# Бельгія

Україна отримає від Бельгії масштабний пакет військової допомоги на суму в один мільярд євро. До нього ввійде різна військова техніка, при цьому її частина внесена у проект швидкого відправлення для потреб українських військових.Про це повідомило бельгійське видання TIJD із посиланням на міністра оборони цієї країни Тео Франкена. За його словами, переважна частина допомоги, 645 мільйонів євро, має бельгійське походження."Виробництво силами власної індустрії означає, що значна частина коштів повертається до економіки Бельгії та підтримує зайнятість в оборонному секторі країни", — заявив він.Журналісти додали, що в новому пакеті допомоги Україна може розраховувати на швидке постачання близько 100 броньованих машин швидкої допомоги та транспортних автомобілів Unimog.Бельгія також передасть Україні п'ять безпілотних морських суден та інші безпілотники, шоломи, медичне обладнання, портативні системи виявлення дронів, окуляри нічного бачення та захисний одяг від хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних загроз.Також бельгійці нададуть понад 16 000 одиниць зброї та гармат, а ще 20 модернізованих зенітних комплексів типу Cerber і бойовий танк Leopard із модернізованою гарматною вежею для проведення випробувань.Окрім того, Бельгія інвестує в підготовку українських техніків з обслуговування F-16 у межах коаліції у співпраці з бельгійською оборонною промисловістю.Ця країна Бенілюксу також підтримує запуск виробничих потужностей з випуску 70-міліметрових ракет в Україні у співпраці з місцевими компаніями. Надається також програмне забезпечення.Нагадаємо, на початку травня журналісти видання Euractiv повідомляли, що Бельгія готова допомогти у створенні міжнародної коаліції, щоб утримати замороженими активи Росії.

Бельгія надасть Україні 150 мільйонів євро технічної допомоги в межах проекту BE-Relieve Ukraine. Кошти спрямують на відновлення і підтримку критичної інфраструктури, підготовку до зими, а також створення інклюзивного середовища.Про це йдеться у заяві прес-служби Міністерства розвитку громад та територій.У відомстві зазначили, що в Україні офіційно стартував масштабний проект міжнародної технічної допомоги — "Бельгійська ініціатива підтримки відновлення України" (BE-Relieve Ukraine). Його реалізує уряд Королівства Бельгія через агентство з розвитку Enabel. Бенефіціарами проекту є Міністерство розвитку громад та територій, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство освіти і науки та Міністерство економіки України. "BE-Relieve Ukraine — це не лише технічна допомога. Цей проект, спрямований на партнерство між Україною та Бельгією у сфері відбудови нашої країни. Основний принцип нашої співпраці — "Відбудувати краще, ніж було". BE-Relieve Ukraine триватиме до кінця 2028 року. За цей час Україна отримає від Уряду Бельгії 150 мільйонів євро, які будуть спрямовані на відновлення і підтримку критичної інфраструктури, підготовку до зими, а також створення інклюзивного середовища", – сказав заступник міністра розвитку громад і територій Костянтин Ковальчук. За даними Міністерства, реалізація проекту охоплюватиме як національний рівень, так і конкретні регіони. Зокрема, серед учасників проекту зазначені Чернігівська та Київська області, а також місто Київ.Основні напрями проекту:Модернізація енергетичної інфраструктури: впровадження децентралізованих систем опалення й електропостачання, передача мобільних котелень та генераторів.Охорона здоров’я та соціальний захист: реконструкція медичних закладів, реабілітаційні програми, інклюзивні послуги.Освіта та працевлаштування: оновлення інфраструктури шкіл і ПТО, проведення форумів для підвищення взаємодії між бізнесом і освітою.Підтримка євроінтеграції: сприяння реалізації реформ та зміцнення зв’язків з бельгійськими партнерами."Серед першочергових заходів — передача 212 генераторів для закладів освіти, мобільних котелень для лікарень і комунальних підприємств, а також ремонт об’єктів медичної інфраструктури", — додали в Міністерстві.Нагадаємо, 11 квітня Німеччина офіційно повідомила про новий пакет військової допомоги Україні. В ньому, серед іншого, запланували 100 тисяч боєприпасів і чотири системи протиповітряної оборони IRIS-T.

Бельгія передасть Україні два літаки F-16 до кінця 2025 року, але на запасні частини. Повноцінні винищувачі надійдуть на озброєння наших Повітряних сил лише після того, як бельгійці отримають літаки п'ятого покоління F-35.Таку заяву зробив прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час спільної прес-конфереції 8 квітня в Києві з президентом Володимиром Зеленським, пише УНІАН."Ми обіцяли стати найбільшим постачальником F-16 для України. Звичайно, ми будемо дотримуватися своїх слів. Два F-16 на запасні частини надійдуть цього року. Два літаки надійдуть наступного року", — йдеться у заяві міністра.Барт де Вевер також висловив сподівання, що винищувачів буде більше."Але ми очікуємо на F-35. З боку нас жодних затримок немає. Як тільки ми отримаємо F-35, одразу Україна може отримати F-16. Ті F-16, які ми обіцяли, ми одразу доставимо в Україну", — наголосив прем'єр-міністр Бельгії.Варто зазначити, що 3 квітня головнокомандувач Об'єднаних сил Північноатлантичного альянсу в Європі генерал Крістофер Каволі заявив, що Повітряні сили України отримають додаткову партію літаків F-16. Винищувачі вже готують до передачі.Ще 20 березня президент Володимир Зеленський розповідав, що Повітряні сили України отримали нову партію винищувачів F-16. Нагадаємо, раніше військові повідомляли, що винищувачі F-16, які надали Україні союзники, не можуть наблизитися на належну відстань для знищення носіїв рашистських керованих авіаційних бомб. Однак українські пілоти застосовують комплексний підхід під час протидії засобам ураження.

У вівторок, 8 квітня, в Україну з офіційним візитом прибули прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер, очільник бельгійського Міністерства закордонних справ Максим Прево та міністр оборони країни Тео Франкен.Про це повідомляє VRT. Зазначається, що посадовці прибули до України вранці потягом.Як очікується, представники Бельгії проведуться зустріч з українським гарантом Володимиром Зеленським. Крім того, у них заплановані двосторонні перемовини на рівні міністрів."Цей візит — не лише про політичну та військову солідарність, а й про міжнародну співпрацю, надію та майбутнє", — наголосив перед візитом в МЗС Бельгії.Нагадаємо, 1 квітня Україну з візитом відвідали міністри закордонних справ Німеччини Анналена Бербок і Кястусіс Будріс. Для німецької гості, яка в Києві з офіційним візитом уже 11 раз, це, ймовірно, була остання поїздка під час перебування на посаді.Також 31 березня Україну відвідали спікери та віце-спікери парламентів із 17 європейських країн — Бельгії, Великої Британії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Латвії, Литви, Люксембургу, Норвегії, Польщі, Португалії, Словенії, Фінляндії, Хорватії, Чехії, Швеції, а також представники Європейського парламенту.

Оскільки міжнародний діалог щодо повномасштабного вторгнення Росії в Україну переходить в нову фазу, потрібно також думати про те, як підтримати Київ.Про це у виданні Politico заявили директор Центру фінансів та безпеки в RUSI (Королівський Об'єднаний інститут оборонних досліджень) Том Кітінґ та керівник Центру фінансів та безпеки в RUSI Europe Кінга Редловська.Зазначається, що є багато гострих питань, так деякі з них реальні, а деякі "надумані" і сформульовані таким чином, що лише Євросоюз та його бюрократія можуть впоратися з ними. Основним питанням є те, що робити з замороженими активами російського Центрального банку, більша частка яких деномінована в євро, а отже, зберігається в банках, розташованих у країнах-членах ЄС."Досі європейські політичні й фінансові лідери знаходили нескінченні приводи, щоб відкласти розв'язання цього питання, але в міру того, як наближаються мирні переговори, подальші коливання і зволікання загрожують катастрофою", — зазначає Politico.Варто зауважити, що після початку повномасштабної російсько-української війни, країни G7 ухвалили сміливе рішення заморозити валютні резерви Росії, за оцінками, в понад 300 мільярдів євро. Після тривалих дебатів, які пройшли торік, країни G7 погодились, що прибуток від цих активів, але не самі активи, може бути наданий Україні у вигляді кредитів на загальну суму близько 45 мільярдів євро. Саме кредити надаються під заставу прибутків, отриманих від активів російського Центрального банку, які залишаються “знерухомленими” в західних банках.Видання зазначає, що проти конфіскації російських активів за останні кілька років з різним ступенем обґрунтованості було висунуто низку юридичних, фінансових та інших "вужчих" аргументів. Так, серед юридичних аргументів були наведені такі, як те, що активи центрального банку користуються “суверенним імунітетом”.Водночас цей аргумент рішуче спростували юристи, які дійшли консенсусу, що в цьому випадку може бути застосована міжнародно-правова концепція "контрзаходів". Ця концепція допускає кроки (які в іншому разі були б незаконними), якщо вони є пропорційними та вживаються у відповідь на протиправні дії іншої держави з метою її спонукання до дотримання міжнародних зобов'язань."Таким чином, активи російського Центрального банку можуть бути використані для тиску на російську владу, щоб змусити його відмовитися від агресивних дій і поважати територіальну цілісність України. Однак дуже важливо, щоб контрзаходи були "оборотними" — це основний момент, який слід враховувати в будь-якому запропонованому рішенні", — наголошує видання.Також були наведені ринкові аргументи За словами президента Європейського центрального банку Крістін Лагард та інших високопоставлених фінансистів єврозони, конфіскація активів держави-агресора може створити юридичні ризики для євроінвестицій. Ці побоювання, безсумнівно, пов'язані зі спогадами про кризу суверенного боргу євро 15 років тому, яка залишила когорту фінансистів з "посттравматичним стресовим розладом" — усе це підживлюють і заяви таких країн, як, зокрема, Саудівська Аравія, яка попередила, що продасть державний борг у євро у тому випадку, якщо російські активи буде конфісковано."Враховуючи байдужість ринків до початкового заморожування активів, можливо, найбільшої загрози для євро, й обмежену доступність високоякісних альтернативних активів, ці побоювання виглядають недоречними. Окрім цього, щоб розширити можливості України отримувати вигоду від цих активів, насправді нема потреби в постійній їх конфіскації. Достатньо просто дотримуватися концепції контрзаходів, про яку йшлося вище", — зазначає Politico.Щодо "вужчих" аргументів, то йдеться про заяву прем'єр-міністра Бельгії Барта де Вевера, який нещодавно зауважив, що конфіскація російських активів буде “актом війни”, створить ризики для всієї фінансової світової системи та призведе до відплати з боку Росії. Видання зауважує, що де Вевер, ігнорує той факт, що РФ уже веде незаконну війну, багато західних компаній вже зазнали відплати з боку Москви, а також те, що Бельгія, де зберігається левова частка російських активів, отримує величезні податкові вигоди від “присутності” цих активів."Загалом, немає переконливих аргументів на користь того, що Європа не може бути більш рішучою в питанні використання активів Центрального банку Росії на користь України", — наголошує видання.Попри те, що минулорічне рішення G7 могло б спрацювати в часи більш стабільних трансатлантичних відносин, наразі ситуація змінилася, а отже, має змінитися і реакція Європи. Також існує ризик того, що Угорщина або Словаччина можуть заблокувати знерухомлення російських активів під час голосування за чергове піврічне продовження заморожування коштів у липні.Втім, як зазначає Politico, існує просте рішення для цих проблем. Задля того, щоб уникнути ризику розморожування активів російського Центрального банку і повернення їх до рук Кремля в липні, Європа повинна використати аргумент контрзаходів і вивести ці активи з-під контролю Москви. Це можна зробити, перевівши їх до нової структури, створеної в Бельгії, під наглядом керівництва ЄС, а також передавши юридичний титул активів у траст на користь України. Важливо, що активи не будуть передані Україні, а будуть використовуватися для отримання стабільного потоку ануїтетного доходу, який потрібен для підтримки оборонних закупівель Києва та його поточних потреб у фінансуванні.Варто пояснити, що ануїтет — це послідовність грошових платежів, зокрема, виплат або надходжень, через однакові проміжки часу. Наразі Україна не здатна абсорбувати таку значну суму грошей за один раз, але їй потрібен надійний і стабільний дохід. Це означає, що вимога "оборотності" концепції про контрзаходи буде виконана, адже потенційна можливість повернення активів державі-агресору збережеться. Окрім цього, якби нова структура базувалася в Брюсселі, податкові надходження Бельгії також були б захищені."Переважну більшість активів РФ, станом на лютий 2022 року, становили облігації, термін погашення яких минув, і вони являють собою величезну кількість готівки, що приносить дуже низькі відсотки. Після переведення цих активів у нову структуру ними можна буде активно управляти, отримувати значно більший дохід і забезпечувати ануїтетний грошовий потік для підтримки України, що зменшить потребу західних союзників покладатися на кошти платників податків у своїх країнах для підтримки Києва", — додає видання.З часом, коли поступово з'являється надія на припинення вогню й мирну угоду, ці активи можуть стати основою для створення Банку реконструкції України. Це схоже на Кредитну установу для відбудови в Німеччині (Kreditanstalt für Wiederaufbau) — банку, створеного для фінансування відбудови країни після Другої світової війни.Нагадаємо, 20 березня видання DW заявило, що Європейський Союз припинив дискусії щодо конфіскації заморожених активів країни-агресорки Росії. Як зазначили журналісти, проти конфіскації понад 200 мільярдів євро суверенних російських активів виступали кілька країн Євросоюзу.

Фестиваль документального кіно DOCVILLE у бельгійському місті Льовен скасував показ фільму Russians at War. Це відбулося після звернення українського посольства в Бельгії.Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України."Фільм Анастасії Трофімової Russians at War представляє російських солдатів у війні проти України як "жертв обставин", замовчуючи їхню відповідальність за воєнні злочини — вбивства, тортури, зґвалтування, мародерство та примусову депортацію українських дітей", — йдеться в повідомленні.У МЗС додали, що демонстрація таких фільмів — це частина російської інформаційної війни, спрямованої на виправдання своєї агресії проти України.Українське посольство звернулося до федерального уряду й уряду регіону Фландрія, місцевої влади Льовена, керівництва фестивалю DOCVILLE та Льовенського Католицького університету із закликом скасувати показ цього фільму."У результаті керівник фестивалю DOCVILLE та ректор Льовенського Католицького університету повідомили про скасування показу. Російській пропаганді немає місця на культурних платформах", — підсумували в МЗС України.Нагадаємо, в жовтні минулого року стало відомо, що стосовно режисерки фільму "Росіяни на війні" Анастасії Трофімової відкрили кримінальне провадження. Над справою працювала Служба безпеки України.

Збірна України з футболу розгромно поступилася у другому поєдинку плей-оф за місце в дивізіоні A Ліги націй проти Бельгії з рахунком 0:3. За сумою двох матчів "синьо-жовті" не змогли підвищитися у класі.У першому матчі Україна здобула вольову перемогу та підходила до гри із перевагою у два м'ячі (3:1). Тож у вболівальників були великі сподівання на те, що наші футболісти зможуть виконати завдання та вийти в Лігу А Ліги націй, де грають елітні футбольні команди Європи.Україна розпочала матч від захисту. У першому таймі українські гравці нічого не дозволили суперникам — тож на перерву команди пішли за рахунку 0:0.На старті другого тайму "синьо-жовті" продовжили вдало оборонятися. Однак у національної команди Бельгії заміна спрацювала менш ніж через хвилину: Жеремі Доку віддав передачу на Максіма Де Кейпера, який забив з близької відстані в кут воріт.Ще через шість хвилин у воротах України відзначився Ромелу Лукаку, якому асистував Кевін Де Брюйне — 2:0. Завдяки цьому голу Бельгія відновила паритет у двоматчевому протистоянні.А на 86 хвилині Бельгія забила третій м'яч у ворота України. Ганс Ванакен віддав пас на хід Лукаку, після чого Ромелу пробив точно у дальній кут — 3:0. Рахунок за сумою двох матчів — 4:3.Таким чином збірна Бельгії зберегла свою прописку в еліті Ліги націй, а Україна, як і рік тому, виступатиме в Лізі B.Нагадаємо, що в збірної України з футболу були дві втрати перед повторним матчем із бельгійцями. Розташування команди покинули два праві захисники через травми, Юхим Конопля й Олексій Сич.

У вівторок, 25 лютого, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із новим прем’єр-міністром Королівства Бельгія Бартом де Вевером та привітав його з нещодавнім призначенням на посаду.Про це повідомила прес-служба Офісу президента. Зазначається, що однією із важливих тем, яку обговорили лідери, стало використання заморожених російських активів."Глава держави подякував Бельгії за готовність продовжувати допомогу й наголосив: для України дуже важливо, що в цей складний час підтримка з боку бельгійського народу залишається незмінною. Окремо Президент відзначив онлайн-участь Прем’єр-міністра в пленарному засіданні "Підтримуй Україну" вчора", — зауважили в ОП.До того ж Зеленський і Барт де Вевер обговорили ситуацію у світі, "яка потребує скоординованих кроків і швидкої реакції". На думку лідерів, на сьогодні важливо забезпечити спільну європейську відповідь на виклики, які створює Росія.  "Сторони також узгодили контакти на найближчий час", — додали в ОП.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що заморожені російські активи, які утримуються гігантом ринку цінних паперів Euroclear у Бельгії, принесли торік країні 1,7 мільярда євро податкових надходжень. Бельгійський уряд використовує ці гроші для надання допомоги Україні. .

У Бельгії помер брат видатного оперного співака та Героя України Василя Сліпака — Орест Сліпак. Його життя обірвалося у віці 57 років дев’ять днів тому. Поховання відбудеться у Львові.Трагічну новину повідомив історик української естради Михайло Маслій."Щойно дізнався, що в Бельгії трагічно обірвалося життя старшого брата Героя України Василя Сліпака — Ореста. У Бельгію поїхала мама покійного. Як вона, згорьована, витримає і переживе смерть другого сина, одному Богові відомо. Тепер жінка залишилася самісінька, після смерті Василя коронавірус забрав чоловіка. Важкий хрест випав на її долю", — написав він на своїй сторінці у Facebook.Оресту Сліпаку 24 серпня 2025 року виповнилося б лише 57. Похорон, можливо, буде 28 лютого у Львові, коли родина перевезе тіло.Що відомо про Ореста СліпакаВін закінчив Тернопільський медінститут, де найбільше полюбляв кардіологію. Михайло Маслій згадує, що Орест Сліпак навчався з його дружиною. "Василь завжди був дуже активний. Наприклад, зірочку жовтенятську, яку раніше носили на відвороті шкільної форми, він носив зі зворотного боку. Ми лиш зараз це на фото помітили. Є й таке фото: весь клас стоїть у краватках, у костюмах, а Василь — у вишитій сорочці. Він завжди малював козаків. Був великим життєлюбом, закохувався і це була його велика пристрасть", — згадує Маслій.Після смерті молодшого брата — всесвітньо відомого оперного співака, соліста Паризької національної опери Василя Сліпака — Орест був виконавчим директором Міжнародної некомерційної благодійної організації "Фундація Василя Сліпака". Нагадаємо, на початку січня унаслідок поранень, отриманих на війні, помер співзасновник групи спеціального призначення "Гострі картузи" Антон Спіцин. Він був керівником в окремому загоні та виконував складні бойові завдання на фронті.

Заморожені російські активи, які утримуються гігантом ринку цінних паперів Euroclear у Бельгії, принесли торік країні 1,7 мільярда євро податкових надходжень. Бельгійський уряд використовує ці гроші для надання допомоги Україні. Про це повідомляє VRT.Як зазначає видання, загальна сума російських активів, заблокованих в Euroclear, становить близько 183 мільярди євро. Широкий загал зазвичай не знайомий з Euroclear, але ця компанія є глобальним фінансовим гравцем. Її штаб-квартира розташована у Брюсселі, а федеральний уряд Бельгії володіє приблизно 12 відсотками акцій компанії. Інші бельгійські банки та уряди також володіють акціями.Euroclear — це будинок цінних паперів. Він обробляє великі фінансові транзакції між інвесторами та великими фінансовими інститутами та урядами. Іноді він називає себе "нотаріусом фінансового світу". Euroclear є світовим лідером на ринку "нотаріальних послуг", які вона надає. У 2024 році компанія отримала чистий прибуток у розмірі 1,038 мільярда євро, показують її річні показники. Заморожені російські активи Euroclear також надає такі послуги російським компаніям та урядам. Але після війни в Україні проти Росії було запроваджено міжнародні санкції. В результаті російські активи, включно з готівкою, акціями та облігаціями в Euroclear, були заморожені. Вони більше не можуть бути доступні їхнім російським власникам. До кінця 2024 року ці заморожені активи становили 183 мільярди євро. Відсотки та дивіденди за всіма цими російськими мільярдами опиняються на заблокованому рахунку в Euroclear. Ці гроші реінвестуються Euroclear і значною мірою спрямовуються до фонду підтримки: Європейського фонду для України. Протягом 2024 фінансового року до фонду було внесено 3,55 мільярда євро. Перший внесок у розмірі 1,55 мільярда був внесений до фонду у липні 2024 року, другий внесок у розмірі близько двох мільярдів буде наступного місяця. Бельгійська держава також стягує податок з усіх доходів, одержаних від російських активів. У 2024 році ця сума склала 1,7 мільярда євро. Раніше уряд Бельгії заявляв, що податок також буде використано для фінансування допомоги Україні.Нагадаємо, раніше у Москві назвали "крадіжкою" рішення США про надання Україні кредиту на суму 20 мільярдів доларів коштом заморожених російських активів. Міністерство закордонних справ країни-агресора заявило, що цей крок "не залишиться без відповіді".

Бельгія заборонить продаж одноразових вейпів (електронних сигарет) з 1 січня 2025 року. Це відбудеться з міркувань охорони здоров’я та навколишнього середовища та є новаторським кроком для Європейського Союзу.Про це повідомив Euronews. Журналісти посилаються на міністра охорони здоров'я Бельгії Френка Ванденбруке, який заявив, що недорогі вейпи перетворилися на загрозу здоров'ю, оскільки вони є простим способом для підлітків залучити до куріння та підсісти на нікотин."Одноразові електронні сигарети — це новий продукт, створений просто для залучення нових споживачів. Електронні сигарети часто містять нікотин. Нікотин викликає залежність, він шкідливий для здоров'я. Це факт", — пояснив Ванденбруке.Він додав, що, оскільки вони одноразові, пластик, акумулятор і схеми забруднюють навколишнє середовище. Крім того, вони створюють небезпечні хімічні відходи, які все ще присутні в тому, що люди викидають.Бельгійський міністр охорони здоров’я сказав, що він націлився на одноразові вейпи, оскільки багаторазові можуть бути інструментом, який допоможе людям кинути палити, якщо вони не можуть знайти інший спосіб.До речі, раніше Австралія заборонила продаж вейпів поза аптеками на початку цього року в рамках найсуворіших у світі обмежень на електронні сигарети. Зараз Бельгія лідирує в ЄС."Ми є першою країною в Європі, яка це зробила", — сказав Ванденбруке.Він також закликав до жорсткіших заходів щодо боротьби з тютюнопалінням у 27 країнах."Ми закликаємо Європейську комісію виступити з новими ініціативами щодо оновлення, модернізації тютюнового законодавства", — додав бельгійський міністр.До урядового рішення з розумінням поставилися навіть у деяких магазинах, що продають електронні сигарети, особливо це стосується екологічного питання."Після того, як сигарета спорожніла, батарея все ще працює. Це жахливо — ви могли би її підзарядити, але не маєте можливості. Ви можете уявити собі рівень забруднення, який електронна сигарета створює", — розповів власник брюссельської крамниці Vapotheque Стівен Померанц.Заборона зазвичай означає фінансові втрати для індустрії, однак підприємець вважає, що це не завдасть занадто великої шкоди - клієнти просто переорієнтуються на нову систему."Ми маємо багато альтернативних рішень, які також дуже прості у використанні. Наприклад, поди, попередньо наповнені рідиною, які можна просто вставити в електронну сигарету, що перезаряджається", — підсумував Померанц.Нагадаємо, що ще минулого року у Франції виникла ідея щодо заборони одноразових електронних сигарет. Уряд розробляв національний план боротьби з курінням.

Україна спочатку повинна виграти війну з Росією та звільнити свої території. А вже потім можна говорити про подальші гарантії безпеки.Таку заяву зробив прем'єр-міністр Бельгії Александр де Кроо на полях саміту лідерів Європейського Союзу у Брюсселі. Його цитує "Європейська правда".Відповідаючи на запитання журналістів про можливе встановлення режиму припинення вогню у війні Росії проти України, він наголосив, що пріоритетом має стати допомога Україні перемогти Росію."Насамперед Україна повинна виграти цю війну. Не змінюймо послідовність: перше — виграти війну, відштовхнути назад росіян. Потім, звісно, нічого не виключено. Ми повинні бути відкритими, якщо на якомусь етапі війну виграватиме Україна, й вона матиме змогу відштовхнути Росію назад, тоді кожен гратиме свою роль з підтримки миру та надання суттєвих гарантій безпеки", — сказав він.Проте де Кроо вважає, що говорити вже зараз про розміщення миротворчих сил Євросоюзу на території України передчасно."Будь ласка, перша дискусія це — як Україна має виграти війну. Як мир буде підтримуватися після війни, і що для цього потрібно, це інше питання. Але говорити сьогодні про "чоботи на землі" (boots on the ground) — це неправильна річ", — заявив він журналістам.Нагадаємо, вчора стало відомо, що дефіцит запчастин і належної кількості підготовлених пілотів не дозволить Бельгії надати Україні обіцяні винищувачі F-16 ще до закінчення цього року. Літаки прибудуть в розпорядження українських військових уже наступного року.

Дефіцит запчастин і належної кількості підготовлених пілотів не дозволить Бельгії надати Україні обіцяні винищувачі F-16 ще до закінчення цього року. Літаки прибудуть в розпорядження українських військових уже наступного року.Таку інформацію оприлюднило видання Le Soir. Журналісти зазначили, що причинами затримки постачання стали відсутність належної кількості підготовлених українських пілотів і дефіцит запчастин.Також такий стан справ пов'язаний із затримкою з постачаннями перших літаків F-35 компанією Lockheed Martin до Військово-повітряних сил України.Зокрема, міністерка оборони Бельгії Людівін Дедондер нещодавно відвідала Польщу, де ознайомилась з операціями бельгійської армії на 2025 рік. За результатами цього стало зрозуміло, що перші постачання винищувачів-бомбардувальників F-16 не можуть відбутися цього року."Бельгія зробить все можливе, щоби прискорити перші постачання, якщо це можливо, до кінця 2024 року", — йдеться в тексті.Однак при цьому там зазначається, що це практично неможливо. За словами медійників, ніхто не відмовляється від надання літаків, однак цей процес частково відтерміновується.Як відомо, 2023 року Україна та її союзники створили авіаційну коаліцію для надання Україні бойових літаків F-16. За словами президента Володимира Зеленського, Україні потрібно мінімум 128 винищувачів F-16.У серпні 2024 року стало офіційно відомо, що в Україну прибули перші винищувачі F-16 від партнерів. Перші F-16 Україні передали Нідерланди та Данія.Нагадаємо, минулого тижня в Міністерстві оборони Норвегії повідомляли, що від початку наступного року Норвегія перемістить навчання українських пілотів F-16 з Данії до Португалії. Для цього виділено відповідну суму коштів і збільшено кількість інструкторів.

Український лідер Володимир Зеленський незабаром відвідає Брюссель. Його запросили до Бельгії на перше засідання Європейської Ради.Про це на форумі "Право та справедливість: посилення взаємодії в умовах війни" повідомила віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — міністр юстиції Ольга Стефанішина."Президента Зеленського запрошено на перше засідання Європейської Ради після призначення її президента. Це дуже важливий для нас сигнал. Фактично немає розділення між Україною і державними членами ЄС. Україна на порядку денному в найвищому. І, звичайно, буде багато питань, які планується обговорити. Зустріч в Парижі, ініціативи Європейської комісії", — йдеться у заяві Стефанішиної.За словами посадовиці, на цьому засіданні буде оголошено стратегічну візію на наступні п'ять років. Йдеться про розширення та оборонну політику Євросоюзу."Безумовно, президент прийняв запрошення для участі в Єврораді в першу чергу для того, щоб окреслити новому складу європейських інституцій пріоритети європейської інтеграції, взаємодії з ЄС, ролі Європейського Союзу в мирній Європі. І я думаю, що всі цього очікують, тому що він був запрошений в перший же день, коли президент Кошта приступив до своїх обов'язків", — додала Стефанішина.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що українська влада організувала нову Контактну групу для формування єдиної позиції щодо завершення війни. До неї увійшли кілька європейських держав.

Сім країн-членів НАТО не підтримують запрошення України до вступу в Північноатлантичний альянс. У цьому списку навіть такі наші союзники, як Сполучені Штати Америки та Німеччина. Про це повідомило видання Politico, журналісти якого посилаються на неназваних американських посадовців і безпосередньо джерела в НАТО. Медійники зазначили, що Німеччина та США є одними з основних країн, які поки що не поспішають підтримувати заклик президента Володимира Зеленського про термінове запрошення України до НАТО, оскільки вони побоюються можливого втягнення у війну з Росією. Крім того, протидію також виявляють Угорщина та Словаччина, чиї лідери мають проросійську позицію. Зокрема, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан блокує фінансування ЄС для військової допомоги Україні та вийшов з програми НАТО щодо постачання зброї Києву. Натомість словацький прем'єр Роберт Фіцо нещодавно висловив думку, що членство України в НАТО може призвести до Третьої світової війни та запевнив, що ніколи не підтримає таке рішення, поки він залишається при владі. Один із представників НАТО зауважив у розмові з журналістами, що Бельгія, Словенія й Іспанія теж виступають проти запрошення України до Альянсу, але роблять це "обережно, ховаючись за спинами США та Німеччини". За словами іншого співрозмовника, ці країни підтримують ідею членства України в НАТО "в теорії", але коли справа дійде до конкретних дій, вони можуть розпочати відкрито виступати проти цього. Це створює конфлікт між ними та країнами, такими як Польща та Балтійські держави, які активно підтримують приєднання України. Видання також зауважило, що Вашингтон і Берлін не виключають можливість вступу України до НАТО в майбутньому, але адміністрація президента США Джо Байдена наполягає, що це питання варто розглянути після закінчення війни без встановлення конкретних термінів. Нагадаємо, декілька днів тому президент Володимир Зеленський заявив під час зустрічі з журналістами, що вступ України до Північноатлантичного альянсу підтримує більшість країн НАТО. Проте в декількох держав залишається стримана позиція.