# Кая Каллас

У понеділок, 15 червня, Рада Європейського Союзу офіційно затвердила черговий перелік обмежувальних заходів, спрямованих на стримування військової агресії Росії проти України. Нові європейські санкції суттєво послаблять російську оборонну промисловість, перекриють тіньові прибутки Кремля від продажу нафти та покарають рупорів кремлівської пропаганди.Про це повідомляє пресцентр Ради Європейського Союзу.Блокування оборонного сектора та тіньового експорту нафтиУ ЄС зазначили, що запроваджені обмеження покликані максимально послабити оборонний потенціал окупантів та позбавити Москву надприбутків від енергоносіїв. Зокрема, під європейські санкції потрапили сім фізичних осіб та 21 організація, які забезпечують роботу російського військово-промислового комплексу, а також їхні іноземні партнери у третіх країнах. Обмеження безпосередньо зачепили виробників безпілотних технологій та постачальників військового обладнання для армії РФ. Серед них опинилися державне АТ "Науково-виробниче об’єднання імені Лавочкіна", що належить до структури "Роскосмос", військовий інноваційний технополіс "ЕРА", Фонд перспективних досліджень, а також дві китайські компанії — Shenzhen Minghuaxin та Xinxiang Richful Lubricant Additive Company.Окрему увагу в ЄС приділили руйнуванню логістичних ланцюжків експорту російської сирої нафти. До нових списків внесли двох осіб — Тахіра Гараєва та Костянтина Рогача, а також 24 підприємства, що обслуговують роботу так званого "тіньового флоту" РФ. Санкції охоплюють компанію "Лукойл-Західний Сибір" та цілу мережу фірм, зареєстрованих у Росії, Туреччині, ОАЕ, Ліберії, Азербайджані та Гонконзі.Покарання за дезінформацію та внутрішні репресії в РФДо нового санкційного списку залучили 10 осіб та одну організацію, які безпосередньо займалися інформаційними атаками, поширенням дезінформації та виправданням війни проти України. Фігурантами європейських санкцій стали відомі кремлівські пропагандисти Анатолій Кузічев, Кирило Федоров, Роман Антоновський, а також очільниця підконтрольної Москві "Кримської газети" Марія Волконська.Окрім цього, європейська спільнота відреагувала на жорстоке придушення прав людини всередині самої Росії та цинічне нехтування міжнародними конвенціями про хімічну зброю. Персональні обмеження торкнулися ще однієї структури та 15 громадян РФ. Серед них — представники російського суддівського корпусу, прокурори, силовики та медичні працівники, чиї імена безпосередньо пов'язують із системним переслідуванням, отруєнням та подальшою трагічною загибеллю російського опозиційного політика Алєксєя Навального. Ефективність та мету ухвалених рішень чітко окреслило керівництво європейської дипломатії."Сьогодні ми схвалили чергову партію санкцій, щоб посилити тиск на Росію з метою припинення війни. Ці заходи завдають удару по самому серцю російського військово-промислового комплексу, його тіньовому флоту та мережам, що підживлюють гібридні атаки Москви проти Європи. Паралельно триває робота над ширшим 21-м пакетом санкцій. Кожен захід звужує простір для маневру Росії. І цифри говорять самі за себе. Західні санкції вже коштували Росії приблизно від одного до 1,3 трильйона євро. Цеглинка за цеглинкою ми руйнуємо основи воєнної економіки Росії", — зазначила висока представниця ЄС Кая Каллас.Нагадаємо, 13 червня президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій проти 10 російських мобільних операторів та інтернет-провайдерів..

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що повідомлення про виїзд посольства США з Києва не відповідає дійсності. Відомство наголосило, що американська дипломатична місія продовжує роботу в українській столиці.Про це журналістам повідомив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, передає "Суспільне".Раніше в ЗМІ почала поширюватися заява високої представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, яка під час виступу згадала ситуацію з іноземними посольствами в Києві на тлі загроз російських ударів."Також, вчора ми почули з України, що всі посольства залишилися, крім одного, тож це також вимагає від цих посольств сміливості, але так, усі європейські залишилися, Америка пішла", — сказала Каллас.Українська сторона у відповідь підкреслила, що інформація про нібито виїзд американської дипломатичної місії не відповідає реальному стану речей. МЗС наголосило на відсутності будь-яких змін у роботі посольства США в Києві.Зазначимо, що декілька днів тому російська влада почала погрожувати жорсткими ударами по Києву, а також закликати іноземних партнерів покинути територію України. Нагадаємо, 25 травня МЗС України висміяло російські погрози Києву. Так, Георгій Тихий зазначив, що країна-агресорка і так обстрілює Україну та столицю зокрема. Політик додав "опитування" у своєму дописі в соцмережах, у якому закликав людей проголосувати, що у росіян може переважати: алкоголізм, відчай, відсутність креативності або ж усе вищезазначене..

TrueUA раніше вказував на ризики перемовин Європейського Союзу з Москвою, однак після того, як президент Фінляндії Александр Стубб зголосився представляти ЄС, ідея переговорного процесу з росіянами, видається, матиме більше прихильників.Чому американці поставили на паузу посередництво у мирних переговорахІзраїльсько-американська військова кампанія на Близькому Сході, яка складається для США дуже невдало, перемикнула увагу Дональда Трампа на Іран. Остання велика зустріч української та американської сторін відбулася 21-22 березня у Флориді, 7 травня секретар РНБО Рустем Умєров спілкувався з представниками Трампа у Маямі, але це повноцінними перемовинами з далекосяжними рішеннями назвати складно.Нещодавно глава Держдепу Марко Рубіо чесно визнав: жодні офіційні зустрічі у форматі Україна — США — Росія не проводяться. За його словами, головною умовою для відновлення діалогу є чітке бачення того, що майбутні саміти зможуть принести реальний та продуктивний результат, а не стануть черговою формальністю."Протягом останніх кількох місяців ми відчували, що прогресу не було багато, але, можливо, динаміка зміниться. Ми також не зацікавлені в тому, щоб втягуватися в нескінченний цикл зустрічей, які ні до чого не приводять", — підсумував Рубіо.З позитивного — держсекретар зазначив, що Сполучені Штати готові й надалі здійснювати посередницьку місію. При цьому додав:"Якщо хтось хоче спробувати, нехай спробує, але обидві сторони постійно кажуть нам, що ми єдині, хто може це зробити".Очевидно, це сигнал тим європейським політикам, які завели пісню про прямі переговори ЄС із РФ. А роблять вони це тому, що не відчувають в американцях надійного партнера, який під час перемовин із Кремлем стоятиме на боці інтересів Європи.Ще під час переговорної "Санта-Барбари" за участі посланців Трампа, позиція ЄС була наступною: нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи. Наші інтереси з інтересами Євросоюзу збігалися, тому американці мусили брати їх до уваги. Штатам, якщо вони справді хочуть успіху у своїй посередницькій місії, доведеться це робити й надалі.Чи хоче Путін говорити з ЄвропоюПротягом переговорного процесу з американцями росіяни всіляко наголошували, що бажають розмовляти тільки зі США, а Європу треба винести за дужки. Мовляв, вона лише заважає врегулюванню. Представник Путіна Кирило Дмитрієв неодноразово літав до Штатів, де його люб’язно зустрічав Стів Віткофф, який, своєю чергою, неодноразово літав до Москви (кажуть, скоро знову туди полетить). Але до Брюсселю ні Дмитрієв, ні будь-хто інший не приїздив.Логіка Кремля була простою: підігрувати амбіціям Трампа, аби під час переговорів просувати кілька тем: перша — спільні зі США бізнес-проєкти, зокрема, видобуток корисних копалин в Арктиці; друга — переконати Білий дім натиснути на Європу, щоб та почала скасовувати санкції. Не вийшло ні перше, ні друге. Може, Трамп і підтримує спільний бізнес із Росією, але не може цього зробити мінімум із двох причин: по-перше, спочатку доведеться скасувати санкції проти Росії, запроваджені за часів Джо Байдена, зробити цього без Конгресу він не може, а Конгрес не погодиться; по-друге, громадська думка в США на нашому боці, Трамп проти неї не піде. Що ж до тиску на Європу, то там відразу дали зрозуміти — санкції не послаблюватимуть, а навпаки, посилюватимуть. Левова частка санкцій — саме європейська.Протягом останніх приблизно пів року діють ще одні санкції — "глибинні", у вигляді знищення українськими БпЛА нафтогазових та військових підприємств у Росії. Економіка країни-окупантки від цих "глибинних" санкцій страждає не менше, аніж від звичайних. Вона тримається, проте невідворотні процеси значно пришвидшилися. За даними нашої розвідки, лише за останні місяці російське перероблення скоротилася на 10%, нафтові компанії ворога змушені зупиняти свердловини. Крім того, багато російських регіонів у стані банкрутства, вже за п'ять місяців року Росія перевищила річний плановий дефіцит бюджету. Також у РФ фіксуються ознаки системної кризи банківської системи — частка проблемних активів у банківській сфері перевищила 10%, що є межею початку кризи. Аби сповільнити негативні процеси, Кремль хоче пограти у переговорну гру з Європою.Ще один фактор, який змушує Путіна шукати контакти з Європою — Китай. У Пекіна свої стосунки з ЄС, європейський ринок дуже важливий для нього, тож не виключено, Сі Цзіньпін підштовхує російського диктатора до переговорів із Євросоюзом, аби покращити у такий спосіб стосунки Китаю з Європою. Чи так це насправді, покажуть найближчі тижні після чергової поїздки Путіна до КНР. Поки ж світ побачив лише масштабну повітряну атаку на Київ, яка, не виключено, була узгоджена під час зустрічі із Сі.  Переговори, які розколюють ЄвропуЯк слушно зауважила головна дипломатка ЄС естонка Кая Каллас, перш ніж вести переговори з Росії, в Євросоюзі мають визначитися, про що саме говорити."Ми бачимо, що мирні переговори, які тривають за участю США, насправді нікуди не ведуть. І ми бачимо, що всі запити надсилаються українській стороні, а російській — жодного. Тож, перш ніж ми розмовлятимемо з росіянами, нам також потрібно домовитися, про що ми хочемо з ними розмовляти", — заявила вона. Проте частина європейських політиків ставить воза поперед коня, обговорюючи тему, хто представлятиме ЄС на переговорах. Називалися прізвища президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайера, ексканцлерки Ангели Меркель. Політична пенсіонерка із сумнівним для України бекграундом — відмовилася. А от президент Фінляндії Александр Стубб усіляко демонструє свою готовність говорити від імені Європейського Союзу. Зазначимо: фінський президент брав участь у всіх зустрічах європейських лідерів із Трампом, він у хороших стосунках із главою Білого дому, з яким іноді грає у гольф.Стубб означив стартові умови: перша — діалог з Москвою уможливила сильна позиція України на тлі ослаблення Росії; друга — початок переговорів можливий тільки після зобов’язання Москви припинити вогонь. Нагадаємо, американці не ставили умовою переговорів припинення вогню, що грало на руку Путіна. Тож Стубб починає з правильних заяв, інша справа, що Кремль ніколи не вестиме переговори добросовісно. Тому необхідна третя умова — за порушення Росію каратимуть болючими санкціями.Але в ЄС існує й інша думка — Путін прагне втягнути Європу у переговори. Як зазначив глава МЗС Естонії Маргус Тсахна, переговорний процес за участю Євросоюзу потрібен російському диктатору, аби виграти час."Якби Європа взяла на себе роль посередника, то ми б уже не говорили про наступний пакет санкцій, який зараз готуємо. Там є одна дуже болюча річ, якої Путін боїться: повна заборона морських послуг на території всього ЄС і ціла низка інших санкцій", — зауважив естонець.На його думку, ЄС повинен витримати стратегічну паузу, чинити на Росію більший тиск і "в якийсь момент привести Путіна до серйозних переговорів, яких він сам зараз іще не хоче".Якщо Євросоюз в’яжеться у переговори як посередник, він тим самим обмежить собі простір для тиску на Москву. Коли й вести переговори, то у форматі, де Європа діятиме спільно зі США та Україною. Тобто, повернутися до Женевського формату 2014 року, єдиного, який мав реальний потенціал тиску на Росію. На жаль, йому на заміну прийшов Нормандський формат, його нову версію, видається, Путін не проти нав’язати й зараз.Нагадаємо, 6 червня 2014 року у місті Бенувіль у французькій Нормандії зустрілися Петро Порошенко, Франсуа Олланд, Ангела Меркель і Володимир Путін. Результатом формату стали Мінські угоди, укладені протягом 11-12 лютого 2015 року. "Нормандія" дісталася у спадок Володимиру Зеленському.Протягом 2019-2020 років її учасники обговорювали та навіть підписували якісь документи, у 2021-му Путін знизив представництво до рівня глави МЗС, а після повномасштабного вторгнення "нормандська четвірка" припинила своє існування. Тобто російський диктатор використовував цей майданчик для затягування часу і підготовки до вторгнення в Україну. Нині, коли економіка РФ стрімко йде донизу, йому потрібна імітація переговорного процесу, а не результат. Буде дуже погано, якщо окремі політики в Євросоюзі гратимуть у "Нормандія" 2.0..

Висока представниця з питань закордонних справ і політики безпеки Європейського Союзу Кая Каллас засудила масовану російську атаку із застосування балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік". Вона здатна переносити ядерні боєголовки.Про це Кая Каллас написала на своїй сторінці в соціальній мережі X."Росія зайшла в глухий кут на полі бою, тому вона тероризує Україну навмисними ударами по центрах міст", — зазначила вона.На її переконання, це огидні акти терору, спрямовані на те, щоб убити якомога більше цивільних осіб.Вона констатувала, що Москва використовує балістичні ракети середньої дальності "Орєшнік" — системи, призначені для несення ядерних боєголовок."Це політична тактика залякування та безрозсудна ядерна гра на межі», — висловила переконання очільниця європейської дипломатії.Кая Каллас підсумувала, що наступного тижня міністри закордонних справ Євросоюзу обговорять, як посилити міжнародний тиск на Росію.До речі, Росія офіційно підтвердила масований ракетний удар по Україні, зокрема, із застосуванням "Орєшніка".У Міністерстві оборони Російської Федерації заявили, що цілями стали об’єкти військового управління, авіабази та підприємства оборонної промисловості.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних дронів, ракет повітряного, морського та наземного базування. Сили оборони знешкодили 604 цілі: 55 ракет і 549 безпілотників. Основний напрямок удару — Київ..

Очільниця дипломатичного відомства Європейського Союзу Кая Каллас прокоментувала відносини з провідними світовими державами. Вона також окреслила ризики внутрішньої єдності в Європі.Про це Кая Каллас заявила під час виступу на конференції Леннарта Мері.Відповідаючи на запитання про взаємодію ЄС зі США, вона зазначила, що США, Китай і Росія мають складне ставлення до Європейського Союзу, оскільки об’єднана Європа виступає як рівнозначний і сильний геополітичний гравець.За її словами, ключова причина такого ставлення полягає в тому, що країнам простіше взаємодіяти з окремими державами, ніж з об’єднаним і сильним блоком."Легко сказати кожній країні: мої відносини з вами чудові, але я не люблю Європейський Союз", — зауважила Каллас.Водночас, наголосивши на ризику того, що окремі держави-члени можуть піддаватися такій логіці та діяти поза спільною позицією Євросоюзу.Вона також акцентувала, що спроби розділити європейські країни є вигідними для зовнішніх гравців, оскільки роз’єднаний Євросоюз є слабшим."Саме розкол працює проти нас", — висловила тверде переконання Кая Каллас.Вона додала, що важливо, аби країни-члени послідовно підтримували спільні рішення Євросоюзу. Каллас наголосила, що сила ЄС полягає в єдності, а будь-які внутрішні розбіжності можуть послабити його позиції на міжнародній арені.Нагадаємо, декілька днів тому висока представниця ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики заявляла, що після домовленостей про потенційне перемирʼя у війні Росії проти України супутниковий центр Європейського Союзу може здійснювати моніторинг припинення вогню. Він діятиме в межах гарантій безпеки..

Після домовленостей про потенційне перемирʼя у війні Росії проти України супутниковий центр Європейського Союзу може здійснювати моніторинг припинення вогню. Він діятиме в межах гарантій безпеки.Про це заявила висока представниця ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас після засідання Ради ЄС з питань безпеки у вівторок, 12 травня, її цитує "Європейська правда".Вона зазначила, що ЄС пропонує моніторинг припинення вогню за допомогою супутників як одну з гарантій безпеки Україні після укладення мирної угоди з Росією."Ми просуваємо нашу роботу над безпековими гарантіями ЄС для України, коли буде перемир'я", — заявила Каллас.Вона акцентувала, що для цього варто посилити супутниковий центр Євросоюзу, щоби він повноцінно міг надавати підтримку для моніторингу припинення вогню.Висока представниця ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики додала, що європейські супутники також можуть "відстежувати тіньовий флот Росії та допомагати запобігати обходження санкцій"."Міністри також обговорили модернізацію двох навчальних центрів для українських військових, і я дякую тим державам-членам, які вже надали фінансування для цього", — підсумувала головна дипломатка Євросоюзу.У лютому Володимир Зеленський розповідав, що під час тристоронніх переговорів у Женеві за участю делегацій України, Росії та США 17-18 лютого сторони розглянули військові та політичні аспекти. Найбільшого прогресу досягнули у питанні моніторингу припинення вогню."З того, що я почув від нашої делегації: військові розуміють, як моніторити припинення вогню та припинення війни, якщо на це буде політична воля. Вони, в принципі, там майже про все домовилися", — наголосив він.За його словами, моніторинг точно буде відбуватися за участі американської сторони. Такий пункт не викликав заперечень ні в української, ні в російської сторони.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків, стримування залишається одним із найважливіших компонентів "майбутньої структури безпеки"..

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський і спеціальний представник кремлівського диктатора Володимира Путіна Кирило Дмитрієв обмінялися "словесними уколами" в соціальній мережі Х.Про це свідчать дописи Радослава Сікорського та Кирила Дмитрієва в мережі.Усе розпочалося з того, що Радослав Сікорський прокоментував заяву очільниці дипломатії ЄС Каї Каллас про ситуацію в Україні. Вона наголосила, що Росія не хоче брати участь у жодному діалозі, тому її варто поставити у становище, в якому Москва перейде від імітації до реальних переговорів."Шкода, що деякі чоловіки не мають її яєць", — написав Радослав Сікорський, поширивши допис із заявою Каї Каллас.Це, видається, зачепило спеціального представника очільника Кремля Кирила Дмитрієва, який, як відомо, напряму залучений до переговорів зі США."Я хотів би, щоб деякі чоловіки та жінки, зокрема, Радек і Кая, мали трохи розуму, а не лише "яйця", — написав Дмитрієв на своїй сторінці в соціальній мережі X.Тепер уже міністр закордонних справ Польщі коротко відреагував на цей допис, зайшовши в коментарі до росіянина."Я тебе не знаю, шахраю", — написав він, звертаючись до Кирила Дмитрієва.Нагадаємо, раніше Радослав Сікорський зазначав, що долю повномасштабного протистояння між Росією й Україною визначить те, яка зі сторін першою "зламається" під тиском воєнних і економічних обставин. На переконання поляка, ключовим фактором перемоги стане ресурсна стійкість, оскільки тактика терору Кремля не приносить Москві бажаних результатів..

Глава дипломатії ЄС Кая Каллас прокоментувала рішення російського керівництва провести парад 9 травня без важкої військової техніки, заявивши, що це відображає реальний стан справ у війні проти України.Відповідну заяву Каллас зробила після зустрічі з міністрами закордонних справ Нордично-Балтійської вісімки 30 квітня. За її словами, відмова від демонстрації техніки на параді в Москві є показовою."Вперше за багато років парад Перемоги відбудеться без важкої військової техніки. Це багато про що говорить щодо перебігу війни для Росії", — наголосила вона.Великі втрати та невиконані ціліКаллас також зазначила, що, за наявними даними, Росія зазнає значних втрат на полі бою:російська армія втрачає рекордну кількість військових;поставлені військові цілі не досягаються;невдачі стають дедалі очевиднішими.На думку глави європейської дипломатії, ці фактори разом із форматом проведення параду свідчать про складну ситуацію для РФ у війні проти України.Зазначимо, що російська влада заявила, що цьогорічні паради до Дня перемоги відбудуться у скороченому форматі через так звані "терористичні загрози" та неювілейний характер дати. За словами речника російського лідера Дмитра Пєскова, рішення пов’язане з "оперативною ситуацією". У Москві парад планують провести без звичного масштабного показу військової техніки. Він також традиційно звинуватив Україну, заявивши, що "на тлі цієї терористичної загрози вживаються всі заходи для мінімізації небезпеки".Додамо, 29 квітня американський президент Дональд Трамп і російський диктатор Володимир Путін провели телефонну розмову. Однією з головних тем стало врегулювання війни Росії проти України..

Британське видання Financial Times з посиланням на відповідні документи повідомило про пропозицію Україні стати "асоційованим" членом Євросоюзу. Це як за стіл посадили, але їжу не дали. Тому серед експертів думки стосовно ініціативи Європи розділилися.Про що йдеться у німецько-французькому плані приєднання України до ЄСБерлін пропонує формат "асоційованого членства". Він передбачає участь української делегації у міністерських і лідерських зустрічах, але без права голосу та автоматичного доступу до спільного бюджету Європейського Союзу. Париж називає свій формат "інтегрованим статусом держави", у ньому, зокрема, міститься відтермінування доступу України до спільної аграрної політики ЄС та фінансових фондів. За оцінками Європейської комісії, пише британське видання, новий формат міг би забезпечити поступову інтеграцію України з доступом до окремих програм ЄС, зокрема освітніх та інвестиційних, але без повноцінних бюджетних прав.Українська сторона, зазначає Financial Times, критично висловлюється щодо "символічного" членства, побоюючись, що воно замінить повноцінну інтеграцію. Простіше кажучи, може відбутися як із Туреччиною, яка у 1963 році стала асоційованим членом попередника Євросоюзу Європейського економічного співтовариства, з 2005 року вела переговори про вступ до ЄС, проте у грудні 2016-го їх заморозили. Таким чином, у статусі асоційованого члена Туреччина перебуває 63 роки! Цей приклад політологи найчастіше наводять для критики "недочленства" України в Євросоюзі. Можна сперечатися щодо відповідності чи невідповідності цієї держави політичним вимогам Євросоюзу, зокрема, через окупацію частини Кіпру та натягнуті відносини з Грецією, проте у виконанні Копенгагенських критеріїв щодо членства Анкара просунулася далі за Київ, що підтверджує скринінг турецького законодавства, — у цій сфері виконання вимог стовідсоткове. Тут варто нагадати, як рухаються наші справи.Як Україна рухається до ЄС11 грудня минулого року у Львові під час неформальної зустрічі міністрів країн ЄС у справах Європи українська сторона отримала умови за трьома переговорними кластерами "Основи процесу вступу" (дуже важливий кластер, з нього починаються переговори і ним їх закривають), "Внутрішній ринок", "Зовнішні відносини". 17 березня Україні передали вимоги ще по трьох кластерах — "Конкурентна спроможність та інклюзивний розвиток", "Зелений порядок денний та стале з’єднання", "Ресурси, агросектор та політика згуртованості". Як наголошувала єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, усі шість кластерів для України неофіційно відкрито. Неофіційно, бо на той час Віктор Орбан блокував переговори про членство нашої країни в Європейському Союзі. Петер Мадяр, чия партія "Тиса" перемогла на виборах в Угорщині, найімовірніше, блок для України зніме, але не зовнішні сили, а українська влада — уряд і парламент — мають виконувати рекомендації ЄС щодо кожного кластеру. Поки що оцінки темпів виконання вимог у Києві та Брюсселі відрізняються.У березні Марта Кос зробила заяву, яка стала холодним душем для мрійників, які хотіли бачити Україну членом Євросоюзу вже 1 січня 2027 року:"Спочатку вам потрібен мир — це важливо — потім ви маєте провести реформи. Інвестори прийдуть і в Україну, лише якщо вони спочатку зможуть заробити гроші і якщо їхні інвестиції будуть безпечними".А цього понеділка заінтригувала іншою заявою: ЄС має знайти спосіб надати країнам-кандидатам "надійну пропозицію та міцно закріпити їх у європейському політичному просторі, зменшуючи ризик того, що конкуруючі сили формуватимуть майбутнє нашого континенту".Але компромісів щодо високих стандартів реформ — не буде. Очевидно у такій завуальованій формі пані Кос висловила ідеї, які й описано у Financial Times: не повний вступ хоча б авансом, а частковий — однією ногою.Плюси та мінуси "символічного" приєднання до ЄвросоюзуПочнемо з мінусів. Ключовий — українці, які ціною свого життя захищають і нашу державу, і Європу від російських агресорів, будуть дуже розчаровані "асоційованим" членством. Особливо коли воно не передбачатиме дати реального вступу після виконання всіх вимог. Наступні вибори до Європарламенту відбудуться влітку 2029 року, щоб вони проводилися і в Україні, наша держава має отримати повноцінне членство максимум із 1 січня 2029 року. До того часу фінансові витрати на різні європейські програми для України мають бути враховані у проєкті бюджету на 2029 рік. Себто, ще 2028-го.Ці строки видаються нереальними. До того ж повноправне членство наступає з часу ратифікації рішення всіма 27 державами-членами. Ратифікація може відбуватися як у парламенті, так і на референдумі. Там, де прагнуть поставити заслін перед кандидатами, виносять питання на референдум. До речі, Мадяр уже пообіцяв його угорцям.Другий мінус — "асоційованість" не передбачає повноцінного включення України в усі економічні формати ЄС. Іншими словами, ті сектори насамперед аграрний, де Україна має найбільші потужності, залишатимуться закритими. Нам даватимуть кредити, у такий спосіб фінансуватимуть проєкти з відбудови, проте, що не виключено, постійно висуватимуть нові вимоги, від виконання яких залежатиме таке фінансування.Третій мінус об’єднує перші два: якщо членство ставатиме недосяжною метою, з часом в українському суспільстві знижуватиметься підтримка євроінтеграції. І на цій темі спекулюватимуть певні політичні сили, які, на жаль, нарощуватимуть електоральну підтримку. Для прикладу можна згадати Болгарію і Румунію. Обидві країни стали членами ЄС 1 січня 2007 року, проте для них не відкрили одразу всі сфери співпраці. Зокрема, повноправними членами Шенгенської зони вони стали лише з 1 січня 2025 року. Політичні проблеми всередині цих країн, серед них підйом ультраправих — це результат спекуляції таких політиків на образах за "неповноцінне" членство в ЄС.Для рівності — три плюси. Перший: представники України на рівних братимуть участь у всіх дискусіях та будуть долучені до процесу ухвалення рішень. У тому числі неформального процесу. Дипломатичний лобізм даватиме можливість просувати українські інтереси у документах Євросоюзу та у бюджетних статтях.Другий плюс — для України та Європи одночасно — посилення безпекової співпраці. Торік у березні Єврокомісія представила великий план ReArm Europe, який передбачає переозброєння європейських армій та їхню технічну модернізацію. Бюджет цього плану приблизно 800 мільярдів євро. Участь України у програмах переозброєння дасть європейцям військовий досвід, якого у них немає, а українцям — додаткові кошти. Навіть без повноцінного членства в Євросоюзі.Третій плюс — тимчасова "асоційованість" позбавить козирів європейських трампістів та путіністів. Вони маніпулюватимуть на темах "гроші дають Україні, а не нашим громадянам", "українські фермери задушать наших", "з Україною до наших держав прийде війна" тощо. Рівно за рік французи обиратимуть нового президента, ультраправі з "Національного об’єднання" дуже хочуть привести свою креатуру до Єлисейського палацу. Якщо це станеться, Україна може на багато років забути про євроінтеграцію.Тож, можливо, між "ніколи" і "не зараз, але колись" більш прагматично обрати другий варіант? Тим більше до завершення війни з Росією інший нам навряд чи запропонують….

Європейська Рада готує пропозиції щодо обмеження для росіян, які брали участь у війні проти України, до Євросоюзу. Їх можуть розглянути вже під час засідання у червні.Про це повідомила висока представниця ЄС Кая Каллас. За її словами, Росія продовжує бомбити музеї, руйнувати церкви та прагне стерти українську культуру."Врешті-решт, до червневого засідання Європейської ради ми підготуємо пропозиції щодо обмеження в’їзду колишніх російських бойовиків до Європейського Союзу", — йдеться в заяві Каллас.Вона також відзначила, що країна-агресорка не дотрималася перемир'я на Великдень, яке сама ж і оголосила. Ба більше РФ навіть посилила свої напади на українське мирне населення. Це, на думку Каллас, показує, що Путін не відмовився від своїх максималістських воєнних цілей."Ми повинні продовжувати давати Україні те, що їй потрібно, щоб вона могла себе утримувати, доки Путін не зрозуміє, що ця війна ні до чого не веде... Нам також слід переглянути давно заблоковані рішення, включаючи відкриття переговорних кластерів з Україною, а також Європейський фонд миру для фонду озброєнь. Крім того, нам слід переглянути санкції, які були на столі обговорення, але не були узгоджені раніше. Але також нам слід рухатися далі з новим пакетом санкцій", — додала посадовиця.Нагадаємо, в Європейському Союзі пропонують створити власну армію чисельністю 100 тисяч осіб та заснувати Раду безпеки ЄС. Оборонний комісар Андріус Кубілюс наголосив, що нове об'єднання має включати Україну як стратегічного партнера для забезпечення колективної безпеки континенту..

Україна може почати отримувати кошти за новою кредитною програмою від Євросоюзу уже у травні цього року. Високопосадовці європейських країн та керівництво зовнішньополітичного відомства Союзу підтверджують прогрес у переговорах щодо виділення багатомільярдної позики.Про це повідомляє The Guardian.Очікування результатів у БрюсселіГолова зовнішньої політики Європейського Союзу Кая Каллас підтвердила наявність суттєвого прогресу в питанні фінансової підтримки Києва. За її словами, європейські інституції готуються до прийняття важливих кроків, які дозволять розблокувати доступ до значних кредитних ресурсів."Україні справді потрібна ця позика, і це також ознака того, що Росія не зможе пережити Україну. Це надзвичайно важливо на даний момент", — наголосила Каллас, коментуючи очікування від майбутніх засідань.Графік виплат та позиція країн-членівПаралельно з офіційним Брюсселем, оптимістичні прогнози дають і представники національних урядів країн ЄС. Зокрема, заступник міністра закордонних справ Латвії Артьомс Уршульскіс поділився інформацією щодо можливих термінів фактичного надходження коштів.Латвійський дипломат припускає, що за умови швидкого проходження всіх бюрократичних процедур, Євросоюз зможе почати виплачувати Україні кредитні кошти "вже у травні". Такий графік дозволить забезпечити безперебійне фінансування критичних потреб українського бюджету у весняно-літній період.Нагадаємо, за даними Bloomberg, вже 21 квітня Україна може відновити постачання нафти трубопроводом "Дружба". Це дозволить Європейському Союзу розблокувати критично важливий для Києва кредит у розмірі 90 мільярдів євро..

Європейський Союз надає Україні додаткові 80 мільйонів євро. Йдеться про кошти, отримані з доходів від заморожених російських активів.Про це повідомила висока представниця ЄС Кая Каллас на пресконференції в рамках виїзного неформального засідання у Києві."Сьогодні я рада, що ми надаємо Україні додаткові 80 мільйонів євро, отримані з прибутку від заморожених російських активів. Щодо енергетичних потреб — ми коротко обговорили це сьогодні. Ми продовжуємо мобілізувати міжнародну підтримку", — заявила вона.Раніше президент Володимир Зеленський зазначив, що Україна безумовно боротиметься за заморожені російські активи, оскільки їх використання є абсолютно справедливим кроком. Свою позицію він обґрунтував тим, що Росія є агресором, і цей факт визнаний усім світом.Нагадаємо, 31 березня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Каєю Каллас. Вони обговорили важливі питання.Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що, якщо європейські лідери не проголосують за схвалення кредиту Україні на 90 мільярдів євро, це найбільше може вплинути на підготовку до зими. Щодо фінансування армії, зарплат і пенсій, то наразі на це гроші є..

У вівторок, 31 березня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Каєю Каллас.Глава держави подякував Євросоюзу за постійну допомогу Україні й відзначив особисту підтримку з боку Каї Каллас, яка з європейськими міністрами прибула в Україну у четверту річницю звільнення Бучі від російських окупантів. За його словами, під час перемовин обговорили розблокування пакета фінансової підтримки для України на 90 мільярдів євро. Зеленський зауважив, що ці кошти критично важливі і є фінансовою гарантією безпеки не лише для нашої країни, а й для всієї Європи. "Саме цей пакет повинен забезпечити нашу оборону і дати сигнал росіянам, що їхня війна буде безперспективною. Цей сигнал залежить від Європи, і потрібно, щоб цей сигнал був, щоб війна закінчилась раніше", — зауважив президент.Також говорили про необхідність збільшення тиску на Росію та роботу над відкриттям переговорних кластерів щодо нашого членства у Євросоюзі. "Важливо, щоб кожен російський злочинець поніс справедливу відповідальність за весь біль, який Росія принесла нашим людям", — підсумував Зеленський.Нагадаємо, 30 березня Володимир Зеленський заявив, що, якщо європейські лідери не проголосують за схвалення кредиту Україні на 90 мільярдів євро, це найбільше може вплинути на підготовку до зими. Щодо фінансування армії, зарплат і пенсій, то наразі на це гроші є..

Під час зустрічі міністрів країн "Великої сімки" виникла гостра дискусія між главою європейської дипломатії Каєю Каллас та держсекретарем США Марко Рубіо щодо недостатнього тиску на Кремль. Європейські лідери висловлюють занепокоєння через відсутність прогресу в переговорах та зміщення фокуса уваги Вашингтона на конфлікт в Ірані.Про це повідомляє видання Axios з посиланням на власні джерела."Коли урветься ваш терпець?"За лаштунками зустрічі міністрів G7 глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас, відома своєю жорсткою позицією щодо Москви, виступила з критикою на адресу Сполучених Штатів. Вона нагадала Марко Рубіо його власну заяву річної давнини про те, що США вживатимуть радикальних заходів проти Кремля, якщо Росія перешкоджатиме мирному процесу."Минув рік, а Росія не зрушила з місця", — заявила Каллас, звертаючись до Рубіо, — "Коли урветься ваш терпець?"Держсекретар США, за словами свідків, був помітно роздратований таким зауваженням. Він відповів на підвищених тонах, наголосивши на лідерській ролі Штатів у підтримці Києва."Ми робимо все можливе, щоб закінчити війну. Якщо ви вважаєте, що впораєтеся краще, — дійте. Ми відійдемо вбік", — відрізав Рубіо.Він також додав, що США намагаються вести діалог з обома сторонами, але при цьому допомагають лише одній — Україні, надаючи зброю, розвіддані та іншу підтримку.Конфлікт інтересів та іранський факторНапруженість між союзниками підігрівається ситуацією навколо війни в Ірані. Європейські столиці дедалі більше непокоїть той факт, що адміністрація США зосередила основну увагу на іранському питанні, дозволивши при цьому продаж російської нафти за рекордними цінами через спеціальні винятки (waivers).Українська сторона також не бачить суттєвих зрушень у мирному процесі. Минулого тижня високопоставлена делегація України відвідала Маямі для зустрічі з емісарами Трампа — Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Проте, за словами українських чиновників, жодного реального прогресу досягнуто не було.Спроби загладити гострі кутиПопри публічну емоційність, офіційні представники намагаються зберегти обличчя дипломатії. Представник Держдепартаменту у коментарі зазначив, що розмова була "відвертим обміном думками", додавши, що "саме для цього й існує дипломатія". Сам Марко Рубіо після завершення зустрічі заперечив наявність будь-якої критики на адресу США."Ці зустрічі часто проводяться для того, щоб подякувати Америці за роль, яку ми відіграли... і висловити вдячність за посередницьку роль, яку ми намагалися відіграти у цій війні між Росією та Україною", — заявив він журналістам, — "Ніхто там не кричить, не підвищує голос і не каже нічого негативного".Водночас джерела повідомляють, що наприкінці саміту Рубіо та Каллас провели коротку зустріч тет-а-тет, щоб спробувати розрядити атмосферу.Нагадаємо, державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо заявив, що спростував заяву президента Володимира Зеленського щодо про те, що США вимагають вивести українські війська з Донбасу в обмін на гарантії безпеки. Раніше Володимир Зеленський повідомив, що українська переговорна група завершила серію стратегічних зустрічей у США з представниками адміністрації президента. Попри зосередженість Вашингтона на близькосхідній кризі, Київ наполягає на завершенні війни Росії проти України на умовах, що не дадуть агресору жодних переваг.За даними українського МЗС, переговори між Києвом та Вашингтоном щодо завершення війни пройшли конструктивно, проте реальний прогрес наразі неможливий. Причиною стагнації дипломатичного процесу залишається деструктивна позиція Росія, яка ігнорує мирні ініціативи. .

Висока представниця Євросоюзу із закордонних справ Кая Каллас запевнила, що ЄС не має наміру повертатися до закупівлі енергоресурсів у Росії, попри стрімке зростання цін. Вона наголосила, що будь-які кулуарні домовленості з агресором виключені, оскільки це лише розпалить апетити кремля до нових воєн.Про це повідомляє Reuters. Енергетичної співпраці не будеВона наголосила, що в Європейському Союзі немає бажання домовлятися з Росією щодо енергетики. Це стосується як офіційних каналів, так і переговорів "за зачиненими дверима", які могли б ініціюватися через високі ціни на ринку. "Я була за тими дверима і не бачу там подібних настроїв", — зазначила Каллас в інтерв'ю.Чому бізнес більше неможливийКаллас акцентувала на тому: якщо світ просто повернеться до звичного режиму відносин із РФ, це лише спровокує нові конфлікти. За її словами, Європа вже має гіркий досвід подібних помилок у минулому, тому зараз необхідно зберігати пильність. Повернення до старої моделі співпраці фактично означало б надання Росії того, чого вона прагне, що є неприпустимим з огляду на безпеку всього континенту.Апетити агресора зростатимутьОчільниця дипломатії ЄС закликала не піддаватися на енергетичний шантаж кремля. Вона переконана: будь-які поступки Росія сприймає як слабкість, а її загарбницькі апетити від цього лише збільшуються. Саме тому перед будь-яким потенційним діалогом із Москвою європейська спільнота має чітко визначити межі та теми, про які взагалі можна вести мову, не ставлячи під удар власні цінності та безпеку.Нагадаємо, нещодавно Франція висунула ініціативу щодо залучення Європи до мирних переговорів для завершення війни в Україні. Проте Росія різко відреагувала на таку пропозицію..