# заморожені активи РФ

Україна розглядає тиск як єдиний дієвий інструмент впливу на Москву і розраховує на ухвалення Сенатом США нового потужного санкційного законопроєкту. Ключовою темою переговорів стало спрямування конфіскованих російських коштів на закупівлю озброєння для захисту українського неба від постійних ракетних атак.Про це повідомив у Telegram-каналі президент України Володимир Зеленський за підсумками зустрічі із сенаторами Річардом Блюменталем і Шелдоном Вайтгаузом.Російські гроші на захист від тероруПід час зустрічі глава держави наголосив на необхідності справедливої відплати за російську агресію. Одним із найбільш перспективних механізмів підтримки України є використання заморожених активів Російської Федерації для фінансування оборонних потреб."Абсолютно справедливо, щоб російські гроші працювали на захист від цього терору, і ми обговорили перспективи використання заморожених російських активів на закупівлю ракет до "петріотів", — заявив Володимир Зеленський.Санкційний тиск та захист бізнесуПрезидент поінформував американських партнерів про систематичні удари РФ по мирному населенню та інфраструктурі, від яких, зокрема, страждає й американський бізнес в Україні. Він висловив сподівання, що новий санкційний законопроєкт, який зараз перебуває на розгляді в Сенаті, стане ефективним засобом стримування агресора, оскільки інших інструментів впливу на Кремль, окрім жорсткого тиску, наразі не існує.Вдячність за повернення дітейОкрему увагу сторони приділили гуманітарним питанням. Перед зустріччю з президентом сенатори мали змогу поспілкуватися з дітьми, яких Україні вдалося повернути з російського полону та депортації. Зеленський подякував президенту США, Конгресу та всьому американському народу за міцну двопартійну підтримку та спільну роботу заради відновлення миру.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що на початку 2026 року Україна очікує на надходження чергового траншу в розмірі 1,4 мільярда євро, отриманих як прибуток від заморожених російських активів. Ці кошти є частиною загального внеску міжнародного депозитарію Euroclear, який за підсумками минулого року сформував для допомоги Києву пакет на суму 3,3 мільярда євро..

Деякі українські чиновники живуть на кошти, які зберігали на рахунках у Росії. Але вони приховували таку інформацію та відмовлялися блокувати ці активи.Про це розповів керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко під час виступу в "Медіацентрі Україна"."Ще до повномасштабного вторгнення ми отримали інформацію про те, що частина чиновників мають певні активи та рахунки на території Росії", — зазначив він.Водночас, за його словами, ці чиновники не надавали відповіді на запити прокурів. До того ж вони відмовлялися блокувати такі активи."Ця ситуація продовжувалася таким чином: ці українські чиновники живуть на території Європи, відкривають тимчасові рахунки, переводять кошти з Росії з різних банків і використовують їх. Ми й на той час не могли блокувати ці рахунки", — зазначив Олександр Клименко.Здобути такі докази можна було, лише залучивши юрисдикцію Росії. Однак за теперішніх обставин це нереально. Тому ситуація навколо таких питань залишалася складною.Як відомо, Україна очікує на надходження чергового траншу в розмірі 1,4 мільярда євро, отриманих як прибуток від заморожених російських активів. Ці кошти є частиною загального внеску міжнародного депозитарію Euroclear, який за підсумками минулого року сформував для допомоги Києву пакет на суму 3,3 мільярда євро.Нагадаємо, видання Financial Times повідомило, що погрози російського диктатора Володимира Путіна помститися західним компаніям на тлі рішення Євросоюзу безстроково заморозити російські активи посилили занепокоєння в деяких європейських столицях, які все ще обережно ставляться до використання цих коштів для підтримки України..

На початку 2026 року Україна очікує на надходження чергового траншу в розмірі 1,4 мільярда євро, отриманих як прибуток від заморожених російських активів. Ці кошти є частиною загального внеску міжнародного депозитарію Euroclear, який за підсумками минулого року сформував для допомоги Києву пакет на суму 3,3 мільярда євро.Про це йдеться у фінансовому звіті компанії Euroclear.За даними компанії, загалом у 2025 році дохід від заблокованих активів країни-агресора склав 5 мільярдів євро, що на чверть менше порівняно з попереднім показником через зниження відсоткових ставок. Першу частину цих коштів — 1,6 мільярда євро — було перераховано ще влітку 2025 року.Фінансові деталі та виклики:вплив санкцій. Дії Москви у відповідь на обмеження призвели до втрати депозитарієм близько 34 мільйонів євро доходу.витрати на безпеку. Компанія спрямувала понад 100 мільйонів євро на управління заблокованими платежами, адміністрування активів та юридичне супроводження процесів.резерви та ризики. Для захисту від можливих фінансових загроз Euroclear створив спеціальний резервний фонд на суму 342 мільйони євро.Загальна сума витрат, пов’язаних із реалізацією санкційного режиму, сягнула 455 мільйонів євро. Станом на кінець 2025 року на балансі Euroclear Bank перебуває близько 195 мільярдів євро заморожених російських активів.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Володимир Путін намагається використати Раду миру Трампа, щоби здобути його прихильність. Кремлівський диктатор хоче домовитися про повернення заморожених російських активів для підтримки російської економіки.Своєю чергою президент Володимир Зеленський зазначив, що Україна безумовно боротиметься за заморожені російські активи, оскільки їх використання є абсолютно справедливим кроком. Свою позицію він обґрунтував тим, що Росія є агресором, і цей факт визнаний усім світом..

Володимир Путін висловив готовність дозволити використовувати заморожені активи на суму п’ять мільярдів доларів для відновлення, зокрема, в Курській області Росії. Однак навіть обговорення такої ідеї має дуже дивний вигляд.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в п’ятницю, 23 січня."Безумовно, ми будемо боротися за ці гроші, й це абсолютно справедливо щодо використання всіх заморожених російських активів. Чому? Тому що Росія є агресором, це визнано всім світом", — пояснив він.За словами українського президента, саме Росія розпочала війну. Тому в цій ситуації Україна має відновлюватися після наслідків агресії окупантів."Ми говорили американцям і про ці п’ять мільярдів неодноразово, що ми розраховуємо, щоби їх використовувати для відновлення саме України, бо постраждала Україна", — акцентував він.Президент України констатував, що це має трохи дивний вигляд: Росія — сторона-агресор, і вона просить гроші, які заморожені через їх агресію."Вони хочуть їх використовувати для відновлення своєї частини території. Вони розпочали цю "СВО", як вони її називають, хоча це війна, вони все це розпочали. Чесно кажучи, це нонсенс, воно має дивний вигляд", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Володимир Путін намагається використати Раду миру Трампа, щоби здобути його прихильність. Кремлівський диктатор хоче домовитися про повернення заморожених російських активів для підтримки російської економіки..

У середу, 14 січня, Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вона презентувала плани Єврокомісії з надання Україні 90 мільярдів євро допомоги у наступні два роки."Ми всі прагнемо миру для України, а для цього Україна має перебувати в позиції сили. Саме тому восени ми дійшли згоди, що забезпечимо покриття фінансових потреб України — як військових, так і бюджетних. У грудні Єврорада погодилася підтримати Україну стабільним і передбачуваним фінансуванням. І сьогодні вранці ми ухвалили законодавчу пропозицію на виконання цієї домовленості. Надамо Україні позику в розмірі 90 мільярдів євро на 2026 і 2027 роки", — акцентувала фон дер Ляєн.Вона нагадала, що надання коштів здійснюватиметься "в межах посиленої співпраці, тобто за участі 24 із 27 держав-членів"."Ця пропозиція передбачає розподіл 90 мільярдів євро на дві частини. Одна третина, тобто 30 мільярдів євро, спрямують на бюджетну підтримку. Дві третини від 90 мільярдів євро — на військову підтримку, це 60 мільярдів євро", — пояснила президентка Єврокомісії.Законодавчий пакет, презентований 14 січня, складається з:нової пропозиції щодо створення позики на підтримку України в розмірі 90 мільярдів євро;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про Ukraine Facility як одного з інструментів реалізації бюджетної допомоги Україні;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про багаторічну фінансову рамку, щоби дозволити покриття позики Україні коштом "бюджетного запасу" ЄС.До того ж Урсула фон дер Ляєн зауважила, що ідея "репараційної позики" для України на базі заморожених активів Росії не знята з порядку денного ЄС. Євросоюз може використати знерухомлені російські активи на користь України в майбутньому."Для нас вкрай важливо надіслати суворе нагадування Росії: ми залишаємо за собою право використовувати іммобілізовані російські активи", — наголосила вона.Президентка Єврокомісії додала, що російські активи в ЄС "залишатимуться іммобілізованими до завершення війни та до виплати репарацій". "Ви також можете бачити це у тому факті, що Україна не зобов’язана повертати позику до моменту виплати репарацій. Отже, підсумовуючи: ми демонструємо нашу тривалу та непохитну підтримку України", — підсумувала Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, раніше очільниця Єврокомісії заявляла, що зустріч лідерів "Коаліції охочих" у Парижі стала "потужною демонстрацією єдності для України"..

У суботу, 3 січня, президент України провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. Серед іншого, вони поговорили про долю заморожених коштів від продажу футбольного клубу "Челсі".Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі."Хороша розмова з Кіром Стармером. І про те, як зараз діяти далі в дипломатії, і про те, як разом досягнути більшої справедливості, зважаючи на все, що принесла Росія війною", — зазначив він.За його словами, вони обговорили деталі підготовки зустрічі на рівні лідерів, що відбудеться вже незабаром."Також дуже продуктивно працюють радники з питань національної безпеки — сьогодні активний день, і 18 учасників з Європи беруть участь у спільній роботі. Координуємося також з американською стороною", — запевнив український президент.Він додав, що обговорили необхідність справедливого рішення щодо заморожених коштів від продажу лондонського футбольного клубу "Челсі", власником якого був російський олігарх Роман Абрамович."Це два з половиною мільярди фунтів, які можуть і мусять значно допомогти захисту життів і відбудові в Україні після всіх російських ударів", — зауважив президент України.Володимир Зеленський висловив вдячність Кіру Стармеру за лідерство та подякував Великій Британії за те, що й такими цілком справедливими рішеннями можна зміцнити українську стійкість і спільне з Великою Британією та багатьма іншими у світі прагнення до миру.Нагадаємо, 20 грудня видання Financial Times, посилаючись на британські урядові джерела, оприлюднювало інформацію, що Велика Британія не використовуватиме вісім мільярдів фунтів стерлінгів (приблизно 10,7 мільярда доларів) заморожених російських активів для надання допомоги Україні. Ці кошти зберігаються в британських банках..

Повномасштабна російсько-українська війна може закінчитися на несприятливих для Києва умовах у наступному році. Це може статись, адже минулого тижня Євросоюз не зміг домовитися про використання заморожених російських активів для підтримки України.Як повідомляє оглядач Politico Джеймі Деттмер, відмова від пропозиції про репараційний кредит позбавляє Україну гарантованого фінансування на наступні два роки.Деттмер зауважив, що причиною провалу пропозиції стали юридичні побоювання Бельгії щодо позики, а також небажання президента Франції Еммануеля Макрона та прем'єр-міністра Італії Джорджі Мелоні приєднатися до канцлера Німеччини Фрідріха Мерца у підтримці ідеї репараційного кредиту. "Все це сталося попри тижні суперечок та завищені очікування прихильників плану, серед яких була і глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн", — наголосив оглядач Politico.Втім, ЄС все ж надав Україні значний пакет фінансування, погодившись на спільне запозичення у 90 мільярдів євро. Київ отримав кредит коштом безвідсоткової позики, забезпеченої бюджетом Євросоюзу. Попри те, що це дозволить Україні уникнути вичерпання коштів на початку наступного року, пакет допомоги розрахований на два роки. За твердженням Деттмера, цього буде недостатньо, щоб Київ міг продовжувати боротьбу. За прогнозами Міжнародного валютного фонду, через скорочення фінансової підтримки з боку США дефіцит бюджету України протягом наступних двох років становитиме близько 160 мільярдів доларів. Так, Україні знадобиться значно більше коштів від Європи — і це буде дедалі складніше для Євросоюзу.Оглядач зауважив, що багато європейських лідерів були досить оптимістичними після укладення угоди про фінансування минулого тижня. Президент Фінляндії Александр Стубб зазначив, що узгоджений пакет все ще пов'язаний із замороженими російськими активами."Заморожені російські активи залишаться замороженими... і Союз залишає за собою право використовувати заморожені активи для погашення цього кредиту", — зазначив президент Фінляндії.Деттмер наголосив, що наступний кредит може бути доданий і опосередковано пов'язаний із російськими активами. За словами оглядача, це також можна розцінити як передчасні сподівання, оскільки все залежить від того, яка угода буде укладена для закінчення війни.Три країни — Угорщина, Словаччина та Чехія, вже відмовилися від програми спільного запозичення, про яку було оголошено минулого тижня. Неважко уявити, що до них приєднаються й інші країни, які не погоджуються з ідеєю ще одного багатомільярдного пакета допомоги у 2027 році, який є важливим виборчим роком як для Франції, так і для Німеччини. Окрім цього, американський президент Дональд Трамп усе ще буде при владі, тож немає сенсу сподіватися на додаткові кошти з Вашингтона.Своєю чергою, прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер назвав угоду, досягнуту після майже 17 годин переговорів, "перемогою для України, перемогою для фінансової стабільності... і перемогою для ЄС". Як наголошував президент Володимир Зеленський, намагаючись переконати європейських лідерів підтримати кредит: "Якщо Путін знатиме, що ми можемо залишатися стійкими ще принаймні кілька років, то його мотивація продовжувати цю війну стане значно слабшою"."Втім, так не сталося. І після того, як минулого тижня провал переговорів щодо активів РФ підкреслив розбіжності між європейськими лідерами, Путін, безсумнівно, зробить із цього власні висновки, лише підтвердивши, що час на його боці. Що якщо він почекає ще трохи, 28-пунктний план, який його помічники розробили разом із спеціальним посланцем Трампа Стівом Віткоффом, може бути відновлений, залишивши Україну та Європу в скрутному становищі", — додав Деттмер.Оглядач також зауважив, що Путін може спостерігати за опитуваннями громадської думки й бачити зростання невдоволення європейських виборців підтримкою України в деяких найпотужніших економічно країнах Європи. Наприклад, опубліковане минулого тижня опитування Politico, показало, що респонденти в Німеччині та Франції, можливо, ще більш неохоче підтримують фінансування України, ніж респонденти в США. У Німеччині 45% респондентів заявили, що підтримають скорочення фінансової допомоги Україні, тоді як лише 20% висловилися за збільшення допомоги. У Франції 37% респондентів хотіли б надавати менше допомоги Києву, тоді як лише 24% висловилися за її збільшення.Напередодні засідання Ради ЄС минулого тижня прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявляв, що європейські лідери отримали можливість спростувати твердження Трампа про їхню слабкість. Це б було можливим, якби вони домовились про використання заморожених російських активів, але у Європі цього не зробили.Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що Велика Британія не використовуватиме приблизно 10,7 мільярда доларів заморожених російських активів для надання допомоги Україні. Ці кошти зберігаються в британських банках..

Президент Франції Еммануель Макрон "фактично зрадив" канцлера Німеччини Фрідріха Мерца у питанні використання заморожених російських активів для допомоги Україні, приєднавшись до країн, які виступають проти конфіскації коштів РФ на користь Києва.Про це повідомляє Financial Times, передає "РБК-Україна". Як зазначає видання, Мерц був одним із ключових прихильників ідеї спрямувати на підтримку України 210 мільярдів євро заморожених російських активів. Водночас Макрон публічно не висловлював чіткої позиції щодо цього питання. Попри це Берлін все одно розраховував на підтримку Парижа.За даними FT, у приватних розмовах команда французького президента транслювала аргументи противників конфіскації активів. У результаті в останній момент Франція стала на бік Бельгії, Італії та інших опонентів ідеї вилучення активів Росії."Макрон зрадив Мерца, і він знає, що за це доведеться заплатити ціну. Але він настільки слабкий, що в нього не було іншого вибору, окрім як підтримати Мелоні", — пояснило виданню одне з джерел, маючи на увазі прем’єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні.Журналісти відзначили, що суперечка навколо російських активів показала новий розподіл ролей усередині Європейського Союзу. Так, якщо раніше Німеччину вважали "гальмом" європейської політики, а Францію — її "локомотивом", то тепер ситуація змінилася. Зокрема Франція, за оцінкою експертів, ніби злякалася власних ініціатив і почала від них відступати."У певному сенсі ЄС ніколи не був таким французьким — з огляду на промислову та безпекову політику, значною мірою завдяки Макрону. Але в Брюсселі зростає відчуття, що Франція дедалі частіше ставить національні інтереси вище за інтереси ЄС. Старе прислів’я про те, що “Франція — це лише слова, слова, слова, без дій”, знову повертається", — зазначила одна з експертів у коментарі Financial Times.Попередній контекст:Декілька днів тому Еммануель Макрон заявив, що Європі доведеться знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з Путіним, а не через США, які активно просувають мирні переговори.Заява Макрона прозвучала після того, як лідери ЄС 19 грудня ухвалили рішення надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, відмовившись від ідеї конфіскувати заморожені активи Росії.На це відповів речник Кремля Дмитро Пєсков, який заявив, що Володимир Путін готовий вести діалог із президентом Франції Еммануелем Макроном. При цьому з обидвох сторін начебто є політична воля до переговорів.21 грудня у Франції оприлюднили офіційну заяву, що вітають готовність Володимира Путіна до переговорів з президентом Франції Еммануелем Макроном. Там вважають, що така ідея має перспективу..

Велика Британія не використовуватиме вісім мільярдів фунтів стерлінгів (приблизно 10,7 мільярда доларів) заморожених російських активів для надання допомоги Україні. Ці кошти зберігаються в британських банках.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times із посиланням на урядові джерела. За словами чиновників, Лондон не хоче використовувати заморожені російські активи односторонньо, адже планувалося, що Велика Британія вдасться до такого кроку лише спільно з Австралією, Канадою та Євросоюзом."Ми не будемо діяти без міжнародних партнерів", — заявив представник уряду в розмові з медівниками.Він додав, що Лондон "продовжуватиме тісно співпрацювати з G7 і Європейським Союзом щодо фінансування України".На початку грудня британські видання переконували, що британський уряд готовий передати на підтримку України вісім мільярдів фунтів стерлінгів заморожених у країні активів Росії. Однак зараз ситуація частково змінилася.При цьому канцлерка британської скарбниці Рейчел Рівз заявила, що Лондон невідкладно розпочне співпрацювати з партнерами, щоби забезпечити Київ необхідним фінансуванням.Велика Британія також має окреме постійне зобов'язання надавати три мільярди фунтів стерлінгів на рік на військову підтримку принаймні до 2030 року, про що ще в травні 2024 року заявив тодішній міністр закордонних справ Девід Кемерон, а потім підтвердив нинішній прем'єр-міністр країни Кір Стармер.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Раніше, 16 грудня, міністр оборони Великої Британії Джон Гілі оголосив про найбільшу однорічну інвестицію Лондона в посилення протиповітряної оборони України. Вона сягне 600 мільйонів фунтів стерлінгів..

Лідери Європейського Союзу оголосили про перемогу після узгодження позики в розмірі 90 мільярдів євро для підтримки фінансової стабільності України та боротьби з російським вторгненням протягом наступних двох років, але це відбулося шляхом використання власних коштів ЄС, а не заморожених активів Росії.Як повідомляє агентство Reuters, перевага такої угоди полягає в її простоті, адже Євросоюз позичатиме кошти на фінансових ринках під гарантії бюджету ЄС, а гроші мають швидко надійти Україні."Це надсилає Путіну сигнал, що ЄС здатен діяти як повноцінний геополітичний гравець", — зазначили медійники.Проте це вдарило по репутації впливових діячів ЄС, зокрема канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, які відстоювали більш сміливий і складний варіант — "репараційну позику", профінансовану коштом заморожених у ЄС активів Москви."Це набагато краще, ніж відсутність пакета заходів, але в кінцевому підсумку ЄС подивився в очі Росії та відвів погляд. Страх переміг розум", — заявив Майкл Карпентер, колишній старший директор з питань Європи в Раді національної безпеки Сполучених Штатів Америки.Нагадаємо, раніше стало відомо, що рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі..

Польський прем’єр Дональд Туск повідомив про настання "переломного моменту" в процесі виділення Україні позики під заставу російських активів. На даному етапі сторони зосередилися на фіналізації технічних аспектів реалізації цього механізму.Про це політик заявив у коментарі ЗМІ в Брюсселі, пише "Укрінформ".Питання використання заморожених активів агресора для фінансування України перейшло у практичну площину. За словами Дональда Туска, попри досягнутий консенсус щодо правомірності такого кроку, всередині ЄС продовжуються дискусії стосовно технічного забезпечення та механізмів гарантування виплат. Глава польського уряду наголосив, що процес рухається до формалізації репараційної позики, хоча деякі члени Євросоюзу намагаються максимально захистити власні економічні інтереси в межах цієї угоди.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію.Під час візиту до Брюсселя 18 грудня президент Зеленський зазначив, що українська сторона очікує від союзників остаточного затвердження пакетів фінансування до кінця 2024 року..

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що не підтримує "репараційного кредиту" Україні. На його думку, це означатиме вступ Європейського Союзу у війну.Про це Віктор Орбан сказав після прибуття на саміт Євросоюзу в Брюсселі. Журналісти прямо запитали його, чому він виступає проти надання Україні репараційної позики."Віддати гроші означає війну. Я просто працюю на мир. Те, що нам треба робити, — це кроки в напрямку миру, а не війни", — відповів він.Деякі медівники в репліках звинуватили його, що він служить інтересам не так Європи, а більше Москви."Є дві країни, які у війні. Це не ЄС, це Росія й Україна. І дехто, ЄС, хоче забрати гроші однієї зі сторін, що воює, а потім віддати їх іншій. Це прямий вступ у війну. Тому прем’єр-міністр Бельгії правий. Ми не повинні робити цього", — наголосив Віктор Орбан.Своєю чергою, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що саміт ЄС має врешті-решт вирішити, яку з опцій фінансування України обрати.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

Погрози російського диктатора Володимира Путіна помститися західним компаніям на тлі рішення Євросоюзу безстроково заморозити російські активи посилили занепокоєння в деяких європейських столицях, які все ще обережно ставляться до використання цих коштів для підтримки України.Як повідомляє газета Financial Times, минулого тижня Євросоюз домовився безстроково заморозити 210 мільярдів євро активів РФ у межах намірів надання Києву позики в розмірі 90 мільярдів євро впродовж наступних двох років. Своєю чергою, Москва пообіцяла "найсуворішу" реакцію, якщо її суверенні активи будуть використані для фінансування Києва, що викликало занепокоєння у таких країнах, як Бельгія, Італія та Австрія. Попри те, що Москва ще не розкрила, які подальші заходи вона може вжити, за словами співрозмовника видання, обізнаного з цими планами, чиновники розглядають можливість конфіскації всіх західних активів, що залишилися в Росії."Минулого місяця Путін назвав європейські плани "крадіжкою власності", — зазначає газета.Погрози з Кремля пролунали на тлі того, як лідери ЄС збираються в Брюсселі в четвер, 18 грудня, на вирішальний саміт, щоб ухвалити рішення щодо фінансування України протягом наступних двох років, а Бельгія продовжує чинити опір тиску з боку інших столиць, які вимагають погодитися на кредит коштом активів Росії.Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявляв, що ризик російських заходів проти його країни, де зберігається переважна більшість заморожених активів РФ, є занадто великим, і зажадав, щоб інші 26 держав Євросоюзу надали фінансові та юридичні гарантії для розподілу цього тягаря. "Бельгія вимагає "необмежених" гарантій за обсягом і тривалістю, але інші країни ЄС заявили, що це неможливо", — наголосили у Financial Times.Медійники наголосили, що президент Володимир Зеленський візьме участь у саміті, щоб особисто викласти свою позицію Де Веверу, а європейські чиновники стверджують, що саміт триватиме стільки, скільки буде потрібно для ухвалення рішення. Неназваний чиновник заявив, що це питання існування України.Центральний банк Росії вже подав позов на суму 229 мільярдів доларів до московського суду проти Euroclear — центрального депозитарію цінних паперів з Брюсселя, який зберігає 185 мільярдів євро заморожених активів Росії. Перше слухання призначено на січень.Кремль також розробив низку регуляторних заходів, які сприятимуть подальшим конфіскаціям. За даними дослідження Київської школи економіки (KSE), станом на 2024 рік західні компанії мали у РФ активи на суму щонайменше 127 мільярдів доларів. Так, згідно з оцінками KSE, Москва уже конфіскувала або заморозила активи щонайменше 32 західних компаній у відповідь на попередні суперечки, що спричинило збитки на суму щонайменше 57 мільярдів доларів.Бельгійські чиновники вважають, що Euroclear стане першою жертвою потенційної помсти з боку Росії, оскільки близько 17 мільярдів євро активів клієнтів депозитарію все ще заморожені у РФ і перебувають під загрозою. Минулого тижня уряд Італії підтримав рішення ЄС про безстрокове знерухомлення російських активів, але також висловив занепокоєння щодо потенційних ризиків їх використання для фінансування України.Австрія також стурбована тим, що Росія може конфіскувати філії Raiffeisen — найбільший банк країни, який минулого року задекларував дохід у Росії в розмірі 2,9 мільярда доларів. Конфіскація може торкнутися західних інвесторів, які до початку повномасштабної російсько-української війни володіли російськими цінними паперами, а також західних компаній, які мають частки в корпораціях РФ або ведуть діяльність у Росії.Медійники наголосили, що РФ дозволила деяким західним інвесторам вивести частину коштів. Втім, за словами Олександри Прокопенко, колишньої співробітниці центрального банку РФ, з березня 2023 року, коли Москва повідомила, що на цих рахунках заморожено західні активи на суму 6,3 мільярда доларів, вартість рахунків типу С, ймовірно, значно зросла."Це один із козирів Москви. Якщо Європа зробить крок щодо резервів Росії, Росія може просто переказати кошти з рахунків типу C до бюджету. Це дає їм джерело прямих доходів, коли вони мають дефіцит і перевитрачають кошти на оборону", — зауважила Прокопенко.Вона додала, що цей крок також свідчить, що Росія "готова відповісти тим самим". За її словами, на відміну від Європи, Кремль може зробити це швидко, не заплутуючись у судових слуханнях.У газеті зауважили, що юристи, найняті Єврокомісією, висловили сумнів у тому, що Росія зможе успішно оскаржити використання своїх суверенних активів за двосторонніми інвестиційними договорами. Так, юридична компанія Covington заявила, що інвестиційні суди не мають юрисдикції розглядати суперечки, пов'язані з імовірною експропріацією суверенних активів Росії.Неназваний високопоставлений чиновник Єврокомісії у коментарі газеті заявив, що ЄК також зробила надзвичайно непривабливим для третіх країн співробітництво з Росією в питанні експропріації європейських активів. Німеччина, головна рушійна сила плану щодо заморожених активів РФ, неодноразово давала зрозуміти, що основним принципом цієї операції є те, що всі несуть однаковий ризик. Берлін вважає, що використання російських активів — це єдиний спосіб продовжувати фінансувати Київ без збільшення боргу.Нагадаємо, агентство Reuters повідомляло, що у четвер, 18 грудня, Європейський Союз вирішуватиме як фінансувати Україну у наступних роках, аби вона змогла й надалі відбивати російський наступ. Без допомоги ЄС у Києва закінчаться гроші в другому кварталі 2026 року..

У четвер, 18 грудня, Європейський Союз вирішуватиме як фінансувати Україну у наступних роках, аби вона змогла й надалі відбивати російський наступ. Без допомоги ЄС у Києва закінчаться гроші в другому кварталі 2026 року.Як повідомляє агентство Reuters, Європейська комісія запропонувала використати заморожені активи центрального банку Росії, які здебільшого зберігаються в бельгійській кліринговій палаті, для забезпечення величезного кредиту Києву, але Бельгія стурбована тим, що цей план не є юридично бездоганним, тоді як інші держави, у тому числі Італія, висловили стурбованість. Лідери ЄС, які прибули на саміт, заявили про необхідність знайти рішення. Своєю чергою, очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що не залишить саміт без угоди щодо фінансування України протягом наступних двох років."Президент Володимир Зеленський має взяти особисту участь у саміті. Раніше очікувалося, що він приєднається через відеодзвінок, що підкреслить терміновість ситуації, яку бачить Київ", — зазначає агентство.Своєю чергою, прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив парламенту своєї країни рано вранці у четвер, 18 грудня, що він ще не бачив гарантій, які б відповіли на його занепокоєння щодо юридичних ризиків та ризиків ліквідності, і що плани фінансування все ще змінюються "на цей час"."Ставки високі, оскільки без фінансової допомоги ЄС Україна залишиться без грошей у другому кварталі наступного року та, найімовірніше, програє війну Росії, що, як побоюється ЄС, наблизить загрозу російської агресії проти ЄС", — наголошує Reuters. Альтернативні шляхи фінансування Медійники наголосили, що одним із варіантів фінансування України може бути позичання ЄС необхідної суми під заставу бюджету  блоку, а потім надання цих коштів Києву, але такий крок вимагатиме одностайності серед 27 країн Євросоюзу, а дружня до Москви Угорщина вже заявила, що накладе на нього вето.Іншим варіантом було б, щоб кожна країна ЄС, яка цього бажає, сама залучала кошти на ринку та передавала їх Києву, але це означало б зростання і без того високого рівня боргу та дефіциту, а також відсутність довгострокової фінансової визначеності для України.Неназвані дипломати у коментарі агентству заявили, що використання російських активів на практиці було "єдиним можливим варіантом" і підтримувалося більшістю країн, адже це гарантувало Україні значну суму без збільшення державного боргу чи будь-яких негайних фіскальних зусиль."Втім, щоб скористатися ним, лідерам ЄС спочатку потрібно переконати Бельгію, яка тримає 185 мільярдів євро із загальних 210 мільярдів євро, заморожених у Європі, що вони не залишать її наодинці з рахунком, якщо Росія успішно подасть позов до міжнародних судів щодо цього плану", — зазначає агентство.Більшість країн ЄС готові надати такі гарантії. Проте Де Вевер стверджує, що оскільки сума відшкодування збитків, присуджених Москві в успішній судовій справі, може значно перевищити суму, яку має Брюссель, а судовий розгляд може відбутися через роки, йому фактично потрібен незаповнений чек від інших держав на невизначений термін.Дипломати заявили, що обговорення між лідерами у четвер, 18 грудня, будуть зосереджені на звуженні обсягу гарантій до форми, яка також буде прийнятною для інших країн ЄС, наголосивши, що фінансове рішення для України буде знайдено.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоб блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми..

Угорський прем’єр Віктор Орбан заявив про нібито відмову Євросоюзу від ідеї фінансування Києва коштом російських активів, посилаючись на результати останніх консультацій. У відповідь на це представники Євросоюзу відкинули подібні заяви, підтвердивши подальшу роботу над механізмом залучення коштів Москви.Про це повідомляє Politico. На своїй прес-конференції перед засіданням Європейської ради в середу ввечері прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Європейська комісія відмовилася від свого плану використовувати російські активи для гарантування репараційного кредиту для України."Брюссельці відступили, російських активів не буде на столі обговорення на завтрашній зустрічі ЄС у Комітеті з питань співробітництва між ЄС та ЄС", — сказав він. "Комісія зараз наполягає на спільних позиках, але ми не дозволимо нашим сім'ям оплачувати рахунки за війну в Україні".Однак високопосадовець ЄС швидко спростував це твердження. "Кредит на репарації все ще обговорюється", — сказали вони, відкинувши твердження Орбана про те, що від плану відмовилися на користь спільних запозичень.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував гнівні заяви угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана про рішення Європейського Союзу щодо заморожених російських активів.Читайте також: На Орбана знайшли вуздечку: як Трамп і Путін втрачають свого "троянського коня" в Європі.