# арешт

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав винним народного депутата Анатолія Гунька в підбурюванні до надання хабаря та шахрайстві. Йому призначено покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна з позбавленням права обіймати певні посади.Про це повідомив Центр протидії корупції. Там зазначили, що до набрання вироку законної сили Гунько зобов’язаний носити електронний браслет"Справа перебувала в суді з лютого 2024 року. За цей час призначали понад 30 судових засідань, під час яких дослідили докази, допитали свідків і обвинуваченого, заслухали виступи сторін у дебатах і останнє слово Гунька. Він під час допиту визнав отримання хабаря. Але захист наполягав на провокації, через яку обвинувачений і вчинив такі неправомірні дії", — йдеться в повідомленні.Прокурор просив для Гунька вісім років ув'язнення з конфіскацією майна та до набрання законної сили вироку додатково застосувати обов'язок носити електронний браслет. А Гунько в останньому слові просив його виправдати.За версією обвинувачення, нардеп у змові зі своїм помічником Ігорем Калініченком і ще одним спільником вимагали й одержали від представника сільськогосподарської фірми "Агроформ-2019" частину неправомірної вигоди."Хабар вимагали в обмін на дозвіл обробляти державні землі. При цьому за кожен гектар державної землі необхідно було сплатити 130 доларів. Загалом йшлося про 221 тисячу доларів, з яких необхідно було передати завдаток у 85 тисяч. Щодо обвинуваченого Калініченка провадження зупинено в листопаді 2024 року у звʼязку з його мобілізацією", — розповіли в Центрі протидії корупції.Вирок протягом 30 днів можна оскаржити в Апеляційній палаті ВАКС.Що відомо про депутата ГунькаАнатолій Гунько — адвокат і народний депутат України дев'ятого скликання. Згідно з інформацією руху "ЧЕСНО", він переміг на довиборах до Верховної Ради у 208 окрузі з результатом 34,1%. Балотувався від партії "Слуга народу".2016 року Гунько був фігурантом у справі приватизації земельних ділянок Радіопередавального центру в Броварах. Слідство розглядало Гунька як організатора злочинної групи, яка незаконно привласнила земельну ділянку площею 96 гектарів, знищивши стратегічне обладнання, що розміщувалось на ній. На суді його відпустили під заставу 1,762 мільйона гривень і заарештували його майно.20 березня 2019 року кримінальне провадження щодо Гунька та інших підозрюваних закрили "у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення їхньої вини в суді та вичерпанням можливості їх отримати".У червні 2020 року Гунько ініціював судовий процес про стягнення моральної шкоди за "незаконне кримінальне переслідування". Суд визнав, що прокурор і начальник управління Нацполіції в Київській області "поширили щодо Гунька негативну інформацію" про причетність до привласнення земельної ділянки. 9 грудня Печерський районний суд присудив народному депутату Анатолію Гуньку моральну компенсацію за незаконні дії правоохоронних органів.Нагадаємо, що наприкінці 2023 року народний депутат Анатолій Гунько вийшов зі СІЗО під заставу та прийшов у Верховну Раду. Його виключили зі "Слуги народу".

Затриманого мера Стамбула Екрема Імамоглу, якого підтримала опозиція, вже заарештували за звинуваченнями у корупції. До того ж у Туреччині призупинили його повноваження.Про це повідомило видання Hurriyet Daily News. Журналісти зазначили, що в неділю, 23 березня, Міністерство внутрішніх справ Туреччини оголосило про призупинення повноважень Імамоглу як мера Стамбула у зв'язку з його арештом.Як відомо, Імамоглу перебував під вартою зі середи, коли його затримали за звинуваченнями в корупції та пособництві терористичній групі.У неділю суд ухвалив рішення про запобіжний захід у вигляді арешту у зв’язку зі звинуваченнями у корупції. Адвокати планують подавати апеляцію. Водночас суд відхилив клопотання про арешт Імамоглу за звинуваченнями в підтримці "Робітничої партії Курдистану". Медійники додали, що таке рішення може мати суттєві наслідки для  обрання заміни Імамоглу, якщо той залишиться під арештом. Арешт за звинуваченнями у тероризмі зазвичай призводить до призначення урядом довіреної особи для керівництва муніципалітетом. Оскільки арешт застосовано за іншим звинуваченням, то заміну зазвичай обирають зі складу муніципальної ради й тієї ж політичної партії шляхом внутрішнього голосування.Проте окремі турецькі експерти стверджують, що сама наявність розслідування з підозрами у тероризмі, навіть без арешту, може виправдати рішення Анкари щодо призначення довіреної особи.Разом з Імамоглу суд у Стамбулі заарештував його близького помічника Мурата Онгуна та директора будівельної компанії сім'ї Імамоглу Тунджая Їлмаза.На цей час загалом заарештовані 22 підозрюваних, затриманих на початку тижня. Ще декілька осіб звільнені під судовий контроль, при цьому суд зобов'язав їх регулярно з'являтися до органів влади та заборонив їм виїжджати за кордон.Нагадаємо, що в Туреччині тривають масштабні протести у зв’язку із затриманням мера Стамбула Екрема Імамоглу в межах антикорупційного розслідування. .

Мер Стамбула Екрем Іммаглоу, який є головним політичним суперником турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана, був заарештований у справі про корупцію та пособництво терористичній групі. Відповідне рішення ухвалив суд.Про це повідомляє NTV Habber. Як зазначає видання, мера столичного муніципалітету Стамбула Екрема Імамоглу було заарештовано в рамках розслідування справи про корупцію, одного з двох пред'явлених йому звинувачень. Перша інформація, що просочилася, вказувала на те, що Імамоглу було винесено рішення про судовий контроль у зв'язку з розслідуванням теракту. Стало відомо, що Рада зібралася для ухвалення рішення. Наразі в рамках розслідування справи про корупцію заарештовано 22 підозрюваних, 10 осіб звільнено під умовний термін.Також проникла інформація про те, що Імамоглу було надано судовий контроль у рамках розслідування справи про тероризм. Однак було заявлено, що комітет ще не ухвалив рішення в рамках розслідування тероризму і взяв перерву, щоб оголосити про рішення.Нагадаємо, 19 березня у Туреччині затримали мера Стамбула Екрема Імамоглу в рамках антикорупційного розслідування. Після цього у країні спалахнули масштабні протести.Раніше аналітики агенції Reuters писали, що Туреччина стає важливим потенційним партнером у процесі перегляду європейської архітектури безпеки. Це пояснюється тим, що Європа прагне зміцнити свою оборону та знайти механізми гарантування безпеки України в умовах можливого припинення вогню.

У четвер, 20 березня, суд продовжив дію запобіжного заходу для народного депутата України Нестора Шуфрича. Політик, якого підозрюють у державній зраді, залишиться під арештом ще щонайменше до 18 травня.Про це пише "Суспільне"."У Шевченківському районному суді Києва 20 березня розглядали клопотання щодо продовження запобіжного заходу Шуфричу. Прокурори клопотали продовжити запобіжний захід Шуфричу у вигляді тримання під вартою на 60 днів", — зазначають журналісти.Адвокат Шуфрича Валерій Буняк просив будь-який інших запобіжний захід, наприклад, домашній арешт.Сам Шуфрич заявив про відсутність злочину в його справі та неправильній кваліфікації подій в обвинувальному акті. Підозрюваний просив відмовити у клопотанні прокурорів та обрати будь-який інший запобіжний захід, щоб він мав можливість працювати як народний депутат України.Що відомо про справи ШуфричаСпівробітники Служби безпеки України затримали народного депутата Нестора Шуфрича у нього вдома у селі Козин Київської області. 15 вересня 2023 відбулося понад 50 обшуків у кримінальній справі Шуфрича. Під час обшуків виявили заборонену російську символіку та нагороди. Виявляється, він зберігав удома георгіївські стрічки, медалі та кітелі збройних сил Російської Федерації.Також Служба безпеки України виявила документ зі схемою автономії для Донецької та Луганської областей. Він передбачає перейменування цих областей України у так звані "краї", широку автономію, проведення виборів, формування окремого уряду та парламенту. Під документом, який датований липнем 2014 року, стоять підписи позбавленого нині українського громадянства колишнього нардепа Віктора Медведчука та самого Шуфрича.Служба безпеки України спільно з Державним бюро розслідувань та Офісом Генпрокурора зібрала доказову базу про антиукраїнську діяльність чинного народного депутата Нестора Шуфрича. Йому повідомлено про підозру у державній зраді.Нагадаємо, що Шевченківський районний суд Києва уже декілька разів продовжував запобіжний захід щодо тримання під вартою Нестору Шуфричу, якого звинувачують у державній зраді. .

У Дніпрі суддя незаконно привласнив орендовану ним квартиру в історичному центрі міста. Також він підробив підпис власниці та не допускав її до житла. За таку аферу йому загрожує 12 років тюрми.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань.Так, працівники ДБР у взаємодії з СБУ повідомили про підозру судді Бабушкінського районного суду Дніпра, який незаконно привласнив квартиру. За даними слідства, він орендував житло, однак вже за два місяці припинив сплачувати орендну плату та не допускав власницю до її квартири. "Одночасно з цим він звернувся з цивільним позовом до іншого районного суду Дніпра з вимогою визнати за ним право власності на цю нерухомість. Колега підозрюваного задовольнив позов та визнав квартиру його власністю", — зазначили в ДБР.Як доказ у суді була використана підроблена розписка від власниці житла, яка нібито підтвердила отримання нею 412 тисяч гривень за продаж квартири. Проте жінка запевнила, що жодних грошей вона не одержала, а документів не підписувала. "Почеркознавча експертиза підтвердила її слова: підпис на розписці виявився підробленим. Інша експертиза встановила, що реальна ринкова вартість квартири становить майже один мільйон гривень", — додали в прес-службі.Під час обшуків у судді вилучено мобільний телефон із даними, що підтверджують факт незаконного заволодіння нерухомістю. Йому повідомили про підозру. Фігурантові загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.У ДБР додали, що підготовлено клопотання до Вищої ради правосуддя про надання дозволу на утримання судді під вартою та його відсторонення від здійснення правосуддя.Нагадаємо, раніше у Києві викрили групу аферистів, які незаконно привласнювали чуже житло. Серед потерпілих — люди похилого віку та особи, що мали фінансові труднощі або вели асоціальний спосіб життя.

У суботу, 18 січня, Західний окружний суд Сеула видав ордер на офіційний арешт відстороненого президента Південної Кореї Юн Сок Йоля.Про це повідомило видання Yonhap. За даними журналістів, ордер на арешт Юн Сок Йоля було видано через його невдалу спробу запровадити воєнний стан. Зокрема, його звинувачують у тому, що він очолив заколот і зловживав владою, коли оголосив воєнний стан 3 грудня. Як наголосили у суді, відсторонений президент також нібито відправив війська до Національної асамблеї, щоб перешкодити законодавцям проголосувати проти цього указу."Після видачі ордера слідчі можуть тримати Юна під вартою до 20 днів, включаючи ті дні, які він уже провів у центрі ув'язнення після затримання в своїй резиденції в Сеулі", — йдеться у повідомленні.До того ж у виданні додали, що Управління з розслідування корупції серед високопосадовців планує передати Юн Сок Йоля прокуратурі через 10 днів. Очікується, що прокуратура проводитиме подальше розслідування і пред'явить йому звинувачення.Зауважимо, що 31 грудня Західний окружний суд Сеула видав ордер на арешт Юн Сок Йоля. Це робить його першим чинним президентом Південної Кореї, якому загрожує арешт. Суд схвалив запит Управління з розслідування корупції для високопосадовців про видачу ордера на затримання політика за звинуваченнями в організації невдалого оголошення воєнного стану 3 грудня, організації повстання та зловживанні владою. Політику також загрожує процес імпічменту в Конституційному суді.Нагадаємо, 15 січня відстороненого президента Південної Кореї Юн Сок Йоля заарештували. Правоохоронці доставили його на допит.

У середу, 15 січня, відстороненого президента Південної Кореї Юн Сок Йоля заарештували. Правоохоронці доставили його на допит.Про це повідомляє Yonhap із посиланням на Управління з розслідування корупції серед високопосадовців (CIO).За даними журналістів, ордер на затримання Юна було виконано о 10:33 за місцевим часом. Після арешту Юн Сок Йоля доставили на допит.Зазначається, що відсторонений президент кілька тижнів переховувався від правоохоронців зі своєю невеликою групою особистої охорони. Проте у середу для його арешту було відправлено 3200 офіцерів. Затримання відбулося в резиденції глави держави.Перед тим, як їхати на допит Юн Сок Йоль записав звернення до громадян, у якому заявив, що вирішив здатися поліції добровільно, аби уникнути трагічних інцидентів. Він запевнив, що залишається переконаним у правильності своїх рішень."Хоч я продовжую вважати це розслідування незаконним, я вирішив погодитися прибути до Управління антикорупційних розслідувань, щоб запобігти насильству і жахливому кровопролиттю", — сказав Юн.Зауважимо, що 31 грудня Західний окружний суд Сеула видав ордер на арешт Юн Сок Йоля. Це робить його першим чинним президентом Південної Кореї, якому загрожує арешт. Суд схвалив запит Управління з розслідування корупції для високопосадовців про видачу ордера на затримання політика за звинуваченнями в організації невдалого оголошення воєнного стану 3 грудня, організації повстання та зловживанні владою. Політику також загрожує процес імпічменту в Конституційному суді.Нагадаємо, раніше у Південній Кореї слідчі державного агентства по боротьбі з корупцією намагалися затримати відстороненого парламентом від влади президента країни Юн Сок Йоля. Проте його охорона не дала цього зробити.

У понеділок, 6 січня, Печерський районний суд Києва продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергія Гнезділова.Про це повідомляє "Суспільне". За даними видання, у ході засідання прокурор просив суд продовжити Гнезділову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 березня, без права внесення застави.Своєю чергою адвокат військовослужбовця просила суд замінити тримання під вартою на домашній арешт. Сам Гнезділов запевнив, що вже не один раз заявляв суду про свою згоду на повернення до військової частини."Ми спершу отримали згоду на повернення. Тепер чомусь ми отримали відмову на повернення. Таке враження, що суд намагаються максимально затягнути й показати: шановні, з вами всіма так буде", — розповів він у коментарі журналістам.У результаті суд вирішив залишити Гнезділова під вартою до 31 січня 2025 року, без права внесення застави.Що відомо про публічне залишення військової частини військовимНа початку вересня 2024 року військовослужбовець був направлений до госпіталю для медичного огляду військово-лікарською комісією, однак на справді обстеження не проходив та в медзакладі не перебував, а після завершення визначеного терміну ВЛК до місця несення служби не повернувся. Впродовж двох тижнів він фактично переховувався від правоохоронців, змінюючи місця та міста проживання.  Сам Гнезділов на своїй сторінці у Facebook повідомив, що самовільно залишив частину, щоби привернути увагу до необхідності врегулювання термінів служби для мобілізованих."Від сьогодні я йду в СЗЧ, до встановлення чітких термінів служби чи до свого 25-річчя, маючи за своєю спиною пʼять років бездоганної солдатської служби... Сподіваюсь, що цим вчинком вдасться донести до влади та суспільства необхідність розмови та вирішення цієї ситуації", — написав військовослужбовець.Водночас він додав, що його позиція залишається незмінною: необхідно створити мобілізаційну чергу з усіх військовозобов'язаних українців, і тоді, на його думку, демобілізація стане реальністю.Варто зазначити, що Гнезділов пішов в армію добровольцем 2019 року, брав участь у боях у Донецькій області, включно з Пісками та Бахмутом.9 жовтня 2024 року працівники Державного бюро розслідувань затримали військовослужбовця Сергія Гнезділова. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років. Нагадаємо, 11 жовтня Печерський районний суд Києва взяв під варту військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергія Гнезділова.

У Південній Кореї слідчі державного агентства по боротьбі з корупцією намагалися затримати відстороненого парламентом від влади президента країни Юн Сок Йоля. Проте його охорона не дала цього зробити.Про це повідомляє Yonhap. За даними журналістів, Юна звинувачують у спробі повстання та зловживанні владою."Ми розпочали виконання ордера на затримання президента Юна",  — заявили в Державному агентстві з розслідування корупції високопосадовців (CIO).Після видачі ордера на арешт Юн Сок Йоля, біля його резиденції зібралися тисячі прихильників, щоб перешкодити затриманню відстороненого президента. Також роботі слідчих заважала й охорона Юн Сок Йоля. Відтак, всі спроби правоохоронців затримати політика виявилися не вдалими.Журналісти зауважили, що правоохоронці до 6 січня мають затримати президента. Водночас Юн та його адвокати називають ордери на затримання та обшук "незаконними та недійсними". Вони вже подали запит на їх скасування."Якщо Юна заарештують, слідчі доставлять його до штаб-квартири в Гвачхоні, на південь від Сеула, для допиту. А потім його доправлять до слідчого ізолятора в сусідньому Уйвані", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 31 грудня Західний окружний суд Сеула видав ордер на арешт відстороненого президента Юн Сок Йоля. Це робить його першим чинним президентом Південної Кореї, якому загрожує арешт. Суд схвалив запит Управління з розслідування корупції для високопосадовців (СІО) про видачу ордера на затримання політика за звинуваченнями в організації невдалого оголошення воєнного стану 3 грудня, організації повстання та зловживанні владою.Сам Юн Сок Йоль раніше пояснював, що запровадив воєнний стан через "відчай", та пообіцяв, що більше подібних випадків не повториться. Він визнавав, що йому не вдасться уникну юридичної та політичної відповідальності.

У російському Петербурзі 16-річну Єву Багрову арештували через фотографії бійців "Російського добровольчого корпусу" Збройних сил України. Дівчина вивісила їх на шкільному стенді.Про це пишуть росЗМІ. Ці знімки були визнані "забороненими" на території країни-агресора. Як зазначають російські ЗМІ, учениця восьмого класу вивісила на шкільному стенді фото бійців "Російського добровольчого корпусу" (РДК), які воюють з окупантами на боці ЗСУ. На світлинах були зображені засновник корпусу Денис Капустін та представник підрозділу Олексій Левкін. Обидва бійці були засуджені у РФ та заочно та внесені до списку "терористів та екстремістів" Росфінмоніторингу. Єва Багрова підписала фотографії як "заслужений герой Росії".Неповнолітня просила домашній арешт, але суд обрав для неї утримання під вартою.Що відомо про "Російський добровольчий корпус"Збройне формування, яке воює на боці України, але складається, як стверджується, виключно з російських громадян. Згідно з заявами бійців РДК, їхня мета — "звільнення своєї землі від путінського режиму". У Росії РДК визнаний терористичною організацією.Нагадаємо, раніше представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов заявив, що бійці "Російського добровольчого корпусу" та легіону "Свобода Росії" передавали Україні окупантів, яких узяли в полон під час рейдів на територію країни-агресора. За його словами, легіон "Свобода Росії" та РДК продовжують виконувати бойові завдання на лінії фронту, де вони працюють разом з українськими Силами безпеки та оборони.

Детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України заарештували сім літаків кіпрської компанії. Це сталось в рамках розслідування кримінального провадження стосовно ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.Про це пише прес-служба Бюро.Зокрема наразі арештовано три літаки Boeing 737-800, один Boeing 737-900 та три літаки Embraer 190. Їх орієнтовна вартість становить 40 мільйонів доларів США.Раніше детективи викрили відому авіакомпанію в ухиленні від сплати податків. Її літаки належать кіпрській компанії, яка, за оперативною інформацією, афілійована до двох відомих українських олігархів."Триває досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України "Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)", — йдеться у повідомленні БЕБ.Нагадаємо, у межах розслідування кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків групою компаній-постачальників продуктів для Міноборони детективи територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області виявили та вилучили понад 4,7 мільйона євро необлікованої готівки.

У п'ятницю, 15 листопада, Печерський райсуд Києва продовжив запобіжний захід народному депутату Миколі Тищенку. Політик залишатиметься під цілодобовим домашнім арештом до 23 грудня. Про це повідомляє "Суспільне". Тищенка підозрюють у незаконному позбавленні волі військовослужбовця у Дніпрі. Прокурор Іван Столяр під час засідання клопотав продовжити запобіжний захід нардепу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Захисники Тищенка не погоджувались з цим клопотанням: вони наполягали на заміні запобіжного заходу з цілодобового на нічний домашній арешт. Адвокати також клопотали на особисті зобов'язання аби Микола Тищенко мав можливість здійснювати свою депутатську діяльність. "У нього є безпосередньо зобов'язання перед виборцями — це і робота його приймальні, це і забезпечення діяльності апарату народного депутата і, відповідно, його конституційний обов'язок як народного обранця. Тому я вважаю що достатньо буде особистого зобов'язання", — йшлося у заяві захисника нардепа. Під час засідання сам Тищенко наголошував, що готовий погодитись на будь-яке рішення суду. "Але не треба звинувачувати мене в тому, що я не робив", — додав народний обранець. Що відомо про справу Миколи Тищенка У Дніпрі 20 червня група невідомих осіб в одязі кольору хакі та балаклавах здійснила напад на колишнього бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра "Сина" Павлова. Це сталося в той час, коли чоловік гуляв із дитиною.  Місцеві Telegram-канали одразу заявили, що до цього причетна охорона народного депутата Миколи Тищенка, з яким Павлов посперечався. Зокрема, у соцмережах з'явилося відео, як група людей у формі оточила чоловіка у цивільному одязі та взяла його руки в кайданки. До того ж один із нападників у формі обшукував сумку чоловіка у цивільному та, схоже, ударив його. Через деякий час у поліції Дніпропетровської області повідомили, що за фактом конфлікт у центрі Дніпра відкрили два кримінальні провадження. Натомість у спецпідрозділі "Кракен" підтвердили, що чоловік у цивільному, який отримав тілесні ушкодження внаслідок сутички, є колишнім військовослужбовцем їхнього підрозділу. Сам Тищенко заявив, що потерпілий військовий (Дмитро Павлов) є нібито начальником безпеки ботоферми, обшук якої 20 червня проводили Тищенко разом з якимись людьми. Водночас нардеп не відповів, хто ті люди, які були із ним. Нардеп наголосив, що Павлов "разом зі своїми хлопцями підійшов до місця, де проводились слідчі дії та спровокував поліціянта".  Натомість в обласній поліції зазначили, що місцеві та правоохоронці не співпрацювали з Тищенком і не брали участь в проведенні обшуків. Зранку 25 червня за матеріалами Державного бюро розслідувань генеральний прокурор повідомив про підозру чинному народному депутату Миколі Тищенку за фактом незаконного позбавлення волі колишнього військовослужбовця у Дніпрі.  Нагадаємо, що 19 вересня скандальному депутатові Верховної Ради Миколі Тищенку, якого підозрюють у незаконному позбавленні волі колишнього військовослужбовця у Дніпрі, продовжили запобіжний захід. Він має перебувати під цілодобовим домашнім арештом до 16 листопада.

У четвер, 14 листопада, у Печерському районному суді Києва відбувся розгляд справи про продовження домашнього арешту народному депутату Миколі Тищенку. Його адвокат подав п’ять клопотань упродовж судового засідання, таким чином затягуючи її розгляд. Про це повідомило hromadske. Журналісти зазначили, що на початку Тищенко відмовився від державного захисника, бо в нього, мовляв, є свої адвокати. Прокурор заявив, що Тищенко вже декілька засідань затягує розгляд клопотання про продовження арешту. Адвокат депутата заявив про відвід секретарки суду, бо вона не викликала ще одного захисника підозрюваного. Однак суддя залишив секретарку. Далі адвокат депутата попросив перевірити присутніх журналістів і редакційні завдання у них. Але суддя відмовив, посилаючись на затягування розгляду. Тож захисники підозрюваного захотіли відводу прокурора, посилаючись на його упередженість. Прокурор зазначив, що сторона захисту вже й раніше подавала підвід на нього з таких же причин. Суддя втретє відмовив. Наступне клопотання від адвокатів Тищенка стосувалося підсудності. Вони просили перенести розгляд з Печерського райсуду до Шевченківського. Суддя відмовив, пояснивши, що підслідність визначається, згідно з положеннями процесуального кодексу за місцем реєстрації центрального органу. Тищенко тим часом сказав журналістам слухати справу уважно, "як хрестоматію", бо вони "можуть опинитися на його місці". Суддя зробив йому попередження. Окрім того, нардеп заявив що його справа — перша така в історії України. "Я — перша людина в історії України, до якої застосовуються відповідні практики. Перша. Більш нікого немає. Я піонер в цій справі. До мене такого ще не було. Це перша справа в історії України, коли людина за те, що вона не робила, а виконувала свої депутатські повноваження — прозоро, відкрито, викликав наряд поліції, — отримала максимальне досудове розслідування у шість місяців", — заявив Тищенко. Згодом адвокат депутата попросив про відвід судді. Тищенко його підтримав, заявивши, що певні Telegram-канали поширюють фейки, нібито вони з суддею є кумами. Суддя оголосив перерву на невизначений час. Що відомо про справу Миколи Тищенка У Дніпрі 20 червня група невідомих осіб в одязі кольору хакі та балаклавах здійснила напад на колишнього бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра "Сина" Павлова. Це сталося в той час, коли чоловік гуляв із дитиною.  Місцеві Telegram-канали одразу заявили, що до цього причетна охорона народного депутата Миколи Тищенка, з яким Павлов посперечався. Зокрема, у соцмережах з'явилося відео, як група людей у формі оточила чоловіка у цивільному одязі та взяла його руки в кайданки. До того ж один із нападників у формі обшукував сумку чоловіка у цивільному та, схоже, ударив його. Через деякий час у поліції Дніпропетровської області повідомили, що за фактом конфлікт у центрі Дніпра відкрили два кримінальні провадження. Натомість у спецпідрозділі "Кракен" підтвердили, що чоловік у цивільному, який отримав тілесні ушкодження внаслідок сутички, є колишнім військовослужбовцем їхнього підрозділу. Сам Тищенко заявив, що потерпілий військовий (Дмитро Павлов) є нібито начальником безпеки ботоферми, обшук якої 20 червня проводили Тищенко разом з якимись людьми. Водночас нардеп не відповів, хто ті люди, які були із ним. Нардеп наголосив, що Павлов "разом зі своїми хлопцями підійшов до місця, де проводились слідчі дії та спровокував поліціянта".  Натомість в обласній поліції зазначили, що місцеві та правоохоронці не співпрацювали з Тищенком і не брали участь в проведенні обшуків. Зранку 25 червня за матеріалами Державного бюро розслідувань генеральний прокурор повідомив про підозру чинному народному депутату Миколі Тищенку за фактом незаконного позбавлення волі колишнього військовослужбовця у Дніпрі.  Нагадаємо, що 19 вересня скандальному депутатові Верховної Ради Миколі Тищенку, якого підозрюють у незаконному позбавленні волі колишнього військовослужбовця у Дніпрі, продовжили запобіжний захід. Він має перебувати під цілодобовим домашнім арештом до 16 листопада.

Влада Киргизстану заявила про спробу державного перевороту. У зв’язку з цим сімох людей заарештували за підозрою в організації масових заворушень для повалення уряду перед місцевими виборами. Про це повідомила агенція Reuters, яка посилається на заяву міністерстві внутрішніх справ країни. Там заявили, що заарештованих осіб підозрюють у використанні спортивних ігор та інших змагань у столиці Киргизстану Бішкеку для розпалювання заворушень. "Під виглядом національних спортивних ігор вони мали намір закликати до насильницьких дій, хотіли висунути антиконституційні заклики, та дестабілізувати ситуацію для подальшого силового захоплення влади 17 листопада", — повідомили у відомстві. За попередньою інформацією, серед затриманих є декілька іноземних громадян, а також колишній заступник генерального прокурора країни. Водночас журналісти Reuters зазначили, що влада вилучила зброю та боєприпаси в імовірних організаторів заворушень. Також серед вилученого: 1 000 пляшок горілки, "щоби напоїти натовп"; 2 000 пляшок води; тонна рису; кінь, призначений для забою. У Киргизстані 17 листопада відбудуться вибори до місцевих рад у декількох районах. Навколо цієї події у країні киплять політичні пристрасті, вони загалом стосуються внутрішньої політики. Хоча загалом Киргизстан і надалі перебуває у фарватері Росії. Нагадаємо, раніше цього року в країні вже виникали заворушення. Зокрема, 17 травня у столиці Киргизстану Бішкеку спалахували масові протести проти іноземних студентів.

У середу, 13 листопада, Басманний районний суд Москви заочно заарештував заступницю голови Міжнародного кримінального суду в Гаазі (МКС) Рейн Алапіні-Гансу. Про це повідомило видання "Медиазона". Медійники зазначили, що засідання відбулося на початку листопада. Проти Алапіні-Гансу порушили кримінальну справу про незаконне взяття під варту. "Алапіні-Гансу — адвокатка з Беніну. Протягом своєї кар'єри вона виступала на захист жінок і правозахисників, які перебувають під загрозою переслідування у всій Африці", — йдеться в повідомленні. Алапіні-Гансу 2018 року обрали суддею Міжнародного кримінального суду на дев'ятирічний термін. 2022-го судова колегія МКС, у складі якої перебувала Алапіні-Гансу, видала ордер на арешт трьох колишніх чиновників самопроголошеної Південної Осетії в межах розслідування війни Росії та Грузії 2008 року. У березні 2024 року Алапіні-Гансу стала заступницею голови Міжнародного кримінального суду Томоко Акане, яка видала ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна. У листопаді стало відомо, що Басманний суд Москви заочно заарештував суддю Міжнародного кримінального суду в Гаазі Хайкеля Бен Махфуда, який погодив ордери на арешт колишнього міністра оборони Росії Сергія Шойгу та начальника генштабу збройних сил Росії Валерія Герасимова, звинувачених у воєнних злочинах. Нагадаємо, що 24 жовтня стало відомо про рішення Міжнародного кримінального суду, який офіційно визнав Монголію порушницею через її відмову арештувати російського президента-агресора Володимира Путіна, коли він у вересні перебував на території країни.