# міни

У неділю, 29 червня, Україна заявила про вихід з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Це сигнал для всіх країн, які межують з Росією.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційно вечірнього відеозвернення."Сьогодні підписав указ, яким уводиться в дію рішення РНБО України щодо Оттавської конвенції — це конвенція про заборону протипіхотних мін. Росія ніколи не була учасницею цієї конвенції та надзвичайно цинічно використовує протипіхотні міни", — зазначив він.За його словами, це відбувається не тільки зараз, у війні проти України. Це фірмовий почерк російських убивць — знищувати життя всіма методами, які в них є."Звісно, ми бачимо, як наші сусіди в Європі реагують на цю загрозу. Ми знаємо також і складнощі процедури виходу, коли це здійснюється в умовах війни. Робимо цей політичний крок і даємо таким чином сигнал усім нашим партнерам, на чому зосереджуватися", — акцентував український президент.Він додав, що це стосується всіх країн, які за периметром російських кордонів. Саме протипіхотні міни є інструментом, який дуже часто не має альтернативи для оборони.Президент України також зауважив, що наші інституції розпочали виконувати рішення РНБО України щодо синхронізації санкцій Європи та українських санкцій."Повністю синхронізовані 13 і 14 пакети санкцій ЄС — це тепер будуть на сто відсотків також санкції України. Сьогодні я затвердив це", — запевнив він.За його словами, так само на сто відсотків синхронізується пакет європейських санкцій щодо режиму в Ірані — там багато діячів, багато компаній, і не тільки те, що стосується військового виробництва та схем зовнішнього терору проти сусідів у регіоні, а й внутрішніх репресій в Ірані."Це один із найбільш жорстоких режимів у світі — не дивно, що Путін знайшов із ним спільну мову. Ми продовжимо всю цю роботу щодо синхронізації, і я очікую від усіх наших інституцій у державі швидкого руху. Зараз санкції повинні бути одним із ключових пріоритетів — санкції світу проти Росії", — наголосив Володимир Зеленський.  Нагадаємо, в МЗС пояснили, що з 2005 року Україна дотримувалася положень Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва та передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення (Оттавська конвенція). Проте вторгнення Росії поставило Україну в нерівну ситуацію, оскільки росіяни не підписували цей документ.

З 2005 року Україна дотримувалася положень Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва та передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення (Оттавська конвенція). Проте вторгнення Росії поставило Україну в нерівну ситуацію, оскільки росіяни не підписували цей документ.Про це заявили в Міністерстві закордонних справ України. Там констатували, що з 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію нашої держави, масове використання нею таких засобів створило асиметричну перевагу для агресора."На час підписання та ратифікації нашою державою Оттавської конвенції такі обставини були відсутні, їх не передбачали", — йдеться в заяві.У МЗС додали, що таким чином Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону, згідно зі статтею 51 Статуту ООН."Україна не єдина, хто постав перед складним вибором між виконанням зобов’язань за Оттавською конвенцією й ефективністю захисту своєї Батьківщини від жорсткого агресора, який нехтує усіма міжнародно-правовими нормами", — зауважили у відомстві.Там уточнили, що збройна агресія Росії проти України вже змусила низку держав — Латвію, Литву, Естонію, Польщу та Фінляндію — переглянути свою позицію й ухвалити спільне політичне рішення щодо виходу з Оттавської конвенції."Міжнародна спільнота має усвідомлювати, що з моменту приєднання України та цих держав до Оттавської конвенції ситуація з регіональною безпекою суттєво погіршилася", — акцентували в МЗС України.Тож, враховуючи безумовний пріоритет оборони нашої держави від жорсткої російської агресії, нашої землі — від окупації, а людей — від жахливих російських звірств, Україна ухвалила непросте, але необхідне політичне рішення про припинення виконання нерелевантних зобов’язань за Оттавською конвенцією."Переконані, що цей крок є необхідним та відповідним рівню загроз, адже йдеться про виживання та збереження України як суверенної, незалежної та вільної держави. В умовах, коли Росія здійснює геноцид з метою знищення України, ми змушені надавати безумовний пріоритет безпеці своїх громадян й обороні держави. Це стосується й участі нашої держави в міжнародно-правових документах і механізмах", — підсумували в Міністерстві закордонних справ України.Нагадаємо, що раніше Україна вийшла із меморандуму про співробітництво в охороні державних кордонів з Білоруссю та Росією. Відповідний указ підписав президент Володимир Зеленський.

У суботу, 28 червня, в селі Олександрівка Чернігівської області постраждала дитина. В руках у хлопчика вибухнув невідомий предмет.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)."У селі Олександрівка 11-річний хлопчик підняв невідомий предмет, який вибухнув у нього в руках", — ідеться в повідомленні.Надзвичайники додали, що дитину госпіталізували з пораненнями. Про стан постраждалого на теперішній момент нічого не повідомляється."Батьки, нагадуйте дітям про небезпеку щодо підозрілих предметів!" — наголосили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.Рятувальники закликали пам'ятати три правила, яких потрібно дотримуватися під час виявлення підозрілого або вибухонебезпечного предмета:не підходь;не чіпай;одразу телефонуй 101!До речі, сьогодні ж у селі Ставище Харківської області теж постраждали діти внаслідок того, що здетонував невідомий предмет, який хлопці знайшли біля подвір’я.Постраждалим 12 і 15 років. Молодший хлопчик отримав відкриту черепно-мозкову травму, 15-річний підліток — опік кисті.Нагадаємо, що в Київській області внаслідок вибуху гранати постраждав 12-річний хлопчик. Трагічний випадок трапився ввечері 1 травня у селищі Клавдієво-Тарасове.

Відеоролик у межах рекламної кампанії українського меду, який зібрали з квітів на замінованих росіянами полях, отримав нагороду міжнародного фестивалю "Каннські леви". Його номінували в галузі креативності.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який наголосив, що проект "Мед мінних полів" (Minefield Honey) отримав золото конкурсу.  "Перше в історії України золото на Cannes Lions 2025. Проект "Мед мінних полів", створений Saatchi&Saatchi Ukraine за підтримки Міністерства закордонних справ України й агропромислової компанії Kernel у кооперації з Dronarium Ukraine, вперше приніс Україні золоту нагороду Каннських левів, одного з найпрестижніших міжнародних фестивалів креативності", — зазначив Сибіга.Він додав, що "Мед мінних полів” має на меті привертати увагу до проблеми замінування в Україні та залучати додаткову допомогу міжнародних партнерів для розмінування."Український контекст завжди унікальний. Наша публічна дипломатія вкотре доводить, що вона може набувати абсолютно нових сенсів і форматів заради великої мети", — запевнив український міністр.Він констатував, що проект "Мед мінних полів", що став можливим завдяки підтримці Міністерства закордонних справ України на всіх етапах його реалізації, — один із тих прикладів, коли креативна сила стає рушієм важливої соціальної місії."Ця золота Каннська нагорода, найвища в міжнародній індустрії та перша для України, — вагоме визнання креативності українців. Дякую всій команді міністерства, причетній до успіху!" — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, що в лютому цього року в Україні стартував запуск першого етапу електронного сервісу завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин. Він має назву "Є-Бджільництво".

У понеділок, 16 червня, в Ізюмському районі Харківської області на невідомому вибуховому пристрої підірвався автомобіль піротехніків Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). На щастя, загиблих унаслідок підриву немає.Про це повідомили в Центрі координації протимінної діяльності."На території Оскільської громади Ізюмського району Харківської області стався підрив на невідомому вибуховому пристрої", — йдеться в повідомленні.У Центрі координації протимінної діяльності уточнили, що це сталося сьогодні вдень у полі поблизу села Студенок — на невідомому вибуховому пристрої підірвався автомобіль піротехніків ДСНС."Унаслідок цього 32-річного співробітника ДСНС доставлено до шпиталю", — зазначили в повідомленні.Центр координації протимінної діяльності знову попередив про високий рівень мінної небезпеки в регіоні."Якщо ви помітили вибухонебезпечний або підозрілий предмет, звертайтеся за телефоном гарячої лінії 0800 33 10 40 або телефонуйте 101, 102 або 112", — наголосили в Центрі координації протимінної діяльності.До речі, в цьому ж регіоні наприкінці квітня під час проведення робіт із розмінування на території Студенецького лісництва Ізюмського району Харківської області підірвалася машина механізованого розмінування Komatsu.Тоді в ДСНС акцентували, що розмінування лісових масивів наразі є одним із пріоритетних завдань на Харківщині, яка значно постраждала внаслідок бойових дій.Нагадаємо, що 9 червня в селі Мартове Харківської області 79-річний чоловік під час відпочинку на водосховищі підірвався на вибуховому пристрої. Пенсіонер живий, але йому відірвало частину ноги.

У середу, 11 червня, російські окупанти атакували рятувальників, які займалися розмінуванням сільгоспугідь на звільнених територіях Ізюмського району.Про це повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій. Зазначається, що ворог навів ударний безпілотник прямо в робочий орган машини розмінування  MINEWOLF MV-370, коли сапери проводили її обслуговування та перевіряли роботу.Внаслідок удару один піротехнік загинув. Ще двоє його колег поранені. Медики борються за їхні життя."Ціна безпеки — надзвичайно висока. Щодня наші герої виходять на небезпечну роботу, щоб зробити українську землю чистою від смертельної спадщини війни. Болем відгукується кожна втрата в родині ДСНС", — йдеться у повідомленні. Нагадаємо, 28 квітня під час проведення робіт із розмінування на території Студенецького лісництва Ізюмського району Харківської області підірвалася машина механізованого розмінування Komatsu.Також 9 червня у селі Мартове Харківської області 79-річний чоловік під час відпочинку на водосховищі підірвався на вибуховому пристрої. Пенсіонер живий, але йому відірвало частину ноги.

У суботу, 7 червня, на Одещині у селищі затока двоє людей, які відпочивали на пляжі, підірвалися на міні.Про це повідомило видання "Думська" з посиланням на джерела у правоохоронних органах."За попередньою інформацією, двоє людей загинули внаслідок підриву міни в курортній Затоці. Цю інформацію "Думській" підтвердили правоохоронці", — йдеться у повідомленні.Зауважимо, раніше голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер оприлюднив перелік безпечних для відпочинку пляжних зон, серед них:Інклюзивний пляж "Безмеж";Буфет на Малому Фонтані;"Гранд Петтін";"Ітака"Центральний міський пляж (Чорноморськ);"Куба";пляж "Калетон";Муніципальний пляж "Чайка""Сігал Біч";Муніципальний пляж "Курортний";"Паблік";пляжна ділянка в Ізмаїльському районі, селищі Приморському.Водночас Затоки у переліку безпечних зон для відпочинку немає."Під час повітряної тривоги, при виявленні підозрілих предметів, під час шторму від двох балів — перебування людей біля моря заборонено", — наголосив голова ОВА.Нагадаємо, раніше у Києві надзвичайники витягнули залишки ракети з Верблюжої затоки в Києві. Небезпечну знахідку виявили місцеві мешканці.Також під час проведення робіт із розмінування на території Студенецького лісництва Ізюмського району Харківської області підірвалася машина механізованого розмінування Komatsu.

В Україні офіційно відкрили навчально-випробувальний комплекс із розвитку новітніх технологій у сфері протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки UTTC (Ukrainian Training and Testing Complex).Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України."Під час першого дня функціонування полігону на ньому представили продукцію вітчизняних підприємств, експозиції наукових установ і техно-індустріальних кластерів", — ідеться в повідомленні. "Навчально-випробувальний комплекс має траси та смуги перешкод для легких і важких механізованих засобів розмінування, майданчики для випробування безпілотних авіаційних і наземних роботизованих систем, металодетекторів, спеціального обладнання для розмінування, споруд цивільного захисту й обладнання для екологічного контролю", — додали в Міноборони.У відомстві додали, що саме тут акумулюватиметься досвід у сфері протимінної діяльності, цивільного захисту й екологічної безпеки.Також у комплексі розширять науково-дослідну діяльність і виробничі можливості для розроблення, випробування та впровадження новітніх інноваційних проектів."У відкритті полігону взяли участь фахівці з розмінування Сил безпеки й оборони України, представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, представники країн-партнерів, бізнесу, міжнародних організацій і операторів протимінної діяльності", — підсумували в Міністерстві оборони України.Цей комплекс назвали унікальним майданчиком як для практичного використання, так і для міжвідомчої та міжнародної співпраці."Тут відбуватимуться випробування вітчизняних та іноземних зразків у сфері протимінної діяльності, цивільного захисту й екологічної безпеки", — зазначив начальник головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту й екологічної безпеки полковник Руслан Берегуля.Нагадаємо, що 28 квітня під час проведення робіт із розмінування на території Студенецького лісництва Ізюмського району Харківської області підірвалася машина механізованого розмінування Komatsu. Про це повідомили в ДСНС.

У вівторок, 6 травня, в Ізюмі Харківської області вибух міни забрав життя двох людей, ще одна особа поранена. Такі випадки останнім почастішали в цьому регіоні.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Харківській області.Там уточнили, що небезпечний предмет вибухнув на території приватного домоволодіння."Унаслідок інциденту загинуло двоє осіб і поранена одна. Постраждалому надається медична допомога", — додали в ДСНС.Рятувальники констатували, що всі обставини події з’ясовують правоохоронці.Надзвичайники також поінформували, що цього ж дня, 6 травня, у Слобідському районі Харкова 53-річний чоловік отримав множинні поранення обличчя, тіла та лівої руки."Це відбулося під час спроби самостійно розібрати вибухонебезпечний предмет. Постраждалого госпіталізовано до лікарні", — уточнили в ДСНС Харківської області.Загалом піротехнічні підрозділи ДСНС вилучили та знешкодили 91 одиницю вибухонебезпечних предметів.Рятувальники розповіли, що за добу на Харківщині зафіксовано дві пожежі, спричинені ворожими обстрілами у Куп’янському районі області."Шановні харків’яни! Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги! Почувши сигнал, негайно прямуйте до найближчого укриття", — підсумували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.Нагадаємо, що 21 квітня в Нікополі Дніпропетровської області жінка отримала важкі травми через ворожу міну. Ще двоє мешканців району постраждали внаслідок російських обстрілів.

Шевченківський районний суд Києва задовольнив клопотання Служби безпеки України (СБУ) та застосував до колишнього керівника одного з військових представництв Міноборони Михайла Шкуренка й очільника групи контролю Юрія Яреська запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативної застави.Про це повідомив Центр протидії корупції. Там зазначили, що, крім Яреська, підозрюють також:генерального директора оборонного заводу Леоніда Шимана;його першого заступника Олексія Кириченка."Розв’язується питання щодо обрання їм запобіжного заходу", — йдеться в повідомленні.За версією слідства, 2024 року керівництво оборонного заводу на Дніпропетровщині уклало договір з Агентством оборонних закупівель на виготовлення боєприпасів для ЗСУ. Підприємство мало поставити гуртові партії 120-міліметрових мінометних пострілів на понад 11 мільярдів гривень."Експертиза встановила, що під час виробництва використовувалася суміш порохів, один з яких не призначений для зарядів до 120-міліметрових мінометних пострілів, що призвело до нестабільної роботи заряду. Також капсули-запалювачі мали дефекти, що спричиняло осічки", — пояснили в Центрі протидії корупції.Попри відомі проблеми, підозрювані не зупинили виробництво, прагнучи отримати прибуток із держзамовлення.Посадовці військового представництва, залучені до схеми, не здійснили належного контролю якості та внесли неправдиві дані у звітність."У результаті ЗСУ отримали понад 120 тисяч непридатних пострілів, які відкликали з фронту, що завдало суттєвої шкоди боєздатності Сил оборони", — наголошується в повідомленні.Нагадаємо, на початку грудня минулого року міністр із питань стратегічних галузей промисловості України Герман Сметанін заявляв, що восени ЗСУ отримали неякісні мінометні міни. У владних структурах обговорювали, як вийти з цієї ситуації. Зокрема, тоді вирішили, що заміну цих мін проведуть безкоштовно.

У понеділок, 28 квітня, під час проведення робіт із розмінування на території Студенецького лісництва Ізюмського району Харківської області підірвалася машина механізованого розмінування Komatsu.Про це повідомили в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)."На Харківщині відбулася детонація вибухонебезпечного предмета під робочим органом машини механізованого розмінування", — йдеться в повідомленні.Надзвичайники уточнили, що під час проведення робіт із розмінування протипожежних розривів на території Студенецького лісництва Ізюмського району Харківської області сталася детонація вибухонебезпечного предмета під робочим органом машини механізованого розмінування Komatsu."На щастя, обійшлося без постраждалих", — наголосили українські рятувальники. У ДСНС додали, що розмінування лісових масивів наразі є одним із пріоритетних завдань на Харківщині, яка значно постраждала внаслідок бойових дій."Особлива увага приділяється очищенню територій, де розташовані протипожежні розриви, дороги та під'їзні шляхи. Це необхідно для забезпечення безпечного доступу пожежно-рятувальних підрозділів у разі виникнення лісових пожеж", — зауважили надзвичайники.Вони акцентували, що такі машини беруть на себе головну небезпеку та щодня рятують життя піротехніків."Техніку можна відремонтувати. А людське життя — неоціненне!" — підсумували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.Нагадаємо, що 15 квітня зранку в Чернігівській області на вибуховому пристрої підірвався автомобіль із ремонту електричних мереж. У результаті інциденту двох працівників госпіталізували.

У понеділок, 21 квітня, у Нікополі Дніпропетровської області жінка отримала важкі травми через ворожу міну. Ще двоє жителів району постраждали внаслідок російських обстрілів.Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак. За словами посадовця, Нікопольщину агресор атакував увесь день: застосовував БпЛА та артилерію. "Під ударом були райцентр, Мирівська, Покровська, Марганецька, Червоногригорівська громади. Постраждали чоловік 66 років та жінка — 63. Обоє лікуватимуться амбулаторно", — заявив Лисак.Він зазначив, що пошкоджені інфраструктура, фермерське господарство, сім приватних будинків, дві господарські споруди, дитячий спортмайданчик, газогони та лінія електропередач. "Нещасний випадок стався у Нікополі. 62-річна жінка наступила на ворожу міну. Потерпілу госпіталізували. На жаль, стан важкий. Лікарі надають їй всю необхідну меддопомогу. Звертаюся до мешканців прифронтових територій", — йдеться у повідомленні Лисака.Посадовець також закликав триматися якомога далі від підозрілих предметів та порадив викликати поліцію або рятувальників. "Вдарив агресор і по Межівській громаді Синельниківського району. Минулося без загиблих та поранених. За уточненою інформацією, через нічний обстріл КАБами Новопавлівської громади понівечена агрофірма", — додав Сергій Лисак.Раніше повідомлялось, що 21 квітня російські загарбники обстріляли цивільну інфраструктуру Чернігівської області. На місці "прильоту" виникла пожежа.Нагадаємо, 14 квітня війська країни-агресорки вдарили по Чернігівщині. Ворог поцілив по одному з вагонів поїзда.

Російські військові утримують свій флот у пунктах базування через страх ліквідації залишків їхніх бойових кораблів. Через це загарбники припинили мінувати акваторію Чорного моря.Про це в ефірі "Суспільне. Новини" розповів речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук.За його словами, небезпека знищення суден росіян дуже висока через безпілотні системи, які стоять на озброєнні Сил оборони, а також через "Нептуни", які чергують в Чорному та Азовському морях. Це пояснює той факт, що судна країни-агресора вимушено залишаються у тих локаціях, де вони є. І саме тому Чорне море зараз є "чистішим"."Мінувати вони не можуть. Для цього або треба вийти в море, або як раніше це робили — з літаків, мінуючи дистанційно. Зараз це не відбувається вже тривалий час. Не через бажання росіян, не через так званий жест доброї волі, як вони його називають, а через те, що є небезпека знищення цих літаків", — йдеться у заяві Плетенчука.Ще на початку квітня речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук заявляв, що на тлі інформації про можливе морське перемир'я між Україною та Росією у Чорному морі спостерігалося затишшя. Держава-агресор не атакує українські порти вже тривалий час.Нагадаємо, раніше Плетенчук повідомляв, що попри інформацію про готовність України та Росії до встановлення морського перемир'я військові виконують усі завдання штатно. Для того, аби дотримуватися тієї чи іншої угоди, її спершу потрібно відповідним чином оформити.

Від початку повномасштабної війни в Україні від детонації російських мін та вибухонебезпечних предметів загинули понад 300 людей, серед них — 18 дітей.Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.За його словами, через агресію РФ Україна стала однією з найбільш замінених країн у світі. Рашисти навмисно мінують цивільні об'єкти, ліси, дороги, покинуту техніку та навіть дитячі іграшки. "Це створює смертельну безпеку для населення, унеможливлює відновлення зруйнованих територій та порушує базові права людини", — зауважив він.Лубінець поінформував, що з лютого 2022 року вибухонебезпечні предмети забрали життя 336 осіб, з них — 18 дітей. Також 825 осіб, зокрема 92 дитини, отримали поранення.Варто зауважити, що загалом на кінець 2024 року близько 139 тисячі кілометрів квадратних території України вважаються потребують обстеження. Нагадаємо, 4 квітня прем'єр-міністр Денис Шмигаль інформував, що від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україні змогли повернути до безпечного використання вже понад 35 тисяч квадратних кілометрів територій. Влада на цьому не зупиняється і розширює спроможності.

Росія масово використовує заборонені міжнародними конвенціями касетні протипіхотні міни або міни зі сейсмічними датчиками. Найбільшу кількість дистанційних мінувань зафіксовано на території Харківської області.Про це розповів голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Андрій Даник в інтерв'ю "Укрінформу". За його словами, зараз найбільш забруднені вибухонебезпечними предметами внаслідок російської агресії Харківська, Херсонська та Донецька області."Якщо говорити за дистанційне мінування, то його найбільше, звичайно, у Харківській області. Переважно це заборонені міжнародними конвенціями касетні протипіхотні міни ПФМ або протипіхотні міни ПОМ-3 із сейсмічними датчиками", — зазначив Даник.Він додав, що є певна складність у знешкодженні цих мін, але особовий склад ДСНС має належну підготовку та рівень кваліфікації, а також забезпечений технічними засобами, щоб ефективно знешкоджувати їх.Раніше з’являлася інформація, що російські окупанти дистанційно мінують Україну, використовуючи кулькові осколкові авіаційні бомби ШОАБ-0,5. Зовні вони схожі на невеликий м’ячик сріблястого кольору.Як відомо, Міністерство оборони України розглядає можливість створення сучасного випробувального полігону для тестування нових технологій, які використовуються в процесах розмінування, зокрема, із залученням штучного інтелекту.Нагадаємо, в січні стало відомо, що норвезький уряд виділить Україні 2025 року близько 14 мільйонів євро на підтримку зусиль із розмінування. Програма стосуватиметься, зокрема використання собак-міношукачів.