# Фінляндія

Українські комікси воєнного часу та виставка робіт художників з України стануть одними з елементів 41-го Гельсінського фестивалю коміксів, що відбудеться 18-20 вересня у столиці Фінляндії.Про це повідомив сайт фестивалю коміксів у Гельсінкі. Його організатори зазначили, що до програми долучаться українські художники Іван Кипібіда, Софія Сулій і Юлія Вус, які поділяться досвідом створення історій. Також запрошені Софія Томіленко та Тон Мельник."В Україні зароджується культура коміксів, і цього року українські комікси вперше презентуватимуть на Гельсінкському фестивалі коміксів", — йдеться у повідомленні.На події також відбудеться виставка на підтримку України, яка створена спільно українськими та фінськими художниками коміксів.У співпраці беруть участь видавництво "Видавництво", асоціація сучасних коміксів Kutikuti та Гельсінський фестиваль коміксів. Комікси також опублікують в журналі Kuti наприкінці року.Серед представлених робіт — найвідоміший український графічний роман "Коротка історія довгої війни" (2025), який вийшов 11 мовами та ілюстрований Іваном Кипібідою та Юлією Вус.Мальопис розповідає про історичний контекст російсько-української війни, від Середньовіччя до сучасної України й підкреслює тривалу природу конфлікту, його політичне коріння та паралелі в часі.Фестиваль коміксів у Гельсінкі — безкоштовний захід, організований Фінським товариством коміксів. Цього року подія має тему під назвою "Разом" і проходитиме в культурному центрі Stoa й бібліотеці Itäkeskus.Програма фестивалю включає інтерв'ю з відомими запрошеними художниками та колективами, панельні дискусії, лекції, майстер-класи, читацькі групи, конкурси та традиційний торговий ринок.Нагадаємо, що Universal Pictures ще в лютому представила офіційний трейлер нової анімаційної пригоди "Посіпаки і Монстряки". Стрічка вийшла в український прокат 2 липня..

У неділю, 23 серпня, президенти України та Фінляндії Володимир Зеленський і Александр Стубб узяли участь у засіданні круглого столу з питань українсько-фінської співпраці у сфері оборонних індустрій.Про це повідомив Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."Ми робимо ще один крок до поглиблення нашої співпраці, поєднуючи український бойовий досвід із фінськими технологіями", — наголосив він.За його словами, компанії з обидвох країн підписали документи про розроблення та виготовлення у Фінляндії дронів для потреб України та Європи.Також планується розбудова можливостей у сфері морських безекіпажних систем і створення підприємства з випуску наземних роботизованих комплексів."У ці важливі дати — День Державного прапора та напередодні Дня Незалежності — ми особливо відчуваємо цінність справжньої дружби", — акцентував Володимир Зеленський.Український президент подякував президенту Александру Стуббу, уряду, фінському бізнесу та всьому народу Фінляндії за те, що залишаються з Україною від перших днів цієї війни.Нагадаємо, наприкінці липня видання Axios повідомляло, що президент України Володимир Зеленський і президент Фінляндії Александр Стубб переконали частину американських сенаторів підтримати законопроєкт про нові санкції проти Росії та Ірану. За їхніми словами, Москва перебуває у програшному становищі у війні..

У неділю, 23 серпня, до Києва офіційним візитом прибули лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Литви, Латвії та Норвегії.Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга."Напередодні Дня Незалежності ми відчуваємо, що не самотні. З нами наші союзники. Сьогодні вранці я мав задоволення вітати лідерів Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви, Норвегії, а також інших високопосадовців на київському залізничному вокзалі", — наголосив він у своєму дописі у соцмережі X.За словами дипломата, партнери проведуть двосторонні та багатосторонні переговори з президентом Володимиром Зеленським, за результатами яких буде оголошено про важливі рішення.. Водночас президент Литви Гітанас Науседа, заявив, що під час візиту до Києві візьме участь в обговореннях з союзниками з країн Північної Європи та Балтії, а також у засіданні "Коаліції охочих"."Щойно прибув до Києва. Протягом наступних двох днів я приєднаюся до заходів з нагоди Дня прапора України та Дня Незалежності, зустрінуся з президентом та братиму участь у дискусіях з нашими союзниками з Північної та Балтійської країн, а також у зустрічі "Коаліції охочих". Ми стоїмо поруч з Україною сьогодні — коли вона відзначає Національні дні — і завжди", — зазначив литовський лідер.Нагадаємо, 24 серпня лідери країн "Коаліції охочих" проведуть зустріч у Києві. Вони обговорять посилення української протиповітряної оборони та нові заходи тиску на Росію..

У Фінляндії планують налагодити виробництво безпілотників для Збройних сил України. Дрони виготовлятиме фінська компанія Innokas із використанням технологій української Airlogix.Про це повідомляє фінський мовник Yle.Представники компаній підписали протокол про наміри щодо виробництва безпілотників у Фінляндії. Домовленості досягнули під час оборонної виставки в Данії в межах ініціативи Build with Ukraine.Під час виробництва використовуватимуть технологічні розробки та досвід української компанії Airlogix. Її безпілотники вже пройшли випробування в умовах бойових дій.Генеральний директор Innokas Янне Костамо наголосив, що співпраця має допомогти наростити обсяги виробництва безпілотних систем у Фінляндії та збільшити кількість техніки, яку отримуватиме Україна."Ми розглядаємо це партнерство насамперед як практичний внесок у підтримку України. Наше завдання — допомогти розширити виробництво безпілотних літальних систем у Фінляндії та збільшити обсяг техніки, яка постачається Україні", — заявив Костамо.Нагадаємо, навесні японський стартап JISDA представив безпілотник ACM-01 Shiraha — один із найдешевших дронів у своєму сегменті. Його вартість становить близько 70 тисяч єн, тобто менш як 450 доларів за одиницю.Також нещодавно стало відомо, що Фінляндія виділяє Україні 28,5 млн євро. Кошти спрямують на постачання електростанцій фінського виробництва Wärtsilä для "Укрнафти"..

Фінляндія виділяє Україні 28,5 млн євро. Кошти спрямують на постачання електростанцій фінського виробництва Wärtsilä для "Укрнафти".Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики. За даними відомства, загальна вартість обладнання становить 46,5 мільйона євро, а решту суми Україна профінансує самостійно.Як очікується, нові потужності допоможуть посилити стабільність енергосистеми на тлі постійних російських атак на енергетичну інфраструктуру."Дякуємо Фінляндії та фінському народу за послідовну підтримку України", — додали у міністерстві.Зауважимо, Сербія також виділить два мільйони євро на підтримку енергетичного сектору України напередодні зимового періоду. Президент України Володимир Зеленський обговорив допомогу та подальшу співпрацю з прем'єр-міністром Сербії Джуро Мацутом.До того ж Україна та Сербія 8 серпня розпочали підготовку масштабної економічної угоди та погодили новий пакет гуманітарної підтримки.Нагадаємо, Україна придбала у Туреччини 70 балістичних ракет M39 ATACMS, 12 реактивних систем залпового вогню M270 MLRS та велику партію касетних боєприпасів. Оскільки йдеться про озброєння американського походження, його реекспорт має отримати дозвіл Сполучених Штатів..

У середу, 5 серпня, президент Володимир Зеленський та лідер Фінляндії Александр Стубб обговорили посилення захисту України від російських ракетних і балістичних атак, а також подальшу підтримку з боку партнерів.Про це повідомив український гарант."Ми розуміємо, яка кількість ракет до систем ППО є у світі. І вони щодня потрібні в Україні, щодня нам треба захищатися від цих російських ударів", — зауважив Зеленський. Президент України заявив, що підтримка кожної країни-партнера у посиленні протиповітряної оборони може врятувати багато життів."Якщо зараз кожна з країн-партнерів нам допоможе, це врятує багато життів. Дякую Фінляндії за миттєву реакцію і готовність нас підтримати", — зазначив український лідер.За його словами, під час розмови з Александером Стуббом також обговорили дипломатичні зусилля та можливі шляхи, які можуть змусити Росію припинити війну. Зеленський наголосив, що лише достатня підтримка України та посилення тиску на РФ можуть стати чинниками, які наблизять мир."Коли Володимир Путін не зможе вбивати людей, він буде змушений шукати вихід із цієї війни", — підсумував президент України.Нагадаємо, 28 липня президент України Володимир Зеленський перебував у Сполучених Штатах Америки. Там він зустрівся зі своїм колегою з Фінляндії Александром Стуббом..

Президент України Володимир Зеленський та президент Фінляндії Александр Стубб переконали частину американських сенаторів підтримати законопроєкт про нові санкції проти Росії та Ірану. За їхніми словами, Москва перебуває у програшному становищі у війні.Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела. Як зазначає видання, напередодні першого процедурного голосування в Сенаті США частина демократів сумнівалася щодо підтримки законопроєкту через занепокоєння щодо запровадження президентом США нових мит.За даними Axios, Зеленський і Стубб "навели переконливі аргументи" на користь ухвалення пакета санкцій, заявивши, що Росія має слабкі позиції у війні проти України. Український президент особисто спостерігав за голосуванням із зали засідань Сенату.У результаті перше процедурне голосування за законопроєкт про санкції проти Росії та Ірану завершилося підтримкою 86 сенаторів.Законопроєкт передбачає нові санкції проти РФДокумент, який просував покійний сенатор Ліндсі Грем, передбачає розширення повноважень президента США щодо запровадження санкцій і мит проти Росії та країн, які продовжують купувати російські енергоносії.Зокрема, законопроєкт передбачає можливість запровадження 500-відсоткового мита на товари з країн, які закуповують російську нафту та іншу сировину, а також додаткових обмежень проти держав, які допомагають Москві обходити санкції.Окрім цього, документ продовжує дію американського закону про санкції проти Ірану до 2031 року.У Білому домі заявили про підтримкуРаніше представник адміністрації президента США Дональда Трампа заявляв, що Білий дім підтримає двопартійний пакет санкцій, ініційований Гремом.Водночас під час підготовки документа точилися дискусії щодо його змісту. Адміністрація Трампа раніше намагалася пом'якшити окремі положення законопроєкту, побоюючись, що жорсткі санкції можуть ускладнити переговори з Росією.Зеленський назвав голосування кроком до мируВолодимир Зеленський заявив, що підтримка процедурного голосування стала першим кроком до реалізації ініціативи сенатора Ліндсі Грема та наближення миру.Сам Грем помер 11 липня у Вашингтоні після раптового погіршення стану здоров’я. Після цього роботу над законопроєктом продовжили його колеги у Сенаті.Раніше стало відомо, що Зеленський зустрічався із сенаторами США перед голосуванням щодо санкцій проти РФ..

У вівторок, 28 липня, президент України Володимир Зеленський перебуває у Сполучених Штатах Америки. Там він зустрівся зі своїм колегою з Фінляндії Александром Стуббом.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Під час зустрічі з Александром Стуббом обмінялися деталями наших зустрічей в Америці й обговорили перспективи, які зараз є в дипломатії", — зазначив він.За його словами, очевидно, що Росія зазнає великих втрат на полі бою. Складнішою стає й ситуація в російській економіці."Алекс відзначив наші успіхи в далекобійних санкціях. Паралельно робимо все, щоби було більше захисту для українців і українок від російських ударів. Я вдячний за детальне розуміння наших потреб. Ракети для "петріотів" буквально потрібні кожного дня", — акцентував український президент.Також вони обговорили дипломатію, найоперативніші та найпотрібніші кроки в цьому напрямку, в яких допоможе й Фінляндія."Готуємося до важливих зустрічей у серпні. Дякую, Алексе!" — підсумував Володимир Зеленський.Окрім того, він вирушить до Капітолія, де планує зустрітися зі 100 американськими сенаторами. Ця зустріч має відбутися близько 01:00 за київським часом. Президент говоритиме зі сенаторами-співавторами законопроєкту про посилення санкцій проти Росії.Медійники з агенції Reuters інформували, що одним із головних питань переговорів стане забезпечення України ракетами-перехоплювачами для комплексів Patriot.Нагадаємо, що у Вашингтоні відбули перемовини між американським і українським президентами Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським. Розмова за зачиненими дверима тривала приблизно годину..

У понеділок, 6 липня, Велика Британія, Нідерланди, Фінляндія та Польща опублікували спільну заяву щодо розроблення нового механізму фінансування оборони. Це відбулося перед самітом НАТО в Анкарі.Заяву опублікував сайт Міністерства оборони Фінляндії.Країни повідомили про створення нового Багатостороннього оборонного механізму (БОМ). Він має стати інструментом для збільшення інвестицій в оборону, сприяння спільним закупівлям та підвищення попиту на критично важливі оборонні можливості.Завдяки цьому нововведенню планують запустити механізм фінансування до 2027 року після ратифікації угоди державами-членами."Ми працюємо з ключовими партнерами для розширення кола учасників фінансового механізму", — йдеться в заяві.Там додано, що на основі технічної розробки відбудеться перехід до наступного етапу планування та розроблення механізму фінансування з партнерами-підписантами протягом осені."Ми забезпечимо паралельність та взаємодоповнюваність міжнародних механізмів фінансування оборони, які ми розробляємо, та співпрацюватимемо з іншими державами-членами НАТО, щоби наші зусилля підвищували наші можливості та оперативну сумісність", — заявили країни.Вони наголосили, що створюють механізм через війну, яку розпочала Росія проти України, та задля протидії майбутнім загрозам."Ми підтверджуємо нашу відданість розвитку фінансування оборони та підвищенню економічної ефективності оборонних витрат для оновлення наших колективних оборонних можливостей. Ми залишаємося відданими підтримці України, яка захищає свій суверенітет та відбиває російську агресію", — йдеться у заяві.Як відомо, саміт НАТО в Туреччині пройде 7 та 8 липня. У ньому візьме участь президент України Володимир Зеленський, у якого запланована зустріч, зокрема, з американським лідером Дональдом Трампом.Нагадаємо, нещодавно аналітики видання Politico зазначали, що під час перших днів можливої війни з Росією НАТО готується тримати російський удар. Тому країни східного флангу Північноатлантичного альянсу будують укріплення та розширюють армії..

Під час перших днів можливої війни з Росією НАТО готується тримати російський удар. Тому країни східного флангу Північноатлантичного альянсу будують укріплення та розширюють армії.Таку інформацію оприлюднили аналітики видання Politico. Журналісти Axel Springer Global Reporters Network відвідали три вразливі ділянки східного кордону Європи — лісистий кордон Фінляндії з Росією, укріплену лінію Польщі з Калінінградом і Білоруссю та край Литви поблизу Сувалкського коридору.За висновком авторів, континент поспішає зміцнити свій східний край проти загрози, з якою, на думку європейців, Вашингтон більше не зможе впоратися. Президент США Дональд Трамп ставить під сумнів старі гарантії безпеки та прагне зменшити американську військову присутність в Європі.Водночас супутникові знімки показують, що Росія наростила збройну присутність уздовж кордону з Фінляндією й іншими країнами ЄС, будуючи казарми та розміщуючи військову техніку. Керівник шведської військової розвідки назвав це підготовкою до можливого протистояння з НАТО.ФінляндіяКордон Фінляндії з Росією — 1 343 кілометри — є найдовшим сухопутним кордоном альянсу з Москвою. Перехід закрито з 2023 року."Росія — наддержава, а ми — маленька країна. Треба бути обережним, коли спиш поруч із ведмедем", — сказав командир прикордонного округу Північної Карелії полковник Матті Піткяніітті.Фінський законодавець Юкка Копра, який очолював парламентський комітет з питань оборони, наголосив, що Гельсінкі не розраховує на швидку статтю 5."Ми раді перебувати в альянсі, але ми все ж розуміємо, що перший удар завдамо самостійно, перш ніж вдасться активувати статтю 5 НАТО", — зазначив він.Одним із головних військових активів країни автори називають саму територію — густі ліси, глибокий сніг, мінусові температури та коротке світло взимку. У травні Фінляндія провела навчання "Північна зірка 26" і "Карельський меч 26", під час яких війська з Франції, Великої Британії та США тренувалися діяти в цих умовах.ПольщаМедійники зазначили, що прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск ще в листопаді 2024 року в селі Домбрівка поблизу кордону з Калінінградом презентував першу ділянку укріплень "Східного щита"."Мені не потрібно нікому пояснювати, що цей кордон потрібно охороняти надзвичайно ретельно", — сказав він тоді.Проєкт передбачає протитанкові та піхотні рови, бетонні бар'єри, бункери, дрони, тепловізори та мінні поля вздовж 800-кілометрового кордону з Білоруссю та Калінінградом. Повна вартість системи оцінюється у близько 10 мільярдів євро."Східний щит" є частиною ширшої Лінії стримування східного флангу, яка має простягтися від Фінляндії до Румунії. Водночас у Politico зазначили, що вздовж деяких ділянок кордону "Східний щит" поки виглядає радше перспективно, ніж реально. Великі відрізки не мають видимих укріплень, а протитанкові "їжаки" на позиції так і не встановили.Литва та БалтіяКомандувач збройних сил Литви Раймундас Вайкшнорас не вважає ймовірним раптовий напад Росії, оскільки системи попередження НАТО ускладнюють приховування великих переміщень військ. Литва спостерігає за залізничними вузлами та логістичними пунктами та відповідає на військові навчання Росії та Білорусі своїми.Водночас, на відміну від Фінляндії та Польщі, країни Балтії не мають простору для маневру. Литва, Латвія й Естонія занадто малі та занадто близькі до Росії та Білорусі, щоби "торгувати територією заради часу". З рештою НАТО вони з'єднані приблизно 65-кілометровим Сувалкським коридором.Поблизу села Лаворішкес у Литві встановлено попереджувальний знак: "Не ризикуйте своєю безпекою — не їдьте до Білорусі. Ви можете не повернутися". Кордон облямований колючим дротом та бетонними "зубами дракона" для зупинки танків. Ці укріплення є частиною Балтійської оборонної лінії — спільного проєкту Естонії, Латвії та Литви, що передбачає протитанкові рови, бункери, оборонні перешкоди та мінні поля.Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес попереджає: у найгіршому сценарії — якщо НАТО застануть зненацька, а Польща не зможе надати підтримку балтійським країнам, можливо, доведеться воювати до двох тижнів без підкріплення від більш віддалених союзників.Німецькі та литовські чиновники наполягають, що такий сценарій не стане несподіванкою: російському нападу передуватимуть видимі військові приготування, які дозволять НАТО отримати підкріплення на ранній стадії.Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте у травні зазначав, що необхідно прискорити оборонні розробки та перейти від ідеальних рішень до систем, які можна швидко виробляти та застосовувати в бойових умовах. Про це засвідчив досвід війни в Україні..

Обмеження повітряного та морського руху над Фінською затокою в суботу, 4 липня, зранку пов’язані з дроновою атакою України на об’єкти Росії поблизу Санкт-Петербурга.Про це повідомило фінське видання Yle з посиланням на міністра оборони країни Антті Хяккянена.Він підтвердив, що приблизно чотиригодинні обмеження руху у Фінській затоці вранці 4 липня спричинила атака українських безпілотників на цілі на території Росії."Це заходи обережності. Загалом ситуацію не вважали такою, що вимагала б оголошення повітряної тривоги для населення у районах на узбережжі Фінської затоки", — уточнив фінський міністр.Він конкретизував, що в підсумку фінська армія не зафіксувала порушень повітряного простору країни."Ми були готові протидіяти дронам із застосуванням винищувачів, гелікоптерів і обладнання флоту – якби вони збилися з курсу. Але в підсумку вони не збилися", — зазначив міністр. Хяккянен зазначив, що подібні заходи обережності можуть почастішати в разі наступних таких інцидентів."Україна з високою ймовірністю продовжить ці успішні удари по Росії. Вони бачать, що там чималі збитки — таким чином тиск на Росію задля досягнення миру буде посилюватися. Тож я вважаю, що атаки триватимуть", — пояснив міністр.Він попередив, що фінські громадяни мають бути готовими до того, що інциденти з дронами біля кордонів однозначно триватимуть.Як відомо, 4 липня Збройні сили Фінляндії запроваджували тимчасові обмеження авіаційного та морського руху в східній частині Фінської затоки з 05:18 ранку до 09:18 за місцевим часом, що збігається з київським. Це вже другий такий епізод за тиждень. Попереднього разу обмеження запроваджували зранку 2 липня. Уночі 4 липня зафіксовано влучання в районі Санкт-Петербурга. Цілями стали портова нафтова інфраструктура, що дозволяє Росії заробляти гроші для продовження війни, та військова база у Кронштадті.Нагадаємо, наприкінці травня голова стратегічного відділу фінських сил оборони генерал-майор Самі Нурмі заявляв, що Фінляндія "готується до найгіршого" сценарію після завершення війни в Україні, оскільки Росія розширює військову присутність поблизу кордону. Збройні сили країни "дуже уважно" стежать за маневрами Москви..

Країна-агресорка Росія закриває низку залізничних пунктів пропуску на кордоні з Латвією, Фінляндією та Естонією.Про це повідомляють пропагандистські ЗМІ із посилання на розпорядження Кабміну РФ. Зазначається, що з 1 липня 2026 року Росія тимчасово призупиняє рух осіб, транспортних засобів, товарів та вантажів через залізничні пункти пропуску з вказаними країнами.Зокрема, йдеться про наступні пункти пропуску:Російсько-фінляндська ділянка кордону:Виборг (Ленінградська область);Вяртеїля (Республіка Карелія);Люття (Республіка Карелія);Санкт-Петербург-Фінляндський (місто Санкт-Петербург);Світогорськ (Ленінградська область).Російсько-естонська ділянка кордону:Печори-Псковські (Псковська область).Російсько-латвійська ділянка кордону:Питалове (Псковська область).Нагадаємо, раніше кремлівський диктатор Володимир Путін учетверте з 2022 року збільшить чисельність центрального апарату Федеральної служби охорони (ФСО). Вперше за майже 13 років це відбудеться не на початку чи наприкінці, а в середині року..

Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен виступила проти передчасного відновлення дипломатичних контактів із Російською Федерацією. Попри активні обговорення всередині Європейського Союзу, Гельсінкі наполягає на відсутності реальних передумов для початку будь-якого діалогу з країною-агресором.Про це повідомляє фінське видання Yle.Потреба у спільній європейській стратегіїПопри дискусії в ЄС щодо можливого відновлення контактів, очільниця МЗС Фінляндії Еліна Валтонен вважає, що наразі не настав час для переговорів із Росією. Дипломатка закликала європейські країни до консолідації та чіткого планування подальших кроків."Важливо спочатку узгодити наші цілі, а також те, як ми хочемо діяти. Ми вже досить далеко просунулися в цьому питанні", — сказала Валтонен.Це питання раніше обговорювалося на саміті ЄС. Більшість лідерів союзу, включаючи прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо, вважають, що зараз не слушний час. Раніше президент країни Александер Стубб також заявив, що Європа має налагодити контакти з Росією протягом двох місяців.Умови для відновлення дипломатичних контактівВалтонен повідомила, що налагодження контакту залежить від подій на лінії фронту та ситуації в Україні загалом, але насамперед від реального прагнення миру з боку Росії. Поки що Москва не демонструє жодної готовності до конструктивних дій."Жодних подібних ознак не спостерігалося, попри те, що становище Росії у військовому та економічному плані значно погіршилося", — додала глава МЗС.Попри це, Валтонен вважає, що російська сторона рано чи пізно почне виявляти готовність до переговорів. За словами глави фінського МЗС, одним із місць, де можна ширше поглянути на ситуацію, стане липневий саміт НАТО в Туреччині.Нагадаємо, у Раді безпеки Організації Об'єднаних Націй Сполучені Штати виступили з жорсткою заявою на адресу Кремля, закликавши негайно припинити бойові дії в Україні та розпочати переговори. Американський дипломат Ден Негря підкреслив, що Москва щомісяця втрачає десятки тисяч військових, а її ресурси стрімко вичерпуються. .

Росія розпочала будівництво нової військової бази поблизу Петрозаводська в Республіці Карелія. На території гарнізону, розташованого за 175 кілометрів від кордону з Фінляндією, можуть розмістити від чотирьох до шести тисяч військових.Про це повідомляє фінське видання Yle, яке проаналізувало супутникові знімки місцевості.Місце будівництва визначив військовий експерт і колишній офіцер фінської розвідки Марко Еклунд. За його даними, об’єкт зводять у лісовій місцевості біля села Нова Вілга. Перші вирубування лісу на цій території зафіксували в листопаді 2025 року. Активна фаза будівництва розпочалася навесні 2026-го.На супутникових знімках видно близько десяти великих будівель, які, ймовірно, використовуватимуть як казарми. Кожна з них матиме три-чотири поверхи площею близько 1500 м².На базі можуть розмістити сили нового армійського корпусуЗа оцінкою Еклунда, гарнізон розрахований на розміщення до шести тисяч військовослужбовців. Вони можуть увійти до складу 44-го армійського корпусу, який Росія сформувала в Карелії 2024 року. Експерт припускає, що з урахуванням допоміжних підрозділів загальна кількість російських військових у населених пунктах і лісах Карелії може зрости до 15 тисяч.Про будівництво об’єкта в Росії публічно повідомили наприкінці травня 2026 року після візиту заступника міністра оборони РФ Павла Фрадкова. За інформацією російського Міноборони, на території бази планують спорудити понад 50 об’єктів. Серед них будуть казарми, багатоквартирні будинки для родин військовослужбовців і спортивна інфраструктура.Еклунд вважає, що будівництво в Карелії є частиною ширшого нарощування російської військової присутності вздовж кордону з НАТО. Водночас база перебуває лише на початковому етапі створення. За словами експерта, війна проти України обмежує можливості Росії швидко посилити угруповання біля фінського кордону.Російській стороні ще потрібно завершити інфраструктуру, забезпечити підрозділи технікою, набрати особовий склад і провести його підготовку. Лише після цього нові військові формування зможуть повноцінно діяти.Додамо, державний кордон між Фінляндією та Росією залишатиметься закритим до моменту отримання чітких гарантій безпеки. Офіційне Гельсінкі відкриє пункти пропуску лише тоді, коли переконається, що Кремль припинив використовувати нелегальних мігрантів як гібридну зброю..

У вівторок, 9 червня, у Таллінні президент Володимир Зеленський провів спільну зустріч із президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере.Про це повідомила пресслужба Офісу президента."В останні місяці Україна дійсно перебуває в сильнішій позиції на полі бою завдяки нашій армії і завдяки вашій підтримці, яка є дуже важливою", — сказав Володимир Зеленський під час перемовин.Зазначається, що партнери наголосили на зміні позицій на фронті на користь України. Старе та Стубб також вважають, що підходи в дипломатії, заради активізації якої зараз усі працюють, мають виходити саме із цього.До того ж Зеленський проінформував про зустріч із лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини у форматі Е3 — Україна в Лондоні та розмову з представниками Президента США напередодні. Також сторони обговорили й посилення санкційного тиску на Росію, насамперед на її тіньовий флот."Володимир Зеленський наголосив, що Росія намагається компенсувати свої величезні втрати на полі бою ударами по українських містах і громадах. За словами Президента, ракети для нашої протиповітряної оборони є постійним пріоритетом. Лідери обговорили, як залучити додаткові постачання для України вже зараз, і роботу над розбудовою антибалістичного захисту Європи. Володимир Зеленський акцентував: важливо, щоб якнайшвидше запрацював європейський пакет фінансової підтримки для України. Сторони говорили й про європейську інтеграцію України та підтримку на цьому шляху, зокрема для якнайшвидшого відкриття переговорних кластерів", — додали в ОП.Нагадаємо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..