# Фінляндія

До кінця лютого наступного року в Фінляндії закриють ще вісім центрів для шукачів притулку. Стільки ж закладів припинили роботу впродовж 2026 року. Це створить певні проблеми українським біженцям.Про це повідомили журналісти фінського мовника Yle, які послалися на міграційне відомство Фінляндії.Зазначається, що на початку червня у Фінляндії діяли 30 центрів для дорослих, 13 установ для неповнолітніх і два підрозділи для утримання під вартою. Тепер мережу суттєво скоротять.Причину пояснила керівниця відділу послуг із прийому біженців Еліна Нурмі. За її словами, системою користується дедалі менше людей: потік українців, які тікають від війни, не зростає, а заявників на притулок з інших країн поменшало."Крім того, частина колишніх мешканців центрів переїхала в орендоване житло", — додала вона.На ситуацію вплинули й зміни, які діють із вересня. Шукач притулку втрачає послуги центру через три місяці після отримання дозволу на проживання, якщо має право переїхати в орендоване житло."Таке саме правило поширюється на людей із тимчасовим захистом, зокрема, українців", — зауважила Еліна Нурмі.Тих, хто не переїде у власне житло, переселять до інших установ, де є вільні місця. За словами Нурмі, під час переселення враховують побажання людей і їхні зв'язки з конкретним містом, наприклад, роботу чи навчання. Проте виконати всі побажання вдається не завжди.Нагадаємо, що уряд Фінляндії ухвалив рішення спрямувати 50 мільйонів євро на підтримку економічної стійкості та відбудову України. Кошти надійдуть через новий механізм фінансування групи Світового банку. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Фінляндії..

Неможливо не помітити, як останніми тижнями у Європі нагнітається ситуація щодо можливого нападу Росії на країни НАТО. Особливо відзначаються в цьому плані Польща і країни Балтії. Про Польщу поговоримо іншим разом, а зараз давайте розглянемо — чи готові Литва, Латвія і Естонія до гіпотетичного російського вторгнення і які шанси у них вистояти — як за умови активації 5 статті НАТО, так і без неї.Про що стаття 5 Статуту НАТОСтаття 5 Північноатлантичного договору — це принцип колективної оборони НАТО, згідно з яким збройний напад на одного члена Альянсу в Європі чи Північній Америці розглядається як напад на усіх членів.Звучить надійно, але є один нюанс. Ця стаття прописувалась як запобіжник воєнних конфліктів, а не як інструмент їх вирішення. Іншими словами, вона передбачає, що вороги НАТО будуть боятися нападати на країни Альянсу, але не означає автоматичної симетричної відповіді, якщо такий напад все ж станеться.Та й в самому НАТО, виходячи з риторики його лідерів, не те щоб горіли бажанням її активувати. Так, 23 вересня Марк Рютте прямо заявив:"Стаття 5 свідомо сформульована неоднозначно, тому ми ніколи точно не скажемо, чи буде вона застосована".Власне, за весь час існування Альянсу 5 стаття була застосована лише один раз — після терористичної атак проти США 11 вересня 2001 року. Але є різниця: напад на США, і напад на умовну Литву. Як казали напередодні Другої світової війни адепти політики умиротворення агресора: "Чи готові ви вмирати за Данциг?".Тай навіть в 2001 році на активацію 5 статті неповороткій бюрократії Північноатлантичного альянсу знадобилась доба, а, враховуючи темпи просування російської армії в Україні в 2022 році, за добу Росія теоретично може окупувати всю територію Балтії і почати переговори з НАТО "відштовхуючись від нових реалій на землі", як люблять говорити Путін з Лавровим. І стримати її в цю першу добу зможуть лише власні армії балтійських країн.Армії країн БалтіїСтаном на 2026 рік Литва має найсильнішу та найбільшу армію серед трьох країн Балтії, випереджаючи Естонію та Латвію за всіма основними показниками. Завдяки найбільшій кількості населення та найпотужнішій економіці в регіоні, Литва виступає головною військовою силою балтійського флангу НАТО.Згідно зі щорічним рейтингом Global Firepower та аналітичними даними оборонних відомств, країни розташовуються в такому порядку за військовою міцністю:Як бачимо, оборонний бюджет Литви значно перевищує бюджети Латвії та Естонії разом узятих. Країна виділяє понад 5% від свого ВВП на потреби оборони, інвестуючи в бронетехніку, ППО та артилерію.Також Литва лідирує за чисельністю особового складу, маючи найбільший мобілізаційний резерв та кількість активного військового персоналу в регіоні. Також Литва єдина серед трьох країн Балтії активно формує бронетанкові війська.Іноземний контингент союзниківСтаном на сьогодні на території країн Балтії розгорнуто потужні зовнішні військові контингенти союзників по НАТО. Основу цієї присутності складають багатонаціональні бойові групи Передового присутності НАТО (NATO Enhanced Forward Presence), які у 2026 році перейшли на рівень повноцінних бойових бригад. Також розгорнуті американські підрозділи та повітряні місії.Зокрема, у Литві розгортає повноцінну важку бронетанкову бригаду Німеччина. Крім цього, в країні присутній контингент США чисельністю близько 1000 військових із важкою технікою та танками, який перебуває на базі в Пабраде на постійній ротаційній основі. У Латвії основу іноземних сил складає канадський контингент, який планомірно розширився до рівня бригади. Серед інших учасників групи НАТО виділяється Іспанія, яка суттєво посилила присутність своєю бронетехнікою та ППО.В Естонія значні бронетанкові сили з танками Challenger та артилерією утримує Велика Британія. Також присутній контингент США, а саме — піхотні роти та підрозділи систем HIMARS.Але головне питання в контексті контингентів союзників полягає не в їх чисельності  і навіть не в озброєнні, а в готовності діяти. Простіше кажучи, що вони робитимуть у разі повномасштабного вторгнення армії РФ: займуть оборону і приймуть бій, чи оголосять термінову евакуацію?Яка з країн протримається найдовше у разі гіпотетичного нападу РосіїА ось тут криється найцікавіше. За версією воєнних аналітиків, у сценарії гіпотетичного нападу Росії найдовше здатна протриматись… Естонія. Попри те, що Литва має найбільшу армію в мирний час, Естонія володіє унікальними географічними, стратегічними та оборонними перевагами, які роблять її найменш уразливою до швидкого захоплення.Військові аналітики та оборонні концепції країн Балтії виділяють кілька ключових факторів, чому Естонія має вищі шанси на довготривалу оборону:Географічні переваги та захищеність кордонівКордон Естонії з Росією захищений масивними природними бар'єрами — великим Чудським озером та річкою Нарва. Це звужує можливі напрямки сухопутного наступу армії РФ до двох вузьких перешийків (Нарвського та Псковського), де відносно легко організувати оборону.До того ж Естонія має великі острови (Сааремаа, Хіюмаа), які можуть слугувати віддаленими оборонними форпостами та базами для партизанського опору, навіть якщо материкова частина буде частково окупована.Для порівняння, Литва має величезний і відкритий кордон із Білоруссю та Калінінградською областю Росії, де важко стримувати флангові удари, плюс Сувалкський коридор (вузька ділянка землі між Білоруссю та Калінінградом). У разі одночасного удару Росія може миттєво відрізати Литву (і всю Балтію) від сухопутного сполучення з Польщею та рештою Європи. Литва одразу опиниться в оточенні та під перехресним вогнем з двох боків.Латвія ж розташована в центрі Балтії і має довгий сухопутний кордон з Росією та Білоруссю без серйозних природних перешкод, що робить її території вразливими для швидких танкових проривів з метою розсікання всього регіону навпіл.Ефективна мобілізаційна система "Тотальної оборони"На відміну від сусідів, Естонія ніколи не скасовувала призов і десятиліттями будувала систему тотальної оборони. Її мобілізаційна система вважається найефективнішою в НАТО. У разі війни Естонія здатна протягом 24-48 годин збільшити свої збройні сили з 7 000 до понад 45 000 військових завдяки високій готовності резервістів та добровольчого формування "Кайтселійт" ("Союз оборони").Тотальна оборона передбачає, що до опору залучене все суспільство, а державні інститути та критична інфраструктура готові до автономної роботи в умовах повної ізоляції.Зовнішня логістикаЕстонія географічно відокремлена від решти НАТО в особі Фінляндії лише вузькою Фінською затокою. Це дозволить союзникам практично миттєво надавати артилерійську, повітряну та логістичну підтримку.Замість висновківЯк би там не було, а досвід війни в Україні і риторика лідерів країн НАТО недвозначно натякають, що західний світ все ще не готовий до відкритої воєнної ескалації з Росією, тому чи врятує 5 стаття Литву, Латвію і Естонію — наразі питання відкрите.Тому, як би цинічно це не прозвучало, та якщо Путін таки наважиться на повномасштабне вторгнення в країни Балтії, то розраховувати Литва, Латвія і Естонія зможуть лише на свої армії і здатність своїх народів чинити спротив..

Уряд Фінляндії ухвалив рішення спрямувати 50 мільйонів євро на підтримку економічної стійкості та відбудову України. Кошти надійдуть через новий механізм фінансування Групи Світового банку.Про це повідомляє Міністерство закордонних справ Фінляндії.У повідомленні зазначається, що Фінляндія продовжує демонструвати непохитну підтримку України на тлі тривалої повномасштабної війни, розв'язаної Росією. Країна готується надати масштабну позику для підтримки фінансової стабільності держави.Деталі фінансової програмиНова допомога обсягом 50 мільйонів євро буде реалізована через Спеціальну програму відновлення України 2.0 (SPUR 2.0), яка є частиною Кризового фонду МАР. Завдяки високому кредитному рейтингу та сильній позиції фонду, цей внесок дозволить Світовому банку акумулювати та спрямувати в Україну ще більший обсяг ресурсів на вигідних умовах.Отримані кошти планують спрямувати на забезпечення безперебійного функціонування суспільства, збереження робочих місць та надання ключових державних послуг. Крім того, програма сприятиме залученню приватних інвестицій для подальшого відновлення економіки.Позиція уряду ФінляндіїМіністр зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо наголосив, що допомога Україні є стратегічним інвестиційним внеском у загальноєвропейську безпеку."Підтримка України — це як питання цінностей для Фінляндії, так і інвестиція в європейську безпеку та стабільність. Агресивна війна Росії завдала величезної шкоди, і тому міжнародна спільнота повинна продовжувати свою рішучу підтримку, щоб забезпечити стійкість українського суспільства та відбудувати країну", — наголосив міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо. Для того щоб кошти остаточно надійшли в Україну, угоду ще має схвалити парламент Фінляндії. За оцінками Світового банку, загальна вартість відбудови нашої країни протягом наступного десятиліття сягне майже 588 мільярдів доларів. Варто зазначити, що у 2023 році Фінляндія вже долучалася до аналогічної програми SPUR MAP, виділивши позику на 50 мільйонів євро та грант у розмірі 12 мільйонів євро.Нагадаємо, Кабінет міністрів України ухвалив рішення виділити 150 мільйонів гривень на масштабну відбудову 11 пошкоджених багатоквартирних будинків у Запорізькому регіоні. Необхідне фінансування забезпечать за рахунок коштів спеціального Фонду ліквідації наслідків збройної агресії..

У середу, 30 вересня, президент Володимир Зеленський провів перемовини із лідером Фінляндії Алексом Стуббом.У своєму дописі у Telegram гарант зазначив, що у ході розмови він проінформував Стубба про ситуацію після російських ударів і "нову ескалацію терору проти наших міст і громад"."Майже всю цю добу, від ночі, у Києві та інших наших містах і регіонах триває повітряна тривога, зберігається постійна загроза реактивних "шахедів". Вночі також були удари балістикою", — зауважив гарант.Також сторони обговорили посилення протиповітряної оборони України на тлі посилення ворожого терору."Обговорили з Алексом, що саме може найбільш відчутно підтримати наш захист, посилити наші F-16 та ППО загалом. Дякую за готовність допомагати!" — резюмував Зеленський.Нагадаємо, 25 вересня Україна та Японія провели першу офіційну двосторонню зустріч на найвищому рівні для обговорення подальшої співпраці. Під час переговорів було відзначено надзвичайний внесок Токіо у підтримку української стійкості, зокрема в енергетичний сектор у складні зимові періоди.Додамо, зустріч президента України Володимира Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку у вівторок, 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

Американський президент Дональд Трамп і його команда знову відновили активніші зусилля в мирному процесі. Вони працюють більше для того, щоби війна Росії проти України завершилася якомога швидше.Таку заяву зробив президент Фінляндії Александр Стубб у коментарі Fox News.На його переконання, після повернення Дональда Трампа до Білого дому ситуація з врегулюванням російсько-української війни значно покращилася."Ми, звісно, зараз перебуваємо в кращому становищі, ніж до того, як президент Трамп приступив до роботи. За останні півтора року він подвоїв свої зусилля, намагаючись знайти рішення для встановлення миру за допомогою таких перемовників, як Стів Віткофф, Джаред Кушнер і багато інших", — наголосив фінський лідер.Він нагадав, що завжди був активним учасником дипломатичних зусиль, а також працював спільно з прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Стьоре.Стубб додав, що більшість важливих процесів відбувалися "за лаштунками" — про їхні результати публічно не оголошували.Очільник Фінляндії також додав, що його активно залучали до обміну даними між урядами України, США та країн Європи. Ці процеси тривають, та, за його словами, вони активніші, ніж це відбувалося раніше."Я думаю, що Дональд Трамп справді наполегливо працює, та розраховую, що ми відшукаємо рішення", — підсумував Александр Стубб.Нагадаємо, що 26 вересня американський президент Дональд Трамп знову заявив, що прагне укладення мирної угоди між Україною та Росією. На його думку, угоду реально укласти ще до зими. Він оприлюднив звернення до Володимира Зеленського та Володимира Путіна..

Президент України Володимир Зеленський та президент Фінляндії Александр Стубб 23 вересня у Нью-Йорку підписали угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Про це повідомив президент Фінляндії."Фінляндія та Україна виводять свою оборонну співпрацю на новий рівень. Сьогодні ми підписали угоду про використання безпілотників з Володимиром Зеленським", — зазначив президент Фінляндії.Водночас у фінському уряді розповіли, що ініціатором укладення угоди був Зеленський. Він запропонував її під час зустрічі з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо у Вірменії на початку травня. Переговори щодо документа Міністерство оборони Фінляндії проводило протягом літа та на початку осені.За словами Орпо, Україна за роки повномасштабної війни суттєво розвинула власні оборонні технології та промисловість, тому Фінляндія може використати український досвід для розвитку власних спроможностей."Україна розвинула власний оборонний потенціал і промисловість таким чином, що ми у Фінляндії можемо багато чого навчитися. Підписана угода — це не лише спосіб підтримки оборони України, але й конкретний крок уперед у розвитку нашої власної оборонної промисловості та оборонних сил для підготовки до зміненої, більш технологічної війни", — заявив фінський прем'єр.Документ передбачає можливість передачі між Україною та Фінляндією технологій і знань, співпрацю у дослідницькій, розробницькій та інноваційній діяльності.Також країни зможуть реалізовувати спільні промислові проєкти, зокрема пов'язані з розробкою технологій безпілотних літальних апаратів. Окремо угода передбачає спрощення адміністративних процедур, зокрема пов'язаних з отриманням дозволів на експорт. Нагадаємо, під час зустрічі президенти Франції й України Еммануель Макрон та Володимир Зеленський домовилися про підписання угод щодо посилення української протиповітряної оборони. Йдеться про радари та перехоплювачі..

Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Росію необхідно переконати у неможливості перемоги у війні проти України. За його словами, нині Київ має сильніші позиції на полі бою, а також у політичному та фінансовому плані, ніж рік тому.Про це Стубб заявив у коментарі Bloomberg. Президент Фінляндії вважає, що Кремль має погодитися на переговори про припинення війни, оскільки ситуація для України змінилася на її користь. Серед аргументів він назвав співвідношення втрат сторін та динаміку контролю над територіями.За словами фінського лідера, співвідношення втрат українських і російських військових становить один до п’яти. Водночас, за його оцінкою, впродовж 2026 року російські війська захопили близько 900 квадратних кілометрів української території, тоді як Сили оборони України повернули під контроль приблизно 800 квадратних кілометрів.Стубб зазначив, що ці показники свідчать про відсутність у Росії очевидної перспективи досягти заявлених цілей військовим шляхом. Тому, на його думку, Путіну настав час погодитися на переговорний процес."Наше послання росіянам таке: "Послухайте, хлопці, ви не виграєте цю війну, тож давайте спробуємо її закінчити". Зеленський хоче миру, Трамп хоче миру, і тепер нам потрібно домогтися того, щоб Путін сів за стіл переговорів", — сказав президент Фінляндії.Окремо президент Фінляндії згадав про дипломатичні зусилля щодо можливого часткового припинення вогню. Він повідомив, що триває "човникова дипломатія", а однією з обговорюваних тем є домовленість про взаємне припинення окремих ударів. У цьому контексті Стубб згадав про поїздки спеціальних представників США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до москви та Києва.На його думку, потенційна домовленість могла б передбачати взаємні обмеження щодо атак на енергетичну інфраструктуру:"Гаразд, якщо Україна не завдає ударів по нафтопереробних заводах, тоді Росія не повинна завдавати ударів по об’єктах енергетики та електропостачання в Україні, особливо з наближенням зими".Нагадаємо, нещодавно очільник дипломатичного відомства країни-агресорки Сергій Лавров виступив із черговою заявою щодо можливого відновлення діалогу з Україною. При цьому в Кремлі відверто дали зрозуміти, що не збираються припиняти бойові дії навіть у разі початку діалогу.Також раніше представники кремлівського режиму раптово заговорили про можливість відновлення переговорного процесу щодо врегулювання ситуації в Україні. За словами кремлівських посадовців, відповідні контакти у тристоронньому форматі можуть поновитися вже у жовтні поточного року..

У вівторок, 15 вересня, Фінляндія ухвалила рішення про надання Україні 34-го пакету допомоги. Йдеться про оборонне матеріальне забезпечення на суму 290 мільйонів євро.Про це повідомив президент Фінляндії Александер Стубб, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Україна готується до наближення зими та потребує всієї підтримки, яку ми можемо надати", — акцентував він.Фінський президент проінформував про ухвалення рішення щодо свого 34-го пакета оборонного матеріального забезпечення для України вартістю 290 мільйонів євро."Пакет включає обладнання, яке терміново запросила Україна, зокрема, президент Володимир Зеленський", — зазначив лідер Фінляндії.Він також констатував, що Україна перебуває у п’ятому році своєї оборонної боротьби проти російських агресорів, тому потребує підтримки від союзників."Ми підтримуємо Україну, тому що це морально правильно. А також тому, що це стосується безпеки всієї Європи — а отже, і безпеки Фінляндії теж", — підсумував Александер Стубб.Раніше, 23 серпня, президенти України та Фінляндії взяли участь у засіданні круглого столу з питань українсько-фінської співпраці у сфері оборонних індустрій. Там компанії з обидвох країн підписали документи про розроблення та виготовлення у Фінляндії дронів для потреб України та Європи.Нагадаємо, Александер Стубб заявляв, що західний світ має продовжувати тиск на Москву та всебічно підтримувати Київ для досягнення справедливого миру. Фінський лідер Александр Стубб поділився власною візією завершення війни, наголосивши на важливій ролі самої України в цьому процесі..

Геополітична ситуація змусила Фінляндію вжити радикальних заходів для захисту від потенційних загроз із боку Росії. У країні відзвітували про фінал будівництва захисного паркану на східній межі.Про це повідомляє фінська суспільна телерадіокомпанія Yle.Паркан уже збудували, але його можуть продовжитиЗведення захисного паркану завдовжки 200 кілометрів фінішувало поблизу прикордонного пункту Нуйямаа у понеділок, 7 вересня. Очільниця міністерства внутрішніх справ Фінляндії Марі Рантанен заявила, що за необхідності інженерні споруди можуть суттєво наростити."На певному етапі буде оцінено, чи є потреба в більшій огорожі. Нам особливо потрібне фінансування з боку ЄС для східних країн-членів, щоб можна було фінансувати подібні проєкти", — зазначила Рантанен.Вона додала, що створення лише фізичного бар'єра не вирішує абсолютно всіх безпекових завдань на східній межі.Фінляндія поки не відкриватиме КППДля надійного протистояння гібридним загрозам уряд спирається на законодавчу базу. За словами очільниці МВС, ключовим інструментом запобігання незаконному перетину залишається спеціальний Закон про прикордонну безпеку, термін дії якого пропонують продовжити."Цілком очевидно, що, наприклад, Закон про прикордонну безпеку, дію якого зараз пропонується продовжити ще на два роки, відіграє ключову роль у запобіганні нелегальному в'їзду", — наголосила міністерка.Водночас у Гельсінкі зазначають, що пункти пропуску на східному кордоні залишатимуться закритими, оскільки рівень загрози з боку Росії залишається незмінно високим.Нагадаємо, як зазначив фінський лідер Александр Стубб, західний світ має продовжувати тиск на Москву та всебічно підтримувати Київ для досягнення справедливого миру. Політик поділився власною візією завершення війни, наголосивши на важливій ролі самої України в цьому процесі. .

Українські комікси воєнного часу та виставка робіт художників з України стануть одними з елементів 41-го Гельсінського фестивалю коміксів, що відбудеться 18-20 вересня у столиці Фінляндії.Про це повідомив сайт фестивалю коміксів у Гельсінкі. Його організатори зазначили, що до програми долучаться українські художники Іван Кипібіда, Софія Сулій і Юлія Вус, які поділяться досвідом створення історій. Також запрошені Софія Томіленко та Тон Мельник."В Україні зароджується культура коміксів, і цього року українські комікси вперше презентуватимуть на Гельсінкському фестивалі коміксів", — йдеться у повідомленні.На події також відбудеться виставка на підтримку України, яка створена спільно українськими та фінськими художниками коміксів.У співпраці беруть участь видавництво "Видавництво", асоціація сучасних коміксів Kutikuti та Гельсінський фестиваль коміксів. Комікси також опублікують в журналі Kuti наприкінці року.Серед представлених робіт — найвідоміший український графічний роман "Коротка історія довгої війни" (2025), який вийшов 11 мовами та ілюстрований Іваном Кипібідою та Юлією Вус.Мальопис розповідає про історичний контекст російсько-української війни, від Середньовіччя до сучасної України й підкреслює тривалу природу конфлікту, його політичне коріння та паралелі в часі.Фестиваль коміксів у Гельсінкі — безкоштовний захід, організований Фінським товариством коміксів. Цього року подія має тему під назвою "Разом" і проходитиме в культурному центрі Stoa й бібліотеці Itäkeskus.Програма фестивалю включає інтерв'ю з відомими запрошеними художниками та колективами, панельні дискусії, лекції, майстер-класи, читацькі групи, конкурси та традиційний торговий ринок.Нагадаємо, що Universal Pictures ще в лютому представила офіційний трейлер нової анімаційної пригоди "Посіпаки і Монстряки". Стрічка вийшла в український прокат 2 липня..

У неділю, 23 серпня, президенти України та Фінляндії Володимир Зеленський і Александр Стубб узяли участь у засіданні круглого столу з питань українсько-фінської співпраці у сфері оборонних індустрій.Про це повідомив Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."Ми робимо ще один крок до поглиблення нашої співпраці, поєднуючи український бойовий досвід із фінськими технологіями", — наголосив він.За його словами, компанії з обидвох країн підписали документи про розроблення та виготовлення у Фінляндії дронів для потреб України та Європи.Також планується розбудова можливостей у сфері морських безекіпажних систем і створення підприємства з випуску наземних роботизованих комплексів."У ці важливі дати — День Державного прапора та напередодні Дня Незалежності — ми особливо відчуваємо цінність справжньої дружби", — акцентував Володимир Зеленський.Український президент подякував президенту Александру Стуббу, уряду, фінському бізнесу та всьому народу Фінляндії за те, що залишаються з Україною від перших днів цієї війни.Нагадаємо, наприкінці липня видання Axios повідомляло, що президент України Володимир Зеленський і президент Фінляндії Александр Стубб переконали частину американських сенаторів підтримати законопроєкт про нові санкції проти Росії та Ірану. За їхніми словами, Москва перебуває у програшному становищі у війні..

У неділю, 23 серпня, до Києва офіційним візитом прибули лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Литви, Латвії та Норвегії.Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга."Напередодні Дня Незалежності ми відчуваємо, що не самотні. З нами наші союзники. Сьогодні вранці я мав задоволення вітати лідерів Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви, Норвегії, а також інших високопосадовців на київському залізничному вокзалі", — наголосив він у своєму дописі у соцмережі X.За словами дипломата, партнери проведуть двосторонні та багатосторонні переговори з президентом Володимиром Зеленським, за результатами яких буде оголошено про важливі рішення.. Водночас президент Литви Гітанас Науседа, заявив, що під час візиту до Києві візьме участь в обговореннях з союзниками з країн Північної Європи та Балтії, а також у засіданні "Коаліції охочих"."Щойно прибув до Києва. Протягом наступних двох днів я приєднаюся до заходів з нагоди Дня прапора України та Дня Незалежності, зустрінуся з президентом та братиму участь у дискусіях з нашими союзниками з Північної та Балтійської країн, а також у зустрічі "Коаліції охочих". Ми стоїмо поруч з Україною сьогодні — коли вона відзначає Національні дні — і завжди", — зазначив литовський лідер.Нагадаємо, 24 серпня лідери країн "Коаліції охочих" проведуть зустріч у Києві. Вони обговорять посилення української протиповітряної оборони та нові заходи тиску на Росію..

У Фінляндії планують налагодити виробництво безпілотників для Збройних сил України. Дрони виготовлятиме фінська компанія Innokas із використанням технологій української Airlogix.Про це повідомляє фінський мовник Yle.Представники компаній підписали протокол про наміри щодо виробництва безпілотників у Фінляндії. Домовленості досягнули під час оборонної виставки в Данії в межах ініціативи Build with Ukraine.Під час виробництва використовуватимуть технологічні розробки та досвід української компанії Airlogix. Її безпілотники вже пройшли випробування в умовах бойових дій.Генеральний директор Innokas Янне Костамо наголосив, що співпраця має допомогти наростити обсяги виробництва безпілотних систем у Фінляндії та збільшити кількість техніки, яку отримуватиме Україна."Ми розглядаємо це партнерство насамперед як практичний внесок у підтримку України. Наше завдання — допомогти розширити виробництво безпілотних літальних систем у Фінляндії та збільшити обсяг техніки, яка постачається Україні", — заявив Костамо.Нагадаємо, навесні японський стартап JISDA представив безпілотник ACM-01 Shiraha — один із найдешевших дронів у своєму сегменті. Його вартість становить близько 70 тисяч єн, тобто менш як 450 доларів за одиницю.Також нещодавно стало відомо, що Фінляндія виділяє Україні 28,5 млн євро. Кошти спрямують на постачання електростанцій фінського виробництва Wärtsilä для "Укрнафти"..

Фінляндія виділяє Україні 28,5 млн євро. Кошти спрямують на постачання електростанцій фінського виробництва Wärtsilä для "Укрнафти".Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики. За даними відомства, загальна вартість обладнання становить 46,5 мільйона євро, а решту суми Україна профінансує самостійно.Як очікується, нові потужності допоможуть посилити стабільність енергосистеми на тлі постійних російських атак на енергетичну інфраструктуру."Дякуємо Фінляндії та фінському народу за послідовну підтримку України", — додали у міністерстві.Зауважимо, Сербія також виділить два мільйони євро на підтримку енергетичного сектору України напередодні зимового періоду. Президент України Володимир Зеленський обговорив допомогу та подальшу співпрацю з прем'єр-міністром Сербії Джуро Мацутом.До того ж Україна та Сербія 8 серпня розпочали підготовку масштабної економічної угоди та погодили новий пакет гуманітарної підтримки.Нагадаємо, Україна придбала у Туреччини 70 балістичних ракет M39 ATACMS, 12 реактивних систем залпового вогню M270 MLRS та велику партію касетних боєприпасів. Оскільки йдеться про озброєння американського походження, його реекспорт має отримати дозвіл Сполучених Штатів..

У середу, 5 серпня, президент Володимир Зеленський та лідер Фінляндії Александр Стубб обговорили посилення захисту України від російських ракетних і балістичних атак, а також подальшу підтримку з боку партнерів.Про це повідомив український гарант."Ми розуміємо, яка кількість ракет до систем ППО є у світі. І вони щодня потрібні в Україні, щодня нам треба захищатися від цих російських ударів", — зауважив Зеленський. Президент України заявив, що підтримка кожної країни-партнера у посиленні протиповітряної оборони може врятувати багато життів."Якщо зараз кожна з країн-партнерів нам допоможе, це врятує багато життів. Дякую Фінляндії за миттєву реакцію і готовність нас підтримати", — зазначив український лідер.За його словами, під час розмови з Александером Стуббом також обговорили дипломатичні зусилля та можливі шляхи, які можуть змусити Росію припинити війну. Зеленський наголосив, що лише достатня підтримка України та посилення тиску на РФ можуть стати чинниками, які наблизять мир."Коли Володимир Путін не зможе вбивати людей, він буде змушений шукати вихід із цієї війни", — підсумував президент України.Нагадаємо, 28 липня президент України Володимир Зеленський перебував у Сполучених Штатах Америки. Там він зустрівся зі своїм колегою з Фінляндії Александром Стуббом..