# Південна Корея

Україна розв’язуватиме питання полонених військових із Північної Кореї відповідно до міжнародного права та гуманітарних принципів. При цьому Київ не бачить це предметом для переговорів чи обміну.Про це заявив посол України в Сеулі Дмитро Пономаренко в інтерв'ю виданню Yonhap. Його запитали про попередні результати обговорень між Києвом і Сеулом щодо солдатів КНДР, захоплених українськими військовими на початку цього року."Будь-яке рішення щодо майбутнього цих солдатів ухвалюватиметься відповідно до міжнародного права, прав людини та в межах діалогу між зацікавленими сторонами", — зазначив посол.Відповідаючи на запитання Yonhap про хід переговорів зі Сеулом, Пономаренко заявив, що наразі "передчасно говорити про якісь конкретні терміни ухвалення рішення"."Ми відповідально ставимося до всіх офіційних звернень і сигналів від південнокорейської сторони щодо долі захоплених північнокорейських військовослужбовців і враховуємо занепокоєння уряду Південної Кореї", — додав Пономаренко.Також посол України в Сеулі наголосив, що в обмін на свою "послугу" в наданні військової допомоги росіянам Північна Корея, ймовірно, отримала від Москви те, що їй потрібно. Зокрема, це могли бути передові військові технології чи інша стратегічна підтримка.Він акцентував, що Південна Корея повинна усвідомлювати довгострокові наслідки участі КНДР у війні в Україні. За словами Пономаренка, Пхеньян використовує українську територію як випробувальний полігон для своєї зброї, яку потім можуть застосувати на Корейському півострові."У цьому контексті я вважаю, що Республіка Корея не має причин зволікати з розвитком повномасштабної військово-технічної співпраці з Україною. Це питання спільного інтересу як для Києва, так і для Сеула", — резюмував Пономаренко.Варто зазначити, що Південна Корея з початку війни надавала Україні лише нелетальну та гуманітарну допомогу.Нагадаємо, в лютому керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявляв, що участь Північної Кореї у війні проти України допомагає Пхеньяну набути бойового досвіду та модернізувати свої військові технології. Водночас це створює серйозну загрозу для системи безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Під час звернення до нації президент Франції Еммануель Макрон припустив можливість діалогу із партнерами по ЄС щодо захисту Європи французькою ядерною зброєю. На саміті Євросоюзу у Брюсселі його учасники пояснювали: ідея Макрона заслуговує на увагу, але — не на часі. Чому ж європейські політики проти? Трампа бояться? Скільки ядерних бомб у Макрона?Одразу відповімо: цього не знає ніхто, окрім самого президента Франції й дуже вузького кола людей. Але у відкритих джерелах вказується про близько 300 стратегічних боєзарядів і 60 тактичних. Це робить Францію третьою у світі за кількістю ядерної зброї після Росії й США. Але є нюанс: у французів немає "ядерної тріади" — потенціалу запускати смертоносну зброю з землі, повітря і моря. Їхні стратегічні боєзапаси розміщені на атомних підводних човнах, а тактичні мають авіаційне базування. Втім, у Китаю і тим більше у Північної Кореї немає ні "тріади", ні великої кількості боєголовок, але ніхто не намагається перевірити, чи літає або плаває їхня ядерна зброя. Тобто функцію стримування держава з ядерною зброєю може забезпечувати й без потенціалу її запуску з усіх трьох стихій.В інтерв’ю Le Figaro після саміту, що відбувся у Лондоні 2 березня, Макрон сказав дуже цікаву фразу: він готовий розмістити свою ядерну зброю на території союзників, щоб замістити американську."Ті, хто захоче поглибити з нами діалог, зможуть за потреби залучатися до навчань сил стримування. Ці обміни будуть сприяти розвитку справжньої стратегічної культури між європейцями", — сказав лідер Франції. Тут одразу заспокоїмо українців: нам французи свої ядерні бомби не дадуть, бо ця держава приєдналася до Угоди про непоширення ядерної зброї. Париж довго не хотів приєднуватися, але 1992 року таки погодився. Тому він може тільки запропонувати країнам НАТО у випадку, якщо американці свої бомби звідти заберуть, надати на заміну французькі. Тобто це стосується невеликої кількості країн, де станом на зараз є американська ядерна зброя — Німеччини, Італії, Туреччини, Бельгії та Нідерландів.Та, попри це, Макрону одразу прилетіло від пропутінської Марін Ле Пен. Мовляв, це наші сили стримування, на роздавати — немає. Цим ультраправа політик вкотре довела, що її стратегічні інтереси дуже дрібні, вони не виходять за межі потрапляння в Єлисейський палац. Бо ініціатива Макрона насправді дає французам значний геополітичний бонус, але і додає проблем. Та якби американці думали про потенційні проблеми, а не про потенційні успіхи, вони б так само сиділи з кількома сотнями ядерних боєголовок, а не прикривали півсвіту своєю ядерною парасолькою.Чому ж європейці не зраділи ініціативі Макрона?На саміті в Брюсселі 6 березня кореспонденти допитувалися в учасників, як ті ставляться до ідеї французького президента."Те, що ми маємо з погляду ядерної участі США я не думаю, що від цього варто відмовлятися", — відповів Олаф Шольц, який представляв Німеччину, оскільки новий уряд після виборів ще не сформовано.Дехто з учасників, як-от президент Литви Гітанас Науседа чи прем’єр Польщі Дональд Туск оцінили пропозицію Макрона позитивно. Проте всі в Брюсселі наголошували: США мають бути нашими союзниками. Тобто європейські лідери просто бояться самої думки про автономність від Америки? Простіше кажучи, якщо американці заберуться з Європи й прихоплять свої ядерні бомби, то європейцям доведеться самостійно дбати про власну безпеку. Це — одна з головних причин, але не єдина.Варто нагадати обставини, за яких французи оволоділи ядерною зброєю. Сталося це при президентстві Шарля Де Голля, який не дружив з американцями та НАТО. Але дружив із СРСР. Якщо дуже коротко, то бекграунд цієї історії наступний. Амбітний Де Голль у 1950-х роках прагнув спільно зі США та Великою Британією, яка на той час уже мала ядерну зброю, створити керівне тріо в Альянсі й вимагав надати йому технології для такої ж зброї. Однак отримав облизня — після чого розпорядився почати власну розробку. Його конфлікт з американцями дійшов до точки неповернення, коли ті забрали з території Франції свої бази. Наступники Де Голля також не дуже водили дружбу зі Штатами, відстоюючи особливу роль Франції у світовій політиці. Тільки 2009 року при Ніколя Саркозі французи почали знову зближуватися з Альянсом. Та і то завжди мали власну думку.У цій історії про взаємини Франції й США — друга причина, чому європейські політики без ейфорії сприйняли пропозицію Макрона. Він раніше також ініціював створення європейської армії й цю ідею партнери також не підтримували з відкритим серцем. З одного боку наратив про автономність Європи від Америки — привабливий. З іншого — в Європі вистачає тих, хто боїться, що на місце американців прийдуть французи, а залежність від "старшого брата" нікуди не подінеться. Тим більше, коли новий "старший брат" з ядерною дубиною почне суперечку з попереднім "старшим братом" з ядерною дубиною — на чий бік ставати?Сучасна Європа — мультикультурна; старі образи народи континенту намагаються один одному не пригадувати. Але, як-то кажуть: історія лишила по собі осад. На теренах Європи мешкають нащадки кількох імперських народів, з яких ця імперськість періодично вилазить. Навіть угорці — й ті ностальгують за своєю давно загиблою імперією, а що казати про німців, французів, іспанців, англійців. Тому дехто вважає пропозиції президента Франції спробою нав’язати своє лідерство в Європі.Отже, підсумуємо. Ініціатива Макрона — цікава. Наявної у нього кількості боєзапасів для ядерної парасольки над країнами Євросоюзу вистачить. Проте у цих країн свої власні відносини як із Францією, так і зі Сполученими Штатами зараз, і своя історія таких відносин. То ж поки американці не оголосять про плани забрати ядерну зброю з Європи, ніхто в обійми Макрона кидатися не поспішатиме.

У четвер, 6 березня, південнокорейський військовий літак випадково скинув декілька авіаційних бомб на житлові будинки неподалік від кордону з Північною Кореєю. Щонайменше семеро людей отримали поранення.Про це повідомила південнокорейська агенція Yonhap. Журналісти зазначили, що інцидент стався у поселенні Пхочхон поблизу північнокорейського кордону. Через це декілька будівель у селі зруйновані.Медійники уточнили, що винищувач KF-16, який брав участь у навчаннях з бойової стрільби, "нетипово" випустив вісім бомб MK-82 за межами навчального полігону в Почхоні, за 42 кілометри на північний схід від Сеула."Військово-повітряні сили заявили, що проводять розслідування аварії, та попросили вибачення за збитки, завдані цивільним особам", — йдеться в повідомленні.Як повідомляв Yonhap раніше, на полігоні Південна Корея та США провели спільні навчання з бойовими стрільбами. До них залучили понад 160 одиниць військової техніки включно з танками, вертольотами та винищувачами.Як відомо, 28 січня в міжнародному аеропорту південнокорейського міста Пусан спалахнув пасажирський літак. Внаслідок інциденту троє людей отримали поранення під час евакуації.Нагадаємо, що наприкінці грудня катастрофа пасажирського літака у Південній Кореї стала аварією з найбільшою кількістю жертв серед авіаційних подій, що сталися в державі. Тоді кількість загиблих на рейсі 7C2216 авіакомпанії Jeju Air склала 179 осіб.

У вівторок, 28 січня, у міжнародному аеропорту південнокорейського міста Пусан спалахнув пасажирський літак. Внаслідок інциденту троє людей отримали поранення під час евакуації.Про це повідомляє Yonhap News. Пожежна служба повідомила, що літак Air Busan, що прямував до Гонконгу з міжнародного аеропорту Кімхе в Пусані, приблизно за 320 кілометрів на південний схід від Сеула, спалахнув у хвості перед зльотом близько 22:26 у вівторок. Вони додали, що всіх 169 пасажирів і семеро членів екіпажу на борту було евакуйовано на надувному трапі. Пожежники прибули на місце події о 22:34. Хоча спочатку ніхто не постраждав, пожежна влада пізніше заявила, що під час евакуації троє людей отримали небезпечні для життя травми. Пожежа почалася у хвостовій частині літака, але, зважаючи на все, поширилася на фюзеляж повітряного судна.Представник пожежної охорони повідомив, що спалах, ймовірно, почався у хвостовій частині літака. "Ми вважаємо, що всі 176 людей евакуювалися, але ми про всяк випадок проводимо огляд усередині судна", — додав чиновник. Так, ще 29 грудня у Південній Кореї під час приземлення розбився пасажирський літак. На борту повітряного судна перебувала 181 особа, а вижити вдалося лише двом. Причиною авіатрощі могла стати несправність шасі літака. Також вивчається версія несприятливих погодних умов і зіткнення з групою птахів під час польоту.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський відреагував на авіатрощу пасажирського літака в Південній Кореї. Він висловив співчуття родинам загиблих.

Південнокорейська компанія Samsung планує випустити перший смартфон із трьох панелей. Пристрій матиме більший дисплей і складатиметься двічі.Як повідомляє 9to5Google, запуск нового "трискладного" смартфона очікується в третьому кварталі поточного року.За рік компанія планує випускати 200 тисяч таких пристроїв. Видання зазначає, що Samsung розробляє одразу чотири складані пристрої, зокрема свій перший смартфон із трьох панелей. Водночас прогнози щодо розвитку цього ринку не такі позитивні, як хотілося б корейській компанії. У виданні зауважили, що, випускаючи такі дивні пристрої, Samsung ризикує, хоча й без того останні кілька років перебуває не в найкращому фінансовому положенні.9to5Google припускає, що компанія випустить цього року такі телефони, як Galaxy Flip 7 та Galaxy Fold 7, у якому, ймовірно, приберуть спеціальне гніздо для стилуса S Pen, що означатиме потребу в його окремому заряджанні. Раніше повідомлялося, що це було зроблено для того, щоб зробити Fold 7 тоншим.Третім пристроєм у лінійці може бути Galaxy Flip FE. Це буде недорогий телефон зі спрощеними характеристиками, на кшталт того, як Samsung випускає менш потужні версії своїх звичайних смартфонів під маркуванням FE.Зрештою четвертий "трискладний" смартфон матиме більший дисплей, ніж Galaxy Fold 7, завдяки додаванню другого шарніра. У повністю розкритому стані його діагональ становитиме від 9,9 до 10 дюймів, що значно більше, ніж 7,6-дюймовий дисплей Galaxy Fold 6. Інсайдери припускають, що цей смартфон матиме схожі риси з Huawei Mate XT, який випустили торік у вересні.Нагадаємо, торік компанія Samsung випустила лімітовану серію розумних кросівок Shortcut Sneaker, які дозволяють керувати смартфоном за допомогою рухів ногами. Зазначається, що дизайнером такого взуття став Роель ван Хофф. Особливість кросівок у тому, що вони мають датчики руху, які дозволяють користувачам керувати смартфоном за допомогою танцю.

Північна Корея має намір незабаром відправити додаткові війська до Росії. Ці військовослужбовці також братимуть участь у війні проти України.Як повідомляє агентство Reuters, посилаючись на слова Об’єднаного комітету начальників штабів Південної Кореї (JCS). У Сеулі зауважили, що оскільки минуло чотири місяці після відправлення північнокорейських військ для російсько-української війни, а серед них є численні втрати та полонені, Північна Корея прискорює подальші заходи та готується до додаткового відправлення військ. У JCS не уточнили, яких ще подальших заходів може вжити Пхеньян.Агентство додає, що за попередніми оцінками раніше, Пхеньян направив близько 11 000 солдатів для підтримки сил РФ у Курській області Росії. За даними України, понад три тисячі північнокорейських військових загинули та отримали поранення."Хоча Москва і Пхеньян спочатку відкидали повідомлення про розгортання військ Північної Кореї, російський диктатор Володимир Путін у жовтні не заперечував, що північнокорейські солдати знаходяться в Росії, і офіційний представник Північної Кореї заявив, що будь-яке таке розгортання буде законним", — наголошує Reuters.Нагадаємо, раніше очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Будинов повідомляв, що у 2025 році Північна Корея направить підкріплення в Курську область Росії. В основному це будуть ракетні та артилерійські війська, які зазвичай керують артилерійськими системами, а також балістичними ракетами малої дальності KN-23, які Пхеньян уже надав Москві.

У суботу, 18 січня, Західний окружний суд Сеула видав ордер на офіційний арешт відстороненого президента Південної Кореї Юн Сок Йоля.Про це повідомило видання Yonhap. За даними журналістів, ордер на арешт Юн Сок Йоля було видано через його невдалу спробу запровадити воєнний стан. Зокрема, його звинувачують у тому, що він очолив заколот і зловживав владою, коли оголосив воєнний стан 3 грудня. Як наголосили у суді, відсторонений президент також нібито відправив війська до Національної асамблеї, щоб перешкодити законодавцям проголосувати проти цього указу."Після видачі ордера слідчі можуть тримати Юна під вартою до 20 днів, включаючи ті дні, які він уже провів у центрі ув'язнення після затримання в своїй резиденції в Сеулі", — йдеться у повідомленні.До того ж у виданні додали, що Управління з розслідування корупції серед високопосадовців планує передати Юн Сок Йоля прокуратурі через 10 днів. Очікується, що прокуратура проводитиме подальше розслідування і пред'явить йому звинувачення.Зауважимо, що 31 грудня Західний окружний суд Сеула видав ордер на арешт Юн Сок Йоля. Це робить його першим чинним президентом Південної Кореї, якому загрожує арешт. Суд схвалив запит Управління з розслідування корупції для високопосадовців про видачу ордера на затримання політика за звинуваченнями в організації невдалого оголошення воєнного стану 3 грудня, організації повстання та зловживанні владою. Політику також загрожує процес імпічменту в Конституційному суді.Нагадаємо, 15 січня відстороненого президента Південної Кореї Юн Сок Йоля заарештували. Правоохоронці доставили його на допит.

У середу, 15 січня, відстороненого президента Південної Кореї Юн Сок Йоля заарештували. Правоохоронці доставили його на допит.Про це повідомляє Yonhap із посиланням на Управління з розслідування корупції серед високопосадовців (CIO).За даними журналістів, ордер на затримання Юна було виконано о 10:33 за місцевим часом. Після арешту Юн Сок Йоля доставили на допит.Зазначається, що відсторонений президент кілька тижнів переховувався від правоохоронців зі своєю невеликою групою особистої охорони. Проте у середу для його арешту було відправлено 3200 офіцерів. Затримання відбулося в резиденції глави держави.Перед тим, як їхати на допит Юн Сок Йоль записав звернення до громадян, у якому заявив, що вирішив здатися поліції добровільно, аби уникнути трагічних інцидентів. Він запевнив, що залишається переконаним у правильності своїх рішень."Хоч я продовжую вважати це розслідування незаконним, я вирішив погодитися прибути до Управління антикорупційних розслідувань, щоб запобігти насильству і жахливому кровопролиттю", — сказав Юн.Зауважимо, що 31 грудня Західний окружний суд Сеула видав ордер на арешт Юн Сок Йоля. Це робить його першим чинним президентом Південної Кореї, якому загрожує арешт. Суд схвалив запит Управління з розслідування корупції для високопосадовців про видачу ордера на затримання політика за звинуваченнями в організації невдалого оголошення воєнного стану 3 грудня, організації повстання та зловживанні владою. Політику також загрожує процес імпічменту в Конституційному суді.Нагадаємо, раніше у Південній Кореї слідчі державного агентства по боротьбі з корупцією намагалися затримати відстороненого парламентом від влади президента країни Юн Сок Йоля. Проте його охорона не дала цього зробити.

Південнокорейський уряд планує провести консультації з Україною щодо повернення на територію своєї держави північнокорейських солдатів, захоплених Україною. Це станеться у тому випадку, якщо вони попросять про дезертирство.Про це заявило 14 січня міністерство закордонних справ Південної Кореї, пише Yonhap.Як зазначає видання, представник МЗС Лі Чже Ун зробив цю заяву в ході чергової прес-конференції після нещодавньої заяви президента України Володимира Зеленського про те, що двох північнокорейських солдатів захопили Україною в Курській області на заході Росії, де вони воювали на боці Росії. На відео, яким пізніше поділився Зеленський, видно, як один із північнокорейських солдатів запитує, чи всі українці добрі люди, і після того, як перекладач відповів ствердно, каже: "Я хочу тут жити". "Оскільки північнокорейські солдати є нашими громадянами згідно з Конституцією, (уряд) планує провести переговори з Україною, якщо вони звернуться з проханням про перехід на бік Південної Кореї", — заявив представник країни. Конституція Південної Кореї визначає весь Корейський півострів як власну територію, фактично визнаючи всіх жителів півострова її громадянами. Проте представник міністерства заявив, що жоден із двох захоплених у полон солдатів не висловлював наміру перейти на бік Півдня, додавши, що відповідна південнокорейська влада наразі підтримує зв'язок з Україною з питань, що їх стосуються. У неділю південнокорейське розвідувальне агентство підтвердило факт захоплення Україною двох північнокорейських солдатів минулого тижня та пообіцяло тісно співпрацювати зі своїми українськими колегами для подальшого обміну відповідною інформацією. Згідно з оцінками, Північна Корея відправила близько 11 тисяч солдатів для підтримки Росії у її війні проти України. З них, як вважають, 300 було вбито, а близько 2700 отримали поранення, згідно з даними національної розвідувальної служби.Нагадаємо, 11 січня стало відомо, що Сили оборони взяли в полон перших військових КНДР, які воювали проти України на території Курської області. Правоохоронці розповіли подробиці про цих союзників російської армії. Зокрема, в одного полоненого північнокорейського військового виявили військовий квиток із даними реального мешканця російської Тиви. Аналіз показав, що використано справжні особисті дані.Раніше президент Володимир Зеленський показав нове відео з солдатами КНДР та заявив, що триває їх спілкування з українськими слідчими. Вони використовуються Росією виключно для того, щоб продовжити та розширити цю війну.

У Південній Кореї відсторонений президент Юн Сок Йоль забарикадувався у своїй резиденції. Напередодні суд повторно видав ордер на його арешт.Як повідомляє агентство Reuters, служба безпеки президента Південної Кореї цього тижня укріпила комплекс Юн Сок Йоля колючим дротом і барикадами. Охорона використала автобуси, щоб заблокувати доступ до резиденції, вілли на схилі пагорба в елітному районі, відомому як корейська Беверлі-Хіллз.Керівник Управління з розслідування корупції для високопосадовців Донг Вон, який веде розслідування, пообіцяв арештувати відстороненого президента після повторно виданого ордера. "Ми зробимо все можливе, щоб досягти нашої мети, ретельно підготувавшись цього разу з великою рішучістю, щоб виконати другий ордер", — наголосив він.Водночас виконувач обов'язків президента Південної Кореї Чой Санг Мок закликав владу "зробити все можливе, щоб запобігти будь-яким травмам громадян або фізичному конфлікту між урядовими установами" під час виконання ордеру на арешт Юна.Зауважимо, що 31 грудня Західний окружний суд Сеула видав ордер на арешт Юн Сок Йоля. Це робить його першим чинним президентом Південної Кореї, якому загрожує арешт. Суд схвалив запит Управління з розслідування корупції для високопосадовців про видачу ордера на затримання політика за звинуваченнями в організації невдалого оголошення воєнного стану 3 грудня, організації повстання та зловживанні владою. Політику також загрожує процес імпічменту в Конституційному суді."Адвокат Юна сказав, що президент не може погодитися на виконання ордера на арешт, адже він був виданий судом невідповідної юрисдикції, а група слідчих, сформована для розслідування чинного лідера, не мала на це відповідних повноважень", — зазначає видання.Нагадаємо, раніше у Південній Кореї слідчі державного агентства по боротьбі з корупцією намагалися затримати відстороненого парламентом від влади президента країни Юн Сок Йоля. Проте його охорона не дала цього зробити.

У Південній Кореї слідчі державного агентства по боротьбі з корупцією намагалися затримати відстороненого парламентом від влади президента країни Юн Сок Йоля. Проте його охорона не дала цього зробити.Про це повідомляє Yonhap. За даними журналістів, Юна звинувачують у спробі повстання та зловживанні владою."Ми розпочали виконання ордера на затримання президента Юна",  — заявили в Державному агентстві з розслідування корупції високопосадовців (CIO).Після видачі ордера на арешт Юн Сок Йоля, біля його резиденції зібралися тисячі прихильників, щоб перешкодити затриманню відстороненого президента. Також роботі слідчих заважала й охорона Юн Сок Йоля. Відтак, всі спроби правоохоронців затримати політика виявилися не вдалими.Журналісти зауважили, що правоохоронці до 6 січня мають затримати президента. Водночас Юн та його адвокати називають ордери на затримання та обшук "незаконними та недійсними". Вони вже подали запит на їх скасування."Якщо Юна заарештують, слідчі доставлять його до штаб-квартири в Гвачхоні, на південь від Сеула, для допиту. А потім його доправлять до слідчого ізолятора в сусідньому Уйвані", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 31 грудня Західний окружний суд Сеула видав ордер на арешт відстороненого президента Юн Сок Йоля. Це робить його першим чинним президентом Південної Кореї, якому загрожує арешт. Суд схвалив запит Управління з розслідування корупції для високопосадовців (СІО) про видачу ордера на затримання політика за звинуваченнями в організації невдалого оголошення воєнного стану 3 грудня, організації повстання та зловживанні владою.Сам Юн Сок Йоль раніше пояснював, що запровадив воєнний стан через "відчай", та пообіцяв, що більше подібних випадків не повториться. Він визнавав, що йому не вдасться уникну юридичної та політичної відповідальності.

У вівторок, 31 грудня, Західний окружний суд Сеула видав ордер на арешт відстороненого президента Юн Сок Йоля. Це робить його першим чинним президентом Південної Кореї, якому загрожує арешт.Як повідомляє Yonhap News, суд схвалив запит Управління з розслідування корупції для високопосадовців (СІО) про видачу ордера на затримання політика за звинуваченнями в організації невдалого оголошення воєнного стану 3 грудня, організації повстання та зловживанні владою.Окрім цього, суд схвалив ордер на обшук президентської резиденції Юна. Ордер на затримання видали після того, як політик проігнорував три виклики на допит.Найближчим часом співробітники Управління з розслідувань корупції для високопосадовців мають відвідати резиденцію президента, щоб затримати його. "Ордер на затримання, як правило, діє впродовж тижня. Після взяття Юна під варту CIO зобов'язане впродовж 48 годин ухвалити рішення запит на видачу ордера на арешт, аби потім відправити політика під варту", — додає агентство.Зокрема, видаючи ордери, суд відхилив твердження Юна про те, що CIO не має юрисдикції у справах про повстання, тому, мовляв, запит на видачу ордера був незаконним. Суд також відхилив твердження Юна про те, що він не може бути присутнім на допитах, адже не було вжито заходів щодо його особистої безпеки та охорони як голови держави.Yonhap News додає, що залишається незрозумілим, чи може СІО затримати Юна, адже Служба безпеки президента заблокувала доступ слідчих як до президентського офісного комплексу, так і до офіційної резиденції. Свої дії служба пояснює міркуваннями військової безпеки."Невдовзі після того, як суд видав ордер на затримання Юна, Служба безпеки президента заявила, що вживе заходів для виконання ордера відповідно до судового процесу", — наголошує агентство. Варто зауважити, що Юн має президентський імунітет від кримінального переслідування, але за законом цей привілей не поширюється на звинувачення в повстанні чи державній зраді.Що відомо про введення воєнного стану у Південній КореїУ вівторок, 3 грудня, у Південній Кореї оголошували воєнний стан. Таке рішення президент Юн Сок Йоль ухвалив після того, як над ним нависла загроза імпічменту. Зокрема, південнокорейський лідер пояснював, що воєнний стан вводиться для захисту конституційного ладу країни, адже йому нібито загрожує опозиція, яка "контролює парламент, симпатизує Північній Кореї та паралізує роботу уряду".За даними місцевих ЗМІ, після того, як у країні ввели воєнний стан, військові оголосили про призупинення всієї парламентської діяльності в країні, а саму будівлю парламенту повністю заблокували спецпризначенці. Також Юн Сок Йоль нібито оголосив про розпуск парламенту країни.Крім того, одразу після оголошення президентом воєнного стану у країні обвалилася національна валюта. До того ж закрили всі криптовалютні біржі в Південній Кореї. На території країни ввели військову цензуру для всіх засобів масової інформації та запровадили заборону зібрань, демонстрацій і мітингів.Водночас очільник керівної партії "Народна влада" Хан Дон Хун розкритикував оголошення президентом Юн Сок Йолем воєнного стану, назвавши це рішення "неправильним", та наголосив, що планує його зупинити. А згодом парламент Південної Кореї ухвалив постанову про скасування в країні воєнного стану.Згодом президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив про скасування воєнного стану в країні. Це сталося більш ніж через шість годин після оголошення надзвичайного стану у публічній заяві.Нагадаємо, Юн Сок Йоль пояснював, що запровадив воєнний стан через "відчай", та пообіцяв, що більше подібних випадків не повториться. Він визнавав, що йому не вдасться уникну юридичної та політичної відповідальності.

У Південній Кореї слідчі звернулися до суду із запитом про арешт відстороненого від обов'язків президента країни Юн Сок Йоля у справі про короткочасне введення ним воєнного стану.Як повідомляє агентство Reuters, Юна підозрюють у підбурюванні до заколоту, а запит на арешт став першим випадком в історії країни, коли такі заходи стосуються чинного президента. Раніше Юн ігнорував кілька викликів на допити від поліції та Управління боротьби з корупцією для високопосадовців, які спільно проводять розслідування у його справі. У межах розслідування поліція намагалася, але не змогла провести обшук в офісі президента. Суд Сеула вирішить, чи видавати ордер на арешт після відповідного запиту."Повстання є одним із небагатьох звинувачень, за якими президент Південної Кореї не має імунітету", — зазначає агентство.Адвокат відстороненого президента, заявив, що запит на арешт був "несправедливим" і антикорупційне агентство не має на це повноважень.За його словами, введення надзвичайного воєнного стану є в межах повноважень президента.Варто зауважити, що Юн був відсторонений від президентських повноважень після імпічменту, який оголосив парламент Південної Кореї, через його рішення короткочасно запровадити воєнний стан в країні 3 грудня.У Конституційному суді Південної Кореї було розпочато розгляд питання про те, чи поновити Юна на посаді, чи назавжди усунути його з посади. Для прийняття рішення є 180 днів.Що відомо про введення воєнного стану у Південній КореїУ вівторок, 3 грудня, у Південній Кореї оголошували воєнний стан. Таке рішення президент Юн Сок Йоль ухвалив після того, як над ним нависла загроза імпічменту. Зокрема, південнокорейський лідер пояснював, що воєнний стан вводиться для захисту конституційного ладу країни, адже йому нібито загрожує опозиція, яка "контролює парламент, симпатизує Північній Кореї та паралізує роботу уряду".За даними місцевих ЗМІ, після того, як у країні ввели воєнний стан, військові оголосили про призупинення всієї парламентської діяльності в країні, а саму будівлю парламенту повністю заблокували спецпризначенці. Також Юн Сок Йоль нібито оголосив про розпуск парламенту країни.Крім того, одразу після оголошення президентом воєнного стану у країні обвалилася національна валюта. До того ж закрили всі криптовалютні біржі в Південній Кореї. На території країни ввели військову цензуру для всіх засобів масової інформації та запровадили заборону зібрань, демонстрацій і мітингів.Водночас очільник керівної партії "Народна влада" Хан Дон Хун розкритикував оголошення президентом Юн Сок Йолем воєнного стану, назвавши це рішення "неправильним", та наголосив, що планує його зупинити. А згодом парламент Південної Кореї ухвалив постанову про скасування в країні воєнного стану.Згодом президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив про скасування воєнного стану в країні. Це сталося більш ніж через шість годин після оголошення надзвичайного стану у публічній заяві.Нагадаємо, Юн Сок Йоль пояснював, що запровадив воєнний стан через "відчай", та пообіцяв, що більше подібних випадків не повториться. Він визнавав, що йому не вдасться уникну юридичної та політичної відповідальності.

Катастрофа пасажирського літака у Південній Кореї залишається аварією з найбільшою кількістю жертв серед авіаційних подій, що сталися в державі. Станом на цю мить кількість загиблих на рейсі 7C2216 авіакомпанії Jeju Air склала 179 осіб.Про це повідомляє видання Yonhap.Всього на борту рейсу 7C2216 компанії Jeju Air перебувала 181 особа, у тому числі 175 пасажирів, чотири бортпровідники та два пілоти. Ця аварія стала найсмертоноснішою серед авіаційних подій, що сталися в Кореї.Найфатальніша авіакатастрофа за весь час сталася в 1983 році, коли Боїнг 747 компанії Korean Air був збитий радянським винищувачем біля берегів Камчатки в колишньому Радянському Союзі, внаслідок чого люди, що перебували на борту, загинули. Друга аварія сталася 1997 року, коли літак B747-300 авіакомпанії Korean Air розбився на Гуамі, внаслідок чого загинуло 225 людей. Ця аварія Jeju Air залишила за собою третє місце за кількістю жертв серед подій південнокорейських літаків в історії.Так, 29 грудня у Південній Кореї під час приземлення розбився пасажирський літак. На борту повітряного судна перебувала 181 особа, а вижити вдалося лише двом. Причиною авіатрощі могла стати несправність шасі літака. Також вивчається версія несприятливих погодних умов і зіткнення з групою птахів під час польоту.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський відреагував на авіатрощу пасажирського літака в Південній Кореї. Він висловив співчуття родинам загиблих.

Причиною авіатрощі у Південній Кореї, яка забрала життя майже двох сотень людей, могла стати відмова шасі через зіткнення з птахами.Про це пише Yonhap.Чиновники вважають, що причиною аварії могла стати відмова шасі, можливо, через зіткнення з птахом. Вони почали розслідування, щоб визначити точну причину. Своєю чергою міністерство земельних ресурсів повідомило на брифінгу, що диспетчерська вежа аеропорту попередила про зіткнення з птахами лише за шість хвилин до краху.На зустрічі, яку провів голова президентської адміністрації Чон Джин Сок, посадовці також обговорили шляхи міжвідомчої координації з розслідування аварії, а також медичної та іншої підтримки. Виконувач обов'язків генерального комісара Національного поліцейського агентства Лі Хо Ен також наказав посадовцям мобілізувати всі наявні ресурси та співпрацювати з пожежниками та іншими відповідними службами для надання допомоги у рятувальних роботах. Footage appearing to show an explosion in the right-wing engine of Jeju Air Flight 2216, right before it crashed at Muan International Airport in South Korea.Source: South Korea MBC TV pic.twitter.com/CG1w1JHd59— WORLD AT WAR (@World_At_War_6) December 29, 2024Генеральний директор Jeju Air Кім І Бе перепросив та висловив співчуття членам сімей, які втратили своїх близьких, пообіцявши надати всю необхідну підтримку сім'ям жертв."Незалежно від причини, я беру на себе повну відповідальність як генеральний директор", — сказав Кім.Так, 29 грудня у Південній Кореї під час приземлення розбився пасажирський літак. На борту повітряного судна перебувала 181 особа, а вижити вдалося лише двом. Причиною авіатрощі могла стати несправність шасі літака. Також вивчається версія несприятливих погодних умов і зіткнення з групою птахів під час польоту.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський відреагував на авіатрощу пасажирського літака в Південній Кореї. Він висловив співчуття родинам загиблих.