# інфляція

Володимир Путін знову озвучив набір звичних пропагандистських тез — про "майже повну зайнятість", "низьке безробіття" та "неминучий технологічний прорив". Такі заяви покликані створити картинку добробуту на тлі війни та санкцій.Про це повідомили в Центрі протидії дезінформації. Таким чином там прокоментували підписаний кремлівським диктатором указ про проведення 2026 року так званого "року єдності народів Росії"."Зокрема, Путін заявляє про 97,8% зайнятого населення. Водночас реальність інша: держава масово скорочує платні місця у вишах, закриває освітні можливості для молоді та фактично виштовхує людей у військову сферу або на підприємства військово-промислового комплексу", — зауважили експерти.Вони додали, що «низьке безробіття» забезпечується не розвитком економіки, а маніпуляціями зі статистикою, прихованим безробіттям — через переведення працівників держпідприємств на чотириденний робочий тиждень, а також мобілізацією, війною та деградацією цивільного ринку праці."Не менш відірваними від реальності є заяви про "технологічний прорив" і лідерство у сфері ШІ", — додали в Центрі протидії дезінформації.Там констатували, що, попри гучні слова, кількість винаходів у Росії впала до мінімуму за понад 20 років, а патентна активність скоротилася майже на 40% порівняно з довоєнним періодом. Переважна більшість так званих "інновацій" — це вторинні або запозичені рішення."Таким чином Путін вкотре намагається замінити реальні економічні показники пропагандистськими деклараціями. За риторикою про "єдність", "прогрес" і "адаптацію до викликів" ховається кадрова криза, деградація науки та економіка, повністю підпорядкована війні", — підсумували в Центрі протидії дезінформації.Нагадаємо, минулого тижня аналітики CNN робили висновок, що економічна ситуація в Росії стає все важчою. Однак навіть такі складнощі, які вже неможливо приховати, не змусять кремлівського диктатора Володимира Путіна сісти за стіл переговорів..

В Україні продовжують знижуватися ціни на білокачанну капусту. Головна причина — надлишок цієї продукції на ринку.Про це повідомляє EastFruit. За даними аналітиків, протягом минулого тижня торгово-закупівельна діяльність на ринку білокачанної капусти в Україні, як і раніше, мала "неактивний характер". Інтерес до закупівель продовжував знижуватися, що пояснювалося великими обсягами капусти на ринку."Власники необладнаних сховищ активно розпродували запаси, оскільки через теплу погоду якість капусти почала стрімко погіршуватися", — зазначили аналітики.Порівняння цін на капустуТак, капусту гіршої якості виробники готові продавати 1,5 гривні за кілограм. Водночас якісну продукцію фермери продають від двох до восьми гривень. Така ціна в середньому на 23% дешевша, ніж наприкінці попереднього робочого тижня.Варто додати, що нині капуста в Україні пропонується вже в середньому на 85% дешевше, ніж за аналогічний період минулого року. Це пояснюється загальним збільшенням виробництва цієї продукції в Україні. "Багато господарств в поточному році ухвалили рішення збільшити площі під капустою. Крім того, у багатьох випадках якість капусти цього сезону постраждала через несприятливі погодні умови. Така продукція не підлягає тривалому зберіганню, у зв’язку з чим фермери сьогодні змушені збувати досить великі обсяги некондиційної капусти", — зауважили аналітики.Ситуація, що склалася, турбує українських фермерів, які мають запаси якісної капусти. Зараз вони не поспішають реалізовувати свою продукцію, оскільки сподіваються на вищі ціни і вважають за краще утримуватися від продажу.Нагадаємо, в Україні 2026 року ціни на свинину можуть зрости на 10% або, навпаки, впасти удвічі — до рівня 2024 року. Це залежатиме від ситуації з африканською чумою свиней..

Економічна ситуація в Росії стає все важчою. Однак навіть такі складнощі, які вже неможливо приховати, не змусять кремлівського диктатора Володимира Путіна сісти за стіл переговорів.Таку думку висловили аналітики CNN. Вони зазначили, що зараз у Росії неконтрольована інфляція, дефіцит бюджету, який стрімко зростає (частково через військові витрати), скорочуються доходи від нафти та природного газу. Крім того, зростання економіки теж різко сповільнилося.Водночас аналітики вважають, що за нинішніх бойових дій і нинішніх західних санкцій Кремль зможе витримати ці проблеми ще багато років."Якщо подивитися на саму економіку, то це не стане останньою краплею, що переповнила чашу терпіння. Це не катастрофа, з цим можна впоратися", — сказала старша наукова співробітниця з Росії та Євразії в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень Марія Снігова.За її словами, якщо розглядати ситуацію в найближчі три-п’ять років, то Росія може продовжити бойові дії, хоча дати точну оцінку на триваліший термін складно.Група російських економістів-емігрантів, які налаштовані проти Путіна, розповіли медійникам, що війна на виснаження може тривати ще довше, оскільки здатність Кремля вести війну проти України "не обмежена жодними економічними рамками".За словами Річарда Коннолі з Королівського інституту об'єднаних служб, західні санкції не завдали Росії достатньо серйозної шкоди, щоб змінити плани Москви щодо України."Поки Росія видобуває нафту та продає її за доволі розумною ціною, у неї вдосталь грошей, щоби просто якось виживати. Не скажу, що для них все виглядає дуже райдужно, але в них удосталь ресурсів, щоб економіка не стала фактором у розрахунках Путіна, коли він думає про війну", — додав Коннолі.Тим часом Марія Снігова зауважила, що Росія з більшою ймовірністю погодиться на невигідну мирну угоду, якщо вона переживає економічний спад, як це відбувалося наприкінці Першої світової війни та під час радянської війни в Афганістані. Однак є нюанс."Нинішня економічна ситуація поки що далека від цього, і знадобиться набагато серйозніший тиск на російську економіку та значно більше часу, щоби вона прийшла в норму", — запевнила Снігова.Аналітики назвали це поганими новинами для України та для адміністрації Трампа, яка провела велику кількість раундів переговорів, намагаючись домовитися про припинення війни."Для Росії змінилося те, що початковий економічний підйом, викликаний різким зростанням військових витрат, видається, закінчився, і тепер Кремлю доводиться "продовжувати перекладати тягар війни на російське суспільство", — додала Снігова.Цей тягар для суспільства виразився в значному підвищенні ставок корпоративного та прибуткового податків, а також у збільшенні податку на додану вартість для фінансування рекордних військових витрат. Окрім того, російські споживачі стикаються з різким зростанням цін, особливо на імпортні товари.Однак, на відміну від Заходу, висока інфляція в Росії "не викликає великого соціального невдоволення". Експерти пояснили це наслідками урядової пропаганди та репресій.Тим часом Коннолі, як і інші експерти, також зазначив, що інфляція в пострадянській Росії завжди була високою, тому споживачі до неї звикли. Згідно з прогнозом МВФ, середньорічна інфляція в Росії цього року становитиме 7,6%, що нижче за показник 9,5% 2024 року.На початку цього місяця генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росія витрачає майже 40% свого бюджету "на агресію", що є однією з низки різних оцінок військових витрат Росії. Згідно з квітневим звітом Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру, ці витрати торік зросли на 38% порівняно з 2023 роком.Аналітики CNN пояснили, що збільшення витрат призвело до появи нового класу економічних "переможців" воєнного часу, включно з оборонними підрядниками, наприклад, виробниками зброї."Унаслідок цього в деяких регіонах Росії знизилася бідність, а це означає, що Путін відчуває ще менший тиск з боку деяких верств суспільства", — зробили висновок автори журналістського матеріалу.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Володимир Путін намагається зобразити російську економіку як таку, що здатна підтримувати затяжну війну в Україні — ймовірно, щоби підтримати російські зусилля з когнітивної війни, хибно стверджуючи, що перемога Росії неминуча..

Очільниця Центробанку Російської Федерації Ельвіра Набіулліна заявила, що зростання ПДВ та оновлення тарифів на початку наступного року спровокують новий сплеск цін. При цьому вона зауважила, що наразі показники інфляції демонструють сповільнення, досягнувши найнижчого рівня за останні п’ять років.Про це вона сказала під час прес-конференції 19 грудня, пише The Moscow Times.За словами очільниці регулятора, попри те, що цьогоріч інфляція впала до п’ятирічного мінімуму (нижче 6%), підвищення ПДВ та тарифів суттєво змінить ситуацію вже найближчими місяцями. Набіулліна зазначила, що деякі компанії почали переглядати цінники ще у грудні, проте основна хвиля здорожчання попереду."Окремі компанії почали коригувати ціни з урахуванням цього вже в грудні, але основний вплив ще попереду", — попередила Набіулліна, додавши, що зниження ключової ставки не відбуватиметься "у режимі автопілота". На тлі цих ризиків Центробанк РФ уп’яте за рік знизив ключову ставку — з 16,5% до 16%, хоча розглядався і варіант її збереження. Окрім податкового навантаження, на російську валюту та ціни тисне обвал вартості російської нафти нижче 40 доларів за барель. У ЦБ визнають, що дешева нафта через послаблення рубля може лише посилити інфляційні процеси.Раніше Інститут вивчення війни повідомляв, що російська економіка продовжує демонструвати ознаки розколу, оскільки Кремль продовжує надавати пріоритет економіці воєнного часу над стабільністю.Нещодавно повідомлялось, що російський диктатор Володимир Путін затвердив федеральний бюджет на 2026 рік. Він передбачає рекордні витрати на війну з Україною.Нагадаємо, раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що Центральний банк Росії уперше в історії розпочав прямі продажі золота зі своїх стратегічних резервів на внутрішньому ринку, що стало вимушеним заходом на тлі міжнародних санкцій. Доступ до металу відкрили для банків, державних компаній та окремих інвестиційних структур. У відомстві зазначили, що цей крок розглядається як вимушений захід: фактично, золото стало ключовим інструментом для підтримки курсу рубля.Додамо, 27 серпня незалежне російське видання The Moscow Times повідомляло, що зростання російської економіки цього року може сповільнитися до 1,5%. Таку інформацію оприлюднив на зустрічі з кремлівським диктатором Володимиром Путіним віце-прем’єр-міністр Росії Антон Сілуанов..

Вартість новорічного столу для середньостатистичної сім'ї з чотирьох осіб обійдеться цього року майже у чотири тисячі гривні. Про це повідомив директор Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Юрій Лупенко.Науковці для розрахунку вартості новорічного столу 2026 року брали середні ціни супермаркетів України станом на середину грудня. Так, меню, яке складається з салатів, м’ясних та рибних продуктів, овочів, фруктів, хлібобулочних та кондитерських виробів, напоїв тощо обійдеться на родину з чотирьох осіб близько 3980 гривні, тобто на 10,7 % дорожче, ніж торік.Скільки коштує салат "Олів'є": розрахунок науковцівЗа словами експерта, розрахунки свідчать, що салат "Олів’є" (три кілограми) обійдеться у 406,87 гривні. Це на 5,8 % більше, ніж при святкуванні Нового 2025 року. Найдорожчим інгредієнтом страви в цьому році стала ковбаса, її вартість становить 180 гривні за 0,5 кілограма. Значно подешевшали овочі, проте на решту інгредієнтів святкового салату ціни підвищилися.Скільки коштує салат "Оселедець під шубою"Внаслідок значного зниження цін на овочі у поточному році вартість салату "Оселедець під шубою" (1,570 кілограма) становить 174,83 гривні. Це лише на 4,0 % перевищить торішній показник у 168,20 гривні. Левову частку вартості традиційного салату складе філе оселедця — 135 гривні за 0,5 кілограма. М'ясні та молочні продуктиВитрати на м’ясні продукти зросли за рік на 23%. За 350 грамів сирокопченої ковбаси "Брауншвейзька" доведеться заплатити 410 гривень (на 22% більше проти цін 2024 року), за кілограм битка зі свинини (свіжого) — 339 гривні (+15 %). М’ясо птиці станом на кінець 2025 року зазнало найбільшого подорожчання, проте залишається найдешевшим поміж видів м’яса. За один кілограм курячого філе курячого доведеться заплатити, в середньому, 244 гривні (зростання ціни за рік на 40 %). Молочні продукти в цьому році також додали в ціні. Твердий сир (300 грамів) коштуватиме 176 гривні (+19%), а пачка масла вершкового — 118 грн (+14 %).Вартість овочів та фруктівВартість овочів на новорічному столі, в середньому, складе 473 гривні — на 5% менше вартості минулого року. Фрукти на святковому столі обійдуться у 200 гривень (зниження вартості на 22%). Напої для новорічного столуПляшка шампанського "Артемівське" (0,75 літра) обійдеться у 239 гривні. Зростання цін становить 14%. Безалкогольні напої до святкового столу обійдуться у 149 гривні (зростання в ціні на 34%). Таким чином, вартість бюджетного варіанту новорічного столу для середнього українця становитиме 3980 гривні (+10,7 %). Сім’ям, які мають можливість купувати делікатеси, доведеться додатково заплатити ще близько 813 гривні. Відтак вартість новорічного столу з делікатесами складе 4793 гривні (+10,6 %)."Зростання вартості новорічного столу однозначно спричинене наслідком воєнних дій – суттєвими грошовими та матеріальними втратами вітчизняної економіки і українських сімей, скороченням виробництва, дефіциту та здорожчанням пального, перебоями та ускладненнями внутрішнього переміщення продукції, невизначеністю багатьох людей навіть і найближчих планах", — пояснив Лупенко. Нагадаємо, раніше заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук інформував, що ціни на молочну продукцію та м'ясо можуть зрости на 30%. Це буде можливим, якщо ситуація з електропостачанням в країні погіршиться. .

В Україні інфляція у листопаді сповільнилася до 9,3% порівняно з 10,9% у жовтні. Тенденція до падіння зберігатиметься і надалі.Про це повідомили в прес-службі Національного банку України, посилаючись на дані Державної служби статистики.Так, фактична траєкторія інфляції була дещо нижчою, ніж прогнозував НБУ. Причиною стали суттєвіше сповільнення темпів зростання цін на сирі продукти та непродовольчі товари і послуги.Що буде даліОчікується, що в наступні місяці ціновий тиск і надалі послаблюватиметься. Ефекти від надходження нових урожаїв сприятимуть подальшому сповільненню зростання цін на продовольство. "Водночас фундаментальний ціновий тиск стримуватимуть заходи НБУ з підтримання інтересу до гривневих активів та стійкості валютного ринку", — зауважили в регуляторі.У Нацбанку очікують, що споживча інфляція і надалі знижуватиметься, але помірніше, ураховуючи вичерпання ефектів бази порівняння.За попереднім прогнозом НБУ, рівень інфляції становитиме:наприкінці 2025 року — нижче 10%;у 2026 році — нижче 7%;з 2027 року — прямуватиме до цілі 5%.Нагадаємо, 11 грудня правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це сприятиме зниженню інфляції..

Вартість молока в Україні цього місяця знизилася під впливом збільшенням пропозиції на внутрішньому ринку. Наприкінці року різкого здорожчання цього продукту не передбачається, а навпаки — очікується подальший "обвал" цін.Про це повідомив аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі. "Надлишки молока-сировини та готової продукції тиснуть на закупівельні ціни. Певна цінова стабілізація очікується в 3-4 кварталі 2026 року", — заявив він.Порівняння цін на молокоСередня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 9 грудня становила 16,00 гривні за кілограм без ПДВ, що на 1,05 гривні менше відносно попереднього місяця. Вищий ґатунок в середньому коштує 15,80 гривні, що на 1,10 гривні нижче відносно попереднього місяця. Вартість молока вищого ґатунку коливаються від 15,10 до 16,00 гривні. За молоко першого ґатунку потрібно заплатити 15,30 гривні, що на 1,20 гривні менше відносно попереднього місяця. Відповідно, середньовиважена ціна трьох ґатунків становила 15,80 гривні, що на 1,15 гривні менше відносно листопада.Чого очікувати від цін на молоко у період різдвяно-новорічних святКухалейшвілі зауважив, що в Україні триває зниження закупівельних цін. Залишки готової продукції на складах та наплив в країну дешевих імпортних молочних продуктів і далі здійснюватимуть тиск на ціни на молочну сировину. "Зазвичай, після 25 грудня на молочному ринку спостерігається затишок, оскільки в період новорічних свят скорочуються обсяги експорту біржових товарів та обсяги продажів молочних продуктів на внутрішньому ринку. В Україні спостерігається падіння рентабельності виробництва масла та сухого молока", — пояснив він.За попереднім прогнозом експерта, ціни на молочну сировину можуть залишатися низькими протягом першого кварталу 2026 року.Експерт також додав, що у світі з’явився значний надлишок молочної продукції. Скоріш за все, складські запаси нормалізуються в четвертому кварталі 2026 року внаслідок зниження обсягів надою в США та ЄС на тлі зниження прибутків у фермерів.Вірогідно, що в Україні у 2026 році виробництво молока-сировини може скоротитися до 6,8 мільйона тонн. Причинами стануть:подальше зменшення надою в приватному секторі на 10%;призупинення нарощення виробництва молока на МТФ;закриття певних ферм з поголів'ям до 400 голів;оптимізації витрат та нарощення продуктивності на МТФ с поголів’ям понад 600 голів. Ймовірно, середньорічна ціна на молоко у 2026 році в Україні може становити 35 євро за 100 кілограмів, а в ЄС — 45 євро, в США — 32,5 євро.Нагадаємо, нещодавно заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук попередив, що ціни на молочну продукцію та м'ясо можуть зрости на 30%. Це буде можливим, якщо ситуація з електропостачанням в країні погіршиться. .

У четвер, 11 грудня, правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це сприятиме зниженню інфляції.Про це повідомила прес-служба регулятора.Збереження облікової ставки на попередньому рівні дозволить підтримувати привабливість гривневих інструментів, стійкість валютного ринку та контрольованість очікувань з метою приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики, ураховуючи збереження проінфляційних ризиків, зокрема пов'язаних із майбутнім міжнародним фінансуванням. Чому НБУ ухвалив саме таке рішенняІнфляціяУ регуляторі пояснили, що інфляція знижується дещо швидше за прогноз НБУ. У листопаді 2025 року як споживча, так і базова інфляція сповільнилися до 9,3% у річному вимірі, водночас інфляційні очікування залишаються підвищеними. "Упродовж наступних місяців очікується її подальше поступове зниження, зокрема завдяки ефектам від надходження нових урожаїв. Заходи НБУ з підтримання інтересу до гривневих активів та стійкості валютного ринку стримуватимуть фундаментальний ціновий тиск", — прогнозують в Нацбанку.Допомога від партнерівМіжнародна допомога наразі є достатньою для підтримання адекватного рівня резервів та беземісійного фінансування дефіциту бюджету. З початку року Україна отримала 45,8 мільярда доларів офіційного фінансування, до кінця року очікується ще понад п'ять мільярдів доларів. Водночас невизначеність навколо параметрів зовнішнього фінансування на 2026-2027 роки зберігається. Перемовини тривають.Ситуація на валютному ринкуЗбереження облікової ставки в жовтні підтримало привабливість гривневих інструментів. Обсяги вкладень населення у гривневі строкові депозити та ОВДП надалі зростали, що обмежувало попит на іноземну валюту та було важливим чинником підтримання стійкої ситуації на валютному ринку. "Також відносно жорстка монетарна політика не стала на заваді розвитку кредитування, що зростає темпами понад 30% у річному вимірі", — зазначили в регуляторі.Сьогоднішнє рішення щодо облікової ставки також підтримає попит на гривневі активи, але не стане завадою для кредитування. Ризики для розвитку економікиПеребіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку.  Крім того, зберігаються ризики, пов'язані з неритмічністю та недостатністю зовнішнього фінансування. "Натомість можлива реалізація й позитивних сценаріїв, зокрема пов’язаних із посиленням підтримки партнерів і зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України", — зазначили в НБУ.У Нацбанку запевнили, що уважно спостерігатимуть за розвитком ситуації. У разі реалізації чи посилення проінфляційних ризиків НБУ буде готовий відтермінувати зниження облікової ставки, а за потреби — вжити додаткових заходів.Облікова ставка — це інструмент, за допомогою якого Нацбанк намагається впливати на інфляцію. НБУ збільшує ставку для стримування цін або знижує для підвищення економічної активності.Нагадаємо, раніше економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ в інтерв'ю TrueUA пояснив, яку валюту зараз варто зберігати. .

В Україні у листопаді річна інфляція сповільнилася до 9,3%, що є нижчим показником порівняно з попередніми періодами. Проте вартість деяких товарів стрімко зросла. Наприклад, курячі яйця за рік здорожчали на 12,6%.Про це йдеться у звіті Державної служби статистики України. Так, базова інфляція в листопаді порівняно із жовтнем становила 0,3%, із листопадом минулого року — 9,3%. Що подорожчало найбільшеНа споживчому ринку минулого місяця ціни на харчові продукти та безалкогольні напої зросли на 0,8%. Найбільше (на 12,6%) подорожчали яйця. Також "злетіли" ціни на овочі, сало, продукти перероблювання зернових, рибу та продукти з риби, соняшникову олію, макаронні вироби, кисломолочну продукцію, сири, хліб, яловичину, молоко, масло — на 4,6-0,8%. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,2%. Така цінова динаміка пов’язана з подорожчанням тютюнових виробів на 1,9%.Що подешевшало в УкраїніУ листопаді знизилися ціни на фрукти, свинину, цукор, м’ясо птиці, рис — на 3,0-0,9%. Також подешевшали одяг і взуття, вартість впала на 2,3% (взуття — на 2,9%, одяг — на 1,9%).Нагадаємо, нещодавно директор Асоціації "М’ясної галузі" Микола Бабенко розповів, що в Україні у 2026 році ціни на свинину можуть зрости на 10% або, навпаки, впасти удвічі — до рівня 2024 року. Це залежатиме від ситуації з африканською чумою свиней..

В Україні продовжують падати ціни на цибулю. Головна причина — значне зниження попиту.Про це повідомляють аналітики EastFruit. За даними виробників, на ринку фіксується помітне зниження попиту на дану продукцію, тоді як пропозиція залишається непоганою."Причиною зниження цін на ці овочі експерти називають збільшення пропозиції на ринку продукції середньої та низької якості. Із-за затяжних дощів у період збиральних робіт якість урожаю істотно постраждала, в результаті чого продукція виявилася непридатною для тривалого зберігання", — пояснили аналітики.Намагаючись якнайшвидше реалізувати таку цибулю, фермери готові знижувати ціни. Тим часом продукція високої якості зараз рідко надходить у продаж, оскільки виробники вважають за краще тримати її в сховищах, чекаючи вищих цін.Ціни на цибулюНині фермери оцінюють кілограм цибулі від трьох восьми гривень. Така ціна в середньому на 22% нижча, ніж в кінці минулого тижня.Варто зазначити, що сьогодні цибуля в Україні вже реалізується в середньому на 68% дешевше, ніж на початку грудня 2024 року.Раніше аналітики EastFruit інформували, що українські овочі різко подешевшали через надвиробництво та хаотичне розширення посівів на території всієї країни. Фермери змушені продавати моркву, цибулю та капусту навіть нижче за собівартість, щоби врятувати врожай, а експорт надлишку практично неможливий.Нагадаємо, 29 листопада в Державній митній службі повідомляли, що Україна в січні-жовтні 2025 року імпортувала 123,14 тисячі тонн картоплі, що у 5,1 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року..

Російська економіка продовжує демонструвати ознаки розколу, оскільки Кремль продовжує надавати пріоритет економіці воєнного часу над стабільністю. Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Як зазначають аналітики, 27 листопада російський диктатор Володимир Путін підписав закон про збільшення податку на додану вартість (ПДВ), федерального податку, що стягується з більшості російських товарів і послуг на внутрішньому ринку, з 20 до 22 відсотків, що, ймовірно, підтримає дефіцит федерального бюджету. Повідомляється, що російський уряд може генерувати додатково один трильйон рублів щорічно (приблизно 11,9 мільярда доларів), або 0,5 відсотка валового внутрішнього продукту (ВВП) Росії, збільшивши ПДВ до 22 відсотків, і таким чином поклавши тягар покриття цього дефіциту безпосередньо на населення РФ. Путін також підписав закон про затвердження федерального бюджету на 2026-2028 роки, який передбачає 235,067 трильйона рублів (приблизно три трильйони доларів) на 2026 рік, 255,498 трильйона рублів (приблизно 3,3 трильйона доларів) на 2027 рік та 276,346 трильйона рублів (приблизно 3,56 трильйона доларів) на 2028 рік, а також цільовий рівень інфляції не перевищує чотирьох відсотків на рік. "Кремль бореться з високою інфляцією з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, а міністр фінансів США Скотт Бессент 26 жовтня зазначив, що рівень інфляції в Росії перевищує 20 відсотків, що різко контрастує з офіційною статистикою Центрального банку Росії, яка стверджує, що річний рівень інфляції в Росії становить лише 8,2 відсотка", — пише ISW.Путін також підписав 28 листопада закон про підвищення мінімальної зарплати до 27 093 рублів на місяць (приблизно 349 доларів США) з 1 січня 2026 року. Підвищення мінімальної зарплати в Росії свідчить про те, що поточні антиінфляційні заходи Росії стагнують, а купівельна спроможність споживачів по всій Росії послаблюється, що змушує Росію підвищувати мінімальну заробітну плату, щоб встигати за зростанням цін на товари. Збільшення ПДВ, ймовірно, призведе до подальшого зростання інфляції, одночасно зменшуючи грошовий потік у російській економіці та подальшу стагнацію економічного зростання Росії.Раніше повідомлялось, що Російський диктатор Володимир Путін затвердив федеральний бюджет на 2026 рік. Він передбачає рекордні витрати на війну з Україною.Нагадаємо, раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що Центральний банк Росії уперше в історії розпочав прямі продажі золота зі своїх стратегічних резервів на внутрішньому ринку, що стало вимушеним заходом на тлі міжнародних санкцій. Доступ до металу відкрили для банків, державних компаній та окремих інвестиційних структур. У відомстві зазначили, що цей крок розглядається як вимушений захід: фактично, золото стало ключовим інструментом для підтримки курсу рубля.Додамо, 27 серпня незалежне російське видання The Moscow Times повідомляло, що зростання російської економіки цього року може сповільнитися до 1,5%. Таку інформацію оприлюднив на зустрічі з кремлівським диктатором Володимиром Путіним віце-прем’єр-міністр Росії Антон Сілуанов..

Росія розпочала масово розпродавати золоті резерви, щоби латати бюджет і підтримувати рубль. Це свідчить про швидке виснаження її стратегічних запасів.Таку інформацію оприлюднила Служба зовнішньої розвідки України (СЗР). Там констатували, що Центральний банк Росії уперше перейшов до прямих продажів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку."Москва відкрила доступ до металу для банків, держкомпаній і окремих інвестиційних структур", — зазначили у СЗР.Аналітики-розвідники пояснили, що для регулятора це вимушений крок: золото фактично перетворюється на інструмент підтримки рубля, латання ліквідності корпорацій і покриття бюджетних потреб в умовах стрімкого вичерпання інших ресурсів."До 2025 року Центральний банк Росії не продавав золото комерційним учасникам ринку — він лише приймав його від міністерства фінансів, нарощуючи власні резерви", — зауважили українські розвідники.Вони додали, що тепер же регулятор переходить до розпродажу, тоді як Фонд національного добробуту стрімко втрачає ліквідні активи: з 113,5 мільярда доларів 2022 року до 51,6 мільярда доларів 2025 року.При цьому, за оцінками експертів, обсяги золота в структурі фонду за цей час скоротилися на 57% — із 405,7 тонни до 173,1 тонни.До того ж 2025 року обсяги продажів можуть сягнути 30 мільярдів доларів (близько 230 тонн золота), а 2026 року — щонайменше 15 мільярдів доларів (115 тонн). Така масштабна монетизація резервів пришвидшує виснаження запасів, які й без того перебувають під тиском санкцій і падіння доступних валютних інструментів."Стратегія продажу золота нібито дає змогу оперативно підживлювати бюджет і утримувати стабільність рубля, проте формує довгострокові ризики: поглиблює дефіцит ліквідних резервів, робить державні фінанси залежнішими від розпродажу активів і обмежує можливості для майбутніх інтервенцій. Фактичне "проїдання" резервів — включно із золотом, що десятиліттями вважалося недоторканим, — підкреслює, наскільки звуженим став фінансовий простір Москви в умовах санкційного тиску", — підсумували в Службі зовнішньої розвідки України.Нагадаємо, раніше фахівці розповідали, що на тлі затяжної війни проти України деградація російської економіки все поглиблюється. Кремль намагається утримувати свою економіку на плаву, використовуючи залишки резервів..

Споживча інфляція в Україні почала сповільнюватися ще в червні. Така позитивна динаміка досі зберігається, проте темпи зростання цін перевищують прогнози.Про це повідомила прес-служба Національного банку України.Що відбувається з інфляцієюУ жовтні інфляція знизилася до 10,9% проти майже 16% у травні. Саме такий розвиток подій НБУ і прогнозував. Водночас це не означає, що ціни знижуються. Навпаки — вони зростають, хоча і повільніше, ніж раніше. Сповільненню зростання цін допомогли нові врожаї, адже овочі цьогоріч дешевші, ніж торік. Завдяки заходам НБУ, які спрямовані на підтримання привабливості гривневих заощаджень, українці відкривають депозити у гривні та інвестують у гривневі ОВДП. Тож попит на валюту залишається помірним, а тиск на курс і ціни — меншим.За прогнозом НБУ, рівень інфляції становитиме:наприкінці 2025 року — нижче 10%;у 2026 році — нижче 7%;з 2027 року — прямуватиме до цілі 5%.Чому деякі товари швидко дорожчають, попри те, що інфляція сповільнюєтьсяУ Нацбанку пояснили, що інфляція розраховується за споживчим набором із понад 300 товарів і послуг. Деякі з них подорожчали (наприклад, м’ясо, яйця, фрукти), інші — навпаки подешевшали (овочі борщового набору, цукор, оливкова олія). Комунальні тарифи не змінювалися. "У середньому ж типовий споживчий кошик за рік подорожчав на 10,9%", — зазначили в регуляторі.Нагадаємо, раніше голова Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук заявляв, що в Україні через масові відключення світла собівартість виробництва та зберігання продуктів швидко зростає. Ця тенденція призведе до подорожчання овочів, м’яса та молочної продукції на 20-30%..

В Україні можуть значно подорожчати курячі яйця. Зростання вартості цього продукту очікується у грудні. Про це повідомив виконавчий директор асоціації "Союз птахівників України" Сергій Карпенко в коментарі виданню УНІАН."З початком відключень (світла — ред.) і падінням попиту фіксується зниження цін реалізації і м’яса птиці, і яєць на 20%. Скоріше за все, в листопаді ціни реалізації будуть під впливом цього фактору і суттєво не зміняться", — зазначив він.Проте експерт зауважив, що вже наступного місяця ціни на яйця знову зростуть. Тобто у період Різдвяних свят вони "повернуться на рівень жовтня". Причина — зростання виробничих витрат птахівників. До того ж використання генераторів може надалі ще більш суттєво підвищити собівартість цього продукту."Інкубація, а потім і вирощування молодняку курей-несучок потребує чіткого дотримання технологічних показників утримання птиці впродовж чотирьох місяців, чого неможливо досягти без забезпечення стабільного та безперебійного постачання електроенергії", — пояснив Карпенко.Важливим фактором, що впливає на ціни, за словами директора асоціації "Союз птахівників України", є здорожчання комбікорму. Також він зауважив, що у його виробництві також використовується електроенергія.Нагадаємо, за даними "Держстату", споживча інфляція в Україні сповільнилася до 11,9% у річному вимірі станом на вересень. Ця тенденція зберігається й надалі. Проте темпи зростання цін перевищують прогнози..

Споживча інфляція в Україні у жовтні 2025 року продовжувала знижуватися, сягнувши значення 10,9% у річному вимірі. Очікується, що така тенденція зберігатиметься й надалі.Про це повідомила прес-служба Національного банку України.У регуляторі пояснили, що фактична траєкторія інфляції була незначно вищою, ніж прогнозна, опублікована в жовтневому "Інфляційному звіті". Причина — сповільнення темпів зростання цін на сирі харчові продукти. "Натомість базова інфляція була незначно нижча за прогноз внаслідок суттєвішого сповільнення темпів зростання цін на послуги та непродовольчі товари", — зауважили в НБУ.Інфляція в Україні: чого очікувати даліНаприкінці 2025 року, за даними НБУ, очікується подальше сповільнення інфляції. Цьому посприяють:достатня пропозиція продовольства;заходи монетарної політики НБУ, спрямовані на підтримання інтересу до гривневих активів і стійкості валютного ринку.За даними Інфляційного звіту НБУ за жовтень 2025 року, у найближчі роки інфляція становитиме:у 2026 році — 6,6%;у 2027 році — 5%.Нагадаємо, 23 жовтня правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це сприятиме зниженню інфляції..