# заморожені активи РФ

Європейський Союз не віддасть Російській Федерації заморожені активи до того моменту, поки країна-агресорка не виплатить Україні репарації. Таким чином у Європі планують нарощувати тиск на Москву.Про це заявила очільниця дипломатії Євросоюзу Кая Каллас, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X.Вона нагадала, що Європейський Союз сьогодні ухвалив рішення про безстрокове заморожування російських активів."Це гарантує, що до 210 мільярдів євро російських коштів залишаться на території ЄС, якщо Росія не виплатить Україні в повному обсязі репарації за заподіяну шкоду", — наголосила європейська посадовиця.Голова дипломатії ЄС також запевнила, що блок нарощуватиме тиск на Росію доти, доки вона не розпочне серйозно ставитися до мирних переговорів.Також, за її словами, засідання Євроради наступного тижня матиме вирішальне значення для забезпечення фінансових потреб України на найближчі роки.Раніше сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн інформувала, що посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресорки. Президентка зауважила, що "це потужне послання Україні".Нагадаємо, видання Euractiv повідомило, що Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня..

Посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресора.Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн."Я вітаю рішення Ради щодо нашої пропозиції продовжити знерухомлення російських суверенних активів. Ми посилаємо Росії сильний сигнал, що доки ця жорстока війна триває, витрати РФ й надалі зростатимуть", — написала вона на своїй сторінці у мережі Х.Президентка Єврокомісії зауважила, що "це потужне послання Україні"."Ми хочемо, щоб наш хоробрий сусід став ще сильнішим на полі бою та за столом переговорів", — наголосила Урсула фон дер Ляєн.Раніше агентство Reuters писало, що Європейська комісія планує внести юридичну пропозицію щодо використання заморожених російських активів для фінансування України, водночас залишаючи відкритою можливість запозичень на фінансових ринках або поєднання обох варіантівНагадаємо, на початку грудня лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Росія, не ховаючись за дипломатичними хитромудрощами, висловлює повну підтримку Трампу. Той, не ховаючись за моральними принципами, тисне на Україну та Європу. Європа під цим тиском дає тріщини. Україна — тримається.  Як Трамп і Путін грають в одній командіTrueUA детально аналізував американську безпекову стратегію, в якій Україна — ритуальна жертва задля заробітку США на поновленні економічних відносин із Росією. Глава МЗС РФ Сергій Лавров учора заявив, що під час зустрічі Путіна зі Стівом Віткоффом були вирішені "всі непорозуміння і недоліки в комунікації". Що можна витлумачити наступним чином: тиск Трампа на Україну узгоджений із Кремлем. Тобто американський президент не безсторонній посередник.Це отримало кілька підтверджень і в заявах глави Білого дому, який повторює наративи російської пропаганди про програш України у війні, і навіть спільні позиції США та Росії під час голосування в ООН. Так, прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков днями повідомив, що останні заяви Трампа збігаються з баченням російської сторони."Багато в чому, щодо питання членства в НАТО, щодо питання територій, щодо питання того, як Україна втрачає території, це відповідає нашому розумінню", — зазначив він.Також США виступили проти резолюції про Чорнобиль разом із Росією, Білоруссю, Китаєм, Нікарагуа, Конго і Нігером. У резолюції, зокрема, висловлюється "глибока стурбованість" через пошкодження безпекового конфайнменту реактора №4 після удару російського дрона 14 лютого 2025 року. У документі йдеться, що атака поставила під загрозу багаторічні міжнародні зусилля щодо забезпечення безпеки об’єкта. Власне, всі останні заяви Трампа — з проросійським контекстом. Хоча це подається в обгортці необхідності "врахування реалій" чи жалісливістю за загиблими у війні. Але тут варто зауважити, що за цим словесним "лушпинням" втрачається головне, — а що ж у документах, які обговорюються на зустрічах офлайн та онлайн. Про їхній зміст світ дізнається переважно з джерел ЗМІ. Причому інформація в них часто взаємовиключна. Відомо, що базовим є план із 20 пунктів — угода між Україною, США, Росією та Європою, окремо є документ з трьох пунктів запевнень про безпеку України, ще чотири пункти — зобов’язання США щодо НАТО і 12 пунктів — угода між Штатами й Росією. Все це обговорюється в комплексі, але поки що немає остаточного документа, який би влаштовував усі сторони.Вчора Володимир Зеленський підтвердив, що у найскладнішому пункті, територіальному, розбіжності зберігаються. Американці наполягають на тому, щоб ЗСУ вийшли з не окупованих земель Донецької області й там виникло те, що вони називають "вільною економічною зоною", а росіяни — "демілітаризованою територією". У баченні американців російські війська туди не заходять. Але хто керуватиме цією територією, вони не знають."Коли ви кажете нам про компроміс, ви маєте давати справедливий компроміс", — наголосив Зеленський.Також, за його словами, "повинен бути якийсь моніторинг". Себто зараз це має вигляд понятійної домовленості, з росіянами в  це Україна гратися не буде. Підсумовуючи на тему територій, президент наголосив, що відповідь має дати український народ у форматі виборів чи у форматі референдуму.Ще одне питання, по якому домовленостей нема, — хто контролюватиме Запорізьку АЕС. Росіяни хочуть лишити її собі, Україна проти. Існує варіант, що там хазяйнуватимуть американці, а російські війська звідти відійдуть. Тоді Україна і США якось ділитимуть прибуток на двох. Проте Росія категорично це не підтримує.Як бачимо, вимоги України є абсолютно справедливими, проте американці продовжують підігравати росіянам. Якщо так триватиме далі, переговори не вийдуть з глухого кута. При цьому з боку США немає жодного кроку, який би змусив Росію до поступок. І, видається, робити ці кроки Трамп не планує.Підрив єдності ЄС та емоційні гойдалки. Як Трамп протискає свій "мирний план"На тлі такої політики американської адміністрації чуємо тривожні дзвіночки з Європи, — вона втрачає єдність. Вже всім відома історія про те, як прем’єрка Італії Джорджа Мелоні, знана своєю дружбою з Трампом, переконувала Зеленського піти на поступки. Італійці потрохи відходять від продовження військової допомоги Україні. І не тільки вони. За даними аналізу Інституту світової економіки в м. Кіль (Німеччина) загалом до кінця року фінансування війкової допомоги Україні з боку європейців може стати найменшим із часу початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Міф про "скорий кінець війни" завдяки "мирному плану" Трампа знижує бажання окремих країн ЄС вкладати кошти у купівлю зброї для нашої країни. Друга відома історія — вперте небажання прем’єра Бельгії Барта де Вевера поступатися у питанні "репараційного кредиту". З одного боку тут чітко проявився шкурний інтерес бельгійської влади, яка отримує відсотки з цих грошей, з іншого — частково її можна зрозуміти, адже, спостерігаючи за тим, як Трамп і Путін спільно послаблюють Європу, бельгійці бояться лишитися наодинці у випадку судових позовів росіян за вилучені заморожені активи. Щоправда, начебто відстоюючи свій інтерес, де Вевер проявив себе у повній "красі", виголошуючи кремлівські наративи про те, що "Росія не програє" та про "крадіжку" російських грошей Євросоюзом. Принагідно нагадаємо, що Бельгія — лідер в Європі з імпорту російського скрапленого природного газу. Такі от гнучкі цінності у бельгійських можновладців.Трамп своєю багатомісячною "миротворчою" діяльністю вніс нервозність і тривожність в Європу. На нашому боці міцно стоять Велика Британія, Німеччина та Франція — члени "коаліції рішучих", проте вони також не можуть переконати главу Білого дому перемикнути свій тиск із Києва на Москву. Гірше того, вони бояться, що Трамп не лише послаблюватиме присутність американської сили в Європі, а й виведе свою державу з НАТО. Коли генсек Альянсу Марк Рютте каже, що учасники західного військово-політичного блоку є наступною ціллю Росії, тому країнам-членам не варто "занадто самозаспокоюватися", він не займається порожнім алярмізмом.Емоційні гойдалки, які влаштовує Трамп українцям, — окрема проблема. Іноді здається, що робиться все для того, щоби підірвати бойовий дух українців. Сама собою вимога без бою вийти з частини Донецької області є абсурдною та повністю неприйнятною українськими військовими. Та й нашим суспільством загалом. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 19 вересня — 5 жовтня 2025 року, 54% українців категорично проти будь-яких поступок (у червні таких було 52%), 38% готові прийняти певні втрати (без змін). А коли йдеться про офіційне визнання окупованих територій частиною країни-загарбниці, то вже 67% українців проти, лише 24% готові погодитись. Передача під контроль Росії територій, які зараз контролює Україна — 71% проти, лише 19% згодні. А після того, як почався відвертий тиск американців на Україну, зі значною часткою ймовірності кількість наших співгромадян, хто проти здачі територій, виявиться ще більшою. Та як всі ж зрозуміли із заяви Трампа про 82% тих, хто хоче "мирної угоди", він користується російською пропагандистською арифметикою.Яким виявиться підсумок переговорів? Росія відмовиться від плану з 20 пунктів. І ось тоді настане момент істини для американців і світу, на чиєму боці опиниться Трамп….

Європейський Союз розглядає можливість застосування до Бельгії жорсткого підходу, подібного до того, що використовується щодо Угорщини. Це може статися, якщо країна продовжить блокувати рішення про надання Україні репараційного кредиту.Про це повідомляє Politico.На саміті 18 грудня ключовим завданням лідерів ЄС буде переконати Барта Де Вевера, чергового "чорного звіра" блоку. Прем'єр-міністр Бельгії накладає вето на їхні зусилля щодо надання Україні позики в розмірі 210 мільярдів євро, оскільки країна стикається з величезною фінансовою чорною дірою, а війна з Росією триває. Де Вевер так довго опирався плану фінансування позики коштом заморожених російських активів, які, як виявилося, здебільшого зберігаються в Бельгії, що дипломати з усього блоку зараз працюють над стратегіями, щоб залучити його до співпраці.Де Вевер поки що тримається, побоюючись, що Бельгія буде відповідальною, якщо гроші доведеться повернути, і тепер вимагає додаткових механізмів соціального захисту. Майже всі російські активи зберігаються в Euroclear, фінансовому депозитарії в Брюсселі. Він хоче, щоб ЄС надав додатковий грошовий буфер на додаток до фінансових гарантій та посилених запобіжних заходів для покриття потенційних юридичних спорів та врегулювань — ідея, якій протистоять багато урядів.Бельгія надіслала список поправок, які вона хоче внести, щоб уникнути необхідності повертати гроші Москві самостійно, якщо санкції будуть скасовані. Де Вевер заявив, що не підтримає репараційний кредит, якщо його занепокоєння не будуть вирішені. Лідери думали, що у них вдасться укласти угоду на останній зустрічі в жовтні. Тоді було немислимо, що вони не досягнуть її в грудні. Тепер це виглядає малоймовірно.Дипломати кажуть, що ще не вся надія втрачена. Посли розглянуть запити Бельгії рядок за рядком, визначать найбільші проблеми та спробують їх розв'язати. Ще є простір для маневру. План полягає в тому, щоб максимально наблизитися до позиції Бельгії.Але за тиждень до зустрічі лідерів ЄС закручує гайки. Якщо Де Вевер продовжуватиме блокувати план — шлях, яким він йде вже кілька місяців, висуваючи додаткові умови та вимоги, — він опиниться в незручному та надзвичайно складному становищі для лідера країни, яка так довго була проєвропейською, за словами дипломата ЄС, обізнаного з переговорами, що відбуваються. Бельгійського лідера ігноруватимуть та заморозять, так само як угорського Віктора Орбана холодно поставилися до відступу від демократії та його відмови співпрацювати щодо санкцій проти Росії.Бельгія має послання: якщо вона не приєднається, її дипломати, міністри та лідери втратять свій голос за столом переговорів ЄС. Посадовці відкладуть на другий план список бажань та занепокоєнь Бельгії щодо довгострокового бюджету ЄС на 2028–2034 роки, що спричинить уряду серйозні проблеми, особливо коли переговори досягнуть вирішальної завершальної стадії через 18 місяців. Його думки щодо пропозицій ЄС не будуть запитуватися. Його телефонні дзвінки залишаться без відповіді, сказав дипломат.Це була б сувора реальність для країни, яка буквально та символічно перебуває в центрі проєкту ЄС і яка впоралася з труднощами, коли справа доходила до виконання провідних ролей, таких як головування в Європейській Раді. Але дипломати кажуть, що відчайдушні часи вимагають відчайдушних заходів. Україна наступного року зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 71,7 мільярда євро і буде змушена почати скорочувати державні витрати з квітня, якщо не зможе забезпечити ці кошти. Президент США Дональд Трамп знову дистанціювався від надання американської підтримки.Підкреслюючи високі ставки, посли ЄС зустрічаються тричі цього тижня — у середу, п'ятницю та неділю — для обговорення пропозиції Комісії щодо кредиту, опублікованої минулого тижня. План "Б" — і план "В" для УкраїнЄвропейська комісія запропонувала ще один варіант фінансування України: спільний борг, підкріплений наступним семирічним бюджетом ЄС. Угорщина офіційно виключила випуск єврооблігацій, а залучення боргу через бюджет ЄС для підтримки України вимагає одноголосного голосування. Тож залишається план "С": деяким країнам доведеться заглибитися у власні скарбниці, щоб утримати Україну на плаву.Такої перспективи немає серед пропозицій Комісії, але дипломати тихенько її обговорюють. Німеччина, країни Північної Європи та Балтії розглядаються як найімовірніші учасники. Але ті, хто висуває цю ідею, мають попередження: найважливішою перевагою, яку членство в ЄС надає країнам блоку, є солідарність. Змушуючи деякі країни-члени самостійно нести фінансовий тягар підтримки України, блок ризикує серйозним розколом у своїй основі. Вважається, що Німеччина в майбутньому може не вирішити підтримувати банк, що зазнає невдачі, в країні, яка зараз не виділяє гроші Києву."Солідарність — це вулиця з двостороннім рухом", — сказав один дипломат.Звичайно, є й інший шлях, але лише теоретично. Колеги де Вевера з ЄС могли б об'єднатися та ухвалити план "репараційного кредиту" шляхом так званого голосування кваліфікованою більшістю, ігноруючи відмови Бельгії та просто проштовхуючи його. Але дипломати заявили, що це питання серйозно не розглядається.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..

Держави-члени Європейського Союзу планують прискорити прийняття рішення щодо безстрокового "знерухомлення" російських активів на суму до 210 мільярдів євро. Так, вони спробують "обійти" прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана ще до того, як європейські лідери зберуться на саміт наступного тижня.Як повідомляє газета Financial Times, поспішна кампанія з ухвалення законодавства, яке передбачає надзвичайні повноваження для подолання національних вето на продовження санкцій, мають на меті захистити вплив Брюсселя в мирних переговорах під егідою Сполучених Штатів Америки щодо війни Росії проти України."Дипломати, які займаються цим законодавством, бачать перевагу в тому, щоб найближчими днями швидко розв'язати спірне питання стосовно російських активів, відокремивши його від дебатів про надання Україні позик, забезпечених замороженими коштами Москви. Питання фінансування буде залишено на розсуд лідерів ЄС наступного тижня", — зазначили медійники.Рішення щодо голосування протягом найближчого тижня, яке порушує принцип одностайності при прийнятті рішень про санкції, ризикує розлютити Угорщину й інші країни ЄС, які виступають проти цього заходу. Попередні випадки, коли країни Євросоюзу таким чином голосували попри позицію інших держав-членів з критичних питань, наприклад, таких як Польща та Угорщина щодо міграційної політики, — спричинили багаторічну ворожнечу між столицями.Минулого тижня Єврокомісія запропонувала використати 210 мільярдів євро заморожених активів РФ, які зберігаються у бельгійському депозитарії, для фінансування позики Києву, спочатку на суму 90 мільярдів євро, яка може бути виплачена протягом наступних двох років."Щоб схема кредитування запрацювала, активи повинні бути заморожені безстроково, а не на шість місяців, після чого знерухомлення цих коштів можна продовжувати лише за одностайною згодою всіх 27 країн ЄС", — зазначає Financial Times.У газеті наголошують, що Угорщина, найбільш проросійська держава ЄС, виступає проти будь-якої подальшої допомоги Україні і регулярно погрожує ветувати продовження санкцій проти Росії. Європейські чиновники остерігаються, що Орбан виконає свою погрозу, якщо адміністрація американського президента Дональда Трампа вирішить в односторонньому порядку скасувати санкції проти РФ.Своєю чергою, представник уряду Угорщини Золтан Ковач заявив цього тижня, що пропозиція Єврокомісії щодо кредиту "перетинає всі червоні лінії". Щоб уникнути ризику скасування санкцій, ЄК запропонувала використати надзвичайні повноваження, передбачені для боротьби з економічними кризами, щоб санкції проти активів РФ діяли безстроково. Затверджені відповідно до статті 122 договорів Євросоюзу, такі повноваження можуть бути застосовані після схвалення простою більшістю голосів країн-членів блоку, обходячи потенційні вето.У Financial Times додали, що запровадження санкцій також буде свідчити про протест проти Вашингтона. Початковий мирний план для України, частково розроблений американськими чиновниками, передбачав вкладення більшої частини заморожених активів РФ у два інвестиційні фонди під керівництвом Сполучених Штатів. Американські чиновники також намагалися переконати столиці країн Євросоюзу не використовувати російські активи до узгодження мирного плану."Бельгія, де розташований депозитарій Euroclear, який зберігає російські активи на суму 185 мільярдів євро, виступила проти надання позики, посилаючись на юридичні та фінансові ризики", — зазначає газета.Брюссель побоюється, що у випадку несподіваного скасування санкцій їй наодинці доведеться відповідати на юридичні претензії Москви. Бельгія вимагає залізних гарантій, що інші держави ЄС погодяться нести спільну відповідальність і розділити витрати на можливі судові позови проти неї або Euroclear. Єврокомісія розглянула "майже всі" вимоги Бельгії щодо позики, заявляла президент ЄК Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..

Японія відхилила пропозицію Європейського Союзу приєднатися до його плану використання заморожених російських на користь України.Як повідомляє видання Politico, під час зустрічі міністрів фінансів G7 у понеділок Токіо відхилило прохання Брюсселя підтримати його плани щодо надання Києву російських суверенних активів, що зберігаються в бельгійському банку Euroclear."Таким кроком, пише виданням, Японія зруйнувала надії блоку на отримання глобальної підтримки цієї ініціативи", — зазначили у виданні.Своєю чергою, неназвані дипломати ЄС у коментарі Politico повідомили, що Японія дала зрозуміти, що не може використати заморожені російські активи на суму близько 30 мільярдів доларів, що зберігаються на її території, щоб надати Україні кредит.Також дипломат ЄС зазначив виданню, що міністерка фінансів Японії Сацукі Катаяма виключила можливість використання російських активів через юридичні проблеми. Попри це кілька чиновників у коментарі медійникам заявили, що позиція Японії пов'язана з протидією США використанню російських активів на користь України, аргументуючи це тим, що Токіо не хоче ігнорувати свого важливого союзника.Нагадаємо, Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..

Париж не готовий включати до запланованого "репараційного кредиту" для України ті російські активи, які зберігаються у французьких приватних банках. Це — близько 18 мільярдів євро.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times. Журналісти навели аргументацію Франції — паризька влада посилається на правові обмеження щодо використання заморожених приватних активів.Зокрема, у Франції заморожені кошти Центрального банку Росії утримують комерційні банки, серед яких великі установи. Тому, на відміну від державних цінних паперів, які зберігаються у депозитарії Euroclear (Бельгія), ці приватні активи мають інші договори та юридичні зобов’язання.Медійники акцентували, що Франція не заперечує проти надання допомоги Україні в цілому, але проти залучення в процес тих російських активів, що перебувають у приватних фінансових установах країни. Така позиція пояснюється юридичною невизначеністю та ризиками виплат колишньому власнику — Росії.За інформацією ЗМІ, банки мають контрактні зобов’язання перед попереднім власником активів, зокрема, щодо виплати відсотків. Передача коштів може призвести до юридичних претензій з боку Кремля.Використання приватних активів відрізняється від тих, що зберігаються в Euroclear — законодавча та правова база є менш прозорими, і це породжує питання про гарантії для вкладників та самих країн ЄС."Існує також і політичний ризик, адже участь приватних фінансових установ може викликати критику з боку частини європейського бізнесу й інвесторів, які побоюються, що подібні дії створять прецедент втручання у приватну власність", — ідеться в статті.Аналітики переконані, що така відмова — серйозний удар по плану Європейської комісії щодо надання так званого "репараційного кредиту" для України, забезпеченого замороженими російськими активами. Адже Франція утримує другий за розміром пул таких коштів у країнах ЄС.Загальна ініціатива передбачала, зокрема, що активи, заморожені після повномасштабного вторгнення Росії, можуть стати частково або повністю використані для фінансування потреб України 2026-2027 років.Однак, якщо значна частина цих коштів, наприклад, французькі 18 мільярдів євро, залишаться поза схемою, то сума, доступна для кредиту, суттєво скоротиться. Це може знизити загальний обсяг підтримки України й ускладнити фінансове планування в Брюсселі.Нагадаємо, що сьогодні лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Лідери сімох європейських держав готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту".Про це йдеться у спільному листі європейських лідерів, його цитує "Суспільне". За словами європейських лідерів, «репараційний кредит» фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС.Політики наголосили, що з початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Європа непохитно підтримує Україну."Ми робимо це, бо це морально правильно, а також тому, що імперіалістичні амбіції Росії загрожують європейській безпеці за межами України. Таким чином Україна також бореться за нашу свободу та наші цінності. Ми прагнемо знайти довгострокову надійну підтримку, яка зміцнить Україну", — йдеться у листі.Враховуючи поточний масштаб і терміновість бюджетних і військових потреб Києва, європейські лідери акцентували, що "рішуче підтримують пропозицію Єврокомісії щодо репараційної позики, яка фінансуватиметься коштом залишків готівки заморожених активів Росії у ЄС"."Окрім того, що це найбільш фінансово доцільне та політично реалістичне рішення, воно також відповідає фундаментальному принципу права України на компенсацію збитків, завданих агресією. Час має вирішальне значення", — також ідеться в заяві.Політики зауважили, що, досягнувши рішення щодо репараційної позики на засіданні Європейської ради у грудні, вони мають можливість поставити Україну в сильнішу позицію для самозахисту та кращу позицію для переговорів про справедливий і тривалий мир.У цьому контексті європейські лідери запевнили, що "готові конструктивно співпрацювати" Єврокомісією та Європейською радою "для досягнення цієї мети".Лист підписали: прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал, прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, прем'єр-міністр Ірландії Міхал Мартін, прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і президент Литви Гітанас Науседа.Нагадаємо, декілька днів тому прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер повідомив, що його країна висунула Європейському Союзу низку вимог. Їх виконання є обов'язковою умовою для того, щоб Брюссель погодився надати Україні репараційний кредит, забезпечений замороженими активами Росії..

У четвер, 4 грудня, прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер повідомив, що його країна висунула Європейському Союзу низку вимог. Їх виконання є обов'язковою умовою для того, щоб Брюссель погодився надати Україні репараційний кредит, забезпечений замороженими активами Росії.Відповідна заява оприлюднена у соцмережі X політика.Глава бельгійського уряду наголосив, що залучення заморожених російських коштів, які зберігаються у бельгійському депозитарії Euroclear, може спричинити серйозні негативні наслідки як для Бельгії, так і для Європи загалом. З огляду на ці ризики, країна висунула три ключові вимоги для підтримки ініціативи репараційного кредиту:1. Абсолютне гарантування взаємної відповідальностіБарт Де Вевер вимагає абсолютного гарантування взаємної відповідальності за потенційні ризики. Він пояснив, що компенсаційні виплати за незаконну експропріацію, згідно з угодами про захист інвестицій, можуть перевищувати первісну вартість активів, включаючи відсотки. Тому гарантії повинні покривати всі потенційні фінансові зобов'язання з першого ж дня.2. Забезпечення ліквідності EuroclearБельгія вимагає, щоб Euroclear мав достатній запас ресурсів для забезпечення ліквідності на випадок потреби. Ці ресурси можуть знадобитися, якщо Euroclear потрапить під російські санкції, або якщо Центральний банк РФ вимагатиме відшкодування збитків унаслідок судового чи арбітражного процесу, або ж мирної угоди.3. Рівномірна участь усіх країн ЄСПрем'єр-міністр вважає логічним, щоб усі країни-члени ЄС, які володіють російськими активами, брали участь у цій операції. Він висловив позицію, що кошти повинні стягуватися пропорційно та рівномірно з усіх інституцій на європейській території. Бажано, щоб участь взяли й інші держави, які входять до "Коаліції рішучих".Хоча пропозиція Єврокомісії рухається у напрямку виконання цих трьох умов, Барт Де Вевер вважає її поки що недостатньою для задоволення мінімальних вимог Бельгії. Він підкреслив, що Бельгія повністю підтримує Україну, але не можна вимагати від країни неможливого, і висловив сподівання на підтримку цієї позиції парламентом.Раніше повідомлялось, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 5 грудня прибуде до Брюсселя, щоб спробувати переконати керівництво Бельгії підтримати репараційний кредит Україні у розмірі 165 мільярдів євро, використовуючи грошову вартість заморожених російських державних активів, що знаходяться на території Бельгії.Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що Європейський центральний банк відмовився надати гарантії щодо виплати Україні репараційного кредиту на суму 140 мільярдів євро. Його мали забезпечити коштом заморожених російських активів..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 5 грудня прибуде до Брюсселя, щоб спробувати переконати керівництво Бельгії підтримати репараційний кредит Україні у розмірі 165 мільярдів євро, використовуючи грошову вартість заморожених російських державних активів, що знаходяться на території Бельгії.Про це повідомляє Politico."Канцлер Фрідріх Мерц завтра ввечері вирушить до Бельгії на вечерю, щоб приватно поговорити з прем'єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером та президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн", — повідомив речник німецького уряду виданню.Мерц скасував свої плани поїздки до Осло заради столиці ЄС після того, як Комісія запропонувала фінансовий пакет для фінансування оборони України від російських військ. Час має вирішальне значення, оскільки очікується, що військовий бюджет Києва буде вичерпаний у квітні.Де Вевер продовжує виступати проти цієї ініціативи, оскільки левова частка активів перебуває під управлінням брюссельського фінансового депозитарію Euroclear. Він побоюється, що Росія вживе заходів помсти проти Бельгії як вдома, так і за кордоном, і вимагає залізобетонних фінансових гарантій від столиць ЄС, перш ніж навіть розглядатиме можливість підтримки пропозиції Комісії.Лідери ЄС мають обговорити цю ініціативу в Брюсселі 18 грудня. Невдача у досягненні угоди може змусити уряди ЄС використовувати гроші платників податків для забезпечення виживання України. Навіть попри це, Де Вевер доведеться трохи переконати, що фон дер Ляєн добре знає після власних переконливих переговорів з бельгійським лідером, які не змогли його переконати.Де Вевер не лише хоче суттєвих гарантій, які можна виплатити в будь-який момент, але й вимагає, щоб інші фінансові установи, які володіють російськими державними активами по всьому блоку, застосовували ті ж стандарти, що й Euroclear. Бельгійці також побоюються, що армія кремлівських юристів подасть до суду на уряд та Euroclear на підставі двостороннього інвестиційного договору, який країна підписала з Радянським Союзом у 1989 році. Колишній президент Росії Дмитро Медведєв неодноразово погрожував цим.Комісія неодноразово применшувала передбачувані юридичні ризики для Бельгії, але їй знадобиться підтримка Де Вевера, перш ніж продовжувати реалізацію плану. Дипломати вже почали вивчати юридичний текст Комісії, щоб заспокоїти бельгійців до 18 грудня. Мерц також прагне зробити свій внесок."Я повністю розумію, що зокрема уряд Бельгії, в країні якого знаходиться значна частина заморожених активів, не може покладатися виключно на політичні зобов’язання", — написав німецький лідер у статті для Frankfurter Allgemeine Zeitung після того, як Комісія запропонувала юридичний текст, що лежить в основі репараційної позики. "Ці переговори мають розпочатися негайно та швидко завершитися", — додав він. Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що Європейський центральний банк відмовився надати гарантії щодо виплати Україні репараційного кредиту на суму 140 мільярдів євро. Його мали забезпечити коштом заморожених російських активів..

Якщо механізми репараційного кредиту Україні вимагатимуть порушень норм Європейського Союзу щодо заморожених російських активів, то Європейський центральний банк не підтримає їх.Таку заяву зробила керівниця Європейського центрального банку Крістін Лагард, її висловлювання цитує Bloomberg.Під час слухань у Європарламенті Лагард нагадала депутатам, що Європейський центральний банк має діяти винятково в межах угод Європейського Союзу."Ми маємо поважати договір Європи щодо функціонування Європейського центрального банку", — зауважила вона.Лагард наголосила, що проект використання доходів від російських активів має залишатися у межах відповідальності держав-членів. Тому жодних відступів від правил не повинно бути.За її словами, установа має стежити за дотриманням міжнародного права. На переконання очільниці банку, це впливає на довіру до єврозони."Я дуже сподіваюся, що ми зможемо допомогти Україні та профінансувати її потреби, але не шляхом обходження договору та не ціною фінансової стабільності", — підсумувала Крістін Лагард.Раніше видання Financial Times писало, що Європейський центральний банк відмовився підтримати ідею так званого репараційного кредиту для України на 140 мільярдів євро.Європейські чиновники звернулися до банку з проханням виступити кредитором для бельгійського депозитарію Euroclear, де зберігаються частина заморожених російських резервів, та надати гарантії щодо ліквідності механізму. Ці кошти можна було би використати для фінансування потреб України.Однак Європейський центральний банк вирішив, що це виходить за межі його мандату, оскільки за умовами договорів ЄС центральні банки не мають права безпосередньо фінансувати державні витрати або виступати гарантами таких позик.Нагадаємо, 28 жовтня міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл зазначав, що якщо ЄС погодиться на репараційний кредит для України коштом заморожених російських активів, то таким чином може зробити справжній "різдвяний подарунок"..

У середу, 3 грудня, Єврокомісія планує представити юридичну пропозицію щодо використання заморожених активів Росії.Як повідомляє агентство Reuters, Європейська комісія планує цього тижня внести юридичну пропозицію щодо використання заморожених російських активів для фінансування України, водночас залишаючи відкритою можливість запозичень на фінансових ринках або поєднання обох варіантів.Відомо, що лідери Євросоюзу у жовтні домовилися задовольнити "нагальні фінансові потреби" України протягом наступних двох років, але не схвалили план використання 140 мільярдів євро заморожених російських активів у Європі, як позики для Києва через занепокоєння, висловлені Бельгією.Більша частина активів РФ, заморожених у Європі, перебуває на рахунках бельгійського депозитарію цінних паперів Euroclear, і уряд Бельгії неодноразово висловлював занепокоєння щодо юридичних ризиків. Відповідно до плану Єврокомісії, Україні потрібно буде повернути позику лише в тому випадку, якщо Росія виплатить репарації за шкоду, завдану війною."Очікується, що виконавчий орган Європейського Союзу ухвалить пропозицію сьогодні, і вона включатиме план репараційного кредиту", — зазначає Reuters. За словами джерел агентства, юридичний текст залишить двері відкритими для кредиту, що фінансується коштом запозичень ЄС на фінансових ринках, а також для переходу між цими двома варіантами.Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що Європейський центральний банк відмовився надати гарантії щодо виплати Україні репараційного кредиту на суму 140 мільярдів євро. Його мали забезпечити коштом заморожених російських активів..

Європейський центральний банк відмовився надати гарантії щодо виплати Україні репараційного кредиту на суму 140 мільярдів євро. Його мали забезпечити коштом заморожених російських активів.Як повідомляє газета Financial Times, посилаючись на неназваних чиновників, ЄЦБ дійшов висновку, що пропозиція Європейської комісії порушує його мандат. Таке рішення посилює труднощі Брюсселя із залученням кредиту під заставу активів російського центрального банку, заморожених в Euroclear.Медійники пояснюють, що запропонований Європейською комісією репараційний кредит для України коштом заморожених російських активів мав би стати одним з ключових стовпів для забезпечення фінансових потреб Києва у 2026-2027 роках. Своєю чергою, Бельгія, у чиєму банку зберігаються кошти, відмовляється підтримувати цю схему та вимагає від ЄС більших гарантій, аби не залишитись єдиним відповідачем в разі судового позову Росії."У ЄС вважають, що Бельгія, ймовірно, має приховані мотиви, утримуючи російські гроші через податкові надходження від них, адже Брюссель так і не впровадив спеціальний інструмент для прозорого обліку цих коштів", — зазначає Financial Times.Нагадаємо, 26 листопада президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Зазначається, що сторони обговорили актуальну дипломатичну ситуацію та роботу Євросоюзу над рішенням щодо використання заморожених російських активів для захисту України.Додамо, у серпні верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас повідомляла, що Росія не повинна отримати шанс повернути собі заморожені в Європейському Союзі активи до того, як виплатить Україні репарації..

Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій.Як повідомляє видання Politico, посилаючись на неназваних впливових дипломатів, коли влітку посланець ЄС з питань санкцій Девід О'Салліван відвідав Вашингтон, американські посадовці чітко дали йому зрозуміти, що їхній план полягає в поверненні російських активів після підписання будь-якого мирного плану."Попри це президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн продовжила реалізацію планів щодо використання активів для фінансування України", — наголошує видання.У своїй промові про стан справ у Євросоюзі 10 вересня, незабаром після поїздки О'Саллівана, фон дер Ляєн оголосила, що блок планує використовувати активи для фінансування України через репараційний кредит. За словами одного з неназваних дипломатів, це було спробою поставити європейський штамп на активах."Коли в листопаді просочилася інформація про оригінальний "мирний план" Трампа, він передбачав інвестування 100 мільярдів доларів з цих активів в "зусилля з відновлення та інвестування в Україну" під керівництвом США. Решта коштів, як передбачав план, мала піти на "окремий американо-російський механізм", — зазначили медійники.Politico наголошує, що цей пункт є джерелом напруги після витоку плану, коли посадовці ЄС обурилися перспективою того, що Вашингтон візьме частину активів (навіть якщо це було номінально для відновлення України) і поділять решту з Росією.Нагадаємо, у серпні верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас повідомляла, що Росія не повинна отримати шанс повернути собі заморожені в Європейському Союзі активи до того, як виплатить Україні репарації..

У суботу, 29 листопада, президент України Володимир Зеленський прокоментував масовану нічну атаку Росії, підтвердивши, що головними цілями стали енергетична та цивільна інфраструктура. За його словами, ворог випустив проти "звичайного життя" близько 36 ракет та майже 600 дронів.Глава держави повідомив у Telegram-каналі, що на місцях ударів у Києві та області активно працюють екстрені служби."Близько 36 ракет та майже 600 дронів випустили росіяни проти звичайного життя. Головні цілі атаки — енергетика та цивільні об’єкти, багато пошкоджень і пожеж у житлових будинках", — наголосив президент.Людські жертви та співчуттяЗеленський також повідомив про наслідки обстрілу, висловивши співчуття родинам загиблих і постраждалих."Станом на зараз відомо про десятки поранених і трьох загиблих. Мої співчуття рідним та близьким", — написав він.Заклик до Європи: активи для захистуПрезидент наголосив на необхідності невідкладних дій як для посилення української оборони, так і для посилення тиску на агресора. Він звернувся до європейських партнерів щодо використання заморожених російських активів."Потрібно працювати, не втрачаючи жодного дня, щоб було достатньо ракет для систем ППО, щоб було все необхідне для нашого захисту та для тиску на Росію. Прийшов час Європі ухвалити рішення щодо заморожених активів, якщо Москва не хоче відмовлятися від ударів дронів і ракет", — заявив Зеленський.Насамкінець, президент закликав партнерів до рішучості у пошуку шляхів завершення війни."І точно потрібно говорити з усіма партнерами про кроки, щоб цю війну закінчити. Дякую всім, хто допомагає", — додав він.Раніше ми повідомляли, що у Києві багато постраждалих внаслідок російських ударів 29 листопада. Ворог бив по столиці балістичними ракетами — у місті лунали численні вибухи.Також, за словами мера Києва Віталія Кличка, у столиці ще за однією адресою в Дарницькому районі сталось влучання уламків у житловий будинок. Водночас посадовець зазначив, що станом на 08:01 у Києві 15 постраждалих, восьмеро з них медики госпіталізували. Один чоловік загинув.Попередній масований удар по Києву ворог здійснив у ніч проти 25 листопада. Тоді ворог близько першої години ночі вдарив десятками крилатих ракет "Калібр" з моря, а також балістичними ракетами наземного базування та аеробалістичними ракетами "Кинджал" з МіГ-31К. Зранку Росія повторила атаку на Київ "Кинджалами" та крилатими ракетами "Іскандер К". Внаслідок обстрілу загинули семеро людей та 21 людина постраждала, зокрема одна дитина.Нагадаємо, внаслідок нічної ракетно-дронової атаки російських військ на Київську область 29 листопада у Броварському та Фастівському районах зафіксовані значні руйнування. Найбільших пошкоджень зазнав житловий будинок у місті Бровари, де виникла масштабна пожежа.Як зазначив Віталій Кличко, внаслідок нічної ракетно-дронової атаки Росії на Україну 29 листопада, Київ зіткнувся із серйозними перебоями в енергопостачанні. Частина столиці наразі залишилася без електроенергії. Також у житлових будинках правого берега столиці знижений тиск води в системах водопостачання.Водночас стало відомо, що у ніч на 29 листопада російські війська завдали масованого ракетно-дронового удару по об'єктах енергетичної інфраструктури, що призвело до масштабних знеструмлень у столиці та низці регіонів.Своєю чергою, Повітряні сили зазначили, що у ніч на 29 листопада російська армія завдала комбінованого удару по об'єктах критичної інфраструктури України із застосуванням ударних БпЛА, ракет повітряного та наземного базування. Основний напрямок удару — Київщина..