# Фінляндія

Телефонні переговори очільників Фінляндії та Норвегії з Володимиром Путіним замість конструктивного обговорення миру перетворилися на півторагодинний екскурс у середньовічну історію. Лідери європейських держав прагнули донести позицію Заходу перед зустріччю в Абу-Дабі, однак російський диктатор укотре продемонстрував повну відірваність від реальності.Про це повідомляє видання Financial Times.90 хвилин псевдоісторії замість обговорення мируВидання нагадує, що 27 жовтня відбувся перший з липня минулого року дзвінок Путіна до європейських союзників України. Початковий план передбачав коротку розмову до 30 хвилин, однак контакт затягнувся на півтори години. Як повідомили джерела FT, більшу частину часу Путін присвятив не питанню припинення вогню, а довгим лекціям про середньовічну слов'янську історію та вигадкам про "першопричини конфлікту". Дійшло навіть до посилань на нібито "найновіші генетичні дослідження", які за його версією переконують про "один народ".Північноєвропейські політики свідомо не перебивали диктатора, щоб остаточно збагнути його реальні наміри. Втім, президент Фінляндії Александер Стубб так прокоментував підсумки контакту:"Розмова була відвертою та змістовною. Ми — сусіди Росії. Результат цієї війни безпосередньо вплине на нашу та ширшу європейську безпеку. Завершення війни вимагає прямих обговорень".Вимоги Кремля та реакція УкраїниЗа заявами пресслужби Кремля, Путін вкотре заявив, що мир можливий лише за умов "повного й безумовного врахування законних інтересів Росії" та припинення "конфронтаційної політики ЄС і НАТО". Така позиція підтверджує, що Москва не готова відмовлятися від вимог, які означають фактичну капітуляцію України.Одразу після дзвінка в Москву Стубб та Стере зателефонували Володимиру Зеленському. Вони повідомили, що хотіли особисто передати позицію перед самітом у листопаді в Абу-Дабі, де планується обговорення гарантій безпеки.За підсумками контакту український президент написав у соцмережі X, що європейські партнери "чітко дали зрозуміти російському лідерові: потрібні реальні кроки з деескалації щодо нашої енергетики та інфраструктури".Нагадаємо, у Росії розпочалася підготовка до тристоронньої зустрічі диктатора Володимира Путіна, президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа та лідера Китаю Сі Цзіньпіна..

Київ озвучив свою готовність до дипломатичних розв’язок та досягнення домовленостей щодо паузи в бойових діях. Очільник зовнішньополітичного відомства Андрій Сибіга розкрив деталі переговорного процесу та застеріг від передчасних ілюзій щодо дій агресора.Про це дипломат повідомив під час спільної пресконференції в Гельсінкі.Позиція щодо припинення вогнюОчільник МЗС України підтвердив, що ранковий телефонний контакт керівників Фінляндії та Норвегії з очільником Кремля Володимиром Путіним був завчасно погоджений з українським керівництвом. Після розмови із диктатором нордичні лідери провели переговори з президентом України Володимиром Зеленським."Ми обговорили ранкові телефонні розмови лідерів Норвегії та Фінляндії з Путіним, а згодом — із президентом України Володимиром Зеленським. Вітаємо таку активну підтримку наших дипломатичних зусиль і мирного процесу. Цей дзвінок було скоординовано з нами, і це правильний підхід", — заявив Сибіга.Дипломат зазначив, що Київ шукає шляхи до завершення війни та розробляє реалістичні пропозиції."Україна прагне завершити цю війну. Ми маємо реалістичні пропозиції та рішення. Ми готові до часткового припинення вогню та повного припинення бойових дій. Звичайно, усе має бути справедливим. Ми не робитимемо жодних односторонніх кроків", — сказав міністр.Удари по енергетиці та допомога від північних партнерівПопри дипломатичні риторики, Росія не припиняє повітряних атак по українських містах. Сибіга наголосив, що паралельно з розмовами про переговори продовжуються удари балістичними ракетами."Росія намагається знищити нашу енергетичну систему та позбавити українців електроенергії й опалення", — зазначив він.За словами дипломата, наразі Путін не демонструє справжньої готовності припинити агресію:"Наразі Путін не демонструє справжньої готовності завершити війну. Саме тому зміцнення України залишається надзвичайно важливим. Фінляндія та Норвегія, а також Данія, Ісландія і Швеція демонструють справжнє лідерство в цьому питанні", — додав Сибіга.Він також нагадав, що з лютого 2022 року п'ять північних країн надали Україні допомоги на суму близько 50 мільярдів доларів."Сьогодні ми говоримо не лише про підтримку України, а й про партнерство з Україною. Наш досвід, технології та сила можуть зробити нордичні країни безпечнішими. Ми готові зробити свій внесок", — резюмував Сибіга.Нагадаємо, 27 жовтня президент України Володимир Зеленський поспілкувався з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре за підсумками їхнього сьогоднішнього дзвінка до Володимира Путіна..

У вівторок, 27 жовтня, президент України Володимир Зеленський поспілкувався з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре за підсумками їхнього сьогоднішнього дзвінка до Володимира Путіна.Про це повідомив Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі. Він зазначив, що розмова з російським диктатором відбулася в продовження дискусій в Осло з представниками Америки, Європи і НАТО."Вдячний за детальний бриф і цю активність на підтримку нашої дипломатії та спільних з усіма партнерами мирних зусиль", — зауважив український президент.За його словами, фінський і норвезький лідери чітко сказали російському керівнику про те, що потрібні реальні деескалаційні кроки щодо української енергетики й інфраструктури.Також вони обговорили підготовку тристоронньої зустрічі, яка запланована на листопад на рівні команд — українська, американська, російська.Президент України акцентував, що Фінляндія та Норвегія, як країни, що межують із Росією, мають особливий інтерес у правильних і надійних безпекових рішеннях.Під час розмови зі Стуббом і Старе він бговорив також і різні формати взаємодії з партнерами в Європі, які можуть бути корисними для подальшої підтримки дипломатії, українського захисту та спільної безпеки."Мир має бути, деескалація потрібна, і затягування війни Росією має припинитися. Дякую всім, хто з Україною!" — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, сьогодні президент Фінляндії та прем'єр-міністр Норвегії Александр Стубб і Йонас Гра Стере провели телефонну розмову з кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Її назвали "відвертою та змістовною".Це перший прямий контакт між Путіним і високопоставленими європейськими лідерами — союзниками Києва — відтоді, як у липні минулого року президент Франції Еммануель Макрон спілкувався з ним.Нагадаємо, декілька днів тому Володимир Зеленський заявляв, що Україна підтвердила готовність до роботи тристоронніх технічних груп, однак вимагає від перемовин чітких і відчутних результатів. Якщо зустріч у листопаді не приведе до повного припинення війни, сторони мають домовитися про проміжні кроки — від енергетичного перемир'я до обміну "всіх на всіх"..

У вівторок, 27 жовтня, радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин розповів,що Володимир Зеленський одразу ж зв’язався з європейськими політиками щодо переговорів із Володимиром Путіним.Про це Дмитро Литвин заявив, відповідаючи на запитання журналістів."Зараз якраз говорять", — зазначив він перед 12-ю годиною дня.Ця розмова відбулася одразу після того, як президент Фінляндії та прем'єр-міністр Норвегії Александр Стубб і Йонас Гра Стере провели телефонну розмову з Володимиром Путіним. Її назвали "відвертою та змістовною".Як повідомляла канцелярія фінського президента, розмова Стубба та Стере з Путіним "стала продовженням зустрічі в Осло 20 жовтня" та пройшла за погодженням з Україною. Розмову ініціювали саме Стубб і Стере, щоб обговорити переговори щодо війни Росії проти України та варіантів її можливого припинення."Фінляндія та Норвегія межують із Росією та рішуче підтримують Україну. Метою розмови було безпосередньо донести до Путіна послання щодо майбутніх переговорів, які могли би сприяти припиненню війни. Розмова пов'язана з майбутніми зустрічами в Абу-Дабі", — йдеться в повідомлення канцелярії фінського президента.Очільники Фінляндії та Норвегії наголосили, що продовжать підтримку України. Вони зазначили, що війну необхідно припинити, а переговори варто відновити в найближчий період."Розмова була відвертою та змістовною. Ми сусідні з Росією країни. Результат цієї війни безпосередньо вплине на безпеку наших країн і Європи загалом. Для завершення війни необхідні прямі переговори", — заявив президент Стубб.Нагадаємо, декілька днів тому Володимир Зеленський заявляв, що Україна підтвердила готовність до роботи тристоронніх технічних груп, однак вимагає від перемовин чітких і відчутних результатів. Якщо зустріч у листопаді не приведе до повного припинення війни, сторони мають домовитися про проміжні кроки — від енергетичного перемир'я до обміну "всіх на всіх"..

У вівторок, 27 жовтня, президент Фінляндії та прем'єр-міністр Норвегії Александр Стубб і Йонас Гра Стере провели телефонну розмову з кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Її назвали "відвертою та змістовною".Про це повідомила канцелярія фінського президента. Зазначається, що розмова Александра Стубба та Йонаса Гар Стере з Путіним "стала продовженням зустрічі в Осло 20 жовтня" та пройшла за погодженням з Україною.Розмову ініціювали саме Стубб і Стере, щоб обговорити переговори щодо війни Росії проти України та варіантів її можливого припинення."Фінляндія та Норвегія межують із Росією та рішуче підтримують Україну. Метою розмови було безпосередньо донести до Путіна послання щодо майбутніх переговорів, які могли би сприяти припиненню війни. Розмова пов'язана з майбутніми зустрічами в Абу-Дабі", — йдеться в повідомлення канцелярії фінського президента.Очільники Фінляндії та Норвегії наголосили, що продовжать підтримку України. Вони зазначили, що війну необхідно припинити, а переговори варто відновити в найближчий період."Розмова була відвертою та змістовною. Ми сусідні з Росією країни. Результат цієї війни безпосередньо вплине на безпеку наших країн і Європи загалом. Для завершення війни необхідні прямі переговори", — заявив президент Стубб.Водночас аналітики видання Bloomberg раніше зазначали, що заплановані переговори відбуваються на тлі відновлення зусиль, спрямованих на продовження мирного процесу."Це перший прямий контакт між Путіним і високопоставленими європейськими лідерами — союзниками Києва — відтоді, як у липні минулого року президент Франції Еммануель Макрон спілкувався з ним", — акцентували медійники.Європейські союзники України прагнуть долучитися до обговорення питань європейської безпеки. І Стере, і Стубб наголошують, що, оскільки їхні країни мають спільний кордон із Росією, вони повинні брати участь у цих переговорах.Нагадаємо, 20 жовтня президент Фінляндії Александр Стубб заявляв, що переговори лідера України Володимира Зеленського з посланцями президента США Дональда Трампа в Осло були "добрими та конструктивними". На них "знайшли елементи миру"..

Компанії ICEYE та Nokia підписали з Міністерством оборони України лист про наміри щодо співпраці у сфері космічних технологій. Партнерство має допомогти Україні створити суверенну систему супутникового зв’язку, яка посилить стійкість комунікацій для оборонних та інших державних потреб. Такі мережі можуть забезпечувати комунікацію навіть тоді, коли наземна інфраструктура зазнає пошкоджень або перестає працювати.Про це повідомили в пресрелізі ICEYE. Спільні наміри сторони оголосили 22 жовтня 2026 року під час візиту прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо до України.Головний директор Nokia з геополітичних та урядових зв’язків і керівник напряму Nokia Defense Мікко Хаутала наголосив на важливості незалежних і надійних каналів комунікації."Країнам потрібен зв’язок, на який вони можуть покластися в будь-якій ситуації. Супутникові мережі розширюють та захищають зв’язок, коли мережі на землі порушуються. Це робить їх ключовою частиною будь-якої безпечної системи зв’язку", — заявив він.За словами Хаутали, завдяки угоді компанії разом з Україною вивчатимуть, як суверенний супутниковий зв’язок може посилити стійкість держави та забезпечити їй контроль над критично важливими комунікаціями.На початку жовтня ICEYE та Nokia вже оголосили про партнерство з розробки захищених широкосмугових систем супутникового зв’язку на низькій навколоземній орбіті для урядів. Їх планують використовувати для оборонних завдань, охорони державних кордонів, роботи екстрених служб і реагування на стихійні лиха.Чому Україна шукає альтернативу StarlinkПитання розвитку власного супутникового зв’язку постало на тлі обмежень у роботі терміналів Starlink та Starshield в Україні.У ніч проти 14 жовтня SpaceX запровадила обмеження швидкості для роботи терміналів Starlink, які також торкнулися військового пакета послуг Starshield. Президент Володимир Зеленський закликав скасувати обмеження. Водночас власник SpaceX Ілон Маск заявив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать від уряду США, а не його компанії.Наступними днями питання обмежень обговорювали представники американської влади. Так, президент США Дональд Трамп заявив, що не причетний до обмежень швидкості Starlink або Starshield для України. Тоді Зеленський зазначив, що обмеження Starlink діють лише на території України, тоді як у Європейському Союзі термінали можуть працювати на швидкості понад 180 км/год.Пізніше, 21 жовтня, міністр оборони США Піт Гегсет запевнив, що американська влада не віддавала наказів обмежувати роботу Starshield в Україні. Водночас він зауважив, що Starlink, дочірня компанія SpaceX, може самостійно ухвалювати такі рішення відповідно до умов надання послуг.Додамо, також Україна та Фінляндія підписали угоду про додаткове фінансування будівництва укриттів у межах відповідної міжнародної коаліції. Також країни домовилися організувати зустріч із представниками інших учасників об’єднання, щоб залучити більше коштів на ці проєкти..

Україна та Фінляндія підписали угоду про додаткове фінансування будівництва укриттів у межах відповідної міжнародної коаліції. Також країни домовилися організувати зустріч із представниками інших учасників об’єднання, щоб залучити більше коштів на ці проєкти.Про підписання відповідної угоди президент Володимир Зеленський повідомив під час пресконференції з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо, передає "Європейська правда".За словами глави держави, у межах Коаліції укриттів будівництво вже триває в різних регіонах України. Частину об’єктів планують завершити найближчим часом, тоді як інші, зокрема укриття в лікарнях, потребують більше часу. Окрему увагу приділяють також мобільним захисним спорудам."Фінляндія є лідером Коаліції з укриттів, і ми маємо угоду про роботу в межах цієї Коаліції для забезпечення додаткового фінансування на будівництво укриттів в Україні", — заявив Зеленський.Він додав, що деякі проєкти вже наближаються до завершення, а складніші об’єкти досі перебувають на етапі будівництва.Володимир Зеленський і Петтері Орпо також домовилися, що Фінляндія спробує організувати міжнародну зустріч за участю інших країн Коаліції укриттів. Наразі до об’єднання входять 16 держав. Президент України наголосив, що для реалізації важливих інфраструктурних проєктів необхідно залучати додаткові ресурси."Нам потрібні зустрічі та формати, щоб забезпечити більше фінансування для цих безперечно важливих проєктів. З усіх країн Європи Фінляндія має найбільший досвід і найвищу якість будівництва укриттів", — сказав Зеленський.Нагадаємо, нещодавно компанія "Укрзалізниця" встановила 33 первинні мобільні укриття на залізничних об'єктах у Києві та Київській області. Через зміну тактики ворожих ударів підприємство планує суттєво розширити мережу таких захисних споруд у столиці та інших регіонах країни.Додамо, в Києві найближчим місяцем почнуть встановлювати мобільні укриття на зупинках громадського транспорту. Першу партію таких конструкцій місто має отримати вже найближчим часом..

У вівторок, 20 жовтня, в норвезькому Осло відбулися важливі переговори з американськими й іншими партнерами з Європи. Стів Віткофф також відвідав столицю Норвегії, а Джаред Кушнер підключився онлайн.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Україна одразу підтримала американську пропозицію щодо енергетичного припинення вогню. Але Росія відповіла продовженням ударів", — зауважив він.За його словами, Україна пропонувала різні варіанти та висловлювала готовність не бити по чутливих об’єктах російського енергосектору, якщо Росія припинить атакувати наші. Однак Путін сказав "ні". Але триває пошук оптимального рішення."У нас є чіткі ідеї щодо того, як досягнути миру. І ми єдині з нашими європейськими партнерами в цих зусиллях, а також хочемо, щоб американці донесли ці ідеї до росіян", — акцентував український президент.Він наголосив, що одна з важливих ідей — це перехід до потенційної тристоронньої зустрічі лідерів для вирішення питань, які можуть вирішити лише лідери."Стів Віткофф завтра поїде в Росію. Побачимо, що скаже Путін. Дякую всім, хто підтримує Україну та відстоює мир", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, президент Фінляндії Александр Стубб зазначив, що сьогоднішні переговори дозволили досягти реального прогресу на двох рівнях: у короткостроковій перспективі й у ширшому контексті."Ми знайшли деякі елементи мирного врегулювання, які завтра будуть представлені в Санкт-Петербурзі під час зустрічі Стіва Віткоффа з Володимиром Путіним", — додав Стубб.За його словами, обговорення зосередили на "ключових питаннях, таких як протиповітряна оборона, енергетичні об'єкти та часткові припинення вогню, наприклад, у сфері енергетики та продовольчої безпеки". Він уточнив, що "технічно" сторони дотримуються однієї позиції."Як свідчить мій досвід, мир вимагає терпіння, але, на жаль, війна не чекає. Люди вмирають щодня. Наше завдання — робити все можливе, щоб покласти цьому кінець. І я думаю, що сьогоднішній день став кроком у правильному напрямку", — підсумував Александр Стубб.Нагадаємо, що Володимир Зеленський також відреагував на можливі переговори США, Китаю та Росії. За його словами, питання майбутнього нашої країни мають обговорюватися лише за участю української сторони..

Переговори лідера України Володимира Зеленського з посланцями президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа в Осло були "добрими і конструктивними". Про це заявив президент Фінляндії Александр Стубб, відповідаючи на запитання журналістів на спільному брифінгу з прем'єром Норвегії Йонасом Гаром Стере та лідером України Володимиром Зеленським.За його словами, під час зустрічі вдалося знайти "елементи миру". Він уточнив, що під час консультацій представники України, США та європейських країн обговорили посилення протиповітряної оборони, захист енергетичної інфраструктури та перспективи часткового припинення вогню. Як повідомив Стубб, сторони розглянули можливі домовленості щодо припинення атак на енергетичні об’єкти, а також заходи для забезпечення продовольчої безпеки. Переговори стали продовженням попередніх консультацій, що проходили в Маямі."Як підказує мій досвід, мир вимагає терпіння, але, на жаль, війна не чекає. Люди вмирають щодня. Наше завдання — робити все можливе, щоби покласти цьому кінець. І я думаю, що сьогоднішній день став кроком у правильному напрямку", — сказав він.Також фінський президент зазначив, що наступного дня спеціальний посланець США Стів Віткофф доставить напрацювання переговорів до Санкт-Петербурга.Як відомо, 20 жовтня президент України Володимир Зеленський разом із командою прибув з робочим візитом до Норвегії. За словами глави держави, у межах поїздки заплановано серію важливих переговорів із північноєвропейськими лідерами, американськими представниками та королівською родиною задля посилення оборонного потенціалу країни.Нагадаємо, керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна продовжує складні переговори зі Сполученими Штатами Америки для завершення війни з Росією. Наразі важливо, щоб сторони реально оцінювали ситуацію, який потрібен не лише Україні. .

До кінця лютого наступного року в Фінляндії закриють ще вісім центрів для шукачів притулку. Стільки ж закладів припинили роботу впродовж 2026 року. Це створить певні проблеми українським біженцям.Про це повідомили журналісти фінського мовника Yle, які послалися на міграційне відомство Фінляндії.Зазначається, що на початку червня у Фінляндії діяли 30 центрів для дорослих, 13 установ для неповнолітніх і два підрозділи для утримання під вартою. Тепер мережу суттєво скоротять.Причину пояснила керівниця відділу послуг із прийому біженців Еліна Нурмі. За її словами, системою користується дедалі менше людей: потік українців, які тікають від війни, не зростає, а заявників на притулок з інших країн поменшало."Крім того, частина колишніх мешканців центрів переїхала в орендоване житло", — додала вона.На ситуацію вплинули й зміни, які діють із вересня. Шукач притулку втрачає послуги центру через три місяці після отримання дозволу на проживання, якщо має право переїхати в орендоване житло."Таке саме правило поширюється на людей із тимчасовим захистом, зокрема, українців", — зауважила Еліна Нурмі.Тих, хто не переїде у власне житло, переселять до інших установ, де є вільні місця. За словами Нурмі, під час переселення враховують побажання людей і їхні зв'язки з конкретним містом, наприклад, роботу чи навчання. Проте виконати всі побажання вдається не завжди.Нагадаємо, що уряд Фінляндії ухвалив рішення спрямувати 50 мільйонів євро на підтримку економічної стійкості та відбудову України. Кошти надійдуть через новий механізм фінансування групи Світового банку. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Фінляндії..

Неможливо не помітити, як останніми тижнями у Європі нагнітається ситуація щодо можливого нападу Росії на країни НАТО. Особливо відзначаються в цьому плані Польща і країни Балтії. Про Польщу поговоримо іншим разом, а зараз давайте розглянемо — чи готові Литва, Латвія і Естонія до гіпотетичного російського вторгнення і які шанси у них вистояти — як за умови активації 5 статті НАТО, так і без неї.Про що стаття 5 Статуту НАТОСтаття 5 Північноатлантичного договору — це принцип колективної оборони НАТО, згідно з яким збройний напад на одного члена Альянсу в Європі чи Північній Америці розглядається як напад на усіх членів.Звучить надійно, але є один нюанс. Ця стаття прописувалась як запобіжник воєнних конфліктів, а не як інструмент їх вирішення. Іншими словами, вона передбачає, що вороги НАТО будуть боятися нападати на країни Альянсу, але не означає автоматичної симетричної відповіді, якщо такий напад все ж станеться.Та й в самому НАТО, виходячи з риторики його лідерів, не те щоб горіли бажанням її активувати. Так, 23 вересня Марк Рютте прямо заявив:"Стаття 5 свідомо сформульована неоднозначно, тому ми ніколи точно не скажемо, чи буде вона застосована".Власне, за весь час існування Альянсу 5 стаття була застосована лише один раз — після терористичної атак проти США 11 вересня 2001 року. Але є різниця: напад на США, і напад на умовну Литву. Як казали напередодні Другої світової війни адепти політики умиротворення агресора: "Чи готові ви вмирати за Данциг?".Тай навіть в 2001 році на активацію 5 статті неповороткій бюрократії Північноатлантичного альянсу знадобилась доба, а, враховуючи темпи просування російської армії в Україні в 2022 році, за добу Росія теоретично може окупувати всю територію Балтії і почати переговори з НАТО "відштовхуючись від нових реалій на землі", як люблять говорити Путін з Лавровим. І стримати її в цю першу добу зможуть лише власні армії балтійських країн.Армії країн БалтіїСтаном на 2026 рік Литва має найсильнішу та найбільшу армію серед трьох країн Балтії, випереджаючи Естонію та Латвію за всіма основними показниками. Завдяки найбільшій кількості населення та найпотужнішій економіці в регіоні, Литва виступає головною військовою силою балтійського флангу НАТО.Згідно зі щорічним рейтингом Global Firepower та аналітичними даними оборонних відомств, країни розташовуються в такому порядку за військовою міцністю:Як бачимо, оборонний бюджет Литви значно перевищує бюджети Латвії та Естонії разом узятих. Країна виділяє понад 5% від свого ВВП на потреби оборони, інвестуючи в бронетехніку, ППО та артилерію.Також Литва лідирує за чисельністю особового складу, маючи найбільший мобілізаційний резерв та кількість активного військового персоналу в регіоні. Також Литва єдина серед трьох країн Балтії активно формує бронетанкові війська.Іноземний контингент союзниківСтаном на сьогодні на території країн Балтії розгорнуто потужні зовнішні військові контингенти союзників по НАТО. Основу цієї присутності складають багатонаціональні бойові групи Передового присутності НАТО (NATO Enhanced Forward Presence), які у 2026 році перейшли на рівень повноцінних бойових бригад. Також розгорнуті американські підрозділи та повітряні місії.Зокрема, у Литві розгортає повноцінну важку бронетанкову бригаду Німеччина. Крім цього, в країні присутній контингент США чисельністю близько 1000 військових із важкою технікою та танками, який перебуває на базі в Пабраде на постійній ротаційній основі. У Латвії основу іноземних сил складає канадський контингент, який планомірно розширився до рівня бригади. Серед інших учасників групи НАТО виділяється Іспанія, яка суттєво посилила присутність своєю бронетехнікою та ППО.В Естонія значні бронетанкові сили з танками Challenger та артилерією утримує Велика Британія. Також присутній контингент США, а саме — піхотні роти та підрозділи систем HIMARS.Але головне питання в контексті контингентів союзників полягає не в їх чисельності  і навіть не в озброєнні, а в готовності діяти. Простіше кажучи, що вони робитимуть у разі повномасштабного вторгнення армії РФ: займуть оборону і приймуть бій, чи оголосять термінову евакуацію?Яка з країн протримається найдовше у разі гіпотетичного нападу РосіїА ось тут криється найцікавіше. За версією воєнних аналітиків, у сценарії гіпотетичного нападу Росії найдовше здатна протриматись… Естонія. Попри те, що Литва має найбільшу армію в мирний час, Естонія володіє унікальними географічними, стратегічними та оборонними перевагами, які роблять її найменш уразливою до швидкого захоплення.Військові аналітики та оборонні концепції країн Балтії виділяють кілька ключових факторів, чому Естонія має вищі шанси на довготривалу оборону:Географічні переваги та захищеність кордонівКордон Естонії з Росією захищений масивними природними бар'єрами — великим Чудським озером та річкою Нарва. Це звужує можливі напрямки сухопутного наступу армії РФ до двох вузьких перешийків (Нарвського та Псковського), де відносно легко організувати оборону.До того ж Естонія має великі острови (Сааремаа, Хіюмаа), які можуть слугувати віддаленими оборонними форпостами та базами для партизанського опору, навіть якщо материкова частина буде частково окупована.Для порівняння, Литва має величезний і відкритий кордон із Білоруссю та Калінінградською областю Росії, де важко стримувати флангові удари, плюс Сувалкський коридор (вузька ділянка землі між Білоруссю та Калінінградом). У разі одночасного удару Росія може миттєво відрізати Литву (і всю Балтію) від сухопутного сполучення з Польщею та рештою Європи. Литва одразу опиниться в оточенні та під перехресним вогнем з двох боків.Латвія ж розташована в центрі Балтії і має довгий сухопутний кордон з Росією та Білоруссю без серйозних природних перешкод, що робить її території вразливими для швидких танкових проривів з метою розсікання всього регіону навпіл.Ефективна мобілізаційна система "Тотальної оборони"На відміну від сусідів, Естонія ніколи не скасовувала призов і десятиліттями будувала систему тотальної оборони. Її мобілізаційна система вважається найефективнішою в НАТО. У разі війни Естонія здатна протягом 24-48 годин збільшити свої збройні сили з 7 000 до понад 45 000 військових завдяки високій готовності резервістів та добровольчого формування "Кайтселійт" ("Союз оборони").Тотальна оборона передбачає, що до опору залучене все суспільство, а державні інститути та критична інфраструктура готові до автономної роботи в умовах повної ізоляції.Зовнішня логістикаЕстонія географічно відокремлена від решти НАТО в особі Фінляндії лише вузькою Фінською затокою. Це дозволить союзникам практично миттєво надавати артилерійську, повітряну та логістичну підтримку.Замість висновківЯк би там не було, а досвід війни в Україні і риторика лідерів країн НАТО недвозначно натякають, що західний світ все ще не готовий до відкритої воєнної ескалації з Росією, тому чи врятує 5 стаття Литву, Латвію і Естонію — наразі питання відкрите.Тому, як би цинічно це не прозвучало, та якщо Путін таки наважиться на повномасштабне вторгнення в країни Балтії, то розраховувати Литва, Латвія і Естонія зможуть лише на свої армії і здатність своїх народів чинити спротив..

Уряд Фінляндії ухвалив рішення спрямувати 50 мільйонів євро на підтримку економічної стійкості та відбудову України. Кошти надійдуть через новий механізм фінансування Групи Світового банку.Про це повідомляє Міністерство закордонних справ Фінляндії.У повідомленні зазначається, що Фінляндія продовжує демонструвати непохитну підтримку України на тлі тривалої повномасштабної війни, розв'язаної Росією. Країна готується надати масштабну позику для підтримки фінансової стабільності держави.Деталі фінансової програмиНова допомога обсягом 50 мільйонів євро буде реалізована через Спеціальну програму відновлення України 2.0 (SPUR 2.0), яка є частиною Кризового фонду МАР. Завдяки високому кредитному рейтингу та сильній позиції фонду, цей внесок дозволить Світовому банку акумулювати та спрямувати в Україну ще більший обсяг ресурсів на вигідних умовах.Отримані кошти планують спрямувати на забезпечення безперебійного функціонування суспільства, збереження робочих місць та надання ключових державних послуг. Крім того, програма сприятиме залученню приватних інвестицій для подальшого відновлення економіки.Позиція уряду ФінляндіїМіністр зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо наголосив, що допомога Україні є стратегічним інвестиційним внеском у загальноєвропейську безпеку."Підтримка України — це як питання цінностей для Фінляндії, так і інвестиція в європейську безпеку та стабільність. Агресивна війна Росії завдала величезної шкоди, і тому міжнародна спільнота повинна продовжувати свою рішучу підтримку, щоб забезпечити стійкість українського суспільства та відбудувати країну", — наголосив міністр зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо. Для того щоб кошти остаточно надійшли в Україну, угоду ще має схвалити парламент Фінляндії. За оцінками Світового банку, загальна вартість відбудови нашої країни протягом наступного десятиліття сягне майже 588 мільярдів доларів. Варто зазначити, що у 2023 році Фінляндія вже долучалася до аналогічної програми SPUR MAP, виділивши позику на 50 мільйонів євро та грант у розмірі 12 мільйонів євро.Нагадаємо, Кабінет міністрів України ухвалив рішення виділити 150 мільйонів гривень на масштабну відбудову 11 пошкоджених багатоквартирних будинків у Запорізькому регіоні. Необхідне фінансування забезпечать за рахунок коштів спеціального Фонду ліквідації наслідків збройної агресії..

У середу, 30 вересня, президент Володимир Зеленський провів перемовини із лідером Фінляндії Алексом Стуббом.У своєму дописі у Telegram гарант зазначив, що у ході розмови він проінформував Стубба про ситуацію після російських ударів і "нову ескалацію терору проти наших міст і громад"."Майже всю цю добу, від ночі, у Києві та інших наших містах і регіонах триває повітряна тривога, зберігається постійна загроза реактивних "шахедів". Вночі також були удари балістикою", — зауважив гарант.Також сторони обговорили посилення протиповітряної оборони України на тлі посилення ворожого терору."Обговорили з Алексом, що саме може найбільш відчутно підтримати наш захист, посилити наші F-16 та ППО загалом. Дякую за готовність допомагати!" — резюмував Зеленський.Нагадаємо, 25 вересня Україна та Японія провели першу офіційну двосторонню зустріч на найвищому рівні для обговорення подальшої співпраці. Під час переговорів було відзначено надзвичайний внесок Токіо у підтримку української стійкості, зокрема в енергетичний сектор у складні зимові періоди.Додамо, зустріч президента України Володимира Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку у вівторок, 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

Американський президент Дональд Трамп і його команда знову відновили активніші зусилля в мирному процесі. Вони працюють більше для того, щоби війна Росії проти України завершилася якомога швидше.Таку заяву зробив президент Фінляндії Александр Стубб у коментарі Fox News.На його переконання, після повернення Дональда Трампа до Білого дому ситуація з врегулюванням російсько-української війни значно покращилася."Ми, звісно, зараз перебуваємо в кращому становищі, ніж до того, як президент Трамп приступив до роботи. За останні півтора року він подвоїв свої зусилля, намагаючись знайти рішення для встановлення миру за допомогою таких перемовників, як Стів Віткофф, Джаред Кушнер і багато інших", — наголосив фінський лідер.Він нагадав, що завжди був активним учасником дипломатичних зусиль, а також працював спільно з прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Стьоре.Стубб додав, що більшість важливих процесів відбувалися "за лаштунками" — про їхні результати публічно не оголошували.Очільник Фінляндії також додав, що його активно залучали до обміну даними між урядами України, США та країн Європи. Ці процеси тривають, та, за його словами, вони активніші, ніж це відбувалося раніше."Я думаю, що Дональд Трамп справді наполегливо працює, та розраховую, що ми відшукаємо рішення", — підсумував Александр Стубб.Нагадаємо, що 26 вересня американський президент Дональд Трамп знову заявив, що прагне укладення мирної угоди між Україною та Росією. На його думку, угоду реально укласти ще до зими. Він оприлюднив звернення до Володимира Зеленського та Володимира Путіна..

Президент України Володимир Зеленський та президент Фінляндії Александр Стубб 23 вересня у Нью-Йорку підписали угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Про це повідомив президент Фінляндії."Фінляндія та Україна виводять свою оборонну співпрацю на новий рівень. Сьогодні ми підписали угоду про використання безпілотників з Володимиром Зеленським", — зазначив президент Фінляндії.Водночас у фінському уряді розповіли, що ініціатором укладення угоди був Зеленський. Він запропонував її під час зустрічі з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо у Вірменії на початку травня. Переговори щодо документа Міністерство оборони Фінляндії проводило протягом літа та на початку осені.За словами Орпо, Україна за роки повномасштабної війни суттєво розвинула власні оборонні технології та промисловість, тому Фінляндія може використати український досвід для розвитку власних спроможностей."Україна розвинула власний оборонний потенціал і промисловість таким чином, що ми у Фінляндії можемо багато чого навчитися. Підписана угода — це не лише спосіб підтримки оборони України, але й конкретний крок уперед у розвитку нашої власної оборонної промисловості та оборонних сил для підготовки до зміненої, більш технологічної війни", — заявив фінський прем'єр.Документ передбачає можливість передачі між Україною та Фінляндією технологій і знань, співпрацю у дослідницькій, розробницькій та інноваційній діяльності.Також країни зможуть реалізовувати спільні промислові проєкти, зокрема пов'язані з розробкою технологій безпілотних літальних апаратів. Окремо угода передбачає спрощення адміністративних процедур, зокрема пов'язаних з отриманням дозволів на експорт. Нагадаємо, під час зустрічі президенти Франції й України Еммануель Макрон та Володимир Зеленський домовилися про підписання угод щодо посилення української протиповітряної оборони. Йдеться про радари та перехоплювачі..