# Ангела Меркель

Дипломатичні шляхи можуть стати найефективнішими в процесі припинення війни, яку розв'язала Росія. При цьому в інтересах цілого світу є те, щоби диктатор Володимир Путін не став переможцем. Про це заявила колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель, яка звернулася до України та її прихильників із закликом розглянути дипломатичні варіанти зупинки війни під час інтерв’ю телеканалу ZDF. Меркель наполягала у розмові з німецькими телевізійниками, що Росія не повинна виграти цю війну. "Це не тільки в інтересах України, але й в наших інтересах, щоби Путін не виграв цю війну", — наголосила вона. Колишня німецька канцлерка додала, що вона свого часу зробила все можливе, щоби запобігти такій ескалації. "Це кричуще порушення міжнародного права, яке Володимир Путін вчинив з Україною", — заявила вона. Однак Меркель також відзначила, що "потрібно завжди паралельно розглядати дипломатичні рішення". За її словами, їх не потрібно обговорювати прямо зараз, а коли настане відповідний час. Вона не уточнила, коли такий час може настати. Вона акцентувала на своїй підтримці того, що німецький уряд робить для України, та припустила, що Україні буде нелегко перемогти Росію. "Проте я підтримую все, що робить міжнародна спільнота, щоби поставити Україну в хороше становище", — сказала Меркель. До речі, нещодавно канцлерка випустила свої мемуари в Німеччині, із чим пов’язана її активна присутність у медіа після майже трьох років мовчання. А в інтерв’ю Spiegel Меркель заявила, що Путін на початку свого президентства не мав наміру напасти на Україну, а його план окреслився з роками, у тому числі з огляду на поведінку Заходу. Нагадаємо, минулого тижня Die Zeit повідомляв, що під час свого перебування на посаді колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель намагалася перешкодити Україні швидко вступити до НАТО. Вона побоювалася військової відповіді з боку Росії.

Під час свого перебування на посаді колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель намагалася перешкодити Україні швидко вступити до НАТО. Вона побоювалася військової відповіді з боку Росії.  Про це повідомляє Die Zeit. Відповідне роз'яснення 70-річна християнська демократка виклала у своїх мемуарах. У книзі з програмною назвою "Свобода" Меркель описує пам'ятні зустрічі з канцлером СДПН Герхардом Шредером, тодішнім та майбутнім президентом США Дональдом Трампом та президентом Росії Володимиром Путіним. І вона також займає позицію щодо поточного розвитку подій: канцлерка визнає, що хотіла, щоб переміг кандидат у президенти США від Демократичної партії Камала Гарріс, і що вона хотіла цього "від щирого серця", як вона пише. Політика Меркель щодо України й досі критикується в Києві. Тодішній канцлер пише про вирішальний саміт НАТО в Бухаресті у 2008 році, коли йшлося про план надання статусу кандидата на вступ для України та Грузії: "Я розуміла бажання країн Центральної та Східної Європи якнайшвидше стати членами НАТО". Але: "Прийняття нового члена має принести більше безпеки не лише йому, а й НАТО". Вона бачила ризики щодо гарантованої договором присутності Чорноморського флоту Росії на українському Кримському півострові. "Подібне поєднання з російськими військовими структурами ніколи не відбувалося з жодним кандидатом у члени НАТО. Крім того, на той момент лише меншість населення України підтримала членство країни в НАТО", — згадує вона. "Я вважала ілюзією припускати, що статус ПДЧ (статус кандидата на вступ) дав би Україні та Грузії захист від путінської агресії, що цей статус мав би такий стримувальний ефект, що Путін пасивно б очікував розвитку подій. Чи можна було тоді уявити, щоб у разі надзвичайної ситуації країни-члени НАТО відреагували військовим шляхом — зброєю та військами — і втрутилися? Чи можна було уявити, що я, як канцлер, попросив би німецький Бундестаг про такий мандат для нашого Бундесверу й отримав би за нього більшість?". Зрештою було знайдено компроміс, але він мав ціну, як пише Меркель: "Той факт, що Грузія та Україна не отримали зобов'язань за статусом ПДЧ, був відмовою від їхніх надій. Однак для Путіна обіцянка НАТО про майбутнє членство цих країн стала "так", сприйнятою як оголошення війни". Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Україна зрештою стане членом Північноатлантичного альянсу. Ймовірно, вона буде наступною на черзі до НАТО, до якого зараз входить 32 держави.

Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель у листопаді цього року опублікує свої мемуари. Книга буде видана в понад 30 країнах світу. Про це повідомляє видання BILD. Зазначається, що книга матиме назву "Свобода". Очікується, що у своїх мемуарах Меркель розповість про дитинство, юнацькі роки та освіту. Загалом спогади Меркель охоплюють період з 1954 по 2021 рік. Проте до книги не увійдуть події пов'язані з російським вторгненням в Україну. Видання книги готує кельнське видавництво Kiepenheuer and Witsch. Співавторкою книги стала Беат Бауман, яка раніше працювала начальницею канцелярії Меркель. "Мені приємно поміркувати над центральними рішеннями та ситуаціями моєї політичної роботи в моїй книзі, яку я написала разом з Беатою Бауман, і зробити їх зрозумілими широкому загалу, в тому числі стосовно моєї особистої історії", -- наголосила Меркель. Очікується, що книга міститиме 700 сторінок та коштуватиме 42 євро за друковану версію та 30 євро за електронну. Всі охочі зможуть придбати мемуари колишньої канцлерки ФРН вже з 26 листопада. Нагадаємо, раніше Меркель заявляла, що її політика щодо Росії була правильною. Також вона позитивно відзначає, так званий "Мінський процес". В Офісі президента відреагували на заяви Ангели Меркель. Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк назвав її людиною, яка "поставила Європу в тотальну залежність від російських енергоносіїв" і поставив під сумнів її заяву про те, що нібито вона "зробила все, щоб Росія не почала війну".

Уряд Німеччини продовжує оплачувати послуги візажиста та стиліста для колишньої канцлерки Ангели Меркель. Підтримання іміджу посадовиці обходиться держбюджету ФРН у кругленьку суму. Про це повідомило видання Tagesspiegel. Зазначається, що дані про витрати на красу політичної діячки журналісти отримали за допомогою запиту на підставі закону про свободу інформації. Відомо, що Федеральний уряд і досі фінансує макіяж і зачіски 69-річної Меркель як для публічних, так і для приватних заходів. І це попри те, що посаду канцлера вона не обіймає з 2021 року. "Прийняття на себе витрат пов'язане з виконанням постійних офіційних обов'язків – незалежно від того, чи є вони публічними або непублічними", — повідомили у німецькій канцелярії. У виданні наголосили, що у 2023 році Меркель уже виставила рахунок на 17 200 євро (690 тисяч гривень). У 2022-му на зовнішній вигляд екс-канцлерки довелося витратити 37 780 євро (понад 1,5 млн гривень).  "Це означає, що за гарний зовнішній вигляд колишнього глави уряду потрібно платити близько 3000 євро на місяць. Якщо стиліст супроводжує Меркель на зустрічі, також є витрати на проїзд і готель", — зазначає видання. Примітно, що наразі зачіски Меркель обходяться німецькому уряду лише трохи дешевше, ніж зовнішній вигляд чинного канцлера Олафа Шольца, якому доводиться виступати публічно майже щодня. На його зачіски та макіяж цього року витратили 21 808 євро, а торік ¡ 39 910 євро. Тобто загалом лише на сім тисяч євро більше, ніж за той же час на зачіску і макіяж Меркель. Нагадаємо, раніше Меркель заявляла, що її політика щодо Росії була правильною. Також вона позитивно відзначає, так званий "Мінський процес". В Офісі президента відреагували на заяви Ангели Меркель. Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк назвав її людиною, яка "поставила Європу в тотальну залежність від російських енергоносіїв" і поставив під сумнів її заяву про те, що нібито вона "зробила все, щоб Росія не почала війну".

Колишня канцлер Німеччини Ангела Меркель вважає, що її політика щодо Росії була правильною. Також вона позитивно відзначає, так званий "Мінський процес". Про це йдеться в інтерв'ю Ангели Меркель німецькому виданню ZEIT. Німеччина була одним із основних учасників так званого "Мінського процесу", в рамках якого передбачалося врегулювати російсько-український конфлікт дипломатичними методами. Меркель довго була членом "нормандського формату" — переговорної групи, що складалася з лідерів України, Росії, Німеччини та Франції. Тепер політик називає правильними свої зусилля у рамках Мінського процесу щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. "Я намагалася запобігти цій ситуації з тим, що було в моєму розпорядженні. Той факт, що це не спрацювало, не є доказом того, що ця спроба була неправильною", — заявила екс-канцлер. Водночас зараз вона нарікає, що питання захисту клімату в Німеччині "йдуть на другий план" через війну в Україні. Реакція України В Офісі президента вже відреагували на заяви Ангели Меркель. Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк назвав її людиною, яка "поставила Європу в тотальну залежність від російських енергоносіїв" і поставив під сумнів її заяву про те, що нібито вона "зробила все, щоб Росія не почала війну". "Невже після 430 днів жорстокої війни можна настільки глибоко зневажати свободу, настільки відверто не помічати російських масових убивств і так відкрито ненавидіти право України на самозахист? Якщо не можете виправити помилок минулого — просто припиніть виправдовуватися та заохочувати агресора", — написав Подоляк у Twitter. Нагадаємо, голова комітету з питань оборони в бундестазі Марі-Агнес Штрак-Циммерманн назвала рішення екс-канцлерки Німеччини Ангели Меркель відповідальними за війну в Україні.

На полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі було зроблено багато цікавих і важливих для України заяв. Чого варті одні слова патріарха американської та світової політики, екс-держсекретаря США Генрі Кіссінджера про те, що тепер, після початку повномасштабної війни, Україна точно має стати членом НАТО... Хто кому має дякувати Але була ще одна заява, яку більшість сприйняла як комплімент. Віце-прем'єрка канадського уряду, міністерка фінансів Канади, етнічна українка Христя Фріланд у своєму виступі заявила, що не тільки Україна має дякувати західним партнерам за допомогу, а і Захід повинен подякувати Україні. Фото: Христя Фріланд / Instagram Фріланд мала на увазі цілком конкретні, прагматичні речі — якби російські війська взяли Київ, пройшли далі на захід, як би зараз почувалися країни східного флангу НАТО і ЄС, Польща і держави Балтії? Можна розцінювати ці слова як комплімент відчайдушному українському народу і героїчним Силам оборони України, можна поставитися до цього як до констатації очевидного факту. Але є в цій історії іще один аспект, який зовсім інакше розкриває вплив нинішньої України, України, яка вижила і бореться за своє існування, на увесь світовий порядок денний. Для розуміння цього аспекту нам доведеться повернутися на кілька десятиліть назад, у часи, коли закладалися передумови розпаду попередника нинішньої путінської Росії, Радянського Союзу. Ті, хто розвалив СРСР В кінці 70-х — на початку 80-х у західному світі відбулася серйозна зміна загальнополітичного вектора, так званий "великий правий поворот". У ключових країнах Заходу до влади прийшли консервативні сили правоцентристського спрямування. У травні 1979 року уряд Великої Британії сформувала Консервативна партія на чолі із Маргарет Тетчер. У жовтні 1980-го розгромну перемогу на президентських виборах у Сполучених Штатах Америки отримав і у січні наступного року очолив головну країну Заходу представник Республіканської партії Рональд Рейган. А у жовтні 1982-го до влади у Федеративній Республіці Німеччина повернувся блок ХДС/ХСС, а федеральним канцлером став Гельмут Коль. Цю трійцю згодом радянська політологія назве "євроатлантичною віссю Рейган-Тетчер-Коль", натякаючи на легендарний союз часів Другої світової — тоді союз нацистської Німеччини, фашистської Італії та імперської Японії. Те тріо увійшло в історію як "вісь Рим-Берлін-Токіо". Залишилася в історії ХХ століття і трійка вищезгаданих політиків. Усі троє доклалися до зменшення зовнішньополітичного впливу СРСР, а згодом і до розпаду Радянського Союзу, чим переможно завершили так звану Холодну війну. Усі троє вважаються гігантами не тільки національної, а й світової політики й заслужено займають чинні місця у будь-яких політичних рейтингах минулого століття. Велика трійця проти імперії зла Усі вони, як вже було сказано, представляли політичні сили правої частини політичного спектра. Звісно, це були не яскраво виражені праві на кшталт нинішніх польської "Права і справедливості" чи угорської "Фідес" (не кажучи уже про "Альтернативу для Німеччини" чи черговий проєкт Марін Ле Пен, як би він не називався). Але загальний вектор усіх трьох ключових західних сил десятиліття був спрямований в одному й тому ж напрямку. Особливо це стосувалося ставлення до "імперії зла", як назвав у своїй легендарній промові Радянський Союз Рональд Рейган. При цьому усі троє контактували із Москвою, відвідували столицю СРСР з візитом, Рейган навіть виступав із новорічним привітанням на радянському телебаченні. Але при цьому вони зробили усе, щоб червона загроза Кремля зникла з політичного порядку денного. І дочекалися, тільки після цього поступившись владою новому, ліберальнішому і поблажливішому до нової Росії політичному поколінню. (Звісно, Рональд Рейган через об'єктивні причини не міг залишатися президентом до 1991 року, його другий термін збіг на початку 89-го, але на чолі Сполучених Штатів став його віце-президент Джордж Буш-старший, який і дізнався першим, від Бориса Єльцина з Біловезької пущі, про смерть СРСР.) Це було у буремних 80-х, у тому десятилітті, яке починалося із нападу Радянського Союзу на сусідній Афганістан, а завершилося крахом самого агресора. Крахом, в який ще за кілька місяців до — мало кому вірилося. Слабкий Захід імені Олланда Змінилися часи, політичні еліти, змінилася сама держава із центром у Москві. На місце умовно ліберальної єльцинської Росії прийшла умовно, а з 2014-го — уже без усіляких умов і обмовок людожерська Росія Володимира Путіна. А західний світ зустрів її зовсім не таким мобілізованим, як зустрів перебудову у СРСР. Сполученими Штатами керував без-п'яти-хвилин-соціаліст Барак Обама, який ще отримає гідну оцінку нащадків (і титул одного із найгірших американських президентів ХХІ століття). В Німеччині уже засиділася в кріслі Ангела Меркель, дуже контраверсійна особа, причому не тільки через своє НДРівське походження, а тому, що зробила усе, аби уможливити агресію Росії проти України — одна її атака на бажання України і Грузії отримати ПДЧ в НАТО на бухарестському саміті в НАТО 2008 року перекреслюють усі можливі проукраїнські дії у майбутньому. Фото: aa.com.tr Тільки у Великій Британії при владі були усе ті ж консерватори, але саму Британію штормило через Brexit так, що було не до України. Тож тоді, під час донбаської війни, чи не найбільш проукраїнську позицію займав лівий, соціалістичний президент Франції Франсуа Олланд. Як-то кажуть — це було б навіть смішно, якби не було так сумно. Період правління представника республіканців Дональда Трампа пішов не на краще, а чи й не на гірше позиції Сполучених Штатів як світового захисника демократії. В Німеччині Християнсько-демократичний союз уперше з минулого століття програв вибори соціал-демократам. У Великій Британії посаду прем'єр-міністра отримав мер Лондона Борис Джонсон. Здавалося — гірше не може бути, хіба б у Франції, де правоцентристи провалилися практично у політичне підземелля, вибори виграв не лівоцентрист Макрон, а ультраправа прихильниця Путіна Марін Ле Пен (з якою по черзі фотографувалися то лідер "Свободи" Олег Тягнибок, то один із лідерів ОПЗЖ Вадим Рабінович). Війна як шанс Але — почалася велика війна. Точніше, почався вирішальний етап підготовки Росії до цієї війни. І світові лідери почали змінюватися буквально на очах. За якісь кілька місяців Борис Джонсон із веселого блондина, що в'їхав у резиденцію на Даунінг-стріт, 10 на Brexit-коні — став одним із лідерів світового опору новій нацистській державі, новому "рейху". Джо Байден, представник нехай і не ультралівого крила, та все ж Демократичної партії — увімкнув риторику, а головне, почав діяти, як справжній правий політик, гідний називатися послідовником Рональда Рейгана. Його заяви часів першого року російсько-української війни ще знайдуть своє місце у списку великих цитат ХХІ століття. Фото: ТАСС Найгіршою була ситуація у Німеччині — і це цілком логічно, зважаючи на той вплив, який мала Росія на німецькі політичний та бізнесовий істеблішмент. "Північний потік-2", якщо хтось уже встигнув забути, вів до узбережжя саме ФРН, а не Британії чи Сполучених Штатів. І в той час, коли Байден і Джонсон у переддень війни уже постачали зброю для ЗСУ, Олаф Шольц і його частина "світлофорної" коаліції — якщо вірити колишньому послу України у Німеччині Андрію Мельнику — фактично готувалися налагоджувати стосунки із новим, маріонетковим урядом проросійської України (і відкривати "Північний потік-2"). Та героїчний опір України, її армії, добровольців та звичайних громадян — змінив навіть цю, завжди прихильну до будь-якої кремлівської влади політичну силу. Німеччина поступово дійшла і до постачання Збройним силам України летальної зброї, хоча спочатку йшлося про якісь кілька тисяч касок і все. А на початку нового року Шольц порушив священний для нинішніх західних лібералів принцип гендерної рівності — і замість недолугої міністерки оборони Крістіне Ламбрехт призначив одного із найконсервативніших і найантиросійськіших політиків із СДПН, Бориса Пісторіуса. Який ще 24 лютого — тоді, коли сам Шольц сидів і мовчав, вичікуючи — розставив усі крапки над Ї у питанні війни. А тепер Пісторіус став фактично мотором нової коаліції — і, якщо Шольц і надалі буде гальмувати очевидні та неминучі процеси підтримки України, цілком може статися так, що Німеччина отримає нового канцлера. Канцлера-соціал-демократа, який діятиме зовсім не як представник лівого руху. Точнісінько як Джозеф Байден-молодший, який став чудовим постфактум-прикладом і докором своїм демократичним попередникам — Біллу Клінтону і Бараку Обамі. Світ, який змінила Україна Отак Україна, яка вважалася околицею Європи без шансів на будь-який серйозний вплив навіть на Східну Європу, не кажучи уже про увесь цивілізований світ — своїми діями почала впливати на політичну реальність у великих країнах Заходу. Якщо у 80-х роках велику "євроатлантичну вісь" створили самі західні політики — то у 2022-му західну коаліцію створила своїми руками Україна. Саме Україна розбудила, оживила західний світ — навіть там, де, здавалося, на це не було жодних шансів. І коли через багато років підручники історії та рейтинги політичних легенд ХХІ століття вшановуватимуть нинішніх лідерів західного світу за те, що вони доклалися до знищення ФСБшної кремлівської загрози (і, можливо, самої Росії як імперського явища) — хтось обов'язково нагадає, що тим цементом, який скріпив ці цеглинки світового демократичного муру, цим каталізатором світових процесів, який змінив порядок денний у всьому західному світі, стала скромна Україна.

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що на цей момент не бачить підготовки до можливого проведення нової зустрічі в "нормандському форматі". Як повідомляє УНІАН, Пристайко сумнівається, що зустріч може відбутися в квітні, як це було домовлено під час попередньої нормандської зустрічі в Парижі в грудні. "До грудневої зустрічі ... (підготовка. - Ред.) почалася за пів року. Тепер у нас залишилося два місяці, і я не бачу ніякої підготовки. Можливо, це буде набагато швидше, ніж минулого разу, і, можливо, ми доб'ємося набагато більшого прогресу. Вибачте, але я в цьому сумніваюся", - сказав Пристайко. Нагадаємо, що останнім часом у ЗМІ активно почала розповсюджуватися інформація щодо нібито обговорення на рівні учасників наступної зустрічі в Нормандському форматі.   Як повідомляв TrueUA, на Донбасі збудують дві військові бази за стандартами НАТО.

Зниження цін на їжу стає проблемою федерального масштабу для Німеччини. Проти збільшення доступності продуктів харчування виступають об'єднання фермерів і екологічні організації. Питання виявилося настільки серйозним, що канцлер Ангела Меркель намагається налагодити діалог між ритейлерами і протестуючими, повідомляє Euro News. За підсумками зустрічі з представниками харчової промисловості глава уряду визнала наявність проблеми. Вона запевнила, що влада не збирається вводити жорсткі обмеження на кшталт мінімальних цін на м'ясо. Канцлер закликає відновити справедливі відносини між усіма гравцями на ринку, щоб рітейлери не втрачали клієнтів, фермери не позбавлялися доходів, а обсяги споживання вітчизняних продуктів росли. Протести проти зниження цін на продукти харчування в Німеччині активізувалися кілька місяців тому. Учасники акцій блокували вулиці великих міст. У листопаді в центрі Берліна зібралися десятки тисяч незадоволених фермерів - колона тракторів розтягнулася на десять кілометрів. Одні говорять про втрати через політику влади і торгових мереж, інші закликають подумати про екологію, повідомляється у Twitter. Критики цього руху говорять про соціальний аспект ціноутворення. Гендиректор однієї з найбільших в Німеччині мереж супермаркетів Rewe Ліонель Сук називає доступні ціни шансом забезпечити здорове харчування для 13 млн німців, що живуть в злиднях або на межі бідності.

Канцлер Німеччини і президенти України, Росії і Франції обговорювали проблеми врегулювання в Донбасі більше 7 годин. Український лідер охарактеризував підсумки зустрічі «нормандської четвірки» як «нічию». Еммануель Макрон, який організовував саміт, підкреслив, що Париж задоволений його результатами, оскільки обмін думками на першій очній зустрічі Зеленського і Путіна був «дуже вільним і змістовним». Зі свого боку, Ангела Меркель, виступаючи перед журналістами, заявила, що «при всіх проблемах, які розглядаються реалістично», вона відбулася і  дискусією вона «дуже задоволена». Німецький канцлер зауважила, що учасникам зустрічі за допомогою прямого діалогу вдалося подолати, як вона його назвала, «час затишшя» - в процесі мирного врегулювання в Донбасі. Спільне комюніке за підсумками підписано було, але на прес-конференції, в якій брала участь вся «нормандська четвірка», ще раз були позначені і принципові розбіжності Москви і Києва. Необхідно також синхронізувати процес досягнення перемир'я з проведенням в Україні політичних реформ, передбачених Мінськими угодами. В першу чергу мова йде про внесення в конституцію країни змін, що закріплюють особливий статус Донбасу на постійній основі. Український лідер назвав процес врегулювання «дорогою з двостороннім рухом». Країни-учасниці саміту погодилися допомогти в обміні полоненими, який повинен відбутися до 31-го грудня цього року за принципом «всіх на всіх». Український лідер також зауважив, що на дуже багато питань паризька зустріч відповідь поки не дала. Маніфестанти в Києві, не згодні з позицією влади у вирішенні кризи на Донбасі, заявили, що їм не потрібно мирне врегулювання «за всяку ціну». Вони закликають президента Зеленського «не здавати національні інтереси» і не йти на компроміси щодо законодавчого закріплення особливого порядку самоврядування частини районів Донецької та Луганської областей, які передбачені «формулою Штайнмайера», повідомляє Euro News.

Напередодні розмова між Борисом Джонсоном і ірландським прем'єром Варадкаром закінчився безрезультатно. Приблизно такими ж - без досягнення конкретних результатів - виявилися і переговори між головою Європарламенту Давидом Сассолі і керівником британського кабміну. Сассолі пізніше заявив, що депутати не згодні платити «будь-яку ціну», яка влаштовує Британію: «Ми не проголосуємо за договір, який поставив би під сумнів угоду досягнення миру між Ірландією і Північною Ірландією». У Джонсона бесіда з Меркель також не принесла ніяких результатів. І хоча секретаріат федерального канцлера підкреслив, що ніколи не коментує такого роду переговори, уявлення про ситуацію можна було скласти по твіту, опублікованому головою Євроради, чиї повноваження також закінчуються 31-го жовтня. Дискусію підтримав і глава ірландського зовнішньополітичного відомства Саймон Ковно. Але він вважав за краще злегка вгамувати пристрасті: «Дуже багато маніпуляцій, які покликані ввести в оману, тому дозвольте мені висловитися з максимальною ясністю і чіткістю: ірландський уряд і ЄС працюють, не покладаючи рук, щоб в кінці місяця не трапився б «жорсткий» Brexit. Лео Варадкар все ж не втримався від публічної інвективи на адресу Британії: «Вони роблять все можливе, щоб «знищити» законопроект, над яким ми працювали з прем'єром Мей протягом двох років. Британія знову захотіла обговорювати приблизно половину пунктів договору, за якими вже був досягнутий консенсус, і назвала це «компромісним підходом!». Прихильники Brexit не залишили ці слова без відповіді, випустивши твіт з алюзією, яку багато хто визнав образливим для Меркель. Консерватори тут же його дезавуювали: «Я маю намір сказати наступне: я категорично не підтримую ні такий тон, ні такі способи в розмові про Німеччину і про канцлера Німеччини. Це наші друзі і союзники», - заявив депутат-торі Майкл Гоув. Нагадаємо, що до дати BREXIT залишається всього три тижні. Формально Палата громад вважається розпущеною до початку наступної сесії, вони не можуть навіть викликати міністрів або прем'єра до себе на килим. Також у них немає можливості ініціювати нові законопроекти, які б, наприклад, забороняли б BREXIT без угоди. Тим часом Джонсон не втомлюється повторювати, що будь-які рухи тіла законодавців в цьому сенсі не стануть ні для нього, ні для «жорсткого» BREXIT перешкодою. Все, що можуть депутати - це чекати промові королеви, яка знаменує початок нової сесії, але тоді у них залишиться лише кілька днів до виходу Британії з ЄС, а їм доведеться вирішувати, внесуть вони або не внесуть до порядку денного голосування про вотум довіри кабміну. Але тоді опозиції потрібно буде знайти бажаючих, якщо вотум недовіри Джонсону буде винесено, сісти в його крісло і очолити тимчасовий уряд, передає Euronews.

Теплий прийом, наданий Борису Джонсону канцлером Німеччини Ангелою Меркель в ході його першої закордонної поїздки в якості прем'єр-міністра Великобританії, і озвучена Берліном позиція дали перший натяк на можливий компроміс за умовами BREXIT, повідомляє Euro News. На спільній прес-конференції Меркель зазначила, що рішення, яке влаштувало б обидві сторони, поки не досягнуто, але в цілому вона бачить «можливість домовитися про такий формат співпраці» між Великобританією і ЄС, який зняв би стурбованость і тих, і інших. Канцлер Німеччини дала Лондону місяць на те, щоб знайти компромісний варіант угоди щодо BREXIT. Після декількох тижнів дипломатичної напруженості, викликаної позицією Джонсона, допускається, що Великобританія відмовиться від угоди або не укладе її до 31 жовтня, Меркель підкреслила, що Лондон все ще може вирішити кризу. Ангела Меркель: «Бекстоп» завжди був запасним варіантом, який повинен був застосовуватися до тих пір, поки питання про ірландський кордон не вдасться вирішити. Те, як сторони хотіли б це зробити, відомо. Зазначалося, що таке рішення може бути знайдено за два роки, проте його можна знайти і за 30 днів. Чому б ні?» Борис Джонсон, прем'єр-міністр Великої Британії: «Приберіть «Бекстоп» і потім попрацюйте, як каже канцлер Меркель, над альтернативними угодами - є безліч пропонованих рішень, які вже обговорювалися. За останні три роки уряд Великобританії активно їх пропонував. І тепер настав той момент , коли, як ви правильно сказали, відповідальність лежить тільки на нас». Наступна після Берліна зупинка прем'єр-міністра Великобританії - Париж, де на нього чекає, можливо, менш теплий прийом. Напередодні французький президент Еммануель Макрон висловив незгоду з вимогою Бориса Джонсона скасувати пункт угоди Лондона з Брюсселем, що стосується ірландського кордону. Франція вважає жорсткий BREXIT найбільш вірогідним сценарієм для Великобританії після 31 жовтня.

У німецькому місті Ахен Канцлер ФРН Ангела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон підписали новий двосторонній договір про співпрацю. Канцлер ФРН Ангела Меркель повідомила, що в новій угоді Берлін і Париж зобов'язуються надати один одному будь-яку допомогу, включаючи військові засоби, в разі збройного нападу на свої суверенні території. Новий договір вже отримав назву «Ахенська угода». Він передбачає важливі доповнення до Єлисейського договору, підписаного 1963 році Конрадом Аденауером і Шарлем де Голлем. Франція і Німеччина вважають, що доповнення стали необхідні з огляду на глобальні виклики XXI століття. «Ахенська угода» регулює співробітництво між обома країнами в галузі зовнішньої політики, оборони і безпеки, передбачає економічну інтеграцію, посилення взаємодії між громадянськими суспільствами. Тим часом, багато пропозицій Парижа, зокрема, про створення єдиної європейської армії, не були схвалені. Як повідомляє Der Spiegel, договір «шокував» представників руху «жовті жилети», які висунули вимоги референдуму з питання його підписання і ратифікації. Вони вважають, що підписанням угоди Макрон «розпродає» Францію. Нагадаємо, що протести «жовтих жилетів» досі тривають і на даний момент вони виступають вже не тільки проти підвищення цін на паливо, але й з вимогами виходу Франції з ЄС і НАТО.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель в останній раз виступила на з'їзді партії Християнсько-демократичного союзу в якості голови. Вона подякувала своїм колегам, які були з нею поруч на протязі 18 років, повідомляє The Guardian. За словами Меркель, головою ХДС вона стала 10 квітня 2000 року в Ессені. Своє завдання на посаді глави партії вона намагалася весь цей час виконувати пристрасно і самовіддано. «Я не була народжена ні канцлером, ні головою партії... Я завжди хотіла з гідністю виконувати свої обов'язки на державних і партійних політичних постах і одного разу з гідністю покинути їх. Це було великою радістю для мене, це було великою честю. Дякую», - зізналася Меркель. Промову Ангели Меркель присутні підтримали бурхливими оваціями. Вона сказала, що в її житті настав час відкрити нову главу. Нагадаємо, що на з'їзді в Гамбурзі тепер повинні вибрати наступника Меркель. Основними кандидатами на пост голови є генсек ХДС Аннегрет Крамп-Карренбауер і політик Фрідріх Мерц.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель відмовляється від керівництва Християнсько-демократичного союзу і має намір піти з поста глави уряду після завершення нинішнього терміну повноважень, повідомляє Euro News. Про це вона оголосила за підсумками наради керівництва ХДС: «На наступному з'їзді ХДС у Гамбурзі в грудні я не буду висуватися на пост голови ХДС Німеччини. Цей четвертий термін моїх повноважень федерального канцлера Німеччини буде останнім. У 2012 на виборах в Бундестаг я не претендуватимуть на посаду голови уряду від Християнсько-демократичного союзу, я не буду кандидатом в Бундестаг. І додам для протоколу: я більше не будуть боротися за державні посади». Своє рішення Меркель пояснила тим, що вона приймає всю повноту відповідальності за провали партії на земельних виборах в Баварії і Гессені. Там ХДС / ХСС втратили значну частку підтримки виборців. За словами Меркель, йдеться про кризу довіри до партії і уряду. Відмова від дострокової відставку з поста канцлера вона пояснила небажанням потрясати країну новими виборами всього через півроку після початку нинішнього мандата уряду. Ангела Меркель керує ХДС 18 років, на чолі уряду вона знаходиться з листопада 2005 р.

Країни-члени Євросоюзу Великобританія, Німеччина і Франція різко засудили вбивство оглядача газети The Washington Post Джамаля Хашкаджі в консульстві Саудівської Аравії в Стамбулі і зажадали від Ер-Ріяда встановити істину в цій «ганебній» справі. Про це йдеться в спільній заяві міністрів закордонних справ західних держав, повідомляє The Guardian. «Ніщо не може виправдати це вбивство, і ми засуджуємо його найрішучішим чином. Захист свободи слова та свободи преси є ключовим пріоритетом для Німеччини, Сполученого Королівства та Франції. Загрози, нападу або вбивства журналістів при будь-яких обставинах неприйнятні і викликають крайнє занепокоєння у наших трьох країн», - наводить британське МЗС текст комюніке. Дипломати підкреслили, що їх шокувала насильницька смерть представника ЗМІ в стінах будівлі диппредставництва, а тому вони вимагають від саудівської влади більш детально роз'яснити, що саме сталося 2 жовтня, коли Хашкаджі перестав виходити на зв'язок. Нагадаємо, що опозиційний саудівський журналіст був убитий в стінах консульства королівства в турецькому Стамбулі, коли прийшов отримувати документи. В Ер-Ріяді заявили, що причиною інциденту стали якийсь конфлікт і подальша бійка. Турецькі правоохоронці вже заарештували у даній справі 18 осіб, а незабаром президент республіки Реджеп Ердоган збирається зробити офіційну заяву по ходу розслідування.