# Александер Де Кроо

Україна спочатку повинна виграти війну з Росією та звільнити свої території. А вже потім можна говорити про подальші гарантії безпеки.Таку заяву зробив прем'єр-міністр Бельгії Александр де Кроо на полях саміту лідерів Європейського Союзу у Брюсселі. Його цитує "Європейська правда".Відповідаючи на запитання журналістів про можливе встановлення режиму припинення вогню у війні Росії проти України, він наголосив, що пріоритетом має стати допомога Україні перемогти Росію."Насамперед Україна повинна виграти цю війну. Не змінюймо послідовність: перше — виграти війну, відштовхнути назад росіян. Потім, звісно, нічого не виключено. Ми повинні бути відкритими, якщо на якомусь етапі війну виграватиме Україна, й вона матиме змогу відштовхнути Росію назад, тоді кожен гратиме свою роль з підтримки миру та надання суттєвих гарантій безпеки", — сказав він.Проте де Кроо вважає, що говорити вже зараз про розміщення миротворчих сил Євросоюзу на території України передчасно."Будь ласка, перша дискусія це — як Україна має виграти війну. Як мир буде підтримуватися після війни, і що для цього потрібно, це інше питання. Але говорити сьогодні про "чоботи на землі" (boots on the ground) — це неправильна річ", — заявив він журналістам.Нагадаємо, вчора стало відомо, що дефіцит запчастин і належної кількості підготовлених пілотів не дозволить Бельгії надати Україні обіцяні винищувачі F-16 ще до закінчення цього року. Літаки прибудуть в розпорядження українських військових уже наступного року.

Прем'єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо на тлі поразки його правоцентристської партії "Відкриті фламандські ліберали та демократи" на національних виборах повідомив, що йде у відставку. Про це повідомляє Politico. Бельгійський чиновник заявив, що з понеділка, 10 червня, офіційно залишить посаду. Відомо, що частка голосів його політсили різко впала на недільних національних виборах. "Для нас це був особливо важкий вечір, ми програли. Відзавтра я буду прем'єр-міністром, який іде у відставку", — заявив він своїм прихильникам під час мітингу. Як показали екзитполи, "Відкриті фламандські ліберали та демократи" набрали 5,7% голосів, що на 2,8 відсоткових пункти менше за результат 2019 року. Президент партії Том Онгена заявив, що теж подасть у відставку. Politico пише, що Де Кроо залишиться тимчасовим прем'єр-міністром допоки не буде сформовано новий уряд. "Я переконаний, що нам потрібен швидко новий уряд із повними повноваженнями. Сигнал виборця зрозумілий", — резюмував він. Вибори в Бельгії: чому це важливо для України У країні, яка є важливим союзником Києва, 9 червня відбулися потрійні вибори: бельгійці голосували за новий федеральний парламент, регіональні парламенти та членів Європейського парламенту в один день. У Фламандському регіоні країни правим популістам, які виступають за розділення країни, прогнозували посилення позицій. Вибори у Бельгії є значущими для України, адже всі інституції Євросоюзу та штаб-квартира НАТО розташовані саме в Брюсселі. До того ж країна підтримує Київ з початку повномасштабного вторгнення РФ, а уряд пообіцяв передати Україні 30 винищувачів F-16 до 2028 року. Крім того, левова частка заморожених російських активів перебуває саме в Бельгії, у депозитарії Euroclear у Брюсселі, у вигляді цінних паперів. Передвиборчі опитування свідчили, що на посилення позицій може розраховувати права партія "Фламандський інтерес", яка виступає за незалежність Фландрії, обмеження імміграції та збереження "традиційних фламандських цінностей". Також аналітики очікували за результатами виборів виснажливих переговорів щодо формування нового уряду. Примітно, що після виборів 2019 року правлячу коаліцію вдалося сформувати лише майже через 500 днів. Нагадаємо, 9 червня президент Франції Еммануель Макрон оголосив про дострокове припинення повноважень парламенту. Це сталося одразу після того, як стало відомо про провал його політичної сили на виборах до Європейського парламенту. Водночас попередні прогнози щодо результатів виборів до Європейського парламенту в Німеччині свідчать про перемогу зі суттєвим відривом опозиційного блоку ХДС/ХСС. При цьому партія канцлера Олафа Шольца — тільки третя після ультраправих.