# фракція Голос

Після проваленого першого голосування Верховна Рада України повторно проголосує за відкликання голови депутатської групи "Платформа за життя та мир" Юрія Бойка з посади члена комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України.Про це повідомили народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк і керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія."Завтра ще раз постанову виставлять на голосування про вилучення Бойка з комітету", — написав Железняк у своєму Telegram-каналі.Арахамія зазначив, що нардеп Олександр Аліксійчук ініціював дуже правильну постанову щодо виключення Юрія Бойка з комітету."Ми у фракції вирішили якнайшвидше винести її для розгляду в сесійному залі, сьогодні постанову розглянула Верховна Рада. Для позитивного рішення не вистачило дев’яти голосів. За дивним збігом обставин не голосували якраз ті, хто найдужче кричали про "зраду", — зауважив очільник фракції "Слуга народу".Він детальніше проаналізував результати сьогоднішнього голосування:"Слуга народу" — 166 голосів (71,2% від складу фракції, голова фракції Давид Арахамія голосував "за");"Європейська Солідарність" — 17 голосів (62,9% від складу фракції, голова фракції Петро Порошенко "відсутній", хоча перед цим на засіданні був);"Батьківщина" — 7 голосів (29,1% від складу фракції, голова фракції Юлія Тимошенко "відсутня", хоча перед цим на засіданні була);"Голос" — 12 голосів (60% від складу фракції, голова фракції Олександра Устинова "відсутня");Група "Партія "За майбутнє" — 4 голоси (23,5% від складу групи, голова групи Тарас Батенко голосував "за");Група "Довіра" — 4 голоси (21% від складу групи, голова групи Олег Кулініч "відсутній");Група "Платформа за життя і мир" — 0 голосів;Група "Відновлення України" — 0 голосів;Позафракційні — 7 голосів (голова Ради Руслан Стефанчук голосував "за", перший заступник голови Олександр Корнієнко голосував "за", заступниця голови Олена Кондратюк голосувала "за", Дмитро Разумков — "відсутній", хоча перед цим на засіданні був)."Тепер Юрій Бойко знає, кому має бути вдячний за провал голосування. А ми до цього питання обов’язково повернемося та вирішимо його остаточно. Проведемо ще раз засідання комітету та повторно винесемо на голосування", — підсумував Давида Арахамія.Скандальні заяви Юрія БойкаПроросійський політик, народний депутат та голова "Платформи за життя та мир" Юрій Бойко опублікував у мережі скандальний ролик, у якому розкритикував атаки на російську мову, Українську православну церкву, знесення пам'ятників і перейменування міст."Декілька років тому ми були свідками, як зносили пам'ятники Колумбу, відкривачу Америки, в самій Америці. Схожі наші радикали взяли той самий курс і почали зносити пам'ятники по країні, перейменовувати міста, забороняти людям розмовляти рідною мовою, забороняти їм ходити в ту саму церкву, в яку вони хочуть ходити. І ось сьогодні ми бачимо, що цей рух триває, що насильство над людьми триває", — сказав Бойко.Відтак, на думку Бойка, "все більше людей підтримують нас — тих, хто виступає проти такого насильства, за єднання в країні та за підтримку людей".Нагадаємо, заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк заявляла, що український парламент може на погоджувальній раді розглянути заяви голови депутатської групи "Платформа за життя і мир" Юрія Бойка. Вони повторюють російську пропаганду.Також повідомлялось, що 17 грудня народний депутат та очільник "Платформи за життя та мир" Юрій Бойко прибув на допит до Служби безпеки України.Раніше група народних депутатів вийшла з плакатами до трибуни Верховної Ради. Вони вимагали позбавити мандатів членів забороненої в Україні політичної партії "Опозиційної платформи — за життя".

Публікацію закону про підвищення податків перенесли. Його опублікують у суботу, 30 листопада. Тож документ набуде чинності, як і планувалося, 1 грудня. Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк. "Дякую всім хто долучився. Зокрема, голові комітету. До 1 грудня військовий збір рахується, як і був, — 1,5%", — зазначив він. Раніше планували, що закон набуде чинності 29 листопада. Тобто, як нарікав Железняк, 28 днів місяця діяла одна ставка (1,5% військового збору), а два дні — 5%. За його словами, це могло на рівному місці створити великі проблеми для бізнесу. "Ви просто уявляєте, скільки це додало зараз роботи бізнесу, як це порахувати? Як доплатити тим, кому вже зарплату виплатили? Навіщо це робити? Два дні не можна почекати", — емоційно висловлювався нардеп. На протилежному наголошував голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев. "Багато хто запитує. Так, ресурсний закон опублікований сьогодні", — повідомляв Гетманцев у четвер, 28 листопада. Він додав, що, зважаючи на термін публікації закону, він набуде чинності з 29 листопада. Як повідомлялося раніше, підвищення податків включає такі зміни: підвищення військового збору із зарплат фізосіб (включно з учасниками режиму "Дія.Сіті") з 1,5% до 5% - з дати набрання чинності законом; виняток — військовослужбовці (залишиться 1,5%); збільшення з 1 січня 2025 року військового збору за іншими доходами громадян (окрім зарплат) з 1,5 до 5%; введення військового збору у розмірі 10% від мінімальної зарплати (зараз — 800 гривень) для фізосіб-підприємців першої, другої та четвертої груп; введення військового збору для ФОП третьої групи на суму 1% від доходу; підвищення ставки податку на прибуток за 2024 рік для банків із 25 до 50%; оскільки вони вже сплатили податки за старою ставкою за більшу частину цього року, новий податок вводиться ретроспективно (заднім числом); підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страхових компаній) з 18% до 25% з 1 січня 2025 року; введення щомісячних авансових платежів з податку на прибуток для АЗС: 30, 45 чи 60 тисяч гривень за кожну станцію, залежно від її типу; сума переплат не враховуватиметься для зменшення податкових зобов'язань у майбутньому; введення мінімального податку на землю у розмірі 700 гривень і 1 400 гривень за гектар; Введення щомісячної звітності з ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску з 1 січня 2025 року; раніше у Верховній Раді це пов'язувалося із запровадженням "економічного бронювання", але зараз ця норма необхідна для моніторингу відповідності заброньованим новим вимогам; звільнення "національного кешбеку" від оподаткування ПДФО та військовим збором у 2024-2025 роках; підвищення ренти на видобуток щебеню, глини, граніту та піску — не менше 5 доларів за тонну. Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає зміни до Податкового кодексу.

Центральна виборча комісія офіційно назвала постійну представницю президента в Крим Тамілу Ташеву обраною народною депутаткою України. Вона стала наступною за черговістю після Івана Примаченка, який подав заяву про відмову від депутатського мандата від партії "Голос". Про це повідомила прес-служба Центральної виборчої комісії (ЦВК). "Іван Примаченко, якого визнали обраним народним депутатом на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичної партії "Голос", подав заяву про відмову від депутатського мандата", — йдеться в повідомленні. ЦВК розглянула документ і визнала Івана Примаченка таким, який не набув депутатського мандата. Водночас Центральна виборча комісія визнала Тамілу Ташеву, наступну за черговістю кандидатку, включену до виборчого списку політичної партії "Голос" під № 26, обраною народною депутаткою України на вказаних виборах. Джерело: ЦВК Що відомо про Тамілу Ташеву Таміла Ташева — українська та кримськотатарська державна та громадська діячка, співзасновниця громадської організації "КримSOS". Від 25 квітня 2022 року працює на посаді постійного представника президента в Криму, займається розробкою та впровадженням реінтеграційних політик, а також підтримкою законодавчих ініціатив, спрямованих на підготовку до реінтеграції Криму після його деокупації. Ташева брала участь у розробці Стратегії деокупації та реінтеграції Криму та Севастополя, а також в підготовці закону стосовно статусу корінних народів України, закону про осіб, позбавлених свободи через політично вмотивовані переслідування, цивільних заручників і військовополонених, і скасування статусу нерезидента для кримчан. Окрім того, вона долучалася до концепції розвитку кримськотатарської мови та брала участь в організації установчого саміту Кримської платформи. Нагадаємо, раніше Таміла Ташева заявляла, що Україна активно готується до процесів, які настануть після деокупації Кримського півострова. Наша держава у цьому питанні сподівається на підтримку демократичного світу.

Контракти тих дезертирів, які добровільно повернулися до військових частин, надалі продовжуватимуть. Таким чином військову службу для них не призупинятимуть. Верховна Рада України ухвалила відповідний законопроект у першому читанні. Про це повідомив народний депутат України від партії "Голос" Ярослав Железняк, опублікувавши відповідний допис у своїх соціальних мережах. За його словами, законопроект у першому читанні підтримали 235 нардепів. Згідно з текстом документа, під час дії воєнного стану для військовослужбовців, які вперше самовільно залишили місце служби та готові повернутися, військова служба та дія контракту продовжуються. Але це можливо лише за умови повернення на службу протягом трьох діб. Також законопроект пропонує відновити виплати грошового, речового та інших видів забезпечення, пільг та соціальних гарантій. Варто зауважити, що в Україні тим, хто самовільно залишив місце служби, можуть призупиняти військову службу. Зокрема, це означає призупинення виплати грошового забезпечення. Нагадаємо, що в другій половині серпня Верховна Рада України ухвалила закон про вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку проходження військової служби під час дії воєнного стану.

Курс гривні, що закладений в державному бюджеті на наступний рік, складає 45 гривень за долар. При цьому потреба в зовнішньому фінансуванні на наступний рік становить більше, ніж очікували: 38,4 мільярда доларів. Про це повідомив народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк. Як відомо, в п'ятницю, 13 вересня, український уряд затвердив проект державного бюджету на 2025 рік. Далі за ухвалення документа мають проголосувати народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради України. "Інфляція на наступний рік закладається +9,5%", — додав Ярослав Железняк. Він також поінформував, що зростання ВВП очікується наступного року менше, ніж цього, — лише +2,7%. "Потреба у зовнішньому фінансуванні на наступний рік становить більше, ніж очікували: 38,4 мільярда доларів. І державний борг до ВВП має навіть впасти до 97% (а цього року буде 100,5%). Поки що в нас навіть 20 не підтверджено, тому явно розраховують на той грант від G7 у розмірі 50 мільярдів доларів під доходи від заморожених російських активів", — підсумував Ярослав Железняк. Пріоритети бюджету на 2025 рік Перший пріоритет цього бюджету дуже чіткий — це оборона та безпека нашої країни. На українську зброю, техніку, дрони виділять більше грошей. Видатки на оборону зростуть щонайменше до 2,22 трильйона гривень.  "Всі внутрішні ресурси знову будемо направляти на ці цілі", — підкреслив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.  Другий пріоритет — це фінансування захищених статей бюджету. Понад 400 мільярдів гривень планують виділити на соціальний захист. 211 мільярда гривень буде направлено на охорону здоровʼя та майже 170 мільярда гривень на освіту. "Пенсії будуть проіндексовані, а субсидії будуть виплачуватися всім, хто цього потребує", — наголосив Шмигаль. Третій пріоритет — підтримка регіонів та бізнесу. Уряд продовжуватиме допомагати місцевим бюджетам шляхом дотацій та субвенцій. У проекті держбюджету на 2025 рік передбачені кошти на програми пільгового кредитування та гранти для підприємців. Також буде продовжена програма гуманітарного розмінування та програма "єОселя". Прем'єр наголосив, що "новацією цього бюджету стане реалізація нової моделі управління публічними інвестиційними проектами, що зробить капітальні видатки більш прозорими та ефективними". Зокрема, пріоритетом буде відновлення, енергетичні проекти та реалізація нової ветеранської політики. "Головний фінансовий документ країни на 2025 рік направлений на те, аби Україна вистояла та перемогла", — підсумував посадовець. Нагадаємо, за даними Мінфіну, за перших сім місяців 2024 року видатки на сектор оборони та безпеки України становили один трильйон гривень.

У середу, 17 липня, фінансовий комітет Верховної Ради України підтримав законопроект про запровадження податку на солодку воду. Він може набрати чинності з наступного року. Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк у своїх соціальних мережах. "Ну, комітет підтримав №9032-1 щодо запровадження податку на солодку воду з наступного року. Я не голосував. Не розумію, як це можна адмініструвати нормально", — написав він. За його словами, "за" проголосувало 16 членів комітету, утрималися четверо, "проти" — один народний депутат. "Законопроект пропонує шляхом внесення змін до податкового кодексу віднести води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин до підакцизних товарів і встановити специфічну ставку податку в розмірі 0,1 євро за один літр напою", — пояснив Железняк. Він також додав, що, згідно з розрахунками Міністерства економіки України, ціна на напої зросте приблизно на чотири гривні за літр. Нагадаємо, раніше Ярослав Железняк зазначав, що в Україні найближчим часом зростуть ціни на пальне. Комітет Верховної Ради з питань фінансової, податкової та митної політики схвалив відповідний законопроект. Документ набуде чинності з 1 вересня 2024 року. Відповідно ціни на пальне зростуть до рівня Європейського Союзу.

Найближчого пленарного тижня Верховна Рада розгляне у другому читанні проект закону про скасування переходу на літній час в Україні. Документ передбачає фіксацію зимового часу. Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк. "Згідно з попереднім порядком денним, на найближчому пленарному тижні Рада розгляне вже у другому читанні законопроект спікера №4201, який передбачає скасування в Україні переходу з літнього на зимовий час і навпаки Дуже правильна ініціатива — буду підтримувати", — зазначив він. Як відомо, Верховна Рада ухвалила законопроект №4201 у першому читані у березні 2021 року. Але потім його відправили на повторне друге читання. Згідно з документом, на території України обчислення часу здійснюється за київським часом, що є єдиним для всієї території України. Київський час — час часової зони, в якій розташована столиця України — місто Київ, що відповідає другому часовому поясу в шкалі Всесвітнього координованого часу UTC+2. "Сезонний перехід часу на території України не здійснюється", — йдеться в документі. Автор проекту — спікер парламенту Руслан Стефанчук — раніше заявляв, що Верховна Рада повернеться до розгляду проекту. Він хотів би, щоб Україна залишилася на зимовому часі. При цьому він стверджував, що дискусію вестимуть відповідно до рішень Європейського Союзу. Зараз Україна переходить на літній час відповідно порядку обчислення часу, що діє в країнах Європи. Перехід регулюється постановою Кабміну 1996 року. Літній час застосовують у більшості країн Заходу, у тому числі в ЄС, США та Канаді. В Україні дії київський час з переведенням щорічно годинникової стрілки: в останню неділю березня о третій годині на одну годину вперед; в останню неділю жовтня о четвертій годині на одну годину назад. Нагадаємо, Міністерство економіки України повідомляло, що в ніч на 31 березня Україна перейшла на літній час. Це відбулося з метою ефективного використання світлої частини доби у державі.

У звітах політичної партії "Голос" виявлено низку суттєвих порушень. Ідеться про майно, доходи та зобов'язання фінансового характеру. Неправдива інформація стосується понад 4,725 мільйона гривень. Про це повідомила прес-служба Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Там зазначили, що аналіз звіту за третій квартал свідчить, що політична партія "Голос" оформила договори про надання послуг із ТОВ "Мейнтіс" на 1 мільйон гривень. Серед послуг — усні консультації з питань практичних аспектів застосування Виборчого кодексу України для представників партії, перевірка правильності заповнень документів для спостерігачів на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року тощо. "Але зазначене товариство не надавало партії цих послуг. Це підтверджують, зокрема, матеріали, отримані від органів державної влади (Державного бюро розслідувань, Державної податкової служби України), інформаційних баз даних, а відтак інформація є неправдивою", — йдеться у повідомленні. Також НАЗК виявило, що договори, укладені партією із двома фізичними особами — підприємцями на 274 тисяч гривень містять неправдиві дані, зокрема, інформацію про номери законопроектів, яких на момент укладання договорів ще не зареєстрували у Верховній Раді. "Ці порушення є підставою для зупинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії до усунення причин виявленого порушення (наказ №166/24 від 25 червня 2024 року)", — повідомили в НАЗК. Також у звіті за четвертий квартал вказано, що "Голос" знову оформив договори з "Мейнтіс" на суму 1 мільйон гривень, а Київська міська територіальна організація оформила договір на понад 2,4 мільйона гривень на послуги, яких товариство не надало. Тож агентство повідомило, що передало відповідні матеріали у ДБР. Окрім того, у звіті встановили й інші порушення та недоліки, не пов'язані з неправдивістю відомостей. Як відомо, право на фінансування з державного бюджету мають усі партії, які набрали щонайменше 5% голосів виборців і пройшли до Верховної Ради, до цього переліку входить, зокрема, і "Голос". Нагадаємо, раніше в НАЗК повідомляли, що ще 26 квітня завершилася кампанія звітування за 2020-2023 роки для непарламентських і парламентських політичних партій. Майже 200 партій не здали звіт або виконали його не в повному обсязі.

У вівторок, 4 червня, Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект №9432 про функціонування англійської мови в Україні. Його підтримали 236 депутатів. Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк. "Рада прийняла закон №9432 про застосування англійської мови в Україні. "За" в цілому — 236. Закон закріплює статус англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні. Визначає категорії посад, кандидати на які зобов’язані володіти англійською мовою, унормовує особливості застосування англійської мови в роботі органів влади, органів місцевого самоврядування, у сферах освіти, культури, транспорту, охорони здоров’я тощо", — зазначив він. Нардеп також розповів, що відбулася гостра дискусія щодо правки №336, яку внесли за день до ухвалення закону. Вона передбачає бюджетну підтримку для кінотеатрів за демонстрування англомовних фільмів. Її теж підтримали — 226 голосів "за". Голосування за закон про англійську мову. Джерело: Telegram-канал Ярослава Железняка Законопроект ініціював Володимир Зеленський. Його зареєстрували 28 червня 2023 року, а восени минулого року він пройшов перше читання. Законопроект передбачає вивчення англійської мови з дитячих садочків і на всіх рівнях здобуття освіти. Також він пропонує транслювати фільми англійською мовою у кінотеатрах, а у разі неокупності квитків держава компенсуватиме частину коштів закладам. Ухвалення законопроекту зобов'яже володіти англійською мовою тих, хто претендує на такі посади: державної служби категорії "А", державної служби категорії "Б" і "В", перелік яких встановлює Кабінет міністрів; голів місцевих держадміністрацій і їхніх заступників; військовослужбовців офіцерського складу, які служать за контрактом (перелік встановлює Кабмін); поліцейських середнього та вищого складу, начальників в інших правоохоронних органах і службах цивільного захисту (перелік встановлює уряд), прокурорів, працівників митних та податкових органів (перелік встановлює Кабмін); керівників суб'єктів господарювання державного сектора економіки (перелік визначає Кабмін). Чиновники складатимуть іспит з англійської мови безкоштовно, його організовуватиме Міністерство освіти та науки України. Пройти його можна не частіше одного разу на чотири місяці, але необмежену кількість разів. Окрім того: на всіх рівнях освіти вивчення і використання англійської стане обов'язковим, у тому числі й дошкільних закладах; військові повинні будуть володіти англійською на достатньому рівні для спілкування у професійних цілях, але під час воєнного стану та мобілізації на військовослужбовців та правоохоронців вимога володіти англійською мовою не розповсюджується; у всіх видах пасажирського транспорту: на залізничних вокзалах, автовокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах всю інформацію мають дублювати англійською мовою; під час культурно-мистецьких заходів, у музеях та кінотеатрах, зобов'яжуть дублювати аудіовізуальну інформацію англійською; екстрена допомога надаватиметься іноземцям англійською, якщо вони не володіють українською, виклики також мають прийматися і англійською (або іншою мовою, прийнятною для сторін); на кордоні митний і паспортний контроль для іноземців здійснюватиметься англійською; у кінотеатрах транслюватимуть до 10% (від загальної кількості) фільмів англійською мовою. Нагадаємо, що відколи англійська мова здобула статус офіційної мови міжнародного спілкування, вона вийшла на глобальний рівень, який зберігає за собою до сьогодення. Однак у популярних туристичних країнах світу рівень володіння англійською все ще залишає бажати кращого. Про це свідчать дані щорічного опитування English Proficiency Index.

У середу, 22 травня, Верховна Рада України створила тимчасову слідчу комісію (ТСК), яка вивчатиме питання облаштування фортифікаційних споруд і закупівлі дронів. Про це повідомив у своїх соціальних мережах народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк. Він зазначив, що "за" створення ТСК проголосували 277 народних депутатів, а головою призначений Микола Задорожній зі "Слуги народу". Джерело: Telegram-канал Ярослава Железняка За словами Железняка, до складу тимчасової слідчої комісії ввійшли вісім "слуг народу", та по одному представнику від усіх інших фракцій і груп парламенту. Зокрема, від "Голосу" там працюватиме Роман Костенко. До повноважень ТСК віднесли вивчення обставин та підготовки питань щодо: потреб сектору безпеки й оборони у безпілотних літальних апаратах і формування державного замовлення на виробництво та закупівлю безпілотних літальних апаратів; аналізу практики розподілу, передачі, постачання та взяття на баланс безпілотних літальних апаратів військовим частинам та підрозділам ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; облаштування фортифікаційних споруд, інженерних загороджень на лінії зіткнення та цільового використання коштів виділених на їх облаштування. Нагадаємо, 17 травня президент Володимир Зеленський заявив на зустрічі з журналістами, що війська країни-агресорки змогли дійти лише до першої смуги фортифікацій. Натомість до "бетонної лінії оборони" ворог так і не дістався.

У четвер, 4 квітня, Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики одностайно погодив законопроект про посилення контролю за гральним бізнесом. Він також ліквідував Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ). Про це повідомив перший заступник голови комітету, народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк. Він наголосив, що, крім передання функцій КРАІЛ на Мінцифри, в законі є низка важливих речей: обмеження реклами азартних ігор (у тому числі недопустимість спекуляцій на темі війни та волонтерства) та заборона спонсорства; визначення додаткових інструментів для обмеження відвідування гральних закладів і участі в азартних іграх для потенційно вразливих категорій населення на період воєнного стану; вдосконалення інструментів контролю за гральним бізнесом (контрольні закупівлі, моніторинг мережі Інтернет); встановлення додаткових критеріїв для анулювання ліцензій, вдосконалення вимог щодо бездоганної ділової репутації посадових осіб організаторів азартних ігор, встановлення вимог до надавачів послуг у сфері азартних ігор. Поза тим Ярослав Железняк звернув увагу на ще один важливий нюанс, що стосується практичного застосування закону після його остаточного ухвалення Верховною Радою. "Підтримую обмеження. Але все це запрацює на практиці лише одночасно з ефективною боротьбою з тінню. Міскодінг закрили майже, а ось дропери та крипта досі літає. Інакше обмеження можуть штовхнути частини людей у тінь, що не є метою закону. Тому будемо давати норми, щоби ще обмежити фінансові шлюзи", — наголосив заступник комітету. Нагадаємо, що 2 квітня президент Володимир Зеленський провів нараду зі Службою безпеки України, Мінцифри, Держспецзв’язку та секретарем РНБО щодо ситуації з онлайн-казино.

Дискусії в американській політиці та зволікання з розглядом питання про допомогу України ніяк не вплинуть на наш бюджет. Річ у тому, що в березні відбудуться рекордні надходження до української казни. Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на коментар народного депутата від партії "Голос", першого заступника голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка. "Ми перекриємо те, що недоотримали. Вже зайшло 4,5 мільярда євро (4,9 мільярда доларів), плюс 230 мільйонів від Норвегії, плюс від Японії. Ще, найімовірніше, встигнуть надати 1,5 мільярда доларів від Світового банку, це від Японії та Британії за фактом. І ще у нас буде 880 мільйонів від МВФ і 1,5 мільярда від Канади", — перерахував він. Що стосується допомоги від США, то, за словами нардепа, там одна частина — 40 мільярдів доларів — саме військова підтримка. "Вона йде на заміну того, що відбувається в США з військовим обладнанням, зброєю й іншими речами для нас. Тому тут головне, щоби не було затримки, тому що для фронту це негативно", — додав Железняк. Він зазначив, що американські парламентарі мають повернутися до роботи до 9 квітня, після перерви на Великдень. "Там є питання відставки спікера, і я думаю, що його скоординують із винесенням нашого питання на голосування. Поки що я дуже оптимістично налаштований на результати голосування Конгресу США. Вони довго його ухвалюють, але, будьмо відвертими, вони й свій бюджет недавно ухвалили", — пояснив народний депутат. Нагадаємо, що 23 березня президент США Джо Байден підписав схвалений Сенатом законопроект про фінансування уряду на 1,2 трильйона доларів. Очільник Білого дому також закликав Палату представників погодити проект закону щодо підтримки для України, Ізраїлю і Тайваню.

Міністерство культури й інформаційної політики та Міністерство молоді та спорту можуть потрапити під скорочення в Кабміні. Однак це питання ще не дуже активно обговорюються серед нардепів. Про це повідомило hromadske з посиланням на власне джерело у фракції "Слуга народу". Пояснюючи можливе скорочення цих двох міністерств джерело звернуло увагу на такий нюанс: не дивно, що саме ці відомства не мають очільників. Також співрозмовник журналістів додав, що Мінагрополітики можуть об’єднати з Мінекономіки. Тим часом джерело hromadske у фракції "Голос" вважає, що не буде жодного скорочення. А співрозмовник з "Європейської Солідарності" зазначив, що це питання ще не обговорюється серед депутатів. Раніше сьогодні прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на прес-конференції заявив, що кількість міністерств в українському уряді хочуть скоротити на третину. "Хочемо скоротити кількість міністерств на третину, скоротити кількість державних службовців. Ми вже розпочали це робити. І цього року скорочено 20 тисяч державних вакансій", — сказав прем'єр. Він повідомив, що в уряді вже працюють над створенням "потужного центру уряду". Там має зосередитися всі допоміжні адміністративні функції — відповідна юридична підтримка, робота Кабміну в кадровій, бухгалтерсько-фінансовій сфері. Шмигаль пояснив, що міністерства мають мати невелику кількість дуже якісних, кваліфікованих спеціалістів, які формуватимуть державну політику. А центр уряду має якісно та швидко готувати документи, необхідні для міністерства. Нагадаємо, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час прес-конференції також заявив, що 2023 року показник валового внутрішнього продукту в Україні зріс на 5,6%. 2024 року уряд розраховує на 5% зростання.

У вівторок, 27 лютого, Комітет національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради розпочав розгляд і підготовку до другого читання законопроекту про мобілізацією. Депутати внесли до нього 4 195 поправок. Про це повідомила народний депутат України від партії "Європейська Солідарність", член Комітету національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради Ірина Фріз. "Майже скрізь в інформаційному просторі ще до завершення внесення поправок лунала теза про "поправковий спам", яким такі-сякі депутати хочуть загальмувати розгляд законопроекту", — зазначила вона. Ірина Фріз навела таку статистику щодо кількості поданих поправок до законопроекту про мобілізацію за фракціями: "Слуга народу" — 1 818 поправок; "Батьківщина" — 359 ОПЗЖ — 336 "Європейська Солідарність" — 331 (частину заявляли під час реєстрації, тож трохи менше буде на розгляді); "Голос" — 438; Група Разумкова — 178; "Відродження" — 122; "За майбутнє" — 206; "Довіра" — 176; позафракційні — 261. "Така кількість поправок від "Слуги народу" може свідчити про відсутність єдиних підходів в середині фракції щодо урядового законопроекту, адже кількість депутатів, які окремо один від іншого подали поправки, вражає — 90 депутатів. При цьому більшість поправок тотожні", — наголосила представниця "Європейської Солідарності". Інший депутат від партії "Європейська Солідарність" — Ірина Геращенко — зізналася, що особисто подала до законопроекту 46 поправок. Нагадаємо, раніше народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк заявляв, що розгляд законопроекту про мобілізацію у другому читанні Верховна Рада розпочне не раніше, ніж на початку березня.

Народні депутати з фракції "Голос" подали заяви до Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) на президента "Енергоатому" Петра Котіна. Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк. "В основу заяви поклали дані з сюжету "Схем". Але ще і додаткову інформацію, яка не висвітлювалася ще в публічному просторі, але впевнений, буде дуже корисна для наших антикорупційних органів", — написав депутат. Він також побажав "їм оперативної удачі в розслідуванні". Щоправда, зробив це, мабуть, іронічно, бо супроводив останнє речення смайликом, що сміється. Раніше журналісти проєкту "Схеми" від "Радіо Свободи" з’ясували, що 70-річна теща президента державного підприємства "Енергоатом" Петра Котіна придбала нерухомість та землю під Києвом під час повномасштабної війни, офіційно не маючи на те власних доходів. Влітку 2023 року родичка Котіна стала власницею двоповерхового будинку площею майже 300 квадратних метрів. Загалом будинок та земля під ним обійшлись тещі президента "Енергоатому" в 7 мільйонів гривень. Нагадаємо, що на початку грудня президент "Енергоатому" Петро Котін узяв участь у Всесвітній ядерній виставці (WNE). Під час свого виступу на панельній дискусії він розповів про нові реакторні програми, які діють в Україні.