# нелегальні мігранти

Через значний потік біженців із різних країн у Німеччині розробляють процедуру консультацій з країнами-сусідами. При цьому там запланували диференційований розподіл категорій людей. Про це заявила німецька міністерка внутрішніх справ Ненсі Фезер. Її цитує ntv. "В Україні, а також у Сирії останнім часом посилилися бойові дії, наближається зима та пошкоджена інфраструктура", — зазначила вона. Федеральний уряд "обговорює зі сусідніми країнами, як із цим боротися". "Це важливо, тому що ми також потребуємо іншого розподілу українських біженців", — зауважила Фезер. За даними Федерального статистичного управління, на кінець серпня в Німеччині проживало близько 1,24 мільйона українців. До початку російської агресії в Україні їх було менш як 150 000. Раніше канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав українських біженців, які тривалий час перебувають в країні, якнайшвидше працевлаштуватись. Біженці мають починати шукати роботу одразу після проходження мовних курсів. Він зауважив, що Берлін має попрацювати над тим, щоб якомога більше біженців з України та інших країн світу шукали роботу в Німеччині. Нагадаємо, напередодні Шольц повідомляв, що його країна не розглядає можливості відряджання своїх військових в Україну. Канцлер додав, що війна в Україні "не повинна стати війною між Росією і Північноатлантичним альянсом", відтак "в цій військовій ситуації не може бути й мови про сухопутні війська".

У Литві ставлення до мігрантів стає все більш негативним. Однак при цьому для литовських громадян українці залишаються найпривабливішою групою. Про це свідчать результати опитування, яке провели на замовлення Вільнюського представництва Міжнародної організації з міграції. Про це повідомив литовський телерадіомовник LRT. Голова представництва в Литві Ейтвідас Бінгеліс заявив: нещодавно опубліковані результати опитування показують, що українців сприймають найприхильніше порівняно з мігрантами з інших країн. Респонденти поставили українцям середній бал сприятливості майже 7 з 10. Білоруські мігранти є другою найпривабливішою групою (5/10), на третьому місці — трудові мігранти з Центральної Азії (4,83/10). Мігранти з Близького Сходу (4,13/10) і ті, хто в'їхав до Литви через білоруський кордон 2021 року (3,73/10), отримали менш сприятливі оцінки. "Хоча ставлення до мігрантів загалом погіршилося, українців усе ще сприймають позитивно, що свідчить про те, що вони добре інтегруються в литовське суспільство, вивчаючи мову, працюючи найманими працівниками або відкриваючи власний бізнес", — пояснив Бінгеліс. Опитування також показало, що респонденти вважають курси литовської мови найважливішим заходом інтеграції для українців — 65% респондентів назвали його пріоритетним. Інші заходи включають допомогу в оформленні документів (40%), організацію освітніх і позашкільних заходів для дітей (31%), а також надання послуг на ринку праці, професійну підготовку й оцінку навичок (29%). Половина опитаних вважають, що українським біженцям, які вивчили мову та знайшли роботу, варто дозволити залишитися в Литві після війни. Ще 34% не заперечували би проти того, щоб українці залишилися, якщо вони цього захочуть. Водночас кожен десятий респондент вважає, що українці повинні покинути Литву після закінчення війни. Зараз у Литві проживає понад 74 тисячі українців. Більшість із них приїхали після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення 2022 року. Нагадаємо, вчора стало відомо, що цього тижня Україна отримала нову партію допомоги від Литви, яку вже доставили на територію нашої країни. В ній — різні види озброєнь і боєприпасів, а також запчастини до бронетранспортерів.

Для стримування нелегальної міграції на кордоні Польщі з Білоруссю потрібні сили прикордонної служби Європейського Союзу Frontex. До неї можуть долучитися й німецькі поліцейські. Про це заявила міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер, яку цитує видання Welt. Журналісти зазначили, що таку пропозицію вона озвучила під час візиту до прикордонного пункту пропуску Половце. Там вона зустрілася з польським колегою Томашем Сємоняком і зауважила, що угоди про спільну європейську систему притулку передбачають посилення захисту зовнішніх кордонів Євросоюзу. "І тому я, звичайно, можу собі уявити, що Frontex також надаватиме підтримку тут, де можна залучити велику кількість німецьких поліцейських", — додала міністерша внутрішніх справ Німеччини. Міністр внутрішніх справ Польщі, своєю чергою, наголосив, що його країна розраховує насамперед на фінансовий внесок ЄС для посилення безпеки кордонів. На його думку, співпраця між прикордонниками та поліцією Німеччини та Польщі також важлива для боротьби з діяльністю контрабандистів. Розпочинаючи з 2021 року, Польща неодноразово звинувачувала Білорусь у створенні кризи біженців на кордоні для тиску — у відповідь на санкції Євросоюзу проти режиму Олександра Лукашенка після придушення ним протестів 2020 року. Попри будівництво паркану заввишки понад п'ять метрів і електронну систему спостереження, мігранти щодня намагаються нелегально перетнути білорусько-польський кордон. Нагадаємо, минулого тижня Підляська прикордонна служба повідомляла, що двоє громадян України сприяли незаконному перетину мігрантами польсько-білоруського кордону. Їх затримали польські прикордонники, які провели спеціальну операцію.

Двоє громадян України сприяли незаконному перетину мігрантами польсько-білоруського кордону. Їх затримали польські прикордонники, які провели спеціальну операцію. Про це повідомила на своїх інформаційних ресурсах Підляська прикордонна служба. "Громадяни України їхали на автомобілях на польських номерах. Вони прямували до місця, де мали забрати людей, які нелегально перетнули кордон, і переправити їх далі до Західної Європи", — йдеться в повідомленні прикордонників. Загалом протягом 18-20 жовтня працівники Підляської прикордонної служби зафіксували близько 160 спроб "нелегального" перетину польсько-білоруського кордону. Іноземці намагалися потрапити за кордон у ділянках, що охороняються прикордонними постами в Кринках, Шудзялові, Бобровниках, Міхалові, Наревці, Плаській, Кузниці та Біловежі. Зокрема, в п'ятницю, 18 жовтня, прикордонники зафіксували близько 40 спроб незаконного перетину кордону. У суботу — понад 50, у неділю — ще понад 60. "У районі Пласка іноземці перетнули прикордонну річку Волкушанка, щоби потрапити на територію Польщі, а біля Бобровників ¡ прикордонну річку Свіслоч. Також відбулося декілька випадків агресивної поведінки людей за технічним бар'єром", — йдеться в повідомленні. Зазначається, що мігранти закидали польських патрулів гілками дерев та камінням. Під час одного з нападів розбили скло службового автомобіля прикордонників. Нагадаємо, що наприкінці вересня суд у Польщі призначив ув'язнення двом особам — громадянам України та Білорусі. Вони шпигували на користь Росії. Раніше їх затримали працівники польського агентства внутрішньої безпеки, яке розслідувало цілу низку таких випадків.

З понеділка, 7 жовтня, змінюється вартість пакетів сервісних послуг паспортно-міграційного характеру на території України. Це стосуватиметься п'яти документів. Про це повідомили в Паспортному сервісі. Там зазначили, що після оновлення цін тариф на пакет сервісних послуг "Стандарт" отримає такі зміни: оформлення громадянам України паспортних документів — 650 гривень; оформлення іноземцям та особам без громадянства документів міграційного характеру — 1 250 гривень; обмін посвідчення водія — 950 гривень; обмін свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу — 950 гривень; проставлення апостиля — 650 гривень. Зазначається, що фахівці Центрів обслуговування громадян "Паспортний сервіс" надають консультації онлайн і в телефонному режимі. "Якщо у вас є запитання щодо сервісних послуг — напишіть у приватні повідомлення на офіційних сторінках у Фейсбук чи Інстаграм або зателефонуйте до контактного центру за номером +38 044 597-87-77", — нагадали в Паспортному сервісі. Нагадаємо, що 21 серпня Міністерство закордонних справ і "Укрпошта" підписали меморандум про співпрацю. Він передбачає залучення поштового оператора до доставлення документів до закордонних дипломатичних установ України.

З Угорщини розпочинають стягувати штрафи та накопичену пеню. Річ у тому, що Будапешт не виконав у визначені терміни червневе рішення суду Європейського Союзу, в якому йому присудили 200 мільйонів євро штрафу за відступ від процедур щодо притулку та випровадження осіб, які нелегально перебувають в країні. Про це повідомив речник Єврокомісії Балаш Ужварі під час спеціально скликаного брифінгу на цю тему. Його запитали, чи отримала Єврокомісія якусь реакцію Угорщини щодо рішення суду ЄС у визначені терміни та що відбувається у цьому питанні. Ужварі відповів, що дедлайн для Угорщини сплинув вчора, і Єврокомісія переходить до наступного кроку в процедурі. "Тобто тепер ми плануємо вирахувати 200 мільйонів євро з майбутніх платежів з бюджету ЄС для Угорщини", — пояснив він. Рішення суду ЄС передбачало не лише основну суму штрафу, а й додаткові один мільйон пені за кожен день ігнорування рішення. Єврокомісія на початковому етапі мала формально переконатися, що проблема ще не вирішена. Угорщина мала надати відповідь до минулої п’ятниці, 13 вересня. "Оскільки Єврокомісія не отримала жодної відповіді від угорської влади, нам довелося зробити наступний крок у процедурі, що на практиці означає, що ми надіслали перший запит на платіж, що охоплює період обсягом 93 дні: з 13 червня, коли суд наклав штраф, до 13 вересня", — деталізував речник. Раніше суд ЄС зобов’язав Угорщину сплатити разовий штраф обсягом 200 мільйонів євро та пеню у розмірі одного мільйона євро за кожен день зволікання у зв’язку з невиконанням рішення суду, що стосується відступу від процедур ЄС щодо притулку та випровадження осіб, які нелегально перебувають в країні.  Це рішення стосується давнього рішення ще від грудня 2020 року, в якому суд ЄС визначив, що Угорщина не виконує процедури Євросоюзу щодо міжнародного захисту та повернення громадян третіх країн, які перебувають на території ЄС нелегально. Нагадаємо, на початку вересня угорська влада вже не вперше наголосила, що серйозно налаштована реалізувати план з надання прохачам притулку безкоштовного проїзду в один кінець до Брюсселя. Це може стати відповіддю на політику Європейського Союзу.

Програми демократки Камали Гарріс і республіканця Дональда Трампа — проти життя: Гарріс виступає за дозвіл на аборти, Трамп боротиметься з мігрантами. Тому варто "обрати менше зло" на виборах у США. Таку думку висловив Папа Римський Франциск, якого цитує Vatican News. Папа поспілкувався з журналістами в літаку, коли повертався з Сінгапуру до Риму — зі своєї 12-денної подорожі Азією й Океанією. Один із медійників запитав Франциска, що би той порадив католицькому виборцю, який зіткнувся "з кандидатом, який підтримує переривання вагітності, та кандидатом, який хоче депортувати 11 мільйонів мігрантів". "Обидва виступають проти життя: і той, хто викидає мігрантів, і та, хто вбиває дітей. Обидва проти життя. Я не можу вирішити, я не американець і не поїду туди голосувати", — відповів Папа. На його думку, по-перше, відмовляти мігрантам у можливості працювати — це важкий гріх, бо, згідно зі Старим Завітом, християнин має піклуватися про сироту, вдову та чужинця-мігранта. По-друге, аборт Папа Римський називає вбивством. "Наука каже, що через місяць після зачаття вже є всі органи людської істоти. Все. Аборт — це вбивство людини. Подобається вам це слово чи ні, але це вбивство", — наголосив він. Але, зрештою, Папа Римський не прийшов до конкретного висновку. Хоча переконаний, що йти на президентські вибори та віддати голос — потрібно: "У політичній моралі заведено говорити, що не голосувати — це недобре. Треба голосувати. І треба вибирати менше зло. Яке воно? Ця пані чи той пан? Я не знаю, кожна людина має думати та вирішувати за власним сумлінням", — підсумував очільник католицької церкви. Нагадаємо, що наприкінці серпня Папа Римський Франциск висловився про новий український закон щодо діяльності релігійних організацій, які мають керівників у Росії. Він закликав, щоби жодну християнську церкву не забороняли — прямо чи опосередковано.

Угорська влада вже не вперше наголосила, що серйозно налаштована реалізувати план з надання прохачам притулку безкоштовного проїзду в один кінець до Брюсселя. Це може стати відповіддю на політику Європейського Союзу. Про це повідомила агенція AP. Такий намір угорської влади покликаний чинити тиск на Європейський Союз, щоби змусити його відмовитися від великих штрафів. Їх накладають на Угорщину за обмежувальну політику надання притулку. На прес-конференції в Будапешті відповідальний за питання попередження нелегальної міграції державний секретар Бенце Ретварі заявив, що Євросоюз хоче змусити Угорщину пропускати "нелегальних мігрантів через свої кордони", та сказав, що країна "запропонує цим нелегальним мігрантам добровільно та безкоштовно проїзд в один кінець до Брюсселя". Ретварі додав, що перевезення здійснюватимуть "після запровадження європейської процедури", але не уточнив, який статус матимуть прохачі притулку після перевезення. "Якщо Брюсселю потрібні нелегальні мігранти, Брюссель може їх отримати", — сказав він. В уряді Угорщини й раніше заявляли про готовність надавати мігрантам і шукачам притулку безкоштовні квитки в один бік до Брюсселя. Як відомо, в червні Суд ЄС постановив, що Угорщина не виконує процедури Євросоюзу щодо міжнародного захисту та повернення громадян третіх країн, які перебувають на території ЄС нелегально. Він наклав на країну 200 мільйонів євро штрафу та пеню в розмірі одного мільйона євро за кожен день зволікання з виплатою. Нагадаємо, речник Європейської комісії з питань торгівлі Олоф Гілл нещодавно заявив, що енергетичним потокам до Угорщини зараз ніщо не загрожує. Санкції України щодо російської компанії "Лукойл" мають на них дуже опосередкований вплив. Такими виявилися нові оцінки європейських експертів.

У водах протоки Ла-Манш перекинулося судно з мігрантами, яке прямувало з Франції до Великої Британії. Відомо про щонайменше 10 загиблих людей. Як повідомляє La Voix du Nord, наразі відповідні служби проводять масштабну операцію з порятунку понад 50 людей. Трагедія сталася поблизу прибережного регіону Франції Булонь-сюр-Мер. На борту судна перебувало до 70 осіб. До порятунку людей французька сторона залучила вертоліт, який доставив на берег чоловіка, стан якого невідомий. На місце катастрофи має прибути ще один гелікоптер. Зокрема, боротьба з нелегальною імміграцією є пріоритетом як для британського, так і для французького урядів. Відомо, що цього року до Великої Британії прибули тисячі людей на човнах. Так, у ході операції на північно-західному узбережжі Ла-Манш 27 серпня французькі правоохоронці виявили та затримали майже 60 мігрантів, які мали намір дістатись берегів Великої Британії.  Раніше, а саме 22 серпня, поблизу Сербії зазнав аварії човен. Тіла вісьмох людей витягнули з річки Дрина, яка протікає на кордоні Сербії й Боснії та Герцеговини. Так, балканська служба "Радіо Свобода" з посиланням на керівника рятувальної команди Управління цивільного захисту Сербії Владана Ранкіча повідомляла, що мігранти намагалися перетнути річку на малому човні. За словами мігрантів, які все ж добралися до берега, в човні перебувало близько 25 людей, а поліція та пожежники-рятувальники знайшли на березі 18, троє з яких — діти. У міністерстві внутрішніх справ Сербії зазначили, що з 18 людей, які вижили, 16 є вихідцями зі Сирії, а двоє — з Єгипту. Нагадаємо, у травні прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск звинуватив Росію у спробах незаконно переправити тисячі мігрантів з Африки до Європи. Варшава створила комісію з вивчення неправомірного впливу Росії у країні. Водночас Польща не перша країна, яка заявляє про так звану "гібридну війну з Росією". Фінляндія ще восени 2023 року закрила свій сухопутний кордон із Росією. А згодом, вже 2024 року, й морський кордон. Туск зазначав, що Варшава витратить понад два мільярди євро на зміцнення кордону з Білоруссю та Калінінградською областю Росії. Польща й інші країни Європи звинувачують Білорусь у тому, що вона разом з Росією організувала наплив мігрантів у рамках "гібридної" атаки, покликаної дестабілізувати ситуацію в регіоні та ЄС загалом.

Тіла вісьмох людей витягнули з річки Дрина, яка протікає на кордоні Сербії та Боснії та Герцеговини. Всі вони перебували на човні, що перевернувся в ніч на четвер, 22 серпня. Про це повідомила балканська служба "Радіо Свобода" з посиланням на керівника рятувальної команди Управління цивільного захисту Сербії Владана Ранкіча. За його словами, у четвер рятувальникам вдалося витягнути тіла вісьмох людей. "На жаль, ми шукаємо ще декількох людей, зокрема, матір і немовля", — додав він. Аварія на Дрині сталася в ніч на 22 серпня, коли мігранти намагалися перетнути річку на малому човні. Спершу повідомлялося про трьох загиблих. За словами мігрантів, які все ж добралися до берега, в човні перебувало близько 25 людей, а поліція та пожежники-рятувальники знайшли на березі 18, троє з яких — діти. За інформацією Міністерства внутрішніх справ Сербії, з 18 людей, які вижили, 16 є вихідцями зі Сирії, а двоє — з Єгипту. За підрахунками "Радіо Свобода", за останні десять років Дрина забрала життя щонайменше 40 мігрантів, які намагалися її перетнути. Сербія є частиною так званого балканського маршруту, через який проходять мігранти на шляху до Західної Європи. Водночас минулого року через Сербію пройшли понад 100 тисяч мігрантів, що більш ніж на 12% менше, ніж 2022 року. Нагадаємо, що в Італії триває рятувальна операція після затоплення яхти британського мільярдера Майка Лінча біля берегів Сицилії 19 серпня. Усередині яхти знайшли тіла самого Лінча та його доньки.

Німецька опозиція пропонує скасувати грошову допомогу деяким категоріям українських біженців. Насамперед ідеться про українців, які не працюють офіційно. Про це заявив генеральний секретар Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Карстен Ліннеманн в інтерв'ю Funke. Він зазначив, що в Німеччині "шестизначна кількість людей принципово не бажає працювати". На його думку, держава повинна виходити з того, що вони потребують допомоги. "Зменшення виплат на 10, 20 чи 30 відсотків недостатньо. Потрібно повністю скасувати базову допомогу", — сказав опозиціонер. Ліннеманн вважає, що Німеччині потрібні зміни у політиці. Він зазначив, що хоче "справедливої системи соціальної підтримки, а базовий дохід нині — несправедливий". "Ми повинні обговорити, чому в багатьох європейських країнах понад 50 відсотків українців працюють, а в Німеччині — лише 25 відсотків. Існує явний брак стимулів для того, щоби швидко взятися за роботу", — заявив політик. Ліннеманн наголосив, що українці захищають свободу німців, але при цьому він вважає, що якщо є допомога, то вона пов'язана з взаємними діями, які охоплюють працевлаштування. Нагадаємо, заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мацєй Дущик заявляв, що в Польщі з 1 липня змінилися правила щодо допомоги українським біженцям. Домогосподарства, які приймають біженців, більше не зможуть отримувати фінансову допомогу, адже набула чинності зміна до закону про допомогу громадянам України.

У п’ятницю, 26 липня, Сейм Польщі проголосував за те, щоби дозволити силам безпеки безкарно використовувати летальну зброю. Це відбуватиметься у відповідь на активні загрози, в тому числі на кордоні з Білоруссю. Про це повідомив Euractiv. Журналісти зазначили, що Рада Європи й інші правозахисні організації й активісти висловили занепокоєння тим, що поліція, прикордонники та солдати тепер зможуть діяти — або навіть вбивати — безкарно. Законопроект, який іще потребує підпису президента, представили після того, як польський солдат отримав смертельне ножове поранення на білоруському кордоні. Польща, член НАТО та ЄС, звинуватила Мінськ в перенаправленні тисяч мігрантів до білорусько-польського кордону. Нове законодавство "виключає кримінальну відповідальність за застосування зброї або прямої сили в порушення правил" силами безпеки, якщо існувала загроза безпеці особи або країни. Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О'Флаерті висловив занепокоєння тим, що законопроект може "сприяти відсутності підзвітності та свідчити про недостатню прихильність до зобов'язань у сфері прав людини". Він додав, що документ "може створити правові та політичні рамки, які перешкоджатимуть державним агентам, розгорнутим на прикордонних територіях або в інших ситуаціях в межах їхньої компетенції, діяти з дотриманням правил пропорційності у застосуванні сили та вогнепальної зброї". Польська юристка й активістка Ганна Мачинська в п'ятницю заявила, що "питання національної безпеки не може бути карт-бланшем для дій, які порушують права людини". Раніше цього місяця Польща заявила, що посилить свою військову присутність і оборонні укріплення вздовж білоруського кордону через "постійні провокації". Нагадаємо, 17 липня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Комиш заявив, що його країна готується до проведення масштабної військової операції "Безпечне Підляшшя" на кордоні з Білоруссю. До неї долучать 17 тисяч солдатів.

У ніч на понеділок, 15 липня, громадянин України з естонською посвідкою на проживання на своєму автомобілі намагався вивезти до Німеччини вісьмох громадян Афганістану. Його затримав спільний патруль прикордонної поліції Німеччини та Польщі. Про це повідомила німецька поліція. Правоохоронці уточнили, що близько третьої години ночі в прикордонному польському місті Слубіце патруль затримав автомобіль на естонських номерах, який прямував до Німеччини. "За кермом автомобіля перебував 40-річний чоловік, який надав поліцейським український паспорт і естонську посвідку на проживання", — йдеться в повідомленні. Німецькі поліцейські додали, що в транспортному засобі перебувало ще вісім чоловіків-афганців: четверо на задньому сидінні та четверо в багажнику. При цьому жоден із громадян Афганістану, віком від 19 до 52 років, не зміг показати документи, які би дозволили їм перебувати в Німеччині. Польська прикордонна поліція тимчасово заарештувала підозрюваного у незаконному перевезенні українця та взяла під варту вісьмох нелегалів. Польська влада взяла на себе подальше розслідування. Нагадаємо, що 19 травня ввечері в Дортмунд на заході Німеччини на вулиці напали з ножем на 15-річного громадянина України. Підліток отримав поранення, його госпіталізували.

Управління Верховного комісара ООН у справах біженців розробило для українських вимушених мігрантів та внутрішньо переміщених осіб спеціальну платформу — "Україна — це Дім". Там є інформація про перебування українців за кордоном, повернення в Україну, програми підтримки щодо житла та працевлаштування. Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки України за підсумками зустрічі першої віце-прем’єр-міністерки України, міністерки економіки України Юлії Свириденко з представницею УВКБ ООН в Україні Кароліною Біллінг. Зараз українське відомство поглиблює співпрацю з УВКБ ООН, аби створювати умови для повернення українців. За сприяння міністерства, платформу наповнюватимуть інформацією про актуальні можливості щодо працевлаштування, навчання та підприємництва. "Створення умов для повернення українців додому — одне з пріоритетних завдань, над яким нині працює держава. Мета уряду — створити умови для працевлаштування і створення власних бізнесів українцями, можливості придбати власне житло на доступних умовах, впровадження інструментів для навчання та перекваліфікації", — заявила Юлія Свириденко. Крім того, інформаційна платформа надаватиме вичерпну інформацію про право на подальше перебування у країнах, що приймають, та питання, які стосуються тих, хто повертається в Україну. Там будуть посилання на урядові програми підтримки, доступні інструменти від партнерів та приватного сектору щодо придбання житла, працевлаштування та інших видів допомоги. Також платформа підтримує внутрішньо переміщених осіб в Україні. Там можна буде знайти довідкову інформацію про пільги та доступні послуги. Нагадаємо, економіст Петр Бартонь з інвестиційної групи Natland розповідав нещодавно, що наплив працездатних українських біженців до Чехії йде на користь її економіці, адже дає змогу перекрити ті вакансії, які довгий час порожніли.

Польська влада розглядає можливість закриття всіх пунктів пропуску на польсько-білоруському кордоні. Там останнім часом зростає напруга через нелегальних мігрантів, яких під’юджує офіційний Мінськ. Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в ефірі телеканалу TVN24. "Зараз ми вивчаємо, які наслідки це матиме для нашої економіки та місцевих громад", — зазначив він. Міністр зауважив, що зараз Польща, як і декілька років тому, страждає від навали мігрантів. Вони намагаються потрапити до Європейського Союзу з території Білорусі. Польський посадовець вважає, що це відбувається під контролем білоруських і російських спецслужб. "Особливо шокує те, що функціонери білоруської держави інструктують цих людей, як бити польських солдатів і польських прикордонників навіть тоді, коли наші хлопці в бронежилетах. Це геть неприйнятно", — наголосив міністр. Сікорський заявив, що остаточне рішення щодо закриття пунктів пропуску ухвалять винятково після детального аналізу його наслідків. Як відомо, в Польщі біля кордону з Білоруссю наразі складна ситуація через сильний наплив нелегальних мігрантів. Нещодавно мігранти напали на польських військових під час спроби незаконного перетину кордону. Один із них помер у результаті ножового поранення. Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що уряд Польщі вирішив запровадити буферну зону на кордоні з Білоруссю. Це відбувається на тлі спроб мігрантів нелегально потрапити до країни.