# арешт

У Дніпрі суддя незаконно привласнив орендовану ним квартиру в історичному центрі міста. Також він підробив підпис власниці та не допускав її до житла. За таку аферу йому загрожує 12 років тюрми.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань.Так, працівники ДБР у взаємодії з СБУ повідомили про підозру судді Бабушкінського районного суду Дніпра, який незаконно привласнив квартиру. За даними слідства, він орендував житло, однак вже за два місяці припинив сплачувати орендну плату та не допускав власницю до її квартири. "Одночасно з цим він звернувся з цивільним позовом до іншого районного суду Дніпра з вимогою визнати за ним право власності на цю нерухомість. Колега підозрюваного задовольнив позов та визнав квартиру його власністю", — зазначили в ДБР.Як доказ у суді була використана підроблена розписка від власниці житла, яка нібито підтвердила отримання нею 412 тисяч гривень за продаж квартири. Проте жінка запевнила, що жодних грошей вона не одержала, а документів не підписувала. "Почеркознавча експертиза підтвердила її слова: підпис на розписці виявився підробленим. Інша експертиза встановила, що реальна ринкова вартість квартири становить майже один мільйон гривень", — додали в прес-службі.Під час обшуків у судді вилучено мобільний телефон із даними, що підтверджують факт незаконного заволодіння нерухомістю. Йому повідомили про підозру. Фігурантові загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.У ДБР додали, що підготовлено клопотання до Вищої ради правосуддя про надання дозволу на утримання судді під вартою та його відсторонення від здійснення правосуддя.Нагадаємо, раніше у Києві викрили групу аферистів, які незаконно привласнювали чуже житло. Серед потерпілих — люди похилого віку та особи, що мали фінансові труднощі або вели асоціальний спосіб життя.

У суботу, 18 січня, Західний окружний суд Сеула видав ордер на офіційний арешт відстороненого президента Південної Кореї Юн Сок Йоля.Про це повідомило видання Yonhap. За даними журналістів, ордер на арешт Юн Сок Йоля було видано через його невдалу спробу запровадити воєнний стан. Зокрема, його звинувачують у тому, що він очолив заколот і зловживав владою, коли оголосив воєнний стан 3 грудня. Як наголосили у суді, відсторонений президент також нібито відправив війська до Національної асамблеї, щоб перешкодити законодавцям проголосувати проти цього указу."Після видачі ордера слідчі можуть тримати Юна під вартою до 20 днів, включаючи ті дні, які він уже провів у центрі ув'язнення після затримання в своїй резиденції в Сеулі", — йдеться у повідомленні.До того ж у виданні додали, що Управління з розслідування корупції серед високопосадовців планує передати Юн Сок Йоля прокуратурі через 10 днів. Очікується, що прокуратура проводитиме подальше розслідування і пред'явить йому звинувачення.Зауважимо, що 31 грудня Західний окружний суд Сеула видав ордер на арешт Юн Сок Йоля. Це робить його першим чинним президентом Південної Кореї, якому загрожує арешт. Суд схвалив запит Управління з розслідування корупції для високопосадовців про видачу ордера на затримання політика за звинуваченнями в організації невдалого оголошення воєнного стану 3 грудня, організації повстання та зловживанні владою. Політику також загрожує процес імпічменту в Конституційному суді.Нагадаємо, 15 січня відстороненого президента Південної Кореї Юн Сок Йоля заарештували. Правоохоронці доставили його на допит.

У середу, 15 січня, відстороненого президента Південної Кореї Юн Сок Йоля заарештували. Правоохоронці доставили його на допит.Про це повідомляє Yonhap із посиланням на Управління з розслідування корупції серед високопосадовців (CIO).За даними журналістів, ордер на затримання Юна було виконано о 10:33 за місцевим часом. Після арешту Юн Сок Йоля доставили на допит.Зазначається, що відсторонений президент кілька тижнів переховувався від правоохоронців зі своєю невеликою групою особистої охорони. Проте у середу для його арешту було відправлено 3200 офіцерів. Затримання відбулося в резиденції глави держави.Перед тим, як їхати на допит Юн Сок Йоль записав звернення до громадян, у якому заявив, що вирішив здатися поліції добровільно, аби уникнути трагічних інцидентів. Він запевнив, що залишається переконаним у правильності своїх рішень."Хоч я продовжую вважати це розслідування незаконним, я вирішив погодитися прибути до Управління антикорупційних розслідувань, щоб запобігти насильству і жахливому кровопролиттю", — сказав Юн.Зауважимо, що 31 грудня Західний окружний суд Сеула видав ордер на арешт Юн Сок Йоля. Це робить його першим чинним президентом Південної Кореї, якому загрожує арешт. Суд схвалив запит Управління з розслідування корупції для високопосадовців про видачу ордера на затримання політика за звинуваченнями в організації невдалого оголошення воєнного стану 3 грудня, організації повстання та зловживанні владою. Політику також загрожує процес імпічменту в Конституційному суді.Нагадаємо, раніше у Південній Кореї слідчі державного агентства по боротьбі з корупцією намагалися затримати відстороненого парламентом від влади президента країни Юн Сок Йоля. Проте його охорона не дала цього зробити.

У понеділок, 6 січня, Печерський районний суд Києва продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергія Гнезділова.Про це повідомляє "Суспільне". За даними видання, у ході засідання прокурор просив суд продовжити Гнезділову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 березня, без права внесення застави.Своєю чергою адвокат військовослужбовця просила суд замінити тримання під вартою на домашній арешт. Сам Гнезділов запевнив, що вже не один раз заявляв суду про свою згоду на повернення до військової частини."Ми спершу отримали згоду на повернення. Тепер чомусь ми отримали відмову на повернення. Таке враження, що суд намагаються максимально затягнути й показати: шановні, з вами всіма так буде", — розповів він у коментарі журналістам.У результаті суд вирішив залишити Гнезділова під вартою до 31 січня 2025 року, без права внесення застави.Що відомо про публічне залишення військової частини військовимНа початку вересня 2024 року військовослужбовець був направлений до госпіталю для медичного огляду військово-лікарською комісією, однак на справді обстеження не проходив та в медзакладі не перебував, а після завершення визначеного терміну ВЛК до місця несення служби не повернувся. Впродовж двох тижнів він фактично переховувався від правоохоронців, змінюючи місця та міста проживання.  Сам Гнезділов на своїй сторінці у Facebook повідомив, що самовільно залишив частину, щоби привернути увагу до необхідності врегулювання термінів служби для мобілізованих."Від сьогодні я йду в СЗЧ, до встановлення чітких термінів служби чи до свого 25-річчя, маючи за своєю спиною пʼять років бездоганної солдатської служби... Сподіваюсь, що цим вчинком вдасться донести до влади та суспільства необхідність розмови та вирішення цієї ситуації", — написав військовослужбовець.Водночас він додав, що його позиція залишається незмінною: необхідно створити мобілізаційну чергу з усіх військовозобов'язаних українців, і тоді, на його думку, демобілізація стане реальністю.Варто зазначити, що Гнезділов пішов в армію добровольцем 2019 року, брав участь у боях у Донецькій області, включно з Пісками та Бахмутом.9 жовтня 2024 року працівники Державного бюро розслідувань затримали військовослужбовця Сергія Гнезділова. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років. Нагадаємо, 11 жовтня Печерський районний суд Києва взяв під варту військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергія Гнезділова.

У Південній Кореї слідчі державного агентства по боротьбі з корупцією намагалися затримати відстороненого парламентом від влади президента країни Юн Сок Йоля. Проте його охорона не дала цього зробити.Про це повідомляє Yonhap. За даними журналістів, Юна звинувачують у спробі повстання та зловживанні владою."Ми розпочали виконання ордера на затримання президента Юна",  — заявили в Державному агентстві з розслідування корупції високопосадовців (CIO).Після видачі ордера на арешт Юн Сок Йоля, біля його резиденції зібралися тисячі прихильників, щоб перешкодити затриманню відстороненого президента. Також роботі слідчих заважала й охорона Юн Сок Йоля. Відтак, всі спроби правоохоронців затримати політика виявилися не вдалими.Журналісти зауважили, що правоохоронці до 6 січня мають затримати президента. Водночас Юн та його адвокати називають ордери на затримання та обшук "незаконними та недійсними". Вони вже подали запит на їх скасування."Якщо Юна заарештують, слідчі доставлять його до штаб-квартири в Гвачхоні, на південь від Сеула, для допиту. А потім його доправлять до слідчого ізолятора в сусідньому Уйвані", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 31 грудня Західний окружний суд Сеула видав ордер на арешт відстороненого президента Юн Сок Йоля. Це робить його першим чинним президентом Південної Кореї, якому загрожує арешт. Суд схвалив запит Управління з розслідування корупції для високопосадовців (СІО) про видачу ордера на затримання політика за звинуваченнями в організації невдалого оголошення воєнного стану 3 грудня, організації повстання та зловживанні владою.Сам Юн Сок Йоль раніше пояснював, що запровадив воєнний стан через "відчай", та пообіцяв, що більше подібних випадків не повториться. Він визнавав, що йому не вдасться уникну юридичної та політичної відповідальності.

У російському Петербурзі 16-річну Єву Багрову арештували через фотографії бійців "Російського добровольчого корпусу" Збройних сил України. Дівчина вивісила їх на шкільному стенді.Про це пишуть росЗМІ. Ці знімки були визнані "забороненими" на території країни-агресора. Як зазначають російські ЗМІ, учениця восьмого класу вивісила на шкільному стенді фото бійців "Російського добровольчого корпусу" (РДК), які воюють з окупантами на боці ЗСУ. На світлинах були зображені засновник корпусу Денис Капустін та представник підрозділу Олексій Левкін. Обидва бійці були засуджені у РФ та заочно та внесені до списку "терористів та екстремістів" Росфінмоніторингу. Єва Багрова підписала фотографії як "заслужений герой Росії".Неповнолітня просила домашній арешт, але суд обрав для неї утримання під вартою.Що відомо про "Російський добровольчий корпус"Збройне формування, яке воює на боці України, але складається, як стверджується, виключно з російських громадян. Згідно з заявами бійців РДК, їхня мета — "звільнення своєї землі від путінського режиму". У Росії РДК визнаний терористичною організацією.Нагадаємо, раніше представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов заявив, що бійці "Російського добровольчого корпусу" та легіону "Свобода Росії" передавали Україні окупантів, яких узяли в полон під час рейдів на територію країни-агресора. За його словами, легіон "Свобода Росії" та РДК продовжують виконувати бойові завдання на лінії фронту, де вони працюють разом з українськими Силами безпеки та оборони.

Детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України заарештували сім літаків кіпрської компанії. Це сталось в рамках розслідування кримінального провадження стосовно ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.Про це пише прес-служба Бюро.Зокрема наразі арештовано три літаки Boeing 737-800, один Boeing 737-900 та три літаки Embraer 190. Їх орієнтовна вартість становить 40 мільйонів доларів США.Раніше детективи викрили відому авіакомпанію в ухиленні від сплати податків. Її літаки належать кіпрській компанії, яка, за оперативною інформацією, афілійована до двох відомих українських олігархів."Триває досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України "Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)", — йдеться у повідомленні БЕБ.Нагадаємо, у межах розслідування кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків групою компаній-постачальників продуктів для Міноборони детективи територіального управління Бюро економічної безпеки у Київській області виявили та вилучили понад 4,7 мільйона євро необлікованої готівки.

У п'ятницю, 15 листопада, Печерський райсуд Києва продовжив запобіжний захід народному депутату Миколі Тищенку. Політик залишатиметься під цілодобовим домашнім арештом до 23 грудня. Про це повідомляє "Суспільне". Тищенка підозрюють у незаконному позбавленні волі військовослужбовця у Дніпрі. Прокурор Іван Столяр під час засідання клопотав продовжити запобіжний захід нардепу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Захисники Тищенка не погоджувались з цим клопотанням: вони наполягали на заміні запобіжного заходу з цілодобового на нічний домашній арешт. Адвокати також клопотали на особисті зобов'язання аби Микола Тищенко мав можливість здійснювати свою депутатську діяльність. "У нього є безпосередньо зобов'язання перед виборцями — це і робота його приймальні, це і забезпечення діяльності апарату народного депутата і, відповідно, його конституційний обов'язок як народного обранця. Тому я вважаю що достатньо буде особистого зобов'язання", — йшлося у заяві захисника нардепа. Під час засідання сам Тищенко наголошував, що готовий погодитись на будь-яке рішення суду. "Але не треба звинувачувати мене в тому, що я не робив", — додав народний обранець. Що відомо про справу Миколи Тищенка У Дніпрі 20 червня група невідомих осіб в одязі кольору хакі та балаклавах здійснила напад на колишнього бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра "Сина" Павлова. Це сталося в той час, коли чоловік гуляв із дитиною.  Місцеві Telegram-канали одразу заявили, що до цього причетна охорона народного депутата Миколи Тищенка, з яким Павлов посперечався. Зокрема, у соцмережах з'явилося відео, як група людей у формі оточила чоловіка у цивільному одязі та взяла його руки в кайданки. До того ж один із нападників у формі обшукував сумку чоловіка у цивільному та, схоже, ударив його. Через деякий час у поліції Дніпропетровської області повідомили, що за фактом конфлікт у центрі Дніпра відкрили два кримінальні провадження. Натомість у спецпідрозділі "Кракен" підтвердили, що чоловік у цивільному, який отримав тілесні ушкодження внаслідок сутички, є колишнім військовослужбовцем їхнього підрозділу. Сам Тищенко заявив, що потерпілий військовий (Дмитро Павлов) є нібито начальником безпеки ботоферми, обшук якої 20 червня проводили Тищенко разом з якимись людьми. Водночас нардеп не відповів, хто ті люди, які були із ним. Нардеп наголосив, що Павлов "разом зі своїми хлопцями підійшов до місця, де проводились слідчі дії та спровокував поліціянта".  Натомість в обласній поліції зазначили, що місцеві та правоохоронці не співпрацювали з Тищенком і не брали участь в проведенні обшуків. Зранку 25 червня за матеріалами Державного бюро розслідувань генеральний прокурор повідомив про підозру чинному народному депутату Миколі Тищенку за фактом незаконного позбавлення волі колишнього військовослужбовця у Дніпрі.  Нагадаємо, що 19 вересня скандальному депутатові Верховної Ради Миколі Тищенку, якого підозрюють у незаконному позбавленні волі колишнього військовослужбовця у Дніпрі, продовжили запобіжний захід. Він має перебувати під цілодобовим домашнім арештом до 16 листопада.

У четвер, 14 листопада, у Печерському районному суді Києва відбувся розгляд справи про продовження домашнього арешту народному депутату Миколі Тищенку. Його адвокат подав п’ять клопотань упродовж судового засідання, таким чином затягуючи її розгляд. Про це повідомило hromadske. Журналісти зазначили, що на початку Тищенко відмовився від державного захисника, бо в нього, мовляв, є свої адвокати. Прокурор заявив, що Тищенко вже декілька засідань затягує розгляд клопотання про продовження арешту. Адвокат депутата заявив про відвід секретарки суду, бо вона не викликала ще одного захисника підозрюваного. Однак суддя залишив секретарку. Далі адвокат депутата попросив перевірити присутніх журналістів і редакційні завдання у них. Але суддя відмовив, посилаючись на затягування розгляду. Тож захисники підозрюваного захотіли відводу прокурора, посилаючись на його упередженість. Прокурор зазначив, що сторона захисту вже й раніше подавала підвід на нього з таких же причин. Суддя втретє відмовив. Наступне клопотання від адвокатів Тищенка стосувалося підсудності. Вони просили перенести розгляд з Печерського райсуду до Шевченківського. Суддя відмовив, пояснивши, що підслідність визначається, згідно з положеннями процесуального кодексу за місцем реєстрації центрального органу. Тищенко тим часом сказав журналістам слухати справу уважно, "як хрестоматію", бо вони "можуть опинитися на його місці". Суддя зробив йому попередження. Окрім того, нардеп заявив що його справа — перша така в історії України. "Я — перша людина в історії України, до якої застосовуються відповідні практики. Перша. Більш нікого немає. Я піонер в цій справі. До мене такого ще не було. Це перша справа в історії України, коли людина за те, що вона не робила, а виконувала свої депутатські повноваження — прозоро, відкрито, викликав наряд поліції, — отримала максимальне досудове розслідування у шість місяців", — заявив Тищенко. Згодом адвокат депутата попросив про відвід судді. Тищенко його підтримав, заявивши, що певні Telegram-канали поширюють фейки, нібито вони з суддею є кумами. Суддя оголосив перерву на невизначений час. Що відомо про справу Миколи Тищенка У Дніпрі 20 червня група невідомих осіб в одязі кольору хакі та балаклавах здійснила напад на колишнього бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра "Сина" Павлова. Це сталося в той час, коли чоловік гуляв із дитиною.  Місцеві Telegram-канали одразу заявили, що до цього причетна охорона народного депутата Миколи Тищенка, з яким Павлов посперечався. Зокрема, у соцмережах з'явилося відео, як група людей у формі оточила чоловіка у цивільному одязі та взяла його руки в кайданки. До того ж один із нападників у формі обшукував сумку чоловіка у цивільному та, схоже, ударив його. Через деякий час у поліції Дніпропетровської області повідомили, що за фактом конфлікт у центрі Дніпра відкрили два кримінальні провадження. Натомість у спецпідрозділі "Кракен" підтвердили, що чоловік у цивільному, який отримав тілесні ушкодження внаслідок сутички, є колишнім військовослужбовцем їхнього підрозділу. Сам Тищенко заявив, що потерпілий військовий (Дмитро Павлов) є нібито начальником безпеки ботоферми, обшук якої 20 червня проводили Тищенко разом з якимись людьми. Водночас нардеп не відповів, хто ті люди, які були із ним. Нардеп наголосив, що Павлов "разом зі своїми хлопцями підійшов до місця, де проводились слідчі дії та спровокував поліціянта".  Натомість в обласній поліції зазначили, що місцеві та правоохоронці не співпрацювали з Тищенком і не брали участь в проведенні обшуків. Зранку 25 червня за матеріалами Державного бюро розслідувань генеральний прокурор повідомив про підозру чинному народному депутату Миколі Тищенку за фактом незаконного позбавлення волі колишнього військовослужбовця у Дніпрі.  Нагадаємо, що 19 вересня скандальному депутатові Верховної Ради Миколі Тищенку, якого підозрюють у незаконному позбавленні волі колишнього військовослужбовця у Дніпрі, продовжили запобіжний захід. Він має перебувати під цілодобовим домашнім арештом до 16 листопада.

Влада Киргизстану заявила про спробу державного перевороту. У зв’язку з цим сімох людей заарештували за підозрою в організації масових заворушень для повалення уряду перед місцевими виборами. Про це повідомила агенція Reuters, яка посилається на заяву міністерстві внутрішніх справ країни. Там заявили, що заарештованих осіб підозрюють у використанні спортивних ігор та інших змагань у столиці Киргизстану Бішкеку для розпалювання заворушень. "Під виглядом національних спортивних ігор вони мали намір закликати до насильницьких дій, хотіли висунути антиконституційні заклики, та дестабілізувати ситуацію для подальшого силового захоплення влади 17 листопада", — повідомили у відомстві. За попередньою інформацією, серед затриманих є декілька іноземних громадян, а також колишній заступник генерального прокурора країни. Водночас журналісти Reuters зазначили, що влада вилучила зброю та боєприпаси в імовірних організаторів заворушень. Також серед вилученого: 1 000 пляшок горілки, "щоби напоїти натовп"; 2 000 пляшок води; тонна рису; кінь, призначений для забою. У Киргизстані 17 листопада відбудуться вибори до місцевих рад у декількох районах. Навколо цієї події у країні киплять політичні пристрасті, вони загалом стосуються внутрішньої політики. Хоча загалом Киргизстан і надалі перебуває у фарватері Росії. Нагадаємо, раніше цього року в країні вже виникали заворушення. Зокрема, 17 травня у столиці Киргизстану Бішкеку спалахували масові протести проти іноземних студентів.

У середу, 13 листопада, Басманний районний суд Москви заочно заарештував заступницю голови Міжнародного кримінального суду в Гаазі (МКС) Рейн Алапіні-Гансу. Про це повідомило видання "Медиазона". Медійники зазначили, що засідання відбулося на початку листопада. Проти Алапіні-Гансу порушили кримінальну справу про незаконне взяття під варту. "Алапіні-Гансу — адвокатка з Беніну. Протягом своєї кар'єри вона виступала на захист жінок і правозахисників, які перебувають під загрозою переслідування у всій Африці", — йдеться в повідомленні. Алапіні-Гансу 2018 року обрали суддею Міжнародного кримінального суду на дев'ятирічний термін. 2022-го судова колегія МКС, у складі якої перебувала Алапіні-Гансу, видала ордер на арешт трьох колишніх чиновників самопроголошеної Південної Осетії в межах розслідування війни Росії та Грузії 2008 року. У березні 2024 року Алапіні-Гансу стала заступницею голови Міжнародного кримінального суду Томоко Акане, яка видала ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна. У листопаді стало відомо, що Басманний суд Москви заочно заарештував суддю Міжнародного кримінального суду в Гаазі Хайкеля Бен Махфуда, який погодив ордери на арешт колишнього міністра оборони Росії Сергія Шойгу та начальника генштабу збройних сил Росії Валерія Герасимова, звинувачених у воєнних злочинах. Нагадаємо, що 24 жовтня стало відомо про рішення Міжнародного кримінального суду, який офіційно визнав Монголію порушницею через її відмову арештувати російського президента-агресора Володимира Путіна, коли він у вересні перебував на території країни.

У понеділок, 11 листопада, Басманний районний суд Москви заочно заарештував суддю Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі Хайкеля Бен Махфуда. Він звинуватив Сергія Шойгу та Валерія Герасимова у воєнних злочинах в Україні. Про це повідомило видання "Медиазона". Журналісти зазначили, що проти Бен Махфуда порушили кримінальну справу про незаконне взяття під варту (частина 2 статті 301 Кримінального кодексу Росії). Максимальне покарання за цією статтею — чотири роки колонії. "Улітку він разом із двома іншими суддями МКС — Росаріо Сальваторе Айталою та Серхіо Херардо Угальде Годінесем — видав ордери на арешт колишнього міністра оборони Росії Сергія Шойгу та начальника Генштабу збройних сил Росії Валерія Герасимова, яких звинувачують у воєнних злочинах в Україні", — йдеться в повідомленні. Хайкель Бен Махфуд — юрист із Тунісу. Він став суддею Міжнародного кримінального суду в березні 2024 року. Раніше російські силовики порушили кримінальні справи проти його колег, які видавали ордери на арешт Володимира Путіна та уповноваженої з прав людини Марії Львової-Бєлової. Нагадаємо, що 24 жовтня стало відомо про рішення Міжнародного кримінального суду, який офіційно визнав Монголію порушницею через її відмову арештувати російського президента-агресора Володимира Путіна, коли він у вересні перебував на території країни.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заарештував частину майна керівниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи. Її підозрюють у незаконному збагаченні. Під арешт потрапили договори купівлі-продажу землі, брендові прикраси, банківські картки, готівка в іноземній валюті та гаджети. Про це свідчить ухвала Вищого антикорупційного суду, який наклав арешт на 3,17 мільйона доларів, 140 тисяч євро та 1,27 мільйона гривень. Їх вилучили за місцем проживання Тетяни Крупи. Також заарештовано 93 тисячі доларів і дві тисячі євро, які знайшли 3 жовтня у її робочому кабінеті. Крім готівки, суд арештував й інше майно: документи щодо проектування будівництва п’яти будинків; ноутбук, п’ять флеш-накопичувачів, телефон IPhone10; дві коробки із золотими виробами з жовтого металу з білим камінням; роздруковані декларації Тетяни Крупи за 2021, 2022 та 2023 роки, проект відповіді на Нацагентство із запобігання корупції, а також довідки про виплату дивідендів. Також ВАКС заарештував договори купівлі-продажу земельних ділянок Тетяни Крупи та технічну документацію на земельні ділянки її чоловіка, а ще брендові прикраси, медичну документацію та банківські картки. За рішенням суду наклали арешти на проектну документацію будівництва-реконструкції дискоклубу у парку імені Чекмана та журнали виконаних робіт. Як відомо, у Хмельницькій області триває розслідування через інформацію про те, що 50 прокурорів, ймовірно, отримали інвалідність другої групи, за рішенням голови обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи, яка перебуває під слідством. Що відомо про справу Тетяни Крупи Ще 3 та 4 жовтня правоохоронці у межах розпочатого кримінального провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути військової служби, провели низку обшуків у службових кабінетах та за місцем проживання посадовиці та її близьких родичів. У керівниці МСЕК в робочому кабінеті було виявлено 100 тисяч доларів США, а також низку підроблених медичних документів, списки "ухилянтів" із прізвищами та фіктивними діагнозами. Крім того, вдома у посадовиці та її родичів працівники ДБР знайшли майже 5 мільйонів 244 тисяч доларів США, 300 тисяч євро, понад 5 мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку: у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проекти. Під час слідчих дій посадовиця намагалась позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно.  Також правоохоронці виявили, що родині топчиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, дев'ятьма елітними автівками, корпоративними правами на 48 мільйонів гривень, готельно-ресторанним комплексом на майже 3000 квадратних метрів в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також "накопичила" майже 2,3 мільйона доларів США. Всі ці статки вона не внесла до своєї щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи було повідомлено про підозру у незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України). Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років з конфіскацією усього майна. Нагадаємо, що голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заперечив повідомлення про родинні зв'язки із раніше затриманою керівницею Хмельницької медико-соціальної експертної комісії Тетяною Крупою. Раніше таку інформацію поширили журналісти.

У середу, 30 жовтня, Печерський суд Києва повторно заарештував 2,6 мільярда гривень онлайн-казино, яке підозрюють у відмиванні російських грошей. Це відбулося за клопотанням Державного бюро розслідувань (ДБР) і Офісу генерального прокурора. Про це повідомила прес-служба ДБР. За інформацією правоохоронців, ці кошти залишаються в управлінні Національного агентства з виявлення активів АРМА, попри те, що 25 жовтня суд необґрунтовано зняв з них арешт. У ДБР зазначили, що 12 серпня 2024 року суд задовольнив клопотання ДБР і Офісу Генерального прокурора про передачу до АРМА мільярдів гривень, арештованих на рахунках онлайн-казино, пов’язаного із представниками держави-агресора. "ДБР здійснює розслідування схем легалізації майна об’єднаннями осіб за участі низки суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію з організації азартних ігор у мережі Інтернет, і діяли під прикриттям окремих працівників правоохоронних і контрольних органів", — пояснили в Державному бюро розслідувань. Зокрема, підтверджено зв’язки даного онлайн-казино з представниками держави-агресора та російським капіталом, а також підсанкційними суб’єктами. ДБР проводить розслідування у межах кримінального провадження за фактами фінансування дій, вчинених з метою повалення конституційного ладу, легалізації майна, створення та участі у злочинній організації, бездіяльності працівника правоохоронного органу щодо незаконної діяльності лотерей. Нагадаємо, вчора журналіст Євген Плінський повідомляв, що суддя Печерського суду Світлана Смик ухвалила рішення, що український бюджет винен російському бізнесмену Дмитру Пуніну 2,6 мільярда гривень. Ці кошти мають негайно повернути російському олігарху. За його словами, рішення стосується зняття арешту з 2,6 мільярда гривень онлайн-казино Pin-UP, які вже передані в АРМА як "російські гроші" та які вже пішли в бюджет на потреби української армії.

Міжнародний кримінальний суд офіційно визнав Монголію порушницею через її відмову арештувати російського президента-агресора Володимира Путіна, коли він у вересні перебував на території країни. Відповідне рішення було ухвалене 24 жовтня, пише "Європейська правда". "Палата попереднього провадження II Міжнародного кримінального суду підтвердила, що Монголія порушила зобов’язання як держава-учасниця Римського статуту, не заарештувавши Володимира Путіна за ордером МКС", -- йдеться у повідомлені. Зазначається, що через відмову арештувати російського диктатора Монголія перешкодила МКС здійснювати свої функції та повноваження, причому імунітет глави держави не дозволяє ігнорувати ордер на арешт. "З огляду на серйозність відмови Монголії співпрацювати з Судом Палата вважала за необхідне передати це питання на розгляд Асамблеї держав-учасниць", -- зазначили там. Вказується, що максимальне "покарання", яке загрожує Монголії за рішенням Асамблеї держав-учасниць -- це позбавлення процедурних можливостей аж до права пропонувати кандидатури нових суддів МКС. Водночас у 2024 році до суду уперше в історії обрали представника Монголії, термін повноважень якого становитиме дев'ять років. Варто зазначити, що візит російського диктатора до Монголії у вересні став першою поїздкою до держави-учасниці Римського статуту Міжнародного кримінального суду після того, як у березні 2023 року суд видав ордер на арешт Путіна у зв'язку із причетністю до викрадення українських дітей. Видання Politico з посиланням на коментар речника уряду Монголії інформувало, що країна не наважилася на арешт воєнного злочинця через енергетичну залежність від Росії.  Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що відмова Монголії заарештувати Володимира Путіна під час його візиту до країни — це відповідальність усього світу. Додамо, 12 вересня Міністерство закордонних справ України оголосило демарш монгольській стороні. Це відбулося під час зустрічі з генеральною директоркою департаменту Європи й Африки МЗС Монголії Ганхуурай Баттунгалаг.