# Фінляндія

Експерти з США переглянули базові сценарії розвитку подій в Україні та назвали відмову від частини територій в обмін на західну інтеграцію найбільш реальним політичним компромісом. При цьому аналітики фіксують значне падіння ймовірності повного повернення України під геополітичний контроль Кремля.Про це йдеться у звіті найбільшого банку США JPMorgan Chase.Переговори як єдиний вихідАналітики американської фінансової інституції зазначають, що поточна ситуація на лінії зіткнення фактично не змінюється вже понад два роки. Оскільки жодна зі сторін не має розгромної переваги, воєнні дії дедалі сильніше набувають ознак затяжної позиційної війни. З огляду на це у JPMorgan припускають, що фінальна точка у протистоянні буде поставлена саме за столом перемовин.Компромісний варіант угоди може змусити українську сторону погодитися на позаблоковий або нейтральний статус. Окрім цього, рамки потенційних домовленостей можуть передбачати встановлення жорстких лімітів на граничну чисельність особового складу Збройних Сил України та обмеження щодо окремих видів озброєнь. Такий розвиток подій дозволить Кремлю позиціювати результати своєї агресії перед внутрішньою аудиторією як велику політичну перемогу, хоча головної мети — повної капітуляції Києва — Росія так і не досягне."Фінський сценарій" замість грузинського поглинанняНайбільш реалістичною моделлю майбутнього миру експерти вважають так званий "фінський сценарій". Він повністю повторює історичний досвід Фінляндії після завершення Зимової війни з Радянським Союзом. Тоді Гельсінкі змушено передали Москві близько 10% своїх територій, проте змогли зберегти демократичний устрій, ринкову модель економіки та чітку євроатлантичну орієнтацію, уникнувши тотального поглинання радянською імперією.У контексті України цей план означає, що держава втратить контроль над частиною регіонів, але захистить свій суверенітет, збереже боєздатну армію та продовжить стратегічний курс на інтеграцію із західним світом. Показники ймовірності різних варіантів фіналу війни суттєво змінилися за останній рік. Раніше аналітики розглядали як базовий "грузинський сценарій", який передбачав поступове повернення України в орбіту впливу Росії через внутрішні політичні деформації, проте зараз його реалістичність стрімко впала.Математичні шанси моделей завершення війниЗгідно з останніми розрахунками фахівців JPMorgan Chase, відсоткові шанси різних сценаріїв завершення конфлікту розподілилися таким чином:"Фінський сценарій" (часткові територіальні поступки в обмін на суверенітет і західний курс) — близько 50%;"Грузинський сценарій" (повернення України під вплив Москви) — 30%;"Ізраїльський сценарій" (тривалий збройний конфлікт з гарантіями безпеки без членства в НАТО) — 10%;Сценарій "Південна Корея" (заморожування по лінії розмежування) — 5%;Сценарій "Білорусь" (повна втрата незалежності) — 5%.Нагааємо, раніше повідомлялось, що у країни-агресорки Росії наразі є мінімум три сценарії щодо війни в Україні. Один з них передбачає спробу поступового замороження протистояння..

Аеропорт Гельсінкі у Фінляндії тимчасово призупиняв роботу через появу безпілотного літального апарата у повітряному просторі регіону Уусімаа.Про це повідомляє фінське медіа Yle.За даними видання, інцидент призвів до масштабних перебоїв у авіасполученні. Так, декілька міжнародних рейсів були перенаправлені до альтернативних аеропортів у Стокгольмі та Рованіємі, частину внутрішніх рейсів скасували або відклали.Влада повідомила про потенційно небезпечний дрон у повітрі та тимчасово закликала мешканців регіону залишатися в приміщеннях. Згодом повідомлення про загрозу було скасовано, після чого повітряний рух почали поступово відновлювати.У службі порятунку Фінляндії заявили, що, за попередніми даними, щонайменше один безпілотник міг перетнути повітряний простір країни. Причини появи дрона та його походження наразі встановлюються.Нагадаємо, на початку травня поблизу острова Лефкада, що розташований у територіальних водах Греції, знайшли морський безпілотний апарат. Попередньо його ідентифікували як український Magura V5.Додамо, 7 травня у східних районах Латвії зафіксували два безпілотники, які перетнули повітряний простір країни з боку Росії. Один із дронів упав поблизу нафтосховища у місті Резекне, інший наразі розшукують..

У вівторок, 12 травня, першим півфіналом розпочнеться пісенний конкурс "Євробачення". За прогнозами букмекерів, найбільші шанси на перемогу має Фінляндія, а до трійки лідерів увійдуть також Греція та Данія.Такими є актуальні передбачення, опубліковані на сайті Eurovision World.Перемогу пророкують Фінляндії, яку цьогоріч із піснею Liekinheitin ("Вогнемет") представляє Лінда Лампеніус разом зі співаком Пете Паркконеном. Станом на 11 травня її шанс на перемогу оцінюють у 38%.Наступну сходинку посідає Греція, виконавець Akylas із піснею Ferto — 13 %, за нею — Данія, яку представляє Серен Торпегор Лунд з піснею Før vi går hjem ("Перш ніж ми підемо додому") — 11 %.У десятку лідерів також увійшли Франція, Австралія, Ізраїль, Мальта, Румунія, Італія та Швеція. Україна посідає одинадцяте місце та має два відсотки шансів на перемогу. Цього року нашу країну представляє співачка Leléka з піснею Ridnym.Ювілейний 70 пісенний конкурс "Євробачення" пройде у Відні, після торішньої перемоги JJ за піснею Wasted Love. Гранд‑фінал запланований на 16 травня 2026 року, а півфінальні шоу — на 12 та 14 травня. Шоу пройде на найбільшій критій арені Австрії, Wiener Stadthalle.У конкурсі візьмуть участь 35 країн, з яких 30 змагатимуться у півфіналах. За результатами жеребкування, Україна виступить у другому півфіналі.До фіналу потраплять до 20 переможців півфіналів. Окрім того, до фіналу автоматично потраплять представники країн "великої п'ятірки" (Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія), за винятком Іспанії, яка вперше за історію конкурсу відмовилася брати участь, а також переможниця попереднього року — Австрія.Нагадаємо, що образ співачки Leléka для "Євробачення-2026" створила дизайнерка Лілія Літковська та команда стилістки Маргарити Шекель. Вони надихалася віршами Лесі Українки, які подобається представниці України на конкурсі..

У неділю, 10 травня, президент України Володимир Зеленський провів результативні перемовини з президентом Фінляндії Александром Стуббом, узгодивши спільні дії на найближчий тиждень. Лідери відзначили позитивну динаміку від впроваджених санкцій проти Росії.Про це йдеться у дописі глави держави в Telegram-каналі.Нові перспективи співпраці в ЄвропіПід час телефонної розмови Зеленський та Стубб детально обговорили стратегію подальших кроків на міжнародній арені. Особливу увагу лідери приділили дипломатичній роботі зі Сполученими Штатами та консолідації зусиль усередині європейської спільноти."Як і завжди, хороша розмова з Алексом Стуббом. Ми скоординували позиції напередодні зустрічей і перемовин цього тижня. Важливо, щоб взаємодія у Європі залишалася сильною, і зараз є нові перспективи для співпраці", — наголосив глава держави.Ефект санкційного тискуВажливою частиною перемовин став аналіз впливу міжнародних обмежень на економіку Росії. Президент України відзначив, що політика санкцій та постійний тиск на Кремль демонструють свою дієвість, обмежуючи можливості агресора продовжувати війну. Володимир Зеленський також додав: "Обговорили також і стан дипломатичної роботи з Америкою, між європейцями. Відчувається, що сумарний ефект санкцій на Росію та інших форм тиску дає необхідні результати. Дякую всім, хто допомагає!".Нагадаємо, нещодавно російський диктатор Володимир Путін публічно визначив найбільш бажаного партнера для переговорів з європейською стороною. Ним виявився ексканцлер ФРН Герхард Шредер, чию кандидатуру Кремль вважає ідеальною для відновлення контактів..

Президент Фінляндії Александр Стубб озвучив припущення, що розпочата Росією війна проти України не завершиться у поточному році та триватиме протягом усього 2026 року. Під час спільного виступу з чеським колегою Петером Павелом він наголосив, що попри наявність кількох варіантів розвитку подій, світ має готуватися до подальшої активної фази бойових дій.Політика цитує видання "Укрінформ".Три сценарії майбутнього від СтуббаФінський лідер зазначив, що на сьогодні аналітики розглядають три базові моделі розвитку ситуації: затяжний конфлікт, укладання мирної угоди або ж повний розгром однієї зі сторін. На думку Стубба, реалії вказують на те, що бої триватимуть далі."Ми вважаємо, що цього року перший сценарій є найімовірнішим, і ми насправді бачимо набагато сильнішу Україну зараз", — заявив Стубб, оцінюючи стійкість української оборони.Питання Статті 5 НАТО та ризики для РосіїТоркаючись теми безпеки Альянсу, президент Фінляндії зауважив, що для Росії було б вкрай необачно намагатися перевірити готовність НАТО до колективної оборони. Стубб переконаний, що військовий напад РФ на країни блоку є малоймовірним через високу ціну такої агресії."Якщо я дивлюся, наприклад, на позицію Фінляндії, яка зрештою була створена для захисту від загрози безпеці зі Сходу, мене це зовсім не хвилює. Я думаю, що планка для цього просто занадто висока не лише щодо Фінляндії, а й для Альянсу загалом", — пояснив він свою позицію.Загроза гібридної агресіїПопри низьку ймовірність прямого зіткнення, лідер Фінляндії попередив про постійну небезпеку прихованих атак з боку Москви. Йдеться про широкий спектр ворожих дій, які вже фіксуються в Європі:інтенсивна інформаційна війна та пропаганда;регулярні порушення повітряного простору суверенних держав;навмисне пошкодження підводних кабелів зв’язку та іншої критичної інфраструктури;організація диверсійних актів на території країн-партнерів.Нагадаємо, раніше радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що політичний трек переговорів щодо завершення війни в Україні наразі призупинено через значне загострення конфлікту на Близькому Сході. Водночас гуманітарний напрямок, зокрема процес обміну полоненими, продовжує працювати у штатному режимі..

Україна отримає новий пакет оборонної допомоги від Фінляндії, кошти з якого спрямують на зміцнення протиповітряної оборони. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Петтері Орпо 3 травня Володимир Зеленський запропонував розширити співпрацю у сфері виробництва безпілотників.Про це повідомляє офіційний Telegram-канал Президента України.Пріоритети оборони та 300 мільйонів доларівПід час переговорів із прем’єр-міністром Фінляндії Зеленський висловив вдячність за нещодавнє рішення Гельсінкі надати Україні додаткові 300 мільйонів доларів на безпекові потреби. "Щиро цінуємо це, і ми обговорили пріоритетні напрями нашого захисту – передусім у ППО, – які можна посилити за допомогою цього пакета", — зазначив глава держави. Основний акцент було зроблено на захисті українського неба від постійних атак ворога.Стратегія безпілотників та шлях до ЄСОкрім фінансової допомоги, лідери обговорили поглиблення технологічного партнерства. Президент запропонував зафіксувати співпрацю у форматі "Drone Deal", що дозволить Україні ділитися бойовою експертизою з фінськими партнерами. "Україна готова ділитися експертизою та посилювати тих, хто посилює нас від самого початку повномасштабного вторгнення", — наголосив Зеленський.Євроінтеграція та дипломатіяВажливою частиною діалогу стало питання вступу України до Європейського Союзу. На думку президента, зараз відкривається "вікно можливостей" для запуску переговорних кластерів. Володимир Зеленський підкреслив, що Україна повністю заслуговує на цей крок, та подякував Фінляндії за підтримку європейських прагнень Києва.Нагадаємо, 3 травня президент Володимир Зеленський провів переговори з главою уряду Норвегії Йонасом Гаром Стере щодо постачання газу та реалізації стратегічної угоди про дрони. Сторони зосередилися на захисті критичної інфраструктури від атак Кремля та залученні приватного сектору до співпраці..

У неділю, 3 травня, зафіксовано незаконне перетинання повітряного простору Фінляндії неідентифікованими безпілотними літальними апаратами поблизу російського кордону. Сили оборони країни та прикордонні служби розпочали негайне розслідування інциденту, який стався у прикордонних районах.Про це повідомляє Міністерство оборони Фінляндії.Деталі повітряного інцидентуПовітряні сили Фінляндії виявили активність ворожих апаратів над муніципалітетом Віролахті — регіоном, який має спільний кордон із Росією. Згідно з даними військових, наразі дрони вже залишили межі країни, проте їхнє походження залишається нез'ясованим."Два неідентифіковані безпілотні літальні апарати підозрюються у порушенні повітряного простору Фінляндії поблизу Віролахті та Улко-Тамміо в неділю вранці після 3:00, Берегова охорона Фінської затоки розпочала розслідування цього порушення", — зазначається у публікації фінського мовника Yle.Хід розслідуванняНаразі справою займається прикордонна служба Фінляндії, яка вивчає всі обставини порушення. Очікується, що офіційні відомства оприлюднять розширену інформацію про технічні характеристики БпЛА після завершення першочергових слідчих дій.Офіційний Гельсінкі уважно стежить за ситуацією на кордоні з Росією, звідки, імовірно, і прибули літальні апарати. Ситуація залишається на контролі вищого оборонного керівництва держави.Нагадаємо, раніше російський військовий літак Су-30 незаконно увійшов у повітряний простір Естонії в районі острова Вайндлоо, ігноруючи правила міжнародних польотів. На інцидент миттєво відреагували винищувачі військово-повітряні сили Італії, які виконують місію НАТО з охорони неба над країнами Балтії..

У суботу, 11 квітня, на південному сході Фінляндії знайшли ще один безпілотник з вибуховою частиною. Його вже контрольовано підірвали. Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявив, що Україна має зробити все можливе, щоби дрони не потрапляли на територію його країни.Про це повідомило фінське видання Yle. Журналісти зазначили, що в неділю поліція завершила розслідування щодо дрона, виявленого в місті Іїті напередодні. Правоохоронці Хяме поінформували в другій половині дня, що зняли огородження в районі Перхеніємі, Іїті.Національна кримінальна поліція Фінляндії продовжить розслідування цієї справи та надасть додаткову інформацію не раніше понеділка. Підозру на порушення територіальної цілісності розслідує Фінська прикордонна служба.Фінська прикордонна служба та Фінська прикордонна охорона заявили в суботу, що розслідують, чи пов'язаний дрон, знайдений в Ііті, з українськими дронами, знайденими в Коуволі, Паріккала та Луумакі в березні.Поліція отримала повідомлення про дрон, знайдений у лісі в суботу вдень. Місце події оточили після того, як влада виявила, що дрон може містити вибухівку. Збройні сили підірвали боєголовку дрона в ізоляційній зоні.В останні дні березня на південному сході Фінляндії в різних місцях знайшли три безпілотники, які ідентифікували як українські апарати, що відбились від "рою дронів", які мали атакувати територію Росії. Два впали у неділю 28 березня, ще один знайшли 31 березня на кризі озера неподалік російського кордону.Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо закликав громадян не хвилюватися у зв’язку зі знахідкою ще одного безпілотника на південному сході країни. Він запевнив, що виявлення дронів не залежить виключно від спостережень громадян, хоча їх і знаходили в лісі."Усі відомості, отримані розвідкою від органів влади, ретельно перевірять", — зазначив Орпо.За його словами, уряд зараз робить усе можливе, щоб уникнути нових інцидентів із дронами."Ми повідомили, що Україна повинна зробити все в рамках своїх військових операцій, щоб дрони не потрапляли до Фінляндії", — заявив Орпо.Нагадаємо, що сьогодні зранку в Естонії знайшли фрагмент, імовірно, українського безпілотника. Його виявив місцевий мешканець у Ляені-Вірумаа на пляжі Кальві..

Україна розширює міжнародну співпрацю у сфері культури, домовившись про нові проєкти підтримки з низкою країн Європейського Союзу. Про це повідомили під час Міжнародної конференції "Співпраця заради стійкості", що відбулася у Львові.У переговорах брали участь представники України та урядів європейських держав, зокрема Нідерландів, Швеції, Фінляндії та Литви, передає Міністерство культури України.Фінансова підтримка від НідерландівНідерланди оголосили про виділення одного мільйона євро на підтримку українського культурного сектору через Український фонд культурної спадщини. Українська сторона наголошує, що ці кошти спрямовуватимуться на відновлення об’єктів культурної спадщини, які постраждали внаслідок російської агресії, а також на збереження національної ідентичності."Унаслідок російської агресії культурна спадщина України зазнала значних руйнувань. Водночас ми продовжуємо відновлювати та зберігати нашу спадщину, адже це питання національної ідентичності та історичної пам’яті. Підтримка міжнародних партнерів у цьому процесі є надзвичайно важливою", — зазначила Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна.Співпраця зі ШвецієюПід час зустрічі зі Швецією сторони підтвердили наміри розвивати стратегічне партнерство у сфері захисту та відновлення культурної спадщини.Окрему увагу приділили підготовці до Конференції з відновлення України (URC2026), де культурна частина має стати одним із пріоритетних напрямів.Плани з ФінляндієюЗ Фінляндією обговорили практичні проєкти співпраці, серед яких:відновлення пошкоджених культурних об’єктів;створення сховищ для збереження цінностей;цифровізація та каталогізація культурної спадщини.Фінська сторона позитивно оцінила роботу Українського фонду культурної спадщини та підтримала подальший розвиток співпраці.Поглиблення взаємодії з ЛитвоюЛитва підтвердила готовність посилювати партнерство у сфері культури. Серед ключових напрямів:збереження музейних фондів;евакуація культурних цінностей;страхування та безпека транспортування;професійні обміни між інституціями.Також обговорюється координація дій у межах Альянсу культурної стійкості та підготовка до спільних європейських ініціатив.Учасники переговорів наголошують, що збереження культури під час війни є не лише гуманітарним завданням, а й частиною національної безпеки та майбутнього відновлення країни.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що у 2026 році в межах державної програми підтримки перекладів української літератури Міністерство культури України та Український інститут книги підтримають видання 100 українських книжок, які вийдуть у перекладах 30 мовами світу..

Росія регулярно поширює неправдиву інформацію про нещодавні інциденти з безпілотниками у Фінляндії. Кремль використовує цю ситуацію у своїй пропаганді.Таку заяву зробили у Фінській службі розвідки та безпеки (Supo), яку цитують журналісти видання Yle.Там наголосили, що з неділі підтверджено три випадки, коли українські безпілотники підозрювалися у вторгненні на фінську територію."Росія, яка веде загарбницьку війну в Україні, використовує цю ситуацію у своїй пропаганді", — акцентували розвідники з Фінляндії.За їхніми даними, події вже інтерпретуються в російських медіа відповідно до лінії російського керівництва."Наприклад, всупереч фактам, стверджується, що Фінляндія дозволила запускати безпілотники зі своєї території", — повідомили у спецслужбі.За оцінками Supo, Росія, ймовірно, намагається використати ці події для власного впливу та представити Фінляндію як недружню до Росії державу.У Supo зауважили, що нафтогазові термінали у Фінській затоці є життєво важливими для Росії, оскільки експорт енергоносіїв є наріжним каменем економіки країни та джерелом доходу, за рахунок якого вона фінансує свою загарбницьку війну.З іншого боку, за словами розвідників, для Росії важливо підтримувати свою репутацію надійного постачальника енергоносіїв. З цієї причини вона намагається приховати наслідки ударів українських безпілотників для власних операцій і використовувати свій інформаційний вплив, щоби заспокоїти не лише країни, які купують її нафту, а й власних громадян."Росія, ймовірно, також намагається відвернути увагу внутрішньої громадськості від своїх невдач у запобіганні атакам з боку України, звинувачуючи Фінляндію й інші країни ЄС", — наголосили у фінській спецслужбі.У Фінській службі розвідки та безпеки зробили висновок, що Фінляндія не є головною метою російської диверсійної діяльності. Однак Росія може посилити свою диверсійну діяльність в інших країнах Європи у відповідь на атаки на її енергетичний сектор.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністерка Литви Інга Ругінене заявила, що Росія не перенаправляє навмисно українські дрони на країни Балтії. Раніше таку інформацію оприлюднив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга з посиланням на українську розвідку..

Україна та Фінляндія домовилися про тісну координацію зусиль задля стабілізації ситуації в Європі на тлі глобальної дестабілізації світу. Президент України Володимир Зеленський провів предметні переговори з фінським колегою Александром Стуббом, під час яких сторони обговорили стратегічні домовленості, досягнуті Києвом у регіоні Затоки, а також нещодавні інциденти з дронами на території Фінляндії.Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.Партнерство з країнами ЗатокиПід час розмови з президентом Фінляндії український лідер детально поінформував колегу про результати свого візиту на Близький Схід. За його словами, Україна вже має стратегічні домовленості на десятиріччя вперед, які стосуються як оборонної, так і енергетичної сфер. Йдеться про "правильне" відкриття експорту українських систем озброєння, де партнерам пропонується не просто техніка, а цілісний бойовий досвід."Ми поділилися своєю експертизою, як захищати людей, цивільну інфраструктуру. Друга історія — це стратегічні домовленості на багато років уперед. Це і про відкриття експорту, але правильне відкриття, коли продається партнерам система: лінії захисту, софт та засоби радіоелектронної боротьби", — наголосив Зеленський.Спільна відповідь на дронові загрозиОкрему увагу президенти приділили інциденту з безпілотниками, який нещодавно трапився у Фінляндії. Обидва лідери продемонстрували єдність у баченні цієї ситуації, а Україна підтвердила готовність надавати всю необхідну інформацію для розслідування та посилення спільної безпеки.Александр Стубб також розповів про власну міжнародну активність, зазначивши, що у сучасних умовах жодного дня не можна втрачати для досягнення спільних результатів. Наразі Київ та Гельсінкі готують нові формати комунікації з іншими європейськими лідерами, не забуваючи про стратегічну важливість американського напрямку.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявив, що Україна готується до юридичного закріплення стратегічного партнерства з ключовими державами Близького Сходу, що передбачатиме допомогу у сфері протиповітряної оборони та постачання палива. Володимир Зеленський наголосив, що такий формат взаємодії є історичним кроком для зміцнення національної безпеки.Також, за словами Зеленського, Україна та арабські країни досягли домовленостей щодо постачання та спільного розвитку технологій морських дронів. Окрім передачі техніки, українська сторона залучає спеціальні експертні групи для навчання партнерів методам розблокування морських шляхів, що базуються на успішному досвіді функціонування "Чорноморського коридору".Водночас стало відомо, що графік закордонного візиту президента України Володимира Зеленського до країн Близького Сходу формувався виключно на основі попередньо підготовлених експертних домовленостей та прямих контактів із лідерами регіону. Наразі Ізраїль не був включений до маршруту, оскільки підготовча робота на рівні фахівців та телефонні переговори з цією стороною не проводилися..

Вранці 29 березня два безпілотники порушили повітряний простір Фінляндії. Один із них, ймовірно, належить Україні.Про це повідомили Повітряні сили Фінляндії. Зазначається, що близько 08:13 два дрони наблизилися до фінських територіальних вод.Зазначається, що військові відстежили пересування БпЛА. Однак протиповітряна оборона для їх знешкодження не застосовувалася.У Повітряних силах такого наголосили, що один з дронів ідентифікувано як український безпілотник Ан-196 "Лютий". Він впав на південь від міста Коувола. Поліція оточила район падіння БпЛА."Крім того, згідно з поточними підтвердженими спостереженнями, ще один дрон впав на землю. Повітряні сили, у співпраці з видами оборони та іншими органами влади, продовжуватимуть стежити за ситуацією та підтримувати належну готовність", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 25 березня безпілотник із повітряного простору Росії залетів до Естонії та врізався в димову трубу електростанції в Аувере. На щастя, внаслідок інциденту ніхто не постраждав.До того ж 25 березня в повітряний простір Латвії залетів невідомий безпілотний літальний апарат із території Росії. Латвійські повітряні сили зафіксували факт вторгнення..

Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен заявив, що Гельсінкі перевірить фактичне надходження до України озброєння, яке було оплачене союзниками. Це питання набуло особливої актуальності після появи інформації про можливе переспрямування військових ресурсів США на інші напрямки.Про це повідомляє Euronews.Контроль за військовою допомогоюФінляндія планує ретельно відстежувати процес постачання озброєння зі Сполучених Штатів до України. Глава оборонного відомства Антті Хяккянен підкреслив, що кожна одиниця техніки, за яку заплатили європейські партнери, має опинитися в руках українських військових."Що обіцяно Україні, має дійти до України", — чітко заявив фінський міністр.Він додав, що наразі Фінляндія задоволена тим, як працює логістична система, проте готова до рішучих кроків у разі збоїв."Ми постійно оцінюємо, як витрачаються кошти, і віримо, що механізм працює. Звісно, якщо виникнуть проблеми, нам доведеться переглянути це", — зауважив Хяккянен.Загроза перенаправлення ресурсівЗанепокоєння європейських лідерів викликала нещодавня публікація у виданні The Washington Post. У матеріалі йшлося про те, що Міністерство оборони США розглядає можливість перенаправити частину військового обладнання, призначеного для ЗСУ, на потенційне стримування конфлікту з Іраном.Нагадаємо, раніше президент Фінляндії Александр Стубб повідомив, що американський лідер Дональд Трамп не планує відмовлятися від своєї обіцянки посприяти закінченню війни Росії проти України. Однак складна ситуація на Близькому Сході — для нього в пріоритеті..

Американський президент Дональд Трамп не планує відмовлятися від своєї обіцянки посприяти закінченню війни Росії проти України. Однак складна ситуація на Близькому Сході — для нього в пріоритеті.Про це заявив президент Фінляндії Александр Стубб в інтерв’ю виданню Politico. Він визнав, що зараз увага Трампа в основному прикута до Близького Сходу."Зараз Трамп повністю поглинений Іраном. Зі зрозумілих причин війна в Ірані відволікає увагу від того, що відбувається в Україні. Мені здається, що мирні переговори зараз призупинені", — зазначив президент Фінляндії.Йому поставили запитання, чи повинні європейські союзники об'єднатися, щоби допомогти Трампу в Перській затоці"Це може прозвучати трохи жорстко, але Іран — не моя війна. Україна — моя війна", — наголосив Александр Стубб.Він додав, що європейці не повинні втручатися у війну з Іраном, поки тривають бойові дії. Але якщо Трамп хоче допомоги в забезпеченні проходу Ормузькою протокою, то, можливо, вони зможуть обговорити це пізніше.Щоправда, Стубб додав, що спілкується з Трампом "трохи рідше", ніж раніше. Останнім часом президент США зайнятий справами в Перській затоці.Нагадаємо, минулого тижня президент Фінляндії констатував кардинальну зміну геополітичної ситуації: На його переконання, Захід перестав бути монолітом, а США обрали шлях самостійних дій. Попри тривожні сигнали з Вашингтона, фінський лідер бачить три ключові фактори, які дозволяють Україні зберігати оптимізм..

Президент Фінляндії Александр Стубб констатує кардинальну зміну геополітичної ситуації: Захід перестав бути монолітом, а Сполучені Штати обрали шлях самостійних дій. Попри тривожні сигнали з Вашингтона, фінський лідер бачить три ключові фактори, які дозволяють Україні зберігати оптимізм.Про це йдеться в аналітичному матеріалі The Telegraph.За даними видання, настрої європейських лідерів щодо завершення війни в Україні стають дедалі прагматичнішими та позбавленими минулих ілюзій. Президент Фінляндії Александр Стубб, чия позиція раніше була більш оптимістичною щодо єдності Вашингтона та Брюсселя, нині характеризує ситуацію тривожним закликом."Нафтовий подарунок" КремлюГоловним чинником песимізму фінського лідера стала зміна курсу США, зокрема фактичне пом’якшення нафтових обмежень проти РФ. Якщо рік тому очікувалося, що Захід виступить єдиним фронтом, то зараз реальність має інакший вигляд: російські танкери вільно транспортують нафту, що приносить Кремлю додаткові 150 мільйонів доларів щоденного прибутку. Александр Стубб відверто називає цей крок руйнівним для міжнародних зусиль:"Рятуйте те, що можете. Цей крок є дуже шкідливим для України, адже він напряму підживлює російську воєнну машину, рятуючи її від неминучого економічного краху".Політик констатує, що Сполучені Штати тепер діють самостійно, а інтереси Європи для американської адміністрації відійшли на третій план.Три чинники українського оптимізмуПопри похмуру ситуацію з трансатлантичною єдністю, Стубб виокремлює три напрямки, де позиція Києва стала значно сильнішою, ніж була рік тому:дипломатичний прорив: Україна залишається активним суб'єктом мирних переговорів та впевнено рухається до фіналізації безпекових гарантій від США;успіхи на полі бою: Сили оборони не просто тримають оборону, а ефективно відтісняють ворога, повертаючи контроль над територіями;катастрофічне виснаження РФ: завдяки масовому застосуванню дронів українські захисники завдали загарбникам небачених втрат — понад 90 тисяч ліквідованих окупантів лише за останні три місяці. Росія просто не встигає поповнювати резерви такими темпами.Нова стратегія: опора на власну міцьЗрештою, надія на те, що РФ можна буде швидко примусити до миру за допомогою економічного тиску США, змінилася розумінням нової реальності. Україна змушена дедалі більше спиратися на власну військову міць та інновації, оскільки Захід перестав діяти як єдиний механізм. Москва продовжує отримувати ресурси для війни, тому саме успіхи ЗСУ на фронті стають головним аргументом у боротьбі за існування держави.Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що українська переговорна група завершила серію стратегічних зустрічей у США з представниками адміністрації президента. Попри зосередженість Вашингтона на близькосхідній кризі, Київ наполягає на завершенні війни Росії проти України на умовах, що не дадуть агресору жодних переваг..