# заморожені активи РФ

Польський прем’єр Дональд Туск повідомив про настання "переломного моменту" в процесі виділення Україні позики під заставу російських активів. На даному етапі сторони зосередилися на фіналізації технічних аспектів реалізації цього механізму.Про це політик заявив у коментарі ЗМІ в Брюсселі, пише "Укрінформ".Питання використання заморожених активів агресора для фінансування України перейшло у практичну площину. За словами Дональда Туска, попри досягнутий консенсус щодо правомірності такого кроку, всередині ЄС продовжуються дискусії стосовно технічного забезпечення та механізмів гарантування виплат. Глава польського уряду наголосив, що процес рухається до формалізації репараційної позики, хоча деякі члени Євросоюзу намагаються максимально захистити власні економічні інтереси в межах цієї угоди.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію.Під час візиту до Брюсселя 18 грудня президент Зеленський зазначив, що українська сторона очікує від союзників остаточного затвердження пакетів фінансування до кінця 2024 року..

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що не підтримує "репараційного кредиту" Україні. На його думку, це означатиме вступ Європейського Союзу у війну.Про це Віктор Орбан сказав після прибуття на саміт Євросоюзу в Брюсселі. Журналісти прямо запитали його, чому він виступає проти надання Україні репараційної позики."Віддати гроші означає війну. Я просто працюю на мир. Те, що нам треба робити, — це кроки в напрямку миру, а не війни", — відповів він.Деякі медівники в репліках звинуватили його, що він служить інтересам не так Європи, а більше Москви."Є дві країни, які у війні. Це не ЄС, це Росія й Україна. І дехто, ЄС, хоче забрати гроші однієї зі сторін, що воює, а потім віддати їх іншій. Це прямий вступ у війну. Тому прем’єр-міністр Бельгії правий. Ми не повинні робити цього", — наголосив Віктор Орбан.Своєю чергою, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що саміт ЄС має врешті-решт вирішити, яку з опцій фінансування України обрати.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію..

Погрози російського диктатора Володимира Путіна помститися західним компаніям на тлі рішення Євросоюзу безстроково заморозити російські активи посилили занепокоєння в деяких європейських столицях, які все ще обережно ставляться до використання цих коштів для підтримки України.Як повідомляє газета Financial Times, минулого тижня Євросоюз домовився безстроково заморозити 210 мільярдів євро активів РФ у межах намірів надання Києву позики в розмірі 90 мільярдів євро впродовж наступних двох років. Своєю чергою, Москва пообіцяла "найсуворішу" реакцію, якщо її суверенні активи будуть використані для фінансування Києва, що викликало занепокоєння у таких країнах, як Бельгія, Італія та Австрія. Попри те, що Москва ще не розкрила, які подальші заходи вона може вжити, за словами співрозмовника видання, обізнаного з цими планами, чиновники розглядають можливість конфіскації всіх західних активів, що залишилися в Росії."Минулого місяця Путін назвав європейські плани "крадіжкою власності", — зазначає газета.Погрози з Кремля пролунали на тлі того, як лідери ЄС збираються в Брюсселі в четвер, 18 грудня, на вирішальний саміт, щоб ухвалити рішення щодо фінансування України протягом наступних двох років, а Бельгія продовжує чинити опір тиску з боку інших столиць, які вимагають погодитися на кредит коштом активів Росії.Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявляв, що ризик російських заходів проти його країни, де зберігається переважна більшість заморожених активів РФ, є занадто великим, і зажадав, щоб інші 26 держав Євросоюзу надали фінансові та юридичні гарантії для розподілу цього тягаря. "Бельгія вимагає "необмежених" гарантій за обсягом і тривалістю, але інші країни ЄС заявили, що це неможливо", — наголосили у Financial Times.Медійники наголосили, що президент Володимир Зеленський візьме участь у саміті, щоб особисто викласти свою позицію Де Веверу, а європейські чиновники стверджують, що саміт триватиме стільки, скільки буде потрібно для ухвалення рішення. Неназваний чиновник заявив, що це питання існування України.Центральний банк Росії вже подав позов на суму 229 мільярдів доларів до московського суду проти Euroclear — центрального депозитарію цінних паперів з Брюсселя, який зберігає 185 мільярдів євро заморожених активів Росії. Перше слухання призначено на січень.Кремль також розробив низку регуляторних заходів, які сприятимуть подальшим конфіскаціям. За даними дослідження Київської школи економіки (KSE), станом на 2024 рік західні компанії мали у РФ активи на суму щонайменше 127 мільярдів доларів. Так, згідно з оцінками KSE, Москва уже конфіскувала або заморозила активи щонайменше 32 західних компаній у відповідь на попередні суперечки, що спричинило збитки на суму щонайменше 57 мільярдів доларів.Бельгійські чиновники вважають, що Euroclear стане першою жертвою потенційної помсти з боку Росії, оскільки близько 17 мільярдів євро активів клієнтів депозитарію все ще заморожені у РФ і перебувають під загрозою. Минулого тижня уряд Італії підтримав рішення ЄС про безстрокове знерухомлення російських активів, але також висловив занепокоєння щодо потенційних ризиків їх використання для фінансування України.Австрія також стурбована тим, що Росія може конфіскувати філії Raiffeisen — найбільший банк країни, який минулого року задекларував дохід у Росії в розмірі 2,9 мільярда доларів. Конфіскація може торкнутися західних інвесторів, які до початку повномасштабної російсько-української війни володіли російськими цінними паперами, а також західних компаній, які мають частки в корпораціях РФ або ведуть діяльність у Росії.Медійники наголосили, що РФ дозволила деяким західним інвесторам вивести частину коштів. Втім, за словами Олександри Прокопенко, колишньої співробітниці центрального банку РФ, з березня 2023 року, коли Москва повідомила, що на цих рахунках заморожено західні активи на суму 6,3 мільярда доларів, вартість рахунків типу С, ймовірно, значно зросла."Це один із козирів Москви. Якщо Європа зробить крок щодо резервів Росії, Росія може просто переказати кошти з рахунків типу C до бюджету. Це дає їм джерело прямих доходів, коли вони мають дефіцит і перевитрачають кошти на оборону", — зауважила Прокопенко.Вона додала, що цей крок також свідчить, що Росія "готова відповісти тим самим". За її словами, на відміну від Європи, Кремль може зробити це швидко, не заплутуючись у судових слуханнях.У газеті зауважили, що юристи, найняті Єврокомісією, висловили сумнів у тому, що Росія зможе успішно оскаржити використання своїх суверенних активів за двосторонніми інвестиційними договорами. Так, юридична компанія Covington заявила, що інвестиційні суди не мають юрисдикції розглядати суперечки, пов'язані з імовірною експропріацією суверенних активів Росії.Неназваний високопоставлений чиновник Єврокомісії у коментарі газеті заявив, що ЄК також зробила надзвичайно непривабливим для третіх країн співробітництво з Росією в питанні експропріації європейських активів. Німеччина, головна рушійна сила плану щодо заморожених активів РФ, неодноразово давала зрозуміти, що основним принципом цієї операції є те, що всі несуть однаковий ризик. Берлін вважає, що використання російських активів — це єдиний спосіб продовжувати фінансувати Київ без збільшення боргу.Нагадаємо, агентство Reuters повідомляло, що у четвер, 18 грудня, Європейський Союз вирішуватиме як фінансувати Україну у наступних роках, аби вона змогла й надалі відбивати російський наступ. Без допомоги ЄС у Києва закінчаться гроші в другому кварталі 2026 року..

У четвер, 18 грудня, Європейський Союз вирішуватиме як фінансувати Україну у наступних роках, аби вона змогла й надалі відбивати російський наступ. Без допомоги ЄС у Києва закінчаться гроші в другому кварталі 2026 року.Як повідомляє агентство Reuters, Європейська комісія запропонувала використати заморожені активи центрального банку Росії, які здебільшого зберігаються в бельгійській кліринговій палаті, для забезпечення величезного кредиту Києву, але Бельгія стурбована тим, що цей план не є юридично бездоганним, тоді як інші держави, у тому числі Італія, висловили стурбованість. Лідери ЄС, які прибули на саміт, заявили про необхідність знайти рішення. Своєю чергою, очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що не залишить саміт без угоди щодо фінансування України протягом наступних двох років."Президент Володимир Зеленський має взяти особисту участь у саміті. Раніше очікувалося, що він приєднається через відеодзвінок, що підкреслить терміновість ситуації, яку бачить Київ", — зазначає агентство.Своєю чергою, прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив парламенту своєї країни рано вранці у четвер, 18 грудня, що він ще не бачив гарантій, які б відповіли на його занепокоєння щодо юридичних ризиків та ризиків ліквідності, і що плани фінансування все ще змінюються "на цей час"."Ставки високі, оскільки без фінансової допомоги ЄС Україна залишиться без грошей у другому кварталі наступного року та, найімовірніше, програє війну Росії, що, як побоюється ЄС, наблизить загрозу російської агресії проти ЄС", — наголошує Reuters. Альтернативні шляхи фінансування Медійники наголосили, що одним із варіантів фінансування України може бути позичання ЄС необхідної суми під заставу бюджету  блоку, а потім надання цих коштів Києву, але такий крок вимагатиме одностайності серед 27 країн Євросоюзу, а дружня до Москви Угорщина вже заявила, що накладе на нього вето.Іншим варіантом було б, щоб кожна країна ЄС, яка цього бажає, сама залучала кошти на ринку та передавала їх Києву, але це означало б зростання і без того високого рівня боргу та дефіциту, а також відсутність довгострокової фінансової визначеності для України.Неназвані дипломати у коментарі агентству заявили, що використання російських активів на практиці було "єдиним можливим варіантом" і підтримувалося більшістю країн, адже це гарантувало Україні значну суму без збільшення державного боргу чи будь-яких негайних фіскальних зусиль."Втім, щоб скористатися ним, лідерам ЄС спочатку потрібно переконати Бельгію, яка тримає 185 мільярдів євро із загальних 210 мільярдів євро, заморожених у Європі, що вони не залишать її наодинці з рахунком, якщо Росія успішно подасть позов до міжнародних судів щодо цього плану", — зазначає агентство.Більшість країн ЄС готові надати такі гарантії. Проте Де Вевер стверджує, що оскільки сума відшкодування збитків, присуджених Москві в успішній судовій справі, може значно перевищити суму, яку має Брюссель, а судовий розгляд може відбутися через роки, йому фактично потрібен незаповнений чек від інших держав на невизначений термін.Дипломати заявили, що обговорення між лідерами у четвер, 18 грудня, будуть зосереджені на звуженні обсягу гарантій до форми, яка також буде прийнятною для інших країн ЄС, наголосивши, що фінансове рішення для України буде знайдено.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоб блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми..

Угорський прем’єр Віктор Орбан заявив про нібито відмову Євросоюзу від ідеї фінансування Києва коштом російських активів, посилаючись на результати останніх консультацій. У відповідь на це представники Євросоюзу відкинули подібні заяви, підтвердивши подальшу роботу над механізмом залучення коштів Москви.Про це повідомляє Politico. На своїй прес-конференції перед засіданням Європейської ради в середу ввечері прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Європейська комісія відмовилася від свого плану використовувати російські активи для гарантування репараційного кредиту для України."Брюссельці відступили, російських активів не буде на столі обговорення на завтрашній зустрічі ЄС у Комітеті з питань співробітництва між ЄС та ЄС", — сказав він. "Комісія зараз наполягає на спільних позиках, але ми не дозволимо нашим сім'ям оплачувати рахунки за війну в Україні".Однак високопосадовець ЄС швидко спростував це твердження. "Кредит на репарації все ще обговорюється", — сказали вони, відкинувши твердження Орбана про те, що від плану відмовилися на користь спільних запозичень.Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував гнівні заяви угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана про рішення Європейського Союзу щодо заморожених російських активів.Читайте також: На Орбана знайшли вуздечку: як Трамп і Путін втрачають свого "троянського коня" в Європі.

Для України залишається важливою допомога партнерів. Потреба в зовнішній підтримці на 2026-2027 роки становить близько 137 мільярдів євро.Видання Associated Press пише, що "Україна перебуває на межі банкрутства". За даними журналістів, Міжнародний валютний фонд оцінює, що Києву знадобиться близько 137 мільярдів євро у наступні два роки на закриття фінансових потреб, при цьому гроші мають надійти вже до весни.Видання нагадує, що 18 грудня розпочнеться саміт, де лідери ЄС наполягатимуть на "витраченні десятків мільярдів євро заморожених російських активів, що зберігаються в Європі, для задоволення економічних і військових потреб України протягом наступних двох років"."Ми повинні прийняти рішення про фінансування України на наступні два роки в цій Європейській раді", — заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.Своєю чергою, президент Європейської Ради Антоніу Кошта, який головуватиме на саміті, пообіцяв продовжувати переговори лідерів до досягнення угоди, навіть якщо це займе кілька днів.Варто зауважити, що Європейська комісія запропонувала лідерам ЄС використати частину заморожених активів РФ (загальна сума 210 мільярдів євро) для гарантування "репараційного кредиту" Україні на суму 90 мільярдів євро. Великобританія, Канада та Норвегія "заповнили" б цю прогалину.Проте цей план викликає суперечки. Європейська комісія наполягає, що її аргументація та правова основа є обґрунтованими. Але Європейський центральний банк попередив, що міжнародна довіра до єдиної валюти євро може бути підірвана, якщо лідерів підозрюють у вилученні активів.Нагадаємо, днями видання Euractiv писало, що Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани Європейського Союзу щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті 18 грудня..

Сполучені Штати Америки тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоб блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Як повідомляє видання Politico, саміт лідерів ЄС, який пройде у четвер, 18 грудня, покаже, чи здатен блок зберегти єдність, або ж американський президент Дональд Трамп зможе його розколоти.Медійники наголошують, що головна тема цієї зустрічі полягатиме в тому, чи зможе Єврорада ухвалити рішення, щоб використовувати заморожені активи Росії для фінансування України. У коментарі виданню неназвані чиновники ЄС заявили, що представники адміністрації Трампа чинили тиск на європейські уряди, з метою домогтися відхилення плану використання заморожених активів РФ у розмірі 210 мільярдів євро для фінансування України. Принаймні, тиск іде на ті країни, які Вашингтон вважає найбільш дружніми."Вони хочуть послабити нас", — наголосив високопосадовець ЄС, обізнаний із трансатлантичними відносинами під час підготовки до саміту.Politico додає, що коли лідери Євросоюзу зустрілися в Брюсселі у жовтні цього року, їм не вдалося досягти угоди щодо заблокованих активів Росії, адже Бельгія виступила проти. Втім, через два місяці стало зрозуміло, що проблема ЄС полягає не стільки в Бельгії, скільки в очільнику Білого дому Дональді Трампі.Впродовж цих місяців Єврокомісія і найвпливовіші столиці вели переговори, намагаючись заручитися підтримкою прем'єр-міністра Бельгії Барта де Вевера, чия підтримка має вирішальне значення, тому що в його країні розміщена велика частина заморожених російських активів. За останній тиждень дискусії посилилися, оскільки блок прагнув надати Бельгії гарантії. Проте за словами неназваного високопоставленого чиновника, шанси на укладення угоди погіршилися, а не покращилися. "Мені хотілося плакати", — заявив він, описуючи настрій на зустрічі міністрів у справах ЄС у Брюсселі, які готувалися до саміту.Медійники наголошують, що Україні вкрай необхідні кошти, адже у 2026 році Київ натрапить на дефіцит бюджету в розмірі 71,7 мільярда євро. Якщо гроші не надійдуть до квітня, країні доведеться скоротити державні витрати, що може підірвати моральний дух і здатність продовжувати оборонятися через майже чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії.Згідно з проектом "мирного плану", узгодженим Білим домом і Кремлем, Вашингтон хоче використати частину заморожених активів Росії для фінансування зусиль з відновлення, які очолюють США. Повернення заморожених активів Україні в рамках репараційного кредиту дозволить Києву вирішувати, куди спрямувати гроші. Окрім цього, Трамп також чинить тиск на президента Володимира Зеленського, щоб той поступився Росії ділянками добре укріпленої та стратегічно важливої ​​території на Донбасі — територією, яку Кремль на сьогодні не контролює.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що уряд Бельгії вимагає від Європейського Союзу додаткових гарантій для використання заморожених активів Росії. Це відбувається попри раніше запропоновану програму їх використання..

Рішення щодо "репараційного кредиту" є терміновим і критично важливим. "Стратегічні кроки" варто зробити уже цього тижня.Таку заяву зробив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга."Настав час дозволити повне використання заморожених активів Росії для підтримки України. Є щонайменше п'ять причин, чому цей крок необхідно здійснити саме зараз", — заявив посадовець.За його словами, президент РФ Володимир Путін вважає, що "Європа розділена та слабка". Він очікує, що європейська підтримка України поступово зменшиться. "Натомість цей крок зірве його плани та змусить його змінити розрахунки", — пояснив Сибіга.Також це рішення зміцнить суверенітет, самостійність та єдність Європи як потужної геополітичної сили. Міністр зауважив, що воно продемонструє всім, що загроза довгостроковому миру та безпеці Європи шляхом нападу на суверенну європейську країну має свою ціну."По-третє, цей крок дозволить Європі забезпечити довгострокову підтримку України, підвищити самодостатність нашої країни та підняти моральний дух українського народу в той час, коли це найбільш потрібно", — зазначив Сибіга.Також, йдеться про питання справедливості. Росія має в першу чергу платити за завдану шкоду, а не європейські платники податків. "Немає нічого справедливішого за це. Цей крок також послужить уроком для всіх потенційних агресорів у всьому світі: агресія не призводить до винагороди. Натомість ви заплатите за свої дії", — пояснив він.Сибіга також вказав на те, що рішення дозволити повне використання заморожених активів Росії не перешкоджатиме мирному процесу, а навпаки, воно зміцнить українські позиції за столом переговорів та стимулюватиме мирний процес, посилюючи тиск на Росію та змінюючи розрахунки Москви."І останнє, але не менш важливе: Росія зробила надто багато спроб вселити страх та поширити брехню про те, як це рішення загрожує фінансовій стабільності, верховенству права, призведе до помсти чи інших "апокаліптичних" наслідків", — зазначив міністр.Також він додав, що механізми, розроблені Європейською Комісією, є юридично обґрунтованими, морально правильними та справедливими з погляду розподілу ризиків. "Ми закликаємо всі держави-члени ЄС зробити цей важливий стратегічний крок цього тижня", — наголосив Сибіга.Нагадаємо, на початку грудня лідери сімох європейських держав заявили, що готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Уряд Бельгії вимагає від Європейського Союзу додаткових гарантій для використання заморожених активів Росії. Це відбувається попри раніше запропоновану програму їх використання.Як повідомляє видання Politico, Брюссель вважає, що остання пропозиція послів ЄС не задовольняє позицію країни, і їй потрібні додаткові гарантії.За даними джерел медійників, остання пропозиція містила три пункти. Згідно з ним, Бельгія може скористатися фінансуванням у розмірі всього пакета, якщо вона натрапить на позови або інші заходами у відповідь з боку Москви. Також Бельгія зможе покладатися на систему безпеки, незалежно від загальної суми фінансових гарантій, що надаються окремими країнами ЄС, а також жодні суми не передадуть Україні, доки гарантії не будуть надані."Своєю чергою, всі європейські держави отримають вказівку одночасно розірвати двосторонні інвестиційні договори з Росією", — зазначили медійники.Втім, за словами неназваних дипломатів, Бельгія відкинула ці пропозиції, тому що країні потрібні додаткові гарантії, що вона "не піддаватиметься непропорційним ризикам". Окрім цього, бельгійські чиновники також наголосили, що будь-які спроби відхилити їх побоювання "були б безглузді". Вони зауважили, що у такому випадку фінанси на рахунках депозитарію Euroclear "просто не будуть розблоковані".Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..

Росія не матиме доступу до своїх активів протягом тривалого періоду. Це стало першим кроком на шляху залучення заморожених коштів Російської Федерації для фінансування України.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на закритті німецько-українського бізнес-форуму в Берліні."Наступним кроком має бути ухвалення рішення про використання цих активів для забезпечення репараційного кредиту", — зазначив він.Мерц висловив упевненість у досягненні цього рішення вже цього тижня — на саміті лідерів ЄС. Це стане можливим завдяки тому, що законодавство ЄС передбачає ухвалення цього питання кваліфікованою більшістю, а не одностайністю."Розумію сумніви Бельгії й інших країн, але не розділяю їх. Мета — підтримати Україну, щоби вона далі могла себе захищати. Але це також чіткий сигнал Росії, щоби вона закінчила війну якнайшвидше", — наголосив німецький канцлер.Він також заявив про намір підтримати проходження Україною зимового періоду та забезпечити її коштами для відбудови."Ми будемо робити все, що від нас вимагає ситуація та вимагає справедливий мир. Це означає подбати про те, серед іншого, щоб Україна пережила цю зиму, також забезпечення України всім необхідним для подальшої відбудови", — сказав Мерц.За його словами, Німеччина вже підтримала цивільну інфраструктуру України на 36 мільярдів євро та виділить 36 мільярдів євро на ці потреби 2026 року."Вже зараз 170 мільйонів євро виділені для того, щоби захистити енергетичну інфраструктуру України від атак Росії. Також ми забезпечимо енергопостачання шкіл, лікарень та іншої інфраструктури – садків, лікарень і шкіл. Все це є цілі варварської війни Кремля", — зауважив канцлер Німеччини.Мерц заявив про співпрацю з країнами-партнерами в Європі та країнами "Великої сімки", "щоби відкрити для України більші фінансові перспективи"."Ми думаємо про подальші моделі фінансування. Тішуся тому, що ми можемо іммобілізувати заморожені активи Росії для того, щоби підтримати Україну щонайменше протягом наступних двох років. Робимо це не для того, щоби продовжити війну, — навпаки, ми робимо це для того, щоби якомога швидше закінчити цю війну. Тому що це подає сигнал Москві, що їй нема сенсу продовжувати її", — підсумував він.Нагадаємо, декілька днів тому Фрідріх Мерц порівняв ситуацію стосовно війни в Україні з 1938 роком. За його версією, в російського диктатора Володимира Путіна аналогічна логіка з Адольфом Гітлером..

Європейський Союз не віддасть Російській Федерації заморожені активи до того моменту, поки країна-агресорка не виплатить Україні репарації. Таким чином у Європі планують нарощувати тиск на Москву.Про це заявила очільниця дипломатії Євросоюзу Кая Каллас, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Вона нагадала, що Європейський Союз сьогодні ухвалив рішення про безстрокове заморожування російських активів."Це гарантує, що до 210 мільярдів євро російських коштів залишаться на території ЄС, якщо Росія не виплатить Україні в повному обсязі репарації за заподіяну шкоду", — наголосила європейська посадовиця.Голова дипломатії ЄС також запевнила, що блок нарощуватиме тиск на Росію доти, доки вона не розпочне серйозно ставитися до мирних переговорів.Також, за її словами, засідання Євроради наступного тижня матиме вирішальне значення для забезпечення фінансових потреб України на найближчі роки.Раніше сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн інформувала, що посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресорки. Президентка зауважила, що "це потужне послання Україні".Нагадаємо, видання Euractiv повідомило, що Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня..

Посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресора.Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн."Я вітаю рішення Ради щодо нашої пропозиції продовжити знерухомлення російських суверенних активів. Ми посилаємо Росії сильний сигнал, що доки ця жорстока війна триває, витрати РФ й надалі зростатимуть", — написала вона на своїй сторінці у мережі Х.Президентка Єврокомісії зауважила, що "це потужне послання Україні"."Ми хочемо, щоб наш хоробрий сусід став ще сильнішим на полі бою та за столом переговорів", — наголосила Урсула фон дер Ляєн.Раніше агентство Reuters писало, що Європейська комісія планує внести юридичну пропозицію щодо використання заморожених російських активів для фінансування України, водночас залишаючи відкритою можливість запозичень на фінансових ринках або поєднання обох варіантівНагадаємо, на початку грудня лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Росія, не ховаючись за дипломатичними хитромудрощами, висловлює повну підтримку Трампу. Той, не ховаючись за моральними принципами, тисне на Україну та Європу. Європа під цим тиском дає тріщини. Україна — тримається.  Як Трамп і Путін грають в одній командіTrueUA детально аналізував американську безпекову стратегію, в якій Україна — ритуальна жертва задля заробітку США на поновленні економічних відносин із Росією. Глава МЗС РФ Сергій Лавров учора заявив, що під час зустрічі Путіна зі Стівом Віткоффом були вирішені "всі непорозуміння і недоліки в комунікації". Що можна витлумачити наступним чином: тиск Трампа на Україну узгоджений із Кремлем. Тобто американський президент не безсторонній посередник.Це отримало кілька підтверджень і в заявах глави Білого дому, який повторює наративи російської пропаганди про програш України у війні, і навіть спільні позиції США та Росії під час голосування в ООН. Так, прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков днями повідомив, що останні заяви Трампа збігаються з баченням російської сторони."Багато в чому, щодо питання членства в НАТО, щодо питання територій, щодо питання того, як Україна втрачає території, це відповідає нашому розумінню", — зазначив він.Також США виступили проти резолюції про Чорнобиль разом із Росією, Білоруссю, Китаєм, Нікарагуа, Конго і Нігером. У резолюції, зокрема, висловлюється "глибока стурбованість" через пошкодження безпекового конфайнменту реактора №4 після удару російського дрона 14 лютого 2025 року. У документі йдеться, що атака поставила під загрозу багаторічні міжнародні зусилля щодо забезпечення безпеки об’єкта. Власне, всі останні заяви Трампа — з проросійським контекстом. Хоча це подається в обгортці необхідності "врахування реалій" чи жалісливістю за загиблими у війні. Але тут варто зауважити, що за цим словесним "лушпинням" втрачається головне, — а що ж у документах, які обговорюються на зустрічах офлайн та онлайн. Про їхній зміст світ дізнається переважно з джерел ЗМІ. Причому інформація в них часто взаємовиключна. Відомо, що базовим є план із 20 пунктів — угода між Україною, США, Росією та Європою, окремо є документ з трьох пунктів запевнень про безпеку України, ще чотири пункти — зобов’язання США щодо НАТО і 12 пунктів — угода між Штатами й Росією. Все це обговорюється в комплексі, але поки що немає остаточного документа, який би влаштовував усі сторони.Вчора Володимир Зеленський підтвердив, що у найскладнішому пункті, територіальному, розбіжності зберігаються. Американці наполягають на тому, щоб ЗСУ вийшли з не окупованих земель Донецької області й там виникло те, що вони називають "вільною економічною зоною", а росіяни — "демілітаризованою територією". У баченні американців російські війська туди не заходять. Але хто керуватиме цією територією, вони не знають."Коли ви кажете нам про компроміс, ви маєте давати справедливий компроміс", — наголосив Зеленський.Також, за його словами, "повинен бути якийсь моніторинг". Себто зараз це має вигляд понятійної домовленості, з росіянами в  це Україна гратися не буде. Підсумовуючи на тему територій, президент наголосив, що відповідь має дати український народ у форматі виборів чи у форматі референдуму.Ще одне питання, по якому домовленостей нема, — хто контролюватиме Запорізьку АЕС. Росіяни хочуть лишити її собі, Україна проти. Існує варіант, що там хазяйнуватимуть американці, а російські війська звідти відійдуть. Тоді Україна і США якось ділитимуть прибуток на двох. Проте Росія категорично це не підтримує.Як бачимо, вимоги України є абсолютно справедливими, проте американці продовжують підігравати росіянам. Якщо так триватиме далі, переговори не вийдуть з глухого кута. При цьому з боку США немає жодного кроку, який би змусив Росію до поступок. І, видається, робити ці кроки Трамп не планує.Підрив єдності ЄС та емоційні гойдалки. Як Трамп протискає свій "мирний план"На тлі такої політики американської адміністрації чуємо тривожні дзвіночки з Європи, — вона втрачає єдність. Вже всім відома історія про те, як прем’єрка Італії Джорджа Мелоні, знана своєю дружбою з Трампом, переконувала Зеленського піти на поступки. Італійці потрохи відходять від продовження військової допомоги Україні. І не тільки вони. За даними аналізу Інституту світової економіки в м. Кіль (Німеччина) загалом до кінця року фінансування війкової допомоги Україні з боку європейців може стати найменшим із часу початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Міф про "скорий кінець війни" завдяки "мирному плану" Трампа знижує бажання окремих країн ЄС вкладати кошти у купівлю зброї для нашої країни. Друга відома історія — вперте небажання прем’єра Бельгії Барта де Вевера поступатися у питанні "репараційного кредиту". З одного боку тут чітко проявився шкурний інтерес бельгійської влади, яка отримує відсотки з цих грошей, з іншого — частково її можна зрозуміти, адже, спостерігаючи за тим, як Трамп і Путін спільно послаблюють Європу, бельгійці бояться лишитися наодинці у випадку судових позовів росіян за вилучені заморожені активи. Щоправда, начебто відстоюючи свій інтерес, де Вевер проявив себе у повній "красі", виголошуючи кремлівські наративи про те, що "Росія не програє" та про "крадіжку" російських грошей Євросоюзом. Принагідно нагадаємо, що Бельгія — лідер в Європі з імпорту російського скрапленого природного газу. Такі от гнучкі цінності у бельгійських можновладців.Трамп своєю багатомісячною "миротворчою" діяльністю вніс нервозність і тривожність в Європу. На нашому боці міцно стоять Велика Британія, Німеччина та Франція — члени "коаліції рішучих", проте вони також не можуть переконати главу Білого дому перемикнути свій тиск із Києва на Москву. Гірше того, вони бояться, що Трамп не лише послаблюватиме присутність американської сили в Європі, а й виведе свою державу з НАТО. Коли генсек Альянсу Марк Рютте каже, що учасники західного військово-політичного блоку є наступною ціллю Росії, тому країнам-членам не варто "занадто самозаспокоюватися", він не займається порожнім алярмізмом.Емоційні гойдалки, які влаштовує Трамп українцям, — окрема проблема. Іноді здається, що робиться все для того, щоби підірвати бойовий дух українців. Сама собою вимога без бою вийти з частини Донецької області є абсурдною та повністю неприйнятною українськими військовими. Та й нашим суспільством загалом. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 19 вересня — 5 жовтня 2025 року, 54% українців категорично проти будь-яких поступок (у червні таких було 52%), 38% готові прийняти певні втрати (без змін). А коли йдеться про офіційне визнання окупованих територій частиною країни-загарбниці, то вже 67% українців проти, лише 24% готові погодитись. Передача під контроль Росії територій, які зараз контролює Україна — 71% проти, лише 19% згодні. А після того, як почався відвертий тиск американців на Україну, зі значною часткою ймовірності кількість наших співгромадян, хто проти здачі територій, виявиться ще більшою. Та як всі ж зрозуміли із заяви Трампа про 82% тих, хто хоче "мирної угоди", він користується російською пропагандистською арифметикою.Яким виявиться підсумок переговорів? Росія відмовиться від плану з 20 пунктів. І ось тоді настане момент істини для американців і світу, на чиєму боці опиниться Трамп….

Європейський Союз розглядає можливість застосування до Бельгії жорсткого підходу, подібного до того, що використовується щодо Угорщини. Це може статися, якщо країна продовжить блокувати рішення про надання Україні репараційного кредиту.Про це повідомляє Politico.На саміті 18 грудня ключовим завданням лідерів ЄС буде переконати Барта Де Вевера, чергового "чорного звіра" блоку. Прем'єр-міністр Бельгії накладає вето на їхні зусилля щодо надання Україні позики в розмірі 210 мільярдів євро, оскільки країна стикається з величезною фінансовою чорною дірою, а війна з Росією триває. Де Вевер так довго опирався плану фінансування позики коштом заморожених російських активів, які, як виявилося, здебільшого зберігаються в Бельгії, що дипломати з усього блоку зараз працюють над стратегіями, щоб залучити його до співпраці.Де Вевер поки що тримається, побоюючись, що Бельгія буде відповідальною, якщо гроші доведеться повернути, і тепер вимагає додаткових механізмів соціального захисту. Майже всі російські активи зберігаються в Euroclear, фінансовому депозитарії в Брюсселі. Він хоче, щоб ЄС надав додатковий грошовий буфер на додаток до фінансових гарантій та посилених запобіжних заходів для покриття потенційних юридичних спорів та врегулювань — ідея, якій протистоять багато урядів.Бельгія надіслала список поправок, які вона хоче внести, щоб уникнути необхідності повертати гроші Москві самостійно, якщо санкції будуть скасовані. Де Вевер заявив, що не підтримає репараційний кредит, якщо його занепокоєння не будуть вирішені. Лідери думали, що у них вдасться укласти угоду на останній зустрічі в жовтні. Тоді було немислимо, що вони не досягнуть її в грудні. Тепер це виглядає малоймовірно.Дипломати кажуть, що ще не вся надія втрачена. Посли розглянуть запити Бельгії рядок за рядком, визначать найбільші проблеми та спробують їх розв'язати. Ще є простір для маневру. План полягає в тому, щоб максимально наблизитися до позиції Бельгії.Але за тиждень до зустрічі лідерів ЄС закручує гайки. Якщо Де Вевер продовжуватиме блокувати план — шлях, яким він йде вже кілька місяців, висуваючи додаткові умови та вимоги, — він опиниться в незручному та надзвичайно складному становищі для лідера країни, яка так довго була проєвропейською, за словами дипломата ЄС, обізнаного з переговорами, що відбуваються. Бельгійського лідера ігноруватимуть та заморозять, так само як угорського Віктора Орбана холодно поставилися до відступу від демократії та його відмови співпрацювати щодо санкцій проти Росії.Бельгія має послання: якщо вона не приєднається, її дипломати, міністри та лідери втратять свій голос за столом переговорів ЄС. Посадовці відкладуть на другий план список бажань та занепокоєнь Бельгії щодо довгострокового бюджету ЄС на 2028–2034 роки, що спричинить уряду серйозні проблеми, особливо коли переговори досягнуть вирішальної завершальної стадії через 18 місяців. Його думки щодо пропозицій ЄС не будуть запитуватися. Його телефонні дзвінки залишаться без відповіді, сказав дипломат.Це була б сувора реальність для країни, яка буквально та символічно перебуває в центрі проєкту ЄС і яка впоралася з труднощами, коли справа доходила до виконання провідних ролей, таких як головування в Європейській Раді. Але дипломати кажуть, що відчайдушні часи вимагають відчайдушних заходів. Україна наступного року зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 71,7 мільярда євро і буде змушена почати скорочувати державні витрати з квітня, якщо не зможе забезпечити ці кошти. Президент США Дональд Трамп знову дистанціювався від надання американської підтримки.Підкреслюючи високі ставки, посли ЄС зустрічаються тричі цього тижня — у середу, п'ятницю та неділю — для обговорення пропозиції Комісії щодо кредиту, опублікованої минулого тижня. План "Б" — і план "В" для УкраїнЄвропейська комісія запропонувала ще один варіант фінансування України: спільний борг, підкріплений наступним семирічним бюджетом ЄС. Угорщина офіційно виключила випуск єврооблігацій, а залучення боргу через бюджет ЄС для підтримки України вимагає одноголосного голосування. Тож залишається план "С": деяким країнам доведеться заглибитися у власні скарбниці, щоб утримати Україну на плаву.Такої перспективи немає серед пропозицій Комісії, але дипломати тихенько її обговорюють. Німеччина, країни Північної Європи та Балтії розглядаються як найімовірніші учасники. Але ті, хто висуває цю ідею, мають попередження: найважливішою перевагою, яку членство в ЄС надає країнам блоку, є солідарність. Змушуючи деякі країни-члени самостійно нести фінансовий тягар підтримки України, блок ризикує серйозним розколом у своїй основі. Вважається, що Німеччина в майбутньому може не вирішити підтримувати банк, що зазнає невдачі, в країні, яка зараз не виділяє гроші Києву."Солідарність — це вулиця з двостороннім рухом", — сказав один дипломат.Звичайно, є й інший шлях, але лише теоретично. Колеги де Вевера з ЄС могли б об'єднатися та ухвалити план "репараційного кредиту" шляхом так званого голосування кваліфікованою більшістю, ігноруючи відмови Бельгії та просто проштовхуючи його. Але дипломати заявили, що це питання серйозно не розглядається.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..

Держави-члени Європейського Союзу планують прискорити прийняття рішення щодо безстрокового "знерухомлення" російських активів на суму до 210 мільярдів євро. Так, вони спробують "обійти" прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана ще до того, як європейські лідери зберуться на саміт наступного тижня.Як повідомляє газета Financial Times, поспішна кампанія з ухвалення законодавства, яке передбачає надзвичайні повноваження для подолання національних вето на продовження санкцій, мають на меті захистити вплив Брюсселя в мирних переговорах під егідою Сполучених Штатів Америки щодо війни Росії проти України."Дипломати, які займаються цим законодавством, бачать перевагу в тому, щоб найближчими днями швидко розв'язати спірне питання стосовно російських активів, відокремивши його від дебатів про надання Україні позик, забезпечених замороженими коштами Москви. Питання фінансування буде залишено на розсуд лідерів ЄС наступного тижня", — зазначили медійники.Рішення щодо голосування протягом найближчого тижня, яке порушує принцип одностайності при прийнятті рішень про санкції, ризикує розлютити Угорщину й інші країни ЄС, які виступають проти цього заходу. Попередні випадки, коли країни Євросоюзу таким чином голосували попри позицію інших держав-членів з критичних питань, наприклад, таких як Польща та Угорщина щодо міграційної політики, — спричинили багаторічну ворожнечу між столицями.Минулого тижня Єврокомісія запропонувала використати 210 мільярдів євро заморожених активів РФ, які зберігаються у бельгійському депозитарії, для фінансування позики Києву, спочатку на суму 90 мільярдів євро, яка може бути виплачена протягом наступних двох років."Щоб схема кредитування запрацювала, активи повинні бути заморожені безстроково, а не на шість місяців, після чого знерухомлення цих коштів можна продовжувати лише за одностайною згодою всіх 27 країн ЄС", — зазначає Financial Times.У газеті наголошують, що Угорщина, найбільш проросійська держава ЄС, виступає проти будь-якої подальшої допомоги Україні і регулярно погрожує ветувати продовження санкцій проти Росії. Європейські чиновники остерігаються, що Орбан виконає свою погрозу, якщо адміністрація американського президента Дональда Трампа вирішить в односторонньому порядку скасувати санкції проти РФ.Своєю чергою, представник уряду Угорщини Золтан Ковач заявив цього тижня, що пропозиція Єврокомісії щодо кредиту "перетинає всі червоні лінії". Щоб уникнути ризику скасування санкцій, ЄК запропонувала використати надзвичайні повноваження, передбачені для боротьби з економічними кризами, щоб санкції проти активів РФ діяли безстроково. Затверджені відповідно до статті 122 договорів Євросоюзу, такі повноваження можуть бути застосовані після схвалення простою більшістю голосів країн-членів блоку, обходячи потенційні вето.У Financial Times додали, що запровадження санкцій також буде свідчити про протест проти Вашингтона. Початковий мирний план для України, частково розроблений американськими чиновниками, передбачав вкладення більшої частини заморожених активів РФ у два інвестиційні фонди під керівництвом Сполучених Штатів. Американські чиновники також намагалися переконати столиці країн Євросоюзу не використовувати російські активи до узгодження мирного плану."Бельгія, де розташований депозитарій Euroclear, який зберігає російські активи на суму 185 мільярдів євро, виступила проти надання позики, посилаючись на юридичні та фінансові ризики", — зазначає газета.Брюссель побоюється, що у випадку несподіваного скасування санкцій їй наодинці доведеться відповідати на юридичні претензії Москви. Бельгія вимагає залізних гарантій, що інші держави ЄС погодяться нести спільну відповідальність і розділити витрати на можливі судові позови проти неї або Euroclear. Єврокомісія розглянула "майже всі" вимоги Бельгії щодо позики, заявляла президент ЄК Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..