# Кая Каллас

У понеділок, 28 вересня, міністри оборони країн-членів Європейського Союзу не взяли на себе нових зобов'язань щодо надання Україні додаткових партій ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot.Про це заявила висока представниця Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас під час пресконференції за підсумками засідання Ради ЄС з питань оборони."Сьогодні ми, на жаль, не ухвалили нових зобов'язань щодо надання ракет-перехоплювачів", — констатувала вона.Дипломатка додала, що раніше ЄС затвердив плани оборонних закупівель на 28,3 мільярда євро в межах 90-мільярдної позики для України. Вони передбачають закупівлю ракет-перехоплювачів до систем ППО Patriot, які США ще мають виготовити."Однак виробництво ракет потребує часу, а Києву ракети до Patriot потрібні зараз. Один із варіантів: держави-члени ЄС та партнери постачають ракети Києву зі своїх запасів в обмін на подальше поповнення, що фінансуватиметься з кредиту на підтримку України", — пояснила Каллас.Водночас очільниця дипломатії ЄС акцентувала, що міністри погодили розподіл коштів Європейського фонду миру (EPF) в розмірі 6,6 мільярда євро, з яких один мільярд спрямують для підтримки України, а ще певну суму — на навчання українських військових у межах місії EUMAM Ukraine."Я обговорюю з державами-членами ЄС, як поповнити Європейський фонд миру новими коштами, зокрема, після завершення поточного циклу фонду. Протиповітряна оборона залишається ключовим пріоритетом для України", — наголосила вона.Раніше західні медіа вже поширювали інсайдерську інформацію, що до нового пакета військової допомоги Україні США не включили ракети для систем ППО Patriot.Нагадаємо, журналісти видання Bloomberg повідомляли, що зустріч президента України Володимира Зеленського з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у Нью-Йорку у вівторок, 22 вересня, виявилася напруженою. Це пов’язано з розбіжностями стосовно подальшої бюджетної й оборонної підтримки України..

Держави-члени Європейського Союзу узгодили умови використання 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру (EPF) для підтримки України.Про це повідомила Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас у соцмережі X. "Держави-члени ЄС узгодили умови виділення 6,6 мільярда євро з Європейського фонду миру для України. Це хороша новина для України й погана новина для Росії", — заявила Каллас.За її словами, 900 мільйонів євро передбачено на фінансування Місії ЄС з надання військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine). Ще мільярд євро спрямують на нові спільні закупівлі оборонного обладнання.Найбільша частина пакета — 4,7 мільярда євро — призначена для компенсації державам-членам витрат на військову техніку та озброєння, які вони вже передали Україні. Водночас Каллас зазначила, що окремі країни ЄС уже заявили про намір спрямувати отримані компенсації безпосередньо на подальшу підтримку України."Гібридні атаки Москви спрямовані на те, щоб залякати Європу та змусити її зменшити підтримку України. Європа робить протилежне", — наголосила Каллас.Нагадаємо, Україна попросила Сполучені Штати Америки надати зимовий пакет підтримки. Зокрема, Київ потребує ракет Patriot.Додамо, раніше агентство Bloomberg повідомляло, що під час саміту світових лідерів у Нью-Йорку європейські посадовці збираються переконати Дональда Трампа передати Україні додаткову кількість ракет-перехоплювачів до систем протиповітряної оборони Patriot. На тлі погіршення оцінок ситуації НАТО союзники прагнуть терміново посилити захист української енергетики перед настанням холодів..

Очільниця дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що відповіла би на дзвінок Володимира Путіна або міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Вона готова посприяти тому, щоби така розмова відбулася.Про це Кая Каллас заявила в інтерв'ю виданню Yle. При цьому вона не підтримує переговорів із Росією на російських умовах."Звичайно, я розмовлятиму, якщо з'явиться така можливість", — наголосила Каллас.Європейська посадовиця нагадала, що вже зустрічалася з Лавровим на міжнародних форумах, у тому числі на зустрічах АSEAN і G20, де прямо викладала йому позицію ЄС.За її словами, Москва вміло веде переговори. Вона вважає, що Росія висуває максимальні вимоги, загрожує та чекає на поступки з боку Заходу. У результаті Кремль намагається досягнути того, чого раніше не мав.Очільниця європейської дипломатії скептично поставилася до зусиль спецпредставників президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, які останні півтора роки їздили до Москви та Києва у пошуках шляхів до миру в Україні. Каллас вважає, що в цьому процесі мають брати участь люди, які краще розуміють, як діє Росія.На її думку, якщо мета — швидко закінчити війну, найпростіший спосіб — це змусити жертву відмовитися від того, що вона захищає, тобто від своєї землі та своїх людей. Однак, наголосила вона, це не призведе до справедливого та сталого світу.Каллас також заявила, що Євросоюз зараз не може бути повноцінним посередником між Україною та Росією, оскільки підтримує Київ. При цьому вона зауважила, що в переговорах неминуче обговорюватимуться питання, розв’язання яких залежить від Європи — наприклад, доля заморожених російських активів.За її словами, Євросоюз має чітко дати зрозуміти, що такі питання не може вирішувати лише діалог між Москвою та Вашингтоном."Вимоги Росії максимальні. У відповідь ми також маємо говорити про свої максимальні вимоги, щоби переговорні позиції були збалансовані", — підсумувала Кая Каллас.Нагадаємо, в середині серпня вона розповідала, що Європейський Союз восени планує представити новий масштабний пакет санкцій проти Росії. Після його ухвалення кількість російських фізичних і юридичних осіб, які перебувають під обмеженнями ЄС, може зрости приблизно на третину..

Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас застерегла про зростання ризиків для безпеки континенту через зростання впливу політичних сил, які ігнорують загрозу з боку Росії. Тривожні заяви пролунали після чергових виборчих успіхів ультраправих у Німеччині.Про це вона сказала на пресконференції у Вільнюсі, пише BNS.Небезпека ігнорування загрозЗа підсумками перемовин з очільником литовського уряду Міндаугасом Сінкявічюсом Кая Каллас наголосила, що диверсійна діяльність та інші гібридні загрози стрімко наближаються до кордонів Європи. Водночас у багатьох європейських державах стрімко зміцнюють позиції партії, які не вважають це серйозною проблемою."Водночас партії, які в певному сенсі не бачать цієї загрози й кажуть, що ми не повинні нічого з цим робити, бо це не наша справа, зміцнюють свої позиції", — зазначила Каллас.Дипломатка висловила глибоке занепокоєння, що подібні тенденції знижують загальну готовність європейських країн ефективно протистояти зовнішнім провокаціям. Попередження пролунало на тлі перемоги ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) на виборах у Саксонії-Ангальт, хоча Каллас зауважила, що ці вибори є внутрішньою справою ФРН.У Саксонії-Ангальт перемогла АдНОчільниця зовнішньополітичної служби ЄС підкреслила, що пропоноване деякими силами самодистанціювання від безпекових питань може мати важкі наслідки для всього континенту."Тому я просто боюся, що ми можемо прокинутися в ситуації, коли ми зробили недостатньо, щоб відвернути загрози та захиститися. Однак, звісно, самі німці, демократична країна, мають зробити свій вибір", — підсумувала дипломатка.Нагадаємо, відносини між Берліном та Москвою остаточно зайшли у глухий кут після нових абсурдних випадів очільника міністерства закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Російський дипломат звинуватив Німеччину у повторенні історичних помилок та підготовці до прямого конфлікту..

Символічно, що у День незалежності України буде засідання "коаліції рішучих". Учасники обговорюватимуть захист нашого неба від російської балістики. Проте серед учасників будуть лідери країн, які виступають проти заборони в’їзду російським комбатантам.Чому російські військові вбивці досі вільно їздять до Європи21-й пакет санкцій Євросоюзу став найпотужнішим за час повномасштабного вторгнення. Його узгодження відбувалося важко, TrueUA розповідав про причини цього, — якщо коротко, то вони у необхідності консенсусу всіх членів ЄС. Тому під санкції не потрапили три дуже важливі для нас компоненти. Перший: греки вимагали, щоб їхня судноплавна компанія Dynagas і далі постачала російський скраплений газ третім країнам. Це потужна грецька компанія, яка платить значні податки, тому Афіни вперлися в те, що вони отримають у підсумку значний економічний удар. Другий компонент: Болгарія заблокувала персональні санкції проти патріарха РПЦ Кирила. Пояснення болгар не витримує критики, — вони вважають, що санкції зроблять із Кирила жертву. Насправді, і про це писав TrueUA, питання в тому, що російська православна церква має значний вплив у Болгарії, у тому числі на місцеві політичні процеси.Зараз РПЦ придумала нову технологію на підтримку війни Росії в Україні — викопали мощі московського князя Дмитра Донського, відрізали від них шматки і планують возити окупаційним військам для "поклоніння". ХХІ століття, ера штучного інтелекту, а росіяни підіймають дух своєї армії мощами давно померлого людини, яка прислужувалася Золотій орді. No comments.Третій компонент, насправді найважливіший — дві країни ЄС Італія та Франція заблокували пропозицію щодо заборони в’їзду російських комбатантів, себто, військових. Точніше, ці дві країни виступають за те, щоб зробити обмеження індивідуальними. А оскільки це складно — символічними. Президент Франції Еммануель Макрон один із лідерів "коаліції рішучих", та коли йдеться про в’їзд росіян до Франції — рішучість, на жаль, кудись зникає. Припустимо, що причина цього у значних заробітках туристичної сфери цієї країни, тому цей бізнес тисне на уряд, щоб росіян не обмежували у в’їзді.За словами головної дипломатики ЄС естонки Каї Каллас, 22-й пакет санкцій проти Росії буде ще потужнішим."На осінь я пропоную наймасштабніший пакет санкційних заходів від початку війни. Після ухвалення вони одразу збільшать загальну кількість російських юридичних та фізичних осіб, які перебувають під санкціями, на третину", — заявила вона.Втім, що має ввійти до наступного пакету санкцій, вона не уточнила. Що і не дивно, враховуючи невирішеність ключової проблеми ухвалення рішень в ЄС — "за" мають бути всі. То ж чи ввійде до 22-го пакету заборона на в’їзд росіян до Євросоюзу?Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс закликав партнерів не зволікати і повністю заблокувати доступ до ЄС російським військовим."Ми що, збожеволіли? Ми дозволяємо російським військовослужбовцям отримувати візи — тим, хто вбиває українців на полі бою", — заявив Кулбергс.Із ним погоджується багато хто в Європі, проте — не всі.Шпигунський скандал у Словенії. Чому це важливо для насДепутати словенського парламенту вимагають провести розслідування щодо можливих зв’язків президентки Наташі Пірц-Мусар з російською розвідкою. Наступного тижня до парламенту викликають представників розвідувальної спецслужби Словенії SOVA для звіту щодо наявних підозр. Депутат правлячої Словенської демократичної партії Жан Махніч закликав уряд призупинити надання президентці звітів розвідки.Офіс Пірц-Мусар звинувачення заперечує, але проти неї свідчать факти. Наприкінці липня глава словенської держави потрапила в ДТП, після якої опинилася в лікарні з переломом ключиці. З нею в авто перебувала росіянка Вікторія Криволуцька, яка є громадянкою Словенії. Ця особа відома романтичним зв’язком із колишнім співробітником словенських спецслужб Романом Єглічем, який утік до Росії. Там Криволуцька жила з ним кілька років.Росіянка причетність до шпигунської мережі спростовує, каже, що давно не спілкується з Єглічем. Так це чи ні стане відомо після доповіді розвідслужби, та головне, що в Європі зв’язки їхніх політиків із росіянами викликають підозру щодо можливої шпигунської діяльності. Це тягне за собою відповідні політичні наслідки. Ймовірно, Пірц-Мусар, яка є президенткою Словенії з грудня 2022 року, свою посаду втратить.Принагідно нагадаємо, що вона також пов’язана з родиною президента США Дональда Трампа. Свого часу як адвокат представляла інтереси Меланії Трамп, своєї землячки і дружини глави Білого дому. Цей зв’язок тепер може грати проти неї з огляду на загалом негативне ставлення європейських політиків до американського президента.На шпигунський скандал у Словенії варто дивитися ширше, аніж на внутрішньополітичні розбірки. Нам важливо, щоб в Євросоюзі росіян, які туди їдуть туристами або з метою лишитися на постійне проживання, сприймали не як "нещасних жертв" війни Путіна проти України, а як потенційних шпигунів, диверсантів та втілювачів гібридних атак. Навіть коли вони прикриваються антивоєнною риторикою.Гроші або совість. Чи зміниться позиція Парижа і РимаКоли обговорювався 21-й пакет санкцій, Єврокомісія пропонувала обмежити видавання віз усім, хто мав стосунок до російських збройних сил, включно з адміністративним чи логістичним персоналом. Тобто спочатку була позиція, яка влаштовує Україну, однак французи та італійці наполягли на пом’якшенні формулювань. Їхні аргументи наступні:по-перше, Італія і Франція є лідерами в ЄС із оформлення віз росіянам разом із Грецією та Іспанією, тож на практиці виконання рішення про заборону в’їзду всім комбатантам і причетним до війни створить значні труднощі для консульської служби, у неї додасться неспецифічна функція перевіряти, хто воював, а хто — ні;по-друге, з огляду на обов’язкову військову службу для всіх чоловіків у Росії автоматичне застосування заборони на в’їзд наче як порушує права людини.Якщо перший аргумент ще якось можна зрозуміти, то другий — нікчемний. Італія і Франція заробляють значні кошти на туризмі і просто не хочуть їх втратити. У підсумку російським військовим навіть хочуть полегшити в’їзд, розширивши винятки. Зараз візи без проблем отримують військові дезертири, пропонується додати до переліку тих, хто приїздить із гуманітарних підстав (похорон, відвідування рідних тощо), хто цікавий для національних інтересів країн ЄС та задля виконання міжнародних зобов’язань. Таким чином, російським послам і консулам, які поголовно є шпигунами, нічого не загрожує. Єдине обмеження для тих, хто потрапляє під винятки, — вони можуть перебувати тільки в тій країни ЄС, яка видала візу, а не кататися по країнах Шенгену. Україна вже давно просить європейських партнерів заради їхньої ж безпеки запровадити повну заборону на в'їзд для громадян Росії, які брали і беруть участь у російській агресії проти нашої держави. Як зазначав у лютому цього року глава МЗС України Андрій Сибіга, це "встановить правильну ціну за неправильний вибір":"Кожен росіянин, який підписує контракт на вторгнення в Україну, знатиме, що він також підписує собі довічну заборону на в'їзд до Європи".Позицію Києва щодо російських комбатантів підтримують Німеччина, Польща, Румунія, Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія та Швеція. 11 березня Естонія ініціювала процес ідентифікації колишніх і нинішніх російських військових для запобігання перетину ними кордонів ЄС. А в червні 11 країн Євросоюзу підписали звернення до Єврокомісії з вимогою терміново заблокувати шенгенські візи для росіян. Підписанти наголосили:"Одні держави несуть усі витрати і ризики щодо захисту своїх зовнішніх кордонів, тоді як інші продовжують отримувати прибуток від російських туристів".Як ми вже знаємо, перемогла позиція тих, хто заробляє на туристах.На День незалежності до Києва приїдуть європейські лідери, хто не приїде, візьме участь у засіданні "коаліції рішучих" онлайн. Поряд із темою посилення української системи ППО обов’язково має стояти питання про внесення до 22-го пакету санкцій пункту з початковим формулюванням Єврокомісії — заборонити видачу шенгенських віз усім росіянам, причетним до війни в Україні. Обіцянка партнерів ухвалити це рішення стане справжнім подарунком для українців. До нашого Дня незалежності вони не встигли чи не захотіли, але ніколи не пізно виправити власні помилки..

Європейський Союз восени планує представити новий масштабний пакет санкцій проти Росії. Після його ухвалення кількість російських фізичних та юридичних осіб, які перебувають під обмеженнями ЄС, може зрости приблизно на третину.Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас в інтерв'ю Die Welt.За її словами, санкції, які Євросоюз уже запровадив проти Москви, завдали російській економіці значних збитків. Каллас стверджує, що через європейські обмеження РФ втратила понад трильйон євро."На осінь я пропоную наймасштабніший пакет санкційних заходів від початку війни. Після ухвалення вони одразу збільшать загальну кількість російських юридичних та фізичних осіб, які перебувають під санкціями, на третину", — заявила вона.Глава європейської дипломатії наголосила, що санкційний тиск на Росію необхідно посилювати доти, доки Москва не припинить війну проти України. Водночас конкретний перелік обмежень, які можуть увійти до нового пакета, Каллас у наведеному фрагменті інтерв'ю не уточнила.Нагадаємо, 3 серпня президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони України (РНБО) стосовно застосування санкцій проти суб’єктів, що працюють на російський військово-промисловий комплекс.Читайте також: Нові санкції Трампа проти Росії: коли їх можуть ухвалити і що зміниться.

Євросоюз 23 липня ухвалив 21-й пакет санкцій проти Росії, він дався чи не найважче з усіх через позицію кількох держав. Це стало поштовхом до перегляду Брюсселем санкційної практики, яка вимагає консенсусу всіх 27 країн-членів. Що може змінити новий підхід?Що у найбільшому пакеті санкційПісля тривалого обговорення 23 липня Рада ЄС затвердила пакет обмежувальних заходів, спрямованих проти Росії. За словами головної дипломатки Євросоюзу, естонки Каї Каллас, санкціями "вдарили по понад сотні банків і операторів криптовалютами, понад 40 суднах тіньового флоту та кількох НПЗ в Росії та Білорусі. Також ми відповідаємо на безперервні удари РФ по цивільних, інфраструктурі та об’єктах культурної спадщини — до списку потрапили понад 50 компаній ВПК та ключові суб’єкти, залучені до виробництва російських далекобійних дронів". Зокрема, під заборону потрапило 48 фізичних осіб і 170 — юридичних. Це найбільше за весь час запровадження санкцій.На думку експертів, найпотужнішого удару завдано по фінансовому сектору, — віднині під обмеженнями діяльності приблизно половина російських банків, для них це означає відключення від системи SWIFT та замороження активів. Важливо, що під санкції потрапили й банки в кількох інших країнах, які сприяли обходу європейських заборон, зокрема банки в Киргизстані та Індії.Загальновідомо, що так звані "нейтральні" держави протягом допомагають Росії у різний спосіб — від завезення товарів подвійного призначення, до купівлі російської нафти, паливо з якої після глибинних ударів України по НПЗ РФ тепер купляє в Індії. Індуси отримали подвійний навар, але санкціями Європа подала чіткий сигнал, що за цинізм плата буде високою.Значним позитивом також вважають заборону трансакцій 14 криптоплатформ, зареєстрованих у Грузії, Білорусі Панамі, на Маршаллових островах та ще в низці країн. Це чіткий сигнал, що наступним кроком стане повна заборона в ЄС криптопослуг для третіх країн, які допомагають Росії.    Під посилені експортні обмеження на товари подвійного призначення потрапили компанії згаданих Киргизстану та Індії, а також Китаю, Казахстану, Туреччини та ОАЕ. Компанії з цих країн допомагають Росії мікроелектронікою, верстатами для виробництв напівпровідників тощо. Дуже важливо, що у списку — китайські підприємства. У країн ЄС свої стосунки з китайцями, тому запровадження санкцій проти компаній КНР часто стикаються зі спротивом. У 21-му пакеті вдалося їх затвердити.Третя важлива сфера — енергетика. Тут найбільший удар завдано по "тіньовому флоту", зокрема, до переліку санкцій додали 41 судно (загалом уже 632) та вісім компаній, які сприяють діяльності незаконному руху нафтових танкерів. Ще 18 компаній — це нафтопереробні заводи, зокрема за межами Росії.Що, хто і чому не потрапив до 21 пакетаЦе не повний перелік обмежувальних заходів, та видається він переконливим. При цьому 21-й пакет критикують за кроки назад від початкового проєкту. Такі кроки вимушені, вони стали результатом поступок кільком державам. Болгарія відмовлялася голосувати, доки зі списку персональних санкцій не приберуть головного московського попа Кирила (Гундяєва) та власника "Лукойлу" Вагіта Алекперова. Щодо останнього, то це — елемент великої гри, в якій залучені США, російська нафтова компанія та її "дочки" в Європі. Можна припустити, що президент Болгарії Румен Радєв тут просто підіграв певним інтересам. Після виключення з переліку цих осіб болгари проголосували.Раніше санкції проти Кирила блокувала Угорщина, нині естафету перейняла Болгарія, чия православна церква має тісні зв’язки з РПЦ. Проте варто зауважити, що проти обмежень для Кирила виступає й Італія, але зі своїх міркувань, точніше, там дослухаються до думки Ватикану, де не люблять, коли щось загрожує церкві, без різниці якій. Для нас санкції проти Кирила стали б великою моральною перемогою, але їх, найімовірніше, не буде.Коли болгар переконали, проти виявилися ще сім країн. Німеччина, Нідерланди, Франція і Польща наполягали на виключенні з пакета імпорту російської тріски, Франція та Італія заступилися за російських туристів — учасників "СВО", їм хотіли взагалі заборонити в’їзд до Євросоюзу, але ці дві туристичні держави чомусь вирішили, що російські вбивці й терористи мають бачити Лувр і Колізей.Австрійці не вперше вв’язують у санкції свій інтерес — вилучити з існуючих санкцій російську компанію із замороженими активами, щоб у такий спосіб компенсувати збитки Raiffeisen, який не вийшов із Росії. Проте цього разу в австрійців знову нічого не вийшло. Та найбільшою проблемою при ухваленні 21 пакету стала непоступливість Греції. І коли кажуть, що пакет виявився суттєво слабшим, йдеться саме про це. Якщо коротко, то греки вимагали, щоб їхня судноплавна компанія Dynagas і далі постачала російський скраплений газ третім країнам. Євросоюз у підсумку поступився, але тепер там хочуть ухвалювати рішення про санкції без умови про консенсус, інакше наступний пакет схвалити стане ще складніше.Як обійти згоду всіх 27 членівЗа повідомленням ЗМІ, замість підготовки великих та комплексних пакетів санкцій у Брюсселі пропонують опрацьовувати та просувати обмеження невеликими тематичними групами. Така тактика дозволить суттєво зменшити ризик того, що одна країна зможе заблокувати весь санкційний пакет через власні економічні або політичні інтереси. Простіше кажучи, якщо Болгарія чи Італія не хочуть вводити санкції проти Кирила, це цілком можуть зробити інші 25 країн. Враховуючи, що РПЦ натикали своїх приходів по всій Європі, а це — кремлівська агентура в рясах, санкції проти головного путінського попа автоматично призведуть до посилення уваги спецслужб до діяльності церковників в країнах Євросоюзу.У переважної більшості держав ЄС залишаються бізнес-відносини з Росією, приміром, Італія і Греція наполягли на знятті санкцій на імпорт соболиного хутра, але тільки зі шкурок, готові вироби і далі — під забороною. Та це — дрібниця, порівнюючи з продовженням енергетичного бізнесу. Протягом 2022-25 років чотири країни Євросоюзу — Франція, Нідерланди, Іспанія та Бельгія — закупили у росіян скрапленого газу на 34,3 мільярда євро. А у жовтні минулого року повідомлялося, що у Бельгії зафіксували різке зростання імпорту російського газу, передусім СПГ.Такого роду повідомлення, звісно, дуже негативно впливають на емоційний стан українців, проте варто усвідомити, що у кожній із названих держав існують власні електоральні цикли і вони диктують багато дій влади. Зростання вартості газу чи пального — це плюси до рейтингу тамтешніх трампістів, які, в разі приходу до влади, можуть взагалі заблокувати всі антиросійські санкції.Тому варіант діяти обмежено видається кращим. По-перше, зникне піар-складова. Кожний великий пакет — це і великий піар, європолітики у такий спосіб демонструють собі та зовнішнім силам здатність до консенсусу. Однак демонструвати це стає все складніше.По-друге, значна кількість компаній та персоналій у санкціях додає їм потужності, до якої б ще посилення інструментів контролю за виконанням обмежень, щоб не помічники Росії в Європі не знаходили шпаринки. Над цими інструментами варто працювати не менше, аніж над самим переліком підсанкційних позицій.По-третє, все одно не буде жодної країни ЄС, яка б подібно до Угорщини часів Орбана блокувала все, переважна більшість країн-членів підтримують максимальну кількість обмежень для країни-терористки. Єдине, що в обговорюваних пропозиціях не зовсім зрозуміло, так це механізм її втілення. Зараз має бути повний консенсус, який і надає Раді Європи та Єврокомісії відповідне право, а якщо без консенсусу, тоді якась із країн може сказати: ми підтримали й зазнаємо збитків, а хто не погодився — далі отримуватиме прибуток. Тобто є ризик внутрішнього тертя. Для України вигідніше, щоб санкційні пакети затверджувалися швидше, без шантажу національними вето. Втім, у самому Євросоюзі зважуватимуть, чи відмовлятися від практики, що існує."Ми б'ємо по Путіну там, де "болітиме" найбільше — обрізаючи фінансові ланцюжки живлення, на які він покладається для продовження війни. І це не кінець санкційних кроків — ми вже працюємо над наступними", — заявила пані Каллас.Буде це 22-й пакет чи перший пакет за новою процедурою — питання другорядне, головне — що в середині. Дуже важливим було б введення жорсткого фільтра для росіян, які хочуть приїхати до Європи, морально неприйнятно пускати туди комбатантів і членів їхніх родин.Ще один важливий момент — санкції мають бути застосовані до всіх новообраних у вересні депутатів Думи та організаторів цих псевдовиборів. Все одно там сидітимуть тільки пропутінські партії. Тобто: отримав мандат — санкції на додачу..

Україна потребує терміновою підтримки Європейського Союзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності". Також необхідне збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час телефонних переговорів із високою представницею ЄС із закордонних справ і безпекової політики Каєю Каллас.Український дипломат привітав досягнення згоди в Європейському Союзі щодо 21-го пакета санкцій проти Росії та подякував ЄС за збереження тиску на агресора."Кожна нова російська атака має зустрічати ще жорсткішу санкційну відповідь", — наголосив він.За його словами, Росія намагається перетворити Чорне море на зону страху, дестабілізації та примусу. Лише від початку липня атакували 31 торговельне судно."Це цілеспрямовані удари по цивільному судноплавству, свободі судноплавства та продовольчій безпеці мільйонів людей в Африці, Азії, на Близькому Сході та в Латинській Америці", — акцентував очільник українського МЗС.Він розповів, що з Каєю Каллас обговорили підготовку до всіх можливих сценаріїв розвитку ситуації."Україні необхідна термінова підтримка Європейського Союзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності", а також для збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору. Також скоординували наші позиції та домовилися підтримувати тісний контакт", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, вчора міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький інформував, що активізація обстрілів Росії портової інфраструктури та суден спричинила тимчасову зупинку заходження кораблів за агропродукцією в чорноморські порти України. Особливо резонансним став удар трьома ракетами по судну з кукурудзою 19 липня, коли загинули 10 моряків..

Новий, 21-й, пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії ще не готовий до затвердження. Але в понеділок, 13 липня, Рада ЄС у закордонних справах може затвердити окремий список індивідуальних санкцій з 250 осіб і компаній.Про це повідомила "Європейська правда", журналісти якої послалися на заяву головної дипломатки ЄС Каї Каллас перед початком засідання міністрів закордонних справ Євросоюзу.Вона зазначила, що розраховує на затвердження 13 липня нового санкційного списку російських громадян і компаній на 250 позицій, в той час як 21-й пакет санкцій ще потребує узгодження."Сьогодні ми сподіваємося, що погодимо 250 позицій санкційного списку. Ми також працюємо над 21-м пакетом санкцій, щодо якого у нас ще немає домовленості", — заявила Каллас. Щодо санкційного списку вона наголосила, що "це — найбільша кількість позицій, яку ми будь-коли вносили". "Це також реакція на напади, які Росія нещодавно вчинила на цивільне населення України", — акцентувала головна дипломатка ЄС.Напередодні послам держав ЄС у Брюсселі не вдалося дійти згоди щодо 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії, обговорення пакета домовились продовжити 13 липня на рівні міністрів закордонних справ ЄС.На вимогу деяких країн імена патріарха Російської православної церкви Кирила та засновника російської нафтової компанії "Лукойл" Вагіта Алекперова виключили з проєкту 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Водночас Австрія поновила свою вимогу щодо зняття санкційних обмежень і розмороження активів російської інвестиційної компанії Rasperia, яку повʼязують з російським олігархом Олегом Дерипаскою.Нагадаємо, керівник одного з головних європейських імпортних газових хабів Іван Хіменес, який керує портом баскського Більбао заявляв, що ЄС ризикує стати дуже залежним від США. Тому, на його думку, варто відкласти заборону на російський скраплений природний газ, яка має набути чинності 2027 року..

У понеділок, 15 червня, Рада Європейського Союзу офіційно затвердила черговий перелік обмежувальних заходів, спрямованих на стримування військової агресії Росії проти України. Нові європейські санкції суттєво послаблять російську оборонну промисловість, перекриють тіньові прибутки Кремля від продажу нафти та покарають рупорів кремлівської пропаганди.Про це повідомляє пресцентр Ради Європейського Союзу.Блокування оборонного сектора та тіньового експорту нафтиУ ЄС зазначили, що запроваджені обмеження покликані максимально послабити оборонний потенціал окупантів та позбавити Москву надприбутків від енергоносіїв. Зокрема, під європейські санкції потрапили сім фізичних осіб та 21 організація, які забезпечують роботу російського військово-промислового комплексу, а також їхні іноземні партнери у третіх країнах. Обмеження безпосередньо зачепили виробників безпілотних технологій та постачальників військового обладнання для армії РФ. Серед них опинилися державне АТ "Науково-виробниче об’єднання імені Лавочкіна", що належить до структури "Роскосмос", військовий інноваційний технополіс "ЕРА", Фонд перспективних досліджень, а також дві китайські компанії — Shenzhen Minghuaxin та Xinxiang Richful Lubricant Additive Company.Окрему увагу в ЄС приділили руйнуванню логістичних ланцюжків експорту російської сирої нафти. До нових списків внесли двох осіб — Тахіра Гараєва та Костянтина Рогача, а також 24 підприємства, що обслуговують роботу так званого "тіньового флоту" РФ. Санкції охоплюють компанію "Лукойл-Західний Сибір" та цілу мережу фірм, зареєстрованих у Росії, Туреччині, ОАЕ, Ліберії, Азербайджані та Гонконзі.Покарання за дезінформацію та внутрішні репресії в РФДо нового санкційного списку залучили 10 осіб та одну організацію, які безпосередньо займалися інформаційними атаками, поширенням дезінформації та виправданням війни проти України. Фігурантами європейських санкцій стали відомі кремлівські пропагандисти Анатолій Кузічев, Кирило Федоров, Роман Антоновський, а також очільниця підконтрольної Москві "Кримської газети" Марія Волконська.Окрім цього, європейська спільнота відреагувала на жорстоке придушення прав людини всередині самої Росії та цинічне нехтування міжнародними конвенціями про хімічну зброю. Персональні обмеження торкнулися ще однієї структури та 15 громадян РФ. Серед них — представники російського суддівського корпусу, прокурори, силовики та медичні працівники, чиї імена безпосередньо пов'язують із системним переслідуванням, отруєнням та подальшою трагічною загибеллю російського опозиційного політика Алєксєя Навального. Ефективність та мету ухвалених рішень чітко окреслило керівництво європейської дипломатії."Сьогодні ми схвалили чергову партію санкцій, щоб посилити тиск на Росію з метою припинення війни. Ці заходи завдають удару по самому серцю російського військово-промислового комплексу, його тіньовому флоту та мережам, що підживлюють гібридні атаки Москви проти Європи. Паралельно триває робота над ширшим 21-м пакетом санкцій. Кожен захід звужує простір для маневру Росії. І цифри говорять самі за себе. Західні санкції вже коштували Росії приблизно від одного до 1,3 трильйона євро. Цеглинка за цеглинкою ми руйнуємо основи воєнної економіки Росії", — зазначила висока представниця ЄС Кая Каллас.Нагадаємо, 13 червня президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій проти 10 російських мобільних операторів та інтернет-провайдерів..

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що повідомлення про виїзд посольства США з Києва не відповідає дійсності. Відомство наголосило, що американська дипломатична місія продовжує роботу в українській столиці.Про це журналістам повідомив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, передає "Суспільне".Раніше в ЗМІ почала поширюватися заява високої представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, яка під час виступу згадала ситуацію з іноземними посольствами в Києві на тлі загроз російських ударів."Також, вчора ми почули з України, що всі посольства залишилися, крім одного, тож це також вимагає від цих посольств сміливості, але так, усі європейські залишилися, Америка пішла", — сказала Каллас.Українська сторона у відповідь підкреслила, що інформація про нібито виїзд американської дипломатичної місії не відповідає реальному стану речей. МЗС наголосило на відсутності будь-яких змін у роботі посольства США в Києві.Зазначимо, що декілька днів тому російська влада почала погрожувати жорсткими ударами по Києву, а також закликати іноземних партнерів покинути територію України. Нагадаємо, 25 травня МЗС України висміяло російські погрози Києву. Так, Георгій Тихий зазначив, що країна-агресорка і так обстрілює Україну та столицю зокрема. Політик додав "опитування" у своєму дописі в соцмережах, у якому закликав людей проголосувати, що у росіян може переважати: алкоголізм, відчай, відсутність креативності або ж усе вищезазначене..

TrueUA раніше вказував на ризики перемовин Європейського Союзу з Москвою, однак після того, як президент Фінляндії Александр Стубб зголосився представляти ЄС, ідея переговорного процесу з росіянами, видається, матиме більше прихильників.Чому американці поставили на паузу посередництво у мирних переговорахІзраїльсько-американська військова кампанія на Близькому Сході, яка складається для США дуже невдало, перемикнула увагу Дональда Трампа на Іран. Остання велика зустріч української та американської сторін відбулася 21-22 березня у Флориді, 7 травня секретар РНБО Рустем Умєров спілкувався з представниками Трампа у Маямі, але це повноцінними перемовинами з далекосяжними рішеннями назвати складно.Нещодавно глава Держдепу Марко Рубіо чесно визнав: жодні офіційні зустрічі у форматі Україна — США — Росія не проводяться. За його словами, головною умовою для відновлення діалогу є чітке бачення того, що майбутні саміти зможуть принести реальний та продуктивний результат, а не стануть черговою формальністю."Протягом останніх кількох місяців ми відчували, що прогресу не було багато, але, можливо, динаміка зміниться. Ми також не зацікавлені в тому, щоб втягуватися в нескінченний цикл зустрічей, які ні до чого не приводять", — підсумував Рубіо.З позитивного — держсекретар зазначив, що Сполучені Штати готові й надалі здійснювати посередницьку місію. При цьому додав:"Якщо хтось хоче спробувати, нехай спробує, але обидві сторони постійно кажуть нам, що ми єдині, хто може це зробити".Очевидно, це сигнал тим європейським політикам, які завели пісню про прямі переговори ЄС із РФ. А роблять вони це тому, що не відчувають в американцях надійного партнера, який під час перемовин із Кремлем стоятиме на боці інтересів Європи.Ще під час переговорної "Санта-Барбари" за участі посланців Трампа, позиція ЄС була наступною: нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи. Наші інтереси з інтересами Євросоюзу збігалися, тому американці мусили брати їх до уваги. Штатам, якщо вони справді хочуть успіху у своїй посередницькій місії, доведеться це робити й надалі.Чи хоче Путін говорити з ЄвропоюПротягом переговорного процесу з американцями росіяни всіляко наголошували, що бажають розмовляти тільки зі США, а Європу треба винести за дужки. Мовляв, вона лише заважає врегулюванню. Представник Путіна Кирило Дмитрієв неодноразово літав до Штатів, де його люб’язно зустрічав Стів Віткофф, який, своєю чергою, неодноразово літав до Москви (кажуть, скоро знову туди полетить). Але до Брюсселю ні Дмитрієв, ні будь-хто інший не приїздив.Логіка Кремля була простою: підігрувати амбіціям Трампа, аби під час переговорів просувати кілька тем: перша — спільні зі США бізнес-проєкти, зокрема, видобуток корисних копалин в Арктиці; друга — переконати Білий дім натиснути на Європу, щоб та почала скасовувати санкції. Не вийшло ні перше, ні друге. Може, Трамп і підтримує спільний бізнес із Росією, але не може цього зробити мінімум із двох причин: по-перше, спочатку доведеться скасувати санкції проти Росії, запроваджені за часів Джо Байдена, зробити цього без Конгресу він не може, а Конгрес не погодиться; по-друге, громадська думка в США на нашому боці, Трамп проти неї не піде. Що ж до тиску на Європу, то там відразу дали зрозуміти — санкції не послаблюватимуть, а навпаки, посилюватимуть. Левова частка санкцій — саме європейська.Протягом останніх приблизно пів року діють ще одні санкції — "глибинні", у вигляді знищення українськими БпЛА нафтогазових та військових підприємств у Росії. Економіка країни-окупантки від цих "глибинних" санкцій страждає не менше, аніж від звичайних. Вона тримається, проте невідворотні процеси значно пришвидшилися. За даними нашої розвідки, лише за останні місяці російське перероблення скоротилася на 10%, нафтові компанії ворога змушені зупиняти свердловини. Крім того, багато російських регіонів у стані банкрутства, вже за п'ять місяців року Росія перевищила річний плановий дефіцит бюджету. Також у РФ фіксуються ознаки системної кризи банківської системи — частка проблемних активів у банківській сфері перевищила 10%, що є межею початку кризи. Аби сповільнити негативні процеси, Кремль хоче пограти у переговорну гру з Європою.Ще один фактор, який змушує Путіна шукати контакти з Європою — Китай. У Пекіна свої стосунки з ЄС, європейський ринок дуже важливий для нього, тож не виключено, Сі Цзіньпін підштовхує російського диктатора до переговорів із Євросоюзом, аби покращити у такий спосіб стосунки Китаю з Європою. Чи так це насправді, покажуть найближчі тижні після чергової поїздки Путіна до КНР. Поки ж світ побачив лише масштабну повітряну атаку на Київ, яка, не виключено, була узгоджена під час зустрічі із Сі.  Переговори, які розколюють ЄвропуЯк слушно зауважила головна дипломатка ЄС естонка Кая Каллас, перш ніж вести переговори з Росії, в Євросоюзі мають визначитися, про що саме говорити."Ми бачимо, що мирні переговори, які тривають за участю США, насправді нікуди не ведуть. І ми бачимо, що всі запити надсилаються українській стороні, а російській — жодного. Тож, перш ніж ми розмовлятимемо з росіянами, нам також потрібно домовитися, про що ми хочемо з ними розмовляти", — заявила вона. Проте частина європейських політиків ставить воза поперед коня, обговорюючи тему, хто представлятиме ЄС на переговорах. Називалися прізвища президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайера, ексканцлерки Ангели Меркель. Політична пенсіонерка із сумнівним для України бекграундом — відмовилася. А от президент Фінляндії Александр Стубб усіляко демонструє свою готовність говорити від імені Європейського Союзу. Зазначимо: фінський президент брав участь у всіх зустрічах європейських лідерів із Трампом, він у хороших стосунках із главою Білого дому, з яким іноді грає у гольф.Стубб означив стартові умови: перша — діалог з Москвою уможливила сильна позиція України на тлі ослаблення Росії; друга — початок переговорів можливий тільки після зобов’язання Москви припинити вогонь. Нагадаємо, американці не ставили умовою переговорів припинення вогню, що грало на руку Путіна. Тож Стубб починає з правильних заяв, інша справа, що Кремль ніколи не вестиме переговори добросовісно. Тому необхідна третя умова — за порушення Росію каратимуть болючими санкціями.Але в ЄС існує й інша думка — Путін прагне втягнути Європу у переговори. Як зазначив глава МЗС Естонії Маргус Тсахна, переговорний процес за участю Євросоюзу потрібен російському диктатору, аби виграти час."Якби Європа взяла на себе роль посередника, то ми б уже не говорили про наступний пакет санкцій, який зараз готуємо. Там є одна дуже болюча річ, якої Путін боїться: повна заборона морських послуг на території всього ЄС і ціла низка інших санкцій", — зауважив естонець.На його думку, ЄС повинен витримати стратегічну паузу, чинити на Росію більший тиск і "в якийсь момент привести Путіна до серйозних переговорів, яких він сам зараз іще не хоче".Якщо Євросоюз в’яжеться у переговори як посередник, він тим самим обмежить собі простір для тиску на Москву. Коли й вести переговори, то у форматі, де Європа діятиме спільно зі США та Україною. Тобто, повернутися до Женевського формату 2014 року, єдиного, який мав реальний потенціал тиску на Росію. На жаль, йому на заміну прийшов Нормандський формат, його нову версію, видається, Путін не проти нав’язати й зараз.Нагадаємо, 6 червня 2014 року у місті Бенувіль у французькій Нормандії зустрілися Петро Порошенко, Франсуа Олланд, Ангела Меркель і Володимир Путін. Результатом формату стали Мінські угоди, укладені протягом 11-12 лютого 2015 року. "Нормандія" дісталася у спадок Володимиру Зеленському.Протягом 2019-2020 років її учасники обговорювали та навіть підписували якісь документи, у 2021-му Путін знизив представництво до рівня глави МЗС, а після повномасштабного вторгнення "нормандська четвірка" припинила своє існування. Тобто російський диктатор використовував цей майданчик для затягування часу і підготовки до вторгнення в Україну. Нині, коли економіка РФ стрімко йде донизу, йому потрібна імітація переговорного процесу, а не результат. Буде дуже погано, якщо окремі політики в Євросоюзі гратимуть у "Нормандія" 2.0..

Висока представниця з питань закордонних справ і політики безпеки Європейського Союзу Кая Каллас засудила масовану російську атаку із застосування балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік". Вона здатна переносити ядерні боєголовки.Про це Кая Каллас написала на своїй сторінці в соціальній мережі X."Росія зайшла в глухий кут на полі бою, тому вона тероризує Україну навмисними ударами по центрах міст", — зазначила вона.На її переконання, це огидні акти терору, спрямовані на те, щоб убити якомога більше цивільних осіб.Вона констатувала, що Москва використовує балістичні ракети середньої дальності "Орєшнік" — системи, призначені для несення ядерних боєголовок."Це політична тактика залякування та безрозсудна ядерна гра на межі», — висловила переконання очільниця європейської дипломатії.Кая Каллас підсумувала, що наступного тижня міністри закордонних справ Євросоюзу обговорять, як посилити міжнародний тиск на Росію.До речі, Росія офіційно підтвердила масований ракетний удар по Україні, зокрема, із застосуванням "Орєшніка".У Міністерстві оборони Російської Федерації заявили, що цілями стали об’єкти військового управління, авіабази та підприємства оборонної промисловості.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних дронів, ракет повітряного, морського та наземного базування. Сили оборони знешкодили 604 цілі: 55 ракет і 549 безпілотників. Основний напрямок удару — Київ..

Очільниця дипломатичного відомства Європейського Союзу Кая Каллас прокоментувала відносини з провідними світовими державами. Вона також окреслила ризики внутрішньої єдності в Європі.Про це Кая Каллас заявила під час виступу на конференції Леннарта Мері.Відповідаючи на запитання про взаємодію ЄС зі США, вона зазначила, що США, Китай і Росія мають складне ставлення до Європейського Союзу, оскільки об’єднана Європа виступає як рівнозначний і сильний геополітичний гравець.За її словами, ключова причина такого ставлення полягає в тому, що країнам простіше взаємодіяти з окремими державами, ніж з об’єднаним і сильним блоком."Легко сказати кожній країні: мої відносини з вами чудові, але я не люблю Європейський Союз", — зауважила Каллас.Водночас, наголосивши на ризику того, що окремі держави-члени можуть піддаватися такій логіці та діяти поза спільною позицією Євросоюзу.Вона також акцентувала, що спроби розділити європейські країни є вигідними для зовнішніх гравців, оскільки роз’єднаний Євросоюз є слабшим."Саме розкол працює проти нас", — висловила тверде переконання Кая Каллас.Вона додала, що важливо, аби країни-члени послідовно підтримували спільні рішення Євросоюзу. Каллас наголосила, що сила ЄС полягає в єдності, а будь-які внутрішні розбіжності можуть послабити його позиції на міжнародній арені.Нагадаємо, декілька днів тому висока представниця ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики заявляла, що після домовленостей про потенційне перемирʼя у війні Росії проти України супутниковий центр Європейського Союзу може здійснювати моніторинг припинення вогню. Він діятиме в межах гарантій безпеки..

Після домовленостей про потенційне перемирʼя у війні Росії проти України супутниковий центр Європейського Союзу може здійснювати моніторинг припинення вогню. Він діятиме в межах гарантій безпеки.Про це заявила висока представниця ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після засідання Ради ЄС з питань безпеки у вівторок, 12 травня, її цитує "Європейська правда".Вона зазначила, що ЄС пропонує моніторинг припинення вогню за допомогою супутників як одну з гарантій безпеки Україні після укладення мирної угоди з Росією."Ми просуваємо нашу роботу над безпековими гарантіями ЄС для України, коли буде перемир'я", — заявила Каллас.Вона акцентувала, що для цього варто посилити супутниковий центр Євросоюзу, щоби він повноцінно міг надавати підтримку для моніторингу припинення вогню.Висока представниця ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики додала, що європейські супутники також можуть "відстежувати тіньовий флот Росії та допомагати запобігати обходження санкцій"."Міністри також обговорили модернізацію двох навчальних центрів для українських військових, і я дякую тим державам-членам, які вже надали фінансування для цього", — підсумувала головна дипломатка Євросоюзу.У лютому Володимир Зеленський розповідав, що під час тристоронніх переговорів у Женеві за участю делегацій України, Росії та США 17-18 лютого сторони розглянули військові та політичні аспекти. Найбільшого прогресу досягнули у питанні моніторингу припинення вогню."З того, що я почув від нашої делегації: військові розуміють, як моніторити припинення вогню та припинення війни, якщо на це буде політична воля. Вони, в принципі, там майже про все домовилися", — наголосив він.За його словами, моніторинг точно буде відбуватися за участі американської сторони. Такий пункт не викликав заперечень ні в української, ні в російської сторони.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків, стримування залишається одним із найважливіших компонентів "майбутньої структури безпеки"..