# Фінляндія

Фінляндія виділила Україні 26-й пакет військової допомоги на суму 25 мільйонів євро. Він містить зимове спорядження для українських воїнів. Про це повідомляє прес-служба Міністерства оборони Фінляндії. Президент Республіки 5 грудня ухвалив рішення виділити 26-й пакет матеріальної допомоги для України. Вартість цього пакета становитиме Фінляндії приблизно 25 мільйонів євро. Міністерство оборони також вже готує наступний пакет допомоги, який буде надано на початку наступного року. "Наразі Фінляндія поставила Україні оборонне обладнання на загальну суму 2,3 мільярда євро. Цього разу в пакунку є, наприклад, зимове спорядження для українських військових. Фінляндія є одним із найсильніших прихильників України, і ми не плануємо це змінювати", -- заявив міністр оборони країни Антті Хаккянен. Детальну інформацію про вміст пакета, спосіб та терміни постачання не повідомляються. При ухваленні рішення про надання додаткової допомоги враховувалися як потреби України, так і ресурси фінських Сил оборони. Нагадаємо, раніше компанія Summa Defence повідомляла, що у Фінляндії побудують підприємство, яке буде виготовляти безпілотники. Завод покриватиме потреби України та країн-членів Європейського Союзу й Північноатлантичного альянсу.

У Фінляндії побудують підприємство, яке буде виготовляти безпілотники. Завод покриватиме потреби України та країн-членів Європейського Союзу й Північноатлантичного альянсу. Як повідомляє прес-служба компанії Summa Defence, масове виробництво дронів планується розпочати в першій половині 2025 року. "Метою створення підприємства є швидке збільшення потужностей виробництва безпілотників, які використовуються в бойових умовах в Україні, а також запровадження промислового виробництва безпілотників у Фінляндії та Європі", -- наголосили у компанії. Генеральний директор Summa Defense Ltd Юссі Холопайнен наголосив, що попит на технологію та виробництво безпілотників є значним. Водночас дрони постачатимуть не лише в Україну, а й у країни Євросоюзу та Північноатлантичного альянсу.  Відомо, що перший такий завод є стратегічною інвестицією, для якої Summa Defense створить дочірню компанію Summa Drones Ltd. Надалі Summa Drones створить спільне підприємство у Фінляндії зі своїми українськими партнерами, у якому фінська компанія матиме контрольний пакет акцій. "У спільному підприємстві беруть участь українські компанії-виробники безпілотників: Kort, Elf Systems, Skyassist і MPS Development. Крім виробництва повітряних безпілотників, Summa Drones також вироблятиме наземні та морські безпілотники", -- йдеться у повідомленні компанії. Наразі компанія завершує переговори щодо закупівель з кількома компаніями в секторі технологій безпеки та оборони. За словами Холопайнена, безпілотники вже довели свою стратегічну значущість в Україні. Нове виробництво підвищить стійкість ланцюжків постачання. Нагадаємо, наприкінці липня президент Фінляндії Александр Стубб заявляв, що жителям Фінляндії треба звикнути до того, що війна підійде й до їхніх кордонів. Проте наразі причин для хвилювання немає, фінська влада контролює ситуацію, попри провокації росіян.

За підсумками саміту у резиденції шведського прем’єра Харпсунд, сім очільників урядів європейських країн ухвалили спільну заяву, в якій запевнили у посиленні підтримки України найближчими місяцями. Йдеться про Данію, Естонію, Фінляндію, Латвію, Норвегію, Польщу та Швецію. Про це повідомляє "Укрінформ".  "Ми посилимо підтримку України. Найближчими місяцями ми посилимо нашу підтримку, у тому числі української оборонної промисловості, і будемо інвестувати, щоб надати Україні більше боєприпасів", — йдеться у заяві семи країн Європи. Прем’єр-міністри цих держав готові нести відповідальність за євроатлантичну безпеку з огляду на масштабні загрози та виклики й намір посилювати колективні зусилля задля гарантування безпеки "нам самим і всім наших союзників".  Лідери семи країн зауважили, що вони є найбільшими донорами військової допомоги Україні на душу населення, зауваживши, що ця підтримка не похитнеться. "Мужність і стійкість України будуть підкріплені сильною і непохитною підтримкою наших країн, невіддільною частиною якої є військова допомога", — наголосили вони. Також очільники семи європейських держав заявили про підтримку Плану перемоги України та висловили відданість всеосяжному, справедливому та тривалому миру для країни та її повній європейській та євроатлантичній інтеграції. "Ми будемо працювати разом, щоб стримувати, оскаржувати й протидіяти агресивним і вкрай конфронтаційним діям Росії, а також забезпечити її повну міжнародну відповідальність за злочин агресії", — пообіцяли глави семи європейських країн. Нагадаємо, напередодні норвезька телерадіокомпанія NRK повідомляла, що після консультацій з опозицією норвезький уряд виніс пропозицію збільшити допомогу Україні 2025 року до 30 мільярдів норвезьких крон (приблизно 2,7 мільярда євро) Зараз вона складає 27 мільярдів крон цього року. Також 27 листопада Україна отримала від Світового банку 4,8 мільярда доларів фінансової допомоги. Ці кошти спрямують на підтримку реалізації реформ, а також на відновлення країни.

Тренерські штаби жіночої та чоловічої збірних України з біатлону визначили склади команди на стартові перегони нового сезону Кубка світу. Вони відбудуться у Фінляндії. Про це повідомила Федерація біатлону України. Там зазначили, що жіноча збірна України втримала квоту в п'ять спортсменок на особисті старти Кубка світу. За результатами попереднього сезону Україна посіла дев'яте місце. Склад команди сформувався за підсумками контрольних стартів. Першою до нього потрапила Христина Дмитренко — її прізвище назвав старший тренер команди Микола Зоц ще перед вирішальними контрольними перегонами. Крім Дмитренко, до списку збірної України на перший етап у Контіолахті потрапили ще п'ять біатлоністок. Склад жіночої збірної України з біатлону. Джерело: Федерація біатлону України За підсумками минулого сезону чоловіча збірна України втратила одну квоту в особистих перегонах Кубка світу — не може випускати на старт понад чотирьох біатлоністів. Склад команди сформувався за підсумками декількох контрольних стартів. До заявки на перший етап Кубка світу потрапили п'ять українських біатлоністів (один — запасний). Склад чоловічої збірної України з біатлону. Джерело: Федерація біатлону України Етап Кубка світу з біатлону у Контіолахті розпочнеться в суботу, 30 листопада. Біатлоністки у його межах візьмуть участь у п'яти перегонах: двох змішаних естафетах, а також коротких індивідуальних перегонах, спринті та мас-старті. Нагадаємо, що минулого року лідерка української команди Юлія Джима пропускала перший етап Кубка світу в Остерсунді. Це було пов’язано з травмою та специфікою підготовки біатлоністки до сезону.

Підводний кабель C-Lion1, який простягнутий між Фінляндією та Німеччиною, виявився несправним. Телекомунікаційне з'єднання було перервано. Про це у понеділок, 18 листопада, у прес-релізі повідомила компанія Cinia, яка займається оптоволоконними мережами та надає телекомунікаційні послуги, пише Yle. Причина несправності поки що невідома. За даними газети Ilta-Sanomat, йдеться про обрив кабелю. Глава Центру кібербезпеки Traficom Самулі Бергстрьом підтвердив Yle, що C-Lion1 був пошкоджений. Він не став коментувати, де саме кабель був порваний. Подія впливає на міжнародні з'єднання. Довжина C-Lion1 складає 1173 кілометри. Кабель пролягає між Гельсінкі та німецьким Ростоком. Його було введено в експлуатацію у 2016 році. Це єдиний кабель, що йде безпосередньо з Фінляндії до Центральної Європи. Варто зазначити, що у березні в Червоному морі були перерізані три кабелі, що забезпечували глобальний інтернет та комунікації з Азії до Європи. Цей маршрут вважається найважливішим для передачі даних. Нагадаємо, у виданні The Wall Street Journal була оприлюднена стаття, де йдеться про те, що операцію з підриву "Північного потоку" продумали в Україні 2022 року. Нею начебто керував тодішній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, а згоду на проведення дав президент Зеленський.

Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що його телефонна розмова з Дональдом Трампом 11 листопада чітко дала зрозуміти, що обраного президента варто сприймати серйозно, коли він говорить про припинення війни Росії в Україні. Про це повідомляє Bloomberg. "Ми в Європі та в усьому світі повинні розуміти, що Дональд Трамп дуже серйозно налаштований укласти мирну угоду якнайшвидше, — сказав Стубб в інтерв'ю на Bloomberg TV у вівторок. -- Є вікно можливостей для цих переговорів між виборами та днем ​​інавгурації". Трамп здобув перемогу на виборах 5 листопада, обійшовши віце-президента Камалу Гарріс, і його інавгурація відбудеться 20 січня у Вашингтоні. Виступаючи на кліматичному саміті COP29 у Баку, Азербайджан, Стубб перерахував чотири передумови для миру в Україні. "До них належить територія — "і тут ми не знаємо, де все вирішиться", — сказав він. "Друге — гарантії безпеки, третє — справедливість, а "фрукт, що низько висить, насправді номер чотири — реконструкція". Як відомо, обраний президент США Дональд Трамп уже неодноразово заявляв, що може врегулювати війну між Росією та Україною за один день. Так, 10 листопада газета Washington Post повідомила, що обраний президент США і глава Кремля Володимир Путін обговорювали війну в Україні телефоном. За даними джерел, Київ начебто був поінформований і не заперечував. Своєю чергою прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що наразі немає конкретних планів організації телефонної розмови між новообраним президентом США та російським правителем Володимиром Путіним. Таким чином він спростував інформацію ЗМІ про проведену розмову між політиками. Нагадаємо, за даними видання АР, обраний президент Сполучених Штатів Дональд Трамп хоче посадити Україну та Російську Федерацію за стіл переговорів у перший же день своєї роботи у Білому домі. Його інавгурація запланована на 20 січня 2025 року.

Нав'язування Україні нейтралітету, як це відбувалося у фінській історії після війни зі СРСР у 1940 роках, не призведе до мирного вирішення кризи з Росією. І взагалі — Москві довіряти ніколи не варто. Про це заявила міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен в інтерв’ю Reuters. Вона нагадала, що Фінляндія спочатку захищалася від нападу СРСР під час Другої світової війни та, попри укладений мир, завжди продовжувала озброюватися, побоюючись нового конфлікту. "Я проти так званої "фінляндизації". Варто глянути правді у вічі, Україна була нейтральною до того, як на неї напала Росія. Це точно не те, що я би нав'язувала Україні. Безумовно, не як перша альтернатива", — додала міністерка закордонних справ Фінляндії. Вона також висловила сумнів, чи можна взагалі довіряти Росії, навіть якщо вона погодиться на якусь угоду з Україною, наголосивши, що примус України до ухвалення умов проти її волі зруйнує міжнародну систему. "Я дуже хочу уникнути ситуації, коли будь-яка європейська країна або США розпочнуть переговори через голову України. Велика держава може не просто захопити територію, але й суттєво послабити суверенітет іншої країни", — акцентувала Валтонен. "Фінляндизацією" називають політику, якої Фінляндію змусили дотримуватися після програшу СРСР у Зимовій війні 1939-1940 років: дружні та поступливі відносини зі східним сусідом у поєднанні з нейтралітетом задля збереження незалежності. Нагадаємо, що декілька днів тому російський диктатор Володимир Путін знову відзначився низкою заяв щодо України. Зокрема, очільник Кремля мріє про так званий "нейтралітет" України та про відмову Києва від вступу до Північноатлантичного альянсу.

У п'ятницю, 8 листопада, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Фінляндії Александром Стуббом. У своєму Telegram-каналі гарант розповів, що під час діалогу було розглянуто ситуацію на полі бою в Україні, а також оборонні потреби нашого війська. "Окреслив колезі ситуацію на полі бою. Ми обговорили загрози, які створює для регіональної та глобальної безпеки залучення Північної Кореї до російської війни проти України, та продовження оборонної співпраці між нашими країнами. Передав актуальні оборонні потреби України щодо посилення протиповітряної оборони та постачання додаткових засобів ППО", -- наголосив гарант. Крім того, лідери обговорили успішне проведення у Гельсінкі конференції "Екологічна безпека", а також подальші міжнародні зусилля, необхідні для відновлення справедливого миру в Україні. "Я вдячний Фінляндії за непохитну підтримку України та Формули миру й за всі конкретні кроки щодо її реалізації. Окремо висловив подяку Александру Стуббу за його активну позицію в просуванні миру на основі принципів Статуту ООН під час спілкування з країнами Глобального Півдня", -- додав Зеленський. Нагадаємо, у вересні цього року президент Фінляндії Александр Стубб ухвалив рішення про постачання озброєння для України. Вартість нового пакета оцінюють приблизно в 118 мільйонів євро. В оборонному відомстві Фінляндії підкреслили, що це вже 25-та партія військової допомоги з Гельсінкі в Київ.  Також на початку вересня Александр Стубб підкреслив, що ситуація у війні Російської Федерації проти України все ще залишається критичною. Проте зараз усе має кращий вигляд для України, ніж три місяці тому.

Президентські вибори в США не припинять підтримку України з боку цієї країни. Водночас допомога Києву повинна бути посилена країнами Європейського Союзу. Таку заяву зробив міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен, пише Yle. "Наразі в українській групі підтримки, в якій беруть участь Сполучені Штати, ми глибоко впевнені, що США продовжуватимуть свою підтримку", — сказав Хяккянен в інтерв’ю Yle. Однак вибори в США матимуть вплив на підтримку України. Хяккянен вважає, що Європа матиме більше можливостей для фінансової підтримки України. "Якщо буде важко, Європа повинна взяти на себе відповідальність за це. Це означає, що в гаманцях європейських платників податків має бути знайдено більше грошей на підтримку України", — наголосив політик. Як зазначає видання, вибори приносять невизначеність, оскільки кандидат у президенти Дональд Трамп заявив, що покладе край агресивній війні Росії проти України за один день. Швидке примушення до миру може бути в інтересах РФ. "Зараз не час для жодної втоми від війни чи розмов про те, що мир буде укладено на умовах Росії, він має бути досягнутий на умовах України. Щоб досягти миру на умовах України, Європа має посилити свою підтримку", — резюмував Хяккянен. Нагадаємо, глава угорського уряду Віктор Орбан нещодавно заявив, що у випадку перемоги на виборах США Дональда Трампа, Європа не зможе і надалі утримувати свій "провоєнний курс". Йдеться про військову допомогу Україні, щоб оборонятись від російської агресії. Раніше колишній президент США Дональд Трамп знову пообіцяв у разі своєї перемоги "врегулювати війну в Україні" та "покласти край хаосу на Близькому Сході", тому що світ "дуже близький до Третьої світової війни".

У понеділок, 4 листопада, у Фінляндії стартували найбільші артилерійські навчання країн-членів Північноатлантичного альянсу в Європі під назвою "Удар блискавки". Навчання триватимуть до 28 листопада. Як повідомляє видання Yle, ці військові маневри є частиною серії навчань "Динамічний фронт-25", які проводяться на території п'яти європейських країн. Йдеться про Естонію, Румунію, Німеччину, Польщу та Фінляндію.   Відомо, що ці навчання відбуватимуться на фінській території  в районах Роваярві і Рованіємі, що у фінській Лапландії. Так, у фінській частині навчань візьмуть участь приблизно 3600 військовослужбовців, з яких близько 1250 солдатів міжнародних сил прибудуть до регіону. Навчання проводять з метою демонстрації оборонних можливостей НАТО в регіоні Північної Європи, а також відпрацювання оперативного командування, управління і співпраці з об'єднаним корпусом швидкого реагування Альянсу. Полковник Янне Мякітало, який є керівником цих навчань наголосив, що масштаб військових маневрів показує, що в разі необхідності Фінляндія може отримати підтримку від членів Альянсу дуже оперативно. "Це гарний приклад того, що наша власна польова артилерія в поєднанні з силами й засобами Альянсу формує міцну оборону в північній частині Фінляндії і НАТО", -- наголосив він. Варто додати, що загалом у навчаннях Північноатлантичного альянсу "Динамічний фронт-25" візьмуть участь близько п'яти тисяч військовослужбовців з 28 держав. До Фінляндії також прибуде значна кількість техніки та транспортних засобів з інших країн, наприклад, із Франції, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки, для яких крижані та засніжені дороги можуть стати новим досвідом. Нагадаємо, у жовтні високий представник Європейського Союзу Жозеп Боррель повідомляв, що Євросоюз ще на два роки продовжить місію з навчання військовослужбовців Збройних сил України. За його словами, забезпечення найкращих можливостей для армії України є дуже важливим, адже українські воїни перебувають під великим тиском на лінії фронту.

Російському неонацисту Яну Петровському, який є представником так званого угруповання "Русіч", у Фінляндії висунули звинувачення в п'яти воєнних злочинах. Їх він скоїв на території України. Про це повідомила фінська національна телерадіокомпанія Yle. Журналісти зазначили, що заступник генерального прокурора Юкка Раппе звинуватив Петровського у п'яти воєнних злочинах, які, ймовірно, той скоїв восени 2014 року. Звинувачення стосуються діяльності підозрюваного в складі підрозділу під назвою "Русіч", який воював на сході України з 2014 року. Росіянина звинувачують у тому, що він брав участь у діях, які порушують правила ведення війни. Прокурори зауважили, що Петровського та бійців підрозділу звинувачують у вбивстві загалом 22 українських військовослужбовців і важкому пораненні ще чотирьох. Окрім того, йому інкримінують дії, що суперечать нормам військового права, які стосуються способу ведення війни та поводження з пораненими та вбитими солдатами противника. Журналісти додали, що це перший випадок в історії Фінляндії, коли висувають звинувачення у воєнних злочинах, які скоєні в Україні. Звинувачення розглядаються у Фінляндії як міжнародні злочини відповідно до фінського законодавства. На думку медійників, Петровського не зможуть екстрадувати в Україну. Зобов'язання Фінляндії здійснювати свою кримінальну юрисдикцію також має пріоритет над юрисдикцією Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Справу ведуть два прокурори, які спеціалізуються на воєнних і міжнародних злочинах. Окружний суд Гельсінкі призначить дату судового розгляду для винесення вироку. Висунення звинувачень Петровському у Фінляндії прокоментував Офіс генерального прокурора. Там зазначили, що під час розслідування Національне бюро розслідувань Фінляндії співпрацювало з ним Службою безпеки України. Зокрема, українські прокурори надали на запит фінської сторони матеріали, зібрані в межах українського розслідування та сприяли у збиранні доказів. Окрім того, фінські слідчі обмінювалося інформацією з Європолом, Євроюстом і Міжнародним кримінальним судом. Нагадаємо, ще в грудні минулого року стало відомо, що одному з лідерів російського неонацистського угруповання "Русич" Яну Петровському суд у Фінляндії обрав запобіжний захід. Його підозрювали у воєнних злочинах в Україні.

У вівторок, 29 жовтня, президент Володимир Зеленський, у межах свого візиту до Ісландії, провів перемовини із прем'єр-міністрами чотирьох європейських країн. У своєму Telegram-каналі очільник держави розповів, що зустрівся із премʼєрами: Данії Метте Фредеріксеном, Норвегії Йонасом Гаром Стере, Швеції Ульфом Крістерссоном та Фінляндії Петтері Орпо. Перемовини відбулися у Рейк'явіку. "У фокусі уваги продовження підтримки України, зокрема ключові потреби в оборонній сфері, фінансування українського виробництва, посилення української ППО та наших далекобійних спроможностей", -- зауважив гарант. Крім того, лідери обговорили реалізацію пунктів Плану перемоги та підготовка до другого Саміту миру. "Дякую лідерам за підтримку! Разом маємо зберегти єдність у Європі, щоб прискорити наближення миру", -- додав Зеленський. Нагадаємо, 28 жовтня у межах свого першого візиту до Ісландії президент Володимир Зеленський провів зустріч із прем'єр-міністром країни Б’ярні Бенедіктссоном. Під час перемовин український лідер розповів прем’єру Ісландії про ситуацію на полі бою, а також про досягнення нашої держави у виробництві безпілотних систем. .

Президент Володимир Зеленський здійснить офіційний візит до Рейк’явіка. Точна дата поїздки поки не відома. Про це повідомив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо. За його словами, у Рейк'явіку у нього запланована зустріч з українським гарантом. Водночас точної дати перемовин він не назвав. Натомість прем'єр уточнив, що зустріч із Зеленським відбудеться на полях Північної ради. "Я з нетерпінням чекаю на зустріч з президентом Зеленським на засіданні Північної ради у Рейк'явіку", — повідомив він. Допис Петтері Орпо у соцмережі X Зауважимо, в Рейк’явіку з 28 по 31 жовтня проходитиме засідання 76-ї сесії Північної Ради, до якої входять Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція. Нагадаємо, 26 жовтня під час свого вечірнього відеозвернення Зеленський заявляв, що наступного тижня Україна буде проводити дуже активну роботу з партнерами щодо підтримки наших воїнів на фронті. Додамо, 24 жовтня президент Володимир Зеленський провів Ставку верховного головнокомандувача, на якій підтвердив розробку внутрішнього Плану посилення України, який охоплює оборону, економіку та соціальну політику.

У п'ятницю, 25 жовтня, президент Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів шести країн. До того ж з кожним із дипломатів гарант провів окрему розмову. Про це повідомив Офіс президента. Зокрема, очільник держави прийняв вірчі грамоти від послів: Фінляндії -- Тар’ї Орвоккі Фернандес, Бразилії -- Рафаеля де Мелло Відала, Ірландії -- Джонатана Конлона, Чорногорії -- Борянки Симічевич, Литви -- Інги Станітє-Толочкєнє та Ісландії -- Фрідріка Йонссона. "Глава держави подякував за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, привітав послів із початком дипломатичної місії та висловив сподівання на інтенсивний розвиток міждержавного діалогу з їхніми країнами", -- йдеться у повідомленні. Фото: Офіс президента Зазначається, що ключовою темою розмови з послом Фінляндії були пріоритетні потреби України на полі бою. До того ж президент висловив вдячність за вагому військову допомогу, активну підтримку Формули миру та організацію тематичної конференції в Гельсінкі щодо екологічної безпеки. "Розраховуємо на посилення співробітництва заради прискорення перемоги України та забезпечення сталого й тривалого миру на Європейському континенті", -- сказав він. Натомість під час діалогу із послом Бразилії гарант наголосив на тому, що Україна як ніхто зацікавлена у відновленні справедливого й тривалого миру та відкрита до обговорення Формули миру на різних міжнародних майданчиках, у різних форматах. Він зазначив, що сподівається на продовження конструктивного діалогу з Бразилією. Водночас у ході перемовин із послом Ірландії, Зеленський запросив країну взяти участь у третьому саміті ініціативи Grain from Ukraine, який відбудеться в листопаді. А із послом Чорногорії обговорювалася підготовка змісту двосторонньої угоди та подальші контакти на найвищому рівні. Під час зустрічі з послом Литви Зеленський подякував за всебічну допомогу Україні, зокрема за готовність щороку надавати оборонну підтримку в розмірі 0,25 % ВВП. "Із самого початку агресії народ Литви з нами. Ви -- перша країна, яка надала нам "стінгери" та іншу військову й гуманітарну підтримку. Це дуже важливо", -- наголосив глава держави. Серед головних тем розмови з послом Ісландії -- підтримка євроатлантичної інтеграції України, Формули миру та Плану перемоги, а також майбутні контакти у двосторонньому та багатосторонньому форматах. "Дякую вашій країні та народу за підтримку України. Ми дуже задоволені розвитком відносин з Ісландією та налаштовані на подальше поглиблення нашого партнерства", -- сказав президент. Нагадаємо, Польща закриває російське генеральне консульство у місті Познань. Це пов'язано з тим, що Москва веде гібридну війну і здійснює диверсійні заходи на польській території. Додамо, у жовтні 2023 року Фінляндія офіційно закрила Генеральне консульство в Росії. Дипломатичне відомство в Санкт-Петербурзі було одним із найбільших у мережі фінських посольств. Також у грудні 2023 року Німеччина вирішила закрити два своїх Генеральних консульства в Єкатеринбурзі та Новосибірську. Відвідувачам пропонували звертатися до посольства Москви.

Міністерство оборони України запропонувало Швеції та Фінляндії підтримати український оборонно-промисловий комплекс за прикладом "данської моделі". Йдеться про шлях прямого фінансування виробників. Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України з посиланням на заступника міністра оборони Сергія Боєва, який провів робочі розмови з керівниками оборонної політики міністерств Данії, Швеції та Фінляндії. "Ми закликаємо й інших партнерів підтримати наш оборонно-промисловий комплекс. Набуття власних спроможностей допоможе Україні почуватися впевненіше", — звернувся до партнерів Сергій Боєв. Він акцентував, що вже є успішні кейси інвестиції в українську оборонну промисловість на прикладі Данії. У Міністерстві оборони України також зауважили, що раніше Данія інвестувала у виробництво 18 самохідних гаубиць "Богдана", які вже надійшли до Збройних сил України. Своєю чергою, данський міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен висловлював сподівання, що більше країн погодяться на "данську модель" закупівель в Україні. Найближчим часом у Копенгагені відбудеться зустріч міністрів оборони країн Північної Європи та Балтії, де, зокрема, обговорюватиметься питання допомоги Україні. Нагадаємо, що Міністерство оборони України й Офіс генерального інспектора Міноборони США дослідили процес обліку та використання американських запасних частин, що замовляються та постачаються до ЗСУ як міжнародна військова допомога.