# Міністерство освіти

У понеділок, 23 червня, Кабінет міністрів України затвердив нову постанову щодо визнання результатів навчання українських дітей, які перебувають за кордоном.Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук."Хочу вкотре наголосити на важливості українських шкіл за кордоном. Бо українська держава має берегти зв'язок з українськими родинами в Європі та інших країнах. Це наш стратегічний ресурс", — запевнила вона.За її словами, сьогодні уряд затвердив порядок визнання результатів навчання українських учнів за кордоном."Це вдосконалює правовий статус українських закордонних шкіл, їхніх учнів і викладачів", — наголосила заступниця керівник Офісу президента України.Вона уточнила, що це також сприяє покращенню фінансування та матеріального забезпечення таких осередків української освіти. "Дякую представникам українських закордонних громад, які долучились до розробки відповідної постанови Кабміну. Також дякую команді Міносвіти за увагу до учнів, які опинилися за кордоном", — наголосила Ірина Верещук.Вона принагідно закликала уряди країн перебування українських дітей і міжнародні організації підтримати українські закордонні школи.Нагадаємо, наприкінці травня стало відомо, що Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йдеться про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.

Міністерство освіти й науки України прийняло низку змін до наказів про дистанційне навчання. Вони передбачають нові вимоги щодо наповнюваності класів, а також зміни у підходах щодо онлайн-навчання для дітей за кордоном та на тимчасово окупованих територіях.Як повідомила прес-служба Міносвіти, відповідні нововведення впроваджуватимуть з нового навчального року — 1 вересня 2025 року.У Міністерстві зауважили, що ці зміни є частиною політики "Школа офлайн", а її мета — забезпечити якісну освіту для кожної дитини, незалежно від того, де вона перебуває — на контрольованій українським урядом території, тимчасово окупованій чи за кордоном. Зокрема, були встановлені нові правила щодо наповнюваності дистанційних класів. Так, відтепер мінімальна кількість учнів у дистанційному класі становитиме 20 дітей. Втім, засновники шкіл можуть зменшити цю кількість:до 10 учнів — для закладів на тимчасово окупованих, прифронтових територіях, у селах і селищах всієї України;до 15 учнів — для закладів в інших містах.Водночас Міносвіти наголосили, що вимоги до наповненості дистанційних класів не розповсюджуються на заклади спеціалізованої та спеціальної освіти. Окрім цього, школа може працювати дистанційно навіть без всіх паралелей класів."Заклад будь-якого типу може працювати за дистанційною формою, якщо в ньому відсутні не більше двох паралелей. Наприклад, школа має дистанційні 1-6, 8-11 класи — 7 класу може не бути", — пояснили у міністерстві.Втім, у межах одного дистанційного класу діти повинні навчатися лише за однією освітньою програмою. У Міністерстві зауважили, що це допоможе педагогам ефективніше працювати з дітьми різних категорій, наприклад, з тими, які перебувають в Україні на контрольованій урядом території, на тимчасово окупованих територіях або за кордоном."Якщо дитина відвідує школу в країні перебування, вона може дистанційно навчатися за українознавчим компонентом в українській школі (від п'яти до восьми годин на тиждень, без перевантаження)", — наголосили у Міносвіти.Так, якщо учень не відвідує місцевий заклад освіти, то він може здобувати освіту повністю дистанційно в українському закладі освіти. Зокрема, для дітей за кордоном доступні індивідуальні форми навчання — екстернат або сімейна форма. Учні, які проживають на окупованих територіях можуть навчатися за педагогічним патронажем. "Це індивідуальне навчання з урахуванням потреб дитини й безпекових обставин. Навіть якщо в школі не відкрито жодного класу, вона може продовжити працювати у формі педагогічного патронажу. Ця форма передбачає оплату вчителю за навчання конкретної дитини", — додали у МОН.Окрім цього, якщо учень перебуває на території, де тривають бойові дії, він може продовжувати навчання дистанційно у своїй школі, звідки виїхав. Дитині не потрібно переводитися до іншого закладу для дистанційного навчання.Задля того, щоб забезпечити плавний перехід до змін, Міносвіти запроваджує кадровий резерв, який дасть змогу вчителям, що можуть залишитися без навантаження, проходити навчання й отримувати середню заробітну плату.У Міністерстві наголосили, що це стосується вчителів із Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Сумської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей.Нагадаємо, раніше сервіс відкритих даних "Опендатабот" повідомляв, що в школах України за перші чотири місяці цього року зафіксовано 130 випадків булінгу. Це у 1,5 раза більше, ніж у відповідний період торік.

Цього року понад 93 тисячі осіб потенційних учасників вступних іспитів до магістратури звернулися до приймальних комісій закладів вищої освіти й отримали екзаменаційні листки. Серед них 90 311 осіб проходитимуть тестування в Україні, а 3 321 особа — за кордоном.Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО)."Учасники виявили найбільшу зацікавленість предметним тестом з педагогіки та психології — 16 709 осіб", — йдеться в повідомленні.Там додали, що дещо менше охочих виявили бажання складати тест з управління та адміністрування — 16 437 зареєстрованих учасників."Серед охочих вступити до магістратури 12 152 осіб будуть складати тест з інформаційних технологій, із права та міжнародного права — 10 695 вступників,  із психології та соціології — 9 435 осіб", — перерахували в УЦОЯО.Ще 5 727 вступників братимуть участь у тестуванні з історії мистецтва.Крім того, цього року 5 464 охочих вступити до магістратури складатимуть тестування з економіки та міжнародної економіки, з мовознавства — 5 205 осіб, з обліку та фінансів — 5 047 осіб, а з політології та міжнародних відносин — 2 482 особи.Нагадаємо, на початку червня заступник міністра освіти й науки Михайло Винницький розповідав, що цього року в Україні є 312 тисяч зареєстрованих абітурієнтів, які складають національне мультипредметне тестування. Водночас 2008 року в країні було 630 тисяч випускників шкіл, що майже вдвічі більше.

Цього року в Україні є 312 тисяч зареєстрованих абітурієнтів, які складають національне мультипредметне тестування. Водночас у 2008 році в країні було 630 тисяч випускників шкіл, що майже удвічі більше.Про це в інтерв'ю "Українському Радіо" повідомив заступник міністра освіти й науки Михайло Винницький. За його словами, цього року кількість випускників майже така ж, як і торік. Він зауважив, що нічого не змінюється у кількості тих, хто пише мультипредметний тест за кордоном."Ми проводимо НМТ у 34 країнах, і цьогоріч зареєструвалося трохи понад 20 тисяч учасників. 300-312 тисяч ― це абсолютно нормально, тому що у нас приблизно 360 тисяч випускників цього року, а це означає, що частина не буде йти на вищу освіту. Щоб іти у коледжі або на ринок праці, писати НМТ не потрібно", — зазначив Винницький.Посадовець додав, що тенденція демографічного зниження продовжується вже останніх 30 років. 2002 року в Україні спостерігали падіння кількості випускників, що було пов'язано з аварією на Чорнобильській атомній електростанції."З тих часів у нас зменшується кількість випускників шкіл на 20-30 тисяч щороку, на жаль. Це означає, що у нас народжується менше дітей", — додав він.Нагадаємо, раніше Український центр оцінювання якості освіти повідомляв, що всі учасники, які не змогли скласти національний мультипредметний тест під час основної сесії, матимуть ще одну спробу під час додаткової сесії. Перездати іспит можуть лише ті учасники, які не змогли розпочати або завершити виконання сертифікаційної роботи через причини, на які не могли вплинути.

Польща на офіційному рівні підтримує викладання української мови в польських школах. Йдеться про статус "другої іноземної", який можуть законодавчо оформити для учнів з України.Про це повідомили в Міністерстві освіти та науки України. Це один із підсумків зустрічі міністра освіти та науки України Оксена Лісового та його першого заступника Євгена Кудрявця з міністеркою національної освіти Польща Барбарою Новацькою та послом України в Польщі Василем Бондарем.У межах чинного польського законодавства школи можуть запроваджувати викладання української мови за таких умов:за ініціативи батьків, які можуть написати відповідне звернення до адміністрації польської школи (у разі виникнення труднощів — можна повідомити про це посольство України в Польщі);якщо є кадрова спроможність, тобто вчитель української мови, якого можна працевлаштувати, а також сформована група учнів;за погодженням із директором школи та за згодою керівного органу."Розроблення програм для викладання української мови як другої іноземної в польських школах уже триває", — наголосили у відомстві.Окрім того, у польських школах передбачено низку форм підтримки, якими можуть скористатися українські учні:додаткові безплатні заняття з польської мови;додаткові заняття з певного предмета;навчання на підготовчому відділенні;допомога асистента вчителя, який знає мову країни походження;допомога міжкультурного асистента.У міністерстві додали: під час зустрічі польська сторона також повідомила, що розгляне можливість занесення української мови до переліку мов, які можна обрати для складання "екзамену восьмикласника" — обов’язкового для переходу на наступний рівень середньої освіти. Таке питання, можливо, врахують у межах запланованої реформи шкільної освіти Польщі на 2026-2027 роки."МОН спільно з партнерами працює над тим, щоб українські діти за кордоном не втрачали зв’язок з Україною та мали змогу вивчати українознавчі предмети!" — наголосили в українському відомстві.Нагадаємо, кандидати в президенти Польщі під час нещодавніх дебатів багато говорили про Україну. Зокрема, Рафал Тшасковський звинуватив опонента Кароля Навроцького в тому, що він повторює мову Путіна щодо деяких питань, які стосуються України.

Понад половина вакансій в Україні розраховані для кваліфікованих робітників, але без вищої освіти. Такі пропозиції зазвичай надходять від роботодавців.Про це розповів заступник міністра освіти та науки Дмитро Завгородній під час конференції "Освіта нової України". Його цитує "Укрінформ"."Понад половина всіх вакансій, які планують підприємства відкривати, — це кваліфіковані робітники, робітники з обслуговування машиноустаткування, найпростіші професії. Тобто це люди без вищої освіти", — зазначив він.Водночас, за його словами, більшість безробітних в Україні, які зареєстровані в Державній службі зайнятості, — це люди з вищою освітою, які хочуть роботу, яка відповідає їхній кваліфікації, їхній освіті."А більшість вакансій, які повідомляються в ту саму службу зайнятості, — це якраз вакансії кваліфікованих робітників", — додав Завгородній.Зокрема, за даними спільного дослідження МОН і міжнародних партнерів стосовно ринку праці, 26% вакансій відкриті для кваліфікованих робітників з інструментом, 25% — для робітників з обслуговування устаткування, 12% — для найпростіших професій, 7% — для працівників у сфері торгівлі та послуг, 6% — для керівників, 4% — для технічних службовців.Окрім того, як зауважив Завгородній, роботодавці часто скаржаться на те, що знання фахівців не відповідають потребам ринку праці, а також на невелику кількість фахівців із тих чи інших спеціальностей.Заступник міністра освіти та науки додав, що держава намагається розв’язати питання цього дисбалансу, розвиваючи такий напрямок, як освіта дорослих.Нагадаємо, декілька днів тому прес-центр Державної служби зайнятості повідомляв, що на українському ринку праці зростає кількість вакансій із пропозицією житла для працівників. Причина — дефіцит робочих кадрів.

Українські випускники дійсно виїжджають за кордон після закінчення 11 класу, але ця тенденція наразі не набула масового характеру.Таку заяву зробив міністр освіти та науки Оксен Лісовий, пише "Інтерфакс-Україна"."Я не сказав би, що це масово, але тенденція така є. Безумовно, у нас є ряд задумів, як пом’якшити таку негативну тенденцію, не довівши її до рівня загрози", — йдеться у заяві Лісового.Міністр також наголосив, що ключова причина цієї міграції криється у площині безпеки. Водночас Лісовий погодився із заявою віце-прем’єра Олексія Чернишова про те, що всі діти, які повертаються в Україну, незалежно від рівня знань мають право на місце в українській школі."Щобільше, місця для дітей є. Ми маємо багато недоукомплектованих шкіл, і вони з радістю приймають учнів. Тут узагалі немає проблеми, це абсолютно правильна політика", — резюмував міністр.Варто зазначити, що з 1 вересня 2025 року держава зупиняє фінансування заробітної плати вчителів шкіл, у яких навчається менше ніж 45 учнів. Мінімум 403 малокомплектні школи можуть закрити або реорганізувати.Нагадаємо, 26 травня у місті Сміла на Черкащині було зафіксоване масове отруєння дітей. Всі постраждалі навчають в одній школі.Раніше міністр освіти та науки Оксен Лісовий повідомив, що цього року в Україні урочисті лінійки до дня останнього дзвоника дозволяють проводити у традиційному форматі. Проте для святкувань в регіоні повинна бути відповідна безпекова ситуація.

Національний мультипредметний тест (НМТ) наразі в Україні проводитимуть і надалі, поки безпекова ситуація не є стабільною. Однак його вимушено ввели для вступу в університети замість Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). У перспективі планують повернути ЗНО назад.Про це розповів заступник міністра освіти України Михайло Винницький в інтерв’ю "РБК-Україна".За його словами, під час війни в Україні НМТ запроваджений винятково через безпекову ситуацію. Однак ЗНО є однозначно кращим інструментом перевірки знань і навчального потенціалу учня, ніж НМТ."Але уявімо, що ми збираємо 300 тисяч вступників, які всі в один день будуть писати українську мову. Це просто запрошення ворогу: "бомбіть нас зараз". Це неможливо робити", — зазначив він.Саме тому НМТ проводиться меншими групами впродовж місяця, фактично півтора місяця, в безпечному середовищі."Чи ми хочемо так робити? Очевидно, що ні. Але поки безпекова ситуація така, що вимагає інноваційних рішень. Для нас дуже важливо залишити систему зовнішнього незалежного оцінювання. Воно може бути в різних формах: традиційне ЗНО чи національний мультипредметний тест, який є вимушеним заходом на час воєнного стану", — додав заступник голови МОН.Він додав, що в регіонах, де безпекова ситуація не дозволяє навчатися очно, студенти й учні надалі продовжать навчання онлайн. До офлайну з вересня повернуться не всі — лише там, де це безпечно."Усіх в офлайн з вересня не повернуть. Поки йдуть обстріли, очевидно, ми не можемо повернути в офлайн всіх. У нас немає можливості проводити весь освітній процес в підземеллі", — пояснив Михайло Вининцький.За його словами, 1 вересня фактично всі заклади, які розташовані не в зоні бойових дій, будуть проводити освітній процес або в змішаному форматі, або в офлайн форматі."Це Київ, західна частина України, в змішаному форматі — Одеса та Дніпро. Інші, на жаль, залишаються онлайн", — пояснив він.Нагадаємо, нещодавно Український центр оцінювання якості освіти повідомив, що всі учасники, які не змогли скласти національний мультипредметний тест під час основної сесії, матимуть ще одну спробу під час додаткової сесії.

У межах вступної кампанії в Україні вже четвертий рік поспіль випускники складають національне мультипредметне тестування (НМТ) замість зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Але для вступу також потрібні військово-облікові документи. Це стосується абітурієнтів чоловічої статі.Про це повідомило видання Освіта.ua. Там зазначили, що вступники чоловічої статі, яким виповнилось 17 років, під час вступу до закладу вищої або фахової передвищої освіти мають надати приймальній комісії військово-обліковий документ.Не потрібно подавати військово-обліковий документ лише юнакам 2009 року народження та вступникам молодшого віку. Військово-обліковий документ можна подати в паперовій або в електронній формах.Паперова формаЯкщо військово-обліковий документ виданий до набрання чинності закону України від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", то вступник має право подавати його в паперовій формі.У такому випадку документ може мати вигляд:у військовозобов’язаних та резервістів — військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;у призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці.Електронна формаЦього року вступник може сформувати в застосунку "Резерв+" готовий для друку файл електронного військово-облікового документа. Військово-обліковий документ в електронній формі можна сформувати безкоштовно після проходження електронної ідентифікації та автентифікації.Термін дії військово-облікового документа в електронній формі складає не більше одного року з дати його формування. Військово-обліковий документ в електронній формі є чинним лише за наявності QR-коду та не може використовуватися без нього.Документ в електронній формі може бути видрукований. У такому випадку він повинен містити QR-код, придатний для зчитування.Взяття юнаків на військовий облікЗа законом, юнаки в Україні, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, повинні звернутись до ТЦК і СП для постановки на військовий облік призовників.Для взяття на військовий облік призовнику потрібно особисто прибути до ТЦК у його населеному пункті та подати необхідні документи.Водночас не всім юнакам потрібно приходити до центру комплектування, щоб стати призовником. Згідно з постановою Кабміну № 932 "Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів" дані чоловіків, які звертатимуться до міграційної служби, щоб оформити український чи закордонний паспорт, автоматично "підтягнуться" до реєстру "Оберіг".Тобто якщо допризовник втратив чи загубив паспорт і планує отримати новий, його поставлять на військовий облік автоматично за допомогою інформації з демографічного реєстру.Щодо юнаків, які перебувають за кордоном, то під час звернення за консульськими послугами їх поставлять на військовий облік шляхом внесення даних до електронних державних реєстрів. У такому разі ТЦК і СП отримають дані майбутніх призовників через систему "Трембіта".Тому юнакам з-за кордону не доведеться повертатися до України, щоби прийти до центру комплектування фізично.Особливості подання документів"Порядок і терміни подання вступниками військово-облікового документа мають оприлюднити у правилах прийому кожного конкретного закладу вищої та фахової передвищої освіти. Правила можуть містити умови одноразового відтермінування подання військово-облікових документів для вступників, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, на територіях активних бойових дій, за кордоном тощо", — йдеться в повідомленні.Попри те, що військово-облікові документи, видані до 2024 року, теж є чинними, заклади вищої освіти можуть вимагати саме електронний документ, сформований у застосунку "Резерв+".Якщо під час подання документів для зарахування вступник не може надати військово-облікові документи з об’єктивних причин, він має письмово підтвердити, що зробить це у терміни, визначені закладом освіти. Така ситуація може скластися, якщо медична комісія направила вступника на додаткове обстеження, тож "на руках" у нього немає військово-облікових документів.Нагадаємо, що абітурієнти можуть реєструватися на Національний мультипредметний тест навіть із протермінованою ID-карткою. Це стосується тих людей, яким виповнилося 18 років і які не встигли змінити документ.

Уряд України схвалив взаємне визнання документів про освіту з Молдовою. Це означає, що молдовські заклади освіти визнаватимуть українські дипломи, а українські виші — документи, видані у сусідній країні.Як повідомила прес-служба Урядового порталу, український уряд ухвалив постанову "Про затвердження угоди між Кабінетом міністрів України та урядом Республіки Молдова про взаємне визнання документів про освіту та наукові ступені".Так, даний документ створює правові підстави для набрання чинності угоди між Кабінетом міністрів України та урядом Республіки Молдова про взаємне визнання документів про освіту та наукові ступені, яка була підписана ще 25 січня 2025 року."Відтепер українські дипломи про освіту та наукові ступені визнаватимуть в Молдові, і навпаки — молдовські документи про освіту будуть визнані в Україні за спрощеною процедурою. Підписана угода — важливий крок для наших країн, адже відкриває нові можливості для навчання, працевлаштування й професійної та освітньої мобільності громадян обох країн", — зазначив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий.Віце-прем’єр-міністр України — міністр національної єдності України Олексій Чернишов зауважив, що "це лише перший крок ширшого процесу роботи з визнання документів та підтримки наших громадян по обидва боки кордону". "Українці зможуть легше навчатись, працювати й реалізовувати себе, не стикаючись з бюрократичними бар’єрами", — додав він.У відомстві наголосили, що угода передбачає взаємне визнання документів про освіту, періоди навчання та наукові ступені, видані в Україні та Республіці Молдова відповідно до національного законодавства.Нагадаємо, в Україні у цьому році очікується скорочення кількості бюджетних місць для вступників в аспірантуру з семи до п'яти тисяч.

За рішенням атестаційної колегії Міністерства освіти та науки України від 24 квітня 2025 року, Андрію Білоусу надано вчене звання доцента кафедри акторського мистецтва та режисури драми Київського національного університету театру, кіно та телебачення імені Івана Карпенка-Карого.Про це йдеться у наказі № 621 Міністерства освіти та науки України. Його оприлюднено на офіційному сайті відомства.У документі йдеться про низку рішень щодо вчених звань і ступенів, зокрема, про надання звання доцента Андрію Білоусу — актору, режисеру, театральному педагогу та викладачу університету Карпенка-Карого.Раніше його звинувачували в сексуальному насильстві. Попри звернення 46 акторів і працівників театру до КМДА з вимогою його відставки, юридичних підстав для звільнення керівника не виявили.Тимчасове усунення з посади, яке тривало до 13 березня, Білоус, за його словами, ініціював сам, аби зняти напругу в колективі й уникнути спекуляцій. Зараз він повернувся до роботи та запевнив, що отримує підтримку більшості колективу.Поліція Києва раніше повідомляла про відкриття кримінального провадження за статтею 153 Кримінального кодексу України — за фактом можливих дій викладача столичного вишу. А 18 березня департамент культури КМДА повідомив, що звернеться до правоохоронних органів із проханням пришвидшити розгляд матеріалів у цій справі.Справа БілоусаСкандал із домаганнями в театральній сфері розпочався 22 січня, коли студентка Київського національного університету театру, кіно та телебачення імені Івана Карпенка-Карого звинуватила Білоуса в сексуальних домаганнях. Вона оприлюднила своє звернення в анонімному відео, а пізніше розкрила свою особу.Дівчина заявила, що перші повідомлення від Білоуса нібито отримала незадовго після вступу до навчального закладу. Також стверджує, що викладач цікавився особистою інформацією про неї, а згодом начебто розпочав ставити неприйнятні питання, зокрема, про те, чи має та романтичні стосунки та яка її сексуальна орієнтація.Згодом в університеті отримали чотири звернення з приводу неетичної поведінки викладача, які передали до Національної поліції. Працівники Молодого театру, де режисер працював художнім директором, підтвердили випадки домагання.Нагадаємо, що також актора та заслуженого діяча мистецтв України Юрія Висоцького, який працює викладачем Київського національного університету імені Карпенка-Карого, звинуватили в неетичній поведінці щодо студенток і психологічному насильстві.

У понеділок, 28 квітня, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль відповів на петицію про підвищення заробітної плати педагогічним працівникам. За його словами, під час воєнного стану це є "проблематичним".Про це свідчить відповідь Дениса Шмигаля, розміщена на сайті Кабінету міністрів України.Петицію опублікували ще в січні. Вона набрала необхідні 25 тисяч голосів. У ній Надія Коток просила ухвалити рішення про підвищення зарплати вчителям "до рівня європейських держав" — 1000-1500 доларів. Тоді як в Україні це в еквіваленті 300-400 доларів, а в сусідній Польщі — 1200-1500 доларів.Вона, зокрема, обґрунтувала це перевантаженістю вчителів, високою відповідальністю професії, плинністю кадрів, інфляцією та низьким рівнем окладу порівняно зі середнім у країні."Зазначене підвищення потребуватиме значних додаткових видатків з бюджетів усіх рівнів, що під час воєнного стану проблематично, оскільки всі власні надходження бюджету спрямовуються на потреби Сил безпеки й оборони", — відповів Денис Шмигаль.В уряді також відповіли, що вчителі отримують різні доплати. Таким чином Кабмін здійснює кроки для поступового підвищення оплати праці педагогічних працівників, зокрема, коштом щомісячної доплати в розмірі 1 300 гривень (з 1 вересня 2025 року та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, — у розмірі 2 600 гривень).Станом на початок 2025 року середня зарплата вчителя в Україні — приблизно 13 000 гривень.Нагадаємо, наприкінці серпня минулого року міністр освіти та науки Оксен Лісовий розповідав, що в Україні закон про освіту та його кінцеві положення передбачають підняття заробітної плати вчителям до трьох прожиткових мінімумів. Водночас це можна буде реалізувати тоді, коли бюджет отримає хоча б 50-60 мільярдів додаткових коштів.

Міністерство освіти й науки України (МОН) позбавило наукових ступенів чотирьох осіб. У їхніх дисертаціях у визначеному законодавством порядку виявили академічний плагіат.Про це йдеться у рішенні Атестаційної колегії МОН. Там ухвалюють остаточні рішення про присвоєння або позбавлення наукових ступенів і вчених звань на підставі висновків Національного агентства із забезпечення якості освіти.Цього разу позбавлено ступенів чотирьох науковців.Зокрема, Олега Міщенка позбавили наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності "Економіка й управління національним господарством".У блозі "Плагіат та фальсифікації" зазначили, що плагіат виявили в дисертації "Активізація інноваційно-інвестиційного розвитку харчової промисловості в Україні". У роботі виявили велику кількість збігів із монографією Вікторії Губіної за 2015 рік.Миколу Колядинського позбавили наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності "Екологічна безпека".Дисертацію "Управління екологічною безпекою ґрунтів і підземних вод в зоні впливу сміттєзвалищ", у якій виявили плагіат, він захистив 2013 року.Андрія Заболотного позбавили наукового ступеня кандидата наук із державного управління зі спеціальності "Теорія й історія державного управління".Він захищав дисертацію на тему "Правове регулювання професійної діяльності у сфері державної служби: публічно-управлінський аспект" 2021 року.Роксану Чуприну позбавили наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності "Акушерство і гінекологія". 2015 року вона захищала дисертацію на тему профілактики менопаузальних порушень у жінок із доброякісними неуточненими пухлинами матки та яєчників."Усі рішення атестаційної колегії міністерства ухвалено одностайно. Це означає розуміння та консенсус", — зауважив заступник міністра освіти та науки України Денис Курбатов.Нагадаємо, що в дисертації колишнього міністра освіти Сергія Шкарлета підтверджували плагіат. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти ухвалило з цього приводу остаточне рішення та звернулося до Міністерства освіти та науки України з поданням про позбавлення Шкарлета наукового ступеня доктора економічних наук.

В Україні у цьому році очікується скорочення кількості бюджетних місць для вступників в аспірантуру з семи до п'яти тисяч.Як повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький під час брифінгу в Media Center Ukraine, перевагу надаватимуть інженерним та природничим спеціальностям.Посадовець наголосив, що суттєве зменшення кількості бюджетних місць пов’язане з тим, що сім тисяч бюджетних місць торік було забагато."Минулого року був величезний ажіотаж. Він був пов’язаний зі швидше з відстрочкою, ніж з реальним бажанням вступити", — зауважив заступник міністра.Також Винницький прогнозує, що у 2025 році ажіотажу буде значно менше, тому всі, хто реально хоче писати дисертації, робити дослідження, створювати інновації, матимуть місце в аспірантурі."Але потрібно, щоб цих місць не було забагато, щоб аспірантура не використовувалась не за призначенням", — зазначив Нагадаємо, раніше Міністерство освіти й науки повідомляло, що студенти, які навчаються на денній формі у вищих навчальних закладах, коледжах та технікумах, можуть розраховувати на стипендію. Тимчасову або постійну виплату від держави призначають тим, хто має високі рейтингові бали, відповідний соціальний статус або особливі навчальні досягнення.

З 1 вересня цього року держава зупиняє фінансування заробітної плати вчителів шкіл, у яких навчається менше ніж 45 учнів. Мінімум 403 малокомплектні школи можуть закрити або реорганізувати.Як повідомляє портал Education.ua, виняток зробили лише для початкових шкіл, які продовжать отримувати кошти незалежно від кількості дітей. На думку посадовців, це рішення допоможе оптимізувати мережу шкіл, підвищити рівень знань учнів та ефективність витрат на освіту.Так, торік 5 березня Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 245, яка змінює підхід до фінансування освіти. Відповідно до неї, починаючи з 1 вересня 2025 року, держава більше не виділятиме коштів на оплату праці педагогів у школах, де кількість учнів становить менше ніж 45 осіб. Ці заклади освіти з 1 вересня 2025 року або повністю припинять існування, або будуть реорганізовані шляхом пониження ступеня — наприклад, у цих школах залишаться лише початкові класи, або вони стануть філіями опорних закладів."Проте в реальності ця цифра може бути вищою: наприклад, у Тернопільській області громади повідомили про 32 такі школи, тоді як офіційні дані департаменту освіти нараховують 77 закладів, де навчається менше ніж 45 учнів. Це може свідчити про те, що частину малокомплектних шкіл ще не включено до офіційних планів громад. До того ж не всі громади надали відповіді на запити, тож поточні дані не є вичерпними", — наголошує портал.Відомо, що найбільше шкіл постраждає у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Окрім цього, згідно з вищезгаданою постановою, з 1 вересня 2026 року освітню субвенцію більше не отримуватимуть заклади, у яких навчається менше ніж 60 учнів.Що буде з учнями закритих малокомплектних шкілВлада гарантує перевезення школярів до опорних освітніх закладів. Втім, за даними порталу, приклад Житомирської області показує зворотний бік, оскільки через проблеми з постачанням пального шкільні автобуси припинили курсувати. Через це 180 дітей із навколишніх сіл тимчасово залишилися без очного навчання. "Це яскраво демонструє, що навіть за наявності автобусів діти із громад, де немає поблизу шкіл, втрачають доступ до освіти. Та суперечить ідеї доступної та якісної освіти для всіх", — зазначає Education.ua.Що буде з педагогами шкіл, які будуть закритіВідомо, що працевлаштування вчителів після закриття чи реорганізації шкіл залежить від місцевої влади. За наявності вакансій педагогів можуть перевести до інших закладів, втім багатьом вчителям доведеться шукати нову роботу або змінювати професію. "Закриття малокомплектних шкіл в Україні є складним і неоднозначним рішенням. З одного боку, держава прагне підвищити якість освіти й оптимізувати бюджетні витрати. З другого — тисячі дітей та сотні педагогів залишаються перед вибором без вибору", — наголошує портал. Варто зауважити, що кількість шкіл в Україні зменшується щороку. Якщо у 2020/2021 навчальному році працювало 14 815 шкіл, а вже у вересні 2024 року — вже 12 268 закладів загальної середньої освіти.Нагадаємо, раніше у Міносвіти повідомляли, що з 2027 року в Україні стартує реформа старшої школи. Для учнів 10-12 класів буде запроваджене профільне навчання.