# Данило Гетманцев

Уже в першому кварталі 2025 року в Україні можуть легалізувати криптовалюту. Однак при цьому на пільгові умови оподаткування розраховувати не варто.Таку заяву голови податкового комітету Верховної Ради України Данила Гетманцева цитує "Економічна правда" з посиланням на його виступ під час форуму "Перспективи для інвестицій всередині країни"."Якщо говорити про криптовалюту, то робоча група завершує підготовку відповідного законопроекту до першого читання. Я думаю, що текст разом із Нацбанком і Міжнародним валютним фондом напрацюють після Нового року, і в першому кварталі ухвалимо цей законопроект, легалізуємо криптовалюту", — зазначив він.За його словами, пільг на оподаткування криптовалюти не передбачається. Воно застосовуватиметься за моделлю цінних паперів – оподатковуватимуть прибуток під час виведення активів у валюту."У консультаціях з європейськими експертами та МВФ ми дуже обережно ставимося до використання криптовалют за податкових пільг, як можливість ухилення від оподаткування на традиційних ринках", — пояснив Гетманцев.Нагадаємо, що станом на 21 листопада ціна на біткоїн досягнула нового історичного максимуму. За підсумками торгів вартість криптовалюти наблизилася до рекордної позначки в 100 тисяч доларів.

Публікацію закону про підвищення податків перенесли. Його опублікують у суботу, 30 листопада. Тож документ набуде чинності, як і планувалося, 1 грудня. Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк. "Дякую всім хто долучився. Зокрема, голові комітету. До 1 грудня військовий збір рахується, як і був, — 1,5%", — зазначив він. Раніше планували, що закон набуде чинності 29 листопада. Тобто, як нарікав Железняк, 28 днів місяця діяла одна ставка (1,5% військового збору), а два дні — 5%. За його словами, це могло на рівному місці створити великі проблеми для бізнесу. "Ви просто уявляєте, скільки це додало зараз роботи бізнесу, як це порахувати? Як доплатити тим, кому вже зарплату виплатили? Навіщо це робити? Два дні не можна почекати", — емоційно висловлювався нардеп. На протилежному наголошував голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев. "Багато хто запитує. Так, ресурсний закон опублікований сьогодні", — повідомляв Гетманцев у четвер, 28 листопада. Він додав, що, зважаючи на термін публікації закону, він набуде чинності з 29 листопада. Як повідомлялося раніше, підвищення податків включає такі зміни: підвищення військового збору із зарплат фізосіб (включно з учасниками режиму "Дія.Сіті") з 1,5% до 5% - з дати набрання чинності законом; виняток — військовослужбовці (залишиться 1,5%); збільшення з 1 січня 2025 року військового збору за іншими доходами громадян (окрім зарплат) з 1,5 до 5%; введення військового збору у розмірі 10% від мінімальної зарплати (зараз — 800 гривень) для фізосіб-підприємців першої, другої та четвертої груп; введення військового збору для ФОП третьої групи на суму 1% від доходу; підвищення ставки податку на прибуток за 2024 рік для банків із 25 до 50%; оскільки вони вже сплатили податки за старою ставкою за більшу частину цього року, новий податок вводиться ретроспективно (заднім числом); підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страхових компаній) з 18% до 25% з 1 січня 2025 року; введення щомісячних авансових платежів з податку на прибуток для АЗС: 30, 45 чи 60 тисяч гривень за кожну станцію, залежно від її типу; сума переплат не враховуватиметься для зменшення податкових зобов'язань у майбутньому; введення мінімального податку на землю у розмірі 700 гривень і 1 400 гривень за гектар; Введення щомісячної звітності з ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску з 1 січня 2025 року; раніше у Верховній Раді це пов'язувалося із запровадженням "економічного бронювання", але зараз ця норма необхідна для моніторингу відповідності заброньованим новим вимогам; звільнення "національного кешбеку" від оподаткування ПДФО та військовим збором у 2024-2025 роках; підвищення ренти на видобуток щебеню, глини, граніту та піску — не менше 5 доларів за тонну. Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає зміни до Податкового кодексу.

У четвер, 28 листопада, у газеті "Голос України" було опубліковано закон про історичне підвищення податків. Відтак він набуде чинності з наступного дня. Про це у Telegram-каналі повідомив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Таким чином, як зазначив Гетманцев, військовий збір за новою ставкою має бути утриманий лише за два дні листопада. "Багато хто запитує. Так, ресурсний закон опублікований сьогодні", — повідомив він. Гетманцев додав, що зважаючи на термін публікації закону, він набуде чинності з 29 листопада. "Щодо ФОП, ми внесли відповідну поправку, згідно з якою зобовʼязання зі сплати військового збору за новими ставками для них будуть діяти з 1 січня 2025 року, якщо правка наступного тижня буде підтримана Верховною Радою. Переконаний, правка буде підтримана", — написав Гетманцев. Закон про підвищення податків: основні положення Військовий збір з фізичних осіб Закон передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Проте ці зміни не стосуватимуться військових. Від сплати звільняють тих, хто бере участь безпосередньо у бойових діях. Інші військовослужбовці ЗСУ, СБУ, СВР, ГУР МО, Нацгвардії, Прикордонної служби, УДО, Держспецзв’язку платитимуть 1,5%. Зокрема, він стягуватиметься із зарплат, премій, соцвиплат, компенсацій, лікарняних, пенсій, прибутку від здачі майна в оренду, доходів за авторським правом та від депозитів, дивідендів, спадщини, цінних подарунків вартістю понад 25% від мінімалки. Але є низка винятків: військовий збір не стягуватиметься із декретних виплат, спадщини та подарунків від родичів першого ступеня споріднення, аліментів, житлових субсидій, продажу одного транспортного засобу на рік. Військовий збір з ФОПів ФОПи вже є платниками військового збору за ставкою 1,5%. Оскільки звітний період для них — календарний рік, відповідно податкове зобов'язання за 2024 буде за ставкою 1,5%. А у 2025 році ставка буде 5%. ФОПи на єдиному податку першої, другої та четвертої груп не були платниками військового збору, проте з 1 жовтня — стають ними. Об'єктом оподаткування виступає щомісячна сума, яка дорівнює мінімальній зарплаті станом на перше число цього місяця. Зараз це вісім тисяч гривень. Ставка військового збору — 10% від мінімалки (800 гривень). Платники єдиного податку третьої групи — юридичні особи та ФОПи — також не були платниками військового збору, але відтепер стають ними. Об'єкт оподаткування — дохід, з якого вони до змін сплачували 5% ЄП. Ставка — 1% від доходу.  Оподаткування банків Закон також передбачає зміни в оподаткуванні банків та фінансових установ. Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році, тобто також ретроспективно. А фінустанови (крім страховиків) — 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року (замість нинішніх 18%). Варто зазначити, що Верховна Рада 10 жовтня ухвалила законопроект про підвищення податків, який вже назвали історичним. Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для громадян, які працюють на спрощеній системі оподаткування. 15 жовтня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав цей законопроект.  Нагадаємо, 27 листопада фінансовий комітет підтримав скасування підвищення податків "заднім числом" для фізичних осіб-підприємців у 2024 році. Раніше прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що законопроект, який передбачає зміни до Податкового кодексу буде підписаний вже найближчим часом. Передбачалося, що він набере чинності 1 грудня 2024 року.

У Державній податковій службі виявили 17 чоловіків, які отримали інвалідність після повномасштабного вторгнення Росії — 24 лютого 2022 року. З них лише одна особа оформила цей статус внаслідок поранення на фронті. Про це у Telegram-каналі повідомив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. За його словами, ДПС за два дні підняла всі матеріали щодо осіб з керівництва, в тому числі регіонального, що оформились інвалідами після початку великої війни.  "Таких чоловіків загалом виявилось 17. Одна особа з інвалідністю отримала її внаслідок поранення на фронті. 15 осіб прийняли вольове та чесне рішення залишити службу", — написав посадовець. Також, як зазначає Гетманцев, один діяч з Чернігова вирішив  цього не робити в надії на звʼязки з "кимось у владі". "Даю йому три години й після — звернуся до правоохоронців з відповідними заявами та зроблю героя, включно з його "когось із влади" відомими", — заявив Гетманцев. Згодом голова податкового комітету Верховної Ради повідомив, що "питання закрите". "Вольове рішення прийняли 16 осіб. Очікуємо аналогічної інформації від інших органів з відання Комітету: ДМСУ, БЕБ, Держфінмон, і….так КРАІЛ і НКЦПФР. Відповідні запити направлені", — додав Данило Гетманцев. Скандал із фіктивними "інвалідностями" Журналіст, головний редактор сайту "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 16 жовтня заявив, що майже всі прокурори Хмельницької області мають інвалідність другої групи, яку їм "поставила" скандальна глава обласної МСЕК (медико-санітарної комісії) Тетяна Крупа, яка перебуває під слідством.  До того ж журналіст опублікував список прокурорів, які за його даними, оформили інвалідність. Згідно з інформацією Бутусова, з усього керівництва Хмельницької обласної прокуратури та її структурних підрозділів інвалідність не оформив лише один прокурор. Згодом генпрокурор Андрій Костін на цьому тлі доручив провести службову перевірку. Генеральна прокуратура 20 жовтня отримала вже перші результати розслідування щодо набуття інвалідності прокурорами. Так, Міністерство охорони здоров’я під час перевірки Хмельницької МСЕК скасувало 74 рішення про присвоєння інвалідності військовозобов’язаним. Водночас 22 жовтня генеральний прокурор України Андрій Костін написав заяву про звільнення.  Нагадаємо, 21 жовтня звільнили керівника Закарпатської медико-соціальної експертної комісії. Йдеться про Юрія Веклинця. Також 22 жовтня на сайті Офісу президента з'явився указ, який передбачає ліквідацію медико-соціальних експертних комісій з 31 грудня 2024 року.

Якщо 2025 року збільшаться видатки, то уряд повернеться до питання підвищення податку на додану вартість (ПДВ). Однак у таких кроках влади є і плюси, і мінуси. Про це розповів голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев в інтерв'ю "Економічній правді". "Я просто хочу процитувати слова міністра фінансів, який зазначив, що у випадку, якщо між першим і другим читанням державного бюджету на 2025 рік критично збільшаться видатки, то нам необхідно буде повернутися до питання підняття саме ПДВ. І це в межах домовленості з Міжнародним валютним фондом", — зазначив він. Гетманцев також пояснив, чому уряд підвищив військовий збір, а не податок на додану вартість. "Вони принесли би приблизно порівнянні надходження: підвищення військового збору на один відсотковий пункт дасть близько 30 мільярдів гривень, а ПДВ — 45-46 мільярдів", — порахував нардеп. Голова комітету додав, що ПДВ має такий недолік, як безпосередній вплив на інфляцію. Водночас військовий збір, за його словами, навпаки впливає позитивно. "По-перше, щодо білого чи небілого бізнесу: всі податки в країні сплачує білий бізнес. І ПДВ також сплачує той, хто продає "набіло". Якщо ти завозиш iPhone з-за кордону "начорно", то ти не сплачуєш ПДВ. І тому питання про те, який з цих податків абсолютно білий маніпулятивне, бо і там, і там є чорна частина. По-друге, ПДВ має свої недоліки, такі, як безпосередній вплив на інфляцію. Військовий збір позитивно впливає на інфляцію, бо він скорочує споживання", — пояснив він. Данило Гетманцев заявив, що є прихильником підвищення податку на додану вартість. "Й у першого, й у другого податків є свої прихильники та критики. Ми не чули критику підвищення ПДВ лише тому, що цього податку не було в законі. Я особисто, безвідносно до своєї посади, прихильник підвищення ПДВ. Але це не означає, що ми обрали хибний варіант. Тому що і там, і там є плюси та мінуси", — зауважив він. Податок на додану вартість — це непрямий податок, який входить у ціну товарів та сплачується покупцем, але його облік і перерахування до державного бюджету здійснює продавець. Нагадаємо, що сьогодні голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав законопроект № 11416-д. Він має збільшити податки. Зокрема, військовий збір зросте з 1,5% до 5%.

На початку цього року в Україні в тіні перебувало 500 мільярдів гривень незадекларованих податків. Після відповідних заходів влади їх може залишитися десь 420-430 мільярдів гривень. Про це розповів голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев в інтерв'ю "Економічній правді". "Ми вважаємо, що в тіні десь половина економіки, але є галузі, наприклад, торгівля, де 60-70%", — зазначив він. За його словами, якщо порівняти надходження від ПДВ за вісім місяців 2021 року з надходженнями за аналогічний період 2024 року, то вони зросли на 73%. Це значно перевищує інфляцію, а з урахуванням падіння економіки — це абсолютно нормальні цифри. "На 14,2% у нас збільшилася податкова ефективність — це показник, який дозволяє нам розрахувати, скільки на обсяг оподатковуваних операцій сплачується сума ПДВ. Для алкоголю податкова ефективність 2021 року складала 5,1%, а тепер — 7%. В абсолютних цифрах — це "плюс" 1,2 мільярда за вісім місяців року. Виторг легальних алкогольних напоїв зріс на 28%", — розповів депутат. Він також зауважив, що минулого тижня Верховна Рада проголосувала за законопроект, який встановлює гарантоване податкове зобов'язання для спиртових заводів, виходячи з їхньої потужності, а не з того, скільки вони спирту виробляють. "З пального ми маємо плюс 5,1 мільярда гривень або плюс 45% порівняно з 2023 роком. Із грального бізнесу надходження 2021 року складали 204 мільйони, 2022 року — 730,9 мільйона, за вісім місяців 2023 року — 5,6 мільярда, а за вісім місяців 2024 року — 11,7 мільярда. Зараз уже 13,5 мільярда. Це яскраво демонструє, скільки "тінь" коштує державі", — на цифрах пояснив Гетманцев. За його даними, виторги за реєстратором розрахункових операцій у ювелірному бізнесі в Україні зросли на 67,8% у серпні 2024 року до січня 2024 року. "Дуже показова цифра — вендингові машини — плюс 350%. Вони повністю перебували в тіні. Однак тінь — це не тільки тіньовий бізнес, але й чиновники, правоохоронці, які харчуються цією тінню. Це кланова система, яка формувалася 30 років, яка керувала державою", — розповів Гетманцев. Він також навів ще одні дані — вони стосуються виторгу електроніки. "Щодо електроніки — плюс 34% від початку року та 157,7% зростання надходжень ПДВ (рік до року). Ми робили заслуховування на комітеті, до нас прийшли мережі "Ябко", "Яблуко" й інші. І вони цілком серйозно сказали: "Дивіться, раніше ринок працював так. Нам потрібна дорожня карта від держави, як вийти з цього". Вони впевнені, що вони все правильно роблять, але їм треба якісь перехідні періоди, щоби працювати "набіло". І це на третьому році війни", — акцентував Гетманцев. Нагадаємо, що сьогодні голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав законопроект № 11416-д. Він має збільшити податки. Зокрема, військовий збір зросте з 1,5% до 5%.

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев вважає, що підвищити податки "заднім числом" парламент змусила "винятковість обставин". Але він вказує, що це насправді "погане рішення". Відповідну заяву він зробив в інтерв'ю "Економічній правді". "У вересні-жовтні ми перебували перед дилемою: або вводимо в дію закон з листопада та підіймаємо ставки ще більше (бо сума потреби нікуди не дівається), або все ж робимо це першим жовтня. Ну, і з цих двох дуже-дуже поганих рішень обрали те, яке нам здалося менш поганим", — зазначив він. Гетманцев наголосив, що не хотів би юридичних дискусій, бо вони його дискредитують. "Чому? Бо я все ж доктор юридичних наук і точно знаю, що це порушення. Тобто так робити не треба", — додав нардеп. Водночас, за його словами, якщо зняти питання про конституційність або неконституційність, то закон конституційний. "Є рішення, яким Конституційний суд протлумачив, що означає зворотна дія в часі. І він зазначив, що це стосується тих випадків, коли норми регулюють відносини, які розпочалися та завершилися до дати набуття чинності норми. Якщо ми говоримо про третій чи четвертий квартал, то тут відносини точно не завершені. Але насправді це погане рішення. Тобто тут у нас немає дискусії", — акцентував голова податкового комітету Верховної Ради України. Нагадаємо, доктор економічних наук, науковець та громадський діяч Андрій Длігач розповів, що підвищення податків, зокрема, військового збору призведе до того, що кількість зарплат у "конвертах" збільшиться.

В Україні у першій половині 2025 року можуть легалізувати криптовалюту. Наразі триває доопрацювання відповідного законопроекту. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, до кінця поточного року Національний банк спільно з Міжнародним валютним фондом допрацьовує законопроект про легалізацію криптовалюти. Своєю чергою експерти МВФ дадуть офіційну позицію щодо такої ініціативи. "До кінця року ми будемо мати від експертів МВФ вже конкретну офіційну позицію щодо цього законопроєкту. Я думаю, що орієнтовно, перший-другий квартал наступного року ми можемо вже легалізувати крипту та оподаткувати її відповідним чином", -- зазначив Гетманцев. Водночас він наголосив, що не варто очікувати пільг на криптовалюту. Нардеп пояснив, що планується звичайне оподаткування, яке стосуватиметься інвестиційного прибутку. "Буде звичайне оподаткування за моделлю оподаткування операцій від цінних паперів -- коли оподатковується інвестиційний прибуток", -- додав він. Нагадаємо, за підсумками дослідження, проведеного міжнародною аналітичною компанією Chainalysis, Україна у 2024 році посіла шосте місце в глобальному індексі прийняття криптоактивів. Проте, щоб досягти розвитку цієї сфери, потрібно легалізувати крипторинок.

Голова фінансового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев наразі не бачить підстав для підвищення податку на додану вартість. Проте до цього питання, імовірно, доведеться повернутися. В інтерв'ю "Українським новинам" він нагадав, що обговорення підвищення ПДВ дискутувалося у різних аспектах від появи так званого "ресурсного законопроекту".  "Нині ми бачимо, що немає підстав підвищувати ПДВ, але не виключаємо, що вони з'являться в майбутньому. А це майбутнє може бути і через місяць або пізніше", -- зазначив він. Гетманцев пояснив, що може з'явитися відповідна пропозиція від Кабінету міністрів щодо підвищення податків. Проте, поки що позиція уряду така, що достатньо тих змін законопроекту №11416-д, за які Рада проголосувала в першому читанні. "Але ми маємо пам’ятати не тільки про потреби до кінця року, але й на наступний рік, де ми поки що не маємо 100% впевненості щодо залучення усіх тих обсягів зовнішньої допомоги, якої потребуватимемо", -- додав голова податкового комітету.  Підвищення податків в Україні: що відомо 29 серпня комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав оновлену версію законопроекту про підвищення податків і рекомендував нардепам ухвалити його у першому читанні. Проте 3 вересня Верховна Рада не підтримала оновлену версію законопроекту. Документ відправили на повторне перше читання. А вже 16 вересня податковий Комітет ВР прийняв до повторного першого читання цю версію урядового законопроекту про підвищення податків. 17 вересня Верховна Рада ухвалила у першому читанні оновлений законопроект про підвищення податків. Це вже друге голосування парламентарів цього місяця. У середині жовтня планується друге читання. Законопроект передбачає: підвищення військового збору з 1,5% до 5%; збільшення податків на першу-другу групу ФОП; авансові внески на АЗС; 1% на всіх форм ФОП третьої групи; 25% прибутку на фінустанови; помісячна звітність ПДФО (для економічного бронювання); 50% податок на прибуток банків у 2024 році. Нагадаємо, напередодні заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук заявив, що у разі остаточного схвалення законопроекту про підвищення податків, він не матиме суттєвого впливу на рівень інфляції, оскільки додаткові надходження будуть компенсовані бюджетними видатками. .

У вівторок, 17 вересня, Верховна Рада підтримала реформу митниці, проголосувавши за законопроект №6490 про перезавантаження органу в цілому.  Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. "Реформа митниці схвалена в цілому", -- написав він у Telegram-каналі. Нардеп зазначив, що ці зміни принесуть додаткові надходження у бюджет. "За" законопроект проголосували 260 парламентарів, не підтримали ініціативу -- п'ятеро народних обранців. "Це є маяком МВФ, Світового банку та США. І всіх бізнес-асоціацій. І громадськості. Але найголовніше це найкраще що можна було з нашого боку зробити для збільшення надходжень у бюджет", -- наголосив Железняк. Фото: Telegram-сторінка Ярослава Железняка Законопроект передбачає: перезавантаження за зразком БЕБ, погодженим з міжнародними партнерами; прозорий конкурс на голову Державної митної служби (ДМС) за участі міжнародних організацій; політична незалежність голови ДМС і звільнення за висновком аудиту; переатестація всіх працівників протягом 18 місяців з призначення нового голови; половину членів атестаційних комісій для керівних посад обирають міжнародники за пропозиціями бізнес-спільноти; підвищення зарплат на рівні закону. Нагадаємо, 17 вересня Верховна Рада також ухвалила у першому читанні оновлений законопроект про підвищення податків. Це вже друге голосування парламентарів цього місяця.

Державна податкова служба отримала дані про доходи українців на платній платформі OnlyFans, яку часто використовують для створення контенту еротичного змісту. Деякі автори отримують прибуток до чотирьох мільйонів доларів за рік. Про це повідомив голова фінансового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев. "Податковою одержано інформацію щодо громадян України -- творців платного контенту на Only Fans. Сфера створення платного контенту на інтернет-платформі громадянами України стрімко зростає", -- написав він на своїй сторінці у Telegram. Так, за його словами, кількість акаунтів збільшується в середньому втричі щороку. За здійснення зазначеної діяльності користувачі отримують грошові кошти, а деякі з них -- суми значних розмірів. "Громадянка "С" одержала за створення платного контенту на інтернет-платформі OnlyFans за декілька років понад чотири мільйони доларів. Ще одна українка "К" від зазначеної діяльності заробила понад три мільйони доларів, а громадянка "Б" -- близько 1,8 мільйона доларів", -- зазначив Гетманцев. Нардеп нагадав, що відповідно до положень ПК України платник податку, який отримує іноземні доходи, тобто доходи, отримані з джерел за межами України, за наслідками звітного податкового року зобов’язаний подати податкову декларацію та задекларувати такі суми з їх відповідним оподаткуванням. Він підкреслив, що позитивно ставиться до будь-якого заробітку грошей, не повʼязаного з насильством, проте наполегливо рекомендує українцям, які отримують кошти на платній платформі OnlyFans, виконати податковий обовʼязок -- задекларувати доходи та сплатити податки. "Неподання в установлений законом строк податкової декларації є підставою для донарахування податку від суми одержаного доходу за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5%, а також 25% штрафних санкцій", -- нагадав Железняк.  Нагадаємо, 29 серпня комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав оновлену версію законопроекту про підвищення податків і рекомендував нардепам ухвалити його у першому читанні. Проте 3 вересня Верховна Рада не підтримала оновлену версію законопроекту. Документ відправили на повторне перше читання. 11 вересня заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк заявив, що комітет Верховної Ради має розглянути оновлений проект документа 16 вересня. Основне, що хочуть змінити, — це оподаткування банків. Проте НБУ та Міністерство фінансів виступають проти. .

Міжнародний валютний фонд вказує на недостачу ресурсів у законопроекті №11416-д щодо підвищення податків. Одним із додаткових джерел може бути податок на додану вартість. Про це на своєму Telegram-каналі повідомив очільник податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев після зустрічі Міністерства фінансів та Національного банку України з представниками місії МВФ. "Провели чергову зустріч з МВФ за участю Мінфіну та Нацбанку. Складна розмова та очевидні виклики. Неможливість пояснення позиції "патріотів" від опозиції та навіть деяких від монобільшості, що відмовили у фінансуванні власній армії", -- зазначив Гетманцев. Водночас він наголосив, що є необхідність здійснення певних кроків, та зауважив про "невідворотність катастрофи при зволіканні".  "По суті для МВФ є очевидною недостатність ресурсів навіть в проваленому ВР проекті. Серед додаткових джерел пропонують ПДВ", -- додав він. Гетманцев зазначив, що обговорення стосувалося й екстра податку на банки, та додав, що наразі дискусія триває. Так, за даними Forbes, 3 вересня Верховна Рада провалила голосування за законопроєкт №11416-д про підвищення податків, що могло б збільшити податкові надходження до бюджету на 30 мільярдів гривень. Наразі відповідний документ відправили на повторне перше читання. Водночас перед цим він зазнав суттєвих змін, зокрема йдеться про відмову від ідеї щодо підвищення ПДВ. Відомо, що 4 вересня стартували консультації місії МВФ з українським урядом щодо перегляду Програми розширеного фінансування. Так, за результатами консультацій, Україна може залучити ще 1,1 мільярда доларів. Зокрема, за даними Bloomberg, Київ готується до тиску МВФ щодо девальвації гривні та підвищення податків. Також для того, щоб допомогти закрити цю діру, яка за оцінками премʼєр-міністра Дениса Шмигаля сягає 15 мільярдів доларів, МВФ планує спонукати НБУ скоріше девальвувати гривню та пом’якшити монетарну політику. У МВФ наголошують, що відповідний крок допоможе нарости надходження до бюджету в національній валюті та зробити дешевшими запозичення. Нагадаємо, 29 серпня комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав оновлену версію законопроекту про підвищення податків і рекомендував нардепам ухвалити його у першому читанні.

У четвер, 29 серпня, комітет підтримав реформу митниці, проголосувавши за законопроект № 6490 про перезавантаження органу в цілому. Це виконання одразу трьох маяків, до яких сукупно привʼязано десь 6 мільярдів доларів зовнішнього фінансування України. Про це у Telegram-каналі повідомив голова фінансового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев. За словами Гетманцева, до другого читання внесені пропозиції та поправки спрямовані на удосконалення правових засад проходження служби в митних органах, зокрема врегулювання істотних умов контракту про проходження служби в митних органах, визначення вимог до професійної компетентності посадових осіб митних органів, запровадження процедури ротацій посадових осіб митних органів, перевірок на доброчесність та моніторингу способу життя, можливість проведення психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа посадових осіб митних органів.  Також, як зазначив Гетманцев, під час підготовки проекту до другого читання комітетом врегульовано умови оплати праці посадових осіб митних органів. Крім того, удосконалюють підходи до формування конкурсної комісії з проведення конкурсу на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, атестаційних комісій та комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику тощо. Своєю чергою народний депутат Ярослав Железняк наголосив, що підтримка законопроекту № 6490 є виконанням одразу трьох умов, до яких сукупно привʼязано приблизно шість мільярдів доларів фінансування:  МВФ (кінець жовтня); Світовий банк (початок жовтня); США. Раніше повідомлялось, що в Україні у липні ліквідовано масштабну корупційну схему в Центральному апараті Державної митної служби, затримано директора Департаменту відомчої безпеки та контролю та його заступника. Чиновники "обкладали даниною" керівників регіональних митниць. Нагадаємо, нещодавно прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомляла, що начальник одного з управлінь Рівненської митниці організував схему поборів під час ввезенні імпортних товарів. Після її виявлення Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід.

Військовий збір із доходів українців збільшиться з 1,5% до 5%, для ФОПів третьої групи введуть збір у розмірі 1%. Таке рішення погодила робоча група Верховної Ради, яка розглядала законопроект уряду про підвищення податків. Про це повідомив голова фінансового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев. Він зазначив, що військовий збір спрямовуватимуть через спецфонд винятково на фінансування ЗСУ. За його даними, 1% військовий збір для юридичних осіб на єдиному податку третьої групи прибрали. Водночас збільшення податку на прибуток банків з 25% до 50% виключили через категоричну позицію Мінфіну та НБУ. Народний депутат від "Слуги народу" поінформував, що в результаті змін до проекту 2024 року "планований ресурс у 125 мільярдів гривень розтанув до 30,1 мільярда гривень". Гетманцев оприлюднив розрахунки Мінфіну, за якими збільшення в військового збору з доходів українців з 1,5% до 5% 2024 року дасть бюджету 27,3 мільярда гривень, 2025 року — 107,7 мільярда гривень. Окрім того, 1% з доходів ФОПів третьої групи 2025 року отримають 5,9 мільярда гривень. До того ж підвищення військового збору обмежили податковим періодом, в якому буде скасовано воєнний стан. Раніше, народний депутат Ярослав Железняк розповідав, що парламент доопрацював законопроект про підвищення податків в Україні, який спочатку розгляне профільний комітет, а згодом й Верховна Рада. У документ внесено низку змін. Нагадаємо, голова місії Міжнародного валютного фонду в Україні Гевін Грей заявляв, що підвищення податків може вплинути на готовність західних країн надавати допомогу Києву. Раніше такий крок запропонував Кабінет міністрів України.

Тема підвищення податків з метою "латання" бюджетної діри у 500 млрд грн, про яку українська влада "несподівано згадала" всередині 2024 року, не вщухає вже котрий місяць. Бізнес вже неодноразово виказав свої претензії до урядових ініціатив. Своєю чергою можновладці, зокрема устами одіозного Данила Гетманцева, продовжують пояснювати, чому чергове "общипування гусака" неминуче, причому саме у запропонованому ними вигляді. Про те, наскільки пропозиції уряду відповідають поточному моменту й можливостям країни, які збори дійсно можна підвищити, а які не варто чіпати, і де можна було б знайти додаткові кошти, якби у влади було таке прагнення, TrueUA розповів керівник аналітичного напряму "Мережі захисту національних інтересів "АНТС", економіст Ілля Несходовський. -- Чи можна сказати, що урядові ініціативи були, скажімо, сирими й непродуманими? -- Так. Не всі -- треба розуміти, що це цілий комплекс різноманітних підвищень податків, -- але якщо брати в сукупності, то переважає певна непродуманість, нерозуміння того, як воно вплине на український бізнес. Крім цього, не пропонуються заходи, які б стимулювати, наприклад, боротьбу з "тінню", закриття різноманітних "тіньових" схем, від яких бюджет втрачає значні кошти. Тому в цьому контексті я вважаю, що, так, вони непродумані. -- На вашу думку, які найбільш проблемні місця? Не знаємо, чи можна їх назвати шкідливими, але непродумані ініціативи? -- Деякі можна назвати шкідливими. Треба розуміти, що уряд впроваджує, по суті, нові податки, але при цьому називає їх "військовим збором". Абсолютно непродумане питання запровадження податку з обороту. Це найбільш шкідливий податок для підприємств, який абсолютно не враховує ні результату діяльності, нічого. Він є дискримінаційним стосовно підприємств, які працюють в Україні, у порівнянні з тими, які імпортують продукцію. Він дискримінаційний стосовно підприємств, які здійснюють інвестиції. Навіть студент третього курсу чудово розуміє, що податок з обороту -- це найгірше, що можна запропонувати, якщо, правда, це не якийсь дуже дрібний бізнес. От він, в принципі, податок з обороту може платити, для нього це нормально. А середньому і великому бізнесу це абсолютно не прийнято. Це перше. Далі -- підвищення військового збору з заробітних плат з 1,5% до 5%. Загалом ця ініціатива могла б бути, але лише якщо таке підвищення стосувалося б заробітних плат, вищих за мінімальні, наприклад, вдвічі. Тобто підвищуємо до 5%, але тільки для заробітних плат, які зараз вищі за 16 тисяч гривень. Це був би правильний і більш обґрунтований підхід. Якщо підвищувати військовий збір для заробітних плат на рівні мінімальної, то це означає, що по факту податок з доходів фізичних осіб буде складати вже не 19,5%, а 23%. Зараз мінімальна заробітна плата трохи менша за 200 доларів, і з них буде забиратися 46 доларів. Людині на життя буде залишатися лише тільки 154 долари. Я вважаю, що це абсолютно неприйнятна, неприйнятна пропозиція. Безграмотна, я би навіть так сказав. З приводу деяких інших позицій, то, знову ж таки, не враховується ринок "тіні". Якщо певний сектор в "тіні", наприклад, на половину, то збільшуючи оподаткування ми просто призводимо до того, що "тінь" збільшиться з умовних 50% до 80%. Ніхто не буде платити, тому що винагорода за несплату податків набагато вища, ніж ризик отримати штрафні санкції. -- Наступне питання було, власне, чи можуть ці зміни призвести до ще більшої тінізації економіки. Очевидно, відповідь вже є... -- По окремих секторах -- так. Наприклад, якщо говорити про ювелірні вироби. Коли вони продаються через інтернет без сплати будь-яких податків і без видачі фіскального чека -- і нуль реакції з боку податкової. Продаються через інтернет ті ж самі різноманітні побутові товари, техніка, смартфони тощо -- і також без плати податків. Куди дивиться податкова? Якби вона в цьому напрямку працювала належним чином, забезпечила б 10 мільярдів податкових надходжень до державного бюджету. Проте, як ми бачимо, набагато простіше здійснювати оподаткування білого бізнесу, ніж боротися з тими, хто не сплачує податки взагалі. -- Тобто, ті, хто платять, будуть платити ще більше? -- Звичайно. Цей підхід був завжди до 2016 року. Не розуміючи функціонування економіки, завжди заганяли себе ще більше в "тінь". А вона зменшувалася лише у випадку, коли в Україну заходили різноманітні "шалені" кошти. Наприклад, через високі ціни на метал, що збільшувало загальний оборот всередині країни, і, таким чином, "тінь" зменшувалася. Або коли заходили значні інвестиції. Зокрема у 2005-2006 році, коли зайшли іноземні капітали в банки, що призвело до того, що збільшилося кредитування, і обсяг коштів в економіці зріс. В цьому контексті, звичайно, лише у 2015 році були зроблені абсолютно нормальні кроки, що і призвело до унікального для країни, яка перебуває у стані війни, зростання економіки, середніх заробітних плат, "білих" заробітних плат і суттєвого покращення, зокрема й зовнішньоекономічного балансу. -- А нагадайте, які кроки тоді були зроблені, і чи можна, на вашу думку, якісь з них використати зараз? -- Наприклад, один з таких кроків -- це закриття "податкових майданчиків" Януковича. Замість того, щоб збільшувати податки всім, їх збільшили лише для тих, хто платив дуже мало -- наприклад, ренту. Теоретично, зараз ренту також можна було б підвищити. Розумію, що треба дивитися ситуацію на світових ринках тощо, але тоді рента була дуже низькою, і підняти її було абсолютно обґрунтованим рішенням. У 2015-му був впроваджений податок на імпорт. Замість того, щоб збільшувати оподаткування всередині країни, збільшили оподаткування якраз імпортної продукції. І тим самим покращили торговельний баланс: він вперше за десятки років був позитивним. І це якраз треба зараз впроваджувати. Загалом, якщо говорити про кроки, потрібні зараз, де можна збільшувати оподаткування, то, по-перше, у нас є заяви від аналітичних центрів, і ми всі погодилися, що альтернативою тому, що пропонує Кабмін, є збільшення ПДВ. Це перший момент. Другий момент, це вже моя індивідуальна думка -- збільшення або впровадження додаткового імпортного мита. Крім воєнних товарів, гуманітарки й критичного імпорту, все решта оподатковується. Це два основні напрямки, вони мають бути ключовими. Кілька днів тому Данило Гетманцев якраз писав, що цей додатковий 1% військового збору з обороту, котрий вони хотіли запровадити, вже пропонують замінити на ПДВ. Так, ми зустрічалися з Гетманцевим і Мінфіном, і сподіваюся, що до них якраз дійшло, що податок з обороту -- один з найгірших податків. -- На вашу думку, які ще важелі можна було б використати для наповнення бюджету, і як? Тут одразу згадується заява пані Пріцкер про митницю... -- Абсолютно вірно! Я ще раз наголошую, що найбільша діра українського бюджету -- це українська митниця. І нічого не робиться, щоб цю діру закрити. Туди вливаються мільярди. Це не питання спроможності, це питання зацікавленості влади і людей, які працюють на митниці, -- щоб все це продовжувало існувати. Бо приносить їм дуже непогані гроші. Якщо у нас є випадки затримання митників, які просто так везуть в машині сотні тисяч доларів (йдеться про начальника митного поста "Ягодин", затриманого з 700 тис. доларів у багажнику свого автомобіля, -- ред.), і це оборот якихось тижнів? Якщо за декілька днів набираються такі великі суми, то за місяць там набираються мільйони доларів. І це лише від однієї митниці. Тож митниця залишається дірою в українському бюджеті. -- Які ще шляхи можна назвати? -- Я розставляю так. Перше -- це закриття "тіньових" схем. Якщо держава не впроваджує жодних заходів, щоб їх закрити, то все решта не має ніякого значення. Бо це фактично вибіркове оподаткування. Далі, якщо ми будемо говорити про підвищення, то в першу чергу підвищуються податки на шкідливе. Наприклад, акцизи на тютюн. Я вважаю, що можна збільшити оподаткування ігорного бізнесу. Уряд це навіть якось і не помічає. Тут, на моє переконання, треба і схеми закрити, і оподаткування збільшити. Достатньо докласти незначних зусиль -- і у вас десятки мільярдів додатково в бюджеті. Наприклад, податкова виставила претензії до ігорного бізнесу за попередні роки на 51 мільярд гривень. Плюс там фактично кримінал на криміналі. Куди держава дивилася, коли запускала туди певних людей? Якщо ми будемо говорити вже про класичне збільшення податків, після перших кроків, то це додаткові імпортні мита, це збільшення ПДВ на 2-3% і, якщо розглядати питання збільшення військового збору на заробітні плати, то лише від зарплат, вищих за мінімальну вдвічі. Це єдині три кроки, які я вважаю допустимими за сьогоднішніх умов. Що я підтримую з пропозицій Мінфіну -- це авансовий внесок податку на прибуток з АЗС. Його можна трошки переглянути щодо того, як його обраховувати, але в цілому це правильний підхід. І другий момент, який я підтримую, -- це зменшення неоподаткованого мінімуму на посилки з 150 до 45 євро. -- На вашу думку, додаткове оподаткування ФОПів виправдане за наших умов? -- Якщо брати першу групу, то там однозначно не виправдане. Якщо говорити про другу, то воно виправдане для певних видів діяльності. Наприклад, ресторани -- там взагалі, я вважаю, можна спокійно збільшувати податок, тому що вони сидять на другій групі, ще й податки оптимізують. Знову ж таки, тут податкова однозначно недопрацьовує. А от якщо це, умовно, той, хто ремонтує взуття, він не витягне ту додаткову суму. Взагалі не зрозумію, для чого ці копійки. Мети в цьому немає ніякої. Воно не варте того, щоб для першої чи другої групи збільшувати оподаткування. Виключення становлять ресторани й, наприклад, ті, хто торгують алкоголем. Щодо збільшення податку з 5% за 6% з обороту для третьої групи -- це не критично, скажу чесно, але сам підхід... Я вважаю, що, знову ж таки, можна впроваджувати залежно від виду діяльності. Якщо це виробництво, то 5% навіть забагато. Але якщо це послуги, то можна збільшити навіть удвічі, 10% від обороту брати. Тому що там значна частка саме винагороди виконавця сидить, і це фактично певна мінімізація на виплаті заробітної плати. Тому підвищення з 5% до 6% я вважаю нейтральним, воно не дасть якогось глобального негативного ефекту.