# Фінляндія

Лідери Данії, Ісландії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Латвії, Литви й Естонії у спільній заяві підтвердили непохитну підтримку Києву. Вони заявили, що не можна ухвалювати жодних рішень про Україну без України.Про це йдеться у спеціальній спільній заяві лідерів країн Північно-Балтійської вісімки щодо України."Ми твердо стоїмо на нашій непохитній підтримці суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України перед обличчям незаконної війни агресії Росії", — зазначили північноєвропейці.Вони привітали ініціативу президента Трампа допомогти припинити цю війну та закласти основи справедливого та тривалого миру, який гарантує безпеку України та стабільність Європи."Ми готові зробити дипломатичний внесок у цю роботу, зберігаючи при цьому нашу суттєву військову та фінансову підтримку Україні. Продовжуватимемо підтримувати та запроваджувати обмежувальні заходи проти Росії. Мир прийде лише завдяки поєднанню рішучої дипломатії, непохитної підтримки України та послідовного тиску на Росію, щоби вона припинила свою незаконну війну", — запевнили автори заяви.Вони додали, що дипломатичне рішення має захищати життєво важливі інтереси безпеки як України, так і Європи. Ці інтереси включають надійні гарантії безпеки, які дозволять Україні ефективно захищати свій суверенітет і територіальну цілісність."Ми підтверджуємо принцип, що міжнародні кордони не повинні змінюватися силою. Переговори можуть відбуватися лише в контексті припинення вогню", — йдеться в документі.Лідери північноєвропейських країн навели слова Зеленського, який заявив, що Україна готова до мирних переговорів за повної поваги до свого суверенітету."Народ України повинен мати свободу вирішувати своє майбутнє. Шлях до миру не може бути прокладений без голосу України. Жодних рішень щодо України без України, і жодних рішень щодо Європи без Європи. Північно-Балтійська вісімка залишатиметься поруч з Україною, єдина в меті та рішуча у захисті нашої безпеки", — наголошується в заяві.При цьому країни Балтії та Північної Європи продовжуватимуть тісно співпрацювати зі США, Україною, а також іншими партнерами, щоби прагнути миру, який є справедливим, міцним та ґрунтується на принципах Статуту ООН, Гельсінського прикінцевого акта та міжнародного права.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що лідери провідних європейських країн прагнуть поговорити з Дональдом Трампом ще до того, як він зустрінеться на Алясці з кремлівським диктатором Володимиром Путіним. Реакція Білого дому на пропозицію європейців наразі невідома.

Лідер Фінляндії Александр Стубб переконаний, що неможливо відновити відносини між Російською Федерацією та державами Європи до настання справедливого миру для України. Водночас він зазначив, що ці майбутні відносини вже не можуть бути такими, як раніше. Про це він сказав 31 липня на події у Гельсінкі до 50-річчя підписання Гельсінського завершального акту, що започаткував ОБСЄ, пише  "Європейська правда".У своїй промові Стубб зауважив, що неспровокований напад РФ на Україну, який відбувся чотири роки тому, неможливо було уявити, а події, які розгорнулись 24 лютого 2022 року, можна порівняти з поворотним періодом в історії Європи 20 сторіччя. При цьому, президент Фінляндії зазначив, що світ вже ніколи не буде таким як був раніше. Фінський лідер заявив, що "варто бути чесними з собою" і не забувати, що фактично Москва стала на такий шлях ще у 2008 році, коли здійснила напад на Грузію — що випало на період, коли він був главою МЗС і очільником ОБСЄ. "Встановлення будь-якої форми відносин з Росією і рештою Європи буде можливим лише після досягнення справедливого і тривалого миру в Україні. Проте, ці нові відносити будуть дуже відрізнятися від тих, що були до того, як Росія почала свою загарбницьку війну... Росія порушила базові принципи міжнародного права", — резюмував лідер Фінляндії.Нагадаємо, що нещодавно президент Фінляндії Александр Стубб назвав вторгнення Росії в Україну найбільшою тактичною та стратегічною помилкою в сучасній історії. За його словами, Кремль зазнав поразки за всіма ключовими напрямами.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 30-31 липня перебуватиме з візитом у Фінляндії. Там він братиме участь у конференції високого рівня "Гельсінкі+50".Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України."З 30 по 31 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга здійснить робочий візит до Фінляндії, де візьме участь у конференції високого рівня "Гельсінкі+50" з нагоди 50 річниці підписання Гельсінського заключного акту", — йдеться в повідомленні.У відомстві зазначили, що в межах візиту заплановані двосторонні переговори міністра з вищим керівництвом держави.Йдеться про президента Фінляндії Александра Стубба, спікера Едускунту Юссі Халла-ахо, міністерку закордонних справ Фінляндії, чинну голову ОБСЄ Еліну Валтонен і фінських парламентарів.Також Андрій Сибіга зустрінеться з депутатами Європейського парламенту, а також низка зустрічей із високими гостями конференції."Ключовими темами переговорів стануть посилення та синхронізація тиску союзників на Москву, координація зусиль України та Фінляндії з протидії російській агресії та загрозам для Європи", — розповіли в міністерстві.Також для обговорень запланували подальше реформування ОБСЄ та європейської архітектури безпеки, посилення оборонних спроможностей Україні, участь фінського уряду та компаній у відновленні та відбудові України.Нагадаємо, що нещодавно президент Фінляндії Александр Стубб назвав вторгнення Росії в Україну найбільшою тактичною та стратегічною помилкою в сучасній історії. За його словами, Кремль зазнав поразки за всіма ключовими напрямами.

У четвер, 17 липня, український "Шахтар" зіграв унічию 0:0 у другому матчі проти фінського "Ільвеса" в першому кваліфікаційному раунді Ліги Європи. В першій грі "гірники" виграли з рахунком 6:0.Попри нічию у фінському Тампере, "Шахтар" крокує до наступного раунду Ліги Європи, адже загальний рахунок протистояння – 6:0 на користь української команди.Українська команда створила чимало хороших моментів біля воріт суперників, декілька разів м’яч влучав у каркас воріт, однак забити бодай один гол підопічним турецького тренера Арди Турана так і не вдалося.Надалі на донеччан чекає двоматчеве футбольне протистояння з турецьким "Бешикташем" зі Стамбула. Матчі відбудуться 24 та 31 липня.Подальші поєдинки у єврокубкових турнірах сезону-2025/2026 "Шахтар" проводитиме в польському Кракові на Міському стадіоні імені Генрика Реймана.Арена у Кракові вміщає 33 326 глядачів і відповідає четвертій категорії УЄФА. Він є основним для місцевої "Вісли", яка грає у другому дивізіоні Польщі.Третій рік поспіль український клуб змінює місце проведення номінально домашніх матчів у єврокубках: у сезоні-2022/2023 "Шахтар" грав у Варшаві, в сезоні-2023/2024 — в німецькому Гамбурзі, а в сезоні-2024/2025 — у Гельзенкірхені.Нагадаємо, що в попередньому поєдинку цих же суперників, коли українська команда перемогла з рахунком 6:0, усі голи забивали бразильські легіонери. А героєм поєдинку став 19-річний Алісон, який долучився до п’яти забитих м’ячів донеччан (сам забив два голи).

Президент Фінляндії Александр Стубб назвав вторгнення Росії в Україну найбільшою тактичною та стратегічною помилкою в сучасній історії. За його словами, Кремль зазнав поразки за всіма ключовими напрямами.Про це Александер Стубб розповів в інтерв’ю The Sydney Morning Herald.За його словами, Росія планувала нейтралізувати Україну, однак вона впевнено рухається до вступу в Європейський Союз і НАТО. Москва прагнула розвалити Північноатлантичний альянс, але після вступу Фінляндії фактично подвоїла спільний кордон із НАТО.Ще однією метою було підірвати трансатлантичне партнерство, натомість західні країни вже збільшують оборонні витрати до 5% ВВП.Фінський президент наголосив, що Росія також не змогла зруйнувати єдність Європейського Союзу — навпаки, союз виглядає згуртованим, як ніколи раніше. Таким чином Кремль не досягнув жодного з поставлених геополітичних завдань.За словами президента, Путін "зазнав невдачі за всіма напрямами", попри війну, яка триває вже третій рік. Він додав, що Росія платить надзвичайно високу ціну за повільне просування в Україні."Цього року вона просунулася лише на 0,25% української території, при цьому втратила приблизно 167 солдатів на кожен кілометр. Це дуже висока ціна", — зазначив він.Стубб припустив, що в найближчі 5-10 років Росія не стане мирною демократією та продовжить курс на мілітаризацію."Базовий сценарій дуже простий. Протягом наступних п'яти-десяти років для Росії будуть актуальними дві речі. По-перше, вона не повернеться до мирної ліберальної демократії. А по-друге, вона продовжить нарощування військової сили", — додав президент.Також він схарактеризував президента Росії як "стратегічного дурня та військового невдаху", який навряд чи наважиться перевіряти дію П’ятої статті НАТО.Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський має запрошення на конференцію "Гельсінкі+50" наприкінці липня. Вона присвячена 50-річчю підписання Гельсінського прикінцевого акта. Однак його участь у заході наразі не підтверджена.

Президент України Володимир Зеленський має запрошення на конференцію "Гельсінкі+50" наприкінці липня. Вона присвячена 50-річчю підписання Гельсінського прикінцевого акта. Однак його участь у заході наразі не підтверджена.Про це повідомило фінське видання Ilta-Sanomat. Журналісти зазначили, що, згідно з попередньою програмою конференції "Гельсінкі+50", після виступу міністра закордонних справ Фінляндії Еліни Валтонен і президента Александра Стубба своє звернення мав би виголосити Володимир Зеленський.Однак після імені Володимира Зеленського в офіційних документах стоїть позначка tbc (to be confirmed), тобто його участь ще не підтверджена.Керівник секретаріату головування Фінляндії в ОБСЄ Юні Лааксонен розповів журналістам Ilta-Sanomat, що підтвердження участі президента України може надійти пізно з огляду на повномасштабне російське вторгнення."Однак ми отримали від оточення Володимира Зеленського попереднє зелене світло, тому змогли внести його ім'я до програми", — додав він.Юні Лаасконен також зазначив, що запрошення надіслали й представникам Росії, але в їхній участі певності поки що немає.Варто зазначити, що представницька конференція "Гельсінкі+50" припала на період головування Фінляндії в ОБСЄ.Як відомо, Гельсінський прикінцевий акт ухвалили в межах її попередниці — Наради з безпеки та співробітництва в Європі.Нагадаємо, що 2 червня президент України Володимир Зеленський у Вільнюсі зустрівся з премʼєр-міністром Фінляндії Петтері Орпо. Український лідер розповів, чого можна очікувати від переговорів української та російської делегацій.

"Шахтар" розгромно переміг у першому матчі кваліфікації Ліги Європи. Українська команда надупевнено обіграла фінський "Ільвес" із рахунком 6:0.Суперником донецького "Шахтаря" в першому офіційному матчі сезону став фінський "Ільвес". Для "гірників" гра була номінально домашньою, вона проходила у словенській Любляні.Усі голи української команди забивали бразильські легіонери. А героєм поєдинку став 19-річний Алісон, який долучився до п’яти забитих м’ячів донеччан (сам забив два голи).Вже на 25-й хвилині українці відкрили рахунок: після передачі Кевіна у штрафний майданчик суперників Алісон обіграв воротаря та точно пробив у порожні ворота — 1:0.Перед перервою "Шахтар" подвоїв свою перевагу: Кауан Еліас відгукнувся на подачу з кутового від Алісона та прицільно пробив головою — 2:0.Після початку другої 45-хвилинки Алісон зумів випередити захисника "Ільвеса" у боротьбі за м'яч і пробив поміж ніг воротаря суперників — 3:0.На 74 хвилині донеччани забили свій четвертий гол у матчі: після удару Алісона м'яч відскочив до Кевіна, який відзначився у порожні володіння "Ільвеса" — 4:0.За останню десятихвилинку "Шахтар" забив ще двічі: голи в активі Педрінью та Невертона, який установив остаточний рахунок матчу — 6:0.Розгром від "гірників" — другий найбільший для команди в історії єврокубків. З більшим рахунком "Шахтар" перемагав суперників лише у груповому етапі Ліги чемпіонів сезону-2014/2015 — 7:0 над білоруським БАТЕ.Матч-відповідь першого раунду кваліфікації Ліги Європи між "Шахтарем" та "Ільвесом" відбудеться у четвер, 17 липня, о 19:00.Нагадаємо, раніше "Шахтар" визначив виконавців, які гратимуть у складі донецької команди в сезоні-2025/2026. Донецький клуб розраховує на 29 футболістів — у список потрапили 13 легіонерів (серед них дев’ять бразильців) і 16 українських гравців.

У 2026 році Литва і Фінляндія, які межують з Росією, мають намір розпочати виробництво протипіхотних мін для власних потреб. Окрім цього, держави планують та постачати їх Україні через військову агресію з боку Росії.Про це повідомляє Reuters, посилаючись на представників Литви та Фінляндії.Агентство пише, що ці дві країни оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції, що забороняє використання таких мін, і, за словами представників влади, виробництво може бути почато після завершення шестимісячного процесу виходу з конвенції. "Ми витратимо сотні мільйонів євро на протитанкові міни, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума", — заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алексаю.За його словами, буде замовлено десятки тисяч протипіхотних мін, а то й більше. Одним із джерел постачання буде національна промисловість Литви, яка може їх виготовляти. Своєю чергою, голова Асоціації оборонної промисловості Литви заявив, що, як тільки виробництво буде налагоджено, країна зможе постачати міни іншим державам, зокрема Україні.Голова комітету з питань оборони парламенту Фінляндії Хейккі Аутто заявив, що його країна повинна мати власне виробництво протипіхотних мін. "Це дуже ефективна і економічно вигідна система озброєння", — наголосив він.Також, за його словами, Фінляндія може постачати протипіхотні міни в Україну. Посадовець зауважив, що до приєднання до Оттавського договору у 2011 році Гельсінкі мав понад мільйон протипіхотних мін.Reuters зазначає, що фінські оборонні компанії Nammo Lapua, Insta і Raikka повідомили парламентському комітету з питань оборони, що вони зацікавлені у виробництві мін. Інша компанія, Forcit Explosives, заявила, що готова обговорити можливості з військовими. Водночас на запитання, чи почне Латвія виробництво протипіхотних мін, міністерство оборони країни не дало чіткої відповіді, але зазначило, що латвійська оборонна промисловість "має необхідні потужності, а металообробна галузь є високорозвиненою".Варто зауважити, що Оттавська конвенція 1997 року опинилася під посиленим тиском через війну Росії проти України, особливо в країнах-сусідах Росії, які остерігаються розширення агресії з боку Москви.Оттавська конвенція — це міжнародна угода, спрямована на припинення використання протипіхотних мін як одного із засобів збройної боротьби. Була ухвалена на дипломатичній конференції в Осло 18 вересня 1997 і відкрита для підписання в Оттаві 3-4 грудня 1997 року. Конвенція набрала чинності 1 березня 1999.Україна підписала Оттавську конвенцію у лютому 1999 року. Ратифікація договору Верховною Радою відбулася 18 травня 2005 року. На час підписання угоди Україна порядкувала п'ятим найбільшим арсеналом протипіхотних мін у світі (після Китаю, Російської Федерації, США та Пакистану), що дістався їй у спадок від Радянського Союзу та налічував шість мільйонів мін типу ПФМ-1. Вже 29 червня 2025 року Україна заявила про вихід із Оттавської конвенції. Президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ.Нагадаємо, у червні міністр оборони Рубен Брекельманс заявляв, що після завершення постачання Україні винищувачів F-16 Нідерланди передаватимуть Києву дрони. Амстердам відправив Силам оборони усі можливі літаки такого типу.

Донецький "Шахтар" визначив виконавців, які гратимуть у складі донецької команди в сезоні-2025/2026. Першими матчами для "гірників" стануть протистояння кваліфікаційного етапу Ліги Європи проти фінського "Ільвеса".Заявку команди опублікували офіційні ресурси футбольного клубу "Шахтар".Підопічні турецького головного тренера Арди Турана першими розпочнуть нову кампанію, адже вже 10 липня зіграють матч першого кваліфікаційного раунду Ліги Європи проти фінського "Ільвеса".Донецький клуб розраховує на 29 футболістів — у список потрапили 13 легіонерів (серед них дев’ять бразильців) і 16 українських гравців.Шанс закріпитися у першій команді отримали й вихованці академії — Ростислав Баглай, Віктор Цуканов і Микола Огарков.Зараз донецький "Шахтар" проводить тренувальний збір у Словенії, де готується до офіційних матчів нового сезону. Тренерський штаб на чолі з Ардою Тураном запропонував футболістам доволі потужні фізичні навантаження на тренуваннях.Учора команда зіграла товариський матч проти хорватської "Гориці", який став першим спарингом на літніх зборах. Українська команда перемогла 1:0, чому посприяв гол бразильця Егіналду.Наступна гра — вже в неділю, 6 липня, з чеським "Словацко". Вона стане останньою перед офіційним поєдинком проти фінського "Ільвеса".Нагадаємо, що 1 липня відбулося формування календаря матчів Української Прем’єр-ліги сезону-2025/2026 за допомоги електронної системи. 2025 року заплановано 16 турів із базовою датою останнього туру — 13 грудня.

Донецький "Шахтар" у першому кваліфікаційному раунді Ліги Європи зіграє проти "Ільвеса" (Фінляндія). Матчі відбудуться 10 та 17 липня. Перша зустріч проходитиме вдома для української команди.Такими виявилися результати жеребкування єврокубків УЄФА.Як відомо, "Шахтар" кваліфікувався у Лігу Європи за результатами виступів у чемпіонаті України: посіли третє місце в Українській Прем’єр-лізі. Натомість київське "Динамо", яке стало чемпіоном України, гратиме у кваліфікаційних етапах Ліги чемпіонів УЄФА.Участь у другому за престижністю єврокубка — Лізі Європи — донецькі "гірники" розпочнуть з першого кваліфікаційного раунду турніру.«Ільвес» — це фінський футбольний клуб із міста Тампере, заснований 1931 року. Виступає у Вейккауслізі. Домашні матчі приймає на стадіоні «Таммела» місткістю 8 000 глядачів.Усі пари першого кваліфікаційного раунду Ліги Європи після жеребкування мають такий вигляд:Нещодавно турецький спеціаліст і колишній тренер "Еюпспора" Арда Туран підписав контракт із донецьким "Шахтарем". Угода з новим наставником розрахована до літа 2027 року. Туран стане 39 тренером в історії "Шахтаря".До цього, 24 травня, футбольний клуб "Шахтар" оголосив про завершення співпраці з головним тренером команди боснійцем Маріно Пушичем. Разом із наставником клуб залишив увесь тренерський штаб.Нагадаємо, що наприкінці травня донецький "Шахтар" презентував ігрову форму на сезон-2025/2026. Клуб показав домашню та виїзний комплекти.

У неділю, 15 червня у словацькому Кошице молодіжна збірна України з футболу провела свій другий матч на Євро-2025. "Синьо-жовті" здолали команду Фінляндії з рахунком 2:0.Про це повідомила прес-служба Асоціації футболу України. Там нагадали, що в першому турі українці програли Данії (2:3), а фіни зіграли внічию з Нідерландами (2:2).У першому таймі Україна майже вдвічі переважала суперника за володінням м’ячем і на 28-й хвилині змогла втілити цю перевагу в гол. Очеретько точним пасом знайшов Ваната у штрафному майданчику. Перший удар форварда відбив голкіпер Бергстрем, але Владислав вдало зіграв на добиванні та з другої спроби пробив голкіпера — 1:0.Уже після перерви, на 49 хвилині, фланговий навіс від Велетня призвів до помилки воротаря Бергстрема на виході. М’яч опинився у Брагару, який прийняв його грудьми та другим дотиком із меж воротарського майданчика відправив у сітку — 2:0.У середині другого тайму фіни мали нагоду скоротити відставання в рахунку, але наш голкіпер Нещерет витягнув м’яч з-під поперечини та перевів його на кутовий.До речі, саме стандарти були головною зброєю суперника. Зокрема, на 74-й хвилині після навісу зі штрафного з лівого флангу Гіріляйнен виграв боротьбу у повітрі й завдав акцентованого удару головою метрів з 11, але й цього разу Нещерет зреагував.Переможний "сухий" рахунок на користь України зберігся до фінального свистка. Тож наша команда здобула першу перемогу на Євро, вона продовжує боротьбу за вихід із групи D, турнірне становище в якій має такий вигляд:У ці хвилини триває інший матч нашої групи: Нідерланди — Данія. До плей-оф вийдуть по дві найкращі команди з кожного квартету.Свій третій поєдинок групового етапу "синьо-жовті" проведуть у середу, 18 червня, проти збірної Нідерландів. Матч відбудеться у Пряшеві та розпочнеться о 19:00.Нагадаємо, що нещодавно в Торонто (Канада) у другому товариському матчі в межах турніру Canadian Shield головна футбольна збірна України перемогла Нову Зеландію з рахунком 2:1. Голи в "синьо-жовтих" забивали Олексій Гуцуляк і Олександр Зінченко.

Україна та Фінляндія посилюватимуть співпрацю у сфері безпеки, енергетики та освіти. Було підписано кілька двосторонніх документів.Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, підсумовуючи зустріч зі своїм фінським колегою Петтері Орпо. Так, 28 травня сторони підписали:Спільну заяву — у документі йдеться про розширення взаємодії у сфері безпеки, про готовність до спільної реалізації проектів у сфері виробництва боєприпасів, розвитку ОПК, досліджень і обміну інформацією. "Окрему увагу приділено гуманітарному розмінуванню, екологічній безпеці, притягненню Росії до відповідальності за воєнні злочини та створенню механізму компенсації за завдані збитки. Фінляндія також виступає за підтримку європейської та євроатлантичної інтеграції України, включно з наближенням до повноправного членства в ЄС і НАТО", — зауважив прем'єр.Меморандум, спрямований на розвиток партнерства у сфері енергетики — документ має на меті консолідацію зусиль задля формування сталої, безпечної, децентралізованої та екологічно чистої енергосистеми України.Угоду про реалізацію програми "Навчаємося разом 2" (Learning2gether2) — домовленість спрямована на розвиток якісної академічної профільної середньої освіти в межах реформи НУШ для учнів 10–12 класів. "У межах цієї програми надаватиметься підтримка освітянам для здобуття відповідних навичок та знань. Заклади освіти отримають допомогу у процесі розроблення освітніх програм відповідно до обраних ними профілів. Крім того, впроваджуватимуться соціальні програми для підтримки педагогічних працівників, адміністративного персоналу закладів освіти та учнів", — пояснив Шмигаль.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з лідером Фінляндії Александром Стуббом. Сторони порушили багато важливих питань. Зокрема обговорили підготовку до "спільних наступних кроків та відповідь на ймовірні російські провокації в найближчому майбутньому".

Прикордонна служба Фінляндії повідомила 22 травня, що країна завершила будівництво перших 35 кілометрів паркану заввишки 4,5 метра, який вона будує на своєму закритому східному кордоні з Росією, щоб перешкодити мігрантам перетинати її через дику місцевість.Про це пише Euractiv.Фінляндія розпочала будівництво паркану, який зрештою охопить 200 кілометрів із загальної протяжності кордону 1344 кілометри, минулого року у відповідь на міграцію через кордон із Росією 2023 року, яка, на думку країни, була навмисно організована Москвою. "Основна мета огорожі — контролювати великі маси людей, якщо вони спробують проникнути з Росії до Фінляндії", — повідомив агентству Reuters заступник командувача прикордонного округу Південно-Східної Фінляндії Антті Вірта. У Нуйямаа, біля одного із закритих пунктів перетину кордону, сцена спокійна, тільки спів птахів буде чути по обидва боки нового паркану в середу. Але Фінляндія зіткнулася з критикою, і не лише з боку Росії, через закриття кордону та будівництво паркану. Після десятиліть мирних відносин з Росією Фінляндія два роки тому приєдналася до військового альянсу НАТО у відповідь на вторгнення РФ в Україну, що спонукало Москву пригрозити Гельсінкі заходами у відповідь. У тому ж 2023 році близько 1300 мігрантів з третіх країн, таких як Сирія та Сомалі, прибули через Росію на кордон з Фінляндією, щоб попросити притулку, поки Фінляндія не закрила всі вісім пасажирських пунктів пропуску на кордоні з Росією на невизначений термін, щоб покласти край цьому.  Росія заперечує організацію міграційних потоків. На той час російський уряд заявив, що глибоко шкодує про рішення Фінляндії закрити пункти пропуску на своєму кордоні, заявивши, що це відображає ухвалення Гельсінкі антиросійської позиції. Після того, як Фінляндія закрила кордон для пасажирів наприкінці 2023 року, мігрантів практично не було, проте Прикордонна служба виступила на захист рішення щодо будівництва паркану. "Прикордонний бар'єр абсолютно необхідний для підтримки безпеки кордону", — заявив керівник операцій Самуель Сільянен. "З погляду прикордонної служби, це покращує наші можливості щодо здійснення прикордонного нагляду, а також щодо вжиття заходів у разі виникнення будь-яких порушень на кордоні або прикордонних інцидентів", — сказав він, додавши, що огородження необхідне для боротьби з організованою міграцією. Європейський суд з прав людини вимагає від Фінляндії обґрунтувати безстрокове закриття кордону. Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О'Флаерті минулого року попередив, що тимчасові обмеження Фінляндії на клопотання щодо надання притулку "порушать міжнародні зобов'язання, включно із забороною на висилку та колективне висилання". Паркан складається з металевих поручнів висотою 3,5 метра, увінчаних метровим рулоном колючого дроту, та оснащений камерами, датчиками, гучномовцями та освітленням. Його буде завершено до кінця 2026 року, заявила прикордонна служба.Нагадаємо, Фінляндія "готується до найгіршого" сценарію після завершення війни в Україні, оскільки Росія розширює військову присутність поблизу кордону. Збройні сили країни "дуже уважно" стежать за маневрами Москви. .

Фінляндія "готується до найгіршого" сценарію після завершення війни в Україні, оскільки Росія розширює військову присутність поблизу кордону. Збройні сили країни "дуже уважно" стежать за маневрами Москви. Про це заявив генерал-майор Самі Нурмі, голова стратегічного відділу фінських сил оборони, пише The Guardian. Фінляндія заявила, що очікує подальшого нарощування Росією військ вздовж їхнього спільного кордону після закінчення війни в Україні, а також після повідомлень про те, що Москва посилила свої військові бази поблизу кордону НАТО. Керівник стратегічного відділу фінських сил оборони заявив, що військові "дуже уважно" стежать за маневрами Москви та що їхнє завдання як частини альянсу НАТО — "готуватися до гіршого". Фінська прикордонна служба оголосила в середу, що завершила перші 35 кілометрів із запланованих 200 кілометрів огорожі на східному кордоні з Росією, яка була закрита понад рік після того, як Гельсінкі звинуватили Москву у відправленні прохачів притулку до Фінляндії в рамках "гібридної операції". Огорожа також оснащена камерами й датчиками для розрізнення людей та тварин, що перетинають кордон. Супутникові знімки, опубліковані в New York Times, мабуть, демонструють розширення військової інфраструктури поблизу фінського кордону, включно з рядами наметів, військовою технікою, реконструкцією укриттів для винищувачів і будівництвом вертолітної бази, що раніше не використовувалася. Нурмі сказав: "Вони змінюють структури, і ми бачимо помірну підготовку, коли йдеться про будівництво інфраструктури поблизу наших кордонів, а це означає, що вони, як тільки ми сподіваємося, закінчиться війна в Україні, почнуть повертати сили, які воювали в Україні, особливо сухопутні війська". Хоча це не стало несподіванкою, оскільки Фінляндія вступила до НАТО рекордними темпами у 2023 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Нурмі заявив, що вони дуже уважно стежать за підготовкою. "Вони роблять це поетапно. Я сказав би, що це все ще помірні цифри. Це не велике будівництво, але у певних місцях зводиться нова інфраструктура і готується, завозиться нове обладнання. Ви також маєте оцінити, чи готуються вони відправити більше військ на Україну, чи готуються нарощувати свої сили поблизу нашого кордону. Але я вважаю, що вони роблять і те, й інше", — сказав він. Громадяни Фінляндії вже звикли до загрози, що насувається з боку свого східного сусіда, але сотні людей все ще записуються на курси підготовки до надзвичайних ситуацій.Нагадаємо, американський президент Дональд Трамп наголосив, що його не турбує нарощення військ Російської Федерації біля Фінляндії та Норвегії. Республіканець запевнив, що ці держави "будуть у повній безпеці".За даними аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль продовжує просувати хибну версію про те, що держави-члени Європейського Союзу та Україна прагнуть затягнути та загострити війну, щоб відвернути увагу від власних довгострокових приготувань Росії до війни із Заходом.Також аналітики Інституту вивчення війни повідомляли, що досвід, здобутий у бойових діях проти України, Кремль планує застосувати й проти країн НАТО. І вже використовує деякі його елементи. Зокрема, Росія активно вдосконалює безпілотні літальні апарати та засоби радіоелектронної боротьби, а також новітні технологічні розробки в гібридних операціях.Нещодавно видання Politico зазначало, що Нарва — місто, яке розташоване між Естонією та Росією, — може стати "місцем початку Третьої світової війни". Кремль прагне захопити його та територію навколо нього.

Американський президент Дональд Трамп наголосив, що його не турбує нарощення військ Російської Федерації біля Фінляндії та Норвегії. Республіканець запевнив, що ці держави "будуть у повній безпеці".Про це Трамп заявив під час спілкування з журналістами у Білому домі.Лідер США зазначив, що не вбачає загрози у діях РФ на Півночі Європи. Його не хвилює концентрація російської армії поблизу кордонів із Норвегією та Фінляндією."Мене це зовсім не хвилює", — заявив Трамп.Президент США також додав, що йому незрозумілі причини для занепокоєння у скандинавських країнах."Вони у повній безпеці. Це дві країни, які будуть у великій безпеці", — додав Дональд Трамп.Раніше видання The Wall Street Journal повідомляло, що за 160 кілометрів від Фінляндії у місті Петрозаводськ росіяни розширюють бази для створення нового армійського командування, яке протягом кількох наступних років очолить десятки тисяч військовослужбовців.Своєю чергою, міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що у НАТО, посилаючись на аналітичні матеріали розвідки, визначили Росію довгостроковою військовою небезпекою для Альянсу. Це означає загрозу для всієї північноатлантичної безпеки, включаючи Сполучені Штати Америки.Нагадаємо, у новій доповіді Федеральної розвідувальної служби Німеччини та Бундесверу йдеться про те, що російська влада, очевидно, готується до масштабної війни проти НАТО. Кремль, за даними розвідки, сприймає відносини із Заходом як системний конфлікт і готовий використати силу для досягнення своїх цілей.За даними аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль продовжує просувати хибну версію про те, що держави-члени Європейського Союзу та Україна прагнуть затягнути та загострити війну, щоб відвернути увагу від власних довгострокових приготувань Росії до війни із Заходом.Також аналітики Інституту вивчення війни повідомляли, що досвід, здобутий у бойових діях проти України, Кремль планує застосувати й проти країн НАТО. І вже використовує деякі його елементи. Зокрема, Росія активно вдосконалює безпілотні літальні апарати та засоби радіоелектронної боротьби, а також новітні технологічні розробки в гібридних операціях.Нещодавно видання Politico зазначало, що Нарва — місто, яке розташоване між Естонією та Росією, — може стати "місцем початку Третьої світової війни". Кремль прагне захопити його та територію навколо нього.