# Міністерство освіти

Уряд України схвалив взаємне визнання документів про освіту з Молдовою. Це означає, що молдовські заклади освіти визнаватимуть українські дипломи, а українські виші — документи, видані у сусідній країні.Як повідомила прес-служба Урядового порталу, український уряд ухвалив постанову "Про затвердження угоди між Кабінетом міністрів України та урядом Республіки Молдова про взаємне визнання документів про освіту та наукові ступені".Так, даний документ створює правові підстави для набрання чинності угоди між Кабінетом міністрів України та урядом Республіки Молдова про взаємне визнання документів про освіту та наукові ступені, яка була підписана ще 25 січня 2025 року."Відтепер українські дипломи про освіту та наукові ступені визнаватимуть в Молдові, і навпаки — молдовські документи про освіту будуть визнані в Україні за спрощеною процедурою. Підписана угода — важливий крок для наших країн, адже відкриває нові можливості для навчання, працевлаштування й професійної та освітньої мобільності громадян обох країн", — зазначив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий.Віце-прем’єр-міністр України — міністр національної єдності України Олексій Чернишов зауважив, що "це лише перший крок ширшого процесу роботи з визнання документів та підтримки наших громадян по обидва боки кордону". "Українці зможуть легше навчатись, працювати й реалізовувати себе, не стикаючись з бюрократичними бар’єрами", — додав він.У відомстві наголосили, що угода передбачає взаємне визнання документів про освіту, періоди навчання та наукові ступені, видані в Україні та Республіці Молдова відповідно до національного законодавства.Нагадаємо, в Україні у цьому році очікується скорочення кількості бюджетних місць для вступників в аспірантуру з семи до п'яти тисяч.

За рішенням атестаційної колегії Міністерства освіти та науки України від 24 квітня 2025 року, Андрію Білоусу надано вчене звання доцента кафедри акторського мистецтва та режисури драми Київського національного університету театру, кіно та телебачення імені Івана Карпенка-Карого.Про це йдеться у наказі № 621 Міністерства освіти та науки України. Його оприлюднено на офіційному сайті відомства.У документі йдеться про низку рішень щодо вчених звань і ступенів, зокрема, про надання звання доцента Андрію Білоусу — актору, режисеру, театральному педагогу та викладачу університету Карпенка-Карого.Раніше його звинувачували в сексуальному насильстві. Попри звернення 46 акторів і працівників театру до КМДА з вимогою його відставки, юридичних підстав для звільнення керівника не виявили.Тимчасове усунення з посади, яке тривало до 13 березня, Білоус, за його словами, ініціював сам, аби зняти напругу в колективі й уникнути спекуляцій. Зараз він повернувся до роботи та запевнив, що отримує підтримку більшості колективу.Поліція Києва раніше повідомляла про відкриття кримінального провадження за статтею 153 Кримінального кодексу України — за фактом можливих дій викладача столичного вишу. А 18 березня департамент культури КМДА повідомив, що звернеться до правоохоронних органів із проханням пришвидшити розгляд матеріалів у цій справі.Справа БілоусаСкандал із домаганнями в театральній сфері розпочався 22 січня, коли студентка Київського національного університету театру, кіно та телебачення імені Івана Карпенка-Карого звинуватила Білоуса в сексуальних домаганнях. Вона оприлюднила своє звернення в анонімному відео, а пізніше розкрила свою особу.Дівчина заявила, що перші повідомлення від Білоуса нібито отримала незадовго після вступу до навчального закладу. Також стверджує, що викладач цікавився особистою інформацією про неї, а згодом начебто розпочав ставити неприйнятні питання, зокрема, про те, чи має та романтичні стосунки та яка її сексуальна орієнтація.Згодом в університеті отримали чотири звернення з приводу неетичної поведінки викладача, які передали до Національної поліції. Працівники Молодого театру, де режисер працював художнім директором, підтвердили випадки домагання.Нагадаємо, що також актора та заслуженого діяча мистецтв України Юрія Висоцького, який працює викладачем Київського національного університету імені Карпенка-Карого, звинуватили в неетичній поведінці щодо студенток і психологічному насильстві.

У понеділок, 28 квітня, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль відповів на петицію про підвищення заробітної плати педагогічним працівникам. За його словами, під час воєнного стану це є "проблематичним".Про це свідчить відповідь Дениса Шмигаля, розміщена на сайті Кабінету міністрів України.Петицію опублікували ще в січні. Вона набрала необхідні 25 тисяч голосів. У ній Надія Коток просила ухвалити рішення про підвищення зарплати вчителям "до рівня європейських держав" — 1000-1500 доларів. Тоді як в Україні це в еквіваленті 300-400 доларів, а в сусідній Польщі — 1200-1500 доларів.Вона, зокрема, обґрунтувала це перевантаженістю вчителів, високою відповідальністю професії, плинністю кадрів, інфляцією та низьким рівнем окладу порівняно зі середнім у країні."Зазначене підвищення потребуватиме значних додаткових видатків з бюджетів усіх рівнів, що під час воєнного стану проблематично, оскільки всі власні надходження бюджету спрямовуються на потреби Сил безпеки й оборони", — відповів Денис Шмигаль.В уряді також відповіли, що вчителі отримують різні доплати. Таким чином Кабмін здійснює кроки для поступового підвищення оплати праці педагогічних працівників, зокрема, коштом щомісячної доплати в розмірі 1 300 гривень (з 1 вересня 2025 року та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, — у розмірі 2 600 гривень).Станом на початок 2025 року середня зарплата вчителя в Україні — приблизно 13 000 гривень.Нагадаємо, наприкінці серпня минулого року міністр освіти та науки Оксен Лісовий розповідав, що в Україні закон про освіту та його кінцеві положення передбачають підняття заробітної плати вчителям до трьох прожиткових мінімумів. Водночас це можна буде реалізувати тоді, коли бюджет отримає хоча б 50-60 мільярдів додаткових коштів.

Міністерство освіти й науки України (МОН) позбавило наукових ступенів чотирьох осіб. У їхніх дисертаціях у визначеному законодавством порядку виявили академічний плагіат.Про це йдеться у рішенні Атестаційної колегії МОН. Там ухвалюють остаточні рішення про присвоєння або позбавлення наукових ступенів і вчених звань на підставі висновків Національного агентства із забезпечення якості освіти.Цього разу позбавлено ступенів чотирьох науковців.Зокрема, Олега Міщенка позбавили наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності "Економіка й управління національним господарством".У блозі "Плагіат та фальсифікації" зазначили, що плагіат виявили в дисертації "Активізація інноваційно-інвестиційного розвитку харчової промисловості в Україні". У роботі виявили велику кількість збігів із монографією Вікторії Губіної за 2015 рік.Миколу Колядинського позбавили наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності "Екологічна безпека".Дисертацію "Управління екологічною безпекою ґрунтів і підземних вод в зоні впливу сміттєзвалищ", у якій виявили плагіат, він захистив 2013 року.Андрія Заболотного позбавили наукового ступеня кандидата наук із державного управління зі спеціальності "Теорія й історія державного управління".Він захищав дисертацію на тему "Правове регулювання професійної діяльності у сфері державної служби: публічно-управлінський аспект" 2021 року.Роксану Чуприну позбавили наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності "Акушерство і гінекологія". 2015 року вона захищала дисертацію на тему профілактики менопаузальних порушень у жінок із доброякісними неуточненими пухлинами матки та яєчників."Усі рішення атестаційної колегії міністерства ухвалено одностайно. Це означає розуміння та консенсус", — зауважив заступник міністра освіти та науки України Денис Курбатов.Нагадаємо, що в дисертації колишнього міністра освіти Сергія Шкарлета підтверджували плагіат. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти ухвалило з цього приводу остаточне рішення та звернулося до Міністерства освіти та науки України з поданням про позбавлення Шкарлета наукового ступеня доктора економічних наук.

В Україні у цьому році очікується скорочення кількості бюджетних місць для вступників в аспірантуру з семи до п'яти тисяч.Як повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький під час брифінгу в Media Center Ukraine, перевагу надаватимуть інженерним та природничим спеціальностям.Посадовець наголосив, що суттєве зменшення кількості бюджетних місць пов’язане з тим, що сім тисяч бюджетних місць торік було забагато."Минулого року був величезний ажіотаж. Він був пов’язаний зі швидше з відстрочкою, ніж з реальним бажанням вступити", — зауважив заступник міністра.Також Винницький прогнозує, що у 2025 році ажіотажу буде значно менше, тому всі, хто реально хоче писати дисертації, робити дослідження, створювати інновації, матимуть місце в аспірантурі."Але потрібно, щоб цих місць не було забагато, щоб аспірантура не використовувалась не за призначенням", — зазначив Нагадаємо, раніше Міністерство освіти й науки повідомляло, що студенти, які навчаються на денній формі у вищих навчальних закладах, коледжах та технікумах, можуть розраховувати на стипендію. Тимчасову або постійну виплату від держави призначають тим, хто має високі рейтингові бали, відповідний соціальний статус або особливі навчальні досягнення.

З 1 вересня цього року держава зупиняє фінансування заробітної плати вчителів шкіл, у яких навчається менше ніж 45 учнів. Мінімум 403 малокомплектні школи можуть закрити або реорганізувати.Як повідомляє портал Education.ua, виняток зробили лише для початкових шкіл, які продовжать отримувати кошти незалежно від кількості дітей. На думку посадовців, це рішення допоможе оптимізувати мережу шкіл, підвищити рівень знань учнів та ефективність витрат на освіту.Так, торік 5 березня Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 245, яка змінює підхід до фінансування освіти. Відповідно до неї, починаючи з 1 вересня 2025 року, держава більше не виділятиме коштів на оплату праці педагогів у школах, де кількість учнів становить менше ніж 45 осіб. Ці заклади освіти з 1 вересня 2025 року або повністю припинять існування, або будуть реорганізовані шляхом пониження ступеня — наприклад, у цих школах залишаться лише початкові класи, або вони стануть філіями опорних закладів."Проте в реальності ця цифра може бути вищою: наприклад, у Тернопільській області громади повідомили про 32 такі школи, тоді як офіційні дані департаменту освіти нараховують 77 закладів, де навчається менше ніж 45 учнів. Це може свідчити про те, що частину малокомплектних шкіл ще не включено до офіційних планів громад. До того ж не всі громади надали відповіді на запити, тож поточні дані не є вичерпними", — наголошує портал.Відомо, що найбільше шкіл постраждає у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Окрім цього, згідно з вищезгаданою постановою, з 1 вересня 2026 року освітню субвенцію більше не отримуватимуть заклади, у яких навчається менше ніж 60 учнів.Що буде з учнями закритих малокомплектних шкілВлада гарантує перевезення школярів до опорних освітніх закладів. Втім, за даними порталу, приклад Житомирської області показує зворотний бік, оскільки через проблеми з постачанням пального шкільні автобуси припинили курсувати. Через це 180 дітей із навколишніх сіл тимчасово залишилися без очного навчання. "Це яскраво демонструє, що навіть за наявності автобусів діти із громад, де немає поблизу шкіл, втрачають доступ до освіти. Та суперечить ідеї доступної та якісної освіти для всіх", — зазначає Education.ua.Що буде з педагогами шкіл, які будуть закритіВідомо, що працевлаштування вчителів після закриття чи реорганізації шкіл залежить від місцевої влади. За наявності вакансій педагогів можуть перевести до інших закладів, втім багатьом вчителям доведеться шукати нову роботу або змінювати професію. "Закриття малокомплектних шкіл в Україні є складним і неоднозначним рішенням. З одного боку, держава прагне підвищити якість освіти й оптимізувати бюджетні витрати. З другого — тисячі дітей та сотні педагогів залишаються перед вибором без вибору", — наголошує портал. Варто зауважити, що кількість шкіл в Україні зменшується щороку. Якщо у 2020/2021 навчальному році працювало 14 815 шкіл, а вже у вересні 2024 року — вже 12 268 закладів загальної середньої освіти.Нагадаємо, раніше у Міносвіти повідомляли, що з 2027 року в Україні стартує реформа старшої школи. Для учнів 10-12 класів буде запроваджене профільне навчання.

У соціальних мережах і медіа шириться інформація про нібито обов’язкове скорочення літніх канікул у 2025 році. Проте жодних рішень уряд не ухвалював — це питання належить до компетенції шкіл.Про це повідомили у прес-службі Міністерства освіти та науки України. Відповідно до постанови Кабінету міністрів, 2024-2025 навчальний рік триває з 2 вересня 2024 року до 30 червня 2025 року. Однак у МОН зауважили, що ця дата — гранична, а не обов’язкова для завершення занять. "Цю дату, як і структуру навчального року, дати канікул тощо, визначають не в уряді, а в самих школах. Це не новація: таку гнучкість передбачено чинним законодавством уже багато років поспіль, ще до повномасштабної війни", — пояснили у відомстві.Хто увалює рішення про реальні дати навчанняШколи мають автономію, тому рішення про дату завершення навчання, проведення останнього дзвоника, канікули та можливі освітні активності в червні ухвалює педагогічна рада кожного закладу освіти.Проте заклади освіти враховують:загальний обсяг навчального навантаження;безпекову ситуацію в регіоні;індивідуальні потреби учнів і учениць;готовність учителів."Уряд не зобов’язує проводити заняття до 30 червня — це лише крайній термін, до якого школи можуть завершити освітній процес", — наголосили у МОН.Проведення занять у червніЧервень — це не обов’язковий навчальний місяць, а можливість для шкіл організовувати освітній процес у гнучкому форматі. Йдеться про стандартне навчання або додаткові консультації, освітні екскурсії, літні пришкільні табори, індивідуальні заняття тощо."Такі формати насамперед покликані підтримати дітей у подоланні освітніх втрат, спричинених війною. Але педагогічна рада кожної школи ухвалює рішення самостійно — з урахуванням місцевого контексту та потреб учнів й учениць", — зазначили у Міносвіти.Водночас батькам та школярам варто пам'ятати:немає нормативних документів, які б скорочували літні канікули;педагогічні ради ухвалюють рішення з урахуванням безпекової ситуації, навантаження та потреб учнів і учениць;використання червня для освітніх активностей є можливістю, а не обов'язком для закладів освіти.Нагадаємо, у Рівному школярі у період Великодніх свят матимуть додаткові канікули. Вони триватимуть чотири дні.

У мережі шириться інформація про те, що цьогоріч літні канікули у школах триватимуть лише два місяці, а навчальний процес продовжиться до 30 червня. Втім, ця інформація не відповідає дійсності.Про це пише Центр протидії дезінформації.Так, інформацію про літні канікули, які триватимуть лише два місяці, поширюють з посиланням на нібито постанову Кабінету міністрів України. Проте насправді не існує якогось законодавчого акту, який обмежує тривалість канікул. Законом України "Про повну загальну середню освіту" від 2020 року, кожен навчальний заклад самостійно визначає тривалість канікул, які не мають бути менші ніж 30 календарних днів. Відповідно до постанови уряду "Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні", прийнятої у липні 2024 року,  поточний навчальний рік триватиме до 30 червня 2025 року. Втім, як зазначає Міністерство освіти і науки України, кожен заклад загальної середньої освіти може самостійно визначати тривалість, структуру та форму організації навчального року в межах, затверджених урядом. "Тобто, окремі навчальні заклади можуть продовжити повноцінне навчання у червні, зважаючи на психічний стан та інтелектуальний розвиток учнів, а також на освітні втрати, пов’язані зі складною  енергетичною та безпековою ситуацією упродовж навчального року", — пояснили у ЦПД.Повідомляється, що у червні школи також можуть, як і раніше, організовувати пришкільні табори або інші активності.Нагадаємо, раніше віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомляв, що в освітньому додатку "Мрія" з'явиться власна валюта. За накопичені бонуси учні зможуть придбати квитки в кіно, оплатити різноманітні курси тощо.

За рік в Україні скоротили десять вищих навчальних закладів. Наразі працюють близько 150 університетів, з яких 120 підпорядковуються Міносвіти.Про це повідомив заступник міністра освіти й науки Михайло Винницький, пише "Укрінформ".Посадовець наголосив, що йдеться не про економію коштів. Насамперед ціллю є укрупнення для більшої ресурсної бази та кращих конкурентних позицій університету в європейській спільноті. Права студентів і викладачів, запевняє Винницький, завжди є захищеними."Ми поставили ціль — 100 державних університетів до вступу у Європейський Союз. Йдеться про п’ять років. За 12 місяців відбулося скорочення мережі на 10 закладів — шляхом приєднання до більших університетів менших і тих, які економічно не можуть існувати як окремі інституції. Намагаємося робити це більш-менш безболісно. В деяких випадках — вдається зробити, в інших — ні", — зазначив посадовець.Окрім цього, Винницький додав, що під час скорочення кількості закладів вищої освіти братимуть до уваги кількість студентів, які навчаються державним коштом. Так, "червоною лінією" заступник міністра назвав менш ніж 30% вступників із державною підтримкою.Нагадаємо, раніше у Міністерстві освіти й науки розповіли, на яку стипендію можуть розраховувати українські студенти. Відомо, що тимчасову або постійну виплату від держави призначають тим, хто має високі рейтингові бали, відповідний соціальний статус або особливі навчальні досягнення.

Кабінет міністрів України затвердив законопроект про внесення змін до статті 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо прав студентів та освітян. Він змінює перелік тих, хто не підлягає мобілізації, й обмежує вік студентів, які можуть претендувати на відстрочку.Про це повідомив представник українського уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук і міністр освіти та науки Оксен Лісовий. Тепер документ мають внести на розгляд до парламенту.Зокрема, відстрочку від мобілізації надаватимуть тим, хто на момент вступу до закладу освіти не досягнув 25-річного віку, вперше здобуває освітній рівень і навчається на денній або дуальній формі."Рекомендували від уряду зміни до Закону України щодо мобілізації. Мета пропозицій від міністерства — зменшити ризики використання освіти як способу ухилення від мобілізації", — зазначив Оксен Лісовий.Закон передбачає:обмеження віку 25 роками для надання відстрочки від мобілізації для учнів професійних училищ і для студентів фахових коледжів;виключення права відстрочки для слухачів професійних училищ, які підвищують професійну кваліфікацію без здобуття освіти;визначення послідовності здобуття освіти, яка надає право відстрочки під час мобілізації.Мобілізації не підлягатимуть:учні ПТУ та студенти коледжів, які вступили не пізніше ніж за рік до досягнення граничного призовного віку;студенти університетів, які вперше здобувають освіту на певному рівні;докторанти, інтерни та лікарі-резиденти, які вперше навчаються на відповідному рівні;наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, які працюють щонайменше на 0,75 ставки в закладах вищої, фахової передвищої, профтех, загальної середньої та позашкільної освіти, а також у наукових установах;педагоги позашкільної освіти, які керують гуртками, якщо вони працевлаштовані на основній роботі до початку 2025 року; йдеться про еколого-натуралістичні, науково-технічні, дослідницько-експериментальні та військово-патріотичні гуртки.Водночас відстрочку не зможуть отримати чоловіки віком 25+ років, які вдруге навчаються на тому самому або нижчому рівні освіти, а також ті, хто навчається за кордоном після 24 лютого 2022 року.Нагадаємо, декілька днів тому в Міністерстві юстиції повідомляли, що в Україні менш ніж за рік за рішенням судів заблокували банківські рахунки 26 тисяч українців, які порушили мобілізаційне законодавство. Вони не сплатили накладені на них штрафи.

У січні цього року Міністерство освіти та науки України створило робочу групу, яка працює над оновленням порядку формування переліку наукових фахових видань. Основна мета — розробити нові, чіткіші та якісніші вимоги до видань, що претендують на присвоєння категорії "Б".Про це повідомили на сайті Міністерства освіти та науки України. Там пояснили, що таке рішення зумовлено декількома актуальними викликами у сфері наукових публікацій, зокрема:суттєвим зниженням якості наукових публікацій;поширенням недоброчесних практик серед учасників медіасфери, зокрема, популяризацією так званих хижацьких практик і видань;відсутністю ефективних інструментів контролю та моніторингу якості видань.У Міносвіти наголосили, що за майже два місяці ретельної роботи й аналізу міжнародного досвіду робоча група напрацювала нові підходи до присвоєння категорії "Б" найкращим науковим періодичним виданням України. Серед запропонованих змін:цифровізація процесу подання й оцінювання заявок на внесення до переліку наукових фахових видань України та присвоєння категорії "Б";запровадження 14 наукових кластерів з обмеженою кількістю видань категорії "Б";встановлення чітких обов’язкових і додаткових вимог до видань, що претендують на статус категорії "Б";обов’язкова вимога щодо безоплатних публікацій для аспірантів у виданнях категорії "Б";трирічний термін дії статусу категорії "Б" і щорічний моніторинг відповідності вимогам;створення спеціалізованої комісії з питань публікаційної етики та формування переліку наукових фахових видань;недопущення недоброчесних і хижацьких практик серед видань категорії "Б", а також їхньої співпраці з так званими "паперовими фабриками";стимулювання українських періодичних видань до входження в міжнародні бази даних Scopus і Web of Science Core Collection."Зараз проект порядку формування переліку наукових фахових видань перебуває на громадському обговоренні", — підсумували у відомстві.Нагадаємо, минулого тижня прес-служба Міністерства оборони України повідомляла, що військовослужбовці у віці від 18 до 24 років, які перебувають у Силах оборони України за контрактом або за призовом, можуть продовжувати навчання. Це відбуватиметься без відриву від військової служби.

Американська компанія Google запускає безплатну нову програму "Академія ШІ для освітян". Це має допомогти педагогам ефективно використовувати інструменти штучного інтелекту у своїй щоденній роботі.Про це повідомляється на сторінці "Офіційний блог-Google Україна".Відомо, що програма реалізована за підтримки Міністерства освіти і науки. У проекті розроблена комплексна програма, яка охоплює всі аспекти використання штучного інтелекту в освіті. Йдеться про базові поняття до практичного застосування та етичних питань, з фокусом на український освітній контекст.Програма також охоплює три напрямки: дошкільна освіта, загальна середня освіта та фахова передвища та вища освіта. Варто зауважити, що шеститижневий онлайн-курс "Академія ШІ для освітян" стартує 7 квітня. Зареєструватися можна на сторінці програми."Поглибте свої знання у галузі штучного інтелекту та вивчіть найсучасніші методики для ефективної освіти дошкільнят, школярів та студентів", — наголосили у Google.Нагадаємо, раніше вчені повідомляли, що штучний інтелект лише за два дні зміг розв'язати наукову проблему стійкості деяких супербактерій до антибіотиків. Через це щорічно гинуть мільйони людей.

В Україні розширюють програму безкоштовного шкільного харчування. З вересня 2025 року учнів 5-11 класів, які навчаються у прифронтових регіонах, планують також забезпечувати обідами.Про це повідомила прес-служба Міністерства освіти та науки України."Продовжуємо впроваджувати реформу шкільного харчування, що була ініційована першою леді Оленою Зеленською для забезпечення дітей якісним повноцінним харчуванням у закладах освіти, а також формування культури здорового харчування та поширення її серед українських родин", — йдеться у повідомленні.Так, за ініціативи президента Володимира Зеленського та уряду, програма безоплатного шкільного харчування поступово охопить учнів середньої та старшої школи:з вересня 2025 року не тільки початкова школа, але й усі учні 5-11 класів у прифронтових та прикордонних областях отримають безоплатне харчування;з вересня 2026 року планується, що програма пошириться на 5-6 класи у всіх регіонах України;у наступні роки — програма поступово розшириться на інші класи по всій країні."Одна з цілей міністерства — створити безпечне освітнє середовище у закладах освіти. Завдяки поступовому розширенню програми, ще більше українських учнів безоплатно зможуть отримати корисне та здорове харчування в закладах освіти", — пояснив заступник міністра освіти та науки України Андрій Сташків.Для реалізації програми необхідно також вирішити ключові виклики у сфері інфраструктури їдалень і харчоблоків у закладах освіти. Серед них:оновити шкільні їдальні;модернізувати харчоблоки — закупити нове обладнання для приготування здорових страв;створити навчальні програми та кулінарні хаби, де кухарі зможуть підвищувати кваліфікацію;створити ефективну мотиваційну модель для залучення фахівців до роботи у сфері шкільного харчування;посилити контроль за якістю їжі — впровадити нові стандарти безпеки та харчових продуктів.Реформа шкільного харчування, що триває з 2020 року, впроваджує комплексні рішення, спрямовані на досягнення глобальної мети — здоров’я та щастя українських дітей. Вона вже має ефективні результати: повністю оновлено шкільне меню, здійснюється модернізація харчоблоків — протягом 2025 року їх буде оновлено 210, створено курси підвищення кваліфікацій для кухарів, поширюється культура здорового харчування.Нагадаємо, з 1 вересня 2025 року в українських навчальних закладах запроваджується інклюзивна та гнучка програма "Школа офлайн". Вона діятиме на період воєнного стану.

Військовослужбовці у віці від 18 до 24 років, які перебувають у Силах оборони України за контрактом або за призовом, можуть продовжувати навчання. Це відбуватиметься без відриву від військової служби.Про це повідомила прес-служба Міністерства оборони України з посиланням на міністра Рустема Умєрова, який розповів, що його відомство розробило зміни до положення про проходження військової служби, що дають змогу контрактникам і призовникам у віці 18-24 років навчатися у закладах вищої освіти."Для цього необхідно отримати дозвіл від командира з’єднання або вищого командування. Рішення оформлюється наказом по військовій частині", — пояснив він.За його словами, це особливо важливо для тих, хто підписує контракт за проектом "Контракт 18-24"."Такі військовослужбовці отримають можливість не лише служити, а й навчатися, розвивати професійні навички та готуватися до майбутньої кар’єри — як у війську, так і в цивільному житті", — наголосив міністр оборони України.Він додав, що проєкт, розроблений і поданий міністерством оборони, схвалив Кабінет міністрів України. Найближчим часом його подадуть на підпис президенту України."Захищати Батьківщину, не кидаючи навчання, — можливо", — підсумував Рустем Умєров.Нагадаємо, минулого тижня прес-служба Міністерство оборони України інформувала, що в межах реалізації експериментального проекту "Контракт 18-24" підготовка громадян, залучених на військову службу, відбувається за трирівневою програмою. Її тривалість — до трьох місяців.

Український уряд продовжує роботу над створенням бази для "профільної" реформи в освіті. Зокрема, з 2027 року учні зможуть обирати профіль навчання.Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль."З 2027 року учні обиратимуть профіль навчання. Це шлях до усвідомленого вибору професії. Зараз уряд працює над створенням бази для "профільної" реформи", — йдеться в його Telegram-каналі.Він додав, що нещодавно Кабінет міністрів України розподілив 500 мільйонів гривень на матеріально-технічне оснащення шкіл."Заклади освіти повинні мати засоби та технології для забезпечення профілювання. Загалом за останні два роки фінансування реформи нової української школи збільшилося на 50%", — констатував український прем’єр-міністр.Він уточнив, що 2025 року бюджет нової української школи складає понад два мільярди гривень.За його словами, триває також програма розвитку майстерень у закладах профтехосвіти. На неї виділено 540 мільйонів гривень.Вже обладнали близько 100 майстерень при освітніх закладах, з них понад 30 — запрацювали цієї зими. Уряд планує відкрити ще до сотні таких майстерень."Таким чином готуємо фахові кадри для відбудови України, даємо можливість отримати нову спеціалізацію внутрішньо переміщеним особам і всім охочим", — підсумував Денис Шмигаль.Нагадаємо, раніше віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров інформував, що з 1 вересня 2025 року в українських навчальних закладах запроваджується інклюзивна та гнучка програма "Школа офлайн". Вона діятиме на період воєнного стану.