП скоротився, однак економічні результати за окремими видами діяльності залишалися нерівномірними.У другому півріччі 2026 року динаміка ВВП, імовірно, залишатиметься стриманою. На неї впливатимуть масштаби та наслідки російських атак на логістику, виробництво й енергетику, обсяги врожаю, бюджетні стимули, а також розвиток ситуації на Близькому Сході.Нагадаємо, Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Курс валют в Україні 12 жовтня може продемонструвати висхідну динаміку. Після вихідних долар і євро можуть додати в ціні, тож українцям варто звернути увагу на зміни на валютному ринку.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на понеділок, 12 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,88 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 44,85.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,31. У п'ятницю, 9 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,13.Зростання є, але темпи низькі: що підтримує та стримує економіку УкраїниРеальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Про це свідчать дані Державної служби статистики України, повідомили в Національному банку. За оцінкою регулятора, відновлення економіки стримувало подальше посилення російських атак на логістичну та транспортну інфраструктуру, а також на об’єкти бізнесу.У НБУ зазначили, що від’ємний внесок чистого експорту у зростання ВВП скоротився, однак економічні результати за окремими видами діяльності залишалися нерівномірними.У другому півріччі 2026 року динаміка ВВП, імовірно, залишатиметься стриманою. На неї впливатимуть масштаби та наслідки російських атак на логістику, виробництво й енергетику, обсяги врожаю, бюджетні стимули, а також розвиток ситуації на Близькому Сході.Нагадаємо, Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

В Україні змінився курс основних валют. Долар продовжує дорожчати, тоді як євро демонструє іншу динаміку.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на понеділок, 5 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,98 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 44,83.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,53. У п'ятницю, 2 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,69.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Національний банк України пропонує спростити процедуру отримання небанківськими фінансовими установами ліцензій на окремі валютні операції. Відповідний проєкт змін до нормативних вимог регулятор виніс на громадське обговорення.Як повідомила пресслужба регулятора, йдеться, зокрема, про фінансові компанії та ломбарди, які хочуть отримати ліцензію на валютну операцію з надання кредитів у гривні фізичним особам-нерезидентам.За пропозицією НБУ, таку ліцензію можна буде отримувати одночасно з ліцензією на діяльність фінансової компанії або ломбарду, яка передбачає право на надання коштів та банківських металів у кредит. Якщо установа розширюватиме обсяг уже наявної ліцензії, відповідні процедури також планують проводити в межах одного адміністративного провадження.Крім того, фінансовим установам не доведеться подавати окремі документи, передбачені загальною процедурою ліцензування валютних операцій.Що передбачають перехідні положенняНБУ також пропонує передбачити спрощений механізм для установ, які вже мають відповідні ліцензії. Фінансові компанії, ліцензії яких уже включають право на надання коштів та банківських металів у кредит, а також ломбарди зможуть протягом шести місяців після набрання чинності постановою звернутися до регулятора для отримання відповідної валютної ліцензії у спрощеному порядку.У Нацбанку зазначають, що запропоновані зміни мають удосконалити порядок ліцензування валютних операцій небанківських фінансових установ та забезпечити належний нагляд за дотриманням ними вимог валютного законодавства.Зауваження та пропозиції до проєкту НБУ прийматиме до 11 жовтня 2026 року.Нагадаємо, раніше Національний банк пояснив, за якими правилами під час воєнного стану здійснюються валютні операції та чому український бізнес поки не має можливості вільно інвестувати кошти за кордон. .

Падіння долара в Україні виявилося нетривалим — після зниження його курс знову почав зростати. Водночас євро продовжує дешевшати, демонструючи протилежну динаміку.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу, 30 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,86 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,81.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 50,92. У вівторок, 29 вересня, офіційний курс гривні до євро був 50,97.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Курс долара та євро 29 вересня може здивувати українців. Обидві основні валюти продемонструють рух донизу. Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 29 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,81 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 44,84.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,97. У понеділок, 28 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,13.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Курс долара в Україні продовжує змінюватися: американська валюта наблизилася до позначки у 45 гривень.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на п'ятницю, 25 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,97 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,85.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,12. У четвер, 24 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,18.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Курс валют в Україні 23 вересня зазнає змін. Долар подорожчає, тоді як євро продемонструє зниження.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті регулятора.Так, на середу, 23 вересня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,78 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,70.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,33. У вівторок, 22 вересня, офіційний курс гривні до євро був 51,36.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Про це свідчать дані Державної служби статистики України, повідомили в Національному банку. За оцінкою регулятора, відновлення економіки стримувало подальше посилення російських атак на логістичну та транспортну інфраструктуру, а також на об’єкти бізнесу.У НБУ зазначили, що від’ємний внесок чистого експорту у зростання ВВП скоротився, однак економічні результати за окремими видами діяльності залишалися нерівномірними.У другому півріччі 2026 року динаміка ВВП, імовірно, залишатиметься стриманою. На неї впливатимуть масштаби та наслідки російських атак на логістику, виробництво й енергетику, обсяги врожаю, бюджетні стимули, а також розвиток ситуації на Близькому Сході.НБУ врахує ці та інші чинники під час оновлення макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки. Його планують оприлюднити наприкінці жовтня.Нагадаємо, 17 вересня Національний банк України відреагував на прискорення інфляції та посилення ризиків для цінової стабільності, підвищивши облікову ставку з 15,5% до 16% річних.Читайте також: Між відновленням і ризиками: як НБУ оцінює перспективи економіки України.

Національний банк України відреагував на прискорення інфляції та посилення ризиків для цінової стабільності, підвищивши облікову ставку з 15,5% до 16% річних.Як повідомили на сторінці регулятора, причиною підвищення облікової ставки стали стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення середньострокових інфляційних ризиків.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Інфляція в Україні прискориласяОдним із ключових факторів для рішення НБУ стала динаміка споживчих цін. У серпні інфляція пришвидшилася до 8,1% у річному вимірі, дещо перевищивши траєкторію попереднього прогнозу регулятора. Водночас базова інфляція та інфляційні очікування залишалися підвищеними.Попри наслідки російських атак, споживчий попит і ситуація на ринку праці залишалися стійкими. Середні зарплати у липні, а за оцінками НБУ — і в серпні, продовжили зростати високими темпами. Це підтримувало фундаментальний ціновий тиск.Ціни можуть зростати швидше, ніж прогнозувалиУ Нацбанку очікують, що найближчими місяцями інфляційна траєкторія може виявитися дещо вищою за попередній прогноз. На ціни тиснутимуть наслідки посилення російських атак, а також дорожче, ніж очікувалося, пальне. Додатковим чинником залишається глобальна цінова кон'юнктура.Водночас ситуацію може частково врівноважити значна пропозиція продовольства на внутрішньому ринку. Зокрема, через складнощі з вивезенням урожаю Чорним морем.НБУ очікує, що у 2027 році інфляція знову перейде до сповільнення, зокрема завдяки посиленню монетарної політики.Що буде з гривнеюПідвищення облікової ставки має підтримати привабливість гривневих активів та стійкість валютного ринку. У Нацбанку зазначають, що попереднє підвищення ставки в липні вже підтримало попит на гривневі депозити та ОВДП. Це допомагало обмежувати тиск на валютному ринку та ціни.Новий крок, за оцінкою регулятора, має посилити цей ефект, допомогти втримати інфляційні очікування під контролем і повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%.Чи вплине рішення на кредитиВодночас у НБУ не очікують відчутного стримуючого впливу підвищення ставки на кредитування. Для підтримки бізнесу в умовах посилення обстрілів Нацбанк уже ухвалив два пакети регуляторних рішень, спрямованих на розширення доступу підприємців до фінансування. Робота над наступними заходами триває.Війна залишається головним ризикомКлючовим ризиком для інфляції та економічного розвитку в НБУ називають перебіг повномасштабної війни. Серед інших ризиків — можливі перебої з міжнародним фінансуванням та недоотримання раніше запланованих обсягів допомоги. На економічну ситуацію також може вплинути затягування бойових дій на Близькому Сході.У НБУ наголосили, що значна частина міжнародної допомоги залежить від виконання Україною реформ і зобов'язань за програмами підтримки. За умови їх реалізації обсяги зовнішнього фінансування значною мірою мають бути надолужені.НБУ допускає нові рішенняРегулятор заявив, що готовий гнучко реагувати на зміну балансу ризиків. Якщо ризики для цінової динаміки та інфляційних очікувань суттєво посиляться, НБУ може застосувати додаткові заходи для стримування інфляції.Водночас у разі погіршення безпекової ситуації, яке призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, Нацбанк розглядатиме можливість пом'якшення монетарних умов.Нагадаємо, за даними оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки, попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

У серпні загальна інфляція дещо зросла та перевищила траєкторію прогнозу Національного банку. Основними чинниками стали подорожчання пального, а також підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення.Про це свідчать дані регулятора, який посилається на звіт Державної служби статистики України.Базова інфляція виявилася нижчою за прогнозВодночас базова інфляція у серпні була трохи нижчою за очікування НБУ. Причиною стало повільніше, ніж прогнозувалося, зростання вартості послуг.Попри це, ціновий тиск в українській економіці залишається підвищеним.Війна посилює інфляційний тискНа динаміку цін продовжують впливати наслідки російської агресії проти України та війни на Близькому Сході. Зокрема, активізація російських атак на об'єкти логістики, виробництва та енергетичної інфраструктури збільшує витрати підприємств і водночас обмежує внутрішню пропозицію товарів та послуг.Повітряні атаки також посилюють інфляційні очікування населення та бізнесу, що створює додатковий тиск на ціни.НБУ очікує сповільнення інфляції у 2027 роціВ умовах підвищеного цінового тиску НБУ й надалі зосереджуватиме зусилля на недопущенні розбалансування інфляційних очікувань та утриманні інфляційних процесів під контролем.У Нацбанку зазначають, що зважена монетарна політика має сприяти поверненню інфляції на траєкторію сповільнення у 2027 році. Саме такий сценарій передбачає поточний макроекономічний прогноз регулятора.Варто зауважити, що за даними оновленого макроекономічного прогнозу на 2026-2028 роки, попри складні умови війни та масштабні атаки на критичну інфраструктуру, економіка України поступово рухатиметься шляхом відновлення.Нагадаємо, нещодавно заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський пояснив рішення регулятора підвищити облікову ставку НБУ з 15% до 15,5%.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

Введення в обіг нової банкноти номіналом 2000 гривень не означає збільшення кількості грошей в економіці та не свідчить про повернення України до економічних реалій 1990-х років. Про це заявив голова Національного банку України Андрій Пишний у колонці для "Економічної правди".За його словами, емісія означає збільшення обсягу грошей в економіці. Натомість поява нового номіналу передбачає зміну структури готівки в обігу: нова банкнота замінюватиме частину старих, зношених купюр, а також банкнот менших номіналів.Таким чином, загальний обсяг грошей не збільшиться. У НБУ наголошують, що через це саме введення нового номіналу не матиме впливу на інфляцію чи курс гривні.Пишний пояснив, що необхідність оновлення банкнотного ряду є наслідком економічних змін попередніх років. За останні сім років споживчі ціни в Україні зросли приблизно вдвічі, тоді як середньомісячна заробітна плата — утричі. Ці фактори, а також зміни у структурі готівкового обігу, зумовили потребу в перегляді номінального ряду гривні.Повернення до економічних реалій 1990-х?Голова НБУ також відкинув порівняння нинішньої ситуації з 1990-ми роками. За словами Пишного, на початку незалежності Україна пережила період гіперінфляції: у 1992 році ціни зросли приблизно на 2000%, а у 1993 році — на 10 000%. Для порівняння, у липні 2026 року споживчі ціни були на 7,7% вищими, ніж у липні 2025 року.Посадовець пояснив, що гіперінфляція 1990-х була пов’язана не із самим фактом випуску нових банкнот. Її причинами стали глибока економічна криза, тривала та неконтрольована емісія, а також втрата довіри до купоно-карбованця.Нагадаємо, із 4 вересня Національний банк України ввів в готівковий обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень. На ній зображено портрет поета, дисидента та правозахисника Василя Стуса..