У Politico пояснили, як використати активи російського Центробанку на користь України

Оскільки міжнародний діалог щодо повномасштабного вторгнення Росії в Україну переходить в нову фазу, потрібно також думати про те, як підтримати Київ.

Про це у виданні Politico заявили директор Центру фінансів та безпеки в RUSI (Королівський Об'єднаний інститут оборонних досліджень) Том Кітінґ та керівник Центру фінансів та безпеки в RUSI Europe Кінга Редловська.

Зазначається, що є багато гострих питань, так деякі з них реальні, а деякі "надумані" і сформульовані таким чином, що лише Євросоюз та його бюрократія можуть впоратися з ними. Основним питанням є те, що робити з замороженими активами російського Центрального банку, більша частка яких деномінована в євро, а отже, зберігається в банках, розташованих у країнах-членах ЄС.

"Досі європейські політичні й фінансові лідери знаходили нескінченні приводи, щоб відкласти розв'язання цього питання, але в міру того, як наближаються мирні переговори, подальші коливання і зволікання загрожують катастрофою", — зазначає Politico.

Варто зауважити, що після початку повномасштабної російсько-української війни, країни G7 ухвалили сміливе рішення заморозити валютні резерви Росії, за оцінками, в понад 300 мільярдів євро. Після тривалих дебатів, які пройшли торік, країни G7 погодились, що прибуток від цих активів, але не самі активи, може бути наданий Україні у вигляді кредитів на загальну суму близько 45 мільярдів євро. Саме кредити надаються під заставу прибутків, отриманих від активів російського Центрального банку, які залишаються “знерухомленими” в західних банках.

Видання зазначає, що проти конфіскації російських активів за останні кілька років з різним ступенем обґрунтованості було висунуто низку юридичних, фінансових та інших "вужчих" аргументів. Так, серед юридичних аргументів були наведені такі, як те, що активи центрального банку користуються “суверенним імунітетом”.

Водночас цей аргумент рішуче спростували юристи, які дійшли консенсусу, що в цьому випадку може бути застосована міжнародно-правова концепція "контрзаходів". Ця концепція допускає кроки (які в іншому разі були б незаконними), якщо вони є пропорційними та вживаються у відповідь на протиправні дії іншої держави з метою її спонукання до дотримання міжнародних зобов'язань.

"Таким чином, активи російського Центрального банку можуть бути використані для тиску на російську владу, щоб змусити його відмовитися від агресивних дій і поважати територіальну цілісність України. Однак дуже важливо, щоб контрзаходи були "оборотними" — це основний момент, який слід враховувати в будь-якому запропонованому рішенні", — наголошує видання.

Також були наведені ринкові аргументи За словами президента Європейського центрального банку Крістін Лагард та інших високопоставлених фінансистів єврозони, конфіскація активів держави-агресора може створити юридичні ризики для євроінвестицій. Ці побоювання, безсумнівно, пов'язані зі спогадами про кризу суверенного боргу євро 15 років тому, яка залишила когорту фінансистів з "посттравматичним стресовим розладом" — усе це підживлюють і заяви таких країн, як, зокрема, Саудівська Аравія, яка попередила, що продасть державний борг у євро у тому випадку, якщо російські активи буде конфісковано.

"Враховуючи байдужість ринків до початкового заморожування активів, можливо, найбільшої загрози для євро, й обмежену доступність високоякісних альтернативних активів, ці побоювання виглядають недоречними. Окрім цього, щоб розширити можливості України отримувати вигоду від цих активів, насправді нема потреби в постійній їх конфіскації. Достатньо просто дотримуватися концепції контрзаходів, про яку йшлося вище", — зазначає Politico.

Щодо "вужчих" аргументів, то йдеться про заяву прем'єр-міністра Бельгії Барта де Вевера, який нещодавно зауважив, що конфіскація російських активів буде “актом війни”, створить ризики для всієї фінансової світової системи та призведе до відплати з боку Росії. Видання зауважує, що де Вевер, ігнорує той факт, що РФ уже веде незаконну війну, багато західних компаній вже зазнали відплати з боку Москви, а також те, що Бельгія, де зберігається левова частка російських активів, отримує величезні податкові вигоди від “присутності” цих активів.

"Загалом, немає переконливих аргументів на користь того, що Європа не може бути більш рішучою в питанні використання активів Центрального банку Росії на користь України", — наголошує видання.

Попри те, що минулорічне рішення G7 могло б спрацювати в часи більш стабільних трансатлантичних відносин, наразі ситуація змінилася, а отже, має змінитися і реакція Європи. Також існує ризик того, що Угорщина або Словаччина можуть заблокувати знерухомлення російських активів під час голосування за чергове піврічне продовження заморожування коштів у липні.

Втім, як зазначає Politico, існує просте рішення для цих проблем. Задля того, щоб уникнути ризику розморожування активів російського Центрального банку і повернення їх до рук Кремля в липні, Європа повинна використати аргумент контрзаходів і вивести ці активи з-під контролю Москви. Це можна зробити, перевівши їх до нової структури, створеної в Бельгії, під наглядом керівництва ЄС, а також передавши юридичний титул активів у траст на користь України. Важливо, що активи не будуть передані Україні, а будуть використовуватися для отримання стабільного потоку ануїтетного доходу, який потрібен для підтримки оборонних закупівель Києва та його поточних потреб у фінансуванні.

Наразі Україна не здатна абсорбувати таку значну суму грошей за один раз, але їй потрібен надійний і стабільний дохід. Це означає, що вимога "оборотності" концепції про контрзаходи буде виконана, адже потенційна можливість повернення активів державі-агресору збережеться. Окрім цього, якби нова структура базувалася в Брюсселі, податкові надходження Бельгії також були б захищені.

"Переважну більшість активів РФ, станом на лютий 2022 року, становили облігації, термін погашення яких минув, і вони являють собою величезну кількість готівки, що приносить дуже низькі відсотки. Після переведення цих активів у нову структуру ними можна буде активно управляти, отримувати значно більший дохід і забезпечувати ануїтетний грошовий потік для підтримки України, що зменшить потребу західних союзників покладатися на кошти платників податків у своїх країнах для підтримки Києва", — додає видання.

З часом, коли поступово з'являється надія на припинення вогню й мирну угоду, ці активи можуть стати основою для створення Банку реконструкції України. Це схоже на Кредитну установу для відбудови в Німеччині (Kreditanstalt für Wiederaufbau) — банку, створеного для фінансування відбудови країни після Другої світової війни.

Нагадаємо, 20 березня видання DW заявило, що Європейський Союз припинив дискусії щодо конфіскації заморожених активів країни-агресорки Росії. Як зазначили журналісти, проти конфіскації понад 200 мільярдів євро суверенних російських активів виступали кілька країн Євросоюзу