# Фінляндія

У понеділок, 6 липня, Велика Британія, Нідерланди, Фінляндія та Польща опублікували спільну заяву щодо розроблення нового механізму фінансування оборони. Це відбулося перед самітом НАТО в Анкарі.Заяву опублікував сайт Міністерства оборони Фінляндії.Країни повідомили про створення нового Багатостороннього оборонного механізму (БОМ). Він має стати інструментом для збільшення інвестицій в оборону, сприяння спільним закупівлям та підвищення попиту на критично важливі оборонні можливості.Завдяки цьому нововведенню планують запустити механізм фінансування до 2027 року після ратифікації угоди державами-членами."Ми працюємо з ключовими партнерами для розширення кола учасників фінансового механізму", — йдеться в заяві.Там додано, що на основі технічної розробки відбудеться перехід до наступного етапу планування та розроблення механізму фінансування з партнерами-підписантами протягом осені."Ми забезпечимо паралельність та взаємодоповнюваність міжнародних механізмів фінансування оборони, які ми розробляємо, та співпрацюватимемо з іншими державами-членами НАТО, щоби наші зусилля підвищували наші можливості та оперативну сумісність", — заявили країни.Вони наголосили, що створюють механізм через війну, яку розпочала Росія проти України, та задля протидії майбутнім загрозам."Ми підтверджуємо нашу відданість розвитку фінансування оборони та підвищенню економічної ефективності оборонних витрат для оновлення наших колективних оборонних можливостей. Ми залишаємося відданими підтримці України, яка захищає свій суверенітет та відбиває російську агресію", — йдеться у заяві.Як відомо, саміт НАТО в Туреччині пройде 7 та 8 липня. У ньому візьме участь президент України Володимир Зеленський, у якого запланована зустріч, зокрема, з американським лідером Дональдом Трампом.Нагадаємо, нещодавно аналітики видання Politico зазначали, що під час перших днів можливої війни з Росією НАТО готується тримати російський удар. Тому країни східного флангу Північноатлантичного альянсу будують укріплення та розширюють армії..

Під час перших днів можливої війни з Росією НАТО готується тримати російський удар. Тому країни східного флангу Північноатлантичного альянсу будують укріплення та розширюють армії.Таку інформацію оприлюднили аналітики видання Politico. Журналісти Axel Springer Global Reporters Network відвідали три вразливі ділянки східного кордону Європи — лісистий кордон Фінляндії з Росією, укріплену лінію Польщі з Калінінградом і Білоруссю та край Литви поблизу Сувалкського коридору.За висновком авторів, континент поспішає зміцнити свій східний край проти загрози, з якою, на думку європейців, Вашингтон більше не зможе впоратися. Президент США Дональд Трамп ставить під сумнів старі гарантії безпеки та прагне зменшити американську військову присутність в Європі.Водночас супутникові знімки показують, що Росія наростила збройну присутність уздовж кордону з Фінляндією й іншими країнами ЄС, будуючи казарми та розміщуючи військову техніку. Керівник шведської військової розвідки назвав це підготовкою до можливого протистояння з НАТО.ФінляндіяКордон Фінляндії з Росією — 1 343 кілометри — є найдовшим сухопутним кордоном альянсу з Москвою. Перехід закрито з 2023 року."Росія — наддержава, а ми — маленька країна. Треба бути обережним, коли спиш поруч із ведмедем", — сказав командир прикордонного округу Північної Карелії полковник Матті Піткяніітті.Фінський законодавець Юкка Копра, який очолював парламентський комітет з питань оборони, наголосив, що Гельсінкі не розраховує на швидку статтю 5."Ми раді перебувати в альянсі, але ми все ж розуміємо, що перший удар завдамо самостійно, перш ніж вдасться активувати статтю 5 НАТО", — зазначив він.Одним із головних військових активів країни автори називають саму територію — густі ліси, глибокий сніг, мінусові температури та коротке світло взимку. У травні Фінляндія провела навчання "Північна зірка 26" і "Карельський меч 26", під час яких війська з Франції, Великої Британії та США тренувалися діяти в цих умовах.ПольщаМедійники зазначили, що прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск ще в листопаді 2024 року в селі Домбрівка поблизу кордону з Калінінградом презентував першу ділянку укріплень "Східного щита"."Мені не потрібно нікому пояснювати, що цей кордон потрібно охороняти надзвичайно ретельно", — сказав він тоді.Проєкт передбачає протитанкові та піхотні рови, бетонні бар'єри, бункери, дрони, тепловізори та мінні поля вздовж 800-кілометрового кордону з Білоруссю та Калінінградом. Повна вартість системи оцінюється у близько 10 мільярдів євро."Східний щит" є частиною ширшої Лінії стримування східного флангу, яка має простягтися від Фінляндії до Румунії. Водночас у Politico зазначили, що вздовж деяких ділянок кордону "Східний щит" поки виглядає радше перспективно, ніж реально. Великі відрізки не мають видимих укріплень, а протитанкові "їжаки" на позиції так і не встановили.Литва та БалтіяКомандувач збройних сил Литви Раймундас Вайкшнорас не вважає ймовірним раптовий напад Росії, оскільки системи попередження НАТО ускладнюють приховування великих переміщень військ. Литва спостерігає за залізничними вузлами та логістичними пунктами та відповідає на військові навчання Росії та Білорусі своїми.Водночас, на відміну від Фінляндії та Польщі, країни Балтії не мають простору для маневру. Литва, Латвія й Естонія занадто малі та занадто близькі до Росії та Білорусі, щоби "торгувати територією заради часу". З рештою НАТО вони з'єднані приблизно 65-кілометровим Сувалкським коридором.Поблизу села Лаворішкес у Литві встановлено попереджувальний знак: "Не ризикуйте своєю безпекою — не їдьте до Білорусі. Ви можете не повернутися". Кордон облямований колючим дротом та бетонними "зубами дракона" для зупинки танків. Ці укріплення є частиною Балтійської оборонної лінії — спільного проєкту Естонії, Латвії та Литви, що передбачає протитанкові рови, бункери, оборонні перешкоди та мінні поля.Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес попереджає: у найгіршому сценарії — якщо НАТО застануть зненацька, а Польща не зможе надати підтримку балтійським країнам, можливо, доведеться воювати до двох тижнів без підкріплення від більш віддалених союзників.Німецькі та литовські чиновники наполягають, що такий сценарій не стане несподіванкою: російському нападу передуватимуть видимі військові приготування, які дозволять НАТО отримати підкріплення на ранній стадії.Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Марк Рютте у травні зазначав, що необхідно прискорити оборонні розробки та перейти від ідеальних рішень до систем, які можна швидко виробляти та застосовувати в бойових умовах. Про це засвідчив досвід війни в Україні..

Обмеження повітряного та морського руху над Фінською затокою в суботу, 4 липня, зранку пов’язані з дроновою атакою України на об’єкти Росії поблизу Санкт-Петербурга.Про це повідомило фінське видання Yle з посиланням на міністра оборони країни Антті Хяккянена.Він підтвердив, що приблизно чотиригодинні обмеження руху у Фінській затоці вранці 4 липня спричинила атака українських безпілотників на цілі на території Росії."Це заходи обережності. Загалом ситуацію не вважали такою, що вимагала б оголошення повітряної тривоги для населення у районах на узбережжі Фінської затоки", — уточнив фінський міністр.Він конкретизував, що в підсумку фінська армія не зафіксувала порушень повітряного простору країни."Ми були готові протидіяти дронам із застосуванням винищувачів, гелікоптерів і обладнання флоту – якби вони збилися з курсу. Але в підсумку вони не збилися", — зазначив міністр. Хяккянен зазначив, що подібні заходи обережності можуть почастішати в разі наступних таких інцидентів."Україна з високою ймовірністю продовжить ці успішні удари по Росії. Вони бачать, що там чималі збитки — таким чином тиск на Росію задля досягнення миру буде посилюватися. Тож я вважаю, що атаки триватимуть", — пояснив міністр.Він попередив, що фінські громадяни мають бути готовими до того, що інциденти з дронами біля кордонів однозначно триватимуть.Як відомо, 4 липня Збройні сили Фінляндії запроваджували тимчасові обмеження авіаційного та морського руху в східній частині Фінської затоки з 05:18 ранку до 09:18 за місцевим часом, що збігається з київським. Це вже другий такий епізод за тиждень. Попереднього разу обмеження запроваджували зранку 2 липня. Уночі 4 липня зафіксовано влучання в районі Санкт-Петербурга. Цілями стали портова нафтова інфраструктура, що дозволяє Росії заробляти гроші для продовження війни, та військова база у Кронштадті.Нагадаємо, наприкінці травня голова стратегічного відділу фінських сил оборони генерал-майор Самі Нурмі заявляв, що Фінляндія "готується до найгіршого" сценарію після завершення війни в Україні, оскільки Росія розширює військову присутність поблизу кордону. Збройні сили країни "дуже уважно" стежать за маневрами Москви..

Країна-агресорка Росія закриває низку залізничних пунктів пропуску на кордоні з Латвією, Фінляндією та Естонією.Про це повідомляють пропагандистські ЗМІ із посилання на розпорядження Кабміну РФ. Зазначається, що з 1 липня 2026 року Росія тимчасово призупиняє рух осіб, транспортних засобів, товарів та вантажів через залізничні пункти пропуску з вказаними країнами.Зокрема, йдеться про наступні пункти пропуску:Російсько-фінляндська ділянка кордону:Виборг (Ленінградська область);Вяртеїля (Республіка Карелія);Люття (Республіка Карелія);Санкт-Петербург-Фінляндський (місто Санкт-Петербург);Світогорськ (Ленінградська область).Російсько-естонська ділянка кордону:Печори-Псковські (Псковська область).Російсько-латвійська ділянка кордону:Питалове (Псковська область).Нагадаємо, раніше кремлівський диктатор Володимир Путін учетверте з 2022 року збільшить чисельність центрального апарату Федеральної служби охорони (ФСО). Вперше за майже 13 років це відбудеться не на початку чи наприкінці, а в середині року..

Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен виступила проти передчасного відновлення дипломатичних контактів із Російською Федерацією. Попри активні обговорення всередині Європейського Союзу, Гельсінкі наполягає на відсутності реальних передумов для початку будь-якого діалогу з країною-агресором.Про це повідомляє фінське видання Yle.Потреба у спільній європейській стратегіїПопри дискусії в ЄС щодо можливого відновлення контактів, очільниця МЗС Фінляндії Еліна Валтонен вважає, що наразі не настав час для переговорів із Росією. Дипломатка закликала європейські країни до консолідації та чіткого планування подальших кроків."Важливо спочатку узгодити наші цілі, а також те, як ми хочемо діяти. Ми вже досить далеко просунулися в цьому питанні", — сказала Валтонен.Це питання раніше обговорювалося на саміті ЄС. Більшість лідерів союзу, включаючи прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо, вважають, що зараз не слушний час. Раніше президент країни Александер Стубб також заявив, що Європа має налагодити контакти з Росією протягом двох місяців.Умови для відновлення дипломатичних контактівВалтонен повідомила, що налагодження контакту залежить від подій на лінії фронту та ситуації в Україні загалом, але насамперед від реального прагнення миру з боку Росії. Поки що Москва не демонструє жодної готовності до конструктивних дій."Жодних подібних ознак не спостерігалося, попри те, що становище Росії у військовому та економічному плані значно погіршилося", — додала глава МЗС.Попри це, Валтонен вважає, що російська сторона рано чи пізно почне виявляти готовність до переговорів. За словами глави фінського МЗС, одним із місць, де можна ширше поглянути на ситуацію, стане липневий саміт НАТО в Туреччині.Нагадаємо, у Раді безпеки Організації Об'єднаних Націй Сполучені Штати виступили з жорсткою заявою на адресу Кремля, закликавши негайно припинити бойові дії в Україні та розпочати переговори. Американський дипломат Ден Негря підкреслив, що Москва щомісяця втрачає десятки тисяч військових, а її ресурси стрімко вичерпуються. .

Росія розпочала будівництво нової військової бази поблизу Петрозаводська в Республіці Карелія. На території гарнізону, розташованого за 175 кілометрів від кордону з Фінляндією, можуть розмістити від чотирьох до шести тисяч військових.Про це повідомляє фінське видання Yle, яке проаналізувало супутникові знімки місцевості.Місце будівництва визначив військовий експерт і колишній офіцер фінської розвідки Марко Еклунд. За його даними, об’єкт зводять у лісовій місцевості біля села Нова Вілга. Перші вирубування лісу на цій території зафіксували в листопаді 2025 року. Активна фаза будівництва розпочалася навесні 2026-го.На супутникових знімках видно близько десяти великих будівель, які, ймовірно, використовуватимуть як казарми. Кожна з них матиме три-чотири поверхи площею близько 1500 м².На базі можуть розмістити сили нового армійського корпусуЗа оцінкою Еклунда, гарнізон розрахований на розміщення до шести тисяч військовослужбовців. Вони можуть увійти до складу 44-го армійського корпусу, який Росія сформувала в Карелії 2024 року. Експерт припускає, що з урахуванням допоміжних підрозділів загальна кількість російських військових у населених пунктах і лісах Карелії може зрости до 15 тисяч.Про будівництво об’єкта в Росії публічно повідомили наприкінці травня 2026 року після візиту заступника міністра оборони РФ Павла Фрадкова. За інформацією російського Міноборони, на території бази планують спорудити понад 50 об’єктів. Серед них будуть казарми, багатоквартирні будинки для родин військовослужбовців і спортивна інфраструктура.Еклунд вважає, що будівництво в Карелії є частиною ширшого нарощування російської військової присутності вздовж кордону з НАТО. Водночас база перебуває лише на початковому етапі створення. За словами експерта, війна проти України обмежує можливості Росії швидко посилити угруповання біля фінського кордону.Російській стороні ще потрібно завершити інфраструктуру, забезпечити підрозділи технікою, набрати особовий склад і провести його підготовку. Лише після цього нові військові формування зможуть повноцінно діяти.Додамо, державний кордон між Фінляндією та Росією залишатиметься закритим до моменту отримання чітких гарантій безпеки. Офіційне Гельсінкі відкриє пункти пропуску лише тоді, коли переконається, що Кремль припинив використовувати нелегальних мігрантів як гібридну зброю..

У вівторок, 9 червня, у Таллінні президент Володимир Зеленський провів спільну зустріч із президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере.Про це повідомила пресслужба Офісу президента."В останні місяці Україна дійсно перебуває в сильнішій позиції на полі бою завдяки нашій армії і завдяки вашій підтримці, яка є дуже важливою", — сказав Володимир Зеленський під час перемовин.Зазначається, що партнери наголосили на зміні позицій на фронті на користь України. Старе та Стубб також вважають, що підходи в дипломатії, заради активізації якої зараз усі працюють, мають виходити саме із цього.До того ж Зеленський проінформував про зустріч із лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини у форматі Е3 — Україна в Лондоні та розмову з представниками Президента США напередодні. Також сторони обговорили й посилення санкційного тиску на Росію, насамперед на її тіньовий флот."Володимир Зеленський наголосив, що Росія намагається компенсувати свої величезні втрати на полі бою ударами по українських містах і громадах. За словами Президента, ракети для нашої протиповітряної оборони є постійним пріоритетом. Лідери обговорили, як залучити додаткові постачання для України вже зараз, і роботу над розбудовою антибалістичного захисту Європи. Володимир Зеленський акцентував: важливо, щоб якнайшвидше запрацював європейський пакет фінансової підтримки для України. Сторони говорили й про європейську інтеграцію України та підтримку на цьому шляху, зокрема для якнайшвидшого відкриття переговорних кластерів", — додали в ОП.Нагадаємо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

У вівторок, 9 червня, президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Про це йдеться в офіційному Telegram-каналі глави держави.Антибалістичний щит та Drone DealЯк зазначив Зеленський, переговори лідерів двох держав відбулися безпосередньо перед початком великого саміту Україна — країни Північної Європи та Балтії. Ключовими темами діалогу стали стратегічні питання безпеки всього європейського континенту, зокрема розгортання надійної протиракетної оборони та запуск масштабних безпілотних ініціатив. Український лідер детально окреслив головні напрямки спільної роботи військових та дипломатичних команд."Обговорювали роботу в Європі над розвитком антибалістичного захисту, а також підготовку угоди у форматі Drone Deal. Команди працюють, і головне, щоб захисту в Європі ставало більше. Окрема увага – нашим потребам в зміцненні ППО, безпековим викликам в регіоні та дипломатичній роботі для досягнення достойного миру. Я поінформував прем’єр-міністра про наші контакти з європейцями та американцями", — зазначив Володимир Зеленський.Подяка за оборонну допомогу та програму PURLОкрему увагу під час зустрічі приділили вже наданій підтримці з боку Гельсінкі, яка є критично важливою для стримування ворожих наступальних операцій. Фінляндія демонструє непохитну позицію у фінансуванні українських оборонних програм."Вдячний уряду, народу та всій Фінляндії за підтримку України. Насамперед за всі військові пакети, за внески в програму PURL. Важливо, що Фінляндія готова продовжувати допомагати", — резюмував президент.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

Глава Фінляндії Александр Стубб закликав лідерів Європейського Союзу відмовитися від бюрократії та розширити блок до 40 країн, запропонувавши нові гнучкі формати членства. Політик попередив, що після завершення війни в Україні та можливої зміни влади у США унікальний шанс для євроінтеграції нових держав буде втрачено.Про це повідомляє CNBC.Вікно можливостей, яке може швидко закритисяПід час свого виступу на міжнародній енергетичній конференції Александр Стубб наголосив, що Європейський Союз зобов'язаний "мислити масштабно" та діяти рішуче. Лідер Фінляндії попередив, що сприятливі геополітичні умови для розширення мають чіткі часові обмеження, які напряму залежать від тривалості повномасштабного конфлікту в Європі та майбутніх політичних змін у світі.За його оцінками, щойно бойові дії в Україні припиняться, а в Сполучених Штатах Америки відбудеться ймовірна зміна політичного керівництва, загальна увага до інтеграційних процесів піде на спад, а внутрішні європейські дискусії лише ускладнять процедуру прийняття нових членів."Вікно можливостей" для розширення ЄС "досить коротке, тому що коли війна в Україні закінчиться і, можливо, коли зміниться адміністрація США, я не знаю, тоді люди знімуть ногу з педалі газу і знову почнуть чіплятися до непотрібних речей", — застеріг Стубб.Гнучкі формати членства та нові кандидатиГлава Фінляндії переконаний, що стратегічна могутність та вплив Євросоюзу на світовій арені прямо пропорційні його географічним масштабам. Саме тому він закликав відійти від звичних бюрократичних рамок і запровадити значно гнучкіші моделі інтеграції, які б дали змогу об'єднати навколо Брюсселя ширше коло партнерів."У цей момент нам потрібно мислити масштабно, і географічно нам потрібно розширюватися або принаймні створювати такі форми членства, які є достатньо гнучкими, щоб у сумі включити 40 європейських держав — або навіть неєвропейських", — пояснив свою позицію фінський президент.У цьому контексті Александр Стубб зауважив, що євроінтеграційний процес повинен обов'язково охоплювати Україну, Молдову та Грузію. Одночасно з цим Європі варто звернути увагу на північний вектор та посилити взаємодію з Ісландією та Норвегією.Окрему увагу Стубб приділив відновленню та поглибленню зв'язків із Великою Британією, яка покинула європейську родину у 2020 році внаслідок Brexit, зазначивши, що Лондон має бути максимально наближеним до ЄС. Більше того, фінський лідер не виключає залучення до блоку навіть трансатлантичних партнерів. Згадуючи Оттаву, він з іронією додав: "Хіба не було б чудово, якби Канада була 28-ю державою Європейського Союзу, а не 51-ю державою Сполучених Штатів?"Нагадаємо, 4 червня кіпрське головування в Раді Європейського Союзу оголосило про початок практичних процедур для відкриття першого тематичного блоку переговорів щодо членства України та Молдови. Цей крок демонструє непохитну солідарність європейських інституцій із країнами-кандидатами на шляху до розширення блоку..

Фінляндія оголосила про новий пакет військової допомоги для України. Це вже 33-й пакет підтримки від початку повномасштабного вторгнення.Про це повідомив міністр оборони Антті Хаккянен, передає Yle. Деталей щодо конкретного переліку озброєння, способів доставки чи термінів передачі допомоги, наразі в оборонному відомстві не розкривають.Наразі лише відомо, що нового пакета увійдуть, як матеріали зі складів армії, так і продукція, закуплена у вітчизняних оборонних компаній."Фінляндія прагне підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно", — наголосив міністр оборони країни Антті Хаккянен.Очільник Міноборони Фінляндії додав, що загальний обсяг наданої Україні допомоги від початку повномасштабного вторгнення РФ вже досяг 3,4 мільярда євро.Нагадаємо, 28 травня Швеція офіційно оголосила про передачу Україні винищувачів Gripen JAS 39C/D. Вони надійдуть до Києва до 2027 року. До того ж, окрім літаків, Україна отримає ще й озброєння до них. Зокрема, йдеться про ракети дальністю понад 200 кілометрів.До того ж Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро.Додамо, наприкінці минулого року Україна отримала шостий фінансовий транш від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Сума виплати склала 2,3 мільярда євро. .

Президент Фінляндії Александр Стубб може стати представником Європейського Союзу на мирних переговорах із Росією. Але такі зустрічі можливі після припинення вогню.Про це повідомили телевізійники з Yle, в інтерв'ю яким Александр Стубб заявив що мирні переговори можуть розпочатися лише тоді, коли Росія зобов'яжеться припинити вогонь.Серед іншого, в нього запитали, чи готовий він стати представником Європи на переговорах."Якщо ви запитуєте про це, то скажу так: на це запитання, мабуть, не можна відповісти негативно", — загадково висловився фінський президент.Водночас, за інформацією видання Helsingin Sanomat, яке посилається на дипломатичні джерела, Стубба готують до виконання важливого завдання.Європа загалом готується розпочати переговори з Росією — процес на початковій стадії, але президент Фінляндії може посісти в ньому центральне місце, вважають аналітики.Раніше Александер Стубб наголошував в інтерв'ю виданню LRT, що Європа має відновити діалог із Росією, і для цього зараз є дві ключові причини. Головна з них — сильна позиція України на тлі послаблення Росії.Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель відмовилася від ролі перемовниці від ЄС на зустрічах із представниками Кремля. При цьому вона закликала європейських лідерів усе ж знайти шляхи до таких контактів із Росією.Нагадаємо, що державний секретар США Марко Рубіо офіційно підтвердив тимчасове припинення тристороннього переговорного процесу за участю України, Вашингтона та Росії. Американська сторона акцентувала на неможливості завершення цього конфлікту суто класичною воєнною перемогою однієї зі сторін..

Державний кордон між Фінляндією та Росією залишатиметься закритим до моменту отримання чітких гарантій безпеки. Офіційне Гельсінкі відкриє пункти пропуску лише тоді, коли переконається, що Кремль припинив використовувати нелегальних мігрантів як гібридну зброю.Про це повідомив президент Фінляндії Александр Стубб в ефірі програми запитань та відповідей на Yle Radio Suomi.Умови для відкриття фінсько-російського кордонуГлава держави наголосив, що для відновлення роботи прикордонних пунктів Гельсінкі потребує твердої впевненості у тому, що Росія не використовуватиме біженців як інструмент тиску. За словами лідера Фінляндії, відповідні гарантії мають надійти безпосередньо від найвищого політичного керівництва РФ.Під час радіоефіру слухачі поцікавилися, чому Естонія тримає відкритими три пункти пропуску, де немає напливу нелегалів, тоді як фінська межа повністю заблокована. Александр Стубб зазначив, що під час свого нещодавнього візиту до Литви відвідав литовсько-білоруську ділянку та переконався, що штучно створена міграційна проблема досі залишається актуальною для регіону.Використання повітряного просторуОкремо президент зупинився на питанні національної безпеки та захисту неба. Фінляндія вживає усіх заходів, щоб не допустити несанкціонованого прольоту безпілотних літальних апаратів."Ми категорично заборонили Україні використовувати повітряний простір Фінляндії для ударів по Росії", — заявив Стубб.Він додав, що фінські військові мають налагоджені канали комунікації з українською стороною та постійну готовність перехоплювати дрони у разі потреби. Водночас політик закликав реалістично дивитися на бойові дії, оскільки під час війни трапляються побічні ушкодження, і збити абсолютно кожен БпЛА фізично неможливо."Фінам необхідно зміцнювати свою стресостійкість у цій складній ситуації", — додав очільник країни.Ситуація на фронті в Україні та втрати окупантівКоментуючи перебіг повномасштабної війни РФ проти України, Александр Стубб висловив стриманий оптимізм щодо спроможностей Сил оборони України."Військова ситуація для України зараз краща, ніж будь-коли за час війни", — переконаний фінський лідер.Він умовно розділив оборонну операцію України на три ключові етапи."Перший рік цієї війни був боротьбою за виживання для України. Потім три роки стійкості. Зараз це чиста математика", — пояснив свою думку президент.Поточна статистика свідчить про суттєві успіхи української армії на полі бою. Глава держави оприлюднив дані, згідно з якими на кожного загиблого українського захисника припадає вісім ліквідованих російських військових. Окрім значних втрат у живій силі, всередині самої Росії фіксується поступове зниження рівня підтримки загарбницької війни.Нагадаємо, за даними Bloomberg, російський диктатор Володимир Путін прагне завершити війну проти України до кінця цього року, але виключно на власних умовах із повним контролем над Донбасом. Водночас вище керівництво країни-агресорки вважає ситуацію тупиковою, оскільки масштабні атаки на українську інфраструктуру не зламали моральний дух українців..

Експерти з США переглянули базові сценарії розвитку подій в Україні та назвали відмову від частини територій в обмін на західну інтеграцію найбільш реальним політичним компромісом. При цьому аналітики фіксують значне падіння ймовірності повного повернення України під геополітичний контроль Кремля.Про це йдеться у звіті найбільшого банку США JPMorgan Chase.Переговори як єдиний вихідАналітики американської фінансової інституції зазначають, що поточна ситуація на лінії зіткнення фактично не змінюється вже понад два роки. Оскільки жодна зі сторін не має розгромної переваги, воєнні дії дедалі сильніше набувають ознак затяжної позиційної війни. З огляду на це у JPMorgan припускають, що фінальна точка у протистоянні буде поставлена саме за столом перемовин.Компромісний варіант угоди може змусити українську сторону погодитися на позаблоковий або нейтральний статус. Окрім цього, рамки потенційних домовленостей можуть передбачати встановлення жорстких лімітів на граничну чисельність особового складу Збройних Сил України та обмеження щодо окремих видів озброєнь. Такий розвиток подій дозволить Кремлю позиціювати результати своєї агресії перед внутрішньою аудиторією як велику політичну перемогу, хоча головної мети — повної капітуляції Києва — Росія так і не досягне."Фінський сценарій" замість грузинського поглинанняНайбільш реалістичною моделлю майбутнього миру експерти вважають так званий "фінський сценарій". Він повністю повторює історичний досвід Фінляндії після завершення Зимової війни з Радянським Союзом. Тоді Гельсінкі змушено передали Москві близько 10% своїх територій, проте змогли зберегти демократичний устрій, ринкову модель економіки та чітку євроатлантичну орієнтацію, уникнувши тотального поглинання радянською імперією.У контексті України цей план означає, що держава втратить контроль над частиною регіонів, але захистить свій суверенітет, збереже боєздатну армію та продовжить стратегічний курс на інтеграцію із західним світом. Показники ймовірності різних варіантів фіналу війни суттєво змінилися за останній рік. Раніше аналітики розглядали як базовий "грузинський сценарій", який передбачав поступове повернення України в орбіту впливу Росії через внутрішні політичні деформації, проте зараз його реалістичність стрімко впала.Математичні шанси моделей завершення війниЗгідно з останніми розрахунками фахівців JPMorgan Chase, відсоткові шанси різних сценаріїв завершення конфлікту розподілилися таким чином:"Фінський сценарій" (часткові територіальні поступки в обмін на суверенітет і західний курс) — близько 50%;"Грузинський сценарій" (повернення України під вплив Москви) — 30%;"Ізраїльський сценарій" (тривалий збройний конфлікт з гарантіями безпеки без членства в НАТО) — 10%;Сценарій "Південна Корея" (заморожування по лінії розмежування) — 5%;Сценарій "Білорусь" (повна втрата незалежності) — 5%.Нагааємо, раніше повідомлялось, що у країни-агресорки Росії наразі є мінімум три сценарії щодо війни в Україні. Один з них передбачає спробу поступового замороження протистояння..

Аеропорт Гельсінкі у Фінляндії тимчасово призупиняв роботу через появу безпілотного літального апарата у повітряному просторі регіону Уусімаа.Про це повідомляє фінське медіа Yle.За даними видання, інцидент призвів до масштабних перебоїв у авіасполученні. Так, декілька міжнародних рейсів були перенаправлені до альтернативних аеропортів у Стокгольмі та Рованіємі, частину внутрішніх рейсів скасували або відклали.Влада повідомила про потенційно небезпечний дрон у повітрі та тимчасово закликала мешканців регіону залишатися в приміщеннях. Згодом повідомлення про загрозу було скасовано, після чого повітряний рух почали поступово відновлювати.У службі порятунку Фінляндії заявили, що, за попередніми даними, щонайменше один безпілотник міг перетнути повітряний простір країни. Причини появи дрона та його походження наразі встановлюються.Нагадаємо, на початку травня поблизу острова Лефкада, що розташований у територіальних водах Греції, знайшли морський безпілотний апарат. Попередньо його ідентифікували як український Magura V5.Додамо, 7 травня у східних районах Латвії зафіксували два безпілотники, які перетнули повітряний простір країни з боку Росії. Один із дронів упав поблизу нафтосховища у місті Резекне, інший наразі розшукують..

У вівторок, 12 травня, першим півфіналом розпочнеться пісенний конкурс "Євробачення". За прогнозами букмекерів, найбільші шанси на перемогу має Фінляндія, а до трійки лідерів увійдуть також Греція та Данія.Такими є актуальні передбачення, опубліковані на сайті Eurovision World.Перемогу пророкують Фінляндії, яку цьогоріч із піснею Liekinheitin ("Вогнемет") представляє Лінда Лампеніус разом зі співаком Пете Паркконеном. Станом на 11 травня її шанс на перемогу оцінюють у 38%.Наступну сходинку посідає Греція, виконавець Akylas із піснею Ferto — 13 %, за нею — Данія, яку представляє Серен Торпегор Лунд з піснею Før vi går hjem ("Перш ніж ми підемо додому") — 11 %.У десятку лідерів також увійшли Франція, Австралія, Ізраїль, Мальта, Румунія, Італія та Швеція. Україна посідає одинадцяте місце та має два відсотки шансів на перемогу. Цього року нашу країну представляє співачка Leléka з піснею Ridnym.Ювілейний 70 пісенний конкурс "Євробачення" пройде у Відні, після торішньої перемоги JJ за піснею Wasted Love. Гранд‑фінал запланований на 16 травня 2026 року, а півфінальні шоу — на 12 та 14 травня. Шоу пройде на найбільшій критій арені Австрії, Wiener Stadthalle.У конкурсі візьмуть участь 35 країн, з яких 30 змагатимуться у півфіналах. За результатами жеребкування, Україна виступить у другому півфіналі.До фіналу потраплять до 20 переможців півфіналів. Окрім того, до фіналу автоматично потраплять представники країн "великої п'ятірки" (Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія), за винятком Іспанії, яка вперше за історію конкурсу відмовилася брати участь, а також переможниця попереднього року — Австрія.Нагадаємо, що образ співачки Leléka для "Євробачення-2026" створила дизайнерка Лілія Літковська та команда стилістки Маргарити Шекель. Вони надихалася віршами Лесі Українки, які подобається представниці України на конкурсі..