# інфляція

У перші місяці 2025 року інфляція продовжить зростати. Це пов’язано з нижчими врожаями, тиском із боку витрат бізнесу на енергозабезпечення й оплату праці, а також із послабленням обмінного курсу гривні.Про це повідомила прес-служба Національного банку України.Водночас НБУ очікує, що інфляція повернеться на траєкторію стійкого зниження у другій половині 2025 року та прямуватиме до цілі НБУ — 5% на горизонті політики."Зниженню інфляції сприятимуть, зокрема, заходи процентної та валютно-курсової політики Національного банку, а також вищі врожаї, поліпшення ситуації в енергетиці, зниження фіскального дефіциту та помірний зовнішній ціновий тиск", — зазначили в Нацбанку України.Там додали, що нову інформацію щодо цінової динаміки враховуватимуть під час ухвалення рішень із монетарної політики та в оновленому макроекономічному прогнозі."Оновлений макропрогноз, зокрема, прогноз інфляції на 2025-2027 роки, оприлюднимо 23 січня 2025 року під час прес-брифінгу за підсумками рішень правління Національного банку", — констатували в НБУ.Детальніший прогноз банкіри підготують в Інфляційному звіті, який опублікують 30 січня 2025 року.Нагадаємо, що, за інформацією Державної служби статистики, торік у грудні в Україні інфляція на споживчому ринку порівняно з листопадом складала 1,4%. Однак за рік у цілому вона склала 12,0%. На споживчому ринку в грудні ціни на харчові продукти та безалкогольні напої зросли на 1,8%.

Торік у грудні в Україні інфляція на споживчому ринку порівняно із листопадом становила 1,4%. Втім, за рік у цілому вона склала 12,0%.Як повідомляє Державна служба статистики, на споживчому ринку в грудні ціни на харчові продукти та безалкогольні напої зросли на 1,8%. Зокрема, від одного до п'яти відсотків зросли ціни на соняшникову олію, молоко та молочні продукти, овочі, продукти перероблювання зернових, хліб, яловичина, риба та продукти з риби, макаронні вироби, свинина. Ціни на алкогольні напої та сигарети підвищилися на 2,0%.На 1,5% знизилися ціни на яйця. Одяг та взуття подешевшали на 3,9%, зокрема, взуття — на 4,0%, а одяг — на 3,9%.Видання наголошує, що зростання цін у сфері охорони здоров'я відбулося на 1,6%. Це сталося насамперед внаслідок підвищення цін на фармацевтичну продукцію на 1,8% та амбулаторні послуги на 1,6%. Окрім цього, ціни на транспорт зросли на 0,5% переважно через подорожчання проїзду в автодорожньому пасажирському транспорті на 2,1%.Варто зазначити, що Держстат також розраховує базовий індекс споживачів, але цей показник є субіндексом індексу споживачів і потрібен для інших цілей. Тож, базова інфляція у грудні 2024 року порівняно із листопадом становила 1,3%, за рік у цілому — 10,7%.Додамо, що індекс інфляції, або індекс споживчих цін — це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.Нагадаємо, раніше заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук прогнозував, що навесні 2025 року інфляція досягне свого піка. Проте уже наприкінці наступного року очікується її розворот у бік зниження.

Базова інфляція в грудні 2024 року порівняно із попереднім місяцем прискорилася до 1,3%, за рік у цілому — 10,7%. Цей показник перевищив траєкторію прогнозу. Така статистика призвела до того, що ціни на продукти та деякі послуги зросли.Про це повідомила прес-служба Державної служби статистики.Водночас на споживчому ринку інфляція в грудні порівняно із листопадом становила 1,4%, за рік у цілому — 12,0%.Як змінилися ціни у грудніЦіни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 2,0% (на тютюнові вироби — на 2,7%, а алкогольні напої — на 1,2%). Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 1,6% відбулося насамперед шляхом підвищення цін на фармацевтичну продукцію на 1,8% та амбулаторні послуги на 1,6%.Ціни на транспорт зросли на 0,5% в основному через подорожчання проїзду в автодорожньому пасажирському транспорті на 2,1%. Водночас ціни на одяг і взуття подешевшали на 3,9%.Щодо харчових продуктів, то у грудні подорожчали масло, соняшникова олія, молоко та молочні продукти, овочі, хліб, яловичина, риба та продукти з риби, макаронні вироби, свинина. Ціни зросли на 5,2-1,0% Водночас на 1,5% знизилися ціни на яйця.Нагадаємо, раніше заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук прогнозував, що навесні 2025 року інфляція досягне свого піка. Проте уже наприкінці наступного року очікується її розворот у бік зниження.

Економіка України уже адаптувалася до воєнних умов і продовжує відновлюватися. У 2025 році ця сфера поступово зростатиме.Таку заяву зробив голова Національного банку України Андрій Пишний у колонці для видання "Українська правда".За його словами, попри наслідки війни економіка й надалі відновлюватиметься. Очікується, що у 2025 році вона зросте на 4,3%. Динаміку зростання ВВП підтримає два основних фактори:збереження державних стимулів завдяки значній міжнародній допомозі;подальше відновлення внутрішнього попиту. Також на розвиток економіки вплине:стійкий зовнішній попит на товари українського експорту;інвестиції у відновлення, зокрема енергетичного сектору. "Я налаштований оптимістично і переконаний, що внесок банківського сектору у відновлення економіки буде значним, зокрема завдяки накопиченому запасу міцності. НБУ докладе для цього максимум зусиль. Додатково ми сфокусуємося на розвитку галузевого кредитування", — заявив Пишний.Також голова НБУ додав, що у 2025 році планують розпочати розробку стратегії з розвитку іпотеки.Нагадаємо, нещодавно голова Національного банку Сергій Ніколайчук заявив, що навесні 2025 року інфляція в Україні досягне свого піка. Проте уже наприкінці наступного року очікується її розворот у бік зниження.

Навесні 2025 року інфляція в Україні досягне свого піка. Проте уже наприкінці наступного року очікується її розворот у бік зниження.Про це повідомив заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук під час ефіру телеканалу "Інтер", передає прес-служба регулятора.За його словами, поточний прогноз НБУ передбачає, що інфляція досягне піка навесні наступного року, після чого почне знижуватися. На кінець 2025 року очікується, що вона сповільниться до 7%, а у 2026 році — до цілі регулятора — 5%.Зниженню інфляції сприятиме три чинники:очікується, що ситуація з врожайністю сільськогосподарських культур наступного року буде кращою, оскільки несприятливі погодні умови рідко коли повторюються два роки поспіль;зменшиться тиск на ціни з боку собівартості продукції, пов’язаний з оплатою праці та витратами підприємств на енергоавтономність;НБУ закладає у прогноз збереження стійкості валютного ринку та заходи з процентної політики, спрямовані на зниження інфляції.Ніколайчук запевнив, що НБУ націлений на збереження стійкості валютного ринку. Для цього є достатньо інструментів, зокрема необхідний обсяг міжнародних резервів. "Стійкість валютного ринку — це також один із важливих елементів, що разом з підвищенням облікової ставки та зовнішніми факторами дасть змогу розвернути інфляційний тренд у наступному році в бік зниження", — наголосив він.Нагадаємо, 12 грудня правління Національного банку ухвалило рішення підняти облікову ставку з 13% до рівня 13,5% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку та вплинути на інфляцію.

Як і у році, що минає, у 2025-му джерелом фінансування українського бюджету лишиться міжнародна допомога. Поки що її прогнозовані обсяги здаються достатніми для проходження року, як заплановано урядом в державному бюджеті. Все інше залежатиме від непрогнозованих чинників — розвитку бойових дій, примушення України до перемир'я і врожаю. Єдине, що вже можна точно сказати: Україні критично не вистачає робочих рук.Чим в економічному плані запам'ятався 2024-й і до чого готуватися у 2025-му — TrueUA поговорив з експертом економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.— Передусім, хотілося б підбити підсумки року, що минає. На вашу думку, які тренди, події 2024-го варто згадати? Що нам вдалося?— Перше — Україні вдалося зберегти макроекономічне фінансування наших партнерів. Взагалі вдалося зберегти підтримку і воєнно-технічну, і макрофінансову, що дало нам можливість вижити в буремному 2024 році. Це є надзвичайно важливо, бо коли ми подивимося на зведений бюджет поточного року, на бюджет наступного року, то зауважимо, що там величезні суми макроекономічного фінансування, яке, власне, йде на соціальні виплати. Без нього навряд чи б вдалося досі воювати. Пам'ятаєте, у листопаді 2023 року Буданов на звітній прес-конференції сказав, що ми весь 2022 і 2023 рік провоювали в борг? І він мав рацію. Ця ситуація збереглася й у 2024 році. Тому перше і найголовніше досягнення України та її керівництва — те, що нам вдалося зберегти консолідовану підтримку наших партнерів.Друге — Україні вдалося налагодити більш-менш безпечні шляхи експорту аграрної продукції, так званий "зерновий коридор". Вдалося розв'язати питання з блокуванням кордону польськими аграріями. Вдалося остаточно розв'язати питання щодо обсягу експорту аграрної продукції, і ми тепер можемо постачати в Європейський Союз більше, ніж у 2021 році. Це також однозначний позитив, який дав можливість почати відновлювати власні сектори виробництва, передусім аграрний. Крім того, "зерновим коридором" пішла залізна руда, що дозволило відновити виробництво гірнозбагачувальних комбінатів.Третє — Україні вдалося досить серйозно наростити загальний обсяг воєнно-технічної продукції на власних підприємствах ВПК.Наступний момент, який обов'язково треба зазначити, — у 2024 році Україні вдалося проіндексувати соціальні стандарти, чого точно не буде ні у 2025, ні у 2026, ні у 2027 році. Взагалі, коли ми говоримо про результати бюджетного року, то цей рік був достатньо вдалим з точки зору і соціальних стандартів. Загальний обсяг падіння реальних доходів населення тільки за 2022 рік в нас був 25%, тому навіть та індексація, що відбулася, не покрила втрачені обсяги. Але принаймні хоч якимось чином вирішилося питання соціальних стандартів. — Що нам не вдалося у році, що минає?— Україні не вдалося розв'язати питання зі стимулами до повернення українців назад у країну. І створення відповідного міністерства не означає розроблення механізмів, які б гарантували повернення українців після закінчення війни. Україна прийняла зміни до законодавства про мобілізацію, але це також жодним чином не розв'язало проблему забезпечення війська живою силою.Напевне, також варто визначити, що, коли ми говоримо про формування балансу державного бюджету, Україні не вдалося обійтися без суттєвого підвищення податків, зокрема військового збору. Тобто, попри внутрішні можливості, попри допомогу партнерів, Україна була вимушена піти на дуже непопулярний крок. Хоча певним чином це не настільки карколомно, як могло б бути, коли б зачепили питання, наприклад, податку на додану вартість чи інших речей. Але в будь-якому випадку мусимо констатувати, що Україна вимушена була піти на збільшення податкового тиску на населення.— У бюджеті 2024 року інфляція закладалася на рівні 9,7%. Зараз, на кінець року, вона прогнозується на рівні 10,4%. Як оцінити цей показник, наскільки добре ми пройшли рік?— Є речі, які спрогнозувати практично неможливо. Макроекономічний прогноз, який закладається в бюджет, свідомо передбачає певні припущення, на підставі яких він формується. Жоден спеціаліст не може передбачити, наприклад, результати аграрного року. Не може передбачити речі, пов'язані, наприклад, з врожайністю, з температурними режимами. А 2024 рік був неврожайним, дуже. Ми втратили 10 мільйонів тонн зерна, у порівнянні до врожаю 2023 року. Не зібрали 30% посадженої картоплі. У нас на сьогодні драйвером інфляції є саме продовольчий кошик, котрий об'єктивно подорожчав приблизно на 13,5-14%. Овочева група підскочила більш ніж удвічі, картопля взагалі у 2,5 раза. І ми маємо розуміти, що в межах прогнозів такі речі не закладаються.Але, попри неврожайний рік, ми маємо, по-перше, досить низьку інфляцію. По-друге, ставку рефінансування Національного банку України лише 12,5%. Це при тому, що в Росії ставка рефінансування — 21%, і там планують підвищити її до 23%. Тож тут українські показники навіть кращі, ніж у Росії.— Чи вдалося стимулювати споживання за рахунок "національного кешбеку" і, в перспективі, "зимової тисячі"? Чи працюють такі інструменти?— Щоб не було ілюзій: найбільшим стимулом зростання споживання на внутрішньому ринку є макрофінансова допомога наших партнерів. На сьогодні весь соціальний пакет фінансується за рахунок цих коштів, і саме вони є основою формування купівельно-спроможного попиту у населення. Національний кешбек — це спосіб активізувати українського товаровиробника і через споживчий попит стимулювати його на 2,5-3 мільярди гривень цього року.Хочу нагадати, що на 2025 рік загальний обсяг податків, які держава планує зібрати з економіки, становить 2,2 трильйона гривень. А тепер співставте 2,2 трлн і 3 млрд гривень, на які кешбек нібито активізував українське виробництво. Це не співставні суми. Тому, думаю, що якогось потужного драйву від цих 3 мільярдів ми точно не дочекаємося.А що стосується тисячі гривень… Дивіться, на сьогодні зголосилося сім мільйонів людей. Тисячу гривень отримали десь 2,5 мільйона. Це 2,5 мільярда гривень, до кінця року може бути три мільярди гривень. За грудень, з моменту впровадження нової ставки військового збору та інших платежів, з економіки України витягнуть 8,5 мільярдів. Тобто ми витягли з кишень людей 8,5 мільярда і потім їм в різні способи віддаємо три мільярди. Скажіть, чи буде це драйвером української економіки?— Перейдемо до прогнозної частини. Чи можна вже визначити можливі тенденції й те, до чого нам варто готуватися у 2025-му?— У 2025 році заморожені всі соціальні стандарти. Хоча в бюджет закладена мінімальна інфляція на рівні 10% (а саме, згідно з держбюджетом, 9,5%, — ред.), заморожені соцстандарти однозначно будуть підставою стверджувати, що наступний рік буде роком падіння реальних доходів населення. А якщо так, то невже ми маємо якісь ілюзії, що це призведе до покращення рівня життя і пожвавлення внутрішнього виробництва й економіки? Тому перше — це достатньо негативні очікування з приводу соцстандартів.Я розумію, що доплата вчителям, роздача тисячі гривень, безкоштовні шкільні обіди, роздача 908 гривень на купівлю українських книжок для тих, хто досяг 18 років, — це спроби держави якось розбавити проблеми, які чекають пересічного українця. Але це не ті кошти, які можуть його врятувати.Проте всі наявні соціальні виплати будуть надаватися. Україна отримала кредит в розмірі 50 мільярдів доларів, який буде виплачуватися шляхом доходів від заморожених російських активів, який, по суті, закриє нам весь соціальний блок на 2025 рік. Що буде у 2026-му — це білий листочок, абсолютно незрозуміло. Тому що джерело у вигляді доходів від заморожених російських активів використали вже на 10 років наперед.Є питання щодо військово-технічної допомоги, але ми чули від міністра фінансів Сергія Марченка, що принаймні на перше півріччя Україні вистачить отриманих боєприпасів і техніки, щоби прикрити потреби на оборону державу. Ну принаймні перше півріччя…Є дуже велике і проблемне питання подальшої співпраці з американською адміністрацією, допомоги за тими напрямками, за якими вони активно допомагали Україні. Але, знову ж таки, це те, що сьогодні передбачити не може ніхто.Отже, соціальний блок закрили, воєнно-технічний — на перше півріччя. Це позитив, і це дає надію, що принаймні перша половина року буде більш-менш передбачуваною.У мене є певні сумніви щодо спроможності української економіки згенерувати 2,2 трильйона доходів на наступний рік. Це пов'язано із дуже великими проблемами, які ми перейняли з минулого року. Насправді головна проблема української економіки сьогодні — це відсутність кваліфікованих кадрів. У всіх представників бізнесу є чітка позиція з приводу неймовірної важкості знаходження кваліфікованих кадрів для забезпечення діяльності власних підприємств.Причому ідея економічного бронювання, яке теоретично мало б вирішити питання кадрів, через контроверсійність відкладена урядом у довгу шухляду. А те, що вони дописали додаткові критерії в наявний порядок бронювання підприємств, які мають критичне значення для економіки та безпеки, ще й погіршило механізми бронювання навіть для тих підприємств, які й до цього належали до критично важливих. Тому, поки що проблема з трудовими ресурсами надзвичайно велика проблема, не вирішена, не зрозуміла і, за великим рахунком, є потужним викликом для держави. Коли ми говоримо про виклики, то варто згадати, що у нас в бюджеті стоїть 4% зростання економіки на наступний рік. Рейтингове агентство Fitch очікує від України 2,9% зростання максимум, при збереженні воєнних дій протягом всього року. Світовий банк у своєму прогнозі вималював 2% росту за умови збереженні воєнних дій, але Fitch зробили дуже цікаву річ. Вони написали застереження, що у випадку покращення безпекових умов темпи зростання економіки України можуть суттєво змінитися. Тому що основне питання сьогодні у будь-якого інвестора — це безпека.Немає сенсу укладати в українську економіку гроші, якщо завтра прилетіть ракета і все знищить. А питання страхування воєнних ризиків — це не питання інвестиційної діяльності, це питання збереження тих інвестицій, що вже є у країні. Новий інвестор у притомному стані гроші в Україну заводити не буде, поки не буде безпеки.  Так само як і не повернеться більшість біженців, поки безпекові питання не будуть розв'язані. Ці речі є досить чутливими, і ця чутливість й вирішуватиме, як надалі розвиватиметься економіка України. — Вічне питання: чого очікувати від курсу долара на початку року? Зрозуміло, що на весь рік рано прогнозувати, але як щодо найближчих трьох місяців?— Я практично впевнений, що з курсом долара ситуація буде абсолютно прозора й зрозуміла. Якщо макроекономічне фінансування заходитиме своєчасно, з курсом долара також можна більш-менш передбачити, як воно буде. На початок року це буде 42 і більше гривень за долар, кінець року — 47-47,5 грн/дол., середньорічний курс — 45 грн/дол. Впевнений, що саме такі пропорції й будуть збережені.— Привертає увагу, що в бюджеті-2025 інфляцію заклали навіть трошки меншу, ніж цього року — 9,5%. Наскільки такі очікування виправдані, на вашу думку?— Коли ми говоримо про інфляцію 10%, це така порогова штука, яка залежить від дуже багатьох факторів. Наприклад, цьогорічна інфляція — це інфляція продуктова. Хто знає, який буде рік влітку? Наскільки великою буде спека? Наскільки буде вражатися критична структура? Ну і важко уявити роботу аграріїв в зоні бойових дій. Тому вони зробили припущення — погодьмося з ним і будемо дивитися, як буде далі.— Що найбільше тиснутиме на українську економіку? Де, скажімо, може бути найслабше місце? — Відсутність кадрів. Нам вже зараз треба щороку завозити 350-400 тисяч мігрантів з Південно-Східної Азії. — Своїх ресурсів вже не вистачає ніяк?— Для відновлення української економіки нам треба п'ять мільйонів робочих рук. Їх немає фізично. Це тільки в мудрих економічних книжках гроші роблять гроші. Це неправда. Гроші створюються робочими місцями й людською працею на цих робочих місцях. Якщо не буде кому працювати, то не буде доданої вартості, податків, доходів до бюджету. Не буде нічого.У нас, щоправда, дуже великий тіньовий сектор економіки. Зараз влада робить певні кроки, щоб, так би мовити, витягти частину економіки з тіні на світло, ви бачили заяву семи банків (йдеться про обмеження p2p-платежів до 50 тисяч на місяць для "ризикових" клієнтів, — ред.). Але, тіньова економіка просто піде в кеш, в готівку. Вона і так в ній сидить. Ну, зменшиться загальний обсяг безготівкових операцій. Але це не ті радикальні заходи, які навіть теоретично можуть сприяти швидкому завершенню боротьби з тіньовою економікою.

В Україні вже кілька днів поспіль продовжують підвищуватися ціни на моркву — зростання вартості на цей вид овочу зафіксували ще на початку поточного місяця. Про це повідомляють аналітики проекту EastFruit. За словами експертів, попри стрибок цін на моркву, темпи торгівлі останні два тижні також продовжують зростати. Лише з кінця минулого тижня цей овоч в Україні подорожчав в середньому на 11%. Станом на сьогодні виробники продають кілограм моркви за 20-28 гривень залежно від якості, регіону та інших умов угоди.Чому ростуть ціни на морквуЗа словами експертів ринку, зростанню цін сприяє помітне підвищення торгівельної активності у сегменті даних коренеплодів. Водночас більшість господарств призупинили продаж моркви високої якості в очікуванні ще більшого зростання цін і заклали основний обсяг врожаю на зберігання. До реалізації вони пропонують лише надлишки, внаслідок чого пропозиція моркви на ринку дещо обмежена.Порівняння цін на морквуЗараз ціна на якісну моркву в Україні вже в середньому на 83% вища, ніж рік тому. При цьому деякі виробники планують і надалі підвищувати ціни за умови збереження сучасних темпів збуту.Нагадаємо, раніше головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Інститут аграрної економіки Інна Сало повідомляла, що в грудні в Україні можуть зрости ціни на продукти. Зокрема, вартість фруктів та овочів може збільшитися на 10-15%.

Упродовж останніх місяців інфляція в Україні зростала швидшими темпами, ніж передбачалося. Очікується, що у 2025 році вона сповільниться.Про це повідомив голова Національного банку Андрій Пишний під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики.Він нагадав, що у листопаді інфляція пришвидшилася до 11,2% у річному вимірі. За його словами, цей "сплеск" дедалі більше набуває фундаментальних ознак, що підтверджується подальшим пришвидшенням базової інфляції. "Інфляційні очікування наразі демонструють відносну стійкість. Однак посилюється ризик їхнього розбалансування на тлі підвищення уваги населення до інфляційних процесів", — заявив Пишний.Чого очікувати від інфляції у 2025 роціУ НБУ прогнозують, що у наступні місяці інфляція в річному вимірі, вірогідно, продовжить зростати через подальший вплив чинників з боку пропозиції продовольства, суттєві бюджетні видатки, значні темпи збільшення зарплат і вищий енергодефіцит під час опалювального сезону. Однак надалі інфляція має сповільнитися та прямуватиме до цілі 5%. Цьому сприятимуть три фактори:поліпшення ситуації в енергосекторі;заходи монетарної політики НБУ;очікуване послаблення зовнішнього цінового тиску.Проте, ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни в Україні. Російська агресія зумовлює ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій та виробництв. "Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру і тривалості бойових дій", — пояснив голова НБУ.Варто зазначити, що з метою збереження стійкості валютного ринку, недопущення розбалансування очікувань та поступового приведення інфляції до цілі правління НБУ 12 грудня вирішило підвищити облікову ставку з 13,0% до 13,5%.Нагадаємо, за даними НБУ, в Україні зростання реальних доходів пенсіонерів фактично припинилося. Головною причиною є ріст інфляції.

У четвер, 12 грудня, правління Національного банку ухвалило рішення підняти облікову ставку з 13% до рівня 13,5% річних. Це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку та вплинути на інфляцію.Як повідомили в прес-службі регулятора, вона була підвищена вперше з липня минулого року.У Нацбанку пояснили, що це рішення має три цілі:збереження стійкості валютного ринку;утримання інфляційних очікувань під контролем;поступове сповільнення інфляції до цілі 5%.Ріст інфляції: чого очікувати даліУ регуляторі нагадали, що впродовж останніх місяців інфляція зростала швидшими темпами, ніж передбачалося прогнозом НБУ. Так, у листопаді інфляція пришвидшилася до 11,2% у річному вимірі. До того ж інфляційний сплеск дедалі більше набуває фундаментальних ознак, що підтверджується подальшим пришвидшенням базової інфляції (до 9,3% у річному вимірі у листопаді). Інфляційні очікування наразі демонструють відносну стійкість, однак посилюється ризик їхнього розбалансування на тлі підвищення уваги населення до інфляційних процесів. Очікується, що інфляція сповільниться у 2025 році й надалі прямуватиме до цілі 5%."У наступні місяці інфляція в річному вимірі, вірогідно, продовжить зростати через подальший вплив чинників з боку пропозиції продовольчих товарів, суттєві бюджетні видатки, значні темпи збільшення заробітних плат і вищий енергодефіцит під час опалювального сезону. Однак надалі інфляція має сповільнитися на тлі поступового поліпшення ситуації в енергосекторі й нарощування урожаїв. Цьому також сприятимуть заходи монетарної політики НБУ й очікуване послаблення зовнішнього цінового тиску", — пояснили в НБУ.У регуляторі вважають, що підвищення облікової ставки сприятиме збереженню контрольованості інфляційних очікувань та підтримає реальну дохідність гривневих інструментів. До того ж це рішення підживить інтерес до строкових гривневих заощаджень, а відповідно, сприятиме зниженню тиску на курс та ціни в міру вичерпання дії тимчасових рушіїв інфляції. Нагадаємо, за даними НБУ, в Україні зростання реальних доходів пенсіонерів фактично припинилося. Головною причиною є ріст інфляції.

Річна інфляція в Україні у листопаді 2024 року різко прискорилася до 11,2%. Цей показник перевищив траєкторію прогнозу. Така статистика призвела до того, що ціни на продукти та деякі послуги зросли.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк."Річна інфляція 11,2%. Значно більше ніж очікували", — написав він на своїй сторінці у Telegram.На його думку, інфляція зросла, бо "підняли військовий збір на зарплати білого бізнесу".За даними Держстату, у листопаді 2024 року річна інфляція прискорилась до 11,2%. Споживча інфляція минулого місяця порівняно із жовтнем становила 1,9%, з початку року — 10,4%.Варто зазначити, що вищого рівня річна інфляція досягала у липні 2023 року. Тоді вона становила 11,3%.Як ріст інфляції вплинув на ціниУ Держстаті вказують, що у листопаді подорожчали харчові продукти та безалкогольні напої — на 3,9%. Найбільше зросли ціни на яйця (на 54,6%) та овочі (на 13,7%). Ціни на алкоголь та тютюнові вироби зросли на 1,3%. Також зросли ціни на предмети домашнього вжитку (на 0,3%), на відпочинок та культуру (на 0,2%), ресторани та готелі (на 1,3%), різні товари та послуги (на 3,0%).Проте й фіксують незначний спад цін. Наприклад, на 1,3% та 1,5% знизилися ціни на цукор та фрукти. Вартість одягу та взуття знизилась на 2,2%.Варто зазначити, що у жовтні голова НБУ Андрій Пишний прогнозував, що до кінця 2024 року інфляція сягне 9,7%.Нагадаємо, за даними НБУ, в Україні зростання реальних доходів пенсіонерів фактично припинилося. Головною причиною є ріст інфляції.

В Україні зростання реальних доходів пенсіонерів фактично припинилося. Головною причиною є ріст інфляції.  Про це йдеться в новому макроекономічному та монетарному огляді, який опублікували на сайті Національного банку України. Так, регулятор розрахував доходи українців пенсійного віку за такими показниками: середня пенсія, середня зарплата для нарахування пенсії від ПФУ, єдиний соціальний внесок загальний, ЄСВ приватного сектору та податок на доходи приватних осіб. Згідно з цими даними, реальні доходи пенсіонерів у третьому кварталі поточного року припинили зростання. Водночас доходи населення, що працює продовжують зростати, адже через брак працівників зарплати підвищували, зокрема в приватному секторі.  Нагадаємо, українці можуть дізнатися орієнтовний розмір майбутньої пенсії за віком за даними, що містяться в електронних реєстрах Пенсійного фонду України. Для цього варто скористатися сервісом "Пенсійний калькулятор".

Інфляція на споживчому ринку у жовтні поточного року дещо прискорилася — до 9,7% проти 8,6% у вересні. Така статистика свідчить про те, що у місячному вимірі ціни зросли на 1,8%. Про це повідомила прес-служба Національного банку України, посилаючись на дані Державної служби статистики. Минулого місяця фактичні темпи зростання цін очікувано пришвидшилися, проте дещо перевищили траєкторію прогнозу, опублікованого в "Інфляційному звіті". Причиною стало стрімкіше пришвидшення продовольчої інфляції внаслідок суттєвішого, ніж очікувалося, впливу несприятливих погодних умов на сільгоспкультури та, відповідно, меншої пропозиції харчових продуктів. У НБУ підкреслили, що дещо швидше, ніж очікувалося, зростали й адміністративно регульовані ціни та ціни на паливо. Фундаментальний інфляційний тиск також посилився сильніше, ніж прогнозувалося. Так, показник базової інфляції в жовтні зріс до 8,3% з 7,3% у вересні.  Ціни на сирі харчові продукти  У жовтні зростання цін на сирі харчові продукти суттєво пришвидшилося -- до 10,5%. У регуляторі пояснили, що спекотна погода без дощів улітку та на початку осені позначилася на врожайності, термінах дозрівання та якісних параметрах низки овочів та фруктів, що відобразилося на їхній пропозиції. Зокрема, швидше дорожчали овочі борщового набору та більшість фруктів. Вищими, ніж торік, залишалися й ціни на помідори та огірки, хоча в жовтні темпи їх подорожчання сповільнилися. Збільшення вартості сировини, кормів і виробничих витрат, у тому числі на енергію, вплинуло на ціни на борошно, крупи, молоко та м'ясо.  Адміністративно регульовані ціни Минулого місяця незначно пришвидшилися темпи зростання адміністративно регульованих цін -- до 14,5%. Зокрема, стрімкіше дорожчали алкогольні та тютюнові вироби, в тому числі під впливом послаблення гривні в попередні місяці та боротьби з тіньовою продукцією. Також пришвидшилося зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари й обладнання. Як і раніше, адміністративну інфляцію стримував мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги для населення. Ціни на пальне У жовтні подорожчання пального стрімко сповільнилося -- до 3,2%. Пропозиція на ринку палива й надалі залишалася значною, попри нетривале подорожчання сировини в першій половині жовтня. Базова інфляція зросла до 8,3%: як це вплинуло на ціни Подорожчання оброблених продовольчих товарів у жовтні пришвидшилося до 10,7%. Так, через вищі виробничі витрати збільшилися темпи зростання цін на хліб, окремі борошняні й деякі кондитерські вироби. Ціни на більшість кисломолочних продуктів, сири та вершкове масло зростали під впливом обмеженої пропозиції молока-сировини, росту закупівельних цін і виробничих витрат, а також активізації експорту біржових товарів. Також дорожчали окремі імпортні товари, зокрема, кава та шоколад. Ціни на соняшникову олію відновили зростання під впливом її здорожчання на світових ринках і обмеженої пропозиції сировини нового врожаю. Посилення тиску з боку виробничих витрат зумовило швидше зростання вартості м'ясних продуктів. У НБУ підкреслили, що найближчими місяцями інфляційний тиск зберігатиметься. Причинами стане: менша, ніж торік, пропозиція окремих харчових продуктів; розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків; високі темпи зростання заробітних плат; дефіцит електроенергії під час опалювального сезону.   Нагадаємо, за даними НБУ, до кінця поточного року інфляція в Україні зросте до 9,7%, а на початку 2025 року — перетне позначку 10%. Проте вже навесні очікується її розворот у бік зниження.

Виплати 1000 гривень для українців та щомісячна надбавка для вчителів у цьому ж розмірі можуть вплинути на інфляцію. Вона буде коливатись у межах одного відсотку. Про це у ході брифінгу в "Медіацентрі Україна" повідомила голова правління "Ліга банків України" Олена Коробкова. За її словами, в Україні наразі відбувається ріст інфляції. "Може виплата для українців у розмірі 1000 гривень та щомісячна надбавка до зарплати вчителів у розмірі 1000 гривень додасть 0,3%, можливо 0,5%, тобто до одного відсотку. Це не буде дуже суттєвим на тлі тих подій та тієї конʼюнктури, яка зараз відбувається", -- заявила вона. Зауважимо, що з 1 грудня громадяни України зможуть отримати фінансову допомогу за програмою "єПідтримка" у розмірі 1000 гривень. Водночас ті, хто перебуває за кордоном, на відповідну фінансову допомогу не можуть розраховувати. Так, перед отриманням виплати необхідно буде пройти верифікацію місця перебування. Зокрема, механізму виплати такої допомоги дітям наразі немає. Невідомо, як зможуть скористатися допомогою українці, для яких це важко технічно. Водночас урядовці обіцяють представити деталі цієї програми вже у листопаді. Нагадаємо, у жовтні міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомляв, що понад 600 тисяч українців вже отримали виплати за програмою "Національного кешбеку". Загалом за вересень було нараховано 37,2 мільйона гривень. Міністр зазначив, що найчастіше українські товари купують в "АТБ", "Сільпо", "Форі", "Аврорі", Novus, Varus та "Велмарті".

До кінця поточного року інфляція в Україні зросте до 9,7%, а на початку 2025 року -- перетне позначку 10%. Проте вже навесні очікується її розворот у бік зниження. Про це повідомила прес-служба Національного банку України. Чого очікувати від інфляції у 2024 році? За даними оновленого "Інфляційного звіту" від НБУ, очікується, що інфляція у найближчі місяці помітно зростатиме. До кінця 2024 року вона пришвидшиться до 9,7%. Зростання інфляції протягом наступних місяців відображатиме меншу ніж торік пропозицію окремих харчових продуктів, розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків, високі темпи зростання заробітних плат і збільшення енергодефіциту під час опалювального сезону.  Чого очікувати від інфляції у 2025-2026 роках? На початку 2025 року інфляція тимчасово перетне позначку 10%. Однак вже навесні вона почне знижуватися. Завдяки заходам процентної та валютно-курсової політики НБУ, а також зростанню пропозиції продовольчих товарів і послабленню зовнішнього цінового тиску наприкінці 2025 року інфляція сповільниться до 6,9%. За даними НБУ, у 2026 році цей показник надалі знижуватиметься й досягне цілі 5%. Це трапиться на тлі поліпшення ситуації в енергосекторі та збільшення врожаїв. Процентна та валютно-курсова політика Нацбанку спрямовуватиметься на збереження контролю за інфляційними очікуваннями та приведення інфляції до цілі 5% у наступні роки. Нагадаємо, голова НБУ під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики 31 жовтня заявив, що через повномасштабну війну зараз економіка України демонструє дещо знижені темпи відновлення. Проте у 2025-2025 роках відбуватиметься поступове зростання цієї сфери.

У вересні споживча інфляція пришвидшилася до 8,6% у річному вимірі. У найближчі місяці в Україні зберігатиметься така динаміка через збільшення бюджетних видатків та інші чинники.  Про це повідомила прес-служба Національного банку України.  У вересні фактичні темпи зростання цін були вищими за прогноз НБУ. Відхилення зумовлене насамперед стрімкішим пришвидшенням продовольчої інфляції через обмежену пропозицію окремої продовольчої продукції. Фундаментальний інфляційний тиск також посилився сильніше, ніж прогнозувалося. Показник базової інфляції у вересні зріс до 7,3% з 6,5% у серпні. Така динаміка зумовлювалася: подорожчанням оброблених харчових продуктів під впливом більшої вартості продовольчої сировини; зростанням виробничих витрат, зокрема на енергозабезпечення та оплату праці. Водночас підтримували ціновий тиск і ефекти перенесення від послаблення обмінного курсу гривні в попередні місяці. Чого очікувати від інфляції у наступні місяці Інфляційний тиск у найближчі місяці зберігатиметься. У НБУ це пов'язують із збільшенням бюджетних видатків, подальшим загостренням диспропорцій на ринку праці, а також очікуваним збільшенням дефіциту електроенергії під час опалювального сезону. Проте монетарна політика Нацбанку спрямовуватиметься на утримання помірної інфляції цього року, поступове її сповільнення з другої половини 2025 року та подальше повернення до цілі 5%. Нагадаємо, 19 вересня правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 13% річних. У регуляторі переконані, що це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку та повернення інфляції до 5% у наступні роки.