# Міністерство освіти

Формат проведення національного мультипредметного тесту (НМТ) 2026 року змінюватися не буде. Ця схема довела свою ефективність, забезпечивши рівні умови для здобувачів освіти.Про це заявив заступник міністра освіти та науки України Микола Трофименко в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Що стосується формату та дискусій щодо одно- та дводенного складання національного мультипредметного тесту. Ми в дискусії з народними депутатами, які мають найближчим часом ухвалити законопроект №13650, який визначить особливості проведення державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2026 року", — зазначив він.Представник міністерства запевнив, що тривали дискусії з омбудсменами та батьками. За їх підсумками визначили, що формат проведення НМТ 2026 року змінюватися не буде.За його словами, одноденний формат довів свою ефективність за роки проведення з початку запровадження після початку повномасштабного вторгнення. Крім того, він забезпечив рівні умови для вступу для всіх здобувачів освіти.Як повідомлялося, у вересні директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко заявляла, що УЦОЯО вважає реалістичним проведення НМТ у дводенному форматі та готовий до його запровадження, водночас освітній омбудсмен Надія Лещик виступала за одноденну модель.Минулого тижня, 20 листопада, голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки й інновацій Сергій Бабак повідомляв, що 2026 року проведення НМТ відбуватиметься за попередньою моделлю в один день із можливістю додаткових сесій.Нагадаємо, що 26 листопада Кабінет міністрів затвердив Державний стандарт дошкільної освіти. Це рішення є виконанням Закону України "Про дошкільну освіту"..

У середу, 26 листопада, Кабінет міністрів затвердив Державний стандарт дошкільної освіти. Це рішення є виконанням Закону України "Про дошкільну освіту".Про це повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий."Документ, розроблений науковцями й практиками, визначає зміст дошкільної освіти, формує зрозумілу спільну рамку, за якою працюватимуть ЗДО, та чітко окреслює, які результати навчання й ключові компетентності має набути кожна дитина на етапі завершення дошкільної освіти. Стандарт стане головним орієнтиром для розробників освітніх програм і чітко визначає цільові результати для педагогів", — зазначив міністр.За його словами, в основу держстандарту покладені такі принципи:гарантія академічної, організаційної та кадрової автономії закладу;академічна свобода педагога;право вибору з різноманіття освітніх програм;урахування можливостей і потреб кожної дитини під час реалізації освітнього процесу.Документ набуде чинності 1 вересня 2027 року. Натомість, протягом наступних шести місяців Державна служба якості освіти України проведе валідацію стандарту, щоб переконатися, "що очікувані результати підтверджуються досвідом педагогів з усіх куточків України, а сам стандарт є зрозумілим і практичним для них. За потреби в документ будуть внесені коригування"."Після цього розробники освітніх програм матимуть рік, щоб адаптувати свої програми до нового стандарту, щоб кожна дитина — незалежно від умов чи місця проживання — мала однакові можливості здобувати якісну дошкільну освіту", — додав Лісовий..

Міністерство освіти і науки радить школам змінити графік навчального процесу. Головна причина — можливі тривалі відключення електроенергії взимку.Про це йдеться у листі МОН, надісланому керівникам освітніх департаментів та опублікованому на порталі Освіта.ua.Можливі зміни розкладу навчанняУ міністерстві зазначають, що через ризики масштабних блекаутів навчальний процес може потребувати певних змін у графіку. Відтак, МОН рекомендує закладам переглянути як розклад занять, так і підходи до організації навчання.Зокрема, у МОН радять перенести частину навчальних днів із зимових місяців на червень 2026 року, за винятком випускних класів. Також запропоновано збільшити тривалість зимових канікул шляхом скорочення або перенесення весняних.Серед інших можливих змін:перехід на шестиденний навчальний тиждень;організація навчання у дві зміни, щоб ефективніше використовувати світловий день;застосування асинхронного навчання, яке не потребує постійного доступу до електрики.Навчання в умовах блекаутівДля того, аби навіть за умови довготривалих відключень, всі учні мали можливість продовжувати навчання міністерство радить:забезпечити доступ учнів до LMS-систем (Google Classroom, Moodle, Microsoft Teams тощо);розмістити навчальні матеріали до кожного уроку в LMS-системі на період з листопада по лютий; використовувати сучасні електронні ресурси, зокрема веб-платформу "Всеукраїнська школа онлайн";забезпечити учнів необхідними паперовими підручниками та навчальними посібниками;підготувати роздруковані матеріали на випадок тривалого відключення електроенергії та/або доступу до мережі Інтернет;визначити графік проведення вчителями консультацій для учнів в синхронному очному / дистанційному форматі;забезпечити виконання освітніх та навчальних програм, навчального плану шляхом ущільнення навчального матеріалу, організації самостійної навчальної діяльності учнів тощо.До того ж МОН рекомендує школам мати запас технічної та питної води, а також продуктів тривалого зберігання щонайменше на 48 годин перебування учнів у закладі."З метою налагодження ефективної комунікації з педагогами, учнівськими та батьківськими колективами рекомендуємо провести з учасниками освітнього процесу відповідні заходи з обговорення порядку дій під час блекауту та пропрацювати всі можливі варіанти. Просимо приділити особливу увагу необхідності забезпечення психологічної підтримки учасників освітнього процесу в умовах стресу та невизначеності", — йдеться у документі.Нагадаємо, український уряд створив координаційний штаб, щоб забезпечити стабільний зв'язок попри постійні обстріли енергетичної інфраструктури. Цей штаб функціонуватиме як єдиний центр, що об’єднає зусилля центральної та місцевої влади, операторів зв’язку та інших державних органів..

Уряду пропонують невідкладно розв’язати питання підвищення заробітної плати вчителям до трьох мінімальних зарплат з одночасною зміною структури. З цього приводу комітет Верховної Ради з питань освіти, науки й інновацій звернувся до бюджетного комітету та премʼєр-міністерки України Юлії Свириденко.Про це повідомив голова цього комітету Сергій Бабак, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Учора на засіданні ми розглянули питання державного бюджету на 2026 рік перед голосуванням у другому читанні. Ключове питання стосувалося трьох мінімальних зарплат для вчителів", — зазначив він.Нардеп із прикрістю констатував, що ніхто з Міністерства освіти на засіданні Кабміну не озвучив жодного аргументу, щоби відстояти не чергову надбавку до зарплати вчителів, а реформу, якої вчителі давно потребують.Він поінформував, що Кабмін не додав до проекту бюджету правки про три мінімальні заробітні плати, при тому, що Верховна Рада вже підтримала правку про зміну структури оплати праці."Ми ще раз порушили питання, чому не врахована правка. Мінфін аргументував відмову потребою у додатковому фінансуванні у понад 20 мільярдів гривень. За нашими підрахунками, підрахунками здорового глузду та математики — для реалізації цієї реформи потрібно 13 мільярдів 497 мільйонів гривень, з яких 45% одразу повертаються в бюджет", — пояснив Бабак.Голова комітету також зауважив, що після запланованого Міносвіти підвищення посадового окладу педагогів 2026 року, що анонсувалося як підвищення на 50%, в реальності складе лише 33%."До того ж це збільшення закладено в окрему бюджетну програму, а не в освітню субвенцію, а це означає, що будь-який вчитель, який прочитає проект бюджету на 2026 рік зрозуміє, що це не підвищення зарплати, а чергова доплата", — наголосив він.Сергій Бабак акцентував, що якщо змінити систему нарахування зарплат, не потрібно буде щороку "виборювати" підвищення та доплати, бо вчителі матимуть зрозумілу структуру оплати праці.Нагадаємо, що, за інформацією Державної служби статистики, станом на 1 листопада на українському ринку праці зберігається тенденція щодо зростання середньої зарплати. У вересні вона сягнула 26 623 гривні..

У проекті Державного бюджету на 2026 рік передбачили підвищення зарплат педагогічним працівникам з 1 січня.Про це повідомив міністр освіти Оксен Лісовий. Він спростував інформацію, яку активно поширюють у мережі, що нібито в проекті Держбюджету, поданого урядом до другого читання, не передбачені кошти на підвищення заробітної плати освітянам. Щоб уникнути подвійних трактувань на чутливій темі, якою є підвищення заробітних плат, посадовець надав офіційне роз’яснення."У проекті Державного бюджету-2026 передбачено кошти на підвищення заробітних плат педагогічних працівників у два етапи: з 1 січня — на 30% до посадового окладу, а також ще на 20% з 1 вересня. Це означає загальне зростання на 50% протягом року", — зауважив він.Лісовий запевнив, що інформація про "відмову від підвищення" або "переспрямування коштів" не відповідає дійсності. Зростання заробітних плат буде здійснюватися поетапно, як і анонсувалось урядом. "Окрім того, у проекті бюджету, який поданий урядом до другого читання, також передбачено збільшення обсягу фінансування для схожого підходу для педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти та закладів фахової передвищої освіти, що входять до структури університетів", — додав міністр.Водночас у 2026 році ми продовжимо роботу над реформою системи оплати праці педагогів. Це рішення передбачено в проєкті бюджету.Нагадаємо, у грудні 2025 року українські педагоги зможуть зареєструватися на платформі "Вектор" для подальшої участі в програмі "Гроші ходять за вчителем". .

У грудні 2025 року українські педагоги зможуть зареєструватися на платформі "Вектор" для подальшої участі в програмі "Гроші ходять за вчителем". Як повідомила прес-служба Міністерства освіти і науки України, педагоги обиратимуть курси підвищення кваліфікації та самостійно оплачуватимуть їх з віртуального рахунку — уряд ухвалив відповідне рішення. "Гроші ходять за вчителем": що це таке"Гроші ходять за вчителем" — це державна політика, яка впроваджує новий механізм фінансування професійного розвитку педагогічних працівників. Так, держава нараховуватиме фіксовану суму коштів — 1500 гривень — безпосередньо на віртуальний рахунок учителя, директора чи заступника директора закладу освіти."Педагогічний працівник через державну платформу зможе самостійно обирати суб’єкта та програму підвищення кваліфікації відповідно до власних професійних потреб", — пояснили в МОН.Участь у пілотному проектіПлатформа для професійного розвитку учительства готується до запуску та у грудні 2025 року стане доступною для користувачів. Проте педагогічні працівники та суб’єкти підвищення кваліфікації можуть ознайомитися з інформацією про політику та залишити свої контакти на інформаційній сторінці. У пілотному проекті зможуть взяти участь 100 тисяч педагогічних працівників. До нього можуть долучитися директори, заступники директорів та вчителі, які працюють у 7-9 класах НУШ та 10 пілотних класах старшої профільної школи у 2026-2027 навчальному році.Коли стартує реєстрація та навчанняРеєстрація для педагогічних працівників та суб’єктів підвищення кваліфікації розпочнеться у грудні 2025 року.  Педагогічні працівники зможуть обирати та оплачувати курси віртуальними коштами з січня-лютого 2026 року і проходитимуть навчання до кінця календарного року. Педагоги зможуть вивчати такі напрямки: подолання освітніх втрат, психосоціальна підтримка учнів, реалізація державних стандартів у профільній середній освіті, кар’єрне консультування, формування наскрізних умінь, використання цифрових технологій у навчанні, використання Scaffold, впровадження інклюзивного навчання тощо.Варто зауважити, що за даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.Нагадаємо, раніше міністр освіти та науки України Оксен Лісовий інформував, що Міносвіти ще напрацьовує механізм, за яким планується підвищувати заробітні плати педагогам у 2026 році. Однак це питання вже задеклароване на офіційному рівні..

Студенти, які вступили на контрактну форму навчання у вищі навчальні заклади у 2024 та 2025 роках, мають право на компенсацію від держави у вигляді гранту, у випадку відповідності низці умов. Втім, зараз процес підтвердження державних грантів для студентів другого курсу через "Дію" тимчасово призупинено.Як повідомив голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, перші виплати заплановано виконати до завершення 2025 року.Студенти-другокурсники вже висловлюють занепокоєння через затримку процедури підтвердження грантів. Річ у тому, що вона мала завершитися до 24 жовтня, проте досі не стартувала. Причиною затримки стали доопрацювання системи ЄДЕБО й технічні зміни у ній.Міністерство освіти й науки вже направило роз'яснювальний лист до університетів, у якому вказано, що студенти, які отримали гранти на 2024-2025 навчальний рік, матимуть змогу продовжити їх використання у 2025-2026 роках. Водночас процес підтвердження буде здійснюватися через мобільний застосунок "Дія". Втім, через необхідність технічного вдосконалення терміни формування електронних сертифікатів змістилися. Міносвіти також запевнило, що додатково повідомить про точну дату відкриття можливості підтвердження грантів."Коли саме можна буде підтвердити грант, МОН пообіцяло повідомити додатково, а перші виплати студентам другого року навчання мають бути здійснені до кінця 2025 року", — наголосив Бабак.Нагадаємо, раніше у Міносвіти повідомляли, що студенти, які навчаються на денній формі у вищих навчальних закладах, коледжах та технікумах, можуть розраховувати на стипендію. Тимчасову або постійну виплату від держави призначають тим, хто має високі рейтингові бали, відповідний соціальний статус або особливі навчальні досягнення..

У п’ятницю, 10 жовтня, в Україні завершилося зарахування до аспірантури на бюджет. Найпопулярнішими професіями серед зарахованих є "Комп’ютерні науки", "Економіка та міжнародні відносини" та "Медицина".Про це повідомили в Міністерстві освіти та науки України. Там констатували, що вступ та зарахування на контракт може тривати до 20 жовтня.Цього року на аспірантуру подано 12 212 заяв, із яких 11 042 — на бюджет. Із 5 842 вступників, які подали заяви на бюджет, 4 687 отримали рекомендації на бюджет, а з них 4 610 зараховані на навчання.Серед спеціальностей з найбільшою кількістю зарахованих аспірантів: "Комп’ютерні науки", "Економіка та міжнародні відносини", "Медицина", "Освітні науки", "Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка", "Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка", "Машинобудування", "Біологія та біохімія", "Будівництво та цивільна інженерія" й "Інженерія програмного забезпечення".До трійки вишів із найбільшою кількістю зарахованих увійшли: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" та Національний університет "Львівська політехніка".Найпопулярнішими спеціальностями, на які подавали документи вступники до закладів фахової передвищої освіти, є "Медсестринство", "Менеджмент", "Автомобільний транспорт".Найпопулярнішими професіями, на які подавали документи вступники до закладів професійно-технічної освіти, є кухар, перукар і тракторист.. Нагадаємо, наприкінці серпня в Міністерстві освіти та науки повідомляли, що 2025 року на магістратуру 31 211 вступників отримали рекомендації до зарахування на бюджетну форму навчання. Водночас на бюджет надається тільки одна рекомендація за однією заявою..

Перші українські суботні та недільні школи пройшли верифікацію за кордоном. Відтепер діти, які живуть в інших країнах, зможуть офіційно навчатися за програмою українознавчого компонента.Про це повідомила прес-служба Міністерства освіти та науки України."Результати навчання в цих закладах будуть визнані в Україні, тож діти зберігають зв’язок з українською освітою", — зауважили у відомстві.У МОН пояснили, що у таких школах будуть не лише уроки, а й "живе спілкування з однолітками, атмосфера української спільноти та збереження традицій". Які предмети опановуватимуть у таких школахУкраїнська мова є обов’язковою для всіх учнів. У 1-4 класах учителі подають українознавчий зміст разом з українською мовою через інтегрований курс "Я досліджую світ". Починаючи з п'ятого класу, школярі вивчають окремі предмети — українську літературу та історію України. Залежно від класу до програми також входять:географія;громадянська освіта;"Захист України".Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський підписав закон "Про професійну освіту". Відтепер в Україні не буде училищ, "бурс" та ПТУ, а лише професійні коледжі.

Пілотна програма Фонду президента України з підтримки освіти, науки та спорту про залучення іноземних професорів з топ-250 університетів світу до викладання в українських закладах вищої освіти дасть студентам шанс навчатися у викладачів із найкращих університетів світу вдома.Про це повідомила радниця й уповноважена президента України з питань підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник в інтерв’ю для "Інтерфакс-Україна"."Ми чесно визнаємо: Україна ще не має свого Гарварду. Але ми можемо зробити інше — запросити професора Гарварду, Оксфорду чи Токійського університету читати лекції тут, в Україні. Це унікальний шанс дати більшій кількості наших студентів навчатися у викладачів із найкращих університетів світу вдома", — зазначила вона.За її словами, програма сфокусована на 19 критично важливих напрямах для відновлення та розвитку країни, зокрема, від оборонних технологій, штучного інтелекту, кібербезпеки — до медицини, біотехнологій, інженерії й енергетики."Крім того, ця програма підвищує привабливість українських університетів для іноземних студентів і допомагає їм посилювати позиції в міжнародних рейтингах, що стане надзвичайно актуальним після завершення війни", — зауважила Будник.Вона уточнила, що викладання професорами світового рівня робить українські виші частиною глобального академічного простору."Це також стане підтвердженням того, що наша освіта відповідає міжнародним стандартам", — додала радниця й уповноважена з питань Фонду президента України.Вона пояснила, що реалізація пілоту відбуватиметься із залученням коштів і міжнародної підтримки."Після успішного конкурсного кола, програму додадуть до сталого програмного портфоліо фонду. Для нас це принципово: ми пілотуємо нові можливості для розвитку освіти та науки в Україні без додаткового навантаження на державний бюджет", — наголосила Ольга Будник.Нагадаємо, в Міністерстві освіти та науки розповідали, що станом на кінець серпня 2025 року на магістратуру 31 211 вступників отримали рекомендації до зарахування на бюджетну форму навчання. Водночас на бюджет надається тільки одна рекомендація за однією заявою.

Міністерство освіти та науки України ще напрацьовує механізм, за яким планується підвищувати заробітні плати педагогам 2026 року. Однак це питання вже задеклароване на офіційному рівні.Про це повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий під час відповідей на запитання журналістів. Його цитує "Інтерфакс-Україна"."Ми маємо в проекті додаткову суму в 53 мільярди гривень. З урядом працюємо над механізмом, яким чином ці кошти будуть використані для зростання зарплат", — зазначив він.Міністр додав, що підвищення уже задеклароване, а питання механіки представлять до голосування проекту держбюджету на 2026 рік в парламенті."Ми будемо мати механізм, яким чином робимо підвищення: чи заходимо глибоко в структуру заробітної плати, чи робимо простішу модель. Про це ми пізніше повідомимо", — заявив він.На уточнювальне запитання, чи при збільшенні зарплат педагогів 2026 року паралельно збережеться й нинішня "вчительська доплата" (дві тисячі гривень на місяць), Лісовий зазначив:"Щодо того, чи збережеться доплата, яку ми зараз маємо, то власне про це й мова, якою буде майбутня структура збільшення заробітної плати. Ми над цим зараз працюємо".Міністр додав, що певна затримка з формуванням нової механіки доплат повʼязана, зокрема, з тим, як охопити й заклади професійно-технічної та фахової передвищої освіти.Раніше Оксен Лісовий заявляв, що в державному бюджеті немає достатніх коштів на виконання статті "Закону про освіту" щодо оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників.Повідомлялося, що проект державного бюджету на 2026 рік передбачає підвищення на 50% середньої заробітної плати для педагогів. Зокрема, з 1 січня — на 30%, а з 1 вересня — ще на 20%.Нагадаємо, 15 вересня заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк розповідав, що 2026 року заробітна плата українців може зрости. Також уряд планує здійснити індексацію пенсій.

З 24 вересня 2025 року студенти, які поступили до вищих навчальних закладів у 2025 році, почали отримувати через застосунок "Дія" електронні сертифікати на освітні гранти. Як повідомляє Міністерство освіти та науки, підтвердження грантів триватиме до 25 жовтня. На початку жовтня сертифікати почнуть надходити й студентам, які поступили минулого року. "Кошти гранту перераховують безпосередньо від МОН на спеціальний рахунок закладу вищої освіти для покриття (повністю або частково) вартості навчання за контрактом. Безпосередньо здобувач вищої освіти грантових коштів не отримує", — пояснили у відомстві.Підставою для перерахування коштів до закладу є підтверджений у "Дії" сертифікат та виданий наказ МОН щодо надання гранту.У 2025/2026 навчальному році гранти можуть отримати:здобувачі першого року навчання (вступ 2025 року) за контрактом на денній формі навчання — за результатами НМТ, відповідно до Порядку реалізації експерименту;здобувачі другого року навчання (яким було надано грант у 2024 році), які продовжують навчання і не мають академічної чи фінансової заборгованості, — для них передбачено продовження грантової підтримки.У Міносвіти зауважили, що у студентів другого року навчання сертифікати з’являться пізніше. Наразі відбувається підготовка для реалізації цього етапу та доопрацювання технічної можливості. Усі, хто відповідає умовам експерименту, отримають сертифікати на продовження.Розмір грантівСума гранту для першокурсників визначатиметься за результатами мінімум двох предметів НМТ:понад 150 балів (або понад 140 балів для спеціальностей з особливою підтримкою) — базова сума від 17 тисяч гривень на рік;понад 170 балів — базова сума від 25 тисяч гривень на рік.Сума гранту може збільшуватися з урахуванням коефіцієнтів підтримки окремих спеціальностей. Розмір і підстави нарахування будуть зазначені в сертифікаті в "Дії"."Для здобувачів іншого року навчання (вступників 2024 року) сума гранту на 2025/26 навчальний рік, якщо здобувач не змінює освітню програму, буде індексована пропорційно підвищенню вартості його навчання, але не більш як на 12%", — пояснили в МОН.Нагадаємо, Міністерство освіти та науки запровадило додатковий вступ до закладів вищої освіти для громадян України, які закінчили школу чи коледж у Польщі. Вони повинні мати результати іспиту "матура".

В Україні запровадять "нульовий курс" для абітурієнтів, які не склали Національний мультипредметний тест. Програмою зможуть скористатись особи, які зазнали освітніх втрат.Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.За словами посадовця, курс дозволить абітурієнтам, які мали освітні втрати, навчалися за кордоном чи не склали НМТ з інших причин, вступити до закладу вищої освіти без цього тесту. Там вони провчаться рік, а згодом повторно складуть тест для зарахування на перший курс. "Інструмент, який ми пропонуємо, який ми обговорюємо й уже розробили відповідний проєкт постанови, — це так званий "нульовий курс". Це вступ без НМТ на "нульовий курс", який дозволить забрати дітей, які не здали з різних причин: через освітні втрати, через те, що навчались за кордоном, з якихось інших причин, на "нульовий курс" і провчити їх рік", — додав Оксен Лісовий.Нагадаємо, раніше Український центр оцінювання якості освіти повідомляв, що всі учасники, які не змогли скласти національний мультипредметний тест під час основної сесії, матимуть ще одну спробу під час  додаткової сесії. За даними організаторів, перездати іспит можуть лише ті учасники, які не змогли розпочати або завершити виконання сертифікаційної роботи через причини, на які не могли вплинути.Раніше повідомлялось, що перелік країн і міст, де буде створено тимчасові екзаменаційні центри за кордоном для проходження національного мультимедійного тесту було розширено. Існує можливість провести НМТ у Відні (Австрія), Познані, Катовіце, Гданську (Польща) та Братиславі (Словаччина).

Порівняно з минулим роком кількість вступників до університетів зменшилася на 5%. Проте вступна кампанія все ще триває.Про це повідомив генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН Олег Шаров на брифінгу, передає "Укрінформ"."Якщо говорити по ключових цифрах, по реєстрації електронних кабінетів потенційних вступників, по зараховуванню у них сьогодні за результатами вступу як на бюджет, так і на контракт, то, мабуть, ключова цифра по цьому контингенту — це мінус 5% відносно минулого року. Виглядає інколи як мінус 6%, але ще невелика кількість людей буде зарахована. Тому ми оцінюємо орієнтовний процес як мінус 5% від минулого року по переважній більшості показників", — сказав Шаров.Посадовець зазначив, що вступна кампанія триває до 20 жовтня. Відтак, остаточні підсумки вступної кампанії будуть відомі у третій декаді жовтня. Водночас він зауважив, що війна сильно вплинула на цьогорічну вступну кампанію."З погляду міграції: від'їзду людей за кордон в першу чергу, міграції по території України. А з погляду державної політики, наприклад, нарешті система освіти стала достатньо недружньою для ухилянтів. І це означає, що тих людей, які вступають до закладів вищої освіти з цією метою, стало вже порівняно небагато. Це теж фактор зменшення кількості здобувачів освіти в закладах освіти", — сказав Шаров.Натомість він відзначив, що вже кілька років поспіль є стабільною кількість випускників шкіл, які складають НМТ за кордоном — 10-12% від загальної кількості учасників НМТ щорічно.Нагадаємо, Міністерство освіти та науки запровадило додатковий вступ до закладів вищої освіти для громадян України, які закінчили школу чи коледж у Польщі. Вони повинні мати результати іспиту "матура".

Вже з 1 вересня малокомплектні школи, в яких навчаються менш як 45 учнів, більше не будуть фінансуватися з державної субвенції. Водночас не в усіх випадках це рівнозначне закриттю навчального закладу.Таку заяву зробила заступниця очільника Міністерства освіти і науки Надія Кузьмичова, пише hromadske.Вона наголосила, що на початок минулого навчального року нараховувалось 525 малокомплектних шкіл, якщо не рахувати початкові школи, адже на ці освітні заклади не розповсюджується нова норма, навіть якщо там навчаються менш ніж 45 дітей.З цих 525 навчальних закладів 468 вже фізично не функціонують як окремі юридичні особи, але не всі закрились — частина з таких шкіл стали філіями інших навчальних закладів. Деякі школи продовжать викладати уроки лише учням початкових класів, а старшокласники направлятимуться шкільними автобусами в інший опорний заклад."Частина закладів припинила своє існування через процедуру ліквідації. Такі рішення теж ухвалюють засновники, і вони обов’язково забезпечують можливість довезення дітей до іншого закладу тієї самої чи сусідньої громади", — йдеться у заяві Кузьмичової.Заступниця міністра наголосила, що це рішення не було раптовим, адже його ухвалили ще навесні 2024 року. Це дало можливість громадам встигнути провести повноцінну підготовку. Своєю чергою, громада у разі доцільності могла утримувати малокомплектну школу у рамках власного бюджету. Таких прикладів налічується уже 57.Нагадаємо, 21 серпня Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроект "Про професійну освіту". Відтепер в Україні буде новий підхід до навчання, ефективна модель підготовки кадрів та фінансова автономія закладів.Додамо, раніше нардеп від фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко інформував, що в Україні навчальний рік почнеться 1 вересня 2025 року і триватиме до 30 червня 2026 року. При цьому, формат і умови початку навчання залежно від безпекової ситуації в кожній області.