Зі зміною уряду в 2019 році до пріоритетів державної політики увійшла діджиталізація, а метою стало створення «держави у смартфоні». Наслідком обрання цього вектору стало створення Міністерства цифрової трансформації. Одним з питань, якими опікується Міністерство, забезпечення розвитку штучного інтелекту.
В рамках «Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні» визначено ключові напрями державної політики у сфері штучного інтелекту: освіта та людський капітал; наука та інновації; економіка та бізнес; кібербезпека; оборона; державне управління; правове регулювання та етика; правосуддя.
Для світу застосування технологій штучного інтелекту вже давно не є новиною. До прикладу, 80% керівників у сфері роздрібної торгівлі очікують, що до 2027 року їхні компанії приймуть інтелектуальну автоматизацію на основі штучного інтелекту, а 86% керівників компаній, які застосовують ці технології, заявляють, що штучний інтелект – це основна технологія, яка функціонує в їх офісі в 2021 році.
Марина Хмара, кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в інтерв’ю TrueUA розповіла про тенденції та виклики, які ставить штучний інтелект перед українськими та світовими ринками.
- Пані Марино, розкажіть будь-ласка про тенденції в галузі штучного інтелекту та чому Вас зацікавила ця тема?
- Я розпочинала знайомство зі штучним інтелектом з прочитання статей та перегляду тематичних відео. До прикладу, коли дивишся Всесвітній економічний форум, то усвідомлюєш, що багато майбутніх професій будуть пов’язані з машинним навчанням [прим. галузь штучного інтелекту, в якій застосовується набір алгоритмів задля створення машин, які навчаються на власному досвіді], нейроменеджментом, штучним інтелектом та «глибинним навчанням» [прим. галузь машинного навчання, яка за допомогою алгоритмів навчає машини виконанню багаторівневих та абстрактних завдань]. В майбутньому ці галузі, ймовірно, стануть вагомими складовими світової економіки. Через це такі компанії як Amazon і Tesla вже зараз починають інвестувати в ці технології.
Мені здається, що Україні та світу необхідна певна додана вартість, яку створюють подібні інновації. Тому країнам необхідно фокусуватися не лише на промисловості, але й робити акцент на технологіях та їхньому впровадженні.
Такі держави, наприклад, як Сингапур, Малайзія, Південна Корея та їхні компанії активно інвестують у розробку технологій, і Україна теж не залишається осторонь: нещодавно у нас з’явилося Міністерство цифрової трансформації, в грудні ним була затверджена концепція розвитку штучного інтелекту, над цим працює команда професіоналів, куди входять інженери та науковці, які займаються розробкою. На базі університету «Львівська політехніка» створено лабораторію з розвитку штучного інтелекту.
Штучний інтелект - це те, що допомагає нам покращувати світ.
- В якому напрямку українські компанії зацікавлені у застосуванні штучного інтелекту?
- Україна є перспективною в цій галузі, адже у нас є багато ІТ-компаній, розробляють нейронні мережі та програмне забезпечення для іноземних корпорацій.
В Україні можливості застосування штучного інтелекту це, перш за все, автопілоти, концепція імплементації штучного інтелекту в судову систему, кінематограф. Зважаючи на військові дії, доцільним є також розробка екзоскелетів для військових. Тобто застосування штучного інтелекту в більшості сфер це лише питання часу. Хоча часто, коли мова заходить про штучний інтелект, кажуть, що людство звільниться від фізичної праці та перейде до більш креативних індустрій, проте штучний інтелект зараз розвивається в усіх галузях.
Інші держави адаптують цю технологію для медичної, освітньої сфери.
- Повертаючись до України, зараз вкладатися в штучний інтелект компаніям це скоріше інвестиція в майбутнє. Які стимули у компаній залучати ці технології в своє виробництво?
- У сфері автоматизації та роботизації дуже важливим є прорахунок ризиків. Інвестори та підприємці, які прагнуть розібратися у темі технологій та практикують венчурне інвестування, можуть очікувати на значний прибуток від подібних довгострокових інвестицій. Хоча в той час як для деяких держав та транснаціональних компаній це вже буденність, в Україні це досі сприймається як загроза.
- Яким чином пов’язаний штучний інтелект з менеджментом і маркетингом?
- В першу чергу це автоматизація операцій та взаємодія з клієнтами, якщо ми говоримо про маркетинг. Компанія може повноцінно не застосовувати штучний інтелект, але впроваджувати в певні програми або CRM-системи. Штучний інтелект в фінансах - це фінансові технології. В бізнес-процесах також відбуваються зміни, наприклад, коли компанія аналізує продукт, застосовуючи штучний інтелект. Звісно, що найближчим часом штучний інтелект не витіснить менеджерів, але допоможе автоматизувати та прискорити процеси аналізу вхідних даних, обрахунки показників.
- Штучний інтелект сьогодні не є повністю автономним, але як наразі регулюється питання заходів безпеки у цій галузі?
- Євросоюз наразі розробляє регламент про підходи до штучного інтелекту. Але існують також занепокоєння, пов’язані з тими, хто захоче використовувати ці технології в злочинних цілях. Для цього створюються структури та інститути, що на науковому рівні займаються сферою безпеки для людини. Крім того, існує багато питань щодо витоку персональних даних.
- Існує суспільний страх, що штучний інтелект та автоматизація як така призведуть до скорочення робочих місць. Чи ці побоювання, на вашу думку, є виправданими?
- Я б сказала, що це закономірна анти-популяризація, адже кожна промислова та технологічна революція несли за собою невідворотні зміни та породжували суспільний спротив. Питання лише у тому, скільки часу у нас є, аби підготуватися до цих змін.
Зараз штучний інтелект не становить значної загрози для ринку праці. Навіть ті держави, які активно проводять політику автоматизації, такі як Китай та США, створюють нові робочі місця з метою перекваліфікації робітників.
Збільшиться сфера обслуговування, як це було під час минулих промислових революцій. Звичайно буде міграція робочої сили, але це не буде масштабний чи одномоментний процес. Особливо в Україні у нас точно буде час перекваліфікуватися, і вже навіть пандемія показала наскільки необхідні нам технології та як швидко ми звикаємо до них.
Хоча виклики на ринку праці існуватимуть завжди. Будуть з'являтися нові сфери співпраці людини і штучного інтелекту.
- Що необхідно зробити, аби знизити страх суспільства стосовно розвитку технологій штучного інтелекту?
- Показовим тут є приклад Японії, яка впроваджує навчальні програми, які знайомлять учнів та студентів зі штучним інтелектом. Інформування та освіта громадян запобігає розповсюдженню фейків та дезінформації. Я сама досить часто зустрічаю скептицизм та нерозуміння даних технологій під своїми дописами в соцмережах, тому нам необхідно підвищувати обізнаність соціуму - так ми зможемо подолати ці страхи.
Адже штучний інтелект певним чином нагадує занурення з аквалангом: доки занурення минає поступово, страх глибини зникає, але якщо різко опуститися до дна - вас просто «розчавить».
Міністерство цифрової трансформації, про яке я вже згадувала, зараз саме проводить цю освітню роботу серед населення.
Автор: Ратушна Марія-Анна
