# Міністерство освіти

У Сумській області відрапортували про завершення будівництва першої підземної школи в регіоні. Ще два навчальні заклади такого типу зводять в обласному центрі.Про ц повідомила прес-служба Сумської обласної військової адміністрації, начальник якої Володимир Артюх оглянув, як облаштоване протирадіаційне укриття, що вже найближчим часом дозволить дітям і вчителям перейти від дистанційного формату роботи до навчання в офлайн-режимі."Перша на Сумщині підземна школа з’явилась на території однієї з громад Охтирського району. Роботи закінчили наприкінці минулого року", — йдеться в повідомленні.У прес-службі Сумської ОВА додали, що протирадіаційне укриття є спорудою подвійного призначення і може використовуватись як для організації безперебійного та безпечного освітнього процесу, так і для захисту мешканців громади у випадку потреби. . "Це перше протирадіаційне укриття подвійного призначення, яке ми збудували у навчальному закладі нашої області. Робимо все можливе, аби наші діти могли відійти від дистанційного формату і навчатись за змішаною або очною формою. Створення безпечного освітнього середовища, яке дозволить школярам Сумщини отримувати якісну, повноцінну освіту, — пріоритетний напрям роботи, над яким ми продовжуємо працювати 2025 року", — зазначив Володимир Артюх.Він додав, що ще дві підземні школи такого типу будуються в обласному центрі, аби школярі могли навчатись навіть під час тривог."Вдячні Міністерству освіти та науки України за підтримку, надану Сумщині для реалізації таких важливих проектів", — підсумував начальник Сумської обласної військової адміністрації.Укриття розраховане на 295 людей. Проект реалізували коштами співфінансування: 29,4 мільйона гривень спрямували з бюджету держави, ще 1,6 мільйона гривень профінансувала громада.Нагадаємо, 16 грудня стало відомо, що в Запоріжжі офіційно запрацювала перша в області підземна школа, яка може витримати ракетні обстріли. Будівництво навчального закладу тривало шість місяців.

Унаслідок ранкової атаки ворожих БпЛА на Київ у середу, 1 січня, загинуло подружжя науковців — Ігор Зима й Олеся Сокур. Їх убила терористична Росія в перший день нового року.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, який залишив відповідний допис на своїй сторінці у Facebook"На жаль, внаслідок ворожої атаки БпЛА загинув видатний нейробіолог Ігор Зима та його дружина — науковиця, докторка біологічних наук Олеся Сокур", — наголосив він.За словами міністра, майже все своє життя родина віддала науці, багато років працюючи в "Інституті біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка."Мої щирі співчуття рідним та близьким загиблих, а також усім, хто постраждав від сьогоднішнього ранкового терору. Росія — це терор і абсолютне зло, яке несе смерть і руйнування. Світ повинен реагувати жорстко та принципово", — підсумував Оксен Лісовий.На сайті "Інституту біології та медицини" зазначили, що Ігор Зима — доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, доцент. Викладав навчальні дисципліни "Фізіологія та анатомія людини та тварин", "Анатомія та фізіологія ЦНС", "Фізіологія нервової системи та вища нервова діяльність", "Нейрофізіологія", "Фізіологія нейромереж", "Еволюція поведінки та антропогенез".Нагадаємо, в середині дня начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомляв, що в Києві кількість загиблих через ворожий дроновий обстріл 1 січня з одного зросла до двох людей. На той момент розбір завалів іще тривав.

Міністерство освіти і науки України затвердило календарний план проведення національного мультипредметного тесту у 2025 році.Про це повідомила прес-служба Українського центру оцінювання якості освіти, посилаючись на наказ Міносвіти.Тестування відбуватиметься під час основних і додаткових сесій. Основні проходитимуть з 14 травня до 25 червня, додаткові — з 14 по 25 липня.Згідно із наказом МОН, передбачено два періоди реєстрації  для участі в НМТ — основний та додатковий. Основний етап реєстрації для участі в основних сесіях НМТ триватиме з 6 березня до 3 квітня включно."До 8 квітня зареєстровані матимуть змогу в персональних кабінетах внести зміни (вибрати інший предмет додаткового блоку чи змінити населений пункт в Україні / за кордоном, у якому бажають пройти НМТ)", — йдеться  у повідомленні.У додатковий період реєстрації (9–14 травня) матимуть змогу зареєструватися для проходження НМТ під час додаткових сесій особи, які не змогли цього зробити з поважних причин під час основного періоду реєстрації, та ті, хто реєструвалися в основний період реєстрації, але їм було відмовлено в реєстрації. Зміни до реєстраційних даних можна буде внести до 19 травня.З 4 травня для зареєстрованих учасників основних сесій НМТ з’явиться можливість завантажити зі своїх персональних кабінетів запрошення. Там буде зазначено дату, час і місце проведення НМТ. Учасники ж додаткових сесій матимуть змогу це зробити з 11 липня. "З міркувань безпеки ми не публікуватимемо інформації про те, де на території України відбудуться тестування, ні на сайтах Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, ні на наших офіційних сторінках у соцмережах. Наполегливо рекомендуємо учасникам не розголошувати, де й коли проходитиме тестування, адже від цього може залежати безпека і їхня, і організаторів НМТ", — наголосили в прес-службі.Інформацію про результати основних сесій НМТ буде розміщено в персональних кабінетах учасників до 4 липня, додаткових — до 30 липня.Нагадаємо, за даними заступника міністра освіти Михайла Винницького, в Україні протягом квітня-серпня 2024 року із закладів вищої освіти відрахували 23 448 чоловіків, віком понад 30 років. .

У четвер, 26 грудня, вчена рада Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка проголосувала за звільнення професора Микити Василенка. Викладач отримає другу догану з подальшим звільненням – це станеться до кінця року.Про це повідомив "Бабель" із посиланням на джерела в Інституті журналістики. Журналісти зазначили, що першу догану Василенко отримав близько року тому.Як відомо, викладач Василенко заявляв, що залучення іноземних військових в Україну може "покращити ситуацію з народжуваністю", а також казав про "сотні тисяч голодних українок"."Бабель" раніше переглянув чимало інтерв'ю Василенка, проаналізував їх і з'ясував, що його головний прийом — за будь-яких обставин прогнозувати майбутню кризу: вимирання населення або повстання «в тилу і на фронті.Міністр освіти та науки Оксен Лісовий назвав слова професора Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Микити Василенка "неприпустимими"."Висловлювання з боку викладача, які я бачив в інформаційному просторі, є неприпустимими. Особливо, якщо вони транслюються в інформаційному просторі ворога. Адміністрація університету планує розглянути етичні аспекти поведінки цього викладача на відповідній комісії. Проте мені відомо, що вже не вперше етична комісія збирається з цієї причини", — зазначив Лісовий.Він додав, що як міністр не має права втручатися в автономність вишу, але має право висловити свою оцінку."Реакція на такі висловлювання та відповідальність за них повинні бути суворими", — наголосив міністр.Зараз Міністерство освіти та науки працює над зміною культури освітнього середовища у вишах, і "така поведінка точно не вписується в ці зміни", резюмував Лісовий.Нагадаємо, що раніше на висловлювання Василенка відреагував омбудсмен Дмитро Лубінець. Він зауважив, що професор близько року тому вже втрапляв у скандал, від нього уповноважений із прав людини отримував колективне звернення від студентів. Після реагування університет притягнув його до дисциплінарної відповідальності, професор отримав догану.

Українським школам можуть надати право залишати учнів на другий рік навчання в тому ж класі. Метою такої пропозиції є компенсація навчальних втрат.  Таку заяву під час зустрічі з міністром освіти та науки Оксеном Лісовим зробила освітній омбудсмен Надія Лещик."Запропонувала надати право закладам освіти залишати учнів усіх класів на другий рік навчання в тому ж класі за однієї з умов: наявності початкового рівня навчальних досягнень дитини, тривалого пропуску уроків, відсутності впродовж одного навчального семестру за рішенням педагогічної ради, без згоди батьків", — йдеться у заяві Надії Лещик.Раніше Міністерство освіти та науки України затвердило порядок проведення національного мультипредметного тесту у 2025 році. Учасники складатимуть його з 14 травня. Саме за його результатами абітурієнти вступатимуть до вишів.Нагадаємо, за даними заступника міністра освіти Михайла Винницького, в Україні протягом квітня-серпня 2024 року із закладів вищої освіти відрахували 23 448 чоловіків, віком понад 30 років.Варто зазначити, що до кінця 2024 року в українських школах учні початкових класів харчуватимуться безплатно. На ці потреби з державного бюджету виділили два мільярди гривень.

Кабінет Міністрів України вніс зміни до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами й затвердив розподіл на січень–серпень 2025 року. Згідно з рішенням уряду, малокомплектні школи залишаться без фінансування. Про це повідомила прес-служба Міністерства освіти і науки. "Розподіл субвенції на вересень–грудень 2025 року буде проведено після запуску й оновлення даних щодо кількості учнів в Автоматизованому інформаційному комплексі освітнього менеджменту (АІКОМ) 2.0", -- йдеться у повідомленні. Серед основних змін у формулі розподілу субвенції: для розрахунку освітньої субвенції на січень–серпень 2025 року використано дані про кількість учнів усіх типів закладів загальної середньої освіти на 1 листопада 2024 року; до майбутнього розрахунку освітньої субвенції з 1 вересня 2025 року буде враховано кількість учнів комунальних і приватних закладів загальної середньої освіти з кількістю учнів 45 осіб і більше. Це рішення не стосується початкових і спеціальних шкіл (в останніх вчаться учні з особливими освітніми потребами). "Рішення уряду стимулюватиме місцеві органи самоврядування до оптимізації шкільної мережі, що сприятиме здобуттю учнями якіснішої освіти в більших школах, які, як правило, ліпше оснащено навчальним обладнанням та забезпечено вчителями з усіх навчальних предметів", -- наголосили у МОН. У міністерстві пояснили, що у школах, у яких навчається менш як 45 учнів, класи можуть не утворювати, або в одному класі вчаться 5–6 учнів. Це призводить до того, що діти не отримують належного рівня взаємодії одне з одним, не навчаються одне в одного й не бачать прикладів для наслідування. Окрім того, зазвичай такі школи не забезпечено вчителями повною мірою. "Також часто вчителі не можуть набрати достатню кількість годин зі свого профільного предмета, щоб отримувати достатню зарплату, тому в таких школах є практика викладання деяких предметів непрофільними учителями. Це все впливає на зниження якості освіти в селах, про що свідчать результати ЗНО (НМТ) та міжнародного дослідження PISA", -- додали у МОН. Нагадаємо, впонад тисячіукраїнських шкіл уже працюють інспектори Служби освітньої безпеки (СОБ). Вони забезпечують захист вчителів та дітей у навчальному закладі.

Після закінчення війни українські випускники знову складатимуть тести із зовнішнього незалежного оцінювання, а не національний мультипредметний тест. Це дасть можливість їм проявити свої навчальні успіхи у повному обсязі. Таку заяву в ефірі каналу "Київ 24" зробила директорка українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко. "Безперечно ми плануємо повернутися до класичної моделі тестування, коли один предмет вступник проходить в межах одного дня оцінювання, тому що ми хочемо повноцінно надати можливість вступникові проявити свої навчальні досягнення, а нам як найкраще оцінити вступника", — заявила вона. Водночас, за словами Вакуленко, освітяни навряд чи повернуться до паперового тестування, тому що на сьогодні комп'ютерне оцінювання повністю себе виправдовує, а вступники швидше отримують результати. Раніше повідомлялось, що Міністерство освіти та науки України затвердило порядок проведення національного мультипредметного тесту у 2025 році. Учасники складатимуть його з 14 травня. Саме за його результатами абітурієнти вступатимуть до вишів. Нагадаємо, за даними заступника міністра освіти Михайла Винницького, в Україні протягом квітня-серпня 2024 року із закладів вищої освіти відрахували 23 448 чоловіків, віком понад 30 років. .

Міністерство освіти та науки України затвердило порядок проведення національного мультипредметного тесту у 2025 році. Учасники складатимуть його з 14 травня. Саме за його результатами абітурієнти вступатимуть до вишів. Про це повідомляє Osvita.ua, посилаючись на наказ, який підписав міністр освіти та науки України Оксен Лісовий.  Так, вступні іспити до закладів вищої освіти у форматі зовнішнього незалежного оцінювання будуть проведені з 14 травня до 25 липня. Учасник буде виконувати три обов'язкові тести з: української мови; математики; історії України. Четвертий предмет учасник НМТ обиратиме самостійно з переліку предметів: українська література; географія; біологія; хімія; фізика; іноземна мова. Формат НМТ залишається незмінним, тобто спочатку протягом 120 хвилин учасники НМТ будуть виконувати тести з української мови та математики, а після 20-хвилинної перерви продовжать тест, виконуючи завдання з історії України та предмета за вибором. Нагадаємо, за даними заступника міністра освіти Михайла Винницького, в Україні протягом квітня-серпня 2024 року із закладів вищої освіти відрахували 23 448 чоловіків, віком понад 30 років. .

Минулими роками українські студенти-чоловіки не могли виїжджати за кордон на навчання в іноземних закладах освіти. Однак із 2024 року вони вже мають таке право брати участь у міжнародних навчальних програмах. Про це заявив заступник міністра освіти та науки України Михайло Винницький в інтерв’ю zn.ua. Він наголосив, що викладачі українських закладів вищої освіти теж можуть виїжджати за кордон на програми підвищення кваліфікації та конференції. "Для виїзду військовозобов’язаних науково-педагогічних працівників потрібен лист Міністерства освіти та науки України до Державної прикордонної служби з проханням розглянути можливість перетинання кордону", — зазначив заступник міністра. Він додав, що з 1 січня до 30 вересня цього року міністерство підготувало 1 297 таких листів. "За цей період вчасно не повернувся з-за кордону аж один науково-педагогічний працівник", — підсумував Винницький. За його словами, українські заклади вищої освіти з 1 січня до 1 квітня 2024 року направили 561 студента за кордон для участі в програмах академічної мобільності, з-за кордону повернулися всі без винятку чоловіки-студенти. Він назвав це дуже хорошою статистикою. Нагадаємо, раніше Михайло Винницький розповідав, що в Україні протягом квітня-серпня 2024 року із закладів вищої освіти відрахували 23 448 чоловіків, віком понад 30 років.

В Україні протягом квітня-серпня 2024 року із закладів вищої освіти відрахували 23 448 чоловіків, віком понад 30 років.  Про це повідомив заступник міністра освіти Михайло Винницький. За словами посадовця, студентів відрахували за неуспішність, неявку на заняттях, та інше. Він також уточнив, що за результатами перевірок Державної служби якості освіти відраховано 5805 здобувачів, решта -- за результатами роботи внутрішніх систем забезпечення якості освіти самих університетів.  "Очевидно, що відраховані це ті "студенти", які насправді не планували бути студентами, а хотіли використати цей статус для уникнення інших обов'язків. Те, що їх вже немає в системі вищої освіти -- ознака того, що система самоочищується", -- наголосив посадовець. До того ж заступник міністра зазначив, що за цей період правоохоронці також відкрили вісім кримінальних проваджень щодо посадовців ВНЗ за допомогу військовозобов'язаним в ухиленні від мобілізації, а МОН позбавило ліцензій низку закладів вищої освіти, де "масово зараховували чоловіків призовного віку", "публічно заявляючи про свої розцінки". "Географія випадків дуже широка: від Запоріжжя до Ужгорода, від Миколаєва до Львова. Ми продовжуємо боротьбу із недоброчесними ділками, які дискредитують вищу освіту своїми фейковими "закладами", які у 2023-2024 роках масово зараховували чоловіків призовного віку (особливо віком 30+ і часто в порушення ліцензійних обсягів), абсолютно публічно заявляючи про свої розцінки за такі дії. Такої профанації системи вищої освіти МОН терпіти не буде", -- додав Винницький. Нагадаємо, раніше голова освітнього комітету Верховної Ради Сергій Бабак заявляв, що військовозобов'язані українці, які у 2025 році вступатимуть в аспірантуру на контракт, імовірно, не матимуть права на відстрочку від мобілізації. .

За тисячу днів повномасштабної війни проти Росії загинуло 89 педагогів і викладачів. До того ж кількість не виданих дипломів про вищу освіту перевищила 500. Про це повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, опублікувавши відповідний допис на своїй сторінці у Facebook. "Перший день повномасштабного вторгнення, який розпочався 1 000 днів тому, став відліком часу, що змінив нас назавжди", — наголосив він. За його словами, за 1000 днів Росія забрала життя у 89 педагогів і викладачів, а кількість невиданих дипломів про вищу освіту перевищила 500. У 228 тисяч дітей забрали домівку, 16 університетів покинули рідні стіни, а приблизно 1000 шкіл опинилися на іншому боці лінії фронту. "Попри втрати, попри руйнування, попри небезпеку, освіта вистояла, освіта відновлюється, освіта дає надію та впевненість у майбутньому", — акцентував міністр освіти та науки України. Він запевнив, що діти повертаються в школи, школи відновлюються, родини повертаються в громади. Школи наповнюються підручниками й обладнанням, купуються автобуси та будуються укриття. Продовжуються реформи Нової української школи та старшої школи, запускаються нові, давно назрілі зміни у вищій освіті та науці. "Тисячу днів ми перемагаємо свій страх, сумнів, утому та зневіру. Перемагаємо за право мати майбутнє. Безпечне, гідне, освічене майбутнє, яке ми неодмінно здобудемо", — підсумував Оксен Лісовий. Нагадаємо, начальник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко заявляв, що за 1 000 днів повномасштабного вторгнення в Києві пролунало 1 369 тривог сумарною тривалістю 1 553 години. Окупанти запустили по столиці понад 2 500 ракет і безпілотників.

Популярний месенджер Telegram заборонили в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Йдеться лише про службові пристрої, з них мають видалити месенджер. Про це повідомив Telegram-канал "Реальний Київ". Інформаційний ресурс опублікував відповідний документ. Джерело: скріншот наказу НУБіП До того ж "Реальний Київ" посилається на студентів цього вишу, які пишуть, що в гуртожитках через вай-фай Telegram теж не вантажиться. Раніше стало відомо, що в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій заборонили Telegram. До такого кроку вдалися й у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

У Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій заборонили Telegram. Раніше до того кроку вдалися у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. У наказі керівництва Державного університеті інформаційно-комунікаційних технологій йдеться, що заборонено передання інформації, яка використовується в роботі університету, а також здійснення комунікацій зі службовою метою з використанням месенджера Telegram. Скріншот наказу керівництва Державного університеті інформаційно-комунікаційних технологій У Шевченківському виші з 11 листопада планують заборонити використання популярного месенджера Telegram у службових цілях. Сайт DOU повідомив, що так само вчинили в Українському католицькому університеті. Заступник декана факультету прикладних наук УКУ, співзасновник Prometheus Олексій Молчановський розповів, що в навчальному закладі запровадили заборону Telegram. Обмеження запроваджується згідно з розпорядженням ректора «обмежити використання месенджера Telegram для офіційної комунікації з абітурієнтами, студентами, випускниками та працівниками». Начальниця центру медіакомунікацій Національного аграрного університету Ірина Мельник розповіла, що в них теж діє заборона на використання месенджера. Наразі вона розповсюджується тільки на внутрішні комунікації. Тобто не може бути робочих чатів із колегами чи партнерами, в яких можуть обговорюватися будь-які робочі питання. Стосовно обмеження зовнішніх комунікацій рішення не ухвалене. У СумДУ повідомили, що заборони немає, для особистого листування її й не буде. Проте низка внутрішніх процесів вже переходить до WhatsApp. Нагадаємо, що 20 вересня Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО України вирішив обмежити використання Telegram в органах державної влади, військових формуваннях і на об’єктах критичної інфраструктури.

В Україні триває процес укрупнення університетів шляхом об'єднання вишів — менші до більших, менш ефективні до успішніших. І це триватиме ще впродовж певного часу. Про це заявив міністр освіти Оксен Лісовий в інтерв’ю YouTube-каналу "ТСН Тиждень". За його словами, в міністерстві немає гонитви за цифрами — залишити певну кількість університетів. Замість цього звертають увагу на ключові показники. "Для того, щоб університет жив і розвивався, а не став мікроуніверситетом, в якому студент навчається як у хорошій київській школі, в нього повинно вступати щонайменше 1 000 студентів на рік. У ньому має навчатися на всіх рівнях — бакалаврат, магістратура, аспірантура — сім або вісім тисяч студентів. Щоби створити таке середовище, аби ми не розмивали та не розтягували тонким шаром наші державні інвестиції", — розповів міністр. Для цього, за його словами, використовують демографічні показники. "Ми розуміємо, скільки випускників шкіл буде на багато років вперед, скільки традиційно із них вступає до закладів профтехосвіти фахової передвищої, до вищої освіти. Скільки із них залишається у своєму місті, а скільки їде до великих освітніх центрів — таких як Київ, Львів. У нас сформовані пропозиції з кожної області, які університети ми пропонуємо залишити, які пропонуємо об'єднати. Ми зробили вже вісім об'єднань", — зазначив Оксен Лісовий. Нагадаємо, що, згідно з рейтингом університетів на сайті агенції Times Higher Education, до переліку найкращих у світі увійшли 17 українських вишів. Серед них — Київський національний університет імені Тараса Шевченка та "Львівська політехніка".

На директорів шкіл і вчителів покладуть серйозну відповідальність за спілкування російською мовою в освітніх закладах. Однак штрафів за це не передбачають. Про це розповів міністр освіти України Оксен Лісовий в інтерв’ю YouTube-каналу 1+1. "Ми ж розуміємо, що ті, хто борються проти українізації освітнього середовища, в тому числі використовують і різноманітні маніпуляції. Законопроект ще пройде палкі дискусії, але принцип сам Міністерство освіти підтримує", — зазначив він. За його словами, освітнє середовище повинно сприяти успіху громадянина. Успіху громадянин не досягне, якщо він не володіє вільно та впевнено, якщо він не мислить державною мовою. "Без володіння державною мовою ти не досягнеш успіху цій державі. Нашим громадянам треба допомогти досконало володіти державною мовою", — розповів Лісовий. Міністр не вірить в репресивні методи, насильство та заборони. Тому, на його думку, штрафів не має бути. "Те, що стосується якихось штрафів або якихось репресій, я не підтримую ці ідеї. Але все ж відповідальність директора школи та вчителя повинна бути високою. Я вірю у свідомість людей, треба розуміти, що російська мова використовується як інструмент агресії навіть сьогодні. Вона є передумовою для введення танків і для введення збройних сил Росії. Тому вчитель це повинен розуміти. І він повинен допомогти російськомовним родинам перейти на українську", — зробив висновок Лісовий. Нагадаємо, на початку жовтня стало відомо, що у Верховній Раді України проходить реєстрацію законопроект, який може зобовʼязати учнів і вчителів розмовляти українською мовою на всій території школи не тільки під час занять. Його ініціаторка — народна депутатка Наталія Піпа.