# Фінляндія

У середу, 5 серпня, президент Володимир Зеленський та лідер Фінляндії Александр Стубб обговорили посилення захисту України від російських ракетних і балістичних атак, а також подальшу підтримку з боку партнерів.Про це повідомив український гарант."Ми розуміємо, яка кількість ракет до систем ППО є у світі. І вони щодня потрібні в Україні, щодня нам треба захищатися від цих російських ударів", — зауважив Зеленський. Президент України заявив, що підтримка кожної країни-партнера у посиленні протиповітряної оборони може врятувати багато життів."Якщо зараз кожна з країн-партнерів нам допоможе, це врятує багато життів. Дякую Фінляндії за миттєву реакцію і готовність нас підтримати", — зазначив український лідер.За його словами, під час розмови з Александером Стуббом також обговорили дипломатичні зусилля та можливі шляхи, які можуть змусити Росію припинити війну. Зеленський наголосив, що лише достатня підтримка України та посилення тиску на РФ можуть стати чинниками, які наблизять мир."Коли Володимир Путін не зможе вбивати людей, він буде змушений шукати вихід із цієї війни", — підсумував президент України.Нагадаємо, 28 липня президент України Володимир Зеленський перебував у Сполучених Штатах Америки. Там він зустрівся зі своїм колегою з Фінляндії Александром Стуббом..

Президент України Володимир Зеленський та президент Фінляндії Александр Стубб переконали частину американських сенаторів підтримати законопроєкт про нові санкції проти Росії та Ірану. За їхніми словами, Москва перебуває у програшному становищі у війні.Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела. Як зазначає видання, напередодні першого процедурного голосування в Сенаті США частина демократів сумнівалася щодо підтримки законопроєкту через занепокоєння щодо запровадження президентом США нових мит.За даними Axios, Зеленський і Стубб "навели переконливі аргументи" на користь ухвалення пакета санкцій, заявивши, що Росія має слабкі позиції у війні проти України. Український президент особисто спостерігав за голосуванням із зали засідань Сенату.У результаті перше процедурне голосування за законопроєкт про санкції проти Росії та Ірану завершилося підтримкою 86 сенаторів.Законопроєкт передбачає нові санкції проти РФДокумент, який просував покійний сенатор Ліндсі Грем, передбачає розширення повноважень президента США щодо запровадження санкцій і мит проти Росії та країн, які продовжують купувати російські енергоносії.Зокрема, законопроєкт передбачає можливість запровадження 500-відсоткового мита на товари з країн, які закуповують російську нафту та іншу сировину, а також додаткових обмежень проти держав, які допомагають Москві обходити санкції.Окрім цього, документ продовжує дію американського закону про санкції проти Ірану до 2031 року.У Білому домі заявили про підтримкуРаніше представник адміністрації президента США Дональда Трампа заявляв, що Білий дім підтримає двопартійний пакет санкцій, ініційований Гремом.Водночас під час підготовки документа точилися дискусії щодо його змісту. Адміністрація Трампа раніше намагалася пом'якшити окремі положення законопроєкту, побоюючись, що жорсткі санкції можуть ускладнити переговори з Росією.Зеленський назвав голосування кроком до мируВолодимир Зеленський заявив, що підтримка процедурного голосування стала першим кроком до реалізації ініціативи сенатора Ліндсі Грема та наближення миру.Сам Грем помер 11 липня у Вашингтоні після раптового погіршення стану здоров’я. Після цього роботу над законопроєктом продовжили його колеги у Сенаті.Раніше стало відомо, що Зеленський зустрічався із сенаторами США перед голосуванням щодо санкцій проти РФ..

У вівторок, 28 липня, президент України Володимир Зеленський перебуває у Сполучених Штатах Америки. Там він зустрівся зі своїм колегою з Фінляндії Александром Стуббом.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Під час зустрічі з Александром Стуббом обмінялися деталями наших зустрічей в Америці й обговорили перспективи, які зараз є в дипломатії", — зазначив він.За його словами, очевидно, що Росія зазнає великих втрат на полі бою. Складнішою стає й ситуація в російській економіці."Алекс відзначив наші успіхи в далекобійних санкціях. Паралельно робимо все, щоби було більше захисту для українців і українок від російських ударів. Я вдячний за детальне розуміння наших потреб. Ракети для "петріотів" буквально потрібні кожного дня", — акцентував український президент.Також вони обговорили дипломатію, найоперативніші та найпотрібніші кроки в цьому напрямку, в яких допоможе й Фінляндія."Готуємося до важливих зустрічей у серпні. Дякую, Алексе!" — підсумував Володимир Зеленський.Окрім того, він вирушить до Капітолія, де планує зустрітися зі 100 американськими сенаторами. Ця зустріч має відбутися близько 01:00 за київським часом. Президент говоритиме зі сенаторами-співавторами законопроєкту про посилення санкцій проти Росії.Медійники з агенції Reuters інформували, що одним із головних питань переговорів стане забезпечення України ракетами-перехоплювачами для комплексів Patriot.Нагадаємо, що у Вашингтоні відбули перемовини між американським і українським президентами Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським. Розмова за зачиненими дверима тривала приблизно годину..

У понеділок, 6 липня, Велика Британія, Нідерланди, Фінляндія та Польща опублікували спільну заяву щодо розроблення нового механізму фінансування оборони. Це відбулося перед самітом НАТО в Анкарі.Заяву опублікував сайт Міністерства оборони Фінляндії.Країни повідомили про створення нового Багатостороннього оборонного механізму (БОМ). Він має стати інструментом для збільшення інвестицій в оборону, сприяння спільним закупівлям та підвищення попиту на критично важливі оборонні можливості.Завдяки цьому нововведенню планують запустити механізм фінансування до 2027 року після ратифікації угоди державами-членами."Ми працюємо з ключовими партнерами для розширення кола учасників фінансового механізму", — йдеться в заяві.Там додано, що на основі технічної розробки відбудеться перехід до наступного етапу планування та розроблення механізму фінансування з партнерами-підписантами протягом осені."Ми забезпечимо паралельність та взаємодоповнюваність міжнародних механізмів фінансування оборони, які ми розробляємо, та співпрацюватимемо з іншими державами-членами НАТО, щоби наші зусилля підвищували наші можливості та оперативну сумісність", — заявили країни.Вони наголосили, що створюють механізм через війну, яку розпочала Росія проти України, та задля протидії майбутнім загрозам."Ми підтверджуємо нашу відданість розвитку фінансування оборони та підвищенню економічної ефективності оборонних витрат для оновлення наших колективних оборонних можливостей. Ми залишаємося відданими підтримці України, яка захищає свій суверенітет та відбиває російську агресію", — йдеться у заяві.Як відомо, саміт НАТО в Туреччині пройде 7 та 8 липня. У ньому візьме участь президент України Володимир Зеленський, у якого запланована зустріч, зокрема, з американським лідером Дональдом Трампом.Нагадаємо, нещодавно аналітики видання Politico зазначали, що під час перших днів можливої війни з Росією НАТО готується тримати російський удар. Тому країни східного флангу Північноатлантичного альянсу будують укріплення та розширюють армії..

Під час перших днів можливої війни з Росією НАТО готується тримати російський удар. Тому країни східного флангу Північноатлантичного альянсу будують укріплення та розширюють армії.Таку інформацію оприлюднили аналітики видання Politico. Журналісти Axel Springer Global Reporters Network відвідали три вразливі ділянки східного кордону Європи — лісистий кордон Фінляндії з Росією, укріплену лінію Польщі з Калінінградом і Білоруссю та край Литви поблизу Сувалкського коридору.За висновком авторів, континент поспішає зміцнити свій східний край проти загрози, з якою, на думку європейців, Вашингтон більше не зможе впоратися. Президент США Дональд Трамп ставить під сумнів старі гарантії безпеки та прагне зменшити американську військову присутність в Європі.Водночас супутникові знімки показують, що Росія наростила збройну присутність уздовж кордону з Фінляндією й іншими країнами ЄС, будуючи казарми та розміщуючи військову техніку. Керівник шведської військової розвідки назвав це підготовкою до можливого протистояння з НАТО.ФінляндіяКордон Фінляндії з Росією — 1 343 кілометри — є найдовшим сухопутним кордоном альянсу з Москвою. Перехід закрито з 2023 року."Росія — наддержава, а ми — маленька країна. Треба бути обережним, коли спиш поруч із ведмедем", — сказав командир прикордонного округу Північної Карелії полковник Матті Піткяніітті.Фінський законодавець Юкка Копра, який очолював парламентський комітет з питань оборони, наголосив, що Гельсінкі не розраховує на швидку статтю 5."Ми раді перебувати в альянсі, але ми все ж розуміємо, що перший удар завдамо самостійно, перш ніж вдасться активувати статтю 5 НАТО", — зазначив він.Одним із головних військових активів країни автори називають саму територію — густі ліси, глибокий сніг, мінусові температури та коротке світло взимку. У травні Фінляндія провела навчання "Північна зірка 26" і "Карельський меч 26", під час яких війська з Франції, Великої Британії та США тренувалися діяти в цих умовах.ПольщаМедійники зазначили, що прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск ще в листопаді 2024 року в селі Домбрівка поблизу кордону з Калінінградом презентував першу ділянку укріплень "Східного щита"."Мені не потрібно нікому пояснювати, що цей кордон потрібно охороняти надзвичайно ретельно", — сказав він тоді.Проєкт передбачає протитанкові та піхотні рови, бетонні бар'єри, бункери, дрони, тепловізори та мінні поля вздовж 800-кілометрового кордону з Білоруссю та Калінінградом. Повна вартість системи оцінюється у близько 10 мільярдів євро."Східний щит" є частиною ширшої Лінії стримування східного флангу, яка має простягтися від Фінляндії до Румунії. Водночас у Politico зазначили, що вздовж деяких ділянок кордону "Східний щит" поки виглядає радше перспективно, ніж реально. Великі відрізки не мають видимих укріплень, а протитанкові "їжаки" на позиції так і не встановили.Литва та БалтіяКомандувач збройних сил Литви Раймундас Вайкшнорас не вважає ймовірним раптовий напад Росії, оскільки системи попередження НАТО ускладнюють приховування великих переміщень військ. Литва спостерігає за залізничними вузлами та логістичними пунктами та відповідає на військові навчання Росії та Білорусі своїми.Водночас, на відміну від Фінляндії та Польщі, країни Балтії не мають простору для маневру. Литва, Латвія й Естонія занадто малі та занадто близькі до Росії та Білорусі, щоби "торгувати територією заради часу". З рештою НАТО вони з'єднані приблизно 65-кілометровим Сувалкським коридором.Поблизу села Лаворішкес у Литві встановлено попереджувальний знак: "Не ризикуйте своєю безпекою — не їдьте до Білорусі. Ви можете не повернутися". Кордон облямований колючим дротом та бетонними "зубами дракона" для зупинки танків. Ці укріплення є частиною Балтійської оборонної лінії — спільного проєкту Естонії, Латвії та Литви, що передбачає протитанкові рови, бункери, оборонні перешкоди та мінні поля.Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес попереджає: у найгіршому сценарії — якщо НАТО застануть зненацька, а Польща не зможе надати підтримку балтійським країнам, можливо, доведеться воювати до двох тижнів без підкріплення від більш віддалених союзників.Німецькі та литовські чиновники наполягають, що такий сценарій не стане несподіванкою: російському нападу передуватимуть видимі військові приготування, які дозволять НАТО отримати підкріплення на ранній стадії.Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте у травні зазначав, що необхідно прискорити оборонні розробки та перейти від ідеальних рішень до систем, які можна швидко виробляти та застосовувати в бойових умовах. Про це засвідчив досвід війни в Україні..

Обмеження повітряного та морського руху над Фінською затокою в суботу, 4 липня, зранку пов’язані з дроновою атакою України на об’єкти Росії поблизу Санкт-Петербурга.Про це повідомило фінське видання Yle з посиланням на міністра оборони країни Антті Хяккянена.Він підтвердив, що приблизно чотиригодинні обмеження руху у Фінській затоці вранці 4 липня спричинила атака українських безпілотників на цілі на території Росії."Це заходи обережності. Загалом ситуацію не вважали такою, що вимагала б оголошення повітряної тривоги для населення у районах на узбережжі Фінської затоки", — уточнив фінський міністр.Він конкретизував, що в підсумку фінська армія не зафіксувала порушень повітряного простору країни."Ми були готові протидіяти дронам із застосуванням винищувачів, гелікоптерів і обладнання флоту – якби вони збилися з курсу. Але в підсумку вони не збилися", — зазначив міністр. Хяккянен зазначив, що подібні заходи обережності можуть почастішати в разі наступних таких інцидентів."Україна з високою ймовірністю продовжить ці успішні удари по Росії. Вони бачать, що там чималі збитки — таким чином тиск на Росію задля досягнення миру буде посилюватися. Тож я вважаю, що атаки триватимуть", — пояснив міністр.Він попередив, що фінські громадяни мають бути готовими до того, що інциденти з дронами біля кордонів однозначно триватимуть.Як відомо, 4 липня Збройні сили Фінляндії запроваджували тимчасові обмеження авіаційного та морського руху в східній частині Фінської затоки з 05:18 ранку до 09:18 за місцевим часом, що збігається з київським. Це вже другий такий епізод за тиждень. Попереднього разу обмеження запроваджували зранку 2 липня. Уночі 4 липня зафіксовано влучання в районі Санкт-Петербурга. Цілями стали портова нафтова інфраструктура, що дозволяє Росії заробляти гроші для продовження війни, та військова база у Кронштадті.Нагадаємо, наприкінці травня голова стратегічного відділу фінських сил оборони генерал-майор Самі Нурмі заявляв, що Фінляндія "готується до найгіршого" сценарію після завершення війни в Україні, оскільки Росія розширює військову присутність поблизу кордону. Збройні сили країни "дуже уважно" стежать за маневрами Москви..

Країна-агресорка Росія закриває низку залізничних пунктів пропуску на кордоні з Латвією, Фінляндією та Естонією.Про це повідомляють пропагандистські ЗМІ із посилання на розпорядження Кабміну РФ. Зазначається, що з 1 липня 2026 року Росія тимчасово призупиняє рух осіб, транспортних засобів, товарів та вантажів через залізничні пункти пропуску з вказаними країнами.Зокрема, йдеться про наступні пункти пропуску:Російсько-фінляндська ділянка кордону:Виборг (Ленінградська область);Вяртеїля (Республіка Карелія);Люття (Республіка Карелія);Санкт-Петербург-Фінляндський (місто Санкт-Петербург);Світогорськ (Ленінградська область).Російсько-естонська ділянка кордону:Печори-Псковські (Псковська область).Російсько-латвійська ділянка кордону:Питалове (Псковська область).Нагадаємо, раніше кремлівський диктатор Володимир Путін учетверте з 2022 року збільшить чисельність центрального апарату Федеральної служби охорони (ФСО). Вперше за майже 13 років це відбудеться не на початку чи наприкінці, а в середині року..

Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен виступила проти передчасного відновлення дипломатичних контактів із Російською Федерацією. Попри активні обговорення всередині Європейського Союзу, Гельсінкі наполягає на відсутності реальних передумов для початку будь-якого діалогу з країною-агресором.Про це повідомляє фінське видання Yle.Потреба у спільній європейській стратегіїПопри дискусії в ЄС щодо можливого відновлення контактів, очільниця МЗС Фінляндії Еліна Валтонен вважає, що наразі не настав час для переговорів із Росією. Дипломатка закликала європейські країни до консолідації та чіткого планування подальших кроків."Важливо спочатку узгодити наші цілі, а також те, як ми хочемо діяти. Ми вже досить далеко просунулися в цьому питанні", — сказала Валтонен.Це питання раніше обговорювалося на саміті ЄС. Більшість лідерів союзу, включаючи прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо, вважають, що зараз не слушний час. Раніше президент країни Александер Стубб також заявив, що Європа має налагодити контакти з Росією протягом двох місяців.Умови для відновлення дипломатичних контактівВалтонен повідомила, що налагодження контакту залежить від подій на лінії фронту та ситуації в Україні загалом, але насамперед від реального прагнення миру з боку Росії. Поки що Москва не демонструє жодної готовності до конструктивних дій."Жодних подібних ознак не спостерігалося, попри те, що становище Росії у військовому та економічному плані значно погіршилося", — додала глава МЗС.Попри це, Валтонен вважає, що російська сторона рано чи пізно почне виявляти готовність до переговорів. За словами глави фінського МЗС, одним із місць, де можна ширше поглянути на ситуацію, стане липневий саміт НАТО в Туреччині.Нагадаємо, у Раді безпеки Організації Об'єднаних Націй Сполучені Штати виступили з жорсткою заявою на адресу Кремля, закликавши негайно припинити бойові дії в Україні та розпочати переговори. Американський дипломат Ден Негря підкреслив, що Москва щомісяця втрачає десятки тисяч військових, а її ресурси стрімко вичерпуються. .

Росія розпочала будівництво нової військової бази поблизу Петрозаводська в Республіці Карелія. На території гарнізону, розташованого за 175 кілометрів від кордону з Фінляндією, можуть розмістити від чотирьох до шести тисяч військових.Про це повідомляє фінське видання Yle, яке проаналізувало супутникові знімки місцевості.Місце будівництва визначив військовий експерт і колишній офіцер фінської розвідки Марко Еклунд. За його даними, об’єкт зводять у лісовій місцевості біля села Нова Вілга. Перші вирубування лісу на цій території зафіксували в листопаді 2025 року. Активна фаза будівництва розпочалася навесні 2026-го.На супутникових знімках видно близько десяти великих будівель, які, ймовірно, використовуватимуть як казарми. Кожна з них матиме три-чотири поверхи площею близько 1500 м².На базі можуть розмістити сили нового армійського корпусуЗа оцінкою Еклунда, гарнізон розрахований на розміщення до шести тисяч військовослужбовців. Вони можуть увійти до складу 44-го армійського корпусу, який Росія сформувала в Карелії 2024 року. Експерт припускає, що з урахуванням допоміжних підрозділів загальна кількість російських військових у населених пунктах і лісах Карелії може зрости до 15 тисяч.Про будівництво об’єкта в Росії публічно повідомили наприкінці травня 2026 року після візиту заступника міністра оборони РФ Павла Фрадкова. За інформацією російського Міноборони, на території бази планують спорудити понад 50 об’єктів. Серед них будуть казарми, багатоквартирні будинки для родин військовослужбовців і спортивна інфраструктура.Еклунд вважає, що будівництво в Карелії є частиною ширшого нарощування російської військової присутності вздовж кордону з НАТО. Водночас база перебуває лише на початковому етапі створення. За словами експерта, війна проти України обмежує можливості Росії швидко посилити угруповання біля фінського кордону.Російській стороні ще потрібно завершити інфраструктуру, забезпечити підрозділи технікою, набрати особовий склад і провести його підготовку. Лише після цього нові військові формування зможуть повноцінно діяти.Додамо, державний кордон між Фінляндією та Росією залишатиметься закритим до моменту отримання чітких гарантій безпеки. Офіційне Гельсінкі відкриє пункти пропуску лише тоді, коли переконається, що Кремль припинив використовувати нелегальних мігрантів як гібридну зброю..

У вівторок, 9 червня, у Таллінні президент Володимир Зеленський провів спільну зустріч із президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере.Про це повідомила пресслужба Офісу президента."В останні місяці Україна дійсно перебуває в сильнішій позиції на полі бою завдяки нашій армії і завдяки вашій підтримці, яка є дуже важливою", — сказав Володимир Зеленський під час перемовин.Зазначається, що партнери наголосили на зміні позицій на фронті на користь України. Старе та Стубб також вважають, що підходи в дипломатії, заради активізації якої зараз усі працюють, мають виходити саме із цього.До того ж Зеленський проінформував про зустріч із лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини у форматі Е3 — Україна в Лондоні та розмову з представниками Президента США напередодні. Також сторони обговорили й посилення санкційного тиску на Росію, насамперед на її тіньовий флот."Володимир Зеленський наголосив, що Росія намагається компенсувати свої величезні втрати на полі бою ударами по українських містах і громадах. За словами Президента, ракети для нашої протиповітряної оборони є постійним пріоритетом. Лідери обговорили, як залучити додаткові постачання для України вже зараз, і роботу над розбудовою антибалістичного захисту Європи. Володимир Зеленський акцентував: важливо, щоб якнайшвидше запрацював європейський пакет фінансової підтримки для України. Сторони говорили й про європейську інтеграцію України та підтримку на цьому шляху, зокрема для якнайшвидшого відкриття переговорних кластерів", — додали в ОП.Нагадаємо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

У вівторок, 9 червня, президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Про це йдеться в офіційному Telegram-каналі глави держави.Антибалістичний щит та Drone DealЯк зазначив Зеленський, переговори лідерів двох держав відбулися безпосередньо перед початком великого саміту Україна — країни Північної Європи та Балтії. Ключовими темами діалогу стали стратегічні питання безпеки всього європейського континенту, зокрема розгортання надійної протиракетної оборони та запуск масштабних безпілотних ініціатив. Український лідер детально окреслив головні напрямки спільної роботи військових та дипломатичних команд."Обговорювали роботу в Європі над розвитком антибалістичного захисту, а також підготовку угоди у форматі Drone Deal. Команди працюють, і головне, щоб захисту в Європі ставало більше. Окрема увага – нашим потребам в зміцненні ППО, безпековим викликам в регіоні та дипломатичній роботі для досягнення достойного миру. Я поінформував прем’єр-міністра про наші контакти з європейцями та американцями", — зазначив Володимир Зеленський.Подяка за оборонну допомогу та програму PURLОкрему увагу під час зустрічі приділили вже наданій підтримці з боку Гельсінкі, яка є критично важливою для стримування ворожих наступальних операцій. Фінляндія демонструє непохитну позицію у фінансуванні українських оборонних програм."Вдячний уряду, народу та всій Фінляндії за підтримку України. Насамперед за всі військові пакети, за внески в програму PURL. Важливо, що Фінляндія готова продовжувати допомагати", — резюмував президент.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

Глава Фінляндії Александр Стубб закликав лідерів Європейського Союзу відмовитися від бюрократії та розширити блок до 40 країн, запропонувавши нові гнучкі формати членства. Політик попередив, що після завершення війни в Україні та можливої зміни влади у США унікальний шанс для євроінтеграції нових держав буде втрачено.Про це повідомляє CNBC.Вікно можливостей, яке може швидко закритисяПід час свого виступу на міжнародній енергетичній конференції Александр Стубб наголосив, що Європейський Союз зобов'язаний "мислити масштабно" та діяти рішуче. Лідер Фінляндії попередив, що сприятливі геополітичні умови для розширення мають чіткі часові обмеження, які напряму залежать від тривалості повномасштабного конфлікту в Європі та майбутніх політичних змін у світі.За його оцінками, щойно бойові дії в Україні припиняться, а в Сполучених Штатах Америки відбудеться ймовірна зміна політичного керівництва, загальна увага до інтеграційних процесів піде на спад, а внутрішні європейські дискусії лише ускладнять процедуру прийняття нових членів."Вікно можливостей" для розширення ЄС "досить коротке, тому що коли війна в Україні закінчиться і, можливо, коли зміниться адміністрація США, я не знаю, тоді люди знімуть ногу з педалі газу і знову почнуть чіплятися до непотрібних речей", — застеріг Стубб.Гнучкі формати членства та нові кандидатиГлава Фінляндії переконаний, що стратегічна могутність та вплив Євросоюзу на світовій арені прямо пропорційні його географічним масштабам. Саме тому він закликав відійти від звичних бюрократичних рамок і запровадити значно гнучкіші моделі інтеграції, які б дали змогу об'єднати навколо Брюсселя ширше коло партнерів."У цей момент нам потрібно мислити масштабно, і географічно нам потрібно розширюватися або принаймні створювати такі форми членства, які є достатньо гнучкими, щоб у сумі включити 40 європейських держав — або навіть неєвропейських", — пояснив свою позицію фінський президент.У цьому контексті Александр Стубб зауважив, що євроінтеграційний процес повинен обов'язково охоплювати Україну, Молдову та Грузію. Одночасно з цим Європі варто звернути увагу на північний вектор та посилити взаємодію з Ісландією та Норвегією.Окрему увагу Стубб приділив відновленню та поглибленню зв'язків із Великою Британією, яка покинула європейську родину у 2020 році внаслідок Brexit, зазначивши, що Лондон має бути максимально наближеним до ЄС. Більше того, фінський лідер не виключає залучення до блоку навіть трансатлантичних партнерів. Згадуючи Оттаву, він з іронією додав: "Хіба не було б чудово, якби Канада була 28-ю державою Європейського Союзу, а не 51-ю державою Сполучених Штатів?"Нагадаємо, 4 червня кіпрське головування в Раді Європейського Союзу оголосило про початок практичних процедур для відкриття першого тематичного блоку переговорів щодо членства України та Молдови. Цей крок демонструє непохитну солідарність європейських інституцій із країнами-кандидатами на шляху до розширення блоку..

Фінляндія оголосила про новий пакет військової допомоги для України. Це вже 33-й пакет підтримки від початку повномасштабного вторгнення.Про це повідомив міністр оборони Антті Хаккянен, передає Yle. Деталей щодо конкретного переліку озброєння, способів доставки чи термінів передачі допомоги, наразі в оборонному відомстві не розкривають.Наразі лише відомо, що нового пакета увійдуть, як матеріали зі складів армії, так і продукція, закуплена у вітчизняних оборонних компаній."Фінляндія прагне підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно", — наголосив міністр оборони країни Антті Хаккянен.Очільник Міноборони Фінляндії додав, що загальний обсяг наданої Україні допомоги від початку повномасштабного вторгнення РФ вже досяг 3,4 мільярда євро.Нагадаємо, 28 травня Швеція офіційно оголосила про передачу Україні винищувачів Gripen JAS 39C/D. Вони надійдуть до Києва до 2027 року. До того ж, окрім літаків, Україна отримає ще й озброєння до них. Зокрема, йдеться про ракети дальністю понад 200 кілометрів.До того ж Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро.Додамо, наприкінці минулого року Україна отримала шостий фінансовий транш від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Сума виплати склала 2,3 мільярда євро. .

Президент Фінляндії Александр Стубб може стати представником Європейського Союзу на мирних переговорах із Росією. Але такі зустрічі можливі після припинення вогню.Про це повідомили телевізійники з Yle, в інтерв'ю яким Александр Стубб заявив що мирні переговори можуть розпочатися лише тоді, коли Росія зобов'яжеться припинити вогонь.Серед іншого, в нього запитали, чи готовий він стати представником Європи на переговорах."Якщо ви запитуєте про це, то скажу так: на це запитання, мабуть, не можна відповісти негативно", — загадково висловився фінський президент.Водночас, за інформацією видання Helsingin Sanomat, яке посилається на дипломатичні джерела, Стубба готують до виконання важливого завдання.Європа загалом готується розпочати переговори з Росією — процес на початковій стадії, але президент Фінляндії може посісти в ньому центральне місце, вважають аналітики.Раніше Александер Стубб наголошував в інтерв'ю виданню LRT, що Європа має відновити діалог із Росією, і для цього зараз є дві ключові причини. Головна з них — сильна позиція України на тлі послаблення Росії.Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель відмовилася від ролі перемовниці від ЄС на зустрічах із представниками Кремля. При цьому вона закликала європейських лідерів усе ж знайти шляхи до таких контактів із Росією.Нагадаємо, що державний секретар США Марко Рубіо офіційно підтвердив тимчасове припинення тристороннього переговорного процесу за участю України, Вашингтона та Росії. Американська сторона акцентувала на неможливості завершення цього конфлікту суто класичною воєнною перемогою однієї зі сторін..

Державний кордон між Фінляндією та Росією залишатиметься закритим до моменту отримання чітких гарантій безпеки. Офіційне Гельсінкі відкриє пункти пропуску лише тоді, коли переконається, що Кремль припинив використовувати нелегальних мігрантів як гібридну зброю.Про це повідомив президент Фінляндії Александр Стубб в ефірі програми запитань та відповідей на Yle Radio Suomi.Умови для відкриття фінсько-російського кордонуГлава держави наголосив, що для відновлення роботи прикордонних пунктів Гельсінкі потребує твердої впевненості у тому, що Росія не використовуватиме біженців як інструмент тиску. За словами лідера Фінляндії, відповідні гарантії мають надійти безпосередньо від найвищого політичного керівництва РФ.Під час радіоефіру слухачі поцікавилися, чому Естонія тримає відкритими три пункти пропуску, де немає напливу нелегалів, тоді як фінська межа повністю заблокована. Александр Стубб зазначив, що під час свого нещодавнього візиту до Литви відвідав литовсько-білоруську ділянку та переконався, що штучно створена міграційна проблема досі залишається актуальною для регіону.Використання повітряного просторуОкремо президент зупинився на питанні національної безпеки та захисту неба. Фінляндія вживає усіх заходів, щоб не допустити несанкціонованого прольоту безпілотних літальних апаратів."Ми категорично заборонили Україні використовувати повітряний простір Фінляндії для ударів по Росії", — заявив Стубб.Він додав, що фінські військові мають налагоджені канали комунікації з українською стороною та постійну готовність перехоплювати дрони у разі потреби. Водночас політик закликав реалістично дивитися на бойові дії, оскільки під час війни трапляються побічні ушкодження, і збити абсолютно кожен БпЛА фізично неможливо."Фінам необхідно зміцнювати свою стресостійкість у цій складній ситуації", — додав очільник країни.Ситуація на фронті в Україні та втрати окупантівКоментуючи перебіг повномасштабної війни РФ проти України, Александр Стубб висловив стриманий оптимізм щодо спроможностей Сил оборони України."Військова ситуація для України зараз краща, ніж будь-коли за час війни", — переконаний фінський лідер.Він умовно розділив оборонну операцію України на три ключові етапи."Перший рік цієї війни був боротьбою за виживання для України. Потім три роки стійкості. Зараз це чиста математика", — пояснив свою думку президент.Поточна статистика свідчить про суттєві успіхи української армії на полі бою. Глава держави оприлюднив дані, згідно з якими на кожного загиблого українського захисника припадає вісім ліквідованих російських військових. Окрім значних втрат у живій силі, всередині самої Росії фіксується поступове зниження рівня підтримки загарбницької війни.Нагадаємо, за даними Bloomberg, російський диктатор Володимир Путін прагне завершити війну проти України до кінця цього року, але виключно на власних умовах із повним контролем над Донбасом. Водночас вище керівництво країни-агресорки вважає ситуацію тупиковою, оскільки масштабні атаки на українську інфраструктуру не зламали моральний дух українців..