# Фінляндія

Росія розпочала будівництво нової військової бази поблизу Петрозаводська в Республіці Карелія. На території гарнізону, розташованого за 175 кілометрів від кордону з Фінляндією, можуть розмістити від чотирьох до шести тисяч військових.Про це повідомляє фінське видання Yle, яке проаналізувало супутникові знімки місцевості.Місце будівництва визначив військовий експерт і колишній офіцер фінської розвідки Марко Еклунд. За його даними, об’єкт зводять у лісовій місцевості біля села Нова Вілга. Перші вирубування лісу на цій території зафіксували в листопаді 2025 року. Активна фаза будівництва розпочалася навесні 2026-го.На супутникових знімках видно близько десяти великих будівель, які, ймовірно, використовуватимуть як казарми. Кожна з них матиме три-чотири поверхи площею близько 1500 м².На базі можуть розмістити сили нового армійського корпусуЗа оцінкою Еклунда, гарнізон розрахований на розміщення до шести тисяч військовослужбовців. Вони можуть увійти до складу 44-го армійського корпусу, який Росія сформувала в Карелії 2024 року. Експерт припускає, що з урахуванням допоміжних підрозділів загальна кількість російських військових у населених пунктах і лісах Карелії може зрости до 15 тисяч.Про будівництво об’єкта в Росії публічно повідомили наприкінці травня 2026 року після візиту заступника міністра оборони РФ Павла Фрадкова. За інформацією російського Міноборони, на території бази планують спорудити понад 50 об’єктів. Серед них будуть казарми, багатоквартирні будинки для родин військовослужбовців і спортивна інфраструктура.Еклунд вважає, що будівництво в Карелії є частиною ширшого нарощування російської військової присутності вздовж кордону з НАТО. Водночас база перебуває лише на початковому етапі створення. За словами експерта, війна проти України обмежує можливості Росії швидко посилити угруповання біля фінського кордону.Російській стороні ще потрібно завершити інфраструктуру, забезпечити підрозділи технікою, набрати особовий склад і провести його підготовку. Лише після цього нові військові формування зможуть повноцінно діяти.Додамо, державний кордон між Фінляндією та Росією залишатиметься закритим до моменту отримання чітких гарантій безпеки. Офіційне Гельсінкі відкриє пункти пропуску лише тоді, коли переконається, що Кремль припинив використовувати нелегальних мігрантів як гібридну зброю..

У вівторок, 9 червня, у Таллінні президент Володимир Зеленський провів спільну зустріч із президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере.Про це повідомила пресслужба Офісу президента."В останні місяці Україна дійсно перебуває в сильнішій позиції на полі бою завдяки нашій армії і завдяки вашій підтримці, яка є дуже важливою", — сказав Володимир Зеленський під час перемовин.Зазначається, що партнери наголосили на зміні позицій на фронті на користь України. Старе та Стубб також вважають, що підходи в дипломатії, заради активізації якої зараз усі працюють, мають виходити саме із цього.До того ж Зеленський проінформував про зустріч із лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини у форматі Е3 — Україна в Лондоні та розмову з представниками Президента США напередодні. Також сторони обговорили й посилення санкційного тиску на Росію, насамперед на її тіньовий флот."Володимир Зеленський наголосив, що Росія намагається компенсувати свої величезні втрати на полі бою ударами по українських містах і громадах. За словами Президента, ракети для нашої протиповітряної оборони є постійним пріоритетом. Лідери обговорили, як залучити додаткові постачання для України вже зараз, і роботу над розбудовою антибалістичного захисту Європи. Володимир Зеленський акцентував: важливо, щоб якнайшвидше запрацював європейський пакет фінансової підтримки для України. Сторони говорили й про європейську інтеграцію України та підтримку на цьому шляху, зокрема для якнайшвидшого відкриття переговорних кластерів", — додали в ОП.Нагадаємо, 9 червня президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Додамо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

У вівторок, 9 червня, президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо на полях міжнародного саміту в Естонії. Сторони зосередилися на зміцненні європейського неба та створенні нових оборонних альянсів для протидії російській агресії.Про це йдеться в офіційному Telegram-каналі глави держави.Антибалістичний щит та Drone DealЯк зазначив Зеленський, переговори лідерів двох держав відбулися безпосередньо перед початком великого саміту Україна — країни Північної Європи та Балтії. Ключовими темами діалогу стали стратегічні питання безпеки всього європейського континенту, зокрема розгортання надійної протиракетної оборони та запуск масштабних безпілотних ініціатив. Український лідер детально окреслив головні напрямки спільної роботи військових та дипломатичних команд."Обговорювали роботу в Європі над розвитком антибалістичного захисту, а також підготовку угоди у форматі Drone Deal. Команди працюють, і головне, щоб захисту в Європі ставало більше. Окрема увага – нашим потребам в зміцненні ППО, безпековим викликам в регіоні та дипломатичній роботі для досягнення достойного миру. Я поінформував прем’єр-міністра про наші контакти з європейцями та американцями", — зазначив Володимир Зеленський.Подяка за оборонну допомогу та програму PURLОкрему увагу під час зустрічі приділили вже наданій підтримці з боку Гельсінкі, яка є критично важливою для стримування ворожих наступальних операцій. Фінляндія демонструє непохитну позицію у фінансуванні українських оборонних програм."Вдячний уряду, народу та всій Фінляндії за підтримку України. Насамперед за всі військові пакети, за внески в програму PURL. Важливо, що Фінляндія готова продовжувати допомагати", — резюмував президент.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна розраховує на підтримку Великої Британії, Франції та Німеччини у розвитку системи антибалістичного захисту. Йдеться про співпрацю в межах дипломатичного формату E3..

Глава Фінляндії Александр Стубб закликав лідерів Європейського Союзу відмовитися від бюрократії та розширити блок до 40 країн, запропонувавши нові гнучкі формати членства. Політик попередив, що після завершення війни в Україні та можливої зміни влади у США унікальний шанс для євроінтеграції нових держав буде втрачено.Про це повідомляє CNBC.Вікно можливостей, яке може швидко закритисяПід час свого виступу на міжнародній енергетичній конференції Александр Стубб наголосив, що Європейський Союз зобов'язаний "мислити масштабно" та діяти рішуче. Лідер Фінляндії попередив, що сприятливі геополітичні умови для розширення мають чіткі часові обмеження, які напряму залежать від тривалості повномасштабного конфлікту в Європі та майбутніх політичних змін у світі.За його оцінками, щойно бойові дії в Україні припиняться, а в Сполучених Штатах Америки відбудеться ймовірна зміна політичного керівництва, загальна увага до інтеграційних процесів піде на спад, а внутрішні європейські дискусії лише ускладнять процедуру прийняття нових членів."Вікно можливостей" для розширення ЄС "досить коротке, тому що коли війна в Україні закінчиться і, можливо, коли зміниться адміністрація США, я не знаю, тоді люди знімуть ногу з педалі газу і знову почнуть чіплятися до непотрібних речей", — застеріг Стубб.Гнучкі формати членства та нові кандидатиГлава Фінляндії переконаний, що стратегічна могутність та вплив Євросоюзу на світовій арені прямо пропорційні його географічним масштабам. Саме тому він закликав відійти від звичних бюрократичних рамок і запровадити значно гнучкіші моделі інтеграції, які б дали змогу об'єднати навколо Брюсселя ширше коло партнерів."У цей момент нам потрібно мислити масштабно, і географічно нам потрібно розширюватися або принаймні створювати такі форми членства, які є достатньо гнучкими, щоб у сумі включити 40 європейських держав — або навіть неєвропейських", — пояснив свою позицію фінський президент.У цьому контексті Александр Стубб зауважив, що євроінтеграційний процес повинен обов'язково охоплювати Україну, Молдову та Грузію. Одночасно з цим Європі варто звернути увагу на північний вектор та посилити взаємодію з Ісландією та Норвегією.Окрему увагу Стубб приділив відновленню та поглибленню зв'язків із Великою Британією, яка покинула європейську родину у 2020 році внаслідок Brexit, зазначивши, що Лондон має бути максимально наближеним до ЄС. Більше того, фінський лідер не виключає залучення до блоку навіть трансатлантичних партнерів. Згадуючи Оттаву, він з іронією додав: "Хіба не було б чудово, якби Канада була 28-ю державою Європейського Союзу, а не 51-ю державою Сполучених Штатів?"Нагадаємо, 4 червня кіпрське головування в Раді Європейського Союзу оголосило про початок практичних процедур для відкриття першого тематичного блоку переговорів щодо членства України та Молдови. Цей крок демонструє непохитну солідарність європейських інституцій із країнами-кандидатами на шляху до розширення блоку..

Фінляндія оголосила про новий пакет військової допомоги для України. Це вже 33-й пакет підтримки від початку повномасштабного вторгнення.Про це повідомив міністр оборони Антті Хаккянен, передає Yle. Деталей щодо конкретного переліку озброєння, способів доставки чи термінів передачі допомоги, наразі в оборонному відомстві не розкривають.Наразі лише відомо, що нового пакета увійдуть, як матеріали зі складів армії, так і продукція, закуплена у вітчизняних оборонних компаній."Фінляндія прагне підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно", — наголосив міністр оборони країни Антті Хаккянен.Очільник Міноборони Фінляндії додав, що загальний обсяг наданої Україні допомоги від початку повномасштабного вторгнення РФ вже досяг 3,4 мільярда євро.Нагадаємо, 28 травня Швеція офіційно оголосила про передачу Україні винищувачів Gripen JAS 39C/D. Вони надійдуть до Києва до 2027 року. До того ж, окрім літаків, Україна отримає ще й озброєння до них. Зокрема, йдеться про ракети дальністю понад 200 кілометрів.До того ж Рада Європейського Союзу схвалила виділення для України сьомого траншу макрофінансової допомоги у межах програми Ukraine Facility. Йдеться про 2,8 мільярда євро.Додамо, наприкінці минулого року Україна отримала шостий фінансовий транш від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Сума виплати склала 2,3 мільярда євро. .

Президент Фінляндії Александр Стубб може стати представником Європейського Союзу на мирних переговорах із Росією. Але такі зустрічі можливі після припинення вогню.Про це повідомили телевізійники з Yle, в інтерв'ю яким Александр Стубб заявив що мирні переговори можуть розпочатися лише тоді, коли Росія зобов'яжеться припинити вогонь.Серед іншого, в нього запитали, чи готовий він стати представником Європи на переговорах."Якщо ви запитуєте про це, то скажу так: на це запитання, мабуть, не можна відповісти негативно", — загадково висловився фінський президент.Водночас, за інформацією видання Helsingin Sanomat, яке посилається на дипломатичні джерела, Стубба готують до виконання важливого завдання.Європа загалом готується розпочати переговори з Росією — процес на початковій стадії, але президент Фінляндії може посісти в ньому центральне місце, вважають аналітики.Раніше Александер Стубб наголошував в інтерв'ю виданню LRT, що Європа має відновити діалог із Росією, і для цього зараз є дві ключові причини. Головна з них — сильна позиція України на тлі послаблення Росії.Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель відмовилася від ролі перемовниці від ЄС на зустрічах із представниками Кремля. При цьому вона закликала європейських лідерів усе ж знайти шляхи до таких контактів із Росією.Нагадаємо, що державний секретар США Марко Рубіо офіційно підтвердив тимчасове припинення тристороннього переговорного процесу за участю України, Вашингтона та Росії. Американська сторона акцентувала на неможливості завершення цього конфлікту суто класичною воєнною перемогою однієї зі сторін..

Державний кордон між Фінляндією та Росією залишатиметься закритим до моменту отримання чітких гарантій безпеки. Офіційне Гельсінкі відкриє пункти пропуску лише тоді, коли переконається, що Кремль припинив використовувати нелегальних мігрантів як гібридну зброю.Про це повідомив президент Фінляндії Александр Стубб в ефірі програми запитань та відповідей на Yle Radio Suomi.Умови для відкриття фінсько-російського кордонуГлава держави наголосив, що для відновлення роботи прикордонних пунктів Гельсінкі потребує твердої впевненості у тому, що Росія не використовуватиме біженців як інструмент тиску. За словами лідера Фінляндії, відповідні гарантії мають надійти безпосередньо від найвищого політичного керівництва РФ.Під час радіоефіру слухачі поцікавилися, чому Естонія тримає відкритими три пункти пропуску, де немає напливу нелегалів, тоді як фінська межа повністю заблокована. Александр Стубб зазначив, що під час свого нещодавнього візиту до Литви відвідав литовсько-білоруську ділянку та переконався, що штучно створена міграційна проблема досі залишається актуальною для регіону.Використання повітряного просторуОкремо президент зупинився на питанні національної безпеки та захисту неба. Фінляндія вживає усіх заходів, щоб не допустити несанкціонованого прольоту безпілотних літальних апаратів."Ми категорично заборонили Україні використовувати повітряний простір Фінляндії для ударів по Росії", — заявив Стубб.Він додав, що фінські військові мають налагоджені канали комунікації з українською стороною та постійну готовність перехоплювати дрони у разі потреби. Водночас політик закликав реалістично дивитися на бойові дії, оскільки під час війни трапляються побічні ушкодження, і збити абсолютно кожен БпЛА фізично неможливо."Фінам необхідно зміцнювати свою стресостійкість у цій складній ситуації", — додав очільник країни.Ситуація на фронті в Україні та втрати окупантівКоментуючи перебіг повномасштабної війни РФ проти України, Александр Стубб висловив стриманий оптимізм щодо спроможностей Сил оборони України."Військова ситуація для України зараз краща, ніж будь-коли за час війни", — переконаний фінський лідер.Він умовно розділив оборонну операцію України на три ключові етапи."Перший рік цієї війни був боротьбою за виживання для України. Потім три роки стійкості. Зараз це чиста математика", — пояснив свою думку президент.Поточна статистика свідчить про суттєві успіхи української армії на полі бою. Глава держави оприлюднив дані, згідно з якими на кожного загиблого українського захисника припадає вісім ліквідованих російських військових. Окрім значних втрат у живій силі, всередині самої Росії фіксується поступове зниження рівня підтримки загарбницької війни.Нагадаємо, за даними Bloomberg, російський диктатор Володимир Путін прагне завершити війну проти України до кінця цього року, але виключно на власних умовах із повним контролем над Донбасом. Водночас вище керівництво країни-агресорки вважає ситуацію тупиковою, оскільки масштабні атаки на українську інфраструктуру не зламали моральний дух українців..

Експерти з США переглянули базові сценарії розвитку подій в Україні та назвали відмову від частини територій в обмін на західну інтеграцію найбільш реальним політичним компромісом. При цьому аналітики фіксують значне падіння ймовірності повного повернення України під геополітичний контроль Кремля.Про це йдеться у звіті найбільшого банку США JPMorgan Chase.Переговори як єдиний вихідАналітики американської фінансової інституції зазначають, що поточна ситуація на лінії зіткнення фактично не змінюється вже понад два роки. Оскільки жодна зі сторін не має розгромної переваги, воєнні дії дедалі сильніше набувають ознак затяжної позиційної війни. З огляду на це у JPMorgan припускають, що фінальна точка у протистоянні буде поставлена саме за столом перемовин.Компромісний варіант угоди може змусити українську сторону погодитися на позаблоковий або нейтральний статус. Окрім цього, рамки потенційних домовленостей можуть передбачати встановлення жорстких лімітів на граничну чисельність особового складу Збройних Сил України та обмеження щодо окремих видів озброєнь. Такий розвиток подій дозволить Кремлю позиціювати результати своєї агресії перед внутрішньою аудиторією як велику політичну перемогу, хоча головної мети — повної капітуляції Києва — Росія так і не досягне."Фінський сценарій" замість грузинського поглинанняНайбільш реалістичною моделлю майбутнього миру експерти вважають так званий "фінський сценарій". Він повністю повторює історичний досвід Фінляндії після завершення Зимової війни з Радянським Союзом. Тоді Гельсінкі змушено передали Москві близько 10% своїх територій, проте змогли зберегти демократичний устрій, ринкову модель економіки та чітку євроатлантичну орієнтацію, уникнувши тотального поглинання радянською імперією.У контексті України цей план означає, що держава втратить контроль над частиною регіонів, але захистить свій суверенітет, збереже боєздатну армію та продовжить стратегічний курс на інтеграцію із західним світом. Показники ймовірності різних варіантів фіналу війни суттєво змінилися за останній рік. Раніше аналітики розглядали як базовий "грузинський сценарій", який передбачав поступове повернення України в орбіту впливу Росії через внутрішні політичні деформації, проте зараз його реалістичність стрімко впала.Математичні шанси моделей завершення війниЗгідно з останніми розрахунками фахівців JPMorgan Chase, відсоткові шанси різних сценаріїв завершення конфлікту розподілилися таким чином:"Фінський сценарій" (часткові територіальні поступки в обмін на суверенітет і західний курс) — близько 50%;"Грузинський сценарій" (повернення України під вплив Москви) — 30%;"Ізраїльський сценарій" (тривалий збройний конфлікт з гарантіями безпеки без членства в НАТО) — 10%;Сценарій "Південна Корея" (заморожування по лінії розмежування) — 5%;Сценарій "Білорусь" (повна втрата незалежності) — 5%.Нагааємо, раніше повідомлялось, що у країни-агресорки Росії наразі є мінімум три сценарії щодо війни в Україні. Один з них передбачає спробу поступового замороження протистояння..

Аеропорт Гельсінкі у Фінляндії тимчасово призупиняв роботу через появу безпілотного літального апарата у повітряному просторі регіону Уусімаа.Про це повідомляє фінське медіа Yle.За даними видання, інцидент призвів до масштабних перебоїв у авіасполученні. Так, декілька міжнародних рейсів були перенаправлені до альтернативних аеропортів у Стокгольмі та Рованіємі, частину внутрішніх рейсів скасували або відклали.Влада повідомила про потенційно небезпечний дрон у повітрі та тимчасово закликала мешканців регіону залишатися в приміщеннях. Згодом повідомлення про загрозу було скасовано, після чого повітряний рух почали поступово відновлювати.У службі порятунку Фінляндії заявили, що, за попередніми даними, щонайменше один безпілотник міг перетнути повітряний простір країни. Причини появи дрона та його походження наразі встановлюються.Нагадаємо, на початку травня поблизу острова Лефкада, що розташований у територіальних водах Греції, знайшли морський безпілотний апарат. Попередньо його ідентифікували як український Magura V5.Додамо, 7 травня у східних районах Латвії зафіксували два безпілотники, які перетнули повітряний простір країни з боку Росії. Один із дронів упав поблизу нафтосховища у місті Резекне, інший наразі розшукують..

У вівторок, 12 травня, першим півфіналом розпочнеться пісенний конкурс "Євробачення". За прогнозами букмекерів, найбільші шанси на перемогу має Фінляндія, а до трійки лідерів увійдуть також Греція та Данія.Такими є актуальні передбачення, опубліковані на сайті Eurovision World.Перемогу пророкують Фінляндії, яку цьогоріч із піснею Liekinheitin ("Вогнемет") представляє Лінда Лампеніус разом зі співаком Пете Паркконеном. Станом на 11 травня її шанс на перемогу оцінюють у 38%.Наступну сходинку посідає Греція, виконавець Akylas із піснею Ferto — 13 %, за нею — Данія, яку представляє Серен Торпегор Лунд з піснею Før vi går hjem ("Перш ніж ми підемо додому") — 11 %.У десятку лідерів також увійшли Франція, Австралія, Ізраїль, Мальта, Румунія, Італія та Швеція. Україна посідає одинадцяте місце та має два відсотки шансів на перемогу. Цього року нашу країну представляє співачка Leléka з піснею Ridnym.Ювілейний 70 пісенний конкурс "Євробачення" пройде у Відні, після торішньої перемоги JJ за піснею Wasted Love. Гранд‑фінал запланований на 16 травня 2026 року, а півфінальні шоу — на 12 та 14 травня. Шоу пройде на найбільшій критій арені Австрії, Wiener Stadthalle.У конкурсі візьмуть участь 35 країн, з яких 30 змагатимуться у півфіналах. За результатами жеребкування, Україна виступить у другому півфіналі.До фіналу потраплять до 20 переможців півфіналів. Окрім того, до фіналу автоматично потраплять представники країн "великої п'ятірки" (Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія), за винятком Іспанії, яка вперше за історію конкурсу відмовилася брати участь, а також переможниця попереднього року — Австрія.Нагадаємо, що образ співачки Leléka для "Євробачення-2026" створила дизайнерка Лілія Літковська та команда стилістки Маргарити Шекель. Вони надихалася віршами Лесі Українки, які подобається представниці України на конкурсі..

У неділю, 10 травня, президент України Володимир Зеленський провів результативні перемовини з президентом Фінляндії Александром Стуббом, узгодивши спільні дії на найближчий тиждень. Лідери відзначили позитивну динаміку від впроваджених санкцій проти Росії.Про це йдеться у дописі глави держави в Telegram-каналі.Нові перспективи співпраці в ЄвропіПід час телефонної розмови Зеленський та Стубб детально обговорили стратегію подальших кроків на міжнародній арені. Особливу увагу лідери приділили дипломатичній роботі зі Сполученими Штатами та консолідації зусиль усередині європейської спільноти."Як і завжди, хороша розмова з Алексом Стуббом. Ми скоординували позиції напередодні зустрічей і перемовин цього тижня. Важливо, щоб взаємодія у Європі залишалася сильною, і зараз є нові перспективи для співпраці", — наголосив глава держави.Ефект санкційного тискуВажливою частиною перемовин став аналіз впливу міжнародних обмежень на економіку Росії. Президент України відзначив, що політика санкцій та постійний тиск на Кремль демонструють свою дієвість, обмежуючи можливості агресора продовжувати війну. Володимир Зеленський також додав: "Обговорили також і стан дипломатичної роботи з Америкою, між європейцями. Відчувається, що сумарний ефект санкцій на Росію та інших форм тиску дає необхідні результати. Дякую всім, хто допомагає!".Нагадаємо, нещодавно російський диктатор Володимир Путін публічно визначив найбільш бажаного партнера для переговорів з європейською стороною. Ним виявився ексканцлер ФРН Герхард Шредер, чию кандидатуру Кремль вважає ідеальною для відновлення контактів..

Президент Фінляндії Александр Стубб озвучив припущення, що розпочата Росією війна проти України не завершиться у поточному році та триватиме протягом усього 2026 року. Під час спільного виступу з чеським колегою Петером Павелом він наголосив, що попри наявність кількох варіантів розвитку подій, світ має готуватися до подальшої активної фази бойових дій.Політика цитує видання "Укрінформ".Три сценарії майбутнього від СтуббаФінський лідер зазначив, що на сьогодні аналітики розглядають три базові моделі розвитку ситуації: затяжний конфлікт, укладання мирної угоди або ж повний розгром однієї зі сторін. На думку Стубба, реалії вказують на те, що бої триватимуть далі."Ми вважаємо, що цього року перший сценарій є найімовірнішим, і ми насправді бачимо набагато сильнішу Україну зараз", — заявив Стубб, оцінюючи стійкість української оборони.Питання Статті 5 НАТО та ризики для РосіїТоркаючись теми безпеки Альянсу, президент Фінляндії зауважив, що для Росії було б вкрай необачно намагатися перевірити готовність НАТО до колективної оборони. Стубб переконаний, що військовий напад РФ на країни блоку є малоймовірним через високу ціну такої агресії."Якщо я дивлюся, наприклад, на позицію Фінляндії, яка зрештою була створена для захисту від загрози безпеці зі Сходу, мене це зовсім не хвилює. Я думаю, що планка для цього просто занадто висока не лише щодо Фінляндії, а й для Альянсу загалом", — пояснив він свою позицію.Загроза гібридної агресіїПопри низьку ймовірність прямого зіткнення, лідер Фінляндії попередив про постійну небезпеку прихованих атак з боку Москви. Йдеться про широкий спектр ворожих дій, які вже фіксуються в Європі:інтенсивна інформаційна війна та пропаганда;регулярні порушення повітряного простору суверенних держав;навмисне пошкодження підводних кабелів зв’язку та іншої критичної інфраструктури;організація диверсійних актів на території країн-партнерів.Нагадаємо, раніше радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що політичний трек переговорів щодо завершення війни в Україні наразі призупинено через значне загострення конфлікту на Близькому Сході. Водночас гуманітарний напрямок, зокрема процес обміну полоненими, продовжує працювати у штатному режимі..

Україна отримає новий пакет оборонної допомоги від Фінляндії, кошти з якого спрямують на зміцнення протиповітряної оборони. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Петтері Орпо 3 травня Володимир Зеленський запропонував розширити співпрацю у сфері виробництва безпілотників.Про це повідомляє офіційний Telegram-канал Президента України.Пріоритети оборони та 300 мільйонів доларівПід час переговорів із прем’єр-міністром Фінляндії Зеленський висловив вдячність за нещодавнє рішення Гельсінкі надати Україні додаткові 300 мільйонів доларів на безпекові потреби. "Щиро цінуємо це, і ми обговорили пріоритетні напрями нашого захисту – передусім у ППО, – які можна посилити за допомогою цього пакета", — зазначив глава держави. Основний акцент було зроблено на захисті українського неба від постійних атак ворога.Стратегія безпілотників та шлях до ЄСОкрім фінансової допомоги, лідери обговорили поглиблення технологічного партнерства. Президент запропонував зафіксувати співпрацю у форматі "Drone Deal", що дозволить Україні ділитися бойовою експертизою з фінськими партнерами. "Україна готова ділитися експертизою та посилювати тих, хто посилює нас від самого початку повномасштабного вторгнення", — наголосив Зеленський.Євроінтеграція та дипломатіяВажливою частиною діалогу стало питання вступу України до Європейського Союзу. На думку президента, зараз відкривається "вікно можливостей" для запуску переговорних кластерів. Володимир Зеленський підкреслив, що Україна повністю заслуговує на цей крок, та подякував Фінляндії за підтримку європейських прагнень Києва.Нагадаємо, 3 травня президент Володимир Зеленський провів переговори з главою уряду Норвегії Йонасом Гаром Стере щодо постачання газу та реалізації стратегічної угоди про дрони. Сторони зосередилися на захисті критичної інфраструктури від атак Кремля та залученні приватного сектору до співпраці..

У неділю, 3 травня, зафіксовано незаконне перетинання повітряного простору Фінляндії неідентифікованими безпілотними літальними апаратами поблизу російського кордону. Сили оборони країни та прикордонні служби розпочали негайне розслідування інциденту, який стався у прикордонних районах.Про це повідомляє Міністерство оборони Фінляндії.Деталі повітряного інцидентуПовітряні сили Фінляндії виявили активність ворожих апаратів над муніципалітетом Віролахті — регіоном, який має спільний кордон із Росією. Згідно з даними військових, наразі дрони вже залишили межі країни, проте їхнє походження залишається нез'ясованим."Два неідентифіковані безпілотні літальні апарати підозрюються у порушенні повітряного простору Фінляндії поблизу Віролахті та Улко-Тамміо в неділю вранці після 3:00, Берегова охорона Фінської затоки розпочала розслідування цього порушення", — зазначається у публікації фінського мовника Yle.Хід розслідуванняНаразі справою займається прикордонна служба Фінляндії, яка вивчає всі обставини порушення. Очікується, що офіційні відомства оприлюднять розширену інформацію про технічні характеристики БпЛА після завершення першочергових слідчих дій.Офіційний Гельсінкі уважно стежить за ситуацією на кордоні з Росією, звідки, імовірно, і прибули літальні апарати. Ситуація залишається на контролі вищого оборонного керівництва держави.Нагадаємо, раніше російський військовий літак Су-30 незаконно увійшов у повітряний простір Естонії в районі острова Вайндлоо, ігноруючи правила міжнародних польотів. На інцидент миттєво відреагували винищувачі військово-повітряні сили Італії, які виконують місію НАТО з охорони неба над країнами Балтії..

У суботу, 11 квітня, на південному сході Фінляндії знайшли ще один безпілотник з вибуховою частиною. Його вже контрольовано підірвали. Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявив, що Україна має зробити все можливе, щоби дрони не потрапляли на територію його країни.Про це повідомило фінське видання Yle. Журналісти зазначили, що в неділю поліція завершила розслідування щодо дрона, виявленого в місті Іїті напередодні. Правоохоронці Хяме поінформували в другій половині дня, що зняли огородження в районі Перхеніємі, Іїті.Національна кримінальна поліція Фінляндії продовжить розслідування цієї справи та надасть додаткову інформацію не раніше понеділка. Підозру на порушення територіальної цілісності розслідує Фінська прикордонна служба.Фінська прикордонна служба та Фінська прикордонна охорона заявили в суботу, що розслідують, чи пов'язаний дрон, знайдений в Ііті, з українськими дронами, знайденими в Коуволі, Паріккала та Луумакі в березні.Поліція отримала повідомлення про дрон, знайдений у лісі в суботу вдень. Місце події оточили після того, як влада виявила, що дрон може містити вибухівку. Збройні сили підірвали боєголовку дрона в ізоляційній зоні.В останні дні березня на південному сході Фінляндії в різних місцях знайшли три безпілотники, які ідентифікували як українські апарати, що відбились від "рою дронів", які мали атакувати територію Росії. Два впали у неділю 28 березня, ще один знайшли 31 березня на кризі озера неподалік російського кордону.Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо закликав громадян не хвилюватися у зв’язку зі знахідкою ще одного безпілотника на південному сході країни. Він запевнив, що виявлення дронів не залежить виключно від спостережень громадян, хоча їх і знаходили в лісі."Усі відомості, отримані розвідкою від органів влади, ретельно перевірять", — зазначив Орпо.За його словами, уряд зараз робить усе можливе, щоб уникнути нових інцидентів із дронами."Ми повідомили, що Україна повинна зробити все в рамках своїх військових операцій, щоб дрони не потрапляли до Фінляндії", — заявив Орпо.Нагадаємо, що сьогодні зранку в Естонії знайшли фрагмент, імовірно, українського безпілотника. Його виявив місцевий мешканець у Ляені-Вірумаа на пляжі Кальві..