# арешт

Американську співачку Брітні Спірс затримали поліціянти 5 березня у Каліфорнії за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Інцидент стався в окрузі Вентура близько 21:30, а пізніше, приблизно о 3:00, був оформлений арешт. Про це пише Variety.Наразі зірку вже відпустили, а судове засідання призначено на 4 травня. Після події співачка видалила свій акаунт в Instagram.За словами джерел, останні місяці психічний стан Спірс турбує близьких. Вона більшість часу проводить у своєму будинку в Лос-Анджелесі, рідко з’являючись на публіці, а єдиним способом контакту із зовнішнім світом залишається Instagram, де артистка публікує відео, які викликають занепокоєння у фанатів."Її поведінка в житті нагадує те, що ми бачимо онлайн — іноді ясна, іноді як американські гірки. Проте вона все ще дуже добра і мила", — зазначив інсайдер.Нагадаємо, 16 лютого помер актор Роберт Дюваль. Зірка "Хрещеного батька" пішов у засвіти на 96-му році життя.Додамо, 5 березня стало відомо, що лідер гурту ТНМК Фагот розійшовся зі своєю коханою Ольгою Навроцькою. Пара була разом 16 років..

У понеділок, 23 лютого, у Галицькому суді Львова обрали запобіжний захід для 33-річної жінки, яку підозрюють у скоєнні теракту у центрі міста.Як пише "Суспільне", вона перебуватиме під вартою до 22 квітня 2026 року."Для 33-річної мешканки Костополя Рівненської області, яку підозрюють у скоєнні теракту обрали запобіжний захід — арешт без права внесення застави", — зазначили журналісти.Підозрювана висловила співчуття родині загиблої та пораненим, а також заявила, що не знала, що було в пакеті, який вона залишила у сміттєвому контейнері на вулиці Данилишина.За її словами, куратор вийшов з нею на зв'язок понад тиждень тому та пообіцяв дві тисячі доларів. Вона сказала, що погодилася, бо мала борги. Проте уточнила, що, якби знала про вміст пакета, ніколи би так не вчинила.Прокурор і слідчий закликали суд обрати підозрюваній найсуворіший запобіжний захід. Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснює СБУ за частиною 3 статті 258 Кримінального кодексу України — терористичний акт, що призвів до загибелі людини, та частиною 1 статті 263 КК — незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами."Санкція найважчої статті передбачає довічне позбавлення волі", — йдеться в повідомленні.Теракт у Львові: деталіУ ніч на 22 лютого у центрі Львова пролунали вибухи. За інформацією мера Андрія Садового, це був теракт. Згодом у поліції повідомляли, що 22 лютого близько 00:30 на спецлінію 102 надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина. Після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції стався вибух. Коли прибув другий екіпаж, пролунав ще один. Правоохоронці встановили, що детонували саморобні вибухові пристрої.За даними, Офісу генпрокурора, жінка, яка причетна до скоєння теракту, — громадянка України, уродженка Рівненської області. Її затримали в Старому Самборі Львівської області.Після отримання трагічної новини про теракт міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко терміново прибув до Львова. Він заявив, що "є всі підстави вважати, що злочин виконаний на замовлення Росії".Унаслідок теракту у Львові у ніч на 22 лютого загинула поліцейська Вікторія Шпилька. Їй було всього 23 роки.Нагадаємо, що сьогодні розпочалися заходи з ушанування пам'яті молодої поліціянтки Вікторії Шпильки, яка загинула внаслідок нічного теракту у Львові 22 лютого. Церемонії прощання триватимуть протягом трьох днів, охоплюючи Львівську та Волинську області, де правоохоронниця народилася та несла службу..

У четвер, 19 лютого, у Великій Британії заарештували брата Чарльза III Ендрю Маунтбеттен-Віндзора. Йому інкримінують зловживання службовим становищем.Про це повідомляє BBC. За даними журналістів, правоохоронці провели обшуки за адресами в графствах Беркшир і Норфолк.Водночас ім’я затриманого не розголошується, однак за даними BBC та інших британські медіа, це брат короля Великої Британії Чарльза III Ендрю Маунтбеттен-Віндзор. Наразі він залишається під вартою, а справа перебуває на активній стадії."Після ґрунтовної оцінки ми відкрили розслідування за цим обвинуваченням у зловживанні службовим становищем. Важливо зберегти цілісність і об’єктивність нашого розслідування, поки ми разом із партнерами працюємо над перевіркою цього ймовірного правопорушення. Ми усвідомлюємо значний суспільний інтерес до цієї справи й надаватимемо оновлення у відповідний час", — зазначив заступник головного констебля Олівер Райт.У виданні додали, що поліція розглядала звинувачення проти колишнього герцога Йоркського, що з'явилися у справі Джеффрі Епштейна. Натомість сам Ендрю завжди категорично заперечував усі звинувачення проти нього та будь-які твердження про правопорушення, пов'язані з Епштейном.Реакція короля Чарльза IIIЗа даними The Guardian, після арешту Ендрю Маунтбеттен-Віндзора, король опублікував заяву, у якій висловив сподівання на справедливий процес."Тепер слідує повний, справедливий та належний процес, за допомогою якого це питання буде розслідувано належним чином та відповідними органами. У цьому, як я вже казав раніше, вони мають нашу повну та щиру підтримку та співпрацю", — заявив Чарльз III.Також король Британії наголосив, що утримуватиметься від коментування справи, поки триває процес розслідування.Нагадаємо, у жовтні 2025 року стало відомо, що принц Ендрю втратить свій титул та покине свій особняк у Віндзорі, Роял Лодж, після тижнів пильної перевірки його зв'язків із засудженим сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном..

У вівторок, 17 лютого, для ексміністра енергетики Германа Галущенка, якому оголосили підозру в межах резонансного провадження справи "Мідас", обрали запобіжний захід. Він перебуватиме під вартою 60 діб.Про це пише "Суспільне".За даними журналістів, колишній посадовець має право вийти під заставу у розмірі 200 мільйонів гривень. У разі сплати цієї суми йому заборонять:покидати Київську область:спілкуватися з Тимуром Міндічем, Олександром Цукерманом, Ігорем Миронюком та Дмитром Басовим. Крім того, Галущенко має носити електронний браслет.Варто зауважити, що раніше речниця Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ольга Постолюк у коментарі ЗМІ повідомляла, що для колишнього українського міністра енергетики проситимуть у суді заставу в 425 мільйонів гривень. ОновленоУ пресслужбі САП підтвердили арешт Галущенка. Там уточнили, що суд частково задовольнив клопотання та застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 200 мільйонів гривень. Також на колишнього посадовця покладені такі процесуальні обов’язки:прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою;повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;утримуватися від спілкування з визначеним колом осіб;здати на зберігання до відповідних органів державної влади всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і вʼїзд в Україну;носити електронний засіб контролю.Що відомо про затримання ГалущенкаУ ніч на 15 лютого НАБУ та САП затримали Германа Галущенка, коли він намагався виїхати за кордон потягом. Прикордонники мали запит від правоохоронців щодо нього для отримання інформації в разі спроби перетнути кордон.16 лютого йому повідомили про підозру у справі "Мідас". Експосадовцю інкримінують участь у масштабній схемі легалізації коштів через офшорні структури та інвестиційний фонд, пов’язаний із родиною підозрюваного.Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос 15 січня повідомив, що колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча"..

Народний депутат від "Опозиційної платформи — за життя" (ОПЗЖ) Нестор Шуфрич, якого підозрюють у державній зраді та роботі на Російську Федерацію, може вийти із СІЗО.Про це повідомляє "Суспільне", посилаючись на слова адвоката нардепа. За даними видання, суд обрав Шуфричу альтернативний запобіжний захід — можливість застави у понад 33 мільйони гривень. Адвокат зауважив, що ця "сума для нього — непомірна", адже на Шуфрича накладені санкції. Крім того, підозрюваний уже понад два роки не працює, адже перебуває під вартою.Свою чергу, син нардепа Олександр Шуфрич, який служить в ЗСУ, повідомив виданню "Телеграф", що не має сумнівів, що "заставу за батька внесуть"."Я більш ніж впевнений, що якщо рішення прийнято і воно вступило в законну силу, то, звичайно, у батька є достатньо людей, які були готові за нього поручитися, навіть до цього рішення. Соратники по партії брали його на поруки, серед них є задекларовані доларові мільйонери. І якщо вони проявлять політичну солідарність, напевно, вони внесуть за нього заставу", — зазначив він.Що відомо про справи Шуфрича15 вересня 2023 року співробітники Служби безпеки України затримали народного депутата Нестора Шуфрича у нього вдома у селі Козин Київської області. Того ж дня відбулося понад 50 обшуків, у нього знайшли заборонену російську символіку та нагороди. Виявляється, він зберігав удома георгіївські стрічки, медалі та кітелі збройних сил Російської Федерації. Також СБУ виявила документ зі схемою автономії для Донецької та Луганської областей. Він передбачає перейменування цих областей України у так звані "краї", широку автономію, проведення виборів, формування окремого уряду та парламенту. Під документом, який датований липнем 2014 року, стоять підписи позбавленого нині українського громадянства колишнього нардепа Віктора Медведчука та самого Шуфрича.Служба безпеки України спільно з Державним бюро розслідувань та Офісом Генпрокурора зібрала доказову базу про антиукраїнську діяльність чинного народного депутата Нестора Шуфрича. Йому повідомлено про підозру у державній зраді. Суд обрав запобіжний захід Шуфричу — тримання під вартою без права внесення застави.8 лютого 2024 року нардеп отримав нову підозру — у фінансуванні Росгвардії.Нагадаємо, раніше в СБУ пояснили, що виконання народним депутатом Нестором Шуфричем депутатських повноважень реалізовують у межах можливостей його перебування в ізоляторі. Це може бути підготовка та надсилання письмових звернень і запитів..

Нобелівську лауреатку миру 2023 року, іранську правозахисницю Наргес Мохаммаді, побили після її затримання. Це сталося під час меморіальної церемонії в місті Мешхед, про що повідомила її родина.Про це пише видання BBC.53-річна правозахисниця повідомила їм у телефонній розмові в неділю, що її двічі доставляли до відділення невідкладної допомоги після того, як на неї "напали агенти в цивільному, завдавши їй сильних і неодноразових ударів кийками по голові та шиї", повідомляє Фонд Наргес .Іранська влада жодних коментарів не надала, але заявила, що її затримали за "провокаційні зауваження" на поминальній церемонії в місті Мешхед у п'ятницю. Нобелівський комітет та відомий кінорежисер Джафар Панахі є серед тих, хто закликає до її звільнення.Мохаммаді, віце-президентка Центру захисників прав людини в Ірані, була відзначена Нобелівською премією миру 2023 року за свою активну діяльність проти гноблення жінок в Ірані та просування прав людини. Вона провела понад 10 років свого життя у в'язниці. З 2021 року вона відбуває 13-річний термін за звинуваченнями у скоєнні "пропагандистської діяльності проти держави" та "змові проти державної безпеки", що вона заперечувала.У грудні 2024 року її тимчасово звільнили з сумнозвісної тегеранської в'язниці Евін за медичними показаннями. Вона продовжувала проводити передвиборчу кампанію під час лікування. У п'ятницю вона виступила з промовою на поминальній церемонії в Мешхеді за Хосровом Алікорді, правозахисником та адвокатом, якого знайшли мертвим на початку цього місяця за обставин, які правозахисні групи назвали "підозрілими".За даними Фонду Наргес, очевидці, на яких посилалася родина пані Мохаммаді, розповіли, що на неї напали близько 15 агентів у цивільному біля меморіалу, і що деякі з них смикали її за волосся та били кийками та палицями. У неділю ввечері Мохаммаді коротко зателефонувала своїй родині та повідомила їм, що "інтенсивність ударів була настільки сильною, сильною та повторюваною, що її двічі доставляли до відділення невідкладної допомоги лікарні", йдеться у заяві."Вона наголосила, що навіть не знає, який саме орган безпеки зараз її затримує, і що жодних пояснень з цього приводу не було надано. Її фізичний стан на момент дзвінка був поганим, і вона виглядала хворою", — додається у повідомленні.Фонд Наргес цитував пані Мохаммаді, яка сказала, що її звинуватили у "співпраці з ізраїльським урядом" і що вони погрожували їй смертю, сказавши: "Ми одягнемо твою матір у жалобу". У заяві йдеться, що двох інших активістів, затриманих на поминальній церемонії, Сепіде Голіана та Пурана Наземі, також побили агенти у цивільному.Прокурор Мешхеда Хасан Хематіфар повідомив журналістам у суботу, що Мохаммаді була серед 39 заарештованих. Він сказав, що Мохаммаді та брат Хосрова Алікорді, Джавад, заохочували присутніх "скандувати гасла, що порушують норми" та "порушувати громадський порядок".Норвезький Нобелівський комітет у п'ятницю заявив, що глибоко стурбований тим, що він назвав "жорстоким арештом" Мохаммаді, і закликав іранську владу "забезпечити її безпеку та недоторканність, а також звільнити її без жодних умов".Нагадаємо, раніше в Ірані через повішення стратили жінку, яка була засуджена за вбивство свого жорстокого чоловіка. Вона стала вісімнадцятою жінкою, страченою в Ірані у 2023 році.Також у жовтні 2024 року в Ірані стратили німецько-іранського громадянина Джамшида Шармахда. У Берліні пригрозили "серйозними наслідками".Варто зазанчити, що раніше Іран стратив чоловіка Бабака Шахбазі, якого він звинувачував у шпигунстві на користь Ізраїлю, в той час, як влада країни продовжує боротьбу з тими, хто, за її словами, співпрацював з Ізраїлем під час 12-денного конфлікту Ірану з Ізраїлем та Сполученими Штатами. Страчений чоловік свого часу написав листа президенту України Володимиру Зеленському з пропозицією допомоги..

Упродовж січня — листопада 2025 року працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) задокументували правопорушення, через які держава зазнала збитків на понад 13 мільярдів 83 мільйони гривень.Про це повідомила прес-служба ДБР. Там додали, що, крім того, встановлена сума неправомірної вигоди, яку могли отримати фігуранти кримінальних проваджень, перевищила 44,7 мільйона гривень."З метою відшкодування завданої шкоди слідчі наклали арешт на майно підозрюваних і обвинувачених вартістю чотири мільярди 537 мільйонів гривень", — ідеться в повідомленні.Правоохоронці наголосили, що завдяки злагодженій роботі працівників Бюро до державного бюджету вже повернуто понад два мільярди 627 мільйонів гривень.Серед останніх прикладів ефективної роботи ДБР:завершено розслідування щодо посадовців КМДА, які витратили бюджетні кошти на ремонт приватної будівлі;у Запоріжжі викрито податківицю, яка приховала купівлю нерухомості за кордоном на мільйони гривень;за матеріалами Бюро ВАКС остаточно стягнув у дохід держави 3,3 мільйона гривень необґрунтованих активів посадовця Мін’юсту;за матеріалами ДБР ВАКС визнав необґрунтованими активи на близько 5,3 мільйона гривень у колишнього керівника одеської податкової;на Одещині за матеріалами ДБР судитимуть посадовця Міграційної служби через неправдиві відомості в декларації на понад 83 мільйони гривень;на Київщині в одній з військових частин ДБР викрило розкрадання продуктів на понад три мільйони гривень."Державне бюро розслідувань продовжує системну роботу з протидії злочинам, що завдають шкоди державному бюджету, економічній безпеці й обороноздатності країни", — підсумували в ДБР.Нагадаємо, що за січень-листопад 2025 року слідчі Державного бюро розслідувань завершили направили до суду понад 7 029 обвинувальних актів щодо 7 511 осіб..

У середу, 19 листопада, італійський суд підтвердив рішення про видачу Німеччині українця Сергія Кузнєцова. Його підозрюють у причетності до підриву російських газогонів "Північні потоки" 2022 року.Таку інформацію оприлюднила італійська агенція Rai News. Там зазначили, що Верховний суд Італії відхилив апеляцію Кузнєцова проти рішення апеляційного суду Болоньї, підтвердивши його видачу Німеччині.Очікується, що українця протягом кількох днів передадуть Німеччині. Це відбудеться після того, як його заберуть офіцери німецької федеральної поліції.Адвокат Сергія Кузнєцова, взявши до відома рішення Верховного суду, заявив, що боротьба "ще далеко не закінчена"."Вона продовжиться в Німеччині, де колеги нарешті зможуть обґрунтувати та розвинути юридичні аргументи, які ми підготували, після того, як нарешті буде гарантований повний доступ до справи, в якому дотепер систематично відмовляли", — заявив він у коментарі медійникам Rai News.У Німеччині Кузнєцова вважають причетним до закладання вибухових пристроїв на трубопроводах "Північні потоки" у вересні 2022 року. Йому висунули звинувачення у змові з метою спричинення вибуху, антиконституційній диверсії та знищенні важливих споруд.Що відомо про справу підриву "Північних потоків"Вибухи на "Північних потоках" сталися 26 вересня 2022 року. Вони призвели до серйозних пошкоджень обидвох газопроводів, повністю вивівши їх з ладу. Розслідування проводили декілька країн, проте встановити, хто саме стоїть за вибухами, так і не вдалося.У ЗМІ з'явилася версія про те, що за декілька днів до інциденту в районі проходження газопроводу перебувало судно "Андромеда", орендоване польською компанією. Власниками цієї компанії є два громадянина України.У серпні 2025 року стало відомо, що в Італії затримали громадянина України, якого Німеччина підозрює в організації вибухів на "Північних потоках". Йдеться про 49-річного Сергія Кузнєцова, колишнього військовослужбовця сил спеціального призначення. Його вважають командиром яхти "Андромеда", яку використали для підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2", що сполучали Німеччину та Росію.За даними слідства, на яхті "Андромеда" нібито перебував не тільки Кузнєцов. Разом із ним там було щонайменше п'ятеро: жінка та четверо водолазів-підривників.На судовому засіданні Кузнєцов відкинув звинувачення у підриві газопроводів та не погодився на екстрадицію до Німеччини. За його словами, під час вибухів він перебував в Україні.Окрім того, 15 жовтня Верховний суд Італії скасував рішення про екстрадицію українця Сергія Кузнєцова до Німеччини. Там йому інкримінують причетність до підриву російських "Північних потоків".Нагадаємо, 12 листопада стало відомо, що колишній український офіцер Сергій Кузнєцов припинив голодування у в'язниці в Італії. При цьому він звинувачував італійську владу в тому, що вона намагалася будь-що домогтися його зізнання в підриві "Північного потоку" 2022 року..

Колишній український офіцер Сергій Кузнєцов припинив голодування у в'язниці в Італії. При цьому він звинувачує італійську владу в тому, що вона намагається будь-що домогтися його зізнання в підриві "Північного потоку" 2022 року.Про це повідомила агенція BBC. Там нагадали, що Кузнєцова затримали в Італії за ордером на арешт, виданим у Німеччині.У листі, який бачили журналісти, Кузнєцов стверджує, що з ним поводяться як зі "злочинцем номер один" і тримають у в'язниці з максимальними заходами безпеки разом із підозрюваними членами так званої "Ісламської держави" (організацію визнано терористичною в багатьох країнах світу).BBC попросила представників в'язниці про коментар, але поки що не отримала відповіді. До того ж, як зауважили медійники, ніхто не взяв на себе відповідальність за підрив газопроводу, який доставляв російський газ Німеччині.У своїй першій публічній заяві після арешту (її написано від руки) Кузнєцов розповів, що "протягом останніх двох місяців італійці цинічно ігнорували його звички в їжі". Він мав на увазі те, що є вегетаріанцем"Вони думають, що ці обмеження можуть вплинути на мою позицію та змусити мене визнати провину. Але подібні спроби безглузді", — зазначив українець.Один із родичів Кузнєцова розповів, що члени сім'ї намагалися доставити йому до в'язниці особливу їжу, але їм відмовили. Тепер близькі побоюються, що він виглядає "виснаженим".Що відомо про справу підриву "Північних потоків"Вибухи на "Північних потоках" сталися 26 вересня 2022 року. Вони призвели до серйозних пошкоджень обидвох газопроводів, повністю вивівши їх з ладу. Розслідування проводили декілька країн, проте встановити, хто саме стоїть за вибухами, так і не вдалося.У ЗМІ з'явилася версія про те, що за декілька днів до інциденту в районі проходження газопроводу перебувало судно "Андромеда", орендоване польською компанією. Власниками цієї компанії є два громадянина України.У серпні 2025 року стало відомо, що в Італії затримали громадянина України, якого Німеччина підозрює в організації вибухів на "Північних потоках". Йдеться про 49-річного Сергія Кузнєцова, колишнього військовослужбовця сил спеціального призначення. Його вважають командиром яхти "Андромеда", яку використали для підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2", що сполучали Німеччину та Росію.За даними слідства, на яхті "Андромеда" нібито перебував не тільки Кузнєцов. Разом із ним там було щонайменше п'ятеро: жінка та четверо водолазів-підривників.На судовому засіданні Кузнєцов відкинув звинувачення у підриві газопроводів та не погодився на екстрадицію до Німеччини. За його словами, під час вибухів він перебував в Україні.Окрім того, 15 жовтня Верховний суд Італії скасував рішення про екстрадицію українця Сергія Кузнєцова до Німеччини. Там йому інкримінують причетність до підриву російських "Північних потоків".Нагадаємо, 6 листопада в Міністерстві закордонних справ заявили, що Україна готова до взаємодії з італійською та німецькою сторонами під час розслідування справи, в межах якої затримано українця Сергія Кузнєцова. Водночас Київ вимагає його повернення до України..

Наступного місяця перед польським судом має постати так званий російський "опозиційний активіст", нещодавно його заарештували. Він уже зізнався, що працював таємним агентом російської ФСБ і надавав інформацію про інших опозиційних діячів.Про це свідчать судові документи, з якими ознайомилися журналісти видання The Guardian. Вони отримали від польського суду анонімну копію обвинувального висновку проти Рогова та його дружини.Медійники зазначили, що 30-річного Ігоря Рогова вважали одним із лідерів різних опозиційних рухів, які начебто протистояли режиму диктатора Володимира Путіна.Судові документи вказують, що Рогов і його дружина покинули Росію 2021 року, а 2022 року отримали візи до Польщі, куди прибули через декілька днів після повномасштабного вторгнення в Україну й оселилися в Сосновці.Минулого літа Рогова заарештувала польська влада, спочатку за підозрою у причетності до посилки з вибухівкою. Вона містила компоненти вибухового пристрою.Правоохоронці визначили, що Її адресували Рогову, хоча він її ніколи не отримував. Росіянин пояснював, що погодився прийняти посилку як послугу другові. За посилку також заарештували неназвану українську жінку, але її вже відпустили.Пізніше заарештували й дружину Рогова — Ірину Рогову. Подружжя звинуватили в співпраці з ФСБ з метою інформування про інших російських опозиційних активістів.Документи свідчать про тривалу співпрацю з ФСБ. Рогов зізнався слідчим, що декілька років тому, ще перебуваючи в Росії, до нього звернулася служба безпеки та змусила проникнути в місцевий осередок опозиційного руху.Він сказав, що йому дали одноразовий телефон і сім-карти для зв'язку зі своїм куратором з ФСБ. А коли "співпраця вийшла на вищий рівень", він мав особисті зустрічі у квартирі без позначок поблизу місцевого штабу ФСБ."У той час він також розпочав отримувати гроші в обмін на співпрацю", — йдеться в обвинувальному висновку.Згідно з обвинувальним висновком, Рогов розповів дружині, що його завербувала ФСБ. Вона сказала, що "ймовірно, він отримував за це гроші, бо на той час не працював, але мав гроші".Пізніше в Польщі Рогов попросив дружину допомогти йому передати своїм кураторам зашифрований USB-накопичувач із доповідями про російських активістів та інших осіб у Польщі, які могли бути цікавими для ФСБ. Він дав їй USB-накопичувач, щоби вона відвезла його до Росії, заховавши в пакунку разом зі сувенірами з Польщі, та адресу, на яку його потрібно було надіслати. Перше слухання у справі Рогових має відбутися 8 грудня.Нагадаємо, 26 вересня стало відомо, що суд у Польщі призначив ув'язнення двом особам — громадянам України та Білорусі. Вони шпигували на користь Росії. Раніше їх затримали працівники польського агентства внутрішньої безпеки, яке розслідувало цілу низку таких випадків..

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся з листами до офіційних установ України й Італії щодо належного ставлення до заарештованого в Італії Сергія Кузнєцова, якого підозрюють в причетності до підриву газопроводів "Північний потік".Про це Дмитро Лубінець написав у своєму Telegram-каналі. Він розповів, що зустрівся з Галиною Кузнєцовою — дружиною Сергія Кузнєцова, якого заарештували в Італії за підозрою в причетності до підриву газопроводів "Північний потік".Жінка розповіла омбудсмену, що Сергій продовжує голодування та має критичний стан здоров’я."Саме тому ця ситуація вимагає негайних дій, і я взяв її під особистий контроль. Уже зроблено низку конкретних кроків", — запевнив Лубінець.Зокрема, він направив офіційні листи від свого імені до Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції Італії, віце-президентки Європарламенту Піни Пічерно, омбудсмена Італії та регіону Лаціо Маріно Фарделлі, Національного гаранта прав осіб, позбавлених особистої свободи (це установа, яка здійснює захист прав утримуваних у місцях несвободи в Італії)."В Італії працює мій радник Олександр Городецький, якого знає українська спільнота в цій країні, як правозахисника. Він узяв участь у мітингу, де вимагав терміново створити належні умови утримання для громадянина України, а також враховуючи його стан здоров’я терміново надати ліки та їжу", — додав уповноважений Верховної Ради.Він також зазначив, що, крім того, Олександр Городецький особисто передав лист від нього до Міністерства юстиції Італії. "Ми маємо зробити все можливе задля захисту прав українця. Адже утримання Сергія в колонії суворого режиму та неналежних умовах є неприпустимим і суперечить конвенції про захист прав людини та основоположних свобод!" — підсумував Дмитро Лубінець.Що відомо про справу підриву "Північних потоків"Вибухи на "Північних потоках" сталися 26 вересня 2022 року. Вони призвели до серйозних пошкоджень обидвох газопроводів, повністю вивівши їх з ладу. Розслідування проводили декілька країн, проте встановити, хто саме стоїть за вибухами, так і не вдалося.У ЗМІ з'явилася версія про те, що за декілька днів до інциденту в районі проходження газопроводу перебувало судно "Андромеда", орендоване польською компанією. Власниками цієї компанії є два громадянина України.У серпні 2025 року стало відомо, що в Італії затримали громадянина України, якого Німеччина підозрює в організації вибухів на "Північних потоках". Йдеться про 49-річного Сергія Кузнєцова, колишнього військовослужбовця сил спеціального призначення. Його вважають командиром яхти "Андромеда", яку використали для підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2", що сполучали Німеччину та Росію.За даними слідства, на яхті "Андромеда" нібито перебував не тільки Кузнєцов. Разом із ним там було щонайменше п'ятеро: жінка та четверо водолазів-підривників.На судовому засіданні Кузнєцов відкинув звинувачення у підриві газопроводів та не погодився на екстрадицію до Німеччини. За його словами, під час вибухів він перебував в Україні.Окрім того, 15 жовтня Верховний суд Італії скасував рішення про екстрадицію українця Сергія Кузнєцова до Німеччини. Там йому інкримінують причетність до підриву російських "Північних потоків".Нагадаємо, 6 листопада в Міністерстві закордонних справ заявили, що Україна готова до взаємодії з італійською та німецькою сторонами під час розслідування справи, в межах якої затримано українця Сергія Кузнєцова. Водночас Київ вимагає його повернення до України..

Україна готова до взаємодії з італійською та німецькою сторонами під час розслідування справи, в межах якої затримано українця Сергія Кузнєцова. Водночас Київ вимагає його повернення до України.Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України."МЗС від моменту затримання в Італії громадянина України Сергія Кузнєцова надає консульську підтримку нашому земляку та його рідним, перебуває у постійному контакті з італійськими правоохоронними органами та пенітенціарною установою з метою дотримання належних умов утримання українця", — зазначили у відомстві.У МЗС додали, що після повідомлень про оголошення громадянином України голодування консульські посадові особи Генерального консульства України в Мілані провели з ним 5 листопада екстрену зустріч — загалом четверту з часу його затримання в серпні цього року."Протягом півторагодинної розмови консульські посадові особи з’ясували актуальний стан нашого громадянина, умови його утримання, ставлення адміністрації закладу, вкотре запропонували йому всебічне сприяння з боку дипломатичної установи", — додали у відомстві.У МЗС наголосили, що Україна продовжить відстоювати законні права й інтереси свого громадянина, боротися за їх неухильне дотримання."Укотре підкреслюємо готовність до взаємодії з італійською та німецькою сторонами в ході розслідування справи, водночас вимагаємо повернення нашого громадянина до України", — повідомили у міністерстві.Що відомо про справу підриву "Північних потоків"Вибухи на "Північних потоках" сталися 26 вересня 2022 року. Вони призвели до серйозних пошкоджень обидвох газопроводів, повністю вивівши їх з ладу. Розслідування проводили декілька країн, проте встановити, хто саме стоїть за вибухами, так і не вдалося.У ЗМІ з'явилася версія про те, що за декілька днів до інциденту в районі проходження газопроводу перебувало судно "Андромеда", орендоване польською компанією. Власниками цієї компанії є два громадянина України.У серпні 2025 року стало відомо, що в Італії затримали громадянина України, якого Німеччина підозрює в організації вибухів на "Північних потоках". Йдеться про 49-річного Сергія Кузнєцова, колишнього військовослужбовця сил спеціального призначення. Його вважають командиром яхти "Андромеда", яку використали для підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2", що сполучали Німеччину та Росію.За даними слідства, на яхті "Андромеда" нібито перебував не тільки Кузнєцов. Разом із ним там було щонайменше п'ятеро: жінка та четверо водолазів-підривників.На судовому засіданні Кузнєцов відкинув звинувачення у підриві газопроводів та не погодився на екстрадицію до Німеччини. За його словами, під час вибухів він перебував в Україні.Нагадаємо, що 15 жовтня Верховний суд Італії скасував рішення про екстрадицію українця Сергія Кузнєцова до Німеччини. Там йому інкримінують причетність до підриву російських "Північних потоків"..

Польська влада не виключає можливості затримання літака з кремлівським диктатором Володимиром Путіним на борту у повітряному просторі Польщі. Після цього його можуть передати Міжнародному кримінальному суду.Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в ефірі радіо "Родина", його цитує видання WNP."Ми не можемо гарантувати, що незалежний суд не накаже уряду затримати такий літак, щоби доставити підозрюваного до трибуналу в Гаазі", — наголосив він.Так Сікорський відповів на запитання журналістів про те, чи міг би літак Путіна без проблем летіти до Угорщини через повітряний простір Польщі.Міністр зауважив, що до Будапешта можна долетіти, оминаючи повітряний простір Євросоюзу — через території Туреччини, Чорногорії та Сербії."Однак той факт, що член ЄС, який досі пов'язаний умовами Міжнародного кримінального суду, запрошує до себе президента Путіна, є дуже неприємним", — констатував він.До того ж, за його словами, він показує, що Угорщина позиціює себе не як частину Заходу, а як щось між Заходом і Росією.Радослав Сікорський нагадав, що Угорщина зараз також сприяє Росії, купуючи в неї великі обсяги нафти, попри можливість купувати її в інших постачальників, і блокуючи підтримку для України.Нагадаємо, раніше стало відомо про відкладення зустрічі міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова та державного секретаря США Марко Рубіо, які мали готувати переговори Путіна та Трампа. У Кремлі офіційно підтвердили цей факт.У Центрі протидії дезінформації при Раді національної безпеки й обороні України переконані, що російський диктатор Путін боїться їхати до Будапешта..

У середу, 15 жовтня, Верховний суд Італії скасував рішення про екстрадицію українці Сергія Кузнєцова до Німеччини. Там йому інкримінують причетність до підриву російських "Північних потоків".Про це повідомило італійське видання ANSA. Журналісти констатували: рішення Верховного суду Італії означає, що справу про екстрадицію Кузнєцова повторно розгляне апеляційний суд Болоньї у складі нової колегії суддів.На засіданні прокуратура попросила прийняти одну з підстав апеляції захисту українця, адвоката Ніколи Канестріні, щодо неправильної юридичної кваліфікації фактів у європейському ордері на арешт.Що відомо про справу підриву "Північних потоків"Вибухи на "Північних потоках" сталися 26 вересня 2022 року. Вони призвели до серйозних пошкоджень обидвох газопроводів, повністю вивівши їх з ладу. Розслідування проводили декілька країн, проте встановити, хто саме стоїть за вибухами, так і не вдалося.У ЗМІ з'явилася версія про те, що за декілька днів до інциденту в районі проходження газопроводу перебувало судно "Андромеда", орендоване польською компанією. Власниками цієї компанії є два громадянина України.У серпні 2025 року стало відомо, що в Італії затримали громадянина України, якого Німеччина підозрює в організації вибухів на "Північних потоках". Йдеться про 49-річного Сергія Кузнєцова, колишнього військовослужбовця сил спеціального призначення. Його вважають командиром яхти "Андромеда", яку використали для підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2", що сполучали Німеччину та Росію.За даними слідства, на яхті "Андромеда" нібито перебував не тільки Кузнєцов. Разом із ним там було щонайменше п'ятеро: жінка та четверо водолазів-підривників.На судовому засіданні Кузнєцов відкинув звинувачення у підриві газопроводів та не погодився на екстрадицію до Німеччини. За його словами, під час вибухів він перебував в Україні.Нагадаємо, на початку жовтня стало відомо, що Польща не поспішатиме з виданням Німеччині українця Володимира З., якого Берлін підозрює у начебто причетності до підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2"..

Польща не поспішатиме з виданням Німеччині українця Володимира З., якого Берлін підозрює у начебто причетності до підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2".Про це заявили міністр-координатор спеціальних служб Польщі Томаш Сємоняк і голова Бюро міжнародної політики канцелярії президента Польщі Марцін Пшидач, їх цитує видання Onet.Міністр заявив, що справа щодо підриву газопроводів доволі серйозна — але рішення щодо можливої екстрадиції ухвалюватиме суд, маючи "абсолютну впевненість".Також, за його словами, немає "жодних підстав для поспішних дій", адже Польща — правова держава, Німеччина має право звернення, має право на те, щоби видати європейський ордер на арешт, проте остаточне рішення не за німцями."Але рішення ухвалюватиме польський суд, оцінивши ситуацію, і я вірю в мудрість суддів, в їхню глибоку оцінку ситуації та відсутність впливу з боку ЗМІ чи політиків", — зазначив Сємоняк.Своєю чергою, Пшидач, коментуючи питання можливої екстрадиції затриманого українця, зазначив, що Польща має зобов'язання виконати європейський ордер на арешт. Але Варшава не хоче бездумно його виконувати, а залишає за собою право остаточного рішення."Можливо, потрібно вивчити, чи видання цієї людини німецькій владі, по-перше, відповідає всім процедурам, по-друге, інтересам польської держави та всієї євроатлантичної спільноти, а по-третє, потрібно враховувати також політичні наслідки такого рішення", — сказав він.Пшидач також порекомендував прокурору "дуже ретельно вивчити", чи є реальні підстави передавати українця Берліну."Якщо це справді так, що ця людина проявила далекосяжну мужність і рішучість зробити Європу безпечнішою, то, безумовно, необхідно враховувати та мету його діяльності, які свідчать на його користь", — недвозначно натякнув він.Учора стало відомо, що суд Варшави ухвалив узяти під варту українця Володимира З., якого німецькі слідчі підозрюють у причетності до диверсії на газопроводі "Північний потік". Це сталося ще 2022 року.Що відомо про справу підриву "Північних потоків"Вибухи на "Північних потоках" сталися 26 вересня 2022 року. Вони призвели до серйозних пошкоджень обидвох газопроводів, повністю вивівши їх з ладу. Розслідування проводили декілька країн, проте встановити, хто саме стоїть за вибухами, так і не вдалося.У ЗМІ з'явилася версія про те, що за декілька днів до інциденту в районі проходження газопроводу перебувало судно "Андромеда", орендоване польською компанією. Власниками цієї компанії є два громадянина України.У серпні 2025 року стало відомо, що в Італії затримали громадянина України, якого Німеччина підозрює в організації вибухів на "Північних потоках". Йдеться про 49-річного Сергія Кузнєцова, колишнього військовослужбовця сил спеціального призначення. Його вважають командиром яхти "Андромеда", яку використали для підриву газопроводів "Північний потік" і "Північний потік-2", що сполучали Німеччину та Росію.За даними слідства, на яхті "Андромеда" нібито перебував не тільки Кузнєцов. Разом із ним там було щонайменше п'ятеро: жінка та четверо водолазів-підривників.На судовому засіданні Кузнєцов відкинув звинувачення у підриві газопроводів та не погодився на екстрадицію до Німеччини. За його словами, під час вибухів він перебував в Україні.Нагадаємо, 28 серпня стало відомо, що спільне розслідування медійників ZEIT, Süddeutsche Zeitung і ARD отримало таку інформацію: німецькі слідчі могли ідентифікувати всіх причетних до підриву "Північних потоків". Усі вони нібито мають стосунок до України, але звинувачень нашій державі не висунуто.