# інфляція

Річна інфляція в Україні у листопаді 2024 року різко прискорилася до 11,2%. Цей показник перевищив траєкторію прогнозу. Така статистика призвела до того, що ціни на продукти та деякі послуги зросли.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк."Річна інфляція 11,2%. Значно більше ніж очікували", — написав він на своїй сторінці у Telegram.На його думку, інфляція зросла, бо "підняли військовий збір на зарплати білого бізнесу".За даними Держстату, у листопаді 2024 року річна інфляція прискорилась до 11,2%. Споживча інфляція минулого місяця порівняно із жовтнем становила 1,9%, з початку року — 10,4%.Варто зазначити, що вищого рівня річна інфляція досягала у липні 2023 року. Тоді вона становила 11,3%.Як ріст інфляції вплинув на ціниУ Держстаті вказують, що у листопаді подорожчали харчові продукти та безалкогольні напої — на 3,9%. Найбільше зросли ціни на яйця (на 54,6%) та овочі (на 13,7%). Ціни на алкоголь та тютюнові вироби зросли на 1,3%. Також зросли ціни на предмети домашнього вжитку (на 0,3%), на відпочинок та культуру (на 0,2%), ресторани та готелі (на 1,3%), різні товари та послуги (на 3,0%).Проте й фіксують незначний спад цін. Наприклад, на 1,3% та 1,5% знизилися ціни на цукор та фрукти. Вартість одягу та взуття знизилась на 2,2%.Варто зазначити, що у жовтні голова НБУ Андрій Пишний прогнозував, що до кінця 2024 року інфляція сягне 9,7%.Нагадаємо, за даними НБУ, в Україні зростання реальних доходів пенсіонерів фактично припинилося. Головною причиною є ріст інфляції.

В Україні зростання реальних доходів пенсіонерів фактично припинилося. Головною причиною є ріст інфляції.  Про це йдеться в новому макроекономічному та монетарному огляді, який опублікували на сайті Національного банку України. Так, регулятор розрахував доходи українців пенсійного віку за такими показниками: середня пенсія, середня зарплата для нарахування пенсії від ПФУ, єдиний соціальний внесок загальний, ЄСВ приватного сектору та податок на доходи приватних осіб. Згідно з цими даними, реальні доходи пенсіонерів у третьому кварталі поточного року припинили зростання. Водночас доходи населення, що працює продовжують зростати, адже через брак працівників зарплати підвищували, зокрема в приватному секторі.  Нагадаємо, українці можуть дізнатися орієнтовний розмір майбутньої пенсії за віком за даними, що містяться в електронних реєстрах Пенсійного фонду України. Для цього варто скористатися сервісом "Пенсійний калькулятор".

Інфляція на споживчому ринку у жовтні поточного року дещо прискорилася — до 9,7% проти 8,6% у вересні. Така статистика свідчить про те, що у місячному вимірі ціни зросли на 1,8%. Про це повідомила прес-служба Національного банку України, посилаючись на дані Державної служби статистики. Минулого місяця фактичні темпи зростання цін очікувано пришвидшилися, проте дещо перевищили траєкторію прогнозу, опублікованого в "Інфляційному звіті". Причиною стало стрімкіше пришвидшення продовольчої інфляції внаслідок суттєвішого, ніж очікувалося, впливу несприятливих погодних умов на сільгоспкультури та, відповідно, меншої пропозиції харчових продуктів. У НБУ підкреслили, що дещо швидше, ніж очікувалося, зростали й адміністративно регульовані ціни та ціни на паливо. Фундаментальний інфляційний тиск також посилився сильніше, ніж прогнозувалося. Так, показник базової інфляції в жовтні зріс до 8,3% з 7,3% у вересні.  Ціни на сирі харчові продукти  У жовтні зростання цін на сирі харчові продукти суттєво пришвидшилося -- до 10,5%. У регуляторі пояснили, що спекотна погода без дощів улітку та на початку осені позначилася на врожайності, термінах дозрівання та якісних параметрах низки овочів та фруктів, що відобразилося на їхній пропозиції. Зокрема, швидше дорожчали овочі борщового набору та більшість фруктів. Вищими, ніж торік, залишалися й ціни на помідори та огірки, хоча в жовтні темпи їх подорожчання сповільнилися. Збільшення вартості сировини, кормів і виробничих витрат, у тому числі на енергію, вплинуло на ціни на борошно, крупи, молоко та м'ясо.  Адміністративно регульовані ціни Минулого місяця незначно пришвидшилися темпи зростання адміністративно регульованих цін -- до 14,5%. Зокрема, стрімкіше дорожчали алкогольні та тютюнові вироби, в тому числі під впливом послаблення гривні в попередні місяці та боротьби з тіньовою продукцією. Також пришвидшилося зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари й обладнання. Як і раніше, адміністративну інфляцію стримував мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги для населення. Ціни на пальне У жовтні подорожчання пального стрімко сповільнилося -- до 3,2%. Пропозиція на ринку палива й надалі залишалася значною, попри нетривале подорожчання сировини в першій половині жовтня. Базова інфляція зросла до 8,3%: як це вплинуло на ціни Подорожчання оброблених продовольчих товарів у жовтні пришвидшилося до 10,7%. Так, через вищі виробничі витрати збільшилися темпи зростання цін на хліб, окремі борошняні й деякі кондитерські вироби. Ціни на більшість кисломолочних продуктів, сири та вершкове масло зростали під впливом обмеженої пропозиції молока-сировини, росту закупівельних цін і виробничих витрат, а також активізації експорту біржових товарів. Також дорожчали окремі імпортні товари, зокрема, кава та шоколад. Ціни на соняшникову олію відновили зростання під впливом її здорожчання на світових ринках і обмеженої пропозиції сировини нового врожаю. Посилення тиску з боку виробничих витрат зумовило швидше зростання вартості м'ясних продуктів. У НБУ підкреслили, що найближчими місяцями інфляційний тиск зберігатиметься. Причинами стане: менша, ніж торік, пропозиція окремих харчових продуктів; розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків; високі темпи зростання заробітних плат; дефіцит електроенергії під час опалювального сезону.   Нагадаємо, за даними НБУ, до кінця поточного року інфляція в Україні зросте до 9,7%, а на початку 2025 року — перетне позначку 10%. Проте вже навесні очікується її розворот у бік зниження.

Виплати 1000 гривень для українців та щомісячна надбавка для вчителів у цьому ж розмірі можуть вплинути на інфляцію. Вона буде коливатись у межах одного відсотку. Про це у ході брифінгу в "Медіацентрі Україна" повідомила голова правління "Ліга банків України" Олена Коробкова. За її словами, в Україні наразі відбувається ріст інфляції. "Може виплата для українців у розмірі 1000 гривень та щомісячна надбавка до зарплати вчителів у розмірі 1000 гривень додасть 0,3%, можливо 0,5%, тобто до одного відсотку. Це не буде дуже суттєвим на тлі тих подій та тієї конʼюнктури, яка зараз відбувається", -- заявила вона. Зауважимо, що з 1 грудня громадяни України зможуть отримати фінансову допомогу за програмою "єПідтримка" у розмірі 1000 гривень. Водночас ті, хто перебуває за кордоном, на відповідну фінансову допомогу не можуть розраховувати. Так, перед отриманням виплати необхідно буде пройти верифікацію місця перебування. Зокрема, механізму виплати такої допомоги дітям наразі немає. Невідомо, як зможуть скористатися допомогою українці, для яких це важко технічно. Водночас урядовці обіцяють представити деталі цієї програми вже у листопаді. Нагадаємо, у жовтні міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомляв, що понад 600 тисяч українців вже отримали виплати за програмою "Національного кешбеку". Загалом за вересень було нараховано 37,2 мільйона гривень. Міністр зазначив, що найчастіше українські товари купують в "АТБ", "Сільпо", "Форі", "Аврорі", Novus, Varus та "Велмарті".

До кінця поточного року інфляція в Україні зросте до 9,7%, а на початку 2025 року -- перетне позначку 10%. Проте вже навесні очікується її розворот у бік зниження. Про це повідомила прес-служба Національного банку України. Чого очікувати від інфляції у 2024 році? За даними оновленого "Інфляційного звіту" від НБУ, очікується, що інфляція у найближчі місяці помітно зростатиме. До кінця 2024 року вона пришвидшиться до 9,7%. Зростання інфляції протягом наступних місяців відображатиме меншу ніж торік пропозицію окремих харчових продуктів, розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків, високі темпи зростання заробітних плат і збільшення енергодефіциту під час опалювального сезону.  Чого очікувати від інфляції у 2025-2026 роках? На початку 2025 року інфляція тимчасово перетне позначку 10%. Однак вже навесні вона почне знижуватися. Завдяки заходам процентної та валютно-курсової політики НБУ, а також зростанню пропозиції продовольчих товарів і послабленню зовнішнього цінового тиску наприкінці 2025 року інфляція сповільниться до 6,9%. За даними НБУ, у 2026 році цей показник надалі знижуватиметься й досягне цілі 5%. Це трапиться на тлі поліпшення ситуації в енергосекторі та збільшення врожаїв. Процентна та валютно-курсова політика Нацбанку спрямовуватиметься на збереження контролю за інфляційними очікуваннями та приведення інфляції до цілі 5% у наступні роки. Нагадаємо, голова НБУ під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики 31 жовтня заявив, що через повномасштабну війну зараз економіка України демонструє дещо знижені темпи відновлення. Проте у 2025-2025 роках відбуватиметься поступове зростання цієї сфери.

У вересні споживча інфляція пришвидшилася до 8,6% у річному вимірі. У найближчі місяці в Україні зберігатиметься така динаміка через збільшення бюджетних видатків та інші чинники.  Про це повідомила прес-служба Національного банку України.  У вересні фактичні темпи зростання цін були вищими за прогноз НБУ. Відхилення зумовлене насамперед стрімкішим пришвидшенням продовольчої інфляції через обмежену пропозицію окремої продовольчої продукції. Фундаментальний інфляційний тиск також посилився сильніше, ніж прогнозувалося. Показник базової інфляції у вересні зріс до 7,3% з 6,5% у серпні. Така динаміка зумовлювалася: подорожчанням оброблених харчових продуктів під впливом більшої вартості продовольчої сировини; зростанням виробничих витрат, зокрема на енергозабезпечення та оплату праці. Водночас підтримували ціновий тиск і ефекти перенесення від послаблення обмінного курсу гривні в попередні місяці. Чого очікувати від інфляції у наступні місяці Інфляційний тиск у найближчі місяці зберігатиметься. У НБУ це пов'язують із збільшенням бюджетних видатків, подальшим загостренням диспропорцій на ринку праці, а також очікуваним збільшенням дефіциту електроенергії під час опалювального сезону. Проте монетарна політика Нацбанку спрямовуватиметься на утримання помірної інфляції цього року, поступове її сповільнення з другої половини 2025 року та подальше повернення до цілі 5%. Нагадаємо, 19 вересня правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 13% річних. У регуляторі переконані, що це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку та повернення інфляції до 5% у наступні роки.

Інфляція на споживчому ринку у вересні поточного року дещо прискорилася — до 1,5% проти 0,6% у серпні. Така статистика свідчить про те, що з початку року ціни зросли на 8,6%.

В Україні в останній місяць літа споживча інфляція прискорилася до 7,5% у річному обчисленні. Відтак, ціни на деякі товари та послуги також підвищилися. Про це свідчать дані жовтневого Макроекономічного та монетарного огляду Національного банку. "Фактична споживча інфляція в серпні очікувано пришвидшилася та лише незначно перевищувала траєкторію прогнозу НБУ, опублікованого в Інфляційному звіті за липень 2024 року. Одним з основних чинників її зростання було пришвидшення продовольчої інфляції внаслідок скорочення пропозиції через посуху", -- йдеться в огляді. За даними НБУ, у серпні продовольча інфляція стрімко пришвидшилася внаслідок відновлення зростання цін на сирі продукти. Це відбулося на тлі скорочення пропозиції продовольчої продукції через несприятливі погодні умови. Швидше зростали ціни й на оброблені продукти харчування. Головні причини -- подорожчання продовольчої сировини та подальше збільшення витрат підприємств на енергозабезпечення й оплату праці. "Стрімкіше дорожчали більшість непродовольчих товарів, передусім під впливом курсового чинника. Натомість ціни на одяг та взуття знижувалися швидше, вірогідно через зростання конкуренції між продукцією імпортного та українського виробництва. Темпи зростання цін на послуги дещо пришвидшилися під тиском виробничих витрат бізнесу", -- зауважує Нацбанк. Водночас зростання цін на пальне в серпні сповільнилося через достатню кількість запасів пального та нижчі, ніж очікувалося, ціни на нафту на світових ринках. Також ціни на алкогольні напої знижувалися дедалі повільніше. Подорожчання тютюнових виробів теж дещо сповільнилося, проте ціни на них зростали доволі високими темпами. Інфографіка: НБУ Натомість інфляція на ринку фармацевтики пришвидшилася через вплив курсового чинника. "Як і раніше, інфляцію стримував мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги для населення", -- йдеться в огляді НБУ. Згідно з даними Нацбанку, промислова інфляція в серпні сповільнилася до 31,2% р/р (проти 33,3% р/р у липні). Це пов'язано з уповільненням зростання цін в енергетиці та харчовій переробці, зокрема у виробництві цукру через високі перехідні залишки. Нагадаємо, доходи державного бюджету у вересні значно знизилися. Причина — відсутність міжнародної допомоги. Зокрема, у вересні 2024 року до загального фонду державного бюджету України надійшло 120,5 мільярдів гривень податків, зборів та обов'язкових платежів.

У разі остаточного схвалення законопроекту про підвищення податків, він не матиме суттєвого впливу на рівень інфляції, оскільки додаткові надходження будуть компенсовані бюджетними видатками.  Таку заяву зробив заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук в інтерв’ю для Центру економічної стратегії. За його словами, підвищення оподаткування доходів буде збалансовано тим, що отримані додаткові бюджетні ресурси повернуться в економіку у вигляді державних видатків, що не призведе до значного тиску на попит та зростання цін.  "Водночас, аналізуючи пакет ініціатив, поданих до парламенту, ми дійшли висновку, що більшість з них матимуть переважно нейтральний вплив на ціни", -- запевнив заступник голови НБУ. Ніколайчук додав, що регулятор уже проводив відповідні розрахунки, які були відображені в липневому інфляційному звіті. Там ішлося про можливі додаткові інфляційні ефекти у разі підвищення ставок на окремі податки. За оцінками НБУ, підвищення податків на доходи населення матиме обмежений вплив на інфляцію, однак у випадку збільшення ставки ПДВ чи військового збору з доходів підприємств матиме більший вплив на ціни. Підвищення податків в Україні: що відомо 29 серпня комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав оновлену версію законопроекту про підвищення податків і рекомендував нардепам ухвалити його у першому читанні. Проте 3 вересня Верховна Рада не підтримала оновлену версію законопроекту. Документ відправили на повторне перше читання. А вже 16 вересня податковий Комітет ВР прийняв до повторного першого читання цю версію урядового законопроекту про підвищення податків. 17 вересня Верховна Рада ухвалила у першому читанні оновлений законопроект про підвищення податків. Це вже друге голосування парламентарів цього місяця. У середині жовтня планується друге читання. Законопроект передбачає: підвищення військового збору з 1,5% до 5%; збільшення податків на першу-другу групу ФОП; авансові внески на АЗС; 1% на всіх форм ФОП третьої групи; 25% прибутку на фінустанови; помісячна звітність ПДФО (для економічного бронювання); 50% податок на прибуток банків у 2024 році. Нагадаємо, Європейський банк реконструкції та розвитку зберіг прогноз зростання валового внутрішнього продукту України у 2024 році на рівні 3%, проте погіршив його на наступний рік — із 6% до 4,7%.

Національний банк України (НБУ) бачить передумови зростання споживчих цін в Україні до кінця 2024 року. Однак наступного року, на думку фахівців, інфляція сповільниться. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу. Він зазначив, що в серпні споживча інфляція зросла до 7,5% у річному вимірі. За його словами, зростання споживчих цін зумовлювалося впливом гірших цьогорічних врожаїв, збільшенням витрат бізнесу на продовольчу сировину, енергію й оплату праці, а також ефектами від послаблення обмінного курсу гривні попередніми місяцями. Андрій Пишний спрогнозував, що інфляція помірно зростатиме найближчими місяцями через розширення сукупного попиту внаслідок бюджетних видатків, збільшення витрат бізнесу на оплату праці й електроенергію, підвищення акцизів. "Тиск на ціни зберігатиметься найближчим часом, проте наступного року інфляція сповільниться", — зауважив голова Національного банку України. Раніше стало відомо, що споживчі ціни в Україні в серпні 2024 року зросли на 0,6%. Річна інфляція прискорилася до 7,5%. Вище річна інфляція була лише у серпні минулого року (8,6%). У липні Нацбанк України погіршив прогноз щодо інфляції 2024 року до 8,5% з 8,2%. НБУ очікує, що загальна інфляція в Україні прискориться протягом наступних трьох кварталів, але залишатиметься помірною. Нагадаємо, 13 вересня перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький заявив, що цьогорічна посуха не мала глобального впливу на врожай та ціни на основні споживчі продукти. Проте наслідки погодних умов можуть бути відчутними вже 2025 року.

У четвер, 19 вересня, правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 13% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку та повернення інфляції до 5% у наступні роки. Про це повідомила прес-служба регулятора. "З огляду на баланс ризиків і необхідність повернення інфляції до цілі 5% упродовж наступних років та забезпечення стійкості валютного ринку Правління НБУ вирішило зберегти облікову ставку на рівні 13%", -- йдеться у повідомленні. У якому стані перебуває інфляція? За даними НБУ, у серпні споживча інфляція зросла до 7,5% у річному вимірі, що було близьким до липневого прогнозу регулятора. Зростання споживчих цін зумовлювалося впливом гірших цьогорічних врожаїв, збільшенням витрат бізнесу на продовольчу сировину, енергію й оплату праці, а також ефектами від послаблення обмінного курсу гривні в попередні місяці. Однак інфляційні очікування залишалися доволі стійкими. Чого очікувати від інфляції у майбутньому? Інфляція помірно зростатиме в найближчі місяці через розширення сукупного попиту внаслідок бюджетних видатків, збільшення витрат бізнесу на оплату праці та електроенергію, підвищення акцизів. Проте виважена монетарна політика НБУ та зменшення зовнішнього цінового тиску сприятимуть поступовому сповільненню інфляції та її поверненню до цілі 5% упродовж наступних років. Для досягнення цілі НБУ, зокрема, підтримуватиме контрольовану ситуацію на валютному ринку. Проте швидкість повернення інфляції до цілі 5% і стійкість економічного розвитку України значною мірою залежатимуть від характеру і тривалості війни. Російська агресія й надалі генерує такі ризики: виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності; можливе додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилювати ціновий тиск; подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції; поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці. Варто зазначити, що 13 червня правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 13,5% до рівня 13% річних. 25 липня її зберегли на рівні 13% річних.  Нагадаємо, 12 вересня рада НБУ ухвалила основні засади грошово-кредитної політики на час повномасштабної війни та певний період повоєнного відновлення з урахуванням положень меморандуму про співпрацю з МВФ. Основним завданням буде приведення інфляції до цілі 5% у найближчі роки та встановлення керованого курсу гривні.

Рада Національного банку України ухвалила основні засади грошово-кредитної політики на час повномасштабної війни та певний період повоєнного відновлення з урахуванням положень меморандуму про співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Основним завданням буде приведення інфляції до цілі 5% у найближчі роки. Про це повідомила прес-служба регулятора. "Відтепер основними засадами офіційно визначено, що монетарна політика НБУ спрямовується на приведення інфляції до мети 5% на належному горизонті політики, що не перевищуватиме три роки", -- йдеться в прес-релізі. Так, оновлені основні засади грошово-кредитної політики передбачають, що НБУ і надалі застосовуватиме режим гнучкого інфляційного таргетування для підтримання цінової стабільності.  В Нацбанку пояснили, що враховуватимуть необхідність балансування між сприянням адаптації економіки та підтриманням її відновлення, а також збереження контролю за інфляційними очікуваннями. Відповідний формат вирізнятиме поточний режим від повноцінного інфляційного таргетування, який діяв до повномасштабного вторгнення, коли горизонт повернення інфляції до цілі становив до 18 місяців. Також НБУ має намір використовувати гнучке інфляційне таргетування до нормалізації функціонування економіки та відновлення повноцінного формату інфляційного таргетування з плаваючим обмінним курсом. "НБУ і надалі дотримуватиметься принципів керованої гнучкості обмінного курсу як перехідного режиму на шляху повернення до плаваючого курсоутворення. Важливим завданням НБУ залишатиметься збереження стійкої та контрольованої ситуації на валютному ринку, а також підтримання двосторонніх коливань обмінного курсу. Це сприятиме утриманню інфляційних та курсових очікувань під контролем, збереженню довіри до гривні та захисту міжнародних резервів", -- зазначають в регуляторі. Крім того, НБУ сприятиме збереженню реальних процентних ставок за строковими гривневими інструментами, зокрема депозитами, на достатньо високому рівні для забезпечення захисту гривневих доходів населення від інфляції. Це важливо, щоб зменшити ризики для стійкості валютного ринку та керованості інфляційних очікувань. "НБУ також докладатиме зусиль для підтримки відновлення економіки та економічної політики уряду", -- йдеться в прес-релізі. Нагадаємо, в Україні у серпні споживчі ціни зросли на 0,6%. Річна інфляція прискорилася до 7,5%.

Аналітики Міжнародного валютного фонду оприлюднили новий прогноз про стан української економіки. Експерти вважають, що у 2024 році зростання цієї сфери дещо сповільниться. Про це йдеться в "Огляді світової економіки" (WEO). За даними МВФ, війна Росії в Україні продовжує мати руйнівний вплив на країну та її народ. Проте вміле формування політики, адаптивність домогосподарств і фірм, а також потужне зовнішнє фінансування допомогли підтримати макроекономічну та фінансову стабільність країни. Так, у першому кварталі 2024 року реальний ВВП зріс на 6,5% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Інфляція в липні залишалася на рівні 5,4%, а валові міжнародні резерви станом на 1 вересня становили 42,3 мільярда доларів. Однак, за прогнозом МВФ, у 2024 році очікується економічне уповільнення через повторні атаки на енергетичну інфраструктуру та вплив війни на ринок праці. За підсумками року зростання реального ВВП становитиме 3%. "Вирішення дефіциту енергії напередодні зими є критично важливим, що потребує скоординованих зусиль, у тому числі з міжнародними партнерами. Оскільки війна, як очікується, триватиме до 2025 року, зростання реального ВВП становитиме 2,5-3,5%", -- зазначили у звіті. До кінця 2024 року інфляція зросте приблизно до 9%. Водночас ризики для перспектив залишаються надзвичайно високими. У МВФ наголосили, що бюджет на 2025 рік має враховувати фінансові обмеження та цілі щодо стійкості боргу. "Своєчасна та передбачувана зовнішня фінансова підтримка на умовах, що відповідають прийнятності боргу, залишається незамінною для підтримки економічної стабільності", -- підсумували аналітики. Нагадаємо, за даними Держстату, в Україні у серпні споживчі ціни зросли на 0,6% після падіння до нуля в липні з 2,2% у червні. Річна інфляція прискорилася до 7,5%.

В Україні у серпні споживчі ціни зросли на 0,6%. Річна інфляція прискорилася до 7,5%. Про це йдеться на сайті Державної служби статистики (Держстат). За даними статистичного відомства, вищою річна інфляція була лише у серпні 2023 року. Тоді цей показник становив 8,6%. Як змінилися ціни на товари та послуги У серпні харчові продукти та безалкогольні напої подорожчали (на 0,9%). Найбільше здорожчали овочі (на 5,2%) та яйця (на 7,1%). Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби дещо зросли (на 0,8%). Також подорожчали житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива (на 0,2%). Також у серпні зросли ціни на: предмети домашнього вжитку та побутову техніку зросли -- на 0,1%; охорону здоров'я -- 1,0%; транспорт -- 0,6%; ціни на зв'язок -- 0,7%; на відпочинок та культуру -- 0,1%; освіту -- 0,3%; ресторани та готелі -- 1,5%; різні товари та послуги -- 0,6%. Чого очікувати від інфляції у 2024 році: прогноз НБУ Інфляція в Україні дещо зросте та наприкінці 2024 року становитиме 8,5%. Проте надалі, у 2025-2026 роках, очікується її розворот у бік зниження. Цьому сприятиме виважена монетарна політика НБУ, уповільнення зростання зовнішніх цін, поступова нормалізація функціонування економіки та поліпшення ситуації в енергетиці. Тривалість та характер російської війни й надалі матимуть значний вплив на інфляційні процеси та економічний розвиток України. Бойові дії в Україні унеможливлюватимуть повернення економіки до нормальних умов функціонування та ускладнюватимуть закріплення інфляції на рівні цілі НБУ. Нагадаємо, за даними аналітиків порталу EastFruit, в Україні у перший тиждень осені значно подорожчали деякі овочі та фрукти. Найбільше зросла вартість часнику, броколі та дині.

До кінця 2024 року інфляція в Україні зросте до 8,5%. Проте надалі, у 2025-2026 роках, очікується її розворот у бік зниження.  Про це повідомила прес-служба Національного банку України. На початку поточного року інфляція була низькою, але впродовж останніх місяців вона помітно пришвидшилася, проте така тенденція була очікуваною для НБУ. На темпи зростання споживчих цін у 2024 році передусім вплинуло: збільшення витрат бізнесу на електроенергію; оплата праці; певне послаблення курсу гривні. Інфляція та ціни у 2025-2026 роках Щоб тримати ситуацію під контролем, НБУ обмежуватиме коливання курсу, забезпечуючи курсову стійкість, а також забезпечуватиме такий рівень ставок за гривневими депозитами, який захищатиме заощадження населення від інфляційного знецінення. Це своєю чергою "підтримуватиме довіру до гривні та обмежуватиме тиск на валютному ринку". Ці дії НБУ дадуть змогу уповільнити інфляцію вже наступного року. "Допомогти в цьому має й сповільнення інфляції в країнах, з якими Україна веде торгівлю", -- зазначили в регуляторі. За прогнозом НБУ, у 2025 році темпи зростання цін уповільняться до 6,6%, а у 2026 році — повернуться до 5%, що є ціллю НБУ. Нагадаємо, наприкінці липня Державна служба статистики повідомляла, що ціни в межах країни зросли на 30,5%, за межі України — на 4,3%, Гуртові ціни виробників промислової продукції минулого місяця у порівнянні з аналогічним періодом торік зросли на 26,7%.