# Міністерство освіти

Верховна Рада України може позбавити права на відстрочку від мобілізації чоловіків віком старше 25 років, які вступають у заклади вищої, передвищої та фахової освіти.Про це повідомив голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Зараз у парламенті, в комітеті національної безпеки, оборони та розвідки, є один із законопроектів, який, звісно, не може обмежувати право на освіту, але може обмежувати право на відстрочку", — зауважив він.За його словами, один із цих законопроектів якраз готовий до другого читання. В ньому йдеться про те, що чоловіки віком 25+, які вступатимуть у заклади вищої освіти, фахової передвищої або професійної освіти, не матимуть право на відстрочку."Це доволі радикально, але таке потрібно робити, якщо ми кажемо про безпеку нашої країни", — наголосив Бабак Він додав, що це не буде популярний закон, але його необхідно ухвалювати для забезпечення сталого процесу мобілізації.За словами голови комітету, до 2022 року в середньому в системі вищої, фахової передвищої освіти навчалося близько 30 тисяч чоловіків віком старше 25 років, а станом на 1 вересня 2025 року — їх налічувалося 250 тисяч."Ми не можемо обмежити право на освіту, але перевірятимемо, як ці люди насправді навчаються. Державна служба якості освіти вже зробила велику кількість перевірок, за результатами яких відрахували майже 50 тисяч людей, які насправді не навчалися, а лише формально ховалися в цих закладах освіти", — акцентував він.Наприкінці 2025 року генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти та науки Олег Шаров заявляв, що одним із викликів вступної кампанії 2025 року стало створення недружніх умов для тих, хто хоче використовувати вступ для отримання відстрочки від мобілізації.У Міносвіти також повідомляли, що кількість вступників чоловічої статі у віці старше 25 років на всіх освітніх рівнях 2025 року скоротилася більш ніж удвічі порівняно з 2024 роком. Вступників чоловічої статі старше 25 років на всі рівні освіти (професійна, фахова передвища, бакалаврат, магістратура, аспірантура) 2021 року було 1 196 осіб; 2022 року — 17 614; 2023 року — 44 042 (з яких 19,7 тисячі — бакалаврат і 16,4 тисячі — аспірантура); 2024 року — 112 749 (з яких професійна освіта — 7,3 тисячі, фахова передвища — 55,6 тисячі, бакалаврат — 16,7 тисячі, магістратура — 26,1 тисячі, аспірантура — сім тисяч); 2025 року — 53 517 (з яких професійна освіта — 5,2 тисячі, фахова передвища — 24,8 тисячі, бакалаврат — 12,2 тисячі, магістратура — 9,1 тисячі, аспірантура — 2,2 тисячі).Нагадаємо, минулого тижня з’являлася інформація, що в українських закладах вищої освіти стартувала хвиля масових відрахувань через пропуски занять. Під особливим контролем опинилися вступники призовного віку, щодо яких проводять ретельні перевірки..

Через суттєве погіршення погодних умов і зниження температури повітря Кабінет міністрів України ухвалив у четвер, 8 січня, декілька важливих рішень. Одне з них стосується продовження канікул в освітніх закладах.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, МОН разом з іншими центральними органами виконавчої влади, обласними та Київською міською військовими адміністраціями мають невідкладно опрацювати питання щодо:тимчасового припинення освітнього процесу в очному форматі;переходу на дистанційне навчання або продовження зимових канікул щонайменше до 19 січня 2026 року."Йдеться про заклади дошкільної освіти, загальної середньої, професійної фахової передвищої та вищої освіти", — уточнила очільниця уряду.Рішення ухвалюватимуться невідкладно з урахуванням висновків комісій ТЕБ і НС і реальної ситуації в регіонах.Окрім того, опрацьовується питання переведення роботи підприємств, установ і організацій на дистанційний режим з урахуванням ситуації в кожній області."Ці рекомендації не стосуються об’єктів критичної інфраструктури й інших суб’єктів, для яких дистанційна робота є недопустимою в умовах воєнного стану", — пояснила прем’єр-міністерка України.Вона наголосила, що органам місцевого самоврядування рекомендовано врахувати ці рішення в межах своїх повноважень."Наш пріоритет — безпека людей, збереження здоров’я дітей і стабільна робота критичних систем", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, що 8 січня відбулося чергове засідання енергетичного штабу за участі профільних міністерств і керівництва енергетичних компаній. Ключова тема — стабілізація енергосистеми в умовах ворожих обстрілів і погіршення погоди..

Журналісти "Слідства.Інфо" дослідили, що при монастирі Української православної церкви московського патріархату "Голосіївська пустинь" у Києві є підпільна школа, де дітям викладають за радянськими підручниками, показують російські фільми та вчать російських пісень. Сам факт існування такого явища у столиці України не має жодних пояснень.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий."У столиці держави, яка бореться за власне виживання, подібне є не просто неприпустимим — це пряма загроза для дітей та держави, у якій вони живуть", — зазначив він.На його переконання, журналісти "Слідства.Інфо" виконали важливу та принципову роботу. Викриті ними факти вимагають негайної, жорсткої та публічної реакції."Щойно дав усне доручення голові Державної служби якості освіти України невідкладно розпочати перевірку закладів, у яких діти фіктивно вписані як учні, але фактично навчалися в підпільній структурі, про яку йдеться в розслідуванні. Усі згадані факти варто ретельно перевірити", — наголосив міністр.Він додав, що окремо та принципово перевірять дії керівників і педагогів, залучених до цієї діяльності. За результатами перевірок варто ухвалити конкретні та жорсткі рішення щодо організаторів і осіб, які безпосередньо здійснювали це навчання."Ідеться не лише про з’ясування того, чи мають відповідні заклади право надавати освітні послуги, а також про передання матеріалів до правоохоронних органів", — акцентував Оксен Лісовий.Він підсумував, що в цій ситуації свою оцінку також має дати Служба безпеки України, з огляду на те, що подібні дії можуть містити ознаки підривної діяльності.Як засвідчило розслідування журналістів "Слідства.Інфо", хоча директорка називає заклад "сімейним клубом", він працює як звичайна школа — діти вчаться п'ять днів на тиждень із 9:00 до 14:00, є група продовженого дня. Документи ж школярів для формальності перебувають у ліцензованих українських школах, хоча діти там не навчаються.Нагадаємо, що на кінець грудня в Україні працює майже вісім тисяч релігійних установ Української православної церкви Московського патріархату. Найбільше — на Донеччині, Дніпропетровщині та Вінниччині..

У суботу, 27 грудня, внаслідок російського обстрілу пошкоджено одну з адміністративних будівель Міністерства освіти та науки України у Києві. Зафіксовано значні руйнування, постраждалих немає.Про це повідомив заступник міністра освіти та науки України Андрій Вітренко, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."У ніч на 27 грудня 2025 року Росія здійснила черговий масований комбінований ракетно-дроновий удар по території України, зокрема, по Києву. На жаль, внаслідок атаки пошкоджено одну з адміністративних будівель Міністерства освіти та науки України", — зазначив він.Вітренко наголосив, що серед працівників міністерства та відвідувачів постраждалих немає. Наразі на місці події працюють аварійно-рятувальні служби — триває розбір завалів та ліквідація наслідків влучання."Міністерство освіти та науки України вже вживає всіх необхідних організаційних заходів для забезпечення безперервності виконання своїх ключових функцій в умовах тимчасового обмеження доступу до пошкодженої будівлі", — запевнив заступник міністра.. Він також подякував ЗСУ, Повітряним силам, Державній службі з надзвичайних ситуацій, поліції та всім службам, які цієї ночі захищали наше небо й оперативно реагували на наслідки атаки."Попри систематичні спроби агресора дестабілізувати діяльність державних інституцій, Міністерство освіти і науки України працює в штатному режимі та продовжує виконувати завдання з підтримки освітнього процесу, розвитку науки та поглиблення міжнародної співпраці", — підсумував Андрій Вітренко.Обстріл Києва 27 грудняУнаслідок масованої російської атаки у столиці зафіксовано вісім локацій із наслідками та пошкодженнями. Зокрема, в Дарницькому районі зафіксовано падіння уламків БпЛА на прибудинковій території. За іншою адресою пошкоджено двоповерховий приватний будинок.Окрім того, загорілися кілька приватних будинків. Була загроза розповсюдження вогню на будинок для літніх людей. 10 людей із нього рятувальники евакуювали.У Деснянському районі спалахнула пожежа на території гаражного кооперативу. Пошкоджено дев’ятиповерхівку на рівні першого поверху.В Оболонському районі сталася пожежа в приватному житловому будинку. Також зафіксовано падіння уламків у дачному кооперативі.У Голосіївському районі сталося займання в нежитловому приміщенні. Загорілися автомобілі. Попередньо, палало СТО.У Соломʼянському районі пошкоджено скління вікон в багатоповерховому житловому будинку.У Дніпровському районі зафіксовано падіння решток повітряної цілі на дах будинку. Пошкоджено покрівлю. Також є пошкодження 18-поверхового житлового будинку на рівні четвертого поверху. Відбулося займання. До того ж зафіксовано пожежу на першому і другому поверхах 25-поверхового житлового будинку.У Шевченківському районі пошкоджено адміністративну будівлю. Крім того, сталася пожежа на 10-му поверсі житлового будинку.Через ворожі атаки без централізованого теплопостачання в столиці залишалися понад 2 600 житлових будинків, 187 дитячих садків, 138 шкіл, 22 установи соціальної сфери.Нагадаємо, що, за уточненою інформацією, загинув 71-річний чоловік. Його 70-річна дружина у важкому стані в лікарні. Натомість кількість потерпілих із 22 людей зросла до 32. З них — дві дитини..

З 1 вересня 2027 року всі школи та ліцеї України остаточно перейдуть на 12-річну систему навчання. Це рішення є частиною закону "Про повну загальну середню освіту", ухваленого ще у 2020 році.Про це повідомила заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова, пише "РБК-Україна".Коли й для кого почнеться 12 класЗа словами посадовиці, 12-річна програма — це не питання вибору окремих закладів, а законодавча вимога, яка забезпечує сталість реформи "Нова українська школа" (НУШ).Основні етапи впровадження:першопрохідці. Реформа стартувала у 2018 році. Діти, які тоді пішли до першого класу, фактично вже перебувають у системі 12-річного стандарту;пілотні проекти. У деяких закладах перехід почався на рік раніше в межах експерименту;загальний запуск. У 2027 році всі учні, які підуть до 10-х класів ліцеїв, навчатимуться три роки замість двох. Відповідно, повна середня освіта триватиме 12 років."Зміни до закону в цій частині не вносилися і не плануються, оскільки реформа має бути послідовною", — наголосила Кузьмичова.Вік вступу до школи: рішення за батькамиПопри зміну тривалості навчання, держава не встановлює жорстких рамок щодо віку, в якому дитина має стати першокласником. Як і раніше, це питання залишається виключно в компетенції родини.Ключові роз’яснення щодо першого класу:стандартний вік. Більшість батьків, як і з 2018 року, обирають між 6 та 7 роками;гнучкість. Можливі варіанти, коли дитина йде до школи у п'ять років (якщо шість виповнюється у вересні) або навіть у вісім років;відсутність нормативів. Надія Кузьмичова запевнила, що держава жодним чином не нормуватиме цей процес і не змушуватиме батьків віддавати дітей до школи у конкретно визначений рік.Таким чином, за словами посадовиці, формат вступу до початкової школи залишається незмінним, тоді як структура старшої школи трансформується для забезпечення якісної профільної підготовки.Нагадаємо, раніше у Міністерстві освіти та науки попередили, що український уряд з 1 вересня не фінансуватиме школи, де навчається недостатньо дітей. Для функціонування закладу потрібно понад 45 учнів. Це рішення не стосується початкових класів..

Після закриття схем з аспірантурою та бакалавратом, військовозобов’язані масово переорієнтувалися на коледжі. У Верховній Раді готують системні зміни у законодавстві, щоб зупинити використання освіти для ухилення від мобілізації.Про це у Telegram-каналі повідомив голова профільного комітету Верховної Ради Сергій Бабак. За його словами, аналіз вступних кампаній 2024 та 2025 років виявив нову тенденцію серед чоловіків мобілізаційного віку.Новий тренд: фахова передвища освітаЗа словами посадовця, якщо раніше для отримання відстрочки найчастіше використовували аспірантуру та другу вищу освіту (бакалаврат/магістратуру), то після запровадження запобіжників у цих сферах акцент змістився на коледжі та технікуми.Статистика вступу чоловіків віком від 25 років:2024 рік: на рівень фахової передвищої освіти вступила рекордна кількість — 55 581 особа.2025 рік: показник знизився, проте залишився значним — 24 819 осіб."Вступна кампанія 2023 року підсвітила, що під виглядом навчання освіту часто намагалися використати не за прямим призначенням, а як спосіб відтермінування військового обов’язку", — зазначив Бабак.Спільна робота з оборонним комітетомНаразі комітет з питань освіти працює разом із комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки над переглядом правил навчання під час воєнного стану. Мета — закрити всі наявні "лазівки" для ухилянтів, не порушуючи при цьому базове право громадян на знання.Ключові напрямки майбутніх змін:системний перегляд правил вступу для дорослих чоловіків;посилення контролю за цільовим використанням статусу студента;дотримання балансу між потребами оборони та правом на професійний розвиток.Сергій Бабак наголосив, що освіта має використовуватися виключно за призначенням, а не бути легальним інструментом для уникнення мобілізації.Нагадаємо, у квітні в Міністерстві освіти й науки України пояснювали, що дозвіл на перетин кордону надано лише студентам державних і комунальних вищих навчальних закладів. Можливість для виїзду за кордон для студентів приватних вищих навчальних закладів не передбачена у змінах до урядової постанови №579 через те, що це може спричинити незаконний відтік чоловіків мобілізаційного віку з країни заради уникнення мобілізації.Також повідомлялось, що виїзд за кордон для студентів українських вищих навчальних закладів дозволений на один семестр. Ідеться про програми академічної мобільності. Однак не всі студенти мають таке право: необхідно спершу пройти конкурс..

У 2025 році кількість чоловіків віком від 25 років, які вступили до закладів освіти, скоротилася більш ніж удвічі порівняно з попереднім роком. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко під час виступу на профільному комітеті Верховної Ради, пише "Інтерфакс-Україна".Динаміка вступу: від ажіотажу до спадуЗа словами посадовця, запроваджені державою обмежувальні заходи виявилися ефективними. Якщо у 2024 році кількість абітурієнтів цієї категорії сягнула пікових 112,7 тисячі осіб, то у 2025-му цей показник знизився до 53,5 тисячі."Це питання, яке цікавить і Генштаб, і Міноборони. Ми бачимо суттєве зменшення. Це свідчить про те, що наші запобіжники працюють", — підкреслив Трофименко.Порівняльна статистика вступу чоловіків 25+ за роками:2021 рік: 1 196 осіб (довоєнний рівень);2022 рік: 17 614 осіб;2023 рік: 44 042 особи;2024 рік: 112 749 осіб (рекордний показник);2025 рік: 53 517 осіб.Структура вступу у 2025 роціПопри загальну тенденцію до зниження, найбільша концентрація вступників старшого віку залишається у сфері фахової передвищої освіти:фахова передвища освіта: 24,8 тисячі;бакалаврат: 12,2 тис;магістратура: 9,1 тис;професійна (ПТУ): 5,2 тис;аспірантура: 2,2 тис.Боротьба з недоброчесністюТрофименко визнав, що певні "перекоси" та дисбаланси все ще спостерігаються у професійно-технічній та фаховій передвищій освіті. Проте Державна служба якості освіти спільно з правоохоронцями проводить регулярні перевірки для виявлення випадків фіктивного навчання.Заступник міністра наголосив, що система освіти більше не буде інструментом для отримання відстрочок. Цю позицію підтвердив і гендиректор директорату вищої освіти МОН Олег Шаров, зазначивши, що головним завданням кампанії-2025 було створення "недружніх умов" для тих, хто використовує навчання як спосіб уникнення мобілізації.Нагадаємо, раніше стало відомо, що держава планує збільшити студентські виплати. Очікуються, що стипендії зростуть з 1 вересня 2026 року.

До офіційного переліку увійшли 55 освітніх осередків, які відповідають державним вимогам і отримали право реалізовувати програму українознавчого компонента для українських дітей у різних країнах світу. Тепер держава офіційно визнає освіту, здобуту в суботніх та недільних школах за кордоном.Про це повідомили в Міністерстві освіти та науки України. Там наголосили, що це дає змогу українським закладам освіти перезараховувати результати навчання дітей, які вчаться в таких верифікованих суботніх чи недільних школах."Проходження верифікації дало змогу понад дев’ятьом тисячам дітей навчатися за українознавчим компонентом безпосередньо за місцем проживання — у локальних суботніх і недільних школах у 22 країнах світу. Загалом понад 21 тисяча дітей за кордоном навчається за програмою українознавчого компонента", — йдеться в повідомленні.У відомстві додали: для того, щоб офіційне визнання результатів позашкільного навчання стало можливим, освітні осередки проходять спеціальну процедуру верифікації комісією Міністерства освіти та науки України та Міністерства закордонних справ."Після верифікації суботня чи недільна школа потрапляє до офіційного переліку, що дає право визнавати здобуті дітьми результати навчання", — констатували в МОН України.У міністерстві наголосили, що верифікація перших 55 суботніх і недільних шкіл є лише початком формування мережі, адже процес має безстроковий характер, і надалі до нього зможуть долучатися нові освітні осередки з усього світу.Верифікація суботніх і недільних шкіл — це офіційна процедура підтвердження відповідності освітнього осередку вимогам Міністерства освіти та науки України, яку проводить комісія за участю МОН і МЗС.Після успішного проходження верифікації школа потрапляє до офіційного переліку верифікованих освітніх осередків, що дає їй право організовувати навчання за програмою українознавчого компонента відповідно до українських стандартів.Верифікація потрібна для того, щоб усі результати навчання, здобуті дітьми у суботніх і недільних школах за кордоном, могли бути офіційно визнані в Україні, а українські школи — перезараховувати оцінки та продовжувати навчання без повторного тестування чи втрати класу.Окрім цього, учителі верифікованих освітніх осередків можуть зараховувати свій педагогічний стаж для отримання надбавки за вислугу років. До стажу зараховуватимуть викладацьку роботу обсягом не менше ніж 180 годин на рік, підтверджену договором (контрактом) або іншими належними документами.Нагадаємо, що в закладах середньої освіти цього навчального року з’явився новий предмет. Йдеться про вивчення у школах енергоефективності. Учні 4-11 класів вивчають, як раціонально користуватися ресурсами та бути більш енергоощадними в повсякденному житті. Про це повідомляв міністр освіти та науки Оксен Лісовий..

Міністерство освіти і науки запускає експериментальний проект "нульових курсів" для підготовки до Національного мультипредметного тесту, де школярі зможуть навчатися впродовж трьох-шести місяців. Передбачено державну підтримку для жителів тимчасово окупованих територій, ветеранів та військовослужбовців, включаючи гранти та стипендії.Як повідомляє прес-служба Міносвіти, обов’язковими предметами є українська мова, математика та історія України, а також один вибірковий предмет (іноземна, природничі дисципліни або література) — по 90 аудиторних годин кожен. Навчання можливе в денному (аудиторному) та дистанційному форматах. "Ми максимально розширюємо доступ до української вищої освіти в умовах війни. "Зимовий вступ" — це місток між школою й університетськими програмами: без зайвих бар’єрів для молоді з прифронтових територій і військових, з підтримкою тих, хто її потребує, і з реальною перевагою для тих, хто визначиться з університетом заздалегідь, тому й зарахування відбуватиметься на так званий "нульовий курс". Для нас важливо надолужити освітні втрати вступників, які можуть негативно вплинути на якість вищої освіти в майбутньому", — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.У міністерстві наголосили, що держава забезпечить адресну підтримку тим категоріям вступників, які цього найбільше потребують. Йдеться про жителів тимчасово окупованих територій, ветеранів і військовослужбовців. Для них передбачено гранти на це навчання, стипендії (для денної форми) та оплату проживання в гуртожитку, якщо потрібно. "Зимовий вступ" покликаний зменшити освітні втрати, допомогти вступникам безпечніше підготуватися до НМТ і наперед визначитися з подальшою траєкторією."Важливо обрати університет уже зараз: підготовче відділення фактично виконує роль "нульового курсу", адже в разі продовження навчання саме в обраному ЗВО вступник зможе отримати до 15 додаткових балів до загального конкурсного бала під час зарахування на перший курс у цей же університет, залежно від спеціальності. Це дає змогу підсилити результати, впевненіше скласти НМТ та безперервно увійти у студентське життя", — додали у Міносвіти.У міністерстві також рекомендують вступникам стежити за оголошеннями на сайтах університетів щодо старту набору, графіків та умов участі у програмі для пільгових категорій.Нагадаємо, раніше стало відомо, що держава планує збільшити студентські виплати. Очікуються, що стипендії зростуть з 1 вересня 2026 року.

В Україні затвердили державний стандарт дошкільної освіти. Документ набуде чинності 1 вересня 2027 року.Як повідомила прес-служба Міністерства освіти та науки України, це рішення встановлює правила та підходи до роботи закладів дошкільної освіти. "Документ, розроблений науковцями та практиками, визначає зміст дошкільної освіти, формує єдину рамку для роботи закладів та чітко окреслює результати навчання й ключові компетентності, що є орієнтирами для розвитку кожної дитини на етапі завершення дошкільної освіти", — пояснили у відомстві.Стандарт стане головним орієнтиром для розробників освітніх програм і окреслює цільові результати для педагогів. В основі — можливості й потреби кожної дитини, які мають враховувати під час організації освітнього процесу.Разом із новим законом "Про дошкільну освіту" реалізація нового стандарту гарантує академічну, організаційну та кадрову автономію закладу, академічну свободу педагога та право вибору з різноманіття освітніх програм. "Це формує підґрунтя для сучасного і якісного дошкілля, яке відповідає європейським підходам та орієнтується на розвиток дитини. У центрі — дитинство як цінність: розвиток, безпека, гра, емоційний комфорт, спілкування, цікавість, творчість", — зазначили у прес-службі.Держстандарт визначає, що дитина має вміти й розуміти перед переходом до школи, а також встановлює зв’язок між дошкіллям і початковою освітою, щоб цей перехід був плавним і не стресовим.Протягом наступних півроку Державна служба якості освіти проведе його валідацію в закладах дошкільної освіти, щоб переконатися, що очікувані результати підтверджуються практикою педагогів з усієї країни, а сам Стандарт є зрозумілим і зручним у застосуванні. Якщо потрібно, до нього внесуть коригування. Після цього розробники освітніх програм матимуть рік, щоб адаптувати їх до нового стандарту, щоб незалежно від умов чи місця проживання кожна дитина мала однакові можливості здобути якісну дошкільну освіту."Держава визначає лише орієнтири, за якими кожен заклад дошкілля сам вибудовує свою освітню траєкторію, спираючись на потреби дітей. Тобто результати, яких має досягти дитина, визначені, але шлях до них обирає педагогічна команда садка", — додали у Міністерстві освіти та науки України.Нагадаємо, 3 грудня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроект №13650, який визначає формат та правила здачі національного мультипредметного тесту та вступної кампанії 2026 року..

У середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроект №13650, який визначає формат та правила здачі національного мультипредметного тесту (НМТ) та вступної кампанії 2026 року.Про це повідомив голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки й інновацій Сергій Бабак в Telegram."НМТ 2026 року буде проходити за тогорічною моделлю: в один день із можливістю додаткових сесій", — наголосив він.Бабак уточнив, що "за" такий документ проголосували 264 народні обранці."Фактично ми зберегли минулорічну модель проведення НМТ. Це зрозуміле та передбачуване рішення у воєнний час, коли головним залишається питання безпеки та рівності доступу кожного з учасників тестування, у тому числі й за кордоном", — пояснив він.Як і попередніми роками, вступники не складатимуть державну підсумкову атестацію. Її не передбачено і на інших рівнях освіти."Перелік предметів НМТ залишається незмінним. Вступники складатимуть українську мову, математику, історію України й один предмет на вибір: іноземна мова, біологія, географія, фізика, хімія або українська література", — додав голова парламентського комітету.Усі результати НМТ, розпочинаючи з 2023 року, залишаються чинними. Їх можна використати також під час вступу 2026 року.У вересні директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко заявляла, що УЦОЯО вважає реалістичним проведення НМТ у дводенному форматі та готовий до його запровадження, водночас освітній омбудсмен Надія Лещик виступала за одноденну модель.Нагадаємо, 30 листопада член комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України, народний депутат Роман Грищук розповідав, що ідею впровадження строкових договорів для вчителів під час підготовки змін, спрямованих на підвищення заробітної плати, не підтримали у парламенті. Зараз розглядається ідея єдиного посадового огляду в розмірі трьох заробітних плат..

Ідею впровадження строкових договорів для вчителів під час підготовки змін, спрямованих на підвищення заробітної плати, не підтримали у Верховній Раді України. Зараз розглядається ідея єдиного посадового огляду в розмірі трьох заробітних плат.Про це повідомив член комітету з питань освіти, науки та інновацій, народний депутат Роман Грищук, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці.Раніше в парламенті розглядали ідею запровадити строкові договори для вчителів та збільшити норму навантаження до 22 годин на тиждень у межах заходів із підвищення заробітної плати. У професійній спілці працівників освіти та науки розкритикували запропоновані зміни та заявили, що вони можуть призвести до масового звільнення.Тепер, за словами Грищука, у профільному комітеті відмовилися від ідеї строкових договорів, які "викликали величезний спротив і недовіру через ризики зловживання на місцях"."Тому ця ідея вилучена з пропозицій і з порядку денного. Простіше кажучи: цього не буде. А от чи будуть три мінімальні зарплати з вересня — залежить від нас із вами та голосування в залі за держбюджет-2026", — пояснив нардеп.За його словами, у проекті бюджету на підвищення зарплати вчителям передбачили додаткові 53 мільярди гривень. Однак ці кошти не включають до освітньої субвенції, тому механізм їхнього розподілу "поки що незрозумілий". Окрім того, сума не дозволяє забезпечити вчителів трьома мінімальними зарплатами.Тож у комітеті розглядають інший підхід, який потребує додаткових 14 мільярдів гривень. Парламентарі пропонують запровадити єдиний посадовий оклад для педагогів у розмірі трьох мінімальних заробітних плат (25 941 гривні), який замінить тарифну сітку та максимальний посадовий оклад у 7 732 гривень. Від єдиного посадового окладу нараховуватимуть надбавки:за стаж;за сертифікацію;за тип закладу освіти;коефіцієнти за адміністративні посади;мотиваційна надбавка до 20% (за класне керівництво, перевірку зошитів, звання, підготовку олімпіадників);місцева надбавка, яку громада встановлює самостійно та яка не змінюється.Грищук зауважив, що для реалізації задуму необхідно збільшити суму до бюджету в редакції першого читання, а також збільшити мінімальне навантаження до 22 годин."Більшість учителів і так працюють 20-30 годин, а молоді — навіть понад 30. І навіть якщо хтось має 18 годин і залишиться з ними, оплата в новій системі буде суттєво вищою. Маємо фактично два варіанти — залишити те, що є у першому читанні (з підвищенням зарплат, але без зміни системи та без гарантованих трьох мінімальних заробітних плат) або додати необхідну суму і перейти на нову систему з трьома мінімальними зарплатами, від якої виграє кожен вчитель!" — додав народний депутат.Нагадаємо, 23 жовтня стало відомо, що Верховна Рада проголосувала в першому читанні державний бюджет на 2026 рік і підтримала всі правки щодо освіти, які подавав комітет парламенту з питань освіти, науки й інновацій. Це мало спричинити зміну моделі оплати праці вчителів..

Формат проведення національного мультипредметного тесту (НМТ) 2026 року змінюватися не буде. Ця схема довела свою ефективність, забезпечивши рівні умови для здобувачів освіти.Про це заявив заступник міністра освіти та науки України Микола Трофименко в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Що стосується формату та дискусій щодо одно- та дводенного складання національного мультипредметного тесту. Ми в дискусії з народними депутатами, які мають найближчим часом ухвалити законопроект №13650, який визначить особливості проведення державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2026 року", — зазначив він.Представник міністерства запевнив, що тривали дискусії з омбудсменами та батьками. За їх підсумками визначили, що формат проведення НМТ 2026 року змінюватися не буде.За його словами, одноденний формат довів свою ефективність за роки проведення з початку запровадження після початку повномасштабного вторгнення. Крім того, він забезпечив рівні умови для вступу для всіх здобувачів освіти.Як повідомлялося, у вересні директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко заявляла, що УЦОЯО вважає реалістичним проведення НМТ у дводенному форматі та готовий до його запровадження, водночас освітній омбудсмен Надія Лещик виступала за одноденну модель.Минулого тижня, 20 листопада, голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки й інновацій Сергій Бабак повідомляв, що 2026 року проведення НМТ відбуватиметься за попередньою моделлю в один день із можливістю додаткових сесій.Нагадаємо, що 26 листопада Кабінет міністрів затвердив Державний стандарт дошкільної освіти. Це рішення є виконанням Закону України "Про дошкільну освіту"..

У середу, 26 листопада, Кабінет міністрів затвердив Державний стандарт дошкільної освіти. Це рішення є виконанням Закону України "Про дошкільну освіту".Про це повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий."Документ, розроблений науковцями й практиками, визначає зміст дошкільної освіти, формує зрозумілу спільну рамку, за якою працюватимуть ЗДО, та чітко окреслює, які результати навчання й ключові компетентності має набути кожна дитина на етапі завершення дошкільної освіти. Стандарт стане головним орієнтиром для розробників освітніх програм і чітко визначає цільові результати для педагогів", — зазначив міністр.За його словами, в основу держстандарту покладені такі принципи:гарантія академічної, організаційної та кадрової автономії закладу;академічна свобода педагога;право вибору з різноманіття освітніх програм;урахування можливостей і потреб кожної дитини під час реалізації освітнього процесу.Документ набуде чинності 1 вересня 2027 року. Натомість, протягом наступних шести місяців Державна служба якості освіти України проведе валідацію стандарту, щоб переконатися, "що очікувані результати підтверджуються досвідом педагогів з усіх куточків України, а сам стандарт є зрозумілим і практичним для них. За потреби в документ будуть внесені коригування"."Після цього розробники освітніх програм матимуть рік, щоб адаптувати свої програми до нового стандарту, щоб кожна дитина — незалежно від умов чи місця проживання — мала однакові можливості здобувати якісну дошкільну освіту", — додав Лісовий..

Міністерство освіти і науки радить школам змінити графік навчального процесу. Головна причина — можливі тривалі відключення електроенергії взимку.Про це йдеться у листі МОН, надісланому керівникам освітніх департаментів та опублікованому на порталі Освіта.ua.Можливі зміни розкладу навчанняУ міністерстві зазначають, що через ризики масштабних блекаутів навчальний процес може потребувати певних змін у графіку. Відтак, МОН рекомендує закладам переглянути як розклад занять, так і підходи до організації навчання.Зокрема, у МОН радять перенести частину навчальних днів із зимових місяців на червень 2026 року, за винятком випускних класів. Також запропоновано збільшити тривалість зимових канікул шляхом скорочення або перенесення весняних.Серед інших можливих змін:перехід на шестиденний навчальний тиждень;організація навчання у дві зміни, щоб ефективніше використовувати світловий день;застосування асинхронного навчання, яке не потребує постійного доступу до електрики.Навчання в умовах блекаутівДля того, аби навіть за умови довготривалих відключень, всі учні мали можливість продовжувати навчання міністерство радить:забезпечити доступ учнів до LMS-систем (Google Classroom, Moodle, Microsoft Teams тощо);розмістити навчальні матеріали до кожного уроку в LMS-системі на період з листопада по лютий; використовувати сучасні електронні ресурси, зокрема веб-платформу "Всеукраїнська школа онлайн";забезпечити учнів необхідними паперовими підручниками та навчальними посібниками;підготувати роздруковані матеріали на випадок тривалого відключення електроенергії та/або доступу до мережі Інтернет;визначити графік проведення вчителями консультацій для учнів в синхронному очному / дистанційному форматі;забезпечити виконання освітніх та навчальних програм, навчального плану шляхом ущільнення навчального матеріалу, організації самостійної навчальної діяльності учнів тощо.До того ж МОН рекомендує школам мати запас технічної та питної води, а також продуктів тривалого зберігання щонайменше на 48 годин перебування учнів у закладі."З метою налагодження ефективної комунікації з педагогами, учнівськими та батьківськими колективами рекомендуємо провести з учасниками освітнього процесу відповідні заходи з обговорення порядку дій під час блекауту та пропрацювати всі можливі варіанти. Просимо приділити особливу увагу необхідності забезпечення психологічної підтримки учасників освітнього процесу в умовах стресу та невизначеності", — йдеться у документі.Нагадаємо, український уряд створив координаційний штаб, щоб забезпечити стабільний зв'язок попри постійні обстріли енергетичної інфраструктури. Цей штаб функціонуватиме як єдиний центр, що об’єднає зусилля центральної та місцевої влади, операторів зв’язку та інших державних органів..