# Мінфін

Попри відносну стабільність на валютному ринку, експерти наголошують: нинішній курс гривні тримається передусім завдяки зовнішній фінансовій підтримці. Україна фактично "воює в борг", а від своєчасного надходження макрофінансової допомоги залежить не лише стабільність державного бюджету, а й вартість національної валюти.Що сьогодні утримує стабільність гривні, чому Міжнародний валютний фонд наполягає на її девальвації, чим загрожує брак зовнішніх коштів і як українцям варто зберігати заощадження у 2026 році — про це й не тільки у нашому інтерв’ю з економістом, експертом Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.— Як би ви оцінили нинішній стан гривні? Чи можна говорити, що курс зараз стабільний — чи це лише "тимчасова рівновага"?— Українська економіка й бюджет напряму залежать від макроекономічного фінансування наших партнерів. Єдиним найбільшим джерелом поповнення валютних резервів Національного банку є макрофінансова валютна допомога. Україна взагалі воює в борг. Тому, коли ми з вами говоримо про стійкість національної грошової одиниці, вона напряму залежить від своєчасності повноти отримання нами макрофінансової допомоги. Для прикладу: 2022 року, коли не було макрофіну, НБУ, щоби погасити соціальні зобов'язання держави, вимушений був провести емісію, тобто викупити облігації Міністерства фінансів на 400 мільярдів гривень. Це призвело до падіння курсу національної грошової одиниці до 36 гривень за долар.Ось яскравий приклад, як від фінансової стабільності бюджету залежить курсовий паритет і ситуація з валютним курсом. Тому повторюся: все залежить від макрофінансової допомоги: якщо ми її отримаємо 2026 року, курс буде більш-менш стабільним. Якщо ні — держава покриватиме свої зобов'язання облігаціями, які викуплятиме Нацбанк, й тоді курс котитиметься вниз. При цьому Міжнародний валютний фонд наполягає на девальвації гривні. У засобах масової інформації вже покотилася активна дискусія з приводу того, що МВФ вимагає зниження курсу української грошової одиниці для того, аби ефективніше використовувати ту валюту, яка приходить в країну.Як відомо, Міжнародний валютний фонд вважає, що послаблення курсу гривні покращить фінансовий стан й допоможе профінансувати заплановані видатки державного кошторису України на 2026 рік. Фонд вбачає у девальвації гривні необхідний для початку перемовин щодо нової програми фінансування крок, а це важливо в умовах продовження війни протягом 2026 року. МВФ прогнозує середній курс долара на 2026 рік на рівні 45,4 гривні.Національний банк, своєю чергою, проти девальвації, адже це може призвести до росту інфляції та незадоволення населення.— Тобто макрофінансова допомога є головним чинником, який сьогодні робить вплив на валютний ринок нашої країни?— Так. У бюджеті на наступний рік доходи прогнозуються у розмірі 2,8 трильйона гривень, а видатки — 4,8 трильйона гривень. Тобто нам два трильйони гривень, а це 45 мільярдів доларів, треба десь шукати. Тому маємо розуміти: якщо виникнуть проблеми з цими грошима, й держава вимушена буде кредитувати соціальні видатки за рахунок облігацій, що купляє Нацбанк, курс, відповідно, покотиться.— Яку роль у збереженні стабільності гривні відіграють валютні інтервенції НБУ?— Що на сьогодні може формувати курс? У нас є імпортери, які постійно висловлюють потреби в валюті, тому що ми надто залежні від імпорту. А де ще можна імпортерам взяти валюту? Купити на валютних торгах, які проводить Нацбанк. Сьогодні єдиним, скажімо, джерелом отримання валюти в країні є макрофінансова допомога, яку Мінфін продає Нацбанку. Нацбанк формує валютні резерви, а потім продає з валютних резервів валюту для імпортерів через механізм валютних інтервенцій. Так воно працює.Валютні інтервенції — це цілеспрямований вплив центрального банку на валютний ринок шляхом купівлі або продажу великих партій іноземної валюти для регулювання курсу національної валюти. Це робиться для стабілізації валютного курсу, накопичення міжнародних резервів або впливу на загальний попит і пропозицію грошей в країні.— Яких коливань курсу варто очікувати до кінця осені та взимку? І які прогнози на початок 2026 року?— Оскільки 2025 рік вже закритий по макрофіну повністю, то тут якраз проблем немає, і я не вважаю, що курс буде суттєво мінятися. Інша справа 2026-й. Там багато невизначеностей, і не зрозуміло, як воно буде далі.— Крім відсутності макрофіну, що ще може стати тригером різкого ослаблення гривні?— По суті, це єдиний тригер. Бо звідки береться в нормальній економіці валюта? Економіка працює, виробляє продукцію, яку експортери везуть на зовнішній ринок. Вони цю продукцію продають на експорт, отримують валюту, яку потім продають на внутрішньому валютному ринку в країні, для того, аби забезпечувати заробітну платню національною грошовою одиницею й для ведення господарської діяльності.У нас з вами на сьогодні основним джерелом отримання валюти в країні є не експорт, який набагато менший фактичного імпорту, а макрофінансова допомога. Тому повторюся: макрофін нині є єдиним гарантом утримання грошової одиниці гривні в більш-менш свідомому курсі.— З огляду на сьогоднішню стабільність національної валюти, у який спосіб українцям варто українцям тримати кошти "про запас"?— На сьогодні, я думаю, рішення людей має залежати від остаточного прийняття державного бюджету на 2026 рік (22 жовтня Верховна Рада підтримала проект Бюджету-2026 за основу. Голосування за документ в цілому очікується до середини листопада, — ред.). Якщо будуть підтверджені доходи Бюджету і відповідні макрофінансові зобов'язання наших партнерів, то, думаю, нічого страшного не буде, якщо люди триматимуть облігації внутрішньої державної позики. Принаймні вони дають значно більший відсоток з дохідності.Тому що валюта на сьогодні… Ну куди ви її дінете? Триматимете в сейфі? Зараз вона працювати в Україні практично не може. Банки дають 0,5% річних. А водночас, наприклад, облігації внутрішньої державної позики номіновані в гривні дають 16-17%. Безперечно, в облігаціях вигідніше тримати. Якщо, звісно, будуть гарантії стабільності курсу.— У бюджеті на 2026 рік уряд заклав річну інфляцію на рівні 9,9%, а промислова інфляція очікується 13,6%. Які ваші прогнози щодо коливання цього показника?— Що таке інфляція? Це індекс росту споживчих цін до аналогічного періоду минулого року. Як правило, річна інфляція визначається показником "грудень до грудня". Якщо, наприклад, була висока база порівняння, то навіть височезна ціна даватиме невеличку інфляцію. Все залежить від бази порівняння: от 2024 року були дуже високі ціни, адже аграрії отримали поганий врожай. Тому до кінця цього року інфляція у нас буде невелика, думаю, буде менш як 10% — просто тому, що база порівняння височезна.Що буде наступного року — мені сказати важко, адже реальні відсотки інфляції залежать й, зокрема, від врожайності наступного року, а також від багатьох інших факторів у 2026-му. Тому що тут є низка моментів, які пробують впливати на інфляцію, які не залежать від монетарної політики Нацбанку чи Міністерства фінансів.— Чи впливає ціна золота на курс "гривня-долар"?— Абсолютно ні. Курс гривня-долар на сьогодні формується по абсолютно інших принципах. І основним тут є, чи будемо мати валюту від наших партнерів, чи ні. Золото не має до курсоутворення жодного відношення, тому що воно нині не є основним активом, в яких зберігаються українські валютні резерви. Українські валютні резерви зберігаються в доларах, а не в золоті. Тому динаміка золота на світовому ринку жодним чином не впливає на оцінку залишків валютних резервів в Україні.До того ж у сьогоднішніх українських реаліях ринок золота не є альтернативним для інвестування в Україні. Тому що з 24 лютого 2022 року в Україні ринку золота немає. Воно все закрите відповідною постановою Національного банку України про валютне регулювання в особливий період. Тому нині монетарного золота в країні немає. Навіть величезні є проблеми для купівлі золота як сировини для ювелірних виробів. Українці теоретично можуть купити золото як інвестиції в ювелірці, але треба завжди пам'ятати, що ви купуєте ювелірний виріб, а не монетарне золото. А ювелірний виріб охоплює і роботу ювеліра. І якщо ви захочете потім продати цей виріб, то будете продавати вже як лом — тобто втратите до 50% від вартості. Тому немає жодного сенсу такої інвестиційної діяльності. А у світі так, є ринок золота. І це прекрасний спосіб знаходження тихої гавані, коли долар непевний, а з євро незрозуміло, що буде. Тоді інвестори йдуть в золото. Але і з золотом є проблеми, адже на сьогодні — це просто вкладання в метал. Водночас, наприклад, облігації, євробонди, доларові, єврові тощо ще й дають дохідність, а золото дохідність дає тільки в межах росту його вартості на ринку.Є періоди, коли золото, наприклад, може зупинитися в рості або відкотитися навіть. Причин може бути багато. Тому в цій ситуації, я думаю, що, по-перше, золото точно не повернеться до того рівня, на якому було. А по-друге, темпи росту цін на нього напряму залежать від того, які у вас очікувані позитивні темпи росту світової економіки. Коли темпи росту світової економіки знижуються — відповідно, золото дорожчає. Коли очікування на темпи росту економіки світової хороші — ростуть ціни на сировинні матеріали, інвестор має інший спосіб інвестування грошей, а не тільки у золото, тому ціна на нього більш стабільна. Тому золото — це як резервний метал для ховання інвестицій в непевні періоди економічного розвитку світу..

Зарплати українських чиновників суттєво вищі за середні виплати звичайних громадян. Водночас керівників деяких відомств отримують понад 300 тисяч гривень.Про це свідчать дані Міністерства фінансів України.Рейтинг зарплат: скільки отримують топ-керівники держорганівУ серпні 495 топ-посадовців отримували в середньому 131,2 тисячі гривень.За рівнем зарплат лідирує Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) — 366,6 тисячі гривень. У держоргані працевлаштовано понад 350 осіб.На другій сходинці розташувалось Міністерство національної єдності України — 289, 1 тисячі гривень. Чисельність працівників становить понад 250 осіб.У Фонді державного майна України заробляють 284,6 тисячі гривень. У цьому відомстві працюють 250 людей.У серпні цього року в центральних органах влади працювало 22,9 тисячі осіб. Найвищі середні зарплати нараховували у таких відомствах:Антимонопольний комітет — 97,5 тисяч гривень;Національне агентство з питань запобігання корупції — 97,1 тисячі гривень:Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг — 94,3 тисячі гривень.Середня номінальна зарплата штатного працівника по Україні становила 26 499 гривень до вирахування податків. Найвищі доходи традиційно фіксуються у столиці.Як відомо, з 1 липня 2025 року в Україні повертається право на індексацію заробітної плати працівників. Перерахунок виплат повинні провести всі роботодавці.Нагадаємо, за даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.

У вівторок, 9 вересня, Кабінет міністрів України затвердив новий порядок організації та проведення атестації посадових осіб митних органів. Цей процес складатиметься з трьох етапів.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України."Цей документ є ключовим інструментом для забезпечення доброчесності та професійної компетентності працівників Державної митної служби", — йдеться в повідомленні.Новий порядок передбачає проведення одноразової атестації, згідно з чинним законодавством."Основна мета — підтвердити, що посадові особи митних органів мають кваліфікацію, яка відповідає високим стандартам, необхідним для їхньої ефективної роботи", — пояснили в Мінфіні.Процес атестації складатиметься з трьох етапів:тестування на знання Конституції України, митного та антикорупційного законодавства;тест на логіку та здатність працювати з інформацією;співбесіда, під час якої комплексно оцінюється професійна компетентність та доброчесність."Особлива увага приділяється принципам прозорості та об'єктивності. Весь процес атестації, включно з тестуванням та співбесідою, буде фіксуватися за допомогою безперервної відео- та аудіофіксації. Результати кожного етапу оприлюднять на офіційному веб-сайті Держмитслужби", — додали у відомстві.Згідно з новим порядком, відмова від проходження атестації або її неуспішне проходження є підставою для припинення державної служби, що гарантує оновлення кадрового складу й усунення недоброчесних працівників.Журналісти та представники медіа можуть бути присутні на будь-якому етапі  проведення атестації. Для цього необхідно акредитуватися, подати повідомлення та письмове зобов’язання про нерозголошення даних. Кількість присутніх визначатиметься площею приміщення, але не може бути менше, ніж дві особи.Нагадаємо, рівно місяць тому стало відомо, що працівниця Одеської митниці Державної митної служби України вимагала 270 тисяч гривень хабаря у представників компаній, які заслуговували на штраф. Жінку затримали правоохоронці.

Сполученні Штати Америки фактично пригрозили Росії "повним колапсом", оскільки Вашингтон готовий посилити економічний тиск на Росію. Однак для цього необхідна підтримка європейських союзників.Про це написав репортер із питань економічної політики видання The New York Times Алан Рапопорт, який цитує міністра фінансів США Скотта Бессента.Американський міністр заявив в інтерв'ю телевізійникам із NBC, що США готові сильніше натиснути на Росію, але є умова."Ми готові посилити тиск на Росію, але нам потрібно, щоби наші європейські партнери пішли за нами", — акцентував очільник Мінфіну США.Він додав, що введення додаткових другорядних санкцій і мит для країн, які купують російську нафту, може призвести економіку Росії до "повного колапсу" та змусити російського диктатора Володимира Путіна сісти за стіл переговорів.Водночас агенція Associated Press повідомила, що команда європейських чиновників вже цього понеділка зустрінеться з представниками США, щоб обговорити різні форми економічного тиску на Росію, включно з новими санкціями.Добре обізнане джерело, на яке посилаються медійники, розповіло, що міністр фінансів Скотт Бессент вже поспілкувався про це з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.Як відомо, сьогодні український президент Володимир Зеленський обговорив із лідером Франції Еммануелем Макроном жорсткий нічний російський обстріл. Лідери готують нові заходи для зміцнення оборони.За словами президента України, сторони скоординували дипломатичні зусилля, подальші кроки та контакти з партнерами для забезпечення належної відповіді. "Разом із Францією готуємо нові заходи для зміцнення нашої оборони", — додав Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора американський президент Дональд Трамп наголосив, що в гарантіях безпеки для України вирішальну роль повинна відігравати Європа. Водночас США не залишаться осторонь, а допоможуть у цьому.

Заморожені російські активи варто й надалі використовувати як важіль у переговорах із Росією. Проте це не виключає можливість того, що в перспективі вони можуть піти на відновлення України.Про це заявив міністр фінансів США Скотт Бессент у коментарі для видання Fox Business."Щодо заморожених російських активів: я думаю, це частина переговорів із президентом Путіним. Тому я не вважаю, що ми повинні одразу їх конфіскувати. Це важливий важіль у процесі переговорів", — пояснив він.При цьому американський міністр не виключив, що частина таких активів або повністю всі кошти можуть піти на відновлення України.Міністр фінансів також додав, що США потрібна серйозніша допомога від європейських партнерів у питанні санкційного тиску на Росію.За словами Бессента, Європа не висловила бажання приєднатися до потенційних вторинних тарифів проти Росії. З усіх членів G7 готовність до таких заходів висловила тільки Канада."США не повинні нести цей тягар наодинці. Ця війна у них під боком", — зауважив він.Міністр фінансів США акцентував, що в Європи є прямий інтерес завершити війну — так само, як і в Америки."Звичайно, тільки президент Трамп реально домігся просування в цьому питанні, й американці не повинні розв’язувати всі проблеми самі. Тож 400 з гаком мільйонів людей у ЄС, які хочуть, щоби це закінчилося, теж мають стати частиною рішення", — підсумував Скотт Бесент.Нагадаємо, що 26 серпня бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер теж виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.

Проект державного бюджету України на 2026 рік будуватиметься із розрахунку продовження війни весь рік. При цьому планується залучити 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування.Про це повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко, якого цитує "Інтерфакс Україна". При цьому, на його думку, таке завдання виглядає реалістичним."Ми зараз не маємо інших варіантів, ніж йти за альтернативним сценарієм, який передбачає продовження війни на весь 2026 рік", — сказав він під час презентації проекту Програми дій уряду в Києві в понеділок, 18 серпня.За його словами, за позитивних наслідків перемовин і розумінні, що до кінця року війна завершується, до цього проекту внесуть відповідні зміни."Але на теперішній момент ми маємо залишатися прагматичними, і тому на весь 2026 рік ми плануємо продовження бойових дій", — наголосив Марченко.Він також пояснив цифру в 45 мільярдів доларів. За його словами, це дефіцит плюс погашення боргів."Зараз ця потреба повністю не покрита. Ми ведемо перемовини з нашими ключовими партнерами. Це країни G7, Європейський Союз. Думаю, що разом з нашими ключовими стейкхолдерами ми вийдемо на прийнятний варіант, яким чином ці потреби закривати", — акцентував міністр фінансів України.Нагадаємо, що 16 липня Верховна Рада України підтримала законопроект про зміни до державного бюджету на 2025 рік. Документ передбачає збільшення видатків на армію на 412,4 мільярда гривень.

Зовнішня допомога залишається важливим джерелом фінансування бюджетного дефіциту України. У наступні два роки наша держава може отримати майже 38 мільярдів доларів допомоги від міжнародних партнерів. Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів, підсумовуючи зустрічі очільника відомства Сергія Марченка з тимчасово повіреною у справах Великої Британії в Україні Шарлоттою Сюрен, яка відбулася 20 липня. Сторони обговорили:поточну економічну ситуацію в Україні;потреби у бюджетній підтримці на 2026-2027 роки;реформи;подальшу співпрацю України з Міжнародним валютним фондом. Марченко подякував Сюрен за солідарність з Україною та фінансову підтримку з початку російського повномасштабного вторгнення, в тому числі для зміцнення обороноздатності. На сьогодні Британія є одним із лідерів допомозі Україні."Завдяки спільним зусиллям уряду України та міжнародних партнерів бюджетні потреби у зовнішньому фінансуванні на поточний рік — 39,3 мільярда доларів — повністю забезпечені. Уряд наразі працює з партнерами над отриманням запевнень щодо забезпечення фінансування на наступні роки. Так, Україна вже має запевнення на 2026-2027 роки на 37,4 мільярда доларів фінансової допомоги", — запевнив Марченко.Учасники зустрічі також обговорили:потенційну можливість конфіскації всіх заморожених суверенних російських активів в майбутньому;співпрацю України з Міжнародним валютним фондом. Варто зауважити, на початку 2025 року прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент України Володимир Зеленський підписали у Києві історичну угоду про 100-річне партнерство, яка покликана поглибити двосторонні відносини в оборонній сфері, а також передбачає подальшу військову допомогу.Нагадаємо, 29 липня видання "Європейська правда" писало, що Європейський Союз може вжити певних фінансових заходів щодо України, якщо Верховна Рада не проголосує за повноцінне скасування норм закону №12414. Дипломатичними каналами Києву передано попередження про наслідки.

У вівторок, 22 липня, міністр оборони України Денис Шмигаль провів нараду з міністерством фінансів і керівниками найбільших державних банків. Ішлося про посилення фінансової підтримки оборонного сектору.Про це повідомив Денис Шмигаль, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Посилюємо фінансову підтримку оборонного сектору", — наголосив він.Шмигаль також подякував за започаткування консорціуму, який уже працює над кредитуванням оборонного виробництва під державні гарантії."Обговорили подальші кроки, зокрема, реалізацію "нідерландської моделі", яка передбачає прямі контракти з виробниками, інвестиції в українські оборонні компанії та створення спільних підприємств", — додав міністр оборони України.Він констатував, що його відомство вже готує зміни до постанови, які дозволять включати відсотки за кредитами до собівартості продукції — це спростить роботу для підприємств.Представник уряду під час зустрічі заслухали пропозиції банків. Новопризначений очільник відомства запевнив, що Міністерство оборони спільно з Міністерством фінансів та іншими структурами їх оперативно опрацює."Від державних банків очікуємо активнішої участі у фінансуванні підприємств оборонно-промислового комплексу. Це — ключ до збільшення виробництва зброї та посилення нашої обороноздатності", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, вчора на засіданні контактної групи в форматі "Рамштайн" міністр оборони заявляв, що, аби закрити потребу у військових закупівлях 2025 року та повернути війну на територію Росії, Україні необхідно шість мільярдів доларів.

Міністерство фінансів України готує альтернативний бюджетний сценарій на 2026 рік на випадок продовження повномасштабної війни.Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко під час виступу у парламенті. За словами посадовця, згідно з базовим сценарієм Міжнародного валютного фонду Україна наступного року має скоротити дефіцит бюджету до 9,9% (з 19,4%). Це означає, що видатки будуть скорочені на сотні мільярдів."Але прагматично ми зараз готуємо два сценарії: базовий сценарій і альтернативний сценарій, який передбачає продовження бойових дій увесь період 2026 року. Я не є прогнозистом, але я знаю, як може змінюватися ситуація", — сказав він.Подробиці альтернативного плану міністр поки не розкрив. Водночас очільник Мінфіну додав, що навіть у 2025 році наша держава потребує додаткових видатків з бюджету на війну. До того ж через невиконання міжнародних зобовʼязань Україна вже втратила близько 2 млрд доларів зовнішнього фінансування."На Збройні сили станом на зараз фінансування недостатньо через багато факторів. Тому будемо найближчим часом виходити з переглядом бюджету", — додав Марченко.Нагадаємо, 30 травня стало відомо, що у МВФ назвали "проблемою" плани України збільшити військові витрати на 400 мільярдів гривень. При цьому місія МВФ досягнула угоди з владою України у виділенні чергової частини кредиту за програмою на 15,5 мільярда доларів. Одним із питань стало джерело коштів для збільшення військових витрат.

Непередбачуваність розвитку подій в Україні суттєво ускладнює прогнозування потреб державного бюджету на 2026 рік та його фінансування. Міністерство фінансів виходить із песимістичнішого сценарію продовження війни весь наступний рік.Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко під час виступу на форумі Forbes Money в Києві."З нашого погляду краще передбачати кошти на повний цикл війни на 2026 рік. Нам так зрозуміліше, нам так прагматичніше. Щоби нас потім не звинувачували, що ми десь там щось не побачили", — пояснив він.При цьому міністр визнав, що це може викликати певну негативну реакцію в суспільстві, але з погляду економічних інтересів держави саме так потрібно робити.За його словами, забезпечення зовнішнього фінансування бюджету на 2025 рік у розмірі 39 мільярдів доларів було простішим, тому що вже влітку минулого року ухвалено політичне рішення країнами G7 про виділення 50 мільярдів доларів за механізмом ERA — коштом доходів із заморожених російських активів. Ця сума дозволяє перекрити не тільки цей рік, але й частину 2026 року."Щодо перспектив в цілому 2026 року, то ми перебуваємо в стадії постійної турбулентності: від гойдалок, що завтра нас очікує мирна угода, припинення вогню й інші позитивні речі, які формують відповідні очікування, до абсолютно песимістичних настроїв і очікувань щодо нових масових обстрілів, постійних атак, чергових наступів", — пояснив очільник Мінфіну.Він додав, що "максимальної несприятливості" додає й той факт, що відкрита навесні 2023 року програма розширеного фінансування з МВФ має закінчитись в першому кварталі 2027 року."Відповідно це означає певну компресію наших фіскальних можливостей", — наголосив міністр.Він зазначив, що з урахуванням цього Україна активно веде діалог з міжнародними партнерами про те, що війна продовжується, тому треба забезпечити фінансування на 2026 рік і перспективу.Марченко нагадав, що на останній травневій зустрічі з міністрами фінансів G7 він порушив питання про необхідність фінансування Збройних сил України на системній постійній основі."Зараз це обговорюється. Звичайно, це до лідерів питання, які теж таке рішення постійно обговорюють. Але я думаю, що під час таких обговорень ми вийдемо на правильний результат. Маю очікування, що це може так бути", — сказав міністр.За його словами, це питання ще доволі сире та чутливе для того, щоб його обговорювати на загальних платформах."Окрім зброї, нам треба системне рішення для фінансування Збройних сил України", — наголосив Сергій Марченко.Нагадаємо, агенція Bloomberg повідомляла, що місія МВФ досягнула угоди з владою України у виділенні чергової частини кредиту за програмою на 15,5 мільярда доларів. Одним із питань стало джерело коштів для збільшення військових витрат.

Надходження податків, зборів і обов'язкових платежів до загального фонду державного бюджету України у травні цього року зросли до 204,1 мільярда гривень зі 151,8 мільярда гривень у травні минулого року. Але це менше, ніж 274,7 мільярда гривень у квітні цього року.Про це повідомили в Міністерстві фінансів України. Там зазначили, що податок на прибуток підприємств склав цього місяця 45,4 мільярда гривень (у травні-2024 — 42,1 мільярда гривень), податок на доходи фізичних осіб та військовий збір — 30,1 мільярда гривень (17,5 мільярда гривень).Бюджет також отримав у травні податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів 25,8 мільярда гривень (зібрано 36,9 мільярда, відшкодовано — 15,5 мільярда гривень), тоді як у травні минулого року — 20,2 мільярда гривень (відшкодовано 12,7 мільярда гривень), акцизний податок — 15,2 мільярда гривень (17,2 мільярда гривень), рентну плату — 4,9 мільярда гривень (5,4 мільярда гривень).За інформацією Мінфіну, загалом платежі від Державної податкової служби складали цього місяця 121,4 мільярда гривень, від Держмитслужби — 55,6 мільярда гривень, тоді як у травні минулого року — відповідно 99,8 мільярда гривень і 48,4 мільярда гривень.У цілому, за оперативними даними Мінфіну, за підсумками травня 2025 року до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 272,6 мільярда гривень податків, зборів та інших платежів порівняно із 229,2 мільярда гривень у травні минулого року та 336,2 мільярда гривень у квітні цього року.Крім того, у травні надійшло 47,4 мільярда гривень (станом на 29 травня) у вигляді ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування, тоді як за травень минулого року — 42 мільярди гривень.Раніше повідомлялося, що держбюджет-2025 затверджено з доходами у два трильйони 327,1 мільярда гривень, зокрема, загального фонду — два трильйони 133,3 мільярда гривень (без урахування грантів і міжнародної допомоги), та видатками у три трильйони 929,1 мільярда гривень, зокрема, загального фонду — три трильйони 591,6 мільярда гривень. Водночас Мінфін підтвердив необхідність збільшення до кінця року витрат на суму близько 400 мільярда гривень.Нагадаємо, нещодавно прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що цього року суттєво зменшилася міжнародна військова допомога союзників Україні. Тож, можливо, доведеться знову змінити державний бюджет. Це пов’язано зі збільшенням видатків на війну.

Вже у 2028 році мінімальна зарплата в Україні зросте до 10 тисяч гривень. Нова інформація стане орієнтиром для роботодавців, працівників і всіх, хто отримує дохід від держави.Про це йдеться на сайті Міністерства фінансів України. Нещодавно відомство оприлюднило оновлені прогнози соціальних стандартів на 2026–2028 роки, серед яких ключовим є очікуване зростання мінімальної зарплати до 10 059 гривень у 2028 році.Ці дані закладуть основу не лише у формуванні зарплат, а й індексації пенсій, соціальних виплат, стипендій та інших допомог від держави.Зростання мінімальної зарплатиОчікуване підвищення матиме такий вигляд:2026 рік — 8688 гривень;2027 рік — 9374 гривень;2028 рік — 10 059 гривень."Підвищення мінімальної зарплати розраховане з урахуванням інфляційних процесів та потреб забезпечення базових стандартів життя", — йдеться у повідомленні Мінфіну.Згідно з оцінками відомства, такий підхід дозволить частково компенсувати втрати купівельної спроможності, що були спричинені бойовими діями та економічними коливаннями.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль підтверджував, що цього року в Україні не підвищуватимуть мінімальну заробітну плату. Виплати залишаться на тому ж рівні, що й зараз.

До кінця цього року Україна очікує отримати додаткові 1,9 мільярда доларів від Міжнародного валютного фонду.Про це повідомило Міністерство фінансів за результатами зустрічі прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра фінансів Сергія Марченка з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою у Вашингтоні."МВФ продовжує ефективно реагувати на потреби України. Від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала понад 12,8 млрд доларів США бюджетної підтримки виключно від МВФ. Окрім того, фінансова програма Механізму розширеного фінансування створює підґрунтя для відновлення економіки країни та сприяє вступу до ЄС. Вдячний колегам за необхідну та своєчасну допомогу", — наголосив Сергій Марченко.  За даними відомства, на 2025 рік програмою МВФ EFF передбачено до 2,3 мільярда доларів США за результатами чотирьох переглядів. Перші 400 мільйонів доларів США надійшли до держбюджету в березні цього року.Як зауважили у відомстві, на сьогодні Україна виконала вже 40 структурних маяків програми EFF. Серед ключових напрямів реформ: зміцнення макрофінансової стабільності, структурна фіскальна політика, фіскальна прозорість, посилення управління державними інвестиціями, дерегуляція економічної діяльності та покращення бізнес-клімату, посилення боротьби з корупцією, реформа енергетичного сектору."Зі свого боку Крісталіна Георгієва запевнила, що Фонд продовжить підтримку України", — додали у міністерстві.Нагадаємо, 25 квітня прем'єр-міністр Денис Шмигаль і президентка Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо під час зустрічі у Вашингтоні підписали договір щодо посилення енергетичної стійкості України.

Фінансування Збройних сил України є беззаперечним пріоритетом для Міністерства фінансів. Тому коштів на виплати для українських воїнів у бюджеті вистачить.Про це повідомила прес-служба Мінфіну, коментуючи інформацію, яка 8 квітня з'явилася у мережі Інтернет. Зокрема, у ЗМІ та пабліки заявляли, що у бюджеті нібито вже є дефіцит коштів, які передбачені для зарплат військовим.У міністерстві наголосили, що вже понад три роки повномасштабної війни проти РФ всі виплати військовим здійснюються вчасно та у повному обсязі. Так само буде і надалі. Відтак, захисники України отримують та будуть отримувати грошове забезпечення згідно з планом. Кошти на це передбачені у держбюджеті України на 2025 рік."Зауважимо, що інформацію, яку поширили ЗМІ про загрозу виплат, не відповідає дійсності", — долали у Мінфіні.Нагадаємо, військові пенсіонери, які мають статус учасника бойових дій мають право на отримання надбавок до пенсійних виплат, незалежно від виду пенсії. Загальний розмір пенсії для цієї категорії громадян з урахуванням усіх надбавок та підвищень має становити не менше, ніж 5528 гривень.

Для ФОПів податки наразі не підвищуватимуть. Це пов’язано з тим, що відповідні заходи Національної стратегії доходів не виконані. Однак у будь-якому разі рішення про зміни ухвалюватиме Верховна Рада України.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України."Анонімні Telegram-канали поширили інформацію та клікбейтні заголовки, що Мінфін вже планує підвищення податків для ФОПів. Така інформація не відповідає дійсності та має маніпулятивний характер", — йдеться в офіційному спростування фінансового відомства.Там пояснили, що законодавчі зміни щодо елементів спрощеної системи оподаткування розпочнуть опрацьовуватися тільки після того, як виконаються передумови для такої реформи, — не раніше року наступного за тим, в якому будуть вважатися виконані заходи щодо безпеки використання даних і доступу до інформації про обсяг і обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках."Цей процес відбуватиметься публічно та потребуватиме обговорень із громадськістю, бізнесом і всіма гілками органів влади, а також із залученням міжнародних партнерів", — додали в Мінфіні.У відомстві підсумували, що тільки після публічних обговорень законодавчі зміни розглядатиме й ухвалюватиме Верховна Рада України.Нагадаємо, нещодавно у звіті Міністерства фінансів про стан виконання Національної стратегії доходів 2024 року йшлося про те, що в Україні можуть суттєво переглянути умови для підприємців і підвищити податки. Це може відбутися в межах реформи спрощеної системи оподаткування.