# Бельгія

У п’ятницю, 23 серпня, на етапі Діамантової ліги в Брюсселі у стрибках у висоту переміг українець Олег Дорощук. Для нього це перша золота медаль престижного легкоатлетичного турніру. До цього він двічі ставав срібним призером у Сілезії та Римі.Про це повідомило "Суспільне Спорт". Журналісти нагадали, що Дорощук брав участь лише у двох етапах Діамантової ліги. На етапі в Сілезії стрибун у висоту виборов бронзу з результатом 2,28 метра. Перед цим він посів друге місце на змаганнях у Римі.Медалістів змагань визначила висота 2,22 метра. Її взяли лише три стрибуни, при цьому Олег Дорощук і ямаєць Ромейн Бекфорд зробили це з першої спроби, бельгійцю Тому Кармою знадобилася для цього третя спроба.Єдиним спортсменом, який взяв висоту 2,25 метра з першої спроби став Дорощук, тоді як його конкуренти не змогли подолати висоту з першого разу. В підсумку Бекфорд не підкорив висоту з трьох спроб, а бельгієць Томас Кармой зробив це з третьої спроби.Медальна боротьба між Дорощуком і Кармоєм розгорнулася на наступних висотах. 2,28 метра українець узяв з першої спроби, бельгієць — з третьої. Далі ні Кармой, ні Дорощук не взяли висоту 2,30. За підсумком змагань українець фінішував першим за додатковим показником використаних спроб на минулих планках."Сьогодні почувався чудово, атмосфера на стадіоні дуже особлива. Мені дуже подобається стрибати в Брюсселі після того, як я був тут минулого року. Наступним етапом стане фінал Діамантової ліги, а після нього я вирушаю на тренувальний збір до Токіо для останнього змагання сезону", — поділився враженнями Дорощук.Український стрибун уже вшосте став медалістом етапів Діамантової ліги. Ще три подіуми стрибун здобув 2024 року — жодного разу не фінішував за межами топ-3 на етапах престижної серії.Дорощук удруге поспіль відібрався у фінал сезону Діамантової ліги. Він третій українець, що кваліфікувався до фіналу — після стрибунок у висоту Ярослави Магучіх і Юлії Левченко.Нагадаємо, що на початку березня Олег Дорощук виграв фінал чемпіонату Європи з легкої атлетики у приміщенні. На той момент це було перше в історії нашої держави золото у чоловічих стрибках у висоту на цих змаганнях.

Бельгія, Нідерланди та Німеччина ведуть переговори про відновлення залізниці "Залізний Рейн". Це потрібно задля того, щоб підвищити мобільність військ у відповідь на наростальну загрозу з боку Росії.Як повідомляє видання Politico, залізнична лінія, що з'єднує бельгійський порт Антверпен з Рурським регіоном Німеччини, була збудована у 19 столітті, але з часів Другої світової війни вийшла з експлуатації.Тепер, коли потреби ЄС у військовій мобільності зростають, а інші залізничні лінії мають проблеми пропускної здатності, тиск для вжиття заходів зростає. Представник міністерства транспорту Бельгії Томас Де Шпігелер фактично підтвердив переговори щодо відновлення "Залізного Рейну", заявивши, що цей проект є політичним. За його словами, прем'єр-міністр Барт Де Вевер взяв відновлення цього залізничного сполучення під свій контроль.Попри підтримку, не всі повністю згодні з ідеєю віддати пріоритет відродженню залізниці. Зокрема, серед них Нідерланди. Їхня ділянка є короткою, а паралельна лінія Бетуве вже з'єднує Роттердам із Німеччиною."Це небажання має також комерційне коріння: порт Антверпен (бельгійський) давно виступає на підтримку "Залізного Рейну", розглядаючи його як потенційний виклик домінуванню порту Роттердам у регіоні", — зазначає видання.Медійники наголошують, що Нідерланди не хочуть реалізовувати цей проект, оскільки він мало що їм дає, а також може нашкодити нідерландському головному порту — Роттердаму, тим самим посиливши конкурента, яким є бельгійський Антверпен. Втім, видання допускає, що Амстердам може погодитись на відновлення "Залізного Рейна". У Бельгії сподіваються, що військовий аспект прискорить відновлення проекту. Втім, як зазначив експерт із залізниць Герман Вальтер, "ключ до успіху у Нідерландів". Він додав, що якщо це для країни коштуватиме недорого або взагалі нічого, тоді "вони співпрацюватимуть".Politico додає, що однією з причин, через яку Нідерланди можуть змінити своє рішення, є потенційний фінансовий стимул від нових цільових показників видатків НАТО та Євросоюзу. Відомо, що у пропозиції щодо наступного бюджету ЄС, з 2027 року на військову мобільність може бути виділено 17 мільярдів євро."Якщо ЄС надасть безоплатні гроші на будівництво інфраструктури, то навіть Нідерланди, які не бажають цього робити, приєднуються", — наголошує видання.Варто зауважити, що дискусії щодо відродження "Залізного Рейну" тривають роками та викликали суперечки з таких питань, як екологічні проблеми. У 2003 році Бельгія та Нідерланди передали свою суперечку щодо відновлення залізниці на розгляд арбітражного трибуналу, який постановив, що Бельгія може продовжити відновлення, але нестиме екологічні витрати, а Нідерланди зроблять свій внесок лише за умови отримання вигоди.Нагадаємо, раніше міністерство оборони Естонії повідомило, що НАТО може ухвалити рішення про розміщення німецько-нідерландського корпусу союзних сил на території Естонії. У разі позитивного сценарію, базою корпусу має стати місто Пярну.

У Бельгії померла малолітня дитина, яку забули в автомобілі. Трагедія сталася 17 липня у місті Намюр.Про це повідомляє видання RTBF, посилаючись на заяву прокуратури.Відомо, що вік дитини — один рік та три місяці. Хлопчик помер від спеки, яка призвела до підвищення внутрішньої температури тіла.За даними видання, батько мав відвезти малюка до дитячого садка. Він доставив старшу дитину в інше місце та потім поїхав на роботу. Чоловік забув, що його молодший син все ще перебуває в авто. Коли бабуся з дідусем поїхали до дитячого садка, щоб забрати онука, родина усвідомила трагедію. Медична експертиза підтвердила, що смерть дитини настала внаслідок гіпертермії. "Було розпочато судове розслідування за звинуваченням у ненавмисному вбивстві", — вказують журналісти.Варто зазначити, що гіпертермія — це підвищення температури тіла вище 41°C. Вона викликає пригнічення життєво важливих функцій організму.Нагадаємо, нещодавно у Франції трапився дивний інцидент. Прямуючи на відпочинок, 62-річний чоловік забув свою дружину на заправці й згадав про неї лише через 300 кілометрів.

У середу, 16 липня, у Бельгії спалахнула масштабна пожежа, внаслідок якої було знищено головну сцену музичного фестивалю Tomorrowland.Про це повідомили видання HLN та VRT NWS. За даними журналістів, пожежа сталася всього за два дні до початку фестивалю.Зокрема, джерела HLN повідомляють, що загоряння могло статися через помилку під час тестування феєрверків. Проте ані організатори заходу, ані екстрені поки не підтвердили цю інформацію.Водночас за даними VRT NWS, на місці проведення фестивалю було близько 1 000 співробітників, їх евакуювали.Своєю чергою організатори Tomorrowland заявили, що ніхто внаслідок пожежі не постраждав і заплановані на четвер заходи на іншій локації відбудуться. Водночас фестиваль шукає, що робити з заходами на головній сцені, які мали початись у пʼятницю.Tomorrowland — один із найвідоміших фестивалів електронної музики, який з 2005 року щорічно відбувається в бельгійському місті Бом. Цього року на ньому очікували по 200 тисяч відвідувачів протягом двох вікендів.Нагадаємо, в американському штаті Массачусетс сталася пожежа у будинку для літніх людей. Внаслідок інциденту загинуло щонайменше дев'ять осіб. Щонайменше 30 людей постраждали. .

Український гравець бельгійського "Вестерло" Сергій Сидорчук розповів про росіянина Романа Нойштедтера, який разом з ним виступає за бельгійську команду. Екс-футболіст збірної України переконаний, що представник країни-агресора є "класною людиною".Про це він сказав в інтерв'ю YouTube-каналу Дениса Бойка.Сидорчук заявив, що керівництво клубу порадило йому поговорити з Нойштедтером: "Просто поговори з ним і ти все зрозумієш". Я не хотів розмовляти скажу чесно. Але ми зідзвонилися і він пояснив всю ситуацію". За словами Сидорчука, першою людиною, яку він зустрів на базі, був саме росіянин. "Я одразу сказав, що я не можу дати йому руки, доки… Знову ж таки він мені все пояснив. Якщо чесно, він — класна людина. Дуже допомагав мені в адаптації. Для мене він європеєць, тому що все своє дитинство і життя він провів у Німеччині. Все його дитинство пройшло у Киргизстані, де у нього бабуся з дідусем. Він знає шість мов. Ментальність у нього не така, як у нас, не така, як в тих", — сказав Сидорчук. Український хавбек зазначив, що Нойштедтер нічого не розумів про російсько-українську війну. "Він взагалі нічого не розумів. Зараз, коли я йому пояснюю, показую відео, обстріли й все таке інше… У нього є нюанси, повʼязані з паспортом. Я не можу просто розповідати. Це не моя історія, це історія цієї людини. Я не можу розповідати про це. Я можу сказати, що він дійсно класний пацан", — сказав Сидорчук. Екс-гравець збірної України також повідомив, що спілкується з росіянином."Порядна людина і розуміє все. Так (спілкуюсь, — ред.). Він ще залишається на рік у команді", — додав Сергій Сидорчук.Нагадаємо, раніше російський футболіст швейцарського "Сьйона" Антон Міранчук розповів, як європейські клуби відмовлялися вести переговори щодо його переходу. Причиною начебто є російське громадянство футболіста.

Прокуратура бельгійського міста Левен оголосила про першого підозрюваного у справі про вбивство 46-річної дружини українського військового та її 6-річної доньки. У злочині зізнався 16-річний син жертви.Про це повідомило видання VRT, посилаючись на прокуратуру Левена."Син зізнався у тому, що поранив ножем матір та сестру, а потім підпалив їх", — йдеться у повідомленні.Спершу повідомлялося, що підліток був у школі під час пожежі. Після цього його взяли під опіку. Проте згодом хлопець зізнався у подвійному вбивстві. Чому 16-річний юнак вбив свою матір та сестру, поки не відомо."Завтра він постане перед судом у справах неповнолітніх", — додали у виданні.Нагадаємо, 6 червня зранку в бельгійському місті Хаасроде в будинку було знайдено мертвими українок: 46-річну матір і її шестирічну доньку. В обидвох жертв виявили ножові поранення, місце злочину підпалено.Також раніше в нідерландському місті Стенвейк, що в провінції Оверейсел, сталася пожежа. Там проживають біженці з України. Троє з них постраждали, їх тоді забрали до лікарні. Але загрози життю нікому не було.

У п’ятницю, 6 червня, зранку в бельгійському місті Хаасроде в будинку знайдено мертвими українок: 46-річну матір і її шестирічну доньку. В обидвох жертв виявили ножові поранення, місце злочину підпалено. Триває розслідування.Про це повідомив бельгійський телевізійний мовник VRT. За інформацією журналістів, суд розпочав розслідування подвійного вбивства після пожежі."Сьогодні вранці близько 09:30 пожежна служба отримала виклик на пожежу в будинку священника на вулиці Мілсестраат у Хаасроде, поблизу Ауд-Хеверле. Після прибуття з вікон квартири на першому поверсі йшов сильний дим", — йдеться в повідомленні.Приблизно о 10:20 пожежу ліквідували, але під час обшуку квартири пожежники виявили двох постраждалих: матір (46 років) і шестирічну доньку."На момент прибуття жінка вже була мертвою. Дівчину реанімували, але зрештою вона теж померла. На тілах обох постраждалих виявили ножові поранення", — розповіли медівникам правоохоронці.Прокуратура Лювена розпочала розслідування подвійного вбивства. Попередні висновки експерта з пожежної експертизи свідчать про те, що пожежа в будинку влаштована навмисно."Йдеться про українську родину, яка проживає в нашій країні вже три роки. Батько дівчини досі воює на фронті в Україні. У жінки також був 16-річний син, який на момент пожежі навчався у школі. За ним доглядають", - йдеться в матеріалі.З вівторка, після подовжених вихідних, у міській ратуші розмістять реєстр співчуття, де кожен зможе залишити повідомлення. У школі однокласникам повідомили про те, що сталося, після вихідних із дітьми теж проведуть відповідну бесіду про це в кожному класі.Тимчасовий виконувач обов'язків мера Френсіс Ван Бісбрук глибоко вражений трагедією."Смерть маленької дитини впливає на всю громаду, звичайно, також на школу. Я дуже вдячний аварійно-рятувальним службам, які швидко прибули на місце події, а також усім іншим, хто брав участь у цих складних обставинах", — цитує мера VRT.За даними Євростату, у Бельгії  на кінець березня цього року статус тимчасового захисту мали 89,54 тисячі біженців з України.Нагадаємо, раніше в нідерландському місті Стенвейк, що в провінції Оверейсел, сталася пожежа. Там проживають біженці з України. Троє з них постраждали, їх тоді забрали до лікарні. Але загрози життю нікому не було.

Україна отримає від Бельгії масштабний пакет військової допомоги на суму в один мільярд євро. До нього ввійде різна військова техніка, при цьому її частина внесена у проект швидкого відправлення для потреб українських військових.Про це повідомило бельгійське видання TIJD із посиланням на міністра оборони цієї країни Тео Франкена. За його словами, переважна частина допомоги, 645 мільйонів євро, має бельгійське походження."Виробництво силами власної індустрії означає, що значна частина коштів повертається до економіки Бельгії та підтримує зайнятість в оборонному секторі країни", — заявив він.Журналісти додали, що в новому пакеті допомоги Україна може розраховувати на швидке постачання близько 100 броньованих машин швидкої допомоги та транспортних автомобілів Unimog.Бельгія також передасть Україні п'ять безпілотних морських суден та інші безпілотники, шоломи, медичне обладнання, портативні системи виявлення дронів, окуляри нічного бачення та захисний одяг від хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних загроз.Також бельгійці нададуть понад 16 000 одиниць зброї та гармат, а ще 20 модернізованих зенітних комплексів типу Cerber і бойовий танк Leopard із модернізованою гарматною вежею для проведення випробувань.Окрім того, Бельгія інвестує в підготовку українських техніків з обслуговування F-16 у межах коаліції у співпраці з бельгійською оборонною промисловістю.Ця країна Бенілюксу також підтримує запуск виробничих потужностей з випуску 70-міліметрових ракет в Україні у співпраці з місцевими компаніями. Надається також програмне забезпечення.Нагадаємо, на початку травня журналісти видання Euractiv повідомляли, що Бельгія готова допомогти у створенні міжнародної коаліції, щоб утримати замороженими активи Росії.

Бельгія надасть Україні 150 мільйонів євро технічної допомоги в межах проекту BE-Relieve Ukraine. Кошти спрямують на відновлення і підтримку критичної інфраструктури, підготовку до зими, а також створення інклюзивного середовища.Про це йдеться у заяві прес-служби Міністерства розвитку громад та територій.У відомстві зазначили, що в Україні офіційно стартував масштабний проект міжнародної технічної допомоги — "Бельгійська ініціатива підтримки відновлення України" (BE-Relieve Ukraine). Його реалізує уряд Королівства Бельгія через агентство з розвитку Enabel. Бенефіціарами проекту є Міністерство розвитку громад та територій, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство освіти і науки та Міністерство економіки України. "BE-Relieve Ukraine — це не лише технічна допомога. Цей проект, спрямований на партнерство між Україною та Бельгією у сфері відбудови нашої країни. Основний принцип нашої співпраці — "Відбудувати краще, ніж було". BE-Relieve Ukraine триватиме до кінця 2028 року. За цей час Україна отримає від Уряду Бельгії 150 мільйонів євро, які будуть спрямовані на відновлення і підтримку критичної інфраструктури, підготовку до зими, а також створення інклюзивного середовища", – сказав заступник міністра розвитку громад і територій Костянтин Ковальчук. За даними Міністерства, реалізація проекту охоплюватиме як національний рівень, так і конкретні регіони. Зокрема, серед учасників проекту зазначені Чернігівська та Київська області, а також місто Київ.Основні напрями проекту:Модернізація енергетичної інфраструктури: впровадження децентралізованих систем опалення й електропостачання, передача мобільних котелень та генераторів.Охорона здоров’я та соціальний захист: реконструкція медичних закладів, реабілітаційні програми, інклюзивні послуги.Освіта та працевлаштування: оновлення інфраструктури шкіл і ПТО, проведення форумів для підвищення взаємодії між бізнесом і освітою.Підтримка євроінтеграції: сприяння реалізації реформ та зміцнення зв’язків з бельгійськими партнерами."Серед першочергових заходів — передача 212 генераторів для закладів освіти, мобільних котелень для лікарень і комунальних підприємств, а також ремонт об’єктів медичної інфраструктури", — додали в Міністерстві.Нагадаємо, 11 квітня Німеччина офіційно повідомила про новий пакет військової допомоги Україні. В ньому, серед іншого, запланували 100 тисяч боєприпасів і чотири системи протиповітряної оборони IRIS-T.

Бельгія передасть Україні два літаки F-16 до кінця 2025 року, але на запасні частини. Повноцінні винищувачі надійдуть на озброєння наших Повітряних сил лише після того, як бельгійці отримають літаки п'ятого покоління F-35.Таку заяву зробив прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час спільної прес-конфереції 8 квітня в Києві з президентом Володимиром Зеленським, пише УНІАН."Ми обіцяли стати найбільшим постачальником F-16 для України. Звичайно, ми будемо дотримуватися своїх слів. Два F-16 на запасні частини надійдуть цього року. Два літаки надійдуть наступного року", — йдеться у заяві міністра.Барт де Вевер також висловив сподівання, що винищувачів буде більше."Але ми очікуємо на F-35. З боку нас жодних затримок немає. Як тільки ми отримаємо F-35, одразу Україна може отримати F-16. Ті F-16, які ми обіцяли, ми одразу доставимо в Україну", — наголосив прем'єр-міністр Бельгії.Варто зазначити, що 3 квітня головнокомандувач Об'єднаних сил Північноатлантичного альянсу в Європі генерал Крістофер Каволі заявив, що Повітряні сили України отримають додаткову партію літаків F-16. Винищувачі вже готують до передачі.Ще 20 березня президент Володимир Зеленський розповідав, що Повітряні сили України отримали нову партію винищувачів F-16. Нагадаємо, раніше військові повідомляли, що винищувачі F-16, які надали Україні союзники, не можуть наблизитися на належну відстань для знищення носіїв рашистських керованих авіаційних бомб. Однак українські пілоти застосовують комплексний підхід під час протидії засобам ураження.

У вівторок, 8 квітня, в Україну з офіційним візитом прибули прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер, очільник бельгійського Міністерства закордонних справ Максим Прево та міністр оборони країни Тео Франкен.Про це повідомляє VRT. Зазначається, що посадовці прибули до України вранці потягом.Як очікується, представники Бельгії проведуться зустріч з українським гарантом Володимиром Зеленським. Крім того, у них заплановані двосторонні перемовини на рівні міністрів."Цей візит — не лише про політичну та військову солідарність, а й про міжнародну співпрацю, надію та майбутнє", — наголосив перед візитом в МЗС Бельгії.Нагадаємо, 1 квітня Україну з візитом відвідали міністри закордонних справ Німеччини Анналена Бербок і Кястусіс Будріс. Для німецької гості, яка в Києві з офіційним візитом уже 11 раз, це, ймовірно, була остання поїздка під час перебування на посаді.Також 31 березня Україну відвідали спікери та віце-спікери парламентів із 17 європейських країн — Бельгії, Великої Британії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Латвії, Литви, Люксембургу, Норвегії, Польщі, Португалії, Словенії, Фінляндії, Хорватії, Чехії, Швеції, а також представники Європейського парламенту.

Оскільки міжнародний діалог щодо повномасштабного вторгнення Росії в Україну переходить в нову фазу, потрібно також думати про те, як підтримати Київ.Про це у виданні Politico заявили директор Центру фінансів та безпеки в RUSI (Королівський Об'єднаний інститут оборонних досліджень) Том Кітінґ та керівник Центру фінансів та безпеки в RUSI Europe Кінга Редловська.Зазначається, що є багато гострих питань, так деякі з них реальні, а деякі "надумані" і сформульовані таким чином, що лише Євросоюз та його бюрократія можуть впоратися з ними. Основним питанням є те, що робити з замороженими активами російського Центрального банку, більша частка яких деномінована в євро, а отже, зберігається в банках, розташованих у країнах-членах ЄС."Досі європейські політичні й фінансові лідери знаходили нескінченні приводи, щоб відкласти розв'язання цього питання, але в міру того, як наближаються мирні переговори, подальші коливання і зволікання загрожують катастрофою", — зазначає Politico.Варто зауважити, що після початку повномасштабної російсько-української війни, країни G7 ухвалили сміливе рішення заморозити валютні резерви Росії, за оцінками, в понад 300 мільярдів євро. Після тривалих дебатів, які пройшли торік, країни G7 погодились, що прибуток від цих активів, але не самі активи, може бути наданий Україні у вигляді кредитів на загальну суму близько 45 мільярдів євро. Саме кредити надаються під заставу прибутків, отриманих від активів російського Центрального банку, які залишаються “знерухомленими” в західних банках.Видання зазначає, що проти конфіскації російських активів за останні кілька років з різним ступенем обґрунтованості було висунуто низку юридичних, фінансових та інших "вужчих" аргументів. Так, серед юридичних аргументів були наведені такі, як те, що активи центрального банку користуються “суверенним імунітетом”.Водночас цей аргумент рішуче спростували юристи, які дійшли консенсусу, що в цьому випадку може бути застосована міжнародно-правова концепція "контрзаходів". Ця концепція допускає кроки (які в іншому разі були б незаконними), якщо вони є пропорційними та вживаються у відповідь на протиправні дії іншої держави з метою її спонукання до дотримання міжнародних зобов'язань."Таким чином, активи російського Центрального банку можуть бути використані для тиску на російську владу, щоб змусити його відмовитися від агресивних дій і поважати територіальну цілісність України. Однак дуже важливо, щоб контрзаходи були "оборотними" — це основний момент, який слід враховувати в будь-якому запропонованому рішенні", — наголошує видання.Також були наведені ринкові аргументи За словами президента Європейського центрального банку Крістін Лагард та інших високопоставлених фінансистів єврозони, конфіскація активів держави-агресора може створити юридичні ризики для євроінвестицій. Ці побоювання, безсумнівно, пов'язані зі спогадами про кризу суверенного боргу євро 15 років тому, яка залишила когорту фінансистів з "посттравматичним стресовим розладом" — усе це підживлюють і заяви таких країн, як, зокрема, Саудівська Аравія, яка попередила, що продасть державний борг у євро у тому випадку, якщо російські активи буде конфісковано."Враховуючи байдужість ринків до початкового заморожування активів, можливо, найбільшої загрози для євро, й обмежену доступність високоякісних альтернативних активів, ці побоювання виглядають недоречними. Окрім цього, щоб розширити можливості України отримувати вигоду від цих активів, насправді нема потреби в постійній їх конфіскації. Достатньо просто дотримуватися концепції контрзаходів, про яку йшлося вище", — зазначає Politico.Щодо "вужчих" аргументів, то йдеться про заяву прем'єр-міністра Бельгії Барта де Вевера, який нещодавно зауважив, що конфіскація російських активів буде “актом війни”, створить ризики для всієї фінансової світової системи та призведе до відплати з боку Росії. Видання зауважує, що де Вевер, ігнорує той факт, що РФ уже веде незаконну війну, багато західних компаній вже зазнали відплати з боку Москви, а також те, що Бельгія, де зберігається левова частка російських активів, отримує величезні податкові вигоди від “присутності” цих активів."Загалом, немає переконливих аргументів на користь того, що Європа не може бути більш рішучою в питанні використання активів Центрального банку Росії на користь України", — наголошує видання.Попри те, що минулорічне рішення G7 могло б спрацювати в часи більш стабільних трансатлантичних відносин, наразі ситуація змінилася, а отже, має змінитися і реакція Європи. Також існує ризик того, що Угорщина або Словаччина можуть заблокувати знерухомлення російських активів під час голосування за чергове піврічне продовження заморожування коштів у липні.Втім, як зазначає Politico, існує просте рішення для цих проблем. Задля того, щоб уникнути ризику розморожування активів російського Центрального банку і повернення їх до рук Кремля в липні, Європа повинна використати аргумент контрзаходів і вивести ці активи з-під контролю Москви. Це можна зробити, перевівши їх до нової структури, створеної в Бельгії, під наглядом керівництва ЄС, а також передавши юридичний титул активів у траст на користь України. Важливо, що активи не будуть передані Україні, а будуть використовуватися для отримання стабільного потоку ануїтетного доходу, який потрібен для підтримки оборонних закупівель Києва та його поточних потреб у фінансуванні.Варто пояснити, що ануїтет — це послідовність грошових платежів, зокрема, виплат або надходжень, через однакові проміжки часу. Наразі Україна не здатна абсорбувати таку значну суму грошей за один раз, але їй потрібен надійний і стабільний дохід. Це означає, що вимога "оборотності" концепції про контрзаходи буде виконана, адже потенційна можливість повернення активів державі-агресору збережеться. Окрім цього, якби нова структура базувалася в Брюсселі, податкові надходження Бельгії також були б захищені."Переважну більшість активів РФ, станом на лютий 2022 року, становили облігації, термін погашення яких минув, і вони являють собою величезну кількість готівки, що приносить дуже низькі відсотки. Після переведення цих активів у нову структуру ними можна буде активно управляти, отримувати значно більший дохід і забезпечувати ануїтетний грошовий потік для підтримки України, що зменшить потребу західних союзників покладатися на кошти платників податків у своїх країнах для підтримки Києва", — додає видання.З часом, коли поступово з'являється надія на припинення вогню й мирну угоду, ці активи можуть стати основою для створення Банку реконструкції України. Це схоже на Кредитну установу для відбудови в Німеччині (Kreditanstalt für Wiederaufbau) — банку, створеного для фінансування відбудови країни після Другої світової війни.Нагадаємо, 20 березня видання DW заявило, що Європейський Союз припинив дискусії щодо конфіскації заморожених активів країни-агресорки Росії. Як зазначили журналісти, проти конфіскації понад 200 мільярдів євро суверенних російських активів виступали кілька країн Євросоюзу.

Фестиваль документального кіно DOCVILLE у бельгійському місті Льовен скасував показ фільму Russians at War. Це відбулося після звернення українського посольства в Бельгії.Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України."Фільм Анастасії Трофімової Russians at War представляє російських солдатів у війні проти України як "жертв обставин", замовчуючи їхню відповідальність за воєнні злочини — вбивства, тортури, зґвалтування, мародерство та примусову депортацію українських дітей", — йдеться в повідомленні.У МЗС додали, що демонстрація таких фільмів — це частина російської інформаційної війни, спрямованої на виправдання своєї агресії проти України.Українське посольство звернулося до федерального уряду й уряду регіону Фландрія, місцевої влади Льовена, керівництва фестивалю DOCVILLE та Льовенського Католицького університету із закликом скасувати показ цього фільму."У результаті керівник фестивалю DOCVILLE та ректор Льовенського Католицького університету повідомили про скасування показу. Російській пропаганді немає місця на культурних платформах", — підсумували в МЗС України.Нагадаємо, в жовтні минулого року стало відомо, що стосовно режисерки фільму "Росіяни на війні" Анастасії Трофімової відкрили кримінальне провадження. Над справою працювала Служба безпеки України.

Збірна України з футболу розгромно поступилася у другому поєдинку плей-оф за місце в дивізіоні A Ліги націй проти Бельгії з рахунком 0:3. За сумою двох матчів "синьо-жовті" не змогли підвищитися у класі.У першому матчі Україна здобула вольову перемогу та підходила до гри із перевагою у два м'ячі (3:1). Тож у вболівальників були великі сподівання на те, що наші футболісти зможуть виконати завдання та вийти в Лігу А Ліги націй, де грають елітні футбольні команди Європи.Україна розпочала матч від захисту. У першому таймі українські гравці нічого не дозволили суперникам — тож на перерву команди пішли за рахунку 0:0.На старті другого тайму "синьо-жовті" продовжили вдало оборонятися. Однак у національної команди Бельгії заміна спрацювала менш ніж через хвилину: Жеремі Доку віддав передачу на Максіма Де Кейпера, який забив з близької відстані в кут воріт.Ще через шість хвилин у воротах України відзначився Ромелу Лукаку, якому асистував Кевін Де Брюйне — 2:0. Завдяки цьому голу Бельгія відновила паритет у двоматчевому протистоянні.А на 86 хвилині Бельгія забила третій м'яч у ворота України. Ганс Ванакен віддав пас на хід Лукаку, після чого Ромелу пробив точно у дальній кут — 3:0. Рахунок за сумою двох матчів — 4:3.Таким чином збірна Бельгії зберегла свою прописку в еліті Ліги націй, а Україна, як і рік тому, виступатиме в Лізі B.Нагадаємо, що в збірної України з футболу були дві втрати перед повторним матчем із бельгійцями. Розташування команди покинули два праві захисники через травми, Юхим Конопля й Олексій Сич.

У вівторок, 25 лютого, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із новим прем’єр-міністром Королівства Бельгія Бартом де Вевером та привітав його з нещодавнім призначенням на посаду.Про це повідомила прес-служба Офісу президента. Зазначається, що однією із важливих тем, яку обговорили лідери, стало використання заморожених російських активів."Глава держави подякував Бельгії за готовність продовжувати допомогу й наголосив: для України дуже важливо, що в цей складний час підтримка з боку бельгійського народу залишається незмінною. Окремо Президент відзначив онлайн-участь Прем’єр-міністра в пленарному засіданні "Підтримуй Україну" вчора", — зауважили в ОП.До того ж Зеленський і Барт де Вевер обговорили ситуацію у світі, "яка потребує скоординованих кроків і швидкої реакції". На думку лідерів, на сьогодні важливо забезпечити спільну європейську відповідь на виклики, які створює Росія.  "Сторони також узгодили контакти на найближчий час", — додали в ОП.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що заморожені російські активи, які утримуються гігантом ринку цінних паперів Euroclear у Бельгії, принесли торік країні 1,7 мільярда євро податкових надходжень. Бельгійський уряд використовує ці гроші для надання допомоги Україні. .