Попри відносну стабільність на валютному ринку, експерти наголошують: нинішній курс гривні тримається передусім завдяки зовнішній фінансовій підтримці. Україна фактично "воює в борг", а від своєчасного надходження макрофінансової допомоги залежить не лише стабільність державного бюджету, а й вартість національної валюти.
Що сьогодні утримує стабільність гривні, чому Міжнародний валютний фонд наполягає на її девальвації, чим загрожує брак зовнішніх коштів і як українцям варто зберігати заощадження у 2026 році — про це й не тільки у нашому інтерв’ю з економістом, експертом Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.
— Українська економіка й бюджет напряму залежать від макроекономічного фінансування наших партнерів. Єдиним найбільшим джерелом поповнення валютних резервів Національного банку є макрофінансова валютна допомога. Україна взагалі воює в борг. Тому, коли ми з вами говоримо про стійкість національної грошової одиниці, вона напряму залежить від своєчасності повноти отримання нами макрофінансової допомоги. Для прикладу: 2022 року, коли не було макрофіну, НБУ, щоби погасити соціальні зобов'язання держави, вимушений був провести емісію, тобто викупити облігації Міністерства фінансів на 400 мільярдів гривень. Це призвело до падіння курсу національної грошової одиниці до 36 гривень за долар.
Ось яскравий приклад, як від фінансової стабільності бюджету залежить курсовий паритет і ситуація з валютним курсом. Тому повторюся: все залежить від макрофінансової допомоги: якщо ми її отримаємо 2026 року, курс буде більш-менш стабільним. Якщо ні — держава покриватиме свої зобов'язання облігаціями, які викуплятиме Нацбанк, й тоді курс котитиметься вниз. При цьому Міжнародний валютний фонд наполягає на девальвації гривні. У засобах масової інформації вже покотилася активна дискусія з приводу того, що МВФ вимагає зниження курсу української грошової одиниці для того, аби ефективніше використовувати ту валюту, яка приходить в країну.
Як відомо, Міжнародний валютний фонд вважає, що послаблення курсу гривні покращить фінансовий стан й допоможе профінансувати заплановані видатки державного кошторису України на 2026 рік. Фонд вбачає у девальвації гривні необхідний для початку перемовин щодо нової програми фінансування крок, а це важливо в умовах продовження війни протягом 2026 року. МВФ прогнозує середній курс долара на 2026 рік на рівні 45,4 гривні.
Національний банк, своєю чергою, проти девальвації, адже це може призвести до росту інфляції та незадоволення населення.
— Так. У бюджеті на наступний рік доходи прогнозуються у розмірі 2,8 трильйона гривень, а видатки — 4,8 трильйона гривень. Тобто нам два трильйони гривень, а це 45 мільярдів доларів, треба десь шукати. Тому маємо розуміти: якщо виникнуть проблеми з цими грошима, й держава вимушена буде кредитувати соціальні видатки за рахунок облігацій, що купляє Нацбанк, курс, відповідно, покотиться.
— Що на сьогодні може формувати курс? У нас є імпортери, які постійно висловлюють потреби в валюті, тому що ми надто залежні від імпорту. А де ще можна імпортерам взяти валюту? Купити на валютних торгах, які проводить Нацбанк. Сьогодні єдиним, скажімо, джерелом отримання валюти в країні є макрофінансова допомога, яку Мінфін продає Нацбанку. Нацбанк формує валютні резерви, а потім продає з валютних резервів валюту для імпортерів через механізм валютних інтервенцій. Так воно працює.
Валютні інтервенції — це цілеспрямований вплив центрального банку на валютний ринок шляхом купівлі або продажу великих партій іноземної валюти для регулювання курсу національної валюти. Це робиться для стабілізації валютного курсу, накопичення міжнародних резервів або впливу на загальний попит і пропозицію грошей в країні.
— Оскільки 2025 рік вже закритий по макрофіну повністю, то тут якраз проблем немає, і я не вважаю, що курс буде суттєво мінятися. Інша справа 2026-й. Там багато невизначеностей, і не зрозуміло, як воно буде далі.
— По суті, це єдиний тригер. Бо звідки береться в нормальній економіці валюта? Економіка працює, виробляє продукцію, яку експортери везуть на зовнішній ринок. Вони цю продукцію продають на експорт, отримують валюту, яку потім продають на внутрішньому валютному ринку в країні, для того, аби забезпечувати заробітну платню національною грошовою одиницею й для ведення господарської діяльності.
У нас з вами на сьогодні основним джерелом отримання валюти в країні є не експорт, який набагато менший фактичного імпорту, а макрофінансова допомога. Тому повторюся: макрофін нині є єдиним гарантом утримання грошової одиниці гривні в більш-менш свідомому курсі.
— На сьогодні, я думаю, рішення людей має залежати від остаточного прийняття державного бюджету на 2026 рік (22 жовтня Верховна Рада підтримала проект Бюджету-2026 за основу. Голосування за документ в цілому очікується до середини листопада, — ред.). Якщо будуть підтверджені доходи Бюджету і відповідні макрофінансові зобов'язання наших партнерів, то, думаю, нічого страшного не буде, якщо люди триматимуть облігації внутрішньої державної позики. Принаймні вони дають значно більший відсоток з дохідності.
Тому що валюта на сьогодні… Ну куди ви її дінете? Триматимете в сейфі? Зараз вона працювати в Україні практично не може. Банки дають 0,5% річних. А водночас, наприклад, облігації внутрішньої державної позики номіновані в гривні дають 16-17%. Безперечно, в облігаціях вигідніше тримати. Якщо, звісно, будуть гарантії стабільності курсу.
— Що таке інфляція? Це індекс росту споживчих цін до аналогічного періоду минулого року. Як правило, річна інфляція визначається показником "грудень до грудня". Якщо, наприклад, була висока база порівняння, то навіть височезна ціна даватиме невеличку інфляцію. Все залежить від бази порівняння: от 2024 року були дуже високі ціни, адже аграрії отримали поганий врожай. Тому до кінця цього року інфляція у нас буде невелика, думаю, буде менш як 10% — просто тому, що база порівняння височезна.
Що буде наступного року — мені сказати важко, адже реальні відсотки інфляції залежать й, зокрема, від врожайності наступного року, а також від багатьох інших факторів у 2026-му. Тому що тут є низка моментів, які пробують впливати на інфляцію, які не залежать від монетарної політики Нацбанку чи Міністерства фінансів.
— Абсолютно ні. Курс гривня-долар на сьогодні формується по абсолютно інших принципах. І основним тут є, чи будемо мати валюту від наших партнерів, чи ні. Золото не має до курсоутворення жодного відношення, тому що воно нині не є основним активом, в яких зберігаються українські валютні резерви. Українські валютні резерви зберігаються в доларах, а не в золоті. Тому динаміка золота на світовому ринку жодним чином не впливає на оцінку залишків валютних резервів в Україні.
До того ж у сьогоднішніх українських реаліях ринок золота не є альтернативним для інвестування в Україні. Тому що з 24 лютого 2022 року в Україні ринку золота немає. Воно все закрите відповідною постановою Національного банку України про валютне регулювання в особливий період. Тому нині монетарного золота в країні немає. Навіть величезні є проблеми для купівлі золота як сировини для ювелірних виробів. Українці теоретично можуть купити золото як інвестиції в ювелірці, але треба завжди пам'ятати, що ви купуєте ювелірний виріб, а не монетарне золото. А ювелірний виріб охоплює і роботу ювеліра. І якщо ви захочете потім продати цей виріб, то будете продавати вже як лом — тобто втратите до 50% від вартості. Тому немає жодного сенсу такої інвестиційної діяльності. А у світі так, є ринок золота. І це прекрасний спосіб знаходження тихої гавані, коли долар непевний, а з євро незрозуміло, що буде. Тоді інвестори йдуть в золото. Але і з золотом є проблеми, адже на сьогодні — це просто вкладання в метал. Водночас, наприклад, облігації, євробонди, доларові, єврові тощо ще й дають дохідність, а золото дохідність дає тільки в межах росту його вартості на ринку.
Є періоди, коли золото, наприклад, може зупинитися в рості або відкотитися навіть. Причин може бути багато. Тому в цій ситуації, я думаю, що, по-перше, золото точно не повернеться до того рівня, на якому було. А по-друге, темпи росту цін на нього напряму залежать від того, які у вас очікувані позитивні темпи росту світової економіки. Коли темпи росту світової економіки знижуються — відповідно, золото дорожчає. Коли очікування на темпи росту економіки світової хороші — ростуть ціни на сировинні матеріали, інвестор має інший спосіб інвестування грошей, а не тільки у золото, тому ціна на нього більш стабільна. Тому золото — це як резервний метал для ховання інвестицій в непевні періоди економічного розвитку світу.