# Фінляндія

У суботу, 11 квітня, на південному сході Фінляндії знайшли ще один безпілотник з вибуховою частиною. Його вже контрольовано підірвали. Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявив, що Україна має зробити все можливе, щоби дрони не потрапляли на територію його країни.Про це повідомило фінське видання Yle. Журналісти зазначили, що в неділю поліція завершила розслідування щодо дрона, виявленого в місті Іїті напередодні. Правоохоронці Хяме поінформували в другій половині дня, що зняли огородження в районі Перхеніємі, Іїті.Національна кримінальна поліція Фінляндії продовжить розслідування цієї справи та надасть додаткову інформацію не раніше понеділка. Підозру на порушення територіальної цілісності розслідує Фінська прикордонна служба.Фінська прикордонна служба та Фінська прикордонна охорона заявили в суботу, що розслідують, чи пов'язаний дрон, знайдений в Ііті, з українськими дронами, знайденими в Коуволі, Паріккала та Луумакі в березні.Поліція отримала повідомлення про дрон, знайдений у лісі в суботу вдень. Місце події оточили після того, як влада виявила, що дрон може містити вибухівку. Збройні сили підірвали боєголовку дрона в ізоляційній зоні.В останні дні березня на південному сході Фінляндії в різних місцях знайшли три безпілотники, які ідентифікували як українські апарати, що відбились від "рою дронів", які мали атакувати територію Росії. Два впали у неділю 28 березня, ще один знайшли 31 березня на кризі озера неподалік російського кордону.Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо закликав громадян не хвилюватися у зв’язку зі знахідкою ще одного безпілотника на південному сході країни. Він запевнив, що виявлення дронів не залежить виключно від спостережень громадян, хоча їх і знаходили в лісі."Усі відомості, отримані розвідкою від органів влади, ретельно перевірять", — зазначив Орпо.За його словами, уряд зараз робить усе можливе, щоб уникнути нових інцидентів із дронами."Ми повідомили, що Україна повинна зробити все в рамках своїх військових операцій, щоб дрони не потрапляли до Фінляндії", — заявив Орпо.Нагадаємо, що сьогодні зранку в Естонії знайшли фрагмент, імовірно, українського безпілотника. Його виявив місцевий мешканець у Ляені-Вірумаа на пляжі Кальві..

Україна розширює міжнародну співпрацю у сфері культури, домовившись про нові проєкти підтримки з низкою країн Європейського Союзу. Про це повідомили під час Міжнародної конференції "Співпраця заради стійкості", що відбулася у Львові.У переговорах брали участь представники України та урядів європейських держав, зокрема Нідерландів, Швеції, Фінляндії та Литви, передає Міністерство культури України.Фінансова підтримка від НідерландівНідерланди оголосили про виділення одного мільйона євро на підтримку українського культурного сектору через Український фонд культурної спадщини. Українська сторона наголошує, що ці кошти спрямовуватимуться на відновлення об’єктів культурної спадщини, які постраждали внаслідок російської агресії, а також на збереження національної ідентичності."Унаслідок російської агресії культурна спадщина України зазнала значних руйнувань. Водночас ми продовжуємо відновлювати та зберігати нашу спадщину, адже це питання національної ідентичності та історичної пам’яті. Підтримка міжнародних партнерів у цьому процесі є надзвичайно важливою", — зазначила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна.Співпраця зі ШвецієюПід час зустрічі зі Швецією сторони підтвердили наміри розвивати стратегічне партнерство у сфері захисту та відновлення культурної спадщини.Окрему увагу приділили підготовці до Конференції з відновлення України (URC2026), де культурна частина має стати одним із пріоритетних напрямів.Плани з ФінляндієюЗ Фінляндією обговорили практичні проєкти співпраці, серед яких:відновлення пошкоджених культурних об’єктів;створення сховищ для збереження цінностей;цифровізація та каталогізація культурної спадщини.Фінська сторона позитивно оцінила роботу Українського фонду культурної спадщини та підтримала подальший розвиток співпраці.Поглиблення взаємодії з ЛитвоюЛитва підтвердила готовність посилювати партнерство у сфері культури. Серед ключових напрямів:збереження музейних фондів;евакуація культурних цінностей;страхування та безпека транспортування;професійні обміни між інституціями.Також обговорюється координація дій у межах Альянсу культурної стійкості та підготовка до спільних європейських ініціатив.Учасники переговорів наголошують, що збереження культури під час війни є не лише гуманітарним завданням, а й частиною національної безпеки та майбутнього відновлення країни.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що у 2026 році в межах державної програми підтримки перекладів української літератури Міністерство культури України та Український інститут книги підтримають видання 100 українських книжок, які вийдуть у перекладах 30 мовами світу..

Росія регулярно поширює неправдиву інформацію про нещодавні інциденти з безпілотниками у Фінляндії. Кремль використовує цю ситуацію у своїй пропаганді.Таку заяву зробили у Фінській службі розвідки та безпеки (Supo), яку цитують журналісти видання Yle.Там наголосили, що з неділі підтверджено три випадки, коли українські безпілотники підозрювалися у вторгненні на фінську територію."Росія, яка веде загарбницьку війну в Україні, використовує цю ситуацію у своїй пропаганді", — акцентували розвідники з Фінляндії.За їхніми даними, події вже інтерпретуються в російських медіа відповідно до лінії російського керівництва."Наприклад, всупереч фактам, стверджується, що Фінляндія дозволила запускати безпілотники зі своєї території", — повідомили у спецслужбі.За оцінками Supo, Росія, ймовірно, намагається використати ці події для власного впливу та представити Фінляндію як недружню до Росії державу.У Supo зауважили, що нафтогазові термінали у Фінській затоці є життєво важливими для Росії, оскільки експорт енергоносіїв є наріжним каменем економіки країни та джерелом доходу, за рахунок якого вона фінансує свою загарбницьку війну.З іншого боку, за словами розвідників, для Росії важливо підтримувати свою репутацію надійного постачальника енергоносіїв. З цієї причини вона намагається приховати наслідки ударів українських безпілотників для власних операцій і використовувати свій інформаційний вплив, щоби заспокоїти не лише країни, які купують її нафту, а й власних громадян."Росія, ймовірно, також намагається відвернути увагу внутрішньої громадськості від своїх невдач у запобіганні атакам з боку України, звинувачуючи Фінляндію й інші країни ЄС", — наголосили у фінській спецслужбі.У Фінській службі розвідки та безпеки зробили висновок, що Фінляндія не є головною метою російської диверсійної діяльності. Однак Росія може посилити свою диверсійну діяльність в інших країнах Європи у відповідь на атаки на її енергетичний сектор.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністерка Литви Інга Ругінене заявила, що Росія не перенаправляє навмисно українські дрони на країни Балтії. Раніше таку інформацію оприлюднив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга з посиланням на українську розвідку..

Україна та Фінляндія домовилися про тісну координацію зусиль задля стабілізації ситуації в Європі на тлі глобальної дестабілізації світу. Президент України Володимир Зеленський провів предметні переговори з фінським колегою Александром Стуббом, під час яких сторони обговорили стратегічні домовленості, досягнуті Києвом у регіоні Затоки, а також нещодавні інциденти з дронами на території Фінляндії.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Партнерство з країнами ЗатокиПід час розмови з президентом Фінляндії український лідер детально поінформував колегу про результати свого візиту на Близький Схід. За його словами, Україна вже має стратегічні домовленості на десятиріччя вперед, які стосуються як оборонної, так і енергетичної сфер. Йдеться про "правильне" відкриття експорту українських систем озброєння, де партнерам пропонується не просто техніка, а цілісний бойовий досвід."Ми поділилися своєю експертизою, як захищати людей, цивільну інфраструктуру. Друга історія — це стратегічні домовленості на багато років уперед. Це і про відкриття експорту, але правильне відкриття, коли продається партнерам система: лінії захисту, софт та засоби радіоелектронної боротьби", — наголосив Зеленський.Спільна відповідь на дронові загрозиОкрему увагу президенти приділили інциденту з безпілотниками, який нещодавно трапився у Фінляндії. Обидва лідери продемонстрували єдність у баченні цієї ситуації, а Україна підтвердила готовність надавати всю необхідну інформацію для розслідування та посилення спільної безпеки.Александр Стубб також розповів про власну міжнародну активність, зазначивши, що у сучасних умовах жодного дня не можна втрачати для досягнення спільних результатів. Наразі Київ та Гельсінкі готують нові формати комунікації з іншими європейськими лідерами, не забуваючи про стратегічну важливість американського напрямку.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що Україна готується до юридичного закріплення стратегічного партнерства з ключовими державами Близького Сходу, що передбачатиме допомогу у сфері протиповітряної оборони та постачання палива. Володимир Зеленський наголосив, що такий формат взаємодії є історичним кроком для зміцнення національної безпеки.Також, за словами Зеленського, Україна та арабські країни досягли домовленостей щодо постачання та спільного розвитку технологій морських дронів. Окрім передачі техніки, українська сторона залучає спеціальні експертні групи для навчання партнерів методам розблокування морських шляхів, що базуються на успішному досвіді функціонування "Чорноморського коридору".Водночас стало відомо, що графік закордонного візиту президента України Володимира Зеленського до країн Близького Сходу формувався виключно на основі попередньо підготовлених експертних домовленостей та прямих контактів із лідерами регіону. Наразі Ізраїль не був включений до маршруту, оскільки підготовча робота на рівні фахівців та телефонні переговори з цією стороною не проводилися..

Вранці 29 березня два безпілотники порушили повітряний простір Фінляндії. Один із них, ймовірно, належить Україні.Про це повідомили Повітряні сили Фінляндії. Зазначається, що близько 08:13 два дрони наблизилися до фінських територіальних вод.Зазначається, що військові відстежили пересування БпЛА. Однак протиповітряна оборона для їх знешкодження не застосовувалася.У Повітряних силах такого наголосили, що один з дронів ідентифікувано як український безпілотник Ан-196 "Лютий". Він впав на південь від міста Коувола. Поліція оточила район падіння БпЛА."Крім того, згідно з поточними підтвердженими спостереженнями, ще один дрон впав на землю. Повітряні сили, у співпраці з видами оборони та іншими органами влади, продовжуватимуть стежити за ситуацією та підтримувати належну готовність", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 25 березня безпілотник із повітряного простору Росії залетів до Естонії та врізався в димову трубу електростанції в Аувере. На щастя, внаслідок інциденту ніхто не постраждав.До того ж 25 березня в повітряний простір Латвії залетів невідомий безпілотний літальний апарат із території Росії. Латвійські повітряні сили зафіксували факт вторгнення..

Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен заявив, що Гельсінкі перевірить фактичне надходження до України озброєння, яке було оплачене союзниками. Це питання набуло особливої актуальності після появи інформації про можливе переспрямування військових ресурсів США на інші напрямки.Про це повідомляє Euronews.Контроль за військовою допомогоюФінляндія планує ретельно відстежувати процес постачання озброєння зі Сполучених Штатів до України. Глава оборонного відомства Антті Хяккянен підкреслив, що кожна одиниця техніки, за яку заплатили європейські партнери, має опинитися в руках українських військових."Що обіцяно Україні, має дійти до України", — чітко заявив фінський міністр.Він додав, що наразі Фінляндія задоволена тим, як працює логістична система, проте готова до рішучих кроків у разі збоїв."Ми постійно оцінюємо, як витрачаються кошти, і віримо, що механізм працює. Звісно, якщо виникнуть проблеми, нам доведеться переглянути це", — зауважив Хяккянен.Загроза перенаправлення ресурсівЗанепокоєння європейських лідерів викликала нещодавня публікація у виданні The Washington Post. У матеріалі йшлося про те, що Міністерство оборони США розглядає можливість перенаправити частину військового обладнання, призначеного для ЗСУ, на потенційне стримування конфлікту з Іраном.Нагадаємо, раніше президент Фінляндії Александр Стубб повідомив, що американський лідер Дональд Трамп не планує відмовлятися від своєї обіцянки посприяти закінченню війни Росії проти України. Однак складна ситуація на Близькому Сході — для нього в пріоритеті..

Американський президент Дональд Трамп не планує відмовлятися від своєї обіцянки посприяти закінченню війни Росії проти України. Однак складна ситуація на Близькому Сході — для нього в пріоритеті.Про це заявив президент Фінляндії Александр Стубб в інтерв’ю виданню Politico. Він визнав, що зараз увага Трампа в основному прикута до Близького Сходу."Зараз Трамп повністю поглинений Іраном. Зі зрозумілих причин війна в Ірані відволікає увагу від того, що відбувається в Україні. Мені здається, що мирні переговори зараз призупинені", — зазначив президент Фінляндії.Йому поставили запитання, чи повинні європейські союзники об'єднатися, щоби допомогти Трампу в Перській затоці"Це може прозвучати трохи жорстко, але Іран — не моя війна. Україна — моя війна", — наголосив Александр Стубб.Він додав, що європейці не повинні втручатися у війну з Іраном, поки тривають бойові дії. Але якщо Трамп хоче допомоги в забезпеченні проходу Ормузькою протокою, то, можливо, вони зможуть обговорити це пізніше.Щоправда, Стубб додав, що спілкується з Трампом "трохи рідше", ніж раніше. Останнім часом президент США зайнятий справами в Перській затоці.Нагадаємо, минулого тижня президент Фінляндії констатував кардинальну зміну геополітичної ситуації: На його переконання, Захід перестав бути монолітом, а США обрали шлях самостійних дій. Попри тривожні сигнали з Вашингтона, фінський лідер бачить три ключові фактори, які дозволяють Україні зберігати оптимізм..

Президент Фінляндії Александр Стубб констатує кардинальну зміну геополітичної ситуації: Захід перестав бути монолітом, а Сполучені Штати обрали шлях самостійних дій. Попри тривожні сигнали з Вашингтона, фінський лідер бачить три ключові фактори, які дозволяють Україні зберігати оптимізм.Про це йдеться в аналітичному матеріалі The Telegraph.За даними видання, настрої європейських лідерів щодо завершення війни в Україні стають дедалі прагматичнішими та позбавленими минулих ілюзій. Президент Фінляндії Александр Стубб, чия позиція раніше була більш оптимістичною щодо єдності Вашингтона та Брюсселя, нині характеризує ситуацію тривожним закликом."Нафтовий подарунок" КремлюГоловним чинником песимізму фінського лідера стала зміна курсу США, зокрема фактичне пом’якшення нафтових обмежень проти РФ. Якщо рік тому очікувалося, що Захід виступить єдиним фронтом, то зараз реальність має інакший вигляд: російські танкери вільно транспортують нафту, що приносить Кремлю додаткові 150 мільйонів доларів щоденного прибутку. Александр Стубб відверто називає цей крок руйнівним для міжнародних зусиль:"Рятуйте те, що можете. Цей крок є дуже шкідливим для України, адже він напряму підживлює російську воєнну машину, рятуючи її від неминучого економічного краху".Політик констатує, що Сполучені Штати тепер діють самостійно, а інтереси Європи для американської адміністрації відійшли на третій план.Три чинники українського оптимізмуПопри похмуру ситуацію з трансатлантичною єдністю, Стубб виокремлює три напрямки, де позиція Києва стала значно сильнішою, ніж була рік тому:дипломатичний прорив: Україна залишається активним суб'єктом мирних переговорів та впевнено рухається до фіналізації безпекових гарантій від США;успіхи на полі бою: Сили оборони не просто тримають оборону, а ефективно відтісняють ворога, повертаючи контроль над територіями;катастрофічне виснаження РФ: завдяки масовому застосуванню дронів українські захисники завдали загарбникам небачених втрат — понад 90 тисяч ліквідованих окупантів лише за останні три місяці. Росія просто не встигає поповнювати резерви такими темпами.Нова стратегія: опора на власну міцьЗрештою, надія на те, що РФ можна буде швидко примусити до миру за допомогою економічного тиску США, змінилася розумінням нової реальності. Україна змушена дедалі більше спиратися на власну військову міць та інновації, оскільки Захід перестав діяти як єдиний механізм. Москва продовжує отримувати ресурси для війни, тому саме успіхи ЗСУ на фронті стають головним аргументом у боротьбі за існування держави.Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що українська переговорна група завершила серію стратегічних зустрічей у США з представниками адміністрації президента. Попри зосередженість Вашингтона на близькосхідній кризі, Київ наполягає на завершенні війни Росії проти України на умовах, що не дадуть агресору жодних переваг..

Фінляндія девʼятий рік поспіль визнана найщасливішою країною світу, згідно зі щорічним звітом World Happiness Report. Україна залишилася на 111-му місці зі 147, без змін порівняно з торішнім результатом.Про це йдеться на сайті рейтингу.До першої десятки, переважно скандинавських країн, увійшли: ФінляндіяІсландіяДаніяКоста-РикаШвеціяНорвегіяНідерландиІзраїльЛюксембургШвейцарія. Варто зазначити, що на останньому місці традиційно опинився Афганістан.У дослідженні відзначили, що західні промислово розвинені країни нині менш щасливі, ніж у 2005-2010 роках. Молодь у більшості регіонів оцінює своє життя позитивніше, окрім США, Канади, Австралії та Нової Зеландії. Негативні емоції поширюються по світу, але серед молоді вони трапляються рідше, за винятком згаданих країн, тоді як занепокоєння серед молоді зросло. Позитивні емоції залишаються приблизно вдвічі частішими за негативні.Аналітики також закцентували увагу на тому, що активні користувачі соціальних мереж частіше відчувають нижчий рівень задоволеності життям, особливо це стосується жителів англомовних країн і Західної Європи.Нагадаємо, раніше, за результатами опитування, TrueUA писав, чи готові українці відмовитися від Telegram.Додамо, опитування соціологічної групи "Рейтинг" продемонструвало, скільки дітей в Україні масово страждають від стресу..

Фінляндія офіційно відмовилася від розміщення ядерного арсеналу на своїй території, попри статус нового члена НАТО. Водночас Гельсінкі виявляє неабиякий інтерес до ініціативи Франції щодо створення єдиного загальноєвропейського оборонного щита. Про це повідомляє "Укрінформ" з посиланням на заяву прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо під час пресконференції в Осло.Позиція щодо ядерних арсеналівОчільник фінського уряду розвіяв чутки про можливу появу ядерних об'єктів у країні після вступу до Альянсу. За його словами, наразі це питання взагалі не стоїть на порядку денному ні всередині держави, ні в штаб-квартирі НАТО:"Фінляндія не прагне розміщення на своїй території ядерної зброї і жодних подібних планів НАТО не має", — сказав Орпо.Ця заява прозвучала на тлі загального зміцнення східного флангу Європи, проте Гельсінкі дотримується стриманої стратегії щодо найбільш потужних видів озброєння.Інтерес до "французької парасольки"Попри відмову від власних чи розміщених ядерних потужностей, Фінляндія уважно стежить за дипломатичними ініціативами союзників. Зокрема, Петтері Орпо схвально відгукнувся про ідеї президента Франції Еммануеля Макрона, які стосуються поширення ядерних гарантій Парижа на весь Європейський Союз. Прем’єр наголосив, що європейська архітектура безпеки потребує модернізації:"Ми хотіли б дізнатися більше, оскільки існує потреба зміцнити європейське стримування", — зазначив прем’єр-міністр.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Міжнародне агентство з атомної енергії не має доказів того, що Іран створює ядерну бомбу. Водночас агентство не може підтвердити, що ядерна програма Тегерана має виключно мирний характер. .

Україна може отримати певні вигоди на тлі війни на Близькому Сході. Ситуація, що склалася, частково перешкодить Росії у військовій співпраці з Іраном.Про це заявив президент Фінляндії Александр Стубб під час державного візиту до Індії, його цитують журналісти Bloomberg.На його думку, удари США й Ізраїлю по Ірану, а також контратаки Тегерана по американських базах на Близькому Сході та в декількох сусідніх країнах означають, що "Іран і Росія зараз не можуть співпрацювати в галузі ракетної й оборонної промисловості".Крім того, він додав, що зміщення глобальної уваги на Іран може створити можливості для дипломатії щодо України, даючи "простір для перемовників, щоб вони могли щось придумати, не перебуваючи в центрі уваги".Проте Стубб зауважив, що, Росія вже має два заводи, які виробляють дрони типу "Шахед" з використанням іранських технологій."Імовірним негативним наслідком конфлікту на Близькому Сході є зростання цін на нафту, що, по суті, буде живити російську військову машину, адже Росія є великим виробником і експортером нафти", — констатував він.Фінський президент також впевнений, що війна в Україні могла би закінчитися раніше, якби Київ отримав таку ж підтримку в галузі протиповітряної оборони, яку надали регіону Перської затоки протягом перших семи днів війни на Близькому Сході.Він порівняв фінансові витрати на війни, оцінивши, що перший тиждень бойових дій в Ірані коштував приблизно 40 мільярдів доларів, що приблизно дорівнює щорічним витратам європейських країн на допомогу Україні.Нагадаємо, раніше Стубб наголошував, що кремлівський диктатор Володимир Путін "стратегічно програв", і щоби це стверджувати, є три вагомі підстави. А в підсумку Україна виграє цю війну..

Українські оборонні виробники підписали пакет документів з партнерами з Данії, Фінляндії та Латвії. Загальна сума угод — близько 800 мільйонів євро.Про це повідомили в Українській раді зброярів. Там зазначили, що домовленості охоплюють кооперацію у виробництві безпілотних систем і наземної робототехніки, а також підготовку до масштабування продуктів на європейському ринку."Ключова мета цих партнерств — якнайшвидше наростити виробництво потрібних Україні рішень та інтегрувати українські технології у промислові ланцюги ЄС з урахуванням вимог і стандартів партнерських країн", — ідеться в повідомленні.Домовленості підписали:Culver Aerospace (Україна) та Copenhagen Global A/S (Данія)Йдеться про виробничу кооперацію у сфері безпілотних літальних апаратів у межах п’ятирічної програми. Партнерство фокусується на двох класах продуктів: далекобійних ударних безпілотних системах (до 2 500 кілометрів) і ударних системах середньої дальності (до 400 кілометрів).TENCORE (Україна) та INSTA (Фінляндія)Компанії домовилися про кооперацію щодо наземної роботизованої платформи TerMIT та виробництво наземних роботів для України.Remtecnology (Україна) та New Paakkola Oy (Фінляндія)Компанії узгодили співпрацю стосовно виробництва тактичної багатоцільової наземної роботизованої платформи LEGIT. Зараз трек перебуває на етапі створення спільного підприємства у Фінляндії та переходу до масштабування та комерціалізації цієї розробки. У найближчих планах виробництво 1 500 одиниць для потреб українського війська  з подальшим збільшенням кількості у наступних роках.Terminal Autonomy Ukraine (Україна) та SIA Baltic Forces (Латвія)Підписано угоду, яка закладає рамку для подальшої співпраці у сфері безпілотних систем (розвідка, ударні системи середньої дальності, далекобійні ударні системи) та ракетних рішень, зокрема, крилатих ракет і систем протиповітряної оборони. Наразі це попередній етап без зобов’язуювальних комерційних або технічних умов."Ми нарешті говоримо про масштабування та системну промислову кооперацію з європейськими партнерами. Ми дуже цінуємо цю довіру та раді, що модель Build with Ukraine працює на практиці", — наголосив виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко.У раді зброярів наголосили, що підписання є частиною ширшої тенденції: українські виробники, які швидко розвинули продукти під реальні бойові потреби, переходять до системної промислової кооперації з європейськими партнерами. Це дозволяє прискорювати серійне виробництво, підвищувати стійкість ланцюгів постачання і водночас готувати продукти до довгострокової роботи на міжнародних ринках.Партнерства з Данією, Фінляндією та Латвією створюють основу для:розширення виробничих можливостей і швидшого масштабування критично потрібних систем;диверсифікації виробничих і логістичних ризиків в умовах війни;адаптації під європейські стандарти, процедури якості та комплаєнсу;переходу від разових контрактів до довгострокової індустріальної кооперації з компаніями ЄС.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна продовжує працювати над збільшенням виробництва вітчизняної зброї для власної оборони. Це необхідно не лише для потреб фронту, а й для захисту об’єктів енергетики..

У понеділок, 23 лютого, президент Фінляндії Александр Стубб під час переговорів з лідером Франції Еммануелем Макроном заявив, що російський диктатор Володимир Путін не виграє війну в Україні. Водночас очільник Кремля не готовий укласти мир.Як повідомляє видання The Guardian, посилаючись на президента Фінляндії, війна стала безнадійною катастрофою для Росії, яка "втрачає багато солдатів" і натрапила на "економічний провал". Сае тому Європа повинна продовжувати підтримувати Україну.Своєю чергою, Макрон заявив, що їхні переговори будуть зосереджені на питанні підтримки України, яка вступає у п'ятий рік повномасштабної війни, захищаючись від агресії РФ.Раніше Стубб заявляв, що Путін "стратегічно програв", і щоби це стверджувати, є три вагомі підстави. На думку президента Фінляндії, в підсумку Україна виграє цю війну."Я не буду давати вам порад, але вірю, що ви виграєте цю війну — і я кажу це, тому що Путін стратегічно програв", — відповів він на запитання українського журналіста.Зокрема, Стубб назвав три аргументи, чому він вважає, що Путін "стратегічно програв":Путін хотів зробити Україну російською, а вона стала європейською;диктатор хотів запобігти розширенню НАТО, а тепер до нього приєдналися Фінляндія та Швеція;Путін хотів утримати видатки країни-агресорки на оборону на низькому рівні, але тепер вони зростають до п'яти відсотків.Нагадаємо, раніше фінське видання Yle повідомляло, що країна-агресорка Росія на кордоні із Фінляндією розпочала модернізацію Петрозаводського гарнізону  військової бази у Карелії. За даними журналістів, згідно із супутниковими знімками, росіяни очистили територію гарнізону від заростей, вирубали там дерева..

Росія розгортає масштабні ядерні сили та будує нові військові об’єкти безпосередньо вздовж кордону з Фінляндією, фактично повертаючи регіон до часів Холодної війни. Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен закликав НАТО терміново посилити арктичні спроможності, наголосивши на критичній залежності Європи від американського "ядерного щита" на тлі нарощування потужностей РФ на Кольському півострові.Про це він заявив в інтерв'ю Euronews на полях Мюнхенської конференції з безпеки.Повернення до часів Холодної війниЗа словами міністра, Росія зосередила свої найбільші стратегічні спроможності — підводні човни, дальні бомбардувальники та ядерний арсенал — на Кольському півострові. Хяккянен зауважив, що агресор будує нові військові об'єкти безпосередньо біля кордонів НАТО, що змушує Альянс переглядати плани оборони на Крайній Півночі."Вони будують нові військові об'єкти вздовж нашого кордону, так само як під час Холодної війни. Було б мудро спостерігати за Арктикою та розбудовувати арктичні спроможності для стримування", — заявив очільник оборонного відомства.Залежність від США та європейська опораФінляндія підтримує ідею зміцнення "європейської опори" всередині НАТО, проте Хяккянен застеріг від передчасних ілюзій щодо самостійності Європи у сфері ядерного стримування. Він наголосив, що в короткостроковій та середньостроковій перспективі роль США залишається "залізною" та вирішальною для безпеки континенту.Ключові тези міністра щодо співпраці з Вашингтоном:стаття п'ята. США залишаються непохитно відданими колективній обороні НАТО;ядерна парасолька. Пропозиції Франції та Великої Британії щодо розширення їхніх стримувальних засобів є позитивними, але не можуть бути повноцінною компенсацією за відсутність американського ресурсу;трансатлантична єдність. Попри напруженість через ідеї Дональда Трампа щодо купівлі Гренландії, залучення США до європейських справ є критично необхідним.Інвестиції в оборону та модернізаціюФінляндія вже робить конкретні кроки для захисту регіону, отримавши схвалення Єврокомісії на фінансування у розмірі одного мільярда євро в межах оборонної кредитної схеми ЄС. Левова частка цих коштів буде спрямована на посилення сухопутних військ, закупівлю бронетехніки та розвиток безпілотних систем. Країна планує завершити масштабну реформу наземної оборони до 2035 року, роблячи ставку на ударні спроможності та самозабезпечення матеріалами в умовах надзвичайних ситуацій.Нагадаємо, через агресивну імперську політику Росії Польща опинилася у критичній зоні безпеки, що змушує Варшаву розглядати радикальні кроки, включно з розробкою власного ядерного потенціалу. Президент Польщі Кароль Навроцький переконаний, що країна повинна діяти негайно, аби забезпечити надійне стримування на тлі реальної загрози війни..

Кремлівський диктатор Володимир Путін "стратегічно програв", і щоби це стверджувати, є три вагомі підстави. А в підсумку Україна виграє цю війну.Про це заявив президент Фінляндії Александер Стубб, якого цитує німецьке видання Bild."Я не буду давати вам порад, але вірю, що ви виграєте цю війну — і я кажу це, тому що Путін стратегічно програв", — відповів він на запитання українського журналіста.Зокрема, Стубб назвав три аргументи, чому він вважає, що Путін "стратегічно програв":Путін хотів зробити Україну російською, а вона стала європейською;диктатор хотів запобігти розширенню НАТО, а тепер до нього приєдналися Фінляндія та Швеція;Путін хотів утримати видатки країни-агресорки на оборону на низькому рівні, але тепер вони зростають до п'яти відсотків."Москва програє у військовому плані: на початку війни Росія окупувала 12 відсотків української території. З того часу за останні два роки це вісім відсотків, а в грудні — один відсоток. Крім того, Україна вбила 34 000 російських солдатів, яких вони не змогли замінити", — пояснив президент Фінляндії.Стубб наголосив, що Україні необхідно й далі "робити те, що вона робить", що дозволить їй вистояти та виграти війну.Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, виступаючи на відкритті Мюнхенської безпекової конференції, що Кремль іще не готовий до серйозних перемовин. Війна Росії проти України закінчиться лише тоді, коли Росія виявиться економічно та військово виснаженою.Нагадаємо, що до складу делегації Росії на переговори в Женеві 17-18 лютого ввійде заступник міністра закордонних справ Михайло Галузін. Загалом позицію диктатора Володимира Путіна там відстоюватимуть щонайменше 15 осіб..