# курс валют

Після вихідних на валютному ринку збережуться різноспрямовані тенденції. Американська валюта продовжить втрачати в ціні, тоді як євро візьме паузу в коливаннях і залишиться на попередньому рівні.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на понеділок, 3 серпня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,63 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 44,69. На готівковому ринку долар не змінився — 44,30 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,27. У п'ятницю, 31 липня, офіційний курс гривні до євро був також 51,27.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Долар продовжив дешевшати вже другий день поспіль, демонструючи стрімке зниження після попереднього зростання. Водночас євро й надалі зміцнює свої позиції щодо гривні, оновивши курс у бік підвищення.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на п'ятницю, 31 липня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,69 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,87. На готівковому ринку долар впав на 10 копійок — 44,30 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,27. У четвер, 30 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,08.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 30 липня правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

У четвер, 30 липня, правління Національного банку України підвищило облікову ставку на 0,5 відсоткові пункти — до 15,5% річних. Рішення ухвалили через посилення фундаментального цінового тиску та очікуване прискорення інфляції до кінця року.Про це повідомили на офіційній сторінці регулятора. За оцінками НБУ, підвищення ставки має:підтримати привабливість гривневих активів;вплинути на стабільність валютного ринку;стримати інфляційні очікування. Регулятор очікує, що це допоможе повернути інфляцію до цільового рівня 5% у середньостроковій перспективі.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Чому НБУ підвищив ставкуПопри уповільнення загальної інфляції, внутрішній ціновий тиск продовжує посилюватися. У червні споживча інфляція сповільнилася до 7,2% у річному вимірі завдяки збільшенню пропозиції окремих продуктів харчування. Водночас базова інфляція, яка показує стійкіші цінові тенденції, прискорилася до 8,1% і перевищила очікування НБУ.Основними чинниками зростання цін залишаються:підвищення витрат бізнесу на оплату праці;подорожчання логістики;зростання вартості енергоресурсів;високі інфляційні очікування.Додатковими ризиками залишаються наслідки війни, пошкодження інфраструктури та можливе зростання цін на енергоносії через ситуацію на Близькому Сході.Що означає підвищення ставки для гривніВища облікова ставка робить гривневі інструменти привабливішими для населення та бізнесу. Це має підтримувати попит на депозити й облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), номіновані у гривні.У НБУ очікують, що рішення допоможе:зберегти довіру до гривні;підтримати стабільність валютного ринку;контролювати інфляційні очікування.Українці останні місяці продовжували збільшувати вкладення у строкові гривневі депозити та гривневі ОВДП, що підтримувало попит на національну валюту.Інфляція прискориться, але має сповільнитися у 2027 роціНБУ прогнозує, що у другому півріччі 2026 року інфляція продовжить зростати. Очікується, що за підсумками року споживча інфляція становитиме близько 10%, а базова — 9,2%. Причинами стануть:збільшення бюджетних витрат;зростання зарплатних витрат бізнесу;наслідки попереднього послаблення гривні;подорожчання пального.Водночас у 2027 році інфляція має почати знижуватися й, за прогнозом НБУ, досягти 5% наприкінці 2028 року.Чи вплине рішення НБУ на кредитиРегулятор не очікує суттєвого негативного впливу на кредитування. За даними НБУ, обсяги кредитування наразі зростають більш ніж на 30% на рік. Подальше зростання підтримують:висока ліквідність банків;конкуренція між фінустановами за якісних позичальників;державні програми кредитування.Економіка зростає, але війна залишається головним ризикомЗа оцінками НБУ, у другому кварталі 2026 року реальний ВВП України зріс на 0,8% у річному вимірі. Регулятор покращив прогноз зростання економіки на 2026 рік до 1,8%. Водночас розвиток стримують наслідки російських атак на енергетику, логістику та виробничі підприємства.У 2027-2028 роках НБУ очікує прискорення економічного зростання приблизно до 3% завдяки відновленню виробництва, інвестиціям та стабілізації енергетичного сектору.НБУ допускає подальше підвищення ставкиНаціональний банк заявив, що готовий додатково посилити процентну політику, якщо інфляційний тиск залишатиметься високим. Поточний прогноз передбачає можливе подальше підвищення ставки та повернення до циклу зниження у другому кварталі 2027 року.Наступне засідання правління НБУ з питань монетарної політики заплановане на 17 вересня 2026 року.Нагадаємо, в Україні фіксують ріст інфляції та економічну нестабільність. У Національному банку пояснили, що відбувається.Читайте також: Кредитування бізнесу та населення набирає обертів: у Нацбанку оцінили ситуацію.

Національний банк України після нетривалого зростання опустив офіційний курс долара. Проте єдина європейська валюта підскочила у ціні. Такі валютні "гойдалки" тривають уже досить довго — іноземна валюта то дешевшає, то дорожчає.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на четвер, 30 липня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,87 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,92. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 44,40 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,08. У середу, 29 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,06.Що буде з курсом гривні після війни: економіст дав тривожний прогнозКурс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Як повідомив в інтерв'ю TrueUA виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, легендарний український морський дрон Sea Baby тепер зображений на пам’ятній монеті. Національний банк України ввів в обіг новий випуск серії "Українська бавовна", присвячений розробці Служби безпеки, яка змінила уявлення про можливості сучасних безпілотних технологій.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Курс національної валюти в Україні сьогодні повністю залежить від обсягів надходження міжнародної макрофінансової допомоги, а не від внутрішніх економічних чинників чи експорту. Завдяки значному обсягу залучених резервів валютному ринку до кінця року нічого не загрожує, однак справжні випробування для системи розпочнуться пізніше.Про це в інтерв'ю TrueUA заявив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.Абсолютна залежність від НацбанкуОцінюючи ризики для валютного ринку до кінця року, експерт зауважив, що наразі підстав для занепокоєння немає, оскільки Україна отримала достатній обсяг резервів. Проте механізм формування курсу гривні демонструє повну залежність від зовнішніх джерел. Економіст окреслив роль регулятора у збереженні стабільності гривні:"Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть. Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде й доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною", — наголосив Пендзин.Виклики після війни та збереження оборонних витратЗа словами фахівця, модель існування держави зараз повністю орієнтована на рекордну за всю історію підтримку. Лише цього року в межах однієї програми підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро, не враховуючи програми МВФ, Ukraine Facility, угоди з Японією, Канадою та європейськими партнерами. Крім того, близько 40 мільярдів доларів щороку виділяється виключно на соціальні видатки. Проте після завершення активної фази бойових дій обсяги коштів неминуче скоротяться. Олег Пендзин зазначив, що найскладніший період чекає на українську економіку попереду:"Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей", — зазанчив він.За словами Пендзина, як тільки грошей почне меншати, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. "Бо Україна звикла до подібної допомоги. До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду", — підсумував економіст.Нагадаємо, 23 липня Україна отримала другий транш у розмірі близько 690 мільйонів доларів від Міжнародного валютного фонду. Гроші скерують на пріоритетні напрямки..

Долар в Україні продовжує дорожчати, тоді як євро після попереднього зростання трохи втратив у ціні.Про це свідчать оновлений курс валют, який опублікували на сайті Національного банку України.Так, на середу, 29 липня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,92 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,85. На готівковому ринку долар не змінився — 44,45 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,06. У вівторок, 28 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,07.НБУ планує вдосконалити процедури відкриття та закриття рахунків: що можуть змінитиНаціональний банк України підготував зміни до порядку обслуговування користувачів надавачами платіжних послуг, зокрема щодо відкриття та закриття рахунків. Як повідомили на сайті регулятора, запропоновані нововведення мають врахувати вимоги законодавства щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні та врегулювати окремі питання роботи банків фінансової інклюзії.Зокрема, НБУ пропонує оновити правила, які визначають порядок взаємодії банків із клієнтами під час відкриття рахунків. Одним із ключових положень проєкту є можливість для банку фінансової інклюзії залучати комерційного агента на підставі відповідного договору.Такий комерційний агент зможе від імені банку фінансової інклюзії здійснювати консультування клієнтів, пропонувати банківські послуги, готувати та укладати договори банківського рахунку, банківського вкладу, а також рахунку умовного зберігання (ескроу).Крім того, запропоновані зміни мають визначити перелік клієнтів, яким банк фінансової інклюзії матиме право відкривати рахунки, та привести регуляторні вимоги у відповідність до положень закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні".Відповідні положення містить проєкт постанови правління Національного банку України "Про внесення змін до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків".НБУ виніс документ на громадське обговорення. Ознайомитися з проєктом постанови, аналізом його впливу та порівняльною таблицею можна на офіційному сайті регулятора. Зауваження та пропозиції до проєкту постанови приймаються відповідно до встановленої форми до 10 серпня 2026 року включно.Нагадаємо, Національний банк України спростував побоювання громадян щодо можливого стрибка цін через випуск нової банкноти номіналом 2000 гривень. У регуляторі запевнили, що поява вищого номіналу є природною реакцією на економічні зміни останніх років, а не передумовою для знецінення грошей.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Після короткочасного зниження офіційний курс основних іноземних валют знову змінився у бік зростання. На 28 липня Національний банк України підвищив вартість долара та євро.Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.Так, на вівторок, 28 липня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,85 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 44,80. На готівковому ринку долар подорожчав на п'ять копійок — 44,45 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,07. У понеділок, 27 липня, офіційний курс гривні до євро був 50,96.Із зашифрованим посланням: Нацбанк випустив нову монету номіналом 10 гривень (фото)Національний банк України запровадив в обіг нову пам'ятну срібну монету номіналом 10 гривень на честь тридцятої річної річниці ухвалення Конституції. Як повідомляє пресслужба регулятора, новинку офіційно презентували безпосередньо у стінах Верховної Ради під час святкових урочистостей 28 червня.Символізм та зв'язок поколінь у новій монетіЗа даними Нацбанку, нова нумізматична пам'ятка покликана продемонструвати глибоку тяглість українських державотворчих традицій протягом багатьох століть. Заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу перед народними обранцями наголосив на особливій ролі цього випуску для суспільства."Ця монета — про зв'язок між поколіннями. Про те, як рішення, ухвалені 30 років тому, продовжують впливати на наше сьогодення. І про те, що сильна держава починається не з гучних слів, а з поваги до закону, до людини та до власних принципів. Саме завдяки парламенту Україна отримала документ, який закріпив принципи демократії, верховенства права, права і свободи людини, територіальну цілісність та державний суверенітет. Дякую за це народним депутатам України", — сказав Олексій Шабан.Дизайн, тираж та особливості оформленняЯк наголосили в НБУ, ювілейна монета має номінал 10 гривень та виготовлена виключно зі срібла. Авторкою унікального дизайну стала Олександра Кучинська, яка зуміла відобразити ключові історичні етапи становлення українського законодавства.На аверсі монети по колу викарбувано згадку про тридцятиріччя Основного закону. У центрі композиції послідовно розміщені головні віхи національного конституційного процесу, серед яких Конституція Пилипа Орлика 1710 року, закони УНР та ЗУНР 1918 року, нормативні акти Карпатської України 1939 року, радянські документи, а також історична дата ухвалення чинного закону 28 червня 1996 року.Зворотний бік прикрашений стилізованим зображенням міцного коріння дуба, всередині якого зашифровано слово "КОНСТИТУЦІЯ". Цей елемент символізує непорушний фундамент нашої держави, правову спадкоємність та потенціал для зростання майбутніх поколінь.Загальний тираж цієї монети обмежений та становить до 10 000 штук. Усі охочі зможуть придбати її в офіційному інтернет-магазині Нацбанку або через мережу сертифікованих банків-дистриб'юторів одразу після старту офіційних продажів.Нагадаємо, Національний банк України спростував побоювання громадян щодо можливого стрибка цін через випуск нової банкноти номіналом 2000 гривень. У регуляторі запевнили, що поява вищого номіналу є природною реакцією на економічні зміни останніх років, а не передумовою для знецінення грошей.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Після вихідних валютний ринок в Україні може продемонструвати незначні зміни. Очікується, що долар і євро дещо подешевшають.Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.Так, на понеділок, 27 липня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,80 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 44,81. На готівковому ринку долар не змінився — 44,40 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,96. У п'ятницю, 24 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,05.Із зашифрованим посланням: Нацбанк випустив нову монету номіналом 10 гривень (фото)Національний банк України запровадив в обіг нову пам'ятну срібну монету номіналом 10 гривень на честь тридцятої річної річниці ухвалення Конституції. Як повідомляє пресслужба регулятора, новинку офіційно презентували безпосередньо у стінах Верховної Ради під час святкових урочистостей 28 червня.Символізм та зв'язок поколінь у новій монетіЗа даними Нацбанку, нова нумізматична пам'ятка покликана продемонструвати глибоку тяглість українських державотворчих традицій протягом багатьох століть. Заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу перед народними обранцями наголосив на особливій ролі цього випуску для суспільства."Ця монета — про зв'язок між поколіннями. Про те, як рішення, ухвалені 30 років тому, продовжують впливати на наше сьогодення. І про те, що сильна держава починається не з гучних слів, а з поваги до закону, до людини та до власних принципів. Саме завдяки парламенту Україна отримала документ, який закріпив принципи демократії, верховенства права, права і свободи людини, територіальну цілісність та державний суверенітет. Дякую за це народним депутатам України", — сказав Олексій Шабан.Дизайн, тираж та особливості оформленняЯк наголосили в НБУ, ювілейна монета має номінал 10 гривень та виготовлена виключно зі срібла. Авторкою унікального дизайну стала Олександра Кучинська, яка зуміла відобразити ключові історичні етапи становлення українського законодавства.На аверсі монети по колу викарбувано згадку про тридцятиріччя Основного закону. У центрі композиції послідовно розміщені головні віхи національного конституційного процесу, серед яких Конституція Пилипа Орлика 1710 року, закони УНР та ЗУНР 1918 року, нормативні акти Карпатської України 1939 року, радянські документи, а також історична дата ухвалення чинного закону 28 червня 1996 року.Зворотний бік прикрашений стилізованим зображенням міцного коріння дуба, всередині якого зашифровано слово "КОНСТИТУЦІЯ". Цей елемент символізує непорушний фундамент нашої держави, правову спадкоємність та потенціал для зростання майбутніх поколінь.Загальний тираж цієї монети обмежений та становить до 10 000 штук. Усі охочі зможуть придбати її в офіційному інтернет-магазині Нацбанку або через мережу сертифікованих банків-дистриб'юторів одразу після старту офіційних продажів.Нагадаємо, Національний банк України спростував побоювання громадян щодо можливого стрибка цін через випуск нової банкноти номіналом 2000 гривень. У регуляторі запевнили, що поява вищого номіналу є природною реакцією на економічні зміни останніх років, а не передумовою для знецінення грошей.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Долар продовжує дорожчати. На валютному ринку зберігається тенденція до зростання американської валюти.Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.Так, на п'ятницю, 24 липня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,81 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,77. На готівковому ринку долар подорожчав на 10 копійок — 44,40 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,05. У четвер, 23 липня, офіційний курс гривні до євро був 51.06.Із зашифрованим посланням: Нацбанк випустив нову монету номіналом 10 гривень (фото)Національний банк України запровадив в обіг нову пам'ятну срібну монету номіналом 10 гривень на честь тридцятої річної річниці ухвалення Конституції. Як повідомляє пресслужба регулятора, новинку офіційно презентували безпосередньо у стінах Верховної Ради під час святкових урочистостей 28 червня.Символізм та зв'язок поколінь у новій монетіЗа даними Нацбанку, нова нумізматична пам'ятка покликана продемонструвати глибоку тяглість українських державотворчих традицій протягом багатьох століть. Заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу перед народними обранцями наголосив на особливій ролі цього випуску для суспільства."Ця монета — про зв'язок між поколіннями. Про те, як рішення, ухвалені 30 років тому, продовжують впливати на наше сьогодення. І про те, що сильна держава починається не з гучних слів, а з поваги до закону, до людини та до власних принципів. Саме завдяки парламенту Україна отримала документ, який закріпив принципи демократії, верховенства права, права і свободи людини, територіальну цілісність та державний суверенітет. Дякую за це народним депутатам України", — сказав Олексій Шабан.Дизайн, тираж та особливості оформленняЯк наголосили в НБУ, ювілейна монета має номінал 10 гривень та виготовлена виключно зі срібла. Авторкою унікального дизайну стала Олександра Кучинська, яка зуміла відобразити ключові історичні етапи становлення українського законодавства.На аверсі монети по колу викарбувано згадку про тридцятиріччя Основного закону. У центрі композиції послідовно розміщені головні віхи національного конституційного процесу, серед яких Конституція Пилипа Орлика 1710 року, закони УНР та ЗУНР 1918 року, нормативні акти Карпатської України 1939 року, радянські документи, а також історична дата ухвалення чинного закону 28 червня 1996 року.Зворотний бік прикрашений стилізованим зображенням міцного коріння дуба, всередині якого зашифровано слово "КОНСТИТУЦІЯ". Цей елемент символізує непорушний фундамент нашої держави, правову спадкоємність та потенціал для зростання майбутніх поколінь.Загальний тираж цієї монети обмежений та становить до 10 000 штук. Усі охочі зможуть придбати її в офіційному інтернет-магазині Нацбанку або через мережу сертифікованих банків-дистриб'юторів одразу після старту офіційних продажів.Нагадаємо, Національний банк України спростував побоювання громадян щодо можливого стрибка цін через випуск нової банкноти номіналом 2000 гривень. У регуляторі запевнили, що поява вищого номіналу є природною реакцією на економічні зміни останніх років, а не передумовою для знецінення грошей.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Національний банк України оновив офіційний курс валют на середу, 22 липня. Американський долар продовжив зростання щодо гривні, тоді як євро після кількох днів подорожчання не змінилося в ціні, демонструючи стабільність.Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.Так, на середу Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,75 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 44,70. На готівковому ринку долар не змінився — 44,30 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 51,09. У вівторок, 21 липня, офіційний курс гривні до євро був на аналогічному рівні.Із зашифрованим посланням: Нацбанк випустив нову монету номіналом 10 гривень (фото)Національний банк України запровадив в обіг нову пам'ятну срібну монету номіналом 10 гривень на честь тридцятої річної річниці ухвалення Конституції. Як повідомляє пресслужба регулятора, новинку офіційно презентували безпосередньо у стінах Верховної Ради під час святкових урочистостей 28 червня.Символізм та зв'язок поколінь у новій монетіЗа даними Нацбанку, нова нумізматична пам'ятка покликана продемонструвати глибоку тяглість українських державотворчих традицій протягом багатьох століть. Заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу перед народними обранцями наголосив на особливій ролі цього випуску для суспільства."Ця монета — про зв'язок між поколіннями. Про те, як рішення, ухвалені 30 років тому, продовжують впливати на наше сьогодення. І про те, що сильна держава починається не з гучних слів, а з поваги до закону, до людини та до власних принципів. Саме завдяки парламенту Україна отримала документ, який закріпив принципи демократії, верховенства права, права і свободи людини, територіальну цілісність та державний суверенітет. Дякую за це народним депутатам України", — сказав Олексій Шабан.Дизайн, тираж та особливості оформленняЯк наголосили в НБУ, ювілейна монета має номінал 10 гривень та виготовлена виключно зі срібла. Авторкою унікального дизайну стала Олександра Кучинська, яка зуміла відобразити ключові історичні етапи становлення українського законодавства.На аверсі монети по колу викарбувано згадку про тридцятиріччя Основного закону. У центрі композиції послідовно розміщені головні віхи національного конституційного процесу, серед яких Конституція Пилипа Орлика 1710 року, закони УНР та ЗУНР 1918 року, нормативні акти Карпатської України 1939 року, радянські документи, а також історична дата ухвалення чинного закону 28 червня 1996 року.Зворотний бік прикрашений стилізованим зображенням міцного коріння дуба, всередині якого зашифровано слово "КОНСТИТУЦІЯ". Цей елемент символізує непорушний фундамент нашої держави, правову спадкоємність та потенціал для зростання майбутніх поколінь.Загальний тираж цієї монети обмежений та становить до 10 000 штук. Усі охочі зможуть придбати її в офіційному інтернет-магазині Нацбанку або через мережу сертифікованих банків-дистриб'юторів одразу після старту офіційних продажів.Нагадаємо, Національний банк України спростував побоювання громадян щодо можливого стрибка цін через випуск нової банкноти номіналом 2000 гривень. У регуляторі запевнили, що поява вищого номіналу є природною реакцією на економічні зміни останніх років, а не передумовою для знецінення грошей.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Національний банк України оновив офіційний курс валют на 21 липня. Долар США та євро помітно зросли в ціні щодо гривні, продовживши висхідну тенденцію останніх днів.Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.Так, на вівторок Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,70 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 44,66. На готівковому ринку долар зріс на 10 копійок — 44,30 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,09. У понеділок, 20 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,05.Із зашифрованим посланням: Нацбанк випустив нову монету номіналом 10 гривень (фото)Національний банк України запровадив в обіг нову пам'ятну срібну монету номіналом 10 гривень на честь тридцятої річної річниці ухвалення Конституції. Як повідомляє пресслужба регулятора, новинку офіційно презентували безпосередньо у стінах Верховної Ради під час святкових урочистостей 28 червня.Символізм та зв'язок поколінь у новій монетіЗа даними Нацбанку, нова нумізматична пам'ятка покликана продемонструвати глибоку тяглість українських державотворчих традицій протягом багатьох століть. Заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу перед народними обранцями наголосив на особливій ролі цього випуску для суспільства."Ця монета — про зв'язок між поколіннями. Про те, як рішення, ухвалені 30 років тому, продовжують впливати на наше сьогодення. І про те, що сильна держава починається не з гучних слів, а з поваги до закону, до людини та до власних принципів. Саме завдяки парламенту Україна отримала документ, який закріпив принципи демократії, верховенства права, права і свободи людини, територіальну цілісність та державний суверенітет. Дякую за це народним депутатам України", — сказав Олексій Шабан.Дизайн, тираж та особливості оформленняЯк наголосили в НБУ, ювілейна монета має номінал 10 гривень та виготовлена виключно зі срібла. Авторкою унікального дизайну стала Олександра Кучинська, яка зуміла відобразити ключові історичні етапи становлення українського законодавства.На аверсі монети по колу викарбувано згадку про тридцятиріччя Основного закону. У центрі композиції послідовно розміщені головні віхи національного конституційного процесу, серед яких Конституція Пилипа Орлика 1710 року, закони УНР та ЗУНР 1918 року, нормативні акти Карпатської України 1939 року, радянські документи, а також історична дата ухвалення чинного закону 28 червня 1996 року.Зворотний бік прикрашений стилізованим зображенням міцного коріння дуба, всередині якого зашифровано слово "КОНСТИТУЦІЯ". Цей елемент символізує непорушний фундамент нашої держави, правову спадкоємність та потенціал для зростання майбутніх поколінь.Загальний тираж цієї монети обмежений та становить до 10 000 штук. Усі охочі зможуть придбати її в офіційному інтернет-магазині Нацбанку або через мережу сертифікованих банків-дистриб'юторів одразу після старту офіційних продажів.Нагадаємо, Національний банк України спростував побоювання громадян щодо можливого стрибка цін через випуск нової банкноти номіналом 2000 гривень. У регуляторі запевнили, що поява вищого номіналу є природною реакцією на економічні зміни останніх років, а не передумовою для знецінення грошей.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Курс валют на 20 липня принесе українцям різноспрямовані зміни. Долар після вихідних може зрости, тоді як євро, навпаки, трохи подешевшає.Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.Так, на понеділок Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,66 гривні за один долар. Офіційний курс у п'ятницю був 44,61. На готівковому ринку долар не змінився — 44,20 гривні.У понеділок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,05. У п'ятницю, 17 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,16.Із зашифрованим посланням: Нацбанк випустив нову монету номіналом 10 гривень (фото)Національний банк України запровадив в обіг нову пам'ятну срібну монету номіналом 10 гривень на честь тридцятої річної річниці ухвалення Конституції. Як повідомляє пресслужба регулятора, новинку офіційно презентували безпосередньо у стінах Верховної Ради під час святкових урочистостей 28 червня.Символізм та зв'язок поколінь у новій монетіЗа даними Нацбанку, нова нумізматична пам'ятка покликана продемонструвати глибоку тяглість українських державотворчих традицій протягом багатьох століть. Заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу перед народними обранцями наголосив на особливій ролі цього випуску для суспільства."Ця монета — про зв'язок між поколіннями. Про те, як рішення, ухвалені 30 років тому, продовжують впливати на наше сьогодення. І про те, що сильна держава починається не з гучних слів, а з поваги до закону, до людини та до власних принципів. Саме завдяки парламенту Україна отримала документ, який закріпив принципи демократії, верховенства права, права і свободи людини, територіальну цілісність та державний суверенітет. Дякую за це народним депутатам України", — сказав Олексій Шабан.Дизайн, тираж та особливості оформленняЯк наголосили в НБУ, ювілейна монета має номінал 10 гривень та виготовлена виключно зі срібла. Авторкою унікального дизайну стала Олександра Кучинська, яка зуміла відобразити ключові історичні етапи становлення українського законодавства.На аверсі монети по колу викарбувано згадку про тридцятиріччя Основного закону. У центрі композиції послідовно розміщені головні віхи національного конституційного процесу, серед яких Конституція Пилипа Орлика 1710 року, закони УНР та ЗУНР 1918 року, нормативні акти Карпатської України 1939 року, радянські документи, а також історична дата ухвалення чинного закону 28 червня 1996 року.Зворотний бік прикрашений стилізованим зображенням міцного коріння дуба, всередині якого зашифровано слово "КОНСТИТУЦІЯ". Цей елемент символізує непорушний фундамент нашої держави, правову спадкоємність та потенціал для зростання майбутніх поколінь.Загальний тираж цієї монети обмежений та становить до 10 000 штук. Усі охочі зможуть придбати її в офіційному інтернет-магазині Нацбанку або через мережу сертифікованих банків-дистриб'юторів одразу після старту офіційних продажів.Нагадаємо, Національний банк України спростував побоювання громадян щодо можливого стрибка цін через випуск нової банкноти номіналом 2000 гривень. У регуляторі запевнили, що поява вищого номіналу є природною реакцією на економічні зміни останніх років, а не передумовою для знецінення грошей.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Українська економіка вже понад чотири роки працює в умовах повномасштабної війни. Попри це держава продовжує фінансувати оборону, соціальні виплати та інші бюджетні видатки, а гривня залишається відносно стабільною. Водночас за цією стійкістю стоїть безпрецедентна міжнародна фінансова підтримка, без якої нинішня модель функціонування економіки була б неможливою.Наскільки Україна сьогодні залежить від допомоги партнерів? Де проходить межа між необхідною соціальною підтримкою та економічним популізмом? Чому найважчі випробування для української економіки можуть чекати вже після завершення активної фази бойових дій?Про це — в інтерв'ю TrueUA з виконавчим директором Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.— Попри зростання номінальних зарплат і соціальних виплат, чи можна говорити, що українці вже компенсували втрати у рівні життя, яких зазнали після лютого 2022 року? За якими показниками це варто оцінювати?— Показник реальних доходів населення — це макроекономічний показник. Україна у 2022 році втратила 25% реальних доходів населення. Це офіційна цифра Держкомстату.На сьогодні зростання соціальних виплат і покращення соціальних стандартів, а до них належать прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата, на які впливає держава та які закладаються у державний бюджет, об'єктивно ще не компенсували рівень життя 2021 року. Тому все залежить від того, з чим порівнювати.Наприклад, якщо у 2021 році курс становив приблизно 21 гривню за долар, то сьогодні ми маємо курс близько 45 гривень за долар. Тому навіть за умови зростання заробітної плати в доларовому еквіваленті ми все одно певною мірою програватимемо.Ще один момент. Теоретично ми лише наприкінці 2025 року, наскільки мені відомо, досягли рівня заробітної плати 2021 року в доларовому еквіваленті. Але за цей час сам долар також став дешевшим. Ми часто прирівнюємо все до долара, вважаючи, що це абсолютно стабільна величина. Насправді це не так.Коли говоримо про реальні доходи населення, треба розуміти, що цей показник значною мірою залежить від бази порівняння. Водночас саме він відображає реальні процеси, які відбуваються в економіці. Якщо говорити про рівень реальних доходів населення, то з 2021 року ми всі стали значно біднішими. Тому зростання середньої заробітної плати, прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати ще не компенсувало тих втрат, яких українці зазнали після початку повномасштабних бойових дій.— Український бюджет уже кілька років значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги. Наскільки життєздатною є така модель і чи можна сказати, що сьогодні Україна фактично воює в борг?— Називаймо речі своїми іменами — ми живемо в борг. Ми не просто живемо в борг, а дійсно воюємо в борг. Кирило Буданов у 2023 році, ще перебуваючи на посаді начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, в одному з інтерв'ю заявив, що ми воюємо в борг. До 2026 року нічого принципово не змінилося.Якщо ми беремо український бюджет за кожен рік після початку повномасштабної війни, то абсолютно чітко бачимо: рівень видатків приблизно на 40% більший, ніж рівень доходів. Ця різниця покривається шляхом запозичень.Чи є така модель стійкою? Ні. Тому що вона залежить від зовнішніх запозичень, яких теоретично можуть і не надати. Але, з іншого боку, треба враховувати політичний контекст. Наші європейські партнери дають нам гроші не тому, що люблять Україну, а тому, що бояться Росію. І чим більший рівень цього страху, тим більше гарантій, що гроші ми отримаємо.На сьогодні сума допомоги, яку нам надали, є максимально комфортною для України. Ті 90 мільярдів євро*, які виділили на два роки, ми, найімовірніше, взагалі не повертатимемо. Якщо й повертатимемо, то за рахунок репарацій, які має сплатити Росія. Якщо ж цього не станеться, кошти будуть погашені за рахунок платників податків європейських країн. Це найімовірніший варіант.Якщо ж ми повертаємося до питання стійкості української економіки, то потрібно розуміти кілька речей. Перше: наскільки змінилося податкове законодавство України після початку повномасштабної війни? Правильно — практично ніяк.Будь-яка демократична країна, яка воює, а ми маємо яскраві приклади США та Великої Британії (під час Другої світової війни, — ред.), запроваджувала достатньо жорсткі механізми обмеження споживання ресурсів. Вводилися карткова система, трудові армії, обов'язкове працевлаштування у промисловості. Тобто застосовувалися досить жорсткі економічні заходи — те, що називають "переведенням економіки на воєнні рейки".Україна ж сьогодні, завдяки зовнішнім запозиченням, фактично живе за законами мирного часу. У нас немає обмежень на споживання ресурсів, немає обмежень на купівлю предметів розкоші, нерухомості чи дорогих автомобілів. Так само немає суттєвого посилення податкового навантаження.Тому треба розуміти: сьогоднішня модель функціонування української економіки та соціальної сфери побудована на невідворотності фінансової допомоги від наших партнерів. До того ж, погляньте, як суспільство реагує на питання підвищення податків. Лише спробували порушити питання щодо запровадження 20% ПДВ для фізичних осіб-підприємців або оподаткування закордонних відправлень вартістю до 150 євро — і скільки це викликало хейту.Суспільство сьогодні живе за умов мирного часу й не хоче змінювати ситуацію. Тому це питання навіть радше не до влади, а до суспільства — до його готовності змінювати підходи до сприйняття війни, яка триває в Україні.*11 лютого 2026 року Європейський парламент ухвалив пакет пропозицій, спрямованих на підтримку України шляхом надання їй позики з боку ЄС у розмірі 90 млрд євро на 2026 і 2027 роки.Так звана позика на підтримку України допоможе покрити нагальні фінансові потреби України в умовах вже невдовзі п’ятого року безперервної загарбницької війни Росії.— Який найбільший ризик сьогодні ви бачите для української економіки?— Тут ми з вами фактично вже відповіли на це запитання. Йдеться про те, що фінансового ресурсу, який генерує економіка України, недостатньо, щоб одночасно покривати всі напрями державних видатків. Тому найбільший ризик нинішньої української моделі полягає в тому, що вона існує виключно завдяки зовнішнім запозиченням.Сьогодні ми не в змозі одночасно вести війну й фінансувати соціальні видатки лише коштом української економіки. Саме тому залежимо від зовнішньої допомоги. І ця залежність зберігається ще й тому, що ми не хочемо нічого змінювати у власному житті.Згадаймо приклад Великої Британії. Під час Другої світової війни у Гайд-парку викорчували дерева й засіяли територію картоплею, у Лондоні діяла карткова система, були запроваджені дуже жорсткі обмеження щодо постачання продуктів харчування та використання ресурсів.Тобто суспільство саме визначає, як воно готове жити під час війни. Якщо ми хочемо жити так, як у мирний час, достатньо подивитися, як працюють ресторани в Києві, заміські клуби, скільки дорогих автомобілів стоїть поруч. Це що, війна?Хто в цьому винен? Наші партнери чи суспільство? Партнери в цій ситуації дають нам гроші. І, ще раз повторюю, не через велику любов до України — у них є свої мотиви. Але Україна побудувала систему свого існування у такий спосіб, що сама ввела себе в залежність від зовнішнього фінансування, бо не хоче змінювати внутрішній порядок денний.— Останнім часом дедалі частіше лунають пропозиції щодо підвищення мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та пенсій. Де проходить межа між необхідною соціальною підтримкою населення та економічним популізмом в умовах війни?— Межа проходить у визначенні джерела фінансування цієї соціальної підтримки. Якщо є гроші в бюджеті, які можна витратити, і це не запозичення, то ніхто не заважає спрямувати їх на підвищення рівня життя населення.Але якщо всі ці видатки здійснюються за рахунок запозичень, треба чітко визначити соціальну необхідність таких рішень і логіку, навіщо це робиться. Якщо ви продовжуєте дедалі більше запозичувати коштів і водночас підвищувати рівень соціальної допомоги, значить, свідомо йдете на такий крок.Тому, ще раз повторюю: межа між необхідною соціальною підтримкою населення та економічним популізмом в умовах війни проходить саме там, де визначається джерело фінансування таких виплат.Якщо Велика Британія під час Другої світової війни могла перейти до жорсткої економії ресурсів і запровадити карткову систему, а Україна вважає, що в нинішній ситуації потрібно запозичувати кошти, аби підвищувати рівень соціальних виплат, значить — такий вибір робить суспільство. Значить — психологічно ми до іншого поки що не готові.От вийдіть зараз до українського суспільства і скажіть: "Потрібно обмежити споживання ресурсів". Вам одразу ж скажуть: "Беріть приклад з Міндіча". Тому, ще раз повторюю, усе визначається джерелом фінансування.— Наскільки сьогодні курс гривні визначається внутрішніми економічними чинниками, а наскільки — обсягами міжнародної фінансової допомоги? Чи бачите ви ризики для валютного ринку до кінця року?— Ні, не бачу. Ми отримали величезну суму коштів. У цій ситуації питання щодо наявності валютних резервів для підтримання валютного стану сьогодні не стоїть.Але, ще раз повторюю: є величезна залежність. В Україні єдиний продавець валюти — це Національний банк. Не експорт, а Національний банк України формує внутрішній валютний ринок. А звідки він бере ці гроші? Звідки він бере долари? З макрофінансової допомоги. Якщо не буде макрофінансової допомоги, то не буде і доларів. А не буде доларів — не буде й обмінного курсу. Подібні речі жорстко пов'язані одна з одною.Ми на сьогодні себе не утримуємо. Та модель, що побудована, орієнтована на зовнішню допомогу. Щоб далеко не ходити: Україна ніколи в житті не отримувала стільки зовнішньої допомоги. Тільки цього року в межах однієї програми фінансової підтримки Україна має отримати 45 мільярдів євро. Крім того, є програми МВФ, є програма Ukraine Facility, є окрема міжурядова програма з Японією, Канадою, є окремі двосторонні домовленості з європейськими партнерами.Ми щороку тільки на соціальні видатки від наших партнерів отримуємо 40 мільярдів доларів. Тому, ще раз повторюю, цей фестиваль нечуваної щедрості від наших партнерів миттєво припиниться, щойно закінчиться активна фаза бойових дій.Я б сказав так: для економіки України найбільші виклики почнуться саме тоді, коли реально почне скорочуватися макрофінансова допомога. Тому що, поки триває війна, попри всі заяви про складність існування економіки у воєнний період, про мобілізаційний ресурс та інші речі, усе це, в усякому разі, вирішується за рахунок грошей.Як тільки грошей почне меншати, а об'єктивно їх стане менше, бо Європа не буде утримувати Україну найближчі роки, тоді постане питання: як жити далі і за рахунок чого жити. Бо Україна звикла до подібної допомоги.До речі, ще один маленький нюанс. Треба розуміти, що після закінчення активної фази бойових дій Росія нікуди не зникне. Тобто Україні в будь-якому разі доведеться зберігати достатньо великі воєнні видатки. Тому найскладніше в нас ще попереду.— Які структурні проблеми, на вашу думку, стануть найбільшим викликом для української економіки після завершення активної фази бойових дій? Чи готова держава до такого сценарію вже зараз?— Точно не боргове навантаження. Якщо війна триватиме, гроші нам даватимуть, тому що наші партнери бояться росіян більше, ніж ми. Демографічна криза сьогодні справді є величезною проблемою. Але це не лише демографічна криза — це також криза мобілізаційного потенціалу, відтік кадрів і молоді.Поки триватиме активна фаза бойових дій, стан української економіки навряд чи суттєво змінюватиметься, тому що нинішня структура запозичень і допомоги, яку ми отримуємо, зберігатиметься. Найбільші проблеми почнуться тоді, коли формально завершиться активна фаза бойових дій і Україні почнуть зменшувати загальний обсяг допомоги.— А який прогноз ви можете зробити? Що на нас чекає?— Ситуація буде дещо іншою. Сьогодні основним видом підтримки є макрофінансова допомога Україні як суверенній державі. Наші партнери говорять, що після завершення активної фази бойових дій пріоритет надаватиметься інвестиційній допомозі.Тобто сюди має надходити вже не пряме фінансування від наших партнерів. Вони вважають, що в Україну мають заходити інвестиції європейського бізнесу, щоб відновлювати українську економіку й отримувати від цього прибутки.Найбільша проблема в цей момент полягатиме в тому, що просто так інвестор сюди не прийде. Ми почнемо говорити про інвестиційний клімат, правила гри на українському ринку, боротьбу з корупцією, роботу правоохоронної та судової систем. Саме ці проблеми завжди стримували прихід інвесторів в Україну.Від того, справедливий суддя чи ні, макрофінансова допомога наших партнерів суттєво не залежить. Вона надійде в будь-якому разі, хоча партнери, безперечно, висувають певні умови. Однак інвестор просто так не прийде — він повинен мати гарантії..

На валютному ринку України фіксують справжні "гойдалки". Долар продовжує втрачати позиції, тоді як євро демонструє впевнене зростання.Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.Так, на п'ятницю Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,61 гривні за один долар. Офіційний курс у четвер був 44,74. На готівковому ринку долар подешевшав на п'ять копійок — 44,20 гривні.У п'ятницю офіційний курс гривні до євро становитиме 51,16. У четвер, 16 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,06.Із зашифрованим посланням: Нацбанк випустив нову монету номіналом 10 гривень (фото)Національний банк України запровадив в обіг нову пам'ятну срібну монету номіналом 10 гривень на честь тридцятої річної річниці ухвалення Конституції. Як повідомляє пресслужба регулятора, новинку офіційно презентували безпосередньо у стінах Верховної Ради під час святкових урочистостей 28 червня.Символізм та зв'язок поколінь у новій монетіЗа даними Нацбанку, нова нумізматична пам'ятка покликана продемонструвати глибоку тяглість українських державотворчих традицій протягом багатьох століть. Заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу перед народними обранцями наголосив на особливій ролі цього випуску для суспільства."Ця монета — про зв'язок між поколіннями. Про те, як рішення, ухвалені 30 років тому, продовжують впливати на наше сьогодення. І про те, що сильна держава починається не з гучних слів, а з поваги до закону, до людини та до власних принципів. Саме завдяки парламенту Україна отримала документ, який закріпив принципи демократії, верховенства права, права і свободи людини, територіальну цілісність та державний суверенітет. Дякую за це народним депутатам України", — сказав Олексій Шабан.Дизайн, тираж та особливості оформленняЯк наголосили в НБУ, ювілейна монета має номінал 10 гривень та виготовлена виключно зі срібла. Авторкою унікального дизайну стала Олександра Кучинська, яка зуміла відобразити ключові історичні етапи становлення українського законодавства.На аверсі монети по колу викарбувано згадку про тридцятиріччя Основного закону. У центрі композиції послідовно розміщені головні віхи національного конституційного процесу, серед яких Конституція Пилипа Орлика 1710 року, закони УНР та ЗУНР 1918 року, нормативні акти Карпатської України 1939 року, радянські документи, а також історична дата ухвалення чинного закону 28 червня 1996 року.Зворотний бік прикрашений стилізованим зображенням міцного коріння дуба, всередині якого зашифровано слово "КОНСТИТУЦІЯ". Цей елемент символізує непорушний фундамент нашої держави, правову спадкоємність та потенціал для зростання майбутніх поколінь.Загальний тираж цієї монети обмежений та становить до 10 000 штук. Усі охочі зможуть придбати її в офіційному інтернет-магазині Нацбанку або через мережу сертифікованих банків-дистриб'юторів одразу після старту офіційних продажів.Нагадаємо, Національний банк України спростував побоювання громадян щодо можливого стрибка цін через випуск нової банкноти номіналом 2000 гривень. У регуляторі запевнили, що поява вищого номіналу є природною реакцією на економічні зміни останніх років, а не передумовою для знецінення грошей.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Після кількох днів зростання офіційний курс основних іноземних валют в Україні змінить напрямок. У четвер, 16 липня, долар і євро подешевшають.Про це свідчать оновлені дані Національного банку України.Так, на четвер Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,74 гривні за один долар. Офіційний курс у середу був 44,88. На готівковому ринку долар не змінився — 44,25 гривні.У четвер офіційний курс гривні до євро становитиме 51,06. У середу, 15 липня, офіційний курс гривні до євро був 51,19.Із зашифрованим посланням: Нацбанк випустив нову монету номіналом 10 гривень (фото)Національний банк України запровадив в обіг нову пам'ятну срібну монету номіналом 10 гривень на честь тридцятої річної річниці ухвалення Конституції. Як повідомляє пресслужба регулятора, новинку офіційно презентували безпосередньо у стінах Верховної Ради під час святкових урочистостей 28 червня.Символізм та зв'язок поколінь у новій монетіЗа даними Нацбанку, нова нумізматична пам'ятка покликана продемонструвати глибоку тяглість українських державотворчих традицій протягом багатьох століть. Заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу перед народними обранцями наголосив на особливій ролі цього випуску для суспільства."Ця монета — про зв'язок між поколіннями. Про те, як рішення, ухвалені 30 років тому, продовжують впливати на наше сьогодення. І про те, що сильна держава починається не з гучних слів, а з поваги до закону, до людини та до власних принципів. Саме завдяки парламенту Україна отримала документ, який закріпив принципи демократії, верховенства права, права і свободи людини, територіальну цілісність та державний суверенітет. Дякую за це народним депутатам України", — сказав Олексій Шабан.Дизайн, тираж та особливості оформленняЯк наголосили в НБУ, ювілейна монета має номінал 10 гривень та виготовлена виключно зі срібла. Авторкою унікального дизайну стала Олександра Кучинська, яка зуміла відобразити ключові історичні етапи становлення українського законодавства.На аверсі монети по колу викарбувано згадку про тридцятиріччя Основного закону. У центрі композиції послідовно розміщені головні віхи національного конституційного процесу, серед яких Конституція Пилипа Орлика 1710 року, закони УНР та ЗУНР 1918 року, нормативні акти Карпатської України 1939 року, радянські документи, а також історична дата ухвалення чинного закону 28 червня 1996 року.Зворотний бік прикрашений стилізованим зображенням міцного коріння дуба, всередині якого зашифровано слово "КОНСТИТУЦІЯ". Цей елемент символізує непорушний фундамент нашої держави, правову спадкоємність та потенціал для зростання майбутніх поколінь.Загальний тираж цієї монети обмежений та становить до 10 000 штук. Усі охочі зможуть придбати її в офіційному інтернет-магазині Нацбанку або через мережу сертифікованих банків-дистриб'юторів одразу після старту офіційних продажів.Нагадаємо, Національний банк України спростував побоювання громадян щодо можливого стрибка цін через випуск нової банкноти номіналом 2000 гривень. У регуляторі запевнили, що поява вищого номіналу є природною реакцією на економічні зміни останніх років, а не передумовою для знецінення грошей.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.