# хабар

У пункті пропуску "Тиса" 53-річна українка запропонувала прикордонникам 500 доларів за "позитивне рішення" щодо пропуску через кордон її 35-річного зятя. Ті від "пропозиції" відмовилися.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон."Чоловік разом зі сім’єю та матір’ю дружини прямував до Угорщини власним автомобілем. Документи, які він надав на контроль прикордонникам Чопського загону, не давали йому права на виїзд за межі України під час дії правового режиму воєнного стану", — розповіли прикордонники.Вони продовжили, що, коли теща дізналась від зятя, що йому відмовлено у пропуску, вона спробувала "залагодити" ситуацію."Жінка вклала у паспорт 500 доларів і повернула його прикордонникам. Ті від неправомірної винагороди відмовилися, доповіли про випадок керівництву та викликали на місце події працівників Нацполіції", — пояснили в Держприкордонслужбі.У Держприкордонслужбі констатували, що необмірковане рішення жінки лише додало проблем родині. Грошові кошти вилучила слідчо-оперативна група, а хабародавиці довелося виїхати до відділку Нацполіції.У діях жінки вбачають ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею "Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі" Кримінального кодексу України."Пропозиція неправомірної винагороди, відповідно до чинного законодавства, тягне за собою кримінальну відповідальність. Прикордонники мають нульову толерантність до корупції, тож будь-яка подібна спроба закінчиться для хабародавця серйозними проблемами із законом", — наголосили прикордонники.Нагадаємо, сьогодні журналіст Віталій Глагола повідомив, що прикордонник із контрольно-пропускного пункту "Ужгород" утік зі служби та попросив притулку в Словаччині. За його словами, боєць пояснив свою втечу тим, що нібито хоче уникнути війни.

Міського голову Бердичева Сергія Орлюка підозрюють у вимаганні й отриманні хабаря. Суд узяв його під варту з можливістю внесення застави.Про це повідомили департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України та Житомирська обласна прокуратура."Поліцейські затримали на хабарі мера одного з міст Житомирщини. Йому оголошено підозру за фактом вимагання й отримання неправомірної вигоди. Суд обрав фігуранту запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави", — йдеться в повідомленні правоохоронців.Вони додали, що в п’ятницю оперативники управління стратегічних розслідувань в Житомирській області та слідчі слідчого управління обласної поліції викрили посадовця на одержанні 2 000 доларів неправомірної вигоди."За цю суму мер міста мав розв’язати питання щодо надання дозволу виконавчим комітетом міської ради на встановлення двох тимчасових павільйонів, погодження відповідних проектів і підключення вказаних павільйонів до міської мережі водопостачання та водовідведення", — зазначили в поліції.Фігуранта затримали. На підставі отриманих доказів поліцейські повідомили чоловіку про підозру за відповідною статтею Кримінального кодексу України. За клопотанням Житомирської обласної прокуратури підозрюваному посадовцю суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення 240 000 гривень застави. "За прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою передбачена відповідальність — до десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років із конфіскацією майна", — підсумували в Нацполіції.Відомо, що до обрання мером Сергій Орлюк багато років керував власною ветеринарною клінікою "Айболить" і займався приватною практикою. Міським головою Бердичева він став 2020 року.Правоохоронці з’ясували, що у травні 2025 року чиновник озвучив конкретну суму — 1 000 доларів за кожен дозвіл на встановлення тимчасової споруди.Нагадаємо, що 18 червня Вищий антикорупційний суд оголосив вирок у справі колишнього голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка, якого звинувачують у хабарництві.

У п'ятницю, 20 червня, правоохоронці затримали Бердичівського міського голови Сергія Орлюка. Його підозрюють в одержанні хабаря.Про це повідомила речниця управління стратегічних розслідувань департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Наталія Калиновська, пише "Суспільне"."Так, ми підтверджуємо факт викриття посадовця Бердичівської міської ради. Поки що йдуть процесуальні дії на місці. Кримінальне провадження розслідується за фактом вимагання та одержання неправомірної вигоди посадовою особою. Наразі це вся інформація, яку я можу вам надати", — йдеться у повідомленні.Інші подробиці затримання ОрлюкаУ п'ятницю редактор сайту "Ріо-Бердичів" Олександр Доманський, який перебував на місці затримання Бердичівського міського голови, сказав "Суспільному", що спробував взяти коментар у Сергія Орлюка, втім, той відповів, що не має зараз права давати коментарі.Раніше журналісти "Суспільного" зателефонували Сергію Орлюку, втім, його номер не відповідав. У коментарі радник Бердичівського міського голови Артур Іваненко сказав, що йому наразі нічого невідомо про цю ситуацію.Нагадаємо,18 червня Вищий антикорупційний суд оголосив вирок у справі колишнього голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка, якого звинувачують у хабарництві.

Працівники Державного бюро розслідувань продовжують викривати схеми ухилення від військової служби, організовані за участю посадовців, правоохоронців та військових. Як повідомила прес-служба правоохоронного відомства, зловживання службовим становищем переважно відбувається заради "банальної наживи". "Результативність ДБР у цьому напрямі є критично важливою для забезпечення справедливості та збереження довіри до системи мобілізації в умовах повномасштабної війни", — пояснили у прес-службі.Так, протягом тижня працівники ДБР задокументували кілька фактів продажу "відстрочок" та підробки документів за грошову винагороду. До схем були залучені:правоохоронці;депутати місцевого рівня;посадовці територіальних центрів комплектування;військово-лікарських комісій."Посадовці створювали корупційні схеми, пропонуючи "розв'язати питання" з мобілізацією за гроші, втручалися в бази даних та вступали у злочинні змови", — уточнили в ДБР. Серед яскравих задокументованих фактів наступні:У Житомирі ДБР затримало правоохоронця, який за три тисячі доларів обіцяв допомогу зі зняттям з військового обліку.На Тернопільщині ДБР викрило депутата місцевої громади, який допомагав ухилянтам.За матеріалами ДБР судитимуть правоохоронця, який за 15 тисяч доларів "допомагав" зі списанням з військового обліку.ДБР завершило розслідування масштабної оборудки в Голосіївському РТЦК, посадовці якого за гроші допомогли уникнути мобілізації тисячам військовозобов’язаних.На Одещині судитимуть посадовця ТЦК, якого ДБР викрило на "коригуванні" даних військовозобов’язаних у системі "Оберіг".Нагадаємо, впродовж тижня Державне бюро розслідувань викрило мільйонні зловживання посадовців у сферах оборони та держзакупівель. Порушники наживалися на закупівлі харчових продуктів, а також розробляли махінації з виплатами та преміями для бійців.

У середу, 18 червня, Вищий антикорупційний суд оголосив вирок у справі колишнього голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка, якого звинувачують у хабарництві.Під час засідання суду Головку стало зле. Однак суддя попросив викликати "швидку" і продовжив зачитувати вирок. Зокрема, екс-очільника Тернопільської облради визнали винним у взятті хабаря."На підставі статей 370, 374 КПК України суд ухвалив Головка Михайла Йосифовича визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, крім виборних, на строк 3 роки з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна", — йдеться у вироці суду.Крім того, Головка винним у незаконному поводженні зі зброєю та призначили йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі."На підставі ч. 1 статті 70 ККУ призначити Михайлу Головку покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, крім виборних, на строк 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна", — зазначив суддя.У ВАКС зазначили, що вирок можна оскаржити упродовж 30 днів з дня його проголошення.Що відомо про справу Михайла ГоловкаПосадовця разом із двома заступниками голови Тернопільської ОВА затримали на хабарі 19 червня 2024 року. За даними слідства, вони вимагали майже 1,8 мільйона гривень у підприємця замість підписання актів виконаних робіт з будівництва та ремонту інфраструктурних об’єктів комунальним підприємством Тернопільської облради.28 червня Вищий антикорупційний суд обрав Головку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб з правом внесення застави у розмірі 805 200 гривень. Під час засідання суду сам Головко заявив, що ситуацію з хабарем сприйняв як отримання волонтерської допомоги на потреби ЗСУ, а з заявником він, за його словами, вже не раз перетинався під час реалізації різних волонтерських проектів. Наступного дня після судового засідання стало відомо, що Головко вніс заставу й вийшов з-під варти. Народна депутатка Оксана Савчук, яка є членкинею партії ВО "Свобода", просила суд віддати Михайла Головка на поруки, проте суд їй відмовив.Нагадаємо, 21 лютого 2025 року колишньому голові Тернопільської обласної ради повідомили про нову підозру у недекларуванні майна на суму понад два мільйони гривень. У межах досудового розслідування встановлено, що на той момент голова облради в деклараціях за 2022–2023 роки не відобразив відомості про квартиру площею 201,9 квадратного метра, що належала його матері, проте яку він використовував разом із членами сім’ї. .

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) повідомили про підозру двом колишнім правоохоронцям. Вони вимагали від підприємця хабар у розмірі 150 тисяч доларів за можливість уникнення кримінальної відповідальності.Про це повідомила прес-служба САП. Там уточнили, що підозрювані раніше обіймали посади детектива центрального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) і слідчого в Національній поліції у Київській області."Вони висловили керівнику юридичної особи прохання, поєднані з вимаганням, про надання неправомірної вигоди у розмірі 150 000 доларів за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності та припинення блокування рахунків підприємства", — йдеться в повідомленні.У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі додали, що  підозрювані намагалися примусити підприємця надати неправомірну вигоду."Посадові особи упродовж тривалого часу намагалися переконати останнього у невідворотності повідомлення про підозру, засудження та призначення покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна", — зауважили прокурори.Після оприлюднення інформації про проведення слідчих дій щодо детектива БЕБ та слідчого Нацполіції в Київській області їх звільнено із займаних посад."Дії осіб кваліфіковано за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України з урахуванням ступеня співучасті", — підсумували в САП.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що НАБУ та САП повідомили нову підозру керівнику Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку. Йому інкримінують недекларування майна.

Упродовж 2016-2018 років бізнесмен і колишній політик Денис Комарницький разом із дружиною володіли 110 квартирами у Києві. Згодом вони їх швидко продавали.Про це свідчить розслідування журналістів "Слідство.Інфо". Вони уточнили, що це житло у престижних новобудовах Комарницькі продавали дуже швидко — протягом кількох днів чи тижнів з моменту набуття права власності."Подружжя могло заробити на продажі цих квартир 440 мільйонів гривень. Враховуючи, що раніше правоохоронці та ЗМІ повідомляли, що Комарницького підозрюють у причетності до схем із виділення землі у Києві під забудови, виявлені квартири подружжя Комарницьких могли бути способом розрахунку за надання таких послуг", — зробили висновок розслідувачі.Вони нагадали, що в лютому 2025 року правоохоронці оголосили про проведення масштабної операції "Чисте місто" з викорінення корупції у земельній та бюджетній сферах Києва. Серед підозрюваних — Денис Комарницький, колишній депутат столичної ради, бізнесмен та юрист.Пізніше стало відомо, що Комарницький утік із країни, а подробиці махінацій із землею та нерухомістю у Києві за його можливої участі публікували журналісти Bihus.Info.Вони зауважили, що найбільший прибуток могли приносити земельні ділянки, які передавалися забудовникам під житло. Журналісти посилаються на так звані "понятійки" 2020 року, де йшлося про те, що за надання таких послуг у Комарницького хотіли третину квартир або принаймні третину прибутку від продажу квартир.Журналісти "Слідства.Інфо" дослідили майно Дениса Комарницького та його дружини та виявили, що протягом 2016-2018 років подружжя володіло 110 квартирами у престижних столичних новобудовах. Але володіли ними недовго."У великому житловому комплексі "Комфорт Таун" на лівому березі столиці Комарницькі мали 52 квартири. У житловому комплексі бізнес-класу Central Park у районі метро "Либідська" вони були власниками 48 помешкань. Ще ближче до центру столиці розташований ЖК преміумкласу Tetris Hall — там у Ірини Комарницької було 10 квартир", — перерахували розслідувачі.Журналісти дослідили витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та встановили, що виявлені квартири продавалися блискавично швидко — за лічені дні чи тижні. "Слідство.Інфо" визначило середню ціну квадратного метра у "Комфорт Тауні" та Central Park у роки, коли квартири продавали Комарницькі. Житло лише у цих двох комплексах могло принести подружжю понад 330 мільйонів гривень виторгу.Вартість 10 квартир, якими володіла Ірина Комарницька у преміальному Tetris Hall, журналісти рахували з довідки про оцінювальну вартість об’єктів нерухомості у цьому будинку станом на зараз. Вартість цих квартир могла сягати 110 мільйонів гривень. Отже, разом — 440 мільйонів гривень виторгу.Журналісти проаналізували все майно Комарницьких і помітили, що пік активності з купівлею та продажем квартир припав саме на 2016-2018 роки. Ні до цього, ні після Комарницькі не оперували нерухомістю у таких обсягах, а користувалися лише тим майном, яке зберігалося за родиною тривалий час. На запитання журналістки про те, чи були ці квартири хабарем, Ірина Комарницька відповіла: "Ні, це не хабар. Це бізнес-діяльність"."Повідомити, у чому полягав бізнес-інтерес купувати квартири, а вже через декілька днів або тижнів продавати їх, пані Комарницька відмовилася", — підсумували розслідувачі.  Нагадаємо, що на початку березня в мережі з'явилася інформація, що колишній депутат Київської міської ради Денис Комарницький, якого підозрюють правоохоронці у створенні та керуванні злочинною організацією з метою заволодіння столичною землею, втік з України за кордон. Згодом стало відомо, що Комарницькому допомогли виїхати з країни працівники правоохоронних органів.

Колишній керівник Державної фіскальної служби Роман Насіров вийшов з-під варти під заставу.Про це повідомила речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис у коментарі "Суспільному".Водночас хто саме вніс заставу і коли у ВАКС не розповіли. Також немає даних і про те, коли саме Насіров покинув СІЗО.Що відомо про справу НасіроваКолишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова затримали 2017 року за підозрою в отриманні хабаря в розмірі 722 мільйони гривень від бізнесмена Олега Бахматюка."Плату за послуги", яка в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, тодішній голова ДФС одержував на рахунок:підконтрольної йому іноземної компанії;компаній, підконтрольних його близькій особі й раднику;іноземних компаній-"прокладок", залучених радником екс-посадовця.Відправниками коштів, як встановили НАБУ і САП, були дві компанії-нерезиденти, підконтрольні власнику агрохолдингу. При цьому частину хабарів сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту.Колишньому чиновнику обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 100 мільйонів гривень. Насіров вийшов із СІЗО під заставу через декілька днів.У жовтні 2022 року Вищий антикорупційний суд повторно обрав запобіжний захід Насірову у вигляді арешту з можливістю внесення застави в розмірі 523,2 мільйона гривень. У травні минулого року Насіров знову вийшов із СІЗО під заставу.Уже 9 квітня цього року з'явилася інформація, що Роман Насіров розпочав служити у ЗСУ — про це стало відомо на стадії судових дебатів. Саме це стало причиною, що він не з'явився на суд.Нагадаємо, згодом стало відомо, що Збройні сили України скасували наказ про мобілізацію колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова.24 квітня 2025 року Вищий антикорупційний суд узяв під варту колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова, а також збільшив для нього розмір застави з 27 до 40 мільйонів гривень.

У четвер, 8 травня, слідча суддя Печерського райсуду Києва розглянула клопотання адвокатки одеського колишнього військкома Євгена Борисова. Скандальному військовому зменшили заставу у понад два рази.Про це TrueUA повідомили джерела у прокуратурі.Суд, зокрема, відмовив в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну Борисову запобіжного заходу. Екс-військкому продовжено строк запобіжного заходу — тримання під вартою.Водночас клопотання адвокатів частково задоволено, зменшено суму застави зі 179 863 200 гривень до 80 002 788 гривень, повідомляють наші джерела у прокуратурі.Справа Євгена Борисова: що відомоОдне із журналістських розслідувань показало, що мати військкома 2023 року придбала житловий будинок в Іспанії за понад чотири мільйони євро. 2024 року вона стала власницею автомобіля Mercedes-Benz EQV, який коштував майже три мільйони гривень. Та це не єдина родичка Борисова, яка має чималі статки. Зокрема, теща екс-військкома впродовж останніх років стала власницею коштовного автопарку, хоча не мала для цього достатніх коштів законного походження. До елітного автопарку увійшли Toyota Land Cruiser Prado, Mercedes-Benz G 63 AMG; Toyota Land Cruiser.Власне, дружина Борисова придбала офісне приміщення в Іспанії вартістю 737 тисяч євро, однак також не мала для цього достатньої кількості законно отриманих активів та доходів.Колишнього військкома підозрюють:у набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави активів, вартість яких більш ніж на шість тисяч п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи (ст. 368-5 КК України);у нез’явленні вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану — вчиненні кримінального правопорушення (ч. 5 ст. 407 КК України);в ухиленні військовослужбовця від несення обов’язків військової служби шляхом обману, вчинене в умовах воєнного стану (ч.4 ст. 409 КК України).Санкції статей передбачають до 10 років позбавлення волі.24 липня 2024 року працівники Державного бюро розслідувань спільно з Офісом генерального прокурора затримали Євгена Борисова у Києві. Аби заплутати правоохоронців, він змінював мобільні телефони та маршрути пересування.Нагадаємо, 15 квітня 2024 року апеляційний суд Києва залишив під вартою колишнього одеського військкома Євгена Борисова.

На Одещині 39-річний чоловік хотів підкупити прикордонника, щоб домовитися про переправлення через придністровський сегмент українсько-молдовського кордону військовозобов'язаного.Про це повідомила Державна прикордонна служба України. За даними прикордонників, за 2000 доларів США він пропонував одному з прикордонників посприяти переправленню через кордон свого "клієнта" — чоловіка призовного віку. Зокрема, порушник хотів, аби військовослужбовець надав службову інформацію щодо розміщення нарядів.Проте охоронець кордону попередив своє керівництво про пропозицію неправомірної вигоди і чоловіка було затримано "на гарячому" — під час передачі прикордоннику завдатку у 1000 доларів США."Одесита затримали в порядку ст. 208 КПК України. Наразі чоловіку повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. 369 КК України "Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі". Йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою у вигляді застави у понад 180 тисяч гривень", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, на Закарпатті військовий посадовець вимагав гроші у підлеглих. Розмір хабарів становив до трьох тисяч доларів. Фігуранта затримали.  Також раніше працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру заступниці начальника Вінницького об'єднаного міського територіального центру комплектування і соціальної підтримки та її колишньому підлеглому через побиття військовозобов’язаного чоловіка.

В Одеській області повідомили про підозру голові однієї з селищних рад Подільського району. Посадовцю інкримінують отримання хабаря.Про це повідомила Одеська обласна прокуратура. За даними слідства, посадовець отримав від підприємця 2500 доларів США за сприяння у розміщенні автомобільної газової заправної станції на території громади. За ці кошти він обіцяв організувати ухвалення відповідного рішення виконавчим комітетом селищної ради та видачу паспорта прив’язки тимчасової споруди.Селищного голову затримали після передачі підприємцю дозвільних документів та одержання другої частини хабаря. Наразі вирішуються питання щодо обрання йому запобіжного заходу та відсторонення від займаної посади."Керівництво Одеської обласної прокуратури повідомило про підозру голові однієї з селищних рад Подільського району за фактом одержання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України)", — додали у прокуратурі.Нагадаємо, раніше на Закарпатті військовий посадовець вимагав гроші у підлеглих. Розмір хабарів становив до трьох тисяч доларів. Фігуранта затримали.  Також раніше працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру заступниці начальника Вінницького об'єднаного міського територіального центру комплектування і соціальної підтримки та її колишньому підлеглому через побиття військовозобов’язаного чоловіка.

На Тернопільщині правоохоронці затримали працівника Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який за хабаря обіцяв військовозобов'язаному звільнення від військової служби.Про це повідомило Головне управління Національної поліції у Тернопільській області. Як встановило слідство, працівник ТЦК запропонував військовозобов’язаному "домовитися" зі своїм керівництвом про можливість залишити територію центру комплектування без проходження військово-лікарської комісії та подальшого призову на військову службу.Крім цього, він пообіцяв розв'язувати питання щодо непритягнення особи до адміністративної відповідальності за несвоєчасне оновлення облікових даних. Свої "послуги" він оцінив у 5000 доларів. Затримали посадовця "на гарячому" під час отримання хабаря."Фігуранту було оголошено підозру за ч. 2 ст. 369-2 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, раніше на Закарпатті військовий посадовець вимагав гроші у підлеглих. Розмір хабарів становив до трьох тисяч доларів. Фігуранта затримали.Також раніше працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру заступниці начальника Вінницького об'єднаного міського територіального центру комплектування і соціальної підтримки та її колишньому підлеглому через побиття військовозобов’язаного чоловіка.

Правоохоронці затримали 38-річного мешканця Києва, який "гарантував" чоловіку, що працевлаштує його у Головне управління розвідки Міністерства оборони України за п’ять тисяч доларів.Про це повідомили в департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України."Щоправда, до ГУР ділок не мав жодного стосунку, а гроші брав за посвідчення невстановленого зразка, запевняючи клієнта у їх дійсності", — наголосили поліцейські.Попри це, зловмисник пообіцяв посприяти "зарахуванню" чоловіка до штату одного з військових підрозділів Головного управління розвідки Міністерства оборони України для отримання службового посвідчення, яке дозволить власнику безперешкодно проїжджати блок-пости, пересуватися містом та уникнути контролю з боку ТЦК."Для "оформлення" на службу наказав передати йому пакет документів. За таку послугу забажав отримати 5 000 доларів. Гроші брав частинами: спочатку аванс — 3 000 доларів, а залишок після отримання документа", — додали правоохоронці.Щоби підтвердити "клієнту" свої можливості, фігурант продемонстрував власні документи, які нагадували посвідчення відомства лише візуально. Насправді ж стосунку до розвідувального органу Міноборони зловмисник не мав і жодного посвідчення там не отримував."Під час останньої зустрічі ділок передав клієнту посвідчення невстановленого зразка, запевняючи щодо його легітимні. Водночас отримав від чоловіка 2 000 доларів — другої частини від домовленої суми. Одразу після передачі грошей, за підтримки працівників відділу швидкого реагування ДВБ, поліцейські затримали правопорушника", — констатували в поліції.У фігуранта провели обшуки та вилучили докази протиправної діяльності. Зокрема, печатки та відтиски печаток установ різних військових підрозділів з ознаками підроблення, а також посвідчення громадської організації, що візуально нагадувало документи військового відомства. Вилучене направили на експертне дослідження, за результатами якого діям правопорушника нададуть додаткову правову оцінку.Слідчі поліції вже оголосили йому про підозру за статтею "Зловживання впливом" Кримінального кодексу України. Слідство триває.Нагадаємо, що декілька днів тому в Києві правоохоронці викрили чоловіка, який, прикриваючись своїми уявними зв’язками з керівництвом Національної поліції та посадовцями Міністерства оборони, прокуратури та різних держустанов, "продавав" посади у правоохоронних органах.

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозру голові військово-лікарської комісії обласного центру мобілізації Буковини та його спільнику. Вони налагодили схему з виготовлення фіктивних медичних документів для ухилення від військової служби.Про це поінформувала прес-служба ДБР. Там зазначили, що протиправна діяльність тривала щонайменше з лютого 2025 року."Голова ВЛК за грошову винагороду обіцяв військовозобов’язаним підготувати пакет документів для тимчасового звільнення або повного виключення з військового обліку", — йдеться в повідомленні.У ДБР уточнили, що вартість "послуги" — від п’яти до десяти тисяч доларів, залежно від наявності реальних підстав для звільнення.Минулого тижня правоохоронці затримали посередника посадовця під час передачі другої частини грошей і готового пакету документів, що підтверджували непридатність до служби."Заявник самостійно звернувся до ВЛК для оновлення медичних даних після хвороби. Замість тимчасової відстрочки йому запропонували "правильний" діагноз за гроші. Чоловік погодився на словах, а згодом звернувся до ДБР", — пояснили правоохоронці.Вони додали, що під час обшуків за місцем роботи та проживання голови ВЛК вилучено медичну документацію військовозобов’язаних від Чернівецького ТЦК, законність якої перевіряється.Посадовцю та його спільнику повідомлено про підозру в проханні й одержанні неправомірної вигоди службовою особою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб."Санкція відповідної статті Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 10 років", — наголосили в Державному бюро розслідувань.За попередньою інформацією, до схеми могли бути причетні й інші члени комісії. Тривають слідчі дії, готуються повідомлення про підозру іншим фігурантам.Нагадаємо, що 12 березня Верховна Рада підтримала законопроект №12442, який передбачає притягнення до відповідальності для керівників ТЦК і ВЛК. Йдеться про порушення порядку медичного огляду.

На Закарпатті військовий посадовець вимагав гроші у підлеглих. Розмір хабарів становив до трьох тисяч доларів. Фігуранта затримали, йому загрожує Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань."Працівники ДБР у взаємодії з СБУ затримали заступника командира батальйону з психологічної підтримки однієї з військових частин Закарпаття, який організував схему систематичних поборів з підлеглих", — йдеться у повідомленні.Відомо, що протягом тривалого часу посадовець вимагав від військовослужбовців гроші за розв'язання службових питань — від оформлення відпусток до приховування дисциплінарних порушень. Зокрема, за чималі суми фігурант обіцяв не повідомляти про самовільне залишення місця служби, сприяти переведенню до інших підрозділів або уникненню відрядження в район бойових дій.Розмір хабарів залежав від обставин та можливостей військовослужбовців — від 30 тисяч гривень до трьох тисяч доларів."Під час реалізації однієї з "угод" фігурант запропонував солдату, який повернувся з самовільного залишення частини, за тисячу доларів допомогти з переведенням на тилову посаду. Його затримали під час отримання другої частини хабаря — 500 доларів", — розповіли у ДБР.Нагадаємо, раніше працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру заступниці начальника Вінницького об'єднаного міського територіального центру комплектування і соціальної підтримки та її колишньому підлеглому через побиття військовозобов’язаного чоловіка.