# Міністерство освіти

У п'ятницю, 8 серпня, розпочалося подання заяв на вступ до магістратури на основі диплома бакалавра, спеціаліста або магістра.Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти та науки України.Подати заяви на бюджет або контракт можна до 18:00 25 серпня. Після цього ЗВО зможуть проводити додатковий набір лише на контракт — до 20 жовтня.Як подати заявуЩоб подати заяви, вступнику потрібно створити або увійти в електронний кабінет на сайті https://vstup.edbo.gov.ua.У МОН зауважили, що можна подати до 15 заяв, з них максимум п'ять — на бюджет, решта — на контракт. Після подання першої заяви змінити будь-які дані в електронному кабінеті неможливо."Радимо перевірити всю інформацію перед початком подання", — наголосили у прес-службі.Для заяв на бюджет потрібно встановити пріоритети від одного до п'яти (де один — найважливіша заява)."Якщо ви маєте пільги, то перед поданням заяв радимо звернутися до закладу освіти з документами для внесення інформації до відповідного реєстру. Під час подання обов’язково перевірте, чи відображаються ваші пільги", — зауважили в МОН.Скасувати заяву на бюджет без втрати пріоритету можна лише до її реєстрації у ЗВО. Після присвоєння статусу "Зареєстровано у закладі освіти" або "Потребує уточнення вступником" — скасування можливе тільки із втратою пріоритету.Коли будуть результати про зарахуванняСписки рекомендованих до зарахування на бюджет буде оприлюднено не пізніше за 28 серпня. Вступники, які отримають рекомендацію, повинні підтвердити вибір місця навчання до 18:00 30 серпня.Надання рекомендацій на контрактні місця розпочнеться 1 вересня. Нагадаємо, діти ветеранів, які навчаються на перших-третіх курсах бакалавріату, найближчим часом отримають гранти на здобуття вищої освіти. Держава повністю покриє повну вартість контракту за 2024-2025 рік.

З нового навчального року тема енергоефективності стане частиною шкільної програми. Учні 4-11 класів вивчатимуть, як раціонально користуватися ресурсами та бути більш енергоощадними в повсякденному житті.Про це повідомили в Міністерстві освіти та науки України."Щоб інтеграція теми була ефективною, Міністерство освіти та науки України в межах проекту "Уроки енергоефективності" підготувало посібники, що допоможуть учителям зробити уроки цікавішими та змістовнішими для учнів", — йдеться в повідомленні.Зазначається, що інтеграція теми не передбачатиме додаткового навантаження, а пропонуватиме матеріали для відповідних тем чинних навчальних програм, щоби зробити їх ще актуальнішими.Зокрема, таку інтеграцію рекомендовано для модельних програм: "Пізнаємо природу", STEM, "Довкілля", "Технології", "Природничі науки" тощо."Ми прагнемо інтегрувати тему енергоефективності в шкільну програму максимально ефективно та без додаткового навантаження", — додали у відомстві.Там зауважили, що першим етапом для реалізації цієї ініціативи стало навчання для вчителів, у якому взяли участь понад 2 200 педагогів.Другий крок — розроблення посібників, що вже доступні для більшості класів."Завдяки цьому впровадження тематики енергоефективності буде комфортнішим для вчителів і змістовним і зрозумілим для учнів", — пояснили в Міністерстві освіти та науки України.Нагадаємо, що минулого тижня Міністерство освіти та науки скасувало наказ №1112 і вилучило деякі норми з наказу №1115. Зокрема, вилучено пункти про мінімальну наповнюваність дистанційних класів і вимог до навчання внутрішньо переміщених дітей.

Міністерство освіти і науки скасувало наказ №1112 і вилучило деякі норми з наказу №1115. Зокрема, вилучено пункти про мінімальну наповнюваність дистанційних класів та вимог до навчання внутрішньо переміщених дітей (ВПО).Про це повідомили прес-служба Міносвіти."Ці зміни внесено на вимогу народних депутатів та прифронтових громад. Водночас зберігаємо низку положень із цих наказів, що важливі для громад та безпеки дітей. Ці норми будуть офіційно закріплено в окремому нормативному документі після консультацій із профільним комітетом ВРУ та депутатами, а також затверджено згідно з офіційними процедурами", — йдеться у повідомленні.Як зміни внесеноЗа даними відомства, вимоги до наповнення дистанційних класів будуть такі ж, як і для очних та змішаних. Згідно із Законом України "Про повну загальну середню освіту" клас можна відкривати за наявності щонайменше п'ятьох учнів.До того ж школи можуть відкривати класи дистанційного навчання незалежно від наявності повної лінійки паралелей. Крім того, діти внутрішньопереміщених осіб можуть продовжувати дистанційне навчання у своїх школах незалежно від місця перебування.Що залишається без змін:Очна та змішана форми навчання (чергування онлайн- та очних занять) можливі лише за наявності укриття в закладі освіти або не більше як 500 метрів від нього.Заклади освіти, що працюють із дітьми на ТОТ, можуть продовжувати функціонувати навіть тоді, якщо там неможливо відкрити жоден клас. Вчителі таких закладів навчають наших дітей на тимчасово окупованих територіях за педагогічним патронажем. Кожен учень отримує індивідуальний підхід з урахуванням безпеки. А вчитель — оплату за навчання конкретної дитини.Дітям, які перебувають за кордоном, і надалі надається можливість навчання за повною програмою в дистанційних класах, а також за скороченою — українознавчим компонентом.Для дітей на ТОТ збережено можливість навчатися в дистанційному класі або за педагогічним патронажем — залежно від безпекової ситуації.Нагадаємо, раніше віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявляв, що наказ Міністерства освіти і науки №1112 щодо дистанційного навчання у школах буде скасовано. Міністр пояснив, що громади та депутати протестують проти ймовірності закриття шкіл у прифронтових територіях, де в класах навчається дітей менше, ніж передбачено даним наказом.

Віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, який претендує на посаду першого віце-прем’єр-міністра, заявив, що наказ Міністерства освіти і науки №1112 щодо дистанційного навчання у школах буде скасовано.Таку заяву посадовець зробив у своєму відеозверненні."І хочу сказати, що в п'ятницю буде скасований, наприклад, наказ №1112, до якого є багато питань у громади депутатів. І разом з депутатами ми будемо шукати шлях, як досягати цілей і виводити дітей в офлайн, у безпечні школи. Як наздогнати всі знання, які були втрачені за останні кілька років — за ковід, повномасштабну війну... Будемо шукати цей шлях", — зазначив Федоров.Оновлено У прес-службі Міністерства цифрової трансформації уточнили, що Михайло Федоров мав на увазі саме скасування наказу №1112 Міністерство освіти і науки, а не повну відміну дистанційного навчання в Україні."Скасування дистанційного навчання не буде", — йдеться у повідомленні.Що відомо про указ №1112Міністерство освіти і науки України затвердило зміни до наказів щодо організації дистанційного навчання під час воєнного стану. Йдеться про оновлення наказів МОН №1112 (від 7 серпня 2024 року) та №1115 (від 8 вересня 2020 року).Одним із скандальних пунктів указу — є обмеження у доступі до дистанційної освіти. Зокрема, у новому навчальному році дистанційні класи мають налічувати щонайменше 20 учнів."Ці правила не поширюються на спеціалізовані та спеціальні заклади освіти", — зауважили у МОН.Крім того, згідно з наказом, з 1 вересня 2025 року учні-ВПО мають навчатися очно в школі за місцем проживання. Для деяких дітей перехід в інший навчальний заклад може виявитися стресом.Також є нововведення і для учнів на тимчасово окупованих територіях. Так, школярі з ТОТ можуть навчатися дистанційно за системою педагогічного патронажу. Але для цього батьки зобов’язані надати персональні дані та письмову згоду на їх обробку.До того ж у наказі наголошується, що учні з прифронтових території де школи мають укриття, мають навчати очно. Проте це загрожує безпеці дітей. Варто зауважити, що Профспілки працівників освіти і науки виступила проти нововведень МОН і вимагає скасування указу. Нагадаємо, в Україні триває вступна кампанія до закладів вищої освіти. У 2025 році процес зарахування до університетів відрізнятиметься від того, що був торік.

В Україні триває вступна кампанія до закладів вищої освіти. У 2025 році процес зарахування до університетів відрізнятиметься від того, що був торік.Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти й науки, йдеться про п'ять важливих змін, на які варто зважати абітурієнтам.Пріоритети на контракт Цьогоріч абітурієнтам доведеться визначати пріоритетні заявки на вступ не лише на бюджетну форму навчання, а й на контрактну, щоб отримати гранти. Водночас вступники можуть подати дві заяви на одну спеціальність в одному виші. Першу — на навчання на бюджеті, а другу — на контракт."Припис про те, що заява подана на конкурс і "за кошти фізичних чи юридичних осіб" спрацює вже після роботи алгоритму та убезпечить вступника від втрати будь-якої можливості вступу", — наголосили у Міносвіти.У міністерстві додали, що можливість буде корисною вступникам, які хочуть навчатися саме в обраному закладі вищої освіти. Якщо не вийде вступити на бюджет, то за тією ж заявою можна претендувати на грант, якщо абітурієнт відповідає встановленим для цього критеріям.Втім, варто не забувати, що отримати державну підтримку можна лише раз, якщо вступника рекомендували зарахувати до вишу на бюджет. При відмові від цієї пропозиції він не зможе отримати грант.Різні формули для конкурсного балаУ 2025 році конкурсний бал для вступу підраховують по-різному. Все залежить від того, коли вступник складав національний мультипредметний тест (НМТ). Конкурсний бал може відрізнятися в абітурієнтів, які мають однакові результати на іспитах, якщо тестування вони проходили в різні роки.Нові спеціальності ЄФВВ та зміни для магістратуриЦього року у Міністерстві освіти й науки затвердили нові предмети, а саме мовознавство та історію мистецтв, для єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ), який складають для вступу на магістратуру. Окрім цього, за деякими спеціальностями вступ відбуватиметься за результатами єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ), а не ЄФВВ.У відомстві закликали вступників не покладатися на торішню інформацію про зарахування на магістратуру, а ознайомитися з чинним порядком приймання та уточнювати вимоги на сайтах університетів.Онлайн вступ для аспірантуриУ 2025 році вперше вступ на аспірантуру проходить за допомогою особистих електронних кабінетів. Їх уже давно використовують абітурієнти, що мають бажання навчатися на бакалавраті та магістратурі. Охочі навчатися на аспірантурі мають зареєструватися на сайті ЄДЕБО, заповнити дані, завантажити фото та подати заяви на вступ онлайн.У Міносвіти рекомендують слідкувати за термінами подачі заяв на аспірантуру, оскільки вони відрізняються від інших вступних траєкторій.Оновлений перелік галузей знань і спеціальностейЦьогорічна вступна кампанія особлива й тим, що відбувається за оновленим переліком галузей та спеціальностей. Зміни стосуються назв та кодів деяких спеціальностей. Деякі з них — оновили, а також запровадили нові. У Міносвіти радять абітурієнтам перевіряти актуальні назви й коди на сайті ЄДЕБО.Нагадаємо, у червні Міністерство освіти й науки прийняло низку змін до наказів про дистанційне навчання. Вони передбачають нові вимоги щодо наповнюваності класів, а також зміни у підходах щодо онлайн-навчання для дітей за кордоном та на тимчасово окупованих територіях.

Очільниця польського міністерства освіти Барбара Новацька у листі до українського колеги Оксена Лісового висловила обурення тим, як події на Волині 1940-х років висвітлюються в підручниках з історії.Текст листа опинився в розпорядженні агентства РАР.У листі Новацької до міністра освіти і науки України Оксена Лісового, очільниця національної освіти "з жалем" заявила, що "польська сторона дуже стурбована змістом українських підручників з історії, які висвітлюють події на Волині, що відбувалися між 1943 і 1947 роками". Вона наголосила, що "особливо складним періодом в історії Волині, а водночас і в польсько-українських відносинах, був час Другої світової війни та масових злочинів проти польського населення, відомих як "Волинська різанина", скоєних Українською повстанською армією (УПА) та місцевим українським населенням".Керівник міністерства національної освіти звернув увагу на зміст підручника під назвою "Історія України" для 10 класу середньої школи, виданого у 2023 році.Як вона пояснила, вона мала на увазі уривок зі сторінки 256 : "(УПА) діяла переважно на Волині та в Галичині. У 1943 році її очолював Роман Шухевич. Протягом двох років її існування до лав УПА вступило 30 000-40 000 солдатів. Активісти УПА вважали своїми ворогами українських комуністів, нацистів та поляків. Причиною погіршення польсько-українських відносин стали масові вбивства українців, скоєні Армією Крайовою. Це була підпільна польська армія, керівництво якої хотіло повернутися до довоєнних кордонів Польщі. Її жертвами стали жителі Холмщини, Підляшшя, Галичини та Волині. Кривава польсько-українська війна, яка забрала життя не лише солдатів, а й мирних жителів, тривала до 1947 року".Новацька звернулася до українського міністра з проханням "вжити негайних заходів, зокрема переглянути інші підручники та підготувати нові, які відповідатимуть поточному стану польсько-українських відносин".Вона додала, що представники обох країн контролюють зміст підручників у рамках діяльності двосторонньої Польсько-української експертної комісії з удосконалення шкільних підручників з історії та географії.Пропозиція НовацькоїНовацька також запропонувала розглянути можливість зміни правил роботи комісії, щоб обидві сторони могли висувати підручники, що становлять спільний інтерес, для розгляду. Вона посилалася на той факт, що "як українська, так і польська сторони висловили занепокоєння щодо змісту підручників з історії ".Водночас міністр повідомила, що під час 24-го засідання Комісії в Ужгороді у січні один з її українських членів запропонував створити спільний підручник з історії. Тому вона попросила Лісового зайняти позицію щодо зміни правил роботи комісії та, можливо, розпочати роботу над підготовкою спільного підручника.Раніше повідомлялось, що 24 квітня у Тернопільській області, на території колишнього села Пужники, розпочали ексгумувати останки поляків, які загинули у 1945 році.Нагадаємо, як свідчать результати опитування IBRiS, проведеного на замовлення видання Rzeczpospolita, половина поляків вважає, що без остаточного розв’язання проблемного питання ексгумацій жертв Волинської трагедії не може бути вступу України до НАТО чи Європейського Союзу.

Глобальний альянс із понад 20 міжнародних партнерів утворено задля підтримки дошкільної освіти в Україні. Початковий внесок від Світового банку — в розмірі 30 мільйонів доларів.Про це повідомила прес-служба Міністерства освіти та науки України."Початковий внесок у розмірі 30 мільйонів доларів уже зробив Світовий банк", — ідеться в повідомленні.Там додали, що інвестиції спрямують на розширення інклюзивного доступу до дошкільної освіти, поліпшення практик викладання та умов навчання, зміцнення інституційного та місцевого потенціалу управління системою дошкільної освіти.Зазначається, що Альянс утворено в межах нової ініціативи First Steps Forward, яку запустило Міністерство освіти та науки України."Людський капітал — це найцінніший ресурс кожної країни, і саме дошкільна освіта є ключем до його розвитку. За останні місяці ми зробили важливий крок — ухвалено новий закон про дошкільну освіту, розроблено нормативну базу, яка суттєво трансформує систему. Зі Світовим банком і партнерами ми прагнемо відновити доступ до освіти, втрачений через російську агресію, і збудувати сучасну стійку систему, яка відповідає потребам кожної дитини", — заявив міністр Оксен Лісовий.Основні напрями, які Міністерство освіти та науки України планує втілювати разом із партнерами:розширення й адаптація інфраструктури та моделей послуг з урахуванням безпекових і демографічних реалій;запровадження гнучких форматів (мобільні дитсадки, домашній чи робочий догляд);розширення доступу для всіх дітей, зокрема, дітей з інвалідністю;підвищення якості підготовки педагогів і поліпшення умов праці;залучення батьків і громад до участі в розвитку сфери;запровадження цифрових систем для планування та надання послуг."Одна зі спільних цілей — до 2030 року забезпечити охоплення дошкільною освітою щонайменше 45-50% дітей віком до трьох років і 96% дітей віком від трьох до шести років якісними послугами раннього розвитку — згідно з Барселонськими цілями ЄС", — додали у відомстві.Ініціативу First Steps Forward уже підтримали країни ЄС, провідні фінансові установи, а також міжнародні організації, зокрема, Фінляндія, Бельгія, Литва, Світовий банк, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, GPE й інші."Очікується, що альянс розширюватиметься — до нього регулярно приєднуватимуться нові партнери. Зараз Україна має унікальне вікно можливостей для глибинних змін у дошкільній освіті. Запрошуємо зацікавлених партнерів, зокрема, приватний сектор України, долучатися — через обмін експертизою, фінансову підтримку або участь у впровадженні ініціативи First Steps Forward", — заявили в Міносвіти.Нагадаємо, що в Україні від початку цього року набув чинності новий закон "Про дошкільну освіту". Зміни спрямовані на поліпшення якості освітніх послуг і створення комфортних умов для дітей, вихователів і батьків.

Кабінет міністрів України затвердив обсяги бюджетних місць на 2025 рік. Загалом безкоштовно зможуть навчатися понад 100 тисяч студентів.Про це повідомляє Міністерство освіти і науки із посиланням на постанову Кабінету міністрів. Зазначається, що бакалаври отримають 80 067 бюджетних місць, з яких 74 976 – для денної форми навчання.Зокрема, серед найпопулярніших спеціальностей для бакалаврів бюджетні місця розподілили наступним чином:01 Освіта/Педагогіка — 12 272 місця (зокрема 014 Середня освіта – 7201);02 Культура і мистецтво — 3128;03 Гуманітарні — 3399;05 Соціальні та поведінкові науки — 2166;06 Журналістика — 458;07 Управління та адміністрування — 4411;073 Менеджмент — 1322;08 Право — 2657;10 Природничі науки — 2508;11 Математика та статистика — 1256;12 Інформаційні технології — 12 323;13 Механічна інженерія — 3929;19 Архітектура та будівництво — 3914;20 Аграрні науки та продовольство — 4705;29 Міжнародні відносини — 648.Водночас магістри цьогоріч отримали 36 094 місць, з них 32 182 – на денній формі. Бюджетні місця розподілили наступним чином:01 Освіта/Педагогіка — 5317 місця;02 Культура і мистецтво — 1382;03 Гуманітарні науки — 1244;05 Соціальні та поведінкові науки — 987;06 Журналістика — 163;07 Управління та адміністрування — 1828;073 Менеджмент — 803;08 Право — 946;10 Природничі науки — 1124;11 Математика та статистика — 461;12 Інформаційні технології — 4605;13 Механічна інженерія — 1822;19 Архітектура та будівництво — 1858;20 Аграрні науки та продовольство — 2218;29 Міжнародні відносини — 343.Натомість повним переліком бюджетних місць можна ознайомитися за посиланням.Як подати заяву на бюджетДля участі в конкурсі на навчання коштом державного бюджету вступник може подати до 5 заяв через електронний кабінет. Ще 10 заяв можна подати на вступ за контрактною формою навчання. Подання заяв триватиме до визначених дат відповідно до обраної траєкторії вступу.Обов'язково до кожної заяви потрібно додати мотиваційний лист. У разі наявності декількох претендентів на одне місце приймальна комісія буде ухвалювати рішення саме на основі мотиваційних листів вступників. Нагадаємо, цього року понад 93 тисячі осіб потенційних учасників вступних іспитів до магістратури звернулися до приймальних комісій закладів вищої освіти й отримали екзаменаційні листки. Серед них 90 311 осіб проходитимуть тестування в Україні, а 3 321 особа — за кордоном.

Останнім часом в українському політикумі активно обговорюють чутки про те, що в Офіс президента планують відставки міністра освіти та науки Оксена Лісового та міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка.Про це повідомило "Суспільне", журналісти якого послалися на власні джерела. Зокрема, Лісового можуть замінити на заступника міністра освіти Андрія Вітренка, кандидатури на очільника МОЗ поки що нема.Джерела медійників у фракції "Слуга народу" підтвердили, що заступника міністра освіти Андрія Вітренка розглядають як кандидата на посаду міністра освіти замість Оксена Лісового. Проте нардепи також зазначили, що остаточне рішення ще не ухвалене."Заступників багато. Вітренко один з них. Можливо, взагалі відбудеться зняття Лісового без призначення міністра, а з виконувачем обов'язків", — розповів один із нардепів "Слуг народу".Раніше народна депутатка "Голосу" Інна Совсун зазначала, що кандидатуру заступника міністра освіти та науки Андрія Вітренка обговорюють на посаду міністра.У квітні 2025 року громадська організація "Дисергейт" провела дослідження кандидатської дисертації та наукових статей Вітренка та звинуватила його в академічній недоброчесності. Наразі оригінал цього дослідження на сайті "Дисергейт" недоступний.Крім того, 8 липня пацієнтські організації, зокрема "Пацієнти України" та Благодійний фонд "100% життя", опублікували на своїх сторінках заяви про підтримку чинної команди Міністерства охорони здоров’я.Виконавча директорка "Пацієнтів України" Інна Іваненко зауважила, що це відповідь на чутки про ймовірну відставку міністра охорони здоровʼя Віктора Ляшка."Ми не знаємо точно, наскільки велика ймовірність, що відставка буде. Але зафіксувати свою позицію, що в цих умовах МОЗ ефективно працює, ми вважали за потрібне", — наголосила Іваненко.Джерела журналістів у владі повідомили, що наразі конкретної кандидатури на посаду міністра охорони здоров'я немає, і жодне прізвище на заміну Ляшка не звучить.Причиною чуток про відставку міністра ймовірно є справа з коштами на відновлення "Охматдиту" після російського ракетного удару 8 липня 2024 року. Тоді лікарня опублікувала реквізити для збору коштів та рахунки благодійного фонду "Охматдит — Здорове дитинство". Ці реквізити також поширило МОЗ. Однак після того розпочався конфлікт щодо тендерів на відновлення корпусів лікарні.Нагадаємо, сьогодні президент Володимир Зеленський натякнув, що планує змінити посла у США. Можливо новим представником України стане чинний міністр оборони Рустем Умєров. Своєю чергою, такі кадрові зміни вплинуть на "серйозні перестановки в уряді".

У понеділок, 23 червня, Кабінет міністрів України затвердив нову постанову щодо визнання результатів навчання українських дітей, які перебувають за кордоном.Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук."Хочу вкотре наголосити на важливості українських шкіл за кордоном. Бо українська держава має берегти зв'язок з українськими родинами в Європі та інших країнах. Це наш стратегічний ресурс", — запевнила вона.За її словами, сьогодні уряд затвердив порядок визнання результатів навчання українських учнів за кордоном."Це вдосконалює правовий статус українських закордонних шкіл, їхніх учнів і викладачів", — наголосила заступниця керівник Офісу президента України.Вона уточнила, що це також сприяє покращенню фінансування та матеріального забезпечення таких осередків української освіти. "Дякую представникам українських закордонних громад, які долучились до розробки відповідної постанови Кабміну. Також дякую команді Міносвіти за увагу до учнів, які опинилися за кордоном", — наголосила Ірина Верещук.Вона принагідно закликала уряди країн перебування українських дітей і міжнародні організації підтримати українські закордонні школи.Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо, що Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йдеться про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.

Міністерство освіти й науки України прийняло низку змін до наказів про дистанційне навчання. Вони передбачають нові вимоги щодо наповнюваності класів, а також зміни у підходах щодо онлайн-навчання для дітей за кордоном та на тимчасово окупованих територіях.Як повідомила прес-служба Міносвіти, відповідні нововведення впроваджуватимуть з нового навчального року — 1 вересня 2025 року.У Міністерстві зауважили, що ці зміни є частиною політики "Школа офлайн", а її мета — забезпечити якісну освіту для кожної дитини, незалежно від того, де вона перебуває — на контрольованій українським урядом території, тимчасово окупованій чи за кордоном. Зокрема, були встановлені нові правила щодо наповнюваності дистанційних класів. Так, відтепер мінімальна кількість учнів у дистанційному класі становитиме 20 дітей. Втім, засновники шкіл можуть зменшити цю кількість:до 10 учнів — для закладів на тимчасово окупованих, прифронтових територіях, у селах і селищах всієї України;до 15 учнів — для закладів в інших містах.Водночас Міносвіти наголосили, що вимоги до наповненості дистанційних класів не розповсюджуються на заклади спеціалізованої та спеціальної освіти. Окрім цього, школа може працювати дистанційно навіть без всіх паралелей класів."Заклад будь-якого типу може працювати за дистанційною формою, якщо в ньому відсутні не більше двох паралелей. Наприклад, школа має дистанційні 1-6, 8-11 класи — 7 класу може не бути", — пояснили у міністерстві.Втім, у межах одного дистанційного класу діти повинні навчатися лише за однією освітньою програмою. У Міністерстві зауважили, що це допоможе педагогам ефективніше працювати з дітьми різних категорій, наприклад, з тими, які перебувають в Україні на контрольованій урядом території, на тимчасово окупованих територіях або за кордоном."Якщо дитина відвідує школу в країні перебування, вона може дистанційно навчатися за українознавчим компонентом в українській школі (від п'яти до восьми годин на тиждень, без перевантаження)", — наголосили у Міносвіти.Так, якщо учень не відвідує місцевий заклад освіти, то він може здобувати освіту повністю дистанційно в українському закладі освіти. Зокрема, для дітей за кордоном доступні індивідуальні форми навчання — екстернат або сімейна форма. Учні, які проживають на окупованих територіях можуть навчатися за педагогічним патронажем. "Це індивідуальне навчання з урахуванням потреб дитини й безпекових обставин. Навіть якщо в школі не відкрито жодного класу, вона може продовжити працювати у формі педагогічного патронажу. Ця форма передбачає оплату вчителю за навчання конкретної дитини", — додали у МОН.Окрім цього, якщо учень перебуває на території, де тривають бойові дії, він може продовжувати навчання дистанційно у своїй школі, звідки виїхав. Дитині не потрібно переводитися до іншого закладу для дистанційного навчання.Задля того, щоб забезпечити плавний перехід до змін, Міносвіти запроваджує кадровий резерв, який дасть змогу вчителям, що можуть залишитися без навантаження, проходити навчання й отримувати середню заробітну плату.У Міністерстві наголосили, що це стосується вчителів із Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Сумської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей.Нагадаємо, раніше сервіс відкритих даних "Опендатабот" повідомляв, що в школах України за перші чотири місяці цього року зафіксовано 130 випадків булінгу. Це у 1,5 раза більше, ніж у відповідний період торік.

Цього року понад 93 тисячі осіб потенційних учасників вступних іспитів до магістратури звернулися до приймальних комісій закладів вищої освіти й отримали екзаменаційні листки. Серед них 90 311 осіб проходитимуть тестування в Україні, а 3 321 особа — за кордоном.Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО)."Учасники виявили найбільшу зацікавленість предметним тестом з педагогіки та психології — 16 709 осіб", — йдеться в повідомленні.Там додали, що дещо менше охочих виявили бажання складати тест з управління та адміністрування — 16 437 зареєстрованих учасників."Серед охочих вступити до магістратури 12 152 осіб будуть складати тест з інформаційних технологій, із права та міжнародного права — 10 695 вступників,  із психології та соціології — 9 435 осіб", — перерахували в УЦОЯО.Ще 5 727 вступників братимуть участь у тестуванні з історії мистецтва.Крім того, цього року 5 464 охочих вступити до магістратури складатимуть тестування з економіки та міжнародної економіки, з мовознавства — 5 205 осіб, з обліку та фінансів — 5 047 осіб, а з політології та міжнародних відносин — 2 482 особи.Нагадаємо, на початку червня заступник міністра освіти й науки Михайло Винницький розповідав, що цього року в Україні є 312 тисяч зареєстрованих абітурієнтів, які складають національне мультипредметне тестування. Водночас 2008 року в країні було 630 тисяч випускників шкіл, що майже вдвічі більше.

Цього року в Україні є 312 тисяч зареєстрованих абітурієнтів, які складають національне мультипредметне тестування. Водночас у 2008 році в країні було 630 тисяч випускників шкіл, що майже удвічі більше.Про це в інтерв'ю "Українському Радіо" повідомив заступник міністра освіти й науки Михайло Винницький. За його словами, цього року кількість випускників майже така ж, як і торік. Він зауважив, що нічого не змінюється у кількості тих, хто пише мультипредметний тест за кордоном."Ми проводимо НМТ у 34 країнах, і цьогоріч зареєструвалося трохи понад 20 тисяч учасників. 300-312 тисяч ― це абсолютно нормально, тому що у нас приблизно 360 тисяч випускників цього року, а це означає, що частина не буде йти на вищу освіту. Щоб іти у коледжі або на ринок праці, писати НМТ не потрібно", — зазначив Винницький.Посадовець додав, що тенденція демографічного зниження продовжується вже останніх 30 років. 2002 року в Україні спостерігали падіння кількості випускників, що було пов'язано з аварією на Чорнобильській атомній електростанції."З тих часів у нас зменшується кількість випускників шкіл на 20-30 тисяч щороку, на жаль. Це означає, що у нас народжується менше дітей", — додав він.Нагадаємо, раніше Український центр оцінювання якості освіти повідомляв, що всі учасники, які не змогли скласти національний мультипредметний тест під час основної сесії, матимуть ще одну спробу під час додаткової сесії. Перездати іспит можуть лише ті учасники, які не змогли розпочати або завершити виконання сертифікаційної роботи через причини, на які не могли вплинути.

Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йдеться про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.Про це повідомили в Міністерстві освіти та науки України. Це один із підсумків зустрічі міністра освіти та науки України Оксена Лісового та його першого заступника Євгена Кудрявця з міністеркою національної освіти Польща Барбарою Новацькою та послом України в Польщі Василем Бондарем.У межах чинного польського законодавства школи можуть запроваджувати викладання української мови за таких умов:за ініціативи батьків, які можуть написати відповідне звернення до адміністрації польської школи (у разі виникнення труднощів — можна повідомити про це посольство України в Польщі);якщо є кадрова спроможність, тобто вчитель української мови, якого можна працевлаштувати, а також сформована група учнів;за погодженням із директором школи та за згодою керівного органу."Розроблення програм для викладання української мови як другої іноземної в польських школах уже триває", — наголосили у відомстві.Окрім того, у польських школах передбачено низку форм підтримки, якими можуть скористатися українські учні:додаткові безплатні заняття з польської мови;додаткові заняття з певного предмета;навчання на підготовчому відділенні;допомога асистента вчителя, який знає мову країни походження;допомога міжкультурного асистента.У міністерстві додали: під час зустрічі польська сторона також повідомила, що розгляне можливість занесення української мови до переліку мов, які можна обрати для складання "екзамену восьмикласника" — обов’язкового для переходу на наступний рівень середньої освіти. Таке питання, можливо, врахують у межах запланованої реформи шкільної освіти Польщі на 2026-2027 роки."МОН спільно з партнерами працює над тим, щоб українські діти за кордоном не втрачали зв’язок з Україною та мали змогу вивчати українознавчі предмети!" — наголосили в українському відомстві.Нагадаємо, кандидати в президенти Польщі під час нещодавніх дебатів багато говорили про Україну. Зокрема, Рафал Тшасковський звинуватив опонента Кароля Навроцького в тому, що він повторює мову Путіна щодо деяких питань, які стосуються України.

Понад половина вакансій в Україні розраховані для кваліфікованих робітників, але без вищої освіти. Такі пропозиції зазвичай надходять від роботодавців.Про це розповів заступник міністра освіти та науки Дмитро Завгородній під час конференції "Освіта нової України". Його цитує "Укрінформ"."Понад половина всіх вакансій, які планують підприємства відкривати, — це кваліфіковані робітники, робітники з обслуговування машиноустаткування, найпростіші професії. Тобто це люди без вищої освіти", — зазначив він.Водночас, за його словами, більшість безробітних в Україні, які зареєстровані в Державній службі зайнятості, — це люди з вищою освітою, які хочуть роботу, яка відповідає їхній кваліфікації, їхній освіті."А більшість вакансій, які повідомляються в ту саму службу зайнятості, — це якраз вакансії кваліфікованих робітників", — додав Завгородній.Зокрема, за даними спільного дослідження МОН і міжнародних партнерів стосовно ринку праці, 26% вакансій відкриті для кваліфікованих робітників з інструментом, 25% — для робітників з обслуговування устаткування, 12% — для найпростіших професій, 7% — для працівників у сфері торгівлі та послуг, 6% — для керівників, 4% — для технічних службовців.Окрім того, як зауважив Завгородній, роботодавці часто скаржаться на те, що знання фахівців не відповідають потребам ринку праці, а також на невелику кількість фахівців із тих чи інших спеціальностей.Заступник міністра освіти та науки додав, що держава намагається розв’язати питання цього дисбалансу, розвиваючи такий напрямок, як освіта дорослих.Нагадаємо, декілька днів тому прес-центр Державної служби зайнятості повідомляв, що на українському ринку праці зростає кількість вакансій із пропозицією житла для працівників. Причина — дефіцит робочих кадрів.