# арешт

Міського голову Бердичева Сергія Орлюка підозрюють у вимаганні й отриманні хабаря. Суд узяв його під варту з можливістю внесення застави.Про це повідомили департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України та Житомирська обласна прокуратура."Поліцейські затримали на хабарі мера одного з міст Житомирщини. Йому оголошено підозру за фактом вимагання й отримання неправомірної вигоди. Суд обрав фігуранту запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави", — йдеться в повідомленні правоохоронців.Вони додали, що в п’ятницю оперативники управління стратегічних розслідувань в Житомирській області та слідчі слідчого управління обласної поліції викрили посадовця на одержанні 2 000 доларів неправомірної вигоди."За цю суму мер міста мав розв’язати питання щодо надання дозволу виконавчим комітетом міської ради на встановлення двох тимчасових павільйонів, погодження відповідних проектів і підключення вказаних павільйонів до міської мережі водопостачання та водовідведення", — зазначили в поліції.Фігуранта затримали. На підставі отриманих доказів поліцейські повідомили чоловіку про підозру за відповідною статтею Кримінального кодексу України. За клопотанням Житомирської обласної прокуратури підозрюваному посадовцю суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення 240 000 гривень застави. "За прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою передбачена відповідальність — до десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років із конфіскацією майна", — підсумували в Нацполіції.Відомо, що до обрання мером Сергій Орлюк багато років керував власною ветеринарною клінікою "Айболить" і займався приватною практикою. Міським головою Бердичева він став 2020 року.Правоохоронці з’ясували, що у травні 2025 року чиновник озвучив конкретну суму — 1 000 доларів за кожен дозвіл на встановлення тимчасової споруди.Нагадаємо, що 18 червня Вищий антикорупційний суд оголосив вирок у справі колишнього голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка, якого звинувачують у хабарництві.

Україна провела екстрадицію до Сполучених Штатів Америки учасника організованого злочинного угруповання. Він причетний до поширення програми-вимагача Ryuk.Про це повідомила прес-служба Офісу генерального прокурора України. Там зазначили, що це відбулося в межах міжнародно-правової співпраці."Учасники цього злочинного угруповання здійснили понад 2 400 кібератак у різних країнах світу з метою вимагання викупу за відновлення доступу до зашифрованих даних", — ідеться в повідомленні.В Офісі генпрокурора визначили, що загальна сума виплат, які вони отримали, перевищує 100 мільйонів доларів."Завдяки злагодженій співпраці українські правоохоронці затримали іноземця у Києві у квітні 2025 року за запитом США", — пояснили в повідомленні.Надалі рішенням Солом’янського районного суду Києва до нього застосовано екстрадиційний арешт."Після завершення екстрадиційної перевірки та набрання чинності рішенням про видачу 18 червня 2025 року особу передано американській стороні", — додали правоохоронці.У повідомленні наголошується, що Офіс генерального прокурора продовжує активну співпрацю з міжнародними партнерами у протидії транснаціональній кіберзлочинності.Нагадаємо, що на початку цього року в Україну екстрадовано одну учасниць організованої групи, яку викрили на заволодінні грошовими коштами "Укрзалізниці" під час закупівлі силових трансформаторів впродовж 2022-2024 років. Їй обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом застави у розмірі 9,9 мільйона гривень.

У вівторок, 17 червня, Печерський районний суд Києва продовжив арешт народного депутата Євгенія Шевченка до 14 серпня. Його підозрюють у державній зраді.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на прес-службу Печерського суду.Раніше, 14 листопада 2024 року, правоохоронці повідомили народному депутату Євгенію Шевченку про підозру у державній зраді. Також прокурори Офісу генпрокурора вручили Шевченку клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.За даними слідства, народний обранець систематично у своїх виступах та інтерв’ю публічно поширював російські наративи. А також "розміщував у соцмережах висловлювання, спрямовані на шкоду інформаційній безпеці України".Далі Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід Євгенію Шевченку — тримання під вартою 60 днів без права внесення застави.Потім, 7 січня 2025 року, Печерський суд столиці подовжив нардепу тримання під вартою в слідчому ізоляторі без права внесення заставки.У березні цього року запобіжний захід суд продовжив ще на два місяці — також без права внесення застави. 1 травня 2025 року суд подовжив тримання під вартою нардепа до 21 червня.У чому підозрюють нардепаВідомо, що 2021 року нардеп публікував неправдиву інформацію щодо відсутності загрози повномасштабного вторгнення Російської Федерації з території республіки Білорусь. Він також говорив про неправильність та недоцільність теперішнього зовнішнього та внутрішнього політичного курсу України. Зокрема, Шевченко дискредитував чинну владу, викривляючи факти та події в країні. Також він публічно закликав до зміни меж території та державного кордону України.До того ж депутат записував програми на власних каналах, давав інтерв’ю проросійськи налаштованим блогерам і експертам. Після чого цей контент поширювався на пропагандистських ЗМІ на території РФ. У цих програмах нардеп поширював інформацію, яка утверджувала в масовій свідомості думку про те, що начебто українська влада довела країну до повного краху, втрати територій і людей, і неспроможна досягти миру.Також нардеп нав’язував думку, що Україна вже не здатна перемогти та повинна йти на переговори з Росією на будь-яких умовах. Водночас він поширював інформацію спрямовану на дискредитацію західних партнерів та європейських цінностей. Зокрема, він говорив, що Захід втручається не лише у внутрішні справи України та спричинив у країні війну, а й намагається шляхом впливу на вибори підірвати стабільність в Грузії та Молдові.Зв'язок з БілоруссюТакож слідством також встановлені його контакти з представниками посольства республіки Білорусь після того, як він у вересні 2020 року з прапором цієї країни зайшов на трибуну парламенту. Він неодноразово їздив до Білорусі, де зустрічався з представниками бізнесових, політичних структур та навіть з самопроголошеним президентом країни Олександром Лукашенком. Посилаючись саме на цю зустріч, депутат поширював ідею відсутності загрози нападу російських військ з території Білорусі тощо.Так, за інформацією слідства, за протекцією самопроголошеного президента Білорусі, депутат та його близькі родичі вели активний бізнес з представниками цієї країни, у тому числі на ринку електроенергії та міндобрив. Купуючи там товари за заниженими цінами вони завозили його в Україну через іншу європейську країну, і продавали набагато дорожче."Режим сприяння" з боку білоруської влади дозволив депутату за пів року отримати 1,5 мільйона євро чистого прибутку. Водночас в Україну він зміг перевести лише 500 тисяч євро. Решту не вдалося отримати у зв’язку з блокуванням сумнівних транзакцій з боку фінансового моніторингу одного з європейських банків", — зазначили в прес-службі.Також зафіксовано, що за цей час депутат придбав та оформив на родичів три елітних авто загальною вартістю 500 тисяч доларів США.Нагадаємо, 13 червня цього року Державне бюро розслідувань повідомило про нову підозру народному депутату України Євгенію Шевченку. Йому інкримінують державну зраду за події після вторгнення Російської Федерації.

У п’ятницю, 16 травня, скандальний народний депутат Микола Тищенко прийшов на засідання Верховної Ради. Нещодавно Шевченківський районний суд Дніпра змінив запобіжний захід — замість цілодобового домашнього арешту він тепер перебуває під нічним домашнім арештом.Про прихід Тищенка до парламенту повідомив народний депутат України від партії "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко. Він опублікував відповідне фото у своїх соціальних мережах."Тищенко в Раді! Знаю, ви всі чекали. Нарешті", — зіронізував Олексій Гончаренко.Раніше, 12 травня, Шевченківський районний суд Дніпра змінив запобіжний захід народному депутатові Миколі Тищенку та колишньому поліцейському Богдану Писаренку у справі про незаконне затримання військового. Замість цілодобового домашнього арешту Тищенко та Писаренко перебувають під нічним домашнім арештом до 12 липня. Нічний домашній арешт триватиме з 21:00 до 06:00 наступної доби.Що відомо про справу Миколи ТищенкаЯк встановило слідство, 20 червня 2024 року у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України Миколи Тищенка протиправно позбавила волі потерпілого — учасника бойових дій, бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра Мазоху. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження.24 червня 2024 року Тищенку оголосили підозру за частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України. Санкція передбачає до п'яти років обмеження або позбавлення волі. 25 червня Печерський суд призначив запобіжний захід Тищенку — цілодобовий домашній арешт терміном на два місяці.Також підозру отримав і київський правоохоронець, який був причетний до інциденту. Його звільнили та взяли під цілодобовий домашній арешт.Охоронець депутата, Костянтин Цубера, якого разом із Тищенком підозрюють у нападі на військового, уклав угоду зі слідством і зобов’язався давати свідчення. Відтак, його звільнили від відбування покарання. 17 грудня 2024 року справу Тищенка скерували до суду.Нагадаємо, в березні стало відомо, що одіозний депутат Микола Тищенко, а також група нардепів з фракції "Слуга народу" зареєстрували проект постанови про створення пам'ятника першому президенту США Джорджу Вашингтону. Його планують звести у Києві.

Колишній керівник Державної фіскальної служби Роман Насіров вийшов з-під варти під заставу.Про це повідомила речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис у коментарі "Суспільному".Водночас хто саме вніс заставу і коли у ВАКС не розповіли. Також немає даних і про те, коли саме Насіров покинув СІЗО.Що відомо про справу НасіроваКолишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова затримали 2017 року за підозрою в отриманні хабаря в розмірі 722 мільйони гривень від бізнесмена Олега Бахматюка."Плату за послуги", яка в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, тодішній голова ДФС одержував на рахунок:підконтрольної йому іноземної компанії;компаній, підконтрольних його близькій особі й раднику;іноземних компаній-"прокладок", залучених радником екс-посадовця.Відправниками коштів, як встановили НАБУ і САП, були дві компанії-нерезиденти, підконтрольні власнику агрохолдингу. При цьому частину хабарів сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту.Колишньому чиновнику обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 100 мільйонів гривень. Насіров вийшов із СІЗО під заставу через декілька днів.У жовтні 2022 року Вищий антикорупційний суд повторно обрав запобіжний захід Насірову у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 523,2 мільйона гривень. У травні минулого року Насіров знову вийшов із СІЗО під заставу.Уже 9 квітня цього року з'явилася інформація, що Роман Насіров розпочав служити у ЗСУ — про це стало відомо на стадії судових дебатів. Саме це стало причиною, що він не з'явився на суд.Нагадаємо, згодом стало відомо, що Збройні сили України скасували наказ про мобілізацію колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова.24 квітня 2025 року Вищий антикорупційний суд узяв під варту колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова, а також збільшив для нього розмір застави з 27 до 40 мільйонів гривень.

"Ощадбанк" зареєстрував арешт на активи Росії у Франції на суму близько 87 мільйонів євро. Підтвердження щодо цього надійшло до українського банку 23 квітня.Про це повідомили на сайті "Ощадбанку". Там зазначили, що, згідно з французьким законодавством, "Ощадбанк" як перший заявник має пріоритетне право на задоволення своїх вимог із заарештованого майна.Франція визнала рішення Арбітражного трибуналу від 2018 року за позовом АТ "Ощадбанк" до Російської Федерації на суму понад 1,11 мільярда доларів, що стосувалося компенсації збитків унаслідок незаконної експропріації Росією активів "Ощадбанку" в Криму після незаконного вторгнення й окупації Росією цієї суверенної території України."Стягнення активів країни-агресора на користь країни, що зазнала безпідставного нападу, — один із проявів невідворотності покарання за воєнні злочини. Символічно, що перше рішення про стягнення ухвалено саме у Франції, яка є лідером Європи в переговорному процесі щодо справедливого миру для України", — зазначила представниця наглядової ради "Ощадбанку" Роза Тапанова.За її словами, весь наш попередній досвід судових процесів із Росією за цим кейсом свідчить, що й це рішення не виконають добровільно, і що на "Ощадбанк" очікує довга боротьба за реалізацію цих активів."Але ми вміємо працювати "в довгу". Впевнені, що справедливість має перемогти", — наголосила вона.Своєю чергою, голова правління "Ощадбанку" Сергій Наумов акцентував, що арешт російських активів, який відбувся, є частиною багаторічної системної роботи, яка ведеться в низці юрисдикцій. "Ощадбанк" діє відповідно до норм міжнародного права, забезпечуючи правовий захист."Ми були першою державною компанією, яка отримала арбітражне рішення про компенсацію збитків у зв’язку з незаконною експропріацією Росією української власності в Криму. Робитимемо все від нас залежне, аби продовжити першість й у стягненні заарештованого майна, спираючись в цьому на високопрофесійну команду банку, та на залучених провідних міжнародних юридичних радників", — додав Наумов.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що деяким громадянам надходять фейкові повідомлення нібито від "Ощадбанку". У людей вимагають підтвердити особисті дані. Голова правління банку Сергій Наумов запевнив, ці повідомлення розсилає не команда "Ощадбанку", а команда злочинців.

Росія та Сполучені Штати Америки провели обмін ув'язненими в Абу-Дабі. Це назвали "зміцненням довіри між країнами". Зокрема, з російської в’язниці звільнено Ксенію Кареліну, яку минулого року засудили до 12 років колонії суворого режиму.Про це повідомило видання The Wall Street Journal. Журналісти зауважили, що вона має подвійне громадянство — США та Росії. Її визнали в Росії винною у зраді за пожертвування 50 доларів на користь української благодійної організації в США.В обмін на це США звільнили Артура Петрова, громадянина Німеччини та Росії, якого заарештували 2023 року на Кіпрі за запитом США за контрабанду мікроелектроніки.Держсекретар США Марко Рубіо запевнив, що "американка Ксенія Кареліна летить додому". За його словами, вона її незаконно затримала Росія понад рік тому, і президент США Трамп отримав своє звільнення."Президент США працюватиме над звільненням всіх американців", — наголосив Рубіо.У серпні 2024 року російський режим засудив до 12 років позбавлення волі Ксенію Кареліну. Прокурори вимагали для Кареліної 15 років позбавлення волі. Її звинуватили в "державній зраді" за донат фонду Razom for Ukraine.Кареліна перерахувала 51 долар на рахунок фонду, який займається збором коштів для надання гуманітарної допомоги українцям, які постраждали від російської агресії.Ксенія Кареліна народилася в Росії, але 2012 року емігрувала до США за програмою Work&Study. 2021 року вона отримала американське громадянство. До моменту арешту проживала в Лос-Анджелесі. 2024 року під час приїзду до своєї сім'ї, яка проживає в Єкатеринбурзі, Кареліну затримала ФСБ. Одразу після прибуття в Росію в неї забрали мобільний телефон, на якому виявили згадку про пожертвування 2022 року.Нагадаємо, що 1 серпня минулого року в столиці Туреччини Анкарі відбувся обмін ув’язнених між Росією, Білоруссю та країнами Заходу. Серед звільнених — декілька політв'язнів і американський журналіст.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав винним народного депутата Анатолія Гунька в підбурюванні до надання хабаря та шахрайстві. Йому призначено покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна з позбавленням права обіймати певні посади.Про це повідомив Центр протидії корупції. Там зазначили, що до набрання вироку законної сили Гунько зобов’язаний носити електронний браслет"Справа перебувала в суді з лютого 2024 року. За цей час призначали понад 30 судових засідань, під час яких дослідили докази, допитали свідків і обвинуваченого, заслухали виступи сторін у дебатах і останнє слово Гунька. Він під час допиту визнав отримання хабаря. Але захист наполягав на провокації, через яку обвинувачений і вчинив такі неправомірні дії", — йдеться в повідомленні.Прокурор просив для Гунька вісім років ув'язнення з конфіскацією майна та до набрання законної сили вироку додатково застосувати обов'язок носити електронний браслет. А Гунько в останньому слові просив його виправдати.За версією обвинувачення, нардеп у змові зі своїм помічником Ігорем Калініченком і ще одним спільником вимагали й одержали від представника сільськогосподарської фірми "Агроформ-2019" частину неправомірної вигоди."Хабар вимагали в обмін на дозвіл обробляти державні землі. При цьому за кожен гектар державної землі необхідно було сплатити 130 доларів. Загалом йшлося про 221 тисячу доларів, з яких необхідно було передати завдаток у 85 тисяч. Щодо обвинуваченого Калініченка провадження зупинено в листопаді 2024 року у звʼязку з його мобілізацією", — розповіли в Центрі протидії корупції.Вирок протягом 30 днів можна оскаржити в Апеляційній палаті ВАКС.Що відомо про депутата ГунькаАнатолій Гунько — адвокат і народний депутат України дев'ятого скликання. Згідно з інформацією руху "ЧЕСНО", він переміг на довиборах до Верховної Ради у 208 окрузі з результатом 34,1%. Балотувався від партії "Слуга народу".2016 року Гунько був фігурантом у справі приватизації земельних ділянок Радіопередавального центру в Броварах. Слідство розглядало Гунька як організатора злочинної групи, яка незаконно привласнила земельну ділянку площею 96 гектарів, знищивши стратегічне обладнання, що розміщувалось на ній. На суді його відпустили під заставу 1,762 мільйона гривень і заарештували його майно.20 березня 2019 року кримінальне провадження щодо Гунька та інших підозрюваних закрили "у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення їхньої вини в суді та вичерпанням можливості їх отримати".У червні 2020 року Гунько ініціював судовий процес про стягнення моральної шкоди за "незаконне кримінальне переслідування". Суд визнав, що прокурор і начальник управління Нацполіції в Київській області "поширили щодо Гунька негативну інформацію" про причетність до привласнення земельної ділянки. 9 грудня Печерський районний суд присудив народному депутату Анатолію Гуньку моральну компенсацію за незаконні дії правоохоронних органів.Нагадаємо, що наприкінці 2023 року народний депутат Анатолій Гунько вийшов зі СІЗО під заставу та прийшов у Верховну Раду. Його виключили зі "Слуги народу".

Затриманого мера Стамбула Екрема Імамоглу, якого підтримала опозиція, вже заарештували за звинуваченнями у корупції. До того ж у Туреччині призупинили його повноваження.Про це повідомило видання Hurriyet Daily News. Журналісти зазначили, що в неділю, 23 березня, Міністерство внутрішніх справ Туреччини оголосило про призупинення повноважень Імамоглу як мера Стамбула у зв'язку з його арештом.Як відомо, Імамоглу перебував під вартою зі середи, коли його затримали за звинуваченнями в корупції та пособництві терористичній групі.У неділю суд ухвалив рішення про запобіжний захід у вигляді арешту у зв’язку зі звинуваченнями у корупції. Адвокати планують подавати апеляцію. Водночас суд відхилив клопотання про арешт Імамоглу за звинуваченнями в підтримці "Робітничої партії Курдистану". Медійники додали, що таке рішення може мати суттєві наслідки для  обрання заміни Імамоглу, якщо той залишиться під арештом. Арешт за звинуваченнями у тероризмі зазвичай призводить до призначення урядом довіреної особи для керівництва муніципалітетом. Оскільки арешт застосовано за іншим звинуваченням, то заміну зазвичай обирають зі складу муніципальної ради й тієї ж політичної партії шляхом внутрішнього голосування.Проте окремі турецькі експерти стверджують, що сама наявність розслідування з підозрами у тероризмі, навіть без арешту, може виправдати рішення Анкари щодо призначення довіреної особи.Разом з Імамоглу суд у Стамбулі заарештував його близького помічника Мурата Онгуна та директора будівельної компанії сім'ї Імамоглу Тунджая Їлмаза.На цей час загалом заарештовані 22 підозрюваних, затриманих на початку тижня. Ще декілька осіб звільнені під судовий контроль, при цьому суд зобов'язав їх регулярно з'являтися до органів влади та заборонив їм виїжджати за кордон.Нагадаємо, що в Туреччині тривають масштабні протести у зв’язку із затриманням мера Стамбула Екрема Імамоглу в межах антикорупційного розслідування. .

Мер Стамбула Екрем Іммаглоу, який є головним політичним суперником турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана, був заарештований у справі про корупцію та пособництво терористичній групі. Відповідне рішення ухвалив суд.Про це повідомляє NTV Habber. Як зазначає видання, мера столичного муніципалітету Стамбула Екрема Імамоглу було заарештовано в рамках розслідування справи про корупцію, одного з двох пред'явлених йому звинувачень. Перша інформація, що просочилася, вказувала на те, що Імамоглу було винесено рішення про судовий контроль у зв'язку з розслідуванням теракту. Стало відомо, що Рада зібралася для ухвалення рішення. Наразі в рамках розслідування справи про корупцію заарештовано 22 підозрюваних, 10 осіб звільнено під умовний термін.Також проникла інформація про те, що Імамоглу було надано судовий контроль у рамках розслідування справи про тероризм. Однак було заявлено, що комітет ще не ухвалив рішення в рамках розслідування тероризму і взяв перерву, щоб оголосити про рішення.Нагадаємо, 19 березня у Туреччині затримали мера Стамбула Екрема Імамоглу в рамках антикорупційного розслідування. Після цього у країні спалахнули масштабні протести.Раніше аналітики агенції Reuters писали, що Туреччина стає важливим потенційним партнером у процесі перегляду європейської архітектури безпеки. Це пояснюється тим, що Європа прагне зміцнити свою оборону та знайти механізми гарантування безпеки України в умовах можливого припинення вогню.

У четвер, 20 березня, суд продовжив дію запобіжного заходу для народного депутата України Нестора Шуфрича. Політик, якого підозрюють у державній зраді, залишиться під арештом ще щонайменше до 18 травня.Про це пише "Суспільне"."У Шевченківському районному суді Києва 20 березня розглядали клопотання щодо продовження запобіжного заходу Шуфричу. Прокурори клопотали продовжити запобіжний захід Шуфричу у вигляді тримання під вартою на 60 днів", — зазначають журналісти.Адвокат Шуфрича Валерій Буняк просив будь-який інших запобіжний захід, наприклад, домашній арешт.Сам Шуфрич заявив про відсутність злочину в його справі та неправильній кваліфікації подій в обвинувальному акті. Підозрюваний просив відмовити у клопотанні прокурорів та обрати будь-який інший запобіжний захід, щоб він мав можливість працювати як народний депутат України.Що відомо про справи ШуфричаСпівробітники Служби безпеки України затримали народного депутата Нестора Шуфрича у нього вдома у селі Козин Київської області. 15 вересня 2023 відбулося понад 50 обшуків у кримінальній справі Шуфрича. Під час обшуків виявили заборонену російську символіку та нагороди. Виявляється, він зберігав удома георгіївські стрічки, медалі та кітелі збройних сил Російської Федерації.Також Служба безпеки України виявила документ зі схемою автономії для Донецької та Луганської областей. Він передбачає перейменування цих областей України у так звані "краї", широку автономію, проведення виборів, формування окремого уряду та парламенту. Під документом, який датований липнем 2014 року, стоять підписи позбавленого нині українського громадянства колишнього нардепа Віктора Медведчука та самого Шуфрича.Служба безпеки України спільно з Державним бюро розслідувань та Офісом Генпрокурора зібрала доказову базу про антиукраїнську діяльність чинного народного депутата Нестора Шуфрича. Йому повідомлено про підозру у державній зраді.Нагадаємо, що Шевченківський районний суд Києва уже декілька разів продовжував запобіжний захід щодо тримання під вартою Нестору Шуфричу, якого звинувачують у державній зраді. .

У Дніпрі суддя незаконно привласнив орендовану ним квартиру в історичному центрі міста. Також він підробив підпис власниці та не допускав її до житла. За таку аферу йому загрожує 12 років тюрми.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань.Так, працівники ДБР у взаємодії з СБУ повідомили про підозру судді Бабушкінського районного суду Дніпра, який незаконно привласнив квартиру. За даними слідства, він орендував житло, однак вже за два місяці припинив сплачувати орендну плату та не допускав власницю до її квартири. "Одночасно з цим він звернувся з цивільним позовом до іншого районного суду Дніпра з вимогою визнати за ним право власності на цю нерухомість. Колега підозрюваного задовольнив позов та визнав квартиру його власністю", — зазначили в ДБР.Як доказ у суді була використана підроблена розписка від власниці житла, яка нібито підтвердила отримання нею 412 тисяч гривень за продаж квартири. Проте жінка запевнила, що жодних грошей вона не одержала, а документів не підписувала. "Почеркознавча експертиза підтвердила її слова: підпис на розписці виявився підробленим. Інша експертиза встановила, що реальна ринкова вартість квартири становить майже один мільйон гривень", — додали в прес-службі.Під час обшуків у судді вилучено мобільний телефон із даними, що підтверджують факт незаконного заволодіння нерухомістю. Йому повідомили про підозру. Фігурантові загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.У ДБР додали, що підготовлено клопотання до Вищої ради правосуддя про надання дозволу на утримання судді під вартою та його відсторонення від здійснення правосуддя.Нагадаємо, раніше у Києві викрили групу аферистів, які незаконно привласнювали чуже житло. Серед потерпілих — люди похилого віку та особи, що мали фінансові труднощі або вели асоціальний спосіб життя.

У суботу, 18 січня, Західний окружний суд Сеула видав ордер на офіційний арешт відстороненого президента Південної Кореї Юн Сок Йоля.Про це повідомило видання Yonhap. За даними журналістів, ордер на арешт Юн Сок Йоля було видано через його невдалу спробу запровадити воєнний стан. Зокрема, його звинувачують у тому, що він очолив заколот і зловживав владою, коли оголосив воєнний стан 3 грудня. Як наголосили у суді, відсторонений президент також нібито відправив війська до Національної асамблеї, щоб перешкодити законодавцям проголосувати проти цього указу."Після видачі ордера слідчі можуть тримати Юна під вартою до 20 днів, включаючи ті дні, які він уже провів у центрі ув'язнення після затримання в своїй резиденції в Сеулі", — йдеться у повідомленні.До того ж у виданні додали, що Управління з розслідування корупції серед високопосадовців планує передати Юн Сок Йоля прокуратурі через 10 днів. Очікується, що прокуратура проводитиме подальше розслідування і пред'явить йому звинувачення.Зауважимо, що 31 грудня Західний окружний суд Сеула видав ордер на арешт Юн Сок Йоля. Це робить його першим чинним президентом Південної Кореї, якому загрожує арешт. Суд схвалив запит Управління з розслідування корупції для високопосадовців про видачу ордера на затримання політика за звинуваченнями в організації невдалого оголошення воєнного стану 3 грудня, організації повстання та зловживанні владою. Політику також загрожує процес імпічменту в Конституційному суді.Нагадаємо, 15 січня відстороненого президента Південної Кореї Юн Сок Йоля заарештували. Правоохоронці доставили його на допит.

У середу, 15 січня, відстороненого президента Південної Кореї Юн Сок Йоля заарештували. Правоохоронці доставили його на допит.Про це повідомляє Yonhap із посиланням на Управління з розслідування корупції серед високопосадовців (CIO).За даними журналістів, ордер на затримання Юна було виконано о 10:33 за місцевим часом. Після арешту Юн Сок Йоля доставили на допит.Зазначається, що відсторонений президент кілька тижнів переховувався від правоохоронців зі своєю невеликою групою особистої охорони. Проте у середу для його арешту було відправлено 3200 офіцерів. Затримання відбулося в резиденції глави держави.Перед тим, як їхати на допит Юн Сок Йоль записав звернення до громадян, у якому заявив, що вирішив здатися поліції добровільно, аби уникнути трагічних інцидентів. Він запевнив, що залишається переконаним у правильності своїх рішень."Хоч я продовжую вважати це розслідування незаконним, я вирішив погодитися прибути до Управління антикорупційних розслідувань, щоб запобігти насильству і жахливому кровопролиттю", — сказав Юн.Зауважимо, що 31 грудня Західний окружний суд Сеула видав ордер на арешт Юн Сок Йоля. Це робить його першим чинним президентом Південної Кореї, якому загрожує арешт. Суд схвалив запит Управління з розслідування корупції для високопосадовців про видачу ордера на затримання політика за звинуваченнями в організації невдалого оголошення воєнного стану 3 грудня, організації повстання та зловживанні владою. Політику також загрожує процес імпічменту в Конституційному суді.Нагадаємо, раніше у Південній Кореї слідчі державного агентства по боротьбі з корупцією намагалися затримати відстороненого парламентом від влади президента країни Юн Сок Йоля. Проте його охорона не дала цього зробити.

У понеділок, 6 січня, Печерський районний суд Києва продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергія Гнезділова.Про це повідомляє "Суспільне". За даними видання, у ході засідання прокурор просив суд продовжити Гнезділову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 березня, без права внесення застави.Своєю чергою адвокат військовослужбовця просила суд замінити тримання під вартою на домашній арешт. Сам Гнезділов запевнив, що вже не один раз заявляв суду про свою згоду на повернення до військової частини."Ми спершу отримали згоду на повернення. Тепер чомусь ми отримали відмову на повернення. Таке враження, що суд намагаються максимально затягнути й показати: шановні, з вами всіма так буде", — розповів він у коментарі журналістам.У результаті суд вирішив залишити Гнезділова під вартою до 31 січня 2025 року, без права внесення застави.Що відомо про публічне залишення військової частини військовимНа початку вересня 2024 року військовослужбовець був направлений до госпіталю для медичного огляду військово-лікарською комісією, однак на справді обстеження не проходив та в медзакладі не перебував, а після завершення визначеного терміну ВЛК до місця несення служби не повернувся. Впродовж двох тижнів він фактично переховувався від правоохоронців, змінюючи місця та міста проживання.  Сам Гнезділов на своїй сторінці у Facebook повідомив, що самовільно залишив частину, щоби привернути увагу до необхідності врегулювання термінів служби для мобілізованих."Від сьогодні я йду в СЗЧ, до встановлення чітких термінів служби чи до свого 25-річчя, маючи за своєю спиною пʼять років бездоганної солдатської служби... Сподіваюсь, що цим вчинком вдасться донести до влади та суспільства необхідність розмови та вирішення цієї ситуації", — написав військовослужбовець.Водночас він додав, що його позиція залишається незмінною: необхідно створити мобілізаційну чергу з усіх військовозобов'язаних українців, і тоді, на його думку, демобілізація стане реальністю.Варто зазначити, що Гнезділов пішов в армію добровольцем 2019 року, брав участь у боях у Донецькій області, включно з Пісками та Бахмутом.9 жовтня 2024 року працівники Державного бюро розслідувань затримали військовослужбовця Сергія Гнезділова. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років. Нагадаємо, 11 жовтня Печерський районний суд Києва взяв під варту військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергія Гнезділова.