У понеділок, 9 грудня, до України з робочим візитом прибув прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал.Очільник естонського уряду у соцмережі Х оприлюднив фото зі столичного вокзалу та заявив, що проведе у Києві низку важливих перемовин.Як наголосив Міхал, у нього заплановані зустрічі із першою леді Оленою Зеленською, прем'єром Денисом Шмигалем та спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком."Підтримка України до перемоги залишатиметься пріоритетом Естонії, ми не підемо на поступки. Перемога України – це перемога Європи, США і всього демократичного світу", — наголосив Крістен Міхал.Нагадаємо, 20 листопада Україна й Естонія підписали Меморандум про взаєморозуміння між оборонними відомствами країн. Міністр Рустем Умєров заявив, що цей документ є важливим кроком в реалізації "Угоди про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку", яку в червні підписали прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас та президент України Володимир Зеленський.
В Україні планують створити єдину систему тарифної сітки для заробітних плат "бюджетників" та чиновників. Цей підхід до нарахування виплат буде "чітким і справедливим". Про це повідомив спікер українського парламенту Руслан Стефанчук, передає "Еспресо". "31 жовтня на Погоджувальній раді ми порушили питання, яке стосувалося, зокрема, єдиної тарифної сітки. Тому що не може бути в державі, що хтось отримує декілька тисяч, а хтось -- декілька мільйонів, і незрозуміла ефективність його роботи", -- заявив він. Стефанчук пояснив, що єдина справедлива тарифна сітка для державних працівників, повинна бути "чітка і зрозуміла". За його словами, в Раді найближчим часом будуть напрацьовувати цей підхід нарахування заробітної плати. Спікер парламенту вважає, що громадяни України мають вибирати: або працювати на благо держави та мати соціальні гарантії, або, наприклад, маючи свій бізнес, сплачувати певну суму податків. Таке втілення тарифної сітки буде справедливим. "Або ти йдеш працювати на державу, бачиш свої гарантії, соціальні гарантії, рівень зарплати, або ти йдеш працювати в бізнес, і сплачуєш податки для того, щоб допомагати суспільству отримувати державний апарат. Це справедливо", -- наголосив спікер. Також Стефанчук додав, що є два варіанти втілення тарифної сітки: встановлюють вищий коефіцієнт, тобто найвищу заробітну плату в країні, і від неї розраховують низхідний коефіцієнт; встановлюють єдиний мінімум та від нього визначають висхідний коефіцієнт з зафіксованим максимумом. Нагадаємо, 30 жовтня парламент підтримав правку, яка скасовує підвищення зарплат прокурорам у 2025 році. Загальна сума таких виплат мала скласти три мільярди гривень.
У неділю, 27 жовтня, Україна традиційно спатиме на годину довше: рівно о четвертій ранку годинники "переводяться" на "зимовий" час. Цього року це могло бути останнє таке переведення у новітній історії України: у липні Верховна Рада підтримала законопроект, який скасовує запровадження "літнього" часу. Проте за три місяці президент так і не знайшов часу підписати цей документ. Тож поки що подальше переведення стрілок "підвисло" у політичному просторі. Парламент витратив чотири роки на годину Переведення стрілок в Україні, як і в багатьох інших країнах, вже 28 років відбувається в ніч на останню неділю березня о 03:00 (на годину вперед, "літній" час) та в ніч на останню неділю жовтня о 04:00 (на годину назад, "зимовий" час). З невідомих причин це не давало спокою нинішньому голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку. Ще 9 жовтня 2020-го, за попереднього спікера Дмитра Разумкова, він зареєстрував законопроект №4201, у якому серед іншого запропонував скасувати перехід на "літній" час. Варто зазначити, що це лише один пункт в законопроекті, який формально присвячений обчисленню часу в Україні в широкому розумінні -- від закріплення григоріанського календаря до визначення одиниць вимірювання часу (години, хвилини, секунди), хоча пояснювальна записка здебільшого присвячена саме відмові від "літнього" часу. Серед причин -- "захист територіальної цілісності та зміцнення національної безпеки України" (мовляв, на окупованих територіях РФ запровадила свій час, тож українському часу потрібен окремий закон), "захист здоров'я населення" (бо сезонний часовий стрибок має негативний вплив на здоров'я, фізичне і психологічне), "близько 140 країн або ніколи не користувалися сезонним часом" (однак це переважно азійські, південноамериканські та африканські країни), ще і Європарламент в березні 2019-го "підтримав ідею скасування сезонного переведення годинника з 2021 року". На початку березня 2021-го законопроект підтримали за основу 277 голосами. "За" майже у повному складі проголосували "Слуги народу", "Європейська Солідарність", "Голос", "За майбутнє" та значна частина позафракційних. "Батьківщина", "ОПЗЖ" та "Довіра" голосів не дали. Але вже за два тижні підтримки різко не стало -- у другому читанні за документ проголосували лише 212 депутатів, переважно "слуги". Інші або різко "передумали", як весь "Голос", або, як майже вся "ОПЗЖ", не прийшли на роботу. Фото з сайту Верховної Ради Наступна серія відбулася за три роки, 16 липня 2024-го. Цього разу голосів було менше -- 161. "Слуги народу" підтримали ідею одноголосно. "Голос" дав 10 "за" з 20 можливих, позафракційні -- 5 з 19. Ще 6, 4 і 3 голоси дали "Батьківщина", "За майбутнє" та "Довіра". "ЄС" цього разу повним складом передумали й навіть дали 9 голосів "проти" -- єдині з усіх фракцій. А "ОПЗЖ", крім одного депутата, знову просто не з'явилися в Раду. Ініціатор законопроекту і тепер вже спікер Стефанчук підписав своє дітище аж за місяць. Закон відправився до голови держави -- й на Банковій "завис". Спікер і Конституція -- за. Президент утримується 24 жовтня ВВС із посиланням на свої джерела в команді президента повідомила, що Зеленський закон спікера не підписав і не планує. Мовляв, нарешті все порахували й "вилізли збитки на кілька мільярдів". І взагалі це ідея Стефанчука, і щоб його не ображати, вето не буде, але і підпису не буде. Тож за такого сценарію, підбиває підсумок видання, українці й надалі переходитимуть у березні на літній, а у жовтні -- на "зимовий" час. Але є нюанс. Згідно з Конституцією, а саме 94 статті, президент має підписати й оприлюднити або повернути на повторний розгляд до парламенту документ "зі своїми вмотивованими й сформульованими пропозиціями" протягом 15 днів після отримання. А якщо ні першого, ні другого не відбулося, "закон вважається схваленим Президентом України й має бути підписаний та офіційно оприлюднений". Тож юридично президент може тепер тільки підписати закон. І все тримається на формальності з умовою "має бути підписаний". Як регіонали тягнули Україну у вічне московське літо Нинішня спроба скасувати переведення годинників -- не перша в історії незалежної України. Попередня була наприкінці вересня 2011-го, за часів "регіоналів". Щоправда, вони не ховали потрібне їм рішення в законі зі стандартами й еталонами, а просто видали постанову ВР з єдиним пунктом: "Установити з 27 березня 2011 року (тобто "заднім числом") на території України час другого часового поясу з додаванням однієї години". Тобто, по-перше, "літній" час, а по-друге, час третього поясу і, за "дивним збігом" -- саме московський. Бо Москва, яка взагалі-то розташована у другому поясі, тоді якраз теж перейшла теж на вічний "літній" час. У відповідь "регіонали" отримали протести, по-перше, свідомих громадян, по-друге, західних регіонів, яких не дуже тішила перспектива прокидатися рано, за Москвою, хоча світає пізно, майже за Варшавою. Ініціатива була настільки альтернативно обдарованою, що вже у жовтні від неї відмовилися. Слідом від такого ж рішення відмовилися у "братній" підкремлівській "Придністровській Молдавській Республіці". Чому відмовлятися від "літнього" часу -- погана ідея Україна -- велика і дещо витягнута із заходу на схід країна. Але їй пощастило -- майже вся її територія розташована у другому часовому поясі. Виключення -- краєчок Закарпаття, який міг би бути першим поясом, і крайні східні райони Харківської, Луганської та Донецької областей, які вже "зайшли" у третій пояс. Фото з мережі Інтернет Власне, саме у західних і східних регіонах виникає найбільше проблем, коли політики беруться за час. Якщо згадати "літній" час "регіоналів", то 21 грудня, у найкоротший день року, сонце в Ужгороді сходило б аж о 09:21, у Львові -- о 09:19. З вічним "зимовим" часом виникає зворотна проблема, але вже для східних регіонів. Наприклад у Харкові 21 червня -- найдовший день року -- сонце стає о 04:25, а заходить о 20:48. Якщо прибрати додаткову літню годину, буде 03:25 і 19:48 відповідно. Не надто комфортно і для сну, і для літнього вечірнього променаду. Тож так, сезонні часові стрибки -- особливо березневий -- не надто приємні для самопочуття. Але ранній схід сонця і такий же ранній захід, ще й влітку, також навряд чи додадуть психологічного і психічного здоров'я. Тим більше, що Україна, як і інший розвинутий світ, вже давно відійшла від аграрного укладу життя, орієнтованого на світловий день, і живе саме за годинниками, а не за сонцем. Хто вигадав переводити стрілки і як в інших Взагалі астрономічним часом вважається саме "зимовий" час. Ідея ж "літнього" виникла ще в ранні індустріальні -- і, відповідно, доелектричні -- часи з дуже простою метою: ефективніше використовувати наявне денне світло. Власне, англійська назва це й означає -- "час збереження денного світла" (Daylight Saving Time, DST). Першим прогресивну зміну запропонував один з засновників США Бенджамін Франклін у ще 1784-му. Проте все ХІХ століття все йшло за звичним розкладом. До оптимізації часу повернулися лише під час Другої промислової -- або ж Технологічної революції --на початку ХХ століття. Першими стрілки перевели у Великій Британії у 1908 році. Проте там це обмежилося маєтками короля Едварда VII, а от "на потік" часові зміни поставили Німеччина й Австро-Угорщина у 1916-му. Переведення стрілок почало крокувати світом. Нині 71 країна світу має "зимовий" та "літній" час: вся Європа, Північна Америка (окрім Мексики), Австралія й Океанія. А от у Південній Америці переводять годинник лише у Чилі. Африка ж представлена лише Єгиптом, де до переведення стрілок повернулися після кількох років відмови. Фото: Worldprints.com Варто додати, що кордони літнього часу за минулі 50 років дещо зросли, щонайменше на європейському континенті. У 1970-ті переведення стрілок відбувалося в першу неділю квітня й останню неділю вересня. У 1981-му посунули весняний кордон, до останньої неділі березня. А у 1996-му -- осінній, до останньої неділі жовтня. У СРСР намагалися піти своїм шляхом і спочатку, у 1981-му, датами переходу призначили 1 квітня й 1 жовтня. Але за три роки зрозуміли, що у робочі дні це робити не зручно, і слідом за "загниваючим заходом" посунули зміни на вихідні. Додамо, що далеко не всі країни живуть за часом свого поясу. Білорусь, наприклад, хоча повністю розташована у другому поясі, навіть зміщена ближче до європейського першого, живе за російським третім поясом (тож її центральним і західним регіонам можна поспівчувати -- згадаймо українські протести 2011-го). А от європейські країни, хоч і мають у своєму розпорядженні два пояси, живуть переважно у першому поясі. Навіть чималенькі Франція та Іспанія, які надійно вмістилися у "нульовому" поясі. За "рідним" Гринвічем же живуть лише Велика Британія та Ірландія, Ісландія, Португалія, а далі вже крайні західні країни Африки. Історія із непідписаним законом про скасування переведення годинників свідчить про одне: українці й далі будуть переходити у березні на "літній" час, а у жовтні -- на "зимовий". А заяви на кшталт "не крадіть наші вечори" відійдуть у минуле.
У ніч на неділю, 27 жовтня, Україна перейде на зимовий час, стрілки годинників переведуть на годину назад. Цей перехід мав стати останнім, адже у липні Верховна Рада підтримала проект, який скасовує подальші переведення. Однак президент його досі не підписав і не планує цього робити. Про це повідомила агенція ВВС із посиланням на власні джерела. Журналісти нагадали, що проект закону про обчислення часу в Україні №4201, який скасовує сезонне переведення годинників, депутати підтримали в другому читанні 16 липня. Відповідно до нього, в останню неділю жовтня Україна перейде на зимовий час востаннє і має на ньому залишитися. Згодом законопроект підписав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, і 21 серпня його направили на підпис президенту. Однак Володимир Зеленський його досі не підписав. Як повідомив ВВС співрозмовник в президентській команді, цей закон так і не підпишуть. А для ветування закону терміни вже минули. Інший співрозмовник у президентській фракції також запевнив журналістів, що підпису не буде. "Спікер це протиснув, це його ідея, тому, щоби його не ображати, вето не буде, але і підпису не буде", — зазначив співрозмовник медійників. За його словами, все порахували та побачили мінуси для економіки — "вилізли збитки в декілька мільярдів". До аргументів проти підписання закону додали петиції, з якими виступали українці. Автором законопроекту є Руслан Стефанчук. Він згадав про ідею скасувати переведення та залишитись жити за зимовим, за його словами, природним для України часом, після того, як став новим головою Верховної Ради. Він подавав такий законопроект 2020 року, і його навіть ухвалили у першому читанні. Це сталося на початку березня, за декілька тижнів до переходу на літній час. Ідея Стефанчука провалилася, а сам документ повернули на доопрацювання та повторне друге читання. Однак 2021 року для нього теж забракло голосів. Нагадаємо, що сучасні гаджети здійснюють перехід на літній час автоматично. Власноруч потрібно перевести лише механічні годинники. Україна ще за часів СРСР почала переводити стрілки годинника кожні пів року. Спочатку необхідність переведення годинників пояснювалася економією енергоресурсів на освітлення, оскільки світловий день стає довшим, але зараз це твердження втратило актуальність.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заперечив про родинні зв'язки із раніше затриманою керівницею Хмельницької медико-соціальної експертної комісії Тетяною Крупою. Раніше таку інформацію розповсюдили журналісти. Про це повідомляє "Радіо Свобода". "Я не хотів би, щоб журналісти розхитували, що це Хмельниччина, якийсь такий особливий регіон. Я думаю, що такі негідники є в кожному регіоні України. Що стосується пані Крупи та всього іншого, то ті антикорупціонери, які почали розганяти плітки про нібито якісь мої зв’язки з пані Крупою, вони вже зняли ці коментарі, тому що без доказової інформації розганяти не можна", — йдеться у заяві голови Верховної Ради. Стефанчук також наголосив, що "не знає про будь-які родинні, кумівські, свояцькі чи будь-які інші відносини, які можуть бути в його родини з тими негідниками, які це робили в Україні". Що відомо про справу Тетяни Крупи Ще 3 та 4 жовтня правоохоронці у межах розпочатого кримінального провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби, провели низку обшуків у службових кабінетах та за місцем проживання посадовиці та її близьких родичів. У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів США, а також низку підроблених медичних документів, списки "ухилянтів" із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже 5 мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад 5 мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти. Під час слідчих дій посадовиця намагалась позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно. Також правоохоронці виявили, що родині топчиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів США. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи було повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна. Нагадаємо, 22 жовтня президент України Володимир Зеленський підписав указ, який передбачає ліквідацію медико-соціальних експертних комісій з 31 грудня 2024 року.
У вівторок, 15 жовтня, голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав законопроект № 11416-д. Він має збільшити податки. Зокрема, військовий збір зросте з 1,5% до 5%. Про це повідомив народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Далі законопроект має підписати президент України Володимир Зеленський. Після цього його опублікують у газеті "Голос України", а через день закон набере чинності. Скріншот зі сайту Верховної Ради "Спікер вже підписав податковий законопроект №11416-д і відправив у Офіс президента. Найближчим часом очікуємо там підпис президента, потім публікація, а потім через день закон набере чинності, чим збільшить податки. Якраз вийде, що аванси частково попадуть під збільшення", — зазначив Железняк. Верховна Рада минулого четверга, 10 жовтня схвалила цей законопроект. Документ передбачає, окремі податки потрібно буде сплатити "заднім числом". Військовий збір збільшується з 1,5% до 5%. За розрахунками Мінфіну, це додатково додасть до бюджету 27,3 мільярда гривень 2024 року та 107,7 мільярда гривень 2025 року. Також передбачено встановлення військового збору для ФОП – платників єдиного податку І, ІІ та IV групи на рівні 10% розміру мінімальної зарплати (тобто 800 гривень на місяць). Бюджет отримає 1,7 мільярда гривень 2024 року та 7,8 мільярда гривень 2025 року. Закон також підвищу податок на прибуток банків за 2024 рік з 25% до 50%. Нагадаємо, голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев розповів, що Верховну Раду України підвищити податки "заднім числом" змусила "винятковість обставин". Але варто визнати, що це насправді "погане рішення".
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук звернувся з проханням не відкривати повідомлення з його фейкового акаунта у Telegram. Він не користується цим месенджером вже кілька років. Про це політик повідомив на своїй сторінці в Facebook. "Друзі! У Telegram від мого імені з фейкового акаунта розсилають фейкові повідомлення. Не відкривайте! Не беріть слухавку! Не перетелефоновуйте! Річ в тому, що я вже майже три роки не користуюсь Telegram з ідеологічних міркувань! Тому, геть шахраїв", — йдеться у повідомленні Стефанчука. На думку очільника Головного управління розвідки Кирила Буданова, месенджер Telegram є загрозою для української національної безпеки. Він потребує верифікації користувачів для можливої відповідальності перед законом. Раніше представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов заявив, що в Україні потрібно врегулювати Telegram. У месенджерах беззастережно поширюють російські ІПСО. Також голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин пропонував заборонити державним органам мати акаунт в Telegram. На його думку, поки не буде перевіреної інформації щодо активів месенджера, держоргани України не повинні мати там своїх акаунтів. Нагадаємо, Telegram оновив умови використання та політику конфіденційності застосунку. Відтепер месенджер передаватиме правоохоронним органам IP-адреси та номери телефонів тих, хто займається нелегальною діяльністю.
Спікер українського парламенту Руслан Стефанчук 5 вересня провів зустріч зі своїм американським колегою Майком Джонсоном. Політики обговорили можливість зняття обмежень на удари України вглиб російської території. Про це Стефанчук написав на своїй сторінці в Facebook. У ході зустрічі український спікер підкреслив цінність двопартійної та двопалатної підтримки Києва та відзначив важливість безпрецедентної допомоги з боку американців. "Ми зосередились на безпековій ситуації в Україні, розказав про останні терористичні атаки, до яких вдалась Росія. Наголосив, що критично важливо зняти всі обмеження на використання американського озброєння та отримати згоду партнерів на використання наданої нам зброї без жодних умов і обмежень", — йдеться у повідомленні Стефанчука. Глава Верховної Ради також закликав Джонсона сприяти підтримці цього важливого питання. На зустрічі йшлося й про список найнеобхідніших оборонних потреб сил безпеки та оборони України, питання посилення санкцій проти Росії, а також ситуації в енергетичній сфері з огляду на російські атаки по критичній інфраструктурі нашої держави. Раніше Зеленський, звертаючись до провідних країн Заходу, теж акцентував, що Україні просто необхідний дозвіл на далекобійність. Це потрібно для того, щоби повністю захищати Україну й українців. Також українські сили варто забезпечити далекобійними снарядами та ракетами. До речі, Україна активно працює над зменшенням вартості зброї, під час її виготовлення співпрацює з приватним сектором. Нещодавно презентували нову далекобійну ракету-дрон під назвою "Паляниця", яка коштує менше мільйона доларів. Нагадаємо, Україна надала Сполученим Штатам Америки список цілей на території Росії для можливих ударів ракетами ATACMS. Однак у США вважають, що багато з них розташовані поза зоною дії цих комплексів.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба подав заяву на відставку. Про це повідомив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. "До Верховної Ради України надійшла заява від Міністра закордонних справ України Кулеби Д.І. про відставку", -- наголосив він. Посадовець зауважив, що заяву буде розглянуто на одному з найближчих пленарних засідань. До того ж Стефанчук показав і фото заяви, яка надійшла від Кулеби. Фото: Руслан Стефанчук\Facebook Кадрові перестановки в уряді У вівторок, 3 вересня, низка міністрів подала заяви Верховної Ради про відставку. Зокрема, бажання полишити свої посади виявили: міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін, міністр юстиції України Денис Малюська, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець, віце-прем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. Крім того, заяву на відставку написав і голова Фонду державного майна України Віталій Коваль. Варто зауважити, що голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді України Давид Арахамія зазначив, що велике перезавантаження українського уряду вже можна очікувати цього тижня. За його словами, понад 50 відсотків штатної чисельності Кабінету міністрів зазнають змін. Нагадаємо, 3 вересня президент України Володимир Зеленський звільнив Ростислава Шурму з посади заступника керівника Офісу президента.
Віце-прем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина подала до Верховної Ради заяву про відставку. Кадрові зміни відбуваються в межах анонсованого перезавантаження уряду. Інформацію про заяву Стефанішиної оприлюднив спікер українського парламенту Руслан Стефанчук. "До Верховної Ради України надійшла заява від віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Стефанішиної О.В. про відставку", — написав він на своїй Facebook-сторінці. Стефанчук додав, що заяву Ольги Стефанішиної розглянуть на одному з найближчих пленарних засідань. Джерело: Facebook-сторінка Руслана Стефанчука Своєю чергою, народний депутат від фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко у своєму Telegram озвучив свою версію щодо подальшої політичної кар’єри Стефанішиної. "Стефанішина подала у відставку. У неї також буде підвищення", — написав нардеп. Раніше повідомлялося, що до Верховної Ради України надійшли заяви про відставку від міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Олександра Камишіна, міністра юстиції України Дениса Малюськи, міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця та голови Фонду державного майна України Віталія Коваля. Нагадаємо, голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді України Давид Арахамія зазначив, що велике перезавантаження українського уряду вже можна очікувати цього тижня. Понад 50 відсотків штатної чисельності Кабінету міністрів зазнають змін. Він анонсував на завтра день звільнень, а на післязавтра день призначень.
У вівторок, 3 вересня до Верховної Ради надійшли заяви про звільнення від голови Фонду державного майна України Віталія Коваля та трьох міністрів. Про це повідомив спікер парламенту Руслан Стефанчук. До ВР України надійшли заяви про відставку від: міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Олександра Камишіна; міністра юстиції України Дениса Малюськи; міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця. "Також заява про звільнення надійшла від Голови Фонду державного майна України Віталія Коваля", -- зазначив спікер. Стефанчук додав, що усі заяви будуть розглянуті на одному з найближчих пленарних засідань. Варто зазначити, що 3 вересня деякі українські ЗМІ з посиланням на власні джерела у парламенті писали про те, що у Кабінеті міністрів України та Офісі президента цього тижня можуть відбутися кадрові перестановки. Нагадаємо, 3 вересня директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос звільнив свого першого заступника Гізо Углаву. Додамо, вечері 2 вересня за звільнення керівника "Укренерго" Володимира Кудрицького проголосували четверо членів наглядової ради з шести. Обов’язки очільника компанії з 4 вересня виконуватиме нинішній член правління Олексій Брехт.
Зараз слідство встановлює людей, які допомогли нардепу Артему Дмитруку покинути Україну. Він "подорожує" країнами, однак його місце перебування відоме прокуратурі. Якщо він не з'явиться на допит в Україні, його оголосять у розшук і запросять екстрадицію. Про це генеральний прокурор України Андрій Костін під час виступу на форумі "Україна 2024. Незалежність". Він зазначив, що стосовно нардепа Дмитрука підготували підозри у двох кримінальних провадженнях. Щойно їх перевірили, генпрокурор одразу їх підписав. На запитання, чому Дмитруку оголосили підозру після того, як він опинився за кордоном, Андрій Костін прямо не відповів. Своєю чергою, виступаючи на цьому ж заході, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що народний депутат Артем Дмитрук, якого підозрюють у нападі на правоохоронця та військового та який незаконно виїхав з України, від парламенту не направлявся у відрядження, тож якщо будуть підстави, то парламент позбавить нардепа мандата. "Наскільки я проінформований — відомості про перетин Дмитруком кордону України внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, триває розслідування", — сказав він. Спікер зазначив, що за результатами розслідування парламент ухвалюватиме рішення щодо позбавлення Дмитрука мандата. "Я хочу наголосити, що весь цей час питання дострокового позбавлення народних депутатів їхнього мандату ми здійснювали на підставі семи пунктів, які передбачені у 81 статті Конституції. І так продовжуватимемо робити. Якщо будуть підстави, за українським парламентом ніколи не було затягувань у цьому питанні. Але важливо діяти в межах і в спосіб, передбачений Конституцією", — пояснив Стефанчук. Він наголосив, що всі попередні позбавлення мандатів відбувалися в повній відповідності до Конституції, і "ми спокійні, навіть після того, як Медведчук подав позов проти Верховної Ради". Справа Дмитрука: що відомо Раніше ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляли, що нардеп незаконно покинув Україну на День Незалежності — у суботу, 24 серпня. Сам Дмитрук у Telegram почав заявляти, що ніби його планують затримати й невдовзі за місцем його проживання у Києві та Одесі відбуватимуться обшуки. Крім того, він заявляв про буцімто фейки, що його родина і він в Молдові й українські спецслужби вимагають, аби молдовські — затримали його. 25 серпня генеральний прокурор повідомив Дмитруку про підозру через напади на правоохоронця та військового, замах на викрадення вогнепальної зброї, спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та хуліганство. До того ж, відповідно до вимог КПК України, його викликали до слідчого Державного бюро розслідувань для проведення слідчих та процесуальних дій на 10:00 29 серпня та 30 серпня поточного року. Дмитрук майже одразу відреагував на повідомлення йому про підозру. Він заявив, що не погоджується з таким рішенням Офісу генерального прокурора, й назвав справу "сфальсифікованою і видуманою". Дмитрук відомий низкою скандалів. Зокрема, він був одним з трьох "антивакцинаторів", яких називав голова фракції "слуг" Давид Арахамія. Дмитрука виключили з фракції "Слуга народу" в листопаді 2021 року. У лютому 2024 року Дмитрук вніс заставу за монаха Києво-Печерської Лаври ієродиякона УПЦ МП Павла Музичука, затриманого Службою безпеки України за підозрою у виправдовуванні та визнанні правомірною збройної агресії РФ проти України. Також журналісти Bihus.Info знайшли докази співпраці позафракційного народного депутата Артема Дмитрука з підозрюваним у п'яти злочинах проти України Сергієм Чертиліним. Нагадаємо, речник ДПСУ Андрій Демченко заявив, що для того, аби з'ясувати всі обставини втечі народного депутата Артема Дмитрука за кордон, Державна прикордонна служба України проводить перевірку на пунктах пропуску, через які втікач міг залишити Україну.
Релігійні організації, які пов’язані з Російською Федерацією, матимуть дев'ять місяців, щоб у канонічний спосіб розірвати зв’язки з країною-агресоркою. Такі терміни вступлять у дію в разі ухвалення законопроекту № 8371. Таку заяву в ефірі телемарафону 17 серпня зробив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. За словами спікера, третя стаття законопроекту передбачає заборону російської церкви на території України. Водночас Стефанчук наголосив, що релігійні організації, яких підозрюють у співпраці з Російською православною церквою, спочатку будуть перевірені експертами. "Саме експерти, які займаються цими питаннями, скажуть, чи є ознака афілійованості з [РПЦ]. Якщо такі ознаки виявлять, то буде подано рішення про припинення діяльності такої організації [через суд]", — сказав Стефанчук. При цьому такі релігійні організації матимуть змогу подати апеляцію у судовому порядку. Спікер парламенту підкреслив, що законопроект прописаний таким чином, щоб "унеможливити несправедливе переслідування" релігійних організацій та дати їм можливість "відскоблитися від Москви" відповідно до канонічного права. "Ми порахували, що [потрібен] десь місяць на набуття чинності [закону], три місяці, щоб Кабмін напрацював нормативну базу. Після цього — ціла низка імплементацій. Тобто через дев'ять місяців [релігійні організації] […] можуть бути визнані в суді такими, що припинили свою діяльність", — наголосив Руслан Стефанчук. Стефанчук також відреагував на зміни до другого читання законопроекту. Він зазначив, що в документі "гасла замінили юридичними конструкціями". "Законопроект з півтори сторінки з першого читання виріс до 25 сторінок. Треба було узгодити документ з рештою законодавства", — додав спікер парламенту. Заборона РПЦ в Україні Після широкомасштабного вторгнення Росії в Україні почали масштабну "зачистку" духовної сфери. Були порушені десятки кримінальних справ проти священнослужителів УПЦ московського патріархату, які підтримували та виправдовували війну. Крім цього, постало питання заборони Російської православної церкви в Україні та пов'язаних з нею організацій. Комітет декілька разів переглядав свій висновок до другого читання, хоча і рекомендував у березні 2024 року його до другого читання. Документ викликав чимало суперечок у сесійній залі, доходило навіть до блокування трибуни. 16 серпня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики знову переглянув свій висновок до проекту щодо діяльності в Україні релігійних організацій. Він провів низку узгоджувальних рад із відповідними службами, врахував конструктивні пропозиції, що покращують документ. Зокрема, комітет підтримав пропозицію викласти назву законопроекту № 8371 у такій редакції: "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій". Також пропонується відтермінувати набрання чинності окремих положень акта. Раніше народна депутатка Мар’яна Безугла повідомляла, що Верховна Рада остерігається ухвалювати закон про заборону церкви московського патріархату через побоювання негативної реакції США. Нагадаємо, днями президент Володимир Зеленський провів онлайн-зустріч із представниками Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій. Вони обговорили законопроект, який обмежить вплив російської церкви на українські релігійні організації. Після цього, наступного дня, Всеукраїнська Рада церков і релігійних організацій повідомила, що підтримує законодавчу ініціативу щодо заборони діяльності релігійних організацій, пов'язаних з Російською православною церквою.
Наразі Верховна Рада не розглядає питання подальшого зниження мобілізаційного віку. В України є достатній людський ресурс, який потребує правильного застосування. Таку заяву в ефірі телемарафону зробив спікер парламенту Руслан Стефанчук. Голова Верховної Ради відзначив, що український парламент вже понизив мобілізаційний вік до 25 років. І хоча розмови щодо цього питання досі тривають — реальних дискусій на цю тему не було. "Наскільки я поінформований, уникаючи будь-яких цифр, як раз таки правильний підхід до формування мобілізаційної основи нам говорить про те, що в Україні є необхідний мобілізаційний ресурс, який може бути правильно застосований при правильному менеджменті в Міноборони", — наголосив політик. Раніше повідомлялось, що 16 серпня, Кабінет міністрів України ухвалив постанову про порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Згідно з документом, чоловіки від 17 до 25 років будуть автоматично ставати на військовий облік як призовники. Нагадаємо, 16 серпня український уряд вніс зміни в правила надання відстрочки від мобілізації. Одну із категорій, яка дає право на відстрочку, вирішили розділити. Також українці від 18 до 60 років не зможуть отримати посвідчень водіїв і свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів за кордоном, якщо вони не оновили свої військово-облікові дані.
Народні депутати однозначно розглянуть питання збільшення податків. Це може відбутися вже наступного місяця. Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук в інтерв'ю "Ми-Україна". "Дійде до питання збільшення податків. Коли дійде? Можливо, вже починаючи з вересня ми почнемо говорити про ці питання, тому що є необхідність як мінімум виплачувати нашим військовим зарплати. Тут не може бути дискусії. Дискусія може бути про одне: яким чином збирати ці податки", -- сказав Стефанчук. Він пояснив, що всі витрати на війну фінансуються із державного бюджету. Відтак, збільшення податків не уникнути, адже лінія фронту щодня збільшується. "Я думаю, що однозначно ми повинні вирішувати питання (збільшення податків, -- ред.). Тому що ми ж усвідомлюємо з вами, що за все, що воює Україна, Збройні сили України, фінансується з державного бюджету України. Все інше нам фінансують поки наші партнери, всі інші витрати -- соціальну сферу, бюджетні різні видатки, це наші партнери. Ми працюємо на Збройні сили України. І ми бачимо, що збільшується фронт, збільшується кількість мобілізованих. Це ж елементарна математика", -- заявив Стефанчук. Нагадаємо, 18 липня Верховна Рада прийняла у цілому законопроект №11256-2 про підвищення акцизного податку на паливо. Крім того, парламент підтримав правку про зміну тарифів на газ. Закон має набути чинності 1 вересня 2024 року.