# ВВП

Попри війну, українська економіка демонструє продовження тенденції відновлювального зростання. З початку 2024 року показник валового внутрішнього продукту (ВВП) зріс на 4,2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомила прес-служба Мінекономіки. Так, за підсумками 10 місяців 2024 року українська економіка зросла на 4,2%. Драйверами зростання були транспортна та будівельна галузі, а також переробна промисловість. "Завдяки реалізації програм відновлення та підвищенню попиту на будівельні роботи продовжує демонструвати висхідну динаміку галузь будівництва. Серед драйверів зростання економіки країни також транспорт — насамперед завдяки стабільній роботі зернового коридору. Нарешті, попит на продукцію переробної промисловості, зокрема сектору ОПК, зумовлює зростання в цій галузі", — повідомив перший заступник Міністра економіки України Олексій Соболев. За його словами, зростання ВВП в жовтні 2024 року до аналогічного періоду торік зафіксоване на рівні 1,3%. Транспорт, переробка та будівництво продовжували демонструвати високу позитивну динаміку. Проте, в сільському господарстві було незначне падіння. Причина — ранній збір врожаю цього року: до жовтня аграрії вже завершили збір окремих сільськогосподарських культур. Варто зазначити, що у вересні 2024 року зростання ВВП було зафіксоване на рівні 3,8%, а за дев’ять місяців -- 4,5%, що в цілому відповідає оновленому урядовому прогнозу. Нагадаємо, за даними НБУ, до кінця поточного року інфляція в Україні зросте до 9,7%, а на початку 2025 року — перетне позначку 10%. Проте вже навесні очікується її розворот у бік зниження.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща виділила на допомогу Україні 4,91% свого ВВП. Це найбільша цифра серед країн світу. Інфографіку щодо цього оприлюднила канцелярія президента Польщі у соціальних мережах. У відомстві наголосили, що Польща посідає перше місце серед країн, які підтримують Україну, за обсягом витрат у відсотках від ВВП. Варшава першою розпочала постачати Україні масштабне важке озброєння. Крім того, у канцелярії наголосили, що Польща є однією з країн, які прийняли найбільше біженців з України. "Польща виділила на допомогу Україні еквівалент 4,91% свого ВВП, з яких 0,71% ВВП виділено на пряму підтримку країни, а 4,2% ВВП — на витрати, пов'язані з наданням допомоги українським біженцям", — йдеться в одному з повідомлень. Таким чином на допомогу українським біженцям у Польщі пішло приблизно 85% виділеної Варшавою допомоги. Інфографіка: сторінка в мережі X канцелярії президента Польщі У канцелярії також зазначила, що Польща надала Україні першу партію танків Т-72 в першій половині 2022 року. "Ми також передали, серед іншого, понад 250 бойових машин піхоти BWP-1, 100 бронетранспортерів "Росомаха", дев'ять розвідувальних машин БРДМ 2, понад сотню самохідних гармат, понад 30 реактивних систем залпового вогню БМ-21 "Град", — йдеться у повідомленні. Загалом Польща надала Україні військову допомогу на суму 3,23 мільярда євро або понад 14 мільярдів злотих. "Чотирнадцять наших літаків МіГ-29 і 12 вертольотів Мі-24 передано українським військово-повітряним силам для посилення їхніх можливостей (більше вертольотів передали лише США)", — стверджують у канцелярії президента Польщі. Там також звернули увагу, що переважна більшість польської громадськості залучена до допомоги біженцям з України. Згідно з опитуванням Польського економічного інституту, таких є 77% поляків. До того ж Польща має найвищий зафіксований відсоток українських біженців, які працевлаштувалися, — 65%. Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що на Раді Європейського Союзу із закордонних справ, засідання якої відбудеться наступного тижня, заплановано обговорити "масштабні рішення". Йдеться про нові кроки, спрямовані на допомогу Україні.

Попри війну, українська економіка демонструє продовження тенденції відновлювального зростання. З початку 2024 року показник валового внутрішнього продукту (ВВП) зріс на 4,5% (±1%) у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки України, зазначивши, що у вересні 2024 року українська економіка зросла на 3,8%.  "Попри виклики війни, економіка України продовжує відновлюватися. У вересні найбільший приріст показало сільське господарство завдяки ранньому збору пізніх культур. Зростання також спостерігалося у транспорті та будівництві. Другий місяць поспіль підприємства торгівлі, промисловості та будівництва покращують оцінки своєї діяльності на найближчу перспективу, і однією з ключових причин цього оптимізму є нормалізація ситуації в енергетиці", — зазначила перша віцепрем'єр-міністерка, міністерка економіки Юлія Свириденко. За її словами, економічне зростання за перші дев’ять місяців 2024 року на рівні 4,5%, відповідає оновленому урядовому прогнозу. Зростання реального ВВП за підсумками 2024 року очікується на рівні 3,5%. Пожвавлення внутрішнього попиту та стабільна робота морського коридору підтримали позитивні тенденції у промисловості. Також зростає попит на продукцію машинобудування (зокрема ВПК), будівельні матеріали та промислові товари для домогосподарств. У внутрішній торгівлі спостерігалось зростання обороту завдяки збільшенню споживчого попиту та налагодженню постачання товарів. Водночас дефіцит кваліфікованих фахівців негативно впливає на очікування та економічну активність бізнесу. Нагадаємо, раніше Європейський банк реконструкції та розвитку зберіг прогноз зростання валового внутрішнього продукту України у 2024 році на рівні 3%, проте погіршив його на наступний рік — із 6% до 4,7%.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) зберіг прогноз зростання валового внутрішнього продукту України у 2024 році на рівні 3%, проте погіршив його на наступний рік -- із 6% до 4,7%. Про це свідчать новий звіт ЄБРР, пише "Інтерфакс-Україна".  "Знищення потужностей і об'єктів генерації та передачі електроенергії негативно впливає на українську економіку і вже перервало чотири квартали суттєвого зростання ВВП. З огляду на це, банк знизив свій прогноз зростання для України на 2025 рік до 4,7% порівняно з 6% у травневому звіті", -- йдеться у документі. Проте оновлений прогноз ЄБРР оптимістичніший, ніж Національного банку (4,1%), уряду України (2,7%) та МВФ (2,5-3,5%). Регіональний економіст ЄБРР Дімітар Богов в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" зазначив, що банк у 2025 році очікує поліпшення справ в енергетиці та оборонно-промисловому комплексі, що зробить поштовх для економіки. "Ми вважаємо, що ситуація з енергопостачанням покращиться порівняно з цим роком. Наразі докладається багато зусиль для поліпшення ситуації, які, ймовірно, принесуть результати наступного року. Крім того, нещодавно ЄС оголосив про збільшення підтримки для збільшення внутрішніх потужностей і експорту електроенергії в Україну", -- сказав він. Нагадаємо, за прогнозом МВФ, у 2024 році очікується економічне уповільнення через повторні атаки на енергетичну інфраструктуру та вплив війни на ринок праці. За підсумками року зростання реального ВВП становитиме 3%.

Курс гривні, що закладений в державному бюджеті на наступний рік, складає 45 гривень за долар. При цьому потреба в зовнішньому фінансуванні на наступний рік становить більше, ніж очікували: 38,4 мільярда доларів. Про це повідомив народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк. Як відомо, в п'ятницю, 13 вересня, український уряд затвердив проект державного бюджету на 2025 рік. Далі за ухвалення документа мають проголосувати народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради України. "Інфляція на наступний рік закладається +9,5%", — додав Ярослав Железняк. Він також поінформував, що зростання ВВП очікується наступного року менше, ніж цього, — лише +2,7%. "Потреба у зовнішньому фінансуванні на наступний рік становить більше, ніж очікували: 38,4 мільярда доларів. І державний борг до ВВП має навіть впасти до 97% (а цього року буде 100,5%). Поки що в нас навіть 20 не підтверджено, тому явно розраховують на той грант від G7 у розмірі 50 мільярдів доларів під доходи від заморожених російських активів", — підсумував Ярослав Железняк. Пріоритети бюджету на 2025 рік Перший пріоритет цього бюджету дуже чіткий — це оборона та безпека нашої країни. На українську зброю, техніку, дрони виділять більше грошей. Видатки на оборону зростуть щонайменше до 2,22 трильйона гривень.  "Всі внутрішні ресурси знову будемо направляти на ці цілі", — підкреслив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.  Другий пріоритет — це фінансування захищених статей бюджету. Понад 400 мільярдів гривень планують виділити на соціальний захист. 211 мільярда гривень буде направлено на охорону здоровʼя та майже 170 мільярда гривень на освіту. "Пенсії будуть проіндексовані, а субсидії будуть виплачуватися всім, хто цього потребує", — наголосив Шмигаль. Третій пріоритет — підтримка регіонів та бізнесу. Уряд продовжуватиме допомагати місцевим бюджетам шляхом дотацій та субвенцій. У проекті держбюджету на 2025 рік передбачені кошти на програми пільгового кредитування та гранти для підприємців. Також буде продовжена програма гуманітарного розмінування та програма "єОселя". Прем'єр наголосив, що "новацією цього бюджету стане реалізація нової моделі управління публічними інвестиційними проектами, що зробить капітальні видатки більш прозорими та ефективними". Зокрема, пріоритетом буде відновлення, енергетичні проекти та реалізація нової ветеранської політики. "Головний фінансовий документ країни на 2025 рік направлений на те, аби Україна вистояла та перемогла", — підсумував посадовець. Нагадаємо, за даними Мінфіну, за перших сім місяців 2024 року видатки на сектор оборони та безпеки України становили один трильйон гривень.

Аналітики Міжнародного валютного фонду оприлюднили новий прогноз про стан української економіки. Експерти вважають, що у 2024 році зростання цієї сфери дещо сповільниться. Про це йдеться в "Огляді світової економіки" (WEO). За даними МВФ, війна Росії в Україні продовжує мати руйнівний вплив на країну та її народ. Проте вміле формування політики, адаптивність домогосподарств і фірм, а також потужне зовнішнє фінансування допомогли підтримати макроекономічну та фінансову стабільність країни. Так, у першому кварталі 2024 року реальний ВВП зріс на 6,5% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Інфляція в липні залишалася на рівні 5,4%, а валові міжнародні резерви станом на 1 вересня становили 42,3 мільярда доларів. Однак, за прогнозом МВФ, у 2024 році очікується економічне уповільнення через повторні атаки на енергетичну інфраструктуру та вплив війни на ринок праці. За підсумками року зростання реального ВВП становитиме 3%. "Вирішення дефіциту енергії напередодні зими є критично важливим, що потребує скоординованих зусиль, у тому числі з міжнародними партнерами. Оскільки війна, як очікується, триватиме до 2025 року, зростання реального ВВП становитиме 2,5-3,5%", -- зазначили у звіті. До кінця 2024 року інфляція зросте приблизно до 9%. Водночас ризики для перспектив залишаються надзвичайно високими. У МВФ наголосили, що бюджет на 2025 рік має враховувати фінансові обмеження та цілі щодо стійкості боргу. "Своєчасна та передбачувана зовнішня фінансова підтримка на умовах, що відповідають прийнятності боргу, залишається незамінною для підтримки економічної стабільності", -- підсумували аналітики. Нагадаємо, за даними Держстату, в Україні у серпні споживчі ціни зросли на 0,6% після падіння до нуля в липні з 2,2% у червні. Річна інфляція прискорилася до 7,5%.

Економіка України адаптувалася до воєнних умов і продовжує відновлюватися. У першому півріччі 2024 року економічне зростання становило 4,1%. Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки України. Так, у червні 2024 року ВВП України зросло на 1,1% у порівнянні із червнем минулого року. За перше півріччя 2024 року зростання ВВП оцінюється на рівні 4,1% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Основним чинником сповільнення темпів росту економіки стали відключення електроенергії через її дефіцит, але попри негативні чинники, економічне відновлення продовжується. Інфографіка: Мінекономіки "Протягом червня економіка функціонувала в складних умовах відключень електроенергії, що послабляло економічну активність як підприємств, так і споживачів", — заявила перша віце-прем'єр-міністерка України, міністерка економіки України Юлія Свириденко. Проте, за її словами, українська економіка продовжила зростання. На таку динаміку вплинуло багато факторів. Зокрема: високий рівень адаптивності економіки до складних умов; високі темпи експорту продукції гірничо-металургійного комплексу; ранній початок збору врожаю озимих культур; стабільна робота українського морського коридору; можливості окремих підприємств забезпечувати собі стабільний доступ до електроенергії завдяки прямому імпорту. У Мінекономіки зазначили, що динаміка зростання економіки у першому півріччі 2024 року на рівні 4,1%, наразі відповідає оновленому урядовому прогнозу, згідно з яким, зростання реального ВВП за підсумками 2024 року очікується на рівні 3,5%. Водночас аналіз показує, що дефіцит кваліфікованих кадрів, негативно впливає на очікування бізнесу. За словами Свириденко, у червні збереглась позитивна динаміка у внутрішній торгівлі. Зростала і будівельна сфера, де основними драйверами росту стали бюджетне фінансування відновлення пошкодженої критичної інфраструктури, проведення капітальної відбудови, а також проведення ремонту дорожнього покриття на аварійних ділянках. Також минулого місяця відбувалось суттєве зростання у сільському господарстві завдяки більш ранньому початку збору врожаю через погодний фактор, який дозволив обробити більші площі та зібрати більші обсяги врожаю. У тваринництві позитивна динаміка зберігається через стабільний попит на внутрішньому ринку та державну підтримку виробників.  "Наразі ключовими не розв'язаними проблемами лишаються високі безпекові ризики, а також наслідки руйнування енергетичної інфраструктури. Відновлення енергетики потребуватиме часу і ресурсів, що, за прогнозами, може стримувати темпи відновлення виробничої активності. Також негативними чинниками для економіки залишаються логістичні проблеми та складна ситуація на ринку праці", — підсумували в міністерстві. Нагадаємо, за даними НБУ, споживча інфляція в Україні у червні прискорилася до 4,8% з 3,3% у травні. У місячному вимірі ціни зросли на 2,2%. .

Попри війну, українська економіка демонструє продовження тенденції відновлювального зростання. У першому кварталі 2024 року показник валового внутрішнього продукту (ВВП) в Україні зріс на 6,5%.  Про це повідомила прес-служба Державної служби статистики. "Реальний ВВП у першому кварталі 2024 року збільшився порівняно з попереднім кварталом на 1,2% (з урахуванням сезонного фактора), а порівняно з першим кварталом 2023 року — на 6,5%", — йдеться у повідомленні. Інфографіка: Держстат Прогноз ВВП на 2024 рік Варто зазначити, що, за даними НБУ, 2024 року ВВП зросте на 3,6% передусім завдяки збереженню високих бюджетних витрат на тлі очікуваних обсягів міжнародної допомоги на достатньому рівні. Надалі, у 2025-2026 роках, зростання економіки пришвидшиться до 4–6% на рік. Своєю чергою прем'єр-міністр України Денис Шмигаль наголошував, що уряд розраховує що у 2024 році ВВП зросте на 5%.  "Розраховуємо до 5% зростання цього року. Звісно, порівняно із 30% втрат території, економіки, ВВП, це відносно невеликі цифри, але це цифри зростання. Це допомагає нам у тому числі фінансувати армію, і всі соціальні платежі", — зазначав він. Чого очікувати від інфляції у 2024-2026 роках? НБУ прогнозує помірне пришвидшення інфляції у 2024 році — до 8,2%. Проте наприкінці 2025 року вона сповільниться до 6%. У 2026 році інфляція, за прогнозом регулятора, становитиме 5%. "Цьому сприятимуть поступова нормалізація умов для функціонування економіки, послаблення зовнішнього інфляційного тиску та послідовна монетарна політика регулятора", — пояснили в Нацбанку. Варто зазначити, що ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається тривалість та інтенсивність війни. У НБУ підкреслили, що у цьому році суттєво послабився ризик недостатності міжнародного фінансування, проте ризики ритмічності його надходження зберігаються.  Нагадаємо, за даними Міністерства фінансів України, у травні 2024 року видатки з загального фонду державного бюджету становили 311,6 мільярда гривень. Ця сума на 10% більша, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше коштів спрямували на оплату праці.

У травні 2024 року українська економіка демонструвала продовження тенденції відновлювання. За попередніми даними, зростання ВВП у минулому місяці становило 3,7% [±1%] порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомляє Міністерство економіки України. Попри сповільнення зростання ВВП, економіка продовжує відновлюватись. У підсумку за січень-травень 2024 року зростання ВВП оцінюється на рівні 4,3% [±1%] у порівнянні з таким самим періодом минулого року. Перший віце-прем'єр, міністр економіки Юлія Свириденко пояснила, що збільшення інтенсивності бойових дій, обстріли інфраструктурних об’єктів та дефіцит електроенергії — усе це стримувало зростання економіки у травні 2024 року. Проте, за її словами, "бізнес впорався з цими викликами завдяки високому рівню адаптивності". Зокрема, зростання ВВП продовжилось завдяки високим темпам експорту в умовах стабільної роботи Українського морського коридору, а також завдяки високому попиту на будівельні послуги, який підтримується фінансуванням відновлення інфраструктури. "Позитивні тенденції спостерігались у транспортній галузі, промисловості, будівництві, сільському господарстві та внутрішній торгівлі. Разом з тим, серед негативних факторів маємо значний дефіцит кваліфікованих кадрів, а також системні намагання Росії знищити нашу енергетичну інфраструктуру", — підкреслила вона. У травні промислові підприємства продовжували відновлювати економічну активність. Це відбувалось як завдяки експортоорієнтованим виробництвам, так і через збільшення попиту на інвестиційну продукцію в галузях машинобудування (ВПК) та будівельні матеріали. Минулого місяця металургійна галузь досягла максимальних показників виробництва за весь період з початку війни. Також зростало виробництво соняшникової олії. Все це сформувало попит на продукцію суміжних видів діяльності. Водночас негативними чинниками для економіки залишаються логістичні проблеми та складна ситуація на ринку праці через високу міграцію. Нагадаємо, за даними Міністерства фінансів України, у травні 2024 року видатки з загального фонду державного бюджету становили 311,6 мільярда гривень. Ця сума на 10% більша, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше коштів спрямували на оплату праці.

Попри війну, українська економіка демонструє продовження тенденції відновлювального зростання. У 2023 році показник валового внутрішнього продукту (ВВП) в Україні зріс на 5,3%.  Про це повідомили у прес-службі Державної служби статистики. "Здійснено попередню оцінку ВВП за 2023 рік", — йдеться у повідомленні. За проведеними оцінками, реальний ВВП у 2023 році порівняно із 2022 роком збільшився на 5,3%. Номінальний ВВП становив 6537,8 мільярда гривень. Інфографіка: Держстат Прогноз ВВП на 2024 рік Варто зазначити, що, за даними НБУ, 2024 року ВВП зросте на 3,6% передусім завдяки збереженню високих бюджетних витрат на тлі очікуваних обсягів міжнародної допомоги на достатньому рівні. Надалі, у 2025-2026 роках, зростання економіки пришвидшиться до 4–6% на рік. Своєю чергою прем'єр-міністр України Денис Шмигаль наголошував, що уряд розраховує що у 2024 році ВВП зросте на 5%.  "Розраховуємо до 5% зростання цього року. Звісно, порівняно із 30% втрат території, економіки, ВВП, це відносно невеликі цифри, але це цифри зростання. Це допомагає нам у тому числі фінансувати армію, і всі соціальні платежі", — зазначав він. Нагадаємо, за даними НБУ, цього року інфляція в Україні дещо зросте та становитиме 8,6%. Проте надалі, у 2025-2026 роках, очікується її розворот у бік зниження. .

Через два роки війни в Україні російська економіка все ще виглядає стійкою. Росія має вдосталь грошей, щоби підтримувати війну, якщо її доходи від нафти суттєво не впадуть. Статтю на таку тему опублікував Business Insider. Аналітики видання вважають, що військова економіка Росії процвітає. За їх словами, це може здатися дивним, але загальне зростання ВВП не є чимось незвичним у часи конфлікту. Хоча є сумніви щодо точності та повноти райдужних економічних даних, які Росія оприлюднила за останні два роки, Москва, схоже, готова продовжувати фінансувати свою війну третій рік — а війни дорогі. "Зі суто економічного погляду Росія має значний простір для продовження війни", — сказав Business Insider Хасан Малік, глобальний макростратег і експерт з Росії в бостонській компанії з управління інвестиціями Loomis Sayles. Зрештою, Росія захищається від санкцій з 2014 року, коли на неї наклали низку торговельних обмежень після того, як вона незаконно анексувала Крим в України. Крім того, вона все ще підтримується доходами від продажу нафти. Ось як Росії вдалося зберегти свою економіку сильною навіть після двох років ведення війни. Війна за межами власних кордонів Одна з найважливіших причин, чому російська економіка все ще перебуває на належному рівні, — це місце війни. "Війна ведеться здебільшого на українській землі та знищує в основному українські будинки, підприємства та ферми так, що прямий вплив на російські виробничі потужності та домогосподарства порівняно обмежений", — наголосив Малік. У перший рік війни економіка Росії скоротилася на 1,2%, згідно з офіційною статистикою. Аналітики, опитані Reuters, очікують, що ВВП Росії зросте на 3,1% 2023 року. Росія ще не опублікувала дані про зростання ВВП за весь рік. Для порівняння: ВВП України впав на 29,1% 2022 року, а Нацбанк країни прогнозує зростання на 4,9% 2023 року. Він теж іще не оприлюднив офіційних цифр зростання. За сценарієм, коли війна не ведеться на вашій території, вона може спричинити серйозний шок попиту, особливо на військові постачання та живу силу, пояснив Малік. Так сталося в Росії: війна підняла економіку. Створення попиту на товари та послуги воєнного часу Російській армії потрібні матеріальні засоби — зброя, боєприпаси, бинти. Попит стимулює галузі, які виробляють ці товари, — особливо всередині країни, оскільки імпорт до Росії обмежений через санкції. Попит на товари військового призначення настільки великий, що навіть пекарні в центральній частині Росії залучають для допомоги військовим потребам. Магазин, який демонстрував свої щойно вироблені безпілотники поруч зі щойно спеченим хлібом на російському телебаченні, зараз під санкціями США. Для ведення війни також потрібна робоча сила. Росія зіткнулася з демографічною кризою та падінням рівня народжуваності ще до війни з Україною. З початком війни майже 1 мільйон росіян — у тому числі чоловіків призовного віку — покинули свою батьківщину, що ще більше скоротило робочу силу в країні. Мобілізація чоловіків на війну президентом Росії Володимиром Путіним призвела до нестачі робочої сили, яка триває з 2022 року. Минулого року Росія зіткнулася з нестачею п’яти мільйонів працівників, оскільки кількість вакантних робочих місць зросла майже на 5% порівняно з попереднім роком. У листопаді в Росії зафіксовано рекордно низький рівень безробіття — 2,9%. Завдяки нестачі робочої сили зарплати зросли, що, своєю чергою, підтримує споживання та економічне зростання. Самозабезпечення у виробництві зброї та товарів Росія є великою світовою економікою — восьмою за величиною у світі 2022 року — частково завдяки своїй сильній позиції як виробника таких товарів, як нафта, природний газ, пшениця та метали. На відміну від багатьох країн, Росія також самодостатня у виробництві таких життєво важливих товарів, як нафта, природний газ і пшениця, що допомогло їй витримати роки санкцій. "Хоча західні санкції та торговельні обмеження, безсумнівно, мали певний маргінальний вплив на російську економіку, цей вплив особливо обмежений у переважно автаркічній російській оборонній промисловості", — сказав Малік, маючи на увазі економіку, засновану на самозабезпеченні й обмеженій зовнішній торгівлі. Як один із провідних світових експортерів зброї, Росія також може задовольнити більшість своїх оборонних потреб, навіть щодо складної зброї, додав Малік. Це разом із заходами, які Росія запровадила для стимулювання своєї економіки, включаючи паралельний імпорт, орієнтацію на альтернативні експортні ринки, такі як Китай та Індія, та нові ланцюжки постачання, — ще більше послаблює вплив західних санкцій на російську оборонну промисловість та економіку воєнного часу, зазначив він. Стимулювання та зміцнення економіки субсидіями та політикою Державні субсидії, витрати та політика також підтримують економіку Росії. Спроба Москви підтримати свою економіку часів війни була настільки агресивною, що субсидії на пільгові іпотечні кредити створили житлову бульбашку. Російський уряд розгорнув інші види субсидованих кредитів для бізнесу, ще більше стимулюючи попит в економіці. Російські політики також швидко втрутилися, щоби стабілізувати ринок і економіку після того, як Москва вдерлася в Україну. Вони вжили заходів, включаючи закриття Московської біржі на декілька тижнів, запровадження контролю над рухом капіталу й управління монетарною політикою. "Це зробили швидко. Багато російських фінансових інструментів знерухомили", — сказав Сергій Гур'єв, колишній головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку. Низький зовнішній борг і сильний експорт Росія вступила у війну з невеликим зовнішнім боргом, і її рахунок поточних операцій був із профіцитом частково завдяки впливу війни на ціни на товари. "Такі події значною мірою компенсували кроки Заходу, такі як заморожування резервів центрального банку", — зауважив Малік. Росія зуміла виділити майже третину свого бюджету на 2024 рік на витрати на оборону, попри всі санкції, під які вона потрапила. Малік не єдиний, хто вважає, що у Росії є можливість вести війну довше. Протягом останнього року експерти, включно з колишнім заступником міністра фінансів Росії, який виїхав із країни, та впливовими економістами, стверджували, що Росія має гроші для фінансування своєї війни в Україні на декілька років. Алекс Ісаков, економіст Bloomberg Economics, заявив у звіті від 17 січня, що ліквідних активів Фонду національного багатства Росії вистачить ще на рік-два, якщо експортні ціни на нафту впадуть нижче 50 доларів за барель. Середня ціна флагманської російської нафти Urals 2023 року становила близько 63 доларів за барель. І все ж — Путін опинився в економічній "трилемі" Попри те, що Росії вдалося уникнути економічної катастрофи після вторгнення в Україну 2022 року та застосування широких санкцій Заходу, це не означає, що на батьківщині Путіна все добре. Кремлівський диктатор намагається вирішити економічну «трилему», як нещодавно заявив колишній чиновник російського центрального банку. "У нього три виклики: він повинен фінансувати свою поточну війну проти України, підтримувати рівень життя свого населення та захищати макроекономічну стабільність. Досягнення першої та другої цілей вимагатиме більших витрат, що сприятиме інфляції та тим самим перешкоджатиме досягненню третьої мети", — написала Олександра Прокопенко про Путіна у Foreign Policy в січні. Путіну вже довелося особисто просити вибачення за ціни на яйця в Росії, які зросли на 42% за 12 місяців до листопада 2023 року, згідно з даними Росстату. Зрештою, самі по собі райдужні цифри ВВП не є хорошим показником економічної діяльності під час війни, сказав Гур’єв. "Ви виробляєте зброю та боєприпаси, ви платите за них із бюджету, але ця зброя та боєприпаси не сприяють якості життя, не сприяють майбутньому економічному зростанню. Вони відправляються в Україну, де знищуються", — пояснив він. Згідно зі січневою доповіддю Віденського інституту міжнародних економічних досліджень, внесок Росії у війну настільки стимулює її економіку, що існує ризик стагнації або навіть "відвертої кризи", коли конфлікт закінчиться. "Що довше триватиме війна, то більше економіка ставатиме залежною від військових витрат", — пишуть економісти австрійського інституту. Нагадаємо, на думку секретаря Ради національної безпеки та оборони України Олексія Данілова, російське керівництво визначає для себе 2024 рік як ключовий і вирішальний. Російський диктатор Володимир Путін зіткнеться з проблемами нарощування спроможностей ведення війни проти нашої держави.

У 2023 році показник валового внутрішнього продукту (ВВП) в Україні зріс на 5,6%. У 2024 році уряд розраховує на 5% зростання. Про це заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час прес-конференції 4 березня. "Ми маємо за минулий рік 5,6% зростання ВВП. Розраховуємо до 5% зростання цього року. Звісно, порівняно із 30% втрат території, економіки, ВВП, це відносно невеликі цифри, але це цифри зростання. Це допомагає нам у тому числі фінансувати армію, і всі соціальні платежі", — зазначив він. Посадовець нагадав, що на армію в державному бюджеті у 2024 році передбачено 1,7 трильйона гривень. За його словами, ця сума становить половину видатків, які Україна має забезпечувати внутрішнім ресурсом.  "Наше завдання — оптимізувати нашу економіку таким чином, щоб бюджет держави зростав, ВВП зростав. Минулого року ми отримали більше податків, ніж очікували, за що я дякую нашому бізнесу", — підсумував Шмигаль. Нагадаємо, за даними Міністерства економіки України, у січні 2024 року українська економіка демонструвала продовження тенденції відновлювального зростання. За попередніми даними, зростання ВВП у минулому місяці становило 3,5% порівняно з січнем 2023 року.

У січні 2024 року українська економіка демонструвала продовження тенденції відновлювального зростання. За попередніми даними, зростання ВВП у минулому місяці становило 3,5% [±1%] порівняно з січнем 2023 року. Про це повідомляє Міністерство економіки України. Зазначається, що ключовими факторами підтримки позитивної економічної динаміки на початку 2024 року стали зростаючий інвестиційний попит, який генерує бюджет, а також доступність зовнішніх ринків для вітчизняних виробників завдяки розширенню логістичних можливостей. "Зокрема, робота Українського морського коридору дозволила досягти рекордних обсягів експорту з початку широкомасштабного вторгнення РФ та продовжити нарощувати економічну активність, в першу чергу виробниками аграрної й металургійної продукції, підприємствами з добування металевих руд та діяльності залізничного транспорту. Також зняття блокування польськими автоперевізниками польсько-українського кордону з середини місяця позитивно вплинуло як на діяльність експортерів, так і на діяльність виробників, суттєво залежних від імпортної сировини", — зауважила перший віцепрем’єр-міністр України — Міністр економіки України Юлія Свириденко. Посадовиця наголосила на тому, що позитивні тенденції в основних секторах економіки формують подальшу надійну економічну базу для продовження економічного зростання у першому кварталі 2024 року. "Українська економіка продовжує адаптуватись та набувати характеристик економіки воєнного часу. Ключовими невирішеними проблемами лишаються триваюче руйнування виробничих потужностей, складна ситуація на ринку праці через високу міграцію, а також відсутність доступних кредитних ресурсів", — резюмувала Свириденко. Нагадаємо, згідно макропрогнозу на 2024–2026 роки, оприлюдненого Національним банком України, у 2024 році валовий внутрішній продукт в Україні зросте на 3,6% передусім завдяки збереженню високих бюджетних витрат на тлі очікуваних обсягів міжнародної допомоги на достатньому рівні. Надалі, у 2025-2026 роках, зростання економіки пришвидшиться до 4–6% на рік.

Допомога Україні стане ефективнішою, якщо країни Євросоюзу виконуватимуть обіцянки та робитимуть це без зволікання. Ефективним заходом може виявитися визначення фіксованої частки від ВВП, зокрема, країн-членів ЄС, для допомоги Україні у війні з Росією. Про це повідомив "Укрінформ" із посиланням на дискусію під час слухань у Європейському парламенті на тему "Ключові зобов'язання та доставлення військової допомоги для України". "Об'єднаний Захід у 25 разів сильніший від Росії. І ми маємо економічну силу підтримати Україну для перемоги у війні. Але це все ще не так. Минулого року Росія витратила понад 100 мільярдів євро на свою війну в Україні. Україна ж з усією допомогою Заходу витратила на свій захист 80 мільярдів євро. Минулого року Росія витратила на війну 6% свого ВВП, Україна — 25%. Підтримка ЄС склала лише 0,075% від ВВП Євросоюзу. Показник США дещо кращий — 0,10%", — сказав депутат від Литви, представник Групи Європейської народної партії (християнських демократів) Андріус Кубілюс. Політик наголосив, що підтримка України дуже різна з боку різних країн. "Литва й Естонія виділяють 0,4% від ВВП, Німеччина збільшила до 0,5%, а підтримка Франції усього 0,02%. Ці цифри показують, що якби всі країни-члени НАТО та ЄС підтримували Україну на рівні не менш як 0,25% ВВП, Україна би здобула перевагу. Це формула перемоги. Давайте так і зробимо", — закликав Кубілюс. Представник групи Прогресивного альянсу соціалістів і демократів, депутат від Естонії Свен Міксер додав: для певності, що концентрація фокуса уваги на війні в Україні не втрачена, варто мати чітко визначений рівень внеску кожної країни. "Якщо євроатлантична спільнота та всі інші, як, наприклад, члени ООН, визначать допомогою Україні для її перемоги незначні 0,25% від ВВП, то це складе приблизно 2 120 мільярдів євро щороку. Це більше, ніж потрібно, аби забезпечити українським військовим можливість дати відсіч агресору. Крім того, це знищить будь-які надії Росії на воєнну перемогу над Україною та відправить Кремлю чіткий меседж, що ми стоятимемо за Україну, допоки агресор не буде переможений", — сказав Міксер. Депутат від Португалії, заступник голови групи Прогресивного альянсу соціалістів і демократів Педро Маркес закликав до виконання обіцянок, які в ЄС дають Україні. "Від початку війни ЄС та країни-члени зобов'язалися підтримувати України настільки довго, наскільки це триватиме. І наша підтримка України, її суверенітету та територіальної цілісності є непохитною... Україна зараз перебуває в критичному моменті війни з недостатньою кількістю зброї й амуніції... І країни повинні виконувати обіцянки, які дали Україні, на практиці", — сказав Маркес. Депутат від Литви, представник Групи Зелених (Європейський вільний альянс) Броніс Ропе закликав депутатів "припинити обіцяти та розпочати діяти". "Чи може хтось сказати, скільки обіцянок станом на зараз не виконано. Це демонструє нашу слабкість і заохочує Росію йти далі. Частка від ВВП, яку країни виділяють на допомогу Україні, показує, хто насправді допомагає, а хто робить це на словах. Є й ті країни, які досі ніби стоять осторонь, думаючи, що Росія їх не дістане", — зазначив Ропе. За його словами, варто зважати на досвід Другої світової війни, коли в Європі не залишилося безпечного місця, тому Україна повинна перемогти, допоки Росія не сягнула територій інших країн. Нагадаємо, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Європейський Союз повинен допомогти Україні в боротьбі з вторгненням Росії. Але для цього не варто залучати ресурси з бюджету блоку.