# Бельгія

Оскільки міжнародний діалог щодо повномасштабного вторгнення Росії в Україну переходить в нову фазу, потрібно також думати про те, як підтримати Київ.Про це у виданні Politico заявили директор Центру фінансів та безпеки в RUSI (Королівський Об'єднаний інститут оборонних досліджень) Том Кітінґ та керівник Центру фінансів та безпеки в RUSI Europe Кінга Редловська.Зазначається, що є багато гострих питань, так деякі з них реальні, а деякі "надумані" і сформульовані таким чином, що лише Євросоюз та його бюрократія можуть впоратися з ними. Основним питанням є те, що робити з замороженими активами російського Центрального банку, більша частка яких деномінована в євро, а отже, зберігається в банках, розташованих у країнах-членах ЄС."Досі європейські політичні й фінансові лідери знаходили нескінченні приводи, щоб відкласти розв'язання цього питання, але в міру того, як наближаються мирні переговори, подальші коливання і зволікання загрожують катастрофою", — зазначає Politico.Варто зауважити, що після початку повномасштабної російсько-української війни, країни G7 ухвалили сміливе рішення заморозити валютні резерви Росії, за оцінками, в понад 300 мільярдів євро. Після тривалих дебатів, які пройшли торік, країни G7 погодились, що прибуток від цих активів, але не самі активи, може бути наданий Україні у вигляді кредитів на загальну суму близько 45 мільярдів євро. Саме кредити надаються під заставу прибутків, отриманих від активів російського Центрального банку, які залишаються “знерухомленими” в західних банках.Видання зазначає, що проти конфіскації російських активів за останні кілька років з різним ступенем обґрунтованості було висунуто низку юридичних, фінансових та інших "вужчих" аргументів. Так, серед юридичних аргументів були наведені такі, як те, що активи центрального банку користуються “суверенним імунітетом”.Водночас цей аргумент рішуче спростували юристи, які дійшли консенсусу, що в цьому випадку може бути застосована міжнародно-правова концепція "контрзаходів". Ця концепція допускає кроки (які в іншому разі були б незаконними), якщо вони є пропорційними та вживаються у відповідь на протиправні дії іншої держави з метою її спонукання до дотримання міжнародних зобов'язань."Таким чином, активи російського Центрального банку можуть бути використані для тиску на російську владу, щоб змусити його відмовитися від агресивних дій і поважати територіальну цілісність України. Однак дуже важливо, щоб контрзаходи були "оборотними" — це основний момент, який слід враховувати в будь-якому запропонованому рішенні", — наголошує видання.Також були наведені ринкові аргументи За словами президента Європейського центрального банку Крістін Лагард та інших високопоставлених фінансистів єврозони, конфіскація активів держави-агресора може створити юридичні ризики для євроінвестицій. Ці побоювання, безсумнівно, пов'язані зі спогадами про кризу суверенного боргу євро 15 років тому, яка залишила когорту фінансистів з "посттравматичним стресовим розладом" — усе це підживлюють і заяви таких країн, як, зокрема, Саудівська Аравія, яка попередила, що продасть державний борг у євро у тому випадку, якщо російські активи буде конфісковано."Враховуючи байдужість ринків до початкового заморожування активів, можливо, найбільшої загрози для євро, й обмежену доступність високоякісних альтернативних активів, ці побоювання виглядають недоречними. Окрім цього, щоб розширити можливості України отримувати вигоду від цих активів, насправді нема потреби в постійній їх конфіскації. Достатньо просто дотримуватися концепції контрзаходів, про яку йшлося вище", — зазначає Politico.Щодо "вужчих" аргументів, то йдеться про заяву прем'єр-міністра Бельгії Барта де Вевера, який нещодавно зауважив, що конфіскація російських активів буде “актом війни”, створить ризики для всієї фінансової світової системи та призведе до відплати з боку Росії. Видання зауважує, що де Вевер, ігнорує той факт, що РФ уже веде незаконну війну, багато західних компаній вже зазнали відплати з боку Москви, а також те, що Бельгія, де зберігається левова частка російських активів, отримує величезні податкові вигоди від “присутності” цих активів."Загалом, немає переконливих аргументів на користь того, що Європа не може бути більш рішучою в питанні використання активів Центрального банку Росії на користь України", — наголошує видання.Попри те, що минулорічне рішення G7 могло б спрацювати в часи більш стабільних трансатлантичних відносин, наразі ситуація змінилася, а отже, має змінитися і реакція Європи. Також існує ризик того, що Угорщина або Словаччина можуть заблокувати знерухомлення російських активів під час голосування за чергове піврічне продовження заморожування коштів у липні.Втім, як зазначає Politico, існує просте рішення для цих проблем. Задля того, щоб уникнути ризику розморожування активів російського Центрального банку і повернення їх до рук Кремля в липні, Європа повинна використати аргумент контрзаходів і вивести ці активи з-під контролю Москви. Це можна зробити, перевівши їх до нової структури, створеної в Бельгії, під наглядом керівництва ЄС, а також передавши юридичний титул активів у траст на користь України. Важливо, що активи не будуть передані Україні, а будуть використовуватися для отримання стабільного потоку ануїтетного доходу, який потрібен для підтримки оборонних закупівель Києва та його поточних потреб у фінансуванні.Варто пояснити, що ануїтет — це послідовність грошових платежів, зокрема, виплат або надходжень, через однакові проміжки часу. Наразі Україна не здатна абсорбувати таку значну суму грошей за один раз, але їй потрібен надійний і стабільний дохід. Це означає, що вимога "оборотності" концепції про контрзаходи буде виконана, адже потенційна можливість повернення активів державі-агресору збережеться. Окрім цього, якби нова структура базувалася в Брюсселі, податкові надходження Бельгії також були б захищені."Переважну більшість активів РФ, станом на лютий 2022 року, становили облігації, термін погашення яких минув, і вони являють собою величезну кількість готівки, що приносить дуже низькі відсотки. Після переведення цих активів у нову структуру ними можна буде активно управляти, отримувати значно більший дохід і забезпечувати ануїтетний грошовий потік для підтримки України, що зменшить потребу західних союзників покладатися на кошти платників податків у своїх країнах для підтримки Києва", — додає видання.З часом, коли поступово з'являється надія на припинення вогню й мирну угоду, ці активи можуть стати основою для створення Банку реконструкції України. Це схоже на Кредитну установу для відбудови в Німеччині (Kreditanstalt für Wiederaufbau) — банку, створеного для фінансування відбудови країни після Другої світової війни.Нагадаємо, 20 березня видання DW заявило, що Європейський Союз припинив дискусії щодо конфіскації заморожених активів країни-агресорки Росії. Як зазначили журналісти, проти конфіскації понад 200 мільярдів євро суверенних російських активів виступали кілька країн Євросоюзу.

Фестиваль документального кіно DOCVILLE у бельгійському місті Льовен скасував показ фільму Russians at War. Це відбулося після звернення українського посольства в Бельгії.Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України."Фільм Анастасії Трофімової Russians at War представляє російських солдатів у війні проти України як "жертв обставин", замовчуючи їхню відповідальність за воєнні злочини — вбивства, тортури, зґвалтування, мародерство та примусову депортацію українських дітей", — йдеться в повідомленні.У МЗС додали, що демонстрація таких фільмів — це частина російської інформаційної війни, спрямованої на виправдання своєї агресії проти України.Українське посольство звернулося до федерального уряду й уряду регіону Фландрія, місцевої влади Льовена, керівництва фестивалю DOCVILLE та Льовенського Католицького університету із закликом скасувати показ цього фільму."У результаті керівник фестивалю DOCVILLE та ректор Льовенського Католицького університету повідомили про скасування показу. Російській пропаганді немає місця на культурних платформах", — підсумували в МЗС України.Нагадаємо, в жовтні минулого року стало відомо, що стосовно режисерки фільму "Росіяни на війні" Анастасії Трофімової відкрили кримінальне провадження. Над справою працювала Служба безпеки України.

Збірна України з футболу розгромно поступилася у другому поєдинку плей-оф за місце в дивізіоні A Ліги націй проти Бельгії з рахунком 0:3. За сумою двох матчів "синьо-жовті" не змогли підвищитися у класі.У першому матчі Україна здобула вольову перемогу та підходила до гри із перевагою у два м'ячі (3:1). Тож у вболівальників були великі сподівання на те, що наші футболісти зможуть виконати завдання та вийти в Лігу А Ліги націй, де грають елітні футбольні команди Європи.Україна розпочала матч від захисту. У першому таймі українські гравці нічого не дозволили суперникам — тож на перерву команди пішли за рахунку 0:0.На старті другого тайму "синьо-жовті" продовжили вдало оборонятися. Однак у національної команди Бельгії заміна спрацювала менш ніж через хвилину: Жеремі Доку віддав передачу на Максіма Де Кейпера, який забив з близької відстані в кут воріт.Ще через шість хвилин у воротах України відзначився Ромелу Лукаку, якому асистував Кевін Де Брюйне — 2:0. Завдяки цьому голу Бельгія відновила паритет у двоматчевому протистоянні.А на 86 хвилині Бельгія забила третій м'яч у ворота України. Ганс Ванакен віддав пас на хід Лукаку, після чого Ромелу пробив точно у дальній кут — 3:0. Рахунок за сумою двох матчів — 4:3.Таким чином збірна Бельгії зберегла свою прописку в еліті Ліги націй, а Україна, як і рік тому, виступатиме в Лізі B.Нагадаємо, що в збірної України з футболу були дві втрати перед повторним матчем із бельгійцями. Розташування команди покинули два праві захисники через травми, Юхим Конопля й Олексій Сич.

У вівторок, 25 лютого, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із новим прем’єр-міністром Королівства Бельгія Бартом де Вевером та привітав його з нещодавнім призначенням на посаду.Про це повідомила прес-служба Офісу президента. Зазначається, що однією із важливих тем, яку обговорили лідери, стало використання заморожених російських активів."Глава держави подякував Бельгії за готовність продовжувати допомогу й наголосив: для України дуже важливо, що в цей складний час підтримка з боку бельгійського народу залишається незмінною. Окремо Президент відзначив онлайн-участь Прем’єр-міністра в пленарному засіданні "Підтримуй Україну" вчора", — зауважили в ОП.До того ж Зеленський і Барт де Вевер обговорили ситуацію у світі, "яка потребує скоординованих кроків і швидкої реакції". На думку лідерів, на сьогодні важливо забезпечити спільну європейську відповідь на виклики, які створює Росія.  "Сторони також узгодили контакти на найближчий час", — додали в ОП.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що заморожені російські активи, які утримуються гігантом ринку цінних паперів Euroclear у Бельгії, принесли торік країні 1,7 мільярда євро податкових надходжень. Бельгійський уряд використовує ці гроші для надання допомоги Україні. .

У Бельгії помер брат видатного оперного співака та Героя України Василя Сліпака — Орест Сліпак. Його життя обірвалося у віці 57 років дев’ять днів тому. Поховання відбудеться у Львові.Трагічну новину повідомив історик української естради Михайло Маслій."Щойно дізнався, що в Бельгії трагічно обірвалося життя старшого брата Героя України Василя Сліпака — Ореста. У Бельгію поїхала мама покійного. Як вона, згорьована, витримає і переживе смерть другого сина, одному Богові відомо. Тепер жінка залишилася самісінька, після смерті Василя коронавірус забрав чоловіка. Важкий хрест випав на її долю", — написав він на своїй сторінці у Facebook.Оресту Сліпаку 24 серпня 2025 року виповнилося б лише 57. Похорон, можливо, буде 28 лютого у Львові, коли родина перевезе тіло.Що відомо про Ореста СліпакаВін закінчив Тернопільський медінститут, де найбільше полюбляв кардіологію. Михайло Маслій згадує, що Орест Сліпак навчався з його дружиною. "Василь завжди був дуже активний. Наприклад, зірочку жовтенятську, яку раніше носили на відвороті шкільної форми, він носив зі зворотного боку. Ми лиш зараз це на фото помітили. Є й таке фото: весь клас стоїть у краватках, у костюмах, а Василь — у вишитій сорочці. Він завжди малював козаків. Був великим життєлюбом, закохувався і це була його велика пристрасть", — згадує Маслій.Після смерті молодшого брата — всесвітньо відомого оперного співака, соліста Паризької національної опери Василя Сліпака — Орест був виконавчим директором Міжнародної некомерційної благодійної організації "Фундація Василя Сліпака". Нагадаємо, на початку січня унаслідок поранень, отриманих на війні, помер співзасновник групи спеціального призначення "Гострі картузи" Антон Спіцин. Він був керівником в окремому загоні та виконував складні бойові завдання на фронті.

Заморожені російські активи, які утримуються гігантом ринку цінних паперів Euroclear у Бельгії, принесли торік країні 1,7 мільярда євро податкових надходжень. Бельгійський уряд використовує ці гроші для надання допомоги Україні. Про це повідомляє VRT.Як зазначає видання, загальна сума російських активів, заблокованих в Euroclear, становить близько 183 мільярди євро. Широкий загал зазвичай не знайомий з Euroclear, але ця компанія є глобальним фінансовим гравцем. Її штаб-квартира розташована у Брюсселі, а федеральний уряд Бельгії володіє приблизно 12 відсотками акцій компанії. Інші бельгійські банки та уряди також володіють акціями.Euroclear — це будинок цінних паперів. Він обробляє великі фінансові транзакції між інвесторами та великими фінансовими інститутами та урядами. Іноді він називає себе "нотаріусом фінансового світу". Euroclear є світовим лідером на ринку "нотаріальних послуг", які вона надає. У 2024 році компанія отримала чистий прибуток у розмірі 1,038 мільярда євро, показують її річні показники. Заморожені російські активи Euroclear також надає такі послуги російським компаніям та урядам. Але після війни в Україні проти Росії було запроваджено міжнародні санкції. В результаті російські активи, включно з готівкою, акціями та облігаціями в Euroclear, були заморожені. Вони більше не можуть бути доступні їхнім російським власникам. До кінця 2024 року ці заморожені активи становили 183 мільярди євро. Відсотки та дивіденди за всіма цими російськими мільярдами опиняються на заблокованому рахунку в Euroclear. Ці гроші реінвестуються Euroclear і значною мірою спрямовуються до фонду підтримки: Європейського фонду для України. Протягом 2024 фінансового року до фонду було внесено 3,55 мільярда євро. Перший внесок у розмірі 1,55 мільярда був внесений до фонду у липні 2024 року, другий внесок у розмірі близько двох мільярдів буде наступного місяця. Бельгійська держава також стягує податок з усіх доходів, одержаних від російських активів. У 2024 році ця сума склала 1,7 мільярда євро. Раніше уряд Бельгії заявляв, що податок також буде використано для фінансування допомоги Україні.Нагадаємо, раніше у Москві назвали "крадіжкою" рішення США про надання Україні кредиту на суму 20 мільярдів доларів коштом заморожених російських активів. Міністерство закордонних справ країни-агресора заявило, що цей крок "не залишиться без відповіді".

Бельгія заборонить продаж одноразових вейпів (електронних сигарет) з 1 січня 2025 року. Це відбудеться з міркувань охорони здоров’я та навколишнього середовища та є новаторським кроком для Європейського Союзу.Про це повідомив Euronews. Журналісти посилаються на міністра охорони здоров'я Бельгії Френка Ванденбруке, який заявив, що недорогі вейпи перетворилися на загрозу здоров'ю, оскільки вони є простим способом для підлітків залучити до куріння та підсісти на нікотин."Одноразові електронні сигарети — це новий продукт, створений просто для залучення нових споживачів. Електронні сигарети часто містять нікотин. Нікотин викликає залежність, він шкідливий для здоров'я. Це факт", — пояснив Ванденбруке.Він додав, що, оскільки вони одноразові, пластик, акумулятор і схеми забруднюють навколишнє середовище. Крім того, вони створюють небезпечні хімічні відходи, які все ще присутні в тому, що люди викидають.Бельгійський міністр охорони здоров’я сказав, що він націлився на одноразові вейпи, оскільки багаторазові можуть бути інструментом, який допоможе людям кинути палити, якщо вони не можуть знайти інший спосіб.До речі, раніше Австралія заборонила продаж вейпів поза аптеками на початку цього року в рамках найсуворіших у світі обмежень на електронні сигарети. Зараз Бельгія лідирує в ЄС."Ми є першою країною в Європі, яка це зробила", — сказав Ванденбруке.Він також закликав до жорсткіших заходів щодо боротьби з тютюнопалінням у 27 країнах."Ми закликаємо Європейську комісію виступити з новими ініціативами щодо оновлення, модернізації тютюнового законодавства", — додав бельгійський міністр.До урядового рішення з розумінням поставилися навіть у деяких магазинах, що продають електронні сигарети, особливо це стосується екологічного питання."Після того, як сигарета спорожніла, батарея все ще працює. Це жахливо — ви могли би її підзарядити, але не маєте можливості. Ви можете уявити собі рівень забруднення, який електронна сигарета створює", — розповів власник брюссельської крамниці Vapotheque Стівен Померанц.Заборона зазвичай означає фінансові втрати для індустрії, однак підприємець вважає, що це не завдасть занадто великої шкоди - клієнти просто переорієнтуються на нову систему."Ми маємо багато альтернативних рішень, які також дуже прості у використанні. Наприклад, поди, попередньо наповнені рідиною, які можна просто вставити в електронну сигарету, що перезаряджається", — підсумував Померанц.Нагадаємо, що ще минулого року у Франції виникла ідея щодо заборони одноразових електронних сигарет. Уряд розробляв національний план боротьби з курінням.

Україна спочатку повинна виграти війну з Росією та звільнити свої території. А вже потім можна говорити про подальші гарантії безпеки.Таку заяву зробив прем'єр-міністр Бельгії Александр де Кроо на полях саміту лідерів Європейського Союзу у Брюсселі. Його цитує "Європейська правда".Відповідаючи на запитання журналістів про можливе встановлення режиму припинення вогню у війні Росії проти України, він наголосив, що пріоритетом має стати допомога Україні перемогти Росію."Насамперед Україна повинна виграти цю війну. Не змінюймо послідовність: перше — виграти війну, відштовхнути назад росіян. Потім, звісно, нічого не виключено. Ми повинні бути відкритими, якщо на якомусь етапі війну виграватиме Україна, й вона матиме змогу відштовхнути Росію назад, тоді кожен гратиме свою роль з підтримки миру та надання суттєвих гарантій безпеки", — сказав він.Проте де Кроо вважає, що говорити вже зараз про розміщення миротворчих сил Євросоюзу на території України передчасно."Будь ласка, перша дискусія це — як Україна має виграти війну. Як мир буде підтримуватися після війни, і що для цього потрібно, це інше питання. Але говорити сьогодні про "чоботи на землі" (boots on the ground) — це неправильна річ", — заявив він журналістам.Нагадаємо, вчора стало відомо, що дефіцит запчастин і належної кількості підготовлених пілотів не дозволить Бельгії надати Україні обіцяні винищувачі F-16 ще до закінчення цього року. Літаки прибудуть в розпорядження українських військових уже наступного року.

Дефіцит запчастин і належної кількості підготовлених пілотів не дозволить Бельгії надати Україні обіцяні винищувачі F-16 ще до закінчення цього року. Літаки прибудуть в розпорядження українських військових уже наступного року.Таку інформацію оприлюднило видання Le Soir. Журналісти зазначили, що причинами затримки постачання стали відсутність належної кількості підготовлених українських пілотів і дефіцит запчастин.Також такий стан справ пов'язаний із затримкою з постачаннями перших літаків F-35 компанією Lockheed Martin до Військово-повітряних сил України.Зокрема, міністерка оборони Бельгії Людівін Дедондер нещодавно відвідала Польщу, де ознайомилась з операціями бельгійської армії на 2025 рік. За результатами цього стало зрозуміло, що перші постачання винищувачів-бомбардувальників F-16 не можуть відбутися цього року."Бельгія зробить все можливе, щоби прискорити перші постачання, якщо це можливо, до кінця 2024 року", — йдеться в тексті.Однак при цьому там зазначається, що це практично неможливо. За словами медійників, ніхто не відмовляється від надання літаків, однак цей процес частково відтерміновується.Як відомо, 2023 року Україна та її союзники створили авіаційну коаліцію для надання Україні бойових літаків F-16. За словами президента Володимира Зеленського, Україні потрібно мінімум 128 винищувачів F-16.У серпні 2024 року стало офіційно відомо, що в Україну прибули перші винищувачі F-16 від партнерів. Перші F-16 Україні передали Нідерланди та Данія.Нагадаємо, минулого тижня в Міністерстві оборони Норвегії повідомляли, що від початку наступного року Норвегія перемістить навчання українських пілотів F-16 з Данії до Португалії. Для цього виділено відповідну суму коштів і збільшено кількість інструкторів.

Український лідер Володимир Зеленський незабаром відвідає Брюссель. Його запросили до Бельгії на перше засідання Європейської Ради.Про це на форумі "Право та справедливість: посилення взаємодії в умовах війни" повідомила віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — міністр юстиції Ольга Стефанішина."Президента Зеленського запрошено на перше засідання Європейської Ради після призначення її президента. Це дуже важливий для нас сигнал. Фактично немає розділення між Україною і державними членами ЄС. Україна на порядку денному в найвищому. І, звичайно, буде багато питань, які планується обговорити. Зустріч в Парижі, ініціативи Європейської комісії", — йдеться у заяві Стефанішиної.За словами посадовиці, на цьому засіданні буде оголошено стратегічну візію на наступні п'ять років. Йдеться про розширення та оборонну політику Євросоюзу."Безумовно, президент прийняв запрошення для участі в Єврораді в першу чергу для того, щоб окреслити новому складу європейських інституцій пріоритети європейської інтеграції, взаємодії з ЄС, ролі Європейського Союзу в мирній Європі. І я думаю, що всі цього очікують, тому що він був запрошений в перший же день, коли президент Кошта приступив до своїх обов'язків", — додала Стефанішина.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що українська влада організувала нову Контактну групу для формування єдиної позиції щодо завершення війни. До неї увійшли кілька європейських держав.

Сім країн-членів НАТО не підтримують запрошення України до вступу в Північноатлантичний альянс. У цьому списку навіть такі наші союзники, як Сполучені Штати Америки та Німеччина. Про це повідомило видання Politico, журналісти якого посилаються на неназваних американських посадовців і безпосередньо джерела в НАТО. Медійники зазначили, що Німеччина та США є одними з основних країн, які поки що не поспішають підтримувати заклик президента Володимира Зеленського про термінове запрошення України до НАТО, оскільки вони побоюються можливого втягнення у війну з Росією. Крім того, протидію також виявляють Угорщина та Словаччина, чиї лідери мають проросійську позицію. Зокрема, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан блокує фінансування ЄС для військової допомоги Україні та вийшов з програми НАТО щодо постачання зброї Києву. Натомість словацький прем'єр Роберт Фіцо нещодавно висловив думку, що членство України в НАТО може призвести до Третьої світової війни та запевнив, що ніколи не підтримає таке рішення, поки він залишається при владі. Один із представників НАТО зауважив у розмові з журналістами, що Бельгія, Словенія й Іспанія теж виступають проти запрошення України до Альянсу, але роблять це "обережно, ховаючись за спинами США та Німеччини". За словами іншого співрозмовника, ці країни підтримують ідею членства України в НАТО "в теорії", але коли справа дійде до конкретних дій, вони можуть розпочати відкрито виступати проти цього. Це створює конфлікт між ними та країнами, такими як Польща та Балтійські держави, які активно підтримують приєднання України. Видання також зауважило, що Вашингтон і Берлін не виключають можливість вступу України до НАТО в майбутньому, але адміністрація президента США Джо Байдена наполягає, що це питання варто розглянути після закінчення війни без встановлення конкретних термінів. Нагадаємо, декілька днів тому президент Володимир Зеленський заявив під час зустрічі з журналістами, що вступ України до Північноатлантичного альянсу підтримує більшість країн НАТО. Проте в декількох держав залишається стримана позиція.

Бельгія планує поставити Україні три самохідні артилерійські установки Caesar. Про це повідомляє телеканал RTBF. "Раді міністрів найближчим часом буде представлено досьє про придбання і передачу Україні трьох артилерійських установок Caesar", -- йдеться у повідомленні. За даними видання, вартість установок, які Україна може отримати від Бельгії, сягає 12 мільйонів євро. Журналісти також додали, що у січні цього року Франція сформувала "артилерійську коаліцію" для підтримки разом зі США української армії. До неї входять 25 країн, включно з Бельгією. Було поставлено мету надати Україні 72 додаткових САУ Caesar у 2024 році. Франція бере на себе зобов'язання щодо постачання 12 артилерійських установок, а Бельгія своєю чергою -- трьох. Нагадаємо, 26 вересня Сполучені Штати Америки виділили нову військову допомогу Україні на суму 7,9 мільярда доларів. Окрім нового пакета підтримки США ще й ввели санкції проти країни-агресорки. Обмеження спрямовані на те, що обмежити здатність Росії фінансувати свою агресію проти України.

Бельгія спрямує 150 мільйонів євро на відбудову соціальної та енергетичної інфраструктури двох областей України. Йдеться про Київщину та Чернігівщину. Про це повідомила прес-служба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. "Бельгія бере патронат над Києвом та областю, а також над Черніговом та областю й планує спрямувати 150 мільйонів євро на відбудову соціальної та енергетичної інфраструктури", -- йдеться у повідомленні. Вказується, що відповідні меморандуми підписали виконувач обов’язків міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Василь Шкураков та директор Бельгійського агентства з розвитку Enabel в Україні Дірк Депре. На церемонії був також присутній новопризначений посол Бельгії в Україні Люк Якобс. Документи передбачають, що сторони будуть реконструювати, оновлювати та будувати об’єкти освіти, охорони здоров’я та енергетичної інфраструктури. Україна та Бельгія також співпрацюватимуть над посиленням стійкості нашої країни — будувати укриття та запроваджувати резервні системи енергопостачання та опалення. Сторони також домовилися сприяти розвитку партнерських відносин між бельгійськими та українськими представниками.  "Ми цінуємо потужну військову підтримку Бельгії, яка є надзвичайно важливою для України. Окрема вдячність за важливе рішення Королівства Бельгія долучитися до відновлення Київської та Чернігівської областей. Ці меморандуми спрощують впровадження наших спільних програм та проектів, сприятимуть відновленню, економічному й соціальному розвитку України. Упевнений, що Бельгія буде брати значну роль у відбудові нашої держави", — заявив Шкураков. Своєю чергою Люк Якобс наголосив, що це його друга місія в Україні як посла, але вже зараз він спостерігає значне розширення співпраці між Києвом та Бельгією. На його думку, це свідчить про консолідацію зусиль у відновленні України. Посол підкреслив, що безпекова угода, яку підписали президент України Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо у травні 2024 року, є вказівником та основою для посилення співпраці між країнами на наступні роки. Нагадаємо, раніше заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква повідомляв, що Україна отримає від Бельгії 30 сучасних винищувачів F-16, але їхнє постачання буде здійснюватися до 2028 року. Він наголосив, що у винищувачів F-16 зовсім інша тактика ведення бою, аніж та до якої звикли українські воїни. Відтак, їм необхідно опанувати та відточити нові навички.

Бельгія та Україна підписали угоду щодо співпраці у сфері відновлення. Договір передбачає інвестиції на суму близько 150 мільйонів євро протягом чотирьох років. Як повідомляє видання Belga, у середу, 17 липня, прем’єр-міністр Бельгії Александр де Кроо, український прем’єр Денис Шмигаль та бельгійська міністерка з міжнародної співпраці Каролін Генне під час церемонії, що відбувалася по відеозв’язку, підписали угоду про співпрацю, яка передбачає інвестиції у відновлення України. Зазначається, що програма в основному буде зосереджена на відбудові критичних інфраструктурних об'єктів, таких як школи, лікарні та енергетичні об’єкти. Перший транш у розмірі 20 мільйонів євро спрямують на відновлення енергетичних об’єктів столиці Києва, особливо лікарень, оскільки наближається зима. У школах по всій країні також будуть побудовані додаткові укриття. "Надзвичайно важливо продовжувати підтримувати український народ, особливо зараз, коли російська армія знову наступає, а атаки на цивільні об’єкти знову стають частішими", -- наголосила Каролін Генне. Видання додає, що Бельгія підтримає також встановлення генераторів та сонячних панелей у медичних закладах і школах. Нагадаємо, 12 липня заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква повідомляв, що Україна отримає від Бельгії 30 сучасних винищувачів F-16, але їхнє постачання буде здійснюватися до 2028 року. Він наголосив, що у винищувачів F-16 зовсім інша тактика ведення бою, аніж та до якої звикли українські воїни. Відтак, їм необхідно опанувати та відточити нові навички.

Чемпіонат Європи з футболу вже завершився, але для збірної України фінал настав уже давно. Утретє (з чотирьох випадків участі нашої головної команди на європейських чемпіонатах) жовто-сині не змогли вийти з групи. До того ж з унікальним показником -- 4 очки у трьох матчах. Цей випадок став першим в історії 24-командних чемпіонатів Європи. Такий показник -- 4 набрані очки -- став рекордним і для збірної України. Ще ніколи в історії наша команда не проходила груповий раунд з такою великою кількістю очок. Але їх виявилося недостатньо для того, аби вийти у 1/8-му фіналу євротурніру. Чому ж так сталося? У чому причина рекордного провалу головної вітчизняної футбольної команди? Найкращі чи ні? Для початку варто згадати той інформаційний фон, який оточував збірну задовго до старту Євро-2024. У березні Україна у плей-офф не просто пройшла двох непростих суперників -- Боснію і Герцеговину та Ісландію, а зробила це у неймовірно напруженому, драматичному стилі, зі справжнім гепі-ендом. Варто лише нагадати, що із чотирьох голів українці три забили в останні шість хвилин матчів, здобувши вольові перемоги (тобто програючи під час обох поєдинків). Після цього в українській пресі почали з’являтися більш ніж пафосні заяви про те, що нинішня збірна України є найкращою в історії. Аргументи тут були прості та зрозумілі -- непоганий тренер Сергій Ребров, який досяг значних успіхів у попередній, клубній частині своєї кар’єри, купа збірників, які грають у європейських топчемпіонатах, Артем Довбик до кінця весни навіть здобув Пічічі -- титул найкращого бомбардира чемпіонату Іспанії, а його (та Віктора Циганкова) скромна "Жирона" сенсаційно фінішувала третьою. Першим же -- здобувши ще й Кубок чемпіонів -- став голкіпер мадридського "Реала" Андрій Лунін. Крім "іспанців", до яких варто зарахувати ще й Романа Яремчука, в збірній справді було багато легіонерів, що не могло не налаштовувати на оптимізм. До того ж склад нашої групи на чемпіонаті був аж ніяк не складним -- збірна, укомплектована такими гравцями, справді мала усі шанси пройти у плей-офф чемпіонату Європи, особливо зважаючи на те, що вийти можна було і з третього місця. Румунська катастрофа Але уже перший поєдинок, зі збірною Румунії, став справжньою катастрофою для України та її збірної. Переважаючи суперника у класі, у контролі над м’ячем, українці не змогли нічого зробити із грамотно побудованою обороною румунів, а власні помилки захисників та голкіпера Луніна (поява якого у стартовому складі стала несподіванкою, хоч на тлі успішного сезону за "Реал" і очікувалася) призвели до фатальних, як з’ясувалося згодом, 0:3. Матч Україна -- Румунія. Фото: УАФ Сергій Ребров фактично визнав свої прорахунки, зробивши заміни перед другим туром -- головною із яких можна назвати заміну голкіпера. Воротар "Бенфіки" Анатолій Трубін, якого усі й чекали на Євро, відіграв так, як і має це робити справді надійний гравець -- практично без помилок. Багато в чому саме йому ми завдячуємо боротьбою за вихід у плей-офф до останньої хвилини останнього матчу. Пішли на краще і зміни серед польових гравців. Другий матч Україна виграла у Словаччини, а в останньому турі непогано, а місцями -- цілком упевнено, з позиції сили грала з теоретичним фаворитом групи, Бельгією. Та, на жаль, перемогти бельгійців не вдалося, а у паралельному матчі Румунія та Словаччина прогнозовано зіграли в очікувану усіма нічию -- і залишили нашу збірну на четвертому місці, хоча усі команди набрали по 4 очки. Три пропущені голи у матчі з Румунією зіграли проти нас. Матч Україна — Словаччина. Фото: УАФ Коментарі з обох сторін барикади Після провалу у першому матчі українські ЗМІ почали дорікати футболістам, утім, нарвавшись на звинувачення на свою адресу -- мовляв, це ви цим "найкращим поколінням" розхолодили збірну, не дозволили їй як слід підготуватися до чемпіонату Європи. Втім, сам Ребров -- який за сумісництво є ще й віце-президентом Української асоціації футболу (УАФ) та відповідає за усі збірні -- прокоментував невдачу своєї команди досить стримано і практично без детального "розбору польотів". Заявивши лише, що йому "все ще важко пояснити, чому так сталося в грі з Румунією". За що отримав додаткову порцію критики -- скажімо, від керівника проекту "Трибуна" Олега Щербакова, який закликав тренера "прямо зараз публічно поспілкуватись з медіа". Втім, навряд чи це спілкування станеться, бо Реброву нічого сказати пресі. Точніше, є, але він не захоче цього робити, адже доведеться говорити неприємні для себе речі, які в перспективі могли б обернутися навіть заміною тренерського штабу. А цього навряд чи хочуть в УАФ. А може, все-таки збіг обставин? До того ж варто визнати, що проти України на Євро-2024 справді зіграв збіг цілої низки обставин. Для прикладу можемо подивитися на успішний результат дебютанта чемпіонатів Європи збірної Грузії, яка вийшла до плей-офф, перемігши у третьому турі фаворита групи, екс-чемпіонів Європи, збірну Португалії. Це сталося тому, що португальці достроково забезпечили собі перше місце (регламент турніру дозволяє це зробити за умови двох перемог і відповідного календаря) -- і у матчі з грузинами не мали жодних турнірних прагнень. У нас так не склалося тому, що фаворит української групи, Бельгія, сенсаційно програв у першому турі словакам. Якби бельгійці підійшли до матчу з нами із шістьома очками, то, по-перше, опиралися атакам збірної України вони б значно менше. А по-друге, нас би не змогла обійти Словаччина, яка навіть у разі перемоги над румунами (яку їй ще треба було здобути) набирала б 3 очки, а нічия з Бельгією приносила б нам ті самі 4 очки й упевнений вихід з групи на третій позиції. Матч Україна -- Бельгія. Фото: УАФ Тож можна справді сказати, що у провалі збірної України зіграли роль не тільки власні прорахунки, а і невдача бельгійців та календар, який дозволив Румунії та Словаччині у третьому турі зіграти унічию. І це для багатьох переважить "казус Луніна" чи відверто невдалу гру Довбика, який був не схожий на себе -- ні в складі "Жирони", ні на попередньому Євро, де саме він голом у ворота збірної Швеції вивів Україну до чвертьфіналу. Ребров -- піти чи залишитися Але питання залишаються. Чому набір футболістів, який справді є одним із найкращих в історії -- навіть у переможному матчі зі Словаччиною відіграв далеко не на повну силу? Чому на перший матч українська команда вийшла уже переможцями, яким нібито лише треба було оформити якусь формальність? Чому у поєдинку з Бельгією, де нас влаштовувала лише перемога -- довгий час Україна грала так, ніби чекала, що в матчі Румунія-Словаччина хтось таки переможе, а значить, нам вистачить і власної нічиєї? Чому досить сильна європейська збірна була змушена зважати, ба більше -- сподіватися на те, що хтось чи щось нам допоможе? Сергій Ребров. Фото Андрія Ющака / УАФ Сергій Ребров -- непоганий клубний тренер, але робота в збірній дещо відрізняється від роботи з клубною командою. Навряд чи керування українською національною командою, навіть попри цілком позитивні результати (лише 3 поразки у 16 матчах), він зможе записати собі в актив. Але замінити його, будьмо чесними, нікому. Не звільнятиме ж Ребров-віце-президент Реброва-тренера. А заміна ця, відверто кажучи, давно видніється. Заміна на амбітного, перспективного європейського тренера. Збірну Грузії, наприклад, тренує француз Віллі Саньоль -- і тамтешні уболівальники, очевидно, спокійно пережили той факт, що багата на футбольні таланти нація не змогла народити хоча б одного справді якісного тренера для головної команди країни. Україні давно потрібно прийти до запрошення іноземця. Це буде новий виклик, це будуть нові горизонти й нові шанси. Принаймні, ніхто не зможе сказати, що УАФ не спробувала.