У Південній Кореї слідчі звернулися до суду із запитом про арешт відстороненого від обов'язків президента країни Юн Сок Йоля у справі про короткочасне введення ним воєнного стану.
Як повідомляє агентство Reuters, Юна підозрюють у підбурюванні до заколоту, а запит на арешт став першим випадком в історії країни, коли такі заходи стосуються чинного президента.
Раніше Юн ігнорував кілька викликів на допити від поліції та Управління боротьби з корупцією для високопосадовців, які спільно проводять розслідування у його справі.
У межах розслідування поліція намагалася, але не змогла провести обшук в офісі президента. Суд Сеула вирішить, чи видавати ордер на арешт після відповідного запиту.
"Повстання є одним із небагатьох звинувачень, за якими президент Південної Кореї не має імунітету", — зазначає агентство.
Адвокат відстороненого президента, заявив, що запит на арешт був "несправедливим" і антикорупційне агентство не має на це повноважень.За його словами, введення надзвичайного воєнного стану є в межах повноважень президента.
Варто зауважити, що Юн був відсторонений від президентських повноважень після імпічменту, який оголосив парламент Південної Кореї, через його рішення короткочасно запровадити воєнний стан в країні 3 грудня.
У Конституційному суді Південної Кореї було розпочато розгляд питання про те, чи поновити Юна на посаді, чи назавжди усунути його з посади. Для прийняття рішення є 180 днів.
У вівторок, 3 грудня, у Південній Кореї оголошували воєнний стан. Таке рішення президент Юн Сок Йоль ухвалив після того, як над ним нависла загроза імпічменту. Зокрема, південнокорейський лідер пояснював, що воєнний стан вводиться для захисту конституційного ладу країни, адже йому нібито загрожує опозиція, яка "контролює парламент, симпатизує Північній Кореї та паралізує роботу уряду".
За даними місцевих ЗМІ, після того, як у країні ввели воєнний стан, військові оголосили про призупинення всієї парламентської діяльності в країні, а саму будівлю парламенту повністю заблокували спецпризначенці. Також Юн Сок Йоль нібито оголосив про розпуск парламенту країни.
Крім того, одразу після оголошення президентом воєнного стану у країні обвалилася національна валюта. До того ж закрили всі криптовалютні біржі в Південній Кореї. На території країни ввели військову цензуру для всіх засобів масової інформації та запровадили заборону зібрань, демонстрацій і мітингів.
Водночас очільник керівної партії "Народна влада" Хан Дон Хун розкритикував оголошення президентом Юн Сок Йолем воєнного стану, назвавши це рішення "неправильним", та наголосив, що планує його зупинити. А згодом парламент Південної Кореї ухвалив постанову про скасування в країні воєнного стану.
Згодом президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив про скасування воєнного стану в країні. Це сталося більш ніж через шість годин після оголошення надзвичайного стану у публічній заяві.
Нагадаємо, Юн Сок Йоль пояснював, що запровадив воєнний стан через "відчай", та пообіцяв, що більше подібних випадків не повториться. Він визнавав, що йому не вдасться уникну юридичної та політичної відповідальності.