# інфляція

У лютому в Україні річна інфляція пришвидшилася до 7,6%, за місяць ціни зросли на 1%. Ці показники залишаються помірними та близькими до прогнозу Національного банку.Як повідомили у пресслужбі регулятора, фактичний показник загальної інфляції був незначно вищим траєкторії прогнозу регулятора, опублікованого в "Інфляційному звіті" за січень 2026 року. "Темпи зростання цін на паливо, послуги та сирі продукти перевищили прогнозні оцінки, тоді як вартість оброблених продуктів зростала дещо повільніше, ніж очікувалося. Водночас базова інфляція відповідала прогнозу НБУ", — йдеться у повідомленні.Зростання цін у лютомуРічні темпи зростання цін на сирі продукти харчування пришвидшилися до 9,6%. Така динаміка зумовлювалася насамперед здорожчанням огірків та помідорів на тлі зростання вартості імпортної продукції, овочів борщового набору, а також пришвидшенням темпів подорожчання фруктів, зокрема бананів і цитрусових. Водночас сповільнення зростання цін на свинину та курятину обмежувало ціновий тиск.Базова інфляція Базова інфляція залишилася на рівні 7%. Зростання цін на оброблені продукти харчування надалі сповільнювалося — до 9,9%, зокрема внаслідок подальшої стабілізації цін на молочну продукцію через посилення конкуренції з боку імпорту, а також гальмування темпів здорожчання соняшникової олії та кондитерських виробів.Інфляція послуг пришвидшилася до 12,3%. Основний чинник такої динаміки — подорожчання послуг мобільного зв’язку, зокрема через складну ситуацію в енергетиці.Інфляція палива Інфляція палива стрімко пришвидшилася до 8%. Така динаміка відображала передусім зростання європейських котирувань через посилення геополітичної напруженості та ефекти від послаблення обмінного курсу гривні. Водночас ціни на автомобільний газ (LPG) упродовж лютого залишалися відносно стабільними завдяки низькому попиту та профіциту пального на ринку, які частково нівелювали здорожчання імпорту.Коментар Нацбанку щодо інфляції"Інфляція залишається помірною та близькою до прогнозу НБУ", — запевнили у регуляторі.Водночас вплив проінфляційних чинників упродовж останнього місяця посилився, зокрема через зростання геополітичної напруженості у світі та підвищення волатильності цін на енергоносії. "Ці та інші чинники, які потенційно можуть призвести до відхилення інфляції від прогнозної траєкторії, враховуватимуться під час ухвалення наступних рішень з монетарної політики", — додали в Нацбанку.Нагадаємо, раніше у Національного банку заявили, що масштабні атаки Росії на енергетичні об’єкти та морські порти негативно вплинули на економіку України.Читайте також: Україна у топ-15 країн за зростанням цін на їжу: опубліковано прогноз на 2026 рік.

У лютому 2026 року вартість низки товарів на споживчому ринку змінилася у більшу сторону. Найбільше "злетіли" ціни на овочі.Про це повідомив пресцентр Державної служби статистики України, посилаючись на експрес-випуск "Індекс цін у лютому 2026 року".Так, інфляція на споживчому ринку у лютому порівняно із січнем становила 1,0%, із лютим 2025 року — 7,6%. Базова інфляція минулого місяці порівняно із січнем становила 0,7%, із лютим 2025 року — 7,0%.Як змінилися ціни у лютомуНа споживчому ринку ціни на харчові продукти та безалкогольні напої зросли на 1,4%. Найбільше (на 13,0%) подорожчали овочі. Також "злетіли" ціни на фрукти, продукти переробки зернових, яйця, рибу та продукти з риби, хліб, макаронні вироби, соняшникову олію, яловичину, молоко, безалкогольні напої (на 6,1–0,4%). Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,2%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,6%.Водночас подешевшало м’ясо птиці, свинина, цукор, масло, сало, кисломолочна продукція, сири. Ціни на ці товари впали на 4,1-0,3%. Ціни на одяг і взуття впали на 2,7% (одяг — на 3,0%, взуття — на 2,2%). Проте ціни на транспорт зросли на 1,4%, причина — подорожчання палива та мастил на 3,3%. Водночас на 2,2% подешевшав проїзд у залізничному пасажирському транспорті. У сфері зв’язку ціни зросли на 5,2%. Причина — підвищенням тарифів на мобільний зв’язок на 9,1%.Чого очікувати від інфляціїТак, за макроекономічним прогнозом, у 2026 році інфляція буде помірною (7,5%) й надалі, а саме у середині 2028 року, перебуватиме близько до цілі 5%. "Очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на достатньому рівні для підтримання стійкості валютного ринку", — переконані у Нацбанку.Нагадаємо, раніше у Національного банку заявили, що масштабні атаки Росії на енергетичні об’єкти та морські порти негативно вплинули на економіку України.Читайте також: Україна у топ-15 країн за зростанням цін на їжу: опубліковано прогноз на 2026 рік.

Війна на Близькому Сході може спричинити одночасно стагнацію й інфляцію у європейській економіці. Це цілком реально, якщо бойові дії в цьому регіоні затягнуться на тривалий період.Про це заявив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс, якого цитують журналісти Euractiv.Виступаючи перед засіданням міністрів фінансів єврозони в Брюсселі, він зазначив, що тривала війна на Близькому Сході може спричинити порушення ланцюгів постачання та "негативний вплив на довіру".За його версією, цей сценарій нагадує той, який Європа пережила після війни Судного дня між арабськими державами й Ізраїлем 1973 року."Очевидно, що економічний вплив буде значною мірою залежати від тривалості та регіональності конфлікту", — зауважив єврокомісар із питань економіки.Він додав, що оптимістичний сценарій, за якого війна закінчиться "протягом декількох тижнів", не матиме значного впливу на глобальну економічну активність."Однак, якщо війна затягнеться, з перебоями в судноплавстві в Ормузькій протоці, а також з атаками на енергетичну інфраструктуру в країнах Перської затоки, це може закінчитися значним стагфляційним шоком для світової та європейської економіки, а підвищення цін на енергоносії призведе до ширшої інфляції", — наголосив Домбровскіс.Він пояснив, що може виникнути ситуація, за якої виробництво падає, а безробіття зростає одночасно зі стрімким зростанням цін.Його коментарі з'явилися в той час, коли ціна на нафту марки Brent (світовий еталон нафти) в понеділок зранку підскочила до 119 доларів за барель — найвищого рівня з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року.Нагадаємо, сьогодні експерт з паливного ринку Сергій Куюн заявив у "Медіацентрі Україна", що в певній паливній блокаді України Угорщина стала лише першою країною. На теперішній момент також зупинено на тиждень постачання з Польщі..

Споживча інфляція в Україні почала сповільнюватися ще наприкінці минулого року. Така позитивна динаміка досі зберігається, проте темпи зростання цін перевищують прогнози.Провідний економіст відділу аналізу реального та фіскального секторів Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України Максим Гоменюк у колонці для інформаційного агентства "Інтерфакс Україна" пояснив, що твердження "інфляція в січні знизилася до 7,4%" не означає, що "ціни зменшилися на 7,4%". "Насправді це означає, що ціни на 7,4% вищі, ніж торік (у січні 2025 року), просто темпи росту нижчі, ніж раніше. Ціни "не поїхали" назад, вони "скинули швидкість", — зауважив він.Гоменюк зазначив, що в Україні застосовується практика, стандартна для більшості країн світу: "відповідальний за приведення інфляції до цілі цінову статистику не складає". Тобто НБУ має чіткий мандат, а рахує офіційний показник інфляції Державна служба статистики України. Йдеться про забезпечення цінової стабільності. "Це відбувається за міжнародними стандартами, партнери регулярно оцінюють якість нашої статистики. Для розрахунку використовується так званий споживчий набір товарів-представників", — заявив він.Цей набір товарів-представників формується на основі фактичного споживання населення. Наразі до нього входить 335 товарів та послуг."Жодна людина не купує цей набір із 335 позицій повністю, ще й у відповідних пропорціях. Складно уявити людину, яка одночасно купує всі види м’яса та сиру, заливає в бак і бензин А-95, і дизель, і газ, водночас регулярно оплачує проїзд у приміському автобусі. Тож фактично у кожного свій споживчий набір. Через це, зокрема, й виникає розбіжність між офіційною оцінкою інфляції та особистим її сприйняттям", — роз'яснив економіст.Отже, за словами Гоменюка, офіційний показник інфляції — це узагальнений індикатор, а не калькулятор особистих витрат. "Він потрібен для оцінки "здоров'я" всієї економіки. Те, що інфляція сповільнюється, — це добрий знак.  Це означає, що загальна "температура" економіки поступово нормалізується", — підсумував експерт.Чого очікувати від інфляціїТак, за оновленим макроекономічним прогнозом, у 2026 році інфляція буде помірною (7,5%) й надалі, а саме у середині 2028 року, перебуватиме близько до цілі 5%. "Очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на достатньому рівні для підтримання стійкості валютного ринку", — переконані у Нацбанку.Нагадаємо, в Україні минулого місяця зафіксували падіння інфляції. Проте ціни на продукти зросли. Найбільше "злетіла" вартість овочів — на 14,7%.Читайте також: Україна у топ-15 країн за зростанням цін на їжу: опубліковано прогноз на 2026 рік.

Україна увійшла до топ-15 країн світу з найвищими темпами продовольчої інфляції, суттєво випередивши середній глобальний показник у 3,2 відсотка. Поки в окремих регіонах ціни стабілізуються, українські домогосподарства зіткнуться з одним із найвідчутніших економічних викликів 2026 року — зростанням вартості продуктів на 9,2 процента.Про це повідомляє Visual Capitalist із посиланням на дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).Глобальні тренди та викликиЯк зазначають експерти, динаміка вартості харчових продуктів у 2026 році демонструватиме значну полярність: від двозначних стрибків у країнах з нестабільною економікою до зниження цін у більш благополучних регіонах. Найбільший інфляційний тиск наразі відчувають країни, що розвиваються, а також держави, які критично залежать від імпорту. Фахівці наголошують, що продовольча інфляція безпосередньо залежить від:валютних коливань та девальвації національних валют;вартості сировини на світових ринках;логістичних перебоїв у торгівлі та внутрішніх проблем із постачанням.Хто в лідерах антирейтингуАбсолютним лідером за темпами зростання цін став Іран, де продукти здорожчають на 55,9 процента у річному вимірі. Причиною такого катастрофічного стану є тривалий інфляційний тиск та знецінення місцевої валюти.Україна посіла 15-те місце серед 160 країн світу. Очікується, що рівень продовольчої інфляції в нашій країні сягне 9,2 відсотка у 2026 році.ТОП-5 країн за очікуваним зростанням цін:Іран — 55,9%.Аргентина — 33,2%.Туреччина — 25,1%.Гаїті — 24,1%.Малаві — 21,2%.Регіональні відмінностіЗа даними експертів, найбільш напружена ситуація прогнозується в регіоні Близького Сходу та Північної Африки, де темпи подорожчання майже втричі перевищуватимуть глобальний середній показник. В інших регіонах ситуація виглядає наступним чином:Латинська Америка — 4,8%;Північна Америка — 4,3%;Європа та Центральна Азія — 4,2%;Азійсько-Тихоокеанський регіон — 1%.Аналітики підсумовують: хоча глобальна продовольча інфляція залишатиметься в межах однозначних показників, для окремих країн витрати домогосподарств на харчування залишаться одним із найвідчутніших економічних викликів.Нагадаємо, за даними Reuters, у Росії кафе та ресторани закриваються найшвидше від початку повномасштабної війни проти України. Причиною стало падіння попиту серед населення — зокрема навіть у Москві. .

В Україні цього тижня ціни на тепличні огірки на ринку почали знижуватися. Головна причина — низький попит.Як повідомляє EastFruit, оператори ринку пов’язують цю ситуацію з незначним збільшенням пропозиції огірка нового обороту з місцевих господарств. Водночас споживча активність у цьому сегменті також почала зменшуватися. "На сьогодні майже всі стаціонарні тепличні комбінати України вже розпочали реалізацію цієї продукції", — зазначили експерти.Порівняння цін на огіркиУ результаті таких цінових коригувань на ринку кілограм огірків продають від 125 до 170 гривень. Така ціна в середньому на 11% нижча, ніж наприкінці минулого робочого тижня.Варто зазначити, що попри зниження цін, українські тепличні комбінати пропонують огірок у середньому на 50% дорожче, ніж наприкінці лютого 2025 року. Водночас більшість ключових гравців ринку не виключають подальшого зниження цін у цьому сегменті. "Вони аргументують це тим, що пропозиція місцевої продукції з кожним днем продовжує збільшуватися, тоді як темпи збуту залишають бажати кращого", — зауважили експерти.Нагадаємо, в Україні почали зростати ціни на картоплю. Вартість цього овоча за минулий тиждень "злетіла" на 17%.Читайте також: Аграрії визначили "різні сценарії" розвитку овочівництва в Україні.

На українському ринку спостерігається тенденція до зниження цін на буряк. Основною причиною є збільшення пропозиції овочів на ринку.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit.Чому впали ціни на бурякЕксперти пояснили, що багато місцевих виробників вважали недоцільним і далі зберігати наявні обсяги овочів і масово почали продавати буряки зі сховищ, що свою чергою негайно позначилося на відпускних цінах в даному сегменті.За словами ключових гравців ринку, збільшення пропозиції столових буряків із місцевих господарств негативно впливає на ціни в даному сегменті. Через перебої з електроенергією якість продукції в сховищах дрібних господарств стрімко погіршується, що змушує фермерів розпродавати наявні запаси цих коренеплодів. "Водночас великі фермери достатньо забезпечені генераторами і не мають проблем зі зберіганням. У зв’язку з цим вони вважають за краще призупинити продаж столових буряків, враховуючи досить велику пропозицію на ринку даної продукції", — пояснюють експерти.Порівняння цін на бурякиТак, станом на 25 лютого українські фермери продають кілограм столового буряка від п'яти до 10 гривень, що в середньому на 12% дешевше, ніж тижнем раніше. Ціна залежить від якості та обсягів партій.Варто зауважити, що нині столовий буряк в Україні коштує в середньому на 59% дешевше, ніж торік. Водночас аналітики ринку очікують, що незабаром ситуація в даному сегменті може кардинально змінитися. Причиною є те, що врожай столових буряків цього сезону був досить скромним, і запаси якісної продукції в господарствах також досить обмежені.Нагадаємо, в Україні почали зростати ціни на картоплю. Вартість цього овоча за минулий тиждень "злетіла" на 17%.Читайте також: Аграрії визначили "різні сценарії" розвитку овочівництва в Україні.

В Україні почали зростати ціни на картоплю. Вартість цього овоча за тиждень "злетіла" на 17%.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. За даними фахівців, запаси якісної картоплі у сховищах поступово скорочуються, і саме це є головною причиною зростання цін у даному сегменті."Головною причиною збільшення інтересу до закупівель стало загальне скорочення пропозиції картоплі у місцевих господарствах. Річ в тому, що багато виробників, які не мають потужностей для тривалого зберігання, завершили продаж своєї продукції ще до Нового року", — пояснюють експерти.Крім того, в останні місяці поточного маркетингового сезону не виключено і масових постачань імпортної картоплі на український ринок, що є традиційним, попри високі показники виробництва "другого хліба", які декларує Укрстат.Варто зауважити, що фермери пов'язують основні проблеми якості з несприятливими погодними умовами у період збирання врожаю в 2025 році. Так, тривалі дощі негативно позначилися не лише на товарному вигляді картоплі, а й на її зберіганні.Порівняння цін на картоплюНа сьогодні українські виробники продають кілограм картоплі від семи до 14 гривень. Ціна залежить від якості, сорту та обсягів запропонованих партій продукції, що в середньому на 17% дорожче ніж тижнем раніше.Водночас нині картопля в Україні надходить у продаж, в середньому на 56% дешевше, ніж за аналогічний період 2025 року.Нагадаємо, 12 лютого заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький заявив, що різкого зростання цін на продукти борщового набору навесні 2026 року порівняно з минулим роком не очікується. Можливе лише традиційне сезонне подорожчання через витрати на зберігання.Читайте також: Аграрії визначили "різні сценарії" розвитку овочівництва в Україні.

В Україні минулого місяця зафіксували падіння інфляції. Проте ціни на продукти зросли. Найбільше "злетіла" вартість овочів — на 14,7%.Про це свідчать дані Державної служби статистики України.Так, за даними аналітиків, на споживчому ринку в січні ціни на харчові продукти та безалкогольні напої зросли на 0,8%. Вартість продуктів переробки зернових, фруктів, риби, соняшникової олії, яловичини, молока та хліба "підскочила" на 2,6-0,6%. Водночас на 7,7% подешевшали яйця. Також на 2,2-0,5% знизилися ціни на свинину, масло, м’ясо птиці, цукор, рис, сало. Вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів зросла на 1,1%, одяг і взуття подешевшали на 4,8%. Ціни на транспорт зросли на 1,2% в основному через подорожчання палива та мастил на 1,4% і проїзду в автодорожньому й залізничному пасажирському транспорті.Як змінилася інфляціяУ січні інфляція на споживчому ринку порівняно із груднем 2025 року становила 0,7%, із січнем 2025 року — 7,4%. Базова інфляція у перший місяць поточного року порівняно із груднем 2025 року була 0,4%, із січнем 2025 року — 7,0%.Нагадаємо, в Україні фіксують чергове зростання цін на тепличні помідори. На це вплинуло одразу декілька факторів..

Інфляція в Україні продовжуватиме знижуватися у наступні роки, що і відповідає попереднім прогнозам. До кінця 2026 року вона сповільниться до 7,5%.Про це повідомляє пресслужба Національного банку України, посилаючись на оновлений макропрогноз.Інфляція надалі знижуватиметься до цілі 5% на прогнозному горизонті. У наступні місяці цей процес триватиме передусім завдяки подальшому відображенню ефектів від вищих урожаїв 2025 року."Водночас вплив масштабних руйнувань в енергетиці тиснутиме на ціни як через ринкові, так і адміністративні механізми. Однак у наступні роки темпи зростання цін сповільнюватимуться", — зауважили в Нацбанку.Чого очікувати від інфляції у 2026-2028 рокахЗа даними НБУ, інфляція мінятиметься наступним чином:7,5% — у 2026 році;6% — у 2027 році;5% — у 2028 році.Чи варто очікувати зростання української економіки у 2026 році: у Нацбанку оцінили ситуаціюУкраїна уже адаптувалася до сучасних умов і продовжує поступово відновлюватися у різних сферах. Проте війна залишається головним генератором ризиків у першу чергу для повноцінного розвитку економіки. Як повідомили на офіційному сайті Національного банку України, у 2026 році зростання економіки триватиме, проте буде стриманим через наслідки війни.Так, зважаючи на руйнування логістики та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії, НБУ дещо знизив оцінку зростання реального ВВП у 2026 році — до 1,8%. У регуляторі зауважили, що ускладнення ситуації в енергосекторі ще тривалий час обмежуватиме ділову активність. "Поступове поліпшення ситуації в енергосекторі, відбудова інфраструктури, приватні інвестиції сприятимуть зростанню ВВП до близько 3-4% у 2027-2028 роках", — спрогнозували у Нацбанку.Що сповільнюватиме розвиток економікиЯк і торік, перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для цінової динаміки та економічного розвитку."Упродовж останніх місяців значною мірою посилилися ризики, пов’язані з руйнуваннями енергетичної інфраструктури, натомість ризик недостатності зовнішньої допомоги суттєво знизився завдяки рішенням ЄС", — заявили у регуляторі.Водночас, у Нацбанку зауважили, що можуть реалізуватися й позитивні сценарії, які вплинуть на зростання економіки. Йдеться про:посилення військової й фінансової підтримки партнерів;досягнення суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України. Нагадаємо, 29 січня Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. .

Україна уже адаптувалася до сучасних умов і продовжує поступово відновлюватися у різних сферах. Проте війна залишається головним генератором ризиків у першу чергу для повноцінного розвитку економіки.Як повідомили на офіційному сайті Національного банку України, у 2026 році зростання економіки триватиме, проте буде стриманим через наслідки війни.Так, зважаючи на руйнування логістики та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії, НБУ дещо знизив оцінку зростання реального ВВП у 2026 році — до 1,8%. У регуляторі зауважили, що ускладнення ситуації в енергосекторі ще тривалий час обмежуватиме ділову активність. "Поступове поліпшення ситуації в енергосекторі, відбудова інфраструктури, приватні інвестиції сприятимуть зростанню ВВП до близько 3-4% у 2027-2028 роках", — спрогнозували у Нацбанку.Що сповільнюватиме розвиток економікиЯк і торік, перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для цінової динаміки та економічного розвитку."Упродовж останніх місяців значною мірою посилилися ризики, пов’язані з руйнуваннями енергетичної інфраструктури, натомість ризик недостатності зовнішньої допомоги суттєво знизився завдяки рішенням ЄС", — заявили у регуляторі.Водночас, у Нацбанку зауважили, що можуть реалізуватися й позитивні сценарії, які вплинуть на зростання економіки. Йдеться про:посилення військової й фінансової підтримки партнерів;досягнення суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України. Нагадаємо, 29 січня Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. .

У четвер, 29 січня, Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. Як повідомили на сайті регулятора, аналогічним кроком знизяться й інші ставки Нацбанку. "️Це рішення враховує стійке зниження інфляційного тиску та зменшення ризиків, пов’язаних із зовнішнім фінансуванням. Воно узгоджується з приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики й водночас підтримає економіку", — пояснили в НБУ.Облікова ставка та економікаЗниження облікової ставки сприятиме подальшій адаптації економіки до викликів війни, зокрема підтримає динаміку кредитування, що зростає упродовж останніх років темпами понад 30%. Водночас монетарні умови будуть достатньо жорсткими для збереження стійкості валютного ринку та зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики. НБУ й надалі гнучко реагуватиме на зміни в розподілі ризиків:за умови сповільнення інфляції близько до траєкторії оновленого прогнозу та відсутності суттєвих негативних змін у розподілі ризиків, і надалі знижуватиме облікову ставку, водночас послаблення проінфляційних ризиків стане сигналом для швидшого, ніж передбачено оновленим макропрогнозом, зниження облікової ставки;у разі посилення ризиків для цінової динаміки утримається від подальшого пом’якшення процентної політики і буде готовий за потреби вжити додаткових заходів.Чого очікувати від інфляціїТак, за оновленим макроекономічним прогнозом, у 2026 році інфляція буде помірною (7,5%) й надалі, а саме у середині 2028 року, перебуватиме близько до цілі 5%. "Очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на достатньому рівні для підтримання стійкості валютного ринку", — переконані у Нацбанку.У регуляторі нагадали, що наприкінці минулого року Рада ЄС вирішила надати Україні 90 мільярдів євро фінансової допомоги у 2026-2027 роках. Підтримка зберігатиметься й у межах чинного механізму ERA Loans. Триває також узгодження нової програми з МВФ обсягом 8,1 мільярда доларів.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Нагадаємо, у грудні 2025 року річна інфляція на споживчому ринку сповільнилася до 8%. Ціни на харчові продукти в цілому не змінилися, але низка товарів та послуг все ж таки подорожчала..

Цього тижня в Україні значно зросли ціни на моркву. Проте вартість цього овоча в середньому на 70% нижча, ніж торік.Про це повідомляє EastFruit. За даними аналітиків, у даному сегменті учасники ринку відзначають загальне скорочення пропозиції коренеплодів місцевих виробників.Чому подорожчала морква"Подорожчання в сегменті моркви учасники ринку пояснюють помітним скороченням цієї продукції на ринку", — йдеться у повідомленні експертів.Нині продаж цих коренеплодів з необладнаних сховищ практично завершено, також помітно знизилася пропозиція некондиційної моркви, що своєю чергою і дозволило виробникам підвищити ціни на якіснішу продукцію.Порівняння цін на морквуНині українські фермери готові відвантажувати кілограм моркви від шести до 12 гривень, що в середньому на 15% дорожче, ніж наприкінці попереднього робочого тижня. При цьому більшість власників якісної моркви продовжують стримувати продажі, розраховуючи на ще суттєвіше цінове зростання в даному сегменті.Варто зазначити, що сьогодні морква в Україні все ж таки коштує в середньому на 70% дешевше, ніж в аналогічний період 2025 року. Однак, більшість експертів вважають, що поточне подорожчання є тимчасовим, і активнішого зростання цін слід очікувати все ж до середини весни поточного року.Нагадаємо, вартість молока в Україні на початку 2026 року знизилася під впливом надлишку продукції на ринку та скороченням експорту. Середня ціна була на 85 копійок меншою, ніж місяць тому..

Вартість молока в Україні на початку 2026 року знизилася під впливом надлишку продукції на ринку та скороченням експорту. Середня ціна була на 85 копійок меншою, ніж місяць тому.Про це повідомив аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі."Ситуацію суттєво ускладнює енергетична криза, яка порушує роботу ферм і молокопереробних заводів, тому галузь потребує антикризових рішень, державної підтримки та забезпечення стабільного енергопостачання", — пояснив він.Середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 20 січня становила 14,50 гривні без ПДВ, що на 80 копійок менше відносно попереднього місяця. Вищий ґатунок в середньому коштує 14,30 гривні, що на 90 копійок менше відносно грудня. Середня ціна на молоко першого ґатунку становила 13,90 гривні і знизилася на 90 копійок відносно попереднього місяця. Відповідно, середньовиважена ціна трьох ґатунків становила 14,35 гривні, що на 85 копійок менше відносно попереднього місяця.Кухіашвілі зауважує, що в другій половині січня відбулося чергове зниження цін на молоко-сировину по всім ґатункам. Також дешевіє молоко від населення. Порівняно з січнем 2025 року середня ціна на цей продукт знизилась на 20%. Чого очікувати даліЕксперти пояснюють, що в Україні зростає собівартість виробництва молока-сировини через додаткові витрати на дизельні генератори та самостійну генерацію електроенергії. Сильні морози призвели до зниження продуктивності корів, падіння надоїв та логістичних колапсів.В умовах енергетичної кризи учасники молочної галузі потребують підтримки з боку держави, а саме скасування акцизу на дизельне пальне для генераторів, скорочення акцизу на дизельне пальне для потреб виробників аграрної продукції та сприяння в реалізації проєктів альтернативної енергетики (сонячні електростанції або біогазові установки). Щодо вартості молока, то найближчим часом зміни в верхньому ціновому діапазоні малоймовірні.Ймовірно, що до кінця третього кварталу 2026 року відбудеться стабілізація ситуації на молочному ринку.Нагадаємо, у грудні 2025 року річна інфляція на споживчому ринку сповільнилася до 8%. Ціни на харчові продукти в цілому не змінилися, але низка товарів та послуг все ж таки подорожчала..

Федеральний бюджет Росії 2025 року четвертий рік поспіль звели з дефіцитом. Доходи уряду виявилися нижчими за витрати на 5,645 трильйона рублів.Про це повідомило видання The Moscow Times із посиланням на дані російського Мінфіну, який звітував у понеділок, 19 січня."Порівняно з 2024 роком (3,471 трильйона рублів) "дірка" у скарбниці стала більшою в 1,6 раза, а у відносному вираженні — 2,6% ВВП — встановила рекорд із 2020 року (3,8% ВВП)", — констатували фахівці.Вони зауважили, що нафтогазові доходи обвалилися на 24% за рік, до 8,393 трильйона рублів після того, як ціна нафти Urals впала нижче за 40 доларів замість закладених до бюджету 70 доларів."Нафтогазові доходи зросли на 13% рік до року, до 28,807 трильйона рублів, але виявилися нижчими від початкового плану Мінфіну майже на 552 мільярди рублів", — підрахували економісти.Вони зазначили, що минулого року уряд підвищив податок на прибуток (з 20% до 25%), запровадив диференційовану шкалу ПДФО, збільшив мита та акцизи, обіцяючи зібрати до бюджету 3,6 трильйона рублів додаткових грошей.За фактом надходження зросли лише на 575 мільярдів рублів (1,6%), а в реальному вираженні — з урахуванням інфляції — розпочали скорочуватися.Економіст Віктор Туньов звернув увагу, що доходи всієї бюджетної системи Росії, включно з регіональними бюджетами, Пенсійним фондом та іншими фондами, практично не зростають третій рік поспіль: торік це було 91 трильйон рублів, роком раніше — 89 трильйонів, 2023 року — 87 трильйонів."Щороку підвищуємо податки, але вони нічого не приносять до скарбниці. Доходи впевнено знижуються у реальному вираженні щодо ВВП", — пояснив він.Своєю чергою, експерт Еміль Аблаєв наголосив, що фактичні надходження за ключовими статтями виявилися значно нижчими від плану через "погіршення економічних умов": темпи зростання економіки сповільнилися майже до нуля, корпоративні прибутки почали скорочуватися, а доходи від зовнішньої торгівлі просіли через посилення санкцій.Нагадаємо, наприкінці грудня минулого року в Центрі протидії дезінформації заявляли, що, попри запевнення Кремля про "стійкість" економіки, офіційні дані російської статистики за листопад 2025 року продемонстрували стрімке падіння ключових галузей промисловості. Найбільшого удару зазнало машинобудування та транспортна сфера..