В рамках «Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні» визначено ключові напрями державної політики у сфері штучного інтелекту: освіта та людський капітал; наука та інновації; економіка та бізнес; кібербезпека; оборона; державне управління; правове регулювання та етика; правосуддя.
Для світу застосування технологій штучного інтелекту вже давно не є новиною. До прикладу, 80% керівників у сфері роздрібної торгівлі очікують, що до 2027 року їхні компанії приймуть інтелектуальну автоматизацію на основі штучного інтелекту, а 86% керівників компаній, які застосовують ці технології, заявляють, що штучний інтелект – це основна технологія, яка функціонує в їх офісі в 2021 році.
Марина Хмара, кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в інтерв’ю, у квітні 2021 року, TrueUA розповіла про тенденції та виклики, які ставить штучний інтелект перед українськими та світовими ринками.
На заптання: Що необхідно зробити, аби знизити страх суспільства стосовно розвитку технологій штучного інтелекту?
Марина відповіла: Показовим тут є приклад Японії, яка впроваджує навчальні програми, які знайомлять учнів та студентів зі штучним інтелектом. Інформування та освіта громадян запобігає розповсюдженню фейків та дезінформації. Я сама досить часто зустрічаю скептицизм та нерозуміння даних технологій під своїми дописами в соцмережах, тому нам необхідно підвищувати обізнаність соціуму - так ми зможемо подолати ці страхи.
Адже штучний інтелект певним чином нагадує занурення з аквалангом: доки занурення минає поступово, страх глибини зникає, але якщо різко опуститися до дна - вас просто «розчавить».
Фото з відкритих джерел у мережі Інтернет.
