# Болгарія

У четвер, 27 березня, уряд Болгарії на саміті "коаліції рішучих" у Парижі запропонував створити на своїй території багатонаціональний центр. Він забезпечуватиме безпеку судноплавства в західній частині Чорного моря.Про це повідомила прес-служба болгарського уряду, пише "Європейська правда".Очільник болгарського уряду Росен Железяков зазначив, що координаційний центр буде забезпечувати постійний нагляд у Чорному морі. Він також відповідатиме за раннє попередження про потенційні загрози, а також ворожу діяльність у західній частині моря."Мета полягає в тому, щоб встановити керівні принципи для судноплавства і здійснювати моніторинг — з повітря і з води — як критичної інфраструктури, так і всіх потенційних ворожих дій на території Чорного моря", — додав Железяков.Нагадаємо, за даними аналітиків американського Інституту вивчення війни, результати переговорів між Україною, Сполученими Штатами Америки та Росією в Ер-Ріяді залишаються нечіткими. До того ж російський диктатор Володимир Путін продовжує "гальмувати" зусилля президента США Дональда Трампа щодо припинення вогню.Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що на мирних переговорах Європу представлятимуть Франція та Велика Британія. Таке рішення було ухвалене на саміті в Парижі.Також український президент Володимир Зеленський зауважив, що Росія продовжує блокувати мирний процес попри те, що Україна готова до будь-якого формату переговорів для завершення бойових дій. Російський диктатор не готовий до прямого діалогу.Своєю чергою речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що Сполучені Штати Америки повинні нести відповідальність за контроль щодо припинення вогню в Україні. Водночас переговори у цьому напрямку все ще тривають.

Російська Федерація не відмовляється від імперських амбіцій і спробує розпочати агресію проти інших держав. Першою у потенційному списку буде Польща.Таку заяву зробив очільник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов, пише "РБК-Україна".За словами військового, у Кремлі не зникне бажання перетворити державу на імперію. І після окупації України у найгіршому випадку Росія спробує окупувати й інші держави."Якщо йдемо найгіршим, як то кажуть, це не сценарій, просто найгірший варіант уявімо, і от сталося так, що три країни (Росія, Білорусь, Україна, — ред.) об'єдналися в єдину. При тому, що це майже неможливо. Наступним буде Польща якраз. Я вам прямо це кажу. І не треба цього боятися, це треба усвідомлювати. Далі будуть: Чехія, Угорщина, Болгарія. Всі підуть назад. Країни Варшавського блоку це, як то кажуть, "завдання мінімум" — якщо утворюється імперія. А там вже як вийде", — заявив Кирило Буданов.Варшавський договір — угода про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу, укладена 14 травня 1955 року у Варшаві Албанією, Болгарією, Німецькою Демократичною Республікою, Польщею, Румунією, СРСР, Угорщиною та тодішньою Чехословаччиною. Набув чинності 5 червня 1955.Раніше глава Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що війна між Україною та Росією може закінчитися вже у 2025 році.Нагадаємо, раніше європейські лідери неодноразово заявляли, що країна-агресорка Росія не зупиниться на Україні й може напасти на території держав-членів Північноатлантичного альянсу. Відтак, за даними журналістів, можливою лінією фронту може стати північно-східний фланг НАТО, до якого входить кордон між РФ і Фінляндією протяжністю понад 1300 кілометрів.

Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія звернулися з листом до Європейської комісії. Вони закликали повернутися до довоєнних квот на агропромислову продукцію з України після завершення автономних торгових заходів.Про це повідомив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook. Він зазначив, що чотири держави захищають "інтереси фермерів і їхні засоби до існування від української сільськогосподарської продукції".Угорський міністр акцентував, що разом із колегами з Болгарії, Румунії та Словаччини вони надіслали лист до Брюсселя із закликом до дій, наголошуючи, що термін дії регламенту ЄС, який регулює імпорт з України, закінчується в червні цього року."Тому Європейська комісія повинна знайти довгострокове рішення для подолання ринкових труднощів, спричинених українською сільськогосподарською продукцією. У спільному листі ми закликали комісію повернутися до довоєнних квот, запровадити захисні заходи щодо продукції та запровадити автоматичний захист та індивідуальні квоти на регіональній основі для прикордонних держав-членів", — зауважив Надь.Міністри також попросили Брюссель вимагати дотримання санітарних і фітосанітарних стандартів ЄС, стандартів захисту тварин, громадського здоров'я та охорони навколишнього середовища для української сільськогосподарської продукції."Нам цікаво, чи врахує Брюссель інтереси східноєвропейських фермерів цього разу, чи знову зрадить їх, як у вересні 2023 року", — заявив Надь.Міністр наголосив, що Угорщина зберігатиме обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції в рамках своєї національної компетенції доти, доки це необхідно для захисту угорських фермерів."Ми солідарні з Україною, але ми захистимо засоби до існування та конкурентоспроможність фермерів!" — зазначив Надь.Нагадаємо, раніше з’являлася інформація, що Єврокомісія начебто роздумує не продовжувати пільговий режим торгівлі для України, термін дії якого спливає у червні, у його нинішньому вигляді, та вже розпочала технічні перемовини про нові умови торгівлі.

Парламент Болгарії 21 лютого ухвалив декларацію, що підтверджує неучасть військових сил країни у бойових діях в Україні, за межами союзницьких зобов'язань країни в рамках НАТО, ЄС, ООН та ОБСЄ.Про це повідомляє Novinite.Водночас декларація закликає до дипломатичного врегулювання конфлікту та підкреслює відданість Болгарії підтримці ініціатив з деескалації та мирних переговорів. Як зазначає видання, у ході парламентських дебатів деякі члени, особливо з проросійської партії "Відродження", висловили скептицизм щодо гарантій, які подаються декларацією. Ангел Георгієв стверджував, що вона залишає можливість для розміщення болгарських військових в Україні, назвавши таку можливість зрадою болгарського суспільства. Однак Станіслав Балабанов із "Є такий народ" запевнив, що у Народних зборах з цього питання існує широкий консенсус, наголосивши, що без офіційного запиту від Ради міністрів роль парламенту полягає у наданні інституційної гарантії за допомогою декларації. Тома Біков із ГЕРБ розкритикував політичний дискурс навколо декларації, заявивши, що він використовується для проведення ідеологічних дебатів, а не для того, щоб зосередитись на фактичних наслідках декларації. За його словами, не було зроблено запиту на військову участь Болгарії, що зробило обговорення здебільшого теоретичним. У декларації не засуджуються дії Росії в Україні. Спроби "We Continue the Change — Democratic Bulgaria" включити формулювання, що засуджує війну Росії, що триває, і ймовірні злочини проти України, були відхилені. Аналогічно, пропозиція Revival прибрати посилання на зобов'язання Болгарії перед НАТО і ЄС не була прийнята. Остаточний текст уникає прямої згадки про російську агресію, яку деякі вважають, що залишає місце для потенційних миротворчих місій у майбутньому після закінчення конфлікту. Лідер ГЕРБ Бойко Борисов підтвердив, що не було зовнішнього запиту на болгарські війська і звинуватив кампанії з дезінформації у поширенні страху серед громадськості. Він наголосив на послідовній підтримці ГЕРБ України, повторивши, що роль Болгарії має бути зосереджена на дипломатичних зусиллях. Борисов також висловив стурбованість щодо довгострокової стабільності Європи, попередивши про потенційні проблеми безпеки та міграції, якщо війна залишиться невирішеною. Європейський парламент, на відміну від позиції Болгарії, вирішив підняти українські прапори у своїх штаб-квартирах у Брюсселі та Страсбурзі з 23 по 25 лютого на знак солідарності. Крім того, центр для відвідувачів "Станція Європа" в Брюсселі буде підсвічений у національних кольорах України на згадку про конфлікт, що триває.Раніше стало відомо, що європейські країни можуть відправити в Україну до 30 тисяч військових, які не будуть виконувати миротворчу місію. Вони, ймовірно, патрулюватимуть повітряний простір країни.Також повідомлялось, що Сполучені Штати Америки розглядають варіант автоматичного надання Україні членства в Північноатлантичному альянсі, якщо Росія порушить потенційну угоду про припинення вогню і здійснить повторне вторгнення.Нагадаємо, раніше американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем на Мюнхенській безпековій конференції заявляв, що, якщо країна-агресорка Росія здійснить повторний напад на Україну, тоді її негайно візьмуть до Північноатлантичного альянсу.Водночас 17 лютого за ініціативи президента Франції Еммануеля Макрона в Парижі відбулася зустріч європейський оборонних держав. На ній вони, серед іншого, обговорили автоматичний вступ України до НАТО.

В Україну екстрадовано одну учасниць організованої групи, яку викрили на заволодінні грошовими коштами "Укрзалізниці" під час закупівлі силових трансформаторів впродовж 2022-2024 років. Їй обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом застави у розмірі 9,9 мільйона гривень.Про це повідомила прес-служба Національного антикорупційного бюро України (НАБУ)."Йдеться про керівницю товариства, яке незаконно перемогло в тендері на постачання АТ "Укрзалізниця" трансформаторів за штучно завищеними цінами. З моменту викриття оборудки у квітні 2024 року підозрювана перебувала у міжнародному розшуку", — йдеться в повідомленні.У НАБУ пояснили, що за сприяння компетентних органів Болгарії восени 2024 року особу затримали та згодом задовольнили екстрадиційний запит України. Передача підозрюваної працівникам Національного бюро відбулась на міжнародному автомобільному пункті пропуску "Устилуг — Зосін" Волинської області."Екстрадиція, зокрема, стала можливою завдяки співпраці з компетентними органами Болгарії та Польщі, а також ефективній взаємодії з Офісом генерального прокурора як центральним органом України щодо видачі (екстрадиції) підозрюваних", — додали правоохоронці.Ще у квітні 2024 року НАБУ і САП викрили організовану групу, очолювану колишнім радником заступника керівника Офісу президента України, тодішнім працівником Служби безпеки України, та повідомили 10 особам про підозру у заволодінні 94,8 мільйона гривень "Укрзалізниці"."За клопотанням детективів і прокурорів суд наклав арешт на 54 мільйони гривень на банківських рахунках компанії-постачальниці, а також на нерухоме та рухоме майно підозрюваних. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває", — підсумували в НАБУ.Нагадаємо, 11 грудня стало відомо, що правоохоронці викрили злочинну організацію службовців "Укрзалізниці", які незаконно привласнили понад 70 мільйонів гривень за шість місяців. Фігуранти продавали "квитки" на маршрутах міжнародного залізничного сполучення за 300-500 євро.

Вночі 31 грудня у столиці Болгарії спалахнула пожежа на центральному вокзалі. Загинули щонайменше четверо людей.Про це повідомило видання БНР.За даними журналістів, пожежа сталася близько 02:35 на вокзалі у Софії. Зокрема, загорівся вагон одного із поїздів, який зранку 31 грудня мав відправитися до Петрича. Попередньо, загоряння спричини безхатченки, які забралися до вагона."В останньому вагоні перебували особи. Ймовірно, у зв'язку з необережністю при розпалюванні відкритого вогню виникло займання. Маємо чотирьох загиблих", — розповів директор столичної пожежної частини старший комісар Веселін Гетов.Зазначається, що всі четверо осіб загинули через отруєння чадним газом. Ще двоє у важкому стані перебувають у лікарні.Нагадаємо, 26 грудня у Норвегії автобус із пасажирами з’їхав з дороги в озеро. Щонайменше три людини загинули. Аварія трапилася близько 13:30 за місцевим часом в районі Хадсел. Автобус під час руху з’їхав з дороги та частково опинився в озері Асватнет.

Болгарія продовжила програму державної підтримки для українських біженців до 4 березня 2025 року.Про це пише The Sofia Globe, посилаючись на заяву урядової інформаційної служби."Тимчасовий уряд Болгарії на черговому засіданні 23 грудня погодив чергове продовження програми гуманітарної допомоги особам, переміщеним з України та яким надано тимчасовий захист у Болгарії", — йдеться у повідомленні.Система, яка передбачає державну допомогу на проживання, була вперше запроваджена урядом Кирила Петкова незабаром після вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Її продовжували уже 13 разів, не враховуючи рішення від 23 грудня.На цей раз програму для українських біженців продовжили до 4 березня 2025 року. Термін дії схеми мав закінчитися 31 грудня 2024 року.За офіційними даними, з моменту вторгнення Росії в Україну до Болгарії приїхали загалом 3 398 551 українців, з них — 60 864 досі залишаються в цій країні. Тимчасовий захист надано 197 580 людей, 5961 — влаштовано за схемою державної підтримки.Нагадаємо, що у вересні цього року парламент Болгарії вирішив продовжити на шість місяців термін, наданий уряду для переговорів щодо продажу двох російських ядерних реакторів і супутнього обладнання Україні.

Двосторонню безпекову угоду Болгарія й Україна розпочали готувати ще в жовтні, зараз вона вже на фінішному етапі. Однак тимчасовий болгарський премʼєр-міністр Дімітар Главчев просить згоди на підписання документа в парламенту — Національних зборів.Про це повідомило болгарське видання БНР із посиланням на заяву політика перед початком саміту ЄС — Західні Балкани в Брюсселі в середу, 18 грудня.Теж сьогодні, але дещо раніше, Главчев звернувся до парламенту з проханням дати очолюваному ним тимчасовому уряду мандат на підписання безпекової угоди з Україною."Якщо Національні збори не зберуть більшості для підтримки угоди, то я її не підпишу", — згодом підтвердив Главчев журналістам.Він наголосив, що угода "є юридично необов'язковою, політичною та не підпадає під сферу дії договорів, які підлягають ратифікації Національними зборами"."Єдине, що мене турбує — це десятирічний термін дії. Але я думаю, що занадто оптимістично думати, що 10 років ми будемо тимчасовим урядом", — додав урядовець.Варто зазначити, що в Болгарії вже декілька років триває політична криза через нездатність парламенту сформувати стабільний уряд, у результаті чого в країні за останні чотири роки відбулося сім дострокових виборів.Нагадаємо, що у вересні цього року парламент Болгарії вирішив продовжити на шість місяців термін, наданий уряду для переговорів щодо продажу двох російських ядерних реакторів і супутнього обладнання Україні.

З 1 січня 2025 року новими учасниками Шенгенської зони стануть Болгарія та Румунія. Країни Європейського Союзу погодилися скасувати перевірки осіб на внутрішніх сухопутних кордонах із цими країнами та між ними.Про це повідомило "Радіо Свобода"."Це історичний момент, коли Болгарія та Румунія нарешті стануть повноправними членами Шенгенської зони. Скасування перевірок осіб на внутрішніх сухопутних кордонах із цими країнами-членами та між ними було пріоритетом угорського головування. Сьогодні ми зробили це реальністю", — заявив міністр внутрішніх справ Угорщини Шандор Пінтер,За його словами такий крок піде на користь не лише громадянам Болгарії та Румунії, але і Євросоюзу в цілому.При цьому вже з березня цього  року Румунія та Болгарія частково приєдналися до безвізової Шенгенської зони Європи. І Болгарія, і Румунія розпочали переговори про вступ до Шенгену ще 2011 року.Шенгенську зону створили 1985 року. Вона дозволяє понад 400 мільйонам людей вільно подорожувати без контролю на внутрішніх кордонах. Зараз вона включає 29 європейських країн — 25 держав-членів ЄС, а також Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію. Румунія та Болгарія донедавна залишалися єдиними країнами-членами Європейського Союзу, які не мали повних пільг Шенгенської зони.Австрія з 2022 року блокувала повний вступ туди Румунії та Болгарії через побоювання щодо нелегальної міграції. Але буквально нещодавно Відень зняв вето на розширення Шенгенської зони стосовно Болгарії та Румунії.Нагадаємо, що в серпні група законодавців у Європейському парламенті закликала до жорстких дій проти Будапешта через послаблення візових обмежень для громадян Росії та Білорусі. Тоді не виключали можливості виключення Угорщини з Шенгенської зони.

Центральна виборча комісія Болгарії оголосила остаточні результати проведених після обробки 100% протоколів дострокових парламентських виборів, які пройшли 27 жовтня. Правоцентристська партія GERB колишнього прем'єр-міністра Бойка Борисова отримала 26,38% голосів. Про це повідомляє Novinite. Як інформує ЦВК, правоцентристська партія GERB колишнього прем’єр-міністра Бойка Борисова лідирує з 642 931 голосом, що становить 26,388% підтримки, за нею слідує коаліція "Продовжуємо зміни — Демократична Болгарія" (ПП-ДБ) екс-премєра Кирила Петкова, яка отримала 346 063 голоси або 14,203% підтримки. "Відродження" набрало 325 468 голосів, що становить 13,358% підтримки, тоді як "Рух за права і свободи — Новий початок" (фракція ДПС-Пєєвський) отримав 281 366 голосів, набравши 11,548%.  Болгарська соціалістична партія (BSP — United Left) набрала 7,568% зі 184 403 голосами, а "Альянс за права і свободи" (фракція ДПС-Доган) слідує за нею з 7,481% або 182 263 голосами. "Такий народ є" (TISP) отримала 165 160 голосів або 6,779% підтримки. "Моральність, єдність, честь" (MECh) набрала 111 946 голосів (4,595%), тоді як "Велич" (Velichie), не дотягнувши до 4% порогу для проходження до парламенту, отримала 97 430 голосів або 3,999%. Скріншот з сайту m.novinite.com Додаткові партії, включно з Blue Bulgaria з 1,07% і Bulgarian Rise з 0,42%, залишилися нижчими за 4%-ий поріг проходження до парламенту. Усього було подано 82 618 бюлетенів виборцями, які обрали варіант "Я нікого не підтримую". На регіональному рівні GERB виявився найкращим вибором у 23 округах, включно з Благоєвградом, Бургасом, Варною та Відіном, серед інших. У Софії WCC-DB здобув перемогу у двох багатомандатних округах столиці (23-й та 24-й MIR), тоді як GERB переміг у 25-му. У Кирджалі перемогу здобула DPS — New Beginning, а також у Шумені та Тирговішті. APS Догана посіла перше місце в Розграді та Сілістрі. У ЦВК повідомили, що явка виборців на виборах склала приблизно 38,94% за підсумками всіх протоколів. Загалом проголосувало 2 570 639 громадян Болгарії. Це означає зростання явки більш ніж на 4% порівняно з попередніми достроковими парламентськими виборами 9 червня. Нагадаємо, очільник міністерства закордонних справ Болгарії Іван Кондов переконаний, що країни-члени НАТО будуть в безпеці лише тоді, коли Україна стане повноправним членом Північноатлантичного альянсу. Раніше парламент Болгарії вирішив продовжити на шість місяців термін, наданий уряду для переговорів щодо продажу двох російських ядерних реакторів і супутнього обладнання Україні.

Україна та Болгарія розпочали переговори про підписання двосторонньої безпекової угоди. Вже узгоджено подальший графік перемовин, щоб якнайшвидше підготувати фінальний текст угоди. Про це повідомили в Офісі президента України. Там розповіли, що заступник керівника відомства Ігор Жовква провів перший раунд переговорів з болгарською стороною щодо укладення двосторонньої безпекової угоди. Це відбувається за дорученням президента України, а також на виконання Спільної декларації G7. Україна та Болгарія розпочали роботу над проектом документа й узгодили його ключові положення. "Україна вже уклала 27 угод на виконання Спільної декларації "Групи семи". Дуже важливо мати такий документ із Болгарією як нашим стратегічним партнером у Чорноморському регіоні", — наголосив Ігор Жовква. Сторони узгодили подальший графік перемовин, щоб якнайшвидше підготувати фінальний текст угоди. Як відомо, у вересні міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час зустрічі з прем’єр-міністром Словаччини у Братиславі Робертом Фіцо й очільником словацького МЗС Юраєм Бланаром запропонував укласти між державами двосторонню безпекову угоду. Поки що на офіційному рівні справа не зрушилася з місця. Нагадаємо, що наприкінці серпня Україна та Чорногорія розпочали консультації для підписання двосторонньої угоди про гарантії безпеки. Документ допоможе посилити співпрацю між двома країнами.

Очільник міністерства закордонних справ Болгарії Іван Кондов переконаний, що країни-члени НАТО будуть в безпеці лише тоді, коли Україна стане повноправним членом Північноатлантичного альянсу. Його цитує прес-служба міністерства закордонних справ Болгарії. Кондов взяв участь у Трансатлантичній вечері, влаштованій держсекретарем США Ентоні Блінкеном. Він заявив, що важливість і сила НАТО виявилися фундаментальним фактором безпеки у світлі сьогоднішніх викликів і мало хто міг передбачити це 20 років тому. Глава болгарського МЗС також зазначив, що всі країни-члени будуть у повній безпеці, коли Україна стане повноправним членом НАТО. У своєму виступі міністр закордонних справ Болгарії також наголосив, що зміцнення східного флангу НАТО та зміцнення безпеки Чорноморського регіону мають велике значення для безпеки. Він також відзначив зусилля Болгарії у цьому напрямку. Нагадаємо, очільник Офісу президента Андрій Єрмак під час виступу в Раді з міжнародних відносин у Нью-Йорку заявив, що запрошення України в НАТО з чітким баченням кроків присутнє у плані перемоги президента Володимира Зеленського. Це повинно забезпечити справедливий та тривалий мир. Своєю чергою лідер України Володимир Зеленський переконаний, що війна з Російською Федерацією "ближча до завершення", ніж багато хто вважає. Президент закликав союзників зміцнити українське військо.

Вдень у понеділок, 16 вересня, у Румунії стався землетрус магнітудою 5,3 бала за шкалою Ріхтера. Підземні поштовхи відчули навіть українці. Про це повідомив міський голова Одеси Геннадій Труханов. "За попередньою інформацією у Румунії стався землетрус магнітудою 5,3 бала", -- написав він на своїй сторінці у Telegram. За його словами підземні поштовхи відчули у Болгарії, Молдові та Україні, зокрема в Одесі. "Інформація про пошкодження чи постраждалих у місті не надходила", -- додав посадовець. Деякі Telegram-канали пишуть, що землетрус також відчували у Хмельницькій, Миколаївській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Черкаській та Вінницькій областях.  Фото: Telegram сторінка Геннадія Труханова Своєю чергою у Румунському національному науково-дослідному інституті фізики Землі заявили, що магнітуда землетрусу склала 5,2 бала. За класифікацією землетрус відноситься до помірних, відчувається всіма людьми всередині приміщення, просто неба -- небагатьма. "16 вересня 2024 року о 17:40:21 (за румунським часом) в сейсмічній зоні Вранча, Бузау, на глибині 140 кілометрів стався значний землетрус магнітудою 5,2 бала", -- йдеться в повідомленні. Останній потужний землетрус з території  Румунії був зареєстрований 6 серпня 2024 року з магнітудою 3,9 бала. Нагадаємо, 1 вересня поблизу тимчасово окупованого Росією Криму стався землетрус. Поштовхи не становили загрози для українського населення.

У п’ятницю, 13 вересня, під час підготовки до авіаційного шоу на авіабазі поблизу села Граф Ігнатьєво в центральній Болгарії розбився навчально-тренувальний літак L-39 ZA. Загинули два офіцери. Про це повідомило видання News.bg із посиланням на прем'єр-міністра країни Дімітара Главчева та міністра оборони Атанаса Запрянова. Вони назвали імена загиблих — це Петко Димитров і Венцислав Дункін. Очевидці повідомили, що після падіння літака розпочалась пожежа. Радниця міністра оборони Болгарії зі зв'язків із громадськістю Евеліна Бранімірова заявила, що на місце вирушили "компетентні органи Військової служби правопорядку", а також очільник Міноборони Атанас Запрянов. На брифінгу пізніше вдень Запрянов підтвердив, що в результаті аварії загинули два пілоти. Він заявив про скасування запланованого авіашоу, а також оголосив суботу, 14 вересня, днем жалоби у збройних силах Болгарії, щоб вшанувати пам'ять загиблих. Наразі невідомо, що саме призвело до авіакатастрофи, але, як пишуть деякі болгарські ЗМІ, пілоти L-39 ZA виконували серію складних маневрів на гранично низькій висоті. Останніми роками в болгарських військово-повітряних силах стається все більше аварій через стару радянську військову техніку та нечисленні тренувальні польоти для болгарських пілотів. Зокрема, 2021 року в Чорному морі під час навчань розбився болгарський винищувач МіГ-29, пілот якого загинув. Нагадаємо, що 12 липня в Польщі під час підготовки до шоу розбився військово-тренувальний літак M-346 Bielik. Аварія сталася в аеропорту польської Гдині.

Парламент Болгарії вирішив продовжити на шість місяців термін, наданий уряду для переговорів щодо продажу двох російських ядерних реакторів і супутнього обладнання Україні. Як повідомляє Euractiv, Болгарія отримала реактори від російського "Атомбудекспорту" понад шість років тому, але вони були непридатні для використання, адже країна відмовилася від будівництва атомної електростанції "Белене". Наразі ці реактори зберігаються поблизу міста Белене. Зокрема, Софія вела переговори з Києвом щодо продажу обладнання впродовж майже двох років. Парламент Болгарії зобов'язав уряд укласти угоду за ціною не менше 600 мільйонів євро, стільки ж, скільки болгарська національна електроенергетична компанія заплатила російському "Атомстройекспорту". Також свою роль у рішенні про продаж реакторів зіграв початок повномасштабної російсько-української війни. "Цього року Європейська комісія визнала, що потенційна угода щодо реакторів може бути профінансована за кошти допомоги ЄС Україні. Болгарсько-українська угода є унікальною, оскільки лише Болгарія має два непотрібних їй російських реактори, а Україна є єдиною країною, яка може від них отримати вигоду", -- наголошує видання. Euractiv додає, що цього року Київ планує розпочати будівництво чотирьох нових атомних блоків на Хмельницькій АЕС. Так, два з них планують побудувати на російському обладнанні, яке Україна придбає у Болгарії, а для двох інших використовуватимуть американську технологію під назвою Westinghouse. Нагадаємо, раніше у Міненерго повідомляли, що Міжнародне агентство з атомної енергії підтримує плани України щодо розбудови атомної енергетики, зокрема завершення будівництва двох енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції. Також агентство готове надати свою технічну підтримку.