Міністерство цифрової трансформації спільно з Monobank та "ПриватБанк" заявили про запуск "Дія.Картки" — єдиної карти для всіх державних виплат.Таку заяву поширив співзасновник банку Monobank Олег Гороховський у Telegram."Запускаємо "Дія.Картку". Вона має стати єдиним місцем для всіх-всіх державних виплат. Першою виплатою там буде єКнига. Але сподіваюся, усі поточні програми незабаром теж переїдуть туди", — написав він.Такоє на карту можна буде отримувати зарплати, стипендії, соціальні допомоги та навіть користуватися для власних заощаджень."Нарешті кожна нова виплата від держави не створюватиме вам у гаманці +1 картку. Схрестимо пальці, щоб все працювало, як задумується.Навіть якщо зараз у вас немає держвиплат, раджу відкрити "Дія.Картку" заздалегідь", — додав співзасновник Monobank.Своєю чергою у "ПриватБанку" також анонсували запуск аналогічної карти."Клієнти "ПриватБанку", яким виповнилося 18 років і які бажають взяти участь у державній програмі виплат на книги українською мовою єКнига, можуть відкрити безкоштовно спеціальний рахунок "Дія.Картки" для "єКниги" у "Приват24" та отримати від банку кешбек 10% з оплати цією карткою", – заявили в банку.Для підключення до нової картки потрібно оновити застосунки Monobank та "Приват 24". Проте нова карта поки що доступна тільки на Android-пристроях.Нагадаємо, в Україні деякі громадяни можуть отримати 1 000 гривень надбавки до пенсії. Йдеться про осіб, які мають проблеми зі здоров'ям та проживають самі.
У вівторок, 26 листопада, Верховний суд остаточно закрив справу щодо правомірності приватизації "ПриватБанку". Зокрема, підтвердив неможливість повернення фінансової установи бізнесмену Ігорю Коломойському. Про це повідомила прес-служба Національного банку України. "Касаційний господарський суд у складі Верховного суду підтвердив неможливість повернення державного "ПриватБанку" колишнім власникам", -- йдеться у повідомленні. Так, Верховний суд відхилив касаційні скарги колишніх акціонерів "ПриватБанку" Ігоря Коломойського та кіпрської компанії Triantal Investments Ltd. Цими судовими рішеннями було закрито провадження у справі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу "ПриватБанку" під час націоналізації банку в грудні 2016 року та зобов’язання повернути колишнім акціонерам у власність акції банку. У НБУ зазначили, що Верховний суд вкотре констатував те, що порушень прав ексакціонерів у процедурі виведення неплатоспроможного "ПриватБанку" з ринку за участі держави немає та підтвердив законність закриття провадження у цій справі. Варто зазначити, що Кабінет міністрів України ухвалив рішення про входження держави до капіталу "ПриватБанку" 18 грудня 2016 року. Перехід банку у власність держави відбувся відповідно до закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Це рішення дало змогу уникнути системних ризиків для банківського сектору та стало запорукою збереження фінансової стабільності в країні. Держава витратила на докапіталізацію "ПриватБанку" понад 155 мільярда гривень. Нагадаємо, що на початку серпня Бюро економічної безпеки змінило підозру Ігорю Коломойському. Раніше йому інкримінували привласнення майна, незаконні дії з банківськими документами, відмивання. Додалася ще одна стаття Кримінального кодексу України — службове підроблення.
Відтепер при розрахунку в торговій мережі за кордоном карткою Mastercard від "ПриватБанку", у разі необхідності можна отримати готівку прямо на касі, а не шукати банкомат. Здійснюючи покупку в магазині, потрібно запитайте у касира, чи доступна послуга у даній торговій точці. Про це повідомила прес-служба банку. Член правління банку з питань роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко поінформував, що "ПриватБанк" у співпраці з Mastercard першим серед українських банків запустив таку послугу, яка дозволяє клієнтам за кордоном знімати готівку без додаткових комісій іноземних банків-еквайєрів. "Покупка з видачею готівки завдяки "ПриватБанку" стала дуже популярним в Україні сервісом, який доступний у всіх провідних торгівельних мережах і їм охоче користуються жителі більшості українських міст. Відтепер звично отримувати готівку на касі українці можуть і за кордоном", -- зазначив він. У прес-службі банку зазначили, що на сьогодні клієнти банку найчастіше знімають готівку на касі у Німеччині в мережах Netto Marken-Discount, Dm-drogerie markt, Aldi, Norma, GLOBUS Markthalle та у Польщі -- в Delikatesy Centrum, Biedronka, Orlen, Lewiatan, Zabka. Сервіс також працює в інших країнах ЄС, Великобританії, Австралії. Варто зазначити, що клієнти "ПриватБанку" можуть перевипустити діючу платіжну картку чи відкрили нову цифрову картку в "Приват24" та безкоштовно замовити міжнародну доставку платіжних карток. Така послуга вже доступна в 45 країнах світу. Нагадаємо, на початку жовтня наглядова рада "ПриватБанку" обрала нового керівника. Ним став шведський банкір Мікаель Бьоркнерт. Раніше цю посаду обіймав Герхард Бьош. .
Наглядова рада "ПриватБанку" обрала нового керівника. Ним став шведський банкір Мікаель Бьоркнерт. Раніше цю посаду обіймав Герхард Бьош. Про це повідомила прес-служба банку. Про це рішення наглядова рада оголосила 7 жовтня. У конкурсному відборі, який відбувався на міжнародному рівні, взяли участь висококваліфіковані кандидати з України та з-за кордону. "Обрання Мікаеля Бьоркнерта, одного із топ-банкірів Швеції, вкотре демонструє ефективність корпоративного управління "ПриватБанку" та здатність України попри війну залучати найкращих фахівців фінансового сектору. Цей крок також підкреслює послідовність України в питаннях інтеграції з Європейським Союзом та її прогрес на цьому шляху", -- зазначили в прес-службі. У "ПриватБанку" він зосередиться на розвитку клієнтоцентричної моделі бізнесу, прискоренні цифрових ініціатив та підготовці банку до майбутніх викликів, завдяки чому фінансова установа залишатиметься надійним партнером, якому довіряють понад 18 мільйонів клієнтів. "Для мене велика честь стати частиною "ПриватБанку" та його виняткової команди. Банк продемонстрував надзвичайну стійкість, і я з нетерпінням очікую можливості продовжувати його традиції, в основі яких лежать довіра, інновації та служіння українському народу. Разом із талановитими співробітниками та за підтримки Наглядової ради ми працюватимемо над забезпеченням стійкої цінності для всіх стейкхолдерів", -- прокоментував своє призначення на нову посаду Мікаель Бьоркнерт. Що відомо про Мікаеля Бьоркнерта Бьоркнерт має понад 25 років досвіду роботи у фінансовому секторі. Дотепер він обіймав посаду керівника напрямку банківського бізнесу Swedbank, де відповідав за увесь спектр банківських послуг, від роздрібного та корпоративного банкінгу до операційних питань та цифрової трансформації. Він також знаний на міжнародному рівні експерт банківського сектору, та є радником вищого керівництва різних світових банків зі стратегічних питань. Зокрема він обіймав посаду голови Ради директорів в Bankgirot (Швеція), керівника напрямку міжнародних транзакцій у Банку SEB (Естонія), члена Ради директорів в компанії Nasdaq (у Швеції). Мікаель Бьоркнерт. Фото: "ПриватБанк" Нагадаємо, що наприкінці червня стало відомо, що Герхард Бьош, який був головою правління "ПриватБанку" три роки, залишає посаду.
У ніч на 24 червня колишній співвласник "ПриватБанку" Геннадій Боголюбов покинув Україну за паспортом 67-річного жителя Волинської області. Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на дані слідства. Бізнесмен Боголюбов виїхав по паспорту 67-річного Миколи Купріяновича Сюмака, якого вдалося знайти журналістам. За словами Сюмака, він загубив закордонний паспорт ще навесні 2022 року, а з 24 червня 2024 року він не покидав Україну і наразі перебуває вдома. Як зазначають джерела у правоохоронних органах, представники ДПСУ не отримували від міграційної служби інформації про недійсність паспорта, який був втрачений Сюмаком. Як раніше повідомили у ДБР, що "слідство за сприяння керівництва Держприкордонслужби встановило, що бізнесмен у супроводі свого близького родича виїхав 24 червня 2024 року потягом "Київ — Хелм", хоча відповідно до українських баз даних він кордон не перетинав". Скріншот з сайту УП За версією слідства, 46-річний прикордонник Володимир Макаренко, який був начальником групи інспекторів прикордонної служби "Ягодин", допоміг Боголюбову перетнути кордон у незаконний спосіб із чужим паспортом. Наразі він отримав підозру. Сам Боголюбов стверджує, що виїхав з України за власним паспортом і у держави взагалі немає жодних підстав не випускати його з країни. "При цьому Боголюбов відкинув версію, що з виїздами йому допомагала дружина Еміне Джапарова. Боголюбов переконує, що за кордон виїжджав провідати літню матір та для роботи з адвокатами в Лондоні. Цього разу, за словами олігарха, він збирався повернутись у країну за два тижні, але після звинувачень у незаконному перетині кордону наразі "думає над цим", — йдеться у повідомленні УП. Як зазначає джерело, Боголюбов з Джапаровою нібито планували переїзд до Відня для постійного проживання від початку 2024 року — одразу після призначення його дружини на посаду постійного представника України в міжнародних організаціях. Проте МЗС так і не видало відповідний указ, а за годину до публікації матеріалу співрозмовник видання у міністерстві повідомив, що указ про призначення Еміне Джапарової до Відня було скасовано. Що відомо про Геннадія Боголюбова Геннадій Боголюбов — український підприємець та мільярдер. Співзасновник і співвласник групи "Приват". Бізнесмену 62 роки та не підлягає мобілізації й забороні на виїзд через це. Після націоналізації "ПриватБанку" Геннадій Боголюбов разом з Ігорем Коломойським став об'єктом численних юридичних розслідувань, пов'язаних з виведенням коштів з банку та іншими фінансовими махінаціями. Нагадаємо, що на початку квітня Верховний Суд задовольнив касаційні скарги Кабміну та "ПриватБанку". Він не дозволив компаніям, пов’язаним з родиною Суркісів, стягнути з держбанку 350 мільйонів доларів.
Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозру колишньому співвласнику "ПриватБанку" Геннадію Боголюбову, а також прикордоннику, який сприяв йому у незаконному перетині кордону. Про це повідомила прес-служба ДБР. Там уточнили, що начальника однієї з груп інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби "Ягодин" затримано. "Слідство за сприяння керівництва Держприкордонслужби встановило, що олігарх у супроводі свого близького родича виїхав 24 червня 2024 року потягом "Київ — Хелм", хоча відповідно до баз даних України кордон не перетинав. Під час невідкладних процесуальних дій встановлено, що Геннадій Боголюбов виїхав із країни за недійсним паспортом громадянина України для виїзду за кордон, який фізично перебуває в Україні та країну не полишав", — пояснили в ДБР. При цьому вдалося підтвердити, що затриманий правоохоронець передав підлеглій документи пасажирів і запевнив, що вже особисто здійснив перевірку купе, де перебували Боголюбов і його родич. Водночас польським прикордонникам олігарх показав уже свій, особистий паспорт громадянина Украіни для виїзду за кордон. Олігарху та правоохоронцю повідомлено про підозру в незаконному переправленні осіб через державний кордон. А Геннадію Боголюбову — ще й у незаконному заволодінні паспортом. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до семи років. Прикордоннику обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 25 мільйонів гривень. Що відомо про Геннадія Боголюбова Геннадій Боголюбов — український підприємець та мільярдер. Співзасновник і співвласник групи "Приват". Бізнесмену 62 роки та не підлягає мобілізації й забороні на виїзд через це. Після націоналізації "ПриватБанку" Геннадій Боголюбов разом з Ігорем Коломойським став об'єктом численних юридичних розслідувань, пов'язаних з виведенням коштів з банку та іншими фінансовими махінаціями. Нагадаємо, що на початку квітня Верховний Суд задовольнив касаційні скарги Кабміну та "ПриватБанку". Він не дозволив компаніям, пов’язаним з родиною Суркісів, стягнути з держбанку 350 мільйонів доларів.
У "ПриватБанку" буде новий керівник. Герхард Бьош, який був головою правління три роки, залишає посаду. Про це пише Forbes, посилаючись на корпоративну розсилку "ПриватБанку", що є в розпорядженні видання. "Наглядова рада державного "ПриватБанку" розпочала відбір нового голови правління банку. Нинішній СЕО Герхард Бьош залишає посаду", — йдеться у повідомленні. Вказується, що наглядова рада вирішила обрати нового керівника "ПриватБанку" на конкурсній основі. Бьош продовжить виконувати свої обов’язки повною мірою до "плавного переходу управління і лідерства у правлінні". Прес-служба банку пообіцяла Forbes надати офіційний коментар найближчим часом. За даними видання, Бьош останні три роки працював у дуже нестабільному та складному середовищі. Проте керівник досягнув високих результатів, зокрема рекордних прибутків, що дозволило повернути державі понад 155 мільярда гривень, інвестованих під час націоналізації. Що відомо про Герхарда Бьоша Герхард Бьош став головою "ПриватБанку" у травні 2021 року. Загалом він почав свою банківську кар’єру з економічних досліджень у сфері процентних ставок та валютних прогнозів, якими займався упродовж 1986-1993 років. Герхард Бьош. Фото: Мінфін З 2004 року почав роботу в "Райффайзен Центральбанк". З березня 2006 року обіймав посаду заступника голови правління цього банку, а з листопада 2010 року став першим заступником голови правління "Райффайзен Банку Аваль". Нагадаємо, мешканці прифронтових територій України, які є клієнтами "ПриватБанку", зможуть отримувати банківські послуги за допомогою мобільного банкомату.
У ніч на суботу, 22 червня, онлайн-сервіс "Приват24" не працюватиме через регламентні роботи. Вони триватимуть сім годин. Про це повідомила прес-служба компанії. "Друзі, в ніч на 22 червня ми проводимо планові регламентні роботи процесингового центру", — йдеться у повідомленні. У банку попередили, що з 00:05 і до 07:00 години ранку, банк тимчасово призупинить проведення операцій з картками. Також не працюватимуть банкомати, термінали самообслуговування та POS-термінали банку. "Зазвичай регламентні роботи ми робимо у нічний час, коли більшість клієнтів не проводять операцій. Якщо у період проведення робіт ви плануєте оплати картками — радимо зробити це заздалегідь, чи відкласти на кілька годин", — поінформували в прес-службі. У компанії пояснили, що процесинговий центр "ПриватБанку" щогодини обробляє у середньому до трьох мільйонів операцій з картками. Тому регламентні роботи потрібні, щоб збільшити потужності та безпеку операцій. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що мешканці прифронтових територій України, які є клієнтами "ПриватБанку", зможуть отримувати банківські послуги за допомогою мобільного банкомату.
Мешканці прифронтових територій України, які є клієнтами "ПриватБанку", зможуть отримувати банківські послуги за допомогою мобільного банкомату. Про це повідомили на офіційній сторінці банку. "ПриватБанк" запустив проект унікального в Україні мобільного банкомату. Він буде обслуговувати клієнтів там, де немає доступу до банківської інфраструктури та навіть в умовах відсутності електрики та зв’язку. За словами, члена правління "ПриватБанку" з питань роздрібного бізнесу Дмитра Мусієнка, окрім видачі готівки, ресайкл модель банкомату дозволяє отримувати майже всі доступні банківські послуги. Йдеться про платежі та перекази, оформлення депозитів, погашення кредитів, страхування тощо. Фахівці банку, що працюватимуть з мобільним банкоматом, завжди допоможуть клієнтам здійснити необхідні послуги. "Нашим головним пріоритетом є впровадження стратегії безбар’єрності, і новий мобільний банкомат "ПриватБанку" має усе необхідне для надання банківських послуг там, де не працює жоден інший банк — насамперед для мешканців прифронтових регіонів. Наші клієнти безпечно та в зручному, наскільки це можливо, форматі зможуть отримувати зарплатню, соціальні виплати, перекази, депозити та інше", — зазначив посадовець. Мобільний банкомат на базі інкасаторського авто обладнано за сучасними стандартами безпеки клієнтів та співробітників банку, оснащено системами захисту, комфорту та відеоспостереженням. Він зможе працювати в автономному режимі майже добу. Нагадаємо, Національний банк України та Міністерство цифрової трансформації запускають спільний проект, який значно спростить обмін документами між банками, їхніми клієнтами та власниками державних реєстрів. Відтепер послуги для громадян, які надаються банками, стануть доступнішими та зручнішими.
У вівторок, 7 травня, Господарський суд Києва підтвердив неможливість повернення державного "ПриватБанку" колишнім власникам. Держава як інвестор не може бути позбавлена права власності на придбані нею акції банку. Про це йдеться у повідомленні прес-служби Національного банку. Там зазначили, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 07 травня 2024 року закрито провадження у справі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу "ПриватБанку", внаслідок укладення яких держава набула у власність 100% акцій банку в грудні 2016 року, та зобов’язання повернути колишнім акціонерам у власність акції банку. У Нацбанку нагадали, що справа була відкрита за позовом колишніх акціонерів "ПриватБанку" Ігоря Коломойського та кіпрської компанії Triantal Investments Ltd до Національного банку, Кабінету міністрів, Міністерства фінансів, "ПриватБанку", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. За словами начальника управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту Національного банку Віктора Григорчука, суд закрив провадження у справі на підставі норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" № 590-ІХ. Відповідно до цього закону провадження з такими позовними вимогами підлягають закриттю. "Позивачі сформували такі позовні вимоги, наслідком задоволення яких є повернення їм акцій банку, однак закон це прямо забороняє, що й констатував суд", — йдеться у заяві Нацбанку. Віктор Григорчук також нагадав, що відповідно до статті 41 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" після укладення договору купівлі-продажу акцій неплатоспроможного банку та їхньої передачі інвестору держава як інвестор не може бути позбавлена права власності на придбані нею акції банку, водночас такі акції не можуть бути витребувані на користь попереднього власника. Наразі судами України закрито провадження в понад 30 судових справах за позовами пов’язаних із "ПриватБанком" осіб про визнання недійсними договорів купівлі-продажу "ПриватБанку". Що відомо про справи Коломойського Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки 2 вересня повідомили про підозру у вчиненні злочинів фактичному власнику великої фінансово-промислової групи, олігархові Ігореві Коломойському. Його підозрюють у шахрайстві та легалізації незаконного майна. Підозра оголошена за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 190 — шахрайство; ст. 209 — легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Встановлено, що протягом 2013-2020 років Ігор Коломойський легалізував понад півмільярда гривень шляхом їх виводу за кордон, використовуючи при цьому інфраструктуру підконтрольних банківських установ. В Офісі генпрокурора уточнили, що "підозрюваний шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами на суму понад 570 млн гривень, а надалі незаконні грошові кошти легалізував". В Офісі президента запевнили, що Коломойський у матеріалах слідства фігурує як громадянин Ізраїлю та Кіпру. Українського громадянства бізнесмен позбавлений. Водночас Ігор Коломойський надав український паспорт у Шевченківському районному суді Києва для посвідчення особи. Зазначається, що бізнесмен є громадянином України, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень. Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки повідомили про підозру у вчиненні злочинів фактичному власнику великої фінансово-промислової групи, олігархові Ігореві Коломойському. Його підозрюють у шахрайстві та легалізації незаконного майна. Ввечері того ж дня Шевченківський суд Києва обрав запобіжний захід Коломойському — два місяці в'язниці із правом внесення застави понад 500 мільйонів гривень. Згодом Печерський районний суд Києва збільшив її до трьох мільярдів 891 мільйона гривень. Згодом детективи Національного бюро розслідувань за погодження керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури повідомили Коломойському та п’ятьом членам організованої ним групи про підозру у заволодінні коштами "ПриватБанку" на суму понад 9,2 мільярда гривень. Київський апеляційний суд 6 жовтня 2023 року залишив без змін запобіжний захід для олігарха. Прохання адвокатів бізнесмена зменшити заставу залишили без задоволення. Сума застави — три мільярди 891 мільйон гривень. Нагадаємо, раніше НАБУ та САП арештували активи Коломойського. Обмеження наклали строком на 48 годин. Також до Вищого антикорупційного суду спрямували клопотання про накладення арешту на майно олігарха. Згодом стало відомо, що суддя Вищого антикорупційного суду Олег Ткаченко відмовив прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в арешті активів олігарха Ігоря Коломойського. Водночас Служба безпеки України, Бюро економічної безпеки та Офіс генерального прокурора викрили нові факти злочинної діяльності власника великої фінансово-промислової групи Ігоря Коломойського. За даними слідства, у період з 2013 по 2014 роки Коломойський незаконно заволодів 5,8 мільярда гривень.
У вівторок, 30 квітня, колишні власники "ПриватБанку" знову спробують через суд оскаржити націоналізацію. Тоді Господарський суд Києва розглядатиме справу за їхнім позовом і компанії Triantal Investments (зареєстрована на Кіпрі) до державного "ПриватБанку". Про це повідомила прес-служба "ПриватБанку". Згідно з матеріалами справи, до націоналізації банку бізнесмену-олігарху Ігорю Коломойському належало 41,7% акцій банку, а компанії Triantal — 16,6%. У цій справі позивачі в черговий раз спробують скасувати націоналізацію та визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій банку державою. Також 30 квітня Північний апеляційний господарський суд продовжить розгляд резонансної справи за позовом Нікопольського заводу феросплавів до "ПриватБанку". У цій справі підконтрольний колишнім його власникам завод намагається довести начебто цільове використання багатомільйонних кредитів, які у період з 2007 по 2012 роки через схеми вивели на рахунки Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова на Кіпр, а потім у США. І таким чином підтвердити законність фіктивних кредитів, що є предметом міжнародних позовів "ПриватБанку", в тому числі в США. Окрім того, 30 квітня Господарський суд Києва розглядатиме справу про оскарження процедури bail-in за позовом маловідомого власника єврооблігацій "ПриватБанку" компанії Shakoor Capital Limited. У цій справі позивачі намагаються безпідставно створити передумови для подальшого стягнення з державного "ПриватБанку" сотень мільйонів доларів. Нагадаємо, що на початку квітня Верховний Суд задовольнив касаційні скарги Кабміну та "ПриватБанку". Він не дозволив компаніям, пов’язаним з родиною Суркісів, стягнути з держбанку 350 мільйонів доларів.
Національний банк України (НБУ) та Міністерство цифрової трансформації запускають спільний проект, який значно спростить обмін документами між банками, їхніми клієнтами та власниками державних реєстрів. Відтепер послуги для громадян, які надаються банками, стануть доступнішими та зручнішими. Про це повідомила прес-служба регулятора. Йдеться про "комплексний шеринг" — передавання копій електронних документів або окремих даних, що містяться в них, сформованих за допомогою застосунку "Дія. Цей проект суттєво спростить процес отримання громадянами фінансових послуг. "Для нас це не лише данина сучасним цифровим тенденціям, але й можливість забезпечити безбар’єрність фінансових послуг та удосконалити процеси ідентифікації чи верифікації, відкриття рахунку, оформлення кредиту, надання інших фінансових послуг. Зокрема, в умовах війни, коли паперові документи можуть бути втрачені чи пошкоджені, люди повинні мати можливість доступу до всіх послуг, користуючись електронними документами", — зазначили в прес-службі. В НБУ пояснили, що ці нововведення зменшать ризики неотримання послуг клієнтами та пришвидшать їх обслуговування. "Крім того, підвищуються можливості банків перевіряти правдивість наданої клієнтом інформації з першоджерел — державних реєстрів, зокрема про його фінансовий стан і платоспроможність, та оцінювати кредитні ризики", — зазначив заступник голови НБУ Олексій Шабан. Своєю чергою віце-прем'єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров підкреслив, що "шеринг документів" — це "революційна технологія, що спрощує документообіг, прибирає зайві копії та економить час як працівникам установ, так і людям". "Комплексний шеринг": що це означає та його переваги Запропонована модель комплексного шерингу дасть можливість громадянам за одним запитом надати банківській установі одночасно як електронні копії кількох цифрових документів, так і окремі відомості про свій фінансовий стан. "Наразі, якщо громадянин має потребу надати електронні копії кількох цифрових документів під час отримання банківських послуг, то йому зазвичай потрібно надсилати електронні копії кожного цифрового документа окремо. Якщо таких документів буде 10, то доведеться 10 разів проходити одні й ті ж процедури щодо передавання електронних копій цифрових документів з різних державних реєстрів. Технологічний механізм моделі "комплексного шерингу" дасть змогу банкам отримувати інформацію про клієнта з державних реєстрів одним "пакетом" за допомогою застосунку "Дія", — пояснили в Нацбанку. В НБУ підкреслили, що згода клієнта на обмін інформацією в зазначений спосіб є обов'язковою, і лише клієнт обирає, якій банківській установі та який набір відомостей він хоче надати. "Комплексний шеринг": для чого він потрібен та що зміниться Реалізація моделі "комплексного шерингу" дасть змогу значно спростити та прискорити процес отримання фінансових послуг, зекономити час та операційні витрати банківських установ. Відтепер користувачі зможуть надсилати через "Дію" не лише копії та дані цифрових документів, а й довідок про доходи, ОК-5, ОК-7 за один раз. Такий підхід забезпечує високий рівень конфіденційності, захисту персональних даних та запобігання неправомірному їх використанню. "Комплексний шеринг" сприятиме: забезпеченню безперервної роботи фінансової системи в умовах воєнного стану, створюючи для клієнтів додаткові можливості в зручному отриманні фінансових послуг; пожвавленню кредитування завдяки оптимізації процесу надання клієнтом інформації про себе до банку з метою отримання фінансових послуг, а також перевірки банком наданих клієнтом даних. Нагадаємо, за даними НБУ, в Україні доступ до банківської таємниці залишатиметься обмеженим. Фінансові установи й надалі гарантують таємницю банківського рахунку та відомостей про клієнта. Проте відтепер на запит правоохоронних органів, банки мають право надавати інформацію про номер платіжної картки.
Верховний Суд задовольнив касаційні скарги Кабміну та "ПриватБанку". Він не дозволив компаніям, пов’язаним з родиною Суркісів, стягнути з держбанку 350 мільйонів доларів. Про це повідомила прес-служба "ПриватБанку". Йдеться про рішення у справі за позовом шести компаній-нерезидентів, наближених до родини Суркісів, до державного "ПриватБанку", Мінфіну та уряду. Верховний Суд скасував ухвалу про забезпечення позову, під час примусового виконання якої компанії-нерезиденти намагалися стягнути з "ПриватБанку" майже 350 мільйонів доларів. "Перемога у цій справі — це не просто спільний юридичний успіх "ПриватБанку" та Кабінету міністрів, це підтвердження того, що верховенство права та справедливість є основою демократичного суспільства… Таких же результатів очікуємо в інших резонансних судових справах", — прокоментував рішення голова правління "ПриватБанку" Герхард Бьош. Справа "компаній Суркісів" розглядалася судами з 2017 року, з 2020 року вона перебувала у Верховному Суді. Наприкінці 2016 року під час націоналізації "ПриватБанку" грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами на депозитних рахунках кіпрської філії Банку, були включені до процедури bail-in, оскільки НБУ визнав родину Суркісів і їх компанії повʼязаними з "ПриватБанком" особами. Окрім двох позовів, що зараз перебувають на розгляді в українських судах різних юрисдикцій — Печерський районний суд Києва та Шостий апеляційний адміністративний суд — вказані компанії-нерезиденти одночасно судяться з "ПриватБанком" і на Кіпрі. Нагадаємо, в березні стало відомо, що клієнти "ПриватБанку" зможуть отримувати SWIFT-перекази в польських злотих та євро без додаткових комісій.
У ніч на суботу, 6 квітня, онлайн-сервіс "Приват24" не працюватиме через регламентні роботи. Вони триватимуть сім годин. Про це повідомила прес-служба банку. "В ніч на 6 квітня 2024 року "ПриватБанк" проводить планові регламентні роботи процесингового центру, щоб збільшити потужності та безпеку обробки зростаючих обсягів операцій із платіжними картками", — йдеться у повідомленні. У банку попередили, що у період проведення робіт 6 квітня з 00:05 і до 07:05, банк тимчасово призупинить проведення операцій з картками. Аналогічний "тайм-аут" триватиме у роботі банкоматів, терміналів самообслуговування та POS-терміналів банку. "Зазвичай регламентні роботи ми робимо у нічний час, коли більшість клієнтів не проводять операцій. Якщо у період проведення робіт ви плануєте оплати картками — радимо зробити це заздалегідь, чи відкласти на кілька годин. Дякуємо за розуміння!" — додали в прес-службі. У банку зазначили, що процесинговий центр "ПриватБанку" щогодини обробляє у середньому від 1,7 мільйона до трьох мільйоні операцій з картками. Нагадаємо, нещодавно в прес-службі фінансової установи зазначили, що "ПриватБанк" вдвічі знизив вартість переказів на закордонні картки. Нові тарифи будуть чинні до кінця квітня 2024 року.
Клієнти "ПриватБанку" зможуть отримувати SWIFT-перекази в польських злотих та євро без додаткових комісій. Про це повідомила прес-служба банку. "Клієнти "ПриватБанку" відтепер зможуть отримувати SWIFT-перекази в польських злотих та євро без додаткової комісії через PKO Bank Polski SA", — йдеться у повідомленні. За словами, члена правління "ПриватБанку" з питань роздрібного бізнесу Дмитра Мусієнка, банк розширює співпрацю з європейськими, і зокрема, польськими банками, щоб зробити для українців міжнародні перекази більш зручними та доступними. Для цього у березні 2024 року фінансова установа відкрила нові кореспондентські рахунки в PKO Bank Polski SA. "Клієнти можуть використовувати нові кореспондентські рахунки для відправки без додаткової комісії в ПриватБанк SWIFT-переказів фізичних осіб в польських злотих (PLN) та євро (EUR)", — пояснили в прес-службі. Головні переваги отримання SWIFT-переказів через "ПриватБанк" — відсутність обмежень за сумою та можливість онлайн відстеження переказів. Також доступна спеціальна лінія підтримки для одержувачів SWIFT-переказів. У прес-службі банку зазначили, що зазвичай гроші надходять на рахунки протягом 24 годин, а 40% платежів зараховуються одержувачу за п'ять хвилин. Отримати форму реквізитів для зарахування SWIFT-переказу через PKO Bank Polski можна на сайті "ПриватБанку". Нагадаємо, нещодавно в прес-службі фінансової установи зазначили, що "ПриватБанк" вдвічі знизив вартість переказів на закордонні картки. Нові тарифи будуть чинні до кінця квітня 2024 року.