# Андрій Пишний

В Україні у 2025 році очікується зменшення безробіття. Проте дефіцит кадрів залишиться основною проблемою ринку праці. Це пов’язано із війною на території нашої країни.Таку заяву зробив голова Національного банку України Андрій Пишний у колонці для видання "Українська правда"."Кілька слів про ринок праці. Підприємства зазначають, що одна з найбільших проблем — набір персоналу. Для окремих регіонів ця проблема навіть суттєвіша за безпекові ризики", — зазначив він.Пишний спрогнозував, що така ситуація буде й надалі. Диспропорції на ринку праці збережуться попри поступове зростання кількості резюме. Водночас стійкий попит на робітників поступово зменшуватиме рівень безробіття. "Дефіцит працівників стимулюватиме подальше зростання рівня оплати праці. Очікується, що у 2024 році рівень реальних зарплат сягне показників, що були до великої війни", — заявив Пишний.Однак, як заявив голова НБУ, у 2025 році темпи зростання зарплат сповільняться. Така тенденція сприятиме стримуванню інфляції.Нагадаємо, раніше заступниця міністра економіки Тетяна Бережна заявила, що для стабільного відновлення та зростання економіки щорічно на 7% до 2030 року Україні бракує додаткових кадрів, адже через війну їх кількість стрімко знижується. За її словами, йдеться про 4,5 мільйона працівників.

Економіка України уже адаптувалася до воєнних умов і продовжує відновлюватися. У 2025 році ця сфера поступово зростатиме.Таку заяву зробив голова Національного банку України Андрій Пишний у колонці для видання "Українська правда".За його словами, попри наслідки війни економіка й надалі відновлюватиметься. Очікується, що у 2025 році вона зросте на 4,3%. Динаміку зростання ВВП підтримає два основних фактори:збереження державних стимулів завдяки значній міжнародній допомозі;подальше відновлення внутрішнього попиту. Також на розвиток економіки вплине:стійкий зовнішній попит на товари українського експорту;інвестиції у відновлення, зокрема енергетичного сектору. "Я налаштований оптимістично і переконаний, що внесок банківського сектору у відновлення економіки буде значним, зокрема завдяки накопиченому запасу міцності. НБУ докладе для цього максимум зусиль. Додатково ми сфокусуємося на розвитку галузевого кредитування", — заявив Пишний.Також голова НБУ додав, що у 2025 році планують розпочати розробку стратегії з розвитку іпотеки.Нагадаємо, нещодавно голова Національного банку Сергій Ніколайчук заявив, що навесні 2025 року інфляція в Україні досягне свого піка. Проте уже наприкінці наступного року очікується її розворот у бік зниження.

Україна уже адаптувалася до сучасних умов і продовжує поступово відновлюватися у різних сферах. Проте війна залишається головним генератором ризиків у першу чергу для повноцінного розвитку економіки.Таку заяву зробив голова Національного банку України Андрій Пишний у колонці для видання "Українська правда".За його словами, через війну зберігаються ризики втрати людей, територій, виробництв та пов’язаного з цим зменшення економічного потенціалу. Швидкість повернення економіки до нормальних умов залежатиме від характеру і тривалості війни.Серед інших ризиків, пов’язаних з війною є:виникнення додаткових бюджетних потреб;можливе додаткове підвищення податків;подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової;поглиблення міграції;розширення дефіциту робітників на ринку праці.Проте Пишний наголосив, що можуть реалізуватися і позитивні сценарії, пов’язані з пришвидшенням євроінтеграційних процесів та відновлювальних робіт в енергетиці."Напрошується висновок, що невизначеність величезна. Однак порівняно з початком повномасштабного вторгнення ця невизначеність суттєво знизилася", — наголосив він.Розвиток економіки у 2024 роціЗа його словами, банки та платежі безперебійно працювали у 2024 році. Енергетики продемонстрували, що можуть піднімати енергосистему, а бізнес та населення — надзвичайну здатність до адаптації.Гривня своєю чергою виконує роль повноцінної грошової одиниці, залишаючись мірою вартості, засобом платежів та заощаджень. До того ж ризики надходження міжнародного фінансування відчутно зменшилися. "НБУ перейшов до гнучкого таргетування інфляції та взяв на себе зобов’язання повернути її до цілі 5% на прийнятному горизонті політики. Зараз, попри війну, ми впроваджуємо один із найпотужніших пакетів реформ за всю історію незалежної України", — зазначив він.Нагадаємо, нещодавно голова Національного банку Сергій Ніколайчук заявив, що навесні 2025 року інфляція в Україні досягне свого піка. Проте уже наприкінці наступного року очікується її розворот у бік зниження.

Упродовж останніх місяців інфляція в Україні зростала швидшими темпами, ніж передбачалося. Очікується, що у 2025 році вона сповільниться.Про це повідомив голова Національного банку Андрій Пишний під час прес-брифінгу щодо рішень з монетарної політики.Він нагадав, що у листопаді інфляція пришвидшилася до 11,2% у річному вимірі. За його словами, цей "сплеск" дедалі більше набуває фундаментальних ознак, що підтверджується подальшим пришвидшенням базової інфляції. "Інфляційні очікування наразі демонструють відносну стійкість. Однак посилюється ризик їхнього розбалансування на тлі підвищення уваги населення до інфляційних процесів", — заявив Пишний.Чого очікувати від інфляції у 2025 роціУ НБУ прогнозують, що у наступні місяці інфляція в річному вимірі, вірогідно, продовжить зростати через подальший вплив чинників з боку пропозиції продовольства, суттєві бюджетні видатки, значні темпи збільшення зарплат і вищий енергодефіцит під час опалювального сезону. Однак надалі інфляція має сповільнитися та прямуватиме до цілі 5%. Цьому сприятимуть три фактори:поліпшення ситуації в енергосекторі;заходи монетарної політики НБУ;очікуване послаблення зовнішнього цінового тиску.Проте, ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни в Україні. Російська агресія зумовлює ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій та виробництв. "Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру і тривалості бойових дій", — пояснив голова НБУ.Варто зазначити, що з метою збереження стійкості валютного ринку, недопущення розбалансування очікувань та поступового приведення інфляції до цілі правління НБУ 12 грудня вирішило підвищити облікову ставку з 13,0% до 13,5%.Нагадаємо, за даними НБУ, в Україні зростання реальних доходів пенсіонерів фактично припинилося. Головною причиною є ріст інфляції.

Через повномасштабну війну зараз економіка України демонструє дещо знижені темпи відновлення. Проте у 2025-2025 роках відбуватиметься поступове зростання цієї сфери. Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний, передає прес-служба регулятора. За його словами, зростання економіки триває, хоча й залишається обмеженим через вплив бойових дій на території України. Також гальмують економічне відновлення: хвилі атак Росії на енергетичну інфраструктуру; пожвавлення міграції; брак трудових ресурсів. "Однак реальний ВВП надалі зростав -- як у другому, так і третьому кварталах 2024 року. Причому менший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії та дещо вищі врожаї ранніх зернових культур дали змогу НБУ підвищити прогноз зростання реального ВВП у 2024 році до 4%", -- зазначив Пишний. Що буде з економікою України у 2025-2026 роках У наступні два роки відбуватиметься поступове зростання економіки -- на 4,3–4,6%. Цьому сприятимуть: значні бюджетні стимули, підкріплені суттєвими обсягами міжнародного фінансування; збільшення доходів домогосподарств; нарощування випуску в рослинництві; стійкий зовнішній попит. Що може вплинути на відновлення економіки Голова НБУ, ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишатиметься перебіг повномасштабної війни. "Війна триває. Відповідно зберігаються ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій і виробництв. Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру і тривалості війни", -- попередив він.  Крім того, російська агресія й надалі генерує такі ризики: виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності; можливе додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилювати ціновий тиск; подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції; поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці. Варто зазначити, що за прогнозом Пишного, до кінця поточного року інфляція в Україні зросте до 9,7%. Проте навесні 2026 року очікується її розворот у бік зниження.  Нагадаємо, у вересні споживча інфляція пришвидшилася до 8,6% у річному вимірі. За даними НБУ, у найближчі місяці в Україні зберігатиметься така динаміка через збільшення бюджетних видатків та інші чинники. .

До кінця поточного року інфляція в Україні зросте до 9,7%. Проте навесні 2026 року очікується її розворот у бік зниження.  Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний, передає прес-служба регулятора. За його словами, упродовж останніх місяців інфляція зростала дещо швидшими темпами, ніж прогнозувалося. Так, у вересні вона пришвидшилася до 8,6% у річному вимірі та, за оцінками НБУ, надалі зростала і в жовтні. "Посилення цінового тиску в другому півріччі 2024 року було очікуваним та передбачалося попередніми прогнозами НБУ. Водночас зростання показників як споживчої, так і базової інфляції виявилося вищим, ніж прогнозувалося", -- зазначив він. Що вплинуло на ріст інфляції  Пишний пояснив, що вагомий внесок у таку динаміку мало подорожчання продовольчих товарів унаслідок гірших, ніж очікувалося, урожаїв різних сільськогосподарських культур і пов’язаного з цим зростання вартості сировини для харчової промисловості. Пришвидшення інфляції також зумовлювалося подальшим збільшенням виробничих витрат, у тому числі на електроенергію й оплату праці, та курсовими ефектами внаслідок послаблення гривні в попередні періоди. Чого очікувати від інфляції у 2025-2026 роках Ціновий тиск зберігатиметься в наступні місяці через подальший вплив чинників з боку пропозиції продовольчих товарів, розширення бюджетних видатків, високі темпи зростання заробітних плат і збільшення енергодефіциту під час опалювального сезону. У результаті на кінець 2024 року інфляція сягне 9,7%.  Водночас навесні 2025 року інфляція почне знижуватися. Цьому сприятимуть: зважена монетарна політика НБУ; послаблення зовнішнього цінового тиску; поліпшення ситуації в енергосекторі; збільшення врожаїв. Прогноз НБУ передбачає зниження інфляції до 6,9% наприкінці 2025 року та її приведення до цілі 5% у 2026 році. Варто зазначити, що з метою підтримання стійкості валютного ринку, приведення інфляції до цілі впродовж наступних років та збереження контролю за інфляційними очікуваннями правління Нацбанку 31 жовтня вирішило залишити облікову ставку на рівні 13%. Нагадаємо, за даними Мінфіну, доходи держбюджету України у жовтні дещо зросли. Причина — збільшення надходжень платежів від Державної податкової служби.

У четвер, 3 жовтня, минув рівно рік відтоді, як Національний банк України відмовився від режиму фіксованого обмінного курсу на користь керованої гнучкості. Це допомогло стримати інфляцію. Про це повідомив голова регулятора Андрій Пишний в колонці для "Економічної правди", передає прес-служба Нацбанку. Протягом року курс постійно коливався в обидва боки, але НБУ згладжував різкі коливання, як це було до повномасштабного вторгнення. Проте є ключова відмінність -- регулятор покривав (і продовжує це робити, --ред.) той чистий попит на валюту, який об’єктивно присутній на ринку як наслідок бойових дій. У результаті перехід до керованої гнучкості обмінного курсу дав змогу економіці та валютному ринку стати стійкішими до внутрішніх та зовнішніх шоків. Зокрема: ринок адаптувався, а населення та бізнес поступово звикають до курсових коливань і вже не так активно на них реагують;   різницю між офіційним та готівковим курсами вдалося мінімізувати. Зараз вона стабільно не перевищує 1%. Натомість раніше в окремі періоди сягала 25%; коливання курсу на готівковому ринку (де купує та продає валюту населення) знизились; глибина валютного ринку зросла, зокрема обсяг операцій банків без участі НБУ збільшився втричі. Що буде з курсом? Ситуація на валютному ринку протягом року залишалася контрольованою, що допомогло НБУ зберегти інфляцію на помірному рівні. До того ж, як зазначив Пишний, кардинальних змін у валютно-курсовій політиці очікувати не варто. "Те, що курс зараз рухається в різні боки як на відносно коротких, так і на триваліших часових проміжках, реагуючи на ринкові зміни, є вагомим приводом менше турбуватися про різкі зміни в майбутньому", -- підкреслив він. Валютно-курсова політика НБУ і надалі спрямовуватиметься на збереження стійкої та контрольованої ситуації на валютному ринку. Це важливо для збереження інфляції на помірному рівні цього року та повернення її до цілі 5% найближчими роками. Нагадаємо, Національний банк України планує змінити методологію розрахунку офіційного курсу гривні до іноземних валют та облікової ціни банківських металів. Проте це не стосуватиметься долара.

Національний банк України (НБУ) бачить передумови зростання споживчих цін в Україні до кінця 2024 року. Однак наступного року, на думку фахівців, інфляція сповільниться. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу. Він зазначив, що в серпні споживча інфляція зросла до 7,5% у річному вимірі. За його словами, зростання споживчих цін зумовлювалося впливом гірших цьогорічних врожаїв, збільшенням витрат бізнесу на продовольчу сировину, енергію й оплату праці, а також ефектами від послаблення обмінного курсу гривні попередніми місяцями. Андрій Пишний спрогнозував, що інфляція помірно зростатиме найближчими місяцями через розширення сукупного попиту внаслідок бюджетних видатків, збільшення витрат бізнесу на оплату праці й електроенергію, підвищення акцизів. "Тиск на ціни зберігатиметься найближчим часом, проте наступного року інфляція сповільниться", — зауважив голова Національного банку України. Раніше стало відомо, що споживчі ціни в Україні в серпні 2024 року зросли на 0,6%. Річна інфляція прискорилася до 7,5%. Вище річна інфляція була лише у серпні минулого року (8,6%). У липні Нацбанк України погіршив прогноз щодо інфляції 2024 року до 8,5% з 8,2%. НБУ очікує, що загальна інфляція в Україні прискориться протягом наступних трьох кварталів, але залишатиметься помірною. Нагадаємо, 13 вересня перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький заявив, що цьогорічна посуха не мала глобального впливу на врожай та ціни на основні споживчі продукти. Проте наслідки погодних умов можуть бути відчутними вже 2025 року.

Підвищення податку на прибуток банків до 50%, яке передбачено законопроектом №11416-д, є ризикованим рішенням.  Таку заяву зробив голова Національного банку України Андрій Пишний, пише "Інтерфакс-Україна". "Ризики від такого кроку (підвищення податку на прибуток до 50%, -- ред.) для розв'язання завдання фінансування дефіциту та стабільного зростання кредитування будуть більшими, ніж користь. Баланс досить крихкий і його треба підтримати", -- заявив він на заході Європейської бізнес-асоціації "Глобальний прогноз. Зміцнення єдності". За його словами, НБУ до кінця поточного тижня оголосить пакет рішень, який забезпечить розширення покриття банками дефіциту бюджету через купівлю облігацій внутрішньої держпозики, уникаючи емісії. "До кінця тижня будемо оголошувати цілий пакет відповідних рішень", -- анонсував голова регулятора. Пишний також підкреслив, що такої ж позиції дотримується і Міністерство фінансів, хоча напередодні перший заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк інформував, що Мінфін підтримав підвищення податку. Проте посадовець уточнив, що НБУ підтримує постійне підвищення податку на прибуток фінансових компаній із 18% до 25%, зокрема щоб уникнути податкового арбітражу з банками, для яких цей податок було підвищено з 18% до 25% від початку 2024 року. Підвищення податків в Україні: що відомо 29 серпня комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав оновлену версію законопроекту про підвищення податків і рекомендував нардепам ухвалити його у першому читанні. Проте 3 вересня Верховна Рада не підтримала оновлену версію законопроекту. Документ відправили на повторне перше читання. А вже 16 вересня податковий Комітет ВР прийняв до повторного першого читання цю версію урядового законопроекту про підвищення податків. 17 вересня Верховна Рада ухвалила у першому читанні оновлений законопроект про підвищення податків. Це вже друге голосування парламентарів цього місяця. У середині жовтня планується друге читання. Законопроект передбачає: підвищення військового збору з 1,5% до 5%; збільшення податків на першу-другу групу ФОП; авансові внески на АЗС; 1% на всіх форм ФОП третьої групи; 25% прибутку на фінустанови; помісячна звітність ПДФО (для економічного бронювання); 50% податок на прибуток банків у 2024 році. Нагадаємо, напередодні народна депутатка України Ніна Южаніна заявила, що у 2025 році фізичних осіб-підприємців знов зобов’яжуть сплачувати єдиний соціальний внесок. Його дозволили ігнорувати на початку повномасштабної війни з Російською Федерацією.

Понад два роки повномасштабної війни Захід надавав Україні безлімітну фінансову картку, за допомогою якої можна було б не лише підтримувати макрофінансову й макроекономічну стабільність, а й переформатувати економіку з огляду на потреби країни в умовах війни. Однак Національний банк не використав цю унікальну можливість, а натомість залишив у дії схему фінансових спекуляцій, через що в країні на сьогодні спостерігається безпрецедентно високий рівень безробіття. Такий висновок зробив фінансовий аналітик, економіст Олексій Кущ в інтерв'ю журналісту й політологу Юрію Романенку. "Дійсно, у нас була унікальна ситуація, коли ми могли б за рахунок того підживлення, яке надходило від західних партнерів, переформувати економіку. Ми, на жаль, цього не зробили, тому що такі керівники, як Андрій Пишний, перебували у своєрідній теплій ванні. Фактично ми втратили цей унікальний історичний шанс, щоби запустити економіку в умовах війни. Саме тому у нас рівень безробіття на сьогодні на рівні 15%, що взагалі неприпустимо для країни, яка перебуває в умовах війни. Якщо порівняти з країнами, де запускалися ефективні моделі економіки в умовах війни, там безробіття завжди було мінімальним, тому що держава завжди направляла значні ресурси для економічного розвитку. Багато нових програм, зокрема ВПК", -- зазначив Кущ. Він наголосив, що при побудові правильної економічної політики ріст економіки в Україні мав би становити 10% на рік -- це б дало змогу відновлювати втрачені позиції. Тоді як оптимальний рівень безробіття, за його словами, мав би бути на рівні 2-3% за рахунок структурної перебудови економіки та її правильної адаптації до воєнних умов. Ситуацію, яка склалася із безробіттям на сьогодні, Кущ називає "катастрофічним показником" й свідченням того, що "економічна й гуманітарна політика в країні йде не на користь і не на стимулювання економіки, а лише на шкоду". "Це підтвердження цілковитої неспроможності цієї політики. Тому що 15-20% -- це неприпустимий рівень безробіття в умовах війни. Тому такі показники як рівень безробіття і ріст зайнятості свідчать про якість промислової та гуманітарної політики в країні. У нас вони не відповідають тим рівням, на яких повинні бути. Після падіння на 28% у 2022 році ми повинні для швидкого відновлення рости на рівні 10% на рік, а не на рівні 5%. Й рівень безробіття має бути не на рівні 15-20%, а на рівні 5%. Ви просто повинні розуміти, у наскільки глибокій прірві ми перебуваємо, якщо у нас приблизно п'ять мільйонів економічно активного населення виїхало з країни, але при цьому безробіття 15-20%. Тобто якби ці люди зараз повернулися в країну, то цей рівень був би у півтора-два рази вище. Це говорить про те, що десь третина економіки просто випала з горизонту управління з боку держави", -- наголосив економіст. На думку Куща, Україна за останні два роки, протягом яких отримувала абсолютний фінансовий безліміт з боку Заходу, повинна була запустити відновлювальну циркуляційну модель економіки, однак керівництво Національного банку цього зробити не спромоглося. "У нас були для цього необхідні ресурси, просто потрібно було ці фінансові потоки перенаправити у потрібне русло з допомогою кредитування. І тут має значну роль Національний банк, але цього не відбулося, бо чиновники перебували у комфортній фінансовій ванній і їм було зручно займатися фінансовим дирижизмом, перенаправленням цим фінансових потоків, але це дуже вдячна і цікава діяльність, коли ти просто направляєш десятки мільярдів доларів, але не робиш це на реальний сектор економіки, а направляєш на фінансові спекуляції, на заробіток банківської системи", -- додав він. Значним недоліком державного сектору економіст Олексій Кущ називає відсутність управлінської синергії. "І тут, звичайно, претензії до всіх -- і до уряду, й до Нацбанку. Тому що продовжується кумівство, призначення виходячи з особистої лояльності й непрофесійних здібностей -- потім це все проявляється у загальній політиці, тому що немає людей, які можуть дискутувати й висловити окрему від керівника думку", -- резюмував він. Нагадаємо, в інфляційному звіті Національного банку, який було представлено на початку серпня, вказувалося, що ринок праці в Україні у 2024 році перебуватиме у досить нестабільному становищі. Проте надалі, згідно з прогнозами регулятора, у 2025-2026 роках, очікується зниження рівня безробіття. Також очікується, що реальні зарплати перевищать свій довоєнний рівень протягом 2025 року та збільшуватимуться надалі.

Національний банк України у майбутньому не планує відмовляться від готівкової форми грошей. Проте має намір провести відкрите тестування е-гривні. Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний в інтерв'ю LIGA.net. "Центральні банки активно вивчають можливість випуску власних цифрових грошей. Це шлях, який проходить багато країн", -- зазначив він. Пишний нагадав, що в Україні про цифрову гривню заговорили ще у 2016 році, а через два роки відбувся перший пілотний проект, але він був закритим, з обмеженим обсягом емісії, кількістю споживачів та операцій. "З урахуванням отриманих результатів ми продовжили дослідження та зараз плануємо провести ще один пілот (відкрите тестування з реальними користувачами та учасниками ринку) для визначення доцільності широкомасштабного випуску е-гривні в Україні", -- анонсував голова НБУ. Цифрова валюта зможе використовуватися в роздрібних платежах, особливо тих, які пов’язані з програмовністю платіжних операцій. Проте Пишний наголосив, що "е-гривня буде доповненням до готівкової та безготівкової форми гривні, а не їх заміною". Користувачі зможуть самостійно, без обмежень обирати, як здійснювати розрахунки: готівковою гривнею чи безготівковою, в тому числі цифровою. "Навіть попри воєнний стан ми продовжуємо вивчати доцільність упровадження е-гривні та аналізуємо світовий досвід. Ухвалювати рішення будемо, в тому числі з урахуванням результатів пілотного проекту Digital euro, зважаючи на чітко визначений шлях України до ЄС. Тож ми не зупиняємося. Навпаки, ретельно готуємося до того, щоб максимально відпрацювати всі необхідні технологічні та нормативні питання, провести аналіз впливу на фінансову стабільність та монетарну політику. Та питання, пов'язані з безпекою, зручністю, задоволенням потреб користувачів, адаптацією цифрових грошей до вимог ЄС", -- підсумував він. Нагадаємо, раніше у НБУ анонсували, що відкрите тестування держаної цифрової валюти — е-гривні планують провести у 2024 році. До нього зможуть долучитися не лише банки та фінансові установи, а й їхні клієнти.

Національний банк України не має планів щодо введення в обіг банкноти номіналом п'ять тисяч гривень. Наразі найвищий номінал -- одна тисяча гривень. Про це в інтерв'ю LIGA.net повідомив очільник НБУ Андрій Пишний. На питання щодо створення банкноти номіналом п'ять тисяч гривень, яка була б умовним еквівалентом 100 доларів, посадовець зауважив, що таких планів у Нацбанку немає.  "Наразі ми не плануємо цього. Вважаємо, що на сьогодні наявні номінали цілком відповідають поточній ситуації", -- наголосив він. Зокрема, Пишний додав, що також немає жодних планів стосовно відмови від дрібної розмінної монети. "Щодо деномінації -- це окреме питання, яке ми постійно аналізуємо, беручи до уваги обіг монет, наразі такого рішення немає", -- зауважив очільник НБУ. Раніше, а саме 3 вересня, Пишний повідомляв, що на розроблення ескізів та карбування нових монет "шаг", які змінять "копійку", не планується жодних додаткових витрат з державного бюджету. "Бачу активне обговорення нашої ініціативи змінити назву розмінної монети з "копійка" на "шаг". Тішуся, що ми не залишили байдужими українців, а дискусія, яку кілька місяців ми вели переважно в середовищі науковому, вийшла в середовище громадськості, за двері наукових установ та музеїв", — написав він у Telegram. Пишний пояснив, що дерусифікація у сфері грошового обігу є частиною великих змін, які проходить країна, позбуваючись впливу Росії, і вона потребує уваги українців. Очільник Нацбанку зазначив, що нові монети перебуватимуть в обігу паралельно з копійками. Це також "дасть можливість уникнути додаткових витрат на утилізацію копійок і виготовлення "шагів" на їх заміну". Нагадаємо, наприкінці серпня стало відомо, що Національний банк України вводить тимчасові обмеження карткових переказів та запроваджує граничні ліміти переказу грошей з карти на карту між фізичними особами. Зміни наберуть чинності з 1 жовтня 2024 року.

Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) у межах місії щодо п’ятого перегляду програми розширеного фінансування на переговорах у Києві зосередяться на можливостях внутрішніх ресурсів для покриття потреб держбюджету які значно зросли, зважаючи на інтенсивність війни. Про це повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний. "Провели установчу зустріч з делегацією МВФ у межах місії щодо п’ятого перегляду програми розширеного фінансування. Це була спільна зустріч команди Національного банку та Міністерства фінансів України", -- зазначив посадовець. Голова НБУ та міністр фінансів Сергій Марченко провели розмову з керівником місії МВФ в Україні Гевіном Греєм, його заступниками Саною Надім та Тревором Лессардом, постійним представником МВФ в Україні Прішилою Тофано та заступником виконавчого директора МВФ Владиславом Рашкованом. "Наші команди дуже плідно працюють от уже майже два роки, демонструючи високу якісь взаємодії та результативність. І я переконаний, що цей непростий перегляд ми пройдемо також з усією відповідальністю щодо пошуку максимально ефектних рішень", -- розповів Пишний. За словами очільника Нацбанку, місія МВФ працюватиме у Києві тиждень. 4 вересня окреслили її порядок денний. "Для МВФ важливо бачити прогрес у виконанні програми. Маю сказати, що зобов’язання, закріплені за Національним банком до п’ятого перегляду, виконані майже в повному обсязі, деякі навіть завчасно", -- зазначив голова НБУ. Які основні питання обговорить команда МВФ? У межах місії МВФ особливу увагу приділятимуть можливості акумулювання внутрішніх ресурсів для покриття потреб державного бюджету, які зросли, зважаючи на тривалість та інтенсивність війни. Також обговорюватимуться питання підтримання достатнього рівня міжнародних резервів та збереження макрофінансової стабільності. Важливе значення матиме пошук оптимального комплексу заходів монетарної та фіскальної політики. Команда НБУ також проведе окремі дискусії з представниками Фонду щодо оновлення макроекономічного прогнозу, подальшої монетарної політики та продовження реформування фінансового сектору. Варто зазначити, що Міжнародний валютний фонд зберіг прогноз зростання світової економіки на 2024 рік та покращив на наступний. Нагадаємо, 2 вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль інформував, що Міжнародний валютний фонд розпочав місію для п'ятого перегляду програми розширеного фінансування. Це дозволить Україні отримати 1,1 мільярда доларів уже цієї осені.

На розроблення ескізів та карбування нових монет "шаг", які змінять "копійку", не планується жодних додаткових витрат з державного бюджету. Таку заяву зробив голова Національного банку України Андрій Пишний. "Бачу активне обговорення нашої ініціативи змінити назву розмінної монети з "копійка" на "шаг". Тішуся, що ми не залишили байдужими українців, а дискусія, яку кілька місяців ми вели переважно в середовищі науковому, вийшла в середовище громадськості, за двері наукових установ та музеїв", -- написав він у Telegram. Пишний пояснив, що дерусифікація у сфері грошового обігу є частиною великих змін, які проходить країна, позбуваючись впливу Росії, і вона потребує уваги українців.  "Жодних додаткових витрат на розроблення ескізів та карбування "шагів" не буде. Ні з державного бюджету, ні з бюджету НБУ", -- зазначив посадовець. Голова Нацбанку зазначив, що нові монети перебуватимуть в обігу паралельно з копійками. Це також "дасть можливість уникнути додаткових витрат на утилізацію копійок і виготовлення "шагів" на їх заміну". Зміна назви розмінної монети на "шаг": деталі Раніше у НБУ пояснили, що назва "шаг" давнього українського походження, її вже використовували як на території України, так і в українській грошовій лічбі (XVI-XVII століття). Це унікальне найменування монети, якого не знають інші лінгвокультури. Воно широко вживається в класичній українській літературі, зокрема, часто згадується у творчості Тараса Шевченка, Лесі Українки й інших письменників. Національний банк розробив пропозиції щодо необхідних законодавчих змін. У разі ухвалення Верховною Радою відповідних законів НБУ зможе перейти до практичного втілення ініціативи — карбування та введення в обіг українських розмінних монет, номінованих у "шагах". Зокрема, пропонується встановити, що: співвідношення між "копійкою" та "шагом" дорівнюватиме 1:1; НБУ розроблятиме дизайн та визначатиме порядок введення в обіг "шагів", а також порядок і терміни вилучення з обігу "копійок". Водночас НБУ не планує спеціально, через зміну назви, вилучати з грошового обігу монети, номіновані в копійках, і обмінювати їх на шаги. Монети "копійка" та "шаг" перебуватимуть в обігу паралельно. Громадянам не потрібно буде вживати додаткових заходів для обміну копійок на шаги. Інфографіка: Національний банк України Нагадаємо, наприкінці серпня стало відомо, що Національний банк України вводить тимчасові обмеження карткових переказів та запроваджує граничні ліміти переказу грошей з карти на карту між фізичними особами. Зміни наберуть чинності з 1 жовтня 2024 року.

Національний банк України з 1 жовтня вводить обмеження карткових переказів та запроваджує граничні ліміти переказу грошей з карти на карту між фізичними особами. Це рішення необхідне для боротьби з "дропами", але водночас воно є тимчасовим. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний на своїй сторінці у Facebook. "Ми ухвалили рішення, необхідне для боротьби з "дропами". З 1 жовтня тимчасово, строком на шість місяців, діятиме ліміт у 150 тисяч гривень на місяць для вихідних переказів фізичних осіб "з картки на картку". Ліміт стосується загальної суми переказів за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку", -- зазначив він. Пишний зазначив, що це рішення відрізняється від анонсованого у травні, адже відчутно збільшили граничну суму переказів та відмовилися від ліміту на кількість операцій. За його словами, це значно допоможе мінімізувати діяльність "дропів" (людей, які віддають у користування третім особам свої рахунки), які є поширеним механізмом функціонування тіньової економіки. Водночас голова НБУ запевнив, що переважна більшість громадян взагалі не відчує жодних змін, адже, за нашими даними, 98% клієнтів щомісяця здійснюють перекази, які не перевищують зазначену суму. До того ж ліміти не застосовуватимуться до волонтерів, отже, активність волонтерських зборів у жодному разі не постраждає. "Підкреслю, що рішення щодо лімітів  є антикризовим та тимчасовим", -- підсумував Пишний. Варто зазначити, що ліміт не застосовуватимуться до: рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним постановою; осіб, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження; переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритих в одному банку, та до переказів юридичних осіб. Операції за реквізитами IBAN також не обмежуватимуться. Нагадаємо, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики українського парламенту, народний депутат від фракції "Слуга народу" Данило Гетманцев заявляв, що економіка України адаптувалася до воєнних умов і продовжує відновлюватися. З початку 2024 року економічне зростання становило 4,4%.